</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position "><div class="wrapper"><div class="mainer"><h1 class="page_title">JustTalk в умовах війни</h1><div><div class="subcategories"><span class="subcategory">Позиції</span><span class="subcategory">Дослідження</span><span class="subcategory">JustLearn</span><span class="subcategory">Відео</span><span class="subcategory">Книги та Фільми</span><span class="subcategory">JustTalk World</span><span class="subcategory">JustTalk Context</span><span class="subcategory">JustTalk offline відеозвіти</span><span class="subcategory">JustConf</span></div></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/tehnologii-proti-zlochiniv-vijni-vikliki-ta-mozhlivosti-dlya-pravosuddya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/tehnologii-proti-zlochiniv-vijni-vikliki-ta-mozhlivosti-dlya-pravosuddya-discussion-paper">Технології проти злочинів війни: виклики та можливості для правосуддя. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-pashkovskij">Микола<!-- --> <!-- -->Пашковський</a><span></span><div class="data">3 June, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Досвід як Міжнародного кримінального суду, так і Департаменту війни Офісу Генерального прокурора демонструє, що відбувається цифрова трансформація кримінального судочинства і найшвидше саме в просторі протидії та розслідування злочинів війни.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/peresliduvannya-za-zlochini-proti-lyudyanosti-vikliki-pidhodi-mizhnarodnij-dosvid-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/peresliduvannya-za-zlochini-proti-lyudyanosti-vikliki-pidhodi-mizhnarodnij-dosvid-discussion-paper">Переслідування за злочини проти людяності: виклики, підходи, міжнародний досвід. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a><span></span><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">18 March, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">З 2014 року рф вчиняє на території України дії, які можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності — умисне заподіяння серйозних страждань цивільному населенню, а також інші нелюдські акти, спрямовані на порушення прав людини.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/subekt-zlochinu-agresii-dosvid-nyurnberzkogo-tribunalu-kampalske-viznachennya-ta-natsionalne-tlumachennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/subekt-zlochinu-agresii-dosvid-nyurnberzkogo-tribunalu-kampalske-viznachennya-ta-natsionalne-tlumachennya">Суб’єкт злочину агресії: досвід Нюрнберзького трибуналу, кампальське визначення та національне тлумачення</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-mazur">Микола<!-- --> <!-- -->Мазур</a><span></span><div class="data">6 March, 2025</div></div><div class="article_description"></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/implementatsiya-mizhnarodnogo-prava-v-natsionalne-zakonodavstvo-yaki-uroki-varto-zasvoiti-ukraini-z-vlasnogo-dosvidu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/implementatsiya-mizhnarodnogo-prava-v-natsionalne-zakonodavstvo-yaki-uroki-varto-zasvoiti-ukraini-z-vlasnogo-dosvidu">Імплементація міжнародного права в національне законодавство: які уроки варто засвоїти Україні з власного досвіду?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">12 February, 2025</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zagalni-polozhennya-kriminalnogo-zakonu-ta-praktika-v-spravah-pro-kolaboratsionizm-chi-e-konflikt-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zagalni-polozhennya-kriminalnogo-zakonu-ta-praktika-v-spravah-pro-kolaboratsionizm-chi-e-konflikt-discussion-paper">Загальні положення кримінального закону та практика в справах про колабораціонізм: чи є конфлікт? Discussion Paper</a><div class="block_info"><div class="data">11 December, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya">Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-pismenskij">Євген<!-- --> <!-- -->Письменський</a><span></span><div class="data">1 November, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/stroki-davnosti-schodo-naslidkiv-vijni-chomu-ne-vse-tak-prosto"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/stroki-davnosti-schodo-naslidkiv-vijni-chomu-ne-vse-tak-prosto">Строки давності щодо наслідків війни: чому не все так просто</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">23 October, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu">Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/igor-polschikov">Ігор <!-- --> <!-- -->Польщиков</a><span></span><div class="data">17 October, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/okremi-aspekti-ratifikatsii-ukrainoyu-rimskogo-ctatutu-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/okremi-aspekti-ratifikatsii-ukrainoyu-rimskogo-ctatutu-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu">Окремі аспекти ратифікації Україною Римського cтатуту Міжнародного кримінального суду</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/zera-kozlieva">Зера<!-- --> <!-- -->Козлиєва</a><span></span><div class="data">4 September, 2024</div></div></div></div><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/themes/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"banners":[],"news":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":929,"url":"tehnologii-proti-zlochiniv-vijni-vikliki-ta-mozhlivosti-dlya-pravosuddya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1748933585,"date":"03.06.2025","views":363,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Site_DP.png","mini_image":null,"name":"Технології проти злочинів війни: виклики та можливості для правосуддя. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосвід як Міжнародного кримінального суду, так і Департаменту війни Офісу Генерального прокурора демонструє, що відбувається цифрова трансформація кримінального судочинства і найшвидше саме в просторі протидії та розслідування злочинів війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред серйозних викликів використання технологій проти злочинів війни: забезпечення достовірності доказів в епоху deepfakes і великого обсягу користувацьких даних; запобігання чи подолання алгоритмічної упередженості; збереження незалежності при співпраці з технологічними корпораціями; усвідомлений вибір компетентних партнерів із громадянського суспільства та розвиток їхніх спроможностей, забезпечення рівності сторін у доступі до технологічних інструментів, оскільки адвокатам захисту, особливо тим, які беруть участь за призначенням, як правило, недоступні такі ж технологічні інструменти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання стануть предметом обговорення під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів. \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити Discussion Paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1iNqe4-l3kCOdt_RxLO7jykYHm7qlOU0Z/preview\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1iNqe4-l3kCOdt_RxLO7jykYHm7qlOU0Z/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Site_DP.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":923,"url":"peresliduvannya-za-zlochini-proti-lyudyanosti-vikliki-pidhodi-mizhnarodnij-dosvid-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1742303904,"date":"18.03.2025","views":651,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_20.jpg","mini_image":null,"name":"Переслідування за злочини проти людяності: виклики, підходи, міжнародний досвід. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року рф вчиняє на території України дії, які можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності \u0026mdash; умисне заподіяння серйозних страждань цивільному населенню, а також інші нелюдські акти, спрямовані на порушення прав людини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанні зміни в українському законодавстві, зокрема ратифікація Римського статуту МКС \u0026nbsp;та внесення поправок до КК України, відкривають нові можливості для притягнення винних до відповідальності. Однак, застосування цих норм залишає відкритими питання про їх ефективність та виклики, пов'язані з їх реалізацією на практиці.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів організовує дискусію, аби у колі національних і міжнародних експертів обговорити, як здійснюється кваліфікація злочинів проти людяності відповідно до міжнародних стандартів, які основні виклики виникають при застосуванні норм Римського статуту в українському законодавстві та яким чином організована міжнародна співпраця з Міжнародним кримінальним судом у розслідуванні злочинів проти людяності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/15JMUfZxKKddCemRt5_Q6czjyO-8uUI9L/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/15JMUfZxKKddCemRt5_Q6czjyO-8uUI9L/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalysyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"Експертка ініціативи \"Процесуальне інтерв'ю. Україна\"","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_20.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":918,"url":"subekt-zlochinu-agresii-dosvid-nyurnberzkogo-tribunalu-kampalske-viznachennya-ta-natsionalne-tlumachennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1741117113,"date":"06.03.2025","views":897,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_19.jpg","mini_image":null,"name":"Суб’єкт злочину агресії: досвід Нюрнберзького трибуналу, кампальське визначення та національне тлумачення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Ми ніколи не повинні забувати, що справа, за якою ми сьогодні судимо цих підсудних, є справою, за якою історія судитиме нас завтра... Ми повинні поставитися до нашого завдання з такою відстороненістю та інтелектуальною чесністю, щоб цей судовий процес представ перед нащадками як здійснення прагнення людства до справедливості\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cstrong\u003eВступна промова перед Міжнародним військовим трибуналом \u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eголовного обвинувача від США Роберта Х. Джексона, 21.11.1945\u003cem\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВизначальну роль у становленні сучасного міжнародного кримінального права свого часу відіграв Нюрнберзький трибунал. Стаття 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу для суду і покарання головних воєнних злочинців європейських країн осі (далі \u0026mdash; МВТ), ухваленого 8 серпня 1945 року, відносила до його юрисдикції, окрім воєнних злочинів і злочинів проти людяності, \u003cem\u003e\u0026laquo;злочини проти миру, а саме: планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування або ведення агресивної війни чи війни в порушення міжнародних договорів, угод чи запевнень, або участь у спільному плані або змові, спрямованих до здійснення будь-якої з вищевикладених дій\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На додаток за змістом цієї статті керівники, організатори, підбурювачі та пособники, які брали участь у розробленні або здійсненні спільного плану або змови, спрямованої на вчинення будь-яких із вищезазначених злочинів, несуть відповідальність за всі дії, вчинені будь-якими особами з метою здійснення такого плану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що чимало дослідників у різні часи критикувало цей процес за однобічність, називаючи його \u0026laquo;правосуддям переможця\u0026raquo;, що переслідувало лише злочини, учинені однією стороною збройного конфлікту\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і навіть останніми роками науковці продовжують говорити, що він не був \u0026laquo;юридично бездоганним\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, сьогодні мало хто наважиться заперечити важливість цього прецеденту. У публікаціях різних років ми можемо побачити твердження на кшталт: \u003cem\u003e\u0026laquo;Друга світова війна показала нам, що наша відраза до агресивної війни була б неповною без засудження її лідерів... Це те, що було зроблено в Нюрнберзі\u0026raquo; (1947)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; \u0026laquo;У Нюрнберзі війна була оголошена злочином для того, щоб можна було покарати винних у злочині. Це справді незадовільний стан справ, якщо винні не можуть бути затримані, тому що вони ховаються за колективністю держави та своїми політичними посадами\u0026raquo; (1968)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003c/em\u003eтощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується злочину агресії (тоді \u0026mdash; злочину проти миру), то Нюрнберзький трибунал розглядав обвинувачення за двома пунктами. За пунктом першим (розроблення або виконання спільного плану або змова з метою його вчинення) обвинувачення було висунуте всім 22 підсудним, але тільки 8 із них були засуджені судом, тоді як 14 \u0026mdash; виправдані. За другим пунктом (планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивних воєн\u0026hellip;) обвинувачення були висунуті 16 із 22 підсудних, з яких 12 осіб були визнані винуватими, 4 \u0026mdash; невинуватими. Цікаво, що Трибунал вирішив розглядати обвинувачення за обома пунктами разом, оскільки вони \u0026laquo;за своєю суттю однакові\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але це не завадило йому винести відмінні рішення щодо різних підсудних: 8 осіб були визнані винуватими, а 4 особи \u0026mdash; невинуватими за обома пунктами; 4 особи були виправдані за першим пунктом, але засуджені за другим; 6 осіб були виправдані за першим пунктом і їм не було висунуто обвинувачення за другим пунктом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча МВТ був створений саме з метою притягнення до відповідальності \u0026laquo;головних воєнних злочинців\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у тексті його статуту не міститься жодних чітко сформульованих положень, які б визначали спеціальні ознаки суб\u0026rsquo;єкта злочину проти миру або вказували б на допустимий нижній рівень посади або рангу обвинувачених у цьому злочині.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дало можливість сучасному португальському досліднику М.\u0026nbsp;Лемосу наперекір поширеній (протилежній) позиції заявити, що насправді \u003cem\u003e\u0026laquo;вимога звичаєвого права щодо керівництва не існувала, не формувалася і не викристалізувалася після Другої світової війни\u0026raquo;,\u003c/em\u003e адже \u003cem\u003e\u0026laquo;відповідно до Статуту та рішення МВТ, \u003cstrong\u003eбудь-яка особа\u003c/strong\u003e, яка вчиняє агресію або є співучасником агресії, підлягає кримінальній відповідальності за міжнародним правом незалежно від звання, статусу чи посади\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e На підтримку цієї думки автор посилається на те, що МВТ, серед інших, засудив: Функа за \u003cem\u003e\u0026laquo;участь в економічній підготовці до [...] агресивних воєн\u0026raquo;,\u003c/em\u003e хоча він \u003cem\u003e\u0026laquo;не був однією з провідних фігур у розробленні нацистських планів агресивної війни\u0026raquo;;\u003c/em\u003e Деніца, хоча він був \u003cem\u003e\u0026laquo;лінійним офіцером, який виконував суто тактичні обов\u0026rsquo;язки\u0026raquo;;\u003c/em\u003e Розенберга, який був \u003cem\u003e\u0026laquo;простим членом Рейхстагу і функціонером нацистської партії середньої ланки\u0026raquo;;\u003c/em\u003e Редера, який відповідав за виконання директив Гітлера, \u003cem\u003e\u0026laquo;а не за їх формулювання\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільш стриманий висновок зробив С.\u0026nbsp;Саяпін, який зазначив, що з практики Нюрнберзького і Токійського трибуналів, а також наступних (так званих \u0026laquo;малих\u0026raquo;) нюрнберзьких судових процесів, що відбувалися на підставі Закону Контрольної Ради №\u0026nbsp;10 \u003cem\u003e\u0026laquo;загалом випливає, що представники держави нижчого рангу в більшості випадків не повинні нести відповідальність за агресію, оскільки вони можуть бути не обізнані, в силу свого становища або функцій, про агресивні плани і наміри свого керівництва. Яким би правильним не був цей висновок, він, однак, не дає відповіді на питання: чи існує в структурі держави \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eнайнижчий ієрархічний рівень\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, нижче якого суб\u0026rsquo;єкти злочину агресії не можуть бути правдоподібно знайдені?\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e. При цьому автор окремо звернув увагу на те, що в подальших нюрнберзьких процесах \u003cem\u003e\u0026laquo;більшість обвинувачених були виправдані за звинуваченнями у злочинах проти миру \u0026mdash; здебільшого через відсутність необхідного психічного елементу [суб\u0026rsquo;єктивної сторони злочину]\u0026hellip; \u0026mdash; але обвинувальні акти проти них містили відповідні звинувачення, а це означає, що вони теоретично могли бути засуджені за злочини проти миру (п\u0026rsquo;ятеро з них були засуджені\u0026hellip;), якби необхідний психічний елемент був наявним\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[11]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому разі слід визнати, що після Нюрнберзького процесу більш поширеною серед фахівців із міжнародного права стала думка, що злочин агресії є лідерським злочином. Залишалося лише визначити ознаки, за якими можна ідентифікувати цих \u0026laquo;лідерів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, перша редакція Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС), ухвалена 17 липня 1998 року, містила лише згадку про злочин агресії, але не визначала його склад. Відповідні зміни до Статуту МКС були ухвалені через 12 років \u0026mdash; 11 червня 2010 року в м. Кампала, а відповідну юрисдикцію МКС отримав ще пізніше \u0026mdash; 17 липня 2018 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКампальські поправки до Римського статуту МКС стали результатом тривалої роботи й подальшого компромісу. За твердженням професора Клауса Кресса, \u003cem\u003e\u0026laquo;твердий консенсус щодо того, що злочин агресії є абсолютно лідерським злочином\u0026raquo; \u003c/em\u003eсклався від початку, що було відображено в аналітичному документі для обговорення 2002 року, підготовленому Робочою групою з питань агресії, пропозиціях щодо положення про агресію 2009 року, розроблених Спеціальною робочою групою зі злочину агресії\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті текст статті 8 \u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e Римського статуту МКС чітко вказує на лідерський характер цього злочину: \u003cem\u003e\u0026laquo;Для цілей цього Статуту \u0026ldquo;злочин агресії\u0026rdquo; означає планування, підготовку, ініціювання або вчинення \u003cstrong\u003eособою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними\u003c/strong\u003e, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Ці положення додатково посилюються новим пунктом 3 \u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e статті 25 статуту, який унеможливив розширення переліку суб\u0026rsquo;єктів злочину шляхом застосування інституту співучасті: \u003cem\u003e\u0026laquo;Стосовно злочину агресії положення цієї статті застосовуються \u003cstrong\u003eлише до осіб, які спроможні фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e (тут потрібно окремо зауважити, що в українському перекладі Римського статуту, розміщеному на сайті Верховної Ради України, в обох процитованих вище положеннях вживається словосполучення \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eфактично\u003c/strong\u003e здійснювати контроль\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тоді як в англомовній версії використовуються слова \u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eeffectively\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eto\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eexercise\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003econtrol\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip;\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто \u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;ефективно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e здійснювати контроль\u0026hellip;\u0026raquo;).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧимало правознавців критикує це визначення, наголошуючи на тому, що воно невиправдано обмежує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення злочину агресії, навіть порівняно з процесами, які відбулися в Нюрнберзі. Наприклад, юридичний радник МКС Фолькер Нерліх пише: \u003cem\u003e\u0026laquo;Це високий поріг: особа, яка планує, готує, ініціює або виконує дії, визнані злочинними згідно зі статтею 8\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;bis\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, повинна, ймовірно, займати високу посаду в державі-агресорі\u0026hellip; мабуть, ніхто з обвинувачених у Нюрнберзі не мав такого високого рівня контролю над веденням війни нацистською Німеччиною\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[13]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак таке розуміння призвело б \u003cem\u003e\u0026laquo;до несподіваного і, можливо, необґрунтованого результату\u0026raquo;,\u003c/em\u003e продовжує автор, пропонуючи спиратися на буквальний текст пункту 1 статті 8\u0026nbsp;\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e і пункту 3\u0026nbsp;\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e статті 25, де об\u0026rsquo;єктом контролю або керівництва називається не сам акт агресії, а \u003cem\u003e\u0026laquo;політичні або військові дії\u0026raquo;\u003c/em\u003e держави: \u003cem\u003e\u0026laquo;Можливо, це має визначатися незалежно від того, хто був у центрі прийняття рішення щодо конкретного акту агресії\u0026hellip; У певній ситуації міністр уряду може мати контроль над політичними діями держави, в тому числі в питаннях війни і миру, але бути лише опосередковано залученим до планування, підготовки, ініціювання або здійснення акту агресії. Таким чином, він може бути визнаний співучасником, а не головним виконавцем злочину агресії\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[14]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, науковці звертають увагу на те, що визначення, наведене в Римському статуті, зосереджується на державних лідерах і посадовцях та не охоплює недержавних суб\u0026rsquo;єктів, які в сучасну епоху глобалізації нерідко стають учасниками збройних конфліктів, що є характерною рисою \u0026laquo;нових воєн\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, як і не охоплює корпоративних суб\u0026rsquo;єктів (транснаціональних бізнес-корпорацій), які часто \u0026laquo;підживлюють звірства\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі критичні зауваження видаються тим паче обґрунтованими, якщо порівнювати наведені норми Римського статуту з положеннями Протоколу про внесення поправок до Протоколу про Статут Африканського суду з прав людини, де суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії визначається значно ширше: \u003cem\u003e\u0026laquo;Для цілей цього Статуту \u0026ldquo;злочин агресії\u0026rdquo; означає планування, підготовку, ініціювання або здійснення особою, яка має можливість фактично здійснювати контроль або керівництво політичними або військовими діями держави \u003cstrong\u003eабо організації, незалежно від того, пов\u0026rsquo;язані вони з державою чи ні,\u003c/strong\u003e акту агресії, який за своїм характером, серйозністю і масштабами є явним порушенням Статуту Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй або установчого акта Африканського Союзу, а також територіальної цілісності і безпеки населення держави-учасниці\u0026raquo; \u003c/em\u003e(стаття 28M Статуту)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Протокол також не містить жодних обмежень для притягнення до кримінальної відповідальності більш широкого кола суб\u0026rsquo;єктів, які є співучасниками злочину агресії (стаття 28N Статуту). І хоча цей протокол ще не набрав чинності, але ухвалений 27 червня 2014 року, тобто після Кампальських поправок, він чітко демонструє можливість існування інших підходів до визначення кола суб\u0026rsquo;єктів злочину агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні злочин агресії був передбачений у 2001 році в новому на той час Кримінальному кодексі України (стаття 437) (далі \u0026mdash; КК України). Беручи до уваги, що на час його ухвалення кампальського визначення ще не існувало, стаття 437 КК України, як і стаття 6 Статуту МВТ 1945 року, не конкретизувала, хто може бути суб\u0026rsquo;єктом цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший вирок суду за статтею 437 КК України з\u0026rsquo;явився у 2015 році, тобто після початку російської агресії у 2014 році. З того часу станом на 1 листопада 2024 року в Україні суди першої інстанції ухвалили 37 вироків, 32 з яких є обвинувальними за цією статтею (див. статистику за роками у вигляді графіка в презентації\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e). При цьому в більшості випадків засудженими були, умовно кажучи, \u0026laquo;рядові\u0026raquo; учасники збройного конфлікту (найбільш медійною стала справа російських військових сержанта Александрова й капітана Єрофеєва, узятих у полон у травні 2015 року на Луганщині\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака практика стала предметом дискусії серед вітчизняних та іноземних науковців, викликавши широку палітру думок. Скажімо, К.\u0026nbsp;Задоя зазначав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;позбавлення злочину агресії його лідерського характеру на національному рівні\u0026hellip; приховано порушуватиме так званий імунітет комбатанта\u0026raquo;,\u003c/em\u003e а тому \u003cem\u003e\u0026laquo;застосування українськими судами чинної редакції статті 437 КК до осіб, що далекі від лідерського статусу, має оцінюватися вкрай критично\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[20]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Натомість С.\u0026nbsp;Саяпін оцінював вирок суду в справі Александрова і Єрофеєва як \u003cem\u003e\u0026laquo;помірний успіх\u0026raquo;\u003c/em\u003e (вважаючи, що їхні дії варто було кваліфікувати не як ведення \u0026laquo;агресивної війни\u0026raquo;, а як ведення \u0026laquo;агресивних воєнних дій\u0026raquo; на оперативному рівні), а аргументацію суду як таку, що \u003cem\u003e\u0026laquo;заслуговує на увагу і має далекосяжні наслідки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Окрім того, привертає увагу позиція португальського правознавця Мігеля Лемоса, який, проаналізувавши як вирок у справі Александрова і Єрофеєва, так і рішення Великої Палати Верховного Суду, про яке йтиметься далі, дійшов висновку, що \u003cem\u003e\u0026laquo;Україна діяла згідно з міжнародним правом, коли у 2016 році здійснила перше успішне судове переслідування за агресію після Нюрнберга та Токіо та засудила двох російських обвинувачених низького рівня за злочини агресії\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[22]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e28 лютого 2024 року свою позицію з наведеного питання висловила Велика Палата Верховного Суду. Зауваживши, що тлумачення положень статті 437 КК України на національному рівні \u003cem\u003e\u0026laquo;має певний рівень автономії від їхнього тлумачення в міжнародному праві\u0026raquo;,\u003c/em\u003e і констатувавши, що законодавець не визначив, хто є суб\u0026rsquo;єктом цього злочину, зазначила, що \u003cem\u003e\u0026laquo;питання про це необхідно вирішувати з урахуванням змісту і характеру дій, які становлять об\u0026rsquo;єктивну сторону правопорушення, та можливостей конкретної особи внаслідок їх вчинення впливати на об\u0026rsquo;єкт посягання, яким є мир як складова міжнародного правопорядку\u0026raquo;.\u003c/em\u003e За результатами відповідного аналізу Велика Палата зробила висновок, що діяння, визначені в статті 437 КК України, \u003cem\u003e\u0026laquo;здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Тому \u003cem\u003e\u0026laquo;планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, та ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності у суб\u0026rsquo;єктів або відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів, або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[23]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, Велика Палата, з одного боку, заявила про лідерський характер злочину, передбаченого статтею 437 КК України, однак не обмежилася формулюваннями, що містяться в статті 8 \u003cem\u003ebis \u003c/em\u003eРимського статуту, надавши більш широке визначення суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії. І хоча Велика Палата навела у своїй постанові орієнтовний перелік можливих суб\u0026rsquo;єктів злочину за статтею 437 КК України, остаточний перелік насправді буде визначатися в подальшій судовій практиці, оскільки питання про \u0026laquo;найнижчий ієрархічний рівень\u0026raquo; можливого суб\u0026rsquo;єкта цього злочину не було й не могло бути розв\u0026rsquo;язано Великою Палатою в межах однієї справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа додаток до цієї постанови Великої Палати Верховний Суд раніше ухвалив рішення, залишивши в силі обвинувальний вирок, у ще одній справі щодо злочину агресії, яку варто згадати, \u0026mdash; справі колишнього Президента України В. Ф. Януковича, засуджено за пособництво у веденні агресивної війни у зв\u0026rsquo;язку з тим, що 1 березня 2014 року він написав лист до Путіна з проханням ввести російські війська на територію України, який той використав як формальний привід для звернення до російського парламенту щодо надання згоди на використання Збройних сил РФ на території України, а також для демонстрації цього листа в Раді Безпеки ООН із метою виправдання військової окупації території півострова Крим\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ця справа також демонструє відмінний від положень пункту 3\u0026nbsp;\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e статті 25 Римського статуту підхід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобисто я брав участь у розгляді чотирьох справ щодо злочину агресії \u0026mdash; двічі як суддя Попаснянського районного суду Луганської області (у 2016 і 2017 роках) і двічі як суддя Верховного Суду (у 2021 і 2024 роках в обох згаданих вище справах). За час, що минув від ухвалення двох вироків у суді першої інстанції до рішення Великої Палати, мої погляди на це питання значно еволюціонували: якщо у 2016\u0026ndash;2017 роках я надавав перевагу думці, що відсутність у статті 437 КК України будь-яких указівок стосовно суб\u0026rsquo;єкта злочину призводить до висновку, що він є загальним, то у 2024 році я підтримав висновок Великої Палати про те, що, попри відсутність таких законодавчих указівок, лідерський характер цього злочину випливає із самої його суті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Robert H. Jackson, Opening Statement before the International Military Tribunal. URL: \u003ca href=\"https://www.roberthjackson.org/speech-and-writing/opening-statement-before-the-international-military-tribunal/\"\u003ehttps://www.roberthjackson.org/speech-and-writing/opening-statement-before-the-international-military-tribunal/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Christoph Safferling. N\u0026uuml;rnberg und die Zukunft des V\u0026ouml;lkerstrafrechts. Die Bedeutung des N\u0026uuml;rnberger Hauptkriegsverbrecherprozesses 70 Jahre nach seinem Beginn. JuristenZeitung, vol. 70, no. 22, 2015, p. 1065. JSTOR, URL: \u003ca href=\"http://www.jstor.org/stable/24768205\"\u003ehttp://www.jstor.org/stable/24768205\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ilika, M. The Nuremberg Trial in the Decade: History, Legal Consequences and Current Challenges. Ehrlich\u0026rsquo;s Journal, 2023 (7), p. 34. URL: \u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2023-7.05\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/ehrlichsjournal-2023-7.05\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Henry L. Stimson. The Nuremberg Trial: Landmark in Law. Foreign Affairs, Vol. 25, No. 2 (Jan., 1947), p. 185. URL: \u003ca href=\"http://www.jstor.org/stable/20030031\"\u003ehttp://www.jstor.org/stable/20030031\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J\u0026uuml;rgen Weber. Sinn und Problematik der N\u0026uuml;rnberger Kriegsverbrecherprozesse. Aus Politik und Zeitgeschichte. 1968. No.\u0026nbsp;48. URL: \u003ca href=\"https://www.bpb.de/shop/zeitschriften/apuz/archiv/528094/sinn-und-problematik-der-nuernberger-kriegsverbrecherprozesse/\"\u003ehttps://www.bpb.de/shop/zeitschriften/apuz/archiv/528094/sinn-und-problematik-der-nuernberger-kriegsverbrecherprozesse/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e International Military Tribunal (Nuremberg), Judgment of 1 October 1946, p. 156. The Global Campaign for Ratification and Implementation of the Kampala Amendments on the Crime of Aggression. URL: \u003ca href=\"https://crimeofaggression.info/documents/6/1946_Nuremberg_Judgement.pdf\"\u003ehttps://crimeofaggression.info/documents/6/1946_Nuremberg_Judgement.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Нікола Хайдін. Положення щодо лідерства у злочині агресії та його статус у міжнародному звичаєвому праві. Just Security, 17 березня 2022. URL: \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80764/the-leadership-clause-in-the-crime-of-aggression-and-its-customary-international-law-status-ua/\"\u003ehttps://www.justsecurity.org/80764/the-leadership-clause-in-the-crime-of-aggression-and-its-customary-international-law-status-ua/\u003c/a\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eJackson, Robert H. The United Nations Organization and War Crimes. Proceedings of the American Society of International Law at Its Annual Meeting (1921\u0026ndash;1969), vol. 46, 1952, pp. 196\u0026ndash;204. JSTOR, URL: \u003ca href=\"http://www.jstor.org/stable/25657277\"\u003ehttp://www.jstor.org/stable/25657277\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Miguel Lemos. Is Aggression a Leadership Crime? Revisiting Nuremberg Principles. Opinio Juris, 21.05.2024. URL: \u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\"\u003ehttps://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Sayapin S. The Crime of Aggression in International Criminal Law: Historical Development, Comparative Analysis and Present State. The Hague: T.M.C. Asser Press, 2014, p. 222. DOI: 10.1007/978-90-6704-927-7\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Там само. С. 222\u0026ndash;223.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Claus Kre\u0026szlig;, Leonie von Holtzendorff, The Kampala Compromise on the Crime of Aggression. Journal of International Criminal Justice, Volume 8, Issue 5, November 2010, p. 1189. URL: \u003ca href=\"https://doi.org/10.1093/jicj/mqq069\"\u003ehttps://doi.org/10.1093/jicj/mqq069\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Volker Nerlich. The Crime of Aggression and Modes of Liability \u0026mdash; Is There Room Only for Principals? Harvard International Law Journal (Online), 11.04.2017. URL: \u003ca href=\"https://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-and-modes-of-liability-is-there-room-only-for-principals/\"\u003ehttps://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-and-modes-of-liability-is-there-room-only-for-principals/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Там само.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Anouk T. Boas. The Definition of the Crime of Aggression and Its Relevance for Contemporary Armed Conflict. International Crimes Database, 2013. URL: \u003ca href=\"https://www.internationalcrimesdatabase.org/upload/documents/20141020T170547-ICD%20Brief%201%20-%20Boas.pdf\"\u003ewww.internationalcrimesdatabase.org/upload/documents/20141020T170547-ICD Brief 1 - Boas.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e MacKennan Graziano, Lan Mei. The Crime of Aggression Under the Rome Statute and Implications for Corporate Accountability. Harvard International Law Journal (Online), 11.04.2017. URL: \u003ca href=\"https://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-under-the-rome-statute-and-implications-for-corporate-accountability/\"\u003ehttps://journals.law.harvard.edu/ilj/2017/04/the-crime-of-aggression-under-the-rome-statute-and-implications-for-corporate-accountability/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e African Union. Protocol on Amendments to the Protocol on the Statute of the African Court of Justice and Human Rights, 27.06.2014. URL: \u003ca href=\"https://au.int/en/treaties/protocol-amendments-protocol-statute-african-court-justice-and-human-rights\"\u003ehttps://au.int/en/treaties/protocol-amendments-protocol-statute-african-court-justice-and-human-rights\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Мазур М. В. Суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії: Кампальське визначення і національне тлумачення : Презентація, 27.12.2024. URL: \u003ca href=\"http://www.judge-mazur.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/aggression.pdf\"\u003ehttp://www.judge-mazur.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/aggression.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Сидоржевський М., Грабська А. Що потрібно знати про справу Александрова і Єрофеєва. Deutsche Welle, 18.04.2016. URL: \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/a-19195203\"\u003ewww.dw.com/uk/a-19195203\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Задоя К. П. Експертне доповнення щодо суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії за чинною редакцією статті 437 КК та за статтею 437 КК в редакції законопроєкту № 2689. Аналіз вітчизняного законодавства та судової практики щодо притягнення до кримінальної відповідальності за підготовку, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни. К., 2020, с. 36\u0026ndash;37. URL: \u003ca href=\"https://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/warlawmalyar_ccl_mf_final2020.pdf\"\u003ehttps://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/warlawmalyar_ccl_mf_final2020.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Sergey Sayapin, A Curious Aggression Trial in Ukraine: Some Reflections on the Alexandrov and Yerofeyev Case. Journal of International Criminal Justice, Volume 16, Issue 5, December 2018, p. 1103. URL: \u003ca href=\"https://doi.org/10.1093/jicj/mqy050\"\u003ehttps://doi.org/10.1093/jicj/mqy050\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Miguel Lemos. Is Aggression a Leadership Crime? Revisiting Nuremberg Principles. Opinio Juris, 21.05.2024. URL: \u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\"\u003ehttps://opiniojuris.org/2024/05/21/is-aggression-a-leadership-crime-revisiting-nuremberg-principles/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Верховний Суд. Постанова Великої Палати від 28.02.2024 у справі № 415/2182/20. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Верховний Суд. Постанова колегії судді Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 06.12.2021 у справі №\u0026nbsp;756/4855/17. URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873632\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/101873632\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":174,"url":"mikola-mazur","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/581.jpg","name":"Микола","surname":"Мазур","post":"суддя Великої Палати Верховного Суду, кандидат юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_19.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":911,"url":"implementatsiya-mizhnarodnogo-prava-v-natsionalne-zakonodavstvo-yaki-uroki-varto-zasvoiti-ukraini-z-vlasnogo-dosvidu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1739368803,"date":"12.02.2025","views":751,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_1.png","mini_image":null,"name":"Імплементація міжнародного права в національне законодавство: які уроки варто засвоїти Україні з власного досвіду?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку збройного конфлікту на території України у 2014 році увага до міжнародного права в контексті відправлення правосуддя різко зросла. Розуміння воєнних злочинів і їхніх елементів, відповідальність командирів, імунітети політичного керівництва, доступні механізми правосуддя \u0026mdash; ці та інші терміни почали з\u0026rsquo;являтися не тільки в публічних обговореннях чи оцінці роботи національної системи правосуддя, а й мають бути враховані в законодавстві України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте необхідність імплементації міжнародного гуманітарного й міжнародного кримінального права все частіше починає звучати в контексті відносин України з Міжнародним кримінальним судом і ратифікацією Римського статуту, а не потребами ситуації на території України та взятими зобов\u0026rsquo;язаннями, зокрема за Женевськими конвенціями 1949 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону України \u0026laquo;Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини\u0026raquo; (реєстр. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44789\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e№ 11538\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Ця новина стала неочікуваною не тільки для представників системи правосуддя, але й експертів, адвокатів, громадських організацій, які залучені до сфери забезпечення відповідальності за наслідки збройного конфлікту на території України. Подальша доля цього законопроєкту залишається під питанням, і, судячи з опору, він не має перспектив бути ухваленим. Водночас запропоновані підходи точно будуть корисними для оцінки уроків, які можна винести із цього тексту та вартими врахування в подальших обговореннях ініціатив з імплементації міжнародного права в кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eФормат внесення змін\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагальні положення кримінального законодавства України чітко вказують на те, що положення про види злочинів, їх визначення тощо мають міститися лише в Кримінальному кодексі України (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241219#n11\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчастина 2 статті 3 КК України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Підхід, за яким окрема категорія злочинів може бути визначена на рівні самостійного закону, сумнівний не лише з погляду національного законодавства, а й правозастосовної практики.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше, існування двох нормативно-правових актів, які регулюють однакову сферу, прямо суперечить принципу юридичної визначеності за Конституцією України. На практиці таким чином створюється ситуація, яка не дає чіткого розуміння умов притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо виникає конкуренція між нормами окремого закону та КК України, то, з однієї сторони, пріоритет у застосуванні матиме спеціальне регулювання за окремим законом, а з іншої \u0026mdash; норми КК України мають застосовуватися на практиці як правила загальної дії.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге, навантаження з тлумачення таких положень буде покладено на органи правосуддя. З найбільшим викликом стикнуться суди при застосуванні цих норм, а також визначенні коректної правової кваліфікації. Саме судді першої інстанції при розв\u0026rsquo;язанні питання про коректність правової кваліфікації та оцінки вчинених діянь також матимуть робити висновок про дію правових норм і їх обґрунтування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eНа сьогодні видається логічним, що процес імплементації міжнародного права має продовжуватися через внесення змін до чинних положень Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щонайменше для того, щоб не створювати додаткових законодавчих колізій у роботі системи правосуддя.\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприклад, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4012-20#n6\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e9 жовтня 2024 року\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до КК України було внесено \u0026laquo;командну відповідальність\u0026raquo; як принцип, запит на імплементацію якого вже існував тривалий час на практиці. Натомість законопроєкт \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/d939c500-d122-40d9-a4d3-638a892f562d\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e№ 11538\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e знову повертається до цього принципу, пропонуючи власне суперечливе бачення як окремого складу злочину, що балансує на межі розуміння воєнних і військових злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас на фоні дискусій про найкращий формат імплементації міжнародного права знову обговорюється варіант ухвалення \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/criminal-code\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнового\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e КК України. Проєкт, який перебуває у розробці, може передбачити інші підходи до визначення злочинів і призначення покарання. Водночас його ухвалення в умовах збройного конфлікту, який триває, \u0026mdash; малоймовірне.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім цього, у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України\u0026raquo; (реєстр. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e№ 7290\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), який уже два з половиною роки не рухається. Попри те, що низку запропонованих ним положень уже було внесено в КК України, серед \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ccl.org.ua/wp-content/uploads/2024/12/hroniky-narodzhennya-odnogo-kargo-kultu.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eекспертів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і представників \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ccl.org.ua/claims/pozycziya-czentru-gromadyanskyh-svobod-shhodo-garmonizacziyi-ukrayinskogo-kryminalnogo-zakonodavstva-z-mizhnarodnym-kryminalnym-pravom/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеурядових організацій\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e існує думка, що доопрацювання цього тексту може бути оптимальним шляхом для подальшої імплементації міжнародного права в національне законодавство.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eВизначення видів злочинів і вплив на практику\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрактика розслідування фактів найтяжчих міжнародних злочинів в Україні з 2014 року показала, що внесення статей у Розділі ХХ КК України залишилося далеким від стандартів міжнародного права. Імовірно, під час ухвалення КК України у 2001 році важко було передбачити, що останній розділ доведеться колись застосовувати. Тому загальна критика, направлена проти положень Розділу ХХ КК України, оперує такими аргументами:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eформулювання найтяжчих міжнародних злочинів не відповідає підходам міжнародного права (наприклад, статті 437 та 442 КК України);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбланкетність статті 438 КК України, яка криміналізує не тільки воєнні злочини, а й усі порушення міжнародного гуманітарного права;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчастина воєнних злочинів закріплена в розділі з військовими злочинами (наприклад, статті 433\u0026ndash;435 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eЗа більше ніж десять років розслідування найтяжчих міжнародних злочинів національна система правосуддя України створила власні підходи, які не завжди відповідають міжнародним стандартам\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Найбільше питань зараз виникає до українського розуміння злочину агресії. Незважаючи на досить широке розуміння суб\u0026rsquo;єкта злочину за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20241219#n2993\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаттею 437\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e КК України, спробу його конкретизації в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпрактиці\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Верховного Суду, сформований підхід суттєво відрізняється від того, що пропонує \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаття 8 bis\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Римського статуту Міжнародного кримінального суду. На фоні \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/tribunal-zlochyn-agresiyi/32379186.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдискусій\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що тривають навколо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, вчиненого проти України, і правової рамки, у межах якої він може функціонувати, визначення злочину за національним правом залишається в центрі уваги як національних фахівців, так і міжнародної експертної спільноти. Пропозиції змін, зокрема законопроєктами № 11538 та № 7290, вводять національне визначення злочину агресії в площину міжнародних підходів і конкретизують розуміння суб\u0026rsquo;єкта злочину як особи, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eяка має можливість фактично здійснювати керівництво політичною чи військовою діяльністю держави\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Водночас, якщо такі зміни будуть ухвалені, за межами правового регулювання залишиться масив підозрюваних та обвинувачених за статтею 437 КК України, провадження проти яких чекають на розгляд у заочному порядку на національному рівні. За офіційними даними Офісу Генерального прокурора станом на 23 грудня 2024 року, кількість таких підозрюваних становить 732 особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі зміни формулювання статті 437 КК України існує висока ймовірність того, що дії більшості підозрюваних / обвинувачених і засуджених будуть декриміналізовані, оскільки стаття передбачатиме чітке визначення суб\u0026rsquo;єкта цього злочину. Оскільки зараз стаття 437 КК України містить загальний суб\u0026rsquo;єкт злочину, при її редагуванні зміни будуть мати зворотну дію в часі відповідно до частини 3 статті 5 КК України, бо частково декриміналізують передбачені діяння. При цьому більшість національних проваджень, які стосуються злочину агресії, має також додаткову кваліфікацію за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/SBUkr/11318\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаттею 110 КК України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e чи вчинення злочину у співучасті за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/SBUkr/13621\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаттею 27 КК України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що дозволяє ще ширше підходити до оцінки вчинених дій. Тобто по суті, попри те, що на рівні правозастосовної практики в Україні відстоювалися підходи до власного широкого бачення суб\u0026rsquo;єктів злочину агресії, після внесення змін до статті 437 КК України навіть сформована практика зазнає змін відповідно до міжнародного розуміння злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цьому контексті потрібно також знайти відповідь на питання, як зберегти зібрані докази в провадженнях і чи вони можуть бути корисними для інших розслідувань. Потенційно таку інформацію можна буде долучити до інших розслідувань через проведення огляду матеріалів, але при цьому потрібно чітко розуміти, у яких провадженнях вони можуть бути використані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСхожа ситуація на практиці може виникнути і при розслідуванні злочинів за статтею 438 КК України. Найбільше труднощів у практиці проваджень виникає з тим, які саме дії мають бути кваліфіковані як воєнні злочини в межах бланкетної статті кодексу. Пропозиції про внесення змін передбачають конкретизацію складів воєнних злочинів та їх узгодження з переліком за статтею 8 Римського статуту. Це дозволить реалізувати на практиці принцип юридичної визначеності та спростить роботу органів правопорядку. Водночас відкритим залишається питання, як бути з розслідуванням порушень міжнародного гуманітарного права, які не становлять складу воєнного злочину, але фіксуються та досліджуються в умовах збройного конфлікту на території України, який триває. Наприклад, ризик може стосуватися фактів примусової паспортизації цивільного населення на окупованих територіях чи індоктринації дітей, що розслідуються в межах статті 438 КК України та в разі її зміни можуть бути декриміналізовані.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗокрема, подібна ситуація зі змінами в КК України вже виникла після редакції від 9 жовтня 2024 року. Частина 2 статті 442 КК України була конкретизована щодо вимог прямих і публічних закликів до вчинення геноциду для того, щоб особа могла бути притягнута до кримінальної відповідальності. У попередній редакції статті відповідальність наставала лише за вчинення публічних закликів. Тому на практиці після змін склалася ситуація, що окремі дії осіб були декриміналізовані, що фактично може слугувати підставою для перегляду винесених вироків за цією статтею й правової кваліфікації кримінальних проваджень на етапі досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроцес внесення змін до кримінального законодавства ускладнюється умовами збройного конфлікту, який триває. Щодня збільшується кількість зареєстрованих проваджень, розслідування яких здійснюється відповідно до правової рамки, чинної на конкретний час. Що частіше змінюються вимоги законодавства, то важче формувати стабільну практику й застосовувати в розслідуваннях, які тривають, положення, що діяли в різний час. Тому процес імплементації міжнародного права повинен мати системний характер, а також втілювати стратегічні рішення з погляду змісту та форми внесення таких змін.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eФорми участі\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідсутність принципу командної відповідальності в КК України довгий час вважалася одним із ключових обмежень для дослідження найтяжчих міжнародних злочинів у межах національної системи правосуддя. До внесення змін у жовтні 2024 року як альтернатива цього принципу на практиці при правовій кваліфікації використовувалися правила співучасті (стаття 27 КК України) чи спільного вчинення злочину (стаття 28 КК України). Але надалі варто очікувати, що практика застосування саме командної відповідальності буде активно формуватися в кримінальних провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eСтандарти міжнародного кримінального права визначають форми вчинення найтяжчих міжнародних злочинів, які не притаманні чи відрізняються від розуміння кримінального законодавства України.\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаття 25\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Римського статуту детально розкриває розуміння форми вчинення злочинів, додаючи до індивідуального вчинення злочину віддання наказу, принцип допомоги та сприяння, окреме розуміння співучасті, вчинення групою осіб та інші. Водночас підхід проєкту № 11538 несумісний зі стандартами міжнародного права й недоречний, оскільки пропонує власне бачення адаптації цих положень. Форми участі не визначені в загальних підходах, тому для цієї категорії злочинів залишаються актуальними формулювання за КК України. Водночас окремі форми вчинення злочинів внесені до переліку злочинів (наприклад, стаття 18 \u0026laquo;Керівництво вчиненням злочину геноциду\u0026raquo;) чи опущені при такому визначенні (наприклад, віддання наказу, яке закріплено окремою формою об\u0026rsquo;єктивної сторони злочину за чинною статтею 438 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФорми участі мають важливе значення для практики розслідувань найтяжчих міжнародних злочинів, побудови кейсів та оцінки системних фактів. Підхід загальної частини КК України, який застосовується в розслідуваннях зараз, доречний для оцінки дій тих осіб, які безпосередньо вчинили злочин. Натомість правова рамка для розслідування найтяжчих міжнародних злочинів має надавати інструменти для того, щоб оцінити ролі різних осіб в ієрархії виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eАдаптація термінології\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім загальних підходів до імплементації міжнародного права, важливе значення має адаптація термінології українською мовою. Чинна редакція статті 438 КК України залишає багато відкритих питань у розумінні об\u0026rsquo;єктивної сторони криміналізованого діяння. Наприклад, не зрозуміло що мається на увазі під \u0026laquo;розграбуванням національних цінностей\u0026raquo; або ж чому замість порушення у вигляді \u0026laquo;застосування заборонених засобів та методів ведення війни\u0026raquo; згадані лише \u0026laquo;засоби ведення війни\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eНизька якість перекладів текстів міжнародних договорів \u0026mdash; ще одна проблема, що впливає на формування практики дослідження наслідків збройного конфлікту на території України\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Наприклад, серед форм об\u0026rsquo;єктивної сторони статті 438 КК України закріплено \u0026laquo;жорстоке поводження з цивільним населенням\u0026raquo;. У практиці кримінальних проваджень у межах цієї кваліфікації визначали різні види насильства, які могли вчинятися. Натомість термінологія Женевських конвенцій 1949 року та додаткових протоколів до них зазначає про такі види насильства, як катування, нелюдське поводження (або \u0026laquo;нелюдяне поводження\u0026raquo; в українській версії \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154?find=1\u0026amp;text=%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1#w1_8\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстатті 147\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Конвенції про захист цивільного населення від 12 серпня 1949 року), спричинення серйозних страждань особі (або \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсерйозні травми тілу чи здоров\u0026rsquo;ю\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eв українській версії \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154?find=1\u0026amp;text=%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1#w1_8\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстатті 147\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Конвенції про захист цивільного населення від 12 серпня 1949 року\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Український переклад \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРимського статуту\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e в переліку воєнних злочинів за статтею 8 визначає катування, нелюдське поводження, умисне заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров\u0026rsquo;ю. А \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/d939c500-d122-40d9-a4d3-638a892f562d\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаконопроєкт № 11538\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e серед складів воєнних злочинів передбачає таку форму, як \u0026laquo;заподіяння тяжкого насильства щодо людини\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТоді як на рівні національної практики розслідування найтяжчих міжнародних злочинів відсутні єдині підходи до розуміння воєнних злочинів, ситуація може тільки погіршуватися невідповідністю термінології в процесі імплементації. Основне навантаження з тлумачення цих понять покладається на суддів при розгляді кримінальних проваджень. Оскільки провадження щодо воєнних злочинів не доходять до розгляду на рівні Верховного Суду \u003c/span\u003e\u003cb\u003e(за десять років тільки \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117442733\"\u003e\u003cb\u003eодне провадження\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e було розглянуто в касаційній інстанції)\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, практика в таких процесах формується тільки на рівні судів першої інстанції. Відповідно тлумачення будь-яких змін у порядку імплементації на практиці залишається відповідальністю цих судів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до процесу\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсновні ініціативи та пропозиції щодо імплементації міжнародного права фокусуються тільки на змінах до КК України й не стосуються процесуальних норм. Зокрема, при ухваленні \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗакону України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв\u0026rsquo;язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього\u0026raquo; від 9 жовтня 2024 року зміни до КПК України мали технічний характер і стосувалися лише включення статті 442-1 КК України до тих положень, які визначають особливості розгляду фактів найтяжчих міжнародних злочинів, а також була видалена примітка до Розділу ІХ-2 щодо меж співпраці України з Міжнародним кримінальним судом. Але як положення міжнародного гуманітарного права, так і стандарти міжнародного кримінального права визначають особливий порядок збору доказів і розгляду найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eЩоб посилити спроможність національної системи правосуддя України досліджувати такі факти, імплементація міжнародного права в законодавство України має також включати зміни до кримінального процесуального законодавства та передбачати відповідні обговорення.\u0026nbsp;\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ одного боку, така необхідність зумовлена \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/needs-assessment-ukraines-justice-system/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвикликами\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e в поточній практиці кримінальних проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. Зокрема, щодо проведення слідчих дій в умовах відсутності доступу до місця вчинення злочину, використання інформації з відкритих джерел як доказів, забезпечення ланцюжка передачі доказів тощо. З іншого боку, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4012-20#n6\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзапровадження\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e механізму універсальної юрисдикції в Україні для дослідження найтяжчих міжнародних злочинів, вчинених поза її межами, вимагатиме від процесів правосуддя на національному рівні відповідності стандартам міжнародного кримінального права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк показав досвід України за останні десять років, процес імплементації міжнародного гуманітарного й міжнародного кримінального права в національне законодавство вимагає чіткого бачення та підходу. Швидкі рішення, якими б прогресивними вони не були, не дають ефективного результату й можуть створити додаткові проблеми для системи правосуддя. В умовах, коли за цей час було сформовано практичні підходи до розслідування та оцінки фактів найтяжчих міжнародних злочинів, пропоновані зміни до законодавства мають враховувати й мінімізувати ризики для розслідувань, які тривають. Не можна жертвувати якістю юридичної техніки в цьому процесі на користь оперативного ухвалення рішень. У 2024 році, з ратифікацією Римського статуту, Україна зробила вагомий крок назустріч системі міжнародного правосуддя. Водночас місце самої держави в цих процесах серед світової спільноти може бути визначене якістю національного законодавства й ефективністю роботи системи правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":889,"url":"zagalni-polozhennya-kriminalnogo-zakonu-ta-praktika-v-spravah-pro-kolaboratsionizm-chi-e-konflikt-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1733825983,"date":"11.12.2024","views":187,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-1_3.jpg","mini_image":null,"name":"Загальні положення кримінального закону та практика в справах про колабораціонізм: чи є конфлікт? Discussion Paper","description":"\u003cp\u003eВідповідальність за колабораційну діяльність запроваджена у 2022 році після повномасштабного вторгнення рф в Україну, тому практика\u0026nbsp;лише формується. Правники нерідко наголошують, що норми, які встановлюють відповідальність за колабораційну діяльність, недосконалі й часто неузгоджені.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ JustTalk дискусії, що відбудеться у партнерстві з \u003cem\u003eУкраїнською Гельсінською спілкою з прав людини\u003c/em\u003e завдяки \u003cem\u003eАгентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку\u003c/em\u003e та щедрій підтримці американського народу через \u003cem\u003eПроєкт \u0026laquo;Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист)\u0026raquo;\u003c/em\u003e, ми хочемо спільно поміркувати, наскільки повно норми та принципи Загальної частини КК України застосовуються в практиці притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність. Також пропонуємо обговорити, чи достатньо узгоджуються із загальними положеннями кримінального закону норми Особливої частини, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GTSAoUx20afk1DGEI7Boakjcni25rrTs/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GTSAoUx20afk1DGEI7Boakjcni25rrTs/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-1_3.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":880,"url":"posyagannya-na-vlasnist-v-umovah-voennogo-stanu-kriminalno-politichna-epopeya-zavershilasya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1730452778,"date":"01.11.2024","views":844,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-2.jpg","mini_image":null,"name":"Посягання на власність в умовах воєнного стану: кримінально-політична епопея завершилася?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року істотно змінило порядок денний кримінально-правової політики нашої держави. З\u0026rsquo;явилася потреба терміново реагувати на нові виклики, що виникли через початок війни високої інтенсивності й окупацію українських земель. Така терміновість закономірно відбилася на якості правових норм, що запроваджувалися в кримінальному законодавстві, більшість із яких досі \u0026laquo;працює\u0026raquo; без давноочікуваних змін.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не стосується одного із законодавчих рішень, ухвалених 3 березня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яке пов\u0026rsquo;язане з посиленням відповідальності за мародерство. Окрім змін санкції статті 432 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026laquo;Мародерство\u0026raquo;, суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики вирішили доповнити низку статей КК України про відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності (частина 4 статті 185, частина 4 статті 186, частина 4 статті 187, частина 4 статті 189, частина 4 статті 191) такою ознакою, що кваліфікує відповідні склади правопорушення, як їх вчинення \u0026laquo;в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередумовою для цього рішення стали події перших днів повномасштабної війни на тлі активізації дій окремих осіб, які користувалися ситуацією в багатьох регіонах України, коли мешканці покидали місця свого постійного проживання та якнайдалі втікали від війни. Зокрема, згадується досить неординарне звернення міського голови Охтирки, який 28 лютого 2022 року зазначив, що за мародерство розстрілюватимуть на місці. Він закликав містян оперативно повідомляти про невідомих осіб, які з\u0026rsquo;являються в будинках людей, що покинули місто\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цьому тлі рішення про посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності ухвалювалося настільки швидко, наскільки це було можливо зробити в тогочасних умовах. Зважаючи на те, що навіть за більш сприятливих умов ухвалювалися відверто непродумані та настільки ж швидкі законодавчі рішення, то такий крок не став унікальним для вітчизняної практики нормотворчості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у випадку вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану істотно (!) підвищено покарання за крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Так, якщо до внесення таких змін грабіжник, дії якого оцінювалися за частиною 1 статті 186 КК України, міг зазнати максимального покарання строком чотири роки позбавлення волі, зокрема з урахуванням судом обставини, що обтяжує покарання, у виді вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Після цього лише мінімальне покарання такій особі може бути призначено на рівні семи років позбавлення волі. Показово, що збільшення покарання для кожного із зазначених правопорушень відбулося в диспропорційний спосіб (зокрема, можна порівняти зі статтею 187 КК України, частина 1 якої передбачає максимальне покарання у виді семи років позбавлення волі, а мінімальне покарання згідно із частиною 4 статті 187 КК України \u0026mdash; вісім років позбавлення волі). Годі й нагадувати, що подібні законодавчі рішення не можуть ухвалюватися довільно та в науково необґрунтований спосіб. Як слушно зауважує В. Рашкован, розмірковуючи про схожу проблему, яка існує в Україні в ширших масштабах: \u0026laquo;\u003cem\u003eЧас прямувати до побудови інституційних основ державних політик\u0026raquo;.\u003c/em\u003e На його погляд, який видається безспірним, державні політики повинні бути ефективними, а рішення \u0026mdash; базуватися на тому, що було доведено в теорії. Формулювання політики на припущеннях чи інтуїції треба зупинити \u0026mdash; помилки для країни можуть бути дуже болісними\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, але саме припущеннями і суто загальним тлом подій перших днів повномасштабної війни керувалися суб\u0026rsquo;єкти формування кримінально-правової політики, ухвалюючи згаданий закон про посилення відповідальності за \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;. Уже від початку було цілком очікувано, що судова практика формуватиметься в суперечливий або/та неоднозначний спосіб. Так зрештою і сталося\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ правників майже відразу виникло питання, чи означає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану те саме, що і його вчинення з використанням умов воєнного стану. За недбалості законодавця, який мав би щонайменше попіклуватися про уніфікацію відповідних обставин, почала формуватися практика, у межах якої вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану тлумачилося значно ширше, ніж у разі використання його умов, тобто в значенні часу вчинення кримінального правопорушення, а не обстановки його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь лише один промовистий приклад, що, як і багато інших, відверто дивує своєю неоднозначністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одній зі справ особа була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на сім років. Як встановив суд, у засудженого, який перебував в аптеці, виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Після чого він, діючи в умовах воєнного стану, повторно, з корисливих мотивів, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки в суспільстві, підійшов до вітрини аптеки та кулаком правої руки розбив її, відкрито викравши одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком чорної смородини № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 15 копійок й одну упаковку дієтичної добавки \u0026laquo;Бронхо Веда трав\u0026rsquo;яні льодяники зі смаком апельсина № 12\u0026raquo; вартістю 73 гривні 5 копійок Загальна сума викраденого становила 146 гривень 20 копійок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд призначив мінімальний розмір покарання (згідно із санкцією частини 4 статті 186 КК України), попри те, що особа вчинила зазначений злочин повторно (була судимість за корисливі злочини)! З другого боку, сім років позбавлення волі навіть за повторне вчинення грабежу може бути надмірним покаранням і таким, що в цій конкретній ситуації явно не відповідає ступеню тяжкості вчиненого діяння (розмір заподіяної шкоди становив 146 гривень 20 копійок, що за умови вчинення таємного викрадення майна взагалі б не розглядалося як кримінальне правопорушення).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля порівняння: той же суд, але в іншій справі призначив особі так само сім років позбавлення за вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Причому за наявності обтяжуючої покарання обставини\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ухвалення досліджуваних змін до КК України Координаційний центр з надання правової допомоги надав такі роз\u0026rsquo;яснення: \u003cem\u003e\u0026laquo;Новий закон посилив покарання не тільки за привласнення на полі бою майна поранених та вбитих (мародерство), а ще й за\u003c/em\u003e \u003cem\u003eвикористання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Такий підхід видавався логічним, адже саме використання воєнної обстановки має посилювати відповідальність, а не час вчинення кримінального правопорушення, що в різних частинах України може проявлятися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість позиція Верховного Суду (Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду) із цього приводу виявилася протилежною і звелася до визнання того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений\u0026raquo;.\u003c/em\u003e При цьому намагання пов\u0026rsquo;язати зміст відповідної ознаки з обстановкою вчинення кримінального правопорушення, а не часом його вчинення суд назвав безпідставним ототожненням диференціації кримінальної відповідальності, здійснення якої належить до виключних повноважень законодавця, з її індивідуалізацією судом за обтяжуючою \u003cem\u003eобставиною \u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначеній правовій позиції передувало рішення Великої Палати Верховного Суду, яка в цій же справі лишила без розгляду по суті питання про умови воєнного або надзвичайного стану, що характеризують ознаку, яка кваліфікує окремі кримінальні правопорушення проти власності\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас очевидно, що підхід, висловлений Об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду, навряд чи є однорідним серед усіх суддів Верховного Суду, адже попередньо одна з колегій суддів Касаційного кримінального суду абсолютно слушно й переконливо зазначила, що тлумачення ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo; призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття тяжкого злочину. Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими й заслуговували на таку кваліфікацію, \u0026mdash; питається в рішенні суду\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова позиція Верховного Суду про розуміння ознаки \u0026laquo;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo; винятково як такої, що стосується вчинення відповідного діяння за наявності цього стану, безсумнівно, вплинула на подальший вектор формування правозастосовної практики, призвівши до (знову ж таки) досить прогнозованих наслідків. Мається на увазі надмірне й не завжди виправдане застосування заохочувальних норм кримінального права до осіб, дії яких кваліфіковані за частиною 4 статті 185, частиною 4 статті 186, частиною 4 статті 187, частиною 4 статті 189, частиною 4 статті 191 КК України. На цю ситуацію (дисбаланс у здійсненні кримінально-правового впливу за окремими категоріями правопорушень, що з-поміж іншого проявляється в непомірному застосуванні статей 69 і 75 КК України щодо викрадачів) звернули увагу окремі експерти в процесі їх інтерв\u0026rsquo;ювання\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі помітною ця проблема стала і для суб\u0026rsquo;єктів формування кримінально-правової політики, які запропонували змінити законодавство про відповідальність за викрадення чужого майна таким чином, щоб застосоване покарання узгоджувалося зі ступенем суспільної небезпеки правопорушення, обставинами його вчинення та характеристикою особи винного, тобто воно повинно бути справедливим\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті найперше постає питання про справжню волю законодавця щодо внесених 3 березня 2022 року змін. Або, на противагу думці Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, така воля полягала все ж таки в чомусь іншому, або замисел тих, хто ініціював і підтримав зміни, як слід не спрацював. Проте що в одному, що в другому випадках незаперечним фактом є очевидна хиба суб\u0026rsquo;єктів кримінально-правової політики, які не змогли забезпечити пропорційність кримінально-правового впливу, уможлививши несправедливе та/або невиправдане застосування відповідних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але 18 липня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон України від 18 липня 2024 року), частково розв\u0026rsquo;язавши відповідну проблему в притаманний собі спосіб: замість виправлення попередньої помилки була створена нова. Ідеться про втілену в життя ідею підвищити межу (\u0026laquo;поріг\u0026raquo;) заподіяної шкоди для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство та привласнення або розтрату в десять разів (з 302,8 до 3\u0026nbsp;028 гривень станом на сьогодні). Таке рішення автоматично призвело до трансформації низки кримінальних правопорушень проти власності в адміністративні проступки (дрібне викрадення чужого майна). До речі, чому ця межа збільшилася саме в десять разів, а не п\u0026rsquo;ять чи, наприклад, п\u0026rsquo;ятнадцять, зрозуміти абсолютно неможливо. Як і в багатьох інших подібних випадках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайпростішим, а можливо, навіть найбільш очікуваним способом коригування такої ситуації була б заміна ознаки, що кваліфікує відповідні кримінальні правопорушення, таким формулюванням \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;з використанням умов воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e замість \u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;в умовах воєнного\u0026hellip; стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[12]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Однак \u0026laquo;концепція простих рішень\u0026raquo; у цьому разі чомусь лишилася поза увагою тих, хто в багатьох інших випадках до неї радо звертався...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказово, що на цьому тлі зовсім непомітним лишається голос науки кримінального права, який не хочуть чути, однак який часто містить чимало корисних ідей. Зокрема, Р. Мовчан свого часу резонно доводив, що як наслідок удосконалення кримінального законодавства має відбутися така диференціація відповідальності, що пов\u0026rsquo;язується лише з вчиненням аналізованих кримінальних правопорушень проти власності \u0026laquo;з використанням умов воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧого ж можна очікувати вже зараз і в найближчій перспективі? Вочевидь того, що деякі суспільно небезпечні прояви викрадення чужого майна залишаться без належного правового реагування, яке може забезпечуватися лише в умовах здійснення кримінального провадження. Тобто органи правопорядку втратять можливість результативно протидіяти правопорушенням у виді викрадення чужого майна, яке штучно визнано дрібним, а особи, які їх вчинили, не зазнають справедливого покарання. І знову ця справедливість, яку втрачаємо! А головне, що чимала кількість потерпілих осіб від таких викрадень утратить реальну можливість захистити та відновити порушені права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМ. Карчевський із використанням платформи \u003cem\u003eCrimeDataLab\u003c/em\u003e провів аналіз можливих змін у структурі облікованих проваджень і засуджених осіб, зазначивши, що крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) та привласнення (стаття 191 КК України), за даними останніх 11 років (2013\u0026ndash;2023), становлять 52 % облікованих проваджень (41,3 % \u0026mdash; крадіжка, 8,6 % \u0026mdash; шахрайство, 2,1 % \u0026mdash; привласнення). Протягом останніх 11 років частка засуджених за статтями 185, 190 та 191 КК України, які межують із дрібним викраденням (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі \u0026mdash; КУпАП), становить 27,3 %. Отже, якщо з-поміж осіб, засуджених за такі кримінальні правопорушення, частка тих, які заподіяли шкоду розміром від 302,8 до 3\u0026nbsp;028 грн, становить 20 %, то очікуване зменшення кількості засуджених осіб становитиме 5,5 %, третина \u0026mdash; 9,1 %, половина \u0026mdash; 13,7 %\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у середовищі правників зазначений закон викликав нову досить серйозну дискусію про те, чи призвело його ухвалення до сутнісних змін КК України з огляду на те, що формальні зміни стосувалися лише статті 51 КУпАП? А ще \u0026mdash; чи відбулося (часткове) скасування кримінальної протиправності частини діянь, які посягають на власність?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемний аналіз Конституції, КК України та КУпАП, урахування здобутків науки кримінального права, звернення до базових правових принципів і релевантної судової практики дають змогу констатувати, що кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна мають зворотну дію в часі, тобто поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, зокрема на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Викладена позиція обґрунтовується таким чином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон від 18 липня 2024 року, попри те, що не передбачає безпосередніх змін до КК України, за своїм змістом може вважатися кримінально-правовим. Ба більше, КУпАП з огляду на його деліктну й публічно-правову спорідненість із КК України \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e може містити кримінально-правові норми. Або, іншими словами, норми, які за своїм змістом є кримінально-правовими. Треба також враховувати, що кримінальна й адміністративна, точніше адміністративно-деліктна відповідальність можуть бути віднесені до юридичної відповідальності одного виду. Обґрунтований висновок про сутнісну тотожність кримінальної та адміністративно-деліктної відповідальності робить Д. Азаров\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, стаття 51 КУпАП, викладена в новій редакції на підставі зазначеного закону, містить одночасно як адміністративно-деліктні, так і кримінально-правові норми. Адже лише в комплексному поєднанні статті 51 КУпАП і статей 185, 190, 191 КК України можна встановити ознаки складів кримінального правопорушення у виді крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна. Насамперед ідеться про таку ознаку, як предмет складу кримінального правопорушення. Ця ознака є обов\u0026rsquo;язковою для крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а її встановлення по-іншому, ніж через звернення до статті 51 КУпАП, неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча стаття 51 КУпАП і не є законом про кримінальну відповідальність у його буквальному (формальному) значенні, однак за своїм фактичним змістом і правовою природою цей закон у відповідній частині може вважатися елементом норм КК України. Як слушно наголошують у цьому аспекті А.\u0026nbsp;Музика і С.\u0026nbsp;Багіров, пізнати суть поведінки, яка забороняється кримінальним законом за допомогою норм із бланкетними диспозиціями, можна лише на підставі звернення до змісту іншого нормативного акта, де більш детально описано ознаки цієї поведінки. У такому разі зовнішня оболонка у вигляді відповідної статті кримінального закону, або \u003cem\u003eформа\u003c/em\u003e, залишається, проте \u003cem\u003eзміст \u003c/em\u003eнорми змінюється. Тому й правові наслідки мають визначатися в такий спосіб: кримінальна відповідальність виключається через втрату протиправності в межах тієї галузі права, до змісту якої відсилає кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією. Це має призвести до застосування принципу зворотної дії кримінального закону в часі, оскільки кримінальна відповідальність скасована (опосередковано)\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас навіть якщо категорично заперечувати цю позицію і вважати, що частина 1 статті 5 КК України охоплює лише випадки безпосередньої декриміналізації (тобто такої, яка відбувається в спосіб змін саме КК України як окремого нормативно-правового акта), то в такому разі треба зважати й спиратися при розв\u0026rsquo;язанні порушеного питання на частину 1 статті 58 Конституції України. Ця конституційна норма містить універсальне положення (загальновизнаний принцип права), яке може бути використане для всіх випадків змін законодавства, зокрема і такі, що передбачають опосередковану декриміналізацію певного діяння\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе викликає також сумнівів, що набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року має наслідком скасування кримінальної протиправності таких діянь, як крадіжка (стаття 185 КК України), шахрайство (стаття 190 КК України) і привласнення або розтрата чужого майна (стаття 191 КК України). Адже зміна статті 51 КУпАП автоматично призвела до зменшення кола кримінально караної поведінки, що має місце в разі вчинення зазначених діянь. У результаті змін відбулася часткова декриміналізація крадіжки, шахрайства, привласнення й розтрати чужого майна, а саме \u0026mdash; ці діяння втратили свою кримінальну поведінку в частині викрадення чужого майна, вартість якого на момент їх вчинення становить більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротилежна думка із цього питання підштовхує до геть несправедливого за своєю суттю висновку, ніби скасування кримінальної протиправності діяння залежно від способу його здійснення може мати різні правові наслідки. Для когось поблажливі, а для когось \u0026mdash; ні! Очевидно, що такий підхід підривав би принцип справедливості в кримінальному праві, коли відповідальність тих осіб, кримінальну протиправність поведінки яких безпосередньо визначає КК України, скасовуватиметься, а тих, кримінальна протиправність поведінки яких визначається опосередковано (у комплексному поєднанні з іншими законами), попри це, наставатиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідивши аналогічну проблему (чи відбулася декриміналізація внаслідок ухвалення Закону України від 18 липня 2024 року), І. Польщиков зауважив, що є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь \u003cem\u003ecommon sense\u003c/em\u003e і \u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. І він не помилився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду вирішила, що Закон України від 18 липня 2024 року, яким внесені зміни до статті 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності відповідають ознакам адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП. Отже, зміни, внесені цим законом, мають зворотну дію в часі\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалене рішення не викликає сумнівів й узгоджується з висловленими вище аргументами. Однак, як видається, воно розв\u0026rsquo;язує лише локальну проблему. А що робити з глобальною? Тут вочевидь знов резонно згадати про назрілу необхідність використання науково обґрунтованих, доказових способів здійснення кримінально-правового регулювання, тобто потрібно змінити усталений в Україні підхід до формування кримінально-правової політики, що не ґрунтується на доказовій практиці (\u003cem\u003eevidence-based legislation\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[21]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ літературі із цього приводу наголошується на простій та очевидній (здавалося б) істині: інструментом і водночас одним з основних суб\u0026rsquo;єктів формування політики є політичні партії. Що активніше й професійніше вони розробляють і реалізують політику, що більш зрозуміла й близька для співвітчизників ця політика, то частіше громадяни держави довіряють їм здійснювати також і їхні права і свободи. Політичні партії мають керуватися суто інтересами своїх виборців, бо інакше вони програють наступні вибори\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тож запит на доказову політику загалом і, зокрема, кримінально-правову політику повинен формуватися знизу, щоб це стало вимогою виборця, ігнорувати яку було б украй ризиковано для суб\u0026rsquo;єктів політичної діяльності. Досягти такого стану можна насамперед через підвищення правової культури населення, що має чітко розуміти, як функціонує правовий механізм держави. І якщо питання наступних політичних виборів в умовах воєнного стану не зрозуміле, то питання розширення підходів до формування правової культури населення як ніколи актуальне. У разі неможливості його розв\u0026rsquo;язання рух до Європейського Союзу виявиться надто ускладненим. Громадяни, які мають низький рівень правової культури, не зможуть адекватно сприймати чимало важливих нормативних рішень на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мэр Ахтырки заявил, что за мародерство будут расстреливать на месте / \u003cem\u003eСудово-юридична газета\u003c/em\u003e (28 лютого 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\"\u003ehttps://sud.ua/ru/news/ukraine/230831-mer-akhtyrki-zayavil-chto-za-maroderstvo-budut-rasstrelivat-na-meste\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рашкован В. Щоб не було як з ковалем і трактористом. Що не так з українською політикою? / Liga.net (3\u0026nbsp;січня 2024 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\"\u003ehttps://www.liga.net/ua/all/opinion/dvi-osnovni-problemy-ukrainskoi-polityky\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 5 грудня 2023 року в справі № 404/10302/23. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115420286\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 травня 2021 року в справі № 404/527/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97163541\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Роз\u0026rsquo;яснення щодо відповідальності за мародерство та інші злочини, скоєні під час воєнного стану / Урядовий портал (1 квітня 2022 року). URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-shchodo-vidpovidalnosti-za-maroderstvo-ta-inshi-zlochini-skoyeni-pid-chas-voyennogo-stanu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 січня 2024 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 березня 2023 року в справі № 722/594/22. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Письменський Є. О. Розвиток кримінально-правової політики України в умовах режиму воєнного стану: проміжний аналіз експертної оцінки. \u003cem\u003eЦентральноукраїнський вісник права та публічного управління\u003c/em\u003e. 2024. № 3. С. 155. DOI: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\"\u003ehttps://doi.org/10.32782/cuj-2024-3-17\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року / Офіційний вебпортал парламенту України. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;Марін О. Чи відбулася часткова декриміналізація крадіжки та які наслідки це матиме? \u003cem\u003eAcademia.edu.\u003c/em\u003e URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\"\u003ehttps://www.academia.edu/122719507/Has_theft_been_partially_decriminalized_and_what_consequences_will_it_have\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мовчан Р. О. Аналіз законодавчого рішення про посилення кримінальної відповідальності за мародерство. \u003cem\u003eАналітично-порівняльне правознавство. \u003c/em\u003e2022. № 1. С. 285.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Карчевський Микола. У четвер 18.07.2024 Верховна Рада підтримала в цілому як закон проєкт № 11068 / \u003cem\u003eFacebook. \u003c/em\u003eURL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/tNX1GPj7cvu58nXu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Майже відразу після набрання чинності Законом України від 18 липня 2024 року свою чітку позицію з приводу порушеного питання висловила Н. Антонюк, заступниця голови Касаційного кримінального суду (див.: Антонюк Н. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. \u003cem\u003eПраво України\u003c/em\u003e. 2024. № 5. С. 58\u0026ndash;63).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Азаров Д. Кримінальна та адміністративно-деліктна відповідальність. \u003cem\u003eНаукові записки НаУКМА. Юридичні науки\u003c/em\u003e. 2018. Том 2. С. 106\u0026ndash;107.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Музика А. А., Багіров С. Р. Бланкетна диспозиція норми кримінального права і ст. 58 Конституції України: є привід для дискусії. Матеріали IV Яценківських читань: 1. Збірка тез доповідей учасників науково-практичної конференції \u0026laquo;Сучасне кримінальне право України: конституційний, міжнародно-правовий та порівняльно-правовий виміри\u0026raquo; (26 грудня 2023 року). 2. Збірка тез доповідей учасників круглого столу здобувачів освіти \u0026laquo;Кримінальне право України: окремі нормативні, правозастосовні та теоретичні проблеми\u0026raquo; (27 грудня 2023 року). 3. Резюме панельної дискусії \u0026laquo;Міжнародне кримінальне право без міфів, страхів та стереотипів\u0026raquo; (27 грудня 2023 року) / упоряд. А. А. Стрижевська, С. Д. Шапченко, К. П. Задоя. Київ, 2024. С. 39\u0026ndash;40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Дудоров О. О. Бланкетність і зворотна сила кримінального закону. \u003cem\u003eЮридичний науковий електронний журнал\u003c/em\u003e. 2015. № 5. С. 178.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eПольщиков І. Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану / \u003cem\u003eJust Talk\u003c/em\u003e. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu#_ftnref5\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Sebastiaan Princen. The Use of Evidence in Evidence-Based Legislation. \u003cem\u003eEuropean Journal of Law Reform.\u003c/em\u003e 2022. (24) 1. DOI: 10.5553/EJLR/138723702022024001010\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Хавронюк М. І. Значення політичної волі для кримінально-правової політики. \u003cem\u003eПраво і суспільство = Inernational journal Law \u0026amp; Society\u003c/em\u003e. 2016. № 4. С. 125 (124\u0026ndash;129).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":163,"url":"evgen-pismenskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/foto-Є-pisymensykiĭ.jpg","name":"Євген","surname":"Письменський","post":"професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила», д.ю.н., проф.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":877,"url":"stroki-davnosti-schodo-naslidkiv-vijni-chomu-ne-vse-tak-prosto","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729630007,"date":"23.10.2024","views":666,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_6.jpg","mini_image":null,"name":"Строки давності щодо наслідків війни: чому не все так просто","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАналіз наслідків збройного конфлікту на території України став новою площиною для випробування національного законодавства. Кримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК України), хоч і був адаптований до викликів війни, але з 2014 року залишається загальною рамкою для кваліфікації правопорушень. Правозастосовна практика за ці десять років показала, що основні принципи та концепції, які застосовуються до всіх видів злочинів, можуть ставати викликами чи створювати проблеми для ефективного відправлення правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ однієї сторони, міжнародні злочини з такими кваліфікаціями, як порушення законів та звичаїв війни (стаття 438 КК України), ведення агресивної війни (стаття 437 КК України), найманство (стаття 447 КК України), отримують усе більше рішень судів різних інстанцій, які намагаються знайти спосіб імплементувати міжнародні стандарти на практиці. З іншої сторони, розширюються підходи до кваліфікації загальнокримінальних злочинів з урахуванням умов збройного конфлікту. При цьому статті Загальної частини КК України, які розкривають умови притягнення до відповідальності за ці злочини, залишаються незмінними. Тривалість збройного конфлікту чи окупація окремих територій не відображені в сталих правових позиціях і вимогах законодавства, де вплив цих факторів має значення. Одним із найбільш яскравих прикладів таких правил слугують вимоги строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні умови застосування\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПравила строків давності \u0026mdash; це гарантія своєчасності правосуддя. Ці норми відображають справедливий баланс між тим, коли злочин було вчинено, і моментом, коли особу було притягнуто до відповідальності. Якщо вимоги, передбачені \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eстаттею 49 КК України\u003c/a\u003e, не були дотримані на практиці, особа, яка вчинила злочин, може бути звільнена від відповідальності. Градація строків давності прямо залежить від тяжкості діяння, яке визначається видом і мірою покарання, передбаченого Особливою частиною КК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас концепт строків давності наголошує на особливому характері найтяжчих міжнародних злочинів. Правила унеможливлюють звільнення від кримінальної відповідальності за ці діяння через закінчення строків давності. Якщо \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2024-05/Rome-Statute-eng.pdf\"\u003eміжнародними документами\u003c/a\u003e такий виняток передбачений тільки для \u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.27_convention%20statutory%20limitations%20warcrimes.pdf\"\u003eвоєнних злочинів, злочинів проти людяності\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\"\u003eгеноциду\u003c/a\u003e, то законодавство України додає до цього переліку ще низку злочинів проти основ національної безпеки (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eстатті 109\u0026ndash;114-2 КК України\u003c/a\u003e) та окремі форми вчинення \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2812-20#n3\"\u003eкатування\u003c/a\u003e (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3040\"\u003eчастина 3 статті 127 КК України\u003c/a\u003e). Усі ж інші факти залишаються в межах правової рамки чітких строків, протягом яких кримінальна відповідальність є можливою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСформована судова практика додає окремі аспекти до концепту строків давності. Попри те, що відносно наслідків збройного конфлікту такої практики немає, ці підходи залишаються універсальними для всіх видів злочинів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзастосування строків давності \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок суду, а не його право \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, справа \u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/adjudication/8063\"\u003e№ \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://lpd.court.gov.ua/adjudication/8063\"\u003e409/1465/16-к\u003c/a\u003e). Такий підхід визначає, що ця гарантія в процесі має бути реалізована за будь-яких умов. Окрім того, правова норма має імперативний характер і незалежно від того, у якому контексті було вчинено злочин, підхід у частині строків давності буде однаковим;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eтривалість строків давності напряму пов\u0026rsquo;язана з правовою кваліфікацією діяння\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e (ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2023 року, справа № \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113638950\"\u003e331/4661/23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Характер діяння та відповідна стаття КК України, за якою його кваліфіковано, визначає і подальший строк, протягом якого винна особа має бути притягнута до кримінальної відповідальності. Водночас некоректна правова кваліфікація злочинів на практиці також може вплинути на застосовний строк давності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eтривалість строків давності чітко визначена вимогами законодавства та не може бути продовжена\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року, справа № \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117028383\"\u003e335/640/24\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Норми КК України не передбачають можливостей для продовження строків давності, тому вони залишаються досить жорстким обмеженням у часі для здійснення правосуддя.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВиклики збройного конфлікту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ той час, поки провадження щодо воєнних злочинів за статтею 438 КК України та злочинів проти основ національної безпеки залишаються поза ризиком закриття через закінчення строків давності, інші наслідки збройного конфлікту опиняються в протилежній ситуації. Попри те, що після 24 лютого 2022 року органи правопорядку України запровадили практику реєстрації всіх можливих наслідків війни, до 2014 року такого детального підходу не існувало. Факти могли фіксуватися як загальнокримінальні злочини, віднайти які в загальній статистиці кримінальних проваджень зараз неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли йде мова про застосування строків давності, те, чи провадження було зареєстровано, не має значення. Повідомлення про кримінальне правопорушення та початок розслідування не впливає на їх перебіг. Єдиний момент, до якого вимоги КК України прив\u0026rsquo;язують їх початок, \u0026mdash; це момент вчинення протиправного діяння. Десять років тривалого збройного конфлікту на території України вже дозволяють оцінити \u003cstrong\u003eокремі ризики, які можуть виникати в контексті строків давності та відкривати можливість для звільнення осіб від кримінальної відповідальності\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, \u003cem\u003eнеправильна кваліфікація наслідків війни може призвести до того, що окремі факти не отримають правосуддя\u003c/em\u003e. З 2014 року в практиці роботи органів правопорядку фіксувалися випадки, коли воєнні злочини \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/principle-of-complementarity-international-justice-in-ukraine\"\u003eкваліфікувалися\u003c/a\u003e\u0026nbsp;за їх загальнокримінальними альтернативами. Такий підхід, зокрема, застосовувався при незаконному затриманні осіб, жорстокому поводженні з ними, умисному вбивстві, вчиненні сексуального насильства тощо. Продовження таких розслідувань як загальнокримінальних злочинів і відсутність можливості оцінити їх як порушення законів та звичаїв війни можуть призвести до того, що подібні факти вичерпають свій строк давності й залишаться лише частиною архіву кримінальних проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншою стороною цієї ситуації є те, що окремі статті КК України хоча і віднесені до категорії найтяжчих міжнародних злочинів, але все одно обмежені строками давності. Розділ ХІХ КК України містить склади окремих воєнних злочинів, спеціальним суб\u0026rsquo;єктом для кваліфікації яких є представники збройних формувань України (зокрема, стаття 433 \u0026laquo;Насильство над населенням у районі воєнних дій\u0026raquo;, стаття 434 \u0026laquo;Погане поводження з військовополоненими\u0026raquo;, стаття 435 \u0026laquo;Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею\u0026raquo;). Поряд із цим факти \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk/reports-and-materials/nasilnicki-zniknennya-nacionalna-praktika-v-miznarodni-standarti\"\u003eнасильницьких зникнень\u003c/a\u003e (стаття 146-1 КК України), які можуть становити грубе порушення прав людини чи розглядатися в межах злочинів проти людяності за міжнародним правом, також не згадуються серед винятків у положеннях про строки давності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, \u003cem\u003eоцінка дій представників самопроголошених збройних формувань може втратити цінність для кримінального правосуддя\u003c/em\u003e. Практика кримінальних проваджень часто розглядає дії представників самопроголошених так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo; чи інших незаконних збройних формувань на тимчасово окупованих територіях крізь призму злочинів проти основ національної безпеки в поєднанні з іншими статтями КК України (зокрема, статтями 255, 258\u0026ndash;258-5, 260). Якщо факти вчинення державної зради чи посягання на територіальну цілісність не обмежуються призмою строків давності, то терористична діяльність чи участь у незаконних збройних формуваннях залишається в цих межах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерспектива заочних проваджень і виконання винесених у їхніх межах рішень може змінити бачення правової рамки фактів. Важко спрогнозувати, коли такі рішення можуть бути виконані. Але по факту, якщо винна особа буде передана системі правосуддя, з кожним роком усе більше шансів на те, що єдиною підставою для її відповідальності може залишитися тільки кваліфікація злочину проти основ національної безпеки. У цьому аспекті єдиним шансом уникнути такої ситуації залишається оцінка триваючих злочинів чи ризик того, що протягом перебігу строку давності особа може вчинити інший злочин. Але такі ситуації потребують додаткової уваги від органів правопорядку та залучення додаткових ресурсів на їх дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, \u003cem\u003eумови тривалої окупації території не дають повного розуміння масштабу порушень, які там вчиняються\u003c/em\u003e. Попри правовий режим збройного конфлікту та його регулювання нормами міжнародного гуманітарного права, в умовах окупації можуть вчинятися загальнокримінальні злочини. Їх кваліфікація за статтею 438 КК України буде недоречною, а вчинення підпадатиме під розуміння \u0026laquo;забезпечення правопорядку на території\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ умовах, коли органи правопорядку України не мають доступу до окупованих територій, єдиними джерелами інформації про ситуацію залишаються заяви свідків і постраждалих, інформація з відкритих джерел, яка потребує перевірки, звіти моніторингових місій. Триваючий збройний конфлікт не скасовує того, що під час окупації можуть вчинятися побутові вбивства, грабежі чи зґвалтування, правосуддя щодо яких мають забезпечувати відповідні органи в окупації, оскільки і Україна має досліджувати кримінальні правопорушення, вчинені на її території. Водночас що довше триває окупація, то більше шансів на те, що такі злочини ніколи не зможуть отримати правосуддя відповідно до законодавства України через закінчення строків давності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, що глибше оцінювати наслідки збройного конфлікту на території України, то більше комплексних питань для внесення змін у законодавство виникає. Поряд із необхідністю гармонізувати КК України та Кримінальний процесуальний кодекс України з міжнародним правом існує потреба розв\u0026rsquo;язувати суміжні питання з наслідками війни. За десять років триваючого збройного конфлікту вже можна ідентифікувати проблеми, які виникають на практиці, і знайти шляхи їх подолання, поки розслідування не стали втраченими можливостями для постраждалих отримати правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім положень кримінального законодавства та практики здійснення розслідувань, подібні питання також можуть мати значення для формування державної політики щодо звільнених територій від окупації. Відновлення правового режиму та оцінювання наслідків подій мають передбачати окремі доступні механізми, які дозволять повідомити та зафіксувати можливі порушення чи відобразити реальний стан речей в умовах окупації.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_6.jpg","tags":[{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":876,"url":"dekriminalizuvati-ne-mozhna-suditi-do-pitannya-pro-vikradennya-chuzhogo-majna-pid-chas-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1729161619,"date":"17.10.2024","views":1976,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_5.jpg","mini_image":null,"name":"Декриміналізувати не можна судити: до питання про викрадення чужого майна під час воєнного стану","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення та запровадження на всій території України воєнного стану 24 лютого 2022 року наша країна стикнулася з величезними викликами, які, на жаль, не оминули і сферу кримінальної юстиції. У перші тижні великої війни Верховна Рада України ухвалила низку законів, покликаних розв\u0026rsquo;язати ці нагальні проблеми. Серед них, зокрема, питання колабораційної діяльності, державної зради, співпраці з ворогом, вчинення кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану тощо.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Законом України від 3 березня 2022 року № 2117-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; Закон № 2117-IX) частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) доповнено такою кваліфікуючою ознакою, як \u0026laquo;крадіжка, вчинена \u003cem\u003eв умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пояснювальній записці до проєкту Закону № 2117-IX\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вказано, що внаслідок воєнних дій агресора \u003cem\u003e\u0026laquo;страх за своє життя та здоров\u0026rsquo;я\u0026hellip; змушує людей полишати свої домівки та майно. Нерідко такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично безперешкодного заволодіння цим майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі\u0026hellip; Суспільна небезпечність таких дій істотно підвищується в умовах воєнного... стану\u0026hellip; Ухвалення запропонованих змін сприятиме підвищенню ефективності засобів кримінально-правового реагування на прояви мародерства з боку військовослужбовців або цивільних осіб\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до тлумачного словника мародер\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026mdash;\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eце вояк, що грабує вбитих і поранених після бою або мирне населення під час війни; відповідно мародерство \u0026mdash; це учинки, поведінка мародера\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Також мародерство (від фр. \u003cem\u003emarauder\u003c/em\u003e \u0026mdash; грабувати) \u0026mdash; це акт крадіжки\u0026hellip; майна під час військової, політичної чи соціальної кризи, наприклад війни, стихійного лиха або масових заворушень, коли закон і правоохоронні органи тимчасово не діють\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід відзначити, що в КК України мародерство виокремлено як окремий склад військового злочину зі спеціальним суб\u0026rsquo;єктом (стаття 432).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, з огляду на етимологію слова \u0026laquo;мародерство\u0026raquo;, яке недоречно використано в назві Закону № 2117-IX, а також мету, яку закладав законодавець, ухвалюючи цей закон, можна зробити висновок, що посилення кримінальної відповідальності за крадіжку слід розцінювати винятково як таку, що вчинена \u0026laquo;з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;, а не \u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо слова, вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обставиною, що обтяжує покарання (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України). Це виглядає логічно, оскільки звичайна \u0026laquo;квартирна\u0026raquo; крадіжка в місті Ужгороді, наприклад, не тотожна крадіжці з будинку в місті Маріуполі чи Ізюмі під час активних бойових дій, коли власники покинули місце свого проживання, а інші цивільні особи (сусіди, наприклад) скористалися цим і воєнним станом та вчинили крадіжку з покинутої квартири. Або ж, наприклад, особа, скориставшись тим, що господарі під час сигналу повітряної тривоги поспіхом покинули свою квартиру та пішли в укриття, проникає до помешкання та викрадає чуже майно, тобто фактично використовує умови воєнного стану, щоб вчинити злочинні дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля ухвалення Закону № 2117-IX і до 9 серпня 2024 року будь-яка крадіжка майна, вартість якого становила або перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі \u0026mdash; НМДГ) (тобто 268,4 грн у 2023 році та 302,80 грн у 2024 році), автоматично кваліфікувалася за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п\u0026rsquo;яти до восьми років. З 7 березня 2022 року (дата набрання чинності Законом № 2117-IX) крадіжка пляшки дорого віскі з магазину в Дрогобичі та крадіжка, наприклад, продуктів харчування та теплих речей із квартири громадян, що евакуювалися з прифронтової Василівки на Запоріжжі, прирівнювалися за ступенем суспільної небезпечності відповідно до частини 4 статті 185 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ситуація виглядала абсурдною, адже не враховувала саме суспільну небезпечність дій, вчинених за різних обставин, однак вони підпадали під одну із ключових ознак \u0026mdash; вчинення цих дій \u0026laquo;в умовах\u0026raquo; воєнного стану. На практиці це призводило до того, що за крадіжку на відносно невелику суму із супермаркету особі мало бути призначено покарання у виді позбавлення волі на щонайменше п\u0026rsquo;ять років, а якщо така крадіжка була вчинена повторно (два епізоди замаху, наприклад), то це фактично виключало можливість застосування до особи статті 75 КК України, що не зовсім відповідало принципу гуманізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас органи досудового розслідування, прокурори та суди, виходячи із принципу, визначеного в статті 19 Конституції України, змушені були застосовувати ці норми на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід відзначити, що колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду намагалася виправити ситуацію і, передаючи матеріали справи № 722/594/22 на розгляд Великої Палати для розв\u0026rsquo;язання винятково правової проблеми в ухвалі від 28 березня 2023 року, зазначила\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;таке тлумачення ознаки \u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eв умовах воєнного стану\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e призводить до того, що будь-яка крадіжка розглядається як тяжкий злочин, і це спотворює саме поняття \u0026ldquo;тяжкого злочину\u0026rdquo;\u0026hellip; Якщо правова система тривіальну крадіжку свинячої вирізки розглядає як тяжкий злочин, то виникає питання, як кваліфікувати ті злочини, які до цього вважалися тяжкими і заслуговували на таку кваліфікацію\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПонад те, такий закон суд порівняв із \u0026laquo;законом про 5 колосків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e До слова, слід відзначити, що не всі судді колегії поділяли таку думку\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 травня 2023 року\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e не погодилася з тим, що в цьому випадку є виняткова правова проблема, і повернула справу для подальшого розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгодом колегія суддів об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 15 січня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e дійшла висновку, що з урахуванням змін, внесених Законом № 2117-IX, норма Закону України про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 4 статті 185 КК України, підлягає застосуванню в разі \u003cem\u003e\u0026laquo;вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e, а \u003cem\u003e\u0026laquo;вчинення злочину з використанням умов воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e (пункт 11 частини 1 статті 67 КК України) як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозв\u0026rsquo;язати це питання міг би сам законодавець, змінивши відповідним чином формулювання диспозиції частини 4 статті 185 КК України, однак до сьогодні цього не сталося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті Законом від 18 липня 2024 року № 3886-IX\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e законодавець спробував розв\u0026rsquo;язати проблему надмірного покарання за крадіжку \u003cem\u003e\u0026laquo;в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e шляхом внесення змін до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі \u0026mdash; КУпАП), визначивши, що крадіжка є дрібною, якщо вартість викраденого майна становить не більше ніж 2 НМДГ; закон почав діяти з 9 серпня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк випливає з пояснювальної записки до проєкту Закону від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, він націлений саме на виправлення тієї ситуації, що виникла внаслідок ухвалення Закону № 2117-IX: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eСудова практика застосування норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану на території України засвідчує, що покарання за вчинення крадіжки є не співмірним\u0026hellip; при призначенні покарання за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану \u003cstrong\u003eвідбувається порушення принципу домірності,\u003c/strong\u003e коли однакова відповідальність настає за злочини, що очевидно є більш тяжкими, і за правопорушення, які до внесення обговорюваних змін розглядалися як злочини невеликої тяжкості або навіть як проступки, як, наприклад, у випадку частини першої статті 185 Кримінального кодексу України. Така ситуація потребує врегулювання\u0026hellip; шляхом підняття розміру суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності за крадіжку\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвідомо уникаю обговорення питання доцільності розв\u0026rsquo;язання вказаної проблеми саме таким чином, оскільки це виняткова компетенція національного парламенту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина спільноти науковців і практиків одразу сприйняла ці зміни як декриміналізацію. У перші дні після набрання чинності Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX з\u0026rsquo;явилися відповідні дописи в професійній групі прокурорів у мережі Facebook, а суддя Верховного Суду Наталія Антонюк опублікувала роздуми в мережах Facebook\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Academia.edu\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, зокрема, вказала, що \u003cem\u003e\u0026laquo;має місце часткова декриміналізація вчиненого, а тому відповідні провадження за наявності підстав можуть бути закриті за п. 4-1 ч. 1 ст.\u0026nbsp;284 КПК, тобто у зв\u0026rsquo;язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Окрім того, вона вважає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;зміни у Кодексі України про адміністративні правопорушення, які безпосередньо вплинули на кримінальний закон, також повинні розглядатися як зміни до кримінального законодавства і мати зворотну дію в часі\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте частина професійної спільноти розцінила вказані зміни по-іншому. І якщо питання про те, як застосовувати вказані зміни для кваліфікації таємного викрадення чужого майна, яке вчинено 9 серпня 2024 року та після цієї дати, ні в кого не викликають сумнівів; то щодо питання про зворотну дію цього закону в часі щодо осіб, які вже були засуджені за крадіжку або ж які лише перебувають на етапі досудового розслідування чи у суді, \u0026mdash; почалася жвава дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 серпня 2024 року\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, розв\u0026rsquo;язуючи спірне питання, передала справу № 278/1566/21 на розгляд Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду, оскільки вважає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;правозастосовна позиція, за якою положення ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК застосовуються до Закону № 3886-IX,\u003cstrong\u003e є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність\u003c/strong\u003e та суперечить відповідним положенням ст. 58 Конституції України, офіційне і обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;язкове до застосування тлумачення яких здійснив Конституційний Суд України в Рішенні від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у випадках, коли змінюються нормативно-правові акти інших галузей права, посилання на які містить бланкетна диспозиція кримінально-правової норми. Сприйняття змін до ст. 51 КУпАП, як змін КК (текст якого не змінювався Законом № 3886-IX) є прямим запереченням правових позицій Конституційного Суду України, за якими подібні зміни не створюють підґрунтя до застосування ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ такою позицією важко погодитися з огляду на таке.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, мотивуючи свою ухвалу, суд вказує, що \u003cem\u003e\u0026laquo;єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2024_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1\"\u003e\u003cem\u003eКримінальним\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e кодексом України (ч. 1 ст. 2). Відповідно, \u003cstrong\u003eсклад кримінального правопорушення не визначається нормами \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2024_07_18/pravo1/KD0005.html?pravo=1\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКУпАП\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e чи інших законів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до цього твердження крадіжка майна на будь-яку суму є кримінальним правопорушенням, оскільки текст КК України не містить відповідної вказівки чи посилання на правила розмежування. Однак це не так, інакше це було б абсурдом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, після ухвалення КК України (5 квітня 2001 року) та до набрання ним чинності (1 вересня 2001 року) законодавець Законом від 2 червня 2005 року № 2635-IV\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e виклав статтю 51 КУпАП у новій редакції, сформулювавши фактично нову диспозицію цього адміністративного правопорушення, і вказав, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує \u003cem\u003e\u0026laquo;трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u0026raquo;; \u003c/em\u003eЗаконом від 9 червня 2009 року № 1449-VI\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e було визначено, що вартість майна для дрібного викрадення \u003cem\u003e\u0026laquo;не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян\u0026raquo;\u003c/em\u003e \u0026mdash; саме в такій редакції ця норма діяла до 9 червня 2024 року і в правозастосовній діяльності розмежування \u0026laquo;кримінальної\u0026raquo; крадіжки від \u0026laquo;дрібної\u0026raquo; відбувалося саме на підставі норми статті 51 КУпАП\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри ухваленні КК України та під час його дії законодавець міг врегулювати питання відповідного розмежування в примітці до статті самого КК України, натомість передбачив відповідну норму в КУпАП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, для визначення конкретного розміру НМДГ для кваліфікації та розмежування адміністративного правопорушення від кримінальної практики кримінальної юстиції і до 9 червня 2024 року та після звертаються до положень законів про державний бюджет на відповідний рік і Податкового кодексу України, зокрема пункту 5 підрозділу 1 розділу XX \u0026laquo;Перехідні положення\u0026raquo;, який вказує, що для цілей\u003cem\u003e \u003c/em\u003eнорм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього кодексу для відповідного року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому очевидним для всіх був і той факт, що щорічна зміна НМДГ не призводила до декриміналізації крадіжки. Таке сприйняття базується в першу чергу на здоровому глузді (common sense), а також відповідному рішенні Конституційного Суду України, який вказав, що \u003cem\u003e\u0026laquo;щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, \u003cstrong\u003eяким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.\u003c/strong\u003e Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[18]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 18 липня 2024 року № 3886-IX змінено саме \u003cem\u003eпоняття\u003c/em\u003e, що є дрібним викраденням чужого майна \u003cem\u003e(формула правопорушення)\u003c/em\u003e, а зміна НМДГ \u0026mdash; лише складова цієї \u0026laquo;формули\u0026raquo;, та сам факт його зміни не може впливати на криміналізацію / декриміналізацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа користь думки про те, що певні положення КУпАП фактично впливають на КК України та його застосування, свідчать самі його норми, зокрема частина 6 статті 3, згідно з якою зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися винятково законами про внесення змін до цього кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або \u003cem\u003eдо законодавства України про адміністративні правопорушення\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, за усталеною національною правозастосовною практикою адміністративне правопорушення межує з кримінальним і містить відповідні положення, які їх розмежовують (наприклад, щодо декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації \u0026mdash; частина 4 статті 172-6 КУпАП і частина 1 статті 366-2 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у розумінні Європейського суду з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) низка адміністративних правопорушень має характер кримінальних, адже передбачає стягнення у вигляді адміністративного арешту та громадських робіт; ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення (справа \u0026laquo;Надточій проти України\u0026raquo; від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на викладене вище можна переконливо стверджувати, що Закон від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX частково декриміналізував крадіжку як кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим у практиків постало питання про ухвалення відповідних процесуальних рішень у справах, де особи вже притягуються до кримінальної відповідальності за крадіжку, учинену до 9 серпня 2024 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком слушною видається позиція, відповідно до якої, якщо станом на 9 серпня 2024 року та після цієї дати:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину\u003c/em\u003e, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, то на підставі пункту 4-1 частини 1 та частини 4 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) слідчий закриває провадження та скеровує рішення та копії відповідних матеріалів провадження до територіальних органів Національної поліції України для розв\u0026rsquo;язання питання про притягнення винних осіб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособі повідомлено про підозру\u003c/em\u003e \u0026mdash; прокурор відповідно до пункту 4-1 частини 1 та частини 4 статті 284 КПК України закриває провадження (якщо особа не заперечує проти цього) і спрямовує відповідні матеріали до органу поліції для розв\u0026rsquo;язання питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності (за відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eобвинувальний акт перебуває на розгляді в суді\u003c/em\u003e \u0026mdash; суд відповідно до частини 3 статті 479-2 КПК України закриває провадження, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини 2 статті 284 цього кодексу; якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі наявності підстав для декриміналізації дій особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України з кваліфікуючою ознакою \u0026laquo;крадіжка поєднана з проникненням у житло\u0026raquo;, дії такої особи необхідно кваліфікувати за відповідною частиною статті 162 КК України (\u0026laquo;Порушення недоторканності житла\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eособа вже засуджена\u003c/em\u003e \u0026mdash; то вона підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання відповідно до частини 2 статті 74 КК України в порядку розв\u0026rsquo;язання судом питань, пов\u0026rsquo;язаних із виконанням вироку, визначеному пунктом 13 частини 1 статті 537, пунктом 2 частини 2 статті 539 КПК України за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусійним також є питання, наскільки в такому випадку підставою для закриття провадження може застосовуватися норма пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, за яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо \u003cem\u003e\u0026laquo;втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння\u0026raquo;, \u003c/em\u003eоскільки Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX жодна норма не втратила чинність, натомість змінилася норма, що визначала \u003cem\u003e\u0026laquo;формулу кримінального правопорушення\u0026raquo;. \u003c/em\u003eОскільки законодавець не передбачив випадку \u0026laquo;часткової декриміналізації\u0026raquo;, то в цьому разі необхідно виходити з норми частини 6 статті 9 КПК України, яка передбачає, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДнями очікується повний текст рішення об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду із цього питання (у справі № \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/122153689\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e278/1566/21\u003c/a\u003e), яке має допомогти практикам (і теоретикам) кримінальної юстиції в розв\u0026rsquo;язанні штучної, як на мій погляд, проблеми. Власне, на сьогодні є певні ознаки, що це питання буде врешті розв\u0026rsquo;язано на користь common sense і \u003cem\u003e\u0026laquo;часткової декриміналізації крадіжки\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ післяслові хочу наголосити на ще одній проблемі. Законом від 18 липня 2024 року\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e№ 3886-IX не розв\u0026rsquo;язано питання дізнання \u0026mdash; ця форма досудового розслідування досі позбавлена можливості розслідувати \u0026laquo;прості\u0026raquo; крадіжки, які до відповідних змін на початку великої війни кваліфікувалися як кримінальні проступки. Видається логічним, що притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку як кримінальний проступок більш ефективне та відповідає суспільному інтересу, ніж як за адміністративний проступок, оскільки на сьогодні \u0026laquo;дрібним\u0026raquo; вважається викрадення чужого майна на суму до 3028 грн, що все ще є \u0026laquo;значною\u0026raquo; для певних верств населення. Понад те, крадіжка на суму від 3028 грн усе одно буде кваліфікуватися за частиною 4 статті 185 КК України як тяжкий злочин, а частина 1 статті 185 КК України на час дії воєнного стану залишиться \u0026laquo;мертвою\u0026raquo; нормою, якщо законодавець не виправить цю ситуацію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство : Закон України від 3 березня 2022 року № 2117-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-20#n6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство\u0026raquo; від 3 березня 2022 року № 2117-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7124\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7124\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/stream/velykyislovnyk\"\u003eВеликий тлумачний словник сучасної української мови\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь : ВТФ \u0026laquo;Перун\u0026raquo;, 2005. 1728 с. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/648/mode/2up?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80\"\u003ehttps://archive.org/details/velykyislovnyk/page/648/mode/2up?q=%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Мародерство. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\"\u003ehttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110395917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2023 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113817283\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Окрема думка судді Н. Антонюк до ухвали Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі №\u0026nbsp;722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110339366\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2023 у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111460562\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 січня 2024 року у справі № 722/594/22. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116446106\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів : Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до проєкту Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів\u0026raquo; від 18 липня 2024 року № 3886-IX. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=11068\u0026amp;conv=9\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Допис у мережі Facebook Наталії Антонюк від 12 серпня 2024 року. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/share/p/ZBcC5zN9FG5xmQDJ/\"\u003ehttps://www.facebook.com/share/p/ZBcC5zN9FG5xmQDJ/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Н. Антонюк. Зміна розміру дрібного викрадення через призму кримінального закону. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://surl.li/fhjhcs\"\u003ehttp://surl.li/fhjhcs\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ухвала Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 278/1566/21. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/121295777\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/121295777\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 2 червня 2005 року № 2635-IV. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2635-15/ed20090619#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2635-15/ed20090619#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна\u0026nbsp;: Закон України від 4 червня 2009\u0026nbsp;року №\u0026nbsp;1449-VI. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. коментар до розділу VI Кримінального кодексу України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Х. : Право, 2013.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)\u0026nbsp;: Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999\u0026nbsp;року №\u0026nbsp;1-рп/99. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Справа \u0026laquo;Надточій проти України\u0026raquo; (Заява № 7460/03)\u0026nbsp;: Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008\u0026nbsp;року. Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_404#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_404#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":160,"url":"igor-polschikov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_5812.jpg","name":"Ігор ","surname":"Польщиков","post":"прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_5.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":870,"url":"okremi-aspekti-ratifikatsii-ukrainoyu-rimskogo-ctatutu-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1725446001,"date":"04.09.2024","views":1043,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/7777.jpg","mini_image":null,"name":"Окремі аспекти ратифікації Україною Римського cтатуту Міжнародного кримінального суду","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПопри те, що протягом десяти років збройного конфлікту з РФ\u0026nbsp; переважна більшість правозахисників та експертів закликала ратифікувати Римський Статут (далі \u0026mdash; Статут, РС), навіть після ухвалення Верховною Радою України і підписання Президентом України ратифікаційного закону продовжуються дискусії щодо доцільності та наслідків такої ратифікації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього приводу вже було висловлено немало позицій і написано чимало статей, які обґрунтовують необхідність ратифікації та розвінчують міфи, що активно роздмухувалися й ширилися навколо цього питання\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Без повторення висловлених думок, хіба що для доповнення й розкриття деяких аргументів, доцільно звернути увагу на наведені нижче аспекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, ухвалення 21 серпня Парламентом і підписання 24 серпня Президентом України Закону України \u0026laquo;Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього\u0026raquo; ще не говорить про набрання ним чинності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від загальноприйнятих \u0026laquo;з дня опублікування\u0026raquo; або \u0026laquo;через десять днів після оприлюднення\u0026raquo;, цей Закон набирає чинності \u0026laquo;одночасно з набранням чинності Законом України \u0026ldquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв\u0026rsquo;язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього\u0026rdquo;\u0026raquo;. Окрім зареєстрованого імплементаційного законопроєкту з відповідною назвою № 11484 від 15 серпня 2024 року, на сайті Верховної Ради з\u0026rsquo;явився альтернативний проєкт закону № 11484-1 від 27 серпня 2024 року, внесений групою народних депутатів України. Тому впевнено спрогнозувати час його ухвалення наразі дещо складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, варто звернути увагу, на те, чим концептуально є Статут. Це документ, яким заснований Міжнародний кримінальний суд (далі \u0026mdash; Суд, МКС) і закріплено сферу його застосування та юрисдикції МКС, який уже проводить власне розслідування щодо ситуації в Україні\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЙого положення своєю чергою цінні з огляду на те, що закріплюють найкращі практики й правові результати діяльності численних судів, трибуналів і механізмів, створених після Другої світової війни саме для недопущення безкарності за найтяжчі злочини, які вчинялися під час цієї та подальших воєн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо Нюрнберзький і Токійський трибунали, знаємо про трибунал щодо колишньої Югославії та Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне й багато інших спроб застосування міжнародних або інтернаціоналізованих механізмів для притягнення до відповідальності винних у міжнародних злочинах. Водночас створення кожного такого трибуналу й механізму потребує неабияких ресурсів \u0026mdash; і для матеріально-технічного забезпечення їх функціонування, і для розв\u0026rsquo;язання питань мандата, порядку створення й діяльності таких судів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб мінімізувати такі витрати та створити єдиний постійний міжнародний орган, уповноважений притягувати до індивідуальної кримінальної відповідальності винних у найтяжчих злочинах (злочині геноциду, злочинах проти людяності, воєнних злочинах і злочині агресії), і був розроблений РС і створений МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, МКС уже проводить розслідування в Україні, почавши його ще до ратифікації Україною РС на підставі таких актів національного законодавства України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПостанова Верховної Ради України \u0026laquo;Про Заяву Верховної Ради України \u0026ldquo;Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій \u0026ldquo;ДНР\u0026rdquo; та \u0026ldquo;ЛНР\u0026rdquo;, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян\u0026rdquo;\u0026raquo; від 4 лютого 2015 року (далі \u0026mdash; постанова ВРУ).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно із цим документом,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eУкраїна визнала юрисдикцію МКС відповідно до пункту 3 статті 12 РС МКС. Стаття 12 Статуту дозволяє країні визнати юрисдикцію щодо певного злочину, але жодним чином не визначати заздалегідь суб\u0026rsquo;єктів переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПісля визнання юрисдикції МКС згідно із зазначеною постановою Україна вже взяла на себе обов\u0026rsquo;язок співпрацювати із Судом без будь-яких затримок або винятків.\u0026nbsp; \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСпівпраця з МКС і відповідно його діяльність в Україні здійснюється згідно з Розділом IX\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026laquo;\u0026ldquo;Особливості співробітництва з Міжнародним кримінальним судом\u0026raquo; Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України). Так, у \u003cstrong\u003eчастині 2 статті 617 КПК України зазначено, що співробітництво між Україною та МКС здійснюється в порядку, визначеному КПК України та РС МКС\u003c/strong\u003e, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, який наскрізно містить низку інших відсилок до РС\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Окрім того, Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, уже взявши на себе деякі зобов\u0026rsquo;язання щодо забезпечення правосуддя за найтяжчі злочини.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у преамбулі до цього розділу законодавець також спробував обмежити коло суб\u0026rsquo;єктів, які можуть піддаватися переслідуванню\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрипущення, що національне рішення, зокрема постанова Верховної Ради України, ухвалена відповідно до РС, або преамбула до розділу КПК України, який містить низку посилань на нього, мають вищу юридичну силу, ніж положенням самого РС, не видається переконливим. Як із точки зору спроби врегулювати питання міжнародного права й обмежити юрисдикцію міжнародної інституції лише в межах національного закону, \u0026mdash; цю позицію критикує переважна частина правознавців, так і з огляду на те, що за Женевськими конвенціями від 12 серпня 1949 року Україна взяла на себе зобов\u0026rsquo;язання вживати всіх заходів задля забезпечення правосуддя за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, незалежно від суб\u0026rsquo;єкта їх вчинення. А загальна тенденція положень національного, у тому числі кримінального й кримінального процесуального, законодавства свідчить про перевагу положень міжнародних договорів над національними законами в разі виникнення суперечностей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк приклад, частини 1 та 5 статті 3 Кримінального кодексу України, частини 2 та 4 статті 9 КПК України. Зокрема, в останній (частина 4 статті 9 КПК України) зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003eу разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов\u0026rsquo;язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України\u0026raquo;. У статті 19 Закону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo; закріплена аналогічна правова норма: \u0026laquo;Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа недопустимість держави \u0026laquo;в односторонньому порядку визначати, за яких обставин виникає\u0026hellip; відповідальність, і якими мають бути межі такої відповідальності та неможливість посилатися на положення свого внутрішнього права\u0026hellip; для невиконання договору\u0026raquo; звертала увага у своєму висновку на проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo; і Венеційська комісія\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість стаття 124 Статуту якраз передбачає, що держава, коли стає учасницею РC, може заявити, що протягом семи років після набрання ним чинності для відповідної держави вона\u003cstrong\u003e не визнає юрисдикції Суду стосовно категорії злочинів, що згадуються в статті 8, коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами \u003c/strong\u003eабо на її території. І нинішній закон про ратифікацію\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e передбачає таку норму про застереження згідно із статтею 124 РС.\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому разі коло суб\u0026rsquo;єктів, яких МКС може переслідувати за воєнні злочини, обмежується міжнародним договором \u0026mdash; РС. \u003cstrong\u003eТому ці положення, на відміну від зазначеної вище заяви Верховної Ради України та норм КПК України, можуть обмежувати повноваження МКС щодо злочинів, учинених під час міжнародного збройного конфлікту в Україні, імовірно, громадянами нашої країни.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відсутність підстав переслідування українських військових усіх рівнів за воєнні злочини саме МКС, а не в межах національних кримінальних проваджень може бути забезпечено саме через ратифікацію РС з поправкою відповідно до статті 124 РС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, відповідно до ратифікованих Україною чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, зокрема статей 49 ЖК І, 50 ЖК ІІ, 129 ЖК ІІІ, 146 ЖК IV\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Україна зобов\u0026rsquo;язана вживати всіх необхідних заходів для встановлення ефективних кримінальних покарань для осіб, які вчиняють або віддають накази вчиняти будь-які серйозні порушення цих конвенцій, забезпечувати розшук і притягнення до відповідальності таких осіб, а також заходів для припинення таких порушень. Тому основний обов\u0026rsquo;язок забезпечення притягнення до відповідальності за воєнні злочини покладається саме на національні органи правопорядку, прокуратури та правосуддя навіть без ратифікації РС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до принципу комплементарності МКС \u0026mdash; додатковий механізм, до якого провадження передаються, коли \u0026laquo;держава не бажає або не здатна належним чином здійснювати розслідування або кримінальне переслідування\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, стаття 17 РС встановлює обмеження діяльності МКС і вказує, \u0026laquo;що справа не може бути прийнятою до провадження у випадках, коли: \u003cem\u003ea)\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eу цій справі здійснюється розслідування\u003c/strong\u003e або кримінальне переслідування \u003cstrong\u003eдержавою, яка має юрисдикцію\u003c/strong\u003e щодо неї, крім зазначених вище винятків; \u003cem\u003eb)\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eдержавою, яка має юрисдикцію щодо такої справи, вже було проведено розслідування\u003c/strong\u003e, і ця держава вирішила не здійснювати кримінального переслідування щодо відповідної особи, за винятком випадків, коли таке рішення стало результатом небажання або нездатності держави належним чином здійснювати кримінальне переслідування; \u003cem\u003ec)\u003c/em\u003e \u003cstrong\u003eвідповідну особу вже було засуджено\u003c/strong\u003e за поведінку і проведення судового розгляду МКС не дозволяється згідно з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588/print#n205\"\u003eпунктом 3\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e статті 20 РС відповідно до принципу Ne bis in idem; \u003cem\u003ed) \u003c/em\u003e\u003cstrong\u003eсправа не є достатньо серйозною\u003c/strong\u003e, щоб виправдати подальші дії з боку Суду\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті України, згідно з такими вимогами РС, потенційно до МКС можуть передані такі справи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження щодо злочинів проти людяності (які поки що не імплементовані в Кримінальний кодекс України); або\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсправи щодо найвищих посадових осіб рф (як це відбувається наразі) через об\u0026rsquo;єктивні причини, у зв\u0026rsquo;язку з якими Україна не може здійснювати розслідування щодо окремих осіб, зокрема пов\u0026rsquo;язані \u003cem\u003eз імунітетами вищих посадових осіб\u003c/em\u003e, \u003cem\u003eперешкодами щодо оголошення ймовірних злочинців у міжнародний розшук\u003c/em\u003e, \u003cem\u003eпереховування таких осіб на тимчасово окупованих територіях або на території рф\u003c/em\u003e тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть без застереження, передбаченого статтею 124 РС, МКС досить обмежений у можливості переслідування українських військових у разі ймовірного вчинення ними порушень міжнародного гуманітарного права, особливо за наявності відповідних національних розслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"center\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__banner style__banner-grey\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eВикладене зайвий раз свідчить про важливість виконання Україною своїх зобов\u0026rsquo;язань щодо забезпечення притягнення до\u0026nbsp; відповідальності за міжнародні злочини відповідно до ратифікованих на сьогодні міжнародних договорів.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція дозволить захистити право всіх учасників процесу правосуддя, у першу чергу \u0026mdash;\u0026mdash; право жертв і потерпілих, на відновлення можливої міри справедливості. Ратифікація та імплементація РС лише сприятимуть формуванню повної та всеосяжної системи правосуддя за найтяжчі злочини в Україні, які щоденно в умовах війни вчиняються проти наших громадян, але проти яких з об\u0026rsquo;єктивних причин на сьогодні наша система правосуддя безсила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, з огляду на обмежені ресурси МКС і вимогу достатньої серйозності справи МКС зможе взяти на себе лише\u0026nbsp; певну кількість найсерйозніших кейсів, про що йшлося в інших публікаціях\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9PMpleHRuA2FlbQIxMAABHbPOVdlizsdpFvAcDFS2qCABLBQAI9AUZOS2fw68Fx7BG-6Gp6EDiAp3Yw_aem_lfuDun_2xdSWzqL_tezaLA\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9PMpleHRuA2FlbQIxMAABHbPOVdlizsdpFvAcDFS2qCABLBQAI9AUZOS2fw68Fx7BG-6Gp6EDiAp3Yw_aem_lfuDun_2xdSWzqL_tezaLA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/experts/2024/08/16/7192201/\"\u003ehttps://www.eurointegration.com.ua/experts/2024/08/16/7192201/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://babel.ua/en/texts/109988-zelenskyy-asks-the-parliament-to-ratify-the-rome-statute-there-are-rumors-that-after-this-the-ukrainian-military-can-be-tried-in-the-hague-is-this-true-no-here-we-explain-why\"\u003ehttps://babel.ua/en/texts/109988-zelenskyy-asks-the-parliament-to-ratify-the-rome-statute-there-are-rumors-that-after-this-the-ukrainian-military-can-be-tried-in-the-hague-is-this-true-no-here-we-explain-why\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3691045-ukraina-ta-rimskij-statut-comu-treba-ratifikuvati-cej-dogovir.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3691045-ukraina-ta-rimskij-statut-comu-treba-ratifikuvati-cej-dogovir.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7216\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n7216\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Згідно з преамбулою до Розділу IX\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e Кримінального процесуального кодексу України, дія цього розділу поширюється\u0026hellip; на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину\u0026hellip; були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України. \u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2021)038-e\"\u003ehttps://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2021)038-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/092d6c89-ad60-41e6-a2f3-d8e79098b85a\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/092d6c89-ad60-41e6-a2f3-d8e79098b85a\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Зокрема, у законі передбачено: \u0026laquo;Україна заявляє, що протягом семи років після набрання Римським статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду стосовно злочинів, зазначених у статті 8 (з урахуванням поправок), коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e ЖК І \u0026mdash; Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_151/print\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_151/print\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eЖК ІІ \u0026mdash; Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_152#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_152#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eЖК ІІІ \u0026mdash; Женевська Конвенція про поводження з військовополоненими: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eЖК ІV \u0026mdash; Женевська Конвенція про захист цивільного населення під час війни: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9MI9leHRuA2FlbQIxMAABHVpsXJ9dE0romBFDnMmpB4NkEC3jvukMrdHQydIzBTDZQ_KTwinp9-8jwQ_aem_sj9YDsQBFzSSgCWimgA1bg\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya?fbclid=IwY2xjawE9MI9leHRuA2FlbQIxMAABHVpsXJ9dE0romBFDnMmpB4NkEC3jvukMrdHQydIzBTDZQ_KTwinp9-8jwQ_aem_sj9YDsQBFzSSgCWimgA1bg\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":38,"url":"zera-kozlieva","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/338448675_175333225423166_7601498321974565433_n.jpg","name":"Зера","surname":"Козлиєва","post":"Експертка, старша юристка Truth Hounds","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/7777.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":867,"url":"ukraina-i-mizhnarodnij-kriminalnij-sud-nova-era-globalnogo-pravosuddya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1724765463,"date":"27.08.2024","views":1114,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_1.jpg","mini_image":null,"name":"Україна і Міжнародний кримінальний суд: нова ера глобального правосуддя","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e21 серпня Верховна Рада України ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС). За це проголосував 281 депутат. Наша держава, яка двічі визнавала юрисдикцію Суду у 2014 та 2015 роках, нарешті впритул наблизилася до повноправного членства. Які наслідки такого історичного рішення та чому це лише початок боротьби за справедливість для постраждалих?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eІсторія використання Україною МКС\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат визнання нашою державою юрисдикції Суду, у квітні 2014 року Офіс прокурора МКС розпочав попереднє вивчення ситуації в Україні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Своєрідним підсумком цього етапу став звіт 2020 року, у якому визнавалася наявність у діяннях російських агентів, учинених на окупованому Кримському півострові та на сході України, елементів воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Зокрема, мова йшла про вбивства, тортури й нелюдське поводження, депортацію цивільного населення, розграбування майна, у тому числі об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З грудня 2020 року до лютого 2022 року співпраця між Україною та МКС здавалася млявою, а перехід до стадії розслідування згаданих злочинів \u0026mdash; примарним, адже жодних обмежень щодо тривалості попереднього вивчення ситуації в країні, яка не є членом, не було.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення на початку березня 2022 року прокурор МКС Карім Хан отримав і погодив звернення від 39 держав-членів Суду, до якого згодом приєдналися ще 4 країни, про відкриття розслідування міжнародних злочинів, учинених в Україні. Як результат, станом на момент ратифікації Україною Римського статуту МКС видав 6 ордерів на арешт проти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпрезидента Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за депортацію та примусове переміщення українських дітей як воєнний злочин відповідно до статей 8(2)(a)(vii) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгенералів Сєргєя Кобилаша та Віктора Соколова за атаки на об\u0026rsquo;єкти енергетичної інфраструктури із завданням надмірної випадкової шкоди цивільному населенню та об\u0026rsquo;єктам як воєнні злочини згідно зі статтями 8(2)(b)(ii) і 8(2)(b)(iv) Римського статуту, а також як злочин проти людяності відповідно до статті 7(1) (k) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгенералів Сєргєя Шойгу та Валєрія Герасімова за діяння з кваліфікацією, ідентичною до попереднього випадку\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9 лютого 2023 року в Раді Європи Офіс прокурора МКС серед пріоритетних напрямів для подальшого розслідування ситуації в Україні назвав (i) депортацію цивільних осіб, у тому числі дітей; (ii) напади на цивільне населення та інфраструктуру, у тому числі електромережі; та (iii) катування, страти, фільтраційні табори, незаконні переміщення тощо\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на теперішній стан співпраці між Україною та МКС варто очікувати активізацію розслідування за третім напрямом уже найближчим часом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПричини зволікання з ратифікацією Римського статуту\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна підписала Римський статут у січні 2000 року. Однак у липні 2001 року Конституційний Суд України постановив, що ратифікація міжнародного договору не відповідає Основному Закону в частині, яка стосується доповнення МКС національних органів юстиції\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. У 2019 році згадану \u0026laquo;невідповідність\u0026raquo; було усунуто, адже набули чинності зміни до статті 124 Конституції України, за якими наша держава може визнати юрисдикцію МКС на умовах, визначених Римським статутом\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегайна ратифікація міжнародного договору після ліквідації правових перепон усе ж не розпочалася. Натомість з\u0026rsquo;явилися нові або запозичені з інших держав міфологеми про \u0026laquo;загрози\u0026raquo;, \u0026laquo;виклики\u0026raquo; й \u0026laquo;небезпеки\u0026raquo;, пов\u0026rsquo;язані з набуттям повноправного членства в МКС. Серед найбільш поширених можна виокремити такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнегайна ратифікація Україною Римського статуту \u0026laquo;практично нічого для нас не змінить із точки зору юрисдикції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд буде завалений юридичним спамом росіян, які наштампують сотні заяв про \u0026laquo;злочини, учинені ЗСУ\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eжодна країна, яка воює (зокрема, Китай, Ізраїль, США), не ратифікувала статут, а ми країна, яка воює;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдіяльність Суду витратна й малоефективна з погляду ухвалених вироків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУкраїна буде змушена видавати власних громадян, що значно обмежить права людини\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eз початком повномасштабного вторгнення ратифікація Римського статуту \u0026mdash; не на часі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе вдаючись до детального аналізу наведених \u0026laquo;аргументів\u0026raquo;, зазначимо, що питання повноправного членства України в МКС за 24 роки перетворилося на інструмент внутрішньополітичної боротьби. Ключові партії намагалися використати на свою користь як потенційну ратифікацію, так і зволікання з нею. Утім, після визнання Україною юрисдикції Суду за статтею 12(3) Римського статуту наша держава вже взяла на себе обов\u0026rsquo;язки, які охоплюють усі \u0026laquo;ризики\u0026raquo;, що традиційно озвучувалися у зв\u0026rsquo;язку з повноправним членством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВизнання юрисдикції у 2014\u0026ndash;2015 роках означало:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок співпрацювати із Судом, зокрема щодо екстрадиції осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність будь-яких обмежень юрисдикції МКС щодо України як із погляду предмета (за винятком, злочину агресії), так і кола осіб (у тому числі українських військових);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність будь-яких часових лімітів щодо попереднього вивчення ситуації в Україні та переходу до стадії розслідування (урешті, відбулося лише і у зв\u0026rsquo;язку з повномасштабним вторгненням);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзведення до мінімуму прав України \u0026mdash; неможливість брати участь у засіданнях Асамблеї держав-учасниць, пропонувати свої кандидатури на посади тощо\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли Римський статут набуде чинності для України та що робити із заявою за статтею 124?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалення Верховною Радою України закону про ратифікацію Римського статуту не означає автоматичне набуття Україною членства в МКС. Для завершення процедури ратифікації слід також проголосувати за так званий імплементаційний закон, який передбачає адаптацію національного законодавства до вимог статуту. Це, імовірно, відбудеться не раніше ніж у вересні. Далі Президент має підписати обидва закони, і наступний крок \u0026mdash; здача ратифікаційної грамоти на зберігання Генеральному секретарю ООН. Після проходження 60 днів із цього моменту першого дня наступного місяця Україна стане повноправним членом МКС\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Фактично, як і зазначала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра, питання з ратифікацією буде закрите до кінця року\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ратифікувала Римський статут із заявою за статтею 124. Остання передбачає виключення юрисдикції Суду щодо воєнних злочинів, які можуть бути вчинені українськими громадянами, на сім років після набрання чинності Римським статутом для нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака заява є не індульгенцією, а вимушеним компромісом у зв\u0026rsquo;язку з внутрішньою політичною боротьбою й маніпуляціями під соусом \u0026laquo;захисту українських військових\u0026raquo;. Правда ж полягає в тому, що протягом десяти років Суд має юрисдикцію щодо них і при цьому не ініціював жодного розслідування їхніх діянь, так само як видачі ордерів на арешт. У справі Гбагбо Палата попереднього провадження МКС постановила крізь призму Римського статуту та правила 44 Регламенту Суду, що за заявами в порядку, передбаченому статтею 12(3), прямо обмежуються дискреційні повноваження держав у визначенні ситуації, яка може бути розслідувана. Інакше кажучи, країни, які не є членами МКС, могли б використовувати Суд як політичний інструмент для вибіркового переслідування окремих злочинів або сторін у конфлікті\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Натомість заяви за статтею 124, які можуть бути відкликані ще до проходження семирічного строку, як у випадку Франції, є суверенним правом держави, яка набуває членство в МКС\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВочевидь, заява України за статтею 124 вже обросла критикою з боку міжнародних експертів і неурядових організацій. Вона, справді, сприймається як вибірковий підхід до міжнародного правосуддя, подвійні стандарти та прагнення \u0026laquo;приховати власні злочини\u0026raquo;. Викликає питання також (не)узгодженість між попередніми заявами України про визнання юрисдикції Суду та виключенням після ратифікації Римського статуту щодо українських громадян у контексті воєнних злочинів. Така неузгодженість частково може бути забезпечена шляхом відкликання Верховною Радою України попередніх заяв у зв\u0026rsquo;язку з набуттям повноправного членства в МКС. Водночас слід продовжувати просвітницьку роботу серед військових і політиків, щоб пояснити їм доцільність дострокового відкликання заяви за статтею 124.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтурбованість викликає також імплементаційний закон № 11484\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який потрібно проголосувати у двох читаннях і який вартує окремого детального правового аналізу. Уже зараз слід зазначити, що \u0026laquo;нашвидкуруч\u0026raquo; переназвати статтю 438 без відтворення всіх елементів воєнних злочинів із посиланням на розроблені та \u0026laquo;працюючі\u0026raquo; стандарти розслідування видається недоцільним, особливо в умовах критики рішень національних судів за цією категорією злочинів. Залишається сподіватися, що це тимчасовий захід і в межах ратифікації Україною іншого міжнародного договору \u0026mdash; Любляно-Гаазької конвенції про міжнародне співробітництво в розслідуванні та притягненні до відповідальності за злочин геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та інші міжнародні злочини \u0026mdash; національне кримінальне законодавство буде належним чином узгоджене з міжнародним кримінальним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо означає ратифікація Римського статуту для України?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНабуття Україною повноправного членства в МКС \u0026mdash; історична подія та вагомий крок на шляху до забезпечення справедливості для постраждалих від міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРатифікація Римського статуту відкриває низку можливостей для нашої держави, серед яких такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eздобуття прав члена Суду: винесення питань на розгляд Асамблеї держав-учасниць, визначення пріоритетів діяльності та розподіл бюджету, ініціювання, участь у розробленні та голосуванні за зміни до Римського статуту, зокрема щодо злочину агресії вже у 2025 році, висування кандидатури на зайняття посади судді у 2026 році тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eспрощення доступу постраждалих від міжнародних злочинів в Україні до Цільового фонду МКС;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдодаткові важелі тиску на інших членів, які відмовляються або маніпулюють виконанням рішень Суду, у тому числі про затримання й екстрадицію осіб, які мають ордери на арешт;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнаближення членства в ЄС та НАТО через виконання однієї з ключових вимог\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а також дотримання положень про ратифікацію Римського статуту в низці безпекових угод (наприклад, з Чехією, Німеччиною та Нідерландами).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо підкреслити, що рф неодноразово висувала Україні вимогу відмовитися від ратифікації Римського статуту та відкликати заяву про визнання юрисдикції МКС. Своєю рішучістю долучитися до Суду в період активних бойових дій наша держава демонструє відданість міжнародному праву й готовність продовжувати боротьбу в юридичній площині.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/fr/news/le-procureur-de-la-cour-penale-internationale-fatou-bensouda-ouvre-un-examen-preliminaire-en\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/fr/news/le-procureur-de-la-cour-penale-internationale-fatou-bensouda-ouvre-un-examen-preliminaire-en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-ukr-rus.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-ukr-rus.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-ivanovich-kobylash-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-ivanovich-kobylash-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-kuzhugetovich-shoigu-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-sergei-kuzhugetovich-shoigu-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-08/A_HRC_52_CRP.4_En%20%28003%29.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-08/A_HRC_52_CRP.4_En%20%28003%29.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, para. 875.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003v710-01#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/OstapDrozdovOfficial/3031\"\u003ehttps://t.me/OstapDrozdovOfficial/3031\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/manipulyaciya-faktami-chi-naspravdi-ratifikaciya-rimskogo-statutu-e-velikoyu-problemoyu.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/manipulyaciya-faktami-chi-naspravdi-ratifikaciya-rimskogo-statutu-e-velikoyu-problemoyu.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihlaw.org/mizhnarodnyj-kryminalnyj-sud-ukrayina/\"\u003ehttps://ihlaw.org/mizhnarodnyj-kryminalnyj-sud-ukrayina/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, статті 125\u0026ndash;126.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3884986-ukraina-planue-zaversiti-ratifikaciu-rimskogo-statutu-do-kinca-roku-op.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3884986-ukraina-planue-zaversiti-ratifikaciu-rimskogo-statutu-do-kinca-roku-op.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2024/08/17/legal-issues-regarding-ukraines-potential-art-124-declaration/\"\u003ehttps://opiniojuris.org/2024/08/17/legal-issues-regarding-ukraines-potential-art-124-declaration/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=\u0026amp;httpsredir=1\u0026amp;article=1265\u0026amp;context=facsch_lawrev\"\u003ehttps://digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/viewcontent.cgi?referer=\u0026amp;httpsredir=1\u0026amp;article=1265\u0026amp;context=facsch_lawrev\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/44725\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/44725\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, стаття 8.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":866,"url":"yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723624528,"date":"14.08.2024","views":1077,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_12.png","mini_image":null,"name":"Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти РФ щодо порушень прав людини в Криму. Частина 2","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей матеріал \u0026mdash; друга частина публікації \u0026laquo;Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі Україна проти рф щодо порушень прав людини в Криму\u0026raquo;. З першою частиною ви можете ознайомитися за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДепортація засуджених в\u0026rsquo;язнів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із важливих елементів діяльності нашої організації, \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/\"\u003eГО \u0026laquo;Регіональний центр прав людини\u003c/a\u003e\u0026raquo; (РЦПЛ), фактично з моменту заснування була боротьба за інтереси засуджених громадян України в окупованому Криму, ключовим актором якої став наш провідний експерт Роман Мартиновський. Росія депортувала в\u0026rsquo;язнів із території держави їх громадянства (України \u0026mdash; Крим) у віддалені регіони рф, чим розривала їхні зв\u0026rsquo;язки з родинами, спільнотою й Україною. Це стало основою скарги проти рф від імені потерпілих в\u0026rsquo;язнів у міжнародні інституції, у тому числі в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ, Суд) і Комітет ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ нам вже є, чим пишатися. З посиланням на звіт РЦПЛ Суд встановив факт існування масової практики депортації в\u0026rsquo;язнів із Криму в контексті оцінювання порушення статті 8 Конвенції (п. 1292). Суд наклав зобов\u0026rsquo;язання на рф повернути депортованих в\u0026rsquo;язнів, що було єдиним індивідуальним заходом у справі (пп. 1386\u0026ndash;87).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас украй шкода, що Уряд не заявив про порушення статті 3 Протоколу № 4 до Конвенції, яка забороняє висилати в\u0026rsquo;язнів із території країни їх громадянства, якою для них є Україна. Контекстуально саме ця стаття описує сутність порушення рф, адже міжнародне гуманітарне право (МГП) забороняє їй переміщувати цивільне населення з окупованої території України (Крим) на територію рф, навіть засуджених осіб. Водночас цей пробіл, безумовно, вдасться заповнити в межах індивідуальних скарг потерпілих проти рф за представництва юристів РЦПЛ. Доказом цього може бути й уже ухвалене рішення Комітету ООН з прав людини в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/rishennya-za-skargoyu-braczylo-ta-inshyh-proty-rf.pdf\"\u003eБрацило та інші проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo; за представництва адвокатів РЦПЛ, у якому Комітет встановив порушення статті 12(4) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права у зв\u0026rsquo;язку із депортацією засуджених в\u0026rsquo;язнів із території держави їх громадянства (України \u0026mdash; Криму) в Ростовську область рф (пп. 5.11, 8.7\u0026ndash;8.9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо підкреслити ще одну цікаву деталь у контексті депортації в\u0026rsquo;язнів у рішенні ЄСПЛ. Суд погодився з тим, що наведені обставини не просто порушують Конвенцію про захист прав людини (п. 1302), а становлять серйозне порушення Женевської конвенції IV [тобто воєнний злочин]. Далі це саме Суд повторив удруге щодо встановлених адміністративних практик загалом (п. 1378). Подібний висновок нетиповий для ЄСПЛ і має прецедентний характер, адже Суд зазвичай обмежується встановленням відповідальності держави за порушення Конвенції про захист прав людини. Вірогідно, широкомасштабний і системний характер порушень МГП у наведеній ситуації спонукав Суд підкреслити відповідні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке рішення ЄСПЛ має стати додатковим аргументом для Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), щоб повернутися до розгляду міжнародних злочинів у Криму, учинених до 24 лютого 2022 року. Їх перелік був чітко визначений попередницею Каріма Хана ще у 2020 році у відповідному \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/2020-PE/2020-pe-report-eng.pdf\"\u003eзвіті\u003c/a\u003e (пп. 278\u0026ndash;279). Серед них було згадано й депортацію в\u0026rsquo;язнів як міжнародний злочин за статтями 7(1)(d) і 8(2)(b)(viii) Римського статуту, за що керівництво Федеральної служби виконання покарань рф та інших державних органів рф має отримати свої ордери на арешт. Урешті, ще з 2016 року Офіс прокурора МКС має відповідне \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1keN0DiW3nCFfnfLMyueVFIxnJNXbT4XZ/view?usp=drive_link\"\u003eповідомлення\u003c/a\u003e РЦПЛ із конкретними доказами та свідченнями потерпілих, яке чекає свого часу, як і колись чекало \u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/en/analytics-en/povidomlennia-do-mks-shchodo-vidpovidalnosti-posadovykh-osib-rosiyskoi-federatsii-za-henotsyd-v-ukraini-zokrema-za-nasylnytsku-peredachu-ditey-z-odniiei-hrupy-do-inshoi/\"\u003eповідомлення\u003c/a\u003e про депортацію та примусову передачу українських дітей у російські родини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eХто такий \u0026laquo;український політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з елементів справи в ЄСПЛ був розгляд скарги України № 38334/18, яка стосувалася, зокрема, позбавлення свободи, катування, порушень права на свободу вираження поглядів в окупованому Криму. Об\u0026rsquo;єднувальним чинником скарги була категорія потерпілих осіб, яку Уряд України іменував як українські політичні в\u0026rsquo;язні (п. 387).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України посилався на\u003ca href=\"https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=19150\u0026amp;lang=en\"\u003e Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012)\u003c/a\u003e, яка надає визначення поняття політичного в\u0026rsquo;язня. За Резолюцією, це особа, яка позбавлена свободи з політично мотивованих причин або з порушенням статей 6, 9\u0026ndash;11 Конвенції, або в дискримінаційний спосіб тощо. Водночас ключовим усе ж є політично мотивований характер переслідування, що не пов\u0026rsquo;язане з учиненням особою будь-якого злочину. Поняттям не охоплюються обвинувачені в тероризмі, якщо дотримано вимог Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожу термінологію використовує \u0026laquo;Amnesty International\u0026raquo; \u0026mdash;\u003ca href=\"https://www.amnesty.org/en/what-we-do/detention/#:~:text=Prisoners%20of%20conscience%20%E2%80%93%20someone%20who,or%20what%20they%20believe%20(religious%2C\"\u003e в\u0026rsquo;язень совісті\u003c/a\u003e. Це особа, яка ув\u0026rsquo;язнена через власний статус або переконання, але при цьому не просуває насильство або ворожнечу. Окремо організація оперує й терміном політичний в\u0026rsquo;язень у контексті порушення права на справедливий суд затриманих. Можливою \u003ca href=\"https://www.rferl.org/a/explainer-political-prisoners/24881810.html\"\u003eвідмінністю\u003c/a\u003e між двома категоріями є те, що \u0026laquo;Amnesty International\u0026raquo; вимагає безумовного звільнення лише в\u0026rsquo;язнів совісті. Водночас відмінність між двома термінами нечітка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри Резолюцію ПАРЄ, термін \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo; лишається радше невизначеною категорією, яка використовується ситуативно та має розмиті рамки. Навіть із погляду Резолюції політичним в\u0026rsquo;язнем можна потенційно назвати будь-яку затриману особу з явним порушенням одного з положень Конвенції. Своєю чергою визначення того, що таке \u0026laquo;політично мотивоване переслідування\u0026raquo;, видається вкрай непростим завданням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому ЄСПЛ не взяв на себе відповідальність визначити, що Уряд України має на увазі під українськими політичними в\u0026rsquo;язнями. В усьому тексті рішення Суд бере термін в лапки та послуговується ним для зручності як узагальнювальною категорією, яку запропонував Уряд. Так само Суд не став посилатися на Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012), вірогідно, щоб уникнути закріплення невизначеного терміна й необхідності визначити політичний характер переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті, українське законодавство не має визначення категорії \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;, незважаючи на те, що українські державні органи та громадські організації широко використовують його у своїй діяльності з 2014 року. Причому кожен із них керується власними умовними рамками віднесення осіб до політичних в\u0026rsquo;язнів, що не дозволяє навіть в українському середовищі узгодити єдиний перелік. Водночас навіть якби українське законодавство чітко визначало рамки терміна, то доцільність його використання залишалася б сумнівною з огляду на вищенаведене.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайбільш імовірно, що Уряд України намагався об\u0026rsquo;єднати всіх затриманих в окупованому Криму в одну категорію, що, однак, ще більше розмиває і без того нечіткий термін \u0026laquo;політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo;. Якщо навіть і взяти на озброєння Резолюцію ПАРЄ 1900 (2012), то далеко не всі порушення прав людини в окупованому Криму мають політично мотивований характер, хоча й часто дискримінаційний. До прикладу, депортація українських в\u0026rsquo;язнів із Криму на територію рф навряд чи підпадатиме під наведений термін, хоча сама собою депортація порушує Конвенцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку, \u0026laquo;український політичний в\u0026rsquo;язень\u0026raquo; залишається терміном у лапках, який не набув правового визначення в рішенні ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПереслідування за участь у мусульманських організаціях\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереслідування кримських татар в окупованому Криму з 2014 року має надзвичайно різні прояви, про що свідчать як звіти Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, так і текст рішення Суду. Одним із таких є переслідування кримських татар за стверджувану участь у діяльності мусульманських організацій \u0026laquo;Таблігі-Джамат\u0026raquo; і \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбидві організації є міжнародними та тією чи іншою мірою спрямовані на суворе дотримання мусульманами релігійних канонів, поширення мусульманства тощо. Окрім цього, \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-111532\"\u003e\u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; стверджує, що прагне мирним шляхом утворити теократичну державу Халіфат\u003c/a\u003e. Незважаючи на твердження \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; про застосування мирних засобів, іноді в джерелах (\u003ca href=\"https://www.icct.nl/publication/problems-banning-hizb-ut-tahrir-britain\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117127\"\u003eтут\u003c/a\u003e \u0026mdash; пп. 44\u0026ndash;53) можна знайти відомості про використання окремими її членами насильницьких методів для досягнення своїх цілей і розпалювання міжнаціональної ворожнечі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний суд рф визнав \u0026laquo;Таблігі-Джамат\u0026raquo; екстремістською організацією на території рф у 2009 році, а \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; терористичною організацією у 2003 році. Для кримських татар у Криму це призвело до масових звинувачень за \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eучасть\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e у діяльності цих організацій. Підставою для цього ставала нібито вилучена під час обшуків література про діяльність організацій, а також нібито встановлення обставин обговорення між засудженими діяльності організації в їхніх приватних помешканнях (пп. 211, 589, 1045). Іншими словами, у таких випадках не встановлювалися жодні насильницькі дії, заклики до них або власне екстремістська чи терористична діяльність за визначенням Кримінального кодексу рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим доказом у справах переважно був анонімний(і) свідок(ки) або інші обвинувачені, а процеси у випадку \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; проводив лише Південний окружний військовий суд, розташований у Ростовській області, а не в окупованому Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНизка порушень у вказаних процесах були очевидними, зокрема за статтями 5\u0026ndash;7 Конвенції, адже на території України (у Криму) діяльність цих організацій не заборонена; анонімні свідки використовувалися як основне джерело доказів без можливості перевірки їхніх свідчень; рішення Верховного суду рф про заборону обох організацій по сьогодні не опубліковані, незважаючи на засудження за будь-яку дотичність до організацій і покарання строком до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому ЄСПЛ встановив порушення статей 5\u0026ndash;7 Конвенції в справі (пп. 1275\u0026ndash;1278), що виглядає послідовним у контексті справ \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-204727\"\u003e\u0026laquo;Vasilyev and others v. Russia\u003c/a\u003e\u0026raquo; та \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-117127\"\u003eKasymakhunov and Saybatalov v. Russia\u003c/a\u003e\u0026raquo;, які стосувалися аналогічних порушень Конвенції у зв\u0026rsquo;язку із засудженням за участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; на території рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково Суд встановив порушення статей 10\u0026ndash;11 Конвенції в контексті засудження кримських татар за стверджувану участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;. Водночас у наведених вище справах і в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=002-3899\"\u003eHizb-Ut-Tahrir v. Germany\u003c/a\u003e\u0026raquo; Суд визнав неприйнятними скарги за статтями 9\u0026ndash;11 Конвенції у зв\u0026rsquo;язку з фактами застосування насильства й розпалювання національної ворожнечі з боку членів організації \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд детально згадав свою попередню практику, але зазначив, що специфіка ситуації в Криму та особливість заявлених Урядом України аргументів дозволяє йому визнати скаргу в цій частині прийнятною (пп. 1310\u0026ndash;1311, 1314). Вірогідно, такий підхід був зумовлений тим, що Суд встановив порушення статті 18 Конвенції з боку рф у наведеному контексті. Тобто рф втручалася в права за Конвенцією не для боротьби з неправомірною діяльністю, а для дискримінаційного переслідування кримських татар, щоб змусити їх припинити протидію окупаційному режиму (пп. 1328, 1353, 1375, 1377). При цьому Суд усе ж вдався до досить обмеженого підходу, оскільки оцінював лише питання законності й правової визначеності у зв\u0026rsquo;язку із застосуванням розпливчастого російського законодавства, а не українського (пп. 1321\u0026ndash;1326). У практичній площині більше значення мала б оцінка Судом наявності легітимної мети й дотримання пропорційності втручання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, маємо перший випадок у практиці ЄСПЛ, коли відповідальність за стверджувану участь у діяльності \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; була визнана порушенням статей 10\u0026ndash;11 Конвенції. З іншого боку, варто відзначити, що Суд оцінював низку інших тверджень України щодо цих статей сукупно, а тому акцент на питанні \u0026laquo;Хізб ут-Тахрір\u0026raquo; виглядав певною мірою нечітким. Залишається чекати розгляду подальших індивідуальних скарг, коли Суд зможе зосередитися лише на наведеному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо не вдалося?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна може розглядати рішення ЄСПЛ як поважне досягнення, адже первинна скарга була подана в березні 2014 року, коли події в Криму й східних областях України тільки набирали обертів, а отже, передбачити весь спектр порушень було вкрай складно. Українські юристи тоді, по суті, уперше стикнулися з МГП, а за такий короткий час адаптуватися до нього було непросто. Вірогідно, у зв\u0026rsquo;язку із цим не всі очікування Уряду України в контексті скарги справдилися.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні Суд зазначив, що, \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзокрема\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, не буде розглядати низку тверджень України про висилку громадян України з Криму за порушення російського міграційного законодавства, у тому числі депортацію українських сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для їх усиновлення російськими родинами та асиміляції. Ці порушення були заявлені нечітко або запізно (пп. 829\u0026ndash;830).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього поза увагою Суду залишився важливий блок порушень у контексті переміщення українських громадян на підставі російського міграційного законодавства, так само як і питання депортації українських дітей із Криму. Перший аспект досить масштабний і системний, а тому міг би бути визнаний адміністративною практикою. Доказової бази для цього було достатньо, серед якої, зокрема, і один із долучених Урядом України \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/07/5Kren_fin.pdf\"\u003eзвітів\u003c/a\u003e нашої організації. Другий аспект своєю чергою був важливим елементом підтвердження безперервності російської політики щодо українських дітей, яка почалася задовго до 2022 року. Водночас це питання ще може бути розглянуто в межах справи \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-222889\"\u003eУкраїна та Нідерланди проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo;, де заявлено відповідне порушення прав українських дітей у зв\u0026rsquo;язку з їх депортацією на територію рф зі східних областей України (пп. 895\u0026ndash;898).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому на сьогодні геноцидна політика рф щодо українських дітей здобула належну увагу, зокрема і в МКС, який видав ордери на арешт президента рф та уповноваженої при президентові рф з прав дитини, тоді як керівництво Федеральної міграційної служби поки ще чекає на свої \u0026laquo;листи щастя\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідхід Суду до незаявлених порушень\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ окупованому Криму російська федерація в автоматичному порядку визнавала всіх громадянами рф, якщо вони не подавали заяву про бажання зберегти українське громадянство. Однак усе мало працювати навпаки: якщо особа бажала набути російське громадянство, то саме вона й мала звернутися із заявою про отримання паспорта.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті справи Суд не оцінював правомірність самого факту нав\u0026rsquo;язування паспортів в автоматичному порядку й усупереч принципу добровільності, оскільки про це було заявлено нечітко або запізно (пп. 829\u0026ndash;830, 1032, 1036).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Суд оцінював лише питання відсутності прийнятної процедури відмови від російського громадянства. Очевидно, що первинний аспект був украй важливим з урахуванням спроб рф продемонструвати \u0026laquo;російський Крим\u0026raquo;, у якому громадяни України нібито ніколи не жили. Незважаючи на неодноразові твердження, що він не розглядатиме це питання, Суд усе ж відзначив, що нав\u0026rsquo;язування паспортів на окупованій території змушувало населення присягати на вірність супротивній державі в конфлікті всупереч МГП, для чого була створена атмосфера залякування в разі відмови від паспорта. Той, хто врешті відмовлявся від нього, фактично ставав іноземцем у власній країні (пп. 1032).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок ЄСПЛ узгоджується з нещодавнім рішенням Комітету ООН з прав людини в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/rishennya-za-skargoyu-braczylo-ta-inshyh-proty-rf.pdf\"\u003eБрацило та інші проти рф\u003c/a\u003e\u0026raquo; (пп. 3.4, 8.10\u0026ndash;8.11, 8.17), де було встановлено порушення статті 17 Пакту (право на приватне життя) у контексті примусової видачі російських паспортів громадянам України в Криму, що наклало на них обов\u0026rsquo;язки перед рф, мало на меті змусити їх бути лояльними до рф і нав\u0026rsquo;язати нову ідентичність, тобто російську.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший приклад проактивної позиції ЄСПЛ стосується статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції, у межах якої Уряд України заявляв про порушення права на освіту українською та кримськотатарською мовами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому порушення права на освіту значно ширше, адже рф на окупованій території впроваджує російські освітні стандарти, які нав\u0026rsquo;язують українським дітям приналежність до російського народу, військовий обов\u0026rsquo;язок перед рф та інші російські цінності, чужі для українського суспільства. Такий асиміляційний процес спрямований на те, щоб створити картинку \u0026laquo;російського Криму\u0026raquo;. У результаті освіта на окупованій території не враховує українську ідентичність дітей, а отже, російська освіта для них неприйнятна, а українська своєю чергою недоступна, що суперечить Конвенції ООН про права дитини. Урешті, навіть МГП зобов\u0026rsquo;язує рф на окупованій території забезпечувати \u003cem\u003eналежну \u003c/em\u003eосвіту дітей і її безперервність, а також не здійснювати пропаганду \u0026laquo;добровільного\u0026raquo; вступу на військову службу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідносно нещодавно РЦПЛ разом із колегами із ГО \u0026laquo;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eАльменда\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/doslidzhennya-shkilna-osvita-prykhovana-zbroya-rf-proty-ukrayiny-1.pdf\"\u003eдослідили\u003c/a\u003e цю проблему та дійшли висновку, що наведені обставини щонайменше свідчать про злочин проти людяності \u0026mdash; дискримінаційне переслідування відповідно до Римського статуту. Водночас не варто забувати й\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2188-20#Text\"\u003e про підхід\u003c/a\u003e Верховної Ради України, що така асиміляційна політика може фактично бути способом передачі українських дітей у російську групу (середовище), тобто потенційно свідчити про злочин геноциду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВертаючись до рішення ЄСПЛ, зазначимо, що Суд не став обмежуватися лише заявленим мовним порушенням. Він ідентифікував норму статті 50 Женевської конвенції IV, яка вимагає від рф забезпечити належну й безперервну освіту в Криму.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, Суд вважав необхідним зацитувати свою попередню практику зі справи\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-114082\"\u003e \u0026laquo;Catan and Others v. Russia and Moldova\u003c/a\u003e\u0026raquo;, яка, на його думку, була релевантною в справі щодо Криму. Абзац стосувався ситуації в частині території Молдови під контролем \u0026laquo;Придністровської Молдовської Республіки\u0026raquo; (\u0026laquo;ПМР\u0026raquo;), де Суд встановив недотримання легітимної мети втручання в право на освіту у зв\u0026rsquo;язку з тим, що освітні заходи \u0026laquo;ПМР\u0026raquo; були спрямовані на русифікацію мови й культури молдовської спільноти, щоб забезпечити приєднання до рф і відокремлення від Молдови (п. 1164). Іншими словами, Суд фактично відзначив, що рф не просто не забезпечує освіту українською мовою, а за допомогою власних освітніх стандартів здійснює асиміляцію українських дітей задля ускладнення деокупації й реінтеграції півострова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок Суду може бути додатковим аргументом на користь того, що агенти рф вчиняють злочин проти людяності \u0026mdash; дискримінаційне переслідування. Відповідно Офісу прокурора МКС украй важливо звернути увагу на керівництво Міністерства просвіти рф як на осіб, які несуть відповідальність за цей злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНам своєю чергою лишається бути вдячними Суду за проактивну позицію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення ЄСПЛ \u0026mdash; історичне досягнення України в боротьбі за правову справедливість і правду. Воно є заслугою потерпілих, державних органів, донорів, урядових і неурядових організацій та інституцій. Кожен із них здійснив свій внесок чи то в доказову базу, чи то в правову аргументацію. Важливо продовжувати співпрацювати, щоб подібні рішення міжнародних інституцій ставали логічним результатом спільних зусиль у боротьбі за верховенство права.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_12.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":863,"url":"yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1723011137,"date":"07.08.2024","views":846,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_10.png","mini_image":null,"name":"Як ми перемогли в ЄСПЛ: аналіз рішення в справі «Україна проти рф» щодо порушень прав людини в Криму","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e26 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) ухвалив рішення в справі \u0026laquo;Україна проти рф\u0026raquo;, яким встановив численні адміністративні практики порушення прав людини з боку рф в окупованому Криму майже за всіма можливими статтями Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі \u0026mdash; Конвенція). Йому передувало проміжне рішення ЄСПЛ у цій справі щодо прийнятності у 2020 році.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаточне рішення ЄСПЛ \u0026mdash; знакова перемога України, що має стати підручним матеріалом для дипломатів та обов\u0026rsquo;язковою частиною освітніх матеріалів в Україні та за кордоном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша організація, \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/\"\u003eРегіональний центр прав людини\u003c/a\u003e, також пишається власним внеском у це рішення, адже Україна \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/hudoc-20958-14-annex-judgment-gc\"\u003eдолучила\u003c/a\u003e як доказову базу шість звітів, підготовлених за нашого авторства й участі, які стосувалися \u003ca href=\"https://rchr.org.ua/en/analytics/standing-against-discrimination-human-rights-abuses-in-crimea-2/\"\u003eдепортації в\u0026rsquo;язнів на територію рф, переслідування кримських мусульман\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/4KrEng4_fin_18.12.2017.pdf\"\u003eжурналістів\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/KBP-Relyhyoznaya-okkupatsyya.pdf\"\u003eПравославної церкви України\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/5Kren_fin.pdf\"\u003eвидворення українців із Криму\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2016/04/Crimea_beyond_rules_-3_en-fin.pdf\"\u003eнав\u0026rsquo;язування російських паспортів\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/201712_sajt_Press_Analit_ZvitA4_engl.pdf\"\u003eаналізу подій 26 лютого 2014 року під Верховною Радою АР Крим\u003c/a\u003e. Ці звіти використовувалися Судом для встановлення адміністративних практик порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо організація дуже вдячна за позицію Уряду України в тексті рішення (пп. 85, 185, 714, 1282), що політика рф у Криму мала на меті змінити демографічний склад Криму, над доведенням чого РЦПЛ \u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/en/thematic-reviews/report-on-the-results-of-the-study-of-the-policy-of-the-russian-federation-on-forcible-change-of-demographic-composition-of-the-occupied-crimean-peninsula/\"\u003eпрацює\u003c/a\u003e фактично від моменту заснування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на кількість заявлених Україною порушень обсяг тексту рішення Суду досить великий (346 сторінок). Уже на основі \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=003-7981802-11134245\"\u003eпресрелізу\u003c/a\u003e можна зробити висновок, що Суд додав чимало нового у власну практику, особливо в контексті застосування норм міжнародного гуманітарного права. Очевидно, що рішення тривалий час буде джерелом обговорень та інтерпретацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідхід до правового статусу Криму\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдне з найважливіших питань у цій справі мало юрисдикційний характер, а саме \u0026mdash; від якого моменту рф має нести відповідальність за порушення прав людини в Криму та в якій правовій площині з погляду Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже у 2020 році в окремому рішенні в справі щодо прийнятності ЄСПЛ пристав до позиції України, що рф здійснює \u003cstrong\u003eекстериторіальну\u003c/strong\u003e юрисдикцію у формі ефективного контролю над територією Криму з 27 лютого 2014 року. Росія зі свого боку наполягала на встановленні \u003cstrong\u003eтериторіальної\u003c/strong\u003e юрисдикції рф над Кримом із 18 березня 2014 року (дата підписання \u0026laquo;угод\u0026raquo; про анексію Криму з боку рф), чим намагалася легітимізувати анексію, але цю позицію Суд відхилив. Іншими словами, Суд погодився з тим, що Крим є територією України, хоч і не оцінював питання правового статусу Криму (пп. 244, 348). Ця позиція була підтверджена і в остаточному рішенні Суду (пп. 864, 872\u0026ndash;873, 919).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ тексті рішення також можна знайти низку інших аргументів на користь того, що Крим \u0026mdash; це Україна. Перш за все Суд фактично виходив із того, що між Україною та рф з 2014 року відбувається міжнародний збройний конфлікт у зв\u0026rsquo;язку з окупацією Криму, адже він застосовував міжнародне гуманітарне право для розв\u0026rsquo;язання спору, у тому числі норми, які діють лише у випадку окупації (п. 918). У результаті Суд дійшов логічного висновку, що чинним законодавством на території Криму є право України, а не рф (пп. 942, 946). Суд встановив порушення права на свободу пересування з боку рф унаслідок фактичної трансформації адміністративної межі між Херсонською областю та Кримом у державний кордон між Україною та рф (п. 1175). Іншими словами, російського державного кордону між Україною та Кримом не існує, бо Крим \u0026mdash; це частина Україна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у рішенні Суду в справі щодо прийнятності було відзначено, що рф не надала доказів, які б свідчили про зміну суверенної території України, а Суд так чи інакше має враховувати позицію Генеральної асамблеї ООН, що будь-яких змін у територіальному суверенітеті України над Кримом не відбулося (п. 348).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ зазвичай не дуже охоче застосовує міжнародне гуманітарне право, попри певну практику в окремих рішеннях. Причиною цього є небажання Суду виходити за межі міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це, завдяки позиції України Суд не просто був змушений використовувати міжнародне гуманітарне право, а й оцінювати дотримання норм міжнародного гуманітарного права в межах кожного заявленого Україною порушення з боку рф у Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак чи інакше, але ані в Суду, ані в України не було іншого вибору. Щонайменше частина заявлених порушень без урахування норм міжнародного гуманітарного права призвела б до спотворення правової реальності та в певних випадках визнання відсутності порушень прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, втручання в право власності з боку рф у Криму довелося б оцінювати з погляду дотримання публічного / загального інтересу, а не імперативної воєнної необхідності, як вимагає міжнародне гуманітарне право. Суду довелося б також визначити, публічний / загальний інтерес якої держави / суспільства (України чи рф) необхідно брати до уваги, що без застосування міжнародного гуманітарного права було б вкрай складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само без застосування його норм навряд чи можна було встановити порушення Конвенції у зв\u0026rsquo;язку з депортацією засуджених українських громадян із території Криму на територію рф для відбуття покарання. З погляду Конвенції, таке переміщення цілком могло бути обґрунтовано переповненістю виправних установ, тоді як міжнародне гуманітарне право виключає депортацію в\u0026rsquo;язнів супротивної сторони на територію держави-окупанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, в обох наведених прикладах Суду довелося б оцінювати дотримання норм Конвенції без контексту міжнародного збройного конфлікту, включно з окупацією та анексією. Суд потенційно міг би дійти висновку, що, до прикладу, національна безпека рф цілком виправдовує ті чи інші дії в Криму. От тільки це не враховувало б тимчасовий характер контролю над територією іноземної держави \u0026mdash; України, а отже, і обов\u0026rsquo;язок поважати перш за все інтереси України та її населення, а не рф. У підсумку такий підхід цілком би легітимізував анексію півострова і зробив би звернення до ЄСПЛ неефективним способом захисту порушених прав людини в умовах збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, застосування міжнародного гуманітарного права з боку ЄСПЛ було цілком послідовним. Понад те, ухвалене рішення, вірогідно, може свідчити про те, що Суд переглянув свій попередній обережний підхід до застосування норм міжнародного гуманітарного права в контексті порушень прав людини. Суд мав змогу переконатися, що воно не суперечить Конвенції, а лише розширює правовий контекст ситуації та наповнює її сенсом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eОцінювання законності й дотримання права на справедливий суд\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля встановлення обставин порушення Конвенції Суд застосовує триступеневий тест: оцінювання законності, наявність легітимної мети й дотримання принципу пропорційності. Встановлення порушення принципу законності переважно виключає подальшу перевірку тестом. Саме така ситуація виникла в справі по Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд встановив, що відповідно до міжнародного гуманітарного права в Криму підлягає застосуванню право України, а не рф (п. 942). Тобто дотримання принципу законності мало б надалі оцінюватися з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права й права України. Виходячи з положень IV Женевської конвенції та IV Гаазької конвенції, цей висновок був цілком очікуваним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж такий підхід був необхідний для встановлення порушень прав людини з боку рф. Наприклад, у випадку оцінювання обставин засудження громадян України на території окупованого Криму за участь у діяльності \u0026laquo;заборонених\u0026raquo; організацій Суд мав звертатися до чинних заборон на території України, а не рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті принципу законності Суд був досить категоричним, адже фактично визнав, що будь-які дії російських агентів в окупованому Криму \u0026mdash; неправомірні за визначенням, оскільки ґрунтуються на російському законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше Суд намагався бути гнучким у ситуаціях, коли мав оцінювати законність дій окупаційних адміністрацій, адже не презюмував неправомірність будь-яких їхніх дій лише через неправомірний характер їх утворення (п. 926). Відповідно переважно такої ж гнучкості слід було очікувати від Суду і в наведеній ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, на думку Суду, ситуація в Криму відрізняється від раніше оцінюваних ним подібних випадків, оскільки йому довелося аналізувати Конвенцію в контексті міжнародного гуманітарного права, а також визначати, що, власне, є \u0026laquo;правом / законом\u0026raquo; у Криму (пп. 931\u0026ndash;933).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку оцінювання Судом будь-якої заявленої скарги України свідчило про автоматичне порушення принципу законності, а отже, і відповідного права людини. Власне, із цієї причини Суд встановив порушення статті 6 Конвенції, адже російські окупаційні суди в Криму функціонують усупереч міжнародному гуманітарному праву й українському закону. Водночас в окремих випадках від Суду хотілося почути дещо більше, ніж лише про порушення законності. Наприклад, важливо було б підкреслити, що російські окупаційні суди в Криму не просто незаконно створені, але й не можуть розглядатися як неупереджені та незалежні в правових ситуаціях, які вимагали від них застосування норм міжнародного гуманітарного права в контексті окупації (п. 1020).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДиспозитивний підхід до застосування міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові процеси побудовані на принципах змагальності й диспозитивності, коли сторони мають заявити про свою позицію, обґрунтувати її та долучити відповідні докази. Зазвичай суд обмежений цими аргументами й зобов\u0026rsquo;язаний відповісти лише на них. Хоч іноді він може бути проактивним, проте це має винятковий та обмежений характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоки рф не виключили з Ради Європи у 2022 році, вона презентувала свою позицію в справі перед Судом як усно, так і письмово. Однак не посилалася на норми міжнародного гуманітарного права, адже це означало б визнання нею міжнародного збройного конфлікту з 2014 року та факту окупації Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою Суд прямо використовував норми міжнародного гуманітарного права для оцінювання порушення Конвенції з боку рф. Був можливим випадок, коли Суд міг би з власної ініціативи зіставити аргументи рф із підставами для легітимного втручання в права людини за міжнародним гуманітарним правом. Іншими словами, Суд потенційно міг спробувати оцінити затримання цивільних осіб із підстав національної безпеки з боку рф як можливе інтернування відповідно до міжнародного гуманітарного права, хоч рф на це прямо й не посилалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа щастя, ЄСПЛ зайняв конструктивну й зрозумілу позицію, яка зводиться до такого. По-перше, якщо рф прагнула обґрунтувати правомірність втручання відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, то вона мала прямо й беззастережно про це заявити. По-друге, оскільки рф цього не зробила, то Суд не уповноважений зіставляти випадки втручання на підставі російського законодавства з підставами втручання відповідно до міжнародного гуманітарного права. По-третє, саме рф мала представити Суду свою позицію, а не Суд сформувати її замість держави-відповідача (пп. 943\u0026ndash;944, 984, 991). На противагу висновку в справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/en?i=001-146501\"\u003eHassan v. the UK\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e, Суд застосував наведений підхід також у випадку затримання чинних українських військових в контексті порушення за статею 5 Конвенції (пп. 984, 986), хоча це, безумовно, згадувалося \u0026laquo;серед іншого\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку Суд послідовно відстоював свою позицію, що саме сторони спору мають надавати Суду свої аргументи й докази, а не навпаки. Важливо, щоб цей підхід узяли як зразок для наслідування й інші міжнародні інституції, щоб змусити рф дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, а не шукати виправдання своїм діям із погляду міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__social\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eІмітація дотримання прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Криму російська федерація намагається всидіти на двох стільцях одночасно. З одного боку, вона порушує права людини, а з іншого \u0026mdash; прагне створити картинку їх дотримання для інших осіб. От тільки мета таких дій \u0026mdash; заснувати ручні організації, які будуть лояльно ставитися до окупаційної влади, за що отримуватимуть певні дивіденди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, на противагу забороненому в Криму Меджлісу (виконавчий представницький орган) кримськотатарського народу (п. 1372) рф створила лояльні до себе організації, які мали представляти кримських татар. Серед них об\u0026rsquo;єднання \u0026laquo;Крим\u0026raquo;, \u0026laquo;Комітет кримськотатарської молоді\u0026raquo;, \u0026laquo;Рада кримських татар\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний підхід рф застосувала і щодо українських медіа, діяльність яких в окупованому Криму фактично була заборонена, оскільки вони не погоджувалися транслювати російський порядок денний. До прикладу, замість забороненого кримськотатарського каналу \u0026laquo;ATR\u0026raquo; рф створила під себе кримськотатарський телеканал \u0026laquo;Міллєт\u0026raquo;, який є ручним і залежним російським медіа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійська федерація намагалася маніпулювати такою ситуацією, щоб продемонструвати, що право на свободу вираження поглядів в Криму насправді дотримується, а вона робить усе необхідне для підтримки кримськотатарського народу (пп. 293\u0026ndash;299). Урешті, рф навіть долучила статистичні відомості про нібито відсутність дискримінації кримських татар (пп. 374\u0026ndash;377).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідь на це Суд чітко дав зрозуміти, що створення залежних суб\u0026rsquo;єктів замість незалежних жодним чином не свідчить про відсутність порушень прав людини (п. 1103), а статистичні дані за відсутності пояснень про джерело їх походження й методологію збору не можуть вважатися достовірними (пп. 1163, 1189). Такий підхід нівелює спроби рф на міжнародному рівні маніпулювати фактами і створювати \u0026laquo;неоднозначність\u0026raquo; ситуації, яка насправді свідчить про масові й систематичні порушення прав людини росією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦя публікація має продовження. Через обсяг охоплених нею питань вона розділена на дві частини. Якщо друга частина вже опублікована, то ви можете ознайомитися з нею за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-mi-peremogli-v-espl-analiz-rishennya-v-spravi-ukraina-proti-rf-schodo-porushen-prav-lyudini-v-krimu-chastina-2\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_10.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":859,"url":"spravedlivij-sud-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721824345,"date":"25.07.2024","views":594,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_sayt_1.png","mini_image":null,"name":"Справедливий суд у справах про воєнні злочини. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк за національним законодавством, так і міжнародними договорами Україна гарантує дотримання права на справедливий суд кожній особі, яка опинилася в полі дії української системи кримінальної юстиції. Ця гарантія, очевидно, розповсюджується й на обвинувачених у справах про воєнні злочини. Спроможність забезпечити дотримання права на справедливий суд у цій категорії справ певною мірою є випробуванням для української кримінальної юстиції, оскільки це завдання підвищеної складності, за виконанням якого стежать як усередині країни, так і міжнародна спільнота.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eМіжнародною асоціацією юристів\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКоординаційним центром з надання правничої допомоги\u003c/a\u003e організовують дискусію, аби у колі національних і міжнародних експертів обговорити як наразі відбуваються суди за обвинуваченням у воєнних злочинах; якими є міжнародні стандарти правосуддя у справах про воєнні злочини; яке воно \u0026mdash; справедливе покарання для воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/JustTalk%2025-07-%20Discussion%20Paper.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/JustTalk%2025-07-%20Discussion%20Paper.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_sayt_1.png","tags":[{"id":482,"name":"покарання"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":857,"url":"vidnovlennya-kriminalnoi-yustitsii-pislya-deokupatsii--justtalk-context","video":"CMUI-DsDdFM?si=Py___vjvU79UZJ62","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1721298133,"date":"27.06.2024","views":249,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/v2-cover.png","mini_image":null,"name":"Відновлення кримінальної юстиції після деокупації | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому варто готуватись до повернення завчасно? Чому після деокупації буде запізно?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eХто працюватиме в органах кримінальної юстиції на деокупованих територіях?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк будувати довіру між місцевими жителями та українськими органами?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити з кримінальними справами, які велись окупаційною владою: анулювати чи продовжити?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили у вашій улюбленій рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду Олександра Яновська поспілкувалася з першим заступником прокуратури АРК та м.Севастополя Віталієм Секретарем і адвокаткою, партнеркою \u0026laquo;AZONES\u0026raquo; Дар\u0026rsquo;єю Свиридовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/v2-cover.png","tags":[{"id":541,"name":"окупація"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":850,"url":"neviznannya-rishen-i-dokaziv-okupanta-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718270409,"date":"13.06.2024","views":792,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_5.png","mini_image":null,"name":"(Не)визнання рішень і доказів окупанта: наслідки для кримінальної юстиції України. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі не існує спеціалізованого законодавства, яке б регулювало порядок дій органів кримінальної юстиції при поверненні на деокуповані території. Водночас ми знаємо, що всупереч вимогам статті 64 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни рф як держава-окупант не залишила чинним українське кримінальне законодавство на окупованих територіях. Відповідно процес відновлення кримінальної юстиції треба додатково регулювати, зокрема, на рівні закону.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що при поверненні виникатимуть ситуації, з якими треба буде оперативно працювати. Серед найбільш дискусійних є питання, що робити зі \u0026laquo;спадщиною\u0026raquo; окупанта у сфері кримінальної юстиції. Під час JustTalk дискусії обговоримо: який статус надавати рішенням окупаційних судів у кримінальних справах за період окупації; чи можемо ми визнавати докази, зібрані окупаційною владою після деокупації; яким критеріям у випадку визнання національною правовою системою такі докази мають відповідати?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP%20(%D0%9D%D0%B5)%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_web.pdf\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"600\" style=\"border: 0;\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP%20(%D0%9D%D0%B5)%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_web.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003c/a\u003e, або на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_5.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":845,"url":"vidpovidalni-za-zatrimanih-hto-voni-i-scho-zminilosya--justtalk","video":"U6tqMUssBnk?feature=shared","type":1,"week":1,"on_english_language":1,"main_page":1,"created_at":1716801759,"date":"27.05.2024","views":385,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok_vidpovidalyni_za_zatrimanih3.png","mini_image":null,"name":"Відповідальні за затриманих: хто вони і що змінилося? | JustTalk","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОновлена у квітні стаття 212 КПК України вдосконалила статус службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих. Зокрема, відтепер забороняється призначати відповідальними за цей напрямок службових осіб з-поміж дізнавачів підрозділів органів досудового розслідування, що має зробити їх більш незалежними та безсторонніми.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро те, чи були ці зміни необхідними, як будуть реалізовуватись та яку проблематику вирішують, обговорили у прямому етері разом із:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eЮлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМихайлом Подоляком, керівником Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМаргаритою Сокоренко, Уповноваженою у справах ЄСПЛ, Міністерство юстиції України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРусланом Горяченком, начальником Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok_vidpovidalyni_za_zatrimanih3.png","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":478,"name":"незалежність"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":843,"url":"profesijna-chitanka-zakliki-do-genotsidu-prityagnennya-propagandistiv-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1716279150,"date":"21.05.2024","views":633,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/citata.png","mini_image":null,"name":"Професійна читанка. «Заклики до геноциду: притягнення пропагандистів до відповідальності»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа прикладі кейсів із різних країн автори посібника демонструють, як можна і як не можна притягувати до відповідальності за заклики до геноциду; якими є стандарти захисту свободи слова, що означає кожний з елементів, які необхідно доводити, які існують прогалини та недоліки в українському законодавстві та як їх можна подолати. Автори також звертають увагу на вивчені уроки та найкращі практики з міжнародного досвіду й досліджують, як їх можна адаптувати до українських реалій. Більше про посібник редакції JustTalk розповіла одна з авторів \u0026mdash; Анна Вишнякова, голова та засновниця ГО \u0026laquo;LingvaLexa\u0026raquo;, юристка у сфері міжнародного права.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПосібник \u0026laquo;\u003ca href=\"https://assets-global.website-files.com/6525b07989a2489d4694aeab/661e69af664669f80bb61597_Заклики%20до%20геноциду.pdf\"\u003eЗаклики до геноциду: притягнення пропагандистів до відповідальності\u003c/a\u003e\u0026raquo; про\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПригадайте приказку. Двоє возили у візку каміння. Їх запитали: \u0026laquo;Що ви робите?\u0026raquo; Перший відповів: \u0026laquo;Я вожу каміння\u0026raquo;. Другий відповів: \u0026laquo;Я будую храм\u0026raquo;. Ми \u0026mdash; ті, хто будує нову правову реальність щодо злочинів, які стосуються пропаганди. Зараз нова ера \u0026mdash; ера використання величезної кількості віртуальних засобів і маніпуляцій. Попередній правовий досвід не охоплює 80\u0026nbsp;% того, що є суспільно небезпечним. Тому це наше завдання \u0026mdash; дати новий розвиток у практиці притягнення до відповідальності пропагандистів, задати нові стандарти, на які будуть орієнтуватися й інші країни, які стикаються й будуть стикатися під час збройних конфліктів зі зброєю, що розповсюджується через екрани смартфонів, телевізорів, за допомогою радіо, відеоігор, музики тощо. До процесу правотворення необхідно ставитися відповідально та далекоглядно. І важливо балансувати між новаціями, брати до уваги те, що світ пропаганди дуже змінився із часів Нюрнберга та Руанди, з одного боку, а з іншого \u0026mdash; не \u0026laquo;вигадувати своє право\u0026raquo;, а чітко та якісно аргументувати нові ідеї на основі фундаментальних принципів, закладених історичним досвідом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДо посібника \u0026laquo;Заклики до геноциду: притягнення пропагандистів до відповідальності\u0026raquo; у світі книг не було\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТемі закликів до геноциду загалом приділяється небагато уваги не тільки в Україні, але й на міжнародному рівні. Ця книга \u0026mdash; перший ресурс, який поєднує збірник джерел міжнародного права, які стосуються теми закликів до геноциду, і практичні рекомендації щодо їх застосування в контексті української правової системи. Оскільки члени авторського колективу \u0026mdash; юристи-практики, ми змалювали реальні проблеми, які існують в українському правовому полі стосовно кваліфікації цієї категорії злочинів, і запропонували максимально реалістичні рішення відповідно до міжнародних стандартів. Матеріал подано досить унікально: це інтерактивний посібник, у якому поєднані текстовий і відеоформати, щоб ним було і зручно, і цікаво користуватися. За QR-кодами (якщо читач працює з паперовим форматом) або вебпосиланнями (у випадку електронної версії) можна перейти до відеозаписів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи прагнули, щоб посібник містив саме практичний матеріал, і водночас хотіли порушити питання \u0026laquo;для роздумів\u0026raquo;, які не мають однозначного рішення, розповісти більш детально про певні елементи злочину або важливі правові прецеденти. Окремі посилання надані для демонстрації безпосередніх прикладів російської пропаганди з рекомендаціями щодо правової кваліфікації таких висловлювань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЦя книга для\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосібник написаний насамперед для працівників органів правопорядку. Однак до нас зверталися й колеги з громадських організацій, і журналісти, і науковці, і представники інших секторів, які працюють із питаннями, пов\u0026rsquo;язаними з пропагандою. Кажуть, що матеріал дуже корисний.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПоштовхом для написання посібника стало\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдея створення такого матеріалу з\u0026rsquo;явилася під час роботи з українськими органами правопорядку. Мене часто просять перекласти й прокоментувати міжнародну практику, яка стосується воєнних злочинів і геноциду, і час від часу я готую документи з уривками з міжнародно-правових прецедентів. Складність у роботі з прецедентним правом полягає насамперед у тому, що вся практика викладена англійською або французькою мовами. Гугл-перекладача недостатньо, оскільки багато концептів і термінів походять із системи загального права і відповідно не тотожні термінології систем континентального права, до якої належить Україна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвою третю освіту я здобула саме у сфері міжнародного кримінального права за кордоном і вже мала певний досвід роботи з прецедентним правом, що дозволило мені оцінити складнощі стику двох правових систем і підходів. Також на певний час я поїхала до Камбоджі, щоб заглибитися у вивчення правової практики, яка стосується геноциду. У Камбоджі було створено гібридний трибунал, який працював із найтяжчими міжнародними злочинами, у тому числі з геноцидом, учиненим режимом Червоних кхмерів в 1970-х роках. До того ж вдалося потрапити на останнє слухання (через майже 50 років після вчинення масових звірств!) справи Кьо Сампана, який виконував обов\u0026rsquo;язки глави держави Камбоджі й був одним із найвпливовіших чиновників режиму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМені хотілося дослідити тему геноциду більш глибоко, окрім як через правову призму, подивитися, як країна справлялася з наслідками звірств, поспілкуватися зі свідками тих страшних подій. Станом на вересень 2023 року я сформувала таблицю на більш ніж 600 сторінок з уривками із прецедентного права, підготовчих робіт до Конвенції проти геноциду, резолюцій ООН, академічних робіт тощо. Я вирішила, що цей досвід може бути корисним для наших правоохоронців, і звернулася до Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;, який підтримав ідею проєкту. Потім запросила до команди Грегорі Гордона \u0026mdash; відомого юриста-міжнародника та професора з понад 20-річним досвідом роботи зі злочинами, які стосуються пропаганди, а також Дмитра Птащенка \u0026mdash; науковця та викладача кримінального права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мене також дуже надихнула співпраця протягом останніх років з Андрієм Бесєдіним \u0026mdash; одним із найкращих перекладачів, з яким ми постійно дискутуємо щодо застосування правильної термінології при роботі з перекладами. Так було сформовано колектив. І робота пішла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПроцес написання книги був\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи втрьох склали план. Десь місяць просувалися від ідеї перекладу моєї таблиці до написання чогось більш-менш схожого на навчально-практичний посібник. Далі я займалася написанням самого матеріалу. Там, де були питання, які стосувалися міжнародного права, консультувалася з Грегорі, а де національного \u0026mdash; з Дмитром. Потім, коли частина тексту вже була написана, Андрій почав працювати над перекладами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБуло декілька складних моментів. По-перше, непростими виявилися ті частини, де міжнародне й національне право розходяться. Завдяки тісній співпраці з нашими органами правопорядку розумію, що існують певні ліміти, окреслені нашим законодавством, навіть якщо це результат простої помилки або недостатньої уваги законодавця. З одного боку, хотілося дати \u0026laquo;правильні\u0026raquo; рішення, але, з іншого, розумієш, що вони не будуть застосовуватися на практиці, бо \u0026laquo;це не передбачено нашим Кримінальним кодексом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож складно було не піти занадто \u0026laquo;в академію\u0026raquo;, а навпаки \u0026mdash; максимально спрощувати матеріал. Ну й наостанок, складно було утриматися від спокуси перетворити посібник на історію Руанди та Дарфуру. Грегорі працював у Трибуналі щодо Руанди над справою \u0026laquo;Радіо тисячі пагорбів\u0026raquo;, і тільки його історії про досвід роботи із цим кейсом вартують окремої книги. Мрію відкрити практику та історію країн Африки для українських правників, адже ми дуже недооцінюємо африканський досвід, який, зокрема, у тому, що стосується права збройних конфліктів, може нас багато чого навчити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЦю книгу треба читати в умовах\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ б радила братися за книгу на свіжу голову, адже вона містить багато прецедентної практики, і для її прочитання важлива концентрація. Вона має певну структуру: ми спробували зробити її в такому форматі, щоб читати було легко. Матеріал подано максимально схематично. Більш складні, спірні питання винесено у відеотренінг. Також книга має виноски з фактами з історії окремих держав і збройних конфліктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eКнигу точно не треба читати тим, хто\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКнига написана \u0026laquo;юридичною\u0026raquo; мовою, в основу покладено правовий підхід. Усім, хто бачить реальність із протестного \u0026laquo;міжнародне право все одно не працює\u0026raquo;, а також \u0026laquo;та де ця Руанда, у нас взагалі все по-іншому\u0026raquo;, матеріал цікавим не буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Заклики до геноциду: притягнення пропагандистів до відповідальності\u0026raquo; відрізняється від інших книг на схожі теми\u0026hellip;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, на українському книжковому ринку дуже мало практичної літератури, яка стосується міжнародного права. Ми прагнули створити саме посібник-помічник, щоб він був під рукою, коли потрібно визначити кваліфікацію злочину й підготувати підозру. Для прочитання складних і сповнених теоретичних конструктів робіт у правоохоронців часто немає часу. До того ж ми спробували надати максимально реалістичні пропозиції щодо кваліфікації злочинів, не вдаючись ані до ілюзій, що міжнародне право ідеальне, ані до мрій, що українське правозастосування зможе враз переступити через застарілі правові традиції або недоліки кримінального законодавства. Текст написаний простою (наскільки це можливо) юридичною мовою, усе максимально лаконічно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, завдяки видавництву \u0026laquo;Юрінком Інтер\u0026raquo; посібник зверстано інтерактивно й дуже красиво, ним легко й комфортно користуватися. Наша мета полягала в тому, щоб провести читача від базових стандартів свободи слова до конкретних рекомендацій щодо кваліфікації, зробити дорогу цікавою та розвиваючою. Завдяки комплексному підходу та чудовій команді, здається, усе вдалося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЧого автори очікують від читачок і читачів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДуже потрібний зворотний зв\u0026rsquo;язок. Для мене це перший досвід написання такого матеріалу і, звичайно, дуже хвилюючий. Особливо цікавий відгук від правоохоронців про те, наскільки вдасться імплементувати ідеї, викладені в посібнику, на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи чекати продовження?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСподіваюся, нам сподобалося працювати у форматі компіляції прецедентної практики з наданням коментарів, релевантних для українського законодавства, і поєднанням цікавих історичних фактів та відеовставок. Є запит на посібник про окремі аспекти злочину геноциду. Ще одна поки що мрія \u0026mdash; створити матеріал, напевно, більш художній, про те, як переживають збройні конфлікти держави Африки та які уроки з їхнього правового досвіду, у тому числі механізмів перехідного правосуддя, може винести для себе Україна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІсторія знає багато помилок у правозастосуванні під час і після збройних конфліктів, таких як дотримання політичних інтересів, пошук простих і швидких рішень, відсутність стратегій пріоритезації, неправильний розподіл ресурсів, переоцінка міжнародних механізмів тощо. Зважаючи на те, що масштабність нашої війни неможливо навіть оцінити, ми маємо знати ці помилки, глибоко вивчати досвід інших країн і не недооцінювати свою роль у творенні міжнародного права. І ця книга \u0026mdash; чудовий інструмент для того, щоб про цей досвід розповісти.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":141,"url":"anna-vishnyakova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/438204021_422969420479186_1919650988581447496_n.jpg","name":"Анна","surname":"Вишнякова","post":"Голова та засновниця громадської організації «LingvaLexa», юристка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/citata.png","tags":[],"categories":[{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":842,"url":"spetsialnij-tribunal-schodo-zlochinu-agresii-proti-ukraini-na-krok-blizhche-do-stvorennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715848053,"date":"16.05.2024","views":1246,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_3.png","mini_image":null,"name":"Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України: на крок ближче до створення","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія росії проти України \u0026mdash; одне з найбільш зухвалих порушень статті 2 (4) Статуту ООН\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e із часу набуття ним чинності. Можна констатувати, що ця збройна агресія розпочалася ще 20 лютого 2014 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, коли були зафіксовані перші випадки перетину збройними силами рф без розпізнавальних знаків державного кордону України та використання дислокованих у Криму військових формувань для блокування українських військових частин. Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року стало новим етапом збройної агресії, коли рф уже відкрито використала свої збройні сили та інші воєнізовані формування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародна спільнота визнала агресію рф проти України протиправною та засудила на рівні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 \u0026laquo;Агресія проти України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи 2433 (2022) \u0026laquo;Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і 2436 (2022) \u0026laquo;Агресія Російської Федерації проти України: забезпечення відповідальності за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та інші міжнародні злочини\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; Декларації Парламентської Асамблеї НАТО на підтримку України\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ стосовно агресивної війни Російської Федерації проти України та її народу й загрози безпеці в усьому регіоні ОБСЄ\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; Резолюції Європейського Парламенту \u0026laquo;Російська агресія проти України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та багатьох інших міжнародних організацій\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 8 Римського статуту під злочином агресії розуміється планування, підготовка, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними, акту агресії, який за своїм характером, тяжкістю та масштабами є грубим порушенням Статуту ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід актом агресії розуміється застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави чи в будь-який інший спосіб, несумісний зі Статутом ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВиконавча директорка \u0026laquo;Центру громадянських свобод\u0026raquo; Олександра Романцова\u003c/strong\u003e зазначає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;з\u003c/em\u003e\u003cem\u003eлочин агресії є унікальним, оскільки є новим. Його після Другої світової війни не розглядали й не розслідували. І специфіка в тому, що треба довести, що агресія стала справді результатом системного адміністративно-владного рішення про те, що розпочинається війна. \u003c/em\u003e\u003cem\u003eЗлочин агресії \u0026mdash; це країна проти країни. Тобто Україна як країна, як система державна висуває обвинувачення іншій країні, що вона розпочала агресію\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРЕЗОЛЮЦІЯ РАДИ ЄВРОПИ ПРО СТВОРЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ТРИБУНАЛУ ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e30 квітня 2024 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення, яким уповноважив Генерального секретаря організації підготувати пакет документів для сприяння консультаціям у межах Core Group. Це коаліція 40 держав за створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (далі \u0026mdash; Спецтрибунал). Серед запропонованих документів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпроєкт Угоди між Радою Європи та Україною про заснування Спецтрибуналу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроєкт статуту Спецтрибуналу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроєкт розширеної часткової угоди, яка регулюватиме фінансові та адміністративні питання його діяльності\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКатерина Рашевська, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eюристка Регіонального центру прав людини\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e,\u003c/strong\u003e виділяє три важливі аспекти в цьому рішенні:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПо-перше\u003c/em\u003e, саме Рада Європи стане майданчиком, на якому буде розбудовано архітектуру механізму притягнення до відповідальності за агресію проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПо-друге,\u003c/em\u003e у держав-членів залишається намір залучити до процесу інші країни (саме тому згадується інструмент розширених часткових угод).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПо-третє,\u003c/em\u003e поряд із прагненням продемонструвати агресорам невідворотність кримінальної відповідальності залишається розуміння викликів, які постануть як перед Спецтрибуналом, так і Радою Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Рашевська зазначає, що в міжнародній практиці існує прецедент укладення схожої угоди. 22 серпня 2012 року Сенегал підписав договір з Африканським Союзом про створення трибуналу для переслідування винних у порушеннях міжнародного права в Чаді між 1982 і 1990 роками\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Хоча міра наднаціональності (делегування державами-членами частини власних суверенних повноважень) усередині Африканського Союзу вища, ніж у Раді Європи, тяжкість злочину, його довгострокові негативні наслідки, провідна роль організації у створенні механізму відшкодування дозволяють зробити висновок про відсутність ознак дій \u003cem\u003eultra vires\u003c/em\u003e (з перевищенням повноважень) у контексті потенційного укладення угоди про створення Спецтрибуналу. Понад те, Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила вже вісім резолюцій\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, у яких підкреслила необхідність надати міжнародну юридичну відповідь на агресію рф проти України, закріпивши за організацією провідну роль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАнтон Кориневич, Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, \u003c/strong\u003eвисловив із цього приводу таку позицію.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМи розглядаємо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України на основі двосторонньої угоди з Радою Європи як варіант, який є цікавим і заслуговує на подальше ґрунтовне вивчення. Цей варіант зараз обговорюється в межах Core Group. Ми вважаємо, що Рада Європи як найбільша європейська регіональна організація має моральні, політичні та правові підстави для активної участі у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, оскільки російська федерація була членом Ради Європи, коли почалася агресія російської федерації проти України у 2014 році, а також повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо, що 30 квітня 2024 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення про уповноваження Генерального секретаря Ради Європи підготувати проєкти текстів двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу, проєкту статуту Спеціального трибуналу та розширеної часткової угоди щодо технічних аспектів діяльності майбутнього Спеціального трибуналу. Це важливий сигнал про те, що Рада Європи готова відігравати активну та пряму роль у створенні Спеціального трибуналу. Відповідні підготовлені Радою Європи проєкти документів будуть обговорюватися на наступних засіданнях \u003c/em\u003e\u003cem\u003eCore\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eGroup\u003c/em\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо зазначити, що наразі не ухвалене рішення про вибір конкретної моделі створення Спеціального трибуналу. Усі ключові змістові елементи майбутнього Спеціального трибуналу мають бути включені до проєкту статуту майбутнього Спеціального трибуналу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСергій Бурлаков\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eсуддя Верховного Суду, \u003c/strong\u003eпереконаний, що створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України є необхідним кроком, оскільки наразі немає міжнародного суду чи трибуналу, який міг би судити вище політичне та військове керівництво росії за вчинення злочину агресії проти України. Створення Спецтрибуналу усуне цю прогалину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення відповідальності за злочин агресії проти України \u0026mdash; це невід\u0026rsquo;ємна частина повної комплексної відповідальності за порушення міжнародного права, вчинені за час агресії росії проти України. Створення Спецтрибуналу є належним способом забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам факт створення такого трибуналу важливий для системи міжнародного права як один з інструментів убезпечення від злочинів агресії в майбутньому. Це потрібно не лише Україні та її народу, а й усьому світу, щоб злочин агресії не залишився непокараним, щоб постправда не поглинула його\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЩО ДАЛІ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКатерина Рашевська поділилася своїми міркуваннями щодо можливих наслідків і перспектив ухваленого рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМожна припустити, що Україна укладе угоду з Радою Європи про створення Спецтрибуналу в найближчому майбутньому. Однак чи нівелює це виклики, які постануть перед його ефективною діяльністю? Зокрема, такі:\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eлегітимність;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eнеспроможність подолати персональні імунітети вищого керівництва;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eвидача підозрюваних та збір доказів;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eпроцеси in absentia;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eвиконання вироків;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003eстворення перешкод росією.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас сприяння процесуальним діям і виконання окремих рішень Спецтрибуналу можуть стати умовою для повернення рф у Раду Європи, дискусійність легітимності та персональні імунітети виглядають тим айсбергом, який ущент руйнує шхуну прагнень покарати Владіміра Путіна, Алєксандра Лукашенка та ще кількох їхніх найближчих соратників. Малоймовірно, що трибунал, створений у межах регіональної організації, є міжнародним у розумінні Міжнародного суду ООН\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[15]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Таким чином, буде створено інституцію, яку могли би замінити процеси на національному рівні в Україні або ж у низці держав, що поширюють принцип універсальної юрисдикції на злочин агресії. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо підкреслити, що після укладення угоди між Радою Європи та Україною постане питання права, яким послуговуватиметься Спецтрибунал. Якщо це буде міжнародне кримінальне право, то неминуче виникне дисонанс із національною практикою та інтерпретацією злочину агресії. Якщо це буде українське кримінальне право, то його слід невідкладно узгодити з міжнародними стандартами. Існує також опція укладення угоди з іншою державою, наприклад проактивними в цій сфері Нідерландами\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[16]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. На основі такого договору застосовуватиметься кримінальне право цієї країни. Водночас прагнення віднайти креативні рішення поряд зі недосконалим національним правом і практикою, а також неготовністю ратифікувати Римський статут, є проявом подвійних стандартів, який важко схвалити.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ контексті процесів in absentia лише Спеціальний трибунал щодо Лівану мав відповідний формат. Натомість у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії, Міжнародному кримінальному трибуналі щодо Руанди, Спеціальному суді щодо Сьєрра-Леоне, Косово, Сенегалу присутність обвинуваченого на процесі була визнана мінімальною гарантією справедливого судового розгляду\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[17]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПідсумовуючи, наголосимо, що притягнути до кримінальної відповідальності за агресію у випадку збереження РФ та її режиму в чинній формі буде складним, хоча вкрай важливим завданням. Росія блокуватиме всі ініціативи, які би зробили Спецтрибунал неоскаржувано легітимним, наприклад на рівні Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй. Тому автори, створюючи проєкти документів для Core Group, мають чітко визначити мету діяльності майбутньої інституції, щоб не давати хибних надій. Інакше замість утвердження правосуддя й гарантій неповторення результати кількох, але витратних процесів над службовцями середньої ланки можуть стати зеленим світлом для розв\u0026rsquo;язання нової війни в Європі справжніми агресорами\u0026raquo;. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N22/293/36/PDF/N2229336.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N22/293/36/PDF/N2229336.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakordonniukrainci.mfa.gov.ua/storage/app/sites/138/Міжнародне%20визнання%20воєнних%20злочинів%20РФ%20на%20території%20України%20геноцидом%20Українського%20народу/pace-resolution-2433-27042022-ukr.pdf\"\u003ehttps://zakordonniukrainci.mfa.gov.ua/storage/app/sites/138/Міжнародне%20визнання%20воєнних%20злочинів%20РФ%20на%20території%20України%20геноцидом%20Українського%20народу/pace-resolution-2433-27042022-ukr.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://pace.coe.int/en/files/30024/html\"\u003ehttps://pace.coe.int/en/files/30024/html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nato-pa.int/document/2022-declaration-standing-ukraine-111-sesp-22\"\u003ehttps://www.nato-pa.int/document/2022-declaration-standing-ukraine-111-sesp-22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.oscepa.org/en/documents/annual-sessions/2022-birmingham/4409-birmingham-declaration-eng/file\"\u003ehttps://www.oscepa.org/en/documents/annual-sessions/2022-birmingham/4409-birmingham-declaration-eng/file\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2022-0052_EN.html\"\u003ehttps://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2022-0052_EN.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/21869/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/21869/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/tsentr-haaha-zlochyn-ahresiyi-trybunal-dokazy-svidchennya/32488979.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/tsentr-haaha-zlochyn-ahresiyi-trybunal-dokazy-svidchennya/32488979.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/cm/pages/result_details.aspx?objectid=0900001680af831c\u0026amp;fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2InVQxaaQd1aZrNYdRUjEffJTUdcCn-5ZQSBrMx65GuI4nX5cz04B5EIE_aem_Aeb-4m0AZxFXloEX1B1Az72ct-De8mI5YQ7Ke34sNwX_hk1WF_DuHc4W35rpVcku2u4v-tj4SnNMk2w042w7-9Ik\"\u003ehttps://search.coe.int/cm/pages/result_details.aspx?objectid=0900001680af831c\u0026amp;fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2InVQxaaQd1aZrNYdRUjEffJTUdcCn-5ZQSBrMx65GuI4nX5cz04B5EIE_aem_Aeb-4m0AZxFXloEX1B1Az72ct-De8mI5YQ7Ke34sNwX_hk1WF_DuHc4W35rpVcku2u4v-tj4SnNMk2w042w7-9Ik\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-legal-materials/article/abs/agreement-on-the-establishment-of-the-extraordinary-african-chambers-within-the-senegalese-judicial-system-between-the-government-of-the-republic-of-senegal-and-the-african-union-and-the-statute-of-the-chambers/E2EAFA94C9FD3C61D61219EC0AB74173\"\u003ehttps://www.cambridge.org/core/journals/international-legal-materials/article/abs/agreement-on-the-establishment-of-the-extraordinary-african-chambers-within-the-senegalese-judicial-system-between-the-government-of-the-republic-of-senegal-and-the-african-union-and-the-statute-of-the-chambers/E2EAFA94C9FD3C61D61219EC0AB74173\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=10231658239023156\u0026amp;set=a.1878122236921\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=10231658239023156\u0026amp;set=a.1878122236921\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/news/sergiy-burlakov-specialnyy-trybunal-shchodo-zlochynu-agresiyi-navishcho-ce-potribno-zaraz\"\u003ehttps://hcj.gov.ua/news/sergiy-burlakov-specialnyy-trybunal-shchodo-zlochynu-agresiyi-navishcho-ce-potribno-zaraz\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/case/121\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/case/121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, paras. 54\u0026ndash;55.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://interfax.com.ua/news/general/908094.html\"\u003ehttps://interfax.com.ua/news/general/908094.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2022/702574/EXPO_IDA(2022)702574_EN.pdf\"\u003ehttps://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/IDAN/2022/702574/EXPO_IDA(2022)702574_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, p. 34.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_3.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":841,"url":"protidiya-glorifikatsii-voroga-yaku-model-obrati","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715594767,"date":"13.05.2024","views":953,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/glor_sayt.png","mini_image":null,"name":"Протидія глорифікації ворога: яку модель обрати?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа перехресті доленосних для українського народу подій \u0026mdash; відсічі повномасштабної агресії рф, підсиленої небувалого розмаху інформаційною експансією як ознакою гібридної війни, з одного боку, і невпинного руху нашої держави в тренді глобалізації світового суспільства через запровадження нових засобів комунікації \u0026mdash; виникають явища, розквіт яких стає можливим у системі саме таких координат, як агресія й глобалізація.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким явищем, напевно, є і глорифікація образу ворога, його дій, мотивації, наративів тощо. Зазначене явище червоною стрічкою сьогодні проходить в обговореннях фахівців-правознавців, представників політикуму, журналістів і блогерів, українського суспільства загалом. І це не випадково, адже такі обговорення є відповідною рефлексією на спробу розколу українського суспільства зсередини, намаганням зменшити тиск глорифікації на виснажений війною соціальний організм нашої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозуміючи шкоду, що несе глорифікація ворога як такого для сьогодення та нашого майбутнього, як і важливість завдань, пов\u0026rsquo;язаних з убезпеченням інформаційного простору держави, на початку повномасштабної війни у березні 2022 року законодавець вніс до Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) зміни, якими в статті 436-2 встановлено кримінальну відповідальність за виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікацію її учасників. Відтоді слідчо-судова практика стала вимірюватися сотнями й навіть тисячами зареєстрованих кримінальних проваджень, що є свідченням масовості подібних проявів в українському контексті воєнного життя. Водночас у практичній царині перманентно виникають складнощі в кримінально-правовій оцінці таких дій і водночас констатується недостатня ефективність застосування арсеналу відповідних засобів правового характеру, попри первісні прогнози стосовно посилення внаслідок ухвалення відповідної норми результативності протидії гібридній інформаційній війні, яку веде держава-агресор проти України, захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, зміцнення патріотичних настроїв у Збройних Силах України та загалом в українському суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоманда науковців проєкту \u0026laquo;Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії глорифікації збройної агресії рф в Україні\u0026raquo; (реєстраційний номер 2022.01/0060), що виконується за підтримки Національного фонду досліджень України, поставила за мету з\u0026rsquo;ясувати практичну користь від існування аналізованої норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що будь-який серйозний кримінологічний аналіз починається із цифр. Що ж нам кажуть цифри? Звернімося до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань, оприлюднених на сайті Офісу Генерального прокурора, і даних, наведених у \u003ca href=\"https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/main_site/1-k%20_%204-%202022.xls\"\u003eЗвіті судів першої інстанції про розгляд матеріалів кримінального провадження\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з офіційними даними, у 2022 році за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 436-2 КК України, обліковано 1\u0026nbsp;354 кримінальні провадження, засуджено 200 осіб. У 2023 році обліковано 1\u0026nbsp;282 кримінальні провадження, а засуджено 472 особи. За три місяці 2024 року офіційно зафіксовано 331 випадок глорифікації. Своєю чергою за 2023\u0026ndash;2024 рр. лише 18\u0026nbsp;% осіб (в абсолютних показниках 119 осіб), визнаних винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 436-2 КК України, отримали за рішеннями українських судів реальні покарання, тоді як 82\u0026nbsp;% винних (553 особи) було звільнено від відбування покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому середній рівень застосування так званих реальних покарань за останні 11 років становить 58\u0026nbsp;% (рис. 1). Далі ми ще повернемося до цієї практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1-png.jpg\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.1\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк виявило проведене дослідження, більшість винних у глорифікації осіб \u0026mdash; чоловіки. На їхню частку, за результатами узагальнення судових рішень, припадає 61,0\u0026nbsp;%. Частка жінок відповідно становить 39,0\u0026nbsp;%. Проте таке співвідношення засуджених осіб чоловічої і жіночої статі не відбиває закономірностей так званої загальнокримінальної злочинності, у якій питома вага жінок принаймні вчетверо менша за частку осіб жіночої статі в структурі глорифікації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що вік людини, як, до речі, і її стать, виявляється тією обставиною, з якою пов\u0026rsquo;язані різні соціальні прояви особи, її ролі, статуси в соціумі тощо. Отже, вік багато в чому визначає життєві цілі, настанови, потреби людини, коло її інтересів, знайомств, нарешті, спосіб життя загалом. Окрім того, залежно від віку різним є вплив на людину й зовнішнього середовища. У цьому сенсі, здавалося б, працює відоме в кримінології \u0026laquo;правило\u0026raquo;: що старша за віком стає людина, то менше вона віддається будь-яким зовнішнім негативним впливам, що сприяють формуванню в неї так би мовити психології правопорушника. Але ж звернімося до реалій сьогодення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВіковий розподіл осіб (рис. 2), визнаних винними за статтею 436-2 КК України, засвідчує помітні відхилення від кримінальної \u0026laquo;норми\u0026raquo; за віком правопорушників. Так, 23\u0026nbsp;% глорифікаторів \u0026mdash; це особи віком від 30 до 50 років (при середньому значенні цього вікового проміжку в усій злочинності на рівні 49\u0026nbsp;%), 45\u0026nbsp;% \u0026mdash; особи віком від 50 до 65 років (при середньому значенні 10\u0026nbsp;%). Але головний фокус проблеми \u0026mdash; винні віком понад 65 років. Їхня питома вага дорівнює аж 30\u0026nbsp;% (!) (при середньому значенні відповідного вікового проміжку в злочинності на рівні не більше ніж 1%). Загалом 39\u0026nbsp;% усіх випадків засудження припадає на пенсіонерів (при середньому значенні 10\u0026nbsp;%). Такі \u0026laquo;відхилення\u0026raquo; заслуговують на особливу увагу, щоб пояснити цей феномен. Принаймні це ключ до пояснення мотивації помітного прошарку населення, з якого насамперед \u0026laquo;рекрутуються\u0026raquo; потенційні глорифікатори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(1).png\" alt=\"Picture2 (1)\" width=\"700\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.2\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча для кримінально-правової кваліфікації дій винного, що виправдовує, визнає правомірною, заперечує збройну агресію рф проти України або героїзує її учасників, не мають значення мотиви, через які правопорушник вчиняє ці дії, проте з огляду на потребу з\u0026rsquo;ясувати канали зараження небезпечними ідеями та опрацювати заходи з нейтралізації останніх, щоб надалі не допустити зміцнення й ретрансляцію цих ідей, саме мотивація стає поворотним моментом для розуміння проблеми глорифікації загалом. Установлено, що 44,0\u0026nbsp;% осіб діяли винятково з ідеологічних мотивів. Причиною глорифікації агресора в 6,07\u0026nbsp;% винних осіб ставала зневіра й розчарування в Українській державності як такій, національній ідеології, політичному керівництві. Лише 0,28\u0026nbsp;% осіб діяли з корисливих мотивів. Далі в ранжуванні мотивів ідуть вигоди нематеріального характеру, як-от: слідування позиції близьких осіб, знайомих, певної частини населення регіону тощо. До цього складного мотиваційного комплексу додається ще й страх і потреба виживання у ворожій обстановці (по 0,14\u0026nbsp;% відповідно). У вироках суду констатуються й інші мотиваційні забарвлення (наприклад, ненависть до всього українського, схиляння перед минулим, туга за радянськими часами, омана, хибно зрозумілі наміри ворога, бажання завдати шкоди Українській державі та (або) її союзникам, патріотично налаштованому населенню тощо). Однак у дуже значному масиві випадків глорифікації органи правопорядку й судові органи не приділили мотивам належної уваги (45,24\u0026nbsp;%).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо ще на одному ракурсі проблеми глорифікації. Чи є це правопорушення груповим? Упевнено відповімо: ні. Хоча на рівні гіпотетичного знання нам, дослідникам, уявлялося, що глорифікація ворога \u0026mdash; це так би мовити правопорушення комунікації, де присутній обмін думками, матеріалами, є цільова \u0026laquo;благодатна\u0026raquo; аудиторія, спостерігається намагання долучити до своєї пастви нових адептів \u0026laquo;руского міра\u0026raquo; тощо. А це означає, що в будь-якому разі мала б бути присутня синергія дій і помислів. Проте практика свідчить про протилежне. Так, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 436-2 КК України, у складі групи протягом 2022\u0026ndash;2023 рр. засуджено всього двох осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе один аспект, цікавий із погляду ретрансляції нашими співгромадянами ідеології ворога.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений аналіз судових рішень свідчить, що в більшості зафіксованих органами правопорядку випадків (77,8 %) дії глорифікаційного характеру полягали в написанні постів, коментарів або реакціях у соціальних мережах. При цьому \u0026laquo;осередком\u0026raquo; таких дій виявилася заборонена в Україні соціальна мережа \u0026laquo;Однокласнікі\u0026raquo;. На її частку припадає аж 61,8\u0026nbsp;% аналізованих \u0026laquo;квартів глорифікації\u0026raquo;. Частота \u0026laquo;виверження\u0026raquo; глорифікаційної лави (за матеріалами близько половини вироків) становила від одного до чотирьох епізодів, що відповідає одному-чотирьом постам / коментарям / реакціям / візуалізаціям тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, про таргетування глорифікаційної отрути по територіях України свідчить насамперед географічний розподіл облікованих проваджень (рис. 3). Діяльність Служби безпеки України з виявлення фактів глорифікації дозволяє чітко встановити основні напрями інформаційних впливів агресора. Це Харківська, Сумська, Одеська та Миколаївська області. У зв\u0026rsquo;язку із цим заслуговує на увагу гіпотеза, що значна кількість облікованих проваджень у названих регіонах свідчить про той факт, що ворог не полишив планів нападу на них і здійснює підготовчі дії в інформаційному просторі. У такій ситуації протидія глорифікації категорично не повинна обмежуватися примітивними формами, значну поширеність яких сьогодні демонструє аналізована статистика.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(1).png\" width=\"700\" height=\"410\" alt=\"\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.3 Розподіл кількості проваджень, облікованих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК України\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПаралельно із цим ракурсом за допомогою інструментів кримінологічної картографії слід візуалізувати й географічний розподіл кількості засуджених осіб і суворості призначеного покарання (рис. 4). Якщо розподіл кількості засуджених загалом збігається з розподілом облікованих проваджень (з їх превалюванням у Сумській та Одеській областях), то більшу суворість покарань можна спостерігати в західних регіонах нашої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4%20(1).png\" width=\"700\" height=\"394\" alt=\"Рис.4\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eРис.4\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисунемо ще одну гіпотезу, яка потребує перевірки: судді в регіонах із найбільшою кількістю засуджених за глорифікацію мають неабияку практику опрацювання матеріалів подібних кримінальних проваджень, а тому вони об\u0026rsquo;єктивніше здатні оцінити справжню небезпечність осіб, яких обвинувачують у глорифікації, і відповідно їхніх дій. Водночас такої практики поки що не мають судді західних регіонів України, внаслідок чого інколи \u0026laquo;драматизують\u0026raquo; особу та її дії, призначаючи більш суворі покарання. Однак превалювання протидії переважно нескладним (і навіть примітивним формам глорифікації) згодом, на жаль, \u0026laquo;вирівняє\u0026raquo; практику оцінювання суддями глорифікаційних дій по всій країні як далеко не пріоритетного напряму в боротьбі з викликами воєнного часу. На нашу думку, небезпека такого підходу полягає в тому, що слідом за суддями спрощене розуміння глорифікації тиражуватиметься й на публічний дискурс проблеми. Такої девальвації небезпеки в прямому смислі цього слова не можна допускати, враховуючи зроблений раніше висновок про значення й місце явища глорифікації у військових планах агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе є додатковим аргументом для коригування й оптимізації напрямів протидії глорифікації. Наведемо приклад. Так, видається, що доцільно більш активно використовувати важелі суспільної комунікації, зокрема Служби безпеки України, позиціонуючи її принципову позицію щодо відомих у минулому публічних осіб, які зараз прилюдно висловлюють підтримку ворогу. Наприклад, офіційне повідомлення від 15 лютого 2024 року про притягнення до відповідальності за глорифікацію артистки Таїсії Повалій мало набагато більше резонансу в суспільстві, а значить й ефекту для оздоровлення інформаційного простору, аніж десятки обвинувачень українських пенсіонерів за кілька вподобайок у забороненій соціальній мережі \u0026laquo;Однокласнікі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовернімося до реакції держави й суспільства на випадки глорифікації ворога. Повторимо своє припущення: дуже високий рівень застосування звільнення від покарання свідчить скоріше за все про те, що в судах переважно опиняються \u0026laquo;конвеєрні\u0026raquo; справи стосовно обвинувачення в найменш небезпечних проявах глорифікації. Це додатково підтверджується аномальними (у контексті загальних кількісно-якісних показників злочинності) даними, що характеризують вік, стать, освіту й заняття засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 436-2 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eОтже, висновок такий\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e: маємо справу із зазначеною вище примітивізацією кримінально-правової протидії виправданню, визнанню правомірною, запереченню збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників, коли реакція суспільства поширюється на тих, кого простіше \u0026laquo;спіймати\u0026raquo;. До того ж з огляду на активні дії противника в інформаційній сфері такий прояв примітивізації кримінально-правової реакції суспільства вкрай небезпечний. Навряд чи така судова практика є показником досягнення задекларованих цілей, необхідністю досягнення яких було зумовлено доповнення КК України статтею 436-2. Адже органи правопорядку, прокуратура та суди провели більш ніж значний обсяг роботи із забезпечення відсічі агресії рф в інформаційній сфері, проте ККД від убезпечення українського соціуму від глорифікаторів залишається вкрай низьким, про що свідчать постійне продукування фонового інформаційного шуму фізичної агресії рф проти України, нові лейтмотиви глорифікаторів, відсутність зниження рівня випадків їх викриття тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це дозволяє зробити висновок, що напрями протидії глорифікації потребують якнайшвидшого перегляду. Щоб синхронізувати достатньо численні запобіжні заходи, зробити їх ефективними, потрібно розробити й опрацювати потужну національну модель протидії глорифікації, сконцентрувати головний удар по небезпечному явищу за кількома стратегічними напрямами. \u0026laquo;Формула\u0026raquo; таких стратегічних напрямів, що поєднуватимуться в національній моделі протидії глорифікації, достатньо проста: боротьба з дезінформацією: історико-правове просвітництво \u0026mdash; створення й культивування почуття присутності української влади навіть на тимчасово окупованих територіях (складний і трудомісткий напрям) \u0026mdash; щоденне зміцнення віри в Перемогу й силу українського народу \u0026mdash; принципове припинення будь-яких дій, спрямованих на розкол єдності України зсередини (боротьба з мовною, релігійною, національною та іншими видами стигматизації), \u0026mdash; таргетування по великих \u0026laquo;мішенях\u0026raquo; \u0026mdash; інфлюенсерах тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому сенсі важливу профілактичну роль відіграють вітчизняні вчені. Саме вони на основі проведених досліджень, по-перше, отримують об\u0026rsquo;єктивну інформацію про явища протиправної глорифікації, осіб, що вчиняють такі дії; по-друге, оцінюють ефективність кримінальної або іншої відповідальності; по-третє, визначають категорії осіб і ступінь розповсюдженості явища на тій або іншій території країни; по-четверте, пропонують оптимальну модель стратегії запобігання явищу глорифікації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри розробленні національної моделі протидії глорифікації також слід зважати на досвід минулого, зокрема денацифікацію Німеччини після Другої світової війни як процес очищення повоєнного німецького та австрійського суспільства, культури, преси, економіки, освіти, юриспруденції та політики від впливу нацистської ідеології. Так, серед заходів, які союзники з антигітлерівської коаліції впроваджували у сфері протидії ідеології націонал-соціалізму, були, зокрема, такі: публічна демонстрація злочинів нацистського режиму через засоби масової інформації, документальні передачі та художні фільми, \u0026laquo;екскурсії\u0026raquo; до концтаборів і місць масового поховання жертв режиму; створення меморіальних музеїв, пам\u0026rsquo;ятників і меморіальних комплексів, таких як музей Голокосту в Берліні або концтабір \u0026laquo;Бухенвальд\u0026raquo;, де відвідувачі могли ознайомитися з історією та наслідками нацистських злочинів; залучення населення до розкопування масових поховань жертв гітлерівського режиму; розміщення плакатів, спрямованих на формування почуття провини та сорому за скоєні в період нацистської Німеччини злочини тощо. Слід відзначити, що заходи з денацифікації хоча й не дали швидкого ефекту та доволі повільно впливали на зміну свідомості німців, але заклали надійне підґрунтя для переосмислення проблеми націонал-соціалізму наступними поколіннями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні також можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eФото: Associated Press\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":56,"url":"mikola-karchevskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/karchevsykiy-m-v.jpg","name":"Микола","surname":"Карчевський","post":"д.ю.н., проф., професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, головний науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""},{"id":137,"url":"vladislava-batirgareeva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/batirgareєva-v-s-foto-2.jpg","name":"Владислава ","surname":"Батиргареєва","post":"к.ю.н., проф., директорка НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""},{"id":138,"url":"andrij-babenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/babenko-a-m.jpeg","name":"Андрій ","surname":"Бабенко","post":"д.ю.н., проф., директор Інституту права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""},{"id":139,"url":"katerina-novikova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/novikova-k-a.jpg","name":"Катерина ","surname":"Новікова","post":"к.ю.н., старший науковий співробітник НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, асистент кафедри кримінального права НЮУ імені Ярослава Мудрого","text":""},{"id":140,"url":"darya-kukovinets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kukovinecy-d-o.jpg","name":"Дар’я ","surname":"Куковинець","post":"молодша наукова співробітниця відділу дослідження проблем кримінального права НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/glor_sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":838,"url":"pidsumki-diskusii-advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1714646143,"date":"02.05.2024","views":440,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_1.png","mini_image":null,"name":"Підсумки дискусії «Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтатус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійне питання. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, інші говорять про важливість і необхідність такої роботи \u0026mdash; захищати наших громадян навіть на умовах, продиктованих окупаційною владою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e. Запис дискусії на \u003ca href=\"https://www.buzzsprout.com/1166444/14996292\"\u003eподкаст-платформі JustTalk\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eТЕЗИ ВИСТУПІВ СПІКЕРІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДар\u0026rsquo;я Свиридова, адвокатка, партнерка АО \u0026laquo;AZONES\u0026raquo;, експертка Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі 80\u0026ndash;90 % адвокатів, що працюють в окупованому Криму, \u0026mdash; це українські адвокати, які не покинули півострів після окупації. Допомога захисника в умовах окупації \u0026mdash; це не лише про важливу складову права на справедливий суд, а ще й про захист наших громадян на окупованих територіях як один із пріоритетів держави. Такий захист неможливий без роботи незалежних адвокатів, яким на ТОТ доводиться протистояти прокурорському свавіллю й суддівським зловживанням з боку окупаційної влади. Адвокати часто лишаються для заарештованих підзахисних чи не єдиною надією та зв\u0026rsquo;язком із зовнішнім світом. Тому розмови про криміналізацію самої діяльності адвокатів на ТОТ, на думку пані Дар\u0026rsquo;ї, передчасні та шкідливі, адже суперечать духу національного законодавства й міжнародного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля анексії українських територій усі адвокати опинилися в умовах, які вони не обирали: захищаючи інтереси своїх клієнтів, вони вимушені працювати з окупаційним законодавством, мати справу з окупаційними структурами тощо. Постає запитання, чи є така діяльність легалізацією окупаційної влади. На думку Дар\u0026rsquo;ї \u0026mdash; ні. Щонайменше з трьох причин:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОпинитися під окупацією та працювати у відповідних умовах \u0026mdash; це не вибір людини, а наслідок неправомірних дій російської федерації. Перекладання відповідальності на адвокатів у такому випадку \u0026mdash; перекладання відповідальності з окупанта на цивільне населення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦі території окуповані. Право на правосуддя на окупованих територіях закріплене Женевськими конвенціями. Один з основних елементів права на правосуддя \u0026mdash; право на захист, право на кваліфіковану правову допомогу. Будь-яке переслідування адвокатів в окупації ставить під сумнів виконання Україною своїх зобов\u0026rsquo;язань за міжнародним правом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНепереслідування адвокатів закріплене в національному законодавстві. Криміналізація діяльності адвокатів додасть їм і їхнім клієнтам аргументів, що їхні права порушує не тільки держава-окупант, а й Україна.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкупаційна влада переслідує адвокатів, особливо тих, які беруть участь у політичних справах. У них відбирають свідоцтва, на їхні офіси здійснюються напади, їх заарештовують тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас на ТОТ існують недоброчесні адвокати, наприклад ті, хто співпрацює зі слідством не на користь інтересів клієнтів. Цьому теж потрібно надавати оцінку. Щодо неетичної поведінки, то її мало б оцінювати адвокатське самоврядування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам факт роботи адвоката в умовах окупації не має бути криміналізованим. Але окремі випадки співпраці, неналежної поведінки, порушення міжнародних стандартів діяльності адвоката мають бути оцінені вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі на ТОТ є адвокати, які намагаються сумлінно виконувати свої обов\u0026rsquo;язки. А є ті, хто щонайменше виступає \u0026laquo;статистами\u0026raquo; або взагалі співпрацює з окупаційною владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ червні 2023 року пані Тетяна направила скаргу до Вищої дисциплінарної комісії адвокатів та Національної асоціації адвокатів України з проханням оцінити переслідування адвокатів і роботу адвокатів з погляду добросовісності. У результаті Дисциплінарна комісія позбавила статусу лише одну адвокатку \u0026mdash; Юлію Марчук \u0026mdash; за те, що вона очолювала колегіальний орган адвокатури держави-окупанта. Інших адвокатів не позбавили їхнього статусу, оскільки в Єдиному реєстрі адвокатів України в них не зазначена електронна адреса. Отже, на думку Дисциплінарної комісії, їх неможливо повідомити про розгляд дисциплінарної скарги і відповідно розглянути скаргу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМарк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді міжнародних стандартів не так уже й багато. З оцінкою та регулюванням діяльності адвокатів на ТОТ треба працювати перш за все на національному рівні. Потрібно зосередитися на допомозі адвокатам, які зазнають переслідувань на окупованій території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушення Женевських конвенцій \u0026mdash; ще один з аспектів, на який має звернути увагу міжнародна спільнота.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує загроза виникнення \u0026laquo;колективної вини\u0026raquo; щодо всіх адвокатів, які працюють на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрібно розглядати кожен окремий випадок. І якщо будуть докази того, що адвокат справді працює так, що фактично порушує стандарти та присягу, або взагалі діє криміногенним способом, скоюючи злочини, то він, звичайно, має бути притягнутий до відповідальності та виключений із рядів адвокатів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПОЗИЦІЇ ТА КОМЕНТАРІ УЧАСНИКІВ ОБГОВОРЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГанна Лазарчук, \u003c/strong\u003eчленкиня Ради адвокатів України, зазначила, що РАУ, беручи паузи в розгляді скарг на адвокатів, що працюють на ТОТ, керується принципом \u0026laquo;не нашкодь\u0026raquo;, оскільки висловлена РАУ публічна позиція як підтримки, так і засудження може створити ризики для адвоката на ТОТ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНазар Кульчицький\u003c/strong\u003e, адвокат, голова АО \u0026laquo;Назар Кульчицький і Партнери\u0026raquo;, зазначив, що бачить проблему в тому, що процедура розгляду дисциплінарних скарг досі не узгоджена з реаліями війни. Якщо процедура не відповідає обставинам часу, її необхідно змінювати. Він наголосив, що процедури можуть і мають бути змінені таким чином, щоб не було формальних перепон відмовляти в розгляді скарг і звернень, які стосуються адвокатів на ТОТ. Процедура не може стояти на першому місці. На його думку, адвокати, які прийняли присягу адвоката рф, порушують українське законодавство. Завдання адвокатури \u0026mdash; вироблення стандарту, за яким адвокати будуть розуміти, за які діянні до них будуть питання не лише в українських органів правопорядку, але і в адвокатського самоврядування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож пан Кульчицький зазначив, що \u003cstrong\u003eвін не вірить \u003c/strong\u003eв ефективність правової допомоги на ТОТ, але, безумовно, така робота дуже цінна з погляду збору доказів для майбутнього переслідування окупантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокат \u003cstrong\u003eОлександр Лапін\u003c/strong\u003e висловив свою думку стосовно аргументу, що адвокати на ТОТ порушують присягу адвоката: \u0026laquo;Присяга адвоката не може розцінюватися як присяга держслужбовця, тим більше військовослужбовця. Це абсолютно різні речі\u0026raquo;. На його думку, немає потреби в розробленні особливої концепції відповідальності адвокатів на ТОТ. Зараз уже наявні інструменти притягнення до відповідальності тих, хто порушує законодавство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, експертка JustGroup, висловила думку, що, напевно, суспільству хотілося б бачити красиву картинку: усі адвокати виїхали з окупованих територій і показали, що не сприймають цей режим. Але це нереалістично. Життя не стає на паузу. Несправедливо до громадян на ТОТ просити їх почекати й пожити без адвокатів, поки території не будуть деокуповані. Також Юлія підкреслила, що необхідно думати про те, як у майбутньому відновлювати правосуддя на деокупованих територіях. Доброчесні адвокати, які залишилися на ТОТ, можуть дуже допомогти в цьому процесі. Також Юлія навела статистику виправдувальних вироків у Криму та приклади позитивних рішень судів на користь громадян у некримінальних спорах з державою-окупантом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cbr /\u003eЗа результатами дискусії можна дійти таких висновків:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;колективна відповідальність усіх адвокатів лише за факт продовження роботи на ТОТ не відповідає інтересам українського суспільства та нормам міжнародного гуманітарного права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eводночас дуже важлива індивідуальна оцінка дій адвокатів, якщо надходять сигнали про порушення ними законодавства або етичних норм. Центральну роль тут мали б займати органи адвокатського самоврядування, але, на жаль, наразі вони обрали вичікувальну позицію;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eудосконалення потребують також процедури розгляду дисциплінарних скарг. Наразі вони не відповідають воєнним реаліям і створюють штучні перешкоди для здійснення дисциплінарних проваджень.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров\u0026rsquo;я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_1.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":837,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context","video":"_EJ1aVCwe0E?si=ajQ8kolFhLxyHRfS","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1714474893,"date":"29.04.2024","views":456,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/YouTube.png","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини | Катерина Бусол | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі види злочинів проти об'єктів культурної спадщини можуть бути? Культурні цінності vs військова необхідність: які критерії визначення, що це була військова необхідність і тому не дотримано зобов\u0026rsquo;язань стосовно КЦ? Які існують види злочинів проти культурної спадщини?\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро всі ці питання спілкувалися з \u003cstrong\u003eКатериною Бусол\u003c/strong\u003e, юристкою, доценткою кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/YouTube.png","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":836,"url":"chomu-nayavni-mizhnarodni-mehanizmi-reparatsij-ne-pratsyuyut-u-konteksti-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":1,"main_page":1,"created_at":1714119235,"date":"26.04.2024","views":895,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ULAG_site.png","mini_image":null,"name":"Чому наявні міжнародні механізми репарацій не працюють у контексті України?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення росії на територію України всі, включно з міжнародними партнерами, урядом України та самими українцями, заявляють про необхідність репарацій для постраждалих від збройної агресії росії. Але ніхто не пропонує чітких варіантів джерела цих репарацій, механізму надання статусу потерпілих, процедури надання репарацій і відповідальних за цей процес.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так? Спойлер: те, що було раніше, не працює для українського контексту, а те, що спрацювало б, потребує політичних рішень, які не всі готові ухвалювати. Але про все по черзі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна росії проти України не перша у світі. Люди в інших країнах уже неодноразово страждали від агресії інших країн. Так само прагнули репарацій і навіть створювали механізми для їх отримання. Разом з ООН, донорами, партнерами та урядами. Чи може Україна адаптувати успішні приклади інших країн?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля початку трохи теорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-перше, репарації є юридичним зобов\u0026rsquo;язанням відповідальних суб\u0026rsquo;єктів відшкодувати шкоду жертвам за порушення їхніх прав. Держави-порушники рідко добровільно визнають свою причетність до злочинів, які вчиняють. Саме тому важливо, щоб збройна агресія та вчинення росією інших найтяжчих злочинів були констатовані рішенням міжнародного суду / трибуналу. Це стане юридичним підґрунтям для початку процесу стягнення компенсацій як частини репарацій. Це підтверджує історія. До прикладу, незважаючи на численні історичні факти про постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, під час Першої та Другої світових воєн жодних компенсацій постраждалі не отримали, а СРСР тривалий час замовчував такі дії своїх солдатів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-друге, коли ми говоримо про репарації, то маємо на увазі всі форми, які на сьогодні передбачені міжнародним правом, а саме в статті 75 Римського статуту та в статті 34 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/56/83\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u0026laquo;Про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння\u0026raquo;, \u0026mdash; реституцію, компенсацію, реабілітацію, сатисфакцію, гарантії неповторення. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеституція\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u0026mdash; \u003c/em\u003eце\u003cem\u003e \u003c/em\u003eпоновлення порушених майнових прав до стану, що існував на момент вчинення злочину. Це може бути повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі \u0026mdash; тих самих, або подібних, або речей такої самої вартості, або відшкодування вартості такого майна в грошах. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКомпенсації\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u0026mdash; виплата грошової компенсації за завдані збитки, фінансову шкоду, включно з упущеною вигодою, завданих міжнародним протиправним діянням, за умови, що вони не покриваються шляхом реституції. