</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="author-header"><div class="author-image" style="background-image:url(https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg)"></div><div class="author-info"><h1 class="page_title">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</h1><div class="story_info"><div class="info_title">Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії </div></div></div></div><div class="style__margin-dots"></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/okrema-planeta-sap-chastina-2-evrodezintegratsiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Публічне обвинувачення</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/okrema-planeta-sap-chastina-2-evrodezintegratsiya">Окрема планета САП. Частина 2: євродезінтеграція</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">4 March, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><strong>Хоча антикорупція та спеціалізовані інституції є наскрізною темою переговорної рамки між Україною та Європейським Союзом, питання невідповідності цих інституцій європейським стандартам і праву ЄС лишаються поза дискурсом, у тому числі серед авторів тіньових звітів.</strong></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rezultati-nsrd-u-nekriminalnih-provadzhennyah-sud-es-proti-litvi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rezultati-nsrd-u-nekriminalnih-provadzhennyah-sud-es-proti-litvi">Результати НСРД у некримінальних провадженнях: Суд ЄС проти Литви</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">4 March, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><strong>Правникам наче не бракує консенсусу щодо того, що НСРД зарезервовані винятково для кримінального провадження. Але цей консенсус доволі химерний.</strong></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/profesijna-chitanka-sprava-bejlisa"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/profesijna-chitanka-sprava-bejlisa">Професійна читанка: справа Бейліса</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">23 August, 2023</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Давно хотів почитати про справу Бейліса не в енциклопедичному форматі, а в добірній повноті. Завдяки видавництву «Дух і літера» тепер маємо гарний однотомник.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini">Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/volodymyr-petrakovskii">Володимир<!-- --> <!-- -->Петраковський</a><span></span><div class="data">25 July, 2023</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Позаминулого тижня між антикорупційними чемпіонами та бізнес-адвокатами спалахнула<span><a href="https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/"> </a><a href="https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/">дискусія</a></span>. Її предметом стала стаття 364 Кримінального кодексу України (далі — КК), точніше характер її взаємин з упущеною вигодою.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><button class="btn btn_position animated">Завантажити ще</button></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/author/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"news":[{"id":917,"url":"okrema-planeta-sap-chastina-2-evrodezintegratsiya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1741001984,"date":"04.03.2025","views":599,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/why-are-so-many-prosecutors-leaving-their-jobs.jpg","mini_image":null,"name":"Окрема планета САП. Частина 2: євродезінтеграція","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eХоча антикорупція та спеціалізовані інституції є наскрізною темою переговорної рамки між Україною та Європейським Союзом, питання невідповідності цих інституцій європейським стандартам і праву ЄС лишаються поза дискурсом, у тому числі серед авторів тіньових звітів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ першій частині цієї публікації\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e йшлося про законодавчу ініціативу, що нібито мала на меті посилити інституційну незалежність САП на виконання рекомендації Єврокомісії щодо реформ, утілення яких було передумовою для рішення ЄС про відкриття переговорів про членство з Україною. Ця законодавча ініціатива провалилася просто на старті, адже вона цілковито заперечувала конституційні засади, а також не мала нічого спільного зі стандартами Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак наприкінці 2023 року парламент усе ж ухвалив \u0026laquo;євроінтеграційний закон\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким доволі суттєво змінив окрему статтю (8-1) Закону про прокуратуру щодо САП і доповнив його кількома додатковими положеннями, головно статтею 29-1, що визначає порядок добору кандидатів і їх призначення на посади в САП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУхвалені зміни охрестили\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;маленькою перемогою\u0026raquo; на євроінтеграційному шляху та в розвитку антикорупційної інфраструктури. Традиційно переможний ярлик начепили без належного аналізу. Ця публікація покликана виправити таку прикрість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eВади процедури призначення керівників і прокурорів САП\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПопри, на перший погляд, доволі суттєві новації, \u0026laquo;євроінтеграційний закон\u0026raquo; зберіг визначальну рису моделі САП, яка бере початок у 2015 році: керівники та прокурори САП добираються за іншим порядком, аніж решта керівників і прокурорів системи прокуратури. Як і раніше, у доборі керівників та прокурорів САП ключову роль відіграють не самоврядні незалежні органи прокуратури (Рада прокурорів або КДКП), а натомість ad hoc конкурсні комісії. Ба більше, відтепер ключову роль у доборі прокурорів САП поряд із керівником САП буде відігравати Генеральний прокурор.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПрокурори та керівники структурних підрозділів САП будуть обиратися конкурсною комісією, яку формує керівник САП: трьох членів він визначає на свій смак, а ще трьох \u0026mdash; на підставі пропозицій міжнародних партнерів. Сам керівник САП обирається конкурсною комісією, яку формує Генеральний прокурор: трьох членів останній визначає на підставі пропозиції Ради прокурорів, а ще трьох \u0026mdash; на підставі пропозицій міжнародних партнерів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТут важливо пам\u0026rsquo;ятати, що у 2015 році (у ході початкового формування САП) Рада прокурорів і КДКП не функціонували. Відповідно окремі конкурсні процедури щодо САП не конфліктували ані з іншими положеннями Закону про прокуратуру, ані з Конституцією, а також не суперечили європейським стандартам та найкращим практикам. Нині ж Рада прокурорів та КДКП не лише функціонують у третьому складі (каденції): у щорічних звітах про розширення Єврокомісії крізь усі релевантні абзаци \u0026laquo;червоною ниткою\u0026raquo; проходить наголос на фундаментальній ролі самоврядних органів прокуратури й необхідності посилення їхніх інституційних основ відповідно до європейських стандартів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯк указується у висновку КРЄП № 14 (2019)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Роль прокурорів у боротьбі з корупцією та пов\u0026rsquo;язаною з нею економічною та фінансовою злочинністю\u0026raquo;: \u0026laquo;\u003cem\u003eНаціональні системи відбору, підвищення та переведення прокурорів, а також будь-які дисциплінарні процедури повинні надавати необхідні гарантії від зловживань для незалежного, автономного та прозорого процесу прийняття рішень і ґрунтуватися на прозорих та об\u0026rsquo;єктивних критеріях\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eХоча європейські стандарти не пропонують єдиної моделі органів, що покликані опікуватися кар\u0026rsquo;єрою та рештою важливих питань діяльності прокуратури, спеціалізованих її компонентів, зокрема, однак спершу Венеційська комісія, а пізніше КРЄП зібрала каталог положень, які формують обриси майбутньої моделі.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗагалом у висновку № 18 (2023)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про Ради прокурорів як ключові органи прокурорського самоврядування\u0026raquo; КРЄП указує: \u0026laquo;\u003cem\u003eРади прокурорів повинні мати широкий спектр повноважень для кращого захисту та сприяння незалежності прокуратури й ефективного відправлення правосуддя. Компетенція та повноваження Ради повинні бути передбачені законом. У такий спосіб, Ради прокурорів повинні відігравати певну роль у регулюванні чи розвитку організації системи прокуратури та відомств. Окрім призначень / обрання та дисциплінарних питань, про які йдеться вище, вони можуть розв\u0026rsquo;язувати питання оцінювання, просування по службі та переведення прокурорів\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБа більше, КРЄП рекомендує\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e залучати самоврядні органи прокурорів і до процесу обрання кандидатів на посаду Генерального прокурора. Серед країн-членів Ради Європи залучення\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e самоврядних органів до процесу відбору та/або висування кандидатів на посаду Генерального прокурора передбачено в Албанії, Андоррі, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Греції, Грузії, Іспанії, Італії, Латвії, Люксембурзі, Молдові, Словенії, Туреччині, Франції, Чорногорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВідповідно ad hoc конкурсні комісії, у яких домінує Генеральний прокурор і керівник САП, суперечать наведеним рекомендаціям КРЄП.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВади дисциплінарної процедури щодо прокурорів САП\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Євроінтеграційний закон\u0026raquo; 2023 року заразом змінив і порядок дисциплінарного провадження щодо прокурорів САП. Відповідно до цих змін у структурі САП утворено підрозділ внутрішнього контролю, який здійснюватиме попередній розгляд дисциплінарних скарг щодо прокурорів САП і даватиме КДКП свою рекомендацію щодо (не)відкриття дисциплінарного провадження, а також проводитиме таємні перевірки доброчесності. Цими ж змінами визначено, що підрозділ внутрішнього контролю підпорядковується винятково керівнику САП, а також діє на підставі положення, яке затверджує керівник САП. Порядок проведення таємних перевірок доброчесності також затверджує керівник САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ відповідь на запит САП повідомила, що станом на лютий 2025 року її підрозділ внутрішнього контролю не має штатного розпису, але до його складу входять три особи: начальник відділу (посада державної служби), прокурор і головний спеціаліст (посада державної служби). Наприкінці червня 2024 року керівник САП затвердив положення про відділ внутрішнього контролю САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНавіть якщо лишити осторонь ту обставину, що підрозділ внутрішнього контролю наразі сформовано таким чином, що єдиний прокурор підрозділу перебуває в підпорядкуванні державного службовця, тобто особи без такого ж рівня незалежності, що й у прокурорів, схарактеризований підхід до організації підрозділу внутрішнього контролю САП має низку істотних вад. І ці вади аж ніяк не додають прокурорам САП процедурних гарантій порівняно з прокурорами інших органів прокуратури. Якраз навпаки.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-перше, через згадану вище особливу процедуру добору прокурорів САП і невизначену процедуру переведення всередині САП (окрім наявності добровільної згоди конкретного прокурора \u0026mdash; за загальним правилом) формування підрозділу внутрішнього контролю САП із прокурорів буде вельми довготривалим процесом. Очевидно, саме через цю обставину нинішній склад підрозділу формується головно з державних службовців, яких добирає та призначає керівник САП. Як наслідок, попередній розгляд дисциплінарних скарг і таємні перевірки доброчесності щодо прокурорів САП будуть здійснюватися не їхніми колегами прокурорами (peers), як це нині заведено в системі прокуратури, а державними службовцями (тобто особами, які не мають того ж рівня незалежності, що й прокурори).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПо-друге, на відміну від інших прокурорів системи прокуратури, дисциплінарне провадження щодо прокурора САП тепер буде включати й рекомендацію про (не)відкриття дисциплінарного провадження, яку надаватиме підрозділ внутрішнього контролю \u0026mdash; не незалежний орган, а натомість повністю підпорядкований керівнику САП. Іншими словами, попередня оцінка підрозділу внутрішнього контролю в процедурі дисциплінарного провадження щодо прокурорів САП дуже нагадує стару процедуру, яка діяла в прокуратурі до створення КДКП, коли керівники прокуратур мали дисциплінарні повноваження, які вони втратили в результаті реформи 2014 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВідповідно до положення про підрозділ внутрішнього контролю САП:\u003cbr /\u003eа) його працівники (у тому числі прокурор відділу) діють або на підставі доручення керівника САП, або на підставі доручення керівника підрозділу, який підпорядковується керівнику САП, і здійснюють контроль за дотриманням працівниками (у тому числі прокурорами) САП правил етичної поведінки та антикорупційних вимог й обмежень;\u003cbr /\u003eб) для виконання своїх завдань підрозділ може отримувати будь-яку інформацію, вести фото- аудіо- та відеофіксацію, застосовувати поліграф, а також \u003cem\u003e\u0026laquo;мати безперешкодний доступ до службових приміщень, робочих місць, сейфів, сховищ, службових персональних комп\u0026rsquo;ютерів, засобів зв\u0026rsquo;язку, носіїв інформації, документів і матеріалів, зокрема з обмеженим доступом, працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОднак Закон про прокуратуру не надає підрозділу внутрішнього контролю САП перелічених повноважень, ті буквально вигадані керівником САП. Також примітно, що керівник САП у жоден спосіб не визначив стандарти розгляду дисциплінарних скарг і критерії, якими має керуватися підрозділ внутрішнього контролю при підготовці рекомендацій КДКП про (не)відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурорів САП. Відповідно підрозділ внутрішнього контролю САП функціонує без надійної правової основи і в усьому покладається на рішення керівника САП. Останній без особливих зусиль може скористатися цим для впливу на прокурорів САП: або для їх захисту (з якоїсь причини чи без), або для тиску на них.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа перший погляд, перелічені вади можна було б розв\u0026rsquo;язати через формування підрозділу внутрішнього контролю САП із прокурорів, які мають гарантії незалежності. Однак нікуди не подінеться та обставина, що положення (тобто документ про порядок діяльності та повноваження підрозділу) затверджує керівник САП, відповідно прокурори підрозділу будуть діяли на виконання такого положення. Адже Закон про прокуратуру не визначає процедур реалізації повноважень цим підрозділом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБа більше, через особливості добору прокурорів САП \u0026mdash; такий добір здійснюється не самоврядним незалежним органом (як на те вказують стандарти Ради Європи), а натомість \u0026mdash; ad hoc конкурсною комісією, яку формує та в яку наразі входить керівник САП. Також керівник САП буде брати участь у періодичному оцінюванні прокурорів підрозділу внутрішнього контролю САП і здійснювати інші кадрові повноваження щодо цих прокурорів (погоджувати відпустки, ділові та навчальні відрядження, давати характеристику цим прокурорам у випадку вчинення ними дисциплінарних проступків тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОкреслені вади \u0026mdash; похідні від тієї, що лежить у серці моделі підрозділу внутрішнього контролю САП, закладеної змінами до Закону про прокуратуру. \u0026laquo;Євроінтеграційні зміни\u0026raquo; прямо визначили, що підрозділ внутрішнього контролю САП підпорядковується безпосередньо й лише керівнику САП. Але й сам керівник САП \u0026mdash; прокурор САП. Тобто дисциплінарна скарга на керівника САП буде проходити попередню перевірку в підрозділі внутрішнього контролю САП, який йому ж і підпорядковується. Так само як підрозділ внутрішнього контролю САП буде проводити таємну перевірку доброчесності щодо керівника САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЦя характеристика моделі (чи радше модель як така) глибоко проблематична, адже вона ігнорує як стандарти Ради Європи, так і право Європейського Союзу.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u0026nbsp;\u003cspan style=\"font-weight: bold;\"\u003eРумунський прецедент\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"20\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eУ травні 2023 року Суд справедливості ЄС ухвалив преюдиціальне рішення (preliminary ruling) у справі\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e C‑817/21, яка надійшла з апеляційного суду з міста Бухарест (Румунія). У Румунії діє Судова інспекція (Judicial Inspectorate), яка уповноважена здійснювати службові розслідування щодо магістратів (суддів і прокурорів). Румунським законом визначено, що керівником Судової інспекції має бути суддя, який уповноважений визначати порядок діяльності (положення) інспекції та призначати свого заступника й добирати інших інспекторів. Також цим законом встановлено, що припинення розгляду дисциплінарної скарги може бути погоджено лише керівником Судової інспекції (суддею), але якщо скарга стосується керівника інспекції \u0026mdash; тоді його заступником.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа фактами справи, заявник подав низку дисциплінарних скарг, які були відхилені за підписом керівника Судової інспекції або інспектора за погодженням із заступником керівника. У деяких із цих скарг йшлося й про протиправні дії керівника Судової інспекції (\u0026sect; 16\u0026ndash;19). Заявник наполягав, що в діяльності інспекторів недостатньо гарантій незалежності і що повноваження керівника надмірні й погано збалансовані (\u0026sect; 22\u0026ndash;23).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд справедливості ЄС розв\u0026rsquo;язував таке питання: чи обмежує право ЄС національний уряд у справі ухвалення законодавства, яке дозволяє керівнику органу, що уповноважений на здійснення дисциплінарних функцій, ухвалювати нормативні акти чи акти індивідуального характеру з питань добору, оцінювання та реалізації функцій працівників цього органу (зокрема, свого заступника), ще й у випадку, коли працівники такого органу уповноважені на здійснення дисциплінарних функцій щодо такого керівника (\u0026sect; 24, 38).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРозв\u0026rsquo;язуючи це питання, Суд справедливості ЄС не лише нагадав про зовнішній і внутрішній виміри незалежності суддів (\u0026sect; 46), але й наголосив на тому, що така незалежність не може бути підважена в дисциплінарному провадженні; тому орган та його посадовці, які здійснюють або залучені до здійснення дисциплінарних функцій, повинні бути незалежними, щоб мати здатність діяти безсторонньо й гарантувати всі процесуальні права (\u0026sect; 48\u0026ndash;49).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа думку Суду справедливості ЄС, надання керівнику органу, який здійснює або залучений до здійснення дисциплінарних функцій у судовій владі, широких повноважень із питань добору, оцінювання та реалізації функцій працівників цього органу (зокрема, свого заступника), ще й у випадку, коли працівники такого органу уповноважені на здійснення дисциплінарних функцій щодо такого керівника, може викликати обґрунтовані сумніви у використанні повноважень і функцій цього органу як інструменту тиску або політичного контролю над судовою владою (\u0026sect; 50\u0026ndash;53, 55\u0026ndash;57).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОтже, Суд справедливості ЄС зробив висновок, що право ЄС має тлумачитися таким чином, щоб обмежувати національний уряд у справі ухвалення законодавства:\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u0026ndash; яке надає керівнику органу, уповноваженого проводити розслідування та дисциплінарні провадження щодо суддів та прокурорів, повноваження приймати нормативні та індивідуальні акти, що стосуються, зокрема, організації роботи цього органу, відбору його співробітників, їх оцінки, проведення їхньої діяльності та призначення заступника керівника,\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ndash; коли, по-перше, лише ці співробітники та заступник керівника мають право проводити дисциплінарне розслідування щодо цього керівника, по-друге, їхня кар\u0026rsquo;єра значною мірою залежить від рішень цього керівника і, нарешті, термін повноважень заступника керівника закінчується одночасно з терміном повноважень керівника,\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ndash;\u003c/em\u003e \u003cem\u003eколи це законодавство не розроблене таким чином, щоб не виникало жодних розумних сумнівів у свідомості осіб щодо того, що повноваження та функції цього органу не будуть використовуватися як інструмент для здійснення тиску на суддів і прокурорів або політичного контролю за їхньою діяльністю\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"26\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЦей підхід поділяє й Конституційний Суд України. У своєму недавньому рішенні\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e він нагадав, що у 2016 році зміни до Конституції (у частині правосуддя) були націлені на якомога повніше втілення стандартів Ради Європи, зокрема щоб наблизити статус і гарантії прокурорів до статусу й гарантій суддів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість пересторог, висловлених Судом справедливості ЄС, цілковито накладається на модель підрозділу внутрішнього контролю САП, закладену в Законі про прокуратуру наприкінці 2023 року. Відповідно є всі підстави говорити про те, що теперішня модель САП підважує \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; незалежність (функціональну автономію) прокурорів САП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож у цьому контексті важливе значення має та обставина, що теперішній керівник САП був обраний ad hoc конкурсною комісією, більшість членів якої всупереч Конституції делегував\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e парламент; до того ж членкині, делеговані парламентом, стали\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e головою та секретарем цієї комісії. Адже досі лишається на виконанні група рішень \u0026laquo;Луценко проти України\u0026raquo;, запорукою\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e виконання якої є впровадження та належне функціонування \u0026laquo;\u003cem\u003eефективних гарантій, що захищають органи прокуратури в цілому та окремих прокурорів від неправомірного політичного тиску\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, положення Закону про прокуратуру в частині добору та дисциплінарних й інспекційних процедур щодо прокурорів САП потребують повного перегляду, але насамперед більш детальної оцінки з боку Ради Європи та Єврокомісії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-dots\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦя публікація головно складається з аналізу, уперше опублікованого як частина \u003c/em\u003eзвіту\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cem\u003e[13]\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026laquo;Експертний аналіз дисциплінарної практики Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за 2023 рік (з додатковим охопленням періоду вересня 2022 \u0026mdash; травня 2024 щодо окремих категорій прокурорів та скаржників)\u0026raquo;, підготовленого в межах проєкту Ради Європи \u0026laquo;Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України\u0026raquo;, 2024 рік. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОднак погляди, висловлені в цій публікації, становлять лише позицію автора та не обов\u0026rsquo;язково відображають офіційну політику Ради Європи чи інших організацій, з яким автор має контрактні відносини.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt--8402-chastina-1-okrema-planeta-sap\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/proekt--8402-chastina-1-okrema-planeta-sap\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3509-20#Text\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/posylennya-sap-shho-zminytsya-i-ne-zminytsya-yakshho-nardepy-uhvalyat-nayavnyj-zakonoproyekt/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/posylennya-sap-shho-zminytsya-i-ne-zminytsya-yakshho-nardepy-uhvalyat-nayavnyj-zakonoproyekt/\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/ccpe-opinion-no-14-2019-ua/1680aa2992\"\u003ehttps://rm.coe.int/ccpe-opinion-no-14-2019-ua/1680aa2992\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/opinion-no-18-2023-ukrainian/1680aee41f\"\u003ehttps://rm.coe.int/opinion-no-18-2023-ukrainian/1680aee41f\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/ccpe-opinion-2024-unofficial-translation-into-ukr/1680b2d093\"\u003ehttps://rm.coe.int/ccpe-opinion-2024-unofficial-translation-into-ukr/1680b2d093\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/compilation-of-responses-for-opinion-no-19-2024-/1680af5b17\"\u003ehttps://rm.coe.int/compilation-of-responses-for-opinion-no-19-2024-/1680af5b17\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-817/21\"\u003ehttps://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-817/21\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ccu.gov.ua/docs/6352\"\u003ehttps://ccu.gov.ua/docs/6352\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-taky-uhvalyla-kandydativ-do-komisiyi-z-vidboru-kerivnyka-sap/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/verhovna-rada-taky-uhvalyla-kandydativ-do-komisiyi-z-vidboru-kerivnyka-sap/\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://ti-ukraine.org/news/komisiya-z-vidboru-kerivnyka-sap-nareshti-obrala-golovu-ta-pochala-povnotsinnu-robotu/\"\u003ehttps://ti-ukraine.org/news/komisiya-z-vidboru-kerivnyka-sap-nareshti-obrala-golovu-ta-pochala-povnotsinnu-robotu/\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.exec.coe.int/eng?i=004-32285\"\u003ehttps://hudoc.exec.coe.int/eng?i=004-32285\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/expert-analysis-disciplinary-practice-of-the-qualification-and-discipl/1680b462f2\"\u003ehttps://rm.coe.int/expert-analysis-disciplinary-practice-of-the-qualification-and-discipl/1680b462f2\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/why-are-so-many-prosecutors-leaving-their-jobs.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":816,"url":"rezultati-nsrd-u-nekriminalnih-provadzhennyah-sud-es-proti-litvi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709555197,"date":"04.03.2024","views":1707,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-26.png","mini_image":null,"name":"Результати НСРД у некримінальних провадженнях: Суд ЄС проти Литви","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПравникам наче не бракує консенсусу щодо того, що НСРД зарезервовані винятково для кримінального провадження. Але цей консенсус доволі химерний.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тім, що якимось дивом негласні методи розслідування та результати їх використання нібито перебувають у різних правових режимах. Тобто перші зарезервовані лише для кримінального провадження, а другі \u0026mdash; як прокурор вирішить.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже не перший рік я \u003ca href=\"https://zbruc.eu/node/78553\"\u003eопоную\u003c/a\u003e цій оманливій дихотомії. Наприкінці минулого року проти неї виступив і Суд ЄС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСПРАВА ТА ЇЇ ФАКТИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо Суду ЄС \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?num=C-162/22\"\u003eсправу\u003c/a\u003e на запит апелянта передав Вищий адміністративний суд Литви. Він розглядав скаргу експрокурора на рішення суду першої інстанції, яким підтверджено законність його звільнення з лав прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАпелянта звільнили з посади прокурора за результатами дисциплінарного провадження. Як з\u0026rsquo;ясувалося, він неправомірно ділився чутливою службовою інформацією із захисником підозрюваного, щодо якого цей прокурор вів кримінальне переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливість дисциплінарного провадження полягала в тому, що ключові обставини неналежної поведінки прокурора виявили під час іншого кримінального провадження. Ба більше, це було зроблено завдяки НСРД, а саме \u0026mdash; шляхом втручання в приватне (електронне) спілкування. Також доказами слугували метадані від оператора мобільного зв\u0026rsquo;язку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, усе дисциплінарне провадження і відповідно рішення про звільнення прокурора з посади спиралося на результати НСРД та іншу охоронювану законом таємницю, доступ до якої було отримано в межах кримінального провадження. Ці докази передали в дисциплінарне провадження за рішенням іншого прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд першої інстанції відмовив експрокурору в поновленні, зазначивши, що НСРД проводилися, а метадані від оператора мобільного зв\u0026rsquo;язку були отримані на підставі судового дозволу. Отже, на думку суду, отримані докази не були дефектними. Також суд відмітив, що за кримінальним процесуальним законом Литви подібні докази дозволено використовувати не лише в кримінальному провадженні, але і в інших різновидах проваджень, зокрема адміністративного характеру. (Кількома роками раніше Конституційний суд Литви \u003ca href=\"https://lrkt.lt/lt/teismo-aktai/paieska/135/ta1927/content\"\u003eвизнав\u003c/a\u003e відповідні положення кримінального процесуального закону такими, що відповідають литовській конституції.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак в апеляційній скарзі експрокурор стверджував, що в цьому аспекті правовий режим Литви не узгоджується з Хартією фундаментальних прав ЄС і \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=celex%3A32002L0058\"\u003eДирективою\u003c/a\u003e 2002/58/ЄC (про обробку персональних даних та захист таємниці у сфері електронних комунікацій, далі \u0026mdash; Директива).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищий адміністративний суд Литви засумнівався, що Суд ЄС розв\u0026rsquo;язував подібні спори, і попри заперечення прокуратури все ж звернувся до цього суду із запитом про тлумачення актів ЄС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПОЗИЦІЯ СУДУ ЄС\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд почав з нагадування, що Директива покликана гармонізувати відповідні національні положення, щоб забезпечити однакові гарантії фундаментальних прав у сфері електронних комунікацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 5(1) Директиви визначила, що національні положення мають заборонити прослуховування, запис та інші види перехоплення чи спостереження за приватним спілкуванням та пов\u0026rsquo;язаними даними осіб, за винятком випадків, коли наявна добровільна згода цих осіб або державам це дозволено на підставі статті 15(1) Директиви.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою стаття 15(1) Директиви дозволила державам виходити з-під обмежень, накладених статтею 5(1), коли це необхідний, належний і пропорційний у демократичному суспільстві крок для забезпечення національної безпеки, оборони, громадського порядку, а також запобігання, розслідування, виявлення та переслідування за кримінальні правопорушення або несанкціоноване використання електронних систем зв\u0026rsquo;язку. Також у параграфі окремо наголошено, що \u0026laquo;\u003cem\u003e[із] цією метою держави-члени можуть, серед іншого, прийняти законодавчі положення, які дозволять збереження даних протягом обмеженого періоду, виправданого підставами, наведеними у цьому параграфі\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкраз за тлумаченням наведених положень статті 15(1) Директиви литовський суд і звернувся до Суду ЄС. Він поцікавився: чи забороняє ця стаття у взаємозв\u0026rsquo;язку з Хартією фундаментальних прав ЄС використання збережених результатів прослуховування або інших видів перехоплень чи спостережень за приватним спілкуванням і пов\u0026rsquo;язаних даних для розслідування службових проступків, які були пов\u0026rsquo;язані з корупцією (in investigations into corruption-related misconduct in office), без огляду на те, що такі результати були отримані з метою розслідування серйозних злочинів або запобігання серйозним загрозам громадській безпеці (\u0026sect;26).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд ЄС вказав, що він має вирішити, чи справді стаття 15(1) Директиви накладає обмеження на \u003cstrong\u003eінше використання\u003c/strong\u003e таких результатів, якщо вони були отримані з метою розслідування серйозних злочинів. І його рішення стосуватиметься лише тих результатів, що походили зі сфери електронних комунікацій, адже саме цю сферу охоплює Директива (\u0026sect;27\u0026ndash;28).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПосилаючись на дещо схожу \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?language=en\u0026amp;num=c-746/18\"\u003eсправу\u003c/a\u003e, Суд ЄС наголосив, що доступ до каналів зв\u0026rsquo;язку, сховищ даних та інших інструментів, здатних забезпечити прослуховування, або інших видів перехоплень чи спостережень за приватним спілкуванням і пов\u0026rsquo;язаними даними може відбуватися лише тоді, коли наявна конкретна підстава. Без такого обмеження гарантії фундаментальних прав на кшталт права на приватність (конфіденційність) були б позбавлені сенсу (\u0026sect;30\u0026ndash;33).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі Суд безапеляційно вказав, що перелік винятків, визначених статтею 15(1) Директиви, є вичерпним (\u0026sect;34). Щоправда, за словами Суду, цей перелік має внутрішню ієрархію, адже кожна мета (з перелічених у цій статті) має більш або менш вагоме значення. Наприклад, захист національної безпеки має більш вагоме значення, аніж захист громадської безпеки чи навіть протидія злочинам. Ба більше, як вказав Суд, протидію злочинам і захист громадського порядку також потрібно диференціювати за ступенем серйозності: протидія серйозним злочинам / загрозам публічного порядку має суттєво більшу вагу за, наприклад, протидію злочинам загалом чи менш серйозним загрозам публічного порядку (\u0026sect;35\u0026ndash;38).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд охарактеризував цю шкалу для того, щоб нагадати правило, визначене ним \u003ca href=\"https://curia.europa.eu/juris/liste.jsf?num=C-140/20\"\u003eраніше\u003c/a\u003e: \u003cstrong\u003eінше використання\u003c/strong\u003e збережених результатів прослуховування або інших видів перехоплень чи спостережень за приватним спілкуванням і пов\u0026rsquo;язаних даних можливе \u003cstrong\u003eтільки вгору за шкалою\u003c/strong\u003e. Тобто якщо подібні результати були отримані у зв\u0026rsquo;язку з розслідуванням серйозного злочину, вони можуть бути використані тільки, наприклад, з метою захисту національної безпеки та відповідно не можуть бути використані для протидії менш серйозним загрозам громадського порядку. І, за словами Суду, службові проступки, які були пов\u0026rsquo;язані з корупцією, він розглядає як менш серйозну загрозу публічному порядку (\u0026sect;40\u0026ndash;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо Суд ЄС відповів на доводи урядів Чехії та Ірландії, що службові проступки, які пов\u0026rsquo;язані з корупцією, нібито має охоплювати категорія \u0026laquo;серйозні загрози публічному порядку\u0026raquo;. Суд відмітив, що литовський суд жодним чином того не продемонстрував. А також наголосив, що, попри важливість протидії корупції за допомогою інструментів дисциплінарного провадження, стаття 15(1) Директиви все-таки охоплює лише кримінальні [антикорупційні] провадження (\u0026sect;42\u0026ndash;43).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУД ЄС І УКРАЇНА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча Україна \u0026mdash; лише кандидатка в члени ЄС, а національна судова влада не має привілею на звернення до Суду ЄС, українські суди почасти \u003ca href=\"https://so.supreme.court.gov.ua/authors/283/rol-ukrainskoi-sudovoi-vlady-u-protsesi-ievrointehratsii\"\u003eзастосовують\u003c/a\u003e право ЄС, рішення Суду ЄС зокрема.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак чи не важливішою є та обставина, що від початку українська Конституція містить повний еквівалент правила, яке уособлюють статті 5(1) та 15(1) Директиви. Їм відповідає стаття 31 Конституції:\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eДиректива ЄС (2002 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України (1996 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 5(1)\u003c/em\u003e. Держави-члени через національне законодавство повинні забезпечити приватність (конфіденційність) зв\u0026rsquo;язку та відповідних даних трафіку за допомогою загальнодоступної мережі зв\u0026rsquo;язку та загальнодоступних електронних комунікаційних послуг. Зокрема, вони повинні забороняти прослуховування, запис або інші види перехоплення чи спостереження за повідомленнями та пов\u0026rsquo;язаними даними трафіку без згоди відповідних користувачів, за винятком випадків, коли вони мають право робити це відповідно до статті 15(1).\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 15(1)\u003c/em\u003e. Держави-члени можуть прийняти законодавчі заходи для обмеження обсягу прав і обов\u0026rsquo;язків, передбачених статтею 5\u0026hellip; цієї Директиви, якщо таке обмеження є необхідним, відповідним і пропорційним у демократичному суспільстві кроком для забезпечення національної безпеки, оборони, громадської безпеки, а також запобігання, розслідування, виявлення та переслідування за кримінальні правопорушення або несанкціоноване використання електронних систем зв\u0026rsquo;язку, як зазначено в частині 1 статті 13 Директиви 95/46/ЄС. З цією метою держави-члени можуть, серед іншого, прийняти законодавчі положення, що дозволяють збереження даних протягом обмеженого періоду, виправданого на підставах, викладених у цьому параграфі. Усі заходи, зазначені в цьому пункті, мають відповідати загальним принципам права Співтовариства, включаючи ті, що зазначені у статті 6(1) та (2) Договору про Європейський Союз.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (друге речення)\u003c/em\u003e. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з\u0026rsquo;ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк і Директива, стаття 31 Конституції не лише вказує на обсяг гарантій фундаментального права людини на приватне спілкування, але і визначає вичерпний перелік випадків, коли держава може легітимно втрутитися в це право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, якщо національний суд не знає, як застосовувати право ЄС, йому достатньо застосувати пряму норму Конституції та послуговуватися тією ж логікою, за якою діє Суд ЄС у таких випадках. За висновком Суду ЄС, негласні методи розслідування та результати використання цих методів перебувають у спільному правовому режимі, а не відмінних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЛИТВА Й УКРАЇНА... ТА ЕСТОНІЯ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ уважного читача мало б виникнути питання: чому ж тоді кількома роками раніше Конституційний суд Литви дійшов іншого висновку? (До слова, конституційне провадження в Литві також стосувалося випадку, коли результати НСРД були використані в дисциплінарному проваджені щодо корупційного проступку чиновника виконавчої влади, який завершився звільненням останнього; кримінальне провадження завершилося закриттям. Ба більше, справу \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-215168%22]}\"\u003eрозглянув\u003c/a\u003e ЄСПЛ, який приєднався до висновку Конституційного суду Литви.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа перший погляд, поясненням може слугувати деяка відмінність конституційних положень: в українській Конституції захисту приватного життя та приватного спілкування присвячені дві окремі статті (31 та 32), у Конституції Литви \u0026mdash; одна.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція Литви (1992 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України (1996 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 22 (абзац другий)\u003c/em\u003e. Особисте листування, телефонні розмови, телеграфні повідомлення та інша кореспонденція є недоторканними.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 22 (абзац третій)\u003c/em\u003e. Інформація про особисте життя особи може бути зібрана лише за вмотивованим рішенням суду та лише відповідно до закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd width=\"312\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (друге речення)\u003c/em\u003e. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з\u0026rsquo;ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас походження окремого конституційного положення щодо права на приватне спілкування має конкретне пояснення, яке можна знайти в стенограмі засідання Конституційної комісії України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприкінці березня 1992 року, незадовго до представлення проєкту нової української конституції на всенародне обговорення, тодішній народний депутат і за сумісництвом \u0026mdash; секретар конституційної комісії Владислав Носов повідомив решту комісії: \u003cem\u003e\u0026laquo;[М]и схлопотали зауваження професора Шварца, що у нас і підслуховування, і підглядання не визначені, за яких умов. Він навів приклад у естонській конституції, що тільки для кримінального судочинства. Цивільний суд не може дати такого дозволу. І це такі деталі, які визначають фактично нашу свободу, наше життя, і вони мають бути визначені, і навіть складність полягає в тому, щоб визначити чіткий перелік отих деталей, а не просто так взагалі написати\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли в липні того ж року \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2525-12#Text\"\u003eпроєкт\u003c/a\u003e було опубліковано, його стаття 25 (відповідає змісту статті 31 Конституції) вже пов\u0026rsquo;язувала винятки з права на приватне спілкування лише з кримінальним провадженням.