</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position null"><div class="wrapper"><div class="mainer"><h1 class="page_title">Судовий Розгляд</h1><div><div class="subcategories"><span class="subcategory">Позиції</span><span class="subcategory">Дослідження</span><span class="subcategory">Відео</span><span class="subcategory">Книги та Фільми</span><span class="subcategory">JustTalk Context</span><span class="subcategory">JustTalk offline відеозвіти</span><span class="subcategory">JustConf</span></div></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen">Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">18 November, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Правникам і не тільки часто цікаво, <span>на чому судді ґрунтують свої рішення</span> по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/profesijna-chitanka-komentar-zu-pro-vischij-antikoruptsijnij-sud"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/profesijna-chitanka-komentar-zu-pro-vischij-antikoruptsijnij-sud">Професійна читанка. Коментар ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktor-boyarov">Віктор <!-- --> <!-- -->Бояров</a><span></span><a class="author animated" href="/author/artem-brintsov-">Артем <!-- --> <!-- -->Брінцов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mihajlo-larkin-">Михайло <!-- --> <!-- -->Ларкін </a><span></span><a class="author animated" href="/author/kirilo-legkih-">Кирило <!-- --> <!-- -->Легких </a><span></span><a class="author animated" href="/author/oleksij-makarenkov-">Олексій <!-- --> <!-- -->Макаренков </a><span></span><a class="author animated" href="/author/yuliya-pirozhkova-">Юлія <!-- --> <!-- -->Пирожкова </a><span></span><div class="data">29 August, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">ВАКС. У світі юридичних текстів абревіатури живуть власним життям, і згадана вище — не виняток. Ми з радістю та хвилюванням пропонуємо увазі читача перший <span><a href="https://alerta.kiev.ua/naukovo-praktichni-komentari/949-naukovo-praktichnij-komentar-zakonu-ukrayini-pro-visshij-antikorupcijnij-sud.html">науково-практичний коментар</a></span> до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context">Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">7 June, 2024</div></div><div class="article_description"></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni-poglyadi-spilnoti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni-poglyadi-spilnoti">Щодо дії в часі правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні: погляди спільноти</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">9 May, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni">Щодо дії в часі правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/darya-skripnik">Дар'я<!-- --> <!-- -->Скрипник</a><span></span><div class="data">8 May, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi">Спрощення або ускладнення відеоконференцій у кримінальному суді</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksij-kravchuk">Олексій<!-- --> <!-- -->Кравчук</a><span></span><div class="data">17 April, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vichnij-shlyah-do-spravedlivosti-chi-shlyah-do-vichnoi-spravedlivosti--nazar-kulchitskij--justconf2023"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vichnij-shlyah-do-spravedlivosti-chi-shlyah-do-vichnoi-spravedlivosti--nazar-kulchitskij--justconf2023">Вічний шлях до справедливості чи шлях до вічної справедливості? || Назар Кульчицький || JustConf2023</a><div class="block_info"><div class="data">9 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya">Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/sergij-shulgin">Сергій<!-- --> <!-- -->Шульгін</a><span></span><div class="data">9 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam">П’ять закриттів справи «Роттердам+»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-tkachuk">Андрій<!-- --> <!-- -->Ткачук</a><span></span><div class="data">23 November, 2023</div></div></div></div><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/themes/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"banners":[],"news":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":883,"url":"vikoristannya-literaturnih-ta-naukovih-dzherel-espl-pri-uhvalenni-rishen","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1731926541,"date":"18.11.2024","views":1057,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk_10.jpg","mini_image":null,"name":"Використання літературних та наукових джерел ЄСПЛ при ухваленні рішень","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравникам і не тільки часто цікаво, \u003cspan\u003eна чому судді ґрунтують свої рішення\u003c/span\u003e по справі. Особливо, коли для її розгляду потрібно відповісти на складні, не лише юридичні, а й моральні, культурні, соціальні та інші запитання.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні, опублікованому в \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eThe International \u0026amp; Comparative Law Quarterly (ICLQ)\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e, Костянтин Дегтярьов і Нікколо Ріді аналізують практику звернення суддів Європейського суду з прав людини до наукової та художньої літератури для побудови аргументації при ухваленні рішень. Автори статті аналізують серед іншого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eпричини таких звернень та справи, в яких судді схильні залучати додаткові авторитети у вигляді літературних і наукових джерел;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдо яких джерел та авторів судді найчастіше звертаються;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eцитування наукових та літературних джерел найчастіше можна зустріти в окремих думках суддів чи рішеннях більшості?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що цей аналіз цікавий не тільки для розуміння певних тенденцій при розгляді справ в ЄСПЛ, а й корисний для міркування над тим, чи є він застосовним у національній практиці. Тож пропонуємо нашій аудиторії його переклад, який здійснила контентна редакторка JustTalk Юлія Лісова з допомогою співавтора дослідження Костянтина Дегтярьова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ. ВСТУП\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ, Суд) не працює у вакуумі. Його тлумачення Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ, Конвенція) відображає змінювані історичні й суспільні умови, щоб Конвенція могла існувати й розвиватися разом із європейським суспільством. Така практика тлумачення \u0026mdash; важливий аспект мандата Суду, хоч вона і не є точною наукою й передбачає певну судову дискрецію. Незважаючи на це, слова суддів у їхніх рішеннях і думках мають велике значення. Висновки Суду піддаються постійній і ретельній перевірці з боку зацікавлених сторін, тому не дивно, що він прагне ретельно обґрунтовувати свої рішення. Звернення до правових джерел \u0026mdash; один із методів обґрунтування певної позиції, які використовуються найчастіше\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Добре відомо, що Суд часто звертається до своєї попередньої прецедентної практики, договорів та інших міжнародних документів, європейського консенсусу тощо. Однак ця стаття зосереджена на підході Суду до використання наукових і літературних джерел, який рідко досліджується. Така практика вже була предметом аналізу стосовно інших національних та міжнародних судів і трибуналів, але, що дивно, дослідження в контексті ЄСПЛ не проводилося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття обмежена у двох аспектах. По-перше, хоча автори розглядають деякі наслідки цитування наукових і літературних джерел у судовому процесі, їхній намір \u0026mdash; не висунути аргумент щодо того, чи ЄСПЛ має обов\u0026rsquo;язково залучати такі джерела, визнаючи, що Суд може легітимно розв\u0026rsquo;язувати, чи це доречно. По-друге, на методологічному рівні емпіричний аналіз обмежується випадками, коли Суд чітко посилається на таку літературу, хоча автори визнають й обговорюють можливість впливу на Суд відповідних джерел без їх прямого цитування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на неоднорідний характер матеріалів, на які посилаються Суд і його судді, обговорення використання літературних і наукових джерел ЄСПЛ обов\u0026rsquo;язково має розпочатися з робочого визначення терміна \u0026laquo;джерело\u0026raquo;. У цій статті джерело розуміється як будь-який опублікований матеріал, який не виходить за межі здорового глузду в його трактуванні\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це визначення не охоплює такі ресурси, як звіти урядових або неурядових організацій\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і новинні джерела, що використовуються для підтвердження конкретних фактичних обставин\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте до дослідження включено як правову, так і неправову літературу\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, художні твори\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та інші джерела знань, такі як онлайн-енциклопедії\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Слід уточнити, що цей підхід не має на меті критикувати чи легітимізувати практику цитування, а лише фіксувати спектр джерел, які використовує Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття \u0026mdash; результат ретельного аналізу 484 рішень Великої палати Суду, винесених із 1 січня 1998 року по 1 вересня 2021 року. Ці рішення містять 1\u0026nbsp;424 посилання на літературні й наукові джерела.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eЩоб точно ідентифікувати посилання, їх відсортовано вручну через відсутність у Суду послідовних стилів цитування. На основі цього великого масиву даних автори визначили тенденції у використанні джерел, беручи до уваги, зокрема, такі дані, як їх географічне походження, вік і тематична сфера, а також розподіл цих посилань в окремих думках різних суддів ЄСПЛ. Аналіз посилань дозволив авторам виявити раніше не відомі тенденції або радше їх відсутність у ставленні Суду до наукових праць.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було з\u0026rsquo;ясовано, що більшість суддів Великої палати (далі \u0026mdash; рішення більшості) використовує різні літературні джерела для встановлення фактів і визначення існування та обсягу міжнародних і внутрішніх правових норм. Однак це відбувається рідко й несистематично, і в більшості рішень додаткові джерела не використовуються для тлумачення самої ЄКПЛ. Така нечаста практика може свідчити про відсутність чітких правил роботи з джерелами. Це також допомагає пояснити більш різноманітне використання додаткових джерел суддями в їхніх окремих думках (далі \u0026mdash; судді меншості)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де звернення до таких джерел частіші, з більш різноманітною метою та, імовірно, для ширшої аудиторії. Ці висновки важливі не лише тому, що стаття застосовує сувору методологію до малодослідженої сфери діяльності ЄСПЛ, але й тому, що вони пояснюють раціональні підстави використання літературних цитат у рішеннях Великої палати ЄСПЛ. У рішеннях більшості Суд не цитує наукові праці під час тлумачення ЄКПЛ, оскільки суперечки, які це може викликати, очевидно, переважують потенційні переваги. Водночас наукові праці іноді використовуються більшістю для додаткового висвітлення фактів справи та внутрішнього законодавства держави-відповідача. Окремі судді частіше звертаються до наукових праць, оскільки прагнуть переконати ширшу аудиторію, таку як національні судді та органи влади, а також громадськість, що їхня думка в конкретній справі краща за думку більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ розділі ІІ пояснюється контекст дослідження та встановлюється, що в минулому академічна увага до питання використання літературних джерел ЄСПЛ була дуже обмеженою. У розділі ІІІ розкривається методологія аналізу судової практики. Описується вибір авторів і підхід. У розділі IV наведено ключові статистичні результати дослідження й зроблено деякі попередні висновки. У розділі V уміщено приклади посилань на наукові праці для ілюстрації того, чому і як більшість і меншість Суду посилається на наукові джерела. У розділі VI подані висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eІІ. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ ПРАЦЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерш ніж окреслити дослідження, необхідно пригадати наявні аналізи використання літературних джерел ЄСПЛ в інших публікаціях і коротко зазначити, як суди використовують або використовували літературні й наукові джерела при виконанні своїх судових повноважень, і визнати значні відмінності в практиці через, зокрема, формальний статус наукових праць у різних правових системах, а також процеси, через які ці системи розвивалися. Хоча ЄСПЛ у багатьох сенсах унікальний, він усе ж залишається міжнародним судом; тому доречно згадати загальний підхід до літературних джерел у міжнародному праві. Тут їхній статус традиційно обговорювався в контексті доктрини джерел міжнародного права\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 38 Статуту Міжнародного суду ООН (далі \u0026mdash; МС) наукові праці \u0026laquo;найбільш кваліфікованих публіцистів\u0026raquo; разом із судовими рішеннями включено після трьох основних джерел (договорів, міжнародного звичаєвого права і загальних принципів права) із зазначенням, що МС \u0026laquo;застосовує\u0026raquo; їх як \u0026laquo;допоміжний засіб для визначення норм права\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Визнання судових рішень і наукових праць як \u0026laquo;допоміжних засобів\u0026raquo; іноді викликало сумніви. Гарне резюме ортодоксального підходу пропонує Розенн, який називає ці \u0026laquo;допоміжні засоби\u0026raquo; \u003cem\u003e\u0026laquo;сховищем, з якого можна черпати норми [звичаєвого і договірного права, а також загальних принципів]\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Хоча \u0026laquo;допоміжний\u0026raquo; не означає \u0026laquo;необов\u0026rsquo;язковий\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. У дослідженні, що спирається, зокрема, на інтерв\u0026rsquo;ю із суддями й клерками МС, Гельмерсен дійшов висновку, що, якщо взагалі є якесь зобов\u0026rsquo;язання, то воно точно не стосується обов\u0026rsquo;язку цитувати відповідних авторів\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e. Водночас міжнародні трибунали з різною регулярністю посилаються на літературні джерела. Порівняно мало емпіричних досліджень присвячено використанню таких джерел міжнародними суддями, що призводить до браку даних про практику цитування багатьох міжнародних судів. Однак два недавні дослідження показали, що індивідуальні думки суддів МС рясніють посиланнями на наукові праці і що їхня вага насправді є значною\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄКПЛ не має положення, подібного до статті 38 Статуту МС. Відтак не існує жодної нормативної вказівки для ЄСПЛ, яка безпосередньо стосувалася б питання використання літературних джерел. Найближча до регулювання цього питання в Конвенції стаття 19, яка вказує на мандат Суду \u003cem\u003e\u0026laquo;забезпечувати дотримання зобов\u0026rsquo;язань, узятих на себе Високими Договірними Сторонами за Конвенцією та Протоколами до неї\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Ця стаття просто встановлює, що ЄКПЛ \u0026mdash; основне джерело права, яке застосовується Судом при розгляді справ, і не забороняє Суду використовувати інші джерела права у своїй діяльності. ЄСПЛ справді звертається до інших джерел, і його практика використання деяких із них була досліджена\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, практика Суду цитування рішень інших судів та інших джерел міжнародного права привернула значну увагу й стала предметом ретельного емпіричного дослідження\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обмежений науковий інтерес до практики цитування літературних джерел ЄСПЛ можна частково пояснити тим, що його звернення до академічних праць досить рідкісне. Це може здатися дивним, оскільки багато суддів до того, як стати суддями, були науковцями\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як уже зазначалося, порівняно низький рівень залучення наукових праць \u0026mdash; типовий для більшості міжнародних судів. Авторам відомо лише одне видання, повністю присвячене ролі літературних джерел у контексті діяльності ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У збірці наголошується, що їхній вплив на прецедентну практику ЄСПЛ дещо неочевидний, але все ж відчутний в окремих думках; що значення доктрини є незаперечним, хоча воно може бути неочевидним з аргументів, поданих сторонами до Суду\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; і що в інтервенціях третіх сторін, поданих до Суду, багато посилань на наукові авторитети, але ступінь залучення цих джерел варіює залежно від особи інтервента\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Останній внесок до цього видання, написаний суддею, іде ще далі, визнаючи наукові праці важливими для керівництва роботою юристів Суду\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей короткий огляд дає уявлення про поточне розуміння ролі літературних джерел у діяльності ЄСПЛ, підтверджуючи, що питання впливу академічних праць на судові рішення та способи їх використання залишаються недостатньо дослідженими. Наявні дослідження переважно описують сприйняття ролі наукових праць інсайдерами в ЄСПЛ. Наскільки відомо авторам, жодне з досліджень не намагалося надати підтверджені докази на підтримку чи спростування цих уявлень на основі задокументованого використання наукових джерел. Ця стаття має на меті стати відправною точкою для заповнення цієї прогалини.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIII. МЕТОДОЛОГІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Аргументи на користь емпіричного аналізу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОпис використання наукових праць міжнародними судами, як правило, фрагментарний та обмежений окремими обговореннями. Хоча корисність глибоких якісних досліджень не викликає сумнівів, такий підхід зазвичай не дає корисного уявлення про загальні закономірності або тенденції. Автори цього дослідження вирішили спиратися на масштабний емпіричний аналіз усіх посилань на наукові джерела в рішеннях Великої палати ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, існує очевидна проблема, яку слід окреслити на початку: літературні джерела можуть використовуватися різними способами, не всі з яких очевидні й помітні. Визнано, що цілком можливо, а в деяких випадках навіть імовірно, що судді можуть покладатися на наукове джерело, не визнаючи цього. Однак також можливо і, як виявили автори, відносно часто деякі судді вирішують спиратися на наукові авторитети й цитують їх, визнаючи їхню важливість для свого мислення та вбудовуючи їх у структуру аргументів, щоб знайти підтримку, інтерпретувати або переконати. Для того щоб це сталося, джерело має бути явно згадане, і самі посилання можуть генерувати цінні дані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДослідження на основі цього типу даних, відомі як аналізи цитувань, мають довгу історію. Аналіз цитувань успішно застосовувався в різних галузях, включно з правом, а деякі дослідження датуються 1950-ми роками. В одному з таких досліджень джерел, на які посилався Верховний суд Каліфорнії, Меррімен підкреслив як перспективи, так і ризики такого підходу, визнаючи, що посилання на авторитети часто є \u0026laquo;некритичним і нерефлексивним процесом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але також зазначив, що, імовірно, посилання має певне значення для того, хто цитує, і передбачається, що воно матиме певне значення і для читача\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте, як припустив Познер, хоча цитата може бути безглуздою в принципі, на практиці це малоймовірно, \u003cem\u003e\u0026laquo;хоча б тому, що цитування не є безкоштовним \u0026mdash; існує проблема пошуку цитати та можливість критики за неправильне введення або відсутність цитування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Правда, відсутність доказів не означає доказів відсутності, оскільки міжнародні судді, як правило, помиляються, виявляючи обережність, коли йдеться про включення конкретних посилань на науку\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Іноді можна встановити зв\u0026rsquo;язок між конкретним аргументом або поворотом фрази та видатним науковим твором. Однак такий підхід був би придатним лише для визначення впливу творів, які, як відомо, були впливовими, або тому, що вони були визнані відповідними акторами, або тому, що вони забезпечили безпомилковий підхід до цього питання. В усіх інших випадках підхід такого типу вимагав би значних витрат ресурсів і не гарантував би отримання найкращих результатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дослідження використовує аналіз цитувань як найнадійніший підхід, базуючись на припущенні, що включення цитати є явним визнанням релевантності джерела Судом або суддею (суддями), які пишуть окрему думку\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Автори визнали й пом\u0026rsquo;якшили можливі недоліки цієї методики, створивши якомога більший і багатофункціональний набір даних цитувань у рішеннях Великої палати, таким чином уникаючи спирання лише на факт включення цитати, але також включивши контекст і додаткові метадані, як описано в наступних розділах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;В. Вибірка\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. Рішення Великої палати\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ дослідженні проаналізовані рішення Великої палати ЄСПЛ як вибірка судових рішень, з яких беруться цитати. Вибір Великої палати, звичайно, є очевидним обмеженням цього дослідження, оскільки специфіка її роботи обмежує застосовність результатів дослідження до інших складів Суду. Отже, визнається, що подальші висновки можна зробити, розглядаючи рішення палат, на які часто впливають інші контекстуальні фактори, динаміка складу Суду й потреби в повсякденному управлінні справами. Проте автори припустили, що цитати в рішеннях Великої палати трапляються частіше й мають більш системне значення, ніж у рішеннях інших складів Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі припущення випливають із самої природи діяльності Великої палати. Це найбільший склад Суду, до якого входять 17 суддів, включно з президентом і віцепрезидентами Суду й президентами секцій. Оскільки Велика палата \u0026mdash; найбільший і найбільш різноманітний склад Суду, можна припустити, що принаймні один із суддів може порушити питання про використання літературного джерела під час обговорення\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З іншого боку, розмір і різноманітність складу Суду також дозволяють більшій кількості суддів заперечувати проти включення посилання, що робить таке включення \u0026mdash; у контексті рішень більшості \u0026mdash; ще більш значущим. Окрім того, слід враховувати контекст ухвалення рішень Великою палатою: вона має дуже вибіркову юрисдикцію, що дозволяє їй зосереджуватися на найбільш складних і нових викликах у сфері прав людини. Питання, що розглядаються Великою палатою, імовірно, не охоплені багатьма прецедентами Суду, що потенційно робить наукові праці привабливішим джерелом для отримання додаткової інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно цього автори стверджують, що важливість цитат у рішеннях Великої палати випливає з обмеженої кількості справ (приблизно 12 на рік), розглянутих у цьому складі. Справи можуть потрапити до Великої палати двома шляхами: або шляхом передачі справи на розгляд Великої палати відповідно до статті 30 ЄКПЛ, або шляхом передачі після рішення палати відповідно до статті 43 ЄКПЛ. Палата Суду може вирішити передати справу до Великої палати, якщо справа вважається важливою для захисту прав людини або якщо вона виявляє невідповідність у прецедентній практиці Суду. Передача справи до Великої палати також може відбутися після ухвалення рішення палати: сторона в справі може подати запит до колегії Суду з проханням розглянути\u003ca href=\"#_ftn29\" name=\"_ftnref29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, чи має справа бути знову розглянута Великою палатою. Рівень успішності таких запитів низький: з 1998 року колегія задовольнила лише 290 запитів із 5\u0026nbsp;816 (приблизно 5\u0026nbsp;%)\u003ca href=\"#_ftn30\" name=\"_ftnref30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на широкі критерії передачі справ і дуже низький рівень успішності, попри значну кількість запитів і повноваження палати розв\u0026rsquo;язувати питання про передачу справ, можна стверджувати, що Суд фактично контролює перелік справ Великої палати, обираючи для розгляду лише винятково важливі. Таким чином, вибір справ для Великої палати відображає думку суддів про справді важливі проблеми прав людини в Європі на відповідний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, аналіз зосереджувався на рішеннях Великої палати через їх особливу вагу в системі ЄКПЛ: це остаточне слово Суду із цього питання, і справа не підлягає подальшому оскарженню\u003ca href=\"#_ftn31\" name=\"_ftnref31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. З огляду на це слід визнати, що результати дослідження стосуються лише рішень Великої палати і не можуть бути безпосередньо застосовані до всієї судової практики Суду. Однак через їхній статус у системі прецедентного права рішення Великої палати мають вплив і регулярно цитуються в судових розглядах. Ці рішення формують судову практику ЄСПЛ, і тому краще розуміння практик Суду в справах Великої палати покращує розуміння підходів Суду загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e2. Рішення більшості та окремі думки суддів\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд справ у ЄСПЛ відбувається у два етапи: етап визначення прийнятності справи та етап розгляду справи по суті. Спершу Суд вирішує, чи справа прийнятна відповідно до статей 34 та 35 ЄКПЛ. Прийнятність \u0026mdash; це попередня стадія, яка перевіряє, чи відповідає заява певним критеріям\u003ca href=\"#_ftn32\" name=\"_ftnref32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, таким як подання заяви жертвою порушення або вичерпання національних засобів правового захисту. Хоча Велика палата рідко ухвалює рішення щодо прийнятності\u003ca href=\"#_ftn33\" name=\"_ftnref33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, вона це робить у складних справах. Ці статистично незначні рішення щодо прийнятності були виключені з вибірки, незважаючи на те, що деякі з них містять важливі посилання на літературні джерела\u003ca href=\"#_ftn34\" name=\"_ftnref34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, з метою забезпечення послідовності й уникнення дублювання, оскільки більшість таких рішень супроводжуються відповідними рішеннями по суті справи\u003ca href=\"#_ftn35\" name=\"_ftnref35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Нові\u0026raquo; консультативні висновки, які Велика палата може ухвалювати відповідно до Протоколу 16 до Конвенції, також були виключені, незважаючи на наявність у деяких із них посилань на наукові роботи\u003ca href=\"#_ftn36\" name=\"_ftnref36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, через їх рідкісність у період, охоплений дослідженням\u003ca href=\"#_ftn37\" name=\"_ftnref37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для зосередження уваги на контентній юрисдикції Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалення рішень у палатах і Великій палаті ЄСПЛ відбувається шляхом голосування. Судді не можуть утримуватися й повинні голосувати або за, або проти певного результату. Відповідно до статті 45 ЄКПЛ, якщо рішення не відображає одностайну думку суддів, будь-який суддя може приєднати окрему думку до рішення\u003ca href=\"#_ftn38\" name=\"_ftnref38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окремі думки можуть бути різними залежно від позиції конкретного судді і включати: незгоду, часткову незгоду, часткову згоду або повну згоду. Окрім того, окремі думки можуть бути індивідуальними або спільно підписаними. У першому випадку суддя може написати окрему думку, до якої можуть приєднатися інші, якщо їхні погляди збігаються. Аналіз змісту окремих думок уже створив певні важливі наукові дослідження\u003ca href=\"#_ftn39\" name=\"_ftnref39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але досі не було проведено аналізу цитувань наукових джерел в окремих думках. Аналіз окремих думок часто приносить цікавіші результати, ніж детальний аналіз основного рішення, яке, зрештою, є компромісом між суддями і не залишає багато місця для суперечливих ідей. Понад те, текст рішення зазвичай готується юристами із Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn40\" name=\"_ftnref40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що додає додаткового рівня віддаленості між рішенням і його текстовим утіленням. Отже, результатом є збалансований, безособовий і довершений документ, що відповідає його статусу обов\u0026rsquo;язкового правового акта\u003ca href=\"#_ftn41\" name=\"_ftnref41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас окремі думки зазвичай пишуть самі судді, і хоча вони редагуються для узгодженості й лінгвістичної точності, текст фактично відображає думку конкретного судді без скорочень, не зазнаючи спроб досягти компромісу. Нарешті, велика кількість окремих думок також може слугувати індикатором рівня суперечок навколо ухвалення рішення, що своєю чергою може вказувати на можливу зміну підходу Суду в майбутньому. Юриспруденція Суду є динамічною і змінюється з роками, тому змінюються й окремі думки. Висловлювалося припущення, що \u003cem\u003e\u0026laquo;окремі думки стали більш різкими й частими останнім часом\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn42\" name=\"_ftnref42\"\u003e[42]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Тому не дивно, що кількість цитувань в окремих думках зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eС. Збір даних\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетодологія кодування рішень ЄСПЛ полягала у виявленні всіх цитат із літературних джерел у всіх 486 рішеннях, ухвалених Великою палатою до вересня 2021 року. Чотирьом науковим помічникам\u003ca href=\"#_ftn43\" name=\"_ftnref43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e було надано перелік змінних, які потрібно включити до даних, зокрема назву справи, як вона зазначена в базі даних HUDOC ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn44\" name=\"_ftnref44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, рік і дату ухвалення рішення, номер заяви, рік і дату публікації наукової роботи, різницю між роком рішення і роком публікації роботи (вік цитати), спрощену назву наукової роботи, номер параграфа, де з\u0026rsquo;являється цитата, текст параграфа, що містить цитату, і різні теми й питання, пов\u0026rsquo;язані зі справою. Наукові помічники також мали зазначити, чи з\u0026rsquo;являється цитата в основному рішенні чи в окремій думці, вказати країну-відповідача, тип джерела цитати та чи цитує параграф прецедентну практику Страсбурзького Суду або національне законодавство. Нарешті, наукові помічники мали зазначити імена та національність суддів, які авторизували окрему думку, якщо це застосовно. Кодування було доповнене створенням булевої змінної для кожного судді, який брав участь у будь-якому рішенні\u003ca href=\"#_ftn45\" name=\"_ftnref45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і для кожної статті ЄКПЛ, яка потенційно могла бути розглянута в рішенні, щоб точніше відобразити дані. Як обговорюється в розділі IV, шляхом використання тексту параграфів із цитатами, витягнутого науковими помічниками, також була створена модель тем, щоб додатково класифікувати цитати. Робота наукових помічників була перевірена й доповнена авторами, які модерували зразки рішень, а кілька пропущених цитат були додані до бази даних через цей процес. Деякі рішення були проаналізовані двома різними науковими помічниками для забезпечення послідовності кодування. Незважаючи на такий підхід, можливість людської помилки не можна виключити. Імовірно, деякі цитати були пропущені або неправильно представлені. Окрім того, неможливо було перевірити точність через автоматизовані пошуки через відсутність уніфікованого формату цитування наукових праць, як зазначено в розділі IV. Однак ці потенційні проблеми не підривають результати, оскільки кількість пропущених цитат мінімальна й статистично незначна. Загалом було зафіксовано 1\u0026nbsp;427 випадків цитування наукових праць у 592 параграфах у 122 справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eIV. РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому розділі запропоновано всебічний аналіз використання ЄСПЛ літературних джерел на основі зібраних даних. Дослідження дотримується структурованого підходу, щоб дати чітке уявлення про практику цитування. Спершу розглядається використання літератури загалом, у тому числі кількість цитувань, їх розподіл у справах і кількість унікальних джерел, на які було зроблено посилання. Цей широкий огляд створює основу для більш детального аналізу. Далі розглядаються практики цитування суддів, які пишуть окремі думки, з визначенням тих, хто найчастіше посилається на літературні джерела, і виявленням будь-яких закономірностей у їх використанні. Після цього аналіз переходить до віку цитованих джерел, щоб оцінити взаємодію Суду із сучасним академічним дискурсом. Нарешті, аналізуються найчастіше цитовані джерела як у рішеннях більшості, так і окремих думках суддів, що дозволяє виявити ключові джерела й предметні сфери, які мали особливий вплив на аргументацію Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eА. Загальне використання наукової літератури\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДані свідчать, що ЄСПЛ часто посилається на літературні джерела, особливо в окремих думках суддів. З часом спостерігається загальна тенденція до збільшення використання наукових джерел, хоча кількість посилань варіює з року в рік. Примітно, що в більшості рішень Суду міститься набагато менше посилань на літературу порівняно з окремими думками суддів, які висловлюють незгоду. Наприклад, у 2014 році дані показують значну різницю між рішеннями більшості та окремими думками: 99 посилань в окремих думках, тоді як лише 8 посилань у рішеннях більшості. У 2017 році ця різниця стала ще більш помітною: 362 посилання в окремих думках і жодного в рішеннях більшості\u003ca href=\"#_ftn46\" name=\"_ftnref46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це свідчить про явну перевагу посилань на наукові джерела саме в окремих думках, де судді мають більше свободи залучати академічну дискусію без обмежень, пов\u0026rsquo;язаних із колективними судовими компромісами. Хоча частота цитувань змінюється з року в рік, окремі думки постійно демонструють набагато вищу кількість посилань на наукові праці порівняно з рішеннями більшості. Це добре видно на рисунку 1, який чітко ілюструє різницю в практиці цитування між рішеннями більшості й окремими думками суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture1%20(4).png\" width=\"800\" height=\"494\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 1:\u0026nbsp;Збільшення кількості цитування\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСередня кількість унікальних джерел, на які посилаються в рішеннях Суду, що містять цитати з наукових джерел (незалежно від того, чи ці посилання включені більшістю чи в окремій думці), становить 10,4 на рік, хоча медіанна кількість \u0026mdash; лише 3. Цей показник свідчить про те, що деякі рішення явно відрізняються від інших великою кількістю посилань. Наприклад, у справі \u0026laquo;G.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u0026raquo; міститься 148 унікальних наукових джерел, з яких 139 процитував суддя Пінто де Альбукерке і 11 \u0026mdash; суддя Моток (при цьому два джерела процитували обидва судді)\u003ca href=\"#_ftn47\" name=\"_ftnref47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічна картина і в справі \u0026laquo;Ilnseher v Germany\u0026raquo;, де в думці судді Пінто де Альбукерке, до якого приєднався суддя Дєдов, зроблено посилання на 100 унікальних наукових джерел\u003ca href=\"#_ftn48\" name=\"_ftnref48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці аномалії показують, що практика включення великої кількості наукових посилань рідкісна: дві зазначені справи представляють майже 20 відсотків від загальної кількості джерел у нашій базі даних\u003ca href=\"#_ftn49\" name=\"_ftnref49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наявність таких винятків також пояснює, чому важко простежити кореляцію між кількістю цитат у рішеннях і кількістю (а не лише наявністю) окремих думок. Лише 30 рішень містять посилання на літературні джерела від імені більшості, при цьому загалом було процитовано 80 унікальних джерел. Розподіл цих посилань менш нерівномірний, але його важко інтерпретувати з огляду на тип робіт, що цитуються. Наприклад, у рішенні більшості в справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo; міститься найбільша кількість цитат, але тільки за умови, що \u0026laquo;огляди справ, які обговорюють національне законодавство\u0026raquo;, вважатимуться джерелом\u003ca href=\"#_ftn50\" name=\"_ftnref50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. В інших рішеннях, однак, цитуються роботи, які, безперечно, можна вважати науковими. Наприклад, у справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn51\" name=\"_ftnref51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де процитовано кілька робіт, що стосуються міжнародного права окупації, та в справі \u0026laquo;Na\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u0026raquo;, де цитувалися роботи з питань тортур та універсальної юрисдикції\u003ca href=\"#_ftn52\" name=\"_ftnref52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Попри деякі приклади, цитування літературних джерел більшістю залишається порівняно рідкісною практикою: менш ніж 7 відсотків усіх рішень більшості містять такі посилання. Таким чином, окрім деякого збільшення кількості цитованих робіт із часом, важко простежити інші тенденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВ. Судді\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначено в попередньому підрозділі, існує значна варіація між суддями за кількістю цитат літературних джерел, які вони схильні включати у свої окремі думки. Точний підрахунок цитат був пов\u0026rsquo;язаний із певними труднощами через складність приписування окремих думок конкретному судді з огляду на практику оформлення цих думок у Суді. Для точного підрахунку посилань, які можна віднести до конкретного судді, було розглянуто два різні підходи. По-перше, враховано всі посилання в думці, де суддя зазначений у заголовку, незалежно від того, чи він був головним автором, чи просто приєднався до меншості. По-друге, враховано всі випадки в думках, де суддя був головним автором, на основі першого імені в списку\u003ca href=\"#_ftn53\" name=\"_ftnref53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У середньому один суддя посилається на понад 20 наукових джерел, але медіанна кількість становить лише 4. Різницю між цими показниками можна пояснити тим, що деякі судді цитують набагато більше, ніж інші: четверо суддів складають понад половину всіх посилань. Як показано на рисунку 2, суддя Пінто де Альбукерке лідирує із 704 цитатами, тоді як судді Серхгідес, Дєдов і Вехабовіч зробили 158, 145 і 138 посилань відповідно. Це особливо цікаво, оскільки суддя Вехабовіч не був зазначений як перший автор у жодній думці, що містить наукові цитати\u003ca href=\"#_ftn54\" name=\"_ftnref54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Якщо ранжувати суддів за головними авторами, то знову стає очевидно, що деякі з них значно частіше цитують наукові роботи, ніж інші. Як показано на рисунку 3, суддя Пінто де Альбукерке відповідає за більш ніж половину всіх цитат (з 704 посиланнями у 25 окремих думках), за ним слідують Серхгідес (158 цитат у 10 думках), Юдківська (95 у 6), Цоцорія (43 в 1), Моток (31 у 5) та Зупанчіч (20 у 9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture2%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 2:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела окремим суддею, в незалежності від того, як вони вказані в окремій думці\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture3%20(3).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 3:\u0026nbsp;Кількість параграфів, що містять посилання на наукові та літературні джерела, за ведучим окремим суддею\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eС. Вік цитованих наукових робіт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одне важливе питання стосується середнього віку джерел, на які посилається ЄСПЛ. Це питання має значення, оскільки воно може свідчити про рівень відстежування Судом літературних джерел й актуальних трендів у науці та літературі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа рисунку 4 представлено середній і медіанний вік літературних джерел, на які посилалися протягом років. Цей показник важливий для розуміння того, як часто Суд звертається до сучасних джерел і чи орієнтується на більш нові дослідження. Важливо також відзначити, що старі джерела можуть бути більш фундаментальними, класичними, які й далі мають значний вплив на сучасну юриспруденцію. Середній вік цитованих робіт може бути показником загального орієнтування суддів і юристів Суду в академічних дебатах і теоріях.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Picture4%20(2).png\" width=\"800\" height=\"495\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eРис. 4:\u0026nbsp;Середній та медіанний вік цитованої наукової роботи за роками\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультати показують, що, попри деякі винятки, Суд, як правило, цитує відносно сучасні джерела, середній вік яких 18,8 року, а медіанний \u0026mdash; 7 років. Останній показник більш показовий, оскільки серед цитованих джерел присутні такі давні праці, як твори Гроція та Шекспіра, що значно впливає на середні значення. Отримані дані підтримують ідею, що Суд зазвичай прагне звертатися до сучасних праць і цитувати їх, на відміну від неформального правила, згідно з яким перевага надається авторитету померлих авторів над сучасниками суддів\u003ca href=\"#_ftn55\" name=\"_ftnref55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Немає різниці між більшістю та меншістю щодо медіанного віку цитованих робіт, але, що цілком очікувано, середній вік джерел, на які посилається більшість, нижчий (12,5 років проти 19,44 року для меншості), що вказує на тенденцію цитувати більш сучасні праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD. Джерела з високою кількістю цитувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час аналізу юриспруденції Великої палати ЄСПЛ корисно звернути увагу на найчастіше цитовані наукові джерела. Більшість міжнародних судів має певні найбільш цитовані праці, і ЄСПЛ не виняток\u003ca href=\"#_ftn56\" name=\"_ftnref56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак у ЄСПЛ спостерігається менша послідовність у найчастіше цитованих працях порівняно з іншими міжнародними судами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 1 наведені авторитетні джерела, які найчастіше цитує більшість. Цікаво, що найбільш цитовані роботи стосуються міжнародного гуманітарного права, зокрема \u0026laquo;Звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u0026raquo; Хенкаертса й Досвальд-Бек (три цитати), статті Робертса \u0026laquo;Трансформаційна військова окупація: застосування законів війни та прав людини\u0026raquo; (дві цитати) та книги Дінштейна \u0026laquo;Міжнародне право військової окупації\u0026raquo; (дві цитати). Інші джерела щодо окупації також були процитовані у двох випадках\u003ca href=\"#_ftn57\" name=\"_ftnref57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Інші часто цитовані джерела належать до сфери публічного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 59.4492%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 338px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 68px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eRank\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center; height: 68px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of citing paragraphs\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e1\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDaniel Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026lsquo;Effectiveness\u0026rsquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026ndash; No Need for the Concept of Treaty Sui Generis\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e2\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eDavid Harris and others, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 3\u003csup\u003erd\u003c/sup\u003e ed, 2014)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e3\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eG.A. Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in Iulia Motoc, Paulo Pinto de Albuquerque, and Krzysztof Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026ndash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (The Hague: Eleven International Publishing, 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e4\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAlexander Orakhelashvili, \u003cem\u003eThe Interpretation of Acts and Rules in Public International Law\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2008)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e5\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eHersch Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e6\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerhard van der Schyff, \u0026lsquo;The Concept of Democracy as an Element of the European Convention\u0026rsquo; (2005) 38(3) \u003cem\u003eComparative and International Law Journal of Southern Africa\u003c/em\u003e 355, 362\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e7\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eWilliam A. Schabas, \u003cem\u003eThe European Convention on Human Rights \u0026ndash; A Commentary\u003c/em\u003e (Oxford: Oxford University Press, 2015) 84\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e4\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e8\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ Crawford, \u003cem\u003eThe International Law Commission\u0026rsquo;s Articles on State Responsibility. Introduction, Text and Commentaries\u003c/em\u003e (Cambridge, Cambridge University Press 2002)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e9\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.J.S. Wharton, \u003cem\u003eWharton\u0026rsquo;s Law Lexicon.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e10\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eMark E. Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 2009) 425-426.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e11\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLord Hoffmann, \u0026lsquo;Human Rights and the House of Lords\u0026rsquo; (1999) MLR 159, 166\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e12\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eAdhemar Esmein and Henry Nezard, \u003cem\u003e\u0026Eacute;l\u0026eacute;ments de droit constitutionnel fran\u0026ccedil;ais et compar\u0026eacute;\u003c/em\u003e (Paris: Librairie de la soci\u0026eacute;t\u0026eacute; du Recueil Sirey, 6\u003csup\u003eth\u003c/sup\u003e ed, 1914)\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e13\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.F. O\u0026rsquo;Connor, \u003cem\u003eGood Faith in International Law\u003c/em\u003e (Aldershot: Dartmouth Publishing Company, 1991) 42, 110, and 124\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e14\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eJ.G. Merrills, \u003cem\u003eThe Development of International Law by the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (Manchester: Manchester University Press, 2\u003csup\u003end\u003c/sup\u003e ed, 1993) 72 \u003cem\u003eet seq\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 7.05263%; height: 18px; text-align: center;\"\u003e15\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 56.4211%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eBostjan M. Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege against Self-Incrimination -- Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 Nottingham Law Journal 32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 21.0526%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.3684%; text-align: center;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб. 1:\u0026nbsp;Найбільш цитовані джерела більшістю\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто зазначити, що в прецедентному праві ЄСПЛ згадуються джерела, які стосуються тем, непов\u0026rsquo;язаних безпосередньо з правом, наприклад знакове дослідження Чжоу, Гофмана, Гурена і Свааба щодо транссексуальності, яке було \u003cem\u003e\u0026laquo;першим, що продемонструвало... жіночу структуру мозку в генетично чоловіків-транссексуалів і [підтвердило] гіпотезу, що гендерна ідентичність формується в результаті взаємодії між мозком, що розвивається, і статевими гормонами\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn58\" name=\"_ftnref58\"\u003e[58]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, видається розумним зробити висновок, що найбільш цитовані джерела, як правило, стосуються питань, у яких Суд не відчуває себе компетентним. Для посилення своїх аргументів Суд звертається до наукових і літературних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПатерни, що випливають з аналізу окремих думок, суттєво відрізняються (Таблиця 2). Тут також значно представлені дослідження в галузі міжнародного публічного права, у тому числі деякі класичні твори\u003ca href=\"#_ftn59\" name=\"_ftnref59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і відомі довідкові праці\u003ca href=\"#_ftn60\" name=\"_ftnref60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Однак в окремих думках частіше трапляються посилання на наукові авторитети, які обговорюють саму ЄКПЛ. Таким чином, серед найбільш цитованих джерел підручник Гарріса, О\u0026rsquo;Бойла і Ворбріка щодо ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn61\" name=\"_ftnref61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та дослідження Рітікера про принцип ефективності\u003ca href=\"#_ftn62\" name=\"_ftnref62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Найбільш цитовані джерела також виявляють інші динаміки. Наприклад, стаття судді Серхгідіса \u0026laquo;Принцип ефективності, як він використовується в інтерпретації, застосуванні та імплементації Європейської конвенції з прав людини\u0026raquo; цитувалася в чотирьох справах, і в трьох із них самим суддею Серхгідісом\u003ca href=\"#_ftn63\" name=\"_ftnref63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно дослідження Зупанчіча про привілеї проти самообвинувачення й судочинство, а також про верховенство права цитуються у двох та одній справі відповідно самим суддею Зупанчічем\u003ca href=\"#_ftn64\" name=\"_ftnref64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Загалом важливо зазначити, що більшість найбільш цитованих джерел не має широкої підтримки Суду. Навпаки такі джерела частіше за все були улюбленими одного чи двох суддів, які неодноразово посилалися на них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаб. 2: Найбільш цитовані джерела в окремих думках\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eV. ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВИХ І ЛІТЕРАТУРНИХ ПРАЦЬ У ПРАКТИЦІ ЄСПЛ\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong style=\"text-align: justify;\"\u003eА. (Відсутність) наукових і літературних джерел у рішеннях більшості\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосилання на наукові й літературні джерела в рішеннях більшості суддів дотримуються певних патернів. По-перше, академічні праці іноді з\u0026rsquo;являються в рішенні тому, що на них посилалися в поданнях сторони, і Суд просто підсумовує аргументи, час від часу включаючи посилання, які використовували заявники\u003ca href=\"#_ftn65\" name=\"_ftnref65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або відповідачі\u003ca href=\"#_ftn66\" name=\"_ftnref66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, імовірно, менш релевантні для цього аналізу, оскільки вони здебільшого просто включені в текст рішення Суду, а не ретельно досліджені та відібрані. По-друге, коли більшість суддів посилається на наукові й літературні джерела, вона майже завжди робить це в описових частинах свого рішення, де Суд викладає та пояснює відповідні міжнародні, порівняльні й національні правові рамки, а не в аналітичній частині, де Суд інтерпретує та застосовує положення ЄКПЛ. Цитування в аналітичній частині є кращим, якщо Суд прагне уникнути враження, що на рішення більшості надмірно вплинули наукові праці. Хоча правда, що більшість Суду майже ніколи не використовує академічні праці у своїй аргументації для переконання, наукові джерела використовуються для інших цілей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, Суд може встановити факт, посилаючись на наукові й літературні джерела. Ці джерела зазвичай не стосуються права і надають певне роз\u0026rsquo;яснення контексту справи. Прикладом слугує справа \u0026laquo;\u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e\u0026raquo;, яка стосувалася захисту національних меншин. У цьому рішенні ЄСПЛ зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Згідно з деякими лінгвістами, хоча польська мова є відносно незачепленою регіональними варіаціями, можна виділити принаймні дві регіональні різновиди: кашубську та силезьку\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn67\" name=\"_ftnref67\"\u003e[67]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Суд тоді послався на працю Джона А. Дана \u0026laquo;Слов\u0026rsquo;янські мови в постмодерній епосі\u0026raquo;. Таке посилання пояснює фактичні обставини справи, але мало додає до аргументації Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ЄСПЛ може роз\u0026rsquo;яснити та деталізувати норми міжнародного права, посилаючись на відповідні наукові праці, практику, яка, як уже пояснено, повністю відсутня у випадках, коли йдеться про положення ЄКПЛ. Приклади можна знайти в справах, таких як \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo;, де Суд розглядав визначення окупації\u003ca href=\"#_ftn68\" name=\"_ftnref68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та посилався на низку наукових праць, у тому числі монографії Бенвеністі\u003ca href=\"#_ftn69\" name=\"_ftnref69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Араі-Такахаші\u003ca href=\"#_ftn70\" name=\"_ftnref70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Дінштейна\u003ca href=\"#_ftn71\" name=\"_ftnref71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а також статтю Робертса\u003ca href=\"#_ftn72\" name=\"_ftnref72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подібні посилання були зроблені в справі \u0026laquo;Chiragov and others v Armenia\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn73\" name=\"_ftnref73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і пізніше повторені в справі \u0026laquo;Georgia v Russia (II)\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn74\" name=\"_ftnref74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці джерела не використовувалися Судом для посилення аргументації. Однак у справі \u0026laquo;Sargsyan v Azerbaijan\u0026raquo; суддя, що не погодився, Пінто де Альбукерке, посилався на праці Херша Лаутерпахта з метою переконання щодо аргументів, подібних до тих, що висловлювала більшість у цій справі\u003ca href=\"#_ftn75\" name=\"_ftnref75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретє й останнє, Суд використовує правову науку для пояснення й оцінювання національного законодавства держави-відповідача. У справі \u0026laquo;Reinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u0026raquo; ЄСПЛ посилався на наукові й літературні джерела в багатьох випадках для визначення обов\u0026rsquo;язків державного радника в Касаційному суді Франції\u003ca href=\"#_ftn76\" name=\"_ftnref76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Jalloh v Germany\u0026raquo;, яка стосувалася застосування блювотних речовин до підозрюваних у торгівлі наркотиками, Суд зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Значна кількість юристів, однак, вважає, що Кримінально-процесуальний кодекс, зокрема стаття 81a, не дозволяє застосовувати блювотні речовини\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn77\" name=\"_ftnref77\"\u003e[77]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e і продовжив наводити низку наукових авторитетів для підтвердження цього тлумачення. У справі \u0026laquo;Bladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u0026raquo; Суд посилався на наукові й літературні джерела для пояснення юридичних дебатів, які існували на національному рівні щодо тягаря доказування в справах про наклеп\u003ca href=\"#_ftn78\" name=\"_ftnref78\"\u003e[78]\u003c/a\u003e. Аналіз використання наукових праць більшістю суддів чітко показує, що вони уникають використання академічних коментарів для інтерпретації ЄКПЛ. Понад те, підхід більшості Великої палати до вибору й представлення посилань також непослідовний. Хоча Суд не завжди послідовний у посиланнях на інші джерела, такі як правові інструменти рекомендаційного характеру, міжнародні договори та власні прецеденти, він робить це частіше і явно покладається на них у своїх аргументах, дотримуючись прийнятого методу цитування та інших формальних критеріїв. Цього не можна сказати про наукові й літературні джерела: єдиний стиль цитування відсутній, а підхід Суду до такого типу посилань важко визначити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eB. Патерни в окремих думках\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ЄСПЛ зазвичай дотримуються термінології та підходу більшості у своїх окремих думках. Це стосується як формальної структури\u003ca href=\"#_ftn79\" name=\"_ftnref79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так і змістового аналізу\u003ca href=\"#_ftn80\" name=\"_ftnref80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Судді меншості застосовують ті ж самі тести, що і більшість, але зазвичай наголошують на інших аспектах. Іншими словами, більшість і меншість Суду використовує однакову юридичну мову та зазвичай дотримується одних і тих самих формальних правил цитування та посилання на джерела. Однак, як було встановлено в попередньому розділі, більшість Суду рідко посилається на наукові праці. Можливо, саме через це не існує чітко встановлених і прийнятих конвенцій про використання наукових і літературних джерел у рішеннях ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn81\" name=\"_ftnref81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це частково пояснює, чому судді у своїх окремих думках демонструють дуже мало послідовності у використанні академічних джерел. Іншими словами, оскільки більшість не встановила однозначних правил застосування наукових і літературних джерел, робота окремих суддів залишається без чіткого керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглянуті два пов\u0026rsquo;язані питання. По-перше, продемонстровано, що судді, які висловлюють окрему думку, не обмежуються використанням наукових і літературних джерел лише трьома способами, як це робить більшість. Як і більшість, окремі судді використовують наукові праці для встановлення фактів\u003ca href=\"#_ftn82\" name=\"_ftnref82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e або інтерпретації міжнародного\u003ca href=\"#_ftn83\" name=\"_ftnref83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й національного\u003ca href=\"#_ftn84\" name=\"_ftnref84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e права, але вони також використовують їх із метою переконання і відповідно посилаються на академічні праці для аргументації, безпосередньо пов\u0026rsquo;язаної з тлумаченням ЄКПЛ. По-друге, відзначається ступінь різноманітності і відсутність послідовності у використанні наукових праць суддями в окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти, такі як форматування, мова і вибір джерел, так і змістові, як-от роль цих джерел в аргументації суддів й аудиторія, яку вони намагаються переконати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026nbsp;1. Використання наукових праць із метою переконання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді меншості використовують наукові праці для переконання. Більш конкретно, вони роблять це, щоб переконати свою аудиторію, що їхнє тлумачення ЄКПЛ у конкретній справі правильне, і часто цитують наукові й літературні джерела із цією метою. Прикладом слугують окремі думки суддів Пінто де Альбукерке й Дєдова у справі \u0026laquo;Baka v Hungary\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn85\" name=\"_ftnref85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де судді висловили думку, що ЄСПЛ має брати до уваги ефективність своїх рішень. Щоб підсилити цей аргумент, судді заявили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eЄвропейська конвенція з прав людини... має прямий, надконституційний ефект у внутрішніх правових системах держав-членів Ради Європи\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn86\" name=\"_ftnref86\"\u003e[86]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e підкріплюючи свою позицію посиланнями на різні наукові праці, у тому числі роботи Ґріра і Вільдгабера\u003ca href=\"#_ftn87\" name=\"_ftnref87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас і Шоккенброка\u003ca href=\"#_ftn88\" name=\"_ftnref88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, серед інших. На відміну від більшості, судді, які висловлювали окрему думку, покладалися на наукові праці не тільки для тлумачення національного й міжнародного права чи фактів, але й підтвердження свого тлумачення ЄКПЛ. Аналогічно в справі \u0026laquo;Merabishvili v Georgia\u0026raquo; судді меншості Юдківська, Цоцорія і Вехабовіч висловили думку, що ЄСПЛ не повинен вагатися розглядати чутливі політичні справи\u003ca href=\"#_ftn89\" name=\"_ftnref89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони підтримали цю позицію, посилаючись на роботи Келлер і Гері\u003ca href=\"#_ftn90\" name=\"_ftnref90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Затцґера\u003ca href=\"#_ftn91\" name=\"_ftnref91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;Van der Heijden v the Netherlands\u0026raquo; судді, які висловили окрему думку, Тулкенс, Вайїч, Шпільманн, Зупанчіч і Лаффранк, стверджували, що сфера застосування доктрини \u0026laquo;меж розсуду\u0026raquo; (Margin of Appreciation) не повинна бути пов\u0026rsquo;язана з європейським консенсусом\u003ca href=\"#_ftn92\" name=\"_ftnref92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за певних обставин, підкріплюючи цей аргумент посиланням на статтю Розакіса\u003ca href=\"#_ftn93\" name=\"_ftnref93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна навести ще декілька прикладів, коли судді меншості використовували наукові й літературні джерела для переконання в тлумаченні ЄКПЛ, іноді натякаючи на питання, які обговорювалися під час нарад Суду, та академічні праці, на які могла послатися більшість, але які не були зрештою включені до її аргументування. Ще однією помітною рисою, яку буде детальніше розглянуто в наступному підрозділі, є те, що судді, схоже, надають перевагу посиланню на наукові праці, які походять з або мають певний прямий зв\u0026rsquo;язок із ЄСПЛ. До таких джерел належать книги та статті, написані суддями поза межами судової практики або після закінчення їх мандата, а також праці, авторами яких є юристи Секретаріату Суду та Ради Європи. Серед прикладів, наведених вище, Вільдгабер, Розакіс і Келлер були суддями Суду, тоді як Шоккенброк обіймав різні посади в Секретаріаті Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. Відсутність єдиного загального патерну\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі продемонстровано різноманітність стилів, у яких судді меншості посилаються на наукові й літературні джерела, і проаналізовано роль, яку відіграють ці праці в їхніх окремих думках. Розглядаються як формальні аспекти цитування, такі як типи джерел, мова та форматування, так і змістові питання, як-от роль цитат в аргументації та потенційна аудиторія, на яку спрямовані наукові цитати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eа) Типи джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз показує, що судді меншості звертаються до різних, а іноді досить незвичайних джерел у своїх окремих думках. Спектр наукових і літературних джерел значно ширший, ніж ті, на які посилається більшість. У своїх окремих думках судді посилаються на наукові праці, написані експертами з права ЄКПЛ. Вони згадують роботи таких авторів, як Жерарс\u003ca href=\"#_ftn94\" name=\"_ftnref94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бессон\u003ca href=\"#_ftn95\" name=\"_ftnref95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Цакіракіс\u003ca href=\"#_ftn96\" name=\"_ftnref96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Грір\u003ca href=\"#_ftn97\" name=\"_ftnref97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, де Лондрас\u003ca href=\"#_ftn98\" name=\"_ftnref98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Бенуа-Ромер, Клебес\u003ca href=\"#_ftn99\" name=\"_ftnref99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та багатьох інших. Судді меншості також посилаються на різні підручники й коментарі ЄКПЛ, зокрема роботи Ворбріка, Гарріса й О\u0026rsquo;Бойла\u003ca href=\"#_ftn100\" name=\"_ftnref100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Ван Дайка, Ван Гофа, Ван Рейна та Зваака\u003ca href=\"#_ftn101\" name=\"_ftnref101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Джейкобса, Вайта й Ові\u003ca href=\"#_ftn102\" name=\"_ftnref102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Шабаса\u003ca href=\"#_ftn103\" name=\"_ftnref103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Рід\u003ca href=\"#_ftn104\" name=\"_ftnref104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окрім статей, книг і підручників, написаних науковцями, судді меншості також звертаються до блог-постів, що стосуються питань, розглянутих у справі. Наприклад, було процитовано пости Ліча і Дональд та Фьоллесдала й Ульфштайна\u003ca href=\"#_ftn105\" name=\"_ftnref105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Поява цих джерел в окремих думках здається логічною й доречною, оскільки вони обговорюють питання, що виникають у конкретних справах. Однак судді також роблять набагато більш нетрадиційні посилання. Наприклад, посилання на правознавців і філософів загальної тематики доволі поширені, а різноманіття серед них вражає. Так, хоча з\u0026rsquo;являються посилання на класиків, таких як Цицерон\u003ca href=\"#_ftn106\" name=\"_ftnref106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Кант\u003ca href=\"#_ftn107\" name=\"_ftnref107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, також наводяться посилання на таких авторів, як Алексі\u003ca href=\"#_ftn108\" name=\"_ftnref108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і Дворкін\u003ca href=\"#_ftn109\" name=\"_ftnref109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ці посилання, як правило, зроблені для ілюстрації загального контексту справи або з риторичною метою. Наприклад, посилання на Цицерона в окремій думці суддів Пінто де Альбукерке та Вучініча у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; слугує риторичним вступом до основної теми справи: \u003cem\u003e\u0026laquo;У часи безробіття та фіскальних обмежень держави утримуються від надання мігрантам рівного доступу до цивільних та соціальних прав і віддають перевагу громадянам над мігрантами. Ця політика не лише ставить під загрозу соціальну згуртованість у європейських країнах, але й торкається самого принципу рівності. Відмовляючи у визнанні цивільних та соціальних прав нелегальних мігрантів, держави стають морально відповідальними за комодифікацію тих осіб, які перебувають на самому дні соціальної піраміди. Ця відповідальність є не тільки моральною, а і юридичною. Як одного разу сказав Цицерон, Meminerimus autem etiam adversus infimos iustitiam esse servandam [Не забуваймо, що справедливість слід здійснювати навіть щодо найсмиренніших]\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn110\" name=\"_ftnref110\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[110]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e Тут посилання на Цицерона не використовується з метою переконання чи пояснення фактів справи, а для риторичного вступу до основного питання. Те саме можна сказати про часті посилання окремих суддів на художні твори. Ці джерела також різноманітні: судді посилаються на романи, п\u0026rsquo;єси й сонети, починаючи від Шекспіра\u003ca href=\"#_ftn111\" name=\"_ftnref111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Достоєвського\u003ca href=\"#_ftn112\" name=\"_ftnref112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Кафки\u003ca href=\"#_ftn113\" name=\"_ftnref113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і закінчуючи Рушді\u003ca href=\"#_ftn114\" name=\"_ftnref114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Мак-Каллоу\u003ca href=\"#_ftn115\" name=\"_ftnref115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Вони можуть мати риторичну цінність, але, як правило, прямо не стосуються предмета рішень. Лише кілька суддів посилається на літературу, і наявність таких посилань в окремих думках значною мірою залежить від стилю письма конкретного судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на таку різноманітність важко встановити чіткий підхід суддів меншості ЄСПЛ до цитування наукових праць. Вибір джерел, здається, залишається суто особистим рішенням і залежить як від знайомства конкретного судді з певною літературою, так і його стилю письма. Однак можна виявити дві тенденції. По-перше, як уже зазначалося вище, судді надають перевагу цитуванню наукових джерел, що походять із ЄСПЛ. Є багато прикладів, коли судді меншості посилаються на роботи своїх колег\u003ca href=\"#_ftn116\" name=\"_ftnref116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і юристів Секретаріату Суду\u003ca href=\"#_ftn117\" name=\"_ftnref117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це може бути зумовлено як доступністю цих робіт, так і тим, що судді ЄСПЛ вважають їх більш авторитетними, ніж зовнішні наукові праці. Окрім того, судді іноді посилаються на власні позасудові публікації у своїх окремих думках. У багатьох випадках судді надають \u0026laquo;додаткове читання\u0026raquo; з питання, посилаючись на свої праці\u003ca href=\"#_ftn118\" name=\"_ftnref118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але мета таких самопосилань не завжди чітко пояснюється в окремих думках. Наприклад, суддя Ельосегуі у своїй окремій думці зазначила: \u003cem\u003e\u0026laquo;У різних публікаціях я зверталася до основних сучасних позицій, що були розроблені в академічних колах, особливо в Європі, щодо принципу пропорційності, дійшовши висновку, що це інструмент, який допомагає суддям структурувати логічні міркування для розв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязання справи. Я стверджувала, що теорія Роберта Алексі є корисною під час вивчення способу аргументації судів. Я також погоджуюся з тезою Карлоса Берналя про те, що в процесі зважування неможливо виключити суб\u0026rsquo;єктивні оцінки судді. Але це сумісно з раціональністю, якщо суддя застосовує й обґрунтовує кожен етап тесту пропорційності. Безсумнівно, ця ідея може бути включена в теоретичну основу, що починається з тез Роберта Алексі та його учнів... серед яких я маю честь бути\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn119\" name=\"_ftnref119\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[119]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e. Це обговорення має певний зв\u0026rsquo;язок із предметом справи, але його не було чітко розкрито в думці. Окрім того, це самопосилання здається твердженням загального характеру, яке можна було б включити в багато рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга помітна тенденція полягає в тому, що судді часто використовують якесь джерело для встановлення певного аргументу й продовжують посилатися на це джерело від однієї окремої думки до наступної. Наприклад, публікації Рітікера, старшого юриста ЄСПЛ, регулярно цитує суддя Серхгідес у своїх окремих думках, зазвичай на схожу тему. У більшості випадків суддя посилається на питання тлумачення ЄКПЛ із погляду принципу ефективності в юриспруденції ЄСПЛ\u003ca href=\"#_ftn120\" name=\"_ftnref120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eб) Мови джерел \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таблиці 3 показано розподіл мов цитованих джерел за кількістю відповідних справ, що демонструє, що найімовірніше цитуються англійські та французькі джерела, незалежно від національної мови відповідної держави, хоча це не єдині мови цитованих джерел. Домінування посилань на наукові праці англійською чи французькою мовами, імовірно, пояснюється тим, що це офіційні мови Суду, і більшість суддів знає їх. За всіма показниками джерела англійською мовою (оригінальні чи перекладені) цитуються найчастіше. Однак, як показано в таблиці 3, французька мова \u0026mdash; друга за кількістю справ, у яких на неї посилаються, але лише четверта за абсолютною кількістю джерел після італійської та німецької.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable border=\"1\" style=\"border-collapse: collapse; width: 34.1623%; margin-left: auto; margin-right: auto; height: 180px;\"\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr style=\"height: 18px;\"\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eLANGUAGE\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%; text-align: center; height: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eAuthority\u003c/strong\u003e\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of cases\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%; height: 18px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eNumber of respondents\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eEnglish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e782\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e105\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e32\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eItalian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e143\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGerman\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e131\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e17\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eFrench\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e107\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e41\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e19\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003ePortuguese\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eLatin\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e9\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e5\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eSpanish\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e6\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eNorwegian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e3\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e2\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eRussian\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eGreek\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 13.0175%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003eCzech\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.7565%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 15.1615%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 6.58285%;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e1\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003eТаб 3: Мова цитованих джерел\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновним фактором цитування джерел мовами, відмінними від англійської та французької, схоже, є ідентичність відповідачів і їхня офіційна мова. Таким чином, наприклад, італійські джерела були процитовані лише двічі в справах проти держав-відповідачів, інших ніж Італія. Суддя Пінто де Альбукерке посилався на велику кількість джерел італійською, німецькою й португальською мовами в справах проти Італії\u003ca href=\"#_ftn121\" name=\"_ftnref121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Німеччини\u003ca href=\"#_ftn122\" name=\"_ftnref122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Португалії\u003ca href=\"#_ftn123\" name=\"_ftnref123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відповідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак не всі раціональні підстави для вибору мови наукових праць так легко пояснити. Іноді в окремих думках з\u0026rsquo;являються джерела мовами, відмінними від мов Суду або держави-відповідача. Наприклад, німецькі джерела використовувалися в справах проти Румунії\u003ca href=\"#_ftn124\" name=\"_ftnref124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та Чехії\u003ca href=\"#_ftn125\" name=\"_ftnref125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;B\u0026eacute;dat v Switzerland\u0026raquo; суддя Юдківська посилалася на книгу, опубліковану російською мовою, хоча відповідну цитату було перекладено англійською в тексті окремої думки\u003ca href=\"#_ftn126\" name=\"_ftnref126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У справі \u0026laquo;K\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u0026raquo; суддя Пінто де Альбукерке посилався на джерела італійською й німецькою мовами\u003ca href=\"#_ftn127\" name=\"_ftnref127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Отже, підхід суддів меншості до вибору мови джерел не завжди очевидний. Хоча більшість джерел, на які посилаються, опубліковані англійською мовою, існують деякі помітні винятки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. Незрозуміле форматування\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із найчіткіших проявів відсутності послідовного підходу до цитування наукових праць є формат цих цитат. Хоча підхід Суду до цитування судової практики (відносно) послідовний і витримується як у рішеннях більшості, так і в окремих думках\u003ca href=\"#_ftn128\" name=\"_ftnref128\"\u003e[128]\u003c/a\u003e, цього не можна сказати про формат посилань на наукові праці. Не дивно, що судді, які пишуть індивідуально, приділяють мало уваги форматуванню. Однак ще дивніше те, що це питання не було розв\u0026rsquo;язане на редакційному етапі. Наприклад, у справі \u0026laquo;Sheffield and Horsham v the United Kingdom\u0026raquo; рішення більшості згадувало статтю С. М. Брідлова в журналі \u0026laquo;Nature\u0026raquo;, том 378, с. 15, 2 листопада 1995 року\u003ca href=\"#_ftn129\" name=\"_ftnref129\"\u003e[129]\u003c/a\u003e, без зазначення назви статті.\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк і більшість, судді у своїх окремих думках не дотримуються певного стилю форматування. Оскільки не існує суттєвого зовнішнього нагляду за цим, форматування в окремих думках залежить від того, наскільки судді приділяють увагу послідовності. Це легко продемонструвати, розглядаючи стиль форматування в окремих думках у справі \u0026laquo;Svinarenko and Slyadnev v Russia\u0026raquo;, де майже кожне посилання оформлене по-різному\u003ca href=\"#_ftn130\" name=\"_ftnref130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Схоже, судді цитують так, як їм здається доцільно. Наприклад, у справі \u0026laquo;Al-Adsani v the United Kingdom\u0026raquo; суддя Пеллонпаа послався лише на сторінку в журналі \u0026laquo;93 American Journal of International Law (AJIL) 181 (1999)\u0026raquo;, не зазначивши автора та назву статті\u003ca href=\"#_ftn131\" name=\"_ftnref131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, відсутність послідовності ненавмисна й може вважатися тривіальним питанням. Як зазначив Познер, спираючись на свій суддівський досвід, система цитування повинна \u003cem\u003e\u0026laquo;надавати достатньо інформації про джерело, щоб дати читачеві загальне уявлення про його значення і чи варто його шукати, а також щоб читач міг знайти джерело, якщо вирішить це зробити\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn132\" name=\"_ftnref132\"\u003e[132]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Проте непослідовність має наслідки для прозорості, оскільки ускладнює надійне відстеження цитат, включених до судової практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eC. \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eРоль посилань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча питання про роль посилань на літературні й наукові джерела заслуговує окремого вивчення, у цьому підрозділі коротко показано, як судді меншості використовують такі посилання для різних цілей. Уже встановлено, що, як і більшість, судді меншості залучають джерела для встановлення фактів і тлумачення національного та міжнародного права і що судді меншості унікально посилаються на наукові праці з метою переконання. Водночас можна виділити три інші цілі, які ілюструють корисність академічних посилань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, судді у своїх окремих думках використовують джерела для встановлення контексту певної проблеми й пропонування додаткових матеріалів для читання. Суддя Пінто де Альбукерке неодноразово посилався на літературні та наукові джерела із цією метою в багатьох своїх окремих думках\u003ca href=\"#_ftn133\" name=\"_ftnref133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча таке контекстуалізування може бути корисним у деяких випадках, детальний список можливих джерел не завжди найефективніший спосіб використання окремих думок. Звісно, можуть бути розбіжності щодо мети окремих думок, але дуже мало суддів використовує їх для встановлення контексту й надання розширеного списку літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, посилання на наукові праці можуть використовуватися як ілюстративні приклади певної точки зору. Наприклад, у справі \u0026laquo;Fern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u0026raquo; суддя Дєдов просто навів літературні приклади, що ілюструють потенційні негативні наслідки целібату. Він зазначив: \u003cem\u003e\u0026laquo;Протягом століть целібат був добре відомою і серйозною проблемою для тисяч священників, які все життя страждали, приховуючи правду про своє сімейне життя від католицької церкви, побоюючись покарання. Негативні наслідки застарілого правила целібату були зображені багатьма письменниками, від Віктора Гюго (\u0026ldquo;Собор Паризької Богоматері\u0026rdquo;) до Коллін Мак-Каллоу (\u0026ldquo;Ті, що співають у терні\u0026rdquo;), а також численними медіарепортажами про скандали із сексуальним насильством у багатьох країнах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn134\" name=\"_ftnref134\"\u003e[134]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, деякі посилання використовуються лише з риторичною метою. Здається, що деякі з них мають єдину мету \u0026mdash; покращити \u0026laquo;звучання\u0026raquo; цих думок. Наприклад, у справі \u0026laquo;Jaloud v the Netherlands\u0026raquo; суддя Моток порівняла есей Камю про самовідчуження з відсутністю послідовності в судовій практиці Суду\u003ca href=\"#_ftn135\" name=\"_ftnref135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це цікаве й креативне порівняння, його практична користь не є очевидною. Посилання на сонет Емми Лазарус у справі \u0026laquo;De Souza Ribeiro v France\u0026raquo; також використовувалося з риторичною метою\u003ca href=\"#_ftn136\" name=\"_ftnref136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, зрозуміло, що судді використовують посилання на літературні й наукові джерела і у своїх окремих думках для різних цілей, і це часто залежить від особистості судді та її підходу до окремих думок. Безсумнівно, ці цілі можуть перетинатися; окрім того, деякі судді використовують наукові праці з багатьох причин, тоді як інші не використовують їх узагалі. Тому не можна виділити єдиний підхід суддів меншості до ролі та мети їхніх посилань на наукові праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eD.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМотиви цитування літературних і наукових джерел\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому підрозділі розглядаються мотиви цитування наукових праць більшістю та меншістю суддів ЄСПЛ. Для визначення типової мотивації звернення до наукових праць необхідні певні припущення. У цьому підрозділі розглядаються два аспекти. По-перше, він пояснює небажання більшості Суду цитувати наукові джерела для переконання, посилаючись на практику інших судів і трибуналів. Це коротке порівняння не є вичерпним, оскільки для такого дослідження потрібне окреме вивчення. По-друге, розглядається питання, чому деякі судді з меншості більш охоче використовують наукові й літературні джерела у своїх рішеннях. Окрім очевидних практичних причин, таких як те, що суддям із меншості не потрібно узгоджувати вибір джерел з іншими суддями і вони можуть дотримуватися власного стилю, існує припущення, що, програючи аргументи в Суді, судді меншості прагнуть переконати якомога ширшу аудиторію, використовуючи авторитет наукових джерел, що їхня думка, а не думка суддів більшості мала б переважити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначалося вище, більшість Суду зазвичай не цитує літературні й наукові джерела у своїх рішеннях. Якщо це й трапляється, то зазвичай лише кілька посилань, майже завжди в тих сферах, де Суд не може претендувати на беззаперечну експертність. Існує кілька причин, через які може бути вирішено не цитувати джерела, включно з тим, що цитування \u0026laquo;не є безкоштовним\u0026raquo;, тобто вимагає певних зусиль, і що потрібно досягти згоди не тільки щодо необхідності цитування, але й того, кого цитувати\u003ca href=\"#_ftn137\" name=\"_ftnref137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тому наукових джерел свідомо уникають. Однак такий підхід мало сприяє прозорості ухвалення рішень у Суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з причин, чому наукові джерела не цитуються більшістю, \u0026mdash; те, що ЄКПЛ не передбачає аналогічної директиви, як у статті 38 Статуту МС, яка прямо дозволяє посилатися на певні академічні джерела. Однак це не заважає Суду звертатися до широкого кола джерел для посилення своїх аргументів. Насправді Суд звертався до своєї юриспруденції, норм міжнародного права, норм рекомендаційного характеру та звітів різних організацій як засобів тлумачення ЄКПЛ\u003ca href=\"#_ftn138\" name=\"_ftnref138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча текст ЄКПЛ не дозволяє прямо посилатися на ці матеріали, він їх і не забороняє, і за тією ж логікою посилання на літературні й наукові джерела повинні розглядатися на тих самих засадах. Проте це не так. Матеріали, згадані вище, використовуються більшістю Суду значно частіше й ширше, ніж академічні джерела. Отже, відсутність явного регулювання, яке дозволяє посилатися на зовнішні джерела, не може саме собою пояснити обмежену кількість таких посилань у рішеннях більшості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодаткові пояснення рідкісного використання академічних джерел більшістю можна отримати з тих справ, де вони все ж таки були процитовані. Одна з проблем полягає в значенні і вагомості певного джерела. Відповідно до термінології, розробленої Генрі Смоллом\u003ca href=\"#_ftn139\" name=\"_ftnref139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й успішно застосованої Ліанн Боер\u003ca href=\"#_ftn140\" name=\"_ftnref140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у дослідженнях міжнародного права, посилання ЄСПЛ на наукову роботу означає перетворення процитованої роботи на \u0026laquo;символ концепції\u0026raquo;, що представляє консенсус більшості щодо певного питання. Понад те, цитування з боку більшості означає, що певне джерело підвищується від наукового до фактично правового джерела. Суд, можливо, неохоче надає таку \u0026laquo;владу\u0026raquo; науковим коментаторам. Це також може пояснити, чому Суд не посилається на конкретні наукові праці, що стосуються ЄКПЛ, але віддає перевагу джерелам, які обговорюють міжнародне або національне право. Як остаточний авторитет щодо ЄКПЛ, цитування Судом значно підвищить цінність конкретного джерела чи науковця, що працює в галузі права ЄКПЛ, набагато більше, ніж у сфері міжнародного права загалом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнші суди були менш обережні у використанні наукових авторитетів. Наприклад, дослідження Хельмерсена підтверджує, що Апеляційний орган Світової організації торгівлі регулярно цитував наукові праці, хоча це відбувалося все рідше\u003ca href=\"#_ftn141\" name=\"_ftnref141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно в міжнародному інвестиційному арбітражі Ріді та Шульц виявили, що посилання на наукові джерела такі ж поширені, як і цитування попередніх рішень та інших судових рішень, хоча останні починають переважати\u003ca href=\"#_ftn142\" name=\"_ftnref142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі дослідження загалом показують, що цитати зазвичай надаються на користь старих праць відомих авторів\u003ca href=\"#_ftn143\" name=\"_ftnref143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Як зазначалося вище, літературні й наукові джерела, які використовує ЄСПЛ, не є особливо давніми, і переважна частина з них були опубліковані у XXI столітті. Сам Суд ніколи не формулював свого підходу до цитування наукових праць, але правдоподібне пояснення можна знайти в унікальності як правозахисного судочинства, так і підходу Суду до юридичного тлумачення. ЄСПЛ рідко використовує \u0026laquo;оригіналістський\u0026raquo; підхід до тлумачення ЄКПЛ для встановлення історичного походження певного положення. Гарріс, О\u0026rsquo;Бойл і Ворбрік пояснили рідкісне використання підготовчих матеріалів Судом так:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;На практиці Суд, як і раніше Комісія, лише зрідка використовує матеріали обговорень при підготовці тексту Конвенції (travaux preparatoires). Частково це пояснюється тим, що ці матеріали не завжди є корисними, а частково через те, що акцент робиться на динамічне і зазвичай телеологічне тлумачення Конвенції, яке, де це доцільно, зосереджується на сучасних європейських стандартах, а не на конкретних намірах держав-розробників\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn144\" name=\"_ftnref144\"\u003e[144]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, важкі справи, які розглядає ЄСПЛ, часто породжуються сучасними викликами, які неможливо розв\u0026rsquo;язати, посилаючись на давні й усталені наукові джерела. Можливо, саме це робить менш привабливим для Суду цитування старих наукових праць через їхню обмежену цінність, тоді як небажання Суду перетворювати наукові праці на \u0026laquo;символи концепції\u0026raquo; може пояснити його неохоту цитувати новіші й актуальніші праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, Суд має дуже вузьке вікно можливостей для звернення до наукових праць. Використання наукових джерел суддями в їхніх окремих думках може потенційно вплинути на підхід при ухваленні рішень більшістю Суду із часом, і, можливо, використання ними літературних і наукових джерел збільшиться. Суд має обмежені можливості контролювати зміст окремих думок, і здається, що деякі судді охоче звертаються до широкого кола додаткової літератури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо змушує окремого суддю цитувати наукові джерела у своїх рішеннях? Одна гіпотеза полягає в тому, що частота посилань на наукові праці окремими суддями пов\u0026rsquo;язана з підходом їхньої національної правової системи до таких джерел. Цей аргумент можна доповнити посиланням на конкретну освітню й професійну підготовку суддів із високою кількістю цитувань наукових джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТвердження, що країна походження судді може визначити його схильність до цитування наукових джерел, \u0026mdash; складне. Деякі національні суди взагалі не використовують наукові праці у своїх рішеннях, тоді як інші вдаються до них більше чи менше. Вага посилань також суттєво різниться. У Німеччині, наприклад, посилання на національні наукові праці мають велику переконливу силу\u003ca href=\"#_ftn145\" name=\"_ftnref145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, хоча жоден із суддів ЄСПЛ, обраних від Німеччини, не відомий великою кількістю посилань на наукові праці. У судах багатьох східноєвропейських держав наукові коментарі майже ніколи не цитуються\u003ca href=\"#_ftn146\" name=\"_ftnref146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e; проте щонайменше троє суддів із топ-10 (на рисунку 3) походять зі Східної Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама пропозиція, що схильність до цитування залежить від країни походження судді, проблематична, оскільки традиції можуть варіювати навіть у межах судової системи однієї держави. У межах однієї і тієї ж системи можуть існувати відмінності між нижчими й конституційними судами, наприклад через більш академічний склад суддів\u003ca href=\"#_ftn147\" name=\"_ftnref147\"\u003e[147]\u003c/a\u003e. Інші дослідження стверджують, що \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо звичайні суди не звертаються до літератури, конституційні суди робитимуть те ж саме\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn148\" name=\"_ftnref148\"\u003e[148]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Щодо США було висунуто думку\u003ca href=\"#_ftn149\" name=\"_ftnref149\"\u003e[149]\u003c/a\u003e, що \u003cem\u003e\u0026laquo;роль юридичної науки та її потенційна корисність є більшою для судів останньої інстанції\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn150\" name=\"_ftnref150\"\u003e[150]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eОднак збільшення кількості посилань на літературні й наукові джерела може бути пов\u0026rsquo;язане лише з певними суддями, які частіше за інших схильні до цитування. Так, Шварц і Петербрідж повідомляють про зростання кількості посилань на наукові джерела у Федеральних окружних судах США із часом\u003ca href=\"#_ftn151\" name=\"_ftnref151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але приписують це зростання лише невеликій групі суддів\u003ca href=\"#_ftn152\" name=\"_ftnref152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e і вказують на те, що щедре цитування негативно корелює із зайнятістю Суду\u003ca href=\"#_ftn153\" name=\"_ftnref153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e й політичною консервативністю суддів\u003ca href=\"#_ftn154\" name=\"_ftnref154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Можна також помітити, що лише кілька суддів ЄСПЛ відповідає за три чверті всіх цитувань суддів меншості. Хоча дані, на яких ґрунтується це дослідження, дещо обмежені, здається, що схильність до цитування наукових праць не можна пояснити лише походженням, освітою чи професійним досвідом окремих суддів\u003ca href=\"#_ftn155\" name=\"_ftnref155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша мотивація для цитування наукових джерел може полягати в тому, що судді меншості вважають, що це зробить їхні аргументи більш переконливими для різних аудиторій, до яких звертається Суд. Цю гіпотезу розглядали в юридичній науці. Наприклад, спираючись на критичну традицію розгляду міжнародного права як практики аргументації\u003ca href=\"#_ftn156\" name=\"_ftnref156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, Венцке досліджує поняття семантичної влади \u003cem\u003eяк \u0026laquo;особливу форму влади... що зазвичай підтримується соціальними очікуваннями \u0026mdash; очікуваннями, що певний суб\u0026rsquo;єкт принаймні посилатиметься на певне твердження і обґрунтує його в міжнародному правовому дискурсі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn157\" name=\"_ftnref157\"\u003e[157]\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e Для більшості міжнародних судів така претензія на семантичну владу зазвичай підтримується самопосиланням (наприклад, посиланням на власний прецедент судді), однак інші форми використання джерел права також можуть бути важливими: як продовжує Венцке, \u003cem\u003e\u0026laquo;семантична влада суб\u0026rsquo;єкта може бути найефективнішою, якщо він представляє себе не як гравець, а як виконавець інших авторитетів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn158\" name=\"_ftnref158\"\u003e[158]\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eЗ огляду на це зрозуміло, що судді у своїх окремих думках мають потенціал впливати не лише на розвиток права, але й ширше \u0026mdash; на дискурс про нього. У контексті використання літературних і наукових джерел це може означати різноманітні стратегії посилання на відповідні авторитетні джерела залежно від аудиторії, і тому меншість часто пише свої окремі думки, орієнтуючись на одну чи кілька цільових аудиторій\u003ca href=\"#_ftn159\" name=\"_ftnref159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаше емпіричне дослідження підтверджує, що принаймні деякі судді меншості можуть враховувати конкретні аудиторії, коли використовують наукові джерела у своїх окремих думках. По-перше, це припущення можна підтвердити тим фактом, що судді меншості часто використовують джерела, опубліковані мовою держави-відповідача. Звичайно, літературні й наукові джерела, написані мовою держави-відповідача, можуть бути найбільш релевантними в багатьох справах, але це також може символізувати обізнаність судді чи суддів меншості у відповідному питанні. По-друге, різноманітність видів наукових праць, від художньої літератури до енциклопедій, можливо, спрямована на демонстрацію того, що судді меншості або принаймні деякі з них прагнуть звертатися до різних груп і демонструвати своє розуміння місцевої культури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдея аудиторій судових рішень не є новою й обговорювалася в різних контекстах. Стосовно Верховного суду США зазначалося, що \u003cem\u003e\u0026laquo;судді працюють із (або обходять) свої(ми) аудиторії(ями), щоб досягти своїх ширших цілей\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn160\" name=\"_ftnref160\"\u003e[160]\u003c/a\u003e,\u003c/em\u003e що означає, що конкретна форма судового аргументування може змінюватися залежно від аудиторії, до якої звертаються судді\u003ca href=\"#_ftn161\" name=\"_ftnref161\"\u003e[161]\u003c/a\u003e. Оскільки судді меншості не змогли переконати своїх колег у конкретній справі, вони можуть вдаватися до використання авторитетних джерел, щоб переконати інші аудиторії, які можуть підтримати їхню точку зору в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе ширше використання літературних і наукових джерел може бути спрямоване на кілька ключових аудиторій, які можуть перетинатися. До цих аудиторій насамперед належать інші судді ЄСПЛ (які не були в колегії в конкретній справі) та адвокати, які виступають перед ним. Окремі думки в ЄСПЛ та інших судах існують тому, що один або група суддів не змогли переконати своїх колег у перевазі їхнього тлумачення ЄКПЛ і вони хочуть забезпечити подальшу критику та обговорення\u003ca href=\"#_ftn162\" name=\"_ftnref162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Важливість озвучення цих різних тлумачень полягає в тому, щоб потенційно вплинути на Суд у майбутніх справах, і посилання на наукові праці можуть підтримати їхній аргумент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДруга ключова аудиторія \u0026mdash; це національні судді. Вважається, що національні судді є найближчими союзниками ЄСПЛ на національному рівні, і тому прийняття ними конкретної позиції Суду забезпечує повне впровадження ЄКПЛ на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn163\" name=\"_ftnref163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Саме тому деякі судді використовують велику кількість джерел, які будуть знайомі суддям і юристам у державі-відповідачі. Це також може демонструвати розуміння суддею меншості правового контексту в цій державі. Можна стверджувати, що до цієї аудиторії належать також національні уряди, і включення посилань на наукові праці, особливо національні, \u0026mdash; потужний інструмент для підвищення переконливості окремої думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТретя аудиторія \u0026mdash; це юридична спільнота загалом, у тому числі академічні юристи та коментатори Суду. Для цієї аудиторії посилання на наукові праці \u0026mdash; не тільки невіддільний елемент наукового письма, що запрошує їх підтримати позицію меншості, але й спосіб суддів взаємодіяти з роботами вчених і, можливо, закликати їх виконувати свою функцію \u0026laquo;нагляду\u0026raquo; за діяльністю Суду\u003ca href=\"#_ftn164\" name=\"_ftnref164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Це особливо важливо в контексті тих окремих думок, які критикують регресивні зміни, і які Гельфер і Воетен влучно назвали \u0026laquo;дисидентами проти відкату\u0026raquo;, що, імовірно, спираються на коментарі, які підтримують їхнє твердження про те, що рішення Суду є регресивним\u003ca href=\"#_ftn165\" name=\"_ftnref165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстання ключова аудиторія \u0026mdash; це широка громадськість. Посилання на літературу, особливо з риторичними цілями, можуть свідчити про те, що судді прагнуть продемонструвати свою обізнаність із загальним культурним контекстом європейського суспільства. Деякі судді можуть включати літературні посилання, щоб показати, що вони не чужі люди: вони читають ті самі книги й сонети, і їм можна довіряти розв\u0026rsquo;язання найскладніших справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці аудиторії важливі і для більшості, вони більш значущі для суддів меншості принаймні з двох причин. По-перше, рішення Суду \u0026mdash; юридично обов\u0026rsquo;язкові відповідно до статті 46 ЄКПЛ, і тому судді більшості не вважають за потрібне використовувати всі інструменти переконання, адже їхнє письмове рішення стає законом незалежно від цього. По-друге, на практиці важко змінити консервативні традиції складання текстів рішень більшості. Хоча певні переваги переконливої аргументації існують, Суд не вважає їх достатніми для зміни усталеного підходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа завершення, більшість Суду посилається на наукові праці лише тоді, коли це необхідно для пояснення фактів або правових питань поза їхньою основною компетенцією, імовірно, щоб уникнути фактичного піднесення юридичної науки до статусу джерела права ЄКПЛ або труднощів у погодженні конкретних авторитетів, на які варто посилатися. Для більшості потенційні недоліки цитування наукових джерел перевищують можливі переваги. Судді меншості мають менше обмежень у використанні літературних і наукових джерел та, імовірно, більше стурбовані переконанням ширшої аудиторії, що призводить до набагато ширшого використання юридичної науки в окремих думках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eVI.\u0026nbsp;ВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя стаття проливає світло на використання літературних і наукових джерел у судочинстві ЄСПЛ, здебільшого недостатньо досліджене, особливо порівняно з іншими джерелами й матеріалами, з якими взаємодіє Суд. Основою дослідження слугує теза, що цитування юридичних авторитетів має важливе значення і заслуговує на увагу. Посилання на наукові праці впливають на Суд, його суддів і читачів настільки, наскільки вони використовуються для обґрунтування аргументів, викладених у рішеннях й окремих думках, доданих до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час першого великомасштабного емпіричного аналізу рішень Великої палати й окремих думок встановлено, що хоча загальний рівень використання наукових праць у справах ЄСПЛ відносно низький, він аж ніяк не незначний. Суд використовує широкий спектр наукових джерел. Попри це, немає чіткої й однорідної стратегії звернення до наукових праць у судовій практиці ЄСПЛ, що ще більш помітно в окремих думках суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність чіткої стратегії необов\u0026rsquo;язково є проблематичною. Вона, однак, порушує додаткові питання про використання наукових праць і їхнє значення в процесі розв\u0026rsquo;язання справ про права людини Судом. Це дослідження пролило світло на деякі випадки використання, такі як встановлення фактів, тлумачення національного й міжнародного права, надання контексту й додаткових матеріалів для подальшого розгляду певного питання, надання ілюстративних прикладів і використання для риторичних цілей. Однак, як зазначалося на початку, аналіз базувався лише на випадках використання наукових джерел, що були явними і відчутними. Широкий спектр літературних і наукових джерел, на які посилаються судді, і різноманітність їх використання свідчать про те, що результати цього дослідження, якими б всеосяжними не були, можуть бути лише частиною загальної картини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, ця стаття стала першим емпірично обґрунтованим дослідженням масштабів і природи цього явища, заклавши основу для подальших досліджень, які сприятимуть глибшому розумінню взаємозв\u0026rsquo;язку між судочинством у сфері прав людини й науковими дослідженнями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОДЯКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори висловлюють подяку своїм науковим асистентам \u0026mdash; Чандані Триведі, Евану Ентоні, Ваджіху Джаруді, Демі-Лі Франклін, Бену Робінсону і Вероніці Сун за їхню чудову допомогу в цьому проєкті. Вони також вдячні Філіппо Фонтанеллі, Васілісу Цевелекосу, Крешимиру Камберу й Сондре Торп Гельмерсену за їхні цінні коментарі до ранніх версій цієї статті. Стаття також виграла від ретельних і детальних коментарів двох анонімних рецензентів. Усі помилки залишаються відповідальністю авторів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The expression \u0026lsquo;authorities\u0026rsquo; is used here without implying that every citation of a scholarly work would necessarily be and share the features of an \u0026lsquo;argument from authority\u0026rsquo; in argumentation theory. On this latter notion, see Walton, D, Appeal to Expert Opinion: Arguments from Authority (Pennsylvania State University Press 1997) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Appeal+to+Expert+Opinion%3A+Arguments+from+Authority\u0026amp;author=Walton+D\u0026amp;publication+year=1997\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In particular, it is not considered here whether individual opinions of Judges of an international court may themselves amount to scholarship, which has been discussed elsewhere in the literature. On this point, see, eg, Helmersen, ST, \u0026lsquo;Scholarly\u0026mdash;Judicial Dialogue in International Law\u0026rsquo; (2017) 16 LPICT 464 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Scholarly%E2%80%93Judicial+Dialogue+in+International+Law\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=LPICT\u0026amp;volume=16\"\u003eGoogle Sch\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDubsk\u0026aacute; and Krejzov\u0026aacute; v the Czech Republic\u003c/em\u003e App Nos 28859/11 and 28473/12 (ECtHR, 11 December 2014) para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 57592/08 (ECtHR, 17 January 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e App No 21830/93 (ECtHR, 22 April 1997) para 38.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e [GC] App No 18114/02 (ECtHR, 18 October 2006) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eLautsi v Italy\u003c/em\u003e App No 30814/06 (ECtHR, 3 November 2009) Concurring Opinion of Judge Bonello, para 4.1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The term \u0026lsquo;minority Judges\u0026rsquo; is used as a composite term, including Judges who voted against the outcome of the judgments and who submitted their dissenting opinion, as well as those who voted with the majority but submitted their concurring opinion. When the judgment of the majority is referred to, this specifically means the part of the judgment excluding the opinions of the minority Judges. When the judgment of the Court is referred to, this indicates the judgment in its entirety.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Crawford, J, Brownlie\u0026rsquo;s Principles of Public International Law (8th edn, OUP2012) 42 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/he/9780199699698.001.0001\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Brownlie's+Principles+of+Public+International+Law\u0026amp;author=Crawford+J\u0026amp;publication+year=2012\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Shaw, MN, International Law (CUP 2017) 83 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781316979815\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Law\u0026amp;author=Shaw+MN\u0026amp;publication+year=2017\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Statute of the International Court of Justice (adopted 24 October 1945, entered into force 24 October 1945), annexed to the Charter of the United Nations (1945) art 38(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Rosenne, S, The Law and Practice of the International Court, 1920\u0026ndash;2005(Martinus Nijhoff Publishers 2005) 1550\u0026ndash;1 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Law+and+Practice+of+the+International+Court%2C+1920%E2%80%932005\u0026amp;author=Rosenne+S\u0026amp;publication+year=2005\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Jennings, RY, \u0026lsquo;The Progressive Development of International Law and Its Codification\u0026rsquo; (1947) 24 BYIL 301, 308 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Progressive+Development+of+International+Law+and+Its+Codification\u0026amp;author=Jennings+RY\u0026amp;publication+year=1947\u0026amp;journal=BYIL\u0026amp;volume=24\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (\u0026lsquo;the International Court of Justice is required, as a subsidiary means for the ascertainment of the law, to consult the writings of the most eminent publicists\u0026rsquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, The Application of Teachings by the International Court of Justice (CUP 2021) 24\u0026ndash;5 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/9781108933520\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Application+of+Teachings+by+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2021\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen, ST, \u0026lsquo;Finding \u0026ldquo;the Most Highly Qualified Publicists\u0026rdquo;: Lessons from the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 30 EJIL 509 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chz031\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Finding+%E2%80%9Cthe+Most+Highly+Qualified+Publicists%E2%80%9D%3A+Lessons+from+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Helmersen+ST\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=30\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchz031\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Helmersen ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, as amended by Protocols Nos 11 and 14 (ECHR) (adopted 4 November 1950, entered into force 3 September 1953) ETS 5, art 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou, K, \u0026lsquo;What is Law for the European Court of Human Rights?\u0026rsquo; (2018) 49 GeoJIntlL 89 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=What+is+Law+for+the+European+Court+of+Human+Rights%3F\u0026amp;author=Dzehtsiarou+K\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=GeoJIntlL\u0026amp;volume=49\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Romano, CPR, \u0026lsquo;Deciphering the Grammar of the International Jurisprudential Dialogue\u0026rsquo; (2008) 41 NYUJIntlLaw\u0026amp;Pol 755 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Deciphering+the+Grammar+of+the+International+Jurisprudential+Dialogue\u0026amp;author=Romano+CPR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=NYUJIntlLaw%26Pol\u0026amp;volume=41\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Voeten, E, \u0026lsquo;Borrowing and Nonborrowing Among International Courts\u0026rsquo; (2010) 39 JLS 547 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Borrowing+and+Nonborrowing+Among+International+Courts\u0026amp;author=Voeten+E\u0026amp;publication+year=2010\u0026amp;journal=JLS\u0026amp;volume=39\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garciandia, R, \u0026lsquo;State Responsibility and Positive Obligations in the European Court of Human Rights: The Contribution of the ICJ in Advancing Towards More Judicial Integration\u0026rsquo; (2020) 33 LJIL177 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000591\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=State+Responsibility+and+Positive+Obligations+in+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+The+Contribution+of+the+ICJ+in+Advancing+Towards+More+Judicial+Integration\u0026amp;author=Garciandia+R\u0026amp;publication+year=2020\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=33\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000591\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See K Dzehtsiarou and A Schwartz, \u0026lsquo;Electing Team Strasbourg: Professional Diversity on the European Court of Human Rights and Why It Matters\u0026rsquo; (2020) 21(4) GermanLJ 621. See also, S Touz\u0026eacute;, \u0026lsquo;Propos introductifs\u0026rsquo; in S Touz\u0026eacute; (ed), \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine: Actes du colloque des 10 et 11 mai 2012: Palais des droits de l\u0026rsquo;homme, Strasbourg\u003c/em\u003e (Editions A. Pedone 2013) 25: \u0026lsquo;A ce titre, il est possible de constater, en prenant connaissance des \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e pr\u0026eacute;sent\u0026eacute;s par les juges que leur production scientifique peut \u0026ecirc;tre ant\u0026eacute;rieure \u0026agrave; leur \u0026eacute;lection (permettant de la sorte de valider \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e le crit\u0026egrave;re de la comp\u0026eacute;tence disciplinaire du candidat) et peut porter sur le droit de la Convention. Ainsi, la tr\u0026egrave;s grande majorit\u0026eacute; des juges, en activit\u0026eacute; ou non, ont d\u0026eacute;velopp\u0026eacute;, avant leur \u0026eacute;lection, une production scientifique parfois dense (surtout lorsque le juge \u0026eacute;tait universitaire ou exer\u0026ccedil;ait ces activit\u0026eacute;s acad\u0026eacute;miques) qui s\u0026rsquo;est poursuivie, pour certains, apr\u0026egrave;s.