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСатисфакції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це нематеріальна відповідальність держави-ініціатора міжнародного протиправного діяння шляхом визнання порушення, недопущення повторного правопорушення і публічного вибачення тощо. У контексті злочинів сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, сатисфакція може передбачати визнання на державному (законодавчому) рівні статусу постраждалих від такого виду воєнного злочину, встановлення пам\u0026rsquo;ятних знаків або пам\u0026rsquo;ятників постраждалим з метою нагадування про постраждалих від злочину. Така форма може допомогти жертвам відчути, що суспільство визнає їхні страждання та тяжкість насильства, не засуджує їх і сприяє їхньому соціальному визнанню. Така важлива складова сатисфакції, як \u003cstrong\u003eгарантії неповторення\u003c/strong\u003e того, що трапилося, має передбачати комплексні заходи, які допоможуть запобігти вчиненню нових злочинів шляхом реформування суспільства, яке спочатку дозволило цьому статися. Зокрема, такі заходи мають охоплювати підготовку відповідних зацікавлених сторін, зокрема військових і співробітників органів правопорядку, а також реформування судової системи, щоб виключити безкарність за скоєні злочини. \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеабілітація\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eяк форма репарації для потерпілих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, має охоплювати соціальну, медичну, психологічну допомогу у відновленні таких осіб з метою допомогти їм інтегруватися в суспільство і продовжити те життя, яке вони мали до війни і вчинення щодо них цих злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-третє, будь-які репарації за вимогами міжнародного права повинні бути всеосяжними, доступними, адекватними, ефективними, оперативними, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, бути спрямованими на усунення заподіяної шкоди. Тобто якщо людині, постраждалій від воєнного злочину, буде присуджено компенсацію, розмір якої не буде хоча б до певної розумної межі співмірним із завданою шкодою, якщо така компенсація не буде здатна усунути наслідки, не охоплюватиме всі події злочину, то постраждала особа має законне право оскаржувати такий конкретний вид репарацій на підставі того, що він не відповідає всім вимогам репарацій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоротко розглянемо, які варіанти репарацій існують і були успішними в інших країнах та чи можуть бути застосовані в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПримусове стягнення з держави-агресора\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНайперше, що потрібно для такого типу стягнення, \u0026mdash; рішення міжнародного суду або іншого органу, наділеного такими повноваженнями міжнародними законодавчими актами про визнання незаконною агресію рф і визнання її представників винними у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, а також надання конкретним особам статусу постраждалих від таких злочинів. Експерти часто розглядають такий варіант як один з можливих для України. Але він не спрацює, поки росію не буде виключено з Ради Безпеки ООН. Річ у тім, що для примусового стягнення з держави коштів створюється спеціальна Компенсаційна комісія ООН. Створити таку комісію за чинним статутом ООН можливо лише рішенням Ради Безпеки ООН, постійним членом якої разом із Великою Британією, Францією, Китаєм і США дотепер є росія, яка має право вето. Тобто очевидно, що вона заблокує рішення про створення такої комісії. У разі, якщо країни та політичне керівництво ООН наберуться рішучості ініціювати процес виключення росії з Ради Безпеки ООН, то цей механізм цілком можливий для України. Ось, до прикладу, як це було у війні Іраку та Кувейту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля вторгнення та окупації Іраком Кувейту в 1990 році Рада Безпеки ООН визнала вторгнення незаконним і створила Компенсаційну комісію з розгляду індивідуальних скарг постраждалих внаслідок цієї війни. Частиною Комісії був Компенсаційний фонд ООН, робота якого фінансувалася з відсотків від мита на експорт іракської нафти. Комісія мала статус допоміжного органу Ради Безпеки, до неї входили представники Іраку та Кувейту. Також вона мала мандат на стягнення виплат із заморожених активів. Комісія отримала близько 2,7 млн вимог на суму 352,5 млрд дол., але задовольнила лише 1,5 млн скарг на суму 52,4 млрд дол. за рахунок частини доходів від продажу іракської нафти. Серед задоволених скарг були вимушене залишення місця перебування (середня виплата \u0026mdash; 2,5 тис. дол.), тілесні ушкодження, смерть близьких, моральна шкода, втрата майна, доходів та інше. У 2022 році Ірак завершив виплату цих репарацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПозасудові механізми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім судових механізмів і комісій ООН, існують так звані адміністративні механізми компенсацій. Зазвичай це відбувається за допомогою акумулювання коштів у спеціально створеному фонді, створення комісій для надання статусу постраждалої особи та проведення виплат безпосередньо за рішенням таких комісій. Цей механізм дієвий у ситуаціях, коли, до прикладу, війна ще триває і країна-агресор не визнає своєї вини, а її вина поки не встановлена рішенням міжнародного суду. Він також може слугувати для виплат проміжних репарацій. Його завдання \u0026mdash; забезпечити першочергові та швидші виплати грошових коштів або надання іншої допомоги постраждалим, як-то психологічна допомога, забезпечення житлом, медициною, необхідними продуктами та засобами для існування. Але вони не замінюють повноцінні репарації, право на які в постраждалих зберігається до створення спеціальних механізмів. Позасудові механізми також можуть працювати після завершення війни. Ось декілька успішних прикладів з інших країн, де це спрацювало, і кроки, зроблені на сьогодні Україною на цьому шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ Сьєрра-Леоне після війни у 2002 році була створена Комісія зі встановлення істини та примирення. До її складу входили міжнародні експерти та представники ООН, вона ставила за ціль розробити програму репарацій. Комісія визначала коло потерпілих, які мали право на репарації, включаючи потерпілих від сексуального насильства. У 2004 році Комісія видала остаточний звіт і завершила свою роботу. Вона рекомендувала репарації, які мали комплексний характер і трансформативний потенціал. Рекомендації містили безкоштовне медичне обслуговування, включно з підтримкою психічного здоров\u0026rsquo;я, підтримку дітей, чиї батьки постраждали, розвиток навичок, мікрокредити та мікропроєкти, репарації громадам і символічні репарації, надання житла і пенсій, а також термінові проміжні репарації для конкретних категорій осіб, у тому числі з ампутованими кінцівками, пораненим, постраждалим від сексуалізованого насильства, удовам війни і дітям, які постраждали безпосередньо в результаті конфлікту. Рекомендації також охоплювали низку гендерних правових та інституційних реформ, включно зі скасуванням усіх дискримінаційних норм законодавства, ухваленням прогресивних гендерних законів, а також забезпеченням того, щоб принаймні 30 % кандидатів на виборах до державних органів були жінками. У 2010 році з нагоди Міжнародного жіночого дня тодішній президент Корома публічно вибачився перед жінками Сьєрра-Леоне за те, що держава не змогла захистити їх під час збройного конфлікту, і зобов\u0026rsquo;язався захищати права жінок надалі. Як прямий результат, за рекомендаціями Комісії зі встановлення істини та примирення три законопроєкти про права жінок були ухвалені парламентом. У них розглядалися ключові аспекти гендерної нерівності[1].\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ 2008 році Фонд миротворчості ООН надав Сьєрра-Леоне грант розміром 3,5 млн дол. Кошти були розподілені серед людей з ампутованими кінцівками та жінками, яких зґвалтували під час війни, приблизно по 100 дол. на людину, дехто відмовився отримувати ці кошти. У 2011 році Програма розвитку ООН надала другий грант, що дозволило виплатити 1138 людям з ампутованими кінцівками додатково по 300 дол. Більшість потерпілих грошей не отримали, і нерівномірна виплата компенсацій спричинила новий розкол у суспільстві.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКомісія правди та примирення в Східному Тиморі була створена Перехідною адміністрацією ООН у Східному Тиморі. Ці дві комісії переважно фінансувалися за кошти донорів. У Східному Тиморі Комісія запровадила термінову схему репарацій для найбільш постраждалих, зокрема для постраждалих від сексуалізованого насильства, пов\u0026rsquo;язаного з війною. 712 постраждалих із невідкладними потребами отримали доступ до послуг, виплати розміром 200 дол. та іншу допомогу й залученість. Комісія у співпраці з НУО розробила низку пілотних проєктів із колективних заходів термінових репарацій для серйозно постраждалих громад. Однак після закінчення роботи Комісії нічого не було зроблено, щоб продовжувати забезпечення реабілітації постраждалих[2].\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ 2017 році в Косово створили Комісію для встановлення статусу постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, і надання їм компенсацій у формі місячних пенсій, виплат, стипендій, безкоштовної медицини, пріоритету в житлі та працевлаштуванні, психологічної та юридичної допомоги та звільнення від податків на майно в певних випадках[3]. Інший механізм, який теж досить успішно спрацював у Косово, \u0026mdash; виплата Європейським Союзом безпосередньо постраждалим через ООН Жінки мікрогрантів і надання психологічної допомоги для їх відновлення і трансформації. Така програма була реалізована за результатами виявлених потреб постраждалих через проведення консультацій із локальними громадськими організаціями, які працювали з питаннями захисту прав жінок.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eМирний договір / капітуляція\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКапітуляція Німеччини після Першої світової війни була закріплена у Версальському мирному договорі, у якому також були зафіксовані розміри матеріальних цінностей і виплат на утримання армій, які Німеччина та її союзники повинні були відшкодовувати постраждалим країнам. Вони закінчили виконувати репарації у 2010 році.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНа Потсдамській (Берлінській) конференції в 1945 році керівники трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні \u0026mdash; СРСР, США і Великої Британії \u0026mdash; домовилися, що репарації на користь СРСР будуть задоволені шляхом вилучення зі східної зони Німеччини і за рахунок німецьких активів у Болгарії, Фінляндії, Угорщині, Румунії та Східній Австрії. Репарації на користь Польщі СРСР зобов\u0026rsquo;язувався задовольнити зі своєї частки. У СРСР із Німеччини було вивезено близько 400 тис. залізничних вагонів, у тому числі 72 тис. вагонів будівельних матеріалів, 2885 заводів, 96 електростанцій, 340 тис. верстатів, 200 тис. електродвигунів, 1 млн 335 тис. голів худоби, 2,3 млн т зерна, 1 млн т картоплі та овочів, по пів мільйона тонн жиру та цукру, 20 млн л спирту, 16 т тютюну, телескопи з астрономічної обсерваторії Університету Гумбольдта, вагони берлінської підземки та круїзні лайнери.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯк зразок гарантії неповторення та публічного визнання провини, можна навести приклад Японії, яка в 1950-х роках публічно вибачилася за воєнні злочини, вчинені японськими військовими під час Другої світової війни, особливо вбивства цивільних і зґвалтування та викрадення жінок для перетворення їх на сексуальних рабинь.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eМіжнародний кримінальний суд\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд (МКС) за історію своєї діяльності виніс декілька рішень, які містили наказ про присудження репарацій потерпілим особам. Це пояснюється, зокрема, тим, що МКС діє за принципом компліментарності та розглядає лише виключні справи та справи щодо злочинців, які займають посади найвищого рівня. Також варто відзначити, що на сьогодні в МКС немає чітко розробленої методології та механізмів оцінювання збитків і порядку розрахунку шкоди. Окрім того, тривалість розгляду справ у МКС може значно вплинути на доступність і належність репарацій для багатьох потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЯкі механізми компенсацій наразі діють в Україні?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗакон України \u0026laquo;Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей\u0026raquo;[4] передбачає можливість отримання одноразової виплати розміром 100\u0026nbsp;тис. грн за незаконне позбавлення волі представниками рф або підконтрольними їм незаконними угрупуваннями або катування або 100\u0026nbsp;тис. грн за кожен рік перебування в полоні. Такі виплати може отримати як постраждала особа, так і її родичі в певних випадках.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗареєстрований проєкт Закону України \u0026laquo;Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації\u0026raquo;[5], яким визначено правовий статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройною агресією російської федерації проти України, і членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, визначає правові основи надання їм невідкладних проміжних репарацій. Ним передбачено створення Фонду виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройною агресією російської федерації проти України, за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, кредиторів та інвесторів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги та коштів, отриманих у порядку зворотної вимоги (регресу) до заподіювача шкоди \u0026mdash; російської федерації. Окрім того, законопроєктом пропонується на законодавчому рівні закріпити визначення понять \u0026laquo;сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане зі збройною агресією рф проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;постраждала особа\u0026raquo;, \u0026laquo;невідкладні проміжні репарації\u0026raquo;, \u0026laquo;невідкладна компенсація\u0026raquo; тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТочкові пілотні програми репарацій за допомогою міжнародних організацій, які не є заміною остаточних репарацій від держави, що розпочала збройну агресію та вчиняла найтяжчі злочини, а лише проміжними репараціями. Надалі вони можуть стати хорошою базою для розроблення програм репарацій, оскільки за допомогою пілотних проєктів можливо оцінити на практиці всі переваги та недоліки, ризики та механізми.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗ 2 квітня 2024 року запрацював Реєстр збитків[6], завданих агресією російської федерації проти України (RD4U). Його створили на виконання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, у якій Генеральна Асамблея визнала, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, зокрема до репарацій. Резолюцією також визнано необхідність створення міжнародного репараційного механізму та рекомендовано як перший крок створити міжнародний реєстр збитків. Реєстр збитків було створено під егідою Ради Європи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеєстр прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави Україна стосовно більш ніж 40 категорій шкоди, включаючи майнову шкоду, втрату життя, тілесні ушкодження, тортури та сексуальне насильство, примусову депортацію, втрату майна та іншу економічну шкоду, а також шкоду, завдану історичній і культурній спадщині та навколишньому середовищу. З 2 квітня 2024 року розпочався прийом заяв в одній з категорій \u0026mdash; пошкодження або знищення житлової нерухомості. Інші категорії будуть запущені протягом року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеєстр збитків не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядатиме заяви, що надходять до нього, по суті, не визначатиме суму збитків і не призначатиме жодних виплат. Ці функції виконуватиме комісія з розгляду заяв, яку буде створено в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізувавши досвід інших країн і врахувавши український контекст, наразі можемо зробити такі висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо для розгляду заяв потерпілих від війни росії проти України буде створено спеціальні органи чи комісії, до повноважень яких входитимуть питання розгляду індивідуальних скарг та ухвалення рішень про присудження компенсацій,\u0026nbsp; то одним із джерел таких виплат можуть стати заморожені активи. Але для того, щоб цей механізм став реальним, потрібно, по-перше, довести в кримінальних провадженнях законність такої конфіскації та зв\u0026rsquo;язок із державою-агресором особи / компанії, чиє майно конфісковано, і фінансування або підтримання нею режиму путіна. По-друге, країни, у яких такі активи заморожені, повинні ухвалити внутрішнє законодавство, яке надасть їм законні підстави передавати такі активи для використання для подальших виплат репарацій постраждалим в Україні. На сьогодні вже є позитивні приклади деяких країн, зокрема у\u0026nbsp;США\u0026nbsp;розробляється спеціальне законодавство \u0026mdash; Asset Seizure for Reconstruction Act\u0026nbsp; (Закон про захоплення активів для реконструкції України)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Відповідно до цього закону заморожені активи можуть бути реалізовані, а отримані кошти мають бути використані, серед іншого, на такі цілі: постконфліктна реконструкція України, гуманітарна допомога й підтримка українських біженців за кордоном, надання зброї українським військовим. Низка інших країн також перебувають на етапі розроблення або ухвалення подібного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкий би механізм не був обраний для України, обсяг репарацій під час розгляду справи в будь-якому суді чи комісії визначається відповідно до завданих матеріальних і моральних збитків. Саме тому важливо провести належну фіксацію збитків після їх виникнення саме на етапі, коли потерпіла особа звертається по допомогу до національних органів влади. Це допоможе мінімізувати ризики втрати доказів, якщо механізм виплати репарацій буде розроблено після спливу тривалого часу. У такому разі для обрахування будуть братися до уваги саме висновки спеціальних комісій, експертиз, лікарів, психологів або психіатрів (у випадку моральної шкоди). На сьогодні немає розробленої та затвердженої методології розрахунку розміру завданої шкоди для виплат репарацій ані на міжнародному, ані на національному рівні. Навіть у МКС не існує таких методик.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ насамкінець, якщо розглядати не проміжні репарації, а механізм, рішення якого назавжди в історії закарбує відповідальність росії за найтяжчі злочини і внаслідок якого українці зможуть отримати остаточні репарації, то на основі досвіду інших країн і досвіду Першої та Другої світових воєн ми вважаємо створення гібридного механізму (який включатиме український і міжнародний компонент) найбільш ефективним способом захисту та відновлення прав постраждалих у цій війні. У складі такого механізму будуть міжнародні судді й правники, що забезпечить різносторонню експертизу в розгляді справ і допоможе уникнути політизації або впливу суб\u0026rsquo;єктивного чинника на рішення такого механізму через потенційну упередженість українських суддів. З іншого боку, участь українських суддів у процесі надасть можливість підсилити українську систему правосуддя в розгляді найтяжчих злочинів і допоможе отримати практичний досвід українським суддям розслідувати такі злочини за міжнародним правом, що надалі може мати позитивний вплив на якісне розслідування масиву кримінальних проваджень, відкритих українськими правоохоронцями. Також очікується, що рішення гібридного суду матиме більшу вагу для виплат репарацій, аніж рішення українських судів, що вже сьогодні супроводжуються численними розмовами про суб\u0026rsquo;єктивність і політичну упередженість українських суддів.\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні також можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\"\u003ehttps://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\"\u003ehttps://wicc.net.ua/media/Reparetion_CRSV.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.researchgate.net/publication/346472279_Rehabilitation_of_Victims_of_Sexual_Violence_of_the_Kosovo_War\"\u003ehttps://www.researchgate.net/publication/346472279_Rehabilitation_of_Victims_of_Sexual_Violence_of_the_Kosovo_War\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42862\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42862\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rd4u.coe.int/uk/-/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80-%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%94-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC-%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2-%D0%BF\"\u003ehttps://rd4u.coe.int/uk/-/Реєстр-збитків-для-України-починає-прийом-заяв-п\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.whitehouse.senate.gov/imo/media/doc/Asset%20Seizure%20for%20Ukraine%20Reconstruction%20Act%20FINAL.pdf\"\u003ehttps://www.whitehouse.senate.gov/imo/media/doc/Asset%20Seizure%20for%20Ukraine%20Reconstruction%20Act%20FINAL.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":135,"url":"ukrainian-legal-advisory-group","show_main":0,"image":null,"name":"Ukrainian Legal Advisory Group","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ULAG_site.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":834,"url":"advokati-na-tot-legalizatsiya-okupatsijnoi-vladi-chi-zahist-ukrainskih-gromadyan-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713428923,"date":"18.04.2024","views":611,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/DP_18_site.png","mini_image":null,"name":"Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтатус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи \u0026mdash; захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі питання діяльності українських адвокатів на тимчасово окупованих територіях (далі \u0026mdash; ТОТ) жодним чином не врегульовано. Відповідальності за здійснення такої діяльності не існує. Але і будь-якої офіційної централізованої позиції від імені держави або адвокатського самоврядування стосовно порядку здійснення такої діяльності також не озвучено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час спільної дискусії JustTalk та АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo; обговоримо роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/DP_%D0%B0%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%A2%D0%9E%D0%A2_web.pdf\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003c/a\u003e, або на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/DP_18_site.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":831,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712862299,"date":"12.04.2024","views":1024,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sud_sayt.png","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з оцінками різних представників юридичної спільноти рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року є надзвичайно важливим для України і водночас досить неоднозначним. У цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України\u0026raquo;, що відбулося 28 березня 2024 року. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпікерами події виступили \u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, агент України в Міжнародному Суді ООН, \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e, експертка Ukrainian Legal Advisory Group, \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт освітніх програм Української Гельсінської спілки з прав людини, та \u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e, Уповноважена у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції України. Модерував дискусію \u003cstrong\u003eДенис Рабомізо\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Міжнародний Суд ООН і процес у ньому \u0026mdash; це не moot court. Судді консервативні у своїх підходах. І для того, щоб довести вину рф, треба дуже важко працювати\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e зробив акцент на тому, що це рішення Міжнародного Суду ООН, яке є першим, що визнає порушення рф міжнародного права, знімає моральне питання з інших міжнародних інстанцій \u0026laquo;Чи будемо ми перші, хто визнає росію порушницею?\u0026raquo;. У цій справі Суд визнав росію порушником міжнародного права і не один раз. Однак воно не позбавлене і проблемних моментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Є дві основні проблемні речі у цьому рішенні. Перша стосується звуженого тлумачення міжнародного права. Суд не готовий до креативних дій і залишається найбільш консервативним судовим органом у міжнародному праві. Зокрема, Суд звужено тлумачить термін \u0026ldquo;funds\u0026rdquo; у розумінні лише фінансових ресурсів, які можна відслідкувати. Тому й не визнав фінансуванням тероризму такі дії, як, наприклад, постачання зброї та техніки і навчання людей у збройних формуваннях. Крім того, Суд не визнав дії російської влади проти кримських татар расовою дискримінацією за етнічною ознакою і звів їх до політичної дискримінації\u0026raquo;, \u0026mdash; зазначив спікер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Сергій Зайця, згадане рішення Суду ООН не є фатальною поразкою, яка б унеможливила успіх в інших справах. Водночас він зауважив, що в цьому рішенні поза увагою залишилось усиновлення українських дітей в Криму, які залишилися без батьківського піклування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Це питання могло сильно вплинути як на саме рішення Суду ООН, так і на долю пов\u0026rsquo;язаних індивідуальних скарг, а також запобігти подальшим випадкам вивезення дітей на територію рф. Це ситуація, коли держава не доклала достатніх зусиль на збирання доказів, але при цьому покладалася на громадянське суспільство\u0026raquo;, \u0026mdash; зауважив \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час свого виступу \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e надала оцінку рішенню Суду ООН в аспекті аналізу вимог України щодо визнання такого порушення рф як фінансування тероризму. Вона звернула увагу на національну практику розслідування кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу України про терористичну діяльність на Сході України, яка після цього рішення Суду ООН здається ще більш проблемною. Оскільки ми маємо визначитися, чи можемо кваліфікувати дії як терористичні в умовах збройного конфлікту і, якщо так, то за яких обставин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож пані Аліна підкреслила, що звернення до таких органів як Міжнародний Суд ООН демонструють важливість комунікації між різними органами при підготовці заяв. Робота правоохоронних органів у таких провадженнях \u0026mdash; основа для звернень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e оцінила рішення у розрізі його впливу на скарги, подані Україною до ЄСПЛ. Вона зауважила, що у негативних висновках Міжнародного Суду ООН наразі немає загроз для справ, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ за скаргами до рф. Пані Маргарита також підкреслила, що без участі громадянського суспільства ці міждержавні процеси не були б такими ефективними. Наприклад, рішення ЄСПЛ щодо прийнятності у справі України проти росії багато в чому ґрунтуються на доказах, зібраних громадськими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники дискусії також обговорили доцільність ведення таких міждержавних справ, зважаючи на ігнорування росією рішень міжнародних інституцій, великі ресурси, які вимагають такі процеси та непередбачуваність результатів. Не звернувшись до головного судового органу в сучасному міжнародному праві, зазначив Антон Кориневич, Україна дала б комусь серйозний аргумент, що не хоче використовувати наявні правові механізми захисту. Також такі дії показують російській федерації, що держава, проти якої вона порушує міжнародне право, буде йти проти неї в суди. І це теж дуже важливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Будь-яке правосуддя \u0026mdash; це не про минуле, це про майбутнє, про необхідність підготовки стратегії, оцінок дій росії для її засудження. Нам потрібно створювати майбутнє. Якщо нічого не робитимемо, то ми або значно погіршимо нашу позицію, або взагалі втратимо можливість притягнути рф до відповідальності\u0026raquo;, \u0026mdash; підсумував Сергій Заєць.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВсі спікери погодилися з важливістю синергії, співробітництва між державою та громадянським суспільством. Водночас відмітили, що громадським організаціям у цій співпраці не вистачає зворотного зв\u0026rsquo;язку, який би дозволив ефективніше допомагати державним органам представляти Україну у міжнародних інстанціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасники дійшли наступних висновків:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі Міжнародний Суд ООН залишається найбільш консервативним органом, який достатньо вузько тлумачить норми міжнародного права. І на це необхідно зважати, готуючись до таких процесів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРішення МС ООН від 31.01.2024 \u0026mdash; це лише один із пазлів у боротьбі за притягнення росії до відповідальності. Окрім того, це прецедент, який допоможе іншим країнам, що потерпають від збройних конфліктів, під час захисту своїх прав.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПід час підготовки до таких масштабних справ важлива синергія між різними державними установами, а також між державними установами та громадянським суспільством.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗахід відбувся в межах проєкту \u0026laquo;Об'єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sud_sayt.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":830,"url":"zlochin-agresii-ukrainskij-pidhid-do-mizhnarodnogo-prava","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712734678,"date":"10.04.2024","views":2408,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Pav_site.png","mini_image":null,"name":"Злочин агресії: український підхід до міжнародного права","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗлочин агресії залишається тим найтяжчим міжнародним злочином, навколо якого точиться найбільше дискусій. Тут політичні обговорення поєднуються з юридичними процесами, а судові засідання \u0026mdash; з міжнародною ареною. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНайбільшим компромісом у розрізі цього питання стали Кампальські поправки\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Завдяки цим домовленостям у площині міжнародного правосуддя з\u0026rsquo;явилася відправна точка для злочину агресії. Попри дискусії, які тривають навколо реалістичності формування практики притягнення до індивідуальної відповідальності за агресивні дії держави, Україна прокладає власний шлях у цьому питанні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаття 437 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) була закладена в законодавстві від початку. Нею передбачена відповідальність за планування, підготовку, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни. До того ж, як і всі інші статті в розділі злочинів проти миру, вона мала залишатися лише номінальним злочином без перспектив практичного застосування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПісля початку збройного конфлікту на території України у 2014 році стаття 437 КК України стала практичним інструментом для аналізу відповідальності за події в Криму та на Донбасі. Вироки проти Віктора Януковича та затриманих російських військових (зокрема, Євгена Єрофеєва та Олександра Александрова) привернули увагу міжнародної спільноти. Уже після повномасштабного вторгнення РФ на територію України у 2022 році список суб\u0026rsquo;єктів для можливого переслідування\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e українською стороною значно розширився. До нього ввійшли\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e депутати, сенатори та високопосадовці РФ. А кваліфікація їхніх дій часто доповнювалася чи конкурувала зі статтею 110 КК України (\u0026laquo;Посягання на територіальну недоторканість і цілісність України\u0026raquo;). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРізні підходи на рівні розслідування до суб\u0026rsquo;єкта відповідальності за злочин агресії вимагали роз\u0026rsquo;яснення від Верховного Суду. І ось нарешті, після десяти років із моменту реєстрації перших проваджень за статтею 437 КК України, було опубліковано позицію із цього питання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПідхід суду\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСправа, яка дійшла до розгляду в касаційній інстанції, стосується відповідальності рядових представників незаконних збройних формувань самопроголошеної так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo; \u0026mdash; так званої \u0026laquo;Козацької національної гвардії Всевеликого війська Донського ім. М. І. Платова\u0026raquo;. До кваліфікації їхніх дій за статтею 437 КК України додалося порушення законів і звичаїв війни (ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України), участь у незаконних збройних формуваннях (ч. 2 ст. 260 КК України), незаконне поводження зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України) і незаконне затримання (ч. 3 ст. 146 КК України). Через невизначеність правової практики в питанні розуміння суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії напередодні повномасштабного вторгнення РФ на територію України справу було передано\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e на розгляд Великої палати Верховного Суду. Увесь розгляд справи в касаційній інстанції зайняв понад два роки. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСуд досить детально розглянув\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e питання суб\u0026rsquo;єкта злочину агресії та зробив акценти на такому:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтлумачення положень статті 437 КК України належить до сфери відання національних органів \u0026mdash; цей підхід розуміння змісту норм міжнародного права базується на практиці Європейського суду з прав людини. При цьому вказано, що свобода правозастосування обмежується тлумаченням порушення за міжнародним правом (п. 36). Отже, органи правосуддя не мають повної свободи визначення злочину агресії, а повинні звертати увагу на підхід міжнародного кримінального права та Резолюції Генеральної асамблеї ООН № 3314\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрозуміння різних форм вчинення злочину, передбаченого статтею 437 КК України, виходить із їхнього змісту та характеру, можливостей особи через них впливати на міжнародний правопорядок. З огляду на це Верховний Суд пропонує тлумачення планування, підготовки, розв\u0026rsquo;язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участі у змові, спрямованих на їх вчинення, а також ведення цих дій (п.п. 37\u0026ndash;44). Частково вони базуються на підходах\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міжнародного права, але в цій частині вже вбачаються ознаки національної інтерпретації;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eхарактеристики суб\u0026rsquo;єкта злочину за статтею 437 КК України тісно пов\u0026rsquo;язані з його повноваженнями, які надають можливість для вчинення такого злочину. Суд звертає увагу на те, що такий статус особі може надавати не тільки перебування на офіційній посаді, а й можливість впливати на ухвалення рішень завдяки наявним ресурсам чи суспільному становищу (п. 46). І саме в цій частині все ще залишається найбільше запитань.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ результаті підхід Верховного Суду пропонує досить чіткий перелік можливих суб\u0026rsquo;єктів злочину за статтею 437 КК України, серед яких, зокрема: глави держав та урядів; члени парламенту; лідери політичних партій; дипломати; керівники спецслужб; командири збройних сил, підпорядкованих державі, а також незаконних воєнізованих чи збройних формувань; інші особи, які фактично діють як військові командири; керівники органів виконавчої влади, які здійснюють функції з вироблення та реалізації державної політики і нормативно-правового регулювання у сфері діяльності збройних формувань й обігу зброї; керівники, правовий статус яких не охоплюється поняттям військового командира і які здійснюють владу або контроль щодо осіб, які беруть участь в агресивній війні чи агресивних воєнних діях; інші особи, які хоча й не займають формальних посад, проте здатні реально впливати на військово-політичні процеси, пов\u0026rsquo;язані з плануванням, підготовкою, розв\u0026rsquo;язуванням агресивної війни чи воєнного конфлікту та веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eОцінка рішення\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе рішення має значення не тільки для конкретного провадження. З однієї сторони, перегляд цієї справи в касаційному порядку дозволив зняти кримінальну відповідальність за статтею 437 КК України із засуджених. Але з іншої \u0026mdash; рішення визначає загальну рамку й можливості національної системи правосуддя України, а також напрям для подальших потенційних розслідувань у межах цієї статті. Поки підхід не буде змінено, українські суди мають орієнтуватися на висновки саме в цьому провадженні. При цьому розуміння злочину агресії за українським правом залишає багато відкритих питань. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, це рішення стало своєрідним переломним моментом для національної практики. Хоча це перше провадження щодо статті 437 КК України, яке дійшло до касаційної інстанції, прийняті позиції торкаються й інших подібних вироків, які не були оскаржені. Хоча навряд чи засуджені, як, наприклад, російські військові Єрофеєв та Александров, будуть звертатися за можливістю перегляду. Але висновок про те, що безпосередні учасники збройного конфлікту, які не мали впливу на формування політики агресивної війни, не можуть притягатися до відповідальності за статтею 437 КК України, має бути використано в інших провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, підхід до визначення суб\u0026rsquo;єкта злочину, запропонований Верховним Судом, залишає багато простору для вільного тлумачення й розширення кола можливих підозрюваних. Видається, що він є рефлексією на поточну практику розслідувань, яка склалася після 24 лютого 2022 року. Список\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e підозрюваних у магістральному провадженні \u0026laquo;24 лютого\u0026raquo;, який опублікований у відкритому доступі на сайті Офісу Генерального прокурора, можна легко відсортувати за категоріями суб\u0026rsquo;єктів у рішенні Верховного Суду. Окрім того, пропонуються досить широкі види суб\u0026rsquo;єктів. Зокрема, дипломати, інші особи є тими суб\u0026rsquo;єктами, щодо яких важко визначити, про який саме вплив на формування та реалізацію політики держави може йти мова. На противагу цьому аналіз\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міжнародних підходів до розуміння злочину агресії наголошує на лідерській ролі його суб\u0026rsquo;єктів, яка має бути показана в межах розслідування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eПо-третє\u003c/strong\u003e, саме розуміння злочину агресії за національним правом відрізняється від прийнятого на міжнародному рівні. Попри те, що Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e досліджувати події на території України крізь призму злочину агресії, положення Римського статуту закріплюють узагальнений підхід до визначення цього діяння. Стаття 437 КК України натомість оперує власними поняттями (наприклад, агресивна війна) і розширює відповідальність на ведення протиправних дій. Тож відкритим питанням для побудови підходів до переслідування за злочин агресії, вчинений проти України, залишається те, яке саме розуміння буде покладено в його основу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча обсяг розгляду Верховним Судом питання про статтю 437 КК України не охоплював змісту цієї норми та її відповідності міжнародним стандартам, підхід, використаний у рішенні, робить акцент на можливості України самостійно тлумачити її положення. За аналогією цей принцип може відкрити для системи правосуддя України можливість створити власну рамку дослідження цього злочину. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа жаль, для України переслідування за злочин агресії залишається найбільшим викликом у частині дослідження фактів найтяжчих міжнародних злочинів. Напрацювання національної практики за десять років збройного конфлікту, який триває, розширили призму оцінки агресивних дій агентів РФ не тільки на статтю 437 КК України, а й на злочини, передбачені статтями 110, 258-3, 260 КК України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкість кримінального законодавства не спростила завдання для практиків. Попри різні ініціативи, КК України все ще не відповідає підходам міжнародного кримінального й міжнародного гуманітарного права. Натомість національні суди у своїй практиці змушені шукати компромісні рішення, які дозволять розглядати результати національних розслідувань крізь призму відповідних національних стандартів. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім того, відкритим після 24 лютого 2022 року залишається питання про те, який механізм зможе ефективно притягати до відповідальності за агресивні дії проти України. З огляду на дискусії, які тривають останні два роки, можливості юрисдикції України має доповнити діяльність\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Спеціального трибуналу щодо агресії, до відання\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e якого буде належати відповідальність вищого керівництва РФ. Особливо цікаво буде спостерігати за діяльністю Міжнародного центру переслідування за злочин агресії та підходами, які він застосовуватиме при підготовці\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e обвинувального акта. А головне \u0026mdash; яке місце в запропонованих підходах займе національна практика України.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні також можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY\u0026amp;mtdsg_no=XVIII-10-b\u0026amp;chapter=18\u0026amp;clang=_en\"\u003ehttps://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY\u0026amp;mtdsg_no=XVIII-10-b\u0026amp;chapter=18\u0026amp;clang=_en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://interfax.com.ua/news/interview/926527.html\"\u003ehttps://interfax.com.ua/news/interview/926527.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/103466917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://documents.un.org/doc/resolution/gen/nr0/739/16/pdf/nr073916.pdf?token=E7Mndqq1ZjJkU2rkfN\u0026amp;fe=true\"\u003ehttps://documents.un.org/doc/resolution/gen/nr0/739/16/pdf/nr073916.pdf?token=E7Mndqq1ZjJkU2rkfN\u0026amp;fe=true\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\"\u003ehttps://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\"\u003ehttps://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/eurojust-crime-of-aggression-national-laws.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://interfax.com.ua/news/general/970692.html\"\u003ehttps://interfax.com.ua/news/general/970692.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.president.gov.ua/news/specialnij-mizhnarodnij-tribunal-maye-stati-diyevim-sposobom-84405\"\u003ehttps://www.president.gov.ua/news/specialnij-mizhnarodnij-tribunal-maye-stati-diyevim-sposobom-84405\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2024-01-08/5826305-lyudi-khochut-spravedlivosti-tut-i-zaraz-ale-tse-gra-vdovgu-kerivnik-departamentu-viyni-ogp-pro-tribunal-ta-zlochini-rosiyan-ch-1\"\u003ehttps://telegraf.com.ua/ukr/intervju/2024-01-08/5826305-lyudi-khochut-spravedlivosti-tut-i-zaraz-ale-tse-gra-vdovgu-kerivnik-departamentu-viyni-ogp-pro-tribunal-ta-zlochini-rosiyan-ch-1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Pav_site.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":828,"url":"chi-mozhe-zahist-peretvoritis-na-kriminalnu-spravu-proti-advokata--justtalk","video":"GZeSjgoj2P0?si=Foe1fjvKgWUs-GDj","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712336542,"date":"05.04.2024","views":459,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-JT2.png","mini_image":null,"name":"Чи може захист перетворитись на кримінальну справу проти адвоката? | JustTalk","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНа початку березня цього року в медіа з\u0026rsquo;явилась інформація про кримінальне переслідування адвокатки, яка захищає у справах про злочини проти національної безпеки. Адвокатку підозрюють у державній зраді. В медіа вказується, що приводом для кримінальної справи стали \u0026laquo;публічні висловлювання адвокатки в інтернеті, в ЗМІ, а також у судових засіданнях, які транслювались онлайн\u0026raquo;. Серед доказів \u0026mdash; протоколи судових засідань за участі адвокатки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи дійсно адвокат може перестаратись із захистом і цим вчинити злочин? Чи можуть такі кримінальні справи використовуватись як тиск на адвокатів? Як відрізнити тиск і обґрунтоване переслідування? Які проблеми існують всередині адвокатської спільноти? Чи потрібні зміни до КПК?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро всі ці питання спілкувалися з \u003cstrong\u003eЮлією Лісовою\u003c/strong\u003e, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk, \u003cstrong\u003eВолодимиром Яворським\u003c/strong\u003e, правозахисником, програмним директором Центру громадянських свобод, Головою Правління ГО \u0026laquo;Докудейз\u0026raquo;, та \u003cstrong\u003eАнастасією Сербіною\u003c/strong\u003e, адвокаткою, засновницею Тренінгової групи АС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-JT2.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":827,"url":"dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-2-h-rokiv--justtalk","video":"IJCQl0qMQN8?si=HLFjtnfSqYB6yLU5","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712132398,"date":"01.04.2024","views":570,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault_5.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками 2-х років | JustTalk","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа два роки повномасштабного вторгнення вже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні воєнних злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується, в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів їх доказування: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;П\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eро доказування воєнних злочинів говорили під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, зі спікерами:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eАндрієм Лещенком, заступником начальника управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eКостянтином Губським, головою АО \u0026laquo;Form Lex\u0026raquo;, адвокатом.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eМиколою Мазурем, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault_5.jpg","tags":[{"id":518,"name":"доказування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":825,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711620827,"date":"28.03.2024","views":968,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/disskashn.jpg","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e по суті щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року. Діяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час спільної дискусії JustTalk і Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; обговоримо, який досвід здобула Україна; що це рішення МС ООН означає для міжнародного права та національної практики; чи можуть висновки Міжнародного суду ООН вплинути на подальші рішення ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено авторами за підтримки Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; в межах проєкту \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст документа є виключною відповідальністю авторів та не відображає позицію Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/disskashn.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":824,"url":"yak-dokumentuvannya-stae-dokazami-dosvid-ukraini--marina-slobodyanyuk--justtalk-context","video":"mbA4NHTSK9M","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711463954,"date":"21.03.2024","views":529,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok_yak_dokumentuvannya_staє_dokazami4.png","mini_image":null,"name":"Як документування стає доказами: досвід України | Марина Слободянюк | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк громадські організації взаємодіють з органами правопорядку в частині документування міжнародних злочинів, аби зібрана інформація могла стати належними доказами в процесі? Як здійснюється верифікація інформації та ідентифікація осіб? Як відбувається робота з потерпілими й свідками?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося з \u003cstrong\u003eМариною Слободянюк\u003c/strong\u003e, очільницею департаменту розслідувань Truth Hounds, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддею Верховного Суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok_yak_dokumentuvannya_staє_dokazami4.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":821,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710948274,"date":"20.03.2024","views":643,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика (Ч. 2)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації ми \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпродовжимо\u003c/a\u003e огляд законопроєктів, спрямованих на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), та посилення захисту потерпілих і свідків.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про законопроєкт № 9351 від 5 червня 2023 року про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які пов\u0026rsquo;язані із сексуальним насильством, яке вчинене в умовах збройного конфлікту (далі \u0026mdash; законопроєкт №\u0026nbsp;9351)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким запропоновані зміни до статті 278 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) \u0026laquo;\u003cem\u003eВручення письмового повідомлення про підозру\u003c/em\u003e\u0026raquo;, зокрема обмеження змісту повідомлення про підозру в справах про СНПК для публікації на вебсайті Офісу Генерального прокурора (далі \u0026mdash; ОГП) відповідно до частини 8 статті 135 КПК України (кримінальні провадження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонфіденційність \u0026mdash; один з наскрізних принципів документування сексуального насильства, який вимагає захисту інформації про сексуальне насильство, яку збирають уповноважені на те особи. Злочин сексуального насильства, учинений в умовах збройного конфлікту, безперечно, має вплив як на постраждалу особу, так і на її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки більшість справ про СНПК перебувають у заочному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру особі публікується на вебсайті ОГП із зазначенням інформації про потерпілу особу, адресу проживання та іншої інформації, що дає можливість ідентифікувати таку особу, згідно зі статтею 277 КПК України, яка визначає зміст повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні приховування ідентифікуючих даних про особу здійснюється у \u0026laquo;ручному\u0026raquo; режимі за допомогою:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом закреслення та \u0026laquo;замальовування\u0026raquo; прізвища, імʼя та по батькові, адреси проживання тощо на паперовому носії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом зміни прізвища, імені та по батькові, адреси проживання тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом присвоєння номера останньому / останній. Зокрема, у повідомленнях про підозру, опублікованих у травні 2023 року, простежується практика приховування персональних даних потерпілої особи через присвоєння їй номеру, притаманна Міжнародному кримінальному суду (наприклад, \u003cem\u003e\u0026laquo;де перебував потерпілий № 12, 02.02.1982 року народження\u0026raquo;)\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, приховування ідентифікуючих даних про особу у справах про СНПК при публікації повідомлення про підозру на сайті ОГП не має системного характеру та нормативного підґрунтя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з описаними вище проблемами та з метою посилення заходів безпеки й захисту потерпілих від СНПК і членів їхніх сімей законопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статті 278 і вилучити з письмового повідомлення про підозру в справі про СНПК, коли воно оприлюднюється в мережі Інтернет, ідентифікуючу інформацію: (1) по батькові та прізвище потерпілої особи, її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, до яких застосовуються заходи безпеки, (2) їхнє місце проживання або перебування, (3) місце вчинення кримінального правопорушення, що дають змогу ідентифікувати особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо відповідність запропонованих змін стандартам міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти Міжнародного кримінального суду: стаття 68 (5) Римського статуту\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 68 (5) Римського статуту, \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо розкриття доказів або інформації відповідно до цього Статуту може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, прокурор може для цілей будь-якого провадження, що здійснюється до початку судового розгляду, притримати такі докази або інформацію і замість них подати їхній короткий виклад. Такі заходи здійснюються в спосіб, що не завдає шкоди правам обвинуваченого та справедливому й неупередженому судовому розгляду і не є несумісним з ними\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оскільки повідомлення про підозру відповідно до Глави 22 КПК України здійснюється під час досудового провадження (наприклад, до початку судового розгляду, як це передбачено частиною 5 статті 68 Римського статуту), видається, що вилучення інформації, яка може становити серйозну загрозу безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, з такого документа, особливо з його опублікованої версії, відповідає міжнародним стандартам.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти ЄСПЛ щодо змісту повідомлення про підозру (стаття 6 \u0026sect; 3)\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до деталізації елементів права на захист, закріплених у статті 6 \u0026sect;\u0026nbsp;3 Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ), особливу увагу слід приділяти повідомленню обвинуваченому про обвинувачення. Деталізація правопорушення відіграє вирішальну роль у кримінальному процесі, оскільки саме з моменту його вручення підозрюваний формально отримує письмове повідомлення про фактичну та юридичну основу висунутих проти нього обвинувачень (\u003cem\u003eP\u0026eacute;lissier і Sassi проти Франції [ВП], 1999, \u0026sect; 51; Kamasinski проти Австрії, 1989, \u0026sect; 79). \u003c/em\u003eХоча обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка повинна бути зазначена в повідомленні про підозру, залежить від конкретних обставин кожної справи, обвинуваченому має бути надано принаймні достатньо інформації для повного розуміння обсягу висунутих проти нього обвинувачень, щоб він міг підготувати адекватний захист (\u003cem\u003eMattoccia проти Італії, 2000, \u0026sect; 60).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ низці справ Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) дійшов висновку, що деякі конкретні деталі правопорушення можуть бути встановлені не лише з обвинувального акта, а й інших документів, підготовлених стороною обвинувачення в справі, та інших матеріалів справи (\u003cem\u003ePreviti проти Італії\u003c/em\u003e (ріш.), 2009, \u0026sect; 208). Окрім того, фактичні деталі правопорушення можуть бути з\u0026rsquo;ясовані та уточнені під час провадження (\u003cem\u003eSampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect; 110; Pereira Cruz та інші проти Португалії, 2018, \u0026sect; 198).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у справі \u0026laquo;\u003cem\u003eПерейра Круз та інші проти Португалії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ чітко вказав, що обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка охоплюється цим положенням, залежить від конкретних обставин справи\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні в справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСампеч проти Італії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ пішов далі й чітко вказав, що не можна виключати, що певні деталі, такі як, наприклад, місце і дата виробництва фільму з дитячою порнографією або особа неповнолітньої особи, яка з\u0026rsquo;являється в цьому фільмі або на фотографіях, залишаються завуальованими навіть наприкінці національної правової процедури (див., \u003cem\u003emutatis mutandis\u003c/em\u003e, Previti, вищезгадане рішення, \u0026sect;\u0026sect; 208\u0026ndash;209)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ згаданій вище справі \u003cem\u003eПревіті \u003c/em\u003eЄСПЛ також встановив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;в обвинувальному акті не були викладені всі докази обвинувачення, а також не були вказані точне місце і дата укладення угоди про хабар або назви та адреси всіх банків, через які проходили гроші. Однак, за своєю природою, обвинувачення складаються в узагальненому вигляді, а деталі поведінки, на яку скаржаться, зазвичай випливають з інших судових документів, таких як обвинувальний висновок та інших документів у справі обвинувачення, наданих захисту. Більше того, не можна виключати, що певні деталі \u0026mdash; такі як, наприклад, місце, де була досягнута усна домовленість \u0026mdash; можуть залишатися незрозумілими навіть наприкінці національного судового розгляду \u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зауважити, що запропонована зміна до статті 278 КПК України запроваджує можливість редагування відомостей, \u003cem\u003e\u0026laquo;що дають змогу ідентифікувати особу потерпілого, його близьких родичів та членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, щодо яких застосовуються заходи безпеки\u0026raquo;\u003c/em\u003e, лише \u003cem\u003eв опублікованій версії\u003c/em\u003e повідомлення про підозру за статтею 135 КПК України в разі обґрунтованої неможливості вручення такого повідомлення в загальновстановлений спосіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті ЄСПЛ вважає достатнім, якщо обвинуваченому та/або його захиснику доступна інформація з матеріалів справи. У разі неможливості вручення повідомлення про підозру у звичайний спосіб і потреби його оприлюднення в більшості випадків судовий розгляд буде проводитися заочно. ЄСПЛ висловив свою позицію щодо питання сумісності заочного судового розгляду зі статтею 6 ЄКПЛ і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме \u0026mdash; повідомлення про обвинувачення, права на ефективний захист і можливості повторного судового розгляду, заочний судовий розгляд є сумісним з міжнародними стандартами в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ хоча прецедентна практика ЄСПЛ не визначає зміст повідомлення про підозру саме в заочному судовому розгляді, висновки ґрунтуються на судовій практиці щодо повідомлення про підозру загалом. А саме, якщо сам обвинувачений у заочному судовому розгляді не матиме доступу до інформації, вилученої з опублікованого повідомлення про підозру, така інформація буде доступна його/її захиснику з повної неопублікованої версії повідомлення про підозру або з матеріалів справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно із чинною практикою ЄСПЛ, існує висока ймовірність того, що у випадках, коли повідомлення про підозру не могло бути вручено особі та було опубліковано відповідно до статті 135 КПК України з обмеженою інформацією, як це пропонується змінами, особа матиме право на повторний судовий розгляд. У справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСанадер проти Хорватії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ розглядав схожі обставини із заочним судовим розглядом воєнних злочинів в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваного в справі Санадера неможливо було розшукати, оскільки він проживав на окупованій території Хорватії, яка перебувала поза ефективним контролем національних органів влади, і його судили заочно. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося, і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ вищевикладеного, можна зробити висновок, що відповідно до практики ЄСПЛ певні деталі обвинувачення, такі як місце або місцезнаходження, можуть бути вилучені з повідомлення про підозру, оскільки пізніше їх можна встановити з матеріалів справи або розкрити стороні захисту без обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе збігається зі стандартом Міжнародного кримінального суду та статтею 68 Римського статуту, який \u003cstrong\u003eдозволяє не розкривати інформацію, яка може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eї, \u003c/strong\u003eдо\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпочатку судового розгляду, а замість цього подати її короткий виклад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 278 КПК України, яка дозволяє редагування інформації про потерпілу особу, членів її сім\u0026rsquo;ї чи родичів або особу, до якої застосовуються заходи захисту, що може призвести до їх ідентифікації, у повідомленні про підозру, опублікованому відповідно до статті 135, \u003cstrong\u003eвідповідає стандартам права на справедливий судовий розгляд, закріпленого статтею 6 ЄКПЛ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Особливості досудового розслідування сексуального насильства під час війни: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до законопроєкту № 9351: \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Перейра Круз та інші проти Португалії, \u0026sect;\u0026nbsp;198: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Sampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect;\u0026nbsp;110: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;208: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":820,"url":"dokazuvannya-u-voennih-zlochinah-osnovni-tendentsii-ta-poglyadi-riznih-uchasnikiv-protsesu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710496524,"date":"15.03.2024","views":1062,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-22.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування у воєнних злочинах: основні тенденції та погляди різних учасників процесу","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи і правила доказування при розслідуванні воєнних злочинів не можуть відрізнятися від правил і принципів в інших кримінальних провадженнях. Водночас учасники дискусії JustTalk погодилися, що реалії війни внесли дещо нове. Наприклад, з\u0026rsquo;явилися нові види доказів, з\u0026rsquo;явилася потреба переосмислити роботу зі свідками та потерпілими, з\u0026rsquo;явилися нові виклики.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення\u0026raquo;. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eАндрій Лещенко, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзаступник начальника управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, навів декілька прикладів нових видів доказів і викликів, які пов\u0026rsquo;язані з їх використанням.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІнформація, отримана внаслідок радіоперехоплення\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПодібна інформація дозволяє виявляти елементи об\u0026rsquo;єктивної сторони злочину, такі як факт віддання наказів, застосування заборонених видів зброї чи засобів ведення війни тощо. Проте її можуть оцінити як втручання в особисте життя. З іншого боку, засоби, які використовуються під час контакту, \u0026mdash; не захищені, і особи, які спілкуються, розуміють, що доступ до цієї інформації можуть отримати треті особи. При цьому важливо під час радіоперехоплення правильно зафіксувати інформацію та правильно передати її слідчим.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРозвідувальна інформація\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Потенційною проблемою використання цього цінного джерела інформації як доказу є те, що відповідно до українського законодавства розвідувальні дії не можуть проводитися в інтересах слідства. Однак останнім часом змінився підхід до розуміння та застосування цієї норми. Оскільки розвідувальна інформація первинно здобувається в інтересах держави з метою воєнного протистояння ворогу, а не безпосередньо в інтересах слідства, то розвідувальним органам після накопичення та аналізу інформації нічого не заважає передати її органам досудового розслідування. Розвідувальна інформація насамперед є джерелом інформації, яка дозволяє проводити інші слідчі дії, адже містить відомості про суб\u0026rsquo;єкта злочину, безпосередньо про саму подію і навіть про суб\u0026rsquo;єктивну сторону злочину. Наразі немає національної судової практики стосовно оцінки такого виду доказів, однак міжнародні судові органи активно використовують розвідувальну інформацію в провадженнях. Під час дискусії Андрій Лещенко зазначив, що розвідка може зняти гриф \u0026laquo;таємно\u0026raquo; з інформації, якщо втрачено джерело або якщо це не загрожує розкриттю джерела отримання інформації.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eДокази, отримані безпосередньо з поля бою\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e У місцевостях, які росіяни хаотично покидали (Київська, Харківська, Херсонська області тощо), знайдено велику кількість документів, носіїв інформації. Це дало можливість дізнатися про конкретні підрозділи, командирів підрозділів, в окремих випадках отримати поіменний список особового складу військових частин, які дислокувалися на місцях і могли бути причетними до вчинення злочинів. Це спрощує роботу слідчих у питаннях розкриття злочину та встановлення осіб, які могли вчинити ті чи інші правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАдвокат\u003cstrong\u003e Костянтин Губський \u003c/strong\u003eнаголосив на потребі розроблення єдиних алгоритмів розслідування воєнних злочинів для органів\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eправопорядку, оскільки він спостерігає таку проблему, як відсутність достатнього досвіду в представників органів правопорядку при розслідуванні цього виду злочинів. Наразі, на його думку, існують такі слабкі місця в розслідуваннях, які потенційно матимуть негативні наслідки в процесі притягнення винних до відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eвизначення підсудності справ про воєнні злочини і відповідно належності суб\u0026rsquo;єкта збору доказів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдотримання процесуальних строків проведення слідчих дій і досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eМикола Мазур \u003c/strong\u003eзазначив, що наразі справи про вчинення воєнних злочинів тільки починають надходити до судів і це нова категорія справ для суддів, прокурорів і адвокатів, адже до 2022 року було винесено всього близько 4\u0026ndash;5 вироків за статтею 438 Кримінального кодексу України. Новизна полягає в тому, що склади воєнних злочинів мають свою специфіку і, незважаючи на лаконічність 438 статті, існує багато складів воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя відмітив, що зараз спостерігається тенденція до покращення якості обґрунтування вироків у справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з викликів, на думку пана Миколи, у розгляді справ про воєнні злочини є емоційна залученість усього суспільства до подій, які відбуваються в Україні. Для суддів, як і адвокатів існує моральна дилема, як виконувати свої професійні обов\u0026rsquo;язки в таких справах. Варто пам\u0026rsquo;ятати, що правосуддя має бути незалежним. Важливо забезпечувати правосуддя таким чином, щоб не довелося платити компенсації воєнним злочинцям у майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож викликом для системи правосуддя є провадження \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ein\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eabsentia\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eЗвісно, вони зумовлені відсутністю підозрюваного / обвинуваченого. Водночас це може впливати на захист (він може бути не таким ініціативним) і рівень доказування. Важливо не допускати спрощення в доказуванні тільки тому, що обвинувачений відсутній. Окремою проблемою є те, що обвинувачений не може під час розгляду справи викласти свою версію подій. Це може стати причиною розгляду справ у Європейському суді з прав людини, де типовим виправданням для воєнного злочинця буде фраза: \u0026laquo;А мене там не було\u0026raquo;. Яскравим прикладом є справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час дискусії присутні обговорили \u003cstrong\u003eможливість використання інформації, отриманої від громадських організацій за результатами \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eOSINT\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e-розслідувань. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eАндрій Лещенко зазначив, що наразі інформація, надана громадськими організаціями, справді допомагає. Її використовують як орієнтир під час розслідування. Сама собою вона не може мати вагу доказу, оскільки її збирали неуповноважені особи в порядку, непередбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Побудувати справу лише на інформації з відкритих джерел важко. Зазвичай вона слугує орієнтиром для подальших слідчих дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож учасники дискусії приділили увагу роботі з потерпілими. Наразі при Офісі Генерального прокурора створено координаційний центр по роботі з потерпілими. Одна з проблем, з якою працює Центр, \u0026mdash; страх потерпілих, небажання переживати повторно негативні емоції і відповідно бажання мінімізувати свої контакти зі слідством і судом. Коли людина не розуміє, наскільки важливі її показання, як вони будуть використовуватися надалі, вона не хоче давати показання. Якщо ж люди усвідомлюють, що можуть бути корисними не на рівні конкретного злочину, а на рівні держави, то більше відкриваються. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУчасники дискусії дійшли таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПотрібно забезпечити дотримання високих стандартів доказування в справах про воєнні злочини, попри всю об\u0026rsquo;єктивну складність, емоційну залученість й обсяги роботи, яку треба провести.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОргани правопорядку \u0026mdash; правозастосовні органи, вони не створюють законів, але мають їх виконувати. Водночас наразі необхідно проявляти творчість у підходах до процесу розслідування. Одне з головних завдань зараз \u0026mdash; збереження інформації, оскільки із часом вона стирається.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкість доказування залежить не тільки від роботи сторони обвинувачення, але й професійності та активності захисника в справі. Сама держава зацікавлена в тому, щоб адвокати належним чином здійснювали захист у такій категорії справ. За такими провадженнями оцінюють дії держави, чи вона забезпечила право на захист. Не можна допускати спрощення в доказуванні тільки тому, що обвинуваченого немає в таких розповсюджених зараз провадженнях \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ein\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eabsentia\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eАдвокат зобов\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязаний займати активну позицію: це обов\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязок, а не право захисника. При цьому дуже важливо, щоб адвоката не ототожнювали з його клієнтом.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі важливо забезпечити якісний розгляд справ про вчинення воєнних злочинів, щоб у майбутньому не виникало сумнівів щодо легітимності вироків у таких справах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003eабо на сторінку у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-22.jpg","tags":[{"id":518,"name":"доказування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":823,"url":"zahist-na-tot-misiya-mozhliva--darya-sviridova--justtalk-context","video":"bwqMLixmhfA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711463721,"date":"15.03.2024","views":280,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-zahist-na-tot3.png","mini_image":null,"name":"Захист на ТОТ: місія можлива? | Дарʼя Свиридова | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи врегульований статус адвоката на ТОТ в українському законодавстві та рішеннях адвокатського самоврядування? Яка існує державна політика щодо таких адвокатів? Чи здатна щось змінити робота адвоката на тимчасово окупованій території? Чи є адвокат на ТОТ колаборантом? А можливо він захисник прав людини в окупації? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося з \u003cstrong\u003eДарʼєю Свиридовою\u003c/strong\u003e, адвокаткою, партнеркою AO AZONES, експерткою коаліції \u0026laquo;Україна. Пʼята ранку\u0026raquo; та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-zahist-na-tot3.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":818,"url":"-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709907876,"date":"08.03.2024","views":1274,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.jpg","mini_image":null,"name":"Гуманітарний аспект колабораціонізму: де проходить межа між злочинною співпрацею і виживанням в окупації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпівпраця населення тимчасово окупованих територій (далі \u0026mdash; ТОТ) з окупантом \u0026mdash; одна з найбільш контроверсійних і неприємних тем публічної дискусії сьогодні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, допомога ворогу в період війни, під час широкомасштабної національної трагедії, \u0026mdash; найогидніший злочин проти своєї держави та свого народу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, очевидно, що поневолене та принижене війною цивільне населення ТОТ змушене певною мірою взаємодіяти з окупантом, щонайменше для того, щоб вижити в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолективне безсилля цивільних осіб перед війною, з усіма наслідками у вигляді опортунізму, пасивності та деградації, \u0026mdash; це широке поле для психологічних досліджень, які мають вивести розуміння колабораціонізму як складного й багатогранного явища на новий рівень. Сподіваючись побачити роботи фахівців у галузі психології на тему психологічного аспекту колабораціонізму, як юристка, я зупинюся на його гуманітарному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історичному вимірі злочин колабораціонізму відносно новий. До 1939 року сприяння та допомога місцевого населення окупаційній армії вважалися лише одним з проявів шкоди, якої завдавала війна\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадки про співпрацю із загарбником на території України датовані часом нападу монголів на Київську Русь. Історик Сергій Плохій пише про існування трьох моделей поведінки князів, які вказують на їхню готовність співпрацювати з монголами або чинити їм опір:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчернігівський князь Михайло відмовився здаватися монголам, його вбили за наказом хана;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eволодимиро-суздальський князь Ярослав присягнув на вірність монголам, за що отримав титул та право призначити київського воєводу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкнязь Данило, правитель Галичини та Волині, обрав третю модель, яка не була ані повною відмовою, ані цілковитою покорою монгольській владі: він присягнув на вірність Батию, але використав ситуацію на користь економічного відродження своєї держави\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні дуалізм статусу колаборанта (зрадник держави VS жертва війни) породжує багато дискусій і соціальних суперечностей між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився на ТОТ; між тими, хто був в окупації, і тими, хто перебуває в безпеці та не має жодного уявлення про життя та виживання на ТОТ. У зв\u0026rsquo;язку із цим виникає багато питань щодо правильної юридичної кваліфікації випадків колабораційної діяльності у війні рф проти України та справедливого покарання тим, хто співпрацював з ворогом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна живе війною. Емоційна залученість у тему війни всіх без винятку українців, перманентний біль від втрат працюють не на користь об\u0026rsquo;єктивного та неупередженого підходу до розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ публічному просторі мешканців ТОТ відкрито звинувачують у військових поразках та окупації, покладаючи на них колективну провину за шаблоном: вони всі колаборанти і чекали путіна. Тих українців, хто пішов на співпрацю з окупантом, ототожнюють з воєнними злочинцями, державою-агресором, військами рф. У суспільстві часом відсутнє розуміння, що населення окупованих територій має право залишитися у своїх оселях на період окупації. Це може бути свідомий вибір людини, а іноді так складаються обставини (хвороба, старі батьки, відсутність коштів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож важливо усвідомлювати, що залишитися на окупованій території та не взаємодіяти з новою окупаційною владою неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушуючи тему гуманітарного виміру співпраці наших людей з нашими ворогами, звертаю увагу читача на те, що йдеться не про топколаборантів, а звичайних людей, долею яких стало життя під час військової окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДо чого тут МГП?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національному юридичному дискурсі присутня думка про відсутність будь-якого зв\u0026rsquo;язку між нормами міжнародного гуманітарного права (далі \u0026mdash; МГП) і притягненням до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція обґрунтована тим, що на окупованих територіях зобов\u0026rsquo;язання за МГП має лише окупаційна держава, тобто рф, отже, Україна на норми МГП не повинна зважати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний підхід ми звикли застосовувати в міжнародному праві прав людини (далі \u0026mdash; МППЛ) у взаємовідносинах людина \u0026mdash; держава, де держава має винятково ті зобов\u0026rsquo;язання, які вона на себе прийняла в момент ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026mdash; ЄКПЛ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля висновку про доцільність аналогії дії зобов\u0026rsquo;язань за МГП і ЄКПЛ необхідно звернутися до цих міжнародних документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 ЄКПЛ зазначено: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 Женевських конвенцій (I, II, III, IV) сказано: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися та забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, зобов\u0026rsquo;язання держав за ЄКПЛ сформульовані вузько, вони мають тлумачитися буквально. Метою такого обмеженого тлумачення є недопущення інфляції прав людини, а також необґрунтованого покладання на державу обов\u0026rsquo;язків, під якими \u0026laquo;вона не підписувалася\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержави, які ратифікували ЄКПЛ, гарантують:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eлише той перелік прав, який визначений у ЄКПЛ і додаткових протоколах до неї;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвинятково тим, хто перебуває під їхньою юрисдикцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою зобов\u0026rsquo;язання держав за МГП сформульовані широко й повинні тлумачитися так само широко. Зокрема, вони охоплюють:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eдотримуватися\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eзабезпечувати дотримання\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмаксимально широку, необмежену жодними умовами сферу застосування: \u003cem\u003eза всіх обставин\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що норми МГП не містять ефективних механізмів контролю за їх дотриманням на відміну від норм ЄКПЛ, якими створений спеціальний суд (ЄСПЛ) і прописані чіткі й зрозумілі правила звернення до нього в разі порушення державами своїх зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це не тільки норми, а в першу чергу принципи (гуманності, розрізнення, поваги до цивільного населення тощо), які обов\u0026rsquo;язкові для всіх держав і цивілізованих спільнот, виходячи із самої сутності права як системи регулювання суспільних відносин. Ігнорувати правила МГП у національному законодавстві та судовій практиці щодо власного населення і при цьому вимагати дотримання тих самих правил державою-агресором \u0026mdash; щонайменше не містить елементарної логіки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це про взаємовідносини воюючих сторін між собою та місцевим населенням. Наприклад, Преамбула Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року проголошує, що її \u0026laquo;положення, текст яких був натхненний бажанням зменшити лиха війни, наскільки це дозволять воєнні вимоги, покликані служити загальним правилом поведінки для воюючих сторін у їхніх взаємовідносинах та у відносинах із місцевими жителями\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво війни як цивілізаційне надбання людства, правила якого написані кров\u0026rsquo;ю та стражданнями жертв війни, виконує, зокрема, функцію дороговказу під час ухвалення законів і формування судової практики для всіх держав, які перебувають у збройному конфлікті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, оцінювати співпрацю місцевого населення ТОТ з окупантом необхідно з урахуванням видів діяльності, яка на окупованих територіях визнається \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзаконною\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e згідно з нормами МГП,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eа не через призму наявності або відсутності зобов\u0026rsquo;язань за міжнародною конвенцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПраво окупації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже понад сто років, із часу ухвалення Гаазької конвенції \u0026laquo;Про закони та звичаї війни на суходолі\u0026raquo; 1907 року, у МГП закріплені правила, які регулюють хід життя на окупованих територіях. Протягом останнього століття були ухвалені нові акти, введені нові правила, що регулюють режим окупації. Сукупність цих норм називають \u0026laquo;правом військової окупації\u0026raquo;, знайти їх можна в таких правових актах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eГаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року (Частина ІІІ \u0026laquo;Військове керівництво на території держави-супротивника\u0026raquo; (статті 42\u0026ndash;56);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЖеневська конвенція (ІV) про захист цивільного населення під час війни 1949 року (Розділ III \u0026laquo;Окуповані території\u0026raquo; (статті 47\u0026ndash;78);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДодатковий протокол (I), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року (статті 16, 61\u0026ndash;63 тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих документах, зокрема, зазначено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідновити і забезпечити громадський порядок і безпеку (стаття 43 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі стягнення податків нести витрати з управління окупованою територією (стаття 48 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за освіту дітей (стаття 50 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечувати й підтримувати діяльність медичних і лікарняних установ (стаття 56 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти виконанню гуманітарних завдань цивільної оборони (стаття 61 Додаткового протоколу I).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо МГП виділяє \u0026laquo;цивільну оборону\u0026raquo;, яка визначається як гуманітарні завдання, спрямовані на захист цивільного населення від небезпек і допомогу усунути безпосередні наслідки воєнних дій, а також створення умов, необхідних для виживання. Чіткий і зрозумілий перелік завдань цивільної оборони сформульований у статті 61 Додаткового протоколу І, зокрема, ідеться про таку діяльність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eоповіщення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eевакуація;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання сховищ і їх улаштування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвжиття заходів для світломаскування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрятувальні роботи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмедичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релігійна допомога;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eборотьба з пожежами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиявлення й позначення небезпечних районів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнезараження та інші подібні методи захисту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове надання притулку й постачання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінова допомога у відновленні й підтриманні порядку в районах лиха;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове відновлення роботи необхідних комунальних служб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове поховання трупів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдопомога в збереженні об\u0026rsquo;єктів, украй необхідних для виживання.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім актів МГП, хочу звернути увагу на ще один авторитетний документ рекомендаційного характеру, який розвинув ідею прав людини під час збройного конфлікту та окупації, а саме Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року \u0026laquo;Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії\u0026raquo; (відомий як Намібійські винятки), у пункті 127 якого написано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Стосовно спільних наслідків, викликаних незаконною присутністю Південної Африки в Намібії, всі \u003cstrong\u003eдержави повинні мати на увазі, що жертвою цих наслідків є народ\u003c/strong\u003e, який покладається на допомогу міжнародної спільноти\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи справу \u0026laquo;Кіпр проти Туреччини\u0026raquo; (рішення від 10 травня 2001 року), ЄСПЛ посилався на справу Намібії (Namibia case) і виснував, що на окупованій самопроголошеною державою ТРПК території \u003cem\u003eжиття її мешканців ішло своєю чергою\u003c/em\u003e, і вони мають право на задовільний рівень і захищеність цього життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом співвідношення норм МППЛ і МГП \u0026mdash; одне з найскладніших питань міжнародного права, правозастосовна практика в цій сфері доволі бідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк Україна застосовує правила МГП у справах за статтею 111-1 КК України?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України норми МГП, зокрема правила військової окупації, наразі не враховуються. Новела КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не узгоджена з правом війни, у вироках колаборантам термінологія та посилання на МГП не трапляються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість міжнародні органи та організації уважно стежать за провадженнями в цій категорії справ і фіксують випадки притягнення до кримінальної відповідальності за поведінку, яка згідно з МГП вважається законною, про що свідчать звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорування норм МГП у кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України тягне за собою негативні наслідки щонайменше у двох площинах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗнижує авторитет України на міжнародній арені як демократичної і правової держави, що прямо впливає на перспективи європейської інтеграції, а також підтримку міжнародної спільноти, яка нам вкрай необхідна для перемоги у війні проти рф.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПоглиблює суперечності та соціальний конфлікт усередині країни, що негативно впливає на перспективи реінтеграції населення ТОТ після деокупації. Вироки колаборантам, які Україна виносить уже сьогодні, є складовою частиною складного ланцюга інструментів перехідного правосуддя, де всі елементи взаємопов\u0026rsquo;язані, діють у сукупності і впливають одне на одного (кримінальна відповідальність, люстрація, амністія).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні питання відмежування злочину колабораціонізму від взаємодії з окупантом, пов\u0026rsquo;язаної з виживанням, співіснуванням, яка не має бути кримінально караною, залишається на рівні наукових і суспільних дискусій, такі правила не закріплені на рівні закону та не враховуються в правозастосовній практиці.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас проєкт нового Кримінального кодексу України\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e вже фіксує ідею можливої співпраці населення окупованої території з окупантом та межу допустимості такої співпраці. У статті 9.1.1. зазначено, що \u003cem\u003eне вважається колабораційною або окупаційною діяльністю співпраця з державою-агресором, яка була спрямованою виключно на забезпечення життєдіяльності населення чи інтересів громади, що не суперечить законам України і міжнародному праву\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВектор розвитку правової думки чітко вказує, що при притягненні до кримінальної відповідальності за співпрацю з окупантом враховувати характер співпраці, її спрямованість на забезпечення життєдіяльності населення окупованої території важливо і необхідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо робити, коли закон недосконалий?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізувавши національне й міжнародне законодавство, можу зробити такі висновки:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСтаття 111-1 КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не передбачає \u0026laquo;імунітетів колаборанта\u0026raquo;, не містить положень, які б враховували гуманітарний характер діяльності місцевого населення ТОТ у співпраці з окупантом.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eФормулювання статті 111-1 КК України надто широкі, а її положення не відповідають принципу правової визначеності, адже не дають населенню ТОТ чіткого розуміння наслідків співпраці.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМГП містить чіткі й зрозумілі норми, які регулюють правила життя на окупованих територіях і види законної діяльності, які вважаються гуманітарними і перебувають під захистом МГП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІснує консенсус цивілізованих націй, які визнають, що жертвою всіх війн у першу чергу є народ, який має право на задовільний рівень і захищеність свого життя під час окупації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкість закону є складовим елементом верховенства права в державі. Закон має бути чітким, зрозумілим, а його норми повинні забезпечувати прогнозованість правовідносин і їх наслідків. Закон має відповідати принципу правової визначеності, який передбачає, що правила, викладені в його нормах, повинні давати можливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідокремити правомірну поведінку від неправомірної;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачити юридичні наслідки своєї поведінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсталена практика ЄСПЛ свідчить про те, що проблема недосконалого закону може бути виправлена за допомогою судової практики. Такий підхід послідовно застосовує ЄСПЛ, аналізуючи критерій законності при втручанні держави в права людини, адже багато законів сформульовані в термінах, до певної міри розпливчастих, тому їх тлумачення \u0026mdash; це питання практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, принцип правової визначеності передбачає, що правозастосовний орган у відносинах людина \u0026mdash; держава в разі неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм права має тлумачити норму на користь невладного суб\u0026rsquo;єкта. У такому випадку діє правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для людини тлумаченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що судова практика починає формуватися ще на стадії досудового розслідування, адже процесуальні можливості суду обмежені. Тому всі агенти держави Україна (судді, прокурори, слідчі), які дотичні до процесів притягнення до відповідальності за колабораціонізм, відповідальні за те, якою сформується національна судова практика.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнське законодавство складається з національних та міжнародних правових актів і містить необхідні інструменти для відмежування гуманітарної діяльності місцевого населення на ТОТ від злочинної співпраці з окупаційною владою, яка вчиняється добровільно та охоче на шкоду національним інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк саме держава Україна використає цей інструментарій, впливатиме на подальші повоєнні процеси в країні, у тому числі пов\u0026rsquo;язані з реінтеграцією наших людей у суспільний простір та український контекст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки колаборантам, які сьогодні виносить Україна, є однією зі змінних величин формули миру майбутнього, а також авторитету України як повноцінного члена сім\u0026rsquo;ї цивілізованих націй.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Після війни. Історія Європи від 1945 року. К.\u0026nbsp;: Наш Формат, 2023. С. 64.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Сергій Плохій. Брама Європи. Харків, 2023. С. 87\u0026ndash;90.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003cu\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":817,"url":"dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709719765,"date":"06.03.2024","views":984,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки триває повномасштабне вторгнення рф в Україну. Очевидно, що це виклик не тільки для військових, але й системи кримінальної юстиції, яка в нонстоп-режимі розслідує воєнні злочини, вчинені представниками країни-агресора.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа цей час уже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні згаданих злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦентральним елементом кримінального провадження є доказування, що, зокрема, полягає в перевірянні та оцінюванні доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Наразі в умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується (і частина рішень судів у цій категорії справ не публікуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень), в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів доказування воєнних злочинів: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговоримо сьогодні під час чергової дискусії JustTalk. \u003cspan\u003eЗавантажити\u0026nbsp;discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1or6pOdd5JLZPxOsKzB-AxVx9ihOfB6qp/preview\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1or6pOdd5JLZPxOsKzB-AxVx9ihOfB6qp/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003eабо на сторінку у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.jpg","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":815,"url":"buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709198197,"date":"29.02.2024","views":2011,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.jpg","mini_image":null,"name":"Бути чи не бути in absentia: заочне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eJustice delayed is justice denied.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно започаткована Олександром Лапіним \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eдискусія на платформі Justalk\u003c/a\u003e про справжню вартість кримінального провадження \u003cstrong\u003e\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 Кримінального процесуального кодексу України) в справах, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, спонукала мене висвітлити аргументи на користь допустимості та певною мірою виправданості застосування заочного кримінального переслідування в справах про вчинення міжнародних злочинів за умови дотримання процесуальних гарантій справедливого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуючись з Олександром у недоречності масового застосування заочного кримінального переслідування в справах про злочини проти національної безпеки, таких як за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), усе ж пропоную відмежовувати цю категорію справ від справ за статтею 438 КК України (міжнародні злочини).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність (стаття 111-1 КК України), як і інші злочини проти національної безпеки, не становить собою серйозних порушень міжнародного гуманітарного та/або кримінального права\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та не є міжнародним злочином у розумінні статті 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання про вельми сумнівну відповідність норм статті 111-1 положенням IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткових протоколів до неї порушувати не буду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас кримінальні провадження, які стосуються вчинення міжнародних злочинів, переважно мають живих потерпілих та/або їхніх родичів, що шукають справедливості та права бути почутими. Урешті, право українського народу на правду в межах більш глобальної картини перехідного правосуддя, набуває все більшої ваги в сучасній правовій системі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропонований у \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eстатті\u003c/a\u003e Олександра Лапіна алгоритм \u0026laquo;консервації\u0026raquo; доказів (стаття 225 та частина 1 статті 280 КПК України) заслуговує на обмежене застосування в окремих випадках. Якщо такий підхід масово застосовуватиметься, то можна буде говорити про \u0026laquo;відкладене правосуддя \u0026mdash; відмову в правосудді\u0026raquo; (англ. \u003cem\u003eJustice delayed is justice denied\u003c/em\u003e). Адже міжнародна практика свідчить, що для потерпілих та/або їхніх родичів відкладене правосуддя породжує відчуття безкарності та бездіяльності зі сторони національних органів, розпалює суспільний резонанс і бажання відновлення справедливості шляхами поза межами права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкспертна дискусія щодо допустимості кримінального провадження та судового процесу \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e у справах про міжнародні злочини триває серед національних і міжнародних стейкхолдерів, ці питання вже порушені в низці ґрунтовних аналітичних матеріалів, таких як \u003cem\u003e\u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo; \u003c/em\u003eВерховного Суду\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e чи \u0026laquo;\u003cem\u003eНастільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; спільній розробці українських суддів і міжнародних експертів, перша частина Глави 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo; якої присвячена заочному розгляду справ у суді та стандартам справедливого правосуддя\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації авторка коротко висвітлює такі питання: 1) позитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування за вчинення міжнародних злочинів за Женевськими конвенціями та право на правду; 2) позитивні обов\u0026rsquo;язки ефективного розслідування злочинів, що випливають зі статті 2 і статті 3 у комбінації зі статтею 13 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ); 3) практика заочного судочинства в міжнародному кримінальному праві; 4) кримінальне переслідування \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ, і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на прикладі справи \u003cem\u003e\u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування міжнародних злочинців за Женевськими конвенціями та право на правду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 1 всіх чотирьох Женевських конвенцій \u0026laquo;\u003cem\u003eВисокі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися й забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Відповідно до позитивного зобов\u0026rsquo;язання договірні сторони повинні вживати каральних заходів для переслідування порушень гуманітарного права та підтримання національних і міжнародних зусиль щодо притягнення до відповідальності підозрюваних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції накладають обов\u0026rsquo;язок щодо розшуку, переслідування або видачі підозрюваних у серйозних порушеннях незалежно від їх громадянства, а також ухвалення для цього будь-якого необхідного законодавства\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, згідно зі статтею 129 (2) ЖК ІІІ і коментаря до неї, після того, як органи влади зберуть докази, достатні для встановлення кримінального обвинувачення, органи влади повинні здійснювати переслідування в справі та \u0026laquo;\u003cem\u003eне можуть, наприклад, за національними правилами прокурорської дискреції вирішити \u003cstrong\u003eне висувати\u003c/strong\u003e звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля забезпечення ефективного розслідування фактів вчинення міжнародних злочинів і співпраці в межах спільної слідчої групи та МКС від національних органів кримінальної юстиції очікується вчасне та детальне зібрання, документування та збереження доказів. Незважаючи на відсутність строків давності в цій категорії справ, відкладене правосуддя в непоодиноких справах не сприятиме доведенню патернів (закономірність, повторюваність і системність вчинених злочинів) і причинно-наслідкових зв\u0026rsquo;язків між діями командування та підпорядкованих для побудови магістральних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомпліментарність юрисдикції МКС та універсальна юрисдикція кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів також виступає на користь ведення цієї категорії справ \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Прикладом застосування універсальної юрисдикції стала Німеччина, яка \u0026laquo;за даними міністерства юстиції країни, зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів Росії в Україні та допитала більше ніж 160 свідків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У межах налагодженої міжнародної співпраці за потреби та доцільності такі матеріали національних справ, що ведуться \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, найбільш ймовірно будуть передані Офісом\u0026nbsp;Генерального прокурора без вагань з метою дотримання принципу \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e (непритягнення двічі за той самий злочин)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і розвантаження національної системи кримінальної юстиції. Адже кількість задокументованих міжнародних злочинів зростає щодня і станом на грудень 2024 року вже подолала відмітку 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових процесах, що стосуються міжнародних злочинів, значення права на правду як здобуття юридичної істини набуває нового виміру, що, без сумніву, пов\u0026rsquo;язано з унікальними цілями, які має виконувати міжнародне кримінальне право і які виходять далеко за межі простого встановлення вини чи невинуватості конкретних осіб. Серед цілей міжнародного права виділяють \u0026laquo;сприяння відновленню і підтриманню миру\u0026raquo; і \u0026laquo;процесу національного примирення\u0026raquo;, на додаток до знайомих нам боротьби з безкарністю, стримуванню або запобіганню майбутнім порушенням, задоволенню потреб потерпілих і захисту їхніх прав, відновленню верховенства права й утвердженню принципу законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Ясмін Накві (Yasmin Naqvi), юристки-практика з міжнародного кримінального права і міжнародного гуманітарного права, право на правду полягає в праві потерпілих або їхніх родин бути поінформованими про події, про які йдеться в справі, з метою сприяння процесу зцілення; що дає потерпілим відчуття завершеності, дозволяє відновити їхню гідність, а також відкриває можливість на нові засоби правового захисту та відшкодування за порушення їхніх прав та/або завдану шкоду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні обов\u0026rsquo;язки держави щодо ефективного розслідування порушень прав, що випливають зі статті 2 (право на життя) і статті 3 (заборона катування) ЄКПЛ у комбінації зі статтею 13 ЄСПЛ (право на ефективний правовий захист)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво на справедливий суд, як і його інтегрована частина \u0026mdash; право кожного бути присутнім на суді над ним, закріплене статтею 6 ЄКПЛ, \u0026mdash; це фундаментальне право, що не допускає відступів \u003cem\u003e(derogation)\u003c/em\u003e від міжнародних зобов\u0026rsquo;язань і підлягає дотриманню і під час воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, право потерпілих на ефективний правовий захист, передбачене статтею 13 ЄКПЛ, у комбінації з позитивними (процесуальними) обов\u0026rsquo;язками держави ефективно розслідувати випадки порушення права на життя, закріпленого в статті 2\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і можливих випадків катування, заборона якого міститься в статті 3\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так само як і право участі потерпілих у справедливому судовому розгляді (стаття 6 ЄКПЛ), заслуговують на дотримання зі сторони держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ у низці справ постановив, що процесуальне зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 продовжує застосовуватися в складних умовах безпеки, у тому числі в контексті збройного конфлікту. У зв\u0026rsquo;язку із цим очевидно, що якщо смерть, яка підлягає розслідуванню за статтею 2, сталася в умовах загального насильства, збройного насильства, збройного конфлікту або повстанського руху, на шляху слідчих можуть виникнути перешкоди, а конкретні обмеження можуть змусити використовувати менш ефективні заходи розслідування або можуть призвести до затримки розслідування. Проте зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 передбачають, що навіть у складних умовах безпеки мають бути вжиті всі розумні заходи для забезпечення проведення ефективного, незалежного розслідування ймовірних порушень права на життя (Hanan проти Німеччини [ВП], \u0026sect; 204; Грузія проти Росії (II) [ВП] (merits), \u0026sect; 326).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомою справою про неспроможність держави покласти край безкарності за вбивства та зникнення у 1990-х роках у Туреччині є справа Mahmut Kaya\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У 1990-х роках, під час збройного конфлікту між турецькими військовими й Робітничою партією Курдистану (РПК), урядові військові та сили безпеки змусили сотні тисяч людей покинути свої села, їх також підозрювали в тисячах насильницьких зникнень і вбивствах цивільних осіб. Як наслідок, нездатність держави провести належне розслідування та притягнути винних до відповідальності означала, що вона не змогла запобігти смерті та будь-якому потенційному повторенню, а отже, порушила статтю 2 і статтю 3 в комбінації зі статтею 13 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ також надає особливого значення за статтею 13 доступу потерпілих і їхніх родичів до інформації і відповідно \u0026laquo;\u003cem\u003eвстановленню істини для потерпілих, а також таким чином, забезпечуючи при цьому правосуддя і запобігаючи безкарності винних осіб\u0026raquo;\u003c/em\u003e (Tagayeva and Others v. Russia, 2017, \u0026sect; 627). Аналогічні норми щодо права отримувати належну інформацію та брати участь у кримінальному процесу містить і рамкова Директива ЄС щодо мінімальних стандартів прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів (стаття 1)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаочне судочинство в міжнародному кримінальному праві (МКС) і його сумісність з міжнародними стандартами міжнародного права прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАні в Римському статуті, ані в Правилах процедури та доказів МКС немає положень про заочне судочинство. Проте у 2013 році до Правил процедури та доказів МКС були внесені зміни, відповідно до яких відсутність обвинуваченого на судовому процесі може бути дозволена за певних обставин\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Такі обставини були встановлені МКС для президента Кенії Угуру Муйгаї Кеніятти та Вільяма Самоея Руто і Джошуа Арапа Санга. У рішенні про клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та в Рішенні про клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді в справі Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e більшість суддів судових палат V(B) і V(A) визнали, що присутність обвинуваченого під час судового розгляду є не лише правом відповідно до статті 67(l) (d) Римського статуту, але й обов\u0026rsquo;язком обвинуваченого відповідно до статті 63(1). Палати постановили, що присутність обвинуваченого є позицією за замовчуванням, але судові палати мають право на власний розсуд робити обґрунтовані винятки в кожному конкретному випадку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча МКС з осторогою застосовує практику заочного розгляду окремих етапів кримінальних справ, міжнародна правова спільнота в особі Міжнародної асоціації юристів свого часу висловила думку, що сучасні заочні судові процеси можуть бути розроблені таким чином, щоб захистити право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд; при цьому було зазначено, що заочний судовий розгляд ніколи не є самоціллю, \u003cstrong\u003eа розглядається як альтернатива відсутності судового розгляду взагалі\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eКримінальне переслідування in absentia за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ і прецедентною практикою ЄСПЛ, на прикладі справи \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним порівняно з правом на життя або правом на честь і гідність. Обвинувачений може прямо або мовчазно відмовитися від права бути присутнім, і в таких випадках судовий процес може проводитися заочно\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова система багатьох країн Європейського Союзу, а також Ради Європи визнає, що заочне кримінальне провадження не є незаконним способом втручання в право на справедливий судовий розгляд. Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75) 11 щодо стандартів заочного судочинства рекомендує урядам держав-членів застосовувати мінімальні правила, за якими особа, яку судили за її відсутності, але якій було належним чином вручено повістку, має право на повторний судовий розгляд у звичайному порядку, якщо вона може довести, \u003cem\u003eщо її відсутність і той факт, що вона не змогла повідомити суддю про це, сталися з незалежних від неї причин\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ неодноразово висловлював свою думку щодо питання відповідності кримінального провадження \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e стандартам справедливого суду (стаття 6 ЄКПЛ) і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме повідомлення про обвинувачення та права на ефективне представництво і повторний судовий розгляд, заочні судові процеси можуть бути сумісними з міжнародними стандартами прав людини\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостійні експерти Ради Європи в Україні Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд у межах експертно-консультативної групи Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора зазначили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eвлада може вдатися до заочного судового розгляду, якщо (1) обвинувачений знає про провадження проти нього/неї, але або відмовляється від свого права брати участь у судовому розгляді, або вирішує ухилитися від правосуддя, або (2) якщо він/вона не знає про провадження. Але в останньому випадку сумісність із ЄКПЛ може забезпечуватися лише через надання можливості заново провести розгляд справи, щойно йому/їй стане про такий розгляд відомо\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eНалежне повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України фактично вказує два можливі шляхи повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e: 1) особі, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов\u0026rsquo;язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого \u0026mdash; за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (частина 7 статті 135 КПК України); 2) у випадках обґрунтованої неможливості вручення через міжнародні договори про правову допомогу чи дипломатичні канали публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (частина 8 статті 135 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе питання вже було предметом перевірки суду касаційної інстанції в кількох справах, де Верховний Суд звертав увагу, що, окрім виконання наведених вище вимог закону щодо публікації оголошень у ЗМІ та визначених законом сайтах, сторона обвинувачення вживала інших заходів для забезпечення ефективного повідомлення особи про її кримінальне переслідування\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ, навіть якщо органи влади не повідомили про провадження належним чином, іноді конкретні факти можуть продемонструвати, що обвинувачений \u003cstrong\u003eзнав про нього\u003c/strong\u003e. ЄСПЛ встановив, що \u0026laquo;\u003cem\u003eтаке може мати місце, наприклад, коли обвинувачений публічно або письмово заявляє, що він не має наміру відповідати на повістки в суд, про які йому стало відомо з джерел, відмінних від органів влади, або вдало ухиляється від спроби арешту [\u0026hellip;], або коли до відома органів влади надаються матеріали, які недвозначно свідчать про те, що обвинувачений знає про кримінальне провадження, розпочате щодо нього, і про висунуті йому звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгадані вже експерти Ради Європи Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд доречно відмітили, що \u003cem\u003e\u0026laquo;що повторний судовий розгляд вважається обов\u0026rsquo;язковим у разі заочного розгляду справи про воєнний злочин, якщо влада не повідомила обвинуваченого про розгляд справи або не забезпечила його присутність. Однак сам по собі заочний розгляд справи за відсутності самого засудженого не суперечить Конвенції, оскільки тяжкість інкримінованого йому злочину та зацікавленість суспільства в ефективному переслідуванні воєнних злочинів в умовах ескалації війни, а також той факт, що особа проживає на непідконтрольній владі території, \u003cu\u003eвиправдовує неможливість повідомлення\u003c/u\u003e обвинуваченого про судовий розгляд або забезпечення його присутності з боку влади\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародна судова практика містить приклади використання дипломатичних каналів, на які ще змушена реагувати країна-агресор, для належного повідомлення підозрюваного у справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Одним з таких прикладів є франко-чилійська справа, розглянута Паризьким апеляційним судом у 2010 році, яка стосувалася порушень прав людини, які відбулися приблизно в 1973 році в Чилі. Справа була порушена сім\u0026rsquo;ями чотирьох франко-чилійців, які зникли безвісти. Було ідентифіковано 14 осіб, які, як стверджувалося, відігравали певну роль у зникненнях і яких потім судили заочно. Дипломатичними каналами було надіслано повідомлення з метою інформування обвинувачених про висунуті обвинувачення, дату судового розгляду та список свідків, але жоден з обвинувачених не з\u0026rsquo;явився на суд. Однак було зазначено, що ці процедури мали важливе значення для родин потерпілих, які були вдячні за судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eСанадер проти Хорватії\u003c/strong\u003e\u0026raquo;: забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo; ЄСПЛ мав нагоду розглянути заяву про порушення права на справедливий судовий розгляд заявника, якого було заочно засуджено за воєнні злочини, пов\u0026rsquo;язані з конфліктами після розпаду колишньої Югославії. Підсудний-заявник був недосяжний для хорватських судів, оскільки на момент висунення йому обвинувачення та судового процесу проживав на окупованій території, непідконтрольній Хорватії\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 (п. 77 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;). Однак, на думку ЄСПЛ, не було доведено, що обвинувачений знав про своє кримінальне переслідування і висунуті проти нього обвинувачення або що він намагався ухилитися від суду чи беззастережно відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, щойно йому стало відомо про провадження, чи мав право на повторний судовий розгляд. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявник повинен мати можливість бути заслуханим у провадженні, \u003cstrong\u003eяке передбачає новий розгляд юридичних і фактичних обставин справи проти нього\u003c/strong\u003e (п. 78 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо звернути увагу на детальне дослідження ЄСПЛ двох правових шляхів можливого повторного судового розгляду, доступних для Санадера відповідно до законодавства Хорватії. Обидва шляхи Суд визнав занадто складними й непропорційними або такими, які не становили справжній повторний судовий розгляд. Тому Суд дійшов висновку про те, що право підсудного на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції, було порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК України не передбачає жодної спеціальної процедури повторного судового розгляду в суді першої інстанції після ухвалення вироку в разі затримання чи з\u0026rsquo;явлення обвинуваченого (засудженого), щодо якого здійснювалося спеціальне судове провадження \u003cem\u003e(in absentia).\u003c/em\u003e Такі особи можуть скористатися лише загальними процедурами оскарження в апеляційному та касаційному порядку або правом на перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами. Отже, національній системі кримінальної юстиції варто упевнитися в доступності \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, шляхом повноцінного нового розгляду юридичних і фактичних обставин справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з вищевикладеного, я дотримуюся переконання, що сам факт проведення досудового провадження так / чи судового розгляду \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за умови забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи, особи засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, не становитиме собою порушення права на справедливий суд, закріплене статтею 6 ЄКПЛ. Тоді як неефективне та неналежне розслідування, нашвидкуруч зібрані докази, поверховий, односторонній судовий розгляд справи за неефективного правового захисту обвинуваченого можуть підірвати гарантії справедливого суду загалом і становити порушення прав, закріплених договірним і звичаєвим міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамкінець хотілося б зазначити, що ЄКПЛ \u0026mdash; це живий інструмент, а прецедентна практика ЄСПЛ формується з урахуванням еволюції суспільних відносин на розгляді суду. Тільки спільними зусиллями всіх учасників системи кримінальної юстиції, поділяючи європейські цінності й дотримуючись міжнародних стандартів прав людини, ми зможемо вибудувати шлях до справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 50, ЖК 2: стаття 51, ЖК 3: стаття 130, ЖК 4: стаття 147 та Додатковий протокол 1: стаття 11 і стаття 85.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Римський статут: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Верховний Суд \u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, с. 679\u0026ndash;695: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 49, ЖК 2: стаття 50, ЖК 3: стаття 129.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Конвенція (III) про поводження з військовополоненими. Женева, 12 серпня, коментар 2020, стаття 129: кримінальне покарання, п. 5105.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e ФРН вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні: \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Стаття 61 Конституції України; цю ж засаду закріплює стаття 4 Протоколу №\u0026nbsp;7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, частина 3 статті 2 КК України та стаття 19 КПК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Злочини, вчинені в період повномасштабного вторгнення РФ, статистика за статтею 438 КК України: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e The right to the truth in international law: fact or fiction? By Yasmin Naqvi at international review of eth Red cross, Volume 88 Number 862 June 2006: \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\"\u003ehttps://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003eArmani Da Silva проти Сполученого Королівства [ВП], \u0026sect; 229 у \u0026sect; 3 Довідник із застосування статті 2 ЄКПЛ: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2018 року); \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e \u0026laquo;X та інші проти Болгарії\u0026raquo; (X and Others v. Bulgaria) [ВП], 2021, \u0026sect; 178, Керівництво із застосування статті 3 Європейської конвенції з прав людини: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Mahmut Kaya v. Turkey, no. 22535/93, ECHR 2000-III.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Стаття 1 Директиви 2012/29/ЄС про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину: \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\"\u003ehttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Правила процедури та доказів МКС, правило 134ter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі\u0026raquo;) та правило 134quarter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі у зв\u0026rsquo;язку з виконанням надзвичайних державних обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Прокурор проти Вільяма Самоея Руто та Джошуа Арапа Санга, ICC-01/09-01/11-777, Рішення щодо клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі, 18 червня 2013, п.\u0026nbsp;104 (the Prosecutor v Uhuru Muigai Kenyatta and The Prosecutor v William Samoei Ruto and Joshua Arap Sang).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти, ICC-01/09-02/11-830, Рішення щодо клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді, 18 жовтня 2013 року, п. 124.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e[18]\u003c/a\u003e IBA International Criminal Court and International Criminal Law Programme Report on the \u0026lsquo;Experts\u0026rsquo; Roundtable on trials in absentia in international criminal justice, September 2016: \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\"\u003ehttps://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e[19]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, Посібник зі статті 6, п. 290; ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Сейдович проти Італії\u0026raquo;, п. 86.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e[20]\u003c/a\u003e Para. 9 of section I Resolution (75) 11 on the Criteria Governing Proceedings held in the Absence of the Accused (Adopted by the Committee of Ministers on 21 May 1975 at the 245th meeting of the Ministers\u0026rsquo; Deputies): \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581%20page%201\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581 page 1\u003c/a\u003e; and see Council Framework Decision 2009/299/JHA of 26 February 2009.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e[21]\u003c/a\u003e Human Rights Committee, General Comment No. 32, CCPR/C/GC/32, 23 August 2007, para 36; а також прецедентна практика ЄСПЛ: Colozza v Italy, (1985) 7 E.H.R.R. 516; Goddi v Italy, Judgment of 09.04.84, Series A. No. 76; Van Geyseghem v. Belgium, Application no. 26103/95, Judgment, 21 January 1999; Lala v Netherlands, Application no. 14861/89, Judgment, 22 September 1994; Sejdovic v Italy, Application no. 56581/00, Judgment, 1 March 2006.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e[22]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, інформаційна довідка, розроблена експертно-консультативною групою Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора України, підготовлена Ноною Цоцорією та з коментарями пана Джеремі Макбрайда від 7 вересня 2022, с. 2: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e[23]\u003c/a\u003e Пара. 1640 \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e[24]\u003c/a\u003e Там само, пара. 1679.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e Див. вище \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, частина \u0026laquo;C. Право на повторний розгляд справи\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e[26]\u003c/a\u003e Cour d\u0026rsquo;Assises de Paris, 3\u0026egrave;me section statuant dans le cadre de la proc\u0026eacute;dure du d\u0026eacute;faut criminel, Arr\u0026ecirc;t 07/0027 du 17 D\u0026eacute;cembre 2010: \u003ca href=\"https://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\"\u003ehttps://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e[27]\u003c/a\u003e Практичний приклад у \u0026laquo;Настільній книзі судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, глава 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo;, частина 1 \u0026laquo;Заочний розгляд справ у суді. Стандарти справедливого правосуддя\u0026raquo;, с. 692: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e[28]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;, п. 77.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":814,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708612860,"date":"22.02.2024","views":1350,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки повномасштабної війни принесли небачене лихо Україні. Так, лише за статтею 438 Кримінального кодексу України обліковано більш як 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Нікого вже не здивуєш принципом компліментарності міжнародної кримінальної системи та фактом, що 90\u0026nbsp;% цих справ підлягають розслідуванню на національному рівні органами кримінальної юстиції України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні, об\u0026rsquo;єднавши зусилля з громадянським суспільством і налагодивши міжнародну співпрацю та підтримку, Офіс Генерального прокурора та органи правопорядку України показали безпрецедентну стійкість і забезпечили системне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте чи готове українське законодавство та система кримінальної юстиції до переслідування найбільш сенситивної групи міжнародних злочинів \u0026mdash; сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом (СНПК)?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації увагу зосереджено на потребі адаптації українського законодавства до нових викликів у переслідуванні за міжнародні злочини СНПК і нормах міжнародного кримінального права, які можуть бути дороговказом для законодавчих ініціатив, пов\u0026rsquo;язаних з удосконаленням і спрощенням порядку досудового розслідування і судового розгляду в кримінальних провадженнях, пов\u0026rsquo;язаних із СНПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежна кваліфікація задокументованих фактів відбувається за статтею 438 \u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo; Кримінального кодексу України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЖорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у своїх регулярних звітах констатує численні випадки сексуального та гендерного насильства\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Станом на 1 лютого 2024 року від початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації Офіс Генерального прокурора зафіксував 270 випадків СНПК (чоловіки \u0026mdash; 97, жінки \u0026mdash; 173, з них 13 неповнолітніх, у тому числі 12 дівчат і 1 хлопець (інші види сексуального насильства, не пов\u0026rsquo;язані зі зґвалтуванням), серед яких такі види СНПК, як зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примушування спостерігати за вчиненням сексуального насильства над членом сім\u0026rsquo;ї\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний досвід збройних конфліктів свідчить, що більшість цивільного населення під час окупації та військові полонені в незаконних місцях позбавлення волі зазнають СНПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочини СНПК завжди мали високий відсоток латентності через сором потерпілих, страх перед стигматизацією з боку громади або повторною травматизацією під час кримінального провадження. Ситуація в Україні обтяжується практичними викликами, з якими стикаються українські органи правопорядку під час переслідування міжнародних злочинів: значна кількість населення \u0026mdash; це недоступні внутрішньо та зовнішньо переміщені особи, а кволі чи відсутні гарантії захисту й конфіденційності, чинні в кримінальному процесі, ніяк не сприяють бажанню потенційних свідків та/чи потерпілих контактувати з органами правопорядку. Особливо ідеться про родини, які досі перебувають під окупацією чи на межі зіткнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі українська правозахисна спільнота за підтримки міжнародних партнерів працює над двома законопроєктами, націленими на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах СНПК і посилення захисту потерпілих і свідків СНПК:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку досудового розслідування та судового провадження у кримінальних провадженнях стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із сексуальним насильством, вчинених в умовах збройного конфліктує\u0026raquo;, зареєстрований 5 червня 2023 року № 9351 (законопроєкт №\u0026nbsp;9351);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Про забезпечення безпеки учасників кримінального провадження та інших осіб в інтересах правосуддя\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статей 27, 232 і 278 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), які можна об\u0026rsquo;єднати в три потенційні новели кримінального процесу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзакриті слухання за замовчуванням у справах СНПК (стаття 27 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість проведення допиту дистанційно в режимі відеоконференції (частина 6 статті 232 КПК України) з використанням власних технічних засобів (стаття 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміна змісту повідомлення про підозру (стаття 278 КПК України), що підлягає опублікуванню в засобах масової та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора відповідно до частини 8 статті 135 КПК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча Україна поки не є учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Римський статут), вона раніше визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС, Суд), зробивши дві заяви відповідно до статті 12 (3) Римського статуту. Тому посилання на Римський статут і правила, якими керується МКС, як найбільш уніфікований звід норм міжнародного кримінального права, зокрема щодо захисту вразливих жертв і свідків міжнародних злочинів, доцільне в законотворчому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%20(18).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації висвітлено лише першу новелу та її обґрунтування в міжнародному кримінальному праві та практиці міжнародних трибуналів і МКС, інші дві будуть розглянуті в наступних публікаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗакриті слухання за замовчуванням у справах про СНПК (стаття 27 КПК України)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 27 КПК України стосується гласності судового розгляду. Запропоновані законопроєктом № 9351 зміни мають на меті запровадити закриті слухання за замовчуванням у справах, що стосуються СНПК, щоб запобігти, зокрема, повторній травматизації під час участі в кримінальному провадженні та посилити гарантії конфіденційності й безпеки, які мають свідки та потерпілі від СНПК у міжнародному кримінальному праві.\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eСтандарти ООН: презумпція закритого слухання справ про СНПК у Типових законодавчих положеннях і вказівки з розслідування та судового переслідування сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТипові законодавчі положення і вказівки з розслідування та судового переслідування сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, Офісу спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства (Типові законодавчі положення і вказівки ООН) містять модельні законодавчі положення про публічність судових слухань у статті 61: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ судовому провадженні, яке зазвичай є відкритим, суд може для захисту потерпілих і свідків або обвинуваченого провести будь-яку частину судового розгляду за зачиненими дверима або дозволити подання доказів за допомогою електронних або інших спеціальних засобів. Зокрема, такі заходи вживаються щодо потерпілих від сексуального насильства або дітей, які є потерпілими або свідком, якщо суд не постановив іншого рішення з урахуванням усіх обставин, зокрема, врахувавши позицію потерпілого або свідка\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропоноване формулювання типової статті 61 запозичене з французького кодексу, але можна знайти аналоги в багатьох інших країнах\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, типова стаття 61 також відображає статтю 68 (2) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 68 (2) Римського статуту: презумпція закритого слухання в справах про СНПК\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРимський статут і Правила процедури та доказів МКС (Правила) зобов\u0026rsquo;язують Суд вживати належних заходів захисту та безпеки, фізичного та психічного благополуччя, гідності та приватного життя потерпілих і свідків, беручи до уваги вік і характер злочину, якого вони зазнали. Такі заходи слід вживати, зокрема, але не обмежуючись ними, коли злочин включав сексуальне насильство, гендерне насильство або насильство над дітьми (частина 1 статті 68 \u0026laquo;Захист потерпілих і свідків та їхня участь у провадженні\u0026raquo;)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗобов\u0026rsquo;язання вживати згадані вище заходи Римський статут покладає на всі органи МКС, тобто окремі палати МКС, Офіс прокурора, Секретаріат з надання допомоги потерпілим і свідкам\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо таких заходів безпеки належить і проведення закритих слухань \u003cem\u003e(in camera)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eяк виняток з принципу публічних слухань з метою захисту потерпілих і свідків чи обвинуваченого. Згідно зі статтею 68 МКС \u003cem\u003eможе \u003c/em\u003eпроводити \u003cem\u003eбудь-яку частину \u003c/em\u003eпровадження \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e (у закритому слуханні)\u003cem\u003e \u003c/em\u003eабо дозволити подання доказів за допомогою електронних або інших спеціальних засобів. З\u003cstrong\u003eокрема, такі заходи вживаються у випадку, коли йдеться про потерпілих від сексуального насильства або дитину, яка є потерпілим чи свідком, якщо Суд не розпорядився інакше, з урахуванням усіх обставин, особливо думки такого потерпілого чи свідка \u003c/strong\u003e(стаття 68 (2) Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, стаття 68(2) Римського статуту передбачає презумпцію закритого слухання в справах, коли йдеться про сексуальне насильство або дитину, але залишає дискрецію Суду ухвалити інше рішення, беручи до уваги всі обставини, особливо думки такого потерпілого чи свідка, наприклад переконання потерпілого чи свідка СНПК у необхідності відкритих слухань та/чи публічного розголосу справи. Таке переконання має формуватися за поінформованої згоди свідка чи потерпілого, з розумінням усіх короткострокових і довгострокових наслідків подібного рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eКоментар до Римського статуту: презумпція слухання \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e в справах про СНПК\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад шістнадцять років практики МКС підтверджують тлумачення статті 68 Римського статуту як такої, що надає потерпілим і свідкам право на захист, що не допускає відступів і накладає безумовне зобов\u0026rsquo;язання на всі органи МКС на всіх стадіях провадження захищати життя, гідність, фізичну і моральну недоторканність (\u0026laquo;благополуччя\u0026raquo;) потерпілих і свідків. Права та обов\u0026rsquo;язки, визначені в статті 68, випливають з норм міжнародного права в галузі прав людини, включаючи право на життя, гідність і фізичну та моральну недоторканність, закріплене в загальновизнаних договорах, таких як Міжнародний пакт про громадянські та політичні права\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, на думку розробників Римського статуту Кая Амбоса, Барбари Бедонт і Доната Каттіна, слухання \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e та інші винятки з принципу публічності \u003cstrong\u003eобов\u0026rsquo;язкові на вимогу \u003c/strong\u003eнеповнолітніх або \u003cstrong\u003eпостраждалих від сексуального насильства.\u003c/strong\u003e Учасники переговорів на Римській конференції зупинилися на формулюванні норми, використавши фразу \u0026laquo;такі заходи \u003cem\u003eвживаються\u003c/em\u003e\u0026raquo; на противагу формулюванню \u0026laquo;Палати Суду \u003cem\u003eможуть \u003c/em\u003e[...] проводити будь-які частини провадження за зачиненими дверима\u0026raquo;, що міститься в першому реченні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак таке тлумачення може бути змінено у випадку уважного прочитання останніх слів частини 2 статті 68, покликаних пом\u0026rsquo;якшити попереднє положення, надавши суддям широкі дискреційні повноваження. Кінець частини 2 звучить так: \u003cem\u003e\u0026laquo;[\u003c/em\u003e\u003cem\u003eзаходи захисту застосовуються...], якщо інше не встановлено судом, з урахуванням усіх обставин, зокрема, думки потерпілого або свідка\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Це один з найкращих прикладів \u0026laquo;творчої невизначеності\u0026raquo; Римського статуту, що випливає з такого відкритого до тлумачення положення норми\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа словами Доната Каттіна, автора коментаря \u0026laquo;Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003cem\u003eпрактика МКС загалом узгоджується з презумпцією слухань \u003cstrong\u003ein camera\u003c/strong\u003e у справах про гендерно зумовлене та сексуальне насильство, однак судді неохоче допускають широкі та беззастережні винятки з принципу публічного судового розгляду\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно, у міжнародному кримінальному праві в справах про СНПК існує презумпція закритих слухань \u003cem\u003e(in camera)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eдля потерпілих від сексуального насильства або дитини, яка є потерпілою чи свідком, якщо тільки суд не постановив \u003cem\u003eінакше, з \u003c/em\u003eурахуванням усіх обставин, зокрема поглядів жертви чи свідка.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 27 щодо закритого слухання в справах про\u003cem\u003e \u003c/em\u003eСНПК, якщо до неї внести формулювання \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eякщо суд не вирішить інакше\u0026raquo;, \u003c/em\u003eвідповідатиме\u003cem\u003e \u003c/em\u003eрекомендаціям Типових законодавчих положень і вказівок ООН і буде аналогічною вимогам статті 68 Римського статуту та практики Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлушним кроком уперед стала б пропозиція поширити запропоновану зміну до статті 27 на потерпілих від усіх кримінальних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, а не лише на міжнародні злочини СНПК. Таким чином законодавець гарантував би, що постраждалі від сексуальних злочинів, які не пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, але сталися під час конфлікту в межах юрисдикції, можуть розраховувати на такий самий захист. Адже було б дискримінацією стверджувати, що заходи захисту повинні застосовуватися лише до потерпілих і свідків СНПК.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Стратегічний план щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023\u0026ndash;2025 роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Розділ f \u0026laquo;\u003cem\u003eСексуальне та гендерно зумовлене насильство\u003c/em\u003e\u0026raquo;, параграфи 78\u0026ndash;811, Звіт Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні від 15 березня 2023 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКомісія виявила численні випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, вчиненого російською владою під час незаконного позбавлення волі в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та Луганській областях, в Україні та в Російській Федерації. Випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства в місцях несвободи стосувалися переважно чоловіків, як цивільних осіб, так і військовополонених. Зібрані докази свідчать про те, що сексуальне насильство, прирівняне до катувань, та погрози застосування катувань були важливими аспектами катувань, що застосовувалися російською владою, з використанням таких методів, як зґвалтування, ураження електричним струмом статевих органів, перетягування статевого члена мотузкою та кастрація. Комісія також проаналізувала сліди таких дій на тілах померлих жертв. За словами тих, хто вижив, злочинці мали на меті отримати інформацію або зізнання, примусити до співпраці, покарати, залякати або принизити їх, як окремих осіб, так і групу (п. 81 у другій доповіді Комісії ООН з розслідування від 15 березня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/rezultati-diyalnosti\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/rezultati-diyalnosti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2021/06/report/auto-draft/OSRSG-SVC-Model-Legislative-Provisions-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2021/06/report/auto-draft/OSRSG-SVC-Model-Legislative-Provisions-ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Там само, коментар до статті 61, с. 68.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стаття 68 Римського статуту: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Цей підрозділ забезпечує в консультації з Офісом прокурора заходи захисту й процедури безпеки, консультаційну та іншу відповідну допомогу свідкам, потерпілим, які з\u0026rsquo;являються до Суду, та іншим особам, яким загрожує небезпека в результаті показань, даних такими свідками. До складу підрозділу входять співробітники, які мають досвід роботи з питань, що стосуються травм, у тому числі травм, пов\u0026rsquo;язаних зі злочинами сексуального насильства (частина 6 статті 43 Римського статуту).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Стаття 68 Римського статуту: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Частина 6. Судовий розгляд, стаття 68 (2). Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар. За ред. Кай Амбос. Мюнхен: Beck/Nomos/Hart, 2022.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Стаття 68: Захист потерпілих і свідків та їхня участь у судовому розгляді. Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар. За ред. Кай Амбос. Мюнхен: Beck/Nomos/Hart, 2022.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Там само, п. 66.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17.jpg","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":813,"url":"2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context","video":"t43hK5nbcEE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708521707,"date":"20.02.2024","views":347,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-rvz6.png","mini_image":null,"name":"2 роки розслідування воєнних злочинів: результати, проблеми, перспективи | Юрій Бєлоусов | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ведуча рубрики \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e, суддя Верховного Суду, спілкується із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, начальником Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eорганізацію роботи національної системи розслідування міжнародних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eпроблеми, що виникали на початку повномасштабного вторгнення та рішення, які вже вдалося знайти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eспівпрацю з громадянським суспільством і міжнародними органами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eвикористання інноваційних технологій у розслідуванні.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-rvz6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":811,"url":"koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708072504,"date":"16.02.2024","views":1211,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.jpg","mini_image":null,"name":"Коли процес важливіший за результат, або Роздуми про справжню вартість кримінального провадження in absentia","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Коли ви відсутні, то вони про вас таке говорять!\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Передайте їм, що коли я відсутній, вони можуть мене навіть побити\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003eЗамість епіграфа\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від інших доволі сумнівних (з погляду відповідності Конституції та міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням нашої держави у сфері прав людини) законодавчих новел \u0026laquo;воєнного часу\u0026raquo;, на кшталт статей 111-1, 435-1 і 436-2 КК України, заочне кримінальне переслідування (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 КПК України) існувало у вітчизняному кримінальному процесі із жовтня 2015 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча воно певною мірою також породжене агресією РФ у 2014 році (з огляду на склади злочину, до яких може бути застосоване), але не викликає \u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003epriori\u003c/em\u003e сумнівів у своїй законності та необхідності в демократичній державі, за умови дотримання певних мінімальних стандартів, напрацьованих внаслідок ревізії таких національних процедур Європейським судом з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у, здається, першому рішенні на цю тему від 12 лютого 1985 року в справі Colozza v. Italy\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ЄСПЛ чітко висловився, що застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e можливе лише за умови існування (а фактично створення державою) одночасно таких обставин (пункти 26\u0026ndash;33):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОбвинувачений був ОСОБИСТО повідомлений про наявність кримінального обвинувачення, ознайомлений з його суттю та сам БЕЗУМОВНО відмовився захищати себе в суді. Як встановив ЄСПЛ надалі у своєму рішенні від 18 травня 2005 року в справі Somogyi v. Italy\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (цікавому також тим, що воно стосувалося іноземця, який не розумів мови судочинства), навіть підпис на повістці, якщо обвинувачений оспорює його автентичність, за відсутності інших доказів того, що він був обізнаний про кримінальне переслідування, не може \u003cem\u003eprima\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacie\u003c/em\u003e трактуватися як безсумнівний доказ (пункт 70).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава вжила належних й адекватних заходів для встановлення місцеперебування обвинуваченого та його належного повідомлення, а не презюмувала за фактом направлення повісток раніше. Понад те, направлення повісток за останньою відомою (і застарілою) адресою не може вважатися належними й адекватними заходами. Також само собою неповідомлення особою своєї актуальної адреси державі в найгіршому випадку є адміністративним правопорушенням і не може тягнути за собою такі серйозні наслідки, як засудження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава має створити ефективну систему повноцінного перегляду таких рішень за участі обвинуваченого з оцінкою обґрунтованості обвинувачення та фактичних і юридичних обставин справи, а не лише констатувати правомірність (на думку національних судів) застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e. Важливість такого повноцінного перегляду надалі була підкреслена висновками ЄСПЛ у рішенні від 24 травня 2007 року в справі Da\u0026nbsp;Luz\u0026nbsp;Domingues Ferreira v. Belgium\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (пункт 48).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне кажучи, у попередніх трьох абзацах уже сформульовано, чому масове застосування заочного кримінального переслідування в справах\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, не було, на погляд автора, вдалою ідеєю вітчизняної юридичної спільноти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочинаючи від методів \u0026laquo;повідомлення\u0026raquo;, національна система кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e не відповідає практиці ЄСПЛ. Особливо це стосується тих злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються громадяни РФ. Відповідно до положень частини 1 статті 297-5 КПК України \u0026laquo;\u003cem\u003eповістки\u0026hellip; надсилаються за останнім відомим місцем\u0026hellip; проживання чи перебування та обов\u0026rsquo;язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u003cem\u003eDe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacto\u003c/em\u003e українські законодавці встановили обов\u0026rsquo;язок для громадян іншої країни періодично моніторити вебсайт Офісу Генерального прокурора (для цього їм потрібно мати VPN і навички його застосування), оскільки поштовий зв\u0026rsquo;язок з РФ і тимчасово окупованими територіями України (де вони мають чи теоретично могли мати місце проживання чи перебування) відсутній, а газета \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo;, яка і є тим самим \u0026laquo;ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження\u0026raquo;, не публікує на власному вебсайті судові повістки та не доставляється до РФ. Така регуляція не відповідає і статті 2 Конституції України (у частині поширення загальнообов\u0026rsquo;язкових вимог на іноземних громадян, які на момент публікації повістки цілком можливо не перебувають навіть на тимчасово окупованій території України), вона є надмірно обтяжливою навіть для власних громадян, які перебувають, наприклад, на тимчасово окупованій території або в так званій \u0026laquo;сірій зоні\u0026raquo;, тобто зоні фактичних бойових дій, з повною чи частковою відсутністю доступу до мережі Інтернет та електроенергії. А тому презумпція, встановлена законодавцем у частині 1 статті 297-5 та частині 3 статті 324 КПК України, що з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора / суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом, видається у кращому випадку \u003cem\u003ewishful\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethinking\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можу не відмітити, що з минулого року разом із судовими повістками, адресованими громадянам РФ, на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора принаймні публікують їх переклад російською мовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі. Хоча пункт 4 частини 2 статті 297-2 КПК України і вимагає від слідчого або прокурора зазначити у своєму клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, сполучення \u0026laquo;та/або\u0026raquo; в поєднанні зі словами про оголошення в міжнародний розшук нівелює значення оголошення підозрюваного в міжнародний розшук для кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e (тобто виконання державою певного комплексу належних й адекватних заходів для встановлення місця перебування особи), а \u0026laquo;відомості про перебування на тимчасово окупованій території\u0026raquo; в кращому випадку (відносно громадян України, звісно), як, наприклад, в ухвалі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року в справі №\u0026nbsp;201/15487/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, \u0026laquo;підтверджуються\u0026raquo; даними про місце реєстрації на тимчасово окупованій території та довідкою з Інтегрованої системи обліку інформації внутрішньо переміщених осіб про відсутність даних про реєстрацію особи як ВПО, усупереч тому, що відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo; реєстрація як внутрішньо переміщеної особи є правом, а не обов\u0026rsquo;язком особи та допускається навіть відмова вже зареєстрованих осіб від довідки про взяття на облік як ВПО без пояснення причин (пункт 1 частини 1 статті 12 вищезгаданого закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується ефективної системи перегляду судового рішення, винесеного \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, то, з одного боку, імперативна вимога частини 3 статті 323 КПК України про обов\u0026rsquo;язкову участь захисника в поєднанні із загальним порядком (для захисника) апеляційного та касаційного оскарження вироку, винесеного \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, створює ілюзію її існування. Проте на практиці такі вимоги конфліктують, як, наприклад, з першим стандартом Розділу 1 \u0026laquo;Загальні стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо узгодження правової позиції з клієнтом на початку надання допомоги, так і шостим стандартом Розділу 3 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги під час судового провадження\u0026raquo; щодо обов\u0026rsquo;язку скласти апеляційну та касаційну скарги та здійснювати захист при їх розгляді. Звісно, колеги, які надають безоплатну правову допомогу за дорученням центру БПД, нагадають, що ці стандарти містять Розділ 5 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у спеціальному досудовому розслідуванні (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e)\u0026raquo;, але він стосується певних особливостей цієї процедури, а не оскарження заочних судових рішень. Фактично в спільноті БПД, наскільки мені відомо, досі не розв\u0026rsquo;язана дискусія про те, чи повинен захисник за дорученням у будь-якому разі оскаржувати вирок, винесений \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, за відсутності прямої та беззаперечної вказівки підзахисного про таку допомогу (та й узагалі відсутності зв\u0026rsquo;язку з ним від початку надання допомоги), хоча б з огляду на те, що особа, розгляд провадження відносно якої відбувся без її участі, вочевидь, може мати свою версію подій, не відомі раніше суду та іншим учасникам розгляду докази на її підтвердження та має право на повноцінний судовий розгляд, гарантований, як це вже наголошувалося вище, статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле, окрім суто юридичної невідповідності вітчизняних правоохоронних та судових реалій вищезазначеним висновкам ЄСПЛ і ризиків для державного бюджету в разі не менш масових, ніж заочне засудження в таких справах, звернень осіб до ЄСПЛ зі скаргами на порушення Статі 6, уже існує декілька проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком очевидно, що спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження вимагають суттєвих витрат з державного бюджету, оскільки щонайменше саме собою здійснення розслідування в такому режимі передбачає розгляд слідчим суддею клопотання слідчого або прокурора про це з обов\u0026rsquo;язковою участю захисника, не кажучи про подальший судовий розгляд, а отже, у кожному такому провадженні з державного бюджету витрачаються кошти на роботу слідчого, прокурора, слідчого судді, судді та захисника за дорученням на надання безоплатної правової допомоги. Окрім цього, оскільки кількість кримінальних проваджень стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом (весь спектр від державної зради та колабораційної діяльності до воєнних злочинів), збільшується з кожним днем війни, вочевидь, рано чи пізно такий курс на розслідування та розгляд їх \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e вимагатиме витрачання все більшої кількості ресурсів і часу залучених у цей процес осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМимоволі з\u0026rsquo;являється питання, а який, власне, результат досягається внаслідок витрачання всіх цих коштів і напруження сил вищезазначеної мінімально необхідної кількості учасників судового процесу, окрім декількох аркушів паперу з текстом вироку, який, цілком можливо, ніколи не буде виконаний або через те, що засуджений ніколи не опиниться в юрисдикції України чи дружніх держав, або взагалі його вже немає серед живих?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯскравим прикладом останнього випадку є заочний вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2023 року в справі № 490/6107/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відносно Кирила Стремоусова, якого урочисто поховала окупаційна влада РФ у м. Сімферополі майже за рік до винесення вироку після загибелі в ДТП. Усе ж таки у відомому латинському вислові про неминучість здійснення правосуддя за будь-яку ціну йдеться про загибель світу, а не здорового глузду та разом з ним й без того дефіцитного державного бюджету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж до першого випадку, то під час написання цієї статті автору трапилося повідомлення про оголошення ДРУГОГО заочного вироку відомому блогеру Юрію Подоляці. У грудні 2023 року його було засуджено за частиною 6 статті 111-1 та частиною 3 статті 436-2 КК України до 12 років позбавлення волі\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а 2 лютого 2024 року цього разу Служба безпеки України гордо повідомила\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e про новий заочний вирок цій особі за частиною 2 статті 109, частиною 1 статті 110, частиною 2 статті 111, статтею 436, частиною 2 статті 436-2 КК України до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки засуджений з 2014 року проживає в Російській Федерації, виникає очевидне питання про перспективи виконання цих (а може, і наступних) заочних вироків відносно нього поза межами швидкоплинного піару певних державних органів, яким, хочеться нагадати, що найбільшу шкоду авторитету правосуддя завдає саме безкарність, особливо коли її констатували самі органи правопорядку та суд уже двічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі сумнівним є виконання заочних вироків не тільки державою-агресором чи дружніми до неї країнами, але й навіть нашими партнерами, наприклад країнами ЄС, якщо засуджена заочно особа раптом опиниться там. По-перше, вони так само зв\u0026rsquo;язані вимогами Європейської конвенції, тому муситимуть проаналізувати український заочний вирок на відповідність конвенції під час процедури екстрадиції. По-друге, українські правоохоронці й без цього не спроможні добитися видачі обвинувачених у воєнних злочинах для кримінального переслідування в Україну через невідповідність умов тримання в установах пенітенціарної системи положенням статті 3 Європейської конвенції загалом і ризики особливого нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження відносно обвинувачених і засуджених за злочини, пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, що показала відмова Верховного Суду Фінляндії у справі про екстрадицію Воіслава Тордена (Яна Петровського) у грудні 2023 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Додатковою підставою для відмови також названий ризик для його життя та здоров\u0026rsquo;я через близькість регіону, де передбачався судовий розгляд справи (Дніпропетровська область), до зони бойових дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується нелюдського та такого, що принижує людську гідність, поводження відносно фігурантів, наприклад, злочину колабораційної діяльності, то вона вже стала предметом цікавості журналістів Guardian, які проілюстрували свою нещодавню статтю з інтерв\u0026rsquo;ю з такими засудженими фотографією чоловіка, якому примусово витатуювали слово \u0026laquo;орк\u0026raquo; на лобі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подальші перспективи видачі засуджених за заочними вироками в країну, де таке поводження можливе в умовах повної безкарності як тих, хто безпосередньо катує, так і тих, хто за службовими обов\u0026rsquo;язками має цьому запобігати, пропоную шановним колегам визначити самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, автор хотів би також відповісти на аргумент прихильників процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e про те, що спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд нібито єдині засоби своєрідної консервації доказів, які можуть з плином часу зникнути чи стати недоступними (зокрема, через смерть свідків, потерпілих тощо). Це не так, оскільки \u0026laquo;новий\u0026raquo; КПК України 2012 року містить статтю 225 з актуальною назвою \u0026laquo;Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні\u0026raquo; в редакції Закону 2472-IX від 28 липня 2022 року, яка, власне, і передбачає \u0026laquo;консервацію\u0026raquo; слідчим суддею показань будь-якої особи за клопотанням сторони кримінального провадження. Разом з оголошенням особи в розшук відповідно до положень статті 281 КПК України, з подальшим зупиненням кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України, на глибоке переконання автора, це може бути адекватним і збалансованим витрачанням державних ресурсів у справах, де фігурант перебуває за межами досягнення українських органів правопорядку та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБюджетні кошти, які будуть вивільнені після припинення порочної практики масових безперспективних заочних проваджень, варто витратити на упорядкування українських пенітенціарних установ відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини та Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), щоб унеможливити в майбутньому ганебні відмови у видачі правопорушників через неспроможність нашої держави гарантувати їм належні умови тримання під вартою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Заради історичної справедливості варто зазначити, що перша спроба імплементувати заочне кримінальне переслідування у вітчизняний кримінальний процес була зроблена ще Законом № 725-VII від 16 січня 2014 року, ухваленим Верховною Радою України в пакеті так званих диктаторських законів Януковича: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ французькою мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Під час круглого столу \u0026laquo;Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя\u0026raquo;, який відбувся 2 лютого 2024 року, голова Верховного Суду С. І. Кравченко у своїй презентації навів таку статистику щодо воєнних злочинів станом на 31.01.2024 року: понад 124 тисячі злочинів зареєстровано в ЄРДР, 1\u0026nbsp;611 проваджень передано на розгляд до судів першої інстанції, 1\u0026nbsp;180 розглянуто ними, 76 \u0026mdash; судами апеляційної інстанції та 8 \u0026mdash; Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду. Звісно, не всі вони розглянуті та розглядаються \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, але переважна частина. Запис трансляції круглого столу: \u003ca href=\"https://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\"\u003ehttps://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Офіційний текст ухвали українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стандарти якості надання безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджені наказом Міністерства юстиції Україні від 25 лютого 2014 року № 386/5: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Офіційний текст вироку українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Повідомлення про перший заочний вирок на офіційному сайті Сумської обласної прокуратури: \u003ca href=\"https://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\"\u003ehttps://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Повідомлення про другий заочний вирок на офіційному сайті Служби безпеки України: \u003ca href=\"https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\"\u003ehttps://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Повідомлення на фінському порталі новин Helsingin Sanomat фінською мовою: \u003ca href=\"https://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\"\u003ehttps://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Стаття у виданні The Guardian від 2 лютого 2024 року англійською мовою: \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\"\u003ehttps://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":806,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36","video":"9mnc44urZZg","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707406668,"date":"08.02.2024","views":350,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka_rЄ2.png","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням. Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОлена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРуслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПавло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka_rЄ2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":802,"url":"rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707223757,"date":"06.02.2024","views":1892,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.png","mini_image":null,"name":"Рішення МС ООН щодо боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації: без шансу захистити населення на окупованих територіях","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН (МС ООН) виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПредмет спору\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується МКБФТ, то Суд мав розглянути, чи порушила РФ зобов\u0026rsquo;язання вжити заходи та співпрацювати щодо запобігання й боротьби з фінансуванням тероризму в контексті подій на сході України, у тому числі відносно постачання зброї та тренування незаконних збройних угруповань з т. зв. \u0026laquo;Донецької та Луганської народних республік\u0026raquo; (ЛДНР). Україна також просила визнати, що Росія несе відповідальність за збиття літака \u0026laquo;Малайзійських авіаліній\u0026raquo; (рейс MH17), напади на цивільне населення у Волновасі, Маріуполі, Краматорську та Харкові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа МКЛРД спір поширювався на можливі дискримінаційні діяння РФ проти етнічних українців і кримських татар на території окупованого Кримського півострова, зокрема систематичні порушення переважно громадянських і культурних прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТимчасові заходи\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ініціювання справи Україна просила Суд винести наказ про дев\u0026rsquo;ять тимчасових заходів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від дій, які поглиблюють спір;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконтролювати кордон з метою не допустити фінансування тероризму;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити та запобігти передачі зброї, обладнання, транспорту, так само як і тренуванню незаконних збройних угруповань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгарантувати, що т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; та будь-які інші угрупування, які фінансуються РФ, не здійснюватимуть тероризму проти цивільного населення в Україні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від вчинення расової дискримінації не лише в Криму, але й на інших територіях під ефективним контролем РФ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення кримських татар, зокрема дію заборони Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне допустити та належно розслідувати випадки зникнення кримських татар;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення етнічних українців, зокрема ліквідувати обмеження на навчання українською мовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 квітня 2017 року, задовольнивши частково клопотання України, Суд ухвалив рішення про \u003cstrong\u003eтри\u003c/strong\u003e тимчасові заходи: припинити обмеження на діяльність представницьких органів кримських татар, зокрема (але не виключно, що врешті вплине на рішення по суті) Меджлісу, та одноголосно \u0026mdash; забезпечити доступ до освіти українською мовою в Криму й утриматися від дій, які поглиблюють спір за обома договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПроцес і його учасники\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд спору між Україною та РФ тривав понад сім років. За цей час Росія так і не імплементувала жоден з тимчасових заходів, ухвалених Судом. У червні 2019 року відбулися перші слухання щодо російських заперечень проти наявності юрисдикції розглядати спір \u0026mdash; це стратегія, яку держава-агресор використовувала і в інших справах, щоб уникнути відповідальності. Попри подібні намагання, 8 листопада 2019 року Суд підтвердив свою компетенцію за обома міжнародними договорами, при цьому вперше за МКБФТ. Слухання по суті справи відбулися в червні 2023 року. РФ демонструвала безпрецедентну активність та інтерес в \u0026laquo;урегулюванні\u0026raquo; спору. Це було відображено і в офіційній позиції МЗС РФ на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Уже в червні 2023 року російська сторона \u0026laquo;оголошувала\u0026raquo; дату ухвалення рішення по суті, хоча офіційно вона не була відома\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу розглядали 15 суддів, серед них \u0026mdash; призначені \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eУкраїною (Фаусто Покар) і Росією (Бахтіяр Тузмухамедов). Окрім того, у цій та справі про геноцид бере участь суддя з КНР Сюе Ханьцин, яка має послідовну позицію щодо \u0026laquo;невідповідності\u0026raquo; українських вимог конвенціям, на які наша держава посилається. Саме Ханьцин у 2022 році голосувала проти негайного припинення російського вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРішення по суті\u003c/span\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред позитивних висновків Суду:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія не дотрималася статті 9 (1) МКБФТ, бо не розслідувала ймовірні порушення Конвенції, інформацію про які надала Україна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила зобов\u0026rsquo;язання за статтями 2(1) і 5 МКЛРД у зв\u0026rsquo;язку з обмеженням доступу до шкільної освіти українською мовою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо продовжила заборону діяльності Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо поглибила спір у зв\u0026rsquo;язку з визнанням т.\u0026nbsp;зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; і початком т. зв. спеціальної воєнної операції.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі вимоги України Суд \u003cu\u003eвідкинув:\u003c/u\u003e щодо фінансування агентами РФ тероризму, щодо замороження активів, які використовуються для фінансування тероризму, щодо переслідування за фінансування тероризму, щодо ненадання РФ правової допомоги задля належного розслідування випадків фінансування тероризму. Суд також визнав, що в Росії немає зобов\u0026rsquo;язання обмежити фінансування т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; або ж оголосити їх терористичними на національному рівні. Окрім того, було зроблено висновок, що постачання зброї або тренування бойовиків не є фінансуванням тероризму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКЛРД Суд не побачив расової дискримінації в убивствах та іншому фізичному насильстві проти етнічних українців і кримських татар, а також в обшуках, затриманнях і кримінальному переслідуванні, забороні Меджлісу, нав\u0026rsquo;язуванні російського громадянства, обмеженні культурних заходів і свободи медіа, заходах, спрямованих проти культурної спадщини українців і кримських татар, якості освіти кримськотатарською мовою, мові ненависті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд повністю відхилив вимоги України щодо відшкодування шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПеремога чи поразка?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАнтон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, зазначає: \u0026laquo;У рішенні Міжнародного суду маємо: 1+1+2 щодо порушень міжнародного права російською федерацією\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Лана Зеркаль, заслужена юристка України, своєю чергою вказує: \u0026laquo;Рішення Міжнародного суду ООН точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів. [...] Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права в сучасних умовах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід погодитися щодо важливості визнання порушень міжнародного права, вчинених РФ за обома договорами (хоча це вже не вперше, коли постійний член Ради Безпеки ООН отримує подібні висновки). Імовірним також є вплив рішення на рух інших справ проти Росії в різних міжнародних судових органах. І, вочевидь, рішення важливе в контексті історії та права на правду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак спробуймо досягнути об\u0026rsquo;єктивності, використовуючи математичні методи. У скарзі України було 20 пунктів за МКБФТ (6 \u0026mdash; пов\u0026rsquo;язані з репараціями) і 22 пункти \u0026mdash; за МКЛРД. Задоволено по одному за кожною конвенцією. Чи були ці порушення важливими для визнання? Беззаперечно. Однак такою ж самою мірою, як і інші. Окрім того, визнано порушення за двома пунктами з трьох у зв\u0026rsquo;язку з невиконанням Росією наказу про тимчасові заходи. У цьому контексті слід підтримати сумніви словацького судді Петера Томка, який в окремій заяві підкреслює можливі логічні помилки в рішенні по суті, де ті порушення, які визнані остаточно, не збігаються з тими, що походять з наказу про тимчасові заходи\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядати відповідне рішення як \u0026laquo;перемогу\u0026raquo; означає частково погодитися, що Україна зловживала своїм правом на звернення до Суду, свідомо використовуючи обмежений арсенал міжнародних договорів з обов\u0026rsquo;язковою юрисдикцією МС ООН задля визнання порушень з боку РФ, які виходять за рамки їх регулювання. Це пропагандистський наратив самої Росії, який не має нічого спільного з реальністю, і його щоразу відкидав Суд на етапі ухвалення рішення щодо юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуватися з тим, що Суд не задовольнив більшість скарг України проти Росії (а саме: за статтями 8 (1), 10 (1), 12 (1), 18 (1) МКБФТ і статтями 2 (частково), 4, 5 (частково), 6, 7 МКЛРД) як такі, що недостатньо обґрунтовані та/або не підкріплені доказами в умовах не найвищого стандарту доказування, означає дискредитувати зусилля як органів влади, так і неурядових організацій, залучених до документування російських порушень. У цьому контексті слід підкреслити, що судді не ознайомлюються з тоннами й терабайтами переданої інформації, це роблять юристи МС ООН, надаючи свої висновки. Без розуміння, якою саме інформацією послуговувалися судді, обвинувачувати Україну в неналежній підготовці \u0026mdash; несправедливо. Особливо з огляду на відмову РФ допускати ті ж самі структури ООН на окуповані території для отримання більшої кількості доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорувати небезпеку, пов\u0026rsquo;язану з відмовою встановити расову дискримінацію щодо порушень, вчинених проти кримських татар та етнічних українців у Криму, означає змиритися з тим, що на рівні МС ООН захистити населення на окупованих територіях від широкомасштабних і систематичних порушень прав людини неможливо. За таких обставин, якою буде оновлена юридична стратегія захисту Україною кількох мільйонів її громадян на непідконтрольних територіях?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, процес у МС ООН \u0026mdash; не дешевий. Чи було доцільно витрачати 14,1 тисячі доларів щодня протягом останніх чотирьох років\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e лише на іноземних юридичних радників, вважаючи задовільним можливий програш за більшістю зі скарг? У цьому випадку питання стосується саме залучення фахівців з-за кордону, де оплата послуг значно вища за українську, ніж самої оплати, яка, вочевидь, не має напряму залежати від \u0026laquo;перемоги\u0026raquo; чи \u0026laquo;поразки\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДумки всередині українського суспільства щодо рішення МС ООН розділилися. На перший погляд, здавалося б, найбільш правильно зайняти центристську позицію, наполягаючи на діалектиці буття і висновків Суду. Але щонайменше з погляду захисту прав людини рішення радше негативне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде наполягати, що виконала всі вимоги Суду. У січні 2024 року в ході розгляду в Комітеті ООН з прав дитини порушень, пов\u0026rsquo;язаних з освітою українською мовою на підконтрольних Росії територіях, держава-агресор вказала, що 92 школи на Кримському півострові надають можливість вивчати українську мову та літературу, а ще 2 \u0026mdash; повністю україномовні. Це не відповідає дійсності. Однак без доступу до території переконливо спростувати заяви РФ неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується розслідування фінансування тероризму, то ніщо не завадить Росії відкрити й закрити відповідні кримінальні провадження, зробивши висновок, що жодного тероризму не було. Це небезпечна ситуація, бо на найвищому рівні дозволяє РФ утверджувати власні пропагандистські наративи й надалі безкарно вчиняти міжнародні протиправні діяння. Адже після винесення рішення російські високопосадовці один за одним почали говорити, що відкинуті вимоги України не були порушеннями взагалі, хоча Суд постановив, що вони \u0026mdash; не порушення лише МКБФТ і МКЛРД. Це не виключає їх протиправність за іншими договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на консервативний і відірваний від реальності підхід МС ООН довіра до цієї інституції значно впаде, що вплине на кількість спорів, переданих на його розгляд. А, отже, держави намагатимуться врегулювати такі спори вже іншими, силовими методами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез кілька днів після ухвалення рішення по суті Суд виніс постанову про наявність його юрисдикції в іншому спорі між Україною та Росією\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Однак, зважаючи на попередній досвід, більшого, ніж визнання того, що Україна не вчиняла геноцид на території окупованих Луганської та Донецької областей, не слід очікувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\"\u003ehttps://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\"\u003ehttps://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСлід зазначити, що іноземні радники залучені також до чотирьох інших судових проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":807,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35","video":"KNP1DNx9cdA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707407765,"date":"26.01.2024","views":320,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini.jpg","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Воєнний контекст | JustTalk #35","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ в мирний час, і під час війни заборона катування \u0026mdash; абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eМикола Гнатовський\u003c/strong\u003e, суддя Європейського Суду з прав людини, \u003cstrong\u003eМихайло Подоляк\u003c/strong\u003e, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та \u003cstrong\u003eАліса Пєтухова\u003c/strong\u003e, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі нові виклики принесла війна у протидію катуванням?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМодерує розмову \u003cstrong\u003eЛариса Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eDiscussion paper\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":794,"url":"peremoga-i-pravosuddya-chim-zsu-korisni-slidchim","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705674239,"date":"19.01.2024","views":533,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_11.jpg","mini_image":null,"name":"Перемога і правосуддя: чим ЗСУ корисні слідчим","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа інформацією Національної поліції, станом на 2023 рік органи правопорядку розпочали понад \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/zlochyny-vchyneni-viiskovymy-rf-pid-chas-povnomasshtabnoho-vtorhnennia-v-ukrainu-stanom-na-08122023\"\u003e100 тисяч кримінальних проваджень\u003c/a\u003e за фактом вчинення воєнних злочинів (ст. 438 ККУ). До цієї кількості кримінальних проваджень включені також потенційні злочини, доведення факту вчинення яких ще відбуватиметься в суді. Україна докладає зусиль для розкриття воєнних злочинів, а також встановлення відповідальних осіб і притягнення їх до відповідальності.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час стажування в Регіональному центрі прав людини я проаналізував повідомлення від органів правопорядку, оприлюднені матеріали судових справ, інформацію про окремі епізоди в медіа тощо. Досліджував лише ті справи, про які пресслужби органів правопорядку повідомляли як про успішні. До них належать ті, у яких було ідентифіковано злочинця й зібрано доказову базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час аналізу було виявлено основні тенденції й закономірності, які стосуються зібраних доказів, їхньої ролі, впливу на розслідування та шляхів, якими їх отримують органи слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eФАКТОРИ, ЯКІ УСКЛАДНЮЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування воєнних злочинів \u0026mdash; це складний процес, особливо коли йдеться про ідентифікацію злочинців. Це зумовлено тим, що жертв часто позбавляють можливості бачити (заклеюють очі, наприклад) або ж самі злочинці носять маски. Правоохоронці збирають доказову базу, чіпляючись за кожну дрібницю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування ускладнено також тим, що органи правопорядку не мають доступу до місця події. Тобто немає можливості провести його огляд, вилучивши необхідні речові докази, провести експертизи тощо. Отже, часто повноцінний процес розслідування можливий лише після повернення контролю України над територією. Наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia\"\u003eобстріл цивільної автівки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в с. Велика Комишуваха на Харківщині стався в червні 2022 року, проте повноцінне розслідування було проведено майже через рік, коли Україна повернула контроль над селом у березні 2023 року. І так у більшості випадків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІноді правоохоронці стикаються з проблемою недостатньої кількості доказів. До прикладу, Київська обласна прокуратура \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=uic9X6uS-lk\u0026amp;t=186s\"\u003eповідомляє\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що розслідування справи про вбивство російськими військовими малолітнього Владислава Магдика є надзвичайно складним. Обстріл автівки сім\u0026rsquo;ї Владислава стався на пустій трасі. Потерпілі не бачили, хто в них стріляв, і не запамʼятали жодних розпізнавальних знаків. Присутність свідків полегшила б ідентифікацію злочинців. Наразі офіційне слідство триває, особи причетних до злочину встановлюються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКЛЮЧОВІ ДОКАЗИ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНИХ ОСІБ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРечові докази\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗнаряддя вчинення злочину, пошкоджені предмети, викрадені речі \u0026mdash; усе це може слугувати речовими доказами. Щоб їх вилучити, необхідно для початку отримати доступ до місця, де велися бойові дії, або до деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/11111%20(1).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eФото з вебсайту НПУ: \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/rozstriliav-cholovika-za-prynalezhnist-do-zsu-komandyru-batalionu-armii-rf-povidomyly-pro-pidozru\"\u003ehttps://www.npu.gov.ua/news/rozstriliav-cholovika-za-prynalezhnist-do-zsu-komandyru-batalionu-armii-rf-povidomyly-pro-pidozru\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, доказами причетності військовослужбовців конкретного підрозділу до злочину може слугувати покинута військова техніка (особливо якщо на неї нанесені розпізнавальні знаки конкретного підрозділу ЗС РФ) або внутрішня документація (наприклад, розклади чергування, документи про особовий склад тощо). Іноді вдається знайти документи, що посвідчують особу злочинця, його фотографії, відеозаписи тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eПоказання потерпілих / свідків\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоказання потерпілих чи свідків часто є основним або навіть єдиним джерелом доказів. Вони відіграють доволі важливу роль для слідства і наявні в кожному аналізованому випадку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТраплялося, що такі показання дозволили прямо ідентифікувати злочинця, що значно спростило розслідування. Наприклад, так викрили одного з російських військових, причетного до \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=P4fAVs4lOZI\"\u003eзґвалтувань\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на Херсонщині. Одна з потерпілих змогла розгледіти на футболці росіянина його прізвище та ім\u0026rsquo;я. Слідчим вдалося знайти його фото і пред\u0026rsquo;явити потерпілим для впізнання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eЕкспертизи\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки експертів є важливою складовою розслідування воєнних злочинів. За допомогою різних видів експертизи можна з\u0026rsquo;ясувати, яким озброєнням було заподіяно шкоду, що саме спричинило тілесне ушкодження або смерть потерпілого, з якого напрямку вівся вогонь і багато інших обставин воєнного злочину. Іноді це допомагає звузити коло підозрюваних (наприклад, якщо буде встановлено, який підрозділ має на озброєнні такий вид техніки) або дати інші вказівки слідчим (наприклад, з\u0026rsquo;ясувати, де розташовувалися позиції військових РФ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також може мати важливе значення для обґрунтування слідчих версій. Наприклад, при розслідуванні терористичного акту в Оленівці. Експертиза \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/538605-mi-ne-znaemo-comu-nasih-ridnih-zaveli-v-tu-budivlu-stratiti-rik-teraktu-v-olenivci-so-z-rozsliduvannam/#:~:text=29%20%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F%202022%2D%D0%B3%D0%BE%20%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%81,%D0%B2%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97\"\u003eвстановила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що для підриву приміщення було використано реактивний термобаричний гранатомет. Це спростовує обвинувачення РФ, що такий удар було завдано Україною за допомогою HIMARS.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eРОЛЬ СИЛ ОБОРОНИ В РОЗСЛІДУВАННІ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗСУ, їхні підрозділи та інші збройні формування не здійснюють розслідування безпосередньо, але при цьому відіграють роль у провадженнях про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗСУ отримують доступ до місця подій найпершими \u0026mdash; часто навіть швидше за правоохоронців. Вони також мають змогу збирати розвідувальні дані, які так чи інакше підтверджують факт вчинення воєнного злочину або містять зізнання в його скоєнні. До того ж українські збройні сили отримують речові докази з місця подій або від полонених окупантів під час затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначною мірою роль Сил оборони простежується в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=KRhzOB419Eg\"\u003eрозслідуванні нападу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на цивільний автомобіль в с. Велика Комишуваха, у ході якого було поранено подружжя. Злочин було скоєно під час окупації цього населеного пункту, проте його вдалося зафіксувати за допомогою квадрокоптера ЗСУ. Розвідка ЗСУ перехопила декілька телефонних розмов, де окупант підтверджував, що саме його частина обстріляла цивільну автівку та поранила чоловіка. Пізніше ці аудіо були піддані експертизі, а також пред\u0026rsquo;явлені для впізнання потерпілому, що допомогло ідентифікувати злочинця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/2222%20(1).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eФото з вебсайту НПУ: \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia\"\u003ehttps://www.npu.gov.ua/news/vyzhyla-zavdiaky-kvadrokopteru-zsu-slidchi-politsii-kharkivshchyny-oholosyly-pro-pidozru-rosiiskomu-viiskovomu-u-rozstrili-podruzhzhia\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою того ж квадрокоптера нашим військовим вдалося направити потерпілих до українських позицій. Щойно вони туди прибули, інформацію про злочин було негайно скеровано до органів правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо декілька інших епізодів, де роль Сил оборони стала ключовою для розслідування воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРечові докази від Сил оборони\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ процесі звільнення окупованих територій саме ЗСУ виявляють покинуту чи пошкоджену техніку, що допомагає ідентифікувати злочинців. Наприклад, наші війська \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/pershyj-zaochnyj-vyrok-za-rosijski-voyenni-zlochyny-yak-lejtenanta-shtajnera-sudyly-za-grabuvannya-czyvilnyh/\"\u003eвиявили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e покинуті в с. Лук\u0026rsquo;янівка танки. У них були документи з особистою інформацією про окупантів, включно з фотографіями. Надалі за допомогою цих документів було ідентифіковано причетних до пограбування й умисного пошкодження майна мешканців села. Зокрема, було ідентифіковано командира, який віддав своїм підлеглим накази вчиняти такі злочини, \u0026mdash; Сєрґєя Штайнєра.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/3333.jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eФото з медіа \u0026laquo;Радіо Свобода\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-zsu-genshtab-sytuatsiya/31774978.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/news-zsu-genshtab-sytuatsiya/31774978.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТраплялися випадки, коли речові докази були отримані в ході затримання окупанта. Наприклад, у воєнного злочинця \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/nagrabuvav-zhinochyh-prykras-u-kyyevi-polonenogo-rosijskogo-vijskovogo-zasudyly-do-12-rokiv-vyaznyczi/\"\u003eС\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/nagrabuvav-zhinochyh-prykras-u-kyyevi-polonenogo-rosijskogo-vijskovogo-zasudyly-do-12-rokiv-vyaznyczi/\"\u003eєрґєя Захарова\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e виявили при собі коштовності, раніше награбовані в цивільних осіб у с. Перемога.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=zBXj1dp46PQ\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e епізоду викрадення й катування мирних мешканців смт Борова відеоматеріали, на яких зафіксовано такі злочини, було отримано від самих окупантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eДані від воєнної розвідки\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозвідка має можливість швидше за будь-кого отримати підтвердження воєнних злочинів, зафіксувати рух техніки, прослухати перехоплені розмови росіян тощо. Усе це допомагає слідству ідентифікувати злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, функції розвідки в України покладені і на СБУ, яка є \u003cem\u003eслідчим\u003c/em\u003e органом. Проте деякі дані може мати лише \u003cem\u003eвоєнна\u003c/em\u003e розвідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, під час \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=f3PP0Bs31_w\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e масового обстрілу цивільних автівок на трасі Київ \u0026mdash; Житомир велику роль відіграли матеріали від воєнної розвідки і ТРО. Вони зафіксували за допомогою коптера моменти вчинення злочинів, а також надали відеоматеріали, що допомогли ідентифікувати техніку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/4444.png\" width=\"800\" height=\"322\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003eСкріншот з відео на ютуб-каналі НПУ: \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=N0NAx3kahcs\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=N0NAx3kahcs\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоловне управління розвідки активно співпрацює з органами правопорядку шляхом надання відповідей на запити. Приміром, на запит органу слідства був \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107503138\"\u003eнаданий список\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e росіян, які перебували в Бучі, коли відбувалися катування цивільних осіб. Підкреслюємо, що подібні дані має лише воєнна розвідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eПоказання військових\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ деяких випадках (порівняно нечасто) самих військовослужбовців можуть допитати як свідків. Наприклад, під час розслідування катування цивільних у с. Правдине український військовий \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nikcenter.org/2023/03/desant-vbyvcz-hto-z-rosijskyh-vijskovyh-prychetnyj-do-katuvan-i-smerti-simoh-czyvilnyh-na-hersonshhyni/\"\u003eрозповів\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e кому саме належали позиції навколо села. Це звузило коло підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більшості випадків показання отримують від узятих у полон окупантів. Приміром, Андрєй Мєдвєдєв \u0026mdash; вагнерівець, якого затримали на Херсонщині. Він розповів не лише про злочини, які вчинив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=vAgwIqFqJa0\"\u003eсам\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у м. Ірпінь (катування й пограбування цивільного населення), а й про злочини, які вчиняли його \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=3V-JOv7jIbE\"\u003e\u0026laquo;товаріщі\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e по службі (обстріл цивільних автівок, внаслідок чого було поранено й убито цивільних). Ба більше, він навіть надав особову інформацію про цих росіян. Таким чином, показання одного росіянина дали можливість розкрити не один, а одразу два воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2/5555.jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__photo-no-text\" style=\"text-align: center;\"\u003eФото з вебсайту НПУ: \u003ca href=\"https://www.npu.gov.ua/news/imituvaly-rozstril-tsyvilnykh-ta-obkradaly-budynky-na-kyivshchyni-slidchi-natspolitsii-povidomyly-pro-pidozru-polonenomu-viiskovomu-rf-ta-ioho-komandyru\"\u003ehttps://www.npu.gov.ua/news/imituvaly-rozstril-tsyvilnykh-ta-obkradaly-budynky-na-kyivshchyni-slidchi-natspolitsii-povidomyly-pro-pidozru-polonenomu-viiskovomu-rf-ta-ioho-komandyru\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=HtbBwnitYOE\"\u003eсправ\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=HtbBwnitYOE\"\u003eі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Олександра Іванова та Олександра Бобикіна росіян вдалося затримати й притягнути до відповідальності за їх присутності. У полоні вони повідомили, що за наказом здійснювали обстріли цивільної інфраструктури. Загалом сценарій, коли полонений окупант сам зізнається в скоєнні злочину, доволі поширений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗБІР ДОКАЗІВ \u0026mdash; СПІЛЬНА СПРАВА ВІЙСЬКОВИХ І СЛІДЧИХ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба Сил оборони збирати докази воєнних злочинів закріплена в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003eІнструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Кооперація Сил оборони і правоохоронців, попри свою поширеність, має потенціал стати ще більш дієвою. Для цього необхідно, щоб самі військові усвідомлювали свою роль у розслідуванні воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа наявності у військових інформації, яка теоретично може бути цінною для органів слідства, вони повинні її надати. Попри те, що комунікація між Силами оборони й правоохоронцями відбувається, єдиний механізм цього процесу \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/06/6/7405597/\"\u003eвідсутній\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Це може створювати ризики того, що їхня взаємодія буде не такою оперативною, як того вимагають обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більшості успішних справ, які ми проаналізували, так чи інакше докази від військових були наявні. Це дає підстави припускати, що без них наша правоохоронна система не була б такою ефективною в ході досудового розслідування порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, іноді слідчі обходяться і без доказів військових, проте випадки, коли потерпіла особа змогла дізнатися ім\u0026rsquo;я або принаймні позивний підозрюваного, \u003cem\u003eменш поширені\u003c/em\u003e (лише один з досліджених випадків), ніж випадки, коли ЗСУ виявили особову документацію на місці події. Матеріали воєнної розвідки завжди будуть корисними, адже щонайменше міститимуть інформацію про підрозділ, що перебував на певній окупованій території, а щонайбільше \u0026mdash; фіксуватимуть воєнний злочин або зізнання в його скоєнні. Саме ЗСУ беруть у полон окупантів, а від них, як бачимо, можна отримати важливі показання, а іноді навіть повернути вкрадене.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСили оборони і правоохоронці мають спільну мету \u0026mdash; правосуддя для України й українців, а задля цього вони \u003cem\u003eзобов\u0026rsquo;язані\u003c/em\u003e співпрацювати. Тобто за наявності у військових інформації, яка теоретично може бути цінною для органів слідства, вони повинні її надати. Справедливість для жертв воєнних злочинів має бути відновлена якнайшвидше, а винні покарані. Докази, надані ЗСУ, значно пришвидшують цей процес, адже часто містять \u003cem\u003eєдині\u003c/em\u003e безпосередні вказівки на осіб, що вчинили злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":128,"url":"volodimir-vyazovtsev","show_main":0,"image":null,"name":"Володимир","surname":"Вязовцев","post":"студент НУ «ОЮА»","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_11.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":790,"url":"zdijsnennya-sudochinstva-pid-obstrilami-misto-ochakiv--tetyana-shevirina--justtalk-context","video":"aVXqD4Eufro","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705320207,"date":"11.01.2024","views":305,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-pravki3.png","mini_image":null,"name":"Здійснення судочинства під обстрілами. Місто Очаків | Тетяна Шевиріна | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ якими викликами стикаються судді та працівники Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк забезпечується безпека учасників судових процесів і працівників суду?\u003cbr /\u003eЯке навантаження на суд зараз і, в якому форматі відбуваються засідання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩо таке \u0026laquo;Правила організації ефективного судочинства\u0026raquo; та з якою метою вони створені? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося із \u003cstrong\u003eТетяною Шевиріною\u003c/strong\u003e, суддею Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддею Верховного Суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-pravki3.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":775,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1703689966,"date":"27.12.2023","views":1429,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКультурна спадщина є однією з основних підвалин і принципів існування суспільства. Знищення культурних цінностей, як і вбивство, має незворотний характер.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eCultural\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eheritage\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eis\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003erepository\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ehuman\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eexperience\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethroughout\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eages\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;,\u003c/em\u003e \u0026mdash; зазначила Фату Бенсуда, представляючи політику щодо культурної спадщини. Міжнародне гуманітарне право дозволяє привласнювати або знищувати культурні цінності лише у випадках крайньої воєнної необхідності в межах проведення військових операцій. В іншому разі таке привласнення або знищення об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини буде воєнним злочином відповідно до сучасного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗА ЯКИХ УМОВ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ БУДУТЬ ВОЄННИМ ЗЛОЧИНОМ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є невід\u0026rsquo;ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Національне законодавство України, як і норми договірного та звичаєвого міжнародного гуманітарного права, захищають культурні цінності від знищення, пошкодження та вивезення з окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальна практика склалася таким чином, що незаконне проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини кваліфікується за \u003cstrong\u003eстаттею 298 Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак можливим варіантом кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері протидії злочинам проти культурних цінностей є кваліфікація за статтею 438 КК України \u003cstrong\u003eза фактом привласнення майна (розграбування культурних цінностей)\u003c/strong\u003e. Ця стаття КК України була ухвалена на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань, що випливають, серед іншого, зі статей 49 ЖК І, 50 ЖК ІІ, 129 ЖК ІІІ, 146 ЖК IV, 86 ДП І, 28 Гаазької конвенції. Усі згадані міжнародні договори, окрім останнього, вимагають криміналізації лише серйозних порушень (grave breaches), що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Це могло б означати, що й статтю 438 КК України варто застосовувати лише щодо серйозних порушень, а не будь-яких порушень міжнародного гуманітарного права. Утім, ті ж міжнародні договори допускають, ба навіть заохочують встановлення покарання (не обов\u0026rsquo;язково кримінального) і за порушення інших норм міжнародного гуманітарного права на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 438 КК України є бланкетною нормою, що відсилає до порушення законів і звичаїв війни, передбачених у міжнародних договорах, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, при тлумаченні конкретних порушень законів і звичаїв війни в цій справі необхідно керуватися Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ратифікувала Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни (дата підписання від імені України: 12.12.1949 р.; дата ратифікації Україною: 03.07.1954 р.; дата набрання чинності для України: 03.01.1955 р.). Відповідно до статті 147 Конвенції серйозні порушення охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб \u003cstrong\u003eабо власності\u003c/strong\u003e, які перебувають під захистом цієї Конвенції, а саме умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров\u0026rsquo;ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув\u0026rsquo;язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю і здійснюване незаконним чином і безцільно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до міжнародної судової практики найбільш серйозні порушення Женевських конвенцій лише стосуються діянь, які були вчинені в контексті міжнародного збройного конфлікту проти осіб або майна, що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, для того, щоб кваліфікувати діяння як найбільш серйозне порушення Женевських конвенцій, необхідно першочергово встановити: (1) наявність міжнародного збройного конфлікту; (2) діяння, що складає об\u0026rsquo;єктивну сторону воєнних злочинів, вчиняється під час збройного конфлікту та було з ним пов\u0026rsquo;язано; (3) об\u0026rsquo;єктом посягання є особи (їхні права або власність), що перебувають під захистом Женевських конвенцій; а також (4) що виконавець злочину усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Україна, і Російська Федерація є сторонами Гаазької конвенції. Стаття\u0026nbsp;1 Гаазької конвенції визначає поняття культурних цінностей. Зокрема, культурними цінностями вважаються рухомі та нерухомі цінності, які мають велике значення для культурної спадщини кожного народу, включаючи пам\u0026rsquo;ятки архітектури, мистецтва та історії, твори мистецтва, об\u0026rsquo;єкти археології, книги, архіви, будівлі, де вони зберігаються, незалежно від їх походження та власника.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 5(1) Гаазької конвенції держава-окупант повинна підтримувати ініціативи відповідної національної влади для забезпечення охорони та збереження культурних цінностей на контрольованих нею територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть в екстрених випадках, коли необхідно вжити термінові заходи для збереження культурних цінностей, розташованих на окупованій території та пошкоджених у ході воєнних дій, коли компетентна національна влада не може забезпечити таке збереження, держава-окупант повинна діяти \u0026laquo;у тісній співпраці\u0026raquo; з такою національною владою (стаття\u0026nbsp;5(2) Гаазької конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 53 Додаткового протоколу І, яка стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, обов\u0026rsquo;язкового для України та Росії, забороняє здійснювати будь-які ворожі акти, спрямовані проти історичних пам\u0026rsquo;яток, творів мистецтва або місць відправлення культів, які є культурною або духовною спадщиною народів, а також використовувати такі об\u0026rsquo;єкти для підтримки воєнних зусиль або робити такі об\u0026rsquo;єкти об\u0026rsquo;єктами репресалій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право, яке не потребує ратифікації та є обов\u0026rsquo;язковим для всіх держав, забороняє грабіж, незаконне привласнення, знищення, пошкодження культурних цінностей, а також їх незаконне вивезення з окупованої території (норми\u0026nbsp;38\u0026ndash;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі останнього держава-окупант зобов\u0026rsquo;язана повернути незаконно вивезені об\u0026rsquo;єкти компетентній владі окупованої держави (норма\u0026nbsp;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливого значення вказане набуває у зв\u0026rsquo;язку з приєднанням України у квітні 2020 року до Другого протоколу до Гаазької конвенції, у першу чергу щодо виявлення фактів знищення або присвоєння у великих масштабах культурної власності, незаконного експорту, іншого незаконного переміщення або незаконної передачі права власності на культурну цінність, здійснення археологічних розкопок, модифікації або зміни виду використання культурної цінності, що мають на меті приховання або знищення доказу культурного, історичного чи наукового характеру тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі ймовірні порушення проти культурних цінностей України в Криму з кінця лютого 2014 року були вчинені в ситуації окупації, тобто міжнародного збройного конфлікту. Відповідно застосовуються такі джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПункт 2 загальної статті 2 для Женевських конвенцій 1949 року, відповідно до якого конвенції будуть застосовуватися також у всіх випадках окупації всієї або частини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустріне жодного збройного спротиву.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПерший додатковий протокол до Гаазької конвенції також доповнює регулювання захисту культурних цінностей під час окупації.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТАКИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна перешкода на шляху розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб \u0026mdash; відсутність доступу слідчих органів до територій, на яких вчиняються злочини, а також до підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато з тих, хто скоїв злочини, розшукуються і переховуються від покарання на тимчасово окупованих територіях України, на території Російської Федерації чи в інших країнах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозуміючи ці перешкоди для притягнення винних до відповідальності, прокуратура автономії систематично направляє інформацію про факти вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності на окупованих територіях України в Міжнародний кримінальний суд з метою ініціювання початку розслідування злочинів прокурором цього Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалагоджено взаємодію з Міністерством культури та інформаційної політики України та Державним космічним агентством України. Завдяки залученню можливостей останнього використовуються новітні технології для отримання знімків псування, руйнування, втрати культурних надбань держави на ТОТ півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура також активно співпрацює з авторитетними неурядовими правозахисними та експертними організаціями для документування воєнних злочинів, злочинів проти людяності й грубих порушень прав людини на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя аналізує й перевіряє в межах кримінального провадження інформацію, яка міститься в заявах і доповідях міжнародних організацій, незалежних спостерігачів і правозахисних неурядових організацій, наприклад доповіді та заяви, випущені ООН, Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і українськими правозахисними неурядовими організаціями, такими як КримСОС, RCHR і CHRG (Crimea SOS, Crimean Human Rights Group, Regional Center for Human Rights, Ukrainian Helsinki Human Rights Union), про порушення прав людини, вчинені на окупованій території півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку постійно працюють над пошуком осіб, які є свідками злочинів проти культурних цінностей і опиняються на підконтрольних Україні територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливу роль у розслідуваннях відіграють огляди статей, викладених на інформаційних ресурсах в мережі Інтернет, про події, що безпосередньо стосуються матеріалів кримінальних проваджень. Це допомагає встановити, наприклад, стосунок особи до незаконного проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єктах археологічної спадщини на тимчасово окупованій території АР Крим. Таку цифрову інформацію збирають і зберігають з відкритих джерел відповідно до протоколу \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-12/Berkeley-Protocol-Russian.pdf\"\u003eБерклі\u003c/a\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (практичний посібник з ефективного використання цифрової інформації з відкритим вихідним кодом при розслідуванні порушень міжнародного кримінального права, права людини та гуманітарного права), розробленого Центром з прав людини юридичної школи Каліфорнійського університету в Берклі спільно з Управлінням ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Методичні рекомендації з основних механізмів притягнення до відповідальності за порушення проти культурних цінностей Криму (посібник) / ГО \u0026laquo;Кримський інститут стратегічних досліджень\u0026raquo;, прокуратура Автономної Республіки Крим. Київ, 2019. 48 с.: \u003ca href=\"https://ciss.org.ua/files/site/page_file/tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\"\u003ehttps://ciss.org.ua/files/site/page_file//tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e ICTY, Tadić Appeals Judgment 15 July 1999, para. 80: \u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003ehttps://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":123,"url":"vitalij-radionov","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-160245.jpeg","name":"Віталій","surname":"Радіонов","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо\u0026nbsp; злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту (з місцем дислокації у м. Херсон) прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"},{"id":124,"url":"viktor-zaets","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-155938.jpeg","name":"Віктор","surname":"Заєць","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":773,"url":"vidverto-pro-vikliki-dlya-zahisnikiv-u-spravah-pro-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1702642182,"date":"15.12.2023","views":1147,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_10.jpg","mini_image":null,"name":"Відверто про виклики для захисників у справах про воєнні злочини","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини \u0026mdash; одна з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Водночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюють, часто замовчують і відповідно не досліджують. JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги організували закриту зустріч адвокатів для обговорення проблемних питань здійснення захисту в справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eРоман Мартиновський\u003c/strong\u003e, експерт Регіонального центру прав людини, який модерував цю зустріч, зазначив, що до повномасштабного вторгнення більшість адвокатів не дуже активно брали участь у дослідженні воєнних злочинів і міжнародного гуманітарного права. Актуальність цієї теми відчули тільки після 24 лютого 2022 року, коли справи про воєнні злочини стали масовими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи зафіксували основні ідеї, висловлені учасниками зустрічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФормальний підхід до здійснення захисту в цих справах матиме негативні наслідки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначили учасники, трапляються випадки, коли адвокати фактично усуваються від захисту, займаючи позицію \u0026laquo;на розгляд суду\u0026raquo;, говорячи, що в справах in absentia в них немає можливості узгодити позицію з обвинуваченим. Але такий підхід не відповідає найкращим інтересам обвинуваченого, які мав би представляти й захищати адвокат. Можливо, активному захисту заважає відсутність мотивації, а можливо, якісь внутрішні упередження адвоката. Але багато із цих справ будуть проходити перевірку ЄСПЛ, то ж не припустимо, щоб Європейський суд встановив, що на національному рівні було зроблено недостатньо для забезпечення ефективного захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eАдвокатам, які беруть участь у справах про воєнні злочини, необхідна додаткова мотивація\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники наголосили, що справи про воєнні злочини є непопулярними, вони мають додаткову складність як з огляду на матеріальну і процесуальну частини права, так і через морально-етичну складову. Тому принаймні адвокат має бути мотивований достойною оплатою роботи, а також інших можливих видатків: для збору доказів (наприклад, проведення експертиз) або на паливо, щоб доїхати в суд, наприклад, чи на місце вчинення злочину, щоб опитати свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрисутні висловили пропозицію, що оскільки адвокати фактично представляють правову державу в згаданих справах, то держава має забезпечити таку підтримку, як створення спеціального офісу, який би менеджерував діяльність адвокатів. Водночас було озвучено зауваження, що при введенні додаткових заходів підтримки треба дотримуватися принципу рівних можливостей для адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, та адвокатів, які працюють за контрактом з клієнтом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eМасовий розгляд справ у порядку \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eможе бути небезпечним\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати висловили думку, що наразі суди, керуючись чинним законодавством, достатньо формально ухвалюють рішення про дозвіл проведення провадження в заочному порядку. Ніби діє презумпція належного повідомлення обвинуваченого про кримінальне провадження і достатньо не перевіряється, чи справді він обізнаний про справу стосовно нього. Це призводить до того, що на папері ніби щось робиться і злочинці засуджуються, а насправді ці рішення потім будуть масово скасовувати або визнаватимуть порушення процедури в них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк альтернативу, було запропоновано зупиняти такі провадження після проведення всіх необхідних слідчих дій і чекати фізичної появи в провадженні обвинуваченого. А процедуру in absentia запускати тільки у виняткових випадках, як і було задумано на початку її запровадження в національному законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМережа підтримки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати зазначили, що було б добре створити спеціалізовану онлайн-мережу із залученими експертами, щоб радитися щодо складних питань, які виникають під час участі в таких справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож учасники наголосили на необхідності навчання адвокатів у сфері міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинів. Помічними були б доступні переклади рішень міжнародних судових інстанцій у справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом \u0026mdash; загальна проблема, яка потребує активних дій для її розв\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати висловили занепокоєння, що така загальна проблема, як ототожнення адвоката з клієнтом, стала ще більш актуальною з появою воєнних злочинів. Суспільство гостро реагує на ці справи, і адвокати не почуваються в безпеці, а свою роботу не вважають такою, яку розуміють, сприймають і цінують. Учасники зустрічі відзначили, що змінити це має системна та ґрунтовна робота самої адвокатської спільноти, яка, на жаль, наразі не дуже активна в цьому напрямі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож присутні висловили думку, що стандарти та алгоритми дій адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, могли б відігравати в цьому контексті також захисну роль для самих адвокатів і виконувати роз\u0026rsquo;яснювальну функцію для суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОрганізаційні проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред організаційних проблем, які стоять на заваді ефективній адвокатській діяльності, учасники назвали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eнерівність прокурорів та адвокатів перед мобілізацією (прокурори не підлягають, а адвокати \u0026mdash; так);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість пересуватися під час комендантської години лише для адвокатів, які співпрацюють з БПД;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eнеобхідність створення спеціалізації для адвокатів у цій сфері.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_10.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":772,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1702572357,"date":"14.12.2023","views":957,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_3.png","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно зі статтею 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Право не бути підданим катуванням \u0026mdash; одне з небагатьох абсолютних прав, яке не підлягає легітимним обмеженням навіть під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому відповідно до наведеної норми на державі лежить як негативний обов\u0026rsquo;язок \u0026mdash; не застосовувати катування, так і позитивний \u0026mdash; належним чином розслідувати факти катувань і притягувати винних осіб до відповідальності у випадку їх встановлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки, відбулася дискусія у партнерстві\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e з JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити discussion paper\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1t6c-DXAUOXnjIc9gWgULf0G7hzkMpTGY/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1t6c-DXAUOXnjIc9gWgULf0G7hzkMpTGY/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_3.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":549,"name":"слідство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":771,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701781003,"date":"05.12.2023","views":894,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7_1.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про міжнародні злочини: зобов’язання держави за ЄКПЛ","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) Конвенції про захист прав людини (далі \u0026mdash; Конвенція) в її кримінально-процесуальному аспекті гарантує право кожного обвинуваченого захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника, обраного на власний розсуд, або \u0026mdash; за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника \u0026mdash; одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Право на безоплатну правову допомогу є окремим правом. Права, перелічені в статті 6 \u0026sect; 3, \u0026mdash; це конкретні елементи концепції справедливого судового розгляду в кримінальному провадженні, закріпленої в статті 6 \u0026sect; 1. Внутрішня мета цих елементів завжди полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню справедливості кримінального провадження в цілому. Тому Суд нерідко розглядає питання дотримання права на захист як за статтею 6 \u0026sect; 3 (c), так і статтею 6 \u0026sect; 1 Конвенції, оцінюючи загальну справедливість кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень і судових розглядів у справах про міжнародні злочини (порушення законів і звичаїв війни воєнними злочинами, агресія, геноцид) здійснюється \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, що зумовлює обов\u0026rsquo;язкову участь захисника. Немало справ про колабораційну діяльність і суміжні з нею злочини також розслідуються у формі спеціального досудового розслідування. Нещодавня дискусія JustTalk \u0026laquo;Право на захист у справах про воєнні злочини\u0026raquo; показала, що важливість ефективного захисту в таких справах розуміють і визнають усі учасники кримінального провадження \u0026mdash; адвокати, сторона обвинувачення і суд. Водночас залишається певне нерозуміння того, який обсяг зобов\u0026rsquo;язань має держава, що означає \u0026laquo;ефективна правова допомога\u0026raquo; та як її реалізувати за відсутності обвинуваченого. У цій статті досліджується, як Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; Суд, ЄСПЛ) тлумачить право на захист згідно зі статтею 6 ЄКПЛ у межах позитивних обов\u0026rsquo;язків держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший обов\u0026rsquo;язок держави \u0026mdash; власне, забезпечити безоплатного захисника, зокрема у випадку, коли цього потребують інтереси правосуддя. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 52 КПК України участь захисника в справах щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, є обов\u0026rsquo;язковою. Цей обов\u0026rsquo;язок держава реалізує через центри безоплатної вторинної правової допомоги, тож на цьому зупинимося й перейдемо до основного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) передбачає, що юридична допомога має бути \u0026laquo;практичною і дієвою\u0026raquo;. Сам факт призначення державного захисника ще не означає ефективність такої допомоги, оскільки адвокат \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e може зіткнутися з тривалими перешкодами або ухилятися від виконання своїх обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд неодноразово зазначав, що жодне обмеження спілкування клієнтів зі своїми адвокатами-захисниками \u0026mdash; як мовчазне, так і виражене \u0026mdash; не повинно ставати на перешкоді ефективній допомозі захисника, право на яке має обвинувачений\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Приклади таких обмежень охоплюють прослуховування телефонних розмов між обвинуваченим і його адвокатом\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, нагляд з боку слідчого судді за контактами затриманого зі своїм захисником\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, неможливість вільного спілкування з адвокатом через загрозу застосування санкцій\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, обмеження в часі та можливостях підготовки захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, Суд каже, що випадки обмеження спілкування адвоката з клієнтом можуть бути виправдані, якщо на це є вагома причина\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Переконливі підстави\u0026raquo; можуть існувати в тому разі, якщо було переконливо доведено що заходи, які обмежують право на конфіденційне спілкування з адвокатом, були спрямовані на запобігання ризику змови через контакти адвоката із заявником, або у випадку сумнівів щодо професійної етики адвоката чи правочинності його поведінки\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці українські адвокати можуть свідомо уникати встановлення зв\u0026rsquo;язків зі своїми підзахисними-громадянами Росії, побоюючись надмірної до себе уваги, стеження чи тиску з боку правоохоронних органів. Адвокат у жодному разі не повинен використовуватися держслужбами як засіб отримання інформації про особу підозрюваного, зазнавати будь-якого тиску з боку правоохоронних органів у зв\u0026rsquo;язку зі здійсненням своїх професійних обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується неефективного представництва з вини адвоката, то Суд неодноразово підкреслював, що держава-учасниця не може нести відповідальність за всі недоліки призначеного або обраного обвинуваченим захисника\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Договірні держави зобов\u0026rsquo;язані втрутитися лише тоді, коли неспроможність адвоката забезпечити ефективне представництво є очевидною або належним чином доведена до їх відома\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кращого розуміння наведемо декілька справ про порушення статті 6 ЄКПЛ, де такі принципи та підходи були застосовані Судом у різних ситуаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eDaud v. Portugal\u003c/strong\u003e адвокат, призначений за програмою безоплатної правової допомоги, не вказав у своїх апеляційних скаргах, які саме правові норми, на його думку, були порушені, що призвело до визнання Верховним Судом апеляції неприйнятною. У своєму висновку Європейська комісія з прав людини зазначила, що в цій ситуації недоліки офіційно призначеного адвоката були очевидними й мали серйозні наслідки для захисту заявника, оскільки йому відмовили в доступі до Верховного Суду. За конкретних обставин справи та з огляду на той факт, що заявник був іноземцем, компетентні органи Португалії повинні були вжити заходів для забезпечення того, щоб заявник ефективно користувався своїм правом на допомогу захисника\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожою є справа \u003cstrong\u003eCzekalla v. Portugal\u003c/strong\u003e, у якій заявника-іноземця засудили до 15 років позбавлення волі за збут наркотичних речових за обтяжуючих обставин. Верховний Суд визнав неприйнятною апеляційну скаргу державного захисника, оскільки підстави апеляції не були належним чином обґрунтовані. Касаційна скарга не містила жодних доводів і не вказувала, яким чином слід було тлумачити й застосовувати положення законодавства, на порушення яких вона посилалася. Через декілька тижнів після подання вищезазначеним захисником апеляційної скарги заявник відмовився від його послуг й уклав договір з адвокатом, якого сам обрав, він також подав апеляцію, яку Суд, утім, не розглянув. ЄСПЛ сказав, що недотримання офіційно призначеним адвокатом простого й суто формального правила при подачі касаційної скарги з питань права до Верховного Суду мало вирішальне значення. На думку Суду, це було \u0026laquo;очевидним порушенням\u0026raquo;, яке вимагало позитивних кроків з боку відповідних органів влади. Верховний Суд міг би, наприклад, запропонувати офіційно призначеному адвокату доповнити або виправити скаргу, а не оголошувати її неприйнятною. Суд вважав непереконливими доводи уряду про те, що таке запрошення немислиме з огляду на незалежність адвокатури від держави і могло б призвести порушення принципу рівності сторін. По-перше, Суд не бачив, як просте запрошення суду виправити формальну помилку могло вплинути на незалежність адвокатської професії. По-друге, не можна однозначно стверджувати, що така ситуація неминуче порушуватиме принцип рівності сторін, оскільки це скоріше прояв повноважень судді керувати судовим процесом, що здійснюється з метою належного відправлення правосуддя\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eBogumil v. Portugal\u003c/strong\u003e заявник, також іноземець, неодноразово подавав скарги на недбалість державного адвоката, однак тривалий час вони залишалися без реакції. Нового адвоката призначили в день слухання, не давши йому достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції. Суд вказав, що стикнувшись з таким \u0026laquo;явним недоліком\u0026raquo; у захисті, заявник звернув на нього увагу судових органів, однак суд не відреагував належним чином на його прохання і не забезпечив йому реальну \u0026laquo;допомогу\u0026raquo; захисника \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e. Після призначення нового захисника суд, який повинен був знати, що заявник досі не отримував належної правової допомоги, міг з власної ініціативи відкласти розгляд справи для надання новому адвокату достатнього часу для підготовки. Той факт, що новопризначений захисник не подав відповідного клопотання про відкладення судового розгляду, не має жодного значення. Обставини справи вимагали від суду не залишатися пасивним і забезпечити конкретне та ефективне дотримання права заявника на захист\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eG\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey\u003c/strong\u003e обвинувачуваним був 15-річний юнак, який перебував у складному психологічному стані. На перших етапах кримінального провадження заявник узагалі не мав адвоката, допоки на третьому судовому засіданні адвокат співобвинувачуваних не заявив, що відтепер захищає і його. Утім, цей адвокат не з\u0026rsquo;явився на 17 з 25 засідань\u003cspan\u003e, а н\u003c/span\u003eа стадії апеляційного\u003cspan\u003e розгляду справи з\u0026rsquo;явився лише один раз. Досліди\u003c/span\u003eвши\u003cspan\u003e всі обставини справи, Суд зазначив, що молодий вік заявника, тяжкість злочинів, у яких його обвинувачували, суперечливі, на перший погляд, твердження, висунуті проти нього п\u003c/span\u003eравоохоронними органами\u003cspan\u003e та свідком обвинувачення\u003c/span\u003e,\u003cspan\u003e очевидна неспроможність адвоката належним чином представляти його інтереси і, нарешті, його численні неявки на слухання повинні були д\u003c/span\u003eозволити\u003cspan\u003e суду першої інстанції д\u003c/span\u003eійти\u003cspan\u003e висновку про те, що заявник нагально потребував а\u003c/span\u003eдекватного \u003cspan\u003eюридичного представництва\u003c/span\u003e, проте ніяких позитивних кроків вжито не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eFalc\u0026atilde;o Dos Santos v. Portugal\u003c/strong\u003e стосувалася кримінального провадження щодо заявника за підозрою у вчиненні декількох злочинів. Йому призначили державного адвоката, однак останній звернувся з проханням звільнити його від обов\u0026rsquo;язків захисника, оскільки його професійна етика не дозволяла йому захищати заявника з огляду на обставини, за яких останнього обвинувачували. Потім розгляд справи декілька раз відкладався у зв\u0026rsquo;язку із затримками в призначенні нового (другого) захисника. Другий захисник під час судового розгляду справи не заперечував вимогам сторони обвинувачення, а покладався на розсуд суду. Він також не вказав про свідків сторони захисту. Заявник просив суд не враховувати позицію другого захисника та призначити нового, однак ще деякий час суд продовжував розгляд справи за участю цього захисника. Третій захисник подав від імені заявника клопотання про визнання вимог прокурора недійсними, а також клопотав про виклик одинадцяти свідків і дев\u0026rsquo;яти експертів. Проте суд відмовив у задоволенні клопотання як такого, що подане із запізненням, зазначивши, що попередній захисник мав, однак не використав можливість подати відповідне клопотання у встановлений строк. Згодом заявник відмовився і від третього захисника, оскільки той не виконував його вказівки, не допитував свідків обвинувачення та залишався пасивним під час слухання. Урешті, суд призначив заявнику четвертого захисника, а на наступний після цього день \u0026mdash; ухвалив обвинувальний вирок. Оскарження вироку за допомогою самостійно обраного захисника не мало успіху. Суд дійшов висновку, що принаймні стосовно провадження в першій інстанції, найважливішої стадії судового розгляду, результат, передбачений \u0026sect; 3 статті 6 Конвенції, не був досягнутий, оскільки заявник фактично залишився без ефективної правової допомоги. Саме національні органи влади повинні були втрутитися належним чином. Зокрема, суд мав вжити дій, які б дозволити заявнику представити свій захист ефективно, незважаючи на відмову призначених судом адвокатів. Суд не повинен був продовжувати судовий розгляд за участю другого захисника після того, як заявник озвучив відмову від нього, а також суд не пішов назустріч третьому захиснику в поновленні строку на подання клопотання. Ці помилки суд апеляційної інстанції не усунув. Таким чином, Суд констатував, що обмеження прав на захист, подібне до того, що сталося в цій справі, виявилося несумісним з принципом справедливого судового розгляду\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eSejdovic v. Italy\u003c/strong\u003e Суд уперше окреслив вимоги до правової допомоги в справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Суд вказав, що саме на суди покладається обов\u0026rsquo;язок забезпечити справедливий судовий розгляд і, відповідно, надати можливість адвокату, який присутній на судовому засіданні для того, щоб захищати обвинуваченого в разі його відсутності, зробити це. У цій справі уряд не переконав Суд, що заявник був достатньо обізнаний про кримінальне переслідування та обвинувачення, висунуте проти нього. Тому він не зміг дійти висновку, що заявник намагався ухилитися від судового розгляду або беззаперечно відмовився від свого права на участь у судовому розгляді. Далі Суд встановив, що засіб правового захисту, передбачений КПК, не гарантував заявнику з достатньою впевненістю можливість з\u0026rsquo;явитися на новий судовий розгляд для представлення свого захисту. З огляду на такі висновки Суд встановив порушення і не вважав необхідним розглядати твердження заявника про те, що захист, який здійснював його адвокат, був неналежним\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічних висновків Суд дійшов і в справі \u003cstrong\u003eSanader v. Croatia\u003c/strong\u003e. У 1991 році відносно заявника порушили кримінальне провадження, а згодом заочно засудили за приєднання до сербських воєнізованих формувань і розстріл військовополонених. У своїй скарзі заявник стверджував, що не знав про кримінальне провадження, його адвокат \u003cem\u003eex officio \u003c/em\u003eвиконував свої обов\u0026rsquo;язки неефективно, а хорватське законодавство не передбачало адекватної процедури для перегляду вироку. Суд вказав, що з огляду на ескалацію конфлікту в Хорватії в той час і те, що заявник проживав на території, непідконтрольній національним органам влади, вони в принципі не могли повідомити його про кримінальне провадження або забезпечити його присутність. Суд встановив порушення статті 6 \u0026sect; 1, оскільки не було доведено, що заявник переховувався від суду або чітко відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, йому не було надано з достатньою чіткістю можливості ініціювати новий розгляд по суті висунутих проти нього обвинувачень судом з повним дотриманням його права на захист. З огляду на це та, зокрема, неможливість заявника домогтися повторного розгляду справи після його заочного засудження Суд не вважав за необхідне розглядати його твердження про неефективну правову допомогу під час провадження, проведеного за його відсутності\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eDimchevska v. North Macedonia\u003c/strong\u003e стосувалася неможливості заявниці домогтися повторного розгляду справи після її засудження в кримінальному провадженні, про яке вона не знала і в якому не брала участі, оскільки перебувала за кордоном. У вересні 2015 року суд першої інстанції призначив заявниці адвоката та розмістив рішення на дошці оголошень суду. За відсутності апеляційної скарги 6 жовтня 2015 року рішення набрало законної сили. Через два роки заявниця випадково дізналася про її засудження, коли вирок було надано як доказ відповідачем у цивільному провадженні, ініційованому заявницею. Вона одразу звернулася до суду з клопотанням про перегляд справи, посилаючись на те, що розгляд справи був проведений заочно, а також наявність нових доказів і фактів. Суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема через те, що в заявниці був державний адвокат і він не оскаржив вирок. По суті справи Суд встановив, що публікація вироку на дошці оголошень суду, як це передбачалося національним законодавством, не могла призвести до того, що заявниця дізналася б про вирок, перебуваючи в іншій країні, і на той час національним органам було відомо про це. Суд також врахував відсутність відомостей про ухилення заявниці від кримінального провадження та її мовчазну відмову брати в ньому участь, оскільки було доведено факт її необізнаності про справу. Насамкінець Суд вказав, що заявницю не можна було обвинувачувати в тому, що призначений судом адвокат не оскаржив вирок щодо неї та що в результаті кримінальний процес було проведено без повного дотримання її права на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ вище наведеної судової практики можна дійти таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНеефективний захист може проявлятися в різних формах: систематична неявка захисника в судові засідання, відсутність заперечень стороні обвинувачення, систематичне покладання на розсуд суду, непредставлення доказів сторони захисту, непроведення допиту свідків сторони обвинувачення, неоскарження обвинувального вироку, недотримання простих і формальних вимог кримінального процесуального закону, якщо це призведе до серйозних порушень процесуальних прав обвинуваченого (якщо це не можна вважати помилковою поведінкою або звичайним недоліком аргументації\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДо порушення права на захист також може призвести втручання в спілкування, обмеження спілкування між адвокатом і клієнтом, тиск на адвоката, незабезпечення достатнього часу та можливостей для підготовки захисту.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержавні органи (орган досудового розслідування, прокуратура, суд) повинні втрутитися в ситуацію, якщо (1) обвинувачений заявив про неефективний захист та заміну адвоката, або (2) коли ненадання адвокатом ефективної правової допомоги є очевидним. У такому разі державні органи повинні відреагувати на такі факти, наприклад повідомити відповідний центр безоплатної вторинної правової допомоги, надати захиснику додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи, уникати надмірного формалізму тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eХоча обов\u0026rsquo;язок втрутитися перш за все стосується випадків безоплатної правової допомоги (адвокатів \u003cem\u003eex officio)\u003c/em\u003e, він також може виникнути щодо самостійно обраного захисника.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e захисникам варто завжди оскаржувати обвинувальний вирок \u0026mdash; і для належного здійснення захисту, і задля формування судової практики судами вищих інстанцій.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа відсутності (1) належного повідомлення підозрюваного, обвинуваченого про факт кримінального провадження і судового розгляду, його умисного ухилення або однозначної відмови з\u0026rsquo;явитися до суду та (2) адекватного законодавчого механізму перегляду вироку, ухваленого \u003cem\u003ein absentia, \u003c/em\u003eефективна безоплатна правова допомога не компенсує порушення прав обвинуваченого.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Sakhnovskiy v. Russia [GC], no. 21272/03, \u0026sect; 102, 2 November 2010\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Zagaria v. Italy, no. 58295/00, \u0026sect; 36, 27 November 2007\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Lanz v. Austria, no. 24430/94, \u0026sect; 52, 31 January 2002\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e M v. the Netherlands, no. 2156/10, \u0026sect; 92, 25 July 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u0026Ouml;calan v. Turkey [GC], no. 46221/99, \u0026sect; 133, ECHR 2005-IV; Moroz v. Ukraine, no. 5187/07, \u0026sect; 67-70, 2 March 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e S. v. Switzerland, 28 November 1991, \u0026sect; 49, Series A no. 220; Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia, nos. 11082/06 and 13772/05, \u0026sect; 641, 25 July 2013\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Lagerblom v. Sweden, no. 26891/95, \u0026sect; 56, 14 January 2003\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993, \u0026sect; 41, Series A no. 275\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Daud v. Portugal (judgment of 21 April 1998, Reports of Judgments and Decisions 1998-II с. 744, \u0026sect; 23, с. 756-57, \u0026sect; 50\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 28, 68-71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Bogumil v. Portugal, no. 35228/03, \u0026sect; 47-50, 7 October 2008\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e G\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey, no. 70337/01, \u0026sect; 129, 131, ECHR 2009 (extracts)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Falc\u0026atilde;o dos Santos v. Portugal, no. 50002/08, \u0026sect;\u0026sect; 44-47, 3 July 2012\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Sejdovic v. Italy [GC], no. 56581/00, \u0026sect; 91-95, 101, 104, 107, ECHR 2006-II\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Sanader v. Croatia, no. 66408/12, \u0026sect; 75-98, 12 February 2015\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":121,"url":"anna-kozmenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kozymenko.jpeg","name":"Анна","surname":"Козьменко","post":"адвокатка, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":769,"url":"zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701094813,"date":"27.11.2023","views":790,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.jpg","mini_image":null,"name":"Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк розглядаються справи про воєнні злочини?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що переважна частина справ про воєнні злочини відбувається в порядку заочного провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Наразі кількість ухвалених вироків за статтею 438 КК України за весь час збройного конфлікту невелика \u0026mdash; не більше як 50. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про понад 100 тисяч воєнних злочинів, з яких до суду скеровано обвинувальних актів декілька сотень. Розгляд цих справ так само переважно відбуватиметься в порядку in absentia. Отже, судова система перебуває так би мовити в стадії очікування цих тисяч справ, з якими має впоратися, як і система безоплатної правової допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час розгляду таких справ суд вживає заходів для повідомлення обвинуваченого про розгляд справи й реалізацію останнім права на вільний вибір захисника, надалі за відсутності позитивних результатів ухвалює рішення про заочний розгляд з призначенням обвинуваченому захисника за рахунок держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові засідання відбуватимуться за участі прокурора, захисника та судді, який є лише арбітром у цьому процесі й не має права втручатися в збір доказів, який покладається на сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких процесах на захисника лягає й додаткова відповідальність через неможливість узгодити позицію, лінію захисту з особою, яку він захищає. Можливо, це створює зайві побоювання щодо дій захисника в найкращих інтересах клієнта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебагато правових систем світу сприймають судовий розгляд in absentia, навіть у тих, де він передбачений законодавцем, \u0026mdash; це радше виняток, а не звичайна норма. Так само і в українському законодавстві, але в сьогоднішніх реаліях його не уникнути, тому ще більш важливо, щоб цей процес був відкритим і чесним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли процес відбувається за участі обвинуваченого, то захисник стикається з іншою проблемою, що дискутується не один рік, \u0026mdash; ототожненням адвоката з клієнтом. У цьому питанні вже має бути поставлена крапка з урахуванням того, що в національній правовій системі надання послуг адвоката є професійним обов\u0026rsquo;язком, а кожен підозрюваний / обвинувачений має право на таку допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРоль захисника в оцінюванні доказів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі докази, які подає прокурор, мають пройти ретельну перевірку саме сторони захисту. Подані докази, на перший погляд можуть бути достовірними, можуть бути прийнятними та не викликати сумнівів тощо. Під час дослідження доказів суд може встановити лише очевидні порушення, може встановити суперечності при їх дослідженні в сукупності, але за відсутності іншої інформації, яку суду може надати лише сторона захисту, на перший погляд, достовірні та прийнятні докази такими й залишаться, що може не відповідати дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, цю перевірку доказів обвинувачення ніхто, окрім сторони захисту, не зробить, бо водночас слід пам\u0026rsquo;ятати і про обмежені повноваження судді в змагальному процесі, який об\u0026rsquo;єктивну істину в провадженні не шукає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eТо яка роль захисника в процесі \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e? Не без перебільшення \u0026mdash; визначальна\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективна й рішуча позиція захисника протягом усього розгляду, що сприятиме справедливості судового процесу і в підсумку ухваленню такого ж рішення, важлива для всіх \u0026mdash; сторони обвинувачення, суду, адвоката та обвинуваченого й також потерпілого, бо саме винна особа має бути покарана за те, що вчинила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й для потерпілих з огляду на те, що процес має бути проведений один раз і якісно, щоб через роки вони не поверталися до цих подій знову й знову у нових судових процесах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВироки, які всіх цікавлять\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки національних судів за наслідками розгляду справ про воєнні злочини викликають інтерес не лише серед правничої спільноти України, їх перекладають та аналізують і за межами нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, вирок \u0026mdash; це лише підсумок процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким би не був вирок структурованим, мотивованим, але в ньому не може бути відображено те, чого під час судового розгляду не відбувалося, тому якість наданих послуг адвокатом, його активна роль сприятимуть, зокрема, визнанню цих рішень за наслідками проведення саме справедливого судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЧого ми всі прагнемо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо полеміку після повномасштабного вторгнення, яка почалася за межами країни: чи може Україна судити воєнних злочинців, чи може це відбуватися об\u0026rsquo;єктивно з урахуванням загальнонаціональної травми від тих подій, які ми переживаємо, чи можуть процеси над воєнними злочинцями відбуватися під час війни, чи може Україна дотримуватися міжнародних стандартів судочинства тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, всі ці судові розгляди в справах про воєнні злочини мають стати відповіддю на всі сумніви, які виникали і виникають. Водночас це може бути й показником вищої моральності на противагу нашому ворогу, оскільки в людині ми бачимо людину з усіма її правами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому вироки національних судів у цих справах \u0026mdash; це майбутні докази для інших справ, тому якість цих рішень не може бути поставлена під сумнів через несправедливість самого процесу, що відбувся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки за наслідками справедливого судового розгляду \u0026mdash; це також спадщина як взірець справедливості, а не показник помсти, а забезпечення ефективного права на захист є однією із цих гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":119,"url":"marina-bondarenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bondarenko-marina.jpg","name":"Марина","surname":"Бондаренко","post":"суддя Дарницького районного суду міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":10177,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":763,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699543051,"date":"09.11.2023","views":895,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_8.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про воєнні злочини. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Дотримання всіх гарантій справедливого судочинства навіть у таких жахливих злочинах \u0026mdash; ознака правової демократичної держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються. Припускаємо, що причинами цього є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНерозуміння суспільством важливості забезпечення правового захисту обвинувачених у воєнних злочинах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТиск на адвокатів і судову систему в цій категорії справ: бачення справедливості в суворих вироках, а не справедливих процедурах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеякісний матеріальний кримінальний закон, який не дає чіткого розуміння захисту, як працювати в цих справах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНедостатня підтримка / розуміння адвокатів у цих справах самою адвокатською спільнотою.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що замовчування та ігнорування можливих проблем у сфері захисту може призвести до ще більших негативних наслідків, тому віримо в цінність і важливість дискусії на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАмериканський народ через USAID надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається в таких сферах, як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 року, Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eвебсайті\u003c/a\u003e USAID та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_8.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":761,"url":"spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context","video":"VIvTokYSmdk","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698774632,"date":"31.10.2023","views":370,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-JustTalk_Context.jpg","mini_image":null,"name":"Співмірність застосування сили поліції в практиці ЄСПЛ. Особливості під час воєнного стану | Сергій Заєць | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eДе межа застосування сили поліцейських?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи може ця межа зміститися у звʼязку з воєнним часом? Якщо так, чи змінюються підходи до оцінки пропорційності?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі існують критерії до оцінки пропорційності застосування сили?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося із \u003cstrong\u003eСергієм Зайцем\u003c/strong\u003e, адвокатом, експертом освітніх програм УГСПЛ, і ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-JustTalk_Context.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":747,"url":"vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430594,"date":"30.10.2023","views":1588,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4_1.jpg","mini_image":null,"name":"Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим зобов’язанням України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\"\u003eякі критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія аналізує в\u003c/span\u003eідповідність законодавства про колабораційну діяльність\u0026nbsp;міжнародно-правовим зобов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі існують суперечності між нормами статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) і нормами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cu\u003e[1]\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від національного законодавства, Конвенція передбачає дозволену та необхідну діяльність цивільних осіб в умовах окупації. Зокрема, у ній зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- особи, що перебувають під захистом, які внаслідок воєнних дій втратили свій заробіток, повинні бути забезпечені можливістю отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- якщо особи, що перебувають під захистом, є громадянами держави-супротивниці, їх можна залучати лише до таких видів примусових робіт, виконання яких є необхідним для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава може залучати до примусових робіт осіб, що перебувають під захистом, яким виповнилося 18 років, і лише до такої роботи, яка є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами. Кожна така особа, наскільки це дозволяють обставини, повинна бути залишена на своєму звичайному місці роботи. Робота повинна належним чином оплачуватись та відповідати фізичним та інтелектуальним можливостям робітників (стаття 51 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційній державі забороняється змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо (стаття 55 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою всіх наявних засобів та в співробітництві з державними та місцевими органами влади забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни не забороняє і передбачає можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК не містить відповідних винятків при визнанні колаборацією діяльності, пов\u0026rsquo;язаної із забезпеченням гуманітарних, соціальних, медичних, побутових, комунальних та інших потреб населення на окупованих територіях. У результаті до відповідальності можуть бути притягнуті майже всі, хто перебуває на окупованій території і залучений до трудової чи підприємницької діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому ці суперечності мають бути враховані при вдосконаленні національного законодавства про колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПриклади невідповідності ЖК у вироках\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК у чинній редакції не передбачає жодних кваліфікуючих ознак і умов, які б відрізняли звичайну діяльність із забезпечення соціальних, медичних, продуктових, побутових, комунальних, торговельних, транспортних та інших потреб населення в умовах окупації, яка не спричиняє і не може спричинити шкоди національній безпеці України, від злочинної колабораційної діяльності, що загрожує національній безпеці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції не виключає її необмеженого свавільного застосування, покарання мешканців окупованих територій без урахування фактичної суспільної небезпечності діяння, наслідків діяння, спричиненої діянням шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього під дію статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції формально підпадає будь-яка цілком правомірна, навіть суспільно необхідна, діяльність на окупованій території, наприклад заходи, спрямовані на розв\u0026rsquo;язання гуманітарних проблем, надання медичних послуг, надання комунальних і ремонтно-будівельних послуг, діяльність у галузі транспорту, робота продуктових магазинів, виробництво сільгосппродукції і продуктів харчування, медична діяльність та діяльність аптек тощо. Тому існує ризик, що мешканців окупованої території можуть притягнути до кримінальної відповідальності за діяння, які фактично не є суспільно небезпечними, однак формально підпадають під диспозицію чинної статті 111\u003csup\u003e1\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч багаторазовим твердженням представників державної влади України, що не буде визнаватися колабораційною діяльність на окупованих територіях лікарів, комунальників, пожежників, підприємців тощо, і про відсутність підстав для притягнення їх до кримінальної відповідальності, стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК досі свавільно застосовується до таких осіб, незважаючи на відсутність спричинення будь-якої шкоди національній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, на мою думку, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність за відсутності складу такого злочину, відсутності умислу на вчинення злочину, відсутності будь-якої шкоди національній безпеці є вирок Індустріального районного суду м. Дніпро від 15 серпня 2023 року в справі № 202/3884/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за колабораційну діяльність за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК до п\u0026rsquo;яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Суд визнав колабораційною діяльністю дії обвинуваченої, яка діяла для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації: на громадських засадах виконувала обов\u0026rsquo;язки голови мікрорайону Комунальний міста Лиман на окупованій території, здійснювала загальне керівництво роботою вуличних (представників) мікрорайону Комунальний, приймала заяви на отримання твердого палива місцевими мешканцями, брала участь у складанні актів і затверджувала акти перевірки наявності пічного опалення в будинках мешканців для отримання вугілля, підписувала акти на отримання дров, допомагала місцевим мешканцям в отриманні гуманітарної допомоги й медикаментів, займалася розв\u0026rsquo;язанням різних побутових питань населення. Тобто діяла в інтересах цивільного населення, що залишилося на окупованій території. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою діяльності з надання опіки особам, що потребують допомоги, і забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежному застосуванню законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність, визначенню обґрунтованого й справедливого покарання перешкоджає те, що диспозиція статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, як вона викладена в чинній редакції, не передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків і відповідно обов\u0026rsquo;язку доказування суспільно небезпечних наслідків, небезпечності діяння і тому не дозволяє відокремити, розмежувати співпрацю з ворогом на шкоду суспільству, державі та громадянам від діяльності, необхідної для життєзабезпечення громадян України, що залишися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України засуджена за те, що, перебуваючи на окупованій території м. Вовчанськ Харківської області, обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я, здійснюючи керівництво діяльністю сектору охорони здоров\u0026rsquo;я, контроль за діяльністю закладів, підприємств та установ охорони здоров\u0026rsquo;я, забезпечувала населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення та здійснювала керівництво сектором. Такі дії були кваліфіковані за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Вирок не містить жодних відомостей про те, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою керівництва медичним обслуговуванням цивільного населення на окупованій території. Суду було достатньо визнання обвинуваченою вини і її згоди на спрощене провадження. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩе одним прикладом необґрунтованого, на мою думку, притягнення до кримінальної відповідальності може вважатися вирок Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2023 року в справі № 229/2561/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин України засуджений до дев\u0026rsquo;яти років позбавлення волі, з позбавленням права займати відповідні посади, з конфіскацією майна за те, що він виконував обов\u0026rsquo;язки так званого \u0026laquo;начальника отдела жилищно-коммунального хозяйства администрации города Светлодарска\u0026raquo;, виконуючи організаційно-розпорядчі функції з надання комунальних послуг населенню, прибирання вулиць, вивезення сміття, підвезення води, відновлення електропостачання. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченим керівництва комунальним підприємством, що забезпечувало потреби цивільного населення на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4_1.jpg","tags":[{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":759,"url":"zbirannya-ta-protsesualne-oformlennya-dokaziv-pri-rozsliduvanni-seksualnogo-nasilstva--intervyu","video":"07HRCpkQCQA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698434299,"date":"24.10.2023","views":291,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-Ivan-larisa.png","mini_image":null,"name":"Збирання та процесуальне оформлення доказів при розслідуванні сексуального насильства | Інтерв'ю","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВ новому інтерв\u0026rsquo;ю JustTalk і Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; говоримо про виклики під час збирання та процесуального оформлення доказів при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством.\u003cbr /\u003eСпілкуємось із \u003cstrong\u003eІваном Дулкаєм\u003c/strong\u003e, старшим слідчим в ОВС 1-го відділу управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України, та ведучою \u003cstrong\u003eЛарисою Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисницею, адвокаткою, співзасновницею Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e__________________________________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІнтерв`ю підготовлено в рамках проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-Ivan-larisa.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":745,"url":"rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697810470,"date":"20.10.2023","views":592,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.png","mini_image":null,"name":"Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖахіття війни кинули виклик не тільки державній владі загалом, але і звичайним громадянам, які кожного дня відчувають на собі наслідки збройної агресії, переживають втрати, перебувають в окупації, намагаються відбудовувати втрачене й мріють про повернення до свого звичного життя. Якщо навіть дорослим важко долати нові життєві реалії, то діти як найбільш незахищена категорія населення потребують особливої уваги й підтримки з боку держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖоден збройний конфлікт не триває вічно, і саме тому держава повинна мати чітку стратегію налагодження мирного життя на деокупованих територіях, зокрема і щодо майбутнього виховання і захисту прав дітей, беручи до уваги їх досить різний досвід: перебування за кордоном, в окупації, у країні-агресорі або на підконтрольній території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, близько 1\u0026nbsp;000\u0026nbsp;000 українських дітей залишаються за кордоном, близько 744\u0026nbsp;000 дітей незаконно депортовані до країни-агресора, зареєстровано 1\u0026nbsp;012 кримінальних проваджень за фактом воєнних злочинів проти дітей [1; 2; 3]. Це зумовлює актуальність інституту перехідного правосуддя як частини системи першочергових правових заходів держави з відновлення мирного життя на територіях, які опинилися в окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз інституту перехідного правосуддя, визначення його ролі й перспектив у захисті прав дітей на деокупованих територіях, а також розроблення пропозицій щодо конкретних необхідних заходів у межах цього інституту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМіжнародне гуманітарне право та його порушення державою-агресором\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що в міжнародному гуманітарному праві присвячена окрема увага захисту прав дітей під час збройного конфлікту. Зокрема, Додатковим протоколом до Женевських конвенцій, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року передбачено, що діти користуються особливою повагою і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини. Вони зобовʼязані обмежити участь дітей у воєнних діях. Заборонено примусову депортацію дітей, за винятком необхідності дотримання їх безпеки, і зміну їх громадянського статусу. На окупаційну державу покладено обовʼязок сприяння належному функціонуванню закладів освіти, вжиття заходів для встановлення особи дітей і реєстрації їхніх сімейних звʼязків [4; 5].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на вказані положення міжнародного гуманітарного права, численні випадки порушення прав дітей, їх примусове вилучення до країни-агресора та інші воєнні злочини свідчать про те, що росія не дотримується своїх міжнародно-правових зобовʼязань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомітет ООН з прав дитини в \u0026laquo;Заключних зауваженнях щодо об\u0026rsquo;єднаних п\u0026rsquo;ятої та шостої періодичних доповідей України\u0026raquo; констатував численні правдиві повідомлення про грубі порушення прав дітей, як-от убивства, масове переміщення всередині країни та за її межі, а також руйнування цивільної інфраструктури. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ\u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/29831/file/Ukraine-Humanitarian-SitRep-December-2022+.pdf\"\u003e)\u003c/a\u003e на кінець 2022 року, навчання майже 5,7\u0026nbsp;мільйона дітей перервано. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначає, що на 23\u0026nbsp;лютого 2023\u0026nbsp;року внаслідок обстрілів і бомбардувань пошкоджено 3\u0026nbsp;151\u0026nbsp;заклад освіти, зокрема 440\u0026nbsp;зруйновано повністю. ЮНІСЕФ свідчить, що майже 1,5\u0026nbsp;мільйона дітей стикнулося з проблемами психічного здоров\u0026rsquo;я [6].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, на окупованих територіях країна-агресор проводить активні заходи з позбавлення українських дітей своєї національної та особистої ідентичності. Вони полягають у масовій депортації українських дітей на територію росії, з подальшим влаштуванням у російські сімʼї, забезпеченні закладів освіти на окупованих територіях російськими вчителями, проведенні в закладах освіти серед дітей \u0026laquo;виховної\u0026raquo; роботи з виправдання російської агресії, примушуванні до відвідування закладів освіти на окупованих територіях, із забороною продовжувати навчання дистанційно в закладах освіти за українською програмою навчання. Окрім того, країна-агресор проводить активну політику мілітаризації українських дітей, залучає їх до участі в молодіжних організаціях, у яких відбувається воєнно-патріотичне виховання, просуваються ідеї російської ідентичності. Цілком очевидно, що за таких умов діти на окупованих територіях позбавлені можливості відкрито висловлювати свою українську позицію [7; 8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід узяти до уваги, що тимчасово окуповані території України відрізняються за часом перебування під окупацією, відповідно, що довше триває окупація, то більш негативними стають її наслідки та більше часу і ресурсів необхідно для їх подолання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звʼязку із цим на державному рівні дуже важливо аналізувати майбутні виклики, мати нормативно закріплену стратегію і проводити підготовку до розв\u0026rsquo;язання правових, гуманітарних і соціальних проблем постконфліктного періоду. У цьому аспекті на базі сформованого міжнародного досвіду саме перехідне правосуддя є тією програмою з відновлення миру, яку поміж інших заходів (налагодження економічної сфери, відновлення соціальних та адміністративних послуг, соціального забезпечення, інфраструктури) слід запроваджувати на деокупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоняття та елементи перехідного правосуддя\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерехідне правосуддя не слід розглядати лише як судові процедури. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН Кофі Аннана від 2004 року зазначено, що правосуддя перехідного періоду охоплює весь комплекс процесів і механізмів, повʼязаних зі спробами суспільства подолати тяжку спадщину масштабних порушень законності в минулому, з метою забезпечити підзвітність, справедливість і примирення. До них відносять як судові, так і несудові механізми з різним ступенем міжнародної участі (або взагалі без неї), а також окремі дії із судового переслідування, відшкодування шкоди, встановлення фактів, інституційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більш широкому сенсі перехідне правосуддя можна розуміти також як справедливе ставлення з боку закону до всіх учасників конфліктних процесів у суспільстві [10, с. 31].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародним правом напрацьовано чотири основні складові елементи перехідного правосуддя: кримінальне переслідування (Criminal prosecutions) \u0026mdash; ефективне розслідування воєнних злочинів і грубих порушень прав людини, притягнення винних до відповідальності; відшкодування (Reparations) \u0026mdash; створення національних механізмів відшкодування збитків жертвам, виплати їм компенсацій за спричинену фізичну та психічну шкоду відшкодування збитків, відновлення порушених прав постраждалих від конфлікту, надання їм медичної та психологічної допомоги, а також юридичних і соціальних послуг; встановлення істини (Truth-telling) \u0026mdash; забезпечення надання обʼєктивної інформації про причини і наслідки конфлікту, формування і надання доступу до архівів війни; інституційні реформи (Institutional reforms), що передбачають адміністративні заходи з перевірки публічних службовців, реформи у сфері освіти, судових, правоохоронних та інших органах [11, с. 31\u0026ndash;32; 9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтан нормативного регулювання елементів перехідного правосуддя в Україні\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, тому в кожному випадку така модель повинна будуватися відповідно до конкретних політичних та економічних реалій, характеру конфлікту і потреб суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри тривалий збройний конфлікт та окупацію частини територій України, можемо констатувати, що в державі відсутня чітка та достатня нормативна база, яка б визначала засади державної політики у сфері перехідного правосуддя, регламентувала конкретні механізми реінтеграції окупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо законодавчих актів у цій сфері слід віднести Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про військово-цивільні адміністрації\u0026raquo;. Однак ці законодавчі акти покликані розв\u0026rsquo;язувати потреби сьогодення і не передбачають заходів постконфліктного періоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож указом Президента України № 584/2019 створена Комісія з правової реформи, а в її складі \u0026mdash; робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Вона розробила Концепцію перехідного правосуддя в Україні. Така Концепція традиційно складається із чотирьох базових елементів, відомих у міжнародному праві: відшкодування шкоди постраждалим від конфлікту; притягнення винних до відповідальності та запобігання безкарності; забезпечення права на правду про збройний конфлікт; впровадження заходів з недопущення виникнення конфлікту в майбутньому [12].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Кабінет Міністрів України вніс проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo;, який наразі відкликаний. У вказаному законопроєкті пропонували визначити основні засади й напрями державної політики в перехідний, конфліктний і постконфліктний періоди. Зокрема, що стосується дотримання прав дітей: необхідність активізації національно-патріотичного виховання, насамперед серед дітей і молоді в перехідний період; забезпечення доступу до закладів освіти, охорони здоров\u0026rsquo;я, соціального захисту та засобів масової інформації України для осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях; здійснення ефективної освітньої політики, формування стратегії громадянської освіти на деокупованих територіях, державної підтримки вивчення української мови та історії України для недопущення повторення окупації [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене свідчить про необхідність формування в Україні якісного нормативно-правового підґрунтя, що демонструвало б суспільству та міжнародним партнерам політичну готовність України до реінтеграції окупованих територій. Окрім того, у такій нормативній базі має бути приділена окрема увага відновленню ідентичності й захисту прав дітей, враховуючи прогнозовані виклики й ризики в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПерспективи застосування елементів перехідного правосуддя в Україні в аспекті захисту прав дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах дослідження цієї теми слід проаналізувати визначені елементи перехідного правосуддя в контексті захисту прав дітей і впливу на формування їхньої колективної памʼяті в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКримінальне переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eВідновлення законності на окупованих територіях, проведення ефективного розслідування і покарання осіб, винуватих у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти дітей, є одними з пріоритетних завдань держави. Такі заходи повною мірою відповідають інтересам і запитам суспільства та мають здійснюватися з дотриманням усіх міжнародних стандартів права на справедливий суд. При цьому важливо забезпечити максимально відкриті судові процеси, щоб продемонструвати суспільству легітимність судових процедур і довести інформацію про конкретні підтверджені факти вчинення злочинів. Такі факти в перспективі можуть стати предметами вивчення в межах навчальних процесів для досягнення правильної виховної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас необхідно дотримуватися розумного балансу між миром і правосуддям та не допустити того, щоб кримінальне переслідування перетворилося на помсту тим громадянам, які залишилися на окупованій території і були вимушені підтримувати відносини з окупаційною владою. Зокрема, у юридичній спільноті дискусійним залишається питання доцільності кримінального переслідування окремої категорії населення окупованих територій за колабораційну діяльність, яка не завдала істотної шкоди державі або була направлена на підтримання життєдіяльності окупованої території. Тому важливо, щоб кримінальне переслідування мало не репресивний, а захисний і виховний характер. Також, на нашу думку, було б корисно запровадити психологічний супровід сімей з дітьми і дітей, чиї батьки були засуджені за вчинення тяжких злочинів, повʼязаних з воєнною агресією проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВідшкодування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e У межах цього механізму необхідно забезпечити можливість отримання справедливої компенсації дітям, які постраждали від наслідків війни. Причому це стосується однаково як дітей, які стали безпосередніми жертвами, так і тих, хто втратив близьких у звʼязку з учиненням воєнних злочинів. Реалізація цього механізму потребує від держави створення адміністративної процедури, у межах якої можливо визначити статус жертв, розмір і порядок отримання компенсації. Однак видається економічно обґрунтованим, що забезпечення виплати таких компенсацій переважно має здійснюватися за рахунок ресурсів держави-агресора, а тому перспектива реалізації системи відшкодування залежить від успішних політичних рішень і домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВстановлення істини.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНа нашу думку, цей елемент є одним з найбільш важливих у контексті відновлення ідентичності українських дітей за наслідками окупації, а також налагодження взаємовідносин з дітьми, які повернуться додому на деокуповані території. Встановлення істини передбачає цілий комплекс інформаційних заходів, які направлені на доведення обʼєктивної інформації про причини, хронологію і наслідки війни. При цьому важливим є донесення позиції, що жертвами збройного конфлікту є як ті діти, які виїхали з окупованих територій, так і ті, що були в окупації. Завдяки доведенню правдивої інформації в молодого покоління має бути сформоване однакове ставлення до подій війни. У межах цього елементу світовий досвід пропонує створення спеціальних комісій зі встановлення істини. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН від 2004 року зазначено, що було створено більше ніж 30 таких комісій, і вони здатні принести велику користь, допомагаючи суспільству в період після конфлікту встановлювати факти минулих порушень прав людини, укріплювати режим відповідальності, зберігати докази, виявляти порушників та вносити рекомендації з приводу відшкодування та організаційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, створення таких комісій у національній системі України має бути політично, організаційно та економічно виваженим. Як свідчить міжнародна практика, у багатьох випадках такі комісії мали досить широкі повноваження, зокрема з проведення розслідувань і збору доказів, що своєю чергою потребує ухвалення належної правової бази для їх легітимізації та функціонування. Виходячи із сучасних політичних та економічних реалій, вважаємо, що створення таких комісій не буде виправданим. Водночас пропонуємо забезпечити досягнення необхідного результату завдяки взаємодії судових і правоохоронних органів, засобів масової інформації, місцевих органів виконавчої влади, а також учасників освітнього процесу. Так, в українській журналістиці вже обговорюють виклики, які постануть при відновленні роботи на деокупованих територіях, зокрема наголошується, що підготовку до такої роботи слід починати заздалегідь [14]. Також освітні процеси повинні включати відкриті обговорення подій окупації та війни, з висвітленням негативних наслідків збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеформи.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОсновні реформи у сфері захисту прав дітей на деокупованих територіях мають стосуватися відновлення роботи закладів освіти, проведення навчання дітей з урахуванням негативного досвіду окупації, проведення поступового патріотичного виховання та ліквідації наслідків російської пропаганди. Зокрема, потребує розв\u0026rsquo;язання питання продовження навчання дітей, які навчалися під контролем країни-агресора, та умови легалізації отриманих ними документів про освіту. Також слід забезпечити надання психологічної підтримки дітей як у межах освітніх заходів, так і на сімейному рівні. При проведенні освітньої і виховної політики органи державної влади та місцевого самоврядування мають вживати заходи щодо недопущення дискримінації дітей, особливо за ознаками \u0026laquo;ті хто залишився\u0026raquo; та \u0026laquo;ті, хто виїхав на час окупації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міждержавному рівні необхідно продовжувати роботу з повернення всіх українських дітей, які були незаконно депортовані на територію росії, а також ухвалити для цього відповідну законодавчу базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізована тема підтверджує актуальність проведення державою підготовки до реінтеграції окупованих територій, особливо у сфері дотримання прав дітей. Така підготовка необхідна як для формування на загальнодержавному рівні зрозумілої та виваженої політики перехідного періоду, так і інформування населення про справжні наміри держави захистити громадян, повернути демократію і законність на окуповані території. Для відновлення миру, правопорядку та захисту прав дітей дієвим механізмом має стати перехідне правосуддя, досвід застосування якого на міжнародному рівні вже довів свою ефективність. Водночас застосування перехідного правосуддя потребує ухвалення належної правової бази, а вжиті державою заходи мають враховувати потреби молодого покоління, окремо передбачати заходи захисту прав дітей і не допускати дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВикористані джерела\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПонад пів мільйона українських учнів досі за кордоном: які поради дало МОН. URL: \u003ca href=\"https://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\"\u003ehttps://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПортал \u0026laquo;Діти війни\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://childrenofwar.gov.ua\"\u003ehttps://childrenofwar.gov.ua\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСпеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Дії влади України, спрямовані на захист прав дітей. URL: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКонвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДіти війни. Право на життя та ідентичність. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: \u003ca href=\"https://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\"\u003ehttps://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\u003c/a\u003e) (дата звернення 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАналітичний звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Кримський сценарій\u0026rdquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях\u0026raquo;. Центр громадянської просвіти Альмеда. 2023. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eМоніторинговий звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Універсальний солдат\u0026rdquo; за січень-березень 2023. Центр громадянської просвіти Альмеда. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/category/pub/monitoringi/\"\u003ehttps://almenda.org/category/pub/monitoringi/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДоповідь Генерального секретаря ООН \u0026laquo;Господство права и правосудие переходного периода в конфликтных и постконфликтных обществах\u0026raquo; №\u0026nbsp;S/2004/616 від 23.08.2004. URL: \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБлага А., Мартиненко О. Концепція перехідного правосуддя в Україні: уведення у площину юридичної науки. Юридичний вісник. 2019/4. С. 30\u0026ndash;35. URL: \u003ca href=\"http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/%D0%90.%20%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%2c%20%D0%9E.%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\"\u003ehttp://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/А.%20Блага%2c%20О.%20Мартиненко%20Концепція%20перехідного%20правосуддя%20в%20Україні%20уведення%20у%20площину%20юридичної%20науки.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eЛузан. Т. Елементи перехідного правосуддя. Юридична газета Online. 2021. URL: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eГурковська Н. Шлях до миру: через перемогу і перехідне правосуддя. Експертний центр з прав людини. 2023. URL: \u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПроєкт Закону про засади державної політики перехідного періоду № 5844 від 09.08.2021. URL: \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\"\u003ehttps://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАдамович Н. \u0026laquo;Не можна просто сказати \u0026mdash; тепер ми прийшли вас рятувати\u0026raquo;: Як повернути українську журналістику на деокуповані території. ZMINA. 2023. URL: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":118,"url":"evgen-didenko-","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_7551.jpg","name":"Євген","surname":"Діденко ","post":"суддя Оболонського районного суду м. Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":744,"url":"problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697717807,"date":"17.10.2023","views":1171,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.jpg","mini_image":null,"name":"Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки колабораційна діяльність (через відсутність єдиного визначення такої діяльності в чинному законодавстві в цій статті ми будемо використовувати сукупність складів кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111-1 КК України) є відносною новелою в національному законодавстві та судовій практиці, цілком закономірно, що навколо неї виникли дискусійні питання. Хотілося б заохотити колег до фахового обговорення на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що, ухвалюючи рішення про криміналізацію певних видів діяльності співгромадян, які залишилися на тимчасово окупованій території, законодавець, на нашу думку, по-перше, не визначив спеціального суб\u0026rsquo;єкта за цією статтею, залишивши його загальним, тобто відповідно до положень частини 1 статті 22 КК України суб\u0026rsquo;єктом злочину за статтею 111-1 КК України може бути осудна фізична особа віком від 16 років, у тому числі неповнолітня. По-друге, законодавець не врахував істотні відмінності між територіями, окупованими на момент ухвалення Закону № 2108-IX уже протягом років, і територіями, звільненими за декілька тижнів чи місяців після окупації. Також не врахований той факт, що першу обов\u0026rsquo;язкову евакуацію з територій, на яких точилися бойові дії або які могли бути окуповані найближчим часом, з наданням державою певного переліку допомоги евакуйованому населенню (принаймні квитків на потяги Укрзалізниці, інший транспорт, тимчасове розміщення та здійснення щомісячних виплат) було оголошено лише 2 серпня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, тобто після чотирьох з половиною місяців дії статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРизики для дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, законодавець, свідомо чи ні, але наразив неповнолітніх дітей віком від 16 до 18 років, які залишилися на тимчасово окупованих територіях після їх окупації у 2022 році (або взагалі проживали на них з 2014 \u0026ndash; 2015 років), на небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності та покарання, тоді як Конвенція про права дитини вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялася якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а Закон України \u0026laquo;Про охорону дитинства\u0026raquo; забороняє участь і використання дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, залучення та втягнення їх до непередбачених законами України воєнізованих чи збройних формувань. Окремо наголосимо, що в частині 2 статті 30 вищезазначеного Закону прямо вказано: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДержава вживає всіх можливих заходів для запобігання вербуванню та використанню дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, виявлення завербованих дітей та звільнення їх від військової служби\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто законодавець розглядає дітей, завербованих до непередбачених законами України воєнізованих та збройних формувань (під це визначення, вочевидь, цілком підпадають будь-які воєнізовані та збройні формування країни-агресора), не як злочинців, які мають бути покарані, а як жертв, яких потрібно звільнити та повернути до нормального дитинства. Цей підхід вітчизняного законодавця не є якоюсь правовою девіацією, а цілком укладається в логіку наведених вище положень статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в сукупності з більш ранніми положеннями статті 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, які передбачають, що \u003cem\u003e\u0026laquo;діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 7 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, очевидна наявність небезпеки притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 7 статті 111-1 КК України (покарання за цей злочин передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e), адже тільки за 2022 рік до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшло 25 звернень стосовно втягування неповнолітніх у збройний конфлікт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, на територіях, окупованих уже майже протягом десятиріччя, таких як АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО, про системну індоктринацію та мілітаризацію неповнолітніх було відомо задовго до повномасштабного вторгнення Російської Федерації, зокрема ще восени 2020 року Центр прав людини ZMINA ретельно дослідив форми та методи такого \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; українських дітей окупаційною владою на території тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Так, на час публікації в Криму діяли щонайменше 15 міських і районних штабів громадського руху \u0026laquo;Юнармія\u0026raquo; (у лави якого беруть дітей віком від 8 до 16 років), осередки \u0026laquo;Кримського козацтва\u0026raquo;, \u0026laquo;Сини Вітчизни\u0026raquo;, інші \u0026laquo;патріотичні організації\u0026raquo;: у сімферопольських школах було 109 спеціалізованих кадетських класів з посиленою військово-фізичною підготовкою, кадетські класи відкрили навіть у керченському ліцеї мистецтв, не кажучи вже про м. Севастополь, де функціонувала філія президентського кадетського училища, куди приймали дітей з четвертого класу (тобто з 10 років)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Можна зробити висновок, що майже всі діти, які мешкають на окупованому півострові, охоплені мілітаристською пропагандою країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака сама ситуація склалася і в ОРДЛО, де також функціонують кадетські корпуси (зокрема, Донецька школа № 4 \u0026mdash; \u0026laquo;Кадетський корпус імені О. В. Захарченка\u0026raquo; або \u0026laquo;Луганський кадетський корпус\u0026raquo; з відділенням для дівчат у м. Антрацит), а неповнолітніх залучали до конфлікту ще від його початку. Зокрема, у 2016 році було відомо щонайменше про вісім неповнолітніх, які у 2014\u0026ndash;2016 роках брали участь у збройному конфлікті на стороні так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo;, як тоді іменувала себе окупаційна влада на захоплених територіях\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі самі методи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; неповнолітніх громадян України окупаційна влада використовує і на територіях, захоплених Російською Федерацією вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, \u0026laquo;напередодні Нового року [2023] партія \u0026laquo;Единая Россия\u0026raquo; ініціювала акцію \u0026laquo;Новогодняя почта\u0026raquo;, провівши для дітей Запорізької області майстер-класи зі створення новорічних листівок і листів для учасників так званої \u0026laquo;СВО\u0026raquo;. Також можна було принести самостійно намальовані листівки до єдиного гуманітарного штабу партії. Дітей на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей залучали до акції \u0026laquo;Письмо солдату\u0026raquo; та інших схожих заходів, на яких вони мали писати чи малювати листи зі словами підтримки російським військовим. Зокрема, такі заходи відбулися 4 листопада 2022 року в Мелітополі та 21 листопада 2022 року в школі № 1 Скадовська. У грудні 2022 року так звана адміністрація м. Мелітополь повідомила, що після того, як учні школи № 8 написали \u0026laquo;листи підтримки на фронт\u0026raquo;, їх особисто привітали з новорічними святами військові національної гвардії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама проблема притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності не є новою. Ще у 2017 році дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Анастасія Некрасова попереджала, що за частиною 2 статті 260 КК України, за якою кваліфікували участь особи від 16 років у непередбачених законом збройних формуваннях до набрання чинності Законом № 2108-IX 15 березня 2022 року, буде притягнута неповнолітня дитина, а її дорослий вербувальник залишиться непокараним\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на положення частини 6 статті 176 у поєднанні з положеннями частини 4 статті 183 КПК України, які фактично зумовлюють безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обвинуваченням за статтею 111-1 КК України, без диференціації за віком, і беручи до уваги структурну проблему неналежних умов тримання під вартою під час досудового слідства, констатовану пілотним рішенням Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30 січня 2020 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (у додатку до нього перелічено 55 рішень ЄСПЛ за минулі роки, у яких констатовано ту саму проблему), бачимо невтішні перспективи як для неповнолітніх з окупованих територій, яких притягатимуть до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 КК України, так і в майбутньому для Державного бюджету України (навіть якщо не брати до уваги питання справедливої сатисфакції за порушення за статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв\u0026rsquo;язку із самою \u0026laquo;неякісністю закону\u0026raquo; щодо статті 111-1 КК України в її чинній редакції та/або за статтею 5 Конвенції щодо безальтернативності тримання під вартою, які вимагають окремої дискусії, а обмежитися лише порушенням статті 3 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСумна практика\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, уже є щонайменше один вирок за частиною 7 статті 111-1 КК України відносно неповнолітньої особи, а саме вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 травня 2023 року в справі № 229/266/23\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e, яким засуджено неповнолітнього уродженця Артемівського району Донецької області за надання інформації про розташування ЗСУ представникам держави-агресора у 2022 році в м. Бахмут Донецької області до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 15 років, без конфіскації майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу читачів на декілька проблем, що впадають в око при вивченні цього вироку. По-перше, неповнолітньому було призначене максимально можливе (з урахуванням положень статті 102 КК України) основне покарання у вигляді позбавлення волі. Така позиція дивує, адже подібний строк позбавлення волі суди призначають дорослим особам, з певним рівнем освіти та життєвим досвідом, які в умовах збройної агресії не змогли зберегти лояльність до країни свого громадянства. Годі й казати про неповнолітню особу, яку через специфіку свого віку, у тому числі певну емоційність внаслідок гормональних процесів в організмі, не можна розглядати як такий самий суб\u0026rsquo;єкт злочину, що й доросла людина. Власне, цьому розмежуванню в КК присвячено цілий розділ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге у зазначеному вироку до неповнолітнього було застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він таких посад не займав, і необхідність такого покарання аж ніяк не випливає з діянь, за які його засуджено. Вочевидь, це трапилося через невдалу конструкцію санкції частини 7 статті 111-1 КК України, яка не допускає незастосування додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 3 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім згаданої вище проблеми, після 15 березня 2022 року юридична спільнота отримала нову, хоча й не таку очевидну, можливу кримінальну відповідальність неповнолітніх за \u003cem\u003e\u0026laquo;здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів і форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України\u0026raquo;\u003c/em\u003e за частиною 3 статті 111-1 КК України, яка передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе є таємницею, що викладання історії згідно зі стандартами української освіти, з одного боку, і згідно зі \u0026laquo;стандартами освіти\u0026raquo; країни-агресора, з іншого боку, абсолютно протилежні за своїм змістом. Понад те, фактично новий підручник \u0026laquo;Історія Росії\u0026raquo; (авторства міністра освіти РФ Володимира Мединського, наукового керівника Інституту загальної історії Російської академії наук Олександра Чубар\u0026rsquo;яна та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолія Торкунова), за яким українські діти на тимчасово окупованих територіях вчать історію вже цілий місяць, сам собою є нічим іншим, як знаряддям злочину, передбаченим частиною 3 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб зробити такий висновок, достатньо дізнатися, що \u0026laquo;нове видання містить повністю переписану історію з 1970 по 2000 рік, зменшений розділ загальної історії й розширені частини про Азію, Африку й Латинську Америку. У розділі про війну РФ проти України \u0026mdash; 17 параграфів. У цьому розділі стверджується, що США є \u0026laquo;головним бенефіціаром\u0026raquo; війни, а окуповані українські території називають \u0026laquo;новими регіонами\u0026raquo; Росії\u0026raquo;\u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e.\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, цілком зрозуміло, що дитина, яка під час уроку \u0026laquo;історії\u0026raquo; або \u0026laquo;патріотичного виховання\u0026raquo;, заперечуватиме наративи країни-агресора, наражатиме на небезпеку позбавлення волі, катування та навіть смерті не тільки себе, а і свою родину. З іншого боку, формально відповідно до частини 3 статті 111-1 КК України участь у такому навчальному заході (у формі \u0026laquo;правильної\u0026raquo; відповіді на питання вчителя, доповіді чи оголошення реферату на відповідну тему) у навчальному закладі має кваліфікуватися саме як \u0026laquo;здійснення пропаганди\u0026raquo; й далі за текстом. Ми вже мовчимо про окремі пропагандистські заходи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo;, такі як \u0026laquo;написання листів на фронт\u0026raquo;, які здійснювалися, зокрема, у пришкільних таборах тимчасово окупованих міст Бердянська та Мелітополя за шаблоном і під запис\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. Отже, дитина піддається постійній ідеологічній \u0026laquo;обробці\u0026raquo; як під час обов\u0026rsquo;язкової до вивчення шкільної програми, так і нібито у вільний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеможливо не повернутися до наведеного вище прикладу засудження неповнолітнього за частиною 7 статті 111-1 КК України, який, як зазначено у вироку, \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдіючи умисно, з \u003c/em\u003e\u003cem\u003eідеологічних та політичних мотивів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eб\u003c/em\u003e\u003cem\u003eажав настання таких наслідків, з метою отримання державою-агресором воєнної переваги на полі бою та в тилу за\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдля захоплення і окупації державою-агресором Донецької області\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тобто, вочевидь, дитина була індоктринована пропагандою країни-агресора, навіть не перебуваючи в окупації, лише через дистанційні канали розповсюдження інформації. Що тоді казати про дітей, яких окупаційна влада піддає щоденній ідеологічній обробці протягом місяців і навіть років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ що ж тепер робити?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРиторичне питання, як багато випадків пропаганди з боку неповнолітніх у навчальних закладах буде зафіксовано після деокупації тимчасово окупованих територій, де протягом останніх півтора року (а в АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО \u0026mdash; останніх дев\u0026rsquo;яти років) цих дітей індоктринувала країна-агресор, вони вивчали історію в трактуванні окупаційної влади та у вільний час займалися в гуртках на кшталт \u0026laquo;Юнармії\u0026raquo;, а після деокупації вони повернуться до українських шкіл та інших навчальних закладів. Так само риторичним є питання, як матимуть реагувати на них органи правопорядку та суди з огляду на вищеописані вади статті 111-1 КК України та положення частини 2 статті 19 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не риторичне питання, як такі випадки (засудження навіть неповнолітніх дітей за колабораційну діяльність) впливатимуть на процес реінтеграції деокупованих територій і розбудови сталого миру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк підсумок, хотілося б запросити шановних колег до дискусії щодо потреби внесення змін до статті 111-1 КК України, направлених на унеможливлення притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 111-1 КК України та пом\u0026rsquo;якшення основного покарання, а також можливості незастосування додаткового покарання для неповнолітніх, які притягаються за частиною 7 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р \u0026laquo;Про проведення обов\u0026rsquo;язкової евакуації населення Донецької області\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З урахуванням положень частини 1 та частини 5 статті 102 КК України покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк до 10 років, за винятком випадків засудження за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення волі, \u0026mdash; до 15 років. З урахуванням положень частини 2 статті 98 КК України конфіскація майна як додаткове покарання до неповнолітніх не застосовується.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Щорічна доповідь Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, розділ \u0026laquo;Права дітей\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eМикола Мирний. \u0026laquo;Армія майбутнього\u0026raquo;: як Росія мілітаризує українське дитинство в Криму // Центр прав людини ZMINA, 17.09.2020: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр прав людини ZMINA. Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації: \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Коаліція заради миру на Донбасі. Вісім історій дітей, які воювали на Донбасі // Радіо Свобода, 23.10.2016: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;. \u0026laquo;Кримський сценарій\u0026raquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Аліна Боднар. За вербування і залучення дітей у військові дії винуватці відповідальності не несуть, \u0026mdash; правозахисники\u0026raquo; // Texty.org.ua, 14.04.2017: \u003ca href=\"https://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\"\u003ehttps://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30.01.2020, стало остаточним 30.05.2020: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок доступний у ЄДРСР: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Олександр Янковський, Юлія Щетина. Росія переписує історію та мілітаризує освіту. Чого навчатимуть українських дітей на окупованих територіях\u0026raquo; // Радіо Свобода, 22.08.2023: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ворог використовує дітей для власної пропаганди // Центр національного спротиву, 20.06.2023: \u003ca href=\"https://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\"\u003ehttps://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з \u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":758,"url":"prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33","video":"PqOWODH2-QE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698434079,"date":"17.10.2023","views":265,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-na-video-pro-kolaboracionizm.png","mini_image":null,"name":"Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність: як працює законодавство? | JustTalk #33","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПоточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОсновні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eМожливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПритягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eКомунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМодерує дискусію \u003cstrong\u003eЛариса Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниця, адвокатка. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпікери: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОнисія Синюк\u003c/strong\u003e, аналітикиня Центру прав людини ZMINA\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлександр Жила\u003c/strong\u003e, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eАнастасія Сербіна\u003c/strong\u003e, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлексій Арунян\u003c/strong\u003e, журналіст видання судової журналістики \u0026laquo;Ґрати\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-na-video-pro-kolaboracionizm.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":743,"url":"pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697453768,"date":"16.10.2023","views":2809,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.png","mini_image":null,"name":"Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія розкриває питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні з огляду на чинні правові норми про відповідальність за колабораційну діяльність правники й учені пропонують окремі підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів. Але вони не суттєві й без зміни законодавства не забезпечують чіткого й зрозумілого розмежування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада має спеціальний суб\u0026rsquo;єкт і може вчинятися лише громадянином України, а колабораційна діяльність \u0026mdash; не завжди і може також вчинятися іноземцем або особою без громадянства (частини 4, 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) не вимагають громадянства України як обов\u0026rsquo;язкову ознаку суб\u0026rsquo;єкту вчинення злочину).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада може вчинятися на користь будь-якої держави, а колабораційна діяльність \u0026mdash; лише на користь держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднією з ознак об\u0026rsquo;єктивної сторони колабораційної діяльності є місце вчинення кримінального правопорушення, а саме \u0026mdash; тимчасово окупована територія. Державна зрада може вчинятися на будь-якій території і навіть за межами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність, як і державна зрада, вчиняється на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри відмежуванні колабораційної діяльності (стаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК) від державної зради (стаття 111 КК) потрібно враховувати ознаки об\u0026rsquo;єктивної сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону державної зради становлять дії, прямо вказані в статті 111 КК, зокрема: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Однак у законодавстві відсутнє нормативне визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo;, що ускладнює правильну кваліфікацію й може призводити до помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивні форми складів колабораційної діяльності становлять дії, прямо вказані в статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, зокрема добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території (частина 2 та частина 5 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності активна участь у таких заходах (частина 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги (частина 7 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), вчинення особами, зазначеними в частинах 5\u0026ndash;7 цієї статті, дій або ухвалення рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (частина 8 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, визначаючи об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину, не містить посилання на умову вчинення колабораційних дій з метою допомоги в підривній діяльності проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто підривна діяльність, передбачена диспозицією статті 111 КК, є обов\u0026rsquo;язковою ознакою цього складу злочину, тому має бути визначено, у чому саме ця обов\u0026rsquo;язкова ознака виражається і якими доказами підтверджується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційні дії, визначені статтею 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, не пов\u0026rsquo;язуються з вказаною підривною діяльністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому при відмежуванні колабораційної діяльності від державної зради слід з\u0026rsquo;ясовувати, які саме дії вчинені підозрюваним і чи містять вони ознаки допомоги в підривній діяльності проти України, у чому така підривна діяльність проявляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУзагалі правники й учені відзначають, що відмежування провести складно, тому, на їхню думку, у розмежуванні обох злочинів (стаття 111 КК і стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) важливе значення матиме судова практика\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле за відсутності нормативного визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; існують умови для свавільного застосування закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожими за змістом є частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і частина 1 статті 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, за що передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. Частина 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК також передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, за що передбачене більш суворе покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібність в ознаках об\u0026rsquo;єктивних сторін кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, полягає в запереченні здійснення збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальними критеріями розмежування цих складів кримінальних правопорушень є ознаки таких елементів, як об\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона та суб\u0026rsquo;єкт злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, може бути лише громадянин України. Суб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, може бути будь-яка особа незалежно від громадянства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож для розмежування злочинів, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, слід враховувати, що за загальними правилами кваліфікації, якщо кримінальне правопорушення передбачене одночасно кількома статтями КК, то діяння кваліфікується за тією з них, яка містить найбільшу кількість додаткових ознак складу вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому заклики, здійснені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, метою яких є виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії саме Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підлягають кваліфікації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК. Тоді як частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК охоплює заперечення громадянином України, іноземцем, чи особою без громадянства здійснення збройної агресії будь-якої держави проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом неправильної, на мій погляд, кваліфікації може бути вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2023 року в кримінальній справі №\u0026nbsp;383/476/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за публічну підтримку дій збройних формувань держави-агресора (Російської Федерації) щодо приєднання окупованих територій України до складу РФ. Її дії кваліфіковані за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування,\u0026nbsp;та займатися діяльністю, пов\u0026rsquo;язаною з наданням публічних послуг, на строк десять років. Тоді як наявність таких кваліфікуючих ознак, як \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;, вимагала кваліфікації дій обвинуваченої за частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, якою передбачена більш сувора відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до восьми років з конфіскацією майна або без неї.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічний підхід застосований у вироку того ж Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2023 року в кримінальній справі № 383/422/23\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у якій суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, незважаючи на наявність у її діях кваліфікуючих ознак, що передбачені частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи питання розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки, правники і вчені відмічають наявність проблем з кваліфікацією схожих за ознаками кримінальних правопорушень, як стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і стаття 111, стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, стаття 436, стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України, вказують на відсутність правової визначеності в наведених нормах. Попереджають, що відсутність правової визначеності як складового елементу верховенства права може призвести до оскарження рішень національних судів до Європейського суду з прав людини внаслідок порушення права на справедливий судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНедостатня ясність норм, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), схожість й іноді суперечливість у кваліфікації колабораційної діяльності з іншими тотожними протиправними діями, передбаченими статтями 109, 110, 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e, 260, 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, свідчать, що ці норми не відповідають вимогам якості закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє довільне тлумачення кримінального закону і свавільне застосування закону, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано достатньо точно для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку: він повинен бути здатен за потреби й за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність національних законів критерію якості закону може стати підставою для оскарження вироків, постановлених за такими законами, до Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому наявні суперечності вказаних правових норм вимагають удосконалення національного законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність і суміжні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк бути зі злочинами, які фактично підпадають під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (колаборації), але вчинені до її введення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія проти України та окупація її територій Російською Федерацією з лютого 2014 року стали умовами для вимушеної або добровільної співпраці громадян України, що залишилися на окупованих територіях, з державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність уперше була встановлена законом від 3 березня 2022 року, яким КК доповнений статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e. Нова правова норма набрала чинності з 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо цього часу колабораційна діяльність, яка підпадає під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, кваліфікувалася як \u0026laquo;державна зрада\u0026raquo;, і за цими фактами реєстрували й розслідували кримінальні провадження, постановляли вироки за статтею 111 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальні провадження відносно злочинів, що мають ознаки колабораційної діяльності, розпочаті до 15 березня 2022 року за статтею 111 КК, мають бути перекваліфіковані за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, тому що з 15 березня 2022 року вона є спеціальною правовою нормою відносно колабораційної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважаючи на статтю 5 КК, відповідно до якої не має зворотної дії в часі закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не можна притягнути до відповідальності осіб, які вчинили і вже припинили колабораційну діяльність до набрання чинності зазначеним законом 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо колабораційна діяльність була розпочата особою до доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і тривала після 15 березня 2022 року, таких осіб можна притягнути до кримінальної відповідальності за цією статтею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо до набрання чинності 15 березня 2022 року статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК кримінальне провадження відносно колаборантів було кваліфіковане за статтею 111 КК як державна зрада, то після 15 березня 2022 року таке кримінальне провадження має бути перекваліфіковане за відповідною частиною статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, якщо злочинні дії продовжувалися після 15 березня 2022 року, або кримінальне провадження має бути закрите, якщо протиправні дії були припинені до набрання чинності новою спеціальною правовою нормою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміна після 15 березня 2022 року кваліфікацій кримінальних проваджень, розпочатих раніше відносно колабораційної діяльності, зі статті 111 КК на статтю 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК підтверджується судовою практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, дії суддів, які залишилися на окупованих територіях і продовжили, починаючи з 2014 року, роботу в судах, створених окупаційною владою на території Автономної Республіки Крим, кваліфікувалися за статтею 111 КК як державна зрада. Але зараз стають відомими факти кваліфікації таких дій суддів за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність \u0026mdash; добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТак, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2019 року в справі № 1-кп/759/1/19\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України, яка була суддею Севастопольського апеляційного господарського суду, засуджена за те, що з березня 2014 року по 2017 рік обіймала посаду \u0026laquo;судді Двадцять першого арбітражного апеляційного суду\u0026raquo; на окупованій території АР Крим та продовжила здійснювати правосуддя від імені РФ уже як \u0026laquo;суддя\u0026raquo; вказаного \u0026laquo;суду\u0026raquo;. Ці дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 111 КК як державна зрада.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа відміну від такої кваліфікації, за скоєння аналогічних дій 18 серпня 2023 року слідчими ГСУ СБ України в кримінальному провадженні № 220223000000000665 від 30 червня 2023 року п\u0026rsquo;ятьом суддям, що обійняли посади суддів у незаконно створених судах на окупованій території Донецької області, повідомлено про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічно не повідомлялося про підозру про державну зраду за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК громадянину України, який, перебуваючи в окупованій території Автономної Республіки Крим, з 2017 року дотепер обіймає посаду заступника голови \u0026laquo;Державної Ради Республіки Крим\u0026raquo;. Відповідно до скерованого до суду обвинувального акта він обвинувачується лише за частиною 3 статті 109 (дії,\u003c/em\u003e \u003cem\u003eспрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 1 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e(колабораціонізм), \u003c/em\u003e\u003cem\u003eстаттею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) КК. Про це 5 вересня 2023 року повідомила Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична\u003c/em\u003e. Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Кравчук О. Бондаренко М. Колабораційна діяльність: аналіз нової статті 111-1 КК / ГО \u0026laquo;Вектор прав людини\u0026raquo;. Київ, 2022: \u003ca href=\"http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\"\u003ehttp://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Берднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБерднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8] \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\"\u003ehttps://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":740,"url":"yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696945831,"date":"10.10.2023","views":867,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.jpg","mini_image":null,"name":"Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія російської федерації продовжує спричиняти шкоду навколишньому природному середовищу, впливаючи на добробут, здоров\u0026rsquo;я та виживання людей в Україні. Довкілля надто часто стає об\u0026rsquo;єктом нападу або зазнає випадкової шкоди внаслідок використання певних методів чи засобів ведення війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного вторгнення російська федерація грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема спричинює широку, довгочасну й серйозну шкоду природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоміркуємо, як же доводити склад воєнного злочину у випадку спричинення агресією рф шкоди навколишньому природному середовищу України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до пункту b) частини 3 статті 85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року (далі \u0026mdash; Протокол I), серйозним порушенням цього Протоколу є, зокрема, вчинення нападу невибіркового характеру, що торкається цивільного населення або цивільних об\u0026rsquo;єктів, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з положеннями статті 52 Протоколу І, цивільними об\u0026rsquo;єктами є всі ті об\u0026rsquo;єкти, які не є воєнними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКерівні принципи захисту природного середовища під час збройного конфлікту в нормі 8 встановлюють, що під час проведення воєнних операцій необхідно виявляти постійну турботу про захист цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об\u0026rsquo;єктів, зокрема природного середовища. Слід вживати всіх практично можливих запобіжних заходів для уникнення і в будь-якому випадку зведення до мінімуму випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів, включаючи природне середовище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відповідно до міжнародного гуманітарного права можемо розглядати природне навколишнє середовище \u003cstrong\u003eяк цивільний об\u0026rsquo;єкт.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно зі статтею 8(2)(b)(iv) Статуту МКС та статтею 3 Статуту МКТЮ, які є джерелом тлумачення положень статті 438 Кримінального кодексу України, умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою, є серйозним порушенням законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, отже, воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож відповідно до положень статті 8(2)(b)(iі) Статуту МКС воєнним злочином є умисне спрямування нападів на цивільні об\u0026rsquo;єкти, тобто об\u0026rsquo;єкти, що не є військовими цілями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право також містить зобов\u0026rsquo;язання держав з охорони довкілля під час збройного конфлікту. Так, згідно з нормою 7 сторони конфлікту завжди повинні розрізняти цивільні об\u0026rsquo;єкти та військові цілі. Напади можуть спрямовуватися лише на військові цілі. Напади не повинні спрямовуватися на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормою 45 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права встановлено, що використання методів чи засобів ведення воєнних дій, що, як планується або можна очікувати, спричинить масштабну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, заборонено. Знищення природного навколишнього середовища не може використовуватися як зброя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року, учасниками якої є як Україна, так і рф, кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов\u0026rsquo;язана не вдаватися до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способу руйнування, заподіяння шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відповідно до статті 438 Кримінального кодексу України, напад, який здійснюється з усвідомленням того, що він може призвести до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, є порушенням законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що стаття 438 Кримінального кодексу України є бланкетною нормою, а тому під час обґрунтування кваліфікації в кожному конкретному випадку необхідно посилатися на норми, статті й правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об\u0026rsquo;єктивної сторони цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля доведення екологічної складової воєнного злочину можливі посилання на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу та пункт а) частини четвертої статті 51 Протоколу I, згідно з якими цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв\u0026rsquo;язку з воєнними операціями; напади невибіркового характеру заборонені. До нападу невибіркового характеру належать напади, не спрямовані на конкретні воєнні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 52 Протоколу І, відповідно до якої цивільні об\u0026rsquo;єкти не повинні бути об\u0026rsquo;єктом нападу або репресалій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину третю статті 35 Протоколу I, відповідно до якої заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 55 Протоколу І, згідно з якою при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров\u0026rsquo;ю або виживанню населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що стаття 55 Протоколу І передбачає шкоду для здоров\u0026rsquo;я або виживання населення, тоді як стаття 35 Протоколу І передбачає шкоду природному середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте незалежно від масштабу шкоди, забороненої статтею 55, сукупна дія статей 35 та 55 Протоколу I полягає в тому, що вони однозначно забороняють використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють широкомасштабну, довготривалу й серйозну шкоду природному середовищу як такому. Це відповідає висновкам Міжнародного суду ООН про те, що \u0026laquo;взяті разом, ці положення втілюють загальний обов\u0026rsquo;язок захищати природне середовище від широкомасштабної, довготривалої й серйозної екологічної шкоди\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у випадку нападу на установки та споруди, що містять небезпечні сили, необхідно посилатися на частину першу статті 56 Протоколу І, згідно з якою установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції \u0026mdash; не повинні ставати об\u0026rsquo;єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об\u0026rsquo;єкти є воєнними об\u0026rsquo;єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення, оскільки відповідно до пункту c) частини 3 статті 85 Протоколу І такі дії є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно нормою 42 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права закріплено, що під час здійснення нападів на споруди та установки підвищеної небезпеки, зокрема греблі, дамби, ядерні електростанції, а також на інші споруди, розташовані біля або безпосередньо близько до таких об\u0026rsquo;єктів, особлива увага повинна приділятися тому, щоб під час таких нападів уникати вивільнення небезпечних сил і надмірних втрат серед цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід зазначити, що принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві та звичаєвих нормах забороняє напади, від яких можна очікувати спричинення випадкової загибелі цивільного населення або поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів або поєднання таких наслідків, які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на цивільний характер природного середовища будь-яка його частина, яка не є воєнною ціллю, повинна бути захищена не лише від прямого нападу, але й від заподіяння випадкової шкоди, яка не може бути надмірною (окремо або в поєднанні з іншою випадковою шкодою, завданою цивільним об\u0026rsquo;єктам) порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, отриманою в результаті нападу на воєнну ціль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть у випадку нападу на воєнну ціль у разі спричинення надмірної шкоди довкіллю такі дії можна кваліфікувати як воєнний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравильність застосування норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права забезпечить належне притягнення до кримінальної відповідальності за скоєні воєнні злочини та відшкодування завданої воєнними діями шкоди навколишньому природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":560,"name":"злочини проти довкілля"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":757,"url":"zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk--justtalk-32","video":"I-E5AiM93xM","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698433870,"date":"06.10.2023","views":258,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-video.png","mini_image":null,"name":"Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК | JustTalk #32","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПід час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо потрібно змінити в законодавстві?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦі питання обговорювали під модеруванням \u003cstrong\u003eЛариси Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;, зі спікерами: \u003cstrong\u003eАнною Сосонською\u003c/strong\u003e, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК, \u003cstrong\u003eХристиною Кіт\u003c/strong\u003e, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;, \u003cstrong\u003eВадимом Єльшиним\u003c/strong\u003e, представником Національної поліції України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-video.png","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":742,"url":"problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697440295,"date":"04.10.2023","views":460,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.png","mini_image":null,"name":"Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWithin the framework of the Formation of common understanding of standards and approaches to investigation and prosecution in crimes related to armed conflict by representatives of professional communities of the criminal justice system project, JustTalk drafted a series of analytical materials on the topic \u003cstrong\u003e\u0026ldquo;What's wrong with responsibility for collaboration?\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn four interrelated articles, Yuliia Lisova, lawyer, coordinator of work with JustTalk authors, analyzes individual aspects of responsibility for collaboration, notably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 1. \u003c/strong\u003eWhy do we need clean qualification and the impact of the \u0026ldquo;pre-collaborative\u0026rdquo; period.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 2. \u003c/strong\u003eCriteria for distinguishing collaborative activities from related crimes.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 3. \u003c/strong\u003eConformity of legal framework on collaborative activities with Ukraine's international legal obligations.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 4. \u003c/strong\u003eWhat happens in the courts?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSo, today we start with the first part.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eWhy do we need clean qualification?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCollaborative activities are currently the second most common crime against national security. Collaborationism as a phenomenon appeared in February 2014, and until March 2022, such actions were not qualified as a separate component of the crime. This led to impunity for acts or qualifications under other articles of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter \u0026ndash; CC), which provide legal definition to the related phenomena. It was the full-scale war and the martial law that led to the introduction of a new article into the Criminal Code, which stipulates responsibility for collaborative activities\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBalanced, justified, based on clear and predictable law, fair application of the legislation on responsibility for collaborative activities is an important component of the expected reintegration of the de-occupied territories.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCitizens of Ukraine, remaining and staying for a long time in the temporarily occupied territories, who are forced to organize their lives and provide for their lives and the lives of their relatives under the conditions of occupation, should hope that after the liberation, the Ukrainian authorities, persecuting the collaborators, will refrain from groundless accusations and punishments. Citizens of Ukraine should be sure that if they had no intention to cause harm to the interests of Ukraine, if their activities caused no damage, they will not become victims of unjustified persecution.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn his \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003einterview\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e to Telegraph on August 14, 2023, the Prosecutor of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol Ihor Ponochovnyi noted that the statements of some Ukrainian politicians that everyone in Crimea are traitors or collaborators are quite harmful\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. At the same time, the effective legal framework in this field leaves a lot of room for the subjective and arbitrary application of criminal liability for collaborationism because of its imprecision and contradiction. And this will obviously have negative consequences.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe population of the occupied territories will lose their desire for de-occupation due to the fear of expected criminal liability \u0026ldquo;for cooperation with the occupiers\u0026rdquo; for themselves or their loved ones. Or, fearing unjustified criminal liability, citizens of Ukraine who only worked, provided social services, carried out entrepreneurial activities for the purpose of supporting the civilian population in the conditions of occupation, without causing specific damage to the national security of Ukraine, will not have the desire to return under the control of the Ukrainian authorities. Instead, they may stop their usual life, leave their place of residence, leave their relatives behind, become forced migrants and forever end their ties with Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo ensure inevitability of fair punishment for persons who deliberately acted to the detriment of Ukraine and caused damage to the interests of Ukraine and its citizens, the legal provisions on liability for collaborative activities should guarantee protection against the arbitrary application of such liability. This will affect the level of public trust in the temporarily occupied territories in the Ukrainian authorities and, accordingly, the speed of reintegration processes.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003ePre-collaborative period\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBefore March 2022, criminal legislation did not establish a crime such as collaborative activities. Before 2014, there was no such objective need (and the norms of the Criminal Code, like other laws, are a reflection of objective reality): the territorial integrity of Ukraine was not violated, its territories were not captured, and they were not under the control of the aggressor state, citizens of Ukraine were not under occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSince 2014, after the occupation of the Autonomous Republic of Crimea and part of the territories of the Donetsk and Luhansk regions, the facts of cooperation of the citizens of Ukraine who remained in these territories with the occupying power \u0026ndash; collaboration in various forms (military collaboration, political collaboration, economic collaboration, cultural collaboration, livelihood-related collaboration, etc.) came to knowledge. But, unfortunately, until March 2022, the law did not define the grounds, conditions and procedure of responsibility for collaborative activities that took place in the occupied territories. Law enforcement agencies and courts limited themselves to the application of Article 111 of the Criminal Code to the collaborators. This Article provides for responsibility for high treason, allowing the agencies and courts to broadly apply it to the offenses that are actually collaboration and do not have signs of high treason.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, starting from February 2014, because of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the occupation of part of the territories of Ukraine, the presence of a significant number of Ukrainian citizens in these territories, clear and understandable regulation of legal relations to determine permissible or prohibited activities (collaboration) in these territories was (and still is) necessary. This regulation should separate criminal activity from the activity that is socially necessary to ensure livelihoods of civilian population under the conditions of occupation and does not cause harm to the interests of society, the state and citizens.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eLaw #2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e as of March 3, 2022, added to the Criminal Code the Article 111\u003csup\u003e1 \u0026ldquo;\u003c/sup\u003eCollaborative Activities.\u0026rdquo; It criminalizes the following actions:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003epublic denial by a citizen of Ukraine of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, or public calls by a citizen of Ukraine to support the decisions and/or actions of the aggressor state, armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state, to cooperate with the aggressor state, armed formations and/or the occupying administration of the aggressor state, to refuse recognition of the state sovereignty of Ukraine to the temporarily occupied territories of Ukraine;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position not related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003epropaganda by a citizen of Ukraine in educational institutions, regardless of the types and forms of ownership, with the aim of facilitating the implementation of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, avoiding responsibility for armed aggression against Ukraine by the aggressor state, as well as the actions of citizens of Ukraine aimed at implementing education standards of the aggressor state in educational institutions;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003etransfer of material resources to illegal armed or paramilitary formations created on the temporarily occupied territory, and/or armed or paramilitary formations of the aggressor state, and/or conducting economic activities in cooperation with the aggressor state, illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including in the occupying administration of the aggressor state, or voluntary election to such authorities, and also participation in the organization and holding of illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory or public calls for holding such illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eorganizing and conducting political events, carrying out information activities in cooperation with the aggressor state and/or its occupying administration, aimed at supporting the aggressor state, its occupying administration or armed formations and/or at avoidance of responsibility of the aggressor state for armed aggression against Ukraine, in the absence of signs of treason, active participation in such activities;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position in illegal judicial or law enforcement bodies created in the temporarily occupied territory, as well as voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state or assisting such formations in the conduct of hostilities against the Armed Forces of Ukraine and other military formations established in accordance with the laws of Ukraine, voluntary formations that were established or self-organized to protect the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBut unfortunately, the expectations from the new composition of the crime that it would provide more clear, predictable and individualized application of criminal liability for collaborative activities did not come true.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eDistinguishing collaborative activities from other crimes against the foundations of national security\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe reasons for significant difficulties for the correct qualification of illegal actions, distinguishing collaborative activities from other crimes and applying a fair punishment are that Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code under collaborative activities lists the same actions that are provided for by other norms of the Criminal Code as other criminal offenses. In turn, incorrect qualifications can lead to unreasonable and unjust punishment, as well as cause\u0026nbsp; illegal exemption from responsibility or illegal conviction.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2110-IX as of March 3, 2022, added Article 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026rdquo;Justification, Recognition as Legitimate, Denial of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine, Glorification of its Participants\u0026rdquo; to the CC;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2198-IX as of April 14, 2022, added Article 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026ldquo;Assistance to an Aggressor State\u0026rdquo; to the CC\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Article 109 of the Criminal Code, responsibility is provided for \u0026ldquo;actions aimed at violently changing or overthrowing the constitutional order or at seizing state power.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 110 of the Criminal Code provides for responsibility for encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 260 of the Criminal Code provides for responsibility for the creation of paramilitary or armed formations not provided for by law or participation in their activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code establishes responsibility for creating a terrorist group or terrorist organization, leading or participating in such group or organization.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code provides for responsibility for justifying, recognizing as legitimate, denying the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, and glorifying its participants.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese articles define as crimes actions identical to collaborative activities, but provide for different qualification of such actions and different measures of punishment. This allows for arbitrarily interpreting the criminal law and arbitrarily applying it, and may cause unfair resolution of criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnfortunately, the content of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code in its effective version does not allow clearly distinguishing collaborative activities from other related crimes. Effective lack of sustainable law enforcement and judicial practice leads to unequal application of the law and contradictory court decisions.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof the Oktiabrskyi District Court of the city of Poltava as of August 16, 2023, in case #554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for voluntarily participating in an illegal armed formation created on the temporarily occupied territory, and also voluntary participation in the armed formation of the aggressor state. Such actions were simultaneously qualified under Part 2 of Article 111 and Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code. That is, the same actions were qualified under two articles of the Criminal Code, because the provision of Article 111 provides for responsibility for switching to the side of the enemy during an armed conflict, and Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e provides for responsibility for the voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations established\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eon temporarily occupied territory, and/or in the armed formations of the aggressor state. At the same time, Article 260 of the Criminal Code, which also provides for responsibility for participation in the activities of paramilitary formations not provided for by the laws of Ukraine, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of Koroliovskyi District Court of the city of Zhytomyr as of August 31, 2023, in case #296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine, who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for being a participant of military formations not provided for by law, armed resistance and illegal opposition to the performance of official duties by employees of law enforcement agencies of Ukraine and servants of the Armed Forces of Ukraine, taking part in hostilities, performing combat shifts, participating in military and physical training of armed forces not provided for by law. Such actions were simultaneously qualified under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eas taking part in the activities of a terrorist organization and facilitating its activities and under Part 2 of Article 260 of the Criminal Code as taking part in the activities of an armed formation not provided for by law. At the same time, Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code, which also provides for responsibility for voluntary participation in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn court decisions in cases with signs of collaborative activities, usually there is no clear motivation why in some proceedings the same actions are qualified under Article 111 of the Criminal Code as treason, and in others, under Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eof the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, in case #727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who held the position of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez\u0026rdquo; of high treason under part 2 of Article 111 of the Criminal Code. As stated in the verdict, after the start of open Russian aggression on February 24, 2022, the accused person agreed to the offer of the Russian occupation administration to perform the duties of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez.\u0026rdquo; According to the verdict, the accused person was occupying this position at the time of the verdict. She was also convicted under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThat is, the accused person held a position related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, which fall under the definition of collaborative activities, the responsibility for which is provided for in part 5 of Article 111 1 of the Criminal Code, yet was convicted of high treason under Article 111 of the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThis verdict of the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, on the conviction of the accused under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code, as well as under Part 3 of Article 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e of the Criminal Code, was upheld by \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe decision\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Chernivtsi Court of Appeal as of June 19, 2023, case number 11-kp/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, for similar actions committed under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Kirovskyi District Court of the city of Kirovohrad as of August 22, 2023, in case #404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting head of the administration of the Novoaidar District of the so-called \u0026ldquo;LPR\u0026rdquo; related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory. Such actions were classified according to part 5 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eAt the same time, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zhovtnevyi District Court of the city of Zaporizhzhia as of March 13, 2023, in case #331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting mayor of the city of Berdiansk in an illegal authority \u0026ndash; the \u0026ldquo;mayor\u0026rsquo;s office\u0026rdquo; of the city of Berdiansk, related to the performance of organizational-administrative functions in an illegal authority created on the temporarily occupied territory of Berdiansk territorial community. Such actions were qualified as a set of crimes under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code as high treason committed under martial law, and at the same time under Part 5 of Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e of the Criminal Code as\u003csup\u003e \u003c/sup\u003ethe voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eThe decision\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zaporizhzhia Court of Appeal as of July 25, 2023, upheld this sentence\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe cited court decisions do not provide clear justification why the same actions are qualified as collaborative activities in one case, as treason in another case, and as a combination of treason and collaborative activities in the third case.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSuch contradictory judicial practice confirms insufficient quality, comprehensibility and predictability of effective legal norms, and requires prompt and significant improvement of the legislation on responsibility for collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Golinka M.\u0026nbsp;I. Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (collaborative activities) and related phenomena: problems of legal regulation.\u003cem\u003e Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. Economic series. Legal series. \u003c/em\u003eIssue 36/2023, p. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":738,"url":"problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696281646,"date":"03.10.2023","views":1963,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14_1.png","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. Критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож сьогодні розпочинаємо з першої частини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність займає друге місце за розповсюдженістю серед зареєстрованих злочинів проти національної безпеки. Колабораціонізм як явище з\u0026rsquo;явився в лютому 2014 року, і до березня 2022 року такі дії не кваліфікувалися як окремий склад злочину. Це призводило до безкарності діянь або кваліфікації за іншими статтями Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), які нормативно визначали суміжні явища. Саме повномасштабна війна та запровадження воєнного стану зумовили скоріше введення до КК нової статті, якою передбачено відповідальність за колабораційну діяльність\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиважене, обґрунтоване, відповідно до зрозумілого й передбачуваного закону справедливе застосування законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність є важливою складовою очікуваної реінтеграції деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГромадяни України, залишившись і тривалий час перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, які вимушені організовувати й забезпечувати своє життя і життя своїх рідних в умовах окупації, мають сподіватися, що після звільнення українська влада, переслідуючи колаборантів, утримається від безпідставних обвинувачень і покарань. Громадяни України мають бути впевненими, що за відсутності в них наміру спричинити шкоду інтересам України, за відсутності шкідливих наслідків від їхньої діяльності вони не стануть жертвами необґрунтованих переслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Ігор Поночовний в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 14 серпня 2023 року виданню \u0026laquo;Телеграф\u0026raquo; відзначив, що досить шкідливими є заяви деяких українських політиків про те, що в Криму всі зрадники чи колаборанти\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас актуальний стан законодавства в цій сфері залишає багато простору для суб\u0026rsquo;єктивного та свавільного застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм з огляду на їх неконкретність і суперечливість. І це, очевидно, буде спричиняти негативні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаселення окупованих територій втратить бажання до деокупації через страх очікуваної кримінальної відповідальності \u0026laquo;за співпрацю з окупантами\u0026raquo; для себе або своїх близьких. Або, побоюючись необґрунтованої кримінальної відповідальності, громадяни України, що лише працювали, надавали соціальні послуги, здійснювали підприємницьку діяльність з метою життєзабезпечення цивільного населення в умовах окупації, не спричинивши конкретної шкоди національній безпеці України, не матимуть бажання повертатися під контроль української влади, зруйнують своє звикле життя, покинуть своє місце проживання, покинуть своїх рідних, стануть вимушеними іммігрантами й назавжди припинять свої зв\u0026rsquo;язки з Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечуючи невідворотність справедливого покарання особам, що умисно діяли на шкоду України й спричинили шкоду інтересам України і її громадян, норми законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність повинні гарантувати захист проти свавільного застосування такої відповідальності. Від цього залежить рівень довіри населення, що опинилося на тимчасово окупованих територіях, до української влади і відповідно швидкість процесів реінтеграції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДоколабораційний період\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня 2022 року кримінальне законодавство не передбачало такого складу злочину, як колабораційна діяльність. До 2014 року не було такої об\u0026rsquo;єктивної потреби (а норми КК, як і інших законів, є відображенням об\u0026rsquo;єктивної реальності): територіальну цілісність України не порушували, її території не захоплювали, і вони не підпадали під контроль держави-агресора, громадяни України не перебували в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року, після окупації Автономної Республіки Крим і частини територій Донецької і Луганської областей, стали відомі факти співпраці громадян України, що залишилися на цих територіях, з окупаційною владою \u0026mdash; колаборації в різних формах (воєнна колаборація, політична колаборація, економічна колаборація, культурна колаборація, побутова колаборація тощо). Але, на жаль, до березня 2022 року законодавець не визначав підстав, умов і порядку відповідальності за колабораційну діяльність, що виникла на окупованих територіях. Органи правопорядку й суди відносно колаборантів обмежувалися застосуванням статті 111 КК, що передбачає відповідальність за державну зраду, допускаючи на власний розсуд занадто широке її застосування до правопорушень, що фактично є колаборацією і не мають ознак державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, починаючи з лютого 2014 року, обставини збройної агресії Російської Федерації проти України, окупації частини територій України, перебування на цих територіях значної кількості громадян України потребують (і продовжують потребувати) законодавчого чіткого й зрозумілого регулювання правовідносин для визначення допустимої або забороненої діяльності (колаборації) на цих територіях, відмежування злочинної діяльності від діяльності, що є суспільно необхідною для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації і не спричиняє шкоди інтересам суспільства, держави й громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo;, якою злочинними визначені такі діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, не пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очікування від нового складу злочину, що він буде мати наслідком більш чітке, передбачуване та індивідуалізоване застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм, на жаль, не справдилися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІстотні труднощі для правильної кваліфікації протиправних дій, відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів і застосування справедливого покарання зумовлені тим, що стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК визначає як колабораційну діяльність такі ж самі дії, що передбачені іншими нормами КК як інші кримінальні правопорушення. Своєю чергою неправильна кваліфікація може тягнути призначення необґрунтованого й несправедливого покарання, а також стати причиною незаконного звільнення від відповідальності або незаконного засудження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2110-IX КК доповнено статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 14 квітня 2022 року № 2198-IX КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 109 КК передбачена відповідальність за \u0026laquo;дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 110 КК передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 260 КК передбачає відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК передбачена відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелічені статті описують як злочини дії, тотожні колабораційній діяльності, але передбачають різну кваліфікацію таких дій і різні міри покарання. Це дозволяє довільно тлумачити кримінальний закон і свавільно застосовувати його, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції, на жаль, не дозволяє чітко розмежовувати колабораційну діяльність від інших суміжних злочинів. Відсутність на цей час сталої правозастосовної й судової практики призводить до неоднакового застосування закону й постановлення суперечливих судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Октябрського районного суду міста Полтави від 16 серпня 2023 року в справі № 554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що брав добровільну участь у незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території, а також брав добровільну участь у збройному формуванні держави-агресора. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 2 статті 111 та за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Тобто одні й ті самі дії були кваліфіковані за двома статтями КК, тому що диспозиція статті 111 передбачає відповідальність за перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, а стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e передбачає відповідальність за добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора. Одночасно стаття 260 КК, що також передбачає відповідальність за участь у діяльності не передбачених законами України воєнізованих формувань, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Королівського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2023 року в справі № 296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що як учасник не передбачених законом збройних формувань брав участь у їхній діяльності, чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, брав участь у бойових діях, здійснював бойові чергування, брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки не передбачених законом збройних формувань. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e як узяття участі в діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності та за частиною 2 статті 260 КК як узяття участі в діяльності не передбаченого законом збройного формування. Одночасно частина 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що також передбачає відповідальність за добровільну участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових рішеннях у справах, що мають ознаки колабораційних діянь, як правило, відсутні зрозумілі мотивування, чому такі самі дії в одних провадженнях кваліфікуються за статтею 111 КК як державна зрада, а в інших \u0026mdash; за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року в справі № 727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за державну зраду за частиною 2 статті 111 КК засуджено громадянку України, яка з 2016 року займала посаду керуючої справами, надалі, з 2019 року й дотепер, обіймала посаду \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. Як зазначено у вироку, після початку відкритої російської агресії 24 лютого 2022 року обвинувачена погодилася на пропозицію російської окупаційної адміністрації виконувати обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязки \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. На цій посаді, як зазначено у вироку, обвинувачена перебувала й на час ухвалення вироку. Вона також засуджена за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТобто обвинувачена займала посаду, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, що підпадають під визначення \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo;, відповідальність за яку передбачена частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, але була засуджена на державну зраду за статтею 111 КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року про засудження обвинуваченої за частиною 2 статті 111 КК, також за частиною 3 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК залишено в силі \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eухвалою\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2023 року, № провадження 11-кп/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічні дії, скоєні за аналогічних обставин, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року в справі № 404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків голови адміністрації Новоайдарського району так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13 березня 2023 року в справі № 331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків мера міста Бердянська в незаконному органі влади \u0026mdash; \u0026laquo;мерії\u0026raquo; міста Бердянська, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, створеному на тимчасово окупованій території Бердянської міської територіальної громади. Такі дії були кваліфіковані як сукупність злочинів за частиною 2 статті 111 КК як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, та одночасно за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 року цей вирок залишено в силі\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ наведених судових рішеннях відсутня зрозуміла мотивація, чому одні й ті самі дії в одній справі кваліфікуються як колабораціонізм, а в іншій \u0026mdash; як державна зрада, а в третій \u0026mdash; як сукупність державної зради й колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака суперечлива судова практика свідчить про недостатню якість, зрозумілість і передбачуваність чинних правових норм і вимагає скорішого й суттєвого вдосконалення законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Голінка М.\u0026nbsp;І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання\u003cem\u003e. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":736,"url":"yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695889615,"date":"28.09.2023","views":1308,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.png","mini_image":null,"name":"Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку широкомасштабної збройної агресії росії проти України парламент в скороченій процедурі розглянув і схвалив зміни до Кримінального кодексу України, які встановили відповідальність за співпрацю із окупаційною владою: були додані статті 111-1 та 111-2.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни першочергово мали на меті превенцію співпраці українських громадян із окупаційною владою на територіях, які були зайняті ворожою стороною після 24 лютого 2022 року. Саме тому, ймовірно, криміналізувалося широке коло діянь різноманітних суб\u0026rsquo;єктів, що призвело до значної кількості відкритих кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Центром прав людини ZMINA, проводить\u003cspan\u003e дискусію, щоб у професійному середовищі обговорити питання правової кваліфікації дій осіб, які підозрюються в співпраці із державою-окупантом, а також слідчої та судової практики розслідування справ, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦя дискусія відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в межах спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":734,"url":"from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695050673,"date":"18.09.2023","views":762,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.png","mini_image":null,"name":"Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо відомо про \u0026laquo;вибори\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩонайпізніше із січня 2023 року РФ взялася вкотре організовувати демонстраційне \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; на окупованих територіях. Було оголошено про намір до вересня 2023 року завершити насильницьку паспортизацію населення, сформувати списки електорату, визначитися з виборчими дільницями. При цьому інформацію намагалися подавати як частину федерального електорального процесу: адже обирати мали не лише представників регіональних і місцевих окупаційних влад, але й мера Москви та частину очільників регіонів РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо середини весни 2023 року, очікуючи на український контрнаступ, росіяни зрозуміли, що їм не вистачає виборців і що в російському законодавстві існують прогалини, які потрібно негайно ліквідувати. Із цією метою Павло Крашенніков розробив закон про порядок організації виборів у нових суб\u0026rsquo;єктах Росії, який дозволив голосувати під час воєнного стану, навіть без паспорта громадянина РФ, онлайн, поза межами окупованих територій, за закритими списками кандидатів, не протягом \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo; (10 вересня), а задовго до нього\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат, на виборах перемогла \u0026laquo;Єдина Росія\u0026raquo;, а російські агенти зберегли давно отримані за лояльність до Путіна місця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРеакція України та світу\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна послідовно не визнає \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях, характеризуючи їх лише як інструмент анексії задля зміцнення влади держави-агресора. 7 липня 2023 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову №\u0026nbsp;43 \u0026laquo;Про нелегітимність організації підготовки та проведення Російською Федерацією будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. ЦВК підкреслює, що \u0026laquo;вибори\u0026raquo;, організовані російськими агентами, є порушенням суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України, тому a priori \u0026mdash; нелегітимні. Подібні міркування відтворені і в ухваленому 9 серпня 2023 року Зверненні Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей щодо намірів Російської Федерації провести незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинятково марною спробою Росії легітимізувати та нормалізувати свій вплив на окупованих територіях України визнають \u0026laquo;вибори\u0026raquo; Європейський Союз, Рада Європи, Канада, Сполучене Королівство та США. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи наполягає, що подібне голосування порушує права людини. На засіданні Ради Безпеки ООН 8 вересня 2023 року члени вкотре \u0026laquo;висловили глибоке занепокоєння\u0026raquo; повторенням сценарію минулих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; на окупованих територіях України, назвавши діяння РФ \u0026laquo;потьомкінськими виборами\u0026raquo;. Щоправда, у своїх заявах міжнародна спільнота мало зрушила з місця за останні дев\u0026rsquo;ять років. Росія продовжує анексію українських територій, однак чітких кроків щодо притягнення її до відповідальності як держави або її посадовців як індивідуальних злочинців не зроблено. При цьому з погляду переслідування \u0026laquo;незаконні вибори\u0026raquo; \u0026mdash; одне з найбільш простих протиправних діянь, адже докази можна знайти навіть у відкритому доступі. Тому питання знову у відсутності політичної волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; на окупованих територіях і міжнародне право\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння РФ, спрямовані на включення окупованих територій України до власної правової та політичної системи, порушують низку принципів і норм, закріплених у міжнародному праві. Щонайменше частина з них має звичаєвий характер і їх визнають протиправними більшість держав світу. Зокрема, мова йде про порушення двох основоположних принципів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eсуверенної рівності держав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eневтручання у внутрішні справи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі принципи, закріплені в міжнародних інструментах, які Росія послідовно визнавала, хоча так само послідовно не дотримувалася: Статут ООН (стаття 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Декларація про принципи міжнародного права (принципи 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, протиправні вибори з погляду мети їх проведення мають ознаки одного з елементів злочину агресії, закріпленого як у статті 8-bis Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а саме: \u003cem\u003e\u0026laquo;Будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПри цьому відповідальність за такі діяння має нести як Росія, так і її агенти відповідно до принципу індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; порушують фундаментальний принцип міжнародного гуманітарного права \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eа діяння, спрямовані на примус до участі в подібному голосуванні, є також примусом присягнути на вірність окупаційній державі, що заборонено статтею 45 Гаазького положення\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, згадані діяння є яскравим проявом порушення права громадянина брати участь у веденні державних справ (стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, вибори є зазіханням на національну ідентичність місцевого населення, на право вільно висловлювати свою думку, на невтручання в особисте життя. Імовірно, що окремі акти примусу в ході такого \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; можуть сягати порогу воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Злочин і кара\u0026raquo; в національному праві\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОфіс Генерального прокурора наголошує: голосування на російських виборах \u003cem\u003eper se\u003c/em\u003e не має ознак злочину. Беручи до уваги атмосферу страху й несвободи, примус, зокрема застосування погроз озброєними окупантами або насильства, така позиція органів влади України релевантна обставинам. Безумовно, мова йде також про економію ресурсів: перевантажена понад ста тисячами відкритих проваджень щодо вчинення воєнних злочинів, національна система не впорається з десятками тисяч нових справ проти \u0026laquo;колаборантів\u0026raquo;. До того ж підхід \u0026laquo;карати кожного\u0026raquo; неминуче спровокував би негативне ставлення до України загалом, що лише ускладнить процеси деокупації, реінтеграції та примирення. Не варто забувати, що Росія змушує голосувати навіть тих українців, яких незаконно депортувала до власних регіонів, і відмовитися під повним контролем агресора майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас є ті особи, які беруть участь в електоральному процесі добровільно: вони балотуються, пропагують, працюють на виборчих дільницях, \u0026laquo;спостерігають\u0026raquo;. Серед них як місцеве населення, так і колонізатори та російські громадяни \u0026mdash; представники органів влади окупаційної держави. Щодо них на національному рівні застосовується інший підхід: діяння місцевого населення кваліфікуються переважно за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eучасть в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території)\u003c/em\u003e, а діяння колонізаторів та інших російських громадян \u0026mdash; за статтею 110 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосягання на територіальну цілісність і недоторканність України)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними \u0026laquo;Deutsche Welle\u0026raquo;, станом на 31 серпня Служба безпеки України ідентифікувала понад 3,5 тисячі добровільних учасників незаконних виборів на окупованих територіях. Вочевидь, реальна кількість потенційно винних осіб значно більша. Наприклад, відповідно до відомостей \u0026laquo;избирательной комиссии \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, лише на території окупованої Луганської області вибори організовують і забезпечують 5\u0026nbsp;260 осіб. 17 липня 2023 року за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури повідомлено про підозру голові, заступнику та секретарю згаданої \u0026laquo;избирательной комиссии\u0026raquo;. Особам, які вже проявили себе минулого року в ході організації \u0026laquo;референдуму в \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, було інкриміновано колабораційну діяльність (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 вересня, напередодні \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo;, Служба безпеки України повідомила про підозру Голові Центральної виборчої комісії РФ Еллі Памфіловій, її заступнику Миколі Булаєвому й секретарю Наталії Бударіній. Організація \u0026laquo;місцевих виборів\u0026raquo; на окупованих територіях була кваліфікована як посягання на територіальну цілісність (стаття 110 Кримінального кодексу України), а потенційною мірою покарання визначено довічне ув\u0026rsquo;язнення з конфіскацією майна\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри рішучість притягнути до відповідальності всіх винних осіб, результати діяльності компетентних органів України поки що досить обмежені. Відповідно до відомостей ГО \u0026laquo;Опора\u0026raquo;, до початку повномасштабного вторгнення вироки за організацію \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; і \u0026laquo;виборів\u0026raquo; на окупованих територіях України отримали лише 288 осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тоді їхні діяння були кваліфіковані за статтею 110 Кримінального кодексу України. За ті ж діяння на нових окупованих територіях уже за статтею 111-1 Кримінального кодексу України до відповідальності було притягнуто 80 осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде організовувати \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях доти, доки вона зберігає над ними ефективний контроль. На неї навряд чи вплинуть заяви України, занепокоєння міжнародної спільноти й навіть відкриті на національному рівні кримінальні провадження. Перешкоджати процесу збройним шляхом \u0026mdash; погана ідея, оскільки потенційно жертвами таких дій стане цивільне населення, що ставить питання про відповідність будь-якого нападу нормам міжнародного гуманітарного права. Цікаво, що на Бєлгородщині (у Шебекіно та Журавці) від виборів відмовилися у зв\u0026rsquo;язку з небезпечною ситуацією, однак російські агенти поженуть голосувати українців на окупованих територіях, навіть якщо в часі це буде збігатися з активною фазою деокупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити в такому випадку? Продовжувати документувати протиправні діяння та збирати докази, гарантуючи, що винні особи понесуть відповідальність. Посилювати дипломатичні зусилля задля більшого тиску на Росію, яка демонстративно порушує основоположні принципи міжнародного права. Починати процеси відповідальності вже зараз, доповнюючи їх механізмом відшкодування шкоди. І не визнавати. Послідовно не визнавати порушення РФ і забезпечити уникнення \u0026laquo;рецедиву\u0026raquo; завдяки достатнім гарантіям неповторення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":753,"url":"primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context","video":"BHgET1uxoD4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698432823,"date":"15.09.2023","views":237,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/primus_chi_dobra_volya_pri_kvalifikacii_kolaboracionizmu_2.jpg","mini_image":null,"name":"Примус чи добра воля при кваліфікації колабораціонізму? | Анастасія Сербіна | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКолабораційна діяльність. Злочин vs виживання: де межа?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе питання розкриваємо у новому випуску JustTalk_Context із\u003cstrong\u003e Анастасією Сербіною\u003c/strong\u003e, адвокаткою, керівницею Тренінгової групи АС, та ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/primus_chi_dobra_volya_pri_kvalifikacii_kolaboracionizmu_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":732,"url":"zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693985476,"date":"06.09.2023","views":866,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10_2.png","mini_image":null,"name":"Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна \u0026mdash; держава, яка вперше в історії протидії сексуальному насильству, пов\u0026rsquo;язаному з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), активно розбудовує систему допомоги постраждалим, зокрема у сфері правосуддя, під час ведення активних бойових дій для захисту від агресії. Зроблено важливі кроки, проте попереду ще багато завдань. Застосування заходів безпеки до потерпілих і свідків СНПК є важливою частиною ефективного досудового розслідування та судового розгляду таких справ. Наразі немає окремих норм про забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; проводить вже третю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10_2.png","tags":[{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":730,"url":"yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693484752,"date":"31.08.2023","views":673,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_4.png","mini_image":null,"name":"Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e23 серпня прийнято \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text\"\u003eпостанову ВРУ\u003c/a\u003e про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі \u0026mdash; Заява ВРУ). Документ містить основні принципи побудови державної політики в різних сферах на деокупованій території, зокрема і в сфері кримінальної юстиції. Пропоную її проаналізувати для розуміння тенденцій, підходів, які зараз напрацьовуються для деокупованих територій в частині кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 1. Основа державної політики деокупації \u0026mdash; права людини:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Державна політика України щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення її прав і основоположних свобод\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПоложення № 2\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eКарати просто за факт проживання на тимчасово окупованій території\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне планується\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e Як і не планується карати за \u0026laquo;отримання російських паспортів\u0026raquo;:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Жодний громадянин України не має зазнавати переслідувань чи дискримінації, у тому числі за ознакою проживання на тимчасово окупованій території. Запроваджене державою-агресором автоматичне або примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений на порушення міжнародного гуманітарного права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше я вже писала на JustTalk \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e про висловлювання представників влади про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності за отримання паспорта рф в умовах окупації. Зараз лише зауважу, що, незважаючи на те, що відсутність настання юридичних наслідків за таке отримання російського паспорта закріплена з 2014 року в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eЗаконі України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;\u003c/a\u003e (стаття 9), важливо, що зараз це ще раз згадано як принцип державної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 3. Відновлення порушених окупацією прав:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;зокрема прав осіб, які зазнали політично вмотивованих переслідувань і обмежень свободи, стали жертвами інших протиправних дій держави-агресора та її окупаційних сил\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ пропоную максимально приземлено уявити картину деокупації. Україна відновлює контроль на території півострова. Армії рф й іншої влади рф більше немає. У колоніях, СІЗО перебувають люди. Частина з них, імовірно, у результаті політично вмотивованих переслідувань за \u0026laquo;злочини проти рф\u0026raquo;, частина в результаті переслідувань за загальнокримінальні злочини: проти власності, проти життя та здоров\u0026rsquo;я тощо. Можливо, і в цій категорії \u0026laquo;за загальнокримінальні злочини\u0026raquo; є частина людей, яких фактично переслідувала рф за протидію окупаційній владі. Але частина таких \u0026laquo;затриманих\u0026raquo;, \u0026laquo;засуджених\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачених\u0026raquo; справді когось вбили, пограбували, зґвалтували\u0026hellip; І хоча Україна не визнає легітимності окупаційної влади і відповідно всіх цих актів і рішень про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження, чи буде правильно просто відчинити двері колоній і СІЗО та випустити всіх, хто там перебуває за незаконними рішеннями окупаційної влади?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, подібний підхід не буде відповідати інтересам суспільства. Необхідно передбачити порядок перегляду таких \u0026laquo;кримінальних справ\u0026raquo; для того, щоб забезпечити виконання завдань і принципів Кримінального процесуального кодексу України на звільнених територіях. Для того, щоб люди, яких політично переслідували, були звільнені, але водночас ті, хто справді вчинив злочин відповідно до українського законодавства, понесли відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостає велика кількість питань. За якою процедурою проводити судовий розгляд? Як оцінювати зібрані окупаційною владою докази злочинів? Як бути із процесуальними строками? Чи зараховувати і на підставі чого фактично відбуте покарання тощо. Цих процедур зараз немає в Кримінальному процесуальному кодексі України, і над ними вже треба починати думати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від рф, Україна може бути відповідачем в Європейському суді з прав людини, тому під час прописування таких процедур треба зважати на вимоги \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції з прав людини та основоположних свобод\u003c/a\u003e, особливо в частині права на справедливий суд (стаття 6), права на свободу (стаття 5), права не бути покараним без закону (стаття 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 4. Притягнення винних у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Всі особи, винні у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будуть притягнуті до відповідальності. Необхідною передумовою для відновлення миру та справедливості є притягнення до відповідальності осіб, причетних до організації та здійснення збройної агресії російської федерації проти України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля деокупації, імовірно, будуть виявлені нові факти вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Як і інші категорії злочинів. Такі злочини будуть потребувати розслідувань, судових розглядів, участі прокурорів, адвокатів й інших спеціалістів у галузі кримінального процесу. Чи готова зараз Україна забезпечити необхідну кількість професіоналів для покриття цього запиту деокупованої території?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є конкретний план дій, хто поїде працювати в органи Національної поліції, прокуратури, суди і так далі одразу після деокупації?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 5. Звільнення від кримінальної відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій чи співпрацювали з окупаційними структурами, але не вчиняли тяжких, особливо тяжких злочинів та кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про вчинені діяння, а також активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, скоєних окупаційними адміністраціями та структурами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозитивно оцінюю це положення, оскільки воно буде сприяти реінтеграції деокупованих територій. Водночас, оскільки мова йде про кримінальне право, процедури звільнення від кримінальної відповідальності мають бути чітко й зрозуміло прописані в Кримінальному кодексі, а також, вважаю, завчасно. Це буде відповідати принципу передбачуваності й сприяти ефективному застосуванню цієї норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші два положення, на мій погляд, не потребують жодних додаткових організаційних заходів. Це просто ще одне нагадування про те, що вже і так існує й застосовується. Але положення 3\u0026ndash;5 вимагатимуть багато роботи для їх реалізації. На мій погляд, буде катастрофічною помилкою обмежитися зараз лише такими декларативними напрямами державної політики й чекати факту деокупації для розроблення конкретних заходів і змін до законодавства. З огляду на обсяг потенційної роботи та її важливість потрібно активно готуватися вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":731,"url":"how-to-restore-criminal-justice-in-de-occupied-crimea","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693925725,"date":"31.08.2023","views":243,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_5.png","mini_image":null,"name":"How to restore criminal justice in de-occupied Crimea?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eOn 23 August, \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1935143\"\u003ethe draft Resolution \u003c/a\u003eon the Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine on the priorities of Ukraine\u0026rsquo;s national policy on de-occupation, reintegration and restoration of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol was adopted (hereinafter \u0026ndash; VRU Statement).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe document provides basic principles of building national policy in various areas in the de-occupied territory, in particular in the field of criminal justice. I suggest analyzing it to understand the trends and approaches that are currently being developed for the de-occupied territories in terms of criminal justice.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 1. The bedrock of the national policy of de-occupation is human rights:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;The national policy of Ukraine regarding the de-occupation and reintegration of temporarily occupied territories is based on the priority of guarantees of human safety, taking all necessary measures to ensure human rights and fundamental freedoms.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eProvision 2. Punishment for simply for the fact of living in the temporarily occupied territory is not planned. For \u0026ldquo;obtaining russian passports,\u0026rdquo; neither:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;No citizen of Ukraine should be subjected to persecution or discrimination, including on the basis of residence in the temporarily occupied territory. The automatic or forced acquisition of citizenship of the russian federation by citizens of Ukraine living in the temporarily occupied territory, introduced by the aggressor state, is not recognized by Ukraine and is assessed as an act of coercion committed in violation of international humanitarian law.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eI already wrote a JustTalk \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003earticle\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e about statements by representatives of the authorities on the need to bring those who obtained a passport of the russian federation under the conditions of occupation to criminal responsibility for. Now I just note that, although no legal consequences for obtaining a russian passport have been enshrined since 2014 in the \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eLaw of Ukraine \u0026ldquo;On Ensuring the Rights and Freedoms of Citizens and the Legal Regime in the Temporarily Occupied Territory of Ukraine\u0026rdquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (Article 9), it is important that now it is once again mentioned as a principle of national policy.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 3. Restoration of rights violated by the occupation:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;...in particular, the rights of persons who have experienced politically motivated persecution and restrictions on freedom, have become victims of other illegal actions by the aggressor state and its occupying forces.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eLet us imagine the picture of de-occupation as down-to-earth as possible. Ukraine regains control over the territory of the peninsula. The army of the russian federation and other authorities of the russian federation no longer exist there. There are people in correction facilities and pre-trial detention centers. Some of them, presumably, are there due to politically motivated prosecutions for \u0026ldquo;crimes against the russian federation,\u0026rdquo; some as a result of prosecutions for general criminal crimes: against property, against life and health, etc. It is possible that the category of people \u0026ldquo;convicted for general criminal offenses\u0026rdquo; includes individuals who were actually persecuted by the russian federation for opposing the occupation authorities. But some of those \u0026lsquo;detained,\u0026rsquo; \u0026lsquo;convicted,\u0026rsquo; \u0026lsquo;accused\u0026rsquo; really killed, robbed, raped someone... And although Ukraine does not recognize the legitimacy of the occupation authorities and all these acts and decisions on criminal prosecution and conviction accordingly, would it be correct to simply open the doors of correction facilities and pre-trial detention centers and release all those who are detained there by the illegal decisions of the occupation authorities?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn my opinion, this approach will not meet the interests of society. It is necessary to provide for the procedure for reviewing such \u0026lsquo;criminal cases\u0026rsquo; in order to ensure the fulfillment of the objectives and principles of the Criminal Procedure Code of Ukraine in the liberated territories. So that people who were politically persecuted are released, but at the same time, those who actually committed a crime according to Ukrainian legislation are held accountable.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eMultiple questions arise in this regard What is the procedure for conducting a trial? How to evaluate the evidence of crimes collected by the occupation authorities? What about procedural terms? Whether to count and the actually served duration of punishment and if so, how, etc. These procedures are not currently in the Criminal Procedure Code of Ukraine, and we need to start thinking about them.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnlike the russian federation, Ukraine can be a respondent in the European Court of Human Rights \u0026ndash; therefore, when setting such procedures, the requirements of \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003ethe Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e should be considered, especially in terms of the right to a fair trial (Article 6), the right to freedom ( Article 5), the right not to be punished without law (Article 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eProvision 4. Prosecution of those guilty of crimes against peace, human security and international legal order:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;All persons guilty of crimes against peace, human security and international legal order will be brought to justice. A necessary prerequisite for the restoration of peace and justice is the prosecution of persons involved in the organization and implementation of the armed aggression of the russian federation against Ukraine.\"\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAfter de-occupation, new facts of crimes against peace, human security and international legal order will probably be discovered. Like other categories of crimes, such crimes will require investigation, trial, participation of prosecutors, lawyers and other specialists in the field of criminal proceedings. Is Ukraine ready to provide the necessary number of professionals to cover this request of the de-occupied territory?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIs there a specific plan of action, who will go to serve in the National Police, prosecutor\u0026rsquo;s office, courts, etc. immediately after de-occupation?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eRegulation 5. Exemption from criminal liability:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ldquo;Citizens of Ukraine who participated in the activities of the occupation administrations or cooperated with the occupation entities, but did not commit serious, especially serious crimes and criminal offenses against peace, human security and the international legal order, may be exempted from criminal liability in case of voluntary reporting of the committed acts and active assistance in uncovering criminal offenses committed by occupation administrations and entities.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eI positively assess this provision, as it will contribute to the reintegration of the de‑occupied territories. At the same time, since we are talking about criminal law, the procedures for exemption from criminal liability should be clearly prescribed in the Criminal Code. It is important to do it in advance. This will comply with the principle of predictability and contribute to the effective application of this provision.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eCONCLUSIONS\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn my opinion, the first two provisions do not require any additional organizational measures. This is just another reminder of what already exists and is put in use. But provisions 3-5 will require a lot of work to implement. In my opinion, it would be a catastrophic mistake to limit ourselves to only such declarative intents of national policy and wait for the fact of deoccupation before we develop specific measures and amendments to legislation. Considering the volume of potential work and its importance, it is necessary to start active preparations now.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our \u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e or our \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e page\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_5.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":751,"url":"pravosuddya-za-naslidkami-vijni-pochuti-rizni-storoni--justtalk-29","video":"p084marTseA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698431786,"date":"17.08.2023","views":223,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-5.png","mini_image":null,"name":"Правосуддя за наслідками війни: почути різні сторони | JustTalk #29","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року в результаті збройної агресії РФ, яка почалася з окупації Кримського півострова, на території України вчиняються тисячі міжнародних злочинів. З лютого 2022 року їх кількість і тяжкість значно зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідворотність покарання за кожен міжнародний злочин \u0026mdash; одна з важливих складових розбудови миру та відновлення прав постраждалих. Їх ефективне розслідування вимагає значних ресурсів і відповідної компетенції слідчих, експертів, прокурорів та суддів. У зв\u0026rsquo;язку з цим, серед іншого, постає питання про спроможність держави задовольнити запит українського суспільства на справедливість, високий рівень якого демонструють останні опитування населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі проблеми правосуддя за наслідками війни існують та які можливі рішення для забезпечення ефективного правосуддя в справах про міжнародні злочини, спілкувались під час 29-ї дискусії JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСлухати повний запис дискусії в \u003ca href=\"https://bit.ly/3OcHOmj\"\u003eподкасті.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://bit.ly/3OcHOmj\"\u003e\u003c/a\u003eDiscussion paper із описаними проблемами та пропозиціями щодо їх вирішення, доступний за \u003ca href=\"https://bit.ly/3NZnsg1\"\u003eпосиланням.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://bit.ly/3rmlkWQ\"\u003eДослідження\u003c/a\u003e \u0026laquo;Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів/ветеранок та запит населення України\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-5.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":720,"url":"pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690885826,"date":"01.08.2023","views":813,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_3.png","mini_image":null,"name":"Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України гарантує всім громадянам України екологічну безпеку й право на захист життя та майна від негативних впливів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у статті 41 сказано, що примусове відчуження об\u0026rsquo;єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їхньої вартості. Примусове відчуження таких об\u0026rsquo;єктів з подальшим повним відшкодуванням їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, земля є і об\u0026rsquo;єктом природи, і об\u0026rsquo;єктом права власності\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проаналізуємо, як ситуація з проривом на Каховській ГЕС вплинула на питання безпеки земельних ресурсів як природного елемента довкілля та права власності, яким має бути алгоритм дій станом на зараз для максимального врахування інтересів власників землі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій містить категорію надзвичайних ситуацій 11100 унаслідок гідродинамічних аварій, яка має підкатегорію \u0026mdash; унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003cstrong\u003eстатті 5\u003c/strong\u003e Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; до об\u0026rsquo;єктів правової охорони навколишнього природного середовища належать навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в цей період (\u003cstrong\u003eземля,\u003c/strong\u003e надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливій державній охороні підлягають території та об\u0026rsquo;єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об\u0026rsquo;єкти, визначені відповідно до законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров\u0026rsquo;я і життя людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 65 Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; сказано, що окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНадзвичайна екологічна ситуація \u0026mdash; надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегативні зміни в навколишньому природному середовищі \u0026mdash; це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством. Зокрема, за показниками рівня води в контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиникнення реальної загрози життю та здоров\u0026rsquo;ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів (дані та факти є встановленими);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (уже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації в регіоні).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзаходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eосновні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. \u003cstrong\u003eЗапровадження такого стану є кваліфікаційною обставиною для кваліфікації події з підриву Каховської ГЕС за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид) та статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть запроваджуватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення, наприклад, тимчасової заборони на будівництво та функціонування об\u0026rsquo;єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин, функціонування санаторно-курортних закладів та ін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, і громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО Ж РОБИТИ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗемельний кодекс України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає \u003c/strong\u003eпоняття охорони земель \u0026mdash; це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиділяють два поняття \u0026mdash; рекультивація земель і консервація земель.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ рекультивація, і консервація земель повинна відбуватися відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про охорону земель\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок Державного бюджету України, зокрема, виконуються заходи, спрямовані на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси й ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивацію земель, порушених у період до 1990 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок місцевих бюджетів, зокрема, виконуються роботи з відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, як у випадку проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок коштів землевласників і землекористувачів, зокрема, проводяться підготовчі роботи та складаються робочі проєкти землеустрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів системи розподілу, операторів системи передачі, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняється від обов\u0026rsquo;язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпід час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) зобов\u0026rsquo;язаний здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням, та звільняється від обов\u0026rsquo;язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто нагадати, що з метою запобігання настанню негативних наслідків унаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про потребу перегляду цих планів, оскільки вони не враховують масштабів наслідків від прориву дамб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1%20(1).png\" width=\"936\" height=\"700\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПрезиденту України необхідно за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони України оголосити територію, що зазнала впливу прориву Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоголосити всіх мешканців та юридичних осіб, що зазнали впливу води від прориву Каховської ГЕС, потерпілими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроводити систематичний збір даних про стан земель та ґрунтів відповідно до порядку моніторингу за землями\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та узгоджувати дані з матеріалами робочих проєктів із землеустрою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозробляти заходи із рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвтрати земельних ресурсів незалежно від форми власності включати в санкційні пакети проти росії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стаття 5 Земельного кодексу України \u0026laquo;Принципи земельного законодавства\u0026raquo;: земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":748,"url":"rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova","video":"3RX7yp-T4ZU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430982,"date":"31.07.2023","views":248,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ohotnikova.png","mini_image":null,"name":"Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВлітку 2021 року росія подала до Європейського суду з прав людини першу міждержавну скаргу проти України за 10 групами звинувачень, звинувачуючи Україну у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій, дискримінації російськомовного населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e18 липня ЄСПЛ оголосив рішення, яким одностайно вирішив відхилити заяву росії, звертаючи увагу, що рф проігнорувала низку запитів від суду і не брала участі у процесі, відколи припинила членство у Раді Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео спілкуємось із \u003cstrong\u003eНаталією Охотніковою\u003c/strong\u003e, радницею з прав людини ZMINA, про згадану справу, а також про інші міждержавні скарги стосовно війни в Україні; можливі причини подання такої заяви росією; значення цієї справа для розслідування воєнних злочинів, які чинить рф в Україні. Модерує розмову \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, координаторка роботи з авторами JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ohotnikova.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":710,"url":"zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689760290,"date":"19.07.2023","views":1990,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_2.png","mini_image":null,"name":"Закон про колабораційну діяльність в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ статті проаналізовано відповідність чинного закону України про колабораційну діяльність міжнародному гуманітарному та міжнародному праву прав людини та визначено його критичні недоліки. Чинний закон встановлює кримінальну відповідальність за діяльність громадян, необхідну для підтримки нормального життя, проте розпливчаті й неточні положення означають, що мешканці окупованої території не мають чіткої інформації про те, як правильно регулювати свою поведінку. Такі недоліки негативно впливають на соціальну згуртованість і перспективи реінтеграції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного збройного нападу Російської Федерації та окупації значної частини території України 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2108-ІХ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, який встановлює кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Згідно із законом, заборонені дії включають, зокрема, заперечення здійснення збройної агресії проти України або тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією; добровільну роботу на окупаційну владу; пропаганду в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти; провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або органами влади окупаційної держави на окупованій території; добровільне зайняття посад у судових або правоохоронних органах окупаційної держави тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОМУ ЗАГРОЖУЄ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗА КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Офісу Генерального прокурора України, станом на 24 травня 2023 року було зареєстровано 5 421 кримінальне провадження за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. ММПЛУ переглянула реєстр судових рішень і виявила 484 вироки, винесені українськими судами в справах про колабораційну діяльність (8,93\u0026nbsp;% усіх зареєстрованих проваджень)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Усі ці справи завершилися обвинувальними вироками. Низька кількість вироків порівняно із загальною кількістю кримінальних проваджень значною мірою пояснюється тим, що більшість справ про колабораціонізм все ще перебувають на стадії досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаш аналіз показує, що більшість вироків, а саме 284 справи, або 58,68\u0026nbsp;%, стосувалися дій, пов\u0026rsquo;язаних з публічним запереченням збройної агресії проти України або закликів до підтримки чи співпраці з Російською Федерацією\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обвинувачені в решті справ були притягнуті до кримінальної відповідальності за виконання різних робіт чи діяльності на окупованій території. Зокрема, ідеться про такі випадки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e116 справ, у яких обвинувачені працювали на окупаційну владу, зокрема сільськими головами, у навчальних закладах, різними посадовими особами відділів соціального захисту, відповідальними за розподіл соціальної чи гуманітарної допомоги, бухгалтерами, охоронцями, секретарями, друкарками, особами, які доставляли гуманітарну допомогу, не займаючи при цьому офіційної посади, включаючи навіть тих, хто обіймав посади, яких формально не існувало, такі як \u0026laquo;вуличні\u0026raquo; або \u0026laquo;квартальні\u0026raquo;. Наприклад, під час окупації міста Зарічне Краматорського району Донецької області жінка виконувала роль \u0026laquo;вуличної\u0026raquo;: прибирала вулиці, інформувала мешканців про майбутні роздачі гуманітарної допомоги, вела списки мешканців, забезпечуючи їх комунікацію з окупаційною владою. 2 травня 2023 року місцевий суд у Дніпрі визнав її винною в колабораційній діяльності. Суд конфіскував усе її приватне майно та заборонив обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e36 справ, у яких обвинувачені обіймали посади в органах правопорядку окупаційної держави, зокрема посади працівників виправних установ, прокурорів і співробітників поліції. Наприклад, 27 січня 2023 року місцевий суд в Одесі визнав винуватим колишнього працівника виправної колонії, який продовжував виконувати свої обов\u0026rsquo;язки після окупації Херсона, і засудив його до позбавлення волі строком на 8 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e29 справ, які стосуються провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або з органами влади окупаційної держави на окупованій території чи передачі їм майна. У деяких випадках обвинувачені надавали послуги або матеріальні ресурси російським збройним силам, наприклад продавали паливо, ділилися продуктами, готували їжу або доставляли воду. Інші обвинувачені були засуджені за продовження комерційних операцій попри окупацію, наприклад за сплату податків окупаційній владі. Так, 26 грудня 2022 року чоловік, який продовжував тримати магазин у Куп\u0026rsquo;янському районі Харківської області за дозволом, отриманим від окупаційної влади, був визнаний винним у колабораційній діяльності. Обвинувачений визнав себе винуватим, і його було засуджено до 4\u0026nbsp;років позбавлення волі умовно. За вищезгадані дії йому загрожувало до 5 років позбавлення волі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВУ (МГП)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання вербування, використання інформаторів та інших колаборантів і поводження з ними в МГП висвітлено лише частково й опосередковано, зокрема в ньому не згадуються такі особи й нема визначення колабораціонізму з противником\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. МГП не встановлює жодних норм того, як сторона збройного конфлікту може чи повинна ставитися до власних громадян, які пішли на співпрацю з протилежною стороною конфлікту, залишаючи це питання майже винятково на розсуд національного законодавства. Проте право окупації містить важливі тези про види діяльності та робіт, які передбачають або навіть вимагають співпраці з окупаційною державою й, отже, можуть вважатися виправданими за МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП безпосередньо прописує співробітництво державних і місцевих органів влади з окупаційною державою тільки щодо функціонування закладів освіти і догляду для дітей та медичних закладів, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання співробітництва в інших сферах життя безпосередньо не регулюється. Проте під час аналізу проблеми колабораціонізму на окупованій території важливо пам\u0026rsquo;ятати основоположні принципи права окупації\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, які, зокрема, зобов\u0026rsquo;язують окупаційну державу підтримувати \u0026laquo;максимально нормальне\u0026raquo; життя на окупованій території й тимчасово управляти окупованою територією на благо місцевого населення\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Дотримання цих принципів неможливе без принаймні певного співробітництва між окупаційною владою та місцевим населенням. Це стосується всіх сфер суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території (як, наприклад, забезпечення комунальними послугами, харчовими продуктами, житлом, одягом, транспортом чи медичними послугами) та (або) корисними для місцевого населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у світлі норм МГП особи, які під час окупації працюють в усіх сферах суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території та (або) корисними для місцевого населення, у тому числі в закладах освіти та догляду за дітьми і медичних установах, не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі самі міркування поширюються на осіб, які обіймають державні посади на окупованій території, що відіграють важливу роль у житті суспільства, як, наприклад, офіційні особи місцевого, районного та обласного рівнів, мери, офіційні особи органів реєстрації народжень, смертей та шлюбів, співробітники поліції, персонал виправних установ і офіційні особи органів соціального забезпечення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до основоположних принципів права окупації, такі категорії осіб (за умови, якщо вони не присягають на вірність окупаційній державі, не здійснюють свої функції й не оголошують свої рішення та вироки ім\u0026rsquo;ям окупаційної держави) не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни. Слід зазначити, що право окупації не захищає державних службовців, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;) країні свого громадянства. Отже, їх можна піддавати кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни за конкретні діяння, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;), але не лише за факт продовження чи початку виконання своїх обов\u0026rsquo;язків після окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВУ ПРАВ ЛЮДИНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНемає сумнівів, що держава може вживати заходів для кримінального покарання певних форм співпраці її громадян з протилежною стороною міжнародного збройного конфлікту. Такі заходи, однак, слід формулювати достатньо точно для того, щоб громадяни могли регулювати свою поведінку й передбачати розумною мірою наслідки своїх дій. Окрім того, принцип законності, закріплений у статті 15 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП), вимагає, щоб \u0026laquo;усі елементи злочину були прямо і точно включені в правові визначення злочинів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте закон про колабораційну діяльність містить поняття й вирази, які є розпливчастими й допускають широке тлумачення. Це, зокрема, \u0026laquo;пропаганда з метою сприяння здійсненню збройної агресії\u0026raquo;, \u0026laquo;дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора\u0026raquo;, \u0026laquo;передача матеріальних ресурсів\u0026raquo;, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;активна участь у заходах політичного характеру\u0026raquo;, \u0026laquo;надання допомоги у веденні бойових дій\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання закону про колабораційну діяльність настільки розпливчасті й неточні в частині термінології, що особи залишаються без достатніх вказівок на обставини та умови, за яких українська влада має право висувати проти них обвинувачення в колабораційній діяльності. Понад те, широкі формулювання закону встановлюють кримінальну відповідальність практично за будь-яку трудову або підприємницьку діяльність на окупованій території незалежно від того, чи призвели такі дії до будь-яких негативних наслідків для держави, як-от розголошення конфіденційної інформації, надання прямої переваги стороні, яка воює, або каральні заходи проти інших мешканців окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на наведені вище міркування ММПЛУ вважає, що закон про колабораційну діяльність не є достатньо передбачуваним, уможливлює свавілля в його застосуванні і тому не відповідає принципу правової визначеності, передбаченому статтями 9 (право на свободу та особисту недоторканність), 19 (свобода вираження поглядів) МПГПП, статтею 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) (право на мирне володіння своїм майном), а також принципу законності, закріпленому в статті 15 МПГПП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто згадати також, що всі форми забороненої колабораційної діяльності караються кримінальним покаранням, що є найбільш обмежувальним видом відповідальності згідно з національним законодавством. Окрім того, деякі з них передбачають значні терміни позбавлення волі та конфіскацію майна. Наприклад, \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; карається позбавленням волі на строк до трьох років, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до п'яти років з конфіскацією майна, а \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до 12 років з конфіскацією майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча держави зазвичай користуються широкою свободою розсуду щодо виду покарання, який встановлюється за злочинну поведінку, було б важко довести, що покарання, передбачені законом про колабораційну діяльність, є найменш обмежувальними інструментами для виконання бажаної захисної функції. Не зрозуміло, чому для покарання за такі правопорушення, як \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; або \u0026laquo;публічне заперечення здійснення збройної агресії\u0026raquo;, не підходять інші заходи, наприклад адміністративна відповідальність. Отже, на наш погляд, санкції, передбачені за колабораційну діяльність, не пропорційні відповідно до статей 9 і 19 МПГПП, а статті 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ (стосовно конфіскації майна).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки закон про колабораційну діяльність передбачає покарання осіб, які працювали на окупаційну владу або які провадили господарську діяльність \u0026laquo;у взаємодії\u0026raquo; з окупаційною владою, він, по суті, встановлює кримінальну відповідальність майже за будь-яку трудову чи підприємницьку діяльність на окупованій території, обмежуючи цим право на працю та право на достатній життєвий рівень осіб, які там мешкають. Він зачіпає широке коло осіб, зокрема державних службовців, які продовжують працювати під час окупації, і підприємців, які продають товари, надають послуги, сплачують податки або іншим чином дотримуються правил окупаційної влади. Для того, щоб дотриматися вимог закону про колабораційну діяльність, їм довелося б узагалі припинити працювати. Це своєю чергою призвело б до втрати доходів і джерел засобів до існування і, отже, обмежило б їм та їхнім сім\u0026rsquo;ям доступ до достатнього харчування, одягу і житла, а також тепло- та електропостачання. На наш погляд, така практика не відповідає положенням статей 6 і 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМАЙБУТНЄ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі народні депутати здійснили кроки для внесення змін до закону про колабораційну діяльність, він продовжує діяти, спричиняючи негативні наслідки для багатьох мешканців окупованих територій. За нашими оцінками, щодня українська влада реєструє приблизно 10-20 нових кримінальних справ про колабораційну діяльність. Якщо ця тенденція збережеться, то до 2024 року кількість таких справ в Україні може сягнути десяти тисяч. Це може мати суттєві наслідки: для прав цих осіб, для меседжу тим, хто продовжує жити в окупації, а також для національної системи правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки чинний закон про колабораційну діяльність не відповідає міжнародному гуманітарному праву та міжнародному праву прав людини, він, імовірно, може стати предметом розгляду в національних і міжнародних судах. Тим часом украй важливо, щоб усі юристи-практики, незалежно від того, чи вони виконують функції прокурора, захисника чи судді у справах про колабораційну діяльність, пам\u0026rsquo;ятали про відповідні норми МГП і міжнародні стандарти в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Закон № 2108-IX \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo;. Закон набрав чинності 15 березня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Станом на 16 травня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e За статистичними даними Офісу Генерального прокурора України, станом на кінець квітня 2023 року досудове розслідування здійснювалося в 4\u0026nbsp;053 кримінальних провадженнях. Станом на кінець квітня 2023 року із загальної кількості зареєстрованих проваджень (5\u0026nbsp;250) тільки в 1\u0026nbsp;388 провадженнях (26,44\u0026nbsp;%) особам було повідомлено про підозру. У 422 кримінальних провадженнях (8,04\u0026nbsp;%) досудове розслідування було зупинене у зв\u0026rsquo;язку з відсутністю підозрюваних, 210 проваджень (4\u0026nbsp;%) було закрито на стадії досудового розслідування. Лише в 767 кримінальних провадженнях (14,61\u0026nbsp;%) досудове розслідування було завершено та матеріали направлені до суду для розгляду по суті. Див. Офіс Генерального прокурора України, Єдиний звіт про кримінальні правопорушення, січень \u0026mdash; грудень 2022 року, січень \u0026mdash; квітень 2023 року: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Див. статтю 111-1 Кримінального кодексу України. Вказане правопорушення вважається \u0026laquo;кримінальним проступком\u0026raquo; за українським законодавством і передбачає покарання, не пов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі, у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. Shane Darcy \u0026ldquo;To Serve the Enemy: Informers, Collaborators, and the Laws of Armed Conflict (Oxford Monographs in International Humanitarian and Criminal Law)\u0026rdquo;, Oxford University Press, November 26, 2019, pp. 1\u0026ndash;7.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Стаття 50 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни (Женевська конвенція IV) говорить: \u0026laquo;Окупаційна держава повинна \u003cem\u003eв співробітництві з державними та місцевими органами влади\u003c/em\u003e сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей та їхню освіту\u0026raquo;. Аналогічної співпраці між окупаційною владою й державними та місцевими органами влади вимагає стаття 56, згідно з якою слід забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, служб охорони здоров\u0026rsquo;я, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб, з особливою увагою до вживання та проведення заходів, необхідних для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Ці принципи частково відображені в статті 43 Положень про закони і звичаї війни на суходолі, доданих до Гаазької конвенції IV (Гаазьких положень), якою передбачено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана відновити й забезпечити громадський порядок і життя на окупованій території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Spoerri Philip \u0026ldquo;\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/view/10.1093/law/9780199559695.001.0001/law-9780199559695-chapter-8?rskey=on59Ai\u0026amp;result=24\u0026amp;prd=OPIL\"\u003eThe Law of Occupation\u003c/a\u003e\u0026rdquo; in Andrew Clapham and Paola Gaeta (eds), The Oxford Handbook of International Law in Armed Conflict, Oxford University Press, 2014, pp. 185\u0026ndash;186.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Див. стосовно злочину \u0026laquo;колабораціонізму з терористичними організаціями\u0026raquo; в Іспанії доповідь спеціального доповідача з питання про заохочення й захист прав людини та основних свобод в умовах боротьби з тероризмом (A/HRC/10/3/Add.2, п.\u0026nbsp;53).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":109,"url":"noel-kalhun","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/photo-of-self.jpg","name":"Ноель","surname":"Калхун","post":"В.о. Голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":707,"url":"pravosuddya-za-naslidkami-vijni-pochuti-rizni-storoni-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688734272,"date":"07.07.2023","views":1014,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-18.png","mini_image":null,"name":"Правосуддя за наслідками війни: почути різні сторони. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року в результаті збройної агресії РФ, яка почалася з окупації Кримського півострова, на території України вчиняються тисячі міжнародних злочинів. Лютий 2022 року став початком відліку нового етапу цього міжнародного збройного конфлікту, який характеризується збільшенням кількості та тяжкості скоєних міжнародних злочинів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити документ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1F2WmXi3fRNqnhRQYMilzlludTdq9HuLu/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на початок липня 2023 року Офіс Генерального прокурора повідомляє про більше ніж 93 тисячі зареєстрованих злочинів у сфері порушення правил і звичаїв ведення війни. Ще десятки тисяч кримінальних проваджень розглядають правоохоронці та суди за наслідками окупації Росією Кримського півострова й частини Донецької та Луганської областей з 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа словами голови Ради суддів України Богдана Моніча, з 24 лютого 2022 року по 1 травня 2023 року до місцевих загальних судів надійшли 4\u0026nbsp;044 кримінальні провадження, пов\u0026rsquo;язані з війною. З них суди розглянули 1\u0026nbsp;789 проваджень відносно 1\u0026nbsp;801 людини й винесли 1\u0026nbsp;452 вироки щодо 1\u0026nbsp;463 людей. Угоду зі слідством з визнанням винуватості затвердили 548 підозрюваних або обвинувачених. Не виключено, що мова може йти як про міжнародні злочини, так і про злочини проти основ національної безпеки, вчинені після початку повномасштабного вторгнення РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе згадане \u0026mdash; виклик не тільки для Збройних Сил України, які захищають нашу країну на полі бою, але й, зокрема, української системи правосуддя. Невідворотність покарання за кожен міжнародний злочин \u0026mdash; одна з важливих складових розбудови миру та відновлення прав постраждалих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1F2WmXi3fRNqnhRQYMilzlludTdq9HuLu/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено в межах проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-18.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":705,"url":"zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688032134,"date":"06.07.2023","views":921,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Залишити напризволяще не можна евакуювати: де стоїть російська кома та як кваліфікувати?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e6 червня Російська Федерація підірвала дамбу Каховської гідроелектростанції, яка розташована поблизу м. Нова Каховка на тимчасово окупованій території Херсонської області\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Згідно з даними, озвученими Прем\u0026rsquo;єр-міністром України Денисом Шмигалем, під загрозою затоплення опинилися 80 населених пунктів, переважна частина яких розташована на окупованих Росією територіях\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Представники держави-агресорки заявили, що в Херсонській області підтоплено всього 14 населених пунктів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання кваліфікації діянь щодо підриву дамби як міжнародного злочину має бути висвітлене в окремій публікації. Зараз розглянемо ухилення РФ і неналежне здійснення нею евакуації цивільного населення внаслідок спричиненої техногенної катастрофи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗОБОВ\u0026rsquo;ЯЗАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРФ не заперечує ефективний контроль над підтопленими територіями лівого берега Дніпра Херсонської області. 30 вересня 2022 року з посиланням на результати псевдореферендуму та \u0026laquo;декларацію про незалежність і суверенітет\u0026raquo; Херсонської області В. Сальдо та В. Путін уклали \u0026laquo;договір про входження до складу РФ\u0026raquo;, що засвідчив протиправну анексію окупованої території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк окупаційна держава, Росія має першочергове зобов\u0026rsquo;язання гарантувати безпеку та реалізацію прав і свобод місцевого цивільного населення. Відповідно до статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (далі \u0026mdash; Женевська конвенція IV) окупаційна держава має здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це необхідно для забезпечення безпеки населення\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Окремо в статті 78 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, передбачені вимоги до евакуації дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОФІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РФ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч фундаментальному принципу МГП\u003cem\u003e status quo ante bellum\u003c/em\u003e, Росія поширила власне законодавство на окуповані території України. Водночас у ході ліквідації наслідків підриву дамби окупаційна держава порушила навіть російські норми. Правила проведення евакуаційних заходів при загрозі виникнення або виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру містяться в постанові уряду РФ від 19 вересня 2022 року №\u0026nbsp;1654. 1 березня 2023 року вони набули чинності. Згідно з ними на підтопленій території мали бути проведені негайні заходи для евакуації російських, іноземних громадян та осіб без громадянства за рішенням спеціально створеної комісії в кожному населеному пункті або її керівника\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Натомість станом на 10 червня не відомо про створення жодної такої комісії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, за тиждень до підриву дамби, 30 травня, уряд РФ ухвалив постанову №\u0026nbsp;873 \u0026laquo;Про особливості застосування на територіях \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, Запорізької області та Херсонської області положень законодавства РФ у сферах промислової безпеки небезпечних промислових об\u0026rsquo;єктів і забезпечення безпеки гідротехнічних споруд\u0026raquo;. Пункт 10 документа передбачає непроведення до 1 січня 2028 року технічного розслідування аварій гідротехнічних споруд, які сталися внаслідок воєнних дій, диверсій і терористичних актів\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З одного боку, це вкотре свідчить на користь зумисного підриву дамбу росіянами, а з іншого \u0026mdash; про відсутність у жертв наслідків такого діяння ефективних засобів правового захисту. Наразі Слідчий комітет РФ відкрив провадження за фактом вчинення теракту, а постраждалі отримають лише до 50 тисяч рублів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКВАЛІФІКАЦІЯ ДІЯНЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 147 Женевської конвенції IV передбачає, що умисне вбивство, тортури та нелюдське поводження, вчинені проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозними порушеннями Конвенції. Такі дії сягають порогу воєнних злочинів, як це передбачено пунктами і, іі, ііі статті 8 (2) (а) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зумисне створення техногенної та гуманітарної катастрофи, яка призвела до загибелі та страждань цивільного населення, може бути також кваліфіковане як напад на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання (стаття 8 (2) (b) (v) Римського статуту). Беручи до уваги масштаби нападу та його чітке планування, можемо говорити про наявність ознак злочину проти людяності за статтею 7 (k) Римського статуту, а зважаючи на загальну політику РФ, спрямовану на винищення української нації як такої, і довгостроковий характер наслідків, спричинених катастрофою, \u0026mdash; про геноцид згідно зі статтею 6 (с) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро наявність потреби в евакуації свідчить рівень підтоплення окремих населених пунктів, підконтрольних РФ. 7 червня мер міста Олешки Євген Рищук заявляв про затоплення окремих населених пунктів Олешківської об\u0026rsquo;єднаної територіальної громади на 90\u0026ndash;100\u0026nbsp;% (наприклад, самих Олешок), інших на 50\u0026nbsp;% (наприклад, Підстепного та Піщанівки)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Про критичний рівень затоплення територій, який вимагає негайної евакуації населення, свідчать також супутникові знімки Maxar Technologies\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відмову евакуювати населення з окремих пунктів указують самі мешканці, їхні родичі або очевидці. Так, у Солонцях, Сагах, Підлісному, Коханах, Кардашах відповідних рятувальних заходів проведено не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Побічно на користь правдивості тези про ухилення від евакуації свідчить і статистика, наведена російськими агентами. За словами Сальдо, станом на 10 червня з підтоплених районів Херсонської області було евакуйовано 5,8 тисячі осіб. При цьому, за українськими даними, лише в Олешківській ОТГ евакуація необхідна для близько 40 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а очільник окупаційного уряду Херсонщини О. Алєксєєнко заявив про таку потребу для 22 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, у населених пунктах, у яких окупаційна влада оголосила про евакуацію, відповідні заходи проводилися неналежно та супроводжувалися порушенням прав людини і воєнними злочинами. Здебільшого \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; була потрібна для створення пропагандистських роликів задля уникнення відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЕВАКУАЦІЯ ПО-РОСІЙСЬКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУранці 6 червня окупаційна влада стверджувала, що евакуація з підтоплених регіонів не потрібна, паніки немає, а ситуація контрольована. Водночас цивільні намагалися самотужки покинути небезпечні території, однак були зафіксовані випадки їх примусового повернення росіянами назад. Також є свідчення про обумовлення виїзду та евакуації наявністю російського паспорта\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що має ознаки дискримінаційного переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодальше оголошення про евакуацію проводилося несистемно та з порушенням навіть відповідних російських правил. Цивільному населенню не повідомлялося про місце евакуації (вона здійснювалася лише дещо вглиб, де загроза підтоплення залишалася на високому рівні). Для того, щоб дістатися до місця збору, презюмувалася наявність транспортного засобу (човна), який, очевидно, мали лише окремі мешканці. Понад те, зафіксовані випадки конфіскації човнів і весел у цивільного населення, що має ознаки воєнного злочину згідно зі статтею 8 (2) (а) (iv) Римського статуту та свідчить на користь наявності спеціального умислу позбавити цивільне населення засобів для порятунку. Зволікання з евакуацією, перешкоджання їй, сукупно з відсутністю забезпечення цивільного населення питною водою та засобами харчування має ознаки цілеспрямованого моріння голодом, як це передбачено статтею 8 (2) (b)( xxv) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді як цивільне населення намагалося врятувати одне одного самотужки, РФ проводила пошуково-рятувальну операцію власних військових із шостої роти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійські агенти виявилися нездатними евакуювати особливо вразливі категорії населення. Так, з лікарні в Олешках не було вивезено в безпечне місце паліативних хворих. Персонал підняв їх на третій поверх будівлі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це виглядає особливо цинічно, беручи до уваги попередні незаконні депортації та примусове переміщення таких осіб, які РФ намагалася видати за евакуації, наприклад примусове переміщення вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату до Клінічної психіатричної лікарні в окупованому Криму з їхнім подальшим насильницьким утриманням\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочинна бездіяльність РФ, її активні заходи із перешкоджання евакуації населення, розстріл евакуаційних човнів на правому березі Херсонщини свідчать не лише про цілу сукупність міжнародних злочинів, а й остаточно спростовують пропагандистський наратив про здійснення \u0026laquo;порятунку\u0026raquo; українських дітей і дорослих протягом шістнадцяти місяців повномасштабного вторгнення. РФ не просто зараз не евакуює цивільне населення, вона не робила цього ніколи. Попередні операції були незаконними депортаціями та примусовими переміщеннями, про що вже є відповідні висновки експертів трьох Московських механізмів ОБСЄ\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Міжнародного кримінального суду в контексті видачі 17 березня ордерів на арешт В. Путіна та М. Львової-Бєлової.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО (НЕ) ЗРОБИВ СВІТ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрезидент та Уряд України, неурядові організації неодноразово закликали міжнародне співтовариство допомогти з ліквідацією наслідків підриву дамби. Що стосується евакуації цивільного населення, то негнучка світова спільнота виявилася нездатною відреагувати оперативно. Для прикладу, щоб надіслати на лівий берег \u0026laquo;блакитних шоломів\u0026raquo;, слід ухвалити резолюцію Ради Безпеки, а, отже, отримати дозвіл РФ. Остання не дає його навіть на доступ ОБСЄ, МКЧХ, УВКБ ООН чи волонтерів. Не відомо також про залучення Російського Товариства Червоного Хреста до порятунку цивільних. Остаточна кількість загиблих не відома, однак мова може йти про сотні осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУникаючи оцінки реакції міжнародного співтовариства з погляду належності та своєчасності, наголосимо на відсутності людиноцентричності в системі, яка від моменту створення називає себе людиноцентричною. Дискусії про те, хто винний і яку комісію створювати для розслідування, які, беззаперечно, необхідні та важливі, могли зачекати, на відміну від знесилених людей на дахах будинків. Немає належної відповіді і щодо подальшої долі цивільного населення. Можна припустити, що руйнівні наслідки підриву дамби та затоплення РФ використає для чергового витка незаконних депортацій і примусового переміщення. В Україні зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують справедливості, компенсації та реінтеграції в нових громадах, а отже, цілої низки дій державних органів. Підрив дамби, який анонсувався пів року і наслідки якого були очевидні, як виявилося, не мав заздалегідь підготовленої реакції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗАЕС замінована з липня 2022 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\"\u003ehttps://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\"\u003ehttps://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\"\u003ehttps://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\"\u003ehttps://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\"\u003ehttps://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\"\u003ehttps://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\"\u003ehttps://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":721,"url":"voenni-zlochini-proti-dovkillya--maksim-popov--justtalk-context","video":"sxO9SMmQ6GE","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690886036,"date":"29.06.2023","views":335,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dovkillya2.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти довкілля | Максим Попов | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро особливості роботи з воєнними злочинами проти довкілля, підрив Каховської ГЕС російськими військовими, масштаби наслідків, які ще проявлятимуться з часом не лише для України, проблеми, що виникають у розслідуванні та доказуванні такого виду злочину спілкувались в новому в епізоді \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e з \u003cstrong\u003eМаксимом Поповим\u003c/strong\u003e, радником Генерального прокурора, який безпосередньо координує роботу ОГП щодо воєнних злочинів проти довкілля, та ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБільше відео дискусій та інтерв\u0026rsquo;ю про кримінальну юстицію дивіться на \u003ca href=\"https://www.youtube.com/c/JustTalkClub\"\u003eканалі\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dovkillya2.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":702,"url":"robota-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687159329,"date":"19.06.2023","views":1221,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15.png","mini_image":null,"name":"Робота судів в умовах воєнного стану","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а прифронтові міста і села \u0026mdash; бомбардувань, артилерійських і мінометних обстрілів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк війна вплинула на суди і суддів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перші місяці повномасштабного вторгнення рф в Україну судова система перебувала в стані розгубленості, частина суддів із центральних та східних областей фактично перемістилася в західні регіони України, деякі судді виїхали за кордон, оформивши щорічні оплачувані відпустки або відпустки без збереження заробітної плати. Судові засідання майже не проводилися. Помічникам суддів було дозволено відповідно до наказів голів судів здійснювати роботу дистанційно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням від 24 лютого 2022 року № 9 Рада суддів України звернула увагу всіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОговтавшись від військового вторгнення росіян, на сьогодні більшість суддів перебувають на своїх робочих місцях, розглядають справи як у письмовому провадженні, так і безпосередньо в судових засіданнях, у т. ч. у режимі відеоконференцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа офіційними даними ДСА України станом на грудень 2022 року, 589 судів здійснюють правосуддя. Підсудність 169 судів змінена (\u003ca href=\"https://dsa.court.gov.ua/tu14/pres-centr/general/1385763/\"\u003ehttps://dsa.court.gov.ua/tu14/pres-centr/general/1385763/\u003c/a\u003e). Станом на травень 2023 року 87 судів не здійснюють правосуддя через те, що розташовані на окупованих територіях, ще 84 суди не здійснюють правосуддя з 2014 року, оскільки перебувають на непідконтрольних уряду України територіях анексованого Криму та окупованих землях Луганської та Донецької областей. 13 судів повністю зруйновані, 7 суддів і працівників суду загинули, 9 отримали поранення, 1 суддя звільнена з полону (\u003ca href=\"https://suspilne.media/466199-golova-radi-suddiv-pro-robotu-sudiv-pid-cas-vijni-konkurs-do-vkks-spravi-sodo-voennih-zlociniv-ta-suddiv-na-fronti\"\u003ehttps://suspilne.media/466199-golova-radi-suddiv-pro-robotu-sudiv-pid-cas-vijni-konkurs-do-vkks-spravi-sodo-voennih-zlociniv-ta-suddiv-na-fronti\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКористуючись під час воєнного стану наданими повноваженнями, Голова Верховного Суду своїми розпорядженнями змінив територіальну підсудність судів, які розташовані на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправи судів передані до інших судів, які продовжують їхній розгляд. Судді з окупованих територій відряджені до судів, до яких передаються справи, і продовжують виконувати свою роботу. Завдяки електронному суду, інтернету громадяни на окупованих територіях можуть звернутися до суду за окремим рішенням. Наразі за показниками кількості надходжень і розглянутих справ судді вийшли на довоєнний рівень роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас судді стикаються з проблемами, які пов\u0026rsquo;язані з передачею справ із судів, територіальна підсудність яких була змінена. Так, приміщення деяких судів, які розташовані на окупованих територіях або в зонах, де ведуться активні бойові дії, зазнали руйнації, майже повністю розграбовані, відсутнє серверне та технічне обладнання. Через швидку окупацію справи не встигли вивезти. В основному передача відбувається через сервери в електронному вигляді, проте не всі матеріали справ були на час окупації відскановані. Усі ці обставини призводять до того, що до судів надходять матеріали справ не в повному обсязі, що ускладнює їх розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується кримінальних справ, то вони будуть відновлюватися і розглядатися далі. Однак проблематичним є питання розгляду цивільних, адміністративних справ, оскільки процесуальне законодавство такого механізму не містить. На жаль, по тих справах, які не були розглянуті, втрачені й залишилися на окупованих територіях, необхідно подавати нові позови, і вони будуть розглядатися спочатку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож проблемним є питання з повідомленням учасників справи, які перебувають на окупованих територіях. З деякими учасниками відсутній будь-який зв\u0026rsquo;язок, їх фактичне місцезнаходження не відоме. Тому в багатьох випадках розгляд таких справ фактично зупиняється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, надзвичайно гострим є питання безпекового простору в будівлях судів або поруч з ними. За рекомендацією Ради суддів України про недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги судді у випадку сигналів повітряної тривоги припиняють проводити очні судові засідання. На підставі рішення Ради суддів від 2 березня 2022 року (\u003ca href=\"https://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\"\u003ehttps://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\u003c/a\u003e) голови судів видали накази про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги на час дії воєнного стану в Україні, відповідно до яких суддям наказано зупиняти проведення судових засідань після оголошення сигналу \u0026laquo;Повітряна тривога\u0026raquo;, суддям і працівникам апарату пройти до найближчого укриття, заборонено відвідування суду громадянами. І тут перш за все виникають питання: де розташоване те укриття, як близько від будівлі суду?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдебільшого в приміщеннях судів і неподалік відсутні укриття, що позбавляє затверджені алгоритми дій під час сигналів повітряної тривоги будь-якої ефективності та сенсу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез відсутність поблизу відповідних захисних споруд і неможливість забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, відвідувачів суду робочі групи суддів не раз надавали пропозиції членам Комітету ВРУ з питань правової політики внести зміни до КАСУ, ЦПКУ, ГПКУ, зокрема із зазначенням можливості суду під час дії воєнного або надзвичайного стану розглядати справи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. На цей час ухвалений за основу законопроєкт від 1 червня 2023 року № 8358/П \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді\u0026raquo;, який передбачає під час дії воєнного або надзвичайного стану для суду та інших учасників процесу можливість брати участь у судових засіданнях без прив\u0026rsquo;язки до конкретного приміщення (\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42032\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42032\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у зв\u0026rsquo;язку з відновленням роботи Херсонського апеляційного суду, Великоолександрівського та Нововоронцовського районних судів Вища рада правосуддя вирішила достроково закінчити відрядження суддів указаних судів. Так\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003eвідповідно до рішення ВРП від 30 травня 2023 року початок процесуальної діяльності зазначених судів визначено 12 червня 2023 року (\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/news/vrp-dostrokovo-zakinchyla-vidryadzhennya-deyakyh-suddiv-hersonskyh-sudiv\"\u003ehttps://hcj.gov.ua/news/vrp-dostrokovo-zakinchyla-vidryadzhennya-deyakyh-suddiv-hersonskyh-sudiv\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі місто Херсон часто перебуває під шквальними обстрілами окупантів. За відсутності належно обладнаних укриттів, захисних споруд і відповідних законодавчо регульованих процедур розгляду справи поза межами приміщень судів закінчення відрядження суддів ставить під реальну загрозу життя і здоров\u0026rsquo;я працівників суду, громадян \u0026mdash; відвідувачів суду та самих суддів, а також зменшення ефективності роботи цих судів в умовах частих обстрілів, сигналів повітряної тривоги. Через ці обставини вже зараз працівники апарату вказаних судів відмовляються від повернення на свої робочі місця та звільняються, що зумовлює \u0026laquo;кадровий голод\u0026raquo; у цих судах. Таким чином, рівень здійснення судочинства вказаних судів порівняно з динамікою їх сьогоднішнього функціонування на відносно безпечних територіях країни щонайменше значно сповільниться. Хто від цього виграє? Навряд чи громадяни, які звернулися по судовий захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯсна річ, що діяльність суду, як і багатьох інших професій в Україні, яка в мирні часи є буденною, у контексті війни потребує майже подвигу. І суд як державна інституція зобов\u0026rsquo;язаний демонструвати стійкість. Проте, окрім стійкості, має бути також ефективність від діяльності суду і турбота про життя громадян з боку держави, яка відносить себе до цивілізованого, гуманного світу, у якому життя людини \u0026mdash; найвища цінність. Адже над державою тяжіє обов\u0026rsquo;язок \u0026mdash; зробити все, наскільки це можливо, для збереження людського життя, принаймні мінімізувати загибелі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, зазначимо, що хотілося б вірити, що найближчим часом здоровий глузд переможе дисфункціональні рішення, зокрема ухвалений за основу законопроєкт від 1 червня 2023 року № 8358/П \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді\u0026raquo; буде проголосований та у відповідному порядку набере чинності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;результаті співпраці JustTalk і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;(учасниці\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":105,"url":"oksana-bojko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/boĭko.jpeg","name":"Оксана","surname":"Бойко","post":"Суддя Одеського окружного адміністративного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":701,"url":"komandna-vidpovidalnist-za-lashtunkami-kriminalnogo-kodeksu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686931285,"date":"16.06.2023","views":3102,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14.png","mini_image":null,"name":"Командна відповідальність за лаштунками Кримінального кодексу","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні в Україні зареєстровано більш як дев\u0026rsquo;яносто тисяч кримінальних проваджень, пов\u0026rsquo;язаних з учиненням воєнних злочинів. Встановити безпосередніх виконавців усіх цих злочинів буде складно, а в деяких випадках \u0026mdash; неможливо. Особливо складно встановити осіб, які з великих відстаней здійснювали/ють обстріли цивільної інфраструктури наших міст. Більш досяжним завданням видається встановлення військових командирів / інших начальників цих виконавців і притягнення їх до відповідальності за порушення ними обов\u0026rsquo;язків з контролю за своїми підлеглими.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про застосування принципу \u003cem\u003eкримінальної відповідальності командирів та інших начальників за вчинення міжнародних злочинів їхніми підлеглими\u003c/em\u003e, закріпленого як у договірному, так і звичаєвому міжнародному праві як відповідальність за невжиття заходів контролю над підлеглими\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей принцип не слід сприймати як безумовну (\u0026laquo;автоматичну\u0026raquo;) відповідальність командирів або як колективну відповідальність вищого командування. Мова йде\u003cstrong\u003e лише \u003c/strong\u003eпро ті випадки, коли командири знають або мали б знати про те, що їхні підлеглі вчинили або мають намір вчинити злочин, і не вживають необхідних заходів для припинення або запобігання їх вчиненню.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що ми не розглядаємо ситуації, у яких командир віддав наказ вчинити порушення законів і звичаїв війни, бо такі дії прямо описані в диспозиції ст.\u0026nbsp;438 Кримінального кодексу України (КК України) і їх кваліфікацію не потрібно додатково обґрунтовувати. У статті ми порушуємо питання кваліфікації дій командира, який не віддавав злочинного наказу, але і не вжив заходів, які мав би вжити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі поширеною є думка, що для іноземних командирів і начальників така модель відповідальності не передбачена КК України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Ми дотримуємося протилежної думки і далі пояснимо чому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАЧАЛЬНИКІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗі змісту положень ст. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-86\"\u003e86\u003c/a\u003e Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (ДП\u0026nbsp;І до ЖК), випливає, що сторони, які перебувають у конфлікті, повинні припиняти серйозні порушення Женевських конвенцій або цього Протоколу, які є результатом невжиття заходів, які мають бути вжиті. Той факт, що порушення Конвенцій і цього Протоколу було вчинене підлеглою особою, не звільняє її начальників від кримінальної відповідальності, якщо вони:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- мають у своєму розпорядженні інформацію, яка повинна була б надати їм можливість дійти висновку в обстановці, що існувала на той час, що така підлегла особа вчиняє або має намір вчинити подібне порушення, і якщо\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для відвернення або припинення цього порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нормі ст. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-87?activeTab=undefined\"\u003e87 \u003c/a\u003eДП I встановлено принцип, згідно з яким військовий командир зобов\u0026rsquo;язаний запобігати порушенням Конвенцій і Протоколу з боку підлеглих, а за потреби припиняти їх і повідомляти компетентним органам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права передбачає, що командири та інші начальники несуть кримінальну відповідальність за вчинені їхніми підлеглими воєнні злочини, якщо вони знали або мали підстави знати, що підлеглі збираються вчинити або вчиняють такі злочини, і не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для запобігання їх вчиненню або якщо такі злочини були вчинені для покарання осіб, відповідальних за них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вищезазначених нормах міжнародного гуманітарного права наведено перелік обов\u0026rsquo;язків командирів / інших начальників з контролю за своїми підлеглими. Порушення ними цих обов\u0026rsquo;язків (шляхом дії чи бездіяльності) передбачає кримінальну відповідальність за нормами міжнародного права. Залишилося встановити, чи відображена ця відповідальність у КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКК України містить розділ ХХ \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;. Стаття 438 цього розділу встановлює відповідальність за \u0026laquo;порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України\u0026raquo;. Одним з таких договорів є вищезгаданий ДП І, який відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча міжнародне звичаєве право прямо не охоплюється диспозицією ст. 438 КК України, однак це не заважає враховувати звичаєві норми для тлумачення міжнародних договорів, у тому числі в контексті відповідальності начальників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15\"\u003eчастини першої\u003c/a\u003e ст. 15 Закону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo; Україна підтвердила проголошене в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4222\"\u003eст. 18\u003c/a\u003e Конституції України прагнення неухильно дотримуватися загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, на що свого часу звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ і пояснив, що під загальновизнаною нормою міжнародного права судам слід розуміти правило поведінки, що приймається і визнається міжнародною спільнотою держав у цілому як юридично обов\u0026rsquo;язкове\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРЕЛЕВАНТНА ПРАКТИКА ЄСПЛ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання застосовності інституту відповідальності командирів та інших начальників у національному кримінальному праві країн-членів Ради Європи було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі Milanković v. Croatia № 33351/20 від 20.01.2020 (див. п.п. 55\u0026ndash;57, 61)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаявник скаржився на те, що його засудження за воєнні злочини на підставі командної відповідальності не мало правової основи в національному чи міжнародному праві на момент їх вчинення. Європейський суд дійшов висновку, що держава не порушила Європейську конвенцію, адже принципи відповідальності начальників за воєнні злочини є визнаною звичаєвою нормою міжнародного права. У п.\u0026nbsp;75 рішення Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що концепція \u0026laquo;командної відповідальності\u0026raquo; охоплює і політичних лідерів та інших цивільних керівників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля України це рішення важливе джерело досвіду. Воно означає, що закладений у ст. 7 Конвенції принцип nullum crimen sine lege, як і стандарт якості закону (передбачуваності, доступності та усунення свавільного його застосування, зокрема), держава не порушить, якщо командна відповідальність прямо не зазначена в її національному праві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗлочин підлеглого \u0026mdash; підстава відповідальності командира\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли мова йде про відповідальність командира / іншого начальника, у першу чергу необхідно встановити й довести ознаки злочинного діяння підлеглого. Тобто слід визначити, чи певна особа, яка перебуває в підпорядкуванні командира / іншого начальника, вчинила воєнний злочин. При цьому не має значення, чи була встановлена особа та місцезнаходження безпосереднього виконавця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національній кримінально-правовій практиці схожі ситуації трапляються, наприклад, при засудженні організатора або іншого співучасника злочину, виконавець якого продовжує уникати правосуддя, або особа виконавця не відома. Близьким до концепції відповідальності начальників є військовий злочин, передбачений ст. 426 КК України, яка окремо встановлює відповідальність військових командирів за кримінальне правопорушення, вчинене підлеглим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСклад злочину командира\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e протиправного діяння командира буде саме той об\u0026rsquo;єкт, на який було спрямоване діяння його підлеглого (життя і здоров\u0026rsquo;я цивільного, військовополоненого, статева свобода і недоторканість, власність тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону\u003c/em\u003e діяння командира складатиме поведінка, описана у вищенаведених нормах міжнародного права (ст. 86, 87 ДП І, норма 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права), пов\u0026rsquo;язана зі злочинним результатом діяння підлеглого. Додатковими обставинами об\u0026rsquo;єктивної сторони, які необхідно встановити, є, зокрема, відносини підпорядкованості між командиром і виконавцем злочину (підлеглим).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочи\u003c/em\u003eну є особа, яка \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e керує, маючи необхідні командні (владні) повноваження для запобігання або припинення злочину чи для притягнення безпосереднього виконавця до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвторитетні дослідники міжнародного кримінального права, такі як Герхард Верле, а також Ерік Давид, у своїх роботах указують на те, що відповідальність командирів і інших начальників потрібно визначати не з повноважень de jure, а обсягу фактичного (\u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e) контролю\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e,\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e. Тобто важливо, щоб начальник був фактично здатний запобігти чи припинити правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/em\u003e діяння командира може бути у формі умислу або необережності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОсобливості суб\u0026rsquo;єктивної сторони \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому аспекті можливі два сценарії:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКомандир / інший начальник діє або бездіє з умислом на досягнення безпосереднім виконавцем злочинного результату й узгоджено з ним. У цьому випадку мова йде про співучасть командира в злочині. Кваліфікувати таке діяння необхідно за ст. 438 КК України, з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКомандир / інший начальник не мав умислу сприяти виконавцю у його протиправній поведінці, але при цьому не виконав своїх обов\u0026rsquo;язків з контролю через протиправну самовпевненість або недбалість. Кваліфікація в цьому випадку має відбуватися за ст. 438 КК України як окреме самостійне кримінальне правопорушення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакладені в ст. 86, 87 ДП І і ст. 28 РС правові конструкції не виключають необережної форми вини (ст. 25 КК України). Диспозиція ст. 438 КК України також не містить положень, що виключали б таку форму вини для непоіменованих у ній інших порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвідси порушення законів і звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, за які настає кримінальна відповідальність за ст. 438 КК України, може бути вчинене не лише умисно, а й з необережності, тобто коли особа:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передбачає можливість настання небезпечних наслідків свого діяння або бездіяльності, але легковажно розраховує на їх відвернення або\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- не передбачає можливості настання небезпечних наслідків свого діяння або бездіяльності, хоча повинна і може їх передбачити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінці злочинної недбалості начальників і командирів у національному суді може сприяти погляд на практику, викладену в рішеннях міжнародних судів. Увага судів була прикута до визначення умов, за яких начальники мали знати про неминуче скоєння злочину. На думку Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, сучасне міжнародне звичаєве право дозволяє презюмувати існування так званої \u0026laquo;поінформованої недбалості\u0026raquo; начальників, якщо начальник має інформацію, яка могла б звернути його увагу на скоєння правопорушень підлеглим\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГерхард Верле звертає увагу на те, що дуже важливо визначити, чи міг начальник мати інформацію про скоєння злочину його підлеглим. Він допускає, що стосовно цивільних начальників існують більш м\u0026rsquo;які умови, ніж військових. Як зазначає Верле, на відміну від командирів для цивільного начальника винного незнання недостатньо, потрібно, щоб начальник свідомо проігнорував інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняли чи мали намір вчинити такі злочини (див. виноску на джерело нижче, ар. 263\u0026ndash;264).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожим чином описує субʼєктивну сторону діяння командирів і інших начальників Ерік Давид. У своїй роботі \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo; він зазначає, що міжнародні кримінальні трибунали виділяють низку складових елементів цієї відповідальності, серед яких є такі, що стосуються субʼєктивної сторони злочину:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзнання про правопорушення або здатність дізнатися про нього без врахування презумпції juris tantum у тому, що начальник знає про правопорушення, вчинені його підлеглими. Відповідальність начальника за дії своїх підлеглих не є об\u0026rsquo;єктивною відповідальністю, остання настає лише тоді, коли доведено, що начальник знав чи мав підстави знати про них;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнання про скоєні правопорушення повинно доводитися в кожному конкретному випадку з урахуванням критеріїв: кількість, тип і масштаб правопорушень, кількість учасників, місце та час скоєння правопорушень тощо. Можливе використання непрямих доказів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДСУМОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи оглянули лише ключові підходи нормативного регулювання та напрацювання авторитетних дослідників міжнародного кримінального права щодо відповідальності командирів і інших начальників, у тому числі у випадку дій з необережності. Детальне опрацювання цієї теми потребує окремого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрактична реалізація в національному судочинстві інституту відповідальності командирів і інших начальників за невиконання обов\u0026rsquo;язків з контролю за дотриманням їхніми підлеглими законів і звичаїв війни сприятиме якнайкращій превенції воєнних злочинів, оскільки \u0026laquo;піднімає\u0026raquo; таку превенцію на системний рівень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне право через застосування ст. 438 КК України надає достатні можливості для переслідування порушень норм ст. 86, 87 ДП І до ЖК 1949, вчинених умисно або з необережності військовими командирами й іншими начальниками, і, таким чином, дозволяє вживати системних заходів для запобігання таким злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Див. норму 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права, ст. 86, 87 ДП І до ЖК 1949.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. наприклад тут: \u003ca href=\"https://ptcu.gp.gov.ua/uk/czentr-znan/intervyu-z-treneramy/kvalifikacziya-voyennyh-zlochyniv-za-kryminalnym-kodeksom-ukrayiny/\"\u003ehttps://ptcu.gp.gov.ua/uk/czentr-znan/intervyu-z-treneramy/kvalifikacziya-voyennyh-zlochyniv-za-kryminalnym-kodeksom-ukrayiny/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. № 13 \u0026laquo;Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-215180\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-215180\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Герхарда Верле \u0026laquo;Принципи міжнародного кримінального права\u0026raquo;, ар. 258\u0026ndash;259.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Еріка Давида \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo;, ар. 738\u0026ndash;747.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Герхарда Верле \u0026laquo;Принципи міжнародного кримінального права\u0026raquo;. У своїх висновках Верле покликається на справу \u0026laquo;Prosecutor v. Mucic ́et al.\u0026raquo; МТКЮ (Апеляційна палата), рішення від 20.02.2020 р., абз. 229; \u0026laquo;Prosecutor v. Mucic ́ et al.\u0026raquo; МТКЮ (Судова палата), рішення від 06.11.1998 р., абз. 388; \u0026laquo;Prosecutor v. Bagilishema\u0026raquo; МТР (Апеляційна палата), рішення від 03.06.2002 р., абз. 35.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Еріка Давида \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo;, ар. 738\u0026ndash;747.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":102,"url":"andrij-yakovlev","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yakovlєv.jpeg","name":"Андрій","surname":"Яковлєв","post":"Адвокат, керуючий партнер АО «Амбрела», експерт РЦПЛ","text":""},{"id":103,"url":"maksim-timochko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/timochko.jpg","name":"Максим","surname":"Тимочко","post":"Адвокат, партнер АО «Амбрела»","text":""},{"id":104,"url":"vladislav-rudenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rudenko.jpeg","name":"Владислав","surname":"Руденко","post":"Адвокат, партнер АО «Амбрела»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":699,"url":"provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686221960,"date":"08.06.2023","views":1451,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.png","mini_image":null,"name":"Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eUkrainian Legal Advisory Group\u003c/a\u003e (ULAG) розпочинає співпрацю в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини. Цей матеріал є першим із серії, тож запрошуємо стежити за нашими оновленнями та долучатись до дискусії в різних форматах.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід початку агресії росії на території України у 2014 році відбуваються десятки судових проваджень щодо воєнних злочинів російської федерації. Більшість з них \u0026mdash; так звані заочні, тобто за відсутності обвинуваченого (in absentia).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що більшість потерпілих залишилася без можливості вибору процедури, за якою розглядатиметься кримінальне провадження щодо найтяжчих злочинів проти них, на сьогодні не досліджувалося ставлення суспільства до заочних проваджень. Проте, як зрозуміло зі спілкування з потерпілими, очевидно, вони очікують реального покарання та фізичної присутності обвинувачених у залі суду. Коли ми розглядаємо процес in absentia, а особливо в справах щодо воєнних злочинів російської армії та під час війни, яка триває на території нашої держави, важливо визначити основну мету та завдання цього процесу. І крізь їх призму аналізувати проблеми, недоліки та інші питання. Основним завданням будь-якого кримінального провадження (як звичайного, так і спеціального) є справедливий розгляд справи та відповідно забезпечення права на захист обвинуваченого, змагальність, рівні можливості в наданні сторонами суду своїх доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому важливо дивитися на спеціальне провадження саме через таку призму? Останнім часом у суспільстві, а також у середовищі українських правників лунають заклики до якнайшвидшого засудження всіх російських злочинців, отримання великої кількості обвинувальних вироків найближчим часом і визначення покарання як основної мети. Оскільки багато українців, у тому числі ті, хто обіймає посади суддів, прокурорів, слідчих, втратили дім, близьких, нормальне життя тощо, такі настрої зрозумілі. Проте на сьогодні така тенденція стала певною рисою державної політики України, яка є відповіддю на суспільний запит на справедливість. Але дуже важливо як такий запит трактується, так і якої саме справедливості шукають потерпілі. Ми переконані, що правоохоронці та судді повинні керуватися основними принципами правосуддя під час розгляду таких справ, абстрагувавшись від страшних умов війни, у яких відбувається правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також гратиме на користь захисту українців, потерпілих від цих злочинів, тому що належним чином проведене досудове та судове розслідування мінімізує ризики перегляду справи, її оскарження та скасування вироків у зв\u0026rsquo;язку з неналежним дослідженням доказів, упередженістю та неповнотою дослідження, а також встановленням у майбутньому можливих порушень прав людини Україною в ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо кажуть самі потерпілі про процедури in absentia? Як уже було зазначено, офіційних досліджень із цього питання немає, тому ми базуємося на інформації від потерпілих, яких представляє Українська правова консультативна група (далі \u0026mdash; УПКГ). УПКГ уже більше як п\u0026rsquo;ять років працює з потерпілими від воєнних злочинів рф в Україні як на національному рівні, так і в міжнародних судах. Більшість юристок УПКГ і колег з інших громадських організацій, які займаються захистом потерпілих від воєнних злочинів, повідомляють про низький рівень упевненості в притягненні злочинців до відповідальності, у тому числі їх фізичному затриманні. У зв\u0026rsquo;язку з цим задля пошуку реального та ефективного захисту багато потерпілих, які виїхали за кордон, роздумують над зверненням до органів правопорядку країн перебування з метою розгляду їхніх справ за процедурою універсальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень за підозрою російських військовослужбовців у вчиненні воєнних злочинів після 24 лютого 2022 року відбуваються так само in absentia. Основною зміною є масштаби. Станом на 17 квітня 2023 року було зареєстровано близько 80 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, учинених росіянами. Специфічною суттєвою зміною є те, що після повномасштабного вторгнення безпрецедентна кількість країн допомагає Україні не тільки військовою зброєю, але і юридичною. З державою працює багато міжнародних юристів та експертів, які приносять міжнародне право та міжнародні підходи до розслідування в Україну. У цьому контексті важливо, щоб українські правоохоронці та судді були готові застосовувати згадані стандарти та міжнародне право, адже переважно це норми прямої дії, які підлягають застосуванню, якщо питання, які вони регулюють, не врегульовані в національному законодавстві або суперечать їм. Проте на сьогодні все ще спостерігається фокусування на національному законодавстві, нерозуміння, як застосовувати міжнародне право, навіть попри те, що стаття 438 ККУ є бланкетною та не дає зрозумілих відповідей слідчим і прокурорам щодо належної кваліфікації тих чи інших міжнародних злочинів, з розслідуванням яких вони зіткнулися вперше після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає чіткий перелік стандартів розгляду таких справ, серед яких, до прикладу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд повинен відкласти розгляд, якщо особиста присутність обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковою або є підстави вважати, що в нього виникли перешкоди для явки.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКоли справа обвинуваченого розглядається in absentia, докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати на цей процес.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСудове рішення, ухвалене in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОсоба, справа якої була розглянута in absentia і якій не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, який дозволяє їй переглянути справу як у питаннях права, так і в питаннях факту.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцедури in absentia можуть вважатися законними та справедливими, лише якщо вони передбачають гарантії, визначені міжнародним правом. Проте, незважаючи на представленість міжнародних експертів в Україні та кількість проведених навчань для національних слідчих, прокурорів та суддів, досі на практиці останні нерідко демонструють нерозуміння застосування міжнародного права та стандартів і продовжують фокусуватися на національному законодавстві, яке в багатьох моментах не базується на підходах, орієнтованих на потерпілих, і містить травмівні та застарілі підходи. Зокрема, це стосується проведення неповних і повторних, тобто ретравмівних допитів потерпілих, що в таких провадженнях зазвичай відбувається дистанційно у зв\u0026rsquo;язку з перебуванням потерпілих на територіях, непідконтрольних Україні, або за кордоном; призначення судово-медичних експертиз через тривалий час після події злочину, зокрема у справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом; неналежного повідомлення підозрюваних у межах спеціального провадження; відсутності підходів та інструментів документування та зберігання доказів з відкритих джерел; нерозуміння кваліфікації різних видів воєнних злочинів, посилання на які містяться в статті 438 ККУ. Усе це має вирішальну роль у спеціальних провадженнях, тому дуже важливо розуміти необхідність застосування найкращих практик інших країн і міжнародного права, замість того щоб пріоритезувати національні процедури, які більш звичні та зрозумілі, але застарілі та неефективні щодо найтяжчих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим під час спеціальних проваджень є забезпечення додаткових гарантій для підозрюваного, який у зв\u0026rsquo;язку з природою таких проваджень позбавлений деяких з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІНФОРМУВАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО ТА НАБУТТЯ СТАТУСУ ПІДОЗРЮВАНОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні суди одностайно наголошують, що держава зобов\u0026rsquo;язана застосувати всі наявні засоби, щоб підозрюваний був належним чином поінформований про кримінальне провадження проти нього. Це відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини (Sanader v Croatia, Sejdoviс v Italy, Stoyanov v Bulgaria), Комітету ООН з прав людини (Мбенге проти Заіру) та Міжнародного кримінального суду (справа проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до національного законодавства спеціальне провадження може здійснюватися тільки щодо особи, яка набула статусу підозрюваного. Проте особа може набути такий статус, лише коли вжито всіх належних заходів для вручення їй повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі повідомлення особи здійснюється шляхом розміщення на офіційних сайтах відповідних державних органів, що лише накладає додаткові ризики на потерпілих осіб, оскільки їхні персональні дані підлягають опублікуванню. Органи правопорядку також інформують підозрюваних осіб шляхом повідомлень у месенджери за їхнім номером телефону або їхніх родичів, через персональні сторінки в соціальних мережах тощо. Проте в деяких випадках отримання таких повідомлень і підтвердження приналежності мобільних номерів не відображається належним чином у матеріалах кримінального провадження, що може мати вплив на допустимість таких доказів. Тому тут дуже важливо застосовувати міжнародні стандарти документування електронних доказів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцеси ускладнюються також довгоочікуваним і зрозумілим розірванням дипломатичних відносин між росією та Україною, що позбавляє Україну можливості інформувати особу про відкрите проти неї кримінальне провадження шляхом запиту на міжнародну правову допомогу та інших правових засобів. Якщо відверто, росія і до повномасштабного вторгнення не співпрацювала через міжнародні врегульовані процедури, проте українська сторона хоча б мала можливість виконати все, що від неї залежить. Відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з росією також унеможливлює надсилання повідомлень про відкрите кримінальне провадження. Повідомлення шляхом вручення повістки захиснику підозрюваного може викликати питання, оскільки захисник у таких справах часто направлений через систему центрів БВПД і не має договору про надання правової допомоги з клієнтом, а відповідно й можливості належним чином комунікувати з ним та інформувати його.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудовий контроль за спеціальним досудовим розслідуванням також викликає певні питання. З огляду на масштаби злочинів і кількість кримінальних проваджень, а також бойові дії, які тривають, слідчі судді, ухвалюючи рішення про здійснення такого провадження, часто вважають, що немає потреби в перевірці даних, що особа виїхала на територію росії, або що є дані, які підтверджують оголошення в міжнародний розшук чи що особа переховується від органів слідства. Така суспільна \u0026laquo;очевидність\u0026raquo; цих ознак та невстановлення їх у межах конкретних кримінальних проваджень може призвести до питання законності призначення таких проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАВО НА ПЕРЕГЛЯД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк згадано вище, Резолюція КМ РЄ № (75)11 наголошує на важливості забезпечення оскарження вироку. В українському законодавстві досі не врегульоване питання надання обвинуваченому права на оскарження вироку в справі, розглянутій за його відсутності. Це спричиняє додаткові ризики визнання порушення прав сторони процесу, що є ключовим і має особливості в справах, які розглядаються в спеціальному провадженні. Це також матиме травмівний вплив на потерпілих, які проходять через важкі процеси кримінальних проваджень, слідчих дій, уваги медіа та постійних спогадів про травму. Можна тільки уявити, як на них вплине те, що через багато років вирок у їхній справі може бути визнаний таким, що винесений з порушенням стандартів справедливого розслідування. І це на додаток до того, що ніхто не скасує воєнних злочинів і болю, яких вони пережили. Тому це відповідальність органів правопорядку та суддів забезпечити якісне та реальне правосуддя, а не лише швидкі та проміжні результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, масштаби злочинів рф і кількість кримінальних проваджень in absentia вимагають якнайшвидшої побудови законних і таких, що базуються на міжнародних підходах, стратегій розслідування й належного законодавства. Хоча КПК й передбачає можливість спеціального розслідування, потрібно розуміти, що з огляду на наявні ризики для забезпечення справедливого правосуддя, особливо в контексті кримінальних проваджень щодо розслідування міжнародних злочинів, провадження in absentia не є поширеною практикою серед розвинених правових систем країн Європи та Африки, до прикладу. Такий підхід також застосовується Міжнародним кримінальним судом. Процедура розгляду справ in absentia, без присутності обвинуваченого, надає широкий простір для зловживань, зокрема в контексті демонстрації статистичних даних про кількість обвинувальних вироків у таких справах. Але ми повинні розуміти, що це відбувається шляхом зниження якості правосуддя та часткового нехтування очікуваннями та інтересами потерпілих, як було зазначено вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючем до розв\u0026rsquo;язання наведених проблемних питань повинні стати структурні зміни в системі правосуддя за міжнародні злочини, які дозволять посилити національну систему міжнародним досвідом та інструментами. Серед них пріоритезація та докладання зусиль для проведення проваджень за участю обвинувачених, незастосування автоматично спеціальних проваджень в усіх справах щодо найтяжчих злочинів, ратифікація Римського статуту заради співпраці з іншими країнами та впровадження необхідних стандартів правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e результаті співпраці JustTalk і \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e (учасниці \u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/pgo_gov_ua/11300\"\u003ehttps://t.me/pgo_gov_ua/11300\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":101,"url":"irina-kapalkina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kapalkina.jpeg","name":"Ірина","surname":"Капалкіна","post":"адвокатка потерпілих від СНПК ULAG","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":698,"url":"robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685707184,"date":"02.06.2023","views":2279,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.jpg","mini_image":null,"name":"Робота спільної слідчої групи в процесі документування злочинів рф: воєнний досвід України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТривала неспровокована агресія рф проти України, від якої продовжує потерпати країна, обов\u0026rsquo;язково стане предметом військового трибуналу. Задля цього вже документуються всі факти. З 2014 року органи кримінальної юстиції працюють над збиранням доказів і притягненням до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів. При цьому воєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення заборон, що встановлені в договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Водночас воєнні злочини є одним з видів міжнародних злочинів, як і злочини проти людяності, злочини агресії та геноцид, на які поширюється універсальна юрисдикція.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективним інструментом у цьому процесі виступає діяльність спільної слідчої групи (англ. Joint Investigation Team, JIT, далі \u0026mdash; ССГ) як специфічної форми міжнародно-правової допомоги в кримінальних провадженнях і міжнародної підтримки України в період воєнного стану. Варто зазначити, що особливого значення діяльність ССГ набула не лише в процесі здійснення розслідування діяльності злочинних організацій і транснаціональної організованої злочинності, але й під час документування міжнародних злочинів. Початок неоголошеної війни рф проти України у 2014 році та як один із численних наслідків \u0026mdash; збиття малайзійського пасажирського літака Boeing 777 рейсу MH17 став предметом розслідування ССГ. До її складу ввійшли представники України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі висновки за результатами діяльності ССГ оприлюднив Генеральний прокурор \u003ca href=\"https://www.facebook.com/AndriyKostinUa\"\u003eАндрій Костін\u003c/a\u003e. Він зазначив, що до трагедії рейсу MH17 причетне найвище керівництво рф. Саме президент країни-агресора віддав злочинний наказ здійснити постачання озброєння угрупованням квазіреспублік \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа MH17 \u0026mdash; це яскравий приклад якісної роботи членів ССГ у розслідуванні надзвичайно складного з криміналістичного погляду злочину. Він має власну специфіку обстановки вчинення, слідової картини та тактики проведення слідчих дій. Водночас вісім років, які знадобилися для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, більш ніж виправдані. Перш за все це пояснюється складністю процесу збирання доказів, відтворення картини події, ідентифікації тіл загиблих з одночасним дотриманням прав людини не лише на національному, але й міжнародному рівнях. Результат \u0026mdash; ухвалення суддями Окружного суду Гааги вироку та засудження до довічного ув\u0026rsquo;язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та Леоніда Харченка за збиття літака рейсу MH17, що забрало життя 298 мирних людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАТИСТИКА ВЧИНЕНИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, АГРЕСІЇ ТА ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року гібридна війна набула статусу відкритої військової агресії, свідком якої стало не лише українське суспільство, але й уся світова спільнота. За даними \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eОфісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; ОГП), на середину квітня 2023 року зареєстровано \u003cstrong\u003e86\u0026nbsp;820 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eагресії \u003c/strong\u003eта \u003cstrong\u003eвоєнних злочинів\u003c/strong\u003e, серед яких: 1) порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК); 2) планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК); 3) пропаганда війни (ст. 436 КК). Водночас зафіксовано \u003cstrong\u003e17\u0026nbsp;128 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпроти основ національної безпеки України,\u003c/strong\u003e відомості про які також внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі \u0026mdash; ЄРДР). Серед них, зокрема: 1) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); 2) державна зрада (ст. 111 КК); 3) колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК); 4) пособництво державі агресору (ст. 111-2 КК); 5) диверсія (ст. 113 КК). У магістральній справі щодо агресії рф, за даними ОГП, уже фігурують 647 підозрюваних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, для пересічного українця дивність ситуації полягає в тому, що злочини проти України, вчинені особами, які віддають злочинні накази, потребують тривалої та кропіткої роботи зі збирання доказів і документування виявлених фактів. Справді, кожен злочин має бути повно та всебічно розслідуваний і належно задокументований у межах кримінальних проваджень. Ці провадження можуть мати статус як національних, так і міжнародних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ EUROJUST СПІЛЬНОЇ СЛІДЧОЇ ГРУПИ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/\"\u003eEurojust\u003c/a\u003e (європейське агентство, що співпрацює із судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС) наголосило, що війна в Україні є найбільш задокументованим збройним конфліктом в історії людства. Сьогодні понад 20 країн, включаючи 14 держав-членів ЄС, розпочали національні розслідування основних міжнародних злочинів, імовірно скоєних в Україні, або на основі принципу громадянства чи пасивної правосуб\u0026rsquo;єктності (за умови, якщо злочинець або потерпілий мають громадянство держави-члена ЄС), або на основі універсальної юрисдикції. Eurojust сприяє координації цих національних зусиль слідчих, організовуючи зустрічі між усіма країнами, які проводять розслідування. Країни, які не є учасниками ССГ, можуть відкривати окремі справи в Eurojust, а деякі з них можуть приєднатися до ССГ пізніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ березня 2022 року Eurojust надає значну підтримку ССГ. Так, за ініціативи Генерального прокурора Литви, Міністра юстиції і Генерального прокурора Польщі та Генерального прокурора України 25 березня 2022 року була підписана угода про створення ССГ в Україні. Її розробляв і вносив до неї зміни Eurojust. Наразі до складу вказаної групи приєдналася Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Додатково між членами групи та Міністерством юстиції США в березні цього року підписано Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме посиленню співпраці та забезпечить пряму комунікацію й дотримання процедур міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоловна мета групи \u0026mdash; забезпечити належний обмін інформацією та сприяти розслідуванню міжнародних злочинів, у тому числі воєнних, злочинів проти людяності, агресії та геноциду, які вчинено проти України. У межах роботи ССГ відбувається активна співпраця з командою Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС) Каріма Хана відповідно до положень Римського статуту, який приєднався до ССГ як учасник у квітні 2022 року. З метою забезпечення міжнародної співпраці з МКС, який у 2022 році направив в Україну групу слідчих, судових експертів у межах польової місії, законодавець змінив КПК, додавши окремий \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2236-20#Text\"\u003eрозділ\u003c/a\u003e IX-2. Серед іншого, передбачена можливість проведення процесуальних дій на території України іншими працівниками Офісу МКС у разі делегування прокурором МКС повноважень і за погодженням з Генеральним прокурором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust забезпечує широку оперативну, аналітичну, правову та фінансову допомогу учасникам групи, а також підтримує координацію та співпрацю між усіма національними слідчими й прокурорськими органами, які також розпочали розслідування окремих злочинів. Так, Eurojust надає \u003cstrong\u003eтехнічну\u003c/strong\u003e та \u003cstrong\u003eлогістичну \u003c/strong\u003eпідтримку ССГ шляхом забезпечення, наприклад, технічними засобами, необхідними для ефективної роботи групи (телефони, ноутбуки, сканери та принтери), \u003cstrong\u003eфінансову підтримку\u003c/strong\u003e \u0026mdash; відшкодування витрат на проїзд, проживання, усний і письмовий переклад документів тощо, а також \u003cstrong\u003eаналітичну \u003c/strong\u003eпідтримку, структуруючи наявну інформацію та докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eБАЗА ДАНИХ CORE INTERNATIONAL CRIMES EVIDENCE DATABASE: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ДЛЯ ССГ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує утворення Eurojust бази даних \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/ciced-leaflet.pdf\"\u003eCore International Crimes Evidence Database\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; CICED), яка є спеціально розробленою базою даних для зберігання та аналізу доказів міжнародних злочинів. CICED покликана підтримувати національні й міжнародні розслідування, а в майбутньому не має обмежуватися війною в Україні і може слугувати базою для обробки відомостей щодо будь-якого іншого збройного конфлікту, який розслідує партнер Eurojust. Справді, результати розслідування, які охоплюють тисячі подій, незліченну кількість доказів, що фіксуються різними мовами, показання великої кількості свідків і жертв, що розкидані по значній кількості юрисдикцій, потребують належної консолідації та аналітичної обробки задля надання доступу всім учасникам процесу розслідування (правоохоронцям, судам, МКС, неурядовим організаціям тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте Eurojust не збиратиме самостійно докази, а лише консолідуватиме та оброблятиме їх. CICED може містити цифрові докази і відомості про вчинені злочини, зокрема фотографії, відеозаписи, аудіозаписи, супутникові знімки та знімки з дронів, показання свідків і потерпілих, медичні, криміналістичні та військові результати досліджень, відомості про окремі речові докази тощо. Eurojust забезпечує зберігання всіх матеріалів у повній відповідності до вимог із захисту даних, які діють у ЄС. Аналітична обробка цих даних сприятиме посиленню координації національних і міжнародних розслідувань, алгоритмізації пошуку та обробці конкретних доказів (даних), пов\u0026rsquo;язаних з певним злочином чи місцем події, демонструватиме окремі недоліки доказової бази та має сприяти усуненню вад зі здійсненням паралельних розслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCICED сприятиме наданню тактичних і стратегічних рекомендацій з кримінального переслідування, обміну доказами та інформацією про основні міжнародні злочини. Не менш важливим завданням, яке розв\u0026rsquo;язує CICED, є уникнення повторної віктимізації жертв злочинів через неодноразові допити в різних провадженнях. Подання до CICED відомостей, отриманих у межах розслідувань, здійснюється на добровільній основі та з дозволу відповідного органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультатом активної міжнародної співпраці України є створення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (англ. International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine, далі \u0026mdash; ICPA). Основна мета \u0026mdash; підтримка та вдосконалення розслідувань злочинів агресії шляхом отримання ключових доказів агресії. ICPA буде невід\u0026rsquo;ємною частиною наявної підтримки Eurojust у межах діяльності ССГ щодо України. Це надасть країнам-партнерам змогу отримати додаткову логістичну, фінансову та оперативну підтримку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ССГ: НАЦІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust окремо надає і \u003cstrong\u003eюридичну підтримку\u003c/strong\u003e зацікавленим сторонам. До прикладу, Eurojust брав участь у процесі підготовки угоди про створення ССГ в Україні та подальших змін до неї. Варто зазначити, що Україна є учасником низки міжнародних договорів, що регламентують діяльність ССГ у загальних кримінальних провадженнях, які не стосуються міжнародних злочинів чи злочину агресії. Наприклад, ідеться про такі документи: 1) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518#Text\"\u003eДругий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах\u003c/a\u003e (стаття 20) (далі \u0026mdash; Другий додатковий протокол); 2) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003eКонвенція ООН проти корупції\u003c/a\u003e (стаття 49); 3) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності\u003c/a\u003e (стаття 19); 4) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text\"\u003eКонвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин\u003c/a\u003e (стаття 9) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust має досить широкий досвід створення та координації роботи спільних слідчих груп задля розслідування злочинів. Вказаний позитивний досвід консолідовано в посібнику \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/joint_investigation_teams_practical_guide_2021_en.pdf\"\u003eJoint Investigation Teams practical guide\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;,\u003c/span\u003e у якому визначено, що ССГ \u0026mdash; це інструмент міжнародної співпраці, одна з форм надання міжнародної правової допомоги, яка заснована на угоді між компетентними органами \u0026mdash; як судовими (суддями, прокурорами та слідчими суддями), так і органами правопорядку \u0026mdash; двох або більше держав, на обмежений термін і з конкретною метою проведення кримінальних розслідувань в одній або кількох залучених державах. Зауважимо, що найкращі європейські практики створення та діяльності ССГ базуються на застосуванні статті 20 Другого додаткового протоколу. Ця норма найбільш детально визначає значну частину ключових аспектів, які мають бути враховані в процесі створення та діяльності вказаних груп.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай за потреби здійснити спільне розслідування певного злочину сторони керуються типовою (модельною) угодою, яку у 2003 році було затверджено \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/LT/TXT/?uri=CELEX:32003H0523(01)#document1\"\u003eРекомендацією\u003c/a\u003e. Ця модель є комплексною та гнучкою, що дозволяє її адаптувати до конкретних обставин кожної справи. \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eФахівці експертно-консультативної групи\u003c/a\u003e наголошують, що питання укладання угоди з компетентними органами заінтересованих іноземних держав про створення слідчої групи, а також визначення в такій угоді повноважень групи та строку, на який вона створюється, не передбачено чинним КПК, як і \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєктом № 7330\u003c/a\u003e, що перебуває на розгляді Верховної Ради України. Автори \u003ca href=\"https://rm.coe.int/16806f720a\"\u003eПосібника\u003c/a\u003e про ССГ Йошт Єсенічник та Аленка Загмайстер Ранзінгер, відряджений прокурор від держави-члена ЄС, вказують, що все ж угода про створення ССГ є міжнародним договором і її слід ним вважати. Це важко оцінити крізь призму вітчизняного законодавства, зокрема \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#Text\"\u003eЗакону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк правило, у тексті угоди про створення ССГ особлива увага приділяється меті її створення, територіям, де вона матиме юридичну силу, а також порядку організаційно-технічного забезпечення діяльності відповідної групи. В угоді обов\u0026rsquo;язково визначаються керівники, члени та учасники групи, у тому числі встановлюються повноваження відряджених членів. Як правило, визначається порядок здійснення консультацій та узгодження діяльності між членами команди, окремі спеціальні домовленості тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливе значення для результатів роботи групи має регламентація процесу збору та розкриття інформації чи доказів, обмін та доступ до них окремими членами групи, у тому числі порядок отримання або розкриття відповідних доказів іншій країні, не державі-учаснику угоди. Текст модельної угоди пропонує широкий спектр можливостей для сторін-учасників, зокрема в питаннях обміну та збирання інформації. До прикладу, у розділі 12 модельної угоди встановлюється, що за погодженням сторін і наявності дозволу в законодавстві відряджені члени можуть проводити розслідування, вимагати проведення заходів, поширювати інформацію, зібрану групою, носити / використовувати зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне процесуальне законодавство характеризується певною неврегульованістю окремих механізмів і процедур, пов\u0026rsquo;язаних зі створенням і діяльністю ССГ. Незважаючи на активне використання такого механізму, як ССГ, чинне кримінальне процесуальне законодавство України потребує подальшого вдосконалення. Зауважимо, що до \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєкту № 7330\u003c/a\u003e, який розглядає Верховна Рада України, висловила зауваження \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eЕкспертно-консультативна група\u003c/a\u003e Ради Європи з підтримки ОГП, і їх потрібно врахувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК допускає лише можливість створення ССГ, але не регламентує порядок її діяльності. Так, ст. 571 КПК встановлює, що для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, учинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися ССГ. Законодавець передбачив, що питання створенням ССГ опікується (розглядає і вирішує) ОГП. Але ініціатором такого питання має виступати слідчий орган досудового розслідування України, прокурор України чи компетентні органи іноземних держав. Таке звернення оформлюється у вигляді \u003cstrong\u003eзапиту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім законодавчих особливостей, варто звернути увагу на практичні проблеми, які супроводжують процес розкриття та розслідування міжнародних злочинів, учинених в умовах російської агресії, які мають особливу складність, детерміновану низкою факторів. \u003ca href=\"https://www.unian.ua/war/kerivnik-departamentu-viyni-ofisu-genprokurora-yuriy-byelousov-cherez-tisyachi-provadzhen-mi-bachimo-spilniy-pocherk-rosiyan-svidomiy-namir-znishchiti-ukrajinciv-12163986.html\"\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/a\u003e пояснює, що, окрім організаційних питань, пов\u0026rsquo;язаних з координацією слідчих і оперативних працівників, виникає низка проблем з гарантуванням безпеки для самих правоохоронців і саперів, оскільки території, де працюють групи, або заміновані, або розташовані біля лінії фронту і перебувають під постійним обстрілом. Військовослужбовці рф, покидаючи окуповані території, мінували дороги, будівлі, транспорт, іграшки і вбитих людей, що потребує особливих заходів з гарантування безпеки в процесі роботи самої групи та інших учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі складнощі виникають у процесі фіксації та вилучення речових доказів, ексгумації тіл вбитих і проведення експертних досліджень (наприклад, судово-медичних), що в умовах війни тривають не один місяць. Іншою проблемою, яка потребує значних зусиль і часу, є встановлення місця перебування свідків і потерпілих та організація їх подальшої участі у слідчих діях (наприклад, допиті, освідчуванні та проведенні слідчого експерименту тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСитуація з деокупацією Збройними Силами України окремих територій демонструє надзвичайно складну обстановку, у якій мають працювати працівники органів правопорядку, члени ССГ, залучаючи слідчо-оперативні та слідчо-криміналістичні групи. Складність полягає, по-перше, у специфіці самого місця події, а це зруйновані будівлі, у тому числі багатоповерхівки, транспортні засоби, катівні та місця незаконного ув\u0026rsquo;язнення, знищена військова техніка та машини, місця масових поховань, кожне з яких диктує типову слідову картину, відповідну тактику проведення слідчих дій, збирання та фіксування доказів, залучення відповідних фахівців (судово-медичних експертів, саперів і спеціалістів-вибухотехніків, спеціалістів з аеророзвідки тощо) та забезпечення безпеки членів слідчих груп, їх перебування у відрядженні (проживання, харчування тощо). По-друге, слідчі групи мають бути належним чином забезпечені тактичними рекомендаціями, технічними засобами й знаряддями (транспортні засоби, пересувні криміналістичні лабораторії та криміналістичні валізи, техніка для фото- та відеофіксації, квадрокоптери та дрони, ноутбуки, освітлення, рефрижератори, пакувальні матеріали, спеціальний одяг і допоміжні матеріали тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей стан справ змусив органи правопорядку працювати не лише в надскладних умовах, але й налагоджувати та організовувати безпечну та ефективну роботу слідчо-оперативних груп, отримуючи практичний досвід безпосередньо на \u0026laquo;землі\u0026raquo;. Справді, окремі склади злочинів, не лише міжнародних, але й злочинів проти основ національної безпеки, до 2014 року вважалися такими, що не застосовувалися в українських реаліях. Утім, правозастосовна дійсність зазнала безповоротних змін, а склади злочинів, що містяться у ст. 438-440 КК, мають бланкетний характер і відсилають до міжнародних договорів. Вони мають отримати комплексні методики розслідування з відповідною процесуальною підтримкою у вигляді типових документів, рекомендованих дій тощо. На жаль, чинне кримінальне законодавство не відповідає договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праву. Ці недоліки мають бути усунуті за допомогою або ухвалення законопроєкту № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003e7290 від 15 квітня 2022\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року,\u003c/span\u003e або підписання уже ухваленого закону № \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67804\"\u003e2689 від 27 грудня 2019\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте навіть у таких умовах законодавчої невизначеності триває процес розслідування вчинених серйозних міжнародних злочинів, у тому числі воєнних. А національна криміналістична наука починає напрацьовувати тактичні рекомендації з розкриття та розслідування міжнародних та воєнних злочинів. Наприклад, існує \u003ca href=\"https://censs.org/wp-content/uploads/2020/05/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%9C%D0%9A%D0%A1.pdf\"\u003eПосібник зі збору доказів для Міжнародного кримінального суду та документування міжнародних злочинів\u003c/a\u003e. Окрім того, міжнародна спільнота вже активно використовує окремі стратегічні рекомендації, як \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2022/02/11489-FMC-Mass-Graves-Project-UKRAINE-V3.0-HI-RES.pdf\"\u003eБорнмутський протокол про захист і розслідування масових поховань\u003c/a\u003e, який було підготовлено на підставі вивчення матеріалів масових поховань у колишній Югославії, \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2018/10/icmp-st-aa-857-1-doc-guidelines-for-first-response-at-grave-or-body-disposal-locations.pdf\"\u003eКерівництво для першого реагування: охорона відомих або ймовірних місць поховання чи захоронення тіл\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Publications/MinnesotaProtocol.pdf\"\u003eМіннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://eaaf.org/wp-content/uploads/2020/11/EAAF-Forensic-Guide-for-the-investigation-recovery-and-analysis-of-human-skeletal-remains.pdf\"\u003eПосібник для судових експертів з розслідування, вилучення та аналізу скелетних останків людини\u003c/a\u003e тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, активна міжнародна підтримка України, діяльність спільної слідчої групи та низки міжнародних організацій у процесі розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права забезпечує підґрунтя та належну доказову базу для притягнення до кримінальної відповідальності міжнародних злочинців.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":100,"url":"anna-reznikova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/ganna-reznikova.jpg","name":"Анна","surname":"Резнікова","post":"к. ю. н., старша юристка практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":697,"url":"lyubij-mene-haknuli-etichni-pitannya-yaki-porushue-ukrainska-kiberoperatsiya-proti-druzhin-rosijskih-vijskovih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685529651,"date":"31.05.2023","views":848,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.jpg","mini_image":null,"name":"«Любий, мене хакнули»: етичні питання, які порушує українська кібероперація проти дружин російських військових","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвторка: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРіанон Нілсен (Rhiannon Neilsen), докторантка Центру міжнародної безпеки та співробітництва Стенфордського університету (США)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u0026ldquo;Honey, I\u0026rsquo;m Hacked\u0026rdquo;: Ethical Questions Raised by Ukrainian Cyber Deception of Russian Military Wives (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/86548/honey-im-hacked-ethical-questions-raised-by-ukrainian-cyber-deception-of-russian-military-wives/\"\u003e\u003cem\u003e18.05.2023, JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПримітка редактора JustSecurity:\u003c/em\u003e ця стаття є шостою частиною нашого \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/values-in-foreign-policy/\"\u003eсимпозіуму\u003c/a\u003e \u0026laquo;Цінності у зовнішній політиці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Тут лише мала частина цієї \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eісторії\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Наприкінці березня 2023 року \u003ca href=\"https://informnapalm.rocks/\"\u003eInformNapalm\u003c/a\u003e повідомив, що \u0026laquo;\u003ca href=\"https://t.me/cyberResistanceUA\"\u003eУкраїнський кіберспротив\u003c/a\u003e\u0026raquo;, хактивістська організація, пов\u0026rsquo;язана з урядом України, успішно зламала та відстежила електронну пошту полковника ВПС РФ Атрощенка Сергія Валерійовича. Окрім збору інформації з електронних листів полковника, хактивісти видали себе за російського офіцера 960-го десантно-штурмового авіаційного полку (яким командував Атрощенко) та ініціювали розмову з дружиною Атрощенка. Для стислості будемо називати цю кампанію \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою серії електронних листів хактивісти переконали дружину полковника організувати \u0026laquo;сюрприз\u0026raquo; \u0026mdash; \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-16\"\u003eпатріотичну фотосесію\u003c/a\u003e\u0026raquo;. На фото зображені \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-22\"\u003eдванадцять дружин\u003c/a\u003e у парадній формі своїх чоловіків \u0026mdash; російських офіцерів, при цьому чітко видно звання та медалі. Також видно російські \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-25\"\u003eлітаки\u003c/a\u003e з намальованим на них \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-24\"\u003eсимволом \u0026laquo;Z\u0026raquo;\u003c/a\u003e на знак підтримки війни в Україні. Використовуючи розвіддані з відкритих джерел, зокрема фотографії з \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2023/03/7-1.jpg\"\u003eноворічної вечірки\u003c/a\u003e в полку, українські хактивісти змогли встановити особи російських льотчиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо те, що ціллю кібероперації було обрано саме полковника, а не просто російського офіцера. Атрощенко \u0026mdash; потенційний воєнний злочинець, якого обвинувачують у здійсненні невибіркового обстрілу дитячої лікарні, школи мистецтв і \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.vice.com/en/article/bvjxmv/hackers-claim-to-dox-russian-war-criminal-convince-his-wife-to-do-patriotic-photoshoot\"\u003eтеатру в Маріуполі\u003c/a\u003e, у якому люди знайшли укриття\u0026raquo; у перший місяць повномасштабної війни. У результаті цього злочину з\u003ca href=\"https://apnews.com/article/Russia-ukraine-war-mariupol-theater-c321a196fbd568899841b506afcac7a1\"\u003eагинуло близько 600 осіб\u003c/a\u003e, у тому числі діти. Цей воєнний злочин став підставою для масштабного заклику до \u003ca href=\"about:blank\"\u003eМіжнародного кримінального суду\u003c/a\u003e розслідувати злочини росіян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментарі в англомовному Twitter-середовищі у відповідь на таємну кібероперацію, які \u003ca href=\"https://twitter.com/GicAriana\"\u003eретвітнула Аріана Гік\u003c/a\u003e (має 38\u0026nbsp;600 фоловерів у Twitter), свідчать, що хакерська операція отримала \u003ca href=\"https://twitter.com/GicAriana/status/1640917137135943681\"\u003eшироке схвалення\u003c/a\u003e. Фред Гоффман, який називає себе \u003ca href=\"https://twitter.com/InfoAgeStrategy\"\u003e\u0026laquo;HUMINTer протягом усього життя\u0026raquo;\u003c/a\u003e, фахівець з розвідки (має понад 20\u0026nbsp;000 підписників у Twitter), відповів: \u0026laquo;Це надзвичайно. Зараз я піду спати з усмішкою на обличчі\u0026raquo;. Інші користувачі Twitter прокоментували: \u003ca href=\"https://twitter.com/oy_mongoose/status/1640993722614644736\"\u003e\u0026laquo;Гарно зіграно\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://twitter.com/assurdistan/status/1641172624226111495\"\u003e\u0026laquo;Це круто\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://twitter.com/urbanspfx/status/1640994313441271808\"\u003e\u0026laquo;Боже мій, це геніально!!\u0026raquo;\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://twitter.com/HSVXUV/status/1640964882752503814\"\u003e\u0026laquo;Українська винахідливість [sic] не знає меж\u0026raquo;\u003c/a\u003e. При цьому InformNapalm вирішив \u0026laquo;наразі не публікувати весь \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eдамп\u003c/a\u003e (дані переписки)\u0026raquo;. Водночас хактивісти зберегли в таємниці від Росії масштаби витоку інформації, а отже, і те, який обсяг інформації наразі відомий Україні про 960-й полк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНомінально така операція була вдалим і трохи кумедним прикладом обману ворога у війні ХХІ століття. Звичайно, обман на війні такий же старий, як і сама війна (про це \u003ca href=\"https://www.worldhistory.org/The_Art_of_War/\"\u003eзгадує\u003c/a\u003e Сунь Цзи ще в V столітті до нашої ери). І \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/ruse-war#:~:text=Considered to be a permissible,to protection under that law.\"\u003eхитрощі\u003c/a\u003e, звісно, є законними на війні (хоча \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/perfidy\"\u003eвіроломство\u003c/a\u003e \u0026mdash; вдавати із себе захищену особу на війні, як-от члена Червоного Хреста чи \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/hors-de-combat\"\u003e\u003cem\u003ehors de combat\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e, \u0026mdash; ні, а \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/85486/a-right-to-spy-the-legality-and-morality-of-espionage/\"\u003eшпигунство ще більш темна справа\u003c/a\u003e). Під час Другої світової війни союзні війська провели операцію \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.britannica.com/event/Operation-Fortitude\"\u003eСтійкість\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; витончену кампанію обману, використовуючи \u003ca href=\"https://www.britannica.com/event/Operation-Fortitude\"\u003eпідроблені танки та літаки\u003c/a\u003e, сфабриковані дані радіомовлення та приманки, які переконали нацистів, що висадка \u0026laquo;Дня Д\u0026raquo; (D-Day) відбудеться не в Нормандії, а в Па-де-Кале. В українсько-російському збройному конфлікті, який триває наразі, Україна обманом змусила Росію вичерпати свої запаси крилатих ракет, використовуючи \u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/world/2022/08/30/ukraine-russia-himars-decoy-artillery/\"\u003eдерев\u0026rsquo;яні приманки\u003c/a\u003e, що імітують ракетні системи США. Російських військових в Україні також обманом змусили повідомити своє місце перебування після того, як українські хакери створили \u0026laquo;\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2010/03/12/the-history-of-the-honey-trap/\"\u003eпривабливі\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://www.businessinsider.com/ukraine-hackers-create-fake-profiles-russia-troops-share-location-ft-2022-9\"\u003eпрофілі жінок у соціальних мережах\u003c/a\u003e. Але всі ці операції явно були націлені на морально відповідальних учасників війни \u0026mdash; політичні еліти, які ухвалювали рішення в Третьому райху (і нацистських комбатантів, які воювали в загарбницькій війні), і російських солдатів, які не поділяли цілей агресивної війни, розвʼязаної російським президентом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e має дві особливості: по-перше, такі маніпуляції та прихований вплив відбулися не традиційним для розвідувальних операцій за участі людей (HUMINT \u0026mdash; human intelligence) способом, а через кіберпростір. На відміну від (часто) значних витрат, ризиків і шкоди, характерних для операцій HUMINT, операції кіберрозвідки (CYBINT \u0026mdash; cyber intelligence) відносно швидкі та легкі. Таким чином, розумно очікувати підвищення попиту на кіберобман під час війни, коли приховані операції кібервпливу можуть ефективніше спрямовуватися на більшу кількість осіб і з нижчою точкою входу (порівняно з HUMINT). По-друге, метою маніпуляцій був не режим або військові, а дружини російських льотчиків. Ці дві особливості такого кіберобману (як у випадку \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e) порушують етичні питання та питання політичних наслідків ведення (кібер) воєн у ХХІ столітті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПереваги кібероперацій з використанням обману\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e \u0026mdash; це вихід за межі суто операцій CYBINT, тобто зламу захищених мереж і збору доказів або даних через кіберпростір. Хакери справді проводили традиційні операції CYBINT, уважно \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2023/03/Screen-Rec.mp4\"\u003eвідстежуючи\u003c/a\u003e активність електронної пошти полковника: українці отримали дані про його місце перебування, дату народження, номер телефону, державні документи, дані про пересування військ, дані про російську військову техніку та навіть \u003ca href=\"https://www.vice.com/en/article/bvjxmv/hackers-claim-to-dox-russian-war-criminal-convince-his-wife-to-do-patriotic-photoshoot\"\u003eінформацію про його щеплення від COVID-19\u003c/a\u003e. При цьому \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e не втручалася в програмний код самої мережевої інфраструктури, щоб вона дала збій, \u0026mdash; те, що \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eСесіль Фабр розглядає як кіберсаботаж\u003c/a\u003e (як у випадку \u003ca href=\"https://www-washingtonpost-com.stanford.idm.oclc.org/world/national-security/stuxnet-was-work-of-us-and-israeli-experts-officials-say/2012/06/01/gJQAlnEy6U_story.html\"\u003eStuxnet\u003c/a\u003e). Натомість українці використовували людей, які отримували сфабриковані електронні листи, заохочуючи їх діяти так, як вони не діяли б самостійно. Коротше кажучи, дружини російських авіаторів були ошукані: вони мимоволі надали дуже конфіденційні дані про своїх чоловіків у результаті сфабрикованих електронних листів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаправду, таємні операції такого типу вже давно застосовуються сторонами збройних конфліктів. Водночас існують очевидні переваги подібного кіберобману порівняно з традиційними операціями HUMINT. По-перше, така операція відносно нешкідлива. Вона не створювала безпосередньої фізичної небезпеки для дружин російських пілотів (за умови, що Кремль не вживав жодних суворих каральних дій, підозрюючи, що дружини знали, що \u0026laquo;патріотична фотосесія\u0026raquo; може підірвати військові зусилля). Тобто операція не загрожувала життю дружин військових (або їхніх сімей), як операції HUMINT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, кібероперація була відносно швидкою. Значних витрат часу не спостерігалося: вистачило серії електронних листувань із \u0026laquo;захищених\u0026raquo; російських скриньок. Можливо, тривале спілкування з дружиною російського полковника могло бути плідним для отримання постійної розвідувальної інформації шляхом маніпуляцій або шантажу. У будь-якому випадку, доцільність операції зрозуміла, принаймні з позиції встановлення осіб тих пілотів, які брали участь у бомбардуванні Маріуполя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e мала відносно низький ризик марнування ресурсів. Операції HUMINT часто, як відомо, довгострокові. Щоб досягти успіху, оперативник на полі повинен: 1) нібито випадково зустрітися з дружиною або познайомитися з нею в інший спосіб, який не викликає підозр, і 2) добиватися довіри впродовж тижнів і місяців, якщо не років. Обдурити когось у кіберпросторі порівняно менш шкідливо, ніж побудувати стосунки з особою, а потім (можливо, руйнівно) зрадити цю \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eдовіру\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, знову ж таки, порівняно з HUMINT кібероперація була, імовірно, недорогою. Безумовно, навряд чи вона зрівняється з вартістю операцій HUMINT, які передбачають навчання оперативника, його вкорінення, створення правдоподібної легенди, приховані технології зв\u0026rsquo;язку, маршрут утечі тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, урешті \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e була безпечною операцією для самих українців. Виконуючи місію на безпечній, невідомій відстані, за екранами та з клавіатурами, бійці кіберопору, які беруть участь у війні, отримують високий ступінь анонімності та фізичного захисту (знову ж таки, порівняно з HUMINT).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на ці ймовірні переваги такі операції з кіберманіпулювання здаються ідеальними порівняно з тривалими, дорогими та ризикованими місіями HUMINT під час війни. Оскільки подібні заходи проводяться якомога далі від поля бою (з хакерами, які діють у безпечних місцях) і менш затратні, трудомісткі та шкідливі, розумно очікувати зростання їх кількості в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте є важливі питання, пов\u0026rsquo;язані з етикою війни, які виникають через таємні маніпулятивні операції з використанням кібернетичних засобів, такі як \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e. Зокрема, \u003cstrong\u003eчи є подружжя військовослужбовців російських ВПС законними цілями для кіберобману?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКіберпереслідування подружжя військових під час війни\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, укладення шлюбу з військовослужбовцями не робить партнерів законними військовими цілями, і тому дружини не будуть учасниками бойових дій, які підлягають навмисним фізичним нападам. Але чи етично допустимо (або навіть необхідно) переслідувати таких цивільних осіб за допомогою кіберобману? Іншими словами, чи надається дружинам військовослужбовців захист від традиційних, кінетичних військових операцій (включно з кіберопераціями, які призводять до кінетичних ефектів), але не від прихованих кібероперацій впливу? Чи такі взаємини з російськими військовослужбовцями втягують дружин у ведення війни настільки, щоб виправдати таке (мінімальне) кібервтручання? Немає сумнівів у націлюванні на Атрощенка (як шляхом кінетичних, так і кібератак). Він високопоставлений комбатант, веде незаконне та несправедливе вторгнення, його обвинувачують у вчиненні воєнних злочинів. Але його дружина? А дружини інших російських льотчиків? Хоча і можна провести паралель з традиційним прослуховуванням приватних телефонних розмов, ця операція виходить за межі простого збору інформації та переходить у простір активного маніпулювання членами сім\u0026rsquo;ї на війні зі здійсненням прихованих операцій впливу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛітература про етику прихованого впливу висвітлює моральні помилки маніпулювання. Наприклад, Чарльз Р. Бейтц пише, що \u0026laquo;\u003ca href=\"http://ojs2.gmu.edu/PPPQ/article/viewFile/983/748\"\u003eзла природа маніпулювання\u003c/a\u003e походить від того факту, що, приховуючи особу того, хто здійснює вплив.., впливають на свідомість людини, яка починає послуговуватися цілями, які їй не належать\u0026raquo;. По суті, прихований вплив і маніпуляції підривають автономію і свободу волі людини, що зазвичай вважається \u003ca href=\"https://plato.stanford.edu/entries/ethics-manipulation/\"\u003eапріорі морально огидним\u003c/a\u003e. Незважаючи на це, \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/62324/western-covert-action-russian-active-measures/\"\u003eприховані дії\u003c/a\u003e та те, що росіяни називають \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/64327/countering-russias-malign-influence-operations/\"\u003eактивними заходами\u003c/a\u003e\u0026raquo;, також були давньою частиною використовуваних методів, у тому числі (або, можливо, особливо) проти пересічних громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПартнери можуть бути піддані етичним хитрощам і маніпуляціям, описаним у справі \u003cem\u003eEmail Viwes\u003c/em\u003e, оскільки вони (на відміну від своїх дітей, наприклад) добре знають, що їхні чоловіки військовослужбовці, і, можна припустити, погоджуються підтримувати таку кар\u0026rsquo;єру, залишаючись зі своїм партнером. Окрім того, російські жінки виходять заміж за військовослужбовців, які воюють на \u0026laquo;несправедливому\u0026raquo; (unjust) боці війни (що, на думку \u003ca href=\"https://www.annualreviews.org/doi/10.1146/annurev-polisci-060314-112706#_i2\"\u003eревізіоністів\u003c/a\u003e концепції справедливої війни, має важливі наслідки для морального статусу учасників бойових дій). Проте знання партнерів про конкретну операцію проти Маріуполя підтвердити важче з огляду на вимоги безпеки, які, ймовірно, забороняють їхнім партнерам обговорювати окремі бойові завдання. Не відомо, чи знали дружини та подруги військових, що їхні партнери виконували накази, які утворювали склад воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе більше бентежить те, що InformNapalm, \u0026laquo;міжнародне волонтерське співтовариство\u0026raquo;, оприлюднило інтимні фото дружини Атрощенка в спідній білизні. Лілія Олександрівна Атрощенко надсилала чоловікові \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eфотосюрпризи\u003c/a\u003e\u0026raquo;. У підзаголовку \u0026laquo;З\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eнайомство з дружиною Атрощенка\u003c/a\u003e\u0026raquo; InformNapalm опублікував \u0026laquo;більш-менш пристойні фото\u0026raquo;, на яких Лілія Атрощенко позує на дивані майже без одягу. Хакери натякнули, що мають ще більше особистих (читай \u0026mdash; відвертих) фотографій Лілії, які вони можуть показати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдобуття такої інформації \u0026mdash; це одне; її поширення \u0026mdash; інше, адже становить порушення права на приватне життя Лілії Атрощенко (а не її чоловіка). Чи етичні публікації таких зображень дружин (і партнерів) без їхньої згоди, навіть в умовах війни? Можна припустити, що публікація деяких фотографій Лілії (і зауваження, що це були більш \u0026laquo;порядні\u0026raquo; фотографії, отримані хакерами) мала на меті слугувати \u003cem\u003eшантажем\u003c/em\u003e або \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.fbi.gov/video-repository/newss-what-is-sextortion/view\"\u003eсексуальним вимаганням\u003c/a\u003e\u0026raquo;, щоб змусити Атрощенка (потенційно) передати додаткову конфіденційну інформацію для захисту від інших фотографій, які можуть бути оприлюднені. Чи може це бути \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eморально прийнятним\u003c/a\u003e? Або це дещо викривлена форма \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.merriam-webster.com/dictionary/revenge%20porn\"\u003eпорнопомсти\u003c/a\u003e\u0026raquo; подружжю військовослужбовців, яка може бути морально дозволеною під час конфлікту? Тут можна провести паралель з фізичним друком і демонстрацією інтимних фотографій \u0026agrave; la HUMINT. Однак публікація фотографій Лілії в Інтернеті дозволяє охопити більше користувачів через початковий вебсайт, а також легше завантажити фотографію та розмістити її на різних вебсайтах. Хоча те, що ми публікуємо, може, і не \u0026laquo;існувати постійно в цифровому вигляді\u0026raquo; (проте \u003ca href=\"https://www.vox.com/2014/5/21/11627140/the-right-response-to-the-right-to-delete\"\u003eколи щось з\u0026rsquo;являється в Інтернеті, воно залишається там назавжди\u003c/a\u003e), але в будь-якому випадку його завжди важко звідти \u003ca href=\"https://www.vox.com/the-highlight/2019/9/11/20859597/internet-privacy-erase-history-google-facebook\"\u003eприбрати\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, сама кібероперація поставила дружин військових у невелику небезпеку (порівняно з операціями HUMINT). Однак вони швидше за все зазнали надзвичайного приниження, усвідомивши, що їх обіграли. У дружини Атрощенка оприлюднення фотографій, призначених лише для очей її чоловіка, також може викликати почуття ганьби. До того ж, як згадувалося раніше, дружини можуть зіткнутися з інтенсивним допитом російської служби безпеки (\u003ca href=\"http://government.ru/en/department/113/\"\u003eФСБ\u003c/a\u003e), потенційно отримати обвинувачення в навмисному розголошенні конфіденційної інформації про їхніх чоловіків. Сподіваємося, із жодною з дружин не трапиться загадковий \u0026laquo;нещасний випадок\u0026raquo;, \u0026laquo;хвороба\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.cnn.com/2022/09/02/business/russian-oligarchs-deaths-intl/index.html\"\u003eвбивство-самогубство\u003c/a\u003e\u0026raquo;, які спіткали російських бізнесменів після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Понад те, тепер, коли InformNapalm оприлюднив домашню адресу полковника, номер телефону, електронну пошту, номер паспорта та номери телефонів його дружини, інші представники російської спільноти можуть спробувати помститися. Справді, один \u003ca href=\"https://twitter.com/AndyMunro2/status/1641140279477432321\"\u003eкористувач Twitter\u003c/a\u003e, коментуючи операцію, натякнув на це: \u0026laquo;Молюсь кожного разу, коли вона [Лілія] проходить повз вікно\u0026raquo;. (У Лілії Атрощенко також \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eзламали електронну пошту\u003c/a\u003e, і що там знайшли хактивісти \u0026mdash; не зрозуміло.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкби розголошення таких розвідданих справді сприяло (летальному) нападу на їхніх чоловіків, жінки, імовірно, зазнали б \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ptsd.va.gov/professional/treat/cooccurring/moral_injury.asp\"\u003eморальної шкод\u003c/a\u003eи\u0026raquo;. Моральна шкода \u0026mdash; це надзвичайний рівень провини та сорому, що виникає внаслідок вчинення дії (або нездатності запобігти таким діям), яку особа вважає морально неприпустимою, наприклад надання інформації, яка сприяла смерті її близьких.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб було зрозуміло, варто навести аргумент, що такий рівень шкоди, завданої цивільним особам, одруженим з воєнними злочинцями, пропорційний досягнутим цілям. Шкода, яку відчувають подружжя військових, які досі були захищені від воєнних дій, пропорційна досягнутим цілям. Навіть якщо партнер/ка не несе моральної відповідальності за дії іншого/ї, кібероперація відповідає критеріям\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://plato.stanford.edu/entries/self-defense/#NarrWideProp\"\u003e\u003cem\u003eширокої\u003c/em\u003e пропорційності\u003c/a\u003e (Джеф Макмехан) \u0026mdash; моральні блага, отримані в результаті заподіяння шкоди особам, які прямо не відповідальні за воєнні злочини (у цьому випадку \u0026mdash; російським дружинам), переважають над моральним правом людини не зазнавати шкоди. Це суперечить концепції Макмехана про \u003cem\u003eвузьку\u003c/em\u003e пропорційність, яка стосується допустимої шкоди, яку можуть зазнати морально відповідальні особи, такі як російські пілоти на війні. Подібні кіберманіпуляції можуть бути просто випадком побічної шкоди з низькими ставками та/або доктриною подвійного ефекту в межах обговорень теорії справедливої війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e спонукає до питання, яке потребує філософського обмірковування: якщо ми, припустимо, розширюємо сферу військових цілей, \u003cem\u003eхто тоді ще\u003c/em\u003e може бути законною ціллю для таких операцій кіберманіпулювання під час війни? Під час війни у В\u0026rsquo;єтнамі США скинули мільярди листівок; деякі навмисно \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/1971/06/03/archives/us-used-billions-of-leaflets-in-indochina-war-among-functions-are.html\"\u003eзверталися до дітей\u003c/a\u003e, запитуючи інформацію про зброю В\u0026rsquo;єтконгу в обмін на грошову винагороду. Аргументи проти залучення неповнолітніх дітей військовослужбовців можуть бути висунуті тому, що їм як неповнолітнім бракує самостійності та свободи волі порівняно зі згаданими дружинами російських військових. Але що робити з дорослими дітьми військовослужбовців чи їхніми (літніми та, можливо, менш обізнаними в питаннях кібербезпеки) батьками?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадок\u003cem\u003e Email Wives\u003c/em\u003e, можливо, дещо кумедний, є наочним прикладом розмивання меж між тими, хто може бути етично сприйнятий як військова ціль у російсько-українському збройному конфлікті, і тими, хто залишається під питанням. Звісно, для українців лінія фронту не обмежується їхньою територією, тил теж є військовою ціллю. Проте якщо маніпулювання військовими подружжями вважатиметься етично допустимим (навіть необхідним), тоді Сполучені Штати (і Україна) мають підготувати подружжя та сім\u0026rsquo;ї військових до того, що вони також можуть стати мішенями в кіберпросторі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПідготовка сімей військових до кампаній кіберобману\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовторюю, \u003cem\u003eEmail Wives \u0026mdash;\u003c/em\u003e це навряд чи перший або останній раз, коли держави в стані війни намагаються обдурити своїх супротивників. Як представники другої найстарішої професії у світі, шпигуни давно намагаються проникнути та вплинути на членів сімей військовослужбовців під час війни. Справді, пропагандистські плакати союзників під час Другої світової війни, такі як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://time.com/4591841/loose-lips-sink-ships-posters/\"\u003eLoose Lips Sink Ships\u003c/a\u003e\u0026raquo;, мали на меті спонукати \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/513669\"\u003eцивільне населення\u003c/a\u003e, включно із \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/514149\"\u003eчленами родин\u003c/a\u003e військових, утримуватися від публічного обговорення \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/513602\"\u003eпотенційно чутливих тем\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кампанії кіберманіпулювання, такі як \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e, простіший, дешевший, швидший і потенційно безпечніший засіб обману ворога порівняно з традиційними операціями HUMINT. Таким чином, кіберманіпуляції, імовірно, будуть використовуватися частіше для нападу на цивільне населення під час війни. З появою \u003ca href=\"https://www.wired.com/story/large-language-model-phishing-scams/\"\u003eChatGTP\u003c/a\u003e дехто застерігає, що \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/technology/2023/mar/08/darktrace-warns-of-rise-in-ai-enhanced-scams-since-chatgpt-release\"\u003eонлайн-шахрайство\u003c/a\u003e стане ще ефективнішим і поширенішим, особливо в міру того, як системи штучного інтелекту ставатимуть \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2208839120\"\u003eбільше людьми, ніж люди\u003c/a\u003e\u0026raquo; й імітуватимуть людську поведінку, намагаючись завоювати довіру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалишається відкритим питання: чи є члени сімей військових законними цілями для кібероперацій у сучасних збройних конфліктах?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо відповідь ствердна, тоді держави, зобов\u0026rsquo;язані підтримувати ліберальний демократичний порядок, мають бути готові погодитися з тим, що подружжя, братів і сестер, батьків або дітей їхніх військовослужбовців також можуть обманути та принизити в Інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно приділяти більше уваги належній підготовці родичів військових до цілеспрямованих кампаній кіберобману. Подружжя вже готові не публікувати в соціальних мережах конфіденційну інформацію про своїх партнерів. Але потрібне обов\u0026rsquo;язкове навчання на тему оцінювання загроз наступальних, таємних кібероперацій, спрямованих на так званих \u0026laquo;утриманців\u0026raquo; (dependents), щоб захистити їх від операцій на зразок \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e. Зрештою, якщо такі кампанії вважатимуться етично прийнятними або навіть схвалюватимуться під час війни, ми повинні бути пильними до того, що це означає для сімей військовослужбовців удома.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, кіберфронт збройного конфлікту має очевидні переваги: збір інформації, вплив на супротивників і (в ідеалі) \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eвиявлення та притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Очікується, що кількість таких кібероперацій збільшиться, оскільки повномасштабна війна вирує вже другий рік. Але якщо ці операції широко розглядаються як морально допустимі або навіть бажані, то кібератаки на сім\u0026rsquo;ї військових \u0026mdash; це чесна гра. Сполучені Штати та їхні союзники повинні підготувати їх до того, що буде далі.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":696,"url":"chi-mae-mks-yurisdiktsiyu-schodo-zlochinu-genotsidu-proti-ukrainskoi-natsii-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685455650,"date":"30.05.2023","views":1020,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9.jpg","mini_image":null,"name":"Чи має МКС юрисдикцію щодо злочину геноциду проти української нації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі мало в кого лишаються сумніви, що дії РФ в Україні мають ознаки злочину геноциду, зокрема в контексті депортації та передачі українських дітей у російські родини та їх подальшого залучення в російську освітню систему. Поки що Офіс прокурора МКС оцінює ці діяння як воєнний злочин у межах виданого Судом ордера на арешт, але ніщо не заважає в майбутньому змінити кваліфікацію на злочин геноциду.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне заява прокурора МКС явно натякає на таку перспективу, оскільки в ній наголошується на факті передачі дітей у російські родини, нав\u0026rsquo;язуванні їм російського громадянства за спрощеною процедурою з метою унеможливлення повернення їх додому \u0026mdash; в Україну\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2014 та 2015 роках Україна визнала юрисдикцію Суду, але з указівкою на певні обмеження: часові (з 21 листопада 2013 року), матеріальні (воєнні злочини та злочини проти людяності) та персональні (зокрема, вищі посадові особи РФ та керівники підконтрольних їй утворень \u0026laquo;ДНР/ЛНР\u0026raquo;). Як бачимо, злочин геноциду в цьому переліку відсутній, а тому виникає логічне питання, чи не забула Україна подати третю декларацію про визнання юрисдикції Суду? Попередні декларації Україна подала відповідно до положення ст. 12(3) Римського статуту, яке нібито дозволяє обмежити юрисдикцію Суду \u0026laquo;відповідним злочином\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа твердженням Офісу прокурора МКС, Суд усе ж таки має юрисдикцію щодо ситуації в Україні й стосовно злочину геноциду\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Звідки походить така юрисдикція \u0026mdash; не уточнюється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з варіантів пояснення могла б бути передача 38 державами-членами\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Римського статуту ситуації України на розгляд прокурора МКС для проведення розслідування будь-яких вчинених на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду. Водночас навіть держави-члени Римського статуту не уповноважені передати ситуацію, щодо якої Суд не має юрисдикції, що не заперечувалося ними в згаданій заяві\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Оскільки Україна не є членом Римського статуту, то набуття Судом юрисдикції щодо злочинів на її території залежить лише від її згоди (або резолюції Ради Безпеки ООН), як це було у випадку з двома згаданими вище деклараціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді ж відповідь полягає в тому, що передбачені деклараціями України обмеження юрисдикції Суду \u0026mdash; перебільшені. Перш за все Україна, як і будь-яка інша держава, не уповноважена обмежувати коло осіб, яких може переслідувати МКС\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зворотний підхід спричинив би політичні переслідування та зловживання правом. По-друге, декларація про визнання юрисдикції Суду державою, що не є членом Римського статуту, стосується одночасно всіх злочинів проти людяності, воєнних злочинів і геноциду, що вчинені на її території або її громадянами. Про це свідчить як позиція згаданих 38 держав-членів Римського статуту у відповідній заяві\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та наукове тлумачення\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і пряме положення Правил процедур та доказування МКС (правило 44(2)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Іншими словами, МКС має юрисдикцію щодо злочину геноциду в контексті збройної агресії РФ проти України, а тому і третя декларація з боку України не потрібна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄдиною потенційною можливістю для розсуду держави є розширення часової юрисдикції \u0026mdash; зворотна дія щодо подій до дати подачі декларації, а також потенційне обмеження майбутньої юрисдикції контекстом конкретної ситуації (наприклад, агресія РФ проти України) або навіть конкретною датою. Водночас останнє твердження може ґрунтуватися хіба що на неточно окресленій думці в Програмному документі Офісу прокурора МКС щодо попереднього вивчення ситуації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а подібні обмеження в тій чи іншій державній декларації про визнання юрисдикції Суду були б рівноцінні застереженням до Статуту, що прямо заборонено\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, друга декларація України до МКС стосувалася періоду з 20 лютого 2014 року по \u0026laquo;теперішній час\u0026raquo;, що за буквальним змістом означало дату ухвалення декларації \u0026mdash; 4 лютого 2015 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас видача Палатою попереднього розгляду ордера на арешт в ситуації щодо України свідчить про той факт, що МКС погодився з наявністю в нього юрисдикції і щодо діянь після 2022 року\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/20220321164751497-ukraine-referral-montenegro.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/20220321164751497-ukraine-referral-montenegro.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Ст. 14 Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2007_02419.PDF\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2007_02419.PDF\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.legal-tools.org/doc/aa0e2b/pdf/\"\u003ehttps://www.legal-tools.org/doc/aa0e2b/pdf/\u003c/a\u003e, с. 172\u0026ndash;173.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/OTP%20Preliminary%20Examinations/OTP%20-%20Policy%20Paper%20Preliminary%20Examinations%20%202013.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/OTP%20Preliminary%20Examinations/OTP%20-%20Policy%20Paper%20Preliminary%20Examinations%20%202013.pdf\u003c/a\u003e (пар. 6, 37)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Ст. 120 Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Ст. 58(1)(а) Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":693,"url":"kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684748818,"date":"22.05.2023","views":1109,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.png","mini_image":null,"name":"Колабораційна діяльність: про все й одразу","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний час диктує власні закони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож 3 березня 2022 року Парламент ухвалив Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo; № 2108-IX.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникнення терміну \u0026laquo;колабораціонізм\u0026raquo; відносять до періоду Другої світової війни, під час окупації Франції нацистською Німеччиною. Тоді він означав добровільну, навмисну співпрацю з окупаційною владою і надання їй всілякої допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ незалежній Україні питання колабораціонізму, власне, як і війна з російським агресором, постало не вчора, а у 2014 році, коли росія анексувала Крим і частини територій Донецької і Луганської областей. Утім, слід зауважити, що всі спроби законотворців унормувати питання колабораційної діяльності не були реалізовані аж до березня 2022 року, коли точилися запеклі бої за кілька сотень кілометрів від будівлі Верховної Ради України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас привертає увагу той факт, що проєкт цього закону був зареєстрований у Парламенті задовго до початку повномасштабної російської агресії \u0026mdash; 24 лютого 2022 року, що додатково підтверджує існування наміру парламентарів протидіяти колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому разі, після ухвалення цього закону вітчизняний Кримінальний кодекс було доповнено новим видом кримінально караного діяння \u0026mdash; колабораційна діяльність (стаття 111-1). За його вчинення передбачено справжнє різноманіття покарань: від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певним видом діяльності до довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що в законодавстві більшості закордонних країн колабораційна діяльність як кримінально каране діяння охоплюється складом державної зради. А от Кримінальний кодекс Литовської Республіки містить окрему статтю під назвою \u0026laquo;Колабораціонізм\u0026raquo; і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п\u0026rsquo;яти років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА ОЦІНКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи зміст статті 111-1 Кримінального кодексу України, неможливо не помітити нетиповий для більшості статей кодексу великий обсяг: вісім частин (з приміткою, яка теж складається з кількох пунктів), майже кожна з яких містить декілька складів кримінальних правопорушень:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпублічні заклики і заперечення, у тому числі щодо здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частин території України тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття некерівних посад (непов\u0026rsquo;язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій) у будь-яких незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропаганда у закладах освіти (незалежно від типів і форм власності), спрямована на сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частин території України, а також уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eекономічна співпраця з державою-агресором;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття керівних посад у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях України, та організація чи участь у виборах на таких територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінформаційна та політична підтримка держави-агресора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття посади в незаконних судових та правоохоронних органах, а також участь у незаконних збройних і воєнізованих формуваннях держави-агресора або створених на тимчасово окупованих територіях.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня минулого року Кримінальний кодекс України не містив згадок про колабораційну діяльність. Проте після початку повномасштабної війни росії проти України боротьба з внутрішнім ворогом стала одним з найголовніших завдань і справжнім викликом як для правоохоронної, так і судової систем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Державної судової адміністрації України, у 2022 році суди постановили 268 обвинувальних вироків за статтею 111-1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі аналізу практики розгляду справ за обвинуваченням осіб у колабораційній діяльності районних судів міста Києва та Київської області можемо виділити такі способи вчинення цього протиправного діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозміщення особою фото- та відеоматеріалів у соціальних мережах і групах у месенджерах, що виправдовують збройну агресію росії проти України, як і висловлення підтримки дій російського агресора в усному, повсякденному спілкуванні (зазначимо, що наразі більшість вироків ухвалені судами саме за вчинення такого виду колабораційної діяльності);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача матеріальних ресурсів (транспортних засобів, будівель, обладнання, товарів тощо) представникам незаконних збройних формувань;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України через повідомлення інформації про можливе місце розташування бойових підрозділів Збройних Сил України, місце розташування адміністративних будівель населених пунктів (зокрема, відділень Національної поліції);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання послуг підприємствам, розташованим на території росії та незаконно створених псевдореспублік (провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eорганізація проведення та участь у зборах місцевого населення з публічними закликами до підтримки держави-агресора, її збройних формувань.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Вироки здебільшого обґрунтовані такими доказами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази свідків (зауважимо, що деякі з вироків узагалі ґрунтуються лише на таких процесуальних джерелах доказів);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eречові докази, зокрема дані (листування) з вилучених під час обшуку мобільних телефонів, комп\u0026rsquo;ютерної техніки, флеш-накопичувачів, жорстких магнітних носіїв;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки експертиз, у тому числі судової лінгвістичної (семантико-текстуальної), про підтвердження змісту та характеру листування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що за резолютивною частиною досліджених вироків суди майже в усіх випадках звільняли обвинувачених від відбування покарання на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України, а саме внаслідок укладення обвинуваченим угоди про визнання винуватості та визначення за умовами такої угоди міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років зі встановленням іспитового строку тривалістю до трьох років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу описової частини вироків виникають сумніви в достатності покарання, зокрема за вчинення особою публічних закликів до підтримки дій російського агресора. Річ у тім, що частина 1 статті 111-1 Кримінального кодексу України за кваліфікацією кримінальних правопорушень є кримінальним проступком, а отже, за його вчинення не передбачено такий вид покарання, як позбавлення волі. При цьому санкція частини 1 статті 111 кодексу взагалі передбачає лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною посадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, публічна підтримка дій російського агресора, зокрема через розповсюдження закликів до знищення України як держави, повалення влади, може мати особливо небезпечний характер. Адже фактично це є спробою поширення впливу та ідеї \u0026laquo;русского мира\u0026raquo;, покарання за які повинні мати невідворотний характер. Натомість масове укладення особами, які на початку військової агресії закликали до якнайшвидшого захоплення українських міст і фізичного знищення українців, угод про визнання винуватості й у такий спосіб уникнення реального строку відбування покарання може неоднозначно сприйматися суспільством і потребувати належної реакції з боку держави.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":98,"url":"dmitro-vorontsov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/dmitro-voroncov.jpg","name":"Дмитро","surname":"Воронцов","post":"юрист практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":691,"url":"vidmova-vid-vijskovoi-sluzhbi-cherez-religijni-perekonannya-pravo-lyudini-chi-uhilennya-vid-vijskovogo-obovyazku","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684336922,"date":"17.05.2023","views":9261,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_568944062_XL.jpg","mini_image":null,"name":"Відмова від військової служби через релігійні переконання: право людини чи ухилення від військового обов’язку?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні іде війна. Захист Вітчизни, територіальної цілісності України, її незалежності та суверенітету є громадянським обов\u0026rsquo;язком, справою всього Українського народу. Так записано в Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 лютого 2022 року Росія напала на Україну, у цей же день Президент України видав указ \u0026laquo;Про загальну мобілізацію\u0026raquo;. Відтоді кожен військовозобов\u0026rsquo;язаний громадянин України в разі отримання повістки зобов\u0026rsquo;язаний прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання свого військового обов\u0026rsquo;язку. За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації притягають до кримінальної відповідальності відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України та карають позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці виникають ситуації, коли особа відмовляється від призову на службу через релігійні переконання й пояснює відмову тим, що віра забороняє їй брати в руки зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, існує нагальна потреба розібратися з такими питаннями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи має право особа відмовитися від виконання військового обов\u0026rsquo;язку через релігійні переконання?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДе проходить межа між щирими релігійними переконаннями й наміром ухилитися від військової служби?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі існують ризики зловживання правом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи впливає на правову оцінку ситуації війна?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, необхідно зазначити, що право не діяти всупереч своїй совісті й переконанням є основоположним правом людини й захищається статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід дію зазначеної статті Конвенції підпадає в тому числі принципова відмова від військової служби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 9 Конвенції гарантує кожному право на свободу думки, совісті та релігії. Це право складається з двох елементів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) \u003cem\u003eправо мати\u003c/em\u003e свої переконання \u0026mdash; воно є абсолютним і не може бути обмежено;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) \u003cem\u003eправо сповідувати\u003c/em\u003e своє вірування \u0026mdash; воно не є абсолютним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження права на свободу сповідувати свою релігію можливе й буде правомірним якщо:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eТаке обмеження встановлено законом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМетою обмеження є:\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eінтереси громадської безпеки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eохорона публічного порядку, здоров\u0026rsquo;я чи моралі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист прав і свобод інших осіб.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВтручання у свободу є пропорційним, тобто необхідним у демократичному суспільстві.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно звернути увагу на те, що серед легітимних цілей для обмеження права, передбаченого статтею 9 Конвенції, \u003cem\u003eвідсутні національні інтереси\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, держава не зможе пояснити втручання в право людини на свободу релігії, якщо воно відбудеться, необхідністю захисту національних інтересів, а саме війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДеякі релігії та світоглядні концепції повністю виключають участь у збройних конфліктах, і вони мають щирих прихильників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо відмова від військової служби є наслідком тяжкого й непереборного конфлікту між військовим обов\u0026rsquo;язком і совістю людини, необхідно розуміти, що в цьому випадку така особа підпадає під захист статті 9 Конвенції, яку наша держава ратифікувала й зобов\u0026rsquo;язалася виконувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас право особи на відмову не є безумовним і залежить від конкретної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ\u0026rsquo;ясуванню підлягають такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи є переконання щирими?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи забороняє релігія людини використання зброї?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩирість переконань державними органами зазвичай не ставиться під сумнів. Це загальне правило, але з нього є винятки. Вони стосуються ситуацій, коли особа в результаті стверджуваних релігійних поглядів отримує для себе певні переваги або привілеї. Вважаю, що відмова від виконання військового обов\u0026rsquo;язку, безумовно, є випадком отримання для себе полегшень, а тому держава має повне право пересвідчитися в щирості поглядів людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким чином це можна зробити? Шляхом з\u0026rsquo;ясування низки обставин про життя людини. Важливі всі деталі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eтривалість сповідування релігії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eхарактер і ступінь залученості до релігійних практик й обрядів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповедінка людини у звичайному житті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінші факти, які можуть поставити під сумнів щирість стверджуваних релігійних переконань.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, можна знайти в постанові Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 \u0026laquo;Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo;. Це адвентисти-реформисти, адвентисти сьомого дня, євангельські християни, євангельські християни-баптисти, покутники, свідки Єгови, харизматичні християнські церкви, християни віри євангельської, християни євангельської віри, товариство Свідомості Крішни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України передбачає, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов\u0026rsquo;язків перед державою за мотивами релігійних переконань; у разі, якщо виконання військового обов\u0026rsquo;язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов\u0026rsquo;язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникає таке питання: чи застосовується Закон України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo; під час війни?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ проаналізувала публічні висловлювання юристів-правників з цього приводу. Переважно вони зводяться до висновку про те, що Закон України \u0026laquo;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію\u0026raquo; не передбачає альтернативну службу, отже, жодних винятків для вірян під час війни бути не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ не можу підтримати такий безальтернативний підхід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 2 статті 1 Закону України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo; передбачає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до указу Президента України \u0026laquo;Про введення воєнного стану\u0026raquo; тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, \u003cem\u003eможуть обмежуватися\u003c/em\u003e конституційні права і свободи людини й громадянина, передбачені статтями 30\u0026ndash;34, 38, 39, 41\u0026ndash;44, 53 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас конкретні обмеження щодо проходження альтернативної служби державою наразі не встановлені, строк дії обмежень не визначений, законодавчі акти з цього приводу не прийняті, а тому висновок про незастосування положень про альтернативну службу під час війни вважаю передчасним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини висловлювався щодо права на свободу релігії в контексті відмови від військової служби. У таких справах, як \u0026laquo;Баятан проти Арменії\u0026raquo;, \u0026laquo;Феті Демітраш проти Туреччини\u0026raquo; ЄСПЛ аналізував ситуації притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби осіб, які відмовлялися виконувати військовий обов\u0026rsquo;язок через релігійні переконання, і встановив порушення державою статті 9 Конвенції. Усі справи цієї категорії, які розглядав ЄСПЛ, стосувалися свідків Єгови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, порушена в статті проблематика зачіпає основоположні права людини, тому шляхи її розв\u0026rsquo;язання необхідно шукати глибше за рівень національного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищенаведені аспекти права прав людини зобов\u0026rsquo;язують представників держави індивідуально оцінювати кожен випадок відмови від військової служби через релігійні переконання та остаточний висновок у таких справах робити після ретельного дослідження всіх обставин та застосування трискладового тесту правомірності втручання у свободу людини сповідувати свою релігію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас важливо розуміти ризики можливих зловживань з метою ухилення від військової служби та запобігати їм максимально рішуче.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_568944062_XL.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":688,"url":"sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683541262,"date":"08.05.2023","views":602,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.png","mini_image":null,"name":"Ще раз про відповідальність російської держави за дії ПВК «Вагнера»","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (Richard Mackenzie-Gray Scott), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету, автор книги \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Відповідальність держави за дії недержавних акторів: у минулому, сьогодні та майбутні перспективи\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e (2022)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Recalling an Outlier for Gauging Russian Responsibility in its Relationship with the Wagner Group (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2023/04/28/recalling-an-outlier-for-gauging-russian-responsibility-in-its-relationship-with-the-wagner-group/\"\u003e\u003cem\u003e28.04.2023, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежно від мотивів, наприклад подальшого \u003ca href=\"https://committees.parliament.uk/oralevidence/11480/html/\"\u003eрозширення\u003c/a\u003e санкційних заходів, може настати момент, коли необхідно буде оцінити з позиції міжнародного права відносини між росією та ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, щоб визначити, чи несе держава відповідальність за будь-яку протиправну поведінку цього недержавного діяча (актора). Діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; зафіксована під час збройних \u003ca href=\"https://www.dw.com/en/more-than-mercenaries-russias-wagner-group-in-africa/a-64822234\"\u003eконфліктів\u003c/a\u003e у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Буркіна-Фасо, ЦАР, Кубі, Мадагаскарі, Малі, Мозамбіку, Лівії, Сербії, Судані, Сирії, Туреччині, Україні та Венесуелі й існують докази, що свідчать про те, що її бійці брали участь у протиправних діях, насамперед вчиняли \u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2022/05/03/central-african-republic-abuses-russia-linked-forces\"\u003eкатування\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/may/04/russian-mercenaries-wagner-group-linked-to-civilian-massacres-in-mali\"\u003eсвавільно позбавляли життя\u003c/a\u003e цивільне населення. Наявні зв\u0026rsquo;язки росії із цією організацією потребують перевірки, щоб визначити, чи може держава, серед іншого, також понести відповідальність за це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародному праві існують положення, які регулюють це питання та мають стати підґрунтям для оцінки протиправності таких дій, а саме \u0026mdash; ст. 4, 5 і 8 документа про відповідальності держав (Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts), підготовленого Комісією ООН з міжнародного права (International Law Comission, ILC). Важливо, щоб діяльність таких приватних військових кампаній не \u0026laquo;списувалася з рахунків\u0026raquo;. Загалом висновки цієї Комісії рідко стають надбанням широкої юридичної спільноти, адже рівень уваги до них невисокий. У цій же ситуації важливо визначити, чи діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; можна розглядати як продовження діяльності російської держави. Хоча існує багато інших підстав для оцінки відповідальності росії в її відносинах з ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, включно з тими, що не ґрунтуються на \u003ca href=\"https://academic.oup.com/jcsl/article-abstract/24/2/373/5382100\"\u003eототожненні\u003c/a\u003e їхніх дій, оцінка, яка буде надана в статті, також може бути застосована до ще не виявлених фактів про відносини цієї держави та приватної військової кампанії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожливо, ст. 11 ігнорують тому, що її конструкція зʼявилася раніше за весь документ зі спорідненими нормами, а саме за три роки до того, як статті документа ILC вважалися завершеними. Або, можливо, таке ставлення виникає через те, що читачі вважають, що його застосування поширюється лише на явне (пряме) визнання державою та прийняття поведінки недержавних акторів \u0026mdash; така інтерпретація зрозуміла, якщо поглянути на текст статті: \u0026laquo;\u003cem\u003e\u003cu\u003eПоведінка, визнана та прийнята державою як власна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e. \u003cem\u003eПоведінка, яка не може бути віднесена до дій держави згідно з попередніми статтями, разом з тим вважається діянням цієї держави згідно з міжнародним правом, якщо держава визнає та приймає відповідну поведінку як свою власну\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що визнання такого звʼязку залежить від того, чи реагує держава на протиправну поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта і яким чином. Це не схоже на інші критерії, визначені в документі ILC, оскільки там усе залежить від дій недержавних акторів, а реагування держави є вторинним. Тож ст. 11 вирізняється тим, що важливою є саме реакція держави, а не лише дії недержавного субʼєкта (актора) самі собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі держави можуть \u0026laquo;\u003cem\u003eзаперечувати чужу поведінку, яку не можна ототожнювати з їхньою\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с. 182), положення ст. 11 нечітко говорять про те, що неможливо обмежитися лише заявами держави про її готовність визнати та прийняти поведінку недержавного актора як свою власну. Це було очевидним ще під час розробки положення: \u0026laquo;\u003cem\u003eДержава згодом може прийняти або визнати поведінку, яка інакше не була б ототожнена з нею; у такому випадку держава визнається відповідальною за неї. Прийняття чи ратифікація може бути виражена або виходити з поведінки відповідної держави. Така можливість має бути розглянута\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча практика з цього питання є мінімальною, коментар до ст. 11 також посилається на можливість імпліцитного визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта (актора) як своєї. Коли держава \u0026laquo;\u003cem\u003eсхвалює та продовжує [підтримувати існування] ситуацію такою, якою вона є\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто такою, у якій присутня протиправна поведінка, \u0026laquo;\u003cem\u003eможна легко зробити висновок, що вона взяла на себе відповідальність за це\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf\"\u003eс. 52\u003c/a\u003e). \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{\u0026quot;itemid\u0026quot;:[\u0026quot;001-202524\u0026quot;]}\"\u003eПопередня практика\u003c/a\u003e тлумачення ст. 11 демонструє, що у справах, які стосуються неявного визнання та прийняття поведінки недержавних акторів, навіть у випадку, коли держава отримує вигоду від такої поведінки, цього все одно недостатньо для того, щоб зіставити таку протиправну поведінку з державою. Водночас залишається відкритим питання того, чи може таке зіставлення бути викликане схваленням протиправної поведінки чи підтримкою ситуації [збройного конфлікту], у якій вона відбувається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж розглядати окремо, то прийняття державою чи схвалення поведінки недержавних суб\u0026rsquo;єктів не відповідає межі присвоєння (критеріям за ст. 11). Марко Міланович (Marko Milanovic) висловлює \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/attribution-jurisdiction-discrimination-decapitation-a-comment-on-makuchyan-and-minasyan-v-azerbaijan-and-hungary/\"\u003eдумку\u003c/a\u003e, що держава \u0026laquo;\u003cem\u003eможе схвалювати багато речей, необов\u0026rsquo;язково беручи на себе відповідальність за такі дії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Важливо розрізняти комунікацію з боку держави щодо підтримки поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта та намір узяти на себе юридичну відповідальність за такі протиправні дії. Проте, якщо держава поводиться таким чином, що заохочує продовження протиправної поведінки, яка вчиняється недержавним суб\u0026rsquo;єктом, тоді динаміка відносин між двома суб\u0026rsquo;єктами змінюється, особливо якщо держава погоджується з такою поведінкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотенційний метод оцінювання того, чи було непряме визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта, полягає у визначенні того, чи держава, про яку йде мова, \u0026laquo;\u003cem\u003eпринаймні не намагалася зупинити поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта, яку вона одночасно підтримує в якійсь формі\u0026raquo;\u003c/em\u003e (\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003eс. 129\u003c/a\u003e). Сюди можна віднести діяльність недержавних суб\u0026rsquo;єктів, яка продовжується тривалий час, і бездіяльність держави щодо цього, що лише полегшує це, тим паче якщо держава робить заяви про те, що схвалює таку поведінку (див.: \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/64/064-19800524-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eпункти 69\u0026ndash;75 і 87\u0026ndash;91\u003c/a\u003e для подальшого вивчення). Обидва ці процеси (як дії держави, так і недержавних субʼєктів) підлягають ретельному розгляду. Наприклад, держава висловлює підтримку поведінці, пов\u0026rsquo;язаній з наданням нею зброї або фінансової чи матеріально-технічної допомоги. У цьому випадку є два складні моменти. Перший \u0026mdash; це те, що поведінка держави сприятиме продовженню протиправних дій недержавних суб\u0026rsquo;єктів. По-друге, які саме форми комунікації з боку держави могли б задовольнити вимогу того, що вона припиняє таку діяльність недержавних субʼєктів. Чи буде достатньо внутрішньої заяви урядового відомства, наказів військового командування тактичного рівня, публічного повідомлення для преси чи публікації з офіційного урядового облікового запису в соціальних мережах? Які з цих дій будуть свідчити про це? На це питання може відповісти лише практика застосування ст. 11, яка ще не склалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що відповісти на ці питання необхідно на рівні позитивного права, уже сьогодні можливий розвиток цього питання на рівні [міжнародних] прецедентів. Залежно від того, які факти наводять при оцінці звинувачень у тому, що \u003cstrong\u003eПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; фактично діяла і діє в збройних конфліктах від імені російської держави, варто в цій ситуації розглянути застосування непрямого державного визнання протиправних дій і їх схвалення (підтримки).