</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">корупція</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ugodi-v-spravah-pro-koruptsijni-kriminalni-pravoporushennya-tse-zrada"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ugodi-v-spravah-pro-koruptsijni-kriminalni-pravoporushennya-tse-zrada">Угоди в справах про корупційні кримінальні правопорушення: це зрада?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/stanislav-boris">Станіслав<!-- --> <!-- -->Борис</a><span></span><a class="author animated" href="/author/roman-ivaschenko">Роман<!-- --> <!-- -->Іващенко</a><span></span><div class="data">29 July, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">З 14 червня 2024 року на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності перебуває законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості». 18 липня 2024 року зазначений законопроєкт позитивно пройшов перше читання в сесійній залі Верховної Ради України, чим викликав неоднозначну реакцію суспільства.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vplivaj--vikrivaj-abo-vikrivannya-yak-fenomen-kriminalnogo-provadzhennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vplivaj--vikrivaj-abo-vikrivannya-yak-fenomen-kriminalnogo-provadzhennya">Впливай — викривай, або Викривання як феномен кримінального провадження</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/anastasiya-renkas">Анастасія<!-- --> <!-- -->Ренкас</a><span></span><div class="data">22 December, 2023</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Становлення в Україні інституту викривання тривалий час було поза увагою громадськості, однак від початку повномасштабного вторгнення росії запит суспільства на справедливість і доброчесність сягнув критичного показника.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku">«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yuliya-poltorak">Юлія<!-- --> <!-- -->Полторак</a><span></span><div class="data">13 October, 2023</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Раніше <span><a href="https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi">ми писали про те</a></span>, як «поправки Лозового» можуть руйнувати розслідування корупції. І чергова ілюстрація цієї тези не забарилася, причому вельми гучна і навіть скандальна.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/posadki-shtrafi-abo-vipravni-roboti-chi-povinen-buti-rozsud-u-vibori-pokarannya-za-ugodoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Публічне обвинувачення</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/posadki-shtrafi-abo-vipravni-roboti-chi-povinen-buti-rozsud-u-vibori-pokarannya-za-ugodoyu">«Посадки», штрафи або виправні роботи: чи повинен бути розсуд у виборі покарання за угодою?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">14 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemi-statti-364-poglyad-pravnika"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemi-statti-364-poglyad-pravnika">Проблеми статті 364: погляд правника</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/artem-krikun-trush">Артем<!-- --> <!-- -->Крикун-Труш</a><span></span><div class="data">21 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ne-znuschajtesya-z-frankenshtejna-kilka-dumok-pro-stattyu-364-kk-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ne-znuschajtesya-z-frankenshtejna-kilka-dumok-pro-stattyu-364-kk-ukraini">Не знущайтеся з Франкенштейна: кілька думок про статтю 364 КК України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">8 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/poglyad-obvinuvachennya-na-st-364-kk-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/poglyad-obvinuvachennya-na-st-364-kk-ukraini">Погляд обвинувачення на ст. 364 КК України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/denis-gyulmagomedov">Денис<!-- --> <!-- -->Гюльмагомедов</a><span></span><div class="data">4 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini">Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">25 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi">Підступна міна в досудових розслідуваннях: як «поправки Лозового» руйнують корупційні справи</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/oksana-shtogrin">Оксана<!-- --> <!-- -->Штогрин</a><span></span><div class="data">10 April, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah">Непрямі докази в антикорупційних розслідуваннях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/denis-gyulmagomedov">Денис<!-- --> <!-- -->Гюльмагомедов</a><span></span><div class="data">24 January, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemi-ta-vikliki-upravlinnya-areshtovanimi-korporativnimi-pravami-u-voennij-chas"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemi-ta-vikliki-upravlinnya-areshtovanimi-korporativnimi-pravami-u-voennij-chas">Проблеми та виклики управління арештованими корпоративними правами у воєнний час</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">20 January, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo">Як нардепи відповідають за зловживання своїми гарантіями? Аналіз справ щодо компенсації за житло</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><a class="author animated" href="/author/katerina-rizhenko">Катерина<!-- --> <!-- -->Риженко</a><span></span><div class="data">13 December, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalizatsiya-pidkupu-chi-vse-tak-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalizatsiya-pidkupu-chi-vse-tak-">КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ПІДКУПУ: ЧИ ВСЕ ТАК?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-havronyuk">Микола <!-- --> <!-- -->Хавронюк</a><span></span><div class="data">3 November, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-tekstovij-zvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Управління</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-tekstovij-zvit">JUSTTALK #21. ПРАВОСУДДЯ: 2 роки з ВАКС. Текстовий звіт</a><div class="block_info"><div class="data">22 October, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-videozvit"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-videozvit">JUSTTALK#19. ВИКРИВАЧ: НОВИЙ СУБ'ЄКТ ЧИ СТАРИЙ ІНФОРМАТОР? Відеозвіт</a><div class="block_info"><div class="data">18 June, 2021</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Професійні стандарти</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-discussion-paper">JustTalk#19. Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vasil-lutsik">Василь<!-- --> <!-- -->Луцик</a><span></span><div class="data">28 May, 2021</div></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/tag/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":476,"name":"корупція"},"url":"476","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":860,"url":"ugodi-v-spravah-pro-koruptsijni-kriminalni-pravoporushennya-tse-zrada","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1722242187,"date":"29.07.2024","views":733,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk_8.png","mini_image":null,"name":"Угоди в справах про корупційні кримінальні правопорушення: це зрада?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 14 червня 2024 року на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності перебуває законопроєкт \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості\u0026raquo;. 18 липня 2024 року зазначений законопроєкт позитивно пройшов перше читання в сесійній залі Верховної Ради України, чим викликав неоднозначну реакцію суспільства.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЙого метою, як зазначено в пояснювальній записці, є вдосконалення національного законодавства в частині положень, які стосуються укладення угод про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов\u0026rsquo;язаних із корупцією кримінальних правопорушень.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри політичну складову законотворчого процесу, у цій статті автори роблять спробу проаналізувати як недоліки тексту проєкту закону, так і теоретичні й практичні наслідки його ухвалення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо таке угоди в кримінальних провадженнях?\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи цей законопроєкт, маємо зазначити, що сам інститут угоди про визнання винуватості не є негативним явищем у кримінальному провадженні, оскільки це своєрідне вираження принципу процесуальної економії, спрямованого на пришвидшення судового провадження й зменшення витрат у кримінальному провадженні шляхом затвердження компромісної угоди з метою виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте в цьому випадку нам цікаве саме законодавче регулювання вказаних суспільних відносин, адже лише текстуальне вираження сутнісного наповнення інституту угод у кримінальному провадженні має значення для правозастосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа загальним правилом угода про визнання винуватості \u0026mdash; це домовленість між обвинуваченим і прокурором про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, визнання особою своєї винуватості, співпрацю між сторонами угоди щодо викриття інших осіб, що вчинили кримінальні правопорушення, узгоджене покарання, що буде призначено обвинуваченому, а також можливе звільнення від його відбування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний інститут кримінального процесу мають і правові системи багатьох західних держав, який відрізняється лише особливостями процедури укладення й затвердження відповідних угод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому сама наявність можливості в підозрюваного, обвинуваченого й прокурора укласти відповідну угоду не суперечить загальносвітовій практиці, однак її запровадження чи сутнісне реформування потребує вкрай виваженого підходу законодавця до умов укладення такої угоди, а також дотримання законодавчої техніки під час законотворчого процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eРозберемо детально сам законопроєкт\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eЛише одне слово\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаконопроєктом суб\u0026rsquo;єкт\u003c/strong\u003e права законодавчої ініціативи (Кабінет Міністрів України) з метою вдосконалення інституту угоди про визнання винуватості пропонує внести зміни до низки положень КК України та КПК України в частині угоди щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак, на наш погляд, при розробленні цього законопроєкту автори не лише не врахували вимоги нормопроєктувальної техніки, а й складових принципу верховенства права \u0026mdash; якості актів права, пропорційності, рівності перед законом і юридичної визначеності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори законопроєкту пропонують у частині 3 статті 53 КК України вилучити слово \u0026laquo;лише\u0026raquo;, сформулювавши норму в такій редакції: \u003cem\u003e\u0026laquo;Штраф як додаткове покарання може бути призначений тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівнявши чинну та пропоновану проєктом закону редакцію частини 3 статті 53 КК України, наголосимо на тому, що вилучення слова \u0026laquo;лише\u0026raquo; жодним чином не впливає на її змістове навантаження, а тому не матиме бажаного для законодавця ефекту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинна редакція частини 3 статті 53 КК України сформульована у вигляді імперативної заборони призначати штраф як додаткове покарання у випадках, спеціально не передбачених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначена заборона забезпечується завдяки наявності в частині 3 статті 53 КК України спеціальної вказівки на особливу частину КК України, у якій має бути передбачено можливість застосування штрафу як додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаявність або відсутність у цій нормі слів \u0026laquo;лише, тоді\u0026raquo; загалом не впливатиме на значення та розуміння приписів цієї норми й не призведе до зміни правового регулювання, адже зазначені слова не відіграють вирішальної ролі у формулюванні такої заборони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це пропозиція суб\u0026rsquo;єкта права законодавчої ініціативи вилучити з тексту частини 3 статті 53 КК України слово \u0026laquo;лише\u0026raquo; не призведе до автоматичного дозволу призначати додаткове покарання у виді штрафу у випадках, передбачених загальною частиною КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак досягнення зазначеної мети може бути здійснено шляхом внесення змін до статті 53 КК України та викладення частини 3 статті 53 КК України в такій редакції: \u003cem\u003e\u0026laquo;Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке формулювання не містить вказівки на спеціальні випадки застосування покарання у вигляді штрафу, натомість правозастосовне до інших положень КК України (як Загальної, так і Особливої частин), які регулюють порядок призначення покарання у виді штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропоноване вище текстуальне формулювання частини 3 статті 53 КК України збереже основний задум законодавця, який полягає в призначенні покарання лише в передбачених законом випадках, а також забезпечить правову можливість для ефективної реалізації всіх змін, передбачених проєктом закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий підхід до внесення змін у КК України повною мірою відповідатиме принципу правовладдя, закріпленому в частині 1 статті 8 Конституції України, адже зберігатиме підхід \u0026laquo;Nulla poena sine lege certa\u0026raquo; \u0026mdash; кримінальний закон повинен визначити протиправну поведінку і вид покарання за неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eШтраф як основне, так\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eі додаткове покарання\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується частину 3 статті 53 КК України доповнити новими абзацами, зокрема, такого змісту: \u0026laquo;\u003cem\u003eВиключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов'язаних з корупцією, суд може ухвалити вирок, яким затверджує угоду про визнання винуватості, і призначити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді штрафу \u003cstrong\u003eу разі, коли таке покарання не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 4 статті 52 КК України визначено, що за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 3 статті 52 КК України передбачено, що штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і додаткові покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУказівка суб\u0026rsquo;єкта права законодавчої ініціативи на непередбаченість у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України покарання у виді штрафу дещо неточна. Це зумовлено юридичною невизначеністю положення частини 3 статті 53 (у редакції проєкту закону), оскільки не зрозуміло, чи покарання у виді штрафу не повинно бути передбачено санкцією саме як додаткове покарання, чи штраф як покарання не має бути передбачений санкцією взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака невизначеність матиме наслідком неоднакове правозастосування цієї норми, адже, по-перше, вона допускає неоднакове тлумачення її змісту, яке не може бути подолано шляхом застосування телеологічного способу тлумачення норм права, адже з інших положень цього проєкту закону не вбачається за можливе встановити справжній намір законодавця, по-друге, у певних випадках, така юридична невизначеність може призводити до призначення покарання у виді подвійного штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаке може траплятися, наприклад, у разі призначення покарання за частиною 1 статті 191 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у виді штрафу і не передбачає аналогічного додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа умови тлумачення абзацу 2 частини 3 статті 53 КК України (у редакції проєкту закону) таким чином, що покарання у виді штрафу не має бути передбачено саме як додаткове покарання, судом може бути затверджено угоду про визнання винуватості й призначено покарання у виді штрафу як основного покарання та штрафу як додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе буде надмірним втручанням у майновий стан засудженого, оскільки розмір штрафів, передбачених проєктом закону, становить від 204 тисяч до 204 мільйонів гривень залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа іншого тлумачення застосування інституту угоди про визнання винуватості в редакції проєкту закону стане неможливим у тих випадках, коли санкція статті (частини статті) передбачає основне чи додаткове покарання у виді штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, указана вище норма підлягає вдосконаленню шляхом точного визначення виду покарання, яке не повинно бути передбачено санкцією особливої частини КК України, та/або за необхідності внесення зміни до санкцій статей особливої частини КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eРозмір штрафу, що дорівнює 46 рокам позбавлення волі\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується доповнити норми статті 53 КК України положеннями, які визначають нижню та верхню межу штрафу, розмір якого може бути призначено як додаткове покарання. Як уже було зазначено вище, залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення розмір штрафу коливається від 204 тисяч до 204 мільйонів гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основоположних принципів конституційного ладу України є принцип верховенства права. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що юридичні заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети й мають бути зіставними з нею (домірними).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна мета притягнення до юридичної відповідальності \u0026mdash; покарання правопорушника й запобігання скоєнню ним нових правопорушень. Водночас покарання не може бути самоціллю держави, а повинно виступати засобом досягнення легітимної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституційний Суд України в Рішенні від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 зазначив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов\u0026rsquo;язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи України. Тобто втручання держави в конституційне право можливе на підставі приписів, що відповідають вимозі юридичної визначеності, \u003cstrong\u003eта лише за допомогою засобів, які є домірними\u003c/strong\u003e\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропоновані проєктом закону розміри штрафу як додаткового покарання явно не відповідають вимогам домірності, адже штраф від 2 до 20 мільйонів гривень за нетяжке правопорушення переважає суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна не погодитися з викладеним у пояснювальній записці до проєкту закону, що корупція становить серйозну загрозу верховенству права, правам людини й демократії. Водночас встановлення надмірних і непропорційних штрафів також не може вважатися належним способом боротьби з корупцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінюючи пропоновані розміри штрафів через призму покарання у виді позбавлення волі, застосувавши для цього положення частини 5 статті 53 КК України, можемо стверджувати про їх необґрунтованість, надмірність і непропорційність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у разі вчинення кримінального проступку розмір штрафу визначається в межах від дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 204 000 до 2\u0026nbsp;040 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перерахунку на дні позбавлення волі розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання в разі вчинення кримінального проступку, становить від 16 до 168 днів позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатково зазначу, що кримінальним проступком (частина 2 статті 12 КК України) є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром \u003cstrong\u003eне більше ніж три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e або інше покарання, непов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто граничний розмір штрафу, передбаченого статтею 53 КК України в редакції проєкту закону як додаткове покарання, перевищує максимальний допустимий розмір основного покарання, визначеного частиною 2 статті 12 КК України, \u003cstrong\u003eна 117 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 989 000 гривень).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це розмір додаткового покарання у виді штрафу, пропонований проєктом закону для кримінальних проступків, відповідає аналогічному основному покаранню за особливо тяжкий злочин, передбачений чинною редакцією частиною 6 статті 12 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі вчинення нетяжкого злочину проєкт закону пропонує розмір штрафу в межах від ста двадцяти однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до одного мільйона двохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 057 000 до 20 400 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, за вчинення нетяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі становить \u003cstrong\u003eвід 169 до 1\u0026nbsp;684 днів (4 роки і 6 місяців) позбавлення волі\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість чинною редакцією частини 4 статті 12 КК України за вчинення нетяжкого злочину передбачене основне покарання у виді \u003cstrong\u003eштрафу розміром не більше ніж десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e (170 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ порівняльного аналізу відповідних положень законопроєкту та чинної частини 4 статті 12 КК України вбачається, що розмір штрафу, передбачений проєктом законом для нетяжких злочинів, перевищує граничні межі на 1 190 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 20\u0026nbsp;230 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вчинення тяжкого злочину проєктом пропонується встановити розмір штрафу як додаткового покарання від одного мільйона двохсот однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до шести мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 20 417 000 до 102 000 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, за вчинення тяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі \u003cstrong\u003eстановить від 1\u0026nbsp;685 до 8\u0026nbsp;421 дня (23 роки) позбавлення волі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перерахунку на дні позбавлення волі зазначене додаткове покарання навіть тяжче, ніж максимально допустиме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, визначене для особливо тяжких злочинів (частина 2 статті 63 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 5 статті 12 КК України визначено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром \u003cstrong\u003eне більше ніж двадцять п\u0026rsquo;ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e або позбавлення волі на строк не більше ніж десять років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ редакції проєкту закону розмір штрафу як додаткового покарання за вчинення тяжкого злочину перевищує гранично допустимі розміри основного покарання на 5\u0026nbsp;975\u0026nbsp;000 \u003cstrong\u003eнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e, або 101\u0026nbsp;575 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа вчинення особливо тяжкого злочину суб\u0026rsquo;єктом права законодавчої ініціативи пропонується визначити розмір штрафу від шести мільйонів однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 017 000 до 204 000 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто за вчинення особливо тяжкого злочину розмір штрафу, який може бути призначений як додаткове покарання, у перерахунку на дні позбавлення волі становить \u003cstrong\u003eвід 8\u0026nbsp;422 до 16\u0026nbsp;842 днів (46 років)\u003c/strong\u003e позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу розміром понад двадцять п\u0026rsquo;ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастиною 2 статті 53 КК України передбачено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян \u003cstrong\u003eдо п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян\u003c/strong\u003e, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на дату підготовки цього матеріалу найбільшим розміром штрафу, передбаченим санкцією Особливої частини КК України, є штраф за контрабанду підакцизних товарів (частина 2) розміром від сімдесяти п\u0026rsquo;яти тисяч до ста двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 275 000 до 2 040 000 гривень).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто з встановлених проєктом закону розмірів штрафу як додаткового покарання вбачається значний розрив між наявними й пропонованими розмірами штрафу, що, очевидно, не відповідає їх тяжкості та суспільній небезпечності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, пропоноване проєктом закону додаткове покарання у виді штрафу за вчинення особливо тяжких злочинів у перерахунку на дні позбавлення волі становить 46 років, що більш ніж удвічі більше за максимально можливий строк позбавлення волі (15 років).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведена вище диспропорція між розмірами додаткового покарання у виді штрафу в редакції проєкту закону та іншими нормами загальної частини КК України свідчить про надмірно завищений і необґрунтований їх розмір, а тому зазначені положення підлягають коригуванню в бік їх кратного зменшення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи розмір штрафу лише як спосіб наповнення державного бюджету, суб\u0026rsquo;єкт права законодавчої ініціативи не врахував вимоги щодо пропорційності покарання та якості закону, що є складовими частинами принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаслідком встановлення необґрунтованих і безпідставних розмірів штрафів стане зменшення кількості угод про визнання винуватості в такій категорії справ, що призведе до зворотного ефекту, ніж визначено в пояснювальній записці до законопроєкту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, пропоновані розміри штрафів нівелюють значення такого виду покарання, як штраф, адже в системі кримінальних покарань, визначених статтею 51 КК України, штраф \u0026mdash; це найменш суворе покарання, що може застосовуватися до особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєкт закону також не враховує загальних правил призначення штрафу, передбачених частиною 2 статті 53 КК України, а саме \u0026mdash; залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозмір штрафу за вчинення проступку розміром від 204 000 до 2\u0026nbsp;040 000 гривень явно незіставний із тяжкістю такого протиправного діяння й перешкоджає суду врахувати майновий стан особи повною мірою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФактично запропонований механізм призначення та сплати штрафу \u0026mdash; це ніщо інше як своєрідна форма \u0026laquo;відкупних\u0026raquo;, адже допускає сплату штрафу з грошових коштів, набутих у тому числі корупційним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що майно, набуте внаслідок вчинення корупційних правопорушень, має підлягати спеціальній конфіскації, а штраф, визначений у розумних розмірах, має бути сплачений із грошових коштів, отриманих із законних джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це, автори законопроєкту помилково наділили штраф функціями квазіконфіскації майна, не забезпечивши дотримання базових основоположних людських прав, передбачених Конституцією України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це вказані положення проєкту закону підлягають виправленню з метою їх узгодження з вимогами Конституції України та міжнародних договорів і конвенцій.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВикриття іншого корупціонера як умова для призначення меншого покарання\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроєктом закону пропонується доповнити Загальну частину КК України новою статтею 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, положення якої врегульовуватимуть підстави призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж це визначено окремими положення Особливої частини КК України. Так, частиною 1 вказаної статті пропонується встановити, що\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-quote\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eв кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязаних з корупцією, \u003cstrong\u003eза умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи\u003c/strong\u003e у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязаного з корупцією, \u003cstrong\u003eякщо інформація щодо вчинення такою особою кримінального правопорушення буде підтверджена доказами\u003c/strong\u003e та/або за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним чи обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані), суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості в разі, коли сторонами узгоджено покарання \u003cstrong\u003eу виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі\u003c/strong\u003e, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак така редакція зазначеного положення суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки уможливлює множинне тлумачення змісту її окремих приписів, що матиме наслідком неоднакове застосування цих положень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше\u003c/strong\u003e, варто зазначити про те, що кримінальне правопорушення може вчинятися як самостійно, так і у співучасті. З огляду на це на практиці можуть траплятися випадки, коли виконати вимоги частини 1 статті 69\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eбуде неможливо, адже відсутня будь-яка інша особа, викриття якої може здійснити підозрюваний чи обвинувачений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге\u003c/strong\u003e, у положенні не визначено, чи має підозрюваний, обвинувачений викрити співучасника того кримінального правопорушення, за вчинення якого підозрюваного, обвинуваченого притягають до кримінальної відповідальності, чи така особа може викрити будь-яку іншу особу, про вчинення корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, якою їй відомо. Це прямо впливає на можливість застосування судом положень статті 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e в разі викриття особи, що не є співучасником кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-третє\u003c/strong\u003e, чітко не визначена й умова, за якої викриття особи має бути підтверджено доказами. Поданий на розгляд комітету проєкт не дає відповіді на питання, хто має збирати й подавати такі докази. За таких обставин сторона обвинувачення може маніпулювати змістом цієї норми, перекладаючи обов\u0026rsquo;язок збирання доказів із себе на підозрюваного чи обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-четверте\u003c/strong\u003e, застосування авторами словесної конструкції \u0026laquo;буде підтверджена доказами\u0026raquo; дозволяє тлумачити цей припис як необхідність підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення як у момент викриття особи, так і під час подальшого здійснення досудового розслідування чи судового провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із цим постає питання про форму встановлення факту підтвердження вчинення іншою особою корупційних правопорушень. З огляду на положення статті 62 Конституції України, які встановлюють і визнають в Україні дію презумпції невинуватості, факт підтвердження доказами вчинення іншою особою кримінального правопорушення має встановлюватися у формі обвинувального вироку, який набрав законної сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнакше суд, застосовуючи положення статті 69\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, повинен буде встановити обґрунтованість і достатність доказів самостійно, порушивши при цьому як презумпцію невинуватості, так і положення статті 337 КПК України щодо меж судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-п\u0026rsquo;яте\u003c/strong\u003e, це положення не враховує випадки укладення угоди про визнання винуватості щодо корупційних кримінальних правопорушень, покарання за які не передбачає позбавлення волі або строк позбавлення волі визначено на мінімально можливому рівні один рік (частина 2 статті 63 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритики заслуговує й позиція САП та НАБУ, яка полягає в необхідності встановлення одночасного обов\u0026rsquo;язку з викриття іншої особи та відшкодування шкоди чи збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція антикорупційних органів хибна, адже не враховує випадків вчинення кримінальних правопорушень із формальним складом (наприклад, стаття 368 КК України), коли шкода чи збитки не настають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазначені вище недоліки зумовлюють необхідність суттєвого доопрацювання положень цього проєкту закону, що унеможливлює його ухвалення в редакції, поданій суб\u0026rsquo;єктом права законодавчої ініціативи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки до науково-правової частини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля вивчення та аналізу вказаного законопроєкту підсумуємо, що з огляду на наявність у ньому значних порушень приписів Конституції України в такій редакції його не можна ухвалювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПередбачені проєктом закону надмірні розміри штрафу, що встановлюються як додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень, і до кінця юридично не визначені процедури призначення покарання внаслідок укладення угоди про визнання винуватості не призведуть до значного підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКритики заслуговує і сама ідея встановлення особливих процедур для осіб, що вчинили корупційні правопорушення. Статтею 24 Конституції України закріплено принцип рівності перед законом, який полягає в тому, що держава не повинна допускати випадків об\u0026rsquo;єктивно невиправданої відмінності в правовому регулюванні статусу особи й статусу інших осіб, які перебувають в однаковому з нею або схожому становищі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ тому випадку, якщо законотворець вирішив здійснити реформування чинного законодавства України з метою вдосконалення процедури укладення угод у кримінальному провадженні, то таке вдосконалення має стосуватися всіх підозрюваних й обвинувачених у кримінальному провадженні, а не лише тих осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні окремих корупційних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий неоднаковий підхід до врегулювання процедури укладення угод про визнання винуватості суперечить як статті 24, так і статті 8 Конституції України, адже складовою частиною принципу верховенства права є загальність права, що передбачає однакове ставлення закону до кожної людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до законодавства \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eVS\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eреалії кримінальної юстиції. Практичні аспекти\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПозиція суспільства\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ процесі підготовки цього матеріалу ми провели невелике опитування серед знайомих, які не мають стосунку до юриспруденції. Нам була цікава їхня думка з приводу ідеї укладення угод у корупційних злочинах, тобто громадська думка. Переважали такі тези:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкорупціонерів потрібно саджати, щоб іншим не кортіло.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто основне нарікання \u0026mdash; це занепокоєння, що зміни послаблять такий важіль кримінальної юстиції, як превенція (запобігання вчиненню таких злочинів у майбутньому), що може викликати відчуття безкарності, а як результат \u0026mdash; зростання самої корупції;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначить будуть красти більше: 200 мільйонів украв, 100 заплатив \u0026mdash; і залишився в плюсі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака теза порушує питання пропорційності покарання вчиненому правопорушенню. Запропоновані в законопроєкті суми поширюватимуться і на суддю, який узяв хабар розміром 3 тисячі доларів, і на топчиновника, який привласнив 30 мільйонів доларів. Тому досить слушна наступна теза:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eяк і раніше, саджатимуть лише бідних, а багаті будуть купувати квитки на свободу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе менше дискусій викликали й наслідки, які настають після укладення угоди. Так, звучали нарікання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eа як це впливатиме в майбутньому на корупціонера? Відкупився \u0026mdash; і все, починаєш із чистого аркуша?