\u0026rsquo; (\u0026lsquo;In this respect, it can be seen from the \u003cem\u003ecurriculum vitae\u003c/em\u003e submitted by the judges that their scientific output may be prior to their election (thus allowing the criterion of the candidate\u0026rsquo;s disciplinary competence to be validated \u003cem\u003ea priori\u003c/em\u003e and may relate to Convention law. Thus, the vast majority of judges, whether active or not, have developed a sometimes dense scientific output before their election (especially when the judge was an academic or engaged in other academic activities) which continued, for some, after their election.\u0026rsquo;) (authors\u0026rsquo; translation).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Touz\u0026eacute;, \u003cem\u003eLa Cour europ\u0026eacute;enne des droits de l\u0026rsquo;homme et la doctrine\u003c/em\u003e, ibid.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e C-L Popescu, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des r\u0026eacute;querants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Szymczak, \u0026lsquo;La place de la doctrine dans les argumentaires des tiers intervenants\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 67.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Kovler, \u0026lsquo;La doctrine dans les d\u0026eacute;lib\u0026eacute;rations (\u0026eacute;l\u0026eacute;ments de r\u0026eacute;flexion)\u0026rsquo; in Touz\u0026eacute; ibid 105.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e JH Merryman, \u0026lsquo;The Authority of Authority: What the California Supreme Court Cited in 1950\u0026rsquo; (1953) 6 StanLRev 613, 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn23\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 613.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e RA Posner, \u0026lsquo;An Economic Analysis of the Use of Citations in the Law\u0026rsquo; (2000) 2 ALER 381, 383.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Commenting on the ICJ, Pellet writes that \u0026lsquo;[t]he literature on doctrine in international law is inversely proportional to the use made of it in the Court\u0026rsquo;s decisions\u0026mdash;a means for scholars to take their revenge: they speak for themselves since the judges do not speak of them\u0026rsquo;. See A Pellet, \u0026lsquo;Article 38\u0026rsquo; in A Zimmermann et al (eds), \u003cem\u003eThe Statute of the International Court of Justice: A Commentary\u003c/em\u003e (OUP 2012). Yet former ICJ Judges have provided less sensational explanations for the phenomenon, justifying the practice by reference to the need \u0026lsquo;to avoid invidious distinctions between publicists cited and publicists not cited\u0026rsquo;: see RY Jennings, \u0026lsquo;The Judiciary, International and National, and the Development of International Law\u0026rsquo; (1996) 45 ICLQ 1, 9. Moreover, insiders have often gone on record to say that the final text of the judgment does not provide conclusive evidence of the process by which the decision was arrived at. See, inter alia, M Bedjaoui, \u0026lsquo;The Manufacture of Judgments at the International Court of Justice\u0026rsquo; (1991) 3 PaceYBIntlL 29; H Thirlway, \u0026lsquo;The Drafting of ICJ Decisions: Some Personal Recollections and Observations\u0026rsquo; (2006) 5 ChineseJIL 15; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (2022) 33 EJIL 527; J Pauwelyn and K Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;? The Role of the Secretariat in WTO Dispute Settlement\u0026rsquo; (2022) 116 AJIL 5\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Court sits in 4 formations depending on the complexity of the case: Single Judge, Committee of 3 Judges, Chamber of 7 Judges and Grand Chamber of 17 Ju\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For more information on deliberating and drafting judgments at the ECtHR, see H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Deliberation and Drafting: European Court of Human Rights (ECtHR)\u0026rsquo; in R Wolfrum (ed), \u003cem\u003eMax Planck Encyclopaedia of International Procedural Law\u003c/em\u003e (OUP 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref29\" name=\"_ftn29\"\u003e\u003cspan\u003e[29]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Pursuant to Rule 24 of the Rules of Court, the Panel consists of the President of the Court, two Presidents of Sections designated by rotation, and two Judges designated by rotation from among the Judges elected by the remaining. Sections are to serve on the panel for a period of six months.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref30\" name=\"_ftn30\"\u003e\u003cspan\u003e[30]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECtHR, \u0026lsquo;Practice Followed by The Panel of The Grand Chamber When Deciding on Requests for Referral Under Article 43 of the Convention\u0026rsquo; (ECtHR, 2 June 2021) 4\u0026ndash;5 \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_GC_ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026gt;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref31\" name=\"_ftn31\"\u003e\u003cspan\u003e[31]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In accordance with Rule 80 of the Rules of Court, the party can request a revision of a judgment if a decisive fact is discovered after the delivery of the judgment. This is, however, a rare case. See, eg, \u003cem\u003eIreland v the United Kingdom (Revision)\u003c/em\u003e App No 5310/71 (ECtHR, 20 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref32\" name=\"_ftn32\"\u003e\u003cspan\u003e[32]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Although the criteria are positioned as formal, they require a good deal of decision-making in their application. See A Tickell, \u0026lsquo;Dismantling the Iron-Cage: The Discursive Persistence and Legal Failure of a \u0026ldquo;Bureaucratic Rational\u0026rdquo; Construction of the Admissibility Decision-Making of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2011) 12 GermanLJ 1786; F de Londras and K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eGreat Debates on the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(Palgrave 2018) 61\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref33\" name=\"_ftn33\"\u003e\u003cspan\u003e[33]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Grand Chamber delivered only 27 admissibility decisions between 2020 and 2022. In the majority of cases, the Grand Chamber looks at the admissibility and merits in one unified judgment.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref34\" name=\"_ftn34\"\u003e\u003cspan\u003e[34]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eBanković and others v Belgium and Others\u003c/em\u003e [GC] App No 52207/99 (ECtHR, 12 December 2001) para 59.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref35\" name=\"_ftn35\"\u003e\u003cspan\u003e[35]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e eg, the Grand Chamber first delivered a decision in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 6 July 2005), which was followed by the judgment in \u003cem\u003eStec and others v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 65731/01 and 65900/01 (ECtHR, 12 April 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref36\" name=\"_ftn36\"\u003e\u003cspan\u003e[36]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eAdvisory Opinion Concerning the Use of the \u0026lsquo;Blanket Reference\u0026rsquo; or \u0026lsquo;Legislation by Reference\u0026rsquo; Technique in the Definition of an Offence and the Standards of Comparison Between the Criminal Law in Force at the Time of the Commission of the Offence and the Amended Criminal Law\u003c/em\u003e [GC] Request No P16-2019-001 (ECtHR, 29 May 2020) Concurring Opinion of Judge Sarvarian, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref37\" name=\"_ftn37\"\u003e\u003cspan\u003e[37]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The ECtHR had only delivered two such opinions before the end of the period under analysis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref38\" name=\"_ftn38\"\u003e\u003cspan\u003e[38]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 45. Rule 74(2) of the Rules of Court states that any Judge who has taken part in the consideration of the case by a Chamber or by the Grand Chamber is entitled to annex to the judgment either a separate opinion, concurring with or dissenting from that judgment, or a bare statement of dissen\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref39\" name=\"_ftn39\"\u003e\u003cspan\u003e[39]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RCA White and IK Boussiakou, \u0026lsquo;Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2009) 9 HRLRev 37; E Voeten, \u0026lsquo;The Impartiality of International Judges: Evidence from the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2008) 102 APSR 417; FJ Bruinsma and M De Blois, \u0026lsquo;Rules of Law from Westport to Wladiwostok. Separate Opinions in the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (1997) 15(2) NQHR 175.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref40\" name=\"_ftn40\"\u003e\u003cspan\u003e[40]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Compare this with the findings of Pauwelyn and Pelc in the World Trade Organization context: Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;WTO Rulings and the Veil of Anonymity\u0026rsquo; (n 26); Pauwelyn and Pelc, \u0026lsquo;Who Guards the \u0026ldquo;Guardians of the System\u0026rdquo;?\u0026rsquo; (n 26). For a reflection on the importance of this contribution, see T Soave, \u0026lsquo;The Politics of Invisibility: Why Are International Judicial Bureaucrats Obscured from View?\u0026rsquo; in F Baetens (ed), \u003cem\u003eLegitimacy of Unseen Actors in International Adjudication\u003c/em\u003e (CUP 2019).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref41\" name=\"_ftn41\"\u003e\u003cspan\u003e[41]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ECHR (n 15) art 46. For similar conclusions in the ICJ context, see Thirlway (n 26) 27: \u0026lsquo;So far as possible, the language used should be timeless, neither too archaic nor too \u0026ldquo;modern\u0026rdquo;.\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref42\" name=\"_ftn42\"\u003e\u003cspan\u003e[42]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Stone Sweet, W Sandholtz and M Andenas, \u0026lsquo;Dissenting Opinions and Rights Protection in the European Court: A Reply to Laurence Helfer and Erik Voeten\u0026rsquo; (2021) 32 EJIL 897, 904; L Helfer and E Voeten, \u0026lsquo;Walking Back Human Rights to Europe?\u0026rsquo; (2020) 31 EJIL 797.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref43\" name=\"_ftn43\"\u003e\u003cspan\u003e[43]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The work was undertaken by Chandani Trivedi, Ewan Anthony, Wajih Jaroudi and Ben Robinson, to whom the authors are extremely grateful.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref44\" name=\"_ftn44\"\u003e\u003cspan\u003e[44]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HUDOC is the comprehensive case-law database of the ECtHR \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng\"\u003ehttps://hudoc.ech\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref45\" name=\"_ftn45\"\u003e\u003cspan\u003e[45]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Boolean data type is commonly defined as data that can have only two possible values, namely \u0026lsquo;true\u0026rsquo; and \u0026lsquo;false\u0026rsquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref46\" name=\"_ftn46\"\u003e\u003cspan\u003e[46]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e It must be noted here that a single judgment can be accompanied by multiple separate opinions, but even with this in mind the approach is quite clear.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref47\" name=\"_ftn47\"\u003e\u003cspan\u003e[47]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e [GC] App Nos 1828/06 and two others (ECtHR, 28 June 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref48\" name=\"_ftn48\"\u003e\u003cspan\u003e[48]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e [GC] App Nos 10211/12 and 27505/14 (ECtHR, 4 December 2018)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref49\" name=\"_ftn49\"\u003e\u003cspan\u003e[49]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e More precisely, 19.69 per cent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref50\" name=\"_ftn50\"\u003e\u003cspan\u003e[50]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e [GC] App No 54810/00 (ECtHR, 11 July 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref51\" name=\"_ftn51\"\u003e\u003cspan\u003e[51]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e [GC] App No 38263/08 (ECtHR, 21 January 2021).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref52\" name=\"_ftn52\"\u003e\u003cspan\u003e[52]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 51357/07 (ECtHR, 15 March 2018).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref53\" name=\"_ftn53\"\u003e\u003cspan\u003e[53]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The authors are cognisant of the fact that in some cases the first-named Judge is not the leading author but the longest-serving Judge on the bench; however, this simplification had to be accepted as it is often difficult to discern who the main contributor to the separate opinion was.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref54\" name=\"_ftn54\"\u003e\u003cspan\u003e[54]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e For example, Judge Dedov was only involved in opinions citing scholarship in four cases: \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 20261/12 (ECtHR, 23 June 2016); \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e [GC] App No 56030/07 (ECtHR, 12 June 2014); \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48); \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref55\" name=\"_ftn55\"\u003e\u003cspan\u003e[55]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13) 160.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref56\" name=\"_ftn56\"\u003e\u003cspan\u003e[56]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helmersen (n 13); Helmersen (n 14); N Ridi and T Schultz, \u0026lsquo;Empirically Mapping Investment Arbitration Scholarship: Networks, Authorities, and the Research Front\u0026rsquo; in K Fach G\u0026oacute;mez (ed), \u003cem\u003ePrivate Actors in International Investment Law \u003c/em\u003e(Springer International Publishing 2021) 229\u0026ndash;30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref57\" name=\"_ftn57\"\u003e\u003cspan\u003e[57]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See E Benvenisti, \u003cem\u003eThe International Law of Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2012); Y Arai-Takahashi, \u003cem\u003eThe Law of Occupation: Continuity and Change of International Humanitarian Law, and its Interaction with International Human Rights Law\u003c/em\u003e (Brill Nijhoff 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref58\" name=\"_ftn58\"\u003e\u003cspan\u003e[58]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J-N Zhou et al, \u0026lsquo;A Sex Difference in the Human Brain and Its Relation to Transsexuality\u0026rsquo; (1995) 378 Nature 68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref59\" name=\"_ftn59\"\u003e\u003cspan\u003e[59]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, H Lauterpacht, \u0026lsquo;Restrictive Interpretation and Effectiveness in the Interpretation of Treaties\u0026rsquo; (1949) BYIL 48.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref60\" name=\"_ftn60\"\u003e\u003cspan\u003e[60]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See eg, ME Villiger, \u003cem\u003eCommentary on the 1969 Vienna Convention on the Law of Treaties\u003c/em\u003e (Brill 2009) 425\u0026ndash;6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref61\" name=\"_ftn61\"\u003e\u003cspan\u003e[61]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eLaw of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (various editions, OUP).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref62\" name=\"_ftn62\"\u003e\u003cspan\u003e[62]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e D Rietiker, \u0026lsquo;The Principle of \u0026ldquo;Effectiveness\u0026rdquo; in the Recent Jurisprudence of the European Court of Human Rights: Its Different Dimensions and its Consistency with Public International Law \u0026mdash; No Need for the Concept of Treaty \u003cem\u003eSui Generis\u003c/em\u003e\u0026rsquo; (2010) 79 NordicJIL 245.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref63\" name=\"_ftn63\"\u003e\u003cspan\u003e[63]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e GA Serghides, \u0026lsquo;The Principle of Effectiveness as Used in Interpreting, Applying and Implementing the European Convention on Human Rights (Its Nature, Mechanism and Significance)\u0026rsquo; in I Motoc, P Pinto de Albuquerque and K Wojtyczek (eds), \u003cem\u003eNew Developments in Constitutional Law \u0026mdash; Essays in Honour of Andr\u0026aacute;s Saj\u0026oacute;\u003c/em\u003e (Eleven International Publishing 2018) 389 \u003cem\u003eet seq.\u003c/em\u003e Cited in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51); \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 80982/12 (ECtHR, 15 October 2020); \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 60561/14 (ECtHR, 25 June 2020)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref64\" name=\"_ftn64\"\u003e\u003cspan\u003e[64]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e BM Zupančič, \u0026lsquo;The Crown and the Criminal: The Privilege Against Self-Incrimination \u0026mdash; Towards the General Principles of Criminal Procedure\u0026rsquo; (1996) 5 NottinghamLJ 32, cited in \u003cem\u003eFitt v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 29777/96 (ECtHR, 16 February 2000); and \u003cem\u003eJasper v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 27052/95 (ECtHR, 16 February 2000); BM Zupančič, \u0026lsquo;Adjudication and the Rule of Law\u0026rsquo; (2003) 5 EJLR 23, cited in \u003cem\u003eRoche v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 32555/96 (ECtHR, 19 October 2005).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref65\" name=\"_ftn65\"\u003e\u003cspan\u003e[65]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eLoizidou v Turkey\u003c/em\u003e (preliminary objections) [GC] App No 1531/89 (ECtHR, 23 March 1995) para 57.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref66\" name=\"_ftn66\"\u003e\u003cspan\u003e[66]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eX, Y and Z v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 5) para 39.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref67\" name=\"_ftn67\"\u003e\u003cspan\u003e[67]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGorzelik and others v Poland\u003c/em\u003e [GC] App No 44158/98 (ECtHR, 17 February 2004) para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref68\" name=\"_ftn68\"\u003e\u003cspan\u003e[68]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e [GC] App No 40167/06 (ECtHR, 16 June 2015) para 94.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref69\" name=\"_ftn69\"\u003e\u003cspan\u003e[69]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Benvenisti (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref70\" name=\"_ftn70\"\u003e\u003cspan\u003e[70]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Arai-Takahashi (n 57).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref71\" name=\"_ftn71\"\u003e\u003cspan\u003e[71]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Y Dinstein, \u003cem\u003eThe International Law of Belligerent Occupation\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(CUP 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref72\" name=\"_ftn72\"\u003e\u003cspan\u003e[72]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Roberts, \u0026lsquo;Transformative Military Occupation: Applying the Laws of War and Human Rights\u0026rsquo; (2006) 100 AJIL 580.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref73\" name=\"_ftn73\"\u003e\u003cspan\u003e[73]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eChiragov and others v Armenia\u003c/em\u003e [GC] App No 13216/05 (ECtHR, 16 June 2015) para 9\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref74\" name=\"_ftn74\"\u003e\u003cspan\u003e[74]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) para 195.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref75\" name=\"_ftn75\"\u003e\u003cspan\u003e[75]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSargsyan v Azerbaijan\u003c/em\u003e (n 68) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 27.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref76\" name=\"_ftn76\"\u003e\u003cspan\u003e[76]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eReinhardt and Slimane-Ka\u0026iuml;d v France\u003c/em\u003e App Nos 23043/93 and others (ECtHR, 31 March 1998) para 75.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref77\" name=\"_ftn77\"\u003e\u003cspan\u003e[77]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJalloh v Germany\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 50) para 40.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref78\" name=\"_ftn78\"\u003e\u003cspan\u003e[78]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBladet Troms\u0026oslash; and Stensaas v Norway\u003c/em\u003e [GC] App No 21980/93 (ECtHR, 20 May 1999) para 44.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref79\" name=\"_ftn79\"\u003e\u003cspan\u003e[79]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges usually follow the same style the Court uses for quoting its own precedent\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref80\" name=\"_ftn80\"\u003e\u003cspan\u003e[80]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The Judges argue points using the tools of interpretation that are adopted in the Court such as the margin of appreciation or the test of proportionality.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref81\" name=\"_ftn81\"\u003e\u003cspan\u003e[81]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There might be some basic rules of citing of scholarship, but they are not openly available or consistently followed.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref82\" name=\"_ftn82\"\u003e\u003cspan\u003e[82]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMaktouf and Damjanović v Bosnia and Herzegovina\u003c/em\u003e [GC] App Nos 2312/08 and 34179/08 (ECtHR, 18 July 2013) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, Joined by Judge Vučinić, para 12; \u003cem\u003eD.H. and others v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 57325/00 (ECtHR, 13 November 2007) Dissenting Opinion of Judge Jungwiert, para 4.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref83\" name=\"_ftn83\"\u003e\u003cspan\u003e[83]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Concurring Opinion of Judge Keller, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref84\" name=\"_ftn84\"\u003e\u003cspan\u003e[84]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e [GC] App Nos 55391/13 and others (ECtHR, 6 November 2018) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 11\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref85\" name=\"_ftn85\"\u003e\u003cspan\u003e[85]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref86\" name=\"_ftn86\"\u003e\u003cspan\u003e[86]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn85\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref87\" name=\"_ftn87\"\u003e\u003cspan\u003e[87]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e S Greer and L Wildhaber, \u0026lsquo;Revisiting the Debate about \u0026ldquo;Constitutionalising\u0026rdquo; the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2013) 12 HRLRev 655.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref88\" name=\"_ftn88\"\u003e\u003cspan\u003e[88]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e J Schokkenbroek, \u0026lsquo;Judicial Review by the European Court of Human Rights: Constitutionalism at European Level\u0026rsquo; in R Bakker, AW Heringa and FAM Stroink (eds), \u003cem\u003eJudicial Control: Comparative Essays on Judicial Review\u003c/em\u003e (Maklu 1995) 153\u0026ndash;65.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref89\" name=\"_ftn89\"\u003e\u003cspan\u003e[89]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e [GC] App No 72508/13 (ECtHR, 28 November 2017) Joint Concurring Opinion of Judges Yudkivska, Tsotsoria and Vehabović, para 11.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref90\" name=\"_ftn90\"\u003e\u003cspan\u003e[90]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Keller and C Heri, \u0026lsquo;Selective Criminal Proceedings and Article 18 ECHR: The European Court of Human Rights\u0026rsquo; Untapped Potential to Protect Democracy\u0026rsquo; (2016) 36 HRLJ 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref91\" name=\"_ftn91\"\u003e\u003cspan\u003e[91]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e H Satzger, F Zimmermann and M Eibach, \u0026lsquo;Does Art. 18 ECHR Grant Protection Against Politically Motivated Criminal Proceedings? (Part 1) \u0026mdash; Rethinking the Interpretation of Art. 18 ECHR Against the Background of New Jurisprudence of the European Court of Human Rights\u0026rsquo; (2014) 4(2) EuCLR 91.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref92\" name=\"_ftn92\"\u003e\u003cspan\u003e[92]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eVan der Heijden v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 42857/05 (ECtHR, 3 April 2012) Joint Dissenting Opinion of Judges Tulkens, Vajić, Spielmann, Zupančič and Laffranque, para 5. For more information about the link between the margin of appreciation and European consensus, see K Dzehtsiarou, \u003cem\u003eEuropean Consensus and the Legitimacy of the European Court of Human Rights\u003c/em\u003e (CUP 2015).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref93\" name=\"_ftn93\"\u003e\u003cspan\u003e[93]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e CL Rozakis, \u0026lsquo;Through the Looking Glass: An \u0026ldquo;Insider\u0026rsquo;s View of the Margin of Appreciation\u0026rdquo;\u0026rsquo; in Collectif, \u003cem\u003eLa conscience des droits: m\u0026eacute;langes en l'honneur de Jean-Paul Costa\u003c/em\u003e (Dalloz 2011) 536.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref94\" name=\"_ftn94\"\u003e\u003cspan\u003e[94]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e [GC] App No 13255/07 (ECtHR, 3 July 2014), Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref95\" name=\"_ftn95\"\u003e\u003cspan\u003e[95]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] App No 47708/08 (ECtHR, 20 November 2014) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref96\" name=\"_ftn96\"\u003e\u003cspan\u003e[96]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003ePentik\u0026auml;inen v Finland\u003c/em\u003e [GC] App No 11882/10 (ECtHR, 20 October 2015) Concurring Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref97\" name=\"_ftn97\"\u003e\u003cspan\u003e[97]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBaka v Hungary\u003c/em\u003e (n 54) Joint Concurring Opinion of Judges Pinto de Albuquerque and Dedov, para 23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref98\" name=\"_ftn98\"\u003e\u003cspan\u003e[98]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn98\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref99\" name=\"_ftn99\"\u003e\u003cspan\u003e[99]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMur\u0026scaron;ić v Croatia\u003c/em\u003e [GC] App No 7334/13 (ECtHR, 20 October 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref100\" name=\"_ftn100\"\u003e\u003cspan\u003e[100]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (I)\u003c/em\u003e (n 95) Partly Dissenting Opinion of Judge Tsotsoria.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref101\" name=\"_ftn101\"\u003e\u003cspan\u003e[101]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 2.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref102\" name=\"_ftn102\"\u003e\u003cspan\u003e[102]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMerabishvili v Georgia\u003c/em\u003e (n 90) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 29.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref103\" name=\"_ftn103\"\u003e\u003cspan\u003e[103]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partially Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref104\" name=\"_ftn104\"\u003e\u003cspan\u003e[104]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eNagmetov v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 35589/08 (ECtHR, 30 March 2017) Joint Dissenting Opinion of Judges Raimondi, O\u0026rsquo;Leary and Ranzoni, para 6.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref105\" name=\"_ftn105\"\u003e\u003cspan\u003e[105]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn106\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref106\" name=\"_ftn106\"\u003e\u003cspan\u003e[106]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e\u0026nbsp;[GC] App No 22689/07 (ECtHR, 12 December 2012) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref107\" name=\"_ftn107\"\u003e\u003cspan\u003e[107]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMouvement Ra\u0026euml;lien Suisse v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 16354/06 (ECtHR, 13 July 2012) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref108\" name=\"_ftn108\"\u003e\u003cspan\u003e[108]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref109\" name=\"_ftn109\"\u003e\u003cspan\u003e[109]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 47848/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 16.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref110\" name=\"_ftn110\"\u003e\u003cspan\u003e[110]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e [GC] (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić. The text in brackets appears in the footnote to the original concurring opinion; all other footnotes were omitted.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref111\" name=\"_ftn111\"\u003e\u003cspan\u003e[111]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eBlokhin v Russia\u003c/em\u003e [GC] App No 47152/06 (ECtHR, 23 March 2016) Partly Dissenting Opinion of Judge Motoc.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref112\" name=\"_ftn112\"\u003e\u003cspan\u003e[112]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eHermi v Italy\u003c/em\u003e (n 6) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref113\" name=\"_ftn113\"\u003e\u003cspan\u003e[113]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMurray v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 18731/91 (ECtHR, 28 October 1994) Partly Dissenting Opinion of Judge Mifsud Bonnici.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref114\" name=\"_ftn114\"\u003e\u003cspan\u003e[114]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSaunders v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 19187/91 (ECtHR, 17 December 1996) Dissenting Opinion of Judge Martens Joined by Judge Kūris, para 17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref115\" name=\"_ftn115\"\u003e\u003cspan\u003e[115]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref116\" name=\"_ftn116\"\u003e\u003cspan\u003e[116]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to work by Judge Motoc in \u003cem\u003eBeuze v Belgium\u003c/em\u003e [GC] App No 71409/10 (ECtHR, 9 November 2018); or to Judge Bratza in \u003cem\u003eHutchinson v the United Kingdom\u003c/em\u003e (n 4).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref117\" name=\"_ftn117\"\u003e\u003cspan\u003e[117]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, references to Daniel Rietiker, who is a senior member of the Registry, in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15. Michael O\u0026rsquo;Boyle, Karen Reid and Clare Ovey, whose scholarship has been mentioned above, also worked at the Registry of the ECtHR.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref118\" name=\"_ftn118\"\u003e\u003cspan\u003e[118]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 15; or \u003cem\u003eRoche\u003c/em\u003e (n 64) Dissenting Opinion of Judge Zupančič.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref119\" name=\"_ftn119\"\u003e\u003cspan\u003e[119]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge El\u0026oacute;segui, para 12.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref120\" name=\"_ftn120\"\u003e\u003cspan\u003e[120]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The reference is made in \u003cem\u003eGeorgia v Russia (II)\u003c/em\u003e (n 51) Partly Concurring Opinion of Judge Serghides, para 21; \u003cem\u003eMuhammad and Muhammad v Romania\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 11; \u003cem\u003eS.M. v Croatia\u003c/em\u003e (n 63) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 3; \u003cem\u003eMihalache v Romania\u003c/em\u003e [GC] App No 54012/10 (ECtHR, 8 July 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 5; \u003cem\u003eG\u0026uuml;zelyurtlu and others v Cyprus and Turkey\u003c/em\u003e [GC] App No 36925/07 (ECtHR, 29 January 2019) Concurring Opinion of Judge Serghides, para 7; \u003cem\u003eNa\u0026iuml;t-Liman v Switzerland\u003c/em\u003e (n 52) Dissenting Opinion of Judge Serghides, para 36.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref121\" name=\"_ftn121\"\u003e\u003cspan\u003e[121]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Tommaso v Italy\u003c/em\u003e App No 43395/09 (ECtHR, 23 February 2017) Partly Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref122\" name=\"_ftn122\"\u003e\u003cspan\u003e[122]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref123\" name=\"_ftn123\"\u003e\u003cspan\u003e[123]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRamos Nunes de Carvalho e S\u0026aacute; v Portugal\u003c/em\u003e (n 84) Concurring Opinion of Judge Pinto De Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref124\" name=\"_ftn124\"\u003e\u003cspan\u003e[124]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eCentre for Legal Resources on Behalf of Valentin C\u0026acirc;mpeanu v Romania\u003c/em\u003e (n 111) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref125\" name=\"_ftn125\"\u003e\u003cspan\u003e[125]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eRohlena v the Czech Republic\u003c/em\u003e [GC] App No 59552/08 (ECtHR, 27 January 2015) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref126\" name=\"_ftn126\"\u003e\u003cspan\u003e[126]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eB\u0026eacute;dat v Switzerland\u003c/em\u003e [GC] App No 56925/08 (ECtHR, 29 March 2016) Dissenting Opinion of Judge Yudkivska.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref127\" name=\"_ftn127\"\u003e\u003cspan\u003e[127]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eK\u0026aacute;roly Nagy v Hungary\u003c/em\u003e [GC] App No 56665/09 (ECtHR, 14 September 2017) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque, para 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref128\" name=\"_ftn128\"\u003e\u003cspan\u003e[128]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See ECtHR, \u0026lsquo;Note Explaining the Mode of Citation of the Case-Law of the Court and the Commission\u0026rsquo; (October 2022) \u0026lt;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation_ENG.pdf\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/Documents/Note_citation\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026gt;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref129\" name=\"_ftn129\"\u003e\u003cspan\u003e[129]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSheffield and Horsham v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App Nos 22985/93 and 23390/94 (ECtHR, 30 July 1998) para 46.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref130\" name=\"_ftn130\"\u003e\u003cspan\u003e[130]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eSvinarenko and Slyadnev v Russia\u003c/em\u003e [GC] App Nos 32541/08 and 43441/08 (ECtHR, 17 July 2014) Concurring Opinion of Judge Silvis.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref131\" name=\"_ftn131\"\u003e\u003cspan\u003e[131]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eAl-Adsani v the United Kingdom\u003c/em\u003e [GC] App No 35763/97 (ECtHR, 21 November 2001) Concurring Opinion of Judge Pellonp\u0026auml;\u0026auml; Joined by Judge Bratza.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref132\" name=\"_ftn132\"\u003e\u003cspan\u003e[132]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, RA Posner, \u0026lsquo;The Bluebook Blues\u0026rsquo; (2011) 120 YaleLJ 850, 852.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref133\" name=\"_ftn133\"\u003e\u003cspan\u003e[133]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, eg, \u003cem\u003eIlnseher v Germany\u003c/em\u003e (n 48) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerque; or \u003cem\u003eG.I.E.M. S.r.l. and others v Italy\u003c/em\u003e (n 47) Dissenting Opinion of Judge Pinto de Albuquerqu\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref134\" name=\"_ftn134\"\u003e\u003cspan\u003e[134]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eFern\u0026aacute;ndez Mart\u0026iacute;nez v Spain\u003c/em\u003e (n 54) Dissenting Opinion of Judge Dedov.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref135\" name=\"_ftn135\"\u003e\u003cspan\u003e[135]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eJaloud v the Netherlands\u003c/em\u003e [GC] (n 96) Concurring Opinion of Judge Motoc, para 1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref136\" name=\"_ftn136\"\u003e\u003cspan\u003e[136]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cem\u003eDe Souza Ribeiro v France\u003c/em\u003e (n 108) Concurring Opinion of Judge Pinto de Albuquerque Joined by Judge Vučinić.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref137\" name=\"_ftn137\"\u003e\u003cspan\u003e[137]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Posner (n 25).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref138\" name=\"_ftn138\"\u003e\u003cspan\u003e[138]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Dzehtsiarou (n 16).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref139\" name=\"_ftn139\"\u003e\u003cspan\u003e[139]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e HG Small, \u0026lsquo;Cited Documents as Concept Symbols\u0026rsquo; (1978) 8 SocStudSci 327.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref140\" name=\"_ftn140\"\u003e\u003cspan\u003e[140]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref141\" name=\"_ftn141\"\u003e\u003cspan\u003e[141]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See L Boer, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Greater Part of Jurisconsults\u0026rdquo;: On Consensus Claims and their Footnotes in Legal Scholarship\u0026rsquo; (2016) 29 LJIL 1021.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref142\" name=\"_ftn142\"\u003e\u003cspan\u003e[142]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ridi and Schultz, (n 56) 232.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref143\" name=\"_ftn143\"\u003e\u003cspan\u003e[143]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 143) 333, showing how the most cited scholarly sources by the Appellate Body are by and large established works on topics of general international law, chiefly on treaty interpretation. In the same vein, see Ridi and Schultz ibid 232\u0026ndash;3, noting the prevalence of insiders and practitioners among the most established authorities generally and among the most recent.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref144\" name=\"_ftn144\"\u003e\u003cspan\u003e[144]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DJ Harris et al, \u003cem\u003eHarris, O\u0026rsquo;Boyle and Warbrick Law of the European Convention on Human Rights\u003c/em\u003e (4th edn, OUP 2018) 22.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref145\" name=\"_ftn145\"\u003e\u003cspan\u003e[145]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e A Jakab, \u0026lsquo;Judicial Reasoning in Constitutional Courts: A European Perspective\u0026rsquo; (2013) 14 GermanLJ 1215, 1252, arguing that academics and politicians are more likely to become constitutional court judges and they are more used to referring to scholarship.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref146\" name=\"_ftn146\"\u003e\u003cspan\u003e[146]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e In post-Soviet States, the decisions are often concise and only quote relevant legal provisions, and references to external academic writing are extremely rare.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref147\" name=\"_ftn147\"\u003e\u003cspan\u003e[147]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Jakab (n 147) 1225.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref148\" name=\"_ftn148\"\u003e\u003cspan\u003e[148]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e L Pegoraro, \u0026lsquo;Judges and Professors: The Influence of Foreign Scholarship on Constitutional Courts\u0026rsquo; Decisions\u0026rsquo; in M Andenas and D Fairgrieve (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eCourts and Comparative Law\u003c/em\u003e\u0026nbsp;(OUP 2015) 331.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref149\" name=\"_ftn149\"\u003e\u003cspan\u003e[149]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e The United States is not a member of the Council of Europe but used here for illustraion\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref150\" name=\"_ftn150\"\u003e\u003cspan\u003e[150]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DP Wood, \u0026lsquo;Legal Scholarship for Judges\u0026rsquo; (2015) 124 YaleLJ 2592, 2606.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref151\" name=\"_ftn151\"\u003e\u003cspan\u003e[151]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e DL Schwartz and L Petherbridge, \u0026lsquo;The Use of Legal Scholarship by the Federal Courts of Appeals: An Empirical Study\u0026rsquo; (2011) 96 CornellLRev 1345, 1345.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref152\" name=\"_ftn152\"\u003e\u003cspan\u003e[152]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref153\" name=\"_ftn153\"\u003e\u003cspan\u003e[153]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1366.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref154\" name=\"_ftn154\"\u003e\u003cspan\u003e[154]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fn153\"\u003eibid\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1368.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref155\" name=\"_ftn155\"\u003e\u003cspan\u003e[155]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e As \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/international-and-comparative-law-quarterly/article/use-of-scholarship-by-the-european-court-of-human-rights/4DA574D11FFEC49B0BB16CA52B2B6496#fig03\"\u003eFigure 3\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e suggests, the most frequent users of scholarship are Judges Pinto de Albuquerque, Serghides, Yudkivska, Tsotsoria, Motoc, Zupančič, Wojtyczek, El\u0026oacute;segui and Keller. They all represent different countries and have very diverse professional and academic backgrounds.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref156\" name=\"_ftn156\"\u003e\u003cspan\u003e[156]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e M Koskenniemi, \u003cem\u003eFrom Apology to Utopia: The Structure of International Legal Argument \u003c/em\u003e(CUP 2006).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref157\" name=\"_ftn157\"\u003e\u003cspan\u003e[157]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e I Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority, Legal Change and the Dynamics of International Law\u0026rsquo; in P Capps and H Palmer Olsen (eds), \u003cem\u003eLegal Authority beyond the State\u003c/em\u003e (CUP 2018) 117. See also I Venzke, \u0026lsquo;Making General Exceptions: The Spell of Precedents in Developing Article XX GATT into Standards for Domestic Regulatory Policy\u0026rsquo; in A Von Bogdandy and I Venzke (eds), \u003cem\u003eInternational Judicial Lawmaking\u003c/em\u003e (Springer 2012); and I Venzke, \u003cem\u003eHow Interpretation Makes International Law: On Semantic Change and Normative Twists \u003c/em\u003e(OUP 2012).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref158\" name=\"_ftn158\"\u003e\u003cspan\u003e[158]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Venzke, \u0026lsquo;Semantic Authority\u0026rsquo; ibid 121.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref159\" name=\"_ftn159\"\u003e\u003cspan\u003e[159]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See White, JB, \u0026lsquo;Law as Language: Reading Law and Reading Literature\u0026rsquo; (1981) 60TexLRev 415 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Law+as+Language%3A+Reading+Law+and+Reading+Literature\u0026amp;author=White+JB\u0026amp;publication+year=1981\u0026amp;journal=TexLRev\u0026amp;volume=60\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. See also the discussion in Bianchi, A, \u0026lsquo;International Adjudication, Rhetoric and Storytelling\u0026rsquo; (2018) 9 JIDS 28 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=International+Adjudication%2C+Rhetoric+and+Storytelling\u0026amp;author=Bianchi+A\u0026amp;publication+year=2018\u0026amp;journal=JIDS\u0026amp;volume=9\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref160\" name=\"_ftn160\"\u003e\u003cspan\u003e[160]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Black, RC et al, \u0026lsquo;Supreme Court Opinions and Audiences\u0026rsquo; (2017) 54 WashUJL\u0026amp;Poly169, 170 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Supreme+Court+Opinions+and+Audiences\u0026amp;author=Black+RC\u0026amp;publication+year=2017\u0026amp;journal=WashUJL%26Poly\u0026amp;volume=54\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref161\" name=\"_ftn161\"\u003e\u003cspan\u003e[161]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e There are multiple studies which explore how the understanding of audiences makes an impact on the behaviour of Judges. See, eg, Baum, L, Judges and Their Audiences: A Perspective on Judicial Behavior (Princeton University Press2006) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1515/9781400827541\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judges+and+Their+Audiences%3A+A+Perspective+on+Judicial+Behavior\u0026amp;author=Baum+L\u0026amp;publication+year=2006\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Garoupa, N and Ginsburg, T, \u0026lsquo;Judicial Audiences and Reputation: Perspectives from Comparative Law\u0026rsquo; (2009) 47 ColumJTransnatlL451 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Judicial+Audiences+and+Reputation%3A+Perspectives+from+Comparative+Law\u0026amp;author=Garoupa+N\u0026amp;author=Ginsburg+T\u0026amp;publication+year=2009\u0026amp;journal=ColumJTransnatlL\u0026amp;volume=47\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref162\" name=\"_ftn162\"\u003e\u003cspan\u003e[162]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See, inter alia, Simpson, A, \u0026lsquo;Dissenting Opinions\u0026rsquo; (1922) 71 UPaLRev\u0026amp;ALR 205 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions\u0026amp;author=Simpson+A\u0026amp;publication+year=1922\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=71\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Dumbauld, E, \u0026lsquo;Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1942) 90UPaLRev\u0026amp;ALR 929 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Dumbauld+E\u0026amp;publication+year=1942\u0026amp;journal=UPaLRev%26ALR\u0026amp;volume=90\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Anand, RP, \u0026lsquo;The Role of Individual and Dissenting Opinions in International Adjudication\u0026rsquo; (1965) 14 ICLQ 788 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/iclqaj/14.3.788\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Role+of+Individual+and+Dissenting+Opinions+in+International+Adjudication\u0026amp;author=Anand+RP\u0026amp;publication+year=1965\u0026amp;journal=ICLQ\u0026amp;volume=14\u0026amp;doi=10.1093%2Ficlqaj%2F14.3.788\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; Scalia, A, \u0026lsquo;The Dissenting Opinion\u0026rsquo; (1994) 19 JSupCtHist 33 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=The+Dissenting+Opinion\u0026amp;author=Scalia+A\u0026amp;publication+year=1994\u0026amp;journal=JSupCtHist\u0026amp;volume=19\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; R Bader Ginsburg, \u0026lsquo;The Role of Dissenting Opinions Lecture\u0026rsquo; (2010) 95 MinnLRev 1; P Jimenez Kwast, \u0026lsquo;Prohibitions on Dissenting Opinions in International Arbitration\u0026rsquo; in C Ryngaert, EJ Molenaar and SMH Nouwen (eds),\u0026nbsp;\u003cem\u003eWhat's Wrong with International Law\u003c/em\u003e? (Brill 2015) 128; Mistry, H, \u0026lsquo;\u0026ldquo;The Different Sets of Ideas at the Back of Our Heads\u0026rdquo;: Dissent and Authority at the International Court of Justice\u0026rsquo; (2019) 32 LJIL293 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1017/S0922156519000049\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=%E2%80%9CThe+Different+Sets+of+Ideas+at+the+Back+of+Our+Heads%E2%80%9D%3A+Dissent+and+Authority+at+the+International+Court+of+Justice\u0026amp;author=Mistry+H\u0026amp;publication+year=2019\u0026amp;journal=LJIL\u0026amp;volume=32\u0026amp;doi=10.1017%2FS0922156519000049\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref163\" name=\"_ftn163\"\u003e\u003cspan\u003e[163]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer, LR, \u0026lsquo;Redesigning the European Court of Human Rights: Embeddedness as a Deep Structural Principle of the European Human Rights Regime\u0026rsquo; (2008) 19 EJIL125 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dx.doi.org/10.1093/ejil/chn004\"\u003eCrossRef\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://scholar.google.com/scholar_lookup?title=Redesigning+the+European+Court+of+Human+Rights%3A+Embeddedness+as+a+Deep+Structural+Principle+of+the+European+Human+Rights+Regime\u0026amp;author=Helfer+LR\u0026amp;publication+year=2008\u0026amp;journal=EJIL\u0026amp;volume=19\u0026amp;doi=10.1093%2Fejil%2Fchn004\"\u003eGoogle Scholar\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref164\" name=\"_ftn164\"\u003e\u003cspan\u003e[164]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e See Helmersen (n 2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref165\" name=\"_ftn165\"\u003e\u003cspan\u003e[165]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Helfer and Voeten (n 42); see also Stone Sweet, Sandholtz and Andenas (n 42).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk_10.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":868,"url":"profesijna-chitanka-komentar-zu-pro-vischij-antikoruptsijnij-sud","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1724832757,"date":"29.08.2024","views":363,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kniga.png","mini_image":null,"name":"Професійна читанка. Коментар ЗУ «Про Вищий антикорупційний суд»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС. У світі юридичних текстів абревіатури живуть власним життям, і згадана вище \u0026mdash; не виняток. Ми з радістю та хвилюванням пропонуємо увазі читача перший \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://alerta.kiev.ua/naukovo-praktichni-komentari/949-naukovo-praktichnij-komentar-zakonu-ukrayini-pro-visshij-antikorupcijnij-sud.html\"\u003eнауково-практичний коментар\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до Закону України \u0026laquo;Про Вищий антикорупційний суд\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦінність будь-якої книги вимірюється думками, що народжуються в процесі її читання. Науково-практичні коментарі дозволяють широкому загалу правників сперечатися з авторами, шукаючи відповіді на власні питання. Отже, цінність цієї книги \u0026mdash; у незавершеності діалогу, можливості відштовхнутися від написаного у власному науковому (або практичному) пошуку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій праці авторський колектив, спираючись на власні теоретичні знання й практичний досвід, подекуди науковою (місцями \u0026mdash; публіцистичною) мовою намагався розкрити засади функціонування ВАКС для кращого розуміння його природи й сприйняття колегами-правниками (досвідченими та тими, хто починає свій професійний шлях).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкладно уявити, щоб офіційний (автори довго сперечалися, офіційний чи науковий \u0026mdash; \u003cem\u003eприм. авт.\u003c/em\u003e) стиль викладення матеріалу викликав бажання обрати цей твір для вечірнього читання на дозвіллі. Однак ця книга дасть вам вичерпну відповідь на низку питань про роботу вищого спеціалізованого суду, який уперше в історії України став не касаційним судом, а здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВона точно стане в пригоді студентам під час вивчення питань судоустрою й статусу суддів, наприклад щоб заглибитися в розуміння статусу ВАКС та організації його діяльності; науковцям \u0026mdash; під час здійснення науково-правових розвідок у сферах судоустрою та запобігання корупції, у тому числі для наукових роздумів про роль і місце ВАКС у системі судоустрою України; правникам-практикам, які прагнуть детально осягнути окремі блоки питань функціонування ВАКС, його завдань, повноважень тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя книга буде корисною й тим із колег-правників, хто наразі бере участь у конкурсі на зайняття 25 вакантних посад суддів ВАКС, оскільки дасть ґрунтовні відповіді на питання про порядок зайняття відповідної посади, здійснення повноважень Громадською радою міжнародних експертів, а також розкриє особливості статусу бажаної посади судді ВАКС, що визначені в коментованому Законі України \u0026laquo;Про Вищий антикорупційний суд\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля зручності текст книги (як і більшості науково-практичних коментарів) організовано відповідно до структури коментованого закону. Окрім того, щоб допитливий читач міг одразу знайти необхідне першоджерело як аргумент в обговоренні, список використаних джерел закріплено одразу за кожною з коментованих статей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори щиро сподіваються, що ця праця принесе наукову й практичну користь з огляду на перспективи створення в Україні нових вищих спеціалізованих судів: висловлені думки стануть у пригоді при \u0026laquo;проєктуванні\u0026raquo; відповідних судів, а конструктивна критика читачів буде надихати авторів до подальших науково-правових розвідок.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""},{"id":152,"url":"viktor-boyarov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/boyarov-viktor.jpg","name":"Віктор ","surname":"Бояров","post":"кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України","text":""},{"id":153,"url":"artem-brintsov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/brincov-artem.jpg","name":"Артем ","surname":"Брінцов ","post":"кандидат юридичних наук, начальник відділу правового забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду","text":""},{"id":154,"url":"mihajlo-larkin-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/larkin-mihaylo.jpg","name":"Михайло ","surname":"Ларкін ","post":"кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності Запорізького національного університету","text":""},{"id":155,"url":"kirilo-legkih-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/legkih-kirilo.jpg","name":"Кирило ","surname":"Легких ","post":"кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка","text":""},{"id":156,"url":"oleksij-makarenkov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/makarenkov-oleksiy.jpg","name":"Олексій ","surname":"Макаренков ","post":"доктор юридичних наук, професор, професор кафедри історії і теорії держави та права Запорізького національного університету","text":""},{"id":157,"url":"yuliya-pirozhkova-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/piroghkova-yuliya.jpg","name":"Юлія ","surname":"Пирожкова ","post":"доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності Запорізького національного університету","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kniga.