\u003c/strong\u003e Правові та політичні зусилля щодо співвіднесення діяльності ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; та росії також неминуче вплинуть на ті критерії, насамперед ст. 11, які визначають відповідне правове регулювання з боку міжнародного права щодо відповідальності за дії недержавних субʼєктів (акторів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e[Щиро вдячний Прії Урс (Priya Urs) і Дапо Аканде (Dapo Akande) за їхні слушні коментарі до проєкту цієї статті].\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":686,"url":"sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682931118,"date":"01.05.2023","views":852,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_1.jpg","mini_image":null,"name":"Судові переслідування військовополонених з пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп за їхню безпосередню участь у воєнних діях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПісля початку широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України захопили в полон сотні членів озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;, які воюють у міжнародному збройному конфлікті на боці Російської Федерації. Українська влада здійснює судове переслідування таких полонених суто за участь у воєнних діях. У цій статті Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, пояснює, чому такі особи мають статус військовополонених, який захищає їх від подібного переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтаття стосується лише питань міжнародного гуманітарного права та кримінального права. Вона не має на меті проаналізувати інші проблеми, пов\u0026rsquo;язані з поводженням із військовополоненими в міжнародному збройному конфлікті будь-якою зі сторін конфлікту, а також не робить висновки про підстави конфлікту чи притягнення держав до відповідальності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право (МГП) \u0026mdash; це сукупність норм, які з гуманітарних міркувань спрямовані на зменшення наслідків збройного конфлікту. МГП встановлює обмеження щодо засобів і методів ведення війни та захищає осіб, які не беруть або більше не здатні брати участі у воєнних діях. Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них складають основу МГП і були ратифіковані більшістю країн світу. Багато положень Женевських конвенцій вважаються частиною міжнародного звичаєвого права і тому застосовуються в будь-якому збройному конфлікті. Україна ратифікувала всі чотири Конвенції та три Додаткові протоколи до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від міжнародного права прав людини, відповідно до МГП сукупність норм, які застосовуються до конкретної ситуації, часто залежить від статусу осіб. Відповідно обсяг захисту, який Женевські конвенції надають особам, залежить від їхнього статусу. Наприклад, МГП розрізняє обсяги захисту для цивільних осіб, медичного та духовного персоналу, поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, комбатантів і військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатковий протокол І до Женевських конвенцій містить важливі визначення. Відповідно до статті 43 збройні сили сторони конфлікту \u0026laquo;складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, не визнаними супротивною стороною\u0026raquo;. Ця ж стаття визначає комбатантів як членів збройних сил сторони конфлікту (крім медичного і духовного персоналу), тоді як стаття 44 передбачає, що будь-який комбатант, який потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненим. Відповідно до МГП статус комбатантів і військовополонених існує лише в міжнародних збройних конфліктах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основних елементів статусу комбатанта, визначеним у статті 43 Додаткового протоколу I, є право брати безпосередню участь у воєнних діях. У науковій юридичній літературі цей елемент статусу комбатанта зазвичай називають привілеєм комбатанта і він є ключовим для архітектури \u003cem\u003ejus in bello\u003c/em\u003e. Він перебуває на межі між внутрішнім кримінальним правом і МГП, неприпустимим насильством і правомірним воєнним протиборством. З права брати безпосередню участь у воєнних діях випливає ще один елемент статусу комбатанта \u0026mdash; вони не можуть бути притягнуті до відповідальності лише за участь у воєнних діях. Вони користуються імунітетом від судового переслідування за носіння зброї, напад на сторону-противника, убивство військовослужбовців противника і знищення військової цілі, якщо такі дії не вчиняються у спосіб, заборонений МГП, і таким чином не вважаються воєнними злочинами. Це правило широко відоме як імунітет комбатантів, і комбатанти, які потрапили до рук сторони-противника та стали військовополоненими, продовжують ним користуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України взяли в полон сотні військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;. Визнання статусу комбатантів за військовослужбовцями Російської Федерації, які беруть участь у міжнародному збройному конфлікті, не викликає сумнівів відповідно до наведених вище визначень комбатантів і військовополонених. Однак згідно з МГП члени озброєних груп так званих самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; також мають статус комбатантів і військовополонених у цьому збройному конфлікті, оскільки вони \u0026laquo;належать\u0026raquo; до держави, яка є стороною міжнародного збройного конфлікту, відповідають чотирьом умовам, визначеним у статті 4(A)\u003ca href=\"#_edn1\" name=\"_ednref1\"\u003e\u003cspan\u003e[i]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Третьої Женевської конвенції, і відрізняють себе від цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб вважатися \u0026laquo;належним\u0026raquo; до сторони збройного конфлікту, необхідною є наявність двох умов. По-перше, група фактично повинна брати участь у воєнних діях від імені цієї сторони. По-друге, ця сторона повинна визнати як роль групи у воєнних діях, так і те, що така група воює від її імені\u003ca href=\"#_edn2\" name=\"_ednref2\"\u003e\u003cspan\u003e[ii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Після того, як 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабний збройний напад на Україну, її офіційні особи, зокрема в Міністерстві оборони, прямо підтвердили, що озброєні групи самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; воюють на її боці в міжнародному збройному конфлікті. Окрім того, опитуючи військовополонених, Місія задокументувала випадки, коли члени пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп воювали під безпосереднім командуванням офіцерів Збройних Сил Російської Федерації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України також визнає за членами пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп статус військовополонених. Захоплені в полон Збройними Силами України такі учасники воєнних дій інтернуються до табору для військовополонених або до дільниць для тримання військовополонених у слідчих ізоляторах або пенітенціарних установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, на відміну від полонених військовослужбовців Російської Федерації, до військовополонених з пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп Уряд України широко застосовує практику судового переслідування за їхню безпосередню участь у воєнних діях, обвинувачуючи їх у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України, \u0026mdash; участь у терористичній організації та участь у незаконних збройних формуваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа минулий рік Місія проаналізувала більше ніж сотню вироків щодо членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, визнаних винними в участі в терористичних організаціях і незаконних збройних формуваннях (статті 258-3 та/або 260). Вироки в таких справах зазвичай сформульовані таким чином, що їхні тексти повторюють обвинувальні акти, де злочинні дії описуються як безпосередня участь у воєнних діях, зокрема належність до певного військового формування, носіння форми та зброї, участь у бойових операціях\u003ca href=\"#_edn3\" name=\"_ednref3\"\u003e\u003cspan\u003e[iii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, вироком Галицького районного суду м. Львова в справі № 461/36/23 від 16 січня 2023 року суд визнав винним військовополоненого \u0026mdash; члена озброєної групи, пов\u0026rsquo;язаної з Російською Федерацією, у вчиненні злочинів, визначених статтями 258-3 (ч. 1) і 260 (ч. 2) за такі дії: \u003cem\u003e\u0026laquo;[обвинувачений] з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складі 2 стрілецького батальйону, 101 стрілецького полку, окремого гранатометного взводу, 1 загону незаконного збройного формування \u0026laquo;Народна міліція\u0026raquo; терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, у період з 22.02.2022 до 08.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України \u0026hellip;із закріпленою стрілецькою зброєю (АК-74) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, виконував обов\u0026rsquo;язки \u0026laquo;стрільця\u0026raquo; в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; в населених пунктах Донецької та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вироках, проаналізованих Місією, суди не досліджували питання імунітету комбатантів для членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, який надав би їм захист від судового переслідування за безпосередню участь у воєнних діях. Вони також не наводили аргументів, чому цей імунітет не було застосовано. Водночас, незважаючи на висновки судів у кількох рішеннях про те, що обвинувачені були комбатантами відповідно до МГП і національного законодавства, вони не розглянули питання привілеїв, пов\u0026rsquo;язаних зі статусом комбатанта. В одному прикладі у вироку суду прямо було вказано, що обвинувачений \u003cem\u003e\u0026laquo;як учасник НЗФ \u0026laquo;НМ ЛНР\u0026raquo;, який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п. п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, мав статус комбатанта та був зобов\u0026rsquo;язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ проаналізованих Місією вироках сторона захисту жодного разу не намагалася посилатися на імунітет комбатанта для захисту від обвинувачення. Швидше за все це можна пояснити поширеною практикою застосування угод про визнання винуватості або визнання вини обвинуваченими. Такі кримінальні провадження зазвичай розглядаються впродовж кількох коротких засідань \u0026mdash; підготовче засідання, розгляд по суті (під час якого обвинувачений визнає себе винуватим або суд розглядає угоду про визнання винуватості) і засідання для проголошення вироку. Так само, як і Місія, українські спостерігачі описали такі судові процеси як \u0026laquo;конвеєрне правосуддя\u0026raquo;\u003ca href=\"#_edn4\" name=\"_ednref4\"\u003e\u003csup\u003e[iv]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак навіть у тих випадках, коли сторона захисту не порушувала питання імунітету комбатанта, суди мали ухвалити вирок на основі повного вивчення обставин кримінальної справи та всіх відповідних законів, що вимагає надання оцінки статусу, який мали обвинувачені в збройному конфлікті. З цього погляду показовою є судова практика іноземних країн в справах щодо подій в Україні. У вироку окружного суду Гааги від 17 листопада 2022 року в кримінальній справі щодо збиття літака рейсу MH17 суд, незважаючи на відсутність будь-якого клопотання з боку сторони захисту, проаналізував, чи володіли обвинувачені статусом комбатантів, який надав би їм можливість посилатися на імунітет комбатантів\u003ca href=\"#_edn5\" name=\"_ednref5\"\u003e\u003cspan\u003e[v]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що судове переслідування комбатантів \u0026mdash; членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп за статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України суперечить нормам МГП. Окрім того, можливо поставити під сумнів доцільність такого переслідування. Як вбачається, такі призначені покарання не виконують своєї мети \u0026mdash; кари, виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів, оскільки на практиці багатьох військовополонених передають для обміну відповідно до статті 84-1 Кримінального кодексу України впродовж кількох тижнів або місяців після ухвалення вироку. Очевидно, що такі провадження створюють додаткове навантаження на слідчих, прокурорів і суддів (яким і надалі бракує кадрів), а також вимагають додаткових зусиль, які могли б бути спрямовані на розслідування та судове переслідування за інші, зокрема, воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref1\" name=\"_edn1\"\u003e[i]\u003c/a\u003e a) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих; b) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) вони носять зброю відкрито; d) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref2\" name=\"_edn2\"\u003e[ii]\u003c/a\u003e Див. Коментар до Третьої Женевської конвенції від 2020 року, п. 1004.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref3\" name=\"_edn3\"\u003e[iii]\u003c/a\u003e Окрім того, у провадженнях, де військовополоненим з озброєних груп, пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією, інкримінували як статтю 258-3, так і статтю 260, ані прокуратура, ані суд не надали роз\u0026rsquo;яснень, чому ті самі дії було кваліфіковано одночасно за двома статтями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref4\" name=\"_edn4\"\u003e[iv]\u003c/a\u003e Доступно за посиланням: \u003ca href=\"https://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\"\u003ehttps://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref5\" name=\"_edn5\"\u003e[v]\u003c/a\u003e У цій справі суд визнав, що обвинувачені не мають статусу комбатантів, посилаючись на те, що Російська Федерація та обвинувачені заперечували причетність Росії. Див. стенограму судового засідання за посиланням: \u003ca href=\"https://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\"\u003ehttps://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":95,"url":"matilda-bogner-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bogner-sayt.jpg","name":"Матільда","surname":"Богнер ","post":"Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з 2019 року.","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Богнер є громадянкою Австралії і працює в системі ООН з 2006 року. Вона очолювала регіональні офіси УВКПЛ (Управління Верховного комісара з прав людини) у Центральній Азії, Тихоокеанському регіоні та Південно-Східній Азії. Також вона очолювала Відділ прав людини, перехідного правосуддя та верховенства права Місії ООН з підтримки в Лівії та була головною радницею ООН з прав людини в Білорусі. До цього вона дев\u0026rsquo;ять років працювала у сфері прав людини в Європі та Центральній Азії. Вона має юридичну освіту, а також досвід роботи адвокатом у кримінальних справах в Австралії.\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":668,"url":"mizhnarodnij-zlochin-jogo-kvalifikatsijni-oznaki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681897964,"date":"19.04.2023","views":6678,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародний злочин: його кваліфікаційні ознаки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eофіційному сайті Офісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e зазначена цифра \u0026mdash; майже 81 тисяча воєнних злочинів. Тільки в Бучі \u0026laquo;за 33 дні окупації було вчинено більше ніж 9 тисяч воєнних злочинів\u0026raquo;, згідно з \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/andrii-kostin-rik-tomu-sili-oboroni-ukrayini-zvilnili-bucu-todi-vsi-mi-vperse-pobacili-svidcennya-bezprecedentnix-masstabiv-zvirstv-voroga\"\u003eданими з нещодавньої Конференції #JusticeForBucha\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний злочин \u0026mdash; один з чотирьох міжнародних злочинів, які передбачені Римським статутом Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; \u0026nbsp;РС, МКС) та на які поширюється його юрисдикція. До міжнародних злочинів, окрім воєнних (стаття 8 РС), належать злочини проти людяності (стаття 7 РС), злочин геноциду (стаття 6 РС) та агресії (стаття 8bis РС). Важливо також не плутати терміни \u0026laquo;воєнні\u0026raquo; і \u0026laquo;військові\u0026raquo; злочини. Адже \u003cem\u003e\u003cu\u003eвійськовий злочин\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e є загальнокримінальним, не міжнародним, злочином проти встановленого порядку несення військової служби \u003cem\u003eукраїнськими військовослужбовцями\u003c/em\u003e. Ці злочини \u003cem\u003eпідслідні\u003c/em\u003e згідно з пунктом 3 частини 4 статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України слідчим органів \u003cem\u003eДержавного бюро розслідувань\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуємо продемонструвати різницю між міжнародним й ординарним злочином на прикладі деяких складів воєнних злочинів і схожих складів загальнокримінальних правопорушень. Водночас іноді будемо відступати від основної теми до інших питань, також важливих для розуміння загальної картини розслідування злочинів в умовах війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини в Кримінальному кодексі України охоплюються складом злочину, передбаченого статтею 438 \u0026mdash; Порушення законів і звичаїв війни, який включає жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, \u003cstrong\u003eінші порушення законів та звичаїв війни\u003c/strong\u003e, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до питання про відмежування міжнародного злочину від загальнокримінального (ординарного), маємо на увазі саме відмежування схожих за складом, але відмінних за кваліфікацією правопорушень. Тобто в яких випадках \u003cstrong\u003eумисне вбивство\u003c/strong\u003e або \u003cstrong\u003eзґвалтування\u003c/strong\u003e має кваліфікуватися не як загальнокримінальні злочини за статтею 115 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(Умисне вбивство)\u003c/em\u003e та 152 \u003cem\u003e(Зґвалтування)\u003c/em\u003e чи 153 \u003cem\u003e(Сексуальне насильство)\u003c/em\u003e, а як воєнні, міжнародні злочини, які охоплюються статтею 438 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(Порушення законів і звичаїв війни)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвертаємо увагу, що залежно від кваліфікації буде відрізнятися й підслідність відповідного кримінального правопорушення. Якщо міжнародні злочини, у тому числі воєнні, підслідні органам безпеки України, то схожі за складом загальнокримінальні злочини \u0026mdash; переважно органам Національної поліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу, що ординарні (загальнокримінальні) злочини містять чотири основні елементи, які підлягають встановленню залежно від дефініції статті, передбаченої Особливою частиною Кримінального кодексу України, \u0026mdash; об\u0026rsquo;єкт, суб\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивну та суб\u0026rsquo;єктивну сторону. Це основа розуміння складу кримінального правопорушення з погляду доктрини кримінального права України та вітчизняного кримінального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас елементи міжнародних, у тому числі воєнних злочинів, регулюються, окрім РС МКС, таким документом Міжнародного кримінального суду, як \u0026laquo;Елементи злочинів\u0026raquo;, які допомагають суду в тлумаченні й застосуванні статей про міжнародні злочини (стаття 9 Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки до \u0026laquo;Елементів злочинів\u0026raquo; можуть бути запропоновані будь-якою державою-учасником Римського статуту, суддями, які ухвалюють рішення абсолютною більшістю, або прокурором МКС. \u003cu\u003eТобто в разі ратифікації Римського статуту Україна може бути ініціатором внесення змін до цього та інших документів МКС, що, безумовно, є аргументом на користь такого рішення, враховуючи важливість роботи МКС для України в частині забезпечення правосуддя за міжнародні злочини.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо згідно з цим документом елементи воєнних злочинів. Вони розуміються такими \u0026laquo;у встановлених рамках міжнародного права збройного конфлікту \u003cem\u003e(тобто міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; примітка автора),\u003c/em\u003e включаючи у відповідних випадках застосоване міжнародне право збройних конфліктів на морі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВізьмемо за приклад такий злочин, як умисне вбивство. Він передбачений як ординарний злочин згідно зі статтею 115 КК України, так і може охоплюватися складом злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України. Чи може умисне вбивство, вчинене під час війни, не бути воєнним злочином, а ординарним загальнокримінальним убивством? Або навіть більше \u0026mdash; узагалі не бути злочином. Так, може. Якщо воно не містить такі елементи умисного вбивства як міжнародного злочину:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець знищив одну або декілька осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТака особа або такі особи перебували під захистом однієї чи кількох Женевських конвенцій 1949 року.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчили про цей статус, що захищається.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДіяння відбулося в контексті міжнародного збройного конфлікту й було пов\u0026rsquo;язане з ним.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчили про існування збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо зазначені спеціальні елементи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо пункту 2 \u0026mdash; особа має перебувати під захистом однієї із Женевських конвенцій 1949 року. Так, наприклад, особами, що перебувають під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (ЖК IV) згідно зі статтею 4, є ті, хто в будь-який момент і за будь-яких обставин опиняється в разі конфлікту чи окупації під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є. Згідно із Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими (ЖК III) захищеними особами є військовополонені, а також особи, які не беруть активної участі у воєнних діях, зокрема ті особи зі складу збройних сил, які склали зброю, а також ті, які припинили участь у воєнних діях у зв\u0026rsquo;язку з хворобою, пораненням, триманням під арештом чи з будь-якої іншої причини. Тобто особа, яка стала потерпілою (жертвою) злочину, має належати до категорії захищених осіб. А коли особа не є захищеною в значенні однієї із Женевських конвенцій 1949 року, \u003cu\u003eположення міжнародного гуманітарного права в разі дотримання основоположних принципів дозволяють, наприклад, убивство комбатантом комбатанта під час бою\u003c/u\u003e. Водночас пункт 3 передбачає, що виконавець злочину усвідомлював обставини, що свідчили про статус захищеної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо елементів злочину умисного вбивства, таких як зв\u0026rsquo;язок з контекстом збройного конфлікту та усвідомлення виконавцем фактичних обставин, які свідчили про існування такого конфлікту, передбаченими пунктами 4, 5, вони є спільними для всіх складів воєнних злочинів. Стосовно них сам документ надає такі роз\u0026rsquo;яснення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(a) Відсутня вимога щодо правової оцінки злочинцем наявності збройного конфлікту або його характеру як міжнародного чи неміжнародного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(b) У цьому контексті немає вимог щодо усвідомлення винним фактів, що встановлюють характер конфлікту як міжнародного чи неміжнародного;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(c) Існує лише вимога щодо обізнаності з фактичними обставинами, що визначають існування збройного конфлікту, який неявно вказано в умовах \u0026laquo;відбулося в контексті та було пов\u0026rsquo;язано з ним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, достатнім є розуміння особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, обставин і подій, які свідчать про наявність збройного конфлікту будь-якого характеру (міжнародного або неміжнародного), однак не є обов\u0026rsquo;язковою відповідна правова оцінка особою такого статусу, окупації та/або характеру конфлікту (міжнародний / неміжнародний). \u003cu\u003eТобто достатньо, що особа знає про наявність в окупованому Криму збройних сил рф, бачила ворожу техніку, була обізнана про незаконність перебування цих військ і здійснення ними контролю на півострові, навіть без надання нею відповідної правової оцінки щодо статусу \u0026laquo;окупації\u0026raquo;. \u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас на окупованих територіях або на територіях, де відбувається збройний конфлікт, можуть траплятися загальнокримінальні правопорушення, не спричинені та не пов\u0026rsquo;язані з контекстом й умовами збройного конфлікту, \u0026mdash; побутові вбивства, напад і грабіж цивільною особою або злочини сексуального насильства в містах, які не перебували / не перебувають під контролем окупаційних військ і де не ведуться активні бойові дії тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто спеціальні елементи міжнародних злочинів демонструють, що \u003cu\u003eне кожне умисне вбивство, вчинене під час збройного конфлікту, є воєнним злочином і взагалі злочином з погляду міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права.\u003c/u\u003e Якщо немає одного із зазначених вище елементів, наприклад особа не є захищеною в значенні Женевських конвенцій 1949 року або злочин не відбувся в контексті міжнародного збройного конфлікту і не був пов\u0026rsquo;язаний з ним, \u003cu\u003eможе йтися про загальнокримінальний (ординарний) злочин, учинений в умовах збройного конфлікту, але який відповідно не є воєнним (міжнародним) злочином та не охоплюється статтею 438 Кримінального кодексу України.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, особливості такого розмежування та тлумачення спеціальних елементів міжнародних злочинів варто більш детально досліджувати в кожному конкретному випадку та виді злочину, на що буде обов\u0026rsquo;язково звернута увага в подальших публікаціях. Це, як і безліч інших питань, пов\u0026rsquo;язаних з війною, є великим викликом та одночасно зоною розвитку для національного та міжнародного права, чим Україна має скористатися для формування найкращих практик правосуддя загалом і за міжнародні злочини, зокрема.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Посилання на документ: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ElementsOfCrimesEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ElementsOfCrimesEng.pdf\u003c/a\u003e (Елементи злочинів відтворено з Офіційних записів Асамблеї учасників Римського статуту Міжнародного кримінального суду, перша сесія, Нью-Йорк, 3\u0026ndash;10 вересня 2002 року \u003cem\u003e(публікація ООН, № E.03.V.2 з поправками), частина II.B. Елементи злочинів, прийняті 2010 року на Конференції, відповідно до офіційних протоколів Конференції з перегляду Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд, Кампала, 31 травня \u0026ndash; 11 червня 2010 року (Міжнародний кримінальний суд, публікація, RC/11)\u003c/em\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":38,"url":"zera-kozlieva","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/338448675_175333225423166_7601498321974565433_n.jpg","name":"Зера","surname":"Козлиєва","post":"Експертка, старша юристка Truth Hounds","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":542,"name":"злочин"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":664,"url":"editorial-pokladennya-funktsii-sudovogo-kontrolyu-na-prokurora-yak-obgruntovuetsya-vidsutnist-obektivnoi-mozhlivosti-jogo-zdijsnennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681373648,"date":"13.04.2023","views":2436,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7.png","mini_image":null,"name":"EDITORIAL: Покладення функції судового контролю на прокурора: як обґрунтовується «відсутність об’єктивної можливості» його здійснення?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОсобливий режим досудового розслідування під час воєнного стану дозволяє керівнику відповідного органу прокуратури виконувати функції слідчого судді, насамперед здійснювати судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини (ст. 615 КПК України). Для цього необхідно обґрунтувати \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; виконати процесуальну дію (ухвалити рішення) в загальному порядку. Водночас прокурор \u0026ndash; це зацікавлена сторона провадження із завданням переслідувати та обвинувачувати. Складно уявити, що судовий контроль у такому випадку буде належним чином забезпечений. Навіть не тому, що прокурор буде свідомо воліти до порушень, а тому, що крізь призму своєї процесуальної ролі не зможе безсторонньо оцінити картину. Яким чином забезпечити правосуддя та які критерії \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивної неможливості\u0026raquo;?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕДІСТОРІЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2014 році Законом України \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#Text\"\u003e№ 1631-VII\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про внесення змін до КПК України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції\u0026raquo; кодекс було доповнено Розділом ІХ-1 щодо особливостей досудового розслідування в умовах правового режиму \u003cu\u003eвоєнного стану\u003c/u\u003e, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції (АТО, пізніше \u0026ndash; ООС) у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень. У такому випадку \u003cu\u003eповноваження слідчих суддів тимчасово передаються відповідним прокурорам\u003c/u\u003e, які набувають додаткових процесуальних прав, що полягають у здійсненні \u003cu\u003eсудового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час кримінального провадження\u003c/u\u003e. Судовий контроль охоплює санкціонування окремих слідчих дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для здійснення прокурором функції судового контролю були: 1) наявність особливого правового режиму на території; 2) \u003cu\u003eнеможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень\u003c/u\u003e (ч. 1 ст. 615 КПК України в редакції, чинній станом на 22 серпня 2014 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливість таких змін також обґрунтовувалася практичною неможливістю своєчасного виконання формально-обов\u0026rsquo;язкових процесуальних дій у військово-польових умовах. У процесі \u003cu\u003eактивізації бойових дій не виключені випадки відсутності фізичної можливості доставити затриману особу до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу\u003c/u\u003e (ст. 211 КПК України), що може призвести до звільнення від кримінальної відповідальності осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого 2022 року питання здійснення правосуддя постало перед усією системою правопорядку. Неможливість фізично здійснювати правосуддя торкнулася багатьох судів, а навантаження на систему правосуддя в частині судового контролю суттєво зросло у зв\u0026rsquo;язку з потребою протидії колабораційній, диверсійній, підривній діяльності, запобігання масовому вчиненню майнових злочинів на територіях, звідки було евакуйовано / виїхало населення тощо. \u003cu\u003eНавесні-влітку 2022 року було ухвалено низку змін\u003c/u\u003e до кримінального та кримінального процесуального законодавства, які детально врегулювали питання особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було ухвалено низку змін до Розділу ІХ-1 КПК України \u0026ndash; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#n7\"\u003e№ 2111-ІХ\u003c/a\u003e від 3 березня 2022 року; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#n6\"\u003e№ 2125-ІХ\u003c/a\u003e від 15 березня 2022 року; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20#n78\"\u003eЗаконом № 2137-ІХ\u003c/a\u003e від 15 березня 2022 року; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n45\"\u003eЗаконом № 2201-ІХ\u003c/a\u003e від 14 квітня 2022 року; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#n61\"\u003e№ 2462-ІХ\u003c/a\u003e від 27 липня 2022 року. Ними як суттєво розширено обсяг правового регулювання ст. 615 КПК України, так і доповнено Розділ ІХ-1 новими статтями, що надає йому більшої системності та права називатися справді \u003cu\u003eособливим режимом здійснення досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.\u003c/u\u003e Деякі процесуальні гарантії для підозрюваного / обвинувачення не один раз змінювалися, наприклад збільшився граничний строк затримання, протягом якого особа має постати перед слідчим суддею / судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується функції судового контролю, то формулювання \u0026laquo;неможливість виконання у встановлені строки слідчим суддею повноважень\u0026raquo; поступово змінювалося на \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання \u003cem\u003eу встановлені законом строки\u003c/em\u003e слідчим суддею повноважень\u0026raquo; (15 березня) і врешті \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених відповідними статтями КПК України\u0026raquo; (чинна редакція, з 1 травня 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинна редакція КПК України відносить до повноважень керівника відповідного органу прокуратури, що здійснює судовий контроль, лише повноваження, передбачені статтями 140 (привід), 163, 164 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170, 173 (арешт майна), 206 (загальні обов\u0026rsquo;язки щодо захисту прав людини), 219 (строки досудового розслідування), 232 (допит, впізнання у режимі відеоконференції), 233, 234, 235 (санкціонування обшуку), 245\u0026ndash;248 (санкціонування певних видів експертиз), 250 (НСРД) і 294 (продовження строків досудового розслідування) КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому \u003cu\u003eдо 25 серпня 2022 року\u003c/u\u003e керівник відповідного органу прокуратури мав повноваження щодо \u003cu\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою\u003c/u\u003e на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109\u0026ndash;115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152\u0026ndash;156-1, 185, 186, 187, 189\u0026ndash;191, 201, 255\u0026ndash;255-2, 258\u0026ndash;258-5, 260\u0026ndash;263-1, 294, 348, 349, 365, 377\u0026ndash;379, 402\u0026ndash;444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину. Водночас станом на сьогодні \u003cu\u003eзалишилися повноваження з продовження строку запобіжного заходу\u003c/u\u003e, тож вплив на винятковий запобіжний захід (тримання під вартою) лишається. Причому це повноваження наявне незалежно від того, який суб\u0026rsquo;єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) ухвалював первісне рішення про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eПро такі рішення прокурор за першої можливості повідомляє прокурора вищого рівня, а також суд\u003c/u\u003e, надаючи копії відповідних документів не пізніше ніж за 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 КПК України). Оскільки ані форма, ані зміст такого повідомлення не визначені, то можна вважати, що воно здійснюється в довільній формі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЩо має робити слідчий суддя та чи повинен він проявляти певну активність при отриманні цих копій рішень? З огляду на ст. 615 КПК України законодавець не зобов\u0026rsquo;язує слідчого суддю вчиняти процесуальні дії. Таким чином, законодавець вимагає формування так званого контрольного провадження у слідчого судді, який у разі подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора міг би, по-перше, бачити загальну картину щодо того, які рішення приймав прокурор, а по-друге, ухвалювати рішення за результатами розгляду скарги, яка до нього надійшла\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eСергій Фомін, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003eТож передбачений обов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003e\u0026laquo;не має продовження в КПК України. Тобто із норми не випливає, що у такій ситуації після повідомлення прокурор вищого рівня та слідчий суддя мають здійснити постперевірку чи прийняти якісь рішення\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eадвокатка\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eнауковиця Ірина Гловюк\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ця норма має лише інформативний характер. Хоча направду подібні дії мали б тягнути за собою певні юридичні наслідки, тоді необхідність такого повідомлення була б виправдана з позиції захисту прав і свобод людини. У такому випадку виникає небезпека упередженості та зловживання повноваженнями відповідним керівником органу прокуратури. \u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМожливо, варто було запровадити процедуру подальшого підтвердження слідчим суддею правомірності такого рішення за першої можливості або після припинення чи скасування воєнного стану\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eНірмал Вішевник\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, адвокат\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДля того, щоб забезпечити судовий контроль за ухваленими прокурором у порядку статті 615 КПК України рішеннями, має бути реєстр таких рішень. Чи ведеться такий реєстр? Певно, що ні. Тому слідчий суддя, повертаючись до своїх повноважень на території, де не могло здійснюватися правосуддя, просто не може дізнатися про те, що такі рішення ухвалювалися. Очевидно, що прокурор мав би прийти до суду з таким реєстром і сам заявити про це. Це могло б забезпечити подальший судовий контроль\u0026raquo;, \u003c/em\u003e\u0026ndash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, голова суду\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, чинний КПК України для \u003cu\u003eвиконання керівником органу прокуратури функції судового контролю\u003c/u\u003e в межах особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду передбачає наявність таких умов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eправовий режим воєнного стану;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених відповідними статтями КПК України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнаявність клопотання прокурора або клопотання слідчого за погодженням з прокурором;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвинесена керівником органу прокуратури постанова, яка має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ТАКЕ \u0026laquo;ВІДСУТНІСТЬ ОБ\u0026rsquo;ЄКТИВНОЇ МОЖЛИВОСТІ\u0026raquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоняття \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; є відкритим текстом норми права, тобто вона не визначена текстуально, проте визначається правозастосовником у кожному конкретному випадку залежно від обставин. Простішими словами, це оцінне (оціночне) поняття на кшталт понять \u0026laquo;розумні строки\u0026raquo; чи \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo;.\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Жодного прикладу такої неможливості не наведено, та й надати такий перелік неможливо. У доктрині слушно зазначається, що об\u0026rsquo;єктивна неможливість є питанням фактів та встановлюється у кожному конкретному провадженні з урахуванням воєнних дій\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eнауковець\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМихайло Тішин\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eЦе ж не тільки про окупацію, а й про відключення світла й неможливість працювати суду. Правда, це вже проблеми внутрішнього розпорядку суду, що неможливо запустити систему фіксації, усю електроніку тощо. Можна ж уявити, що \u0026laquo;по-старому\u0026raquo; при світлі свічки суддя ухвалює рішення щодо особи, яка стоїть перед ним. У цьому суть судового контролю, а не в технічній фіксації в повному обсязі\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки наразі немає судової практики у вигляді правових позицій Верховного Суду чи рішень Європейського суду з прав людини з цього питання (квазіпрецедентних форм права), ніхто не може чітко відповісти, у чому саме полягає об\u0026rsquo;єктивна неможливість. Водночас очевидно, що мова йде про пристосування до надзвичайних обставин задля забезпечення можливості здійснення правосуддя в умовах, що унеможливлюють функціонування судів на конкретній території. Причиною цього може бути як окупація, близькість до зони бойових дій, так і фізична непридатність приміщень, неповернення суддів з евакуації після деокупації територій тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож об\u0026rsquo;єктивна неможливість виконання слідчим суддею повноважень може бути пов\u0026rsquo;язана не тільки безпосередньо з воєнними діями: вона може виникнути через організацію роботи суду, комендантську годину, місце зберігання матеріалів досудового розслідування тощо. Кожна конкретна ситуація обґрунтовується керівником відповідного органу прокуратури в постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж варто спиратися на загальні засади (принципи) кримінального провадження. Так, відповідно до ст. 7 КПК України \u003cu\u003eзміст і форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей\u003c/u\u003e здійснення кримінального провадження, визначених розділом IХ-1 \u0026laquo;Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo; цього кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eУ кожному конкретному випадку предметом доказування в суді та оцінки судом має бути те, чи справді не було об\u0026rsquo;єктивної можливості, наприклад, звернутися до слідчого судді за ухвалою про застосування запобіжного заходу, проведення обшуку. Під час застосування положень ст. 615 КПК України слідчий, прокурор обов\u0026rsquo;язково мають зазначати у відповідних документах (постановах, клопотаннях), чому немає об\u0026rsquo;єктивної можливості дотриматися стандартного порядку проведення процесуальних дій\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eОлександра Яновська, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості здійснювати повноваження може обґрунтовуватися будь-якими джерелами, зокрема документами, зі змісту яких зрозуміло, що слідчий суддя не має можливості здійснювати судовий контроль \u003cu\u003eстаном на момент ухвалення рішення\u003c/u\u003e (а не в умовах воєнного стану взагалі). Такими джерелами інформації можуть бути довідки суду, документи Державної судової адміністрації України, розпорядження про зміну територіальної підсудності тощо, а також загальновідомі факти про перебіг воєнних дій на конкретній території, де здійснюється правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eОсобливо складна ситуація зараз з прокурорами, яких почали переслідувати в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, прокурору треба в цьому випадку звернутися за підтвердженням до суду або ДСА і чітко ставити питання про період, коли ухвалювалися рішення, чи працював суд, чи були представники апарату, чи була можливість подати клопотання тощо.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк на мене, ситуація не така однозначна з позицією ЄСПЛ. Бо об\u0026rsquo;єктивно існують непідконтрольні території, об\u0026rsquo;єктивно спливають строки, об\u0026rsquo;єктивно треба розв\u0026rsquo;язувати питання тримання під вартою. Тож законодавець сконструював ст. 615 КПК України, надавши ці повноваження прокурору (згодом \u0026ndash; керівнику прокуратури), \u0026ndash; це не найгірший вихід з ситуації, адже могло бути гірше, наприклад автоматичне продовження, яке уже визнавалося неконституційним.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦікавим є рішення \u0026laquo;Шиссер проти Швейцарії\u0026raquo; (Schiesser v. Switzerland), \u0026sect; 29 \u0026ndash; словосполучення \u0026laquo;компетентний судовий орган\u0026raquo; має те саме значення, що і \u0026laquo;суддя або інша посадова особа, якій закон надає право здійснювати судову владу\u0026raquo; в ч. 3 ст. 5 Конвенції. У ньому ЄСПЛ демонструє, що не є \u0026laquo;вежею зі слонової кістки\u0026raquo;, що він може врахувати мотиви законодавця, зрозуміти їх. У цьому рішенні\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eсуд сказав, що в певних випадках прокурор може бути судом у розумінні Конвенції, але прокурор має ще й виконувати функції судді \u0026ndash; аналізувати клопотання, ризики, обґрунтованість тощо. Чи робить це прокурор? Чи видно це з ухваленого рішення? Навряд чи.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНу і, як завжди, проблема зі ст. 29 Конституції \u0026ndash; відступ від неї неможливий навіть в умовах воєнного стану. Від ст. 5 ЄКПЛ \u0026ndash; можна, від ст. 29 Конституції України \u0026ndash; у жодному разі. Це особливість нашої Конституції, з якою завжди необхідно рахуватися\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eКостянтин Шалота, суддя Корольовського районного суду м. Житомира\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ У ЗВ\u0026rsquo;ЯЗКУ З ЦИМ ВИНИКАЮТЬ НА ПРАКТИЦІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк уже зазначалося, мета відступу від загального порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду, передбаченого ст. 615 КПК України, полягає в забезпеченні правосуддя на тих територіях і в тих умовах, де через відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості слідчим суддею, судом здійснювати свої повноваження це зробити неможливо. У подальшому обговоренні ймовірних наслідків порушення особливого режиму розслідування й розгляду, передбаченого Розділом ІХ-1 КПК України, \u003cu\u003eварто завжди тримати в голові думку, що ми обираємо між відсутністю судового контролю за дотриманням прав і свобод людини взагалі та механізмом його часткового забезпечення силами офіцерів правосуддя \u0026ndash; прокурорів.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому залишилося відповісти на два питання: 1) \u003cem\u003eякі практичні наслідки перекладення на прокурора функції судового контролю\u003c/em\u003e; 2) \u003cem\u003eяким чином забезпечити правосуддя у випадку, якщо судовий контроль не може здійснювати слідчий суддя, суд з об\u0026rsquo;єктивних причин\u003c/em\u003e (власне, які пропозиції до зміни ситуації, що склалася).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно практичних наслідків, то якість \u0026laquo;судового контролю\u0026raquo; за дотриманням прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що здійснюється прокурором, прямо впливає на забезпечення прав підозрюваного / обвинуваченого. Насамперед мова йде про процесуальні гарантії, передбачені \u003cu\u003eправом на свободу й особисту недоторканність\u003c/u\u003e (санкціонування продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), \u003cu\u003eправо на власність\u003c/u\u003e (санкціонування тимчасового доступу до речей і документів), \u003cu\u003eправо на повагу до приватного та сімейного життя (приватність)\u003c/u\u003e (санкціонування обшуку) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких умов єдиною гарантією законності та обґрунтованості рішень, ухвалених у межах особливого режиму досудового розслідування, залишається судове \u003cu\u003eоцінювання правомірності застосування положень ст. 615 КПК України за результатами судового розгляду\u003c/u\u003e кримінального провадження при оцінюванні доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаслідком порушення цих прав і свобод людини (процесуальних гарантій) може бути визнання доказів недопустимими (ст. 86, 87 КПК України). Проте це не відбувається автоматично в кожному випадку необґрунтованості постанови про виконання керівником відповідного органу прокуратури функцій слідчого судді, суду. Як зазначає Верховний Суд у своїй правовій позиції щодо допустимості доказів, \u0026laquo;\u003cem\u003e\u0026hellip;[Суд] повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Щодо практичних наслідків, то питання допустимості може бути розв\u0026rsquo;язане пізніше під час судового розгляду. Напевне, усі будуть чекати на рішення Верховного Суду, щоб визначитися з тим, як правильно все ж таки було це робити. А що до цього робити слідчому судді, коли він отримав ці матеріали з рішеннями прокурора? Або судді під час судового розгляду? Чи має це бути ініціативна перевірка судом, щоб пересвідчитися, що в певний період чинності редакції статті 615 КПК України слідчий суддя не міг здійснювати свої повноваження? Або це питання має розв\u0026rsquo;язуватися в межах змагальності, якщо його порушує сторона захисту? Багато питань залишаються відкритими\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, голова суду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки аналогічні до \u0026laquo;відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; положення діють з 2014 року (див. вище), то можна навести приклади судової практики з цього питання. Наприклад, визнання доказів недопустимими у зв\u0026rsquo;язку з необґрунтованістю дій прокурора під час санкціонування НСРД (2017 рік, Донецька область): \u003cem\u003e\u0026laquo;Стаття 615 КПК України передбачає виконання прокурором повноважень слідчого судді, встановлених ст. ст. 247, 248 КПК України, на місцевості (адміністративній території), на якій проводиться антитерористична операція, лише у разі неможливості виконання у встановлені законом строки таких повноважень самим слідчим суддею. У вищенаведених постановах про проведення НСРД \u003cu\u003eпрокурором не зазначається, у чому, на його думку, полягала неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею\u003c/u\u003e Апеляційного суду Донецької області повноважень з розгляду клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Інша зазначена у постановах підстава як \u0026laquo;необхідність оперативного встановлення обставин справи\u0026raquo; ні в якому разі не надає прокурору законного права на виконання повноважень слідчого судді. Положеннями ст. 250 КПК України прокурор також не скористався. \u0026hellip;На виконання вказаного Закону головою ВССУ видане розпорядження від 02.09.2014 року № 2710/38-14 \u0026laquo;Про визначення територіальної підсудності справ\u0026raquo;, згідно якому розгляд кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Донецької області (м. Донецьк), здійснюється Апеляційним судом Запорізької області. \u0026hellip;Таким чином, на момент винесення прокурором постанов про проведення НСРД від 15\u0026ndash;18 березня 2015 року розгляд клопотань у порядку ст. ст. 247, 248 КПК України \u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єктивно міг бути забезпечений слідчими суддями Апеляційного суду Запорізької області у встановлені законом строки\u003c/u\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ наведених постановах прокурора про проведення НСРД прямо зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_52 є працівниками правоохоронних органів. Суд вважає, що з огляду на вказане прокурор у кримінальному провадженні не мав права та підстав перебирати на себе повноваження слідчого судді апеляційного суду з приводу надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а отже, такі його рішення є незаконними. Суд вважає, що в даному випадку слідчі або прокурор мали б звернутися для отримання дозволу на проведення НСРД до слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області або Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь) або Апеляційного суду Дніпропетровської області як найбільш наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[11]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИМ ЧИНОМ ВСЕ-ТАКИ ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В ТАКИХ ВИПАДКАХ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eПоряд з делегуванням цих функцій у прокуратурі не відбулося інституційних реформ, які б наблизили її до судової влади. Тобто тут мова йде більше про виконавчу владу, яка розглядає клопотання, і ЄСПЛ визнав би це порушенням прав людини. Водночас у нас є дерогація договору, але сам ЄСПЛ зазвичай скептично ставиться до таких дерогацій \u0026ndash; чи не підриває вона зміст Конвенції? А чи справді ситуація в країні така, що виправдовує такий відступ? У перші місяці війни це було виправдано, але що довше тривають надзвичайні обставини, то більше вони стають умовами звичайного життя, то більше все це буде предметом прискіпливого контролю з боку ЄСПЛ, який розглядатиме такі скарги проти України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДо того ж, на мій погляд, ми порушуємо гарантії, передбачені ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав і свобод людини, \u0026ndash; право на свободу та особисту недоторканність\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ умовах відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості слідчого судді, суду здійснювати судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що зумовлено воєнним станом (фактичною небезпекою для життя і здоров\u0026rsquo;я на певній території у зв\u0026rsquo;язку з воєнними діями або неможливістю функціонування суду з цих причин), постає питання про те, на кого може бути покладена ця функція.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що \u003cu\u003eпрокурор як офіцер правосуддя\u003c/u\u003e (прокуратура з 2 червня 2016 року прямо віднесена Конституцією України до системи правосуддя, отже, є її частиною (елементом), проте не органом правосуддя) є найбільш наближеним до суду: 1) за кваліфікацією (юридичною підготовкою); 2) за рівнем незалежності (процесуальна незалежність, самоврядність професії тощо); 3) учасником кримінального провадження, до повноважень якого віднесено право на звернення до суду з клопотаннями про втручання в реалізацію прав і свобод людини (заходи забезпечення кримінального провадження), має тимчасово брати на себе такі функції, де виникає відповідна потреба.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезперечно, постає питання про неупередженість його оцінок щодо можливості втручання в права і свободи людини для здійснення слідчих і процесуальних дій, а \u003cu\u003eроль прокурора як публічного обвинувача наперед визначає обвинувальний ухил щодо дій і оцінок прокурора в кримінальному провадженні\u003c/u\u003e. Водночас, як уже зазначалося, ми маємо вибір між здійсненням судового контролю прокурором і нездійсненням його взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоцільно було б застосувати для такого випадку \u003cu\u003eвідому юридичну максиму \u0026laquo;\u003c/u\u003e\u003cu\u003ej\u003c/u\u003e\u003cu\u003eustice delayed is justice denied\u0026raquo; (відкладене правосуддя \u0026ndash; це відмова в правосудді). Те саме стосується і судового контролю\u003c/u\u003e \u0026ndash; його неможливо здійснити потім, на безпечній території чи в безпечних умовах, тому що втручання в права і свободи громадян зазвичай відбувається з нагальною законною метою, продиктованою інтересами кримінального переслідування. Здійснення такого втручання \u0026ndash; це завжди віднаходження правильного балансу між необхідністю переслідування і притягнення винних осіб до відповідальності та реалізацією людиною своїх прав і свобод. \u003cu\u003eМожливо, і простіше було б скасувати будь-яке правосуддя на територіях, де не може належним чином функціонувати суд, проте це видається несправедливим\u003c/u\u003e з багатьох міркувань. Насамперед тому, що система правосуддя може знайти компромісний варіант, у якому зі збереженням процесуальних гарантій судовий контроль забезпечуватиметься прокурором, а не слідчим суддею, судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, питання радше полягає в тому, який запобіжник від зловживань може бути використаний у цьому випадку. Власне, законодавець уже його встановив \u0026ndash; \u003cu\u003eнеобхідність обґрунтувати відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання повноважень суддею\u003c/u\u003e, що породжує потребу перебирання цієї функції прокурором. Надалі, під час розгляду справи по суті доказів, зібраних у межах слідчих і процесуальних дій, санкціонованих прокурором, можна оцінювати в кожному конкретному випадку, чи справді така необхідність була, чи можливо було звернутися до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобґрунтованість такого втручання подекуди може мати наслідком визнання доказів недопустимими у зв\u0026rsquo;язку з істотними порушеннями прав і свобод людини. Але частіше це питання професійності, компетентності, неупередженості прокурора. Наприклад, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула до відповідальності прокурора, який застосовував положення ч. 2 ст. 615 КПК України на території м. Києва у травні 2022 року, посилаючись на неможливість функціонування суду (рішення № 202дп-22)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас коли мова йшла про перші дні квітня 2022 року, коли м. Київ лише звільнили від оточення, то комісія вирішила, що посилання на відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виправдане, і закрила провадження щодо прокурора (рішення № 41дп-23)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, прокурору складно одночасно бути і представником сторони обвинувачення, і незалежним арбітром у цьому випадку, проте \u003cu\u003eкраще санкціонування таких дій прокурором, аніж несанкціонування взагалі (відсутність судового контролю) чи нездійснення кримінального переслідування взагалі (відмова в правосудді для потерпілих від кримінальних правопорушень і суспільства загалом)\u003c/u\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле також \u003cu\u003eне варто виключати пропозиції щодо постсудового контролю\u003c/u\u003e з боку слідчого судді, суду \u0026ndash; подальше підтвердження слідчим суддею, судом правомірності ухваленого рішення за першої ж можливості або після припинення / скасування воєнного стану. З огляду на середній строк досудового розслідування в кримінальних провадженнях часовий проміжок між випадком перебирання прокурором на себе функції судового контролю та судовим розглядом по суті (оцінюванням зібраних з втручанням у права і свободи людини доказів) може бути значним, вимірюватися роками. Тож питання правомірності втручання може розв\u0026rsquo;язуватися між цими етапами кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопоки ж варто покладатися на внутрішню організацію роботи прокуратури, незалежність і неупередженість прокурора та до\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e Процесуальні аспекти: проблемні питання досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану // Судова влада України, 14.07.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://court.gov.ua/archive/1295807/\"\u003ehttps://court.gov.ua/archive/1295807/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Примарний судовий контроль\u0026raquo;. Нові реалії досудового розслідування: чи стали \u0026laquo;воєнні\u0026raquo; норми ст. 615 КПК України більш ліберальними? // Закон і Бізнес, 22.11.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/154230.html\"\u003ehttps://zib.com.ua/ua/154230.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Вішевник Н. \u003c/em\u003eВоєнні трансформації КПК України // Юридична газета, 13.05.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/voenni-transformaciyi-kpk-ukrayini.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/voenni-transformaciyi-kpk-ukrayini.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Тішин М. В. \u003c/em\u003eЗабезпечення прокурором допустимості доказів в умовах воєнного стану // Електронне наукове видання \u0026laquo;Аналітично-порівняльне правознавство\u0026raquo;. Розділ 9. Адвокатура, прокуратура, нотаріат. 2022. С. 284. [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/261906\"\u003ehttp://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/261906\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Кримінальний процес під час воєнного стану: корективи, внесені війною в здійснення кримінальних проваджень // JustTalk, Верховний Суд, 30.11.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1352467/\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1352467/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 (провадження № 13-3кс22, справа № 756/10060/17) [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Краматорського міського суду Донецької області в справі № 220/298/16-к (провадження № 1-кп/234/61/17) від 23.10.2017 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/69877006\"\u003ehttps://zakononline.com.ua/court-decisions/show/69877006\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09.11.2022 № 202дп-22 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2022/11/09/3275\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/decision/2022/11/09/3275\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 01.03.2023 № 41дп-23 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2023/03/01/3397\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/decision/2023/03/01/3397\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":661,"url":"yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680519724,"date":"03.04.2023","views":1135,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5.png","mini_image":null,"name":"Ядерна зброя в Білорусі: порушення чи виняток з правил?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e25 березня президент РФ повідомив, що до 1 липня 2023 року має завершитися будівництво сховища в Білорусі для розміщення тактичної ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіністерство закордонних справ України заявило, що такі наміри суперечать Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (далі \u0026mdash; Договір, ДНЯЗ), сторонами якого є РФ і Білорусь\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 1 Договору покладає зобов\u0026rsquo;язання на ядерні держави не передавати \u003cem\u003e(transfer)\u003c/em\u003e ядерну зброю або контроль над нею прямо чи непрямо, зокрема, іншим державам. Зворотне зобов\u0026rsquo;язання за неядерними державами закріплено в статті 2, а саме не отримувати таку зброю та не набувати над нею контроль прямо чи непрямо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо тлумачити положення Договору буквально, можна погодитися, що розміщення тактичного ядерного озброєння РФ на території Білорусі однозначно порушує наведені зобов\u0026rsquo;язання обох держав. Ядерна зброя ядерної держави опиняється на території неядерної держави, тобто фактично відбувається \u0026laquo;передача / надання контролю\u0026raquo; та \u0026laquo;отримання / набуття контролю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас білоруське МЗС і президент РФ заявили, що розміщення ядерної зброї в Білорусі не суперечить зобов\u0026rsquo;язанню обох держав за Договором, оскільки Білорусь не здобуває контроль над ядерним озброєнням\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Мається на увазі, що ядерна зброя все ще належить РФ, її будуть контролювати російські військові, хоч вона і розміщуватиметься на території Білорусі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція видається вкрай суперечливою, принаймні з погляду буквального тлумачення Договору, до якого приєдналася 191 (!) держава. Наміри РФ і Білорусі щодо подібного \u0026laquo;переміщення\u0026raquo; ядерної зброї будуть свідчити про \u0026laquo;непрямий\u0026raquo; контроль Білорусі над озброєнням або ж навіть \u0026laquo;непряму\u0026raquo; передачу їй ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому МЗС РФ вважає, що передача ядерної зброї Білорусі є заходом гарантування безпеки \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; РФ і Білорусі\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою президент Білорусі заявив, що в межах \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; Білорусь і РФ фактично мають єдину армію, про що більш детально йшлося \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/analytics/bilorus/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тобто буде непросто погодитися з тим, що Білорусь після транспортування ядерної зброї на її територію не матиме принаймні непрямого контролю (або ж непряме отримання) над такою ядерною зброєю в особі своїх військових. Примітно, що внаслідок оголошеної передачі зброї переобладнуються білоруські літаки та спеціально навчаються білоруські екіпажі\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, після нападу РФ з території Білорусі в лютому 2022 році в статтю 18 Конституції Білорусі було внесено зміни, які вилучили положення про без\u0026rsquo;ядерну зону на території Білорусі (що фактично свідчило про без\u0026rsquo;ядерний статус держави). Останній був закладений домовленостями про без\u0026rsquo;ядерний статус Білорусі після розпаду Радянського Союзу, а саме Лісабонським протоколом до Договору між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Угодою про спільні заходи щодо ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, які підписали Білорусь, Казахстан, Україна та РФ. Іншими словами, внесення змін до Конституції Білорусі свідчить про свідомий намір президента Білорусі відмовитися від статусу без\u0026rsquo;ядерної держави та фактично набути ядерну зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що президент Білорусі самостійно (хоча це й умовно) звернувся до президента РФ з проханням \u0026laquo;повернути\u0026raquo; Білорусі ядерну зброю, яку було виведено в 1996 році\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це прямо суперечить зобов\u0026rsquo;язанню Білорусі за статтею 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та згаданим вище домовленостям. У цьому ж контексті варто відзначати, що такий підхід Білорусі та РФ суперечить їхнім спільним зобов\u0026rsquo;язанням за Будапештським меморандумом 1994 року, за яким Білорусь зобов\u0026rsquo;язана знищити всю ядерну зброю на своїй території\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт, президент Білорусі заявив, що він особисто керує російськими військовими на території його держави, а ядерна зброя належить Білорусі та може бути використана для захисту її суверенітету\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі заяви можуть свідчити на користь того, що Білорусь безпосередньо отримає від РФ ядерну зброю та/або буде безпосередньо її контролювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯвно порушено й статтю 6 Договору, яка зобов\u0026rsquo;язує сумлінно вести перемовини про ядерне роззброєння. На важливості цього зобов\u0026rsquo;язання наголосив Міжнародний суд ООН\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це положення прямо не стосується передачі зброї, подібний спосіб розповсюдження ядерної зброї не сприяє роззброєнню, оскільки ставить під сумнів статус неядерних держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, розміщення ядерної зброї на території Білорусі є черговим порушенням універсального принципу заборони погрози силою з боку РФ щодо України, яке вчинене в контексті збройної агресії, постійного ядерного шантажу та використання для агресії території Білорусі, на якій планується розміщення зброї. Це своєю чергою суперечить як преамбулі Договору, так і Статуту ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним \u0026laquo;аргументом\u0026raquo; РФ і Білорусі на користь відсутності порушень Договору є апелювання до розміщення ядерної зброї США в окремих європейських країнах\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про механізм спільного використання ядерної зброї в межах НАТО (Nuclear Sharing Arrangements)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, за яким ядерну зброю США розміщено в Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині (раніше також у Греції). Стверджується, що така зброя перебуває \u0026laquo;під управлінням і контролем США\u0026raquo;, а саме вона не може бути застосована без згоди президента США, тому порушення ДНЯЗ відсутнє\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, США в процесі укладення ДНЯЗ стверджували про те, що він 1) не поширюється на розміщення ядерної зброї на території неядерних держав, якщо не відбувається фактична передача або перехід контролю над нею, і 2) припиняє свою дію у випадку ухвалення рішення про початок збройного конфлікту\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Схожий підхід до можливості застосування ядерної зброї в умовах війни та в межах права на самооборону можна побачити в практиці Міжнародного суду ООН\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і заявах інших ядерних держав\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо п\u0026rsquo;ять років відбуваються конференції сторін Договору задля контролю над реалізацією його змісту та преамбули (стаття 8). Міжнародна спільнота не має узгодженої позиції щодо запропонованого вище способу тлумачення Договору з боку США та РФ, що також відображено в академічних працях\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам собою Договір в преамбулі відображає бажання його підписантів припинити гонитву озброєнь, ужити ефективних заходів задля роззброєння, виключити ризик ядерної війни внаслідок розповсюдження ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадалі Рада Безпеки ООН підкреслила необхідність запобігти поширенню \u003cem\u003e(spread)\u003c/em\u003e ядерної зброї та відзначила необхідність для неядерних держав Договору отримати чіткі гарантії від ядерних держав дотримуватися Договору та забезпечити подальшу безпеку перших\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно й Генеральна Асамблея ООН зазначила, що ядерні держави в імперативному порядку мають вживати заходів, що гарантують неядерним державам виключення погроз або застосування ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Міжнародна спільнота під час підготовчої роботи над Договором в особі Генеральної Асамблеї ООН закликала виключити будь-які прогалини, які дозволять державам розповсюджувати прямо або непрямо ядерну зброю в будь-якій формі\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто відзначити заяву ядерних держав напередодні агресії та ядерних погроз РФ проти України, де було підкреслено бажання створити безпечне середовище, яке сприяє роззброєнню та світу без ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто запропонований підхід до тлумачення положень ДНЯЗ з боку США та РФ навряд чи відповідає меті й об\u0026rsquo;єкту Договору та інтересам неядерних держав, які не зацікавлені в поширенні ядерної зброї в будь-який спосіб. У результаті такої інтерпретації гонитва озброєнь триває, роззброєння унеможливлюється, ризик ядерної війни збільшується, а інтереси неядерних держав нівелюються. Єдиними бенефіціарами такого розповсюдження лишаються самі ядерні держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це свідчить про те, що запропонована інтерпретація не є можливою, оскільки не враховує дух, об\u0026rsquo;єкт і мету Договору всупереч статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна має повне право вимагати від США, КНР, Франції та Сполученого Королівства негайну допомогу. Ці ядерні держави взяли на себе зобов\u0026rsquo;язання допомогти\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e потерпілій державі у випадку погроз застосування ядерної зброї, у тому числі відповідно до Будапештського меморандуму з Україною\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197983\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197983\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197980\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197980\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://archive.ph/RZMnZ\"\u003ehttps://archive.ph/RZMnZ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/navideovidno/59085\"\u003ehttps://t.me/navideovidno/59085\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\"\u003ehttps://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\"\u003ehttps://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191666\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191666\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\"\u003ehttps://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\"\u003ehttps://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192431\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192431\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/198535\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/198535\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\"\u003ehttps://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192565\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192565\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192530\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192530\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192544\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\u003c/a\u003e (para. 98)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\"\u003ehttps://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/case/121\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/case/121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\"\u003ehttps://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\"\u003ehttps://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\u003c/a\u003e (para 87, 93)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\"\u003ehttps://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":659,"url":"voennij-stan--zavzhdi-obtyazhuvalna-obstavina","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680076787,"date":"29.03.2023","views":1252,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vidpovidalynisty.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнний стан — завжди обтяжувальна обставина?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, з 24 лютого 2022 року суди України ухвалили понад 1\u0026nbsp;000 вироків за статтею 336 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026mdash; ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк уже \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/author/dmitro-yatsenko\"\u003eписав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e адвокат Дмитро Яценко, деякі з цих вироків \u0026laquo;спричинили значну суспільну дискусію щодо можливої суворості призначених покарань. Зокрема, ідеться про вироки в справах № 583/1225/22, № 159/4067/22, № 344/8870/22. В усіх цих справах суди встановили та врахували пом\u0026rsquo;якшувальні обставини, такі як визнання вини, наявність дітей, позитивні характеристики та те, що особи раніше не притягувалися до відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання, при цьому встановлено не було. Водночас в усіх трьох випадках засуджені отримали реальне позбавлення волі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотивуючи своє рішення про призначення \u0026laquo;реального\u0026raquo; покарання, суди писали про те, що \u0026laquo;захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов\u0026rsquo;язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, Захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в частині 1 статті 1 та частині 2 статті 50 КК України. У цьому випадку звільнення обвинуваченого від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, через бездоганну соціальну поведінку у минулому не досягне вищезазначеної мети\u0026raquo;. Таке мотивування наведено, зокрема, у рішеннях \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108770173\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108770173\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108844356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108844356\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108900206\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108900206\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто фактично суди визнавали обтяжувальною обставиною вчинення злочину (ухилення) в умовах збройної агресії з боку іншої держави, оскільки саме ця обставина вказана, як обґрунтування непризначення іспитового строку. Чи відповідає такий підхід засадам призначення покарання, передбаченим КК України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 67 КК України містить вичерпний перелік обтяжувальних обставин, які можуть бути враховані судом при призначенні покарання. Серед них нема такої обставини, як вчинення злочину в період воєнного стану, стану збройної агресії тощо. Частина 3 вказаної статті містить пряму заборону визнавати такими, що обтяжують покарання, обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас законодавець передбачив для деяких злочинів спеціальну кваліфікувальну ознаку \u0026mdash; вчинення злочину під час воєнного стану, яка обтяжує покарання порівняно з некваліфікованим складом. Так, наприклад, частина 4 статті 185 КК України передбачає, що навіть проста крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, уже є тяжким злочином. За звичайних умов крадіжка \u0026mdash; це кримінальний проступок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 336 КК України своєю чергою не передбачає такої кваліфікаційної ознаки, як вчинення злочину під час воєнного стану. З огляду на це не вважаю коректним застосування цієї обставини як обтяжувальної, навіть якщо її так прямо у вироках не називають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля оцінювання справедливості вказаних вироків, на мою думку, важливо проаналізувати наведені нижче тенденції, які спостерігаються при розгляді цих справ (принаймні з того, що можна побачити з текстів вироків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 1 \u0026mdash; ВИЗНАННЯ ВИНИ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ всіх досліджених вироках обвинувачений визнавав свою вину. У більшості вироків не вказано, що у справі брав участь адвокат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 2 \u0026mdash; ШВИДКІСТЬ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вивчених справах від вказаної дати вчинення правопорушення до відкриття кримінального провадження минуло всього декілька днів. Так, наприклад, у вироку \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106128901\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106128901\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e зазначено, що 3 серпня 2022 року о 15 год. 30 хв. виконуюча обов\u0026rsquo;язки старости Новопавлівського старостинського округу ОСОБА_8 за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, вручила останньому повістку на відправку та повідомила, щоб останній готувався на 06 год. 30 хв. 4 серпня 2022 року на відправку у військову частину для подальшого проходження служби. 10 серпня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні інкримінованого йому злочину, а 12 серпня 2022 року вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування. Тобто від неявки до військкомату до складення обвинувального акту минуло вісім днів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з вироком \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106507544\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106507544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, чоловік не з\u0026rsquo;явився за повісткою 4 серпня, а 9 серпня вже було відкрито кримінальне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 3 \u0026mdash; ФОРМАЛЬНІСТЬ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормальний підхід до розслідування та розгляду цієї категорії справ, що помітно з вироків, ймовірно, є результатом другої тенденції \u0026mdash; швидкості, з якою вони розв\u0026rsquo;язуються. Тексти вироків не містять індивідуального аналізу обставин справи, причин і мотивів вчинення правопорушення. Вироки складаються з короткої фабули справи і вказівки на те, що обвинувачений визнав свою вину. Усі справи розглянуті в скороченому порядку без дослідження доказів і часто без участі адвоката.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМій практичний досвід дозволяє припустити, що в справах, у яких існує тенденція до визнання своєї вини, швидкого та формального кримінального провадження без захисника, переважають \u0026laquo;умовні строки\u0026raquo;, слідчий навіть може обіцяти підозрюваному, що \u0026laquo;за це нічого не буде\u0026raquo;. Відповідно підозрюваний не здійснює свій належний захист. Тому маю риторичне питання: чи були б спроможними ці провадження, якби обвинувачений заперечував свою вину та активно захищався від обвинувачення?\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vidpovidalynisty.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":555,"name":"обвинувачений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":657,"url":"pravovij-prognoz-yake-majbutne-v-orderiv-na-aresht-putina-j-lvovoi-belovoi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1679210217,"date":"19.03.2023","views":1988,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/336660101_223089863626790_7678184007545162185_n.jpg","mini_image":null,"name":"ПРАВОВИЙ ПРОГНОЗ: ЯКЕ МАЙБУТНЄ В ОРДЕРІВ НА АРЕШТ ПУТІНА Й ЛЬВОВОЇ-БЄЛОВОЇ","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e17 березня 2023 року \u003c/em\u003e\u003cem\u003eПалата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду \u003c/em\u003e\u003cem\u003eвидала \u003c/em\u003e\u003cem\u003eордери на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ з прав дитини\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, у\u003c/em\u003e\u003cem\u003e зв\u0026rsquo;язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩо це означає? Які правові та політичні наслідки видачі таких ордерів? Який подальший розвиток подій? Про все це читайте в матеріалі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ТАКЕ ОРДЕР НА АРЕШТ І В ЧОМУ ПІДОЗРЮЮТЬ ПУТІНА Й БЄЛОВУ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ положень статті 58 Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e випливає, що ордер на арешт \u0026mdash; це рішення Палати досудового провадження, винесене з метою арешту та передачі підозрюваної у вчиненні міжнародного злочину особи для подальшої участі в судовому провадженні, унеможливлення перешкоджання ефективному розслідуванню та зупинення вчинення злочину, якщо він триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливі \u003cu\u003eознаки\u003c/u\u003e ордера на арешт:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчинний доти, доки МКС не розпорядиться про інше (\u003cem\u003eберучи до уваги Конвенцію про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності (1968)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Європейську конвенцію про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів (1974)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та звичаєвий характер принципу незастосування строків давності щодо тих злочинів, у яких підозрюються Путін і Львова-Бєлова, ордер може бути скасованим тільки у зв\u0026rsquo;язку зі смертю підозрюваних осіб\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпрокурор може ініціювати поправки до ордера на арешт шляхом зміни або доповнення до злочинів, зазначених у ньому (\u003cem\u003eмова йде про можливу перекваліфікацію у геноцид і доповнення ордера іншими злочинами. Про це свідчить і \u0026laquo;витік інформації\u0026raquo; у NYT\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, окрім викрадення неповнолітніх, фігурували також невибіркові напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти)\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e17 березня 2023 року Палата досудового провадження ІІ на основі заяви Офісу прокурора від 22 лютого 2023 року винесла рішення про видачу ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та Уповноваженої при Президентові РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв\u0026rsquo;язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації, усупереч статті 8(2)(a)(vii) і статті 8(2)(b)(viii) Римського статуту. На думку МКС, злочини були скоєні щонайпізніше з 24 лютого 2022 року. Путін і Львова-Бєлова потенційно винні в учиненні злочинних дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших (стаття 25(3)(а) Римського статуту). Окрім того, російський диктатор має відповідати за неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які \u0026laquo;викрадали\u0026raquo; українських неповнолітніх (стаття 28(b) Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст рішення про видачу ордерів на арешт відсутній. МКС пояснює це міркуваннями захисту чутливої інформації, зокрема про жертв. Саме оприлюднення рішення Палати досудового провадження ІІ зумовлене необхідністю негайно зупинити вчинення злочину та репатріювати дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВИДАЧІ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВидача ордера на арешт має кілька наслідків у правовій площині:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОсоба отримує конкретний правовий статус підозрюваної з відповідним масивом прав та обов\u0026rsquo;язків як для неї, так і держав-членів Суду й міжнародної спільноти загалом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРозгляд ситуації переходить у наступну стадію розслідування (завершення формування кейсів) і рухається в напрямі судових слухань.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПідтверджується існування переконливої доказової бази, яка дала обґрунтовані підстави вважати, що особа вчинила міжнародні злочини.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд може розпорядитися про передачу грошей та іншого майна підозрюваних до Цільового фонду для подальшої компенсації жертвам (\u003cem\u003eз цієї точки зору логічним виглядає тренд на \u0026laquo;добровільні внески\u0026raquo; до Фонду державами-сателітами України, який активізувався за тиждень до видачі ордерів\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа підставі ордера Суд може вимагати арешт і передачу особи відповідно до частини 9 Римського статуту.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаннє положення на практиці означає, що 123 держави-члени МКС, як і Україна, яка визнала юрисдикцію Суду, інші країни, які співпрацюють із Судом ситуативно, але не є членами (наприклад, США), затримають Путіна та/або Львову-Бєлову, щойно вони перетнуть кордони їхньої території. Після такого затримання підозрювані будуть передані до гаазької пенітенціарної установи в Шевенінгені для подальших слідчих дій та участі в судовому розгляді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ВИДАЧІ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що видачі ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової передувало \u0026laquo;загравання\u0026raquo; й прагнення \u0026laquo;зберегти обличчя\u0026raquo;. Доки держави та регіональні об\u0026rsquo;єднання один за одним вносили підозрюваних до санкційних списків, вони робили заяви, про те, що продовжуватимуть злочинні діяння, дотримуючись даного слова. При цьому перша насильницька передача українських дітей-сиріт у російські родини відбулася ще 23 квітня 2022 року, а сама Львова-Бєлова усиновила Філіпа Головню з Маріуполя щонайпізніше в липні 2022 року. 25 жовтня 2022 року Регіональний центр прав людини спільно з Інститутом Лемкіна із запобігання злочину геноциду подав повідомлення до МКС про насильницьку передачу дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ жовтня 2022 року міжнародна спільнота значно активізувала свої зусилля щодо засудження злочинної поведінки РФ, пов\u0026rsquo;язаної з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Росії. Були ухвалені відповідні резолюції на рівні Європейського Союзу та Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля видачі ордерів на арешт слід очікувати політичної смерті Путіна. Це означає, що російського диктатора та його уповноважену не будуть запрошувати на офіційні заходи, з ними не вестимуть жодних переговорів і не укладатимуть (щонайменше напряму) жодних домовленостей. Збереження відносин з підозрюваними стане вагомою репутаційною загрозою, на що погодяться лише окремі держави, які або вже ізгої, або ж можуть дозволити собі власний курс (наприклад, Китай).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, рішення МКС повинне вплинути на становище РФ у Раді Безпеки ООН. Відповідно до статті 27 (3) Статуту ООН\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e сторона, що бере участь у конфлікті, має утриматися від голосування з питань, які стосуються такого конфлікту. У заяві Каріма Хана\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міститься пряме посилання на агресію РФ і наявність між Україною і Росією збройного протистояння. Тому слід надалі докладати зусиль задля усунення РФ від голосування та зловживання вето, особливо з огляду на те, що з 1 квітня 2023 року держава головує в Раді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історії видача МКС ордера на арешт глави держави призводила до сумних для нього наслідків і у внутрішній політиці \u0026mdash; заворушень і вбивства (наприклад, Муаммар Каддафі). При цьому поспішати порівнювати Путіна з Омаром аль-Баширом (колишнім очільником Судану) не слід: адже держави Африканського Союзу відмовляються його видавати передусім тому, що вважають, що мають примат щодо притягнення його до відповідальності. У випадку російського президента, враховуючи його привілеї та імунітети, МКС є єдиною належною інстанцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОЗИЦІЯ РФ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Путіна заявили, що рішення МКС є \u0026laquo;\u003cstrong\u003eобурливим та неприйнятним, а Росія, як і ціла низка держав, не визнає юрисдикцію цього суду, відповідно будь-які подібні рішення є для РФ з точки зору права нікчемними\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля держави, у якої існує примат національного законодавства, а міжнародне право майже завжди суперечить Конституції та національним інтересам, подібна позиція \u0026mdash; цілком очікувана. Однак існують правові особливості, зумовлені досвідом взаємодії Росії та МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e13 вересня 2000 року РФ підписала Римський статут, а відкликала підпис лише 16 листопада 2016 року. Попри нератифікацію міжнародного договору, РФ не займала позицію відкритого протистояння з МКС. Підписавши Римський статут, Росія висловила згоду з нормами міжнародного права, які в ньому закріплені, а тому відповідно до статті 18 Віденської конвенції про право міжнародних договорів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вона зобов\u0026rsquo;язана уникати дій, які позбавляють договір об\u0026rsquo;єкта й цілі. Окрім того, протягом десятиліть Росія брала активну участь в розробці Римського статуту (у Комісії ООН з міжнародного права, у Підготовчому комітеті для Міжнародного кримінального суду, Римській конференції, Асамблеї держав-учасниць і навіть у Спеціальній робочій групі з визначення злочину агресії). РФ мала всі можливості, щоб висловлювати свою суверенну волю, тому тепер її спроможність посилатися на нав\u0026rsquo;язування зобов\u0026rsquo;язань досить обмежена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто наголосити, що Римський статут \u0026mdash; не ординарний міжнародний договір. Він вміщує механізм притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, передбачені нормами, частина з яких \u003cem\u003eerga omnes \u003c/em\u003e(важливі для всієї міжнародної спільноти). Зокрема, обов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eerga omnes\u003c/em\u003e \u0026mdash; переслідувати осіб, які вчинили міжнародні злочини. Понад те, цей обов\u0026rsquo;язок має звичаєвий характер. Відповідно до статті 38 Віденської конвенції про право міжнародних договорів норма з нератифікованого РФ Римського статуту для неї обов\u0026rsquo;язкова як звичаєва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що з визнанням необхідності притягнути міжнародних злочинців до відповідальності, у тому числі глав держав і, зокрема, у МКС, у Росії проблем не було. Вона брала активну участь у створенні міжнародних кримінальних трибуналів для Югославії та Руанди. У ході ухвалення Резолюції Ради Безпеки 1593 (2005) щодо передачі ситуації у Дарфурі на розгляд МКС представник РФ Денисов жодного разу не згадав про невизнання юрисдикції Суду, імунітети голів держав, порушення принципу суверенної рівності, лише тотально підтримав ініціативу. При цьому чотири держави утрималися від голосування, коли Росія віддала свій голос \u0026laquo;за\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується реакції Львової-Бєлової, то її можна було простежити задовго до оприлюднення заяви. Хоча уповноважена стверджує, що подібне рішення для неї неочікуване, однак за тиждень до цього з мережі почали зникати її одіозні заяви та інтерв\u0026rsquo;ю. У своєму коментарі Марія вкотре зазначила, що для неї честь бути разом з Путіним і що вона продовжить реалізацію геноцидної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ПОДІЙ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішучість МКС має важливі довгострокові наслідки не лише для України, а й міжнародної спільноти. Роки девальвації міжнародного права Росією закінчилися, і настає ера правосуддя з жертво-центричним підходом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ заяві Каріма Хана про видачу ордера на арешт закладено підґрунтя для ще більш безкомпромісної боротьби за справедливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Багато з цих дітей, як ми стверджуємо, були передані на \u003cstrong\u003eусиновлення\u003c/strong\u003e в Російській Федерації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Мій офіс стверджує, що ці дії, серед іншого, демонструють намір \u003cstrong\u003eназавжди\u003c/strong\u003e вивезти цих дітей з їхньої власної країни\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Більшість дій за цією схемою депортації були здійснені \u003cstrong\u003eв контексті \u003c/strong\u003eактів агресії російських військових сил проти суверенітету та територіальної цілісності України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі положення заяви співзвучні з Елементами злочинів\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і фактично демонструють наявність злочину геноциду. Цілком можливо, що, розуміючи чутливість питання та прагнучи допомогти в поверненні дітей в Україну, МКС лише тимчасово кваліфікував насильницьку передачу дітей як воєнний злочин. Таким чином, у короткостроковій перспективі слід очікувати розширення переліку вчинених злочинів в ордері на арешт Путіна, а також перекваліфікацію діянь, пов\u0026rsquo;язаних з депортаціями та усиновленнями неповнолітніх, на геноцид проти української нації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/MU68002K\"\u003ehttps://ips.ligazakon.net/document/MU68002K\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/994_125\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/994_125\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2023/03/13/world/europe/icc-war-crimes-russia-ukraine.html?smid=nytcore-ios-share\u0026amp;referringSource=articleShare\"\u003ehttps://www.nytimes.com/2023/03/13/world/europe/icc-war-crimes-russia-ukraine.html?smid=nytcore-ios-share\u0026amp;referringSource=articleShare\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/law_treaties.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/law_treaties.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/544817\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/544817\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Elements-of-Crimes.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Elements-of-Crimes.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/336660101_223089863626790_7678184007545162185_n.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":712,"url":"voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk","video":"ECRCGGCd60M","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690224653,"date":"15.03.2023","views":367,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault_1.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини: погляд судді Верховного Суду на судову практику останнього року || Наталія Антонюк","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. У цьому відео ми спілкуємось із суддею Наталією Антонюк, секретарем Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПопередні записи: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eІнтерв`ю про рік розслідування воєнних злочинів\u003c/a\u003e із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/wGWUySNe3Mw\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eРозмова із Софією Кочмар-Тимошенко\u003c/a\u003e, журналісткою і локальною продюсеркою міжнародних ЗМІ, яка за рік війни працювала над темою воєнних злочинів для документальних проєктів BBC world, CBS news, Netflix і французького BFM TV.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault_1.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":653,"url":"one-year-of-war-crimes-investigation-interview-with-yuriy-byelousov-head-of-the-war-department-at-the-pgo-en","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678700667,"date":"13.03.2023","views":620,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_3.jpg","mini_image":null,"name":"ONE YEAR OF WAR CRIMES INVESTIGATION. INTERVIEW WITH YURIY BYELOUSOV, HEAD OF THE WAR DEPARTMENT AT THE PGO [EN]","description":"\u003cp class=\"LO-normal\" style=\"line-height: 150%; text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"EN-US\" style=\"font-size: 12.0pt; line-height: 150%;\"\u003eIt has been already one year that the Ukrainian law enforcement system has been investigating war crimes in a new context \u0026ndash; after the full-scale invasion of the armed forces of the Russian Federation on February 24, the scale, gravity and nature of these crimes have changed. Over the past year, we managed to develop a system of national prosecution for international crimes, including war crimes.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe editors of JustTalk have prepared a series of interviews with people who are involved in evidence collection, investigation, prosecution in cases of war crimes. We offer to your attention the text version of the conversation between \u003cstrong\u003eEugene Krapyvin\u003c/strong\u003e, JustTalk content editor, JustGroup expert, and \u003cstrong\u003eYuriy Byelousov\u003c/strong\u003e, Head of the Department for Combating Crimes Committed During Armed Conflict of the Office of the Prosecutor General.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Yuriy, could you please tell us about your main achievements this year. How does it look in quantitative terms?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; During this year, it was actually possible to build the components of the war crimes investigation system, specialized units were set up in the Security Service, the National Police and the State Bureau of Investigation. That is, the investigators who are full-time engaged in the investigation of war crimes were introduced as a specific specialization. In addition, specialized units were established in the prosecutor\u0026rsquo;s office, namely, in the central office and in nine regional units. In total, it is about 200 prosecutors.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eCoordination is established \u003c/strong\u003ebetween them \u0026ndash; that is, we can talk about a system that functions in practice, if we evaluate it from the position of an ideal model. This made it possible to avoid duplication, to strengthen and differentiate the competences of different investigative bodies in order not to do the same work. In addition, \u003cstrong\u003ethe exchange of information has been established \u003c/strong\u003eso that we clearly understand which bodies have which information, which databases and registers they maintain, and do not waste time searching.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAs for numbers, \u003cstrong\u003eas of today, from February 24, 2022, about 68,500 war crimes have been registered \u0026ndash; and in addition, 16,806 crimes against the foundations of national security.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eMore specific: \u003c/em\u003ewe have \u003cstrong\u003e276 \u003c/strong\u003epeople suspected of war crimes (\u003cstrong\u003e97 of them have been indicted in court; 26 of them have been sentenced)\u003c/strong\u003e. It is important to note that a half of these verdicts, even a little more, 14 \u0026ndash; are against prisoners of war (who committed war crimes), that is, against persons who are physically present in Ukraine. Against other 12 persons, proceedings were conducted \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, we have \u003cstrong\u003ea large proceeding regarding the crime of aggression against the highest military and political leadership of the Russian Federation\u003c/strong\u003e. We have \u003cstrong\u003e639 suspects \u003c/strong\u003ein it, including the chief of the general staff (Gerasimov), the minister of defense (Shoigu), heads of intelligence agencies, heads of both chambers of the russian federation federal assembly (161 senators of the russian federation and 419 members of the state duma), etc., as well as the head of the central bank of the russian federation, a minister of transport of the russian federation. In total, 639 persons were notified of suspicion of the crime of aggression, and we have sent the cases to court in relation to four persons. The rest are still at the stage of pre-trial investigation. It usually takes a long time due to the absentee investigation procedure, but I believe everything will be sent to court soon.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; You mentioned various authorities that are involved in this process and the coordination between them. We have the Criminal Procedure Code stipulating that the war crimes are under the investigative jurisdiction of the SSU. How is this work structured in practice and how actual specialization looks like?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Yes, according to the Criminal Procedure Code, war crimes are the exclusive responsibility of the Security Service of Ukraine. At the same time, practice has shown that SSU investigators cannot objectively investigate such a large number of war crimes, so we involve investigators from two other agencies in investigation of this category of crimes. These are usually the National Police and the State Bureau of Investigation. At the same time, we are mindful of pre-existing national jurisprudence (although it is changing), which has generally held evidence gathered in \u0026lsquo;violation of the rules of investigative jurisdiction\u0026rsquo; to be automatically inadmissible. Therefore, to make sure that such issues do not arise in our case, so that after a certain time, the evidence collected by the National Police investigators is not recognized as inadmissible, \u003cstrong\u003ewe necessarily, at the initial stage, as early as possible, involve SSU investigators, who for a certain time investigate criminal proceedings. Then, for various reasons, we can transfer these criminal proceedings to other bodies of pre-trial investigation\u003c/strong\u003e. This way, the \u0026lsquo;procedural purity\u0026rsquo; is complied with, because the Security Service of Ukraine \u0026ndash; as the proper body of the pre-trial investigation \u0026ndash; must be necessarily present at the early stages.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWe have agreed with the Security Service of Ukraine and the National Police which body is responsible for which war crimes, in which territories, etc. It took us about three months to arrange it. For example, if we are talking about violent war crimes (murder, rape, torture), the investigation requires the skills that the investigators of the National Police usually have, since they investigate similar categories of general crimes. If it is a crime of aggression or shelling of civilian objects, shelling of energy facilities, this category of proceedings is investigated by SBU investigators. Depending on the need, we sometimes involve the SBI in criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Investigation of war crimes requires special knowledge in the field of international humanitarian and international criminal law. Was our investigative system ready in terms of that kind of knowledge, expertise, and how did we manage to train so many people who had no previous experience with war crimes to do all the complex things that are required in a war crimes investigation?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Indeed, \u003cstrong\u003ethe criminal justice system was not ready for such a large number of war crimes. \u003c/strong\u003eTraditionally, this category of proceedings was handled by specialized units in PGO, there was a so-called \u0026lsquo;War\u0026rsquo; Department, which before the full-scale invasion investigated war crimes committed in the occupied territories of Donetsk and Luhansk regions and in Crimea. We also had specialized divisions in Luhansk and Donetsk regional prosecutor\u0026rsquo;s offices and in the prosecutor\u0026rsquo;s office of the Autonomous Republic of Crimea, which had knowledge for working with this category of proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSure, after a full-scale invasion, the number of war crimes increased exponentially, and people clearly lacked experience. Therefore, \u003cstrong\u003ewe involved everyone in the investigation of war crimes \u0026ndash; both the pre-trial investigation agencies and the prosecutor\u0026rsquo;s office bodies (the de-occupation of Kyiv region is illustrative in this regard), which at that time did not have relevant experience. \u003c/strong\u003eThey had to learn \u0026lsquo;on the fly,\u0026rsquo; to study both international humanitarian and international criminal law. In April or May we tried to strengthen the role of the \u0026lsquo;War\u0026rsquo; Department \u0026ndash; we expanded it, increased the number of employees. It started to take on a coordinating role regarding the entire system, because it is a kind of bearer of the standards for the investigation of war crimes. \u003cstrong\u003eA coordinating role is necessary in order not to make mistakes at the regional level that could be made if one does not know international humanitarian law. \u003c/strong\u003eThat is why we maximally included ourselves in this process together with our colleagues from the NGOs and the Training Center for Prosecutors of Ukraine. Together they prepared various \u003cem\u003eads hoc \u003c/em\u003ememos, guidelines, guidance notes on the specifics of the qualification of war crimes from the Prosecutor General, etc. Also, our colleagues from the regional supervision unit provided technical hands-on assistance so that the regions did not make mistakes.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eWe understand that this category of criminal proceedings is high profile not only in Ukraine, but also abroad. That is why we tried to make this process as high-quality as possible, because sooner or later the question about the capacity of the national justice system will arise. \u003c/strong\u003eThis is about impartiality, because Ukraine, as a party to an armed conflict, can be biased and investigate poorly \u0026ndash; such concerns are voiced by our international partners. In order to avoid these accusations, we began to smoothly advance the standards of war crimes investigations, as early as in spring of 2022. International colleagues also helped us: a group of advisers \u0026ndash; Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine \u0026ndash; was set up in the PGO. It includes experts from the UK, the US, the EU, and other countries who have experience in investigating war crimes and participating in war crimes tribunals. These people helped us a lot find the right vector instead of inventing our own know-hows.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; If we look at the investigation of war crimes from the victim\u0026rsquo;s perspective, the common problems in the criminal justice system come to our mind: the victims do not feel the support from the state and generally do not understand their future fate. With war crimes, this is further complicated by the fact that even if a person who committed a crime it is identified, access to this person is significantly limited or even impossible. How is the work with the victims structured, what approaches are used and how are the prospects of restoring justice in such a complex category of crimes as war crimes explained to the victims?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Indeed, you rightly pointed out, it is a systemic problem when the victim is actually left out of the process. That is, out of the attention of both the prosecution and other participants in the criminal proceedings. This problem also extends to war crimes, unfortunately.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eHowever, \u003cstrong\u003ewe are trying to change the practice and expand the involvement of a victim in the investigation. Most progress has been made in changing approaches to work with victims of conflict-related sexual violence (CRSV). \u003c/strong\u003eWe have a separate unit that is very effective in cooperation with other authorities, international organizations and Ukrainian NGOs, they set up a whole coalition. They try to approach this problem from different angles, in particular by providing the maximum amount of assistance, including social, psychological, medical and other types of support for the victims.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWith regard to victims of other war crimes, there is currently no such workstream, but the prosecutor\u0026rsquo;s office is seriously discussing the possibility of developing a specific approach to interaction with victims of war crimes and providing support to them. \u003cstrong\u003eThe Strategy for prosecuting perpetrators of international crimes will be adopted for the next two years, and its separate section is dedicated to supporting victims and witnesses of war crimes. \u003c/strong\u003eThat is, currently I cannot say that we already have significant experience in supporting the victims, but \u003cstrong\u003ethis is definitely one of our priorities this year.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Since we started talking about the prospects of restoring justice, many people either do not know, or if they do, they complain about absentee investigations that in war crimes, most of the suspects are physically unavailable for justice and their participation in the procedures is complicated, and the execution of the sentence even more so. What is the prosecutor\u0026rsquo;s office\u0026rsquo;s communication strategy, how to explain how justice will eventually be restored, and the guilty will be punished for war crimes?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; That\u0026rsquo;s rights, in most cases, our investigations are carried out \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, when we do not have suspects physically present. At the same time, we have access to the evidence base, which we have no right to lose, so the necessary investigative actions are carried out immediately. Ideally, of course, we should have access to the crime scene. Therefore, \u003cstrong\u003ewhen we gained access to Kyiv region, to the liberated territories of Kharkiv and Kherson regions, both the quality of investigations and the number of detected crimes automatically increased, because investigators and prosecutors gained direct access to the crime scene, the opportunity to work with victims and witnesses. \u003c/strong\u003eThis made it possible to qualitatively document war crimes, in particular to identify people who may be involved in their commission.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIf the crimes are committed in currently occupied territories where we do not have access, there are still methods to gather evidence remotely. We are also talking about the analysis of data from open sources, intelligence data, data from international partners, and using other sources that help document a crime and evidence. \u003cstrong\u003eWhen in the course of such documentation we believe that we have identified a person who may be involved and there is evidence of their guilt, the legal framework enables us not to wait until this person falls into our hands, but to transfer the case to court (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e). Moreover, even to pass a verdict \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. \u003c/strong\u003eIn addition, it triggers certain compensation mechanisms for the victims, which is also very important. Such an absentee procedure is critically important for the victims who are expecting redress, especially now that there is a lot of talk about possible redress mechanisms that will work sooner or later.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, this in no way excludes real responsibility of the convicted person after the court passes the verdict. The war continues and this person who committed the crime is not available to us today, but tomorrow everything can change. And then there will immediately be an opportunity to execute the sentence that has already been passed by the court. In other words, \u003cstrong\u003eit makes no sense to postpone the investigation until tomorrow, when this person falls into our hands, everything can happen in parallel. The main goal of this mechanism is to record all the evidence, identity the suspect, as well as provide the opportunity to launch redress mechanisms for the victim. \u003c/strong\u003eFor this, it is not necessary to wait for the moment when the suspect is available for our justice physically, although we hope that it will come soon.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: \u0026mdash; Yes, that is exactly what we are hoping for. As for the investigation as a whole: the national system is not the only one, we have the International Criminal Court, we have universal jurisdiction. There are many states that are ready to help Ukraine in the investigation of international crimes and war crimes in particular. How can a balance be stroke, who does more and how exactly does cooperation take place? We can often hear that \u0026ldquo;you have the International Criminal Court, it is permanent, it will sort things out, and you, Ukrainians, only have to provide information\u0026rdquo;. Why is this not so?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eYu: \u0026mdash; Ukraine\u0026rsquo;s experience is unique. It is being formed by Ukraine, unfortunately, as a result of those terrible events that are happening right now. From a legal point of view, this situation is unique, because there is an opportunity to work out the mechanisms of prosecution and punishment for international crimes, which were not applied in other contexts. In the future, many will study our experience, because international crimes will continue to be committed. \u003cstrong\u003eWe try to involve the whole world as much as possible in the investigation of international crimes. I always tell our international partners: the international crimes are called \u0026lsquo;international\u0026rsquo; for a reason, it is the business of the whole world to hold them accountable, not only Ukraine.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn other countries where war crimes have occurred, their prosecution has been either within national jurisdiction, or through various hybrid mechanisms, or a separate tribunal or \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003ecourt, etc. \u003cstrong\u003eWe assume that it will be a much more complicated mechanism, and the main thing is that we pay attention to the interests of Ukraine. It is very important to understand that it is Ukraine that determines how, where and who should be prosecuted for crimes they committed. It is important to realize this, because the hope that someone will come there one day and determine for us who should be persecuted and how does not work, we immediately abandoned this approach.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe International Criminal Court, other countries that want to prosecute war criminals within the limits of universal jurisdiction, are all the implementation of a complementary function, that is, an addition to our national justice system. Where we cannot prosecute, they are included. \u003cstrong\u003eWe understand that 99% of war crimes will be investigated and prosecuted precisely within national jurisdiction. \u003c/strong\u003eAt the same time, the ICC will do its job \u0026mdash; it will bring to justice the highest leadership of the russian federation, which we simply cannot prosecute due to their immunity. In certain cases, we delineate as we go which russian decision-makers will end up in the dock of the ICC, and who will be subjected to our prosecution. From the point of view of public perception, we understand that in difficult cases, it may be better to see the verdict of the ICC rather than the Ukrainian district court. Precisely because the trust in the ICC is higher and the publicity of its decision will be much greater. Therefore, the ICC will work for a wider range of people than the so-called troika endowed with immunity \u0026ndash; the president, the prime minister, and the minister of foreign affairs. \u003cstrong\u003eWe are in constant contact with the International Criminal Court, agreeing on who and how will be prosecuted by it, and who will be brought to justice at the national level. This is necessary in order not to prosecute a person for the same crime in two different jurisdictions. \u003c/strong\u003eIf we find out that the International Criminal Court is interested in a particular person (proceeding related to this person), our task is not to condemn this person in Ukraine, but to collect evidence of guilt, which will be transferred to the International Criminal Court.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, we understand that \u003cstrong\u003ethe resources of the ICC are very limited. The military and political leadership of the russian federation will be in its dock. According to my personal assessment, it is about 15-20 people, hardly more.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn addition, we still have the resources of other countries that prosecute war criminals within the limits of \u003cstrong\u003euniversal jurisdiction\u003c/strong\u003e. That is, those countries that have started their own investigation into war crimes committed here in Ukraine. We are in constant contact with them, in December we proposed a specific procedure for cooperation. \u003cstrong\u003eWe are ready to share with them all the materials of criminal proceedings, if they are interested in it. We are ready for their courts in London, in Berlin, in Madrid, in Melbourne to start prosecuting Russians for war crimes in Ukraine within their national jurisdiction. And then we will have this constellation of courts that work around the world and that bring war criminals to justice. This model is unique.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe more courts are involved, the better, because it will help save resources that can be used to investigate other proceedings in Ukraine. At the same time, the entire world will demonstrate its reaction to the international crimes committed by the russian federation. Other countries, first of all the guilty country, i.e. \u003cstrong\u003ethe russian federation, will see that it is not just the ICC, not just national courts of Ukraine, it is dozens of countries around the world that are starting persecution. Thus, it is possible to significantly limit the possibilities of movement for russians, in particular travel, use of resources of other countries, business, and so on.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIt is a very powerful tool that, on the one hand, has a preventive effect that will give other countries prone to aggression against their neighbors the opportunity to think twice before doing so. And this experience, I repeat \u0026mdash; the involvement of international jurisdiction, the International Criminal Court, universal jurisdiction and national courts, the synchronization of this mechanism \u0026mdash; is truly a unique model that can be piloted and implemented in Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eYe: Thank you for the answers. I agree, international crimes are a common matter, and I believe that this unique experience of Ukraine will have remarkable results, will create a precedent that will be included in textbooks of international law and will be discussed for a long time to come. On behalf of JustTalk team, thank you for this conversation, for your detailed answers, and I wish you all the best in your future work. Goodbye!\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_3.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":651,"url":"zakon-pro-obmin-polonenimi-naslidki-dlya-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678353105,"date":"09.03.2023","views":2017,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1.png","mini_image":null,"name":"Закон про обмін полоненими: наслідки для кримінальної юстиції","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e28 липня 2022 року Верховна Рада України внесла зміни до кримінального законодавства щодо обміну осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів (\u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/documents/show/508087___697829\"\u003eЗакон від 28 липня 2022\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року № 2472-IX\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни дозволяють звільняти від кримінальної відповідальності, незалежно від тяжкості вчинення злочину, у тому числі осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, що суперечить міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням, зокрема Конвенції проти катувань, Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Женевським конвенціям 1949 року та Звичаєвим нормам міжнародного гуманітарного права, залишаючи поза увагою інтереси потерпілих осіб, їх безпеку та право на відновлення справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе питання торкається не лише захисту прав потерпілих. Зміни до законодавства зачіпають інші сфери кримінальної юстиції. У свідомості людей фактично розмивається межа між воєнними злочинцями і військовополоненими. Ототожнюються протилежні за своєю правовою природою поняття. Створюється атмосфера безкарності для винних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуймо проаналізувати, чим це явище може бути небезпечним для України загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення вже задокументовано великий масив злочинів, найогидніші з них \u0026mdash; це злочини, пов\u0026rsquo;язані із сексуальним насильством. Коли ми про них згадуємо, перед очима постають моторошні кадри з Бучі, Ірпеня, Бородянки та Гостомеля.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПотерпілих від цих злочинів називають \u0026laquo;survivors\u0026raquo; \u0026mdash; ті, хто вижив. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа попередніми оцінками прокурора Міжнародного кримінального суду, його Офіс проводить розслідування не лише воєнних злочинів, але можливого вчинення злочину геноциду та злочинів проти людяності. У міжнародному праві ці злочини називають \u003cstrong\u003e\u0026laquo;atrocity crimes\u0026raquo; \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026mdash; злочини, що несуть загрозу для всього людства.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне з цього почалася тісна співпраця Офісу Генерального прокурора та Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, із залученням визнаних міжнародних експертів у цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Офіс Генерального прокурора анонсував пріоритетні напрями роботи установи, зокрема захист прав потерпілих, що постраждали від сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного зі збройним конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи можемо спостерігати, як активно проводяться навчання прокурорів і слідчих, залучених до розслідування таких злочинів, для забезпечення толерантного поводження із постраждалими, за ключовим принципом \u0026laquo;не нашкодь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТа всі ці зусилля виявляться марними, якщо злочинець, що ґвалтував, буде звільнений від відповідальності. Для потерпілих вкрай важливо мати впевненість, що вони будуть захищені від повторного нападу, зокрема після надання викривальних показань. Адже війна триває, і гарантувати, що виданий державі-агресору злочинець не повернеться, ніхто не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас це буде впливати на рішення інших потерпілих повідомляти про випадки СНПК. \u003cstrong\u003eЯкщо жертви цих злочинів будуть усвідомлювати, що мета розслідування \u0026mdash; не пошук справедливості, а видача злочинця для обміну, таких повідомлень буде ставати менше\u003c/strong\u003e. Фактично ці жахливі злочини будуть вчинятися, але без згоди потерпілого їх розслідувати буде просто неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ іншої сторони, легалізація безкарності буде знецінювати роботу слідчих і прокурорів, які дуже часто вимушені ризикувати власним життям, збираючи докази воєнних злочинів.\u003c/strong\u003e З кожним таким обміном ми будемо спостерігати зниження рівня мотивації розслідувати та переслідувати \u0026laquo;atrocity crimes\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;ОБМІН ВОЄННИХ ЗЛОЧИНЦІВ\u0026raquo; ЯК ДЕСТАБІЛІЗУЮЧИЙ ФАКТОР ДЛЯ КРАЇНИ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право покладають обов\u0026rsquo;язок на державу розслідувати, переслідувати та притягати до відповідальності винних за міжнародні злочини. Саме з цією метою світова спільнота згуртувалася, щоб спільними зусиллями допомагати Україні боротися з абсолютним злом. Адже міжнародні злочини загрожують не лише окремій державі, але й усьому людству, підриваючи світовий правопорядок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі Україна намагається залучити всі правові механізми в боротьбі з Російською Федерацією на міжнародному рівні. Один з них \u0026mdash; \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-podachi-memorandumu-u-spravi-proti-rosijskoyi-federaciyi-v-mizhnarodnomu-sudi-oon-za-konvenciyeyu-pro-zapobigannya-zlochinu-genocidu-ta-pokarannya-za-nogo\"\u003eзвернення з меморандумом\u003c/a\u003e до Міжнародного суду ООН щодо порушення Росією положень Конвенції про запобігання злочину геноциду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України апелює до Міжнародного суду, що Російська Федерація вчиняє підміну понять, використовуючи положення Конвенції для виправдання злочину агресії під назвою \u0026laquo;спеціальна воєнна операція\u0026raquo;. Нам слід пам\u0026rsquo;ятати, що ми хочемо притягнути вище керівництво Російської Федерації до відповідальності саме за злочин агресії, створивши спеціальний трибунал. Проте злочини російських окупантів можуть кваліфікуватися в тому числі як злочин геноциду проти українського народу. Положення статті 1 Конвенції покладають обов\u0026rsquo;язок на державу-учасницю запобігати злочину геноциду й карати за його вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший, не менш релевантний міжнародний договір, що встановлює обов\u0026rsquo;язок держави вживати ефективних заходів для притягнення до відповідальності осіб, що вчиняють міжнародні злочини, \u0026mdash; це \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text\"\u003eКонвенція проти тортур\u003c/a\u003e та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 2 Конвенції встановлює, що держави \u0026laquo;вживають ефективних законодавчих, адміністративних, судових чи інших заходів для запобігання актам тортур\u0026raquo;. За наявності розумних припущень, що тортури є частиною широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення, вони можуть давати об\u0026rsquo;єктивні підстави вважати такі дії злочинами проти людяності, що також розслідуються прокурором Офісу Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, варто акцентувати на окремих статтях Конвенції проти тортур, а саме \u0026mdash; 2, 4, 12, 14, 16. Згідно із цими статтями кожна держава-сторона \u003cstrong\u003eвживає \u003c/strong\u003eефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших\u003cstrong\u003e заходів для запобігання актам катувань\u003c/strong\u003e на будь-якій території під її юрисдикцією. \u003cstrong\u003eСтан війни чи загроза війни\u003c/strong\u003e, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан не можуть бути виправданням катувань. Кожна держава-сторона забезпечує розгляд усіх актів катування згідно з її кримінальним законодавством як злочинів і встановлює відповідні покарання за такі злочини з урахуванням їх тяжкого характеру. Розслідування таких фактів має відбуватися \u003cstrong\u003eшвидко й неупереджено. \u003c/strong\u003eЖертва катувань має отримати адекватне та справедливе відшкодування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯК УХВАЛЮВАВСЯ ЗАКОН ВІД 28 ЛИПНЯ 2022 РОКУ № 2472-IX\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пояснювальній записці до проєкту закону вказана його мета \u0026mdash; удосконалення законодавства в частині врегулювання процедури обміну обвинувачених, засуджених осіб як військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон наділяє широкими повноваженнями так званий \u0026laquo;уповноважений орган, що приймає рішення про обмін\u0026raquo;. Склад цього органу, процедура обрання його членів законодавством не визначена. Імовірно, до нього належать урядовці, представники Офісу Президента України, Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час проходження процедури ухвалення закону розглядалося лише національне законодавство \u0026mdash; Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, водночас міжнародні договори, ратифіковані Україною, до уваги не бралися взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що від початку законопроєкт не передбачав урахування думки потерпілих про звільнення осіб від кримінальної відповідальності. Питання було поставлене таким чином, що прокурор має право звернутися з клопотанням до суду, маючи на руках уже ухвалене рішення \u0026laquo;уповноваженого органу\u0026raquo; про обмін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ другому читанні до проєкту вносилися правки щодо судового контролю про зміну запобіжного заходу. Акцентувалося на тому, що суддя, суд, який розглядає клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, \u003cstrong\u003eне досліджує питання про винуватість і не перевіряє законність ухваленого рішення уповноваженого\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eоргану,\u003c/strong\u003e а лише те, що рішення ухвалене, і згоду особи, що підлягає обміну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФактично судовий контроль зводиться до формального погодження вже ухваленого рішення \u0026laquo;уповноваженим органом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИНИКАЄ ЛОГІЧНЕ ПИТАННЯ, ЧОМУ САМЕ ЦІ ОСОБИ ПОВИННІ ВИРІШУВАТИ, ЯКИМ МАЄ БУТИ СПРАВЕДЛИВЕ ПРАВОСУДДЯ? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що обмін військовополонених є політичним рішенням. Але до тих пір, поки така особа не вчиняє воєнні злочини. Факт притягнення до кримінальної відповідальності автоматично переводить такого \u0026laquo;військовополоненого\u0026raquo; у сферу впливу кримінальної юстиції. І рішення, підлягає така особа звільненню чи ні, має ухвалювати суд з урахуванням думки всіх учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе варто забувати про зобов\u0026rsquo;язання України вживати ефективних заходів для запобігання вчиненню \u0026laquo;atrocity crimes\u0026raquo;, забезпечувати проведення швидкого й неупередженого розслідування, встановлювати відповідні санкції для притягнення винних до відповідальності, створювати безпечні умови для потерпілих, оперативно й адекватно реагувати на їх потреби. Такі дії мають бути злагодженими між усіма стейкхолдерами кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїні дуже важливо не лише демонструвати міжнародній спільноті наміри дотримуватися демократичних цінностей, але й підтверджувати їх послідовною політикою, спрямованою на зміцнення верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що закон \u0026mdash; це теж зброя, що може бути використана проти нас!\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":88,"url":"olena-chernova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/chernova.jpg","name":"Олена ","surname":"Чернова","post":"адвокатка, випускниця курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1.png","tags":[{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":545,"name":"військовополонений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":649,"url":"united-for-justice-yaki-rezultati-yuridichnogo-ramshtajnu-ta-chomu-tse-vazhlivo","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678089717,"date":"06.03.2023","views":1621,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-pro-konferenciyu.png","mini_image":null,"name":"United for Justice: які результати «Юридичного Рамштайну» та чому це важливо?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e3-5 березня 2023 року у Львові відбулась конференція високого рівня \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://united4justice.world/?fbclid=IwAR0LN6Ifufovyb7-VQsUHs5vtx_eojgj_CD0W8dWe4WzaKWxzCKQx3z9SrU\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;United for Justice\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026ndash; \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані заради справедливості\u0026raquo;, на якій обговорювали механізми забезпечення справедливості для українців, відновлення порушеного росією міжнародного права та притягнення до відповідальності всіх причетних до воєнних злочинів, злочину геноциду та агресії.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci data-stringify-type=\"italic\"\u003eКонтентний редактор JustTalk\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb data-stringify-type=\"bold\"\u003e\u003ci data-stringify-type=\"italic\"\u003eЄвген Крапивін\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci data-stringify-type=\"italic\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвзяв участь у події та ділиться з нашими читачами, чому цей захід був потрібен, які ключові рішення прийнято та, які важливі домовленості укладено для України.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамперед, важливо, що міжнародні партнери України на юридичному фронті не просто підтримують національну систему правосуддя у притягненні до відповідальності російської федерації, а й збільшують темпи та обсяги такої допомоги. Тож не дивно, що конференція отримала неформальну назву \u0026laquo;Юридичний Рамштайн\u0026raquo; \u0026ndash; аналогію зі зброєю думаю пояснювати не треба. Попри увесь патос, це дійсно так, адже всі партнери були присутні і ця конференція стала чудовим майданчиком для обміну думками, укладенням угод і підтвердження намірів подальшої співпраці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому, крім українського керівництва \u0026ndash; Президента, Премʼєр-міністра, Голів Верховної Ради та Верховного Суду (зазначимо в цьому переліку лише голів усіх гілок влади) \u0026ndash; до України завітали ключові персони \u0026laquo;юридичного фронту\u0026raquo;. Не вистачить місця перерахувати всіх фахівців, але важливо виокремити таких: посла США з особливих доручень у сфері глобального кримінального правосуддя \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eБета ван Скаака\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Єврокомісара з питань юстиції \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eДідьє Рейндерса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Прокурора Міжнародного кримінального суду \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКаріма Хана\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Голову Офісу прокурора ЄС \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЛауру Ковеші\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Гендиректора з прав людини та верховенства права Ради Європи \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКрістоса Джакомопулоса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, Спеціальну представницю Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПрамілу Паттен\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e та генеральних прокурорів США (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eМерріка Гарланда\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Іспанії (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАльвареса Гарсію Ортіса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Англії та Вельсу (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВікторію Прентіс\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Естонії (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАндреса Пармаса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Латвії (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЮріса Стуканса\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e), Литви (\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНіду Грунскіне\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонференція United for Justice була необхідна, щоб \u0026laquo;звірити годинники\u0026raquo; різних механізмів і порядків юридичної допомоги, які вибудувано за рік після повномасштабного вторгнення та накреслити подальші кроки на шляху відновлення справедливості для України й всього цивілізованого світу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер про конкретні домовленості:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВЛІТКУ У ГААЗІ РОЗПОЧНЕ СВОЮ РОБОТУ МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ РФ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e(International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine \u0026ndash; ICPA) \u0026ndash; генеральні прокурори країн-членів спільної слідчої групи (JIT) \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/miznarodnii-centr-z-peresliduvannya-zlociniv-agresiyi-rf-rozpocne-svoyu-robotu-u-gaazi-vlitku\"\u003eпідписали додаток до Угоди про створення JIT\u003c/a\u003e щодо початку роботи на базі Євроюсту (Eurojust) відповідного Центру, який\u0026nbsp; допоможе забезпечити тісну співпрацю між партнерами. Технічну роботу та координацію центру здійснюватиме Євроюст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Гаазі працюватимуть прокурори та слідчі країн-учасниць JIT, розглядається також можливість залучення прокурорів із інших країн. У майбутньому до роботи Міжнародного центру можуть бути залучені експерти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа \u003ca href=\"https://www.facebook.com/anton.korynevych.7/posts/pfbid036hoEstivjo67xh3BJFcZX3Y4NpDmeR5TbNsyaukpniWzy2GjPH7fWzaAf83EDdQEl?__cft__%5b0%5d=AZXDpzk7ZZKyIHq1qXiPjT2NebbGcIEsLVDQOGbIVKQdQc0WzTJFBbP9Imhx9-znKBX1eUTnWMtmLvUrIjzlYmgnHwSxy4I0SkYh2EcTg2vQAxGILckR7E5tRKS-U79sZj1APd1z6mtr7KOvrPb9I5q8\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eсловами\u003c/a\u003e посла з особливих доручень МЗС України \u003cstrong\u003eАнтона Кориневича\u003c/strong\u003e це реальний юридичний крок на шляху до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який зможе використовувати результати розслідування Центру. Створення Спецтрибуналу є складною дипломатичною та юридичною роботою адже мова йде про створення нового спеціального судового органу. Крок за кроком ця робота робиться, допоки Спеціальний трибунал не буде створено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтворення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії рф ініціював Офіс Генерального прокурора за підтримки Євроюсту, Міжнародного кримінального суду та у партнерстві з Литвою, Польщею, Латвією, Естонією, Словаччиною та Румунією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eНАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ В УКРАЇНІ ЗАПРАЦЮЄ ОФІС МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/andrii-kostin-ofis-prokurora-mks-zapracyuje-v-ukrayini-naiblizcim-casom-uryad-sxvaliv-vidpovidnii-proekt-ugodi\"\u003eухвалив\u003c/a\u003e проєкт Угоди між Кабінетом Міністрів України та Міжнародним кримінальним Судом про створення Офісу МКС в Україні. Його відкриття дозволить ще інтенсивніше співпрацювати та посилить роботу безпосередньо на місцях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаю, що МКС не може замінити собою українську систему правосуддя, а працює за \u0026laquo;комплементарним\u0026raquo; принципом, тобто доповнює національну юрисдикцію там, де вона не може належним чином реалізувати розслідування через брак ресурсів, наявність імунітетів у підозрюваних тощо. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya\"\u003e99% воєнних злочинів будуть розглядатись в українських судах\u003c/a\u003e, а МКС займається \u0026laquo;стратегічними\u0026raquo; справами щодо військово-політичного керівництва росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідтак уже рік йде обмін інформацією в наперед визначених кримінальних провадженнях, що потребує більш тісної співпраці. До того ж доповнення КПК України Розділом IX-2 згідно із Законом № 2236-IX від 03.05.2022 дозволило слідчим МКС брати участь у слідчих і процесуальних діях на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, це логічний крок, який уже \u003ca href=\"https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/karim-han-prokuror-mizhnarodnogo-kriminalnogo-sudu-zustrivsya-iz-zelenskim-50307424.html\"\u003eозвучувався раніше\u003c/a\u003e, проте зараз рішення остаточно ухвалено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ ТА КРАЇНИ-ЧЛЕНИ JIT ПІДПИСАЛИ МЕМОРАНДУМ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/ssa-ta-krayini-cleni-jit-pidpisali-memorandum-pro-vzajemorozuminnya\"\u003eПідписано\u003c/a\u003e Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством юстиції США та країнами-членами спільної слідчої групи (JIT). Документ підписали Генеральний прокурор США \u003cstrong\u003eМеррік Гарланд\u003c/strong\u003e та Генеральні прокурори держав-учасниць JIT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про посилення координації між державами, які розслідують воєнні злочини росіян у межах універсальної юрисдикції \u0026ndash; кримінального законодавства, що дозволяє переслідування за воєнні злочини на території іншої країни, незалежно від того чи потерпілою особою є громадянин цієї країни, чи будь-якої іншої.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJIT уже рік займається документуванням фактів, збором доказів, розслідуванням воєнних злочинів, скоєних в Україні. До спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні входять так країни: Україна, Польща, Литва, Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Також учасниками є Євроюст і вперше у своїй історії \u0026ndash; Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що до цієї роботи приєднались США, які спеціально з цією метою в грудні 2022 року \u003ca href=\"https://iwpr.net/global-voices/how-will-us-support-justice-ukraine\"\u003eухвалили зміни\u003c/a\u003e до кримінального законодавства (War Crimes Act). Відкриття можливості американських слідчих розслідувати кримінальні провадження в Україні також цікаві тим, що 18 лютого цього року Держсекретар \u003cstrong\u003eА. Блінкен\u003c/strong\u003e заявив про те, що \u003ca href=\"https://www.state.gov/crimes-against-humanity-in-ukraine/\"\u003eСША розглядають вчинки російських збройних сил та високопосадовців як \u0026laquo;злочини проти людяності\u0026raquo; (crimes against humanity)\u003c/a\u003e. Нагадаємо, що КК України не містить такого складу злочину, на відміну від Римського Статуту МКС або законодавства багатьох країн, які або ратифікували статут, або розвинули своє законодавства до сучасної архітектури злочинів у міжнародному кримінальному праві. Оскільки Україна не зробила ні першого, ні другого, такий крок США заслуговує уваги та має принести свої плоди. До того ж Штати висловили деталізований перелік намірів щодо розгортання юридичної допомоги з покарання російської федерації за міжнародні злочини, з яким можна ознайомитись \u003ca href=\"https://www.state.gov/supporting-justice-and-accountability-in-ukraine/\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСТВОРЕНО DIALOGUE GROUP З КООРДИНАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ ЗУСИЛЬ З ПИТАНЬ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ В УКРАЇНІ У РЕЗУЛЬТАТІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003eВідповідну \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/miznarodna-pidtrimka-ukrayini-na-yuridicnomu-fronti-posilyujetsya-stvoreno-dialogue-group\"\u003eзаяву\u003c/a\u003e зробили заступник Прем\u0026rsquo;єр-міністра Нідерландів і Міністр закордонних справ \u003cstrong\u003eВопке Гукстра\u003c/strong\u003e, Єврокомісар з питань юстиції \u003cstrong\u003eДідьє Рейндерс\u003c/strong\u003e, Прокурор Міжнародного кримінального суду \u003cstrong\u003eКарім Хан\u003c/strong\u003e, Президент Євроюсту \u003cstrong\u003eЛадіслав Хамран\u003c/strong\u003e і Міністр закордонних справ України \u003cstrong\u003eДмитро Кулеба\u003c/strong\u003e, представники міжнародних інституцій та країн, які ініціювали створення діалогової групи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРобота діалогової групи буде зосереджена на координації зусиль за чотирма напрямами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eтехнічна та експертна допомога;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eспівпраця з міжнародними організаціями та партнерами, які займаються збором доказів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eкомплексна співпраця в рамках національних розслідувань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eробота з неурядовими громадськими організаціями.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, \u003cstrong\u003eконференція U4J дозволила зустрітись усім учасникам \u0026laquo;юридичного фронту\u0026raquo; з притягнення російської федерації до відповідальності за міжнародні злочини, а також було укладено низку чітких домовленостей \u0026ndash; створення Центру з переслідування злочину агресії в Гаазі, Офісу МКС в Україні, а також розширення діалогу між країнами, що розслідують воєнні злочини в межах універсальної юрисдикції. Зокрема до цього процесу активно приєднались США, які попередньо змінили своє законодавство та заявили про наміри переслідувати злочини проти людяності.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-pro-konferenciyu.png","tags":[{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":648,"url":"vijskovi-zlochini-okremi-standarti-priznachennya-pokarannya-chi-ni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677841715,"date":"03.03.2023","views":1414,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4.jpg","mini_image":null,"name":"Військові злочини: окремі стандарти призначення покарання чи ні?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 лютого 2023 року минув один рік від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. За цей час наша країна пристосувалася до нових умов існування, наростила армію, проводить мобілізацію, вносить зміни до чинних нормативно-правових актів, щоб адаптувати їх до сучасних умов. Військові злочини не стали винятком.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбільшення кількості громадян, що проходять військову службу, а також тих, хто має з\u0026rsquo;явитися для уточнення облікових даних, не могло не позначитися і на кількості правопорушень у цій сфері. Суспільство за своєю реакцією розділилося на тих, хто вважає необхідним посилення відповідальності як на законодавчому рівні, так і в кожній окремій справі при призначенні покарання, і тих, хто вважає це додатковим тиском на військових з боку держави, яким і так тяжко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавні органи поки зайняли позицію перших, на що вказує підписання Президентом Закону України від 13 грудня 2022 року № 2839-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗі злочинами, передбаченими статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України більш-менш зрозуміло, оскільки внесені зміни і до статей 69 і 75 Кримінального кодексу України про заборону призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом, і заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням. Але що з іншими статтями?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа останній рік у судовому реєстрі можна знайти сотні вироків перших інстанцій за статтею 336 Кримінального кодексу України. Деякі з них спричинили значну суспільну дискусію щодо можливої суворості призначених покарань. Зокрема, ідеться про вироки в справах № 583/1225/22, № 159/4067/22, № 344/8870/22. В усіх цих справах суди встановили та врахували пом\u0026rsquo;якшувальні обставини, такі як визнання вини, наявність дітей, позитивні характеристики та те, що особи раніше не притягувалися до відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання, при цьому встановлено не було. Водночас в усіх трьох випадках засуджені отримали реальне позбавлення волі. Але чи свідчить це про системність в ухваленні рішень за подібних обставин?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ переглянув 100 випадкових вироків за останній рік за статтею 336 Кримінального кодексу України, щоб виявити хоча б якусь закономірність. Усі сто були обвинувальні. У восьми з них було застосовано угоду про визнання винуватості. В усіх ста випадках було застосовано статтю 75 Кримінального кодексу України та строк покарання замінено на умовний термін. Саме тому, на мою думку, згадані вище судові рішення і викликали такий суспільний резонанс, оскільки вони вирізняються серед загальної маси судових рішень мірою покарання, проте аж ніяк не слугують орієнтиром у ситуації в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуймо подивитися, чи взагалі необхідно призначати покарання у вигляді реального позбавлення волі в цих справах і чи справді це може допомогти нашому суспільству.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКара за статтею 50 полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, а також в примусі до певних заходів, визначених статтею 51 Кримінального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень \u0026mdash; чи справді покарання у вигляді реального позбавлення волі цьому сприяє?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, станом на 2020 рік статистика рецидивів нових злочинів серед засуджених осіб становила більше ніж 30\u0026nbsp;%, за словами міністра юстиції Дениса Малюськи. В Україні близько 50 тисяч ув\u0026rsquo;язнених. На злочини середньої тяжкості, а також тяжкі злочини припадає 70\u0026nbsp;% від загальної кількості, і цей відсоток не змінювався значним чином за останні десять років. Нагадаю, статті 336, 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України якраз належать до цієї категорії і саме за цими злочинами найближчим часом зросте кількість засуджених з реальним терміном відбування покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівняймо ці цифри з іншими країнами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Нідерландах відсоток рецидивів становить приблизно 10\u0026nbsp;%, у Норвегії \u0026mdash; 20\u0026nbsp;%, у Данії \u0026mdash; 27\u0026nbsp;%, у Німеччині \u0026mdash; 35\u0026nbsp;% (але там існує проблема з асиміляцією 1,5 млн мігрантів, і 30\u0026ndash;40\u0026nbsp;% злочинів \u0026mdash; це крадіжки), у Білорусі \u0026mdash; 38\u0026nbsp;%.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ країні-агресорі \u0026mdash; Росії \u0026mdash; статистика станом на 2022 рік свідчить про більш ніж 44\u0026nbsp;% рецидивів, засуджених при цьому близько пів мільйона. Реальне покарання призначається приблизно в 30\u0026nbsp;% обвинувальних вироків. Це перше місце в Європі за всіма трьома показниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадані мною країни йдуть шляхом мінімізації соціальної шкоди від позбавлення волі. Вони рідше відправляють злочинців за ґрати (близько 10 % від загальної кількості обвинувальних вироків), замінюючи позбавлення волі штрафами та умовними термінами. Самі реальні терміни ув\u0026rsquo;язнення значно скорочені. Змінені й умови перебування в тюрмі: заклади більш гуманні та комфортабельні порівняно з українськими. Наприклад, умови утримання А. Б. Брейвіка викликали б у нашому суспільстві за аналогічних умов нерозуміння та хвилю обурення. Водночас загальні цифри вказують на потенційну успішність такого шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ навпаки, що більший відсоток людей отримують реальне позбавлення волі, то глибшою стає їхня соціальна ізоляція, що породжує створення ієрархічних кланів та угрупувань усередині в\u0026rsquo;язниці та подальший рецидив злочинів після відбування покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо на прикладі європейських країн, мета покарання, передбачена статтею 50 Кримінального кодексу України у вигляді запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, у таких країнах досягається соціальною роботою із засудженими, забезпеченням їм рівних прав і створенням умов, у яких вони будуть бажати перевиховуватися, а не великими термінами ув\u0026rsquo;язнення, як, наприклад, у Сполучених Штатах Америки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, наша пенітенціарна система до цього поки не готова, і можливість про це говорити з\u0026rsquo;явиться лише після завершення війни та збільшення фінансування. Водночас збільшення реальних строків для військовозобов\u0026rsquo;язаних за теперішніх умов відбування покарання в тюрмах призведе до посилення соціальної прірви між злочинцем і законослухняним громадянином й потягне за собою вчинення нових злочинів кожним третім в\u0026rsquo;язнем, що вийде з в\u0026rsquo;язниці через кілька років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, питання, чи зможе збільшення кількості призначених покарань у вигляді реального позбавлення волі за військові злочини досягти мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України, зокрема запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відкрите. З іншими категоріями злочинів це, на жаль, не спрацювало.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикористані джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hromadske.ua/ru/posts/uroven-recidiva-v-ukraine-planiruyut-snizit-s-30-do-5-ministr-yusticii-malyuska-o-tyuremnoj-reforme\"\u003ehttps://hromadske.ua/ru/posts/uroven-recidiva-v-ukraine-planiruyut-snizit-s-30-do-5-ministr-yusticii-malyuska-o-tyuremnoj-reforme\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/statistics\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/statistics\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96\"\u003ehttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://news.ru/society/v-minyuste-nazvali-procent-recidiva-sredi-rossijskih-zaklyuchyonnyh/\"\u003ehttps://news.ru/society/v-minyuste-nazvali-procent-recidiva-sredi-rossijskih-zaklyuchyonnyh/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://www.sb.by/articles/uroven-retsidivnoy-prestupnosti-v-belarusi-sostavlyaet-38.html\"\u003ehttps://www.sb.by/articles/uroven-retsidivnoy-prestupnosti-v-belarusi-sostavlyaet-38.html\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://crime-ua.com/node/27392\"\u003ehttps://crime-ua.com/node/27392\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://platfor.ma/topic/graty-za-gratamy-reportazh-z-norvezkyh-vyaznyts-najefektyvnishyh-u-sviti/\"\u003ehttps://platfor.ma/topic/graty-za-gratamy-reportazh-z-norvezkyh-vyaznyts-najefektyvnishyh-u-sviti/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://rg.ru/2017/04/05/statistika-rf-zanimaet-pervoe-mesto-v-evrope-po-chislu-zakliuchennyh.html?fbclid=IwAR3gTfI2idr0lfopgvQF1ZQyKGSZHEbFWLUoRIMxrEjv4jjNkW5lIqTM3DY\"\u003ehttps://rg.ru/2017/04/05/statistika-rf-zanimaet-pervoe-mesto-v-evrope-po-chislu-zakliuchennyh.html?fbclid=IwAR3gTfI2idr0lfopgvQF1ZQyKGSZHEbFWLUoRIMxrEjv4jjNkW5lIqTM3DY\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":91,"url":"dmitro-yatsenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yacenko.jpg","name":"Дмитро","surname":"Яценко","post":"Адвокат, голова Відділення АПУ у Запорізькій області","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":647,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677750967,"date":"02.03.2023","views":2142,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_2.jpg","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів. Інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, Начальником Департаменту війни ОГП [текстова версія]","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. За останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. Пропонуємо вашій увазі текстову версію розмови \u003cstrong\u003eЄвгена Крапивіна\u003c/strong\u003e, контентного редактора JustTalk, експерта JustGroup, із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, Начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Юрію, розкажіть, будь ласка, про основні досягнення за цей рік. Як це виглядає у цифрах?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; За цей рік фактично вдалося вибудувати елементи системи розслідування воєнних злочинів, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в Службі безпеці, Національній поліції і Державному бюро розслідувань. Тобто запроваджено спеціалізацію слідчих, які фултайм займаються розслідуванням воєнних злочинів. Окрім того, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в прокуратурі, а саме \u0026ndash; у центральному апараті, девʼяти обласних підрозділах. Загалом це близько 200 прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж ними \u003cstrong\u003eналагоджена взаємодія\u003c/strong\u003e, тобто ми можемо говорити про систему, яка функціонує на практиці, якщо оцінювати її з позиції ідеальної моделі, яка повинна бути. Це дозволило уникнути дублювань, підсилити й розмежувати компетенції різних органів розслідування для того, щоб не робити одну й ту саму роботу. Окрім того, \u003cstrong\u003eналагоджено обмін інформацією\u003c/strong\u003e, щоб ми чітко розуміли, які органи яку інформацію мають, які бази даних і реєстри ведуть, і не втрачали час на пошуки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цифр, то \u003cstrong\u003eстаном на сьогодні з 24 лютого 2022 року зареєстровано близько 68,5 тисяч воєнних злочинів. Окрім того, 16\u0026nbsp;806 злочинів проти основ національної безпеки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПро результати в цифрах:\u003c/em\u003e маємо \u003cstrong\u003e276 підозрюваних\u003c/strong\u003e осіб у воєнних злочинах (\u003cstrong\u003eщодо 97 з них спрямовано обвинувальні акти до суду; з них стосовно 26 осіб ухвалені вироки\u003c/strong\u003e). Важливо зазначити, що з цих вироків половина, навіть трошки більше, 14 \u0026mdash; щодо військовополонених, тобто щодо осіб, які фізично перебувають в Україні, щодо 12 осіб \u0026mdash; заочне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж маємо \u003cstrong\u003eвелике провадження щодо злочину агресії відносно вищого військово-політичного керівництва російської федерації\u003c/strong\u003e. У ньому маємо \u003cstrong\u003e639 підозрюваних осіб\u003c/strong\u003e, серед них начальник генерального штабу (Герасімов), міністр оборони (Шойгу), керівники розвідувальних органів, керівники обох палат федеральних зборів рф (161 сенатор рф і 419 депутатів держдуми) тощо, а ще керівниця центробанку рф, міністр транспорту рф. Загалом 639 особам було повідомлено про підозру в злочині агресії, а щодо чотирьох осіб ми наразі спрямували справи до суду. Решта \u0026mdash; поки на етапі досудового розслідування. Зазвичай це потребує багато часу через заочну процедуру розслідування, проте, я думаю, незабаром усе буде направлено до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Ви згадали різні органи, які залучені до цього процесу, і координацію між ними. У нас є КПК, за яким воєнні злочини віднесені до підслідності СБУ. Як ця робота побудована на практиці і що можна сказати про фактичну спеціалізацію?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Так, згідно з КПК воєнні злочини \u0026mdash; це виключна підслідність Служби безпеки України. Водночас практика показала, що слідчі СБУ об\u0026rsquo;єктивно не можуть розслідувати таку кількість воєнних злочинів, тому до розслідування цієї категорії злочинів ми залучаємо слідчих ще двох органів. Зазвичай це Національна поліція і Державне бюро розслідувань. Водночас ми зважаємо на національну судову практику, яка існувала раніше (хоча вона вже змінюється), яка здебільшого вважала доказ, зібраний з \u0026laquo;порушенням правил підслідності\u0026raquo;, як автоматично недопустимий. Тому для того, щоб у нашому випадку не поставали подібні питання, щоб через певний час докази, зібрані слідчими Національної поліції, не були визнані недопустимими, \u003cstrong\u003eми обов\u0026rsquo;язково на початковому етапі, якомога раніше, залучаємо слідчих СБУ, які певний час розслідують кримінальне провадження. Потім з різних причин ми можемо передати ці кримінальні провадження іншим органам досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Таким чином, дотримується \u0026laquo;процесуальна чистота\u0026raquo;, адже СБУ як належний орган досудового розслідування обов'язково на ранніх етапах має бути присутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи узгодили із СБУ і Національною поліцією, який орган за які воєнні злочини відповідає, на яких територіях тощо. Цей процес зайняв у нас близько трьох місяців. Наприклад, якщо мова йде про насильницькі воєнні злочини (убивство, зґвалтування, катування), то розслідування потребує тих навичок, які зазвичай мають слідчі Національної поліції, що розслідують схожі категорії загальнокримінальних злочинів. Якщо ж ідеться про злочин агресії або обстріл цивільних об\u0026rsquo;єктів, обстріл енергетичних об\u0026rsquo;єктів, то цю категорію проваджень розслідують слідчі СБУ. ДБР залежно від потреби ми іноді залучаємо до кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Розслідування воєнних злочинів потребує особливих знань у сфері міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального права. Чи була готова наша система до розслідування саме з погляду таких знань, спеціалізації і як загалом вдалося підготувати таку велику кількість людей, які раніше не мали справу з воєнними злочинами, до всіх складних речей, які вимагаються під час розслідування воєнних злочинів?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, \u003cstrong\u003eсистема кримінальної юстиції не була готова до такої кількості воєнних злочинів. \u003c/strong\u003eТрадиційно цією категорією проваджень займалися спеціалізовані підрозділи в Офісі Генерального прокурора, існував т.\u0026nbsp;зв. Департамент \u0026laquo;війни\u0026raquo;, який до повномасштабного вторгнення розслідував воєнні злочини, вчинені на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та в Криму. Також ми мали спеціалізовані підрозділи в Луганській і Донецькій обласних прокуратурах і в прокуратурі Автономної Республіки Крим, які загалом розумілися на цій категорії проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, що після повномасштабного вторгнення кількість воєнних злочинів зросла просто в геометричній прогресії, і досвіду цих людей явно не вистачало. Тому \u003cstrong\u003eдо розслідування воєнних злочинів ми залучили всіх \u0026mdash; і органи досудового розслідування, і органи прокуратури (показовою в цьому плані є деокупація Київської області), які на той момент не мали відповідного досвіду.\u003c/strong\u003e Довелося вчитися, як кажуть, \u0026laquo;по ходу\u0026raquo;, вивчати і міжнародне гуманітарне, і міжнародне кримінальне право. Десь з квітня-травня ми спробували підсилити роль Департаменту \u0026laquo;війни\u0026raquo; \u0026mdash; розширили його, збільшили штатну чисельність. Він почав перебирати на себе координувальну роль щодо всієї системи, адже є своєрідним носієм стандартів розслідування воєнних злочинів. \u003cstrong\u003eКоординувальна роль необхідна для того, щоб на регіональному рівні не припускатися помилок, які можна зробити, якщо не знати міжнародного гуманітарного права. \u003c/strong\u003eТому ми максимально включилися в цей процес разом з нашими колегами з неурядових організацій, Тренінговим центром прокурорів України. Разом підготували різні \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eпам\u0026rsquo;ятки, розʼяснення, листи-орієнтування про особливості кваліфікації воєнних злочинів від Генерального прокурора тощо. Також наші колеги з підрозділу нагляду за регіонами надавали методичну практичну допомогу для того, щоб регіони не робили помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМи ж розуміємо, що до цієї категорії кримінальних проваджень прикута увага не тільки в Україні, а й за її межами. Саме тому ми намагалися зробити цей процес максимально якісним, адже рано чи пізно питання про спроможність національної системи юстиції постане.\u003c/strong\u003e Це про неупередженість, бо Україна як сторона збройного конфлікту може бути необ'єктивною та неякісно розслідувати \u0026mdash; такі побоювання озвучують наші міжнародні партнери. Щоб уникнути цих обвинувачень, ми якомога швидше, ще навесні 2022 року, почали просувати стандарти розслідування воєнних злочинів. У цьому нам також допомогли міжнародні колеги: в ОГП утворено групу радників \u0026mdash; Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine. До неї входять фахівці з Великої Британії, США, ЄС, інших країн, які мають досвід розслідування воєнних злочинів, участі в судових трибуналах щодо розгляду воєнних злочинів. Ці люди дуже допомогли нам знайти правильний вектор, а не вигадувати власне ноу-хау.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо подивитися на розслідування воєнних злочинів з позиції потерпілої особи, то можна згадати про загальні проблеми в системі кримінальної юстиції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e потерпілі особи не відчувають підтримку держави та взагалі не розуміють свою подальшу долю. З воєнними злочинами це ускладнюється ще й тим, що навіть якщо встановити особу, яка вчинила його, доступ до неї значно обмежений, якщо взагалі можливий. Яким чином побудована робота з потерпілими, які підходи застосовуються і як потерпілим особам пояснюються перспективи відновлення справедливості в такій складній категорії злочинів, як воєнні злочини?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, ви правильно зазначили, це системна проблема, коли потерпілий фактично залишається осторонь процесу. Тобто поза увагою як сторони обвинувачення, так й інших учасників кримінального провадження. Ця проблема поширюється і на воєнні злочини, на жаль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте \u003cstrong\u003eми намагаємося змінювати практику незалучення потерпілого до розслідування. Найбільше просунулися в зміні підходів до роботи із жертвами сексуального насильства в умовах збройного конфлікту (СНПК).\u003c/strong\u003e Маємо окремий підрозділ, який дуже плідно співпрацює з іншими органами влади, міжнародними організаціями та українськими неурядовими організаціями в межах цілої коаліції. Вони намагаються підходити до цієї проблеми з різних боків, зокрема шляхом організації надання максимального обсягу допомоги \u0026mdash; соціально-психологічної, медичної та інших видів підтримки для потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно потерпілих від інших воєнних злочинів, то наразі такого напряму роботи немає, проте в органах прокуратури серйозно обговорюється можливість запровадження окремого підходу стосовно взаємодії з потерпілими від воєнних злочинів, їх підтримки. \u003cstrong\u003eБуде ухвалена Стратегія переслідування винних у міжнародних злочинах строком на два найближчі роки, окремий розділ якої присвячений саме підтримці потерпілих, а також свідків воєнних злочинів.\u003c/strong\u003e Тобто наразі я не можу сказати, що ми вже маємо значний досвід підтримки потерпілих, але \u003cstrong\u003eце точно один з пріоритетів для нас цього року.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо ми заговорили про перспективи відновлення справедливості, то багато хто або не знає, або якщо знає, то нарікає на заочні розслідування, in absentia, що у воєнних злочинах більшість підозрюваних фізично недоступні для правосуддя і їхня участь у процедурах цим ускладнена, а виконання вироку тим паче. У чому полягає комунікаційна стратегія прокуратури, як пояснювати в довгій перспективі, яким чином урешті буде відновлено справедливість, а винні будуть покарані за воєнні злочини? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, у більшості випадків наші розслідування здійснюються за заочною процедурою, коли ми не маємо підозрюваних осіб. Водночас у нас є доступ до доказової бази, яку ми не маємо права втрачати, тому необхідні слідчі дії здійснюються відразу. В ідеалі, звісно, мати доступ до місця вчинення злочину. Тому, \u003cstrong\u003eколи ми отримали доступ до Київської області, до звільнених територій Харківської, Херсонської областей, то як якість розслідувань, так і кількість виявлених злочинів автоматично зросла, бо слідчі, прокурори отримали безпосередній доступ до місця вчинення злочину, можливість працювати з потерпілими та свідками.\u003c/strong\u003e Це дозволило якісно документувати воєнні злочини, зокрема ідентифікувати людей, які можуть бути причетні до їх вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо злочини вчиняються на зараз окупованих територіях, до яких ми не маємо доступу, то все одно існують методи, як збирати докази дистанційно. Мова йде і про аналіз даних з відкритих джерел, даних розвідки, даних міжнародних партнерів, використання інших джерел, які допомагають зафіксувати злочин і докази його скоєння. \u003cstrong\u003eЯкщо в ході такого документування ми переконалися, що встановили особу, яка може бути причетна і є докази її вини, то законодавство дозволяє не чекати, поки ця особа потрапить у наші руки, а передавати справу в суд (in absentia). Понад те \u0026mdash; заочно ухвалювати вирок.\u003c/strong\u003e До того ж це запускає певні компенсаційні механізми для потерпілої особи, що також дуже важливо. Така заочна процедура критично важлива для самого потерпілого, який розраховує на відшкодування шкоди, тим паче зараз багато говорять про ймовірні компенсаційні механізми, які рано чи пізно запрацюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, це жодним чином не виключає реальної відповідальності засудженої особи після ухвалення судом вироку. Війна триває, і ця людина, яка вчинила злочин, сьогодні не доступна для нас, проте завтра все може змінитися. І тоді відразу виникне можливість виконати вирок, який уже ухвалив суд. Іншими словами, \u003cstrong\u003eнемає сенсу відкладати розслідування на завтра, коли ця людина потрапить до наших рук, усе може відбуватися паралельно. Головне завдання цього механізму полягає у фіксації всіх доказів, встановленні особи, а також наданні можливості запустити компенсаторні механізми для потерпілого. \u003c/strong\u003eДля цього не потрібно чекати моменту, коли ця особа буде доступна для нашого правосуддя фізично, хоча ми й сподіваємося, що він настане скоро.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Так, саме на це і сподіваємося. Що стосується розслідування в цілому. Національна система \u0026mdash; не єдина, у нас є Міжнародний кримінальний суд, у нас є універсальна юрисдикція. Є багато держав, які готові допомогти Україні в розслідуванні міжнародних злочинів і воєнних злочинів, зокрема. Як можна забезпечити баланс, хто чим більше займається і як саме відбувається співпраця. Часто можна почути, що \u0026laquo;у вас же є Міжнародний кримінальний суд, він є постійним, він розбереться, а ви, українці, маєте лише надавати інформацію\u0026raquo;. Чому це не так? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Досвід України унікальний. Він формується саме Україною, на жаль, внаслідок жахливих подій, які відбуваються просто зараз. З юридичного погляду ця ситуація унікальна, бо існує можливість відпрацювати механізми притягнення до відповідальності і покарання за міжнародні злочини, які не застосовувалися в інших країнах. У майбутньому багато хто буде вивчати наш досвід, бо міжнародні злочини вчинятимуться й надалі.\u003cstrong\u003e Ми намагаємося максимально залучити весь світ до розслідування міжнародних злочинів. Я завжди кажу нашим міжнародним партнерам\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e:\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e якщо це міжнародні злочини, то вони не просто так називаються \u0026laquo;міжнародними\u0026raquo;, це справа усього світу притягнути до відповідальності за них, не лише України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших країнах, де відбувалися воєнні злочини, притягнення до відповідальності за них відбувалося або в межах національної юрисдикції, або за допомогою різних гібридних механізмів, або окремого трибуналу чи \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e суду тощо. \u003cstrong\u003eМи ж виходимо з того, що це буде набагато складніший механізм, і головне \u0026mdash; ми зважаємо на інтереси України. Це дуже важливо зрозуміти, що саме Україна визначає, яким чином, де і кого необхідно переслідувати за вчинення злочинів. Важливо це усвідомити, бо сподівання, що хтось там колись приїде і за нас визначить, кого треба переслідувати і як, не працюють, ми одразу відмовилися від такого підходу.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд, інші країни, які хочуть переслідувати воєнних злочинців у межах універсальної юрисдикції, \u0026mdash; це все реалізація комплементарної функції, тобто доповнення нашої національної системи юстиції. Там, де ми не можемо притягнути до відповідальності, включаються вони. \u003cstrong\u003eМи розуміємо, що 99 % воєнних злочинів будуть розслідуватися і переслідуватися саме в національній юрисдикції. \u003c/strong\u003eВодночас МКС зробить свою роботу \u0026mdash; притягне до відповідальності найвище керівництво російської федерації, переслідувати яке з огляду на імунітети ми просто не можемо. У певних випадках ми в робочому порядку розмежовуємо, які керівники потрапляють на лаву підсудних МКС, а стосовно яких ми здійснюємо переслідування. З позиції суспільного сприйняття ми розуміємо, що все-таки в складних випадках, можливо, буде краще бачити вирок МКС, а не українського районного суду. Саме через те, що довіра до МКС вища і резонанс від його рішення буде набагато більшим. Тому МКС буде працювати по ширшому колу людей, аніж т. зв. \u0026laquo;трійка\u0026raquo;, що наділена імунітетом, \u0026mdash; президент, прем\u0026rsquo;єр-міністр, міністр закордонних справ. \u003cstrong\u003eМи перебуваємо в постійному контакті з МКС, узгоджуємо, хто і як буде притягнутий до відповідальності ним, а хто на національному рівні. Це необхідно для того, щоб не притягнути людину за той самий злочин у двох різних юрисдикціях. \u003c/strong\u003eЯкщо ми дізнаємося, що тією чи іншою людиною (провадженням стосовно неї) зацікавився МКС, то наше завдання не засуджувати її в Україні, а збирати докази вини, які будуть передані до МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ми розуміємо, що \u003cstrong\u003eресурси МКС дуже обмежені. На його лаві підсудних опиниться військово-політичне керівництво російської федерації. За моєю субʼєктивною оцінкою, це близько 15\u0026ndash;20 людей, навряд чи більше. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж ми ще маємо ресурси інших країн, які переслідують воєнних злочинців у межах \u003cstrong\u003eуніверсальної юрисдикції\u003c/strong\u003e. Тобто тих країн, які розпочали власне розслідування стосовно воєнних злочинів, які вчиняються тут, в Україні. Ми підтримуємо постійний контакт з ними, ще в грудні запропонували конкретний порядок співпраці. \u003cstrong\u003eМи готові вам віддавати всі матеріали кримінальних проваджень, якщо вас це зацікавить. Ми готові, щоб ваш суд у Лондоні, у Берліні, у Мадриді, у Мельбурні почав у межах своєї національної юрисдикції переслідувати росіян за воєнні злочини в Україні. І тоді ми будемо мати таке, знаєте, сузір\u0026rsquo;я судів, які працюють по всьому світу і які притягають воєнних злочинців до відповідальності. Ця модель унікальна.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо більше таких судів буде, то краще, адже це зекономлені ресурси, які можна використати на розслідування інших проваджень в Україні. При цьому весь світ демонструватиме свою реакцію на міжнародні злочини, вчинені російською федерацією. Інші країни, насамперед країна-винуватець, тобто \u003cstrong\u003eросійська федерація, побачить, що це не просто МКС, не просто національні суди чи Україна, це десятки країн по всьому світу, які починають переслідування. Таким чином, можна значно обмежити можливості пересування для росіян, зокрема поїздки, використання ресурсів інших країн, бізнес і так далі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про дуже потужний інструмент, який, з одного боку, має превентивний ефект, який дасть іншим країнам, схильним до агресії проти своїх сусідів, можливість подумати двічі, перш ніж це робити. І цей досвід, повторюсь \u0026mdash; залучення міжнародної юрисдикції, Міжнародного кримінального суду, універсальної юрисдикції і національних судів, синхронізація цього механізму між собою, \u0026mdash; справді та унікальна модель, яку можливо в Україні протестувати і запровадити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Дякую за відповіді на питання. Погоджуюся, міжнародні злочини \u0026mdash; це спільна справа і, я думаю, цей унікальний досвід України матиме неабиякі результати, створить прецедент, який ввійде в підручники міжнародного права й буде обговорюватися ще довгий час. Від імені команди JustTalk дякую вам за цю розмову, за детальні відповіді і бажаю наснаги в подальшій роботі. До побачення!\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідеозапис інтерв`ю доступний для перегляду на нашому \u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\"\u003eYouTube-каналі\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":683,"url":"rozsliduvannya-i-dokumentuvannya-vijni-dosvid-zhurnalistki--sofiya-kochmar-timoshenko","video":"wGWUySNe3Mw","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682284106,"date":"28.02.2023","views":323,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_7.png","mini_image":null,"name":"Розслідування і документування війни: досвід журналістки || Софія Кочмар-Тимошенко","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа останній рік Україна побачила та прожила найстрашніші події. Такої кількості та масштабу воєнних злочинів наша історія ще не бачила за всі попередні 8 років війни. Виклики постали перед кожним українцем, а фахівцям, на яких лежить відповідальність щодо захисту, порятунку, інформування населення, розслідування злочинів, довелось і швидко опановувати нові знання та навички, аби ефективно та якісно виконувати свої функції. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk підготував серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини, які працюють із потерпілими та допомагають поширювати інформацію про воєнні злочини на міжнародну аудиторію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ цьому відео ми спілкуємось із \u003cstrong\u003eСофією Кочмар-Тимошенко\u003c/strong\u003e, журналісткою і локальною продюсеркою міжнародних ЗМІ. За рік війни вона працювала над темою воєнних злочинів для документальних проєктів BBC world, CBS news, Netflix і французького BFM TV.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_7.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":646,"url":"zlochini-proti-tvarin-pid-chas-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677501866,"date":"27.02.2023","views":4171,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_1.jpg","mini_image":null,"name":"Злочини проти тварин під час війни","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час війни першочергове бажання \u0026mdash; полегшити страждання людей. Інтереси довкілля відходять на другий план. Проте війна сильно впливає на природні ресурси, у тому числі тварин.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВтрати біорізноманіття відбуваються швидкими темпами через війни, часто з катастрофічними наслідками для харчового ланцюга та екологічної рівноваги. Інколи зникають цілі види (що створює ризики для екологічної безпеки). Сторони, які воюють, зазвичай не беруть до уваги несприятливі наслідки своїх дій для довкілля, екосистем і тварин перед, під час і після конфлікту. Часом вони навіть використовують хаотичні обставини війни, щоб виловлювати охоронювані види та брати участь у торгівлі дорогими продуктами тваринного походження. Приносячи мільярди доларів щороку, браконьєрство та торгівля людьми дозволяють озброєним групам зростати та зміцнювати свою владу над спірною територією. Війна в Україні не виняток: жовтень 2022 року, розпал війни, доводиться рятувати чотирьох місячних левенят і чорну пантеру від обстрілів з Києва. Яким чином вони опинилися в столиці в такий час, залишається питанням\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право (МГП) донедавна здебільшого не сприяло захисту довкілля, збереженню біорізноманіття та, зокрема, тварин. За останні 20 років відбулися значні зміни, які ґрунтуються на загальних принципах забезпечення захисту під час збройного конфлікту. Помітні зрушення і в національному законодавстві, особливо в країнах, які потерпають від війни. Так, війна в Україні стала значним поштовхом для розвитку міжнародного екологічного законодавства під час воєн та інших конфліктів\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окрім того, наша держава брала активну участь у роботі Комітету міжнародного права ООН під час підготовки Принципів охорони навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочини проти тварин під час війни можна об\u0026rsquo;єднати в такі три групи: злочини проти домашніх тварин, злочини проти сільськогосподарських тварин (руйнування ферм, розстріл тварин)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і злочини проти диких тварин, зокрема тих, що утримуються в неволі (зоопарки, притулки тощо)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Усі вони створюють значну суспільну небезпеку та породжують негативні наслідки як під час війни, так і після її завершення\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eХТО ТАКІ ТВАРИНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакони України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo;, \u0026laquo;Про тваринний світ\u0026raquo;, \u0026laquo;Про захист тварин від жорстокого поводження\u0026raquo;, \u0026laquo;Про Червону книгу України\u0026raquo;, \u0026laquo;Про мисливське господарство та полювання\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначають тваринний світ об'єктом правової охорони навколишнього природного середовища.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавство розрізняє тварин, диких тварин, домашніх тварин, сільськогосподарських тварин, безпритульних тварин, мисливських тварин. Передбачені такі поняття, як середовище існування тварин і шляхи міграції, які також підлягають охороні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДИКІ ТВАРИНИ \u0026mdash; ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, які постійно або тимчасово перебувають (зростають) у природних умовах у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, підлягають особливій охороні й заносяться до Червоної книги України. Охорона відбувається через встановлення відповідних обмежень і передбачення відповідальності за порушення заходів охорони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожна рідкісна тварина, занесена до Червоної книги України, має вартість, яка підлягає відшкодуванню в разі її знищення. Вона визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 року № 1030 \u0026laquo;\u003cstrong\u003eПро розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, вартість одного дельфіна становить 100 тис. грн. За попередніми даними, від початку повномасштабної війни мертвими знайшли 65 особин \u0026mdash; а це 6 500\u0026nbsp;000 грн збитків, завданих державі через загибель цих тварин. Зазначена сума більша за 150 тис. мінімальних зарплат, а значить можна стверджувати, що довкіллю завдана значна шкода.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНе можна недооцінювати й масштаби знищення безхребетних. Так, важливий і незамінний супутник якісних ґрунтів тетрадонтофора блакитна інколи представлена популяцією до 100 тис. особин на кілька квадратних метрів. З огляду на вартість особини 10 грн завдана шкода за час війни може налічувати мільярди гривень. Знищення популяцій видів призводить до втрати екосистем і недоотримання екосистемних послуг. \u003c/strong\u003eЗазвичай ми звертаємо увагу на тих тварин, які є видимими та помітними, проте недооцінюємо безхребетних, які відіграють важливу роль у забезпеченні екологічної рівноваги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкільки шкоди заподіяно війною тваринам, потрібно обліковувати за групами \u0026mdash; домашні тварини, у тому числі безпритульні, свійські тварини та дикі тварини. Якщо з першими двома групами алгоритм визначення шкоди більш-менш зрозумілий, то з дикими тваринами такий облік ускладнений. Перш за все через відсутність моніторингу тварин і перевіреної інформації про їхні популяції, місця проживання та перебування. Розв\u0026rsquo;язанню цього питання сприятиме ухвалення закону про Смарагдову мережу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №\u0026nbsp;326 \u0026laquo;Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e не містить згадок про порядок обрахунку збитків, завданих тваринному світу. Тварини згадуються лише в розділі про збитки, заподіяні водним ресурсам. Проте Методика визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, розроблена на виконання згаданої постанови, містить порядок обрахунку шкоди, заподіяної, зокрема, і шляхом знищення тварин, проте лише тих, що належать до мисливських.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗЛОЧИНИ ПРОТИ ТВАРИН ПІД ЧАС ВІЙНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна належить до тих країн, у кримінальному кодексі яких відведено місце злочинам проти довкілля, що можуть вчинятися під час війни, екоциду й порушенню законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначна частина статей Кримінального кодексу України може стосуватися негативного впливу на тварин, особливо на місця їх проживання, пошук їжі, міграцію тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, стаття 236 Кримінального кодексу України про порушення правил екологічної безпеки охоплює діяльність щодо підриву нафтобаз, інших промислових об\u0026rsquo;єктів, що могло спричинити інші тяжкі наслідки \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзагибель великої кількості тварин.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кваліфікації злочинів проти тварин на війні можна розглядати й статтю 237 про невжиття заходів для ліквідації наслідків екологічного забруднення, особливо якщо мова йде про \u003cstrong\u003eсвідоме знищення тварин на фермах\u003c/strong\u003e. Такі дії явно створюють екологічне забруднення, а особи, які їх вчиняють, не можуть не знати про наслідки своїх дій, можуть і повинні запобігти їм. Приклад:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ селах Лукашівка та Іванівка неподалік Чернігова російські військові влаштовували жорстокі \u0026laquo;сафарі\u0026raquo; на свійських тварин. Місцевий фермер, який повернувся після деокупації додому, нарахував 110 вбитих корів і телят. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує стаття 239-1 \u0026mdash; незаконне заволодіння ґрунтовим покривом, якщо такі дії вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, \u003cstrong\u003eмасову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу \u003c/strong\u003eабо інші тяжкі наслідки.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eУ цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України постійно звітує про площі земель, які зазнають пошкоджень через бомбардування, а разом з ґрунтами втрачається і біорізноманіття, зокрема тварин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 242 \u0026mdash; порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило загибель або захворювання людей, \u003cstrong\u003eмасову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу\u003c/strong\u003e або інші тяжкі наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, внаслідок обстрілу російськими військовими греблі Каховської ГЕС зазнав пошкодження її затворний механізм. Це вплинуло на рівень води в Каховському водосховищі та річці Дніпро, який продовжує стабільно знижуватися. Через цю екологічну ситуацію у водоймі гинуть водні біоресурси, що може призвести до зриву нересту навесні 2023 року\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Відкрите кримінальне провадження.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаття 245\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u0026mdash; знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, якщо такі дії спричинили \u003cstrong\u003eмасову загибель тварин\u003c/strong\u003e або інші тяжкі наслідки. Саме такі негативні наслідки війни для степових тварин найчастіше описують екологи. Популяції деяких рідкісних тварин налічують усього 100 особин і мають дуже локалізовані місця перебування, що особливо загострює питання збереження таких видів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 299 \u0026mdash; \u003cstrong\u003eжорстоке поводження з тваринами\u003c/strong\u003e. Ця стаття застосовується до домашніх і свійських тварин і не розповсюджується на дії Міністерства оборони України (незважаючи на використання тварин при розмінуванні або пошуках небезпечних речовин, наприклад, хоча ця діяльність може завдавати тваринам страждань), оскільки спеціальний закон не поширюється на нього та інші органи правопорядку, відповідно її важко застосувати й до країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує стаття 441 розділу \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026mdash; \u003cstrong\u003eекоцид\u003c/strong\u003e. Ідеться про масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, які можуть спричинити екологічну катастрофу\u003cstrong\u003e. Для кваліфікації за цією статтею необхідно визначити, що таке масове знищення тваринного світу або дії, які можуть викликати екологічну катастрофу. \u003c/strong\u003eВажливо зібрати докази про масове знищення тваринного світу та встановити причинно-наслідкові зв\u0026rsquo;язки у виникненні екологічної катастрофи.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Кодексу цивільного захисту катастрофа \u0026mdash; це велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків і є надзвичайною ситуацією.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає надзвичайні ситуації воєнного характеру, які полягають у порушенні нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи на ній або на водному об'єкті, спричиненому застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах. У цьому класифікаторі надзвичайні ситуації воєнного характеру не подано в подробицях, а лише зазначено на найвищому рівні деталізації з кодом 40000\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Критерії, за якими відносять надзвичайну ситуацію до державного характеру: поширення на територію інших держав або поширення з території інших держав; поширення на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя); для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості регіонів; збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати; яка пов\u0026rsquo;язана з установленням карантину на всій території (відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"photo\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/photo_2023-02-06_10-19-08_0.jpg\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003cem\u003eАвторка фото: \u003cstrong\u003eЯрослава Калашнік\u003c/strong\u003e. 23.03.2022, село Озера, Бистриця, траса на Гостомель\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міжнародному рівні екоцид розуміється як \u0026laquo;порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу із великими, довгостроковими та серйозними наслідками\u0026raquo;. Він передбачений Конвенцією ООН про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 року та \u0026Iota;\u0026nbsp;Додатковим протоколом до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року, ухваленим у 1977 році. Право карати за цей злочин має Міжнародний кримінальний суд (МКС), який з 2002 року розглядає чотири міжнародні злочини \u0026mdash; геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 8 (частина 2, пункт b, підпункт iv) Римського статуту, на якому базується МКС, визначає, що \u0026laquo;умисне вчинення нападу, коли відомо, що напад стане причиною великої, довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно несумісна з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою\u0026raquo;, є воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна підписала Римський статут у 2000 році, хоча досі його не ратифікувала. Це мало б стати для нас перешкодою для звернення до МКС, але Римський статут передбачає, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це заяву. Наприклад, Україна визнала юрисдикцію МКС з двох питань за заявами Міністерства закордонних справ \u0026mdash; 2014 року щодо справ Майдану і 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території. Також у МКС є відкрите провадження щодо воєнних злочинів в Україні, починаючи з листопада 2013 року\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Створено спеціальний портал для України, через який кожен може подати інформацію про злочини\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З березня триває робота міжнародного прокурора, яку підтримали понад 40 країн-учасників Римського статуту, він досліджує та розглядає всі воєнні злочини, у тому числі злочини проти тварин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвіт Програми ООН з навколишнього середовища за 2009 рік започаткував процес розробки Принципів захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомісія міжнародного права ООН, працюючи над PERAC, брала до уваги методичні рекомендації з охорони довкілля під час військових конфліктів, розроблені Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Також вона скористалася напрацюваннями Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) \u0026laquo;Захист навколишнього середовища у зв'язку зі збройним конфліктом\u0026raquo;, який закликав:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗапобігати торгівлі дикими тваринами та дбати про охорону навколишнього середовища під час миротворчих операцій ООН, якщо це доречно.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВизнавати важливість захисту навколишнього середовища до, під час і після збройних конфліктів для захисту біорізноманіття та зміцнення миру та безпеки.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГрупу спеціалістів Всесвітньої комісії з екологічного права (WCEL) з питань миру, безпеки та конфліктів \u0026mdash; розробити типове законодавство та/або принципи відповідно до роботи, проведеної Комісією міжнародного права ООН, і, де це необхідно, допомогти державам-членам захистити середовище в умовах збройного конфлікту, а саме \u0026mdash; адекватно та належним чином оберігати екосистеми й запобігати втраті біорізноманіття.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроводити наукові дослідження для покращення розуміння впливу збройних конфліктів на навколишнє середовище та ширші соціально-екологічні системи\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи PERAC \u0026mdash; це величезний крок уперед для законодавчої бази, а також свідчення зростання міжнародного занепокоєння тим, як війни впливають на довкілля. Це мінімальні стандарти екологічної поведінки для військових, а також низки недержавних суб\u0026rsquo;єктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті варто згадати статтю 438 Кримінального кодексу України \u0026mdash; порушення законів та звичаїв війни, зокрема застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна є учасником великої кількості міжнародних угод, робочих органів ООН, зокрема тих, що опікуються збереженням довкілля та особливо тварин під час воєнних дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e до воєнних злочинів належить умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні акти, які ратифікувала Україна та яких потрібно дотримуватися під час війни:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПротокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996 року (Протокол II з поправками, внесеними 3 травня 1996 року), до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що наносять надмірні пошкодження або мають невибіркову дію\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема це стосується і завдання шкоди тваринам.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКодекс поведінки стосовно військово-політичних аспектів безпеки\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; держави-учасниці зобов'язуються співпрацювати, у тому числі шляхом створення здорових економічних й екологічних умов, з метою протидії зростанню напруженості, здатної призвести до конфлікту. До джерел такої напруженості відносять порушення прав людини й основоположних свобод, а також інших зобов'язань у сфері людського виміру; миру і безпеці також загрожують прояви агресивного націоналізму, расизму, шовінізму, ксенофобії й антисемітизму.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Відповідно до статті 35 заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу. Відповідно до статті 55 при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю або виживанню населення. Заподіяння шкоди природному середовищу як репресалій заборонено.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яка встановлює загальні правила охорони природи під час війни.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДекларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Відповідно до принципу 24 війна неминуче здійснює руйнівну дію на процес стійкого розвитку, тому держави мають поважати міжнародне право, що забезпечує захист навколишнього середовища під час воєнних конфліктів, і співпрацювати за потреби задля його подальшого розвитку.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, міжнародне екологічне право розглядає тварин під час війни як частину природи, збереження якої пріоритетне над воєнними діями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами (PERAC) 2022 року\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, розроблені Комісією міжнародного права ООН, оберігають не просто самих тварин, а місця їх проживання \u0026mdash; природоохоронні території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, до таких принципів належить обов\u0026rsquo;язок держав вживати ефективних законодавчих, адміністративних, судових та інших заходів для посилення захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами. Також принципи передбачають відповідальність держави: міжнародно-протиправне діяння держави щодо збройного конфлікту, яке завдає шкоди навколишньому середовищу, тягне за собою міжнародну відповідальність цієї держави, яка зобов\u0026rsquo;язана здійснити повне відшкодування такої шкоди. Принципи забороняють використання методів і засобів ведення війни, які мають на меті або, як очікується, завдадуть широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди навколишньому середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринцип 19 накладає на державу-окупанта спеціальні зобов\u0026rsquo;язання: поважати та захищати навколишнє середовище окупованої території відповідно до застосовного міжнародного права та брати до уваги екологічні міркування під час управління такою територією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, злочини проти тварин під час війни, особливо злочини проти диких тварин, потребують співпраці та взаємодії з великою кількістю організацій, що сприятиме збору доказової бази, з\u0026rsquo;ясуванню всіх обставин справи, визначенню наслідків, які включатимуть і потенційні заходи з відновлення популяції, і дозволятиме контролювати стан справ з незаконною торгівлею особливо цінними видами під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eМатеріал став можливий завдяки проєкту \u0026laquo;SWiPE \u0026mdash; Ефективне розслідування злочинів проти дикої природи у Європі\u0026raquo;, що в Україні впроваджується через Громадську спілку Фонд охорони природи України \u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eWWF\u003c/em\u003e\u003cem\u003e-Україна\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=NrBohdQedyg\u0026amp;feature=youtu.be\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=NrBohdQedyg\u0026amp;feature=youtu.be\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.sipri.org/commentary/topical-backgrounder/2023/environmental-accountability-justice-and-reconstruction-russian-war-ukraine\"\u003ehttps://www.sipri.org/commentary/topical-backgrounder/2023/environmental-accountability-justice-and-reconstruction-russian-war-ukraine\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tsn.ua/ato/yidyat-sobak-i-skidayut-bombi-na-zooparki-yak-rosiyski-viyskovi-neschadno-znuschayutsya-z-tvarin-video-18-2028571.html\"\u003ehttps://tsn.ua/ato/yidyat-sobak-i-skidayut-bombi-na-zooparki-yak-rosiyski-viyskovi-neschadno-znuschayutsya-z-tvarin-video-18-2028571.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Загроза знищення Фельдман парку: \u003ca href=\"https://ukurier.gov.ua/uk/articles/chotirilapih-bizhenciv-z-harkova-prihistila-vsya-k/\"\u003ehttps://ukurier.gov.ua/uk/articles/chotirilapih-bizhenciv-z-harkova-prihistila-vsya-k/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.bbc.com/ukrainian/extra/mwu5sxghvc/ukraine_war_damaged_nature\"\u003ehttps://www.bbc.com/ukrainian/extra/mwu5sxghvc/ukraine_war_damaged_nature\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1308-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://akzent.zp.ua/masova-zagibel-ribi-v-richtsi-dnipro-u-zaporizkij-oblprokuraturi-nazvali-prichini-video/\"\u003ehttps://akzent.zp.ua/masova-zagibel-ribi-v-richtsi-dnipro-u-zaporizkij-oblprokuraturi-nazvali-prichini-video/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va457609-10#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/368-2004-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/ukraine\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/ukraine\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://otppathway.icc-cpi.int/index.html\"\u003ehttps://otppathway.icc-cpi.int/index.html\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.iucncongress2020.org/motion/052\"\u003ehttps://www.iucncongress2020.org/motion/052\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_310#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_310#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_116#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_116#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_266#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_266#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_26_Vol.I_Declaration.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Неофіційний переклад українською мовою.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":681,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp","video":"NOGgssCNvME","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283629,"date":"24.02.2023","views":369,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_6.png","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів || Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту війни ОГП","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. Попередні 8 років війни стали в нагоді, адже було розроблено процесуальні механізми, наприклад in absentia, утворено спеціалізовані підрозділи, наприклад \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; в Офісі Генерального прокурора, проте можна чітко сказати, що саме за останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відео \u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, ділиться ключовими здобутками за цей рік, розповідає, чому саме українській системі правосуддя доведеться опрацьовувати основний масив цих злочинів та як загалом побудована архітектура воєнної юстиції сьогодні, адже подекуди трапляється хибна думка ніби \u0026laquo;МКС там розбереться, нам головне надіслати інформацію\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна чітко дотримується принципу комплементарності \u0026mdash; ми максимально притягуємо до відповідальності тих кого можемо, а тих кого ні, наприклад з огляду на імунітети \u0026mdash; ними займеться МКС, майбутній спеціальний трибунал, універсальна юрисдикція, адже міжнародні злочини це спільна справа \u0026laquo;міжнародного співтовариства\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":680,"url":"primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27","video":"dULEcDxAi1E","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283566,"date":"22.02.2023","views":329,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-yutub.png","mini_image":null,"name":"Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? | JustTalk #27","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩе до початку широкомасштабної збройної агресії проти України на окупованих РФ територіях України активно залучали громадян України на строкову службу. З 2015 року окупаційна влада РФ в Криму провела 13 незаконних призовних кампаній в Збройні сили РФ, в ході яких в армію країни-окупанта призвали на строкову службу 31 тис. кримчан, більшість яких ймовірно є громадянами України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкими є основні проблеми визначення примусового характеру мобілізації мешканців тимчасово окупованої території України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка слідча та судова практика у справах щодо громадян України, які були мобілізовані на тимчасово окупованій території України до воєнізованих формувань так званих \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; чи армії РФ, і в подальшому захоплені в полон Збройними Силами України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка правова кваліфікація дій таких осіб? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на ці питання у відеозаписі спільної дискусії JustTalk та Коаліції \u0026laquo;Україна. П'ята ранку\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОнисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eВіталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПетро Заруба, суддя Дарницького районного суду Києва.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМодераторка: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЛариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper доступний за посиланням: https://bit.ly/3JKuJwD\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-yutub.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":644,"url":"pro-stvorennya-v-ukraini-vischogo-spetsializovanogo-voennogo-sudu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676901164,"date":"20.02.2023","views":1830,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.jpg","mini_image":null,"name":"Про створення в Україні Вищого спеціалізованого воєнного суду","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинає рік від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна змусила громадян України вчитися жити в нових умовах, а органи влади \u0026mdash; швидко реагувати на події новітньої української історії, розв\u0026rsquo;язувати нові завдання та будувати державну політику з урахуванням воєнних реалій.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезпрецедентні виклики постали й перед українським правосуддям \u0026mdash; від організаційних питань роботи судів і до численних змін, внесених до національного законодавства, та нових категорій цивільно-правових спорів і кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема війни домінує в кримінальній юстиції. Від початку повномасштабної війни українські органи правопорядку зафіксували велику кількість злочинів проти миру та безпеки людства, порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа території України могли бути вчинені:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства, каліцтва, тортури мирного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозграбування національних цінностей і привласнення майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування заборонених методів і засобів ведення війни: віроломство, використання забороненої зброї (задушливого або отруйного газу, бактеріологічної, токсичної або хімічної зброї, протипіхотних мін, іншої зброї невибіркової дії) тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eракетні атаки незахищених мирних міст і цивільної інфраструктури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочини сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік не є вичерпним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦИФРИ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними офіційного сайту Офісу Генерального прокурора, станом на 7 лютого 2023 року за час повномасштабного вторгнення РФ зареєстровано \u003cstrong\u003e68\u0026nbsp;321\u003c/strong\u003e злочин агресії та воєнний злочин, у тому числі \u003cstrong\u003e66\u0026nbsp;296\u003c/strong\u003e злочинів за статтею 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), \u003cstrong\u003e66\u003c/strong\u003e злочинів за статтею 437 КК України (планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни), \u003cstrong\u003e44 \u003c/strong\u003eзлочини за статтею 436 КК України (пропаганда війни),\u0026nbsp;а також \u003cstrong\u003e1\u0026nbsp;915\u003c/strong\u003e інших злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ системі органів прокуратури створено спеціальний Департамент протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, \u0026mdash; так званий \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, вимальовується картина з трьох взаємопов\u0026rsquo;язаних елементів:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдесятки тисяч зареєстрованих і розслідуваних кримінальних проваджень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальний \u0026laquo;департамент війни\u0026raquo; в структурі органів прокуратури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність спеціалізації суддів для розгляду справ цієї категорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що така спеціалізація потрібна, і її необхідно запровадити шляхом створення окремих спеціалізованих палат у системі судів загальної юрисдикції або окремого спеціалізованого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, доцільно створити саме окремий суд \u0026mdash; Вищий спеціалізований воєнний суд (далі \u0026mdash; ВСВС).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведу аргументи на підтримку цієї думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕВАГИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідність запровадження спеціалізації суддів на злочинах, вчинених у зв\u0026rsquo;язку з війною, \u0026mdash; це вимога часу, зумовлена складністю та суспільною важливістю такої категорії справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціалізовані суди існують в усіх країнах Європи й мають низку переваг, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвисока професійна компетентність суддів, які спеціалізуються в певній галузі права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпослідовність судової практики і формування правової визначеності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eефективність й оперативність розгляду справ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвищі можливості забезпечення безпекових заходів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі категорії справ Розділу XX КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo; нові та непрості для українських суддів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо, наприклад, статтю 438 \u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;. Ця стаття в тому числі передбачає відповідальність за \u0026laquo;застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;. Тобто стаття відсильна й спрямовує нас до міжнародних договорів \u0026mdash; Гаазьких конвенцій, Женевських конвенцій, додаткових протоколів до них, інших міжнародних конвенцій (Конвенція про касетні боєприпаси, Конвенція про заборону протипіхотних мін тощо). Це величезний масив документів, який необхідно не просто прочитати, а й зрозуміти, на яких загальних принципах базується міжнародне гуманітарне право, як його норми і принципи застосовуються до конкретних обставин і ситуацій. Доцільно вивчити вироки міжнародних трибуналів \u0026mdash; щодо Югославії та Руанди, Міжнародного кримінального суду, а також рішення Європейського суду з прав людини про застосування Конвенції про права людини і основоположні свободи під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛише маючи певний обсяг знань і навичок з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та права прав людини, суддя зможе зрозуміти обставини справи й ухвалити оптимальне судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя спеціалізованого воєнного суду матиме відповідну компетенцію, постійно розвиватиметься і підвищуватиме кваліфікацію саме в цій складній галузі права. А суддівський корпус загалом працюватиме в напрямі сталості національної судової практики та правової визначеності, що набагато легше зробити в межах однієї судової установи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисока професійна компетентність суддів спеціалізованого суду сприятиме швидкому та ефективному розгляду справ. З огляду на суспільний запит на справедливість цей чинник дуже важливий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ нарешті, щодо питання безпеки. Усі справи цієї категорії будуть резонансні. Важливо розуміти, що кримінальний закон поширюється на обидві сторони збройного конфлікту і на лаві підсудних можуть опинитися комбатанти української сторони, якщо вони порушили закони і звичаї війни. У такому випадку існує висока ймовірність тиску на суддю, який розглядатиме справу. Суд спроможний розглянути таку справу незалежно й безсторонньо лише в тому випадку, якщо вдасться забезпечити порядок у залі суду, а також безпеку учасників судового засідання і головуючого судді. У межах окремого ВСВС організувати ефективні безпекові заходи простіше порівняно з можливостями звичайного районного суду загальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, створення в Україні ВСВС \u0026mdash; це навіть не про зручність або покращення теперішньої ситуації, а історичну необхідність і вимоги сьогодення.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;НЕПРОФЕСІЙНІ\u0026raquo; СУДДІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонсультативна рада європейських суддів у своєму висновку № 15 (2012) про спеціалізацію суддів (п. 43) зазначає про поширену практику залучення фахівців не юристів як суддів спеціалізованих судів або трибуналів, якщо, наприклад, вони мають особливі знання, які відповідають спеціалізації суду або трибуналу. Причому ідеться про різноманітні варіанти такого залучення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгаданий висновок наштовхує на думку про доцільність залучення до розгляду справ про воєнні злочини осіб, спеціалістів військової справи, які мають бойовий досвід.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, у такий спосіб суспільство залучається до здійснення правосуддя у важливій категорії справ.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, висновки спеціалістів допоможуть правильно оцінити конкретну ситуацію, розібратися у фактичних обставинах справи та ухвалити справедливе рішення. Специфіка справ цієї категорії вимагає комплексного розуміння війни як соціально-політичного явища.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, дії особи, яку обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни, необхідно оцінювати через призму принципів міжнародного гуманітарного права:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвійськової необхідності (Чи була необхідність знищення певної цілі для отримання військової переваги?);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозрізнення (Чи належить певний об\u0026rsquo;єкт до цивільних об\u0026rsquo;єктів або він є законною військовою ціллю?);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропорційності (Яке співвідношення отриманої військової переваги і спричиненої шкоди?) тощо.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофесійні судді можуть зазнати певних труднощів, відповідаючи на ці питання, оскільки вони \u0026mdash; цивільні особи і не мають спеціальних навичок і знань про особливості ведення збройної боротьби.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, залучення таких спеціалістів підвищить авторитет суду й довіру до ухвалених відповідним складом суду судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА, ЮРИСДИКЦІЯ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні існує позитивний приклад створення окремого спеціалізованого суду, який успішно розпочав свою роботу у 2019 році. Ідеться про Вищий антикорупційний суд та його апеляційну палату. Новітні підходи, застосовані до формування суддівського корпусу, апарату суду та організації його діяльності, на мій погляд, вдалі. Таким чином, механізм створення нової судової установи з відповідною спеціалізацією в нашій країні вже відпрацьований, перевірений і може використовуватися в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо повноважень ВСВС доцільно віднести здійснення правосуддя в першій та апеляційній інстанції щодо:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкримінальних правопорушень, передбачених Розділом XX КК України (проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкримінальних правопорушень, передбачених Розділом XIX КК України (проти встановленого порядку несення військової служби);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eздійснення судового контролю щодо дотримання прав військовополонених, у тому числі пов\u0026rsquo;язаних з обміном військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстягнення російських активів та відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на спеціалізацію суду вважаю доцільним віднести до його юрисдикції не тільки воєнні злочини, а й військові, а також створити дві окремі палати \u0026mdash; воєнну та військову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСПЕЦІАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТРИБУНАЛ AD HOC\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозиція створити в Україні ВСВС жодним чином не конкурує з процесом створення спеціального міжнародного трибуналу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавпаки, вбачається перспектива ефективної співпраці між двома судовими установами, зокрема щодо направлення судових доручень, запитів, інших заходів і дій, спрямованих на досягнення результату.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, забезпечення ефективної роботи національних органів правосуддя, оперативне притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів під час війни, матиме позитивне значення для авторитету нашої країни як суверенної демократичної держави з розвинутою системою державних інституцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи повинні мати свій голос і представляти свою національну позицію на міжнародній арені, а не лише розраховувати на юридичну оцінку міжнародної судової установи щодо подій, які відбулися на нашій території. Це питання поваги до нашої держави, нашої суб\u0026rsquo;єктності на міжнародному рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНА ЗАВЕРШЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХочу згадати про двох видатних юристів \u0026mdash; представників Львівської школи права Рафала Лемкіна й Герша Лаутерпахта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛемкін і Лаутерпахт вивчали право у Львівському національному університеті імені Івана Франка (тоді \u0026mdash; Львівському університеті Яна Казимира) і надалі зробити справді вагомий внесок у міжнародне правосуддя та відновлення справедливості після Другої світової війни, а саме притягнення до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, Рафал Лемкін \u0026mdash; автор концепції і самого терміну \u0026laquo;геноцид\u0026raquo;, а завдяки Гершу Лаутерпахту в статуті Нюрнберзького міжнародного суду з\u0026rsquo;явився термін \u0026laquo;злочини проти людства\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ми маємо свою власну історичну спадщину в царині міжнародного кримінального права. Оскільки саме Україна сьогодні героїчно стримує збройну агресію в центрі Європи, вважаю, що створення в Україні ВСВС логічне й закономірне.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":643,"url":"stvorennya-vijskovih-sudiv-u-konteksti-posilennya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-zakon--2839-ix","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676552911,"date":"16.02.2023","views":1533,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-kostyuk.jpg","mini_image":null,"name":"Створення військових судів у контексті посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців (Закон № 2839-IX)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ грудні 2022 року широкого суспільного резонансу набув законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) щодо посилення відповідальності за найпоширеніші військові злочини, який публічно підтримав Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. Наприкінці січня 2023 року згадані зміни набули чинності, і незабаром суди почнуть розглядати справи щодо військовослужбовців за новими \u0026laquo;жорсткими\u0026raquo; правилами призначення покарань.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті саме час нагадати, що питання створення військових судів в Україні далі окремих дискусій не зайшло. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року не стало підставою для відродження військового правосуддя. Кримінальні справи щодо військових злочинів наразі розглядають загальні суди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОРОТКА ІСТОРІЯ ВІЙСЬКОВИХ СУДІВ В УКРАЇНІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистема військових судів існувала на території України ще за часів Запорізької Січі, перебування українських територій у складі Російської та Австро-Угорської імперій, у час відродження української державності на початку ХХ століття, а також у період СРСР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля проголошення незалежності України систему військових судів складали військові суди регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів. У складі Верховного Суду України діяла військова колегія. Повноваження цих судів розповсюджувалися на справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями. Судді військових судів перебували на військовій службі й мали військове звання офіцерського складу. 14 вересня 2010 року указом Президента України військові суди було ліквідовано через значне скорочення кількості справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку у 2014 році антитерористичної операції на сході України кількість військових злочинів закономірно зросла, а тому питання створення військових судів актуалізувалося. У парламенті було зареєстровано декілька законопроєктів, однак їх не підтримали. Повномасштабне вторгнення РФ змусило повернутися до обговорення питань військового судочинства, але результатів це поки не дало.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОСИЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e27 січня 2023 року набрав чинності Закон України № 2839-IX, яким внесено такі зміни до КК:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗаборонено призначати судом більш м'яке покарання, ніж передбачено законом на підставі ч. 1 ст. 69 КК, за такі військові злочини: невиконання наказу (ст. 403 КК), погроза або насильство щодо начальника (ст. 405 КК), самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК), дезертирство (ст. 408 КК), самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю (ст. 429 КК), вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗаборонено звільняти судом від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК за аналогічні військові злочини (ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПосилено покарання за невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (ч. 3 ст. 403 КК), \u0026mdash; позбавлення волі строком від 5 до 8 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗмінено диспозицію ч. 5 ст. 407 КК, так зване \u0026laquo;самовільне залишення частини\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо означатимуть ці зміни на практиці? \u003cstrong\u003eВ Україні зросте кількість вироків військовослужбовцям з реальним строком позбавлення волі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, до набрання чинності Законом № 2839-IX, якщо військовослужбовець самовільно покинув військову частину в умовах воєнного стану і це було доведено під час судового розгляду, то він за наявності пом\u0026rsquo;якшувальних та інших обставин міг розраховувати на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпризначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж позбавлення волі від 5 років (наприклад, арешт на декілька місяців, штраф);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзвільнення від відбування покарання зі встановленням іспитового строку до 3 років, як кажуть у народі, \u0026laquo;умовний термін\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля набрання чинності змінами в багатьох справах суд буде змушений у випадку доведення винуватості призначити військовослужбовцю реальний термін позбавлення волі від 5 до 8/10/12 років залежно від вчиненого злочину за ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе один, на мою думку, наслідок законодавчого посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзбільшення кількості угод про визнання винуватості.\u003c/strong\u003e Частина 2 ст. 75 КК встановлює, що суд ухвалює рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше ніж 5 років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон № 2839-IX забороняє застосування судами звільнення від відбування покарання з випробуванням за деякі військові злочини на підставі ч. 1 ст. 75 КК. Проте опція звільнення від відбування покарання з випробуванням залишається через ч. 2 ст.\u0026nbsp;75 КК, коли укладена угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим військовослужбовцем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід одразу зауважити про дискусію щодо можливості застосування ч. 2 ст. 75 КК при існуванні винятків за ч. 1 ст. 75 КК (за аналогією з корупційними кримінальними правопорушеннями). Станом на сьогодні суди дотримуються позиції про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження відповідної угоди з прокурором щодо корупційних кримінальних правопорушень. Швидше за все такий самий підхід буде і щодо військових злочинів за ст. 403, 405, 407, 408, 429 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерспектива отримати реальне покарання у вигляді позбавлення може відбити в особи бажання захищатися в суді. У цьому контексті угода з прокурором про визнання винуватості з \u0026laquo;умовним терміном\u0026raquo; може сприйматися як швидкий і гарантований варіант закінчити кримінальне переслідування. Своєю чергою прокурори можуть зловживати ситуацією з посиленням кримінальної відповідальності та змушувати військових визнавати свою вину, підписувати угоду під ризиком серйозного покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЧОМУ В КОНТЕКСТІ ЗАКОНУ № 2839-IX СЛІД ЗАДУМАТИСЯ ПРО ВІЙСЬКОВІ СУДИ? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні кримінальні справи щодо військових злочинів розглядаються загальними судами. Тобто в цих справах вироки виносять судді, які в той самий час розглядають переважно цивільні справи, кримінальні справи щодо найпоширеніших злочинів (крадіжка, шахрайство, завдання тілесних ушкоджень тощо), справи про адміністративні правопорушення. Переважна частина таких суддів ніколи не мала стосунку до військової справи, не проходила військову службу та не обізнана з особливостями виконання військового обов\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас розгляд справ щодо військовослужбовців вимагає знань спеціального військового законодавства, статутів ЗСУ, розуміння особливостей виконання бойових завдань, тонкощів взаємовідносин між військовими в бойовій обстановці. Також до цього часу існує чимало спірних моментів при кваліфікації військових злочинів. Наприклад, за ст.\u0026nbsp;403 КК невиконання наказу має спричинити тяжкі наслідки, проте варіація цих наслідків законом не визначена. Визначити тяжкість конкретних наслідків має суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й оперативність розгляду справ в умовах воєнного стану. Через свою завантаженість загальні суди розглядають справи, м\u0026rsquo;яко кажучи, нешвидко. Також постає питання про повноту судового розгляду. Наприклад, військові суди можуть територіально розташовуватися близько до районів ведення бойових дій, дислокації військових частин, що полегшує явку обвинуваченого, свідків-військовослужбовців на судові засідання, дослідження речових доказів за місцем їх перебування тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, \u003cstrong\u003eпосилення кримінальної відповідальності військовослужбовців має стати сигналом для відродження військових судів в Україні.\u003c/strong\u003e З набранням чинності Законом № 2839-IX ціна судової помилки при ухваленні вироку надзвичайно висока. Спеціалізація суддів може підвищити якість правосуддя в кримінальних справах проти військовослужбовців. Концепція військового судочинства має переваги та недоліки, але в умовах довготривалої війни та збільшення особового складу ЗСУ варто почати обговорення цього питання серед військових і правників. У багатьох розвинених країнах уже довгий час існує система військових судів (США, Велика Британія, Канада, Ізраїль, Польща тощо), а тому Україна може почати будувати власну систему з огляду на позитивний досвід інших держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, хочу навести позицію людини, яка напряму дотична і до системи правосуддя, і до військової служби. Олександр Мамалуй, суддя Верховного Суду, к. ю. н., офіцер снайперського підрозділу ЗСУ, у своєму інтерв\u0026rsquo;ю від 1 червня 2022 року сказав: \u003cem\u003e\u0026laquo;Відновлення військових судів буде на користь правосуддю, це будуть високопрофесійні люди, яким сказали поїхати в зону бойових дій на виїзне засідання \u0026mdash; і вони поїдуть. Вони будуть знати точно, що це за зброя та як вона працює. В складі колегії вони можуть прийти до спільної думки з усіх військових питань. Відновити військові суди, особливо в умовах війни (не спеціальні суди на якийсь випадок), було б правильним рішенням. В багатьох цивілізованих країнах вони є. Наприклад, в США є. Там і військові присяжні є\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e\u0026laquo;Ніякої росії тут бути не може, поки я живий її тут і не буде\u0026raquo;, \u0026mdash; Олександр Мамалуй, суддя Верховного Суду, к.\u0026nbsp;ю.\u0026nbsp;н., офіцер снайперського підрозділу ЗСУ, Верховний Суд, 1 червня 2022 року: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1280418/\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/1280418/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":89,"url":"ivan-kostyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/portret-advokat-kostyuk-Ivan-1.jpg","name":"Іван","surname":"Костюк","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-kostyuk.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":679,"url":"amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022","video":"dvBs1KbI6wA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283343,"date":"13.02.2023","views":385,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/semenyuk.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія: простити, щоб об'єднати країну || Ольга Семенюк | JustConf2022","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи зможуть за одним столом разом святкувати перемогу України львів'яни, луганчани, кияни та кримчани? Що вже сьогодні ми можемо робити, щоб відповідь на це питання була: \u0026laquo;Так, зможуть\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро амністію, як один із інструментів об\u0026rsquo;єднання нашої нації, розповіла Ольга Семенюк, адвокатка, координаторка освітнього напряму УГСПЛ під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/semenyuk.jpg","tags":[{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":642,"url":"zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676296282,"date":"13.02.2023","views":849,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2.jpg","mini_image":null,"name":"Запобігти воєнним злочинам під час війни: чи це можливо?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДіяти до того, як жертви стануть жертвами, \u0026mdash; має бути основним завданням міжнародного правосуддя. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб глибше розібратися в темі та визначити чинники, які впливають на вжиття таких запобіжних заходів, ми спробуємо відшукати відповіді на низку ключових, але дуже дискусійних питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯка мета міжнародного кримінального правосуддя? Чи однакові цілі міжнародного й національного правосуддя? Діяти на випередження чи боротися з непоправними наслідками війни? Чи ми можемо впливати на ці процеси? Якщо так, то які кроки треба зробити для наближення до мети?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема нашої дискусії не нова, вона є предметом обговорення міжнародних експертів протягом тривалого часу, починаючи від створення Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, на цій дилемі акцентував професор Єльського університету Майкл Рейсман, говорячи про \u0026laquo;запобігання до факту\u0026raquo; на противагу \u0026laquo;покаранню після факту\u0026raquo;. Він стверджував, що \u0026laquo;діяти до того, як жертви стануть жертвами\u0026raquo; має бути основним завданням міжнародного правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИЙ ВНЕСОК МОЖЕ ЗРОБИТИ МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа теорією Рейсмана, держави мають зосереджувати свої зусилля більше на запобіганні й стримуванні, ніж боротися з наслідками, які часто бувають настільки руйнівними, що виправити ситуацію майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання репарацій узагалі потребує окремого обговорення. Не кажучи вже про складність процедури їх отримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до заходів \u0026laquo;стримування\u0026raquo;, професор вказує на певні чинники, що можуть стати реальною перешкодою на шляху запобігання злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерше \u0026mdash; це ідеологія. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай міжнародні злочини пов\u0026rsquo;язані з ідеологією. Під час допиту обвинувачених у міжнародних злочинах називають \u0026laquo;\u003cstrong\u003enot\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eordinary\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eperpetrators\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ebut\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eact\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eby\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003etrue\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003econviction\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто злочини, які вони вчиняють, мають певну високу ідею для їхнього суспільства. Для них не важливо, яке покарання їх чекає, тобто страх за покарання відсутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті ситуації в Україні уваги заслуговує путінське гасло \u0026laquo;боротьби з нацистами\u0026raquo;, що дуже довго і свідомо вкладалося в голови росіян зі спеціальною метою \u0026mdash; сформувати, розвинути й закріпити ненависть до всього українського. Змусити вірити, що росіяни вбивають заради певної ідеї \u0026mdash; знищити нацистів в особі українців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовернімося до поняття \u0026laquo;\u003cstrong\u003edeterrence\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo; (стримування)\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНаскільки це можливо в контексті нашої ситуації? Існує багато чинників, що вливають на так звані запобіжники недопущення наслідків війни для цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб стримування працювало попри ефект \u0026laquo;ідеї\u0026raquo;, потенційні злочинці мають ідентифікувати власні дії як злочини й чітко усвідомлювати \u0026laquo;невідворотність покарання\u0026raquo;, що вони обов\u0026rsquo;язково відповідатимуть за свої злодіяння, і що серйозніші будуть злочини, то більше покарання на них чекає. Адже невідворотність покарання має головний вплив на осіб, які можуть вчинити кримінальні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк міжнародне, так і національне законодавство встановлює кримінальну відповідальність за вчинення воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми знаємо, прокурор Міжнародного кримінального суду проводить повноцінне розслідування стосовно злочину геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених РФ, доповнюючи та підсилюючи прагнення національних органів притягнути воєнних злочинців до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак в Україні формується дуже небезпечна практика обмінювати осіб, що вчинили воєнні злочини, на наших військовополонених.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне законодавство не містить заборони обмінювати осіб, що засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, вчинені на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, 28 липня 2022 року Верховна Рада України \u003cstrong\u003eзатвердила правовий порядок \u0026laquo;обміну\u0026raquo; військовополонених,\u003c/strong\u003e підозрюваних, обвинувачених, засуджених за скоєння злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки передбачають, що навіть військовополонені, які обвинувачуються у скоєнні злочинів, включно з міжнародними злочинами, як, наприклад, воєнні злочини, злочини проти людяності, можуть бути звільнені з-під варти та обміняні, тоді як кримінальне переслідування може здійснюватися за їх відсутності (in absentia)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини наголошено, що держави повинні розслідувати міжнародні злочини, ймовірно вчинені на їхній території, і за необхідності здійснювати судове переслідування підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, жертви грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права мають право на встановлення істини, справедливість і відшкодування завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно до норми 158 звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e держави повинні розслідувати воєнні злочини, що, як стверджується, вчинені їхніми громадянами або збройними силами, або на їхній території, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів. Вони також повинні розслідувати інші воєнні злочини, щодо яких вони мають юрисдикцію, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто міжнародне гуманітарне право встановлює прямий обов\u0026rsquo;язок держави притягати до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, ми постійно наголошуємо на важливості проведення розслідування прокурором Міжнародного кримінального суду mass atrocities, вчинених РФ на території України, а з іншого \u0026mdash; нівелюємо власний обов\u0026rsquo;язок розслідувати та переслідувати воєнних злочинців, віддаючи їх країні-агресору, щоб вони могли й надалі вчиняти злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь, наприклад, як розуміє обмін військовополоненими міністр юстиції і відкрито про це висловлюється в ЗМІ\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1.png\" width=\"400\" height=\"\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, для України такий підхід до обміну військовополоненими може бути дуже небезпечним: з одного боку, він нівелює засоби, направлені на стримування та запобігання вчиненню злочинів, з іншого \u0026mdash; має високі репутаційні ризики для країни загалом. Фактично таким підходом Україна перекладає відповідальність за переслідування воєнних злочинів на плечі Міжнародного кримінального суду й не виконує свій обов\u0026rsquo;язок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні з 1 лютого \u0026mdash; 31 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e У Мін'юсті розповіли про дві категорії військовополонених і про те, що з ними роблять, hromadske, 26 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":88,"url":"olena-chernova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/chernova.jpg","name":"Олена ","surname":"Чернова","post":"адвокатка, випускниця курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":641,"url":"posilennya-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-obektivna-neobhidnist-chi-nevipravdana-zhorstokist","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675947066,"date":"09.02.2023","views":865,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1.jpg","mini_image":null,"name":"Посилення відповідальності військовослужбовців: об’єктивна необхідність чи невиправдана жорстокість?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 січня 2023 року повернуто з підписом Президента Закон України від 13 грудня 2022 № 2839-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці\u0026raquo;, який здійняв чималого галасу в суспільстві й започаткував жваву дискусію серед політиків і правників. Електронна петиція про його ветування набрала 34\u0026nbsp;941 голос. Чому ж Закон № 2839-IX викликав активне обговорення та чи є в ньому справедливі наративи, спробуємо розібратися разом у цій статті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛакмусовим папірцем, звісно, стали зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу України про заборону призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом, і заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням за воєнні злочини, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, а також посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених цими складами злочинів, що в майбутньому передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до семи років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо бути справедливими та всебічно дослідити всі передумови, у тому числі із застосуванням методу ретроспективного аналізу, зазначимо, що внесення цих змін було викликано процесами, які відбуваються в суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша країна охоплена вогнем війни, а на кону стоїть безпека, свобода та життя. За таких умов посилення військової дисципліни і відповідальності за ухилення від виконання військового обов\u0026rsquo;язку не видається актом надмірної жорстокості. Надто висока ціна, яку ми сплачуємо щодня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо внесення змін стаття 69 Кримінального кодексу України не застосовувалася до корупційних правопорушень, а стаття 75 \u0026mdash; до корупційних правопорушень і порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп\u0026rsquo;яніння. І ніхто не скаже, що заборона застосування пом\u0026rsquo;якшень щодо цих складів злочину не відповідає справедливості, бо всім відомо, якими болючими хворобами в суспільстві є корупційні правопорушення або спричинення ДТП з тяжкими наслідками у стані сп\u0026rsquo;яніння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж закон має легітимну мету, чому він викликав такий резонанс? Відповідь дуже проста: вказані статті майже мертві в перспективі захисту, за ними відсутні виправдувальні вироки, а \u0026laquo;військова доктрина\u0026raquo; недосконала в наданні відповідей на питання, які постають під час визначення правомірності поведінки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій ситуації саме можливість піти на угоду про визнання винуватості та отримати покарання, непов\u0026rsquo;язане з реальним позбавленням волі, виступала \u0026laquo;рятувальним механізмом\u0026raquo; для осіб, які не становлять значну небезпеку для суспільства, шансом на реабілітацію в разі помилки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак Закон № 2839-IX залишив своєрідний запасний шлях для відступу, про який мало говорять у суспільстві. Так, наприклад, склад статті 402 Кримінального кодексу України \u0026laquo;Непокора\u0026raquo; дуже схожий на статтю 403 \u0026laquo;Невиконання наказу\u0026raquo;, статті 404 \u0026laquo;Опір начальникові\u0026raquo; \u0026mdash; на статтю 405 \u0026laquo;Погроза або насильство щодо начальника\u0026raquo;, статті 407 \u0026laquo;Самовільне залишення військової частини або місця служби\u0026raquo;, статті 408 \u0026laquo;Дезертирство\u0026raquo; \u0026mdash; на статтю 409 \u0026laquo;Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли вода впирається в перешкоду, то знаходить вихід через маленькі шпаринки, щоб її обійти. Тобто схожі за складом злочини, за якими існує можливість для маневрування, сприятимуть більш лояльній кваліфікації подібних кримінальних правопорушень з приречених на умовно безпечні. Але не для всіх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, наразі почали з\u0026rsquo;являтися нові ініціативи щодо підготовки змін до Кримінального кодексу України для вдосконалення процедури притягнення військовослужбовців до відповідальності, яка за належних умов зможе забезпечити настання справедливості для всіх і допоможе зняти надмірну напругу в суспільстві.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":80,"url":"kristina-reu","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/reu.jpg","name":"Кристина","surname":"Реу","post":"адвокатка, членкиня руху #Адвокати ЗСУ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1.jpg","tags":[{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":640,"url":"primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675759579,"date":"07.02.2023","views":1418,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt.png","mini_image":null,"name":"Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе до початку повномасштабної збройної агресії проти України 24 лютого 2022 року Росія на окупованих раніше територіях активно залучала громадян України до строкової служби. Так, з 2015 року окупаційна влада РФ у Криму провела 15 незаконних призовних компаній у Збройні Сили РФ (далі \u0026mdash; ЗС РФ), у ході яких в армію країни-окупанта призвали на строкову службу близько 35 тис. кримчан, більшість з яких, імовірно, є громадянами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Незаконний призов в Криму, Укрінформ, 18 жовтня 2021 року [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3332149-nezakonnij-prizov-u-krimu.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3332149-nezakonnij-prizov-u-krimu.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити документ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1lLSv0vpLP1MeckuO3g8i0w7s-BxANrFe/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від призову на строкову військову службу, у ході мобілізації призову підлягають усі особи визначеного законодавством віку, які можуть виконувати військовий обов'язок за станом здоров\u0026rsquo;я. Після початку повномасштабної війни для максимального поповнення військових сил РФ розпочала мобілізаційні кампанії на окупованій території Донецької та Луганської областей \u0026mdash; призову підлягали чоловіки віком від 18 до 55 років, також діяли обмеження на їх виїзд за межі окупованої території. На кожній з окупованих територій мобілізаційні заходи мали свої особливості: від вручення повісток посеред вулиці або на роботі до проникнення в приватне житло та затримання чоловіків у громадському транспорті й на блокпостах з подальшим відправленням у відділки поліції або військкомат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e21 вересня 2022 року президент РФ оголосив про \u0026laquo;часткову мобілізацію\u0026raquo; в Росії, що на практиці означає нові хвилі мобілізації на всіх окупованих територіях України. Після так званих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo;, проведених у вересні 2022 року, і подальшої анексії окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей така мобілізація проводиться \u0026laquo;на загальних підставах\u0026raquo; відповідно до російського законодавства попри заяви про \u0026laquo;перехідний період\u0026raquo;. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, з кінця лютого 2022 року до частин і підрозділів 1-го і 2-го армійських корпусів Південного військового округу ЗС РФ було мобілізовано до 90\u0026nbsp;000 мешканців окупованого сходу України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПримусова мобілізація осіб, які перебувають під захистом, на окупованій території прямо заборонена Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни 1949 року. Це воєнний злочин за статтями 8(2)(а)(v) і 8(2)(b)(xv) Римського статуту у формі примусу до будь-якої служби в збройних формуваннях сторони-противника та у формі примусу до участі у військових операціях проти власної країни або її збройних формувань. Такі дії також порушують закони і звичаї війни за статтею 438 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у разі взяття в полон Збройними Силами України (далі \u0026mdash; ЗСУ) осіб з-поміж громадян України, мобілізованих на тимчасово окупованій території (далі \u0026mdash; ТОТ) (у тому числі осіб, які заявляють про факт примусової мобілізації), на практиці виникає питання про правову кваліфікацію їхніх дій. Аналіз судової практики свідчить, що дії таких осіб кваліфікуються за статтею 111 КК України (\u0026laquo;Державна зрада\u0026raquo;). Утім, залишається відкритим питання про обґрунтованість такої практики з погляду і правової кваліфікації, і воєнної доцільності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКваліфікацію дій мешканців окупованих територій, примусово мобілізованих до збройних формувань окупанта, не можна розглядати відірвано від факту примусової мобілізації, якщо не встановлено, що така особа добровільно вступила в збройні формування окупанта.\u003c/strong\u003e Великі строки позбавлення волі для осіб, які були примусово мобілізовані, не вчинили інших злочинів, добровільно здалися в полон, перешкоджатимуть здачі в полон інших осіб через побоювання отримати таке покарання, що навпаки може сприяти посиленню ворога.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1lLSv0vpLP1MeckuO3g8i0w7s-BxANrFe/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо додержання прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України за період 24 лютого \u0026mdash; 31 жовтня 2022 року [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1hTNKPCSpQlaELzGK48qOpQp9XUTYJzXE/preview\"\u003eпереглянути\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":638,"url":"pragmatichne-pravosuddya-scho-ne-tak-z-virokom-okruzhnogo-sudu-gaagi-u-spravi-mn-17","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675174652,"date":"31.01.2023","views":1672,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-zadoya.jpg","mini_image":null,"name":"Прагматичне правосуддя: що не так з вироком Окружного суду Гааги у справі МН 17?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 листопада 2022 року Окружний суд Гааги постановив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218\u0026amp;showbutton=true\u0026amp;keyword=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218%2F\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у справі МН\u0026nbsp;17, визнавши винними Л. Харченка, І. Гіркіна та С. Дубинського в збитті літака рейсу МН\u0026nbsp;17 17 липня 2014 року і виправдавши четвертого обвинуваченого \u0026mdash; О. Пулатова. Вирок схвально оцінили в Нідерландах, в Україні та багатьох інших країнах, водночас цілком передбачувано він зазнав обструкції з боку Російської Федерації. Напевне, найбільше чекали на цей момент родичі загиблих. Нарешті вони отримали офіційну відповідь на питання про те, що трапилося з їхніми близькими, і мають принаймні попереднє уявлення про коло осіб, відповідальних за їхню смерть.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак попри всю суспільну, політичну та правову значущість вирок Окружного суду Гааги не варто переоцінювати. На жаль, він має декілька слабких місць і, найголовніше, хоча дехто розглядає його як прелюдію до нових ще більш гучних судових процесів, схоже, навпаки \u0026mdash; ставить хрест на таких сподіваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОФІЦІЙНО: ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ MH\u0026nbsp;17 \u0026mdash; НЕ ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одному зі своїх нещодавніх \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/319386-duze-vazlive-risenna-sogodni-uhvalene-v-niderlandah-zelenskij-pro-virok-sudu-po-mh17/\"\u003eзвернень Президент України В. Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e назвав вирок Окружного суду Гааги свідченням того, що кожен воєнний злочин Російської Федерації одержить правову відповідь. Однак, як не дивно, Л. Харченко, І. Гіркін та С.\u0026nbsp;Дубинський були засуджені не за воєнні, а за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини: співучасть в умисному вбивстві (стаття 289 Кримінального кодексу Нідерландів) і співучасть в умисному незаконному знищенні повітряного судна (стаття 168 Кримінального кодексу Нідерландів). З огляду на таку правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 нічим не відрізняється від, наприклад, випадку, коли зловмисник знищує літак разом з пасажирами, підклавши на борт саморобну бомбу, щоб успадкувати майно одного із пасажирів \u0026mdash; його близького родича. Така правова \u0026laquo;тотожність\u0026raquo; видається досить дивною, якщо зіставити визначення воєнних злочинів за міжнародним правом з фактами справи рейсу МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (МГП). Ця галузь міжнародного права регулює питання застосування засобів і методів ведення бойових дій під час збройного конфлікту й поводження з особами, які не беруть участі в бойових діях (цивільним населенням, військовополоненими, хворими та пораненими й потерпілими від корабельної аварії). Таким чином, воєнні злочини загалом становлять або неналежне застосування засобів і методів ведення бойових дій, або неналежне поводження з особами, які перебувають під захистом МГП. При цьому (і) збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 сталося на території України в період збройного конфлікту, існування якого визнавали нідерландські правозастосувачі; (іі) підсудні, за твердженням самого ж обвинувачення, були учасниками збройного конфлікту; (ііі) літак було знищено в зоні активних бойових дій за допомогою військового зенітно-ракетного комплексу; (iv) у розумінні МГП загиблі на борту рейсу МН\u0026nbsp;17 люди були цивільними особами, а знищений літак \u0026mdash; цивільним об'єктом. Разом ці факти та оцінки \u003cem\u003eprima facie\u003c/em\u003e свідчать на користь того, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 могло бути воєнним злочином. Тоді як пояснити, що в справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за злочини \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; характеру?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЛИ З ДВОХ ЗОЛ ОБИРАЮТЬ МЕНШЕ: ЧОМУ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ КВАЛІФІКУВАЛА ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроста відповідь на це запитання полягає в тому, що трьох підсудних засудили за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, оскільки саме в таких, а не у воєнних злочинах вони й обвинувачувалися. Але чому обвинувачення було таким?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує чимало прикладів, коли національні суди були вимушені засуджувати особу за \u0026laquo;загальнокримінальний\u0026raquo;, а не за воєнний злочин через недосконалість \u0026laquo;домашнього\u0026raquo; кримінального законодавства. Воєнні злочини безпосередньо заборонені міжнародним правом, окрім того, кожна держава повинна криміналізувати подібні діяння на національному рівні. Утім, інколи держави нехтують цим зобов\u0026rsquo;язанням, внаслідок чого переслідування та покарання діянь, які з погляду міжнародного права є воєнними злочинами, або взагалі неможливе на національному рівні, або ж їх доводиться переслідувати та карати як \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини (наприклад, не як умисне вбивство військовополоненого, а як \u0026laquo;звичайне\u0026raquo; умисне вбивство), ігноруючи зв\u0026lsquo;язок цих діянь зі збройним конфліктом. Однак те, що у справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, не можна пояснити прогалинами в кримінальному законодавстві, адже на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 воєнні злочини каралися в Нідерландах згідно з ухваленим ще у 2003 році Законом про міжнародні злочини. Чому ж тоді прокуратура Нідерландів не спиралася на цей закон, пред'являючи обвинувачення Л. Харченку, І. Гіркіну, С. Дубинському та О. Пулатову? Схоже, через те, що прокурори усвідомлювали серйозні правові ризики обвинувачення цих осіб у воєнних злочинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший ризик пов'язаний з тим, що згідно з міжнародним правом воєнні злочини за загальним правилом є \u003cem\u003eумисними\u003c/em\u003e діяннями. На перший погляд, у збитті літака рейсу MH\u0026nbsp;17 можна угледіти ознаки таких воєнних злочинів, як умисне спрямування нападу на цивільне населення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(i) Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 2(с)(і) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) та умисне спрямування нападу на цивільний об\u0026rsquo;єкт (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(іi) Римського статуту\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 5(а) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Однак умовою засудження за вчинення обох цих злочинів є \u003cem\u003eусвідомлення\u003c/em\u003e виконавцями та співучасниками того, що напад було спрямовано проти цивільних осіб чи цивільного об'єкта. У випадку збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 довести цей факт, вочевидь, неможливо щонайменше без встановлення тих осіб, які безпосередньо здійснювали запуск ракети, що збила літак, і їхніх зізнань у тому, що вони усвідомлювали цивільний статус літака в момент запуску ракети. Вочевидь, розуміючи низьку реалістичність такого розвитку подій, прокуратура Нідерландів під час судового розгляду справи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eприпускала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що екіпаж установки, який запустив ракету, помилково сприйняв літак рейсу МН\u0026nbsp;17 за військовий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругий ризик випливає зі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003eстатті 43(2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 1977 року (ДП І)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e, відповідно до якої\u003c/u\u003e \u003cem\u003eособи, що входять до складу збройних сил однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту (комбатанти)\u003c/em\u003e, мають право брати безпосередню участь у військових діях і, як наслідок, не можуть підлягати кримінальному переслідуванню та покаранню за саму участь у воєнних діях чи завдану під час військових дій шкоду (спричинення смерті, тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна), якщо при цьому вони не порушували норм МГП \u003cem\u003e(так званий імунітет (привілей) комбатанта\u003c/em\u003e). Таким чином, комбатанти або підлягають відповідальності за конкретні акти участі у військових діях як за воєнні злочини, або не підлягають відповідальності за них узагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на сукупність двох згаданих вище ризиків обвинувачення Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у воєнних злочинах цілком імовірно могло завершитися виправданням підсудних, що навряд чи було б позитивно сприйнято нідерландським суспільством і серйозно підірвало б довіру до розслідування збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Таким чином, обвинувачення підсудних у \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинах, вочевидь, видалося прокуратурі Нідерландів прийнятним способом розв'язання цієї проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГРА В ХОВАНКИ: ЯКИМ ЧИНОМ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ ОБСТОЮВАЛА КВАЛІФІКАЦІЮ ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляньмо кроки прокуратури Нідерландів, покликані надати логічного та послідовного вигляду правовій кваліфікації збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 як сукупності \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинів. Обрана прокурорами стратегія складалася з двох елементів: 1) ухилення від прямої та однозначної оцінки характеру збройного конфлікту, що тривав на території України на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17; 2) пряме заперечення того, що підсудні мали статус комбатантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eХарактер збройного конфлікту.\u003c/em\u003e У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eвступній промові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e нідерландські обвинувачі обмежилися загальною фразою про те, що \u0026laquo;у липні 2014 року східна Україна була ареною важких боїв між українськими збройними силами та різними збройними групами\u0026raquo;. Хоча в цій же промові було прямо зазначено про російське походження зенітно-ракетного комплексу, пострілом з якого збито літак рейсу MH\u0026nbsp;17, прокуратура, однак, не висловила жодних суджень стосовно залученості Російської Федерації в збройний конфлікт. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-june-2020/investigation-in-the-accused\"\u003eПізніше обвинувачення все ж висловилося з цього приводу, \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eвідмітивши, що хоча російський уряд \u0026laquo;послідовно заперечує участь у збройному конфлікті на сході України\u0026raquo;, є підстави вважати, що \u0026laquo;Російська Федерація була тісно залучена до збройного конфлікту\u0026raquo;. Зокрема, зазначено, що Російська Федерація надавала \u0026laquo;військову підтримку озброєним групам через контрольовані ними пункти пропуску\u0026raquo; та \u0026laquo;захищене обладнання зв\u0026rsquo;язку\u0026raquo;, що \u0026laquo;[р]осійські офіційні особи\u0026hellip; були залучені до організації та координації збройних груп, які воюють проти української армії\u0026raquo; та навіть те, що \u0026laquo;Російська Федерація брала безпосередню участь у збройному конфлікті на сході України\u0026raquo;. Однак, попри все це, прокуратура Нідерландів прямо не назвала Російську Федерацію стороною збройного конфлікту, що вказувало б на його міжнародний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебажання обвинувачів прямо стверджувати про те, що на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 тривав міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією, звісно, може мати різні пояснення, але найочевидніше полягає в тому, що вказувати на міжнародний характер збройного конфлікту було б доречніше стороні захисту. Відштовхуючись від цього, вона надалі могла заявляти, що підсудні \u0026mdash; комбатанти, а отже, не підлягають переслідуванню та покаранню за інкриміновані їм дії. Утім, захисники О. Пулатова, єдиного з обвинувачених, який скористався правом бути представленим під час судового розгляду, не заявляли про те, що їхній підзахисний покладається на імунітет комбатанта. Що ж стосується сторони обвинувачення, то для неї невизначеність щодо характеру збройного конфлікту була цілком зручною, адже сама собою ставила під сумнів визнання підсудних комбатантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтатус комбатантів\u003c/em\u003e. З іншого боку, прокурори висували прямі та конкретні заперечення щодо приналежності обвинувачених до комбатантів. Таким чином, їхня позиція узагальнено може бути представлена у вигляді формули \u0026laquo;не можна сказати точно, який саме тип збройного конфлікту відбувався на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17, але якщо навіть цей конфлікт і був міжнародним, то обвинувачені все одно не належать до комбатантів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eвступній промові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на початку судового розгляду справи МН\u0026nbsp;17 обвинувачення стверджувало, що підсудні не є комбатантами, оскільки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвони \u0026laquo;ніколи не стверджували, що в липні 2014 року були регулярними військовослужбовцями, які діяли від імені держави в Україні\u0026raquo;;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;розслідування структури [так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;] показало, що влітку 2014 року озброєне угруповання підсудних не дотримувалося вимог МГП\u0026hellip; Ідеться про тисячі випадків мародерства, викрадення цивільних осіб, катування, нелюдського поводження, страт цивільних осіб і військовополонених, встановлення (заборонених) мін та інших порушень МГП\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі аргументи ґрунтуються на згаданому вище визначенні комбатанта, яке наводиться у статті 43(2) ДП І. Відповідно до нього комбатанти \u0026mdash; це особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті. При цьому в частині першій цієї статті вказано, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбройні сили складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, невизнаними стороною-противником;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбройні сили мають бути підпорядкованими внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, заявляючи, про те, що підсудні ніколи не стверджували про свою належність до регулярних збройних сил Російської Федерації, а збройне угруповання, до якого вони належали, вчиняло масові порушення правил МГП, прокуратура Нідерландів прагнула продемонструвати, що підсудні не можуть вважатися членами збройних сил в розумінні статті 43(1) ДП І з огляду на обидва фрагменти цього положення, які обвинувачення трактувало як кумулятивні критерії визначення поняття \u0026laquo;збройні сили\u0026raquo;. З цього логічно мало випливати, що обвинувачені не є комбатантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-june-2020/investigation-in-the-accused\"\u003eУпродовж судового розгляду\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e сторона обвинувачення дещо змінила свою позицію стосовно невизнання підсудних комбатантами. Вона стверджувала, що підсудні не належать до комбатантів через відсутність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;(ієрархічних) відносин між так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російською Федерацією, впізнаваних для інших\u0026raquo;;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;дієвої внутрішньої дисциплінарної системи в так званій \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна зміна порівняно зі вступною промовою полягала в тому, що аргумент про те, що обвинувачені \u0026laquo;не стверджували про належність до збройних сил Російської Федерації\u0026raquo; був замінений аргументом про \u0026laquo;відсутність (ієрархічних) відносин між так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російською Федерацією, впізнаваних для інших\u0026raquo;. Це стало наслідком зміни загального підходу прокурорів до поняття комбатанта за МГП. Якщо на початку процесу обвинувачення відштовхувалося в цьому питанні лише від статті 43(2) ДП І, то згодом у правовий аналіз було включено положення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eЖеневської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року (ЖК ІІІ)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Приводом для такого кроку, вочевидь, було те, що в МГП поняття комбатанта тісно пов'язане з поняттям військовополоненого, адже за загальним правилом комбатанти після їх затримання набувають статусу військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 4(А) ЖК ІІІ своєю чергою розрізняє такі категорії військовополонених, як особовий склад збройних сил сторони конфлікту (стаття 4(А)(1) і члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору (стаття 4(А)(2). Не розкриваючи поняття збройних сил, стаття 4(А) ЖК ІІІ, однак, передбачає, що члени інших ополчень і добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору, мають \u0026laquo;належати до однієї зі сторін конфлікту\u0026raquo; та відповідати чотирьом критеріям: a) перебувати під відповідальним командуванням; b) мати постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) носити зброю відкрито; d) здійснювати свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПов'язавши між собою статтю 43 ДП І та статтю 4(А) ЖК ІІІ, сторона обвинувачення висловила загальну позицію, згідно з якою визнання членів збройних груп комбатантами можливе, якщо вони, зокрема, \u0026laquo;належать до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, як того вимагає стаття 4(А)(2) ЖК ІІІ. Далі обвинувачення висловило думку про те, що вимога \u0026laquo;приналежності до [однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту]\u0026raquo; \u0026laquo;вимагає відкритості як з боку збройної групи, так і з боку держави, під чиєю відповідальністю ця група воює[,] [м]ає бути не тільки контроль з боку держави, але цей контроль також має бути очевидним для протилежної сторони\u0026raquo;. Оскільки підсудні ніколи не стверджували про перебування під контролем Російської Федерації, а представники структур так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російської Федерації публічно заперечували, що перші перебувають під контролем останньої, обвинувачення дійшло висновку, що підсудні не можуть вважатися особами, які \u0026laquo;належали\u0026raquo; до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; в розумінні статті 4(А)(2) ЖК ІІІ, а отже, не є комбатантами. Така лінія аргументації, однак, виглядає досить проблемною з декількох причин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, для того, щоб робити висновки про приналежність особи до сторони міжнародного збройного конфлікту, необхідно констатувати саме існування такого конфлікту, чого сторона обвинувачення, як уже зазначалося вище, усіляко намагалася уникнути. По-друге, позиція прокурорів ґрунтується на доволі неоднозначному прочитанні статті 43(1) ДП І та статті 4(А) ЖК ІІІ. Фактично вони намагалися довести, що критерій \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo;, про який ідеться у статті 43(1) ДП І, недостатній для віднесення організованих збройних сил, груп і підрозділів до збройних сил сторони міжнародного збройного конфлікту, натомість має бути дотриманий ще й критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, який вимагає очевидності контролю над організованими збройними силами, групами та підрозділами з боку сторони міжнародного збройного конфлікту. Однак насправді підстав для такого розрізнення немає. Критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, як зазначається в одному з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003eкерівництв з тлумачення міжнародного гуманітарного права, підготовлених Міжнародним комітетом Червоного Хреста\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u0026laquo;мається на увазі всюди, де договори відсилають до збройних сил сторони конфлікту\u0026raquo;. Це, звісно, стосується й статті 43(1) ДП І, яка безпосередньо визначає поняття збройних сил для цілей МГП. Оскільки вона визначає це поняття за допомогою критерію \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo;, можна погодитися з тезою, що цей критерій і критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://link.springer.com/article/10.1007/s40802-021-00193-8#Fn85\"\u003e\u0026laquo;мають одну й ту саму функцію, яка полягає у встановленні фактичних відносин між відповідним збройним угрупованням і державою, яка бере участь у [міжнародному збройному конфлікті]\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. По-третє, оскільки критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; / \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo; робить акцент на фактичних відносинах між збройною групою та державою, це жодним чином не означає, що такі відносини мають визнаватися публічно чи офіційно. Вони \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003e\u0026laquo;також можуть бути виражені через мовчазну згоду або конклюдентну поведінку, яка чітко показує, за яку сторону воює група\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується аргументу сторони обвинувачення про відсутність у структурах так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; дисциплінарної системи, що забезпечувала б дотримання правил МГП, висловленого у вступній промові та підтриманого під час подальшого розгляду справи, то, як зазначалося вище, він ґрунтується на статті 43(1) ДП І, згідно з якою згадана система має існувати у збройних силах. Це положення, однак, слід сприймати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780199577903.001.0001/law-9780199577903\"\u003eне як таке, що висуває колективну вимогу до збройних сил, недотримання якої не дозволяє розглядати організовані збройні угруповання як збройні сили держави, а лише як таке, що покладає на держави-учасниці ДП І зобов\u0026rsquo;язання впровадити дієві дисциплінарні системи, які б забезпечували дотримання правил МГП.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Таким чином, факти масових порушень цих правил структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, які обвинувачення інтерпретувало як відсутність усередині цих структур дієвої дисциплінарної системи, самі собою не є перешкодою для того, щоб не визнавати згадані структури частиною збройних сил держави (у контексті фактичних обставин справи МН\u0026nbsp;17 \u0026mdash; частиною збройних сил Російської Федерації) у розумінні статті 43(1) ДП І.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗОЛОТІ ВЕРБИ В ГААЗІ РОСТУТЬ: ЧОМУ НАМАГАННЯ ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ ПРОЯСНИТИ ПІДХІД ОБВИНУВАЧЕННЯ ДО ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e17 В ОКРЕМИХ ДЕТАЛЯХ НАСПРАВДІ ЛИШЕ БІЛЬШЕ ЗАПЛУТАЛИ ЙОГО? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкими б причинами не керувалася прокуратура Нідерландів, обвинувачуючи Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у вчиненні \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo;, а не воєнних злочинів, якими б аргументами вона не обґрунтовувала свою позицію, зрештою, було важливо, чи переконає такий підхід Окружний суд Гааги. Оскільки трьох з чотирьох підсудних було засуджено, уже сам цей факт свідчить, що суд визнав прийнятною запропоновану обвинуваченням правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Однак, сприймаючи правову логіку висунутого підсудним обвинувачення в загальних рисах, Окружний суд Гааги підійшов до деяких аспектів дещо інакше, ніж прокуратура Нідерландів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eХарактер збройного конфлікту.\u003c/em\u003e Очевидно, суд дійшов висновку, що в питанні характеру збройного конфлікту він, на відміну від сторони обвинувачення, не може займати настільки ж аморфну позицію, оскільки завдання суду полягає в тому, щоб поставити в справі правову крапку, а не знак запитання. Узявши на озброєння \u003cem\u003eконцепцію так званого загального контролю\u003c/em\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003eвпроваджену свого часу Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії (МКТЮ)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Окружний суд Гааги навів детальні аргументи на користь того, що такий загальний контроль був з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. Згідно з концепцією загального контролю міжнародний збройний конфлікт наявний і тоді, коли збройні зіткнення відбуваються між збройними силами однієї держави та збройними угрупованнями, які перебувають під загальним контролем іншої держави. Показниками загального контролю над збройною групою, на думку МКТЮ, є \u0026laquo;не лише матеріальне забезпечення і фінансування групи, але й координація та допомога в загальному плануванні військової діяльності\u0026raquo;. Тож пряме посилання Окружного суду Гааги на концепцію загального контролю, її використання для правової оцінки обставин справи МН\u0026nbsp;17 і висновок, що такий контроль був з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, на перший погляд, свідчать про те, що, на думку суду, на момент збиття літака рейсу MH17 на території України тривав збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак за більш прискіпливого аналізу позиція Окружного суду Гааги видається не такою однозначною, як би хотілося:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) визнавши існування загального контролю з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, суд водночас у реченні, що підбивало підсумок під фрагментом мотивувальної частини вироку, присвяченим цьому питанню, вказав, що \u0026laquo;17 липня 2014 року на території України відбувався міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; [!], яка перебувала під загальним контролем Російської Федерації\u0026raquo;, а в наступному абзаці вироку йдеться про те, що \u0026laquo;конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; [!] потрібно розглядати як міжнародний збройний конфлікт\u0026raquo;. З такою риторикою навряд чи погодився б, наприклад, український уряд, який з 2014 року послідовно заперечує будь-яку самостійність структур так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. Та й загалом подібні формулювання суперечать самій суті концепції загального контролю, оскільки наявність останнього означає, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-2/commentary/2020?activeTab=undefined\"\u003e\u0026laquo;що держава\u0026hellip; стає стороною наявного конфлікту замість збройної групи і що конфлікт набув цілком міжнародного характеру\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) якщо доводи, які Окружний суд Гааги навів на підтримку тези про те, що Російська Федерація мала загальний контроль над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, навряд чи можуть викликати серйозну критику, те саме, однак, не можна сказати про згадування судом прямої участі Російської Федерації у збройному конфлікту. З одного боку, якщо суд вважав, що пряма участь Російської Федерації була, тоді взагалі вкрай складно зрозуміти, що могло дати привід для вживання двозначних формул \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, яка перебувала під загальним контролем Російської Федерації\u0026raquo; та \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. З іншого боку, порівняно з фрагментом вироку, присвяченим загальному контролю Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, згадка про пряму участь Російської Федерації вкрай абстрактна та не містить конкретних фактів такої участі, хоча на день збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 уже, наприклад, трапилася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F\"\u003eатака біля Зеленопілля\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3) зрештою, говорячи про \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, яка перебувала під повним контролем Російської Федерації\u0026raquo;, Окружний суд Гааги залишає поза дужками збройні зіткнення, які на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 тривали на території Луганської області, та окупацію Російською Федерацією території Кримського півострова, яка тривала станом на 17 липня 2014 року. Звісно, можна сказати, що ці події прямо не стосуються збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17, але, з іншого боку, вони, як і збройні зіткнення на території Донецької області, \u0026mdash; елементи великої мозаїки подій, які відбувалися на території України з лютого 2014 року. Виривання частини цих подій з ширшого контексту, як видається, лише ускладнює та викривляє їх подальшу правову оцінку, що, власне, і сталося у випадку зі справою МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтатус комбатантів. \u003c/em\u003eУ питанні про те, чи мали засуджені статус комбатантів, Окружний суд Гааги загалом підтримав позицію обвинувачення, заперечивши, що засуджені мали такий статус. Однак у своїх висновках суд спирався винятково на статтю 43 ДП І, прямо вказавши, що стаття 4(А) ЖК ІІІ не має значення для розв'язання питання про наявність в особи статусу комбатанта, оскільки визначає лише критерії визнання особи військовополоненим, але не комбатантом. Однак суд сприйняв аргумент обвинувачення про те, що підсудних можна було б вважати членами збройних сил Російської Федерації і відповідно \u0026mdash; комбатантами лише у випадку, якби Російська Федерація офіційно визнала, що структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; перебувають під її командуванням. Така позиція породжує численні запитання. Чому Окружний суд Гааги, визнаючи загальний контроль Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, не визнає, однак, що ці структури є збройними силами Російської Федерації в розумінні статті 43(1) ДП І? Чому заперечення Російською Федерацією свого впливу на структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; не перешкоджає суду твердити про загальний контроль Російської Федерації над ними, але перешкоджає визнати їх збройними силами Російської Федерації в розумінні статті 43(1) ДП І?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, щоб випередити подібні запитання, Окружний суд Гааги висловився у тому дусі, що концепція загального контролю має значення лише для питання про тип збройного конфлікту, але не статус осіб за МГП, тобто для питання про визнання певних осіб комбатантами / військовополоненими та визнання збройних угруповань, до яких вони належать, збройними силами. Проблема, однак, полягає в тому, що генеза концепції загального контролю свідчить про протилежне. Свого часу, даючи цій концепції життя, МКТЮ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003eвиходив з того\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що комбатанти після потрапляння під владу протилежної сторони збройного конфлікту набувають статусу військовополонених. Це дало трибуналу підстави зробити висновок про те, що неодноразово згадана вище стаття 4 ЖК ІІІ, яка визначає категорії військовополонених, певним чином прояснює й поняття комбатанта. При цьому МКТЮ наголосив на тому, що згідно зі статтею 4(А)(1) і 4(А)(2) ЖК ІІІ до військовополонених, а отже, і комбатантів належать члени ополчення або добровольчих загонів, які є \u0026laquo;частиною збройних сил сторони збройного конфлікту\u0026raquo; або \u0026laquo;належать до неї\u0026raquo;. Надалі МКТЮ витлумачив ці формули як вказівку на те, що комбатанти мають перебувати під контролем сторони міжнародного збройного конфлікту. Оскільки, як уже зазначалося вище, приналежність особи до сторони міжнародного збройного конфлікту дозволяє розглядати її як члена збройних сил цієї сторони за визначенням статті 43(1) ДП І, з цього випливає такий логічний ланцюжок: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-4/commentary/2020#_Toc42431479\"\u003e(і) загальний контроль держави над збройним угрупованням свідчить про те, що члени такого угруповання (іі) належать до цієї держави як до сторони збройного конфлікту,\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e а це, зрештою, означає, що вони (ііі) є членами збройних сил такої держави в розумінні статті 43 ДП І. Наприклад, керуючись саме такою логікою місія експертів Організації з безпеки і співробітництва в Європі, створена 14 березня 2022 року в межах так званого \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/human-dimension-mechanisms\"\u003eМосковського механізму\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у своєму \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003eпершому звіті про порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених в Україні з 24 лютого 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, дійшла висновку про те, що \u0026laquo;[ч]лени збройних сил Луганської та Донецької \u0026laquo;республік\u0026raquo; можуть вважатися такими, що належать Росії, яка має загальний контроль над цими республіками\u0026raquo; і \u0026laquo;[т]ому вони мають бути військовополоненими, якщо потраплять під владу України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується другого аргументу сторони обвинувачення про неможливість визнання обвинувачених комбатантами, який апелював до відсутності всередині структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; дисциплінарної системи, яка б забезпечувала дотримання правил МГП, то Окружний суд Гааги навіть не став розглядати його по суті, оскільки, на його переконання, відсутності офіційного визнання Російською Федерацією контролю над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; цілком достатньо, щоб заперечити приналежність підсудних до комбатантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПІРРОВА ПЕРЕМОГА: ЧОМУ ВИРОК ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ ЗАЛИШАЄ МАЛО НАДІЇ НА ПОДАЛЬШІ СУДОВІ ПРОЦЕСИ У СПРАВІ МН\u0026nbsp;17?