\u003c/p\u003e\r\n\u003ctable\u003e\r\n\u003ctbody\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція Естонії (1992 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонституція України (1996 року)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 26 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожен має право на недоторканність приватного і сімейного життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (перше речення)\u003c/em\u003e. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003ctr\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 26 (друге речення)\u003c/em\u003e. Державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не мають права втручатися в особисте чи сімейне життя особи, крім випадків і в порядку, передбачених законом з метою охорони здоров\u0026rsquo;я, моралі, громадського порядку, прав і свобод інших осіб, для протидії злочину або затримання злочинця.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003ctd style=\"width: 312px;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСтаття 31 (друге речення)\u003c/em\u003e. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з\u0026rsquo;ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/td\u003e\r\n\u003c/tr\u003e\r\n\u003c/tbody\u003e\r\n\u003c/table\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДСУМОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезумовно, навіть такий-сякий консенсус \u0026mdash; то річ уперта. Проте не слід його перебільшувати. Особливо у випадку, коли він не відповідає правовому режиму, який безкомпромісно визначила Конституція. Тим паче, що на загальноєвропейському рівні \u003ca href=\"https://eucrim.eu/articles/gathering-electronic-evidence-for-administrative-investigations/\"\u003eпропонентам\u003c/a\u003e вільного переміщення доказів з кримінального провадження в провадження адміністративного характеру бракує бодай компромісу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eP.S. Минулого четверга електронною поштою я сконтактував з Вищим адміністративним судом Литви. Того ж дня суд повідомив, що рішення в справі експрокурора досі не ухвалене.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стенограма засідання Комісії Верховної Ради України з розробки нової Конституції України від 23 березня 1992 року. Цитується за: Конституція незалежної України : У 3 кн. / Під заг. ред. С.\u0026nbsp;Головатого. К. : Право, 1997. Кн. 3. Ч. 1. \u0026nbsp;С. 122.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-26.png","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[]},{"id":728,"url":"profesijna-chitanka-sprava-bejlisa","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1692781986,"date":"23.08.2023","views":1661,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/chitanka_petrakovsykiy-1.png","mini_image":null,"name":"Професійна читанка: справа Бейліса","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДавно хотів почитати про справу Бейліса не в енциклопедичному форматі, а в добірній повноті. Завдяки видавництву \u0026laquo;Дух і літера\u0026raquo; тепер маємо гарний однотомник.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСправа Бейліса \u0026mdash; це найвідоміший судовий процес, який коли-небудь відбувався на території України. Тоді \u0026mdash; 1913 року \u0026mdash; до Києва чи не вперше з'їхалися представники майже всіх тогочасних провідних медіа.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eФормально це був кримінальний процес: два роки тривало слідство і п\u0026rsquo;ять тижнів \u0026mdash; судовий розгляд. Злочин був реальним: на Подолі по-звірячому вбили 12-річного хлопчика Андрійка Ющинського, на тілі жертви налічили понад 40 колотих ран (зокрема, на голові та шиї). Водночас не сам злочин чи потерпілий були центральним елементом цієї справи та магнітом для європейських й американських медіа.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРіч у тім, що за матеріалами \u003cem\u003eохраны,\u003c/em\u003e царська прокуратура обвинувачувала Бейліса в убивстві з релігійних міркувань. Обвинувачення стверджувало, що єврей Мендель Бейліс убив юного християнина заради його крові, щоб використати її для приготування маци в переддень єврейського свята Песах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПодібні обвинувачення відомі світовій історії як \u003cem\u003eкривавий наклеп\u003c/em\u003e. Вони траплялися по всій Європі аж до ХХ століття та, як правило, завершувалися насильством щодо євреїв і погромами їхніх поселень, попри те, що ще в середньовіччі монархи та керівники католицької церкви визнали \u003cem\u003eкривавий наклеп\u003c/em\u003e вигаданим сюжетом, націленим винятково на розпалювання ненависті до євреїв. На початку ХІХ століття навіть цар Алєксандр І видав циркуляр про заборону \u003cem\u003eкривавих наклепів \u003c/em\u003eу російській імперії\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e Однак це не зупинило царську прокуратуру від \u003cem\u003eкривавого наклепу\u003c/em\u003e проти Бейліса. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКнига від видавництва \u0026laquo;Дух і літера\u0026raquo; розповідає про справу не у формі монографії, а збірки історичних матеріалів та історичних розвідок. Серед них: тогочасні репортажі преси, протокольні виступи прокурорів та захисників під час судового розгляду, мемуари самого Бейліса, реакції українських (зокрема, Михайла Грушевського) та імперських інтелектуалів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча дібраний матеріал насамперед формує історичний нарис справи, книга насичена темами й навіть деталями, про які говорять лише в правничих школах та інституціях системи кримінального правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкими були слідчі версії та чому залишилася лише одна, до того ж найслабша? Який стосунок до слідства мали активісти-чорносотенці та куди подівся їхній гонор, щойно розпочався суд? Чому в справі постійно змінювалися слідчі, а прокурора довелося привозити з Петербурга? Скільки разів потрібно переписати обвинувальний акт та чи слід прокурору виходити за його межі в підсумковій промові, щоб виграти справу? Що склад журі присяжних говорив про силу позиції обвинувачення? Чи справді в Бейліса була корова? \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eІ найголовніші питання: чи знали щось тогочасні правники про стандарт переконання \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo; і чому присяжні виправдали Бейліса, хоча й погодилися з релігійним характером злочину?\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож книга детально ілюструє політичний вимір справи, у лоні якого вона зародилася і в якому живилася. Дійшло навіть до того, що на лаві підсудних опинився й імперець, відвертий антисеміт та українофоб у статусі депутата Держдуми Василь Шульгін, який публічно розкритикував слідство в справі Бейліса на сторінках газети \u0026laquo;Киевлянин\u0026raquo;. Адміністративного переслідування зазнала й низка редакторів київських газет, у яких виходили публікації з критикою обвинувачення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДорікнув пресі навіть прокурор під час своєї обвинувальної промови:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eАдже російська преса лише здається російською, насправді майже всі органи друку в руках євреїв. \u0026lt;...\u0026gt; Євреї настільки впевнені, що захопили у свої руки головний важіль громадськості \u0026mdash; пресу, що ніхто не наважиться порушити проти них таке обвинувачення не тільки в Росії, а й навіть в інших країнах. І до певної міри вони мають рацію, в їхніх руках, головним чином, капітал, і хоча юридично вони й безправні, але фактично володіють нашим світом \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; тяжке їхнє становище, але водночас ми відчуваємо себе під їхнім ярмом\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ подібних аргументів проти єврея Бейліса в прокурора було заготовлено чимало.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eСловом, якщо ви шаленієте від кримінальної юстиції (навіть якщо поки соромитеся того), книжка \u0026laquo;\u003ca href=\"https://duh-i-litera.com/bookstore/sprava-bejlisa-kivskij-vimir\"\u003eСправа Бейліса: київський вимір\u003c/a\u003e\u0026raquo; точно буде вам до інтелектуального смаку. Адже непоодинокі збіги в характері проблем інституцій кримінального правосуддя тієї доби та нашого часу, вочевидь, не випадкові.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eP.S. Неабияк цікавими вийшли й матеріали про Арнольда Марголіна та Миколу Красовського. Перший був захисником Бейліса, другий \u0026mdash; слідчим у справі, якого спершу відсторонили, а пізніше звільнили з київської поліції за дрібними обвинуваченнями. Після розпаду російської імперії обоє були помітними службовцями УНР.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/chitanka_petrakovsykiy-1.png","tags":[{"id":500,"name":"читанка"}],"categories":[{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"themes":[]},{"id":715,"url":"yak-verhovnij-sud-ssha-otsinyuvav-bi-st-364-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690273179,"date":"25.07.2023","views":2503,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/11.jpg","mini_image":null,"name":"Як Верховний Суд США оцінював би ст. 364 КК України?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозаминулого тижня між антикорупційними чемпіонами та бізнес-адвокатами спалахнула\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.deadlawyers.org/draft-law-8235-lawyers-comment/\"\u003eдискусія\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Її предметом стала стаття 364 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), точніше характер її взаємин з упущеною вигодою.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші рішуче переконували зрадою, другі \u0026mdash; стримано\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/10/7410637/\"\u003eсхиляли\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до більш уважного прочитання робіт Навроцького.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі на допомогу першим\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.epravda.com.ua/columns/2023/07/19/702366/\"\u003eприйшов\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e дослідник. Однак відповідей не побільшало, а питань не поменшало. Тому докину кілька:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧому такі відносини (навіть якщо припустити, що вони направду існують, та ще й у конкретному вигляді) в кримінальному праві автоматично екстраполюються на весь кримінальний закон?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗавдяки чому давно відоме й загальноприйняте уявлення про характер майнової шкоди у сфері права інтелектуальної власності автоматично екстраполюється на всі закутки кримінального закону?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНу ви зрозуміли: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ мене немає відповідей, але є питання\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с). Хоча маю ще дещо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозицію. Суть її в тому, щоб трохи відсторонено подивитися на статтю 364 КК; поміркувати, наскільки добре її знаємо; подумки перелічити її найкращі чесноти та найгірші вади; чесно зізнатися собі в межах її застосування. Бо з дискусії, згаданої на початку, виглядає, що це далеко не найліпша знайома з КК, хоч і крутиться поруч доволі давно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопомогти нам з утіленням пропозиції має подібна американська дискусія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФЕДЕРАЛЬНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 1988 році главу 63 федерального статуту, яка криміналізує найбільш розповсюджені випадки шахрайства, доповнили\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.law.cornell.edu/uscode/text/18/1346\"\u003e\u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. У цьому параграфі, що став відомим як honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем), ідеться:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін \u0026laquo;схема або махінація з метою обману\u0026raquo; включає і схему або махінацію, спрямовану на позбавлення нематеріального права на доброчесну службу (the intangible right of honest services)\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПростіше кажучи, мова йшла про охоплення кримінальним законом певних випадків недоброчесної поведінки на службі (байдуже, у приватному секторі чи публічному). До них насамперед належали ті, коли службовець був неправомірно заохочений третьою стороною на її користь або тихцем переслідував інший приватний інтерес. Відповідно в шахрайський спосіб потерпілий втрачав не гроші / майно, як за класичного шахрайства, а нематеріальне благо (чи радше доступ до нього) \u0026mdash; доброчесну поведінку з боку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо порівнювати цитований параграф з нашим кримінальним законом, то це була б собі примітка до статті особливої частини КК (подібно до статті 354 КК). Власне, він таким і є у федеральному кримінальному статуті (главі 63). На це, щонайменше, вказують назва параграфа \u0026laquo;Визначення [терміну] \u0026ldquo;схема або махінація з метою обману\u0026rdquo;\u0026raquo;, початкові слова \u0026laquo;\u003cem\u003eДля цілей цієї глави термін\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u0026raquo;, а також відсутність санкції в параграфі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте тамтешнє обвинувачення почало застосовувати цей параграф фактично як окрему статтю особливої частини КК. Іншими словами, федерали почали розглядати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, по суті, окремо від інших параграфів глави \u0026mdash; не як технічну, допоміжну норму, що лише унаочнює різновиди шахрайства, а як самодостатній склад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІшлося про те, що для засудження за \u0026sect;\u0026nbsp;1346 варто лише продемонструвати, що службовець поводився недобросовісно, коли в конкретній ситуації використовував владу або повноваження. А чи викликала така поведінка якісь збитки або конвертувалася в приховані доходи чи нематеріальні бонуси \u0026mdash; це питання для них було несуттєвим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПевний час це працювало. Насправді працювало понад дві декади, допоки Верховний Суд США не ухвалив рішення в справі\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003e \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026laquo;\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/561/358/\"\u003eSkilling v. United States\u003c/a\u003e\u003cu\u003e\u0026raquo;\u003c/u\u003e (2010).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоправда, ще до того, як Верховний Суд ухвалив згадане рішення, деякі судді нижчих інстанцій і представники академії\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2010/06/25/us/25scotus.html\"\u003eхарактеризували\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;1346 як безнадійно розмитий, а\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://commons.stmarytx.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2648\u0026amp;context=thestmaryslawjournal\"\u003eінші\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026mdash; як такий, щодо якого завжди бракуватиме консенсусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eSKILLING V. UNITED STATES\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДжефрі Скілінг (Jeffrey K. Skilling) тривалий час був одним з важковаговиків компанії \u0026laquo;Enron\u0026raquo;. Так-так, тієї самої. За кілька місяців до банкрутства компанії він покинув посаду CEO.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФедеральна прокуратура обвинуватила його та ще декількох топів у низці білокомірцевих злочинів, зокрема в обмані шляхом зловживання владою або службовим становищем. Посадовці \u0026laquo;Enron\u0026raquo; фальсифікували інформацію про фінансовий стан компанії, щоб тримати курс акцій компанії на тому рівні, який би забезпечував їм дохід (не останньою чергою завдяки інсайдерській торгівлі). Журі в Х\u0026rsquo;юстоні та федеральний апеляційний суд погодилися, що Скілінг справді вчинив те, у чому його обвинувачували, включно з оцими недоброчесними викрутасами (honest services fraud).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкілінг пішов шукати правди й справедливості у Верховному Суді США, поставивши перед суддями два питання: процесуальне (вибір завідомо упередженого округу для розгляду обвинувачення) та матеріальне (не/конституційність статті кримінального закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі мова піде лише про матеріальне питання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВЕРХОВНЕ СЛОВО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід імені суду рішення готувала суддя Гінзбург. Верховний Суд одноголосно підтримав необхідність перегляду вироку в частині обману шляхом зловживання владою або службовим становищем, адже діяння Скілінга не кореспондувало \u0026sect;\u0026nbsp;1346. Щоправда, судді Скалія, Кеннеді й Томас (усі \u0026mdash; представники \u0026laquo;консервативного\u0026raquo; крила) висловили частково розбіжну думку. Судді-інакодумці наполягали, що суд мав не просто звузити тлумачення кримінального закону, а визнати його неконституційним у цілому. Двома роками раніше суддя Скалія\u003ca href=\"https://www.nacdl.org/Content/SkillingvUnitedStates\"\u003e \u003c/a\u003eкритикував цей кримінальний закон з тих же міркувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд погодився зі Скілінгом, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 справді виглядає доволі розмито й саме цим породжує резонну дискусію про коло випадків, до яких він має застосовуватися. Але суд відкинув те, ніби дискусійний кримінальний закон аж настільки туманний й нечіткий, що суперечить федеральній конституції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість він запропонував погляд, який мав би поставити крапку в дискусії щодо \u0026sect;\u0026nbsp;1346 і випадків, до яких він має застосовуватися. На думку суду, проблема з параграфом полягала в тому, що правозастосуванці не зрозуміли ідею, яку Конгрес намагався втілити в кримінальному статуті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд розпочав здалеку \u0026mdash; з 1872 року, коли Конгрес ухвалив оригінальний кримінальний закон про шахрайство, та його оновлення у 1909. Адже перші балачки про honest services fraud пов\u0026rsquo;язані із цим кримінальним законом і з\u0026rsquo;явилися в середині XX століття. В одній зі справ, де йшлося про отримання хабаря місцевим чиновником, федеральний апеляційний суд зазначив: \u0026laquo;\u003cem\u003eСхема, спрямована на отримання державного контракту на більш сприятливих умовах\u0026hellip; завдяки підкупу публічного службовця, є не лише планом підкупу чиновника, але і є схемою обману громади\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Ось так, за словами Верховного Суду, і народилася ідея \u0026sect;\u0026nbsp;1346.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі Верховний Суд перейшов до демонстрації цієї ідеї:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eНа відміну від [простого] шахрайства, коли втрата потерпілим грошей або майна забезпечувала прибуток правопорушника, причому одне [(втрата грошей)] було дзеркальним відображенням іншого [(прибуток правопорушника)]... теорія [не]доброчесних послуг була спрямована на корупцію, яка не характеризується подібною симетрією. Хоча правопорушник і отримував прибуток, потерпіла сторона не страждала від позбавлення грошей чи власності; натомість третя сторона, яка не була обманута, забезпечила збагачення [правопорушника]. Наприклад, якщо міський голова (правопорушник) отримав хабар від третьої сторони в обмін на надання цій стороні міського контракту, але умови контракту були такими самими, як і будь-які, що могли бути обговорені на відстані витягнутої руки, місто (потерпіла сторона \u0026mdash; містяни) не зазнає відчутних збитків... Навіть якщо схема призвела до грошової або майнової вигоди для потерпілої сторони\u0026hellip; шкода полягає у відмові цій стороні у праві на доброчесні послуги з боку правопорушника\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте була проблемка. Ідея народилася, але в кримінальному статуті її не було. Це була лише dicta (побіжно сказане) федерального апеляційного суду. Тому 1987 року в справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; Верховний Суд сказав федеральній системі кримінальної юстиції: допоки Конгрес не включить у кримінальний статут поправки, які втілюватимуть таку ідею, ми цю лавочку прикриваємо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступного року (1988) Конгрес розродився \u0026sect;\u0026nbsp;1346. Ніби ж і перемога, проте виявилася зрадженою. Адже правозастосуванці швидко забули про ідею в її повноті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове, що призабули федерали: правопорушник мав нагріти руки. Тобто, щоб до правопорушника застосувати \u0026sect;\u0026nbsp;1346, він мав отримати зиск з того, що він обманув громаду / компанію / інвесторів. І забезпечити цей зиск мала б третя сторона.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВерховний Суд підсумував:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМи погоджуємося, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 слід тлумачити, а не визнавати недійсним. По-перше, намагаючись з\u0026rsquo;ясувати значення фрази \u0026ldquo;нематеріальне право на доброчесну службу\u0026rdquo;, ми беремо до уваги доктрину, розроблену у pre-McNally справах. По-друге, щоби зберегти те, що Конгрес, безсумнівно, мав на меті охопити [\u0026sect;\u0026nbsp;1346], ми дистилюємо сукупність прецедентів до самої суті: в основному pre-McNally справи включали шахрайські схеми, аби позбавити інших доброчесних послуг завдяки хабарям або відкатам, наданих третіми сторонами, які не були обдурені. Обмежуючись таким першочерговим застосуванням, \u0026sect;\u0026nbsp;1346 не створює проблеми невизначеності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗ огляду на розглянуту історію [доктрини], немає сумніву, що Конгрес мав намір націлити \u0026sect;\u0026nbsp;1346 принаймні на випадки хабарів і відкатів. Ми визнаємо, що тлумачення [кримінального] закону з метою заборони ширшого спектру недоброчесної поведінки призвело б до конфлікту з принципами належної правової процедури, яка лежить в основі доктрини нечіткості (raise the due process concerns underlying the vagueness doctrine)\u0026hellip; [Відтак] [щ]оби зберегти закон без порушення конституційних обмежень, ми тепер вважаємо, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 криміналізує лише випадки, які уособлюють магістральну pre-McNally практику, \u0026mdash; тобто випадки, коли мали місце хабарі чи відкати\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдночасно суд відкинув доводи федерального уряду (обвинувачення). Федерали наполягали, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346\u003cem\u003e \u003c/em\u003eохоплює набагато ширше коло випадків. Зокрема, випадки, коли службовець мав будь-яку особисту заінтересованість у конкретному результаті, але приховав цей факт від загалу. Фактично йшлося про криміналізацію дій / ухвалення рішень в умовах конфлікту інтересів (байдуже, чи були збитки або заохочення з боку третьої сторони). Але суду така інтерпретація видалася надто \u0026laquo;\u003cem\u003eаморфною\u003c/em\u003e\u0026raquo;. І, як у справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; (1987), яка підштовхнула Конгрес до ухвалення \u0026sect;\u0026nbsp;1346, Верховний Суд відмітив, що без прямих і ясних доповнень до кримінального статуту ця лавочка не працюватиме.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРОЗБІЖНА ДУМКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя Скалія, до якого приєдналися судді Томас і Кеннеді, не погодився із запропонованим поглядом на \u0026sect;\u0026nbsp;1346.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВони наполягали, що насправді ніякої магістральної pre-McNally практики ніколи не існувало і що від народження ідея honest services fraud (обман шляхом зловживання владою або службовим становищем) була нечіткою, багатоликою та не містила конкретного стандарту провини. Не особливо помічним вони назвали навіть рішення в справі \u0026laquo;McNally v. United States\u0026raquo; (1987), що цю ідею начебто перетворило на доктрину, яку Конгрес нібито закріпив у \u0026sect;\u0026nbsp;1346: \u0026laquo;\u003cem\u003eСказати, що хабарі та відкати являли собою \u0026laquo;ядро\u0026raquo; доктрини або що більшість випадків застосування доктрини включали ці злочини, не означає, що вони є доктриною\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБа більше, вони нагадали, що американське загальне, статутне та прецедентне право не дає чіткої відповіді на питання: що таке доброчесна служба чи фідуціарні обов\u0026rsquo;язки і з якого корпусу права то має випливати \u0026mdash; загального, федерального (статутного та/або прецедентного) чи штатів (статутного та/або прецедентного)? Іншими словами, \u0026sect;\u0026nbsp;1346 бланкетно відсилає до вельми місткої та недовершеної категорії, цілого каталогу різнобічних аспектів, а не конкретно визначеного обов\u0026rsquo;язку службовця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ підсумку судді-інакодумці оголосили, що в справі Скілінга Верховний Суд не просто звузив тлумачення \u0026sect;\u0026nbsp;1346, а своїми руками сконструював зміст кримінального закону замість Конгресу, чим і врятував параграф від чесного висновку про його неконституційність (через недотримання Конгресом принципу юридичної визначеності).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа кілька років до рішення в справі Скілінга суддя Скалія\u003ca href=\"https://www.casemine.com/judgement/us/5914b1f7add7b0493475cce9\"\u003e \u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.casemine.com/judgement/us/5914b1f7add7b0493475cce9\"\u003eписав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у відповідь на небажання Верховного Суду братися за проблематику \u0026sect;\u0026nbsp;1346:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eБез конкретного обмежувального принципу (coherent limiting principle), який би визначав, що таке \u0026ldquo;нематеріальне право на доброчесну службу\u0026rdquo;, звідки воно походить і як воно порушується, ця містка фраза заохочує прокурорів-марнославців до зловживань під час гонитви за місцевими чиновниками, законодавцями штатів та високопосадовцями корпорацій, які припустилися будь-якої непривабливої або етично сумнівної поведінки. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Існує серйозне побоювання, що \u0026sect;\u0026nbsp;1346 є нічим іншим, як запрошенням для федеральних судів до створення за лекалами загального права злочину недоброчесної поведінки (common-law crime of unethical conduct). Хоча навіть \u0026ldquo;сама згадка про злочини за лекалами загального права підпадає під анафему\u0026rdquo;, й не даремно\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, суддю Скалія турбувало те, що за інших обставин кримінальний закон може цілковито поглинути, тобто замінити собою весь масив інструментів регулювання діяльності службовців (байдуже, у публічному секторі чи приватному). Та й не лише регулювання. Навіть політичний процес (політична відповідальність) та етика опинилися б у ролі \u0026laquo;коліс\u0026raquo; кримінального закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Скалія таки мав раціо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвіжа дискусія щодо статті 364 КК віддає аналогічним присмаком і лишає таке ж стійке враження. Це враження посилюється ще й тим, що у 2014 році стаття 364 КК була\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746-18#Text\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/746-18#Text\"\u003eзмінена\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e задля узгодження її змісту зі статтею 19 Конвенції ООН проти корупції (2003). Як\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780198803959.001.0001/law-9780198803959-chapter-21\"\u003e \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/display/10.1093/law/9780198803959.001.0001/law-9780198803959-chapter-21\"\u003eуказують\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e західні дослідники, ця стаття конвенції не випадково не отримала статусу обов\u0026rsquo;язкової. Адже під час розробки представники майбутніх договірних сторін висловили сумнів, що існує бодай спільне концептуальне уявлення того, яку поведінку вона пропонує криміналізувати. І саме тому імплементація цієї статті досі бажає кращого.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/11.jpg","tags":[{"id":476,"name":"корупція"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":650,"url":"proekt--8402-chastina-1-okrema-planeta-sap","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1678113427,"date":"06.03.2023","views":1999,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5.jpg","mini_image":null,"name":"Проєкт № 8402. Частина 1: окрема планета САП","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ останній день січня 2023 року дві \u003cspan\u003eнародн\u003c/span\u003eі депутатки, Анастасія Радіна та Олександра Устінова, зареєстрували \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41263\"\u003eзаконопроєкт\u003c/a\u003e № 8402. Як підкреслюється в назві, він покликаний посилити автономію САП. Хоча насправді його місія дещо ширша \u0026mdash; заразом \u0026laquo;підставити плече\u0026raquo; й НАБУ.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМенш ніж за місяць, 23 лютого, профільний комітет парламенту надав законопроєкту негативний висновок. Мотиви такого кроку наразі не відомі, адже поки відсутній відеозапис засідання комітету. Перша авторка законопроєкту № 8402 рішуче \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/anastasia.krasnosilska/posts/pfbid02R2r3eSbeAANKBSgs1vgUzoaRHfknTVCtFAXipCxPKp22zr71shPTygApEiEsmpzUl\"\u003eзасудила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e цей крок і пообіцяла продовжувати адвокацію дітища \u0026laquo;у тому числі разом з міжнародними партнерами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід міжнародними партнерами насамперед нібито мається на увазі ЄС, оскільки законопроєкт № 8402 \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/anastasia.krasnosilska/posts/pfbid0eoigLBPCchQvfMETp8T6ztWcdGhcR12RPHZG2tfwta6ZCxYrwj8c3Q2TmoydBW54l\"\u003eпрезентувався\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e як інструмент виконання Україною зобов\u0026rsquo;язань перед ним. Окрім того, у пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що він є втіленням стандартів Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстанній аспект і привернув мою увагу. Уже під час аналізу законопроєкту № 8402 додатково постало питання про його відповідність Конституції України. Також я не зміг пройти повз змін до КПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки текст законопроєкту № 8402 доволі великого обсягу, а більша частина пропозицій до КПК цілком самодостатні за своїм характером, розділимо аналіз на дві частини, тобто на дві окремі публікації. Ця публікація присвячена здебільшого змінам до Закону про прокуратуру, наступна \u0026mdash; пропозиціям законопроєкту про строки досудового розслідування (зміни до КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕДІСТОРІЯ АВТОНОМІЇ САП\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eІдея посилення автономії САП не те щоб \u0026laquo;на часі\u0026raquo; \u0026mdash; вона давно забарилася. Ще на початку 2019 року я \u003ca href=\"https://zn.ua/ukr/internal/antikorupciyna-prokuratura-dva-vimiri-nezalezhnosti-312408_.html\"\u003eвказував\u003c/a\u003e на помилки, яких припустилися реформатори у 2015 році, закладаючи інституційну (організаційну) модель САП, чинну дотепер.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОбрана модель закономірно виявилася менш спроможною, аніж базова модель обласних прокуратур. Статус \u0026laquo;самостійний структурний підрозділ\u0026raquo; Генеральної прокуратури / Офісу Генерального прокурора не давав САП жодних переваг. Навпаки \u0026mdash; організаційно обмежував майже в усьому: від медіаприсутності та закупівель чи наймання персоналу до роботи з таємними документами та міжнародної співпраці. Такі обмеження були і є стандартними для всіх самостійних підрозділів Генеральної прокуратури / Офісу Генерального прокурора. Однак реформатори не відали про їх існування. Також вони не знали, що обласні прокуратури позбавлені перелічених обмежень.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОбрана у 2015 році (чинна дотепер) процедура добору керівника САП надмірно заполітизована та суперечить Конституції України. Адже Конституція не наділяє український парламент повноваженнями брати участь у подібному доборі. Після того, як почали свою роботу самоврядні органи прокурорів, набуло додаткової гостроти питання про узгодженість процедури добору прокурорів САП зі стандартами Ради Європи.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВодночас законопроєкт № 8402 йде набагато далі, здавалося б, простої ідеї та завдання посилення автономії САП і виправлення окреслених помилок минулого. Він радше ставить усе нові й нові, а також складніші правові дилеми перед САП як інституцією та наражає реформаторів на черговий програш в Конституційному Суді України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВИКЛАД ПРОПОЗИЦІЙ ЗАКОНОПРОЄКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"5\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eУ Законі про прокуратуру:\r\n\u003col style=\"list-style-type: lower-alpha;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eхоч САП формально і входить до системи прокуратури, насправді перетворюється на окрему організацію, яка виконує функції прокуратури і на яку поширюються лише деякі гарантії та процедури щодо прокурорів (головним чином зміни до статті 7, нова стаття 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСАП складається з центрального апарату та відокремлених (територіальних) філій (частина 10 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСАП є альтернативним до Офісу Генерального прокурора суб\u0026rsquo;єктом міжнародної співпраці у сфері кримінального судочинства (нова стаття 94-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП більше не є заступником Генерального прокурора (зміни до частини 2 статті 8);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГенеральний прокурор не може координувати діяльність САП (зміни до статті 8). Хоча керівник САП адміністративно підпорядкована Генеральному прокуророві, останній не є прокурором вищого рівня для прокурорів САП (частини 2-3 нової статті 9-1, зміни до частини 3 статті 17);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГенеральний прокурор не уповноважений скасовувати незаконні ТА/АБО необґрунтовані рішення прокурорів САП (частина 3 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлише Генеральний прокурор може бути процесуальним керівником у кримінальному провадженні щодо керівника САП, а щодо іншого прокурора САП \u0026mdash; лише Генеральний прокурор або його заступник (частина 4 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП виконує частину функцій Ради прокурорів щодо прокурорів САП, які обіймають адміністративні посади (пункт 10 частини 5 нової статті 9-1, зміни до частини 3 статті 41);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчастину функцій Ради прокурорів щодо керівника САП виконує окрема комісія (зміни до частини 3 статті 41);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсторонення керівника САП від посади може здійснюватися лише Вищою радою правосуддя (зміни до частини 1 статті 64);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобір керівника та прокурорів САП здійснюється за окремою процедурою, яка виключає участь кваліфікаційно-дисциплінарного органу прокурорів, а участь Ради прокурорів прирівнює до дорадчої. Натомість провідну роль у доборі відведено Генеральному прокурору та керівнику САП (частина 2 нової статті 9-2, частина 2 нової статті 9-3);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна посади заступників керівника САП та інші адміністративні посади в САП кандидати призначаються безстроково (зміни до статті 39);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоцінювання прокурорів САП відбувається за інакшою системою, аніж інших прокурорів (підпункт 8 частини 5 нової статті 9-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдисциплінарні повноваження щодо прокурорів САП (у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади) здійснює окрема дисциплінарна комісія, яку формує Генеральний прокурор. Окрема дисциплінарна комісія здійснює свою діяльність за інакшою процедурою, аніж встановлена для інших прокурорів (нова стаття 79-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу структурі САП утворюється підрозділ внутрішнього контролю з поліцейськими функціями (частина 11 нової статті 9-1).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Кримінальному процесуальному кодексі:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify; list-style-type: lower-alpha;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГенеральний прокурор не уповноважений скасовувати незаконні ТА/АБО необґрунтовані рішення прокурорів САП (зміни до частини 6 статті 36);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування від імені прокуратури затверджують Генеральний прокурор та окремо керівник САП (зміни до статті 106-1);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо досудове розслідування щодо керівника НАЗК здійснюється НАБУ, тоді уповноваженим на низку процесуальних дій є керівник САП, якщо ж іншим органом досудового розслідування, то Генеральний прокурор (зміни до 1 частин статей 155 та 158);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлише керівник САП уповноважений розв\u0026rsquo;язувати спір про місце розслідування кримінального провадження, яке може належати до підслідності НАБУ (зміни до частини 5 статті 218);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eусі процесуальні аспекти кримінального провадження щодо народного депутата можливі не лише за рішенням Генерального прокурора, але й за рішенням керівника САП (зміни до 482-2);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСАП набуває (частково) статусу центрального органу, а керівник САП окремо від Генерального прокурора уповноважується на створення міжнародних слідчих груп (зміни до частини 2 статті 571 та частини 4 статті 575);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсторонення керівника САП від посади може здійснюватися лише ВРП (нова стаття 155-2 та низка кореспондуючих змін до Закону про ВРП).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших законах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"list-style-type: none;\"\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify; list-style-type: lower-alpha;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП отримує державну охорону на рівні з Президентом, Головою Верховної Ради України, Генеральним прокурором та іншими керівниками конституційних органів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкерівник САП на рівні з Генеральним прокурором уповноважений повідомляти про підозру Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсправи щодо оскарження рішень, дії та бездіяльності САП, а також пов\u0026rsquo;язаних з його функціонуванням комісій підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОГЛЯД \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eПРОПОЗИЦІЙ ЗАКОНОПРОЄКТУ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"6\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЦілком можна припустити, що для авторок законопроєкту № 8402 органом прокуратури є будь-яка організація, яка формально згадується в переліку частини 1 статті 7 Закону про прокуратуру, що починається зі слів \u003cem\u003e\u0026laquo;систему прокуратури України становлять\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Проте реальність дещо складніша.