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"}],"categories":[{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":849,"url":"praktika-espl-sekreti-vdalogo-zastosuvannya--justtalk-context","video":"6UVEglya-90?si=b8rCaJ6YfNFWr8l9","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1718104784,"date":"07.06.2024","views":304,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Cover.png","mini_image":null,"name":"Практика ЄСПЛ: секрети вдалого застосування | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі тенденції слід відмітити в сучасній практиці Європейського суду з прав людини?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк працювати з рішеннями ЄСПЛ, як знаходити релевантну для своїх справ практику та ефективно на неї посилатися?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eНаскільки важливий творчий підхід юристів при роботі з ЄКПЛ та практикою суду?\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговорили у вашій улюбленій рубриці JustTalk Context, яку ми реалізуємо у взаємодії Верховним Судом. Ведуча рубрики, суддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e поспілкувалася з Уповноваженою у справах ЄСПЛ \u003cstrong\u003eМаргаритою Сокоренко\u003c/strong\u003e та першим заступником керівника апарату Верховного Суду \u003cstrong\u003eРасімом Бабанли\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justgroup.com.ua/inshi-istoriyi/justgroup-zaruchylosya-pidtrymkoyu-programy-usaid-prava-lyudyny-v-diyi/\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Cover.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":840,"url":"schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni-poglyadi-spilnoti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715246314,"date":"09.05.2024","views":845,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_2.png","mini_image":null,"name":"Щодо дії в часі правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні: погляди спільноти","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа днях ми опублікували авторську позицію адвокатки Дар\u0026rsquo;ї Скрипник \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni\"\u003eЩодо дії в часі правових позицій верховного суду в кримінальному провадженні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026raquo;. Це питання доволі актуальне, тож ми зібрали погляди інших представників спільноти з цього приводу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у цьому матеріалі ділимося думками \u003cstrong\u003eАркадія Бущенка\u003c/strong\u003e, судді Верховного Суду, \u003cstrong\u003eІрини Гловюк\u003c/strong\u003e, докторки юридичних наук, професорки кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права ЛьвДУВС, \u003cstrong\u003eРомана Мудрого\u003c/strong\u003e, доктора юридичних наук, та \u003cstrong\u003eСтаніслава Бориса\u003c/strong\u003e, адвоката і керуючого партнера АО \u0026laquo;Відар\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e, так прокоментував проблематику ретроспективного застосування правових позицій судів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання ретроспективного застосування судового тлумачення положень закону, з одного боку, буде весь час майоріти, а з іншого \u0026mdash; ніколи не отримає остаточного розв\u0026rsquo;язання. Будь-який, навіть дуже чіткий закон може містити певні елементи невизначеності, які завжди заповнюватимуться судовим тлумаченням. І таке судове тлумачення буде мати елемент несподіванки хоча б для однієї зі сторін, іноді для певної частини правничої спільноти. За будь-якого рішення \u0026mdash; ретроспективного чи перспективного підходу \u0026mdash; будуть \u0026laquo;жертви\u0026raquo; судового тлумачення, які постраждали від інтерпретації або не отримали вигоди від неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть кримінальне право, де вимоги до визначеності найсуворіші, може зазнавати певної модифікації завдяки судовому тлумаченню (можна знайти приклади в роботі ЄСПЛ, зокрема в справах \u0026laquo;S.\u0026nbsp;W. v. the United Kingdom\u0026raquo; і \u0026laquo;C.\u0026nbsp;R. v. the United Kingdom\u0026raquo;, які стосувалися розвитку підходів у тлумаченні домашнього зґвалтування тощо). Процесуальне право ще більш лабільне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому питання полягатиме в тому, чи було тлумачення судами норм закону передбачуваним. Для визначення передбачуваності слід враховувати не лише норми звичайного законодавства, а й інші фактори: тлумачення Конституції, міжнародні договори, розвиток доктрини й навіть технологічний прогрес.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкажімо, на кримінальний процес значний вплив справила Європейська конвенція з прав людини. Якщо розглядати судове тлумачення певної норми КПК України, чи буде передбачуваним тлумачення, яке відступає від усталеної практики, щоб узгодити положення закону з вимогами Конвенції? Ми маємо десятки рішень ЄСПЛ, у яких визнано порушення Конвенції внаслідок того, що суди трималися усталеного тлумачення певних норм закону, яке суперечило вимогам Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи має сторона обвинувачення бути готова до того, що суд вимагатиме від неї спростувати заяви про катування, хоча в КПК України прямо не написано, яким чином слід діяти в такій ситуації? Чи мають застосовуватися положення, які з\u0026rsquo;явилися в кримінальному процесі лише у 2012 році, до справ, що розглядалися за старим КПК України? А якщо ці нові положення імплементували вимоги Конвенції, яка діяла з 1997 року, чи можна було передбачити таке тлумачення?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа відсутності простих рішень для застосування судового тлумачення велика роль залишається в судів. По-перше, під час інтерпретування закону слід зважати на те, наскільки таке тлумачення буде передбачуваним. По-друге, застосовуючи \u0026laquo;нове\u0026raquo; тлумачення, слід надавати сторонам можливості максимально компенсувати ті складнощі, які в них виникли через застосування такого тлумачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eІрина Гловюк, докторка юридичних наук, професорка, заслужена юристка України, професорка кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права Львівського державного університету внутрішніх справ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e, погоджується, що дія в часі правових позицій Верховного Суду \u0026mdash; непросте питання. Це викликано певним нерозумінням характеру дії в часі саме судових правових позицій і співвідношенням із дією в часі норм права. Певні \u0026laquo;зауваги\u0026raquo; стосовно того, що \u003cem\u003e\u0026laquo;ККС ВС, вважаючи за необхідне відступити від правової позиції об\u0026rsquo;єднаної палати у справі № 754/7061/15 або не застосовувати його ретроспективно\u0026raquo;;\u003c/em\u003e \u003cem\u003e\u0026laquo;навіть якщо об\u0026rsquo;єднана палата не знайде підстав відійти від висновку по справі № 754/7061/15 з наведених вище підстав і вважатиме, що визначення слідчого має здійснюватися виключно у формі постанови керівника органу досудового розслідування, а не його письмового доручення, на думку колегії суддів, наслідки недотримання такої форми у вигляді визнання недопустимими всіх доказів отриманих таким слідчим щонайменше не повинні застосовуватися до випадків, коли визначення слідчого на підставі письмового доручення відбулося до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень указаного висновку об\u0026rsquo;єднаної палати. Протилежний підхід (ретроспективне застосування висновку об\u0026rsquo;єднаної палати в цих правовідносинах) не тільки не сприятиме досягненню визначених кримінальним процесуальним законом цілей кримінального провадження, але й порушуватиме засади правової визначеності\u0026raquo;\u003c/em\u003e, складно визнати беззаперечними. Утім, на переконання Ірини Гловюк, судова правова позиція завжди має ретроспективний характер, адже, по-перше, тлумачаться незмінні норми права, по-друге, мова йде про розв\u0026rsquo;язання вже наявного конкретного кримінального провадження, а не невідомих кейсів у майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки Верховного Суду, беззаперечно, прив\u0026rsquo;язані до витлумачених норм права. Наявні положення КПК України про відступи від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, без сумніву, мають ознаки прецеденту, утім, йдеться про вже вирішені або вирішувані провадження (ретроспективна дія) і потребу врахування в майбутньому судової позиції (проспективна дія). Тому \u0026laquo;заборона\u0026raquo; ретроспективної дії в принципі неможлива, інакше Верховний Суд не зможе розв\u0026rsquo;язувати кримінальне провадження. Водночас існує проблема певної непослідовності судової практики, яку слід долати явно не \u0026laquo;забороною\u0026raquo; ретроспективної дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРоман Мудрий, доктор юридичних наук\u003c/span\u003e, \u003c/strong\u003eвисловився про необхідні принципи формування правових позицій щодо допустимості доказів. На його думку, при формуванні правових позицій треба відходити від формального (процедурного) розуміння права й більше приділяти увагу першочерговим завданням кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Дуже важливо, щоб уся судова система України під час ухвалення всіх своїх рішень виходила із завдань кримінального провадження і взагалі кримінального процесу. Як на мене, основне завдання кримінального провадження \u0026mdash; щоб кожен, хто вчинив кримінальне порушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eФормуючи правові позиції, особливо про неприпустимість певних доказів у справах, Верховний Суд фактично створює прецедентні норми, за якими в подальшому слідують інші судді. І інколи бажання окремих суддів долучитися до сучасних європейських стандартів щодо визначення \u0026ldquo;плодів отруйного дерева\u0026rdquo; грає поганий жарт над системою справедливості загалом.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДрібні процедурні помилки, якщо вони не були незаконно отримані, фіктивно сформовані або підроблені правоохоронцями, не можуть бути визнані недопустимими. Дрібні порушення порядку виконання процедурних моментів не можуть превалювати над змістом, тобто тим, що хтось відносно когось вчинив кримінальне діяння і має понести за це покарання\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eСтаніслав Борис, адвокат і керуючий партнер адвокатського об\u0026rsquo;єднання \u0026laquo;Відар\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e, вважає, що якщо повністю заперечити можливість і потребу дії висновків Верховного Суду ретроспективно, то фактично за однакових обставин комусь може пощастити, а тим, хто до тлумачення страждав від певної норми, яка за цей період не змінювалася, \u0026mdash; ні. Будувати демократичну, правову державу з такими підходами неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можна запроваджувати без відповідних обмовок у законодавстві традицію, за якою суд вказуватиме, чи застосовувати цей висновок в майбутньому та/чи у ретроспективній площині. Знову ж таки сам факт такої вказівки порушує статтю 6 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні вже очевидно хибною видається норма, яка надала можливість Верховному Суду у своїх рішеннях тлумачити право, адже в достатньо схожих правовідносинах можна знайти декілька позицій, які суперечать одна одній, і правники можуть обирати ту, яка їм зручніша.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ теплом у серці правники пригадують постанови Пленуму Верховного Суду України, у яких суд обговорював узагальнення судової практики та надавав своє тлумачення застосування норм права до тих чи інших правовідносин. Перевагою такого тлумачення було те, що групування та роз\u0026rsquo;яснення правових проблем проводилися безсторонньо, без прив\u0026rsquo;язки до конкретної справи, що значною мірою зменшувало вплив третіх осіб на ці роз\u0026rsquo;яснення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому пан Станіслав пропонує розв\u0026rsquo;язати проблему непослідовної практики Верховного Суду через створення дорадчого органу при Верховному Суді, до складу якого ввійдуть безсторонні науковці, адвокати, прокурори та судді і до якого за формуванням правової позиції може звертатися Верховний Суд.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_2.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":839,"url":"schodo-dii-v-chasi-pravovih-pozitsij-verhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1715168533,"date":"08.05.2024","views":1736,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vs_sayt.png","mini_image":null,"name":"Щодо дії в часі правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаразі правові позиції, сформовані в постановах Верховного Суду, мають ретроспективну дію, тобто застосовуються до правовідносин, які виникли до формування цих правових позицій. Проте досить поширені випадки, коли Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги змінює власні правові позиції щодо застосування норм кримінального, кримінального процесуального права, які існували на момент виникнення відповідних правовідносин. Це призводить до порушення принципу правової визначеності \u0026mdash; одного з основних елементів верховенства права.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСвоєрідним розв\u0026rsquo;язанням такої проблеми в правових системах інших країн стала практика прецеденту на майбутнє (Prospective Overruling), яка означає зміну тлумачення правової норми для проваджень у майбутньому. Уперше прецедент на майбутнє був застосований у 1932 році суддею Кардозо в справі \u0026laquo;Sunburst\u0026raquo;, у якій він постановив, що суд може застосовувати наявний прецедент у справі, яка розглядається, але більше не буде дотримуватися його в майбутньому [4].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремі проблемні аспекти можливого впровадження перспективної дії правових позицій Верховного Суду в кримінальному провадженні були розглянуті в науковій статті [8], а також монографічному дослідженні [9].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ цій публікації пропонуємо аналіз цієї проблематики крізь призму практики самого Верховного Суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні, адже якщо в практиці інших касаційних судів спроби врегулювати питання дії в часі правових позицій Верховного Суду непоодинокі, то в кримінальних провадженнях такі випадки трапляються рідко.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПрактика Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа підставі ухвали колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 663/267/19 було передано матеріали на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, вважаючи за необхідне відступити від правової позиції об\u0026rsquo;єднаної палати в справі № 754/7061/15 або не застосовувати її ретроспективно, відповідно до якої \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;рішення про призначення (визначення) прокурора\u0026hellip; та у разі необхідності групи прокурорів\u0026hellip; обов\u0026rsquo;язково повинно прийматись у формі постанови\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, а її відсутність або \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів у кримінальному провадженні\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Водночас в ухвалі відзначено: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Навіть якщо об\u0026rsquo;єднана палата не знайде підстав відійти від висновку по справі № 754/7061/15 з наведених вище підстав і вважатиме, що визначення слідчого має здійснюватися виключно у формі постанови керівника органу досудового розслідування, а не його письмового доручення, на думку колегії суддів, наслідки недотримання такої форми у вигляді визнання недопустимими всіх доказів отриманих таким слідчим щонайменше не повинні застосовуватися до випадків, коли визначення слідчого на підставі письмового доручення відбулося до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень указаного висновку об\u0026rsquo;єднаної палати. Протилежний підхід (ретроспективне застосування висновку об\u0026rsquo;єднаної палати в цих правовідносинах) не тільки не сприятиме досягненню визначених кримінальним процесуальним законом цілей кримінального провадження, але й порушуватиме засади правової визначеності\u0026hellip; Ретроспективне застосування цього висновку об\u0026rsquo;єднаної палати потенційно може призвести до встановлення Європейським судом з прав людини порушень статей 2, 3 (і можливо, деяких інших) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у багатьох кримінальних провадженнях, де до кримінальної відповідальності неможливо буде притягнути осіб, причетних до злочинів проти життя та здоров\u0026rsquo;я людини, у зв\u0026rsquo;язку з визнанням недопустимими усіх доказів виключно через формальне недотримання процедури визначення прокурора чи слідчого (особливо, якщо така процедура не була чітко визначена законом на час її застосування, але була врегульована \u0026ldquo;заднім числом\u0026rdquo; внаслідок нового тлумачення закону судом)\u0026hellip; Таким чином, на думку колегії суддів, об\u0026rsquo;єднана палата може відступити від попереднього висновку, викладеного у постанові від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18) також шляхом вказівки на те, що цей висновок не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли до оприлюднення повного тексту цього судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [4].\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду повернула вказане кримінальне провадження на розгляд палаті, мотивувавши це, зокрема, таким чином: \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо ж стосується тверджень колегії суддів щодо ретроспективного застосування висновку об\u0026rsquo;єднаної палати в постанові від 22 лютого 2021 року шляхом вказівки на те, що цей висновок не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли до оприлюднення повного тексту цього судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, то вони суперечать принципу правової визначеності та положенням КПК про обсяг та повноваження касаційного суду в цілому й об\u0026rsquo;єднаної палати зокрема. Так, у змісті ухвали про передачу кримінального провадження на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати відсутня вказівка про те, в якому судовому рішенні міститься правовий висновок щодо ретроспективного застосування правових висновків касаційного суду і від якого належить відступити на підставах, передбачених ст. 434-1 КПК. Окрім того, фактично питання про визначення ретроспективного застосування правового висновку, викладеного в постанові від 22 лютого 2021 року, є проханням встановити юридичну силу правових висновків касаційного суду в часі, що є неможливим з огляду на їх правову природу, яка визначає їх як акти індивідуального правозастосування в кожному конкретному кримінальному провадженні, що конкретизують способи застосування законодавчих норм\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [7].\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа підставі ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 761/13685/14-к кримінальне провадження було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду із тієї підстави, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Обґрунтування ухвали:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;У цьому кримінальному провадженні особа притягується до кримінальної відповідальності за діяння, вчинені у 2013 році. Ключовим доводом касаційної скарги прокурора є те, що судами попередніх інстанцій безпідставно визнано результати проведених щодо ОСОБА_7 НСРД недопустимими доказами з підстав недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК під час відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні\u0026hellip; Обґрунтовуючи такі свої висновки, як місцевий, так і апеляційний суди послалися на те, що невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази (постанова Верховного Суду України від 16 березня 2017 року у справі № 5-364кс16).\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо цього висновку ВСУ не можна однозначно стверджувати, що ухвали, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, повинні були бути надані для ознайомлення в порядку реалізації положень ст. 290 КПК. Адже такий обов\u0026rsquo;язок безпосередньо не слідує із положень кодексу\u0026hellip; У цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 був отриманий місцевим судом 13 травня 2014 року, тобто до того, як ВСУ вперше у своїй постанові від 16 березня 2017 року у справі № 5-364кс16 сформулював висновок щодо необхідності визнання недопустимими доказів у зв\u0026rsquo;язку з невідкриттям у порядку ст. 290 КПК процесуальних документів, які стали підставою для їх отримання.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте лишень у судовому засіданні місцевого суду 31 липня 2017 року, тобто після сформованого у постанові ВСУ висновку, сторона захисту заявила клопотання про необхідність визнання усіх результатів НСРД недопустимими доказами з підстав невідкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК ухвал слідчих суддів, якими надавалися дозволи на проведення цих НСРД.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПочинаючи з 2017 року і висловлення відповідної позиції ВСУ захист поставив під сумнів наявність процесуальних підстав для проведення НСРД та заявив вимогу про необхідність ознайомлення з ними. Після спливу трирічного строку, протягом якого вже тривав судовий розгляд у суді першої інстанції, виникнуло питання про те, що на етапі відкриття матеріалів за ст. 290 КПК не було надано ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКолегія суддів вважає, що лише після висловлення ВСУ правової позиції у 2017 році про необхідність відкриття ухвал для проведення НСРД сторона обвинувачення була зобов\u0026rsquo;язана вживати заходів для цього. Однак до висловлення цієї правової позиції, яка за своєю природою є поширювальним тлумаченням кримінально процесуальної норми, однозначно стверджувати про порушення стороною обвинувачення вимог КПК через нерозсекречення відповідних ухвал на етапі ст. 290 КПК чи під час судового розгляду до 16 березня 2017 року не можна.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремо наголошуємо, що фактично висновок ВСУ вплинув на вирішення питання про допустимість доказів. Застосування ж поширювального тлумачення вочевидь потягнуло визнання низки доказів недопустимими.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте навіть сам КПК у ч. 2 ст. 5 визначає, що допустимість доказів визначається тими положеннями КПК, які були чинними на момент їх отримання\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[5].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОднак Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі кримінального провадження на її розгляд, мотивуючи це таким чином:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;За своєю суттю кримінальний процес \u0026mdash; це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді і суду з розкриття злочинів, викриття й покарання винних та недопущення покарання невинних. Така діяльність, з огляду на визначені у ст. 2 КПК завдання кримінального провадження, є законодавчо регламентованою та має певну специфіку, у тому числі щодо формування та оцінки доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 5 КПК допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання. Положення ст. 290 КПК законодавчих змін, які б стосувались поставленого питання, не зазнали, а у висновках Верховного Суду України та Верховного Суду ці положення лише були розтлумачені. Зазначене колегія суддів залишила поза увагою.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКрім того, колегія суддів у своїй ухвалі не навела жодного рішення інших судів касаційної інстанції на підтвердження факту існування саме виключної правової проблеми ретроспективного застосування правових висновків щодо допустимості доказів.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНе міститься в ухвалі й прикладів судової практики щодо неоднакового застосування Касаційним кримінальним судом висновків, викладених у постановах найвищої судової інстанції, щодо недопустимості доказів у випадку невідкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД. При цьому посилання колегії суддів на рішення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 663/267/19 свідчить про відсутність такої правової проблеми.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОтже, Касаційний кримінальний суд, звертаючись до Великої Палати, не навів ані якісного, ані кількісного критеріїв виключності правової проблеми, зокрема не обґрунтував відсутності сталості судової практики, недостатності законодавчого регулювання, існування колізій, що, у свою чергу, порушує фундаментальні права та свободи людини.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПозиція колегії суддів щодо необхідності перспективного застосування висновків суду касаційної інстанції, які впливають на вирішення питання про допустимість доказів, без належного її обґрунтування сама по собі не може бути безумовною підставою для прийняття провадження до розгляду Великою Палатою\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [3].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість судді Великої Палати Верховного Суду виклали окрему думку щодо згаданої ухвали, яка містить такі твердження:\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Протягом розгляду справи судом першої інстанції правова позиція судів вищої інстанції спочатку \u0026mdash; до 16 березня 2017 року \u0026mdash; була різною, а тому невизначеною, потім стабільною до 16 жовтня 2019 року, після чого знову зазнала зміни. У вироку від 16 червня 2020 року суд із усіх зазначених вище правових позицій обрав одну, згідно з якою результати НСРД мали бути автоматично визнані недопустимими як докази. Причому зазначеної позиції на момент реалізації правових відносин з виконання вимог ч. 12 ст. 290 КПК не існувало. Суд апеляційної інстанції з вироком погодився.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакий вибірковий підхід судів першої та апеляційної інстанції до правових висновків суду вищої інстанції, сформульованих в різний час, вже сам по собі свідчить про існування проблеми їх часової дії, зокрема ретроспективного застосування\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвертаємо увагу також на те, що колегія суддів ККС ставила питання ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду не лише в контексті допустимості доказів. Питання допустимості доказів в цьому контексті є лише окремим елементом ширшої проблеми. Усі процесуальні кодекси передбачають, що у постанові палати, об\u0026rsquo;єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, об\u0026rsquo;єднана палата, що передала справу відповідно на розгляд палати, об\u0026rsquo;єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду (ч. 4 ст. 442 КПК, ч. 2 ст. 315 ГПК, ч. 2 ст. 416 ЦПК, ч. 2 ст. 356 КАС). Оскільки в цій справі йдеться про міжюрисдикційну проблему, то і вирішувати її повинна та палата Верховного Суду, до складу якої входять судді з усіх юрисдикцій, \u0026mdash; Велика Палата. Остання не повинна очікувати, допоки в касаційних судах складеться аж настільки неоднакова практика, що сама по собі стане виключною правовою проблемою за кількісним та якісним критерієм, і лише після цього вживати заходів до забезпечення єдності судової практики. Такий підхід до розуміння і вирішення виключної правової проблеми, що може постати в невизначеній кількості справ, видається неефективним для виконання Верховним Судом своєї функції забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій (п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України \u0026ldquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026rdquo;). Окрім того, процесуальні кодекси не містять норм, якими би була врегульована часова дія правових висновків Верховного Суду. Тому очікувати на неоднакове застосування касаційними судами норм права, яких наразі не існує, не доводиться. Вирішення ж касаційними судами в межах своєї юрисдикції питання часової дії правових висновків Верховного Суду за окремими напрямами процесуальної діяльності здатне, на нашу думку, призвести до ще більшої правової невизначеності щодо основного питання, яке було поставлене перед Великою Палатою у цій справі\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [1].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведені вище думки (а особливо влучна окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду) вкотре підштовхують на роздуми про те, що застосування правових позицій Верховного Суду ретроспективно не лише може призводити та призводить до порушення принципу правової визначеності, але й унеможливлює існування розумної передбачуваності судового рішення.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАдже якщо процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України, чинними на момент початку виконання такої дії або ухвалення такого рішення (стаття 5), то яка правова позиція Верховного Суду щодо тлумачення таких положень буде сформована й застосовуватиметься, іноді неможливо передбачити.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПрактика Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоки найвищий судовий орган вважає, що його правові позиції можуть застосовуватися лише ретроспективно, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 991/7976/23 сформувала дещо іншу точку зору, згідно з якою ретроспективне застосування правових позицій Верховного Суду неможливе: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРазом із тим, у кримінальному процесуальному законі станом на 19 квітня 2021 року і 13 вересня 2021 року не було норми, яка б прямо зазначала, в який спосіб і ким саме має бути продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому в межах одного провадження об\u0026rsquo;єднані кримінальні провадження, досудове розслідування у яких було розпочате до 16 березня 2018 року, та провадження, розслідування в яких розпочато після 16 березня 2018 року. Лише 31 жовтня 2022 року Об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові по справі № 753/12578/19 сформувала позицію, згідно з якою продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року і які були об\u0026rsquo;єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Однак колегія суддів вважає за\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e необхідне відступити у цій справі\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e при оцінці законності прийнятих постанов Генеральним прокурором \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвід висновку Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, зазначеного в постанові у справі № 753/12578/19 від 31 жовтня 2022 року, оскільки на момент прийняття постанов про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 такого висновку не було та, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвраховуючи неможливість ретроспективного застосування висновків Верховного Суду\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, зважаючи на постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2015 року у справі № 5-205кс15, ухвали Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі № 761/13685/14-к та постанови Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі № 663/267/19\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e [2].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте наразі кримінальним процесуальним законодавством не передбачена можливість інших судів відступати від правових позицій Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас судові рішення, на які посилається в ухвалі Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, не містять жодних тверджень про неможливість ретроспективного застосування правових позицій Верховного Суду.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте Верховний Суд матиме можливість вкотре висловитися про дію його правових позицій у часі, адже він призначив до розгляду касаційну скаргу на вищезгадану ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 [6].\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду до ухвали від 13.04.2023 (справа № 761/13685/14-к). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110515501\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110515501\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 (справа № 991/7976/23). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115273890\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115273890\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 (справа № 761/13685/14-к). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110308826\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110308826\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.05.2021 (справа № 663/267/19). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97005607\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97005607\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.03.2023 (справа № 761/13685/14-к). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109646051\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109646051\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.01.2024 (справа № 991/7976/23). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/116639683\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/116639683\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Ухвала об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10.06.2021 (справа № 663/267/19). URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628590\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97628590\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Скрипник Д. О. Перспективна дія правових позицій верховного суду в кримінальному провадженні: чи варто запроваджувати? \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравова позиція\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. № 2 (35). 2022. С. 97\u0026ndash;99. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5256\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttp://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5256\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Скрипник Д. О. Правові позиції Верховного Суду в кримінальному провадженні. Київ : Алерта, 2024. 232 с. URL: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://jurkniga.ua/pravovi-pozitsii-verkhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni/#features\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://jurkniga.ua/pravovi-pozitsii-verkhovnogo-sudu-v-kriminalnomu-provadzhenni/#features\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":136,"url":"darya-skripnik","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4157-Copy.jpg","name":"Дар'я","surname":"Скрипник","post":"адвокатка, доктор філософії (PhD) за спеціальністю «Право»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vs_sayt.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":833,"url":"sproschennya-abo-uskladnennya-videokonferentsij-u-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1713275485,"date":"17.04.2024","views":2496,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/video_sayt.png","mini_image":null,"name":"Спрощення або ускладнення відеоконференцій у кримінальному суді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України), внесені Законом від 23 лютого 2024 року № 3604-IX\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, якими дозволено використання в кримінальному процесі відеоконференції з власних технічних засобів. Безперечно, це значний крок уперед, адже ще в часи пандемії COVID-19 і після початку повномасштабного вторгнення суди широко застосовували цей інструмент навіть за відсутності прямої вказівки в процесуальному законі. На необхідності передбачення в КПК України аналогічного до інших судових процесуальних кодексів порядку ВКЗ із власних технічних засобів неодноразово наголошували вчені й практики, у т. ч. і автор цих рядків\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПріоритет ВКЗ із власних технічних засобів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що в новій архітектурі статті 336 КПК України спочатку в частині 4 згадано про відеоконференцію з власних технічних засобів, а лише потім у частині 7 \u0026mdash; про відеоконференцію з приміщення суду. Це нібито вказує на те, що відеоконференція з власних технічних засобів є пріоритетною над ВКЗ із приміщення суду. Концептуально це дуже правильно, адже залучення залів засідань в інших судах і працівників суду для відеоконференції не тільки спрощує, але і водночас ускладнює судовий розгляд, потребує додаткових організаційних і (очевидно) матеріальних витрат. Відеоконференція з власних технічних засобів спрощує провадження (у тому, що інструменти відеозв\u0026rsquo;язку спрощують професійну, пізнавальну та іншу людську діяльність, майже кожен міг переконатися ще в епоху згаданої пандемії). Під час війни у випадках залучення судів різних областей до проведення відеоконференції кратно до кількості таких областей зростає ризик затримання або відкладення засідання через повітряну тривогу або інші військові події в одній із таких областей, адже відповідні суди можуть не функціонувати (тоді як особа може мати змогу вийти на зв\u0026rsquo;язок із власних технічних засобів з укриття або іншого безпечного місця).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003eАле деякі зміни, впроваджені новим законом, ускладнили процедуру призначення і проведення відеоконференції.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eКлопотання про ВКЗ за 5 днів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНовим положенням частини 4 статті 336 КПК України передбачено, що учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Цікаво, що ця норма стосується саме клопотань про ВКЗ поза межами приміщення суду і не стосується про ВКЗ з іншого суду (хоча ці відносини є однорідними).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ця норма мала б сприяти плановості в управлінні справами, однак на практиці (особливо в умовах воєнного стану) вона може завадити учасникам порушувати питання про призначення відеоконференції в разі виникнення невідкладних обставин. На практиці нерідко пізніше ніж за 5 днів до засідання можуть виникнути обставини, що перешкоджають участі в судових засіданнях, \u0026mdash; транспортні або енергетичні проблеми, короткотермінові відрядження, захворювання учасників або членів їхніх сімей, що обмежують мобільність (якщо не йдеться про перебування в стаціонарі, що унеможливлює тимчасово покинути медичний заклад), призначення в інших населених пунктах інших термінових судових засідань, явка в які в професійного учасника (адвоката або прокурора) є обов\u0026rsquo;язковою. За відсутності цього правила про 5 днів в окремих випадках суд на практиці міг ухвалити рішення про призначення відеоконференції навіть безпосередньо в той день, коли призначено судове засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначена норма нової частини 4 статті 336 КПК України продовжується правилом про те, що копія клопотання учасника кримінального провадження в той самий строк (тобто за 5 днів до судового засідання) надсилається іншим учасникам кримінального провадження. Ця норма не передбачає, хто саме має надіслати такі клопотання іншим учасникам (сам учасник чи суд), з неї не випливає мета такого надсилання, наприклад необхідність врахування можливих заперечень учасників до постановлення відповідної ухвали. Однак з огляду на терміни поштового обігу та звичайні строки обробки документації 5 днів не завжди достатній строк для надсилання судом відповідних клопотань учасникам, одержання від них відповідей і постановлення ухвали. Однак, передбачивши цю норму, законодавець не зобов\u0026rsquo;язав суд очікувати певний строк для одержання заперечень учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що призначення відеоконференції в будь-якому випадку є підготовчим питанням, що потребує спрощеного розв\u0026rsquo;язання. За наявності заперечень в учасників їх можна з\u0026rsquo;ясувати безпосередньо в судовому засіданні (навіть у випадку, коли відеоконференція вже призначена).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас слід звернути увагу на те, що в частині 2 статті 336 КПК України збереглося положення, яке дозволяє суду розв\u0026rsquo;язати питання про призначення відеоконференції за власною ініціативою. Також питання призначення відеоконференції може бути вирішено в ухвалі про призначення справи до судового розгляду. Якщо участь певного учасника (який, наприклад, проживає на значній відстані від приміщення суду) в режимі відеоконференції виникає регулярно, відповідна ухвала може бути постановлена на весь період судового розгляду чи на декілька судових засідань. Також це питання можна розв\u0026rsquo;язати в попередньому (минулому) судовому засіданні щодо наступного судового засідання як письмовою ухвалою, так і ухвалою без виходу до нарадчої кімнати (усною).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі очевидно, що в разі надходження клопотань менше ніж за 5 днів суд усе одно має розв\u0026rsquo;язати їх. Можливо, доцільно розв\u0026rsquo;язувати їх безпосередньо під час судового засідання, попередньо підключивши відповідних учасників і заслухавши думку присутніх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВиняток щодо свідка й потерпілого\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУпроваджуючи до КПК України відеоконференцію з власних технічних засобів, законодавець передбачив із цього виняток \u0026mdash; правило, що допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися в судовому засіданні в режимі відеоконференції лише в приміщенні суду, визначеному судом. Якщо такий виняток щодо свідка цілком зрозумілий (адже мова йде про встановлення особи), то щодо потерпілого (цілком постійного учасника справи, особа якого на момент допиту може бути судом встановлена) може викликати питання (виходить, що особа має право участі в справі у режимі відеоконференції, однак її допит у відеоконференції має проводитися лише з приміщення суду). Водночас на період воєнного або надзвичайного стану із цього винятку передбачено, що у виняткових випадках суд має право допитати свідка, потерпілого з використанням його власних технічних засобів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом неможливість проведення певних процесуальних дій у режимі відеоконференції може призвести до затягування судового розгляду. Тому якщо суд може встановити особу свідка, потерпілого та не має сумнівів у можливому сторонньому впливі, можливість їх допиту у виняткових випадках у режимі відеоконференції з власних технічних засобів, на нашу думку, має бути збережена й після перемоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасть з КЕП і конкретна система\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалишивши без змін вимоги частини 3 статті 336 до якості зв\u0026rsquo;язку під час відеоконференції, законодавець передбачив у частині 5 цієї статті участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів і кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Сам підхід до використання КЕП як засобу ідентифікації особи правильний і прогресивний та відображає усталену судову практику. Водночас нині законом фактично закріплено інформаційну систему, яку має використовувати суд для відеоконференції. По суті, це заважає суду використовувати інші системи, у т. ч. у разі технічних помилок або інших збоїв у ЄСІКС. Чи справді законодавець мав намір виключити використання загальноприйнятих технічних засобів, які широко використовувалися раніше і використовуються скрізь у світі, сказати важко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі суди використовують Інструкцію щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затверджену наказом Державної судової адміністрації України від 6 червня 2022 року № 156. Згідно з розділом IV цієї Інструкції в разі відсутності інтернет-зв\u0026rsquo;язку, настання інших обставин, які об\u0026rsquo;єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв\u0026rsquo;язку (про що складається відповідний акт), допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет). При цьому використовується інструкція до такого програмного забезпечення, створений цією системою журнал судового засідання вноситься до автоматизованої системи діловодства суду (АСДС), а відеозапис завантажується в централізоване сховище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо використання кваліфікованого електронного підпису, то виникає таке питання: чи може один учасник вийти на ВКЗ разом з іншим учасником, який підключився з власним КЕП (наприклад, чи може обвинувачений прийти до офісу свого захисника і чи можуть вони разом підключитися за допомогою КЕП захисника)? Або чи можуть декілька захисників підключитися разом з одного офісу? Жодних проблем у цьому не вбачається, адже навпаки це сприяє реалізації права на захист, коли обвинувачений перебуває поруч із захисником (і на практиці такі підходи нерідко використовувалися). Слід розуміти, що в багатьох випадках особа обвинуваченого, захисника, прокурора встановлена, і окрема участь кожного зі своїм власним КЕП як елемент встановлення особи не конче необхідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом, на нашу думку, у законі не має бути передбачена конкретна електронна система (програмно-технічний засіб), тим паче в умовах воєнного стану, а в разі потреби саме суд (за необхідності за участі спеціаліста) має розв\u0026rsquo;язувати питання, за допомогою яких доступних технічних засобів, що відповідають умовам частини 3 статті 336 КПК України, проводити відеоконференцію (іноді просто в ході засідання можуть виникнути технічні проблеми, що потребуватиме оперативної зміни технічного засобу на інший).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРизик технічної неможливості\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікавою є норма нової частини\u0026nbsp;6 статті\u0026nbsp;336 КПК України про покладення ризику технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв\u0026rsquo;язку тощо на учасника кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. Суд далеко не завжди зможе безпосередньо в судовому засіданні достовірно оцінити, чи це проблема в технічному засобі (застосування якого визнано в законі обов\u0026rsquo;язковим), чи це зловживання з боку учасника. На випадок, коли суд визнає зловживанням технічну неможливість участі з власних технічних засобів, законодавець у вигляді санкції передбачив можливість суду мотивованою ухвалою позбавити учасника кримінального провадження права участі у відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ці нововведення загалом позитивні, адже саме право на відеоконференцію не нівелює обов\u0026rsquo;язку прибувати до суду, і логічно, що якість зв\u0026rsquo;язку віддаленого учасника у випадку його участі з власних технічних засобів має забезпечувати саме такий віддалений учасник. Окрім того, участь у режимі відеоконференції не змінює обов\u0026rsquo;язку певних учасників щодо їх прибуття до суду за викликом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле якщо справжньою причиною технічної неможливості стали не зловживання, а технічні проблеми в системі, визнаній законом обов\u0026rsquo;язковою до застосування, то така санкція не буде справедливою і загалом це не сприятиме розгляду кримінального провадження в розумні строки (адже розгляд кримінального провадження частіше буде відкладатися, а робочий час адвокатів, прокурорів і суддів \u0026mdash; буде втрачено).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВисновки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, безумовно, позитивними змінами до КПК України є впровадження можливості проведення відеоконференції з власних технічних засобів, застосування кваліфікованого електронного підпису як способу встановлення особи учасника, покладення ризику технічної неможливості на віддаленого учасника. Водночас низка змін ускладнили призначення відеоконференції і судовий розгляд із її застосуванням. Такі норми потребують удосконалення для подолання згаданих вище проблем. Розв\u0026rsquo;язуючи питання призначення відеоконференції, зокрема з власних технічних засобів, сьогодні суду слід уважно ставитися до наявності чи відсутності заперечень учасників, систем електронного зв\u0026rsquo;язку, які застосовуються, і способів ідентифікації учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи\u0026raquo; від 23 лютого 2024 року № 3604-IX: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3604-20#n59\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3604-20#n59\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кравчук О., Сікора К. Відеоконференція з власних технічних засобів у кримінальному судочинстві під час воєнного стану. Кримінальна юстиція в Україні: реалії та перспективи: матеріали Круглого столу (23 вересня 2022 року). Львів : Львівський держ. університет внутр. справ, 2022. С. 174\u0026ndash;178: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\"\u003ehttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/video_sayt.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":808,"url":"vichnij-shlyah-do-spravedlivosti-chi-shlyah-do-vichnoi-spravedlivosti--nazar-kulchitskij--justconf2023","video":"0GUctr5F4ow","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707482689,"date":"09.02.2024","views":172,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinkakulychicykiy_.png","mini_image":null,"name":"Вічний шлях до справедливості чи шлях до вічної справедливості? || Назар Кульчицький || JustConf2023","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк можливо скоротити час до правосуддя?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоїми пропозиціями щодо вдосконалення процедури судового розгляду поділився під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2023\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e Назар Кульчицький\u003c/strong\u003e, голова АО \u0026laquo;Назар Кульчицький та Партнери\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧасто учасники кримінальних проваджень вдаються до затягування судового розгляду. Зміна підходів дасть можливість уникнути ситуацій, коли:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eодноепізодні справи мають 450 томів матеріалів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eтисячі годин витрачаються на дослідження справи;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eсудовий розгляд забирає десятиліття, а то й більше.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Ми повинні собі нагадати, що час неможливо поставити на паузу. Він завжди йде. Так само і правосуддя повинно відбуватися незалежно від інших подій. Від нас залежить: або ми є активними учасниками цього процесу, або ми залишаємося сторонніми спостерігачами\u0026raquo;, \u0026mdash; наголошує Назар під час виступу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eУсі відео з виступами спікерів будуть опубліковані у \u003ca href=\"https://cutt.ly/jwF58mrk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсписку відтворення\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinkakulychicykiy_.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":786,"url":"obshuk-bez-uhvali-slidchogo-suddi-problema-podvijnogo-otsinyuvannya-nevidkladnosti-jogo-provedennya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704806324,"date":"09.01.2024","views":3141,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_7.png","mini_image":null,"name":"Обшук без ухвали слідчого судді. Проблема подвійного оцінювання невідкладності його проведення","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема допустимості доказів, отриманих у результаті проведення \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків, перебуває в центрі дискусій науковців і практиків. Здавалося б, що після проведення такого обшуку та його \u0026laquo;легалізації\u0026raquo; слідчим суддею питання про законність проведеної слідчої (розшукової) дії та допустимість отриманих доказів розв\u0026rsquo;язане, однак висновок за підсумками аналізу судової практики Верховного Суду не такий категоричний.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаннім часом серед органів правопорядку набула поширення практика проведення так званих \u0026laquo;невідкладних\u0026raquo; обшуків на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України. Підходи до розуміння та застосування вказаних положень мають суттєві розбіжності. Особливої гостроти дискусіям додає суперечлива практика Верховного Суду із цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред деяких практиків кримінальної юстиції панує думка, що після проведення \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку та подальшого надання слідчим суддею дозволу на його проведення питання законності невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи (далі \u0026mdash; проникнення до житла) та допустимості доказів розв\u0026rsquo;язані. Отримані в такий спосіб докази можна без проблем надавати під час судового розгляду по суті. При цьому, на їхню думку, суд не має іншого виходу, як погодитися з висновками слідчого судді та визнати отримані в такий спосіб докази допустимими. В окремих випадках такий підхід підтримував і Верховний Суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак детальний аналіз правових позицій суду касаційної інстанції щодо оцінювання доказів, отриманих на підставі положень ч. 3 ст. 233 КПК, дає підстави і для протилежних висновків. Деякі позиції вказують на обов\u0026rsquo;язок суду \u0026laquo;переперевіряти\u0026raquo; після слідчого судді наявність \u003cspan\u003eпідстав для проникнення до житла особи без ухвали слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз судової практики Верховного Суду щодо необхідності надання судом під час розгляду кримінального провадження по суті оцінки ухвалі слідчого судді та обґрунтування в ній підстав для невідкладного проникнення до житла чи іншого володіння особи без попереднього судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро неоднозначний підхід Верховного Суду до необхідності надання оцінки судом ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку \u003cem\u003epost factum\u003c/em\u003e, свідчить наведений нижче підхід до досліджуваної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003e21.02.2023\u003c/a\u003e (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18) Верховний Суд сформував правовий висновок, за яким суд під час розгляду кримінального провадження по суті не уповноважений надавати оцінку ухвалі слідчого судді, якою \u0026laquo;легалізовано\u0026raquo; проведений \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. На обґрунтування цієї позиції наведено такі мотиви: \u0026laquo;\u003cem\u003eСуд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що суд не мав право давати оцінку законності постановлення ухвал слідчого судді під час розгляду клопотань на проведення обшуків у робочому кабінеті ОСОБА_8 та в його автомобілі з таких підстав.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗгідно з ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Зі змісту рішення про проведення підготовчого засідання та журналу судового засідання не вбачається, що стороною захисту надавалися такі заперечення. З урахуванням наведеного, суди були позбавлені можливості ставити під сумнів ухвали слідчого судді, якими були узаконенні обшуки у ОСОБА_8\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eАналіз вказаної постанови свідчить про те, що лише слідчий суддя уповноважений розв\u0026rsquo;язувати питання законності підстав для невідкладного проникнення до житла. При цьому суд, розглядаючи кримінальне провадження по суті, не уповноважений надавати оцінку такій ухвалі слідчого судді і фактично повинен погодитися зі зробленими ним висновками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначно менші вимоги щодо надання оцінки такої ухвали слідчого судді викладені в постанові Верховного Суду від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003e04.04.2023\u003c/a\u003e (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22),\u003cem\u003e \u003c/em\u003eу якій, перевіряючи законність судових рішень нижчих інстанцій та\u003cem\u003e \u003c/em\u003eконстатуючи відповідність проведення обшуку вимогам ст. 233, 234 КПК України, суд касаційної інстанції зазначив:\u003cem\u003e \u0026laquo;Як убачається з вироку, в рамках даного кримінального провадження було проведено обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 по АДРЕСА_1, за результатом чого було складено протокол від 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e15.06.2020 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за вищенаведеною адресою, який фактично був проведений 14.06.2020.