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Нідерландів \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/322902-sprava-mh17-prokuratura-niderlandiv-obicae-novi-visnovki-navesni-2023-roku/\"\u003eобіцяє оприлюднити нові висновки у справі МН\u0026nbsp;17 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eнавесні 2023 року. Однак вирок Окружного суду Гааги дає мало приводів сподіватися на нові судові процеси. При цьому не має значення, у якому напрямку (\u0026laquo;униз\u0026raquo; або \u0026laquo;вгору\u0026raquo;) ієрархічними сходинками буде рухатися слідство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрипустимо, що слідство зможе ідентифікувати екіпаж установки, яка здійснила запуск ракети, що збила літак рейсу МН\u0026nbsp;17. Цілком ймовірно, його членами виявляться російські військовослужбовці, тобто члени регулярних збройних сил Російської Федерації. Заперечувати їхній статус комбатантів за МГП буде неможливо, навіть якщо керуватися підходами до цього питання, які взяли на озброєння прокуратура Нідерландів та Окружний суд Гааги. Окрім того, Окружний суд Гааги не просто повторив припущення обвинувачення про те, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 сталося через те, що цивільний літак хибно прийняли за військову ціль, а заявив про \u0026laquo;сценарій помилки\u0026raquo; як про дійсний факт. У підсумку складеться патова ситуація, коли переслідувати екіпаж установки за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, як це було у випадку з Л. Харченком, І. Гіркіним, С. Дубинським та О. Пулатовим, буде неможливо через імунітет комбатанта, а за воєнні злочини \u0026mdash; через попередні заяви прокуратури та висновок Окружного суду Гааги про відсутність у поведінці екіпажу характерного для воєнних злочинів ментального елементу (умислу). Звісно, не виключено, що члени екіпажу установки можуть дати слідству викривальні показання проти себе й зізнаються в тому, що свідомо збивали цивільний літак. Проте нині ніщо не вказує на те, що такий розвиток подій реалістичний. Тому, навіть встановивши особи членів екіпажу, слідство та обвинувачення, вочевидь, будуть вимушені й далі триматися \u0026laquo;сценарію помилки\u0026raquo;, який закриває можливість для кримінального переслідування членів екіпажу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВирок Окружного суду Гааги закриває й можливість для руху \u0026laquo;вгору\u0026raquo; по командному ланцюгу до військових і цивільних посадових осіб Російської Федерації. Кримінальне переслідування військових посадових осіб виявиться неможливим через ті ж причини, що й переслідування членів екіпажу установки, якщо той складався з російських військовослужбовців. Що ж стосується цивільних посадових осіб, то, якщо вони в значущий з погляду кримінального закону Нідерландів спосіб були пов'язані зі збиттям літака рейсу МН\u0026nbsp;17, їх кримінальне переслідування та покарання найімовірніше блокуватиме так званий \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.969\"\u003e\u003cem\u003eфункціональний імунітет (імунітет ratione materiae)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Цей передбачений загальним (звичаєвим) міжнародним правом імунітет гарантує, що посадові особи однієї держави не можуть зазнати кримінального переслідування та покарання чи навіть цивільної відповідальності з боку іншої держави за діяння, вчинені на офіційній посаді. При цьому \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.idi-iil.org/app/uploads/2017/06/2009_naples_01_en.pdf\"\u003eв доктрині міжнародного права\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, а головне \u0026mdash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.969\"\u003eу практиці держав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e має широку підтримку теза про винятки з правила про функціональний імунітет. Такими винятками вважаються випадки, коли посадова особа вчиняє злочини за міжнародним правом, зокрема воєнні злочини. Проте, як ми вже знаємо, згідно з позицією органів кримінальної юстиції Нідерландів, збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 було лише сукупністю \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo;, а не воєнних злочинів. До того ж судова практика Нідерландів узагалі скептично ставиться до винятків з правила про функціональний імунітет. У 2020 році той самий Окружний суд Гааги \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2020:667\"\u003eвідмовив у задоволенні цивільного позову\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про відшкодування шкоди, завданої діями найвищих командирів збройних сил Ізраїлю, які, за твердженням позивача, порушували МГП (були воєнним злочином). Суд заявив про відсутність достатніх підстав для висновку про те, що в подібних ситуаціях звичаєве міжнародне право містить винятки з правила про функціональний імунітет.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкими з огляду на все сказане вище видаються перспективи нових судових процесів у справі МН\u0026nbsp;17? На мій погляд, досить примарними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗАПИТАННЯ ІЗ ЗІРОЧКОЮ: ЯКІ УРОКИ НА ОСНОВІ ВИРОКУ ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ МОЖУТЬ ЗАСВОЇТИ УКРАЇНСЬКІ ПРАВОЗАСТОСУВАЧІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри всю спірність стратегії, обраної нідерландською прокуратурою у справі МН\u0026nbsp;17, а згодом схваленої Окружним судом Гааги, ця справа \u0026mdash; наочна ілюстрація того, наскільки важливу роль може відігравати міжнародне право в діяльності національних органів кримінальної юстиції. Це особливо актуально для українських правозастосувачів, які стикнулися з десятками тисяч діянь, які є злочинами за міжнародним правом, перш за все воєнними злочинами, після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначущість міжнародного права вимагає від національних правозастосувачів належного рівня розуміння та майстерності в його врахуванні. Прокурорам і суддям Нідерландів складно дорікнути відсутністю першого та другого, тим паче, що один з прокурорів (В. Фердінандюс) захистив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dare.uva.nl/search?identifier=96f67714-81f5-4bf2-8e88-ee6fc060e92d\"\u003eдисертацію про застосування міжнародного кримінального права в національному судочинстві\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Звісно, їхній підхід до тлумачення окремих норм міжнародного права в справі МН\u0026nbsp;17 був контроверсійним, але ця контроверсійність стала жертвою, яку, вочевидь, у розумінні правозастосувачів слід було принести, щоб задовольнити запит суспільства Нідерландів на швидку та ефективну правову відповідь на збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Тож, хоча ключові судження нідерландських правозастосувачів про міжнародне право й видаються суперечливими або не досить обґрунтованими, однак при цьому вони просякнуті внутрішньою логікою, що дозволяє зрозуміти, які ризики вони намагалися нейтралізувати та якими мотивами керувалися. На жаль, подібне не можна сказати, наприклад, про українську правозастосовну практику в справах про воєнні злочини, для якої \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1fXpUde1MnezxCBmW3nKWYChHcfKvUkIx/view?usp=sharing\"\u003eчасто\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e характерне механістичне, а не осмислене врахування міжнародного права при застосуванні національного кримінального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, справа МН\u0026nbsp;17 \u0026mdash; й антиприклад для наслідування. Вирок Окружного суду Гааги, звісно, не уособлює вибіркове або показове правосуддя, оскільки обвинувачення переконливо довело, а суд підтвердив зв'язок трьох підсудних зі збиттям літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Окрім того, одного з обвинувачених узагалі було виправдано. Однак цей вирок уособлює те, що можна назвати \u003cem\u003eпрагматичним правосуддям\u003c/em\u003e. Правозастосувачі прагнули не так встановити всю повноту фактів справи та спиратися на неупереджене тлумачення правових норм, як \u0026laquo;підпорядкувати\u0026raquo; факти справи та норми права меті швидкого та ефективного кримінального переслідування. Імовірно, що в окремій справі такий підхід можна якщо не виправдати, то принаймні просто прийняти як \u0026laquo;необхідне зло\u0026raquo;, хоча за будь-яких умов він залишатиме по собі на майбутнє правову недомовленість, як-от у випадку з вироком Окружного суду Гааги, який залишає чимало запитань стосовно того, чи справді збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 \u003cem\u003eне було\u003c/em\u003e воєнним злочином?! Однак, найголовніше, якщо подібний прагматичний підхід до правосуддя виявиться \u0026laquo;поставленим на конвеєр\u0026raquo;, особливо в украй резонансних справах про злочини за міжнародним правом, він майже неминуче обернеться юридичною катастрофою для держави, яка обере такий шлях. Питання лише в тому, коли ця катастрофа станеться та яку форму вона матиме.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":78,"url":"kostyantin-zadoya","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zadoya.jpg","name":"Костянтин","surname":"Задоя","post":"професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-zadoya.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":637,"url":"sudochinstvo-v-umovah-blekautiv-i-raketnih-atak-analiz-justtalk","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1674741016,"date":"26.01.2023","views":637,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/blekaut.jpg","mini_image":null,"name":"Судочинство в умовах «блекаутів» і ракетних атак: аналіз JustTalk","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальна юстиція \u0026mdash; це не лише про застосування матеріального та процесуального права. Це й про організацію роботи судів, прокуратур, адвокатів та інших учасників провадження. В умовах регулярних ракетних атак і відключень електроенергії і без того непростий багатокомпонентний організаційний процес зіткнувся з багатьма суперскладними викликами. JustTalk проаналізував деякі з них.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаші висновки ґрунтуються на:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрезультатах проведеного нами опитування представників судів, прокурорів й адвокатів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінформації, яку ми отримали від Офісу Генерального прокурора (ОГП) і Держаної судової адміністрації України (ДСА);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінформації із загальнодоступних джерел, зокрема офіційного сайту судової влади.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМОЖЛИВІСТЬ СХОВАТИСЯ ПІД ЧАС РАКЕТНИХ АТАК \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа інформацією ДСА, до сфери її управління належать 63 захисні споруди цивільного захисту, а саме \u0026mdash; 10 сховищ і 53 протирадіаційні укриття. 48 захисних споруд цивільного захисту розміщуються в будівлях судів \u0026mdash; це всього 7,12 % від загальної кількості судів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e67 % представників правосуддя, опитаних JustTalk, відповіли, що на їхніх робочих місцях немає укриття. 44 % повідомили, що продовжують працювати у звичному режимі навіть під час повітряної тривоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті заслуговує на увагу приклад Вінницького апеляційного суду. Частину приміщення суду, збудованого у 1957 році, \u0026mdash; підвал \u0026mdash; обладнано як укриття. \u0026laquo;Окрім технічної підготовки, ми вжили заходів, щоб легалізувати наше найпростіше укриття. Провели обстеження за участю представника з питань надзвичайних ситуацій Вінницької міської ради. Укриття офіційно зареєстровано. Інформацію про нього розміщено на сайті Вінницької міськради\u0026raquo;, \u0026mdash; розповідає Наталя Король, керівниця апарату суду. Приміщення має два виходи та може вмістити до 120 осіб. У ньому облаштовані місця для сидіння, санвузли, є централізоване водопостачання, водовідведення, вентиляція, резервне штучне освітлення, засоби зв\u0026rsquo;язку, аптечки\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОТИ ЗА ВІДСУТНОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа інформацією ДСА, централізовані закупівлі генераторів та іншого обладнання для роботи судів в умовах постійного відключення електроенергії не проводилися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e23 листопада 2022 року ДСА направила судам лист з переліком заходів у випадку планового відключення електроенергії. Здебільшого вони стосуються графіків резервування баз даних, підключення обладнання до електромереж із використанням безперебійного живлення, використання стабілізаторів напруги, завчасне вимкнення комп\u0026rsquo;ютерного обладнання перед плановими відключеннями світла. Також рекомендовано регулярно оприлюднювати на вебсайтах судів інформацію, яка може вплинути на розклад роботи суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість, за інформацією ОГП, централізовані роз\u0026rsquo;яснення щодо запровадження певного режиму роботи працівників обласних і окружних прокуратур в умовах регулярних відключень електроенергії чи запровадження дистанційної роботи в умовах воєнного стану кадровий підрозділ ОГП не розробляв і не впроваджував.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМайже всі центральні апарати обласних прокуратур самостійно придбали стаціонарні генератори та інші джерела безперебійного живлення. Безперервний мережевий доступ до інформаційно-телекомунікаційних систем органів прокуратури України здійснюється завдяки комунікаційному обладнанню ОГП і провайдера, які підключені до систем безперебійного живлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМОЖЛИВІСТЬ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 440 \u0026laquo;Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану\u0026raquo; у період воєнного стану для державних службовців і працівників державного органу, які перебувають на території України, за рішенням керівника державної служби в державному органі може запроваджуватись дистанційна робота в разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання посадових обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ ОГП наразі відсутні працівники, які працюють дистанційно. Результати нашого опитування показали, що практика запровадження дистанційної роботи неоднакова в різних прокуратурах і судах. Частина опитаних відповіла категоричне \u0026laquo;ні\u0026raquo; на питання про можливість працювати дистанційно, інша \u0026mdash; що такий формат можливий у період блекауту та небезпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікавим є приклад роботи Луганського окружного адміністративного суду. \u0026laquo;Після того, як ми евакуювалися до Дніпра, я поспілкувалася з Головою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Михайлом Смоковичем щодо можливості використання електронного суду, який у нас уже працював. Ще з 2018 року ми сканували всі матеріали справ і долучали електронні копії до системи \u0026laquo;Електронний суд, \u0026mdash; розповідає голова Луганського окружного адміністративного суду. \u0026mdash; Таким чином, усі матеріали були доступні в електронному вигляді, хоча ми й не змогли вивезти паперові примірники. Тому за погодженням з головою КАС ВС ми вирішили розпочати роботу дистанційно\u0026raquo;. Працівники Луганського окружного адміністративного суду встановили сервер на базі Дніпропетровського окружного адміністративного суду і завдяки електронному суду змогли приймати позовні заяви, електронну пошту, розглядати всі судові справи. Обговоривши все із суддями та працівниками апарату суду, Тетяна Смішлива видала наказ про поновлення роботи суду в дистанційному режимі, і 2 травня він знову запрацював\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з найбільших викликів під час війни учасники опитування назвали свій психологічний стан. Частина респондентів повідомила, що час, який вони проводять на роботі, збільшився, оскільки стало складніше планувати роботу й виконувати заплановане. Водночас опитані адвокати, судді та прокурори поділилися своїми рецептами збереження ресурсного стану. Зокрема, це заняття спортом, планування та дотримання визначеного режиму дня, читання книжок, улюблене хобі, прогулянки та спілкування з близькими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож вони розповіли, що усвідомлення того, що нашим захисникам на фронті набагато складніше, мотивує не опускати руки. Так само злість на ворога, віра в перемогу та бажання працювати на спільний результат дуже мотивує й допомагає у складних умовах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1302981/\"\u003ehttps://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1302981/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1341888/\"\u003ehttps://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1341888/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/blekaut.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":633,"url":"amnistiya-hto-mozhe-buti-amnistovanij-pislya-zavershennya-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1673438411,"date":"11.01.2023","views":1253,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/amnistiya_1.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія: хто може бути амністований після завершення збройного конфлікту?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАмністія \u0026mdash; одне з найгостріших питань постконфліктного врегулювання. Чому? \u003cspan\u003eТому \u003c/span\u003eщо в ЗМІ вона зазвичай подається як потенційна можливість для безкарності вбивць українського народу. Через це суспільство негативно її сприймає. Але настав час поглянути на цю тему під іншим кутом і зрозуміти, що амністія не має бути способом уникнення відповідальності воєнних злочинців. Вона має стати дієвим заходом для відновлення єдності українського суспільства.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамперед треба визначити, на кого буде поширюватися амністія. \u003cstrong\u003eВажливо зрозуміти: амністія не для російських вбивць, а для громадян України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародному збройному конфлікті, який триває вже дев\u0026rsquo;ятий рік, беруть участь не тільки росіяни, а й громадяни України, які перейшли на бік ворога. Для таких українців, які скоюють воєнні злочини, прощення немає. Вони мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності й понести покарання за свої вчинки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться не про Мінські угоди, підписані ще у 2014 році, і не про Закон України \u0026laquo;Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей\u0026raquo;, ухвалений 16 вересня 2014 року. Його не підписав ані Голова Верховної Ради, ані Президент України, тому він не набув чинності. Хоча саме Мінські угоди й зазначений закон передбачали \u0026laquo;амністію для всіх\u0026raquo;. Через це і могла народитися думка, що амністія може стати інструментом безкарності воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправді, навіть міжнародні норми передбачають надання широкої амністії. Наприклад, стаття 6(5) Додаткового протоколу ІІ до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), встановлює: \u0026laquo;Після завершення воєнних дій органи, що перебувають у владі, \u003cem\u003eпрагнуть надати якомога ширшу амністію особам\u003c/em\u003e, які брали участь у збройному конфлікті, та особам, позбавленим волі з причин, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом (\u0026hellip;)\u0026raquo;. Але ця \u0026laquo;широта\u0026raquo; може розумітися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаприклад, політика ООН стосовно амністії передбачає декілька принципів. Отже, держави повинні:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзабезпечити, щоб особи, відповідальні за серйозні порушення прав людини і гуманітарного права, були притягнуті до відповідальності;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзабезпечити жертвам право на правовий захист, зокрема на компенсацію;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eамністія не може перешкоджати жертвам або всьому суспільству дізнатися правду про злочини.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу стає зрозуміло, що амністія не може бути поширена на воєнних злочинців. Тобто \u003cstrong\u003e\u0026laquo;амністії для всіх\u0026raquo; немає місця\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТеоретично, якщо амністія охопить навіть воєнних злочинців, то вона порушуватиме міжнародні норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом такої ситуації може бути запроваджена в Хорватії амністія й ухвалене у 2014 році рішення Великої палати Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Маргуш проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаявник був хорватським військовослужбовцем, який під час війни вчинив низку злочинів проти цивільного населення, убив і поранив кількох цивільних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля війни в державі було оголошено загальну амністію за злочини, учинені у зв\u0026rsquo;язку з війною. Маргуша почали притягати до кримінальної відповідальності, але суд вирішив його амністувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це хорватська прокуратура вирішила, що вбивство невинних цивільних осіб \u0026mdash; це воєнний злочин, тому Маргуш має бути притягнутий до кримінальної відповідальності. У результаті кримінальну справу поновили, Маргуша звинуватили у воєнних злочинах, визнали винним і засудили на тривалий строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення статті 4 Протоколу 7 Європейської конвенції з прав людини, яка передбачає заборону подвійного притягнення до кримінальної відповідальності. У своєму рішенні Велика палата суду людини роз\u0026rsquo;яснила, що такі амністії неприйнятні й за міжнародним правом не мають сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХто ж тоді може бути амністований? Не слід забувати, що життя на окупованих територіях триває. Хтось побив свого сусіда, інший вкрав мобільний телефон, ще хтось \u0026mdash; грубо порушив громадський порядок, коли вчинив бешкет на центральному ринку, ображаючи продавців і покупців. Також є ті, хто продавав їжу ворогу, хто лікував ворога, хто працював у соціальних службах незаконно створених органів. Якщо притягати до відповідальності кожного, хто вчинив злочини невеликого або середнього ступеня тяжкості, або кожного, хто якимось чином співпрацював чи надавав послуги окупантам, то доведеться притягати до відповідальності чи не третину дорослого населення, що перебувало під окупантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте якщо злочини не були воєнними, а особи, які їх скоїли, уже покаялися в скоєному і бажають спокутувати свою провину, то застосування амністії зможе показати і світовій спільноті, і українцям, що Держава Україна піклується про добробут свого населення, що Україна готова прощати й будувати нове життя на тих територіях, де окупанти намагалися знищити сліди минулого життя й зробити все, щоб люди забули, що вони українці.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":86,"url":"olga-semenyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_6531-olyga-semenyuk.jpg","name":"Ольга","surname":" Семенюк","post":"адвокатка, координаторка освітнього напряму УГСПЛ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/amnistiya_1.jpg","tags":[{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":673,"url":"justconf2022--yaki-tsinnosti-mae-translyuvati-sistema-kriminalnoi-yustitsii-zaraz","video":"3wkr-Pj5q3Y","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682281745,"date":"27.12.2022","views":238,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_4.png","mini_image":null,"name":"JustConf2022 | Які цінності має транслювати система кримінальної юстиції зараз?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкі цінності має транслювати система кримінальної юстиції суспільству зараз? З чим, в першу чергу, вона має асоціюватися?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоїми думками та відчуттями поділилися представники організаторів і партнерів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e: Національного антикорупційного бюро України, Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;, Офісу Ради Європи в Україні, Офісу Генерального прокурора, Тренінгового центру прокурорів України, АО \u0026laquo;Назар Кульчицький і партнери\u0026raquo; та JustGroup.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; конференція про ідеї, які змінюють кримінальну юстицію в Україні, і людей, які додають системі сенсів, руху та розвитку. Цього року це ще й про сміливість, яка стала основою витримки та стійкості українського духу. Адже, окрім прагнення вистояти, ми прагнемо й справедливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_4.png","tags":[{"id":524,"name":"JustConf"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":672,"url":"justconf2022--scho-vplivae-na-zmini-ta-rozvitok-kriminalnoi-yustitsii","video":"JjiqktUEdbI","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682281377,"date":"22.12.2022","views":249,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_3.png","mini_image":null,"name":"JustConf2022 | Що впливає на зміни та розвиток кримінальної юстиції?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкі позитивні зміни в кримінальній юстиції відбуваються зараз? Що додає оптимізму? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоїми думками та відчуттями поділилися представники організаторів і партнерів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e: Національного антикорупційного бюро України, Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;, Офісу Ради Європи в Україні, Офісу Генерального прокурора, Тренінгового центру прокурорів України, АО \u0026laquo;Назар Кульчицький і партнери\u0026raquo; та JustGroup. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; конференція про ідеї, які змінюють кримінальну юстицію в Україні, і людей, які додають системі сенсів, руху та розвитку. Цього року це ще й про сміливість, яка стала основою витримки та стійкості українського духу. Адже, окрім прагнення вистояти, ми прагнемо й справедливості.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_3.png","tags":[{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":524,"name":"JustConf"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":671,"url":"rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat","video":"GJRRHll2NM0","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280817,"date":"21.12.2022","views":312,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_2.png","mini_image":null,"name":"Роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює та як отримати результат?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯка роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПро сильні та слабкі сторони розповів \u003cstrong\u003eЄвген Крапивін\u003c/strong\u003e, контентний редактор JustTalk, експерт JustGroup, експерт з кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозапис спільної дискусії JustTalk і Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo; \u0026laquo;Розслідування воєнних злочинів: півроку після повномасштабного вторгнення\u0026raquo;, яка відбулась 28 серпня 2022 року, доступний за \u003ca href=\"https://youtu.be/92mOVz8KDQI\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e________________________________\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3KuyUwY\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":669,"url":"justconf2022--chas-najbilshih-viprobuvan--tse-takozh-chas-rozvitku-ta-zmitsnennya","video":"w89N4o7vkPQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280302,"date":"20.12.2022","views":265,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3.png","mini_image":null,"name":"JustConf2022 | Час найбільших випробувань — це також час розвитку та зміцнення","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; конференція про ідеї, які змінюють кримінальну юстицію в Україні, і людей, які додають системі сенсів, руху та розвитку. Цього року це ще й про сміливість, яка стала основою витримки та стійкості українського духу. Адже, окрім прагнення вистояти, ми прагнемо й справедливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧас найбільших випробувань \u0026mdash; це також час розвитку та зміцнення. Як нові виклики, що постали перед Україно з 24 лютого 2022 року, впливають на кримінальну юстицію? Своїми думками та відчуттями поділилися представники організаторів і партнерів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e: Національного антикорупційного бюро України, Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;, Офісу Ради Європи в Україні, Офісу Генерального прокурора, Тренінгового центру прокурорів України, АО \u0026laquo;Назар Кульчицький і партнери\u0026raquo; та JustGroup. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3.png","tags":[{"id":524,"name":"JustConf"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":670,"url":"oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett","video":"ChduQmkrUA4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280576,"date":"08.12.2022","views":262,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_1.png","mini_image":null,"name":"Огляд різних моделей розслідування воєнних злочинів: «внутрішньої» та «зовнішньої» | Мартін Хаккетт","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eМартін Хаккетт\u003c/strong\u003e, експерт Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo;, розповідає про різні моделі розслідування воєнних злочинів: \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; (наприклад, у Косово, а також у Хорватії та деяких інших країнах колишньої Югославії) й \u0026laquo;зовнішню\u0026raquo; (наприклад, у Сирії). Мартін очолював прокуратуру з переслідування за воєнні злочини у Республіці Косово та являється старшим радником ООН з питань переслідування за злочин тероризму в контексті Близького Сходу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозапис спільної дискусії JustTalk і Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo; \u0026laquo;Розслідування воєнних злочинів: півроку після повномасштабного вторгнення\u0026raquo;, яка відбулась 28 серпня 2022 року, доступний за \u003ca href=\"https://youtu.be/92mOVz8KDQI\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e ________________________________\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3KuyUwY\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":625,"url":"derzhavna-zrada-st-111-kk-ukraini-vs-kolaboratsijna-diyalnist-st-111-1-kk-ukraini-u-rozrizi-vidpovidalnosti-suddiv-i-pravoohorontsiv-v-okupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1670408250,"date":"07.12.2022","views":2184,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-712.png","mini_image":null,"name":"Державна зрада (ст. 111 КК України) vs. колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) у розрізі відповідальності суддів і правоохоронців в окупації","description":"\u003cp\u003eМета цієї статті \u0026mdash; не так пропозиція відповідей і рішень, як постановка, на наш погляд, важливих питань, на які необхідно знайти відповіді для правильного застосування кримінального закону та забезпечення справедливого правосуддя.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eКримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК України) доповнено ст. 111-1 на початку березня 2022 року. Частина 7 цієї статті передбачає відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або органах правопорядку, створених на тимчасово окупованій території. Тобто до березня 2022 року відповідальність за такі дії в КК України не була передбачена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас з 2014 року відкривалися кримінальні провадження, а також ухвалювалися вироки, зокрема, відносно суддів і прокурорів, які продовжили виконувати свої функції у створених окупаційною владою так званих \u0026laquo;судових органах і прокуратурі\u0026raquo;. Такі дії кваліфікувалися за ст. 111 КК України як державна зрада.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, у листопаді 2022 року прокуратура АР Крим та м. Севастополя \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://t.me/prokark/1110\"\u003eповідомила\u003c/a\u003e про скерування до суду ще 11 обвинувальних актів стосовно кримських суддів, які зрадили Україну. \u003cem\u003e\u0026laquo;Спеціальним досудовим розслідуванням встановлено, що після окупації півострова, 11 українських суддів, зрадили присязі на вірність народу України та перейшли на службу до незаконно створених судових органів держави-окупанта. Вони обійняли різні посади, зокрема й керівні, йдеться про суддю незаконно створеного Апеляційного суду, голову та суддю окупаційного Ленінського районного суду, а також суддів, що перейшли працювати до Нахімовського, Євпаторійського та Сімферопольського, Нижньогірського, Феодосійського районних \u0026laquo;судів\u0026raquo; так званої Республіки Крим. Усі вони безпосередньо сприяли становленню та зміцненню окупаційних судових на півострові, а також брали участь у формуванні та організації роботи. Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада)\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, наразі склалася ситуація, коли одні й ті ж дії \u0026mdash; \u0026laquo;зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території\u0026raquo; \u0026mdash; кваліфікуються / можуть бути кваліфіковані як за ст. 111 КК України, так і ч. 7 ст. 111-1 КК України, оскільки формулювання обвинувачення, наведеного вище за ст. 111, повністю підпадає під диспозицію ч. 7 ст. 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСт. 111 КК України передбачає відповідальність за державну зраду, вчинену в таких формах: 1) перехід на бік ворога в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Аналіз \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106877239\"\u003eвироків\u003c/a\u003e за цією категорією справ свідчить про те, що дії з переходу на службу до окупаційних судів та органів правопорядку суди кваліфікують як державну зраду у формі підривної діяльності. При цьому ані КК України, ані інше законодавство не містять визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo;. Фактично злочинні дії за цим складом злочину зводяться до переходу на службу до окупаційної влади, що само собою описується як акт, який завдає шкоди суверенітету України і сприяє посиленню тимчасової окупації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАналізуючи спосіб, яким законодавець запровадив норму, що передбачає відповідальність за \u0026laquo;добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території\u0026raquo;, можемо дійти висновку, що таким чином він криміналізував дії, які раніше не були криміналізовані. Оскільки цей склад злочину не було деталізовано в ст. 111 КК України, його внесли окремою статтею, яка раніше не існувала.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, у нас постають два взаємопов\u0026rsquo;язані питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо ст. 111 і ч. 7 ст. 111-1 КК України охоплюють різні злочини, у чому полягають критерії їх розмежування?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо саме ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачила відповідальність за склад злочину \u0026laquo;добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території\u0026raquo;, то чи правомірне притягнення до кримінальної відповідальності осіб за аналогічні дії, але за іншою статтею, тобто фактично до ухвалення закону, який встановив кримінальну відповідальність за такі дії?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-712.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":626,"url":"kriminalnij-protses-pid-chas-vijni-yaki-osoblivosti","video":"1KShgotHSGc","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1670795521,"date":"05.12.2022","views":310,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kriminalyniy.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальний процес під час війни: які особливості?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e говоримо з \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською,\u003c/strong\u003e суддею Верховного Суду, про кримінальний процес під час війни: дотримання процесуальної форми, збирання доказів, допит свідків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eОсобливості збору доказів, зміни у кримінальному процесі в цілому, новий підхід до оцінки \u0026laquo;поважності причин\u0026raquo;, як необхідно обгрунтовувати \u0026ldquo;об\u0026rsquo;єктивну неможливість\u0026rdquo; проведення слідчої дії у загальному порядку, нові повноваження прокурора та до чого тут слідчий суддя? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eПро все це йдеться в епізоді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kriminalyniy.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":624,"url":"terorizm-i-zbrojnij-konflikt-rozmezhuvannya-pravovih-definitsij","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1669810328,"date":"30.11.2022","views":1194,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-3011.jpg","mini_image":null,"name":"ТЕРОРИЗМ І ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ: РОЗМЕЖУВАННЯ ПРАВОВИХ ДЕФІНІЦІЙ","description":"\u003cp\u003eВійна в Україні має дещо інших характер, ніж більшість війн останнього часу. Вона стирає відмінність між такими поняттями, \u003cstrong\u003eяк тероризм, державний тероризм і збройний конфлікт.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eДосвід України, на жаль, робить великий внесок у роз\u0026rsquo;яснення та інтерпретацію як звичаєвого, так і договірного міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо 24 лютого 2022 року наша держава протягом восьми років не могла чітко визначитися та відповісти на питання: тероризм чи збройний конфлікт; заручники чи військовополонені. Але відповідь важлива, бо від неї залежить, які підходи будуть застосовуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ новому епізоді JustTalk_Context \u003cstrong\u003eОлена Бальжик, \u003c/strong\u003eсуддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, допомогла чітко розмежувати ці поняття та розповіла, які чинники впливають на кваліфікацію. Відеозапис ефіру доступний за \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/3Am5JmDv8FU\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ квітні \u003cstrong\u003e2014 року\u003c/strong\u003e у зв\u0026rsquo;язку із заворушеннями на певних територіях Донецької та Луганської областей було запроваджено режим антитерористичної операції, який через чотири роки замінили на операцію об\u0026rsquo;єднаних сил. Цей правовий режим почав розцінюватися як певна кваліфікація подій. Тобто фактично наслідки подій на сході в межах кримінальних проваджень кваліфікувалися як терористична діяльність. Ця позиція підтримувалася не лише на національному рівні, а й міжнародному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ \u003cstrong\u003e2015 році\u003c/strong\u003e Україна звернулася із заявою про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду, у якій зазначила, що представники терористичних організацій самопроголошених \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; вчиняють злочини проти людяності та воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ \u003cstrong\u003e2017 році\u003c/strong\u003e Україна звернулася до Міжнародного суду ООН із заявою про те, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму. У заяві Україна зазначила, що РФ фінансує, постачає зброю, навчає представників терористичних організацій \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; нападів на цивільне населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли антитерористична операція почала розгортатися і були затримані перші представники \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, їхні дії кваліфікували в межах кримінальних проваджень за ст. 258 Кримінального кодексу України як терористична діяльність і ст. 258-3 \u0026mdash; як участь у терористичних організаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа попередньою оцінкою Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, на сході України відбувався змішаний збройний конфлікт, тобто одночасно існував міжнародний збройний конфлікт і неміжнародний. Попри напрацювання практики з питань порушення законів і звичаїв війни, усе ж таки в кримінальних провадженнях залишалася кваліфікація терористичної діяльності й участі в терористичних організаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕРОРИЗМУ ТА ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТероризм і збройний конфлікт \u0026mdash; це невзаємопов\u0026rsquo;язані поняття з різних сфер регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку\u003cstrong\u003e збройного конфлікту\u003c/strong\u003e будуть застосовуються норми міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права. У деяких випадках убивства або руйнування об\u0026rsquo;єктів (комбатантів або військових об\u0026rsquo;єктів) не є злочинами, якщо дотримані принципи пропорційності та інші принципи міжнародного гуманітарного права, тому що воно виділяє як законні, так і незаконні об\u0026rsquo;єкти нападу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку \u003cstrong\u003eтероризму\u003c/strong\u003e застосовується національне законодавство про боротьбу з тероризмом, а також міжнародне право прав людини. На рівні міжнародного права тероризм розглядався по-різному, насамперед крізь призму актів, які можуть бути вчинені. Загалом налічується близько 19 універсальних механізмів. Це протоколи, конвенції, які містять перелік цих актів, резолюції Ради Безпеки ООН, стратегії Генеральної Асамблеї ООН щодо боротьби з тероризмом, але більшість з цих нормативно-правових актів виключають їх застосування в умовах збройного конфлікту. Лише деякі, наприклад Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, допускають одночасне застосування з нормами міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧИННИКИ, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО ЗМІШУВАННЯ ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЯНЬ ТЕРОРИЗМУ ТА ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світовій практиці часто порівнюють умови існування неміжнародного збройного конфлікту з тероризмом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо говорити про міжнародний збройний конфлікт, то протистояння відбувається між двома державами, участь у ньому беруть збройні групи, і їхні дії та акти насилля регламентуються нормами міжнародного гуманітарного права, оскільки здебільшого простежується чіткий зв\u0026rsquo;язок з певною державою. Якщо такий зв\u0026rsquo;язок неможливо простежити, то може йти мова про виокремлення неміжнародного збройного конфлікту. Саме участь збройних груп у неміжнародному збройному конфлікті може порівнюватися з терористичними організаціями, оскільки вони так само не мають статусу комбатантів (лише якщо держава-агресор не визнає їх частиною своїх збройних сил).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відміну від терористичних організацій, застосування насилля сторонами неміжнародного збройного конфлікту регламентується як договірним міжнародним гуманітарним правом, так і звичаєвим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час збройного конфлікту можуть розв\u0026rsquo;язуватися політичні питання, зміни територій, створюватися небезпека суспільству через акти насилля, тому дуже важко розмежувати збройний конфлікт, терористичну організацію та їхні сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВажливий чинник, який призводить до змішування кваліфікації, \u0026mdash; об\u0026rsquo;єкт посягання\u003c/strong\u003e. І при збройному конфлікті, і при тероризмі посягання здійснюється на безпеку суспільства певної держави та міжнародної спільноти. Але потрібно дивитися на контекст: чи впливає на вчинення злочину наявність збройного конфлікту, чи зумовлено застосування сили певними політичними мотивами. Важливо відзначити, що в обох випадках безпосереднім об\u0026rsquo;єктом посягання є населення, яке не бере участі в бойових діях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСама суть тероризму та збройного конфлікту полягає не лише у вчиненні актів насилля, а й поширенні страху понад звичайний рівень. Говорячи про це почуття, міжнародне гуманітарне право використовує такий термін, як терор, і він не тотожний тероризму як явищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРО ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ НЕМІЖНАРОДНОГО ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаконодавство деяких країн говорить, що саме інтенсивність, характер і ступінь організації збройних формувань дозволяють оцінювати певну ситуацію як збройний конфлікт, а не терористичну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, військове керівництво Великої Британії зазначає, що застосування сили всередині держави не може регламентуватися нормами міжнародного гуманітарного права, якщо діяльність злочинних або терористичних організацій не досягне порогу неміжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eНагадаємо, що \u003cstrong\u003eнеміжнародний збройний конфлікт\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це тривале збройне протистояння між державою та неурядовими збройними групами або між такими групами.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії у рішенні Харадіная уточнив, що в цьому випадку тривалість стосується не часу, а інтенсивності протистояння. Апеляційна палата навела критерії, які варто враховувати при визначенні порогу досягнення неміжнародного збройного конфлікту. Серед них \u0026mdash; характер, інтенсивність протистояння, тривалість, тип зброї, кількість людей і тип сил, які беруть участь у збройному протистоянні, кількість жертв, розмір шкоди, кількість осіб, які були змушені покинути зону протистояння, залучення Ради Безпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний трибунал щодо колишньої Югославії у справі проти Делаліча уточнив: \u0026laquo;Для того, щоб відмежувати неміжнародний збройний конфлікт від внутрішніх заворушень, від терористичної діяльності, наголос робиться саме на ТРИВАЛОМУ збройному конфлікті та ступені організованості залучених сторін\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРАКТИКА ЩОДО ЗЛОЧИНУ ТЕРОРУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУперше злочин терору розглядався в практиці Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії в справі Галича. Він полягав у поширенні страху понад звичайний рівень. Тобто не будь-які наслідки збройного конфлікту та його вплив на населення можна вважати терором. При кваліфікації важливе значення відіграє саме намір сторони, яка здійснює атаку, поширити страх. І цей намір обов\u0026rsquo;язково має бути доведений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПригадаємо випадки, коли за списками російської розвідки здійснювалися \u0026laquo;зачистки\u0026raquo; осіб, які, на її думку, становили небезпеку і були патріотично налаштовані. Ще один приклад, коли під час посівної росіяни заміновували поля, обшукували склади та вивозили сільськогосподарську техніку до Чечні або Криму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля ухвалення рішення у справі Галича були й інші судові процеси щодо злочину терору, зокрема спеціальний суд у справі Сьєрра-Леоне. При визначенні елементів складу злочинів суд звертався до практики міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії та зазначав, \u003cstrong\u003eщо злочин терору може полягати не лише в актах насилля, а й у погрозах насилля\u003c/strong\u003e, а також не лише щодо цивільного населення, а й щодо цивільних об\u0026rsquo;єктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДІЇ, ЯКІ СХОЖІ НА ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ, АЛЕ НЕ Є ТЕРОРИЗМОМ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eНе можна вважати злочином тероризму акти насилля як під час збройного конфлікту, так і в мирний час, які вчиняються однією державою щодо іншої держави та здійснюються безпосередньо військовими силами в належній формі або силами комбатантів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе можна відносити до злочину тероризму дії проти законних цілей війни, таких як ворожі комбатанти або стратегічна інфраструктура, яка є складовою збройних сил противника.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе може бути злочином тероризму випадкове пошкодження певного майна або спричинення смерті під час атаки чи спроби атаки на законні цілі війни.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе можуть вважатися злочином тероризму обґрунтовані засоби самозахисту.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПІДСУМОК\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eЗлочини збройного конфлікту та тероризму пов\u0026rsquo;язані.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЖоден міжнародний документ чітко не визначає, як розмежувати злочин тероризму та неміжнародного збройного конфлікту.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОзнакою розмежування можна вважати те, що представники терористичних угрупувань не зобов\u0026rsquo;язані дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗлочин тероризму характеризується високою організованістю, плануванням і послідовністю.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗлочини тероризму завжди більше спрямовані на цивільне населення, урядові установи та здійснюються неурядовими суб\u0026rsquo;єктами, тоді як війна ведеться між державами та недержавними суб\u0026rsquo;єктами.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМотивом тероризму є поширення страху серед населення, а війни здебільшого ведуться з економічних і геополітичних причин.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТерористичні акти можуть становити політичний аспект бойових дій, якщо при кваліфікації чітко простежується намір здійснити політичний тиск на сторону збройного конфлікту.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eJustTalk_Contex в умовах війни \u0026mdash; спеціальна рубрика, ведучою якої є \u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e, суддя Вищого антикорупційного суду. Наразі вже підготовлено 11 епізодів, які можна переглянути на нашому \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtube.com/playlist?list=PL9uRPTpI04cus_o2rNRhnOWTusxpVwdBJ\"\u003eYouTube-каналі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-3011.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":628,"url":"terorizm-i-zbrojnij-konflikt-rozmezhuvannya-pravovih-definitsij_1","video":"3Am5JmDv8FU\u0026t=1590s","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1671426771,"date":"23.11.2022","views":279,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/balyghik-video.jpg","mini_image":null,"name":"Тероризм і збройний конфлікт: розмежування правових дефініцій","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВійна в Україні відрізняється від більшості воєн, що відбувалися за останнє сторіччя. Вона стирає відмінність між поняттями тероризм, державний тероризм та збройний конфлікт.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРосія веде масовані обстріли українських міст, що знаходяться далеко за лінією фронту, цілеспрямовано руйнує об\u0026rsquo;єкти інфраструктури, вбиває сотні мирних жителів. Як правильно кваліфікувати такі дії \u0026mdash; як злочин тероризму чи як збройний конфлікт?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e#JustTalk_Context\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e в умовах війни говоримо про тероризм і збройний конфлікт із суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області\u003cstrong\u003e Оленою Бальжик.\u003c/strong\u003e У чому різниця між злочином тероризму та збройним конфліктом? Чи можлива терористична діяльність в умовах збройного конфлікту? Як та кого притягувати до відповідальності? Які чинники призводять до змішування правової кваліфікації тероризму і збройного конфлікту? \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eПро все це дивіться у відео!\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/balyghik-video.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":622,"url":"mushinskij-proti-ukraini-yak-evakuatsiyu-peretvoriti-na-katuvannya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1668080552,"date":"10.11.2022","views":487,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1011.png","mini_image":null,"name":"«Мушинський проти України»: як евакуацію перетворити на катування?","description":"\u003cp\u003e20 жовтня 2022 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі \u0026laquo;Мушинський проти України\u0026raquo;. Справа стосувалася жорстокого поводження із в\u0026rsquo;язнями в Сокальській виправній колонії № 47.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ далекому 2012 році в установі сталася велика пожежа, внаслідок якої вогонь перекинувся на житловий корпус, де утримувалися довічно позбавлені волі. Працівники колонії замість того, щоб організувати належну евакуацію постраждалих, надати першу допомогу, побили їх. Побиття було масовим \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e постраждала майже кожна евакуйована особа. Для насильства не було жодних причин, адже засуджені не вчиняли бунт і тим паче не мали жодного стосунку до пожежі. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДо Європейського суду з прав людини звернулося більше ніж десяток засуджених, які скаржилися на жорстоке фізичне насильство. Утім, побитих було набагато більше. Зверненню до міжнародних інстанцій, звісно, передував розгляд в українських органах правопорядку, які не побачили (як завжди!) ані слідів жорстокого поводження, ані зловживання владою посадовими особами колонії. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк наслідок, через десять років жодну особу не притягнуто до відповідальності за безпідставне побиття людей. Навпаки \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e деякі з посадовців отримали підвищення. Тим часом постраждалі й досі лікують хронічні захворювання, які виникли внаслідок нападу на них у 2012 році. Європейський суд з прав людини визнав порушення їхніх прав і, наприклад, у справі \u0026laquo;Мушинський проти України\u0026raquo; присудив заявнику 12 тисяч євро моральної компенсації. Компенсації отримали й інші постраждалі. Таким чином, через зухвалу поведінку кількох десятків офіцерів тюремної системи український державний бюджет збіднів на сотні тисяч євро за останні роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЩО РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВиникає питання: чи не логічніше запобігати порушенням прав в\u0026rsquo;язнів, а в разі їх виникнення \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e гідно розслідувати такі випадки на національному рівні? Такий підхід допоміг би зупинити карколомне порушення закону. Тим паче зараз, у воєнний час, евакуації проводяться в багатьох установах. За словами самих засуджених, як евакуація, так і їх \u0026laquo;прийом\u0026raquo; на новому місці не завжди відповідають європейським стандартам. Не будемо стверджувати, але цілком імовірно, що в майбутньому нас чекають нові справи, схожі на справу Мушинського. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПід час евакуації засуджених до них не має застосовуватися фізичне насильство, їх потрібно перевозити в гідних умовах, забезпечувати харчуванням і медичною допомогою. На жаль, це відбувається не завжди. Доки тюремна система не почне визнавати помилки, світ продовжуватиме потерпати від насильства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАРАЗ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ початку повномасштабної війни у ЗМІ неодноразово з\u0026rsquo;являлися повідомлення про побиття засуджених під час евакуації. Один з найбільш висвітлених випадків \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e побиття засуджених під час евакуації із Запоріжжя на Кіровоградщину. Воно відбулося після прибуття засуджених до нового місця відбування покарання. Як наслідок, багато осіб отримали тілесні ушкодження. Побиття мали ті ж самі ознаки, що й у справі Мушинського, \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e безпідставність, масовість, жорстокість. Можливо, через декілька років ми побачимо у ЗМІ повідомлення про рішення Європейського суду з прав людини в новій справі. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМи маємо прагнути до європейських цінностей і стандартів у всіх сферах, а не тільки тих, які нам видаються вигіднішими. Доки ми не будемо дотримуватися прав найбільш вразливих категорій населення, доти не зможемо називатися справді європейською демократичною державою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":82,"url":"ganna-ovdienko","show_main":0,"image":null,"name":"Ганна","surname":"Овдієнко","post":"Адвокатка ГО «ХПГ»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1011.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":621,"url":"diskriminatsiya-vs-efektivne-rozsliduvannya-domashnogo-nasilstva","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1667900421,"date":"08.11.2022","views":968,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1111.jpg","mini_image":null,"name":"Дискримінація vs. ефективне розслідування домашнього насильства","description":"\u003cp\u003e22 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) ухвалив \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-219257%22]}\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eрішення \u003c/a\u003eу справі \u0026laquo;Івашків проти України\u0026raquo;, уперше в історії незалежної України \u003cem\u003eпідтвердивши позицію, що бездіяльність органів влади разом з дискримінаційним ставленням до постраждалих, применшенням завданої шкоди порушує відразу кілька статей Конвенції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНад цією справою працювали \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eХристина Кіт\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, голова Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;, і \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eГалина Федькович\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, головна юрисконсультантка ГО \u0026laquo;Жіночі перспективи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаявниця у справі скаржилася на \u003cem\u003eнеефективне розслідування тривалого жорстокого поводження з нею її колишнього чоловіка\u003c/em\u003e (заявниця неодноразово зверталася до органів влади через \u0026laquo;погане\u0026raquo; поводження з нею її колишнього чоловіка, але звернення були безуспішними) і \u003cem\u003eнеадекватне визначення національними судами суми компенсації в цивільній справі у зв\u0026rsquo;язку з дискримінаційним ставленням до неї за ознакою статі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ фокусі цієї справи перед ЄСПЛ постали такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЩОДО ЗОБОВ\u0026rsquo;ЯЗАННЯ ДЕРЖАВИ ЗАПОБІГТИ ВИПАДКАМ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідкриття провадження у справі судом не мало превентивного ефекту, оскільки заявниця повторно зазнала побиття, так само як і засудження її колишнього чоловіка, оскільки після цього він знову побив заявницю. У зв\u0026rsquo;язку з цим ЄСПЛ дійшов висновку, що бездіяльність поліції разом з неадекватним реагуванням суду дозволили колишньому чоловіку заявниці продовжувати образливо поводитися з нею. Отже, держава не запобігла відомому ризику жорстокого поводження із заявницею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЩОДО ЗОБОВ\u0026rsquo;ЯЗАННЯ ПРОВЕСТИ ЕФЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ТВЕРДЖЕНЬ ПРО ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ЗАЯВНИЦЕЮ (ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ)\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ встановив, що в контексті насильства в сім\u0026rsquo;ї \u003cem\u003eоргани влади завжди повинні з\u0026rsquo;ясовувати, що сталося, і не мають покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки, щоб закрити розслідування у справі щодо насильства\u003c/em\u003e. Виявляється, поліція не розслідувала серйозно та ретельно скарги заявниці на жорстоке поводження з боку колишнього чоловіка, а тому ЄСПЛ дійшов висновку, що держава не виконала свій обов\u0026rsquo;язок щодо ефективного розслідування жорстокого поводження, якого зазнала заявниця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЩОДО ДИСКРИМІНАЦІЇ ЗАЯВНИЦІ НАЦІОНАЛЬНИМИ СУДАМИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ СУМИ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ШКОДУ, ЗАВДАНУ ВНАСЛІДОК НАНЕСЕННЯ ЇЙ ЛЕГКИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ (ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 14 У ПОЄДНАННІ ЗІ СТАТТЕЮ 3 КОНВЕНЦІЇ)\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаявниця скаржилася на те, що сума компенсації в її цивільній справі була неадекватною і що національні суди дискримінували її за ознакою статі, звинувачуючи в провокуванні колишнього чоловіка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ зазначив, що районний суд присудив заявниці 5\u0026nbsp;000\u0026nbsp;грн відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд Львівської області зменшив зазначену суму до 2\u0026nbsp;000 грн, встановивши, що заявниця спровокувала своїми діями колишнього чоловіка на вчинення насильства. Таким чином, \u003cem\u003eнаціональний суд де-факто звинуватив заявницю в її побитті колишнім чоловіком, що вказує на дискримінаційне ставлення до заявниці як жінки та упередження, яке існує у судовій системі. \u003c/em\u003eЗа результатами розгляду ЄСПЛ зауважив, що відповідні дії свідчать про упереджене ставлення до постраждалої від домашнього насильства, притаманне судовій системі України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗазначимо, що такі дії органів влади частково зумовлені наявним правовим регулюванням і відповідним сприйняттям домашнього насильства як явища представниками органів правопорядку та інших органів влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУтім, ухвалення Закону України \u0026laquo;Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами\u0026raquo; від 20 червня 2022 року (після чого положення Стамбульської конвенції стали частиною національного законодавства) має змінити ставлення до постраждалих від домашнього насильства та сприяти уникненню дискримінаційного підходу до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтамбульська конвенція передбачає в тому числі скасування законів і практики, які є дискримінаційними стосовно жінок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім цього, вона зобов\u0026rsquo;язує держави змінити підхід до такої категорії справ, як злочини, пов\u0026rsquo;язані з домашнім насильством, і розглядати їх навіть за відсутності скарг чи заяв постраждалої, тобто вилучити їх з переліку справ приватного обвинувачення. Проте станом на сьогодні Кримінальний процесуальний кодекс України у статті 477 визначає перелік справ, які можуть бути розпочаті лише за заявою потерпілої особи (справи приватного обвинувачення), серед них легкі тілесні ушкодження (ст. 125 ККУ), побої та мордування (ст. 126 ККУ), домашнє насильство (ст. 126-1 ККУ), зґвалтування (ст. 152 ККУ), сексуальне насильство (ст. 153 ККУ) тощо. Віднесення злочинів, пов\u0026rsquo;язаних з домашнім насильством, до категорії приватних сприяє поширенню стереотипу про те, що \u0026laquo;це приватна справа сім\u0026rsquo;ї\u0026raquo;, що може мати наслідком продовження такого насильства та невжиття органами правопорядку належних заходів для розслідування таких кримінальних правопорушень, притягнення винних до кримінальної відповідальності, пропозицій постраждалим відкликати їх скарги тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1 листопада 2022 року Стамбульська конвенція набула чинності в Україні, що свідчить про початок процедури оцінювання України на предмет відповідності її законодавства Стамбульській конвенції (country-by-country evaluation procedure), що починається з первинного оцінювання, за яким слідують наступні етапи оцінювання\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Таке оцінювання здійснюється GREVIO (групою експертів у сфері насильства проти жінок і домашнього насильства, відповідальною за експертне оцінювання впровадження Стамбульської конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез деякий час після набрання чинності Стамбульською конвенцією GREVIO має надіслати Україні опитувальник\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e про законодавчі та інші заходи, вжиті задля введення в дію положень Стамбульської конвенції. Заповнений опитувальник стане основою звіту GREVIO про поточну ситуацію в Україні у сфері протидії насильству стосовно жінок і домашньому насильству. Такий звіт готується орієнтовно протягом 5\u0026ndash;7 місяців після направлення заповненого опитувальника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, з 1 листопада 2022 року Україна стане предметом моніторингу GREVIO, що є одним з ключових органів для боротьби з насильством стосовно жінок і домашнім насильством у всій Європі. Завдяки процедурі звітності GREVIO може просувати заходи щодо боротьби з насильством стосовно жінок і домашнім насильством, зокрема на національному рівні. Так, взаємодія GREVIO з державою під час процедури оцінювання країни та через спеціальну процедуру розслідування сприяє дотриманню та реалізації Стамбульської конвенції, а також дозволяє GREVIO розробляти індикатори виконання Стамбульської конвенції й готувати рекомендації для держави щодо боротьби з насильством стосовно жінок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/about-monitoring1\"\u003ehttps://www.coe.int/en/web/istanbul-convention/about-monitoring1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/grevio-inf-2016-1-eng-first-baseline-questionnaire/1680a60a4b\"\u003ehttps://rm.coe.int/grevio-inf-2016-1-eng-first-baseline-questionnaire/1680a60a4b\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":81,"url":"darya-rosohata","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rosohata.jpg","name":"Дар'я ","surname":"Росохата","post":"Cпеціалістка Аналітичного центру ЮрФем","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1111.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":620,"url":"amnistiya-i-proschennya-yak-elementi-rozbudovi-miru-pislya-zbrojnogo-konfliktu--justtalk_context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1667480891,"date":"03.11.2022","views":769,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/amnistiya.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія і прощення як елементи розбудови миру після збройного конфлікту | JustTalk_Context [текстова версія]","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна \u0026mdash; не перша країна, яка зіткнеться з питаннями амністії та прощення як елементів перехідного правосуддя після завершення збройного конфлікту. І вже зараз варто говорити про це, напрацьовувати відповідне законодавство, аналізувати досвід інших країн і перебирати найкращі практики\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ межах #JustTalk_Context \u003cstrong\u003eОльга Семенюк\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка освітнього напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, розповіла про постконфліктне примирення та можливі інструменти перехідного правосуддя для єдності українського народу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПереглянути відеозапис розмови можна за \u003ca href=\"https://youtu.be/KOvcEykTGSY\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e. У цьому матеріалі ділимося ключовими тезами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДОСВІД ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ 1996 по 1998 рік у Південно-Африканській Республіці працювала Комісія правди та прощення \u0026mdash; спеціальна комісія для розслідування злочинів, здійснених у період апартеїду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВона збирала свідчення жертв війни про злочини, скоєні проти них або свідками яких вони стали, а також визначала рекомендований розмір репарації. Комісія аналізувала отримані свідчення і рекомендувала, яку виплату жертви мають отримати. Ще одним її повноваженням був розгляд прохань про амністію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвернень надходило багато, проте Комісія задовольняла лише невелику кількість. Кожне прощення, кожна амністія мали обґрунтовані підстави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, до уваги слід узяти менталітет. У Південно-Африканській Республіці існує принцип \u0026laquo;убунту\u0026raquo;, коли люди обмінюються подарунками і таким чином відновлюють не лише взаємини, а й на духовному рівні віднаходять порозуміння. До нього зверталися і під час перехідного правосуддя, коли злочинці просили амністію безпосередньо в жертв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДОСВІД КОЛУМБІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля конфлікту для злочинців були створені спеціальні умови для амністії. Вони відновлювали школи, лікарні, інші об\u0026rsquo;єкти інфраструктури. Тобто кримінальну відповідальність замінили участю у відновленні того, що вони самі й зруйнували, адже праця \u0026mdash; кращий вихователь, ніж позбавлення волі або праця під час позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДОСВІД БОСНІЇ ТА ГЕРЦЕГОВИНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВійна тривала між представниками трьох націй \u0026mdash; босняками, сербами та хорватами. Конфлікт завершився, але боротьба між ними залишилася. Однією з причин може бути дуже велике амністування, тому що амністували навіть чоловіків, які вчиняли тяжкі злочини, наприклад зґвалтування жінок. У результаті люди залишилися жити окремими націями, і прощення не відбулося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗАКОНОДАВСТВО\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗбройна агресія Росії проти України розпочалася у 2014 році, і вже тоді виникла ідея амністування. Того ж року Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України \u0026laquo;Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей\u0026raquo;, проте законної сили він так і не набрав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ документі багато невизначеностей і неоднозначних трактувань, а також він не охоплює весь контекст війни, тому не допустимо, щоб цей закон набрав чинності в такій редакції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧИ СТОСУЄТЬСЯ АМНІСТІЇ ТА ПРОЩЕННЯ КОМБАТАНТІВ-ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа російських комбатантів поширюється міжнародне гуманітарне право. Відповідно до нього їх не можна притягнути до відповідальності безпосередньо за участь у збройному конфлікті, проте це можна зробити за інші злочини. Коли ми говоримо про амністію, то мова йде здебільшого про українських військових, які перейшли на сторону \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, Росії і вчиняють злочини проти українців або підтримують місцеву владу на окупованих територіях, або осіб, які не були в лавах Збройних Сил України, але зараз чи ще з 2014 року долучилися до військових підрозділів \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКОНЦЕПЦІЯ МОЖЛИВОГО МЕХАНІЗМУ АМНІСТІЇ ТА ПРОЩЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто розмежовувати злочини за ступенем тяжкості. Якщо людина скоїла легке кримінальне правопорушення, то до неї може застосовуватися амністія. Якщо вона вчинила важкий злочин, то, напевно, про амністію взагалі не може йти мова. Така людина має понести відповідальність, інакше вона не змінить свій світогляд. Наша мета має полягати не лише в покаранні особи, але й у впливі на її свідомість, адже з часом вона повернеться в суспільство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб прощення, амністія та примирення відбулися, мають бути створені додаткові умови та вимоги до осіб. Важливо не забути про думку потерпілих \u0026mdash; чи готові вони надати прощення злочинцям. Ще одним важливим елементом є компенсація. Мало лише попросити в жертви прощення, злочинець повинен відшкодувати завдану шкоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eНаше покоління навряд чи вибачить ті звірства, які зараз вчиняє російська армія, проте ми повинні закласти фундамент для наступних поколінь і вже зараз говорити про перехідне правосуддя, щоб уникнути конфліктів у майбутньому.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЕлементи перехідного правосуддя: компенсація шкоди жертвам конфлікту, відновлення їхніх матеріальних і моральних прав, відновлення порушених прав населення загалом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ випадку України хотілося б, щоб питання амністії розглядав квазідержавний орган, але не державний. Проте чинне законодавство передбачає, що амністію може застосовувати лише суд.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eАмністувати можна тих, хто скоїв нетяжкі злочини (тобто не можна амністувати за умисне вбивство, зґвалтування, терористичні акти тощо), можемо говорити й про державну зраду, але це тяжкий злочин.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДля амністування обов\u0026rsquo;язково потрібні спеціальні умови та врахована думка потерпілих осіб.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/amnistiya.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":619,"url":"seksualne-nasilstvo-povyazane-zi-zbrojnim-konfliktom-inozemnij-dosvid--justtalk-world-epizod-6","video":"Lezi521XLUc","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1666966066,"date":"28.10.2022","views":877,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/snpk.jpg","mini_image":null,"name":"Сексуальне насильство, повʼязане зі збройним конфліктом: іноземний досвід | JustTalk World Епізод 6","description":"\u003cp\u003eСправи СНПК вимагають прийняття труднощів, що виникли під час підготовки, і, що найважливіше, визнання травматичних подій, які пережила потерпіла особа та її родина. Вони зазнали неймовірних страждань. Чим можуть допомогти прокурори та слідчі\u0026hellip; і суспільство?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/d_Wci8u791w\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eВідео оригінальною мовою (англійською)\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе широка тема, і обговорення в рамках JustTalk_World є лише незначною складовою великого та складного завдання з розслідування та притягнення до відповідальності за ці злочини в судовому порядку. Воно не є остаточним або завершеним, тому обговорення спрямоване на підвищення обізнаності щодо проблемних питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо пам\u0026rsquo;ятати, чому \u003cstrong\u003eці принципи важливі, зрештою, ми бажаємо зафіксувати травматичні події/злочини та якомога краще захистити потерпілих, а також спробувати відновити справедливість для них і для суспільства.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВизнаючи це, головний меседж обговорення полягає у сприянні обізнаності потерпілих і кращих практиках взаємодії з суспільством в цілому та у кримінального процесі зокрема.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, меседж в межах процедури розслідування та притягнення до відповідальності полягає в тому, щоб якомога якісніше зафіксувати свідчення потерпілих і свідків, а також:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eуникнути повторної травматизації;\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзастосувати підхід, орієнтований на потерпілу особу.\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЦих підходів мають дотримуватись підготовлені прокурори та слідчі, приділяючи особливу увагу встановленню відносин і бережному ставленню до свідків. Це вимагатиме управління очікуваннями та \u003cstrong\u003eнадання інформації потерпілій особі протягом усієї тривалості провадження.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливою особливістю, яка безпосередньо пов\u0026rsquo;язана з принципом уникнення повторної травми, та підходом, орієнтованим на потерпілу особу, є \u003cstrong\u003eнеобхідність координації між слідчими та іншими міжвідомчими групами\u003c/strong\u003e. Наприклад, якщо буде створено спеціальні парламентські комісії (або інші механізми) для вивчення справ щодо СНПК, потрібно буде приділити велику увагу забезпеченню координації між цими органами та ОГП, який керує кримінальними розслідуваннями. Це робиться для того, щоб уникнути травмування через необхідність отримання додаткових пояснень від постраждалої особи та звести до мінімуму ситуації, які можуть призвести до\u0026nbsp; надання численних суперечливих свідчень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, \u003cstrong\u003eє побоювання щодо анонімності, оскільки залучення кількох установ може підвищити ризик розкриття особи.\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак, якщо ці установи ефективно взаємодіятимуть, це дасть можливість підвищити обізнаність громадськості та зменшити стигматизацію потерпілих від цих злочинів, але при цьому (і це необхідно підкреслити) благополуччя потерпілих не повинно ставитися під загрозу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_________\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ новому відео #JustTalk_World йдеться про: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПідхід, орієнтований на потерпілих від сексуального насильства, вчинених в умовах збройного конфлікту \u0026ndash; який досвід його застосування в інших країнах?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі докази потрібні для доказування СНПК і чому ключовою в тому, щоб їх забезпечити, є потерпіла особа?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПро що говорить досвід інших збройних конфліктів: як відновити справедливість для потерпілих від СНПК? В чому саме полягає ця справедливість?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпікер: \u003cstrong\u003eМартін Хаккетт\u003c/strong\u003e, експерт Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo;, старший радник ООН з питань переслідування за злочин тероризму в контексті Близького Сходу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМодератор: \u003cstrong\u003eЄвген Крапивін\u003c/strong\u003e, контентний редактор JustTalk, експерт JustGroup, експерт з кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/snpk.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":618,"url":"doktrina-inevitable-discovery-po-ukrainski-yak-verhovnij-sud-rozshiryue-mezhi-dopustimosti-dokaziv-u-kriminalnomu-provadzhenni","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1666862034,"date":"27.10.2022","views":4838,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2710-sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Доктрина «inevitable discovery» по-українськи: як Верховний Суд розширює межі допустимості доказів у кримінальному провадженні?","description":"\u003cp\u003eВерховний Суд застосував у правовій позиції доктрину \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; \u0026ndash; \u0026laquo;якщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від порушення прав підозрюваного, такий доказ може бути визнаний допустимим\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598651\"\u003eПостанова ВС 26 вересня 2022 р., справа № 737/641/17\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eДоктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; (inevitable discovery) запозичена із практики Верховного Суду США (Nix v. Williams (1984)). При цьому вона критикується з позиції сторони захисту, адже за умови її недобросовісного застосування судами може відбутись легітимація порушень з боку сторони обвинувачення. Саме тому варто детальніше проаналізувати та відповісти на питання, чи можливі винятки з пануючої в Україні доктрини \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа класичним визначенням \u0026laquo;неминучість\u0026raquo; виявлення полягає в тому, що доказ було б виявлено в будь-якому разі, не зважаючи на незаконний характер його отримання\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Ця доктрина є одним з винятків із поширеної доктрини \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo; (fruit of the poisonous tree), яка більш відома на європейському континенті завдяки ЄСПЛ і полягає у тому, що доказ, отриманий із порушенням прав людини, а так само і похідні від нього \u0026ndash; мають визнаватись судом недопустимими. До речі, ця доктрина також сформульована Верховним Судом США, але набагато раніше \u0026ndash; у справі \u0026laquo;Сільверторн Ламбер Ко. проти Сполучених Штатів\u0026raquo; (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/251/385/\"\u003eSilverthorne Lumber Co. v. United States\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) (1920), а саме словосполучення у сучасному його вигляді у справі \u0026laquo;Нардон проти Сполучених Штатів\u0026raquo; (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/308/338/\"\u003eNardone v. United States\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) (1939). З часом з неї почали зʼявлятись винятки: \u0026laquo;очищена пляма\u0026raquo; (\u0026laquo;очищення від бруду\u0026raquo;), \u0026laquo;незалежне джерело\u0026raquo;, \u0026laquo;нешкідлива помилка\u0026raquo;, \u0026laquo;професійний імунітет\u0026raquo; і врешті \u0026laquo;неминуче виявлення\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВперше доктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; була застосована Верховним Судом США у справі \u0026laquo;Нікс проти Вільямса\u0026raquo; (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/467/431/\"\u003eNix v. Williams, 467 U.S. 431\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e): згідно із матеріалами справи, у 1968 році в Де-Мойні, штат Айова зникла десятирічна дівчина. Після показань свідка поліція отримала ордер на арешт підозрюваного Роберта Вільямса і почала пошук тіла загиблої. 26 грудня Вільямс здався поліції в Девенпорті. Адвокати Вільямса і сторона обвинувачення досягли певних домовленостей, відповідно до яких його не допитували до перевезення назад в Де-Мойн. Однак, повернувшись у Де-Мойн, один із детективів переконав Вільямса показати, де було заховане тіло, нібито для того, щоб сім\u0026rsquo;я загиблої змогла здійснити належне поховання, згідно із релігійним обрядом. Врешті-решт, здійснюючи тиск на свідомість шляхом викликання жалю, Вільямса переконали, і він показав поліції, де було заховане тіло. Згодом підсудний був визнаний винним у вбивстві, але вирок був скасований Верховним Судом в Брюері з тієї підстави, що звинувачення ґрунтувалося на заявах обвинуваченого проти самого себе, які були незаконно спровоковані поліцією. У ході подальшого судового розгляду було вирішено включити тіло потерпілої як доказ, при цьому зазначено, що, незважаючи на те, що воно було виявлено за допомогою порушення права на допомогу адвоката, \u003cstrong\u003eвоно було б неминуче виявлено в ході поліцейських заходів із розшуку тіла, які здійснювались у той час в тому районі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд США констатував: \u0026laquo;\u003cem\u003eЯкщо звинувачення може встановити за переважаючими доказами, що інформація в кінцевому рахунку або неминуче була б виявлена законними засобами\u0026hellip; тоді для обґрунтування утримання від їх визнання допустимими існує так мало причин, що докази повинні бути прийняті. Все, що менше цього, суперечить логіці, досвіду та здоровому глузду\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Насправді Суд більше констатував практику, яка вже існувала у більшості Штатів і була підтверджена федеральними судами, тобто проголосив її відповідність\u0026nbsp; Конституції США. При цьому суддя (Justice) Вільям Бреннан-молодший (William J. Brennan Jr.) висловив збіжну думку, в якій погодився з рішенням, проте зазначив, що до таких доказів має застосовуватись вищий стандарт доказування, аніж зазвичай\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ рішенні \u0026laquo;Нікс проти Вільямса\u0026raquo; Верховний Суд США застосував такий підхід саме до первинного доказу, нічого не зазначивши про похідні докази (derivative evidence). Пізніше у рішенні \u0026laquo;Мюррей проти США\u0026raquo; (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://tile.loc.gov/storage-services/service/ll/usrep/usrep487/usrep487533/usrep487533.pdf\"\u003eMurray v. United States, 487 U.S. 533\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) (1988) Суд застосував цю доктрину і до похідних доказів, створивши прямий виняток із доктрини \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;. В науці цей підхід отримав назву \u0026laquo;доктрини окремого джерела\u0026raquo; (independent source doctrine). Насправді це не єдині винятки з \u0026laquo;правил виключення\u0026raquo; (exclusion rules) (застосовно до української термінології \u0026ndash; правил допустимості доказів), адже із цими доктринами також поєднані такі підходи як \u0026laquo;очищення від плям/бруду\u0026raquo;, \u0026laquo;нешкідливої помилки\u0026raquo; (помилка, що не може вплинути на справедливість вироку) тощо. Оскільки це не предмет розгляду цієї статті та і просто за браком місця, ми пропустимо цей момент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча доктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; і є звичною для американського правосуддя, тим не менш вона регулярно піддається критиці з боку виправдання можливих зловживань. Іншими словами \u0026ndash; вона може бути передумовою до незаконних дій з боку органів правопорядку. Наприклад, критика з боку професора Бостонського Юридичного Коледжу Р. Блума\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яку можна узагальнити до того, що визначити межу вірогідності неминучості не так просто як здається на перший погляд, адже причинно-наслідковий звʼязок часто буває не очевидним і рівень припущення занадто великий. Водночас зазначимо, що критика не завжди буває аргументованою, наприклад використовувались аргументи \u003cem\u003ead absurdum \u0026ndash; \u003c/em\u003eприпустимо детектив завжди може проводити незаконні обшуки, адже він має намір отримати ордер і неминуче його б отримав\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зрозуміло, що навіть за умови слабкого судового контролю, говорити про високу вірогідність санкціонування слідчої дії не те саме, що говорити про явище, яке має неминучий, невідворотний характер. \u003cstrong\u003eПідсумовуючи, можна сказати, що все залежить від ретельності суду у перевірці неминучості викриття, тож такі справи, мабуть, мають розглядати \u0026laquo;судді-Геркулеси\u0026raquo; Рональда Дворкіна.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТепер перейдемо на крок ближче до України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 2018 році ЄСПЛ врешті погодився на доктрину \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; і використав її у справі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.com.ua/wp-content/uploads/2018/07/CASE-OF-SVETINA-V-SLOVENIA.pdf\"\u003e\u0026laquo;Свєтіна проти Словенії\u0026raquo; (Заява №38059/13)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; в ньому Суд визнав, що незаконний спосіб отримання доказів не суперечить вимозі справедливого судового розгляду, а саме у цій справі мова йшла про отримання інформації з незаконного перевіреного телефону, який був би все одно перевірений органами правопорядку в ході розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ зазначив, що питання допустимості доказів належить до питань тлумачення національного законодавства, тож в основному має вирішуватися національними судами. Таким чином, \u003cstrong\u003eСуд не робить ніякого висновку щодо відповідності \u0026laquo;доктрини неминучого виявлення\u0026raquo; вимогам Конвенції. Суд також зазначає, що, хоча і можливо, що дані, отримані незаконним чином із мобільного телефону заявника, відігравали певну роль на початковому етапі розгляду, що призвів до затримання заявника, вони не використовувалися як докази під час судового розгляду. А засудження заявника ґрунтувалося на ряді інших інкримінуючих доказах, не пов\u0026rsquo;язаних із незаконно отриманими даними\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуддя ЄСПЛ Пінто де Альбукерке (Paulo Pinto de Albuquerque) висловив збіжну думку. Загалом погоджуючись із рішенням Суду, він зазначив, що Суд повинен скористатися цією можливістю, і заявити, що \u0026laquo;\u003cem\u003eдоктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; несумісна з Конвенцією і прецедентною практикою Суду. В принципі, обвинувальний вирок не повинен ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконними засобами, зокрема, в спосіб, який порушує права за Конвенцією, як це сталося в цій справі. Ані незаконні первинні докази, ані сумнівні вторинні докази не можуть бути просто збережені, із припущенням, що вони неминуче були б виявлені\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, суддя зазначає, що імовірнісні оцінки вкриті подекуди тим, що психологи називають \u0026laquo;мотивованими міркуваннями\u0026raquo;, схильністю людей \u0026laquo;приходити до тих висновків, до яких вони прагнуть\u0026raquo;, навіть якщо це має на увазі використання одних і тих же фактів для \u0026laquo;доступу до різних переконань і правил при наявності різноспрямованих цілей для виправдання протилежних висновків із різних приводів\u0026raquo;. Мені це нагадує ситуацію із \u0026laquo;внутрішнім чуттям\u0026raquo; досвідчених слідчих та оперативників, які вдаються до засобів тиску (аж до катувань), адже впевнені у винуватості особи, при цьому посилаючись на власну інтуїцію \u0026nbsp;(нейробіолог Шейн ОʼМара (Shane O\u0026rsquo;Marra) у книзі \u0026laquo;Чому тортури не працюють: нейронаука допиту\u0026raquo; (2015) чудово продемонстрував на емпіричних даних, що чим більше такий досвід, тим більш хибною така інтуїція виявляється на практиці).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож і для ЄСПЛ ця доктрина залишається на хиткому ґрунті. Хоча це рішення запобігає абсолютизації доктрини \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;, яке часто зустрічається з боку вітчизняних юристів, які за будь-яким порушенням, нехай і найменшим, бачать підставу для визнання доказу недопустимим. Не говорячи вже про те, що Конвенція не містить вимог до допустимості доказів, а говорить лише про права, серед яких справедливий суд. Допустимість доказів \u0026ndash; прерогатива національного законодавця.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eІ тепер про Україну.\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд застосував доктрину \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo;: \u0026laquo;\u003cem\u003eякщо відповідний доказ із неминучістю був би отриманий незалежно від порушення прав підозрюваного, такий доказ може бути визнаний допустимим (доктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; є одним із виключень з доктрини \u0026laquo;плодів отруйного дерева\u0026raquo;). Отже, для вирішення питання про допустимість чи недопустимість у цілому протоколу огляду місця події та речових доказів, виявлених під час такого огляду, суд апеляційної інстанції повинен з урахуванням специфічних обставин цього кримінального провадження з'ясувати чи існують об'єктивні підстави вважати, що місце знаходження трупа було б із неминучістю виявлено незалежно від показань ОСОБА_1\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598651\"\u003eПостанова ВС 26 вересня 2022 р., справа № 737/641/17\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема полягала в тому, що засуджена особа після затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення не була забезпечена захисником, а відомості, отримані від неї були використані для віднайдення трупа. Таким чином було порушено його право зберігати мовчання і на правову допомогу, проте з матеріалів справи вбачається, що труп був би неминуче виявлений, незалежно від того як і коли підозрювана особа надала відомості про його місцезнаходження. Таким чином касаційну скаргу задоволено частково, а у справі призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПростіше повірити в те, що звичною практикою для сторони обвинувачення є завчасне виключення доказів, що можуть бути недопустимими, і тому ситуації, в яких можна було б говорити про неминучість виявлення, просто не розглядаються судами. Лише в поодиноких випадках, коли центральний доказ здобуто із порушенням кримінальної процесуальної форми, можна говорити про можливість формулювання правових позицій Верховного Суду. Від того це рішення стає ще більш цінним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе може не тішити і те, що останнім часом у полі зору Касаційного кримінального Суду у складі Верховного Суду перебувають саме питання допустимості доказів. Не так давно \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nova-pozitsiya-verhovnogo-sudu-chi-vsi-porushennya-kpk-mayut-naslidkom-nedopustimist-dokaziv-vidpovid-na-pozitsiyu-advokata-olega-nesinova\"\u003eобговорювалась\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (провадження № 13-3кс22, справа № 756/10060/17), згідно з висновками якої \u0026laquo;\u003cem\u003eу випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи, суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права та свободи було порушено і в чому це виражалося\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто \u003cstrong\u003eККС ВС здається далекий від формалізму у підходах до питань доказів і доказування, адже для нього не будь-яке порушення кримінальної процесуальної форми є підставою для \u0026laquo;виключення\u0026raquo; доказу, тобто визнання його недопустимим. \u003c/strong\u003eТаким чином вся дискусія щодо цього нового для судової практики України словосполучення \u0026laquo;неминуче виявлення\u0026raquo; \u0026ndash; це продовження дискусії стосовно правил допустимості доказів. Інколи може здатись, що КПК України у ст.ст. 86-89 дає однозначні підходи до цього, проте чим більше вивчаєш цю тему, тим більше проблемних питань виникає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоктрина \u0026laquo;неминучого виявлення\u0026raquo; заслуговує на життя в українській правозастосовчій та судовій практиці, звісно, за умови належного її застосування. Така позиція розширює погляд на питання допустимості доказів у кримінальному провадженні та демонструє здатність судової практики враховувати кращі практики іноземних юрисдикцій для забезпечення інтересів правосуддя.\u003c/strong\u003e Врешті, ми не говоримо про те, що певні цілі мають досягатись незалежно від засобів, тобто що докази мають бути отримані за будь-яку ціну, але \u003cstrong\u003eми впевнені, що формальні порушення чи порушення, що не впливають на справедливість правосуддя не можуть перегорнути шальки терезів на інший бік і призвести до виправдання винуватих осіб і марнування ресурсів правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026ldquo;Inevitable discovery rule\u0026rdquo; // Legal Information Institute, Cornell Law School [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.law.cornell.edu/wex/inevitable_discovery_rule.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; McInnis, Tom N. \u003c/em\u003e(2006). \u0026laquo;Nix v. Williams and the Inevitable Discovery Exception\u0026raquo;. St. Louis University Public Law Review. 28: 397\u0026ndash;446.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Bloom R. M,\u003c/em\u003e \u0026rsquo;Inevitable Discovery: An Exception beyond the Fruits\u0026rsquo;(1992) 20 American Journal of Criminal Law 79\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Troy E. Golden \u003c/em\u003eThe Inevitable Discovery Doctrine Today: The Demands of the Fourth Amendment, Nix, and Murray, and the Disagreement Among the Federal Circuits, 13 BYU J. Pub. L. 97 (1998).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Шило О.Г., Бабаєва О.В., Меркулов М.О. \u003c/em\u003eДоктрина неминучого виявлення в рішення Європейського Суду з прав людини у справі \u0026laquo;Свєтіна проти Словенії\u0026raquo;: генеза та практика застосування / Питання боротьби зі злочинністю. Випуск 38. Х., 2019. \u0026ndash; С. 63. \u0026ndash; Щиро раджу цю статтю для подальшого дослідження проблеми, адже вона дає хороший екскурс у проблему.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2710-sayt.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":617,"url":"yak-vidrizniti-nepokoru-vid-nevikonannya-nakazu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1666775617,"date":"26.10.2022","views":4173,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2610sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Як відрізнити «непокору» від «невиконання наказу»","description":"\u003cp\u003eВ умовах воєнного стану актуалізувалися питання правильної кваліфікації військових злочинів. У зв\u0026rsquo;язку з цим важливо визначити всі умови, необхідні для виникнення кримінальної відповідальності, а також правильно відмежувати два схожі склади злочину \u0026mdash; \u0026laquo;непокору\u0026raquo; (стаття 402 Кримінального кодексу України) і \u0026laquo;невиконання наказу\u0026raquo; (стаття 403 Кримінального кодексу України).\u003c/p\u003e","text":"\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eЩо спільного мають ці склади злочинів? \u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до частин 2 і 3 статті 401 Кримінального кодексу України суб\u0026rsquo;єктами військових злочинів можуть бути військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв\u0026rsquo;язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом. Особи, не зазначені в цій статті, несуть відповідальність за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому зазначимо, що відповідно до частини 4 статті 24 Закону України \u0026laquo;Про військовий обов'язок і військову службу\u0026raquo; військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eна території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eна шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпоза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпід час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпід час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eХто не належить до суб\u0026rsquo;єктів військових злочинів?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе є суб'єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні військових ліцеїв, особи, які незаконно призвані на військову службу або на ній перебувають тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eЯкі відмінності?\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНепокора (стаття 402 Кримінального кодексу України)\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу, що може полягати в невчиненні дій, які підлеглий зобов'язаний виконати відповідно до виданого йому наказу, або у вчиненні заборонених наказом дій, а також у несвоєчасному або неповному виконанні наказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФорма відмови: підлеглий відкрито й категорично заявляє, що він не буде виконувати наказ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальне правопорушення, передбачене статтею 402 Кримінального кодексу України, вчиняється тільки з прямим умислом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНевиконання наказу (стаття 403 Кримінального кодексу України)\u003c/strong\u003e натомість характеризується такими ознаками:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутні відкрита заява про небажання виконати наказ і демонстративні дії, що свідчать про небажання підлеглого підпорядковуватися наказу свого начальника;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідповідальність настає тільки в разі, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Наказ, який підлягає виконанню\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eОкремої уваги потребує питання про визначення умов, за яких наказ підлягає виконанню.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМожна виокремити такі ознаки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується законних вимог;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідданий уповноваженою особою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдотриманий належний порядок відання;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвиконання наказу не має суперечити чинному законодавству та порушувати конституційні права і свободи людини і громадянина.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до пункту 30 Закону України \u0026laquo;Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України\u0026raquo; підлеглий зобов\u0026rsquo;язаний беззастережно виконувати накази начальника, окрім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому відповідно до Закону України \u0026laquo;Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України\u0026raquo; подання скарги на наказ командира не зупиняє його виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід \u0026laquo;явно злочинним наказом\u0026raquo; слід розуміти наказ про вчинення діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України або яке є злочином відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями (частина 2 статті 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Реєстру судових рішень, більшість справ за статтею 402 Кримінального кодексу України завершені обвинувальними вироками на підставі угод про визнання винуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДокази, що свідчать про наявність складу злочину, передбаченого статтею 402 Кримінального кодексу України: покази свідків, письмова відмова, визнання вини.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":80,"url":"kristina-reu","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/reu.jpg","name":"Кристина","surname":"Реу","post":"адвокатка, членкиня руху #Адвокати ЗСУ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2610sayt.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":616,"url":"stvorennya-mizhnarodnogo-tribunalu-dlya-peresliduvannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-obmin-informatsieyu-uchast-poterpilih-robota-z-informatsieyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1666693042,"date":"25.10.2022","views":389,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-2510.jpg","mini_image":null,"name":"СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТРИБУНАЛУ ДЛЯ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: обмін інформацією, участь потерпілих, робота з інформацією","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПерспектива створення Спеціального трибуналу зі злочинів агресії (STCoA) не така страшна, як може здатися. Організація Об\u0026rsquo;єднаних Націй, по суті, робила це раніше, коли вела переговори та створювала Спеціальний суд для Сьєрра-Леоне (SCSL) і Надзвичайні палати в судах Камбоджі (ECCC).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвтор:\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003ci\u003e\u003cspan\u003e \u003cstrong\u003eПосол Девід Шеффер\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u0026mdash;\u003c/strong\u003e колишній професор права Майєра Брауна/Роберта А. Гельмана в Північно-Західній Прітцкерівській школі права (2006-2020). Він був послом США з особливих доручень з питань воєнних злочинів (1997-2001) і очолював делегацію США на переговорах в ООН щодо створення Міжнародного кримінального суду.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eThe Case for Creating an International Tribunal to Prosecute the Crime of Aggression Against Ukraine.\u003cspan\u003e Information Sharing, Victim Participation, Outreach and More\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83290/tribunal-crime-of-aggression-part-four-2/\"\u003e\u003cem\u003e28.09, for JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМарія Жукова\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвичайно, жоден із цих трибуналів не мав повноважень переслідувати злочин агресії, який був би єдиним злочином для STCoA. SCSL був уповноважений переслідувати воєнні злочини та злочини проти людяності, а ECCC мав юрисдикцію щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Кожен трибунал також мав змогу до судового переслідування певних національних законів, що стосуються розслідуваної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезважаючи на це, трибунали завдячували своє юридичне існування міжнародним договорам, укладеним між ООН і відповідним урядом, а саме урядом Сьєрра-Леоне у випадку\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-agreement.pdf\"\u003eSCSL\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі урядом Камбоджі у випадку\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/sites/default/files/legal-documents/Agreement_between_UN_and_RGC.pdf\"\u003eECCC\u003c/a\u003e. Це передбачало (1) розробку проекту конституційного статуту трибуналу, який було введено в дію внутрішнім законодавством національним урядом, і (2) розробку проекту договору ООН, який включатиме статут. Судді кожного трибуналу склали свої відповідні правила процедури та доказування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля створення STCoA отримуватиме підтримку як від Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй, яка діє через Генерального секретаря та Генеральну Асамблею, так і від уряду України. Така легітимність може виявитися надзвичайно важливою для притягнення політичних і військових лідерів до відповідальності згідно з міжнародним і українським кримінальним законодавством за злочин агресії, а також для впливу на те, як Міжнародний суд справедливості може колись винести рішення щодо державної відповідальності Росії, і, можливо, Білорусі, за агресивну війну проти України. Міжнародний суд покладався на Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії (МТКЮ) у засудженні геноциду в Сребрениці, щоб\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eвизначити\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпорушення Сербією\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\"\u003eКонвенції про геноцид\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eчерез нездатність запобігти геноциду в Сребрениці або передачі Ратко Младіча, головного обвинуваченого в геноциді та співучасті в геноциді в Сребрениці, під варту МТКЮ, щоб постати перед судом. Висновки спеціального кримінального трибуналу за підтримки ООН щодо злочину агресії проти України, ймовірно, матимуть таку ж вагу в майбутніх обговореннях Міжнародного суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальні положення статуту STCoA можна легко почерпнути з аналогічних формулювань та ідей у статутах\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eSCSL\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/sites/default/files/legal-documents/KR_Law_as_amended_27_Oct_2004_Eng.pdf\"\u003eECCC\u003c/a\u003e, а також із\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eРимського статуту\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМіжнародного кримінального суду (МКС), статутів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eICTY\u003c/a\u003e, Міжнародного кримінального трибуналу по\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eРуанді\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(ICTR), а також Спеціального трибуналу для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.stl-tsl.org/en/documents/legal-documents/statute-of-the-tribunal\"\u003eЛівану\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(STL). Переговори між юристами ООН і українськими офіційними представниками мають бути керованими та завершитися протягом кількох тижнів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цій\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/u-n-general-assembly-and-international-criminal-tribunal-for-russian-aggression-against-ukraine/\"\u003eсерії\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвже розглянуто нагальну потребу та переконливе обґрунтування STCoA та деякі його визначальні характеристики, такі як юрисдикція та структура. Тут я розглядаю деякі додаткові міркування, зокрема обмін інформацією, участь потерпілих і зусилля з поширення інформації. Я детально обговорив ці питання під час\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/wp-content/uploads/2022/09/UNSC-Letter-12-August-2022.pdf\"\u003eкруглого столу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЄльського клубу 22 червня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eОсобливості Трибуналу\u003c/h4\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбмін інформацією з обмеженим доступом\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки злочин агресії є \u0026laquo;злочином керівництва\u0026raquo;, а відповідні рішення ухвалюються на найвищих рівнях уряду, військових, а іноді й у бізнесі, то важливо, щоб статут STCoA містив положення, які дозволяють йому доступ до та використання інформації з обмеженим доступом, проте тільки як основний доказ, яка передана прокурору різними урядами з певними умовами. Римський статут (статті 54(3)(e) і 72),\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\"\u003eПравила\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпроцедури і доказування МКС (правило 82) і\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Rules_procedure_evidence/IT032Rev50_en.pdf\"\u003eПравила\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпроцедури і доказування МТКЮ (правило 70) можуть слугувати корисними моделями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗахист свідків\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eSTCoA в деяких аспектах відрізнятиметься від інших міжнародних трибуналів щодо захисту свідків. Ті, хто був свідком того, як політичні та військові лідери планували та вчиняли злочин агресії, були особисто близькі до процесу ухвалення рішень на високому рівні в той час і, можливо, потребували спеціального захисту. Після ухвалення STCoA мають бути новаторські ідеї щодо того, як воно може забезпечити адекватний захист цих свідків, у тому числі до завершення судових процесів. Наприклад, це може бути підтримуючий уряд, який проводить таємні операції з вилучення свідка та його близьких родичів з території Росії, створення таємного притулку за межами Росії та надання фінансової підтримки протягом усього їхнього життя. Правило 29\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/en/document/legal/internal-rules-rev9\"\u003eвнутрішніх правил\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eECCC може надавати вказівки щодо заходів захисту. Положення статуту STCoA щодо захисту свідків мають бути розроблені таким чином, щоб спонукати свідків виступати та надавати цінну інформацію для викривальних чи виправдувальних цілей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eІнформаційна робота\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eШвидше за все, STCoA буде широко висвітлюватися засобами масової інформації, тому самому трибуналу буде менше потреби поширювати інформацію про свої розгляди серед широкої громадськості. Однак, враховуючи характер роботи STCoA та використання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.state.gov/disarming-disinformation/russias-war-on-ukraine-six-months-of-lies-implemented/\"\u003eпропаганди\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eросійським урядом, розумно очікувати, що дезінформація та брехня стануть основною проблемою для STCoA. У статуті STCoA не обов\u0026rsquo;язково вказувати деталі, але буде необхідно ознайомитися з роботою STCOA в Росії. Після свого заснування STCoA має розробити складну стратегію, яка особливо орієнтована на соціальні медіа, які проникають у російське суспільство. Трибунал також повинен мати портал на своєму веб-сайті, щоб особи, які мають відповідну інформацію, могли зв\u0026rsquo;язатися з прокуратурою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПідрозділ\u0026nbsp;постійного захисту\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБільшість обвинувачених у злочині агресії були б високопоставленими особами та залучали б найкращих адвокатів для захисту. Проте підрозділ захисту може мати справу з обвинуваченими, які не співпрацюють, або отримати адвоката для обвинуваченого, який не може дозволити собі адвоката.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУчасть\u0026nbsp;потерпілих\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПоложення в статуті STCoA про участь потерпілих \u0026ndash; це віддзеркалення того, що міститься в Правилах ICC або Внутрішніх правилах ECCC, і може бути обмежено корисним, оскільки жорстокі злочини в межах їхньої предметної юрисдикції обвинувачують окремих людей, тоді як злочин агресії переважно обвинувачує держави. Але на іншому рівні жертви \u0026ndash; цивільні особи та солдати з обох сторін \u0026ndash; переживають жорстокі злочини та всю війну. Було б неможливо, щоб усі такі жертви брали участь, але в той же час їхні голоси повинні бути почуті. Групи та асоціації, які представляють жертв, можуть відігравати конструктивну роль, і, без сумніву, будь-який прокурор STCoA захоче працювати з цими групами, щоб дати голос тим, кому були заподіяні страждання. Рішення Росії вести агресивну війну має величезний вплив на життя людей, і їхня участь може бути невід\u0026rsquo;ємною частиною процесу, який інакше може стати абстрактним і надмірно правовим. Метою має бути простий формат участі потерпілих. Можливо, STCoA, розташування якого ми передбачаємо в Гаазі, міг би провести деякі зі своїх судових процесів в Україні та дати українській громадськості, багато з яких є прямими жертвами військового конфлікту, можливість особисто спостерігати за судовими процесами. Так, понад 240 000 камбоджійців\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/sites/default/files/publications/ECCC%20AT%20THE%20GLANCE%20JULY%202019%20%20latest%20version%204.pdf\"\u003eвідвідали\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсудові засідання ECCC у Пномпені, і цей досвід може слугувати зразком. Варіанти за межами STCoA також можуть бути використані. Жертви, ймовірно, матимуть можливість брати участь у розгляді МКС жорстоких злочинів, скоєних в Україні, а ці злочини є породженням злочину агресії. Україна також могла б створити Комісію з правди та примирення, яка б діяла паралельно з STCoA, надаючи жертвам широкі повноваження для надання свідчень і отримання вигоди від практики пошуку правди такого органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДокази до суду\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВкрай важливо, щоб статут STCoA містив положення про докази, зібрані до його створення, які можуть бути подібні до статті 19 Статуту STL.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуди in absentia (заочно)\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВраховуючи ймовірність того, що політичні та військові лідери Росії, включно з Владіміром Путіним, можуть ізолюватися на російській території та перебувати там захищеними до кінця свого життя, питання заочних судів важливо розглянути. Кримінальний процесуальний кодекс України допускає\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://cjad.nottingham.ac.uk/en/legislation/465/keyword/318/\"\u003eзаочний розгляд справи\u003c/a\u003e. STL є єдиним міжнародним трибуналом, який дозволив такі судові процеси (стаття 22 Статуту STL). Учасники переговорів для інших міжнародних трибуналів відхилили цю ідею на підставі справедливого судового розгляду. Правило 61 Правил процедури і доказування МТКЮ може слугувати зразком, оскільки передбачається, що деякі з обвинувачених можуть бути поза межами досяжності STCoA. Могла б існувати процедура, за якою прокурор міг би принаймні представити докази публічно без присутності обвинуваченого, після чого відбувся суд, якщо і коли особу врешті-решт буде заарештовано та доставлено до Гааги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРепарації,\u0026nbsp;конфіскація та заморожування власності\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eSTCoA не буде форумом, на якому розглядатиметься загальна перспектива відшкодування Росією збитків, завданих Україні під час агресивної війни, які зараз оцінюються майже в\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/russian-invasion-ukraine-caused-over-97-bln-damages-report-2022-09-09/\"\u003e350 мільярдів доларів\u003c/a\u003e. Репарації належатимуть до сфери державної відповідальності Росії та, ймовірно, будуть актуальні для Міжнародного суду та інших цивільних процесів, а також політичних переговорів з російським урядом. Деякі з відповідачів перед STCoA можуть бути одними з найбагатших представників російської\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.marketplace.org/2022/03/10/who-are-russian-oligarchs-being-sanctioned-how-did-they-get-so-rich/\"\u003eолігархії\u003c/a\u003e, які підтримали війну Путіна, і матимуть особисті активи, які варто розглядати як штрафи. STCoA має мати можливість конфіскувати активи засуджених осіб, подібно до того, що дозволяє стаття 77 Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eВисновок\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЧас \u0026ndash; це все. Держави не повинні постійно відкладати виконання цього історичного завдання. Докази можуть бути пошкоджені під час затримки процесу ухвалення рішення щодо структури суду. Стримуюча цінність трибуналу може мати дуже короткий термін зберігання. Спогади свідків з часом тьмяніють, а документи зникають. STCoA відіграє життєво важливу роль для народу України та для народів інших націй, які ніколи не повинні зазнавати смерті, поранень і руйнувань, які супроводжують злочин агресії.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-2510.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":615,"url":"pirrova-peremoga-rezolyutsiya-pare--publichnij-lyapas-putinu-a-ne-borotba-z-terorizmom","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1666094616,"date":"18.10.2022","views":778,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1810.png","mini_image":null,"name":"Піррова перемога: Резолюція ПАРЄ — публічний ляпас Путіну, а не боротьба з тероризмом","description":"\u003cp\u003e13 жовтня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) \u003ca href=\"http://assembly.coe.int/nw/xml/Votes/DB-VotesResults-EN.asp?VoteID=39112\u0026amp;DocID=19956\u0026amp;MemberID=\u0026amp;Sort=2\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e97 голосами\u003c/a\u003e (представниці Італії та Румунії утрималися) ухвалила Резолюцію 2463 (2022) \u003ca href=\"https://pace.coe.int/en/files/31390/html\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u0026laquo;Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Документ є збірною солянкою, інгредієнти якої в підсумковій частині подекуди недостатньо висвітлені у вступі. Приклад цього \u0026mdash; оголошення чинного режиму в РФ терористичним.\u003c/p\u003e","text":"\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eПередісторія\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eРозмови про необхідність визнання Росії терористичною державою або ж окремих її представників \u0026mdash; осіб / організацій \u0026mdash; терористами активізувалися в перші місяці після повномасштабного вторгнення. Водночас ще 16 січня 2017 року Україна звернулася із заявою до Міжнародного суду ООН щодо порушення РФ Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, а 8 листопада 2019 року Суд вирішив, що має юрисдикцію розглядати згаданий спір, визнавши таким чином можливу залученість Росії до діяльності терористичних організацій\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Одним з приводів для звернення до Міжнародного суду ООН стало збиття поблизу Донецька збройними силами РФ пасажирського літака компанії \u0026laquo;Malaysia Airlines\u0026raquo;, що виконував регулярний рейс МН17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10 травня 2022 року cейм Литви ухвалив резолюцію, у якій визнав Росію терористичною державою. 11 жовтня 2022 року проєкт схожої резолюції винесли на розгляд у парламенті Естонії. Напередодні, 9 жовтня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту визнати РФ державою-терористом.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eТерористичний режим у тлумаченні Резолюції 2463\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eУ пункті 13.7 Резолюції чинний російський режим оголошено терористичним. Це означає, що терористичною є не сама РФ як держава, а збіговисько її вищих посадових осіб. На сьогодні в міжнародному праві не існує механізму визнання держави терористичною. Понад те, подібне визнання означало б, що державу потрібно заборонити та ліквідувати: навряд чи принцип суверенної рівності допускає таку владу одних суб\u0026rsquo;єктів над іншим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо стосується режиму, то ані резолюція, ані звіт литовського доповідача Емануеліса Зінгеріса не дає жодного тлумачення цього терміну, а тому окреслити коло вищих посадових осіб, які його уособлюють, неможливо. Таке \u0026laquo;мовчання\u0026raquo; є умисним розмиттям юридичного терміну та прагненням зловживати його тлумаченням залежно від конкретного політика чи іншого високопосадовця з РФ. На користь такого припущення свідчить те, що у випадку агресії пункт 3 Резолюції чітко називає коло винних осіб: \u003cem\u003eросійські політичні партії, які раніше голосували за незаконні рішення, що посягають на суверенітет і територіальну цілісність України та інших країн\u003c/em\u003e. Він також передбачає заходи щодо таких осіб:\u003cem\u003e повинні розглядатися та визнаватися як групи та організації, які підтримують зовнішню агресію і тому поділяють всю відповідальність за наслідки такої агресії\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлід звернути увагу на те, що в тексті Резолюції слово \u003cu\u003eтерор\u003c/u\u003e та його похідні згадуються лише три рази. \u003cem\u003eПерший раз: \u003c/em\u003eневибіркові напади РФ на цивільні об\u0026rsquo;єкти та цивільних осіб в Україні.\u003cem\u003e Другий: \u003c/em\u003eтерор російських очільників проти власного населення та переслідування політичної опозиції. \u003cem\u003eТретій: \u003c/em\u003eвласне визнання режиму терористичним. Жодний з цих випадків у тому формулюванні, що міститься в Резолюції, безпосередньо не дозволяє притягнути винних осіб до відповідальності згідно з чинними 19 міжнародними договорами щодо боротьби з тероризмом\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ тексту Резолюції зникли важливі напрацювання доповідача Емануеліса Зінгеріса. Його міркування про те, що російське керівництво намагається чинити терор, викликаний потенційним використанням ядерної зброї, для досягнення своїх імперіалістичних цілей територіальної експансії, близькі за духом до положень Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року, а також Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму 2005 року. РФ \u0026mdash; учасниця обох міжнародних договорів, і саме цей факт міг би сприяти введенню обмежувальних заходів щодо неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак само в Резолюції не вистачило місця для згадки про вагнерівців, кадирівців та інших найманців, які сіють терор серед цивільного населення не лише в Україні, але й на Близькому Сході та Африці. Утім, вона була у звіті литовського доповідача. Чи входять ці групи до обсягу терміну \u0026laquo;чинний режим\u0026raquo;, залишається дискусійним питанням не з точки зору здорового глузду, а крізь призму юридичного позитивізму, до якого щоразу вдаватимуться адвокати в ході судових процесів за терористичними справами.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eВідповідальність терористичного режиму\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо відповідальності терористів, то слід згадати, що на універсальному рівні ФАТФ (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей) розробила дев\u0026rsquo;ять сетів рекомендацій щодо виявлення, запобігання та припинення фінансування тероризму та терористичних актів. Обмежувальні заходи застосовуються до 1) терористів; 2) тих, хто фінансує тероризм; 3) терористичних організацій і включають переважно санкції щодо активів, фінансових операцій, перетину кордонів, а також положення про міжнародну співпрацю та взаємну правову допомогу. Рекомендації гармонізовані з Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ контексті \u0026laquo;терористичного режиму\u0026raquo; слід звернути увагу, що заморожувати активи дозволено лише тоді, якщо вони можуть бути використані для реалізації терористичної діяльності (визначення останньої відсутнє в Резолюції 2463). Конфіскація активів допускається, лише якщо вдається довести їх безпосередній зв\u0026rsquo;язок з терористичною організацією та/або діяльністю осіб, які вчиняють злочини від її імені. Чи всі активи Росії як держави такі, що спрямовані на фінансування терористичного режиму та його політики, з юридичної точки зору, поза розумним сумнівом, залишається дискусійним питанням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, Рекомендації передбачають винятки з гуманітарних міркувань, а Резолюція 2463 розроблена в наративі \u0026laquo;хороших росіян\u0026raquo;, які виходять у різних регіонах на антивоєнні мітинги, жорстоко переслідуються \u0026laquo;терористичним режимом\u0026raquo; і самі є його жертвами. Тож очікувати кампанії перепрофілювання російських активів для компенсації жертвам міжнародних злочинів РФ, а також репарацій Україні не слід. Навіть більше, у майбутньому цілком імовірно, що українці та \u0026laquo;хороші росіяни\u0026raquo; будуть конкурувати за гроші РФ як \u0026laquo;рівноправні\u0026raquo; жертви терору її режиму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа міжнародному рівні також ухвалена низка документів ООН щодо заходів боротьби з тероризмом, серед яких резолюції Ради Безпеки та висновки Шостого комітету Генеральної асамблеї. Тоді як Рада Безпеки залишається заблокованою через зловживання правом вето Росією, Комітет \u0026mdash; той майданчик, який активно використовує Україна. На його основі можна створювати робочі групи, зокрема і щодо рекомендацій тих заходів, які будуть доречними для протистояння \u0026laquo;терористичному режиму\u0026raquo; Росії. За аналогією подібну групу або ж спеціального доповідача можна створити також у межах ПАРЄ, інакше Резолюція 2463 залишиться \u003cem\u003elettre morte\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлід підкреслити, що через відсутність загальнообов\u0026rsquo;язкового універсального регулювання заходи щодо боротьби з тероризмом ефективні переважно на національному рівні. Показовою з цього погляду є система, яка складається з чотирьох основних категорій санкцій і діє відповідно до законодавства США. Заходи включають: обмеження зовнішньої допомоги; заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль над експортом товарів подвійного використання; фінансові та інші обмеження. Ці санкції застосовуються як безпосередньо до терористичної організації, так і до індивідів та держав, які з нею співпрацюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак США не є членом Ради Європи та не долучалися до ухвалення Резолюції, а тому щодо РФ залишаються діяти лише ті обмеження, які вже були введені у вигляді санкцій за розв\u0026rsquo;язання агресивної війни, вчинення міжнародних злочинів та інших численних порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Ці заходи подібні до тих, які містяться в антитерористичному законодавстві, але стосуються лише РФ, а не її соратників. Окрім того, станом на жовтень 2022 року жертви згаданих порушень не зрівняні в статусі з жертвами терористичних атак, а механізм перепрофілювання заморожених активів для справедливої компенсації \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e відсутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eТерористичний режим при владі\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЧинний політичний режим у РФ \u0026mdash; не єдиний терористичний у світі. Ще в 1999 році Резолюцією 1267 Рада Безпеки ООН визнала терористичною організацією \u0026laquo;Талібан\u0026raquo;, який з серпня 2021 року остаточно захопив владу в Афганістані після виходу міжнародних сил підтримки миру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи сприяв терористичний статус режиму та санкції проти нього у вигляді замороження й конфіскації активів, персональних обмежень і контрзаходів щодо тих, хто співпрацює з \u0026laquo;Талібаном\u0026raquo;, зменшенню масштабів вчинених ним звірств? Ні. Терористи не працюють на самоті. Без ліквідації цілої системи співучасників і донорів санкції \u0026mdash; маленький пшик у просторі насильства, яке триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЖодна держава-член ООН не визнає режим талібів як офіційний в Афганістані. Подібне ставлення до режиму в РФ було б не лише логічним наслідком визнання його терористичним, але й дієвим контрзаходом. Невизнання режиму \u0026mdash; не тотожне невизнанню держави. Утім, Путін, Лавров, Шойгу та інші більше не будуть вважатися офіційними представниками Росії з усіма юридичними наслідками, зокрема щодо привілеїв та імунітетів. За умови зміни режиму РФ зможе повернутися до міжнародної спільноти.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакріплення на регіональному рівні прикметника \u0026laquo;терористичний\u0026raquo; поряд з режимом у РФ справді є перемогою української дипломатії. Проте, окрім інформаційної та репутаційної, Україна має подолати ворога також у конвенційній війні. Тому \u003cstrong\u003eперша\u003c/strong\u003e сфера, де теоретично статус \u0026laquo;терористичного режиму\u0026raquo; міг би бути корисним, \u0026mdash; посилення міжнародної допомоги нашій державі як у вигляді нового постачання зброї, так і фінансової й політичної підтримки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДруга \u003c/strong\u003eсфера \u0026mdash; фінансово-економічна. \u0026laquo;Ми не співпрацюємо з терористами\u0026raquo; \u0026mdash; означає, що доки РФ має такий режим, доти з нею не можна торгувати, проводити розрахунки, домовлятися про поставки енергоносіїв тощо. Телефонувати російському президенту теж не можна. Але, здається, ця сфера просідає повністю і виключена з обсягу Резолюції 2463. Чому? Бо є поганий режим і є \u0026laquo;хороші росіяни\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТретя \u003c/strong\u003eсфера \u0026mdash; невизнання режиму, а тому його виключення з регіональної співпраці загалом. Неможливо ігнорувати РФ у Раді Європи і заслуховувати її позицію в ОБСЄ. Терористичний режим означає \u003cem\u003ekick off\u003c/em\u003e з політичного життя Європи повністю. Чи підуть держави на це?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;Без конкретного механізму протидії російському терористичному режиму Резолюція 2463 є пірровою перемогою, бо \u003cu\u003eмістить більше ризиків і загроз,\u003c/u\u003e ніж здобутків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПродовження будь-яких відносин з терористами (у тому числі в контексті \u0026laquo;мирного\u0026raquo; врегулювання збройного конфлікту) \u0026mdash; це передовсім зневага до міжнародного права. Воно дає зелене світло іншим терористичним організаціям і не запобігає випадкам нових терористичних атак. Окрім того, без чіткого тлумачення, які саме дії перетворили російський режим на терористичний, можна розглядати всі міжнародні злочини РФ як терористичні атаки. Це має негативний вплив на притягнення винних осіб до відповідальності, адже на міжнародному рівні не існує ані єдиної договірної бази, ані судового органу з юрисдикцією відправляти правосуддя над терористами. Як було згадано раніше, з Резолюції не зрозуміло, хто уособлює режим, що також дає простір для уникнення відповідальності. Тож слід почекати, які заходи застосує Рада Європи на виконання Резолюції, і не робити поспішних висновків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/166/166-20191108-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/public/files/case-related/166/166-20191108-JUD-01-00-EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/counterterrorism/international-legal-instruments\"\u003ehttps://www.un.org/counterterrorism/international-legal-instruments\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1810.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":614,"url":"stvorennya-mizhnarodnogo-tribunalu-dlya-peresliduvannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-kilkist-peresliduvanih-imuniteti-amnistiya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1665744338,"date":"14.10.2022","views":566,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1410.jpg","mini_image":null,"name":"Створення Міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України: кількість переслідуваних, імунітети, амністія","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83117/the-case-for-creating-an-international-tribunal-to-prosecute-the-crime-of-aggression-against-ukraine/\"\u003eЧастині І\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;цієї\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/u-n-general-assembly-and-international-criminal-tribunal-for-russian-aggression-against-ukraine/\"\u003eсерії\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Уна Гетевей пояснила необхідність переслідування злочину агресії, вчиненого проти України, і необхідність зробити це через міжнародний кримінальний трибунал, створений завдяки Генеральній Асамблеї Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвтор:\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003ci\u003e \u003cstrong\u003eДженіфер Трейхен (\u003cspan class=\"il\"\u003eJennifer\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Trahan)\u003c/span\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eПрофесорка з практичної роботи Центру глобальної політики Нью-Йоркського університету; Координатор Всесвітнього інституту із запобігання агресії.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eThe Case for Creating an International Tribunal to Prosecute the Crime of Aggression Against Ukraine.\u003cspan\u003e How Many to Prosecute, Immunities, Amnesty, and More\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83238/tribunal-crime-of-aggression-part-three/\"\u003e\u003cem\u003e26.09, for JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКатерина Бакай\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83201/tribunal-crime-of-aggression-part-two/\"\u003eЧастині II\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eАстрід Рейзінґер Корачіні розглянула деякі особливості запропонованого трибуналу, зокрема його юрисдикцію та склад. Ця публікація продовжується в тому ж руслі та стосується процесуальних правил та доказів; кількості переслідуваних осіб; прав обвинувачених; судового рішення; подвійної відповідальності (\u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e); амністії; імунітету; і покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей підхід спирається на багатий минулий досвід, який існує у формуванні міжнародних та змішаних (гібридних) трибуналів, визнаючи можливість \u0026ldquo;змішувати та поєднувати\u0026rdquo; елементи з різних статутів трибуналів, щоб створити найкращий, найбільш легітимний процес, який повністю відповідає міжнародно визнаним справедливим судовим стандартам.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/wp-content/uploads/2022/09/UNSC-Letter-12-August-2022.pdf\"\u003eДоповідачі\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЄльського клубу також подбали про створення спрощеного та ефективного процесу, що дозволить зменшити судові витрати. Як попередньо пояснювалося в Частині ІІ, Спеціальний трибунал із злочину агресії (STCoA) покликаний доповнити роботу Міжнародного кримінального суду (МКС), заповнивши прогалину в юрисдикції, яка існує щодо злочину агресії, а МКС натомість гратиме надзвичайно важливу роль у розслідуванні та судовому переслідуванні воєнних злочинів, злочинів проти людяності та, по мірі доказування, злочину геноциду, скоєного в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eОсобливі характеристики трибуналу (\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83201/tribunal-crime-of-aggression-part-two/\"\u003eпродовження\u003c/a\u003e)\u003c/h4\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПравила процедури та доказування\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПравила процедури та доказування у міжнародних і змішаних кримінальних трибуналів часто визначаються суддями такого трибуналу. Так було, наприклад, у випадку з Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії (\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eСтатут ICTY\u003c/a\u003e, ст. 15), Міжнародним кримінальним трибуналом щодо Руанди (\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eСтатут ICTR\u003c/a\u003e, ст. 14), Спеціальним судом для Сьєрра-Леоне (\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eСтатут SLSC\u003c/a\u003e, ст. 14) та Надзвичайними палатами у судах Камбоджі (\u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/sites/default/files/legal-documents/ECCC%20Internal%20Rules%20%28Rev.8%29%20English.pdf\"\u003eВнутрішні правила\u003c/a\u003e). Держави-сторони Римського статуту МКС погодили його\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Rules-of-Procedure-and-Evidence.pdf\"\u003eПравила процедури та доказування\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Rome-Statute.pdf\"\u003eРимський статут\u003c/a\u003e, стаття 51.1). Для STCoA видається доцільним, щоб судді визначали правила процедури та доказування, зважаючи на те, що трибунал засновуватиме угода між ООН та Україною і \u0026ldquo;держав-учасниць\u0026rdquo; не буде. Щоб прискорити роботу суддів, для початку вони могли б використовувати регламент одного з існуючих трибуналів; SLSC застосував такий підхід, коли використовував правила ICTR на початку, з умовою внесення змін суддями (\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eСтатут SLSC\u003c/a\u003e, ст. 14).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКількість переслідуваних\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУчасники засідання Єльського клубу неодноразово підкреслювали, що, хоча доповідачі й передбачають створення міжнародного трибуналу, за розміром він більше нагадуватиме SLSC, а не ICTY або ICTR.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатут SLSC надає суду лише повноваження щодо \u0026ldquo;переслідування осіб, які несуть найбільшу відповідальність\u0026rdquo; за злочини, вчинені в Сьєрра-Леоне (ст. 1.1 Статуту SLSC). Такий цільовий мандат відображав реакцію держав на розмір і вартість ICTY та ICTR. SLSC зрештою висунув звинувачення 13 особам, 10 з яких постали перед судом, а 9 із них були визнанні винними та засудженими. (\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/index.html\"\u003eсудові розгляди у Кінцевому Спеціальному суді, Спеціальному суді\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча прокурору STCoA потрібно буде визначити точну кількість осіб, яким буде висунуто звинувачення, посилання в статуті на осіб, які несуть \u0026ldquo;найбільшу відповідальність\u0026rdquo;, було б непотрібним, оскільки у визначенні злочину вже є вбудоване кількісне обмеження. Стаття 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Rome-Statute.pdf\"\u003eРимського статуту\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМКС містить те, що називається \u0026ldquo;положенням щодо лідерства\u0026rdquo;. Як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83117/the-case-for-creating-an-international-tribunal-to-prosecute-the-crime-of-aggression-against-ukraine/\"\u003eпояснювалося\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу Частині I цієї серії, злочин вчиняється лише \u0026ldquo;особою, яка має можливість ефективно контролювати або керувати політичними чи військовими діями держави\u0026rdquo;. Це обмежує кількість осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності, до певних політичних чи військових лідерів найвищого рівня. Обмеження кількості розслідувань і судових переслідувань було б способом оптимізації роботи STCoA та зменшення витрат на трибунал.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрава обвинуваченого\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатути міжнародних та змішаних (гібридних) трибуналів перелічують права на справедливий судовий розгляд (захист належної правової процедури), які повинні бути гарантовані обвинуваченому. Наприклад, їх можна знайти в статті 21 Статуту ICTY; статті 20 Статуту ICTR; статті 17 Статуту SLSC; статті 13\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/sites/default/files/legal-documents/Agreement_between_UN_and_RGC.pdf\"\u003eУгоди\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eміж ООН і Королівським урядом Камбоджі; і статті 55, 66 і 67 Римського статуту. Деякі з них включають право на справедливий і публічний розгляд; право вважатися невинуватим, доки вину не буде доведено; право бути негайно і детально поінформованим мовою, яку розуміє обвинувачений, про характер обвинувачень; право на достатній час і можливості для підготовки захисту; право постати перед судом без невиправданої затримки; право допитувати або вимагати допиту свідків, що виступають проти обвинуваченого; і право не бути примушеним свідчити проти самого себе. Статут STCoA мав би містити такі права на справедливий судовий розгляд і належний процесуальний захист. Щоб завоювати довіру та створити стримування майбутнім порушенням статті 2(4)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text\"\u003eСтатуту ООН\u003c/a\u003e, будь-які судові процеси, які проводить STCoA, повинні повністю відповідати цим стандартам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСудове рішення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатути міжнародних і змішаних (гібридних) трибуналів загалом вимагають обґрунтованої аргументації, що висловлена публічно в письмовій формі та більшістю суддів судової або апеляційної палати, з можливістю окремої чи відмінної думки (\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e., наприклад, Статут ICTY, ст. 23; Статут ICTR, ст. 22; Статут SLSC, ст. 18; див. також Римський статут, ст. 76). Статут STCoA має дотримуватися такого ж підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cem\u003eПодвійна відповідальність (Non bis in idem)\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатути міжнародних і змішаних (гібридних) трибуналів зазвичай передбачають, що обвинувачений не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одні й ті ж самі діяння чи поведінку (\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e., наприклад, Статут ICTY, ст. 10; Статут ICTR, ст. 9; Статут SLSC, ст. 9; і Римський статут, ст. 20). Виняток застосовується до випадків, коли розглядаються дії, які в національному суді були кваліфіковані як звичайний злочин; або коли судове провадження в національному суді не було проведене неупереджено чи незалежно, було призначено для того, щоб захистити обвинуваченого від міжнародної кримінальної відповідальності; або справа не була ретельно розслідувана (\u003cem\u003eдив. статті вище\u003c/em\u003e). Статут STCoA має дотримуватися такого ж підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо того, хто повинен першим розпочати судове переслідування у випадку, якщо МКС і STCoA прагнуть судити того самого обвинуваченого, а ця особа перебуває під вартою, є конфліктом, який насправді може й не виникнути. Два трибунали можуть вирішити це між собою, наприклад, через , меморандум про взаєморозуміння. У будь-якому випадку, ця тема не буде охоплюватися угодою між ООН і Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eАмністія\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатут STCoA міг би забезпечити, що будь-яке ймовірне надання амністії не буде перешкодою для судового переслідування. Подібні формулювання, що можуть бути легко повторені, містяться в статті 10 Статуту SLSC. У ній зазначено: \u0026ldquo;Амністія, яка надається будь-якій особі, яка підпадає під юрисдикцію [суду] щодо злочинів, зазначених у . . . цього Статуту, не є перешкодою для кримінального переслідування\u0026rdquo;. Це працювало б у будь-якому випадку.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e. Рішення щодо оскарження юрисдикції: Амністія Ломе,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.worldcourts.com/scsl/eng/decisions/2004.03.13_Prosecutor_v_Kallon_Kamara.htm\"\u003e\u003cem\u003eПрокурор проти Келлона\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e, 13 березня 2004 року, параграф 88 (зазначається, що \u0026ldquo;який би ефект\u0026rdquo; амністія не мала в національних судах, було б \u0026laquo;неефективним\u0026raquo; позбавляти міжнародний суд юрисдикції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eІмунітет\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ статуті STCoA має бути передбачено, що посадове становище чи імунітет не перешкоджають судовому переслідуванню. Наприклад, це може повторювати формулювання статті 27 Римського статуту, яка встановлює:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eЦей Статут застосовується однаково до всіх осіб без будь-якого розрізнення на основі посадового становища. Зокрема, посадове становище глави держави або уряду, члена уряду або парламенту, обраного представника чи державної посадової особи в жодному разі не звільняє особу від кримінальної відповідальності згідно із цим Статутом та не є, саме по собі, підставою для пом\u0026rsquo;якшення покарання.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІмунітети або спеціальні процесуальні норми, які можуть бути пов\u0026rsquo;язані з посадовим становищем особи відповідно до національного або міжнародного права, не повинні перешкоджати здійсненню Судом своєї юрисдикції щодо такої особи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДив. також\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.refworld.org/docid/3ae6b39614.html\"\u003eСтатут\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eМіжнародного військового трибуналу (\u0026ldquo;Лондонська угода\u0026rdquo;), ст. 7 (\u0026ldquo;Посадове становище підсудних, як глав держав, так і відповідальних посадових осіб урядових відомств, не може вважатися умовою для їх звільнення від відповідальності чи пом\u0026rsquo;якшення покарання\u0026rdquo;); Статут ICTY, ст. 7.2; Статут ICTR, ст. 6.2; Статут SLSC, ст. 6.2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк також обговорювалося в\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83117/the-case-for-creating-an-international-tribunal-to-prosecute-the-crime-of-aggression-against-ukraine/\"\u003eЧастині I\u003c/a\u003e, однією з чітких переваг міжнародного трибуналу є те, що будь-який імунітет, який може надаватися на національному рівні (тобто особистий імунітет глав держав, глав урядів або міністрів закордонних справ (див.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eСправу щодо Ордеру на арешт\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 11 квітня 2002 року (\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/121/121-20020214-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003e\u003cem\u003eДРК проти Бельгії\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e)) не має цієї ваги на міжнародному рівні.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e., наприклад, Рішення щодо імунітету від юрисдикції,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.worldcourts.com/scsl/eng/decisions/2004.05.31_Prosecutor_v_Taylor.htm\"\u003e\u003cem\u003eПрокурор проти Тейлора\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e, 31 травня 2004 року (Чарльз Тейлор не має імунітету від судового переслідування перед SLSC, навіть якщо йому висунули звинувачення, коли він був чинним главою держави);\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2019_02593.PDF\"\u003eРішення\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу справі Йорданії щодо апеляції Аль-Башира, Апеляційна палата МКС, 6 травня 2019 року (\u0026ldquo;не існувало жодного імунітету глави держави, який би перешкодив Йорданії виконати ордер [від МКС] щодо арешту і передачі\u0026rdquo; тодішнього президента Судану аль-Башира). Додаткову інформацію про імунітет\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдив\u003c/em\u003e. у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.toaep.org/ops-pdf/8-kress\"\u003eперіодичній доповіді\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eКлауса Кресса щодо рішення Апеляційної палати МКС від 6 травня 2019 р. у справі Йорданії щодо апеляції у справі Аль-Башира та\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.amazon.com/Rome-Statute-International-Criminal-Court/dp/1509944052\"\u003eКоментарі\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eщодо особистого імунітету (початок на сторінці 2626);\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдив\u003c/em\u003e. також статтю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/wp-content/uploads/2022/09/Leila-Sadat-Elgar-Companion-to-the-ICC-Chapter.pdf\"\u003eЛейли Садат\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки злочин агресії є \u0026ldquo;злочином керівництва\u0026rdquo;, принаймні згідно з визначенням статті 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eCтатуту МКС, вкрай важливо, щоб імунітет не надавався, інакше саме керівництво, яке намагатимуться притягнути до відповідальності, може мати імунітет. Оскільки імунітет цілком може перешкоджати судовому переслідуванню в регіональних, українських чи інших національних судах, однією з найважливіших причин для створення міжнародного суду є відсутність такого імунітету. Ми знаємо, що трибунал, створений шляхом договору між відповідною країною та Організацією Об\u0026rsquo;єднаних Націй, такий як SLSC, уникнув труднощів стосовно імунітету; залишається невизначеним те, чи вдасться зробити це ж саме трибуналу з певним ступенем \u0026ldquo;гібридності\u0026rdquo;, створеному на регіональному чи національному рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПокарання\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eСтандартом для трибуналів, заснованих ООН, є обмеження покарань ув\u0026rsquo;язненням, що виключає застосування смертної кари. Передбачено врахування обтяжуючих та пом\u0026rsquo;якшуючих обставин, а також конфіскацію активів або майна (\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e., наприклад, Статут ICTY, ст. 24; Статут ICTR, ст. 23; Статут SLSC, ст. 19; Угода між ООН і Камбоджею, ст. 10; Римський статут, ст. 77).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиключення з даного розгляду статутів інших змішаних (гібридних) трибуналів або відсутність посилання на них не означає, що вони використовують інші підходи або не є гідними моделями для розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eВищезазначені пропозиції пропонують підхід до цих тем, який може бути використаний як основа для переговорів між ООН та Урядом України; зрештою, їм потрібно буде узгодити остаточний текст статуту. Що ж стосується тем, які обговорювалися вище, існує досить \u0026ldquo;шаблонна\u0026rdquo; мова з статутів попередніх трибуналів, яка може бути використана для прискорення переговорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНасамперед варто повторити, що передбачається відносно невеликий трибунал, який переслідуватиме обмежену кількість осіб, а сам трибунал буде заповнювати юрисдикційну прогалину, яка існує щодо злочину агресії в Римському статуті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зазначити, що Девід М. Крейн, Посол Ганс Корелл (у відставці) та Почесний Ірвін Котлер, працюючи для Ukraine Task Force of the Global Acountability Network також опублікували\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://2022.uba.ua/wp-content/uploads/2022/09/uktf_unproposal_specialtribunal_resolutionandstatute_7sep2022.pdf\"\u003eпропонований статут трибуналу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта явно міркують у тому ж ключі, що й доповідачі Єльського клубу. Їхня пропозиція базується на повторенні статуту SCSL. Хоча між нашими підходами існують деякі розбіжності, в загальному подібностей більше, ніж відмінностей. Обидва підходи погоджуються з необхідністю трибуналу, необхідністю його створення через Генеральну Асамблею ООН на основі угоди між ООН та урядом України, зосередженістю лише на судовому переслідуванні злочину агресії, необхідністю використання визначення в зі статті 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eРимського статуту, а також, що звинуваченими та притягнутими до відповідальності буде досить обмежена кількість осіб. (\u003cem\u003eДив\u003c/em\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eтакож\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПринципи Четуква від серпня 2022 року, із закликом до створення \u0026ldquo;міжнародного трибуналу з відповідною юрисдикцією для переслідування тих, хто несе найбільшу відповідальність за злочин [] агресії проти народу України\u0026rdquo;).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1410.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":611,"url":"modelnij-obvinuvalnij-akt-schodo-prezidenta-rosii-putina-ta-semi-inshih-rosijskih-visokoposadovtsiv","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1665640537,"date":"13.10.2022","views":1472,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kartinka-aktu.jpg","mini_image":null,"name":"Модельний обвинувальний акт щодо президента росії путіна та семи інших російських високопосадовців","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ травні 2022 року експерти Open Society Foundations Justice Initiative підготували \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81411/osji-model-indictment-for-the-crime-of-aggression-committed-against-ukraine/?fbclid=IwAR3spTugqW7_SPA3Luu1DXWBZiubq3LWeYRJ10Knw8NzEVVdPUPNXX5pzcE\"\u003eМодельний обвинувальний акт\u003c/a\u003e щодо президента росії путіна та семи інших російських високопосадовців, причетних до ініціювання, планування, підготовки та здійснення актів агресії проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе дає нам надію, що створення спеціального трибуналу для кримінального переслідування злочину агресії проти України продемонструє, що реально побудувати міцну справу проти росії, що матиме значення для усього світового правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити Модельний обвинувальний акт українською мовою у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1X-UzTJ021HxWVxTDn1__OdnfT-VnB29l/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1X-UzTJ021HxWVxTDn1__OdnfT-VnB29l/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kartinka-aktu.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":610,"url":"vidpovidalnist-advokativ-za-kolaboratsionizm--pozbavlennya-nashih-lyudej-v-okupatsii-zahistu-j-pidtrimki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1665579759,"date":"12.10.2022","views":813,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1210.jpg","mini_image":null,"name":"Відповідальність адвокатів за колабораціонізм — позбавлення наших людей в окупації захисту й підтримки","description":"\u003cp\u003e26 вересня до ВРУ було внесено \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1482601\"\u003eзаконопроєкт № 8077\u003c/a\u003e, який передбачає кримінальну відповідальність для громадян України \u0026laquo;за здійснення діяльності, пов\u0026lsquo;язаної з наданням послуг адвоката на тимчасово окупованій території України і на підставі законодавства держави-агресора\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eВважаю таку законодавчу ініціативу хибною і направленою проти наших громадян на окупованій території. Поясню свою позицію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯкість обґрунтування ініціативи\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПочну з аналізу \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1482604\"\u003eпояснювальної записки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, оскільки саме з її змісту можна найкраще зрозуміти логіку ініціатора. Якщо відкинути загальновідомі речі про те, що в Україні оголошено воєнний стан та існує відповідальність за колабораційну діяльність, то від обґрунтування залишається лише один абзац: \u003cem\u003e\u0026laquo;Специфіка діяльності саме вищезазначених суб\u0026rsquo;єктів та їхня важлива роль у суспільно-правовому житті держави, а також можливі негативні наслідки від здійснення цієї діяльності за законодавством держави-агресора свідчать про необхідність окремого встановлення кримінальної відповідальності саме для цієї категорії осіб\u0026raquo;. \u003c/em\u003eЯк видно, обґрунтування складено в стилі \u0026laquo;всім усе і так зрозуміло\u0026raquo;, ніби без додаткових пояснень має бути зрозуміло, що таке \u0026laquo;специфіка діяльності\u0026raquo; в цьому контексті, які \u0026laquo;можливі негативні наслідки від здійснення цієї діяльності\u0026raquo;. Але насправді це не так.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ таким загальним і неконкретизованим обґрунтуванням можна запроваджувати кримінальну відповідальність для будь-якого суб\u0026rsquo;єкта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДіяльність адвоката на ТОТ допоможе створити ілюзію законності?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдин з основних аргументів на підтримку ініціативи \u0026mdash; те, що робота адвоката на цих територіях легалізуватиме незаконну діяльність окупаційної влади, окупаційна влада завжди зможе сказати, що здійснювала справедливе правосуддя, оскільки навіть адвокати були присутні при цьому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМоя відповідь на цей аргумент така. Уявімо собі, що всі адвокати відмовилися продовжувати адвокатську діяльність на ТОТ. Ніби гарна й патріотична історія. А тепер уявімо наших громадян, які залишилися на окупованих територіях. Наприклад, людина утримується в СІЗО. Ще вчора вона мала захисника, а після ухвалення нового закону залишається сам на сам зі своєю кримінальною справою в умовах окупації і під контролем окупаційної влади. Ще один приклад. Люди, які намагаються вижити в окупації й потребують юридичної поради, як не наразити себе на небезпеку в умовах нової реальності. Проте відповідно до згаданого законопроєкту навіть юридична порада \u0026mdash; це кримінально каране діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаявність адвоката в процесах і справах на ТОТ не робить окупаційну владу законною, як і \u0026laquo;судові процеси\u0026raquo;, але дозволяє нашим громадянам отримати підтримку в надскладних обставинах. Окупаційна влада хоче створити ілюзію? Ми ж не маємо нехтувати можливістю підтримати наших громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо говорити про створення картинки, ілюзії, то окупаційна влада за відсутності \u0026laquo;наших\u0026raquo; адвокатів привезе \u0026laquo;своїх\u0026raquo;. Ілюзія у будь-якому випадку буде створена. Але тоді сподіватися на хоча б якусь підтримку з їх боку нашим громадянам точно не доведеться.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАдвокати в умовах окупації безпорадні?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе ще один аргумент на користь законопроєкту. Ніби доброчесні адвокати все одно нічого не зможуть зробити проти окупаційного режиму, тому в них немає сенсу. А інші, недоброчесні, будуть такому режиму допомагати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле навіть якщо в адвоката справді немає можливості суттєво вплинути на справу, він усе одно може допомогти хоча б тим, що буде поряд:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eстатус адвоката дозволяє бути там, де інші не можуть, \u0026mdash; у СІЗО, на слідчих діях, у слідчого в кабінеті, у суді;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчасто це єдина особа, яка здатна тримати зв\u0026rsquo;язок між затриманим / ув\u0026rsquo;язненим / засудженим і зовнішнім світом і рідними;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eадвокат може зібрати докази для подальшої боротьби, зокрема в міжнародних інстанціях, або для доведення скоєння воєнних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eадвокат має шанс ускладнити роботу окупаційної влади.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧи можливе притягнення українських адвокатів за недобросовісну роботу на ТОТ без ухвалення вказаного законопроєкту? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак. Зокрема, якщо в процесі своєї діяльності адвокат буде діяти не в інтересах клієнта, а підігравати окупаційній владі, то його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики. Як можливу відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю, що частково фактично дублює запропоновану проєктом закону кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо адвокат буде здійснювати більш активну підтримку окупаційної влади, то його дії з урахуванням обставин можна кваліфікувати за іншими статтями Кримінального кодексу України, такими як державна зрада (ст. 111) або колабораційна діяльність (ст. 111-1 у чинній редакції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість притягати до кримінальної відповідальності адвоката, який намагався захистити громадянина в умовах, які склалися, \u0026mdash; це нонсенс, на мій погляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗахист у кримінальних справах, ініційованих окупаційною владою проти кримських активістів або проти захоплених моряків у Керченській протоці у 2018 році, здійснювали і здійснюють саме українські адвокати, але за законодавством окупанта. Чи справді це свідомий вибір України \u0026mdash; позбавити наших громадян в окупації такого захисту й підтримки?\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1210.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":609,"url":"stvorennya-mizhnarodnogo-tribunalu-dlya-peresliduvannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-yurisdiktsiya-ta-struktura","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1665492465,"date":"11.10.2022","views":812,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1110.jpg","mini_image":null,"name":"Створення Міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України: юрисдикція та структура","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83117/the-case-for-creating-an-international-tribunal-to-prosecute-the-crime-of-aggression-against-ukraine/\"\u003eЧастині І\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;цієї\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/u-n-general-assembly-and-international-criminal-tribunal-for-russian-aggression-against-ukraine/\"\u003eсерії\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e статей Уна Гетевей пояснила необхідність переслідування злочину агресії, вчиненого проти України, і необхідність зробити це через міжнародний кримінальний трибунал, створений завдяки Генеральній Асамблеї Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАвтор:\u003c/strong\u003e \u003cem\u003e\u003cspan\u003eДоктор\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eАстрід Рейзінгер Корачіні\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;(@astrid_coracini), докторантка і дослідниця на кафедрі міжнародного права та міжнародних відносин Віденського університету, директорка Зальцбурзької юридичної школи з міжнародного кримінального права, гуманітарного права та права прав людини\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eThe Case for Creating an International Tribunal to Prosecute the Crime of Aggression Against Ukraine. \u003cspan\u003eJurisdiction and Composition\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83201/tribunal-crime-of-aggression-part-two/\"\u003e\u003cem\u003e23.09, for JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Катерина Бакай\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ Частині ІІ я розглядаю питання юрисдикції та структури Спеціального трибуналу щодо злочину агресії (STCoA).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна має вирішити, чи здійснити запит на створення STCoA. Офіційне звернення уряду України до ООН було б першим кроком для запуску цього процесу. Як пояснюється у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83117/the-case-for-creating-an-international-tribunal-to-prosecute-the-crime-of-aggression-against-ukraine/\"\u003eЧастині I\u003c/a\u003e, Генеральна Асамблея ООН може рекомендувати створення трибуналу, у той час як угода, укладена між ООН та Україною, вирішить деталі статуту. Наступні пропозиції, попередньо представлені на засіданні круглого столу Єльського клубу 22 червня 2022 року (\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/wp-content/uploads/2022/09/UNSC-Letter-12-August-2022.pdf\"\u003eРезюме Очільника\u003c/a\u003e), вважаються відправною точкою для таких обговорень. Вони керуються міркуваннями послідовності, простоти та легітимності. Використання минулого та теперішнього досвіду забезпечує узгодженість із фундаментальними принципами міжнародного кримінального права та існуючими інституційними рамками. Вузько визначена юрисдикція та простота інституційної структури збережуть компактність та ефективність. Також міжнародний кримінальний трибунал, рекомендований Генеральною Асамблеєю ООН, матиме найбільшу легітимність. Це б найкраще виражало ідеал міжнародного трибуналу, який забезпечує дотримання міжнародного кримінального права, як кримінального права міжнародного співтовариства в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eSTCoA стане важливою складовою інституційної бази, що забезпечуватиме правосуддя в Україні. Однак він не зможе замаскувати першопричину свого (пропонованого) існування: надмірно обмежений юрисдикційний режим існуючого постійного Міжнародного кримінального суду (МКС), який має предметну юрисдикцію щодо злочину агресії, і який має часову, суб\u0026rsquo;єктну та територіальну юрисдикцію щодо ситуації в Україні, але не в змозі переслідувати злочин агресії саме в цій ситуації. Цю прогалину безкарності можна усунути лише шляхом включення злочину агресії в юрисдикційний режим за замовчуванням МКС. З цією метою державам слід використати обов\u0026rsquo;язковий перегляд Кампальських поправок у 2025 році (\u003ca href=\"https://asp.icc-cpi.int/sites/asp/files/asp_docs/Resolutions/RC-Res.6-ENG.pdf\"\u003eRC/Res. 6\u003c/a\u003e, параграф 4). Створення STCoA та внесення змін до юрисдикційного режиму МКС не є взаємовиключними діями, і держави повинні здійснити їх паралельно.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЮрисдикційні аспекти\u003c/span\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПредметна юрисдикція\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cem\u003eа. Обмеження злочином агресії\u003c/em\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eSTCoA матиме юрисдикцію над однією категорією злочинів \u0026ndash; злочином агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ кілька причин такої обмеженої предметної юрисдикції. По-перше, це підкреслить додаткову роль STCoA відносно МКС. Сенс існування спеціального трибуналу полягає в тому, щоб заповнити зяючу прогалину у застосуванні міжнародного кримінального права в ситуації з Україною, яка виникає внаслідок режиму обмеженої юрисдикції МКС щодо злочину агресії (див. ст. 15bis, 15ter\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e; і цю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.gojil.eu/22-abstract-coracini\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдля деталей). Роль трибуналу не повинна виходити за ці рамки. Здійснення юрисдикції МКС щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду в ситуації з Україною жодним чином не обмежуватиметься.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість це рішення підкреслить центральну роль МКС у переслідуванні основних міжнародних злочинів. Цей задум також забезпечить дотримання головної ролі держав у судовому переслідуванні цих злочинів відповідно до принципу комплементарності МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНасамкінець, обмежена юрисдикція має бюджетні переваги. Підготовка справи щодо злочину агресії базується на іншому наборі поведінки та доказів, ніж у справі щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду. Ширша предметна юрисдикція спеціального трибуналу потребувала б непропорційно більших ресурсів. Більше того, паралельні розслідування цих інших злочинів безпотребно дублювали б зусилля МКС і невиправдано витрачали б ресурси в обох установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cem\u003eб. Визначення злочину\u003c/em\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЗлочин агресії здійснюється проти України тривалий час. Таким чином, STCoA матиме не лише потенційну юрисдикцію щодо теперішнього злочину, але й може мати компетенцію щодо охоплення подій, які почалися в 2014 році (див. часову юрисдикцію нижче). Це впливає на визначення злочину агресії, яке буде використовуватись у Статуті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПринцип відсутності зворотної дії вимагає, щоб особа могла бути притягнута до кримінальної відповідальності лише за поведінку, яка на час її вчинення становила кримінальний злочин (див. ст. 15\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-civil-and-political-rights\"\u003eМПГПП\u003c/a\u003e). Використання визначення зі статті 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу Статуті STCoA легко задовольнило б цю вимогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаборона та криміналізація агресії передбачає норми, які поза всяким сумнівом є частиною міжнародного звичаєвого права. Це стосується звичаєвого характеру заборони на застосування сили, принципу індивідуальної кримінальної відповідальності за серйозні порушення міжнародного права та злочину агресії (наприклад, див. Розділ 18\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.asser.nl/asserpress/books/?rId=4216\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі Розділ 14 Кресса\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/books/crime-of-aggression/81F80A596C0E179ED2D24015021F2946?pageNum=2\u0026amp;searchWithinIds=81F80A596C0E179ED2D24015021F2946\u0026amp;productType=BOOK_PART\u0026amp;searchWithinIds=81F80A596C0E179ED2D24015021F2946\u0026amp;productType=BOOK_PART\u0026amp;sort=\"\u003eтут\u003c/a\u003e). Елементи злочину агресії, як визначено в статті 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e, добре закріплені в законодавчих кримінальних визначеннях на національному та міжнародному рівнях (елемент лідерства та індивідуальна поведінка). Колективний документ ліг в основу розуміння поняття агресії, яке залишилося практично незмінним у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/739/16/IMG/NR073916.pdf?OpenElement\"\u003eРезолюції Генеральної Асамблеї 3314\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eі статті 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e(2)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз тих пір, як було вперше запропоноване\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.letton.ch/lvx_33sdn.htm\"\u003eрадянським дипломатом\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу 1933 році та було визнано Міжнародним судом Справедливості як таке, що відображає звичаєве право (\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/70/070-19860627-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eНікарагуа проти Сполучених Штатів\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e1986 р., параграф 195,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003ea minore ad maius\u003c/em\u003e). Нарешті, щоб кодифікувати вузьке визначення злочину, поріг доведення обмежує сферу індивідуальної кримінальної відповідальності лише відносно протиправних актів агресії. Результатом є особливо вузьке визначення, якого важко досягти. Проте, здається, є переконливі докази того, що акти агресії, вчинені проти України, підпадають під дію ст. 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eСтатуту МКС (див., наприклад, Open Society Justice Initiative,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81411/osji-model-indictment-for-the-crime-of-aggression-committed-against-ukraine/\"\u003eМодель обвинувального\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвисновку щодо злочину агресії, вчиненого проти України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 8\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eрозроблялася на широкій основі. Спеціальна робоча група зі злочину агресії була відкрита не лише для держав-учасниць Статуту МКС, але й для всіх держав на рівних умовах (\u003ca href=\"https://legal.un.org/icc/asp/1stsession/report/english/part_iv_res_1_e.pdf\"\u003eICC-ASP/1/Res.1\u003c/a\u003e). У цих переговорах брали участь держави, що не є сторонами Статуту, в тому числі й Російська Федерація. Визначення було схвалено спеціальною робочою групою, прийнято консенсусом на оглядовій конференції в Кампалі,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY\u0026amp;mtdsg_no=XVIII-10-b\u0026amp;chapter=18\u0026amp;clang=_en\"\u003eратифіковано 43-ма державами\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта впроваджено в різні національні кримінальні кодекси (див. Розділ 32\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/books/crime-of-aggression/81F80A596C0E179ED2D24015021F2946?pageNum=2\u0026amp;searchWithinIds=81F80A596C0E179ED2D24015021F2946\u0026amp;productType=BOOK_PART\u0026amp;searchWithinIds=81F80A596C0E179ED2D24015021F2946\u0026amp;productType=BOOK_PART\u0026amp;sort=\"\u003eтут\u003c/a\u003e). Це надійна основа для визначення злочину агресії в Статуті STCoA.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧасова юрисдикція\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРішення про те, чи встановити часову юрисдикцію STCoA від лютого 2014 року чи від лютого 2022 року, скеровується різними політичними міркуваннями. Швидка та рішуча реакція міжнародної спільноти після актів агресії у лютому 2022 року є безпрецедентною (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/3965290?ln=en\"\u003eRes ES-11/1\u003c/a\u003e). Це може підживлювати очікування того, що 141 держава, яка безсумнівно засудила акти агресії з боку Російської Федерації та Білорусі, також підтримає і створення механізму відповідальності для притягнення осіб до кримінальної відповідальності за ці акти. Крім того, з бюджетної точки зору зосередження на останніх актах агресії може мати свої переваги. Менша кількість актів агресії вимагатиме менше ресурсів для розслідування та судового переслідування. З іншого боку, з точки зору кримінальної політики неможливо уявити відокремлення цих подій. Злочин агресії є продовжуваним злочином, який розпочався з першого застосування сили Російською Федерацією проти України в лютому 2014 року (Резолюція Парламентської асамблеї\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=20873\u0026amp;lang=en\"\u003eРади Європи 1988\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(2014); Резолюція Генеральної Асамблеї ООН\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N13/455/17/PDF/N1345517.pdf?OpenElement\"\u003e68/262\u003c/a\u003e). Вона продовжувалась в лютому 2022 року, коли Російська Федерація та Білорусь вчинили додаткові акти агресії (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/3965290?ln=en\"\u003eRes ES-11/1\u003c/a\u003e, параграфи 2 і 10). Вона триває і триватиме до припинення застосування сили і відновлення суверенітету, територіальної цілісності та політичної незалежності України. Ці акти є нероздільними і утворюють цілісну ситуацію, яка також відповідає часовим рамкам становища України перед МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧасова юрисдикція STCoA також повинна враховувати компетенцію трибуналу встановлювати індивідуальну кримінальну відповідальність за планування та підготовку будь-якого акту агресії. Якщо дата вчинення конкретного акту агресії підпадає під юрисдикцію трибуналу, слід розглянути, чи достатньою мірою часова юрисдикція охоплює планування та підготовку цього конкретного акту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки злочин агресії є триваючим, тимчасова юрисдикція трибуналу має бути безстроковою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eCуб\u0026rsquo;єктна юрисдикція\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eSTCoA матиме юрисдикцію щодо фізичних осіб (див. також ст. 25\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e, ст. 6 Статуту Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії (\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eICTY\u003c/a\u003e), ст. 5 Статуту Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді (\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eICTR\u003c/a\u003e), ст. 6 Статуту Спеціального суду для Сьєрра-Леоне (\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eSCSL\u003c/a\u003e). Статут не вимагає додаткового визначення cуб\u0026rsquo;єктної юрисдикції трибуналу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ той же час Статут міститиме два невід\u0026rsquo;ємних обмеження cуб\u0026rsquo;єктної юрисдикції. По-перше, елемент лідерства у злочині агресії впливає на персональне охоплення трибуналу. Злочин агресії може вчинити лише \u0026ldquo;особа, яка має можливість ефективно контролювати або керувати політичними чи військовими діями держави\u0026rdquo; (див. статтю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e8bis\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e). Хоча часто трапляється саме так, слід зазначити, що виконавцем не обов\u0026rsquo;язково є державний орган. По-друге, \u0026ldquo;ситуація\u0026rdquo;, яка лежить в основі створення STCoA, матиме вплив на персональне охоплення STCoA. Російська Федерація та Білорусь вчинили акти агресії проти України (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/3965290?ln=en\"\u003eRes ES-11/1\u003c/a\u003e, параграфи 2 та 10). Це буде відображено у національності виконавців. Але знову ж таки, хоча це часто трапляється саме так, злочинець не обов\u0026rsquo;язково повинен бути громадянином Російської Федерації чи Білорусі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТериторіальна юрисдикція\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатути міжнародних судів і трибуналів зазвичай не містять окремого положення, що визначає їх територіальне поширення. Територіальна юрисдикція МКС є наслідком ратифікації Статуту (ст. 12(2)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e),\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдекларацій про визнання юрисдикції Суду (ст. 12(3)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e) і географічного охоплення ситуацій, про які йдеться Радою Безпеки ООН (ст. 13(b)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e). Відповідно до останнього, територіальна юрисдикція\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eміжнародних трибуналів виражена в їх відповідному мандаті. Ситуації були обмежені територією держави (держав) (ст. 1\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eСтатуту ICTY\u003c/a\u003e, ст. 1\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eСтатуту SCSL\u003c/a\u003e) або поширені на вчинки громадян держави територіальної юрисдикції (ст. 1\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eСтатуту ICTR\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТериторіальне охоплення злочину агресії визначається основним актом агресії, який обов\u0026rsquo;язково передбачає транскордонну діяльність. Таким чином, злочин агресії є вчиненим щонайменше у двох державах: \u0026ldquo;державі-агресорі\u0026rdquo; (або державах) і \u0026ldquo;постраждалій державі\u0026rdquo;. Наразі дві держави вчинили акти агресії проти України \u0026ndash; Російська Федерація та Білорусь (Резолюція Генеральної Асамблеї ООН\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/3965290?ln=en\"\u003eRes ES-11/1\u003c/a\u003e, пункти 2 та 10). Це може бути чітко відображено в описі компетенції STCoA. Однак, враховуючи те, що злочин агресії все ще триває і не можна виключати подальшої ескалації, було б доцільно використовувати більш відкриті терміни, такі як: \u0026ldquo;STCoA має повноваження переслідувати осіб, винних у злочині агресії, що виник внаслідок актів агресії, вчиненої проти України\u0026rdquo;. Враховуючи транскордонний характер злочину агресії, це формулювання включатиме поведінку, вчинену на території України, а також поведінку, вчинену на території Російської Федерації, Білорусі та будь-якої іншої держави, яка може вчинити подальші акти агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eОрганізація трибуналу\u003c/span\u003e\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб створити організаційну структуру STCoA, розробники Статуту могли б значною мірою спиратися на існуючі статути міжнародних судів і трибуналів. Вибір політики може включати створення паралельних структур до МКС з метою створення та використання якомога більшої взаємодії. З іншого боку, деякі особливості статутів\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eміжнародних трибуналів можуть мати перевагу в тому, що допускають більш компактну структуру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eМісцезнаходження\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eГаага запропонована як місцезнаходження STCoA з метою використання взаємодії з іншими міжнародними судами та трибуналами, а також з Об\u0026rsquo;єднаною\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/news/icc-participates-joint-investigation-team-supported-eurojust-alleged-core-international-crimes\"\u003eслідчою групою\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eза підтримки Євроюсту щодо підозрюваних основних міжнародних злочинів в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозташування в Гаазі сприяло би безперебійній координації та співпраці з МКС. Це стосується як співпраці на технічному рівні, так і з точки зору підозрюваних виконавців, які можуть постати перед паралельними або подальшими судовими процесами в STCoA та МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСклад\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк уже обговорювалося, STCoA діятиме в рамках дуже обмеженої юрисдикційної системи, яка включає зосередження на одній ситуації (агресія проти України), одному злочині (злочин агресії) та обмеженому колі виконавців (керівництво). Ця вузько визначена \u0026ldquo;ситуація\u0026rdquo; дозволить трибуналу працювати у відносно невеликому розмірі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародні суди та трибунали зазвичай складаються з 3 органів: Палат, Прокурора та Секретаріату (ст. 34\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e, ст. 11\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eСтатуту ICTY\u003c/a\u003e, ст. 10\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eСтатуту ICTR\u003c/a\u003e, ст. 11\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eСтатуту SCSL\u003c/a\u003e). Це також стосуватиметься STCоA. У відповідності зі структурою МКС, хоча й зі зменшеною кількістю палат, STCoA може складатися з однієї палати попереднього провадження у складі трьох суддів, однієї палати судового розгляду у складі трьох суддів та однієї апеляційної палати у складі п\u0026rsquo;яти суддів. З огляду на фінансові обмеження можна навіть розглянути подальше скорочення суддів на стадії попереднього провадження, більше схиляючись до практики одноосібного вирішення досудових справ у кримінальних трибуналах\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПризначення вищих суддівських посад і апарату\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідбір суддів, прокурора та секретаря STCoA має здійснюватися за призначення Генерального секретаря Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй. Ця модель буде віддзеркалювати статути інших спеціальних кримінальних трибуналів (ст. 13\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e, 16 (з необхідними змінами) і 17\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eСтатуту ICTY\u003c/a\u003e; ст. 12\u003cem\u003ebis\u003c/em\u003e, 15 (з необхідними змінами) і 16\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eСтатуту ICTR\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний склад органів суду найкраще відображатиме міжнародний характер порушення заборони застосування сили, захищеного\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eultima ratio\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзлочином агресії. STCoA матиме юрисдикцію над окремими особами, а не над державами. Все ж, визначення агресії базується на вчиненні акту агресії державою проти іншої держави. Оскільки у вчиненні злочину беруть участь держави, а також державні органи найвищого рівня, до STCoA буде прикута підвищена увага. Тому необхідно не лише забезпечити неупередженість, але й усунути будь-які можливі сумніви щодо такої неупередженості, які можуть бути пов\u0026rsquo;язані, навіть якщо необґрунтовано, з національністю особи, яка займає посаду в суді. По-справжньому міжнародний склад може допомогти досягти цієї мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРобочі мови\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eРобочими мовами STCoA мають бути англійська, французька, російська та українська.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАнглійська та французька є визнаними робочими мовами міжнародних судів і трибуналів (ст. 50\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e, ст. 33\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eСтатуту ICTY\u003c/a\u003e, ст. 31\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eСтатуту ICTR\u003c/a\u003e, ст. 24\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eСтатуту SCSL\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eщодо англійської мови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародне право прав людини гарантує, що обвинувачений має бути негайно та детально поінформований про висунуті проти нього звинувачення тією мовою, яку він розуміє (ст. 14(3)(a)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-civil-and-political-rights\"\u003eМПГПП\u003c/a\u003e), а також мати безкоштовну допомогу перекладача, якщо він не розуміє або не розмовляє мовою, яка використовується в суді (ст. 14(3)(f)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/international-covenant-civil-and-political-rights\"\u003eМПГПП\u003c/a\u003e). Ці права на справедливий судовий розгляд також відображені в статутах міжнародних судів і трибуналів (ст. 55, 67\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eСтатуту МКС\u003c/a\u003e, ст. 18, 21\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/file/Legal%20Library/Statute/statute_sept09_en.pdf\"\u003eСтатуту ICTY\u003c/a\u003e, ст. 17, 20\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/avl/pdf/ha/ictr_EF.pdf\"\u003eСтатуту ICTR\u003c/a\u003e, ст. 17\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-statute.pdf\"\u003eСтатуту SCSL\u003c/a\u003e) і становитимуть частину статуту STCоA. Російська як додаткова робоча мова гарантує, що мова, якою ймовірно розмовляє більшість обвинувачених, є невід\u0026rsquo;ємною складовою щоденної роботи трибуналу. Це також сприяє поширенню серед російської громадськості, що, судячи з нинішнього рівня пропаганди та дезінформації, може стати головним завданням трибуналу. Задля сприяння охопленню широкої громадськості постраждалої держави передбачається використання української як робочої мови. Потрібно забезпечити, щоб усі постраждалі спільноти мали необмежений доступ до роботи STCoA мовою, яку вони розуміють.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eВисновки\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eУ підсумку, основа для досягнення справедливості за вчинення злочину агресії проти України існує. Ця основа має ґрунтуватися на оцінці політичного та правового контексту поточної ситуації та може спиратися на практику міжнародних кримінальних трибуналів, що існує на сьогоднішній день. Чіткий правовий шлях є доступним, якщо держави-члени ООН зможуть скористатися моментом і слідувати ним.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1110.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":606,"url":"saga-pro-polskij-mig-29-pravove-regulyuvannya-vijni-u-povitri-ta-nejtralitet","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1665056371,"date":"06.10.2022","views":514,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/samolet-sayt.png","mini_image":null,"name":"Сага про польський МіГ-29: правове регулювання війни у повітрі та нейтралітет","description":"\u003cp\u003e27 лютого 2022 року високий представник ЄС із закордонних справ Жозеф Боррель \u003ca href=\"https://finance.yahoo.com/news/eu-plans-500m-weapons-aid-210953865.html?guccounter=1\u0026amp;guce_referrer=aHR0cHM6Ly93d3cuYmluZy5jb20v\u0026amp;guce_referrer_sig=AQAAAAASAa1k5BA5jGVVZpc7_FKfakZqJALkO9MEiIU7MjCasA3nrm8Mg_7KqHgiljLCRtriu4477S9P-oqeFH4Q5Mp1TcpugWOEAXfiCPSghgTwzmjHeaICc7dBN68GvoI-wo0SZjnIzYnQOJggf4gTxNpzpiCifr28Q-NQ97pnzt3s\"\u003eзаявив\u003c/a\u003e, що Європейська рада вирішила запропонувати Україні цінний пакет летальної зброї, зокрема винищувачі. Однак моделі західного типу не будуть суттєвим військовим рішенням для українських ВПС, оскільки українські пілоти не мають досвіду польотів на них (але це може змінитися з перебігом збройного конфлікту).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eМатеуш Пянтковський (Mateusz Piątkowski), доцент Лодзького університету, Польща, адвокат і член Польського товариства військового права та права війни\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;The Saga of the Polish MiG-29: The Laws on Neutrality and the Law of Air Warfare\u0026raquo; (\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/10/03/the-saga-of-the-polish-mig-29-the-laws-on-neutrality-and-the-law-of-air-warfare/\"\u003e\u003cem\u003e03.10.2022, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРазом з тим, три країни НАТО все-таки мають на озброєнні літаки, які могли б стати вагомим внеском у посилення можливостей \u003ca href=\"https://www.rferl.org/a/czech-republic-poland-slovakia-mig-29s-russia-ukraine/32007110.html\"\u003eукраїнських Повітряних сил\u003c/a\u003e, а саме МіГ-29. Напередодні краху \u0026laquo;залізної завіси\u0026raquo; колишні учасники Варшавського договору отримали партію цього багатоцільового літака наприкінці 1980-х років. Україна особливо добре знайома з цим літаком, близько тридцяти таких винищувачів уже використовуються, включно з легендарним \u0026laquo;Привидом Києва\u0026raquo;, який багаторазово завдав ураження противнику з його допомогою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗначна частина парку МіГ-29 країн НАТО експлуатується Військово-повітряними силами Польщі, яка придбала винищувачі радянської епохи з різних джерел: шляхом прямого експорту, обміну з Чеською Республікою у 1995 році та \u003ca href=\"https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA420521.pdf\"\u003eпожертвування\u003c/a\u003e з боку Німеччини в 2002 році. Польські МіГ-29 були модернізовані відповідно до стандартів НАТО, деякі з них у співпраці з ізраїльським виробником \u0026laquo;Israel Aerospace Industries\u0026raquo; (IAI). Наразі строк їхньої експлуатації добігає кінця, оскільки передбачається, що всі ці літаки будуть \u003ca href=\"https://theaviationist.com/2019/04/20/looks-like-poland-wants-to-replace-its-soviet-era-mig-29-and-su-22-jets-with-the-f-35-at-any-cost/\"\u003eповністю замінені\u003c/a\u003e між 2024 і 2026 роками на F-35 Lighting II, придбаний польським урядом у 2020 році (\u003cem\u003eперехід з винищувачів четвертого до винищувачів пʼятого покоління\u003c/em\u003e \u0026ndash; прим. перекл.). Таким чином, існує сприятливий збіг обставини \u0026ndash; ВПС Польщі мають застарілий (але все ще придатний до польотів) парк винищувачів, які вже знайомі українським авіаторам.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПісля оголошення цієї новини 27 лютого [цього року] це рішення зазнало суттєвих змін, адже 1 березня 2022 року глава польської держави \u003ca href=\"https://tech.wp.pl/polskie-mysliwce-mig-29-dla-ukrainy-prezydent-duda-zaprzecza,6742539040156160a\"\u003eзаявив\u003c/a\u003e, що \u0026laquo;\u003cem\u003e[ми] не будемо надсилати наші літаки [Україні], оскільки це означатиме, що НАТО бере участь у збройному конфлікті. (\u0026hellip;) НАТО не є стороною збройного конфлікту\u003c/em\u003e\u0026raquo;. 2 березня 2022 року держсекретар США Ентоні Блінкен в телеінтерв'ю заявив, що країни НАТО мають \u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/video/blinken-says-nato-countries-have-green-light-to-send-fighter-jets-to-ukraine/\"\u003e\u0026laquo;зелене світло\u0026raquo;\u003c/a\u003e для початку поставок бойових літаків в Україну. 3 березня 2022 року речник польського уряду \u003ca href=\"https://www.gazetaprawna.pl/wiadomosci/kraj/artykuly/8371247,polskie-samoloty-mig-na-ukrainie-muller.html\"\u003eспростував\u003c/a\u003e, що військові літаки збиралися залучатися до збройного конфлікту з території Польщі. 8 березня 2022 року Міністерство закордонних справ Польщі оприлюднило \u003ca href=\"https://www.gov.pl/web/diplomacy/statement-of-the-minister-of-foreign-affairs-of-the-republic-of-poland-in-connection-with-the-statement-by-the-us-secretary-of-state-on-providing-airplanes-to-ukraine\"\u003eзаяву\u003c/a\u003e, в якій зазначено, що воно \u0026laquo;\u003cem\u003eготове негайно та безкоштовно розгорнути всі свої літаки МіГ-29 на авіабазі Рамштайн і передати їх у розпорядження уряду Сполучених Штатів Америки\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Була швидка відповідь прес-секретаря Пентагону, який зазначив, що офіційна точка зору польського уряду не є \u003ca href=\"https://twitter.com/JacquiHeinrich/status/1501333459972800527/photo/1\"\u003e\u0026laquo;переконливою\u0026raquo;\u003c/a\u003e. Польська влада \u003ca href=\"https://gospodarka.dziennik.pl/news/artykuly/8373471,polska-mysliwce-mig-29-ukraina-decyzja-nato-wojna-rosja-wladimir-putin.html\"\u003eпрокоментувала\u003c/a\u003e, що НАТО має розділити колективну відповідальність за рішення постачати Україні винищувачі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРішення забезпечити країну, яка перебуває у стані війни, бойовими військовими літаками є значним кроком. Роль військової авіації в сучасних війнах є першочерговою. В умовах збройного конфлікту, враховуючи те, що російським ВПС не вдалося досягти переваги в повітрі, відправлення двадцяти-тридцяти готових до бою винищувачів могло б істотно підвищити бойові шанси українських ВПС. Постає питання: як така діяльність [з передачі винищувачів] розглядається з позиції нейтралітету, з урахуванням \u0026laquo;права повітряної війни?\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗакон нейтралітету (law of neutrality) \u0026ndash; це \u0026laquo;\u003cem\u003eправові відносини між державами, які беруть участь у збройному конфлікті (воюючими сторонами), і державами, які не беруть участі в таких бойових діях (нейтральними сторонами)\u003c/em\u003e\u0026raquo;. По суті, концепція нейтралітету є однією з найстаріших засад міжнародного права. Він отримав значний розвиток щодо морської війни до такої міри, що став пунктом першочергової важливості в багатьох договорах про морську війну, наприклад, у Паризькій декларації 1856 року та \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/INTRO/240\"\u003eГаазькій конвенції № XIII 1907 року про права та обов\u0026rsquo;язки нейтральних держав у морській війні\u003c/a\u003e. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/ART/200-220009?OpenDocument\"\u003eПодібне положення\u003c/a\u003e було ухвалене в контексті сухопутної війни. Усі вищезгадані документи чітко підкреслюють добре відоме правило нейтралітету: будь-яке пряме чи непряме постачання будь-яких військових матеріалів (включно з військовими кораблями) нейтральними сторонами воюючій стороні заборонено. Водночас приватні перевезення зброї не заборонені.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eА як щодо повітряної війни (air warfare)? Варто підкреслити, що право ведення повітряної війни лише частково кодифіковано у 1977 році Додатковим протоколом І до Женевських конвенцій (\u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.34_AP-I-EN.pdf\"\u003eстаття 49(3)\u003c/a\u003e). Кодифікація передбачає правила повітряного бомбардування об'єктів, розташованих на землі, і стосується особливої ситуації льотчиків, які зазнали лиха. Все, що виходить за межі цієї сфери, визначається міжнародним звичаєвим правом і загальними принципами МГП, загальними для всіх аспектів ведення війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСвого часу була зроблена спроба комплексно врегулювати закони війни за допомогою \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/ihl/INTRO/275\"\u003eГаазьких правил ведення повітряної війни 1923 року\u003c/a\u003e (HRAW). Ці правила ніколи не були ратифіковані, хоча вони загалом є відображенням державної практики, оскільки вона була сформована під час повітряних боїв між 1914 і 1918 роками. Документ здебільшого відомий своїм розділом про повітряне бомбардування, але той факт, що проєкт був набагато більшим за обсягом і включав розділ про нейтралітет у повітряній війні було забуто. Стаття 44 HRAW передбачає, що \u0026laquo;\u003cem\u003eнейтральному уряду заборонено постачати воюючій державі, прямо чи опосередковано, літаки, їх складові частини або матеріали чи боєприпаси для літаків\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Положення є простими та відповідають загальній забороні постачати нейтральною державою воюючим сторонам будь-якого виду військового обладнання (морського, сухопутного чи повітряного).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДеякі положення HRAW сьогодні підтверджують цінність звичаєвого права (наприклад, що стосується визначення військового літака). Решта ж залишається дискусійними, включно з пропозиціями щодо передачі військових літаків нейтральними країнами сторонам збройного конфлікту. Щоправда, розробники \u003ca href=\"https://archive.org/details/internationallaw0000moor/page/260/mode/2up\"\u003eдотримувалися\u003c/a\u003e основної тенденції міжнародного права в цьому відношенні, хоча чіткої державної практики під час Першої світової війни не було вироблено.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ Гарвардському посібнику з міжнародного права (Harvard Manual on the International Law), положення якого стосується війни у повітрі та із застосуванням ракет (далі \u0026ndash; Гарвардський посібник) 2009 року, наявне пряме посилання на правила, що закладались у HRAW (правила 165, 173). Проте Гарвардський посібник не є джерелом міжнародного права \u0026ndash; він відображає лише звичаєве право. Однак чи завжди країни дотримувалися пропозицій HRAW? Наведемо кілька історичних прикладів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ 1939 році військова авіація Польщі прагнула придбати нові винищувачі, щоб замінити свій застарілий парк авіації. Чотирнадцять Hawker Hurricane були придбані у Великої Британії в червні 1939 року. Принаймні один з Hurricane досяг Гдині всього за кілька днів до початку [Другої світової] війни, але капітану корабля, [що транспортував літак] було наказано залишатися в нейтральних водах. Однак наприкінці серпня 1939 року британський уряд дав \u0026laquo;зелене світло\u0026raquo; більшому вантажу, який прибув до Польщі через румунський порт Констанца (варто зазначити, що Велика Британія та Франція вступили у Другу світову війну на третій день від її початку).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗа іронією долі, деякі з Hurricane\u0026rsquo;s, призначених для приєднання до ВПС Польщі, були продані ВПС Фінляндії в лютому 1940 року, під час Зимової війни (Talvisota). Крім того, Велика Британія вирішила посилити Фінляндію такими літаками як Bristol Blenheims і Gladiators. 23 січня 1940 року британський уряд погодився на продаж дванадцяти Hawker Hurricane; однак офіційно літаки були поставлені компанією Hawker, а не самим урядом. З іншого боку \u0026ndash; уряд Франції вирішив безпосередньо передати винищувачі MS 406 для фінської авіації.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eМіж 1939 і 1941 роками Сполучені Штати ухвалили Закон про готівку та транспортування та Акт, що дозволяє ленд-ліз (Cash and Carry and Lend-Lease Act). Це дозволило воюючим країнам-союзникам купувати обладнання в Сполучених Штатах і транспортувати його власними засобами (див. відоме зображення бомбардувальників, які переправляються через сухопутний кордон між США і Канадою). Сполучені Штати як нейтральна держава посилили Королівські ВПС, поставивши бомбардувальники B-25 Mitchell.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід час війни у В'єтнамі (1959-1975) ВПС Північного В'єтнаму отримали від СРСР кілька військових літаків (включно з винищувачами МіГ-21).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід час війни Судного дня (1973) через значні втрати ізраїльської військової авіації Сполучені Штати запровадили прискорену відправку літаків F-4 Phantom, які базувались на авіаносцях поблизу (операція \u0026laquo;Нікель Грасс\u0026raquo;). Терміновість була настільки великою, що пілоти США направили літаки на авіабазу Лод в Ізраїлі, де машини були негайно зайняті ізраїльськими льотчиками.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗапчастини для американських F-14 Tomcat були продані Ірану в 1980-х роках, незважаючи на ембарго (справа Iran-Contras) та Ірано-Іракську війну, що тривала на той момент.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВважається, що \u0026laquo;списання\u0026raquo; (retirement) словацьких МіГ-29 може бути пов'язане з можливою передачею літаків ВПС України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на факти вище державна практика в цьому питанні є розрізненою та непослідовною. Особливо, що стосується другої половини ХХ століття, в якому держави віддавали перевагу політичним інтересам над тими обмеженнями, що встановлені згаданими законами нейтралітету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКрім того, незважаючи на те, що постачання бойових літаків є серйозним внеском у боєздатність країни, яка перебуває у стані війни, на мою думку, це не вважалося \u0026laquo;актом прямих бойових дій\u0026raquo;, який переводить статус нейтральної держави на воюючу [тобто не робить її стороною збройного конфлікту]. Насправді Міноборони РФ проводить межу між \u0026laquo;не нейтральністю\u0026raquo; (non-neutrality) та \u0026laquo;ворожістю\u0026raquo;, вважаючи, що остання характеристика стосується ситуації в якій третя держава дозволяє \u003ca href=\"https://www.aa.com.tr/en/russia-ukraine-crisis/russia-warns-of-providing-airfield-for-ukraine-s-military-aviation/2525844\"\u003eукраїнській військовій авіації укриватися на її нейтральних авіабазах\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк уже зазначалось, закони нейтралітету розрізняють державний і приватний експорт зброї, адже останній не заборонений. У правилах повітряної війни, а саме статті 46 HRAW, передбачено наявність лише двох обмежень у контексті приватної діяльності: 1) запобігати відльоту військового літака в повному бойовому режимі (озброєного та заправленого) та 2) зупиняти транскордонні польоти між нейтральною державою та воюючою державою, якщо літаком керують члени збройних сил воюючої сторони. Проте, як зазначено в Гарвардському посібнику, практика в цьому відношенні дуже непереконлива.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩо стосується інших положень, то правила є вкрай \u0026laquo;мінливими\u0026raquo;. 24 лютого 2022 року винищувач Су-27 ВПС України залетів у повітряний простір Румунії та був перехоплений румунським F-16, змусивши порушника приземлитися на авіабазі Бакеу в Румунії. Причини рішення українського пілота увійти в нейтральний повітряний простір невідомі: можна припустити, що пілот був змушений залишити територію України або через з\u003ca href=\"https://theaviationist.com/2022/03/01/ukrainian-su-27-returns-to-ukraine/\"\u003eнищення власної авіабази\u003c/a\u003e, або намагався уникнути повітряного бою з ворогом. Разом з тим, 1 березня 2022 року влада Румунії погодилася \u003ca href=\"https://www.aerotime.aero/articles/30363-ukraine-su-27-fighter-returns-romania\"\u003eперекинути\u003c/a\u003e винищувач Су-27 назад на межу повітряного простору Румунії та України, зрештою повернувши його ВПС України. Літак відлетів без боєкомплекту (Су-27 під час перехоплення був у повному озброєнні). Також невідомо, хто керував літаком. Знову ж таки, з позиції нейтралітету та правового регулювання повітряної війни, військові літаки воюючих сторін повинні бути затримані на час військових дій, і, насправді, існує певна практика щодо цього:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпісля агресії СРСР проти Польщі у 1939 році засоби ВПС Польщі були евакуйовані до Румунії та Угорщини, де літаки були інтерновані та передані військовим;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкілька літаків воюючих сторін були інтерновані Швецією, Іспанією та Швейцарією під час Другої світової війни;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпід час Першої війни у Перській затоці (1990-1991) значна частина літальної техніки ВПС Іраку втекла до Ірану, де була інтернована до запиту іракського уряду, поданого роками після закінчення військових дій. Деякі з колишніх іракських Mirage F1 все ще експлуатуються ВПС Ірану.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЗ усього вищенаведеного можна зробити кілька висновків:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e1\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПравове регулювання нейтралітету та повітряної війни щодо доставки військових літаків нейтральною державою воюючій державі є надто неоднозначними та зазнають значного політичного впливу, щоб бути частиною звичаєвого міжнародного права, особливо коли бенефіціар допомоги є жертвою агресії. Власне, практика держав під час радянської агресії проти Фінляндії та триваючої російської агресії проти України може свідчити про появу звичаєвої норми про допустимість доставки бойового літака жертві агресії (країні, що потерпає від агресії).\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e2\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародне право не забороняє приватний експорт повітряних суден через компанії/фізичних осіб, не пов'язаних з державою.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e3\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПередача бойових літаків, особливо в напівофіційний спосіб, не обов'язково призводить до розгляду країни-експортера як воюючої сторони.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/samolet-sayt.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":605,"url":"koli-navchannya--tma-yak-kvalifikuvati-diyalnist-rosijskih-uchiteliv-z-nadannya-osviti-na-okupovanih-teritoriyah-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1664795733,"date":"03.10.2022","views":721,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-0310.jpg","mini_image":null,"name":"Коли навчання — тьма: як кваліфікувати діяльність російських учителів з надання «освіти» на окупованих територіях України?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРосійське прислів\u0026rsquo;я каже, що навчання \u0026mdash; світло, а невчення \u0026mdash; тьма. Однак діяльність російської влади на окупованих територіях України засвідчила, що навчання може виявитися справжньою тьмою. Принаймні складно схарактеризувати інакше ті освітні \u0026laquo;реформи\u0026raquo;, які впроваджуються там, зокрема перехід на російську мову навчання в школах і факультативне вивчення української мови, виключення з навчальних планів таких дисциплін, як \u0026laquo;Історія України\u0026raquo;, \u0026laquo;Захист Вітчизни\u0026raquo;, а натомість включення до них курсу російської історії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсі ці \u0026laquo;новації\u0026raquo; в навчальному процесі разом з відповідною виховною роботою, вочевидь, мають підривати усвідомлення українськими школярами себе як українців і переконати їх у тому, що вони \u0026laquo;росіяни, від яких це приховують\u0026raquo;. Для втілення в життя своїх задумів окупаційна влада залучає і російських учителів, стимулюючи переїзд останніх на окуповані території та забезпечуючи перебування на них.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ вересні 2022 року в медіа з\u0026rsquo;явилася інформація про те, що частину російських учителів затримала українська влада в деокупованому місті Куп'янськ, що актуалізувало питання про правову кваліфікацію їхньої діяльності з надання \u0026laquo;освіти\u0026raquo; на окупованій території України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u0026laquo;ОРДИНАРНІ\u0026raquo; КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасамперед розглянемо, чи становить ця діяльність \u0026laquo;ординарні\u0026raquo; кримінальні правопорушення, тобто поведінку, яку безпосередньо не забороняє міжнародне право, але забороняє українське кримінальне право.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа своїми об\u0026rsquo;єктивними проявами діяльність російських учителів на окупованій території України може виглядати подібною на заборонені частиною 3 статті 111-1 Кримінального кодексу України (КК України) \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Однак, оскільки стаття 111-1 КК України загалом карає та забороняє колабораційну діяльність, яку за визначенням можуть вчинити лише громадяни України, не дивно, що частина третя цієї статті прямо вказує саме на них як на осіб, що можуть бути відповідальними за дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ огляду на свою загальну спрямованість діяльність російських учителів на окупованих територіях України може розглядатися як поведінка, що порушує заборони, передбачені статтею 161 КК України, а саме як:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдії, спрямовані на приниження національної честі та гідності.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Складно трактувати по-іншому нав\u0026rsquo;язування українцям думки про те, що їх не існує як таких;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпряме обмеження прав (зокрема, права на освіту) за іншою ознакою (за ознакою національності). \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПраво на освіту з-поміж іншого вимагає поваги до культурної самобутності дитини, мови й національних цінностей країни, у якій дитина проживає (див. про підстави для такого висновку нижче).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрештою, принаймні, на перший погляд, є підстави вважати, що сам приїзд російських учителів на окуповані території становить кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 332-1 КК України. Це положення криміналізує \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпорушення порядку в\u0026rsquo;їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Російські вчителі, вочевидь, в\u0026rsquo;їжджають на окуповані території не з території, яка контролюється Україною, однак категоричному висновку про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 332-1 КК України, перешкоджає згадана в ньому мета заподіяння шкоди інтересам держави (України). Діяльність російських учителів, як видається, завдає прямої шкоди інтересам окремих українців або інтересам українців як спільноті. Проте в правовій системі, яка побудована на засадах верховенства права та поваги до основоположних прав, ототожнення таких інтересів з інтересами держави вкрай небажане. Значно менше сумнівів у релевантності статті 332-1 КК України стосовно випадків, які розглядаються, було б, якби в цьому положенні йшлося про шкоду національним інтересам України, які згідно зі статтею 1 Закону України \u0026laquo;Про національну безпеку\u0026raquo; розуміються як життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПереходячи до питання про те, чи становить діяльність російських учителів на окупованих територіях України який-небудь з міжнародних злочинів, тобто типів поведінки, що прямо заборонені міжнародним правом, до яких нині належать геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії, варто почати з воєнних злочинів, оскільки, як можна зрозуміти з повідомлень у ЗМІ [1], принаймні окремі представники української влади розглядають таку діяльність як воєнний злочин.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВоєнні злочини є \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсерйозними\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e порушеннями норм \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eміжнародного гуманітарного права\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (МГП), тобто галузі міжнародного права, яка регулює питання застосування засобів і методів ведення бойових дій і поводження з так званими захищеними групами осіб (зокрема, військовополоненими, цивільним населенням) під час збройних конфліктів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаття 50 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року (ЖК IV) покладає на окупаційну державу певні обов\u0026lsquo;язки щодо освіти дітей на окупованій території, зокрема:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзагальний обов\u0026lsquo;язок сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей і їхню освіту, у співробітництві з державними та місцевими органами влади держави, чию територію було окуповано;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eспеціальний обов'язок забезпечити освіту дітей, які втратили батьків чи були з ними розлучені в результаті війни і які не мають можливості отримати необхідне піклування з боку близького родича або друга, якщо місцеві установи виявляться неспроможними забезпечити освіту дітей на окупованій території. При цьому навчання повинно здійснюватися за можливості особами їхньої національності, мови та релігії.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦі положення дають чітке уявлення про те, як має відбуватися освіта дітей на окупованій території відповідно до МГП:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eза загальним правилом освіта має надаватися тими закладами, які існували на певній території на момент її окупації;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eокупаційна держава повинна сприяти діяльності таких закладів у співпраці з органами влади держави, територію якої будо окуповано;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eокупаційна держава не повноважна втручатися в діяльність освітніх закладів та в зміст освіти, що надається ними;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу випадку, якщо місцеві заклади освіти виявляться неспроможними надавати освіту (наприклад, через брак учителів), це не дозволяє окупаційній державі брати у свої руки питання освіти дітей на окупованій території \u0026mdash; створювати свої заклади освіти, забезпечувати надання освіти шляхом переміщення на окуповану територію своїх учителів тощо;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eокупаційна держава може чи навіть має проактивно діяти в питанні освіти лише у випадках, коли діти не можуть здобувати освіту в місцевих закладах освіти і при цьому вони розлучені з батьками чи втратили їх і відсутній родич або близький друг, який би міг забезпечити надання їм освіти. До того ж у таких випадках окупаційна держава має за можливості забезпечити надання таким дітям освіти особами, що належать до їхньої національності, мови та релігії.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом усі ці правила відповідають ключовій ідеї, що перебуває в основі правового режиму окупації: окупаційна держава повинна максимально підтримувати на окупованій території \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003estatus quo\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, який існував до окупації. Таким чином, практика залучення окупаційною державою своїх учителів до навчання дітей на окупованих територіях, як і практика втручання у зміст освіти, є безумовними порушеннями МГП.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак, як зазначалося вище, воєнними злочинами, які зумовлюють індивідуальну кримінальну відповідальність особи, є лише серйозні порушення МГП. Для того, щоб пересвідчитися, що певне порушення МГП має статус серйозного, необхідно звертатися до положень Женевських конвенцій про захист жертв війни від 1949 року, Додаткового протоколу до них, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 1977 року та Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року (РС). Проте жоден з цих правових актів не відносить порушення статті 50 ЖК IV в частині освіти дітей до серйозних. Тож з погляду міжнародного права ці порушення не є воєнними злочинами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто зазначити, що стаття 438 КК України, яка забезпечує криміналізацію воєнних злочинів у правовій системі України, викладена у спосіб, який начебто свідчить, що згідно з нею караються будь-які порушення МГП, а не лише серйозні. По-перше, подібне тлумачення з різних причин (проблеми з відповідністю принципу передбачуваності кримінального закону, можливі політичні докори в маніпулюванні міжнародним правом тощо) небажане. По-друге, немає підстав вважати, що воно поділяється українською судовою практикою. По-третє, якби навіть так і було, це все одно не створювало б підстав для відповідальності російських учителів за статтею 438 КК України, оскільки стаття 50 ЖК IV викладена в спосіб, який робить адресатами її положень тих, хто від імені окупаційної держави виконує адміністративні (управлінські) функції на окупованій території й щодо неї, але не тих, хто безпосередньо надає освіту всупереч вимогам статті 50 ЖК IV. Отже, як би не тлумачилася стаття 438 КК України, вона, вочевидь, не охоплює діяльність російських учителів на окупованих територіях України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа перший погляд може видатися, що така діяльність становить воєнний злочин \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпереміщення, прямо чи опосередковано, окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Стаття 49 ЖК IV прямо забороняє таку практику, а стаття 8(2)(b)(viii) РС визнає її серйозним порушенням МГП (воєнним злочином). Однак подібно до ситуації зі статтею 50 ЖК IV відповідальними за неї можуть бути ті, хто організовує (надає транспорт для переїзду, житло на окупованій території або стимулює переїзд на окуповану територію) переміщення цивільного населення на окуповану територію, але не ті, хто переміщується на неї.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eГЕНОЦИД\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДіяльність російських учителів на окупованих територіях України може інтуїтивно сприйматися, особливо тими, хто не має юридичної освіти, як геноцидальна практика. Однак і за міжнародним правом (див. статтю 6 РС, Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 1948 року), і за кримінальним правом України (стаття 442 КК України) геноцид розглядається як дії, вчинені з метою \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eфізичного (біологічного)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, а не \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eкультурного (соціального)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи як такої. Хоча варто зазначити, що на етапі підготовки Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього питання необхідності заборони \u0026laquo;культурного геноциду\u0026raquo; обговорювалося і, як свідчать останні події, далеко небезпідставно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗЛОЧИН ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eХоча діяльність російських учителів на окупованих територіях України не може вважатися воєнним злочином чи злочином геноциду, існують вагомі підстави вважати її злочином проти людяності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗлочинами проти людяності є діяння, вчинені \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eв межах широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Коло таких діянь (убивства, катування, зґвалтування тощо) за міжнародним правом загалом вичерпне, а одним з них є \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпереслідування\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (стаття 7 РС).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗгідно зі статтею 7(1)(h) та (2)(g) РС переслідування як злочин проти людяності полягає в (і) умисному і \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсерйозному позбавленні основоположних прав\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e усупереч міжнародному праву (іі) \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза ознакою належності до групи або спільноти,\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e яку можна ідентифікувати за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, гендерними ознаками чи іншими ознаками, що загальновизнані неприпустимими згідно з міжнародним правом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбидва специфічні елементи переслідування видаються наявними в діяльності російських учителів на окупованій території:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eтака діяльність становить \u0026laquo;серйозне позбавлення\u0026raquo; права на освіту. Це право гарантується численними міжнародними договорами, з-поміж яких на особливу увагу заслуговує Конвенція про права дитини від 1989 року. Зокрема, стаття 29(1)(с) цієї Конвенції вимагає, щоб освіта була спрямована на виховання поваги до культурної самобутності дитини, мови і національних цінностей країни, у якій дитина проживає. Освітні \u0026laquo;реформи\u0026raquo; окупаційної влади відверто ігнорують усі ці принципи, істотно підриваючи право на освіту українських дітей, які проживають на окупованих територіях;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;серйозне позбавлення\u0026raquo; права на освіту на окупованих територіях України явно відбувається за національною ознакою.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрештою, є всі підстави вважати, що переслідування у формі \u0026laquo;серйозного позбавлення\u0026raquo; права на освіту на окупованих територіях є не окремими спорадичними актами, а вчиняються, як того вимагає визначення злочинів проти людяності, у контексті широкомасштабного чи систематичного нападу, спрямованого проти цивільного населення. По-перше, самі \u0026laquo;серйозні позбавлення\u0026raquo; права на освіту на окупованих територіях є не спорадичними актами, а мають систематичний характер і завдають шкоду тисячам українських громадян. По-друге, як можна судити з офіційних повідомлень міжнародних організацій, української влади та інформації у ЗМІ, на окупованих територіях щодо цивільного населення вчиняються й тисячі інших діянь, що є проявами злочину проти людяності, зокрема вбивства, зґвалтування, катування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, діяльність російських учителів на окупованих територіях України може розглядатися згідно з міжнародним правом як злочин проти людяності у формі переслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа жаль, подібна правова кваліфікація за кримінальним законодавством України неможлива, оскільки останнє не визнає злочини проти людяності кримінальним правопорушенням окремого виду. Цей пробіл усуває ухвалений 20 травня 2021 року Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права\u0026raquo;, однак усупереч статті 94 Конституції України він досі не підписаний Президентом України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВИСНОВКИ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДіяльність російських учителів на окупованих територіях України з надання \u0026laquo;освіти\u0026raquo; українським школярам може розцінюватися як злочинна з погляду і міжнародного, і національного права. На жаль, оцінки з цих двох різних перспектив не гармонізовані між собою, адже відсутність у КК України положення про злочини проти людяності дозволяє розглядати зазначену діяльність щонайбільше як дії, спрямовані на приниження національної честі та гідності чи як пряме обмеження прав у розумінні статті 161 КК України. Така правова кваліфікація, однак, не передаватиме особливість природи злочинів проти людяності, а саме того, що йдеться про діяння, які вчиняються в контексті широкомасштабного чи систематичного нападу на цивільне населення, тобто в контексті \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eорганізованого насильства\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожливо, саме брак у кримінальному законодавстві окремого положення про злочини проти людяності змушує українських посадовців розглядати діяльність російських учителів на окупованих територіях України як міжнародний злочин іншого виду \u0026mdash; воєнний злочин. Така оцінка, утім, не має достатніх підстав, а її \u0026laquo;втілення в життя\u0026raquo; в конкретних кримінальних провадженнях може стати приводом для скарг обвинувачених до Європейського суду з прав людини на порушення Україною її зобов'язань, що випливають зі статей 5 (Право на свободу та особисту недоторканність), 6 (Право на справедливий суд), 7 (Ніякого покарання без закону) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, ситуація з російськими вчителями \u0026mdash; черговий дзвіночок для української влади про необхідність забезпечення максимальної відповідності українського кримінального закону нормам міжнародного кримінального права. Кожен день затягування із розв\u0026rsquo;язанням цього питання лише продукуватиме нові ризики та проблеми політичного й правового характеру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1. Російських вчителів, які викладають на тимчасово окупованих територіях, покарають \u0026mdash; Верещук // Суспільне. Новини. 13.09.2022. Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/amp/281420-rosijski-vciteli-aki-vikladaut-na-timcasovo-okupovanih-teritoriah-budut-pokarani-veresuk/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://suspilne.media/amp/281420-rosijski-vciteli-aki-vikladaut-na-timcasovo-okupovanih-teritoriah-budut-pokarani-veresuk/\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":78,"url":"kostyantin-zadoya","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zadoya.jpg","name":"Костянтин","surname":"Задоя","post":"професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-0310.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":602,"url":"zhertvi-okupatsii-chi-kolaboranti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1664176204,"date":"26.09.2022","views":986,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2609-sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Жертви окупації чи колаборанти","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконом України від 3 березня 2022 року № 2108-IX \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo; Кримінальний кодекс України (КК України) доповнено ст. 111-1. Зміни набули чинності 15 березня 2022 року. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ огляду на принцип дії закону в часі, а саме на те, що він не має зворотної сили (ст. 58 Конституції України), притягнення до кримінальної відповідальності можливе за дії, які підпадають під кримінально карані діяння, перелічені в ст. 111-1 КК України, якщо вони були вчинені / скоєні, починаючи з 15 березня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВказана стаття складається з восьми частин, налічує 18 складів злочинів та має дві кваліфікувальні ознаки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРозібратися в суті колабораційної діяльності важко навіть юристам, що ж тоді казати про пересічну людину без юридичної освіти?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаразі тривають активні дії зі звільнення наших територій, як наслідок, маємо нову хвилю кримінальних проваджень за ст. 111-1 КК України. Репресій зазнають не тільки активні посібники збройної агресії та прихильники \u0026laquo;руского міра\u0026raquo;, але й звичайні люди, які протягом майже шести місяців були в окупації, без засобів до існування, подекуди без жодного зв\u0026rsquo;язку із зовнішнім світом, яким нав\u0026rsquo;язували думку про те, що Україна як держава вже не існує, території перейшли під повний контроль рф, громадяни не потрібні українській владі і т.\u0026nbsp;п.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсобливо вразливими в цій ситуації виявилися люди похилого віку, які й раніше жили тільки на пенсію, а про новини дізнавалися з телевізора чи від сусідів. Вони не були занурені в інтернет-простір, не мають смартфонів чи комп\u0026rsquo;ютерів, тому як могли дізнатися про стан справ у всій Україні, зокрема про новий закон, який криміналізує цілу низку дій?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас забезпечення принципу юридичної визначеності є фундаментальною гарантією дотримання прав людини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВимога \u0026laquo;якості закону\u0026raquo; в розумінні п. 1 ст. 5 ЄКПЛ означає, що закон має бути \u003c/span\u003e\u003cb\u003eдостатньо доступним\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eчітко сформульованим\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпередбачуваним у своєму застосуванні\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e для убезпечення від будь-якого ризику свавілля (див. п.\u0026nbsp;19 рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Новік проти України\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкість закону також вимагає, щоб він був доступний для особи і вона могла передбачити наслідки своїх дій, оцінивши протиправність чи законність своєї поведінки. Мені видається, що далеко не всі громадяни нашої країни мали доступ до оновленої законодавчої бази чи навіть чули про новий закон про заборону колабораційної діяльності. Як наслідок, не могли оцінити власну поведінку на відповідність кримінальному закону та скорегувати її з метою уникнення кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧастина диспозицій ст. 111-1 КК України цілком зрозуміла і дає уявлення про те, що саме є підтримкою окупаційної влади та може мати серйозні наслідки, адже терміни \u0026laquo;сепаратизм\u0026raquo; і \u0026laquo;колаборант\u0026raquo; більш-менш були на слуху з 2014 року. Інша частина таким критеріям не відповідає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, наприклад, ч. 2 цієї статті передбачає кримінальну відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади, непов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Сюди підпадає робота прибиральниці, кухаря, двірника в органах виконавчої, судової влади чи місцевого самоврядування, організованих незаконною владою. Виходить, що каратимуть будь-яку людину, яка не виїхала з окупованої території з різних причин (об\u0026rsquo;єктивних або суб\u0026rsquo;єктивних) і поставила власне виживання та забезпечення своєї родини вище за інтереси держави?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа ієрархічною системою фізіологічні потреби людини \u0026mdash; базові. Питання їх забезпечення в пріоритеті порівняно з іншими. Чи можемо ми карати людину, яка обирає забезпечувати себе засобами до існування в умовах окупаційної влади, не маючи альтернативних способів задоволення такої потреби?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремим складом злочину, передбаченого ч. 5 цієї статті, є \u003c/span\u003e\u003cb\u003eучасть в\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e організації та \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпроведенні\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території. Якщо в інших частинах статті використовується поєднання дій свідомим вибором і добровільністю, то для участі в референдумі такої ознаки не передбачено. З урахуванням ситуації, яка стрімко розвивається на непідконтрольних територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, наявності свідчень про тиск на людей для участі в незаконних референдумах, перебування під тиском військових формувань і наглядом мілітаризованого оточення, навряд чи кожен вибір людини брати участь у такому референдумі можна назвати вільним. Тут ми говоримо про другий рівень ієрархії потреб людини \u0026mdash; потребу в безпеці. За наявності мінімальної загрози для життя людей, які перебувають в окупації, кримінальна караність таких діянь мала б виключатися. Проте останні гучні заяви високопосадовців щодо участі в таких референдумах вказують на інше розуміння цієї проблеми.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАналіз вже наявних вироків за ст. 111-1 КК України (станом на дату написання цього матеріалу в реєстрі їх було 34) прямий доказ цього.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожливо, це занадто грубе порівняння, але сексуальний воєнний злочин не потребує доведення відсутності згоди потерпілої особи, адже в умовах збройного конфлікту, зумовлених присутністю збройних сил, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eіснує практично всеосяжна ситуація примусу, у якій, як правило, не можна припускати наявність справжньої згоди з боку жертви\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. \u0026laquo;Явно примусові обставини, що існують у всіх ситуаціях збройних конфліктів, створюють презумпцію відсутності згоди та усувають необхідність доведення стороною звинувачення відсутності згоди як елемент злочину\u0026hellip; Будь-яка форма позбавлення волі позбавляє згоду юридичної сили\u0026raquo; (Prosecutor v. Kunarac, Prosecutor v. Gacumbitsi, Prosecutor v. Furundzˇija).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цьому випадку я не бачу особливої різниці між людьми, які опинилися в умовах відсутності реальної згоди та добровільного вибору в будь-якій своїй діяльності через наявність постійної та реальної загрози їхній безпеці за непокору.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо публічні діячі, у т. ч. перші особи держави, уже зробили позиційну заяву про нелегітимність таких референдумів і, як наслідок, невизнання їх наслідків на жодному рівні, чому ж тоді участь звичайних людей, які фактично заручники цієї ситуації, має мати наслідком кримінальну відповідальність? Чи не перекладаємо ми відповідальність з винної особи на жертву?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цьому контексті варто згадати й про примусову паспортизацію, примусове переселення, жахливі наслідки відстоювання своєї державності на окупованих територіях кожним, хто намагається відкрито зберігати вірність Україні. Свій вплив також зробила поведінка України щодо тимчасово окупованих територій та анексії Криму, де люди вже зневірилися в деокупації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНу і ще один напрям дискусії \u0026mdash; люди на окупованих територіях, які вже більше як вісім з половиною років перебувають в окупації і налагодили своє життя в нових реаліях. Ми і їм будемо ставити за провину, що вони не евакуювалися та не змінили місце проживання на підконтрольну територію? Чи все ж таки держави мають нести за це відповідальність?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо ми справді плануємо повернути ці території разом з нашими громадянами, а не тільки гектари землі та будівлі, маємо подумати про довіру людей, які всі ці роки жили в пропаганді, які вірять, що їх забула та покинула власна держава. Невже зараз доречно маніпулювати їхніми страхами та створювати ще більшу стіну непорозуміння / неприйняття / незгоди?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІнструменти перехідного правосуддя мають бути іншими.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвісно, я не говорю про звільнення від відповідальності тих, хто свідомо порушив присягу; тих, хто робив усе, щоб територіальна цілісність України зазнавала втрат; тих, хто кричав: \u0026laquo;расія! Путін! Треба знищити Київ / Вінницю /Львів\u0026hellip; стерти Україну з лиця землі!\u0026raquo;. Більшість \u0026laquo;щурів\u0026raquo; першими покинуть ці території за наявності загрози, а з іншими мають працювати військові / правоохоронці. Але не потрібно всіх під одну мірку рівняти\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКожна людина \u0026mdash; цінність. Нещодавнє повернення наших полонених підтвердило тезу, що ми будемо боротися за кожного українця. Нам потрібні всі наші люди. І після деокупації територій, які тривалий час перебували під владою агресора, нам доведеться спільно жити в нашій вільній Україні, шукати слова порозуміння, шляхи для примирення. В інакшому випадку метод батога тільки загострить внутрішній конфлікт, що в далекій або навіть близькій перспективі може мати наслідком розкол нашої державності та привід для ще одного тиранічного режиму втрутитися в наші справи та почати \u0026laquo;примушувати нас до миру\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":74,"url":"anastasiya-serbina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/serbina-anastasiya-2.jpg","name":"Анастасія","surname":"Сербіна","post":"адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2609-sayt.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":601,"url":"stvorennya-mizhnarodnogo-tribunalu-dlya-peresliduvannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-ugoda-mizh-oon-ta-ukrainoyu-mozhe-zrushiti-spravu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1663942737,"date":"23.09.2022","views":780,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pro-tribunal.jpg","mini_image":null,"name":"Створення Міжнародного трибуналу для переслідування злочину агресії проти України: Угода між ООН та Україною може зрушити справу","description":"\u003cp\u003eОстанні два тижні принесли багатообіцяючі \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/live/2022/09/12/world/ukraine-russia-war\"\u003eновини\u003c/a\u003e про те, що спроба України відкинути російську армію дивом починає досягати успіху. Можливий зсув у війні привносить нову гостроту в розмову, яка \u003ca href=\"https://www.foreignaffairs.com/articles/ukraine/2022-05-19/crime-search-court\"\u003eпочалася\u003c/a\u003e незабаром після початку війни \u0026ndash; як притягнути до відповідальності за злочин агресії, скоєний з початком військових дій в лютому 2022 року та подальшим продовження військової кампанії з явним порушенням заборони застосування сили, передбаченою в \u003ca href=\"https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text\"\u003eстатті 2(4)\u003c/a\u003e Статуту ООН.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Уна Хетевей (Oona A. Hathaway), виконавча директорка JustSecurity, професорка міжнародного права в Школі права Єльського університету (США)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eThe Case for Creating an International Tribunal to Prosecute the Crime of Aggression Against Ukraine. An agreement between the United Nations and Ukraine can pave the way\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/83117/the-case-for-creating-an-international-tribunal-to-prosecute-the-crime-of-aggression-against-ukraine/\"\u003e\u003cem\u003e20.09, for JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя стаття є першою в серії, яка ґрунтується на результатах зустрічі, що відбулася влітку 2022 року в Єльському клубі в Нью-Йорку (Yale Club in New York City) і мала на меті сформулювати детальну та конкретну пропозицію щодо трибуналу для розгляду справи про злочин агресії в Україні. Резюме Голови [клубу] містить огляд зустрічі, яка була організована Постійним представництвом Ліхтенштейну при ООН та Постійним представництвом Латвії при ООН і в якій взяли участь представники Уряду України, а також низки інших держав-членів ООН, науковці та представники громадянського суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цій серії статтей декілька учасників зустрічі обговорюють, як Уряд України та Організація Об\u0026rsquo;єднаних Націй могли б співпрацювати для створення трибуналу. \u003cstrong\u003eЦя стаття присвячена розгляду аргументів щодо створення міжнародного трибуналу [із притягнення до відповідальності за злочин агресії], а саме тому як зробити це через угоду з Організацією Об\u0026rsquo;єднаних Націй, діючи за рекомендацією Генеральної Асамблеї.\u003c/strong\u003e У подальших трьох статтях \u003ca href=\"https://twitter.com/astrid_coracini?lang=en\"\u003eАстрід Рейзінгер Корачіні\u003c/a\u003e (Astrid Reisinger Coracini), \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/author/trahanjennifer/\"\u003eДженніфер Трахан\u003c/a\u003e (Jennifer Trahan) і колишній посол США з особливих доручень щодо питань воєнних злочинів \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/author/schefferdavid/\"\u003eДевід Дж. Схеффер\u003c/a\u003e (David J. Scheffer) обговорять особливості потенційного трибуналу. Разом ці статті пропонують рамку (template), яка могла б стати підґрунтям для цього міжнародного трибуналу. Нарешті, завершить цю серію Клаус Кресс (Claus Kre\u0026szlig;), спеціальний радник прокурора МКС з питань злочину агресії, який поділиться своїми особистими думками з цього питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВАЖЛИВІСТЬ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОЧИН АГРЕСІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧинний збройний конфлікт передбачає великі ставки: коли росія почала війну проти України в лютому 2022 року (\u003cem\u003eтобто повномасштабне вторгнення в межах війни, що триває з 2014 року\u003c/em\u003e \u0026ndash; прим. перекл.), вона почала найбільшу транскордонну сухопутну війну в Європі з часів Другої світової війни. Це сталося після \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2014/03/19/world/europe/ukraine.html\"\u003eанексії\u003c/a\u003e Криму росією в 2014 році \u0026ndash; першого завоювання території (conquest of territory) в Європі після Другої світової війни. Ці акти є відвертим викликом глобальній забороні на застосування сили та здійсненні територіальних надбань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text\"\u003eСтатут Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй\u003c/a\u003e, який був створений наприкінці Другої світової війни для утвердження та підтримки міжнародного миру, містить заборону на застосування сили як такої. Стаття 2(4) передбачає: \u0026laquo;\u003cem\u003eУсі Члени Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об\u0026rsquo;єднаних Націй\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча ця заборона війни, безумовно, не дотримувалася досконало, вона сприяла надзвичайному скороченню міждержавних воєн у післявоєнну еру та зробила захоплення території, яке колись було звичайною практикою, надзвичайно \u003ca href=\"http://theinternationalistsbook.com/data.html\"\u003eрідкісним\u003c/a\u003e явищем. Це сприяло розвитку торгівлі та зростанню матеріальних цінностей по всьому світу без остраху, що здобутки просто стануть \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2017/09/02/opinion/sunday/outlawing-war-kellogg-briand.html\"\u003eздобиччю під час війни\u003c/a\u003e. Водночас це дозволило малим державам, які колись боялися за своє існування, натомість вижити без перешкод. І це не єдині причини того, чому кількість незалежних суверенних держав зросла приблизно \u003ca href=\"http://theinternationalistsbook.com/data.html\"\u003eвтричі\u003c/a\u003e від кінця Другої світової війни до сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВторгнення росії в Україну за сприяння Білорусі є не просто кричущим порушенням норм міжнародного права, це також становить загрозу фундаментальному принципу, який лежить в основі сучасного правового порядку. \u003c/strong\u003eОсь чому глобальна реакція на війну була такою \u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-europe-62002218\"\u003eпотужною\u003c/a\u003e, коли держави об\u0026rsquo;єдналися, щоб забезпечити Україну зброєю та іншими ресурсами. І саме тому ці зусилля мають супроводжуватися кримінальним переслідуванням тих, хто є найбільш відповідальним за злочин агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗлочин агресії вперше став предметом розгляду в міжнародному суді після Другої світової війни в межах процесу, який згодом став відомим як \u003ca href=\"https://www.nationalww2museum.org/war/topics/nuremberg-trials\"\u003eМіжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі\u003c/a\u003e. Союзні [держави-переможці] висунули \u003ca href=\"https://avalon.law.yale.edu/imt/count1.asp\"\u003eобвинувачення\u003c/a\u003e проти 24 політичних, військових й економічних лідерів Німеччини в попередньому плануванні агресивної війни \u0026laquo;\u003cem\u003eв порушення умов пакту Келлога-Бріана 1928 року\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026ndash; \u003ca href=\"https://avalon.law.yale.edu/20th_century/kbpact.asp\"\u003eдоговору\u003c/a\u003e, який вперше заборонив війну і тим самим створив основу для статті 2 (4) Статуту ООН. У своєму \u003ca href=\"https://avalon.law.yale.edu/imt/09-30-46.asp\"\u003eрішенні\u003c/a\u003e Нюрнберзький суд проголосив: \u0026laquo;\u003cem\u003eРозпочати загарбницьку війну... є не тільки міжнародним злочином; це найтяжчий міжнародний злочин, який відрізняється від інших воєнних злочинів лише тим, що є концентрацією усього зла\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе потужне формулювання зафіксувало суттєву ознаку злочину агресії \u0026ndash; під час війни \u003cstrong\u003eзлочин агресії є міжнародним злочином, який є передумовою вчинення всіх злочинів в її межах. Якби не незаконна агресія проти України, не було б ані \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.hrw.org/report/2022/09/01/we-had-no-choice/filtration-and-crime-forcibly-transferring-ukrainian-civilians\"\u003e\u003cstrong\u003eзлочинів проти людства\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e, ані \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.newyorker.com/magazine/2022/08/08/the-prosecution-of-russian-war-crimes-in-ukraine\"\u003e\u003cstrong\u003eвоєнних злочинів\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e, ані \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.cnn.com/2022/05/27/europe/russia-ukraine-genocide-warning-intl/index.html\"\u003e\u003cstrong\u003eгеноциду\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e Крім того, це напад не лише на країну, яка зазнає фізичної атаки, але й напад на міжнародне співтовариство в цілому. Ось чому таким важливим є створення трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ все ж немає міжнародного суду з юрисдикцією щодо злочину агресії проти України.\u003c/strong\u003e Україна, росія та Білорусь не є сторонами \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eРимського статуту\u003c/a\u003e, який створив Міжнародний кримінальний суд (МКС) і надав йому юрисдикцію [щодо злочину агресії]. Зазвичай це означає, що МКС не матиме юрисдикції щодо подій, які відбуваються в Україні. Однак Україна визнала юрисдикцію суду ще \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/997/declarationRecognitionJuristiction09-04-2014.pdf\"\u003eв 2014 році\u003c/a\u003e та продовжила цю юрисдикцію на невизначений термін \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/other/Ukraine_Art_12-3_declaration_08092015.pdf\"\u003eу 2015 році\u003c/a\u003e. На основі цих заяв суд може розглядати справи про геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні в Україні, і прокурор \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003eрозпочав\u003c/a\u003e розслідування за фактами їх вчинення. Однак \u003cstrong\u003eчерез політичний компроміс злочин агресії \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://academic.oup.com/jicj/article/16/1/1/4924915\"\u003e\u003cstrong\u003eвідрізняється\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e: на відміну від трьох інших злочинів у Римському статуті, за злочин агресії не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності\u0026nbsp; громадяни держав, які не є сторонами-учасницями Римського статуту, тобто громадяни росії та Білорусі.\u003c/strong\u003e Хоча є пропозиції змінити це положення, будь-яка спроба внести поправки, ймовірно, займе щонайменше рік, якщо вона взагалі відбудеться. І навіть якщо так буде зроблено, перегляд, швидше за все, застосовуватиметься перспективно, а не ретроактивно (зміни не матимуть зворотної дії в часі). Таким чином, \u003cstrong\u003eміжнародна відповідальність за злочин агресії проти України майже напевно (almost certainly) вимагає створення нового міжнародного трибуналу.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМОЖЛИВІСТЬ СТВОРЕННЯ ТРИБУНАЛУ, ШЛЯХОМ УКЛАДЕННЯ УГОДИ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ООН\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа засіданні Єльського клубу було запропоновано створити трибунал для розгляду злочину агресії, шляхом укладення Угоди між Україною та ООН за рекомендацією Генеральної Асамблеї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе далеко не єдина пропозиція створити трибунал для розгляду злочину агресії в Україні. Одна з перших пропозицій \u003ca href=\"https://gordonandsarahbrown.com/wp-content/uploads/2022/03/Combined-Statement-and-Declaration.pdf\"\u003eпролунала\u003c/a\u003e від колишнього прем\u0026rsquo;єр-міністра Сполученого Королівства Гордона Брауна (Gordon Brown), який закликав до створення спеціального трибуналу, до якого могли б приєднатися\u003cem\u003e ad hoc\u003c/em\u003e усі бажаючі (охочі) держави \u0026ndash; \u0026laquo;коаліцію бажаючих\u0026raquo; (coalition of the willing). Філіп Сендс (Philippe Sands) наразі \u003ca href=\"https://www.npr.org/2022/07/17/1111933475/the-russian-invasion-of-ukraine-has-brought-up-an-old-question\"\u003eпрацює\u003c/a\u003e з європейськими законодавцями над створенням трибуналу в Європі. Нещодавно Рада Європи ухвалила \u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/portal/-/no-impunity-for-russian-aggression-against-ukraine\"\u003eрішення\u003c/a\u003e про відповідальність за злочин агресії [Рішення CM/Del/Dec(2022)1442/2.3 від 15 вересня]. Група публічного міжнародного права та політики (Public International Law \u0026amp; Policy Group \u0026ndash; PILPG) запропонувала \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\"\u003eпроєкт закону про Вищий Суд України з розгляду воєнних злочинів для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини\u003c/a\u003e \u0026ndash; спеціалізований суд у національній судовій системі України, який буде переслідувати міжнародні злочини, включно зі злочином агресії, які не переслідується в межах юрисдикції МКС. Правова ініціатива Фонду Відкритого суспільства (Open Society Justice Initiative) розробила \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81411/osji-model-indictment-for-the-crime-of-aggression-committed-against-ukraine/\"\u003eмодельний обвинувальний акт\u003c/a\u003e, який можна використовувати на багатьох платформах. Врешті існує \u003ca href=\"https://media-exp1.licdn.com/dms/document/C561FAQFO4Sh-sFmu4A/feedshare-document-pdf-analyzed/0/1662573116806?e=1663804800\u0026amp;v=beta\u0026amp;t=5n2ySdkJ3E3GI0ozrWAV4oKhgRXtOJuhH4vDQ_Pv_oQ\"\u003eпропозиція\u003c/a\u003e, подібна до пропозиції Єльського клубу від Оперативної групи з відповідальності за злочини, скоєні в Україні (Ukraine Task Force of the Global Accountability Network (GAN UTF), яка також пропонує ухвалити відповідну резолюцію Генеральної Асамблеї ООН та статут спеціального трибуналу, сформованого ООН та Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим існує декілька суттєвих особливостей запропонованого Єльським клубом трибуналу, які відрізняються від означених вище пропозицій. Нижче я розглядаю змістовні елементи трибуналу, які на думку багатьох учасників дискусій Єльського клубу є основними рисами майбутнього трибуналу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТРИ ЗМІСТОВНІ ОСОБЛИВОСТІ (РИСИ) ТРИБУНАЛУ ЩОДО ЗЛОЧИНУ АГРЕСІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОсобливість №1: Трибунал має бути міжнародним.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБільшість пропозицій, згаданих вище, вимагають створення саме міжнародного трибуналу, а не національного, що є ключовою особливістю з кількох причин. По-перше, це символічно і виразно: \u003cstrong\u003eзагарбницька війна Росії завдала шкоди не лише Україні, а й міжнародній спільноті в цілому.\u003c/strong\u003e По-друге, це важливо з практичних міркувань: \u003cstrong\u003eнаявні імунітети, які, ймовірно, перешкоджатимуть внутрішньому судовому переслідуванню невеликої кількості російських і білоруських посадовців, включно з президентом росії володимиром путіним, які не застосовуватимуться в міжнародному суді.\u003c/strong\u003e Отже, незважаючи на те, що українське законодавство (як і національне законодавство інших держав) дозволяє притягувати до відповідальності за злочин агресії в національному суді, справи проти найбільш відповідальних за агресивну війну було б важко, якщо не неможливо, успішно вести без порушення ключових міжнародно-правових правила імунітету (Додаткову інформацію про імунітет див. у \u003ca href=\"https://www.toaep.org/ops-pdf/8-kress\"\u003eперіодичній доповіді\u003c/a\u003e Клауса Кресса (Claus Kre\u0026szlig;\u0026rsquo;s) щодо рішення Апеляційної палати МКС від 6 травня 2019 року в справі Йорданії щодо апеляції Аль-Башира та коментаря щодо особистої недоторканності (початок на сторінці 2626), а також статтю Дженніфер Трахан (Jennifer Trahan) у цій серії, яка більш повно стосуватиметься питання імунітету).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-третє, і мабуть це найважливіший пункт, хоча й найменш зрозумілий \u0026ndash; \u003cstrong\u003eсправа в\u0026nbsp; українському законодавстві, зокрема Конституції України. Декілька місяців тому ми з українським юристом Олександром Комаровим \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80958/ukraines-constitutional-constraints-how-to-achieve-accountability-for-the-crime-of-aggression/\"\u003e\u003cstrong\u003eнаписали\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e статтю, в які виклали аргументи стосовно того, що положення ст. 125 Конституції України передбачають, що \u0026laquo;\u003cem\u003eстворення надзвичайних і особливих судів не допускається\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e Ми пояснили, що ця заборона вимагає, щоб будь-який новий суд був міжнародним. Трибунал також має бути явно допоміжним, а не доповнювати систему національних судів (щоб уникнути конфлікту зі ст. 124 Конституції України). Дійсно, незалежно від того, яка модель трибуналу буде впроваджуватись, світ не повинен заохочувати ненавмисне ігнорування обмежень, встановлених Конституцією України, особливо в цей момент надзвичайної трансформації для України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОсобливість №2: Трибунал має бути створений через угоду між Україною та ООН за рекомендацією Генеральної Асамблеї.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтворення Трибуналу за рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН виконало б обіцянку, яку дали \u003ca href=\"https://news.un.org/en/story/2022/03/1114632\"\u003e140 держав\u003c/a\u003e, коли вони проголосували за \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N22/272/27/PDF/N2227227.pdf?OpenElement\"\u003eрезолюцію\u003c/a\u003e, яка засуджує \u0026laquo;агресію\u0026raquo; з боку росії \u0026laquo;в порушення статті 2(4) Статуту ООН\u0026raquo;. Лише п'ять держав, включно з росією, висловились проти. \u003cstrong\u003eЗастосування процедури із залученням Генеральної Асамблеї, а не спеціальної коаліції держав чи європейської інституції (\u003cem\u003eмається на увазі Рада Європи\u003c/em\u003e \u0026ndash; прим. перекл.), дозволило б державам з усього світу взяти участь і підтвердити силу засадничої норми, яку порушила росія.\u003c/strong\u003e Такий крок буде потужним повідомленням про те, що злочин агресії є злочином, незалежно від того, вчинений він у Європі чи деінде. Дійсно, ключовою метою судового переслідування злочину агресії є відновлення міжнародної системи правопорядку, якій завдала шкоди росія, і сигналізувати всім країнам, що вони не повинні йти по стопах держави-агресора. Притягнення до відповідальності за агресію не має стосуватись лише Європи, а є справою усього світу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІснують прецеденти, зокрема \u003ca href=\"https://www.eccc.gov.kh/sites/default/files/legal-documents/Agreement_between_UN_and_RGC.pdf\"\u003eНадзвичайні палати в судах Камбоджі\u003c/a\u003e (створені згідно з рекомендацією Генеральної Асамблеї) та \u003ca href=\"http://www.rscsl.org/Documents/scsl-agreement.pdf\"\u003eСпеціальний суд для Сьєрра-Леоне\u003c/a\u003e (створений відповідно до рекомендацій Ради Безпеки, який діє згідно з її повноваженнями за розділом VII Статуту ООН). \u003cstrong\u003eХоча Генеральна Асамблея не має повноважень нав\u0026rsquo;язувати Україні трибунал (оскільки вона не має таких повноважень щодо примусу, якими володіє Рада Безпеки), вона може уповноважити Генерального секретаря працювати з Україною над створенням такого трибуналу, на який Київ добровільно погоджується шляхом укладення міжнародного договору.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ ще одна причина для укладення трибуналу саме як угоди між Україною та ООН: як ми зазначали у статті з О. Комаровим, Закон України \u0026laquo;Про міжнародні договори\u0026raquo; передбачає, що договір між Україною та ООН може підлягати ратифікації Верховною Радою України і таким чином стати \u0026laquo;частиною національного законодавства України\u0026raquo;. Президент також міг би домогтись попереднього визначення Конституційним Судом України того, що угода відповідає Конституції України, таким чином знявши будь-які конституційні сумніви.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eОсобливість №3: Трибунал має обмежуватись у сфері своєї діяльності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБудь-який новий міжнародний трибунал повинен бути вузько зосереджений на ключових порушеннях, які ґрунтовно загрожують міжнародному правопорядку та які, ймовірно, залишаться безкарними.\u003c/strong\u003e Це означає, що злочини, які можуть переслідуватися в Міжнародному кримінальному суді або в національних судах, не повинні входити до юрисдикції нового міжнародного трибуналу. Скоріше, \u003cstrong\u003eтрибунал має бути вузько зосереджений лише на злочині агресії \u0026ndash; і він має зосереджуватися лише на тих, хто займає керівні посади (leadership positions).\u003c/strong\u003e З цією метою новий трибунал повинен запозичити визначення злочину агресії з \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RS-Eng.pdf\"\u003eРимського статут\u003c/a\u003eу МКС, яке обмежує сферу переслідування правопорушень \u0026laquo;явними\u0026raquo; порушеннями Статуту Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй і злочинами, вчиненими особами, які займають керівні посади, зокрема \u0026laquo;\u003cem\u003eпланування, підготовку, ініціювання або вчинення особою, яка спроможна фактично здійснювати контроль за політичними чи військовими діями держави або керувати ними\u003c/em\u003e\u0026raquo; (ст. 8bis РС МКС).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВторгнення росії в Україну поставило під загрозу міжнародний правопорядок. Трибунал для злочину агресії із запропонованими характеристиками допоміг би відшкодувати шкоду, підсиливши для світу фундаментальну важливість заборони застосування сили.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pro-tribunal.jpg","tags":[{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":666,"url":"rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya--justtalk-25","video":"92mOVz8KDQI","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681733494,"date":"23.09.2022","views":264,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-4.png","mini_image":null,"name":"Розслідування воєнних злочинів: пів року після повномасштабного вторгнення | JustTalk #25","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e26 серпня 2022 року відбулась дискусія \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, присвячена шести місяцям розслідування воєнних злочинів в Україні як новому виклику для органів досудового розслідування та прокуратури, зважаючи на масштаби та тяжкість таких злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eУ відео йдеться про: \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРізні моделі розслідування воєнних злочинів: \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; й \u0026laquo;зовнішню\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eУкраїнський контекст: виклики, здобутки, проблеми та перспективи. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРоль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює, а що ні, як отримати результат. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСпікери: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eМартін Хаккетт\u003c/strong\u003e, експерт Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo;. Очолював прокуратуру з переслідування за воєнні злочини у Республіці Косово, старший радник ООН з питань переслідування за злочин тероризму в контексті Близького Сходу. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЄвген Крапивін\u003c/strong\u003e, контентний редактор JustTalk, експерт JustGroup, експерт з кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМодераторка:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e, суддя Вищого антикорупційного суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper доступний за \u003ca href=\"https://bit.ly/3KuyUwY\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":600,"url":"amnistiya-i-proschennya-yak-elementi-rozbudovi-miru-pislya-zbrojnogo-konfliktu-justtalk-epizod-17","video":"KOvcEykTGSY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1663860483,"date":"21.09.2022","views":350,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія і прощення як елементи розбудови миру після збройного конфлікту. JustTalk. Епізод 17","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e в умовах війни говоримо з \u003cstrong\u003eОльгою Семенюк\u003c/strong\u003e, адвокаткою, координаторкою освітнього напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, про постконфліктне примирення, амністію воєнних злочинців і досвід інших держав.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк зробити так, щоб українець, який з 2014 року живе на окупованій території та українець, який зараз захищає територію країни, змогли в майбутньому спокійно їхати в одному купе поїзда? Після деокупації, як основному населенню нашої країни прийняти громадян т.зв. ЛНР і ДНР, які помилилися у виборі громадянської позиції? Через які інструменти примирення можна здобути абсолютної єдності українського народу?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на запитання у відео.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":599,"url":"chi-e-konkurentsiya-mizh-zahistom-derzhavi-i-prav-lyudini-scho-obirae-mizhnarodne-pravo--justtalk-24","video":"tFBuMnya4FY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1663860168,"date":"19.09.2022","views":452,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1108-zastavka.jpg","mini_image":null,"name":"Чи є конкуренція між захистом держави і прав людини: що обирає міжнародне право? | JustTalk #24","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСеред спеціалістів у сфері міжнародного гуманітарного права й міжнародного права прав людини нерідко виникають різні бачення стосовно війни, дій збройних сил і цивільної адміністрації, питань евакуації та можливості наражання на небезпеку цивільного населення, що перебуває на сцені бойових дій. У відеозаписі дискусії \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e експерти розглядають два підходи до захисту цивільного населення \u0026mdash; гуманітарний і правозахисний, а також відповідають на питання, як між собою співвідносяться дві системи міжнародного права, які захищають людину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eВолодимир Яворський, Експерт Центру Громадянських Свобод\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eМикола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЗахар Тропін, адвокат, доцент Кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМодераторка:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЛариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, письменниця, медійниця\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eDiscussion paper\u003c/strong\u003e доступний за \u003ca href=\"https://bit.ly/3JKuJwD\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1108-zastavka.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":589,"url":"dovedennya-zlochinu-primusovoi-vagitnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1663144117,"date":"14.09.2022","views":850,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/primusova-vagitnisty-sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Доведення злочину примусової вагітності","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ справі \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОнгвена\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e МКС визначив сутність злочину примусової вагітності \u0026mdash; поставити жертву у становище, за якого вона не може вирішити, чи продовжувати їй вагітність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаборона злочину примусової вагітності як однієї з форм сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного із конфліктом, існувала в міжнародному гуманітарному праві вже давно, проте на конвенційному рівні відповідальність за нього вперше закріплена в Римському статуті Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС, Суд). І лише 24 роки потому, у 2021 році, у справі \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрокурор проти Домініка Онгвена\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e МКС отримав можливість надати тлумачення цьому злочину та встановити його елементи\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[1]\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаття 7(2)(f) Римського статуту визначає примусову вагітність як \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнезаконне позбавлення волі будь-якої жінки, яка стала вагітною у примусовому порядку, з метою зміни етнічного складу будь-якої групи населення або вчинення інших серйозних порушень міжнародного права\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;[2]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. У справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОнгвена\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e МКС визначив сутність злочину примусової вагітності \u0026mdash; поставити жертву у становище, за якого вона не може вирішити, чи продовжувати їй вагітність. Судді також встановили, що \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;немає потреби доводити, що зловмисник має особливий умисел щодо результату вагітності\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Далі Суд проаналізував основні елементи злочину, наявність яких необхідна для встановлення факту його скоєння\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[3]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eОБ\u0026rsquo;ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗлочинець незаконно позбавив волі одну чи більше жінок [ТА]\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Незаконне позбавлення волі\u0026raquo; означає обмеження можливості фізичного пересування жінки з порушенням норм міжнародного права, зокрема статті 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. В елементах злочинів не вказано, яким має бути термін позбавлення волі. Не зазначено також, що позбавлення волі має бути жорстоким, як це прямо передбачено, наприклад, щодо злочину проти людяності у вигляді ув\u0026rsquo;язнення або іншого жорстокого позбавлення фізичної свободи\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[4]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОнгвена\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Палата попереднього провадження МКС постановила, що існують вагомі підстави вважати, що обвинувачений позбавив волі та утримував постраждалих під охороною в закритому приміщенні як до, так і після примусового запліднення:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдна з постраждалих свідчила, що перебувала в полоні Армії опору Господа (Lord\u0026rsquo;s Resistance Army, далі \u0026mdash; ЛРА) протягом восьми років з моменту її викрадення [обвинуваченим] та іншими бойовиками ЛРА в серпні 1996 року до її втечі в липні 2004 року. [\u0026hellip;] Друга та третя її вагітності підпадають під часову юрисдикцію Суду, і протягом обох цих вагітностей вона утримувалася в будинку [обвинуваченого] без можливості втекти\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [5]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЖінка була піддана заплідненню в примусовому порядку [ТА]\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Запліднення в примусовому порядку\u0026raquo; в цьому випадку передбачає такі ж обставини примусу, які в Римському статуті визначені для інших злочинів сексуального насильства. Це означає, що вагітність не обов\u0026rsquo;язково має бути наслідком фізичного насильства, щоб бути примусовою. Під \u0026laquo;примусовою\u0026raquo; мається на увазі не лише застосування сили, але й погрози силою, примусу, який є наслідком страху зазнати насильства, тиску, психологічного пригнічення, зловживання владою щодо постраждалої чи іншої особи, або використання примусових обставин, у тому числі ситуацій збройного конфлікту та позбавлення волі. Тобто використання таких умов, за яких жінка не може надати справжню добровільну згоду\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[6]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПалата попереднього провадження МКС прийняла свідчення постраждалої як доказ факту її примусової вагітності:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВнаслідок зґвалтувань, вчинених Домініком Онгвеном, [постраждала] тричі завагітніла\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[7]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПотім Палата виявила докази того, що постраждала особа спочатку зазнала зґвалтувань, які зрештою призвели до її вагітності:\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ день, коли [постраждала] була викрадена, [обвинувачений] змусив її стати його так званою \u0026laquo;дружиною\u0026raquo; і продовжував насильно примушувати її до статевих актів аж до її втечі. Коли вона відмовлялася вступати у статеві відносини, вона зазнавала побиття та не мала змоги втекти. [...] Внаслідок зґвалтувань, скоєних [обвинуваченим], [постраждала] тричі завагітніла\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[8]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСудді МКС не виділяли окремих доказів того, що в цій справі злочинець обмежував репродуктивний вибір постраждалих осіб, змушуючи жінок зберігати вагітність. Однак Суд постановив, що злочин \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпримусової вагітності посягає на право жінки на особисту та репродуктивну автономію та право на сімейне життя\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[9] При цьому наслідком позбавлення постраждалої волі є позбавлення її репродуктивної автономії. Судова палата МКС також визнала, що саме акцент на репродуктивній автономії відрізняє злочин примусової вагітності від суміжних злочинів, таких як зґвалтування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПалата попереднього провадження МКС встановила факт того, що сила була застосована, щоб змусити жінку зберігати вагітність. У цьому випадку, зокрема, постраждала особа була незаконно позбавлена волі під час її примусової вагітності:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга та третя її вагітності підпадають під часову юрисдикцію Суду, і протягом обох цих вагітностей вона утримувалась в будинку [обвинуваченого] без можливості втекти\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[10]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, Палата знайшла докази того, що постраждала перебувала під страхом зазнати насильства чи примусу:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ моменту її прибуття в будинок [обвинуваченого] і до її втечі у 2011 році [постраждала] утримувалася [обвинуваченим], у тому числі під час її першої примусової вагітності у 2005 році, \u0026mdash; її стерегли озброєні охоронці, і вона боялася, що якщо вона втече, її наздоженуть, повернуть назад та вб\u0026rsquo;ють\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[11]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eСУБ\u0026rsquo;ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагальний суб\u0026rsquo;єктивний елемент злочину примусової вагітності передбачений у статті 30 Римського статуту та охоплює спеціальний намір і стан усвідомлення наслідків злочинцем. Це означає, що злочинець умисно й свідомо має прагнути завдати шкоди сексуальній та репродуктивній свободі постраждалої особи, усвідомлюючи, що за звичайного розвитку подій злочинне діяння матиме один з двох альтернативних наслідків:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗлочинець мав на меті змінити етнічний склад будь-якої групи населення [АБО]\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри встановленні спеціального наміру в центрі уваги має бути особисте уявлення злочинця про те, як його дії вплинуть на етнічний склад населення, а не реальний масштаб такого впливу. Не важливо, скільки жінок зазнали примусового запліднення або скільки дітей внаслідок цього народилося, як і те, чи справді постраждала належала до іншої етнічної групи, ніж обвинувачений, якщо останній сприймав її як таку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКараджич\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Судова палата Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (далі \u0026mdash; МТКЮ) використовувала дані перепису населення, щоб встановити етнічний склад відповідного регіону та чи існували там окремі національні, етнічні, расові чи релігійні групи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБаня-Лука є найбільшим муніципалітетом у Боснії та Герцеговині, що розташований на сході від Прієдору та Санскі-Моста та на південь від Босанська-Градишки. За даними перепису 1991 року, у муніципалітеті Баня-Луки проживало 195\u0026nbsp;139 осіб, з яких близько 55\u0026nbsp;% були боснійськими сербами, 15\u0026nbsp;% \u0026mdash; боснійськими мусульманами та 15\u0026nbsp;% \u0026mdash; боснійськими хорватами\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[12]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується наслідку, то у справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМусема\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Судова палата Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди використала висловлювання обвинуваченого, щоб довести, що він мав намір знищити захищену етнічну групу:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа основі представлених доказів можна зробити висновок про те, що акти серйозної фізичної та психічної шкоди, включаючи зґвалтування та інші форми сексуального насильства, часто супроводжувалися принизливими висловлюваннями, що ясно вказує на те, що мета кожного конкретного акта полягала у знищенні групи тутсі загалом. Наприклад, Палата зазначає, що під час зґвалтування [однієї з постраждалих обвинувачений] заявив: \u0026laquo;Гордість тутсі закінчиться сьогодні\u0026raquo;. У цьому контексті акти зґвалтування та сексуального насильства були невід'ємною частиною плану, спрямованого на знищення групи тутсі. Такі акти спрямовані, зокрема, проти жінок тутсі та сприяють їхньому знищенню, а отже, знищенню групи тутсі як такої\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[13]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗлочинець мав на меті вчинити інші серйозні порушення міжнародного права\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПалата попереднього провадження МКС у справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОнгвена\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e визнала, що обвинувачений виконав конкретну вимогу про наявність наміру, насильно утримуючи постраждалу з метою скоєння серйозних порушень міжнародного права:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВнаслідок зґвалтування [обвинуваченим] [постраждала] завагітніла чотири рази під час перебування в полоні ЛРА. [Обвинувачений] утримував вагітну [постраждалу] під вартою під час цих вагітностей, у тому числі це стосується вагітності, що мала місце у 2005 році на півночі Уганди, з наміром вчинити серйозні порушення міжнародного права, у тому числі використовувати її як одну зі своїх ексклюзивних подружніх партнерок, ґвалтувати, утримувати в сексуальному поневоленні, рабстві та катувати її\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[14]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, важливо довести, що злочинець \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eусвідомлював\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що за звичайного розвитку подій незаконне позбавлення волі однієї чи більше жінок, які зазнали насильницького запліднення, матиме вплив на етнічний склад будь-якої групи населення або дозволить вчиняти інші серйозні порушення міжнародного права\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e[Поведінка]: Злочинець мав \u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eнамір\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eобмежити свободу\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e однієї або кількох жінок, які були піддані насильницькому заплідненню\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДокази відповідного наміру злочинця можуть міститися у висловленнях, документах чи діяннях. Апеляційна палата МТКЮ у справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКрноєлак\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e прийняла як доказ той факт, що злочинець виконував обов\u0026rsquo;язки, які робили його частиною системи, що забезпечувала та підтримувала незаконне позбавлення волі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАпеляційна палата вважає, що в тому, що стосується обов\u0026rsquo;язків [обвинуваченого], часу, протягом якого він виконував ці обов'язки, його знання про існуючу систему, злочини, скоєні у рамках цієї системи, та їх дискримінаційний характер, розсудливий суддя, що вирішує питання факту, має із вищенаведеного зробити висновок, що [обвинувачений] є частиною системи, а отже, мав намір її підтримувати\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[15]\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eКВАЛІФІКАЦІЯ ПРИМУСОВОЇ ВАГІТНОСТІ ЯК МІЖНАРОДНОГО ЗЛОЧИНУ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗлочин проти людяності\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоли злочин примусової вагітності є складовою широкомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення незалежно від кількості постраждалих жінок, він може бути кваліфікований як злочин проти людяності відповідно до статті 7(1)(g) Римського статуту. У справі \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОнгвена\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, наприклад, Суд постановив, що обвинувачений скоїв три злочини примусової вагітності проти двох жінок.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРимський статут не дає визначення понять \u0026laquo;повномасштабний\u0026raquo; і \u0026laquo;систематичний\u0026raquo;. Однак з практики випливає, що критерій \u0026laquo;повномасштабний\u0026raquo; зазвичай кількісний, тобто кількість постраждалих осіб, а також географічний \u0026mdash; масштаб нападу на цивільне населення. Критерій \u0026laquo;систематичний\u0026raquo; розглядається як якісний, тобто увага приділяється рівню організації насильства \u0026mdash; відповідні діяння мають реалізуватися в межах заздалегідь розроблених планів або політики держави чи уряду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВОЄННИЙ ЗЛОЧИН\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКриміналізація примусової вагітності як воєнного злочину міститься в статтях 8(2)(b)(xxii) і 8(2)(e)(vi) Римського статуту. Для того, щоб кваліфікувати примусову вагітність як воєнний злочин, необхідно довести, що обвинувачений знає про існування міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту, а його діяння зумовлені цим фактом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується висування обвинувачень за злочин примусової вагітності, то тут важливо підкреслити два аспекти. По-перше, як було підтверджено в першому звіті Московського механізму ОБСЄ щодо України, особа може вчинити воєнний злочин та злочин проти людяності одним діянням, адже ці категорії злочинів не є повністю відокремленими\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. [16]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге, можливе одночасне обвинувачення та засудження за примусову вагітність та інший злочин сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаний з конфліктом, наприклад зґвалтування. Понад те, Офіс прокурора МКС у своїй Політиці щодо злочинів сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного із конфліктом, зазначив, що висуватиме кумулятивні обвинувачення, щоб справедливо відобразити тяжкість і багатогранність таких злочинів\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[17]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПІДСУМОК\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДоведення злочину примусової вагітності не потребує більше, окрім встановлення двох об\u0026rsquo;єктивних елементів \u0026mdash; позбавлення волі та примусове запліднення й альтернативного суб\u0026rsquo;єктивного елементу \u0026mdash; спеціальний намір змінити етнічний склад групи населення або вчинити інше серйозне порушення міжнародного права (та усвідомлення, що відповідні дії призведуть до такого наслідку).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цьому випадку немає потреби доводити, що злочинець незаконно позбавив потерпілу волі з наміром, щоб вона народила дитину. Таке тлумачення Судової палати засноване на аналізі термінів, які використовуються в Римському статуті та Елементах злочинів, а також підготовчих матеріалів, які демонструють, що держави розглядали, але відхилили пропозицію додати відповідне положення. Тому результат примусової вагітності (наприклад, народження дитини, аборт, викидень, смерть постраждалої) не має значення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується кваліфікації злочину примусової вагітності як міжнародного злочину, то відповідні діяння можуть бути кваліфіковані одночасно і як воєнні злочини, і як злочини проти людяності, якщо вони задовольняють вимоги кожної з цих категорій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Screenshot_5.jpg\" alt=\"Screenshot_5\" /\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e*\u0026laquo;\u003ci\u003eПрокурор проти Домініка Онгвена\u003c/i\u003e\u0026raquo;: \u0026laquo;[С]утність злочину примусової вагітності полягає в тому, що винна особа незаконно поставила постраждалу в становище, у якому остання не може обирати, чи продовжувати вагітність\u0026raquo; \u0026rarr; Результат примусової вагітності (народження дитини / аборт / викидень / смерть постраждалої тощо) не має значення для кваліфікації злочину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Screenshot_2.jpg\" alt=\"Screenshot_2\" /\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1] The Prosecutor v. Dominic Ongwen, No. ICC-02/04-01/15 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2021_01026.PDF?utm_campaign=ongwen\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2021_01026.PDF?utm_campaign=ongwen\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] Римський статут міжнародного кримінального суду [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/law/icc/rome_statute(r).pdf\"\u003ehttps://www.un.org/ru/law/icc/rome_statute(r).pdf\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3] The Prosecutor v. Dominic Ongwen, No. ICC-02/04-01/15 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2021_01026.PDF\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2021_01026.PDF\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[4] Там само, \u0026sect; 2724.