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі висновки громадськості формуються на основі тієї інформації, яку вдається висмикнути з новин. Натомість ми розуміємо, що додатковим покаранням може бути позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, внесення до реєстру корупціонерів навіть після укладення угоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі цього можемо зробити такі \u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003e\u003cstrong\u003eвисновки\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eмедіа недостатньо інформують і висвітлюють увесь процес кримінального переслідування, яке не завершується вироком суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсуспільство хоче бачити особу, яку засудили за корупційний злочин, вигнанцем, а ще краще, щоб вона горіла в пеклі, довго, вічність наприклад;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвирок суду, яким корупціонера визнано винним чи затверджено угоду, не має бути кінцевою метою боротьби з корупцією. За ним мають іти заходи, спрямовані на перевиховання особи, недопущення вчинення злочинів цією й іншими особами в майбутньому.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, усі вимоги суспільства задовольнити не вийде, і слід розуміти емоційність і втому людей, але в Україні \u0026mdash; влада народу, тож прислухатися потрібно, а зневіра й обурення людей цілком зрозумілі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eВеликі можливості для маніпулювання\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ досвіду можемо сказати, що більша частина кримінальних проваджень, що розслідуються НАБУ за процесуальним керівництвом САП, початково містить кваліфікацію вчиненого, очевидно завищену. Наприклад, існує тонка межа між зловживанням владою та службовою недбалістю. Вона може корегуватися правоохоронцями навіть невеликою доказовою базою. Захист і сам підозрюваний не може процесуально вплинути на зміну кваліфікації. Наслідком є непоодинокі випадки попередньої кваліфікації за більш тяжкий злочин, відпрацювання із цією кваліфікацією обшуків, запобіжного заходу й арешту майна, а далі стимулювання підозрюваного до укладення угоди шляхом зміни обвинувачення на менш тяжке кримінальне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердженням цьому слугує конкретний приклад. Кримінальне провадження з кваліфікацією за статтею 364 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем направлено прокурором САП до суду з угодою про визнання винуватості. Суд відмовив у її затвердженні. Надалі це провадження направлено до суду вже з обвинувальним актом, але з кваліфікацією за статтею 191 КК України, тобто привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. За результатом розгляду в суді обвинувачений виправданий судом, це рішення підтримали і дві наступні інстанції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eПроцесуальна економія\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей мотив простежується в законопроєкті та позиції правничої спільноти щодо нього. І ми прекрасно розуміємо чому, адже досудове розслідування триває один рік; ознайомлення сторін із доказами одна одної \u0026mdash; ще рік; слухання в першій інстанції \u0026mdash; від двох до п\u0026rsquo;яти років; апеляційна та касаційні інстанції \u0026mdash; ще один-два роки. Це величезна кількість часу й ресурсів. А ще витрати на всіх держслужбовців, які залучені до досудового розслідування й судового розгляду, які отримують заробітну плату з державного бюджету, матеріальні витрати на весь процес. Це робить кримінальне переслідування настільки дорогим, що часто витрати держави в десятки разів більші за суми реальних компенсацій засудженими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож на довгій дистанції такі зміни можуть мати як переваги, так і недоліки. Ми категорично проти корупції, оскільки це паразит, який отруює нашу державу вже довгі роки. Ми за розуміння права, закону й підвищення правосвідомості громадян. Ми за якісні, а не ситуативні зміни до законодавства і ми більш ніж упевнені, що юридична спільнота підтримає запит від законодавця допомогти в розробленні саме якісних і дієвих змін.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":134,"url":"stanislav-boris","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Borys.jpg","name":"Станіслав","surname":"Борис","post":"керуючий партнер адвокатського обʼєднання «Відар»","text":""},{"id":150,"url":"roman-ivaschenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8745.jpg","name":"Роман","surname":"Іващенко","post":"помічник адвоката","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk_8.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":774,"url":"vplivaj--vikrivaj-abo-vikrivannya-yak-fenomen-kriminalnogo-provadzhennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1703251654,"date":"22.12.2023","views":1488,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_2.jpg","mini_image":null,"name":"Впливай — викривай, або Викривання як феномен кримінального провадження","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтановлення в Україні інституту викривання тривалий час було поза увагою громадськості, однак від початку повномасштабного вторгнення росії запит суспільства на справедливість і доброчесність сягнув критичного показника.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе частіше люди в пошуках дієвих механізмів протидії та боротьби з корупцією звертаються до викривання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУвагу громадськості також привернули успішні кейси реалізації права викривача на винагороду. Завдяки послідовній позиції антикорупційних органів наразі маємо два судові рішення про виплату винагороди викривачам на загальну суму 14 980 000 гривень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, поговоримо про виклики та перспективи функціонування інституту викривання в Україні, а саме про викривачів у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикривання є дієвим механізмом для виявлення та розкриття корупційних кримінальних правопорушень, оскільки дає можливість слідчим / детективам органів досудового розслідування отримувати інформацію з першоджерела, тобто від людини, яка є частиною системи, однак не хоче бути одним з її корупційних механізмів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у національному законодавстві визначення викривача наведено в Законі України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; (далі \u0026mdash; Закон) та Кримінальному процесуальному кодексі України (далі \u0026mdash; КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону викривач \u0026mdash; це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв\u0026rsquo;язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов\u0026rsquo;язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до п. 16\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e ч. 1 ст. 3 КПК України викривач \u0026mdash; фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас такі фрагментарні зміни в КПК України не розв\u0026rsquo;язали проблеми статусу викривача в кримінальному процесі та спричинили колізію норм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеузгодженість норм Закону та КПК України потребує негайного розв\u0026rsquo;язання, оскільки створює правову невизначеність та слугує підґрунтям для маніпулювання і без того чутливим понятійним апаратом та досить новим інститутом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно зазначити, що КПК України не дублює визначення поняття \u0026laquo;викривач\u0026raquo;, а розкриває його через основні ознаки вказаного суб\u0026rsquo;єкта: викривач \u0026mdash; фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування, та не містить обов\u0026rsquo;язкової умови про перелік джерел, з яких викривач може дізнатися інформацію (трудова, професійна, господарська, громадська, наукова діяльність тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, законодавець визначає викривача фактично заявником у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак таке твердження не відповідає суті вказаного суб\u0026rsquo;єкта, звужує його права та обов\u0026rsquo;язки, а також гарантії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрава заявника, визначені в ч. 2 ст. 60 КПК України, поширюються повною мірою на викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ч. 3 ст. 60 КПК України містить доповнення: заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом, отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Встановлено п\u0026rsquo;ятиденний строк надання такої інформації з моменту подання заяви. На практиці викривачу досить важко отримати будь-яку інформацію про стан досудового розслідування в кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто зазначити про досить широку дискрецію повноважень слідчого / детектива щодо визначення статусу викривача, яка породжує нові корупційні ризики в кримінальному провадженні та жодним чином не забезпечує прав і гарантій захисту самих викривачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці слідчі / детективи досі не мають єдиного підходу до реєстрації кримінальних проваджень за участю викривачів, адже при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі \u0026mdash; ЄРДР) про корупційні кримінальні правопорушення відомості про участь викривача в кримінальному провадженні переважно не відображені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля громадян, які вибрали шлях боротьби з корупцією, це має негативні наслідки, такі як неможливість скористатися \u0026laquo;імунітетом викривача\u0026raquo; та реалізувати право на винагороду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас відповідно до ч. 9 ст. 214 КПК України передбачено обов\u0026rsquo;язок слідчого протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі \u0026mdash; Національне агентство) про початок досудового розслідування за участю викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, в Україні ключову роль в інституційному механізмі захисту прав викривачів відіграє Національне агентство, оскільки є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак Національне агентство не є стороною кримінального провадження та не має повноважень щодо оцінювання дій чи бездіяльності слідчого в частині забезпечення прав і гарантій викривачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому викривачі є заручниками суб\u0026rsquo;єктивного бачення слідчого / детектива їх правового статусу в кримінальному провадженні, від якого власне і залежать їх безпека та захист від можливих заходів негативного характеру (звільнення з роботи, дисциплінарні провадження тощо), пов\u0026rsquo;язаних з їхнім повідомленням до органів досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже ані слідчі, ані прокурори не вживають заходів захисту викривачів, зокрема щодо застосування до останніх заходів негативного характеру з метою їх переслідування чи помсти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду задля того, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновною ж метою впровадження інституту викривання в Україні є залучення свідомих і доброчесних громадян до боротьби з корупцією та надання їм відповідних дієвих і простих механізмів такої боротьби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета цієї статті \u0026mdash; не взаємні звинувачення чи перекладання відповідальності. Швидше це заклик до діалогу та відкритих дискусій на тему викривання в кримінальному провадженні, захисту прав і гарантій викривача як у кримінальному провадженні, так і за його межами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдже лише злагоджена робота профільних інституцій дасть дієвий результат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, для запровадження єдиного підходу до формулювання терміну \u0026laquo;викривач\u0026raquo; доцільно та необхідно впровадити уніфіковане поняття викривача шляхом вилучення з КПК України норми про визначення викривача (п. 16\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e ч. 1 ст. 3 КПК України) шляхом застосування визначення, наведеного в Законі, та/або узгодження з а\u003cspan\u003eбз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе забезпечить можливість органу досудового розслідування впровадити єдиний підхід до реєстрації та здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень за участю викривачів і відповідно надасть викривачам захист як у межах кримінального провадження, так і поза ним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто також звернути увагу слідчих / детективів на необхідність дотримання вимог Закону при розгляді повідомлень викривачів у порядку ст. 214 КПК України і враховувати той факт, що згідно з ч. 1 ст. 53\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e Закону \u0026nbsp;права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно слідчі / детективи зобов\u0026rsquo;язані вносити відомості про участь викривача в кримінальному провадженні саме під час реєстрації кримінального провадження в ЄРДР, оскільки відомості, наявні в повідомленні викривача, стали підставою для початку досудового розслідування, а отже, повідомлення містило фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного правопорушення, які можуть бути перевірені (ч. 2 ст. 53\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e Закону).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":122,"url":"anastasiya-renkas","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/renkas-anastasiya.jpg","name":"Анастасія","surname":"Ренкас","post":"експертка НАЗК у сфері захисту викривачів та розбудови інституту викривання в Україні.","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_2.jpg","tags":[{"id":467,"name":"викривач"},{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":741,"url":"popravki-lozovogo-ta-sprava-pro-zavolodinnya-92-mlrd-grn-privatbanku","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697160971,"date":"13.10.2023","views":1803,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17_1.png","mini_image":null,"name":"«Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eми писали про те\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можуть руйнувати розслідування корупції. І чергова ілюстрація цієї тези не забарилася, причому вельми гучна і навіть скандальна.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про справу про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку, у якій судді ВАКС Олег Ткаченко та Лариса Задорожна дійшли різних висновків щодо спливу строків досудового розслідування. Вони по-різному відреагували на аргументи захисту щодо різних фігурантів справи. Як результат, 9 вересня Ткаченко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113456202\"\u003eзвільнив\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з-під варти Ярослава Лугового, колишнього директора департаменту міжбанківського дилінгу ПриватБанку, тоді як 12 вересня Задорожна \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113512698\"\u003eпризначила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e 1,6 млн грн застави Надії Конопкіній, ексначальниці департаменту міжбанківських операцій цієї ж фінустанови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому так сталося і хто має рацію, розбираємося в нашому матеріалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОБЛЕМИ З ОБРАХУНКОМ СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В РІШЕННІ ЩОДО ЯРОСЛАВА ЛУГОВОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e16 березня 2018 року \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/T172147?an=1\u0026amp;ed=2021_04_27\"\u003eЗаконом № 2147-VIII\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e набрали чинності зміни до КПК України, зокрема і щодо питання перебігу строку досудового розслідування. До цього моменту обрахунок строку досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Після 16 березня 2018 року цей строк обчислюється від моменту реєстрації кримінального провадження у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Автором такої ідеї став народний депутат від Радикальної партії Ляшка Андрій Лозовий, тож ці зміни й назвали, зрештою, \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті важливо пам\u0026rsquo;ятати: у прикінцевих положеннях закону закріплено, що згадані вище норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим документом. Указані зміни \u003cstrong\u003eне мають зворотної дії та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін. \u003c/strong\u003eОднак закон не регулює ситуацій об\u0026rsquo;єднання кримінальних проваджень, які були внесені до 16 березня 2018 року, а також після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодії інкримінованих злочинів у справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку відбулися у 2015\u0026ndash;2016 роках, а от сама епопея з розслідуванням \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003eстартувала \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e\u003cstrong\u003e6 березня 2017\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/novyny-kolyshnim-topmenedzheram-pryvatbanku-povidomyly-pro-pidozru/\"\u003e року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тоді детективи розпочали розслідування за заявою ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; про безпідставний переказ коштів на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;. Це провадження було зареєстровано за номером 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнший епізод справи ПриватБанку відбувся в березні 2015 року. Саме тоді, за версією НАБУ, службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, привласнили кошти ПриватБанку на суму 9,2 млрд грн. При цьому, на думку правоохоронців, підозрювані використовували підконтрольну компанію нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучно створили зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій. Саме цього епізоду стосувалася \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/news/zavolod-nnia-9-2-mlrd-grn-privatbanku-p-dozriu-t-sia-kolishn-i-benef-tc-arnii-vlasnik/\"\u003eнова підозра\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Коломойському, Луговому та Конопкіній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомості за цим епізодом були внесені до ЄРДР \u003cstrong\u003e11 травня 2018 року\u003c/strong\u003e з номером провадження 42018100000000448. Згодом його було об\u0026rsquo;єднано з провадженням 12017040000000531.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що формально підстав для застосування \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo; в кримінальному провадженні не було, суддя ВАКС Ткаченко при обчисленні строків досудового розслідування все ж таки їх застосував. Але при цьому не дав конкретної відповіді, коли, на його думку, закінчилися строки досудового. Він орієнтувався на дату старту розслідування (6 березня 2017 року) і вирішив, що строк закінчився чи то 7 вересня 2018 року (саме тоді закінчився 18-місячний строк досудового розслідування), чи то 27 лютого 2022 року (оскільки було повідомлено про підозру кількох осіб, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені із цього кримінального провадження).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі розбіжності у визначених суддею строках лише підкріплюють нашу тезу, що положення КПК України в частині обрахунку строків досудового розслідування потрібно вдосконалити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення судді Ткаченка наче обґрунтоване, адже узгоджується з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619\"\u003eвисновками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року. Тоді судді Верховного Суду зазначили, що саме слідчий суддя повинен продовжувати строки досудового розслідування в кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і об\u0026rsquo;єднаних з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Але в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eпопередньому матеріалі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e ми вже критикували пропонований обʼєднаною палатою підхід як непередбачуваний для органів слідства та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак обʼєднана палата Верховного Суду 11 вересня 2023 року змінила \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395\"\u003eсвій висновок\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Судді вирішили, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюються на кримінальні провадження, відомості про які внесені в ЄРДР до вказаної дати. Однак цей висновок був сформульований після рішення судді Ткаченка.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпецифічним є також підхід слідчого судді до тлумачення норми ч. 8 ст. 615 КПК України. Але про це ми поговоримо далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДХІД ДО ОБРАХУНКУ СТРОКІВ У РІШЕННІ ЩОДО НАДІЇ КОНОПКІНОЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідча суддя Задорожна в справі щодо колишньої начальниці департаменту міжбанківських операцій ПриватБанку Надії Конопкіної по-іншому підійшла до розв\u0026rsquo;язання питання про строки досудового розслідування. Вона зробила висновок, що відомості про окремі кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;. Щодо того, що відомості про заволодіння 9,2 млрд грн були внесені до ЄРДР 11 травня 2018 року, тобто на це вже мали поширюватися \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo;, слідча суддя вказала, що відомостей про закриття кримінального провадження у зв\u0026rsquo;язку із закінченням строків досудового розслідування їй не надали. А через те, що підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення до дати введення воєнного стану не повідомили жодній особі, то ч. 8 ст. 615 КПК України, яка зупиняє закінчення строків у провадженнях без підозрюваних в умовах воєнного стану, застосовується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, слідча суддя оцінила час внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, а також те, що кримінальне провадження не було закрито через закінчення строків досудового розслідування. Вона також вказала, що строки від початку воєнного стану до моменту вручення повідомлення про підозру не спливали через ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку судді Задорожної, для розв\u0026rsquo;язання строку досудового розслідування не має значення факт повідомлення підозр у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які розслідували в об\u0026rsquo;єднаному провадженні. Таке повідомлення важливе для обрахування початку строку досудового розслідування тільки щодо злочинів, у вчиненні яких про підозру вже повідомили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, такий підхід кращий, але в такому разі в одному кримінальному провадженні строки можуть рахуватися по-різному щодо різних кримінальних правопорушень, а це створює невизначеність при здійсненні судового контролю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо робити залежність між датою внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і застосуванням \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то органи досудового розслідування \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi\"\u003eможуть зловживати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цим. Зловживання полягатиме в штучному об\u0026rsquo;єднанні \u0026laquo;старих\u0026raquo; кримінальних проваджень з \u0026laquo;новими\u0026raquo;. Для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких випадках ми рекомендували аналізувати, чи змістово досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зрозуміти, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанком ми маємо відомості, що в первинному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 6 березня 2017 року, розслідувалися факти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпідставного переказу 16 грудня 2016 року грошових коштів через додаткову угоду у вигляді нарахування індексації на рахунок ПрАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, внаслідок чого ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; було спричинено тяжкі наслідки, що більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 2 ст. 364-1 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозтрати в особливо великих розмірах грошових коштів, вчиненої колишніми посадовими особами банку за попередньою змовою з посадовими особами Національного банку України, після безпідставного нарахування та виплати винагороди ПрАТ \u0026laquo;СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo; у зв\u0026rsquo;язку з ростом курсу гривні до долара США (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвчинення колишніми посадовими особами ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; розтрати грошових коштів в особливо великих розмірах. Ці особи в період надання траншів рефінансування від Національного банку України надавали кредитні кошти ТОВ \u0026laquo;ПриватОфіс\u0026raquo; та \u0026laquo;Ключове рішення\u0026raquo;, ПАТ СК \u0026laquo;Інгосстрах\u0026raquo;, ТОВ \u0026laquo;Новофарм\u0026raquo; на заздалегідь невигідних для банку умовах (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальному провадженні, яке стосується Лугового, Конопкіної та й, зрештою, Коломойського та інших підозрюваних, 11 травня 2018 року відомості вносилися за заявою Національного банку України про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo;, діючи в змові зі службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ \u0026laquo;ПриватБанк\u0026raquo; на суму 9 264 807 900 грн. При цьому там ідеться про використання цими службовими особами підконтрольної компанії-нерезидента \u0026laquo;DROVALE LIMITED\u0026raquo; та штучне створення зобов\u0026rsquo;язання викупу облігацій серій \u0026laquo;V\u0026raquo;, \u0026laquo;W\u0026raquo;, \u0026laquo;X\u0026raquo; та \u0026laquo;Y\u0026raquo; (попередня кваліфікація \u0026mdash; ч. 5 ст. 191 КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, виглядає так, що діяння стосується активів одного банку, вчинялося, за версією органу досудового розслідування, частково тими ж фігурантами і здебільшого за тією ж кваліфікацією. \u003cstrong\u003eЦе дозволяє стверджувати, що зловживання при об\u0026rsquo;єднанні кримінальних проваджень не відбулося, а здійснювалося таке об\u0026rsquo;єднання задля підвищення ефективності досудового розслідування. Тому в кримінальному провадженні 12017040000000531 \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; застосуванню не підлягали.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ цій справі оцінка строків ускладнилася непередбачуваним тлумаченням положень ч. 8 ст. 615 КПК України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоложення цієї частини статті дозволяють у період воєнного стану не обраховувати строк досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де нема підозрюваних. І в Апеляційній палаті ВАКС склалася непередбачувана практика їх тлумачення. Ідеться про те, яким чином судді визначають, чи підлягає ця частина статті застосуванню, чи ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдна з перших справ, де проявилася проблемність цієї норми, стосувалася скарги на повідомлення про підозру захисника народного депутата від фракції \u0026laquo;Опозиційного блоку\u0026raquo; Олександра Долженкова, якого НАБУ і САП підозрювали в незаконному одержанні понад 700 тис. грн компенсації за оренду житла в Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ результаті апеляційного розгляду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109479623\"\u003eухвали\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e слідчого судді Ткаченка про відмову в скасуванні підозри колегія суддів під головуванням судді Даниїли Чорненької \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109591869\"\u003eдійшла висновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потрібно встановлювати, чи було в кримінальному провадженні загалом повідомлено про підозру, незалежно від того, чи є підозрювана особа фігурантом актуального кримінального провадження. Суд встановив, що строки досудового розслідування спливали попри воєнний стан, адже ще у 2019 та 2020 роках там фігурували підозрювані. А той факт, що кримінальні провадження щодо цих підозрюваних були виділені з основного, не вплинув на рішення суддів Апеляційної палати ВАКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТрішки контексту, який може пояснити проблему. Від початку воєнного стану нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20/ed20220322#n78\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до КПК України, встановивши, що у фактових кримінальних провадженнях (тобто там, де нема підозрюваних) продовжувати їхні строки в слідчого судді недоцільно. Це і раніше не було виправдано, але знову ж тут варто \u0026laquo;подякувати\u0026raquo; екснардепу Лозовому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинулого трохи часу, і з\u0026rsquo;явилася потреба в удосконаленні окремих положень ст. 615 КПК України, яка регулює особливий режим роботи органів кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже ці норми вже апробували на практиці і виявили окремі їх недоліки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ тому в серпні 2023 року нардепи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-20#n11\"\u003eвнесли зміни\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ч. 8 ст. 615 КПК України, виклавши її перший абзац у такій редакції:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1917722\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до проєкту автори прямо написали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Водночас проведення ефективних слідчих (розшукових) дій у цій категорії кримінальних проваджень об\u0026rsquo;єктивно ускладнюється умовами воєнного стану, відсутністю (знищенням) доказів внаслідок бойових дій, зміною місця перебування свідками та іншими учасниками кримінального провадження, захоплення частини території України та небезпекою проведення процесуальних дій тощо. Проте, визначені статтею 219 КПК України строки досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру, які становлять у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину вісімнадцять місяців, будуть спливати вже у серпні-вересні 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаведені обставини вказують на необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України з метою врегулювання на період дії воєнного стану питання перебігу строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, у тому числі щодо воєнних злочинів\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, депутати мали намір спростити роботу органам досудового розслідування через виключення обовʼязку продовжувати такі строки у фактових провадженнях в умовах воєнного стану, а також продовження строку досудового розслідування кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє стверджувати, що практика судді Ткаченка в справі про заволодіння коштами ПриватБанку, а також суддів Апеляційної палати ВАКС у справі Долженкова не зовсім відповідає правилам тлумачення положень законодавства. Адже спершу потрібно здійснити буквальне тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати значення слів, використаних у певному нормативному положенні), а потім, якщо треба узгодити кілька варіантів розуміння, цільове тлумачення (з\u0026rsquo;ясувати мету закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо положення ч. 8 ст. 615 КПК України \u003cem\u003e\u0026laquo;У кримінальних провадженнях, в яких \u0026hellip; жодній особі не повідомлено про підозру\u0026raquo;\u003c/em\u003e можна розуміти у двох значеннях: по-перше, наявність підозрюваного в кримінальному провадженні і, по-друге, вчинення процесуальної дії \u0026laquo;повідомлення про підозру\u0026raquo; у кримінальному провадженні \u0026mdash; то варто звернутися до логіки законодавця при внесенні таких змін до КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожна припустити, що законодавець мав на меті полегшити долю органів досудового розслідування в тих кримінальних провадженнях, де немає підозрюваних. Адже якщо підозрюваний є, його процесуальний інтерес у вигляді швидкого досудового розслідування повинен захищатися через судовий контроль. А якщо немає, то й немає прав, дотримання яких повинен контролювати слідчий суддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто висновок, що коли в кримінальному провадженні певним особам повідомляли про підозру раніше, а потім матеріали щодо них були виділені, то все одно слідчому потрібно продовжувати строки досудового розслідування в слідчого судді, неправильний. Інакше кажучи, їм не треба витрачати час даремно, адже є прямий дозвіл закону не продовжувати строки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що на сьогодні рішення про підозру Долженкову \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112002435\"\u003eпереглядається\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в касаційному суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостановлені в справі про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку судові рішення будуть оскаржуватися в апеляційному порядку. Ми будемо уважно стежити за ходом справи і сподіваємося на розв\u0026rsquo;язання суперечливих питань при тлумаченні кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":116,"url":"yuliya-poltorak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yuliya-poltorak.jpg","name":"Юлія","surname":"Полторак","post":"юристка з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":733,"url":"posadki-shtrafi-abo-vipravni-roboti-chi-povinen-buti-rozsud-u-vibori-pokarannya-za-ugodoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1694683156,"date":"14.09.2023","views":1702,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-demchuk.jpg","mini_image":null,"name":"«Посадки», штрафи або виправні роботи: чи повинен бути розсуд у виборі покарання за угодою?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа початку серпня ВАКС \u003ca href=\"https://t.me/sap_gov_ua/1537\"\u003eзатвердив угоду\u003c/a\u003e Миколи Злочевського з прокурором САП. Як наслідок, ексміністр екології визнав вину, сплатив 68 тис. грн штрафу за \u0026laquo;суперхабар\u0026raquo; розміром 6 млн доларів, а також понад 660 млн грн допомоги на ЗСУ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеспівмірність покарання та незрозуміла зміна кваліфікації злочину прокурором викликали суспільне обурення. Тому спробуємо глибше зазирнути в цю та подібні справи за угодами.\u003c/p\u003e","text":"\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОМ\u0026rsquo;ЯКШЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ЯК СПОСІБ УКЛАСТИ УГОДУ?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовномасштабне вторгнення змусило органи кримінальної юстиції шукати способи підтримки наших військових. Так, стали популярними практики:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103743952\"\u003eзміни запобіжного заходу\u003c/a\u003e й переказу підозрюваними та обвинуваченими застав на спеціальний рахунок Нацбанку;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104030185\"\u003eскасування арештів\u003c/a\u003e і передачі майна військовим частинам відповідно до закону про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109173904\"\u003eзатвердження угод\u003c/a\u003e про визнання винуватості, які передбачають донати на армію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРазом з практикою затвердження угод, які передбачають умовне покарання та великі донати, почала зароджуватися думка, що це \u003ca href=\"https://www.facebook.com/sevgil.musaieva/posts/pfbid0MFkWtv1jM3xTua9dKtsYfhWCd8TQEuuF8LvxfdvnxcwpXUShzCg3b6Xc6xoXyi76l\"\u003eспосіб відкупу\u003c/a\u003e від реального покарання, яке могло б передбачати \u0026laquo;посадку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо згадати справу про \u0026laquo;суперхабар\u0026raquo;, особливі \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/08/3/7414104/\"\u003eзастереження\u003c/a\u003e щодо думки про \u0026laquo;відкуп\u0026raquo; у ній викликані тим, що \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109095026\"\u003eще в\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109095026\"\u003e лютому\u003c/a\u003e 2023 року Злочевського обвинувачували в організації підкупу особливо відповідальної службової особи. За це його могли позбавити волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без неї. \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321155\"\u003eЗгодом\u003c/a\u003e прокурор САП помʼякшив статтю обвинувачення на \u0026laquo;зловживання впливом\u0026raquo;. Цей злочин полягає в підкупі особи, яка завдяки своїм звʼязкам з посадовцем може розв\u0026rsquo;язати якесь питання. За нього законом встановлено штраф від 17 до 68 тис. грн, обмеження волі від 2 до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Тобто набагато легше покарання, ніж могло бути на початку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://biz.censor.net/news/3435619/u_sap_poyasnyly_yak_zlochevskyyi_vidbuvsya_shtrafom_za_nayibilshyyi_v_istoriyi_habar?fbclid=IwAR2b-_fG4i1rl2won1gUnZueXWnO778zf7zOdcKtIsjJZw-onHyj3vvL7kM\"\u003eПояснення прокурора\u003c/a\u003e про те, що судова перспектива цієї справи була сумнівною, здаються дивними. На його думку, Злочевський розумів, що жодна з відомих йому залучених осіб не мала повноважень ухвалювати рішення щодо кримінального провадження. Постає питання: чому такі обставини встановили лише під час судового розгляду, а не в ході досудового розслідування?