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ наступних частинах цієї ж статті законодавець завбачливо уточнив, що система української прокуратури характеризується \u0026laquo;єдністю\u0026raquo;. Ба більше, \u0026laquo;єдність\u0026raquo; прокуратури має цілком конкретний характер, адже спирається на: a) єдині засади організації та діяльності; b) єдиний порядок організаційного забезпечення діяльності прокурорів; c) єдиний статус прокурорів; d) розв\u0026rsquo;язання питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eЄдині засади організації та діяльності\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"8\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКонструкція \u0026laquo;засади організації та діяльності прокуратури\u0026raquo; доволі містка, якщо не всеохопна. На високий ступінь абстракції вказує й те, що стаття 131-1 Конституції містить майже ідентичну норму: \u0026laquo;\u003cem\u003eОрганізація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Проте зміст такої конструкції не є довільним. Адже ще в 1995 році Україна зобов\u0026rsquo;язалася перетворити прокуратуру \u0026laquo;\u003cem\u003eв орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Іншими словами, засади організації та діяльності української прокуратури мають бути втіленням таких стандартів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПереважною мірою ці стандарти можна відшукати в Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також прецедентній практиці ЄСПЛ; рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи; висновках Венеційської комісії, насамперед у звіті про європейські стандарти незалежності судової системи (частина II \u0026mdash; прокуратура); висновках Консультативної ради європейських прокурорів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ порівняльному дослідженні про дисциплінарну відповідальність прокурорів у вибраних державах-членах Ради Європи вичерпно окреслено\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, що \u0026laquo;\u003cem\u003eстандарти формують розгалужену систему \u0026laquo;м\u0026rsquo;якого\u0026raquo; права стосовно прокурорських служб, аби сприяти автономії та незалежності прокуратури, щоби вона не перебувала під політичним контролем. Нинішньою тенденцією в усіх європейських країнах є прагнення до більшої інституційної незалежності прокурорських служб, аби дозволити прокуратурам виконувати свої обов\u0026rsquo;язки без надмірного втручання \u0026mdash; як внутрішнього, так і зовнішнього \u0026mdash; \u003cstrong\u003eнамагаючись віднайти адекватний баланс між незалежністю, ієрархічною структурою та координацією, підзвітністю й ефективністю\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТакож стандарти та найкращі практики щодо спеціалізованих прокуратур нашаровуються довкола міжнародних і європейських інструментів з протидії корупції, на кшталт Конвенції ООН проти корупції чи Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКлючовою темою як \u0026laquo;загальних\u0026raquo;, так і \u0026laquo;спеціалізованих\u0026raquo; європейських і міжнародних стандартів є питання незалежності прокурорів. У них йдеться про те, що прокурори мають мати рівень незалежності майже як у суддів. Також спеціалізовані прокурори можуть мати деякі додаткові гарантії. Водночас стандарти не закликають до якоїсь абсолютної автономії чи заперечують внутрішню підзвітність спеціалізованих прокурорів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ба більше, досі не існує взірцевого (чи близького до того) набору додаткових гарантій для спеціалізованих прокуратур\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Нарешті, стандарти цілком толерують ту обставину, що прокуратура функціонуватиме як ієрархічна структура. Адже, з одного боку, природа прокурорської незалежності не є тотожною суддівській, а з іншого, така форма організації має низку вигод для прав людини, підзвітності прокурорів та ефективного використання ресурсів сторони обвинувачення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПотрібно мати на увазі й те, що стандарти Ради Європи не застосовуються в кожній країні огульно, без урахування її конституційних принципів. На цьому прямо наголошується у висновку Венеційської комісії, на який авторки законопроєкту № 8402 посилаються в пояснювальній записці. Оцінюючи проєкт закону Чорногорії про спеціалізовану прокуратуру, Венеційська комісія вказує, що варто уникати неузгодженості з конституційними нормами\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТаким чином, \u0026laquo;засади організації та діяльності прокуратури\u0026raquo; треба розуміти як втілені в національному законі стандарти Ради Європи, з урахуванням конституційних принципів конкретної країни.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСвоєю чергою законопроєкт № 8402 пропонує цілковиту окремішність САП від прокуратури загалом та очільника прокуратури \u0026mdash; Генерального прокурора, зокрема. Фактично єдине, що пов\u0026rsquo;язуватиме прокурорів САП та решту прокурорів, \u0026mdash; це конституційні функції. У решті аспектів, за задумом авторок законопроєкту, САП має бути ізольованою системою зі своїми унікальними засадами організації та діяльності, які не обов\u0026rsquo;язково втілюватимуть стандарти Ради Європи чи узгоджуватимуться з конституційними принципами.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eЄдиний порядок організаційного забезпечення\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"16\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЦя засада дещо нагадує уже розглянуту. Однак у ній ідеться про єдність системи управління та підзвітності, або ж операційну єдність системи прокуратури.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНайперше, що пропонує законопроєкт № 8402, \u0026mdash; ізолювати САП від Генерального прокурора. Точніше, надати САП імунітет від його повноважень. За задумом авторок законопроєкту, в Україні має діяти прокуратура на чолі з Генеральним прокурором та окремо система САП на чолі з її керівником. Ба більше, керівник САП навіть отримує повноваження та гарантії, яких не має сам Генеральний прокурор (див. підпункти \u0026laquo;g\u0026raquo; та \u0026laquo;o\u0026raquo; вище). Як випливає з пояснювальної записки до законопроєкту, основою для таких пропозицій є висновки Венеційської комісії про проєкт закону Чорногорії та проєкт закону Румунії\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа перший погляд, висновки Венеційської комісії не співзвучні один з одним. У висновку про проєкт закону Чорногорії цілком позитивно відмічається те, що спеціалізована прокуратура буде не лише частиною системи прокуратури\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, але залишатиметься піднаглядною Генеральному прокурору\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. А у висновку про проєкт закону Румунії вітаються наміри країни майже повністю сепарувати спеціалізовану прокуратуру від Генерального прокурора\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проте в обох випадках Венеційська комісія демонструє однаковий підхід \u0026mdash; вона виступає за більший рівень автономності спеціалізованих прокуратур, наскільки це можливо з огляду на правову традицію кожної країни. Тому за різницю в підсумку відповідальні конституційні принципи цих країн.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКонституції\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Чорногорії та Румунії в аспекті прокуратури можуть здатися доволі схожими: вони покладають прокурорські функції на керівників органів прокуратури та прокурорів, тобто для них прокуратура це \u0026mdash; керівники її органів та прокурори; Генеральний прокурор згадується лише як один з керівників органів прокуратури з кількома додатковими функціями. Проте є кілька важливих відмінностей.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ Румунії всі прокурори призначаються однаково \u0026mdash; президентом країни за згодою Вищої ради правосуддя. У Чорногорії \u0026mdash; усі однаково, окрім одного: Генеральний прокурор призначається парламентом за пропозицією Ради прокурорів. На додаток у Чорногорії прокуратура є незалежною інституцією, а в Румунії прокуратура перебуває під певною владою Міністерства юстиції. Примітно також, що в Румунії як Генеральна прокуратура, так і кожна з двох спеціалізованих мають однаковий статус.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ наведеного видно, що ближчою для України є конституційна модель прокуратури Чорногорії. Адже українська Конституція також виділяє Генерального прокурора через особливий порядок призначення. Проте випадок України ще більш прямолінійний у питанні \u0026laquo;операційної єдності\u0026raquo;, аніж модель Чорногорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа українською Конституцією прокуратуру уособлює Генеральний прокурор та інші прокурори. Простіше кажучи, першим серед рівних є лише один прокурор. Проміжні позиції на кшталт керівника органу прокуратури, як у Чорногорії та Румунії, на конституційному рівні не виділяються. Ба більше, стаття 131-1 Конституції прямо вказує, що \u0026laquo;\u003cem\u003e[п]рокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаведене положення підводить до простого й однозначного висновку: жоден орган української прокуратури не може мати імунітету від влади Генерального прокурора. Також Генеральному прокуророві не потрібно шукати / отримувати згоду від іншого прокурора, щоб реалізовувати свої повноваження. Ба більше, Генеральний прокурор не може поступатися іншому прокуророві місцем \u0026laquo;останньої інстанції\u0026raquo; в питаннях, які не підлягають судовому контролю та лишаються за прокуратурою (наприклад, розв\u0026rsquo;язання спорів про підслідність).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eБезумовно, такі конституційні положення наділяють Генерального прокурора колосальною владою. А історія свідчить (і не лише українська): що серйозніші повноваження, то коротший шлях до зловживання ними. І задля того, щоб генеральні прокурори та інші керівники прокуратури не зловживали наданою їм владою, стандарти Ради Європи та найкращі практики пропонують цілі каталоги дієвих запобіжників\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, насамперед вказуючи на потребу мати чіткі критерії та процедури для випадків, коли інтервенція генерального прокурора в конкретне кримінальне провадження є прийнятною\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічним чином такі критерії та процедури повинні розповсюджуватися і на самого керівника САП у відносинах з іншими прокурорами САП. Адже \u0026laquo;внутрішня\u0026raquo; або ж \u0026laquo;функціональна\u0026raquo; автономія прокурора має наскрізний характер.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ цих причин законопроєкт мав би структурувати владу Генерального прокурора та інших керівників прокуратури відповідно до стандартів і найкращих практик, з урахуванням конституційних принципів. І не лише в аспекті діяльності прокурорів САП. Натомість його авторки пропонують модель, яка пасує конституційному режиму країни-сусідки.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДоказом останньої тези є й те, що законопроєкт № 8402 пропонує взяти за приклад Румунію та наділити ВРП певними повноваженнями щодо Генерального прокурора та керівника САП (див. підпункт \u0026laquo;v\u0026raquo; вище). При цьому Рада Європи давно наполягає, щоб питаннями кар\u0026rsquo;єри Генерального прокурора в Україні опікувався кваліфікаційно-дисциплінарний орган прокурорів\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а ВРП було усунуто від дисциплінарного процесу щодо прокурорів\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cu\u003eЄдиний статус прокурорів та їхня самоврядність\u003c/u\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"27\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНайбільш хиткою пропозицією законопроєкту № 8402 є та, що має на меті деформувати статус прокурорів САП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОкрім відмінного порядку добору, який запроваджено ще у 2015 році, законопроєкт пропонує ввести ексклюзивну систему, яка визначатиме фактично всі питання кар\u0026rsquo;єри керівника та прокурорів САП. Ба більше, ця ексклюзивна система буде ізольована від самоврядних органів прокурорів, а ключову роль у ній відіграватимуть Генеральний прокурор, сам керівник САП і підпорядкований йому підрозділ внутрішнього контролю з повноваженнями, які мали керівники прокуратури до реформи прокуратури 2014 року.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗ одного боку, позитивним є те, що законодавцеві запропоновано відійти від неконституційного порядку добору керівника САП та субстандартного добору прокурорів САП, які були запроваджені ще до того, як самоврядні органи прокурорів почали функціонувати. Водночас залишається тільки гадати, чому законопроєкт № 8402 не закладає належної ролі для Ради та кваліфікаційно-дисциплінарного органу прокурорів у цьому процесі.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСлід нагадати, що Україна нещодавно вже мала експеримент, коли самоврядні органи прокурорів були усунуті від призначення, переведення, підвищення та застосування дисциплінарних стягнень. Це була реформа прокуратури 2019 року. Найбільш принципові для цієї реформи зміни \u0026mdash; передача повноважень щодо кар\u0026rsquo;єри прокурорів до Генерального прокурора \u0026mdash; були розкритиковані не лише Комітетом Міністрів Ради Європи\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та експертами Ради, але й антикорупційним органом Ради \u0026mdash; Групою держав проти корупції (GRECO). Під час четвертого раунду оцінювання GRECO висловила \u0026laquo;\u003cem\u003eнайкритичніше занепокоєння щодо тимчасового припинення органів самоврядування, оскільки ці органи є запорукою незалежності та автономії прокурорів і мають функціонувати для захисту органів прокуратури від неналежного політичного впливу, як реального, так і потенційного\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Комітет Міністрів окремо наголошував на тому, що питання добору, професійної підготовки, кар\u0026rsquo;єрного просування та звільнення з лав прокуратури не мали б перебувати \u0026laquo;в руках\u0026raquo; керівника прокуратури.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТакож слід відзначити, що в ході останніх раундів оцінювання антикорупційних заходів ані GRECO, ані Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) аж ніяк не наполягали на звуженні ролі самоврядних органів прокурорів. Якраз навпаки \u0026mdash; ішлося про потребу посилення їхньої ролі та спроможності в питанні оцінювання прокурорів, зокрема\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Окремо торкаючись кар\u0026rsquo;єри керівника САП у звіті за 2022 рік (п\u0026rsquo;ятий раунд моніторингу), ОЕСР підкреслює лише важливість прозорого конкурсу на таку посаду на основі надійних і наперед відомих критеріїв, убезпеченого від політичного втручання\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eТакож вельми проблематичною пропозицією законопроєкту № 8402 є частина 11 нової статті 9-1, що окреслює повноваження підрозділу внутрішнього контролю. Зокрема, названий підрозділ уповноважений: і) \u0026laquo;\u003cem\u003eздійсню[вати] моніторинг та контроль за виконанням прокурорами\u0026hellip; актів законодавства з питань етичної поведінки\u003c/em\u003e\u0026raquo;; іі) \u0026laquo;\u003cem\u003eпроводит[и] перевірки прокурорів\u0026hellip; на доброчесність\u003c/em\u003e\u0026raquo;; ііі) \u0026laquo;\u003cem\u003eорганізову[вати] проведення службового розслідування\u003c/em\u003e\u0026raquo;; іv) \u0026laquo;\u003cem\u003eвикону[вати] інші повноваження, визначені положенням про підрозділ внутрішнього контролю\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Відповідно до законопроєкту порядок діяльності та повноваження підрозділу внутрішнього контролю визначає керівник САП, якому цей підрозділ безпосередньо підпорядкований.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаявність такого апарату контролю повертає нас до найбільш помітних рис прокуратури зразка 1991 року, тобто прокуратури радянського зразка, де керівник прокуратури міг інспектувати роботу прокурорів як і коли йому заманеться. Своєю чергою поява самоврядних органів прокурорів якраз була продиктована бажанням надати прокурорам більше автономії та захисту, у тому числі від їхніх керівників\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим треба підкреслити одну красномовну деталь. Річ у тім, що частина 11 нової статті 9-1 законопроєкту є точною копією частин 1-3 статті 17-1 Закону про запобігання корупції, яка присвячена підрозділу внутрішнього контролю НАЗК. Іншими словами, авторки законопроєкту № 8402 не розрізняють статус органів прокуратури та органів виконавчої влади, а також статус прокурорів і державних службовців відповідно.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо до цього додати ту обставину, що законопроєкт № 8402 пропонує перетворити САП на закриту систему, непідзвітну навіть Генеральному прокуророві і відрізану від самоврядних органів прокурорів, то впевнено можна стверджувати, що статус прокурорів САП буде здеградовано до рівня 1991 року. Простіше кажучи, автономія прокурорів САП перетвориться на ілюзорну. Вони будуть залежні від керівника САП навіть більше, аніж від Генерального прокурора в період, коли місце керівника САП було вакантним.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНарешті, намагання авторок законопроєкту № 8402 відмежувати САП від самоврядних органів прокурорів має ще один важливий вимір. Фактично народні депутатки намагаються посіяти думку, що реформа прокуратури 2014 року (зокрема, у частині утворення самоврядних органів прокурорів) є невдачею. Такі намагання продовжують наратив, яким обґрунтовувалася реформа прокуратури 2019 року. Реформа, яка, за словами експертів Ради Європи, \u0026laquo;\u003cem\u003eпроводилася без громадського обговорення, без чітких пояснень потреби в ній та її цілей, без достатньої правової визначеності\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Днями Конституційний Суд України поставив крапку в цій історії: положення, які уможливили цю реформу, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ccu.gov.ua/novyna/sud-uhvalyv-rishennya-u-spravi-shchodo-konstytuciynosti-prypysu-zakonu-ukrayiny-pro-vnesennya\"\u003eвизнано\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e неконституційними.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОкреслений наратив авторок законопроєкту важко толерувати не тому, що він кидає тінь на зусилля України при втіленні стандартів Ради Європи або її інтеграційні зусилля на шляху до вступу в ЄС чи імідж України загалом. Його важко толерувати лише тому, що він не ґрунтується на переконливих доказах. Поодинокі випадки, які намагаються видати за докази дисфункціональності самоврядних органів прокуратури, насправді ж відразу були відкориговані судовою системою або зусиллями самих самоврядних органів прокуратури у співпраці з експертною спільнотою.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЯкщо авторки законопроєкту № 8402 лише побоюються, що самоврядні органи прокуратури ще заслабкі, у такому разі варто було одночасно пропонувати й механізми підсилення цих органів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВИСНОВКИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом авторки законопроєкту № 8402 мають рацію: автономію САП потрібно посилити. Водночас досягнення такої мети має відбуватися лише через закон, що невибірково втілює стандарти Ради Європи, а також враховує конституційні принципи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофільний парламентський комітет зі свого боку не мав би блискавично відхиляти законопроєкт № 8402, натомість \u0026mdash; звернутися до Ради Європи з проханням про його оцінку в частині змін до Закону про прокуратуру. Результати такої оцінки дозволили б вийти на редакцію законопроєкту, яку комітет ладен був би підтримати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Висновок №\u0026nbsp;190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо заявки України на вступ до Ради Європи, підпункт vi пункту\u0026nbsp;11.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e A comparative study on the disciplinary liability and proceedings against public prosecutors in selected Council of Europe member states / Mjriana Visentin (Italy), Lorena Bachmaier Winter (Spain), Gaja \u0026Scaron;tovičej (Slovenia) and Ian Welch (the United Kingdom with focus on England \u0026amp; Wales and Scotland), April 2021, \u0026sect; 26. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Explanatory Report to the Criminal Law Convention on Corruption, \u0026sect; 99; Technical Guide to the United Nations Convention Against Corruption, pp. 113\u0026ndash;116.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e OECD (2020), The Independence of Prosecutors in Eastern Europe, Central Asia and Asia Pacific, p. 194.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Final Opinion on the revised draft Law on special public Prosecutor's office of Montenegro, adopted by the Venice Commission, 20\u0026ndash;21 March 2015, CDL-AD(2015)002-e, \u0026sect;\u0026sect; 14, 17.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Romania \u0026mdash; Urgent Opinion on three Laws concerning the justice system, endorsed by the Venice Commission, 16\u0026ndash;17 December 2022, CDL-AD(2022)045-e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Див. Final Opinion on the revised draft Law on special public Prosecutor's office of Montenegro, \u0026sect;\u0026sect; 14\u0026ndash;17.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Див. там само, \u0026sect; 19.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Див. Romania \u0026mdash; Urgent Opinion on three Laws concerning the justice system, \u0026sect; 54.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Див. на \u003ca href=\"https://www.constituteproject.org/?lang=en\"\u003ehttps://www.constituteproject.org/?lang=en\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Див., наприклад, Strengthening functional independence of prosecutors in Eastern European participating States: Needs Assessment Report / Organization for Security and Co-operation in Europe / Nikolai Kovalev, 2020, pp. 59\u0026ndash;64; OECD (2020), The Independence of Prosecutors in Eastern Europe, Central Asia and Asia Pacific, pp. 72\u0026ndash;125; OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the OECD Istanbul Anti-Corruption Action Plan, pp. 98\u0026ndash;100.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Див., наприклад, Opinion on the draft law on the Public Prosecutors' service of Moldova adopted by the Venice Commission, 13\u0026ndash;14 June 2008), CDL-AD(2008)019-e, \u0026sect; 16; Opinion on Act CLXIII of 2011 on the Prosecution Service and Act CLXIV of 2011 on the Status of the Prosecutor General, Prosecutors and other Prosecution Employees and the Prosecution Career of Hungary, adopted by the Venice Commission, 15\u0026ndash;16 June 2012, CDL-AD(2012)008-e, \u0026sect;\u0026nbsp;32; Interim Opinion on the Draft Law on the State Prosecution Office of Montenegro, adopted by the Venice Commission, 12\u0026ndash;13 December 2014, \u0026sect;\u0026sect; 34, 108.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Спільний висновок Директорату з прав людини (DHR) Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи та Європейської Комісії \u0026laquo;За демократію через право\u0026raquo; (Венеціанська Комісія) щодо проєкту Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, CDL-AD (2013) 025, \u0026sect; 119\u0026ndash;123.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Там само, \u0026sect; 140.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e CM/Del/Dec(2020)1377/H46-43, 1377th meeting, 4 June 2020 (DH) (written procedure), H46-43 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine; CM/Del/Dec(2021)1406/H46-37, 1406th meeting, 7\u0026ndash;9 June 2021 (DH), H46-37 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e GRECO Compliance Report (2019), \u0026sect;\u0026sect; 134.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e\u0026nbsp;GRECO Evaluation Report (2017), Compliance Report (2019), Second Compliance Report (2022) \u0026mdash; у частині Рекомендацій XXIV \u0026mdash; XXX; OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the OECD Istanbul Anti-Corruption Action Plan, pp. 94\u0026ndash;103.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e[18]\u003c/a\u003e OECD (2022), Anti-Corruption Reforms in Ukraine: Pilot 5th Round of Monitoring Under the OECD Istanbul Anti-Corruption Action Plan, pp. 178\u0026ndash;179.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e[19]\u003c/a\u003e Порівняльне дослідження прокурорського самоврядування у державах-членах Ради Європи / Лаура Стефан, Ідлір Печі / Проєкт Ради Європи \u0026laquo;Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні\u0026raquo;, 2018, с. 5. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e[20]\u003c/a\u003e Експертна оцінка проєкту Закону № 5158 \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів\u0026raquo; і проєкту Закону № 5157 \u0026laquo;Про внесення змін до розділу II \u0026laquo;Прикінцеві і перехідні положення\u0026raquo; Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури\u0026raquo; щодо окремих аспектів дії перехідних положень\u0026raquo; / Проєкт Ради Європи \u0026laquo;Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України\u0026raquo; / Лорена Бахмаєр Вінтер, Джеймс Гамільтон, 2021, \u0026sect; 3.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5.jpg","tags":[{"id":550,"name":"САП"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]}]},{"id":623,"url":"rotterdam-mae-ne-lishe-plyus","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1668498567,"date":"15.11.2022","views":2194,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-1511.png","mini_image":null,"name":"Роттердам має не лише «плюс»","description":"\u003cp\u003eНаприкінці вересня цього року новий керівник САП скасував постанову прокурора про закриття кримінального провадження, що відоме загалу як \u0026laquo;Роттердам+\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЦе не перша за останні два роки подібна постанова про закриття в цьому кримінальному провадженні. Але цього разу керівник САП пішов далі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРішення нового керівника САП блискавично \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2022/09/23/7368731/\"\u003eпривітала\u003c/a\u003e найбільш активна частина громадськості. Його назвали таким, що \u0026laquo;\u003cem\u003eзмінює правила гри\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Щоправда, пояснень, що на що змінилося, не було. Очевидно, презюмується, що будь-яку \u0026laquo;зміну\u0026raquo; треба беззастережно приймати як покращення. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНасправді ж \u0026laquo;зміна\u0026raquo; \u0026mdash; це лише \u0026laquo;змістовна опція\u0026raquo;, точніше \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e \u0026laquo;одна з опцій\u0026raquo;. Базові опції такі: \u003c/span\u003ea\u003cspan\u003e) з\u0026rsquo;являється \u0026laquo;цілковито / частково нове\u0026raquo; чи \u003c/span\u003eb\u003cspan\u003e) повертається \u0026laquo;частково / цілковито старе\u0026raquo;. У цьому випадку маємо швидше останнє \u0026mdash; повертається \u0026laquo;частково старе\u0026raquo;. Але \u003c/span\u003e\u0026laquo;частково\u0026raquo; станом на зараз, оскільки\u003cspan\u003e тенденція невтішна. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПровісником старого є саме той екстракрок нового керівника САП. Ось як він виглядає та розгортається.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eПостанова прокурора\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПрокурор, який закрив кримінальне провадження, починає з нагадування про високий стандарт переконання, який притаманний кримінальному провадженню. З огляду на \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/90111755\"\u003eпозицію\u003c/a\u003e Касаційного кримінального суду він розуміє цей стандарт як вимогу, що \u0026laquo;\u003cem\u003eбудь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, \u0026mdash; є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред\u0026rsquo;явленим обвинуваченням\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Увесь подальший текст постанови є викладом обставин, які змушують прокурора сумніватися, що він зможе переконати суд за стандартом \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ постанові можна налічити низку таких обставин (вони стосуються як об\u0026rsquo;єктивних, так і суб\u0026rsquo;єктивних ознак злочину), серед них: неповний перелік підозрюваних (днями цей сумнів \u003ca href=\"https://nabu.gov.ua/novyny/rotterdam-novyy-epizod-u-20-mlrd-grn\"\u003eнабув\u003c/a\u003e додаткової переконливості); погодження рішення НКРЕКП низкою інших органів; провальні судові процеси щодо скасування рішення НКРЕКП і суперечливі висновки судових експертів. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПри цьому прокурор у жоден спосіб не ставив під сумнів проведене розслідування, зокрема підстави для його початку чи правомірність здійснених слідчих і процесуальних дій. Його турбували лише високі вимоги стандарту переконання \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo; \u0026mdash; тобто можливість відповідати їм у змагальному процесі в конкретному кримінальному провадженні. Хоча, як прокурор зазначає в постанові, деякі з його сумнівів потенційно можна було б розвіяти, але для того не лишилося строків досудового розслідування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ цих міркувань прокурор і закрив кримінальне провадження на підставі пункту 3 статті 284 КПК (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді й вичерпані можливості їх отримати).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eРішення слідчої судді\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПостанову прокурора оскаржили потерпілі та заявники в кримінальному провадженні. Не один раз вони називали постанову \u0026laquo;незаконною\u0026raquo;, проте їхні доводи зводилися до тих же міркувань, які висловив і прокурор. Тобто перед слідчою суддею спір постав у такому ж вигляді, як і в постанові прокурора: чи можна завдяки наявним доказам довести поза розумним сумнівом винуватість підозрюваних? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСлідча суддя чимало уваги \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/100413290\"\u003eприділила\u003c/a\u003e тій обставині, що \u003c/span\u003eвимоги \u003cspan\u003eстандарту переконання в кримінальному провадженні справді дуже високі та насамперед прокурор може оцінювати, чи здатен він витримати стандарт у кожному конкретному кримінальному провадженні. Ба більше, слідча суддя окремо занурилася в оцінку того, чи мають сумніви прокурора належну підставу. Іншими словами, чи його сумніви розумні, чи довільна вигадка. За її оцінкою, прокурор обґрунтовано виходив з того, що наявність суперечливих доказів щодо критично важливих обставин, які підлягають доказуванню, лишає достатньо простору для розумних сумнівів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТакож слідча суддя торкнулася питання \u003cem\u003e\u0026laquo;дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження\u0026raquo;\u003c/em\u003e, дійшовши висновку, що прокурор цілком дотримався закону. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eРішення апеляційної палати ВАКС\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРішення слідчої судді оскаржили декілька учасників кримінального провадження з кількох різних перспектив. Проте найважливішим є те, що під сумнів ставилася оцінка слідчою суддею обґрунтованості постанови прокурора. Простіше кажучи, апеляційна інстанція також шукала відповідь на питання: чи є сумніви прокурора та слідчої судді розумними?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАпеляційна інстанція буквально зазначила у своєму \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106432317\"\u003eрішенні\u003c/a\u003e: \u0026laquo;\u003cem\u003eНаведені обставини вказують на те, що у даному кримінальному провадженні фактично виникли спірні питання між детективами, які здійснювали досудове розслідування, і процесуальним керівником \u0026mdash; прокурором, який його закрив. Їх суть полягає у незгоді детективів з постановою прокурора про закриття кримінального провадження. Орган досудового розслідування вважає, що ним зібрані достатні докази для складання обвинувального акта у кримінальному провадженні та направлення його до суду для розгляду по суті, у той час, як прокурор не погоджується з їх достатністю для вказаної мети\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Саме тому, на думку апеляційної інстанції, цей спір і опинився на розгляді слідчої судді та апеляційної інстанції. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на такий характер спору апеляційна інстанція підсумувала: \u0026laquo;\u003cem\u003eВирішення спірних питань між слідчим і прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не входить до сфери судового контролю\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Але попередньо вона все ж пройшлася оцінкою слідчої судді, залишивши її без змін.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eПостанова керівника САП\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНовий керівник САП починає з того, на чому наполягав прокурор і з чого починали й чим завершували судді ВАКС, \u0026mdash; на порядку денному стоїть питання можливості доведення винуватості підозрюваних у суді. Він не приховує того факту, що прокурор закрив кримінальне провадження через конкретні сумніви. Далі керівник САП дає власну оцінку обставинам, які розглядалися як прокурором, так і суддями ВАКС. Наприкінці він робить висновок, що \u0026laquo;\u003cem\u003eдо порушення принципу оцінки доказів у їх сукупності\u003c/em\u003e\u0026raquo; призвела неповнота вивчення обставин. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНаведені слова \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e примітні самі собою, оскільки не зовсім зрозуміло, про який принцип новий керівник САП веде мову. На відміну від прокурора та суддів ВАКС, у своїй постанові він прямо не згадує про стандарт переконання \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;. Навіть попри те, що стандарти переконання якраз і є тими принципами, через призму яких докази оцінюються в сукупності, а стандарт \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo; викарбувався на багатьох рівнях правової системи \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e конституційному, національного та міжнародного законодавства, національної та міжнародної судової практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПростіше кажучи, керівник САП лише дорікнув прокуророві, що якби той старанніше читав матеріали кримінального провадження, то сумнівів у нього не було б. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch4\u003eЯке це має значення?\u003c/h4\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗагалом ані постанова керівника САП, ані те, що там написано, жодного особливого значення не мають, і не мали б нікого обходити (навіть прокурора, постанову якого скасували). Подібні випадки \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e буденність у прокуратурі. Це відомо навіть законодавцеві: згідно з КПК прокурор, який не бачить причин підтримувати обвинувачення, може бути замінений на іншого. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОднак новий керівник САП зробив дещо незвичне (екстракрок) \u0026mdash; те, що зі зрозумілих причин не робили його попередники, скасовуючи більш ранні постанови про закриття цього ж кримінального провадження. Новий керівник САП не лише скасував постанову прокурора, а й вийшов з публічним засудженням рішення прокурора та звинуваченнями на його адресу. На офіційній сторінці САП у Facebook \u003ca href=\"https://www.facebook.com/sap.gov.ua/posts/pfbid0HDEbNR3yf9ZBuAifyhMEAUMUkj4Pr55ophN8q65neeJ2YAXFfh2cxZQ927LDgNMxl\"\u003eсказано\u003c/a\u003e, що новий керівник САП \u0026laquo;\u003cem\u003eвиявив численні неузгодженості у висновках та аргументації прокурора під час закриття цієї справи, неповноту дослідження матеріалів справи прокурором, невідповідність висновків прокурора фактичним обставинам кримінального провадження\u003c/em\u003e\u0026raquo; і що \u0026laquo;\u003cem\u003eнезаконність та необґрунтованість рішення прокурора щодо закриття цього провадження не викликає в керівника САП жодних сумнівів\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака безапеляційність публічних заяв нового керівника САП \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e проблемна з кількох перспектив.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-перше, Венеційська комісія не толерує випадки притягнення прокурорів до відповідальності за дискусійні рішення, які піддаються оскарженню до прокурора вищого рівня чи суду\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e. Простіше кажучи, комісія не бачить у таких випадках суспільної шкоди та відповідно суспільного інтересу, адже вони без проблем можуть коригуватися в межах прокурорської чи судової системи (що і відбувається в прокуратурі щоденно в подібних випадках і відбувалося в цьому випадку також). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДо того ж Венеційська комісія наполягає на чіткому розмежовуванні \u0026laquo;незаконних рішень\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003c/span\u003eнеоднакового тлумачення чи застосування законодавства\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e. Як продемонстровано вище, спір у цьому кримінальному провадженні обертався довкола ступеня переконання / сумніву або ж тлумачення / застосування стандарту переконання \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo; (в авторському виконанні нового керівника САП \u003c/span\u003e\u0026mdash; \u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eпринцип оцінки доказів у їх сукупності\u003c/em\u003e\u0026raquo;). Тому заяви нового керівника САП про незаконність постанови прокурора радше викликані вельми рудиментарним уявленням про правозастосування чи навіть вірою в соціалістичну законність, ніж намаганням втілити / захистити якісь правові принципи. Адже \u0026laquo;незаконність\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e це дещо інше.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-друге, новий керівник САП ухвалив свою постанову на тлі рішень слідчої судді та апеляційної колегії ВАКС, які не просто погодилися з прокурором, перед тим судді ґрунтовно пропрацювали доводи прокурора та інших учасників спору. Тобто своїми заявами новий керівник САП публічно та рішуче кинув тінь і на рішення суддів, зокрема ґрунтовність їхньої оцінки. А це навряд чи сумісне з вимогами Закону про прокуратуру й Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (статті 3, 43 та 17 відповідно).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте наведені аспекти швидше персональні проблеми керівника САП. Перед суспільством постають проблеми більшого масштабу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВихід\u003c/span\u003e нового\u003cspan\u003e керівника САП у публічну площину з грубими звинуваченнями на адресу прокурора \u003c/span\u003e\u0026mdash;\u003cspan\u003e не лише намагання покарати конкретного прокурора за рішення, яке не до смаку керівнику прокуратури. У такий спосіб решта прокурорів САП отримали цілком зрозумілий сигнал, що незгода з новим керівником може коштувати їм репутації та інших можливостей, а тому слід бути надзвичайно чутливими до його думки. До цього можна додати й ту обставину, що нині в САП відбуваються конкурси, і незабаром до колективу долучиться близько десятка новопризначених прокурорів, які, природно, будуть ще більш вразливими до впливу нового керівника (особливо ті, хто не мали попереднього прокурорського досвіду).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eБа більше, цим новий керівник САП також продемонстрував, що готовий підтримувати репутацію органу досудового розслідування і коштом репутації САП. Заснував для НАБУ запасний \u003ca href=\"https://laboratoria.pro/products/vyscha-virnist-pravda-brehnya-i-liderstvo-spogady-dyrektora-fbr\"\u003eрезервуар довіри\u003c/a\u003e, так би мовити. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМинулого року на одному із заходів JustTalk я \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/konflikt-prokurora-j-ofitsera-pravoporyadku-scho-skazav-verhovnij-sud-kanadi\"\u003eзгадував\u003c/a\u003e про рішення Верховного Суду Канади, у якому суд наполягав на тому, щоб прокуратура тримала дистанцію від органів правопорядку, інакше виникнуть серйозні виклики для інтересів правосуддя. В українському контексті ця проблема нині загострена ще й тим, що новий керівник САП ніколи не був прокурором, натомість він кар\u0026rsquo;єрний офіцер правопорядку з цілком \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/vikonannya-praktichnogo-zavdannya\"\u003eпересічним\u003c/a\u003e уявленням про лідерство та управління. Безумовно, \u0026laquo;управління в прокуратурі\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u0026mdash; \u003cspan\u003eвельми складна і болюча тема, і не лише для української прокуратури. Але треба нагадати, що органи та експерти Ради Європи раз у раз критикують намагання повернути до життя та панування директивні управлінські практики\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e, щоб українська прокуратура не відкотилася до радянської моделі\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003eяка уособлює недемократичне минуле України\u003c/span\u003e\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНарешті, окреслена проблематика дає підстави говорити, що вона лише набирає обертів і незабаром повною мірою перекинеться на ВАКС. Річ у тому, як правильно \u003ca href=\"https://www.pravda.com.ua/columns/2022/10/25/7373447/\"\u003eзауважує\u003c/a\u003e мій колега, прорахунки НАБУ або САП не мають стати причиною цькування суддів ВАКС. Однак, на жаль, суддів ВАКС, які мали стосунок до цього кримінального провадження, уже рішуче \u003ca href=\"https://www.facebook.com/watch/?v=274938160194197\"\u003eцькували\u003c/a\u003e. Далі, вочевидь, будуть ще рішучіше. Адже НАБУ, новий керівник САП (ще вчора \u0026mdash; працівник НАБУ) і найбільш активна частина громадськості твердо й недвозначно сигналізують, що вони не терпітимуть жодних сумнівів у цьому кримінальному провадженні \u0026mdash; хто б їх не висловлював.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВиглядає, що ВАКС уперше опинився на роздоріжжі, де рішення в конкретному кримінальному провадженні можуть мати безповоротні наслідки для функціонування усього суду. Наскільки твердим і послідовним ВАКС буде у своїх оцінках, ми довідаємося доволі скоро \u0026mdash; коли судді розв\u0026rsquo;яжуть спір щодо обрахунку строків у цьому кримінальному провадженні. Але це тема для іншої колонки. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНині лишається сподіватися, що ми ще пам\u0026rsquo;ятаємо, як виглядає змістовна опція \u0026laquo;цілковито старе\u0026raquo;, до якої зроблено екстракрок: \u0026laquo;\u0026hellip;Протягом більшої частини радянського періоду історії прокуратура та прокурори мали вищий статус і більшу політичну вагу, ніж суди та судді\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e; \u0026laquo;\u0026hellip;у радянській системі прокуратура була потужним засобом контролю судової системи, та у деяких країнах залишки цієї системи ще присутні\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Montenegro \u0026mdash; Opinion on the draft amendments to the Law on the State Prosecution Service and the draft law on the Prosecutor\u0026rsquo;s Office for organised crime and corruption, adopted by the Venice Commission at its 126 plenary session, 19\u0026ndash;20 March 2021, CDL-AD(2021)012, \u0026sect; 54 [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2021)012-e\"\u003ehttps://venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2021)012-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Opinion on the draft law on the Public Prosecutors\u0026rsquo; service of Moldova, adopted by the Venice Commission at its 75th Plenary Session, 13\u0026ndash;14 June 2008, CDL-AD(2008)019, \u0026sect; 52 [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу:\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2008)019-e\"\u003ehttps://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2008)019-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003eНайбільш свіжий і вдумливий приклад такої критики: Експертна оцінка проєкту Закону України № 3009а \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури\u0026raquo; / Проєкт Ради Європи \u0026laquo;Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України\u0026raquo;, Лорена Бахмайєр і Джеймс Гамільтон, жовтень 2020 року [Електронний ресурс].