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[5] The Prosecutor v. Dominic Ongwen, PTC II, Decision on the confirmation of charges against Dominic Ongwen, No. ICC-02/04-01/15-422- Red, 23 March 2016 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/court-record/icc-02/04-01/15-422-red\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/court-record/icc-02/04-01/15-422-red\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; Decision on the confirmation of charges against Dominic Ongwen), \u0026sect; 111.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[6] Там само, \u0026sect; 2725.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[7] Там само, \u0026sect; 111.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[8]\u0026nbsp;Там само.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[9] Там само, \u0026sect; 2717.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[10] Там само, \u0026sect; 111.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[11] Там само, \u0026sect; 114.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[12] \u0026nbsp;ICTY, The Prosecutor v. Radovan Karadzic, TC, Public Redacted Version of Judgement Issued on 24 March 2016 (Volume 1), Case No. IT-95-5/18-T, 24 March 2016 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/karadzic/tjug/en/160324_judgement.pdf\"\u003ehttps://www.icty.org/x/cases/karadzic/tjug/en/160324_judgement.pdf\u003c/a\u003e, \u0026sect; 1369.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[13] ICTR, The Prosecutor v. Alfred Musema, TC I, Judgement and Sentence, Case No. ICTR-96-13-A, 27 January 2000 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.legal-tools.org/doc/1fc6ed/\"\u003ehttps://www.legal-tools.org/doc/1fc6ed/\u003c/a\u003e, \u0026sect; 933.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[14] Decision on the confirmation of charges against Dominic Ongwen, \u0026sect; 88.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[15] ICTY, The Prosecutor v. Milorad Krnojelac, AC, Judgement, Case No. IT-97-25-A, 17 September 2003 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/krnojelac/acjug/en/krn-aj030917e.pdf\"\u003ehttps://www.icty.org/x/cases/krnojelac/acjug/en/krn-aj030917e.pdf\u003c/a\u003e, \u0026sect; 111.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[16] Звіт про порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, вчинені в Україні починаючи з 24 лютого 2022 року, ODIHR.GAL/26/22/Rev.1 від 11 травня 2022 року [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/5/2/517815.pdf\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/5/2/517815.pdf\u003c/a\u003e, с.\u0026nbsp;5.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[17]\u0026nbsp;ICC, Policy Paper on Sexual and Gender-Based Crimes, June 2014 [Електронний ресурс] \u0026mdash; Режим доступу до ресурсу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/otp/OTP-Policy-Paper-on-Sexual-and-Gender-Based-Crimes--June-2014.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/iccdocs/otp/OTP-Policy-Paper-on-Sexual-and-Gender-Based-Crimes--June-2014.pdf\u003c/a\u003e, с. 30.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":75,"url":"mariya-zheltuha","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mariya-gheltuha.jpg","name":"Марія","surname":"Желтуха","post":"консультантка Аналітичного центру «ЮрФем», національна консультантка для надання технічної підтримки Службі Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з питань реагування на сексуальне насильство пов’язане з конфліктом","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/primusova-vagitnisty-sayt.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":587,"url":"pravosuddya-dlya-zlochinu-agresii-sogodni--strimuvannya-agresivnih-vijn-zavtra-ukrainska-perspektiva","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1662637877,"date":"09.09.2022","views":437,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-pereklad.jpg","mini_image":null,"name":"Правосуддя для злочину агресії сьогодні – стримування агресивних війн завтра: українська перспектива","description":"\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81063/the-best-path-for-accountability-for-the-crime-of-aggression-under-ukrainian-and-international-law/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаклики\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e створити спеціальний трибунал для переслідування злочину агресії з\u0026rsquo;являються з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eАвторка:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ґаяне Нуріджанян (Gaiane Nuridzhanian), старша викладачка Національного університету \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;, дослідниця UiT-Arctic University of Norway.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eОригінальна назва:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Justice for the Crime of Aggression Today, Deterrence for the Aggressive Wars of Tomorrow: A Ukrainian Perspective (\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/82780/justice-for-the-crime-of-aggression-a-ukrainian-perspective/\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e24.08; for JustSecurity\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eПереклад:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81063/the-best-path-for-accountability-for-the-crime-of-aggression-under-ukrainian-and-international-law/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаклики\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e створити спеціальний трибунал для переслідування злочину агресії з\u0026rsquo;являються з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну. Хоча існує \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/statement-by-members-of-ila-committee-on-use-of-force/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзагальний консенсус\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e стосовно того, що російська федерація вчинила \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/3965290?ln=en\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eакт агресії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e проти України, пропонуються різні шляхи притягнення винних до відповідальності за його вчинення. Дехто вважає, що необхідно внести зміни до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, які уможливлять переслідування МКС злочину агресії проти України, уповноваживши Генеральну Асамблею ООН передати ситуацію до МКС (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80686/aggression-by-p5-security-council-members-time-for-icc-referrals-by-the-general-assembly/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eШейн Дарсі\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Інші підтримують ідею спеціального трибуналу, однак не дійшли згоди стосовно того, чи повинен він мати суто міжнародний чи гібридний характер (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80626/mechanisms-for-criminal-prosecution-of-russias-aggression-against-ukraine/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТом Данненбаум\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/03/15/why-creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-the-best-available-option-a-reply-to-kevin-jon-heller-and-other-critics/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКеррі Макдугал\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/16/the-best-option-an-extraordinary-ukrainian-chamber-for-aggression/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКевін Джон Геллер\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/03/30/an-aggression-chamber-for-ukraine-supported-by-the-council-of-europe/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОвісо Овісо\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУкраїна самостійно \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/07/14/7358084/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвиступає\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e з ідеєю створення міжнародного спеціального кримінального трибуналу (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ead hoc \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ecriminal tribunal) для переслідування злочину агресії. Хоча цю ідею і підтримують, зокрема, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://pace.coe.int/pdf/fa02a5672334527444dc210c5dab03df71864ae0fc169d8a890d751b53efdec1/resolution%202436.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПарламентська асамблея Ради Європи\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20220517IPR29931/ukraine-meps-want-a-special-international-tribunal-for-crimes-of-aggression\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПарламент ЄС\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nato-pa.int/download-file?filename=/sites/default/files/2022-05/111%20SESP%2022%20E%20rev.1%20fin%20-%20DECLARATION%20ON%20UKRAINE.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПарламентська асамблея НАТО\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/eng/news/2022/08/3/7144344/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвизнає\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що переговори про створення такого трибуналу \u0026ndash; справа непроста. За \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3542553-dmytro-kuleba-minister-for-foreign-affairs.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсловами Дмитра Кулеби\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, є певне небажання створити альтернативу МКС, постійного суду, який вже має юрисдикцію щодо злочину агресії, незважаючи на те, що правові обмеження заважають МКС здійснювати свою юрисдикцію щодо злочину агресії, здійсненого проти України. Ще однією причиною вагань \u0026laquo;міжнародних партнерів\u0026raquo;, за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3542553-dmytro-kuleba-minister-for-foreign-affairs.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eйого словами\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, є винятковість практики притягнення до суду лідерів держав за міжнародні злочини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеобхідність спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії та його юридичне підґрунтя наразі активно обговорюється вченими у сфері міжнародного права (див. дискусії, організовані \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.chathamhouse.org/events/all/research-event/criminal-tribunal-aggression-ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eChatham House\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.publicinternationallawandpolicygroup.org/expert-roundtable-putin-prosecution\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ePublic International Law \u0026amp; Policy Group (PILPG)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=IKXYmjrkBiI\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАсоціацією правників України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://edgehill.cloud.panopto.eu/Panopto/Pages/Viewer.aspx?id=96c4f132-f6c2-4e6a-abb4-aeeb00d2e4f5\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУніверситетом Едж Гілл\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Залишаючи осторонь юридичний бік питання, ця стаття поділяє український погляд на нормативну необхідність забезпечення відповідальності за злочин агресії проти України. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eМіжнародне співтовариство має перейти від розмов про створення механізму судового переслідування до втілення цієї ідеї на практиці: це життєво важлива частина дієвого правосуддя в Україні, яка необхідна для забезпечення легітимності правил міжнародного правопорядку та стримування майбутніх агресивних війн.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u0026laquo;КОНЦЕНТРОВАНЕ ЗЛО\u0026raquo;[1]\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.internationalcrimesdatabase.org/Crimes/CrimeOfAggression\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчасто цитованому уривку\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e з рішення Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі (IMT) 1946 року злочин агресії описується як \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eверховний (supreme) міжнародний злочин, який відрізняється від інших воєнних злочинів лише тим, що він являє собою концентроване зло\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Саме ведення війни часто призводить до вчинення воєнних злочинів та інших тяжких порушень міжнародного гуманітарного права. Проте \u003c/span\u003e\u003cb\u003eзбитки, завдані війною Україні, навіть більші, аніж збитки від усіх воєнних злочинів разом узятих. Крім того, судове переслідування за будь-які потенційні злочини проти людяності, навіть злочин геноциду, не відобразить належним чином усю ту шкоду, яку завдала росія, розв\u0026rsquo;язавши свою агресивну та руйнівну війну проти українського народу.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвісно, це все тяжкі злочини (grave crimes), і жоден із них ієрархічно не вищий за інших. Але в Україні багато людей постраждали саме від агресії росії, не обов\u0026rsquo;язково стаючи при цьому потерпілими від інших міжнародних злочинів (тобто воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину агресії \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eприм. перекл.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Як \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/03/15/why-creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-the-best-available-option-a-reply-to-kevin-jon-heller-and-other-critics/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзазначає\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Керрі Макдугал, ведення агресивної війни також завдає шкоди нецивільним українцям (тобто військовослужбовцям) і військовослужбовцям власних збройних сил росії. Війна не тільки забирає життя тих, хто бере участь в бойових діях або стає жертвою цих бойових дій, вона також руйнує надію на краще життя для наступних поколінь в Україні, які ще багато років мусять мати справу з матеріальними наслідками війни та психологічними травмами. Страждання цих людей та вплив війни на український народ також мають бути визнані та стати предметом відновлення справедливості (recognized and vindicated).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдним із найбільших наслідків війни для України є масове вимушене переміщення її населення. За кілька місяців після вторгнення \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/situation_reports/file/iom-regional-ukraine-response-external-sitrep-04082022.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6,64 мільйона\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e людей переїхали в інші регіони України, а \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/situation_reports/file/iom-regional-ukraine-response-external-sitrep-04082022.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6,3 мільйона\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026ndash; вимушені були виїхати за кордон. Загалом майже 13 мільйонів людей, близько 30% населення України, були вигнані війною зі своїх домівок і назавжди чи тимчасово втратили те місце, з яким найтісніше пов\u0026rsquo;язане особисте та сімейне життя. Крім того, для мільйонів українців переміщення означає розлуку з родиною, втрату роботи та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/aug/08/a-battle-in-our-souls-women-fled-ukraine-agonise-when-return\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдуже невизначене майбутнє\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.iom.int/news/71-million-people-displaced-war-ukraine-iom-survey\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародна організація з міграції\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e повідомила, що у квітні 2022 року понад третина переміщених осіб вказали, що не мають джерела доходу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрогнозується, що війна занурить населення України в бідність і знищить будь-яке \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.economist.com/europe/it-will-be-hard-for-ukraines-economy-to-sustain-a-long-war/21809222\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eекономічне зростання\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та процвітання, яких Україні вдалося досягти за останні роки. За даними \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.worldbank.org/en/region/eca/publication/europe-and-central-asia-economic-update\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСвітового банку\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, через війну бідність в Україні зросте до 19,8% у 2022 році (з 1,8% у 2021 році). Крім того, 59% населення України ризикуватиме опинитися за межею бідності з доходом вище середнього (5,5 доларів США на день). Як мінімум, бідність впливає на доступ людини до основних потреб, таких як їжа, вода, одяг, житло, медичне обслуговування та освіта. Якби не війна Росії, шанси на те, що майже 80% населення України опиниться під загрозою бідності у 2022 році, були б близькі до нуля.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкби не російська агресивна війна, то українці в усіх куточках країни також були б позбавлені справжніх \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/opinions/2022/07/01/ukraine-trauma-ptsd-recovery-war/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдушевних мук та страждань\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, спричинених війною, внаслідок яких вони мусять бути свідками насильства, втрачати родини чи друзів, відчувати фізичну небезпеку та жити під постійною загрозою невибіркових атак росії та авіаударів. Відчувши це \u0026laquo;концентроване зло\u0026raquo;, Україна потребує відповідної всебічної можливості для відновлення справедливості, такої, яка відображає весь спектр шкоди, якої зазнали Україна та українці.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eСВІТ У ЗАРУЧНИКАХ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРосійська війна \u0026ndash; це набагато більше, аніж напад на Україну, і її наслідки спостерігаються далеко за межами українських кордонів. Вже \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/03/15/why-creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-the-best-available-option-a-reply-to-kevin-jon-heller-and-other-critics/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзазначалося\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що \u003c/span\u003e\u003cb\u003eвідверто незаконна війна росії проти України є наступом на міжнародний правопорядок. Війна розмиває парадигму, яка склалась після Другої світової війни, відповідно до якої міжнародні суперечки необхідно вирішувати мирними засобами і що сила не повинна використовуватися для перекроювання міжнародно визнаних кордонів держав.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Хоча ця парадигма була недосконалою для запобігання регіональним війнам і локальним конфліктам, принаймні вдалося зберегти мир у всьому світі. Дотепер. [Повномасштабне] вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року поставило світ на межу третьої світової війни та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/STATEMENT_22_2662\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eядерної катастрофи\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійна не тільки перетворила світ на менш безпечне місце, вона також породжує конкретні та тяжкі наслідки для багатьох людей за межами України. Війна серйозно загострює кризу вартості життя (cost of living crises). За \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://blogs.worldbank.org/opendata/pandemic-prices-and-poverty\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоцінками\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Світового банку, сукупні наслідки війни та пандемії призведуть до того, що ще 95 мільйонів людей опиняться в умовах крайньої бідності. За \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://news.un.org/pages/wp-content/uploads/2022/06/GCRG_2nd-Brief_Jun8_2022_FINAL.pdf?utm_source=United%20Nations\u0026amp;utm_medium=Brief\u0026amp;utm_campaign=Global%20Crisis%20Response\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eданими ООН\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, у 2022 році очікується, що ще 47 мільйонів людей зіткнуться з гострим голодом через війну Росії. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eЦі \u0026laquo;голодні ігри\u0026raquo; створені штучно, оскільки росія використовує \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/en/fact-check-is-hunger-being-used-as-a-weapon-in-the-ukraine-war/a-61955916\"\u003e\u003cb\u003eголод як метод ведення війни\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e в Україні, а постачання продовольства як \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/en/fact-check-is-hunger-being-used-as-a-weapon-in-the-ukraine-war/a-61955916\"\u003e\u003cb\u003eзброю\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e проти решти світу.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАГРЕСИВНІ ВІЙНИ ЗАВТРАШНЬОГО ДНЯ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійськово-політичне керівництво росії \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81411/osji-model-indictment-for-the-crime-of-aggression-committed-against-ukraine/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнесе відповідальність за розв\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/81411/osji-model-indictment-for-the-crime-of-aggression-committed-against-ukraine/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eязання війни проти України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та має бути притягнуте до відповідальності за злочин агресії. Доречно поставити під сумнів те, що створення спеціального міжнародного кримінального трибуналу щодо злочину агресії призведе до будь-яких практичних результатів у судовому переслідуванні російського керівництва, враховуючи складнощі затримання потенційних підозрюваних.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак не менш актуальним для цієї дискусії є питання: \u003c/span\u003e\u003cb\u003eякі наслідки матиме відмова навіть від спроби переслідувати злочин агресії проти України?\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Відповідь на це питання може видатись досить передбачуваною, але лише тому, що його варто повторювати знову й знову. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eЦе дало б сигнал до того, що ведення відверто незаконних і \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/russias-crimes-of-colonialism-putin-ukraine-war-empire-eurasia-lavrov-africa-soviet-union-11660076835?page=1\"\u003e\u003cb\u003eколонізаційних війн\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e у ХХІ столітті може легко залишитися безкарним. Це створить прогалину безкарності, за якої росія та її лідери уникнуть відповідальності \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза те, що створили людську трагедію для мільйонів українців, якою є війна, і призвели до бідності та голоду ще мільйонів людей у світі. Це ще більше підірвало б міжнародний правопорядок, який вважався б нездатним навіть створити компетентний механізм для судового переслідування злочину, який полягає в кричущому порушенні його найґрунтовнішої норми \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/66372/on-the-principle-of-non-use-of-force-in-current-international-law/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаборони застосування сили\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВідсутність зусиль щодо притягнення до відповідальності за ведення незаконних війн у минулому не має бути приводом для того, щоб і надалі залишатися пасивними у цьому питанні.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e У будь-якому разі такі минулі невдачі, наприклад, щодо \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.zaoerv.de/75_2015/75_2015_1_a_27_50.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eагресивної війни, розвʼязаної росією проти України, починаючи з 2014 року\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, принаймні частково уможливили повномасштабне вторгнення росії у 2022 році. Відмова міжнародної спільноти навіть спробувати притягнути до відповідальності винних сьогодні, цілком може спровокувати [нові] агресивні війни завтра.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1] \u0026ldquo;War is essentially an evil thing. Its consequences are not confined to the belligerent states alone, but affect the whole world. To initiate a war of aggression, therefore, is not only an international crime; it is the supreme international crime differing only from other war crimes in that it contains within itself the \u003cb\u003eaccumulated evil of the whole\u003c/b\u003e\u0026rdquo; \u0026ndash; з рішення Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі (IMT, 1946).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-pereklad.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":586,"url":"zmini-kpk-yaki-zalishatsya-pislya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1662546056,"date":"08.09.2022","views":987,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/15_KPK_new.jpg","mini_image":null,"name":"Зміни КПК, які залишаться після війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e27 липня 2022 року Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України) вкотре зазнав змін у зв\u0026rsquo;язку з набуттям чинності Законом України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану\u0026raquo;. Хоча законодавчий акт містить пряме посилання на зміни, які стосуються воєнного стану, проте аналіз цього документа вказує, що деякі зміни залишаться з нами і в мирний час.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОгляд підготувала адвокатка \u003c/span\u003e\u003cb\u003eАнастасія Сербіна\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерша зміна стосується появи \u003c/span\u003e\u003cb\u003eнового учасника кримінального провадження з боку захисту\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв\u0026rsquo;язку з її смертю.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо запровадження воєнного стану так само було безліч історій, коли особа, яка фактично скоїла кримінальне правопорушення, ще до отримання повідомлення про підозру померла, внаслідок чого кримінальне провадження закривалося, а потерпілі особи в цивільному порядку зверталися до суду з позовами, наприклад про стягнення матеріальних збитків внаслідок злочинної діяльності за життя вже померлої особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднією з проблем для позивача було доведення вини померлої особи поза кримінальним провадженням. У межах кримінальної справи це мала б робити сторона обвинувачення з відповідними повноваженнями, засобами збирання доказів, досвідом і ресурсами (у т. ч. людськими). У межах цивільного провадження тягар доведення тих чи інших обставин покладається на сторону, яка про них заявила. Відповідно довести вину померлої особи, коли немає засобів (доступу до проведення слідчих дій), складно, а іноді й неможливо. Тому вказана зміна викликана не тільки запровадженим воєнним станом, а й потребами самого життя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакою особою може бути тільки фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави для повідомлення про підозру, але якій не повідомлено про підозру через її смерть. При цьому головним критерієм є наявність доказової бази, необхідної й достатньої для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. На практиці, думаю, саме це і стане спірним питанням у тих випадках, коли сторона обвинувачення не буде \u0026laquo;бачити\u0026raquo; обґрунтованість підозри померлої особи достатньою, а потерпілий бажатиме справедливого слідства.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри цьому окремої можливості оскаржити бездіяльність слідчого / прокурора, яка полягає в невизнанні статусу особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв\u0026rsquo;язку з її смертю, остання редакція КПК України не містить. Тому потерпіла особа не може вплинути на це процесуальне рішення шляхом звернення до слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах такого кримінального провадження передбачається участь захисника особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв\u0026rsquo;язку з її смертю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗалучити захисника зможуть родичі померлої особи, а у випадках, передбачених ст. 52 КПК України, коли участь захисника обов\u0026rsquo;язкова, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зможуть залучити захисника для здійснення захисту за призначенням.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНагадаємо, участь захисника обов\u0026rsquo;язкова в тому числі в таких випадках:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eу кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eщодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eщодо реабілітації померлої особи;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eщодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, \u0026mdash; з моменту ухвалення відповідного процесуального рішення.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВбачається, що участь захисника в такому провадженні не має бути формальною. Захисник повинен робити свою справу якісно та професійно, незалежно від того, чи він/вона захищає живу людину, чи померлу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі смерті особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але цього не встигли зробити через смерть такої особи, законодавець передбачив деякі запобіжники на випадок наявності підстав для реабілітації померлої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, прокурор (або суд) до винесення постанови про закриття кримінального провадження направляє одному з близьких родичів або члену сім\u0026rsquo;ї, коло яких визначено КПК України, та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв\u0026rsquo;язку зі смертю підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв\u0026rsquo;язку з її смертю, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eз роз\u0026rsquo;ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакі близькі родичі або члени сім\u0026rsquo;ї померлої особи, як і захисник, мають 10 днів для подання клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКлопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження розглядається прокурором у строк не більше ніж три дні з моменту його подання. Його наслідком є рішення про задоволення або про відмову у задоволенні такого клопотання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі, якщо протягом 10 днів відповідних клопотань не буде подано, прокурор (суд) ухвалює рішення про закриття провадження.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк бачимо, результатом досудового розслідування відносно такої померлої особи все одно буде ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Проте підставою для закриття провадження буде вказана смерть підозрюваного, обвинуваченого, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв\u0026rsquo;язку з її смертю, окрім випадків, якщо провадження необхідне для реабілітації померлого. Визначеному колу осіб надається можливість наполягати на продовженні досудового розслідування з метою доведення невинуватості померлої особи, що може мати наслідком не тільки зняття питання про відшкодування збитків, а й підтвердження \u0026laquo;доброго ім\u0026rsquo;я\u0026raquo; померлої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСаме ж рішення прокурора про закриття кримінального провадження може бути оскаржене одним з близьких родичів або членом сім\u0026rsquo;ї, коло яких визначене цим Кодексом, та/або захисником померлого, до слідчого судді в порядку й строки, визначені КПК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, на нашу думку, вказані зміни цілком виправдані та відповідають потребам родичів померлої особи мати важелі впливу на результат досудового розслідування відносно їхньої померлої близької особи, у т. ч. для виключення в майбутньому цивільних позовів до них. Так само вони можуть стати в пригоді й потерпілим від дій осіб, які померли до отримання повідомлення про підозру, адже, погодьтеся, наявність рішення органу досудового розслідування про достатні підстави вважати, що саме ця особа скоїла певний злочин, \u0026mdash; це набагато краще, ніж просто закрити провадження у зв\u0026rsquo;язку зі смертю такої особи. Рівень доведеності більший, а отже, і шанси на отримання позитивного рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди зі спадкоємців винуватої особи вищі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга зміна, яка буде діяти й після завершення воєнного стану, не викликає стільки позитивних емоцій, як перша.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІдеться про правила освідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсвідування \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпідозрюваного, свідка чи потерпілого\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e здійснюється дізнавачем, слідчим або прокурором для виявлення на його тілі, одязі, у якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше, розширено коло суб\u0026rsquo;єктів, які можуть здійснювати освідування. Окрім слідчого та прокурора, таку можливість дали й дізнавачу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге, мета освідування також розширена: окрім виявлення на тілі слідів кримінального правопорушення, додано виявлення таких слідів на одязі, у якому перебуває освідувана особа, і вилучення такого одягу. Фактично тепер ця слідча дія об\u0026rsquo;єднує не тільки освідування в класичному розумінні, а й вилучення речей. Раніше такі дії проводилися відповідно до глави 2 КПК України, яка має більше запобіжників і можливостей для учасника такої дії (у т. ч. у частині судового контролю, оскарження результатів).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПеред початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі відмови \u0026mdash; освідування здійснюється примусово лише на підставі постанови прокурора. У разі необхідності освідування відбувається за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе положення зазнало позитивних змін порівняно з попередньою редакцією в частині можливості проведення примусового освідування лише на підставі постанови прокурора. Проте чи достатній такий запобіжник? Мені видається, що навряд, особливо коли освідування проводиться відносно свідка чи потерпілого, які не мали б зазнавати необґрунтованого втручання у сферу їхньої приватності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсвідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, має здійснюватися особами тієї ж статі, за винятком здійснення освідування лікарем. Раніше ще можливо було провести освідування особи з оголенням особою іншої статті за наявності згоди освідуваної особи, проте добровільність такої згоди могла викликати сумніви. Отже, ця зміна дійсно позитивна.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров\u0026rsquo;я. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eЗастосування примусу допускається лише в межах, необхідних для досягнення мети освідування.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, одязі, у якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи застосування інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатися як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді й можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВиникає питання про виконання ст. 290 КПК України (відкриття матеріалів кримінального провадження) щодо таких матеріалів, можливість захисту підготуватися до судового розгляду. Хоча доречно сказати про те, що й раніше була аналогічна вимога. Проблему не усунув і новий законодавчий акт.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаттю доповнено положенням, згідно з яким складається протокол про проведення освідування. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування. Можливо, це стане додатковою гарантією для особи, відносно якої проводили освідування примусово, щодо меж поводження з нею та можливості поскаржитися на неправомірну поведінку особи, яка проводила освідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":74,"url":"anastasiya-serbina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/serbina-anastasiya-2.jpg","name":"Анастасія","surname":"Сербіна","post":"адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/15_KPK_new.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":584,"url":"rezolyutivna-chastina-viroku-zamist-povnogo-tekstu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1662105263,"date":"02.09.2022","views":5084,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-209.jpg","mini_image":null,"name":"РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА ВИРОКУ ЗАМІСТЬ ПОВНОГО ТЕКСТУ","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконодавець за період воєнного часу вже не вперше вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Здебільшого вони стосувалися етапу досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконом від 27 липня 2022 року № 2462-IX[1]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, назва якого стосується лише досудового розслідування, статтю 615 КПК України доповнено новою частиною 15, яка стосується винятково судового розгляду. Цими змінами встановлено право суду під час воєнного часу проголошувати не повний текст, а лише резолютивну частину вироку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗазначений закон набув чинності 25 серпня 2022 року, відповідно до нової частини 15 статті 615 КПК України суд має право \u0026laquo;після складання та підписання повного тексту вироку обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов\u0026rsquo;язковим врученням учасникам\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ усіх юрисдикціях в Україні досить давно процесуальне законодавство передбачає можливість проголошення лише резолютивної частини судового рішення \u0026mdash; як проміжного, так і за результатами розгляду справи по суті (статті 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, статті 259, 268 Цивільного процесуального кодексу України). У випадках, коли законодавство дозволяє розгляд у письмовому провадженні, проголошення судового рішення взагалі не передбачено \u0026mdash; воно доводиться до відома учасників іншим шляхом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбов\u0026rsquo;язкове проголошення одразу повного тексту судового рішення залишається в процесуальному законодавстві лише для вироку в кримінальних справах\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[2] Для вироку досі не було передбачено такого поняття, як складання й проголошення резолютивної частини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ професійному середовищі розмови про необхідність впровадження в кримінальному судочинстві (за зразком інших юрисдикцій) проголошення лише резолютивної частини вироку велися доволі давно. Аргументувалося це, зокрема, так:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпроголошення повного тексту рішення було пов\u0026rsquo;язане з неписемністю, яка нині загалом подолана;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзначні за обсягом тексти майже не сприймаються на слух (а в складних справах вироки доволі великі за обсягом);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпроцедура зачитування повного тексту складна для учасників справи (зокрема, і у зв\u0026rsquo;язку з необхідністю заслуховувати вирок стоячи);\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eучасників справи цікавить насамперед резолютивна частина;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзачитування повного тексту є додатковою витратою процесуального ресурсу;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеобхідність виготовлення повного тексту судового рішення збільшує перебування складу суду в нарадчій кімнаті, що негативно позначається на інших справах (скасування судових засідань, неможливість ухвалення процесуальних рішень, у т. ч. невідкладних, в інших справах).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВочевидь, законодавець залишив проголошення повного тексту вироку як символічний елемент правосуддя в кримінальних справах з огляду на їх високу важливість для учасників справи та інших громадян. Верховний Суд постановою від 2 лютого 2021 року в справі №\u0026nbsp;519/41/20 задовольнив касаційну скаргу прокурора, згідно з якою суд першої інстанції всупереч вимогам статті 376 КПК України після виходу з нарадчої кімнати оголосив лише резолютивну частину вироку, а не повний текст. У зв'язку зі встановленням такого процесуального порушення вирок суду зазначеною постановою Верховного Суду скасовано й призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[3]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗгідно з внесеними до статті 615 КПК України доповненнями вирок, як і раніше, має бути в повному обсязі складений і підписаний суддями до його проголошення.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри цьому \u003c/span\u003e\u003cb\u003eзакон не передбачає виготовлення, підписання суддями, внесення до реєстру судових рішень чи видачу учасникам окремої резолютивної частини вироку\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНе передбачено відкладення строку складання повного тексту вироку або визначення в короткому тексті (у резолютивній частині) строку проголошення повного тексту. Зміни стосуються лише самої процедури проголошення рішення.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПередбачаємо, що проголошення резолютивної частини замість повного тексту вироків на практиці буде більш поширене, ніж у випадку ухвал, адже обсяг тексту вироків зазвичай більший за тексти ухвал. Водночас проголошення саме резолютивної частини вироку не є обов\u0026rsquo;язковим \u0026mdash; це право суду. За бажання та необхідності суд може одразу проголосити повний текст.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПриблизний алгоритм проголошення й видачі копій вироку в умовах воєнного стану може бути таким\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eсуддя або суд у нарадчій кімнаті складає й підписує повний текст вироку (при цьому слід ретельно вичитати остаточний текст через можливі друкарські помилки, які могли б бути виявлені при проголошенні вироку);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eодразу після виходу з нарадчої кімнати суд у залі судового засідання проголошує (зачитує) лише резолютивну частину вироку \u0026mdash; частину, у якій особа визнається виправданою або винуватою та розв\u0026rsquo;язуються інші питання, передбачені частиною 4 статті 374 КПК України (за необхідності суд може проголосити і вступну частину або вирок повністю, однак це не обов\u0026rsquo;язково);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпісля проголошення вироку головуючий роз\u0026rsquo;яснює зміст вироку (за необхідності), порядок його оскарження, а також питання, передбачені частиною 3 статті 376 КПК України, \u0026mdash; право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а в разі визнання особи винуватою \u0026mdash; право подати клопотання про помилування, право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпісля проголошення суд того ж дня вносить повний текст вироку до реєстру судових рішень;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eсекретар судового засідання виготовляє примірники (засвідчені копії) повного тексту вироку, які того ж дня вручаються учасникам судового провадження. Частиною 6 статті 376 КПК України передбачено негайне вручення вироку обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, і прокурору; частина 15 статті 615 КПК України (що є спеціальною нормою) говорить про вручення в день проголошення; на нашу думку, термін \u0026laquo;негайно\u0026raquo; якраз і означає день проголошення;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eякщо обвинувачений не володіє українською мовою, перекладач здійснює переклад вироку, який засвідчується перекладачем і вручається обвинуваченому. У цьому випадку перекладач при проголошенні резолютивної частини вироку одразу після проголошення резолютивної частини роз\u0026rsquo;яснює обвинуваченому її зміст (частина 4 статті 376 КПК України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eякщо певний учасник судового провадження не був присутній при проголошенні резолютивної частини вироку, необхідно направити йому копію повного тексту не пізніше ніж наступного дня після ухвалення вироку (частина 7 статті 376 КПК України). Нагадаємо, що копію вироку варто направляти всім особам, яких стосуються розв\u0026rsquo;язані у вироку питання (зокрема, щодо арештів майна, застави, винагороди викривачу або повернення речових доказів), адже від одержання вироку залежатиме строк на апеляційне оскарження;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу разі ухвалення вироку щодо спеціальних суб\u0026rsquo;єктів про його ухвалення повідомляються передбачені законом органи (шляхом направлення копії вироку або іншим чином), у т. ч.: щодо державного виконавця \u0026mdash; Міністерство юстиції України, приватного виконавця \u0026mdash; Міністерство юстиції України та Рада приватних виконавців України, адвоката \u0026mdash; органи адвокатського самоврядування; інших категорій осіб, передбачених статтею 480 КПК України (депутати, судді, деякі інші посадові особи), \u0026mdash; органи й службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад (частина 8 статті 376, стаття 483 КПК України).\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідкреслимо, що розглянуті зміни стосуються лише умов воєнного стану, однак цілком заслуговують запровадження після перемоги на постійній основі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eКористь від цих змін полягає, зокрема, в такому:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eекономиться час для проголошення повного тексту, а отже, заощаджується процесуальний ресурс на розгляд інших справ суддями, участь адвокатів і прокурорів в інших справах; в умовах воєнного стану це більш актуально з огляду на можливі повітряні тривоги, перебої з енергопостачанням, інші перешкоди проголосити повний текст;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзменшуються зміщення в розкладі судових засідань в інших справах, пов\u0026rsquo;язані з проголошенням вироку (що теж актуально як для суддів, так і адвокатів та прокурорів);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпри цьому цілковито дотримуються принципи гласності та публічності, що, зокрема, полягають у гарантії захисту особи від прихованого суду;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eу разі, якщо справа повністю чи частково розглядалася в закритому судовому засіданні, не постає питання про підготовку тексту вироку для проголошення з пропуском інформації, яка підлягає захисту (частина 7 статті 27 КПК України), адже така захищена інформація, як правило, міститься в мотивувальній частині вироку.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприкінці зазначимо, що наразі КПК України передбачив, що суд може проголосити лише резолютивну частину ухвали або постанови, але у визначений час усе ж повинен проголосити повний текст (частина 2 статті 376 КПК України). Згідно з частиною 2 статті 376 КПК України строк складання та оголошення повного тексту \u0026mdash; не пізніше ніж 5 діб з дня проголошення резолютивної частини, однак у разі неможливості складання повного тексту в цей строк в умовах воєнного часу він може бути продовжений згідно з пунктом 5 частини 1 статті 615 КПК України. Доцільно було б внести до КПК України зміни, передбачивши за зразком інших юрисдикцій (стаття 243 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 233 Господарського процесуального кодексу України, статті 259, 268 Цивільного процесуального кодексу України), що повний текст ухвали, постанови не проголошується, а складається у визначений строк.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eА от щодо вироку, то проголошення повного тексту в умовах воєнного стану тепер узагалі не передбачено. Повний текст вироку просто негайно вручається відповідним учасникам.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1] Закон України від 27 липня 2022 року № 2462-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#Text\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] В інших юрисдикціях також є винятки щодо обов\u0026rsquo;язкового проголошення відразу повного тесту остаточного судового рішення в деяких справах: наприклад, згідно зі статтею 271 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273\u0026ndash;277, \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11680\"\u003e280\u0026ndash;289\u003c/a\u003e цього кодексу, суд проголошує повне судове рішення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКравчук О. О., Остащук І. Б. Судова символіка: монографія; КПІ ім. Ігоря Сікорського. \u0026mdash; Одеса : Видавничий дім \u0026laquo;Гельветика\u0026raquo;, 2022. \u0026mdash; С. 354\u0026ndash;356: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ela.kpi.ua/handle/123456789/46814\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://ela.kpi.ua/handle/123456789/46814\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-209.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":583,"url":"6-misyatsiv-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-zdobutki-ta-vikliki-dlya-ukrainskoi-sistemi-pravosuddya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661936301,"date":"01.09.2022","views":699,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-0109.jpg","mini_image":null,"name":"6 місяців після повномасштабного вторгнення: здобутки та виклики для української системи правосуддя","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАктуальна статистична \u003c/span\u003e\u003cb\u003eінформація про протидію злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаном\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна 22 серпня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаном на 22 серпня органи досудового розслідування та органи прокуратури\u003cb\u003e \u003c/b\u003eрозслідують\u003cb\u003e близько 30 тис. воєнних злочинів\u003c/b\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦя цифра зростає щодня, а з огляду на перспективи деокупації південних і східних територій України \u0026mdash; темпи росту можуть вражати не менше, ніж на початку квітня 2022 року після деокупації півночі Київської області.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/unnamed%20(1).jpg\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cb\u003eСТАТИСТИЧНІ ДАНІ\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля розуміння масштабів, з якими зіткнулася українська система кримінальної юстиції, наведемо цифри: у першому півріччі 2021 року кримінальних проваджень стосовно Розділу ХХ Кримінального кодексу України (\u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;) було 125; у першому півріччі 2022 року \u0026mdash; зареєстровано 20,8 тис. таких кримінальних правопорушень. Збільшення відбулося переважно завдяки статті 438 (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;, тобто воєнні злочини) і статті 436-2 Кримінального кодексу України (\u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;). Таких злочинів у 2022 році обліковано 20\u0026nbsp;556 проти 57 у 2021 році (що стосується статті 436-2 Кримінального кодексу України, то цей склад злочину з\u0026rsquo;явився лише 3 березня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАктуальна статистична \u003c/span\u003e\u003cb\u003eінформація про протидію злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаном\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна 22 серпня 2022 року:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eКількість злочинів та їх наслідки\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа період з 25 лютого 2022 року по 22 серпня 2022 року органи правопорядку зареєстрували \u003c/span\u003e\u003cb\u003e43\u0026nbsp;374 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзлочини, пов\u0026rsquo;язані з агресією рф, серед них:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003e28\u0026nbsp;410\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003e13\u0026nbsp;836 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзлочинів проти основ національної безпеки України;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрф не припиняє обстріли населених пунктів України, цивільного населення та цивільної критичної інфраструктури, гатить по історичній та культурній спадщині України, а відтак \u0026mdash; і Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВоєнні злочини призвели до \u003c/span\u003e\u003cb\u003eзагибелі\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e6\u0026nbsp;944 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(у т. ч. 373 дітей) і \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпоранення\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e9\u0026nbsp;212 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eцивільних осіб\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(у т. ч. 723 дітей).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗнищено та пошкоджено\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e38\u0026nbsp;033\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e об\u0026rsquo;єкти цивільної інфраструктури, з них:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e29\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e669 \u0026mdash; житлових будинків і споруд;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e640 \u0026mdash; навчальних і виховних закладів;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e283 \u0026mdash; медичні заклади;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e298 \u0026mdash; культурних споруд;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e123 \u0026mdash; релігійні споруди;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e619 \u0026mdash; мереж, що забезпечують життєдіяльність населення (газопроводи, водопроводи, електромережі);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e401 \u0026mdash; інші.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа цей час повідомлено \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпро підозру\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e141 особі \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(15 з них \u0026mdash; військовополонені, решта \u0026mdash; заочно):\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eнапади й\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003eбомбардування\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e населених пунктів і цивільних об\u0026rsquo;єктів \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e14\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eневибіркові обстріли\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e9 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eжорстоке поводження з цивільним населенням \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(катування та нелюдське поводження, посягання на людську гідність, незаконне позбавлення волі, заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров\u0026rsquo;ю) \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e48 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза умисні \u003c/span\u003e\u003cb\u003eвбивства\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e22\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза\u003c/span\u003e\u003cb\u003e сексуальне насильство \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e3 особам \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eодну з них додатково притягнуто до відповідальності за вбивство\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eрозграбування \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cb\u003e 34 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eспричинення шкоди природному середовищу, напади на об\u0026rsquo;єкти, які містять небезпечні сили, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e8 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза організацію \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпримусової мобілізації\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e2\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза порушення права на \u003c/span\u003e\u003cb\u003eсправедливий суд\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особі.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗа результатами досудового розслідування\u003c/b\u003e\u003cb\u003e до суду\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e направлено обвинувальні акти стосовно \u003c/span\u003e\u003cb\u003e17 осіб \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(невибіркові обстріли, напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти, жорстоке поводження з цивільним населенням, умисні вбивства, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, розграбування та привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗа результатами судового розгляду засуджено\u003c/b\u003e\u003cb\u003e 8 осіб \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(невибіркові обстріли \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e2\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, умисні вбивства\u0026nbsp;\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, викрадення майна \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e4\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eРОЗВИТОК ПРАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа шість місяців інституціоналізовано розслідування воєнних злочинів і злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом. Для цього, зокрема:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eутворено спеціалізовані підрозділи з розслідування воєнних злочинів у Національній поліції України. Визначено спеціалізацію слідчих у ДБР і СБУ, а також розподілено кримінальне провадження стосовно злочину агресії до НАБУ;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосилено \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; Офісу Генерального прокурора та визначено спеціалізацію обласних й окружних прокурорів щодо воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозроблено та впроваджено низку методичних матеріалів, зокрема \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпідготовлено та ухвалено зміни до законодавства про порядок співпраці з МКС, особливості розслідування злочинів в умовах воєнного стану, особливості поводження з військовополоненими, можливості врахування показань свідків, потерпілих, зафіксованих на відео тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eналагоджено співпрацю з МКС; спільними слідчими групами з іншими країнами, які мають провадження щодо воєнних злочинів у межах універсальної юрисдикції тощо.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВИКЛИКИ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо викликів, які постали перед національною системою правосуддя, можна віднести такі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eа)\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eзаконодавчі\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневідповідність кримінального законодавства загальновизнаним положенням міжнародного кримінального права, закріпленим у Римському статуті МКС (бланкетна диспозиція статті 438 Кримінального кодексу України, загальний суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії, відсутність відповідальності за злочини проти людяності, відсутність інституту командної відповідальності тощо);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнератифікація Римського статуту МКС, що підмінено порядком співпраці з МКС (Глава ІХ-2 Кримінального процесуального кодексу України), яка має свої обмеження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eскладні положення судової практики, що мають обов\u0026rsquo;язковий характер: наприклад, правова позиція Верховного Суду, визначена в постанові об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в справі № 640/5023/19 (провадження № 51-2917кмо20) (2021)[1]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, стосовно потенційного визнання недопустимими доказів, зібраних неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом (органом, до підслідності якого не віднесено розслідування воєнних злочинів; відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України це підслідність винятково СБУ);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнедосконалість перекладу положень міжнародного гуманітарного права (застарілість і помилковість перекладів окремих положень \u0026laquo;права Гааги\u0026raquo; та \u0026laquo;права Женеви\u0026raquo;) тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eb) інституційні:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвідсутність у держави довгострокового сталого бачення розвитку системи воєнної юстиції та, як наслідок, ризики зменшення ресурсів, які на це виділяються\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;[2]\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнерозв\u0026rsquo;язання питання спеціалізації органів досудового розслідування / органів прокуратури / суду чи суддів, які розглядають справи про міжнародні злочини\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;[3]\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eслабкість розвитку програми захисту учасників кримінального провадження \u0026mdash; потерпілих / свідків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтехнічні обмеження щодо фіксації доказів воєнних злочинів і довгий строк розслідування / розгляду справи, що може призвести до їх втрати, деформації показань потерпілих, що зафіксовані до 1 травня 2022 року, \u0026mdash; набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які дозволяють використовувати показання свідків, потерпілих, зафіксовані за допомогою відеозапису на стадії досудового розслідування тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003ec) політичного характеру:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eне завжди доречні висловлювання представників українських органів влади, які можуть порушувати презумпцію невинуватості[4]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, і поодинокі випадки неналежного поводження з військовополоненими, які можуть використовуватися стороною захисту;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eобмін військовополонених, які підозрюються / обвинувачуються у вчиненні воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневмотивовані кадрові зміни як на рівні Генерального прокурора чи керівників органів досудового розслідування, так і керівників і службовців спеціалізованих підрозділів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтиск на національну систему переслідування за воєнні злочини;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eповне ігнорування запитів на міжнародно-правову допомогу російською федерацією (неможливість виконання рішень у порядку \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ein absentia\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальніше про шість місяців розслідування воєнних злочинів в Україні та нові виклики для органів досудового розслідування й прокуратури, зважаючи на масштаби та тяжкість таких злочинів, читайте в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper\"\u003e\u003cb\u003ediscussion paper\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1] Постанова Верховного Суду у справі № 640/5023/19; провадження № 51-2917 кмо 20 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвген Крапивін \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Місце кримінальної юстиції у плані відновлення України: воєнний аспект\u0026raquo; // JustTalk, 15.07.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eҐаяне Нуріджанян\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026laquo;Воєнні злочини: чи здатні українські суди їх розглядати?\u0026raquo; // JustTalk, 15.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДін Майкл Шарф, Пол Р. Вільямс та ін. \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини [проєкт]\u0026raquo; // JustTalk, 10.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[4] Дет. див.: \u003ci\u003eМішель Коулман \u003c/i\u003e\u0026laquo;Слова мають значення: роль презумпції невинуватості у пошуку справедливості під час російсько-українського збройного конфлікту\u0026raquo; // JustTalk, 20.07.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-0109.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":581,"url":"primushuvannya-do-sluzhbi-v-zbrojnih-silah-protivnika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1661853746,"date":"01.09.2022","views":808,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dovidka_primushuvannya_do_slughbi_v_zbroynih_silah_protivnika.png","mini_image":null,"name":"Примушування до служби в збройних силах противника","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрактика міжнародного гуманітарного права (МГП) показує, що в умовах збройного конфлікту певна сторона може використовувати громадян протилежної сторони конфлікту для участі у військових операціях проти своєї держави. З погляду звичаєвого МГП це порушення виокремилося із заборони застосування примусової праці в умовах війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро примушування до служби в збройних силах противника читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, юристці ULAG, за допомогу у розробці матеріалу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити довідку у PDF форматі можна за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1XDJGXnsbV0TrA1XIVBwD4agNaqxGHxzc/view?usp=sharing\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1XDJGXnsbV0TrA1XIVBwD4agNaqxGHxzc/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.4.\u0026nbsp;НАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e9. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e10. УМИСНІ НАПАДИ НА ЦИВІЛЬНІ ОБ'ЄКТИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaluchennya-ditej-do-uchasti-v-zbrojnomu-konflikti\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e11. ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО УЧАСТІ В ЗБРОЙНОМУ КОНФЛІКТІ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;або у спецрубриці сайту\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідписуйтеся на наш\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eTelegram- канал JustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dovidka_primushuvannya_do_slughbi_v_zbroynih_silah_protivnika.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":582,"url":"dekilka-tez-pro-kriminalistiku-yak-mistetstvo-rozsliduvannya-zlochiniv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661935735,"date":"31.08.2022","views":579,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-3108.jpg","mini_image":null,"name":"ДЕКІЛЬКА ТЕЗ ПРО КРИМІНАЛІСТИКУ ЯК МИСТЕЦТВО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРегулярні дискусії в клубі JustTalk, присвячені переважно проблемам кримінальної юстиції загалом і досудовому розслідуванню злочинів, зокрема, спонукають до роздумів. Останній такий захід стосувався розслідування воєнних злочинів, що вчиняються військами країни-агресора на багатостраждальній землі України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк учасник багатьох цих дискусій, роблю висновок про те, що одна з найскладніших проблем досудового розслідування злочинів узагалі і воєнних, зокрема, \u0026mdash; доволі низький рівень знань, умінь і навичок наших слідчих / детективів, оперативних працівників і процесуальних керівників у сфері криміналістики \u0026mdash; системи прикладних знань як мистецтва розслідування різних злочинних подій.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНедостатній рівень професійної підготовки тих, хто покликаний віднайти й зафіксувати ВСІ сліди злочинної діяльності / бездіяльності та на їх основі побудувати причинно-наслідкові зв\u0026rsquo;язки її розвитку, виявити осіб, причетних до підготовки, здійснення і приховування злочину, призводить до неефективності розслідування, а в кінцевому результаті \u0026mdash; або до припинення слідчих та оперативних дій, або до відсутності в суду підстав для належного покарання підозрюваної / обвинуваченої особи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроблема недостатньої / неякісної криміналістичної підготовки кадрів, які опікуються питаннями досудового розслідування злочинів, виникла не сьогодні і не вчора. Вона зародилася у сфері підготовки слідчих, оперативників, прокурорів, адвокатів, суддів ще наприкінці 90-х років минулого століття і поступово \u0026laquo;набирала обертів\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа моє переконання[1]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, бурхливий розвиток ринкових економічних відносин, демократизація суспільства призвели до переоцінки як усередині суспільства, так і у сферах державного управління та підготовки кадрів правників і різкого переходу від однієї крайності \u0026mdash; тоталітарного державного устрою, побудованого на ролі репресивного апарату придушення вільної економіки й демократичних засад устрою суспільних відносин, до іншої \u0026mdash; фетишизації вільної економіки й демократичного устрою держави і всіх процесів, що з ними пов\u0026rsquo;язані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа тлі цих реформацій суспільно-економічного життя розпочався \u0026laquo;бум\u0026raquo; розвитку вищих правничих освітніх закладів, часто-густо без належної матеріально-технічної й кадрової основи викладацького складу. Термін підготовки правників, слідчих, оперативників не збільшився, а її практична складова \u0026mdash; різні ознайомлювальні та виробничі практики \u0026mdash; поступово перетворилася на формальність без будь-якої відповідальності навчальних закладів за результати, а почасти організація таких практик стала прерогативою самих студентів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВище зазначені процеси в суспільстві, державі та освіті призвели до того, що такі базові (свого часу) навчальні дисципліни в підготовці слідчих і прокурорів, як кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика, кримінологія, юридична психологія тощо, почали поступатися за обсягом викладання і змістом податковому, митному, фінансовому, медійному, медичному, ІТ праву та іншим сферам правового регулювання сучасних економічних і соціальних відносин. Це абсолютно очікувані й об\u0026rsquo;єктивні зміни, оскільки життя вимагало і вимагає саме таких фахівців\u0026hellip; Чомусь усі думали, що економічна й соціальна свобода призведе до різкого зниження загальної злочинності, і органи досудового слідства, прокуратура втратять свою актуальність. Добре пам\u0026rsquo;ятаю, як я як декан правничого факультету Могилянки, здійснюючи перші ліцензування та акредитації навчальних програм, переконував експертів МОНу в тому, що ми не плануємо готувати слідчих і прокурорів, а лише адвокатів-господарників, юрисконсультів, нотаріусів, науковців і державних службовців (це було справді так, оскільки в нас тоді не було реальної бази для підготовки прокурорів і слідчих!), і на цій основі вдавалося проходити таке кваліфікаційне оцінювання факультету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНавіть навчальні заклади системи МВС, які апріорі були покликані готувати слідчих та оперативників, також певною мірою потерпали від переорієнтації навчального процесу, оскільки видавали дипломи правників загальнодержавного зразка. Хоча вони мали більш пристойну базу для підготовки фахівців у сфері криміналістики порівняно з іншими ЗВО, але ринок правничих послуг диктував свої умови\u0026hellip; Навчальні музеї при кафедрах криміналістики (небагатьох ЗВО, де вони були) поступово перетворилися в реальні \u0026laquo;музеї детективної інформації\u0026raquo;, куди керівництво полюбляло приводити \u0026laquo;знаних і впливових гостей\u0026raquo;, щоб викладачі кафедри розповідали їм захопливі детективні історії, а ті отримали емоційне задоволення від майстерності наших колишніх детективів\u0026hellip; попасти в музей криміналістики на екскурсії ставало престижним заходом\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаслідки всього, що відбулося з підготовкою кадрів у сфері криміналістики, ми відчуваємо тепер \u0026mdash; у часи війни й будемо відчувати не менше, коли бойові дії завершаться нашою перемогою, а роботи в слідчих, детективів, прокурорів, суддів й адвокатів точно не поменшає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМої пропозиції щодо шляхів розв\u0026rsquo;язання проблеми підвищення криміналістичної підготовки слідчих, детективів, прокурорів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПровести моніторинг вищих правничих закладів, у яких функціонують кафедри криміналістики або кримінального процесу і криміналістики, щоб проаналізувати їхню матеріально-технічну базу й кадровий потенціал для проведення очних 2\u0026ndash;3 денних тренінгів для слідчих / детективів і прокурорів \u0026mdash; спочатку тих, хто займається розслідуванням воєнних злочинів. Створити регіональні тренінгові центри \u0026mdash; 1 на 2\u0026minus;3 області.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозробити єдину тренінгову програму з криміналістики для слідчих / детективів і прокурорів. Додатково залучити в ролі тренерів колишніх високопрофесійних слідчих і прокурорів з-поміж пенсіонерів \u0026mdash; їх треба віднайти, пересвідчитися в їхній спроможності навчати й мотивувати попрацювати на цій ниві.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ перспективі подумати про створення 2\u0026minus;3-річних шкіл слідчих і детективів на базі тих самих тренінгових центрів для осіб з будь-якою вищою освітою, але здатних і охочих бути дослідниками не простих явищ соціального життя, а злочинів. Слідчі й детективи, на моє глибоке переконання, не є правниками, і не треба їх готувати за університетськими програмами бакалаврів і магістрів правознавства.[2]\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1]\u0026nbsp; Людини, яка присвятила 30 років своєї практичної, викладацької і дослідницької діяльності сфері криміналістики, предметом якої є синтез певного кола правових, технічних і природничих знань, а також здібностей (!) людини до пошуку матеріальних та ідеальних слідів злочинної діяльності людини та побудови логічно обґрунтованих припущень і висновків. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] \u0026nbsp;Це окрема тема, яку я готовий обговорювати й презентувати своє бачення таких шкіл.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":25,"url":"volodimir-suschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/suschenko.jpg","name":"Володимир","surname":"Сущенко","post":"Науковий співробітник-юрист Центру Разумкова, Заслужений юрист України, перший декан факультету правничих наук Києво-Могилянської академії","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-3108.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":580,"url":"balkanskij-dosvid-dlya-ukraini--yak-ne-zaznati-porazki-u-prityagnenni-do-vidpovidalnosti-vijskovo-politichnogo-kerivnitstva-rosii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661853215,"date":"30.08.2022","views":692,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-dgheffri.jpg","mini_image":null,"name":"Балканський досвід для України – як не зазнати поразки у притягненні до відповідальності військово-політичного керівництва росії?","description":"\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e18 серпня в м. Києві відбулась зустріч із сером \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eДжеффрі Найсом (Geoffrey Nice)\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, барістером, королівським адвокатом, ключовим обвинувачем проти колишнього президента Югославії та Сербії Слободана Мілошевича в межах Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (ICTY), а також голови Китайського та Уйгурського трибуналів.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСер Джеффрі відомий не тільки своєю вагомою роллю у Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії, а також Уйгурському і Китайському (Лондонському) трибуналах, до того ж контроверсійністю його позицій. Так, сер Джеффрі критикував окремі епізоди ICTY, а також дії інших прокурорів, що призвели до нездатності Боснії та Герцеговини довести вину Сербії у справі щодо геноциду, адже не всі трибунали успішні і завершуються покаранням винних осіб. Водночас часто саме під час судового розгляду, який триває роками, певних помилок можна уникнути задля того, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗазвичай, коли мова йде про різного роду механізми міжнародної кримінальної юстиції, особливо стосовно збройного конфлікту в Україні, їх обговорення зводиться до питання юрисдикційності, повноважень і технічних аспектів впровадження. Тобто це більше питання міжнародного права, а отже й розмови видаються більш теоретичними. Не часто можна зустріти ситуацію, коли з конкретними проблемами різних механізмів міжнародної кримінальної юстиції, які мали місце в історії, може поділитись безпосередній учасник тих подій з боку сторони обвинувачення. Джеффрі Найс якраз та людина, яка порушує проблеми міжнародної кримінальної юстиції та, можна сказати, є її критиком, адже надає перевагу національним моделям судового переслідування за міжнародні злочини, насамперед воєнні злочини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПід час зустрічі з учасниками JustClub якраз і було сформовано ключові позиції, які дозволяють глибше подивитись на таку складну галузь міжнародного права як міжнародне кримінальне право. Далі публікуємо ключові тези Джеффрі Найса із певними поясненнями та уточненнями:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eМіжнародне право за визначенням має конвенційний характер. А для конвенційності, як це видно з назви, необхідно домовлятись. Часто-густо цього не вдається і це є найуразливішим місцем міжнародної системи безпеки. Попри існування постійного Міжнародного кримінального суду (ІСС), з огляду на складні юрисдикційні питання, зазвичай утворюються трибунали ad hoc, інтернаціоналізовані національні суди та навіть \u003cstrong\u003eнародні трибунали (people\u0026rsquo;s tribunal). За останніми майбутнє, адже суспільство має бути суддями (juries) і судити воєнних злочинців. Наприклад, Уйгурський трибунал\u003c/strong\u003e здійснює свою діяльність незалежно від бажання держави Китай і Китайської комуністичної партії чи навіть можливості легально провести судовий процес у своїй країни. Разом з тим, правозахисники та відомі юристи, провадять цей процес, починаючи з 2020 року.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПроблема будь-яких трибуналів, наприклад ICTY, полягала зокрема в наявності політичних домовленостей. Не називаючи конкретні країни, можна навести приклад тиску на уряди, які представляють обвинувачення для виключення тих чи інших доказів. Наприклад, серу Джеффрі не вдалось отримати аудіозапис телефонної розмови, де Слободан Мілошевич, по суті, віддає наказ Младко Радічу (засуджений лише у 2017 році) на вчинення геноциду, хоча і відомо, що така розмова мала місце. Цей доказ міг би змінити як кваліфікацію, так і вплинути на швидкість процесу, проте його використання було заблоковано. Як відомо, Слободан Мілошевич помер під час процесу (2006) і його злочини так і не було викрито повною мірою. Під час цих процесів укладається багато угод, відповідно до яких виключаються цілі епізоди або знімаються обвинувачення з людей. І це вплив політики. Отже, \u003cstrong\u003eякщо ви маєте міжнародний трибунал, будьте готові до впливу міжнародної політики на вашу країну.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНемає жодного суду, який відбувся б швидко. Подекуди на вирішення юрисдикційних питань йдуть роки, під час яких докази втрачаються, пам\u0026rsquo;ять слабшає, а люди розчиняються. Насамперед свідки, без яких жоден трибунал неможливий, а люди мають бути почуті. \u003cstrong\u003eСуд має бути простим, а правосуддя \u0026mdash; швидким \u003c/strong\u003e(make it simple, go quick).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЄ суди, в яких застосовується вибірковість, наприклад розглядаються злочини лише однієї зі сторін збройного конфлікту. Це не тільки Нюрнберзький трибунал (Міжнародний кримінальний трибунал), який називали \u0026laquo;судом переможців\u0026raquo; (victor's justice), але і процеси після Вʼєтнамської війни. Ніхто не судив американських комбатантів, це питання порушували хіба що ліваки-антиімперіалісти, наприклад Бертран Рассел і Жан-Поль Сартр (т.зв. трибунал Рассела-Сартра \u0026ndash; \u0026laquo;kangaroo court\u0026raquo; (1967)). Але офіційні судові механізми задіяні не були, так не може бути, адже \u003cstrong\u003eвідповідальність за воєнні злочини мають понести усі, хто їх вчинив, незалежно від того на якому боці конфлікту вони перебувають.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТому \u003cstrong\u003eварто повернутись до \u0026laquo;народних трибуналів\u0026raquo; (people\u0026rsquo;s tribunal) у випадках, коли домовитись неможливо, а справедливість має бути відновлена.\u003c/strong\u003e Наприклад, стверджуваний геноцид уйгурського народу є предметом розгляду Уйгурського трибуналу, заснованого як незалежний \u0026laquo;народний трибунал\u0026raquo; у 2020 році у Великобританії. Серу Джеффрі належить ідея цього трибуналу, який разом із правозахисниками, юристами, представниками уйгурського народу надали змогу розповісти світу про злочин геноциду в Китаї. \u003cstrong\u003e9 грудня 2021 року трибунал дійшов висновку, що уряд Китайської Народної Республіки вчинив геноцид проти уйгурів шляхом систематичного застосування заходів контролю народжуваності та стерилізації уйгурів.\u003c/strong\u003e Крім того, трибунал розглядав докази злочину проти людяності, катування і сексуального насильства відносно цієї етнічної групи. \u003cstrong\u003eЗрозуміло, що чинний комуністичний уряд Китаю не визнає ні Уйгурський трибунал, ні його результати і називає його \u0026laquo;чистою фікцією\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cb\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eP.S. Тези виступу Джеффрі Найса є тезами Джеффрі як правника, можливо дещо було некоректно подано у авторській інтерпретації, за що завчасно просимо вибачення. Водночас варто висловити незгоду з частиною ідей, а ідею \u0026laquo;народних трибуналів\u0026raquo; загалом можна назвати небезпечною, адже питання легітимності будь-яких міжнародних судів завжди було наріжним комнем міжнародної кримінальної юстиції. Відтак погодитись з тим, що за ними майбутнє, просто неможливо.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-dgheffri.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":579,"url":"zaluchennya-ditej-do-uchasti-v-zbrojnomu-konflikti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1661758390,"date":"29.08.2022","views":1315,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dovidka_zaluchennya_ditey_do_uchasti_v_zbroynomu_konflikti.png","mini_image":null,"name":"Залучення дітей до участі в збройному конфлікті","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоложення міжнародного гуманітарного права (МГП) передбачають особливий захист для дітей в умовах збройного конфлікту. Визначено, що діти є вразливою категорією, яка зазнає негативного впливу під час бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа практиці особлива повага до дітей полягає в обов\u0026rsquo;язку сторін конфлікту забезпечити їх захист від усіх форм сексуального насильства; окреме утримання дітей від дорослих осіб у місцях тримання, окрім випадків, коли такі особи є членами сім\u0026rsquo;ї; доступ до освіти, харчування та медичної допомоги; евакуацію з районів бойових дій з міркувань безпеки; возз'єднання дітей без супроводу із сім'ями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальніше про залучення дітей до участі в збройному конфлікті читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо \u003cstrong\u003eАліні Павлюк\u003c/strong\u003e, юристці ULAG, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити довідку у PDF форматі можна за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1eVp27d_hKgRESZPWRvx_tyI_XAUnDM_b/view?usp=sharing\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1eVp27d_hKgRESZPWRvx_tyI_XAUnDM_b/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.4.\u0026nbsp;НАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e9. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e10. УМИСНІ НАПАДИ НА ЦИВІЛЬНІ ОБ'ЄКТИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;або у спецрубриці сайту\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідписуйтеся на наш\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dovidka_zaluchennya_ditey_do_uchasti_v_zbroynomu_konflikti.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":578,"url":"rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661497677,"date":"26.08.2022","views":2173,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-diskashn.png","mini_image":null,"name":"Розслідування воєнних злочинів: пів року після повномасштабного вторгнення (discussion paper)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦей discussion paper присвячений шести місяцям розслідування воєнних злочинів в Україні як новому виклику для органів досудового розслідування та прокуратури, зважаючи на масштаби та тяжкість таких злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити документ у \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/18VHQSlPbri3yf6jWEN5IJUvX8Xy1BnVL/view?usp=sharing\"\u003eформаті PDF можна за посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСеред інструментів кримінального переслідування за міжнародні злочини існують механізми різного рівня. Насамперед ідеться про постійний Міжнародний кримінальний суд (МКС) або трибунали, які \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ead hoc\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e утворюються під час або після збройного конфлікту, у межах якого було вчинено міжнародні злочини. Україна сьогодні не виняток. Хоча увага громадськості, особливо світової, більше прикута до роботи МКС та обговорення ідеї майбутнього спеціального трибуналу щодо злочину агресії, наразі робота здебільшого провадиться на національному рівні за допомогою національних засобів правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ системі воєнної юстиції можна виділити період до і після 24 лютого 2022 року без жодних вагань, адже не тільки масштаби вчинених воєнних злочинів змінилися, а й система розслідування та судового розгляду на національному рівні трансформувалася під це завдання. Теперішня практика розслідування воєнних злочинів відрізняється від тієї, що була в перші вісім років російсько-української війни, тож вона заслуговує спеціальної дискусії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас обговорення на тему ресурсів, які Україна має вкладати для відновлення справедливості шляхом притягнення винних осіб до відповідальності, як у владних кабінетах, так і серед тих, хто розслідує воєнні злочини, наразі тривають. Якій моделі розслідування віддати перевагу? Національній, інтернаціоналізованій, міжнародній? Якщо національній, то які органи й підрозділи мають цим займатися, адже ми бачимо приклади ледь не всіх можливих механізмів колективної безпеки та юстиції, які наразі застосовані щодо міжнародних злочинів в Україні?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте ми розуміємо, що можливості вкладати ресурси (не так фінансові, як організаційно-технічні та людські) у держави обмежені. Тому для отримання якісного результату необхідно правильно визначити пріоритети вже зараз. Просто сказати, що треба розвивати національну систему переслідування за воєнні злочини, зокрема завдяки спеціалізації, \u0026mdash; недостатньо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеобхідно вже зараз підбити перші підсумки шести місяців розслідування воєнних злочинів у нових умовах: які здобутки маємо і які виклики наразі постали, зокрема на прикладі інших європейських національних моделей у збройних конфліктах, які за географією та контекстом схожі на російсько-українську війну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eІ. МОДЕЛІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ВИННИХ У ВЧИНЕННІ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1.1. \u0026laquo;Внутрішня\u0026raquo; та \u0026laquo;зовнішня\u0026raquo; моделі національного переслідування\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПозначення, запропоновані для різних моделей переслідування за вчинення воєнних злочинів, які використовуються для цієї дискусії, умовні. Поділ на \u0026laquo;внутрішні\u0026raquo; та \u0026laquo;зовнішні\u0026raquo; національні моделі переслідування відбувається за критерієм того, чи бажає держава активно розслідувати випадки воєнних злочинів на своїй території, чи керівна роль належить зовнішнім акторам \u0026mdash; міжнародним інституціям, іноземним механізмам тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУкраїна обрала \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; модель й успішно застосовує комплементарний принцип переслідування, передбачений міжнародним кримінальним правом. Тобто намагається максимально притягнути винних до відповідальності засобами національної правової системи, а вже далі, де бракує ресурсів, є складні юрисдикційні питання чи імунітети або інші правові та організаційні міркування, покладається на МКС, універсальну юрисдикцію, спеціальний трибунал щодо злочину агресії тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eПрикладами \u0026laquo;внутрішньої\u0026raquo; моделі є країни колишньої Югославії\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, які багато років переслідують воєнних злочинців не тільки в межах Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії (ICTY), а також і засобами національних органів досудового розслідування, прокуратур і судів. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eНаприклад, Сербія має спеціалізовані органи з переслідування за воєнні злочини, а Косово та Хорватія \u0026mdash; спеціалізовані підрозділи національної системи переслідування, тобто в межах загальної прокуратури та поліції.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eПрикладом \u0026laquo;зовнішньої\u0026raquo; моделі є Сирія\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Воєнні злочини, вчинені в межах Сирійської війни (2011 \u0026mdash; дотепер) переслідуються силами універсальної юрисдикції щодо міжнародних злочинів. Наприклад, кримінальні провадження щодо воєнних злочинів, вчинених різними сторонами конфлікту (і військами Б. Асада, і представниками т. зв. ІДІЛ, і російськими військовослужбовцями тощо), \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/01/25/magazine/germany-trial-syria.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозслідує Німеччина\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Здебільшого причина полягає в тому, що сирійські біженці заявляють у країні, яка їх прийняла, про воєнні злочини, тому запускається інструмент універсальної юрисдикції за заявою потерпілої особи. Але не обов\u0026rsquo;язково, щоб був потерпілий чи територіальна підстава для таких розслідувань \u0026mdash; іноді це власна ініціатива держав, особливо тих, на які соціально та економічно впливає збройний конфлікт у регіоні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо спочатку мова йшла про громадянську війну, то вже давно війна в Сирії (яка поділена фактично на чотири зони) \u0026mdash; це міжнародний конфлікт збройного характеру. Наприклад, на боці режиму Б. Асада беруть участь російські військові. Неодноразово \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%8E\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзазначалося\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e про те, що російська авіація застосовує невибіркове масове \u0026laquo;килимове бомбардування\u0026raquo; (carpet bombing) сирійського цивільного населення, що є воєнним злочином згідно з положеннями міжнародного гуманітарного права. Зрозуміло, що Сирія не зацікавлена в кримінальних провадженнях стосовно своїх союзників, отже, грубо порушує обов\u0026rsquo;язки щодо розслідування воєнних злочинів усіма сторонами збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоказовим є випадок \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/5/7328539/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eузяття в полон\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e 5 березня 2022 року російського льотчика Красноярцева (в/ч 8689), який брав участь у вчиненні бомбардувань цивільного населення в Сирії. Німецька прокуратура зверталася до України з проханням у межах міжнародної співпраці про його видачу для притягнення до відповідальності за події в Сирії. Таким чином, зусилля універсальної юрисдикції та незастосовність строків давності для воєнних злочинів демонструють повільне в часі, проте успішне кримінальне переслідування \u0026laquo;ззовні\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1.2. Приклад Косова\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРеспубліка Косово проголосила незалежність у 2008 році. Станом на 4 вересня 2020 року її незалежність визнали 97 країн-членів ООН зі 193 (50 %), 22 з 27 (81 %) країн-членів ЄС і 26 з 30 (87 %) країн-членів НАТО. Україна не визнала незалежність Косова і вважає його частиною Сербії, хоча з огляду на євроінтеграційні та євроатлантичні процеси, які наразі наша держава декларує як пріоритет, така позиція може змінитися найближчим часом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується кримінального переслідування за воєнні злочини, то з 1993 року воно здійснювалося як Міжнародним кримінальним трибуналом стосовно колишньої Югославії (ICTY), так і місіями ООН (UNMIK[1]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e) і ЄС (EULEX[2]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e) у Косові. Якщо ICTY \u0026mdash; це приклад саме міжнародного механізму переслідування за міжнародні злочини, то UNMIK і EULEX сприяють роботі національних органів прокуратури та поліції. Таким чином, мова йде про інтернаціоналізовану модель переслідування за воєнні злочини в Косові.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ 2017 році запрацювали \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСпеціальні судова палата та прокуратура стосовно Косова \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(Kosovo Specialist Chambers and Specialist Prosecutor's Office, KSC \u0026amp; SPO), які фінансуються ЄС, розташовані в м. Гаага (Нідерланди) і складаються з іноземних суддів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе не міжнародний суд, оскільки структура утворена та \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдіє відповідно до національного законодавства Косова\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; для цього було змінено Конституцію Республіки Косово (2014) і внесено зміни до законодавства (2015). Це \u0026laquo;внутрішній\u0026raquo; механізм переслідування, який має юрисдикцію стосовно воєнних злочинів і злочину проти людяності, вчинених у Косові в 1998\u0026ndash;2000 рр. стосовно цивільного населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОрганізаційну та логістичну підтримку цього механізму забезпечує вже згадана спеціальна місія EULEX, що має виконавчий підрозділ (executive division). У ньому працюють включені в національні інститути Косова судді та прокурори, які діють відповідно до національного законодавства та в команді з національними фахівцями розслідують кримінальні провадження щодо воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДалі наводимо \u003c/span\u003e\u003cb\u003eдекілька порад колишнього очільника прокуратури EULEX\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, які стануть у пригоді для посилення інституційної спроможності українських національних органів переслідування притягнути винних до відповідальності за воєнні злочини:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНаціональний підхід до розслідування вимагав якісного кримінального законодавства, яке належним чином передбачало відповідальність за воєнні злочини. Потрібна була єдина політика в інституції, яка тлумачить і застосовує кримінальне законодавство, а також налагоджений зв\u0026rsquo;язок зі старшим прокурором Косова та старшими офіцерами поліції. Окрім того, потрібен був час для належного розслідування, не обмежений необхідністю швидкого розслідування, навіть незважаючи на те, що, можливо, існував внутрішній тиск, щоб завершити розслідування швидше.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеобхідно вивчати типові випадки вчинення воєнних злочинів, зокрема регіональні відмінності. Шукати ознаки типової поведінки й досліджувати зв\u0026rsquo;язки між ними та конкретними військовими підрозділами. Це все дозволяє уявити картину злочинів загалом і де шукати докази в ній (evidence mapping of crimes).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПотрібен слідчий орган для збору та безпечного зберігання доказів. У першу чергу треба зосередитися на гарантуванні безпеки свідкам. Свідка потрібно поінформувати на початку, для чого будуть використані докази, які він надає. Необхідно спостерігати за політичною ситуацією та настроями серед суспільства як на момент вчинення воєнних злочинів, так і на момент розслідування, адже це важливо в контексті розуміння активності захисників і потерпілих. До того ж це може прямо вплинути на питання захисту свідків.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеобхідно бути терплячими та зберігати правильний настрій, коли маєте справу з масштабними воєнними злочинами, адже вони можуть приголомшувати. Прокурор повинен від початку розуміти, що працює зі складним провадженням, і проблеми виникатимуть. Тут допоможе правильна організація великої кількості доказів \u0026mdash; відповідна база даних (сховище), до якого можна звернутися в будь-який момент.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПроблеми розслідування воєнних злочинів на національному рівні типові: міжнародний контроль (international scrutiny), потенційний політичний тиск, захист свідків. Водночас перевагами є відносна швидкість процесу та локалізоване правосуддя, яке посилює відчуття населення, що це воно здійснює правосуддя. Хоча міжнародні механізми дають більше ресурсів і доступ до більшої кількості міжнародних експертів / юристів, програми захисту свідків, проте можуть викликати зворотне враження, зберігаючи ідейний розкол у суспільстві.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eІІ. ЗДОБУТКИ І ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ СТАНОМ НА 22.08.2022\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/unnamed%20(1).jpg\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.1. Статистичні дані\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаном на 22 серпня органи досудового розслідування та органи прокуратури\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозслідують\u003c/span\u003e\u003cb\u003e близько 30 тис. воєнних злочинів\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Ця цифра зростає щодня, а з огляду на перспективи деокупації південних і східних територій України \u0026mdash; темпи росту можуть вражати не менше, ніж на початку квітня 2022 року після деокупації півночі Київської області.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля розуміння масштабів, з якими зіткнулася українська система кримінальної юстиції, наведемо цифри: у першому півріччі 2021 року кримінальних проваджень стосовно Розділу ХХ Кримінального кодексу України (\u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;) було 125; у першому півріччі 2022 року \u0026mdash; зареєстровано 20,8 тис. таких кримінальних правопорушень. Збільшення відбулося переважно завдяки статті 438 (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;, тобто воєнні злочини) і статті 436-2 Кримінального кодексу України (\u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;). Таких злочинів у 2022 році обліковано 20\u0026nbsp;556 проти 57 у 2021 році (що стосується статті 436-2 Кримінального кодексу України, то цей склад злочину з\u0026rsquo;явився лише 3 березня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАктуальна статистична \u003c/span\u003e\u003cb\u003eінформація про протидію злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаном\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна 22 серпня 2022 року:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eКількість злочинів та їх наслідки\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа період з 25 лютого 2022 року по 22 серпня 2022 року органи правопорядку зареєстрували \u003c/span\u003e\u003cb\u003e43\u0026nbsp;374 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзлочини, пов\u0026rsquo;язані з агресією рф, серед них:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003e28\u0026nbsp;410\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003e13\u0026nbsp;836 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзлочинів проти основ національної безпеки України;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрф не припиняє обстріли населених пунктів України, цивільного населення та цивільної критичної інфраструктури, гатить по історичній та культурній спадщині України, а відтак \u0026mdash; і Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВоєнні злочини призвели до \u003c/span\u003e\u003cb\u003eзагибелі\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e6\u0026nbsp;944 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(у т. ч. 373 дітей) і \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпоранення\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e9\u0026nbsp;212 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eцивільних осіб\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(у т. ч. 723 дітей).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЗнищено та пошкоджено\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e38\u0026nbsp;033\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e об\u0026rsquo;єкти цивільної інфраструктури, з них:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e29\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e669 \u0026mdash; житлових будинків і споруд;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e640 \u0026mdash; навчальних і виховних закладів;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e283 \u0026mdash; медичні заклади;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e298 \u0026mdash; культурних споруд;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e123 \u0026mdash; релігійні споруди;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e619 \u0026mdash; мереж, що забезпечують життєдіяльність населення (газопроводи, водопроводи, електромережі);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e401 \u0026mdash; інші.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа цей час повідомлено \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпро підозру\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e141 особі \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(15 з них \u0026mdash; військовополонені, решта \u0026mdash; заочно):\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eнапади й\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003eбомбардування\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e населених пунктів і цивільних об\u0026rsquo;єктів \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e14\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eневибіркові обстріли\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e9 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eжорстоке поводження з цивільним населенням \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(катування та нелюдське поводження, посягання на людську гідність, незаконне позбавлення волі, заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров\u0026rsquo;ю) \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e48 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза умисні \u003c/span\u003e\u003cb\u003eвбивства\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e22\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза\u003c/span\u003e\u003cb\u003e сексуальне насильство \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e3 особам \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eодну з них додатково притягнуто до відповідальності за вбивство\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eрозграбування \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cb\u003e 34 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eспричинення шкоди природному середовищу, напади на об\u0026rsquo;єкти, які містять небезпечні сили, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e8 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза організацію \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпримусової мобілізації\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e2\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза порушення права на \u003c/span\u003e\u003cb\u003eсправедливий суд\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особі.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЗа результатами досудового розслідування\u003c/b\u003e\u003cb\u003e до суду\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e направлено обвинувальні акти стосовно \u003c/span\u003e\u003cb\u003e17 осіб \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(невибіркові обстріли, напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти, жорстоке поводження з цивільним населенням, умисні вбивства, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, розграбування та привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЗа результатами судового розгляду засуджено\u003c/b\u003e\u003cb\u003e 8 осіб \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(невибіркові обстріли \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e2\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, умисні вбивства\u0026nbsp;\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, викрадення майна \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e4\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.2. Розвиток практики розслідування\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа шість місяців інституціоналізовано розслідування воєнних злочинів і злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом. Для цього, зокрема:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eутворено спеціалізовані підрозділи з розслідування воєнних злочинів у Національній поліції України. Визначено спеціалізацію слідчих у ДБР і СБУ, а також розподілено кримінальне провадження стосовно злочину агресії до НАБУ;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосилено \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; Офісу Генерального прокурора та визначено спеціалізацію обласних й окружних прокурорів щодо воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозроблено та впроваджено низку методичних матеріалів, зокрема \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпідготовлено та ухвалено зміни до законодавства про порядок співпраці з МКС, особливості розслідування злочинів в умовах воєнного стану, особливості поводження з військовополоненими, можливості врахування показань свідків, потерпілих, зафіксованих на відео тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eналагоджено співпрацю з МКС; спільними слідчими групами з іншими країнами, які мають провадження щодо воєнних злочинів у межах універсальної юрисдикції тощо.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.3. Виклики для розслідування\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо викликів, які постали перед національною системою правосуддя, можна віднести такі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eа) \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаконодавчі\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневідповідність кримінального законодавства загальновизнаним положенням міжнародного кримінального права, закріпленим у Римському статуті МКС (бланкетна диспозиція статті 438 Кримінального кодексу України, загальний суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії, відсутність відповідальності за злочини проти людяності, відсутність інституту командної відповідальності тощо);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнератифікація Римського статуту МКС, що підмінено порядком співпраці з МКС (Глава ІХ-2 Кримінального процесуального кодексу України), яка має свої обмеження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eскладні положення судової практики, що мають обов\u0026rsquo;язковий характер: наприклад, правова позиція Верховного Суду, визначена в постанові об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в справі № 640/5023/19 (провадження № 51-2917кмо20) (2021)[3]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, стосовно потенційного визнання недопустимими доказів, зібраних неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом (органом, до підслідності якого не віднесено розслідування воєнних злочинів; відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України це підслідність винятково СБУ);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнедосконалість перекладу положень міжнародного гуманітарного права (застарілість і помилковість перекладів окремих положень \u0026laquo;права Гааги\u0026raquo; та \u0026laquo;права Женеви\u0026raquo;) тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eb) \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінституційні\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвідсутність у держави довгострокового сталого бачення розвитку системи воєнної юстиції та, як наслідок, ризики зменшення ресурсів, які на це виділяються\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;[4]\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнерозв\u0026rsquo;язання питання спеціалізації органів досудового розслідування / органів прокуратури / суду чи суддів, які розглядають справи про міжнародні злочини\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;[5]\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eслабкість розвитку програми захисту учасників кримінального провадження \u0026mdash; потерпілих / свідків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтехнічні обмеження щодо фіксації доказів воєнних злочинів і довгий строк розслідування / розгляду справи, що може призвести до їх втрати, деформації показань потерпілих, що зафіксовані до 1 травня 2022 року, \u0026mdash; набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які дозволяють використовувати показання свідків, потерпілих, зафіксовані за допомогою відеозапису на стадії досудового розслідування тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ec) \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eполітичного характеру\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eне завжди доречні висловлювання представників українських органів влади, які можуть порушувати презумпцію невинуватості[6]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, і поодинокі випадки неналежного поводження з військовополоненими, які можуть використовуватися стороною захисту;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eобмін військовополонених, які підозрюються / обвинувачуються у вчиненні воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневмотивовані кадрові зміни як на рівні Генерального прокурора чи керівників органів досудового розслідування, так і керівників і службовців спеціалізованих підрозділів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтиск на національну систему переслідування за воєнні злочини;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eповне ігнорування запитів на міжнародно-правову допомогу російською федерацією (неможливість виконання рішень у порядку \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ein absentia\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eІІІ. РОЛЬ НЕДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ У ПЕРЕСЛІДУВАННІ ВИННИХ У ВЧИНЕННІ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПорівняно з іншими збройними конфліктами громадянське суспільство може значним чином сприяти державі в зборі доказів воєнних злочинів. Насамперед з огляду на широкі можливості цифрових засобів комунікації, сильний волонтерський (громадський) рух в Україні, а також залучення фінансування від іноземних донорських організацій, які підтримують Україну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа практиці громадянське суспільство об\u0026rsquo;єдналося в організації та коаліції, ключові серед яких \u0026laquo;Трибунал для Путіна\u0026raquo;, \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;, \u0026laquo;Регіональний центр з прав людини\u0026raquo;, \u0026laquo;Trooth Hounds\u0026raquo; тощо. До недержавних суб\u0026rsquo;єктів також можна віднести журналістів-розслідувачів як національних, так і іноземних (наприклад, \u0026laquo;Bellingcat\u0026raquo;), а також адвокатів, які представляють інтереси потерпілих у кримінальному провадженні, працюючи переважно pro bono або залучаючи фінансування від волонтерської мережі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, щонайменше ці недержавні суб\u0026rsquo;єкти активно залучені до процесу фіксації доказів вчинених рф міжнародних злочинів у межах збройного конфлікту. Збір доказів відбувається як шляхом фізичного виїзду в спільних зі слідчими та прокурорами групах на місце вчинення злочину, так і через роботу з потерпілими на місці вчинення злочину, під час та після евакуації. Наприклад, недержавним суб\u0026rsquo;єктам вдається координувати польську поліцію у Варшаві, яка в процесуальному порядку фіксує показання потерпілих від воєнних злочинів і в межах міжнародної співпраці передає Україні.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо того ж збираються і цифрові докази \u0026mdash; висловлювання російського військово-політичного керівництва, дані з фотографій і відеозаписів, знімки супутників тощо. Для цього застосовуються методики збору цифрових доказів (OSINT), наприклад протокол Берклі тощо. Цифрові докази потрібні не тільки для того, щоб встановити географічні координати місця вчинення злочину, довести причетність конкретних військ чи визначити напрями обстрілів, а й для доведення умислу на вчинення злочину агресії, злочинів проти людяності чи злочину геноциду. Для останнього найважливішою складовою для доказування є суб\u0026rsquo;єктивна сторона злочину, тобто необхідність довести геноцидальний умисел. Саме цифрові докази можуть бути визначальними.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсі зібрані докази мають самостійне доказове значення лише для міжнародних механізмів, насамперед МКС і майбутнього спеціалізованого трибуналу щодо злочину агресії. Що стосується національної системи правосуддя, то відповідно до Кримінального процесуального кодексу України докази збираються насамперед стороною обвинувачення. У процесуальному порядку їх може надавати адвокат-представник потерпілого. Усе інше відбувається за тісної координації і взаємодії з органами прокуратури, які мають процесуальні можливості зафіксувати докази, отримані поза процесом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, за пів року розслідування воєнних злочинів прокуратурі вдалося налагодити певну співпрацю з недержавними суб\u0026rsquo;єктами, які фіксують докази воєнних злочинів. Але керівна роль належить саме прокуратурі, адже тільки її працівники знають, яка тактика доказування буде в суді, на які докази варто звертати уваги і які проблеми їх належності та допустимості можуть виникнути. Хоча інколи й спостерігається небажання з боку недержавних суб\u0026rsquo;єктів співпрацювати, проте ситуація покращується, адже що більше обвинувальних актів у суді, то більше зрозуміло, що не вся інформація доказового характеру потрібна і треба розставляти пріоритети й правильно розподіляти ресурси як державні, так і недержавні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eВИСНОВОК\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, станом на сьогодні, під час гарячої фази збройного конфлікту (активних бойових дій), на національному рівні триває масштабна робота зі збору доказів для подальшого притягнення російських військових до відповідальності за воєнні злочини. Кількість вироків, постановлених судами, і кількість обвинувальних актів, скерованих до судів, свідчать про те, що якість доказової бази превалює над швидкістю судового розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПорівняно з іншими збройними конфліктами громадянське суспільство може значним чином сприяти державі в зборі доказів воєнних злочинів. Ідеться не лише про роботу волонтерів і мереж, які допомагають потерпілим від воєнних злочинів, а й можливості кожної людини в цифрову епоху. Поняття OSINT стало загальновживаним, а розуміння того, що цифровий слід росіян украй довгий, вселяє надію не ретельне доведення умислу на злочин агресії, а можливо, і злочини проти людяності / злочин геноциду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУкраїна наразі зосередилася на національній системі переслідування за воєнні злочини: утворюються спеціалізовані підрозділи, виділяються додаткові ресурси, напрацьовуються стандарти розслідування міжнародних злочинів. Водночас виклики \u0026mdash; законодавчі, інституційні, політичні \u0026mdash; лише посилюватимуться, особливо після завершення збройного конфлікту. Тому вже зараз необхідно подбати про довгострокове бачення того, як держава буде відновлювати справедливість шляхом притягнення винних осіб до відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e[1] \u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eUnited Nations Interim Administration Mission in Kosovo \u0026mdash; UNMIK (1999\u0026ndash;2008), утворена на підставі UN Security Council Resolution 1244 (1999).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e[2] \u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eEuropean Union Rule of Law Mission in Kosovo \u0026mdash; EULEX Kosovo (2008 \u0026mdash; дотепер), утворена на підставі Council Joint Action 2008/124/CFSP of February 2008; мандат продовжено до 2023 року \u0026mdash; Council Decision (CFSP) 2021/904.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПостанова Верховного Суду у справі № 640/5023/19; провадження № 51-2917 кмо 20 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[4] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвген Крапивін \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Місце кримінальної юстиції у плані відновлення України: воєнний аспект\u0026raquo; // JustTalk, 15.07.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[5] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eҐаяне Нуріджанян\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026laquo;Воєнні злочини: чи здатні українські суди їх розглядати?\u0026raquo; // JustTalk, 15.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДін Майкл Шарф, Пол Р. Вільямс та ін. \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини [проєкт]\u0026raquo; // JustTalk, 10.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[6] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМішель Коулман \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Слова мають значення: роль презумпції невинуватості у пошуку справедливості під час російсько-українського збройного конфлікту\u0026raquo; // JustTalk, 20.07.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-diskashn.png","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":577,"url":"deportatsiya-ta-primusove-peremischennya-zlochin-chi-poryatunok-tsivilnogo-naselennya--justtalk_context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661415039,"date":"25.08.2022","views":447,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-1.jpg","mini_image":null,"name":"Депортація та примусове переміщення: злочин чи порятунок цивільного населення | JustTalk_Context [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ останньому випуску #JustTalk_Context в умовах війни ми спілкувалися з \u003c/span\u003e\u003cb\u003eІгорем Поночовним\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, керівником прокуратури АР Крим та міста Севастополя, про депортацію та примусове переміщення. Ключові тези розмови наводимо нижче, переглянути відео можна за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-ta-primusove-peremischennya--zlochin-chi-poryatunok-naselennya-justtalk-context-epizod-16\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЄ два поняття, які часто змішують: переміщення та депортація. Отже, якщо ми говоримо про депортацію, то йдеться про переміщення особи де-юре чи де-факто через кордон.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо ж йдеться про переміщення, то мається на увазі переміщення особи в межах окупованої території у віддалене місце, що позбавляє особу можливостей жити у своїй громаді та користуватись своїм майном. Говорячи про сучасний контекст України, то при переміщенні цивільних осіб з Маріуполя до Російської Федерації може мати місце депортація, а при переміщенні осіб з Маріуполя до Донецьку \u0026mdash; переміщення.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДепортація, за визначенням, не може бути законною, а переміщення за певних умов може бути законним. До прикладу, якщо йдеться про евакуацію населення.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eМожемо говорити про законність переміщення в таких випадках: коли йдеться про забезпечення безпеки цивільних; якщо переміщення спричинене умовами бойових дій, які ведуться на території; якщо йдеться про переміщення військовополонених із зони бойових дій.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКваліфікуючи певні дії як депортацію чи незаконне переміщення, треба зважити всі факти, які могли б свідчити про те, що це законна евакуація.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВажливим елементом, який варто враховувати при кваліфікації та в процесі розслідування \u0026mdash; це воля особи. Особи мають давати добровільну згоду на переміщення. Відсутність вибору в особи не робить її переміщення законним.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо дивитись на розслідування схожих справ по Криму, то орієнтовно 135 тисяч кримчан покинули Крим з 2014 року. В кожному випадку треба аналізувати обставини та рішення особи. Якщо говорити про дії РФ, то можна сказати, що це системна політика, яка реалізується десятками способів, кожен з яких досить складно довести. Наприклад, видворення за рішенням суду \u0026mdash; доволі очевидний кейс. Разом з тим, є інша форма \u0026mdash; створення нестерпних умов проживання в Криму, які просто змушують осіб виїжджати, фактично, добровільно.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЩодо особливостей розслідування фактів переміщення певних категорій осіб, до прикладу в\u0026rsquo; язнів чи дітей. МГП не виділяє їх в окрему категорію жертв. Тому тут діють загальні правила доказування, як і щодо іншого цивільного населення. В прокуратури АРК, через призму переміщення розслідувались факти переміщення дітей з дитячих будинків, які знаходились в Криму до РФ, де вони потім віддавались на усиновлення громадянам РФ. Тут ми прийшли до думки, що може бути кваліфіковано навіть як геноцид, адже маленькі діти через 5 років уже не ідентифікують свого походження.\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо детально розбиратись в елементах цього злочину, тож детальніше про нього читайте в інформаційній довідці \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cb\u003e\u0026laquo;Депортація і примусове переміщення населення\u0026raquo;.\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":576,"url":"opituvannya-poterpilogo-vijskovopolonenogo-poradi-advokata","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661151020,"date":"22.08.2022","views":1053,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Опитування потерпілого-військовополоненого: поради адвоката","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПродовжуючи матеріали JustTalk про організацію допитів військовополонених \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/6BubgzIs5b0\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдетектива Володимира Васильчук\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/UZzYFIuHDZI\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпрокурорки Анни Сосонської\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, пропонує розглянути цю тему з позиції адвоката потерпілих.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах захисту прав потерпілих, зокрема потерпілих військовополонених, адвокату необхідно якісно й повно опитати своїх клієнтів. Від цієї першочергової дії значною мірою залежить ефективність усієї подальшої роботи. Можна, звісно, покластися на саму потерпілу особу та зафіксувати всі порушення й обставини, про які в довільній формі вона розповість. Але такий підхід не ефективний. Потерпілі можуть самостійно не ідентифікувати порушення, які з ними відбувалися, щось упустити через властивості пам\u0026rsquo;яті або стрес, помилково вважати, що певні обставини не заслуговують на увагу. У таких ситуаціях якраз і згодиться структурований орієнтовний опитувальник адвоката.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗапропонований опитувальник може допомогти адвокату (а насправді й прокурору) опитати потерпілого як у межах національного кримінального провадження, так і при підготовці скарги до міжнародних інстанцій. Опитувальник сформований у процесі підготовки конкретної заяви до Європейського суду з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЙого умовно можна поділити на декілька розділів: дані про особу, обставини затримання, умови позбавлення волі / тримання в полоні, порядок проведення допитів під час полону, можливість здійснювати свободу релігії, позбавлення власних речей під час полону. Розкриємо можливий зміст кожного з них.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДані про особу\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАнкетні дані.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравильна назва статусу / посади / місця роботи / служби / навчання.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСклад родини / можливість зв\u0026rsquo;язатися з родиною під час полону. При цьому слід мати на увазі, що якщо в полоненого не було можливості підтримувати зв\u0026rsquo;язок з родиною, то, ймовірно, слід ставити питання про порушення права на повагу до сімейного життя.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи належить полонений до особового складу ЗСУ? Чи перебуває на військовій службі?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкий стан здоров\u0026rsquo;я / чи була завдана шкода здоров\u0026rsquo;ю під час полону / чи проходить або проходила особа лікування? Які документи підтверджують це (огляди / довідки / висновки / експертизи)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПитання про обставини затримання\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧас початку арешту / полону.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ якому місці та за яких обставин узято в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯку діяльність здійснював під час узяття в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи полонений мав можливість представитися / показати свої документи?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ якому одязі був заявник та особи, з якими він перебував: цивільному, військовому, камуфляжному?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи заявник був озброєний? Чи особи, які були з ним, мали зброю?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкі особи затримували / брали в полон, скільки їх було, у якому одязі / якій формі були?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи особи, які брали в полон, були озброєні? Чи вони погрожували, застосовували зброю, фізичне насильство, завдавали шкоду здоров\u0026rsquo;ю?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була можливість протистояти затриманню?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була здача в полон добровільною?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи були повідомлені причини / підстави затримання / узяття в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи складався документ про час, підстави та інші обставини затримання?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи був доступ до адвоката?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи було повідомлено родичам або іншим особам про затримання / захоплення в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПитання, які допоможуть встановити, чи застосовувалися до потерпілого катування або інше нелюдське поводження\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи під час затримання / арешту / тримання під вартою обмежувалися рухи, заборонялося пересування, заборонялася зміна місця перебування, якими засобами (кайданки, пластикові стяжки, мотузка), протягом якого часу?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи під час затримання / арешту / тримання в полоні обмежувалася можливість бачити навкруги (зав\u0026rsquo;язування очей, одягання на очі шапок, ганчірок), протягом якого часу?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкими були умови перевезення з місця затримання до місця тримання під вартою (вид транспорту, пристосованість для перевезення людей, тіснота, холод чи задуха, час перевезення, забезпечення їжею і водою, доступ до туалету у випадку тривалого перевезення)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи завдавалася шкода здоров\u0026rsquo;ю при затриманні або під час транспортування до місця тримання в полоні?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи відбувалося приниження гідності під час обшуків (роздягання, відеозапис оголених в\u0026rsquo;язнів)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувалося принизливе поводження та/або спричинювалися фізичні страждання (нанесення побоїв або інше), тримання на холоді або спеці (яка тривалість), примусове тримання на колінах тощо?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eУмови позбавлення волі / тримання в полоні\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи було повідомлено затриманого / полоненого про місце його перебування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкі були терміни, тривалість і місця тримання заявника в полоні (якщо відомі)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ якому приміщенні здійснювалося утримання: розмір приміщення, температура в приміщенні, освітлення, доступ свіжого повітря, кількість осіб, утримуваних в приміщенні, наявність індивідуального спального місця, облаштування туалету (чи огороджений), наявність умивальника, відеоспостереження за утримуваними, можливість доступу до інформації (радіо, телебачення)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи були умови для дотримання гігієни (забезпечення мийними засобами, білизною, скільки разів могли користуватися душем, можливість прання)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯка була якість їжі, регулярність годування, якість питної води, покарання позбавленням їжі?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи забезпечувалося право на прогулянки? Їх кількість і тривалість.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувалися покарання до полонених (поміщення в карцер, одиночну камеру тощо)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи погіршувалося здоров\u0026rsquo;я внаслідок умов тримання в полоні?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи надавалася медична допомога в полоні? Яка була її якість?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПорядок проведення допитів під час полону\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКількість, тривалість, зміст допитів / бесід.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eХто проводив (поліція, ФСБ, співробітники СІЗО, невідомі особи)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи були погрози під час допитів? Їхній зміст.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувалися під час допитів фізичне насильство, електрошокери, фізичні тортури (які, тривалість)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи примушували до неправдивих свідчень, обмовлення інших осіб, звернення з хибними заявами проти України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувався відеозапис, аудіозапис при допитах?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи здійснювалися фотографування, дактилоскопія, відібрання біологічних зразків?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкі документи і якого змісту підписували затримані? Добровільно чи примусово?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи був доступ до адвоката?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи був доступ до інформації про підстави тримання, тривалість, місце перебування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eМожливість здійснювати свободу релігії\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була можливість здійснювати релігійні обряди під час арешту?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була заборона дотримання релігійних обрядів, звичаїв під час арешту?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була заборона користування натільним хрестиком, Біблією, Кораном тощо?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи вимагали відмовитися від свого віросповідання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПозбавлення власних речей під час полону\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯке майно, гроші, коштовності були відібрані, викрадені, не повернені заявнику під час затримання й тримання в полоні? Їхня назва, вартість.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ метою доказування обставин справи важливо також отримати від потерпілого відомості про інших полонених (свідків фактів, повідомлених заявником), затриманих разом із заявником, утримуваних під вартою разом із заявником, які були свідками знущань, катувань, погроз, умов утримання під вартою (ПІБ, адреса, телефон, місце роботи чи перебування, якщо відомо), а також відомості про осіб (ПІБ, місце служби (військовий, ФСБ, СІЗО), посада, звання, інші ідентифікувальні відомості), причетних до порушення прав заявника.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗалежно від обставин конкретної справи розділи та їх наповнення можуть змінюватися. Проте опитувальник достатньо універсальний допоміжний інструмент для такої категорії справ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":575,"url":"gromadyani-ukraini-yakih-mobilizuvala-derzhava-agresor-derzhzradniki-chi-vijskovopoloneni--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1660739223,"date":"17.08.2022","views":611,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Context-na-sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Громадяни України, яких мобілізувала держава-агресор: держзрадники чи військовополонені? | JUSTTALK CONTEXT [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкий правовий статус мають мобілізовані рф українські громадяни \u0026mdash; держзрадників чи військовополонених? Скільки осіб здалися в український полон після примусової мобілізації росією? Як перевіряють, чи під примусом особа вступила в збройні сили ворога? Що про це каже міжнародне право?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРазом з \u003c/span\u003e\u003cb\u003eДар\u0026rsquo;єю Свиридовою\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, адвокаткою, експерткою Ukrainian Legal Advisory Group, і \u003c/span\u003e\u003cb\u003eВіталієм Секретарем\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, першим заступником керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ми спілкувалися про актуальні питання незаконної мобілізації громадян України державою-агресором, а саме \u0026mdash; випадки примусової мобілізації на території АР Крим.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПереглянути відео розмови можна за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/8Qa_8bzUsFU\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eСТАТУС ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЗБРОЙНОМУ КОНФЛІКТІ НА БОЦІ РФ. ЧИ МОЖЛИВЕ ЗАСУДЖЕННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ?\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо говорити про участь у збройному конфлікті в лавах збройних сил рф, то такі особи мають статус комбатантів, тобто людей зі зброєю в руках, які на боці рф беруть участь у міжнародному збройному конфлікті з Україною.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте важливо також відповісти на інші запитання:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи на момент вступу до збройних сил держави-агресора такі українські громадяни перебували у складі збройних сил України або, наприклад, структур Міністерства внутрішніх справ України?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи такі громадяни, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, були примусово залучені до збройних сил рф унаслідок так званої \u0026laquo;мобілізації або строкової служби\u0026raquo;?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож важливе питання самого громадянства. Дуже часто країна-агресор розглядає таких громадян як своїх (попри те, що отримане ними громадянство рф на окупованих територіях фактично не визнає ані Україна, ані весь інший цивілізований світ).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, щодо першої категорії, тобто осіб, які були українськими військовими, зрадили присязі та фактично перейшли на бік ворога (або ж залишилися на окупованій території, як у Криму у 2014 році). Їхні дії можна розцінювати як злочини \u0026mdash; державну зраду, дезертирство. Слід зауважити, що більшість таких військових уже переслідують органи правопорядку України протягом останніх років з початку збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується другої категорії осіб, тобто українських громадян, які після 2014 року або повномасштабного вторгнення 24 лютого цього року були примусово, у різних формах (шляхом примушування до підписання контракту про службу в збройних силах рф чи іншим чином, наприклад, погрозами) залучені до збройних сил країни-агресора, то, безумовно, вони насамперед\u003c/span\u003e\u003cb\u003e є жертвами воєнного злочину, який чинить країна-агресор на окупованих територіях.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Такі дії \u0026mdash; серйозне порушення міжнародного гуманітарного права та можуть розглядатися як склад воєнного злочину з боку осіб-представників рф, які влаштовують мобілізаційні кампанії або залучають громадян на війну проти своєї ж країни. Таке розрізнення доволі принципове для кваліфікації дій осіб.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе одне питання \u0026mdash; форма участі. Якщо така особа вчиняла у складі збройних сил рф воєнні злочини, наприклад брала участь у катуваннях, незаконних затриманнях, позасудових стратах цивільного населення тощо, тоді цей факт окремо та незалежно від того, до якої з двох згаданих вище категорій належить особа, буде вважатися складом воєнного злочину згідно з українським законодавством за статтею 438 Кримінального кодексу України. Іншими словами, навіть примусове залучення до лав збройних сил країни-агресора, що робить цю особу жертвою воєнного злочину, не звільняє її від відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини, які вона може вчинити, перебуваючи у війську.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТож дуже важливо, щоб такі особи не вчиняли злочинів, а, потрапивши на підконтрольні Україні території, шукали шляхи здатися в полон українській стороні. Тобто робили все від них залежне, щоб зберегти за собою лише статус жертви воєнного злочину.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТільки в Криму станом на 2014 рік перебувало близько 14 тисяч військових, які не покинули півострів і фактично стали підозрюваними в межах кримінальних проваджень у державній зраді. Проте є і прецеденти реального притягнення до відповідальності. Так, у 2016 році внаслідок спецоперації були затримані на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю двоє українських військових з Криму \u0026mdash; Одінцов і Баранов. Відбувся судовий розгляд справи, були винесені вироки. Проте надалі цих осіб передали російській стороні попри їхнє українське громадянство в обмін на звільнення інших громадян України. Це поставило перед державою нове складне питання: якою є державна політика щодо таких громадян? Де-юре ми не визнаємо їхнє російське громадянство, отримане в Криму. Проте де-факто Україна після процедури засудження за такою категорією справ віддала рф не одного свого громадянина.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЧИ МОЖУТЬ ГРОМАДЯНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЗБРОЙНОМУ КОНФЛІКТІ НА БОЦІ РФ, ОТРИМАТИ СТАТУС ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНОГО?\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсоби, які фактично беруть участь у збройному конфлікті, отримують статус комбатанта незалежно від того, чи добровільно вступили до лав війська ворожої країни, чи під примусом. Таким чином, у разі захоплення в полон комбатант отримує статус військовополоненого та користується всіма гарантіями, які надає міжнародне гуманітарне право.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте і тут не все очевидно. До прикладу, у випадку залучення українських громадян з тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСьогодні маємо десятки відеозаписів з особами, які стверджують, що їх примусово залучили до лав збройних сил так званої \u0026laquo;ДНР/ЛНР\u0026raquo;, а в деяких випадках вони взагалі не могли ідентифікувати, що це за збройні сили (наприклад, таких осіб вивозили до Криму, а потім відправляли воювати проти Збройних Сил України на півдні чи сході України). Усі вони стверджують, що їх залучали до участі у збройному конфлікті примусово. Проте фактично вони затримані за кримінальними звинуваченнями за статтею 111 Кримінального кодексу України. Здебільшого факт примусу не досліджується і йому не надається оцінка при кваліфікації дій такої особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо прикладу, є свідчення українських громадян з окупованих територій, які кажуть: \u0026laquo;Я не міг уникнути залучення на війну, але це було примусово\u0026raquo;. Попри це, таку особу затримують і не просто як військовополоненого, який утримується в місцях тримання військовополонених, але їй ще висувають кримінальні звинувачення за факт участі в збройному конфлікті на боці рф. Такий підхід серйозно дискредитує політичну позицію держави та намагання мінімізувати кількість людей, залучених до війни проти України, а також розходиться з правовою слідчою практикою органів правопорядку, яка сформувалася до 24 лютого.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФакт примусу дослідити доволі складно. Здебільшого доводиться покладатися на слова особи. Водночас маємо приклад роботи прокуратури Криму з правозахисними організаціями, які протягом восьми років вивчали свідчення жертв і свідків, різні електронні докази щодо примусу до служби в армії рф наших громадян у Криму. Контекст уже доведений, відкриті кримінальні провадження, є звернення в Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду щодо вчинення такого воєнного злочину, як примус до служби в армії країни-агресора. Важливо згаданий досвід використати і в оцінці подій, які відбуваються з 24 лютого 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФорми примусу можуть бути різними: повістка, у якій написано, що у випадку неявки загрожує кримінальна чи адміністративна відповідальність; вироки (уже близько 300 вироків винесено щодо громадян України на території півострова Крим).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПримусовий призов заборонений у нас і Женевськими конвенціями. Понад те, навіть пропаганда служби в збройних силах іншої держави також порушує норми міжнародного гуманітарного права.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіж іншим, якщо стосовно Криму справді вже є така усталена судова практика, підозри, то, наприклад, на окупованих частинах Луганської та Донецької областей узагалі було оголошено загальну мобілізацію. І це теж потрібно досліджувати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПРО СПІВПРАЦЮ З АГРЕСОРОМ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩодо Криму, то на момент анексії не було статті про колабораціоністську діяльність (стаття 111-1 Кримінального кодексу України), а лише про державну зраду. Згадана стаття виписана відверто поспіхом, особливо з урахуванням статті 111-2 Кримінального кодексу України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, де багато дій не зрозуміло як кваліфікувати. Можна також додати статтю 436-2, яка також переплітається зі статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Офіс Генерального прокурора та колеги з регіональних прокуратур активно працюють у цьому напрямі. Тож, безумовно, практика є, і прокурори орієнтовані на те, щоб особи, які справді винні у вчиненні цих злочинів, були притягнені до відповідальності.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто звернути увагу, що практика міжнародних трибуналів свідчить про те, що служба в збройних силах і примус до служби в збройних силах включає не лише дію (коли людина безпосередньо зі зброєю в руках іде воювати проти іншої держави), але й випадки, коли людину залучають до розбудови фортифікаційних споруд, риття окопів або надання тої чи іншої допомоги збройним силам держави. І коли прокурор буде досліджувати питання статей 111 і 111-1 Кримінального кодексу України, то має враховувати й ці нюанси.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконодавець справді повинен чітко визначити, що саме є кримінально караним діянням серед різних форм співпраці, і при цьому зважати на досвід роботи прокуратури Криму, яка вісім років працювала в екзилі та досліджувала і розслідувала злочини без доступу до території, працюючи з цифровими доказами, свідками.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eНАОСТАНОК\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо, щоб прокурори працювали з цією категорією проваджень з перспективою не лише на вирок національного суду, а й можливість здійснення міжнародного правосуддя. Є Міжнародний кримінальний суд, буде створюватися спеціальний трибунал стосовно злочину агресії. Саме тому кожен доказ, зібраний та опрацьований у межах наших кримінальних проваджень, матиме надзвичайно велику вагу.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас ми всі маємо розуміти, що з 2014 року вчинені тисячі злочинів представниками окупаційної влади країни-агресора, але не всі будуть розглянуті міжнародним кримінальним судом. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eОсновний тягар розслідування ляже на національну правову систему. \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо цього слід бути готовими в тому числі з погляду кадрів. Сьогодні фокус у законодавстві зосереджений на покаранні, проте нам потрібно також імплементувати в національне законодавство норми міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права (такі \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eініціативи вже очікують на підпис Президента \u0026mdash; законопроєкт № 2689).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБільше інформації про статус військовополонених дивіться та читайте в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://bit.ly/3auof7P\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтематичному дайджесті JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Context-na-sayt.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":574,"url":"voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1660575314,"date":"15.08.2022","views":1324,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dlya-saytu.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини: чи здатні українські суди їх розглядати?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЛише через три місяці після повномасштабного вторгнення росії українські суди постановили перші вироки за воєнні злочини, скоєні російськими військовими в Україні з лютого 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eАвторка: \u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eҐаяне Нуріджанян (Gaiane Nuridzhanian), старша викладачка Національного університету \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;, дослідниця UiT-Arctic University of Norway.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eОригінальна назва: \u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eProsecuting war crimes: are Ukrainian courts fit to do it? (\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/prosecuting-war-crimes-are-ukrainian-courts-fit-to-do-it/?utm_source=mailpoet\u0026amp;utm_medium=email\u0026amp;utm_campaign=ejil-talk-newsletter-post-title_2\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e11.08; for EJIL: Talk!\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eПереклад: \u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЛише через три місяці після повномасштабного вторгнення росії українські суди постановили перші вироки за воєнні злочини, скоєні російськими військовими в Україні з лютого 2022 року. У травні російського військовослужбовця \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/may/23/ukrainian-court-sentences-russian-soldier-to-life-in-prison-for-killing-civilian-vadim-shishimarin\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзасудили\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до довічного позбавлення волі за вбивство мирного жителя на Сумщині. Далі було \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/ukrainian-court-sentences-two-russian-soldiers-jail-war-crimes-2022-05-31/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзасуджено\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e ще двох військових за невибіркові напади на мирні райони Харківщини. У червні \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.usnews.com/news/world/articles/2022-06-23/ukraine-to-begin-first-trial-of-russian-soldier-accused-of-rape\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвідбулося підготовче засідання\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e у справі за обвинуваченням у вбивствах і зґвалтуваннях. Зовсім нещодавно російського військового \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/nagrabuvav-zhinochyh-prykras-u-kyyevi-polonenogo-rosijskogo-vijskovogo-zasudyly-do-12-rokiv-vyaznyczi/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзасудили\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до 12 років позбавлення волі за мародерство. Станом на 4 серпня 2022 року близько \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e25 000 воєнних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e очікують розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерші судові процеси щодо воєнних злочинів в Україні, за якими уважно стежить міжнародна спільнота, викликали дискусію щодо спроможності українських судів розглядати справи про воєнні злочини, їх здатності робити це відповідно до гарантій справедливого судового розгляду та [загалом] доцільності робити це під час війни. Наприклад, Кай Амбос (Kai Ambos) \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/ukrainian-prosecution-of-icc-statute-crimes-fair-independent-and-impartial/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпише\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e про занепокоєння щодо незалежності української системи правосуддя, тоді як Сергій Васильєв (Sergey Vasiliev) \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2022/06/17/war-crimes-trials-ukraine-russian-soldiers-shishimarin/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвизнає\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що безсторонність і справедливість суддів у судовому процесі, який відбувається стосовно ворожих військових під час війни, \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеодмінно викликає сумнів\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Селін Барде (C\u0026eacute;line Bardet) \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justiceinfo.net/en/93059-ukraine-risk-judging-war-crimes-during-war.html#utm_source=twitter\u0026amp;utm_medium=reseaux-sociaux\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eставить під сумнів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e доцільність проведення судових процесів у справах про воєнні злочини під час війни, вказуючи, що \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eправосуддя потребує спокійних умов\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo; для забезпечення безстороннього та справедливого судочинства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПритягнення до відповідальності за вчинення воєнних злочинів, скоєних в Україні, \u0026ndash; це складне завдання. Масштаби таких злочинів, великий розмір територій, на якій вони були вчинені та велика кількість потенційних потерпілих осіб можуть стати проблемою для будь-якої судової системи, не кажучи вже про ту, яка постраждала від війни, що наразі триває. Навіть із залученням Міжнародного кримінального суду та будь-яких можливих судових процесів, згідно з механізмом універсальної юрисдикції в іноземних державах, основний тягар переслідування за вчинення воєнних злочинів, лягає на плечі української правової системи. В цій статті розглядається можливість українських судів притягнути до відповідальності осіб за воєнні злочини з позиції [інституційної] спроможності, здатності забезпечити справедливий судовий розгляд та [наявності у них достатньої] експертизи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eСуди в умовах війни\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУкраїнська судова система, хоча й постраждала від війни, продовжує функціонувати. За словами \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/golovna/viyna-yak-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eГолови Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, станом на кінець квітня 2022 року в Україні не працювали 132 (близько 20%) судів, здебільшого ті, що розташовані на підконтрольних російським військам територіях. Роботі судів, розташованих на лінії фронту або близько до неї, також перешкоджають проблеми безпеки та триваючі бойові дії, скерування російських обстрілів на будівлі судів та їх руйнування, брак персоналу через евакуацію населення в безпечніші райони або неможливість повернутися до міста через брак житла, що було зруйновано. Але суди, розташовані за межами окупованих територій чи зони активних бойових дій, продовжують свою діяльність. До того ж докладено зусиль і для відновлення роботи судів на деокупованих територіях, таких як Чернігівська та Київська області.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДосі судові процеси щодо воєнних злочинців російських військових відбувалися або в судах, розташованих у регіонах, за місцем їх територіального вчинення (суди міст Києва та Чернігова розглядали справи щодо злочинів, скоєних у Київській області та Чернігові відповідно), або у судах територій, які є суміжними до тих, де відбувалися події поблизу лінії фронту (суди м. Києва та Полтавської області, що в центральній Україні, розглядали справи щодо злочинів, скоєних у Сумській та Харківській областях відповідно).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе вже не перший випадок, коли українська судова система адаптується до умов війни. Після анексії Криму та початку війни на сході України у 2014 році підсудність судів, розташованих на цих територіях, була передана судам, розташованим у суміжних областях та інших частинах України. Постраждалі суди згодом були переведені в міста, які перебували під контролем України. Це забезпечило жителям окупованих територій доступ до українського судочинства, незважаючи на відсутність контролю з боку Уряду над окупованими територіями, як зазначив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-180845\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Цезар та інші проти України\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (Tsezar and others v Ukraine). Такого ж \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпідходу\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e щодо тимчасової передачі підсудності іншим судам, розташованим у безпечних зонах, було застосовано після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року. Зміни до законодавства та той факт, що більшість судів функціонує, дозволили українській системі правосуддя забезпечити судочинства на прилеглих територіях до територій, що були окуповані або на яких тривають активні бойові дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eНезалежність та безсторонність\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійна росії проти України є настільки очевидно незаконною, руйнівною та жорстокою, що не дивно, що дехто може поставити під сумнів здатність української судової системи залишатися неупередженою, здійснюючи судочинство стосовно воєнних злочинів російських військових. Однак у міжнародному праві немає нічого, що заважає державі, яка перебуває в стані війни, розглядати справи відносно членів збройних сил супротивника, які вчинили воєнні злочини. Навпаки, міжнародне гуманітарне право зобов\u0026rsquo;язує держави переслідувати\u0026nbsp; осіб за вчинення воєнних злочинів, які були вчинені на їхній території (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/customary-ihl/eng/docs/v1_rul_rule158#Fn_499E7213_00001\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравило 158\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Крім того, поняття судової незалежності та безсторонності втілені в конкретних \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/basic-principles-independence-judiciary\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eміжнародно визнаних стандартах\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e справедливого судового розгляду. Саме відповідно до таких конкретних стандартів, а не якихось абстрактних ідей та презумпцій, необхідно оцінювати незалежність і безсторонність суддів у кожному конкретному судовому процесі, який відбувається в українських судах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе одним ризиком у чинних умовах є тиск з боку громадськості. У нещодавньому \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://sudreporter.org/nikoly-ne-nazyvayut%CA%B9-spochatku-prizvyshche-kliyenta-yak-tse-buty-advokatom-viys%CA%B9kovosluzhbovtsya-rf-yakyy-pryyshov-z-viynoyu-v-tvoyu-krayinu/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e адвокат одного з російських військових розповів про ворожу реакцію в соціальних мережах і телефонні дзвінки, які він отримав у зв\u0026rsquo;язку із роботою захисником у цій справі. Водночас він вважає, що більшість українців розуміють, що обвинувачений має право на захист і представляти обвинуваченого \u0026ndash; справа адвоката. Немає жодних ознак того, що український Уряд будь-яким чином перешкоджає роботі захисників, призначених через систему безоплатної правової допомоги (БПД), які представляють інтереси російських військовослужбовців. Але український Уряд також має забезпечити, щоб судді, адвокати та інші особи, залучені до судових процесів щодо воєнних злочинів, могли виконувати свої завдання без неналежного зовнішнього втручання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож існують гарантії, які можуть забезпечити виправлення будь-яких недоліків у провадженні в судах нижчої інстанції. На національному рівні обвинувачений може оскаржити вироки в суді апеляційної та касаційної інстанцій, як це було зроблено у справі російського військового [Шишимаріна], якому довічне позбавлення волі за порушення законів і звичаїв війни шляхом вбивства цивільної особи, було \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/07/29/world/europe/a-ukrainian-appeals-court-reduces-the-life-sentence-of-a-russian-soldier-tried-for-war-crimes.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзамінено\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e на 15 років позбавлення волі. Суд апеляційної інстанції встановив відсутність обтяжуючих обставин у вигляді попередньої змови з метою вбивства чи наміру на вчинення злочину щодо літньої людини, які б виправдовували довічне позбавлення волі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбвинувачений також може оскаржити вирок національної судової системи в ЄСПЛ. Насправді сама наявність можливості подання позову до Страсбурзького суду виконує важливу наглядову функцію (supervisory function) за українським правосуддям. Крім того, судові процеси щодо воєнних злочинів російських військових, за винятком одного, пов\u0026rsquo;язаного з сексуальним насильством, відбувалися публічно, за їх перебігом уважно стежили та висвітлювали українські ЗМІ. Ретельний міжнародний контроль і моніторинг з боку громадянського суспільства можуть слугувати додатковим запобіжником від посягань на право на справедливий суд у судових процесах у справах про воєнні злочини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІншим доступним механізмом нагляду, принаймні теоретично, є призначення держави-покровительки (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Article.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=696C11E357DC2C9AC12563CD0051D659\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаття 2(c)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, Додатковий протокол I; \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Comment.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=6908713966F924BBC1258585005D6AC8#_Toc42432424\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаття 8\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (Geneva Convention\u0026ndash;III)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), тобто держави, яка не є стороною збройного конфлікту і чиї представники мали б право бути присутніми та спостерігати за судовими процесами щодо воєнних злочинів відносно військовополонених (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Article.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=5CF3FFAD4325DDB6C12563CD0051B359\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eст. 105\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, Женевської конвенції\u0026ndash;III\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Хоча це і може допомогти зменшити занепокоєння щодо права на справедливий судовий розгляд, цей механізм рідко використовується на практиці в наш час, оскільки воюючим сторонам може бути важко домовитися про вибір третьої держави (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоментар 2020 року до Женевської конвенції\u0026ndash;III, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Comment.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=6908713966F924BBC1258585005D6AC8#_Toc42432424\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eп. 1296-1300\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). На практиці діяльність Міжнародного Комітету Червоного Хреста \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://blogs.icrc.org/law-and-policy/2022/06/23/on-trial-geneva-convention-prisoners-of-war/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозглядається\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e як фактична заміна цього інституту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДопоки триває війна\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.justiceinfo.net/en/93059-ukraine-risk-judging-war-crimes-during-war.html#utm_source=twitter\u0026amp;utm_medium=reseaux-sociaux\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДехто\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e ставить під сумнів доцільність проведення судових процесів щодо воєнних злочинців, допоки триває війна. Швидкість судових процесів у справах про воєнні злочини в Україні не повинна ставити під загрозу якість судового розгляду та підважувати право обвинувачених на підготовку ефективного захисту. Водночас відкладення судових процесів у справах про воєнні злочини до невизначеного моменту в майбутньому, коли війна завершиться, може мати наслідки для прав обвинувачених. Фактично, стаття 103 Женевської конвенції\u0026ndash;III вимагає, щоб розслідування та судові процеси щодо військовополонених відбувалися \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнастільки швидко, наскільки дозволяють обставини\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Еквівалентне зобов\u0026rsquo;язання щодо проведення судового розгляду протягом розумного строку та забезпечення того, щоб обвинувачений не перебував під вартою довше, ніж це необхідно для проведення розслідування та судового розгляду, існує і в міжнародному праві прав людини (МППП). Крім того, зволікання з розслідуванням та судовим розглядом може вплинути на доступність доказів і свідків і, як наслідок, на якість судового розгляду, особливо стосовно воєнних злочинів, скоєних на територіях, де тривають бойові дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eНаявність спеціальних знань для розгляду воєнних злочинів\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТе, що національній правовій системі бракує знаного досвіду або спеціалізації у переслідуванні та розгляді воєнних злочинів, насправді є досить поширеним явищем. Адже війна \u0026ndash; це виняткова ситуація. Разом з тим відсутність попереднього досвіду не завадила таким країнам як \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://trialinternational.org/resources/universal-jurisdiction-database/?keywords=\u0026amp;country=2338\u0026amp;topic=\u0026amp;resource_type=Trial+Watch\u0026amp;body=\u0026amp;orderBy=date\u0026amp;submitted=1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНімеччина\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://trialinternational.org/resources/universal-jurisdiction-database/?keywords=\u0026amp;country=2333\u0026amp;topic=\u0026amp;resource_type=Trial+Watch\u0026amp;body=\u0026amp;orderBy=date\u0026amp;submitted=1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eШвеція\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://trialinternational.org/resources/universal-jurisdiction-database/?keywords=\u0026amp;country=4923\u0026amp;topic=\u0026amp;resource_type=Trial+Watch\u0026amp;body=\u0026amp;orderBy=date\u0026amp;submitted=1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНідерланди\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, протягом останнього десятиліття розвивати практику переслідування воєнних злочинів, ґрунтуючись на механізмі універсальної юрисдикції, та робити це в національних судах загальної юрисдикції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас, враховуючи, що війна в Україні триває з 2014 року, можна було б зробити більше для формування відповідної експертизи українського судочинства. Згадані випадки розгляду судами справ про воєнні злочини стосувались умисного вбивства цивільного населення, зґвалтування, мародерства, невибіркового нападу на цивільні об\u0026rsquo;єкти та навмисного націлювання на них. У всіх цих справах військовослужбовцям предʼявлялось обвинувачення за однією і тією самою загальною нормою Кримінального кодексу України, а саме \u0026ndash; статтею 438, яка передбачає відповідальність за всі порушення законів і звичаїв війни. Ухвалення \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2021/05/21/ukraine-international-crimes-bill-adopted\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаконодавства\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, яке містить перелік конкретних складів воєнних злочинів, подібний до того, що міститься у статті 8 Римського статуту МКС, вдосконалює кримінальне законодавство України. Це також могло б озброїти суддів більш ефективним інструментом у формі конкретних норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного кримінального права, щоб правильно маркувати різні види воєнних злочинів та форми їх вчинення, які вони наразі мають розглядати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож доступні інші способи подолання будь-якого можливого браку досвіду. По-перше, створення спеціалізованої гілки судової влади в українській судовій системі дозволить створити пул суддів, які спеціалізуються на розгляді справ про воєнні злочини. Міжнародний елемент, запроваджений до національного судового механізму у формі \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.48_Law_on_Court_BiH_-_Consolidated_text_-_49_09.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eміжнародних суддів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e чи \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.publicinternationallawandpolicygroup.org/draft-law-ukrainian-high-war-crimes-court\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eюридичних радників\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, міг би посилити їхній досвід, служити додатковою гарантією незалежності та безсторонності та \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/07/29/high-war-crimes-court-of-ukraine-for-atrocity-crimes-in-ukraine/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмаксимізувати легітимність\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo; судових процесів щодо воєнних злочинів. Насправді [спеціалізовані] підрозділи з процесуального керівництва щодо розслідування воєнних злочинів вже існують в Офісі Генерального прокурора, і їхню роботу підтримують експерти Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.gov.uk/government/news/joint-statement-eu-us-and-uk-establish-atrocity-crimes-advisory-group-aca-for-ukraine#:~:text=The%20Atrocity%20Crimes%20Advisory%20Group%20will%20be%20providing%20advice%20and,ensure%20justice%20takes%20its%20course.\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eAtrocity Crimes Advisory Group \u0026ndash; ACA\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), створеної ЄС, США та Великобританією у травні цього року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге, за відсутності або очікування створення спеціалізованої гілки судової влади у справах про воєнні злочини, українські суди загальної юрисдикції могли б використовувати зовнішню експертизу, коли стикаються зі складними правовими питаннями під час судових розглядів воєнних злочинів. Наприклад, залучати військового експерта або експерта з міжнародного гуманітарного права для надання свого роду консультативних висновків \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eamicus curiae\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Для цього може знадобитися внесення змін до національного кримінального процесуального законодавства, однак це може стати додатковим джерелом експертних знань, незалежних від сторін провадження. Справа \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://documents.manchester.ac.uk/display.aspx?DocID=49966\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСахана (Sakhan)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e є прикладом подібного підходу Стокгольмського районного суду, який запросив експерта з міжнародного права для надання показань щодо кваліфікації збройного конфлікту в Сирії та законності судів, утворених недержавними організованими збройними групами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-третє, експертизу українських суддів у сфері міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права також можна вдосконалити за допомогою освітніх ініціатив та обміну досвідом з колегами-суддями та практиками з інших національних і міжнародних юрисдикцій. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://nsj.gov.ua/ua/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаціональна школа суддів України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e є однією з вітчизняних інституцій, яка могла б сприяти цьому процесу і вже \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://nsj.gov.ua/ua/news/mijnarodni-zlochini-frantsuzka-prospektiva/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпочала\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e це робити. Низка \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.coe.int/en/web/kyiv/support-for-judicial-institutions-and-processes-to-strengthen-access-to-justice-in-ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eміжнародних партнерів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, які тісно співпрацюють з українським правосуддям, і нещодавні ініціативи, такі як Робоча група з питань відповідальності за злочини, скоєні в Україні (Legal Task Force on Accountability for Crimes Committed in Ukraine), могли б підтримати ці зусилля.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eА що там з військовими судами?\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://theconversation.com/war-crimes-trial-of-russian-soldier-was-perfectly-legal-but-that-doesnt-make-it-wise-183586\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДехто\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e висловлював занепокоєння щодо того, що судові процеси відносно воєнних злочинів в Україні відбуваються в судах загальної юрисдикції, а не у військових судах (military courts). Військові суди в Україні були ліквідовані ще в 2010 році, однак з початком війни в 2014 році в Україні активно обговорюється питання відновлення їх діяльності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ той час як \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Article.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=274D7903FCEF66D3C12563CD0051B1B1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаття 84\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Женевської конвенції\u0026ndash;III створює презумпцію на користь військових судів, вона також дозволяє судити військовополонених у цивільних судах за умови, що \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчинне законодавство держави, що тримає в полоні, не містить чітко викладеного дозволу цивільним судам судити особу зі складу збройних сил держави, що тримає в полоні, за такий самий злочин, що, як стверджується, був скоєний військовополоненим\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. По-перше, це відображає \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Article.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=FE7BF8F4BF13CAFBC12563CD0051B18E\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпринцип асиміляції\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, згідно з яким на військовополоненого поширюються ті ж закони та правила, які діють для збройних сил держави, що тримає в полоні, і гарантує, що військовополонені не будуть поставлені в менш сприятливі умови ніж члени збройних сил держави, що тримає в полоні. По-друге, вимога щодо прямого надання юрисдикції для розгляду справи військовослужбовців збройних сил у цивільних судах виконується до тих пір, допоки національне кримінальне законодавство не виключає військовослужбовців збройних сил із загального застосування кримінального законодавства (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоментар 2020 року до Женевської конвенції\u0026ndash;III), \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/applic/ihl/ihl.nsf/Comment.xsp?action=openDocument\u0026amp;documentId=4FF67677BEEA3E3CC125858500534EEA\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпункт 3601\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e). Зважаючи на те, що КК України та порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду, який застосовується до російських військовополонених, однаково поширюються на військовослужбовців Збройних Сил України, розгляд воєнних злочинів у судах загальної юрисдикції фактично відповідає вимогам міжнародної гуманітарного права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВисновок\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсновний тягар притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів в Україні неминуче ляже на плечі національної судової системи. Українські суди найкраще підходять для виконання цієї роботи з огляду на їх близькість до доказів, свідків і потерпілих, розуміння контексту та знання мов, якими користуються сторони провадження. Незважаючи на те, що українська судова система природно постраждала від війни, що триває, більшість судів залишаються доступними для здійснення правосуддя. Однак Україна у співпраці з міжнародною спільнотою має докласти значних зусиль для подальшого зміцнення досвіду українського правосуддя у переслідуванні осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dlya-saytu.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":573,"url":"chi-isnue-konkurentsiya-mizh-zahistom-derzhavi-j-zahistom-prav-lyudini-scho-obirae-mizhnarodne-pravo-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1660217933,"date":"11.08.2022","views":2837,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/na-sayt-1-1.jpg","mini_image":null,"name":"Чи існує конкуренція між захистом держави й захистом прав людини: що обирає міжнародне право? Discussion paper","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародне право протягом ХХ століття напрацювало дві системи захисту людини \u0026mdash; міжнародне гуманітарне право (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eius in bello\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e) як намагання захистити комбатантів і цивільне населення від жахіть війни та міжнародне право прав людини як намагання захистити свободу людини від свавілля влади.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити документ у \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/14GPrN8nKlZ9CCxIyHcFyvxSQINuVmqEv/view?usp=sharing\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eформаті PDF можна за посиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦі дві правові системи існують в умовах збройного конфлікту одночасно \u0026mdash; діють як норми гуманітарного права, так і прав людини. Однак гуманітарний підхід більше зводиться до питання пропорційності застосування сили та мінімізації шкоди для цивільного населення, а правозахисний підхід менше враховує контекст війни та зосереджується на питанні людського життя та його цінності. Не заперечуючи положення міжнародного гуманітарного права як \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003elex specialis\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, правозахисники все одно залишаються правозахисниками й розглядають військові дії в межах збройного конфлікту крізь правозахисну призму.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому серед спеціалістів у сфері міжнародного гуманітарного права й міжнародного права прав людини нерідко виникають різні бачення стосовно війни, дій збройних сил і цивільної адміністрації, питань евакуації та можливості наражання на небезпеку цивільного населення, що перебуває на сцені бойових дій. Нещодавній пресреліз (звіт) Amnesty International став наочним прикладом розбіжностей у цих підходах, що не можна пояснити лише невдалою комунікацією, а швидше праворозумінням і підходами правників залежно від їхньої спеціалізації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧергова дискусія JustTalk має намір розглянути два підходи до захисту цивільного населення \u0026mdash; гуманітарний і правозахисний \u0026mdash; і відповісти на питання, як між собою співвідносяться дві системи міжнародного права, які захищають людину.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003eФОРМУВАННЯ СИСТЕМ МГП І МППЛ\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто почати здалеку, адже без пояснення причин та умов формування двох систем міжнародного права \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eправа Женеви / права Гааги (МГП)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eміжнародного права прав людини (МППЛ)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, неможливо обґрунтувати тезу про те, як вони по-різному розглядають \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eможливості захисту цивільного населення в умовах збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКодифікація законів і звичаїв війни (у розумінні європейських держав і більшої частини США) почалася з питань морської торгівлі у \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвоєнний \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eчас (Паризька декларація 1856 року), а в період між Женевською конвенцією 1864 року та Гаазькою мирною конференцією 1907 року значна кількість питань ведення війни збройними силами була врегульована. Водночас йшлося здебільшого про комбатантів, наприклад тих, хто вибув зі збройного конфлікту (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehors de combat\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), адже необхідність подбати про боєздатність армії та локальний характер війн, їхній темпоральний вимір \u0026laquo;кампаніями\u0026raquo; вимагали насамперед турботи про військових, а не цивільних. Урешті, тоді війна сприймалася як продовження політики та загалом суспільно-політична справа (за концепцією Клаузевіца у \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eVom Kriege\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерша світова війна зіткнулася з проблемами далекобійної артилерії, що могла масово уражати не тільки армії, а й цивільні об\u0026rsquo;єкти та цивільне населення. Тож виникла потреба поміркувати не лише про заборону певних видів зброї (на той час нічого страшнішого за хімічну зброю уявити було неможливо), а й про захист цивільного населення. Друга світова війна продемонструвала, що саме цивільне населення найбільше страждає від неврегульованих правил збройного конфлікту. Так, сьогодні найбільш відомою та цитованою є Четверта Женевська конвенція (GCIV), яка разом з додатковими протоколами до неї містить перелік законів і звичаїв війни, передбачених МГП.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПри цьому тягар пропорційності військових дій, що лежить на стороні конфлікту, яка здійснює наступальні дії, за обсягом набагато більший за тягар, що лежить на стороні, яка обороняється (не вибирає місце, час та умови нападу на неї). Тому МГП розрізняє тих, хто здійснює агресивні наступальні дії, і тих, хто в межах самозахисту захищає свої території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМГП оперує такими поняттями, як пропорційність застосування військової сили, захист захищених категорій населення, необхідність здійснення евакуації, заборона використання населення як \u0026laquo;живого щита\u0026raquo;, заборона використання певних видів озброєння тощо. Тобто поряд з технічними питаннями (заборонними списками) \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмістить також дискреційні питання військового планування: які принципи мають враховувати збройні сили сторін конфлікту під час планування та здійснення військових операцій, що можна звести до принципу пропорційності\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (передусім у системі ухвалення рішень про операції вбудована перевірка на відповідність МГП, на оперативному рівні командири знаються на базових принципах МГП і діють відповідно до них). Така дискреційність, можливо, і ускладнює застосування положень МГП, яке оминає абсолютні категорії та виходить з розуміння, що будь-який збройний конфлікт несе смерть, руйнування та страждання, тож питання полягає в мінімізації цієї шкоди, якщо вже збройний \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eконфлікт почався.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eІнша міжнародно-правова система, яка утворилася у ХХ столітті, \u0026mdash; міжнародне право прав людини (МППЛ)\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e. \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрозуміло, що питання прав людини сягає корінням глибше, ніж ХХ століття, а функцію обмеження свавілля влади сміливо можна відраховувати з таких визначних документів, як \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eMagna Charta \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(Велика хартія вольностей) 1215 року, якщо не раніше. Проте як кодифікована галузь права, яка має договірну основу та механізми примусу (санкцій) у разі їх недотримання, сформувалася саме \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eу ХХ \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстолітті. Мабуть, вона стала найбільшою відповіддю на масові порушення прав людини з боку тоталітарних режимів (як Третього Рейху, так і СРСР), \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eякі \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбули не просто системними, а підґрунтям авторитарного управління в державі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБезпорадність Ліги Націй та існування різних \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eiron curtains\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e в авторитарних країнах стали поштовхом до утворення як ООН, так і регіональних колективних механізмів захисту прав людини. Статут ООН, Загальна декларація прав людини 1948 року та Конвенція про захист прав і основоположних свобод 1950 року визначили таку галузь права, як МППЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо брати до уваги саме вертикальну концепцію прав людини \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eправа людини існують у вигляді свобод, на які не може зазіхати держава, тобто як обмеження сваволі держави\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, то єдиним порушником прав людини може бути саме держава в особі її органів влади. Тому, маючи не тільки негативні, а й позитивні зобов\u0026rsquo;язання, ця концепція також охоплює питання дії влади в умовах збройного конфлікту. Такі речі, як евакуація, збереження життя населення, умови тримання підозрюваних у колабораціонізмі тощо, \u0026mdash; питання не тільки МГП, а й МППЛ. Незважаючи на відступ від прав людини, який здійснює держава в умовах збройного конфлікту, правозахисний погляд на дотримання прав людини залишається.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПід \u0026laquo;правозахисним підходом\u0026raquo; можна розуміти аксіологічний (ціннісний) вимір прав людини \u0026mdash; незалежно від контексту він залишається незмінним. Іншими словами, держава за будь-яку ціну має забезпечувати права людини, навіть в умовах збройного конфлікту. Проблемність цього підходу полягає в його абстрактному характері, тобто неврахуванні контексту \u0026mdash; необхідності діяти в умовах війни.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Такий підхід міг \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eби бути доречним у випадку \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдотримання всіх положень МГП всіма сторонами, які воюють, проте він втрачає дієвість, щойно якась з цих ланок не працює.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприклад, уявімо ситуацію окупації мирного населення, коли воно не зазнає жодної шкоди. Саме крізь таку призму можна засуджувати тактику \u0026laquo;вуличних боїв\u0026raquo;, адже вона однозначно посягає на життя особи, тому порушує взяті державою зобов\u0026rsquo;язання. Проте \u0026laquo;здача\u0026raquo; населення пункту призведе радше до гіршого сценарію з розстрілами, мордуваннями та депортацією цивільного населення, якщо говорити про чинну російську-українську війну (у нас є достатньо емпіричного матеріалу для того, щоб робити такі прогнози). На цьому прикладі ми бачимо, що погляд на право людини поза контекстом військових дій, а також нерозуміння того, що \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпокидання \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eцивільного населення на поталу ворогові, може призвести до набагато більшої шкоди, аніж його захисту\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, зокрема зі створенням небезпеки для цивільного населення, \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; є проблемою ціннісного підходу до абсолютності права людини на життя. \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eFiat justitia pereat mundus\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo; у такому випадку можна переформулювати на \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнехай загине держава від рук ворога, проте цивільні ніколи не будуть наражені на небезпеку\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвисновок,\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e ми можемо говорити про те, що МГП розглядає захист цивільного населення в умовах збройного конфлікту з позиції пропорційності, тобто мінімізації шкоди. Держава має зробити все для евакуації цивільного населення, враховувати під час військового планування наявність цивільних осіб та об\u0026rsquo;єктів на сцені бойових дій, урешті, інколи координувати свої дії з ворогом для забезпечення \u0026laquo;зелених коридорів\u0026raquo; та інших можливостей врятувати цивільне населення. Водночас МППЛ, неадаптоване до воєнного часу, попри відступ держави від своїх зобов\u0026rsquo;язань за МППЛ, усе одно продовжує розглядати питання права на життя абстрактно, позаконтекстуально та без урахування потенційної більшої шкоди, яку може завдати інша сторона конфлікту, що не дотримується законів і звичаїв війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ позиції праворозуміння можна сказати, що такі різні підходи є наслідком умов і причин, у яких ці дві правові системи міжнародного права сформувалися: МГП \u0026mdash; право війни (у розумінні \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eius in bello\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), а МППЛ \u0026mdash; захист від свавілля держави, для якого права людини є аксіологічним поняттям, тобто найвищою цінністю. Тому рівень адаптованості МППЛ до війни мінімальний, а якщо говорити про правозахисні організації, які, звісно, розглядають збройний конфлікт крізь \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпризму МГП, то їх правозахисне праворозуміння викривлює / спотворює погляд на те, як діє держава\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, її збройні сили та військово-цивільна влада в умовах війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас сьогодні ми бачимо формування нової галузі міжнародного права \u0026mdash; міжнародного кримінального права, яке поєднує певні порушення МГП і МППЛ, адже вони становлять міжнародні злочини, і описані раніше різні бачення вилися у формування окремої галузі міжнародного права. Римський статут Міжнародного кримінального суду, першого і єдиного постійного суду з розгляду міжнародних злочинів, враховує сучасні підходи до розуміння міжнародних злочинів. Приклад України показовий, адже в її національному законодавстві закладено розуміння міжнародних злочинів більше на рівні \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпост-Нюрнберзького трибуналу (\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНюрнберзькі принципи), а не сучасних підходів, де акцент робиться на командній відповідальності, відповідальності військово-політичного керівництва, запереченні імунітетів тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте питання конкуренції МГП і МППЛ залишаються, наприклад:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПраво на життя (МППЛ) \u0026mdash; імунітет комбатанта проти відповідальності за участь у збройному конфлікті (МГП). Наприклад, відповідальність полоненого за ординарне вбивство, якщо воно не є міжнародним злочином, \u0026mdash; як його розглядати згідно зі стандартами прав жертви порушень прав людини, адже за стандартами Європейського суду з прав людини держава не виконає своїх позитивних зобов'язань за статтею 2 Конвенції про захист прав і засадничих свобод людини?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПраво на свободу та недоторканість (МППЛ) і тримання в місцях несвободи військовополонених (МГП). Що робити з військовополоненими, яких не обмінюють, скільки їх тримати і на якій підставі? Особливо це стосується громадян України з ОРДЛО, яких рф не хоче обмінювати та які за критерієм \u0026laquo;вірності\u0026raquo; належать до протилежної сторони збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбов'язок держави захищати цивільних (МППЛ) і відмова цивільних від евакуації, примусова евакуація (МГП). Позитивний обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити право на життя в умовах війни, очевидно, не може бути дотриманий повною мірою. Проте яка частка примусу в застосуванні таких заходів? Адже загалом право на життя містить здебільшого негативний аспект, і примус \u0026mdash; сторонній для нього.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПраво на освіту (МППЛ) і можливість використання об\u0026rsquo;єктів цивільної інфраструктури під час військових операцій (МГП). У контексті використання Збройними Силами України (ЗСУ), наприклад, шкіл \u0026mdash; чи накладає право на освіту додаткові зобов'язання зберегти саме будівлі шкіл?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eтощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля відповіді на ці питання звичайних критеріїв обмеження (трискладового тесту), напрацьованих практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо. Дотримавшись усіх критеріїв обмеження: 1) має бути визначено законом; 2) має чітко переслідувати легітимну ціль; 3) має бути щонайменше необхідним та пропорційним досягненню поставленої цілі; 4) \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмає \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвраховувати можливі альтернативні рішення та оцінку шкідливості результату, \u0026mdash; у контексті збройного конфлікту ми не знайдемо відповіді на питання, які права переважають і яке міжнародне право застосувати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e МГП І МППЛ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля того, щоб розкрити на прикладі запропоновані вище тези щодо різниці в праворозумінні двох систем міжнародного права, варто звернутися до питання захисту цивільного населення під час оборони міст ЗСУ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4 серпня 2022 року міжнародна правозахисна організація Amnesty International (АІ) опублікувала \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпресреліз (звіт)\u003c/b\u003e[1]\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, який викликав суспільний резонанс в Україні та всьому світі. Причина полягає в тому, що він \u003c/span\u003e\u003cb\u003eмістить вибірковий аналіз даних і стверджує про порушення МГП з боку ЗСУ, що їхня \u0026laquo;військова тактика\u0026raquo; в цілому наражає на небезпеку цивільне населення\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(Ukrainian fighting tactics endanger civilians)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа наш погляд, необхідно розділити питання права та інші питання, пов\u0026rsquo;язані з публікацією цього пресрелізу (звіту). Не є предметом цієї публікації:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання методології збору та верифікації інформації \u0026mdash; їх критику можна подивитися в іншому матеріалі [2];\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання нерепрезентативності висновків / вибірковості інформації / генералізації окремих статистичних даних про \u0026laquo;військову тактику\u0026raquo; (tactics of war) ЗСУ [3];\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання збалансованого подання інформації про порушення положень МГП усіма сторонами збройного конфлікту;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eневрахування позиції Міністерства оборони України / Генерального штабу ЗСУ (через надання малого строку для відповіді в умовах збройного конфлікту);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність правового аналізу пропорційності військових операцій ЗСУ та ігнорування МГП загалом: методологія АІ не тільки не чітка, але й майже не враховує військовий чи гуманітарний контекст [4];\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eетичність публікації матеріалів такого типу з урахуванням п. 1\u0026ndash;5 (некомплексного дослідження питання).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПропустивши всі ці питання, які, безперечно, заслуговують уваги, перейдемо до центральної теми нашої публікації \u0026mdash; співвідношення різних міжнародно-правових систем.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОцінювати оборонні дії ЗСУ потрібно \u003c/span\u003e\u003cb\u003eз урахуванням першочергового незаконного факту розв\u0026rsquo;язання міжнародного збройного конфлікту російською федерацією\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Напад держави-агресора умисно та сплановано здійснюється в урбанізованих, щільно заселених районах \u0026mdash; населених пунктах України\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[5] Зазначене зумовлює абсолютну протиправність дій росії як держави-агресора й правомірність оборонних дій України в межах самооборони. Водночас зазначені вище питання взагалі не розглянуті в заяві АІ. Іншими словами, жодна аналітика не може не враховувати контекст. А він полягає в тому, що всі міжнародні злочини на території України стали можливими внаслідок агресії рф. Відповідно Україна як сторона конфлікту має повне \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eправо оборонятися. До того ж не ми як жертва агресії обирали театр бойових дій. Атаки на українські міста \u0026mdash; свідомий вибір збройних сил російської федерації\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[6]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБудь-яка оцінка (не)правильності застосування МГП, особливо у випадку відсутності прямих міжнародно-правових заборон, повинна здійснюватися \u003c/span\u003e\u003cb\u003eз урахуванням принципу воєнної необхідності\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Безперечно, що саме масштабний наступ російської федерації із застосуванням методу \u0026laquo;вогневого валу\u0026raquo;, невибіркових нападів, важкої артилерії та РСЗО для ураження населених пунктів серйозно порушує МГП. Такі дії зумовили воєнну необхідність ведення ЗСУ та іншими військовими формуваннями оборонних дій на всій території України. \u003c/span\u003e\u003cb\u003eВстановлення наявності воєнної необхідності в кожному конкретному випадку розміщення військовослужбовців у межах цивільних об\u0026rsquo;єктів \u0026mdash; це основа будь-якого аналізу застосування МГП. \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак якісно провести його можливо лише за наявності оперативної інформації та її належного врахування (питання врахування воєнної необхідності взагалі не досліджувалися, а тому і не згадані в дослідженні АІ, зважаючи на зміст заяви)\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.[7]\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗаборона розташування збройних сил у густонаселених районах або поблизу них під час оборони не є абсолютною\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Загалом запобіжні заходи під час оборони (стаття 58(b) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року, ДП І) належать до пасивних заходів, а тому невжиття таких заходів не є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права (але може утворювати склад злочину за національним законодавством). Цілком протилежні за значенням активні запобіжні заходи, яких повинна дотримуватися сторона, що нападає (стаття 57 ДП І). Їх порушення разом з порушеннями інших принципів ведення бойових дій (розрізнення, пропорційності) \u0026mdash; серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, а тому \u0026mdash; воєнні злочини. Саме їх вчиняє російська федерація.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗі свого боку Україна \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eуникає \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза загальним правилом розміщення воєнних об'єктів у густонаселених районах або поблизу них, проте в окремих випадках, які пов\u0026rsquo;язані з воєнною \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнеобхідністю, зумовленою оперативною обстановкою, військова техніка чи оборонні укріплення можуть розміщуватися в таких місцях.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОстанній параграф пресрелізу (звіту) присвячений невибірковим атакам зс рф по цивільному населенню та об\u0026rsquo;єктах на території України. Проте \u003c/span\u003e\u003cb\u003eне згадано принцип пропорційності використання сили навіть по військових об\u0026rsquo;єктах, якщо це може загрожувати смертю або пораненням цивільним\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАвтори звіту зазначають, що ЗСУ розміщують свої підрозділи в школах, госпіталях тощо, ведуть вогонь з густонаселених районів, ставлячи під загрозу цивільне населення. При цьому вони \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпогоджуються з тим\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що ЗСУ мають право використовувати цивільні об\u0026rsquo;єкти, якщо вони розташовані на достатній відстані від житлової забудови. Фактично йдеться про звинувачення ЗСУ в тому, що не було вжито \u0026laquo;максимально можливих\u0026raquo; заходів для евакуації населення з таких районів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк мають виглядати такі заходи? Чи вважається заклик до евакуації від офіційних осіб \u0026laquo;максимально можливими заходами\u0026raquo;? Що робити з населенням, яке не хоче або не може евакуюватися? Як була оцінена оперативно-тактична обстановка під час аналізу дій військовослужбовців? Чи мали вони змогу розміститися в іншому місці, при цьому забезпечивши захист для себе та громадян? На всі ці питання немає відповіді у звіті, а саме вони дали б підстави для правової оцінки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ такому випадку МГП звертається до \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпитання, чи вдалася держава до інших запобіжних заходів, насамперед евакуації цивільного населення\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (стаття 58(a) ДП І), як на рівні окремих об\u0026rsquo;єктів, окремих населених пунктів, так і цілих областей. Безперечно, Україна проводить політику максимальної евакуації цивільного населення із зони бойових дій, яка не обмежується лише закликами покинути цю територію\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, а й передбачає створення необхідної інфраструкту\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eри для цього. У крайньому разі, коли місто перебуває в оточенні або всі виходи з нього ізольовані захисниками з міркувань воєнної необхідності, можна говорити про неможливість евакуації. Проте, зважаючи на наступальний характер дій армії російської федерації, можливість евакуації існувала до того, як це оточення чи ізолювання відбулося, тож держава не може нести відповідальність за небажання людей евакуюватися та залишатися в небезпеці. Її завдання \u0026mdash; створити умови для цього.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідсумуємо, \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвисновок \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдо аналізу з позиції МГП можна зробити такий: \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпресреліз (звіт) АІ внаслідок нерозуміння контексту збройного конфлікту та вимог пропорційності МГП \u003c/b\u003e\u003cb\u003eрозглядає зібрані факти \u003c/b\u003e\u003cb\u003eстатично [8]\u003c/b\u003e\u003cb\u003e, фіксуючи загрозу для права на життя в момент її існування, абстрагуючись від того, як цивільне населення опинилося в такій ситуації, яка воєнна обстановка та хто винен у масованому артилерійському обстрілі, який практикує як патерн російська армія.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІншими словами, замість динамічного погляду на те, що призвело до такої воєнної обстановки, правової оцінки дій держави та її збройних сил у межах МГП організація оцінює право на життя \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ein abstracto\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВдаючись до полемічних аргументів, можемо припустити, що ЗСУ мають просто залишати місто за містом на поталу ворогові, не наражаючи цивільне населення на небезпеку. \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас досвід окупованих міст свідчить про те, що тоді прав\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eо на життя не просто наражатиметься на небезпеку, воно буде нівельовано. \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eА потенційна шкода від \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eздачі\u0026raquo; м\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eіст \u0026mdash; втрата державності \u0026mdash; поставить під загрозу права десятків мільйонів мешканців України. Видається, що саме цю пропорційність, цей динамічний погляд втрачає МППЛ, яке не звикло мати справу зі збройним конфліктом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e ЩО З ЦИМ УСІМ РОБИТИ?\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНавіть якщо AI мала на меті вказати українській стороні на її помилки для запобігання їм у майбутньому і визнала для себе достатнім ототожнення вибіркових фактів з \u0026laquo;військовою тактикою\u0026raquo; ЗСУ, реакція вийшла прогнозовано протилежною, насамперед через форму донесення інформації.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВід міжнародних організацій світового рівня очікують зважених, збалансованих оцінок того, що відбувається під час збройного конфлікту. Особливо в цифрову епоху, коли інформаційні війни, пропаганда, продажні медіа можуть \u0026laquo;правильно\u0026raquo; інтерпретувати будь-який факт об\u0026rsquo;єктивної дійсності, яким би нейтральним він не здавався.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа жаль, суспільна дискусія подекуди вдалася до хибної бінарної опозиції: люди почали виправдовувати відсіч збройній агресії будь-якими засобами, а діяльність AI називати \u0026laquo;російською пропагандою\u0026raquo;, \u0026laquo;лівацьким продажним лобі\u0026raquo; тощо. Втрата довіри до міжнародних інституцій не є новиною, проте така пастка, таке протиставлення \u0026laquo;свій \u0026mdash; чужий\u0026raquo; містить іншу небезпеку \u0026mdash; виправдання будь-яких засобів ведення війни, тобто досягнення перемоги у війні за будь-яку ціну, що повертає нас до часів, коли ані МГП, ані МППЛ не існувало. Проте якщо до ХІХ століття основної шкоди зазнавали збройні сили, то в умовах існування ядерної зброї, іншої зброї масового ураження, новітніх електронних систем наведення та радіокерування за відсутності правил війни постраждає не тільки цивільне населення чи збройні сили, а все живе на планеті Земля.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКожен факт імовірного порушення норм міжнародного гуманітарного й кримінального права, зокрема й українськими збройними силами, має детально вивчатися й розслідуватися. Але однозначне твердження, що ЗСУ використовують \u0026laquo;живі щити\u0026raquo; як тактику, \u0026mdash; необґрунтоване, \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпередчасне \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eй слугує зброєю в інформаційній війні.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеобхідно користуватися більш вагомими та верифікованими фактами замість припущень, а головне \u0026mdash; звертатися не до праволюдинного / правозахисного підходу, а розглядати динамічний контекст збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБудь-який звіт про порушення з боку сторін збройного конфлікту має оцінюватися з позиції міжнародного гуманітарного права \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eяк ю\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eристами-міжнародниками, так і національними юристами чи правозахисниками. Іншими словами, незалежно від спеціалізації та правової системи МГП має бути \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003elex specialis \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eу будь-якому аналізі дій держави під час збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1] Ukraine: Ukrainian fighting tactics endanger civilians / Amnesty International, August 4, 2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/08/ukraine-ukrainian-fighting-tactics-endanger-civilians/\"\u003ehttps://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/08/ukraine-ukrainian-fighting-tactics-endanger-civilians/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] \u003ci\u003eРашевська Катерина. \u003c/i\u003eЗрада чи некомпетентність: чому пресреліз Amnesty International заполонив національний інформаційний простір? / JustTalk, 08.08.2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zrada-chi-nekompetentnist-chomu-presreliz-amnesty-international-zapoloniv-natsionalnij-informatsijnij-prostir\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/zrada-chi-nekompetentnist-chomu-presreliz-amnesty-international-zapoloniv-natsionalnij-informatsijnij-prostir\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДив., наприклад: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТейзе Євген. \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Звіт\u0026raquo; Amnesty International про \u0026laquo;небезпечну тактику ЗСУ\u0026raquo;: що це було? / Deutsche Welle. Україна, 06.08.2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/zvit-amnesty-international-pro-nebezpechnu-taktyku-zsu-shcho-tse-bulo/a-62727983?fbclid=IwAR3nHREae1BjBwAFrBjmyldaUuORgNahLpgdVSORdZkkzYVGOHGaqJ2vXnQ\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/zvit-amnesty-international-pro-nebezpechnu-taktyku-zsu-shcho-tse-bulo/a-62727983?fbclid=IwAR3nHREae1BjBwAFrBjmyldaUuORgNahLpgdVSORdZkkzYVGOHGaqJ2vXnQ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[4] \u003ci\u003eДжордаш Уейн\u003c/i\u003e. Що не так із висновками Amnesty International? / Українська правда, 05.08.2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2022/08/5/7362086/\"\u003ehttps://www.pravda.com.ua/columns/2022/08/5/7362086/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[5] \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКороткий\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТимур, Заворотько\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІнна\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Заява Amnesty International через призму міжнародного права / JustTalk, 09.08.2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zayava-amnesty-international-cherez-prizmu-mizhnarodnogo-prava\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/zayava-amnesty-international-cherez-prizmu-mizhnarodnogo-prava\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zayava-amnesty-international-cherez-prizmu-mizhnarodnogo-prava\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[6] \u003ci\u003eМамедов Гюндуз. \u003c/i\u003eЗвіт Amnesty International з правової та моральної точки зору / Liga.net, 05.08.2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/hmamedov/article/46391\"\u003ehttps://blog.liga.net/user/hmamedov/article/46391\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[7] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКороткий Тимур, Заворотько Інна. Заява Amnesty International через призму міжнародного права / JustTalk, 09.08.2022 [Електронний ресурс] // Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zayava-amnesty-international-cherez-prizmu-mizhnarodnogo-prava\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/zayava-amnesty-international-cherez-prizmu-mizhnarodnogo-prava\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[8] Тут і далі \u0026laquo;статично / динамічно\u0026raquo; в розумінні концепції Девіда Шмідца (David Schmidtz) \u0026laquo;snapshot justice\u0026raquo;: на ситуацію несправедливості можна дивитися в один конкретно вибраний момент часу (абстрактно) або в динаміці, тобто з урахуванням причин і умов, які до неї призвели.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/na-sayt-1-1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":572,"url":"vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1660129388,"date":"10.08.2022","views":1262,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/na-sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини [проєкт]","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд притягне до відповідальності високопоставлених виконавців найтяжчих воєнних злочинів, скоєних в Україні. Водночас він не має юрисдикції щодо злочину агресії. Наразі обговорюються пропозиції щодо створення гібридного міжнародного або регіонального Трибуналу для судового переслідування високопоставлених росіян за злочин агресії. Оскільки ці міжнародні механізми розроблені для переслідування невеликої кількості обвинувачених, то більшість винних осіб повинні бути притягнуті до відповідальності національними судами в Україні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eАвтори: \u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДін Майкл Шарф (Case Western Reserve University), Пол Р. Вільямс (Public International Law \u0026amp; Policy Group), Реббека І. Гразьер (American University), Івонн Даттон (Indiana University, колишній федеральний прокурор Південного округу Нью-Йорка), Мілена Стеріо (Public International Law \u0026amp; Policy Group)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eОригінальна назва: \u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eHigh War Crimes Court of Ukraine for Atrocity Crimes in Ukraine (\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/07/29/high-war-crimes-court-of-ukraine-for-atrocity-crimes-in-ukraine/\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e29.07, for OpinioJuris\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/a\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eПереклад: \u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПримітка перекладача: \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАвтори пропонують назву \u0026laquo;Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів\u0026raquo;. Разом з тим його юрисдикція поширюватиметься не тільки на воєнні злочини, а й інші міжнародні злочини \u0026ndash; злочин агресії, злочин геноциду та злочини проти людяності. В міжнародному кримінальному праві вони називаються \u0026laquo;міжнародними злочинами\u0026raquo;, а інколи \u0026laquo;atrocities\u0026raquo; (це слово вжито в оригінальній назві), що неюридичною мовою некоректно перекладають як \u0026laquo;звірства\u0026raquo;, хоча мова йде саме про міжнародні злочини, тобто про найтяжчі порушення МГП та МППЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eВступ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд притягне до відповідальності високопоставлених виконавців \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/interactive/2022/04/11/world/europe/bucha-terror.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнайтяжчих воєнних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, скоєних в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/02/24/world/europe/why-russia-attacked-ukraine.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУкраїні\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Водночас він не має юрисдикції щодо злочину агресії. Наразі обговорюються пропозиції щодо створення гібридного міжнародного або регіонального Трибуналу для судового переслідування високопоставлених росіян за злочин агресії. Оскільки ці міжнародні механізми розроблені для переслідування невеликої кількості обвинувачених, то більшість винних осіб повинні бути притягнуті до відповідальності національними судами в Україні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУкраїна оголосила про \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.voanews.com/a/at-un-calls-for-accountability-for-atrocities-in-ukraine/6548429.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозслідування\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e воєнних злочинів, скоєних на її території в межах збройного конфлікту. Разом з тим, зважаючи, що вони вчинені іноземними громадянами, надзвичайно важко ефективно та справедливо розслідувати їх на національному рівні без міжнародної допомоги. Особливо вона потрібна під час або після збройного конфлікту. У минулому за міжнародної допомоги було створено низку інтернаціоналізованих внутрішніх трибуналів, зокрема Палата з воєнних злочинів Боснії (Bosnia War Crimes Chamber), Спеціалізовані палати Косово (Kosovo Specialist Chambers) та Високий трибунал Іраку (Iraqi High Tribunal). Ці механізми позиціонуються як \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінтернаціоналізовані національні суди\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo; (internationalized domestic tribunals).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрацюючи з українськими та міжнародними експертами, зокрема з юридичною фірмою Weil, Gotshal \u0026amp; Manges (Weil), Public International Law \u0026amp; Policy Group (PILPG), ми підготували \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://static1.squarespace.com/static/5900b58e1b631bffa367167e/t/62d6c27baae10b6ca51cadb7/1658241661209/DRAFT+Ukraine+High+War+Crimes+Court.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпроєкт Закону про Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e за зразком того як влаштований Вищий антикорупційний суд України. Підготовлений проєкт також подібний до структури національного трибуналу з питань агресії, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/30/an-aggression-chamber-for-ukraine-supported-by-the-council-of-europe/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзапропонованого\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Овісо Овісо (Owiso Owiso) на початку цього року, для розгляду злочинів, скоєних в Україні з листопада 2013 року. Звичайно, такий механізм можна було створити лише за участі ключових зацікавлених сторін в Україні та ухвалення відповідної законодавчої ініціативи Верховною Радою України. Щоб сприяти подальшому обговоренню цієї пропозиції, PILPG та Weil у партнерстві з українськими експертами в галузі права підготували проєкт для обговорення, призначений для формування національного механізму прокуратури, який доповнить зусилля існуючих національних судів, МКС та будь-яких майбутніх форм існування гібридного міжнародного Трибуналу щодо злочину агресії. Проєкт був остаточно доопрацьований під час серії зустрічей міжнародної робочої групи і наразі \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://static1.squarespace.com/static/5900b58e1b631bffa367167e/t/62d6c27baae10b6ca51cadb7/1658241661209/DRAFT+Ukraine+High+War+Crimes+Court.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоприлюднений\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконопроєкт містить кілька ключових складових, які є критично важливими для\u0026nbsp; справедливого, результативного та ефективного функціонування Суду. Зокрема, Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eбуде створено за зразком існуючого Вищого антикорупційного суду України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eматиме юрисдикцію стосовно як основних міжнародних злочинів, так і пов\u0026rsquo;язаних з ними злочинів за національним законодавством, скоєних в Україні, починаючи з листопада 2013 року;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eматиме персональну юрисдикцію щодо громадян України та інших держав;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвключатиме міжнародних радників, які виконують ключові слідчі, прокурорські та судові ролі;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eфінансуватиметься як Україною, так і міжнародною спільнотою.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цій публікації міститься обґрунтування даної ініціативи та обговорюються основні складові проєкту Закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eОбґрунтування необхідності існування Вищого суду України з розгляду воєнних злочинів\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе правда, що різні суди вже висловлюють свою готовність розглядати воєнні злочини, які вчиняються в Україні. По-перше, Україна \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://thehill.com/news/3264594-ukraines-prosecutor-general-says-office-investigating-thousands-of-russian-war-crime-cases/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозслідує воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, які вчиняються на її території, і пообіцяла притягнути до відповідальності винних осіб. Декілька російських військовослужбовців вже було засуджено, ґрунтуючись на визнанні ними своєї провини. По-друге, інші держави також розпочали розслідування з наміром притягнути до відповідальності винних осіб, ґрунтуючись на власному національному законодавстві, яке дозволяє державі \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/3/8/germany-launches-probe-into-suspected-war-crimes-in-ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзастосовувати універсальну юрисдикцію\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e щодо певних воєнних злочинів. По-третє, Міжнародний кримінальний суд (МКС) \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозпочав розслідування\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.coalitionfortheicc.org/news/20220308/state-party-referrals-icc-prosecutor-opens-investigation-ukraine-situation\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eситуації в Україні\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.occrp.org/en/daily/16255-eurojust-icc-to-probe-war-crimes-in-ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eспівпрацює\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e з іншими державами для розслідування воєнних злочинів, які скоюються в Україні. Нарешті, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80545/u-n-general-assembly-should-recommend-creation-of-crime-of-aggression-tribunal-for-ukraine-nuremberg-is-not-the-model/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eГенеральна Асамблея ООН\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/15/why-creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-the-best-available-option-a-reply-to-kevin-jon-heller-and-other-critics/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінші\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e розглядають можливість створення спеціального трибуналу для переслідування винятково злочину агресії. Незважаючи на всі ці надзвичайно цінні внески у справу [відновлення] справедливості для жертв в Україні, ця публікація відповідає на питання, чому Вищий суд з розгляду воєнних злочинів є необхідним і бажаним для України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасамперед, Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів необхідно створити \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2022/06/10/ukraines-nuremberg-moment-amid-flood-of-alleged-russian-war-crimes/?utm_source=PostUp\u0026amp;utm_medium=email\u0026amp;utm_campaign=Editors\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eз огляду на масштаби злочинів, скоєних [росією] в Україні\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, які настільки великі, що чинні механізми притягнення до відповідальності навряд чи мають достатню спроможність для справедливого й ефективного суду над багатьма винними у скоєнні воєнних злочинів. У 2021 році Верховна Рада України ухвалила законопроєкт [№2689] (очікує підпису Президента) про \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.pgaction.org/pdf/2021/en-bill-2689-10-03-2021.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвключення\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.pgaction.org/news/ukraine-bill-2689.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eосновних міжнародних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до національного законодавства, надавши йому юрисдикцію щодо цих злочинів з моменту набрання чинності. Немає сумніву, що Україна має загальні знання та досвід у розслідуванні злочинів такого характеру та винесенні вироків. Проте навантаження, яке буде покладене на національну систему правосуддя для розслідування та судового розгляду міжнародних злочинів такого масштабу та тяжкості, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-europe-61749877\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвеличезне\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, і це обов\u0026rsquo;язково спричинить занепокоєння щодо достатності ресурсів, зокрема суддів та широти їхніх знань у сфері міжнародного кримінального права. Крім того, судове переслідування іноземних громадян у звичайних українських судах у контексті збройного конфлікту, що триває, безсумнівно, викличе міжнародне занепокоєння щодо [неупередженості та] справедливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується держав, які мають намір здійснювати власні розслідування в межах універсальної юрисдикції, таких як \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/lithuania-prosecutors-launch-ukraine-war-crimes-investigation-2022-03-03/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЛитва\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.thelocal.es/20220308/spain-opens-probe-into-serious-violations-by-russia-in-ukraine/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІспанія\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.thelocal.se/20220405/sweden-launches-investigation-into-ukraine-war-crimes/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eШвеція\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/ukrainian-prosecution-of-icc-statute-crimes-fair-independent-and-impartial/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНімеччина\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80626/mechanisms-for-criminal-prosecution-of-russias-aggression-against-ukraine/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПольща\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026ndash; реальність така, що зрештою вони, ймовірно, розслідуватимуть не більше ніж кілька проваджень на країну. Універсальна юрисдикція є корисним інструментом, але не часто використовується з різних причин, зокрема з огляду на необхідність отримати юрисдикцію над обвинуваченими, які не вчиняли злочинів на території країни, яка їх переслідує. Крім того, хоча вони можуть переслідувати без будь-якого зв\u0026rsquo;язку до території, де злочин було вчинено, такі держави часто розпочинають провадження за універсальною юрисдикцією лише у випадках, коли їхні громадяни є жертвами цих злочинів, наприклад, в ситуації коли Сполучені Штати Америки переслідували сомалійських піратів за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://casetext.com/case/united-states-v-dire\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнапад на американське судно\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак само і МКС, який притягне до відповідальності не більше ніж декілька воєнних злочинців з числа військово-політичного керівництва росії. Хоча Україна визнала юрисдикцію МКС щодо воєнних злочинів на своїй території, починаючи з 2014 року, проте МКС не може переслідувати злочин агресії, оскільки росія не є учасником Римського статуту МКС та не ратифікувала [Кампалські] поправки щодо злочину агресії. Так само\u0026nbsp; росія накладе вето на будь-які зусилля Ради Безпеки ООН передати справу про злочин агресії проти України до МКС. МКС наразі має юрисдикцію щодо злочинів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних в Україні з 2014 року, оскільки Україна подала \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/ukraine-accepts-icc-jurisdiction-over-alleged-crimes-committed-20-february-2014\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзаяву\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e про визнання юрисдикції МКС\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e ad hoc \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eз лютого 2014 року. Однак це не означає, що МКС може переслідувати кожного винуватця кожного злочину, скоєного в Україні з листопада 2013 року або навіть з лютого 2022 року. МКС має бути судом \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/NR/rdonlyres/FB16B529-3A60-441D-8DBE-5D6A768CA6FF/284995/02102012_Berlin_DGAP_THEICCatTen_Final.pdf\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eостанньої інстанції\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, який доповнює національну судову систему [(принцип комплементарності)], а не як головний суд для розгляду воєнних злочинів. Таким чином, МКС не призначений для того, щоб притягнути до відповідальності значну частину ймовірних виконавців цих злочинів в Україні. Мандат Суду також допомагає пояснити, чому Суд не має ресурсів для судового переслідування кожного винного в злочинах в Україні. Дійсно, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://journals.library.wustl.edu/globalstudies/article/id/65/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбюджетні обмеження\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Суду широко обговорюються, і саме через ці обмеження \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбагато держав\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e нещодавно активізувалися, щоб \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.gov.uk/government/news/international-coalition-to-support-icc-russian-war-crimes-investigation\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнадати МКС\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/en/eu-to-help-icc-investigate-war-crimes-in-ukraine-as-it-happened/a-61427944\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eгроші\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/news/icc-participates-joint-investigation-team-supported-eurojust-alleged-core-international-crimes\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eперсонал\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e для \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.aljazeera.com/opinions/2022/4/7/should-the-icc-accept-western-funding-for-its-probe-in-ukraine\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдопомоги\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.tellerreport.com/news/2022-05-17-the-icc-sends-its-largest-team-of-investigators-ever-deployed-to-ukraine.B1l6a9_-Pq.html\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозслідуванні\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e злочинів, скоєних після російського повномасштабного вторгнення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВищий суд України з розгляду воєнних злочинів може заповнити цю прогалину. За наявності належних ресурсів і фінансування він може стати важливим додатковим інструментом для судового переслідування значної кількості злочинців середньої ланки, які інакше могли б уникнути правосуддя. PILPG пропонує Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/07/creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-a-bad-idea/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнаціональний механізм\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, створений за моделлю \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.u4.no/publications/ukraines-high-anti-corruption-court\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВищого антикорупційного суду України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Цей Суд мав би широку юрисдикцію як щодо основних міжнародних злочинів, так і щодо воєнних злочинів за національним законодавством. І хоча він призначений для того, щоб бути судом для переслідування злочинців середньої ланки, йому \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eне заборонено\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e переслідувати відповідальних за злочин агресії, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80696/the-leadership-clause-in-the-crime-of-aggression-and-its-customary-international-law-status/#:~:text=From%20the%20outset%2C%20the%20crime,International%20Military%20Tribunal%20(IMT).\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзастосовувати командну відповідальність (a leadership crime)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (хоча доктрина імунітету глави держави перешкоджає судовому переслідуванню володимира путіна). Понад те, точні контури того, хто включений до переліку осіб, відповідальних за злочин агресії, не визначено. Запропонований Суд зможе здійснювати розгляд справ і стосовно цих осіб, якщо це знадобиться. Залучення як міжнародних експертів, так і місцевих суддів допоможе усунути прогалину в спроможності розглядати такі провадження. Міжнародні експерти можуть допомогти, надавши експертизу міжнародного кримінального права, тоді як місцеві судді, обізнані з вимогами національного законодавства зможуть здійснювати правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eЛегітимність\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВищий суд України з розгляду воєнних злочинів сприятиме легітимності зусиль щодо притягнення до відповідальності росіня з кількох причин. Насамперед, він об\u0026rsquo;єднує досвід як міжнародних експертів, так і місцевих. В результаті вітчизняна аудиторія може бути впевнена, що будь-які ключові рішення ухвалюються за участю українських експертів. Понад те, міжнародне співтовариство з більшою ймовірністю визнає результати розгляду законними через присутність міжнародного компоненту, який може захистити трибунал від претензій про \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2705110\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eупередженість\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e чи іншої критики, що свідчить про те, що правосуддя \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://scholarship.law.cornell.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1652\u0026amp;context=cilj\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eздійснюється несправедливо\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Ще одна перевага наявності міжнародних експертів із досвідом полягає в тому, що вони можуть ділитися професійними знаннями зі своїми вітчизняними колегами, допомагаючи створити базу знань (knowledge cascade). Загалом минулий досвід продемонстрував, що присутність міжнародників, які мають досвід у міжнародному кримінальному праві, може позитивно вплинути на легітимність Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eФінансування суду здійснюватиметься як з міжнародних, так і з національних джерел, щоб максимізувати його легітимність. Міжнародне фінансування від інших держав створює політичну дистанцію між фінансовими спонсорами та Судом, що оперує ресурсами, усуваючи потенційну упередженість або тиск з метою винесення рішення на користь певного спонсора та сприяє доброчесності суддів (promotes judicial integrity). Така модель фінансування мала успіх для колишніх трибуналів, таких як ICTY (Трибунал по колишній Югославії), ICTR (Трибунал по Руанді), SCSL (Спеціальний суд для Сьєрра-Леоне), ECCC (Надзвичайні палати в судах Кабоджі) і STL (Спеціальний трибунал по Лівану). Хоча дехто може негативно сприйняти таку систему фінансування, що включає добровільні внески, оскільки вона може дозволити спонсорам здійснювати потенційний вплив на розгляд справи, разом з тим доступ національного суду до додаткового фінансування за межами внутрішньої бюрократії може допомогти трибуналу залишатися фінансово стабільним. Додаткове фіксоване фінансування з бюджету українського Уряду підкреслює національну приналежність Суду, а наявність наглядової ради з питань зовнішнього фінансування забезпечить його прозорість.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтворення Вищого суду України з розгляду воєнних злочинів потребуватиме зусиль і ресурсів. Однак, як зазначалося, пропонується розподілити тягар цих витрат між різними сторонами, які в цьому зацікавлені та постраждали від агресії росії та страждань, спричинених внаслідок воєнних злочинів, скоєних проти невинних українців та інших жертв. Крім того, реакція міжнародної спільноти наразі свідчить про готовність допомогти Україні у її боротьбі з російським агресорам, включно з притягненням до відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів. Як обговорювалося, створення Суду дає значні переваги, які не можна не помітити, оскільки Україна та міжнародна спільнота розглядають, як боротися з численними злочинами, які вчиняються на її території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eСкладові проєкту Закону\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрацюючи з українськими та міжнародними експертами, включно з юридичною фірмою Weil, PILPG підготувала проєкт Закону про Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів за моделлю ВАКСу. Наразі проєкт доопрацьовується під керівництвом експертної робочої групи у складі українських і міжнародних юристів. Законопроєкт підкреслює вищезазначені особливості, що робить його готовим до подальшого пристосування до конкретних потреб українського законодавця. Внесок національних законодавців і політиків має вирішальне значення для визначення того, які функції є найбільш вигідними та в якому обсязі їх слід впроваджувати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасамперед, як зазначалось, цей Суд матиме як національний, так і міжнародний персонал, який повинен сприяти посиленню легітимності як у внутрішніх, так і в міжнародних колах, залишаючись при цьому \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80958/ukraines-constitutional-constraints-how-to-achieve-accountability-for-the-crime-of-aggression/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eконституційним\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, оскільки він \u003c/span\u003e\u003cb\u003eне буде надзвичайним судом чи спеціальним трибуналом, створення яких прямо заборонено статтею 125 Конституції України.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Конституція України не дозволяє створення надзвичайних і спеціальних судів, але запропонований PILPG і Weil закон про трибунал \u003c/span\u003e\u003cb\u003eдіятиме повністю в межах внутрішньої української судової системи, лише додаючи \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://huri.harvard.edu/high-anti-corruption-court-ivanna-kuz\"\u003e\u003cb\u003eдопомогу міжнародних експертів\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e для керівництва Суду.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Завдяки ухваленню Верховною Радою цього закону в Україні може з\u0026rsquo;явитися суд, спеціалізація якого подібна до ВАКС, який керується українським законодавством, але \u003c/span\u003e\u003cb\u003eмає унікальну спеціалізацію, ставши судом першої інстанції для тяжких злочинів\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Законопроєкт створює окремий судовий орган із предметною юрисдикцією щодо міжнародних злочинів, таких як злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії, усі з яких визначені в українському законодавстві, а також пов\u0026rsquo;язані злочини, відповідно до Кримінального кодексу України. Головним прокурором (обвинувачем) буде українець, але йому також допомагатимуть міжнародні експерти. Структура фінансування Суду наведена вище, відтак розподіляючи фінансування між міжнародними та внутрішніми джерелами, PILPG намагається боротися з очікуваними аргументами про упередженість та нелегітимність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНарешті, PILPG \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпропонує розташувати Суд в Україні (якщо немає потреби бути в іншому місці з міркувань безпеки)\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що має дозволити \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/court-record/icc-01/04-02/06-526\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмісцевим мешканцям\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і жертвам в Україні брати участь у розгляді та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://accessaccountability.org/index.php/2018/05/26/transitional-justice-case-study-extraordinary-chambers-in-the-courts-of-cambodia-eccc/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстежити за процесом\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Таким чином, ця категорія осіб з більшою ймовірністю розглядатиме провадження у Суді легітимнішим, аніж провадження, з якими вони не зможуть ознайомитись настільки через відстань та інші культурні відмінності. Зрештою, правосуддя має не тільки здійснюватись, а й бути видимим (гласним).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003eВисновок\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом, для підтримки процесу притягнення до відповідальності осіб, які вчинили міжнародні злочини, з огляду на навантаження, яке цей процес чинить на національну судову систему, а також органи прокуратури й, враховуючи необхідність збалансування потреб, пов\u0026rsquo;язаних із законністю, PILPG пропонує створити Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів. Цей Суд зможе запропонувати міжнародну експертизу, необхідну для пом\u0026rsquo;якшення вірогідної упередженості національної системи правосуддя, водночас забезпечуючи, щоб процес здійснювався українськими суддями та залишався пов\u0026rsquo;язаним із тими, хто найбільше постраждав від збройного конфлікту. Створення такого Суду заповнює загрозливу прогалину притягнення до відповідальності злочинців середньої ланки, оскільки ні МКС, ні існуючі національні судові органи не зможуть це зробити своєчасно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/na-sayt.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":571,"url":"zayava-amnesty-international-cherez-prizmu-mizhnarodnogo-prava","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1660037095,"date":"09.08.2022","views":1923,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dsdj.jpg","mini_image":null,"name":"Заява Amnesty International через призму міжнародного права","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Гучна\u0026raquo; заява Amnesty International \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.amnesty.org.uk/press-releases/ukraine-military-endangering-civilians-locating-forces-residential-areas-new\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eUkraine: military endangering civilians by locating forces in residential areas \u0026mdash; new research\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e протягом останніх днів викликала в українському суспільстві велику кількість емоційних, репутаційних і правових коментарів щодо необґрунтованих і викривлених обвинувачень України та українських військових у недотриманні норм міжнародного гуманітарного права під час відсічі збройної агресії російської федерації. Водночас майже жоден з них конкретно й комплексно не аргументував такі вади заяви через призму міжнародного права. Нижче наведені п\u0026rsquo;ять коротких тез, чому заява Amnesty International з погляду міжнародного права однобічна та заангажована.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e1. Усі дії російської федерації щодо здійснення агресії \u0026mdash; незаконні, дії України \u0026mdash; реалізація права на самооборону\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародне право розмежовує jus ad bellum (право на розв\u0026rsquo;язання війни та застосування збройних сил) і jus in bello (правила поводження під час війни, ведення бойових дій). При цьому оцінювання дотримання норм jus in bello на практиці конкретного міжнародного збройного конфлікту, як це зроблено в заяві АІ, потребує врахування jus ad bellum.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПричиною російсько-українського збройного конфлікту стала агресія російської федерації проти України. Агресія відповідно до норм міжнародного права завжди протиправна. Тобто будь-які дії російської федерації, спрямовані на здійснення агресії, зокрема використання збройних сил проти України, \u0026mdash; міжнародно-протиправні. При цьому дії України є реалізацією її права на самозахист, гарантованого jus ad bellum, що передбачає законність використання збройних сил на власній території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, оцінювати оборонні дії збройних сил України потрібно з урахуванням першочергового незаконного факту розв\u0026rsquo;язання міжнародного збройного конфлікту російською федерацією. Держава-агресор умисно та сплановано здійснює напад в урбанізованих, щільно заселених районах \u0026mdash; населених пунктах України. Зазначене зумовлює абсолютну протиправність дій росії як держави-агресора та правомірність оборонних дій України в межах самооборони.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте зазначені вище питання взагалі не розглянуті в заяві АІ. З огляду на це, а також злочини, вчинені російськими військовослужбовцями в Бучі, Ірпені, Маріуполі та інших містах України, теза АІ про те, що \u0026laquo;дії українських військових створюють загрози для власних цивільних осіб\u0026raquo; при веденні оборонних дій, \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.amnesty.org.uk/press-releases/ukraine-military-endangering-civilians-locating-forces-residential-areas-new\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eалогічна\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та аморальна за своєю суттю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e2. Врахування воєнної необхідності \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язковий елемент правової оцінки діянь за міжнародним гуманітарним правом\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eБудь-яка оцінка (не)правильності застосування міжнародного гуманітарного права, особливо у випадках відсутності прямих міжнародно-правових заборон, повинна здійснюватися з урахуванням принципу воєнної необхідності. Безперечно, що саме масштабний наступ російської федерації із застосуванням методу \u0026laquo;вогневого валу\u0026raquo;, невибіркових нападів, важкої артилерії та РСЗО для ураження населених пунктів \u0026mdash; серйозне порушення міжнародного гуманітарного права. Такі дії зумовили воєнну необхідність ведення Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями оборонних дій на всій території України. Встановлення наявності воєнної необхідності в кожному конкретному випадку розміщення військовослужбовців у межах цивільних об\u0026rsquo;єктів \u0026mdash; це основа будь-якого аналізу застосування міжнародного гуманітарного права. Якісно провести його можливо лише за наявності оперативної інформації та її належного врахування. Проте питання врахування воєнної необхідності взагалі не досліджувалися, а тому і не розглянуті у звіті АІ, зважаючи на зміст заяви.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e3. Будь-який аналіз дотримання норм міжнародного гуманітарного права вимагає системності та застосування належної методології\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНе заперечуючи окремі факти, про які йдеться у заяві АІ, для їх юридичної оцінки важливо використовувати належну методологію, дотримуючись загальних принципів системності, об'єктивності, нейтральності. У заяві АІ ці принципи порушені, окремі факти вирвані із загального контексту, що призвело до помилкової юридичної оцінки. Окрім того, у документі взагалі не врахований вплив дій збройних сил рф, що є частиною політики системного порушення міжнародного гуманітарного права, на оборонну діяльність українських військовослужбовців.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ результаті в заяві відсутній загальний баланс між оцінкою дій кожної зі сторін міжнародного збройного конфлікту. Ідеться як про фіксацію будь-яких передбачуваних порушень міжнародного гуманітарного права, так і серйозність порушень міжнародного гуманітарного права. Відсутність зазначеного балансу призвела до маніпулятивності та однобічності заяви АІ.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрештою, будь-який юридичний аналіз повинен бути просто чесним, і саме чесність як така відсутня в заяві АІ.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e4. Заборона розташування збройних сил у густонаселених районах або поблизу них під час оборони не є абсолютною\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗапобіжні заходи під час оборони (ст. 58(b) \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДодаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року, ДП І)\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e належать до пасивних, а тому невжиття таких заходів не є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Цілком протилежне значення мають активні запобіжні заходи, яких повинна дотримуватися сторона, що нападає (ст. 57 ДП І). Їх порушення разом з порушеннями інших принципів ведення бойових дій (розрізнення, пропорційності) \u0026mdash; серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, а тому \u0026mdash; воєнні злочини. Саме їх вчиняє російська федерація. Звинувачення АІ Збройних Сил України в сумнівному порушенні ординарної норми ДП І, яка не містить абсолютної заборони (сторона \u003c/span\u003e\u003cb\u003eуникає\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e розміщення воєнних об'єктів у густонаселених районах або поблизу них) та є одним з можливих альтернативних запобіжних заходів, на фоні безпрецедентних воєнних злочинів російської федерації, безперечно, свідчить про однобічність заяви АІ. Окрім того, у більшості випадків на практиці таке розміщення не порушує приписи ДП І, адже пов\u0026rsquo;язане з воєнною необхідністю, зумовленою оперативною обстановкою в кожному конкретному випадку. Заява не містить вказівок, що АІ проводила аналіз такого розміщення. Також українська сторона вживає інші запобіжні заходи, евакуюючи цивільне населення (ст. 58(a) ДП І), як на рівні окремих об\u0026rsquo;єктів, окремих населених пунктів, так і цілих областей. Тобто розміщення українських воєнних об'єктів поряд або в цивільних об\u0026rsquo;єктах з метою оборони зумовлено воєнною необхідністю, що виникає насамперед внаслідок дій сторони, яка нападає, тобто росії.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"5\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e5. Основна мета заяви будь-якої правозахисної організації \u0026mdash; превенція\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом викликає сумніви \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eлогіка заяви АІ не тільки щодо змісту, можливих порушень норм міжнародного гуманітарного права, а й форми подачі інформації. Заява / звіт міжнародної правозахисної організації \u0026mdash; це не судове рішення, у якому надається офіційна юридична кваліфікація діяння. Мета заяви / звіту міжнародної правозахисної організації насамперед превентивна. Тому першим кроком, особливо в умовах міжнародного збройного конфлікту, \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eє не публічне висвітлення вкрай чутливих питань, пов\u0026rsquo;язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності держави-жертви агресії, а конфіденційний діалог з владою щодо належного використання засобів і методів ведення бойових дій. Наприклад, як це робить Міжнародний комітет Червоного Хреста, який має мандат на таку діяльність відповідно до Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, заява АІ не тільки свідчить про необ\u0026rsquo;єктивність, однобічність і маніпулятивність з погляду міжнародного гуманітарного права, а й вказує на глобальні проблеми функціонування та управління АІ, що призвело до повної дискредитації однієї з найбільш поважних правозахисних організацій. Безперечно, публічне визнання необ\u0026rsquo;єктивності та поспішності заяви \u0026mdash; єдиний шлях врятувати репутацію АІ та відкрити можливість для діалогу.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":72,"url":"timur-korotkij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/timur-korotkiy.jpeg","name":"Тимур","surname":"Короткий","post":"віцепрезидент Української асоціації міжнародного гуманітарного права, експерт з міжнародного гуманітарного права","text":""},{"id":73,"url":"inna-zavorotko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Inna-zavorotyko.jpeg","name":"Інна","surname":"Заворотько","post":"докторка філософії за спеціальністю «Міжнародне право», експертка з військового права","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dsdj.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":570,"url":"zrada-chi-nekompetentnist-chomu-presreliz-amnesty-international-zapoloniv-natsionalnij-informatsijnij-prostir","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1659943349,"date":"08.08.2022","views":1108,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_257174406_XL-1.jpg","mini_image":null,"name":"ЗРАДА ЧИ НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ: ЧОМУ ПРЕСРЕЛІЗ AMNESTY INTERNATIONAL ЗАПОЛОНИВ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВихід у світ пресрелізу звіту Amnesty International з промовистою назвою \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026laquo;Україна: українська тактика ведення бойових дій ставить під загрозу мирних мешканців\u0026raquo; \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eспровокував шквал емоцій: від неприйняття до заперечення та підозр щодо \u0026laquo;довгої російської руки\u0026raquo;. Очевидно, що без тексту самого звіту важко робити остаточні висновки, однак щонайменше пресреліз вартий детального юридичного рентгену замість панічних голосінь.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерше, що впадає у вічі під час перегляду скандальної публікації, \u0026mdash; акцент на діях України (за кількістю знаків маємо \u0026laquo;перевагу\u0026raquo; \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e93 %\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e тексту). Утім, дослідження й справді стосувалося саме нашої держави, а діяння рф були наведені радше для того, щоб створити видимість нейтральності команди оглядачів Amnesty International. Чи було дослідження виконане \u0026laquo;на замовлення\u0026raquo;, як припускають прихильники теорії всесвітньої змови, залишається відкритим запитанням, однак аналітичний матеріал об\u0026rsquo;єктивно має низку хиб.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, недостатньо надійною є методологія збору й верифікації інформації. Посилання на свідчення місцевих мешканців, \u0026laquo;дистанційне\u0026raquo; зондування зброї залишаються непрямими доказами, які не можуть без розумного сумніву довести або спростувати вину українських військових. У пресрелізі містяться згадки про супутникові знімки, проаналізовані Crisis Evidence Lab, однак самі ж оглядачі Amnesty International доходять висновку, що ці дані стосуються лише окремих інцидентів, не конкретизуючи їх.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-друге,\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e пресреліз містить обмаль статистичних відомостей. Це виглядає невиправдано, особливо з огляду на його мету \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eохарактеризувати тактику українських військових, яка загрожує цивільному населенню.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Та чи можна зробити обґрунтований висновок про наявність саме тактики, якщо замість конкретних даних оглядачі послуговуються поняттями \u0026laquo;багато, деякі, регулярні, окремі\u0026raquo; тощо?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eРозглянемо на прикладі такої тези:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Українські військові \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрегулярно\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e розміщують воєнні бази у школах міст і сіл Донбасу та Миколаївської області [...]. Російські війська завдали ударів по \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eбагатьом\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e школам, які використовувалися українськими військами\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи може Amnesty International надати підтвердження тому, що всі \u003c/span\u003e\u003cb\u003e886 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eшкіл, які постраждали внаслідок обстрілів рф у згаданому регіоні, використовувалися як українські воєнні бази? Чи були так само перетворені на легітимні військові цілі \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://saveschools.in.ua/\"\u003e\u003cb\u003e1\u0026nbsp;302 \u003c/b\u003eшколи\u003c/a\u003e в інших областях України, зокрема тих, які віддалені від зони ведення бойових дій?\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e На кому в цьому випадку лежить тягар доведення, враховуючи те, що Україна є однією зі 114 держав-учасниць Декларації про безпеку шкіл, як це підкреслено в пресрелізі? Принагідно слід додати, що Росія до згаданого міжнародного акта не долучилася, проте оглядачі не звернули увагу на це.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-третє,\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e навіть якщо припустити, що дії українських військових в окремих випадках справді можуть не відповідати міжнародному гуманітарному праву, то чи є легітимні підстави називати їх \u0026laquo;тактикою\u0026raquo;?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід звернути увагу, що попри те, що міжнародне гуманітарне право послуговується терміном \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026laquo;tactics of war\u0026raquo;,\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e не існує його єдиного тлумачення. Відповідно до звичного значення слів \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвоєнна тактика\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; це підхід до ведення бойових дій на суші, морі та в повітрі, зокрема розташування військ; використання різноманітної зброї, маневри для нападу або захисту. Характерною ознакою тактики є її \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпатерновість \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(повторюваність).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПресреліз містить таку тезу:\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Дослідники Amnesty International стали свідками того, що українські сили використовували лікарні як, де факто, воєнні бази в 5 місцях\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОскільки достеменно не відомо, що мали на увазі автори під терміном місце (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003elocation\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e), з огляду на українські реалії, коли одна лікарня може забезпечувати потреби цілого районного центру, можна припустити, що кількість \u0026laquo;місць\u0026raquo; тотожна кількості \u0026laquo;лікарень\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ такому випадку чи є тактикою, яка зумовила небезпеку для цивільного населення та \u0026laquo;удари\u0026raquo; у відповідь рф, перебування українських військових у п\u0026rsquo;яти лікарнях, якщо всього з моменту повномасштабного вторгнення у зв\u0026rsquo;язку з діями держави-агресора постраждали \u003c/span\u003e\u003cb\u003e869\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e таких \u003ca href=\"https://www.dsnews.ua/ukr/politics/v-minzdrave-skazali-skolko-rossiya-ubila-medikov-i-razrushila-bolnic-24072022-463171\"\u003eмедичних установ\u003c/a\u003e?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа перший погляд, здається, що оглядачі Amnesty International настільки прагнули підтвердити початкову гіпотезу про наявність протиправної тактики в України, що аргументи останньої для них значення вже не мали. У пресрелізі згадано, що команда оглядачів звернулася до Міністерства оборони України 29 липня 2022 року, однак на момент публікації дослідження (4 серпня 2022 року) відповіді не отримала. У проміжку між двома згаданими датами (не враховуючи початкову та кінцеву) всього три робочі дні, тоді як Міністерство могло відповісти щонайменше протягом п\u0026rsquo;яти. До того ж цікаво, з яким саме запитом звернулася Amnesty International. Чи має в умовах воєнного стану Міністерство\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоборони України доводити відсутність протиправної тактики, якщо в дослідженні так і не вдалося довести її наявність?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПовертаючись до інформації, наведеної в пресрелізі, припустимо, що окремі дії українських військових могли не відповідати положенням міжнародного гуманітарного права. Таке, на жаль, трапляється в умовах збройного конфлікту, адже історії не відомі приклади ідеальних держав, які дотримувалися б кожної норми \u0026laquo;права Гааги\u0026raquo; та \u0026laquo;права Женеви\u0026raquo;. Утім, у дослідженні немає нічого про відповідність дій українських військових принципу пропорційності. Окрім того, не знаходимо в ньому також аналізу таких дій на відповідність критерію нагальної військової необхідності, хоча оглядачі припускають його недотримання. Беручи до уваги те, що Amnesty International не є міжнародним судовим / квазісудовим органом, чи має Україна доводити, що така необхідність існувала, враховуючи те, що наша держава на відміну від рф допустила на територію під її ефективним контролем незалежні моніторингові місії ООН та ОБСЄ?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eЗамість висновку\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧитач пресрелізу, а згодом і звіту зможе самостійно зробити висновок про нейтральність та об\u0026rsquo;єктивність його авторів. Водночас йому слід узяти до уваги, що цей матеріал не лише має недоліки як аналітичний та юридичний текст, але й підготовлений командою оглядачів, що, ймовірно, не обізнані в тонкощах російської агресії проти України. Біля тексту пресрелізу розміщене гіперпосилання \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026laquo;Latest news on Russia\u0026rsquo;s war ON Ukraine\u0026raquo;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Таким чином, з позиції головного офісу Amnesty International в контексті збройного конфлікту йдеться не про окрему незалежну державу Україну, а про російську колонію або острів (?).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з авторитетністю Amnesty International для України справді можуть існувати репутаційні ризики. Однак тільки до того моменту, доки ми продовжуватимемо роздмухувати скандал, прагнучи щось заперечити або довести. Щойно читач ознайомиться з текстом дослідження, усе стане на свої місця. Попри наявну практику Європейського суду з прав людини та інших міжнародних інстанцій використовувати дані міжнародних неурядових організацій, саме цьому звіту бракує достатньої методологічності та професійності, щоб бути аргументом чи доказом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_257174406_XL-1.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":568,"url":"deportatsiya-ta-primusove-peremischennya--zlochin-chi-poryatunok-naselennya-justtalk-context-epizod-16","video":"GlVmoVNdons","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659628903,"date":"03.08.2022","views":461,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/peremischennya-2.jpg","mini_image":null,"name":"Депортація та примусове переміщення — злочин чи порятунок населення? JustTalk Context. Епізод 16","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ випуску \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e в умовах війни говоримо з Ігорем Поночовним, керівником прокуратури АР Крим та міста Севастополя, про депортацію та примусове переміщення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк кваліфікувати такі дії \u0026mdash; як злочин чи порятунок населення?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eУ яких випадках переміщення особи є законним? Чи впливає бажання особи бути переміщеною на кваліфікацію діянь?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо важливо враховувати прокурорам та слідчим при здійсненні досудових розслідувань за фактом порушення норм міжнародного гуманітарного права в умовах війни росії проти України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Депортація та примусове переміщення \u0026mdash; злочин чи порятунок населення?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"примусове переміщення, депортація","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/peremischennya-2.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":556,"url":"editorial-vijskovi-prokurori-pro-et-contra","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1659429701,"date":"02.08.2022","views":1389,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/viysykova-prokuratura.jpg","mini_image":null,"name":"EDITORIAL: Військові прокурори: pro et contra","description":"\u003cp\u003eВ умовах збройного конфлікту знову постало гостре питання військової юстиції \u0026ndash; чи потрібні Україні військові прокурори (прокуратури). Якщо з військовими судами (трибуналами) все складніше, оскільки їх повернення в систему правосуддя потребує внесення змін до Конституції України, то з військовими прокурорами необхідні лише зміни до законодавства. Тож не дивно, що Верховна Рада з часів ліквідації військової прокуратури рясніє законопроєктами з цієї теми. Ми не будемо підтримувати жодну з позицій, а спробуємо загалом зібрати аргументи \u0026laquo;за\u0026raquo; і \u0026laquo;проти\u0026raquo; військових прокурорів (прокуратур).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cb\u003eВійськові прокуратури ліквідовувались двічі \u0026ndash; в 2012 та 2019 роках. Останній раз в ході реформ з боку новообраної влади \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-20/ed20191128#n61\"\u003e\u003cb\u003eЗаконом №113-ІХ\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e щодо першочергових заходів із реформування прокуратури, військову прокуратуру було ліквідовано.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Зі зміною Генерального прокурора \u003c/span\u003e\u003cb\u003eу 2020 році було утворено Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, проте мова йде лише про спеціалізацію щодо виду злочинів, процесуальне керівництво у яких здійснює відповідний підрозділ. Окремих повноважень чи додаткових гарантій незалежності цей підрозділ не має, з огляду на єдиний статус прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ того часу питання відновлення військових прокуратур порушувалось неодноразово, проте набуло особливої актуальності під час повномасштабного вторгнення 24 лютого, яке відбулось в межах триваючого збройного конфлікту. Зрозуміло, що порядок у Збройних Силах України дотримується зокрема й засобами кримінально-правового характеру, адже як і в будь-якому іншому середовищі, там мають місце злочини, в цьому випадку \u0026ndash; військові злочини (проти порядку несення військової служби). В умовах збройного конфлікту загострюється питання доступу до територій, де відбуваються бойові дії, а також тяжкість наслідків від таких злочинів, адже боєздатність армії наразі є запорукою існування держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВже під час війни, 1 квітня, Верховна Рада ухвалила \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39003\"\u003e\u003cb\u003eпроєкт Закону №7058\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e, який був \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://zmina.info/news/zelenskyj-vetuvav-zakon-pro-vijskovyh-prokuroriv-yakyj-pravozahysnyky-nazyvaly-shkidlyvym-ta-nekonstytuczijnym/\"\u003e\u003cb\u003eветований\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e Президентом України\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і досі перебуває на стадії опрацювання пропозицій Комітетом з питань правоохоронної діяльності. Ці \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзміни не створювали обов\u0026rsquo;язку комплектування органів прокуратури військовослужбовцями, а лише надавали таку можливість\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e для ефективного виконання, у випадку визнання цього доцільним Президентом України та Генеральним прокурором, передбачених законодавством функцій прокуратури в умовах триваючої агресії проти України. Тож \u003c/span\u003e\u003cb\u003eцим законопроєктом не передбачалось відновлення військових прокуратур, а тільки можливість укомплектування прокуратури військовими\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що лише частково відповідає обговорюваній тематиці. Водночас Президент наклав \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1271965\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвето\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e саме з питань його невідповідності Конституції України \u0026ndash; Президент не має повноважень визначати порядок призначення прокурорів; наявність одночасно прокурорів та \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; порушує принцип єдності прокурора; врешті, відсутність загальних критеріїв-вимог для посади прокурора теж негативно впливає на єдність статусу прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e21 липня до Верховної Ради внесено проєкт Закону \u0026laquo;Про внесення змін до Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; щодо забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур\u0026raquo; (\u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40074\"\u003e\u003cb\u003eреєст. №7576\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e). \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦього разу мова йде про \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпояву повноцінної системи спеціалізованих військових прокуратур на всіх рівнях, яка укомплектовуватиметься з відряджених до Офісу Генерального прокурора військовослужбовців із залишенням на військовій службі. \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТимчасово адміністративні та прокурорські посади можуть займати прокурори спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері, але не довше 6 місяців. Для спеціалізованої прокуратури передбачені повноваження з урахуванням спеціалізації та екстериторіального принципу їх діяльності. Це, зокрема, організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, підтримання державного обвинувачення в суді, якщо йдеться про військові кримінальні правопорушення, а також будь-які інші, якщо вони вчинені військовими чи добровольцями під час проходження військової служби або об\u0026rsquo;єктом посягання є військове майно чи кошти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДалі спробуємо навести найсуттєвіші позиції щодо відновлення військових прокурорів (прокуратур) із відповідними аргументами проти.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО ЄДИНОГО СТАТУСУ ПРОКУРОРА\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПропонується відновити військові прокуратури, в яких працюватимуть військовослужбовці, відрядженні зі складу Збройних Сил України. Відтак вони одночасно будуть і прокурорами, і військовослужбовцями, тобто \u0026laquo;прокурорами-військовослужбовцями\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа змістом це питання місця військової прокуратури в системі органів прокуратури та порядку добору/звільнення таких прокурорів. Якщо ці \u0026laquo;прокурори-військовослужбовці\u0026raquo; будуть військовослужбовцями, до яких застосовано загальну кваліфікаційну процедуру відбору та призначення на посаду \u0026ndash; їх статус нічим не відрізнятиметься від статусу прокурора. З іншого \u0026ndash; саме відрядження військовослужбовців на посади прокурорів є швидким і дієвим способом наповнити органи прокуратури фахівцями у військовій сфері. Для того, щоб провести загальний відбір потрібні місяці й роки. Саме \u0026laquo;обхід\u0026raquo; цього порядку і спонукав авторів законодавчих ініціатив вирішити проблему негайно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо ж говорити про юридичний бік аргументу \u0026ndash; можна навести аналогію з прокурорами САП, призначення на посаду яких відбувається за відмінною від прокурорів загальних прокуратур процедурою. Проте такий аргумент у підтримку військових прокурорів буде слабким, адже, зважаючи на кваліфікаційні вимоги, складність процедури, її конкурсний характер, мова йде навпаки про те, що до відбору цих прокурорів ставляться більші вимоги (стандарт не знижується).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ 2019 року органи прокуратури втратили функцію досудового розслідування. Тому, на відміну від попередніх версій військових прокуратур, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eнові військові прокурори по суті нічим не відрізнятимуться за своїми функціями від всіх інших прокурорів, які зараз займаються провадженнями у військовій та оборонній сфері.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Їх повноваження обмежуються конституційними функціями прокуратури та полягають у процесуальному керівництві досудовим розслідуванням і публічному обвинуваченні в суді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк зазначає Президент України у своєму \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1271965\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвето\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до проєкту Закону №7058: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Наявність в структурі прокуратури (яка функціонує в системі правосуддя) \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; ... не відповідає конституційним засадам функціонування прокуратури ... а також не узгоджується зі статусом прокурора, визначеним Законом України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Адже \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза пропонованого Законом підходу в системі прокуратури одні й ті ж функції виконуватимуть прокурори і \u0026laquo;прокурори-військовослужбовці\u0026raquo;, які призначатимуться та проходитимуть службу за різними процедурами. Це не відповідає впровадженому міжнародному стандарту єдиного статусу прокурорів, який визначений одним із принципів, що забезпечує єдність системи прокуратури України (ч. 5 ст. 7 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;)\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІншими словами \u0026ndash; наявність двох різних статусів у прокурорів і \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; не відповідає ні принципу єдиного статусу прокурора, ні конституційним засадам функціонування прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО НАЯВНОСТІ ДВОХ ПРИСЯГ \u0026ndash; ПРОКУРОРА ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ чинній пропозиції відновлення \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; військові прокурори мають дотримуватись вимог двох присяг (як прокурора та як військовослужбовця ЗСУ), а також матимуть двох начальників \u0026ndash; по лінії адміністративної посади прокуратури та військової служби.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ позиції \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпроцесуальної незалежності \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eце не матиме впливу на виконання функцій у кримінальному провадженні, адже статус прокурора, і, відповідно, його процесуальна незалежність, не змінюється: ніхто не може дати прокурору наказ відкрити чи закрити кримінальне провадження, проводити чи не проводити слідчу дію тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКПК України є спеціальним законом для прокурора-військовослужбовця, отже в питаннях розслідування кримінальних правопорушень ніхто не може впливати на його рішення з огляду на гарантії невтручання у свою діяльність, надані йому Кодексом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтосовно підпорядкування двом начальникам (командирам) \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash; воно теж не підважує незалежність прокурора.\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасправді військові прокурори ніколи не були та не будуть під військовим керівництвом. Підпорядкованість існує лише в межах самої військової прокуратури, адже на час відрядження до прокуратури вони повністю переходять в її підпорядкування. Іншими словами \u0026ndash; повноваження командира по військовій лінії не впливають ні на процесуальну, ні адміністративну незалежність військового прокурора, адже він є, насамперед, прокурором.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк зазначають критики: \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо прокурори будуть військовими, то на них поширюються військові статути й тоді не можна говорити щось про процесуальну незалежність \u0026ndash; є наказ, який треба виконати\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСправа в тому, що неформально командири \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; можуть віддавати конкретні накази стосовно кримінальних проваджень або іншими організаційно-технічними засобами перешкоджати розслідуванню, наприклад, через невиплату грошового забезпечення (у разі, якщо це компетенція керівництва по лінії ЗСУ \u0026ndash; це опціональна річ, яка залежить від законодавчого рішення).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКрім того, \u0026laquo;прокурор-військовослужбовець\u0026raquo; зацікавлений у просуванні по службі, отриманні нового званьня тож буде зважати на лояльність до нього з боку керівництва військової ланки. Тож хоча він і буде незалежним процесуально, а все ж таки, ефективність його роботи буде підважена прямим зв\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eязком зі Збройними Силами України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлабкість цих аргументів полягає в тому, що ми переходимо в площину правозастосування, управлінських відносин і людських чинників, які впливають на роботу прокурора. Про ті самі ризики можна сказати стосовно будь-якої посади на публічній службі, а законодавчі запобіжники для прокурора \u0026ndash; можливість звернутись до Ради прокурорів стосовно загроз незалежності або захищена дисциплінарна процедура \u0026ndash; здебільшого їх нівелюють.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО ДОСТУПУ ДО МІСЦЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДоволі поширеним аргументом у соціальних мережах на користь військових прокурорів, коли розпочинаються такі дискусії, є такий: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Військові прокурори мають безперешкодний доступ до військових без усякої бюрократії\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Після ухвалення закону про \u0026laquo;військових прокурорів\u0026raquo; (№7058), на той час чинна Генеральна прокурорка \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31/posts/5349155901763968\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнавела\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e такі ключові аргументи: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Під час війни прокурори повинні мати повне і беззастережне право бути на лінії вогню з метою пошуку і збереження доказів агресії проти України \u0026ndash; це раз. Два \u0026ndash; військові прокурори мають і будуть підтримувати правопорядок у військових частинах. Три \u0026ndash; військові прокурори забезпечать дотримання законних прав військовослужбовців України\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідтак, прихильники ідеї відновлення військових прокуратур зазначають, що військові прокурори \u0026ndash; це необхідність в особливий період. Лише вони можуть фахово та безперервно, перебуваючи у військах, забезпечувати розслідування військових і воєнних злочинів. У Збройних Силах України наявна чітка субординація і там не сприймають \u0026laquo;цивільних\u0026raquo; осіб, навіть якщо їм надані повноваження, вони є слідчими та прокурорами.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНавіть попри наданий безперешкодний доступ на рівні закону, лише людина в уніформі та зі знаками розрізнення може сприйматись за рівного і їй будуть сприяти в розслідуванні злочинів. Тож розслідування військових злочинів це не справа цивільних слідчих і прокурорів, а саме \u0026ndash; військовослужбовців в системі правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ позиції законодавства, передбачений доступ слідчих і прокурорів для виконання своїх обов\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eязків на територію військових частин, з\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eєднань, лінію зіткнення тощо. Так, Закон України \u0026laquo;Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях\u0026raquo; (втратив чинність 07.05.2022 р.), починаючи з 2019 р. передбачав, що на території проведення ООС забезпечується доступ слідчих і прокурорів. А саме \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eможливість здійснення уповноваженими особами органів досудового розслідування та прокуратури повноважень у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, вчинених в районі здійснення зазначених заходів, зокрема через \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язковість допуску дізнавачів, слідчих і прокурорів до цього району, а також надання їм відповідного сприяння\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Допуск дізнавачів, слідчих і прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях здійснюється в порядку, визначеному Командувачем об\u0026rsquo;єднаних сил (ч. 3 ст. 8 Закону). Хоча Закон і втратив чинність, проте практика допуску слідчих і прокурорів для виконання своїх функцій з розслідування кримінальних правопорушень, навряд чи, змінилась.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАле сильнішим є \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eфактичний аргумент\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e: з листопада 2018 року досудове розслідування у справах про військові злочини здійснює Державне бюро розслідувань (до грудня 2019 року \u0026ndash; ЦОВВ; після \u0026ndash; державний правоохоронний орган). Попри наявність у слідчих ДБР спеціальних звань, вони не мають форменого одягу (однострою) та, звісно, не є військовослужбовцями. Не зважаючи на поодинокі випадки недопуску до військових частин чи перешкоджання у розслідуванні, це не є системною проблемою і жоден орган влади не порушував такої проблеми як нагальної. Тож сказати, що \u0026laquo;цивільні\u0026raquo; слідчі позбавлені можливостей розслідувати військові злочини \u0026ndash; ми не можемо. А до аналогії з військовими прокурорами недалеко\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійськова прокуратура \u0026ndash; це спеціалізація органів прокуратури. Якщо існує САП, то чому інші спеціалізовані прокуратури (військова, екологічна та ймовірні нові) не можуть претендувати на окремий статус? Як зазначають прихильники ідеї військової прокуратури: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Чому люди, які підтримували створення НАБУ, САП та ВАКС, виступають проти військової прокуратури та іншої \u0026laquo;військової правоохоронної інфраструктури\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІншими словами \u0026ndash; якщо ми виокремлюємо т.зв. \u0026laquo;антикорупційну інфраструктуру\u0026raquo; як щось, що є винятковим, оскільки воно протидіє корупції, яка є \u0026laquo;загрозою національній безпеці\u0026raquo;, то хіба в умовах повномасштабної збройної агресії не є загрозою військові злочини, які прямо впливають на боєздатність армії?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАдже на відміну від спеціалізації департаментів, спеціалізовані прокуратури мають мати додаткові гарантії незалежності \u0026ndash; організаційно-технічні, процесуальні, особливий порядок призначення/звільнення тощо (варто просто провести аналогію зі ст. 8-1 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;). Чому її не може мати військова прокуратура?