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж \u003cstrong\u003eпервинна кваліфікація дій Злочевського все одно дозволяла йому укласти угоду про визнання винуватості та не відбувати покарання\u003c/strong\u003e. Річ у тім, що ексміністру інкримінували вчинення тяжкого злочину. Це означає, що для угоди з прокурором йому не потрібно викривати іншу особу у вчиненні іншого злочину, як це вимагає закон у разі обвинувачення в особливо тяжкому злочині. Його майно не конфіскували б у такому випадку з причин, про які ми будемо говорити далі. Тобто логічних пояснень, для чого була потрібна зміна кваліфікації злочину в справі Злочевського, ми не знайшли.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОк\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eрім Злочевського, сумнівна, на нашу думку, перекваліфікація і в справі Сергія Шевченка, пособника екскерівника Кіровоградської ОДА Андрія Балоня.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112637419\"\u003eвизнав себе винним\u003c/a\u003e у тому, що допомагав Балоню просити й отримувати хабарі від керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Ігоря Бойчука за те, щоб останнього не звільнили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому розмір неправомірної вигоди мав становити близько 1,32 млн грн (як округлили самі співучасники). А це вже особливо великий розмір неправомірної вигоди, який карається за ч. 4 ст. 368 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак виглядає, що для укладення угоди кваліфікацію дій Шевченка змінили на мʼякіший злочин. Санкція статті, за якою було предʼявлено первинне обвинувачення, не дозволяла звільнити Шевченка від відбування покарання, залишаючи вибір лише в межах від 8 до 12 років тюрми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТакий підхід прокурорів САП\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне відповідає національній моделі спрощення кримінального провадження на підставі угод\u003c/strong\u003e. Адже прокурор повинен кваліфікувати дії обвинуваченого відповідно до встановлених доказів, і свободу у виборі статті він має досить обмежену.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердження цьому \u0026mdash; практика притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності за неправильну юридичну кваліфікацію в конкретних кримінальних провадженнях. Як, наприклад, у \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2022/02/02/2188\"\u003eрішенні\u003c/a\u003e щодо прокурора Сергія Іваненка, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності за те, що він неправильно кваліфікував викрадення речей з автівок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаради справедливості варто зазначити, що опція укладення угод доступна не лише фігурантам гучних справ. ВАКС затверджував угоди, наприклад, у \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100975121\"\u003eсправі\u003c/a\u003e щодо підкупу поліцейських з покаранням у вигляді штрафу 13 тис. грн.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗГАДАНІ СПРАВИ ЩОДО ЗЛОЧЕВСЬКОГО ТА ШЕВЧЕНКА ДЕМОНСТРУЮТЬ НАЯВНІ НЕДОЛІКИ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eВідсутність правил кримінально-правової кваліфікації в законі\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справах Злочевського та Шевченка прокурор змінював кваліфікацію на таку, яка з огляду на аналіз доступної публічно інформації не виглядає правильною. Є сумніви в тому, що суд, який затвердив цю угоду, перевірив правильність такої кваліфікації. Однак суд \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/chi-chas-domovlyatisya-tendentsii-vaks-schodo-ukladennya-ugod-u-koruptsijnih-spravah\"\u003eможе і не мати\u003c/a\u003e всіх матеріалів справи, щоб перевірити, чи правильно сторони угоди визначили статтю, за якою обвинувачений визнає себе винним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість правил, за якими оцінюють дії особи як злочин, розробляються доктриною кримінального права та не визначені в законі. Однак у новому \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003eпроєкті КК\u003c/a\u003e\u003cu\u003e України\u003c/u\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003e, який активно обговорюють у фаховому середовищі, \u003c/a\u003eпропонується досить детально врегулювати ці процеси. Це може позитивно вплинути на визначеність застосування кримінального закону. Натомість відсутність таких правил у чинному кримінальному законі дозволяє зловживати при наданні кримінально-правової оцінки діям обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eВузька свобода вибору покарання за угодою\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину пригнічує довіру до правосуддя й зменшує в громадян відчуття справедливості. При цьому обвинувачений обмежений у виборі покарання, яке він погоджується відбути за угодою. Досить часто найбільше його цікавить саме термін позбавлення волі, і тому в текстах таких угод магічною цифрою стає позбавлення волі строком на 5 років і, як наслідок, звільнення від відбування покарання. Адже за законом, якщо особі призначають покарання на строк не більше ніж 5 років, вона може претендувати на звільнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження свободи вибору, з одного боку, не стимулює укладення угод, а з іншого боку, викликає справедливі застереження, що обвинуваченим не призначають реальних покарань. Варто нагадати, що, окрім позбавлення волі та штрафу, кримінальне законодавство має широкий арсенал санкцій \u0026mdash; арешт, обмеження волі, виправні та громадські роботи. Розмір штрафу можна зробити зіставним з розміром неправомірної вигоди або ж кратним йому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТ\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eому для задоволення суспільного запиту на реальне відбуття покарання за угодами\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eслід дозволити сторонам визначати більш м\u0026rsquo;яке покарання, ніж передбачено в санкції відповідної статті КК України\u003c/strong\u003e. Водночас суд потрібно наділити прямими повноваженнями оцінювати пропорційність узгодженого покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут слушною є \u003ca href=\"http://idpnan.org.ua/files/2019/babanli-r.sh.-priznachennya-pokarannya-v-ukrayini-_teoretiko-prikladni-zasadi_-_d_.pdf\"\u003eпозиція юриста-науковця \u003c/a\u003e\u003ca href=\"http://idpnan.org.ua/files/2019/babanli-r.sh.-priznachennya-pokarannya-v-ukrayini-_teoretiko-prikladni-zasadi_-_d_.pdf\"\u003eРасіма Бабанли\u003c/a\u003e, що в кримінальних провадженнях на підставі угод не повинні повністю ігноруватися засади каральної політики. А тому доцільно обмежити нижню межу покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака ідея реалізується в уже згаданому проєкті КК України. Його автори пропонують надати свободу сторонам угоди узгоджувати покарання, яке буде:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдорівнювати нижній межі покарання за інкримінований злочин;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпризначене в межах санкції за злочин, менш тяжкий за вчинений злочин, або\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачати невиконання призначеного ув\u0026rsquo;язнення на певний строк під умовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі правила можна спробувати імплементувати в чинний КК України через дозвіл, наприклад, узгоджувати покарання, зазначене в санкції \u0026laquo;простого\u0026raquo; складу кримінального правопорушення, у якому визнає свою вину обвинувачений (зазвичай ідеться про першу частину відповідної статті).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншим підходом є розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо призначення покарань. Ці рекомендації дозволили б сформувати орієнтири сторонам угоди, а також суду, який оцінюватиме цю угоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eНе поширена практика конфіскації протиправних доходів\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля досягнення ефективного стримувального ефекту від притягнення до кримінальної відповідальності недостатньо лише покарати винних осіб. Потрібно ще й конфіскувати доходи, отримані злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ практиці ВАКС \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105447885\"\u003eє приклади\u003c/a\u003e, коли суд конфіскував такі доходи, але не завжди. У справі ексмера Полтави Мамая чомусь \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109350528\"\u003eне застосували\u003c/a\u003e спеціальну конфіскацію до 571,7 тис. грн, які незаконно отримали як зарплату хатні працівниці Мамая та його оточення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому не встановлено жодного вироку, де б сторони доходили висновку про узгодження покарання у вигляді конфіскації майна. Це можна пояснити, зокрема, тим, що ст. 77 КК України не дозволяє призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна в разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ ЩО МОЖНА ІЗ ЦИМ РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа наш погляд, укладення угод у кримінальних справах, у тому числі корупційних, повинно переслідувати як цілі прискорення судового розгляду, так і можливість конфіскації злочинних доходів і призначення пропорційного покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто визначити, чи розширювати перелік кримінальних проваджень, у яких дозволено укладати угоду, а також чи надавати свободу вибору учасникам домовленості щодо узгодження покарання, яке обвинувачений відбуватиме реально. Наприклад, збільшувати розміри штрафів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрактика зміни обвинувачення прокурорами САП для досягнення домовленості з обвинуваченим неправильна. Адже за національним законодавством кримінально-правова кваліфікація повинна відповідати доказам, зібраним під час досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасник, який укладає угоду зі слідством, хоче мати власні бенефіти від того, що він викриває когось у корупції або визнає себе винним і спрощує життя органам кримінальної юстиції. Сидіти 5\u0026ndash;12 років за угодою мало хто бажає. Тому важливо забезпечити реальну перевірку пропорційності призначеного покарання та позбавляти осіб доходів, отриманих злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-demchuk.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":727,"url":"problemi-statti-364-poglyad-pravnika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1692627129,"date":"21.08.2023","views":2634,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vizual-dlya-novini.png","mini_image":null,"name":"Проблеми статті 364: погляд правника","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа моє переконання, на ст. 364 не можна дивитися \u0026laquo;поглядом обвинувачення\u0026raquo; або \u0026laquo;поглядом захисту\u0026raquo;. Завдання кримінального провадження не різняться за суб\u0026rsquo;єктом правозастосування. Адже належна правова процедура та те, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, \u0026mdash; це таке саме завдання обвинувачення, як і завдання захисту. Саме тому на ст. 364 може бути тільки один погляд \u0026mdash; правничий.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ правничої точки зору конструкція ст. 364 та практика її помилкового застосування породили невизначеність і вкрай небезпечні позиції, які не мають під собою реального юридичного підґрунтя. До прикладу, лише у Вищому антикорупційному суді існують діаметрально протилежні погляди на те, чи може упущена вигода бути наслідком службового зловживання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eодна колегія\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e просто стверджує, що упущена вигода може бути наслідком злочину;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; що тільки тоді, коли ця упущена вигода є реальною, тобто коли була реальна, а не теоретична можливість продати товар за певною ціною і хтось реально хотів його придбати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтретя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026mdash; що упущена вигода взагалі не може бути злочинним наслідком, оскільки \u0026laquo;\u003cem\u003eтака гіпотетична, можлива лише у майбутньому шкода може бути предметом цивільно-правового спору і не повинна враховуватися як злочинний наслідок\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуперечність у межах однієї судової інстанції створює критичну ситуацію правової невизначеності, що не припустимо в таких делікатних питаннях, як наявність складу злочину в діях особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМоже скластися враження, що навколо питання упущеної вигоди в ст. 364 існує якась наукова дискусія. Водночас насправді це така сама дискусія, як, наприклад, і те, чи Земля пласка або кругла. Звісно, ніхто не може заборонити прибічникам теорії пласкої Землі висловлювати свою думку, однак, очевидно, що ця \u0026laquo;теорія\u0026raquo; не має справжнього наукового підґрунтя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само з упущеною вигодою. Авторитетні науковці у сфері кримінального права, зокрема В\u0026rsquo;ячеслав Навроцький і Микола Сірий, одноголосно стверджують\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що наукової дискусії навколо упущеної вигоди в ст. 364 не існує. Упущена вигода за замовчуванням не може бути кримінально-правовою категорією, позаяк за своєю природою є припущенням. У цьому контексті дивно нагадувати конституційний принцип, за яким обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а отже, наслідки за ст. 364 можуть бути лише у вигляді прямої дійсної шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе підтверджує і відома правова позиція Верховного Суду в постанові від 27.10.2016 у справі № 5-99кс16, де суд підбив підсумки дискусії навколо майнової / немайнової шкоди в ст. 364. В одному абзаці цієї постанови Верховний Суд чітко вказує на те, що наслідком злочину може бути лише пряма дійсна шкода, тобто шкода, яка вже завдана, а не гіпотетично очікується в майбутньому:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eТак, за конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру (\u0026laquo;істотної шкоди\u0026raquo; чи \u0026laquo;тяжких наслідків\u0026raquo;) із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини та громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди \u0026mdash; витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян \u0026mdash; витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув'язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ усіх перелічених випадках ми маємо справу зі шкодою, яка вже завдана, і для її усунення необхідно здійснити конкретні зрозумілі витрати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбвинувачення апелює до цивільно-правового поняття шкоди в ст. 22 Цивільного кодексу України. За цією статтею до збитків включаються втрати, яких особа зазнала у зв\u0026rsquo;язку зі знищенням aбo пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас цивільно-правове поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eзбитків\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003cem\u003e \u003c/em\u003eі кримінально-правове поняття \u0026laquo;\u003cem\u003eшкоди\u003c/em\u003e\u0026raquo; не є тотожними. Теза про те, що законодавець у Кримінальному кодексі України під збитками розуміє реальну шкоду та упущену вигоду, \u003cstrong\u003eне відповідає дійсності\u003c/strong\u003e. У самому тексті кодексу такого положення просто немає та ніколи не існувало. У жодній статті кримінального закону не вказано, що як наслідки злочину можна враховувати неодержані доходи, тобто те, чого не існує на момент вчинення злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, ст. 22 Цивільного кодексу України прямо вказує, що для того, щоб говорити про упущену вигоду, має існувати делікт, тобто цивільне правопорушення. І коли на конкретних практичних прикладах ставиш питання обвинуваченню: \u0026laquo;Де в цьому кейсі делікт?\u0026raquo;, то відповіді на нього не отримуєш. Хоча як може йти мова про злочин з упущеною вигодою в ситуації, коли відсутнє навіть цивільне правопорушення?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у цій дискусії всі чомусь уникають питання про те, що сама наявність настання шкоди у вигляді втраченої вигоди, розмір такого неодержаного доходу залежать не тільки від поведінки нібито винної особи, а від заходів, ужитих чи не вжитих потерпілим, діяльності органів правопорядку тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо повірити в можливість упущеної вигоди в ст. 364, то грошовий розмір такого наслідку прямо залежить від того, наскільки своєчасно органи правопорядку виявили зловживання та як швидко припинили цей злочин. Тобто, до прикладу, річна затримка в розслідуванні може збільшити інкриміновану упущену вигоду на мільйони. Водночас очевидно, що розмір злочинних наслідків не повинен бути в прямому зв\u0026rsquo;язку з неналежною роботою органів правопорядку та затягуванням розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепокоїть і те, що обвинувачення має напрочуд поверховий підхід до доказування упущеної вигоди в ст. 364. Практика показує, що, на думку слідства та прокурора, достатньо встановити експертним шляхом ринкову ціну, і на цьому робота з доказування завершується. Бо нібито діє правова презумпція про можливість продати за такою ціною, і робота захисту \u0026mdash; не відмовчуватися, а спростувати це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак у посиланнях на правові та фактичні презумпції обвинувачення недбало забуває про основну та головну презумпцію \u0026mdash; презумпцію невинуватості, за якою ніхто не зобов\u0026rsquo;язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і за якою всі сумніви в доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Своєю чергою проактивна та якісна робота захисту не позбавляє обвинувачення обов\u0026rsquo;язку довести увірувану ним упущену вигоду поза розумним сумнівом, що в принципі неможливо зробити через гіпотетичну природу такого наслідку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, якщо вже обвинувачення взялося за доказування упущеної вигоди поза розумним сумнівом, то по ідеї мало б це робити не менш якісно, ніж у цивільному та господарському процесах, у яких стандарт доказування нижчий, ніж у кримінальному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть у цивільному та господарському судочинстві упущена вигода важко доводиться, позаяк судова практика сформувала достатньо чіткі та жорсткі критерії для її наявності, які мають враховуватися: (1) критерій звичайних обставин (умов цивільного / господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов\u0026rsquo;язків, (2) критерій розумності витрат кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права, (3) критерій компенсаційності, за яким відновлення майнового стану кредитора коштом боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто, простими словами, у цивільному та господарському процесах мало прийти в суд і стверджувати лише про ринковість ціни, необхідно довести, що за такою ціною товар реально міг бути проданий, тобто були умови для цього, був покупець, цей покупець ужив усіх можливих заходів для отримання доходу, і єдине, що завадило такий дохід отримати, \u0026mdash; це протиправна поведінка боржника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому ж тоді обвинувачення дозволяє собі в більш вимогливому кримінальному процесі не дотримуватися навіть цих стандартів доказування? На моє переконання, відповідь очевидна. У разі дотримання хоча б цивільно-господарських стандартів доказування упущеної вигоди більшість кримінальних корупційних справ доведеться закрити, оскільки стане напрочуд очевидною відсутність складу злочину, а також витрачання ресурсів органів правопорядку на те, що є не злочином, а цивільно-господарським спором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо зауважити, що потерпілого від злочину ніхто не позбавляє можливості поза кримінальним процесом іти в цивільний або господарський суд і стягувати упущену вигоду. І не зрозуміло, чому обвинувачення перебирає на себе цю функцію навіть тоді, коли особа або державне підприємство не вважають себе потерпілими від злочину та не обліковують у себе на балансі будь-які збитки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, на практиці в корупційних кейсах немає обов\u0026rsquo;язкового за законом висновку судової експертизи, який би стверджував про наявність збитків у формі упущеної вигоди. Експертизи обвинувачення здебільшого стверджують просто про розмір ринкової ціни, на їхню думку, у певний час, а далі обвинувачення / суд \u0026laquo;\u003cem\u003eшляхом простих арифметичних розрахунків\u003c/em\u003e\u0026raquo; виводить збитки, перебираючи на себе повноваження експерта та не виконуючи імперативну вимогу закону про те, як і ким мають встановлюватися збитки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ експертизами для ретроспективного встановлення ринкових цін на практиці є величезні проблеми, оскільки для обрахунків обвинувачення надає експерту незрозуміло що: від штучно створених приватних оцінок на підставі вибіркових даних до \u0026laquo;інформації з інтернету\u0026raquo; та журналів-вісників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе може бути прийнятним і аргумент про те, що зміни в стандартах доказування ст. 364 (у тому числі спричинені зміною редакції статті) нібито суттєво ускладнять процес доказування для обвинувачення, що зменшиться рівень викриття й притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за такі злочини та що збільшиться рівень втручання органів правопорядку в приватне життя осіб з метою доказування таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозслідування складного економічного злочину не може бути простим, воно вимагає відсутності тунельного бачення та розуміння як правничих категорій, так і специфіки певного бізнесу, умов конкретного ринку та того, як і навіщо він функціонує. Не зрозуміло, чому інтелектуально більш просте хабарництво як корупційний злочин вимагає чіткого доказування всіх елементів реальними доказами, а в службовому зловживанні можна обійтися поверховими \u0026laquo;припущеннями-презумпціями\u0026raquo;. Так само маніпулятивною є теза про нібито збільшення рівня втручання в приватне життя, яке при розслідуванні службового зловживання і так завжди супроводжується проведенням НСРД, а отже, якось ще збільшитися об\u0026rsquo;єктивно не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це додатково підтверджує, що у владних акторів кримінальної юстиції, слідчого, прокурора та суддів, на стику кримінального права та економіки існують величезні проблеми з розумінням останньої. Ця ситуація потребує виправлення шляхом проведення належної підготовки та навчання, інакше через помилкове застосування ст. 364 ми фактично повернемо в кримінальне право злочин безгосподарності з кодексів 1922 та 1927 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа превеликий жаль, питання упущеної вигоди \u0026mdash; це не єдина проблема в правозастосуванні ст. 364.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНагадаю, що ст. 364, за визначенням самого Кримінального кодексу України, є корупційним злочином. Загальновизнано, що корисливий мотив є атрибутом корупційного злочину та, очевидно, що не існує \u003cstrong\u003eнекорисливих \u003c/strong\u003eкорупційних злочинів, зокрема благодійного зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 364 визначає, що зловживання владою або службовим становищем здійснюється задля \u0026laquo;\u003cem\u003eодержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто диспозиція статті не вказує ознаки такої іншої особи та жодним іншим чином не конкретизує поняття, ознаки та види (коло) таких осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез це можливо зробити помилковий висновок, що такою \u0026laquo;\u003cem\u003eіншою особою\u003c/em\u003e\u0026raquo; може бути будь-яка фізична особа чи будь-яка юридична особа незалежно від ступеня близькості чи будь-яких зв\u0026rsquo;язків із суб\u0026rsquo;єктом злочину. Цей розширений підхід був характерний для радянського кримінального права приблизно до початку 70-х років минулого століття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПротягом радянського періоду існував \u003cstrong\u003eрозширений підхід\u003c/strong\u003e до визначення кола осіб, на користь яких могло вчинюватися таке посягання, тобто фактично ним визнавалися будь-які особи, у тому числі й зовсім сторонні для службової особи, яка притягалася до кримінальної відповідальності за розкрадання. У другій половині 80-x років до інших (третіх) осіб, на користь яких могло здійснюватися відповідне посягання, стали відносити лише родичів, близьких знайомих, інших осіб, з якими винного поєднували особисті відносини, \u003cstrong\u003eтобто в добробуті яких винний був особисто зацікавлений\u003c/strong\u003e, і такий підхід мав би зберігатися й надалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, розкриваючи поняття інших (третіх) осіб, в інтересах яких вчиняються корупційні правопорушення, професор Хавронюк М.\u0026nbsp;І. вказує:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЗрозуміло, що осудна особа, яка досягла 16-річного віку, не буде піддавати себе ризику кримінальної відповідальності й покарання заради задоволення інтересів чужих для неї осіб, якщо їхні інтереси не збігаються з її особистими інтересами.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТому на практиці такими \u0026laquo;іншими (третіми) особами є, як правило: члени сім\u0026rsquo;ї та інші близькі особи, а також особи, які мають із суб\u0026rsquo;єктом злочину спільні бізнес-інтереси (один із них є кінцевим бенефіціарним власником (контролером)\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, \u0026laquo;\u003cem\u003eінша юридична або фізична особа\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; це не будь-яка особа, відмінна від службової особи, а лише та, яка чимось близька до службової особи, яка вчиняє зловживання, у добробуті якої зацікавлений винний, вигода якої є метою поведінки суб\u0026rsquo;єкта злочину. Інше тлумачення спотворює саму суть службового зловживання та \u003cstrong\u003eробить неможливим його відмежування від правомірних дій\u003c/strong\u003e. Адже службова особа завжди діє в чиїхось інтересах: чи то держави та суспільства, чи організації, де вона обіймає посаду, чи громадян та юридичних осіб, які звертаються по службові послуги чи дії. До прикладу, керівник державного підприємства, укладаючи договори з бізнесом, у тому числі діє в інтересах цього бізнесу, однак це не означає, що ці інтереси за замовчуванням злочинні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди не може бути без наявності корисливого мотиву в службової особи. Корисливий мотив зазвичай визначають як спонукання особи до одержання матеріального блага для себе чи іншої особи, одержання або збереження певного речового права, уникнення матеріальної витрати, досягнення іншої матеріальної вигоди шляхом вчинення кримінального правопорушення (\u003cem\u003eдивись, зокрема, ст. 1.4.1 ч. 2 п. 22 проєкту Кримінального кодексу України\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cem\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМета одержання неправомірної вигоди є визначальною ознакою службового зловживання. Корислива мета та корисливий мотив взаємопов\u0026rsquo;язані та взаємозалежні ознаки складу цього злочину. Тому наявність або відсутність мети одержання неправомірної вигоди нерозривно пов\u0026rsquo;язані з наявністю корисливого мотиву, що разом проявляється в прагненні неправомірно збагатити себе або іншу особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме тому як під час слідства, так і при розгляді в суді важливо з\u0026rsquo;ясувати, у чому полягає користь і вигода винного при вчиненні службового зловживання на користь іншої (третьої) особи. Без доведення існування такої ознаки неможливо встановити наявність корисливого мотиву, який є обов\u0026rsquo;язковою ознакою будь-якого корупційного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці не припустимо, коли в процесуальних рішеннях обвинувачення та суду взагалі не згадується про корисливий мотив: ані в чому він полягає, ані коли та за яких обставин він виник, а також у чому полягають зв\u0026rsquo;язки службової особи та третіх осіб, чому службова особа мала зацікавленість у неправомірному збагаченні саме цих осіб. У таких ситуаціях обставина пов\u0026rsquo;язаності обвинуваченого з третіми особами мала б визнаватися відсутньою, виходячи з принципу \u0026laquo;\u003cem\u003eнедоведена вина \u0026mdash; це доведена невинність\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Натомість навіть за відсутності такої обставини стверджується про винуватість особи та призначення реального покарання, що, на моє глибоке переконання, є судовою помилкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож можна почути аргумент про те, що ст. 364 є конвенційним злочином і що корисливий мотив і заподіяння реальних збитків не є елементами складу зловживання службовим становищем, за що відповідною ст. 19 Конвенції ООН проти корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це твердження хибне, позаяк міжнародні нормативно-правові акти визначають лише дуже загальну канву, яку розвиває та деталізує національне законодавство. Понад те, як уже було вказано вище, заперечення корисливого мотиву цього злочину по факту є запереченням його корупційності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ припускаю, що саме з огляду на вказані проблеми та правову невизначеність, яку вони породили, і виникла ідея законодавчих змін у ст. 364, щоб конкретизувати шкоду та пов\u0026rsquo;язаність службової особи з третіми особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ згоден з учасниками дискусії в тому, що постійні точкові зміни в закон не розв\u0026rsquo;язують питання системно та в довгостроковій перспективі, а часто навпаки породжують нові проблеми. Я також згоден, що за належного правозастосування, зокрема належного доказування, озвучені проблеми взагалі не виникали б. Однак, якщо трохи спуститися з теоретичного неба на практичну землю, то жоден учасник дискусії не пропонує дієвого механізму розв\u0026rsquo;язання цих проблем у розумні строки. Тобто що робити, коли в конкретних кейсах від некомпетентності в цих питаннях слідчих, прокурорів і суддів особа зазнає найвищого втручання у свої права та свободи?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбов\u0026rsquo;язкових постанов пленуму Верховного Суду вже немає, узагальнення практики мають рекомендаційний характер, а чекати, поки конкретна справа пройде всі інстанції, і касація народить правову позицію, аможна роками, у тому числі за ґратами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому так уже склалося, що зміни в законодавство можуть бути, на жаль, єдиним дієвим хірургічним рішенням у тих випадках, коли жодні терапевтичні дискусії не змінюють ситуацію з некомпетентним правозастосуванням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://opendatabot.ua/court/109314712-4aaca7395f74998986fff8614f140baa\"\u003ehttps://opendatabot.ua/court/109314712-4aaca7395f74998986fff8614f140baa\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107478633\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90253351\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/90253351\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=KVx3OEmh1XA\"\u003ehttps://www.youtube.com/watch?v=KVx3OEmh1XA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Настільна книга детектива, прокурора, судді: коментар антикорупційного законодавства / за ред. М.\u0026nbsp;І.\u0026nbsp;Хавронюка. 2-ге вид., переробл. і допов. К.\u0026nbsp;: ВД \u0026laquo;Дакор, 2017. С. 84 [М. І. Хавронюк \u0026mdash; автор підрозділу 1.3.3. \u0026laquo;Інші суб\u0026rsquo;єкти корупційних правовідносин\u0026raquo; (с. 82\u0026ndash;91), де, зокрема, розглядається і поняття інших ( третіх) осіб, в інтересах яких вчинюється корупційний злочин].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2023/05/22/kontrolnyj-tekst-proektu-kk-22-05-2023.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":111,"url":"artem-krikun-trush","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/a-krikun-trush.jpg","name":"Артем","surname":"Крикун-Труш","post":"адвокат, партнер «Miller Law Firm»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vizual-dlya-novini.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":723,"url":"ne-znuschajtesya-z-frankenshtejna-kilka-dumok-pro-stattyu-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691487696,"date":"08.08.2023","views":4249,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9_1.png","mini_image":null,"name":"Не знущайтеся з Франкенштейна: кілька думок про статтю 364 КК України","description":"\u003cp\u003eОстанні \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40895\"\u003eпропозиції змін\u003c/a\u003e до статті 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України), у якій ідеться про зловживання владою чи службовим становищем, спричинили \u003ca href=\"https://fb.watch/m9HptZ0c5H/\"\u003eнове коло\u003c/a\u003e дискусій у професійній спільноті. Наприклад, щодо мотиву посадовця вчиняти зловживання, а також змісту наслідків, які можуть інкримінувати фігурантам цих справ. Це навіть змусило правників заглянути в підручники з кримінального права та академічні праці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІдеться про ті справи, де посадовців обвинувачують у діях, які суперечать інтересам служби, але вчинені на власну користь або користь іншої особи, і які спричинили певну шкоду або державі, або приватним інтересам.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТож спробуємо трішки відсторонено поглянути на цю дискусію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eКримінальна відповідальність повинна базуватися на недвозначному законі.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eКримінальний закон повинен бути якісним, щоб люди могли відрізняти злочинні діяння від незлочинних. Перевіряє це, наприклад, Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) при розгляді скарг за статтею 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Саме в цій статті формалізовано правило, що нікого не можна покарати без закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЄСПЛ послідовно повторює, що закон не може бути абсолютно визначеним, адже бувають ситуації, які вимагають гнучкості в тлумаченні. Прикладом таких ситуацій може бути відносно нова форма надання неправомірної вигоди \u0026mdash; криптовалюта. Адже при ухваленні КК України законодавець не міг передбачити, що таке явище взагалі з\u0026rsquo;явиться.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАналіз практики ЄСПЛ дозволяє стверджувати, що, балансуючи між точністю та гнучкістю, варто звертатися до суб\u0026rsquo;єктивного та об\u0026rsquo;єктивного аспектів визначеності закону.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінюючи \u003cstrong\u003eсуб\u0026rsquo;єктивний аспект,\u003c/strong\u003e треба розглянути положення закону з погляду людини, яка притягається до кримінальної відповідальності. Наприклад, якщо це посадовець, то він має знати всі нюанси правового регулювання своєї роботи, може звернутися до юридичних радників щодо того, як йому вчинити у тій чи іншій ситуації. І йому доведеться бути особливо обережним і виваженим, коли він діє в \u0026laquo;сірих зонах\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eОб\u0026rsquo;єктивний аспект \u003c/strong\u003eстосується того, як написана певна стаття КК України і як вона зазвичай застосовується, чи в ній використані оцінні поняття, чи припустився законодавець помилки в побудові речень або вживанні слів. Також ознакою правильного розуміння формулювань тексту є більш однозначна практика судів щодо притягнення до відповідальності за цією статтею.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІлюстративним прикладом цього аспекту є інкримінування статті 364 КК України народним депутатам, які неправомірно отримували компенсації за оренду житла. Раніше в спеціальному \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo\"\u003eогляді\u003c/a\u003e ми виявили, що серед суддів ВАКС не було згоди щодо ключових моментів обвинувачення в таких справах. Це могло бути пов\u0026rsquo;язано з тим, що практика подібних справ у НАБУ і САП на той час була новою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОчікувано, що, розглядаючи касаційну скаргу екснардепа Руслана Сольвара, якого АП ВАКС засудила за статтею 364 КК України, Верховний Суд вирішив передати кримінальне провадження на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати. Судді \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112315667?fbclid=IwAR2-irxsPoex3yvEaHwl5vhxtxcX6PRMktWyY-TzRNh8mz12OBMV-DOmAx8\"\u003eконстатували\u003c/a\u003e, що існують різні підходи до того, які дії охоплюють службові зловживання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінюючи статтю 364 КК України, можемо сказати, що вона передусім стосується високоспеціалізованих осіб, які з огляду на свою посаду повинні знати нюанси правового регулювання власних дій, тобто допускається підвищена складність законодавчих положень. Однак наведені випадки практики застосування цієї статті в різних кримінальних провадженнях дозволяють стверджувати, що не всі її положення зрозумілі однозначно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eСлужбове зловживання є \u0026laquo;конвенційним\u0026raquo; злочином, але треба подолати негативну історичну тенденційність у правозастосуванні.