\u003c/span\u003e \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/ukr-comments-draft-law-3009a-final-2791-3495-3474-1/1680a097ca\"\u003ehttps://rm.coe.int/ukr-comments-draft-law-3009a-final-2791-3495-3474-1/1680a097ca\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Opinion on the Draft Law of Ukraine on the Office of the Public Prosecutor, adopted by the Venice Commission at its 79th plenary session, 12\u0026ndash;13 June 2009, CDL-AD(2009)048, \u0026sect; 16 [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу:\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2009)048-e\"\u003ehttps://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2009)048-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Opinion on the Federal Law on the Procuratura (Prosecutor\u0026rsquo;s Office) of the Russian Federation, adopted by the Venice Commission at its 63 plenary session, 10\u0026ndash;21 June 2005, CDL-AD(2005)014, \u0026sect; 5. [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: Електронний ресурс: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2005)014-e\"\u003ehttps://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2005)014-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Report on European Standards as regards the Independence of the Judicial System: Part II - the Prosecution Service, adopted by the Venice Commission at its 85th plenary session, 17\u0026ndash;18 December 2010, CDL-AD(2010)040-e, \u0026sect; 72 [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2010)040-e\"\u003ehttps://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2010)040-e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-1511.png","tags":[{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":548,"name":"прокуратура"},{"id":549,"name":"слідство"},{"id":550,"name":"САП"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]}]},{"id":500,"url":"prokuratura--nova-ale-kurs--retro","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650375432,"date":"19.04.2022","views":2106,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_408928264_L-2.jpg","mini_image":null,"name":"Прокуратура – нова, але курс – ретро","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДобір у прокуратуру може зазнати серйозних змін. Точніше, \"на папері\" зміни будуть косметичним і свіжими, але насправді \u0026ndash; принциповими і реанімуватимуть \"добре\" старе.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприкінці минулого тижня парламент прийняв \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/25695\"\u003eпроєкт №5158\u003c/a\u003e як закон. Цей законопроєкт складається з кількох компонентів, проте, як задекларовано, має уніфіковану мету: спростити доступ до професії прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПрихильники проєкту №5158 \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://sud.ua/ru/news/publication/235030-verkhovna-rada-ukhvalila-zakon-pro-prokuroriv-stazhistiv-teper-2-roki-stazhu-ne-treba?fbclid=IwAR14nxn6Uv6r6h_-py3XAhm4Uu8A0XuXIAie_q-I9VRkSBfuL3dlOijtQ18\"\u003e\u003cspan\u003eрекламували\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e його двома тезам: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eбільше не потрібно мати дворічного стажу в галузі права, аби стати прокурором (тобто можна подаватися на вакантну посаду прокурора одразу після випускного з правничої школи);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eключову роль в процесі спеціальної підготовки тепер відіграватиме сама прокуратура, а не тренінговий центр прокурорів (як допоки заведено).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦі розрекламовані теми насправді доповнює ще одна, яка, однак, лишається в тіні. Хоча вона й має значно серйозніше значення, аніж згадані.\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа (допоки) чинної процедури добору, кандидат/ки у прокурор/ки мають до прокуратури доволі опосередковане відношення. Вони є цілковито зовнішніми людьми для інституції, навіть попри те, що могли успішно скласти кваліфікований іспит, пройти спеціальну перевірку та навіть побувати на практичній частині спеціальної підготовки \u0026ndash; на стажуванні в конкретній прокуратурі. Позаяк після всіх цих процедур вони все одно будуть перебувати в загальному резерві. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДалі їм потрібно боротись за якусь конкретну вакансію, і далеко не завжди це буде вакансія в тій прокуратурі, де вони стажувалися.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПроєкт №5158 суттєво змінює цю модель: після успішного складання кваліфікаційного іспиту та проходження спеціальної перевірки, а також компактної спеціальної підготовки у Тренінговому центрі прокурорів України, \u003cem\u003eкандидат/ка йде працювати в конкретну прокуратуру\u003c/em\u003e, тобто на конкретну прокурорську посаду, \u003cem\u003eу статусі \u0026ldquo;стажиста/ки\u0026rdquo;\u003c/em\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase; font-style: italic;\"\u003eУ чому ж суттєва відмінність?\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМоделі суттєво різняться тим, у якій ролі кандидат/ка потрапляє на конкретну посаду в прокуратурі. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа (допоки) чинної процедури добору, кандидат/ка потрапляє у конкретну прокуратуру \u003cem\u003eбезстроково і як рівня іншим прокурорам\u003c/em\u003e, які там працюють. У такий спосіб процедура добору втілює \u003cem\u003eпринцип незмінності та єдиного статусу прокурорів\u003c/em\u003e. Іншими словами, \u0026ldquo;молодий\u0026rdquo; прокурор/ка від початку має взаємодіяти і вчитися будувати стосунки з колегами на рівних, користуючись \u0026ldquo;внутрішньою\u0026rdquo; незалежністю. \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗгідно ж із проєктом №5158, кандидат/ка потрапляє в прокуратуру у ролі \u0026ldquo;молодшого напарника\u0026rdquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТака роль нагадує вже трохи призабутий статус \u0026ldquo;\u003cem\u003eпомічника прокурора\u003c/em\u003e\u0026rdquo;, але не за обсягом повноважень, а за характером субординації (підпорядкування). Проєкт №5158 встановити низку механізмів, які мають затиснути кандидат/ку у лещата субординації: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eпровідна роль у визначенні формату стажування покладається на керівника прокуратури, \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eстажист/ка має погоджувати усі рішення зі \u0026ldquo;старшими\u0026rdquo; колегами. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСилу цим механізмам надає й та обставина, що стажування носить тимчасовий характер (6 місяців) і його успішність лишається, фактично, на розсуд однієї людини \u0026ndash; керівника прокуратури. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПроєкт №5158 не дає жодних орієнтирів щодо форматів такого стажування і бажаних його результатів, віддаючи це на розсуд іншої, але також однієї, людини \u0026ndash; Генерального прокурора. Відтак, питання \u0026ldquo;які практичні навички здобуде кандидат/ка у кожному конкретному випадку?\u0026rdquo; проєкт №5158 залишає відкритим, але гарантує, що всі кандидат/ки однаковою мірою здобудуть \u0026ldquo;відчуття суборданції\u0026rdquo;. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас культура субординації\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e\u0026ndash; це найперше з поміж того, що мало потонути у результаті реформи прокуратури зразка 2012-2019 років. Адже ця культура є не просто дітищем, а серцевиною прокуратури радянського зразка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБа більше, в Україні на виконанні досі залишається група рішень ЄСПЛ \u0026ldquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_852#Text\"\u003e\u003cspan\u003eЛуценко проти України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026rdquo; та \u0026ldquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_924#Text\"\u003e\u003cspan\u003eТимошенко проти України\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026rdquo;, якими суд зобов\u0026rsquo;язав Україну вжити \u003cem\u003eзаходів загального характеру, покликаних посилити інституційну (зовнішню) незалежності прокуратури та індивідуальну (внутрішню) незалежність прокурорів\u003c/em\u003e. Натомість проєкт №5158 йде в розріз цим намаганням.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОдразу слід відповісти на питання: можливо, модель, запропонована проєктом №5158, \u003cem\u003eвипадково\u003c/em\u003e схилилася у бік нав\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязування субординації?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМоя відповідь: ні, не випадково. Адже це вже не перша спроба повернутися до жорсткої субординаці\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eї \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв прокуратурі. Наприклад, у 2020 році та ж група народних депутатів, що запропонувала проєкт №5158, реєструвала \u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69713\"\u003e\u003cspan\u003eпроєкт №3009а\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e. Останній зазнав серйозної критики від міжнародних експертів Ради Європи, які \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://rm.coe.int/ukr-comments-draft-law-3009a-final-2791-3495-3474-1/1680a097ca\"\u003e\u003cspan\u003eнаголошували\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e, що низка пропозицій законопроєкту націлена на \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026ldquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпослаблення ролі окремих прокурорів за рахунок зміцнення ієрархічної структури, що суперечить меті посилення незалежності окремих прокурорів\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rdquo; (див. пункт 27 та наступні).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк мало би бути натомість?\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТреба погодитись, що зміщення навантаження щодо підготовки кандидатів\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e/ток \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eз Тренінгового центру прокурорів на саму прокуратуру не позбавлене об\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eєктивних і раціоналих підстав. Проте такий крок не мав би супроводжуватися руйнуванням підходу, за якого на посаду прокурора кандидат\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e/ка приходить вже \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eбезстроково і як рівня іншим. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e_\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПрим.: Станом на 19 квітня 2022 року законопроєкт очікує на підпис Президента.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_408928264_L-2.jpg","tags":[{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":396,"url":"pomilku-krasche-vipraviti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630946811,"date":"06.09.2021","views":663,"interview":0,"menu_position":2,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/shutterstock_255304399-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Помилку краще виправити","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна почала створювати принципово нові публічні інституції переважно після Революції гідності. Проте брак відповідного досвіду, а часто навіть базового уявлення про предмет, та, головно, посттравматичний стан суспільства мали свою \u003ca href=\"https://ukrainian-studies.ca/2020/12/21/anti-corruption-drama-in-ukraine-introducing-reforms-beyond-the-constitutional-background/?fbclid=IwAR3lAKalAkLj-BwbMXdQsr5-0dYc_G_7zL3KK-rvm39NVwYIYFka6JrblB8\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eціну\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eНині ми стоїмо на роздоріжжі: виправити помилки або далі вдавати, що їх там не закладено (чи, у крайньому разі, це зробив хтось інший).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПроте Україна не є унікальною в тому. Навіть Сполучені Штати Америки, які мають вікові традиції будівництва публічних інституцій, що ніколи не переривалися ворожим втручанням, найкращі університети та елітні бізнес-школи, роблять серйозні прорахунки у справі створення нових інституцій.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПричинами часто є \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e і як то буває у будь-яких справах \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e необмірковані, невиважені емоційні рішення.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЯк показує Річард Кларк, США припустилися такої помилки, коли створювали Департамент національної безпеки (Department of Homeland Security). Кларк 30 років пропрацював у сфері національної безпеки в Департаменті оборони, Державному департаменті та Білому домі, а також був національним кризовим менеджером у зв'язку з подіями 11 вересня 2001 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНадмір численний, хронічно проблемний та створений на сумнівному ґрунті Департамент національної безпеки США є чи не найбільш помітним і живучим наслідком терактів 11 вересня 2001 року. З моменту його появи минуло достатньо часу, аби усвідомити, що створення Департаменту було непродуманим, а його ефективність відчутно не покращується з року в рік. При цьому питання, пов'язані з національною безпекою, стають дедалі серйознішими та складнішим, вимагаючи ефективнішої інституційної відповіді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНапередодні 11 вересня адміністрація президента Буша виступила проти наполягань Конгресу щодо перегляду структури урядових органів та, як наслідок, створення нового \u0026laquo;супердепартаменту\u0026raquo;, що зосереджувався б, як дехто в Конгресі вже охрестив майже за Орвеллом, на \u0026laquo;безпеці батьківщини\u0026raquo;. Бувши кадровим офіцером розвідувального товариства та лишаючись у ролі національного координатора Білого дому з питань національної безпеки та боротьби з тероризмом ще з часів адміністрації Клінтона, я мав переконання, що ми повинні зосереджуватися саме на діях, а не на реорганізації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля терактів 11 вересня президент Буш врешті-решт почав протидіяти Аль-Каїді, водночас далі опонував спробам масштабного перегляду урядової структури. У фокусі його уваги були два відомства, які не спромоглися вжити достатніх заходів, аби запобігти терактам 11 вересня: ФБР \u0026mdash; всередині країни, та ЦРУ \u0026mdash; за кордоном. Жодне з них не було готове до цього завдання, особливо ФБР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-8\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cp\u003eКерівник департаменту юстиції та директор ФБР попередньо планували зменшити навіть ті незначні зусилля, що були спрямовані Бюро на боротьбу з тероризмом і які здійснювалися невеликою групою агентів у Нью-Йорку та Вашингтоні. У численних відділеннях по всій країні не було майже нікого, навченого реалізовувати ці завдання. Пригадую, у той час якось пожартував з одним керівником ФБР, що більшість його агентів, напевно, вважають, що \u0026laquo;Аль Кайда\u0026raquo; \u0026mdash; це ім'я лідера мафії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАдміністрація президента Буша розглядала ідею, яку я підтримував: реорганізувати ФБР в нове агентство, \u0026laquo;американське МІ-5\u0026raquo;, що опікувалося б контррозвідкою та контртероризмом. Проте президент Буш піддався проханням тодішнього директора ФБР Роберта Мюллера дати їм \u0026laquo;ще один шанс\u0026raquo;. Як показав час, ФБР знадобилися роки, щоб перетворитися на відомство, яке спроможне виявляти та протидіяти фундаменталістському ісламістському тероризму в США, і цього було досягнуто завдяки суттєвому збільшенню штату на цій ділянці внаслідок перекидання ресурсів з інших ділянок Бюро, зокрема з напрямку підтримки правопорядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, адміністрація президента Буша прийняла рішення щодо того, хто буде займатися питаннями національної безпеки. Але Конгрес мав інші думки. Подібно до того, як команда Буша відчувала потребу зробити щось показове після подій 11 вересня, увійшовши спершу в Афганістан, а потім в Ірак, багато хто в Конгресі був переповнений бажанням реалізувати свої власні ініціативи. Члени обох партій об'єдналися довкола ідеї, яку публічно відкинула адміністрація президента Буша: створити \u0026laquo;супердепартамент\u0026raquo;, реорганізувавши та об'єднавши різноманітній функціонал величезного спектру наявних на той час федеральних відомств. З 17 агентств, запропонованих Конгресом для злиття у новий департамент, до основних функцій лише одного з них \u0026mdash; Адміністрації транспортної безпеки \u0026mdash; належала боротьба з тероризмом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДовідавшись, що масштабний план реорганізації буде підтриманий Конгресом, президент Буш припинив опонувати цій ідеї та заявив, що вона є його власною. Але ні Конгрес, ані президент Буш не запропонували включити у склад нового відомства ту єдину агенцію, якій на той час президент уже доручив антитерористичну функцію \u0026mdash; ФБР. Отже, з першого дня новий Департамент національної безпеки був, у кращому випадку, допоміжним суб'єктом у справі протидії тероризму, для втілення якої його нібито й створили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПротягом наступних років Департамент провалив зусилля у відповідь на наслідки урагану \u0026laquo;Катріна\u0026raquo; та дратував громадян \u0026laquo;театром безпеки\u0026raquo; в аеропортах. За часів президента Трампа він продемонстрував некомпетентність та жорстокість у питаннях імміграції. Департамент постійно отримував низькі оцінки від конгресменів та зовнішніх експертів, його супроводжувала низька мораль працівників і, відповідно, труднощі із залученням на роботу висококваліфікованих кадрів. Деякі агентства, примусово об'єднані у Департамент національної безпеки, особливо Таємна служба та Берегова охорона США, почали закладати фундамент для відокремлення від нього. Перетворити цього бюрократичного Франкенштейна на ефективну організацію з гарним моральним духом і повагою суспільства було не під силу жодній управлінській команді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте в той час, як безталанний Департамент національної безпеки наближається до свого 20-річного ювілею, досі лишається нагальною потреба в інтегрованій службі національної безпеки. Окрім ісламістського тероризму, США стикається із серйозними загрозами з боку білих расистів, кіберзлочинців та розвідувальних служб потенційно ворожих держав. Тому було б доцільно створити новий департамент, зорієнтований виключно на контррозвідувальні завдання, без будь-яких зайвих функцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКраще сфокусований департамент \u0026mdash; назвемо його Департаментом громадської безпеки \u0026mdash; має бути побудований навколо Підрозділу національної безпеки ФБР, який нині є лідером у питаннях антитероризму, боротьби з кіберзлочинністю та контррозвідки. Ці три функції стануть основою для нового Департаменту. До його складу з наявного Департаменту національної безпеки мають перейти кіберпідрозділ і Таємна служба (яка переважно охороняє перших осіб). А з Офісу директора Національної розвідки \u0026mdash; Національний центр по боротьбі з тероризмом. Ці чотири суб'єкти сформували б цілісну, цілеспрямовану організацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРешту підрозділів чинного Департаменту національної безпеки можна було б переформатувати таким чином, щоб вони відображали їхні домінантні функції \u0026mdash; назвемо це Департаментом безпеки кордонів і транспорту. А агентству, відповідальному за реагування на надзвичайні ситуації \u0026mdash; Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій, \u0026mdash; можливо було б повернути його початковий незалежний статус.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНадання цим агентствам нового життя у компактнішому форматі, з чіткими функціями, необтяженими помилками минулого та необачностями, що завдають шкоди репутації, дозволить створити більш розумну організаційну структуру з кращими шансами на успіх у виконанні їхніх важливих завдань. Збереження статус-кво лише законсервує помилки, допущені у посттравматичному стані, спричиненому подіями 11 вересня 2001 року, тим самим прирікаючи ці важливі функції на подальші помилки та відсутність успіху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.brennancenter.org/our-work/analysis-opinion/replacing-department-homeland-security-something-better\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cem\u003eСтаття\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Річарда Кларка є частиною серії публікацій Центру Бреннана (Школа права Нью-Йоркського університету), у яких аналізуються нові підходи до національної безпеки через 20 років після терактів 11 вересня 2001 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eСпеціально для \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"Помилку краще виправити, або наслідки необміркованих швидких рішень","meta_description":"Україна почала створювати принципово нові публічні інституції переважно після Революції гідності. Проте брак відповідного досвіду, а часто навіть базового уявлення про предмет, та, головно, посттравматичний стан суспільства мали свою ціну.","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/shutterstock_255304399-2-min.jpg","tags":[{"id":500,"name":"читанка"},{"id":508,"name":"США"},{"id":512,"name":"національна безпека"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":388,"url":"prokurorska-atestatsiya-na-shlyahu-do-espl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1630427995,"date":"28.07.2021","views":1549,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/prokurorsyka-atestaciya-01-min.jpg","mini_image":null,"name":"Прокурорська атестація: на шляху до ЄСПЛ?","description":"\u003cp\u003eМинулого тижня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-211125\u0026amp;fbclid=IwAR12mprq2CKN5WF6_lCkef_8giecYAlSfr4jhdMxEmEQiC179yonjl82IoU#%7B%22languageisocode%22:%5B%22ENG%22%5D,%22appno%22:%5B%2211423/19%22%5D,%22documentcollectionid2%22:%5B%22CHAMBER%22%5D,%22itemid%22:%5B%22001-211125%22%5D%7D\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003eрішення\u003c/a\u003e у справі Гуменюк та інші проти України (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19). Чому воно може зацікавити ... прокурорів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗаявниками були вісім суддів Верховного Суду України (ВСУ), яких держава Україна (за винятком Конституційного Суду [1]) суддями не визнає. Адже заявники нібито \u0026laquo;втратили\u0026raquo; статус судді на підставі Закону \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; (від 02.06.2016 № 1402-VIII). Саме через цю обставину заявники пішли до ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ визнав порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), вказавши, що заявникам було відмовлено у доступі до суду, а також що втручання у їхнє приватне життя не відповідало конвенційним критеріям законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак мені йдеться не про суддів. Мені йдеться про те, що це рішення є гарною нагодою, щоб розпочати належну дискусію щодо якості атестації прокурорів зразка 2019\u0026ndash;2021 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧому рішення є релевантним для прокурорів?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ одного боку, Венеційська комісія зазначає [2], що природа прокурорської незалежності не є тотожною суддівський. Проте Консультативна рада європейських прокурорів (орган Ради Європи) всіляко вітає підходи [3], які наближають гарантії незалежності прокурорів до рівня гарантій незалежності суддів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднією з таких гарантій є безстроковий характер статусу прокурора (повинні призначатися на посаду аж до виходу на пенсію). Як пояснює Венеційська комісія, \u0026laquo;призначення на обмежений термін з можливістю повторного призначення несе з собою ризик того, що прокурор прийматиме свої рішення не на підставі закону, а з метою догодити тим, хто буде призначати його повторно\u0026raquo; [4].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на окреслений стандарт, Рада Європи неодноразово повторювала владі України про \u0026laquo;загрози для незалежності\u0026hellip; прокурорів через порівняно короткий строк дії їхніх повноважень у поєднанні з правом їх перепризначення\u0026raquo; [5] та наголошувала, що \u0026laquo;звільнення особи з посади [прокурора]\u0026hellip; у разі ліквідації чи реорганізації прокуратури, в якій вона працює, видається таким, при якому відсутні будь-які запобіжні заходи проти його використання для підриву гарантій незалежності\u0026raquo; [6]. Тому рекомендувала \u0026laquo;запровадити можливість оскаржувати рішення про реорганізацію в суді\u0026raquo; [7], зокрема \u0026laquo;прокурори повинні мати можливість посилатися на загальне трудове законодавство\u0026raquo; [8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГуменюк та інші наполягали, що вони мають \u0026laquo;право\u0026raquo; залишатися суддями попри реформу Верховного Суду, й, відповідно, у них має бути можливість ефективно захищати це \u0026laquo;право\u0026raquo;. ЄСПЛ нагадав, що хоча \u0026laquo;право\u0026raquo; бути службовцем у сфері правосуддя не випливає з Конвенції, воно може випливати з національного законодавства (\u0026sect; 49; прикметно, що в цьому нагадуванні ЄСПЛ послався й на справу румунської експрокурорки Лаури Ковеші, K\u0026ouml;vesi v. Romania, no. 3594/19, \u0026sect; 113). Суд погодився з українськими суддями, що таке \u0026laquo;право\u0026raquo; справді існує на національному рівні (з огляду на конституційні, законодавчі та міжнародні документи, які визнають за суддями гарантії у формі безстроковості статусу судді).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез сумніву, аналогічні гарантії (у формі безстроковості статусу) було запроваджено на національному рівні й щодо прокурорів: це було щонайменше здійснено Законом \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; (від 14.10.2014 № 1697-VII), і \u0026mdash; як уже було підкреслено \u0026mdash; такі гарантії визнаються ЄСПЛ за прокурорами. Крім того, практичний характер гарантії був посилений тим, що питаннями добору, професійної підготовки, кар'єрного просування та звільнення з лав прокуратури (у випадку реорганізації чи скорочення зокрема) опікувався незалежний постійно діючий орган із широким представництвом \u0026mdash; Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП). Діяльність цього органу ґрунтувалася на положеннях Конституції щодо судової влади (стаття 131), вже згаданого Закону про прокуратуру, а також документах Комітету міністрів Ради Європи [9] та Венеційської комісії [10]. Отже, у прокурорів, так само як і в суддів, є \u0026laquo;право\u0026raquo; лишатися прокурорами, й, відповідно, у них має бути можливість ефективно захищати це \u0026laquo;право\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЧим саме рішення є релевантним для прокурорів?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа перший погляд, у ситуації з прокурорами \u0026laquo;проблема ефективного захисту\u0026raquo; (доступ до суду) не постає, адже національні суди безперешкодно розглядають позови прокурорів щодо атестації. Водночас ця проблема може постати в низці конкретних випадків, наприклад: якщо суди відмовлятимуть прокурорам у задоволенні їхніх позовів лише на тій підставі, що позивачі підписали заяву про проходження атестації не того зразка, або що матеріали атестації були знищені, або що органу прокуратури начебто вже не існує. Остання ситуація ще й суперечить практиці КДКП, яка, як правило, надавала можливість прокурорам перейти в інший орган прокуратури у випадках реорганізації чи скорочення посад в органі прокуратури, в якому особа працювала.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eАле найважливішою у цьому контексті є позиція ЄСПЛ щодо процедури дострокового \u0026laquo;припинення\u0026raquo; статусу суддів ВСУ (втручання у приватне життя). Суд відзначив, що уряд України не переконав, що \u0026laquo;спосіб, у який заявники були змушені конкурувати, щоб зберегти своє право виконувати свої суддівські обовʼязки, і, зокрема, спосіб організації конкурсу, включаючи вибір членів комісії та відсутність інституційних та процедурних гарантій, можна було б узгодити з загальними конституційними принципами захисту індивідуальних прав та з конкретними гарантіями, що стосуються перебування на посаді судді\u0026hellip; включаючи принцип незмінюваності суддів згідно з прецедентною практикою Суду та міжнародними документами та документами Ради Європи, які є ключовим елементом для підтримання незалежності суддів та довіри громадськості до судової влади\u0026hellip;\u0026raquo; (\u0026sect; 99). \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eІ тут ми переходимо до атестації прокурорів та атестаційних комісій, які прийшли на заміну КДКП. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ 2017 році у звіті Групи держав проти корупції (GRECO; є органом Ради Європи) щодо України було відзначено \u0026laquo;нещодавні позитивні реформи, спрямовані на зміцнення прокурорського самоврядування, автономію прокуратури\u0026raquo;, а також наголошувалося на ролі КДКП як одного з \u0026laquo;гарантів незалежності та автономності прокурорів\u0026raquo; [11]. Своєю чергою, вже \u003cem\u003eцього\u003c/em\u003e року GRECO зауважило, що \u0026laquo;новий закон\u0026raquo;[12] про реформу органів прокуратури докорінно змінює ситуацію, що була проаналізована під час оцінювального візиту, взагалі припиняючи діяльність органів прокурорського самоврядування, зокрема КДКП на попередній період до 01 вересня 2021 року, не надаючи чіткого розуміння того, як відновиться їхня робота [13]. Тому GRECO висловило \u0026laquo;найкритичніше занепокоєння щодо тимчасового припинення органів самоврядування, оскільки ці органи є запорукою незалежності та автономії прокурорів і мають функціонувати для захисту органів прокуратури від неналежного політичного впливу, як реального, так і потенційного\u0026raquo;. Адже \u0026laquo;заміна діючої системи відбору та карʼєрного просування прокурорів на кадрові комісії, не врегульовуючи на законодавчому рівні їхній склад, функції та процедури, є однозначно незадовільною\u0026raquo; [14].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа додаток, як було відзначено на зустрічі Комітету міністрів Ради Європи у червні 2020 року [15], проєкт закону, що уможливив атестацію прокурорів, не був належним чином проаналізований та був прийнятий без попередніх поглиблених консультацій з національними зацікавленими сторонами та без залучення міжнародної експертизи. Також на зустрічі було окремо наголошено, що повноваження, а тим паче дискреційні, у питаннях добору, професійної підготовки, кар'єрного просування та звільнення з лав прокуратури не мали б перебувати \u0026laquo;в руках\u0026raquo; Генерального прокурора. Й нині Рада Європи наполягає на відновлені за стандартами Ради процедур та органів, відповідальних за добір прокурорів, їхню професійну підготовку, кар'єрне просування та звільнення з лав прокуратури [16].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХтось може заперечити тезу, що атестація перебувала \u0026laquo;в руках\u0026raquo; Генпрокурора \u0026mdash; й суто технічно матиме рацію. Щоправда, це буде надміру спрощений підхід. Адже навіть нормативно атестаційним комісіям повноваження делегувалися Генеральним прокурором, який сформував комісії \u0026laquo;на власний розсуд\u0026raquo; [17]. У будь-якому разі, тут найбільше важить те, чи відповідали такі комісії критеріям, які висуваються до органів, що мають відповідну владу над прокурорами [18]: чи були вони незалежними? Чи були вони безсторонніми? Чи керувалися вони однаковими й наперед відомими критеріями? І, вочевидь, саме за цей аспект може взятися ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗамість висновків\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Конвенція не стоїть на заваді прийняття державами легітимних та необхідних рішень щодо реформування судової влади. Суд усвідомлює складні передумови та контекст оскаржуваної реформи в Україні й не вважає, що [саме] він має проголосити її цілі чи необхідність або визначити, чи відповідало це українському конституційному праву\u0026hellip; Вжиття надзвичайних заходів для викорінення корупції та некомпетентності судової влади можуть бути цілком виправданими та необхідними. Однак Суд повинен перевірити, як вплинув на конвенційні права заявників спосіб, у який реформа була фактично здійснена\u0026raquo; (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19, \u0026sect; 43).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv id=\"adv-8\" class=\"adv adsense content_adaptive\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eВолодимир Петраковський,\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eекспрокурор, експерт ЦППР\u003cbr /\u003eвикладач Києво-Могилянської академії,\u003cbr /\u003eспеціально для \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eJustTalk\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЧитайте та обговорюйте актуальні питання кримінальної юстиції у спільноті тих, хто від неї шаленіє: доєднуйтеся до спільноти\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\" target=\"_blank\" rel=\"nofollow noreferrer noopener\"\u003e JustTalk у Facebook\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Рішення Конституційного Cуду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, пункти 12 та 13.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[2] Report on European Standards as regards the Independence of the Judicial System: Part II \u0026mdash; the Prosecution Service \u0026mdash; Adopted by the Venice Commission \u0026mdash; at its 85th plenary session (Venice, 17\u0026ndash;18 December 2010), para. 86.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[3] Opinion No. 9 (2014) of the Consultative Council of European Prosecutors to the Committee of Ministers of the Council of Europe on European norms and principles concerning prosecutors, Explanatory Note, para. 33; Opinion 13(2018) of the Consultative Council of European Prosecutors \"Independence, accountability and ethics of prosecutors\", para. 14.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[4] Див. примітку 1, para. 50.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[5] Висновок № 735/2013 щодо проєкту Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, ухвалений Венеційською комісією на її 96-му Пленарному засіданні (Венеція, 11\u0026ndash;12 жовтня 2013), CDL-AD(2013)025*, пункт 30.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[6] Там само, пункт 149.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[7] Там само, пункт 149.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[8] Коментарі Генерального директорату з прав людини і верховенства права (Директорату з прав людини) Ради Європи щодо Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; від 14 жовтня 2014 року, DGI (2014) 30, пункт 131.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[9] Recommendation Rec(2000)19, adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 6 October 2000 at the 724th meeting of the Ministers\" Deputies, para. 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[10] Див. примітку 1, para. 64\u0026ndash;68.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[11] Звіт GRECO за результатами четвертого раунду оцінювання на тему: \"Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів\", пункти 215 та 216.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[12] Мається на увазі Закон \"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури\" (від 19.09.2019 № 113-IX).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[13] Звіт-оцінка GRECO щодо виконання Україною рекомендацій за результатами четвертого раунду оцінювання на тему: \"Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів\", пункт 133.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[14] Там само, пункт 134.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[15] CM/Del/Dec(2020)1377/H46-43, 1377th meeting, 4 June 2020 (DH) (written procedure), H46-43 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[16] CM/Del/Dec(2021)1406/H46-37, 1406th meeting, 7\u0026ndash;9 June 2021 (DH), H46-37 Lutsenko (Application No. 6492/11) and Tymoshenko (Application No. 49872/11) v. Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[17] Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233, пункти 4 та 19.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[18] Jeremy McBride, European Standards concerning the imposition of Disciplinary Liability on Prosecutors, para. 66\u0026ndash;71.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"Як рішення ЄСПЛ пов'язане з атестацією прокурорів зразка 2019–2021?","meta_description":"Минулого тижня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення у справі Гуменюк та інші проти України (Gumenyuk and others v. Ukraine, no. 11423/19). Чому воно може зацікавити ... прокурорів?","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/prokurorsyka-atestaciya-01-min.jpg","tags":[{"id":465,"name":"атестація"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":491,"name":"прокурор"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]}]},{"id":365,"url":"konflikt-prokurora-j-ofitsera-pravoporyadku-scho-skazav-verhovnij-sud-kanadi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1626425068,"date":"01.07.2021","views":1360,"interview":0,"menu_position":3,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/supremecourt.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/supremecourt_1.jpg","name":"Конфлікт прокурора й офіцера правопорядку: що сказав Верховний суд Канади?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприкінці квітня цього, 2021, року Верховний суд Канади ухвалив\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://scc-csc.lexum.com/scc-csc/scc-csc/en/item/18855/index.do\"\u003eрішення\u003c/a\u003e, про яке варто дізнатися правникам, що працюють на боці сторони обвинувачення у різних ролях. Для суддів, як і представників академічного та експертного середовища, воно також буде вельми пізнавальним.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eСторонами справи були офіцери поліції (позивачі) та прокурор (відповідач; формально відповідачем був Генеральний прокурор провінції Онтаріо). До справи на боці однієї зі сторін також долучилися, відповідно, генеральні прокурори інших провінцій та шеф поліції Торонто, а також національні асоціації прокурорів і поліцейських.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ підсумку Верховний суд Канади вирішив спір на користь прокурорів. Ба більше, суд посилив позицію, що прокурори мають імунітет від закидів поліції щодо обраної прокурорами стратегії ведення справ та наслідків її реалізації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСправа була от у чому.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ червні 2009 року офіцери поліції Торонто затримали двох людей (M і S), підозрюваних у збройному пограбуванні та незаконному позбавленні свободи (armed robbery and forcible confinement). Обом затриманим було висунуто відповідні звинувачення. Перед судовим розглядом M заявив клопотання про виключення з реєстру доказів його показань, які він надав у день затримання. За його словами, під час затримання його побили поліцейські, чим спричинили серйозну травму ребра. Прокурорка у провадженні, після консультації зі старшим колегою, погодилась виключити ці показання. Інший обвинувачений (S) заявив аналогічне клопотання лише після того, як його визнали винним. Цього разу прокурорка навіть допустила, що закиди S є правдивими, проте наполягала, що ця обставина хіба що має вплинути на розмір покарання S.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТут і виникла причина для судового спору між офіцерами поліції та прокуратурою. Адже суддя, обґрунтовуючи своє рішення щодо зменшення покарання S, досить детально виклав його версію затримання та оцінив її як приклад брутальності поліції (police brutality).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки зміст цього рішення став відомим пресі, спеціалізований орган провінції Онтаріо (Special Investigations Unit) та спеціалізований підрозділ поліції Торонто (Toronto Police Service Professional Standards Unit) розпочали розслідування ймовірного інциденту. Спеціалізований орган провінції Онтаріо (Special Investigations Unit) припинив розслідування одразу після того, як M відмовився співпрацювати зі слідством, а спеціалізований підрозділ поліції Торонто (Toronto Police Service Professional Standards Unit) не зміг підтвердити звинувачення S.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eS подав апеляційну скаргу на своє засудження, під час розгляду якої прокуратура не інформувала апеляційний суд про результати розслідування спеціалізованих органу та підрозділу і не спростовувала звинувачення S у бік офіцерів поліції, хоча пропонувала надати відповідні звіти пізніше. Апеляційний суд натомість не став очікувати на звіти й у своєму рішенні також серйозно розкритикував дії поліції. Зміст рішення апеляційного суду теж став відомий пресі, після чого вже згаданий спеціалізований орган, а також поліція провінції Онтаріо відреагували розслідуваннями: однак, як і минулого разу, вони не підтвердили звинувачення S.