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою слідчого судді від 15.06.2020 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на здійснення вказаної слідчої дії. При цьому слідчий суддя за результатами розгляду вказаного клопотання встановив, що під час проведення обшуку у слідчого були підстави, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК для його проведення, а саме безпосереднє переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, а також виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/em\u003eАналогічний висновок Верховний Суд сформулював у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003e30.11.2022\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;727/8945/17; провадження № 51-1270км20), зазначивши, що \u003cem\u003e\u0026laquo;16.03.2017 проведено обшук транспортного засобу \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eNissan X-Trail\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, д. н. з. НОМЕР_1, за результатами чого складено відповідний протокол. Дозвіл на проведення вказаної слідчої дії було санкціоновано ухвалою слідчого судді від 17.03.2017 за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, висновки апеляційного суду про недопустимість протоколу обшуку автомобіля \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eNissan X-Trail\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e д.\u0026nbsp;н.\u0026nbsp;з НОМЕР_1 від 16.03.2017 необґрунтованими з огляду на постановлення 17.03.2017 слідчим суддею ухвали про дозвіл на проведення обшуку, дії органу досудового розслідування є законними та проведені у відповідності до вимог кримінального процесуального закону\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосліджуючи наведені правові позиції, можемо зробити висновок, що дотримання процедури невідкладного звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку після його проведення і його задоволення є достатнім підтвердженням законності невідкладного проникнення в житло, що породжує правові наслідки у вигляді допустимості отриманих доказів.\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас аналіз судової практики з аналогічних правовідносин щодо оцінювання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку свідчить, що в інших справах Верховний Суд орієнтує суди надавати оцінку цим ухвалам та здійснювати аналіз наведених у них \u003cspan\u003eпідстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, до такого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003e24.03.2020\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;755/5825/18; провадження № 51-5821км19), зазначивши, що\u003cem\u003e \u0026laquo;первинна процесуальна (судова) легалізація доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, має бути здійснена в ході розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПід час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, слідчим суддею має бути перевірено не лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку згідно з вимогами ст. 234 КПК, але й наявність підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПеревірка наявності підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязковою не лише під час розгляду клопотання прокурора чи слідчого за погодженням із прокурором про проведення обшуку, яке подано в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК, але й є обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязковою складовою перевірки на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду чи, за наявності відповідних доводів скарги, при перегляді судових рішень.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас згідно з ухвалою слідчого судді від 19.02.2018, на яку послалися суди першої та апеляційної інстанцій, дозвіл на проведення обшуку зазначеної квартири, в якій проживає ОСОБА_6, було надано для відшукання та вилучення речей, що мають значення у кримінальному провадженні. При цьому в ній зазначено, що речі, вилучені 16.02.2018 в ході огляду квартири, у подальшому стануть предметами дослідження відповідних судових експертиз та разом з іншими зібраними під час досудового розслідування доказами можуть мати суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, а у зв\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязку з такими обставинами клопотання слідчого про проведення обшуку підлягає задоволенню.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТаким чином, у вказаній ухвалі слідчого судді констатовано лише наявність фактичних підстав для проведення обшуку у квартирі, в якій проживає ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 234 КПК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду ж на відсутність підтвердження наявності виключних обставин (підстав) для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, наявність чи відсутність цих обставин мала б бути з\u0026rsquo;ясована судом у ході перевірки відповідних доказів на предмет їх допустимості\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто зі змісту цієї постанови випливає, що в разі проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді суд касаційної інстанції виокремлює два критерії перевірки отриманих доказів з погляду допустимості. Так, \u003cstrong\u003eпід першим \u003c/strong\u003eслід розуміти легалізацію доказів, отриманих у ході обшуку, проведеного без попереднього дозволу суду, під час розгляду відповідного клопотання слідчим суддею в порядку судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування за правилами ст. 233 КПК України\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003eПід другим\u003c/strong\u003e слід розуміти\u003cem\u003e \u003c/em\u003eперевірку на предмет допустимості доказів, отриманих у ході такого обшуку, яка здійснюється під час судового розгляду за вимогами ст. 87 КПК України. Тобто в разі дотримання цих критеріїв здобуті докази можна вважати допустимими. Окрім того, зі змісту постанови випливає, що сама ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку також була предметом оцінювання суду, за результатами якого було зроблено висновок про те, що правові підстави для проведення обшуку існували, однак підстав для невідкладного проникнення в житло не було.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічного підходу Верховний Суд дотримався і в інших постановах, зокрема від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003e22.06.2023\u003c/a\u003e (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22), у якій зазначено, що \u003cem\u003e\u0026laquo;суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично метою проникнення слідчого до житла та володіння ОСОБА_11 було лише вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, що не є тим невідкладним випадком та підставою, яка відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК, надає право слідчому без дозволу слідчого судді проводити обшук в житловому приміщенні.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eБула предметом дослідження суду першої інстанції також ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла від 14.06.2018. Зокрема місцевий суд встановив, що в мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, що обшук 07.06.2018 проводився з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, однак жодних посилань на положення до ч. 3 ст. 233 КПК у цьому рішенні не навів, відсутні у ній дані про перевірку правомірності проникнення до житла особи без рішення суду, розгляд проведено без участі прокурора, слідчого, без огляду матеріалів кримінального провадження, відповідно не надано жодної оцінки зазначеним вище суттєвим розбіжностям у протоколах щодо підстави проникнення до житла без рішення суду.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа переконання місцевого суду законність обшуку слідчим суддею належно перевірено не було, а сам обшук був проведений з істотним порушенням прав та свобод людини, порушення права особи на захист, то відповідно цей суд дійшов висновку про те, що результати обшуку є недопустимими доказами на підставі ч. 2 ст. 87 КПК і похідні докази є також недопустимими доказами внаслідок доктрини \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eплодів отруєного дерева\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас, на відміну від попередньої ситуації, у вказаній постанові, окрім ухвали слідчого судді, предметом дослідження був і сам протокол обшуку, з якого також не випливало будь-яких підстав для його проведення без рішення суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу обох постанов касаційного суду, на нашу думку, можна зробити висновок, що суди повинні оцінювати як протокол \u0026laquo;невідкладного\u0026raquo; обшуку як джерело фіксації ходу та результатів слідчої (розшукової) дії, так і ухвали слідчого судді, який розглядає клопотання про надання дозволу на проведення обшуку і своєю чергою також досліджує цей протокол. У такому випадку протокол виступає не тільки способом фіксації результату слідчої (розшукової) дії, а й первинним рішенням, яким обґрунтовується потреба невідкладного проникнення до житла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуючи формувати підхід, за яким суд повинен надавати оцінку наявності підстав для невідкладного проникнення, Верховний Суд у постанові від \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003e10.10.2023\u003c/a\u003e (справа №\u0026nbsp;161/12522/18; провадження № 51-8071км18) вказав, що така перевірка не повинна бути формальною чи поверховою, а ґрунтовною. Так, констатуючи неповноту такого оцінювання судом апеляційної інстанції, касаційний суд зазначив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;у даному кримінальному провадженні суди встановили, що 15.03.2018 у період з 17:43 до 20:53 орган досудового розслідування на підставі ч. 3 ст. 233 КПК провів обшук житла за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває у власності адвоката ОСОБА_14, в ході якого було виявлено та вилучено 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e20.03.2018 слідчий суддя задовольнив клопотання, подане 16.03.2018 заступником Генерального прокурора ОСОБА_20, та надав дозвіл на проведення обшуку житла ОСОБА_14 з метою відшукання предмета неправомірної вигоди \u0026mdash; 500 доларів США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАпеляційна палата ВАКС визнала необґрунтованими доводи сторони захисту з тих підстав, що законність проведення обшуку була предметом судового контролю на досудовому розслідуванні, та гарантії, визначені ЗУ \u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eПро адвокатуру та адвокатську діяльність\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, стосовно ОСОБА_14 були дотримані.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПроте колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до перевірки вказаних доводів сторони захисту, не проаналізував наявність у органу досудового розслідування правових підстав для невідкладного обшуку в житлі ОСОБА_14, з огляду на те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні до проведення слідчої дії тривало більше чотирьох місяців.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eКрім того, суд апеляційної інстанції не зважив на доводи захисту про необґрунтованість ухвали слідчого судді, який жодним чином не обґрунтував законності невідкладного обшуку у ОСОБА_14\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо, що все ж таки суд, розглядаючи кримінальне провадження, повинен надавати оцінку наявності підстав для невідкладного проникнення в житло до постановлення ухвали слідчого судді. Такий підхід варто підтримати відповідним правовим висновком Об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОбшук є слідчою (розшуковою) дією, яка спрямована на збирання доказів, що потребує попереднього судового дозволу. Попри подальше надання \u003cstrong\u003eдозволу слідчим суддею\u003c/strong\u003e на проведення обшуку, однак за відсутності підстав для невідкладного проникнення, слід вважати його порушенням суттєвих умов судового рішення, яке є підставою для визнання доказів недопустимими. С\u003c/span\u003eуд \u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті, під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України). Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; \u003c/em\u003e\u003cspan\u003eза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження (ч. 1 ст. 94 КПК).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПовноваження суду оцінювати наявність підстав для невідкладного проникнення випливають з положень ч. 9 ст. 9 КПК України (у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.\u0026nbsp;7 цього кодексу), ч. 3 ст. 233 КПК України (слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього кодексу, перевіряючи, окрім іншого, чи справді були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, суд має у своєму розпорядженні всі матеріали кримінального провадження, на відміну від слідчого судді, і може з\u0026rsquo;ясувати думку як сторони захисту, так і особи, у якої проводився \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; обшук. Слідчий суддя натомість розглядає таке клопотання в закритому судовому засіданні, досліджує тільки ті матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, і заслуховує позицію особи, яка подала клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНенадання оцінки обставинам невідкладності проведення обшуку без ухвали слідчого судді ставить під сумнів повноту здійсненого судом оцінювання доказів. \u003c/span\u003eЩодо самих підстав для невідкладного проникнення до житла, то це буде предметом нашого окремого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Постанова Верховного Суду від 21.02.2023 (справа № 683/1507/16-к; провадження № 51-8872км18). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109242195\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 04.04.2023 (справа № 686/27925/20; провадження № 51-46км22). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110144375\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 30.11.2022 (справа № 727/8945/17; провадження № 51-1270км20). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107748094\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 24.03.2020 (справа № 755/5825/18; провадження № 51-5821км19). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/88522701\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 22.06.2023 (справа № 170/607/18; провадження № 51-4197км22). URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111804882\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Постанова Верховного Суду від 10.10.2023 (справа № 161/12522/18; провадження № 51-8071км18) URL: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114228532\u003c/a\u003e (дата звернення: 05.08.2023).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":125,"url":"sergij-shulgin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/izobragheniya-051-1.jpg","name":"Сергій","surname":"Шульгін","post":"прокурор Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_7.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":517,"name":"обшук"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":768,"url":"pyat-zakrittiv-spravi-rotterdam","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1700741579,"date":"23.11.2023","views":1197,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_9.jpg","mini_image":null,"name":"П’ять закриттів справи «Роттердам+»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно Вищий антикорупційний суд (ВАКС) закрив \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=Y7MJ0j-vy04\u0026amp;ab_channel=%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D1%81%D1%83%D0%B4\"\u003eперший епізод справи\u003c/a\u003e про зловживання на 19 млрд грн \u0026mdash; \u0026laquo;справи Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя справа стосується ухвалення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постанови №\u0026nbsp;289. Нею, на думку обвинувачення, у вартість вугілля для українських ТЕС необґрунтовано була закладена ціна за його транспортування. За версією слідства, через це споживачі переплатили низці компаній, які закуповують вугілля, серед яких ДТЕК, понад 18 млрд грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e9 жовтня колегія суддів ВАКС оголосила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114157346\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким закрила кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування. Судді вирішили, що прокурор подав обвинувальний акт до суду вже після того, як цей строк закінчився, а відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) це є безумовною підставою для закриття справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпеляційна палата ВАКС (АП ВАКС) розпочала апеляційний перегляд цього рішення 14 листопада 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле чи все так однозначно в рішенні ВАКС? Чи, може, є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про закриття? Розберімося.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо зі строками в справі й до чого тут \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу почали розслідувати в березні 2017 року. Тоді стало відомо про ймовірні факти необґрунтованого завищення кінцевої вартості вугілля для українських електростанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосудове розслідування тривало майже п\u0026rsquo;ять років, і за цей час детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) поетапно встановлювали нові факти та нових фігурантів справи. Щоразу їм доводилося вносити нові відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Так, за 2017\u0026ndash;2019 роки, окрім першого, було зареєстровано ще сім кримінальних проваджень, у результаті їх усіх об\u0026rsquo;єднали з першим, відкритим у березні 2017-го.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме в цьому проміжку часу Верховна Рада України ухвалила сумнозвісні \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, про які ми уже неодноразово \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/blogs/pidstupna-mina-v-dosudovyh-rozsliduvannyah-yak-popravky-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravy/\"\u003eрозповідали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та закликали до їх осмисленого застосування в обʼєднаних кримінальних провадженнях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦими поправками до КПК України встановлювався новий порядок продовження строку досудового розслідування \u0026mdash; це має робити слідчий суддя, якщо йдеться про продовження строку до 6 та до 12 місяців. Закон, який вносив відповідні зміни, містив вказівку, що вони не мають зворотної дії та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після набуття чинності цими змінами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дозволив закривати провадження, якщо з моменту повідомлення про підозру до передання обвинувального акта до суду строк досудового розслідування закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВласне, питання тлумачення спеціальної вказівки про часове застосування внесених змін вкотре стало наріжним каменем для учасників справи.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувалася колегія суддів ВАКС, закриваючи справу?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотиви суддів про закриття умовно мають \u003cstrong\u003eдві складові\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eПерша\u003c/strong\u003e стосується мотивування закриття справи через продовження строку досудового розслідування неуповноваженим, на думку суддів, суб\u0026rsquo;єктом \u0026mdash; прокурором. Друга стосується оцінки судом впливу неодноразового закриття справи прокурорами під час слідства на строки досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо продовження строку досудового розслідування неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець не дав чіткої відповіді, як слід продовжувати строки в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях, зареєстрованих як до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;, так і після. Судова практика розходилася настільки, що слідчі судді ВАКС навіть \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97644693\"\u003eвідмовлялися\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e продовжувати строки розслідування в подібних ситуаціях, посилаючись на відсутність повноважень це робити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості про кримінальне провадження, за яким скерували обвинувальний акт до суду в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, первинно вносилися до ЄРДР до 16 березня 2018-го. Але навіть після обʼєднання з іншими кримінальними провадженнями вже після цієї дати прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) продовжували строки досудового розслідування через постанови керівників органів прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе і стало однією з причин, чому колегія суддів ВАКС закрила справу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) у жовтні 2022 року дала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про те, що продовжувати строк в об\u0026rsquo;єднаних провадженнях повинен слідчий суддя, а не керівник прокуратури, оскільки це посилює гарантії прав людини в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що в першому епізоді \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; підозри фігурантам оголосили 8 серпня 2019 року. І прокурор САП замість звернення до слідчого судді щодо продовження строку досудового розслідування звернувся до керівника САП. Тому колегія суддів фактично визнала незаконними постанови керівника САП від 8 грудня 2019 року, 8 лютого 2020 року, 8 квітня 2020 року, 8 червня 2020 року та 8 серпня 2020 року, які продовжували такий строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДля справи це означає, що строк узагалі не продовжували, а тому розслідування мало завершитися 8 листопада 2019 року або закриттям справи, або переданням обвинувального акта до суду. \u003c/strong\u003eЖодну із цих дій у вказані строки не виконали.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо спливу строку через неодноразове зупинення та закриття справи\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе лише цим мотивувала рішення колегія суддів. Справа \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; неодноразово зупинялася та закривалася з ініціативи прокурорів САП. Як наслідок, навіть прокурори констатували, що граничний строк досудового розслідування був перевищений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд оцінив, що прокурори САП закривали це кримінальне провадження:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e27 серпня 2020 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести спричинення збитків на 19 млрд грн і закінчення, на думку прокурора, строків досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e21 січня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести протиправність ухвалення постанови НКРЕКП № 289;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e9 квітня 2021 року\u003c/strong\u003e \u0026mdash; через неможливість довести вину фігурантів, спричинену пряму шкоду та подальше відмивання коштів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e20 травня 2021 року \u0026mdash; \u003c/strong\u003eчерез неможливість довести вину фігурантів і закінчення строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисновки прокурора в останній постанові згодом \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100413290\"\u003eпідтвердила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e й слідча суддя, вказавши, що кожен день скасування рішення про закриття провадження повинен включатися до строку досудового розслідування. Оскільки всього справу закривали чотири рази, а станом на 27 серпня 2020-го з 12 місяців залишилося лише 3 дні, то вказаний строк закінчився.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів ВАКС узяла до уваги цей висновок слідчої судді, а також врахувала невтішний для сторони обвинувачення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eвисновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ККС ВС \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110175762\"\u003eв\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eід 3 квітня 2023 року, згідно з яким строк між закриттям провадження, у якому є підозрювані особи, і скасуванням цього рішення прокурором повинен враховуватися до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори вищого рівня скасовували закриття \u0026laquo;Роттердама+\u0026raquo; тричі. Таким чином, якщо дотримуватися логіки згаданої постанови ККС ВС, часові проміжки 21.01.2021 \u0026mdash; 25.01.2021 (5 днів), 09.04.2021 \u0026mdash; 15.04.2021 (7 днів) та 20.05.2021 \u0026mdash; 22.09.2022 (491 день) мають бути враховані до строків досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дало підстави колегії суддів вважати, що строк закінчився ще задовго до передання обвинувального акта до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/photo_2023-11-23_17-55-48.jpg\" width=\"1280\" height=\"800\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкими мотивами керувався суддя, який не погодився з рішенням більшості колегії?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакрити справу зголосилися два судді, тоді як член колегії Віктор Ногачевський не погодився з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ його \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114296306\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ключовим мотивом було те, що суд у підготовчому провадженні взагалі не був уповноважений ухвалювати таке рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі повноваження визначені в ст. 314 КПК України. У них вказано, що суд може закрити справу на підставах, визначених пунктами 5\u0026ndash;8, 10 частини першої або частини другої статті 284 КПК України. Однак п. 10, до якого відсилає ця стаття, стосується зовсім іншої підстави для закриття кримінального провадження, а саме наявності нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження. Цей пункт зʼявився у тексті ст. 314 одночасно з доповненням ст. 284 КПК України п. 10. Тоді ще \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; не існувало, а можливість закрити кримінальне провадження через закінчення строків досудового розслідування зʼявилася в ст. 284 КПК України значно пізніше і під тим самим п. 10.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому Віктор Ногачевський вважає, що через закінчення строків досудового розслідування закривати справу може лише прокурор на етапі досудового розслідування. Суд зі свого боку може лише визнати недопустимими докази, зібрані поза відведеними слідству строками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним аргументом проти рішення колегії було те, що фабули зареєстрованих кримінальних проваджень після 16 березня 2018 року були похідними від основної, тобто вони лише розширювали первинну фабулу, викладену ще 2017-го. Тому подібне обʼєднання не свідчило про зловживання своїми повноваженнями з боку органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе оминув суддя й актуальність провадження, нагадавши, що розмір імовірно завданої шкоди становить 3\u0026nbsp;% від усіх видатків держбюджету України за 2015 рік. Тому слід провести його судовий розгляд для з\u0026rsquo;ясування обставин подій такого масштабу.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯкі ж рішення може ухвалити АП ВАКС?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми вже згадали раніше, нині справа перебуває в АП ВАКС, де вже 14 листопада почали слухати скаргу прокурора на рішення колегії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючові параметри, які, на наш погляд, має оцінити апеляція:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість закриття справи за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналежне продовження строку досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість включення строку між закриттям провадження з підозрюваними та скасуванням рішення про це до загального строку досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоділимося окремими міркуваннями з приводу цього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо першого\u003c/strong\u003e. Спеціальна вказівка в законі про дію \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, у тому числі положень про можливість закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування, поширюється на справи, за якими відомості про кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, як ми вже зазначали, \u003cstrong\u003eзаконодавець не розв\u0026rsquo;язав питання\u003c/strong\u003e про можливість застосування вказаної підстави для закриття проваджень, які були зареєстровані до та після 16 березня 2018-го та надалі об\u0026rsquo;єднані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, обʼєднана палата ККС ВС постановою від 31 жовтня 2022 року фактично дозволила застосовувати цю норму до таких проваджень. Водночас обʼєднана палата ККС ВС у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 11 вересня 2023 року вказала, що застосовувати п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України можна лише до проваджень, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року. Попри те, що в цій постанові не аналізувалися питання про застосування цих норм в обʼєднаних кримінальних провадженнях, у висновку судді використали чіткіші формулювання, ніж законодавець у вказівці щодо дії в часі \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e20 квітня цього року колегія суддів ККС ВС сформувала правовий висновок у подібній справі, де кримінальне провадження від 2017 року на підставі цього ж пункту ст. 284 КПК України було закрито судами нижчих інстанцій. Касаційний суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110569390\"\u003eвказав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що\u003cstrong\u003e п. 10 не може бути застосований до цього кримінального провадження, а також до всіх інших, виділених з нього в окреме провадження або об\u0026rsquo;єднаних з ним і зареєстрованих пізніше. А все тому, що цей закон не існував на час внесення відомостей до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні\u003c/strong\u003e. Цю ж позицію з посиланням на рішення обʼєднаної палати ККС від 11 вересня 2023 року виклала колегія суддів ККС у своїй нещодавній \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114188345\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 10 жовтня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про те, що питання можливості застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях не є повністю розв\u0026rsquo;язаним. А остання практика касаційної інстанції не зовсім узгоджується з позицією, викладеною в постанові обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що колегія суддів ВАКС, закриваючи справу \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;, фактично презюмувала можливість застосування до неї п. 10 та не надала обґрунтування цьому. Тому можемо припустити, що АП ВАКС врахує та оцінить застосовану першою інстанцією ВАКС позицію суду касаційної інстанції та наведе аргументи щодо її нерелевантності до цієї справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе призведе до визнання помилковим застосування п. 10 до цієї справи та можливого скасування рішення про закриття справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо другого питання\u003c/strong\u003e. Перша інстанція, керуючись тим же правовим висновком обʼєднаної палати ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, дійшла висновку, що продовжувати строк мав слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цих питань практика АП ВАКС не є однозначною. Передбачуваність кримінального процесуального закону тут стає як ніколи актуальною, оскільки ані прокурори, ані суди не мали єдиного бачення, хто повинен продовжувати ці строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107579205\"\u003eсправі Ощадбанку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e за подібних умов колегія суддів АП ВАКС скасувала рішення про закриття справи через закінчення строків розслідування після повідомлення про підозру. Ключовим мотивом відступлення від наведеної вище позиції обʼєднаної палати було те, що на час ухвалення рішень про продовження прокурором такого строку його дії підпадали під поняття \u0026laquo;сумлінних\u0026raquo;, адже він перед цим безрезультатно звертався до слідчого судді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча в справі \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; прокурори не зверталися до слідчого судді, такий судовий контроль неодноразово все ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/87480598\"\u003eпроводився\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Зокрема, під час оскарження постанов про закриття першого епізоду справи та під час продовження строку дії обов\u0026rsquo;язків, покладених на підозрюваних у цій справі, ці обов\u0026rsquo;язки не можуть виходити за строки слідства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідступлення від правової позиції обʼєднаної палати колегією суддів АП ВАКС відбулося також у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111031360https:/reyestr.court.gov.ua/Review/111031360\"\u003eсправі Одеського припортового заводу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, фігурантом якого є екснардеп Грановський. Колегія вказала, що згаданий висновок не може бути застосований, оскільки його сформулювали вже після продовження строку прокурорами, тому вони не могли знати та передбачити таку позицію ККС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дає підстави вважати, що позиція суддів АП ВАКС може залишитися незмінною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не слід також виключати ймовірність того, що колегія суддів АП ВАКС не буде детально вдаватися до релевантності та застосовності позиції обʼєднаної палати ККС ВС до цієї справи й залишить без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а рішення суду першої інстанції без змін. У такому разі справа буде за судом касаційної інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩодо третього питання. \u003c/strong\u003eОдин з аргументів першої інстанції ВАКС полягав у тому, що через систематичні закриття прокурорами цієї справи граничний строк міг закінчитися ще в травні 2021 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий висновок колегія суддів зробила з огляду на позицію ККС ВС від 3 квітня 2023 року, де йшлося, що час між закриттям справи та його скасуванням повинен додаватися до часу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозиція ККС ґрунтувалася на засаді розумності строків кримінального провадження. Згідно з нею кожен має право, щоб або обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження було закрито.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСумарно, за нашими підрахунками, \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo; перебував у стані закриття понад 500 днів, що з позиції ККС ВС від 3 квітня 2023 року свідчить про безумовне закінчення строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому ми не знайшли справ, де АП ВАКС застосовувала цю позицію касаційного суду. Тому саме колегія суддів АП ВАКС має вирішити, наскільки це релевантно до цього випадку, у тому числі з огляду на останній аргумент, наведений в окремій думці судді Віктора Ногачевського.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо апеляція підтвердить законність рішення суду першої інстанції, прокурор матиме право подати касаційну скаргу, через яку, зрештою, і вирішиться доля першого епізоду справи \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;. І тоді ж судді касаційної інстанції можуть розв\u0026rsquo;язати чимало дискусійних питань застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім першого епізоду цієї справи, до суду може бути скеровано і другий \u0026mdash; про зловживання на понад 20 млрд грн. На сьогодні триває стадія ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування, і слідчий суддя \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114351792\"\u003eобмежив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e його тривалість до 29 грудня 2023 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_9.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":6964,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":741,"url":"popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697160971,"date":"13.10.2023","views":1574,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17_1.png","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eми писали про те\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можуть руйнувати розслідування корупції. І чергова ілюстрація цієї тези не забарилася, причому вельми гучна і навіть скандальна.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про справу про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, у якій судді ВАКС Олег Ткаченко та Лариса Задорожна дійшли різних висновків щодо спливу строків досудового розслідування. Вони по-різному відреагували на аргументи захисту щодо різних фігурантів справи. Як результат, 9 вересня Ткаченко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113456202\"\u003eзвільнив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з-під варти Ярослава Лугового, колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку, тоді як 12 вересня Задорожна \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113512698\"\u003eпризначила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1,6 млн грн застави Надії Конопкіній, ексначальниці департаменту міжбанківських операцій цієї ж фінустанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так сталося і хто має рацію, розбираємося в нашому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОБЛЕМИ З ОБРАХУНКОМ СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В РІШЕННІ ЩОДО ЯРОСЛАВА ЛУГОВОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 березня 2018 року \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/T172147?an=1\u0026amp;ed=2021_04_27\"\u003eЗаконом № 2147-VIII\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e набрали чинності зміни до КПК України, зокрема і щодо питання перебігу строку досудового розслідування. До цього моменту обрахунок строку досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Після 16 березня 2018 року цей строк обчислюється від моменту реєстрації кримінального провадження у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Автором такої ідеї став народний депутат від Радикальної партії Ляшка Андрій Лозовий, тож ці зміни й назвали, зрештою, \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті важливо пам\u0026rsquo;ятати: у прикінцевих положеннях закону закріплено, що згадані вище норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим документом. Указані зміни \u003cstrong\u003eне мають зворотної дії та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. \u003c/strong\u003eОднак закон не регулює ситуацій об\u0026rsquo;єднання кримінальних проваджень, які були внесені до 16 березня 2018 року, а також після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодії інкримінованих злочинів у справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку відбулися у 2015\u0026ndash;2016 роках, а от сама епопея з розслідуванням \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003eстартувала \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e\u003cstrong\u003e6 березня 2017\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тоді детективи розпочали розслідування за заявою ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; про безпідставний переказ коштів на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;. Це провадження було зареєстровано за номером 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший епізод справи ПриватБанку відбувся в березні 2015 року. Саме тоді, за версією НАБУ, службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, привласнили кошти ПриватБанку на суму 9,2 млрд грн. При цьому, на думку правоохоронців, підозрювані використовували підконтрольну компанію нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучно створили зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій. Саме цього епізоду стосувалася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/zavolod-nnia-9-2-mlrd-grn-privatbanku-p-dozriu-t-sia-kolishn-i-benef-tc-arnii-vlasnik/\"\u003eнова підозра\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Коломойському, Луговому та Конопкіній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості за цим епізодом були внесені до ЄРДР \u003cstrong\u003e11 травня 2018 року\u003c/strong\u003e з номером провадження 42018100000000448. Згодом його було об\u0026rsquo;єднано з провадженням 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що формально підстав для застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в кримінальному провадженні не було, суддя ВАКС Ткаченко при обчисленні строків досудового розслідування все ж таки їх застосував. Але при цьому не дав конкретної відповіді, коли, на його думку, закінчилися строки досудового. Він орієнтувався на дату старту розслідування (6 березня 2017 року) і вирішив, що строк закінчився чи то 7 вересня 2018 року (саме тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування), чи то 27 лютого 2022 року (оскільки було повідомлено про підозру кількох осіб, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені із цього кримінального провадження).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі розбіжності у визначених суддею строках лише підкріплюють нашу тезу, що положення КПК України в частині обрахунку строків досудового розслідування потрібно вдосконалити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення судді Ткаченка наче обґрунтоване, адже узгоджується з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року. Тоді судді Верховного Суду зазначили, що саме слідчий суддя повинен продовжувати строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і об\u0026rsquo;єднаних з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Але в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eпопередньому матеріалі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ми вже критикували пропонований обʼєднаною палатою підхід як непередбачуваний для органів слідства та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак обʼєднана палата Верховного Суду 11 вересня 2023 року змінила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eсвій висновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Судді вирішили, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені в ЄРДР до вказаної дати. Однак цей висновок був сформульований після рішення судді Ткаченка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифічним є також підхід слідчого судді до тлумачення норми ч. 8 ст. 615 КПК України. Але про це ми поговоримо далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДХІД ДО ОБРАХУНКУ СТРОКІВ У РІШЕННІ ЩОДО НАДІЇ КОНОПКІНОЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідча суддя Задорожна в справі щодо колишньої начальниці департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надії Конопкіної по-іншому підійшла до розв\u0026rsquo;язання питання про строки досудового розслідування. Вона зробила висновок, що відомості про окремі кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Щодо того, що відомості про заволодіння 9,2 млрд грн були внесені до ЄРДР 11 травня 2018 року, тобто на це вже мали поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, слідча суддя вказала, що відомостей про закриття кримінального провадження у зв\u0026rsquo;язку із закінченням строків досудового розслідування їй не надали. А через те, що підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення до дати введення воєнного стану не повідомили жодній особі, то ч. 8 ст. 615 КПК України, яка зупиняє закінчення строків у провадженнях без підозрюваних в умовах воєнного стану, застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, слідча суддя оцінила час внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, а також те, що кримінальне провадження не було закрито через закінчення строків досудового розслідування. Вона також вказала, що строки від початку воєнного стану до моменту вручення повідомлення про підозру не спливали через ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку судді Задорожної, для розв\u0026rsquo;язання строку досудового розслідування не має значення факт повідомлення підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які розслідували в об\u0026rsquo;єднаному провадженні. Таке повідомлення важливе для обрахування початку строку досудового розслідування тільки щодо злочинів, у вчиненні яких про підозру вже повідомили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, такий підхід кращий, але в такому разі в одному кримінальному провадженні строки можуть рахуватися по-різному щодо різних кримінальних правопорушень, а це створює невизначеність при здійсненні судового контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо робити залежність між датою внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосуванням \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eможуть зловживати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo;. Для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких випадках ми рекомендували аналізувати, чи змістово досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зрозуміти, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанком ми маємо відомості, що в первинному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 6 березня 2017 року, розслідувалися факти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпідставного переказу 16 грудня 2016 року грошових коштів через додаткову угоду у вигляді нарахування індексації на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, внаслідок чого ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; було спричинено тяжкі наслідки, що більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 2 ст. 364-1 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозтрати в особливо великих розмірах грошових коштів, вчиненої колишніми посадовими особами банку за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, після безпідставного нарахування та виплати винагороди ПрАТ \u0026laquo;СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo; у зв\u0026rsquo;язку з ростом курсу гривні до долара США (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення колишніми посадовими особами ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах. Ці особи в період надання траншів рефінансування від Національного банку України надавали кредитні кошти ТОВ \u0026laquo;ПриватОфіс\u0026raquo; та \u0026laquo;Ключове рішення\u0026raquo;, ПАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, ТОВ \u0026laquo;Новофарм\u0026raquo; на заздалегідь невигідних для банку умовах (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальному провадженні, яке стосується Лугового, Конопкіної та й, зрештою, Коломойського та інших підозрюваних, 11 травня 2018 року відомості вносилися за заявою Національного банку України про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; на суму 9 264 807 900 грн. При цьому там ідеться про використання цими службовими особами підконтрольної компанії-нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучне створення зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій серій \u0026laquo;V\u0026raquo;, \u0026laquo;W\u0026raquo;, \u0026laquo;X\u0026raquo; та \u0026laquo;Y\u0026raquo; (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, виглядає так, що діяння стосується активів одного банку, вчинялося, за версією органу досудового розслідування, частково тими ж фігурантами і здебільшого за тією ж кваліфікацією. \u003cstrong\u003eЦе дозволяє стверджувати, що зловживання при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень не відбулося, а здійснювалося таке об\u0026rsquo;єднання задля підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ цій справі оцінка строків ускладнилася непередбачуваним тлумаченням положень ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення цієї частини статті дозволяють у період воєнного стану не обраховувати строк досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де нема підозрюваних. І в Апеляційній палаті ВАКС склалася непередбачувана практика їх тлумачення. Ідеться про те, яким чином судді визначають, чи підлягає ця частина статті застосуванню, чи ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з перших справ, де проявилася проблемність цієї норми, стосувалася скарги на повідомлення про підозру захисника народного депутата від фракції \u0026laquo;Опозиційного блоку\u0026raquo; Олександра Долженкова, якого НАБУ і САП підозрювали в незаконному одержанні понад 700 тис. грн компенсації за оренду житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті апеляційного розгляду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109479623\"\u003eухвали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e слідчого судді Ткаченка про відмову в скасуванні підозри колегія суддів під головуванням судді Даниїли Чорненької \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109591869\"\u003eдійшла висновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потрібно встановлювати, чи було в кримінальному провадженні загалом повідомлено про підозру, незалежно від того, чи є підозрювана особа фігурантом актуального кримінального провадження. Суд встановив, що строки досудового розслідування спливали попри воєнний стан, адже ще у 2019 та 2020 роках там фігурували підозрювані. А той факт, що кримінальні провадження щодо цих підозрюваних були виділені з основного, не вплинув на рішення суддів Апеляційної палати ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТрішки контексту, який може пояснити проблему. Від початку воєнного стану нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20/ed20220322#n78\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до КПК України, встановивши, що у фактових кримінальних провадженнях (тобто там, де нема підозрюваних) продовжувати їхні строки в слідчого судді недоцільно. Це і раніше не було виправдано, але знову ж тут варто \u0026laquo;подякувати\u0026raquo; екснардепу Лозовому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинулого трохи часу, і з\u0026rsquo;явилася потреба в удосконаленні окремих положень ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим роботи органів кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже ці норми вже апробували на практиці і виявили окремі їх недоліки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому в серпні 2023 року нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-20#n11\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ч. 8 ст. 615 КПК України, виклавши її перший абзац у такій редакції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1917722\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до проєкту автори прямо написали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Водночас проведення ефективних слідчих (розшукових) дій у цій категорії кримінальних проваджень об\u0026rsquo;єктивно ускладнюється умовами воєнного стану, відсутністю (знищенням) доказів внаслідок бойових дій, зміною місця перебування свідками та іншими учасниками кримінального провадження, захоплення частини території України та небезпекою проведення процесуальних дій тощо. Проте, визначені статтею 219 КПК України строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру, які становлять у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину вісімнадцять місяців, будуть спливати вже у серпні-вересні 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаведені обставини вказують на необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою врегулювання на період дії воєнного стану питання перебігу строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, у тому числі щодо воєнних злочинів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, депутати мали намір спростити роботу органам досудового розслідування через виключення обовʼязку продовжувати такі строки у фактових провадженнях в умовах воєнного стану, а також продовження строку досудового розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє стверджувати, що практика судді Ткаченка в справі про заволодіння коштами ПриватБанку, а також суддів Апеляційної палати ВАКС у справі Долженкова не зовсім відповідає правилам тлумачення положень законодавства. Адже спершу потрібно здійснити буквальне тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати значення слів, використаних у певному нормативному положенні), а потім, якщо треба узгодити кілька варіантів розуміння, цільове тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати мету закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо положення ч. 8 ст. 615 КПК України \u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких \u0026hellip; жодній особі не повідомлено про підозру\u0026raquo;\u003c/em\u003e можна розуміти у двох значеннях: по-перше, наявність підозрюваного в кримінальному провадженні і, по-друге, вчинення процесуальної дії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; у кримінальному провадженні \u0026mdash; то варто звернутися до логіки законодавця при внесенні таких змін до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна припустити, що законодавець мав на меті полегшити долю органів досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де немає підозрюваних. Адже якщо підозрюваний є, його процесуальний інтерес у вигляді швидкого досудового розслідування повинен захищатися через судовий контроль. А якщо немає, то й немає прав, дотримання яких повинен контролювати слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто висновок, що коли в кримінальному провадженні певним особам повідомляли про підозру раніше, а потім матеріали щодо них були виділені, то все одно слідчому потрібно продовжувати строки досудового розслідування в слідчого судді, неправильний. Інакше кажучи, їм не треба витрачати час даремно, адже є прямий дозвіл закону не продовжувати строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що на сьогодні рішення про підозру Долженкову \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112002435\"\u003eпереглядається\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в касаційному суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостановлені в справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку судові рішення будуть оскаржуватися в апеляційному порядку. Ми будемо уважно стежити за ходом справи і сподіваємося на розв\u0026rsquo;язання суперечливих питань при тлумаченні кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":116,"url":"yuliya-poltorak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yuliya-poltorak.jpg","name":"Юлія","surname":"Полторак","post":"юристка з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":756,"url":"dokazi-pri-rozsliduvanni-kriminalnih-pravoporushen-povyazanih-iz-seksualnim-nasilstvom--intervyu","video":"VozP_dpPnBM","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698433719,"date":"27.09.2023","views":184,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-6.png","mini_image":null,"name":"Докази при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством | Інтерв`ю","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВ черговому інтерв\u0026rsquo;ю JustTalk і Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; говоримо про належність і допустимість доказів при розслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Спілкуємось із \u003cstrong\u003eАркадієм Бущенком\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду, та ведучою \u003cstrong\u003eЛарисою Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисницею, адвокаткою, співзасновницею Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-6.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":719,"url":"spravedlivist-pravosuddya--oleksandr-garskij--justtalk-context","video":"RtFjMBbIWmM","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690788960,"date":"28.07.2023","views":245,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/spravedlivisty2.jpg","mini_image":null,"name":"Справедливість правосуддя | Олександр Гарський | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ новому випуску ведуча \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e, говорить про справедливість правосуддя з \u003cstrong\u003eОлександром Гарським\u003c/strong\u003e, суддею Малиновського районного суду міста Одеси.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРоль судової влади і окремого судді під час війни.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУхвалення нестандартних вироків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВажливість структурування та оформлення судових рішень.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e(Не)спроможність української судової системи забезпечити справедливе правосуддя для воєнних злочинців.