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНа жаль, нам у спадок від радянського кримінального права дісталися певні підходи до розуміння службового зловживання. В одному з підручників 1937 року як приклад наводиться ситуація, коли голова колгоспу направив окозамилювальний рапорт про те, що його підприємство виконало посівний план. Автори підручника вказують, що у випадку, коли це насправді не відповідає дійсності, то така ситуація спричиняє чи може спричинити тяжкі наслідки, оскільки створює неправильне уявлення про роботу колгоспу. Тому такі дії є зловживанням владою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакий, м\u0026rsquo;яко кажучи, специфічний підхід до тлумачення положень кримінального закону викривлює суть криміналізації зловживання владою як засобу проти корупції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/corruption/tools_and_publications/UN-convention-against-corruption.html\"\u003eСтаття 19 Конвенції ООН проти корупції\u003c/a\u003e визначає право держави криміналізувати \u003cstrong\u003eумисне зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eПід цим розуміють дію або бездіяльність державної посадової особи, якими вона порушує законодавство під час виконання своїх функцій. Важливо, що ці дії вчиняються з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ \u003ca href=\"https://www.unodc.org/unodc/en/treaties/CAC/travaux-preparatoires.html\"\u003eпояснювальній записці\u003c/a\u003e до статті 19 сказано, що таке зловживання повноваженнями \u0026laquo;може охоплювати різні види поведінки, такі як неналежне розголошення державною посадовою особою секретної або привілейованої інформації\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦе дозволяє дати відповіді на кілька питань нещодавньої дискусії JustTalk про статтю 364 КК України:\u003cstrong\u003e власний корисливий мотив і заподіяння реальних збитків не є елементами складу зловживання службовим становищем за Конвенцією. \u003c/strong\u003eОкрім того, автори \u003ca href=\"https://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/COSP/session7/V.17-04679_E-book.pdf\"\u003eдослідження про стан імплементації положень Конвенції\u003c/a\u003e зазначають, що встановлення наслідків службового зловживання як обов\u0026rsquo;язкового елементу складу злочину є суттєвим відхиленням.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВивчення історичного досвіду та міжнародних зобов\u0026rsquo;язань України дозволяє дійти висновків:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eшироке тлумачення статті 364 КК України може призвести до зловживання органами правопорядку в ході притягнення осіб до кримінальної відповідальності;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eміжнародні акти не вимагають встановлювати які-небудь наслідки службового зловживання, однак конкретизують, що караним є порушення закону, а не вчинення дій \u0026laquo;усупереч інтересам служби\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВарто все ж відзначити, що чинна редакція статті 364 КК України має значно більше запобіжників від її широкого тлумачення на шкоду особі на відміну від її первинного радянського відповідника. Хоча це не завжди рятує від довільного тлумачення закону органами правопорядку та судами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\" style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-black\"\u003eРозрізняють більш або менш радикальні способи подолання недоліків кримінального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерший \u0026mdash; внесення змін до законодавства, а другий \u0026mdash; судова практика. Вносити зміни до законодавства потрібно у виняткових випадках, коли судове тлумачення не може подолати такі недоліки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОднак окремі народні депутати вирішили підійти до проблеми статті 364 КК України радикально. Так, депутат від забороненої нині проросійської партії \u0026laquo;ОПЗЖ\u0026raquo; Григорій Мамка \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40895\"\u003eзапропонував\u003c/a\u003e, щоб суб\u0026rsquo;єкт службового зловживання мав свій інтерес у такому зловживанні, а наслідки дій цього суб\u0026rsquo;єкта повинні бути лише у формі реальних матеріальних збитків. І саме це спричинило шквал критики \u003ca href=\"http://antac.org.ua/news/nardepy-khochut-dekryminalizuvaty-sotni-koruptsiynykh-sprav-vkliuchno-zi-skhemamy-rotterdam-ta-v-ukrnafti-i-dozvolyty-krasty-na-vidbudovi-ta-zakupivliakh/?fbclid=IwAR0c_jWD_HZlw2FXXfW35vman6fyaN0Mkfvi3pjcovzf4QTSMC6VFDmkJDI\"\u003eокремих громадських організацій\u003c/a\u003e, яку намагалися погасити \u003ca href=\"https://www.facebook.com/miller.alex.nosov/posts/pfbid0oLR2uFAt7uLrg6LNTh15reHW34TXPVoV2LUAhAVfUDvA46Cr6cvomHC7bp8JDKoQl\"\u003eдеякі захисники\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерш за все перед тим, як щось змінювати, варто з\u0026rsquo;ясувати, чи треба це змінювати взагалі і чи такі зміни не зашкодять. Це можна зробити через проведення кримінологічних експертиз, про які йдеться не лише в \u003ca href=\"http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/11048/1/4454-Article%20Text-9754-1-10-20201203.pdf\"\u003eпрацях учених\u003c/a\u003e, а й у \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/273/2023\"\u003eКомплексному стратегічному плані реформування органів правопорядку\u003c/a\u003e як частини сектору безпеки і оборони України на 2023\u0026ndash;2027 роки, який нещодавно схвалив Президент України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПоправки Григорія Мамки не додають ясності. Він не пропонує визначити зміст конструкції \u0026laquo;реальні матеріальні збитки\u0026raquo;, як і не конкретизує \u0026laquo;свій інтерес\u0026raquo; у суб\u0026rsquo;єкта цього злочину. Ці зміни несистемні, до того ж вони вносяться лише в статтю 364 КК України, але відповідальність за зловживання спеціальним статусом встановлюється комплексом статей цього кодексу. І якщо змінювати одну з них, можуть виникнути питання до правильності тлумачення інших.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТому ми можемо лише позитивно оцінити рішення про їх відхилення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми в застосуванні статті 364 КК України зумовлені саме такими непоміркованими та точковими її змінами.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНаприклад, раніше службове зловживання було кримінально караним, якщо воно заподіювало як матеріальні, так і нематеріальні збитки. Однак у 2014 році примітки до статті 364 КК України зазнали змін під приводом виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. З приміток до статті 364 КК України вилучили сполучник \u0026laquo;якщо\u0026raquo;, а це спричинило невизначеність та дискусію щодо змісту понять \u0026laquo;істотна шкода\u0026raquo; та \u0026laquo;тяжкі наслідки\u0026raquo;. Певною мірою їх розтлумачив Верховний Суд України у своїй \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/VS161042\"\u003eпостанові\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦікаво, що нам не вдалося знайти реальних вимог, які б ставив План дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України до диспозиції статті 364 КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІ загалом народні депутати досить непослідовні в питаннях зміни статті 364 КК України. Адже лише в травні 2020 році було ухвалено за основу \u0026laquo;президентський\u0026raquo; \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/196\"\u003eпроєкт закону №\u0026nbsp;2621\u003c/a\u003e, яким ця стаття поверталася до свого \u0026laquo;широкого обсягу наслідків\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТаким чином, стаття 364 КК України постійно зазнає необґрунтованих точкових змін, які мають істотний вплив на правозастосування. Виглядає, що досить часто при їх ухваленні народні обранці переслідують персональні мотиви.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДо того ж нездалою є практика парламенту криміналізувати або декриміналізувати деякі діяння без належних кримінологічних досліджень. Саме вони мають допомогти з\u0026rsquo;ясувати, що, наприклад, немає жодного якісного кримінального провадження, де встановили наявність складу статті 364 КК України з наслідками, які не полягають у реальних матеріальних збитках, і тому потрібно змінити вказану статтю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУсе це, на наш погляд, не дозволяє законодавчо обмежувати форму завдання збитків за зловживання спеціальним статусом. Тому слід звернутися до іншого способу \u0026mdash; судової практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eСудова практика може розставити більшість крапок над \u0026laquo;і\u0026raquo; в проблемах застосування статті 364 КК України.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗакон України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; визначає, що всі суди повинні узагальнювати судову практику. Найбільш цінні узагальнення Верховного Суду. На жаль, за весь час роботи Верховний Суд в оновленому складі таких узагальнень з питань кримінального права так і не опублікував. Хоча варто відзначити, що апарат систематично публікує якісні огляди судової практики касаційних судів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ чому ж проблема доказування наслідків у статті 364 КК України? Спробуємо пояснити.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВиглядає, що характер дискусії про цю статтю є кримінально-процесуальним і не стосується прямо питань матеріального кримінального права, і навіть камінь спотикання не стільки в можливості інкримінувати особі заподіяння матеріальних збитків у формі упущеної вигоди, а в доказуванні за високим стандартом (поза розумним сумнівом) розміру цих збитків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАдже \u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/article/koruptsijni-shemy-yih-kryminalno-pravova-kvalifikatsiya-i-dosudove-rozsliduvannya-za-redaktsiyeyu-m-i36\"\u003eдоводи противників\u003c/a\u003e кваліфікації упущеної вигоди як наслідків за статтею 364 КК України \u003cstrong\u003eзводяться до\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eнеможливості достеменно довести розмір збитків, які полягають в упущеній вигоді\u003c/strong\u003e. Оскільки розмір останніх залежить від багатьох факторів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНа наш погляд, у цій дискусії треба розглянути, зокрема, такі аргументи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДержава повинна карати за умисні зловживання посадовців, які спричинили шкоду бізнесу або державі, яка полягає у втрачених доходах. Наприклад, слідчий у співучасті із суддею протиправно арештували активи бізнесу, внаслідок чого останній зупинив свою діяльність і зазнав збитків.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eВідповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, які є посадовими особами згідно з частиною 4 статті 130 КЗпП України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЯкщо діяння службової особи було спрямоване на настання позитивних наслідків для підприємства, то це не можна визнавати кримінальним правопорушенням, якщо його вчинили в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети (стаття 42 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eВажлива якість доказів заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків від зловживання службовим становищем або владою\u003c/strong\u003e. Можна змоделювати ситуації, коли неотриманий дохід доводиться очевидно, наприклад були підписані договори, за якими мали сплатити кошти за постачання товару, але через дії керівника договори не виконані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроте бувають складніші випадки, де варто враховувати низку додаткових умов, що знижують вірогідність отримання доходу, наприклад мінлива ситуація щодо зацікавленості в об\u0026rsquo;єктах оренди, які здаються за конкурсом. І тоді говорити про кримінальну відповідальність не варто.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТО ЩО Ж РОБИТИ?\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОцінювати якість Кримінального кодексу потрібно виважено, адже не всі його статті можуть бути абсолютно зрозумілими для кожного. Треба враховувати як суб\u0026rsquo;єктивні, так і об\u0026rsquo;єктивні аспекти визначеності КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗловживання службовим становищем \u0026mdash; це не щось нове для України та світу, однак національне правозастосування \u0026laquo;обтяжене\u0026raquo; радянським підходом широкого тлумачення кримінального законодавства.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакож звичним для української законотворчості залишається негативне явище внесення змін до Кримінального кодексу без проведення кримінологічної експертизи і їх широкого обговорення з фаховим середовищем та вивчення наслідків для наявних кримінальних проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроблеми застосування статті 364 КК України можна розв\u0026rsquo;язати узагальненням судової практики на рівні Верховного Суду. А питання можливості інкримінування упущеної вигоди лежить у площині доказування, а не матеріального кримінального права. Тож його варто розв\u0026rsquo;язувати через залучення до дискусії фахівців зі сфери судово-економічної експертизи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":722,"url":"poglyad-obvinuvachennya-na-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1691158010,"date":"04.08.2023","views":2020,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.png","mini_image":null,"name":"Погляд обвинувачення на ст. 364 КК України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавні намагання змінити диспозицію статті 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, спровокувала дискусію серед правників щодо досконалості чинної редакції цієї статті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку однієї частини правників, до якої переважно належать представники захисту в кримінальному процесі, чинна редакція кримінальної статті недостатньо конкретна, а описана об\u0026rsquo;єктивна сторона кримінального правопорушення суттєво межує з ухваленням управлінських рішень або здійсненням господарської діяльності в умовах невизначеності або професійного ризику. За таких обставин службова особа, яка є суб\u0026rsquo;єктом цього кримінального правопорушення, не може достатньо чітко усвідомити, за яких умов вона перетинає межу кримінального закону і прийнятий професійний ризик перетворюється в об\u0026rsquo;єктивну сторону службового злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті таких застережень вважається, що пропоновані в законопроєкті № 8235 зміни до статті 364 КК України, а саме: в абзаці 1 частини 2 слова \u0026laquo;для самої себе\u0026raquo; замінити словами \u0026laquo;безпосередньо для самої себе чи в своїх інтересах неправомірної вигоди для\u0026raquo;; у пункті 3 примітки слова \u0026laquo;вважається така шкода\u0026raquo; замінити словами \u0026laquo;вважаються реальні матеріальні збитки\u0026raquo; \u0026mdash; покликані виправити невизначеність, зокрема шляхом встановлення обов\u0026rsquo;язкового елементу суб\u0026rsquo;єктивної сторони \u0026mdash; вчинення дій у своїх інтересах, а також обов\u0026rsquo;язкового настання реальних матеріальних збитків (виключається частина збитків у виді упущеної вигоди, зокрема і як різниця у вигодах між добросовісною й недобросовісною поведінкою службової особи).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІнша частина правників, до якої переважно належать представники обвинувачення, не бачать проблеми у формулюванні чинної редакції обговорюваної статті. Натомість звертають увагу на проблеми доказового права, що виникають під час розслідування й доказування обставин, які необхідно встановити й довести перед судом у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ході пошуку відповідей на питання, які виникають, перш за все потрібно зазначити, що чинна редакція статті 364 КК України встановлює систему елементів складу злочину, які обов\u0026rsquo;язкові для доведення. Лише за умови наявності всіх елементів складу злочину можливе притягнення до кримінальної відповідальності особи (її засудження). У разі невстановлення або недоведення наявності хоча б одного з обов\u0026rsquo;язкових елементів складу злочину притягнення особи до кримінальної відповідальності неможливе.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа теоретичному рівні всі правники це знають, але щойно починається дискусія про конкретні практичні приклади, її учасники фокусуються на одному чи декількох елементах складу злочину і розв\u0026rsquo;язують гіпотетичне питання винуватий / невинуватий, забуваючи про взаємозв\u0026rsquo;язок з іншими обов\u0026rsquo;язковими елементами такого злочину. Саме такі дискусії часто породжують хибне уявлення, що за умови наявності більш економічно вигідного управлінського чи господарського рішення, яке ухвалила особа, їй автоматично загрожує кримінальна відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у чинній редакції статті 364 КК України є такі обов\u0026rsquo;язкові елементи:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрямий умисел на одержання неправомірної вигоди для самої себе або її надання іншій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання власного службового становища для надання такої неправомірної вигоди собі чи іншій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВчинення дій чи бездіяльності всупереч інтересам служби.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсвідомлення (непрямий умисел) можливості настання шкідливих наслідків, які можна визначити в грошовому вимірі, у результаті таких дій чи бездіяльності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактичне настання шкідливих наслідків, які можна виміряти в грошовому вимірі, унаслідок таких дій чи бездіяльності. В умовах замаху наслідки фактично можуть не наставати, але винятково через обставини, які не залежали від винної особи.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що стандарт доказування поза розумним сумнівом вимагає від обвинувачення довести всі обов\u0026rsquo;язкові елементи складу злочину з найвищим ступенем вірогідності, проте такий стандарт усе ж нижчий за \u0026laquo;істину\u0026raquo;. Якщо говорити у відсотковому значенні, то різні професійні правники визначають стандарт поза розумним сумнівом на рівні 85, 88 або 90 відсотків і вище, проте всі погоджуються, що це необов\u0026rsquo;язково 100 відсотків. У філософській правничій літературі можна знайти аргументи про неможливість досягнення 100-відсоткової істини в принципі, оскільки в кожного може бути свій суб\u0026rsquo;єктивний погляд на фактичні об\u0026rsquo;єктивні обставини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож необхідно звернути увагу, що встановлення фактичних об\u0026rsquo;єктивних обставин і досягнення рівня поза розумним сумнівом можливе \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah\"\u003eне лише завдяки використанню прямих доказів\u003c/a\u003e. Часто в кримінальному процесі використовується спосіб доказування за обставинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗмагальність процесу \u0026mdash; також важлива обставина, яку слід врахувати в контексті цієї дискусії. Попри конвенційні зобов\u0026rsquo;язання держави й конституційну заборону перекладати обов\u0026rsquo;язок доказування невинуватості в кримінальному процесі на особу, яка притягується до кримінальної відповідальності, це не означає, що сторона обвинувачення й суд позбавлені можливості користатися фактичними й правовими презумпціями, а також мовчанням обвинуваченого для обґрунтування своїх рішень. У змагальному процесі сторона захисту може не звернути увагу на те, що окремі обставини події, які доказуються, підкріплюються правовими чи фактичними презумпціями. У такому випадку захист очікує від сторони обвинувачення більше доказів або більше деталей про встановлені обставини події, займаючи пасивну позицію спостерігача. Та в результаті така пасивність захисту може призвести до того, що суд визнає обставину доведеною (не спростованою захистом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті дискусії можна згадати про поняття ринкової вартості з Національного стандарту № 1: \u0026laquo;\u003cem\u003eРинкова вартість \u0026mdash; вартість, за яку \u003cstrong\u003e\u003cu\u003eможливе відчуження об\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u0026rsquo;\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003eєкта оцінки на ринку подібного майна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього поняття можна видобути правову презумпцію, що майно, яке продане за заниженою ціною службовою особою державного підприємства, можна було б продати за ринковою ціною, яку встановив експерт, у разі добросовісної поведінки такої службової особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроте не слід забувати про три прості правила:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eправова презумпція не констатує фактичні обставини, а лише передбачає, що інша сторона має їх спростувати належними доказами (принцип змагальності);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобвинувальний вирок не може ґрунтуватися лише або більшою мірою на правових, фактичних презумпціях і мовчанні обвинуваченого;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання винної особи можливо лише за умови доказування за стандартом поза розумним сумнівом усієї сукупності (у системному взаємозв\u0026rsquo;язку) елементів складу злочину, які визначені диспозицією кримінальної норми й процесуальним законом як обов\u0026rsquo;язкові до доказування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновків зауважимо, що пропоновані зміни в законопроєкті №\u0026nbsp;8235 у разі їх імплементації можуть мати такі негативні наслідки:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактично декриміналізувати частину діянь, які відповідно до міжнародних правових договорів і Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; є корупційними правопорушеннями.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eФактично зобов\u0026rsquo;язати органи правопорядку доводити отримання неправомірної вигоди (задоволення власного інтересу) службовою особою, яка зловживає владою або службовим становищем на користь інших осіб. Тобто ототожнити обсяг доказування з доказуванням у злочинах щодо отримання неправомірної вигоди службовою особою, за який передбачено відповідальність за статтею 368 КК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуттєво ускладнити процес доказування для обвинувачення службових зловживань, унаслідок чого в різних пропорціях може зменшитися рівень викриття й притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за такі злочини; збільшитися рівень втручання органів правопорядку в приватне життя осіб з метою доказування таких злочинів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":9,"url":"denis-gyulmagomedov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1144.jpg","name":"Денис","surname":"Гюльмагомедов","post":"Заступник Директора Національного антикорупційного бюро України ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":715,"url":"yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690273179,"date":"25.07.2023","views":2503,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/11.jpg","mini_image":null,"name":"Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозаминулого тижня між антикорупційними чемпіонами та бізнес-адвокатами спалахнула\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003eдискусія\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Її предметом стала стаття 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), точніше характер її взаємин з упущеною вигодою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші рішуче переконували зрадою, другі \u0026mdash; стримано\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003eсхиляли\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до більш уважного прочитання робіт Навроцького.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі на допомогу першим\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003eприйшов\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e дослідник. Однак відповідей не побільшало, а питань не поменшало. Тому докину кілька:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧому такі відносини (навіть якщо припустити, що вони направду існують, та ще й у конкретному вигляді) в кримінальному праві автоматично екстраполюються на весь кримінальний закон?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗавдяки чому давно відоме й загальноприйняте уявлення про характер майнової шкоди у сфері права інтелектуальної власності автоматично екстраполюється на всі закутки кримінального закону?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНу ви зрозуміли: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ мене немає відповідей, але є питання\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с). Хоча маю ще дещо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозицію. Суть її в тому, щоб трохи відсторонено подивитися на статтю 364 КК; поміркувати, наскільки добре її знаємо; подумки перелічити її найкращі чесноти та найгірші вади; чесно зізнатися собі в межах її застосування. Бо з дискусії, згаданої на початку, виглядає, що це далеко не найліпша знайома з КК, хоч і крутиться поруч доволі давно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопомогти нам з утіленням пропозиції має подібна американська дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФЕДЕРАЛЬНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 1988 році главу 63 федерального статуту, яка криміналізує найбільш розповсюджені випадки шахрайства, доповнили\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e\u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. У цьому параграфі, що став відомим як honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем), ідеться:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін \u0026laquo;схема або махінація з метою обману\u0026raquo; включає і схему або махінацію, спрямовану на позбавлення нематеріального права на доброчесну службу (the intangible right of honest services)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПростіше кажучи, мова йшла про охоплення кримінальним законом певних випадків недоброчесної поведінки на службі (байдуже, у приватному секторі чи публічному). До них насамперед належали ті, коли службовець був неправомірно заохочений третьою стороною на її користь або тихцем переслідував інший приватний інтерес. Відповідно в шахрайський спосіб потерпілий втрачав не гроші / майно, як за класичного шахрайства, а нематеріальне благо (чи радше доступ до нього) \u0026mdash; доброчесну поведінку з боку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівнювати цитований параграф з нашим кримінальним законом, то це була б собі примітка до статті особливої частини КК (подібно до статті 354 КК). Власне, він таким і є у федеральному кримінальному статуті (главі 63). На це, щонайменше, вказують назва параграфа \u0026laquo;Визначення [терміну] \u0026ldquo;схема або махінація з метою обману\u0026rdquo;\u0026raquo;, початкові слова \u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u0026raquo;, а також відсутність санкції в параграфі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте тамтешнє обвинувачення почало застосовувати цей параграф фактично як окрему статтю особливої частини КК. Іншими словами, федерали почали розглядати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, по суті, окремо від інших параграфів глави \u0026mdash; не як технічну, допоміжну норму, що лише унаочнює різновиди шахрайства, а як самодостатній склад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІшлося про те, що для засудження за \u0026sect;\u0026nbsp;1346 варто лише продемонструвати, що службовець поводився недобросовісно, коли в конкретній ситуації використовував владу або повноваження. А чи викликала така поведінка якісь збитки або конвертувалася в приховані доходи чи нематеріальні бонуси \u0026mdash; це питання для них було несуттєвим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПевний час це працювало. Насправді працювало понад дві декади, допоки Верховний Суд США не ухвалив рішення в справі\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026laquo;\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003eSkilling v. United States\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e (2010).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоправда, ще до того, як Верховний Суд ухвалив згадане рішення, деякі судді нижчих інстанцій і представники академії\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003eхарактеризували\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;1346 як безнадійно розмитий, а\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003eінші\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026mdash; як такий, щодо якого завжди бракуватиме консенсусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eSKILLING V. UNITED STATES\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДжефрі Скілінг (Jeffrey K. Skilling) тривалий час був одним з важковаговиків компанії \u0026laquo;Enron\u0026raquo;. Так-так, тієї самої. За кілька місяців до банкрутства компанії він покинув посаду CEO.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФедеральна прокуратура обвинуватила його та ще декількох топів у низці білокомірцевих злочинів, зокрема в обмані шляхом зловживання владою або службовим становищем. Посадовці \u0026laquo;Enron\u0026raquo; фальсифікували інформацію про фінансовий стан компанії, щоб тримати курс акцій компанії на тому рівні, який би забезпечував їм дохід (не останньою чергою завдяки інсайдерській торгівлі). Журі в Х\u0026rsquo;юстоні та федеральний апеляційний суд погодилися, що Скілінг справді вчинив те, у чому його обвинувачували, включно з оцими недоброчесними викрутасами (honest services fraud).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкілінг пішов шукати правди й справедливості у Верховному Суді США, поставивши перед суддями два питання: процесуальне (вибір завідомо упередженого округу для розгляду обвинувачення) та матеріальне (не/конституційність статті кримінального закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі мова піде лише про матеріальне питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВЕРХОВНЕ СЛОВО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід імені суду рішення готувала суддя Гінзбург. Верховний Суд одноголосно підтримав необхідність перегляду вироку в частині обману шляхом зловживання владою або службовим становищем, адже діяння Скілінга не кореспондувало \u0026sect;\u0026nbsp;1346. Щоправда, судді Скалія, Кеннеді й Томас (усі \u0026mdash; представники \u0026laquo;консервативного\u0026raquo; крила) висловили частково розбіжну думку. Судді-інакодумці наполягали, що суд мав не просто звузити тлумачення кримінального закону, а визнати його неконституційним у цілому. Двома роками раніше суддя Скалія\u003ca href=\"https://www.nacdl.org/Content/SkillingvUnitedStates\"\u003e \u003c/a\u003eкритикував цей кримінальний закон з тих же міркувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд погодився зі Скілінгом, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 справді виглядає доволі розмито й саме цим породжує резонну дискусію про коло випадків, до яких він має застосовуватися. Але суд відкинув те, ніби дискусійний кримінальний закон аж настільки туманний й нечіткий, що суперечить федеральній конституції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість він запропонував погляд, який мав би поставити крапку в дискусії щодо \u0026sect;\u0026nbsp;1346 і випадків, до яких він має застосовуватися. На думку суду, проблема з параграфом полягала в тому, що правозастосуванці не зрозуміли ідею, яку Конгрес намагався втілити в кримінальному статуті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд розпочав здалеку \u0026mdash; з 1872 року, коли Конгрес ухвалив оригінальний кримінальний закон про шахрайство, та його оновлення у 1909. Адже перші балачки про honest services fraud пов\u0026rsquo;язані із цим кримінальним законом і з\u0026rsquo;явилися в середині XX століття. В одній зі справ, де йшлося про отримання хабаря місцевим чиновником, федеральний апеляційний суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eСхема, спрямована на отримання державного контракту на більш сприятливих умовах\u0026hellip; завдяки підкупу публічного службовця, є не лише планом підкупу чиновника, але і є схемою обману громади\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Ось так, за словами Верховного Суду, і народилася ідея \u0026sect;\u0026nbsp;1346.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі Верховний Суд перейшов до демонстрації цієї ідеї:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eНа відміну від [простого] шахрайства, коли втрата потерпілим грошей або майна забезпечувала прибуток правопорушника, причому одне [(втрата грошей)] було дзеркальним відображенням іншого [(прибуток правопорушника)]... теорія [не]доброчесних послуг була спрямована на корупцію, яка не характеризується подібною симетрією. Хоча правопорушник і отримував прибуток, потерпіла сторона не страждала від позбавлення грошей чи власності; натомість третя сторона, яка не була обманута, забезпечила збагачення [правопорушника]. Наприклад, якщо міський голова (правопорушник) отримав хабар від третьої сторони в обмін на надання цій стороні міського контракту, але умови контракту були такими самими, як і будь-які, що могли бути обговорені на відстані витягнутої руки, місто (потерпіла сторона \u0026mdash; містяни) не зазнає відчутних збитків... Навіть якщо схема призвела до грошової або майнової вигоди для потерпілої сторони\u0026hellip; шкода полягає у відмові цій стороні у праві на доброчесні послуги з боку правопорушника\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте була проблемка. Ідея народилася, але в кримінальному статуті її не було. Це була лише dicta (побіжно сказане) федерального апеляційного суду. Тому 1987 року в справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; Верховний Суд сказав федеральній системі кримінальної юстиції: допоки Конгрес не включить у кримінальний статут поправки, які втілюватимуть таку ідею, ми цю лавочку прикриваємо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступного року (1988) Конгрес розродився \u0026sect;\u0026nbsp;1346. Ніби ж і перемога, проте виявилася зрадженою. Адже правозастосуванці швидко забули про ідею в її повноті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове, що призабули федерали: правопорушник мав нагріти руки. Тобто, щоб до правопорушника застосувати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, він мав отримати зиск з того, що він обманув громаду / компанію / інвесторів. І забезпечити цей зиск мала б третя сторона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд підсумував:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМи погоджуємося, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 слід тлумачити, а не визнавати недійсним. По-перше, намагаючись з\u0026rsquo;ясувати значення фрази \u0026ldquo;нематеріальне право на доброчесну службу\u0026rdquo;, ми беремо до уваги доктрину, розроблену у pre-McNally справах. По-друге, щоби зберегти те, що Конгрес, безсумнівно, мав на меті охопити [\u0026sect;\u0026nbsp;1346], ми дистилюємо сукупність прецедентів до самої суті: в основному pre-McNally справи включали шахрайські схеми, аби позбавити інших доброчесних послуг завдяки хабарям або відкатам, наданих третіми сторонами, які не були обдурені. Обмежуючись таким першочерговим застосуванням, \u0026sect;\u0026nbsp;1346 не створює проблеми невизначеності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на розглянуту історію [доктрини], немає сумніву, що Конгрес мав намір націлити \u0026sect;\u0026nbsp;1346 принаймні на випадки хабарів і відкатів. Ми визнаємо, що тлумачення [кримінального] закону з метою заборони ширшого спектру недоброчесної поведінки призвело б до конфлікту з принципами належної правової процедури, яка лежить в основі доктрини нечіткості (raise the due process concerns underlying the vagueness doctrine)\u0026hellip; [Відтак] [щ]оби зберегти закон без порушення конституційних обмежень, ми тепер вважаємо, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 криміналізує лише випадки, які уособлюють магістральну pre-McNally практику, \u0026mdash; тобто випадки, коли мали місце хабарі чи відкати\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно суд відкинув доводи федерального уряду (обвинувачення). Федерали наполягали, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003cem\u003e \u003c/em\u003eохоплює набагато ширше коло випадків. Зокрема, випадки, коли службовець мав будь-яку особисту заінтересованість у конкретному результаті, але приховав цей факт від загалу. Фактично йшлося про криміналізацію дій / ухвалення рішень в умовах конфлікту інтересів (байдуже, чи були збитки або заохочення з боку третьої сторони). Але суду така інтерпретація видалася надто \u0026laquo;\u003cem\u003eаморфною\u003c/em\u003e\u0026raquo;. І, як у справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; (1987), яка підштовхнула Конгрес до ухвалення \u0026sect;\u0026nbsp;1346, Верховний Суд відмітив, що без прямих і ясних доповнень до кримінального статуту ця лавочка не працюватиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРОЗБІЖНА ДУМКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Скалія, до якого приєдналися судді Томас і Кеннеді, не погодився із запропонованим поглядом на \u0026sect;\u0026nbsp;1346.