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ складі прокуратури уже діє Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері, в якій працюють прокурори, які є фахівцями саме з цього виду злочинів і вони здійснюють процесуальне керівництво належним чином.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПитання спеціалізації органів досудового розслідування та прокуратури є складним. Безперечно, ми маємо справу з відсутністю послідовної державної (публічної) політики у цій сфері. Тому доцільність виокремлення т.зв. \u0026laquo;антикорупційної інфраструктури\u0026raquo; є дискусійною, тож не дивно, що питання спеціалізованих органів військового та воєнного спрямування, з розслідування організованої чи нарко-злочинності постійно порушуються серед фахівців.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ іншого боку, варто просто розібратись у тому, \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eщо таке спеціалізація\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Це не стільки про окремі органи та підслідність, скільки \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпро належне матеріальне забезпечення, наявність власної спеціалізованої ділянки роботи, гарантії незалежності та невтручання у діяльність тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо ж говорити про військових прокурорів, то тут важливі два фактори:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- як забезпечити добір кадрів? (спеціалістів саме з військової юстиції);\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- як винагородити той ризик для життя і здоров\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eя, який існує в особливий період? (виїзди на передову, перебування у військових частинах близько до лінії зіткнення тощо).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eГоворити про сприйняття суспільством, авторитет у військовій сфері, інституційні традиції тощо \u0026ndash; необхідно, але це не сфера нормативного регулювання. Є питання, на які має знайти відповідь законодавець, ми їх окреслили вище. У всіх інших випадках \u0026ndash; питання до управління всередині системи, проблем правозастосування та врешті старої-доброї міжвідомчої комунікації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПідсумовуючи, ми не знаємо чи варто відновлювати військові прокуратури. Проте ми знаємо, що військові злочини мають розслідувати фахові слідчі, а процесуальне керівництво здійснювати прокурори з відповідною спеціалізацією, які були б і процесуально, і організаційно незалежні для якісного виконання покладених на них завдань. Тим паче в умовах триваючого збройного конфлікту, коли боєздатність армії є запорукою існування держави.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в рамках спільної ініціативи \u0026laquo;EU4USociety\u0026raquo;. Матеріал відображає позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; та Європейського Союзу\u0026raquo;.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/viysykova-prokuratura.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":555,"url":"kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1659085522,"date":"29.07.2022","views":1638,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_430331140_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Кримінальна відповідальність за отримання російського паспорту в окупації: у чому проблема?","description":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Напрям визначено\u0026raquo; \u0026mdash; написала міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у своєму дописі у фейсбуку. Вона повідомила про роботу над законом про запровадження кримінальної відповідальності за отримання українцями в окупації російського паспорта, назвавши це питання не стільки юридичним, як політичним.\u0026nbsp;Чи можна вимагати від Верховної Ради України встановити кримінальну відповідальність за дії, вчинені українцями вимушено в умовах окупації і які не завдають суттєвої шкоди державним, громадським та іншим інтересам?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожна припустити, що така \u0026laquo;кримінальна новела\u0026raquo; стосуватиметься українців, які в результаті окупації втратили підтримку держави, опинившись на невизначений час у скрутній ситуації, і можуть прийняти пропозицію окупаційної влади отримати паспорт рф. Мотивами такого вчинку може бути можливість отримати з цим документом гуманітарну допомогу, соціальні виплати, медичне обслуговування, оплачувану працю, а також жити й переміщуватися окупованою територією та навіть за її межі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа мою думку, таку ініціативу не можна вважати обґрунтованою і необхідною. Вона не виправдовується навіть обставинами воєнного часу. Про відсутність правових підстав для запровадження нової кримінальної відповідальності свідчить таке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЛише Кримінальним кодексом України визначається, які суспільно небезпечні діяння є\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/view/t182617?ed=2019_12_03\u0026amp;an=33\"\u003eкримінальними правопорушеннями\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. При цьому законом кримінальним злочином чи проступком визнається не будь-яке правопорушення, а лише певне діяння, вчинення якого неминуче тягне значні суспільно-небезпечні наслідки. При цьому \u0026laquo;політичні питання\u0026raquo; не передбачені законом як критерії для визначення діянь злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eІз самої озвученої пропозиції визнавати злочинцями українців лише за фактом отримання ними в окупації паспорта рф не зрозуміло, яку саме шкоду така дія завдає та чи можна її вважати істотною. Ініціатива суперечить частині 2 статті 11 Кримінального кодексу України, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВважаю необґрунтованою пропозицію переслідувати як злочинців пересічних українців за дії, що не завдають і не можуть завдати значної шкоди національній безпеці, переслідувати лише за те, що вони в окупації, у тяжких життєвих обставинах, проти волі отримали паспорт рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТака пропозиція також суперечить передбаченим чинним Кримінальним кодексом України нормам про обставини крайньої необхідності, тому що відповідно до статті 39 Кримінального кодексу України навіть при заподіянні\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/view/t030435?an=844274\"\u003eшкоди\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026nbsp;правоохоронюваним інтересам, завданої у стані крайньої необхідності, такі дії не визнаються кримінальним правопорушенням. Відповідно до статті 39 Кримінального кодексу України станом крайньої необхідності визнаються такі небезпечні обставини, що безпосередньо загрожують особі чи її охоронюваним законом правам або інших осіб, якщо цю небезпеку в цій ситуації не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа мою думку, опинившись в окупації, залишившись без заробітку або пенсії, засобів існування, підтримки родичів, допомоги з боку держави, їжі, засобів гігієни, у деяких випадках без житла і майна, не маючи змоги покинути місце окупації, люди позбавлені можливості усунути небезпеку своїм інтересам. Вони можуть вимушено брати паспорт рф, щоб отримувати допомогу від окупантів й уникнути реальних загроз своєму життю і здоров\u0026rsquo;ю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому обставини, у яких українці під час війни перебувають в окупації, можуть визнаватися станом крайньої необхідності, а отримання ними паспорта рф не може завдати велику шкоду основам національної безпеки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож у контексті аналізу вказаної пропозиції потрібно взяти до уваги те, що відповідно до чинної статті 40 Кримінального кодексу України дії, які заподіяли шкоду, але вчинені внаслідок психічного примусу, також можуть вважатися вчиненими в стані крайньої необхідності, а тому можуть не визнаватися кримінальним правопорушенням. І на цей час малоймовірно, що хтось буде заперечувати перебування українців в окупації під психічним примусом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВважаємо, що пересічні громадяни, які заради виживання, з гуманітарних причин, під час окупації вимушено отримують російський паспорт, але не вчиняють жодних дій проти інтересів України й українців, не мають переслідуватися за це як злочинці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eІмовірно, пропозиція кримінального переслідування за отримання в окупації паспорта рф має на меті стримати українців від незаконної паспортизації, завадити використанню таких паспортів для проведення окупантами і їхніми прибічниками незаконних \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; і \u0026laquo;виборів\u0026raquo;, не допустити штучного створення на окупованих територіях \u0026laquo;російського населення\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПопри такі очікування, запровадження в Україні кримінальної відповідальності за отримання в окупації паспорта рф може мати негативні наслідки і завдати суттєву шкоду Україні. Це породить соціальну напругу й суперечності між українцями, сотні тисяч яких автоматично вважатимуться злочинцями. Понад те, запровадження такої кримінальної відповідальності може стати \u0026laquo;подарунком\u0026raquo; для окупантів і буде ефективно використовуватися російською пропагандою для створення в українців в окупації хибних переконань, що цим актом Україна відмовляється від своїх громадян і буде їх карати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож не можна розраховувати, що у випадку ухвалення такого закону українці нетерпляче очікуватимуть на звільнення від загарбників і відновлення української влади на окупованих територіях, якщо для них це означатиме кримінальне переслідування за отримання паспорта рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, чинні норми Кримінального кодексу України (Розділ I Особливої частини \u0026mdash; злочини проти основ національної безпеки України) \u0026mdash; ефективний і цілком достатній інструмент для протистояння загрозам, виявлення і покарання осіб, що співпрацюють з окупантами, вчиняють зраду та інші злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсоби, які мають на меті співпрацювати з окупаційною владою, обіймати посади в незаконно створених установах, організовувати й брати участь у незаконних референдумах і виборах, вчиняти дії на користь окупантів тощо, можуть бути притягнуті до відповідальності за статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1 та ін. Кримінального кодексу України. І запропоноване доповнення для цього зовсім не потрібне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНові сотні тисяч кримінальних проваджень, відкритих лише за фактом \u0026laquo;отримання паспорта рф\u0026raquo;, не покращать ситуацію, натомість створять значне й непотрібне навантаження на органи слідства й суди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТому пропозиція вважати злочином отримання українцями в окупації паспорта рф, що не є нагальною і не має законного підґрунтя, більше виглядає як безпідставне і неприпустиме залякування українців, що опинилися в окупації в тяжких життєвих умовах. Кримінальне законодавство не може використовуватися для короткочасного політичного піару, а повинне бути стабільною системою кримінально-правових норм, яка має розвиватися відповідно до реального стану в суспільстві, державі й житті громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаприкінці звернемо увагу, що світова історія знайома зі схожими фактами переслідування громадян, які проти волі, вимушено опинилися в тяжкій ситуації, зокрема у ворожому полоні. Наприклад, відповідно до наказу № 270 Ставки Верховного Головного Командування Червоної армії від 16 серпня 1941 року командири й бійці, які потрапили в німецький полон, визнавалися зрадниками, а їхні сім\u0026rsquo;ї підлягали арешту. Історії також відомо, що цей наказ німецькі агітатори активно використовували для вербування радянських військовополонених, яких на Батьківщині визнали зрадниками не за юридичними, а лише політичними критеріями.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_430331140_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":554,"url":"moskovskij-mehanizm-20-korotkij-oglyad-zvitu-ekspertiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658989057,"date":"28.07.2022","views":1815,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/76436.jpg","mini_image":null,"name":"МОСКОВСЬКИЙ МЕХАНІЗМ 2.0: КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЗВІТУ ЕКСПЕРТІВ","description":"","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eФото: \u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/76436\"\u003eОБСЄ/ Кьортіс Барден\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо таке Московський механізм?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМосковський механізм \u0026mdash; це один зі спеціалізованих \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e інститутів у сфері людського виміру в межах Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Алгоритм його діяльності полягає в створенні на запит держави-члена ОБСЄ групи з трьох незалежних експертів, до повноважень якої входить збір та аналіз відомостей про порушення прав людини на її території, а також залежно від обставин \u0026mdash; воєнних злочинів та/або злочинів проти людяності. Результати діяльності Московського механізму зазвичай досить скромні: \u003cem\u003e\u003cu\u003eексперти надають міркування щодо кваліфікації певних подій, винних осіб і способів притягнення до відповідальності. Такі міркування не є ані рекомендаціями, ані тим паче підставою для виникнення юридичного зобов\u0026rsquo;язання. \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУтім, попри можливе враження, що звіти Московського механізму не мають жодного практичного значення, це не так. Позиція авторитетних експертів може бути використана в національних і міжнародних судових і квазісудових органах, що важливо для відшкодування жертвам міжнародних злочинів і забезпечення права на правду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна та Московський механізм\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПершу групу експертів щодо ситуації в Україні в межах Московського механізму було утворено 15 березня 2022 року. 5 квітня 2022 року вона оприлюднила звіт, який охоплював можливі воєнні злочини, злочини проти людяності та порушення прав людини за період з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Серед основних міркувань, які містилися в першому звіті\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eросійські війська систематично порушують принципи (\u003cem\u003eрозрізнення, пропорційності, належної обачливості, гуманності\u003c/em\u003e) і норми міжнародного гуманітарного права (МГП) щодо методів і засобів ведення бойових дій, поводження з військовополоненими, цивільним населенням і цивільними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення міжнародного права прав людини (МППЛ), зокрема основоположних прав та свобод (\u003cem\u003eправа на життя, заборони катувань, права на справедливий суд\u003c/em\u003e), здебільшого вчинені на територіях, де ефективний контроль здійснює рф.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВ особливо вразливому становищі внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну опинилися жінки, діти, люди похилого віку та особи з обмеженими можливостями. Окрім того, збройний конфлікт зумовив виникнення нових вразливих груп \u0026mdash; біженців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОкремі дії рф є воєнними злочинами: жорстоке поводження з військовополоненими, умисні вбивства цивільного населення та напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення прав людини з боку рф шаблонні. У випадку встановлення контекстуального елемента (\u003cem\u003eширокомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення\u003c/em\u003e) вони мають бути кваліфіковані як злочини проти людяності, а саме: вбивства, зґвалтування, викрадення, депортації цивільних осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВ окремих випадках порушення МГП були вчинені також з боку України (наприклад, поводження з військовополоненими).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсі винні у вчиненні міжнародних злочинів на території України мають бути притягнуті до відповідальності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга група експертів була утворена 7 червня 2022 року з ініціативи 45 держав-учасниць ОБСЄ \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eусі, за винятком рф та білорусі\u003cspan\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e після консультацій з Україною. Вона оцінювала події в Україні з 1 квітня по 25 червня 2022 року. Зі складу першого Московського механізму в другому взяла участь Вероніка Білкова. Загалом група вийшла гендерно незбалансованою і складалася лише з жінок (дві інші експертки \u0026mdash; Лаура Герчіо та Василка Санцин). Другий звіт Московського механізму\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e щодо ситуації в Україні було оприлюднено 11 липня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМосковський механізм 2.0: так само обережний і нерішучий, як і його попередник\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга група експертів переважно спиралася на висновки першої. Знову наголошено на систематичних серйозних порушеннях з боку рф принципів і норм МГП, проте переважно без встановлення воєнних злочинів. Укотре Московський механізм самоусунувся від кваліфікації порушень прав людини як злочинів проти людяності, але не заперечив, що окремі з них мають такі ознаки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсобливе занепокоєння викликає недостатня увага, яку експерти другого Московського механізму приділили нав\u0026rsquo;язаному російському громадянству та депортації українських дітей на територію рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується першого, то в контексті нових тимчасово окупованих територій України експерти вживають термін \u0026laquo;\u003cstrong\u003econfer\u003c/strong\u003e\u0026raquo;, а не \u0026laquo;\u003cstrong\u003eimpose\u003c/strong\u003e\u0026raquo;. Відповідно до Кембриджського словника перше слово має позитивну конотацію й може бути перекладене українською як \u0026laquo;надавати\u0026raquo; \u003cem\u003e(to give a title \u0026mdash; надавати звання\u003c/em\u003e). Друге слово зазвичай вживається в негативному значенні як \u0026laquo;нав\u0026rsquo;язати\u0026raquo; і цілком доречно використовується у звіті щодо мешканців т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; і \u0026laquo;Кримської Республіки\u0026raquo;. Слід підкреслити, що в умовах тимчасової окупації будь-які сумніви в добровільності отримання російського паспорта мають тлумачитися на користь особи, адже цей документ є передумовою не лише володіння економічними, соціальними й культурними, але й основоположними правами людини, серед яких і право на життя та заборона катувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроблемі депортації українських дітей на територію рф приділено кілька коротких абзаців. Ці дії разом з депортацією загалом експерти визнають такими, що мають ознаки воєнного злочину. Утім, щонайменше в контексті депортації дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також тих, які на момент повномасштабного вторгнення проживали в закладах цілодобового перебування, слід визнати можливе вчинення росією \u003cem\u003eгеноциду проти української нації\u003c/em\u003e. Адже такі діти не лише депортуються, подекуди в найбільш віддалені регіони рф, але й стають жертвами примусового нав\u0026rsquo;язування громадянства, русифікації й протиправного усиновлення. Станом на липень 2022 року, за свідченнями самих окупантів, під тимчасову опіку в російські сім\u0026rsquo;ї вже було передано 158 українських дітей\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі дії мають ознаки геноциду в розумінні статті 2 (е) Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього (1948)\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеочікувано сміливо в другому звіті експерти Московського механізму висловили припущення про \u003cstrong\u003eвідсутність \u003c/strong\u003eу порушеннях рф будь-якої легітимної мети, зокрема прагнення досягти воєнної переваги. З огляду на попередні міркування в контексті геноциду проти української нації можна говорити, що злочини росії \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eза твердженням самих експертів, агресор порушив майже всі фундаментальні права людини, а за спостереженнями авторки \u0026mdash; також допустив дії, які містять майже всі 52 склади воєнних злочинів\u003c/em\u003e) переслідують більш амбітну ціль \u0026mdash; частково знищити українську національну групу як таку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо, що експерти розвінчали низку міфів, які, мов мантру, повторюють вищі посадові особи рф.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eПо-перше,\u003c/em\u003e рф не вийшла з Ради Європи, а її звідти виключили згідно з рішенням Комітету Міністрів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eПо-друге\u003c/em\u003e, території т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo;, як і Кримський півострів, перебувають під ефективним контролем рф, отже, усі злочини, вчинені з ініціативи їхніх \u0026laquo;керівників\u0026raquo;, мають бути атрибовані росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eПо-третє, \u003c/em\u003eрф вражає не лише військові цілі, але й цілеспрямовано й умисно атакує цивільне населення України та цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦікаво, що щонайменше з 10\u0026nbsp;465 убитих і поранених осіб\u003cstrong\u003e 92,3\u0026nbsp;%\u003c/strong\u003e \u0026mdash; перебували на підконтрольній Україні території, віддаленій від зони активних бойових дій (Київ, Черкаси, Полтава, Вінниця, Тернопіль тощо). Така статистика яскраво свідчить про те, що рф в Україні бореться з цивільним населенням, використовуючи зброю невибіркової дії, а також ракетні й авіаудари, прагнучи залякати, зламати опір і врешті, насильно перетворити Україну на свою колонію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПорушення МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ другому звіті повторно зроблено висновок \u003cu\u003eпро відчутну перевагу рф на ниві порушень принципів і норм МГП (це, ймовірно, єдина перевага, яку росії вдасться отримати в збройному конфлікті).\u003c/u\u003e Зокрема, ідеться про такі дії:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнапади на лікарні, медичний персонал, медичні частини та санітарні транспортні засоби (російські війська повністю зруйнували 101 лікарню, пошкодили або захопили близько 200 карет швидкої допомоги);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорушення права на повагу до померлих осіб (яких здебільшого попередньо вбили російські ж військові);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорушення правового режиму військового полону (відмова надавати комбатантам статус військовополонених, зловживання категорією \u0026laquo;найманець\u0026raquo;, зокрема щодо іноземних добровольців, примушування військовополонених до участі в заходах російської пропаганди, катування та нелюдське поводження);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнапади на цивільних осіб і цивільні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстворення умов для виникнення гуманітарної кризи (на прикладі Маріуполя, Херсона (щодо медикаментів, у тому числі несертифікованих, завезених з Криму);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпримусова паспортизація шляхом тиску на українські підприємства з погрозами конфіскації майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнелюдське ставлення до затриманих осіб (фільтраційний процес, побиття, катування (моріння холодом і голодом), нелюдське поводження, імітовані смертні кари);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикористання забороненої зброї та зброї невибіркової дії (наприклад, кластерної, запалювальної, термобаричної зброї і протипіхотних мін) у цивільних поселеннях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eруйнування нейтральних суден у зв\u0026rsquo;язку з невибірковими атаками;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eблокування українських торговельних суден;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eблокада українських портів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикрадення українського зерна (де-факто конфіскація без компенсації), що прямо визнано воєнним злочином;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпримусова мобілізація українських громадян у російські збройні сили (на всіх окупованих територіях).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПорушення Міжнародного права з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга група експертів підкреслила, що більшість порушень прав людини здійснюються російськими військовими на підконтрольних рф територіях. Мова йде про:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eумисні вбивства цивільних осіб, у тому числі журналістів, правозахисників і місцевих мерів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезаконні затримання та викрадення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнасильницькі зникнення з метою змусити жертв надати допомогу російським військам, помститися за відсутність підтримки окупантів, запобігти будь-якій діяльності, у тому числі гуманітарній, яка не санкціонована окупантами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпримусова праця (наприклад, лікарів на користь збройних сил не лише в Криму, але і в \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсексуальне й гендерно зумовлене насильство;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмасштабні депортації мирного українського населення до росії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрізні форми жорстокого поводження, включаючи тортури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнедотримання гарантій справедливого судового розгляду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування смертної кари та колективні страти.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eГрупа експертів акцентувала на нових тривожних явищах, а саме створенні та використанні т.\u0026nbsp;зв. фільтраційних таборів і практиці рф обходити свої міжнародні зобов\u0026rsquo;язання, передаючи затриманих осіб до \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo;, псевдоправова система яких не відповідає стандартам цивілізованих країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ контексті порушення прав людини експерти також підтвердили, що повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на реалізацію економічних, соціальних і культурних прав, таких як \u003cem\u003eправо на освіту, право на здоров\u0026rsquo;я, право на соціальне забезпечення, право на їжу та воду, а також право на здорове довкілля. \u003c/em\u003eОстаннє, зокрема, визнано \u003cstrong\u003e\u0026laquo;мовчазною жертвою\u0026raquo;\u003c/strong\u003e збройного конфлікту у зв\u0026rsquo;язку з убивством тварин, повітряним, поверхневим, водним забрудненням, погіршенням санітарно-епідеміологічної ситуації, переведенням 92 індустріальних об\u0026rsquo;єктів у категорію ризику виникнення техногенної катастрофи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож зберігається негативний вплив на вразливі категорії населення. Зокрема, експерти підкреслили, що жінки, які зазнали зґвалтування чи інших форм сексуального насильства (\u003cem\u003eа їх принаймні сотні),\u003c/em\u003e стикаються з високим ризиком вимушеної вагітності, зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, внутрішніми фізичними травмами й психічними проблемами. Попри ратифікацію Україною Стамбульської конвенції, експерти знову зафіксували проблему з боротьбою з домашнім насильством. Повномасштабне вторгнення зумовило тяжкі довготривалі наслідки, зокрема передчасні пологи у зв\u0026rsquo;язку зі стресом та ймовірні відповідні ускладнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна \u0026mdash; біла та пухнаста?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ другому звіті, зокрема завдяки активній співпраці компетентних органів України з групою експертів, вдалося подекуди запобігти, а в інших випадках обґрунтувати допущені порушення з боку нашої держави. Передусім наголошено, що на відміну від рф Україна скористалася своїм правом в умовах воєнного стану та здійснила дерогацію низки прав та свобод, передбачених як пактами 1966 року (про громадянські й політичні права, а також про економічні, соціальні й культурні права), так і Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Окрім того, наша держава \u0026laquo;потрапляла в халепу\u0026raquo; переважно через надмірне медійне висвітлення проблематики військовополонених (\u003cem\u003eпресконференції, записи інтерв\u0026rsquo;ю, селфі\u003c/em\u003e), а також поодинокі випадки самосуду. У звіті експерти зазначили, що Україна взяла на себе зобов\u0026rsquo;язання розслідувати подібні випадки й проводити регулярні навчання військових МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПриділено увагу використанню Україною касетної зброї. Слід підкреслити, що наша держава не є стороною Конвенції про касетні боєприпаси (2008)\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а також зобов\u0026rsquo;язалася використовувати такі засоби ураження відповідно до принципів МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЕксперти Московського механізму висловили занепокоєння можливим невизнанням пріоритетності з боку компетентних органів України розслідування численних убивств цивільного населення у зв\u0026rsquo;язку з перевантаженням системи. Схожа ситуація також склалася у сфері сексуального та гендерно зумовленого насильства. Щоб запобігти порушенням, Україні слід уже зараз збільшувати потужності правоохоронної системи, а також долучати до розслідування інші держави через механізм універсальної юрисдикції. Україна досі не передбачила пряму криміналізацію злочинів проти людяності \u0026mdash; цю проблему треба розв\u0026rsquo;язати найближчим часом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУрешті, як і в першому звіті, зроблено висновок про те, \u003cu\u003eщо більшість порушень МГП і МППЛ у цьому конфлікті вчинені не Україною, а росією.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧим закінчилося?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОстанній розділ другого звіту присвячений притягненню винних осіб до відповідальності за порушення прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності. Експерти перелічили доступні для України механізми встановлення фактів \u003cem\u003e(Комісія ООН з розслідування воєнних злочинів в Україні, Міжнародна гуманітарна комісія зі встановлення фактів\u003c/em\u003e) і нагадали про важливість притягнення до відповідальності як рф \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eу Європейському суді з прав людини та Міжнародному суді ООН\u003cspan\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, її вищих посадових осіб \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМіжнародний кримінальний суд, Спеціальний трибунал з агресії\u003cspan\u003e),\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e так і інших міжнародних злочинців \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eнаціональні та іноземні суди\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож побіжно згадано про санкції. Експерти підкреслили зобов\u0026rsquo;язання держав запобігати та карати за воєнні злочини й злочини проти людяності, зокрема шляхом запровадження санкцій за будь-яку неправомірну поведінку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eНавіщо експертів зібрали вдруге?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВстановлення фактів вчинення міжнародних злочинів і попереднє визначення винних \u0026mdash; важлива передумова майбутніх процесів притягнення до відповідальності та відшкодування шкоди. Яким би не був обраний механізм \u0026mdash; національним, міжнародним або гібридним, універсальним або спеціалізованим, судовим або квазісудовим \u0026mdash; він потребуватиме верифікованої незалежними експертами інформації, зокрема такої, яка міститься в першому та другому звіті Московського механізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвіти охоплюють різний період. Окрім того, вони різняться за обсягом зібраних даних і позицією експертів, яка, утім, залишається досить несміливою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте вони важливі, оскільки можуть лягти в основу накладення нових санкцій, на чому наголошує друга група експертів, а також стати правовим обґрунтуванням конфіскації заморожених російських активів у тих державах, які вже розробили відповідне законодавство, наприклад у Канаді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, Московський механізм фактично хоча б частково замінив моніторингову місію ОБСЄ, яка на початку повномасштабного вторгнення \u0026laquo;втекла\u0026raquo; з України. Можна припустити, що Україна та інші держави продовжуватимуть звертатися до цього інституту й надалі, доки триватиме агресія рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e__\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\"\u003ehttps://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.ph/Zi9n6\"\u003ehttps://archive.ph/Zi9n6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/76436.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":552,"url":"shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658741710,"date":"25.07.2022","views":949,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/iF24yMiGi_k-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eРозмова з Артемом Крикун-Трушем, адвокатом і менеджером практики White-Collar Crime \u0026laquo;PwC Legal\u0026raquo; про доказування шкоди, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзавданої\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e внаслідок воєнних дій. Що робити з цим бізнесу і фізичним особам, як фіксувати і яка процедура відшкодування завданої шкоди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eПереглянути відео розмови можна за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКуди потерпілому звертатись з інформацією про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e?\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНайперша проблема, яка постає перед потерпілими\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це нерозуміння куди звертатись. Наразі розроблено дуже багато веб-порталів: є портали створені громадськими організаціями; є можливість повідомити про руйнування житла через застосунок \u0026laquo;Дія\u0026raquo;; є можливість подати заяву в Офіс Генерального прокурора (для цього створено спеціальний сайт під воєнні злочини \u0026ndash; warcrimes.gov.ua) тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eВодночас звичайний громадянин, в якого немає юридичної освіти, в якого трапилося лихо, перебуває\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e у\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e стані певної психологічної травми. Він сподівається отримати від держави певну компенсацію на відновлення пошкодженого або втраченого майна, і в цьому стані він може просто заплутатися в тому, що є належним механізмом звернень. Потрібно розуміти, \u003cb\u003eколи ти \u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзвертаєшся\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e через застосунок \u0026laquo;Дія\u0026raquo;, це\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e по-суті, просто державна аналітика. Вона не ініціює розслідування, не підраховує збитки, \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e просто фіксує інформацію\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпро те\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, що житло\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e заявника\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пошкоджене. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВсе\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eБ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eагато хто з громадян вважає, що цього достатньо, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпроте\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це не так.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯ раджу громадянам, бізнесу \u003cb\u003eзосередити свої зусилля в першу чергу на тому, щоб повідомити про подію саме як про кримінальне правопорушення\u003c/b\u003e. Бо обстріл цивільних об'єктів, незалежно від того, це житло чи об\u0026rsquo;єкти бізнесу\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ndash; воєнний злочин, який полягає у грубому порушенні законів і звичаїв війни (ст. 438 КК України). Тут виникає друга проблема для громадян та бізнесу, які ніколи з таким не стикалася\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eкваліфікація\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Адже у нас в кримінальному законодавстві є просто умисне пошкодження майна, яке більш звичне з позиції кваліфікації для людини, яка не обізнана в міжнародному кримінальному праві, а є \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eже згадана ст. 438 КК України. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eФ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eормулювання в диспозиції \u0026laquo;\u003ci\u003eінші порушення законів і звичаїв війни\u003c/i\u003e\u0026raquo; єдиним пакетом відсилає до міжнародного кримінального права, до Женевських конвенцій, протоколів до них, і там вже містяться всі заборони і правила ведення війни, зокрема\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e положення про те, що не можна обстрілювати цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк фіксувати і які докази потрібні для відшкодування шкоди?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯкщо ми говоримо про цивільний процес \u0026ndash; це одні стандарти доказування, кримінальний процес \u0026ndash; інші. Якщо буде створен\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e на міжнародному рівн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e певна компенсаційна комісія, то в неї можуть бути треті стандарти доказування. І тому не зрозуміло як правильно фіксувати інформацію, щоб те, що ти зафіксував\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e потім було визнан\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e належним, і\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e за \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпотреби,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e допустимим доказом. Тому ми радимо бізнесу, клієнтам \u003cb\u003eфіксувати за найвищими стандартами доказування\u003c/b\u003e, \u003cb\u003eа найвищі стандарти \u0026ndash; це стандарти кримінального провадження. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eСпецифіка роботи з постраждалими фізичними та юридичними особами\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eОднозначно є відмінність в роботі з фізичними особами, які постраждали\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e та юридичними особами. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ великих юридичних бізнесів\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e зазвичай є юридичні департаменти, які \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eфактично\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e є маленькою юрфірмою всередині підприємства\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eуже багато внутрішньої роботи з фіксації інформації, підготовки заяви про злочин\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбере на себе \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсаме \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eцей юридичний департамент, і навряд чи \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eїм \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eтреба пояснювати куди, навіщо, чому саме так, адже це елементарні речі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКоли ми говоримо про фізичних осіб, то у них такої \u0026laquo;тилової\u0026raquo; підтримки немає. До того ж є великий аспект, повʼязаний із психологічною травмою.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e В контексті роботи з потерпілим від воєнних злочинів він полягає в наявності апатії і нездатності зробити елементарні речі. Коли ти просиш людину надати основну інформацію\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e про те,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e як це сталось, то їй важко це робити, їй важко сісти, згадати, написати \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпро\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eадже\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це завдає ретравматизації. Важко в психологічному сенсі, адже накидати декілька абзаців вільним текстом про те, що сталося адвокат не може. Я ж не був очевидцем, мене там не було. І це ми ще не говоримо про жахливі воєнні злочини, які пов\u0026rsquo;язані з фізичним та сексуальним насильством. Ми говоримо про ситуації, в яких шкода завдана майну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯ раджу в роботі з такими потерпілими максимально зробити це за нього, краще записати на диктофон, а потім вже самостійно викласти обставини злочину в заяві про злочин. Все\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що можете зробити за них,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзробіть за них. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЛ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eюди \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eне\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eсвідомо налаштовані \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eне \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзгадувати пережите. Тим більше треба допомагати психологічно. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робити тим особам, які повернулись до своїх зруйнованих домівок і не були очевидцями руйнування?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПо-п\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eерше, дуже багато осіб і бізнесів, які зробили релокейт, думають, що для того, щоб подати заяву про злочин повинна \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eбути\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вже доказова база наче на обвинувальний акт. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПроте\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це не так, тому що заява про злочин \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e лише повідомлення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e про наявність ознак кримінального правопорушення і лише \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпідставою\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e для слідчого/прокурора перевірити цю інформацію та розпочати розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eОднак, громадяни і бізнес намагаються отримати всі можливі довідки, зняти усі можливі відео та фото перед тим як подавати заяву. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас навіть я\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eкщо є якась мінімальна інформація \u0026ndash; цього достатньо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eТакож ми бачимо специфіку об\u0026rsquo;єктів майна, які знаходяться на окупованих територіях. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eуже часто бізнес скаржиться\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e наприклад, що у них є величезний завод, однак співробітників там немає. Або\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ж\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вони є, але з ними немає зв\u0026rsquo;язку. Тому якісь пояснення з приводу того, якої шкоди завдано, що постраждало\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ndash; їх просто немає. Поїхати та зафіксувати фото/відео теж немає можливості, тому що територія\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eокупована.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНайперше, громадяни/бізнес мають зважати на документи\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash; потрібно\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e показати\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що це дійсно майно, яке тобі належить на праві власності або іншому речовому праві.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Якщо ми \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eговоримо про\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e квартиру, то мають бути правовстановлюючі документи: \u003ci\u003eдоговір купівлі-продажу, договір дарування, договір на спадщину\u003c/i\u003e. Якщо вони є, обов\u0026rsquo;язково їх треба подати, щоб слідчий бачив, що це дійсно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eваше\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e майно або майно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eваших\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e дружини/родичів, стосовно кого \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eподається заява\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eДуже часто на практиці \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвиникає проблема\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, що ті, хто виїжджали із Києва, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзмогли\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e зібрати документи, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа в тих\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, хто виїжджа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e з районів\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e які були тимчасово окуповані і зазнали дуже серйозних обстрілі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eв \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКиївська область, Херсонська область, Чернігівська\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e), \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eтакі документи втрачені\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. У багатьох підприємствах документи досі знаходяться на окупованих територіях, десь у бункерах на заводі. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ житлом простіше, адже навіть у разі втрати правовстановлюючого документу \u0026ndash; можна перевірити інформацію у реєстрі та зробити витяг\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩоправда,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eв реєстрі немає навіть 50% нерухомості, яка є в села і селищах, тож для отримання додаткової інформації направляються адвокатські запити в місцеви\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e архів, також слідчі звертаються до органів місцевого самоврядування тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eДалі, \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eокрім\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e документів треба показати, що майну завдана шкода, і тут \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпідходящими\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e можуть бути ваші слова, які ви як очевидець напишете в заяві. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eІ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eнших осіб\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e-очевидців ми намагаємось \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eхоча б опитати. Ми розуміємо, що пояснення письмові, які особа добровільно надає адвокату\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e не будуть вважатися в межах кримінального процесу належним доказом, скоріше просто \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eдокументом\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Але ми це робимо хоча б для того, щоб була вихідна інформація, щоб її не втратити. До того ж слідчим важливо розуміти, що \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eтакий свідок, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e його контакти, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вся анкетна інформація, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пояснення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e яке можна потім перенести в протокол допиту свідка.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩодо ф\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eото-відео\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ( у разі, якщо є доступ до території)\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, для початку достатньо \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвідзняти\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пошкодження\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eна власний телефон, а слідчий далі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбуде робити протокол огляду. Якщо ж це окупована територія і немає змоги\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eми згадуємо про open source intelligence \u0026ndash; дані у відкритих джерелах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКористь цифрових доказів та де їх шукати\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eМи знаходили фото/відео з окупованих територій з російських пабліків, з російських телеграм-каналів, які присвячені тому чи іншому місту. Вдавалося знайти ознаки шкоди об\u0026rsquo;єкту на супутникових знімках. Дуже багато к\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eо\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eмпаній викладають періодично супутникові знімки з України. Наприклад, компанія Maxar. Також, раджу встановити не веб-версію, а програму Google Earth на комп\u0026rsquo;ютер. Вона дозволяє в ретроспективі подивитися супутникові знімки на певний період часу, на місяць, день. Стосовно України, на жаль, не завжди є актуальні\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзображення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, але можна \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпошукати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Для того, щоб усе це зафіксувати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eробиться протокол огляду, на кшталт того, який робить слідчих та прокурор у межах відповідно слідчої дії.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВ чому роль адвоката?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eРаніше адвокати дуже не любили представляти потерпілих. Я постійно спілкуюся з колегами юридичному ринку, хто займається кримінальною юстицією, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвсі вважають\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що це дуже важлива робота, але вона дуже невдячна\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. К\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eоли ти представляєш підозрюваного\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e проти тебе працює державна машина\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, а\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e коли ти представляєш потерпілого \u0026ndash; ти змушений цю державну машину \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсамостійно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u0026ldquo;заводити\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. Окрім того\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eє \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвипадки \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eнекомпетентн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eості\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e представників кримінальної юстиції. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eА часом є компетентні\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e порядні особи, але вони \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eнастільки \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзавантажені сотн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eями \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eкримінальних проваджень\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e найкраще, що він може зробити, це, наприклад, не заважати.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЗавдання\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ж\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e потерпілого \u0026ndash; дати хоча б більш менш зрозумілу, точну інформацію, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eдалі вже фіксація буде відбуватися слідством.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНаявність у потерпілого представника \u0026ndash; адвоката \u0026ndash; дозволяє здійснювати контроль за цим процесом.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯкщо ви відкрили кримінальне провадження за фактом обстрілу майна особи, вона отримала статус потерпілого, то варто періодично в порядку 221 КПК України ознайомлюватись з цим провадженням, щоб дійсно контролювати наскільки там взагалі ведеться слідство, наскільки якісно оформлюється і збирається доказова інформація.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eПаралельно з цим юридичний ринок зараз пропонує послуги з цивільного судочинства, а саме подати позов про відшкодування збитків проти Російської Федерації в національний суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПро механізм КОМПЕНСАЦІЇ\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯким \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбуде механізм відшкодування\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e шкоди\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e громадянам і бізнесу точно не знає ніхто. Єдині доступні зараз можливості для бізнесу та громадян \u0026ndash; це\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eзвернутися з позовом у національний суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eВерховний Суд позбавив Російську Федерацію судового імунітету у своїй правовій позиції \u0026ndash; за такий юридично акробатичний трюк, звичайно, величезна повага Верховному Суду.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Але все ж є закони України, є закон про міжнародне приватне право, і було б дуже непогано законодавцю теж включитися в цю робот\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e і внести відповідні зміни. Тому що закон встановлює, що імунітет у іноземної держави є.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eБагато обговорень \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eточиться \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eз приводу того, щоб потім визнавати ці рішення за кордоном, особливо в тих юрисдикціях, де\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e є\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e арештовані російські активи. Але тут виникає проблема. У тих юрисдикціях, в тих країнах, де заморожені російські активи, немає ще національного законодавства, яке б дозволило ігнорувати судовий імунітет РФ. На міжнародному рівні зараз дуже багато дискусій, але поки що в ніякі міжнародні договори/акти не матеріалізувалися. Тому, поки цього не буде \u0026ndash; виконати рішення практично нереально.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк оцінюється шкода?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eУ нас є затверджений Кабміном\u003ci\u003e \u003cb\u003eПорядок визначення шкоди збитків завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u003c/b\u003e\u003c/i\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТам є\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e такий цікавий пункт 3: \u003ci\u003eміністерствам\u003c/i\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e іншим центральним та місцевим органом виконавчої влади\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e відповідальним за визначення шкоди та збитків за напрямами, \u0026ldquo;розробити та затвердити у шестимісячний строк методики\u0026rdquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eТобто ми розуміємо що \u003cb\u003eна сьогоднішній день затверджено\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eї\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e державою методики немає, ця постанова дала завдання органам виконавчої влади їх розробити. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПроте в\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eідсутність методик розрахунку збитків від збройної агресії не означає, що у світі не існує інших методик. Більшість оцінювачів, аудиторські компанії, тим більше міжнародн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, мають свої методики, і\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e так би мовити\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ldquo;best practices\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, тож\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e навряд те, що розробить Міністерство, держава, буде суперечити загальновизначеній міжнародній методиці підрахунку збитків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eому зараз громадяни, їх представники, адвокати і бізнес звертаються до експертів, зверта\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eю\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eться до аудиторів для того, щоб порахувати збитки хоча б \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eза тими \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eміжнародним\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eи аудиторськими методиками\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, які є. На мою думку, цього дійсно достатньо\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eБагато \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eгромадян, які втратили безповоротно своє житло\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзараз проживають за кордоном. Десь їм дали прихисток на заході України. І проблема в тому, що зараз питання компенсації і відновлення житла\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e лише\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e на етапі розгляду законопроєктів.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eля держави зараз пріоритет №1\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвідшкодувати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eжитло, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтож \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбізнес мало на що розраховує, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eадже\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвсі розуміють, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо бюджет вичерпний\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003cb\u003eГрошей не вистачає ні на що. І буде надзвичайно добре, якщо хоча б держава виконає свою соціальну роль, і \u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eнадасть\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e житлом тим громадян, які його втратили. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eА те що, не втрачено, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне сильно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eпошкоджено, і вже не говорячи про якусь упущену вигоду бізнесу \u0026ndash; навряд чи Україна буде спроможна це зробити за допомогою власного бюджету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНавіть, якщо ми стягнемо в державний бюджет всі російські активи, які зараз арештовані в Україні, їх все одно буде недостатньо.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Тому \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсподіваємось\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e тільки на заморожені активи РФ за кордоном, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі на те, що міжнародна спільнота і Україна розроблять відповідні юридичні механізми\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/iF24yMiGi_k-HD.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":540,"name":"збитки"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":542,"url":"provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656677653,"date":"21.07.2022","views":890,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-31.png","mini_image":null,"name":"Проведення експериментів. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаслідки збройних конфліктів у світі показали, що над захищеними особами, які перебувають під контролем сторони конфлікту, можуть проводити наукові експерименти чи експерименти, пов\u0026lsquo;язані з випробуванням нових видів озброєння. Після ІІ Світової війни сформовано судову практику, у межах якої досліджено факти проведення різних експериментів над затриманими особами. Тому в межах загальних гарантій із захисту життя і здоров\u0026rsquo;я осіб в умовах конфлікту виділяють окреме порушення МГП у вигляді проведення експериментів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr style=\"font-weight: 400;\" /\u003e\u003cbr style=\"font-weight: 400;\" /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про проведення експериментів як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1E_xuCCaQIA_JMCdJuMW3UdC3SuvGIIUU/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1E_xuCCaQIA_JMCdJuMW3UdC3SuvGIIUU/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-31.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":550,"url":"mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658323592,"date":"20.07.2022","views":1113,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/161019_lady_justice_rule_of_law.jpg","mini_image":null,"name":"Слова мають значення: роль презумпції невинуватості у пошуку справедливості під час російсько-українського збройного конфлікту","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ початку російсько-української війни лунали заклики до притягнення до кримінальної відповідальності за дії, вчинені під час збройного конфлікту. Держави, політики, організації та окремі особи надсилали \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/press-releases/2022/05/ukraine-un-expert-urges-all-war-crimes-investigators-work-closely-national\"\u003eзапити\u003c/a\u003e щодо \u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2022/03/02/ukraine-countries-request-icc-war-crimes-inquiry\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-additional-referrals-japan-and\"\u003eміжнародних\u003c/a\u003e злочинів, \u003ca href=\"https://apnews.com/article/russia-ukraine-biden-europe-antony-blinken-nato-fa0786b41cd876208771017aa1abab13\"\u003eзаявляли\u003c/a\u003e, що певні \u003ca href=\"https://www.independent.co.uk/news/world/europe/russian-shelling-kharkiv-ukraine-amnesty-b2099554.html\"\u003eзлочини\u003c/a\u003e були скоєні, і вказували на конкретних \u003ca href=\"https://www.npr.org/2022/04/12/1092460473/biden-appeared-to-accuse-putin-of-committing-a-genocide-in-ukraine?t=1656153759475\"\u003eлюдей\u003c/a\u003e, які ці жахливі злочини вчиняли\u003ca href=\"applewebdata://FD3FDB42-47B7-4DD9-A444-27C1B447B409#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eМішель Коулман (Michelle Coleman), викладач права в Школі права Гілларі Родем Клінтон Університету Суонсі та автор книги \u0026laquo;Презумпція невинуватості в міжнародному кримінальному праві та праві прав людини\u0026raquo; (Рутледж, 2021)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e Language Matters: The Role of the Presumption of Innocence in Seeking Justice During the Russia-Ukraine Conflict (June 30, for \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/06/30/language-matters-the-role-of-the-presumption-of-innocence-in-seeking-justice-during-the-russia-ukraine-conflict/\"\u003e\u003cem\u003eOpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча категоричність оцінок у цих заявах можна списати на політичну риторику, демонстрацію того, що ситуацію сприймають серйозно, або вказівку на те, що світ спостерігає [за збройним конфліктом], існує ризик того, що вони можуть перешкодити судовому переслідуванню в майбутньому.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eРіч у тім, що деякі заяви про скоєння злочинів під час збройного конфлікту в Україні можуть порушити презумпцію невинуватості стосовно майбутніх підсудних. Презумпція невинуватості є фундаментальним правом людини, яке допомагає гарантувати, що особи, обвинувачені у вчиненні злочинів, отримають справедливий і неупереджений судовий розгляд. Якщо презумпція невинуватості порушена через висловлювання відносно винуватості особи до офіційного висунення обвинувачень, судовий розгляд завершиться їх відхиленням. Таким чином, світові лідери та представники органів влади повинні бути обачними, коли висловлюють думки стосовно потенційної кримінальної відповідальності за дії, вчинені в межах російсько-українського збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаяви, зроблені поза межами кримінального провадження, можуть порушувати презумпцію невинуватості\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПрезумпція невинуватості має як процесуальний, так і непроцесуальний аспекти. Процесуальний аспект \u0026ndash; це те, з чим знайомі більшість людей \u0026ndash; що особа не може бути визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, якщо її вину не буде доведено відповідно до стандартів доказування \u0026ndash; і це має бути зроблено в залі суду під час судового розгляду. Водночас поза залом суду має вагу також і непроцесуальний аспект презумпції невинуватості, який захищає тих, хто не був засуджений за кримінальне правопорушення, від упередженого ставлення чи покарання за відсутності обвинувального вироку суду. Іншими словами це означає, що з особою не можна поводитись як з такою, що вчинила кримінальне правопорушення, доки її не буде засуджено за обвинуваченням у його вчиненні.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрім питання ставлення до особи, непроцесуальний аспект містить в собі відповідь на питання яким чином обговорюється ймовірний злочин та причетність підозрюваної особи до нього. Висловлювання органів влади про винуватість особи можуть порушувати презумпцію невинуватості в майбутній справі, навіть якщо вони були зроблені до предʼявлення обвинувачення такій особі. Це пояснюється тим, що коли органи влади висловлюються про винуватість як про доконаний факт \u0026ndash; це означає, що кримінальне обвинувачення уже було предʼявлено особі і що результат \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-57987\u0026amp;filename=001-57987.pdf\"\u003eсудового розгляду\u003c/a\u003e справи уже \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2012_06724.PDF\"\u003eвідомий\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОднак не будь-який [публічний] коментар стосовно обвинуваченого чи злочину порушує презумпцію невинуватості. Інакше було б важко розповісти суспільству про злочин чи обговорювати його, розслідувати кримінальні провадження та захищати підозрюваних/обвинувачених осіб, або навіть повідомляти людям, що хтось став жертвою кримінального правопорушення. Таким чином, порушення презумпції невинуватості шляхом висловлення публічних коментарів обмежується випадками, коли \u0026laquo;орган влади\u0026raquo; робить \u0026laquo;публічну заяву про винуватість [особи у вчиненні кримінального правопорушення]\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЄвропейський суд з прав людини та Міжнародний кримінальний суд надали широке визначення терміну \u0026laquo;орган влади\u0026raquo; (public authority). Не дивно, що до органів влади належать ті особи, які безпосередньо беруть участь у кримінальному провадженні \u0026ndash; \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{\"\u003eсудді\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-108237\u0026amp;filename=001-108237.pdf\"\u003eпрокурори\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-57987\u0026amp;filename=001-57987.pdf\"\u003eполіцейські\u003c/a\u003e, слідчі. Проте перелік представників органів влади не обмежується лише тими, хто має безпосередній стосунок до кримінального провадження. \u003cstrong\u003eНаприклад, \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/fr/court-record/icc-01/04-01/06-2433\"\u003e\u003cstrong\u003eчлен \u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003eвідділу юрисдикції, взаємодоповнюваності та співпраці Офісу прокурора МКС (ICC Office of the Prosecutor\u0026rsquo;s Jurisdiction, Complementarity and Cooperation Division) вважався\u0026nbsp; органом влади. \u003c/strong\u003eУ національних юрисдикціях органи влади включають як людей, які є \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf?library=ECHR\u0026amp;id=001-76797\u0026amp;filename=SALABIAKU%20v.%20FRANCE.pdf\"\u003eзаконодавцями\u003c/a\u003e\u003ca href=\"applewebdata://71D52B58-40D1-425D-AE5F-473E0FA7A945#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e[2]\u003c/a\u003e, так і тих, хто працює в уряді. \u003cstrong\u003eУ міжнародних юрисдикціях цей термін може поширюватися на працівників відповідного міжнародного суду, квазіурядових органів та Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй, на додаток до осіб, визначених як представники національних органів влади в міжнародних інституціях.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПублічні твердження про винуватість особи \u0026mdash; це висловлювання, зроблені публічно (зазвичай у промові, прес-релізі чи цитаті в ЗМІ), в яких конкретно говориться або мається на увазі, що саме ця особа винна у вчиненні кримінального правопорушення. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eОчевидним твердженням в такому випадку буде щось на кшталт \u0026laquo;X скоїв воєнні злочини\u0026raquo;. Зазвичай коли офіційні особи хочуть висловитись стосовно злочину, то вони використовують твердження, які недостатньо конкретизовано, щоб не порушувати презумпцію невинуватості, тому \u003cstrong\u003eвживають формулювання \u0026laquo;передбачуваний\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачений\u0026raquo; та \u0026laquo;підозрюваний\u0026raquo;\u003c/strong\u003e. Крім того, суди розглядають контекст, у якому було зроблено заяву, щоб з\u0026rsquo;ясувати, чи існує інший спосіб її тлумачення. Наприклад, у справі \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf?library=ECHR\u0026amp;id=001-74365\u0026amp;filename=KRAUSE%20c.%20SUISSE.pdf\"\u003e\u0026laquo;Краузе проти Швейцарії\u0026raquo;\u003c/a\u003e (Krause v Switzerland) канцлер Швейцарії заявив, що Петра Краузе \u0026laquo;вчинила контрабанду зброї та вибухових речовин і що вона повинна взяти на себе відповідальність за це\u0026raquo;. У цій заяві, здається, чітко стверджується, що Краузе винна у звинуваченнях, хоча на момент, коли було висловлене це твердження, вона ще не була засуджена. Однак, беручи до уваги контекст і всю заяву, Європейська комісія з прав людини дійшла висновку, що \u003cstrong\u003eтакі висловлювання не становили порушення презумпції невинуватості, оскільки вся заява може бути витлумачена як просто інформування громадськості про розслідування та судовий розгляд справи.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНарешті, презумпція невинуватості обов'язково пов'язана з кримінальним процесом. Право не може бути порушено, якщо особу ніколи не було офіційно звинувачено саме у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, у заяві має бути конкретно визначено злочин, який зрештою буде інкриміновано особі. Приклад цього можна знайти у \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/court-record/icc-01/04-01/10-51\"\u003e\u0026laquo;справі Мбарушімана\u0026raquo;\u003c/a\u003e в Міжнародному кримінальному суді. Там прокурор \u003ca href=\"https://www.vanityfair.com/news/2011/08/qaddafi-201108\"\u003eпублічно\u003c/a\u003e назвав підсудного \u0026laquo;геноцидником\u0026raquo; (genocidaire). Це чітко свідчить про те, що прокурор визнав Мбарушіману таким, що вчинив злочин геноциду, який належить до юрисдикції МКС, що цілком можливо станловило порушення презумпції невинуватості. Однак Палата досудового\u0026nbsp; провадження дійшла висновку, що \u003cstrong\u003eпорушення презумпції невинуватості не було, оскільки це висловлювання стосувалось злочину геноциду, який хоча і належать до юрисдикції МКС, проте жодних обвинувачень Мбарушіману предʼявлено не було.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо б такі висловлювання, що порушують презумпцію невинуватості, мали місце, то це могло б спричинити серйозні наслідки у вигляді закриття кримінального провадження або скасування ухваленого вироку. Відповідно до рішення у справі Мбарушімани, у майбутніх судових процесах може відбутись так, що прокурор МКС може прийняти рішення не висувати обвинувачення у вчиненні злочинів, стосовно яких було публічно висловлено твердження про винуватість. Така позиція може бути дуже незадовільною для нашого почуття справедливості, оскільки вона повністю перешкоджає будь-якому збору доказів та їх розгляду судом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо це означає в контексті російсько-українського збройного конфлікту?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eБагато заяв, зроблених органами влади стосовно збройного конфлікту в Україні, не містять достатньо конкретики, щоб спричинити порушення презумпції невинуватості під час майбутньому судового розгляду. Як уже зазначалось, заява має стосуватися конкретної особи та конкретного складу злочину та повинна вказувати на причетність до цього злочину. Заклики розслідувати [воєнні] злочини, зазвичай, не загрожують презумпції невинуватості (див., наприклад, \u003ca href=\"https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1630856/on-lithuania-s-request-icc-prosecutor-to-open-probe-into-ukraine-crisis\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://news.un.org/en/story/2022/05/1118342\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_3543\"\u003eтут\u003c/a\u003e). Фактично, такі заяви зазвичай необхідні для всіх видів злочинів, оскільки варто підвищувати обізнаність [суспільства] і повідомляти компетентні органи про те, що розслідування таких злочинів необхідне. \u003cstrong\u003eКарім Хан, прокурор Міжнародного кримінального суду, добре обізнаний із цими вимогами. Його заяви вживають \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/live/2022/apr/13/russia-ukraine-war-latest-biden-accuses-putin-of-genocide-russia-building-up-troops-on-eastern-border-satellite-images-show-live?page=with%3Ablock-6256ad3f8f08115fda855ab1\"\u003e\u003cstrong\u003eтаку термінологію\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e, яка лише інформує громадськість про те, що робить його офіс для розслідування воєнних злочинів і просить підтримки в цій діяльності. Вони залишають \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003e\u003cstrong\u003eвідкритим\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e питання про те, чи взагалі ці злочини мали місце і якою стороною збройного конфлікту вони були \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/international-criminal-court-joins-team-probing-alleged-war-crimes-ukraine-2022-04-25/\"\u003e\u003cstrong\u003eскоєні\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eІнший тип заяв, що присутні у публічному просторі, містить більше конкретики стосовно вчинення саме воєнних злочинів та якою стороною збройного конфлікту вони були вчинені. У цих заявах немає ідентифікації окремих підозрюваних, а натомість увага зосереджується на певних фактах поведінки. Заяви такого роду не будуть проблемою для непроцесуальної презумпції невинуватості під час будь-якого подальшого судового розгляду, оскільки ймовірна злочинна поведінка не пов\u0026rsquo;язана з будь-якими конкретними особами. Однак важливо зазначити, що заява органу влади про наявність доказів вчинення воєнного злочину або про те, що його було вчинено, не можуть розглядатися як переконливий доказ того, що дія мала місце. Прокурору все одно доведеться доводити, чи мала місце подія кримінального правопорушення під час майбутнього судового розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПроблематичнішими, ніж будь-який із цих типів висловлювань, є такі висловлювання, які називають конкретних людей \u0026laquo;воєнними злочинцями\u0026raquo; або роблять висновок про те, наскільки легко було б засудити таких осіб за їх вчинення. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eУ відповідь на російський ракетний обстріл торговельного центру [в Кременчуці] \u003ca href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/6/28/g7-un-condemn-deplorable-russian-attack-on-ukraine-mall\"\u003eG7 \u003c/a\u003eзаявила: \u0026laquo;\u003cem\u003eМи підтримуємо Україну та перебуваємо в жалобі за невинними жертвами цієї жорстокої атаки. Невибіркові напади на невинних цивільних є воєнним злочином. \u003cstrong\u003eПрезидент росії путін та винні будуть притягнуті до відповідальності\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Окремо кілька світових лідерів, зокрема президент США Джо Байден і прем\u0026rsquo;єр-міністр Великої Британії Борис \u003ca href=\"https://www.bbc.co.uk/news/uk-60588031\"\u003eДжонсон\u003c/a\u003e, \u003cstrong\u003eназвали російського президента володимира путіна \u0026laquo;воєнним злочинцем\u0026raquo;\u003c/strong\u003e. \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/17/us/politics/biden-putin-war-criminal.html\"\u003eБайден\u003c/a\u003e, наприклад, сказав про путіна: \u0026laquo;Я вважаю, що він \u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/16/politics/biden-calls-putin-a-war-criminal/index.html\"\u003eвоєнний злочинець\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Наслідки цієї заяви зрозумілі: Байден заздалегідь засудив Путіна як винного у вчиненні воєнних злочинах, навіть якщо його заяву розцінюють як персональну думку. Це важливий момент, оскільки Байден неодноразово повторював цю позицію. \u003cstrong\u003eЦе може являти собою порушення презумпції невинуватості та створити проблему, якщо путін коли-небудь постане перед судом за вчинення воєнних злочинів, пов\u0026rsquo;язаних з вторгненням в Україну.\u003c/strong\u003e Такий результат можна отримати за збігом таких умов: путіна потрібно було б схопити (затримати) й віддати під суд, йому потрібно було б предʼявити звинувачення щонайменше в одному воєнному злочині, а \u003cstrong\u003eсуд мав би витлумачити контекст [на користь підсудного], у якому була зроблена ця заява [Байдена]. Така можливість існує, отже якщо путін постане перед судом за обвинуваченням у вчиненні воєнних злочинів, то можливо обвинувачення буде знято з нього саме через слова Байдена.\u003c/strong\u003e Урок, який можна винести з цього, полягає в тому, що органи влади не повинні звикати до практики обговорення потенційних злочинців у таких конкретних словах [як у випадку з висловлюваннями Байдена], оскільки це може загрожувати майбутнім судовим процесам за цими фактами.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоєю чергою коментарі \u003cstrong\u003eПрезидента України Володимира Зеленського\u003c/strong\u003e щодо російських воєнних злочинів і злочину геноциду представляють дещо унікальну проблему для презумпції невинуватості. Його роль у цій ситуації складна, оскільки \u003cstrong\u003eвін одночасно є представником влади та жертвою ситуації. Як потерпілий він може говорити, що хоче і як хоче, однак як посадова особа держави його заяви про винуватість росіян у вчиненні злочинів можуть порушувати презумпцію невинуватості. \u003c/strong\u003eПоки що це не є проблемою, оскільки він уникав ідентифікації конкретних підозрюваних, тобто його заяви не досягли необхідного рівня конкретності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок\u003c/strong\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eСвітові лідери та інші органи влади відповідно до своїх обовʼязків зобов\u0026rsquo;язані постійно публічно коментувати різноманітні ситуації. Для цього є декілька причин: сприяння міжнародним відносинам і політиці, підтримка жертв воєнних злочинів або щоб показати, що світ стежить за ситуацією. Є спосіб як зробити ці коментарі та досягти цих цілей, не порушуючи презумпцію невинуватості. \u003cstrong\u003eВикористання таких слів, як \u0026laquo;передбачуваний\u0026raquo;, \u0026laquo;підозрюваний\u0026raquo; або \u0026laquo;ймовірно\u0026raquo;, не применшує ваги того, що сталося, чи означає, що ситуація не сприймається серйозно, вони лише залишають питання кримінальної відповідальності відкритим для подальшого вирішення у судовому порядку.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗагалом суди не бажають констатувати порушення презумпції невинуватості через публічну заяву про винуватість особи, але це не означає, що це неможливо. Якщо ми серйозно ставимося до кримінального переслідування за будь-які міжнародні злочини, які були або можуть бути скоєні під час збройного конфлікту в Україні, потрібно бути обережними у публічних висловлюваннях про ці інциденти.\u003cstrong\u003e Предʼявлення публічних обвинувачень, розмірковування на тему, які механізми притягнення до відповідальності могли б бути задіяні, залишається в межах допустимого. Неприпустимими є висловлювання, які прямо чи опосередковано вказують на те, що рішення про кримінальну відповідальність особи вже прийнято.\u003c/strong\u003e Мова, яка використовується для обговорення таких звинувачень, є важливою. Коли орган влади заявляє про винуватість конкретних осіб, це може порушити презумпцію невинуватості в майбутньому судовому розгляді. Якщо ж це трапиться і правосуддя не відбудеться саме з причини порушення презумпції невинуватості, то це буде розчаруванням для всіх, оскільки виключає ці звинувачення з судового процесу або припиняє його зовсім.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e_\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://FD3FDB42-47B7-4DD9-A444-27C1B447B409#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1] \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003eЖахливі злочини\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026nbsp;або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eзвірства\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026nbsp;усталений в публіцистиці переклад \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eatrocity crimes\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e. Водночас з юридичної точки зору мова йде про найсерйозніші порушення міжнародного гуманітарного права \u0026ndash; прим. перекладача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://71D52B58-40D1-425D-AE5F-473E0FA7A945#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Мова йде саме про члена Парламенту Франції \u0026ndash; [French] legislator.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/161019_lady_justice_rule_of_law.jpg","tags":[{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":551,"url":"umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1658328363,"date":"20.07.2022","views":1032,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/napadi-na-civilyni-obєkti_zastavka-38.png","mini_image":null,"name":"Умисні напади на цивільні об'єкти. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдним з основоположних принципів МГП залишається розрізнення, яке зобов\u0026rsquo;язує сторони утриматись від здійснення нападу на цивільні об\u0026rsquo;єкти. В умовах будь-якого збройного конфлікту законною ціллю нападу визнаються виключно воєнні об\u0026rsquo;єкти. Всі ж інші напади мають розглядатись крізь призму положень МГП.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисні напади на цивільні об'єкти як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/10QUWvlEHBy3aTpuy9fwE8eeY8gaq4XCj/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/10QUWvlEHBy3aTpuy9fwE8eeY8gaq4XCj/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini\"\u003e9. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/napadi-na-civilyni-obєkti_zastavka-38.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":548,"url":"deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658134693,"date":"18.07.2022","views":4526,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk.jpg","mini_image":null,"name":"ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ 24 лютого 2022 року сфера національної кримінальної юстиції зіткнулася з новими викликами. Запроваджений по всій Україні воєнний стан актуалізував багато проблемних питань, які потребували й досі потребують нормативного врегулювання або розв\u0026rsquo;язання судовою практикою. Незважаючи на наявність в Україні фактичного збройного конфлікту з лютого 2014 року (окупація Криму та частини сходу України), чинний на момент запровадження юридичного воєнного стану Кримінальний процесуальний кодекс України виявився неготовим до забезпечення спроможності й ефективності кримінального провадження.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eТези доповіді є частиною матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції \"Кримінально\u0026ndash;правові, кримінологічні,кримінальні процесуальні та криміналістичні проблеми протидії злочинності в умовах воєнного стану (20 квітня 2022 року).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВ умовах воєнного стану ускладняється чи унеможливлюється нормальне виконання завдань кримінального провадження. Воєнний стан \u0026mdash; це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливостями воєнного стану як правового режиму є зміщення векторів державної політики із задекларованої в мирний час людиноцентричної демократичної моделі в площину виключних інтересів держави \u0026mdash; національної безпеки, державної незалежності та територіальної цілісності. \u003cstrong\u003eДля цього не зовсім підходить національний концепт сучасного кримінального провадження, розроблений у мирний час і для мирного часу.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроблематика кримінального провадження під час воєнного стану актуалізується у зв\u0026rsquo;язку з невизначеністю й неврегульованістю значного спектра питань. Завдання кримінального провадження залишаються незмінними, проте процесуальні механізми їх досягнення більше не працюють. В\u003cspan\u003eідповідно до Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Водночас згідно зі ст. 26 цього закону правосуддя на території, на якій запроваджено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонені.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПоложення чинного законодавства орієнтують на загальне правило, що під час воєнного стану раніше розпочаті кримінальні провадження мають тривати (хоча внесені зміни дозволяють зупинити їх у певних випадках), а нові факти вчинення кримінально-протиправних діянь \u0026mdash; ставати предметом оцінки в кримінально-процесуальному сенсі. Отже, перед слідчими суддями й судами постає складне завдання забезпечити функціонування кримінальної юстиції з метою реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення при дотриманні засад кримінального провадження і в реаліях постійних загроз життю і здоров\u0026rsquo;ю його учасників. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eН\u003cspan\u003eе секрет, що під час війни відбувається переміщення людей, у тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, та адвокатів. Причому таке переміщення здійснюється як у межах України, так і за кордон. Кримінальний процесуальний кодекс України містить загальні обов\u0026rsquo;язки підозрюваного, обвинуваченого: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк \u0026mdash; заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов\u0026rsquo;язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Ці процесуальні обов\u0026rsquo;язки не зникають після запровадження воєнного стану, проте вони можуть не виконуватися з огляду на необхідність забезпечити безпеку життя і здоров\u0026rsquo;я (і це, безумовно, виправдано), можливість скористатися ситуацією хаосу для затягування судового розгляду або переховування від органу досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді або суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВ актуальних умовах правового регулювання виникають такі питання участі підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні:\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи покидання підозрюваним, обвинуваченим місця проживання або території України під час воєнного стану без дозволу або повідомлення уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта та/або неповернення після закінчення на відповідній території бойових дій є порушенням застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених обов\u0026rsquo;язків не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду та/або повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи становить воєнний стан сам собою поважну причину неприбуття на виклик слідчого судді, суду?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи виїзд захисника за кордон в умовах воєнного стану є підставою для залучення підозрюваному, обвинуваченому іншого захисника або за наявності інших захисників \u0026mdash; розгляду кримінального провадження за відсутності захисника, що виїхав.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ контексті першого питання воєнний стан може бути джерелом зловживань обох сторін. Формально виїзд за межі постійного місця проживання без повідомлення слідчого, прокурора, слідчого судді, суду може стати підставою для зміни запобіжного заходу. Так, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов\u0026rsquo;язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч. 8 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України). З іншого боку, підозрюваний, обвинувачений може використати воєнний стан для переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, виїхавши за межі України, у тому числі з регіонів, де не ведуться бойові дії, а спрощений порядок перетину державного кордону цьому сприяє. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003eДвомісячна практика здійснення судочинства в умовах воєнного стану свідчить про фактичне блокування руху кримінальних проваджень, які перебувають на стадії судового розгляду. \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПереважна частина судових засідань відкладається у зв\u0026rsquo;язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання з посиланням на воєнний стан. Хоча воєнний стан введено на всій території України, бойові дії проводяться не у всіх регіонах, а на частині територій вони припинені. До цього слід додати можливості участі в судовому засіданні не лише безпосередньо в залі судових засідань, а й дистанційно. Навіть за умови перебування обвинуваченого або його захисника за кордоном загальний обов\u0026rsquo;язок явки за викликом до суду може і має бути виконаний через використання технічних засобів і відповідного програмного забезпечення (хоч і воєнний стан, але ХХІ сторіччя). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ листі від 3 березня 2022 року \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; Верховний Суд зазначив, якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів. Однак обвинувачені, перебуваючи в умовно безпечних регіонах України або за кордоном, після запровадження воєнного стану стали \u0026laquo;наполягати\u0026raquo; на необхідності безпосередньої участі в судовому засіданні. При цьому до початку воєнного стану ці ж обвинувачені, посилаючись на пандемію коронавірусу, просили в суду дозволу на участь у судових засіданнях у дистанційному режимі. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ деяких випадках учасники посилаються на неможливість дистанційної участі в судовому засіданні через відсутність технічних можливостей. При цьому клопотання про відкладення судового засідання подаються через Інтернет і з накладенням електронного підпису. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, обставини непереборної сили \u0026mdash; військові події або інші подібні обставини та обставини, які об\u0026rsquo;єктивно унеможливлюють з\u0026rsquo;явлення особи на виклик. Отже, оголошення правового режиму воєнного стану саме собою не визнається законом поважною причиною неприбуття на виклик. Закон пов\u0026rsquo;язує поважність причини неприбуття з військовими подіями (не розкриваючи при цьому зміст цього поняття) або з іншими обставинами, які у прив\u0026rsquo;язці до наявного режиму воєнного стану є \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єктивними \u003c/strong\u003e(активні бойові дії; перебування на окупованій території; відсутність транспортного сполучення між територією проживання обвинуваченого й місцем розташування суду з одночасною неможливістю дистанційної участі тощо), а \u003cstrong\u003eне суб\u0026rsquo;єктивними\u003c/strong\u003e (декларація обвинуваченим лише особистої участі в судовому засіданні й неможливості прибуття до суду з огляду на побоювання за своє життя і здоров\u0026rsquo;я). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча судова практика свідчить про певну кількість рішень, якими судові засідання відкладені на період дії воєнного стану в Україні, а дати підготовчого судового засідання постановлено визначити після закінчення воєнного стану [1].\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003e...воєнний стан \u0026mdash; це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОтже, у кожному конкретному випадку суд має визначити, чи причина неприбуття обвинуваченого в судове засідання поважна. В умовах війни відповідними критеріями можуть бути оперативна обстановка на території розташування суду та місця перебування обвинуваченого, його перебування в іншому віддаленому регіоні, інтенсивність ведення бойових дій або встановлення тимчасових окупаційних режимів на відповідних територіях, функціонування транспортних комунікацій, наявність зв\u0026rsquo;язку, у тому числі Інтернету, добросовісність виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов\u0026rsquo;язків. Також має значення стадія судового провадження. Наприклад, намір обвинуваченого брати особисту участь в засіданні, коли запланований допит свідків, цілком зрозумілий, тоді як його дистанційна участь у підготовчому судовому засіданні жодним чином не перешкоджає належній реалізації процесуальних прав і не може негативно вплинути на його захист. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТретє питання, яке виникає в практиці здійснення правосуддя в умовах воєнного стану й гальмує судовий розгляд, \u0026mdash; виїзд захисника за кордон. Не поодинокі випадки, коли обвинувачений клопочеться про відкладення судового засідання (до припинення воєнного стану) з огляду на те, що його захисник (єдиний чи один з кількох) виїхав за кордон. У деяких випадках відповідні клопотання направляються самими захисниками з підтвердженням звернення за кордоном для отримання статусу особи, що потребує захисту. А обвинувачений, реалізуючи своє право на захист, вважає за необхідне скористатися послугами лише цього адвоката. У цьому контексті слід зазначити, що виїзд адвоката за кордон на тривалий час не має перешкоджати судовому розгляду і впливати на дотримання розумних строків (особливо, якщо мова йде про одного з групи захисників). Такий адвокат може здійснювати захист обвинуваченого з використанням технічних засобів, у тому числі власних; в умовах війни не слід формалізувати його участь лише конкретно визначеними засобами й програмним забезпеченням. Якщо ж виїзд адвоката об\u0026rsquo;єктивно унеможливлює його участь у справі, то повинні працювати правила адвокатської етики з відповідними наслідками неможливості належного виконання доручення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНа завершення необхідно додати, що воєнний стан \u0026mdash; це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим. Натомість кримінальне провадження завжди має конкретні або розумні строкові точки \u0026mdash; строк проведення підготовчого судового засідання, строк призначення судового розгляду, розумний строк розгляду кримінального провадження, строк дії запобіжного заходу, строк притягнення до кримінальної відповідальності тощо. Як би радикально це не звучало, але кримінальне провадження має тривати і під час війни. А законодавчі зміни, направлені на забезпечення спроможності кримінального провадження в таких умовах, повинні доповнюватися механізмами недопущення маніпулювання воєнним станом для затягування судового процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Ухвали \u003cspan\u003eКорсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15.03.2022 року в справі № \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e699/85/21; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eЧеркаського районного суду Черкаської області від 12.04.2022 року в справі № \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e707/581/22.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eФото: Микола Лисогор\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":565,"url":"shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata-artem-krikun-trush--justtalk-context-epizod-15","video":"iF24yMiGi_k","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659624496,"date":"13.07.2022","views":385,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-11.jpg","mini_image":null,"name":"Шкода цивільним об’єктам: робота адвоката. Артем Крикун-Труш | JustTalk Context. Епізод 15","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ випуску \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e в умовах війни говоримо про фіксацію руйнувань цивільних об\u0026rsquo;єктів адвокатами потерпілих, фізичними особами та бізнесом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧому варто повідомляти про подію, як про кримінальне правопорушення, а не тільки через додаток \u0026laquo;Дія\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eНаскільки важлива правильна кваліфікація злочину та чому застосовується ст. 438 КК України (воєнні злочини), а не ст. 194 КК України (знищення і пошкодження майна)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eНа що варто звертати увагу при фіксації злочину?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо робити тим, хто перебував за кордоном у момент бойових дій на території розташування майна, а по приїзду виявили знищене майно?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eУ чому полягає складність доказування, якими саме військами було знищено майно?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк встановити майнову цінність конкретного майна, яким буде механізм відшкодування та чи є черга щодо компенсації.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на всі запитання у відео.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"відшкодування шкоди, робота адвоката, фіксація злочину","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-11.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":546,"url":"pered-rozsliduvachami-voennih-zlochiniv-v-ukraini-postayut-velichezni-vikliki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1657618456,"date":"12.07.2022","views":616,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/merlin_207817173_864cbc71-0f25-4.jpg","mini_image":null,"name":"Перед розслідувачами воєнних злочинів в Україні постають величезні виклики","description":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародні інституції приєднуються до українських прокурорів у, можливо, найбільшій спробі притягнути воєнних злочинців до відповідальності. Але труднощі й небезпеки, з якими вони стикаються, теж мають винятковий характер.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eВалері Хопкінс (Valerie Hopkins), міжнародний кореспондент Нью-Йорк Таймс (international correspondent for the NYT)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/07/03/world/europe/ukraine-war-crimes-russia.html?fbclid=IwAR1Qx_NFsa6CxlojM7Vjr-JUiBpyUsBK-eVdDK5rRdgfoqTb14UdisVqW1U\u0026amp;fs=e\u0026amp;s=cl\"\u003e\u003cem\u003eInvestigators of War Crimes in Ukraine Face Formidable Challenges (July 3, 2022, The New York Times)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКОРОПИ, Україна. Четверо чоловіків тягнули довгі смужки тканини, щоб підняти труну із зяючої діри на задньому дворі невеликого будинку. Вони відкрили кришку, щоб побачити запліснявілий труп \u003cstrong\u003eОлексія Кетлера\u003c/strong\u003e, який був убитий миттєво від осколків, коли міномет обістріляв дорогу в Коропах, селі поблизу Харкова на північному сході України, у березні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОлексій Кетлер, батько двох маленьких дітей, святкував би свій 33-й день народження 25 червня, якби не опинився біля свого будинку в невідповідний час. Тепер його тіло стало ще одним доказом у широкомасштабних зусиллях України зі збору доказів для судового переслідування Росії та її військових за воєнні злочини, які полягають у жорстоких вбивствах українських мирних жителів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЕксперти кажуть, що процес йде надзвичайно швидко і може стати найбільшою в історії спробою притягнути воєнних злочинців до відповідальності. Але тут [перед системою правосуддя] постає низка величезних викликів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПо-перше, розслідування ведуться навіть тоді, коли на сході країни триває війна (військові дії). Коли слідчі оглядали тіло Олексія Кетлера, неподалік лунали звуки зустрічних обстрілів [як української, так і російської артилерії]. Українські гелікоптери, які, швидше за все, доставляли нові війська [та боєприпаси] на лінію фронту, літали низько над головою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім того, незважаючи на те, що докази збирають як українські, так і закордонні слідчі, координація між ними невелика. І, незважаючи на наплив експертів, \u0026laquo;\u003cem\u003eсправді не вистачає людей\u003c/em\u003e\u0026raquo;, щоб розслідувати, готувати обвинувальні акти та чинити правосуддя у таких справах, зазначає \u003cstrong\u003eАндрій Кравченко, заступник прокурора області\u003c/strong\u003e, який сидить у своєму кабінеті в центрі Харкова, не зважаючи на те, що звук обстрілу, здається, наближається.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОдну будівлю, яку прокурори використовували як офіс, було вражено ракетами, що, на думку Кравченка, було зроблено умисно [саме проти його команди], і тепер вона часто змінює свій штаб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eЗапит на справедливість високий.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов, головний прокурор України у справах про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, зазначив, що судова система України наразі майже повністю присвячена розслідуванню воєнних злочинів, і більшість із 8300 прокурорів, які наявні в Україні, збирають докази [в цій категорії проваджень].\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнські суди вже ухвалили шість обвинувальних вироків стосовно російських військових. Минулого тижня Генеральний прокурор заявила, що розслідується ще майже 20 000 кримінальних проваджень \u0026mdash; щодо звинувачень у катуваннях, зґвалтуваннях, убивствах під час страти і так далі. А також депортації цивільного населення \u0026ndash; за словами пана Бєлоусова, це десятків тисяч українців, яких вивезли до Росії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас сотні міжнародних експертів, слідчих і прокурорів приїхали в Україну з алфавітного супу міжнародних інституцій (\u003cem\u003e\u0026ldquo;alphabet soup of international agencies\u0026rdquo; \u0026ndash; авторка має на увазі безліч абревіатур, які мають міжнародні організації, прим. пер.\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНа початку війни в Україну прибув головний прокурор Міжнародного кримінального суду \u003cstrong\u003eКарім Хан\u003c/strong\u003e із кількома десятками слідчих. Але суд, який базується в Нідерландах, розглядає обмежену кількість справ і зазвичай прагне переслідувати лише вищий ешелон політичних і військових керівників держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eІ це повільний механізм: слідчі, які розслідували справу російсько-грузинського збройного конфлікту 2008 року, не зверталися за ордерами на арешт аж до цього року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож є низка інших ініціатив. \u003cstrong\u003eАмаль Клуні, юрист-міжнародник з прав людини\u003c/strong\u003e, який входить до команди, яка консультує український уряд щодо подання міжнародного судового позову проти Росії пояснює, що Організація Об\u0026rsquo;єднаних Націй створила комісію з розслідування порушень прав людини в Україні \u0026mdash; до складу якої входять три експерти з прав людини \u0026mdash; але не може створити офіційний трибунал, оскільки Росія має право вето в Раді Безпеки ООН.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eСлідчі в Польщі відбирають показання біженців, які виїхали з України, щоб потім передати їх українській прокуратурі. Франція скерувала мобільні групи, які спеціалізуються на аналізі ДНК для збору доказів разом з українським органами правопорядку. Неурядові організації, що розташовані в Києві, столиці України, вирушають на території, які нещодавно були окуповані російськими військовими, щоб зібрати свідчення потерпілих.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУчасть кількох країн та організацій не обов\u0026rsquo;язково призводить до продуктивнішого розслідування, зазначає \u003cstrong\u003eУейн Джордаш, британський юрист, який спеціалізується на кримінальному праві \u003c/strong\u003eта наразі живе в Україні. Пан Джордаш, який входить до складу міжнародної робочої групи з підтримки української прокуратури, критично оцінює деякі спроби допомогти Україні в судовій сфері, назвавши це \u0026laquo;димом і дзеркалом\u0026raquo; (\u003cem\u003esmoke and mirrors \u0026ndash; \u0026ldquo;пусканням диму в очі\u0026rdquo;, прим. пер.\u003c/em\u003e), без результатів та чітких пріоритетів (\u003cem\u003eвірогідно тут мається на увазі залучення суддів з інших юрисдикцій для притягнення до відповідальності російських військових \u0026ndash; прим. пер.\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВін зазначив, що слідчі Міжнародного кримінального суду тільки починають роботу, і експерти з інших країн також приїжджають протягом кількох тижнів.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eВи не можете наскоком поринути у розслідування на два тижні й очікувати, що такі дії принесуть значну користь\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026mdash; зазначає Уейн Джордаш.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІва Вукусич, дослідниця постконфліктного правосуддя в Утрехтському університеті\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, зазначає: \u0026laquo;\u003cem\u003eРесурси вкладаються, але, можливо, згодом ми побачимо, що вони марнуються, бо витрачаються не в тому напрямі\u003c/em\u003e\u0026raquo;, наприклад, коли дублюються зусилля з розслідування злочинів, а не надається психосоціальної підтримка потерпілим.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПані Вукусич відзначила масштабність такої ініціативи. За її словами, по всій країні \u0026laquo;\u003cem\u003eє тисячі потенційних підозрюваних і тисячі потенційних судових процесів\u003c/em\u003e\u0026raquo;. За її словами, усі матеріали мають бути належним чином зібрані та проаналізовані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЯкщо у вас є 100 000 предметів, що можуть бути доказами \u0026mdash; відео, заяв, документів \u0026mdash; але ви не знаєте, для чого це все [збирається], це обмежує можливість використання таких матеріалів\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала пані Вукусич.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВона також попередила, що керівництво Міжнародного кримінального суду може зіткнутися з критикою через надто тісну співпрацю з українською владою, оскільки, за її словами, Україна також є \u0026laquo;актором цієї війни\u0026raquo; (an actor in this war) (\u003cem\u003eскоріше за все мається на увазі, що Україна є стороною збройного конфлітку, отже воєнні злочини з її боку також можуть стати предметом розгляду МКС \u0026ndash; прим. пер.\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВона побоюється, що українські посадовці дуже сподіваються на відновлення справедливості і, можливо, витрачають ту малу кількість ресурсів, що мають (scarce resources), на заочне судочинство (in ansentia trials).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЖодна велика справа не буде завершена за два або п\u0026rsquo;ять років через масштаби насильства та той факт, що воно триває так довго\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала вона.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов, головний прокурор України у справах про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, погоджується з цим. \u0026laquo;\u003cem\u003eМи граємо в довгу гру\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; зазначає він. Навіть якщо воєнного злочинця судитимуть і заочно засудять, то: \u0026laquo;\u003cem\u003eМи розуміємо, що через рік, два, три чи п\u0026rsquo;ять цим хлопцям не уникнути [реального] покарання\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов сказав, що він цінує міжнародну допомогу, але її координація стала \u0026laquo;\u003cem\u003eнайбільшим викликом\u003c/em\u003e\u0026raquo;, з яким зіткнулися органи правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, харківські прокурори використали новий блискучий криміналістичний набір, подарований Європейським Союзом, для ексгумації тіл в селі Коропи на північному сході України. Але поліцейський із підрозділу в Дмитрівці, що за 45 хвилин їзди на захід від Києва, сказав, що вони не бачили і не зустрічалися з міжнародними слідчими та не отримували від них жодного обладнання.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов також зазначив, що Україна хоче взяти на себе ініціативу в судовому переслідуванні цих справ, що є відмінністю від попередніх постконфліктних ситуацій, коли національна влада спочатку залишала процес на розгляд міжнародних трибуналів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eАле більшість українських слідчих мають невеликий досвід розслідування такого виду злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, \u003cstrong\u003eАндрій Андрійчук\u003c/strong\u003e, який приєднався до поліції в регіоні на захід від Києва два роки тому, сказав, що раніше його робота включала розслідування місцевих конфліктів або крадіжок худоби. Тепер воно включає \u0026laquo;\u003cem\u003eнабагато більше трупів\u003c/em\u003e\u0026raquo; (a lot more corpses), сказав він.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНедавнього сонячного дня його покликали в лісистий масив поблизу міста Дмитрівка. За кілька днів до цього в поліцію зателефонували лісники, які приїхали на [виявлену] могилу чоловіка. Загиблого \u003cstrong\u003eМиколу Медвідя\u003c/strong\u003e, якому було 56 років, поховали за паспортом; його капелюх висів на вершині хреста, зробленого з паличок.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЙого донька та двоюрідний брат впізнали його тіло. У місцевому моргу офіційно встановили причину смерті: постріл у груди, що спричинив смерть.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВідтоді його донька \u003cstrong\u003eМарія Тремало\u003c/strong\u003e не отримувала інформації від органів досудового розслідування. У кримінальному провадженні не знайшли жодного свідка, і незрозуміло, хто міг убити її батька і чому. Проте вона жадає справедливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМого батька ніколи не повернуть\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала вона. \u0026laquo;\u003cem\u003eАле я хотіла б, щоб винні були покарані\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗараз це видається майже неможливим [у цій справі].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ Коропах, селі під Харковом, матері пана Кетлера \u0026ndash; \u003cstrong\u003eНадії Кетлер\u003c/strong\u003e \u0026ndash; було невтішно, коли здійснювали ексгумацію та працювали слідчі. Вона побрела дорогою до іншої частини своєї земельної ділянки. Шестеро посадовців стояли біля тіла її сина, фотографували та документували факт впізнання тіла його найкращим другом \u003cstrong\u003eМихайлом Михайленком\u003c/strong\u003e, який виглядав скам\u0026rsquo;янілим і пахнув перегаром.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаступного дня тіло пана Кетлера було доставлено до міського моргу, де була встановлена\u0026nbsp; остаточна причина смерті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗрештою пані Кетлер зібралася з силами, щоб показати слідчим кратер, утворений бомбою, що вбила її сина, і привела поліцію до цього місця. Пані Кетлер стояла, дивлячись на дерева, які шелестіли від вітру. Вона ні з ким не розмовляла. Вона сказала, що не знає, чи обвинувальний вирок у судовому процесі у справі про воєнні злочини, якщо він колись буде, полегшить біль втрати її дитини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМені довелося двічі ховати свого сина\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; розповідала пізніше пані Кетлер. \u0026laquo;\u003cem\u003eРозумієте, це досить важко зробити один раз, і доведеться робити це вдруге. Нікуди не дінеться біль матері\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/merlin_207817173_864cbc71-0f25-4.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":545,"url":"jus-ad-bellum-vs-jus-in-bello-osoblivosti-kriminalnoi-vidpovidalnosti-za-st-437438-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1657534208,"date":"12.07.2022","views":4149,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_557059946_XL-min.jpg","mini_image":null,"name":"Jus ad bellum VS Jus in bello: особливості кримінальної відповідальності за ст. 437–438 КК України","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВоєнний злочин і злочин агресії (злочин проти миру) широко відомі в міжнародному праві. Обидва отримали своє юридичне закріплення, а також історичний прояв під час міжнародних кримінальних трибуналів.\u0026nbsp;Україна зіткнулася з обома категоріями зазначених злочинів у 2014 році після анексії Криму та розв\u0026rsquo;язання бойових дій у Донецькій і Луганській областях. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eНовий етап збройної агресії рф і білорусі з 24 лютого 2022 року дав реальну можливість українській правовій системі виконати свої функції в галузі міжнародного кримінального права ─ забезпечити ефективне та швидке розслідування з притягненням до відповідальності реальних російських військових на лаві підсудних, а не in absentia (заочно). \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас постає питання, чи готова система правосуддя України до цього, чи стали для неї ці злочини \u0026laquo;широко відомими\u0026raquo;? Некоректні підходи до кваліфікації таких злочинів за статтями Кримінального кодексу України (КК України) змушують негативно відповісти на ці питання.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗа вісім років війни міжнародні злочини мали всі шанси стати усталеними та зрозумілими для українського правосуддя, але не так сталося, як гадалося.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідомі випадки, коли участь у збройному конфлікті російських військовополонених та атаки на цивільні об\u0026rsquo;єкти кваліфікуються органами правопорядку та органами прокуратури як посягання на територіальну цілісність та недоторканність України (ст. 110 КК України)\u003c/span\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. За цією ж статтею Офісом Генерального прокурора повідомляється про підозру й окремим вищим посадовим особам рф, зокрема міністру оборони рф і командувачу східного військового округу зс рф\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftn2\" name=\"_ftnref2\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Маємо також і випадки оцінки вбивства цивільних осіб як злочину агресії (ст. 437 КК України).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТакі підходи до кваліфікації помилкові, на що, зокрема, вказувала ОБСЄ\u003c/span\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftn3\" name=\"_ftnref3\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. Пропонуємо звернутися до термінології міжнародного права, яка демонструє, у чому саме полягає хибність наведених підходів. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eJus ad bellum і Jus in bello\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eМіжнародне право містить два терміни, які необхідно розглянути в контексті кваліфікації згаданих злочинів, \u0026mdash; \u003ci\u003ejus ad bellum / jus contra bellum\u003c/i\u003e (право на війну / заборона війни) і \u003ci\u003ejus in bello\u003c/i\u003e (правила ведення війни / право під час війни).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерший термін пройшов певну еволюцію та наразі передбачає \u003cstrong\u003eзаборону розв\u0026rsquo;язання будь-яких міждержавних спорів силою\u003c/strong\u003e та індивідуальну кримінальну відповідальність \u003cu\u003eвищих посадових осіб держави\u003c/u\u003e за злочин агресії, а також відповідальність держави за міжнародно-протиправне діяння.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eДруге поняття існує окремо від першого та встановлює \u003cstrong\u003eправила ведення збройного конфлікту\u003c/strong\u003e \u0026mdash; міжнародне гуманітарне право (МГП). Воно не оцінює правомірність участі сторін у конфлікті, а сприймає це як подію, яка вже відбулася. Головна мета МГП \u0026mdash; зменшити негативні наслідки конфлікту для захищених осіб (цивільних осіб, поранених, полонених тощо) і встановити базові правила ведення конфлікту для сторін, за серйозне порушення яких винні особи несуть кримінальну відповідальність (воєнні злочини).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eМГП має свою специфіку, яка багато кому не імпонує. Вона полягає в закріпленні статусу комбатанта, зокрема за військовими сторін міжнародного збройного конфлікту (МЗК). Цей статус передбачає легальне право брати участь у конфлікті без загрози кримінальної відповідальності для його учасника. Мова йде, наприклад, про завдання смерті військовим противника, здійснення атак на військові об\u0026rsquo;єкти тощо.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас у МЗК кримінальна відповідальність передбачена за вчинення воєнних злочинів. Наприклад, сторони конфлікту не можуть застосовувати заборонені види зброї або здійснювати цілеспрямовані напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯк уже згадувалося, МГП не оцінює правомірність збройного конфлікту, а тому метою згаданого статусу комбатанта не є спроба звільнити від відповідальності за збройну агресію \u003ci\u003e(jus ad bellum)\u003c/i\u003e. МГП лише має намір урегулювати те, від чого людство наразі не змогло відмовитися, а саме \u0026mdash; збройні конфлікти. Іншими словами, МГП визнає той факт, що збройні конфлікти досі відбуваються, а тому встановлює універсальні правила їх ведення. Це водночас не є визнанням правомірності агресії в межах jus in bello.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯкби до військових ставилися не як до комбатантів, а як до звичайних злочинців, то вони не були б зацікавлені в дотриманні МГП через небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності за сам факт участі в конфлікті. Іншими словами, не мало б значення, чи обстрілювати цивільні об\u0026rsquo;єкти або використовувати заборонену зброю, адже ризик кримінальної відповідальності буде завжди нависати й без цих воєнних злочинів. Військові також перестали б розглядати опцію здачі в полон противнику для збереження життя, навіть коли це зумовлено складними обставинами поранення, оскільки їх за будь-яких обставин очікувало б потенційне притягнення до кримінальної відповідальності в чужій країні. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТаким чином, гарантія непритягнення до кримінальної відповідальності за саму лише участь у збройному конфлікті насправді націлена на стимулювання гуманної поведінки учасників збройного конфлікту стосовно одне одного та захищених осіб.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПід час кваліфікації злочинів у національній правовій системі важливо враховувати наведені положення міжнародного права, адже вони є визначальними для її правильності та відповідності міжнародним зобовʼязанням. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПравила кваліфікації\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерейдімо від теорії міжнародного права до практичних порад щодо кваліфікації злочинів у національній правовій системі. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eФакт\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e збройної агресії РФ у 2014 році та \u003cb\u003eфакт\u003c/b\u003e продовження її зараз разом із білоруссю є предметом \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e. На сьогодні за агресію, що, серед іншого, може включати незаконний перетин кордону та посягання на територіальну цілісність України, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 437 КК України, але лише \u003cu\u003eвищих посадових осіб\u003c/u\u003e рф, які планували, готували, розв\u0026rsquo;язали та ведуть збройну агресію проти України. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЦе пов\u0026rsquo;язано з тим, що наведений перелік дій об\u0026rsquo;єктивно вимагає від виконавця зовсім інших можливостей за посадою, становищем у владній верхівці, ніж у рядового військового. Римський статут Міжнародного кримінального суду пояснює це так: \u003ci\u003eзлочин агресії може бути вчинений особою, яка контролює або спрямовує політичні чи військові дії держави\u003c/i\u003e.\u003cspan\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСаме за логікою міжнародного права та суттю злочину агресії рядові російські військовослужбовці не можуть нести відповідальність за ст. 437 КК України, оскільки не належать до переліку суб\u0026rsquo;єктів вчинення цього злочину. Ба більше, вони не можуть нести відповідальність за незаконний перетин кордону, посягання на територіальну цілісність України в умовах збройного конфлікту як за злочини проти національної безпеки, адже мають статус комбатанта відповідно до МГП, тобто не підлягають кримінальній відповідальності за факт участі в конфлікті задля дотримання правил і звичаїв ведення війни. Водночас це не поширюється на відповідальність за воєнні злочини. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ огляду на це повідомляти про підозру командувачу східного військового округу зс рф та міністру оборони рф цілком логічно за ст. 437 КК України, але аж ніяк не за ст. 110 КК України. Не виправдані і спроби одночасної кваліфікації обох статей, адже щодо ст. 110 КК України злочин агресії за ст. 437 КК України є спеціальним складом, оскільки вчиняється в умовах збройного конфлікту та з порушенням принципів міжнародного права.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПрипускаємо, що паралельна кваліфікація цих статей зумовлена спробою органів правопорядку охопити не лише сам факт злочину агресії, тобто напад і посягання на територіальну цілісність України, але також і його наслідки \u0026mdash; загибель людей, що є кваліфікуючою ознакою за ч. 3 ст. 110 КК України. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eМожна погодитися з тим, що ст. 437 КК України охоплює лише \u003cb\u003eфакт \u003c/b\u003eзбройної агресії (\u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e), а не її руйнівні наслідки загалом і порушення МГП (\u003ci\u003ejus in bello\u003c/i\u003e). Але в цьому твердженні захована і відповідь, адже порушення МГП у ході збройної агресії є воєнними злочинами за ст. 438 КК України (\u003ci\u003ejus in bello\u003c/i\u003e), що вчиняються стосовно захищених об\u0026rsquo;єктів та осіб, наприклад лікарень, релігійних споруд, полонених, цивільних та інших. Тобто говорити про кваліфікацію в цих умовах за ст. 110 КК України не доводиться.\u003cspan\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКоротко підсумуємо\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e1) якщо вища посадова особа рф вчиняє злочин агресії, то це \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e, кваліфікація відбувається ст. 437 КК України;\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e2) якщо простежується вчинення воєнних злочинів, то дії осіб підлягають кваліфікації за ст. 438 КК України, причому \u0026laquo;вищий\u0026raquo; чи рядовий статус виконавця значення не має.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003chr align=\"left\" size=\"1\" width=\"33%\" /\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПост у соціальній мережі Facebook на сторінці Національної поліції України від 07.03.2022. URL: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/UA.National.Police/posts/285343363735701\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.facebook.com/UA.National.Police/posts/285343363735701\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПублікація \u0026laquo;Російські окупанти обстріляли місто Павлоград на Дніпропетровщині \u0026mdash; розпочато розслідування\u0026raquo; на сайті Дніпропетровської обласної прокуратури. URL: \u003ca href=\"https://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=312677\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=312677\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn2\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftnref2\" name=\"_ftn2\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Публікація в соціальній мережі Facebook на сторінці Ірини Венедіктової від 02.05.2022. URL: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/VenediktovaIryna/posts/379989774138697\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.facebook.com/VenediktovaIryna/posts/379989774138697\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПовідомлення про підозру та повістка про виклик Шойгу С. Г. на 16.05.2022,17.05.2022,18.05.2022. URL: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-soigu-sg\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-soigu-sg\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn3\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftnref3\" name=\"_ftn3\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Report of the OSCE Moscow Mechanism\u0026rsquo;s mission of experts, 13 April 2022. URL: \u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/515868\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.osce.org/odihr/515868\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (сторінка 12)\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_557059946_XL-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":541,"url":"inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656677232,"date":"11.07.2022","views":1002,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastvaka-37.png","mini_image":null,"name":"Інші види сексуального насильства. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТермін \u0026laquo;сексуальне насильство\u0026raquo; використовується для визначення актів сексуального характеру, нав\u0026rsquo;язаних силою або примусом, наприклад, спричинених через страх застосування насильства, примусу будь-якого характеру, затримання, психологічного насильства чи зловживання владою, спрямованих проти будь-якої жертви \u0026ndash; чоловіка, жінки, хлопчика або дівчинки. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про інші види сексуального насильства як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1H6nX658evuAMl3wIkuDK_LijiRJf2Rza/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1H6nX658evuAMl3wIkuDK_LijiRJf2Rza/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastvaka-37.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":540,"url":"zgvaltuvannya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656676962,"date":"07.07.2022","views":872,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-33.png","mini_image":null,"name":"Зґвалтування. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСексуальне насильство в умовах збройного конфлікту, на жаль, залишається досить поширеною категорією злочинів і має латентний характер порівняно з іншими порушеннями. Незважаючи на те, що подібні діяння можуть мати місце в умовах вчинення також інших посягань на захищених осіб, МГП категорично забороняє будь-які форми сексуального насильства стосовно особи як форми жорстокого поводження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про зґвалтування як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1E86H9VIv8Kyd3B4pd5K-o5ZmjOyEcgMu/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1E86H9VIv8Kyd3B4pd5K-o5ZmjOyEcgMu/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-33.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":564,"url":"justtalk-23-status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini","video":"jTiYWTh9av8","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659623470,"date":"07.07.2022","views":459,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-10.jpg","mini_image":null,"name":"JustTalk #23. Статус «Військовополонений» – новий виклик для системи правосуддя в Україні?","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро статус військовополонених, вимоги міжнародного гуманітарного права та їх застосування в умовах війни, юридичний вимір всіх дій стосовно військовополонених, політико-правову проблему обміну, кваліфікацію дій військовополонених за національним законодавством та практику розслідувань злочинів, де підозрюваними є військовополонені, дивіться у черговому випуску дискусії JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМодераторка:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eВіра Михайленко, суддя ВАКС.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУчасники дискусії:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eДмитро Коваль, юрист-міжнародник, к.ю.н., факультет правничих наук НаУКМА, експерт Truth Hounds\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eАліна Павлюк, Начальник організаційно-методичного відділу управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper доступний для перегляду та завантаження за посиланням: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3uuhcCG\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"військовополонені, війна, збройний конфлікт","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-10.jpg","tags":[{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":561,"url":"gromadyani-ukraini-yakih-nezakonno-mobilizuvali-do-lav-armii-derzhavi-agresora-hto-voni-derzhzradniki-chi-vijskovopoloneni--justtalk-context-epizod-14","video":"8Qa_8bzUsFU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659621697,"date":"29.06.2022","views":390,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/mobilizaciya.jpg","mini_image":null,"name":"Громадяни України, яких незаконно мобілізували до лав армії держави-агресора. Хто вони: держзрадники чи військовополонені? | JustTalk Context. Епізод 14","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ даному епізоді \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e в умовах війни разом з Дар`єю Свиридовою, адвокаткою, експерткою Ukrainian Legal Advisory Group, та Віталієм Секретарем, першим заступником керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, говоримо про актуальні питання незаконної мобілізації громадян України державою-агресором, а саме про випадки примусової мобілізації на території АР Крим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкий правовий статус мають українські громадяни: держзрадники чи військовополонені?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eСкільки осіб здалися в український полон після примусової мобілізації до лав рф?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк перевіряють, чи під примусом особа вступила в збройні сили ворога? Та що про це каже міжнародне право?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Громадяни України, яких незаконно мобілізували до лав армії держави-агресора. Хто вони: держзрадники чи військовополонені?\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"військовополонені, війна, збройний конфлікт","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/mobilizaciya.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":539,"url":"skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656325384,"date":"28.06.2022","views":1235,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Picture1-2.png","mini_image":null,"name":"Скорочення підстав, за яких застосування сили є юридично допустимим","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ нескінченній лавині новин, у яких ми бачимо зображення жахливих подій, причин для надії може виявитися небагато. Але вони наявні та готові до втілення. Одна із них \u0026ndash; це \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220316-ORD-01-00-EN.pdf\"\u003eрішення \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eМіжнародного суду ООН про тимчасові заходи щодо російсько-українського збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/author/richard-mackenzie-gray-scott/\"\u003eRichard Mackenzie-Gray Scott\u003c/a\u003e), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eReducing the Grounds Upon Which the Use of Force is Legally Permissible (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/05/20/reducing-the-grounds-upon-which-the-use-of-force-is-legally-permissible/\"\u003e\u003cem\u003eMay 20, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eна замовлення JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ захованому в кінці пункті 59 Суд стверджує: \u0026laquo;\u003cem\u003eПонад те, сумнівно, що Конвенція, у світлі її об\u0026rsquo;єкта та мети, дозволяє Договірній Стороні одностороннє застосування сили на території іншої держави з метою запобігання або покарання за нібито геноцид\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча можуть бути і ті, хто ставить собі запитання, чи пішов Суд далі, ніж було потрібно на цьому конкретному етапі \u0026ndash; наприклад, \u003ca href=\"https://macmillan.yale.edu/news/dallaire-speaks-atrocity-prevention\"\u003eприхильники\u003c/a\u003e гуманітарної інтервенції або ті, хто із зрозумілих причин вагається щодо передчасних заяв з питань, які можуть виникнути перед Судом у майбутньому \u0026ndash; позиція Суду є значущою із причини, яка буде описана нижче. Але перш ніж далі коментувати це рішення, необхідно зробити невелике застереження. Нижче наведено три взаємопов\u0026rsquo;язані аспекти. По-перше, необхідно визначити, в який момент межі того, що є або можна обґрунтовано вважати законною поведінкою, розширюються настільки, що перетинаються з такою поведінкою, яка водночас є неправильною. По-друге, яким чином використовується концепція запобігаючої самооборони (anticipatory self-defence)\u003ca href=\"applewebdata://574ABAB4-4000-4857-963C-9E0BBFF28314#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026ndash; зокрема, зважаючи на те, що вона, можливо, несприятливо співвідноситься з принципом правової визначеності. І нарешті, по-третє, міркування про те, чому цій концепції не повинно бути місця в законі, що регулює застосування сили, є закликом, що може бути частиною більш широкого руху, спрямованого на скорочення підстав, на яких застосування сили є юридично дозволеним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eРозширення меж законної поведінки\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМоніка Хакімі (Monica Hakimi) \u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=5828\u0026amp;context=mlr\"\u003eстверджує\u003c/a\u003e, що надаючи обґрунтування своєї поведінки із використанням юридичної мови, звичної в дискусіях про міжнародний правопорядок, держави сприяють активнішому використанню норм міжнародного права. Практика пошуку підстав, які могли б виправдати поведінку держави, передбачає, що держави звертаються до положень, встановлених реальними або уявними міжнародними правилами (оспорюваними чи усталеними). Якщо держави прагнуть шукати і знаходити підстави для того, щоб їх поведінка була визнана законною, це означає, що правила, які використовуються в цьому процесі, мають певне значення, інакше навіщо було б посилатися на них і намагатися використовувати їх. Але що, якщо такі процеси використовуватимуться, щоб створити видимість турботи про ці правила та те, що вони собою представляють, але водночас підриваючи їх? Успішність політики держав часто залежить від витонченості дій, а не від нахабства, яке полягає в прямому ігноруванні законів. Краще взаємодіяти з цими законами через юридичну дискусію, навіть якщо немає наміру їх дотримуватися, тому що це створюватиме видимість намагання дотримуватись правил, при цьому виражаючи повагу до пов\u0026rsquo;язаних процедур оскарження. Що, якщо саме ця практика є частиною того, що можна охарактеризувати як виворіт міжнародного правового порядку (underbelly of the international legal order), коли закон фактично допускає неправильну поведінку? Катарина Пістор (Katharina Pistor) у своїй викривальній \u003ca href=\"https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691178974/the-code-of-capital\"\u003eкнизі\u003c/a\u003e наводить конкретні приклади того, як закони розробляються та використовуються тими, хто може собі це дозволити, щоб просувати свої інтереси, розсуваючи межі законного. У результаті збільшується зона перетину того, що є законним і того, що є неправильним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЗапобігаюча самооборона та (відсутність) правової визначеності\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоли в контекст щодо застосування сили державами запроваджується ідея розширення поведінки, яка є законною або може бути добре обґрунтована як така, здається, що міжнародне право перебуває в неприглядному стані. Ненсі Сімонс (Nancy Simons) \u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2017/04/25/the-legality-surrounding-the-us-strikes-in-syria/\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e, що держави тлумачать \u0026laquo;\u003cem\u003eвинятки із заборони застосування сили інноваційним способом\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча попередні порушення цього правила не дають підстав для виправдання нових порушень, за умови, що попередні порушення можуть створити нові шляхи для створення звичаю, заснованого на практиці держав та \u003cem\u003eopinio juris\u003c/em\u003e, така поведінка є ознакою відсутності чіткості закону через елементи, які до цього додаються. \u003cstrong\u003eЯкщо має існувати верховенство права на міжнародному рівні, то правова визначеність, вірогідно, має бути його частиною. Проте існує сумнів, чи правила про застосування сили відповідають цьому принципу, зокрема через концепцію, яка наразі додається до цих правил\u003c/strong\u003e. Точні правила надають чіткість у визначенні того, яка поведінка є правомірною, а яка \u0026ndash; ні. Проблема полягає в тому, що якщо спроби зробити закон (правило) максимально визначеним призводять до надмірної визначеності, тоді правило може потрапити в \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/drafting-legislation-9781849464284/\"\u003eпастку надмірної вичерпності\u003c/a\u003e\u0026raquo; (trap of over-exhaustiveness) (стор. 91) \u0026ndash; тобто, поведінка, не зазначена явно, стає юридично допустимою, навіть якщо вона призводить до тих самих або подібних результатів, що й поведінка, яка є незаконною згідно з тим самим правилом. Тому дуже важливо знайти баланс, щоб уникнути створення двозначності щодо того, які правові наслідки створює та чи інша поведінка.\u003cstrong\u003e Відсутність чіткості в законі означає, що тим, хто маніпулює правилами та юридичною мовою, легше розширювати межі того, що вважається законною поведінкою, ніж якби закон був чіткішим.\u003c/strong\u003e У цьому зв\u0026rsquo;язку \u003cstrong\u003eіснує концепція\u003c/strong\u003e, яка нині регулює застосування сили \u0026ndash; вона \u003cstrong\u003eнадає простір для висунення юридичних аргументів, які розширюють межі того, що можна вважати юридично допустимою поведінкою. Це концепція запобігаючої самооборони.\u003c/strong\u003eЗапобігаюча самооборона розуміється як збройний напад держави на іншу державу, який можна тлумачити як спробу оборонних дій у відповідь на видиму ймовірність того, що інша держава може застосувати силу в певний момент у майбутньому, але фактично цього не зробила (\u003cem\u003eдетальніше на прикладі України див. \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu\"\u003e\u003cem\u003eстаттю Марко Мілановича у перекладі JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026ndash; прим. ред.\u003c/em\u003e). \u003cstrong\u003eЦю концепцію потрібно усунути.\u003c/strong\u003e Її наявність є частиною \u0026ldquo;хвороби\u0026rdquo; міжнародного права та \u003ca href=\"https://academic.oup.com/clp/article-abstract/74/1/101/6333482?redirectedFrom=fulltext\"\u003eвбиває його\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНезалежно від того, які терміни використовуються у цій концепції (наприклад, \u0026laquo;неминучий\u0026raquo; (imminent) або \u0026laquo;негайний\u0026raquo; (immediate)) для спроб довести її сумісність з чинними правилами \u0026ndash; наприклад, із статтею 51 \u003ca href=\"https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text\"\u003eСтатуту ООН\u003c/a\u003e, яка передбачає вчинення \u0026laquo;збройного нападу\u0026raquo; (if an armed attack occurs), що (принаймні текстуально) не означає та не передбачає прогнозу щодо можливого майбутнього, \u0026ndash;\u003cstrong\u003e суть цієї концепції робить її іграшкою в руках тих, хто вміє загортати виправдання своєї поведінки в юридичні аргументи, зокрема в тих випадках, коли існує значне відхилення від того, що є позитивним правом.\u003c/strong\u003e Застосування сили може бути \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/ethics-and-international-affairs/article/abs/whats-wrong-with-preventive-war-the-moral-and-legal-basis-for-the-preventive-use-of-force/D8F383759A1F45A941123180876999D0\"\u003eнеправильним\u003c/a\u003e, навіть якщо воно є законним. Дії із самооборони не можуть бути неправильними (за умови належного контексту та способу їх вчинення). \u003cstrong\u003eВодночас, дії або реакції, засновані на припущенні, що щось \u003cem\u003eможе\u003c/em\u003e статися у невідомий момент у майбутньому, очевидно, не є самообороною. Це правопорушення, хоча такого типу, яке могло б насправді забезпечити практичний захист залежно від асиметрії сили між сторонами або відсутності такої асиметрії. Незалежно від того, чи йдеться про секунди чи роки, нині не існує методів з абсолютною точністю передбачити, що може статися в майбутньому та як саме\u003c/strong\u003e. Адже існує різниця між знанням чогось і думкою, що ми щось знаємо. \u003ca href=\"https://www.vox.com/2018/9/26/17905796/nuclear-war-1983-stanislav-petrov-soviet-union\"\u003eСтаніслав Петров\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eвваважається, що він відвернув \u0026ldquo;ядерну війну\u0026rdquo;, адже за всіх підстав та необхідності застосувати ядерну зброю у відповідь на гадане повідомлення про ядерну атаку не зробив цього \u0026ndash; прим. ред.\u003c/em\u003e) якимось чином усвідомлював, що він не знає, чи США розпочали збройний напад на колишній Радянський Союз у 1983 році, хоча автоматизована система (неправильно) повідомила його про це. Якби Станіслав вірив у концепцію превентивної самооборони, могла б початися ядерна війна. Якщо ця історія чогось нас вчить, так це того, що ми не можемо знати, що має статися в майбутньому. Може мати місце реакція на припущення, або можуть мати місце дії, засновані на розрахунках з урахуванням будь-яких факторів, але в такому випадку такі прогнози, ймовірно, будуть такими ж точними, як \u003ca href=\"https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691178288/expert-political-judgment\"\u003eшимпанзе, що кидає дротики в мішень у грі в дартс (або ще менш точними)\u003c/a\u003e. Але якщо починати дії на основі цих неповних знань, це все одно буде першим ударом. Навіть найкраща доступна розвідувальна інформація не є кришталевою кулею, хоча деякі можуть вважати її такою. Існують ситуації, коли самооборона є як необхідною, так і виправданою, зокрема відповідно до міжнародного права. Однак така поведінка не має базуватися на будь-яких \u0026laquo;превентивних\u0026raquo; міркуваннях, які сприяють довільному розумінню ситуації. Адже в кінцевому підсумку саме на таке розуміння ситуації спираються всі спроби (хай навіть і марні) \u003ca href=\"https://columbialawreview.org/content/evaluating-the-imminence-of-a-cyber-attack-for-purposes-of-anticipatory-self-defense/\"\u003eвизначити і обґрунтувати\u003c/a\u003e такі речі, як \u0026laquo;неминучість\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/\"\u003eостаннє вікно можливостей\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003cem\u003e(цитується центральний аргумент статті Марко Мілановича, на переклад якої ми посилаємось вище \u0026ndash; прим. ред\u003c/em\u003e.), \u0026laquo;відсутність розумного шансу для повернення назад\u0026raquo; або будь-яке інше формулювання чи вигадане обґрунтування у контексті сучасного світу, де руйнування може статися за лічені секунди просто натисканням кнопки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДехто може \u003ca href=\"chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https:/repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1259\u0026amp;context=mjil\"\u003eвважати\u003c/a\u003e \u0026laquo;\u003cem\u003eабсурдним припускати, що міжнародне право вимагає від держави \u0026laquo;спочатку прийняти удар\u0026raquo;, коли вона могла б ефективно захищатися, діючи превентивно\u003c/em\u003e\u0026raquo;, але принаймні варто подумати про те, якою була б емпірична ефективність (у коротко- і довгостроковій перспективі), коли б слабкіша держава починала атаку на більш сильну державу, перш ніж піддатися нападу, включаючи небезпеку надання сильній державі юридичного виправдання для застосування сили для самооборони. \u003cstrong\u003eПозиції, що виступають за існування та використання запобігючої самооборони, здається, не помічають, що ця концепція може принести користь лише потужним у військовому плані державам \u0026ndash; особливо порівняно з тими, які є значно слабшими.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eВажко уявити, як напад на порівняно сильнішу державу принесе суттєву користь для слабшої держави, коли обидві сторони застосовують силу.\u003c/strong\u003e Якщо ж розглядати цю динаміку у зворотному напрямі, це може забезпечити утримання від застосування сили, оскільки менш потужна у військовому плані сторона двічі подумає про напад на свого більш могутнього опонента, якщо останній здійснить демонстрацію сили з метою попередження подальшої ескалації. Однак, хоча винятки можливі, \u003cstrong\u003eефективна самооборона, очевидно, залежить від ступеня асиметрії сили між сторонами. Це означає, що значні розбіжності у силі можуть зробити ефективність випереджувальних дій слабшої держави мінімальною або взагалі позбавити їх ефективності \u0026ndash; як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. \u003c/strong\u003eАльтернативна позиція полягає в тому, що якщо в законі відсутня будь-яка концепція запобігаючої самооборони, це може значно погіршити становище тих, хто вижив після збройного нападу в державі, яка чекала нападу, перш ніж законно застосувати силу у відповідь. Але чи справді випереджувальне (запобігаюче) застосування сили захищає від цієї проблеми? Чи є приклади застосування сили державою в очікуванні можливого нападу на неї, коли ця держава запобігала чи навіть пом\u0026rsquo;якшувала шкоду та страждання, що випливали б із застосування сили проти неї? Навіть гіпотетично важко уявити, як використання випереджувальної сили допомагає зусиллям самооборони запобігти або обмежити подальші збройні дії та пов\u0026rsquo;язану з ними шкоду значущим чином \u0026ndash; за винятком ситуацій, коли держава використовує непропорційну силу, що припиняє конфлікт до його початку. Проте якщо в законі, який регулює застосування сили, передбачена запобігаюча самооборона, це може принести користь певним державам, що мають здатність і бажання захищати та просувати свої інтереси за допомогою дипломатії канонерок, коли реальною метою є не забезпечення деескалації, а військова ескалація.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eШирший рух за скорочення підстав для юридично допустимого застосування сили\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПричина, з якої рішення Міжнародного суду ООН (ICJ) заслуговує на увагу, полягає в тому, що воно стосується іншої особливості права, яке регулює застосування сили, зокрема пов\u0026rsquo;язаних спроб захистити застосування сили \u0026ndash; \u003cstrong\u003eйдеться про односторонню гуманітарну інтервенцію \u003c/strong\u003e(unilateral humanitarian intervention) (на відміну від \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/humanitarian-assistance-intervention-humanitarian-grounds\"\u003eгуманітарної допомоги\u003c/a\u003e). Це ще одне поняття, яке (неправильно) використовувалося для виправдання застосування летальної сили, іноді з \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/books/rescuing-human-rights/9844D3BFA03F13372980E7A0AD51C72E\"\u003eневизначеністю, перебільшенням та неоколоніальним підтекстом\u003c/a\u003e\u0026raquo; (стор. 121). Але Суд, схоже, висловився проти такої позиції захисту як частини аргументів, які стверджують, що певні види застосування сили є юридично допустимими. Якщо таке тлумачення правильне, то рішення Суду допомагає скоротити підстави, які держави можуть використовувати, щоб намагатися виправдати порушення закону. Також було зазначено, що додатковим засобом обмеження ще одного \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/three-options-for-the-veto-power-after-the-war-in-ukraine/\"\u003e\u0026laquo;(неписаного) винятку\u003c/a\u003e\u0026raquo; із заборони застосування сили є реформування права вето в Раді Безпеки ООН. \u003cstrong\u003eПодальше скорочення цих підстав включає усунення концепції запобігаючої самооборони, яка передбачає створення ще однієї \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo; застосування сили, і ліквідацію цієї концепції та відповідної \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo;, перш ніж подальше використання такої \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo; зведе реальний закон нанівець.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВинятки не підтверджують правил. Вони послаблюють їх.\u003c/strong\u003e Хоча збройний конфлікт є невід\u0026rsquo;ємною частиною \u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2865\u0026amp;context=articles\"\u003eроботи\u003c/a\u003e міжнародного права та \u0026laquo;\u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2864\u0026amp;context=articles\"\u003eпобудови міжнародного співтовариства\u003c/a\u003e\u0026raquo;, заборона на застосування сили має на меті захист від збройного насильства, яке дуже часто завдає невиправданої шкоди. Проте міжнародному праву важче зробити це, якщо неоднозначні винятки продовжують робити його правила схильними до \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.project-syndicate.org/onpoint/special-tribunal-putin-crime-of-aggression-by-murray-hunt-2022-03\"\u003eподвійності\u003c/a\u003e\u0026raquo;. \u003cstrong\u003eПравосуддя, яке верховенство права прагне доповнити, на міжнародному рівні вже є \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/the-thin-justice-of-international-law-9780198704041?cc=br\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003e\u003cstrong\u003eдостатньо \u0026laquo;тонким\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e. Те, що може його зміцнити \u0026ndash; це більше чіткості в чинних правилах, зокрема тому, що забезпечення такої чіткості має потенціал стримувати розширення меж того, що є законним, настільки, що вони перетинаються з тим, що є неправильним. \u003c/strong\u003eДосить вже державам допускати порушення моралі у своїй поведінці. І досить вже мати правила, які сприяють таким процесам і результатам, право, яке використовується як засіб комунікації, щоб намагатися виправдати певні дії чи бездіяльність, підвищуючи їх легітимність в очах суспільства незалежно від того, чи такі дії чи бездіяльність насправді є законними. \u003cstrong\u003eКоли однією з функцій міжнародного права є легітимація протиправної поведінки шляхом участі в дискусіях з використанням аргументів, які посилаються на фактичні та уявні норми міжнародного права, це викликає занепокоєння. Насправді ця функція не має існувати.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто подумати, \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.prospectmagazine.co.uk/essays/how-to-stop-a-new-cold-war\"\u003eщо означає побудувати міжнародний порядок, який забороняє насильство в усіх сферах\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Один із способів продовжити ці спроби \u0026ndash; відмовитися від концепцій, які, як ракова пухлина, чіпляються за правила застосування сили, тим самим сприяючи принаймні деяким винаходам, що намагаються створити винятки із заборони на\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eнасильство шляхом використання будь-якої конструкції слів, і таким чином зменшуючи правову визначеність у цьому процесі. Закони залишаються незрозумілими на користь тих, хто має силу. Їх спрощення може скоротити підстави для держав, які використовують недостатню визначеність як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/after-hegemony-the-law-on-the-use-of-force-and-the-ukraine-crisis/\"\u003eвідкритість до обговорення, щоб створити простір для досягнення своїх цілей\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Реалізація правової визначеності на практиці означає скорочення цих підстав, які передбачають спотворені версії юридично допустимої поведінки. Це краще, ніж навпаки, коли невизначеність щодо того, що є незаконним, уможливлює поведінку, яка цілком може бути саме такою. Нині підтримка статус-кво зберігається, адже суб\u0026rsquo;єкти, які володіють владою зловживати міжнародними правилами через поведінку, що супроводжується легалістичною риторикою, продовжують мати таку можливість. \u003cstrong\u003eЦе красива риторика, але за нею стоять злочинні наміри. \u003c/strong\u003eЗакон не завжди об\u0026rsquo;єктивний і може включати рішення, які повністю засновані на суб\u0026rsquo;єктивності. Посилання на юридичні норми у спробах об\u0026rsquo;єктивно поглянути на проблеми передбачає використання конструкцій, які можуть намагатися бути об\u0026rsquo;єктивними, \u003ca href=\"https://academic.oup.com/icon/article/7/3/468/703178\"\u003eале іноді такими не є\u003c/a\u003e. Поки в законі є достатня двозначність, що створює незрозумілі винятки з нього, зберігатиметься можливість використовувати закон як авторитетне обґрунтування поведінки, яка призводить до смерті та страждань. \u003cstrong\u003eНастав час скоротити межі поведінки, яка є законною, але неправильною, а ще краще запобігти їй повністю. Одним із способів цього є перегляд правил, які мають на меті обмежити застосування сили \u0026ndash; ці правила мали б\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосуватися запобігання збройному насильству, але детальний аналіз свідчить, що іноді вони стосуються майже всього, окрім такого запобігання\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e[\u003cem\u003eЩира подяка Елені Абруші, Дапо Аканде, Елізабет Стаббінс Бейтс, Таруну Хайтану, Кейт О\u0026rsquo;Ріган, Кеті Пентні та Юену Сміту за їхні корисні відгуки щодо першої версії статті.\u003c/em\u003e]\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://574ABAB4-4000-4857-963C-9E0BBFF28314#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Правова доктрина нескінченно обговорює різні концепції самооборони, як мінімум: превентивну (preventive), випереджувальну (pre-emptive), запобігаючу (anticipatory) та перехоплюючу самооборону (interceptive self-defence endlessly) \u0026ndash; прим. ред.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Picture1-2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":534,"url":"kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655192162,"date":"21.06.2022","views":1925,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-06-14-o-1050.png","mini_image":null,"name":"КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації (далі \u0026ndash; зс рф) разом з іншими підрозділами та військовими формуваннями рф, діючи за наказом керівництва рф і зс рф, здійснили пуски крилатих і балістичних ракет по військових і цивільних об\u0026rsquo;єктах на території України та широкомасштабне військове вторгнення на територію суверенної держави\u003ca href=\"applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ період з 5 години ранку 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи зс рф та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації окремих територій України, зокрема населених пунктів України. Ці дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також використанням броньованої техніки та іншого озброєння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа повідомленням Генерального прокурора Ірини Венедиктової, станом на 9 червня 2022 року за результатами розслідування вказаних злочинів повідомлено про підозру 104 особам, обвинувальні акти щодо 8 осіб передано до суду. Частина з них уже під владою України, оскільки були взяті в полон Збройними Силами України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаном на 9 червня 2022 року органами правопорядку до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 15\u0026nbsp;854 злочинів, передбачених ст. 438 Кримінального кодексу України, а саме порушень законів і звичаїв війни, тобто воєнних злочинів \u0026ndash; наймасовішої категорії міжнародних злочинів, що вчиняються на території України. Це зумовлює необхідність перевірити російських військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на причетність до вчинення вказаних й інших злочинів на території України та притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб. Щоб це стало можливим, стосовно таких військовополонених \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eздійснюються відповідні процесуальні дії та розв\u0026rsquo;язуються питання про повідомлення про підозру, застосування запобіжних заходів та про звернення до суду з обвинувальним актом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаразі в судовій практиці вже є перші обвинувальні вироки про засудження російських військовополонених, після набрання чинності яких розв\u0026rsquo;язуватиметься питання про їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак ані чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі \u0026ndash; КПК України), ані Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, ані Порядок тримання військовополонених не регламентують особливості кримінального провадження щодо військовополонених. \u003c/strong\u003eВодночас\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eТретя Женевська конвенція (далі \u0026ndash; Третя конвенція)\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e встановлює додаткові процесуальні гарантії кримінального провадження щодо військовополонених (глава ІІІ частини VІ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, кримінальне провадження щодо військовополонених має здійснюватися з урахуванням вимог відповідних договірних норм міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожна виділити такі основні засади, яких слід дотримуватися під час здійснення кримінального провадження щодо військовополоненого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Оперативність кримінального провадження\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\r\n\u003cp\u003e1.1. Кримінальне провадження щодо військовополоненого повинно здійснюватися в найкоротший строк\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Забезпечення участі захисника військовополоненого-підозрюваного, обвинуваченого\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.1. Участь захисника в кримінальному провадженні щодо військовополоненого обов\u0026rsquo;язкова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.2. Україна має надати державі-покровителю (Protecting Power) або Міжнародному комітету Червоного Хреста (далі \u0026ndash; МКЧХ) як субституту список адвокатів, які можуть забезпечити кваліфікований захист військовополонених у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й обрання запобіжного заходу стосовно військовополоненого\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.1. Після повідомлення про підозру військовополоненому слідчий, прокурор повідомляє державу-покровителя, представника військовополонених про це (ст. 104(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.2. У такому повідомленні, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрізвище та ім'я військовополоненого, його звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер, дату народження, професію, якщо вона є.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eМісце інтернування або ув'язнення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст підозри.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.3. Таке повідомлення має здійснюватися не пізніше як за три тижні до підготовчого судового засідання. Відлік цього тритижневого строку починається з дня одержання державою-покровителем такого повідомлення за повідомленою нею адресою (ст. 104(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.4. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою допускається у виняткових випадках і не повинно на стадії досудового розслідування перевищувати три місяці (ст. 103(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.5. Військовополонені тримаються під вартою (у випадку застосування до них цього запобіжного заходу) у спеціально відведених для цього місцях для відбуття дисциплінарних стягнень військовополоненими з дотриманням вимог ст. 78, 97, 98, 126 Третьої конвенції (ст. 103 Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.6. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов\u0026rsquo;язані надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, зокрема будь-які докази, військовополоненому мовою, яку він розуміє (ст. 105(5) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.7. Копія обвинувального акта, копія реєстру матеріалів досудового розслідування надається військовополоненому мовою, яку він розуміє (ст. 105(5) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.8. Одночасно з наданням військовополоненому в статусі підозрюваної особи копії обвинувального акта, копії реєстру матеріалів досудового розслідування прокурор роз\u0026rsquo;яснює військовополоненому право користуватися допомогою одного зі своїх товаришів-полонених, а також право користуватися правовою допомогою захисника (ст. 150(1) Третьої конвенції). Якщо військовополонений не залучив захисника, то держава-покровитель залучає йому захисника, маючи для цього у своєму розпорядженні принаймні один тиждень. У випадку, коли ані військовополонений, ані держава-покровитель не запросили захисника, суд залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Особливості підготовчого провадження та судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. Підготовче судове засідання призначається не раніше ніж за два тижні з дати залучення захисника військовополоненого (ст. 105(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. Захисник військовополоненого до закінчення строку касаційного оскарження вироку має право на зустрічі без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні зі свідками захисту, зокрема з іншими військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.3. Суд призначає підготовче судове засідання з урахуванням того, щоб прокурор мав можливість повідомити про це державу-покровителя, представника військовополонених не пізніше як за три тижні до підготовчого судового засідання з дня одержання державою-покровителем такого повідомлення, а також представником військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.4. У такому повідомленні прокурора, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Прізвище та ім'я військовополоненого, його звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер, дату народження, професію, якщо вона є.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Місце інтернування або ув'язнення.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Найменування суду, а також дату, час й місце проведення підготовчого судового засідання.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.5. Якщо до початку підготовчого судового засідання не подано доказів, що держава-покровитель, військовополонений і відповідний представник військовополонених одержали зазначене повідомлення принаймні за три тижні до дати підготовчого засідання, то підготовче судове засідання не може бути проведене й повинне бути відкладене. Представник військовополонених \u0026ndash; військовополонений, обраний у кожному місці, де перебувають військовополонені, іншими військовополоненими та затверджений на цій посаді уповноваженим органом України, якому доручається представляти військовополонених перед військовою владою, державами-покровителями, МКЧХ і будь-якою іншою організацією, яка може допомагати їм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.6. Держава-покровитель повідомляється про дату, час та місце проведення кожного судового засідання, за винятком випадків проведення закритих судових засідань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.7. Суд, який постановив вирок, здійснює повідомлення держави-покровителя, відповідного представника військовополонених про цей вирок. У повідомленні, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути також зазначено, чи має військовополонений право подавати апеляційну або касаційну скаргу на винесений йому вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.8. Суд вручає військовополоненому копію вироку мовою, яку він розуміє.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.9. Після надходження апеляційної скарги або після закінчення строку на апеляційне оскарження суд, який постановив вирок, повідомляє державу-покровителя про рішення військовополоненого скористатися своїм правом на апеляцію чи відмовитися від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.10. Після набрання вироком законної сили прокурор повідомляє про це державі-покровителю. У такому повідомленні прокурора, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Короткий звіт про досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження, із зазначенням формулювання обвинувачення та позиції захисту.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Відомості про місце, у якому військовополонений буде відбувати покарання.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо такого повідомлення додається копія вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗначна частина зазначених вище вимог (наприклад, щодо забезпечення участі захисника, перекладача, апеляційного або касаційного оскарження та інші) вже міститься в КПК України і є частиною загальної процедури. Водночас існують положення, які тісно пов\u0026rsquo;язані із ситуацією збройного конфлікту та статусом військовополоненого (наприклад, щодо такого учасника кримінального провадження, як держава-покровитель (або МКЧХ), або положення про допомогу одного з товаришів-військовополонених тощо).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім зазначених вище вимог право Женеви також містить основні гарантії щодо здійснення справедливого судочинства стосовно кримінальних правопорушень,\u0026nbsp; пов'язаних зі збройним конфліктом, з участю осіб, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті. Про такі гарантії, зокрема йдеться в ст. 75(3)-75(8) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Ці гарантії поширюються не лише на військовополонених, але й на інших захищених МГП осіб, зокрема, цивільних осіб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУмисне серйозне порушення як основних гарантій, так і вищезазначених процесуальних гарантій військовополоненого може кваліфікуватися за ст. 130 Третьої конвенції як серйозне порушення (\u0026laquo;умисне позбавлення військовополоненого його прав на справедливе та належне судове розслідування, передбачених цією Конвенцією\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eФото: армія рф/ЗМІ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e___\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e З моменту збройного нападу на Україну почалася дія норм міжнародного гуманітарного права. Відповідно до чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року їхні норми застосовні \u003cem\u003e\u0026laquo;в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них, а також в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСтаттею 45(1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року визначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003eособа, яка бере участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненою й тому користується захистом Третьої конвенції, якщо вона претендує на статус військовополоненого, якщо видається, що вона має право на такий статус, або, якщо сторона, від якої вона залежить, вимагає для неї такого статусу шляхом повідомлення держави, що її затримує, або Держави-покровителя. У разі виникнення якогось сумніву в тому, чи має будь-яка така особа право на статус військовополоненого, вона продовжує зберігати такий статус і, отже, користуватися захистом Третьої конвенції і цього Протоколу доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року мають традиційну нумерацію: Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях (Перша конвенція); Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі (Друга конвенція); Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (Третя конвенція); Конвенція про захист цивільного населення під час війни (Четверта конвенція).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ця вимога має й більш прозаїчне значення, оскільки російських військовополонених досить часто обмінюють на оборонців України, що потрапили в полон до ворога. Поки здійснюється досудове розслідування або судовий розгляд щодо військовополоненого, його обмін ускладнений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-06-14-o-1050.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":537,"url":"vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655707543,"date":"21.06.2022","views":1342,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/viysykovopoloneni-bєlousov.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eРозмова з Юрієм Бєлоусовим, \u003cspan\u003eНачальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора про військовополонених, їх тримання, обмін та притягнення до відповідальності у текстовій версії\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv\u003eПереглянути відео розмови можна \u003ca href=\"https://youtu.be/05EIrrN4dPw\"\u003eза посиланням.\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eХто\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eтакі військовополонені та яким критеріям повинні відповідати учасники збройного конфлікту (комбатанти) для того, щоб отримати цей статус?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійськовополонені \u0026mdash; відносно нова категорія не лише для більшості громадян, але й системи юстиції з погляду масштабів і кількості. Водночас нагадаємо, що перші полонені з\u0026rsquo;явилися в Україні ще у 2014 році, коли розпочалася війна з рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтатус військовополоненого прямо пов\u0026rsquo;язаний зі збройним конфліктом. За відсутності збройного конфлікту військовополонених немає як явища. З початком збройного конфлікту представники збройних сил однієї чи іншої сторони можуть потрапляти в полон під час бойових дій, набуваючи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦей статус варто розуміти дещо ширше, ніж просто представників збройних сил однієї чи іншої сторони. Його можуть отримати представники ополчення, добровільних загонів тощо, а також ті, хто бере участь у збройному конфлікті з боку однієї чи іншої сторони або в наших реаліях \u0026mdash; представники територіальної оборони, громадяни України, які об\u0026rsquo;єдналися для спротиву збройній агресії. Вони можуть не бути у складі збройних сил, але якщо відкрито носять зброю, мають керівника, певні знаки розрізнення й безпосередньо беруть участь у збройному протистоянні ворогу, то також отримають статус військовополоненого в разі взяття в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім тих людей, які безпосередньо беруть участь у збройному протистоянні, до цієї категорії належать інші особи, які не беруть участі в збройному конфлікті, але діяльність яких пов\u0026rsquo;язана зі збройним конфліктом, наприклад медичний персонал, різні служби постачання тощо. Це можуть бути члени екіпажів військових суден і навіть мешканці певного населеного пункту, які зорганізувалися, узяли свої рушниці і вирішили таким чином протистояти ворогу. Таке розрізнення дуже важливе з погляду кваліфікації подальших дій, адже міжнародне гуманітарне право дуже чітко розділяє військовополонених і захоплених ворожою стороною цивільних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсоба, яка набула статусу військовополоненого, має право на певні гарантії та належне поводження з нею, у тому числі належні умови утримання. Є низка міжнародних актів, які врегульовують питання, що стосуються військовополонених. Зокрема, Україна ратифікувала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eЖеневську конвенцію щодо поводження з військовополоненими.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можуть розраховувати на статус військовополоненого інші категорії осіб, які перебувають на окупованих територіях, наприклад працівники органів місцевого самоврядування, місцевих адміністрацій, переміщене цивільне населення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсі перелічені категорії також захищені, але їм надаються інші гарантії, ніж тим, хто може претендувати на статус саме військовополоненого. Статус \u0026laquo;військовополонений\u0026raquo; \u0026mdash; це інструмент, створений для тих, хто бере безпосередню участь у збройному конфлікті зі зброєю в руках. Міжнародне гуманітарне право пов\u0026rsquo;язує з цим статусом певні додаткові особливості, такі як умови тримання, умови повернення та інші стандарти відповідальності. У випадку цивільних осіб застосовується інше регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо пам\u0026rsquo;ятати, що для різних категорій осіб міжнародне гуманітарне правило має різні інструменти регулювання. Це не означає, що хтось менш захищений, а хтось більш. Мова йде лише про те, що різні категорії мають свої особливості, на які слід зважати. Саме тому дуже важливо правильно визначити, до якої категорії належить та чи інша особа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі міжнародні зобов\u0026rsquo;язання взяла на себе Україна в контексті міжнародного гуманітарного права?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше, ще раз зазначимо, що ця війна почалася не 24 лютого 2022 року, а вісім років тому, коли був анексований Кримський півострів та окуповані частини Донецької та Луганської областей. Повномасштабне вторгнення в лютому лише збільшило масштаби тих злочинів, які рф вчиняє з 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗараз усі області України відчули, що таке війна. Безумовно, як росія, так і Україна перебувають у стані збройного конфлікту, і обидві країни мають дотримуватися як узятих на себе зобов\u0026rsquo;язань, захищаючи певні категорії населення, так і правил ведення війни. Навіть саме формулювання і словосполучення \u0026laquo;правила війни\u0026raquo; може дивно звучати, адже війна геть не асоціюється зі словом \u0026laquo;правила\u0026raquo;. Проте саме ці \u0026laquo;правила\u0026raquo; стали ключовою відмінністю між сторонами: Україна дотримується міжнародних зобов\u0026rsquo;язань. Кількість воєнних злочинів, які вчиняють російські солдати в Україні, на жаль, свідчить про повне ігнорування росією взятих на себе зобов\u0026rsquo;язань. Належне поводження з військовополоненими \u0026mdash; одне з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eБільше про особливості окремих складів воєнних злочинів та засади міжнародного гуманітарного права\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo\"\u003eможна почитати в інформаційних довідках за посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо охоплюєТЬСя імунітетом комбатантів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравила війни не забороняють позбавляти життя представника противника. Під час бою, якщо особа є представником збройного формування, територіальної оборони, такі дії охоплює імунітет комбатанта. Іншими словами, така особа не несе відповідальності за позбавлення життя іншої особи, яка представляє збройне формування іншої сторони під час збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо одна особа під час бою захоплює представника іншої сторони в полон і захоплена особа не загрожує життю іншим, не чинить жодного спротиву, перебуває під контролем того, хто захопив, з цього моменту починають діяти правила поводження з особою як з військовополоненим. Це означає, що таку особу не можна свавільно позбавити життя, її не можна катувати чи вдаватися до інших форм жорстокого поводження. Недотримання цих правил може бути складом воєнного злочину, і за це встановлена відповідальність як за національним кримінальним законодавством, так і міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо керівництво при цьому не реагує на вказані порушення і вони стають системними та масовими, можна говорити про порушення країною взятих зобов\u0026rsquo;язань, і до відповідальності може бути притягнена не лише особа, яка безпосередньо вчинила злочин, але й керівництво різного рівня. До речі, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eзлочином також є накази керівництва \u0026laquo;полонених не беремо\u0026raquo; або \u0026laquo;пощади не буде\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрезюмується, що такі правила й заборони, які накладає міжнародне гуманітарне право, покликані мати певний стримувальний ефект для самих військових. Військовий повинен розуміти, що в разі, якщо він бере участь у бойовому зіткненні, стріляє та позбавляє життя в умовах бою тільки військових або комбатантів і не стріляє по цивільних, не ґвалтує, не грабує будинки, жорстоко не поводиться з місцевим населенням, то він не може бути притягнений до кримінальної відповідальності. Якщо його захоплять у полон, він має отримати статус військовополоненого, і після завершення збройного конфлікту або протягом збройного конфлікту його можуть повернути додому шляхом обміну. Тож стримувальний фактор полягає в тому, що особа розуміє: \u0026laquo;Я беру участь у збройному конфлікті, я не вчиняю воєнних злочинів, я не порушую правил війни, я знаю, що навіть у разі, якщо мене зловлять, потім повернуть додому\u0026raquo;. Але якщо військовий вчиняє те, що робили російські військові в Україні (до прикладу, у Бучі, Макарові та інших містах), за це він має бути покараний у цій країні згідно з її законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПро належне поводження з військовополоненими в розрізі положень міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ моменту, коли військовий (комбатант) потрапляє в полон іншої сторони (іншої держави, якщо говорити про міжнародний збройний конфлікт), така держава несе за нього відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право встановлює цілу низку гарантій і стандартів щодо військовополонених, дотримання яких має забезпечити держава. Одним з таких стандартів є порядок утримання військовополоненого (утримання окремо від інших категорій осіб). Конвенція передбачає створення спеціалізованих таборів для військовополонених, де вони мають триматися окремо від інших категорій осіб. Також передбачені вимоги до харчування, забезпечення базовими потребами, медичного забезпечення, порядку комунікації із зовнішнім світом, відвідування таких осіб, листуватися з родичами тощо. Держава має все це забезпечити. Водночас це не означає, що щодо військовополоненого не можна здійснювати кримінального розслідування. Можна, але при цьому він у будь-якому разі тримається разом з військовополоненими в окремих приміщеннях, в окремих установах, які згідно з Конвенцією є спеціально утвореними таборами для військовополонених, з певними особливостями щодо конвоювання, залучення до робіт і т. д.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо завершенню збройного конфлікту або протягом збройного конфлікту ці люди повинні повернутися додому. Винятком можуть бути лише такі випадки, коли буде встановлено, що військовополонений вчинив воєнний злочин (порушив правила ведення війни). Це може з\u0026rsquo;ясуватися не відразу, а згодом. Тоді щодо нього здійснюється відповідне розслідування, і така особа відбуває покарання в цій країні. Тобто конфлікт завершився, а людина буде відбувати покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСьогодні певною проблемою є те, що Кримінальний процесуальний кодекс України ще не повністю узгоджений з положеннями деяких міжнародних актів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e28 лютого 2022 року утворено неформальну міжвідомчу групу з представників Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора. На той час уже з\u0026rsquo;явилися перші військовополонені й потрібно було вирішити, де та як їх утримувати, на кого буде покладена відповідальність за розв\u0026rsquo;язання цих питань. Водночас був розроблений \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003eспільний наказ Міністерства оборони України й Міністерства юстиції України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким урегульовано найважливіші питання. Так, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eКонвенція\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e говорить про те, що військовополонені мають триматися окремо, а також рекомендовано не тримати їх у пенітенціарних установах. При цьому установа має бути з певним режимом. Понад те, з військовополоненими потрібно працювати в межах кримінального провадження. Тому були створені так звані дільниці для тимчасового тримання військовополонених при установах виконання покарання: або в\u0026rsquo;язниці, або слідчі ізолятори, які мають відповідний режим і спільно охороняються (Військова служба правопорядку Міністерства оборони України, персонал ДКВС). Було створено близько 60 дільниць по Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, в одному з регіонів, який вважається більш безпечним, була визначена територія й одна з установ виконання покарань, яка не використовувалася, повністю перепрофільована на табір для військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАлгоритм виглядає таким чином: спершу військовополоненого утримує військова частина (яка бере участь у збройному протистоянні). Починається процедура оформлення, реєстрації, забезпечення полоненого. Здійснюється первинна фіксація, відбираються первинні дані (військова частина, ім\u0026rsquo;я та прізвище і т. д.). Тобто спочатку ним опікуються військові, військові служби правопорядку, потім за першої нагоди, коли є можливість і сприятливі умови з погляду безпеки як для самого військовополоненого, так і персоналу, його доставляють до найближчої дільниці для тимчасового тримання. Поміщають туди, і з цього моменту військовополоненим опікується Міністерство юстиції України (харчування, умови тримання). На цьому етапі також може бути здійснена процедура обміну. Якщо з різних причин обмін поки не відбувається, то такого військовополоненого доставляють до табору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбміни відбуваються доволі часто. Це зрозуміло, адже обмін \u0026mdash; не просто видача росіянина російській федерації. У першу чергу це повернення українця додому. Військовополонені є з обидвох боків, і нам вони потрібні насамперед для того, щоб обмінювати їх на наших воїнів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім спільного наказу, вдалося напрацювати низку законодавчих змін. Були внесені зміни в Кримінально-виконавчий кодекс, Закон про попереднє ув\u0026rsquo;язнення, Закон про військову службу правопорядку у Збройних Силах України, Закон про оборону та інші. Ці зміни встановлюють чіткий функціонал органів державної влади в питаннях, що стосуються військовополонених. Окрім того, рішенням Кабінету Міністрів України на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань було створене Національне інформаційне бюро в Україні. Цей орган має акумулювати всі відомості про військовополонених, обмінюватися ними з Червоним хрестом тощо. Бюро збирає всю інформацію, з якою звертаються люди: про зниклих, куди подати заяву, куди дзвонити; \u003ca href=\"https://nib.gov.ua/uk/\"\u003eмає свій сайт з контактами гарячої лінії і формами для заповнення\u003c/a\u003e в разі зникнення особи або перебування в полоні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОфіс Генерального прокурора відіграє окрему роль у питаннях, що стосуються військовополонених. Його завдання \u0026mdash; мінімізувати ризик видачі тих військових, які можуть бути причетні до вчинення воєнних злочинів. Україна не видає всіх, розуміючи необхідність дотримання балансу: з одного боку, забрати наших військових, а з іншого боку \u0026mdash; притягнути до відповідальності тих військовополонених, які вчиняли воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, військовополонені \u0026mdash; це (1) джерело інформації про воєнні злочини, виконавці або свідки, які можуть дати таку інформацію; (2) обмінний фонд; (3) робоча сила для відновлення руйнувань, залучення до різних типів робіт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк здійснюється перевірка військовополонених на причетність до вчинення воєнних злочинів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе комплексна робота слідчих і прокурорів різних служб, яка здійснюється в межах кримінального провадження. На цьому етапі роль Офісу Генерального прокурора вирішальна: він може не погодити обмін того чи іншого військовополоненого, якщо матиме інформацію про його можливу причетність до вчинення воєнних злочинів. У такому разі військовополонений не обмінюється, і триває робота в межах кримінального провадження для встановлення відповідних фактів. Імунітет, яким наділені комбатанти за міжнародним гуманітарним правом, не поширюється на випадки вчинення воєнних злочинів. Тож такі особи можуть постати перед судом і бути засудженими до відбування покарання, аж до довічного позбавлення волі. Окрім того, законодавство не забороняє залучати військовополонених до праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтавлення до військовополонених відображає ціннісний рівень розвитку держави. Україна має продемонструвати, що ми відрізняємося від свого ворога. На нас дивляться західні партнери. Один з найскладніших викликів \u0026mdash; показати, що навіть у важких умовах ми дотримуємося взятих на себе зобов'язань, ми є надійним партнером, на міжнародній арені зокрема. Це єдиний шлях цивілізованої країни.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/viysykovopoloneni-bєlousov.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":536,"url":"posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655316732,"date":"17.06.2022","views":914,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/robochiy-fayl_z-umisne-vbivstvo-i-dali-[vidnovleno]-30.png","mini_image":null,"name":"Посягання на людську гідність. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремі порушення, вчинені проти захищених осіб, можуть становити посягання на людську гідність. Окрім того, низка порушень МГП сукупно чи за своєю суттю може також тлумачитись як принижуюче ставлення до особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про \u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосягання на людську гідність\u003c/span\u003e як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cGOARHIPWBLCBM1VwyiUgOSGfW1Lee1W/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cGOARHIPWBLCBM1VwyiUgOSGfW1Lee1W/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/robochiy-fayl_z-umisne-vbivstvo-i-dali-[vidnovleno]-30.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":560,"url":"osoblivosti-zdijsnennya-povnovazhen-slidchimi-suddyami-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-13","video":"nSkj63OgLuQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659619098,"date":"15.06.2022","views":296,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/slidchi-suddi.jpg","mini_image":null,"name":"Особливості здійснення повноважень слідчими суддями в умовах воєнного стану | JustTalk Context. Епізод 13","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ черговому епізоді \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e в умовах війни разом з Іриною Шаповаловою, слідчою суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровоської області говорили про актуальні питання здійснення повноважень слідчими суддями в умовах воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e Як зміни до КПК застосовуються на місцях і які труднощі виникають щодо їх застосування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі проблеми обрання та продовження запобіжного заходу виникають в умовах воєнного стану?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЗа яких умов прокурором може застосовуватись стаття 615 КПК?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯким чином суди приймають рішення про списання застави на потреби Збройних Сил України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧому збільшилась кількість проваджень щодо незаконного обміну наркотичних речовин?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Особливості здійснення повноважень слідчими суддями в умовах воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"слідчі судді, судді, війна","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/slidchi-suddi.jpg","tags":[],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":535,"url":"obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655312526,"date":"15.06.2022","views":2532,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/206462-2.jpg","mini_image":null,"name":"Обмін військовополонених і кримінальний процес: як уникнути безкарності? (аналіз законодавчих ініціатив)","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗалучення військовополонених ворога до участі в кримінальних провадженнях про можливе вчинення ними міжнародних злочинів стало новим викликом для системи правосуддя в Україні. Як\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо раніше проблеми внутрішньодержавного правового регулювання військового полону, зокрема обміну, можна було обговорювати як щось вторинне, то наразі це пріоритет для системи кримінальної юстиції. Зважаючи на те, що обміни відбуваються постійно, такі проблеми потрібно розвʼязати. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, під обмін нерідко потрапляють військовополонені, які в кримінальних провадженнях отримали певний процесуальний статус, зокрема підозрюваного, обвинуваченого або засудженого в справах про вчинення воєнних злочинів. У зв\u0026rsquo;язку з цим постає питання, як такий статус впливає на можливості обміну військовополоненого і які відповіді вже містить міжнародне або національне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа час повномасштабного вторгнення після 24 лютого Верховна Рада України ухвалила низку першочергових законодавчих змін, які потрібні для функціонування правосуддя в умовах воєнного стану. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist\"\u003eПитання особливостей здійснення кримінального провадження стосовно військовополонених\u003c/a\u003e опосередковано зачіпалося, наприклад \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eу контексті збору інформації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яка визнається доказами в умовах воєнного стану, що дозволило ефективніше розслідувати кримінальні провадження. Женевська конвенція (ІІІ) про поводження з військовополоненими містить додаткові процесуальні гарантії для військовополонених, які притягуються до кримінальної відповідальності. Водночас \u003cstrong\u003eпитання узгодження інституту обміну військовополонених із завданнями здійснення кримінального переслідування та покарання військовополонених, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, у національному законодавстві України, зокрема в Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах України, не розв\u0026rsquo;язано.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаразі у Верховній Раді України зареєстровані дві законодавчі ініціативи про обмін військовополонених і вчинення відповідних дій у кримінальному процесі\u003c/strong\u003e у звʼязку з цим:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєстр. №\u0026nbsp;7290 від 15 квітня 2022 року). Ініціатор \u0026ndash; Шмигаль Денис Анатолійович (Кабінет Міністрів України);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроєкт Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України щодо врегулювання процедури обміну засуджених як військовополонених (реєстр. №\u0026nbsp;7436 від 6 червня 2022 року). Ініціатор(и) \u0026ndash; Веніславський Федір Володимирович та ін.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерш ніж перейти до безпосереднього аналізу законопроєктів, пропонуємо звернути увагу на положення міжнародного права про обмін військовополонених, адже вони потрібні, щоб оцінити запропоновані зміни до законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОбмін військовополонених: міжнародне гуманітарне право та міжнародне кримінальне право\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід розрізняти передбачену Женевською конвенцією (ІІІ) про поводження з військовополоненими репатріацію військовополонених і їх обмін.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбмін військовополоненими (the exchange of prisoners of war, he prisoners' swap) під час збройного конфлікту не регламентується Женевською конвенцією (ІІІ) про поводження з військовополоненими (як і будь-якою іншою з Женевських конвенцій 1949 року) і додатковими протоколами. Однак і \u003cstrong\u003eзаборони такого обміну в конвенціях немає\u003c/strong\u003e. Те ж саме стосується ситуацій обміну особами, які не є військовополоненими, під час збройного конфлікту. Такий \u003cstrong\u003eо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eбмін дозволений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом \u003c/strong\u003eна умовах, які можуть бути узгоджені між зацікавленими державами, наприклад відповідними угодами або домовленостями ad hoc. Можливість укладання таких угод передбачена ст. 6 Женевської конвенції (ІІІ). \u003cstrong\u003eПолітичний характер обміну осіб не виключає його підпорядкування певним обмеженням, встановленим правовими нормами як міжнародно-правовими, так і національними.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремо варто звернути увагу на те, що обмін військовополонених відрізняється від інституту їх репатріації, передбаченого ст. 109\u0026ndash;119 Женевської конвенції (ІІІ), підставами та умовами застосування \u003cem\u003e(питання розрізнення репатріації та обміну військовополоненими буде розглянуто в окремій публікації)\u003c/em\u003e. Водночас конвенція \u003cstrong\u003eне виключає\u003c/strong\u003e за згодою держави, що тримає в полоні, \u003cstrong\u003eрепатріацію військовополонених, яких тримають під вартою у звʼязку із судовим переслідуванням або засудженням, до закінчення судового процесу або завершення покарання\u003c/strong\u003e (ст. 115 (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародне право зобов\u0026rsquo;язує держави в будь-який час, у т. ч. до завершення збройного конфлікту, вживати кроки задля судового переслідування осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема воєнні. \u003c/strong\u003eПро це, зокрема, зазначено в ст. 49 (2) Женевської конвенції (І), ст. 49 (2) Женевської конвенції (II), ст. 129 (2) Женевської конвенції (III), ст. 146 (2) Женевської конвенції (IV). Обов\u0026rsquo;язок переслідувати воєнні злочини покладено не лише на держави-сторони конфлікту, але й на будь-які держави світу. Воєнні злочини, як і будь-які інші міжнародні злочини, не є внутрішніми справами однієї держави, і з цим пов\u0026rsquo;язаний феномен універсальної кримінальної юрисдикції. Генеральна Асамблея ООН неодноразово наголошувала на зобов\u0026rsquo;язанні держав вживати заходів для забезпечення розслідування воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів і покарання винних (рез. 2583 (XXIV) і 2712 (XXV), рез. 2840 (XXVI), рез. 3074 (XXVIII).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПреамбула Римського статуту Міжнародного кримінального суду містить заяву в абзаці п\u0026rsquo;ятому, що держави-учасниці, \u0026laquo;\u003cem\u003eбудучи сповнені рішучості покласти край безкарності осіб, які вчиняють такі злочини, і цим сприяти запобіганню подібним злочинам\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВажливим елементом вказаного обов\u0026rsquo;язку є забезпечення покарання винних.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eРимський статут Міжнародного кримінального суду не передбачає інституту помилування або амністії, встановлюючи лише можливість зменшення призначеного строку покарання (у вигляді позбавлення волі), коли особа відбула ⅔ строку покарання або 25 років у випадку довічного позбавлення волі (ст. 110 (3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмністію або помилування (скасування покарання) також не передбачає й судова практика. Наприклад, Велика Палата Європейського суду з прав людини в рішенні у справі \u0026laquo;Маргуш проти Хорватії\u0026raquo; (Margu\u0026scaron; v. Croatia)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яка стосувалася амністування заявника за діяння, які становили серйозні порушення основних прав людини (умисне вбивство цивільних осіб і спричинення тяжкого тілесного ушкодження дитині), зазначила, що \u0026laquo;\u003cem\u003eзростаючою тенденцією в міжнародному праві є неприйняття подібних амністій, оскільки вони є несумісними із загальновизнаним зобов\u0026rsquo;язанням держав щодо кримінального переслідування і покарання серйозних порушень основних прав людини. Навіть якщо й можна було б припустити, що амністії є допустимими за певних особливих обставин, наприклад, в ході примирення та/або за наявності певної форми компенсації для потерпілих сторін, амністія, надана заявнику в даній справі, все одно не була б допустимою, оскільки жодних ознак того, що такі обставини існували в даній справі, не вбачається\u003c/em\u003e\u0026raquo; (п. 139). При цьому вона погодилася з висновками Верховного Суду Хорватії про те, що закон про амністію був помилково застосований у справі заявника, і встановила, що \u003cem\u003e\u0026laquo;з\u003c/em\u003e\u003cem\u003eастосування амністії щодо дій, які складали воєнні злочини, скоєні заявником, становило \u0026laquo;фундаментальний дефект\u0026raquo; в цих провадженнях\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Такі твердження щодо амністій можуть бути поширені й на інститут помилування (у міжнародно-правовому контексті помилування відмежовується від амністії та розглядається як офіційний акт, який звільняє засудженого злочинця від відбування його покарання повністю або частково, не скасовуючи відповідне засудження). Так, у рішенні в справі \u0026laquo;Макучян та Мінасян проти Азербайджану та Угорщини\u0026raquo; (Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЄвропейський суд з прав людини вказав, що \u0026laquo;\u003cem\u003eпомилування та амністія є головним чином питаннями внутрішнього законодавства держав-членів і в принципі не суперечать міжнародному праву, за винятком дій, які є серйозними порушеннями основних прав людини\u003c/em\u003e\u0026raquo; (п. 160).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ іншого боку, дослідники зазначають, що міжнародне кримінальне право не може повністю виключити амністії, які іноді неминучі, наприклад у випадку перехідного правосуддя та відновлення миру й сприяння національному примиренню. Але такі заходи мають бути пропорційними, а їх прийнятність повинні оцінювати спеціальні органи, наприклад комісія зі встановлення істини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ будь-якому випадку, застосування національних амністій або помилувань не перешкоджає прокурору Міжнародного кримінального суду розпочати розслідування міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОбмін військовополоненими: національне законодавство\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАні Кримінальний кодекс України, ані Кримінальний процесуальний кодекс України не містять спеціальних норм, які б стосувалися кримінального переслідування та покарання осіб, щодо яких розв\u0026rsquo;язується питання про обмін як військовополонених (або обмін інших осіб у зв\u0026rsquo;язку зі збройним конфліктом). З огляду на приписи ст. 3 Кримінального кодексу України, ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України \u003cstrong\u003eвказані питання не можуть розв\u0026rsquo;язуватися \u003cem\u003eПорядком здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e, які перебувають у полоні держави-агресора, ухваленим Урядом з грифом \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим склалася специфічна прокурорська та судова \u003cstrong\u003eпрактика скасування щодо таких осіб запобіжних заходів з метою уможливлення їх передачі іншій стороні збройного конфлікту, за умови продовження кримінального переслідування вказаних осіб\u003c/strong\u003e після їх обміну (звісно, розуміючи неефективність такого переслідування з огляду на фактичну неможливість виконати обвинувальний вирок щодо таких осіб)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОкрему проблему становлять випадки, коли вказані особи на момент розв\u0026rsquo;язання питання про їх обмін уже засуджені до позбавлення волі та відбувають покарання за вчинення міжнародних злочинів\u003c/strong\u003e, зокрема передбачених ст. 438, 440 Кримінального кодексу України, оскільки, по-перше, \u003cstrong\u003eпорушується принцип обов'язковості судових рішень, а по-друге, порушуються міжнародно-правові зобов\u0026rsquo;язання щодо покарання таких осіб.\u003c/strong\u003e Окрім того, така ситуація несумісна з принципом верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОцінка законодавчих ініціатив\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проєкт Закону України №\u0026nbsp;7290 (урядовий)\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконопроєктом пропонується заборонити застосування до осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема воєнні злочини, таких заходів кримінально-правового характеру:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від кримінальної відповідальності (зміни до ст. 44 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності (зміни до ст. 49 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- призначення більш мʼякого покарання, ніж передбачено законом (зміни до ст. 69 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від покарання та його відбування (зміни до ст. 74 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від відбування покарання у звʼязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (зміни до ст. 80 Кримінального кодексу України).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож пропонується доповнити в ст. 4 Закону України \u0026laquo;Про застосування амністії в Україні\u0026raquo; перелік злочинів, за вчинення яких не передбачено застосування до засуджених амністії, міжнародними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас законопроєкт не передбачає змін до ст. 87 Кримінального кодексу України щодо обмеження застосування помилування. Те саме стосується процесуального порядку обміну \u0026ndash; запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу України таких положень не містять (на відміну від певних пропозицій, які висувалися в попередньому скликанні Парламенту).\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОцінка\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВказаний\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпроєкт закону лише побічно торкається питання військовополонених шляхом накладення обмежень на процес обміну \u0026ndash; звільнення від відповідальності, покарання та його відбуття, помʼякшення покарання та амністія стосовно військовополонених не допускаються. Водночас він не містить обмежень щодо застосування інституту помилування до осіб, засуджених за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрозуміло, що законопроєктом передбачені зміни здебільшого до матеріального права, а процесуальна частина стосується лише питання підслідності. Проте розв\u0026rsquo;язання питання обміну потребує комплексних рішень і могло б бути враховане в ньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновок\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ огляду на вимоги міжнародного права запропоновані положення проєкту Закону України №\u0026nbsp;7290 слушні, а їх ухвалення дозволить Україні краще виконати міжнародно-правові зобовʼязання. Водночас складним є питання помилування \u0026ndash; хоча міжнародне право забороняє амністії та групові помилування, усе ж таки місце для нього залишається. Проте воно має узгоджуватися з механізмами перехідного правосуддя \u0026ndash; цьому варто приділити увагу в законотворчій роботі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Проєкт Закону України №\u0026nbsp;7436 (н.\u0026nbsp;д. Веніславський та ін.)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроєктом закону пропонується передбачити:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) \u003cstrong\u003eможливість закриття кримінального провадження, якщо відповідним уповноваженим органом ухвалено рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого \u003c/strong\u003e(а також можливість закриття судом, якщо прокурор подав клопотання про його закриття у зв\u0026rsquo;язку з тим, що відповідним уповноваженим органом ухвалено рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) \u003cstrong\u003eможливість\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eзвільнення від відбування покарання для обміну засудженого як військовополоненого та направлення звільненого від відбування покарання засудженого для обміну як військовополоненого\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі, якщо обмін не відбудеться або особа повернеться на територію України для повторної участі в бойових діях, передбачені механізми реагування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- можливість скасування таких постанов та ухвал про закриття кримінального провадження у випадку, якщо обмін підозрюваного, обвинуваченого як військовополоненого не відбудеться або якщо такий підозрюваний, обвинувачений до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності знову буде затриманий на території України у зв\u0026rsquo;язку з його участю в бойових діях;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- суд направляє засудженого для подальшого відбування призначеного покарання в разі, якщо не було здійснено обміну засудженого, звільненого від відбування покарання, якого було передано для обміну як військовополоненого.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОцінка\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який не вчиняв міжнародні злочини, зокрема воєнні, а також не вчиняв \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини на території України, то як учасник збройного конфлікту він користується імунітетом (привілеєм) комбатанта і стосовно нього не може бути кримінального провадження (у лютому-березні 2022 року дійсно була хибна практика кваліфікації участі в збройному конфлікті за ст. 110, 334 Кримінального кодексу України, однак від неї відмовилися \u0026ndash; детальніше див. Розділ 2 цього discussion paper). У будь-якому разі таке кримінальне провадження має бути закрите за відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні міжнародних злочинів, зокрема воєнних, то виникає питання невідворотності покарання. Чому, на думку авторів законопроєкту, для обміну[5]має закриватися кримінальне провадження? Адже для передачі його державі-агресору достатньо лише змінити запобіжний захід на такий, що не повʼязаний з обмеженням свободи, або його скасувати. Хоча особа й покине територію України, однак з огляду на те, що кримінальне правопорушення вчинене на її території, і можливість застосування таких процесуальних порядків, як in absentia, кримінальне провадження буде розслідуватися й надалі, а можливість притягнути до відповідальності зберігається.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який засуджений за вчинення міжнародних злочинів, зокрема воєнних, то чому він звільняється від покарання, а не передається для відбування покарання на території держави-агресора? Адже обовʼязковість судових рішень говорить як про те, що вирок має бути неодмінно виконаний, так і те, що незалежно від фізичного доступу органів правосуддя до особи відбуття покарання неминуче.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗгадані пропозиції за своїм змістом вказують на припинення кримінального переслідування осіб, стосовно яких здійснюється обмін. Однак уявляється, що держава має абсолютну свободу розпорядження кримінальним переслідуванням і покаранням лише щодо кримінальних правопорушень, що посягають винятково на національний правопорядок (наприклад, щодо \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинів або злочинів проти основ національної безпеки. Якщо мова йде про осіб, які підозрюються / обвинувачуються у вчиненні міжнародних злочинів, зокрема воєнних (у Кримінальному кодексі України такі злочини передбачені в розділі ХХ \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, а також в ст. 432\u0026ndash;435), застосування таких заходів може вступати в колізію із зобов\u0026rsquo;язаннями держави щодо кримінального переслідування та покарання за вчинення міжнародних злочинів осіб, які пропонуються до обміну. Україна має вживати заходів для мінімізації негативних наслідків такої колізії \u0026ndash; зокрема, не припиняти кримінальне переслідування, не застосовувати акти амністії чи помилування. Попри міжнародні зобовʼязання, проєкт закону говорить навіть не про амністію чи акт помилування, а просто про припинення кримінального переслідування, що неприйнятно.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновок\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗапропоновані заходи для уможливлення обміну військовополонених видаються прямим порушенням зобов\u0026rsquo;язань України не лише за Женевськими конвенціями, але й статтями 2, 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. \u003cstrong\u003eТакі зміни недопустимі, адже продовження кримінального переслідування осіб не перешкоджає здійсненню обміну. Їх ухвалення призведе до порушення зобовʼязань України за міжнародними договорами, а також підірве віру у відновлення справедливості як серед потерпілих від міжнародних злочинів, так і будь-яких постраждалих від збройного конфлікту осіб.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПолітичні питання, наприклад дзеркального закриття кримінальних проваджень стосовно українських комбатантів, які перебувають у полоні, \u0026ndash; предмет політичних домовленостей, а не кримінального процесуального законодавства, і вони не можуть розв\u0026rsquo;язуватися шляхом нормативного регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПропозиції до розв\u0026rsquo;язання проблеми (замість висновку)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВивчення практики обміну військовополоненими за вісім років війни, особливо після 24 лютого 2022 року, коли обміни стали масовим явищем, дозволяє дійти висновку про наявність таких проблем:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗа загальним правилом військовополонені користуються імунітетом (привілеєм) комбатанта. Військовополонені, які не підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, не підлягають кримінальній відповідальності, отже, стосовно них не відкривається кримінальне провадження, не обираються запобіжні заходи тощо. Жодних нормативних перешкод до їх обміну не існує. Якщо час від часу виникали інші практики, то вони хибні, і констатуємо, що на рівні Офісу Генерального прокурора від них наразі відмовилися.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВійськовополонені, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, тобто стосовно яких розслідується кримінальне провадження, зазвичай мають застосований стосовно себе запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому виникає проблемне питання \u0026ndash; визначення підстави для його скасування, адже обмін не тільки не зменшує ризики ухилення особи від розслідування, а навпаки їх посилює. В органів правопорядку є всі підстави вважати, що на території держави-агресора Україна втратить доступ до підозрюваного, тож обґрунтувати таке клопотання зменшенням ризиків для послаблення або скасування запобіжного заходу неможливо. Лише політичні мотиви обміну Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачені. Ця проблема дійсно потребує осмислення та рішень, проте дискусія стосовно такого, яких саме, \u0026ndash; відкрита.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВійськовополонені, які засуджені за вчинення воєнних злочинів і які відбувають покарання на території України, можуть бути обміняні за умови, що держава-агресор виконає вирок стосовно них. Україна (з 1 січня 1996 року) і російська федерація (з 12 січня 2007 року) є учасниками Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року (ETS № 112). Отже, обмін осіб, засуджених до покарання за вчинення міжнародних злочинів, повинен супроводжуватися розв\u0026rsquo;язанням питання про їх передачу російській федерації в порядку, передбаченому вказаною конвенцією, й отриманням відповідних гарантій від російської федерації про продовження виконання вироку на її території.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з можливих засобів розв\u0026rsquo;язання вказаної колізії інституту обміну із зобов'язаннями щодо переслідування міжнародних злочинів, коли російська федерація не надаватиме гарантій з виконання вироку щодо осіб, які приймаються, може бути інституалізація та \u003cstrong\u003eзастосування відстрочки виконання вироку щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за вчинення міжнародних злочинів, у випадку їх обміну на інших осіб під час збройного конфлікту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eФото: зі ЗМІ\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003eCase of Margu\u0026scaron; v. Croatia. Judgment (Merits and Just Satisfaction) of European Court of Human Rights of 27.05.2014 in no. 4455/10. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150995\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150995\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (date of access: 10.05.2022)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eCase of Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary. Judgment (Merits and Just Satisfaction) of European Court of Human Rights of 26.05.2020 in no. 17247/13. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202524\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202524\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (date of access: 10.05.2022)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №\u0026nbsp;441, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo;. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eДет. див.: Лазукова О. В. Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції : дис. \u0026hellip; канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2018. \u0026ndash; С. 153.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗастосування поняття \u0026laquo;обмін військовополоненого\u0026raquo; може бути ускладнене. Так, ані Кримінальний кодекс України, ані інші законодавчі акти України не визначають зміст поняття \u0026laquo;обмін військовополоненого\u0026raquo;. Згаданий вище Порядок Кабінету Міністрів України здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України також це поняття не містить. Отже, не зрозуміло, на які правові ситуації розраховані вказані зміни, якщо компетентні органи України ухвалюють рішення про здійснення \u0026laquo;передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України\u0026raquo;, а не обміну військовополонених.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/206462-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":531,"url":"deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654766913,"date":"14.06.2022","views":1397,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-33_1.png","mini_image":null,"name":"Депортація і примусове переміщення населення. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003eЧастина порушень МГП стосується права осіб на свободу пересування. Незважаючи на те, що в умовах збройного конфлікту ситуація загальної небезпеки та загроза життю і здоров\u0026rsquo;ю цивільного населення прямо зумовлена веденням активних бойових дій, цивільне населення не може бути позбавлене можливості вільно переміщатися, однак мають бути дотримані обмеження з точки зору безпеки.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про депортацію і примусове переміщення населення як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці , яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1mLf_Xo64c4PEcHfk9mkthn8IYA2Nn-Ll/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1mLf_Xo64c4PEcHfk9mkthn8IYA2Nn-Ll/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-33_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":532,"url":"status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654806745,"date":"10.06.2022","views":2855,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","mini_image":null,"name":"Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПісля 24 лютого 2022 року, а саме повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в межах збройного конфлікту, що триває вісім років, Україна стикнулася з новими викликами у сфері міжнародного гуманітарного права. Якщо раніше військовополонених було небагато, а присутність російських військ на території України держава-агресор заперечувала, то зараз їх кількість вимірюється тисячами. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003eЗавантажити документ \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/132a99WWXjok94BnCiXe_7V7SB6mP8zgx/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЯкщо раніше вироки стосовно військовополонених були одиничними й загалом держава воліла якнайшвидше їх обміняти для того, щоб повернути додому захисників України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, то зараз вона утримує їх у спеціально відведених місцях, збирає докази вчинення окремими з них воєнних злочинів, частково здійснює обмін, ухвалює вироки стосовно них, тобто має справу з повноцінними prisoners of war (вʼязнями війни) \u0026ndash; військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака діяльність потребувала низки як нормативних, так і організаційних змін, адже Україна не була готова масово працювати з військовополоненими, незважаючи на восьмирічну війну, яка має свої особливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа три місяці повномасштабної війни спільними зусиллями Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також Служби безпеки України пророблено значну роботу стосовно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eунормування правового статусу військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкваліфікації дій військовополонених з урахуванням імунітету комбатанта;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначення їх процесуальної ролі в розслідуванні воєнних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечення гарантій їх утримання відповідно до положень міжнародного гуманітарного права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналагодження політичної процедури обміну військовополонених.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальніше про це, а також коло проблем, які залишаються нерозв\u0026rsquo;язаними, ідеться в нашому discussion paper.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Міжнародне гуманітарне право про військовополонених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.1. Які категорії осіб, що беруть участь у збройному конфлікті, можуть розраховувати на статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатус військовополоненого є вторинним щодо статусу комбатанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе означає, що \u003cstrong\u003eв більшості випадків саме комбатанти мають право на статус військовополоненого\u003c/strong\u003e, який надає ряд гарантій і прав за Гаазькою конвенцією IV 1907 року (ГК IV), Женевською конвенцією ІІІ 1949 року (ЖК ІІІ), Додатковим протоколом І 1977 року (ДП І) і звичаєвим міжнародним гуманітарним правом (МГП).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім комбатантів, відповідно до статті 3 ГК IV та статті 4 ЖК ІІІ статус військовополонених поширюється на цивільних осіб, які супроводжують збройні сили, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил тощо. Також цей статус може стосуватися інших цивільних осіб, таких як члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, і екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе є військовополоненими, але можуть користуватися перевагами цього статусу медичний і духовний персонал, як це гарантує стаття 33 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтатус комбатантів своєю чергою мають особи зі складу збройних підрозділів\u003c/strong\u003e, що виконують вимоги, висунуті до них статтею 1 ГК IV та статтею 4 ЖК ІІІ (за ЖК ІІІ він формально поширюється лише на членів неінкорпорованих до \u003cstrong\u003eзбройних сил ополчень та добровольчих загонів\u003c/strong\u003e, але де-факто і на регулярні збройні сили та інкорпоровані формування):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ea) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003eb) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ec) вони носять зброю відкрито;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ed) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша та остання вимоги висуваються МГП не до конкретної особи, що бере участь у збройних діях, але до військових підрозділів загалом. Так, особа не позбувається статусу комбатанта (і відповідно вторинного статусу військовополоненого) через те, що не виконує одну чи й обидві з цих вимог, поки її підрозділ їх виконує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругий і третій критерії індивідуальні та стосуються конкретної особи. Невиконання їх призводить до втрати статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля окремих випадків стаття 4 ЖК ІІІ визначає достатність виконання лише двох критеріїв (відкрите носіння зброї та дотримання законів і звичаїв війни) для того, щоб особи могли розраховувати на статус комбатанта та, як наслідок, військовополоненого. \u003cstrong\u003eЦе стосується жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.2. За яких умов особа втрачає статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВтрата статусу військовополоненого можлива, якщо він надається членам неінкорпорованих збройних формувань. Невиконання критеріїв, висунутих ЖК ІІІ до комбатантів, може вплинути на позбавлення особи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри це, при розв\u0026rsquo;язанні питання про можливу втрату статусу військовополоненим повинні враховуватися положення статті 44(3) ДП І:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов'язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв'язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях відкрито носить свою зброю:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003ea) під час кожного воєнного зіткнення, і\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eb) в той час, коли він перебуває на виду в противника в ході розгортання в бойові порядки, що передують початку нападу, у якому він повинен взяти участь\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням цієї норми МГП невиконання умови розрізнення може призводити до втрати статусу комбатанта, проте завжди потрібно зважувати, наскільки можливим для комбатанта було таке розрізнення в момент захоплення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоли особа без належних на те підстав не розрізняє себе з цивільним населенням, вона втрачає захист, який надає статус комбатанта, і, як наслідок, не має права й на вторинний статус \u0026ndash; військовополоненого.\u003c/strong\u003e Такі ситуації в науковій літературі часом позначаються як \u003cstrong\u003eдилема незаконного комбатанта\u003c/strong\u003e. Водночас якщо особа не має права на отримання статусу військовополоненого, то вона користується захистом (нехай й обмеженим), який гарантується для цивільних осіб за ЖК IV, статтею 3, спільною для всіх Женевських конвенцій, статтею 75 ДП І та звичаєвим МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.3. Який статус російської поліції, ОМОНу та інших формувань, що не належать до збройних сил?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведені критерії визначення наявності статусу комбатанта, а також інші релевантні норми МГП дозволяють висновувати, що до комбатантів (а згодом і військовополонених) потрапляють не лише представники регулярних збройних сил держави. Так, стаття 4 ЖК ІІІ серед можливих форм організації збройних підрозділів, представники яких мають право на первинний статус комбатанта та вторинний військовополоненого, називає добровольчі загони, ополчення, партизанські загони (стаття 4(А)(3), регулярні збройні сили уряду чи влади, невизнаних державою у конфлікті, жителів неокупованої території, що озброюються, щоб чинити опір силам загарбника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 43 ДП І додатково роз\u0026rsquo;яснює, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦя стаття ДП І по суті фіксує той факт, що до збройних сил держави в розумінні МГП можуть належати не лише ті формування, що відповідно до національного законодавства позначаються як складові збройних сил. Серед таких формувань можуть бути й напіввоєнні організації чи озброєні організації, якими є, наприклад, поліція, Росгвардія, ОМОН тощо.\u003c/strong\u003e У разі включення подібних формувань до збройних сил сторона в конфлікті повинна повідомляти про це іншу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.4. Який зміст (переваги) статусу військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж дає статус військовополоненого? Військовополоненим за МГП гарантуються певні стандарти поводження та утримання, які значною мірою не поширюються на осіб, що не мають права на цей статус. Так, ЖК ІІІ регулює початок полону, визначає коло питань, відповіді на які допустимо вимагати в захопленого в полон, покладає на державу, що бере в полон, зобов\u0026rsquo;язання з переміщення військовополонених у зони, віддалені від збройних дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, детально встановлюються правила організації таборів військовополонених та умов у них \u0026ndash; від санітарно-гігієнічних і соціально-побутових до питань збереження внутрішньої військової субординації, свободи листування та духовно-інтелектуальної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, \u003cstrong\u003eдержави, що тримають у полоні, зобов\u0026rsquo;язуються повернути або ж репатріювати військовополонених.\u003c/strong\u003e Репатріація може відбутися як до завершення конфлікту (наприклад, у випадку важкої хвороби військовополоненого чи за умови укладення спеціальної угоди сторонами конфлікту в межах обміну військовополоненими), так і після його завершення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому сторони збройного конфлікту мають забезпечувати належні умови репатріації, розрахуватися з боргами (якщо такі встигли сформуватися через залучення військовополонених до праці) і видати необхідні документи про перебування в полоні військовополоненим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРепатріація без згоди військовополоненого за загальним правилом не бажана (хоча є винятки й різні погляди на це питання), а особи, стосовно яких розслідуються факти вчинення ними воєнних злочинів, не репатріюються до їх засудження та виконання стосовно них вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Статус, тримання, обмін військовополонених (організаційно-правовий аспект)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.1. Кваліфікація дій військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа міжнародним правом військовополонені мають імунітет комбатанта й не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо вони не супроводжуються суттєвими порушеннями законів і звичаїв ведення війни, тобто воєнними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідсутність досвіду роботи з військовополоненими та недостатнє розуміння статусу військовополонених за міжнародним правом слідчими та прокурорами призвело до ситуації, коли \u003cstrong\u003eв перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривалися кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України)\u003c/strong\u003e. Наступним кроком було подання клопотання до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (або у випадках прилеглості до території бойових дій \u0026ndash; рішення прокурора про взяття під варту) для забезпечення їх утримання.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджуються із зобов\u0026rsquo;язаннями України за міжнародним правом. Водночас \u003cstrong\u003eпісля низки консультацій\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з фахівцями в цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора змінив згадану практику на належну \u0026ndash; такі дії не кваліфікуються як злочин (якщо немає інформації про причетність до вчинення воєнних злочинів).\u003c/strong\u003e Відповідно для утримання військовополоненого не потрібне рішення слідчого судді, адже достатньо рапорту від того органу влади, який відповідає за розміщення військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОфіс Генерального прокурора підготував методичні рекомендації щодо кваліфікації дій військовополонених і розіслав їх регіональним та окружним прокуратурам у формі \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1Mlp7zfpiVzdoir2Y-CWyyYkPL2gimwLP/view\"\u003e\u003cstrong\u003eлиста-орієнтування\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином вдалося узгодити класичні норми кримінального процесуального законодавства та міжнародного права в частині кваліфікації дій військовослужбовців, що потрапили в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.2. Нормативне забезпечення тримання військовополонених\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на 24 лютого 2022 року єдиним нормативно-правовим актом, у якому йшлося про військовополонених, була \u003cem\u003eІнструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e(2017). Зокрема, вона містить положення про статус військовополоненого, заборонені стосовно нього дії, проте бракує відповідей на питання про розміщення, інформування, доступ третіх осіб до військовополоненого тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгодом зусиллями різних органів влади, зокрема Офісу Генерального прокурора, який координував цей процес (оскільки дії військовополонених на початку кваліфікувалися як злочин, то і питання поміщення під варту закріпилося за ним), було розроблено та ухвалено компетентними органами нові нормативно-правові акти, які регулюють практичні питання, що виникли під час роботи з військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10 березня Міністерство оборони України та Міністерство юстиції України затвердили наказ \u003cem\u003e\u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, урегулювавши порядок реєстрації, розміщення та обліку військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову \u0026laquo;\u003cem\u003eПро порядок тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e, детально визначивши умови тримання військовополонених, порядок їх розміщення, місця розміщення тощо. Фактично ним урегульовано \u0026laquo;табори\u0026raquo; для військовополонених, хоча залежно від активності бойових дій та процесів обміну не всі військовополонені встигають потрапити в такі спеціальні місця, розташовані на заході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкремо варто звернути увагу на \u003cstrong\u003eпорядок обміну військовополоненими, політичний за замовчуванням, адже МГП не регулює це питання. \u003c/strong\u003eПротягом 2014\u0026ndash;2022 рр. обміни відбувалися \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e та здійснювалися різними органами влади залежно від контактів з іншою стороною. Наприклад, активну участь у цьому процесі брала Уповноважена Верховної Ради України з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на червень 2022 року питаннями обміну військовополоненими займається Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба безпеки України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12 квітня Кабінет Міністрів України затвердив\u003cem\u003e Порядок здійснення передання військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож уряд вніс зміни до постанови від 11 березня 2022 року № 257 \u003cem\u003e\u0026laquo;Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими\u0026raquo;\u003c/em\u003e, згідно з якими рішення про передачу військовополонених ворогів і звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора, ухвалюються відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто звернути увагу на те, що обмін військовополоненими відбувається за погодженням з Офісом Генерального прокурора, якщо розслідується кримінальне провадження, де військовополонений має статус підозрюваної або обвинуваченої особи, через складність доступу до таких осіб, якщо вони покинуть територію України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eІІІ. Узагальнення розслідування воєнних злочинів (процесуальний аспект)\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початком збройного конфлікту на території України у 2014 році система правосуддя стикнулася зі значним викликом. З одного боку, кількість вчинених злочинів збільшувалася практично кожного дня, при цьому в національній практиці з\u0026rsquo;явилася нова категорія кримінальних правопорушень \u0026ndash; порушення законів і звичаїв війни. З іншого боку, хід та процес розслідування ускладнювали тривалі бойові дії, відсутність доступу до території, де злочини було вчинено, а також неможливість фактично розшукати та затримати підозрюваних у вчинених злочинах. Ситуація в зоні конфлікту безпосередньо впливала на можливості органів правопорядку розслідувати кримінальні провадження та стала визначати основні акценти їхньої роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року ситуація у розрізі практики кримінальних проваджень лише ускладнилася. Окрім Кримського півострову й окремих районів Донецької та Луганської областей, щодня сотні фактів порушення законів та звичаїв війни фіксувалися практично по всій території України. Станом на 5 червня 2022 року вже зареєстровано 15\u0026nbsp;774 таких кримінальних проваджень\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. За кожним фактом вчиненого злочину стоять руйнування, завдана шкода, а найголовніше \u0026ndash; постраждалі люди, заради яких має відправлятися ефективне правосуддя. Міжнародна практика дослідження наслідків збройних конфліктів завжди прив\u0026rsquo;язувала розуміння слова \u0026laquo;ефективність\u0026raquo; у цьому контексті до реальних осіб, які мають понести покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.1. Норми національного законодавства стосовно військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравова система до цього часу не відреагувала належним чином на запит, який виник внаслідок збройного конфлікту. У практиці досудових розслідувань порушень законів і звичаїв війни \u003cstrong\u003eнайбільше претензій органи правосуддя висувають до Розділу ХХ КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, положення якого прямо стосуються норм міжнародного права, але не охоплюють повною мірою їх змісту.\u003c/strong\u003e Найбільше складнощів у правовій кваліфікації діянь викликає стаття 438 КК України (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;). Через конструкцію статті, що містить бланкетну норму, слідчі та прокурори мають кваліфікувати певне порушення МГП, посилаючись на конкретну норму міжнародно-правового договору, ратифікованого Україною. Це водночас створює величезний запит всієї системи правосуддя на якісне та ґрунтовне навчання у сфері міжнародного права та основ розслідування воєнних злочинів через їх специфіку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, найбільше дискусій серед міжнародних і національних юристів викликає положення статті 437 КК України (\u0026laquo;Планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни\u0026raquo;). Ці норми ніби закріплюють історію міжнародного правосуддя після судових процесів у Нюрнбергу, ілюструючи логіку визначення поняття \u0026laquo;агресивна війна\u0026raquo;. Натомість сучасне міжнародне право оперує іншими термінами, коли йдеться про військове вторгнення однієї держави на територію іншої. Кампальська поправка до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яка набрала чинності 17 липня 2018 року, розглядає злочин агресії в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Різні підходи в розумінні змісту діяння та суб\u0026rsquo;єкта злочину створюють ситуацію, коли українське законодавство пропонує значно ширший підхід, ніж міжнародне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистема правосуддя звикла до чіткого формулювання кримінально-правової норми. Вимоги кримінального процесуального законодавства часом не дозволяють слідчому та прокурору розібратися належним чином у характеристиці порушення МГП, яке необхідно дослідити. Тому \u003cstrong\u003eчітке визначення переліку воєнних злочинів у Розділі ХХ КК України значно спростить практичну роботу в кримінальних провадженнях, але не зніме необхідність і запит на підвищення кваліфікації працівників системи правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20 травня 2021 року Верховна Рада України проголосувала в цілому за закон, який мав змінити цю ситуацію, \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;2689)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Попри загальну підтримку парламентом, міжнародними та неурядовими організаціями, документ уже більше ніж рік очікує підпису Президента України. Натомість 15 квітня 2022 року зареєстровано новий законопроєкт у цій сфері регулювання \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;7290)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який \u003cstrong\u003eч\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eастково дублює положення попереднього, але суттєво відрізняється в частині запровадження інституту командної відповідальності, що може негативно позначитися на можливості української системи правосуддя притягнути до відповідальності військових начальників за численні порушення, вчинені в Україні.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.2. Судові процеси\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова практика України щодо наслідків збройного конфлікту умовно розділилася на два напрями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження проти безпосередньо затриманих осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження у справах за відсутності обвинуваченого (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез об\u0026rsquo;єктивні обставини подій та перебування підозрюваних осіб на тимчасово окупованих територіях України або в Російській Федерації проваджень другої категорії більше. Справи, які розглядаються\u003cem\u003e in absentia\u003c/em\u003e, стали своєрідним шансом для дослідження наслідків війни в суді та забезпечення правосуддя за вчинені злочини. Проте \u003cstrong\u003eза період 2014\u0026ndash;2022 рр. кілька \u0026laquo;реальних\u0026raquo; проваджень заслуговують свого місця у практиці українських судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗатримання російських військових на Донбасі з 2014 року завжди викликали резонанс. Факти перебування військових Збройних Сил Російської Федерації на сході України та їх активна участь у бойових діях досліджувалися в контексті здійснення Росією контролю над так званими \u0026laquo;Донецькою народною республікою\u0026raquo; та \u0026laquo;Луганською народною республікою\u0026raquo;. Проте проблемним питанням залишалося доведення зв\u0026rsquo;язку між затриманим військовослужбовцем і Російською Федерацією, що безпосередньо впливало і на визначення правового статусу такої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДосить резонансною справою стало провадження проти сержанта Олександра Александрова та капітана Євгена Єрофеєва, затриманих у 2015 році в районі м. Щастя Луганської області. Серед інкримінованих їм статей було ведення агресивної війни, передбачене статтею 437 КК України. Російська сторона заявляла про те, що обвинувачені звільнилися зі Збройних Сил Російської Федерації. Проте суд під час провадження досліджував їхню роль у збройному конфлікті та відповідальність за вчинені діяння проти національної безпеки України та міжнародного правопорядку. Обидва були визнані винними та надалі обміняні. Подібні справи також розглядалися проти росіян Віктора Агеєва та Володимира Старкова. Загалом затриманих російських військових також використовували як \u0026laquo;обмінний фонд\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року змінили й судову практику. Фіксуються факти затримання значної кількості російських військовослужбовців у різних регіонах України, які утримуються як військовополонені в спеціальних місцях тримання відповідно до спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 12 військовополонених притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни за статтею 438 КК України. Троє осіб засуджено рішеннями судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри те, що в контексті наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України збільшується кількість кримінальних проваджень, які розглядаються стосовно затриманих підозрюваних, справи \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e надзвичайно важливі в процесі відправлення правосуддя. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 68 особам заочно повідомлено про підозру у вчиненні порушень законів і звичаїв війни. Для української системи правосуддя подібні процеси \u0026ndash; це можливість ствердити, що МГП було порушено, і визначити, хто саме має відповідати за це. \u003c/strong\u003eПопри тривалі дискусії в професійній спільноті про роль і значення процесів за відсутності обвинуваченого (in absentia), система правосуддя України визначає їх як дієвий інструмент для подолання безкарності за найтяжчі міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.3. Військовополонені як джерело інформації\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожне кримінальне провадження щодо наслідків збройного конфлікту на території України \u0026ndash; це насамперед можливість встановити певні факти, дослідити окремі порушення. Саме через обставини, які аналізуються в межах окремих процесів, можливо відповісти на загальне питання \u0026ndash; як охарактеризувати збройний конфлікт на території України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року тісно пов\u0026rsquo;язані з тим, що відбувалося в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей з 2014 року, бо не варто забувати, що збройний конфлікт триває дев\u0026rsquo;ятий рік. Складність ситуації в розрізі найтяжчих міжнародних злочинів показує важливість доказування кожного окремого епізоду та накопичення доказів, які мають значення не тільки для окремих фактів, але й дослідження загального контексту подій. \u003cstrong\u003eПр\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eактика Міжнародного кримінального суду приділяє значну увагу так званій \u0026laquo;інсайдерській інформації\u0026raquo; \u0026ndash; свідченням осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях, мали стосунок до сторони збройного конфлікту або можуть надати інформацію, яка дозволить зрозуміти внутрішні ієрархічні зв\u0026rsquo;язки між виконавцями злочинів.\u003c/strong\u003e Тому для України в процесі забезпечення правосуддя за наслідки конфлікту завжди було важливо дослідити іншу сторону, максимально наблизитися крізь призму доказів до вищого політичного керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМабуть, головним уроком після Другої світової війни є усвідомлення того, що коли йдеться про збройний конфлікт, кожен військовий, який бере участь у ньому, виконує свою роль. Лише через дослідження загальної картини подій, встановлення дій та рішень кожного, характеристику наказів і повноважень, дослідження планів та стратегії можна вибудувати загальну ієрархію виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗараз, коли слідчі та прокурори отримують показання від затриманих військовополонених, вони ніби складають пазл загальної історії збройного конфлікту на території України.\u003c/strong\u003e Не тільки національне правосуддя має значення, тому ці відомості потрібно зберегти й для майбутніх процесів у міжнародних судових інстанціях, зокрема в Міжнародному кримінальному суді. Бо ніколи достеменно не відомо, яка саме інформація може стати ключовою для певного судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше про стан справ з військовополоненими див.: \u003cem\u003eТомак М., Бродік П., Волкова Н., Павлюк А., Винокуров І. \u003c/em\u003e\u0026laquo;Вʼязні війни. Міжнародна практика щодо звільнення полонених, заручників і політвʼязнів: висновки для України\u0026raquo;. 2018. \u0026ndash; 77 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\"\u003ehttps://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див., наприклад, \u003cem\u003eГнатовський М., Хавронюк М., Крапивін Є., Азаров Д. \u003c/em\u003eПамʼятка щодо юридичної кваліфікації дій військовополонених (для органів досудового розслідування та органів прокуратури) // JustGroup, ЦППР, НаУКМА [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України, затв. наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 р. №\u0026nbsp;164 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше див. \u003cem\u003eЄвген Крапивін. \u003c/em\u003eНаказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (резюме) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про порядок тримання військовополонених\u0026raquo;. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 р. №\u0026nbsp;413 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e До червня 2022 року до цього процесу також було долучене Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 р. №\u0026nbsp;44, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo; [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Актуальна статистика публікується на вебсайті Офісу Генерального прокурора та оновлюється щодня [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєст. №\u0026nbsp;2689 від 27.12.2019 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєст. №\u0026nbsp;7290 від 15.04.2022 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e На жаль, у звʼязку з обмеженим режимом функціонування Єдиного реєстру судових рішень неможливо навести посилання на вироки. Наразі дет. інформацію можна подивитися у Вікіпедії [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/iJR65Ml\"\u003ehttps://cutt.ly/iJR65Ml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":530,"url":"problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654709377,"date":"08.06.2022","views":2941,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_212060356_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації полону та загибелі українських військовослужбовців (процесуальний аспект)","description":"\u003cp\u003eРозслідування воєнних злочинів є темою, яка дуже цікавить суспільство з огляду на необхідність відновлення справедливості як під час війни, так і після перемоги. Водночас для юристів нерідко розслідування цієї категорії справ залишається tabula rasa, коли мова заходить про міжнародне гуманітарне та кримінальне право. Одне зі складних питань \u0026ndash; кваліфікація дій російської армії, яка, на жаль, бере в полон та завдає смерті нашим військовослужбовцям. Існують різні підходи до юридичної оцінки таких дій і ми збираємось їх розглянути в цій статті з урахуванням тих проблем, що склались на практиці за останні три місяці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ 2014 року правова система України потроху адаптовувалась до вимог воєнного часу: починаючи від запровадження інституту розслідування \u003cem\u003ein absentia \u003c/em\u003eв кримінальне процесуальне законодавство та затвердження \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003eІнструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в ЗСУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cspan\u003eдо створення профільного Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту в Офісі Генерального прокурора. Водночас повномасштабна агресія російської федерації 24 лютого порушила низку нових питань, а також частково актуалізувала старі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання внесення змін до КПК України було пріоритетним для законодавця, а Розділ ІХ-1 Кодексу зазнав \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini\"\u003eсуттєвого розширення та неодноразового доповнення\u003c/a\u003e у перші місяці війни (станом на 01.05 цей процес дещо стабілізувався). Водночас наразі складно сказати, що положення міжнародного гуманітарного та кримінального права повністю відображені у національному законодавстві, проте не можна не помітити суттєвий прогрес у сфері його застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНайпоказовіша історія повʼязана зі статусом військовополонених, які за міжнародним правом мають \u0026ldquo;імунітет комбатанта\u0026rdquo; і не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо такі дії не супроводжуються суттєвими порушеннями законів та звичаїв ведення війни, отже є воєнними злочинами. Недостатнє розуміння цього з боку слідчих та прокурорів призвело до ситуації, в якій в перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривались кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України). Зважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджувались з нашими зобовʼязаннями за міжнародним правом. Разом з тим, після низки консультацій з фахівцями у цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора швидко змінив таку практику на належну \u0026ndash; такі дії захищені міжнародним правом та не утворюють склад злочину. Власне, ми теж мали змогу \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003eдолучитись\u003c/a\u003e до цього процесу й можемо запевнити, що процес консультацій у тих, хто розслідує воєнні злочини з фахівцями у сфері МГП та МКП відбувається в режимі 24/7.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІнша справа, що не всі питання мають однозначні відповіді, а прецедентна практика воєнної юстиції не така значна (багата), як це здається, з огляду на досвід як механізмів \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e \u0026ndash; ICTY та ICTR, так і постійного Міжнародного кримінального суду. Відтак, пропонуємо розглянути одну з таких проблем співвідношення національного та міжнародного права, яка наразі виникла в практиці розслідування воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПроблема\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа жаль, боронячи державу, українські захисники як потраплять у полон, так і гинуть від рук ворога. Родичі потерпілих комбатантів звертаються до органів прокуратури та досудового розслідування з вимогою зареєструвати кримінальне провадження за цими фактами, а у разі відмови \u0026ndash; навіть через ухвалу слідчого судді (оскарження бездіяльності).\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідтак \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрактика внесення відомостей в ЄРДР\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eрозділилась, існують різні позиції, а саме:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eВійськовий полон кваліфікується як:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eепізод ст. 437 КК України (злочин агресії);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікується взагалі, відомості до ЄРДР не вносяться.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЗагибель комбатанта кваліфікується як\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 115 КК України (умисне вбивство);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eепізод ст. 437 КК України (злочин агресії);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікується взагалі, відомості до ЄРДР не вносяться.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДалі пропонуємо розібратись детальніше з кожним з цих варіантів та спробувати відповісти на питання, який з них правильний (до речі, тут існує плюралізм правильних рішень, їх дійсно може бути декілька з огляду як на національне, так і міжнародне право).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтосовно військового полону українських комбатантів\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОптимальне рішення: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікувати як кримінальне правопорушення, відповідно не вносити відомості до ЄРДР. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОскільки взяття в полон якраз є дотриманням законів і звичаїв війни відповідно до права Гааги та права Женеви, то складу воєнного злочину тут немає. Достатньо регулювання, що існує в міжнародному гуманітарному праві й отримані відомості, наприклад від родичів, необхідно скерувати до профільних органів, які займаються питаннями військового полону (наріз це ГУР МО та СБУ, зокрема в \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta\"\u003eНаціональне інформаційне бюро\u003c/a\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас лише у разі наявності ознак злочину \u0026ndash; катування, знущання, неналежні умови тримання тощо, які відомі свідкам взяття в полон або безпосередньо від полонених, або третіх осіб з якими є звʼязок у військовополонених тощо, \u0026ndash; лише в такому разі відомості вносяться до ЄРДР з відповідною кваліфікацією за ст. 438 КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eДискусійне рішення:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e кваліфікація як \u003cem\u003eнезаконне позбавлення волі \u003c/em\u003e(ст. 146 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака кваліфікація видається дискусійною з позиції того, що імунітет комбатанта захищає його від кримінального переслідування за участь у воєнних діях, які, зокрема, передбачають взяття в полон. Якщо ж умови поводження з військовополоненими відповідають положенням міжнародного гуманітарного права, то складу злочину тут немає. Будь-яка кваліфікація таких дій як \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; злочину буде порушувати цей імунітет (привілей). \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро незаконне позбавлення волі можна говорити, якщо в полон беруть не військові формування російської федерації чи інші комбатанти, а цивільні особи, які ними не є, без жодних розпізнавальних знаків приналежності до війська. Тоді це можна розглядати як ст. 146 КК України, хоча і дискусійно, оскільки існує правило, що якщо є сумніви стосовно статусу комбатанта, то вони мають трактуватись в бік наявності статусу військовополоненого.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eСюди ж можна віднести \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eкваліфікацію як епізоду \u003cem\u003eзлочину агресії \u003c/em\u003e(ст. 437 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ умовах широкого визначення злочину агресії в ст. 437 КК України (в дусі Нюрнберзьких принципів, закріплені Статутом Міжнародного військового трибуналу 1945 р.) кваліфікувати як збройну агресію можна дуже широке коло діянь, наприклад перетин кордону військовослужбовцем за наказом командира. Водночас у ст. 8bis Римського статуту МКС (не ратифікований Україною, проте його юрисдикція визнана, але не в частині злочину агресії) йдеться про те, що це злочин керівного складу, тобто військово-політичного керівництва, яке уповноважене здійснювати такі дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож індивідуальний комбатант не вчиняє злочин агресії (хоча текстуальне тлумачення ст. 437 КК України інколи доводить до такої думки українських юристів), а наявність тисяч таких проваджень, навіть як епізодів, що підтверджують \u0026laquo;магістральну\u0026raquo; справу щодо агресії недоцільне з міркувань великого ресурсу на їх адміністрування, адже для доказування агресії потрібні конкретні елементи, якість яких важливіша за кількість. Таким чином в теорії можна, усе, що повʼязане із війною реєструвати за цією кваліфікацією, але це скоріше буде накопиченням непотрібних, не основних відомостей, що забиратиме ресурс на адміністрування замість того, щоб зосередитись на доказах вини військово-політичного керівництва росії.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтосовно загибелі українських комбатантів\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ цьому випадку доречні ті самі посилання на імунітет комбатанта (з того боку) й те, що в умовах війни спричинення смерті, якщо воно не супроводжується порушеннями МГП, не утворює склад злочину. Іншими словами \u0026ndash; \u003cstrong\u003eз позиції МГП спричинення загибелі (вбивство) комбатантом комбатанта (в деяких випадках і цивільної особи, яка втратила імунітет) не утворює склад злочину, адже діє бойовий імунітет.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас ситуація дещо складніша, оскільки держава окрім зобовʼязань за міжнародним гуманітарним правом\u003cem\u003e має обовʼязок ефективно розслідувати злочини проти життя та здоровʼя\u003c/em\u003e (ст. 27 Конституції України; ст. 2 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини). Існує думка, що навіть в умовах, якщо загибель відбулась в межах збройного конфлікту \u0026ndash; цей конституційний обовʼязок так само лежить на системі правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНаразі практика схиляється до реєстрації за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з приміткою \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eв умовах бойових дій\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003cstrong\u003e за кожним фактом загибелі військовослужбовця, незалежно від обставин. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eРозрахунок робиться на те, що згодом може надійти інформація, які свідчитиме про загибель, що супроводжувалась порушенням законів і звичаїв війни, тож кожен факт підлягає ретельному обліку та дослідженню кримінально-правовими засобами. Надалі, якщо така інформація не надійде або не підтвердиться, то кримінальне провадження закривається за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність події кримінального правопорушення).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака практика склалась внаслідок надходження численних заяв родичів та інших осіб щодо загибелі, в який викладається вимога дослідити кримінальними процесуальними засобами обставини смерті: це повʼязано із можливими фактами вчинених саме воєнних злочинів (наявності касетних снарядів, поранень куль із зміненим центром тяжіння, добиванням бійців тощо). Водночас навіть за умови відсутності таких даних \u0026ndash; будь-яка насильницька смерть потребує проведення експертиз та збору доказів, зокрема через \u0026laquo;організаційні\u0026raquo; моменти, які відбуваються в формі проведення слідчих і процесуальних дій, наприклад впізнання і видача тіл, забір матеріалів на ДНК-аналіз, розтин тощо. Іншого регулювання для проведення таких дій наразі немає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНайоптимальніша позиція: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвносити відомості до ЄРДР за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з позначкою \u0026laquo;в умовах бойових дій\u0026raquo; \u003cu\u003eлише у разі, якщо існують мінімальні відомості про те, що загибель відбулась в умовах порушення законів і звичаїв війни\u003c/u\u003e. Після первинних слідчих дій, у разі встановлення такого факту \u0026ndash; змінити кваліфікацію на ст. 438 КК України. \u003cu\u003eУ разі ж, якщо таких відомостей немає ні в заяві, ні з інших джерел \u0026ndash; не вносити відомості у ЄРДР\u003c/u\u003e, оскільки відсутній склад злочину (діяння вчинені в умовах війни). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eКомпромісна позиція: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвносити відомості до ЄРДР за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з позначкою \u0026laquo;в умовах бойових дій\u0026raquo; за кожною заявою про загибель українського військовослужбовця.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака позиція є компромісом, оскільки мета розслідування може бути відмінна від притягнення до відповідальності винного в загибелі українського військовослужбовця комбатанта, адже той, не несе відповідальність за спричинення смерті в межах збройного конфлікту. Якщо мета провести необхідні дії з дослідження причин і обставин смерті, впізнання, інформування рідних загиблого \u0026ndash; то така кваліфікація можливо, адже кримінальні процесуальні засоби наразі більш дієві та швидше можуть бути застосовані в умовах бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож відбувається і якнайшвидше задоволення інтересів потерпілих (їх родичів), і відкривається можливість для встановлення ознак воєнного злочину, на які могли б не звернути увагу Збройні Сили України й не звернутись до органів правопорядку з інформацією про загибель військовослужбовця без очевидних ознак вчинення воєнних злочинів в умовах бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВузьке місце такого варіанту \u0026ndash; КПК України не передбачає використання кримінальних процесуальних засобів для відмінних від кримінального переслідування цілей, а з огляду на спеціально-дозвільний принцип правового регулювання (ч. 2 ст. 19 Конституції України) і взагалі така практика може критикуватись.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eОрганізаційні аспекти питання\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУже в неправовій площині лежить питання пояснення суспільству, потерпілим, що тут немає складу злочину, що це не охоплюється кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством, а лише положення міжнародного гуманітарного права. Припускаємо, що нереєстрація фактів полону та загибелі в ЄРДР сприймається як \u0026laquo;зрада\u0026raquo;, адже кримінально-правові засоби зрозуміліші на рівні побутової правосвідомості на відміну від міжнародно-правових. Тож \u003cstrong\u003eце окрема просвітницька ділянка для системи правопорядку \u0026ndash; пояснити, що нереєстрація в ЄРДР не означає байдужість до факту, це лише питання процедури, що застосовується.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДалі складніше \u0026ndash; чому не можна реєструвати все. На перший погляд, в цьому немає нічого складного, щоб в порядку ст. 214 КПК України відкривати кримінальні провадження за усіма фактами загибелі українських військовослужбовців (як за заявами потерпілих, так і в порядку самостійного виявлення прокурором з відкритих джерел та обміну інформацією з ЗСУ). Надалі в кримінальному процесуальному порядку, дослідивши матеріали, закривати за відсутністю події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України), якщо така інформація не підтвердилась.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле тут виникає дві проблеми. По-перше, з правової точки зору некоректно вносити інформацію, яка не містить ознаки злочину. Такі провадження не мають відкриватись, а попередні \u0026ndash; мають бути закриті за відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), а саме у звʼязку з тим, що діяння вчинене в межах збройного конфлікту, тобто імунітет комбатанта.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-друге, що складніше, це організаційний аспект \u0026ndash; \u003cstrong\u003eне так і просто відкрити кримінальне провадження та закрити його з позиції використаних органами досудового розслідування та прокуратури ресурсів.\u003c/strong\u003e Все зводиться до того, що це робочий час слідчого і прокурора, адже для відкриття кримінального провадження необхідно внести відомості до ЄРДР, допитати заявниками, призначити постановою групу прокурорів, призначити слідчого, провести мінімальний обсяг слідчих та процесуальних дій, врешті підготувати вмотивовану постанову про закриття та завізувати її у керівництва. І це не повний перелік. Звісно, це неправовий аспект, а організаційний \u0026ndash; яким чином побудувати роботу таким чином, щоб максимально ефективно використати обмежений ресурс системи правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eВ умовах критичного браку часу та ресурсів \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(нагадаємо, що наразі розслідуванням воєнних злочинів займаються \u003cu\u003eмайже усі \u003c/u\u003eоргани досудового розслідування та прокурори незалежно від спеціалізації) \u003cstrong\u003eцей час міг би бути використаний на розслідування воєнних злочинів, кількість яких зростає щодня. \u003c/strong\u003eСтаном на 06.06.2022 р. \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/uploads/88d859b6-8e1c-49be-b7d4-96f4e7421593/warcrime-06062022ua.jpg\"\u003eзареєстровано\u003c/a\u003e 15 842 воєнні злочини \u003cstrong\u003eі ця кількість буде тільки зростати, особливо в умовах деокупації тимчасово зайнятих ворогом територій. Це виклик для системи правопорядку не тільки в умовах війни, а й ще довгий час після неї. \u003c/strong\u003eПро це говорить не тільки досвід \u0026laquo;справ Майдану\u0026raquo; чи воєнних злочинів, вчинених в межах збройного конфлікту на Донбасі, а й досвід інших країн. При всьому бажанні, професіоналізми та при всі обсягах допомоги з боку інших країн \u0026ndash; це процеси на довгі роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eВисновок\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоложення міжнародного гуманітарного права, а також міжнародного права загалом, залишаються слабким місцем для української системи кримінальної юстиції. Попри те, що в країні девʼятий рік триває війна, залишається низка старих проблем як матеріального, так і процесуального права, а масштаби і характер цієї війни постійно ставлять перед неї нові і нові виклики.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання взяття в полон українських комбатантів, а також їх загибелі, не виняток з цієї тенденції. Якщо за перші місяці війни вдалось відповісти на питання особливостей статусу військовополоненого ворога, напрацювати методичні рекомендації, встановити практику серед різних органів розслідування, то інтенсивний характер бойових дій ставить нові і нові питання. Вони посилюють тим, що потерпілі від війни, їх родичі, постійно звертаються до органів правопорядку та прокуратури для того, щоб отримати допомогу та добитись справедливості. Інколи ці питання виходять за межі права, а стосуються звичайної людської комунікації і пояснення того, як працює правова система.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте найголовніше зараз це розуміння, що окрім питань права, також постають організаційні питання \u0026ndash; будь-який ресурс обмежений і воєнна юстиція не виняток. Поступова деокупація тимчасово зайнятих територій в тисячі, а можливо й десятки тисяч збільшить кількість проваджень за воєнними злочинами. Тож уже зараз необхідно розуміти, що це \u0026laquo;забіг на довгу дистанцію\u0026raquo;, це робота воєнної та поствоєнної юстиції на довгі роки. Тож підхід, відповідно до якого ЄРДР перетворюється на реєстр усієї інформації, повʼязаний з війною, можливо і зрозумілий зараз, але безперспективний з огляду на майбутнє. Тому порушені в цій статті питання, безумовно, потребують подальшого обговорення, а практика подальшого дослідження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_212060356_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":529,"url":"rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1654532619,"date":"06.06.2022","views":834,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/827E9367-E366-4DBA-941B-FF5C1C22.jpg","mini_image":null,"name":"Російський полон: жодної гендерної дискримінації щодо застосовуваного насильства","description":"\u003cp\u003eВарто погодитися з доктором Жаком Мозером, за словами якого, \u0026laquo;жінок рідко згадують серед затриманих. Вони не відповідають типовому образу в\u0026rsquo;язня. Вони не справжні в\u0026rsquo;язні\u0026raquo;. Кількість жінок-військовополонених під час збройних конфліктів рідко перевищує 4\u0026ndash;5\u0026nbsp;%. У низці держав, серед яких і рф, жінки досі дискримінуються в доступі до бойових посад, залишаючись кухарками, зв\u0026rsquo;язківицями та працівницями військових шпиталів. Жінки ж, які належать до складу збройних сил своєї держави та беруть участь у бойових діях у межах збройного конфлікту, відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (далі \u0026mdash; ЖК ІІІ) мають статус комбатанток, а після взяття в полон \u0026mdash; військовополонених. Це надає їм низку прав, які ми розглянемо в цій статті і які рф продовжує порушувати.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФото. Джерело: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-uriad-vyplaty-viyskovym/31508649.html\"\u003eРадіо Свобода\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗгідно з даними Кадрового центру Збройних Сил України, станом на кінець 2021 року в Україні налічувалося понад 32,5 тисячі жінок-військовослужбовців (12\u0026nbsp;% особового складу), з них \u0026mdash; половина мали статус учасниць бойових дій на сході\u003ca href=\"applewebdata://3E900F1C-E498-4FEA-8129-BFF8DB595BBA#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Серед військовослужбовиць є танкістки, артилеристки, розвідниці, снайперки, командирки рот і взводів. Протягом останніх десяти років чисельність жінок в українській армії зросла в 15 разів, що \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e пов\u0026rsquo;язано з розвитком нормативно-правового регулювання у сфері протидії дискримінації, вінцем якого стало ухвалення у 2018 році Закону України \u0026laquo;Щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1 квітня 2022 року між Україною та Росією було проведено обмін військовополоненими. Серед 86 повернутих на батьківщину службовців було 15 жінок. Історія їх перебування в російському полоні є проявом найгірших практик позбавлення волі, тому має бути детально вивчена з метою притягнення рф до відповідальності за порушення ЖК ІІІ, Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року (далі \u0026mdash; ДП І), а також низки релевантних міжнародних стандартів: Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з ув'язненими (1955 року), Зводу принципів ООН щодо захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню у будь-якій формі (1988 року), Бангкокських правил (2010 року), Правил Мандели (2015 року). Під час збройного конфлікту як \u003cem\u003elex generalis\u003c/em\u003e продовжують застосовуватися норми міжнародного права з прав людини, серед яких у контексті військового полону найбільш важливими є положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 року); Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 року, далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань); Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно зі свідченнями військовополонених українок, (1) їх було вивезено на територію Білорусі, а потім до Брянська (рф); (2) їм погрожували фізичною розправою; (3) їх катували та принижували; (4) їх тримали в нелюдських умовах без адекватного харчування; (5) їх не забезпечували необхідними гігієнічними умовами та медичною допомогою; (6) їм зістригли волосся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи відповідає таке поводження нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 1\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до статті 19 ЖК ІІІ після захоплення військовополонених їх слід евакуювати якомога скоріше до таборів, розташованих на достатній відстані від зони бойових дій, для того щоб вони перебували в безпеці. У цьому випадку переміщення за кордон може бути виправданим, зокрема, міркуваннями безпеки, необхідністю утримувати жінок у спеціальних закладах окремо від чоловіків і під наглядом інших жінок. Однак, як підкреслює Шарлотта Ліндсі, міжнародне гуманітарне право вимагає дотримання таких умов: згода затриманого, повідомлення членам сім\u0026rsquo;ї, покращення умов утримання, наявність жінок-охоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа свідченнями українських військовополонених, жінки не знали, куди їх примусово переміщують, що є порушенням статті 48 ЖК ІІІ. У Білорусі, а згодом \u0026mdash; у рф вони перебували в переповненій камері. Нагляд за ними здійснювали чоловіки. Ідентифікаційні картки, передбачені статтею 70 ЖК ІІІ, які мали бути надіслані до Центрального розвідувального управління Міжнародного комітету Червоного Хреста негайно після захоплення, були оформлені на них лише перед обміном. Жодної інформації родичам про долю військовополонених іншими каналами передано не було. Жінок утримували у звичайних СІЗО, а не в спеціальних таборах, створених й організованих відповідно до статей 21\u0026ndash;23 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 2\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПогрози фізичною розправою\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 13 ЖК ІІІ висвітлює основний принцип цього договору \u0026mdash; безумовне гуманне ставлення до військовополонених. Будь-які акти насилля та залякування, образи та виставлення на огляд публіці прямо заборонені. Водночас, за словами військовополоненої Анастасії Матрущенко, відразу після прибуття до Білорусі \u003cem\u003e\u0026laquo;військовий неслов'янської зовнішності погрожував їй розправою\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Подібне ставлення є порушенням ЖК ІІІ, а також низки міжнародних стандартів, зокрема щодо т.\u0026nbsp;зв.\u003cem\u003e first night procedures,\u003c/em\u003e покликаних забезпечити мінімізацію стресу для затриманих осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 3\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКатування та приниження\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідні випадки слід розглядати одночасно крізь призму гарантій, які містяться в ЖК ІІІ та ДП І, а також у Конвенції проти катувань. Зазначимо, що свобода від катувань є абсолютною, а заборона має характер норми\u003cem\u003e jus cogens\u003c/em\u003e, відступ від якої неможливий навіть в умовах збройного конфлікту. Водночас військовополонені жінки розповідають, що вони зазнавали тортур за те, що не відповідали на вітання \u0026laquo;Слава Росії!\u0026raquo;. Їх примушували до статевих актів, а також наказували оголеними сидіти в незручних позах перед чоловіками-військовими. Жінкам вводили у кров невідомі речовини всупереч статті 13 ЖК ІІІ. Урешті, щоб залякати, перед ними катували військовополонених чоловіків, що разом з безперервними допитами самих жінок і примусом говорити російською мовою порушує статтю 17 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто підкреслити, що хоча ЖК ІІІ урівнює в правах військовополонених чоловіків і жінок, до останніх згідно зі статтею 14 слід ставитися з усією повагою, зумовленою їхньою статтю. Включення цього положення, попри те, що жертвами сексуального насильства, безперечно, можуть бути також чоловіки, мало на меті вберегти жінок-військовополонених від зґвалтувань і примусових вагітностей. Однак військовослужбовці рф не дотримуються цієї статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізоди 4\u0026ndash;5\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНеналежні умови утримання\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрофесор В. В. Мицик жартома вказує, що якби норми міжнародного гуманітарного права про утримання військовополонених належно дотримувалися, тоді б усе більше осіб самі просилися в полон. Слід погодитися, що ЖК ІІІ містить широке коло гарантій щодо харчування, гігієни та медичної допомоги. Так, стаття 25 передбачає вимоги до комфорту приміщень таборів; стаття 26 \u0026mdash; до добового раціону, щоб підтримувати добрий стан здоров'я військовополонених; стаття 29 \u0026mdash; до санітарно-гігієнічних умов \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМіжнародний комітет Червоного Хреста неодноразово наголошував на необхідності враховувати особливі потреби жінок, зокрема під час менструації, щоб забезпечити їх усіма належними засобами відповідно до їхньої культури\u003c/em\u003e), статті 30\u0026ndash;31 \u0026mdash; до регулярної та адекватної медичної допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість, за свідченнями українських військовополонених жінок, близько 20 осіб утримувалися в камерах без ліжок і санвузла, розрахованих на 2\u0026ndash;3 особи. У місцях позбавлення волі не було засобів гігієни та можливості помитися. Жінок обмежували не лише в харчуванні, але й воді. Медична допомога військовополоненим не надавалася. Огляди проводилися лише з метою перевірки наявності заборонених речей. Подібне суперечить міжнародному гуманітарному праву та має ознаки нелюдського й такого, що принижує гідність, поводження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 6\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПоголені голови\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоління жінок-військових використовувалося стороною противника протягом історії як особливий різновид покарання за участь у збройному конфлікті. Такі дії мають на меті приборкати та принизити особу, яка перебуває під повним контролем ворога, тому порушують відразу низку положень ЖК ІІІ (зокрема, уже згадані статті 13\u0026ndash;14). Понад те, примусове гоління може бути порушенням заборони катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Так, Європейський суд з прав людини підкреслює, що, беручи до уваги інші обставини справи жертви, примусове зголювання волосся ув\u0026rsquo;язненим особам може досягнути мінімального порогу тяжкості як поводження, що принижує людську гідність і викликає почуття меншовартості, всупереч статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Янков проти Болгарії, \u0026sect;\u0026sect; 112\u0026ndash;114).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародне гуманітарне право та міжнародне право з прав людини має на меті захистити жінок-військовополонених від насильства, зловживань і залякування, щоб допомогти зберегти їхнє приватне життя та гідність відповідно до особливих потреб, зумовлених їхньою статтю. Незалежно від обставин відповідальність за забезпечення потреб осіб у полоні, зокрема адекватного харчування, санітарно-гігієнічних умов, медичної допомоги, покладається на державу, яка бере в полон. Остання також зобов\u0026rsquo;язана запобігати будь-якому неналежному поводженню з військовополоненими, контролюючи, щоб дії її службовців не суперечили нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас рф використовує взяття в полон як метод ведення війни. Умови, які вона створює для військовополонених, разом з ухиленням від заповнення й комунікації ідентифікаційних карток свідчать про те, що російський полон \u0026mdash; це смертна кара, яку не виконують лише тоді, коли вдається домовитися про обмін. Військовополонені також потрібні рф для імплементації її пропагандистських кампаній та отримання інформації. Визволитися з російського полону вдається далеко не всім.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ особливо вразливому становищі перебувають жінки. Віддаючи честь їхній нескореності, героїзму та відвазі, ми не можемо не погодитися, що через стать їхнє життя й належне існування зазнають значних ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож у теперішній ситуації обидві сторони збройного конфлікту повинні адаптувати гендерно дезагрегований підхід до поводження з військовополоненими, а також регулювання обмінного фонду. До цих процесів мають бути залучені профільні організації, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, ООН Жінки та Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3E900F1C-E498-4FEA-8129-BFF8DB595BBA#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://armyinform.com.ua/2021/12/04/skilky-zhinok-vijskovosluzhbovcziv-sluzhat-u-zbrojnyh-sylah-ukrayiny-novi-dani-kadrovogo-czentru/\"\u003ehttps://armyinform.com.ua/2021/12/04/skilky-zhinok-vijskovosluzhbovcziv-sluzhat-u-zbrojnyh-sylah-ukrayiny-novi-dani-kadrovogo-czentru/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/827E9367-E366-4DBA-941B-FF5C1C22.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":528,"url":"chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654172153,"date":"03.06.2022","views":1296,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_563843400_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?","description":"\u003cp\u003eОстаннім часом точиться багато дискусій навколо проблематики притягнення до відповідальності за воєнні злочини, геноцид, розв\u0026rsquo;язання агресивної війни на території України. Обговорюється необхідність створення спеціального міжнародного трибуналу для розгляду справ цієї категорії. Триває співпраця з Міжнародним кримінальним судом у Гаазі (МКС), юрисдикція якого вже поширюється на всю територію України, а прокурор МКС уже розпочав повноцінне розслідування ситуації в Україні. А чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо створення тимчасового спеціального трибуналу\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ звернула увагу на одну деталь, яка мене як суддю зацікавила: створення спеціальних трибуналів (міжнародного або гібридного (змішаного суду з міжнародних та національних суддів), як показує історичний досвід, було пов\u0026rsquo;язане з неспроможністю національних судів з різних причин якісно здійснювати правосуддя та ефективно розглядати справи. Так було в Бангладеш, Руанді, Чаді, Сьєрра-Леоне, Колумбії, колишній Югославії, інших країнах, які пройшли через війну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому питання спроможності української національної судової системи самостійно розглядати справи щодо воєнних злочинів потребує уваги та аналізу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмішаний спеціальний трибунал, тобто інтегрований у національну судову систему спеціальний суд, створений із залученням міжнародного елементу, наразі в Україні взагалі не може з\u0026rsquo;явитися, оскільки відповідно до Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається, а Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо національних судів\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїнські суди наразі мають необхідний інструментарій для притягнення до відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у тому числі за порушення законів і звичаїв війни, геноцид, розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (розділ XX Кримінального кодексу України). Чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню (Женевські конвенції, зокрема). У Парламенті зареєстровано законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Останні вже ухвалені та набрали чинності, отже, співпраця з МКС вийшла на новий рівень. Очікуємо покращення та вдосконалення внутрішнього інструментарію наявних механізмів притягнення до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВважаю, \u003cstrong\u003eсаме українське правосуддя має відіграти основну роль у відновленні справедливості та притягненні воєнних злочинців до відповідальності, оскільки українські судді зможуть найбільш ефективно, швидко та якісно розглянути такі справи. На мою думку, ніхто краще за українського суддю не зможе розібратися в усіх деталях справи, зважити всі обставини, дати оцінку подіям, які відбулися на нашій землі\u003c/strong\u003e. Звичайно, у міжнародних судових органах працюють фахівці найвищого рівня, але повільні темпи розгляду справ дають підстави для сумнівів в ефективності та своєчасності судових процесів. Міжнародні трибунали розглядають справи впродовж років і навіть десятиріч. Тяганина \u0026ndash; серйозна перешкода для результативного розгляду справ та ухвалення вироку злочинцям, вина яких має бути доведена в розумні строки за стандартом доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, чи впорається українська судова система з цим викликом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпевнено можна сказати, що до справ цієї категорії не треба ставитися як до звичайних криміналів. Пропоную подивитися на питання через призму трьох граней: 1) незалежність судді; 2) кваліфікація судді; 3) організація судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eНезалежність суддів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблематику суддівської незалежності необхідно розглядати не лише з погляду незалежності конкретного судді, але й з погляду готовності суспільства, ЗМІ, політиків та інших гілок влади сприймати незалежне правосуддя та поважати судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезалежний суд багато кому незручний, такий суд \u0026ndash; кістка поперек горла для нечесних представників влади, добробут яких тримається на роботі корупційних схем, а таких, на жаль, немало. Левова частина можновладців не зацікавлена в незалежному правосудді в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас деякі активісти, громадські організації, політики-популісти демонструють повне нерозуміння важливості поваги до незалежного суду як інституції, поваги до судового рішення, важливості дотримання вимог процесуального законодавства про порядок у залі суду тощо. Це вже питання рівня правової культури в країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи мусимо розуміти й бути готовими до того, що на лаві підсудних можуть опинитися як російські військові, так і українські.