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСправедливість, милосердя, істину.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/spravedlivisty2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":711,"url":"seksualne-kibernasilstvo-mehanizmi-reaguvannya-ta-vikliki-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689839483,"date":"20.07.2023","views":880,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.png","mini_image":null,"name":"Сексуальне кібернасильство: механізми реагування та виклики. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні в Україні відсутня окрема норма КК України, якою була б встановлена відповідальність за вчинення насильства сексуального характеру в цифровому середовищі. Також національне законодавство не надає визначення поняттю \u0026laquo;насильства сексуального характеру в цифровому середовищі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eБеручи до уваги припущення, що на практиці такі порушення прав людини трапляються все частіше, виникає питання кваліфікації таких діянь та практики їх розслідування сьогодні в Україні, а також питання доцільності внесення змін у Кримінальний кодекс України з метою передбачення окремої норми, яка б встановлювала відповідальність за такі діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; продовжує \u003cspan\u003eрозвивати дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1oQorHSMnMiTLOgnmlDJ93XYCHxpYXR_A/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1oQorHSMnMiTLOgnmlDJ93XYCHxpYXR_A/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМатеріал підготовлено в межах проєкту \u0026laquo;Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни\u0026raquo;, що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; за фінансової підтримки Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.png","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":708,"url":"sprava-ekssuddi-chausa-v-multivsesviti-antikoruptsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689327882,"date":"14.07.2023","views":1627,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.png","mini_image":null,"name":"Справа екссудді Чауса в мультивсесвіті антикорупції","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e14 червня Вищий антикорупційний суд засудив колишнього суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса до десяти років колонії та конфіскації всього майна в справі про хабар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа Миколи Чауса в суспільній уяві стійко асоціюється зі світлинами скляних банок, наповнених доларами, які стали одним з головних артефактів всесвіту української антикорупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші фото цих банок у 2016 році одразу після їх вилучення детективами НАБУ оприлюднив у своїх соцмережах на той момент керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛогічно, що після ухвалення вироку стосовно Миколи Чауса всі журналісти та громадські організації, які писали про це судове рішення, так чи інакше згадували про банки з доларами або й публікували архівні фото з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОт тільки Вищий антикорупційний суд призначив колишньому судді Чаусу десять років позбавлення волі не за банки з доларами та й узагалі не за отримання будь-яких хабарів чи корупційної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не бачили матеріалів розслідування й не знаємо змісту доказів обвинувачення чи захисту, лише прочитали оприлюднений вирок суду й помітили в ньому декілька цікавих обставин, які заслуговують на ширшу увагу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи не захищаємо й ніколи не захищали Миколу Чауса, а в цьому тексті аналізуємо лише правові й процесуальні конструкції, описані в загальнодоступному судовому рішенні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧитаючи текст, пам\u0026rsquo;ятайте, що цей вирок (а отже, і всі висновки суду, викладені в ньому) ще не набрав законної сили і явно буде оскаржений в апеляції стороною захисту, а може, і не тільки нею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ МИКОЛУ ЧАУСА ОБВИНУВАЧУВАЛИ ПРОКУРОРИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурори обвинувачували Миколу Чауса в тому, що він на посаді судді вимагав та отримав неправомірну вигоду розміром 150 тисяч доларів за ухвалення судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ березні 2015 року до судді Чауса на розгляд надійшов обвинувальний акт про незаконний обіг наркотиків стосовно жінки, яка виявилася матір\u0026rsquo;ю його знайомої.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧаус декілька разів обговорював із цією жінкою можливість звільнення її матері від відбування покарання за неправомірну винагороду, однак урешті відмовився від цих домовленостей та отримання грошей за потрібний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгодом зять обвинуваченої, з яким Микола Чаус також був знайомий, усе ж умовив його погодитися звільнити тещу від відбування покарання за неправомірну вигоду розміром 150\u0026nbsp;000 доларів, які надалі він передав Чаусу, а опісля їх вилучили детективи НАБУ у відомих усім скляних банках.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРОЗСЛІДУВАННЯ ЧИ ПРОВОКАЦІЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий антикорупційний суд вирішив, що після того, як Микола Чаус відмовився від ухвалення судового рішення за гроші, агент НАБУ, який виконував спеціальне завдання, спонукав і підбурював його до продовження злочинної діяльності, а отже, перейшов від збирання доказів до штучного створення умов для вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки суд вирішив, що отримання неправомірної вигоди було спровоковане агентом НАБУ і без його активного втручання цього б не відбулося, він не міг засудити за це Миколу Чауса і визнав обвинувачення в отриманні ним коштів необґрунтованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдається, це перший вирок, у якому Вищий антикорупційний суд констатував вчинення провокації в розслідуванні НАБУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож суд був змушений визнати всі докази, отримані внаслідок цієї провокації, недопустимими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, суд визнав недопустимими та не брав до уваги відповідні матеріали негласного стеження за Чаусом; документи стосовно отримання та подальшого дослідження грошових коштів; результати обшуків у приміщеннях Дніпровського суду, в автомобілі й удома в Миколи Чауса та огляду земельної ділянки, на якій була виявлена скляна банка з коштами; висновок експертного дослідження; а також самі грошові кошти розміром 150 тисяч доларів (які суд ухвалив повернути НАБУ); а також дві скляні банки (які за рішенням суду підлягають знищенню).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча ці скляні банки з доларами перетворилися із символу боротьби з корупцією на символ провокації корупції, від цього їхня цінність як артефакту в українському антикорупційному всесвіті лише зросла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИМАГАННЯ ЧИ ПРОХАННЯ ХАБАРЯ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім визнання необґрунтованим обвинувачення в отриманні коштів, суд визнав недоведеним обвинувачення в їх вимаганні, оскільки прокурори не продемонстрували доказів будь-яких погроз зі сторони Миколи Чауса або створення умов, які б не залишали іншого вибору, аніж дати хабар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗасудили Миколу Чауса за розмови, які відбувалися на початку березня 2016 року з дочкою обвинуваченої, під час яких він висловив готовність ухвалити потрібне рішення за 100 тисяч доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий антикорупційний суд оцінив таке висловлювання Чауса не як вимагання, а як прохання про надання йому неправомірної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що стаття 368 Кримінального кодексу України, за якою прокурори й обвинувачували екссуддю, передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або безпосереднє одержання неправомірної вигоди, а також за прохання надати таку вигоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому суд, визнавши, що все, що відбулося після відмови Чауса отримувати неправомірну вигоду та ухвалювати потрібне рішення, було результатом провокації, усе ж дійшов висновку, що навіть того, що відбулося включно до такої відмови, достатньо для засудження, оскільки злочин у формі прохання про надання неправомірної вигоди був завершений у момент висловлення такого прохання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому саме за це висловлене прохання надати 100 тисяч доларів за ухвалення судового рішення, від якого він потім відмовився, ексудді Чаусу й присудили десять років у колонії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОПРОКУРОР ЧИ ПРОКУРОРОСУД?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк сказано вище, прокурори обвинувачували Миколу Чауса у вчиненні одного злочину, розпочатого восени 2015 року, який полягав у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди розміром 150 тисяч доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість Вищий антикорупційний суд визнав його винуватим у проханні надати йому неправомірну вигоду розміром 100 тисяч доларів, висловленому в березні 2016 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакон визначає, що судовий розгляд повинен відбуватися в межах висунутого прокурором обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме на прокурора покладена функція підтримання публічного обвинувачення в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо під час судового розгляду прокурор доходить висновку, що з огляду на встановлені в суді обставини висунуте ним обвинувачення потребує певних змін, закон дозволяє йому змінити це обвинувачення шляхом зміни як правової кваліфікації, так і обсягу обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій справі прокурори таким правом не скористалися, висунуте стосовно Миколи Чауса обвинувачення не змінювали і в дебатах наполягали на ньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах змагального процесу суд повинен виконувати роль безстороннього арбітра, який оцінює аргументи сторони обвинувачення й сторони захисту і за результатами такого оцінювання може визнати висунуте прокурором обвинувачення доведеним і засудити обвинуваченого або ж визнати обвинувачення прокурора недоведеним і тоді виправдати людину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій же справі Вищий антикорупційний суд визнав недоведеним усе висунуте прокурорами обвинувачення: отримання неправомірної вигоди було наслідком провокації, вимагання такої вигоди не підтвердилося доказами, і суд констатував, що прокурори не довели навіть указаний в обвинуваченні час вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТо як же тоді суд засудив Миколу Чауса і за яким обвинуваченням?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиявляється, колегія суддів ВАКС самостійно сформулювала нове обвинувачення замість прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонстатувавши, що прокурори не довели ані вимагання, ані отримання неправомірної вигоди, колегія суддів вирішила за можливе й необхідне без участі прокурора самостійно сформулювати нове обвинувачення стосовно Миколи Чауса \u0026mdash; у проханні надати неправомірну вигоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолегія суддів самостійно визначила новий час і місце вчинення такого злочину, а також розмір неправомірної вигоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОт тільки закон дозволяє суду вийти за межі висунутого прокурором обвинувачення лише в одному випадку: суд може змінити правову кваліфікацію правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто лише якщо суд бачить, що прокурор обвинувачує людину в тяжчому злочині, ніж вона вчинила насправді, тоді він може самостійно змінити статтю, за якою судитиме її.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку єдине, чого суд не змінив, \u0026mdash; якраз правової кваліфікації. І такі дії суду явно не покращили становище обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд зробив те, що уповноважений робити лише прокурор, \u0026mdash; сформулював нове обвинувачення стосовно особи і з єдиної причини \u0026mdash; тому що прокурор не зміг довести в змагальному процесі своє обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧітке розмежування функцій і ролей суду й прокурора є не лише ключовою відмінністю інквізиційного процесу від змагального, це ще й базовий принцип права на справедливий суд, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе однією гарантією цього права є реальна можливість захищатися від висунутого прокурором обвинувачення, зміст і обсяг якого людина дізнається на початку процесу й має можливість будувати свій захист у суді для того, щоб спростувати це обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ такому випадку людина природно розраховує, що якщо вона спростує обвинувачення, від якого захищалася, суд її виправдає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій же справі виходить, що про зміст сформульованого судом \u0026laquo;нового\u0026raquo; обвинувачення Микола Чаус дізнався вже з тексту зачитаного йому головуючим вироку і до цього навіть не здогадувався, що потрібно захищатися ще й від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодивимося, як таку практику колегії суддів Вищого антикорупційного суду оцінять суди наступних інстанцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА ще цікаво, чи апелюватиме прокурор до того, що колегія суддів відібрала його хліб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКЛАСИЧНА МАРВЕЛІВСЬКА СЦЕНА ПІСЛЯ ТИТРІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗять обвинуваченої, Олександр Поліщук, який, діючи як агент НАБУ, вчинив провокацію стосовно Миколи Чауса, через декілька місяців після передання судді коштів, у грудні 2016 року, був призначений на посаду начальника відділу по роботі з громадськістю Національного антикорупційного бюро України.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":31,"url":"andrij-slyusar","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Slyusar-Andrij.jpg","name":"Андрій","surname":"Слюсар","post":"Адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":704,"url":"chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687787437,"date":"26.06.2023","views":2702,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.png","mini_image":null,"name":"Чи час домовлятися: тенденції ВАКС щодо укладення угод у корупційних справах","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/\"\u003eTransparency International Ukraine\u003c/a\u003e\u0026nbsp;продовжує серію матеріалів, присвячену кримінальній юстиції у сфері боротьби з корупцією.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа час існування Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс понад сто вироків, з яких більше ніж 30 \u0026mdash; на підставі \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/ugoda-pro-vyznannya-vynuvatosti-shho-potribno-pro-tse-znaty/\"\u003eугод про визнання винуватості\u003c/a\u003e. Практика застосування таких угод чудово себе проявила в справах про топкорупцію. Однак суспільство часто сприймає їх як своєрідний \u0026laquo;відкуп від тюрми\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпробуємо оглянути останню практику ВАКС щодо угод про визнання винуватості та сформулювати окремі висновки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: normal !msorm;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОЛИ МОЖНА УКЛАДАТИ УГОДИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом цей огляд ми побудуємо за найбільш істотними елементами, які перевіряють суди перед затвердженням угоди.\u0026nbsp;І почнемо з того, що укладення та затвердження угоди можливе лише у випадку дотримання певних умов.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерша умова \u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eугоди можуть укладатися та затверджуватися щодо проступків, нетяжких і тяжких злочинів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкладення угод щодо особливо тяжких корупційних злочинів можливе лише у випадку викриття іншої особи у вчиненні корупційного злочину та коли особа допомагає викривати злочинні дії інших співучасників. При цьому КПК України встановлює заборону на укладення угоди про визнання винуватості з організатором злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС беззаперечно дотримується вказаних вимог і відмовляє у затвердженні угод, зокрема коли обвинувачений мав роль організатора. Так, суд \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eвідмовив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у затвердженні угоди організатору схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому. Ця схема супроводжувалася несплатою податків і легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДруга умова \u0026mdash;\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eукладати угоду можна лише зі згоди потерпілих (за їх наявності)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі проаналізовані нами рішення ВАКС щодо угод у кримінальних провадженнях, де є потерпілі, так само включають їхню згоду на укладення таких домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯК УГОДИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕКОНОМІЮ РЕСУРСІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпрощення судових проваджень, до якого можна віднести й укладення угод, \u0026mdash; це слідування міжнародним \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/16804e19f8\"\u003eрекомендаціям\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо використання засобів усунення затримок у відправленні кримінального правосуддя. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-142672\"\u003eПрактика\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Європейського суду з прав людини також вказує на доцільність укладення угод, адже це стає інструментом економії державних і приватних ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ практиці ВАКС\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eбільшість угод була затверджена ще на підготовчих судових засіданнях. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо адвоката, який намагався підкупити суддю Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ВАКС виніс під час першого ж засідання в підготовчому провадженні. У справі йшлося про спробу підкупу, щоб суддя не притягнула особу до відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп\u0026rsquo;яніння. Затвердження угоди означало, що суду не потрібно було проводити тривалі процедури з розгляду справи \u0026mdash; дослідження доказів, допит свідків та інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле в окремих випадках обвинувачені ініціюють укладення угоди вже після тривалого судового розгляду кримінального провадження. Так це було з директором ТОВ \u0026laquo;Юрай\u0026raquo;, який\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003eзаволодів\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e кредитними коштами банку та надалі легалізував їх через інші компанії. Цю справу суд розглядав понад півтора року, тому тоді йшлося лише про економію часу та ресурсів на апеляційний та касаційний перегляди судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібні випадки \u0026mdash; не рідкість, і КПК України не забороняє укладати угоди аж до виходу суду до нарадчої кімнати для винесення вироку. Однак за таких умов угода про визнання винуватості не повною мірою виконує основну свою функцію щодо економії ресурсів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож варто наголосити, що доцільність укладення угоди оцінює прокурор з урахуванням обставин, викладених у ст. 470 КПК України. Проте на прокурора закон не покладає обов\u0026rsquo;язок роз\u0026rsquo;яснити стороні захисту свої міркування при відмові в укладенні угоди. Ми вважаємо, що цей момент можна вдосконалити в чинному законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС В УКЛАДЕННІ УГОДИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме собою пришвидшення розгляду справи не є підставою для затвердження угоди зі слідством. Суд також повинен оцінити ще низку факторів, зокрема, чи умови угоди відповідають інтересам суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПри оцінюванні суспільного інтересу варто встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м\u0026rsquo;якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну цьому пом\u0026rsquo;якшенню.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудді ВАКС по-різному інтерпретують значення суспільного інтересу, оскільки це оціночне поняття. Тут їх практика розходиться: деякі судді відштовхуються від очікувань суспільства, тобто чи буде рішення, яке вони ухвалять, відповідати запитам громадян, інші \u0026mdash; від найскорішого розв\u0026rsquo;язання справи при мінімальних витратах державних ресурсів, потреби розкривати інші кримінальні правопорушення тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака неоднорідність підходів є деструктивним фактором при затвердженні угод. Тому потрібно уніфікувати судову практику в цій частині, адже саме відсутність забезпечення суспільного інтересу в більшості рішень ВАКС стає однією з ключових підстав для відмови в затвердженні угоди зі слідством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо підсумувати останню практику у справах про топкорупцію, то при розв\u0026rsquo;язанні питання про наявність суспільного інтересу суд часто враховує такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eхарактер і тяжкість інкримінованого правопорушення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяння обвинуваченого досудовому розслідуванню;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикриття обвинуваченим більшої кількості кримінальних правопорушень і злочинців;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eроль та ієрархічне становище обвинуваченого в разі співучасті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстимулювання укладання таких угод іншими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповне або часткове відшкодування обвинуваченим збитків.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 24 лютого 2022 року також спостерігаємо випадки, коли судді враховують волонтерство та допомогу армії як обставини, що в умовах війни безпосередньо пов\u0026rsquo;язані з добробутом, стабільністю та безпекою українського суспільства, тобто із суспільним інтересом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, мер Полтави Мамай зобов\u0026rsquo;язався передати на потреби ЗСУ \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e2 млн\u003c/a\u003e грн, нардеп Трухін \u0026mdash; \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e6 млн\u003c/a\u003e грн, а представник забудовника \u0026laquo;Perfect Group\u0026raquo; Саміляк, який намагався підкупити тодішнього голову ДІАМ Семена Кривоноса, пообіцяв переказати \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e100 тис.\u003c/a\u003e доларів США на проєкт \u0026laquo;Армія дронів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наше переконання, ці обставини можуть враховуватися лише як особистісні характеристики обвинуваченого при призначенні покарання, адже вони не мають прямого стосунку до кримінального провадження та відомостей, які в ньому досліджуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз цим аспектом повʼязані два елементи \u0026mdash; перевірка фактичних підстав наявності винуватості та оцінювання добровільності угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі науковці \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/792/1/stratij_dis.pdf\"\u003eвказують\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e що в американському кримінальному процесі що слабкіші докази обвинувачення, то більш імовірне укладення угоди про визнання винуватості. У європейських процедурах угоди затверджуються, якщо позиція обвинувачення сильна. І суд, перевіривши докази обвинувачення, доходить висновку про можливість зменшення покарання обвинуваченому не тому, що той визнав свою винуватість, а тому, що винуватість обвинуваченого повністю підтверджується, і він дотримався умов угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України не регламентує детально, чи зобовʼязаний суд дослідити всі матеріали кримінального провадження при затвердженні угоди. Він також не зобовʼязує прокурора направляти матеріали досудового розслідування для оцінювання судом. Тож з практики ВАКС ми бачимо, що дослідження матеріалів кримінального провадження не відбувається в повному обсязі, а кваліфікація діянь особи часто встановлюється через оцінювання лише істотних обставин кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких умов при обґрунтуванні винуватості особи та правильності кваліфікації її діянь суди зазвичай посилаються на показання обвинуваченого, обвинувальний акт та угоду про визнання вини (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 03.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2023\u003c/em\u003e). І значно рідше можна натрапити на посилання суду на конкретні матеріали справи, які подавали сторони для підтвердження викладених в угоді обставин (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e\u003cem\u003eухвала\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.04.2020\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблема загострюється, коли угоду затверджують на підготовчому судовому засіданні, під час якого сторони не можуть подавати будь-які докази. \u003c/strong\u003eЇї розв\u0026rsquo;язання \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15#Text\"\u003eпропонував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ще пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ \u0026mdash; він радив судам у таких випадках витребувати докази в сторін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього боку знаковим є \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84255875\"\u003eрішення\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо начальника Будинкоуправління №\u0026nbsp;1 Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району. Тоді фігурант підписав з прокурором угоду про визнання винуватості, однак ВАКС не затвердив її, оскільки фактичні обставини не вказували на вчинення злочину, передбаченого саме ч. 5 ст. 191 КК України. Надалі стосовно цієї особи суд виніс виправдувальний \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/93425681\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, який підтвердила апеляційна та касаційна інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа додаток ст. 474 КПК України покладає на суд обов\u0026rsquo;язок перевірити, чи було укладення угоди повністю добровільним. Для цього суд має право витребувати необхідні докази та навіть опитувати осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС визначає добровільність укладення угоди під час засідання, орієнтуючись на \u003cstrong\u003eтакі обставини\u003c/strong\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eусне підтвердження такої добровільності та надання правдивих викривальних показань щодо себе (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність скарг на дії, бездіяльність і рішення сторони обвинувачення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 22.02.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозуміння характеру пред\u0026rsquo;явленого обвинувачення, згода обвинуваченого з видом і мірою покарання тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБеззастережне визнання обвинуваченим своєї вини також свідчить про добровільність укладення угоди. З практики ВАКС бачимо, що обвинувачені в усіх випадках вказували на беззастережне визнання вини, однак не у всіх випадках це підтверджувалося. Як це було з екскерівником ДІФКУ, версія подій якого в суді відрізнялася від викладеної в обвинувальному акті та угоді (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88155381\"\u003e\u003cem\u003eухвала\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 11.03.2020\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково добровільність для ВАКС підтверджує факт ініціювання укладання такої угоди саме стороною захисту, що є дуже частим явищем (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023,\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108886564\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 09.02.2023\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що чи не в усіх останніх випадках розгляду угод ВАКС на момент їх укладення жоден з обвинувачених не перебував під вартою. Однак були випадки, коли угода укладалася з обвинуваченим за два тижні після його чотириденного перебування в СІЗО (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e). Суд не перевіряв, чи перебування в слідчому ізоляторі не було способом тиску на підозрюваного.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСторони угоди повинні узгодити вид і міру покарання. При цьому треба дотримуватися загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України. Магічним числом є п\u0026rsquo;ять років позбавлення волі \u0026mdash; саме таку тривалість покарання узгоджували сторони в більшості вироків. Правда, згодом обвинувачених звільняли від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба відзначити, що можливість такого звільнення в провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень залишається дискусійною. Адже існує різний підхід судів до того, чи можна в таких випадках засуджувати умовно та застосовувати інші пільгові інститути покарання. Тому одну зі справ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086265\"\u003eпередали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак Велика Палата Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110428154\"\u003eне досліджувала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ці питання, оскільки закрила касаційне провадження з формальних підстав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля зменшення покарання сторони часто зазначали про щире каяття та визнання вини, адже ці пом\u0026rsquo;якшувальні обставини автоматично виникають при підписанні угоди. Як пом\u0026rsquo;якшувальна обставина, у більшості вироків з угодами про визнання винуватості також наводиться активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред інших пом\u0026rsquo;якшувальних обставин та обставин, що характеризують особу, суд враховує:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність на утриманні неповнолітніх дітей (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023\u003c/em\u003e) та батьків похилого віку (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106730058\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінвалідність, позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, наявність статусу УБД (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350554\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 03.03.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення кримінального правопорушення через службову залежність (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 07.04.2023\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eактивну волонтерську діяльність (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109321257\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 02.03.2023\u003c/em\u003e) тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що у деяких вироках ВАКС врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e\u003cem\u003eвирок\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e від 13.10.2022\u003c/em\u003e), як обставину, яка пом\u0026rsquo;якшує покарання, хоча цей підхід досить суперечливий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄ випадки, коли вказані пом\u0026rsquo;якшувальні обставини сторони угоди намагаються використати як підставу для призначення покарання, \u0026laquo;нижчого за нижчу межу\u0026raquo;. Адже наявність більше ніж двох пом\u0026rsquo;якшувальних обставин за ст. 69 КК України є підставою для призначення покарання, м\u0026rsquo;якшого за передбачене в санкції статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВАКС у таких випадках відмовляє у затвердженні угоди з декількох причин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПершою причиною є те, що встановлені пом\u0026rsquo;якшувальні обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eабо не підтверджені доказами, як у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/88628411\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e голови правління ПАТ \u0026laquo;Креатив Груп\u0026raquo;, який вказав, що в нього є малолітня дитина, однак жодного підтвердження не надав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eабо не зменшують ступінь тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення, як у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e організатора схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругою причиною у деяких випадках стає заборона на зниження покарання, передбачена КК України. Така ситуація виникла у згаданій\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/96358209\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e організатора схеми постачання товарів невідомого походження Укроборонпрому, який з прокурором узгодив звільнити його від виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна, чого КК України взагалі не передбачає.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред корупційних злочинів досить часто йдеться про заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України) та зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК). У таких злочинах шкода завдається завжди, що зумовлює потребу винним особам її відшкодовувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, затверджуючи угоди про визнання винуватості, ВАКС не завжди комплексно підходить до питання про відшкодування шкоди. Адже судді не завжди оцінюють, чи правомірно, коли обвинувачений відшкодовуватиме шкоду в меншому розмірі, аніж та, що була заподіяна, як це пропонується прокурорами САП у відповідних угодах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, у\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110087590\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про завдання шкоди Укрзалізниці шляхом завищення ПДВ на суму понад 200 млн грн прокурор САП домовився в разі затвердження угоди з обвинуваченим про відшкодування 2 млн грн, що в сто разів менше за встановлений розмір шкоди. Навіть з огляду на те, що злочин вчинений за участі інших осіб, такий розмір відшкодування не може свідчити навіть про часткове відновлення порушеного злочином стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібна ситуація була і в\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106745795\"\u003eсправі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заступниці генерального директора ДП \u0026laquo;Держінформ\u0026rsquo;юст\u0026raquo;, співучасниці фіктивної закупівлі обладнання для відеоконференцзв\u0026rsquo;язку \u0026laquo;TrueConf\u0026raquo;. Такими діями державі була заподіяна майнова шкода на майже 7 млн грн, але прокурор САП погодив, а ВАКС затвердив відшкодування фігуранткою лише 500 тис. грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, при затвердженні вироками угод судді повинні ретельно аналізувати заявлений прокурорами САП розмір відшкодування, щоб оцінити можливість відновлення достатньою мірою того стану речей, який був до вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроведений огляд практики затвердження ВАКС угод про визнання винуватості дозволяє сформулювати такі окремі висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУгоди є ефективним інструментом засудження фігурантів корупційних справ, а також відшкодування завданої шкоди. Однак для правомірного засудження потрібно враховувати низку обставин.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке спрощення судового провадження доречне:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eколи істотні обставини справи були підтверджені належною та допустимою доказовою базою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо сторони провели ретельне оцінювання наявності суспільного інтересу в укладенні угоди;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза умови наявних засобів протидії можливим зловживанням органів правопорядку щодо тиску на підозрюваного (обвинуваченого) задля укладення угоди, а також дослідження судом доказів, які б підтверджували встановлені в угоді факти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eколи було проведене належне оцінювання відповідності узгодженого сторонами покарання чинному законодавству.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля активного та ефективного використання цього інструменту в кримінальному процесі України доцільно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзобов\u0026rsquo;язати прокурора надавати вмотивовану відмову на клопотання сторони захисту про ініціювання процесу укладення угоди про визнання винуватості;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобовʼязати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості направляти до суду матеріали досудового розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eурегулювати питання різної практики судів щодо тлумачення ч. 2 ст. 75 КК України шляхом надання розʼяснень пленумом Верховного Суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсформувати узагальнення судової практики ВАКС щодо затвердження або відмови в затвердженні угод про визнання винуватості та оприлюднити його.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСподіваємося, що тенденція використання інституту угод у кримінальному процесі буде рости та допоможе економити дорогоцінні ресурси антикорупційних органів на ще ефективнішу боротьбу з корупцією. Адже завдяки ефективній роботі системи кримінальної юстиції ми можемо бути впевнені, що корупційні прояви не будуть залишатися без державного реагування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":107,"url":"andrij-tkachuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/andriy-tkachuk-tI-ukraina.jpg","name":"Андрій","surname":"Ткачук","post":"Юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":699,"url":"provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686221960,"date":"08.06.2023","views":1232,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.png","mini_image":null,"name":"Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eUkrainian Legal Advisory Group\u003c/a\u003e (ULAG) розпочинає співпрацю в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини. Цей матеріал є першим із серії, тож запрошуємо стежити за нашими оновленнями та долучатись до дискусії в різних форматах.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід початку агресії росії на території України у 2014 році відбуваються десятки судових проваджень щодо воєнних злочинів російської федерації. Більшість з них \u0026mdash; так звані заочні, тобто за відсутності обвинуваченого (in absentia).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що більшість потерпілих залишилася без можливості вибору процедури, за якою розглядатиметься кримінальне провадження щодо найтяжчих злочинів проти них, на сьогодні не досліджувалося ставлення суспільства до заочних проваджень. Проте, як зрозуміло зі спілкування з потерпілими, очевидно, вони очікують реального покарання та фізичної присутності обвинувачених у залі суду. Коли ми розглядаємо процес in absentia, а особливо в справах щодо воєнних злочинів російської армії та під час війни, яка триває на території нашої держави, важливо визначити основну мету та завдання цього процесу. І крізь їх призму аналізувати проблеми, недоліки та інші питання. Основним завданням будь-якого кримінального провадження (як звичайного, так і спеціального) є справедливий розгляд справи та відповідно забезпечення права на захист обвинуваченого, змагальність, рівні можливості в наданні сторонами суду своїх доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому важливо дивитися на спеціальне провадження саме через таку призму? Останнім часом у суспільстві, а також у середовищі українських правників лунають заклики до якнайшвидшого засудження всіх російських злочинців, отримання великої кількості обвинувальних вироків найближчим часом і визначення покарання як основної мети. Оскільки багато українців, у тому числі ті, хто обіймає посади суддів, прокурорів, слідчих, втратили дім, близьких, нормальне життя тощо, такі настрої зрозумілі. Проте на сьогодні така тенденція стала певною рисою державної політики України, яка є відповіддю на суспільний запит на справедливість. Але дуже важливо як такий запит трактується, так і якої саме справедливості шукають потерпілі. Ми переконані, що правоохоронці та судді повинні керуватися основними принципами правосуддя під час розгляду таких справ, абстрагувавшись від страшних умов війни, у яких відбувається правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також гратиме на користь захисту українців, потерпілих від цих злочинів, тому що належним чином проведене досудове та судове розслідування мінімізує ризики перегляду справи, її оскарження та скасування вироків у зв\u0026rsquo;язку з неналежним дослідженням доказів, упередженістю та неповнотою дослідження, а також встановленням у майбутньому можливих порушень прав людини Україною в ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо кажуть самі потерпілі про процедури in absentia? Як уже було зазначено, офіційних досліджень із цього питання немає, тому ми базуємося на інформації від потерпілих, яких представляє Українська правова консультативна група (далі \u0026mdash; УПКГ). УПКГ уже більше як п\u0026rsquo;ять років працює з потерпілими від воєнних злочинів рф в Україні як на національному рівні, так і в міжнародних судах. Більшість юристок УПКГ і колег з інших громадських організацій, які займаються захистом потерпілих від воєнних злочинів, повідомляють про низький рівень упевненості в притягненні злочинців до відповідальності, у тому числі їх фізичному затриманні. У зв\u0026rsquo;язку з цим задля пошуку реального та ефективного захисту багато потерпілих, які виїхали за кордон, роздумують над зверненням до органів правопорядку країн перебування з метою розгляду їхніх справ за процедурою універсальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень за підозрою російських військовослужбовців у вчиненні воєнних злочинів після 24 лютого 2022 року відбуваються так само in absentia. Основною зміною є масштаби. Станом на 17 квітня 2023 року було зареєстровано близько 80 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, учинених росіянами. Специфічною суттєвою зміною є те, що після повномасштабного вторгнення безпрецедентна кількість країн допомагає Україні не тільки військовою зброєю, але і юридичною. З державою працює багато міжнародних юристів та експертів, які приносять міжнародне право та міжнародні підходи до розслідування в Україну. У цьому контексті важливо, щоб українські правоохоронці та судді були готові застосовувати згадані стандарти та міжнародне право, адже переважно це норми прямої дії, які підлягають застосуванню, якщо питання, які вони регулюють, не врегульовані в національному законодавстві або суперечать їм. Проте на сьогодні все ще спостерігається фокусування на національному законодавстві, нерозуміння, як застосовувати міжнародне право, навіть попри те, що стаття 438 ККУ є бланкетною та не дає зрозумілих відповідей слідчим і прокурорам щодо належної кваліфікації тих чи інших міжнародних злочинів, з розслідуванням яких вони зіткнулися вперше після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає чіткий перелік стандартів розгляду таких справ, серед яких, до прикладу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд повинен відкласти розгляд, якщо особиста присутність обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковою або є підстави вважати, що в нього виникли перешкоди для явки.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКоли справа обвинуваченого розглядається in absentia, докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати на цей процес.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСудове рішення, ухвалене in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОсоба, справа якої була розглянута in absentia і якій не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, який дозволяє їй переглянути справу як у питаннях права, так і в питаннях факту.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцедури in absentia можуть вважатися законними та справедливими, лише якщо вони передбачають гарантії, визначені міжнародним правом. Проте, незважаючи на представленість міжнародних експертів в Україні та кількість проведених навчань для національних слідчих, прокурорів та суддів, досі на практиці останні нерідко демонструють нерозуміння застосування міжнародного права та стандартів і продовжують фокусуватися на національному законодавстві, яке в багатьох моментах не базується на підходах, орієнтованих на потерпілих, і містить травмівні та застарілі підходи. Зокрема, це стосується проведення неповних і повторних, тобто ретравмівних допитів потерпілих, що в таких провадженнях зазвичай відбувається дистанційно у зв\u0026rsquo;язку з перебуванням потерпілих на територіях, непідконтрольних Україні, або за кордоном; призначення судово-медичних експертиз через тривалий час після події злочину, зокрема у справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом; неналежного повідомлення підозрюваних у межах спеціального провадження; відсутності підходів та інструментів документування та зберігання доказів з відкритих джерел; нерозуміння кваліфікації різних видів воєнних злочинів, посилання на які містяться в статті 438 ККУ. Усе це має вирішальну роль у спеціальних провадженнях, тому дуже важливо розуміти необхідність застосування найкращих практик інших країн і міжнародного права, замість того щоб пріоритезувати національні процедури, які більш звичні та зрозумілі, але застарілі та неефективні щодо найтяжчих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим під час спеціальних проваджень є забезпечення додаткових гарантій для підозрюваного, який у зв\u0026rsquo;язку з природою таких проваджень позбавлений деяких з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІНФОРМУВАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО ТА НАБУТТЯ СТАТУСУ ПІДОЗРЮВАНОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні суди одностайно наголошують, що держава зобов\u0026rsquo;язана застосувати всі наявні засоби, щоб підозрюваний був належним чином поінформований про кримінальне провадження проти нього. Це відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини (Sanader v Croatia, Sejdoviс v Italy, Stoyanov v Bulgaria), Комітету ООН з прав людини (Мбенге проти Заіру) та Міжнародного кримінального суду (справа проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до національного законодавства спеціальне провадження може здійснюватися тільки щодо особи, яка набула статусу підозрюваного. Проте особа може набути такий статус, лише коли вжито всіх належних заходів для вручення їй повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі повідомлення особи здійснюється шляхом розміщення на офіційних сайтах відповідних державних органів, що лише накладає додаткові ризики на потерпілих осіб, оскільки їхні персональні дані підлягають опублікуванню. Органи правопорядку також інформують підозрюваних осіб шляхом повідомлень у месенджери за їхнім номером телефону або їхніх родичів, через персональні сторінки в соціальних мережах тощо. Проте в деяких випадках отримання таких повідомлень і підтвердження приналежності мобільних номерів не відображається належним чином у матеріалах кримінального провадження, що може мати вплив на допустимість таких доказів. Тому тут дуже важливо застосовувати міжнародні стандарти документування електронних доказів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцеси ускладнюються також довгоочікуваним і зрозумілим розірванням дипломатичних відносин між росією та Україною, що позбавляє Україну можливості інформувати особу про відкрите проти неї кримінальне провадження шляхом запиту на міжнародну правову допомогу та інших правових засобів. Якщо відверто, росія і до повномасштабного вторгнення не співпрацювала через міжнародні врегульовані процедури, проте українська сторона хоча б мала можливість виконати все, що від неї залежить. Відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з росією також унеможливлює надсилання повідомлень про відкрите кримінальне провадження. Повідомлення шляхом вручення повістки захиснику підозрюваного може викликати питання, оскільки захисник у таких справах часто направлений через систему центрів БВПД і не має договору про надання правової допомоги з клієнтом, а відповідно й можливості належним чином комунікувати з ним та інформувати його.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудовий контроль за спеціальним досудовим розслідуванням також викликає певні питання. З огляду на масштаби злочинів і кількість кримінальних проваджень, а також бойові дії, які тривають, слідчі судді, ухвалюючи рішення про здійснення такого провадження, часто вважають, що немає потреби в перевірці даних, що особа виїхала на територію росії, або що є дані, які підтверджують оголошення в міжнародний розшук чи що особа переховується від органів слідства. Така суспільна \u0026laquo;очевидність\u0026raquo; цих ознак та невстановлення їх у межах конкретних кримінальних проваджень може призвести до питання законності призначення таких проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАВО НА ПЕРЕГЛЯД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк згадано вище, Резолюція КМ РЄ № (75)11 наголошує на важливості забезпечення оскарження вироку. В українському законодавстві досі не врегульоване питання надання обвинуваченому права на оскарження вироку в справі, розглянутій за його відсутності. Це спричиняє додаткові ризики визнання порушення прав сторони процесу, що є ключовим і має особливості в справах, які розглядаються в спеціальному провадженні. Це також матиме травмівний вплив на потерпілих, які проходять через важкі процеси кримінальних проваджень, слідчих дій, уваги медіа та постійних спогадів про травму. Можна тільки уявити, як на них вплине те, що через багато років вирок у їхній справі може бути визнаний таким, що винесений з порушенням стандартів справедливого розслідування. І це на додаток до того, що ніхто не скасує воєнних злочинів і болю, яких вони пережили. Тому це відповідальність органів правопорядку та суддів забезпечити якісне та реальне правосуддя, а не лише швидкі та проміжні результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, масштаби злочинів рф і кількість кримінальних проваджень in absentia вимагають якнайшвидшої побудови законних і таких, що базуються на міжнародних підходах, стратегій розслідування й належного законодавства. Хоча КПК й передбачає можливість спеціального розслідування, потрібно розуміти, що з огляду на наявні ризики для забезпечення справедливого правосуддя, особливо в контексті кримінальних проваджень щодо розслідування міжнародних злочинів, провадження in absentia не є поширеною практикою серед розвинених правових систем країн Європи та Африки, до прикладу. Такий підхід також застосовується Міжнародним кримінальним судом. Процедура розгляду справ in absentia, без присутності обвинуваченого, надає широкий простір для зловживань, зокрема в контексті демонстрації статистичних даних про кількість обвинувальних вироків у таких справах. Але ми повинні розуміти, що це відбувається шляхом зниження якості правосуддя та часткового нехтування очікуваннями та інтересами потерпілих, як було зазначено вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючем до розв\u0026rsquo;язання наведених проблемних питань повинні стати структурні зміни в системі правосуддя за міжнародні злочини, які дозволять посилити національну систему міжнародним досвідом та інструментами. Серед них пріоритезація та докладання зусиль для проведення проваджень за участю обвинувачених, незастосування автоматично спеціальних проваджень в усіх справах щодо найтяжчих злочинів, ратифікація Римського статуту заради співпраці з іншими країнами та впровадження необхідних стандартів правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e результаті співпраці JustTalk і \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e (учасниці \u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/pgo_gov_ua/11300\"\u003ehttps://t.me/pgo_gov_ua/11300\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":101,"url":"irina-kapalkina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kapalkina.jpeg","name":"Ірина","surname":"Капалкіна","post":"адвокатка потерпілих від СНПК ULAG","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":694,"url":"protesti-pri-dopiti-v-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685005440,"date":"25.05.2023","views":2399,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12.png","mini_image":null,"name":"Протести при допиті в кримінальному суді","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтежити за допитом і заявляти протести у випадку порушення правил допиту \u0026mdash; один з важливих хард-скілів судового юриста-криміналіста. Ця стаття присвячена порядку заявлення сторонами протестів при допиті свідків, потерпілих, обвинувачених у кримінальному суді, а також порядку розв\u0026rsquo;язання таких протестів судом. Здебільшого наша стаття стосується допиту свідка, однак схожі підходи за аналогією та з певними особливостями можуть застосовуватися до допиту інших учасників \u0026mdash; обвинувачених, потерпілих, експертів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСлабке регулювання.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Право головуючого знімати запитання за протестом сторони відносять до прояву активності суду в з\u0026rsquo;ясуванні обставин кримінального провадження\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Загалом заявлення сторонами протестів при допиті маловрегульована сфера кримінального процесу. А порядок розв\u0026rsquo;язання протестів узагалі не врегульовано.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеврегульованість процедур заявлення й розв\u0026rsquo;язання протестів пояснюється відсутністю в Україні в кримінальному процесі відокремленої колегії присяжних, які б мали розв\u0026rsquo;язувати питання факту. При допиті свідка перед відокремленими присяжними правила допиту й контроль за їх дотриманням у режимі реального часу набагато більш важливі, адже запитання й відповідь з порушенням правил може вплинути на рішення присяжних, створити підставу для оскарження рішення суду присяжних через порушення правил допиту. У суді за участі професійних суддів оцінка показанням, у т. ч. на предмет належності, допустимості й дотримання правил допиту, надається в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку. Навіть якщо це суд присяжних за КПК України (що діє в складі колегії судді + присяжні), головуючий суддя пояснить присяжним у нарадчій кімнаті, якщо були порушені правила допиту, яку частину показань не можна враховувати, ухвалюючи вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очевидно, що деякі питання про протести слід було б урегулювати в законі (наприклад, хто має право заявляти протести \u0026mdash; лише сторони чи й інші учасники провадження, наприклад потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, сам свідок чи його представник (адвокат), у якій формі розв\u0026rsquo;язується протест). Наразі це врегульовується практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eКонтроль допиту судом.\u003c/strong\u003e \u003c/span\u003eКПК містить достатньо велику кількість правил щодо допиту і передбачає в ч. 3 ст. 352 обов\u0026rsquo;язок суду контролювати хід допиту, щоб не допустити порушення правил допиту й зайве витрачання часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПраво на заявлення протесту.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Кодекс серед прав сторін не містить права на заявлення протестів (окрім права обвинуваченого подавати заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій у п. 10 ч. 3 ст. 42 КПК, що стосуються і захисника). Однак у правилах допиту свідка в ч. 8 ст. 352 КПК міститься норма, що суд за протестом сторони має право зняти певні питання, що не стосуються суті кримінального провадження. Щодо випадків порушення інших правил допиту протести не врегульовані. Немає і чітких правил заявлення протестів, які зводяться, по суті, до перебивання іншої сторони та/або свідка (що йде в розріз із зафіксованим у ч. 1 ст. 329 КПК правилом для сторін подавати заперечення в суді лише з дозволу головуючого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, зважаючи на обов\u0026rsquo;язок суду контролювати хід допиту, на практиці головуючий повинен уважно за ним стежити. При цьому сторонам (особливо захисникам і прокурорам) варто також уважно стежити за ходом допиту, щоб бути готовими для перехресного допиту або висловити протест, якщо поставлене запитання (чи відповідь на нього) порушує правила допиту. Справді, на практиці за аналогією до протесту, згаданого в ч. 8 ст. 352 КПК, усі інші випадки, коли сторона вважає, що поставлене запитання порушує правила допиту, також можуть на практиці розв\u0026rsquo;язуватися шляхом протесту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОрганізацію відповідної взаємодії сторін, що має включати можливість заявлення протесту, здійснює головуючий, виходячи зі ст. 321 КПК, усуваючи з процесу все, що не має значення для кримінального провадження та вживаючи необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Тут, звісно, саме головуючий визначає, що зайве (більше від іншого \u0026laquo;не має значення\u0026raquo;) для провадження: зайві запитання, які ставить одна зі сторін, чи зайві протести, які заявляє інша сторона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗаявлення протесту.