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВони наполягали, що насправді ніякої магістральної pre-McNally практики ніколи не існувало і що від народження ідея honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем) була нечіткою, багатоликою та не містила конкретного стандарту провини. Не особливо помічним вони назвали навіть рішення в справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; (1987), що цю ідею начебто перетворило на доктрину, яку Конгрес нібито закріпив у \u0026sect;\u0026nbsp;1346: \u0026laquo;\u003cem\u003eСказати, що хабарі та відкати являли собою \u0026laquo;ядро\u0026raquo; доктрини або що більшість випадків застосування доктрини включали ці злочини, не означає, що вони є доктриною\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, вони нагадали, що американське загальне, статутне та прецедентне право не дає чіткої відповіді на питання: що таке доброчесна служба чи фідуціарні обов\u0026rsquo;язки і з якого корпусу права то має випливати \u0026mdash; загального, федерального (статутного та/або прецедентного) чи штатів (статутного та/або прецедентного)? Іншими словами, \u0026sect;\u0026nbsp;1346 бланкетно відсилає до вельми місткої та недовершеної категорії, цілого каталогу різнобічних аспектів, а не конкретно визначеного обов\u0026rsquo;язку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку судді-інакодумці оголосили, що в справі Скілінга Верховний Суд не просто звузив тлумачення \u0026sect;\u0026nbsp;1346, а своїми руками сконструював зміст кримінального закону замість Конгресу, чим і врятував параграф від чесного висновку про його неконституційність (через недотримання Конгресом принципу юридичної визначеності).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа кілька років до рішення в справі Скілінга суддя Скалія\u003ca href=\"https://www.casemine.com/judgement/us/5914b1f7add7b0493475cce9\"\u003e \u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.casemine.com/judgement/us/5914b1f7add7b0493475cce9\"\u003eписав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у відповідь на небажання Верховного Суду братися за проблематику \u0026sect;\u0026nbsp;1346:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eБез конкретного обмежувального принципу (coherent limiting principle), який би визначав, що таке \u0026ldquo;нематеріальне право на доброчесну службу\u0026rdquo;, звідки воно походить і як воно порушується, ця містка фраза заохочує прокурорів-марнославців до зловживань під час гонитви за місцевими чиновниками, законодавцями штатів та високопосадовцями корпорацій, які припустилися будь-якої непривабливої або етично сумнівної поведінки. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Існує серйозне побоювання, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 є нічим іншим, як запрошенням для федеральних судів до створення за лекалами загального права злочину недоброчесної поведінки (common-law crime of unethical conduct). Хоча навіть \u0026ldquo;сама згадка про злочини за лекалами загального права підпадає під анафему\u0026rdquo;, й не даремно\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, суддю Скалія турбувало те, що за інших обставин кримінальний закон може цілковито поглинути, тобто замінити собою весь масив інструментів регулювання діяльності службовців (байдуже, у публічному секторі чи приватному). Та й не лише регулювання. Навіть політичний процес (політична відповідальність) та етика опинилися б у ролі \u0026laquo;коліс\u0026raquo; кримінального закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Скалія таки мав раціо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвіжа дискусія щодо статті 364 КК віддає аналогічним присмаком і лишає таке ж стійке враження. Це враження посилюється ще й тим, що у 2014 році стаття 364 КК була\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746-18#Text\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746-18#Text\"\u003eзмінена\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e задля узгодження її змісту зі статтею 19 Конвенції ООН проти корупції (2003). Як\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780198803959.001.0001/law-9780198803959-chapter-21\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780198803959.001.0001/law-9780198803959-chapter-21\"\u003eуказують\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e західні дослідники, ця стаття конвенції не випадково не отримала статусу обов\u0026rsquo;язкової. Адже під час розробки представники майбутніх договірних сторін висловили сумнів, що існує бодай спільне концептуальне уявлення того, яку поведінку вона пропонує криміналізувати. І саме тому імплементація цієї статті досі бажає кращого.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/11.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":663,"url":"pidstupna-mina-v-dosudovih-rozsliduvannyah-yak-popravki-lozovogo-rujnuyut-koruptsijni-spravi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681122538,"date":"10.04.2023","views":3751,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-6.png","mini_image":null,"name":"Підступна міна в досудових розслідуваннях: як «поправки Лозового» руйнують корупційні справи","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ другій половині 2022 року перша інстанція Вищого антикорупційного суду (далі \u0026mdash; ВАКС) закрила три кримінальні провадження НАБУ-САП з багатомільйонними ймовірними збитками державі. Ідеться про справи Укрзалізниці, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/novyny/mayno-dvoh-tec-prychetnyh-do-korupciynoyi-shemy-areshtovano-ta-peredano-v-upravlinnya-arma\"\u003eбратів Дубневичів \u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/sprava-oshchadbanku-zavolodinnya-20-mln-dol-ssha-epizod-stosovno-eksbeneficiarnogo-vlasnyka-kompaniy\"\u003eОщадбанку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Підстава в усіх випадках однакова \u0026mdash; закінчення строку розслідування.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа час існування Кримінального процесуального кодексу України (далі \u003cspan\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e КПК України) 2012 року законодавці декілька разів змінювали редакцію норм, що регулюють питання продовження строків досудового розслідування. Тобто за останні десять років у нас було декілька різних алгоритмів продовження строків досудового розслідування. Понад те, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19\"\u003eЗаконі № 2147-VІІІ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 3 жовтня 2017 року з\u0026rsquo;явилося ще одне положення на цю тему \u0026mdash; про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі зміни також відомі як \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; \u0026mdash; за прізвищем народного депутата від Радикальної партії Ляшка, який став автором новації. Вони набрали чинності 15 березня 2018 року й стали найбільш підривними. Автор \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/Andriy.Lozovyi/posts/2134024473289938\"\u003eаргументував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e їх потребою повноцінного захисту прав та інтересів підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСаме через деякі з цих поправок було деформовано роль слідчого судді в кримінальному процесі (запроваджено судовий контроль за призначенням експертизи й продовження строків досудового розслідування у \u0026laquo;фактових\u0026raquo; провадженнях). Також поправками було встановлено, що строки досудового розслідування рахуються з моменту внесення відомостей у Єдиний реєстр досудового розслідування (далі \u003cspan\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e ЄРДР), і надано можливість оскаржувати повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі ці зміни негативно вплинули на досудове розслідування, а також підвищили навантаження на суди. Окремі з них швидко скасували, але досі залишаються чинними положення, які, зокрема, регулюють порядок продовження строків досудового розслідування та повноваження суду закрити кримінальне провадження через їх закінчення. Неоднозначність тлумачення поправок стала підвалиною для суперечок стосовно обґрунтованості закриття згаданих вище кримінальних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозбираємося, чому \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; створюють проблеми, як до них підходять суди різних інстанцій і де шукати вихід із цієї ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУ ЧОМУ ПРОБЛЕМА \u0026laquo;ПОПРАВОК ЛОЗОВОГО\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Поправки Лозового\u0026raquo; до КПК України зумовили такі зміни:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eч. 1 ст. 284 цього Кодексу була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало також закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eст. 294 цього кодексу була викладена в новій редакції, а її ч. 3 було змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Так, якщо раніше продовжити строк досудового розслідування до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому нардепи в Прикінцевих положеннях Закону № 2147-VІІІ додали застереження, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eнаведені норми вводилися в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто через три місяці з дня початку роботи Верховного Суду. На той момент ішлося про дату 15 березня 2018 року;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне мають зворотної дії в часі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосовуються до справ, за якими відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож зміни, внесені \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo; до ст. 284 та 294 КПК України, набрали чинності 15 березня 2018 року, а тому стосуються тільки тих справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте практика показала, що навіть якщо провадження було розпочате до ухвалення \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, це не стало панацеєю від їх закриття. Відповідні рішення є як у першій інстанції ВАКС, так і в Апеляційній палаті ВАКС і Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКожна з трьох згаданих справ була розпочата ще до ухвалення \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, і відомості в межах первинних кримінальних провадженнях були внесені до 15 березня 2018 року. А отже, нові норми КПК України на них у цій частині не мали б поширюватися. Однак через продовження досудового розслідування, відкриття нових обставин і віднайдення нових доказів первинні кримінальні провадження з часом об\u0026rsquo;єднувалися з новими провадженнями, відомості за якими були внесені до ЄРДР уже після згаданої дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож основна складність у вищезазначених справах виникла через потребу обрати належну редакцію ст. 294 КПК України (яка регулює питання продовження строків досудового розслідування) у зв\u0026rsquo;язку з об\u0026rsquo;єднанням кількох кримінальних проваджень. Адже в одній частині цих справ відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до 15 березня 2018 року, а в іншій \u0026mdash; уже після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПРОБЛЕМА РОЗРАХУНКУ СТРОКУ РОЗСЛІДУВАННЯ В ОБ\u0026rsquo;ЄДНАНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛексика, використана в \u0026laquo;поправках Лозового\u0026raquo;, не дозволяла чітко зрозуміти зміст положень закону, через це норми ст. 294 КПК України застосовувалися подеколи протилежним чином. Оскільки в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях кожен епізод справи зареєстрований у період дії різних редакцій вказаної норми, судді, ухвалюючи процесуальні рішення, зіткнулися зі складністю обрання належної.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя проблема спільна для всіх місцевих судів, тож цілком природно, що вона дійшла до Верховного Суду. Певний час судді касаційної інстанції продукували категорично різні правові висновки, що створило ситуацію правової невизначеності для судів нижчих інстанцій. І судді ВАКС \u0026mdash; не виняток.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа момент постановлення ВАКС ухвал про закриття кримінальних проваджень практика Верховного Суду була неоднорідною. Частина \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466813\"\u003eрішень\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e касації підтверджує, що дата реєстрації кримінального провадження не має значення, але окремі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104477449\"\u003eпостанови\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e мають протилежні висновки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроблема з продовженням строків досудового розслідування в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях і, як наслідок, можливість закрити їх через закінчення строку були настільки істотними, що колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105012015\"\u003eвирішила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e передати свою справу на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати. І хоча \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619?fbclid=IwAR176HgKJ72x_YKbneEvm80zi76AlvPXoaD746d-N9JASXKjHWekzUMGnKw\"\u003eвисновки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e останньої начебто мають поставити крапку в неоднозначності щодо застосування ст. 294 КПК України, вони можуть виявитися невтішними для сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднана палата визначила, що встановлення окремих правових режимів щодо продовження строків досудового розслідування буде суперечити загальним положенням КПК України та приписам ст. 5 КПК України, у якій ідеться про правила дії кодексу в часі. І це регулювання не повинно залежати від того, що відносини виникли з моменту введення в дію \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026mdash; ідеться в рішенні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто \u003cstrong\u003eсвоєю постановою об\u0026rsquo;єднана палата Верховного Суду фактично нівелює можливість продовжувати строки за правилами попередньої версії КПК України в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях\u003c/strong\u003e, якщо в їхніх межах були ухвалені певні процесуальні рішення після 15 березня 2018 року \u0026mdash; у період дії вже нової редакції КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб чіткіше зрозуміти, у чому загроза такої позиції об\u0026rsquo;єднаної палати, пройдімося лінійно по правових позиціях першої інстанції ВАКС \u0026mdash; у розрізі згаданих рішень про закриття трьох справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЯК АРГУМЕНТУВАЛА СВОЇ РІШЕННЯ ПРО ЗАКРИТТЯ СПРАВ ПЕРША ІНСТАНЦІЯ ВАКС\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі три кримінальні провадження \u0026mdash; стосовно Укрзалізниці, братів Дубневичів та Ощадбанку \u0026mdash; перебували на розгляді в однієї колегії суддів, тож обґрунтування рішень схожі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравовою основою для аргументації доцільності закриття цих кримінальних проваджень стало тлумачення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України через призму ч. 1 ст. 5 КПК України. Так, на думку суддів, для цілей застосування нової редакції цієї статті дата реєстрації та номер кримінального провадження не мають жодного значення. \u003cstrong\u003eНайголовнішою є дата, коли процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент ухвалення такого рішення. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, на переконання суддів першої інстанції ВАКС, якщо на дату ухвалення рішення вже чинна редакція п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції \u0026laquo;поправок Лозового\u0026raquo;, то така редакція застосовується імперативно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, попри те, що відомості про кримінальне провадження в справі про заволодіння понад 93 млн грн ПАТ \u0026laquo;Укрзалізниця\u0026raquo;, яке розглядалося судом, були внесені до ЄРДР ще 2 червня 2017 року, тобто до набрання чинності \u0026laquo;поправками Лозового\u0026raquo;, суд все одно може їх \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106238182\"\u003eзастосувати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ хоча в рішеннях першої інстанції ВАКС та об\u0026rsquo;єднаної палати йдеться про різні статті \u0026mdash; ст. 294 та ст. 284 \u0026mdash; умовиводи першої інстанції ВАКС стосовно правил правозастосування п. 10 ч. 1 ст. 284 корелюються з остаточними висновками Верховного Суду щодо ст. 294. Судді обох інстанцій посилаються на ст. 5 КПК України, аргументуючи свої позиції стосовно редакції кодексу, яку необхідно застосовувати. Ця стаття встановлює, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або ухвалення такого рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднозначно, ст. 5 КПК України є фундаментальною для кримінального процесу. Однак така пріоритетність цієї норми над положеннями Закону № 2147-VІІІ видається помилковою, оскільки обидві норми мають однакову юридичну силу та не суперечать одна одній. Навпаки \u0026mdash; \u003cstrong\u003eзастереження щодо застосування \u003c/strong\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eпоправок Лозового\u0026raquo; має на меті унеможливити одночасну дію двох норм, які по-різному регулюють одні й ті ж процедури. А тому це допоможе уникнути плутанини в їх застосуванні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, не погоджуючись з рішенням колегії ВАКС про закриття справи Ощадбанку, суддя Танасевич в окремій думці \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105932344\"\u003eзазначила\u003c/a\u003e: \u003cem\u003e\u0026laquo;Таке застереження дозволило чітко врегулювати правила здійснення кримінального провадження, не допускаючи при цьому виявів свавілля під час обрання одного з двох можливих варіантів на власний розсуд слідчого, прокурора, слідчого судді або суду\u0026raquo;. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма закону, що набрав законної сили 15 березня 2018 року, ухвалена пізніше й чітко врегульовує, за яких обставин має бути застосований той чи інший порядок продовження строку досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер тієї справи, що була розпочата раніше. А тому і правовий режим в об\u0026rsquo;єднаному кримінальному провадженні визначається згідно з тим процесуальним порядком продовження строку досудового розслідування, який передбачений для провадження, що було розпочато раніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на це логічним видається застосування норм \u0026laquo;старого\u0026raquo; КПК України до проваджень, зареєстрованих до 15 березня 2018 року, незалежно від моменту об\u0026rsquo;єднання з новими провадженнями. Нагадаємо, що за \u0026laquo;старим\u0026raquo; КПК України строки досудового розслідування був уповноважений продовжувати керівник органу прокуратури, а суд не мав повноважень закривати кримінальні провадження за їх закінченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОписане тлумачення ст. 5 КПК відповідає приписам кримінального процесуального законодавства та не створює загрози закриття десятків топкорупційних справ. На щастя, дві з трьох згаданих справ Апеляційна палата ВАКС уже повернула на розгляд у першу інстанцію: ухвали про закриття кримінальних проваджень у справах Ощадбанку та братів Дубневичів були скасовані. На черзі ймовірне скасування і закриття третьої справи щодо Укрзалізниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВодночас на поверхню випливає інша загроза \u0026mdash; зловживання своїми повноваженнями органом досудового розслідування. \u003c/strong\u003eПроявлятися це може тоді, коли до кримінального провадження, зареєстрованого до 15 березня 2018 року, приєднуватимуться пізніші кримінальні провадження. Це означатиме для сторони захисту нижчий рівень процесуальних гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваним продовжуватиме не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури, який усе ж є представником сторони обвинувачення. Відповідно оптимальним для суддів у таких кейсах з об\u0026rsquo;єднанням кримінальних проваджень є аналіз того, чи змістовно досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зважувати, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об\u0026rsquo;єднання штучне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак це не змінює всю проблему ситуації: з таким вузьким тлумаченням ст. 5 КПК України об\u0026rsquo;єднана палата створила ризики розвалу не одного кримінального провадження, де сторона обвинувачення та слідчі судді застосували положення попередньої редакції КПК України під час продовження строків кримінального провадження в об\u0026rsquo;єднаних кримінальних провадженнях. Така практика може створити штучні перепони в роботі органів антикорупційної екосистеми, від ефективності роботи якої в тому числі залежить успішний євроінтеграційний рух країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦя практика може змінитися. 14 березня 2023 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109911784\"\u003eвирішила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не може поширюватися на \u0026laquo;старі\u0026raquo; кримінальні провадження, і передала справу на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати для розв\u0026rsquo;язання розбіжностей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе всі \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; можна оцінювати негативно. Наприклад, продовження строку досудового розслідування слідчим суддею після повідомлення особі про підозру підвищує гарантії для незалежного оцінювання потреби в продовженні строку. Адже керівник органу прокуратури на відміну від суду залишається представником сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ якщо висновки об\u0026rsquo;єднаної палати Верховного Суду щодо застосування ст. 294 КПК України є позитивними для сторони захисту та мінімізують неоднозначності правозастосування цієї норми, вони аж ніяк не розв\u0026rsquo;язують причину проблеми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавче застереження про чинність змін до КПК України лише щодо \u0026laquo;нових\u0026raquo; кримінальних проваджень дозволяло аргументовано застосовувати нові правила продовження строків досудового розслідування лише до нових проваджень. Тому слідчі судді могли відмовляти в продовженні строків досудового розслідування в \u0026laquo;старих\u0026raquo; провадженнях. Такий підхід аж ніяк не можна назвати необґрунтованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТобто основна проблема в тому, що \u0026laquo;поправки Лозового\u0026raquo; \u0026mdash; результат неякісної роботи нардепів, який може використовуватися для уникнення відповідальності.\u003c/strong\u003e Суди лише пожинають плоди поставленої законодавцями пастки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож судам варто критично застосовувати положення практики Верховного Суду та зважувати різні фактори при ухваленні рішення про закриття кримінальних проваджень, у тому числі і в топкорупційних справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":93,"url":"oksana-shtogrin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oksana-shtogrin.jpg","name":"Оксана","surname":"Штогрин","post":"Юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-6.png","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":635,"url":"nepryami-dokazi-v-antikoruptsijnih-rozsliduvannyah","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1674564999,"date":"24.01.2023","views":2014,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dokazi.png","mini_image":null,"name":"Непрямі докази в антикорупційних розслідуваннях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ антикорупційних розслідуваннях\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eчасто постає проблема доказування умислу та/або усвідомлення протиправності своїх дій особою, яка вчинила об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину. Побоюючись, що суд не прийме позицію обвинувачення щодо такої особи без прямих доказів (таких як матеріали прослуховування, переписки між учасниками злочину, безпосередні зустрічі учасників злочину під час його планування або вчинення чи отримання службовою особою неправомірної вигоди від злочину), прокурори часто утримуються від погодження повідомлень про підозру, що унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи така обережність обґрунтована? Або ця невпевненість прокурорів \u0026mdash; перепона для боротьби з корупцією в Україні?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, перш за все необхідно відштовхуватися від того, що Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура \u0026mdash; це спеціалізовані органи. Спеціалізація означає підвищену професійність, концентрацію знань, методик і навичок у вузькій сфері. Наша вузька сфера \u0026mdash; доказування корупційних злочинів і злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із легалізацією майна, одержаного злочинним шляхом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша спеціалізація як антикорупційних органів має проявлятися у спроможності доводити позицію обвинувачення в корупційних злочинах з урахуванням того, що вони здебільшого вчиняються компетентними людьми професійно й латентно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУмисел, намір і мета в таких злочинах переважно доводитимуться саме за сукупністю непрямих доказів, які потрібно оцінювати з використанням розтлумаченого поняття стандарту доказування, апелюючи до правових і фактичних презумпцій, описуючи обставини вчинення злочину загалом і говорячи про наявність конклюдентних дій, які й доводять необхідні елементи складу злочину. Водночас об\u0026rsquo;єктивна сторона діяння має бути доведена на основі достатньої сукупності доказів, у тому числі прямих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ГОВОРИТЬ МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонвенцією ООН проти корупції визначено, що усвідомлення, намір або умисел як необхідні елементи злочину можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи [\u003cem\u003eстаття 28 Конвенції ООН проти корупції\u003c/em\u003e]\u003cem\u003e. \u003c/em\u003eТе саме закріплюють стаття 5 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, стаття 9 Конвенції ООН проти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Можливість застосування положень Конвенції ООН проти корупції випливає як з кримінального процесуального законодавства (ч.\u0026nbsp;2 ст.\u0026nbsp;1 КПК), так і із законодавства про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 3 КК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивними фактичними обставинами\u0026raquo;, з яких відповідно до Конвенції ООН проти корупції можуть бути встановлені усвідомлення, намір або умисел, слід розуміти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпрямі докази наявності такого усвідомлення, наміру або умислу (записи обговорення особою обставин готування до злочину, його безпосереднього вчинення, а також його приховування чи маскування під цивільно-правові або господарські відносини, вилучені власноручні записи про планування злочину тощо);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнепрямі докази наявності усвідомлення, наміру або умислу, які випливають з фактичних даних, про: а) поведінку особи до вчинення злочину (штучне створення передумов для вчинення злочину, спонукання підлеглих або пов\u0026rsquo;язаних осіб брати участь у вчиненні злочину або не перешкоджати його вчиненню, удаване самоусунення від контролю законності дій, економічної доцільності укладених договорів, відступлення від звичайної або раціонально-обачливої ділової практики); б) поведінку особи після вчинення злочину (приховування злочину, перешкоджання розслідуванню, допомога іншим фігурантам).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання \u0026laquo;можуть бути встановлені з об\u0026rsquo;єктивних фактичних обставин справи\u0026raquo; дозволяє при кваліфікації діяння ґрунтуватися на доказах відповідної поведінки особи до, під час та після вчинення злочину, її обізнаності у відповідній сфері відносин, наявності зв\u0026rsquo;язків і характеру відносин з іншими залученими особами, нехтуванні можливістю перевірити законність дій або економічну доцільність договірних відносин тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНЕПРЯМІ ДОКАЗИ Й ДОВЕДЕННЯ \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;ПОЗА РОЗУМНИМ СУМНІВОМ\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті доречно згадати про стандарт доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;. Він не тотожний поняттю \u0026laquo;істина\u0026raquo;, а передбачає позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, встановлених у суді, \u0026mdash; це та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред\u0026rsquo;явленим обвинуваченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що будь-який сумнів у правдивості версії сторони обвинувачення має бути обґрунтованим. Тобто якщо загалом представленою сукупністю доказів сторона обвинувачення досягає необхідного високого рівня ймовірності, то протилежна сторона не може будувати альтернативні версії лише на власних припущеннях, а повинна обґрунтовувати свої контраргументи доказами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМОВЧАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО: НЕДОЛІК ЧИ ПЕРЕВАГА ДЛЯ СТОРОНИ ОБВИНУВАЧЕННЯ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час доказування стороні обвинувачення не слід ігнорувати відсутність інших розумних версій пояснення подій, які є предметом розслідування, як правило, ідеться про мовчання особи, що притягається до кримінальної відповідальності. Конвенція про захист прав людини гарантує особі право на мовчання. Проте таке право не позбавляє ані сторону обвинувачення, ані суд можливості оцінювати мовчання як факт відсутності іншого розумного пояснення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ у своїй практиці зазначає, що обвинувальний вирок не повинен ґрунтуватися лише або переважно на мовчанні обвинуваченого. Проте право зберігати мовчання не може перешкодити суду брати до уваги мовчання обвинуваченого \u0026mdash; у ситуаціях, що вимагають від нього ясних пояснень під час оцінювання переконливості доказів, представлених обвинуваченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧасто буває, що сторона захисту не поспішає проголошувати свою версію подій, допоки не ознайомиться з усіма матеріалами кримінального провадження. Тактика зрозуміла \u0026mdash; версія має врахувати всі докази сторони обвинувачення й не допустити явних суперечностей з очевидно встановленими фактами. У такому разі підозрюваний відмовляється давати показання на досудовому розслідуванні, але в судовому провадженні намагається логічно й послідовно розвивати власне виправдувальне тлумачення встановлених досудовим розслідуванням фактів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтороні обвинувачення не слід сприймати таку тактику захисту за належне. Потрібно шукати можливості використовувати мовчання підозрюваного як додатковий аргумент, який суд має оцінити разом з іншими доказами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИМОГА ДОКАЗУВАННЯ ТІЛЬКИ ПРЯМИМИ ДОКАЗАМИ \u0026mdash; НЕДОСЯЖНИЙ СТАНДАРТ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто згадати про неприпустимість встановлення судом надзвичайного і заздалегідь недосяжного стандарту доказування як такого, що призводить до порушення права на справедливий суд [\u003cem\u003eправова позиція судді Верховного Суду\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eКостянтина Пількова\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e]. \u003c/em\u003eЦей стандарт використовується в господарському та цивільному судочинстві, а також у практиці ЄСПЛ у контексті гарантій доступу до правосуддя. Водночас такий стандарт може бути екстрапольований і на кримінальний процес у частині доведеності умислу, усвідомлення та мети вчинення злочину, адже, по суті, це когнітивні аспекти діяльності людини, які винна особа може ретельно приховати від органів досудового розслідування, діючи розсудливо та ретельно. При цьому розсудливість і кмітливість правопорушника не може бути перепоною для притягнення його до кримінальної відповідальності. Саме тому вимога прямих доказів, які свідчать про умисел, намір, мету, як безальтернативних джерел доказування \u0026mdash; це порушення принципу неприпустимості встановлення надзвичайного й заздалегідь недосяжного стандарту доказування в кримінальному процесі. Така проблема може бути розв\u0026rsquo;язана шляхом доказування означених елементів складу злочину за фактичними обставинами з використанням сукупності непрямих доказів і фундаментальних знань кримінального процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eГОЛОВНІ ВИСНОВКИ:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсвідомлення, мотиви, намір і мета особи щодо вчинення злочину може доводитися на підставі об\u0026rsquo;єктивних фактичних обставин справи \u0026mdash; сукупністю непрямих доказів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПраво особи на мовчання не позбавляє суд можливості використовувати мовчання обвинуваченого при оцінюванні переконливості доказів, представлених обвинуваченням.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВерсії сторони захисту не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а мають бути обґрунтовані доказами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтандарт \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo; не тотожний поняттю \u0026laquo;істина\u0026raquo;, а передбачає позначення рівня ймовірності, до якого обставина повинна бути підтверджена доказами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд не може встановлювати заздалегідь недосяжний стандарт доказування для сторін, зокрема і щодо суб\u0026rsquo;єктивної сторони злочину.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВпровадження цих положень у \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпрактичній діяльності сторони обвинувачення сприятиме активізації боротьби зі злочинністю та формуванню практики, що ґрунтується в тому числі на положеннях міжнародних договорів і справжній змагальності.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа завершення для ілюстрації підходу наведемо приклад судового рішення \u0026mdash; рішення Верховного Суду, у якому використана сукупність непрямих доказів (\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/93595821\"\u003eрішення від 7 грудня 2020 року\u003c/a\u003e у справі № 728/578/19).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк вбачається з судових рішень, у цьому кримінальному провадженні дійсно відсутні прямі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2. Однак скоєння цього злочину саме ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій встановили на підставі сукупності інших вищенаведених належних і допустимих непрямих доказів, які з урахуванням обставин цього кримінального провадження та висунутих на свій захист непослідовних версій засудженої щодо обставин смерті потерпілої, що не узгоджувалися із вказаними доказами, дозволили судам першої та апеляційної інстанцій встановити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства відповідно до стандарту доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВерсії засудженої, висунуті на свій захист, були проаналізовані апеляційним судом і визнані неспроможними, з чим погоджується Верховний Суд\u0026hellip;\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Детальніше: bit.ly/2Nfsl5b; постанова Верховного Суду в справі № 910/5446/19 від 2 грудня 2020 року (господарський процес).