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на те, що в рішеннях судів була відображена серйозна критика дій конкретних офіцерів поліції, ці поліцейські подали позов проти офісу Генпрокурора провінції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПозиція позивачів\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОфіцери поліції закидали прокурорам те, що стратегія ведення ними справи за обвинуваченням M і S була недбалістю (negligence) та проступком (misfeasance), а також спричинила серйозну шкоду репутації й вдарила по довірі до цих офіцерів поліції серед представників судової влади, прокурорів, адвокатів та громадськості. Ба більше, прокурори нібито цілковито розуміли, що наслідком такої поведінки буде серйозна шкода репутації поліції. На їхню думку, прокурори мали енергійно спростовувати звинувачення M і S, зокрема викликати офіцерів поліції як свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас позивачі не ставили під сумнів концепцію прокурорської незалежності, яка насамперед і переважною мірою покликана убезпечити дискрецію прокурора при розв\u0026rsquo;язанні ключових питань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПозиція відповідача\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОфіс Генерального прокурора провінції Онтаріо наполягав на тому, що прокурори мають імунітет від закидів такого характеру з боку поліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПозиція суду\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний суд Канади зазначив, що він тривалий час і послідовно дотримується думки, що прокурори мають абсолютний імунітет від позовів поліцейських щодо поведінки прокурорів у кримінальному провадженні та її наслідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуд нагадав, що незалежність прокурора є однією з базових гарантій прав підозрюваного/обвинуваченого, без якої годі очікувати на безсторонні та неупереджені рішення у кримінальному провадженні. Адже вимоги поліції \u0026mdash; однаковою мірою як і судової влади чи політичних акторів \u0026mdash; можуть наражати на небезпеку права людини, яка опинилася у дуже вразливому становищі. Також суд підкреслив, що незалежність прокурора є не лише гарантією прав підозрюваного/обвинуваченого, але й передумовою виконання прокурором його конституційних обов\u0026rsquo;язків: приймати зважені та чесні рішення в інтересах суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсобливо Верховний суд акцентував на тому, що у своїх рішеннях прокурор має бути незалежним від поліції як органу, що проводить розслідування. Суд апелював до суттєвої різниці ролей поліції та прокуратури й значно серйознішого характеру обов\u0026rsquo;язків прокурорів у справі здійснення правосуддя. Незалежність прокурорів від поліції суд схарактеризував як обов\u0026rsquo;язковий елемент кримінального судочинства. Адже прокурори виступають своєрідним \u0026laquo;буфером\u0026raquo; (buffer) між поліцією та підозрюваними/обвинуваченими, що є умовою більш ретельного та чесного розслідування. Крім того, Верховний суд не вважає, що прокурори мають бодай якісь зобов\u0026rsquo;язання перед поліцією при виборі ними стратегії ведення справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа думку Верховного суду, будь-яка можливість, що дозволяє за позовом поліції накласти на прокурора санкції, матиме \u0026laquo;стримчий ефект\u0026raquo; (chilling effect) для практичної реалізації прокурором його дискреції. Іншими словами, така можливість буде перешкодою для зважених і безсторонніх рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуд підсумував тим, що такі міркування не є теоретичними, а мають цілком конкретні наслідки. Змішування ролей призведе до неконтрольованого збільшення кількості помилкових обвинувачень та засуджень. Як приклад Верховний суд навів справу Ґая Пола Моріна (Guy Paul Morin) та відповідний королівський звіт за підсумками цієї справи. У звіті йшлося про те, що \u0026laquo;нездатність [прокуратури] підтримувати об\u0026rsquo;єктивність протягом усього процесу [який завершився неправомірним засудженням Моріна] частково була спричинена занадто тісними контактами з поліцією\u0026raquo; (too close contact with the police).\u003cbr /\u003eОтже, на думку Верховного суду, якби він звузив імунітет прокурорів і зробив їх \u0026laquo;досяжними\u0026raquo; для позовів поліції, це було б рівнозначно підпорядкуванню прокурорів поліції. Щонайменше, таких порядок речей стимулював би радше змагальні стосунки між ними, аніж партнерські.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003eРазом із тим Верховний суд відзначив, що оскільки прокурор відповідальний за гарантування прав підозрюваних/обвинувачених, він може нести відповідальність за дії, які стосувалися безпосередньо цих осіб. Зокрема, прокурор відкритий до позовів щодо безпідставного характеру звинувачень або рішень, продиктованих упередженнями. Також прокурор відкритий до позовів щодо умисного приховування доказів, які спростовують винуватість підозрюваного/обвинуваченого. Проте Верховний суд не забув нагадати, що тягар доказування при таких звинуваченнях є дуже серйозним і потребує ясної демонстрації злісних намірів прокурора, яка є можливою хіба за виняткових обставин.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003eСпеціально для JustTalk\u003c/p\u003e","meta_title":"Як верховний суд Канади вирішив конфлікт між прокурорами та поліцією?","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/supremecourt.jpg","tags":[{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]}]},{"id":251,"url":"nenalezhna-pidslidnist-sudovij-aktivizm-chi-descho-inshe","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625692437,"date":"24.05.2021","views":1374,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ok.png","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ok_1.png","name":"«Неналежна підслідність»: судовий активізм чи дещо інше?","description":"\u003cp\u003eПевно, кожен національний високий суд часом виходить на стежку активізму. Судовий активізм \u0026mdash; так це \u003ca href=\"https://www.britannica.com/topic/judicial-activism\"\u003eзветься\u003c/a\u003e, і не лише у політичний блогах, а й у науковій правничій літературі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eСуть цього явища у тому, що суддям радше йдеться про власний смак, а не ретельний аналіз самої суті спірного питання, яке постало перед ними, чи належну і зважену інтерпретацію норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїнський Верховний Суд, здається, впевнено пристав на цю стежину у справі недопустимості доказів: кількість правил за останні кілька років зросла блискавично; їх уже важко порахувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з найяскравіших таких прикладів є судове правило, що докази є недопустимими, якщо їх отримано іншим органом досудового розслідування, аніж визначено статтею 216 КПК. І сьогодні об\u0026rsquo;єднана палата Касаційного кримінального суду розгляне питання: надавати цьому правилу сили або ні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ будь-якому разі, матимемо ще один результат: підтвердження або спростування тези, що суддям радше йдеться про власний смак, а не ретельний аналіз самої суті спірного питання, яке постало перед ними, чи належну і зважену інтерпретацію норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eЗміст спору у Касаційному кримінальному суді\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУхвалою від 9 лютого 2021 року колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду передала справу № 640/5023/19 на розгляд об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду. Ця колегія пропонує об\u0026rsquo;єднаній палаті відступити від висновків, викладених у постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 761/34909/17 колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКолегія суддів Першої судової палати не погодилася з висновком колегії суддів Другої судової палати, що пункт 2 частини 3 статті 87 КПК поширюється на ситуації, коли розслідування проведено органом розслідування з порушенням правил підслідності, передбачених статтею 216 КПК. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЯ цілком підтримую позицію та аргументи колегії суддів Першої судової палати, проте значною мірою хотів би звернути увагу на інший висновок колегії суддів Другої судової палати.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ своїй постанові колегія суддів Другої судової палати зазначила, що \u0026laquo;підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 КПК\u0026raquo;. Також звертає на себе увагу та обставина, що ця колегія навіть не ставила перед собою питання зміни прокурора у випадку зміни підслідності кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі дві обставини можуть свідчити про те, що колегія суддів Другої судової палати, з одного боку, цілковито відкинула принципові аспекти як адміністрування кримінального закону зокрема, так і організації державної влади загалом; а з іншого (що, вочевидь, є похідним від попереднього) \u0026mdash; надала непропорційно важливого значення визначенню/зміні органу досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eАналіз amicus curiae\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ. Національний аспект\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Україна є унітарною державою. Унітарні держави характеризуються, як правило, єдиною для всієї країни та її територіальних одиниць правовою системою, єдиною системою правотворчих, виконавчих і судових органів. Звісно, в Україні низка правотворчих і виконавчих питань віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування, проте органи місцевого самоврядування не уповноважені Конституцією на прийняття та виконання (адміністрування) кримінальних законів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e А. Кримінальний закон\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e2. Відповідно до Конституції, виключно законом визначаються діяння, які є злочинами (пункт 22 статті 92). Єдиним органом законодавчої влади є парламент \u0026mdash; Верховна Рада (стаття 75).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Своєю чергою, законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс; закони про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності; кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом; зміни до законодавства про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частини 1, 2, 3 та 6 статті 3 КК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Іншими словами, в Україні діє єдиний кримінальний закон і лише Верховна Рада уповноважена змінювати його чи припиняти.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003e В. Кримінальна процедура\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e5. Як і у випадку з кримінальним законом, судоустрій, судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів досудового розслідування також визначаються виключно законом (пункт 14 статті 92 Конституції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Хоча порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством, яке складається з відповідних положень Конституції, міжнародних договорів, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою, КПК та іншими законами, \u0026mdash; у КПК визначено, що при здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу (частина 3 статті 9).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7. Крім того, минулого (2020) року статтю 1 КПК доповнено частиною 3 такого змісту: \u0026laquo;Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. На додаток, КПК визначено, що у випадках, коли положення кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 кодексу. Й окремо варто наголосити, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частини 6 і 5 статті 9 КПК відповідно).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9. Отже, говорячи простіше, єдиний орган законодавчої влади \u0026mdash; Верховна Рада \u0026mdash; щонайменше висловив намір дбати про уніфікований (єдиний) порядок кримінального провадження: як за формою, так і за змістом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10. Уніфікованим (єдиним), відповідно, має бути підхід до правил допустимості доказів. З огляду на передовсім первинну редакцію статті 87 КПК, в основу такого підходу законодавець закладав \u0026mdash; і не випадково \u0026mdash; наявність безпосереднього зв\u0026rsquo;язку між правилами недопустимості доказів та випадками порушення не просто дуже конкретних, а саме фундаментальних прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e С. Модель адміністрування кримінального закону \u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e11. Конституція містить згадки про органи досудового розслідування, однак детально не окреслює характер їхніх повноважень. При цьому в Конституції недвозначно висловлено, що єдиним органом, якого Конституцією уповноважено здійснювати кримінальне переслідування, є прокуратура.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12. Цей підхід закріплено у той спосіб, що стаття 131-1 покладає на прокуратуру не лише функцію підтримання публічного обвинувачення, але й організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, а також вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження. Тобто хід досудового розслідування, за будь-яких обставин, централізовано на рівні прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e13. Одним із питань, яке прямо пов\u0026rsquo;язане з організацією досудового розслідування, є визначення підслідності кожного конкретного кримінального провадження. Реалізація прокурором відповідних повноважень регламентована низкою положень КПК: частиною 7 статті 214, частиною 10 статті 216, статтями 217 та 218, а також частиною 5 статті 36.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e14. З перерахованих положень Конституції та КПК можна зробити висновок, що прокурор (прокуратура) не має підслідності, натомість слідчий (і) розслідує кримінальні правопорушення, які йому підслідні (віднесені до його компетенції), або ж (іі) проводить розслідування кримінальних правопорушень доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність (частина 2 статті 218), чи (ііі) завершує розслідування кримінальних правопорушень, які йому не підслідні, якщо прокурор у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначив підслідність усіх цих кримінальних правопорушень (частина 10 статті 216).\u003cbr /\u003e15. Терміни \u0026laquo;підслідність\u0026raquo; та \u0026laquo;компетенція\u0026raquo;, що вживаються в КПК як взаємозамінні (див. статті 25, 214, 216 та 218), означають \u0026laquo;коло/межі повноважень\u0026raquo;. Однак аналіз статті 216 підводить до висновку, що \u0026laquo;підслідність\u0026raquo; (або ж \u0026laquo;компетенція\u0026raquo;) є нічим іншим, як окресленням спеціалізації органів досудового розслідування, здійсненої за предметним принципом, де предметом є певні склади кримінальних правопорушень. Своєю чергою, очевидно, що спеціалізація здійснена не довільно, а з огляду на різний рівень спроможності, зокрема організаційної та функціональної, тих чи інших державних органів. Без сумніву, такий підхід покликаний сприяти ефективнішому використанню ресурсів сторони обвинувачення, яку передовсім уособлює прокуратура.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e16. Тут варто додати, що у своїх недавніх висновках та рішеннях Конституційний Суд наголосив на тому, що органи досудового розслідування мають ознаки органів виконавчої влади й, відповідно, вживають заходів, які, згідно зі статтею 116 Конституції, віднесені до сфери компетенції Кабінету Міністрів. Аналогічний висновок Конституційний Суд зробив ще у 1998 році у справі щодо утворення Національного бюро розслідувань: \u0026laquo;створення Президентом України... Національного бюро розслідувань України як центрального органу виконавчої влади відповідає Конституції\u0026raquo;. Отже, повноваження всіх органів досудового розслідування мають єдину конституційну природу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e17. КПК розвиває цю логіку в той спосіб, що наділяє слідчих усіх органів досудового розслідування однаковим обсягом повноважень (за кількома винятками). При цьому в кримінальному процесуальному законі окремо підкреслено, що слідчий (як і прокурор) має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка перебуває під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов\u0026rsquo;язаний її виконати (частина 6 статті 218). Тобто повноваження слідчих не є \u0026laquo;прив\u0026rsquo;язаними\u0026raquo; ані до певної юрисдикції, ані до якогось конкретного органу досудового розслідування, а походять зі сфери компетенції Кабінету Міністрів. Ба більше, як видно з положень частини 6 статті 218, реалізація повноважень слідчого у конкретному кримінальному провадженні можлива навіть на підставі доручення іншого слідчого (або прокурора).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e18. Необхідно, однак, мати на увазі, що відповідно до рішення Конституційного Суду, а також низки рішень Європейського суду з прав людини, щодо України зокрема, у низці випадків ефективність розслідування має забезпечуватися й незалежним характером такого розслідування. Такими випадками переважно є кримінальні правопорушення проти життя чи здоров\u0026rsquo;я людини, вчинені працівниками органів правопорядку. Відповідно до позиції згаданих судів, органи (їхні посадові особи), які здійснюватимуть таке розслідування, мають бути ієрархічно та інституційно незалежні від органів, працівники яких імовірно причетні до такого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19. Розглядаючи зміст частини 5 статті 36 з перспективи, що окреслена вище, можна зазначити таке. По-перше, вказане правило адресовано лише керівникам прокуратури. По-друге, воно кореспондує іншому правилу \u0026mdash; частини 5 статті 218: \u0026laquo;Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня\u0026raquo;. Тобто ці правила є своєрідним контрольним механізмом, проте додатковим (вищого рівня). І цей механізм покликаний контролювати не що інше, як ефективність (якість) досудового розслідування, а не його законність. Первинний контрольний механізм утворюють правила частини 7 статті 214 та частини 2 статті 218, а також правила частини 10 статті 216 та статті 217, адресовані лише процесуальним керівникам у конкретних кримінальних провадженнях. При цьому жодне з рішень, прийнятих у межах цих механізмів (як первинного, так і додаткового), не підлягають судовому контролю. Винятками з цього правила можуть бути хіба випадки, що згадані в пункті 18. І, треба наголосити, такі винятки випливають з прав потерпілих, а не підозрюваних/обвинувачених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20. Таким чином, положення про підслідність та відповідні механізми, що їх супроводжують, носять радше управлінський характер (контроль ефективності) й тільки у виняткових випадках спосіб їхньої реалізації може впливати на права людини (насамперед потерпілих). З цього випливає, що дискреція прокурора в питанні (пере)доручення обмежується не правом (окрім виняткових випадків), а його спроможністю обґрунтувати своє управлінське рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Європейський аспект\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e А. Витоки національної моделі адміністрування кримінального закону \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e21. Ще в 1995 році Україна запевнила Парламентську Асамблею Ради Європи, що вона здатна і бажає виконувати обов\u0026rsquo;язки члена Ради, зокрема \u0026laquo;щиро та ефективно співробітничати в досягненні мети Ради\u0026raquo;. Серед іншого, Україна зобов\u0026rsquo;язалася перетворити прокуратуру \u0026laquo;в орган, який відповідатиме стандартам Ради Європи\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20. На виконання цих зобов\u0026rsquo;язань були, зокрема, ухвалені закони №№ 4651-VI від 13.04.2012 (чинний КПК), 1697-VII від 14.10.2014 (чинний Закон про прокуратуру), а також 1401-VIII від 02.06.2016 (зміни до Конституції 2016 року щодо правосуддя) \u0026mdash; про що прямо зазначено в пояснювальних записках до відповідних законопроєктів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e22. Для прикладу, у пункті 22 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітету Міністрів \u0026laquo;Про роль служби публічного обвинувачення в системі кримінальної юстиції\u0026raquo; наголошується, що у країнах, де поліція або підлегла служба публічного обвинувачення, або де поліцейські розслідування проводяться під наглядом публічного обвинувача, держава повинна вжити відповідних заходів, щоб гарантувати, що публічний обвинувач може:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003ea) давати поліції відповідні вказівки для ефективного виконання пріоритетів кримінальної політики, особливо що стосується рішень про те, які категорії справ повинні розглядатися публічними обвинувачами, про способи збору доказів, роботу персоналу, про тривалість розслідування, про інформацію, яка надається публічному обвинувачу, і т. д.;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eб) якщо існують різні підрозділи поліції, направляти справи в ту агенцію, де вона буде найкраще розслідувана.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e23. Крім того, як наголошено в Пояснювальному меморандумі до цієї Рекомендації, \u0026laquo;незважаючи на те, що радше судді, ніж публічні обвинувачі, вирішують конкретні справи, пов\u0026rsquo;язані зі свободами в цілому і правом на захист, зокрема, на публічних обвинувачах, а не на суддях, лежить основна відповідальність за загальну ефективність системи кримінальної юстиції з посиланням на концепцію загального інтересу\u0026raquo;. Адже, по-перше, \u0026laquo;публічні обвинувачі відіграють основну роль при ініціюванні або продовженні процедури обвинувачення, незважаючи на те, що ця роль різниться залежно від того, чи будується робота в цілому на принципі обов\u0026rsquo;язкового або дискреційного обвинувачення; по-друге, \u0026laquo;формальний обов\u0026rsquo;язок підтримання обвинувачення й доведення справи в суді є прерогативою публічних обвинувачів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e24. Пояснювальний меморандум до Рекомендації Rec (2000) 19 згадує і випадки, коли прокурори мають сумніви щодо допустимості доказів. У пункті 28 цього меморандуму зазначено, що \u0026laquo;оскільки публічний обвинувач відповідає за те, яким чином застосовується право, він повинен брати до уваги ті способи, якими отримано докази на користь обвинувачення. Вислів \u0026laquo;з порушенням закону\u0026raquo; охоплює не стільки незначні, формальні порушення, більшість яких не впливають на загальну юридичну дійсність розгляду, скільки ті порушення закону, які зазіхають на основи права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВ. Принциповий елемент моделі адміністрування кримінального закону \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e25. Водночас тут варто рівною мірою наголосити й на іншому аспекті європейських стандартів та кращих практик.\u003cbr /\u003e26. У пункті 9 Рекомендації Rec (2000) 19 підкреслено, що при \u0026laquo;розподіл[і] й перерозподілі справ [серед прокурорів], повинні дотримуватися вимоги неупередженості й незалежності і прагнення до максимально правильного функціонування системи кримінальної юстиції, зокрема рівня юридичної кваліфікації і спеціалізації стосовно кожного питання\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e27. На додаток, у Звіті Венеціанської комісії \u0026laquo;Європейські стандарти щодо незалежності судової системи: частина ІІ \u0026ndash; Служба обвинувачення\u0026raquo;, які є найповнішою збіркою стандартів Ради Європи, наведено положення Рекомендацій деталізовано. Пункт 32 Звіту підкреслює, що \u0026laquo;для того, аби уникнути неправомірних вказівок, необхідно розробити каталог гарантій невтручання у діяльність обвинувача\u0026raquo;. \u0026laquo;Такі гарантії повинні охоплювати... також специфічні правила ведення справ та процесу прийняття рішень\u0026raquo;. Аналогічні положення містяться в Римській Хартії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e28. Високий рівень уваги до перерозподілу справ між прокурорами пояснюється тим, що можливість передачі справи іншому прокурору є функціональним еквівалентом надання обов\u0026rsquo;язкових вказівок в окремих справах. Отже, для забезпечення впевненості в об\u0026rsquo;єктивності та неупередженості, з якою мають діяти прокурори, надзвичайно важливо, щоб процес розподілу справ дотримувався чітких та прозорих правил. Перерозподіл справ також повинен здійснюватися за суворими, об\u0026rsquo;єктивними та прозорими правилами, у виняткових ситуаціях, обґрунтованих такими причинами, як відсутність ініціативи первинного прокурора або наявність конфлікту інтересів. Причини перерозподілу справи повинні бути вказані в письмовій формі, а прокурори повинні мати правовий засіб для оскарження рішень вищих прокурорів щодо перерозподілу їхніх справ, якщо вони вважають, що рішення порушують їхню незалежність.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. Компаративний аспект (на прикладі неунітарної держави)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e29. Суттєво інакше (у багатьох аспектах), аніж в Україні, державна влада організована у Сполучених Штатах Америки. Федеративні держави мають дворівневу правову систему: паралельно із загальнофедеративною системою нормативно-правових актів суб\u0026rsquo;єкти федерації мають власну систему, яка відображає культурні, історичні, економічні та інші особливості державного утворення; паралельно із загальнодержавними органами влади у суб\u0026rsquo;єктах федерації формуються і функціонують власні законодавчі, виконавчі та судові органи влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e30. Через федеративний устрій кримінальна юстиція США є багатоюрисдикційною, проте має не дворівневу, а трирівневу структуру (федеральну, штату і локальну). Хоча Верховний Суд США і розглядає графства та інші локальні юрисдикції як невіддільні частини суверенних штатів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e31. Рівень складності системи кримінальної юстиції США підкреслюють такі факти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(i) існують федеральні кримінальні закони, кримінальні закони штатів, а також локальні кримінальні закони, й відповідно, різні кримінальні процедури;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(ii) кримінальна юстиція налічує федеральні, штатів, а часто ще й локальні компоненти: слідчі органи/підрозділи, прокуратури, суди, пенітенціарні установи;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e(iii) між штатами відбуваються екстрадиції правопорушників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eА. Кримінальний закон\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e32. Більшість злочинів, з якими має справу багатоюрисдикційна система кримінальної юстиції США, визначені кримінальними законами штатів, рідше \u0026mdash; локальними кримінальними законами. Лише 5% федеральних злочинів не мають аналогів на локальному рівні чи рівні штатів; відповідно, у решті випадків правопорушники можуть бути притягнуті до відповідальності за місцевими (штатів чи локальними) кримінальними законами або ж за федеральними кримінальними законами. При цьому федеральні кримінальні закони мають значно суворіші санкції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e33. Варто підкреслити, що \u0026laquo;федералізація\u0026raquo; кримінального закону є відносно сучасним процесом, який бере свій початок з кінця першої половини ХХ століття. До того періоду, починаючи ще з колоніальних часів, кримінальний закон був радше локальним явищем: Департаменту юстиції не існувало до 1870 року, а Федеральне бюро розслідувань створено у 1909 році без повноважень затримувати за вчинені правопорушення (without arrest powers). З огляду на доктрину поліцейських повноважень (police powers), а також принципи федералізму, локальні кримінальні закони, як і кримінальні закони штатів, охороняли місцеву (штатів і локальну) економіку та мораль. Проте ситуація змінилася з розвитком автопромисловості й транспортної галузі загалом, адже зросла мобільність правопорушників; також були суттєві складнощі у розслідуванні викрадень автомобілів, які переганялися викрадачами в інші штати на продаж. Наступними чинниками, що зумовили \u0026laquo;федералізацію\u0026raquo; кримінального закону, були \u0026laquo;сухий закон\u0026raquo; та \u0026laquo;війна з наркотиками\u0026raquo;. Нині такими чинниками є кіберзлочинність і тероризм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e34. Водночас природа повноважень федерального уряду у сфері криміналізації діянь загалом, як і питання масштабів його присутності у сфері кримінальної юстиції зокрема, є вельми дискусійною темою серед американських правників. Для прикладу, Верховний Суд США визнав неконституційним федеральний закон, яким було криміналізовано носіння вогнепальної зброї на території шкіл. Суд апелював до принципів федералізму, зокрема тих обставин, що поліцейські повноваження (police powers) належать передовсім штатам, а не федеральному урядові, а також що передбачений федеральною Конституцією перелік повноважень Конгресу (федерального парламенту) є вичерпним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВ. Модель адміністрування кримінального закону \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e35. Загалом у США налічується понад 18000 органів правопорядку (федеральні, штатів, локальні), які уповноважені застосовувати кримінальний закон. Лише федеральних органів/підрозділів налічується понад 80, з яких майже половина \u0026mdash; це офіси Генеральних інспекторів департаментів (міністерств); щоправда, левова частина офіцерів федеральних органів правопорядку працюють або в Департаменті юстиції або в Департаменті внутрішньої безпеки чи їхніх дочірніх структурах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e36. Під конструкцією \u0026laquo;уповноважені застосовувати кримінальний закон\u0026raquo; (police powers) маються на увазі працівники органів правопорядку, які склали присягу офіцера, мають жетон, носять зброю та наділені повноваженням затримувати за вчинення правопорушень (arrest powers). Відповідно, всі працівники органів, які відповідають згаданим критеріям, можуть проводити або бути залученими до проведення розслідування. Під слідчим персоналом (law enforcement investigative personnel), як правило, маються на увазі ті офіцери, які переважною мірою або лише зосереджені на проведенні розслідувань. Іншими словами, функція розслідування є доступною всім офіцерам, що склали присягу, носять зброю і жетон та наділені повноваженням затримувати за вчинені правопорушення, проте далеко не для всіх цих офіцерів розслідування є основною або закріпленою ділянкою роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e37. У США існує концепт, що схожий на вітчизняну підслідність і відомий як слідча юрисдикція (criminal investigative jurisdiction). Слідча юрисдикція похідна від поліцейських повноважень (police powers) і може бути загальною (general) або ексклюзивною (exclusive). Водночас з огляду на ту обставину, що більшість кримінальних законів є законами штатів, а федеральні кримінальні закони їх дублюють, слідча юрисдикція, як правило, має конкурентний характер (concurrent).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e38. Окремо треба підкреслити, що ексклюзивна юрисдикція означає лише одне: орган бере на себе цілковиту відповідальність за успіх чи провал у справі протидії певним різновидам злочинів та має інвестувати в цю справу належні ресурси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e39. За загальним правилом, слідча юрисдикція делегується законодавчою владою або генеральним прокурором. Такий підхід є наслідком тієї обставини, що федеральна конституція, як і більшість конституції штатів, згадують саме про функцію обвинувачення (prosecution), а не розслідування (investigation), і покладають відповідальність за реалізацією цієї функції на генеральних прокурорів (національного чи штатів відповідно).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e40. У більшості штатів стосунки між генеральним прокурором та локальними прокурорами не є ієрархічними, за винятком питань, пов\u0026rsquo;язаних з апеляційним переглядом. Це зумовлено тією обставиною, що локальні прокурори є виборними посадовцями й отримують фінансування переважно або лише від локальної громади. Причому, як уже було зазначено вище, вони найчастіше відповідають за втілення саме кримінальних законів штату. Навіть у тих штатах, де конституція або закон наділяють генерального прокурора координаційними повноваженнями (щодо всіх прокурорів, зокрема локальних), стосунки між офісом генерального прокурора та локальних прокурорів далекі від ієрархічних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e41. Замість встановлення ієрархічних стосунків генеральні прокурори штатів вдаються \u0026mdash; до певної міри \u0026mdash; до інших варіантів централізації процесу адміністрування кримінального закону. Не в остатню чергу така ініціатива урядів штатів зумовлена витратами на пенітенціарні установи, адже вони передовсім покриваються коштом штатів. Проте частіше централізація у формі виокремлення ексклюзивної юрисдикції продиктована слабкою компетенцією або мотивацією місцевих прокурорів щодо певних категорій справ або серйозним масштабом проблем чи їхньою складністю, що значно перевищує можливості й ресурси локальних прокурорів. Для прикладу, офіс генерального прокурора штату може визначити за собою ексклюзивну юрисдикцію щодо певних категорій злочинів або створити підрозділ (чи кілька), який буде спеціалізуватися на певних категоріях злочинів, однак діятиме лише за підтримки локальних прокурорів. З цих самим міркувань до співробітництва або конкуренції з локальними прокурорами долучаються федеральні органи обвинувачення і правопорядку, адже ресурси штатів також не безмежні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e42. На федеральному рівні застосування кримінального закону централізовано через Департамент юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eС. Кримінальна процедура \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e43. Оскільки кримінальна юстиція США й надалі залишається радше локальною (попри експансію федерального уряду в цю сферу), хоч і вельми розгалуженою системою, вона характеризується широкою варіативністю підходів до кримінальної процедури. Кримінальне процесуальне законодавство може відрізнятися від штату до штату й навіть мати певні особливості в межах штату. До того ж поряд з місцевим кримінальним процесуальним законодавством також діє й федеральне, і, як уже було згадано вище, часто федеральний кримінальний закон є аналогом місцевих (штату чи локального). Іншими словами, правопорушник може бути переслідуваний за одне й те саме діяння за місцевим (штату чи локальним) кримінальним законом або ж федеральним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e44. Уніфікувати кримінальну процедуру намагався федеральний Верховний Суд: рішення у низці відомих справ, починаючи з Меп проти Огайо [*], мали закласти єдині національні стандарти у справі втручання у права під час розслідування. Проте, з одного боку, межі національних стандартів залежать від характеру кримінального закону, який переважно є місцевим (штату або локальним), а з іншого \u0026mdash; окремі штати впровадили вищі стандарти. Тобто у першому випадку штати, наприклад, можуть обмежити право на суд присяжних або на безоплатну правову допомогу, знизивши суворість покарання за злочини нижче певної межі; а у штатах, де стандарти вищі, аніж ті, що засновані на федеральній конституції, \u0026mdash; органи обвинувачення можуть передавати матеріали федеральним органам для висунення федеральних звинувачень. Крім того, можливість передати матеріали федеральним органам, які оперують кримінальним законом із суворішими санкціями (а також із ширшими можливостями втручання у права), нерідко використовується локальними прокурорами як перевага у ході переговорів зі стороною захисту щодо угоди про визнання винуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e45. Кілька прикладів різниці кримінальних процедур. У справі Пенсильванія проти Едмундс Верховний Суд штату відмовився запровадити на рівні штату виняток з федеральних правил недопустимості доказів (у формі добросовісної помилки офіцерів правопорядку). Верховний Суд штату прямо відкинув позицію Верховного Суду США на тій підставі, що федеральна конституція встановлює нижчі гарантії, аніж конституція штату. Своєю чергою, у справі Вірджинія проти Мур Верховний Суд США відмовив стороні захисту у визнанні доказів недопустимими. Суд зазначив, що на відміну від законодавства деяких штатів, федеральна конституція не забороняє органам правопорядку здійснювати арешт і обшук людини та її власності лише з тієї причини, що виявлений злочин є дрібним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e46. Якщо вести мову про загальний підхід Верховного Суду США до правил недопустимості доказів, то його розкрито у справі Хадсон проти Мічигану (посилання пропущено):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Недопустимість доказів, однак, завжди була для нас винятковим заходом, а не першим-ліпшим імпульсом. [Адже] правила недопустимості доказів мають \u0026ldquo;серйозну суспільну ціну\u0026rdquo;... зокрема: уникнення винним відповідальності та перебування небезпечних людей на свободі. Тому ми були та залишаємось \u0026ldquo;обережними щодо розширення сфери [їхнього] застосування\u0026rdquo;\u0026hellip; і \u0026ldquo;неодноразово наголошували на тому, що \u0026laquo;висока ціна\u0026raquo; правил у контексті пошуку правди та цілей правопорядку є серйозною перешкодою для тих, хто закликає до [їх] застосування\u0026rdquo;... Ми відкинули \u0026ldquo;нерозбірливе застосування\u0026rdquo; правил [недопустимості доказів]... і визначили, що вони застосовуються лише \u0026ldquo;якщо є цілковита впевненість, що їхні корегувальні цілі забезпечуються найефективніше\u0026rdquo;... тобто, \u0026ldquo;якщо їхній стримчий позитивний ефект переважає \u0026laquo;серйозні суспільні витрати\u0026raquo;\u0026rdquo;...\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи не завжди були такими обережними у своїх висловлюваннях. Розлога думка Суду, що не має нормотворчого характеру, у справі Меп[*] спричинила широкий рух за застосування правил недопустимості доказів... (\u0026ldquo;Усі докази, отримані під час обшуків та вилучень в порушення Конституції, є \u0026mdash; з огляду на зміст охоронюваного права \u0026mdash; недопустимими у судах штатів\u0026rdquo;). Справа Вітлі проти Керівника тюрми, Пенітенціарної служби штату Вайомінг... мала такий самий ефект. Однак з того часу ми вже давно відкинули цей підхід. Як пояснювалося у справі Арізона проти Еванса\u0026hellip;: \u0026ldquo;У справі Вітлі Суд розцінив виявлене порушення Четвертої поправки [Конституції] як таке, що безумовно тягне за собою застосування правил недопустимості доказів, отриманих в ході дій, що супроводжувалися таким порушенням. Подальша судова практика відкинула таке необдумане застосування правил недопустимості доказів\u0026rdquo;... Аналогічну думку ми висловили ще у справі Леон, за десять років до того, пояснивши, що \u0026ldquo;питання про те, чи належить застосовувати правила недопустимості доказів у конкретній справі\u0026hellip; є окремим від питання \u0026mdash; чи було діями поліції порушено права особи [яка апелює до Четвертої поправки]\u0026rdquo;\u0026hellip;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, застосування правил недопустимості доказів не може обґрунтовуватися лише тим, що отримання доказів супроводжувалося порушенням конституційних прав, навіть у випадку, коли докази неможливо було отримати без такого порушення. Наші справи демонструють, що навіть такі випадки є необхідною, проте недостатньою умовою для визнання доказів недопустимими\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eПідсумки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведений аналіз мав продемонструвати лише дві речі.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, що вага, яку колегія суддів Другої судової палати надала питанню підслідності, має якусь непояснену природу. На додаток, взагалі незрозумілим лишається те, з яких міркувань питанню вибору/зміни підслідності судова колегія надає більше ваги, аніж питанню вибору/зміни прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, національний аспект, що є похідним від європейського, \u0026mdash; й радше будь-який інший компаративний також \u0026mdash; навряд чи може допомогти суддям обґрунтувати позицію, що питання підслідності має той рівень ваги, який колегія суддів Другої судової палати намагалася їй надати. Тим паче, якщо підходити до доктрини правил недопустимості доказів з належною ретельністю.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ok.png","tags":[],"categories":[],"themes":[]},{"id":248,"url":"justtalk18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625690681,"date":"15.05.2021","views":1410,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","mini_image":null,"name":"JustTalk#18. Врятувати рядову підозру. Discussion paper","description":"\u003cp\u003eПовідомлення про підозру є важливим етапом досудового розслідування, яке має відчутний вплив на підозрювану особу в конкретному кримінальному провадженні. Саме з моменту повідомлення про підозру особа, стосовно якої наявні достатні відомості причетності до вчинення кримінального правопорушення, отримує можливість готувати свою правову позицію, яка буде представлена в судовому засіданні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, виникають кримінально-процесуальні відносини між державою та людиною, проводиться підготовча робота для представлення позиції публічного обвинувачення в суді, а з огляду на змагальність, особі повідомляють, що вона теж може формувати свою позицію, якщо вважає за потрібне, адже презумпція невинуватості не зобов\u0026rsquo;язує її доводити свою невинуватість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, сторона обвинувачення отримує можливість втрутитися в реалізацію підозрюваною особою прав і свобод людини, тобто людина, яка зазнає обмежень, має усвідомлювати, що це не свавільна примха органів влади, а досудове розслідування, в межах якого є обґрунтовані дані про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Проблема\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ набранням чинності КПК України 2012 року з\u0026rsquo;явився новий інститут повідомлення про підозру \u0026mdash; офіційного повідомлення особі про те, що стосовно неї розслідується кримінальне провадження, тобто вона причетна до події кримінального правопорушення, та існує інформація, яка це обґрунтовує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовідомлення про підозру насамперед надає можливість підозрюваному реалізовувати своє право на захист, водночас є необхідною умовою для проведення низки слідчих дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чинному Кодексі 2012 року поєднано як \u0026laquo;повідомчий\u0026raquo; характер повідомлення про підозру (поширений у практиці ЄСПЛ), так і елементи \u0026laquo;процедурного\u0026raquo; порядку повідомлення, в якому форма переважає над змістом, тому необхідне здійснення конкретних дій для того, щоб особа набула статусу підозрюваного. Невід\u0026rsquo;ємною умовою набуття такого статусу є особисте вручення повідомлення про підозру, що підтверджується підписом особи (з урахування винятків, встановлених Кодексом).