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Сторонам слід заявляти протести своєчасно, тобто до того, коли свідок надав відповідь. Протест слід заявляти коротко. Наприклад, під час допиту свідка стороною обвинувачення захисник заявляє протест: \u0026laquo;Протестую, оціночна думка\u0026raquo; або \u0026laquo;Протестую, це не питання факту\u0026raquo;. На заявлення протесту поширюється правило про висловлення протесту лише після надання слова головуючим, тому протест не варто викрикувати з місця. Для заявлення протесту, якщо інше не було окремо дозволено головуючим, необхідно спершу підняти руку або піднятися, продемонструвавши головуючому, що учасник просить слова для заявлення протесту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому якщо процесуальна обстановка допиту свідка є такою, що сторонами можуть бути заявлені протести, головуючий повинен організувати допит таким чином, щоб свідок не давав відповіді дуже поспішно, а спочатку дочекався розв\u0026rsquo;язання протесту (за потреби цю процедуру слід пояснити свідкові).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведемо приблизні підстави, з яких сторони можуть заявляти протести при допиті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПриблизні підстави протесту при допиті\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eне стосується суті кримінального провадження, виходить за межі судового розгляду (ч. 8 ст. 352 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання передбачає надання у відповідь свідком, потерпілим вільних пояснень (окрім допиту обвинуваченого, ч. 3, 6 ст. 352 КПК[2]);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнавідне запитання при прямому допиті (ч. 6 ст. 352 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання не щодо факту (поза межами компетенції свідка, ч. 5 ст. 95 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпитання про висловлення думки або висновку (те саме стосується запитання про припущення, ч. 5\u0026ndash;7 ст. 95 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпоказання з чужих слів (ст. 97 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується відомостей про характер, наявність судимостей обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень (окрім випадків, коли це допустимо за ч. 1\u0026ndash;2 ст. 88 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eсвідок уже відповідав на це запитання (ст. 321 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується захищеної законом таємниці (наприклад, адвокатська таємниця, таємниця сповіді, таємниця нарадчої кімнати, ч. 2 ст. 65 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується методів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які не підлягають розголошенню (ч. 1 ст. 246 КПК);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстосується свободи від самовикриття \u0026mdash; питань, які можуть бути використані для обвинувачення особи або її близьких родичів (ст. 18 КПК, ст. 63 Конституції України);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзапитання некоректне, образливе для свідка (ч. 3 ст. 352 КПК).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРепліки щодо протестів.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eНеврегульованість порядку розв\u0026rsquo;язання протесту полягає і в тому, чи має право інша сторона (та за наявності інші учасники) висловитися по суті протесту. Якщо звести розгляд протесту до процедури розв\u0026rsquo;язання клопотань, тоді суду належало б надавати право висловитися всім учасникам (а в окремих справах може бути десятки учасників). Тоді саме обговорення кожного протесту може зайняти пів години, а отже, саме таке обговорення зайве. У принципі всі обговорення отриманих показань доцільно виносити за межі допиту (нижче ми ще торкнемося цього питання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом на практиці, якщо інша сторона бажає заперечити по суті заявленого протесту, їй може бути надано головуючим можливість висловити репліку, наприклад: \u0026laquo;Це питання факту, оскільки свідок був учасником таких нарад щотижня\u0026raquo;. Однак це необов\u0026rsquo;язково, якщо протест явно обґрунтований (чи явно необґрунтований), головуючий повинен його розв\u0026rsquo;язати швидко, щоб не допустити зайвого витрачання часу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозв\u0026rsquo;язання протестів.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eЗаконом не врегульовано, чи протест розглядає суд чи головуючий суддя, чи має суд обов\u0026rsquo;язково ухвалити рішення щодо протесту \u0026mdash; відхилити або задовольнити протест, чи повинен він мотивувати своє рішення, чи є рішення суду по суті протесту ухвалою, заперечення проти якої може бути включено до апеляційної скарги на вирок. Це розв\u0026rsquo;язується практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, оскільки закон не передбачає, що протести розв\u0026rsquo;язуються ухвалою, то рішення за протестами належать до організаційних повноважень головуючого керувати судовим процесом, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення з\u0026rsquo;ясування всіх обставин кримінального провадження (ст. 321 КПК)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тобто це обов\u0026rsquo;язкові одноосібні розпорядження головуючого, яким за ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;329 КПК повинні підкорятися всі присутні в залі судового засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому головуючий, як правило, одразу розв\u0026rsquo;язує протест, не ставлячи його на обговорення та не надаючи слово іншим учасникам (за винятком короткої репліки, про яку йшлося вище). Наприклад, під час прямого допиту прокурором свідка захисник заявляє протест: \u0026laquo;Протестую, навідне запитання\u0026raquo;. Якщо запитання справді навідне, нема чого обговорювати: головуючий одразу розв\u0026rsquo;язує протест, розпоряджається таким чином: \u0026laquo;Питання знято, оскільки воно є навідним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, на практиці протест розв\u0026rsquo;язується коротким розпорядженням головуючого. За потреби (хоча це й не обов\u0026rsquo;язково, але корисно для розуміння сторонами (зокрема, непрофесійними учасниками) того, що відбувається), таке розпорядження повинно бути коротко мотивоване. Як правило, коротко мотивуються випадки зняття запитань, а відхилення протесту, коли свідку дозволяється відповісти на запитання, не потребують мотивування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, розв\u0026rsquo;язання протесту може бути, наприклад, таким: \u0026laquo;Питання знято, оскільки не є питанням про факти\u0026raquo; або \u0026laquo;Свідку, можете відповісти на запитання\u0026raquo;. Утім, у деяких випадках (зокрема, при повторюваних протестах) головуючий не ухвалює рішення за кожним протестом, фактично дозволяючи свідку відповісти на запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, головуючому слід розв\u0026rsquo;язувати протести швидко, чітко й рішуче, щоб свідок не губив лінію того, що відбувається. Сторони з цих же міркувань повинні погоджуватися з рішенням головуючого щодо протесту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо протест заявлений запізно, і свідок уже відповів на запитання, такий протест обговорювати й розв\u0026rsquo;язувати непотрібно \u0026mdash; задля уникнення зайвого витрачання часу слід продовжувати допит. За наявності клопотань про належність, достовірність і допустимість показань як доказів сторонам має бути надана можливість заявити їх після завершення допиту свідка на визначеній судом стадії процесу. При незгоді з їх розв\u0026rsquo;язанням сторони можуть включити відповідні заперечення щодо порушень (на їхню думку) правил допиту до апеляційної скарги на остаточне судове рішення (вирок або ухвалу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНалежність показань як доказів.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Одним з основних випадків обґрунтованого протесту є прямо передбачений законом випадок, коли запитання не стосується суті кримінального провадження. Ми вже наголошували на тому, що головуючому слід готуватися до допиту свідка. Для цього слід добре знати справу, у т. ч. виклад фактичних обставин в обвинувальному акті, щоб мати можливість чітко визначити, чи стосується те чи інше запитання кримінального обвинувачення (чи входить до меж судового розгляду й обставин, що підлягають доказуванню). Як ми зазначали в одній зі статей, при розв\u0026rsquo;язанні питання про виклик свідків необхідно поцікавитися в сторони, які обставини має підтвердити або спростувати свідок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Тож питання належності має бути загалом розв\u0026rsquo;язано ще до виклику свідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле якщо вже під час допиту виявляється, що сторони ставлять свідку запитання, що не стосуються суті кримінального провадження, суд повинен їх знімати, у т. ч. за протестами учасників. При знятті запитань не варто влаштовувати обговорення питання належності зі сторонами (ще раз наголосимо, що питання належності вкрай важливо обговорювати окремо й перед викликом і допитом свідка). За потреби сторони можуть висловитися щодо оцінки отриманих під час доказів показань після завершення допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПитання для дискредитації свідка.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e Від неналежних питань слід відрізняти питання про з\u0026rsquo;ясування достовірності показань свідка, у т. ч. його можливості сприймати факти, про які він дає показання. Такі запитання згідно з ч. 1 ст. 96 КПК можуть ставити сторони. Вони ставляться при перехресному допиті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо одна зі сторін заявляє протест проти поставленого запитання, а сторона, що допитує свідка в перехресному допиті, заявляє, що це запитання поставлено з метою дискредитації свідка, головуючий повинен урахувати це при розв\u0026rsquo;язанні протесту. У літературі висловлювалася думка, що питання щодо достовірності не може бути знято, оскільки згідно з ч. 3 ст. 96 КПК свідок зобов\u0026rsquo;язаний відповідати на запитання, спрямовані на з\u0026rsquo;ясування достовірності його показань\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЧи обов\u0026rsquo;язково заявляти протест.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eІноді заявлення протестів може перешкоджати конструктивній обстановці при допиті свідка, і сторони не заявляють протестів навіть тоді, коли вони очевидно потрібні. Головуючі також не завжди знімають запитання, поставлені з порушенням правил допиту, якщо це не призводить до затягування (одне зайве запитання не по суті не зашкодить процесу). Як уже зазначалося, цей підхід пояснюється відсутністю в Україні в кримінальному процесі відокремленої колегії присяжних. Водночас при оцінюванні показань як доказів у нарадчій кімнаті суд повинен урахувати питання належності показань як доказів і можливі порушення, допущені під час допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗняття запитання без протесту.\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003eЗа законом обов\u0026rsquo;язок суду контролювати хід допиту не залежить від протестів учасників. Тому головуючий, контролюючи допит, має право знімати запитання, що порушують правила допиту, навіть якщо протесту не було заявлено. Наприклад, головуючий знімає образливі запитання, навідні запитання при прямому допиті, запитання, що виходять за межі судового розгляду, незалежно від наявності протесту. Як правило, розпорядження про зняття запитань у порядку контролю судом ходу допиту також потребують короткого пояснення головуючим (як і будь-яке рішення державного органу потребує мотивації), адже сторони, не розуміючи мотиви такого зняття, можуть убачати в цьому порушення своїх процесуальних прав. У разі незгоди з таким рішенням сторони також мають право викласти відповідні заперечення в апеляційній скарзі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ практиці допиту свідків у США існує поняття \u0026laquo;продовжуваного протесту\u0026raquo; (continuing objection), коли йдеться про ті самі мотиви, що стосуються декількох запитань\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Справді, висловлення одного й того самого протесту після кожного запитання може дезорієнтувати свідка, і не є необхідним. У такому випадку головуючий продовжує контроль допиту з урахуванням протесту сторони: за потреби знімає наступні питання, якщо вони підпадають про раніше заявлений протест.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eНаслідки зняття запитання. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eУ разі зняття головуючим запитання (як за результатами розгляду протесту, так і без протесту) свідок не повинен відповідати на таке запитання. Відповідати на нього чи ні \u0026mdash; не є розсудом свідка, адже доказування в справі здійснюється сторонами, а процесом керує головуючий. У разі, якщо свідок усе ж відповів на запитання (таке інколи трапляється \u0026mdash; за інерцією або коли свідок не розуміє, що означає зняття питання), відповідь буде зафіксована на відеозаписі. Але, на нашу думку, сторонам і суду слід сприймати таку відповідь як \u0026laquo;викреслену з протоколу\u0026raquo;, тобто не враховувати її при ухваленні рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Журавель В. А., Коваленко А. В. Дослідження доказів у кримінальному провадженні як складова процесу доказування. Вісник Національної академії правових наук України. 2022. Том 29. № 2. С. 320. DOI: 10.31359/1993-0909-2022-29-2-313\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Щодо вільних пояснень при допиті \u0026mdash; див.: Кравчук О. Вільні пояснення під час допиту й відмова давати показання. Just Talk, 13 березня 2023 року: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vilni-poyasnennya-pid-chas-dopitu-j-vidmovadavati-pokazannya\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/vilni-poyasnennya-pid-chas-dopitu-j-vidmovadavati-pokazannya\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e При одноособовому розгляді відмінність між ухвалою й розпорядженням головуючого за результатами розгляду протесту має скоріше теоретичний характер.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Кравчук О. Клопотання про допит свідка vs. клопотання про виклик свідка. JustTalk, 10 жовтня 2022 року: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/klopotannya-pro-dopit-svidka-vs-klopotannya-pro-viklik-svidka\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Захарченко О. В. Здійснення функції захисту в судовому провадженні. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу. Харків, 2017. С. 273: \u003ca href=\"https://univd.edu.ua/general/publishing/konf/08_11_2017/pdf/128.pdf\"\u003ehttps://univd.edu.ua/general/publishing/konf/08_11_2017/pdf/128.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Continuing objection. Thelaw.com\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e La\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003ew \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eDictionary \u0026amp; Black's Law Dictionary 2nd ed: \u003ca href=\"https://dictionary.thelaw.com/continuing-objection/\"\u003ehttps://dictionary.thelaw.com/continuing-objection/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":687,"url":"problemi-zupinennya-sudovogo-provadzhennya-schodo-odnogo-z-obvinuvachenih","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683266248,"date":"04.05.2023","views":2744,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_2.jpg","mini_image":null,"name":"Проблеми зупинення судового провадження щодо одного з обвинувачених","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосить часто обвинуваченими у вчиненні одного кримінального правопорушення є кілька осіб. З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження судовий розгляд щодо таких обвинувачених здійснюється в межах одного провадження. При цьому інколи можуть виникати ситуації, коли один з обвинувачених не може брати участь у судовому провадженні протягом тривалого часу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі ситуації можуть виникати у зв\u0026rsquo;язку з ухиленням обвинуваченого від суду, тяжкою хворобою обвинуваченого, призовом обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 1 ст. 335 КПК України встановлює, що повинен робити суд у вказаних вище випадках:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-quote\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eУ разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто законодавець чітко встановив, що у випадку неможливості одного з обвинувачених брати участь у судовому провадженні з визначених у ч. 1 ст. 335 КПК України причин суд обов\u0026rsquo;язково зупиняє судове провадження щодо такого обвинуваченого та обов\u0026rsquo;язково продовжує його щодо іншого. На практиці це відбувається таким чином. Суд на підставі ст. 217 КПК України виділяє судове провадження щодо одного з обвинувачених в окреме провадження та зупиняє його. Відповідно судове провадження щодо іншого обвинуваченого продовжується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому законодавець не робить жодних винятків з указаного вище правила та не враховує ситуацій, коли неможливо встановити наявність у діяннях одного з обвинувачених складу кримінального правопорушення за відсутності встановлення зазначеного складу в діяннях іншого обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведемо приклад, на основі якого продемонструємо недосконалість норм ч. 1 ст. 335 КПК України. Припустимо, що у вчиненні кримінального правопорушення обвинувачується імовірний виконавець та імовірний пособник, який сприяв імовірному виконавцю вчинити кримінальне правопорушення. Жоден з обвинувачених не вважає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення. На стадії судового провадження імовірного виконавця призивають для проходження військової служби за призовом під час мобілізації. (\u003cem\u003eНадалі для зручності аналізу цієї ситуації замість \u0026laquo;імовірний виконавець\u0026raquo; та \u0026laquo;імовірний пособник\u0026raquo; буде використовуватися \u0026laquo;виконавець\u0026raquo; та \u0026laquo;пособник\u0026raquo; відповідно.\u003c/em\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ норм ч. 5 ст. 27 КК України вбачається, що пособництво у вчиненні кримінального правопорушення \u0026mdash; це (1) допоміжні діяння для вчинення чи приховування кримінального правопорушення; (2) які полягають у сприянні конкретному співучаснику у вчиненні кримінального правопорушення чи його приховуванні; (3) мають місце лише в тому разі, коли співучасник, якому допомагає пособник, справді вчиняє кримінальне правопорушення чи замах на нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою якщо особа, якій допомагає пособник, не вчинила кримінальне правопорушення чи замах на нього, то діяння пособника не утворюють складу кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто для встановлення в діях пособника складу кримінального правопорушення суд повинен обов\u0026rsquo;язково встановити, що виконавець учинив відповідне кримінальне правопорушення незалежно від того, зупинено судове провадження щодо виконавця чи ні. Водночас якщо в наведеному вище прикладі керуватися нормами ст. 217, 335 КПК України, то суд зобов\u0026rsquo;язаний виділити судове провадження щодо виконавця в окреме провадження та зупинити його, а судове провадження щодо пособника продовжити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою після зупинення провадження щодо виконавця з метою продовження судового провадження щодо пособника суду в будь-якому разі потрібно встановити наявність у діях виконавця складу кримінального правопорушення. У такому випадку в суду не залишається іншого вибору, окрім встановлення факту вчинення виконавцем кримінального правопорушення саме в межах судового провадження щодо пособника, у якому виконавець більше не є учасником. Однак такі дії суду будуть порушувати норми законодавства. Наведемо кілька тез на підтвердження цієї думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e1. У СУДОВОМУ ПРОВАДЖЕННІ, У ЯКОМУ ВИКОНАВЕЦЬ БІЛЬШЕ НЕ Є УЧАСНИКОМ, ЗАБОРОНЕНО КОНСТАТУВАТИ ФАКТ ВЧИНЕННЯ НИМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ст. 17 КПК України закріплено принцип презумпції невинуватості, відповідно до якої лише обвинувальним вироком суду може бути встановлена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо суд зупиняє судове провадження щодо виконавця і продовжує провадження щодо пособника, то в такому разі суд встановлює факт вчинення виконавцем кримінального правопорушення не обвинувальним вироком суду щодо такого виконавця, а в межах встановлення фактичних обставин справи в судовому провадженні щодо пособника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у контексті презумпції невинуватості слід звернути увагу на практику ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ п. 42 рішення ЄСПЛ від 27.02.2014 у справі \u0026laquo;Karaman v. German\u0026raquo; № 17103/10 від 27.02.2014 вказано: \u0026laquo;\u003cem\u003eЄвропейський Суд вважає, що теоретично до порушення принципу презумпції невинуватості може призвести і передчасне вираження думки про винність підозрюваного у вироку у справі інших підозрюваних, виділеному в окреме провадження\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Аналогічні висновки містяться також у рішенні ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Navalnyy and Ofitserov v. Russia\u0026raquo; № 46632/13 і 28671/14 від 23.02.2016.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто згідно з висновками ЄСПЛ національний суд не має права у вироку висловлювати свою думку про винуватість особи, яка не є учасником судового провадження, у межах якого ухвалюється вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ наведеного можна зробити однозначний висновок, що встановлення факту вчинення кримінального провадження виконавцем у межах судового провадження щодо пособника, у якому виконавець не є учасником, порушує принцип презумпції невинуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e2. ПОСОБНИК НЕ МОЖЕ ЗАХИЩАТИСЯ ПРОТИ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЯКЕ СТОСУЄТЬСЯ ВИКОНАВЦЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ частині 1 ст. 337 КПК України закріплено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаттею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто судовий розгляд здійснюється лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення. Водночас обвинувачення має бути обмежене діяннями особи, якій його висунуто. Вказані вище норми покликані не допустити, щоб особі ставилося в провину, а особа захищалася від обвинувачення щодо діянь третіх осіб. У протилежному випадку на особу буде покладено надмірний тягар захисту. Крім того, обвинувачений не може захищатися від обвинувачення щодо діянь третіх осіб, оскільки він не може повною мірою пояснити мотиви повноту чи наслідки діянь, яких він не вчиняв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо суд у межах судового провадження щодо пособника почне встановлювати наявність у діях виконавця складу кримінального правопорушення, то в такому разі пособнику, по суті, доведеться захищатися проти обвинувачення, яке стосується виконавця, що порушуватиме, зокрема, норми ст.\u0026nbsp;337 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e3. У МЕЖАХ ДВОХ СУДОВИХ ПРОВАДЖЕНЬ ДІЯМ ВИКОНАВЦЯ МОЖЕ БУТИ НАДАНА РІЗНА ЮРИДИЧНА ОЦІНКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо суд зупинить судове провадження щодо виконавця та продовжить його щодо пособника, то може виникнути ситуація, у якій одним і тим самим діям виконавця в межах різних судових проваджень буде надана різна юридична оцінка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас це не узгоджується з нормами законодавства, практикою ЄСПЛ і Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, зі змісту ст. 31 Конституції України випливає, що під час кримінального провадження встановлюється істина. Про встановлення істини в межах кримінального провадження також згадується в п. 29 рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Perna v. Italy\u0026raquo;, постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 453/337/19 та від 24.09.2020 у справі № 306/2629/17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто в межах кримінального провадження суд повинен встановити істину. На моє переконання, істина може бути лише одна, та вона не може змінюватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких обставин конкретні діяння виконавця або є кримінальним правопорушенням, або ним не є. Неможливо в одному судовому провадженні констатувати наявність у діяннях виконавця складу кримінального правопорушення, а в межах іншого \u0026mdash; констатувати, що ці саме діяння не є кримінальним правопорушенням. Якщо в межах судового провадження щодо пособника в діях виконавця буде встановлено склад кримінального правопорушення, а в межах виділеного судового провадження щодо виконавця буде встановлено, що виконавець не вчиняв кримінальне правопорушення, то яка в цьому разі буде істина: виконавець вчинив кримінальне правопорушення чи не вчинив? Можна припустити, що істина може бути встановлена саме в межах того провадження, у якому буде забезпечено змагальний процес і в межах якого виконавець зможе реалізувати право на захист. Однак на момент розгляду виділеного щодо виконавця судового провадження судове провадження щодо пособника вже може бути розглянуте. І пособник може бути визнаний винним у пособництві виконавцю у вчиненні останнім кримінального правопорушення, якого виконавець не вчиняв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, зупинення судового провадження щодо виконавця та продовження його щодо пособника може призвести до різної юридичної оцінки дій виконавця в межах різних проваджень, що є недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ наведеними вище висновками в подібній ситуації погодилася й Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Так, у кримінальному провадженні № 52019000000000746 Вищий антикорупційний суд виділив і зупинив судове провадження щодо ймовірного виконавця, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, і продовжив судове провадження щодо ймовірного пособника. Причиною цьому став призов ймовірного виконавця на військову службу. При цьому Вищий антикорупційний суд вироком від 08.11.2022 у справі № 991/8783/21 визнав ймовірного пособника винним у вчиненні злочину. Однак Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 09.02.2023 у справі № 991/8783/21 скасувала вказаний вирок і направила справу на новий розгляд, зазначивши: \u0026laquo;\u003cem\u003eПід час нового розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000000746 суду першої інстанції слід врахувати висновки колегії суддів, викладені в даній ухвалі, щодо необхідності здійснення оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_6 [імовірного пособника] виключно у взаємозв\u0026rsquo;язку з оцінкою дій ОСОБА_15 [імовірного виконавця], або шляхом здійснення спільного судового розгляду, або з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили по суті обвинувачення ОСОБА_15 [імовірного виконавця] у вчиненні відповідного кримінального правопорушення\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведені разом факти свідчать про те, що зупинення кримінального провадження щодо одного з обвинувачених і продовження його щодо іншого може призвести до істотного порушення прав обох обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, стає очевидно, що норми ст. 335 КПК України є недосконалими та потребують змін. Законодавець має передбачити, що не завжди можливо зупинити судове провадження щодо одного обвинувачення та продовжити його щодо іншого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, на мою думку, за відсутності внесення відповідних змін до КПК України, у випадках, коли неможливо зупинити судове провадження щодо одного з обвинувачених і продовжити його щодо іншого, суд може діяти таким чином:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eабо зупинити судове провадження одразу щодо кількох обвинувачених;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eабо зупинити судове провадження щодо одного з обвинувачених та відкладати судові засідання щодо іншого обвинуваченого, допоки не буде поновлено зупинене судове провадження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що вчинення вказаних дій повністю й не узгоджується з нормами КПК України, однак на мою думку, права обвинувачених та основоположні норми чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства мають бути дотримані в будь-якому випадку.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":96,"url":"yan-nechval","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/0045.jpg","name":"Ян","surname":"Нечваль","post":"Адвокат, CEO АО NS Lawyers","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":665,"url":"verhovenstvo-prava-v-dii-praktichnij-aspekt","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681476782,"date":"14.04.2023","views":1619,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-6.jpg","mini_image":null,"name":"Верховенство права в дії: практичний аспект","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитанню розкриття поняття такого фундаментального принципу, як верховенство права, і визначення його складових присвячено чимало наукових праць, і, напевно, нині жоден публічний виступ на тему здійснення судочинства чи реформування судової системи не обходиться без апелювання до цього принципу, закликів дотримуватися його та реалізувати в практичній діяльності.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас оперування в тексті чи промові словосполученням \u0026laquo;принцип верховенства права\u0026raquo;, як і окреслення його складових, ще не свідчить про розуміння його змісту та вміння застосовувати на практиці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк реалізується принцип верховенства права в дії \u0026mdash; пропоную розглянути на конкретному прикладі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа фабулою справи\u003cstrong\u003e двоє 15-річних гімназистів-юнаків на пропозицію дівчини, якій вони обидва симпатизували, визначити у двобої, хто з них сильніший фізично і до кого вона матиме прихильність залежно від цього, вчинили бійку. У результаті обидва хлопці отримали легкі тілесні ушкодження. Батьки одного з них звернулися до органів досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК). \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи цей випадок, звернемо увагу на приписи ст. 22 КК про загальний і знижений вік кримінальної відповідальності, відповідно до яких у наведеній ситуації йдеться про неповнолітнього, який не досягнув віку кримінальної відповідальності. Водночас варто зважати, що відповідно до ч. 1 ст. 498 Кримінального процесуального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК) вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, є підставою для застосування примусових заходів виховного характеру. У такому випадку здійснюється кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це \u0026laquo;прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. На початку судового засідання заявники (законний представник, неповнолітній та його захисник) звернулися до суду з клопотанням закрити кримінальне провадження у зв\u0026rsquo;язку з тим, що вони як потерпіла сторона відмовляються від обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд відмовив у задоволенні клопотання потерпілої сторони, мотивуючи своє рішення тим, що процесуальний закон не передбачає закриття кримінального провадження, що розпочинається виключно за заявою потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення) відносно особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто обвинувачення їй не пред\u0026rsquo;являлося, а тому відповідно відмовлятися від нього потерпілий не може. Суд застосував примусові заходи виховного характеру. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без зміни\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧИ ВІДПОВІДАЄ ТАКЕ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ОСНОВОПОЛОЖНИМ МІЖНАРОДНИМ ПРИНЦИПАМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eНі, таке рішення не відповідає:\u003c/u\u003e а) принципам найкращих інтересів дитини (ст. 3 (1), 9, 10, 18, 21, 37 (с) та 40 (2) (b) (ііі) Конвенції ООН про права дитини) і верховенству права, адже закон застосовується для всіх однаково, окрім випадків, коли об\u0026rsquo;єктивні відмінності (вік, стан здоров\u0026rsquo;я тощо) виправдовують диференціацію; б) одному із загальних принципів \u0026mdash; право на інше ставлення, ніж як до дорослих (правило 2.2 (а) Мінімальних стандартних правил ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (\u0026laquo;Пекінські правила\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eСлід враховувати, що:\u003c/u\u003e а) неповнолітній вік особи не може призвести до більш тяжких наслідків, ніж якби обвинуваченим був повнолітній; б) два особливі порядки кримінального провадження, передбачені в КПК, \u0026mdash; кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення (глава 36) і кримінальне провадження щодо неповнолітніх (глава 38) \u0026mdash; не виключають одне одного та не є альтернативними, а співвідносяться як загальне (з огляду на процес початку та можливого завершення провадження) зі спеціальним (суб\u0026rsquo;єкт); в) у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n432\"\u003eч. 1 ст. 7\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КПК. До переліку таких засад віднесено диспозитивність, зміст якої розкривається в ст. 26 КПК. Зокрема, ч. 4 цієї статті містить імперативну вимогу про те, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, \u0026mdash; його представник відмовився від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯК У ТАКОМУ ВИПАДКУ ПОВИНЕН БУВ ВЧИНИТИ СУД?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому випадку суд, незважаючи на те, що процесуальний закон не передбачає закриття кримінального провадження, яке розпочинається виключно за заявою потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення), відносно особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, з огляду на міжнародні стандарти (ст. 3 (1), 9, 10, 18, 21, 37 (с) та 40 (2) (b) (ііі) Конвенції про права дитини), беручи до уваги правові наслідки для неповнолітнього, діючи відповідно до принципу верховенства права (ст. 8 КПК), керуючись ч. 4, 6 ст. 9 та ч. 4 ст. 26 КПК, мав закрити кримінальне провадження у зв\u0026rsquo;язку з відмовою потерпілої сторони від обвинувачень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід звернути увагу правозастосувача на те, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eа) \u003cu\u003eне можна\u003c/u\u003e використовувати термінологічні поняття \u0026laquo;кримінальне правопорушення\u0026raquo;, \u0026laquo;кримінальний проступок\u0026raquo; і \u0026laquo;злочин\u0026raquo;. Незважаючи на тяжкість вчиненого діяння, з огляду на термінологію, ужиту в ч. 2 ст. 97 КК та у ст. 498, 499, 501 КПК, при вказівці на діяння такого неповнолітнього, що не є суб\u0026rsquo;єктом кримінального правопорушення, варто зазначати про вчинення \u0026laquo;суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1\u0026amp;text=%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82#n688\"\u003eОсобливою частиною\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК\u0026raquo;. Те саме стосується й уживання слів \u0026laquo;підозрюваний\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачений\u0026raquo; та \u0026laquo;засуджений\u0026raquo;. У нашому випадку слід вживати формулювання \u0026laquo;особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності\u0026raquo; або \u0026laquo;неповнолітній, який не досяг віку кримінальної відповідальності\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eб) \u003cu\u003eнеправильно\u003c/u\u003e за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 501 КПК, в ухвалі суду про застосовування примусових заходів виховного характеру зазначати також про звільнення такого неповнолітнього від кримінальної відповідальності. У нашому випадку особа не досягла віку кримінальної відповідальності, тобто не є суб\u0026rsquo;єктом кримінального правопорушення, а отже, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності та відповідно звільнена від неї. Якщо під час судового розгляду не буде доведено однієї з обставин, передбачених п. 1 і 2 ч. 1 ст. 501 КПК, суд зобов\u0026rsquo;язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру й закрити кримінальне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначимо, що така правова позиція узгоджується і з рекомендаційними роз\u0026rsquo;ясненнями ВССУ, відображеними в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/print/127476-list_vssu_vid_16012017_223-6604-17_pro_praktiku_zdiysnennya_.html?fbclid=IwAR1cU-UevzCjW9wb63Fggrl1NMWVURY1HGunTSntHVHmuHbLw6_qMrXyT3g\"\u003eп. 18\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e інформаційного листа від 16.01.2017 № 223-66/0/4-17 про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":94,"url":"tetyana-slutska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/received_517104329203096.jpeg","name":"Тетяна","surname":"Слуцька","post":"Кандидатка юридичних наук, заслужена юристка України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-6.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":654,"url":"vilni-poyasnennya-pid-chas-dopitu-j-vidmova-davati-pokazannya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678711905,"date":"13.03.2023","views":12024,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.png","mini_image":null,"name":"Вільні пояснення під час допиту й відмова давати показання","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій статті розглянемо дві процесуальні ситуації, які доволі часто трапляються під час різних видів допиту в кримінальному суді: (1) можливість надавати вільні пояснення під час допиту (надання показань), а також (2) право відмови давати показання, зокрема тоді (3), коли особа вже надала вільні пояснення. Цей третій випадок назвемо \u0026laquo;частковою відмовою давати показання\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНАДАННЯ ВІЛЬНИХ ПОЯСНЕНЬ ЯК ЧАСТИНА ДОПИТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадання вільних пояснень (тобто пояснень без запитань або до запитань) \u0026mdash; частина судового допиту, яка нині передбачена КПК лише для допиту обвинуваченого (ст. 351 КПК). Допит свідків (ст. 352 КПК), як і допит потерпілого (ст. 353 КПК), не передбачає такої опції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТі випадки, коли суд на початку допиту свідків і потерпілих пропонує їм повідомити все, що їм відомо по справі, \u0026mdash; є даниною судової традиції, що базується на положеннях старого КПК 1960 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна ідея, за якою показання мають надаватися у формі запитань і відповідей, \u0026mdash; це надання можливості сторонам після прямого допиту провести перехресний допит для перевірки й можливого спростування наданих показань як доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄдиний виняток \u0026mdash; пропозиція обвинуваченому на початку допиту надати показання щодо кримінального провадження, після чого його мають допитувати сторони, \u0026mdash; базується на найважливішому статусі обвинуваченого в процесі. Саме обвинувачений захищається від висунутого обвинувачення, тому йому надається можливість висловитися по суті обвинувачення в довільній формі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, маємо два випадки надання можливості вільних пояснень \u0026mdash; передбачений законом для обвинуваченого й часом застосовуваний практикою для потерпілих і свідків. Обидва випадки можуть призвести до процесуальної ситуації, коли обвинувачений чи потерпілий, надавши показання у формі вільних пояснень, надалі відмовиться відповідати на запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДОПИТ ПОТЕРПІЛОГО \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадання показань \u0026mdash; це право потерпілого, як і право відмовитися давати показання (ст. 56 КПК). На сьогодні законодавець дотримується саме такої позиції, що потерпілий не зобов\u0026rsquo;язаний давати показання: потерпілий згідно з чинним КК не несе відповідальності за відмову від давання показань. Зауважимо, що в інших країнах трапляються підходи, коли потерпілий зобов\u0026rsquo;язаний давати показання, якщо викликаний до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Хоча позиція потерпілого в кримінальній справі може бути більш активною, ніж позиція свідка, загалом при допиті потерпілого надавати йому право на вільні пояснення, на нашу думку, недоцільно, адже законом це не передбачено. Якщо ж потерпілому таке право надати, то надалі на практиці це може призвести до ситуації, коли потерпілий після вільних показань відмовиться відповідати на запитання. Також трапляються випадки, коли потерпілі після вільної розповіді відповідають на певні питання (наприклад, питання прокурора), а потім відмовляються давати відповіді на деякі запитання або на всі питання сторони захисту чи окремих її представників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадки, коли потерпілий відмовляється давати відповіді на запитання сторони захисту, на нашу думку, можуть бути розцінені як порушення права на перехресний допит. Згідно з п.\u0026nbsp;5 ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;87 КПК суд зобов\u0026rsquo;язаний визнати порушення права на перехресний допит істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод. За усталеною практикою ЄСПЛ, потерпілі охоплюються автономним поняттям \u0026laquo;свідок\u0026raquo;, що вживається в п. 3 (d) ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Згідно з цією нормою \u003cem\u003eобвинувачений має право допитувати свідків обвинувачення\u003c/em\u003e, тобто йдеться про право на перехресний допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж потерпілий відмовився відповідати на деякі запитання захисту, суд має взяти цей факт до уваги. При цьому суд може залежно від їх важливості також оцінити показання як недопустимі (через порушення права на перехресний допит) або більш критично підійти до їх достовірності. Звісно, якщо мова йде про запитання, що підлягали зняттю, то на достовірність показань це не вплине (наприклад, такі, що є зайвими, ображають свідка, не стосуються фактів або суті справи; головуючий, контролюючи допит згідно зі ст. 321, ч. 3 ст. 352 КПК, повинен знімати такі запитання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВІЛЬНІ ПОЯСНЕННЯ СВІДКА ПРИ ДОПИТІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадання свідку при допиті права вільно пояснити все, що йому відомо по справі, не передбачено КПК. Навіть коли головуючий і не пропонує надати вільні показання, іноді прокурори або захисники під час допиту своїх свідків серед перших запитань кажуть щось на зразок \u0026laquo;розкажіть суду, що ви пам\u0026rsquo;ятаєте з цього приводу\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, контролюючи допит, не слід надавати можливості для таких вільних пояснень, адже це може призвести до зайвої втрати часу. Якщо ж така можливість судом надається, це не призводить до відмови свідком надалі давати відповіді на запитання, адже за відмову свідка від давання показань передбачена кримінальна відповідальність за ст.\u0026nbsp;385 КК. Тому, оскільки суд надає протилежній (до тієї, за чиїм клопотанням викликано свідка) стороні право здійснити перехресний допит свідка, вільні показання, надані свідком на початку допиту, не призводять до порушення змагальності сторін і можуть бути використані як докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВІДМОВА СВІДКА ДАВАТИ ПОКАЗАННЯ ЩОДО СЕБЕ Й РОДИЧІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у свідків є конституційне право на відмову давати показання щодо себе чи близьких родичів. Слід розуміти, що свідки, як правило, допитуються щодо обставин, учасником яких вони особисто були. Нерідко особи, що допитувалися як свідки у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; провадженнях, стають спочатку підозрюваними, а потім обвинуваченими. Тому побоювання свідка, що він може під час допиту під відеофіксацію сказати щось, що може бути використане проти нього самого, цілком природні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливими в частині підстав для відмови через свободу від самовикриття є випадки, коли особа, викликана до суду в цій справі як свідок, є підозрюваною чи обвинуваченою в іншій, пов\u0026rsquo;язаній із цією справі. Цю ситуацію варто брати до уваги і при оцінюванні достовірності показань такого свідка \u0026mdash; суду слід урахувати, що він при наданні показань може дотримуватися правової позиції, обраної ним в іншій справі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж свідок не відмовляється давати показання і допит проводиться, то в сторін можуть виникати запитання до свідка щодо обставин, які стосуються його самого або його близького родича. У такому випадку головуючому необхідно переконатися, чи добре свідок розуміє, що він управі відмовитися давати подібні показання. Якщо свідка на допиті не супроводжує адвокат, йому може бути ніяково повідомити судді про свою відмову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли свідок загалом не відмовляється давати показання, головуючому необхідно уважно стежити за лінією допиту. У разі, якщо сторона ставить запитання, відповіді на які можуть бути розцінені як показання проти себе або своїх близьких родичів і свідок вагається, може бути доцільно додатково йому нагадати, що він може не відповідати на це запитання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВІЛЬНІ ПОЯСНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕНОГО ПРИ ДОПИТІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопит обвинуваченого за ст. 351 КПК починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження. Нерідко обвинувачені бажають надати показання, але лише повідомити свою позицію, у формі вільних пояснень. Надалі в таких випадках вони відмовляються відповідати на запитання прокурора, захисників, суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТреба згадати, що в ст. 351 КПК є правило, що після вільних пояснень (якщо особа бажає їх надати) обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Насправді показання обвинуваченого \u0026mdash; це докази сторони захисту. І тому допит з боку захисника мав би розглядатися як прямий, а допит з боку прокурора \u0026mdash; як перехресний (з можливістю ставити навідні запитання). Направду, саме через цю неузгодженість щодо порядку допиту обвинуваченого на практиці не використовують поняття прямого й перехресного допиту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак перехресний допит при допиті обвинуваченого неодмінно існує, особливо в справах, де є кілька обвинувачених і вони на час допиту мають по справі різні правові позиції. Інші обвинувачені та їхні захисники (хоча їхні захисники й не згадані в ст. 321 КПК, однак вони користуються правом обвинуваченого) мають право запитувати після запитань, поставлених захисником допитуваного обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуду належить ураховувати це право інших обвинувачених на перехресний допит обвинуваченого під час надання ним показань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому коли обвинувачений під час допиту надав вільні пояснення, а надалі відмовився відповідати на будь-які запитання, суд повинен урахувати це при оцінюванні цих показань як доказів. Хоча прокурор (який у кримінальному процесі представляє державу) не користується правами людини, переліченими в ст. 6 Конвенції, він з огляду на принцип змагальності має право перевірити достовірність наданих показань, поставивши питання під час допиту. Якщо прокурор не мав такої можливості, суд ураховує факт відмови відповідати на запитання при оцінюванні достовірності показань обвинуваченого як доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа наявності в справі інших обвинувачених відмовою обвинуваченого відповідати на запитання після вільних пояснень порушуються їхні права на перехресний допит. Тому якщо обвинувачений надав показання проти інших обвинувачених і відмовився відповідати на запитання в частині, що свідчить на користь вини інших обвинувачених, ці показання можуть бути визнані недопустимими доказами за згаданою вище нормою п. 5 ч. 2 ст. 87 КПК. За усталеною практикою ЄСПЛ, оскільки показання інших обвинувачених використовуються як докази винуватості, інші обвинувачені також охоплюються автономним поняттям \u0026laquo;свідок\u0026raquo;, що вживається в п. 3 (d) ст. 6 Конвенції\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час допиту за чинним КПК суду належить надавати можливість вільних пояснень лише обвинуваченому. Для свідків і потерпілих такої опції законом не передбачено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо потерпілий надав вільні пояснення, а потім відмовився відповідати на запитання або відмовився відповідати на запитання сторони захисту повністю або частково, це може потягнути визнання показань потерпілого недопустимим доказом через порушення права на перехресний допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо обвинувачений надав вільні пояснення, а потім відмовився відповідати на запитання, це має бути враховано судом при оцінюванні достовірності показань як доказів. За наявності в справі інших обвинувачених така відмова може свідчити про недопустимість показань як доказу через порушення права інших обвинувачених на перехресний допит.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом показання \u0026mdash; це не виступ у суді. Якщо обвинувачений або потерпілий бажають висловити свою позицію (правову чи щодо оцінки фактів) по справі, це належить робити під час виступів з промовами та надання пояснень щодо доказів. Показання ж згідно з ч. 5 ст. 95 КК можуть стосуватися лише фактів і, як правило, лише тих, які особа сприймала особисто (в окремих випадках можуть братися до уваги й показання з чужих слів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки ж показання є доказом, можливо, при внесенні змін до законодавства варто вдосконалити їхню модель, заборонивши часткову відмову від давання показань. Особа (незалежно від процесуального статусу), що надає показання, має за такої моделі розуміти, що вона зобов\u0026rsquo;язана буде відповісти на запитання протилежної сторони в ході перехресного допиту й за завідомо неправдиві показання буде нести відповідальність. При цьому для обвинуваченого право відмови (повної) давати показання має бути збережено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення в справі Asch v. Austria (заява №\u0026nbsp;12398/86, п. 25): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57676\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57676\u003c/a\u003e; рішення в справі Vladimir Romanov v. Russia (заява №\u0026nbsp;41461/02, п. 97): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-87836\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-87836\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення в справі Luc\u0026agrave;\u0026nbsp;v.\u0026nbsp;Italy (заява №\u0026nbsp;33354/96, п. 41): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-59222\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-59222\u003c/a\u003e; рішення в справі Oddone and Pecci v. San Marino (заяви №\u0026nbsp;26581/17\u0026nbsp;і\u0026nbsp;31024/17, п.\u0026nbsp;94-95): \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-196680\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-196680\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.png","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":555,"name":"обвинувачений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":682,"url":"priznachennya-pokarannya-yak-e-i-yak-mae-buti--rasim-babanli--justconf2022","video":"iaHRTK8lkLs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283883,"date":"27.02.2023","views":220,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/babanli.jpg","mini_image":null,"name":"Призначення покарання: як є і як має бути || Расім Бабанли | JustConf2022","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧасто призначення покарання за одні й ті самі злочини, вчинені за однакових обставин, суттєво відрізняється. При цьому немає раціональних причин, які б пояснювали цю відмінність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРозв'язання визначеної проблеми Расім Бабанли, керівник Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д. ю. н., вбачає у використанні sentencing guidelines (рекомендацій з призначення покарання) \u0026ndash; системи, яка вже активно використовується в деяких країнах світу. Фактично це рекомендації з призначення покарання, які звужують визначені кримінальними кодексами межі покарання за злочин під конкретні обставини його вчинення, тим самим суттєво полегшуючи роботу судді в обранні того чи іншого покарання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про це дивіться у відеозаписі виступу Расіма під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/babanli.jpg","tags":[{"id":482,"name":"покарання"},{"id":524,"name":"JustConf"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":645,"url":"predyavlennya-svidku-dokaziv-pid-chas-dopitu-v-kriminalnomu-sudi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677147316,"date":"23.02.2023","views":5289,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dopit.jpg","mini_image":null,"name":"Пред’явлення свідку доказів під час допиту в кримінальному суді","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча КПК України прямо не передбачає можливість\u003cem\u003e \u003c/em\u003eпред\u0026rsquo;явлення свідку документів, звуко- і відеозаписів та речових доказів під час допиту, іноді така потреба виникає. Вона пояснюється тим, що показання свідків \u0026mdash; це доказ, що ґрунтується на особистому сприйнятті певної події чи факту. Тож іноді свідку, щоб краще пригадати цю подію чи факт, треба знову побачити певну річ, зокрема документ.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eУ цій статті розглянемо, що слід ураховувати суду й учасникам кримінального провадження у випадку, коли така потреба виникає (або потенційно може виникнути).