\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":9,"url":"denis-gyulmagomedov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/1144.jpg","name":"Денис","surname":"Гюльмагомедов","post":"Заступник Директора Національного антикорупційного бюро України ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dokazi.png","tags":[{"id":476,"name":"корупція"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":634,"url":"problemi-ta-vikliki-upravlinnya-areshtovanimi-korporativnimi-pravami-u-voennij-chas","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1674210698,"date":"20.01.2023","views":3773,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/upravlinnya-areshtovanimi-korp-pravami.jpg","mini_image":null,"name":"Проблеми та виклики управління арештованими корпоративними правами у воєнний час","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eJustTalk разом із\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/\"\u003eTransparency International Ukraine\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;продовжує серію матеріалів, присвячену кримінальній юстиції у сфері боротьби з корупцією.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eКоли ми говоримо про арешт бізнесу в межах досудового розслідування корупційних чи інших злочинів, то часом забуваємо, що йдеться не лише про замороження майна, а й необхідність його збереження через передачу в управління. І тут постає питання, яким чином орган досудового розслідування буде арештовувати активи, а Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) передаватиме їх в управління. Від ефективності управління арештованими активами залежить їх збереження. Адже потенційно такий актив може бути або конфіскованим на користь України, або ж повернутий власнику \u0026mdash; якщо арешт скасують або суд постановить виправдувальний вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/shho-take-korporatyvni-prava-ta-dlya-chogo-yih-areshtovuyut/\"\u003e\u003cstrong\u003eКорпоративні права\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026mdash; це один з видів активів, які можуть арештовуватися в кримінальному провадженні. Їх також можуть передавати в управління АРМА на підставах, визначених у ст. 100 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак в управлінні корпоративними правами є свої особливості. Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону про АРМА їх управитель повинен отримувати згоду власника активу (при вчиненні дій у загальних зборах юридичної особи). На практиці з отриманням такої згоди виникає чимало проблем. Вони пов\u0026rsquo;язані, зокрема, з тим, що корпоративні права, арештовані в провадженнях за фактами вчинення злочинів проти національної безпеки чи ухилення від сплати податків після 24 лютого 2022 року, досить часто належать росіянам. Тож отримувати згоду на управління такими активами від власників з країни-терориста стає значно складніше, та й узагалі здається не дуже доречним в умовах війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ це не єдине подібне питання, адже при арешті власності осіб, яких підозрюють у вчиненні корупційних злочинів або ж у співпраці з ворогом, так само отримувати згоду на управління арештованими активами вкрай складно. Проте існують способи, як такі перешкоди подолати. Розглянемо їх детальніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eАРЕШТ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ ЧИ БІЗНЕСУ В ЦІЛОМУ: ВІД ЧОГО ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМетою передачі речових доказів до АРМА є збереження активів, їх економічної вартості (за можливості \u0026mdash; збільшення) або ж їх реалізація з урахуванням особливостей, визначених законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак \u003cstrong\u003eзаконодавство не визначає необхідність завчасного планування передачі активу до АРМА\u003c/strong\u003e. У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19#Text\"\u003eпрофільному законі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e вказано лише, що Агентство надає слідчому, прокурору, слідчому судді, суду письмові роз\u0026rsquo;яснення щодо можливості забезпечення ефективного управління активом та збереження, а за можливості \u0026mdash; збільшення його економічної вартості (пункт 8-1 частини 1 ст. 10). Водночас \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://arma.gov.ua/files/general/2019/08/16/20190816074245-97.pdf\"\u003eміжнародні рекомендації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e приділяють більше уваги завчасному плануванню арешту активів, адже це сприяє ефективному управлінню ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://arma.gov.ua/files/general/2019/08/16/20190816074245-97.pdf\"\u003eметодичних настановах\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо управління арештованим бізнесом Організації американських держав вказано, що стадія перед арештом має включати три основні фази:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПланування, у межах якого вивчається інформація про комерційну або ділову активність, якою займається відповідна компанія. Це має допомогти визначити фахівців або технічних експертів, які можуть потенційно управляти компанією.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОдержання від відповідальних органів інформації про розслідування, яке допоможе визначити причини та мотиви ініціювання рішення про арешт чинного бізнесу. Це дозволить з\u0026rsquo;ясувати, чи йдеться про фіктивну компанію або ж реальний бізнес, який використовується для відмивання злочинних доходів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВивчення вихідних даних про компанію та її комерційну діяльність. Це сприятиме не лише ефективному обмеженню власника в контролі компанії, а й визначенню обсягу активів компанії, наявності ліцензій чи інших офіційних дозволів, необхідних для роботи бізнесу. Для забезпечення нормальної фінансової активності компанії потрібно встановити реквізити її банківських рахунків, інших належних їй фінансових продуктів.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eНе менш важливим є питання структури корпоративних прав компанії, яку планується арештувати. Адже обізнаність інших учасників організації з незаконною діяльністю одного з \u0026laquo;акціонерів\u0026raquo; впливає на подальший розвиток досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак само не варто забувати, що привабливість бізнесу для потенційного управителя залежить від багатьох умов. Серед них, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ojp.gov/pdffiles1/Digitization/141760NCJRS.pdf\"\u003eнаприклад\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдоговірні зобов\u0026rsquo;язання: чи можна їх виконувати, переуступити або скасувати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстан майна: компетентний орган має визначити, чи є власність забрудненою, чи містить небезпечні матеріали, або ж іншим чином порушує правила безпеки та охорони здоров'я;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнаявність незавершених судових процесів проти підприємства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість передачі ліцензій, дозволів, установчих документів тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвплив арешту як такого на перспективи бізнесу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, арешт та подальша передача в управління корпоративних прав і бізнесу загалом є складною процесуальною дією. Перед її проведенням потрібно врахувати фактори, які впливають на можливість продовження господарської діяльності товариства, щоб зберегти його економічну вартість або ж ефективно \u0026laquo;консервувати\u0026raquo;, адже бізнес може або повернутися до власника (після скасування арешту), або бути конфіскованим в інтересах держави. Тому саме держава є особливо зацікавленою в ефективності управління арештованим майном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНАЦІОНАЛЬНА СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО АРЕШТУ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ І БІЗНЕСУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення помітно підвищилася активність органів правопорядку у виявленні та арешті бізнесу, доходи від якого, ймовірно, фінансують збройну агресію Росії проти України. Аналізом судової практики встановлено три підходи до передачі в управління АРМА такого бізнесу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105628314\"\u003eпередаються виключно частки в статутному капіталі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e як знаряддя вчинення злочину (інші приклади: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106143978\"\u003eухвала Київського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106134649\"\u003eухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105931992\"\u003eухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104601440\"\u003eпередається статутний капітал і нерухоме майно бізнесу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e як носії відомостей, що будуть використані як доказ факту чи обставин, які встановлюють під час кримінального провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106193209\"\u003eпередаються корпоративні права, рухоме та нерухоме майно, асоційоване з бізнесом\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cu\u003e,\u003c/u\u003e як знаряддя вчинення кримінального правопорушення (інші приклади: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104861006\"\u003eухвала \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/104861006\"\u003eПечерського районного суду міста Києва від 14 червня 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105333183\"\u003eухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106193211\"\u003eухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 вересня 2022 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105510996\"\u003eпередаються корпоративні права та кошти на рахунках\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, однак підставою для арешту майна було забезпечення конфіскації майна як виду покарання.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи впливає різниця у способах передачі бізнесу або його частини в управління АРМА на ефективність управління ним?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа перший погляд, передачі в управління самих лише корпоративних прав недостатньо для забезпечення виконання завдань кримінального провадження. Наприклад, нерухоме майно ТРЦ \u0026laquo;Ocean Plaza\u0026raquo; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/105628314\"\u003eне передавалося в управління\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, хоча арешт був накладений на певний час (потім його скасували в частині права розпорядження та користування). Виникає питання: чи може такий спосіб накладення арешту та управління корпоративними правами убезпечити від відчуження майна, його неефективного використання та зниження рентабельності бізнесу?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУправління корпоративними правами полягає у здійсненні управителем повноважень їх власника, тобто учасника товариства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю\u0026raquo; такі учасники мають право: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати в разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість (ч. 1 ст. 5 Закону). Також вони можуть мати інші права, передбачені законом та \u003cstrong\u003eстатутом товариства\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, варто орієнтуватися не лише на положення закону, а й на статут товариства, щоб визначити, які права буде мати управитель, і порядок їх реалізації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВИКЛИКИ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерші проблеми починаються з визначення того, чи варто передавати активи в управління АРМА, а якщо так, то в якому обсязі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк ми вже зазначали раніше, законом не передбачено обов\u0026rsquo;язкову стадію планування перед арештом або передачею активу в АРМА, однак вона важлива з огляду на необхідність ефективного управління майном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧому ж у подібних справах правоохоронці просять суд передати лише корпоративні права, а інколи \u0026mdash; корпоративні права та майнові активи підприємства? Адже здається, що коли на досудовому розслідуванні встановлений факт використання всього бізнесу для фінансування злочинів проти нацбезпеки, доречно арештовувати так само все майно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРіч у тім, що потенційні управителі здебільшого не зацікавлені в участі в конкурсах АРМА, адже корпоративні права, які є речовими доказами в кримінальному провадженні, апріорі проблемні. По-перше, арешт на них або їх частину можуть в будь-який момент скасувати, а по-друге, управитель корпоративних прав має отримувати згоду власника активів під час здійснення своїх повноважень у вищих органах управління відповідної юридичної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша проблема пов\u0026rsquo;язана з нормативною конструкцією ст. 100 КПК України. У ній вказано, що лише речові докази, які відповідають певним вимогам, можуть бути передані в управління. Однак така конструкція досить хитка, адже органи правопорядку деколи надмірно розширюють визначення речового доказу, включаючи туди об\u0026rsquo;єкти, які не мають ознак речових доказів, наприклад кошти на рахунках підприємства, за умов, визначених у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106216456\"\u003eцьому\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e судовому рішенні. Тому слідчі судді в порядку ст. 174 КПК України можуть скасовувати накладений арешт з цих підстав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ інші цілі накладення арешту на майно: для забезпечення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://dbr.gov.ua/news/v-upravlinnya-arma-peredano-telekanal-deputata-zradnika-oleksiya-kovalova-video\"\u003eконфіскації майна\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, цивільного позову чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди. Однак для цього варто внести зміни до КПК України або ж застосовувати творчий підхід до тлумачення його положень. Це вже було предметом оцінки \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/86241667\"\u003eВеликої Палати Верховного Суду\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у справі про оскарження дисциплінарного стягнення, накладеного на суддю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРозв'язання другої проблеми \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/28154\"\u003eзапропонував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Кабінет Міністрів України ще 29 жовтня 2021 року. Воно полягає у вилученні зі ст. 21 Закону про АРМА положення частини 7, які встановлюють особливості управління окремими корпоративними правами, а також обов\u0026rsquo;язок управителя погоджувати свої дії з власником корпоративних прав. Такий спосіб усунення недоліків чинного законодавства можна сприйняти позитивно лише за наявності дієвої системи контролю за ефективністю управління.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа сьогодні механізм здійснення АРМА контролю за управлінням активами визначений у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-2018-%D0%BF#Text\"\u003eПорядку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Однак усе ще виникають питання, чи можуть працівники АРМА бути фахівцями в різноманітних сферах провадження бізнесу, який арештовується та передається в управління Агентству. Адже до АРМА передавалися і аеропорти, і сільгосппідприємства, і компанії у сфері виробництва будівельних матеріалів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБізнес-процеси підприємств у різних галузях промисловості мають свої особливості, що потребує залучення різних експертів для контролю за ефективністю управління. Також для покращення ситуації можна встановити обов'язок для управителя надсилати до АРМА всі документи, що стосуються здійснення повноважень управителя в органі управління юридичної особи \u0026mdash; для перевірки ефективності управління.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа розгляді парламенту перебуває законопроєкт № \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40767\"\u003e8184\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у якому пропонується позбавити тимчасового управителя обов\u0026rsquo;язку погоджувати з власником корпоративних прав свої дії в органі управління юридичної особи. Однак саме в цьому проєкті закону йдеться лише про ті випадки, коли таким власником є фізична чи юридична особа, пов'язана з Російською Федерацією чи іншою країною, що підтримує агресію Російської Федерації на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи підтримуємо такі ініціативи, однак треба враховувати зауваження, висловлені \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/zminy-u-protseduri-upravlinnya-korporatyvnymy-pravamy-yaki-mayut-rosijskyj-chy-biloruskyj-slid-analiz-zakonoproyektu-8184/\"\u003eраніше\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЕфективному управлінню арештованими корпоративними правами (і бізнесом загалом) будуть сприяти такі кроки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзавчасно досліджувати доцільність арешту й передачі майна в управління шляхом \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/16/693889/\"\u003eпланування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e таких дій спільно з АРМА. При цьому враховувати ефективність потенційного управління та можливість досягнення результатів кримінального провадження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначати необхідний обсяг майна, яке має бути арештоване та передане в управління, щоб не заблокувати роботу бізнесу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзменшити способи протидії управителю корпоративними правами через вилучення обов\u0026rsquo;язку погоджувати свої дії з власником активу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпосилити ефективність контролю за управлінням активами шляхом залучення компетентних зовнішніх експертів. Інший спосіб \u0026mdash; щоб АРМА отримувало всі документи, які стосуються здійснення повноважень управителя в органі управління юридичної особи, для перевірки ефективності управління;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвстановити законодавчу можливість передачі в управління не лише того майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, а й інших арештованих активів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЦю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов\u0026rsquo;язково відображає погляди Європейського Союзу.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/upravlinnya-areshtovanimi-korp-pravami.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":627,"url":"yak-nardepi-vidpovidayut-za-zlovzhivannya-svoimi-garantiyami-analiz-sprav-schodo-kompensatsii-za-zhitlo","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1670925380,"date":"13.12.2022","views":2753,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/IMG_4829.jpg","mini_image":null,"name":"Як нардепи відповідають за зловживання своїми гарантіями? Аналіз справ щодо компенсації за житло","description":"\u003cp\u003eJustTalk разом з \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/\"\u003eTransparency International Ukraine\u003c/a\u003e запускає серію матеріалів, присвячену кримінальній юстиції у сфері боротьби з корупцією.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерший матеріал із серії \u0026mdash; аналіз судової практики притягнення до відповідальності нардепів\u0026nbsp; за зловживання своїми гарантіями щодо компенсації за житло.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНародні депутати України мають державні гарантії для того, щоб ефективно виконувати свої повноваження. Одна з них ― компенсація за винайм готельного номера.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака гарантія надається за умови, якщо нардеп не забезпечений житлом у Києві, а \u0026laquo;прописаний\u0026raquo; у населеному пункті на відстані понад 30 кілометрів від Києва. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) уже виніс низку вироків у справах щодо незаконної компенсації, інші \u0026mdash; перебувають на розгляді. Однак практика суду не є однозначною. Пропонуємо розглянути основні проблеми та мотиви судових рішень, окремих думок суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайбільші дискусії точаться навколо таких питань:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи народний депутат \u0026mdash; службова особа в розумінні примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчи використовують народні депутати владу при поданні заяв на компенсацію витрат за винайм готельних номерів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнаскільки якісне законодавство, яке регулює цю сферу відносин, а також чи притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів за такі порушення передбачуване;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо народний депутат не повідомив про наявність у нього житла в місті Києві, то це шахрайство чи ж обман ― спосіб зловживання службовим становищем;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо дії \u0026laquo;звичайних громадян\u0026raquo; з неправомірного отримання соціальних виплат визнаються шахрайством, то чи народні депутати в привілейованому становищі, оскільки ч. 2 ст. 364 КК України м\u0026rsquo;якша, ніж ч. 4 ст. 190 КК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003ch4\u003eЧи є народний депутат спеціальним суб\u0026rsquo;єктом?\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eУ більшості вироків ВАКС визнає народного депутата спеціальним суб\u0026rsquo;єктом. Винятком стала справа щодо Андрія Левуса. Колегія суддів не визнала його службовою особою в розумінні ст. 364 КК України (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97122879\"\u003eвирок від 21 травня 2021 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Більшість з колегії суддів вважає, що він був службовою особою за посадовою ознакою, але не за функціональною, оскільки іншим чином, ніж участь у бюджетному процесі, нардеп не має права розпоряджатися державними коштами. Тому в такому випадку він є суб'єктом права на забезпечення житлом, а в контексті кримінального права \u0026mdash; загальним суб'єктом кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе погодився з такою думкою головуючий у справі. В \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97093620\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e суддя Віктор Маслов пояснив свою позицію. Вона ґрунтується на тому, що (1) забезпечення житлом народного депутата є державною гарантією його діяльності; (2) народний депутат має право пред'явити вимогу щодо реалізації цієї гарантії (шляхом подання заяви); (3) посадові особи Апарату Верховної Ради України (ВРУ) зобов'язані забезпечити реалізацію цієї гарантії та можуть понести відповідальність за її невиконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eНародний депутат і використання владних повноважень\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97637372\"\u003eвиправдувальному вироку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e першої інстанції ВАКС щодо екснардепа Руслана Сольвара судді одностайно вирішили, що народний депутат України не може ставити обов'язкові для виконання Управлінням справами Апарату ВРУ вимоги щодо здійснення компенсації витрат за винайм готельного номера. Усе тому, що посадовці Апарату ВРУ не підпорядковуються народним депутатам, а мають інших керівників. Тобто народні депутати не використовують свою владу при поданні таких заяв.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя позиція прямо суперечить вищенаведеній окремій думці Віктора Маслова. Однак її \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106317390\"\u003eпідтримала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e інша колегія суддів у справі екснардепа Дмитра Колєснікова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ нею не погодився один з членів колегії \u0026mdash; Віктор Ногачевський. В \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106317392\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e він пояснив, що коли особа для досягнення злочинної мети використовує службовий авторитет, свої зв\u0026rsquo;язки з іншими службовими особами, то можливість впливати на певних осіб завдяки своїй посаді слід кваліфікувати як зловживання службовим становищем, а не як зловживання владою за версією сторони обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/89036195\"\u003eвироку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e за угодою про визнання винуватості щодо екснардепа Олександра Черненка суд виходив з того, що подання обвинуваченим заяви про компенсацію винайму готельного номера є реалізацією його гарантій як представника законодавчої влади. Тому суд підтримав позицію прокурора та засудив Черненка за зловживання владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВидається, що колегія суддів Апеляційної палати ВАКС поєднала дві вищенаведені позиції. Так, в обвинувальному \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106386142\"\u003eвироку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e щодо екснардепа Руслана Сольвара сказано, що обвинувачений не зловживав владою, але він умисно використав надані гарантії щодо забезпечення житлом усупереч інтересам служби та не повідомив про втрату підстав для отримання компенсації за винайм готельного номера. Тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України він вчинив, зловживаючи своїм \u003cstrong\u003eслужбовим становищем, а саме тими можливостями, якими він був наділений завдяки посаді\u003c/strong\u003e. Судді апеляції вирішили, що правомірно змінювати кваліфікацію в частині того, чим зловживав нардеп \u0026mdash; владою чи службовими повноваженнями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання протиправного використання можливостей на посаді (тобто широкого розуміння \u0026laquo;службового становища\u0026raquo;) дискусійне в науці кримінального права. Дискусія починається вже з того, як кваліфікувати дії особи, яка отримує неправомірну вигоду за те, що безпосередньо не належить до її повноважень. Традиційно це трактувалося як широкий підхід до розуміння службового становища, який закладений у пункті 2 відповідної \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-02#Text\"\u003eпостанови пленуму Верховного Суду України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Однак поява у КК України ст. 369-2 \u0026laquo;Зловживання впливом\u0026raquo; порушила питання про те, чи використання \u0026laquo;службового впливу\u0026raquo; має кваліфікуватися за цією статтею (яка є м'якшою) або за ст. 368 \u0026laquo;Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою\u0026raquo; / ст. 369 \u0026laquo;Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eА чи якісне законодавство, яке регулює цю сферу правовідносин?\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eЦьому питанню найбільше приділено уваги в справі екснардепа Андрія Левуса. Суд встановив, що законодавство, яке регулювало порядок отримання компенсації за житло, було нестабільним, а також були відсутні чіткі принципи й практика, які б визначали послідовне й обмежувальне тлумачення категорії \u0026laquo;не забезпечений житлом у м. Києві\u0026raquo;. У цій справі судді визнали, що недоліки якості закону призвели до непередбачуваності наслідків його застосування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя ж колегія вказала, що через недоліки законодавства суд не пересвідчився в тому, чи був обвинувачений знайомий з порядком надання компенсації вартості винайму готельного номера. Також суд врахував те, що станом на 2014 рік \u003cstrong\u003eне існувало випадків притягнення до відповідальності інших народних депутатів України\u003c/strong\u003e за такі дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо інших висновків з цього питання дійшов суд у справі екснардепа Дмитра Колєснікова. Суд зазначив, що зі змісту ст. 9 Житлового кодексу України зрозуміло, що одним зі способів забезпечення громадян житлом є саме придбання (отримання) квартири в приватну власність. Тому, отримавши чотирикімнатну квартиру, обвинувачений самостійно забезпечив себе житлом у місті Києві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цій же справі суд встановив, що положення ст. 35 Закону України \u0026laquo;Про статус народного депутата України\u0026raquo; чіткі та визначені. Народний депутат України має право на компенсацію витрат на оренду житла чи винайм готельного номера за умови (1) незабезпечення житлом у місті Києві та (2) реєстрації місця його проживання на відстані понад 30 км від Києва. Норми цієї статті чіткі, а жодний регламент, положення, розпорядження Апарату ВРУ або Комітету ВРУ з питань Регламенту та організації роботи ВРУ не можуть їх змінювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eЧи може суд перекваліфіковувати дії екснардепів?\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eУ двох вироках судді висловили пропозицію, що такі дії народних депутатів мають ознаки шахрайства. Замовчування відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, які вчиняються з метою викликати в потерпілого впевненість в обов'язковості передачі майна, є обманом, тобто одним зі способів шахрайського заволодіння чужим майном. Оскільки Руслан Сольвар підписав договір на продовження користування готельним номером уже після оформлення спадщини, то він знав, що втратив право на отримання компенсацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака позиція була розвинута у вироку щодо екснардепа Дмитра Колєснікова. Суд звернув увагу на те, що виплати за кодом 2730 (до яких належать компенсації витрат нардепам) є соціальними за економічною суттю. Тобто особа для їх отримання не обов\u0026rsquo;язково повинна бути службовою. Можливість їх отримання прив'язана до правового статусу особи як громадянина як частини \u0026laquo;населення\u0026raquo;. А до правового статусу народного депутата входять як права, що випливають з його службових повноважень, так і ті, що не пов'язані зі здійсненням функцій представника влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуд наголосив на тому, що дії \u0026laquo;неслужбових\u0026raquo; осіб, які безпідставно отримали виплати за кодом 2730 (субсидії, грошові допомоги тощо) зазвичай кваліфікуються за ст. 190 \u0026laquo;Шахрайство\u0026raquo; КК України. За шахрайство встановлено більш суворе покарання, ніж за зловживання владою або службовим становищем. Тому виникає питання логіки дій сторони обвинувачення: чи є народний депутат у більш привілейованому становищі, ніж пенсіонер або одинока матір?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСправді, за ч. 1 ст. 364 КК України максимальним покаранням є позбавлення волі на строк до трьох років, а за частиною другою цієї ж статті \u0026mdash; позбавлення волі на строк від трьох до шести років. При цьому за ідентичні розміри заподіяння шкоди як у ч. 2 ст. 364 КК України, так і ч. 4 ст. 190 КК України передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на те, що покарання за ч. 4 ст. 190 КК України суворіше, ніж за інкримінованою обвинуваченому статтею, судді в справах щодо Руслана Сольвара та Дмитра Колєснікова не мали права засудити їх за шахрайство, якщо прокурор не змінив обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання суворості покарань за певні діяння залежить, зокрема, від об'єкта, на який здійснюється посягання. Якщо посягання, визначене ст. 190 КК України, спрямоване на відносини власності, то зловживання владою або службовими повноваженнями спрямоване перш за все на встановлений порядок реалізації влади та службових повноважень. Тобто можна стверджувати про те, що діяння, передбачене ст. 364 КК України, за суспільною небезпечністю серйозніше, ніж шахрайство. Однак це питання дискусійне в науці кримінального права, адже суворість санкцій залежить від різних критеріїв, і вони мають бути пропорційними діянню, за які встановлюються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄ ще одна можливість перекваліфікації, на яку звернув увагу в окремій думці Віктор Ногачевський і яка була підтримана судом апеляційної інстанції в іншій справі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, в окремій думці до виправдувального вироку щодо Дмитра Колєснікова суддя Віктор Ногачевський звернув увагу на відмінності обману в зловживанні службовим становищем від обману в шахрайстві. Вони полягають у тому, що в першому випадку в основі обману, до якого вдається особа, завжди лежить протиправне використання нею свого службового становища. Без застосування можливостей службового становища обман недієвий і нездійсненний.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСкасовуючи виправдувальний вирок Руслану Сольвару, Апеляційна палата ВАКС виходила з того, що відсутність в обвинуваченого владних повноважень для ухвалення рішення про компенсацію витрат за винайм готельного номера не є підставою для його виправдання. Адже це кримінальне правопорушення було вчинене ним шляхом зловживання своїм службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто якщо перекваліфікувати дії обвинувачених на шахрайство суд не мав повноважень, то з перекваліфікацією на зловживання службовим становищем проблем не виникає, адже це не погіршує їхнє становище.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eЧи потрібен механізм контролю за одержанням народними депутатами відповідних компенсацій?\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eВ обвинувальному вироку щодо екснардепа Олександра Черненка зазначено, що через відсутність механізму перевірки правдивості інформації, яку повідомляє народний депутат Апарату ВРУ, нарахування коштів відбувається лише на підставі його заяви. Окрім цього, посадовці апарату не мають права відмовити в задоволенні заяви нардепа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуддя Лариса Задорожна в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/89033315\"\u003eокремій думці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e не погодилася з тим, що Черненка слід визнати винним, адже вибуття з державної власності грошових коштів й отримання їх у свою власність сталося внаслідок того, що нормативні акти не передбачали інструментів контролю за використанням бюджетних коштів, а не внаслідок зловживання владою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлід зазначити, що майже в усіх вироках зверталася увага на те, що Апарат ВРУ не мав компетенції перевіряти правдивість відомостей, які їм надавали народні депутати. Ця проблема пов\u0026rsquo;язана із запобіганням можливому зловживанню. Але це не означає, що особа не може бути засуджена за такі зловживання.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eВисновки\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновна проблема різної практики суду першої інстанції в досліджуваному питанні \u0026mdash; те, що притягнення до кримінальної відповідальності за зловживання спеціальними гарантіями діяльності спеціальних суб\u0026rsquo;єктів не є звичайною справою. Окремі категорії кримінального права (наприклад, службове становище) потребують розгляду під іншим кутом зору. Окрім цього, слід звернути увагу на суворість санкцій статей, що передбачають відповідальність за зловживання службовим становищем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож важливо запобігати зловживанням. Звісно, кримінальна відповідальність \u0026mdash; один із запобіжників, але мають існувати й інші превентивні механізми, адже процес притягнення до кримінальної відповідальності витратний для держави і не завжди ефективний.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНевизначеність порядку реалізації окремих гарантій (або ж надмірна дискреційність повноважень ключових акторів) \u0026mdash; запорука зловживань, особливо в таких чутливих сферах, як гарантії службової діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eTI Ukraine\u003c/strong\u003e \u0026ndash;\u0026nbsp; акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОрганізація допомагає державі ставати сильнішою:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eв антикорупційній політиці,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eроботі з конфіскованими активами,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсистемі закупівель,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмісцевому самоврядуванні,\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eуправлінні публічним майном тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eТрадиційно ми запрошуємо нашу аудиторію висловлюватись із цієї теми також. Якщо у вас виникли думки стосовно цього матеріалу, або ви б хотіли запропонувати свою тему в контексті антикорупційної кримінальної юстиції \u0026ndash; ми завжди відкриті для цікавих дискусій на нашому професійному майданчику.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""},{"id":83,"url":"katerina-rizhenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/katya-righenko.jpg","name":"Катерина","surname":"Риженко","post":"Заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/IMG_4829.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]}]},{"id":413,"url":"kriminalizatsiya-pidkupu-chi-vse-tak-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1635927629,"date":"03.11.2021","views":2124,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_1661484865-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ПІДКУПУ: ЧИ ВСЕ ТАК?