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ погляду громадського тиску, це дуже важкі справи. За ними можна оцінювати рівень правової культури суспільства \u0026ndash; щодо поваги до закону та готовності визнавати незалежний суд як цінність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо суддям \u0026laquo;дозволять\u0026raquo; незалежно розглядати справи цієї категорії \u0026ndash; результат буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова влада останніми роками функціонує в досить складних умовах постійної турбулентності. Українські судді сьогодні загартовані, стресостійкі, сильні та вміють адаптуватися до кризових ситуацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eКваліфікація\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eСпецифіка воєнних злочинів вимагає специфічних знань і навичок, відповідної кваліфікації суддів, які їх будуть розглядати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі Національна школа суддів України організовує низку навчальних заходів для суддівського корпусу щодо застосування ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни) та міжнародного гуманітарного права, у тому числі у співпраці з міжнародними програмами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНеобхідну професійну підготовку українських суддів уже розпочато.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе менш важливими для розгляду справ цієї категорії є знання про дотримання державою прав і свобод людини. В Україні навчальні заходи про права людини останніми роками були в центрі уваги суддівської освіти.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eОрганізація процесу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eВелику вагу має організація самого судового процесу з погляду безпеки судді, свідків, інших учасників справи. Мають значення такі деталі, як розмір та облаштування зали судового засідання, робота служби судової охорони. Дуже важлива правильна комунікація пресслужби суду зі ЗМІ та об\u0026rsquo;єктивне висвітлення процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase; font-weight: bold;\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eСпроможність українських судових органів розглядати справи щодо воєнних злочинів стане одночасно викликом і маркером зрілості як для судової влади, державної влади загалом, так і українського суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_563843400_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":519,"url":"znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1652791235,"date":"02.06.2022","views":1082,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-1523-min.png","mini_image":null,"name":"Знімки, на яких зафіксовані можливі воєнні злочини в Україні, – заполонили Інтернет. Проте суд може їх не прийняти.","description":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВідкриті джерела пропонують безліч можливих доказів, але чи буде їх брати до уваги Міжнародний кримінальний суд \u0026ndash; наразі невідомо.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЯн Ловетт та Наталія Оєвська\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОригінальна назва:\u003c/strong\u003e Citizens\u0026rsquo; Images of Potential War Crimes in Ukraine Flood the Internet, but Might Not Hold Up in Court\u0026nbsp;(April 30, 2022 for \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/citizens-images-of-potential-war-crimes-in-ukraine-flood-the-internet-but-might-not-hold-up-in-court-11651311001\"\u003eThe Wall street Journal\u003c/a\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПереклад: \u003c/strong\u003eМарія Лисенко, координаторка JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЩоранку, надпиваючи каву, Джанкарло Фіорелла відкриває Telegram, популярну в Україні соціальну мережу, і переглядає відео \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/what-are-war-crimes-russia-ukraine-11646680445?mod=article_inline\"\u003eімовірних воєнних злочинів\u003c/a\u003e \u0026mdash; нападів на школи чи використання касетних боєприпасів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;Віднайшовши щось вартісне, він розпочинає тривалий процес, щоб переконатися, що відео справжнє. Робота з одним відео зазвичай триває близько години. Потім процес починається знову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Щодня з\u0026rsquo;являється безліч зображень та відео\u0026raquo;, \u0026ndash; каже пан Фіорелла, аналітик Bellingcat, організації, яка займається розслідуваннями на основі відкритих джерел даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідкриті джерела, як-от відео в соціальних мережах, стали важливою частиною зусиль щодо документування \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukraine-brings-first-war-crimes-charges-against-russian-soldiers-in-bucha-11651148489?mod=article_inline\"\u003eвоєнних злочинів в Україні\u003c/a\u003e. Супутникові знімки демонструють наслідки вибухів кожному, хто хоче подивитися. Зображення та відео, на яких зафіксовані можливі порушення міжнародного права, з\u0026rsquo;являються в Інтернеті швидше, ніж під час будь-якого попереднього конфлікту. Дані, \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukrainians-use-drones-facial-recognition-software-as-they-investigate-alleged-war-crimes-11649767154?mod=article_inline\"\u003eотримані з різних відкритих джерел\u003c/a\u003e, можна тріангулювати [\u003cem\u003eприм.ред. \u0026ndash; метод вимірювання на місцевості\u003c/em\u003e] для відстеження переміщення російських військових підрозділів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча сотні професійних слідчих \u0026mdash; з Офісу генерального прокурора, Міжнародного кримінального суду та кількох інших європейських країн \u0026mdash; працюють на місцях, вони не встигають за потоком нових матеріалів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк наслідок, велика частина роботи зі збору доказів зараз залишена непрофесіоналам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоманди неурядових організацій фотографують місця вибухів та опитують постраждалих. Український уряд створив веб-сайт, на який свідки можуть надсилати докази; сайт отримав тисячі заявок. А групи волонтерів \u0026laquo;прочісують\u0026raquo; в Інтернеті фотографії та відео імовірних воєнних злочинів і зберігають дописи на випадок, якщо їх згодом видалять.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗусилля звичайних людей допомогли утримати увагу світу до України. Але залишається відкритим запитання, чи встоять такі докази у суді, особливо, якщо вони зібрані волонтерами без належного досвіду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збільшення кількості розслідувачів, які працюють із відкритими даними, може відбуватися двома шляхами\u0026raquo;, \u0026mdash; каже Шивон Аллен з Global Legal Action Network, яка співпрацювала з Bellingcat над створенням протоколів для використання даних з відкритим вихідним кодом у судових справах. Значний інтерес до використання даних з відкритих джерел може з часом сприяти узвичаєнню практики використання такої інформації у судах, вважає Шивон. \u0026laquo;Але якщо 90% людей робитимуть це непрофесійно та неякісно\u0026hellip; це лише посилить упередження до інформації з відкритих джерел як до такої, що не заслуговує довіри\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерше вторгнення Росії в Україну в 2014 році стало поворотним моментом для розслідувань з використанням відкритих джерел. Після того, як над східним регіоном України був збитий рейс 17 Malaysia Airlines, Bellingcatвикористав супутникові знімки, геолокаційні фотографії в Інтернеті та перехоплені телефонні розмови, оприлюднені українською владою, щоб знайти зв'язки між системою запуску ракет, використаною під час атаки, та конкретною російською бригадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа той час, коли \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukraine-russia-war-invasion-whats-happening-11646157211?mod=article_inline\"\u003eРосія розпочала повномасштабне вторгнення\u003c/a\u003e в лютому [\u003cem\u003eприм.ред \u0026ndash; 2022 року\u003c/em\u003e] , розслідування з використанням відкритих джерел даних вже стали основним інструментом багатьох правозахисних ініціатив. У відомих організаціях, таких як Amnesty International, зараз працюють фахівці з роботи із відкритими джерелами даних. Щодня здібльшується кількість волонтерів, які займаються переглядом зображень конфлікту і намагаються підтвердити час і місце створення цих зображень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДенис Рабомізо, юрист з питань морського права в Україні, керує командою з близько 50 волонтерів, які перевіряють кадри імовірних нападів на мирних жителів. Він також пропонує онлайн-навчання для тих, хто не має досвіду, і тих, хто займається перевіркою зображень у вільний від роботи час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми намагаємося надати певні рекомендації та настанови\u0026raquo;, \u0026mdash; каже Денис. \u0026laquo;Ми очікуємо, що ці докази будуть використані, наприклад, Міжнародним кримінальним судом\u0026raquo;. Він також підтримує зв'язок з українською прокуратурою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, дані з відкритих джерел поки що не використовувались у МКС як докази, і є випадки, коли національні суди відкидали їх. Хоча супутникові знімки використовувалися на судах протягом десятиліть, особа, яка записала відео, традиційно має засвідчити його достовірність у суді. Автори багатьох опублікованих у мережі відео так і залишаються невідомими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато зусиль сьогодні спрямовано на те, щоб зробити роботу зі збору даних з відкритих джерел більш професійною. Український уряд створив додаток для громадян із чат-ботом, який радить, як записувати надійне відео, у тому числі фільмуючи територію довкола, щоб згодом це було легше перевірити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 2020 році Ліндсі Фріман, директорка Центру з прав людини Каліфорнійського університету в Берклі, допомогла розробити те, що стало відомим під назвою \u0026laquo;Протокол Берклі\u0026raquo;, набір принципів роботи з цифровими джерелами інформації у спосіб, який\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдозволить у подальшому використати зібрану інформацію в суді. Bellingcat розробив методологію, яка, за словами дослідників, відповідає цьому протоколу: розслідувачі у кілька кроків мінімізовують алгоритмічні упередження та вживають дій для власного убезпечення:\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eвикористовують віртуальні приватні мережі (VPN), очищують історію веб-перегляду тощо. Це повільний, ретельний процес, під час якого кожен крок розслідувача має бути зафіксований.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПані Фріман працює з Коаліцією 5 ранку, групою з двох десятків українських неурядових організацій (до яких долучений і пан Рабомізо) аби допомогти їм архівувати знайдене. За її словами, вона не очікувала дотримання вимог протоколу абсолютно кожним чи кожною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Дехто є більш професійним \u0026mdash; саме з ними ми працюватимемо\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала вона, додавши, що дані, зібрані волонтерами, можуть виявитися менш придатними для використання в суді. \u0026laquo;Багато з того, що збирають люди, не буде надто помічним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля того, як слідчі з Bellingcat або Коаліції 5 ранку виявили в Інтернеті цікаві відео, вони надсилають їх до Mnemonic, берлінської неурядової організації, для архівування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початку війни в Сирії Mnemonic зібрав близько 1,7 мільйона відео можливих воєнних злочинів. Інструмент штучного інтелекту допомагає компанії відшукати у цих відео ознаки певних злочинів, як-от використання касетних боєприпасів, і сортувати їх за релевантністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВсього за вісім тижнів Mnemonic заархівував близько 500 000 відео з України, усі вони зібрані людьми, а не машиною. Очікується, що інструмент штучного інтелекту для сортування відео з України може з\u0026rsquo;явитися в мережі трохи пізніше цього року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ український уряд, і МКС висловили намір використовувати технології для документування воєнних злочинів в Україні. Проте прокурори обох юрисдикцій скептично ставляться до використання фотографій та відео з Інтернету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news-2022-04-01/card/rights-group-alleges-war-crime-by-russian-troops-in-ukrainian-city-WQ3oqu70esXMpkO3ob3N?mod=article_inline\"\u003eКерівник Бучанської окружної прокуратури\u003c/a\u003e Руслан Кравченко заявив, що члени його команди намагатимуться знайти авторів усіх відео, які вони мають намір використати в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокурори МКС під час онлайн-зустрічі з неурядовими організаціями в Україні заявили, що будь-які відео, які вони отримають, мають містити метадані, а також задокументовану інформацію про те, хто і за яких обставин записав таке відео. Представник МКС не відповів на прохання надати коментар.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПан Рабомізо з Коаліції 5 ранку визнав, що не всі докази, зібрані його групою, відповідатимуть стандартам прокуратури. За його словами, допомога в судовому переслідуванні була не єдиною метою документування воєнних злочинів. Він також хоче показати світу те, що відбувається в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми їм допомагаємо, \u0026mdash; сказав він про прокурорів, \u0026mdash; але не керуємося виключно їхніми правилами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eАнастасія Морозова взяла участь у підготовці цієї статті\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-17-o-1523-min.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":527,"url":"umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1653914403,"date":null,"views":941,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavki-22.png","mini_image":null,"name":"Умисне спричинення сильних страждань/серйозних тілесних ушкоджень/шкоди здоров’ю","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСеред різних форм жорстокого поводження виділяється окремо спричинення сильної шкоди здоров\u0026rsquo;ю або серйозних страждань. Не дивлячись на те, що цей склад злочину тісно пов\u0026rsquo;язаний із нелюдським поводженням, проте він має свої особливості, які дозволяють його виділити як окреме порушення.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисне спричинення сильних страждань як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1uvnTb9kNWp6NXBrBWCyabqhijADRtCpH/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1uvnTb9kNWp6NXBrBWCyabqhijADRtCpH/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavki-22.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":559,"url":"teritorialna-oborona-i-kriminalna-yustitsiya-tochki-peretinu-i-rozhodzhennya--justtalk-context-epizod-12","video":"fJjMYbCXwMs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659618219,"date":"01.06.2022","views":383,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/tro.jpg","mini_image":null,"name":"Територіальна оборона і кримінальна юстиція: точки перетину і розходження | JustTalk Context. Епізод 12","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВ епізоді \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e в умовах війни разом з Катериною Ковалевською, адвокаткою, керуючою адвокатського бюро Катерини Ковалевської, ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко піднімає заплутані питання юридичного статусу добровольців Територіальної оборони.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи входять формування ТРО до складу Збройних Сил України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можуть добровольці ТРО направлятись для виконання бойових завдань в інші регіони України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи мають добровольці такі ж права та обов'язки, як і військовослужбовці ЗСУ?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧому контракти добровольців ТРО мають підписуватись у 4 примірниках?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи мають бійці ТРО носити військову форму?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Територіальна оборона і кримінальна юстиція: точки перетину і розходження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"ТРО, територіальна оборона, війна, збройний конфлікт","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/tro.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":526,"url":"nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1653914152,"date":null,"views":1330,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavki-21.png","mini_image":null,"name":"Нелюдське поводження. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе однією формою жорстокого поводження в умовах збройного конфлікту є нелюдське поводження. За ступенем жорстокості такі факти розташовуються нижче\u0026nbsp; в градації порівняно з катуванням. Однак за можливості\u0026nbsp; кваліфікувати різні діяння у цьому контексті варто зазначити, що нелюдське поводження охоплює досить велику кількість імовірних діянь.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про нелюдське поводження як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1VjsEa7ZxrkIa7AONYK52V-4lSU4Cb1GM/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1VjsEa7ZxrkIa7AONYK52V-4lSU4Cb1GM/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavki-21.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":520,"url":"ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652802203,"date":"26.05.2022","views":900,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","mini_image":null,"name":"США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eThe United States and Alies Sharing Intelligence with Ukraine (\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-united-states-and-allies-sharing-intelligence-with-ukraine/\"\u003e\u003cem\u003eMay\u003c/em\u003e\u003cem\u003e 9, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПримітною особливістю російсько-українського збройного конфлікту, що триває, є стратегічна та тактична роль, яку відіграє обмін розвідувальними даними між США (та іншими західними союзниками) та Україною. Цей обмін розвідувальними даними розпочався ще до війни на підтвердження публічних і приватних заяв про неминучий напад Росії на Україну (про що дивіться більше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але з того часу цей обмін триває безперервно, зокрема на оперативному або тактичному рівні, і лише набирає темпів, як показують нещодавні повідомлення \u003cem\u003eNBC\u003c/em\u003e \u003cem\u003eNews \u003c/em\u003eі \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа початкових етапах збройного конфлікту обмін розвідувальними даними з Україною, здавалося б, обмежувався лише однією юридичною проблемою \u0026ndash; Сполучені Штати не хотіли ставати стороною міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною, а залишатись країною, яка лише надає пряму цільову підтримку. У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/news/investigations/biden-administration-walks-fine-line-intelligence-sharing-ukraine-rcna18542\"\u003eматеріалі NBC від 4 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e високопоставлений конгресмен США заявив, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи хочемо підтримувати українців усіма можливими способами, не вступаючи у війну з Росією\u0026hellip; Коли справа доходить до обміну інформацією та націлювання (targeting) зброї, це тонка грань. \u0026hellip;Ми не надаємо [розвідувальних даних для націлювання в реальному часі], тому що це переходить межу, що змушувало б нас брати участь у війні. Отже, Пентагон справді бореться і йде по цій тонкій межі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші законодавці висловлювали те саме. Водночас, критикуючи чи ні, але радник США з національної безпеки та представник Пентагону заперечували, що обмін розвідувальними даними гальмується саме через юридичні проблеми. Однак \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/biden-admin-may-announce-new-750-million-military-aid-package-ukraine-rcna24134\"\u003e13 квітня NBC повідомила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потім, більше ніж через місяць:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати обмінюються значними та якісними розвідувальними даними з українцями, сказав високопоставлений чиновник з оборони та представник адміністрації. Минулого тижня міністр оборони Ллойд Остін (Lloyd Austin) опублікував нові вказівки для розвідувальної спільноти щодо того, що воно може надати стосовно Донбасу. Протоколи надання розвідувальних даних потрібно оновити для зміни пріоритетів боротьби на Донбасі, сказав високопоставлений чиновник з оборонної сфери, пояснивши, що \u0026laquo;керівництво було дещо послаблено\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-protect-air-defenses-shoot-russian-plane-carry-rcna26015\"\u003e16 квітня у новому матеріалі NBC\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повторювалась розповідь про послаблення юридичних та політичних обмежень і, як наслідок, збільшення обміну розвідданими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПісля того, як вторгнення почалося, юристи з оборонної та розвідувальної сфери США розповсюдили вказівки, які в деяких випадках обмежували обмін інформацією про цілі для воєнних дій. Така інформація могла б уможливити смертельні удари українців проти росіян. Але оскільки агресія Росії посилюється, то під тиском Конгресу всі ці перешкоди були усунені, кажуть чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eРаніше цього місяця, наприклад, директор Національної розвідки відкликав і замінив записку, яка забороняла обмін розвідувальними даними з метою повернення захопленої [до 24 лютого 2022 року] території або сприяння українським ударам в Криму чи на Донбасі, повідомили чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ двох матеріалах посилаються на два нові меморандуми \u0026ndash; один міністра оборони, а другий \u0026ndash; Директора національної розвідки (DNI), \u0026ndash; що призвело до деякої зміни політики, але, очевидно, вони не є публічними. В тому ж матеріалі зазначається, що навіть на ранніх етапах російського вторгнення США надавали Україні оперативні розвідувальні дані як для оборонних, так і для наступальних цілей (both defensive and offensive purposes). Наприклад:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати надали українським силам \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-using-declassified-intel-fight-info-war-russia-even-intel-isnt-rock-rcna23014\"\u003e\u003cem\u003eдетальну розвідувальну інформацію\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e про те, коли саме і куди мали завдати удари російські ракети та бомби, що спонукало Україну перемістити протиповітряну оборону та літаки із місця ймовірних ракетних ударів, повідомили NBC News чинні та колишні чиновники США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами чиновників, цей обмін розвідувальними даними майже в режимі реального часу також проклав шлях для \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/world/russia-ukraine-news\"\u003e\u003cem\u003eУкраїни\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e для збиття російського транспортного літака із сотнями військовослужбовців у перші дні війни, допомагаючи відбити російський напад на ключовий аеропорт поблизу Києва \u003c/em\u003e[мова йде про літак Іл-76 з десантом, який планував висадку в аеропорту \u0026laquo;Антонов\u0026raquo; (м. Гостомель) після його зачистки російськими військовими, що їм не вдалось \u0026ndash; прим. перекладача].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ розвідувальних даних також містилася конкретна інформація про загрози життю президента Зеленського.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/04/us/politics/russia-generals-killed-ukraine.html\"\u003e4 травня New York Times опублікувала матеріал\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у якому повідомлялося, що \u0026laquo;Розвідувальна підтримка українців з боку США мала вирішальний вплив на полі бою, підтверджуючи цілі, визначені українськими військовими, і скеровуючи їх на нові цілі\u0026raquo;. Зокрема,\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами високопоставлених американських чиновників, Сполучені Штати Америки надали розвідувальні дані про російські підрозділи, які дозволили українцям знищити багатьох російських генералів, які загинули під час війни в Україні. \u0026hellip; Українські чиновники заявили, що вони вбили близько 12 генералів на передовій, і ця кількість здивувала військових аналітиків. Допомога щодо націлювання є частиною секретних зусиль адміністрації Байдена щодо надання Україні розвідувальних даних на полі бою в режимі реального часу. Ці розвідувальні дані також включають передбачувані переміщення російських військ, отримані з нещодавніх американських оцінок \u0026ldquo;секретного плану бою Москви для бойових дій на Донбасі на сході України\u0026rdquo;, повідомили чиновники. Разом з тим чиновники відмовилися уточнити, скільки генералів було вбито в результаті допомоги США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСША зосередилися на наданні інформації про місцезнаходження та інших подробиць про мобільний штаб російських військових, який часто переміщується. Українські чиновники поєднали цю географічну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними, включно з даними перехоплених комунікацій щодо присутності російських військових з числа вищого офіцерського складу, щоб завдати артилерійські удари та інші атаки, в результаті яких ці офіцери були знищені.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа даними \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e, США не єдина держава, яка ділиться оперативними розвідувальними даними з Україною, хоча, ймовірно, є найбільшим їх постачальником \u0026ndash; \u0026laquo;Інші союзники по НАТО також надають розвідувальні дані в режимі реального часу українським військовим\u0026raquo; \u0026ndash; цитата із заяви голови Об\u0026rsquo;єднаного комітету начальників штабу на слуханнях у Сенаті, де він сказав, що \u0026laquo;в Україну надходить значна кількість розвідданих зі Сполучених Штатів\u0026hellip; Ми дали зелене світло на це (We have opened up the pipes)\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ повідомленнях \u003cem\u003eTimes\u003c/em\u003e не дуже схвалювалась така діяльність адміністрації [Президента]. Після того, як матеріал був опублікований, \u0026laquo;представниця Ради національної безпеки заявила у своїй заяві, що розвідувальні дані на полі бою не надавалися українцям \u0026ldquo;з наміром вбивати російських генералів\u0026rdquo;\u0026raquo;. Речник Пентагону так само відкинув репортаж \u0026laquo;Таймс\u0026raquo;, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-us-canada-61343044\"\u003eзазначивши\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи не надаємо розвідувальні дані про розташування вищих військових керівників на полі бою і не беремо участі в рішеннях щодо націлювання українських військових\u0026hellip; [Українці] самі приймають рішення, а на їх підставі вчиняють конкретні [бойові] дії.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрештою, 5 травня як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-sink-russian-flagship-moskva-officials-say-rcna27559\"\u003e\u003cem\u003eNBC News\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, так і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/05/us/politics/moskva-russia-ship-ukraine-us.html\"\u003e\u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повідомили, що США поділилися з Україною розвідувальними даними, які допомогли їй затопити російський флагман \u0026laquo;Москва\u0026raquo; в Чорному морі. Розбіжності в цих повідомленнях лише стосовно того, чи американська розвідка лише підтвердила місцезнаходження \u0026laquo;Москви\u0026raquo; та іншу інформацію, яку вже мала Україна, чи вона була більш важливою та впливовою. Проте, за даними NBC, \u0026laquo;відповідні органи США за словами чиновників, не знали наперед, що Україна збирається атакувати Москву, і не були причетні до рішення про завдання удару\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, що ми маємо робити з цими домовленостями про обмін розвідувальною інформацією з позиції міжнародного права? Читачі пам\u0026rsquo;ятають, що раніше я розглядав деякі з відповідних питань \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digital-commons.usnwc.edu/ils/vol97/iss1/48/\"\u003eу своїй статті про співучасть й обмін розвідданими\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в\u003cem\u003e Intenational Law Studies \u003c/em\u003eта в серії публікацій на \u003cem\u003eEJIL: Talk! \u003c/em\u003e(\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-framing-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-concluding-thoughts/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайголовніше питання тут \u0026ndash; яке настільки очевидно інформує про практику обміну розвідувальними даними США \u0026ndash; полягає в тому, чи може обмін розвідувальними даними, які можна використати безпосередньо полі бою, якимось чином зробити США учасником російсько-українського збройного конфлікту. Це суто питання міжнародного гуманітарного права, при чому комплексне. З огляду на факти співпраці, згадані вище, ми могли бачити, що обмін розвідувальними даними поступово розширювався, і, схоже, у внутрішній оцінці\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eСША власних юридичних підходів у них відбувся певний поступ, але, швидше за все, більше кількісний, аніж якісний. Однак турбота про те, щоб не стати стороною в збройному конфлікті, залишається нагальною \u0026ndash; зверніть увагу, зокрема, на те, що стосовно останніх повідомлених інцидентів (надання даних про місцезнаходження російських генералів і затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo;) офіційні особи \u003cstrong\u003eСША наполягають на тому, що вони не беруть участі в рішенні щодо націлювання українських сил і те, що українці поєднують спільну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними для прийняття своїх рішень [які цілі атакувати та в який спосіб].\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі з цих застережень видаються вимушеними. Цілком може бути правдою, що США не надавали \u0026laquo;розвідувальні дані про розташування вищих військових лідерів на полі бою\u0026raquo;, тобто повідомляли Україні, що російський генерал X або Y перебуває в такому-то місці. Водночас не можна заперечувати той факт, що США таки інформують Україну про розташування \u003cem\u003eросійського мобільного штабу\u003c/em\u003e на полі бою, в якому щойно ці опинилися генерали. Цілком можливо, що США \u003cem\u003eне мали наміру\u003c/em\u003e вбивати російських генералів, але вони, безумовно, усвідомлювали реальну можливість \u0026ndash; навіть дуже високу ймовірність \u0026ndash; того, що це станеться. Цілком може бути правда, що США \u003cem\u003eне знали\u003c/em\u003e з упевненістю, що Україна запустить ракети по \u0026laquo;Москві\u0026raquo;, тобто жоден український офіцер не сказав своїм американським зв\u0026rsquo;язковим, що вони збираються це зробити, але не потрібного мати багату уяву, щоб припустити, що підтвердження для українських сил розташування ключового ворожого судна дуже ймовірно призведе до неминучого удару по ньому. І так далі \u0026ndash; витік (leaking) інформації в пресу від одних американських чиновників пом\u0026rsquo;якшуються іншими, які підтримують певну міру публічного заперечення [впливу США на українські перемоги \u0026ndash; затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo; чи знищення російських генералів]. (Для більш детального обговорення знань та намірів стану, викликаних деякими термінами, що використовуються у відповідних заявах, див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛінія, якої тут дотримується США \u0026ndash; \u003cem\u003e\u0026ldquo;надання розвідувальних даних\u0026rdquo;\u003c/em\u003e vs. \u003cem\u003e\u0026ldquo;участь у прийнятті рішень щодо конкретних цілей\u0026rdquo;\u003c/em\u003e \u0026ndash; є розумною з точки зору оцінки того, чи беруть участь США у збройному конфлікті. Якщо постачання безпілотника чи гаубиці в Україну не робить державу, що допомагає учасником конфлікту, то, безумовно, постачання інформації також не може переступити цей поріг. Але фактичне прийняття рішень або конкретних пропозицій щодо того, які цілі слід вражати, коли і яким чином, є істотним кроком далі. Таким чином, хоча лінія, якої намагаються дотримуватись США, перебуває на межі між участю/не участю в збройному конфлікті, з того, що ми знаємо зараз, вона, здається, не була перетнута.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо загального питання участі в збройному конфлікті держав, які допомагають Україні, я б спрямував читачів до \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/at-war-when-do-states-supporting-ukraine-or-russia-become-parties-to-the-conflict-and-what-would-that-mean/\"\u003eцієї чудової публікації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Олександра Венткера (Alexander Wentker) (\u003cem\u003eукраїнський переклад цієї статті JustTalk \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae\"\u003e\u003cem\u003eпублікував\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e 17 березня за цим посиланням \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача). Очевидно, що [з юридичної точки зору] визначення стороною збройного конфлікту має правові наслідки. Але я б припустив, що ці наслідки, практично кажучи, мають тут набагато менше значення, ніж оптика та міркування політики. Це було б просто істотним кроком ескалації для США або одного з їхніх союзників, щоб \u003cem\u003eюридично\u003c/em\u003e (legally) розглядатися як учасник російсько-українського збройного конфлікту. Цього намагається уникнути американська адміністрація. Тому не дивно, що обмін розвідувальними даними на практиці буде обмежений цією проблемою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІнше питання \u0026mdash; чи може обмін розвідувальними даними США та інших держав з Україною якимось чином бути юридично протиправним, тобто порушувати якесь зобов\u0026rsquo;язання за міжнародним правом, яке забороняє такий обмін.\u003c/strong\u003e Саме такі сценарії були в центрі уваги моєї статті International Law Studies і серії блогів (\u003cem\u003eзгадувались вище \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eя тоді пояснював\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, є два основних способи, за допомогою яких обмін розвідувальними даними (або отримання спільної розвідувальної інформації) може суперечити міжнародному праву. По-перше, він може бути незаконним \u003cem\u003eяк такий\u003c/em\u003e, у тому сенсі, що норма міжнародного права може спеціально забороняти обмін розвідданими з державою-партнером, незалежно від того, як ця держава має намір використовувати ці розвідувальні дані. По-друге, обмін або отримання розвідувальних даних може бути незаконним не тому, що він заборонений як такий, а тому, що він стає забороненими через його зв\u0026rsquo;язок із незаконними діями держави-партнера [\u003cem\u003eмається на увазі ведення агресивної війни державою-партнером тощо \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача]. У таких випадках обмін розвідувальними даними \u003cem\u003eє формою співучасті\u003c/em\u003e в протиправних діяннях партнера у формі сприяння спільній розвідці з цією метою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБеручи до уваги характер інформації, що передається, наприклад, інформація про розташування військових активів (частин, техніки, сил тощо) (збір даних про які, в принципі, не вплинув б на право людини на приватність), єдине правило, яке могло б заборонити обмін розвідувальними даними такого характеру був би \u003cem\u003eобовʼязок нейтралітету \u003c/em\u003e(duty of neutrality) в міжнародному праві. Таким чином, обмін розвідувальними даними про дії військових/обстановку на полі бою може суперечити зобов\u0026rsquo;язанням третьої держави зберігати нейтралітет між воюючими сторонами Росії/України. Але з причин, детально розглянутих у різних матеріалах про ситуацію в Україні, сьогодні нейтралітет не можна розумно інтерпретувати як категоричну заборону цієї форми допомоги, так само як не можна такі дії трактувати як вимогу до третіх держав утримуватися від постачання зброї Україні. Це відбувається або тому, що у світі після Статуту ООН нейтралітет залишається лише в послабленій формі, коли третім державам \u003cem\u003eфактично дозволяється\u003c/em\u003e надавати допомогу жертві агресії (якою є Україна), або тому, що діятиме колективна самооборона як обставина, що виключає протиправність будь-якого порушення нейтралітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж до питання співучасті, то, станом на сьогодні, обмін розвідданими не є протиправним просто тому, що він не сприяє жодному незаконному діянню з боку \u003cstrong\u003eУкраїни. Україна не робить нічого поганого, вбиваючи російських комбатантів, зокрема й генералів, або знищуючи ворожі судна. Це було б так, навіть якби (всупереч застереженням американських офіційних осіб) інформація, яку поширювали США та союзники, стосувалася місцезнаходження конкретних осіб, таких як високопоставлені військові командири. Націлювання на цих осіб з використанням летальної зброї\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв принципі є законним відповідно до чинного міжнародного гуманітарного права та права прав людини. \u003c/strong\u003eТаким чином, сприяння таким діям \u0026ndash; чим за своєю суттю є обмін розвідувальними даними \u0026ndash; також не є протиправним. Такий обмін може стати протиправним лише у разі, якщо Україна почне атакувати цивільних осіб або вчиняти інші порушення міжнародного права за допомогою спільної розвідувальної інформації, і наразі немає жодних доказів вчинення таких правопорушень. Разом з тим, обов\u0026rsquo;язок поважати та забезпечувати повагу до МГП (і, на мій погляд, подібні обов\u0026rsquo;язки згідно із законодавством про права людини) вимагають від США оцінювати ризик сприяння потенційним протиправним діям з боку України до того моменту, як вони будуть ділитись розвідувальними даними.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":558,"url":"vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-epizod-11","video":"05EIrrN4dPw","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659617805,"date":"25.05.2022","views":578,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/yuriy-bєlousov.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context. Епізод 11","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e в умовах війни з Юрієм Бєлоусовим, керівником Департаменту війни Офісу Генерального прокурора України ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко обговорює тему військовополонених, їх тримання, обміну та притягнення до відповідальності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЗ якого моменту комбатант стає військовополоненим?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЯкий алгоритм тримання та переміщення полонених?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можна притягувати військовополонених до кримінальної відповідальності на території України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можна залучати військовополонених до робіт?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧому важливо дотримуватись міжнародних зобов'язань щодо поводження з полоненими?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЯк відбувається обмін полоненими? Чи всіх полонених можна обмінювати?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"військовополонені, війна, збройний конфлікт","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/yuriy-bєlousov.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":524,"url":"zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1653328781,"date":"24.05.2022","views":3137,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/343Q8sK12wc-HD_1.jpg","mini_image":null,"name":"Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВіра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри\u0026nbsp;кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? Як визначити \u0026laquo;об'єктивну неможливість\u0026raquo; здійснення судового контролю? [текстова версія]\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Із запровадженням воєнного стану змінилось усе: правове, суспільне життя, нормативно-правова база кримінального провадження. Яких змін зазнало кримінальне процесуальне законодавство у частині затримання і обрання запобіжного заходу?\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Питання дійсно дуже актуальне. Сьогодні законодавство є динамічним у всіх вимірах. Це очікувано, адже війна стала викликом для кримінальної юстиції також. Стаття 615 КПК України у редакції, яка існувала до повномасштабного наступу, виявилась такою, що не відповідає реаліям і потребам сьогодення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмін зазнали і процедура затримання і порядок обрання запобіжного заходу. Тепер керівник органу прокуратури може самостійно приймати рішення про затримання з метою приводу, якщо з об\u0026rsquo;єктивних причин розгляд відповідного питання слідчим суддею є неможливим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж стосується обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і продовження його строків, то слід окремо розглянути обидва режими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, стандартний порядок, до якого всі ми звикли, якщо мова йде про досудове розслідування полягає в тому, що обирається запобіжний захід слідчим суддею у тих місцевостях, де немає активних бойових дій, де функціонують суди і є можливість об\u0026rsquo;єктивного виконання слідчим суддею своїх повноважень. У цьому випадку порядок згідно з КПК України є загальним, хоча є і роз\u0026rsquo;яснення Верховного Суду вже стосовно самої процедури (\u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf\"\u003eінформаційний лист від 03.03.2022 р.\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 615 КПК визначає вичерпний перелік повноважень слідчих суддів \u0026laquo;делегованих\u0026raquo; керівникові органу прокуратури, зокрема й стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо у слідчого судді наявна об\u0026rsquo;єктивна неможливість виконання у встановлений законом строк своїх повноважень. Так, у виняткових випадках щодо тяжких та особливо тяжких злочинів таке рішення приймає керівник органу прокуратури на строк до 30 діб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвстановлені нові правила стосовно продовження строку запобіжного заходу. При чому законодавець вживає навіть різну термінологію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі закінчення строку дії ухвали слідчого судді або постанови керівника органу прокуратури один варіант, цей строк може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури неодноразово у межах строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо відповідний строк закінчиться і неможливо розглянути питання продовження судом, то такий строк вважається продовженим \u0026laquo;автоматично\u0026raquo;. Тобто законодавець використав ту термінологію, яка колись була у 315 КПК України (потім Конституційний Суд України визнав це формулювання таким, що не відповідає Основному Закону \u0026ndash; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text\"\u003eРішення КСУ від 23.11.2017 р. №1-р/2017 \u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: З одного боку, ст. 26 Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; визначає, що спрощення процедур не допускається. З іншого \u0026ndash; відбувається таке \u0026laquo;делегування\u0026raquo; повноважень щодо здійснення судового контролю прокуророві вищого рівня. Наскільки це узгоджується? Які можуть бути ризики? Чи очікувати нам скарг до Європейського суду з прав людини на державу Україна про те, що Україна в умовах воєнного стану не забезпечила відповідних гарантій судового контролю?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Я переконана у тому, що скарги до Європейського суду з прав людини будуть. Це право кожного і ми маємо про це пам\u0026rsquo;ятати. Імовірніше, Уряд буде посилатись на відступ від зобов\u0026rsquo;язань за статтею 15 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа моє переконання, якщо співвідносити ці положення закону та нову редакцію ст. 615 КПК України, я б це назвала не спрощенням, хоча елементи спрощеннятут наявні. Це, по суті, забезпечення можливості функціонування системи кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже за загальним правилом щонайменше на частині території України, яка зараз окупована, і на тій території, де ведуться активні бойові дії, інакше просто неможливо реалізувати положення КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: У продовження розмови щодо територій, на яких тривають активні бойові дії. Ми розуміємо, що, наприклад, більшу частину Херсонської області українська влада не контролює. Те ж можна сказати щодо частини Запорізької області, Донецької області. Наскільки спроможними можуть бути безпосередні зміни в КПК України, які направлені на забезпечення системи функціонування кримінальної юстиції для таких територій? І що нам, практикам кримінальної юстиції, варто робити зараз, щоб унеможливити негативні наслідки для кримінальних проваджень у майбутньому? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Якщо керуватися термінологією міжнародного права, права збройних конфліктів, держава Україна на цих територіях не здійснює ефективний контроль. Відповідно, можливості фактично здійснювати там кримінальну юрисдикцію також немає. Що з цим робити? Простої відповіді годі чекати. Це виклик, над яким потрібно працювати. Але поки ці території не будуть деокуповані, а я сподіваюсь що це найближчим часом відбудеться, я в це вірю , то ми, мабуть, до певної міри безсилі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Повертаючись до особливостей кримінальної процедури відповідно до нових положень, які, на Вашу думку, можуть виникнути проблеми у частині їх застосування? Вже можна користуватися Єдиним реєстром судових рішень, у якому вже є багато рішень, ухвалених після 24 лютого 2022 року і навіть можна простежити певну еволюцію правозастосування нововведень. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Для громадян Єдиний реєстр судових рішень досі лишається закритим.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eТож через нестачу емпіричних даних аналізувати судову практику доволі складно. Звісно, ми спілкуємось з колегами-практиками, але це зовсім не дозволяє виявити системних проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ процедурних моментів, на які ми звернули увагу з колегами, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini\"\u003eпрацюючи над науково-практичним коментарем до КПК України в цій частині\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, є такі цікаві питання, як особиста участь сторін і, в першу чергу, сторони захисту; питання, пов\u0026rsquo;язані з розглядом клопотань щодо запобіжних заходів; питання стосовно матеріалів кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ позиції теорії теорії, кримінальний процес вважається таким, що завжди був найбільш консервативним і найменш гнучким до змін. Але з положенням щодо участі за допомогою власних технічних засобів \u0026ndash; я повністю погоджуюсь.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо формулювань, то в уже згаданому листі Верховного Суду від 3 березня є ще і роз\u0026rsquo;яснення, що у виняткових випадках розгляд клопотання про запобіжний захід може здійснюватися без участі підозрюваного з належною мотивацією такої процедури розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдин випадок якщо так трапилось, що сторона захисту на це погоджується. Я знаю, що такі випадки є. Інший \u0026ndash;коли сторона захисту на це не погоджується. Не завжди, особливо в різних частинах України, є можливість брати участь у засіданні через відеоконференцію. Це теж є певним викликом у тій ситуації, що склалася. Оскільки право на захист має бути забезпечене. І це теж виклик.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Якщо говорити про судові рішення, ухвалені у першій половині березня, то приймаючи рішення про обрання чи продовження запобіжного заходу, суди посилаючись на лист Верховного Суду, пишуть: \u0026laquo;\u003cem\u003eвизнано недоцільним особисту участь для того, щоб не наражати на небезпеку\u003c/em\u003e\u0026raquo;, особливо коли особа отримується у слідчих ізоляторах. А якщо вже брати судову практику від квітня 2022 року, там можна побачити таке: \u0026laquo;\u003cem\u003eздійснювати розгляд клопотання без участі, але за клопотанням сторони захисту залучити до провадження\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто розглядати клопотання за участі захисника або підозрюваного. У випадку незгоди підозрюваного \u0026ndash; організувати доставку його для участі у судовому засіданні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eХотіла ще повернутися до так званого \u0026laquo;автоматичного\u0026raquo; продовження запобіжного заходу. Ми розуміємо, що воєнний стан \u0026ndash; це дуже серйозна ситуація. Чи є сам по собі воєнний стан, скажімо, підставою автоматичного продовження строку тримання під вартою особи, на вашу думку? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e У листі Верховного Суду було вказано на те, що треба враховувати воєнний стан як ризик. Я погоджуюсь із тим, що воєнний стан у кримінальних провадженнях має враховуватись. \u003cstrong\u003eАле на моє глибоке переконання, воєнний стан не є ризиком, а є обставиною, яка має враховується. Бо ризик, відповідно до доктрини кримінального процесу, \u0026ndash; стосується поведінки підозрюваного, обвинуваченого. \u003c/strong\u003eНі підозрювані, ні обвинувачені в кримінальних провадженнях не винні у тому, що виник воєнний стан.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж стосується автоматичного продовження, слід пам\u0026rsquo;ятати, що ця процедура не є обов\u0026rsquo;язковою. Тобто якщо є можливість розглянути це питання у загальному порядку, воно має бути розглянуте у загальному порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами \u0026ndash; насправді відповідні положення ст. 615 КПК України стосовно того, що строк запобіжного заходу вважається продовженим, необхідно тлумачити їх як такі, що встановлюють \u003cstrong\u003eвиняткову процедуру\u003c/strong\u003e. Тобто ту, яка застосовується у ситуаціях, коли загальний порядок не може бути застосований.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що як і в мирний час, так і в умовах війни, з плином часу ризики, які стосуються поведінки підозрюваного, обвинуваченого, можуть змінитись.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Держава повинна витримати баланс інтересів між захистом в умовах воєнного стану і все ж інтересів підозрюваного чи обвинуваченого, проти якого виступає державний механізм переслідування. Що могло б стати запобіжником для того, щоб вирівняти забезпечити таку пропорційність? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Таким запобіжником могла б стати процедура розгляду в іншому суді, де є можливість розгляду навіть за умови участі сторони захисту в режимі відеоконференції. Тобто можна було б таку екстраординарну процедуру передбачити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрозуміло, що в умовах воєнного стану з організаційних, фінансових та інших міркувань, це може бути ускладнено. Проте, говорячи про обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити особі право на захист, ця процедура була б, на мій погляд, релевантним запобіжником від зловживань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Особливо, з урахуванням того, що скарги на відповідні рішення законодавець дозволив розглядати іншим судом, а не тим, у межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Останнє питання до Вас щодо можливих зловживань:чи таке делегування законодавцем повноважень від суду до прокурора може стати полем для зловживань стороною обвинувачення своїми повноваженнями?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Я завжди з повагою ставлю до усіх колег, незалежно від того, на якому боці \u0026laquo;процесуальних барикад\u0026raquo; вони перебувають. Але ми маємо визнати, що зосередження повноважень в однієї сторони фактично за відсутності можливості впливу іншою стороною, або за умови відсутності незалежного арбітра у особі слідчого судді або суду, ризик зловживань є завжди. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на проблеми з упередженістю прокурора як сторони обвинувачення ще за КПК України 1960 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвісно, є надія на те, що зловживань не буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ коментувала особисто цю частину статті 615 КПК [в науокво-практичному коментарі, який уже згадувався]. Інститут судового контролю \u0026ndash; це одна з моїх улюблених тем. На мій погляд, ці норми потребують удосконалення для того, щоб потім не було питань щодо неефективно здійснення судового контролю через юридичну невизначеність процедур.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Я вам дуже дякую за цю розмову. Бажаю нам, щоб наступного разу ми вже спілкувались у мирній Україні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.\u003c/strong\u003e Навзаєм. Слава Україні!\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗавантажити презентацію \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1yJIMUqeBfLvOKlkKUWWuya647Lc1Bh2y/view\"\u003eможна за посиланням.\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПодивитися повне відео:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"560\" height=\"315\" src=\"https://www.youtube.com/embed/343Q8sK12wc\" title=\"YouTube video player\" frameborder=\"0\" allow=\"accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/343Q8sK12wc-HD_1.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":523,"url":"torturi-katuvannya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652967192,"date":"23.05.2022","views":1482,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/katuvannya_mgp_JT_tcp-13.png","mini_image":null,"name":"Тортури (катування). Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗастосування тортур (катування) підлягає універсальній забороні за міжнародним правом. Норми прав людини та стандарти МГП не виправдовують катування за будь-яких умов. Тому в ситуаціях, коли такі дії вчинені та пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, вони становлять склад воєнного злочину.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про застосування тортур (катування) як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/15Bq5o8CANS2C35YDULYIFN4VbcsfBEKb/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/15Bq5o8CANS2C35YDULYIFN4VbcsfBEKb/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/katuvannya_mgp_JT_tcp-13.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":522,"url":"umisne-vbivstvo-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652966951,"date":"19.05.2022","views":1503,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/umisne-vbivstvo_mgp_JT_tcp-14.png","mini_image":null,"name":"Умисне вбивство. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбставини збройного конфлікту змінюють підходи до розуміння вбивства. Згідно з\u0026nbsp; міжнародним гуманітарним правом діє принцип розрізнення, який визначає, що саме може бути законною ціллю нападу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисне вбивство як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1r7D9YMSFhbDQuhZoOlelWbWaYa-DmURn/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1r7D9YMSFhbDQuhZoOlelWbWaYa-DmURn/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/umisne-vbivstvo_mgp_JT_tcp-14.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":521,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652803598,"date":"19.05.2022","views":1850,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/home-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН","description":"\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН (далі \u0026mdash; також Суд) \u0026mdash; майданчик для розв\u0026rsquo;язання міждержавних спорів. Однак паралельно він може виступати й механізмом відновлення прав фізичних і юридичних осіб. У цьому плані можливості отримання компенсації як публічними, так і приватними суб\u0026rsquo;єктами досить широкі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТак, один з принципів міжнародного права, яким керується Міжнародний суд ООН, \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язок держави відшкодувати збитки, завдані вчиненими нею міжнародно-протиправними діяннями. Таке відшкодування повинне усунути всі негативні наслідки протиправного діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Хто може звернутися до Суду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п.\u0026nbsp;1 статті 34 Статуту Міжнародного суду ООН тільки держави можуть бути сторонами в справах, які розглядаються Судом. Таким чином, будь-які організації, державні органи влади, фізичні особи не можуть від свого імені виступати сторонами у справах, які він розглядає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eУмови поширення юрисдикції Суду \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрисдикція Суду в спірному провадженні ґрунтується на згоді держав. Форма надання згоди визначає умови, за яких справа може бути передана до Суду. Наразі існують такі форми висловлення згоди:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальна угода \u0026mdash; держави, між якими виник спір, укладають спеціальну угоду, яку направляють Секретаріату. У такому випадку держави дають спеціальну згоду на поширення юрисдикції Суду щодо розгляду конкретної справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість передання спору на розв\u0026rsquo;язання Суду передбачено відповідним міжнародним договором. Наприклад, відповідно до ст. 9 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього спори між договірними сторонами з питань тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включаючи суперечки щодо відповідальності тієї чи іншої держави за вчинення геноциду або одного з інших, перелічених у статті III діянь, передаються на розгляд Міжнародного суду ООН на вимогу будь-якої зі сторін у спорі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов'язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН. Держава може визнати обов\u0026rsquo;язковою щодо будь-якої іншої держави, яка приймає таке саме зобов'язання, юрисдикцію Суду в будь-яких юридичних спорах шляхом подання відповідної заяви до Генерального секретаря ООН. Варто зазначити, що росія, як, зрештою, і Україна, таку заяву не подавала (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/declarations\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/declarations\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання державою юрисдикції після подання проти неї заяви, тобто держава, проти якої подали заяву, може визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, росія добровільно не погодиться визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН у справах щодо України. Тому варіанти, визначені пп. 1, 3 та 4, видаються малоймовірними. Однак деякі конвенції, учасником яких виступає росія, прямо передбачають можливість одностороннього звернення держави до Суду. Таким чином, у випадку, якщо Україна буде звертатися до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією норм конвенції, яка передбачає можливість одностороннього звернення держави-сторони до Міжнародного суду ООН, то таке звернення підпадатиме під його юрисдикцію. За таких обставин Україна може передати справу проти росії до Міжнародного суду ООН без згоди росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні договори, недотримання положень яких може бути предметом звернення до Міжнародного суду ООН (див. пп. 2.2 вище)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа офіційному сайті викладено перелік договорів, порушення положень яких підпадає під юрисдикцію Суду (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/treaties\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/treaties\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Він включає як двосторонні договори, так і багатосторонні. Зокрема, у переліку є Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього; Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення; Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які перебувають під міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів; Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників; Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства тощо. У випадку порушення будь-якої з цього списку конвенцій державою-стороною інша держава-сторона може подати з цього приводу позов до Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУже зараз очевидно, що росія вчиняє порушення деяких зі згаданих договорів, наприклад Конвенції проти катувань. Усе частіше звучать думки про порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Тому, безперечно, Міжнародний суд ООН є і буде ефективним механізмом відстоювання прав українців, які постраждали від вторгнення держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eТривалість провадження \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо тривалості провадження, то однозначної відповіді на це питання, на жаль, немає. Міжнародний суд ООН не обмежений у строках розгляду звернень держав. Залежно від складності справи вона може тривати роками, наприклад справа про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e, ICJ, Judgement, 19 грудня 2005 року). Так, Конго звернулося до Міжнародного суду ООН у 1999 році, рішення за результатами розгляду звернення було винесено у 2005 році, а остаточне рішення стосовно репарацій \u0026mdash; у лютому 2022 року (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/case/116\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/case/116\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eРішення Міжнародного суду ООН \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАні Статут Міжнародного суду ООН, ані регламент не містять положень про те, які саме рішення він може ухвалити за результатами розгляду. Таким чином, рішення за результатами розгляду індивідуальні та залежать від конкретної справи. Так, Суд може встановити наявність або відсутність порушення, про яке заявляє держава. У випадку встановлення порушення він може присудити окремим рішенням репарації, як, наприклад, у згаданій вище справі про бойові дії на території Конго.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Чи можуть фізичні та юридичні особи отримати відшкодування за порушення їхніх прав у Міжнародному суді ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, однак з огляду на те, що звертатися до Міжнародного суду ООН можуть лише держави, процедура дещо складніша й лише частково залежить від волі фізичних та юридичних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом скарги до Суду можна умовно розділити на дві категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eпершої\u003c/strong\u003e належать скарги, що стосуються лише інтересів держави. Наприклад, кожна держава має інтерес у тому, щоб інші держави дотримувалися ратифікованих ними міжнародних договорів, навіть якщо їх порушення безпосередньо цю державу не зачіпає, і звертатися з цього приводу до Міжнародного суду ООН. Також держава може вимагати констатації Судом порушення норм міжнародного права, у результаті якого було порушено її права. Наприклад, якщо в результаті агресії іншої держави знищено її інфраструктуру або піддано експлуатації її природні ресурси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eдругої\u003c/strong\u003e категорії належать міждержавні скарги, у яких одна з держав вимагає констатації порушення базових прав своїх громадян державою-відповідачем. У такому випадку одна держава по суті вимагає притягти до відповідальності іншу державу за вчинені нею міжнародно-протиправні діяння, які завдали шкоду правам фізичних і юридичних осіб. Тому якщо Міжнародний суд ООН встановлює порушення та присуджує в такій ситуації компенсацію за завдану шкоду, компенсація надалі повинна передаватися державою на користь фізичних та юридичних осіб, чиї права було порушено. Такий підхід випливає як з практики Міжнародного суду ООН (див., наприклад, справу \u0026laquo;\u003cem\u003eDiallo\u0026raquo; (\u0026laquo;Гвінея проти Демократичної Республіки Конго\u0026raquo;) \u003c/em\u003e(щодо компенсації), \u003cem\u003eICJ Reports, \u003c/em\u003e2012, ст. 344, п. 57), так і ст. 19 Проєкту статей щодо дипломатичного захисту Комісії ООН з міжнародного права 2006 року, на якому така практика великою мірою заснована.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e За які види шкоди може присуджувати компенсацію Міжнародний суд ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН може присуджувати компенсацію за шкоду будь-якого характеру, завдану порушеннями міжнародного права, які були предметом розгляду Міжнародного суду ООН. Наведемо приклад рішення в уже згаданій вище справі про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ рішенні 2005 року по суті справи Міжнародний суд ООН встановив, що Уганда порушила принципи незастосування сили та невтручання у зв\u0026rsquo;язку з веденням бойових дій проти Демократичної Республіки Конго на її території, незаконною окупацією частини її території та наданням підтримки збройним формуванням, що діяли на її території. Міжнародний суд ООН також констатував порушення у зв\u0026rsquo;язку з вчиненням армією Уганди порушень міжнародного права на окупованій території. Ідеться про масові вбивства, катування та інші форми нелюдського поводження щодо цивільного населення, знищення сіл і цивільних будівель, недодержання правила про проведення розмежування між військовими та цивільними цілями в ході бойових дій, незабезпечення належного захисту цивільного населення в ході бойових дій, розпалювання міжетнічних конфліктів та невжиття заходів для того, щоб припинити такі конфлікти, мобілізацію дітей-солдатів і невжиття заходів з метою забезпечення дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях. Також Міжнародний суд ООН встановив, що офіцери та солдати Уганди були причетні до розорення, спустошення та експлуатації природних ресурсів на окупованій території і що влада Уганди не вживала жодних заходів з метою припинення такої діяльності як своїми представниками, так і приватними особами. Указані дії становили порушення Статуту ООН і значної кількості інших міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на те, що вказані порушення вчинила армія Уганди, саме вказана держава, на думку Суду, несе за них міжнародно-правову відповідальність. Суд вказав, що за таких обставин Уганда повинна відшкодувати збитки, завдані вказаними порушеннями. З огляду на клопотання Демократичної Республіки Конго з цього приводу Суд у своєму рішенні щодо суті справи (рішення 2005 року) доручив сторонам провести переговори з цього приводу з метою розв\u0026rsquo;язання питання репарацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпродовж тривалого часу згоди з приводу розміру репарацій сторони так і не досягнули. Тому Міжнародний суд ООН окремо розглянув питання та нещодавно, 9 лютого 2022 року, виніс окреме рішення з цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд присудив на користь Демократичної Республіки Конго 325\u0026nbsp;000 000 доларів США. Вказана сума повинна була покрити збитки, завдані в результаті вчинення перелічених вище порушень, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eсмерті та тілесні ушкодження (загалом у цій частині присуджено суму розміром 225\u0026nbsp;000 000 доларів США):\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства цивільних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eотримання цивільними особами тілесних ушкоджень (внаслідок прямих атак на цивільне населення; ушкоджень, отриманих у ході бойових дій між комбатантами; катувань та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eжертви зґвалтувань та сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмобілізація дітей солдатів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимушене переміщення цивільного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзбитки, завдані майну (загалом у цій частині присуджено суму розміром 40\u0026nbsp;000 000 доларів США), зокрема приватним помешканням, школам, лікарням;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eшкода, завдана природним ресурсам: експлуатація родовищ і видобуток золота, діамантів, танталіту, кави, а також знищення місцевої флори (загалом у цій частині присуджено суму розміром 60\u0026nbsp;000 000 доларів США).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНизка вимог Демократичної Республіки Конго Міжнародний суд ООН відхилив через їх необґрунтованість. Ідеться, зокрема, про вимоги щодо присудження компенсації за знищення майна збройних сил Демократичної Республіки Конго й майна, належного державній Національній енергетичній компанії. Суд вказав, що з огляду на статус майна (державна власність) Демократична Республіка Конго мала можливість надати більш переконливі докази існування та розміру шкоди, однак не зробила цього. Також Міжнародний суд ООН вказав, що докази, надані Демократичною Республікою Конго на підтвердження того, що в ході бойових дій було завдано шкоди її флорі та біорізноманіттю, були недостатніми для здійснення навіть приблизної оцінки розмірів такої шкоди, а тому вимоги Демократичної Республіки Конго в цій частині були відхилені. Суд також зазначив, що Демократична Республіка Конго недостатньо обґрунтувала наявність макроекономічної шкоди (сповільнення економічного зростання та недоотримання прибутків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкий стандарт доведення порушень перед Міжнародним судом ООН?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ тих випадках, коли Суд задовольняв вимоги Демократичної Республіки Конго в частині компенсації, він робив це не на індивідуалізованій основі, а ґрунтувався на більш узагальненому підході. Так, з огляду на наявні докази він не спромігся точно встановити більш-менш точну кількість осіб, які загинули, зазнали тілесних ушкоджень, кількість знищеного майна і викрадених природних ресурсів та їхню вартість. Він виходив фактично з того, що в рішенні 2005 року було встановлено факт вчинення відповідного порушення і воно було масовим. Після цього на основі фактів, які вдалося встановити з наявних доказів, Суд присуджував загальну суму компенсації щодо декількох категорій порушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд дотримувався підходу, адаптованого іншими міжнародними інституціями (зокрема, ідеться про Комісію з розгляду вимог між Еритреєю та Ефіопією (Eritrea-Ethiopia Claims Commission), зазначивши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eу контексті провадження, метою якого є присудження компенсації за шкоду, якої завдано значній кількості потерпілих, відповідні інституції застосовували менш жорсткий стандарт доведення. Вони зменшили рівень присуджених компенсацій для того, щоб компенсувати непевності, спричинені застосуванням нижчого стандарту доведення\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, Суд працює за принципом, що якісніші та переконливіші докази щодо розміру збитків, то більш наближеним до реального розміру буде відшкодування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі про бойові дії на території Конго з огляду на слабкість доказової бази сума, присуджена Судом, очевидно, не відповідала реальним збиткам. Однак видається, що якби йому були надані більш переконливі та чіткі докази розміру шкоди, він міг би присудити компенсацію, яка наближалася б до реального розміру завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання про документування порушень міжнародного права більш детально досліджувалося в нашій статті про звернення до ЄСПЛ. Вимоги міжнародних судових інституцій в цій частині однакові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКоло тих питань, що можуть розглядатися Міжнародним судом ООН у контексті війни між Україною та росією доволі незначне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН діє лише на підставі звернення держав. Він може присуджувати компенсацію за збитки, завдані і фізичним, і юридичним особам, однак впливати на розгляд справи може лише держава. Тому видається, що держава при підготовці звернень до Міжнародного суду ООН, які зачіпатимуть права приватних суб\u0026rsquo;єктів, повинна об\u0026rsquo;єднати свої зусилля з ними. Зокрема, ідеться про документування порушень міжнародного права. Безперечно, коли йдеться про порушення лише прав держави, то ніхто інший краще не зможе зафіксувати факт порушення та завдані збитки. Однак якщо мова йде про порушення фундаментальних прав людини, такі як вчинення актів катування, геноциду та інше, то, без сумніву, знадобиться допомога самих жертв. Що якіснішими та переконливішими будуть докази порушення прав, то ближчим до реального (фактично більшим) буде розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/home-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":512,"url":"zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651675241,"date":"13.05.2022","views":1480,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/nevibirkovi-napadi-47.png","mini_image":null,"name":"Здійснення невибіркових нападів. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНіби пов\u0026rsquo;язуючи заборонені засоби та методи ведення війни, МГП визначає як порушення здійснення невибіркових нападів, що безпосередньо пов\u0026rsquo;язане з характеристиками видів озброєння, які використовує сторона збройного конфлікту, при чому свідомо обираючи їх застосування в умовах активного ведення бойових дій. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про здійснення невибіркових нападів як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1rz2i_szlygE4t5d5cAD2830rKqo0FVfG/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1rz2i_szlygE4t5d5cAD2830rKqo0FVfG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/nevibirkovi-napadi-47.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":517,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652088193,"date":"12.05.2022","views":972,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН","description":"\u003cp\u003eУ \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu\"\u003eпопередній статті\u003c/a\u003e ми проаналізували перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, у Європейському суді з прав людини. Попри низку застережень, вказана інституція залишається, на нашу думку, дієвим механізмом захисту прав, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosiyskimi-viyskovimi-v-institutsiyakh-oon\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу авторів.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВодночас у міжнародному праві існують інші механізми, звернувшись до яких, скаржник може розраховувати на отримання компенсації за шкоду, завдану порушенням його прав чи прав третіх осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі інституції розглядають звернення лише від держав, як, наприклад, Міжнародний суд ООН. Однак є й інші, які можуть приймати скарги і від фізичних осіб. Станом на сьогодні ООН включає декілька таких інституцій. Зокрема, ідеться про Комітет з прав людини, Комітет з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людей з інвалідністю, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав та Комітет з прав дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛише деякі з цих комітетів компетентні розглядати порушення такого характеру, як ті, що здебільшого вчиняли російські окупанти в Україні. Ідеться, наприклад, про Комітет з прав людини, Комітет проти катувань, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (наприклад, питання житла). Однак не кожен з цих комітетів повноважний розглядати скарги фізичних осіб, подані саме проти росії, адже для цього зазвичай потрібна окрема згода цієї держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням вказаних застережень з усіх перелічених інституцій залишаються Комітет ООН проти катувань та Комітет ООН з прав людини. Саме на них і зупинимося в цій статті.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет ООН проти катувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІнституція діє на підставі Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань). Відповідно до Конвенції проти катувань Комітет володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, які стали потерпілими внаслідок порушення положень Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб Комітет мав повноваження розглядати повідомлення від фізичної особи, держава має спершу визнати його компетенцію. Станом на 2022 рік Україна і росія таку компетенцію визнали, тому він повноважний розглядати скарги на порушення Конвенції проти катувань, які відбулися в ході війни в Україні.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі питання розглядає Комітет\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає, зокрема, будь-які питання, пов\u0026rsquo;язані з катуванням, якщо воно вчиняється представниками держави, за їх підбурюванням чи з їх мовчазної згоди. Сюди належать не лише випадки вчинення катування, а й ефективність розслідування державою таких інцидентів і якість законодавства, покликаного протидіяти катуванню та забезпечувати притягнення до відповідальності осіб, які його вчинили.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eХто може звернутися з повідомленням\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Конвенції проти катувань звертатися з повідомленням до Комітету можуть: 1) приватні особи (це може бути безпосередньо особа, права якої були порушені, або ж представник особи на підставі довіреності, а також без такої довіреності з аргументованим поясненням, чому така довіреність не може бути отримана); 2) держава (зі скаргою на іншу державу-учасницю); 3) якщо Комітет одержує вірогідну інформацію про \u003cu\u003eсистематичне\u003c/u\u003e застосування катувань на території держави-сторони. У такому випадку він може звернутися до держави з пропозицією співпрацювати в розгляді інформації про систематичні катування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто наголосити на тому, що особа може подати повідомлення до Комітету \u003cstrong\u003eпроти країни, під юрисдикцією якої вона перебувала під час порушення\u003c/strong\u003e. У цьому контексті варто зауважити, що станом на сьогодні складно встановити, чи особа \u0026mdash; громадянин України, яка перебувала на території України, зможе подати повідомлення щодо росії, внаслідок дій представників якої вона постраждала. Подібної практики не так багато. Єдині справи, у яких особа скаржилася на порушення її прав проти держави, громадянином якої вона не була, \u0026mdash; про депортацію. При цьому такі особи законно перебували на території такої держави. \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/individual-communications#proceduregenerale\"\u003eНа офіційному сайті ООН в розділі про індивідуальні повідомлення осіб\u0026nbsp;\u003c/a\u003eне зазначено, що особа має бути громадянином держави, проти якої скаржиться, або повинна перебувати на території такої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас у випадку України особи, які зазнали катувань з боку російських військових, очевидно, перебували або під їхнім фізичним контролем, або на території, яку вони контролювали. За таких обставин, на нашу думку, особа, безперечно, може вважатися такою, що перебуває під юрисдикцією держави-агресора.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлень\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготовленою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлені обмеження щодо строків розгляду таких повідомлень (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e). Як показує практика (див. п. 6 нижче), загалом розгляд повідомлень займає 3\u0026ndash;4 роки. Тобто від звернення особи з повідомленням про порушення її прав до Комітету і до винесення рішення, яке містить рекомендації для держави про відновлення прав особи та компенсації, проходить від 3 до 4 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля цього державі дається 180 днів на виконання рекомендацій. Залежно від добросовісності виконання рекомендацій тривалість справи може бути продовжено. Тобто якщо держава не виконала або неналежним чином виконала рекомендації Комітету, з нею розпочинається діалог, і справа буде відкритою, доки держава не виконає рекомендації. У такому випадку тривалість буде дещо довшою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про порушення Конвенції проти катувань має містити таку інформацію: 1) основну інформацію про порушення; 2) назву держави, проти якої подається така заява; 3) хронологічний перелік фактів, на яких ґрунтується скарга; 4) права, викладені в Конвенції проти катувань, які, як стверджують, були порушені; 5) будь-які потенційні засоби правового захисту, які скаржник хотів би отримати, якщо Комітет встановить порушення Конвенції. Уся ця інформація відображається в стандартній формі, яку можна знайти \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/documents/tools-and-resources/form-and-guidance-submitting-individual-communication-treaty-bodies\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п. 2 статті 22 Конвенції Комітет вважає неприйнятним повідомлення, якщо воно 1) анонімне; 2) є результатом зловживання правом на подання такого повідомлення; 3) несумісне з положеннями Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож згідно з п. 5 статті 22 Конвенції Комітет не розглядає повідомлення, якщо: 1) висвітлене питання розглядається або розглядалося за іншою міжнародною або регіональною процедурою; 2) не було використано всіх національних засобів захисту, однак це правило не діє, якщо застосування цих засобів невиправдано затягує допомогу й навряд чи надасть ефективну допомогу особі, потерпілій внаслідок порушення Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯке рішення може ухвалити Комітет за результатами розгляду скарги?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет може рекомендувати різні види засобів правового захисту для усунення порушень прав людини. Найпоширенішою є компенсація. Комітети можуть також рекомендувати звільнення, розслідування, повторний судовий розгляд, заміну смертного вироку тощо. Коли Комітет робить висновок про порушення прав особи, державі пропонується надати протягом 90 днів інформацію про заходи, які вона вжила для виконання рекомендацій. Після цього відповідь держави передається заявнику для коментарів. Якщо держава-учасник не вживає відповідних заходів, справа залишається на розгляді Комітету. Таким чином, з державою-стороною триває діалог, і справа залишається відкритою до тих пір, поки не будуть вжиті задовільні заходи. Інформація, пов\u0026rsquo;язана з виконанням рекомендацій комітетів, не є конфіденційною, а засідання, під час яких вона обговорюється, публічні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, якщо проаналізувати рішення Комітету, то можна дійти таких висновків стосовно результатів розгляду справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, розгляд повідомлень на практиці триває приблизно 3\u0026ndash;4 роки (див., наприклад, такі справи за посиланнями \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f68%2fD%2f818%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f858%2f2018\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f843%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f67%2fD%2f854%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, за результатами розгляду у випадку встановлення Комітетом порушення прав, передбачених Конвенцією, Комітет зобов\u0026rsquo;язує державу, у тому числі, виплатити потерпілій особі компенсацію, а також вжити інших заходів для відновлення прав особи (зокрема, це може бути проведення ефективного досудового розслідування), про результати чого потрібно повідомити Комітет протягом 90 днів з моменту винесення рішення (див. справи вище). Очевидним недоліком є те, що Комітет не вказує конкретний розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до положень Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі \u0026ndash; Протокол) Комітет з прав людини володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, чиї права, гарантовані Пактом, були порушені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі права гарантовано Протоколом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає скарги на порушення прав особи, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та свободи. Сюди належать, зокрема, право на життя, заборона катування та жорстокого або нелюдського поводження, заборона рабства та работоргівлі, право на свободу та особисту недоторканість, право на свободу думки тощо. Саме вказані права найчастіше порушувалися в ході російської агресії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Протоколу заява вважається неприйнятною у випадку, якщо 1) не були вичерпані всі національні засоби захисту, однак це правило не діє у випадку, якщо застосування таких засобів невиправдано затягується; 2) повідомлення анонімне; 3) повідомлення є зловживанням правом; 4) повідомлення несумісне з Пактом; 5) порушення, викладені в повідомленні, уже розглядалися цим Комітетом або розглядаються, або розглядалися за іншою міжнародною або регіональною процедурою. Повідомлення викладається в письмовому вигляді шляхом заповнення відповідної стандартної форми, посилання на яку надано вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготованою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлено обмежень щодо строків розгляду таких повідомлень. Проте Комітет з прав людини має велику кількість скарг і відповідно до цього договору процедура зазвичай займає більше часу (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо питань доказової бази та природи рішень, що виносяться Комітетом, то вимоги тут такі ж, як і у випадку Комітету проти катувань (див. п. 3\u0026ndash;4 розділу 1 вище).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши низку рішень Комітету, ми дійшли таких висновків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, загалом розгляд Комітетом повідомлень займає часто набагато більше часу, аніж вказано вище. Зокрема, може йтися про 4\u0026ndash;5 років на розгляд однієї справи (для прикладу, див. рішення \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/files/decisions/127_Mexico_1_-_Disappearance.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938,%20https://ccprcentre.org/files/decisions/G1735409.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, при визначенні Комітетом порушення прав особи, зокрема порушення права на життя чи незаконне затримання, Комітет надає державі-учаснику рекомендації стосовно усунення відповідних порушень та призначає особі відповідну компенсацію. Такі рекомендації Комітету держава має виконати протягом 180 днів та повідомити його про результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, згадаємо справу Мадіна Магомедова проти росії. Так, заявниця \u0026mdash; громадянка росії, яка подала повідомлення від свого імені та імені свого брата, іншого громадянина росії. Вона стверджувала, що держава-учасник порушила її права за статтею 7 (катування та жорстоке поводження) і права її брата за статтями 6 (право на життя), 9 (1) (право на свободу і особисту недоторканість) і (5) (компенсація за незаконний арешт чи затримання) Пакту. Брат заявниці був заарештований російськими військовими в Грозному, Чеченська Республіка, у січні 1995 року. Пізніше того року заявниці повідомили, що її брата тримають у в'язниці в Ставрополі, але у 2000 році заперечили це. Заявниця подала клопотання про відкриття кримінального провадження, однак їй повідомили про сплив строку давності. Подальші апеляції були відхилені. За результатами розгляду повідомлення Комітет визнав порушення зазначених вище статей і зазначив, що росія зобов\u0026rsquo;язана надати заявниці повну репарацію, у тому числі провести ефективне розслідування, повідомляти їй про результати такого розслідування, надати компенсацію, а також повідомити Комітет протягом 180 днів про результати вжитих заходів (див. \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітети ООН можуть розглядати повідомлення про порушення лише тих прав, які передбачені відповідними міжнародними документами. Якщо те чи інше право не передбачено в цих документах, то комітети не мають повноважень розглядати скарги з приводу його порушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим низка поширених порушень, вчинених росією в Україні, на жаль, не може бути предметом розгляду вказаних комітетів. Наприклад, право власності не може розглядатися Комітетом з прав людини, якщо воно прямо не пов\u0026rsquo;язане з порушенням інших прав, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, зокрема права не бути підданим дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсе ж видається, що найбільш грубі порушення прав громадян України можуть бути предметом розгляду комітетів ООН. Росія досі є членом вказаних комітетів, а тому повинна виконувати їхні рішення (рекомендації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож видається, що вказані комітети загалом розглядають справи швидше за ЄСПЛ. При цьому вони володіють схожими повноваженнями в частині тих зобов\u0026rsquo;язань, які можуть покладати на державу за результатами розгляду справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що наявність рішень комітетів ООН створюватиме позитивний прецедент при розгляді справ аналогічного характеру в інших міжнародних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":67,"url":"liliya-lavrichenko","show_main":0,"image":null,"name":"Лілія","surname":"Лавріченко","post":"Юристка ЮФ \"Василь Кісіль і Партнери\"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":511,"url":"sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651674973,"date":"10.05.2022","views":1097,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sprichinennya-shkodi-seredovischu-48.png","mini_image":null,"name":"Спричинення шкоди природному середовищу чи об’єктам, які містять небезпечні сили","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПорушення принципу воєнної необхідності в умовах збройного конфлікту може проявлятися у формі різних воєнних злочинів. Проте під час оцінювання кожного з них виникає необхідність здійснювати аналіз співрозмірності вчиненого нападу та спричинених наслідків.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПовага до навколишнього природного середовища є одним із елементів, які стосуються оцінки відповідності атаки принципу необхідності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про спричинення шкоди природному середовищу чи об\u0026rsquo;єктам, які містять небезпечні сили як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1blm23reVdUPz-CFS-VzIxQtHHZlaWasm/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1blm23reVdUPz-CFS-VzIxQtHHZlaWasm/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sprichinennya-shkodi-seredovischu-48.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":516,"url":"operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651829428,"date":"10.05.2022","views":2008,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1646736054-3648-2.jpg","mini_image":null,"name":"Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ Звіті Московського механізму (ОБСЄ)\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо ситуації в Україні міститься важливе нагадування: \u0026laquo;\u003ci\u003eОсновний підхід міжнародного гуманітарного права полягає не в евакуації цивільного населення, щоб дозволити військовим безперешкодно вести бойові дії, а в тому, щоб зобов\u0026rsquo;язати військових вести бойові дії з урахуванням присутності цивільного населення\u003c/i\u003e\u0026raquo;. Населення має бути захищене від негативних наслідків збройного конфлікту та забезпечене нормальними умовами існування. Водночас сторони в конфлікті охоче вдаються до вчинення під проводом евакуації воєнних злочинів, злочинів проти людяності та навіть геноциду, що потребує особливої уваги.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003eфото: REUTERS\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eЧим\u003c/strong\u003e \u003cb\u003eевакуація відрізняється від інших переміщень населення під час збройного конфлікту?\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідповідно до частини 2 статті 49 Женевської конвенції (IV) \u003cb\u003e\u003ci\u003eевакуація\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e \u0026mdash; це повне або часткове переміщення населення з певної території, необхідне для гарантування його безпеки або зумовлене імперативними причинами військового характеру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерше, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її особливу правову природу. Це не виняток до положення про заборону депортації і примусового переміщення (частина 1 статті 49 Женевської конвенції (IV), яка є абсолютною і не допускає відступів за жодних обставин.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cstrong\u003eЕвакуація\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити цивільним особам під її контролем основоположні права та свободи, у тому числі право на життя. З цього погляду цікаве питання, яким має бути такий контроль \u0026mdash; загальним або ефективним\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Беручи до уваги, що під час збройного конфлікту продовжують застосовуватися норми міжнародного права прав людини (\u003ci\u003elex generalis\u003c/i\u003e) і враховуючи формулювання, закріплені в релевантних статтях Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І), зокрема щодо громадянства, можна стверджувати, що мова йде саме про \u003ci\u003eефективний контроль\u003c/i\u003e. Тому без його встановлення сторона збройного конфлікту не може за жодних обставин самовільно переміщувати населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eДруге\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її винятковий характер (\u003ci\u003ea measure of last resort\u003c/i\u003e). Усі норми про евакуацію зазвичай тлумачаться обмежено й передбачають високий поріг доведення, тягар якого лежить на державі, що посилається на її необхідність. У коментарях до Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І) міститься застереження про неможливість перетворення евакуації на стратегію ведення війни у зв\u0026rsquo;язку з її ефективністю для досягнення військової переваги. З цього погляду евакуація правомірна лише тоді, коли не існує жодної іншої альтернативи. Розглянемо два приклади:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ рішенні військового трибуналу США над німецьким генералом Лотарем Рендулічем було підтверджено, що евакуація всього населення з норвезької провінції Фіннмарк \u003cstrong\u003eвиправдана\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eособливо вагомими причинами \u003c/strong\u003eвійськового характеру, а саме прагненням врятувати цивільних осіб від наслідків тактики випаленої землі, яку реалізували німецькі війська, щоб затримати просування радянської армії. Натомість\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу рішенні британського військового трибуналу над фельдмаршалом Еріхом фон Манштейном запобігання шпигунству та прагнення позбавити ворога робочої сили \u003cstrong\u003eне були визнані достатніми\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eумовами\u003c/strong\u003e, які легітимізували масову депортацію населення з України в 1944 році та знищення його майна.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведена судова практика демонструє досить вузькі межі розсуду командира, який наказує евакуювати цивільне населення, і підштовхує до пошуку альтернатив цьому заходу. Можна виокремити щонайменше чотири опції, які мають передувати або замінити евакуацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист через присутність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання гуманітарної допомоги;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпосередництво;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстворення необоронюваної місцевості.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВажливо, що цивільні особи, які відмовляються від евакуації, зберігають свій захищений статус і не можуть зазнавати будь-яких обмежень і прямих нападів (Коментар Міжнародного комітету Червоного Хреста до Женевської конвенції (IV). Тому ми знову повертаємося до основного підходу міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; \u003cb\u003eобов\u0026rsquo;язкового врахування присутності цивільного населення в процесі планування бою\u003c/b\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЦікаво, що історично заборона депортації та примусового переміщення населення з окупованих територій сприймалася як очевидна. Саме тому її, наприклад, не було прямо передбачено в Гаазькому положенні 1907 року. Депортація та примусове переміщення, за словами Спеціального доповідача Ради з прав людини ООН Альфреда де Заяса, не відповідають навіть мінімальним стандартам цивілізованості. Однак Друга світова війна продемонструвала, що агресор зазвичай втрачає будь-яке внутрішнє мірило, тож після вчинених звірств з\u0026rsquo;явилася стаття 49 Женевської конвенції (IV), яку доповнили та розвинули норми додаткових протоколів (І, ІІ).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли евакуація перетворюється на примусове переміщення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ рішенні Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Благоєвіча та Йокича\u0026raquo; підкреслено, що вибір брати участь в евакуації має бути добровільним рішенням постраждалого (пп. 127\u0026ndash;128). У цьому контексті примус не обмежується фізичною силою і також включає погрозу насильством, переслідування, затримання, психологічне пригнічення, зловживання владою, зумисне створення середовища небезпеки (п. 529, рішення Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Кристича\u0026raquo;). Сторони в конфлікті зобов\u0026rsquo;язані запобігати переміщенню, зумовленому їхніми власними діями (тут слід розрізняти \u003ci\u003ej\u003c/i\u003e\u003ci\u003eus in bello\u003c/i\u003e та \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e, адже мова йде не про агресію як таку, а порушення міжнародного гуманітарного права), зокрема залякування населення та здійснення невибіркових нападів. Тож \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; є примусовим переміщенням, якщо незаконні дії відповідно до права збройних конфліктів підштовхують цивільних до неї. Окрім того, норма про евакуацію має захисний елемент, який відсутній у випадку депортації.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ контексті російського вторгнення систематичні зумисні напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти (включно з лікарнями й дитячими садками) і цивільних осіб, використання неточної зброї та касетних боєприпасів у густонаселених районах, погрози ядерною зброєю, терор на тимчасово окупованих територіях позбавляють цивільне населення будь-якого вибору, окрім як покинути звичне місце проживання. В особливо вразливому становищі опинилися діти, літні люди та особи з інвалідністю, які безальтернативно були примусово переміщені рф під проводом евакуації ще в перші тижні збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМінімальні стандарти\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ лютому 2014 року, відразу після вивезення мирного населення зі старого міста Хомс у Сирії, Управління Верховного комісара ООН з питань біженців розробило Мінімальні стандарти участі в міжвідомчих гуманітарних евакуаціях. Ці десять норм випливають з вимог міжнародного гуманітарного права та узгоджені з принципами гуманності, неупередженості, незалежності та нейтралітету. Вони передбачають безпечне переміщення в належних умовах, гуманне ставлення, гарантування доступу до процесу евакуації спеціалізованим міжнародним установам, надання медичної допомоги пораненим і хворим, забезпечення єдності сімей, захист гуманітарних конвоїв й особливий захист дітей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩо стосується переміщення неповнолітніх, то окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана дотримуватися відповідних статей Женевської конвенції (IV) та Додаткового протоколу до неї (І). У цьому контексті найбільш вичерпною є стаття 78 останнього. За загальним правилом дітей заборонено переміщувати в іноземну державу. Якщо цього вимагають невідкладні обставини (зокрема, пов\u0026rsquo;язані зі станом здоров\u0026rsquo;я), евакуація повинна бути тимчасовою, а сторона збройного конфлікту має докласти найкращих зусиль, щоб знайти родичів або опікунів дитини й отримати їхню письмову згоду. Таке переміщення допускається лише за участі держави громадянства дитини. На території окупаційної держави має бути забезпечене навчання неповнолітнього відповідно до підходів виховання його батьків. У Центральне довідкове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста має бути надана вичерпна інформаційна картка на кожну евакуйовану дитину з метою полегшення її повернення в державу громадянства.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТаким чином, щонайменше переміщення рф від моменту військового вторгнення більше ніж 2\u0026nbsp;000 українських дітей-сиріт не підпадає під жодну зі згаданих вимог, які дозволили б кваліфікувати такі дії як евакуацію. \u003cb\u003eПрагнення всупереч нормам міжнародного права, українського і навіть власного законодавства рф віддати дітей на усиновлення, встановлення над ними опіки російськими громадянами, розроблення нормативних актів про пришвидшену русифікацію дітей, відмова співпрацювати з Україною щодо повернення неповнолітніх суперечать не лише букві, але й духу статті 78 Додаткового протоколу (І).\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eНапрямок евакуації: межа між необхідністю та міжнародним злочином\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку наявності імперативної причини військового характеру, коли жодна з альтернатив евакуації неможлива, окупаційна держава має правильно визначити територію, куди буде спрямовано потік переміщеного населення. Вибір слід робити, беручи до уваги рішення Судової палати МКТЮ у справі \u0026laquo;Прокурор проти Стакіча\u0026raquo;, а саме той факт, що переміщення не має призводити до викорінення громад на території їх проживання (п. 681). Це \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e зумовлено вимогою дотримуватися принципу поваги до суверенітету, адже населення є невід\u0026rsquo;ємним елементом державності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред можливих \u0026laquo;пунктів призначення\u0026raquo; евакуйованих:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпечні зони та місцевості, а також демілітаризовані зони, створені шляхом укладання угоди між сторонами збройного конфлікту відповідно до статті 14 Женевської конвенції (IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава громадянства / постійного місця проживання (зазвичай це окупована повністю або частково країна);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша окупована тією ж самою державою територія;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава-покровителька або третя держава згідно з угодою, укладеною між сторонами збройного конфлікту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо цього неможливо уникнути з матеріальних причин, територія окупаційної держави (стаття 49 Женевської конвенції (IV).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо, що евакуація є тимчасовою. Після зникнення імперативних причин військового характеру переміщеним особам заборонено перешкоджати повертатися додому. Окрім того, окупаційна держава, яка евакуювала цивільне населення на власну територію, не може обмежувати право особи покинути її в будь-який час (стаття 35 Женевської конвенції (IV).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на \u0026laquo;маршрути евакуації\u0026raquo; громадян України до рф або окуповану нею територію України, порушення рф режиму гуманітарних коридорів (які по суті є тимчасовими демілітаризованими зонами), контроль України над більшою частиною власної території, а також той факт, що держава-агресор сама створила умови, якими намагається виправдати свої дії, така \u003cstrong\u003e\u0026laquo;евакуація\u0026raquo; ніщо інше як примусове переміщення, яке має ознаки міжнародних злочинів. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення як склад міжнародного злочину\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗалежно від обставин і\u003cem\u003e mens rea\u003c/em\u003e депортація та примусове переміщення можуть бути кваліфіковані як:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвоєнний злочин (залежно від типу контролю над територією \u0026mdash; стаття 8 (2) (a) (vii), стаття 8 (2) (b) (viii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочин проти людяності (стаття 7 (d) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид (стаття 6 (с) і (е) Римського статуту Міжнародного кримінального суду).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗазначимо, що \u003cstrong\u003eпримусове переміщення за умови його масштабності та систематичності може бути одночасно воєнним злочином і злочином проти людяності.\u003c/strong\u003e Якщо вдасться встановити наявність \u003cem\u003edolus specialis\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у діях вищого керівництва рф, а саме \u0026mdash; намір знищити повністю або частково українську національну групу як таку (шляхом створення життєвих умов для винищення або ж передання дітей на виховання росіянам), можна буде кваліфікувати \u003cstrong\u003eзлочин геноциду\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час Франко-пруської війни 1870\u0026ndash;1871 років кількість убитих цивільних сягала 2\u0026nbsp;% від усіх загиблих. У сучасних збройних конфліктах співвідношення інше \u0026mdash; на 1 військового припадає 10 убитих мирних мешканців. Очевидно, що на такі високі показники впливає сучасне озброєння, яке, утім, декларується як високоточне, а також загальна криза цивілізаційного розвитку та повне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права окремими державами, що призводить до цілеспрямованого нападу на цивільне населення та цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакої кількості жертв можна було б уникнути за умови дотримання наявної досконалої системи правил евакуації. Однак натомість маємо ситуацію, коли під її проводом сторона збройного конфлікту здійснює примусове переміщення, масові депортації, зміну демографічного складу населення і навіть геноцид.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез належного розслідування та покарання кожного випадку таких злочинів кількість їх жертв продовжуватиме зростати, а збройні конфлікти сучасності неминуче перетворяться на акти тероризму проти цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003chr align=\"left\" size=\"1\" width=\"33%\" /\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Report on Violations of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity committed in Ukraine since 24 February 2022 by Professors Wolfgang Benedek, Veronika Bilkova and Marco Sassoli // OSCE, 13 April 2022 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Більше про ефективний контроль \u0026mdash; рішення Міжнародного суду ООН у справі \u0026laquo;Нікарагуа проти США\u0026raquo;, про загальний контроль \u0026mdash; рішення МКТЮ у справі Душко Тадіча.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Спеціальний умисел.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1646736054-3648-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":515,"url":"osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651744343,"date":"06.05.2022","views":1478,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСтаном на сьогодні, попри вихід росії з Ради Європи, Європейський суд з прав людини (далі \u0026ndash; ЄСПЛ) усе ще залишається одним з небагатьох дієвих механізмів отримання компенсації за порушення, вчинені російською армією в ході війни в Україні. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті \u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/osnovni-vimogi-iespl-do-pidgotovki-zayav-shchodo-porushen-vchinenikh-pid-chas-zbroynogo-konfliktu\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу автора.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; і документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eХто може звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІз заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026ndash; Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатися фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТиповий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, зокрема, такі інциденти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзнищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (у результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не зумовлені воєнною необхідністю;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eутримання військовослужбовцями держави-агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзагибель цивільних осіб (чи військовополонених) внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзникнення цивільних осіб (чи військовополонених) за обставин, які вказують на причетність російських військовослужбовців;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкатування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші питання (коло потенційних скарг не визначене).\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках не можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВинятки з указаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, зокрема, неможливістю (складністю) встановити того, хто несе відповідальність за їх настання. Водночас детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПротягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальний строк звернення до ЄСПЛ \u0026ndash; чотири місяці, які залежно від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення / завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні / встановлення факту неефективності таких засобів захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПеред зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. У випадку вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в межах кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як у національних органах влади, так і російських (чи радше спробувати зробити це).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк підтвердити факти та скарги?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eФакти та скарги, викладені в заяві до ЄСПЛ, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, то більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмета (див. вище). Також є \u003cu\u003eтипові документи \u003c/u\u003e(\u003cem\u003eдив. перелік наприкінці статті\u003c/em\u003e), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ближчий у часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, то переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і ЄСПЛ потенційно складніше визначити, чи дійсно відбулося порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає \u0026laquo;важчий\u0026raquo; тягар доведення того, що його права були порушені, і він повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВимога надати докази порушення обов\u0026rsquo;язкова не лише для ЄСПЛ, а й інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ) хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава надалі справедливо розподіляє між потерпілими особами. Що переконливіші та детальніші такі докази, то більше перспектив отримати компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при зверненні в будь-які міжнародні судові установи \u0026ndash; чи то державою, чи то фізичною особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом рекомендується паралельно збирати докази самостійно та шляхом залучення до цього процесу органів правопорядку, зокрема подавши заяву про вчинення злочину. Також варто подати аналогічну заяву про вчинення злочину до органів правопорядку росії. Результату від такої заяви скоріш за все не буде, однак у майбутньому це стане приводом для того, щоб говорити про неефективність системи правопорядку росії в частині, що стосується скарг на дії її військовослужбовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНа завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (\u003cem\u003eбільш детально це питання висвітлено в окремій \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/ua/publication/vikhid-agresora-z-radi-ievropi\"\u003e\u003cem\u003eстатті \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Так, у зв\u0026rsquo;язку з вторгненням російських військ в Україну 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію. За таких обставин \u003cstrong\u003eросія перестає бути стороною Конвенції \u003c/strong\u003eчерез шість місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з \u003cstrong\u003e16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. З огляду на таку ситуацію ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії \u003cstrong\u003eлише щодо подій, які трапилися до 16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. При цьому, усупереч поширеним поглядам, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації, буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом у будь-яких інших судових провадженнях. Понад те, у разі виявлення росією бажання повернутися до складу Раду Європи невід\u0026rsquo;ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти неї за час її \u0026laquo;відсутності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним з дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗнищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені до органів правопорядку України та росії;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін.), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна, складські документи та ін. Якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати інші дотичні документи, наприклад довідку ОСББ чи КП про проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують знищення / пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їх можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту / його наслідків / місцевості довкола / залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду / точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту й характер ушкоджень (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи:\u003cbr /\u003e1) про вартість майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін.; \u003cbr /\u003e2) про розмір втраченої вартості внаслідок інциденту. \u003cbr /\u003eЦі документи необов\u0026rsquo;язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак надалі вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятися завчасно;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eдокументи (за можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСкарги на неналежне поводження / медичну допомогу / умови тримання / позбавлення свободи:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені в органи правопорядку України та росії, з якомога детальнішим і переконливішим викладом всіх обставин справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров\u0026rsquo;я, наприклад висновок судово-медичної експертизи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eінші матеріали кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагибель внаслідок бойових дій\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЗазвичай потрібні документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки про те, що відповідальність за загибель лежить саме на державі-агресорі (наприклад, висновок вибухотехнічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі, належав державі-агресору).\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":510,"url":"napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651674666,"date":"05.05.2022","views":1235,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/napad-na-gumanitarni-obєkti-46.png","mini_image":null,"name":"Напад на персонал чи об’єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУмови, в яких проводяться активні бойові дії, безпосередньо впливають на цивільне населення. Негативні наслідки можуть стосуватися базових потреб цивільних осіб, наявності достатньої кількості продуктів харчування, доступу до медичної допомоги тощо. З огляду на це нормами МГП закріплено особливий статус для гуманітарної допомоги та персоналу гуманітарних місій і, відповідно, заборонено напад на такі об\u0026rsquo;єкти чи представників цих місій.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про напад на персонал чи об\u0026rsquo;єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cqElpn5W_l6FNuF6RO7wPl72rVhweRol/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cqElpn5W_l6FNuF6RO7wPl72rVhweRol/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/napad-na-gumanitarni-obєkti-46.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":514,"url":"vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9","video":"","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651680259,"date":"04.05.2022","views":945,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/uuR1Yj53484-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель? | JustTalk Context Епізод 9","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e разом з Іваном Городиським, адвокатом, директором Центру Дністрянського, старшим викладачем кафедри теорії права та прав людини УКУ, поговоримо про особливості відшкодування збитків для України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які можливі моделі відшкодування збитків для України з боку РФ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які типи збитків можуть відшкодовуватись і яка пріорітетність? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Чи можливе відшкодування збитків для інших держав, що також постраждали від агресії з боку РФ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як працює регресна модель відшкодування збитків? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Де державі брати гроші для відшкодування громадянам уже зараз? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/uuR1Yj53484-HD.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":509,"url":"koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651474589,"date":"02.05.2022","views":2017,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-02-o-095457.png","mini_image":null,"name":"Коли збройна агресія проти України стала “неминучою”?","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоли почався збройний напад росії на Україну? І до того, як це почалося, коли він став \u003ci\u003eнеминучим\u003c/i\u003e (imminent) у тому значенні, в якому цей термін зазвичай розуміють у міжнародному праві про застосування сили? \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eАвтор: \u003c/strong\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОригінальна назва: \u003c/strong\u003eWhen did the Armed Attack against Ukraine become \u0026lsquo;Imminent\u0026rsquo;? (\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/\"\u003eApril 20, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/a\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПереклад: \u003c/strong\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk; Анастасія Клюга, спецкореспондентка JustTalk, Університет Ноттінгема.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації я пропоную деякі думки стосовно цих двох питань не тому, що вони безпосередньо стосуються ситуації в Україні \u0026ndash; це не так, адже збройна відсіч з боку України діям росії не має превентивного характеру (not pre-emtive) \u0026ndash; а тому, що, я розглядаю війну в Україні як конкретний приклад того, що може надати нам змогу засвоїти корисні уроки щодо працездатності (його застосування на практиці) поняття неминучості. Це поняття може бути ключовим в оцінці майбутніх збройних конфліктів, деякі з яких можуть бути принаймні такими ж небезпечними, як і збройний напад росії на Україну. Якщо, скажімо, Сполучені Штати чи Ізраїль коли-небудь вирішать здійснити військове втручання проти Ірану чи Північної Кореї, виправдання, яке вони запропонують, майже напевно стосуватиметься необхідності зупинити неминучий збройний напад з боку цих країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eТрохи контексту\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи дозволяє стаття 51 Статуту ООН вдаватися до самооборони від збройних нападів, які ще не відбулися, є постійним питанням \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e (право на війну). Правова доктрина нескінченно обговорює превентивну (preventive), випереджувальну (pre-emptive), запобігаючу (anticipatory) та перехоплюючу самооборону (nterceptive self-defence endlessly). При чому мова йде не тільки про міжнародні збройні конфлікти, а й неміжнародні, пов\u0026rsquo;язані з атаками (терористичних) недержавних суб\u0026rsquo;єктів, а також стосовно нових проблем, які ставить перед собою кіберпростір. Хоча погляди вчених (і держав) на ці питання різняться, їх все ще можна з користю поділити на кілька великих груп з огляду на формальні та політичні аргументи, які вони висувають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа одному кінці спектру \u0026ndash; рестриктивістська (обмежуюча) позиція: текст статті 51 є чітким і говорить про право на самооборону, яке виникає лише у випадку, якщо \u0026laquo;відбувається\u0026raquo; збройний напад; самооборони від майбутнього нападу бути не може. На іншому (у всіх сенсах крайньому) кінці спектру є широкі концепції превентивної самооборони від майбутніх загроз, особливо тих, що стосуються загрози тероризму та застосування зброї масового знищення. Це позиція, яка найчастіше асоціюється з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/nsc/nss/2002\"\u003eадміністрацією Джорджа Буша в Сполучених Штатах\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, але її головна проблема полягає в тому, що ця ідея про те, що \u0026laquo;оборонна\u0026raquo; сила може бути використана для запобігання дуже ймовірним майбутнім загрозам. Тож вона просто несумісна з правовою системою, що всебічно забороняє одностороннє застосування сили в міжнародних відносинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж утопією та апологією та спробою зайняти золоту середину стоять ті, хто стверджує, що самооборона можлива проти майбутнього збройного нападу, але лише у виняткових випадках, якщо цей напад \u003cem\u003eнеминучий\u003c/em\u003e. Практично всі держави та науковці, які підтримують певний варіант самооборони у відповідь на майбутню атаку, покладаються на неминучість як обмежувальний критерій \u0026ndash; було б \u003cem\u003eнерозумно\u003c/em\u003e для держави-жертви чекати на тяжкий перший удару, перш ніж вона зможе відповісти, але також було б \u003cem\u003eнерозумно\u003c/em\u003e здійснювати попереджувальні дії збройного характеру у відповідь на будь-яку загрозу, яка насправді не є неминучою. Так, наприклад, перед вторгненням США/Великобританії в Ірак у 2003 році \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/politics/2005/apr/28/election2005.uk\"\u003eофіційні юридичні радники Генерального прокурора Сполученого Королівства\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заперечували будь-яку широку теорію превентивної самооборони, як-от та, що пропонується в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://irp.fas.org/agency/doj/olc/force.pdf\"\u003eзаписці Міністерства юстиції США, підготовлену в адміністрації Буша\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з метою \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-olc-memoranda-on-iraq-revisiting-the-case-for-war/\"\u003eюридичного обґрунтування війни в Іраку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Британські радники прямо посилаються на неминучість як на обмежувальний критерій та роблять висновок, що за жодної розумної точки зору не можна вважати, що Ірак неминуче атакує Сполучені Штати або їх союзників (параграф 3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове питання тут, звичайно, полягає в тому, що ж означає \u003cem\u003eнеминучість\u003c/em\u003e. Тут ми знову можемо назвати дві великі групи, які по-різному розглядають цю категорію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку неминучість є часовим критерієм \u0026ndash; неминучий збройний напад це така дія, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cem\u003eможе відбутися в майбутньому, тобто напад є можливим\u003c/em\u003e. З іншого \u0026ndash; це напад, який \u003cem\u003eвідбудеться\u003c/em\u003e за звичайного перебігу подій, і \u003cem\u003eнеобхідно\u003c/em\u003e діяти зараз, щоб його відвернути. Неминучість тут є аспектом необхідної самооборони та містить елементи причинності та наміру. Ось як це висловлює один прихильник такої теорії, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1259\u0026amp;context=mjil\"\u003eмій хороший друг Майк Шмітт\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (стор. 535):\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eправильним стандартом для оцінки випереджувальної операції (preemptive operation) має бути те, чи відбулася вона в умовах останньої можливості відвернення атаки (the las possible window of opportunity), яка майже напевно мала статися. Іншими словами \u0026ndash; доцільно та законно застосовувати силу на випередження, коли потенційна жертва повинна діяти негайно, щоб дійсно захистити себе, а потенційний агресор безповоротно вирішив напасти.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове питання тут полягає в тому, що ми маємо на увазі під формулюванням \u0026laquo;агресор безповоротно вирішив атакувати\u0026raquo; (aggressor irrevocably committed itself to attack), до чого я незабаром повернуся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, починаючи з подій 11 вересня 2001 року, ми спостерігаємо спільні зусилля деяких могутніх західних держав щодо розширення поняття неминучості (розглядається більше як аспект необхідності відповіді, ніж як тимчасова можливість атаки), особливо в контексті нападу терористичних недержавних акторів (терористів). Часом розширення змісту цього поняття було настільки значним, що стало важко зрозуміти, в чому справді полягає різниця між підходом неминучості та широкими теоріями запобігання нападу, які в сучасному міжнародному правовому порядку вважаються неприйнятними. Ключовою частиною цих зусиль були так звані \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/american-journal-of-international-law/article/abs/selfdefense-against-an-imminent-or-actual-armed-attack-by-nonstate-actors/BC9C62E3157202F50234A452A714A421\"\u003eВифлеємські принципи\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, чий підхід до неминучості був дослівно проголошений у промовах (наприклад) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-modern-law-of-self-defence/\"\u003eбританських\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-right-of-self-defence-against-imminent-armed-attack-in-international-law/\"\u003eавстралійських\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e генеральних прокурорів, які посилались також на ідею Майка Шмітта про \u0026ldquo;las possible window of opportunity\u0026rdquo;. (Детальніше див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/american-journal-of-international-law/article/abs/clarifying-necessity-imminence-and-proportionality-in-the-law-of-selfdefense/58DB932FE99BA0E097989AB277995BD9\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Дапо Аканде (Dapo Akande) та Томаса Ліфландера (Thomas Lieflander) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2963575\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на стор. 8-10, а також мої попередні дописи в блозі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/what-is-an-imminent-armed-attack-a-hopefully-helpful-hypo/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але ці розширювальні підходи до неминучості не можуть логічно чи юридично обмежуватися нападами терористів; що б не означала неминучість, її загроза має радше походити від держави, а не від недержавного суб\u0026rsquo;єкта. Нещодавні гучні заклики до самооборони від неминучих атак з боку держав включають (принаймні, ймовірно, так) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eвбивство США іранського генерала Сулеймані в січні 2020 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та триваючі удари Ізраїлю по іранським активам у Сирії та Лівані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНапад росії, неминучість та Україна\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер звернемось до війни в Україні. Очевидно, що Україна не діяла превентивно проти атаки росії (скоріше навпаки \u0026ndash; саме росія, схоже, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/20531702.2022.2056803?src=\"\u003eвиправдовує застосування сили випереджувальною (pre-emptive) або превентивною (preventive) самообороною\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Навіть якби Україн була на 100% впевнена, що росія почне своє вторгнення 24 лютого, вона не мала б жодного можливого способу запобігти цьому масовому нападу. Врешті це не було в стратегічних інтересах України зробити перший постріл для того, що в кращому випадку отримати хоча б якусь тактичну вигоду, адже це надало б росії привід для вторгнення. Тому ситуація в Україні відрізняється від тих випадків, коли держави фактично покладалися на самооборону, щоб встигнути відповісти до нападу. З іншому боку саме тому це хороший приклад для того, щоб перевірити припущення щодо неминучості як якості чи характеристики \u003cem\u003eзбройного нападу\u003c/em\u003e, а не як аспекту негайності/необхідності \u003cem\u003eвідповіді на атаку\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, у певний момент до початку збройного нападу росії проти України він \u003cem\u003eповинен був стати неминучим\u003c/em\u003e у певному логічному та юридичному сенсі, відповідно до тих тлумачень статті 51 Статуту ООН, які допускають випереджувальну або превентивну самооборону того, як напад відбувся. У випадку зі збройною агресією росії неминучість якраз є її ознакою, незважаючи на той факт, що Україна не скористалася правом, яке давало їй можливість відповісти до того як росія напала на неї. Коротше кажучи, \u0026laquo;неминучість\u0026raquo; атаки не може залежати від того, чи вирішила Україна дати на нього превентивну відповідь чи ні. Вчені (і держави), які стверджують, що \u0026laquo;неминучий збройний напад\u0026raquo; є цілісним поняттям (coherent concept), повинні мати можливість відповісти на такі питання як: (1) більш прямо, коли напад Росії на Україну фактично почався, тобто почав відбуватися за змістом статті 51 Статуту ООН, і тоді (2) у який момент часу до моменту виникнення ця атака стала неминучою, а не просто потенційною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідь на перше питання можна стверджувати, що збройний напад росії на Україну розпочався ще в 2014 році з анексії (annexation) Криму та інтервенції (intetvention) на Донбасі, і що юридично повномасштабне вторгнення (full-scale invasion) було просто продовженням того, що відбулось до нього. І це правильно. Але, принаймні, як я можу оцінювати позицію держав, також видається досить зрозумілим, що вторгнення в 2022 році розглядалося всіма зацікавленими сторонами як окрема подія, яка \u0026ldquo;змінила правила гри\u0026rdquo; \u0026ndash; відубулось нове застосування сили, яке вимагає окремого обґрунтування. А з метою розуміння неминучості ми могли б просто посилатись на попереднє застосування сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо це так, то ми могли б (я думаю) усі погодитися, що збройний напад на Україну почався \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/\"\u003eневдовзі після 6 ранку за московським/київським часом 24 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, коли Путін завершив свою промову, оголосивши про \u0026laquo;спеціальну військову операцію\u0026raquo;, і ракети почали сипати на українські міста разом із сухопутними військами, які рухалися вглиб країни прямо \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/feb/24/moment-that-putin-thundered-to-war-drowning-out-last-entreaties-for-peace\"\u003eпід час засідання Ради Безпеки ООН\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Я також думаю, що ми всі погодимося з тим, що збройна атака почалася за кілька хвилин до вибуху ракет, у той момент, коли вони були фактично випущені в бік своїх цілей (див. обговорення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/#:~:text=targets%20(see%20discussion-,here,-).%20Some%20might%20also\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Деякі можуть також стверджувати, що \u003cem\u003eатака почалася ще раніше\u003c/em\u003e, наприклад коли путін виголосив остаточний наказ про вторгнення, що відублось, ймовірно, за кілька годин до цього (але ми не знаємо, коли саме).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкажімо, ми фіксуємо момент вчинення атаки о 6 ранку за московським/київським часом 24 лютого. Коли ж тоді напад став \u003cem\u003eнеминучим\u003c/em\u003e? За суворої часової конструкції неминучості (тобто неминучий збройний напад \u0026mdash; це той, який має статися), напад міг бути неминучим за години до його початку, або за день до його початку, або, можливо, навіть за тиждень чи два до того як це почалося. Але за причинно-наслідковою конструкцією неминучості питання буде полягати в тому, щоб визначити момент часу, коли \u0026laquo;потенційний агресор безповоротно вирішив напасти\u0026raquo;, якщо цитувати формулювання Майка Шмітта, наведене вище, яке більш-менш хороше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНеминучість, можливості, наміри\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді це ключове питання \u0026ndash; в який конкретний момент росія безповоротно\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eвирішила напасти на Україну? Що це означає? І звідки ми можемо про це дізнатися?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБудь-яка оцінка неминучості в цьому сенсі повинна стосуватися двох речей: \u003cem\u003eможливостей \u003c/em\u003eнападника і \u003cem\u003eнамірів\u003c/em\u003eнападника. (Знову ж таки, я тут намагаюся чітко відокремити неминучість атаки в цьому сенсі від необхідності/невідкладності будь-якої попереджувальної реакції на атаку). Проста здатність атакувати не може зробити атаку неминучою без відповідного наміру \u0026ndash; Сполучені Штати та росія мають можливість знищити один одного (і світ) протягом кількох годин за допомогою ядерної зброї, але ця здатність \u003cem\u003eipso facto\u003c/em\u003e не означає, що будь-яка така атака є неминучою. Аналогічно, намір атакувати є безглуздим без можливості продовжити атаку (яка, як показує війна в Україні, може бути далека від здатності нападника фактично досягти заявлених цілей).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оцінка того, коли напад росії на Україну став неминучим у юридичному сенсі,\u003cem\u003e ex ante \u003c/em\u003eабо \u003cem\u003eex post, \u003c/em\u003eвимагає розслідування спроможностей та намірів росії. Перше, звичайно, набагато легше, ніж друге, оскільки накопичення та розміщення військових ресурсів можна об\u0026rsquo;єктивно побачити, наприклад, з супутника. Військові спроможності росії спочатку були значними і пройшли два періоди постійного нарощування \u0026ndash; спочатку навесні 2021 року, а потім з листопада 2021 року до нападу в лютому 2022 року. Можливість швидкого масштабного російського нападу на Україну заперечити стало просто неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле питання щодо \u003cem\u003eнамірів \u003c/em\u003eросії є складнішим. І ми дійсно тут говоримо про суб\u0026rsquo;єктивні наміри, тому що немає іншого способу концептуалізації неминучості події, яка є продуктом людських дій. Тут, принаймні, у нас немає реальних труднощів з антропоморфізацією абстрактного утворення російської держави \u0026ndash; усі ключові рішення тут приймала одна людина, Володимир Путін. У створеному ним автократичному режимі \u003cem\u003eсправді мали значення лише його наміри\u003c/em\u003e, і лише він один (в якийсь момент) безповоротно вирішив напасти на Україну. Чого ми не знаємо \u0026ndash; принаймні поки що, а саме не з загальнодоступної інформації \u0026ndash; коли саме він прийняв це рішення. Легко можна припустити, що це могло бути як 23 лютого 2021 року, так і 23 лютого 2022 року. І ми не знаємо цього, хоча б частково, тому що Путін тримав свої карти так близько до серця, що більшість його найближчих радників і військових не знали, які його наміри були, поки не надійшов наказ почати вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрапити в голову Путіна, безповоротно\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо поняття безповоротності вимагає від нас вивчити наміри держави (її лідера), ми стикаємося з основною проблемою, що наміри і рішення можуть змінитися. Якщо тлумачити буквально, безповоротне рішення може бути таким, яке неможливо змінити, навіть якщо зміниться розрахунок лідера, то навіть за умови, що сучасні технології дозволяють миттєво спілкуватися між лідером і тими, хто виконує його рішення, тимчасове вікно для того, щоб змінити наказ насправді дуже вузьке. З іншого боку \u0026ndash; безповоротність можна інтерпретувати як набагато менш вимогливий стандарт \u0026ndash; досить тверде рішення лідера продовжувати атаку, якщо обставини на місці суттєво не зміняться. Але навіть за таким стандартом визначення моменту часу, в який було прийнято рішення, може бути складним або неможливим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут було б добре подумати про (публічно оприлюднені) оцінки західних спецслужб з цього приводу. Протягом кількох тижнів до вторгнення ми могли спостерігати постійний потік заяв чиновників різних урядів, особливо США, про те, що розвідувальна інформація, яка є в їх розпорядженні, свідчила про неминучий напад Росії на Україну. Але ці заяви часто змішувалися з повідомленнями від цих держав та інших про те, що остаточне рішення про напад ще попереду (не прийнято).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60174684\"\u003e28 січня президент Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e своїми численними попередженнями закликав західні держави не створювати паніку, яка завдає шкоди економіці України, заявивши, що \u0026laquo;не бачить більшої загрози зараз, аніж під час подібного згущення військ минулої весни\u0026raquo;. Незважаючи на попередження США, міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що \u0026laquo;Конфлікт не є неминучим. Ще є час і простір для дипломатії\u0026raquo;, в той час як голова Служби зовнішньої розвідки Німеччини сказав, що, на його думку, \u0026laquo;рішення про атаку ще не прийнято\u0026raquo;, навіть якщо такі можливості є.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/feb/11/biden-ukraine-us-russian-invasion-winter-olympics\"\u003e11 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e радник США з національної безпеки заявив, що росія може вторгнутися в Україну протягом кількох днів, але що \u0026laquo;ми не бачили нічого, що б свідчило про те, що остаточне рішення прийнято, [що] віддано наказ\u0026raquo;. Неназваний європейський дипломат наполягав на тому, що ще не пізно стримати Путіна, сказавши, що \u0026laquo;Є і інші точки прийняття рішення\u0026raquo;. А голова норвезької розвідки оцінив, що росія має можливість вторгнутися в Україну, але що \u0026laquo;в першу чергу залежить від президента Путіна, якщо він захоче це зробити\u0026hellip; Важко сказати, ймовірно це чи ні, тому що це рішення має прийняти винятково президент Росії\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез тиждень або близько того мова слова почали міцніти. 17 лютого посол США в ООН написав у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/USAmbUN/status/1494296879949131781?s=20\u0026amp;t=MVgqXO9zLUDhdwY7g9oqpw\"\u003eТвіттері \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e(мовою, яку я вважаю, потрібно юридично оцінити), що \u0026laquo;докази на місці свідчать про те, що росія рухається до неминучого вторгнення\u0026raquo;. А потім \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/live-updates/biden-ukraine-russia-invasion-intelligence/\"\u003e18 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, словами: \u0026laquo;Станом на зараз я переконаний, що він прийняв рішення [вторгнення]\u0026hellip; У нас є підстави вірити в це\u0026raquo;, президент Байден натякнув, що Рубікон перейдено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/news/russia-ukraine-invasion-biden-putin-meeting-in-principle/\"\u003e20 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e американські чиновники проінформували журналістів, щоб пояснити, що оцінка президента Байдена була зроблена на основі нових розвідувальних даних, яким вони дуже довіряли:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСполучені Штати мають розвідувальні дані про те, що російські командири отримали наказ розпочати вторгнення в Україну, а командири на місцях розробляють конкретні плани щодо того, як вони маневруватимуть на своїх ділянках поля бою, повідомив американський чиновник CBS News. Накази не означають, що вторгнення є безперечним фактом, оскільки президент Росії Володимир Путін все ще може змінити накази, якщо передумає, сказав чиновник.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗверніть увагу ще раз на неоднозначні повідомлення \u0026ndash; накази розпочинати були віддані, але Путін все ще може змінити їх, \u003cem\u003eякщо передумає\u003c/em\u003e. Накази були віддані, але вторгнення \u003cem\u003eне було безсумнівним\u003c/em\u003e. Держсекретар США Ентоні Блінкен також додав, що \u0026laquo;все, що ми бачимо, говорить нам про те, що рішення, яке, на нашу думку, прийняв президент Путін про вторгнення, йде до своєї реалізації\u0026rdquo;, але також, що \u0026laquo;\u003cem\u003eнавіть якщо жереб кинуто, доки ми не дізнаємося, що танки їдуть, літаки летять і агресія повністю почалася, ми будемо робити все можливе, щоб запобігти цьому, але ми готові у будь-якому випадку\u003c/em\u003e.\u0026rdquo; В той момент Блінкен виправдовував зволікання з накладенням санкцій, незважаючи на заклик Зеленського, тому що \u0026laquo;Як тільки ви застосуєте санкції, ви втрачаєте стримуючий ефект\u0026hellip; Поки ще є хоча б хвилина часу, протягом якого ми можемо стримати й запобігти війні, ми \u0026laquo;Спробуємо це використати\u0026raquo;. Ідея тут, безсумнівно, полягає в тому, що стримуючий ефект можливих (неминучих?) санкцій може змусити Путіна змінити свою думку (а тепер ми знаємо, що це не так).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумок\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавряд чи це був вичерпний аналіз усіх відповідних заяв, зроблених напередодні війни, але, сподіваюся, напрямок думки зрозумілий. І незважаючи на поширене використання термінології неминучості, практично в усі часи, навіть коли вони казали, що накази розпочати вторгнення були віддані, західні чиновники наголошували на тому, що президент Путін змінить свою думку, так само як він, можливо, зробив це навесні 2021 року, або ще не визначився твердо. Примітно, що США та Велика Британія не просто зробили свої оцінки всередині країни, а \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://apnews.com/article/russia-ukraine-putin-boris-johnson-travel-lifestyle-8266fc649415566554d6e3bc8e42fcc9\"\u003eдоклали постійних спільних зусиль для обміну розвідданими з союзниками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, зокрема з Україною, і для публічного оприлюднення деяких зі своїх оцінок. Ця операція була визнана значним успіхом розвідки, особливо якщо порівнювати з фіаско в Іраку. Але навіть до самої останньої хвилини деякі союзники залишалися скептично налаштованими, наприклад, французи продовжували вважати, що повномасштабне вторгнення малоймовірне (щодо подальшої відставки глави французької військової розвідки див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/mar/31/french-military-spy-chief-eric-vidaud-quits-ukraine-failings\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут я зроблю три взаємопов\u0026rsquo;язані застереження. По-перше, розвідувальна діяльність тут була по суті спрямована на те, про що думала одна людина \u0026ndash; Володимир Путін. Така розвідка не тільки складна за своєю суттю, але й ускладнюється характером чоловіка, як пояснюється в цьому звіті\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/02/15/us/politics/us-russia-putin-intelligence.html\"\u003e New York Times.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозрахунки пана Путіна, за словами американського чиновника, швидше за все, змінюються, оскільки він зважує зміни вартості вторгнення та оцінює, що він міг би отримати від переговорів. Декілька чиновників відзначають, що пан Путін чекав до останнього можливого моменту прийняття рішення, постійно переоцінюючи свої варіанти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе дивно, що американські чиновники не скажуть, звідки вони знають, про що думає пан Путін, прагнучи зберегти свої чинні джерела.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗнати наміри будь-якого автократичного лідера важко, але пан Путін, який починав свою кар\u0026rsquo;єру як офіцер КДБ, є особливим викликом. Оскільки він уникає електронних пристроїв, часто забороняє записники і мало говорить своїм помічникам, існує межа того, скільки спецслужба може дізнатися про його наміри та мислення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ми повинні також чітко розуміти, що, коли йдеться про ключове питання прогнозування намірів і дій Путіна, безсумнівний успіх західної розвідки як у здійсненні прогнозу, так і в публічному оприлюдненні цього прогнозу \u003cem\u003eне \u003c/em\u003eспричинив публічного оприлюднення будь-яких конкретних докази. Ми не бачили жодного. Ми не знаємо, на якому підґрунті відповідні органи робили свої оцінки.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЖодна з цих оцінок, довіряли ми їм чи ні, не могла бути підтверджена сторонніми спостерігачами до моменту нападу. І ця \u0026laquo;фальшива прозорість\u0026raquo;, як її влучно описує \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80710/ukraine-and-the-new-politics-of-faux-transparency/?utm_source=rss\u0026amp;utm_medium=rss\u0026amp;utm_campaign=ukraine-and-the-new-politics-of-faux-transparency\"\u003eХеннінг Ламанн\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; публічне повідомлення про оцінки розвідки без будь-яких підтверджуючих доказів \u0026ndash; є справжньою проблемою в ситуації епістемічної (пізнавальної) кризи, яка мучить так багато різних суспільств. Це також поширена проблема в міжнародному праві, де правові вимоги часто залежать від фактичного предикату, який неможливо об\u0026rsquo;єктивно перевірити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, якщо юридичним стандартом неминучості є те, що держава \u0026ndash; її лідер \u0026ndash; \u003cem\u003eбезповоротно \u003c/em\u003eзобов\u0026rsquo;язується атакувати іншу державу, основна проблема з якою ми можемо зіткнутися, полягає в тому, що цей стандарт може бути занадто вимогливим, тоді як будь-які можливі альтернативи є занадто вільними і поблажливими. Коли саме Путін \u003cem\u003eбезповоротно \u003c/em\u003eвирішив вторгнутися в Україну?\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЯ не впевнений, що ми маємо уявлення про це навіть зараз. Звісно, чиновники різних держав, які робили цю оцінку \u003cem\u003eex ante\u003c/em\u003e, не могли робити це з упевненістю. Цілком можливо, що Путін з його \u0026laquo;історією очікування до останнього моменту прийняття рішення, постійного переоцінювання своїх можливостей\u0026raquo; справді безповоротно прийняв рішення лише вранці 24 лютого. І якщо це правда (я не кажу, що це так, але може бути), то як стандарт неминучості може бути робочим?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДозвольте мені насамкінець сказати, що мене не слід сприймати як того, хто виступає в повністю обмежувальному ключі проти будь-якої можливості самооборони доти, доки дійсно не відбудеться збройний напад. Я дійсно агностик у цьому питанні. Але прихильники теорій, що схвалюють ту чи іншу версію попереджувального самозахисту, повинні замислитися над тим, чи може поняття неминучості, яке так багато робить тут для розмежування виправданого та невиправданого, виконувати очікувану від нього роботу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ при цьому вони могли б спробувати відповісти на просте контрфактичне запитання: якби Україна запустила ракетний обстріл російських аеродромів чи складів палива (скажімо) 17 або 23 лютого, перш ніж чекати першого удару, чи це було б виправданий випадок самооборони від неминучого збройного нападу?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-02-o-095457.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":518,"url":"zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652183623,"date":"30.04.2022","views":1113,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/152208-1_large-2.jpg","mini_image":null,"name":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ ТА ПЕРЕДАЧІ ТІЛ (ОСТАНКІВ) ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ТА ЧЛЕНІВ НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ","description":"\u003cp\u003eРосійська агресія проти України, яку вже засудила світова спільнота, і, упевнена, яка буде засуджена на рівні міжнародних судів та/або трибуналів (про що вже свідчить застосування ЄСПЛ правила 39 стосовно війни в Україні та інші міжнародні документи), викликала потребу нормативної регламентації низки питань, пов\u0026rsquo;язаних з оголошеним воєнним станом та інтенсивними воєнними діями. Серед них \u0026mdash; і питання трупів військовослужбовців країни-агресора.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФото: \u003cem\u003e\u003ca href=\"https://www.slovoidilo.ua/2022/02/25/novyna/suspilstvo/zsu-rozpovily-yak-vidriznyty-vorozhyx-soldativ\"\u003eСлово і Діло\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року затверджено Порядок забезпечення збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців держави-агресора (російської федерації), а також незаконних збройних формувань, зокрема з тимчасово окупованих територій в окремих районах Донецької і Луганської областей. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 року № 307 змінено назву акта на Порядок забезпечення збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації, осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України, і Порядок викладено в новій редакції. Це логічно, адже держава-агресор залучає і найманців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвернемо увагу на ключові положення оновленого документа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля збору тіл (останків), речей і документів загиблих осіб та фіксації цього процесу облдержадміністрації (військові адміністрації на період воєнного стану) невідкладно забезпечують створення спеціальних груп у складі представників облдержадміністрацій (військових адміністрацій на період воєнного стану), сил територіальної оборони Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, СБУ (за згодою), а також за згодою \u0026mdash; представників експертних (медичних) служб, громадських організацій і релігійних об\u0026rsquo;єднань, міжнародних гуманітарних організацій. Керівники спеціальних груп визначаються з-поміж представників облдержадміністрацій (військових адміністрацій на період воєнного стану). Ці ж органи влади визначають спеціальні пункти збору та зберігання тіл (останків) у кожній області на базі (за попереднім узгодженням) бюро судово-медичної експертизи або на рівні інших закладів за погодженням з бюро судово-медичної експертизи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОрганізація збору тіл (останків), речей і документів загиблих осіб і фіксації цього процесу та безпосередньо збір тіл (останків), речей і документів загиблих осіб відповідно до Порядку передбачає:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення та оснащення спеціальних груп; МОЗ затвердило порядок оснащення спеціальних груп під час збору тіл матеріалами та обладнанням (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0320-22#Text\"\u003eнаказ МОЗ від 08.03.2022 року № 428\u003c/a\u003e).Облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військові адміністрації) зобов\u0026rsquo;язані забезпечити групи патолого-анатомічними мішками для збору та перевезення тіл (останків), гігієнічними засобами та обмундируванням і засобами фотофіксації, а за можливості і відеофіксації, спеціалізованим транспортом для перевезення тіл (останків) (у разі відсутності спеціалізованого транспорту використовується наявний транспорт);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eотримання інформації про місця знаходження тіл. Облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військові адміністрації) організовують оперативне отримання інформації від Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, МВС, СБУ про місця знаходження тіл (останків); створюються відповідні кол-центри при облдержадміністраціях (на період воєнного стану \u0026mdash; військових адміністраціях);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eотримання інформації про перевірку таких місць фахівцями вибухотехнічної служби Національної поліції на наявність вибухонебезпечних предметів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінструктаж спеціальних груп (про заходи безпеки та особливості проведення такої роботи) і визначення керівників; інформування населення про порядок проведення збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвжиття заходів для залучення представників ЗМІ для відео- та фотозйомки під час збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвиїзд спеціальних груп на визначені локації (місця) для проведення збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eприсвоєння унікального коду (номера) тілам (відповідні правила регламентовано вищезазначеним наказом МОЗ, додаток 3);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбір даних про тіла (згідно з додатком 5 вищезазначеного наказу МОЗ передбачено присвоєння кожному тілу (останкам) загиблого унікального коду (номера) і заповнення бланку для запису даних про тіло (останки) загиблого; фотографування кожного тіла (останків) загиблого та фіксування інформації про нього; поміщення кожного тіла (останків) загиблого в спеціальний мішок; впорядковане тимчасове зберігання тіл (останків) загиблих);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача інформації про зібрані тіла (останки), виявлені речі і документи загиблих осіб для внесення до спеціального реєстру загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації, осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України (цей реєстр створює та веде МВС);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперевезення тіл (останків) до моргів або за можливості на визначену залізничну станцію, де вони поміщаються до рефрижераторів на залізничній базі та/або авторефрижераторів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдоставка до єдиного центру, з якого буде здійснюватися їх подальше транспортування, зокрема до російської федерації;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача тіл (лише після вичерпного встановлення, впізнання, ідентифікації та підтвердження осіб загиблих з обов\u0026rsquo;язковим відібранням геномної інформації за участю представників міжнародних гуманітарних організацій);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e13\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eякщо неможливо забезпечити доставлення тіл та останків до моргів або пунктів збору на час воєнного стану або в разі, коли заходи із встановлення, впізнання, ідентифікації та підтвердження осіб загиблих не дали відповідних результатів, розв\u0026rsquo;язується питання про захоронення тіл та останків з обов\u0026rsquo;язковою фіксацією місця, кількості та ідентифікаторів останків (облдержадміністраціями, на період воєнного стану \u0026mdash; військовими адміністраціями).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час збору тіл (останків) спеціальні групи постійно здійснюють фотофіксацію (відповідні правила регламентовано вищезазначеним наказом МОЗ, додаток 4) і за можливості відеофіксацію. За результатами збору та фіксації керівник спеціальної групи складає акт (за формою згідно з додатком) у двох примірниках, які підписують усі члени спеціальної групи, він зберігається у відповідного представника облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військової адміністрації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя постанова та наказ МОЗ, без сумніву, дозволяють розв\u0026rsquo;язати ключові питання збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації та осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України (у тому числі найманців з країн світу тощо). Водночас оскільки \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-lukashenko-vyznav-shcho-z-terytoriyi-bilorusi-vypustyly-rakety-po-ukrayini/31726243.html\"\u003eз території республіки білорусь запускалися ракети по території України\u003c/a\u003e, були \u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/12/7135812/\"\u003eповідомлення про те, що ця держава перекидає війська на кордон України під приводом ротації,\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tsn.ua/svit/putin-blagaye-krayini-odkb-nadati-rosiyi-zhivu-silu-dlya-prodovzhennya-viyni-v-ukrayini-2014555.html\"\u003eдержава-агресор Російська Федерація вживала заходів із залучення до війни проти України представників країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку\u003c/a\u003e, питання про тіла (останки) загиблих військовослужбовців інших держав у разі, якщо вони стануть співучасниками агресії проти України, можуть актуалізуватися й мають бути розв\u0026rsquo;язані в постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/152208-1_large-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":508,"url":"arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651076654,"date":"28.04.2022","views":1517,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший Нюрнберзький принцип, ухвалений світовою спільнотою у відповідь на звірства, скоєні під час Другої світової війни, передбачає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;будь-яка особа, яка вчинила дію, що визнається злочином за міжнародним правом, несе за неї відповідальність і підлягає покаранню\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Для цього необхідні як заходи на національному рівні, так і активізація міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій статті ми розглянемо механізми притягнення до індивідуальної відповідальності за міжнародні злочини та виклики, які постануть у ході їх застосування. Однак для початку визначимо ключові поняття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні злочини\u003c/strong\u003e охоплюють чотири категорії найбільш серйозних діянь, які викликають стурбованість всієї світової спільноти й зазіхають на найвищі інтереси людства, а саме: \u003cstrong\u003eгеноцид\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eзлочини проти людяності\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eвоєнні злочини\u003c/strong\u003e (не плутати з військовими) та \u003cstrong\u003eагресія (злочин проти миру)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІндивідуальна відповідальність за міжнародні злочини \u0026mdash; це відповідальність фізичних осіб за нормами міжнародного кримінального права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки станом на квітень 2022 року вже почала діяльність низка органів юстиції різних рівнів, очевидно, що в період постконфліктної відбудови ми станемо свідками одночасних судових процесів як у національних та іноземних, так і міжнародних судах. Важливо наголосити, що особа не може бути притягнута до відповідальності за один і той самий злочин двічі (принцип \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e). Тому неминучою стане своєрідна \u0026laquo;градація зла\u0026raquo;, згідно з якою національні суди опікуватимуться \u0026laquo;виконавцями\u0026raquo; міжнародних злочинів; МКС та альтернативні інстанції \u0026mdash; особами, які віддавали злочинні накази та були залучені до ухвалення рішень на найвищому рівні. Такий розподіл досить умовний і не позбавляє можливості побачити на лаві підсудних українського або іноземного суду, наприклад, директора Служби зовнішньої розвідки рф С. Наришкіна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСеред\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eвикликів\u003c/strong\u003e, які постануть перед українськими компетентними органами:\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(1)\u0026nbsp;невідповідність кримінального законодавства міжнародним стандартам \u003c/strong\u003eі прогалини в ньому (відсутність криміналізації злочинів проти людяності, бланкетна норма про воєнні злочини, яка \u0026laquo;спрацювала\u0026raquo; лише чотири рази, розмите формулювання злочину агресії, що вже призвело до \u0026laquo;конфузу\u0026raquo; у справі Александрова і Єрофєєва\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e тощо);\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(2) складність отримання доказів й забезпечення участі обвинувачених\u003c/strong\u003e;\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(3) дефіцит легітимності\u003c/strong\u003e (т. зв. вада судилища переможців або ж помсти жертви).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів також можуть й іноземні суди відповідно до принципу універсальної юрисдикції. Він передбачає, що держава має право відкривати кримінальні провадження за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів незалежно від критеріїв територіальності та національності. На сьогодні відомо про те, що шість європейських держав розпочали розслідування воєнних злочинів, скоєних на території України, згідно з цим принципом \u0026mdash; Естонія, Литва, Німеччина, Польща, Словаччина та Швеція. Усього ж у світі налічується 17 країн, кримінальне законодавство яких містить положення про універсальну юрисдикцію, і Україна до них не належить. Виклики, які постануть у ході процесів в іноземних судах, багато в чому подібні до тих, які вже були описані щодо національних компетентних органів. Окрім того, слід пам\u0026rsquo;ятати, що на лаві підсудних можуть опинитися обвинувачені з обох сторін міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступною інстанцією, яка має компетенцію відправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів, вчинених у ході російської агресії, є Міжнародний кримінальний суд (далі \u0026ndash; МКС).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна досі не ратифікувала Римський статут МКС, але двічі визнала юрисдикцію Суду відповідно до статті 12:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eуперше\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо міжнародних злочинів, скоєних з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eудруге\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених з 20 лютого 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2 березня 2022 року 39 держав (до яких згодом долучилися Японія і Північна Македонія) звернулися до Офісу прокурора МКС з проханням провести ефективне розслідування міжнародних злочинів, скоєних у ході російського вторгнення в Україну. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2 березня 2022 року прокурор заявив про те, що розслідування ситуації в Україні \u003cem\u003e\u0026laquo;охоплює будь-які минулі та теперішні обвинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України будь-якою особою з 21 листопада 2013 року\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Важливо наголосити, що Суд компетентний розглядати справи щодо вчинення відразу трьох категорій міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКС слід пам\u0026rsquo;ятати, що процес притягнення до відповідальності очевидно охоплюватиме міжнародні злочини, скоєні обома сторонами конфлікту. Побоювання щодо цього досі один з найбільш часто згадуваних аргументів противників ратифікації Римського статуту. Також слід набратися терпіння: процеси в МКС можуть тривати десятиліттями, адже, на відміну від національних кримінально-процесуальних кодексів, Римський статут не передбачає обмежень у строках (для прикладу, ситуація в Колумбії перебуває на стадії попереднього розгляду вже 18 років). Очевидно, що для МКС також існуватимуть перешкоди, пов\u0026rsquo;язані з доступом до доказової бази та видачею підозрюваних. У цьому контексті слід згадати справу \u0026laquo;The Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad Al Bashir\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ще десять років тому щодо обвинуваченого \u0026mdash; колишнього президента Судану \u0026mdash; було видано два ордери на арешт, однак він продовжує переховуватися в державах, які відмовляються співпрацювати із Судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт МКС у справах щодо України не має юрисдикції притягувати до відповідальності за розв\u0026rsquo;язування агресивної війни:\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-перше,\u003c/em\u003e тому що ані Україна, ані рф не є сторонами Римського статуту та не ухвалили Кампалійські поправки, якими \u0026laquo;запускається\u0026raquo; юрисдикція щодо злочину проти миру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-друге,\u003c/em\u003e тому що рф має право вето в Раді Безпеки ООН, внаслідок чого цей орган не може наділити необхідною компетенцією МКС відповідно до статті 13 (b) Римського статуту;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-третє,\u003c/em\u003e навіть у випадку ратифікації обома державами й установчого договору МКС, і Кампалійських поправок такий акт не матиме зворотної дії у часі (як щодо агресії, пов\u0026rsquo;язаної з анексією Криму та збройним конфліктом на сході України, так і щодо військового вторгнення 24 лютого 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть варіант внесення поправок до Римського статуту та наділення повноваженнями щодо передачі злочину агресії на розгляд МКС Генеральною Асамблеєю ООН, який сам собою видається фантастичним і надто ситуативним, усе одно не може врегулювати проблему \u003cem\u003eultra vires\u003c/em\u003e (дія організації / органу поза межами повноважень), оскільки згідно зі Статутом ООН саме Рада Безпеки відповідальна за підтримку міжнародного миру та безпеки й має вжити необхідні заходи у випадку їх загрозі, наприклад розпочати кримінальне переслідування винних осіб, як це згадано в рішенні МКТЮ у справі Душко Тадіча\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, для притягнення до відповідальності за злочин агресії слід шукати інші механізми, адже національні та іноземні суди мають ще одну велику ваду. Тоді як геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності можуть бути вчинені як службовцями нижчого рангу, так і високопосадовцями, агресія згідно з логікою, закріпленою в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314, а також відповідно до визначення, яке міститься у статті 8bis Римського статуту, є злочином очільників держав (\u003cem\u003ea leadership crime\u003c/em\u003e). Тому в контексті притягнення до відповідальності В. Путіна, О. Лукашенка та інших вищих посадових осіб виникає питання юрисдикційного імунітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто погодитися з Керрі МакДугалл, яка наполягає, що будь-який внутрішній судовий розгляд щодо таких осіб буде нелегітимним і стикнеться з реальним ризиком успішного оскарження засудженими. Наявна практика міжнародних інстанцій свідчить про те, що глави держав, міністри закордонних справ та в окремих випадках глави урядів і дипломатичні представники користуються імунітетом від кримінального переслідування за дії в ролі офіційної особи, вчинені протягом терміну повноважень (рішення Міжнародного суду ООН у справі про ордер на арешт (ДРК проти Бельгії). Тоді як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини не підпадають під дії, які можна виправдати метою здійснення функцій посадовою особою, агресія як leadership crime є, безперечно, застосуванням сили, санкціонованим вищим керівництвом у ролі офіційних осіб. До подібного висновку дійшла також Комісія міжнародного права, яка розглядає питання імунітетів державних посадових осіб від іноземної кримінальної юрисдикції (П\u0026rsquo;ята доповідь Спеціального доповідача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому у випадку, коли МКС, де імунітети та привілеї винних осіб не перешкоджають відправленню правосуддя, не має компетенції, а національні суди навпаки паралізовані правовим статусом високопосадовців, єдиним можливим варіантом для притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії залишається створення спеціального трибуналу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціальний трибунал з розгляду справи про злочин російської агресії потенційно може набути двох форм \u0026mdash; міжнародного або гібридного суду. У першому випадку, якому, схоже, зараз віддає перевагу академічне та професійне середовище, буде укладено міжнародний договір (за зразком Лондонської декларації та відповідно Нюрнберзького процесу), згідно з яким спеціальний трибунал отримає компетенцію ухвалювати (дуже ймовірно, \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e) обов\u0026rsquo;язкові рішення щодо осіб, які вчинили злочин проти миру. У другому \u0026mdash; Україна має звернутися до міжнародної організації та на основі домовленості з нею створити суд, який входитиме до системи органів юстиції нашої держави, але матиме \u0026laquo;змішаний\u0026raquo; характер при здійсненні спеціальної предметної юрисдикції (зокрема, щодо використаних матеріальних норм та особового складу).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується другої опції, то на увагу заслуговує ідея створення спеціального трибуналу з російської агресії на підставі договору між Україною та Радою Європи, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/07/creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-a-bad-idea/\"\u003eзапропонована\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Кевіном Хеллером. На думку данського професора, Україна може звернутися до Комітету Міністрів, щоб отримати рекомендацію в контексті досягнення цілей Ради відповідно до статті 15 (а) Статуту організації. Правовим заходом, спрямованим на захист спільних ідеалів і цінностей Європи, може стати гібридний трибунал. Хоча подібні питання ухвалюються представниками в Комітеті одноголосно, рф, яка оголосила про вихід з організації, уже не зможе загальмувати цей процес. Цікаво, що серед держав, які на національному рівні криміналізують агресію, ⅔ \u0026mdash; члени Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний механізм уже був започаткований іншою регіональною організацією \u0026mdash; Африканським союзом \u0026mdash; у формі Надзвичайних африканських палат \u0026mdash; трибуналу, створеного на основі договору між Союзом і Сенегалом від 22 серпня 2012 року, для притягнення до міжнародної відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Чаді протягом існування режиму колишнього президента Чаду Хіссена Хабре.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПеревагами такого варіанту є оперативність і легітимність, попри те, що трибунал доповнить українську судову систему. Окрім того, оскільки всі члени Ради Європи також члени ЄС, Україна зможе скористатися потенціалом спільних слідчих груп EuroJust і європейським ордером на арешт.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож майбутня система постконфліктної юстиції буде щонайменше \u003cem\u003eтриповерховою (національні, іноземні та міжнародні суди)\u003c/em\u003e. Її фундаментом стане рішучість міжнародної спільноти захистити спільні інтереси \u0026mdash; мир, безпеку та правопорядок. На даху обов\u0026rsquo;язково майорітиме український прапор як символ боротьби за цінності верховенства права та прав людини. Важливість такої архітектурної споруди важко переоцінити: її ефективне функціонування дозволить повернути віру в міжнародне право та забезпечити невідворотність відповідальності для тих, хто чинив найтяжчі міжнародні злочини, і запобігти новим збройним конфліктам та звірствам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСправа Александрова та Єрофєєва \u0026mdash; справа громадян рф О. Александрова та Є.\u0026nbsp;Єрофєєва щодо їхньої участі у війні на сході України. 18 квітня 2016 року вони були засуджені до 14 років позбавлення волі, проте вже в травні їх обміняли на українську льотчицю Н. Савченко \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eПідозрюється за п\u0026rsquo;ятьма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності, двох обвинуваченнях у війні та трьох обвинуваченнях у геноциді, імовірно скоєних в Дарфурі, Судан. Не під вартою МКС // ICC. Case Information Sheet \u0026mdash; The Prosecutor v. Omar Hassad Al Basir [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eприм. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eДив. переклад рішення українською у збірнику матеріалів \u0026laquo;Застосування норм міжнародного гуманітарного (МГП) та міжнародного кримінального права (МПК)\u0026raquo;, с. 54 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\"\u003ehttps://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":513,"url":"zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8","video":"343Q8sK12wc","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651680124,"date":"27.04.2022","views":1237,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/343Q8sK12wc-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану | JustTalk Context Епізод 8","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри\u0026nbsp;кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? ▪ Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як визначити \u0026laquo;об'єктивну неможливість\u0026raquo; здійснення судового контролю? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/343Q8sK12wc-HD.jpg","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":507,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650637424,"date":"23.04.2022","views":10262,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-glovyuk-616-01.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України авторства Гловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В.\u0026nbsp;можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eСтаття 616.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146-147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152-156\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1695\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1704\"\u003e\u003cstrong\u003e257\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-262\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115\"\u003e\u003cstrong\u003e305-321\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2300\"\u003e\u003cstrong\u003e330\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332\"\u003e\u003cstrong\u003e335-337\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2834\"\u003e\u003cstrong\u003e401-414\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2982\"\u003e\u003cstrong\u003e426-433\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3028\"\u003e\u003cstrong\u003e436\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035\"\u003e\u003cstrong\u003e437-442\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eКримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗа результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКлопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, не пізніше 24 годин, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації прокурор подає клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонтроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період покладається на прокурора.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e5. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e6. У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментована стаття закріпила \u003cstrong\u003eособливу правову процедуру скасування запобіжного заходу\u0026nbsp;для проходження військової служби за призовом під час мобілізації\u003c/strong\u003e, на особливий період. Умовами її застосування є такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвведення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпопереднє застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу \u0026ndash; тримання під вартою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eколо діянь, у вчиненні яких особа підозрюється або обвинувачується, обмежене тим, щоб вони не були злочинами проти основ національної безпеки України, а також злочинами, передбаченими статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eмета скасування запобіжного заходу \u0026ndash; проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзвернення з клопотання до прокурора (слідчий, дізнавач у цій процедурі не має повноважень), а не безпосередньо до слідчого судді, суду;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eініціювання скасування запобіжного заходу перед слідчим суддею, судом лише прокурором.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 1 коментованої статті містить вимоги до клопотання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, \u003cspan\u003eта висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризики ухилення особи,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк видається, мається на увазі, що це \u003cstrong\u003eдодаткові елементи клопотання\u003c/strong\u003e, крім тих, які містяться у ст. 184 КПК України. Крім того, зважаючи на умови процедури, передбачені коментованою статтею, обов\u0026rsquo;язково має \u003cstrong\u003eдодаватися копія клопотання підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо особа тримається під вартою, отримання висновку про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану є ускладненим. Виходячи з положень п. 3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого \u003cspan\u003eНаказом Міністра оборони України\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e14.08.2008\u0026nbsp; № 402\u003c/span\u003e \u0026ndash; \u0026laquo;За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eНепридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eОбмежено придатний до військової служби\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\"\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний до військової служби\u003c/em\u003e\".\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадати такий висновок має військово-лікарська комісія. Також слід звернути увагу на те, що у описаній ситуації навряд мова може йти про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки це є підставою скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту без будь-яких умов, а про те, що \u003cstrong\u003eпотреба у призову на військову службу під час мобілізації як легітимна мета переважає наявні ризики.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий суддя, суд невідкладно розглядають клопотання прокурора, і у разі наявності підстав \u0026ndash; задовольняє його. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок розгляду клопотання коментованою статтею не регламентовано, а отже, мають застосовуватися загальні норми КПК України, тобто положення ст. 193 КПК України. Разом з тим, є роз\u0026rsquo;яснення у Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;: якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків. Також, ураховуючи об\u0026rsquo;єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду (п. 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, \u003cem\u003eмає невідкладно, не пізніше протягом 24-х годин з'явитись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації;\u003c/em\u003e проте, на дотримання цього строку може впливати не тільки бажання особи, а й місце перебування під вартою, і можливість дістатися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПраво клопотати про скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації має і підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід. Обмежень щодо кола злочинів КПК України по таких запобіжних заходах не встановлює. Порядок ініціювання та розгляду клопотання є аналогічним. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоментована стаття унормовує механізм, який вже активно застосовується на практиці та полягає у зменшенні застави та передання суми, на яку зменшено заставу, для потреб оборони України. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право\u0026nbsp; ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (повністю чи частково), для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. У Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; передбачено, що \u003c/span\u003eслідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обгрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 10 цього ж Листа зазначено, що виходячи зі стану ведення воєнних дій, у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного доречно розглядати питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання. Коментована стаття містить практично аналогічне формулювання, вказуючи на право слідчого судді, суді розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІрина Гловюк\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено статтею 616 згідно із Законом №2125-ІХ від 15.03.2022}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено розділом IX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#n5\"\u003e\u003cem\u003e№ 1631-VII від 12.08.2014\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e; текст розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1422-20#n47\"\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022, № 2137-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk-glovyuk-616-01.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":506,"url":"mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650616880,"date":"22.04.2022","views":1866,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗбройний конфлікт на території України \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпорушив\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмасштабну дискусію про міжнародне право та правосуддя. Він став лакмусовим папірцем на спроможність забезпечити реальне правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини нечуваних масштабів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДехто стверджує, що міжнародне право мертве і з цими наслідками воно не здатне впоратися. Інші ж навпаки \u0026ndash; вважають, що зараз переломний момент для міжнародного права загалом, і майбутнє залежатиме від того, як система подолає згадані виклики.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо говорити про правила [війни\u0026ndash;прим.] , які встановлюють не тільки рамки поведінки, але й дають вектор для оцінювання наслідків і вчинених порушень.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eЗдається, що людство у своїй історії занадто сильно ідеалізувало війну. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПраво на війну\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e(jus ad bellum) отримало обгортку у вигляді церемоній \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eще до \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПершої\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e та \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітових війн мало характер можливості, якою варто скористатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсе кардинально змінилос\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eчерез жахи ХХ століття. Спочатку \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПерша\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна, а потім і наслідки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітової війни показали, наскільки безжальною може бути поведінка як військових начальників, так і окремих солдатів. Війна не може бути режимом \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуседозволеності, тому \u003cstrong\u003eважливо говорити про правила, які встановлюють не тільки рамки поведінки, але \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eй дають вектор для оцін\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eювання наслідків \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eі вчинених порушень.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДруга\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна змінила погляд на сучасне міжнародне право. Оцінка її наслідків, тривалі судові процеси по всьому світу, які тривають і сьогодні, змінили вектор права війни та відкрили шлях для розвитку міжнародного кримінального права. Завдяки цьому ми зараз можемо покладатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роботу Міжнародного кримінального суду чи с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтежити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eза справами \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнаціональних судах у межах універсальної юрисдикції, посилатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна практику міжнародних кримінальних трибуналів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдискутувати з приводу можливостей механізмів правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eМіжнародні норми не встигали за темпами розвитку інновацій у військовій сфері.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ що ми бачимо? Швидкий розвиток технологій \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмодернізація видів зброї створили запит на оновлення підходів права війни, у тому числі \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eконтексті оцін\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eювання\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його порушення. Саме збройний конфлікт в Україні став тим викликом для збудованої \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eсередині минулого століття системи міжнародного гуманітарного права, який змушує її оновлюватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Міжнародні норми не встигали за темпами розвитку ін\u003c/span\u003eновацій у військовійсфері.\u003cspan\u003e Зокрема, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже більше \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eніж \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eп\u0026rsquo;ятнадцят\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eь\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e років тривають дискусії серед країн \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнеобхідності врегулювати використання дронів з \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвоєнною\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eметою. І \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдосі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e все ще немає узгодженої позиції з цього питання, водночас саме цілеспрямовані атаки з\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа допомогою \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдронів під час одного збройного конфлікту дозволяли кардинально змінити хід подій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eМіжнародне гуманітарне право не мертве, вон\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eо лише не встигає рухатис\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eя \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eв ногу \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eіз сучасними подіями.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; І такий стан справді створює проблему, яка може бути \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язана\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eшляхом ефективного правосуддя щодо наслідків збройного конфлікту на території України. Ситуація дуже складн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, оскільки збройний конфлікт триває вже дев\u0026rsquo;ятий рік і його \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eбагаж\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026ndash; це масштабні воєнні злочини та злочини проти людяності, які вчиня\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eз 2014 року на території Кримського півострову та окремих районів у Донецькій та Луганській областях, а з 24 лютого 2022 року \u0026ndash; на більшій частині території України. Факти вчинених злочинів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eналічують\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e десятки тисяч.\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eна віднайдення та збереження її правди.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; Кожна історія може стати саме тим поштовхом, який змінить механізм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЯкісна практика правосуддя формується за\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eвдяки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e доказ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eам\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, зібрани\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e компетентними фахівцями, сильни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпозиці\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, обстояни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eу судовому процесі, історі\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпостраждалих осіб, відкрито озвучени\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна загал. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eДля того, щоб з цим усім упоратис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, має функціонувати чітка та зрозуміла система. Результатом її роботи \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповинні\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eстати чіткі та виважені позиції, які \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтрансформуються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e дискусі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eю\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e розвитку міжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його окремих механізмів реалізації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, на віднайдення та збереження її правди.\u0026nbsp; \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБагато викликів постає і перед системою правосуддя України, яку масив вчинених злочинів може паралізувати не на один рік. Фокус роботи Міжнародного кримінального суду по ситуації в Україні також не охопить абсолютно всі факти вчинених злочинів. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eОк\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрім того, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003cstrong\u003eна цьому етапі зрозуміло, що сподівання на розслідування МКС злочину агресії \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eросійської федерації щодо України все ж безперспективні\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e. \u003c/strong\u003eОкремі провадження за наслідками воєнних злочинів на території України продовжують відкривати різн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдержави за принципом універсальної юрисдикції. Також не варто забувати про процеси \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eМіжнародному \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуді ООН та Європейському суді з прав людини, внесок яких вагоми\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e не тільки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдля\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e притягнення до відповідальності \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eр\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eосії за її злочини, але й формування міжнародного дискурсу з фундаментальних питань права війни \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eміжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩоб поєднати та доповнити вже наявні процеси,\u003cstrong\u003e важлив\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eо створити окремий\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e механізм правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені в Україні. \u003c/strong\u003eМандат такого механізму теж стане викликом: необхідно водночас вивести на високий рівень роботу національної правової системи та с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтворити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eєдин\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e платформ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що дозволить охопити всі наслідки збройного конфлікту\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e і дати відповід\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна всі проблемні питання, які виникли вже та виникатимуть надалі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Робота \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв межах такого механізму національної професійної спільноти разом з міжнародними експертами дасть Україні той \u003cstrong\u003eголос, який настільки необхідний, щоб оживити міжнародне право зараз, спрямувати його розвиток на майбутнє\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПоки війна триває, процеси правосуддя значно ускладнені активними бойовими діями. \u003cstrong\u003eАле вже зараз зрозуміло, наскільки важливим для всього світу стане правосуддя для України.\u003c/strong\u003e Зараз ми ніби \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eперебуваємо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роздоріжжі, де позаду вся історія та практика міжнародного права, накопичена до цього часу, поряд з нами \u0026ndash; історії цієї війни, які продовжують збиратися та накопичуватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, а попереду \u0026ndash; важкий шлях, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eупродовж якого\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпотрібно визначити,\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк, на чому та з якою швидкістю \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eмає\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eрухатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк українськ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e правосудд\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, так і систем\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eміжнародного права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":503,"url":"zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1650531092,"date":"21.04.2022","views":3519,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/represalii-zastavka-36.png","mini_image":null,"name":"Застосування репресалій. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРепресалії досить своєрідні в міжнародному праві, їх досліджують у межах різних контекстів. Репресалії є заходами тиску, які відступають від звичайних норм міжнародного права \u0026mdash; їх здійснює держава у відповідь на незаконні дії, вчинені проти неї іншою державою \u0026mdash; і мають на меті змусити цю державу поважати закон та міжнародне право. Однак в умовах збройного конфлікту стороні категорично заборонено використовувати репресалії як метод ведення війни.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про застосування репресалій, як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1Cuk_RrM0GDo7O_nQvtnRzhjDiCjw0skm/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1Cuk_RrM0GDo7O_nQvtnRzhjDiCjw0skm/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/represalii-zastavka-36.png","tags":[{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":504,"url":"zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1650531347,"date":"21.04.2022","views":1837,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/terror-zastavka-37.png","mini_image":null,"name":"Здійснення терору. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТерор є особливою категорією у контексті методів ведення війни. Його розглядають як форму ставлення до цивільного населення в умовах збройного конфлікту та сприймають як велику варіативність дій, які можуть у сукупності призводити до ефекту терору. У положеннях Римського статуту Міжнародного кримінального суду здійснення терору не визначено як склад воєнного злочину, проте ця форма поведінки заборонена відповідно до норм МГП.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про застосування терору, як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1xXKGCMkMWuToCqYM58Bx8v_3n_VM9ZU4/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1xXKGCMkMWuToCqYM58Bx8v_3n_VM9ZU4/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.7. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.8. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/terror-zastavka-37.png","tags":[{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":505,"url":"sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1650531732,"date":"21.04.2022","views":1531,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/golod-zastavka-38.png","mini_image":null,"name":"Спричинення голоду. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ умовах збройного конфлікту МГП наголошує на необхідності створення максимально нормальних умов для життя цивільного населення. Це стосується забезпечення його базових потреб, зокрема й у продуктах харчування, питній воді, створенні відповідних санітарно-гігієнічних умов.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eГолод у контексті методу ведення війни розуміється в широкому сенсі. Терміном охоплюється застосування голодування як методу вбивства через позбавлення води та їжі, а також позбавлення або недостатнє забезпечення якимось товаром першої необхідності, важливим для виживання цивільного населення.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про спричинення голоду як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1gRnUSxgG1HXmjS9EZx_r6jhphjnTmId6/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1gRnUSxgG1HXmjS9EZx_r6jhphjnTmId6/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/golod-zastavka-38.png","tags":[{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":501,"url":"kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7","video":"Wmhg5jqKAxs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650450013,"date":"20.04.2022","views":1360,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Wmhg5jqKAxs-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ | JUSTTALK CONTEXT ЕПІЗОД 7","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповідаючи на виклики воєнного часу ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керуючим партнер АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, сертифікованим тренером з МГП та Миколою Кіккасом, адвокатом АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, що співпрацює з ГО \u0026laquo;Регіональний центр прав людини\u0026raquo;, говорили про кваліфікацію воєнних злочинів за Кримінальним Кодексом України. \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які виклики постають в контексті поєднання національного законодавства та міжнародного гуманітарного права? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як визначити воєнні злочини за допомогою двоступеневого тесту? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Що таке універсальна юрисдикція і яке практичне значення вона має? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які особливості кваліфікації воєнних злочинів за ККУ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Wmhg5jqKAxs-HD.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":502,"url":"spilkuvannya-z-pravoohorontsyami-v-osoblivij-period-pitannya-ta-vidpovidi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650466631,"date":"20.04.2022","views":1304,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Post-42.png","mini_image":null,"name":"Спілкування з правоохоронцями в особливий період. Питання та відповіді","description":"\u003cp\u003e18 найпоширеніших запитань та відповідей, які дадуть базове розуміння про власні права та повноваження представників органів правопорядку у період війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЩо таке поверхнева перевірка?\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eЯкими є підстави зупинки на блок-посту?\u003cbr /\u003eЗа яких умов можуть зупиняти транспортні засоби?\u003cbr /\u003eЗа яких умов може застосовуватися вогнепальна зброя?\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЦі та інші запитання протягом останнього місяця виникали у кожного, хто перебував чи досі перебуває на території України протягом останніх місяців. \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЩоб озброїти громадян базовими знаннями, фахівці кримінальної юстиції розробили довідку з відповідями на найпоширеніші запитання, які виникають у громадян у зв'язку з необхідністю частіше спілкуватися з представниками органів правопорядку під час дії воєнного стану. Довідка містить також посилання на законодавство та інше регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДовідка розроблена тематичною групою для вирішення нагальних питань у сфері кримінальної юстиції за координації представників організації JustGroup \u003cspan\u003eв рамках\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003eініціативи \u003ca href=\"https://www.facebook.com/UkrainianLaw.in.War\"\u003e\u0026ldquo;Право в умовах війни\u0026rdquo;\u003c/a\u003e започаткованої \u003ca href=\"https://www.ukma.edu.ua\"\u003eНаціональним університетом \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://law.ukma.edu.ua\"\u003eФакультетом правничих наук НаУКМА\u003c/a\u003e спільно з Громадською організацією \u003ca href=\"https://pravo.org.ua/?fbclid=IwAR30RnA4Qhm36zbHlfiq-2ku1M1LW5NZxjxRSxF3raLMmnXs9IwgrWL23kY\"\u003e\u0026laquo;Центр політико-правових реформ\u0026raquo;\u003c/a\u003e для об'єднання ресурсів українських правників навколо підтримки та допомоги державним інституціям у виробленні рішень, як різні сфери права можуть працювати в умовах війни.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗавантажити довідку можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1bLdFAi4D-t4tEAyJXOOoAPbnZAEnXChP/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1bLdFAi4D-t4tEAyJXOOoAPbnZAEnXChP/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Post-42.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":499,"url":"rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650119119,"date":"16.04.2022","views":1860,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka.png","mini_image":null,"name":"Розграбування. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРухоме майно в умовах збройного конфлікту може розглядатися у контексті вчинення різних ймовірних порушень. Та посилену увагу варто приділяти випадкам, коли комбатанти масово вилучають рухоме майно в цивільних осіб. З одного боку, це може бути допустимим в умовах збройного конфлікту, якщо таке вилучення здійснюється із чіткою метою воєнної необхідності й характеристики такого майна відповідають цій меті. З іншого боку, вилучення може перетворитися на випадки масового грабежу, коли таке майно явно жодним чином не може сприяти воєнній необхідності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про розграбування, як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1T-Q2nhJ5pT4vefAQCyPYbpVgLkoK9R5O/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1T-Q2nhJ5pT4vefAQCyPYbpVgLkoK9R5O/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":498,"url":"parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650008779,"date":"15.04.2022","views":2183,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/132165-e1619944738272.jpg","mini_image":null,"name":"Парламент під час війни. Засідання 14 квітня: що зміниться у кримінальній юстиції?","description":"\u003cp\u003e14 квітня Верховна Рада України в черговий раз зібралась на засідання під час війни, ухваливши 18 законів, 2 заяви та 1 звернення. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТрадиційно робимо огляд ключових змін (з попередніми законодавчими змінами можна ознайомитись \u0026ndash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e3 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-druge-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e15 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e24 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii\"\u003e1 квітня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ сфері кримінальної юстиції ухвалено такі проєкти законів:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e1. \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39256\"\u003e№7183\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e (друге читання): зміни стосовно особливостей досудового розслідування в умовах воєнного стану (здебільшого розширення Розділу ІХ-1 КПК України)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей законопроєкт було ухвалено в першому читанні 24 березня (зі скороч. строками підготовки). За результатами розгляду пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи було підготовлено уточнену порівняльну таблицю законопроекту до другого читання, яка містить усі внесені та не відкликані пропозиції, а це 293 поправки і пропозиції. За результатами їх повторного розгляду 32 поправки і пропозиції враховані, з них 29 \u0026ndash; враховано повністю, 2 \u0026ndash; враховано частково, 1 \u0026ndash; врахована редакційно, відхилено \u0026ndash; 261 поправок і пропозицій (з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1259224\"\u003eвисновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eКомітету до другого читання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновні зміни вносяться до ст. 615 КПК України, а оскільки це вже третє, то не можемо не зробити застереження з боку юридичної техніки. Попри наявність окремого Розділу ІХ-1 КПК України, присвяченому предмету пропозицій законодавчої ініціативи, всі зміни пропонуються до цієї статті, а також шляхом доповнення ст. 615-1 Кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ точки зору законодавчої техніки такі дії є неприпустимими, а тенденція до внесення постійних змін до цієї статті тільки набирає обертів, починаючи з 24 лютого 2022 року. Так чи інакше на одному з етапів такого вдосконалення законодавства доведеться структурувати цей розділ, розділити ст. 615 Кодексу на відповідні змістовні частини, тобто надати викладенню норм закону системного вигляду. Зрозуміло, що це потребує додаткових зусиль, проте варто вже на цьому етапі чи на наступному врахувати таку необхідність. Інакше \u0026ndash; це може призвести до помилок законодавчого регулювання, помилок у правозастосуванні та інших негативних наслідків.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eДалі по змісту (з авторськими коментарями де це потрібно):\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eназви Розділу ІХ-1 та ст. 615 КПК України скорочуються до \u0026laquo;особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнадано можливість керівникам прокуратури своєю постановою доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу разі неможливості його здійснення чи нефункціонування органу під час воєнного стану. Варто зазначити, що включно зі справами НАБУ, стосовно яких встановлено запобіжник. \u003cstrong\u003eПід час підготовки до другого читання було враховано поправку, що таке доручення здійснює керівник САП або Генеральний прокурор (в первинній редакції \u0026ndash; будь-який прокурор);\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eкерівникам органів досудового розслідування надано повноваження створювати міжвідомчі слідчі групи за погодженням з керівниками відповідних ОДР\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e. Видається дивним, що це відбувається без погодження з прокурором, оскільки саме органи прокуратури здійснюють організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням (ст. 131-1 Конституції України) та володіють інформацією про наявні ресурси в органів досудового розслідування та органів прокуратури для розслідування складних кримінальних провадженнях, в яких виникає потреба у створенні міжвідомчої слідчої групи.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено порядок участі та залучення захисника і перекладача до проведення окремої процесуальної дії \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу кримінальному провадженні в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (для перекладу \u0026ndash; залучається за першої можливості або слідчий здійснює переклад самостійно; для захисника \u0026ndash; за першої можливості, включно з можливістю застосування -аудіо;-відеозвʼязку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено гарантії поновлення процесуальних строків \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування такого стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eдозволено затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, а також момент затримання особи переноситься з фактичного часу обмеження свободи на момент її доставлення до органу досудового розслідування або прокуратури\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(фактичний відступ від вимог ст. 208 КПК України та зупинення строків затримання під час доставлення \u0026ndash; в умовах правового режиму воєнного стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eузгоджено між собою положення статей 615 та 219 КПК України щодо початку обчислення строків досудового розслідування\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також уточнюються окремі правила їх обчислення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвиключено обмеження щодо проведення слідчих (розшукових) дій в нічний час\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (зміни до ст. 223 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено правила фіксації ходу і результатів провадження окремих слідчих\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(розшукових) дій у випадку неможливості забезпечення в них участі понятих (шляхом безперервної відеофіксації, наприклад, обшуку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнадано можливість зупиняти досудове розслідування після повідомлення особі про підозру\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eза наявності об\u0026rsquo;єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(до моменту, якщо підстави для зупинення перестали існувати)\u003cem\u003e\u003cspan\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eунормовано питання зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eза призовом під час мобілізації, на особливий період (зміни до ст. 335 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено гарантії здійснення дистанційного судового провадження\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, коли обвинувачений перебуває поза межами приміщення суду (незалежно від згоди на дистанційний судовий розгляд обвинуваченого) (зміни до ст. 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрозширено повноваження керівника органу прокуратури в умовах воєнного стану користуватися повноваженнями слідчого судді\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(розширення переліку статтями 186, 187, 190, 206, 219, 232, 246, 250 КПК України), у випадку відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості їх виконання слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрегламентовано гарантії розподілу матеріалів кримінальних проваджень у випадку нефункціонування ЄСІТС\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, а також визначення складу суду в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e обвинувальні акти\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eв разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя \u0026ndash; найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Водночас виняток з цього правила для проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду (\u003cstrong\u003eзаборона зʼявилось під час підготовки до другого читання).\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено строки провадження окремих процесуальних дій,\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eпередбачених статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК України, у разі припинення (скасування) воєнного стану, якщо була відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість їх своєчасного здійснення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдодатково регламентуються правила територіальної підсудності кримінальних проваджень в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (без відповідних рішень ВРП та ВС);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвідступ від жорсткого стандарту заборони використання позасудових свідчень \u0026ndash; показання свідка, потерпілого, підозрюваного, отримані на стадії досудового розслідування,\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eщо здійснювалося в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану,\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003cspan\u003eє доказами у суді за умови забезпечення процесуальних гарантій та відеофіксації\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(детальніше\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eдив. статтю з цієї теми\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта варіант імплементації змін в самому законопроєкті);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено випадки альтернативності здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також регламентуються гарантії відшкодування втрачених речей і документів в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (додається ст. 615-1 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвиправляються технічні помилки\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, на кшталт згадування глави 37 КПК України замість статті 37 у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України та інші подібні помилки.\u0026nbsp;Хоча додаються нові, наприклад виправлення сполучника \"та\" на \"або\" у словах \"врятування життя та майна\" людей (ч. 2 ст. 30 Конституції України, ст. 233 КПК України), що не передбачає змістовних змін (можливо законодавець їх і бачить, але помиляється).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eТакож варто зазначити, що під час підготовки законопроєкту до другого читання повністю виключено п. 15 ст. 615 КПК України (запропонований у першому читанні), а саме можливість звернення на користь держави арештованого майна (за погодженням з керівником ОДР або прокуратури). \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003eНайбільша проблема полягала в тому, що ч. 5 ст. 41 Конституції України гарантує відшкодування вартості такого майна\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026ndash; цього не було в законопроєкті, так само як і купа термінологічних помилок та неузгодженості з цивільним законодавством.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e\u003cstrong\u003e№7186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (повторно ухвалено з пропозиціями Президента України = в цілому): про внесення змін до КК України та КПК України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей проєкт Закону було ухвалено в цілому ще 24 березня. Зважаючи на турбулентний режим, в якому працює Верховна Рада України, подекуди ухвалюючи законопроєкти одразу в цілому, не дивно, що виникають помилки законодавця. Саме тому 4 квітня Президент України наклав \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1254851\"\u003eвето\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1254850\"\u003eпропозиціями\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) (в порядку ч. 2 ст. 94 Конституції України). Причина полягала в тому, що законодавча ініціатива використовувала формулювання \u0026ldquo;інша добровільна взаємодія з представниками держави-агресора\u0026rdquo; як елемент обʼєктивної сторони складу злочину колабораційної діяльності. Таким чином вркай широке, невизначене коло дій могло привезти до визнання їх колаборацією. Тож порушувався принцип юридичної (правової) визначеності, що є складовою принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2.1.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаким чином з урахуванням пропозицій Президента України Кримінальний кодекс доповнюється ст. 111-2 такого змісту:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 111-2. Пособництво державі-агресору\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eУмисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій державиагресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації державиагресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам державиагресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації державиагресора\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п\u0026rsquo;ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої\".\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2.2\u003c/strong\u003e На жаль, пропозиції Президента України не стосувались процесуальної частини законопроєкту (хоча подавались окремими органами влади), тож наводимо інформацію з попереднього аналізу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e№7186\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e:\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;впроваджується безальтернативний запобіжний захід у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки, злочинів пов\u0026rsquo;язаних з тероризмом, та проти миру та безпеки людства, а також надається можливість спеціального досудового розслідування пособництва державі-агресору.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109\u0026ndash;114-1 (проти основ національної безпеки), 258\u0026ndash;258-5, 260, 261 (проти громадської безпеки), 437\u0026ndash;442 КК (воєнні злочини) має застосовуватись винятково запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 176, п. 6 ч. 4 ст. 183 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібні зміни вже визнавались КСУ неконституційними (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#n40\"\u003eРішення No 7-р/2019 від 25.06.2019\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), проте у цій редакції є вказівка на\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнаявність ризиків\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eпри цьому. Проте незрозуміло, чи це означає 1) за наявністю ризиків, нейтралізація яких можлива лише у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою \u0026ndash; тоді ухвалена норма позбавлена сенсу (крім можливості не визначати заставу у ненасильницьких злочинах); чи 2) за наявністю ризиків (будь-яких) \u0026ndash; в такому випадку можна завжди застосовувати тримання під вартою, тобто ризиків могло б не вистачити на цей запобіжний захід в загальному порядку, а тут у слідчого судді не залишається вибору \u0026ndash; тоді зміст ухваленого положення не відрізняється від змісту положення, що було визнано таким, що не відповідає Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39284\"\u003e\u003cstrong\u003e№7214\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (друге читання): заборона пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eПередбачається:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзаконодавство доповнюється новими термінами \u0026laquo;держава-терорист\u0026raquo; і \u0026laquo;символіка військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну\u0026raquo;. Відповідні визначення є у \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1258915\"\u003eпорівняльній таблиці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдо другого читання\u003c/strong\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлатинські \u003cstrong\u003eлітери \u0026ldquo;Z\u0026rdquo;, \u0026ldquo;V\u0026rdquo; визнаються символікою військового вторгнення \u003c/strong\u003eРосії в Україну (якщо вони використовуються у відповідному контексті), а також офіційна або неофіційна символіка (емблеми) збройних сил Російської Федерації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eРосія визнається державою-терористом\u003c/strong\u003e, однією з цілей політичного режиму якої є державний геноцид українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об\u0026rsquo;єктів та об\u0026rsquo;єктів критичної інфраструктури, створення штучних гуманітарних катастроф в окремих регіонах України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзабороняється будь-яка пропаганда російського \u003c/strong\u003eнеонацистського тоталітарного \u003cstrong\u003eрежиму\u003c/strong\u003e, акту агресії проти України з боку Росії як держави-терориста, зокрема використання символіки вторгнення (включно з кириличними аналогами \u0026ndash; \u0026laquo;З\u0026raquo;, \u0026laquo;С\u0026raquo;, \u0026laquo;В\u0026raquo;, \u0026laquo;Ф\u0026raquo; чи інших літер в окремих словах з візуальним акцентом на цих літерах);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eв Законі України \u0026laquo;Про боротьбу з тероризмом\u0026raquo; \u003cstrong\u003eпоняття \u0026laquo;терористична діяльність\u0026raquo; доповнюється пропагандою російського неонацистського тоталітарного режиму;\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eв Законі України \u0026laquo;Про політичні партії\u0026raquo; вказується на заборону спрямування діяльності партії на пропаганду речей, згаданий вище та використання символіки перерахованої вище.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eВодночас на порядку денному знову не було (що дивно) законопроєкту з порядковим номером \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39285?fbclid=IwAR08e0iuddp4X1ywTWatpWZx3oKoE-4POsQSW540yK8G0Jr4ZHySW3rqFeI\"\u003e№7115\u003c/a\u003e, яким встановлюється відповідальність за пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму та акту агресії з його боку (шляхом доповнення Кримінального кодексу України статтею 258-6 відповідного змісту).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗагальний коментар: \u003c/em\u003e\u003cem\u003eна мій погляд, \u003c/em\u003eне можна усталені (тоталітаризм) або навпаки дискусійні (неонацизм) терміни юридизувати, тобто надавати їм нормативного змісту. Європа у другій половині ХХ століття пройшла складний шлях до криміналізації пропаганди злочинів, поширення символіки націонал-соціалістичного (нацистського) режиму, а згодом пострадянські країни \u0026ndash; ще й комуністичного. Але це підкріплено тисячами монографій та інших наукових досліджень, тож там використання конкретних термінів заслуговує на юридичне визначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку ж подібних формулювань \u0026laquo;неонацистський\u0026raquo;, \u0026laquo;тоталітарний\u0026raquo; тощо подібна юридизація видається передчасною. Варто залишатись у межах конвенційних для національного та міжнародного права термінах, наприклад \u0026laquo;держава-агресор\u0026raquo;. Тобто це більше політична оцінка, місце якій у заявах Верховної Ради України, а не в нормі права. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/eugene.krapyvin/posts/5095738840495504\"\u003eДетальніше у дописі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e4. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/25695\"\u003e\u003cstrong\u003e№5158 \u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e(друге читання): удосконалення добору та підготовки прокурорів (шляхом запровадження посади прокурора-стажиста)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей законопроєкт було ухвалено в першому читанні ще до війни \u0026ndash; 15 червня 2021 року. Тож складно сказати, що він є предметом першої необхідності правового регулювання в умовах воєнного стану і це свідчить про те, що Верховна Рада продовжує роботу над законотворчістю не тільки в потребах війни, а й звичайного функціонування правової системи держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНим вносяться зміни до Закону України \u0026ldquo;Про прокуратуру\u0026rdquo; стосовно професійної підготовки прокурора. Ключові з них:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзапроваджується посада прокура-стажиста окружної прокуратури.\u003c/strong\u003e Ним може будь-яка особа з дипломом про вищу юридичну освіту. \u003cstrong\u003eФактично мета цього законопроєкту прибрати обовʼязкову вимогу стосовно наявності 2 років досвіду діяльності в галузі права для прийому в окружну (місцеву) прокуратуру для збільшення притоку молодих кадрів до прокуратури\u003c/strong\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорядок прийому на службу до прокуратури такий: 1) виконання тестового теоретичного завдання на базі ТЦПУ; 2) проходження спеціальної перевірки; 3) проходження первинної підготовки (до двох місяців); 4) прокурор проходить стажування (до шести місяців), отримує висновок; 5) прокурор проходить співбесіду з комісією з стажування; 6) призначення на посаду (за поданням органу, що здійснює дисциплінарне провадження);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстажування проводиться в окружній прокуратурі під керівництвом прокурора (керівника стажування) з числа прокурорів, які мають стаж роботи прокурором не менше п\u0026rsquo;яти років;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстажисту окружної прокуратури може бути доручено виконання обов\u0026rsquo;язків, пов\u0026rsquo;язаних з реалізацією функцій прокуратури, зокрема здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрішення прокурора \u0026ndash; стажиста окружної прокуратури, які він приймає під час виконання інших функцій прокуратури, підлягають погодженню з керівником стажування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроцесуальні рішення прокурора \u0026ndash; стажиста окружної прокуратури під час здійснення процесуального керівництва підлягають погодженню із старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках \u0026ndash; з керівником органу прокуратури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу Генерального прокурора більше не може бути двох перших заступників (на практиці їх і не було, це просто законодавчий курйоз, який має довгу політичну історію).\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"5\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e5. \u003c/span\u003e \u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39411\"\u003e\u003cstrong\u003e№7276\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (постанова, в цілому): заява Верховної Ради \u0026ldquo;Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eНе вдаючись до змісту заяви варто зазначити, що за своєю правовою природою визнання геноцидом України у формі заяви, ухваленої постановою Парламенту, є політичним кроком (частиною державної політики) та не тягне за собою обовʼязкову юридичну кваліфікацію злочину геноциду в національному законодавстві.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІншими словами \u0026ndash; ухвалення заяви не означає, що органи прокуратури мають негайно розпочинати кримінальне провадження за кваліфікацією \u0026ldquo;Геноцид\u0026rdquo; (ст. 442 КК України), а в комунікації з Міжнародним кримінальним судом стосовно майбутнього обвинувального акту використовувати винятково цю юридичну кваліфікацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе секрет, що між юристами-міжнародниками, особливо серед спеціалістів з міжнародного кримінального права, немає одностайної думки стосовно dolus specialis (спеціального наміру) саме геноциду. Є низка аргументів pro et contra і залежно від їхньої ваги буде вибудовуватись юридична позиція України в національних та міжнародних судах.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроте залишимо цю дискусію для юридичного фронту, адже питання притягнення до відповідальності за геноцид є питанням права, а не політики. Лише хотілось звернути увагу, що варто розрізняти юридичні та політичні оцінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/132165-e1619944738272.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":495,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1649670463,"date":"13.04.2022","views":15129,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-615_komentar.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовний текст коментаря можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eРозділ IX-1\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО, НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ АБО У РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ЧИ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ, ВІДСІЧІ І СТРИМУВАННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА/АБО ІНШИХ ДЕРЖАВ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Назва розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003cspan\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e}\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСтаття 615.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова; відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов\u0026rsquo;язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вимога щодо \u0026laquo;автоматичного\u0026raquo; початку досудового розслідування та обов\u0026rsquo;язок внесення відомостей до ЄРДР була однією із новел КПК України 2012 року та спрямована на забезпечення прав потерпілих, є гарантією від приховування фактів кримінальних правопорушень та безпідставної відмови від початку кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВимоги ст. 214 КПК України щодо строків та порядку внесення відомостей до ЄРДР \u003cem\u003eє уніфікованими для всіх видів кримінальних проваджень.\u003c/em\u003e Водночас, стандарти ефективного розслідування відповідно до практики ЄСПЛ визначають: \u0026laquo;\u003cem\u003eЕфективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Риженко проти України\u003c/em\u003e\u0026raquo; (Заява № 55902/11)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочаток кримінального провадження безпосередньо пов'язаний із внесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, однак в умовах надзвичайних правових режимів, про які йдеться у розділі 9-1 КПК України, \u003cstrong\u003eвиникає низка негативних факторів, які обумовлюють специфіку здійснення кримінального провадження загалом та можливості внесення відомостей про кримінальне правопорушення\u003c/strong\u003e відповідно до вимог ч.1 ст. 214 КПК України. До них належать наступні: вихід комп\u0026rsquo;ютерного, мережевого обладнання зі строю, перебої з електроенергією та зв\u0026rsquo;язком, Інтернетом, відсутність доступу до них, проблеми з транспортом, блокування та захоплення адміністративних будівель, відсутність доступу до територій тощо можуть призвести до неможливості протягом тривалого часу внести відомості до ЄРДР. Ці та інші об\u0026rsquo;єктивні фактори, зумовлені обставинами, які виникають у надзвичайних правових режимів, обумовлюють технічну неможливість внесення відомостей до ЄРДР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ таких випадках прокурором, слідчим виноситься відповідна постанова.\u003c/strong\u003e Форма та зміст постанови передбачені ст. 110 КПК України. Відтак у мотивувальній частині постанови про початок досудового розслідування логічно мають міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, його кваліфікація (дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім\u0026rsquo;я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо), а також обґрунтування того, що відсутня технічна можливість внесення відомостей до ЄРДР. Резолютивна частина постанови відповідно має містити рішення про: 1) початок досудового розслідування; 2) за можливості \u0026ndash; здійснення процесуального керівництва відповідним прокурором (групою прокурорів). Слід зауважити, що тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України дозволяє констатувати, що вона не відміняє вимог ч.ч. 6,7,9 ст. 214 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. Посилання на відповідні процесуальні документи вказує, що процесуальні дії фіксуються у загальновстановленому порядку, тобто відповідно до глави 5 КПК: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зауважити, що Законом України № 2137-IX пункт 3 ч.3 ст. 104 КПК України (резолютивна частина протоколу), доповнено абзацом наступного змісту: \u0026laquo;виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп\u0026rsquo;ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 4 ч.2 ст. 105 КПК України слова \u0026laquo;носії комп\u0026rsquo;ютерної інформації\u0026raquo; замінено словами \u0026laquo;носії комп\u0026rsquo;ютерних даних\u0026raquo;.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1448\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 140\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1613\"\u003e\u003cstrong\u003e163\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1625\"\u003e\u003cstrong\u003e164\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662\"\u003e\u003cstrong\u003e170\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685\"\u003e\u003cstrong\u003e173\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1829\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2182\"\u003e\u003cstrong\u003e233\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186\"\u003e\u003cstrong\u003e234\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2204\"\u003e\u003cstrong\u003e235\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2289\"\u003e\u003cstrong\u003e245\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2307\"\u003e\u003cstrong\u003e247\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2309\"\u003e\u003cstrong\u003e248\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;та\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2632\"\u003e\u003cstrong\u003e294\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 109-115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786\"\u003e\u003cstrong\u003e121\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816\"\u003e\u003cstrong\u003e127\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003cstrong\u003e146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934\"\u003e\u003cstrong\u003e147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986\"\u003e\u003cstrong\u003e153\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209\"\u003e\u003cstrong\u003e185\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189-191\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353\"\u003e\u003cstrong\u003e201\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-258\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-5\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003cstrong\u003e260-263\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013\"\u003e\u003cstrong\u003e294\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405\"\u003e\u003cstrong\u003e348\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409\"\u003e\u003cstrong\u003e349\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554\"\u003e\u003cstrong\u003e365\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698\"\u003e\u003cstrong\u003e377-379\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2840\"\u003e\u003cstrong\u003e402-444\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3854\"\u003e\u003cstrong\u003eглави 37\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПункт 2 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачає розширення повноважень прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді щодо вирішення питання про:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування заходів забезпечення кримінального провадження (привід (ст. 140), тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 163, 164), арешт майна (ст.ст. 170, 173), розгляд клопотання про затримання з метою приводу (ст. 189));\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення слідчих (розшукових) дій, які пов\u0026rsquo;язані з обмеженням конституційних прав учасників кримінального провадження (проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233), обшук (ст. ст. 234, 235), отримання зразків для проведення експертизи (ст. 245));\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст.ст. 247, 248);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпродовження строків досудового розслідування (ст. 294);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690\"\u003eстаттями 109- 115\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786\"\u003e121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816\"\u003e127\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e146\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e146\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934\"\u003e147\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e152\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986\"\u003e153\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209\"\u003e185\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e186\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e187\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e189-191\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353\"\u003e201\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e258-258\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003csup\u003e-5\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e260-263\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013\"\u003e294\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405\"\u003e348\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409\"\u003e349\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554\"\u003e365\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698\"\u003e377-379\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2840\"\u003e402-444\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eКК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів. Умовою наділення керівників прокуратур такими повноваженнями є випадки, якщо затримка в обранні запобіжного заходу підозрюваному у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Таким чином, як у клопотанні слідчого, прокурора про обрання цього запобіжного заходу, так і у постанові керівника органу прокуратури про застосування, відмову у застосуванні запобіжного заходу зазначені обставини мають бути обґрунтовані та підтверджуватися відповідними доказами. Водночас, тлумачення Листа ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03. 2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану та відповідні обставини, які його обумовлюють, також є ризиками, які мають враховуватися судами при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Листа ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03. 2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; таким прокурором є як прокурор, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, так і його керівники. Відповідні рішення можуть бути прийняті прокурором і в разі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо сукупності вчинених підозрюваним злочинів, хоча б одним із яких є злочин, передбачений у\u0026nbsp;\u003cspan\u003eст. 615 КПК України\u003c/span\u003e. В інших випадках, а саме за відсутності підстав для здійснення зазначених повноважень прокурором, він може звертатися до суду за місцем проведення слідчих (розшукових) дій. Також у разі здійснення кримінального провадження щодо статей\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКК України\u003c/span\u003e, не внесених до переліку, передбаченого ст. 615\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКПК України\u003c/span\u003e, прокурору доцільно змінити територіальну підслідність кримінального провадження і передати його в інший район, область, де функціонує суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи, що повноваження прокурора відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України є делегованими, слід вважати, що порядок вирішення визначених у нормі питань, відповідає загальновстановленому порядку (крім особливостей визначених цією нормою). У Листі ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03.2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; даються роз\u0026rsquo;яснення щодо особливостей розгляду клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для суддів, які логічно можуть бути поширені і на випадки, коли відповідні повноваження поширюються на прокурорів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eрозгляд клопотань у межах строків, установлених\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКПК України\u003c/span\u003e, однак за можливості \u0026ndash; невідкладно;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість використання режиму відеоконференції, у тому числі за допомогою інших засобів (у тому числі, власних технічних пристроїв, які дають можливість забезпечити відповідний зв\u0026rsquo;язок за належною якістю звуку та відео), забезпечення при цьому такому учаснику відповідний порядок роз\u0026rsquo;яснення його процесуальних прав та обов'язків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eяк виняток, допускається розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Для забезпечення права такого підозрюваного на захист, тим більше з урахуванням тяжкості злочинів, про які йдеться у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України має бути забезпечена участь захисника;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eу випадках, коли змінено територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, доцільно керуватися всіма наявними матеріалами кримінального провадження загалом та матеріалами, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу (у тому числі, судовими рішеннями, які містяться в ЄДРСР), надання дозволу на проведення слідчої (розшукової) дії, негласної слідчої (розшукової) дії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливим є посилання на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення керівника відповідної прокуратури виноситься у формі постанови, що передбачено ст. 110 КПК України. Відповідно у мотивувальній частині міститься інформація, характерна для вступної, мотивувальної та резолютивної частин відповідних ухвал. Відповідна постанова затверджується підписом керівника органу прокуратури та відповідною печаткою. Звертаємо увагу, що Закон України № 2137-IX вперше передбачив виготовлення у разі необхідності оригіналу кримінального процесуального рішення \u0026ndash; постанови слідчого, прокурора в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення або створення його з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування відповідно до ст. 106-1 КПК України.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3) відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов\u0026rsquo;язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cem\u003eпостанові Третьої судової палати ККС від 17.02.2021 № 344/6630/17,\u003c/em\u003e визначається, що закон містить поняття \u0026laquo;завершення\u0026raquo; як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернення до суду з обвинувальним актом означає, що після завершення досудового розслідування, виконання вимог ст.ст. 290- 293 КПК України, до ЄРДР має бути внесена інформація про скерування обвинувального акту до суду, разом з тим надходження, тобто реєстрація факту звернення з обвинувальним актом до суду відбувається шляхом реєстрації у відповідному суді документу вхідної загальної кореспонденції \u0026ndash; обвинувального акта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із низкою факторів, характерних для надзвичайних правових режимів, про які йдеться у главі 9-1 КПК України: відсутність доступу до територій, територіальне переміщення органів державної влади, у тому числі, судових органів, організаційно-територіальні та інші зміни у роботі органів досудового розслідування, прокуратури, судів тощо, неможливість вивезення, передання матеріалів кримінального провадження з окремих територій та ін. можуть виникнути ситуації, за яких звернення до суду з обвинувальним актом є неможливим. Відтак, у зазначених випадках строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. Зупинення строків досудового розслідування обумовлюється зупиненням досудового розслідування. Загальний порядок та підстави якого визначені главою 23 КПК України. І хоча зміни до цієї глави наразі не внесені, відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України зупинення досудового розслідування здійснюється мотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором. Відомості про це мають вноситися до ЄРДР, однак на сьогодні у функціонально-технічних можливостях ЄРДР відсутня така підстава для зупинення досудового розслідування. Загальні правила зупинення досудового розслідування передбачають також, що копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. Натомість зазначені процедури наразі також не врегульовані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗупинене на підставі п.3 ч.1 ст. 615 КПК України досудове розслідування підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, тобто у зазначеній ситуації необхідно диференційовано підходити до наявності/ відсутності підстав, які обумовлюють неможливість звернення до суду з обвинувальним актом. Натомість, враховуючи, що досудове розслідування на момент зупинення є завершеним, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, забезпечення засади розумності строків, стандартів ефективності та оперативності кримінального провадження, відновлення таких кримінальних проваджень повинно відбуватися негайно, за першої можливості звернення до суду із обвинувальним актом, про що виноситься відповідна постанова слідчого, прокурора, копія якої надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eГанна Тетерятник\u003c/em\u003e)\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. \u0026nbsp;Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпід вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорми ч.2 коментованої статті встановлюють повноваження керівника органу прокуратури приймати рішення про продовження строку дії ухвали слідчого судді або постанови прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до одного місяця за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Слід зауважити, що вказівка на продовження строку дії \u0026laquo;постанови прокурора\u0026raquo; не відповідає приписам п.2 ч.1 цієї ж статті, адже останні передбачають прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також керівником органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна оминути увагою той факт, що відповідне правоположення ч.2 ст. 615 КПК України в редакції, передбаченої Законом України № 2111-IX від 03.03.2022 р. встановлює екстраординарну і виняткову процедуру, за якої повноваженням на продовження строку дії судового рішення наділяється суб\u0026rsquo;єкт, що не є носієм судової влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз системного тлумачення норм ст. 615 КПК України випливає, що ключовою умовою реалізації керівником органу прокуратури повноваження щодо прийняття рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості реалізації відповідного повноваження слідчим суддею, незалежно від того, який суб\u0026rsquo;єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) приймав первісне рішення про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГраничний строк дії постанови керівника органу прокуратури про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати один місяць, водночас, строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. За аналогією із нормою ч.1 ст. 199 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор мають право подати керівнику органу прокуратури клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п\u0026rsquo;ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Керівник органу прокуратури виконує в цьому контексті делеговану йому функцію слідчого судді, а тому не наділений правом приймати рішення про продовження строку тримання під вартою самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e(Віктор Завтур)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до вищезазначеної частини коментованої статті, \u003cstrong\u003eпрокурор, який прийняв рішення в порядку та у випадках, передбачених ст. 615 КПК України, повинен повідомити про їх прийняття:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрокурора вищого рівня.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e Відповідно до ст. 17 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, прокурором вищого рівня є: 1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - \u003cem\u003eкерівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - \u003cem\u003eкерівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - \u003cem\u003eкерівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора \u003cem\u003e- Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - \u003cem\u003eГенеральний прокурор.\u003c/em\u003e У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eсуд \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзгідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e На сьогодні Державною судовою адміністрацією України такий перелік не визначений, що суттєво ускладнює роботу прокурорів, оскільки невідомо, де їм брати актуальний перелік судів, яким слід передати відповідні відомості в умовах воєнного стану. Про це було зазначено і у Висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану\u0026raquo; № 16/03-2022/54278 від 02.03.2022 р.\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо внесення відповідних змін до КПК України або до створення та розміщення на сайті Державної судової адміністрації України актуального переліку судів, прокурорам під час повідомлення про прийняті рішення в порядку та у випадках, передбачених ст. 615 КПК України, слід враховувати вимоги Закону України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 3 березня 2022, в якому передбачено, що \u0026laquo;у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об\u0026rsquo;єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, та використовувати\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eактуальний \u003cem\u003e\u0026laquo;Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e, який підготовлений Верховним судом з урахуванням розпоряджень Верховного суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану: від 06.03.2022 № 1/0/9-22; від 08.03.2022 № 2/0/9-22, від 10.03.2022 № 4/0/9-22; від 12.03.2022 № 5/0/9-22; від 14.03.2022 № 7/0/9-22; від 15.03.2022 № 8/0/9-22; від 16.03.2022 № 10/0/9-22; від 18.03.2022 № 11/0/9-22, від 22.03.2022 № 12/0/9-22, від 22.03.2022 № 13/0/9-22, від 25.03.2022 № 14/0/9-22, що міститься за посиланням\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 3 ст. 615 КПК України, вищезазначене повідомлення повинно здійснюватися прокурором \u003cstrong\u003eневідкладно за першої можливості\u003c/strong\u003e. Використання вищезазначених оцінних понять в ч. 3 ст. 615 КПК України також не сприяє спрощенню роботи прокурорів, оскільки на сьогодні, в КПК України не міститься визначення терміну \u0026laquo;невідкладно\u0026raquo;, попри те, що законодавець неодноразово його застосовує в інших статтях, однак найчастіше все ж таки з прив\u0026rsquo;язкою до визначених часових меж, в більшості випадків, це не пізніше 24-х годин (ст. ст. 170, 214, 297-4, 480-1 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідкладність за першої можливості повідомлення прокурором про прийняті рішення в контексті здійснення досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України слід розуміти як \u003cstrong\u003eнеобхідність здійснення прокурором вищезазначених дій негайно, без затримки, відразу ж після усунення об\u0026rsquo;єктивних перешкод, що існували для здійснення такого повідомлення,\u003c/strong\u003e оскільки термін \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; тлумачиться в сучасній українській мові як - те, що не можна відкладати; те, що треба здійснювати, розв\u0026rsquo;язувати негайно, а \u0026laquo;можливість\u0026raquo; - здійсненність, допустимість чого-небудь (звичайно за певних умов); наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь\u003cspan\u003e \u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки ч. 3 ст. 615 КПК України не встановлює форму та зміст повідомлення прокурора, а лише вимагає негайності його здійснення, можемо зробити висновок, що законодавець дозволяє прокурорам повідомляти про прийняті рішення суд та прокурора вищого рівня в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України в будь-якій формі, з урахуванням положень глави 6 КПК України.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець встановлює для прокурорів також додатковий обов\u0026rsquo;язок, а саме \u0026ndash; \u003cstrong\u003eнадати вищезазначеним особам\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне пізніше 10 днів з дня повідомлення копії відповідних документів, \u003c/strong\u003eа саме \u0026ndash; копії рішень, прийнятих прокурором у випадках та порядку, передбачених ст. 615 КПК України.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОбчислення строку надання копій відповідних рішень прокурора повинно здійснюватися з урахуванням положень ч. ч. 3, 5, 6, 7 ст. 115 КПК України, а саме \u0026ndash; при обчисленні вищезазначеного строку не береться до уваги день здійснення повідомлення. При обчисленні 10-денного строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо ж закінчення строку, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день. Оскільки повідомлення належить вчиняти в суді та органах прокуратури, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, після забезпечення його функціонування в іншій місцевості або найбільш територіально наближеним до нього судом.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті, по суті, передбачила нові підстави та порядок застосування інституту\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eоскарження у кримінальному провадженні, який має місце в умовах особливого режиму досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України. Зважаючи на відсутність обумовлень, суб\u0026rsquo;єктами оскарження є усі учасники кримінального провадження та інші особи, прав, свобод та законних інтересів яких стосується дія, бездіяльність або рішення. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eХоча у коментованій частині статті йдеться про прокурора, слід зазначити, що, по-перше, дії, бездіяльність, рішення прокурора оскаржуються за положеннями ст. 303 КПК України і при особливому режимі, проте, у коментованій статті повноваження слідчого судді, якщо відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість виконання їх у встановлені законом строки слідчим суддею, передана не прокурору, а керівнику органу прокуратури. Пункт 9 ст. 3 КПК України визначає, що керівником органу прокуратури є: Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень. Отже, фактично йдеться про специфіку оскарження дій, бездіяльності та рішень саме керівника органу прокуратури, а точніше \u0026ndash; дій та рішень, оскільки бездіяльність не є елементом повноважень. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг коментована стаття визначає суд. Разом з тим, слід вказати, що повноваження, визначені ч. 1 коментованої статті, реалізуються у стадії досудового розслідування, де суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг є не суд, а слідчий суддя. Суд є суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг, згідно ч. 2 ст. 304 КПК України: скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Проте, при особливому режимі немає обмежень по предмету оскарження у частині повноважень керівника органу прокуратури, тому ч. 2 ст. 304 КПК України незастосовна. Отже, системне тлумачення положень КПК України призводить до висновку, що суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг є слідчий суддя.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті, на відміну від ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, встановлює територіальну підсудність розгляду скарг: судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Проте, це положення не враховує специфіку діяльності Вищого антикорупційного суду, який має предметну підсудність і за територією охоплює всю територію України. Щодо специфіки підсудних йому кримінальних проваджень нема спеціальної норми, а отже, застосовною як загальна норма є ч. 2 ст. 33-1 КПК України: слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cem\u003eТемпоральні питання подання скарг не регламентовано. \u003c/em\u003eВідмітимо, що є загальна норма: скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України). Вона є застосовною і для особливого режиму. Разом з тим, в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, може бути неможливо подати відповідну скаргу у цей строк, а у випадку, якщо оперативно не буде змінено територіальну підсудність у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, то і невідомо буде, до якого суду подавати скаргу. У таких випадках строк подання скарги має бути обов\u0026rsquo;язково поновлений. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті містить формулювання щодо суду \u0026laquo;забезпечення його функціонування в іншій місцевості\u0026raquo;. Проте, такий механізм не передбачено законодавством про судоустрій та статус суддів. Що стосується найбільш територіально наближеним суду, то цей суд сам не може прийняти на себе юрисдикцію щодо розгляду та вирішення скарг.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗаконом України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 3 березня 2022 передбачено, що \u0026laquo;у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об\u0026rsquo;єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється\u0026raquo;. Як видається, саме слідчі судді суду, визначеного Розпорядженням Голови Верховного Суду, і є належним суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРозгляд та вирішення скарг мають здійснюватися у загальному порядку, передбаченому ст. 306 КПК України. Разом з тим, у період дії особливого режиму, як роз\u0026rsquo;яснив Верховний Суд, якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків (п. 7 Листа Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: right;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e(Ірина Гловюк)\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e5. У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець в частині 5 коментованої статті, по суті, регламентував нові\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eумови продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та тим самим передбачив виняток із загальних правил продовження строку вищезазначеного запобіжного заходу, що встановлені національним та міжнародним законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до Рішення Конституційного Суду\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e№ 1-р/2017 від 23.11.2017\u003c/a\u003e р. положення ч.3 ст. 315 КПК України, в якому унормовувалася можливість продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, зокрема і запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності відповідних клопотань сторін кримінального провадження - були визнані неконституційними через те, що \u0026laquo;продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов\u0026rsquo;язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов\u0026rsquo;язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у\u0026nbsp;частині другій\u0026nbsp;статті 29 Конституції України, згідно з якою \u0026laquo;ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом\u0026raquo;\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини у своїх рішеннях (\u0026laquo;Чанєв проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Мамедова проти Росії\u0026raquo;, \u0026laquo;Шишков проти Болгарії\u0026raquo; та ін.) також неодноразово зазначав, що квазіавтоматичне продовження будь-якого строку тримання під вартою - суперечить гарантіям, встановленим у\u0026nbsp;пункті 3\u0026nbsp;статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, такі обмеження відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнаються\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдопустимими під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим зобов'язанням згідно з міжнародним правом\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, можливість автоматичного \u003cspan\u003eпродовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпід час підготовчого судового засідання\u0026ndash; є одним із наслідків відступу України від вищезазначених зобов\u0026rsquo;язань, який здійснив законодавець в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, при цьому передбачивши певні обов\u0026rsquo;язкові умови, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eнеможливість проведення підготовчого судового засідання.\u003c/em\u003e Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, суд повинен призначити підготовче судове засідання не пізніше 5 днів після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Встановлення неможливості проведення підготовчого судового засідання у призначений судом строк повинно визначатися в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з наявності реальної загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів а також існування інших об\u0026rsquo;єктивних обставин, що впливають на можливість здійснення судочинства, з\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eурахуванням рекомендацій Ради суддів України \u0026laquo;Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в України в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації\u0026raquo; від 24.02.2022 р. № 9\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, листа Верховного Суду \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 \u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e а також положень Закону України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 03.03.2022 р. \u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та за можливості - на підставі рішень зборів суддів чи голови суду або особи, що виконує його обов\u0026rsquo;язки про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом чи на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду або Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eобраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні\u003c/em\u003e \u003cem\u003eале не більше ніж на два місяці\u003c/em\u003e Після усунення обставин, що унеможливлювали проведення підготовчого судового засідання у визначений раніше судом строк, суд має організувати за першої можливості проведення підготовчого судового засідання, щоб не допустити пропуск строку, передбаченого в ч. 5 ст. 615 КПК України та з метою оперативного вирішення питань, пов\u0026rsquo;язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк не більше двох місяців узгоджується з положеннями ч. 1 ст.197 КПК України, яка встановлює, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e6. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма ч.6 коментованої статті встановлює виняток із загального правила про необхідність здійснення судом періодичної перевірки доцільності продовження строку перебування особи під вартою в умовах дії особливого правового режиму. У разі, якщо під час здійснення судового розгляду кримінального провадження, строк дії ухвали суду про тримання під вартою закінчився і суд не має об\u0026rsquo;єктивної можливості поставити перед сторонами питання про його продовження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 331 КПК України та розглянути його, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. Після спливу цього строку, питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою обов\u0026rsquo;язково має бути розглянуте судом, в порядку ст. 331 КПК України, в іншому випадку \u0026ndash; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважатиметься скасованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e(Віктор Завтур)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e7. Строк письмового повідомлення про підозру затриманій особі, визначений частиною другою статті 278 цього Кодексу, з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, продовжується до сімдесяти двох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець в частині 7 коментованої статті значно збільшив граничний строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі - з двадцяти чотирьох годин, як це регламентовано в ч. 2 ст. 278 КПК України до сімдесяти двох. Збільшення строку для здійснення вищезазначеної процесуальної дії обумовлено особливим режимом здійснення досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСамо по собі продовження законодавцем граничного строку вручення письмового повідомлення про підозру не обмежує права затриманої особи, оскільки процесуальний статус підозрюваного вона отримує з моменту фактичного затримання, а отже і скористатися усіма права, якими її наділив законодавець, може незалежно від вручення письмового повідомлення про підозру. Водночас, таке суттєве збільшення граничного строку може впливати на належність забезпечення права на інформування, а саме на реалізацію одного з його змістовних елементів - право бути поінформованим про характер і причини підозри (обвинувачення), висунутої проти особи, що здійснюється з метою надання можливостей підготовки адекватного захисту (рішення Європейського суду з прав людини \u0026laquo;Mattoccia v. Italy\u0026raquo;)\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемне тлумачення ст. 615 КПК України\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдозволяє зробити висновок, що продовження вищезазначеного строку здійснюється автоматично та не потребує складання окремого процесуального рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри внесенні зміни до законодавства, вручення письмового повідомлення про підозру, навіть у вищезазначених умовах, повинно здійснюватися, згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України -\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв день його складення, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень та з урахуванням засади розумності строків, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв строк, що є об\u0026rsquo;єктивно необхідним для вручення, але в межах граничного строку - сімдесяти двох годин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрок вручення повідомлення про підозру обчислюється з моменту затримання особи, що встановлений в ст. 209 КПК України,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eа саме \u0026ndash;\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eз моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЗгідно з ч. 5 ст. 208 КПК України момент фактичного затримання (дата і точний час (година і хвилини)) фіксується у відповідному протоколі. Обчислення сімдесяти двох годинного строку \u003cspan\u003eвручення повідомлення про підозру здійснюється з урахуванням положень ч. ч. 2, 6, 7 ст. 115 КПК України, а саме: 1) вищезазначений строк закінчується \u003c/span\u003eв останню хвилину останньої години; 2) під час його обчислення\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e- в нього включаються вихідні і святкові дні а також неробочий час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 7 коментованої статті також встановлює обов\u0026rsquo;язок звільнити затриману особу у разі якщо їй не було вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна оминути увагою той факт, що вимоги ч.7 ст.615 КПК наразі не узгоджуються з положеннями 2 ст. 211 та п. 3 ч.3 ст. 212 КПК України, в яких також передбачається вимога негайного звільнення затриманої особи, проте не через сімдесят дві години, а через шістдесят і за умови - якщо упродовж визначеного строку затриману особу не було доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, не врегульованим залишається питання щодо суб\u0026rsquo;єктного складу та процесуального порядку такого звільнення. Системний аналіз кримінального процесуального законодавства (ст. ст. 36, 40, 212, 206 КПК України, ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про попереднє ув\u0026rsquo;язнення\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e), відомчих нормативно-правових актів (розділ II \u003cspan\u003eІнструкції про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування\u003c/span\u003e)\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, дозволяє зробити висновок, що звільнення затриманої особи можуть здійснювати за своїм рішенням наступні суб\u0026rsquo;єкти: службова особа, відповідальна за перебування затриманих, слідчий, прокурор, слідчий суддя, начальник установи попереднього ув\u0026rsquo;язнення. Коментована частина статті також не регламентує процесуальний порядок звільнення особи у разі якщо їй не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, в той же час законодавець вимагає щоб таке звільнення здійснювалося негайно, тобто \u0026ndash; терміново, без затримки\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e8. У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ст. 219 КПК України\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eпередбачені строки досудового розслідування. Умовно вони поділяються на: 1) строки у кримінальних провадженнях з моменту внесення відомостей до ЄРДР до повідомлення особі про підозру ; 2) строки у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не було повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗастосовуючи загальний підхід до вирішення питання законодавцем не було враховано специфіки розслідування окремих категорій кримінальних проваджень. Наприклад, відповідно до Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo; від\u0026nbsp;15.04.2014 та роз\u0026rsquo;яснювального листа Генеральної прокуратури України №\u0026nbsp;14/2/2-67-14741 від 02.10.2014 на тимчасово окупованих територіях неможливо проводити слідчі (розшукові) дії та оперативно-розшукові заходи. Логічно, що в умовах надзвичайного, воєнного стану такі можливості об\u0026rsquo;єктивно обмежені або взагалі відсутні. Це унеможливлює або значно ускладнює процес розслідування, збирання доказів. Крім того, існують й інші ускладнення: складність і \u0026laquo;нетиповість\u0026raquo; проваджень, що пов\u0026rsquo;язані з міжнародними, воєнними злочинами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eперебування суб\u0026rsquo;єктів кримінального провадження (потерпілих, свідків) на тимчасово окупованих територіях або територіях, на яких введено надзвичайний правовий режим та неможливість їх прибуття для проведення процесуальних дій до органів досудового розслідування, відсутність механізмів оголошення у міжнародний та міждержавний розшук та взаємодії з Інтерполом у кримінальних провадженнях, пов\u0026rsquo;язаних із тимчасовою окупацією, втрата матеріалів кримінальних проваджень та ін. Більш того, при визначенні строків досудового розслідування законодавцем не було враховано, що окремі види злочинів взагалі не мають строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з аксіологічного виміру прав людини в умовах надзвичайних правових режимів, слід констатувати, що у випадках, коли йдеться про відновлення прав потерпілих у контексті Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини обмежені строки досудового розслідування, якщо у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено, не повинні ставати на перепоні можливості захисту її прав і законних інтересів. У цьому випадку тривалість кримінального провадження до повідомлення особі про підозру не може нести негативних наслідків для останнього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрок, який треба брати до уваги, починається з дня, коли особі було пред\u0026rsquo;явлене обвинувачення (Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Ноймайстер проти Австрії\u0026raquo; (заява № 1936/63)). З урахуванням дотримання вимог розумності строків спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень повинен бути максимально ефективним з використанням усіх законних доступних засобів та способів проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування, спрямованого на виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eГанна Тетерятник\u003c/em\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Стаття 615 в редакції Закону\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#n7\"\u003e\u003cem\u003e№ 2111-IX від 03.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтори:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eГловюк Ірина Василівна\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, заслужений юрист України, д.ю.н., професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТетерятник Ганна Костянтинівна\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРогальська Вікторія Вікторівна,\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗавтур Віктор Андрійович\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету \u0026laquo;Одеська юридична академія\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e____\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції\u0026nbsp;у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 23.11.2017\u003c/a\u003eр. № 1-р/2017\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eURL:\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Чанєв проти України\u0026raquo; від 09.10.2014 р. № 46193/13 URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a37#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a37#Text\u003c/a\u003e; Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Мамедова проти Росії\u0026raquo; від 01.06.2006 р. № 7064/05 URL: http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=002- 3261\u003cspan\u003e; \u003c/span\u003eРішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Шишков проти Болгарії\u0026raquo; від 09.01.2003р № 38822/97. URL: \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/\"\u003ehttp://hudoc.echr.coe.int\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ від 04.11.1950 р. URL:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в України в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Рішення Ради суддів від 24.02.2022 р. № 9 URL: \u003ca href=\"http://rsu.gov.ua/ua/documents/130\"\u003ehttp://rsu.gov.ua/ua/documents/130\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: лист Верховного Суду від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 URL: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf?fbclid=IwAR34RkD0YPwwkA1xHS0hUmN2LJek8lzxUF02hUvkkD0lAWscgM2_mVcgPLA\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf?fbclid=IwAR34RkD0YPwwkA1xHS0hUmN2LJek8lzxUF02hUvkkD0lAWscgM2_mVcgPLA\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \"Про судоустрій і статус суддів\" щодо визначення територіальної підсудності судових справ Закон України\u0026nbsp;від\u0026nbsp;03.03.2022 р.\u0026nbsp;№\u0026nbsp;2112-IX URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ Mattoccia v. Italy від 25.07.200 URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_004\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_004\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про попереднє ув\u0026rsquo;язнення: закон України від 30\u0026nbsp;червня 1993\u0026nbsp;року №3352-ХII. \u003ca href=\"url:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text\"\u003eURL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про затвердження Інструкції про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування МВС України. Наказ, Інструкція від\u0026nbsp;01.10.2018 р.\u0026nbsp;№\u0026nbsp;806/3105/5\u003cspan\u003e URL: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Академічний тлумачний словник \u0026laquo;Словник української мови\u0026raquo; \u003cspan\u003eURL: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://sum.in.ua/\"\u003ehttp://sum.in.ua/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalysyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"Експертка ініціативи \"Процесуальне інтерв'ю. Україна\"","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/292038430_822137818756916_3335111373294973451_n.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"Заслужений юрист України, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, адвокат, д.ю.н., член НКР при Верховному Суді","text":""},{"id":62,"url":"viktor-zavtur","show_main":0,"image":null,"name":"Віктор","surname":"Завтур","post":"к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету «Одеська юридична академія»","text":""},{"id":63,"url":"ganna-teteryatnik","show_main":0,"image":null,"name":"Ганна","surname":"Тетерятник","post":"д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk-615_komentar.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":497,"url":"nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1649840915,"date":"13.04.2022","views":1121,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/neprvilyne-vikoristannya-viysykovih-znakiv-i-formi__zastavka.png","mini_image":null,"name":"Неправильне використання прапора, військових знаків розрізнення або форми супротивника","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПринцип розрізнення в умовах збройного конфлікту визначає не тільки необхідність відрізняти військові цілі від цивільних об\u0026rsquo;єктів, а й чітко розуміти приналежність комбатантів до певної сторони збройного конфлікту. Повага до уніформи та прапора держави-супротивника є проявом добросовісності стосовно сторони збройного конфлікту в умовах бойових дій. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про неправильне використання прапора, військових знаків розрізнення або форми супротивника, як заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/12_fS2-AJwlY0f5qgbFo5oRxq6CQ2FFp0/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/12_fS2-AJwlY0f5qgbFo5oRxq6CQ2FFp0/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/neprvilyne-vikoristannya-viysykovih-znakiv-i-formi__zastavka.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":496,"url":"nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1649840571,"date":"12.04.2022","views":1134,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/neprvilyne-vikoristannya-prapora-parlamentarya_zastavka.png","mini_image":null,"name":"Неправильне використання прапора парламентаря. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІсторія збройних конфліктів завжди надавала символічне значення перемовинам, які велися між сторонами на полі бойових дій. Поступово на рівні звичаєвого права сформувалося сприйняття прапора парламентаря \u0026mdash; відмітного символа, який означав, що строна супротивника запитує паузу у веденні бойових дій і пропонує проведення перемовин. Традиційно така функція надавалася саме білому прапору, оскільки його не можна було сплутати з прапором будь-якої іншої країни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про неправильне використання прапора парламентаря, як заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1FOtYDLTXbnMUnGfWz8fi6AZ-YS7apQ34/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1FOtYDLTXbnMUnGfWz8fi6AZ-YS7apQ34/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/neprvilyne-vikoristannya-prapora-parlamentarya_zastavka.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":494,"url":"nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1649423751,"date":"06.04.2022","views":1218,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-28.png","mini_image":null,"name":"Неправильне використання відмітних емблем і знаків. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНорми МГП передбачають спеціальні гарантії захисту для низки затверджених емблем і знаків. Їхня основна мета \u0026mdash; захистити об\u0026rsquo;єкти від прямого нападу в умовах збройного конфлікту, серед яких медичні підрозділи, установи та транспорт, релігійні установи, об\u0026rsquo;єкти культурної спадщини, гуманітарні місії, місії і персонал комітетів Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеправильне використання емблем і знаків в умовах збройного конфлікту може поставити під загрозу всю систему захисту, створену МГП, оскільки сторони, які воюють, можуть втратити довіру до захисної функції емблеми. Підриваючи суспільну значимість емблеми, неправильне її використання може також перешкодити безпечному доступу гуманітарної допомоги до осіб, які постраждали від збройного конфлікту.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про неправильне використання відмітних емблем і знаків, як заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1aGkbU1GL7KXXrDsdc4QQeNrHaurgt0Sl/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1aGkbU1GL7KXXrDsdc4QQeNrHaurgt0Sl/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-28.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":491,"url":"viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648742225,"date":"03.04.2022","views":1269,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-nakaz-21.png","mini_image":null,"name":"Віддання наказу про те, що пощади не буде. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля МГП важливим принципом є гуманність не тільки стосовно цивільного населення, а й щодо представників сил супротивника. З одного боку, відповідно до правил ведення війни військові збройні формування, які беруть участь у бойових діях, є законною ціллю для здійснення нападу. З іншого боку, абсолютне знищення живої сили супротивника, використання засобів ведення війни, які спричиняють надмірні страждання, в умовах збройного конфлікту забороняється.\u003c/span\u003e\u