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКОНСТРУКЦІЯ НОРМ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВідповідно до ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КПК учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів та документів свідкам, експертам, спеціалістам. За ч. 14. ст. 352 КПК під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНорми сконструйовані так, ніби такі запитання можуть ставитися саме при дослідженні документів або речових доказів. Однак на практиці запитання свідку в суді можна поставити лише при його допиті \u0026mdash; це стосується й запитань про речові докази й документи, тому ці правила застосовуються як складова процедури допиту свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме ж розміщення норм (у статтях КПК про дослідження речових доказів і документів) вказує на те, що при постановці відповідних питань свідкам ці докази можуть (або й мають) бути продемонстровані свідкові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВРАХУВАННЯ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПОРЯДКУ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведені питання впливають на порядок дослідження доказів. Як правило, доцільно визначати такий порядок, щоб допит свідків обох сторін і потерпілих проводився після дослідження судом документів і речових доказів (як сторони обвинувачення, так і сторони захисту). Навіть якщо сторони не клопотатимуть про пред\u0026rsquo;явлення свідку доказів, при допиті питання про докази можуть виникнути, і суду під час допиту краще розуміти, про що йде мова. Тож коли сторони ставлять питання про допит свідка або свідків до дослідження речових доказів і документів, доцільно з\u0026rsquo;ясувати, чи планують вони ставити запитання свідкам про речові докази або документи. Якщо так, то відповідним чином варто визначити або змінити порядок дослідження доказів. Якщо учасники не планують ставити такі питання свідкам, свідків і потерпілих можна допитати й до дослідження речових доказів і документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯК ЦЕ СПЛАНУВАТИ СТОРОНАМ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМайбутня потреба поставити свідку або потерпілому запитання про речові докази й документи має враховуватися при плануванні надання доказів кожною стороною. Щоб спланувати це, необхідно брати до уваги час, який минув з моменту події (особливості людської пам\u0026rsquo;яті), та особливості фактів, які повинен підтвердити чи спростувати свідок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ літературі про допит неповнолітніх свідків вказано, що наступним після складання переліку запитань серед завдань підготовки до допиту таких свідків має бути визначення тих доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, які доцільно використати під час допиту, зокрема щоб допомогти дитині пригадати забуті факти, візуально посилити поставлене запитання чи надану на нього відповідь\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. На нашу думку, сторони повинні мати це на увазі при плануванні допиту всіх свідків, а не лише неповнолітніх. Щоправда, зловживати цим під час допиту теж не варто, оскільки допит \u0026mdash; це саме показання про факти, а не дослідження документів або речових доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯКЩО ДОКАЗ НЕ ДОСЛІДЖУВАВСЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТрапляються випадки, коли сторони ставлять питання свідкові, які стосуються доказів, ще не досліджених судом. Зрозуміло, що в такому випадку про пред\u0026rsquo;явлення свідку доказів не йдеться. Якщо ж трапиться, що такого доказу надалі сторонами так і не буде надано, то оцінка показань у цій частині буде схожою на оцінку показань з чужих слів. У правилах надання доказів у кримінальному процесі України немає правила про best evidence\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, тому така ситуація цілком реальна. Саме тому одним з процесуальних підходів до таких запитань є зняття їх головуючим як неналежних (адже, нагадаємо, що норми про право ставити запитання про докази є частиною порядку дослідження документів і речових доказів, а не частиною процедури допиту свідків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча постановка свідкові запитань про докази, які ще не досліджені, може не видаватися серйозним порушенням процедури, усе ж варто уникати подібних випадків, адже це може порушити питання про повторний виклик свідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо учасники планують ставити запитання свідкам про речові докази та документи, які необхідно пред\u0026rsquo;явити свідку, варто повідомити про це секретаря судового засідання або судового розпорядника перед судовим засіданням, у якому заплановано допитати відповідного свідка. Бажано завчасно вказати на том й аркуш судової справи, де зберігається документ, назву файлу відео- чи аудіозапису, його місце зберігання та таймінг або речовий доказ, який необхідно продемонструвати свідкові. Це потрібно зробити, щоб зайвий раз не втрачати час. Наприклад, речові докази треба завчасно приготувати, попередньо отримавши з відповідного місця зберігання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНадалі при пред\u0026rsquo;явленні свідкові речового доказу або документа в ході допиту під час засідання варто зазначати вголос номер сторінки й тому судової справи, назву й таймінг файлу, найменування документа або речового доказу, що пред\u0026rsquo;являється свідкові і про який йому ставляться запитання. Ці реквізити вказуватимуться в журналі судового засідання й будуть корисними сторонам і суду для подальшої роботи зі справою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРО ПОВТОРНИЙ ВИКЛИК\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа відміну від професійних юристів, для інших громадян виклик до суду може створити труднощі або навіть проблеми, пов\u0026rsquo;язані з відривом від звичних занять. Тому як суд, так і сторони повинні особливо уважно ставитися до ситуацій, що потребуватимуть повторного виклику свідка. До них належать і випадки, коли учасники судового провадження під час допиту свідка не поставили йому запитання, які вони цілком мали можливість поставити (адже всі докази були відкриті сторонам у порядку ст. 290 КПК). Тому суди не схильні повторно викликати свідків, це швидше виняток, який допускають тоді, коли в наступних доказах, досліджених після допиту свідка виявлені суттєві розбіжності з показаннями свідка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому якщо суд уже має докази, учасникам судового провадження належить ставити питання свідку про речові докази й документи саме під час допиту, не вдаючись у майбутньому до його повторного виклику. Якщо ж один з учасників заявляє клопотання про виклик свідка і цей або інший учасник має намір поставити цьому свідку питання про речовий доказ або документ, який ще не досліджений судом, учаснику варто повідомити про цей намір суд, ініціювати зміну порядку дослідження доказів. Наприклад, якщо є потреба поставити свідку, допит якого планується незабаром, питання про речові докази або документи, варто повідомити про це суд та ініціювати зміну порядку дослідження доказів. Після зміни порядку надати такий документ або речовий доказ суду, а потім перейти до допиту свідка. Це може бути потрібно обговорити навіть у випадку, коли свідок уже прибув до суду (для розгляду питання про зміну порядку дослідження доказів можливо знадобиться видалити свідка із зали).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо сторона має намір поставити свідкові запитання про речовий доказ як документ, доцільно повідомити про це секретаря судового засідання, розпорядника або суд безпосередньо перед допитом, щоб підготувати документи або речі. Якщо є ймовірність допиту свідка за допомогою відеоконференції, слід завчасно обговорити це перед судом, якщо це дуже важливий доказ (наприклад, єдиний очевидець), суд може ухвалити рішення про необхідність допиту свідка саме в суді (без відеоконференції) для пред\u0026rsquo;явлення відповідних документів і речей. Хоча в умовах пандемії COVID-19 і подальшої повномасштабної війни суди більше схильні задовольняти клопотання про відеоконференцію\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРЕД\u0026rsquo;ЯВЛЕННЯ ДОКАЗІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання може виникнути в разі, якщо допит свідка відбувається за допомогою відеоконференції. Якщо йдеться про документ, то він може бути відсканований судом із судової справи (або вже наявний у ній в електронній формі) і продемонстрований свідкові за допомогою системи відеоконференцзв\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАналогічним чином, як правило, може бути продемонстровано звуко- та відеозаписи (хоча в окремих випадках це вимагає спеціального програмного забезпечення, тому може потребувати залучення спеціаліста для участі в дослідженні; оскільки ці докази вже мають бути в розпорядженні суду, то суду, як правило, відомо, чи їх можна відтворити на техніці й програмному забезпеченні суду, чи потрібно залучати спеціаліста). Це вказує на необхідність завчасного повідомлення суду про потребу пред\u0026rsquo;явлення свідкові доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА от якщо йдеться про запитання про речовий доказ, як правило, з наявними технічними засобами в режимі відеоконференції це зробити неможливо, тож може виникнути потреба забезпечення прибуття свідка саме до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБільшість документів можна пред\u0026rsquo;явити свідку за допомогою відеоконференції. Це стосується і відео-, звукозаписів. Речі, як правило, не можна пред\u0026rsquo;явити в такий спосіб. Але наголосимо ще раз, що в КПК йдеться не про пред\u0026rsquo;явлення, а про можливість поставити свідкові запитання про речі й документи. У такому випадку суду слід переконатися, що свідок розуміє, про яку річ або який документ ідеться, цього достатньо. Таке розуміння може бути досягнуто шляхом демонстрації відсканованого судом документа за допомогою відеоконференції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРО ПРИНЦИП БЕЗПОСЕРЕДНОСТІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПостановка свідку питань про документ з демонстрацією його електронного примірника чи відсканованої копії не порушує принцип безпосередності. Він полягає в безпосередньому сприйнятті судом показань і безпосередньому дослідженні судом документа. Цей документ має бути доступний для ознайомлення сторін, яким надана можливість вказати суду на певні особливості документа. Сторони повинні мати можливість почути показання свідка в суді, поставити йому необхідні питання в ході прямого чи перехресного допиту. Право поставити свідкові питання про документ також ураховує принцип безпосередності дослідження, а не суперечить йому, адже суд безпосередньо почує відповіді свідка на поставлені йому питання про документ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНА ЗАВЕРШЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприкінці звернемо увагу на такі важливі аспекти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри допиті свідків і потерпілих можливість поставити запитання про речові докази й документи може бути важливим елементом доведення позиції сторони по справі або спростування позиції протилежної сторони. Суд зобов\u0026rsquo;язаний забезпечити можливість здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав\u0026nbsp;на засадах рівності та змагальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас демонстрація свідкові речового доказу або документа не є обов\u0026rsquo;язковою процесуальною дією. На неї цілком поширюються правила обов\u0026rsquo;язку суду контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу (ч. 3 ст. 352 КПК), та обов\u0026rsquo;язку головуючого усувати із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження (ч.\u0026nbsp;1 ст. 321 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПраво ставити запитання про речові докази або документи необов\u0026rsquo;язково передбачає демонстрацію цього доказу. Якщо зрозуміло, що свідок знає, про що йдеться, то запитання може бути поставлено й без демонстрації доказу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 359 КПК, що регулює порядок дослідження судом звуко- і відеозаписів, не передбачає постановку питань свідкові про них. На практиці ці дії можуть проводитися за аналогією до дослідження документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Судовий допит. Науково-практичний посібник. За ред. Туркота М. С. К., 2020. С. 170.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Best evidence (з англ. \u0026laquo;найкращий доказ\u0026raquo;) \u0026mdash; правило надання доказів, притаманне американському праву, коли сторона хоче підтвердити зміст, наприклад, документа, то має надати цей документ, а не показання щодо нього тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Кравчук О., Сікора К. Відеоконференція з власних технічних засобів у кримінальному судочинстві під час воєнного стану. Кримінальна юстиція в україні: реалії та перспективи: матеріали Круглого столу (23 вересня 2022 року). Львів : Львівський держ. університет внутр. справ, 2022. С. 174\u0026ndash;178. URL: \u003ca href=\"http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\"\u003ehttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5018\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":40,"url":"oleksij-kravchuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kravchuk.jpg","name":"Олексій","surname":"Кравчук","post":"Доктор юридичних наук, професор, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dopit.jpg","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":525,"name":"свідок"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":676,"url":"pravo-proti-poryadku-dopustimist-dokaziv--arkadij-buschenko--justconf2022","video":"7sNE4OoCt7c","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682282642,"date":"03.02.2023","views":427,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/buschenko.jpg","mini_image":null,"name":"Право проти порядку: допустимість доказів || Аркадій Бущенко | JustConf2022","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоли ми говоримо про допустимість й недопустимість доказів, то судді діляться на дві категорії: ті, для кого ключовим є порядок отримання доказів (прихильники ст. 86 КПК України) та ті, які готові розглядати докази, незалежно від того, яким чином вони були отримані (прихильники ст. 87 КПК України з акцентом на істотні порушення). Це дві полярні позиції і в українському правосудді жодна з них не отримала повного вираження, хоча обидві впливають на судову діяльність і оцінку доказів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко\u003c/strong\u003e, розглянув два підходи та поділився тенденціями судової практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/buschenko.jpg","tags":[{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":524,"name":"JustConf"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":638,"url":"pragmatichne-pravosuddya-scho-ne-tak-z-virokom-okruzhnogo-sudu-gaagi-u-spravi-mn-17","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675174652,"date":"31.01.2023","views":1531,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-zadoya.jpg","mini_image":null,"name":"Прагматичне правосуддя: що не так з вироком Окружного суду Гааги у справі МН 17?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 листопада 2022 року Окружний суд Гааги постановив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218\u0026amp;showbutton=true\u0026amp;keyword=ECLI:NL:RBDHA:2022:12218%2F\"\u003eвирок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у справі МН\u0026nbsp;17, визнавши винними Л. Харченка, І. Гіркіна та С. Дубинського в збитті літака рейсу МН\u0026nbsp;17 17 липня 2014 року і виправдавши четвертого обвинуваченого \u0026mdash; О. Пулатова. Вирок схвально оцінили в Нідерландах, в Україні та багатьох інших країнах, водночас цілком передбачувано він зазнав обструкції з боку Російської Федерації. Напевне, найбільше чекали на цей момент родичі загиблих. Нарешті вони отримали офіційну відповідь на питання про те, що трапилося з їхніми близькими, і мають принаймні попереднє уявлення про коло осіб, відповідальних за їхню смерть.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак попри всю суспільну, політичну та правову значущість вирок Окружного суду Гааги не варто переоцінювати. На жаль, він має декілька слабких місць і, найголовніше, хоча дехто розглядає його як прелюдію до нових ще більш гучних судових процесів, схоже, навпаки \u0026mdash; ставить хрест на таких сподіваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОФІЦІЙНО: ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ MH\u0026nbsp;17 \u0026mdash; НЕ ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ одному зі своїх нещодавніх \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/319386-duze-vazlive-risenna-sogodni-uhvalene-v-niderlandah-zelenskij-pro-virok-sudu-po-mh17/\"\u003eзвернень Президент України В. Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e назвав вирок Окружного суду Гааги свідченням того, що кожен воєнний злочин Російської Федерації одержить правову відповідь. Однак, як не дивно, Л. Харченко, І. Гіркін та С.\u0026nbsp;Дубинський були засуджені не за воєнні, а за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини: співучасть в умисному вбивстві (стаття 289 Кримінального кодексу Нідерландів) і співучасть в умисному незаконному знищенні повітряного судна (стаття 168 Кримінального кодексу Нідерландів). З огляду на таку правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 нічим не відрізняється від, наприклад, випадку, коли зловмисник знищує літак разом з пасажирами, підклавши на борт саморобну бомбу, щоб успадкувати майно одного із пасажирів \u0026mdash; його близького родича. Така правова \u0026laquo;тотожність\u0026raquo; видається досить дивною, якщо зіставити визначення воєнних злочинів за міжнародним правом з фактами справи рейсу МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення міжнародного гуманітарного права (МГП). Ця галузь міжнародного права регулює питання застосування засобів і методів ведення бойових дій під час збройного конфлікту й поводження з особами, які не беруть участі в бойових діях (цивільним населенням, військовополоненими, хворими та пораненими й потерпілими від корабельної аварії). Таким чином, воєнні злочини загалом становлять або неналежне застосування засобів і методів ведення бойових дій, або неналежне поводження з особами, які перебувають під захистом МГП. При цьому (і) збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 сталося на території України в період збройного конфлікту, існування якого визнавали нідерландські правозастосувачі; (іі) підсудні, за твердженням самого ж обвинувачення, були учасниками збройного конфлікту; (ііі) літак було знищено в зоні активних бойових дій за допомогою військового зенітно-ракетного комплексу; (iv) у розумінні МГП загиблі на борту рейсу МН\u0026nbsp;17 люди були цивільними особами, а знищений літак \u0026mdash; цивільним об'єктом. Разом ці факти та оцінки \u003cem\u003eprima facie\u003c/em\u003e свідчать на користь того, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 могло бути воєнним злочином. Тоді як пояснити, що в справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за злочини \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; характеру?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКОЛИ З ДВОХ ЗОЛ ОБИРАЮТЬ МЕНШЕ: ЧОМУ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ КВАЛІФІКУВАЛА ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроста відповідь на це запитання полягає в тому, що трьох підсудних засудили за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, оскільки саме в таких, а не у воєнних злочинах вони й обвинувачувалися. Але чому обвинувачення було таким?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує чимало прикладів, коли національні суди були вимушені засуджувати особу за \u0026laquo;загальнокримінальний\u0026raquo;, а не за воєнний злочин через недосконалість \u0026laquo;домашнього\u0026raquo; кримінального законодавства. Воєнні злочини безпосередньо заборонені міжнародним правом, окрім того, кожна держава повинна криміналізувати подібні діяння на національному рівні. Утім, інколи держави нехтують цим зобов\u0026rsquo;язанням, внаслідок чого переслідування та покарання діянь, які з погляду міжнародного права є воєнними злочинами, або взагалі неможливе на національному рівні, або ж їх доводиться переслідувати та карати як \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини (наприклад, не як умисне вбивство військовополоненого, а як \u0026laquo;звичайне\u0026raquo; умисне вбивство), ігноруючи зв\u0026lsquo;язок цих діянь зі збройним конфліктом. Однак те, що у справі МН\u0026nbsp;17 винних було засуджено за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, не можна пояснити прогалинами в кримінальному законодавстві, адже на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 воєнні злочини каралися в Нідерландах згідно з ухваленим ще у 2003 році Законом про міжнародні злочини. Чому ж тоді прокуратура Нідерландів не спиралася на цей закон, пред'являючи обвинувачення Л. Харченку, І. Гіркіну, С. Дубинському та О. Пулатову? Схоже, через те, що прокурори усвідомлювали серйозні правові ризики обвинувачення цих осіб у воєнних злочинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший ризик пов'язаний з тим, що згідно з міжнародним правом воєнні злочини за загальним правилом є \u003cem\u003eумисними\u003c/em\u003e діяннями. На перший погляд, у збитті літака рейсу MH\u0026nbsp;17 можна угледіти ознаки таких воєнних злочинів, як умисне спрямування нападу на цивільне населення (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(i) Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 2(с)(і) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) та умисне спрямування нападу на цивільний об\u0026rsquo;єкт (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003eстаття 8(2)(b)(іi) Римського статуту\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://documents.law.yale.edu/sites/default/files/netherlands_-_international_crimes_act_english_.pdf\"\u003eстаття 5(а) Закону Нідерландів про міжнародні злочини\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Однак умовою засудження за вчинення обох цих злочинів є \u003cem\u003eусвідомлення\u003c/em\u003e виконавцями та співучасниками того, що напад було спрямовано проти цивільних осіб чи цивільного об'єкта. У випадку збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 довести цей факт, вочевидь, неможливо щонайменше без встановлення тих осіб, які безпосередньо здійснювали запуск ракети, що збила літак, і їхніх зізнань у тому, що вони усвідомлювали цивільний статус літака в момент запуску ракети. Вочевидь, розуміючи низьку реалістичність такого розвитку подій, прокуратура Нідерландів під час судового розгляду справи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eприпускала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що екіпаж установки, який запустив ракету, помилково сприйняв літак рейсу МН\u0026nbsp;17 за військовий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДругий ризик випливає зі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003eстатті 43(2) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 1977 року (ДП І)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e, відповідно до якої\u003c/u\u003e \u003cem\u003eособи, що входять до складу збройних сил однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту (комбатанти)\u003c/em\u003e, мають право брати безпосередню участь у військових діях і, як наслідок, не можуть підлягати кримінальному переслідуванню та покаранню за саму участь у воєнних діях чи завдану під час військових дій шкоду (спричинення смерті, тілесних ушкоджень, знищення чи пошкодження майна), якщо при цьому вони не порушували норм МГП \u003cem\u003e(так званий імунітет (привілей) комбатанта\u003c/em\u003e). Таким чином, комбатанти або підлягають відповідальності за конкретні акти участі у військових діях як за воєнні злочини, або не підлягають відповідальності за них узагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на сукупність двох згаданих вище ризиків обвинувачення Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у воєнних злочинах цілком імовірно могло завершитися виправданням підсудних, що навряд чи було б позитивно сприйнято нідерландським суспільством і серйозно підірвало б довіру до розслідування збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Таким чином, обвинувачення підсудних у \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинах, вочевидь, видалося прокуратурі Нідерландів прийнятним способом розв'язання цієї проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГРА В ХОВАНКИ: ЯКИМ ЧИНОМ ПРОКУРАТУРА НІДЕРЛАНДІВ ОБСТОЮВАЛА КВАЛІФІКАЦІЮ ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u0026nbsp;17 ЯК СУКУПНІСТЬ \u0026laquo;ЗАГАЛЬНОКРИМІНАЛЬНИХ\u0026raquo; ЗЛОЧИНІВ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляньмо кроки прокуратури Нідерландів, покликані надати логічного та послідовного вигляду правовій кваліфікації збиття літака рейсу MH\u0026nbsp;17 як сукупності \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинів. Обрана прокурорами стратегія складалася з двох елементів: 1) ухилення від прямої та однозначної оцінки характеру збройного конфлікту, що тривав на території України на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17; 2) пряме заперечення того, що підсудні мали статус комбатантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eХарактер збройного конфлікту.\u003c/em\u003e У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eвступній промові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e нідерландські обвинувачі обмежилися загальною фразою про те, що \u0026laquo;у липні 2014 року східна Україна була ареною важких боїв між українськими збройними силами та різними збройними групами\u0026raquo;. Хоча в цій же промові було прямо зазначено про російське походження зенітно-ракетного комплексу, пострілом з якого збито літак рейсу MH\u0026nbsp;17, прокуратура, однак, не висловила жодних суджень стосовно залученості Російської Федерації в збройний конфлікт. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-june-2020/investigation-in-the-accused\"\u003eПізніше обвинувачення все ж висловилося з цього приводу, \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eвідмітивши, що хоча російський уряд \u0026laquo;послідовно заперечує участь у збройному конфлікті на сході України\u0026raquo;, є підстави вважати, що \u0026laquo;Російська Федерація була тісно залучена до збройного конфлікту\u0026raquo;. Зокрема, зазначено, що Російська Федерація надавала \u0026laquo;військову підтримку озброєним групам через контрольовані ними пункти пропуску\u0026raquo; та \u0026laquo;захищене обладнання зв\u0026rsquo;язку\u0026raquo;, що \u0026laquo;[р]осійські офіційні особи\u0026hellip; були залучені до організації та координації збройних груп, які воюють проти української армії\u0026raquo; та навіть те, що \u0026laquo;Російська Федерація брала безпосередню участь у збройному конфлікті на сході України\u0026raquo;. Однак, попри все це, прокуратура Нідерландів прямо не назвала Російську Федерацію стороною збройного конфлікту, що вказувало б на його міжнародний характер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебажання обвинувачів прямо стверджувати про те, що на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 тривав міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією, звісно, може мати різні пояснення, але найочевидніше полягає в тому, що вказувати на міжнародний характер збройного конфлікту було б доречніше стороні захисту. Відштовхуючись від цього, вона надалі могла заявляти, що підсудні \u0026mdash; комбатанти, а отже, не підлягають переслідуванню та покаранню за інкриміновані їм дії. Утім, захисники О. Пулатова, єдиного з обвинувачених, який скористався правом бути представленим під час судового розгляду, не заявляли про те, що їхній підзахисний покладається на імунітет комбатанта. Що ж стосується сторони обвинувачення, то для неї невизначеність щодо характеру збройного конфлікту була цілком зручною, адже сама собою ставила під сумнів визнання підсудних комбатантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтатус комбатантів\u003c/em\u003e. З іншого боку, прокурори висували прямі та конкретні заперечення щодо приналежності обвинувачених до комбатантів. Таким чином, їхня позиція узагальнено може бути представлена у вигляді формули \u0026laquo;не можна сказати точно, який саме тип збройного конфлікту відбувався на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17, але якщо навіть цей конфлікт і був міжнародним, то обвинувачені все одно не належать до комбатантів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-march-2020/opening-statement-9-march-2020\"\u003eвступній промові\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на початку судового розгляду справи МН\u0026nbsp;17 обвинувачення стверджувало, що підсудні не є комбатантами, оскільки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвони \u0026laquo;ніколи не стверджували, що в липні 2014 року були регулярними військовослужбовцями, які діяли від імені держави в Україні\u0026raquo;;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;розслідування структури [так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;] показало, що влітку 2014 року озброєне угруповання підсудних не дотримувалося вимог МГП\u0026hellip; Ідеться про тисячі випадків мародерства, викрадення цивільних осіб, катування, нелюдського поводження, страт цивільних осіб і військовополонених, встановлення (заборонених) мін та інших порушень МГП\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі аргументи ґрунтуються на згаданому вище визначенні комбатанта, яке наводиться у статті 43(2) ДП І. Відповідно до нього комбатанти \u0026mdash; це особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті. При цьому в частині першій цієї статті вказано, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбройні сили складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, невизнаними стороною-противником;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбройні сили мають бути підпорядкованими внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, заявляючи, про те, що підсудні ніколи не стверджували про свою належність до регулярних збройних сил Російської Федерації, а збройне угруповання, до якого вони належали, вчиняло масові порушення правил МГП, прокуратура Нідерландів прагнула продемонструвати, що підсудні не можуть вважатися членами збройних сил в розумінні статті 43(1) ДП І з огляду на обидва фрагменти цього положення, які обвинувачення трактувало як кумулятивні критерії визначення поняття \u0026laquo;збройні сили\u0026raquo;. З цього логічно мало випливати, що обвинувачені не є комбатантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.prosecutionservice.nl/topics/mh17-plane-crash/prosecution-and-trial/court-sessions-june-2020/investigation-in-the-accused\"\u003eУпродовж судового розгляду\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e сторона обвинувачення дещо змінила свою позицію стосовно невизнання підсудних комбатантами. Вона стверджувала, що підсудні не належать до комбатантів через відсутність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;(ієрархічних) відносин між так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російською Федерацією, впізнаваних для інших\u0026raquo;;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026laquo;дієвої внутрішньої дисциплінарної системи в так званій \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна зміна порівняно зі вступною промовою полягала в тому, що аргумент про те, що обвинувачені \u0026laquo;не стверджували про належність до збройних сил Російської Федерації\u0026raquo; був замінений аргументом про \u0026laquo;відсутність (ієрархічних) відносин між так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російською Федерацією, впізнаваних для інших\u0026raquo;. Це стало наслідком зміни загального підходу прокурорів до поняття комбатанта за МГП. Якщо на початку процесу обвинувачення відштовхувалося в цьому питанні лише від статті 43(2) ДП І, то згодом у правовий аналіз було включено положення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eЖеневської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року (ЖК ІІІ)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Приводом для такого кроку, вочевидь, було те, що в МГП поняття комбатанта тісно пов'язане з поняттям військовополоненого, адже за загальним правилом комбатанти після їх затримання набувають статусу військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 4(А) ЖК ІІІ своєю чергою розрізняє такі категорії військовополонених, як особовий склад збройних сил сторони конфлікту (стаття 4(А)(1) і члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору (стаття 4(А)(2). Не розкриваючи поняття збройних сил, стаття 4(А) ЖК ІІІ, однак, передбачає, що члени інших ополчень і добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору, мають \u0026laquo;належати до однієї зі сторін конфлікту\u0026raquo; та відповідати чотирьом критеріям: a) перебувати під відповідальним командуванням; b) мати постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) носити зброю відкрито; d) здійснювати свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПов'язавши між собою статтю 43 ДП І та статтю 4(А) ЖК ІІІ, сторона обвинувачення висловила загальну позицію, згідно з якою визнання членів збройних груп комбатантами можливе, якщо вони, зокрема, \u0026laquo;належать до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, як того вимагає стаття 4(А)(2) ЖК ІІІ. Далі обвинувачення висловило думку про те, що вимога \u0026laquo;приналежності до [однієї зі сторін міжнародного збройного конфлікту]\u0026raquo; \u0026laquo;вимагає відкритості як з боку збройної групи, так і з боку держави, під чиєю відповідальністю ця група воює[,] [м]ає бути не тільки контроль з боку держави, але цей контроль також має бути очевидним для протилежної сторони\u0026raquo;. Оскільки підсудні ніколи не стверджували про перебування під контролем Російської Федерації, а представники структур так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і Російської Федерації публічно заперечували, що перші перебувають під контролем останньої, обвинувачення дійшло висновку, що підсудні не можуть вважатися особами, які \u0026laquo;належали\u0026raquo; до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; в розумінні статті 4(А)(2) ЖК ІІІ, а отже, не є комбатантами. Така лінія аргументації, однак, виглядає досить проблемною з декількох причин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, для того, щоб робити висновки про приналежність особи до сторони міжнародного збройного конфлікту, необхідно констатувати саме існування такого конфлікту, чого сторона обвинувачення, як уже зазначалося вище, усіляко намагалася уникнути. По-друге, позиція прокурорів ґрунтується на доволі неоднозначному прочитанні статті 43(1) ДП І та статті 4(А) ЖК ІІІ. Фактично вони намагалися довести, що критерій \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo;, про який ідеться у статті 43(1) ДП І, недостатній для віднесення організованих збройних сил, груп і підрозділів до збройних сил сторони міжнародного збройного конфлікту, натомість має бути дотриманий ще й критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, який вимагає очевидності контролю над організованими збройними силами, групами та підрозділами з боку сторони міжнародного збройного конфлікту. Однак насправді підстав для такого розрізнення немає. Критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo;, як зазначається в одному з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003eкерівництв з тлумачення міжнародного гуманітарного права, підготовлених Міжнародним комітетом Червоного Хреста\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u0026laquo;мається на увазі всюди, де договори відсилають до збройних сил сторони конфлікту\u0026raquo;. Це, звісно, стосується й статті 43(1) ДП І, яка безпосередньо визначає поняття збройних сил для цілей МГП. Оскільки вона визначає це поняття за допомогою критерію \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo;, можна погодитися з тезою, що цей критерій і критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://link.springer.com/article/10.1007/s40802-021-00193-8#Fn85\"\u003e\u0026laquo;мають одну й ту саму функцію, яка полягає у встановленні фактичних відносин між відповідним збройним угрупованням і державою, яка бере участь у [міжнародному збройному конфлікті]\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. По-третє, оскільки критерій \u0026laquo;приналежності до однієї зі сторін [міжнародного збройного] конфлікту\u0026raquo; / \u0026laquo;відповідального командування\u0026raquo; робить акцент на фактичних відносинах між збройною групою та державою, це жодним чином не означає, що такі відносини мають визнаватися публічно чи офіційно. Вони \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003e\u0026laquo;також можуть бути виражені через мовчазну згоду або конклюдентну поведінку, яка чітко показує, за яку сторону воює група\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується аргументу сторони обвинувачення про відсутність у структурах так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; дисциплінарної системи, що забезпечувала б дотримання правил МГП, висловленого у вступній промові та підтриманого під час подальшого розгляду справи, то, як зазначалося вище, він ґрунтується на статті 43(1) ДП І, згідно з якою згадана система має існувати у збройних силах. Це положення, однак, слід сприймати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780199577903.001.0001/law-9780199577903\"\u003eне як таке, що висуває колективну вимогу до збройних сил, недотримання якої не дозволяє розглядати організовані збройні угруповання як збройні сили держави, а лише як таке, що покладає на держави-учасниці ДП І зобов\u0026rsquo;язання впровадити дієві дисциплінарні системи, які б забезпечували дотримання правил МГП.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Таким чином, факти масових порушень цих правил структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, які обвинувачення інтерпретувало як відсутність усередині цих структур дієвої дисциплінарної системи, самі собою не є перешкодою для того, щоб не визнавати згадані структури частиною збройних сил держави (у контексті фактичних обставин справи МН\u0026nbsp;17 \u0026mdash; частиною збройних сил Російської Федерації) у розумінні статті 43(1) ДП І.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗОЛОТІ ВЕРБИ В ГААЗІ РОСТУТЬ: ЧОМУ НАМАГАННЯ ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ ПРОЯСНИТИ ПІДХІД ОБВИНУВАЧЕННЯ ДО ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗБИТТЯ ЛІТАКА РЕЙСУ МН\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e17 В ОКРЕМИХ ДЕТАЛЯХ НАСПРАВДІ ЛИШЕ БІЛЬШЕ ЗАПЛУТАЛИ ЙОГО? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкими б причинами не керувалася прокуратура Нідерландів, обвинувачуючи Л. Харченка, І. Гіркіна, С. Дубинського та О. Пулатова у вчиненні \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo;, а не воєнних злочинів, якими б аргументами вона не обґрунтовувала свою позицію, зрештою, було важливо, чи переконає такий підхід Окружний суд Гааги. Оскільки трьох з чотирьох підсудних було засуджено, уже сам цей факт свідчить, що суд визнав прийнятною запропоновану обвинуваченням правову кваліфікацію збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Однак, сприймаючи правову логіку висунутого підсудним обвинувачення в загальних рисах, Окружний суд Гааги підійшов до деяких аспектів дещо інакше, ніж прокуратура Нідерландів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eХарактер збройного конфлікту.\u003c/em\u003e Очевидно, суд дійшов висновку, що в питанні характеру збройного конфлікту він, на відміну від сторони обвинувачення, не може займати настільки ж аморфну позицію, оскільки завдання суду полягає в тому, щоб поставити в справі правову крапку, а не знак запитання. Узявши на озброєння \u003cem\u003eконцепцію так званого загального контролю\u003c/em\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003eвпроваджену свого часу Міжнародним кримінальним трибуналом для колишньої Югославії (МКТЮ)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Окружний суд Гааги навів детальні аргументи на користь того, що такий загальний контроль був з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. Згідно з концепцією загального контролю міжнародний збройний конфлікт наявний і тоді, коли збройні зіткнення відбуваються між збройними силами однієї держави та збройними угрупованнями, які перебувають під загальним контролем іншої держави. Показниками загального контролю над збройною групою, на думку МКТЮ, є \u0026laquo;не лише матеріальне забезпечення і фінансування групи, але й координація та допомога в загальному плануванні військової діяльності\u0026raquo;. Тож пряме посилання Окружного суду Гааги на концепцію загального контролю, її використання для правової оцінки обставин справи МН\u0026nbsp;17 і висновок, що такий контроль був з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, на перший погляд, свідчать про те, що, на думку суду, на момент збиття літака рейсу MH17 на території України тривав збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак за більш прискіпливого аналізу позиція Окружного суду Гааги видається не такою однозначною, як би хотілося:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) визнавши існування загального контролю з боку Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, суд водночас у реченні, що підбивало підсумок під фрагментом мотивувальної частини вироку, присвяченим цьому питанню, вказав, що \u0026laquo;17 липня 2014 року на території України відбувався міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; [!], яка перебувала під загальним контролем Російської Федерації\u0026raquo;, а в наступному абзаці вироку йдеться про те, що \u0026laquo;конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; [!] потрібно розглядати як міжнародний збройний конфлікт\u0026raquo;. З такою риторикою навряд чи погодився б, наприклад, український уряд, який з 2014 року послідовно заперечує будь-яку самостійність структур так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. Та й загалом подібні формулювання суперечать самій суті концепції загального контролю, оскільки наявність останнього означає, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-2/commentary/2020?activeTab=undefined\"\u003e\u0026laquo;що держава\u0026hellip; стає стороною наявного конфлікту замість збройної групи і що конфлікт набув цілком міжнародного характеру\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) якщо доводи, які Окружний суд Гааги навів на підтримку тези про те, що Російська Федерація мала загальний контроль над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, навряд чи можуть викликати серйозну критику, те саме, однак, не можна сказати про згадування судом прямої участі Російської Федерації у збройному конфлікту. З одного боку, якщо суд вважав, що пряма участь Російської Федерації була, тоді взагалі вкрай складно зрозуміти, що могло дати привід для вживання двозначних формул \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, яка перебувала під загальним контролем Російської Федерації\u0026raquo; та \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;. З іншого боку, порівняно з фрагментом вироку, присвяченим загальному контролю Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, згадка про пряму участь Російської Федерації вкрай абстрактна та не містить конкретних фактів такої участі, хоча на день збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 уже, наприклад, трапилася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F\"\u003eатака біля Зеленопілля\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e3) зрештою, говорячи про \u0026laquo;міжнародний збройний конфлікт між Україною та так званою \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, яка перебувала під повним контролем Російської Федерації\u0026raquo;, Окружний суд Гааги залишає поза дужками збройні зіткнення, які на момент збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 тривали на території Луганської області, та окупацію Російською Федерацією території Кримського півострова, яка тривала станом на 17 липня 2014 року. Звісно, можна сказати, що ці події прямо не стосуються збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17, але, з іншого боку, вони, як і збройні зіткнення на території Донецької області, \u0026mdash; елементи великої мозаїки подій, які відбувалися на території України з лютого 2014 року. Виривання частини цих подій з ширшого контексту, як видається, лише ускладнює та викривляє їх подальшу правову оцінку, що, власне, і сталося у випадку зі справою МН\u0026nbsp;17.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтатус комбатантів. \u003c/em\u003eУ питанні про те, чи мали засуджені статус комбатантів, Окружний суд Гааги загалом підтримав позицію обвинувачення, заперечивши, що засуджені мали такий статус. Однак у своїх висновках суд спирався винятково на статтю 43 ДП І, прямо вказавши, що стаття 4(А) ЖК ІІІ не має значення для розв'язання питання про наявність в особи статусу комбатанта, оскільки визначає лише критерії визнання особи військовополоненим, але не комбатантом. Однак суд сприйняв аргумент обвинувачення про те, що підсудних можна було б вважати членами збройних сил Російської Федерації і відповідно \u0026mdash; комбатантами лише у випадку, якби Російська Федерація офіційно визнала, що структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; перебувають під її командуванням. Така позиція породжує численні запитання. Чому Окружний суд Гааги, визнаючи загальний контроль Російської Федерації над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, не визнає, однак, що ці структури є збройними силами Російської Федерації в розумінні статті 43(1) ДП І? Чому заперечення Російською Федерацією свого впливу на структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; не перешкоджає суду твердити про загальний контроль Російської Федерації над ними, але перешкоджає визнати їх збройними силами Російської Федерації в розумінні статті 43(1) ДП І?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, щоб випередити подібні запитання, Окружний суд Гааги висловився у тому дусі, що концепція загального контролю має значення лише для питання про тип збройного конфлікту, але не статус осіб за МГП, тобто для питання про визнання певних осіб комбатантами / військовополоненими та визнання збройних угруповань, до яких вони належать, збройними силами. Проблема, однак, полягає в тому, що генеза концепції загального контролю свідчить про протилежне. Свого часу, даючи цій концепції життя, МКТЮ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003eвиходив з того\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що комбатанти після потрапляння під владу протилежної сторони збройного конфлікту набувають статусу військовополонених. Це дало трибуналу підстави зробити висновок про те, що неодноразово згадана вище стаття 4 ЖК ІІІ, яка визначає категорії військовополонених, певним чином прояснює й поняття комбатанта. При цьому МКТЮ наголосив на тому, що згідно зі статтею 4(А)(1) і 4(А)(2) ЖК ІІІ до військовополонених, а отже, і комбатантів належать члени ополчення або добровольчих загонів, які є \u0026laquo;частиною збройних сил сторони збройного конфлікту\u0026raquo; або \u0026laquo;належать до неї\u0026raquo;. Надалі МКТЮ витлумачив ці формули як вказівку на те, що комбатанти мають перебувати під контролем сторони міжнародного збройного конфлікту. Оскільки, як уже зазначалося вище, приналежність особи до сторони міжнародного збройного конфлікту дозволяє розглядати її як члена збройних сил цієї сторони за визначенням статті 43(1) ДП І, з цього випливає такий логічний ланцюжок: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/gciii-1949/article-4/commentary/2020#_Toc42431479\"\u003e(і) загальний контроль держави над збройним угрупованням свідчить про те, що члени такого угруповання (іі) належать до цієї держави як до сторони збройного конфлікту,\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e а це, зрештою, означає, що вони (ііі) є членами збройних сил такої держави в розумінні статті 43 ДП І. Наприклад, керуючись саме такою логікою місія експертів Організації з безпеки і співробітництва в Європі, створена 14 березня 2022 року в межах так званого \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/human-dimension-mechanisms\"\u003eМосковського механізму\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у своєму \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003eпершому звіті про порушення міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених в Україні з 24 лютого 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, дійшла висновку про те, що \u0026laquo;[ч]лени збройних сил Луганської та Донецької \u0026laquo;республік\u0026raquo; можуть вважатися такими, що належать Росії, яка має загальний контроль над цими республіками\u0026raquo; і \u0026laquo;[т]ому вони мають бути військовополоненими, якщо потраплять під владу України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується другого аргументу сторони обвинувачення про неможливість визнання обвинувачених комбатантами, який апелював до відсутності всередині структури так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; дисциплінарної системи, яка б забезпечувала дотримання правил МГП, то Окружний суд Гааги навіть не став розглядати його по суті, оскільки, на його переконання, відсутності офіційного визнання Російською Федерацією контролю над структурами так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; цілком достатньо, щоб заперечити приналежність підсудних до комбатантів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПІРРОВА ПЕРЕМОГА: ЧОМУ ВИРОК ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ ЗАЛИШАЄ МАЛО НАДІЇ НА ПОДАЛЬШІ СУДОВІ ПРОЦЕСИ У СПРАВІ МН\u0026nbsp;17?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Нідерландів \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://suspilne.media/322902-sprava-mh17-prokuratura-niderlandiv-obicae-novi-visnovki-navesni-2023-roku/\"\u003eобіцяє оприлюднити нові висновки у справі МН\u0026nbsp;17 \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eнавесні 2023 року. Однак вирок Окружного суду Гааги дає мало приводів сподіватися на нові судові процеси. При цьому не має значення, у якому напрямку (\u0026laquo;униз\u0026raquo; або \u0026laquo;вгору\u0026raquo;) ієрархічними сходинками буде рухатися слідство.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрипустимо, що слідство зможе ідентифікувати екіпаж установки, яка здійснила запуск ракети, що збила літак рейсу МН\u0026nbsp;17. Цілком ймовірно, його членами виявляться російські військовослужбовці, тобто члени регулярних збройних сил Російської Федерації. Заперечувати їхній статус комбатантів за МГП буде неможливо, навіть якщо керуватися підходами до цього питання, які взяли на озброєння прокуратура Нідерландів та Окружний суд Гааги. Окрім того, Окружний суд Гааги не просто повторив припущення обвинувачення про те, що збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 сталося через те, що цивільний літак хибно прийняли за військову ціль, а заявив про \u0026laquo;сценарій помилки\u0026raquo; як про дійсний факт. У підсумку складеться патова ситуація, коли переслідувати екіпаж установки за \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини, як це було у випадку з Л. Харченком, І. Гіркіним, С. Дубинським та О. Пулатовим, буде неможливо через імунітет комбатанта, а за воєнні злочини \u0026mdash; через попередні заяви прокуратури та висновок Окружного суду Гааги про відсутність у поведінці екіпажу характерного для воєнних злочинів ментального елементу (умислу). Звісно, не виключено, що члени екіпажу установки можуть дати слідству викривальні показання проти себе й зізнаються в тому, що свідомо збивали цивільний літак. Проте нині ніщо не вказує на те, що такий розвиток подій реалістичний. Тому, навіть встановивши особи членів екіпажу, слідство та обвинувачення, вочевидь, будуть вимушені й далі триматися \u0026laquo;сценарію помилки\u0026raquo;, який закриває можливість для кримінального переслідування членів екіпажу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВирок Окружного суду Гааги закриває й можливість для руху \u0026laquo;вгору\u0026raquo; по командному ланцюгу до військових і цивільних посадових осіб Російської Федерації. Кримінальне переслідування військових посадових осіб виявиться неможливим через ті ж причини, що й переслідування членів екіпажу установки, якщо той складався з російських військовослужбовців. Що ж стосується цивільних посадових осіб, то, якщо вони в значущий з погляду кримінального закону Нідерландів спосіб були пов'язані зі збиттям літака рейсу МН\u0026nbsp;17, їх кримінальне переслідування та покарання найімовірніше блокуватиме так званий \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.969\"\u003e\u003cem\u003eфункціональний імунітет (імунітет ratione materiae)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Цей передбачений загальним (звичаєвим) міжнародним правом імунітет гарантує, що посадові особи однієї держави не можуть зазнати кримінального переслідування та покарання чи навіть цивільної відповідальності з боку іншої держави за діяння, вчинені на офіційній посаді. При цьому \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.idi-iil.org/app/uploads/2017/06/2009_naples_01_en.pdf\"\u003eв доктрині міжнародного права\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, а головне \u0026mdash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://legal.un.org/docs/?symbol=A/CN.4/L.969\"\u003eу практиці держав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e має широку підтримку теза про винятки з правила про функціональний імунітет. Такими винятками вважаються випадки, коли посадова особа вчиняє злочини за міжнародним правом, зокрема воєнні злочини. Проте, як ми вже знаємо, згідно з позицією органів кримінальної юстиції Нідерландів, збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 було лише сукупністю \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo;, а не воєнних злочинів. До того ж судова практика Нідерландів узагалі скептично ставиться до винятків з правила про функціональний імунітет. У 2020 році той самий Окружний суд Гааги \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://uitspraken.rechtspraak.nl/#!/details?id=ECLI:NL:RBDHA:2020:667\"\u003eвідмовив у задоволенні цивільного позову\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про відшкодування шкоди, завданої діями найвищих командирів збройних сил Ізраїлю, які, за твердженням позивача, порушували МГП (були воєнним злочином). Суд заявив про відсутність достатніх підстав для висновку про те, що в подібних ситуаціях звичаєве міжнародне право містить винятки з правила про функціональний імунітет.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкими з огляду на все сказане вище видаються перспективи нових судових процесів у справі МН\u0026nbsp;17? На мій погляд, досить примарними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗАПИТАННЯ ІЗ ЗІРОЧКОЮ: ЯКІ УРОКИ НА ОСНОВІ ВИРОКУ ОКРУЖНОГО СУДУ ГААГИ МОЖУТЬ ЗАСВОЇТИ УКРАЇНСЬКІ ПРАВОЗАСТОСУВАЧІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри всю спірність стратегії, обраної нідерландською прокуратурою у справі МН\u0026nbsp;17, а згодом схваленої Окружним судом Гааги, ця справа \u0026mdash; наочна ілюстрація того, наскільки важливу роль може відігравати міжнародне право в діяльності національних органів кримінальної юстиції. Це особливо актуально для українських правозастосувачів, які стикнулися з десятками тисяч діянь, які є злочинами за міжнародним правом, перш за все воєнними злочинами, після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначущість міжнародного права вимагає від національних правозастосувачів належного рівня розуміння та майстерності в його врахуванні. Прокурорам і суддям Нідерландів складно дорікнути відсутністю першого та другого, тим паче, що один з прокурорів (В. Фердінандюс) захистив \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dare.uva.nl/search?identifier=96f67714-81f5-4bf2-8e88-ee6fc060e92d\"\u003eдисертацію про застосування міжнародного кримінального права в національному судочинстві\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Звісно, їхній підхід до тлумачення окремих норм міжнародного права в справі МН\u0026nbsp;17 був контроверсійним, але ця контроверсійність стала жертвою, яку, вочевидь, у розумінні правозастосувачів слід було принести, щоб задовольнити запит суспільства Нідерландів на швидку та ефективну правову відповідь на збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Тож, хоча ключові судження нідерландських правозастосувачів про міжнародне право й видаються суперечливими або не досить обґрунтованими, однак при цьому вони просякнуті внутрішньою логікою, що дозволяє зрозуміти, які ризики вони намагалися нейтралізувати та якими мотивами керувалися. На жаль, подібне не можна сказати, наприклад, про українську правозастосовну практику в справах про воєнні злочини, для якої \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1fXpUde1MnezxCBmW3nKWYChHcfKvUkIx/view?usp=sharing\"\u003eчасто\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e характерне механістичне, а не осмислене врахування міжнародного права при застосуванні національного кримінального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, справа МН\u0026nbsp;17 \u0026mdash; й антиприклад для наслідування. Вирок Окружного суду Гааги, звісно, не уособлює вибіркове або показове правосуддя, оскільки обвинувачення переконливо довело, а суд підтвердив зв'язок трьох підсудних зі збиттям літака рейсу МН\u0026nbsp;17. Окрім того, одного з обвинувачених узагалі було виправдано. Однак цей вирок уособлює те, що можна назвати \u003cem\u003eпрагматичним правосуддям\u003c/em\u003e. Правозастосувачі прагнули не так встановити всю повноту фактів справи та спиратися на неупереджене тлумачення правових норм, як \u0026laquo;підпорядкувати\u0026raquo; факти справи та норми права меті швидкого та ефективного кримінального переслідування. Імовірно, що в окремій справі такий підхід можна якщо не виправдати, то принаймні просто прийняти як \u0026laquo;необхідне зло\u0026raquo;, хоча за будь-яких умов він залишатиме по собі на майбутнє правову недомовленість, як-от у випадку з вироком Окружного суду Гааги, який залишає чимало запитань стосовно того, чи справді збиття літака рейсу МН\u0026nbsp;17 \u003cem\u003eне було\u003c/em\u003e воєнним злочином?! Однак, найголовніше, якщо подібний прагматичний підхід до правосуддя виявиться \u0026laquo;поставленим на конвеєр\u0026raquo;, особливо в украй резонансних справах про злочини за міжнародним правом, він майже неминуче обернеться юридичною катастрофою для держави, яка обере такий шлях. Питання лише в тому, коли ця катастрофа станеться та яку форму вона матиме.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":78,"url":"kostyantin-zadoya","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/zadoya.jpg","name":"Костянтин","surname":"Задоя","post":"професор кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-zadoya.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова прак