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНадійна система запобігання корупції передбачає наявність законодавства, яке виключає саму можливість існування \u0026laquo;корупційних схем\u0026raquo;, натомість включає спеціальні правила антикорупційної поведінки, засоби контролю, моніторингу та інші засоби, за допомогою яких забезпечується дотримання зазначених правил, а також відповідальність за корупційні правопорушення і правопорушення, пов\u0026rsquo;язані з корупцією, та протидію їм за допомогою правоохоронної діяльності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМіжнародно-правові стандарти визначають, які саме діяння мають бути передбачені як корупційні або пов\u0026rsquo;язані з корупцією правопорушення, які саме суб\u0026rsquo;єкти мають нести за них відповідальність, які покарання та інші кримінально-правові засоби мають бути встановлені, в яких випадках та за яких умов можуть виникати підстави для застосування кримінально-правового компромісу тощо; також визначають умови, за яких кримінально-правові засоби можуть бути вжиті до юридичних осіб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтаном на 1 січня 2021 р. Кримінальний кодекс України (далі \u0026mdash; КК) передбачає відповідальність за всі кримінальні правопорушення, визначені антикорупційними конвенціями.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e Проте не всі відповідні статті КК є досконалими. Звернемо увагу лише на найбільш суперечливі положення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\" style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003eДоповнення статей 354, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 (а також статей 160 і 370) КК такими окремими формами підкупу, як пропозиція і обіцянка неправомірної вигоди, своїм першоджерелом мають Конвенцію ООН проти корупції і рекомендації GRECO у сфері криміналізації корупції.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте фактично законодавець поняття \u0026laquo;пропозиція неправомірної вигоди\u0026raquo; та \u0026laquo;обіцянка неправомірної вигоди\u0026raquo; розглядає як синонімічні, що не узгоджується ні з етимологією цих слів, ні з розумінням їх у конвенціях.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТак, згідно з Пояснювальною доповіддю до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=0900001680%200cce44\"\u003e\u003cspan\u003eExplanatory Report to the Criminal Law Convention on Corruption, p. 36\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e),\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e пропозиція та обіцянка неправомірної вигоди розрізняються не за ступенем конкретності, а за ступенем готовності суб\u0026rsquo;єкта активного підкупу надати неправомірну вигоду: \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eобіцянка \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eнеправомірної вигоди має місце тоді, коли неправомірна вигода має бути надана у віддаленому майбутньому, а \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпропозиція \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026mdash; у будь-який момент часу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДо того ж обіцянка, якщо керуватися її законодавчим визначенням у КК, практично нічим не відрізняється від пропозиції: повідомлення про час, місце і спосіб надання неправомірної вигоди свідчать про конкретизацію пропозиції, а не про перетворення її на обіцянку. Не зрозуміло також, чи повинне повідомлення про неправомірну вигоду для того, щоб вважати його обіцянкою, містити вказівку на всі перераховані в КК обставини (час, місце і спосіб надання вигоди) чи лише на деякі з них \u0026mdash; час і місце, час і спосіб, місце і спосіб \u0026mdash; або навіть одну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТому варто було б залишити у зазначених статтях КК лише одну зі вказаних форм, а саме пропозицію \u0026mdash; як висловлення наміру надати неправомірну вигоду, незалежно від того, чи повідомлялося при цьому про час та який саме момент часу, а також про місце чи спосіб її надання.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПоложення статей 354, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК в частині відповідальності за обіцянку, пропозицію надання неправомірної вигоди та прийняття обіцянки, пропозиції неправомірної вигоди не узгоджені з положеннями статей 14\u0026ndash;16 КК щодо відповідальності за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗаконодавець певною мірою намагався вирішити цю проблему в Законі від 13 травня 2014 р., сформулювавши пункт 3 примітки до статті 354 КК в такій редакції:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;3. Під \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпропозицією\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e у статтях 354, 368, 368-3\u0026ndash;370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eобіцянкою\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u0026mdash; висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте у КК не зазначено, що на ці статті більше не поширюються положення статей 14\u0026ndash;16 (тобто готування до всіх цих діянь і замах на їх вчинення все ще залишаються кримінальними правопорушеннями, крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 14 КК). Тому і вийшло, що КК передбачає кримінальну відповідальність за такі малозрозумілі діяння, як-от: замах на пропозицію неправомірної вигоди; готування до обіцянки неправомірної вигоди; готування до прийняття обіцянки неправомірної вигоди; замах на прийняття обіцянки неправомірної вигоди та ін.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКрім того, визнавши \u0026mdash; на виконання міжнародно-правових зобов\u0026rsquo;язань \u0026mdash; закінченими кримінальними правопорушеннями пропозицію та обіцянку неправомірної вигоди і прийняття пропозиції, обіцянки такої вигоди, український законодавець унеможливив у разі вчинення таких діянь: а) пом\u0026rsquo;якшення покарання на підставі частин 2 і 3 ст. 68 КК; б) застосування ч. 2 ст. 14 КК; в) звернення до ст. 17 КК \u0026laquo;Добровільна відмова при незакінченому кримінальному правопорушенні\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТак, якщо готування полягає в створенні умов для вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 14 КК), а під пропозицією в статтях 354, 368, 368-\u0026shy;3\u0026ndash;370 КК розуміється висловлення наміру про надання неправомірної вигоди, то виходить, наприклад, що кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 369 КК, є \u0026laquo;створення умов для висловлення наміру про надання неправомірної вигоди\u0026raquo; [1]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ж особа спочатку запропонувала (пообіцяла) неправомірну вигоду відповідному адресату, а згодом відмовилась її надати, вчинене нею не може розцінюватись як добровільна відмова при незакінченому кримінальному правопорушенні (див. ст. 17 КК), адже в такій поведінці особи вбачаються ознаки закінченого складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною нормою КК, \u0026mdash; пропозиції чи обіцянки неправомірної вигоди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТому, як і в КК більшості європейських держав, у КК України необхідно визначити, що положення його статей 14 і 15 поширюються лише на випадки, прямо передбачені в Особливій частині цього КК і, зокрема, не повинні поширюватися на статті 354, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКК України (так само як відповідні антикорупційні конвенції) не вимагає, щоб дії чи бездіяльність публічної службової особи у відповідь на пропозицію, обіцянку чи надання їй неправомірної вигоди були незаконними або порушували її службові обов\u0026rsquo;язки. Іншими словами, прийняття нею неправомірної вигоди в обмін на вчинення дії чи бездіяльності, які не суперечать закону, однак вважається кримінальним правопорушенням, адже від такої особи взагалі очікують прозорості, неупередженості і лояльності.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ п. 4 Коментарю до Конвенції ОЕСР по боротьбі з підкупом посадових осіб іноземних держав при проведенні міжнародних ділових операцій від 21 листопада 1997 р. зазначено: \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзлочином є пропозиція хабара для одержання чи збереження ділових вигід чи інших неналежних переваг, незалежно від того, чи є конкретна компанія більш кваліфікованим покупцем або учасником торгів, чи від того, що вона в будь-якому разі отримала б такі ділові вигоди чи переваги.\u003c/em\u003e \u003cem\u003eЗаконні дії (навіть коли хабарі дають із метою забезпечити неупереджене рішення службової особи) важливо включити, адже терпимість до такого роду корупції підриває репутацію і довіру суспільства до державної служби. Незаконність же дій законодавцю варто розглядати як обставину, що обтяжує правопорушення\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e(\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.oecd.org/daf/anti%C2%ADbribery/41194582.pdf\"\u003e\u003cspan\u003eКоррупция: глоссарий международных стандартов в области уголовного права. \u0026ndash; OECD, 2007 (п. 3.7)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте у \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eприватному секторі\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003eв аналогічних ситуаціях порушення визначених законом або контрактом обов\u0026rsquo;язків службової особи має бути обов\u0026rsquo;язковою ознакою.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДля наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eчинними\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ч. 3 ст. 368\u0026shy;-3 і ч. 3 ст. 368-4 КК, не має значення, за виконання яких (законних чи незаконних) діянь винний одержує неправомірну вигоду (приймає її пропозицію або обіцянку). Згідно з цією нормою, неправомірну вигоду службовій особі юридичної особи приватного права (особі, яка надає публічні послуги) можуть надавати, пропонувати, обіцяти (а вона її отримувати або приймати відповідну пропозицію, обіцянку) і за цілком \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзаконні\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e діяння, що випливають з її службових повноважень (наприклад, за укладання цивільно\u0026shy;-правового чи трудового договору, надання відпустки, призначення на більш оплачувану посаду, видачу кредиту).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТакий підхід суперечить міжнародно\u0026shy;-правовим рекомендаціям: і в статтях 7, 8 Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією, і в ст. 21 Конвенції ООН проти корупції, що стосуються корупції в приватному секторі, наголошується, що поведінка суб\u0026rsquo;єкта \u0026laquo;пасивного\u0026raquo; підкупу, за яку одержується неправомірна вигода, має означати \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпорушення обов\u0026rsquo;язків\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e такого суб\u0026rsquo;єкта.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ цього приводу в п. 56 Пояснювальної записки до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією зазначено, що в приватному секторі згадане порушення обов\u0026rsquo;язків є обов\u0026rsquo;язковою ознакою складу кримінального правопорушення; це і виправдовує включення корупції в приватному секторі до числа кримінальних правопорушень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на зазначене необхідно:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e- у ч. 2 ст. 368 КК \u0026mdash; визначити як кваліфікуючу ознаку \u0026laquo;прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди або прохання її надати за вчинення чи невчинення службовою особою \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнезаконної\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e дії\u0026raquo;;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e- у частинах 1 і 3 статей 354, 368-3 і 368-4 КК \u0026mdash; визначити як обов\u0026rsquo;язкову ознаку основного складу \u0026laquo;вчинення дій чи бездіяльність \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eна порушення обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eслужбової особи юридичної особи приватного права (особи, яка надає публічні послуги), \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвизначених законом або договором\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ положеннях міжнародних антикорупційних конвенцій вимагання та одержання неправомірної вигоди традиційно розглядаються як окремі (автономні) форми пасивного підкупу. На це зверталася увага в одному з Оціночних звітів GRECO щодо України (Оціночний звіт по Україні Інкримінації (ETS 173 і 191, GPC 2) (Тема I) (GRECO Eval III Rep (2011) 1E (P2) Тема I), затверджений на 52-му Пленарному засіданні GRECO (Страсбург, 17\u0026ndash;21 жовтня 2011 р.), пар. 63).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 КК вимагання неправомірної вигоди саме по собі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eне є окремою формою пасивного підкупу службової особи та, відповідно, закінченим \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eкримінальним правопорушенням\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Цю ваду необхідно усунути.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"5\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЩе одна невідповідність КК антикорупційним конвенціям має прихований характер, оскільки виявляється не через текст ст. 368 КК, а через практику її застосування судами [2].\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле цей підхід суперечить вимогам антикорупційних конвенцій. Так, у Пояснювальній доповіді до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією прямо зазначено, що можливість або неможливість особи вчинити або не вчинити діяння, за які вона одержує неправомірну вигоду, не має правового значення: \u0026laquo;Розробники Конвенції вважали, що вирішальним елементом складу правопорушення є не те, чи має посадова особа намір діяти згідно з проханням хабародавця, а те, чи їй з метою одержати щось від неї запропонували, надали або пообіцяли хабара. А що хабародавець, імовірно, може й не знати, чи володіє посадова особа такою свободою дій, то цей елемент складу для цілей цього положення є нерелевантним. Конвенція ж має на меті зберегти довіру громадян до справедливої публічної адміністрації (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=0900001680%200cce44\"\u003e\u003cspan\u003eExplanatory Report to the Criminal Law Convention on Corruption, p. 39\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e)\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, а ця довіра помітно ослабла б навіть у разі, якби посадова особа так діяла і не отримавши хабара\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТому суди мають враховувати, що за змістом ст. 368, ч. 3 ст. 368-3 і ч. 3 ст. 368-4 КК особа має нести відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки та за одержання неправомірної вигоди незалежно від того, чи мала вона реальну можливість вчинити дію або бездіяльність в інтересах сторони, яка надає неправомірну вигоду, чи перебуває ця дія або бездіяльність у межах її службових повноважень чи становища; головним фактором є бажання хабародавця за її допомогою задовольнити свій інтерес.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас варто викласти статті 354, 368, 368-3, 368-4, 369 КК у спосіб, який би однозначно вказував на те, що можливість чи неможливість суб\u0026rsquo;єкта пасивного підкупу вчинити або не вчинити обіцяні ним дії не має значення для кримінальної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"6\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ ч. 1 ст. 368-3 і ч. 1 ст. 368-4 слова \u0026laquo;або прохання її надати\u0026raquo; є зайвими і внесені до цих норм через технічну помилку. Це очевидно при порівнянні цих норм з відповідними нормами ч. 1 ст. 368 і ч. 1 ст. 369 КК.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВиходить, ніби особа (загальний суб\u0026rsquo;єкт) вчиняє діяння, зокрема, у такій парадоксальній формі: просить (у кого?) надати (кому?) неправомірну вигоду.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eІ навпаки, згідно з \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eч. 3 ст. 368-3 \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі ч. 3 ст. 368-4 КК, відповідна службова особа (чи особа, яка надає публічні послуги), не несе відповідальність за прохання надати їй неправомірну вигоду.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТому слова \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eабо прохання її надати\u0026raquo; треба виключити із \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eч. 1 ст. 368-3 і ч. 1 ст. 368-4.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас цими словами треба доповнити ч. 3 ст. 368-3 \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі ч. 3 ст. 368-4 \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпісля слів \u0026laquo;чи третьої особи\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"7\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ статтях КК, що передбачають відповідальність за корупційні (в широкому розумінні) кримінальні правопорушення, ідеться про їх вчинення в інтересах інших (третіх) осіб. Зокрема, йдеться про пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди третій особі за вчинення чи невчинення будь-яких дій в інтересах третьої особи (ч. 1 ст. 354, ч. 1 ст. 368-\u0026shy;3, ч. 1 ст. 368-\u0026shy;4, ст. 369) або пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди третій особі за зловживання впливом (ч. 1 ст. 369-\u0026shy;2), або вплив з метою одержання неправомірної вигоди для третьої особи чи одержання її для третьої особи (ст. 369-\u0026shy;3).\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВиходить, ніби \u0026laquo;третя особа\u0026raquo; \u0026mdash; це одна й та сама особа, хоча це не так: насправді одній особі надають одну неправомірну вигоду, а навзамін інша особа отримує іншу неправомірну вигоду.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗастосування терміну \u0026laquo;третя особа\u0026raquo; двічі в одній і тій самій нормі у статтях 354, 368, 368\u0026shy;-3 і 368-\u0026shy;4 КК нічим не виправдане з огляду на те, що насправді йдеться про \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрізних\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e осіб: неправомірну вигоду надають, наприклад, члену сім\u0026rsquo;ї службової особи за вчинення нею (службовою особою) будь-яких дій в інтересах особи, близької до того, хто надав неправомірну вигоду, \u0026mdash; а це вже \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eчетверта\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e діюча особа у кримінальному ланцюжку. Скажімо, ректор університету надає неправомірну вигоду у вигляді незаконного зарахування особи студентом, а навзамін дружина ректора отримує неправомірну вигоду у вигляді безкоштовної путівки на курорт.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ міжнародних конвенціях не згадується про \u0026laquo;четвертих\u0026raquo; осіб, а лише про третіх.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗокрема, у Конвенції ООН проти корупції йдеться: у статтях 15, 16, 18 і 21 \u0026mdash; про обіцянку, пропозицію, надання, вимагання або прийняття неправомірної переваги для іншої фізичної чи юридичної особи; у ст. 17 \u0026mdash; про розкрадання або інше нецільове використання майна посадовою особою з метою одержання вигоди для іншої фізичної чи юридичної особи, у ст. 19 \u0026mdash; про зловживання службовими повноваженнями або службовим становищем \u0026mdash; з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ Кримінальній конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією йдеться: у статтях 2, 7 і 12 \u0026mdash; про обіцяння, пропонування чи надання, а у статтях 3, 8 і 12 \u0026mdash; про вимагання чи одержання неправомірної переваги для інших осіб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на зазначене треба змінити формулювання відповідних статей у КК, спростивши їх.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"8\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eБуквальне тлумачення законодавчих формулювань \u0026laquo;якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище\u0026raquo; та \u0026laquo;якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище\u0026raquo; унеможливлює інкримінування цих кваліфікуючих ознак та, як наслідок, кваліфікацію вчиненого за частинами 3 і 4 ст. 369 КК у тих випадках, коли неправомірна вигода: а) не надана, а лише запропонована чи обіцяна службовій особі, яка займає відповідальне (особливо відповідальне) становище; б) надана не службовій особі, а третій особі.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТут є очевидним порушення законодавчої техніки.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТому частини 3 і 4 ст. 369 КК мають бути сформульовані так: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026laquo;Пропозиція чи обіцянка службовій особі, яка займає відповідальне (чи особливо відповідальне) становище, надати їй або третій особі неправомірну вигоду або надання такої вигоди\u0026hellip;\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"9\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eІснує порушення логіки у ч. 5 ст. 354, яка передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, передбачені статтями 354, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК, особи, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона \u0026mdash; до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, \u0026mdash; добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАдже особа, яка \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпропонувала чи обіцяла\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e надати неправомірну вигоду, очевидно, є \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eініціатором\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e злочинних діянь, а тому в цих випадках ідеться про фактичну провокацію з її боку. Попри те, що особа, яка не є службовою особою, водночас не є і суб\u0026rsquo;єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК, її \u0026mdash; як явного провокатора \u0026mdash; не логічно звільняти від кримінальної відповідальності. Такому звільненню має підлягати лише особа, яка надала неправомірну вигоду у відповідь на прохання чи вимагання, але не за своєю ініціативою [3]\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповідні рекомендації виконано неточно. Тому треба виключити можливість звільнення від кримінальної відповідальності підбурювачів, які пропонували, обіцяли надати неправомірну вигоду або надали її за власною ініціативою.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОтже, у ч. 5 ст. 354 КК слова \u0026laquo;запропонувала, пообіцяла\u0026raquo;, \u0026laquo;пропозиції, обіцянки чи\u0026raquo;, \u0026laquo;або прийняла її пропозицію чи обіцянку\u0026raquo;, \u0026laquo;пропозиція, обіцянка чи\u0026raquo; треба виключити. Водночас ч. 5 ст. 354 КК після слів \u0026laquo;надала неправомірну вигоду\u0026raquo; треба доповнити словами \u0026laquo;котру в неї просили чи вимагали\u0026raquo;, після слова \u0026laquo;надання\u0026raquo; \u0026mdash; словами \u0026laquo;або прохання чи вимагання в неї\u0026raquo;, а після слів \u0026laquo;яка одержала неправомірну вигоду\u0026raquo; \u0026mdash; словами \u0026laquo;або просила чи вимагала її\u0026raquo;. Крім того, останнє речення ч. 5 ст. 354 КК варто уточнити і викласти в такій редакції: \u0026laquo;Зазначене звільнення не застосовується, якщо неправомірну вигоду надано чи мало бути надано особі, зазначеній у частині 4 статті 18 цього Кодексу\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІнакше штучно може бути створена ситуація, коли осіб, які будуть систематично поширювати корупційний спосіб життя, звільнятимуть від кримінальної відповідальності, а осіб, які піддаватимуться провокації, навпаки, притягуватимуть до такої відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСудам варто також з обережністю підходити до звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які тривалий час не робили відповідну заяву про кримінальне правопорушення до органу, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру. Адже тривале замовчування факту вчинення корупційного кримінального правопорушення не може розцінюватися як активне сприяння його розкриттю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"10\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтаття 23 Закону \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; забороняє одержувати неправомірну вигоду і подарунки, статті 354, 368, 368-3, 368-4 КК передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди, а ст. 172-5 КУпАП \u0026mdash; за порушення обмежень щодо одержання подарунків.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте ст. 24 Закону \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; дозволяє особі, яка виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, не повідомляти про це протягом усього робочого дня.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаке положення дозволяє особі, спійманій під час одержання неправомірної вигоди, послатися на законність свого діяння \u0026mdash; що вона збиралася повідомити про одержання неправомірної вигоди відповідного керівника, але пізніше, \u0026mdash; і значно утруднює доказування вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТому необхідно узгодити між собою ці норми. Для цього передбачити у КК спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності за одержання неправомірної вигоди, якщо воно вчинене за обставин, визначених у ч. 2 ст. 24 вказаного Закону (\u0026laquo;особа\u0026hellip; виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою\u0026raquo;), наприклад, доповнити ст. 354 КК частиною 6 такого змісту:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eОсоба, яка виявила у своєму службовому приміщенні чи одержала, без прохання чи вимагання з її боку, майно, що може бути неправомірною вигодою, звільняється від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене статтями 354, 368, 368\u0026shy;-3, 368-\u0026shy;4, 369-\u0026shy;2 цього Кодексу, якщо після його виявлення, одержання вона невідкладно, але не пізніше закінчення робочого дня, добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, та активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, вчиненого особою, яка надала неправомірну вигоду\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗвісно, такий підхід є можливим, якщо виходити з презумпції доброчесності публічних функціонерів, а не прагнути до подолання корупції за допомогою посилення репресії.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВрешті, \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eприведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів не обов\u0026rsquo;язково приведе до значних успіхів у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних із корупцією, проте однозначно зменшить ризик несправедливого правосуддя. Ці та інші положення мають бути враховані під час розвитку чинного КК та, звісно, розробки проєкту нового Кримінального кодексу.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e___\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e[1] \u0026nbsp;Таке створення умов може знаходити свій прояв, скажімо, у придбанні телефону для здійснення в майбутньому телефонного дзвінка, отриманні контактних даних службової особи чи адреси в соціальній мережі, написанні чернетки листа на папері чи в електронній скриньці, купуванні конверту тощо. Тобто в реальному житті готування до висловлення пропозиції/обіцянки неправомірної вигоди цілком можливе, проте в таких випадках його небезпечність та криміналізація є вкрай сумнівними, а довести, що саме ці дії були спрямовані на вчинення кримінального правопорушення, практично неможливо. Надзвичайна віддаленість відповідних підготовчих дій від факту надання-одержання неправомірної вигоди вказує на те, що такі діяння не характеризуються небезпекою і кримінально протиправними визнаватися не повинні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e[2] \u0026nbsp;Концепцію \u0026laquo;реальної можливості\u0026raquo; неодноразово підтримував у своїх рішеннях Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ (див., наприклад: ухвали ВССУ від 09.08.2012 року в справі № 5-3516км12 та від 06.12.2002 року в справі № 5-3541км11. Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26092626; http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21114847) і подібний підхід до тлумачення статті 368 КК продовжує використовувати Верховний Суд: пасивний підкуп службової особи має місце лише тоді, коли в неї була реальна можливість вчинити або не вчинити діяння, за яке вона одержує неправомірну вигоду. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e[3] \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eГрупа оцінювання GRECO (GET) ще у 2011 р. була стурбована тим, що дійове каяття застосовується до хабародавця, незалежно від того, чи ініціатива вчинити кримінальне правопорушення походила від нього самого; хабародавець може навіть діяти як підбурювач, а потім бути звільнений від відповідальності в результаті повідомлення про кримінальне правопорушення. GET зауважила, що хабародавці можуть зловживати цим інструментом, наприклад, використовувати його як засіб вчинення тиску на одержувача хабара для одержання ще більших переваг або в ситуаціях, коли про хабарництво повідомляють через тривалий проміжок часу після того, як кримінальне правопорушення було вчинене. GET рекомендувала переглянути автоматичне звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили активне хабарництво і заявили про це до правоохоронних органів (\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://old.nazk.gov.ua/sites/default/files/docs/nazk_files/zvity/2.4.pdf\"\u003e\u003cspan\u003eОціночний звіт по Україні. Інкримінації (ETS 173 і 191, GPC 2). (Тема I). Затверджений GRECO на 52-\u0026shy;му Пленарному засіданні (Страсбург, 17\u0026ndash;21 жовтня 2011 р.)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":48,"url":"mikola-havronyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/m-havronyuk-1-1_280x340.jpg","name":"Микола ","surname":"Хавронюк","post":"фахівець з кримінального права, професор кафедри кримінального права та кримінально-процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», член правління Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_1661484865-2-min.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":409,"url":"justtalk-21-pravosuddya-2-roki-z-vaks-tekstovij-zvit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1634830515,"date":"22.10.2021","views":1042,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/IMG_1090-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"JUSTTALK #21. ПРАВОСУДДЯ: 2 роки з ВАКС. Текстовий звіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩо протягом двох років відбувалось в залах судових засідань Вищого антикорупційного суду і за їхніми \u0026laquo;процесуальними лаштунками\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ нагоди дворіччя діяльності Вищого антикорупційного суду у його дворику відбулася вереснева двадцять перша дискусія JustTalk. Спікери поділилася здобутками, особливостями напрацьованої судової практики та викликами, які перед судом постають.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож що відбувається не лише в залах судових засідань ВАКС, а й за його \u0026laquo;процесуальними лаштунками\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cspan\u003e14% вироків, ухвалених ВАКС, виправдувальні \u0026mdash; це рекордна частка виправдувальних вироків серед усіх ухвалених вироків в Україні\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТак, за дворічний період було ухвалено 45 вироків, з яких 6,5 виправдувальних (оскільки один вирок є обвинувальним в частині предʼявленого обвинувачення і виправдувальним в іншій частині). Тобто 14% вироків, ухвалених ВАКС, виправдувальні \u0026mdash; це рекордна частка виправдувальних вироків серед усіх ухвалених вироків в Україні\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПри цьому завжди треба враховувати, що близько 80% обвинувальних актів у справах про загальнокримінальні злочини містять повне або часткове визнання вини обвинуваченим, що говорить про відсутність кримінально-правового спору, питання полягає лише в розмірі покарання, що буде призначено. Тож порівняння загальної цифри з цифрою в справах про найнебезпечніші кримінальні правопорушення має умовний характер, хоча й демонструє певні тенденції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1090-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eКількість призначених реальних покарань у вигляді позбавлення волі з цих 45 вироків \u0026mdash; їх 27. Тож є що сказати й тим, хто бачить результати роботи суду лише у \u0026laquo;посадках\u0026raquo;, хоч таке бачення хибне.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідчі судді, яких наразі 12, в рамках судового контролю за досудовими розслідуваннями розглянули понад 20 тисяч клопотань, заяв і скарг. Для розгляду кожного з цих документів, звичайно, треба час:одна заява може містити томи додатків, які, можливо, треба дослідити.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБогдан Крикливенко,\u0026nbsp;\u003cspan\u003eкерівник апарату ВАКС,\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e навів результати нещодавнього моніторингу міжнародної організації Transparency International. Цей моніторинг стосувався кількості судових засідань, які не відбулися за період з квітня по липень 2021, \u0026mdash; їхня кількість становить майже 400. Серед судових засідань, що не відбулися, 49% не відбулися через неявку захисників, 10% \u0026mdash; через неявку прокурорів, 23% \u0026mdash; через неявку інших учасників кримінального провадження, \u0026nbsp;у тому числі обвинувачених та підозрюваних. Строки розгляду справ затягуються часто через самих учасників кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1087-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож неправильно було б оцінювати ефективність роботи суду лише за кількістю ухвалених вироків. Також необхідно враховувати те, що ВАКС розглядає складні кримінальні провадження.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eСудді ВАКС цілком спокійно ставляться до інформаційних атак.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\"Наразі складно звинуватити суд у тому, що він боїться ухвалити те чи інше судове рішення через чиюсь думку\" \u0026ndash; зазначила\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eОлена Танасевич, Голова ВАКС\u003c/strong\u003e. Судді цілком спокійно ставляться до інформаційних атак, які здійснюються в медіапросторі. Своєю чергою, у разі серйозного резонансу суд намагається реагувати відповідно до своєї комунікаційної стратегії.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1095-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДаниїла Чорненька, голова Апеляційної палати ВАКС,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e зазначила, що суспільні очікування є не тільки до суддів ВАКС, а й до всіх суддів загалом. Різниця в тому, що про перших говорять більше й частіше. \u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Один день читаєш \u0026mdash; молодець, інший день \u0026mdash; продалися\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026rdquo;, \u0026mdash; зазначила спікерка. Справді, кримінальні провадження, з якими працюють судді ВАКС, часто викликають значний суспільний інтерес. Проте він не має впливати на об\u0026rsquo;єктивність і неупередженість суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБезумовний пріоритет \u0026ndash; організувати роботу суду таким чином, щоб в судді повноцінно могли виконувати завдання, покладені на них законодавством: здійснювати правосуддя, вважає \u003cstrong\u003eБогдан Крикливенко\u003c/strong\u003e.\u0026nbsp;Для того, щоб судді справді могли не відволікаючись виконувати свою роботу, потрібно постійно дбати про забезпечення належних умов праці\u0026mdash; починаючи від достатньої кількості паперу й принтерів, гідної оплати праці та закінчуючи належною охороною території ВАКС і суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоряд з успіхами ВАКС у забезпеченні суддів усім необхідним, є моменти, які треба покращувати. Але, на жаль, це не залежить від ВАКС.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТак, великий обсяг роботи зумовлює потребу збільшити кількість суддів ВАКС, що наразі неможливо через відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТому єдине, що залишається суду й суддям зараз, \u0026mdash; працювати далі.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...\u0026laquo;стійкість\u0026raquo; вироку залежить не від того, що \u0026laquo;більшість судів вирішує так само\u0026raquo;, а від якісної роботи на етапі досудового розслідування та роботи колегії суддів.