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча повідомлення про підозру задумувалося розробниками КПК України як звичайне повідомлення особі про те, що її підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення (\u0026laquo;повідомчий характер\u0026raquo;), з часом судова практика пішла шляхом \u0026laquo;бюрократизації\u0026raquo; цього інституту. Наприклад, почали вироблятися:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- правила вручення повідомлення про підозру (виключно персональне вручення під підпис особи, хоча Кодекс передбачає і повідомлення поштою);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- правила ознайомлення з повідомленням про підозру (повідомлення про підозру має повністю зачитуватись, роз\u0026rsquo;яснюватись особі негайно під час вручення);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- правило персонального вручення спеціальним суб\u0026rsquo;єктам та дискусія про передоручення вручення повідомлення про підозру в цілому (попри правову позицію ВС з цього питання, досі воно дискутується серед правників);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- нарешті після законодавчих змін (т. зв. \u0026laquo;правки Лозового\u0026raquo; 2017 р.) шляхом ухвали слідчого судді почали скасовувати повідомлення про підозру та ін. Нагадаємо, що право на оскарження повідомлення слідчого, прокурора про підозру в адвокатів з\u0026rsquo;явилося 15 березня 2018 р. у зв\u0026rsquo;язку зі зміною кримінального процесуального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОстанній приклад є прямим втручанням у прокурорську дискрецію \u0026mdash; можливість скасувати позицію сторони обвинувачення, попри наявні докази причетності особи до вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК не забороняє прокурору або слідчому скласти і повторно вручити повідомлення про підозру особі в цьому ж кримінальному провадженні ще раз, як і змінити вже вручене повідомлення про підозру. Тобто саме оскарження хоча і має юридичним наслідком скасування процесуальної дії, водночас полишене будь-якого змісту, адже не має преюдиційної сили в подальшому розслідуванні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАдвокати орієнтуються на те, що скасування повідомлення про підозру хоча б один раз зміцнює позицію захисту при розгляді кримінального провадження по суті. Скасування підозри, навіть з наступним повідомленням про підозру знову, може вплинути на внутрішнє переконання суду, породити сумніви, тому що якщо підозра була необґрунтованою під час досудового розслідування, то чи можна вважати, що все досудове розслідування проводилося в межах чинного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскарження підозри є яскравим прикладом концептуального нерозуміння підозри як явища, тобто припущення сторони обвинувачення, яка, зібравши достатньо інформації, дійшла висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. В такому випадку припущення скасувати неможливо, лише процесуальне рішення, яке ним оформлене, проте незрозуміло, як може змінитися ставлення слідчого та прокурора до підозрюваного в такому разі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ таких обставинах органи досудового розслідування і прокуратура стали заручниками ситуації, що склалася, і найчастіше стороні захисту стало просто довести в суді те, що ніякого повідомлення про підозру не відбулося, бо порушено порядок вручення, незалежно від того, обґрунтована підозра чи ні.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПосприяла формуванню такої позиції судова практика, адже питання повідомлення про підозру зазвичай розглядається під час вирішення питань на досудовому розслідуванні (судового контролю), а не в питаннях по суті (судового розгляду). Тож єдності судової практики через суд касаційної інстанції не формується. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично Верховний Суд розглядав лише один аспект, який стосується порядку повідомлення про підозру \u0026mdash; можливість/неможливість повідомлення про підозру спеціальним суб\u0026rsquo;єктам не тільки уповноваженою особою (підвищені гарантії), а й будь-яким прокурором у конкретному кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВерховний Суд своєю правовою позицією поставив крапку в питанні вручення повідомлення про підозру спеціальному суб\u0026rsquo;єкту \u0026mdash; Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб\u0026rsquo;єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні (прокурору-процесуальному керівнику у цьому кримінальному провадженні) (\u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86365236\"\u003eПостанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/86365236\"\u003e536/2475/14-к\u003c/a\u003e (провадження № 13-34кс19)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим існує правова позиція із питання впливу неналежного повідомлення про підозру на кримінальне провадження в цілому, на яку нерідко посилаються судді для визнання доказів недопустимим тощо. Верховний Суд дійшов висновку,що \u0026laquo;неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливлює правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призводить до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливлює внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003eПостанова ККС Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003e627/927/19, (провадження №\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/C016349\"\u003e51-3752км20)\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином незначні порушення або особливості трактування правил повідомлення про підозру, згадані вище, стають підставою для невизнання особи такою, що набула статусу підозрюваного, і унеможливлюють подальше розслідування кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака практика поширена не тільки серед суддів. Її відлунням можна назвати рішення Вищої ради правосуддя про повернення без розгляду Генеральному прокурору клопотання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя голови ОАСК у зв\u0026rsquo;язку з тим, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження не містять доказів належного вручення судді повідомлення про підозру і, відповідно, він не набув статусу підозрюваного (\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/doc/doc/4141\"\u003eУхвала ВРП від 01.09.2020 2517/0/15-20\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eзвичайне повідомлення особі стало практично одним з ключових процесуальних документів на етапі досудового розслідування. Фактично, можливість подальшого розслідування\u003c/strong\u003e шляхом реалізації повноважень слідчого та прокурора залежить від наявності підпису підозрюваного під відповідним процесуальним документом, отже, \u003cstrong\u003eзалежить від волі самого підозрюваного\u003c/strong\u003e, як би дивно це не звучало. Без належного вручення повідомлення про підозру особа не може бути оголошена в розшук (стаття 281 КПК України передбачає розшук підозрюваного), не можна почати процедуру заочного досудового розслідування (ст. 297-1 КПК України) і застосувати деякі заходи забезпечення кримінального провадження (відсторонити особу від посади (ст. 54 КПК України), накласти арешт на майно особи за деякими підставами (ст. 170, 171 КПК України), отримати ухвалу суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. 187 КПК України), обрати стосовно особи запобіжний захід (ст. 176-203 КПК України) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча КПК України і не містить такого визначення підозри, а розробники Кодексу закладали саме \u0026laquo;повідомчий\u0026raquo; характер цієї процесуальної дії, фактично ми маємо справу з перейменованим інститутом винесення постанови [про притягнення до кримінальної відповідальності] як обвинуваченого, що був ще за радянським КПК України 1960 року. Формалізований документ, який можна оскаржити, який належним чином доведений до відома підозрюваного, є запорукою досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо розробники КПК України 2012 року і хотіли відійти від цієї концепції, то ні сам ухвалений Парламентом текст Кодексу не відповідає цьому підходу, ні тим паче правозастосовча практика, яка просто адаптувала старий інститут винесення постанови до нового законодавства, а судова практика підтвердила цей підхід.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2. Міжнародний досвід\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eа) Європейський суд з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВітчизняне розуміння повідомлення про підозру є максимально наближеним до поняття висунення обвинувачення, яким користується Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці. По суті, ЄСПЛ дозволяє використовувати будь-який спосіб повідомлення про характер і причину висунутого відносно особи обвинувачення (в нашому випадку \u0026mdash; підозри). Головне, щоби дотримання встановлених національним законодавством формальних і змістовних умов такого способу дозволяло забезпечувати ефективне здійснення прав обвинуваченого (підозрюваного).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі \u0026laquo;Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom\u0026raquo; від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), термін \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo; означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об\u0026rsquo;єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі \u0026laquo;Нечипорук і Йонкало проти України\u0026raquo; (заява № 42310/04)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЄСПЛ вказує, що повідомлення будь-кого про висунуті проти нього обвинувачення є правовим актом такого значення, що здійснювати його треба з дотриманням тих формальних і змістовних умов, які здатні забезпечити ефективне здійснення прав обвинуваченого, що до того ж чітко випливає з підпункту (а) п. 3 ст. 6 Конвенції; інформації нечіткої і неофіційної для цього не досить (Somogyi проти Італії, п. 75).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про підозру є обов\u0026rsquo;язком сторони обвинувачення, який покладається на неї. Такий обов\u0026rsquo;язок не може бути реалізований у пасивний спосіб, тобто держава не може створювати інформацію (накопичувати матеріали доказового характеру) і не повідомляти про це сторону захисту (Mattoccia проти Італії, п. 65; Chichlian i Ekindjian проти Франції, п. 71).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ практиці ЄСПЛ підкреслено нерозривний зв\u0026rsquo;язок між висуненням особі обвинувачення (підозри) та зміною її становища (набуттям нею відповідних прав, зумовлених статусом підозрюваного). Саме тому \u003cstrong\u003eЄвропейський суд не обмежує набуття особою прав підозрюваного часом офіційного вручення підозри, а відносить до нього низку обставин, які свідчать про початок досудового розслідування проти конкретної особи \u0026mdash; арешт її банківських рахунків; проведення обшуку житла особи; арешт особи; офіційне повідомлення про намір здійснення стосовно неї кримінального переслідування.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗазначена практика свідчить про обов\u0026rsquo;язковість невідкладного повідомлення про підозру особі у всіх випадках поводження з нею як з підозрюваною\u003c/strong\u003e. До таких випадків може бути віднесено: подання стороною обвинувачення клопотань, запитів або оприлюднення повідомлень, у яких міститься твердження про те, що у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що особа причетна до вчинення кримінального правопорушення, прокурор зобов\u0026rsquo;язаний невідкладно скласти та зареєструвати письмове повідомлення про підозру (див. Deweer проти Бельгії, пар. 42, 46; Eckle проти Німеччини, пар. 73 та ін.).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому повідомлення про обвинувачення (підозру) має бути передане особі настільки вчасно, щоб вона могла підготувати свій захист, що є головною негласною метою статті 6 п. 3 (а). Поняття \u0026laquo;вчасно\u0026raquo; залежить від контексту, зокрема складності провадження, наявності в особи адвоката тощо. Наприклад, у справі S. проти Італії повідомлення обвинувачення заявнику за чотири місяці до початку судового розгляду було визнане прийнятним. Своєю чергою, Суд визнав порушення у справі Borisova проти Болгарії, пар. 43-45, де заявник мав лише дві години, аби підготувати свій захист без адвоката).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, ЄСПЛ ототожнює ставлення сторони обвинувачення до особи як підозрюваної та статус підозрюваної особи, а також говорить про те, що повідомлення про підозру має відбутися завчасно, щоб особа мала достатньо часу сформувати правову позицію.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eb) Сполучені Штати Америки\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ американській правовій системі немає прямого відповідника повідомленню про підозру, адже як і в багатьох правових системах загального права, поняття повідомлення про підозру ототожнюється з обвинувальним актом/висуненням обвинувачення (indictment), що пов\u0026rsquo;язане із коротким етапом досудового розслідування і центральною роллю судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, поняття висунення обвинувачення (charge) найближче відповідає повідомленню про підозру, адже воно відбувається на різних стадіях процесу. Зокрема під час затримання особи, застосування до неї інших заходів примусу, запобіжних заходів тощо, тобто під час втручання в права і свободи людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗміст підозри (charges, reasonable suspision) оголошується правоохоронцем або прокурором після затримання, під час подання клопотання до суду і розгляду в присутності [слідчого] судді питань щодо втручання в реалізацію прав і свобод людини особою, яка не визнана винною, стосовно якої не розпочався судовий розгляд, але участь якої в процесі досудового розслідування є важливою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, \u003cstrong\u003eокремої процесуальної дії повідомлення про підозру просто не існує, а особі доводять до відома інформацію про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення у зв\u0026rsquo;язку з бажанням органів правопорядку залучити її до процесу розслідування, тобто сукупно з іншими слідчими та процесуальними діями.\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e3. Концепція \u0026laquo;нової\u0026raquo; підозри (пропозиції)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАвтори стандартів досудового розслідування пропонують такі концептуальні засади \u0026laquo;нової\u0026raquo; підозри:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1. Повідомлення про підозру є одночасно явищем (припущенням, висновком сторони обвинувачення) та процесуальним документом (формою закріплення явища).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e2. Повідомлення про підозру є офіційним повідомленням особи про те, що існує припущення про її причетність до вчиненого кримінального правопорушення, що розслідується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e3. Повідомлення про підозру складається та реєструється в ЄРДР. З моменту реєстрації особа набуває статусу підозрюваної незалежно від того, доведена інформація до її відома чи ні. Водночас на сторону обвинувачення покладається обов\u0026rsquo;язок вжити максимальних заходів для повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4. Статус підозрюваного дозволяє слідчому та прокурору звертатися до слідчого судді з відповідними клопотаннями про проведення слідчих дій, а також ухвалювати процесуальні рішення, які вимагають такого статусу (наприклад, оголошення в розшук). Водночас у випадках розгляду питання про запобіжні заходи, окремі заходи забезпечення кримінального провадження (наприклад, арешт майна) тощо присутність особи вимагається, якщо це прямо передбачено КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5. У будь-якому разі під час судового контролю особа, яка звертається з клопотанням, має довести, що вжила заходів для повідомлення про підозру. Якщо ж підозрюваний \u0026laquo;ухилявся\u0026raquo; від вручення повідомлення про підозру, то це не перешкоджає застосовувати до нього відповідні процесуальні заходи впливу, адже статус підозрюваного не залежить від бажання такої особи бути чи не бути частиною досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6. Повідомлення про підозру має надати змогу особі підготувати свою правову позицію, тобто статус підозрюваного не має бути ілюзорним, а гарантувати право на захист. Повідомлення про підозру має відбутися завчасно, у розумний строк, який передує стадії судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвторський колектив:\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін\u003cbr /\u003eВолодимир Петраковський\u003cbr /\u003eВасилина Яворська\u003c/em\u003e\u003csup\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/18-vryatuvati-ryadovu-pidozru-min.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":505,"name":"Discussion paper"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":247,"url":"kudi-pravdu-poditi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625527133,"date":"12.05.2021","views":345,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pch.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pch_1.jpg","name":"Куди правду подіти?","description":"\u003cp\u003eУсі вдаються до брехні. Навіть попри те, що утримуватися від брехні легше, аніж говорити правду. Чи є це проблемою? Радше так, аніж ні. Однак, вочевидь, принципове значення має радше масштаб фальшивого слова та місце, яке може бути йому домом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНе можуть бути домом для фальшивого слова ані система урядування, ані система правосуддя. Добре, перша ще може мати якісь таємниці й часом розумно стримуватиметься від оприлюднення правди, часом вдаючись і до фальшивого слова. Проте не система правосуддя. Адже правда є її \u003ca href=\"https://zbruc.eu/node/102472\"\u003eпершим ідеалом\u003c/a\u003e та єдиною опорою справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаче всі з цим погодяться. Щоправда, цього недостатньо: правди слід прагнути, а також дошукуватися її.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк і чому це роблять американські федеральні прокурори, у своїй новій книзі розповідає колишній директор ФБР Джеймс Комі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВід самого початку Америка будувала та плекала інституції, що є спраглими до правди. Століттями Феміда зображувалась із зав\u0026rsquo;язаними очима [*]. Вона лише зважає на факти, аби віднайти правду, і не зважає на людей, які опинилися перед нею. Конституція гарантувала федеральним суддям їхні повноваження довічно, щоб убезпечити їх від будь-якого політичного тиску, який здатен стягнути пов\u0026rsquo;язку з очей правосуддя. Департамент юстиції був заснований на принципі, що федеральні прокурори, як це розтлумачив Верховний суд, є агентами ідеї \u0026mdash; правосуддя, \u0026mdash; а не якогось клієнта. Навіть генеральний прокурор не є особистим адвокатом президента. За словами Роберта Джексона, колишнього судді Верховного суду, який обіймав найвищі посади у системі правосуддя і був обвинувачем на Нюрнберзькому процесі, генеральний прокурор \u0026laquo;відповідальний перед усіма, за винятком Президента. [Адже] він є адвокатом Сполучених Штатів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк і Америка, Департамент юстиції та система правосуддя загалом довший час були не надто ретельними у втіленні цих високих ідеалів. Люди та інституції, які вони створюють, часто зазнають невдач, інфіковані упередженнями, страхами та помилковими пристрастями. Правосуддя не є винятком. Невинних людей засуджують, непропорційно багато темношкірих та людей з іншим (крім білого) кольором шкіри потрапляють до в\u0026rsquo;язниці, багато бідних людей не мають гідного представництва в системі, в умовах якої якість правосуддя часто залежить від кваліфікації адвоката. Американське правосуддя має багато недоліків. Але однією з його переваг є непідробна справжність та репутація, яка сформувалася за Департаментом юстиції протягом поколінь. Протягом цих десятиліть, і особливо протягом майже п\u0026rsquo;ятдесяти років з моменту Вотергейтського скандалу, прокурорів стали сприймати як виняткову групу людей \u0026mdash; усе ще недосконалі в усьому, як і інші люди, але водночас інакші, й такі, що заслуговують на довіру. Їм можна довірити вирішення найскладніших ситуацій: розслідування правопорушень політиків, болючі питання расових конфліктів, віднайти й сказати американському народові правду.\u003cbr /\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цій книзі я поділюся історіями успіхів та поразок, фактів та вигадок, слабкостей та необачностей. Ці історії висвітлюють болючі уроки про те, що в центрі нашої системи правосуддя повинна бути лише вся правда, і яких помилок у цьому припускаються типово людські інституції. Вони про відкриття того, що представництво американського народу, який не є звичайним клієнтом, супроводжується великим комплексом зобов\u0026rsquo;язань. Ці історії показують, що політичні призначенці можуть гідно служити аполітичному Департаменту юстиції, а також якими є наслідки невиконання ними цього зобов\u0026rsquo;язання. І найголовніше, це історії, які показують, що правда існує, і її потрібно шукати та проголошувати \u0026mdash; у судових залах, кімнатах для переговорів та на допитах \u0026mdash; без огляду на привілеї, зв\u0026rsquo;язки чи партійні приналежності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя книга про відновлення панування правди у згаданих місцях та відбудову довіри в епоху після президентської каденції Трампа. Після 20 січня 2021 року Дональд Трамп більше не буде президентом. Ідеали правосуддя, які він намагався принизити, \u0026mdash; зокрема концепт правди, на який він здійснив чимало атак, \u0026mdash; мають бути відновлені та зміцнені. Подібно вірусу, пандемія брехні повернеться \u0026mdash; адже занадто багато слизьких людей здобули від цього владу й гроші, тому вони намагатимуться використати її знову. Щоб бути готовими до цього, наші інституції мають стати сильнішими та стійкішими. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсі вдаються до брехні, майже щодня. Коли колега вас запитує: \u0026laquo;Як справи?\u0026raquo; \u0026mdash; ви завжди відповідаєте: \u0026laquo;Чудово, дякую\u0026raquo;, \u0026mdash; навіть коли це не так. Ви ставите галочку про те, що прочитали положення і умови угоди користування новим додатком, щоб якнайшвидше його запустити. Ви кажете своїй сестрі, що вам подобається її нове татуювання. Усі говорять неправду.\u003cbr /\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗасновники нашої держави створили системи урядування та правосуддя, сплановані таким чином, щоб мати найкращі шанси у справі пошуку правди \u0026mdash; зіштовхуючи різні, часом полярні інтереси. Аби дістатися правди, у залах судових засідань ми сперечаємося та проводимо перехресні допити, ставимо під сумнів спогади, інтерпретації та враження. Система правосуддя, зокрема, залежить від нашої спільної віри в те, що правду можна ідентифікувати з високим ступенем ймовірності і що це достатньо для того, щоб позбавити людину свободи; а у випадках, які, на щастя трапляються все рідше, \u0026mdash; іноді й життя. Система відкидає уявлення про те, що правда є відносною: моя точка зору, ваша точка зору, якась перспектива, що там ще? Звісно, існують різні точки зору та переконання, які уособлюють наші особисті \u0026laquo;правди\u0026raquo;, але існують також факти, які можна перевірити чи спростувати, \u0026mdash; вони й утворюють мереживо правди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаша система правосуддя покликана дати відповідь не на точки зору; щоб знайти відповідь, ті, хто бере участь у системі, повинні самі давати чесні відповіді. Саме тому в основі системи перебувають присяги та обіцянки, урочисті зобов\u0026rsquo;язання розповісти лише те, що насправді бачили та/або чули. Якщо це зникне, якщо учасники системи правосуддя приймуть модель Трампа \u0026mdash; правдою є лише те, що я кажу, \u0026mdash; правосуддя буде приреченим. Отже, задля захисту правосуддя брехуни мають нести відповідальність.\u003cbr /\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа час нетривалого періоду роботи у прокуратурі на Мангеттені у відділі, який спеціалізується на злочинах, пов\u0026rsquo;язаних з наркотиками, у мене було небагато справ. Але я довів до розгляду справу, яка виникла з іншої справи Управління по боротьбі з наркотиками та стосувалася переміщення великої кількості героїну із Західної Африки до Нью-Йорка. Міжнародна торгівля наркотиками була цікавішою, ніж ресторанні дилери з Бронксу. Проте я втягнувся у цей судовий процес здебільшого тому, що агент, який вів справу, був дуже дотепним і мав заразний сміх. Він сидів за два місця зліва від мене за столом сторони обвинувачення у залі суду. Місце між нами було зарезервовано для одного з найважливіших членів нашої команди \u0026mdash; перекладачки Управління по боротьбі з наркотиками, яка розмовляла мовами племен Гани і провела мене крізь незабутнє судове протистояння з милим брехуном.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерекладачка прошепотіла мені у ліве вухо: \u0026laquo;Це ім\u0026rsquo;я мовою Ашанті, його дають кожному хлопчику, народженому в четвер\u0026raquo;. Іноді брехуни роблять великі помилки. Це був саме такий випадок. За столом сторони захисту опинився чоловік з Бронксу, який обвинувачувався в тому, що був частиною дилерського ланцюга, що комерційними авіарейсами до Нью-Йорка переправляв кілограми героїну sз західноафриканської держави Гани. Ключові докази містилися на плівках, зроблених через санкціоноване судом прослуховування, що містили записи розмов обвинуваченого, який домовлявся про незаконні угоди. Ми знали, що це він, оскільки його партнер по торгівлі героїном дав проти нього свідчення, люди, які його добре знали, впізнали його голос на записах, а ключові дзвінки було зроблено з його домашнього телефону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте його дружина була викликана в суд у статусі свідка захисту й переконувала присяжних, що вона впевнена, що на плівках, зроблених Управлінням по боротьбі з наркотиками, немає голосу її чоловіка, оскільки на них люди розмовляють на племінному діалекті Ашанті. Вона заявила, що чоловік, який жив у квартирі над ними, не мав телефону і час від часу приходив скористатися їхнім. Він був з Гани і належав до племені Ашанті. За її словами, вона та її чоловік є представниками племені Га й говорять зовсім іншою мовою. Жоден з них нібито не знав ані слова мовою Ашанті, тому на плівках не може бути голосу її чоловіка. Отже, натомість це має бути їхній сусід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри подані нами вагомі докази, сидячи в залі судового засідання за столом обвинувачення, спостерігаючи, як ця привітна людина пояснює присяжним, що ми звинуватили не того, я мав погане передчуття. Як мені проводити перехресний допит? Може, мені закричати \u0026laquo;Увага! Обернися!\u0026raquo; мовою Ашанті й спостерігати, як вона зреагує? Але я не розмовляю ні мовою Ашанті, ні мовою Га.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА потім вона зробила помилку. Очевидно, намагаючись викликати співчуття, захисник запитав, чи є у неї діти. Вона відповіла: \u0026laquo;Так, одна дитина\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;А як його звати?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Він молодший, на честь мого чоловіка\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ви звертаєтеся до нього на ім\u0026rsquo;я?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Так, Яв\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;І скільки років Яву?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Йому шість років\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоки захисник переходив до питань про переїзд сім\u0026rsquo;ї в Америку, перекладачка обвинувачення, яка перекладала касети з прослуховуванням, притулилася до мого лівого вуха.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерекладачка походила з Гани. Вона там жила. Вона знала традиції місцевих племен та розмовляла племінними мовами. \u0026laquo;Ашанті дають своїй дитині друге ім\u0026rsquo;я за днем, у який дитина народилася. На честь дня, коли Бог вирішив подарувати цю дитину світові. У народу Га немає такого звичаю. І ніколи не було\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗахисник закінчив допит. Я піднявся, моє серце калатало, я намагався не зіпсувати справу. Я почав з кількох невинних питань, щоб заспокоїтися і дати свідку розслабитися. А потім \u0026laquo;вдарив\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Пані, ви згадували свого сина, якого ви звете Яв. Коли він народився?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;21 січня 1982 року\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ уявлення не мав, який день тижня це був, але продовжив тиснути. Гра була варта того.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Який день тижня це був?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЇї очі трохи збільшилися. Вона побачила мене. Вона зрозуміла, що припустилася великої помилки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Це було двадцять перше\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Так, пані, ви вже казали. Але який день тижня це був?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я не пригадую, було холодно\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Так, пані, як ви зазначили, це був січень. Але який день тижня?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ відчув, що можу тиснути тут. Мати, яка народила свою єдину дитину шість років тому, пам\u0026rsquo;ятала б день тижня, коли це відбулося.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я не пам\u0026rsquo;ятаю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Це був вихідний? Чи будній день?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я не пам\u0026rsquo;ятаю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Яв \u0026mdash; єдина ваша дитина?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Так\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;І ви досі не знаєте, в який день тижня ви народили вперше у своєму житті?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ні\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Звідки ви взяли таке ім\u0026rsquo;я: Яв?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я думаю, ми почули його в метро, і це просто ім\u0026rsquo;я, яке нам сподобалось\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе змусило мене відчути перевагу в грі, тому я продовжив, хоча в ті часи, без інтернет-пошуку чи смартфонів, у мене не було календаря на 1982 рік, щоб перевірити це. Але цим днем напевне був четвер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Пані, 21 січня 1982 року був четвер, чи не так?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Я не знаю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ви та ваш чоловік належите до народу Ашанті, чи не так?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ні\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;І за звичаями, Ашанті дають своїй дитині друге ім\u0026rsquo;я за днем, у який дитина народилися?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Звідки мені знати?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Представники народу Га не роблять цього, чи не так?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Точно. Ми не маємо такого звичаю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Яв \u0026mdash; це Ашанті-ім\u0026rsquo;я хлопчика, народженого в четвер?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Не маю уявлення\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ви назвали його Яв тому, що він народився в четвер, правильно?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ні. Я не знаю, в який день він народився\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ви та ваш чоловік розмовляєте мовою Ашанті, й це ваш чоловік на записах, чи не так?\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ні. Це неправда\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;У мене все, Ваша честь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗакінчивши перехресний допит, я сів за стіл обвинувачення, серце вискакувало з грудей. Суддя повідомив, що оголошує п\u0026rsquo;ятихвилинну перерву. Результат справи висів на волосинці. Я спокійно вийшов із зали судового засідання, повернув за кут у коридорі, подалі від глядачів, і побіг. Побіг сходами на третій поверх будівлі федерального суду, названої на честь Торгуда Маршала. Я промчав через пішохідний міст до офісу федеральної прокуратури США \u0026mdash; прямо до кабінету найстарішої помічниці федерального прокурора США, яку я знав. Я пригадував, що в неї на книжкових полицях вишикувалися календарні щоденники за багато років, навіть десятиріч, на твердих червоних палітурках котрих білим кольором було написано роки. Помічниці не було на місці. Я схопив щоденник за 1982 рік з полиці й перегорнув сторінку на 21 січня. Четвер. Досі тримаючи щоденник, я помчав назад, сповільнившись до звичного кроку біля дверей зали судових засідань, хапаючи ротом повітря.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуддя зайняв своє місце. Я піднявся, тримаючи щоденник 1982 року. Мені все ще бракувало повітря. \u0026laquo;Ваша честь, я прошу Суд взяти до відома, \u0026mdash; я зробив паузу, щоб вдихнути більше повітря, \u0026mdash; що двадцять першого січня 1982 року був... \u0026mdash; пауза, вдих, пауза, \u0026mdash; четвер\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуддя глянув на мене зі своєї лави. На відміну від мене, він не \u0026laquo;захекався\u0026raquo;, але, зробивши паузу, дуже повільно промовив: \u0026laquo;Знаю, містере Комі, я перевірив\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ повернувся у крісло. Цей наркодилер поїде до в\u0026rsquo;язниці. Після нахабної брехні його дружини я боровся з бажанням звинуватити її у наданні неправдивих свідчень. Так, уся система зазнає невдачі, якщо свідки брехатимуть без будь-яких наслідків, але її чоловік і так довгі роки сидітиме у в\u0026rsquo;язниці, і справа проти неї була непривабливою. Вона збрехала, намагаючись врятувати його, і присяжні, як і я, не захочуть зробити малого хлопчика сиротою. Цього просто не варто було робити. Але інші справи \u0026mdash; будуть інакшими та не стосуватимуться дружини у відчаї та шестирічної дитини. Вони стосуватимуться впливових брехунів, деякі з яких навіть матимуть у союзниках президента. Якщо правда залишатиметься в центрі нашої системи правосуддя, саме в такі справи варто вкладати зусилля.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e[*] Хоч емблема Департаменту юстиції США не містить ані зображення Феміди, ані її головних атрибутів (терезів чи меча), девізом \u003ca href=\"https://www.justice.gov/about/history/doj-seal-history-and-motto\"\u003eДепартаменту\u003c/a\u003e є слова \u0026laquo;Qui Pro Domina Justitia Sequitur\u0026raquo; (\u0026laquo;Ті, хто обвинувачує від імені Феміди\u0026raquo;).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pch.jpg","tags":[],"categories":[],"themes":[]},{"id":244,"url":"persha-liniya-zahistu-prezumptsii-nevinuvatosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1625525340,"date":"27.04.2021","views":830,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/plz.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/plz_1.jpg","name":"Перша лінія захисту презумпції невинуватості","description":"\u003cp\u003eЯвні порушення презумпції невинуватості, допущені державними органами, є досить поширеним явищем у світі, зокрема в Європі. Ця проблема стоїть особливо гостро у випадках, коли існує високий рівень суспільного інтересу у зв\u0026rsquo;язку з характером злочину або особою підозрюваного чи обвинуваченого.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНа додаток, у багатьох країнах матеріали ЗМІ часто ґрунтуються на конфіденційній інформації від уповноважених органів [1].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Громадська жага до сенсації (викриттів), \u0026ldquo;справжніх\u0026rdquo; злочинів та історій, що розгортаються в реальному часі, чинить неабиякий тиск на державні органи та ЗМІ, спонукаючи їх до порушення презумпції невинуватості\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаких висновків дійшли автори дослідження \u0026laquo;Чи справді особа вважається невинуватою, доки її винуватість не доведено? Портрет підозрюваних у кримінальному провадженні\u0026raquo; (Fair Trials, 2019). Хоч України не було серед країн, у яких проводилося дослідження, аналогії більш ніж очевидні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_1_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_1\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=1237542682\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.8~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625525154\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F35215-persha-liniya-zahistu-prezumptsiyi-nevinuvatosti%2F%3Ffbclid%3DIwAR2kI1vFecrmXTqmWytGrVwDXTBe_NtN50gzEARGuUeqn9BFUJ13ELenYNg\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625525153819\u0026amp;bpp=14\u0026amp;bdt=5397\u0026amp;idt=14\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;cbv=%2Fr20110914\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0\u0026amp;nras=2\u0026amp;correlator=5767537216218\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625525153\u0026amp;ga_hid=833823562\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=1268\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=0\u0026amp;eid=31060975%2C31061747\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=1880763536381025\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=2\u0026amp;uci=a!2\u0026amp;btvi=1\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=glzdAofDmf\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=847\" name=\"aswift_1\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!2\" data-google-query-id=\"CLvtxYuBzfECFekaewodOOwEFw\" data-load-complete=\"true\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвтори звіту також пропонують низку рецептів, які дозволять запобігти хвилі порушень презумпції невинуватості. Більшість з них не такі вже й прості, навіть якщо здаються такими на перший погляд. Взяти, для прикладу, належний правовий режим охорони презумпції невинуватості. Наче все просто: є відповідна стаття в Конституції, Європейській конвенції з прав людини, кримінальному процесуальному законі, відомчих законах. Примітно, що всюди текст норми значною мірою однаковий. Однак цього не достатньо \u0026mdash; аби правовий режим охорони був саме належного рівня, він мусить мати багаторівневу структуру, де першою лінією захисту виступають відомчі політики конфіденційності та/або правила взаємодії зі ЗМІ. Й вони не такі лаконічні, як у випадку норм конституцій, конвенцій та законів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНижче кілька прикладів відповідних політик/правил:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПолітика конфіденційності та контактів зі ЗМІ (1-7.000), Посібник з питань правосуддя (Департамент юстиції США) [2]\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1-7.001 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Мета\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eПолітика конфіденційності та контактів зі ЗМІ (Політика) Департаменту юстиції (Департаменту) поширюється на весь персонал, включно із прокурорами, працівниками за контрактом, тимчасово відрядженими до Департаменту та працівниками організацій, які беруть участь в окремих справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПолітика визначає порядок захисту та поширення інформації, яку персонал Департаменту отримує під час своєї роботи, і покликана приборкати напругу між чотирма базовими інтересами: (1) правом особи на справедливий суд; (2) правом на приватність; (3) здатністю уряду здійснювати правосуддя та сприяти безпеці суспільства; (4) правом громадськості на доступ до інформації про Департамент.