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1091-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗа словами прокурорки \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЯни Тализіної\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, якщо порівнювати практику ВАКС з практикою місцевих загальних судів за однаковими кваліфікаціями кримінальних правопорушень, то ВАКС сміливіше ухвалює обвинувальні вироки. Але у зв\u0026rsquo;язку з цим прокурорка бачить ризик, що Верховний Суд \u0026laquo;може зламати сміливу практику ВАКС\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eУтім, судді переконані\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що \u0026laquo;стійкість\u0026raquo; вироку залежить не від того, що \u0026laquo;більшість судів вирішує так само\u0026raquo;, а від якісної роботи на етапі досудового розслідування та роботи колегії суддів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСкладні кримінальні провадження, зокрема ті, в яких важко довести вину через складність кваліфікації (наприклад, замах на зловживання владою або службовим становищем), вимагають багато ресурсів, \u0026mdash; останніх у місцевих загальних судах бракує. \u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eОлена Танасевич\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e звернула увагу на те, що суддівський корпус неукомплектований більш ніж на 35%, у зв\u0026rsquo;язку з чим місцеві загальні суди перевантажені, й фізично зробити той обсяг роботи, який наразі є в судах, практично неможливо.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТому, ймовірно, саме перевантаженість місцевих загальних судів і може бути однією з причин, чому у справах, зокрема, про замах на зловживання владою або службовим становищем вони ухвалюють здебільшого виправдувальні вироки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1093-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eПроактивний підхід дозволяє ВАКС заздалегідь підготуватися до доставлення затриманих осіб, належним чином організувати розгляд клопотання...\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВАКС як новий орган у системі судів загальної юрисдикції впроваджує й використовує найкращі стандарти не лише в практиці правозастосування, а й на рівні комунікації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБогдан Крикливенко\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e зауважив, що відповідно до міжнародних документів спілкування судової гілки влади повинно відбуватися з усіма особами, які дотичні до здійснення правосуддя. Суд стежить за сторінками НАБУ та САП у соцмережах, звідки може отримати інформацію, зокрема, про затримання осіб. Такий проактивний підхід дозволяє ВАКС заздалегідь підготуватися до доставлення затриманих осіб, належним чином організувати розгляд клопотання, яке потенційно надійде протягом 72 годин після затримання.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТобто ВАКС не тільки впроваджує нові позиції з процесуальних питань, які впливають на забезпечення процесуальних гарантій учасників кримінального провадження та справедливість судового розгляду, а ще й змінює практики управління судом, застосовуючи нові підходи до менеджменту правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТак пройшов двадцять перший JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/IMG_1094-min.jpg\" alt=\"\" width=\"1920\" height=\"1280\" /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше дізнатися про те, що обговорювали на дискусії, ви можете у \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=9qpdaogg1sY\"\u003eвідеозвіті\u003c/a\u003e . Також у нашому \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/pravosuddya-2-roki-z-vaks-discussion-paper-justtalk-21-i0np1pq\"\u003e\u003cspan\u003eDiscussion Paper\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ви можете детальніше ознайомитися з результатами роботи ВАКС та судовою практикою, сформованою судом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоманда JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"Два роки діяльності Вищого антикорупційного суду","meta_description":"Що протягом двох років відбувалось в залах судових засідань Вищого антикорупційного суду і за їхніми «процесуальними лаштунками»?","meta_keywords":"ВАКС JustTalk правосуддя","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/IMG_1090-min-2.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":513,"name":"судова практика"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":383,"url":"justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-videozvit","video":"MbOP-8UFss8","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1629911249,"date":"18.06.2021","views":661,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kartinki-dlya-saytu_reportagh-2-kopiya-min.png","mini_image":null,"name":"JUSTTALK#19. ВИКРИВАЧ: НОВИЙ СУБ'ЄКТ ЧИ СТАРИЙ ІНФОРМАТОР? Відеозвіт","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПавлік Морозов, Шерлок Голмс, \"винесення сміття з хати\" і \"Таємниці поліції Лос-Анджелеса\": дивіться відеозвіт дев'ятнадцятої професійної дискусії JustTalk \u0026laquo;Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eХто захищає викривачів та яка реальна ціна винагороди? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯка межа між викривачем та провокатором? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧому викривачі це не тільки і не стільки про корупційні правопорушення?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Спікери заходу: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash; Сергій Деркач \u0026ndash; керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash; Юрій Бєлоусов \u0026ndash; керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах ОГП\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026ndash; Артем Крикун-Труш \u0026ndash; адвокат, юрист DLA Piper\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТаймлайн дискусії: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=0s\"\u003e00:00\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Вступ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=37s\"\u003e00:37\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Хто такий викривач? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=165s\"\u003e02:45\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Гарантії захисту викривача \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=581s\"\u003e09:41\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Викривачі в системі кримінальної юстиції \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=856s\"\u003e14:16\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Викривачі в приватному секторі \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=1217s\"\u003e20:17\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Ризики запровадження інституту викривачів \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=1765s\"\u003e29:25\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Роль НАЗК у захисті викривачів \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/watch?v=MbOP-8UFss8\u0026amp;t=2095s\"\u003e34:55\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Психологічний аспект місії викривача \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Цей випуск можна послухати у форматі подкасту: \u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" dir=\"auto\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/redirect?event=video_description\u0026amp;redir_token=QUFFLUhqblZYdlVJekRtZ1pRVGVMT01teVRDb0J6M1JGQXxBQ3Jtc0tsWFp2TWtFRjRPSDN0ajE5WXJMdHVNcUl0QkVBWW11V1I5Z0FVenRkLUViUFZCWEVPRUlVZnZXa0g3MDZ4MVZRUC04Sl92djl4WHZkRHpEaWdJeGMwdlhzSzRVZFdxWjRFUWQxWXJORXdNUXBCaDlCVQ\u0026amp;q=https%3A%2F%2Fjusttalkpodcast.buzzsprout.com%2F1166444%2F8725194-justtalk-19\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noopener\"\u003ehttps://justtalkpodcast\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивіться більше відео на \u003ca title=\"YouTube\" href=\"https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ\"\u003eYouTube канаді JustTalk\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДолучайтесь до нашої спільноти у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kartinki-dlya-saytu_reportagh-2-kopiya-min.png","tags":[{"id":467,"name":"викривач"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":252,"url":"justtalk19-vikrivach-novij-subekt-chi-starij-informator-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625693171,"date":"28.05.2021","views":928,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/19-vikrivach-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#19. Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор? Discussion paper","description":"\u003cp\u003eВ Україні інститут викривачів з\u0026rsquo;явився у кримінальному провадженні із січня 2020 року. За цей рік, за повідомленнями викривачів, було розпочато 2080 кримінальних проваджень щодо вчинення корупційних злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, саме викривачі як активні громадяни, будучи обізнаними з можливими корупційними правопорушеннями у діяльності органу, в якому вони працюють, допомагають органам правопорядку боротися з корупцією. Для заохочення викривачів законодавство передбачає можливість отримати від держави винагороду за дотримання певних умов, що є новим інститутом кримінального процесу, який перебуває на етапі становлення та потребує розвитку і вдосконалення, враховуючи сучасні реалії протидії корупції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eПроцесуальне законодавство\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливою новелою КПК України є запровадження можливості анонімно повідомляти про корупційні правопорушення та отримати за це надалі винагороду. \u003cstrong\u003eСлідча та судова практика неоднозначно тлумачать статус викривача, момент набуття ним процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків, можливості реалізації ним окремих прав під час досудового розслідування та судового розгляду\u003c/strong\u003e, що зумовлює потребу дискусії серед різних цільових аудиторій щодо ролі викривача у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зауважити, що КПК України не дублює визначення поняття \u0026laquo;викривач\u0026raquo;, а розкриває його через основні ознаки вказаного суб\u0026rsquo;єкта: викривач \u0026mdash; фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, \u003cstrong\u003eз огляду на положення кримінально-процесуального законодавства, викривач фактично є заявником та користується всіма правами заявника:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- отримувати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття та реєстрацію;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- подавати на підтвердження своєї заяви речі й документи;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім зазначених прав, заявник, який є викривачем, має право у встановленому Законом України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; порядку отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Утім, питання виникнення прав та обов\u0026rsquo;язків викривача у кримінальному провадженні досі залишається дискусійним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк і власне поняття викривача в українському законодавстві, яке передбачає \u003cstrong\u003eнабуття статусу викривача особою, яка повідомила виключно про корупцію, що не відповідає світовій практиці, коли викривачем може стати особа, яка повідомила не лише про корупцію, але й про інше суспільно-небезпечне діяння.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикривач може звернутися із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до будь-якого органу досудового розслідування (п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України). Однак варто запитати, чи буде вважатися викривачем особа, яка звернулася із заявою про корупційний злочин до органів прокуратури або до органів правопорядку, які не є органами досудового розслідування? Відповіді на ці питання мають міститися у процесуальному законодавстві, яке потребує вдосконалення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eМеханізми захисту викривачів\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до ч. 2 ст. 53 Закону \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; за наявності загрози життю, житлу, здоров\u0026rsquo;ю та майну викривачів, їхніх близьких осіб у зв\u0026rsquo;язку зі здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень органами правопорядку до них можуть бути застосовані \u003cstrong\u003eправові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; (заходи безпеки). \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПраво на забезпечення безпеки відповідно до Закону України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; мають виключно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) викривачі, які повідомили про кримінальне корупційне правопорушення та набули процесуального статусу заявника в кримінальному провадженні;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) близькі особи викривачів, які повідомили про кримінальне корупційне правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля застосування заходів безпеки до викривачів мають бути відповідні приводи і підстави, передбачені ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідставою для застосування заходів безпеки, згідно з ч. 1 ст. 20 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю, житлу і майну викривача \u003c/strong\u003e(наявність усних чи письмових погроз, виявлення в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи оперативно-розшукових заходів інформації про підготовку посягання на викривача тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПриводами для вжиття заходів безпеки можуть бути: заява викривача або його близької особи; звернення керівника відповідного державного органу; отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю, житлу та майну зазначених осіб (ч. 2 ст. 20 Закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо викривачів можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені ст. 7 Закону України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо правових заходів належать:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечення конфіденційності відомостей про особу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзакритий судовий розгляд.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДо організаційно-технічних заходів належать:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eособиста охорона, охорона житла і майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвидача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикористання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзаміна документів та зміна зовнішності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміна місця роботи або навчання з компенсацією різниці у зарплаті відповідно до законодавства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпереселення в інше місце проживання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпоміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗабезпечення конфіденційності відомостей про викривача повинно здійснюватися із застосуванням комплексу всіх можливих заходів, передбачених законом. Зокрема, шляхом:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eа) обмеження відомостей про викривача в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eб) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про викривача, який підлягає виклику в судове засідання;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eг) виклику до суду викривача виключно через орган, який здійснює заходи безпеки;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eд) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про викривача адресними бюро, паспортними службами, довідковими службами тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакритий судовий розгляд як засіб забезпечення конфіденційності викривача здійснюється за мотивованою ухвалою суду у випадку, коли цього потребують інтереси безпеки викривача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, для забезпечення безпеки викривача суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може ухвалити рішення про проведення допиту викривача з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, зокрема у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПротягом 2020 року 2880 викривачів звернулися із заявами про корупційні правопорушення. Лише стосовно 3 з них застосовувалися заходи безпеки з боку НАБУ\u003c/strong\u003e, інші органи досудового розслідування такі заходи не застосовували.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Також \u003cstrong\u003eокремі механізми захисту прав викривачів встановлено Законом \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e Зокрема, викривач має \u003cstrong\u003eправо на безоплатну правову допомогу\u003c/strong\u003e у зв\u0026rsquo;язку із захистом прав викривача (п. 5 ч. 2 статті 53-3 Закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКлючовим у механізмі захисту прав викривачів є \u003cstrong\u003eгарантії захисту їхніх трудових прав\u003c/strong\u003e. Так, викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв\u0026rsquo;язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зауважити, що до негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаразі Національне агентство із запобігання корупції супроводжує розгляд 79 судових справ щодо захисту викривачів\u003c/strong\u003e, з 1 січня 2020 року виграно 17 справ із подальшим поновленням прав викривачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакон забороняє створювати перешкоди викривачу, його близьким особам у подальшому здійсненні ними їхньої трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходженні ними служби чи навчання, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв\u0026rsquo;язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов\u0026rsquo;язків або зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаведені правові механізми захисту прав викривачів станом на сьогодні апробуються на практиці і потребують публічного обговорення з метою вироблення шляхів їх вдосконалення.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВинагорода викривачу\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикривач має право на винагороду у вигляді 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або від завданого державі збитку після ухвалення обвинувального вироку суду, але не більш ніж 3 тисячі мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину, за повідомлення про корупційний злочин, активне сприяння його розкриттю в тому випадку, якщо грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину (стаття 130-1 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто, по-перше, для виплати винагороди суд повинен постановити обвинувальний вирок і встановити розмір винагороди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, законодавство встановлює максимальний розмір винагороди \u0026mdash; 3 тисячі мінімальних заробітних плат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-третє, грошовий розмір предмета злочину або завдані державі збитки від такого злочину в 5 тисяч і більше разів повинні перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуд визначає конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, з урахуванням таких критеріїв:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) персональність інформації \u0026mdash; інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, зокрема має бути одержаною від третіх осіб. Така інформація не є загальнодоступною та не міститься у публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях органів чи засобів масової інформації, крім випадку, коли викривач є джерелом такої інформації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля отримання винагороди важливою умовою є те, що інформація про корупційне кримінальне правопорушення не була відома органу досудового розслідування з інших джерел до моменту її повідомлення викривачем. У випадку повідомлення інформації, яка вже відома органу досудового розслідування (щодо її перевірки здійснюється досудове розслідування), особа набуває статусу викривача, але не може претендувати на винагороду;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) важливість інформації \u0026mdash; повідомлена викривачем інформація повинна містити фактичні дані, що можуть бути перевірені, і сприяти доказуванню хоча б однієї з таких обставин вчинення кримінального корупційного правопорушення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов\u0026rsquo;язаного з їхнім незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ разі невідповідності повідомлення викривача хоча б одному із двох зазначених критеріїв викривач не може претендувати на винагороду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож на винагороду не має права особа, яка:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) повідомила про корупційне кримінальне правопорушення у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного кримінального правопорушення, про яке вона повідомила;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) повідомила про корупційне кримінальне правопорушення як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення у межах реалізації своїх службових повноважень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧинне законодавство також передбачає, що повідомляти про можливі факти корупційних або пов\u0026rsquo;язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo; можна без зазначення відомостей про себе, тобто анонімно. Серед іншого, викривач має право представляти свої інтереси під час розгляду питання щодо виплати йому винагороди особисто і через представника-адвоката (в тому числі анонімно, але до вирішення питання виплати йому винагороди). З метою захисту персональних даних анонімного викривача після їх розкриття для суду можуть бути здійснені такі заходи безпеки як забезпечення конфіденційності відомостей про особу та/або закритий судовий розгляд.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІнформування НАЗК про звернення викривачів до органів досудового розслідування\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСлідчий, дізнавач, прокурор протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР у письмовій формі повідомляє Національне агентство про початок досудового розслідування з участю викривача (ч. 9 ст. 214 КПК України). Однак за 2020 рік до Національного агентства надійшло лише 15 повідомлень про початок досудового розслідування з участю викривача. Тобто це положення закону ігнорується органами досудового розслідування на практиці.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eДіджиталізація\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ травні 2020 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 3450 \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів\u0026raquo;. Цей проєкт Закону передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів. Портал гарантуватиме дотримання умов конфіденційності та анонімності викривачів, а також забезпечить створення та функціонування внутрішніх каналів повідомлення для всіх суб\u0026rsquo;єктів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, можна визначити такі проблеми на шляху до ефективного розвитку інституту викривачів у кримінальному провадженні:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(1) низький рівень культури викривання в суспільстві, що можна вирішити завдяки підвищенню рівня інформування громадян про користь викривання для розвитку суспільства;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(2) статус викривача можна отримати, якщо особа повідомила корупційне або пов\u0026rsquo;язане з корупцією правопорушення, інше порушення Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;, що не відповідає практиці провідних країн;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(3) відсутність розуміння у громадян, до якого органу необхідно звертатися з повідомленням про корупцію, що може бути вирішено завдяки створенню Єдиного порталу повідомлень викривачів;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(4) неоднозначність механізму забезпечення анонімності викривача у кримінальному провадженні, враховуючи вимогу п. 3-1 ч. 2 ст. 291 КПК, згідно з якою в обвинувальному акті мають бути зазначені анкетні відомості викривача (прізвище, ім\u0026rsquo;я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(5) механізми захисту викривачів ще не апробовано на практиці, водночас, заважаючи на загальну ситуацію із застарілістю Закону \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; та його слабким правозастосуванням з огляду на невеликі ресурси органів правопорядку, практичне застосування заходів безпеки (захисту) потребують особливої уваги;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(6) отримати винагороду може лише особа, яка повідомила про корупційний злочин, яким завдано шкоду на значну суму, що позбавляє матеріального зацікавлення інших викривачів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Зарубіжний досвід\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЄС\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ жовтні 2019 р. було прийнято Директиву Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23 жовтня 2019 року про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу щодо захисту викривачів, які викривають зловживання в різних галузях: у системах держзамовлень, фінпослуг, боротьби з відмиванням грошей, безпеки товарів і транспорту, ядерної безпеки, системи охорони здоров\u0026rsquo;я, захисту прав споживачів та особистої інформації. Згідно з дослідженням, проведеним Єврокомісією у 2017 р., до запровадження достатнього правового захисту викривачів економіка Європейського Союзу могла втрачати від 5,8 млрд до 9,6 млрд євро щороку лише в системі державних закупівель. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСША \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ США закон про захист викривачів The Whistleblower Protection Act було прийнято у 1989 році. Цей закон гарантує свободу слова для працівників, які розкривають інформацію, що містить ознаки правопорушення, при цьому не обов\u0026rsquo;язково, що це правопорушення має бути корупційним. Щоб стати викривачем у США та отримати винагороду, не обов\u0026rsquo;язково бути громадянином країни. Достатньо знати та повідомити інформацію про порушення в американських компаніях на території чи за межами США.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e23 квітня 2021 року Комісія з цінних паперів і фондової біржі (SEC) оголосила про виплату винагороди двом викривачам на загальну суму понад 3 мільйони доларів у рамках двох окремих виконавчих проваджень. Один з викривачів отримав 3,2 мільйона доларів винагороди, а інший 100 000 доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ моменту початку виплати винагород викривачам у 2012 році SEC виплатила близько 816 мільйонів доларів 153 викривачам. Усі виплати проводяться з фонду захисту інвесторів, заснованого Конгресом, який повністю фінансується за рахунок фінансових санкцій, виплачених SEC порушниками закону про цінні папери. Винагорода викривачу може становити від 10 до 30 відсотків від суми отриманих коштів, якщо розмір санкції перевищує 1 мільйон доларів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЯпонія\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ Японії, так само як і в США, питання захисту осіб, які повідомляють про вчинення корупційних порушень, на законодавчому рівні врегульовано спеціальними законами. Згідно з такими законами, захисту підлягають викривачі, які повідомляють не лише про вчинення корупційних, але й інших порушень внутрішнього законодавства країни. Японське законодавство про захист викривачів містить низку обмежень. Наприклад, викривачі не мають права шкодити інтересам інших осіб та публічним інтересам.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСербія\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eУ Республіці Сербія єдиним законом про захист викривачів врегульовано порядок звернення з повідомленням про порушення, процедуру розгляду такого повідомлення на підприємстві, гарантії захисту викривачів, процедуру судового захисту, а також встановлено штрафні санкції за порушення цього закону. У Республіці Сербія захисту підлягають викривачі, які повідомляють не лише про вчинення корупційних, але й інших порушень внутрішнього законодавства країни.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНідерланди\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eУ 2009 році у Нідерландах ухвалили положення про захист викривачів у державному секторі. А в липні 2016 року в цій країні створили спеціальний уповноважений орган \u0026mdash; Палату викривачів. Ця державна інституція надає консультативну допомогу викривачам. А ще розслідує справи щодо ймовірних порушень, про які повідомляють викривачі, та проводить дослідження. Проте людина, що поінформувала про корупцію, звертається до Палати викривачів лише після внутрішньої процедури розгляду повідомлення на підприємстві чи в установі. Така процедура \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язкова на підприємствах, де працює понад 50 осіб.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПівденна Корея\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e30 вересня 2011 року в Південній Кореї набрав чинності Закон \u0026laquo;Про захист публічних інтересів викривачів\u0026raquo;. Цей закон має на меті захистити осіб, що повідомили про порушення публічних інтересів до відповідних органів. Особі, яка поінформувала владу про корупцію, передбачено винагороду. Розмір такої винагороди становить 2\u0026ndash;10% від суми, яка визначає розмір стягнення, накладеного на винуватця корупційного правопорушення. Але розмір виплати викривачеві \u0026mdash; не більший, ніж 200 мільйонів вон (близько 195 000 $).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, захист викривачів (інформаторів) є поширеною практикою в інших країнах світу: такі особи захищені від будь-яких юридичних, адміністративних та інших службових санкцій, пов\u0026rsquo;язаних за фактами розкриття інформації про правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ деяких країнах викривачі отримують винагороду за таке повідомлення, але така практика заохочення є вторинною стосовно самого статусу викривача, який захищений саме через те, що суспільний інтерес у забезпеченні безпеки переважає над корпоративною солідарністю тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Пропоновані шляхи вирішення проблеми\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля досягнення ефективності інституту викривачів в Україні необхідно зробити такі кроки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) \u003cstrong\u003eсформувати культуру викривання в суспільстві та налагодити механізми захисту викривачів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсім державним органам, установам, підприємствам, організаціям незалежно від форми власності, органам місцевого самоврядування необхідно впровадити механізми заохочення та формування культури повідомлення про кримінальні правопорушення всередині системи, зокрема корупційні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаступним кроком є проведення широкомасштабної загальнодержавної комунікаційної кампанії щодо статусу викривачів та як саме викривати корупцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2) \u003cstrong\u003eпоширити інститут викривачів на всі види кримінальних правопорушень, насамперед службові злочини.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВикривачі існують у закритих колективах, а отже \u0026mdash; викривати можна будь-які кримінальні правопорушення, а не тільки корупційні. Міжнародний досвід підтверджує важливість ролі викривачів у кримінальному провадженні та суспільному житті. Згідно зі світовою практикою, викривачі можуть викривати не тільки корупцію, але й інші діяння. Наприклад, в США викривач може повідомити про низку порушень, зокрема корупцію, шахрайство, завдання шкоди довкіллю, несплату податків тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, інститут викривачів потрібно поступово поширювати на всі кримінальні правопорушення в частині захисту викривачів, а не системи винагороди, яка може залишитися тільки для найпріоритетніших порушень у державі як система заохочення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто зауважити, що історично першою справою про викриття була справа про катування військовополонених у Сполучених Штатах Америки. Такий приклад вкрай актуальний для України, де повідомляють лише про малу кількість випадків катувань в органи правопорядку, зокрема через \u0026laquo;закритість\u0026raquo; поліцейських службових колективів. Саме тут статус викривача міг би змінити ситуацію на краще.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа прикладі тих же США можна згадати \u0026laquo;кейс Серпіко\u0026raquo;, який став відомий завдяки фільму \u0026laquo;Серпіко\u0026raquo; (1972) з голлівудським актором Аль-Пачіно у головній ролі. Френк Серпіко \u0026mdash; американський поліцейський з NYPD \u0026mdash; став викривачем корупції серед поліцейського колективу в 1960-х роках, після чого отримував погрози від колег і, можливо, умисно був полишений ними в ситуації, де його могли вбити під час поліцейської операції. Історія Френка Серпіко \u0026mdash; це приклад поліцейського, який не погоджувався з порушеннями всередині системи і вважав їх порушенням честі професії, тож не міг стриматися щоб не боротися з ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3) \u003cstrong\u003eстворення Єдиного порталу повідомлень викривачів, що буде першим кроком до діджиталізації викривачів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄдиний портал повідомлень викривачів стане інструментом, який дозволить уніфікувати процес отримання повідомлень від викривачів та направлення їх на розгляд належному суб\u0026rsquo;єкту. Такий портал забезпечуватиме анонімність та конфіденційність викривачів, що буде заохочувальним заходом для громадян, які часто не повідомляють про корупцію, побоюючись, що відомості про них стануть відомі їхнім керівництву чи колегам. Також портал передбачитиме можливу інтеграцію з ЄРДР, що дозволить отримувати інформацію про початок досудового розслідування з участю викривача в автоматичному режимі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4) \u003cstrong\u003eудосконалити законодавство у сфері захисту викривачів/заявників про кримінальні правопорушення.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаконодавство про захист викривачів співвідноситься із законодавством про захист учасників кримінального провадження. Закон України \u0026laquo;Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві\u0026raquo; № 3782-ХІІ зараховує до осіб, які мають право на забезпечення безпеки як викривача, так і особу, яка заявила до органу правопорядку про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень.\u003cbr /\u003eЗагалом як термінологія Закону, так і система захисту, викладена в ньому та інших законах України, потребують систематизації статусу викривача та заявника в кримінальному провадженні з огляду на перспективу поширення цього статусу на всі кримінальні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e Визначення близьких осіб див. в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України \u0026laquo;Про запобігання корупції\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e Перший закон у сфері захисту викривачів було ухвалено Конгресом США в 1778 році як наслідок свідчень викривачів-моряків Річарда Марвена та Самуеля Шоу, які повідомили про катування військовополонених британців, в результаті чого командувач флоту Айзек Гопкінс втратив посаду. Див. дет.: \u003cem\u003eAlison Stanger \u003c/em\u003eAmerica Needs Whistle-Blowers Because of People Like This / The Atlantic, 25.09.2019 // \u003ca href=\"https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2019/09/what-first-whistle-blowers-taught-america/598738/\"\u003ehttps://www.theatlantic.com/ideas/archive/2019/09/...\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e Дет. див.: \u003cem\u003eRobert Daley \u003c/em\u003eTarget Blue: an Insider\u0026rsquo;s View of the N.Y.P.D. \u0026mdash; Delacorte Press, 1973.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":28,"url":"vasil-lutsik","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/lucik.jpg","name":"Василь","surname":"Луцик","post":"Керівник Управління Департаменту запобігання та виявлення корупції Національної агенції з питань запобігання корупції (2020-2023)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/19-vikrivach-min.png","tags":[{"id":467,"name":"викривач"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]}]},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/tag/[url]","query":{"url":"476"},"buildId":"rblDmuwzSf2kS03ygdxXo","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Позначено\"корупція\""}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-5626d6e53bbf6e08f7b5.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/tag/%5Burl%5D-efa4c2960a31d9f04536.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>