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПолітика визначає лише внутрішні настанови й не надає жодних прав, які гарантуються законом чи іншим чином. Структурні підрозділи Департаменту можуть визначати більш конкретні правила з питань, що охоплюються Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1-7.100 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Загальна потреба у конфіденційності\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eЗначна частина роботи Департаменту пов\u0026rsquo;язана з роботою над інформацією чутливого й закритого характеру, публікація якої може: порушити федеральні закони, угоди про нерозголошення даних, право особи на приватність; занапастити свідка або офіцера правопорядку; поставити під загрозу розслідування або інше провадження; сформувати упереджене ставлення або іншим чином непропорційно зашкодити репутації людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_2_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_2_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_2\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=3360680454\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.23~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625525157\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F35215-persha-liniya-zahistu-prezumptsiyi-nevinuvatosti%2F%3Ffbclid%3DIwAR2kI1vFecrmXTqmWytGrVwDXTBe_NtN50gzEARGuUeqn9BFUJ13ELenYNg\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625525153858\u0026amp;bpp=11\u0026amp;bdt=5436\u0026amp;idt=11\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;cbv=%2Fr20110914\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0%2C720x280\u0026amp;nras=3\u0026amp;correlator=5767537216218\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625525153\u0026amp;ga_hid=833823562\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=2260\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=201\u0026amp;eid=31060975%2C31061747\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=1880763536381025\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=3\u0026amp;uci=a!3\u0026amp;btvi=2\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=54Hbjkkks8\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=3919\" name=\"aswift_2\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!3\" data-google-query-id=\"CJrTgY2BzfECFdeSGAodjToNsQ\" data-load-complete=\"true\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрацівник Департаменту має презюмувати, що інформація чутливого й закритого характеру, отримана у зв\u0026rsquo;язку з роботою, захищена від розголошення, за винятком випадків, коли її розкриття зумовлюється необхідністю виконання службових обов\u0026rsquo;язків працівника Департаменту, згідно з рішенням суду, законодавчим або іншим нормативним приписом, судовою практикою або правилами кримінального чи цивільного провадження. Забороняється розголошувати таку інформацію будь-кому, включаючи членів родини, друзів або навіть колег, окрім випадків, коли це необхідно для виконання службових обов\u0026rsquo;язків, і порушення цієї заборони може спричинити накладення дисциплінарного стягнення. Несанкціоноване розголошення конфіденційної особистої чи комерційної інформації може стати підставою для притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1-7.410 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Коментарі щодо запитів про розслідування\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eФізичні особи, колективи та організації періодично надсилають звернення з проханням провести розслідування начебто незаконної діяльності фізичної чи юридичної особи. Іноді заявник оприлюднює назагал таке звернення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтримання таких звернень може бути публічно підтверджене, однак варто подбати про те, щоб цей факт не зображувався як підстава для початку розслідування: існує різниця між розглядом звернення та початком розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідтвердження розгляду будь-якого питання, яке має бути схвалене відповідним федеральним окружним прокурором або ж помічником генерального прокурора, має містити згадку, що такі звернення передаються на розгляд відповідному компетентному органу, де всі доводи буде розглянуто з урахуванням Принципів федерального обвинувачення (див. JM 9-27 000), і що Департамент не підтверджує та не спростовує факту ведення розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі ж міркування доречні й у випадках, якщо розслідування [з аналогічного питання] було розпочато раніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1-7.500 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Оприлюднення інформації у кримінальних, цивільних та адміністративних справах \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e інформація, яку дозволено розкривати\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eЗ урахуванням обмежень, передбачених законом або рішенням суду, а також Політикою, у будь-якій кримінальній справі, в якій було висунуто обвинувачення, працівники Департаменту можуть оприлюднити таку інформацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eа) ім\u0026rsquo;я, вік, місце проживання, роботи, сімейний стан та іншу довідкову інформація щодо обвинуваченого;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eб) суть звинувачення, що міститься в обвинувальному акті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eв) назву органу, офіцери якого здійснили арешт, та тривалість і обсяг розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eг) обставини, що безпосередньо стосуються арешту, включаючи час і місце арешту, чи був опір, переслідування або ж зберігання чи використання зброї, а також опис фізичних предметів, вилучених під час арешту.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пресрелізі, випущеному до встановлення вини, має бути зазначено, що йдеться виключно про звинувачення, а обвинувачений вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1-7.510 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Розкриття інформації стосовно попередніх судимостей особи\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eПід час досудового розслідування та до моменту судового розгляду працівники Департаменту, за загальним правилом, не мають надавати ЗМІ будь-яку інформацію стосовно попередніх судимостей обвинуваченого. У разі, якщо попереднє засудження є елементом висунутого обвинувачення (наприклад, володіння особою, раніше засудженою за тяжкий злочин, вогнепальною зброєю), працівники Департаменту можуть підтвердити загальний характер попереднього обвинувачення щодо особи, якщо така інформація з\u0026rsquo;явиться в публічній частині судового розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e1-7.610 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Застереження щодо упередженості\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eОскільки оприлюднення певних видів інформації може зашкодити судовому провадженню, працівники Департаменту повинні утримуватися від розголошення таких відомостей (за винятком випадків, коли це доцільно під час розгляду справи або оголошення вироку після визнання вини):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eа) спостереження щодо рис характеру обвинуваченого або іншої сторони;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eб) наявність зізнання або заяви про алібі, які зроблені обвинуваченим або іншою стороною, чи відмови обвинуваченого від свідчень або ненадання свідчень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eв) результати слідчих дій, зокрема про отримання відбитків пальців, результати дослідження на поліграфі, балістичних тестів або судових експертиз, включно з тестами ДНК, або отримання відмови обвинуваченого пройти такий тест чи певну експертизу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eг) персональні дані, суть показань чи рівень довіри до свідків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eґ) очікування щодо ймовірних доказів чи аргументів у справі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eд) будь-які твердження щодо вини обвинуваченого або можливості визнання ним винуватості, чи можливості визнання винуватості у вчиненні злочину меншого ступеня тяжкості.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрацівникам Департаменту забороняється заохочувати та надавати допомогу ЗМІ у фотографуванні або трансляції особи, яка утримується під вартою. Не допускається оприлюднення фотографій обвинувачених, окрім як з метою охорони правопорядку або якщо фотографія вже є частиною публічно доступної частини інформації у справі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1-7.700 \u003c/em\u003e\u0026mdash;\u003cem\u003e Настанови щодо контактів зі ЗМІ\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eА. Пресконференцію треба проводити лише у значущих випадках, які заслуговують на висвітлення у ЗМІ, або задля охорони правопорядку. Перед проведенням пресконференції або перш ніж коментувати розслідування, яке ведеться щодо іншого структурного підрозділу Департаменту, федеральний окружний прокурор або помічник генерального прокурора узгоджує будь-які публічні коментарі, включаючи письмові заяви, зі структурним підрозділом, якого вони стосуються.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eБ. Переважно комунікація зі ЗМІ є доцільною лише після пред\u0026rsquo;явлення обвинувачення або інших офіційних звинувачень (до винесення кінцевого рішення). У таких випадках спілкування зі ЗМІ має обмежуватися лише тією інформацією, що міститься в загальнодоступних матеріалах, таких як обвинувальний акт чи інші публічні клопотання сторін.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВ. Працівники департаменту повинні уникати публічних заяв, що суперечать керівним настановам, вимогам законів чи інших нормативних документів, зокрема вимогам, визначеним судовою владою, відповідними правилами правничої спільноти чи правилами місцевих судів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eГ. У провадженнях щодо неповнолітніх застосовуються спеціальні правила, яких треба дотримуватися з метою недопущення розкриття особи неповнолітнього (див. JM 9-8.000 та ін.).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eҐ. У випадках, коли Департамент отримує податкову інформацію, варто подбати про дотримання законодавчих положень стосовно порядку розкриття такої інформації, включно з главою 26 Зводу законів США, \u0026sect; 6103. Комунікуючи зі ЗМІ, працівники Департаменту можуть посилатися лише на публічний протокол судового засідання як безпосереднє джерело такої інформації. Не допускається надання податкової інформації, отриманої безпосередньо від Служби внутрішніх доходів, навіть якщо вона міститься в матеріалах, які є в розпорядженні Департаменту.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eД. У питаннях помилування Департамент виступає одночасно і стороною обвинувачення, і радником Президента. Тому будь-які повідомлення щодо помилування мають бути схвалені Управлінням зі зв\u0026rsquo;язків з громадськістю та заступником Генерального прокурора, аби не втрутитися в прерогативу Президента в реалізації ним повноважень щодо помилування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні принципи щодо справедливого судового розгляду й публічного обговорення (Стандарти кримінальної юстиції Американської асоціації правників) [3]\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт 8-2.2. Конкретні настанови щодо заяв прокурорів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"google-auto-placed ap_container\" style=\"width: 100%; height: auto; clear: both; text-align: center;\"\u003e\u003cins class=\"adsbygoogle adsbygoogle-noablate\" style=\"display: block; margin: auto; background-color: transparent; height: 0px;\" data-ad-format=\"auto\" data-ad-client=\"ca-pub-6878504927492241\" data-adsbygoogle-status=\"done\" data-ad-status=\"unfilled\"\u003e\u003cins id=\"aswift_3_expand\" style=\"display: inline-table; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent;\" tabindex=\"0\" title=\"Advertisement\" aria-label=\"Advertisement\"\u003e\u003cins id=\"aswift_3_anchor\" style=\"display: block; height: 0px; margin: 0px; padding: 0px; position: relative; visibility: visible; width: 720px; background-color: transparent; overflow: hidden; opacity: 0;\"\u003e\u003ciframe id=\"aswift_3\" src=\"https://googleads.g.doubleclick.net/pagead/ads?client=ca-pub-6878504927492241\u0026amp;output=html\u0026amp;h=280\u0026amp;adk=2397349908\u0026amp;adf=2243938977\u0026amp;pi=t.aa~a.3228986371~i.60~rp.4\u0026amp;w=720\u0026amp;fwrn=4\u0026amp;fwrnh=100\u0026amp;lmt=1625525251\u0026amp;num_ads=1\u0026amp;rafmt=1\u0026amp;armr=3\u0026amp;sem=mc\u0026amp;pwprc=1998191537\u0026amp;psa=1\u0026amp;ad_type=text_image\u0026amp;format=720x280\u0026amp;url=https%3A%2F%2Fsite.ua%2Fjusttalk.writer%2F35215-persha-liniya-zahistu-prezumptsiyi-nevinuvatosti%2F%3Ffbclid%3DIwAR2kI1vFecrmXTqmWytGrVwDXTBe_NtN50gzEARGuUeqn9BFUJ13ELenYNg\u0026amp;flash=0\u0026amp;fwr=0\u0026amp;pra=3\u0026amp;rh=180\u0026amp;rw=720\u0026amp;rpe=1\u0026amp;resp_fmts=3\u0026amp;wgl=1\u0026amp;fa=27\u0026amp;dt=1625525153891\u0026amp;bpp=11\u0026amp;bdt=5470\u0026amp;idt=11\u0026amp;shv=r20210630\u0026amp;cbv=%2Fr20110914\u0026amp;ptt=9\u0026amp;saldr=aa\u0026amp;abxe=1\u0026amp;cookie=ID%3D0d438da864906107-221bdf4a70c80059%3AT%3D1625131531%3ART%3D1625131531%3AS%3DALNI_MY63olE_mmyLFA5refLRlJV5r3iNA\u0026amp;prev_fmts=0x0%2C720x280%2C720x280\u0026amp;nras=4\u0026amp;correlator=5767537216218\u0026amp;frm=20\u0026amp;pv=1\u0026amp;ga_vid=147455334.1625131533\u0026amp;ga_sid=1625525153\u0026amp;ga_hid=833823562\u0026amp;ga_fc=0\u0026amp;u_tz=180\u0026amp;u_his=1\u0026amp;u_java=0\u0026amp;u_h=600\u0026amp;u_w=1024\u0026amp;u_ah=600\u0026amp;u_aw=962\u0026amp;u_cd=24\u0026amp;u_nplug=0\u0026amp;u_nmime=0\u0026amp;adx=113\u0026amp;ady=5353\u0026amp;biw=946\u0026amp;bih=515\u0026amp;scr_x=0\u0026amp;scr_y=3295\u0026amp;eid=31060975%2C31061747\u0026amp;oid=3\u0026amp;pvsid=1880763536381025\u0026amp;pem=891\u0026amp;ref=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F\u0026amp;eae=0\u0026amp;fc=1408\u0026amp;brdim=58%2C-4%2C58%2C-4%2C962%2C0%2C970%2C608%2C962%2C515\u0026amp;vis=1\u0026amp;rsz=%7C%7Cs%7C\u0026amp;abl=NS\u0026amp;fu=128\u0026amp;bc=31\u0026amp;ifi=4\u0026amp;uci=a!4\u0026amp;btvi=3\u0026amp;fsb=1\u0026amp;xpc=vXCT4mzDjS\u0026amp;p=https%3A//site.ua\u0026amp;dtd=97760\" name=\"aswift_3\" frameborder=\"0\" marginwidth=\"0\" marginheight=\"0\" scrolling=\"no\" sandbox=\"allow-forms allow-popups allow-popups-to-escape-sandbox allow-same-origin allow-scripts allow-top-navigation-by-user-activation\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\" data-google-container-id=\"a!4\" data-google-query-id=\"CLSu4rmBzfECFUyUGAodmmQFtQ\" data-load-complete=\"true\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/ins\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e(а) Заяви щодо питань, згаданих нижче, становлять особливий ризик порушення Стандарту 8-2.1 (а). Тому, за загальним правилом, правник, який бере участь у кримінальному провадженні як прокурор, під час перебігу провадження повинен утриматися від заяв про:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(i) попередні судимості обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, публічно ідентифікованої у контексті розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(ii) риси характеру, рівень довіри до або репутацію обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, публічно іденштифікованої в контексті розслідування, а також расу, етнічну належність, віросповідання, релігійні переконання або сексуальну орієнтацію такої особи, крім випадків, коли така інформація необхідна для затримання підозрюваного або особи, яка переховується від правосуддя;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(ііі) особисту думку прокурора щодо вини обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, публічно ідентифікованої у контексті розслідування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(iv) наявність або зміст будь-якого зізнання обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, публічно ідентифікованої в контексті розслідування, або факт відмови чи відсутність зізнання особи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(v) проведення будь-яких обстежень чи тестів або їхні результати, а також відмову чи ухилення обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, публічно ідентифікованої в контексті розслідування, від проходження обстежень чи тестів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(vi) природу походження і характер речових доказів, які планують використовувати;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(vii) особу, расу, національність, віросповідання, релігійні переконання чи сексуальну орієнтацію, очікувані свідчення, наявність судимостей, риси характеру, рівень довіри до потенційних свідків (окрім жертв), а також расу, національність, віросповідання, релігійні переконання, сексуальну орієнтацію, очікувані свідчення, судимості, риси характеру, рівень довіри до жертви;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(viii) існування ймовірності визнання вини у пред\u0026rsquo;явленому обвинуваченні або інших варіантів вирішення справи; а також\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(ix) докази, які, як відомо, є недопустимими.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e(б) Як правило, Стандарт 8-2.1 (a) не порушується публічними заявами правника, який бере участь у кримінальному провадженні як прокурор, щодо таких питань:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(i) заяви, необхідні для інформування суспільства про характер та межі дій обвинувачення, зокрема щодо:\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(A) існування розслідування, про загальну тривалість та обсяг розслідування, а також особу слідчого чи відповідного органу розслідування включно;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(Б) факту та обставин арешту, про час та місце, а також особу офіцера чи органу, офіцер якого здійснив арешт включно;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(В) особи жертви, коли оприлюднення цієї інформації не заборонено законом або не може завдати шкоди жертві;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(Г) загального характеру висунутих звинувачень за умови, що в заяві пояснюється, що йдеться виключно про звинувачення, а обвинувачений вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(Ґ) імені, віку, місця проживання та роду занять обвинуваченого; а також\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(Д) розкладу або результату будь-якої стадії судового провадження, а також інформації, необхідної громадськості для пошуку документів, що містяться у загальнодоступних матеріалах справи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e(ii) заяви, спрямовані на охорону правопорядку:\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(A) для попередження громадськості про будь-яку потенційну небезпеку або з метою припинення суспільної паніки; чи\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e(Б) для отримання допомоги населення у розкритті злочину, пошуку доказів, затриманні підозрюваного чи особи, яка переховується від правосуддя.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМедіаполітика Поліцейських сил Нового Південного Уельсу (Австралія) [4]\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e6.1.1. Розслідування\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається оприлюднення інформації, яка:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eперешкоджає розслідуванню або ставить його під загрозу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстверджує або робить припущення про вчинення конкретного злочину (наприклад, \u0026laquo;жертву було вбито тупим предметом\u0026hellip;\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозмірковує про причини смерті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиходить за рамки основних фактів, тобто розкриває деталі, які згодом можуть бути поставлені під сумнів обвинуваченням;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможе негативно вплинути на справедливий судовий розгляд;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдетально описує методологію, яку використовують злочинці чи люди, які здійснили самогубство (для запобігання \u0026laquo;імітації\u0026raquo; злочинів або самогубств), а також поліція, яка розслідує справу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдеталізує або спекулює щодо мотивів чи їхньої відсутності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмістить детальний опис суми вкрадених грошей;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиходить за межі основних фактів, тобто розкриває деталі висновку судово-медичної або іншої експертизи чи впізнань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eігнорує розпорядження суду чи коронера (державного судово-медичного експерта) про заборону оприлюднення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e6.1.2. Правопорушники\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається оприлюднення інформації, яка:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eстверджує або робить припущення про те, що особа, яку ще не було засуджено, винна у вчиненні злочину (наприклад, \u0026laquo;Поліція розшукує чоловіка, який учора ввечері вбив охоронця\u0026hellip;\u0026raquo; або \u0026laquo;Поліція задоволена тим, що спіймала винуватця цього страшного злочину\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстосується психічного стану ймовірного правопорушника (включаючи можливий мотив або відсутність мотиву);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвисвітлює його попередні судимості або кримінальне минуле;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмістить фотографію ймовірного правопорушника, за винятком випадків, коли потреба у цьому зумовлена чітким і високим суспільним інтересом, або поліція впевнена й отримала юридичну консультацію щодо того, що візуальна ідентифікація жодним чином не вплине на будь-яке провадження або що фотографія є деперсоніфікованою, а тому відсутній ризик підриву інтересів правосуддя;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдає підстави припускати, що йде розслідування щодо інших злочинів, до яких може бути причетний імовірний правопорушник;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстверджує, що ймовірний правопорушник зізнався чи ні, робив заяви або дав свідчення, якими визнав вину (якщо це не є частиною судового звіту);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозкриває відмову пройти обстеження або тест (крім дихального тесту на алкоголь);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстверджує вину конкретної особи, наприклад: \u0026laquo;Голден виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся із зустрічним фургоном\u0026raquo;;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстверджує вину, принижує або критикує будь-кого (за винятком наявності юридичного висновку про те, що твердження не підриває інтересів правосуддя та не є наклепом).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e6.1.3. Потерпілі\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається оприлюднення інформації, яка:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eцитує конкретні розмови з потерпілими або детальний виклад версії потерпілого про події;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eцитує або посилається на твердження про вину, висловлені потерпілим або його родиною;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможе порушити будь-яке законодавче обмеження на оприлюднення (див. статтю 7) або може розцінюватися як неповага до суду (стаття 8). Наприклад, шляхом ідентифікації жертви сексуального злочину або ідентифікації дитини, яка може бути винна у вчиненні злочину чи є свідком;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикликає хвилювання у потерпілого від злочину або його родини, крім випадків, коли у цьому є легітимна потреба чи існує ризик заподіяння шкоди будь-якій іншій особі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e6.3.1. Особи, які перебувають під вартою\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається доступ ЗМІ до будь-якої особи, яка перебуває під вартою. Не допускається демонстрація перед ЗМІ людей, які перебувають під вартою, і вони, за бажанням, мають бути забезпечені засобами для прикриття обличчя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе допускається повідомлення ЗМІ про доставлення обвинувачених на місце вчинення злочинів. Якщо представники ЗМІ присутні, треба переконати їх не проводити фото- чи відеозйомку під таким кутом, який дозволить встановити особу обвинуваченого. Публікація фотографій, які ідентифікують обвинуваченого, може розцінюватися як неповага до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e6.3.2. Лікарські засоби та наркотичні речовини\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається розголошення детальної інформації про кількість, вагу або комерційну вартість викрадених легальних лікарських засобів \u0026mdash; особливо, коли вказується місце крадіжки (наприклад, лікарня чи аптека). Варто використовувати такі словосполучення, як \u0026laquo;було вкрадено певну кількість лікарських засобів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа оцінками слідчих, \u0026laquo;приблизна вулична вартість\u0026raquo; заборонених наркотичних речовин може бути оприлюднена. Посіви конопель можна описувати кількістю рослин. Після арешту формулювання звинувачень може бути використано для опису наркотиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e6.3.3. Гроші\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається розголошення суми вкрадених грошей. Варто описувати не конкретну суму, а, наприклад, \u0026laquo;було викрадено певну суму грошей\u0026raquo;. Якщо слідчі вважають, що це може допомогти конкретному розслідуванню, то, за згодою жертви, розмір викраденої суми можна оприлюднити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e6.3.4. Методологія і тактика\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003eНе допускається оприлюднення детальної методології й тактики, що застосовуються поліцією, злочинцями чи самогубцями. Так само не допускається розголошення технічних можливостей поліцейських сил Нового Південного Уельсу щодо моніторингу злочинців, особливо стосовно практик таємного спостереження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/plz.jpg","tags":[],"categories":[],"themes":[]},{"id":185,"url":"slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalnij-dopit","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622306872,"date":"10.09.2020","views":987,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1111.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1111_1.jpg","name":"Слідчі показання чи експериментальний допит?","description":"\u003cp\u003eНайближчим часом Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розгляне справу, яка суттєво вплине на характер кримінального провадження в цілому, а й відтак \u0026mdash; ледь не на кожне окреме кримінальне провадження. Суддям касаційної інстанції доведеться вирішити, який підхід до використання показань (пояснень), наданих стороні обвинувачення на досудовій стадії, пасує національній системі кримінального правосуддя: той, поступ якого автори проєкту КПК хотіли перервати, чи той, якому автори проєкту КПК намагалися дати дорогу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНагадаємо, що у пояснювальній записці до проєкту чинного КПК (реєстр.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=9700\u0026amp;skl=7\"\u003e№ 9700\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 13 січня 2012 року), зокрема, зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Проект КПК пропонує вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eшляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакий підхід дасть змогу одночасно вирішити питання, пов\u0026rsquo;язані із підвищенням захисту прав особи на стадії досудового розслідування, оскільки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eу результаті запровадження таких новацій\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзникне сенс отримання показань слідчим чи прокурором із застосуванням насильства або погроз, адже\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eтакі відомості за законом не будуть доказами\u0026raquo;\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміст спору в Касаційному кримінальному суді\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19 червня 2020 року у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://reyestr.court.gov.ua/Review/89929145\"\u003e№ 740/3597/17\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eсуддя Третьої судової палати призначив об\u0026rsquo;єднаній палаті Касаційного кримінального суду розгляд скарги захисника в інтересах засудженої на вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду. Це рішення прийнято з огляду на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88401703\"\u003eухвалу\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 12 березня 2020 року колегії суддів Другої судової палати, постановлену у складі голови Ємця О. П., суддів Кравченка С. І. та Остапука В. І.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКолегія суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) зазначила, що колегія суддів Першої судової палати, у складі головуючого Бущенка А. П., суддів Голубицького С. С. та Григор\u0026rsquo;євої І. В., у справі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85583596\"\u003e№ 515/2020/16-к\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдійшла кардинально іншого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, аніж колегії суддів Другої судової палати та інша колегія суддів Першої судової палати перед тим і після того. Цією нормою права є частина 4 статті 95 КПК, якою визначено, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eсуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них\u003c/em\u003e. Колегія суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О.\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eП.) не погодилася з колегією суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А.\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eП.), що в КПК термін \u0026laquo;показання\u0026raquo; означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ підсумку ж, перед об\u0026rsquo;єднаною палатою Касаційного кримінального суду передовсім постають такі питання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи можна тлумачити відповідні чинні положення КПК (не обмежуючись частиною 4 статті 95) як такі, що дозволяють суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eАбо, якщо ставити його вужче (відповідно до фактичних обставин справи № 740/3597/17):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eчи може суд обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eчи існують, отже, підстави відступити від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.)?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПозиція amicus curiae\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши ухвалу колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) та постанову колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), маємо зазначити таке.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eA.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМотивувальна частина ухвали колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) завершується словами: \u0026laquo;вважає[мо] за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, з метою забезпечення єдності судової практики...\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВисновок колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.) в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к звучить таким чином:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u0026laquo;Суд зазначає, що це правило [частини 4 статті 95 КПК] поширюється на показання, які надаються під час будь-якої слідчої дії, незалежно від класифікації цієї дії органом досудового розслідування. Правило недопустимості позасудових свідчень передбачене законодавцем для забезпечення низки фундаментальних прав особи в контексті права на справедливий судовий розгляд, передбачений, зокрема, статтею 6 Конвенції. У зв\u0026rsquo;язку з цим Суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ в численних рішеннях, у тому числі щодо України, розглядаючи порушення прав обвинуваченої особи під час давання показань, не надає значення класифікації слідчої дії за національним законом. Так у справах \u0026laquo;Яременко проти України\u0026raquo; (№ 2), \u0026laquo;Шалімов проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Леонід Лазаренко проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Тітаренко проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Олег Колеснік проти України\u0026raquo; ЄСПЛ розглядав порушення відповідних гарантій статті 6 Конвенції, зокрема права зберігати мовчання і права на правову допомогу, незалежно від того, надані вони на допиті чи під час відтворення обстановки та обставин події, \u0026mdash; слідчої дії, подібної до слідчого експерименту в чинному Кодексі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, у КПК термін \u0026laquo;показання\u0026raquo; означає не лише твердження, які даються під час допиту особи, що проводиться відповідно до статті 224 КПК, а будь-які твердження особи, надані слідчому, прокурору під час будь-якої слідчої дії. Гарантії, що надаються Кодексом особі, підозрюваній у вчиненні злочину, не залежать від виду слідчої дії. Якщо звузити значення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; у статті 95 КПК лише до тверджень під час допиту, передбаченому статтею 224 КПК, це призведе до абсурдних висновків щодо сфери застосування прав підозрюваного. За такого вузького тлумачення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; слід було б дійти висновку, що під час проведення слідчого експерименту підозрюваний не вправі, посилаючись на пункт 5 частини 3 статті 42 КПК, відмовитися давати показання чи пояснення і має нести відповідальність за таку відмову або що він не вправі давати показання рідною мовою відповідно до частини 3 статті 29 КПК, оскільки в цих положеннях ці права передбачені саме для \u0026laquo;показань\u0026raquo; підозрюваного. Також за вузького тлумачення терміна \u0026laquo;показання\u0026raquo; свідка не можна притягнути до відповідальності за давання завідомо неправдивих показань під час слідчих дій, які не є допитом в значенні статті 224 КПК\u0026raquo; (п.п. 21-22 постанови).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ наведеного можна зробити однозначний висновок, що у справі № 515/2020/16-к колегія суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.) застосовувала кримінальне процесуальне законодавство\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eз урахуванням\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпрактики Європейського суду з прав людини. Отже, відступ від висновку цієї колегії матиме наслідком відступ від практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом із тим, такий крок буде прямо суперечити засадам кримінального провадження. Адже в частині 5 статті 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, відповідно до статті 8 КПК, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдіяльності\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдержави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто, у підсумку, відступ від практики Європейського суду з прав людини означатиме й відступ від принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eB.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, ключовим аргументом колегії суддів Другої судової палати (головуючий Ємець О. П.) є такі абзаци (послідовні):\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;[C]лід виходити з того, що показання особи \u0026mdash; це самостійне джерело доказів, порядок отримання яких встановлено ч. 1 ст. 95 КПК України, і його необхідно розмежовувати з іншим процесуальним джерелом доказів \u0026mdash; протоколом процесуальної дії (слідчого експерименту)\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Так, під час слідчого експерименту слідчий, прокурор не допитує особу, а лише перевіряє або уточнює певні відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому зафіксовані в документі (протоколі) результати слідчого експерименту не є тотожними наданим слідчому, прокурору показанням, про які йдеться у частинах 1 та 4 ст. 95 КПК України\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей аргумент викликає кілька принципових заперечень:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eУ наведених абзацах можна помітити досить поширену плутанину між категоріями \u0026laquo;\u003cem\u003eдокази\u003c/em\u003e\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003cu\u003eджерела доказів\u003c/u\u003e\u0026raquo;. Найімовірніше, це наслідок суперечностей, закладених переліком\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e, що міститься в частині 2 статті 84 КПК (\u0026laquo;процесуальними\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерелами доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eє\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e, речові докази, документи, висновки експертів\u0026raquo;), та визначенням категорії \u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u0026raquo;, що міститься в частині 1 статті 95 КПК (\u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; це\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту\u0026hellip;\u0026raquo;).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПроцитовані положення частини 2 статті 84 та частини 1 статті 95 КПК найперше вступають у суперечність з положеннями частини 1 статті 84 КПК. Згідно з останньою,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдоказами\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв кримінальному провадженні є\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eфактичні дані\u003c/em\u003e. Тобто певна\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eінформація\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(певне\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eзнання\u003c/em\u003e). Проте, як уже було зазначено, категорія \u0026laquo;\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u0026raquo; в частині 1 статті 95 КПК визначена як \u0026laquo;\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u0026laquo;\u003cem\u003eВідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo; так само є \u0026laquo;\u003cem\u003eданими\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eінформацією\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eзнанням\u003c/em\u003e). При цьому далі у частині 1 статті 95 КПК зазначено, що такі \u0026laquo;\u003cem\u003eвідомості\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e) \u0026laquo;надаються в усній або письмовій формі\u0026hellip;\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eпідозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом\u003c/u\u003e\u0026raquo;. Іншими словами, дещо контроверсійне формулювання частини 1 статті 95 КПК все ж таки досить однозначно натякає, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерелом\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможе бути лише людина (\u003cu\u003eпідозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, експерт\u003c/u\u003e).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПравильність такого ходу міркувань підтверджується й іншими положеннями КПК, які утворюють систему норм щодо доказів та доказування.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, норми КПК щодо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u0026sect;\u0026sect; 3, 4, 5 глави 4, а також глава 5) визначають їх не інакше як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eфізичні об\u0026rsquo;єкти\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єкти, які здатні бути носіями\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eданих/відомостей/інформації/знання\u003c/em\u003e). Такого висновку можна дійти не лише з огляду на конструкції відповідних положень, а також з огляду на порядок дослідження таких\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eносіїв\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cu\u003eджерел доказів\u003c/u\u003e). Порядок дослідження і перевірки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(статті 224, 351-355, стаття 96, а також частина 3 статті 23) виявляється не інакше як \u0026laquo;робота зі свідком\u0026raquo;, тобто з людиною. Інші\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела доказів\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдосліджуються як оригінальні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eфізичні об\u0026rsquo;єкти\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(окрім виняткових випадків).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-друге, хоча в частині 1 статті 95 КПК і вказано, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможуть надаватися в письмовій формі, в частині 4 статті 95 та частині 1 статті 23 КПК наголошується, що суд досліджує докази\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосередньо\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Тобто суд має отримувати (сприймати)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[\u003cem\u003eдокази\u003c/em\u003e] з\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосереднього\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела [доказів]\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; від людини. У частині 1 статті 23 навіть зроблено уточнення, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eучасників кримінального провадження суд отримує\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Цьому правилу кореспондують положення статей 351-355 КПК.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож у статті 23 КПК зазначено, що суд може прийняти як\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eдоказ показання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eосіб\u003c/u\u003e, які\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне дають\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eїх\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eбезпосередньо\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eв судовому засіданні, лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом (частина 2 цієї статті). Параграф 3 глави 4 КПК згадує лише два такі винятки [із загального правила]:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз чужих слів (стаття 97) та допит\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eсвідка, потерпілого\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпід час досудового розслідування в судовому засіданні (стаття 225). Жоден з цих винятків не стосується підозрюваного (обвинуваченого), при цьому перший зі згаданих також є винятково\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусним\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003eза характером.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗі змісту статті 224 КПК стає зрозуміло, що допит \u0026mdash; це слідча (процесуальна) дія, яка може бути проведена деінде і полягає лише в тому, що слідчий (прокурор) ставить запитання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособі, яку допитують\u003c/u\u003e. Запитання ставляться слідчим (прокурором) з метою отримання (уточнення, перевірки)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповідей (відомостей/даних/інформації/знань)\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпро ті обставини кримінального провадження, для з\u0026rsquo;ясування яких проводиться допит. Стаття 224 КПК навіть не вимагає від слідчого (прокурора) складати або вести протокол допиту (на відміну від, наприклад, статті 240 КПК, якою регламентовано порядок проведення слідчого експерименту). Іншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусний\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eхарактер допиту прямо закладено в статті 224 КПК.\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУсний\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eхарактер допиту, так само як і його \u0026laquo;форма існування\u0026raquo; (запитання-відповідь), також прямо встановлено статтею 18 КПК:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eмає право\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eне говорити нічого\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eз приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвідмовитися відповідати на запитання\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Положення статті 63 Конституції сформульовано більш загально, разом з тим вони мають аналогічний зміст:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне несе відповідальності\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eза відмову\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдавати\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eабо\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпояснення\u003c/em\u003e. Як уже було зазначено, статті 351-355 КПК цілковито відповідають цій парадигмі.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eОтже, фактично, допит трапляється кожного разу, коли слідчий (прокурор) ставить\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособі\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eзапитання з метою отримання від неї\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповідей (відомостей/даних/інформації/знань)\u003c/em\u003e, про обставини кримінального провадження. Своєю чергою, це вимагає від слідчого (прокурора), а також суду забезпечувати відповідні гарантії та використовувати надані\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособою\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eвідповіді\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e(відомості/дані/інформацію/знання)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eлише з дотриманням вимог, встановлених статтею 63 Конституції та статтями 8, 9, 18, 23, 84, 95, 96, 223, 224, 225, 232 та 351-355 КПК.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ цьому контексті варто окремо прокоментувати положення КПК, зокрема вже згадану частину 1 статті 95, а також частину 7 статті 224, якими передбачено, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eможуть надаватися письмово. Адже, з огляду на такі положення, може скластися уявлення, що законодавець закладав не лише усний порядок фіксації та, відповідно, використання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003c/em\u003e. Проте такий висновок є хибним з кількох причин.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-перше, така форма цілковито залежить від волі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособи, яка надає\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eа не повноважень сторони обвинувачення (на відміну від порядку проведення інших слідчих (процесуальних) дій, що можуть бути проведені, а їхні результати, відповідно, зафіксовані, всупереч волі особи)\u003cem\u003e.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eІншими словами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу письмовому вигляді може створити (зафіксувати) лише\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eособа, яка їх надає\u003c/u\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПо-друге, як уже наголошувалося вище, КПК (статті 351-355, стаття 96, а також частина 3 статті 23) визначив тільки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусний\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпорядок дослідження і перевірки\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказань\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eсудом та сторонами у судовому провадженні\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(за винятком випадку, встановленого статтею 225; цей виняток не стосується підозрюваного (обвинуваченого)). Тож навіть у разі, коли особа надала стороні обвинувачення\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eписьмово, такі\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eпоказання\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдосліджуються у суді не за правилами статті 358 КПК, а за правилами статей 351-355 КПК \u0026mdash; з безпосереднього\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cu\u003eджерела\u003c/u\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Цей порядок лишається незмінним й у випадках, коли до свідка вжито заходів безпеки: він (вона) надає показання\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eусно\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026mdash; щоб сторони кримінального провадження мали можливість\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eставити запитання і слухати відповіді на них\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e(\u003c/em\u003eчастина 9 статті 352 КПК\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eТобто з наведеного випливає, що згадані положення КПК у своєму взаємозв\u0026rsquo;язку та й порізно не можуть тлумачитись як такі, що дозволяють суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання (за винятком випадків, встановлених статтями 97 та 225). Відповідно, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту. Адже, згідно з відповідними положеннями КПК, показання (пояснення) мають усний характер та їхнім джерелом може бути тільки людина (за винятком випадку, встановленого статтею 225). При цьому КПК не встановлює жодних винятків для показань (пояснень) підозрюваного (обвинуваченого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e`C.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож хочемо звернути увагу на підхід судової влади Сполучених Штатів Америки до аналогічного питання. Зокрема, з тієї причини, що саме там з\u0026rsquo;явився прецедент, відомий усьому світові під назвою \u0026laquo;правило Міранди\u0026raquo; (ви маєте право зберігати мовчання; все, що ви скажете, може бути використано проти вас у суді; ви маєте право на правову допомогу [адвоката]; якщо ви не маєте коштів на адвоката, правову допомогу ви отримаєте безоплатно), який ґрунтується на П\u0026rsquo;ятій\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта Шостій\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eпоправках до Конституції США.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі Міранда проти Аризони (\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/384/436/\"\u003eMiranda v. Arizona\u003c/a\u003e, 384 U.S. 436,1966), Верховний Суд США зазначив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Нагадування про право зберігати мовчання повинно супроводжуватися застереженням, що все, що буде сказано [стороні обвинувачення], може і буде використано проти особи в суді. Таке нагадування необхідне для того, щоб особа дізналася не лише про саме право, але й про наслідки відмови від нього. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; До того ж це застереження має служити тому, щоб людина повною мірою усвідомила, що вона вже опинилася в змагальному процесі [на боці однієї сторони] \u0026mdash; тобто що вона має справу з [посадовими] особами, які не обов\u0026rsquo;язково діють в її інтересах\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПізніше, у справі Род Айленд проти Інніса (\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/446/291/\"\u003eRhode Island v. Innis\u003c/a\u003e, 446 U.S. 291, 1980), суд констатував:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;[З огляду на \u0026bdquo;правило Міранди\u0026ldquo;] термін \u0026bdquo;допит\u0026ldquo; [interrogation] є застосовним не лише до виразних випадків опитування [підозрюваного], але й будь-яких слів чи дій з боку поліцейських (крім тих, що зазвичай супроводжують процес затримання або тримання під вартою), що розглядаються поліцейськими як такі, що підштовхнуть підозрюваного до надання свідчень проти самого себе. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Але, оскільки поліцейські, безумовно, не можуть нести відповідальність за непередбачувані результати своїх слів чи дій, визначення \u0026bdquo;допиту\u0026ldquo; має поширюватися винятково на ті їхні слова чи дії, які, як їм відомо, з великою ймовірністю можуть спровокувати особу до самовикриття\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакі практики поліції Верховний Суд США назвав \u0026laquo;функціональним еквівалентом опитування\u0026raquo; (functional equivalent of questioning).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами, Верховний Суд США не пов\u0026rsquo;язує наслідок у вигляді зізнання (самовикриття) лише з якоюсь конкретною слідчою (процесуальною) дією (що їй відповідає певна процесуальна форма). Йому достатньо встановити ту обставину, що на певному етапі досудового розслідування представники сторони обвинувачення доклали зусиль, щоб отримати пояснення (показання), які можуть бути використані проти особи, яка такі пояснення (показання) надала. Саме на досить широке коло таких випадків Верховний Суд США і поширює гарантії, пов\u0026rsquo;язані з конституційним принципом \u0026mdash; свободою від самовикриття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ цьому аспекті варто згадати й, без перебільшення, одну з провідних тез Верховного Суду США. У справі Ескобедо проти\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca\u003eІлліною\u003c/a\u003e\u003ca id=\"_anchor_1\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_1\" name=\"_msoanchor_1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca id=\"_anchor_2\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_2\" name=\"_msoanchor_2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003ca href=\"https://supreme.justia.com/cases/federal/us/378/478/\"\u003eEscobedo v. Illinois\u003c/a\u003e, 378 U.S. 478, 1964), на якій потім буде заснована справа Міранда проти Аризони, суд засвідчив:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми засвоїли урок історії, давньої та модерної, що система застосування кримінального закону, яка стає залежною від \u0026bdquo;зізнання\u0026rdquo;, у довготривалій перспективі виявиться менш надійною [вартою довіри] та більшою мірою піддаватиметься зловживанням, аніж система, що покладається на зовнішні докази, які зібрані [стороною обвинувачення] самостійно, завдяки вправному розслідуванню\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо наголосити, що перша примітка (footnote 11) до цього абзацу (у справі Ескобедо проти\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca\u003eІлліною\u003c/a\u003e\u003ca id=\"_anchor_3\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_3\" name=\"_msoanchor_3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca id=\"_anchor_4\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_msocom_4\" name=\"_msoanchor_4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e) відсилає до матеріалів, присвячених ХХ з\u0026rsquo;їзду Комуністичної партії Радянського Союзу (найбільш відомий засудженням культу особи й, побічно, ідеологічної спадщини Йосипа Сталіна), а також аналітичних джерел, присвячених тоталітаризму та його методам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПідсумок\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на задум авторів проєкту № 9700 від 13 січня 2012 року (чинний КПК), а також засадничі норми та чинні положення КПК щодо доказів і доказування (у своєму взаємозв\u0026rsquo;язку та й порізно), частина 4 статті 95 КПК \u0026mdash; як і будь-яке інше чинне положення КПК \u0026mdash; не може тлумачитись як така, що дозволяє суду обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання (за винятком випадків, встановлених статтями 97 та 225). Відповідно, суд не може обґрунтовувати свої висновки показаннями (поясненнями) особи, які були зафіксовані в протоколі слідчого експерименту. Адже, згідно зі статтями 18, 23, 84, 95, 96, 97, 224 та 351-355 КПК, показання (пояснення) мають усний характер та їхнім джерелом може бути лише людина (за винятком випадку, встановленого статтею 225). При цьому КПК не встановлює жодних винятків для показань (пояснень) підозрюваного (обвинуваченого).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми підтримуємо аргументи та висновки, надані громадськими організаціями\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://ecpl.com.ua/news/naukovyy-vysnovok-shchodo-zastosuvannia-polozhen-ch-4-st-94-kpk-ukrainy/\"\u003eЕкспертний центр з прав людини\u003c/a\u003e,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/12tTdiq-xiUw5iOXkX0dmRGCmkja7fxGy/view?fbclid=IwAR3j3bgLAI3rMI-XUiBfuSWgMuHZpCbjeqlZx-nLVrrZTW_dpgOSbmctXd8\"\u003eУкраїнський інститут з прав людини\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/05/Amykus-st-95-na-sayt.pdf\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, немає підстав для відступу від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), викладеного в постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість, відступ від висновку колегії суддів Першої судової палати (головуючий Бущенко А. П.), викладеного у постанові від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к, матиме наслідком:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eутвердження практики хибного тлумачення засадничих норм та неправильного застосування\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eчинних\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eположень КПК щодо доказів і доказування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідступ від практики Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрух практики Верховного Суду в напрямку, що протилежний тому, в якому розвивається судова практика сталих демократій.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[Н]ікого не можна примушувати свідчити проти самого себе в карній справі; ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без належної судової процедури\u0026hellip; / Процитовано за \u0026ldquo;Свобода слова. Рішення Верховного Суду США\u0026rdquo;. \u0026mdash; Київ: Оптима, 2004. \u0026mdash; С.33.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e[О]бвинувачений може\u0026hellip; користуватися допомогою адвоката для захисту. / Процитовано за \u0026ldquo;Свобода слова. Рішення Верховного Суду США\u0026rdquo;. \u0026mdash; Київ: Оптима, 2004. \u0026mdash; С.33.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;The warning of the right to remain silent must be accompanied by the explanation that anything said can and will be used against the individual in court. This warning is needed in order to make him aware not only of the privilege, but also of the consequences of forgoing it. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; Moreover, this warning may serve to make the individual more acutely aware that he is faced with a phase of the adversary system \u0026mdash; that he is not in the presence of persons acting solely in his interest.\u0026rdquo; / Miranda v. Arizona, 384 U.S. 436,1966.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;That is to say, the term \u0026bdquo;interrogation\u0026ldquo; under Miranda refers not only to express questioning, but also to any words or actions on the part of the police (other than those normally attendant to arrest and custody) that the police should know are reasonably likely to elicit an incriminating response from the suspect. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt; But, since the police surely cannot be held accountable for the unforeseeable results of their words or actions, the definition of interrogation can extend only to words or actions on the part of police officers that they should have known were reasonably likely to elicit an incriminating response.\u0026rdquo; / Rhode Island v. Innis, 446 U.S. 291, 1980.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30959-slidchi-pokazannya-chi-eksperimentalniy-dopit/#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u0026ldquo;We have learned the lesson of history, ancient and modern, that a system of criminal law enforcement which comes to depend on the \u0026bdquo;confession\u0026ldquo; will, in the long run, be less reliable and more subject to abuses than a system which depends on extrinsic evidence independently secured through skillful investigation.\u0026rdquo; / Escobedo v. Illinois, 378 U.S. 478, 1964.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1111.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":187,"url":"chitanka-3-konflikt-mizh-prokurorom-i-detektivom-yak-jogo-rozvyazati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622308177,"date":"06.08.2020","views":1075,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/33.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/33_1.jpg","name":"#Читанка 3. Конфлікт між прокурором і детективом: як його розв’язати","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Поділ праці підвищує ефективність праці\u0026raquo; \u0026mdash; це відома економічна максима. Водночас має вона й, так би мовити, темну сторону: виокремлення або розмежування, чи то спеціалізація, сфери діяльності є причиною тертя, ба навіть конфліктів між різними учасниками.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНайперше вона спричиняє конфлікт інтересів (у ширшому сенсі цієї категорії).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя максима є універсальною: вона також справджується у сфері кримінальної юстиції, серед прокурорів та детективів зокрема.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/28444-konflikt-mij-prokurorom-i-detektivom-yakimi-e-prichini/\"\u003eЇхні відмінні службові інтереси\u003c/a\u003e, що виростають із сутності, самої природи інституцій, які вони представляють,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/27838-konflikt-mij-prokurorom-i-detektivom-vipadok-chi-zakonomirnist/\"\u003eстворюють напругу між ними\u003c/a\u003e. Часто вельми деструктивну та навіть добре помітну загалові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ Україні така напруга загострена історично: ми звикли надто фокусуватися на статусах і повноваженнях, забуваючи про ролі й функції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча ніхто з прокурорів і детективів не стане заперечувати, що ролі та функції у них різні, однак, коли йдеться про щоденну роботу, вони про це забувають. Саме це \u0026laquo;забуття\u0026raquo; щоразу робить конфлікт деструктивним. Саме це отруює їхню співпрацю. Детектив намагається переконати прокурора, що його кваліфікація/підозра точніша й повніша; тим часом прокурор намагається переконати детектива (часто й самого себе), що він краще знається на тому, як проводити слідчі дії. І так щодня від Різницької-Петлюри, Ісаакяна-Сурикова до інших вулиць по всій країні, де розташовано кабінети прокурорів і детективів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерервати зачароване коло рецидиву та ескалації цієї напруги непросто. Треба докласти чимало зусиль, багато в чому піти назустріч. Варіацій чимало. Проте фундамент для примирення є доволі простим, давно відомим (не лише кримінальній юстиції, а юриспруденції в цілому), а також не один раз перевіреним часом і різними націями. Цим фундаментом є дихотомія (пара): \u0026laquo;питання факту/питання права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокуророві від слідчого (детектива) потрібні докази. Тому очікування прокурора лежать у площині доказів (фактичних даних) \u0026mdash; фактів, простіше кажучи. Тобто прокурор покладається на слідчого (детектива) в питаннях факту. Тому роллю слідчого (детектива) є роль експерта з фактів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас слідчий (детектив) розраховує на рішення прокурора, яке має юридичні наслідки, щодо доказів. Тому очікування слідчого (детектива) лежать у площині юридичної оцінки фактів. Тобто слідчий (детектив) залежить від прокурора в питаннях права. Тому роллю прокурора є роль експерта з права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя дихотомія не просто працює: майже не лишає простору деструктивному конфлікту, вона ще й \u0026mdash; у буквальному сенсі цього слова \u0026mdash; винагороджує. Ось приклад від одного з найвідоміших федеральних прокурорів сучасності \u0026mdash; Пріта Барари.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003eПроходячи крізь автоматичні двері будівлі [федеральної] прокуратури Південного округу міста Нью-Йорк, за адресою Сент-Ендрюз Плаза, 1, ви потрапляєте ніби до зали офіційних делегацій аеропорту, де панує підвищений рівень безпеки. Прямо за курсом, за двома шарами куленепробивного скла, стоять охоронці у блакитних піджаках. Відвідувачі офісу \u0026mdash; поліцейські, адвокати, кур\u0026rsquo;єри, родичі підозрюваних, що чекають на підписання згоди на заставу, \u0026mdash; всі вони тиняються залою або ж сидять на чорних кріслах зі штучної шкіри, розставлених рядами на стандартному сіро-коричневому килимі. З кольорового тут лише пара дивакуватих арт-інсталяцій. Ось одна: здоровенний мурал на всю ліву стіну, пастельні відтінки, похмурі обличчя типових працівників цього закладу (але всі \u0026mdash; представники різних рас). Другий об\u0026rsquo;єкт мистецтва \u0026mdash; прямо над головою. Він називається \u0026ldquo;Каяки у шторм\u0026rdquo;: різнокольорові човни в натуральний розмір, що звисають прямо зі стелі, наче іграшка над колискою немовляти. Справа, за стендом \u0026ldquo;Розшукуються\u0026rdquo;, невеличкий дерев\u0026rsquo;яний подіум, прикрашений офіційним гербом Департаменту юстиції та прапором США, що відпочиває до наступного випуску \u0026ldquo;термінових новин\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЙого легко проґавити, але, так би мовити, моральний центр цієї зали \u0026mdash; це невеличкий меморіал, розміщений праворуч від автоматичних дверей. Меморіал встановлено на знак пошани слідчому Південного округу міста Нью-Йорк Кеннету МакКейбу, який помер 2006 року від меланоми, та його доробку на цій посаді, що її він обіймав усе своє життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНавіть серед блискучих колег, найкращих слідчих, Кенні МакКейб вирізнявся професійністю та моральними якостями. Він був високим, грубуватим, мав ірландське коріння і став легендарним експертом зі справ та оборудок п\u0026rsquo;яти мафіозних сімей Нью-Йорка \u0026mdash; Гамбіно, Дженовезе, Бонанно, Луккезе та Коломбо. Кенні знав на ім\u0026rsquo;я всіх босів кожної родини, знав кожного капітана (капо), кожного рядового мафіозної армії, кожного з їхніх партнерів та спільників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдин кримінальний журналіст якось сказав, що Кенні \u0026ldquo;був здатен визначити звання та місце в ієрархії, лише раз поглянувши на людину\u0026rdquo;. Кенні відрізнявся від колег. Він був схожим на Джона Вейна. Але насправді він був грозою мафії. Саме він тихцем проникав на похорони мафіозі, їхні весілля, хрестини, зі зброєю в кобурі та камерою в руках, і робив світлину за світлиною для своєї величезної колекції. Кенні не лише знав усіх мафіозі, але й вони знали його. Інколи вони посміхалися та махали рукою, щоб добре вийти на його фото. На вулиці вони вітали його кивком голови та дружнім \u0026ldquo;Привіт, Кенні\u0026rdquo;. Час від часу, коли він фотографував людей на вході та виході з церков і соціальних клубів, вони передавали йому бутерброд або каву.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато років поспіль кабінет Кенні був на дев\u0026rsquo;ятому поверсі будівлі на Сент-Ендрюз Плаза, 1. Там у нього були шафки, вщерть завалені фотографіями, які він зробив сам: поважні й офіційно засуджені мафіозі, що підтримували спілкування або \u0026ldquo;асоціювали\u0026rdquo; себе один з одним. Усі ці вправляння з фотографією були не просто забавкою. Це були докази, які присяжні повинні були побачити і почути у низці кримінальних справ проти мафії. Один із секретів виграшної справи проти рекетирів \u0026mdash; це задокументувати всі зв\u0026rsquo;язки та стосунки поміж мафіозними сім\u0026rsquo;ями і всередині них. Упродовж років сотні фото, зроблених Кенні із засідки, зберігалися з жовтими стікерами \u0026ldquo;доказ обвинувачення\u0026rdquo; і проходили ледь не як найважливіші з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКенні часто виступав у суді як експерт з дій мафії, пояснюючи багатьом присяжним ієрархічну структуру типової організованої злочинної сім\u0026rsquo;ї, розповідаючи, як стають членом мафії, як дають клятву мовчання і скріплюють її кров\u0026rsquo;ю з пальця претендента. Він пояснював, що навіть у випадку серйозного конфлікту не можна було \u0026ldquo;замочити\u0026rdquo; члена мафії без дозволу \u0026ldquo;згори\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ працював з Кенні не так багато, як інші, але він справив на мене неабияке враження. Ставши керівником офісу федеральної прокуратури, я заснував нагороду його імені \u0026mdash; медаль МакКейба: щорічно її вручають на офіційній церемонії (як і дві інші, старіші нагороди), щоб відзначити офіцерів правопорядку, які найкраще уособлюють стандарти етики Кенні та його найліпші якості. Чим Кенні МакКейб так вирізнявся? Чому його варто не лише вшановувати, але й наслідувати?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, тому що Кенні вірив у чесноту праці. Він не хитрував, не тягнув ковдру на себе, не перекладав свою провину на інших. Він щиро вірив, що є твоя робота і її треба виконувати добре. Щодня. Навіть коли важко, навіть коли несила й нудно, навіть коли ніхто не бачить. Навіть якщо задача здається дріб\u0026rsquo;язковою, недостойною твого поважного титулу обдарованого Господом розумника. Кенні робив фото, ходив на зустрічі, працював з інформаторами. Він щодня ретельно працював, шукаючи \u0026ldquo;ниточки\u0026rdquo; у справах, які тягнулися роками і могли закінчитися взагалі нічим. Кенні був дуже наполегливим. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ще? Кенні був професіоналом. Він був стовідсотково відданим ідеї вислідити та \u0026ldquo;наздогнати\u0026rdquo; мафіозі, і цей запал був цілковито нетиповим. Він знав усе, що тільки можна, про італійську мафію у Нью-Йорку та Нью-Джерсі. Він просто знав більше за будь-кого іншого. Такий рівень професіоналізму вимагає занурення в тему на межі з одержимістю. Якщо ти хочеш справді багато дізнатися про риб, то маєш жити у воді, і саме так робив Кенні. Він жив і дихав темою мафії, він знав їх в обличчя, по імені, знав їхні зв\u0026rsquo;язки, генеалогію, конфлікти між кланами та війни. Він запам\u0026rsquo;ятовував усе, сказане навіть наймолодшими з партнерів мафії, і назавжди зберігав це у себе в голові, знаючи, що одного дня ця інформація може стати доленосним останнім шматочком у якомусь кримінальному пазлі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака самовідданість зустрічається не так часто, як можна подумати. Зазвичай, хороший детектив або поліцейський відбуває чергування, когось, може, затримує, можливо, займається справами про наркотики, банди, пограбування чи навіть тероризм. Потім його переводять до іншого підрозділу чи відділку (або, у випадку з ФБР, навіть до іншого міста), і він не має змоги накопичити настільки глибокі знання з однієї теми \u0026mdash; так, як упродовж життя робив Кенні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато амбітних людей не мають терпіння, тож уся їхня амбітність не приводить до відчутних результатів. Кенні мав справді біблійне терпіння і був на своєму місці. Як написали в некролозі \u0026ldquo;Нью-Йорк Таймз\u0026rdquo;, робота Кенні була в тому, щоб \u0026ldquo;приборкувати хрещених батьків\u0026rdquo;. І він робив це. Він допоміг посадити голову сім\u0026rsquo;ї Бонанно та виконувача обов\u0026rsquo;язки голови сім\u0026rsquo;ї Луккезе. Він особисто заарештував голову сім\u0026rsquo;ї Гамбіно, Пола Кастелано, якого пізніше вбили біля ресторану \u0026ldquo;Спаркс Стейк Хаус\u0026rdquo; у 1985 році. Потім Кенні заарештував людину, що замовила це вбивство, Джона Готті-молодшого. На рахунку Кенні МакКейба було більше арештів кровожерливих мафіозі, що тероризували мирне населення, ніж у будь-кого іншого в наші часи. Таке неможливо зробити, не маючи сталевого внутрішнього стрижня та характеру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа Кенні часто трималася вся справа. Коли у 1990-х, під час суду над мафією, молодий прокурор Джеймс Комі дуже потребував доказів зв\u0026rsquo;язку між сім\u0026rsquo;єю Луккезе та одним командиром сім\u0026rsquo;ї Гамбіно, Кенні моментально знайшов у себе в архівах фото з весілля ще 1983 року. Саме Кенні МакКейб, використовуючи свою мережу інформаторів, довів у справі 2004 року, що Вінсент \u0026ldquo;Красунчик Вінні\u0026rdquo; Баскіано став новим головою сумнівнозвісної сім\u0026rsquo;ї Бонанно, \u0026mdash; що і стало ключовим фактом у справі проти Бонанно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ Кенні були й інші добрі якості: він був чесним і справедливим. Ніхто жодного разу не чув, щоб Кенні кричав, грубив чи погано ставився до когось \u0026mdash; навіть до найгіршого з мафіозі. Звісно, інколи доводиться бути хитрішим, аби спіймати злочинця: робота під прикриттям, \u0026ldquo;прослуховування\u0026rdquo;, імітування злочинів. Проте більшість ходів Кенні були прозорими і ясними. Він фотографував, не ховаючись від своїх \u0026ldquo;об\u0026rsquo;єктів\u0026rdquo;. На вулиці він вітався з ними, як із порядними людьми, а не як з наволоччю (якою вони здебільшого і були). Йому розповідали те, чого не розповідали жодному іншому слідчому, тому що поважали його та довіряли йому. Один мій попередник, Девід Келлі, так описав те, чому мафіозі поважали Кенні: \u0026ldquo;Мафія понад усе поважає гру за правилами. Він не брехав. Він вів з ними чесну гру. Заарештовував він теж без хитрощів\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКенні не був слабаком і не був наївним. Щоб справу було зроблено, йому не треба було нікого бити палицею чи бейсбольною биткою. Сила Кенні була в його характері, а не лише в могутніх руках і плечах. Він розумів, що крутість \u0026mdash; не в поведінці. Це зсередини. Цей легендарний гроза мафії не бив нікого головою об машину і не заштовхував нікого силоміць. Він не погрожував і не цькував. Кенні розумів: якщо тобі доводиться говорити, який ти крутий, то насправді ти аж ніяк не крутий. Якщо ти говориш про свій страх, ти звільняєшся від нього. Я бачив надто багато людей, які обирають стратегію залякування, які за замовчуванням лише принижують інших. Але такі люди слабкі, а не сильні. Як сказав покійний п\u0026rsquo;ятизірковий генерал та головнокомандувач [президент] Двайт Ейзенгавер: \u0026ldquo;Якщо ти лупцюєш людей по голові, це тілесні ушкодження, а не лідерство\u0026rdquo;. Кенні знав це. Справжня крутість необхідна, коли ти борешся на боці правосуддя: аби не відступати від задачі, аби визнавати свої помилки, аби бути тихим, коли потрібно. \u0026lt;\u0026hellip;\u0026gt;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа всі ці роки тут, у Сент-Ендрюз Плаза, 1, через цю похмуру залу, схожу на приміщення аеропорту, проходили тисячі людей. Проте, найімовірніше, більшість із них так ніколи й не прочитали напис на маленькій дошці, тридцять на п\u0026rsquo;ятдесят сантиметрів, із фотографією Кенні МакКейба. На ній написано ось що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПам\u0026rsquo;яті Кеннета Джей МакКейба\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e(\u003c/strong\u003e1946\u0026ndash;2006)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКен МакКейб був чудовою людиною, видатним слідчим і впродовж 25 років єдиною незамінною особою у боротьбі цієї країни проти Коза Ностра, перш ніж його передчасно не забрала смерть. Він був чесним, обдарованим, крутим, наче куля, а ті, кому пощастило знати його близько, могли побачити, що за його могутньою страхітливою поставою ховалося серце, м\u0026rsquo;яке, мов зефір. Він виховав цілі покоління молодих слідчих, заслужив визнання та повагу і все життя виконував свою місію: захищати слабких. Його найкращим другом і коханням усього життя була його дружина Кеті, з якою він виростив чотирьох обожнюваних дітей і п\u0026rsquo;ятьох онуків у будинку на Брізі Пойнт, у Квінзі. Цією залою ніколи не крокуватиме людина, краща за нього\u0026raquo;\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/blog/post/create/#_edn1\" name=\"_ednref1\"\u003e[i]\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003chr /\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca title=\"\" href=\"https://site.ua/justtalk.writer/30238-konflikt-mij-prokurorom-i-detektivom-yak-yogo-rozvyazati/#_ednref1\" name=\"_edn1\"\u003e[i]\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eУривок з книги Пріта Барари \u0026laquo;Служити правосуддю: міркування прокурора про злочин, кару і верховенство права\u0026raquo; (Preet Bharara,\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eDoing Justice: A Prosecutor\u0026rsquo;s Thoughts on Crime, Punishment, and the Rule of Law\u003c/em\u003e). Переклад \u0026mdash; JustTalk.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/33.jpg","tags":[{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":500,"name":"читанка"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":158,"url":"chitanka-2-konflikt-mizh-prokurorom-i-detektivom-yakimi-e-prichini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622107636,"date":"24.05.2020","views":772,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1112.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1112_1.jpg","name":"Читанка #2. Конфлікт між прокурором і детективом: якими є причини","description":"\u003cp\u003eКонфлікт між прокурором і детективом не є чимось винятковим. І трапляються вони не лише через якісь тактичні питання \u0026mdash; все набагато глибше: розбіжності виростають із сутності, самої природи інституцій, які вони представляють. Іншими словами, такий конфлікт є\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://site.ua/justtalk.writer/27838-konflikt-mij-prokurorom-i-detektivom-vipadok-chi-zakonomirnist/\"\u003eзакономірністю\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;Причини цієї закономірності добре пояснює американська дослідниця Джоан Е. Джейкобі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u0026laquo;Хоча у справі кримінального переслідування поліція та прокуратура принаймні номінально працюють \u0026laquo;по один бік барикад\u0026raquo;, спільний інтерес у них переважно зберігається лише в теорії, а на практиці \u0026mdash; недостатньо тісна співпраця, аніж можна було очікувати в їхній ситуації. Поліцейських нерідко збивають з пантелику та розчаровують рішення прокурора; своєю чергою, прокурор часто не довіряє поліції та ставить під сумнів дії та мотиви поліцейських. Переважно їхня спільна робота проходить в атмосфері не довіри та співпраці, а стриманої ворожості та незадоволення одне одним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПричина складних стосунків між поліцією та прокуратурою досить очевидна: коли йдеться про переслідування правопорушників, інтереси поліції та прокуратури, їхня сфера відповідальності та цілі не є спільними. Поліція повинна підтримувати порядок та затримувати порушників порядку; прокурор має представити відповідне обвинувачення в суді. Поліція затримує з огляду на \u0026laquo;розумну підозру\u0026raquo;, що особа порушила закон; прокурор повинен надати вагомі докази, щоб суд визнав цю особу винною. Перед поліцією стоїть завдання оберігати громадську безпеку, затримуючи та віддаючи правопорушників до \u0026laquo;рук\u0026raquo; судової влади; прокурор має представляти публічне обвинувачення або припиняти провадження у недоцільних чи неважливих для суду справах. Такий поділ з плином часу робить цілі кожної інституції все менш подібними, створюючи тим самим проблеми, які лише загострюються, оскільки система кримінальної юстиції стає дедалі складнішою та більш зарегульованою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ прокуратуру, і поліцію наділено дискреційними повноваженнями, які відображають завдання та внутрішні правила і пріоритети кожної. Для поліції: \u0026laquo;Ці внутрішні правила і пріоритети відбивають стратегію голови поліції, а також, до певної міри, місцевої адміністрації та широкого загалу\u0026raquo; [7]. Джеймс К. Вілсон [8] описує три основні стилі роботи поліції: наглядач [9], законник [10] та сервісна служба [11].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтиль \u0026laquo;наглядач\u0026raquo; спонукає поліцію найбільше перейматися підтриманням громадського порядку. Затримання відбуваються вже тоді, коли ситуація загрожує вийти з-під контролю. Але якщо вчинене правопорушення не надто загрожує громадському порядку, поліцейський з великою ймовірністю відпустить правопорушника, обмежившись попередженням. Порядок стоїть вище примусу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтиль \u0026laquo;законник\u0026raquo; вимагає застосовувати примус за будь-якої нагоди, щоб підтримувати правопорядок. Простіше кажучи: якщо певна поведінка порушує кримінальний закон, поліція, найпевніше, затримає правопорушника. Затримання відбудеться навіть тоді, коли громадському порядку нічого не загрожує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтиль \u0026laquo;сервісна служба\u0026raquo; на перше місце ставить обов\u0026rsquo;язок поліції забезпечувати послуги для громади. Поліція реагує на дзвінки та виклики у стилі \u0026laquo;законник\u0026raquo;, проте вживає заходів радше у стилі \u0026laquo;наглядач\u0026raquo;. Фокус уваги \u0026mdash; побудова зв\u0026rsquo;язків із громадою та поліпшення послуг, сервісів для неї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДжейкобі виділяє чотири ключові прокурорські підходи щодо прийняття рішень: юридична достатність, системна ефективність, реабілітація обвинуваченого та судова достатність [12]. Юридична достатність передбачає обвинувачення на основі юридичних елементів справи. Наразі не розглядатимемо такі конституційні аспекти, як незаконний обшук чи вилучення. Оцінка випадків та висунення звинувачень у цій парадигмі відбуваються швидко та без додаткових зусиль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистемна ефективність націлена на опрацювання справ якомога швидше та якомога більшою кількістю способів. Це підхід, орієнтований назовні, і він вимагає інтенсивного \u0026laquo;просіювання\u0026raquo; та оцінювання справ, ефективної співпраці з поліцією та частого використання угод про визнання винуватості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПідхід \u0026laquo;реабілітація\u0026raquo; зосереджений на інтересах обвинуваченого, а не прокуратури. Мета \u0026mdash; уникнути, якщо вдасться, стигматизації людини у зв'язку із засудженням за злочин. Для цього головно використовуються різні реабілітаційні програми, а також медіація або інші альтернативні форми вирішення конфлікту із законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова достатність передбачає, що обвинувачення буде висунуто перед судом та обвинуваченому загрожує засудження. Угоди про визнання винуватості заборонені, відмови від обвинувачення трапляються рідко, \u0026laquo;просіювання\u0026raquo; справ та висунення обвинувачення є центральним елементом процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо спробувати провести аналогію між стилями роботи поліції та прокуратури, майже одразу стане очевидно, що деякі аспекти їхніх підходів просто не піддаються гармонізації. Наприклад, орієнтація на реабілітацію обвинуваченого суперечить поліцейському стилю \u0026laquo;законник\u0026raquo;. З іншого боку, деякі аспекти утворюють досить очевидну паралель: наприклад, стиль \u0026laquo;законник\u0026raquo; та підхід \u0026laquo;юридична достатність\u0026raquo;. Там, де цілі не збігаються, гармонійних відносин між поліцією та прокуратурою годі чекати. Постійне ускладнення судових процедур та конституційних гарантій не зменшили, а збільшили необхідність у добре налагодженій кооперації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші розбіжності з\u0026rsquo;являються через зміни, яких зазнають ролі поліції та прокуратури під час кожної зі стадій кримінального провадження. Оскільки поліція бере участь у процесі не лише на стадії затримання, але і впродовж усього судового процесу (іноді навіть і після), сама роль поліції змінюється: від інституції, яка використовує дискреційні повноваження переважно під час слідства та затримання, до інституції, яка відповідає за \u0026laquo;втягування\u0026raquo; справ у систему кримінальної юстиції, а надалі \u0026mdash; виконує координаційну роль у роботі зі свідками та доказами у суді. Такі зміни не можуть даватися легко. Після відкриття справи прокурори виконують інквізиційну роль, тобто сприяють слідству, оцінюють роботу поліцейських, аж доки не буде висунуто обвинувачення. Від цього моменту прокуратура вже починає виконувати роль сторони обвинувачення (змагальну роль). Як і коли ці ролі змінюють одна одну \u0026mdash; достеменно не розуміють ані в поліції, ані в прокуратурі, тож коли кожній з інституцій не до кінця зрозумілими є цілі одна одної, не дивно, що виникає недовіра та плутанина у відносинах між ними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДезорієнтацію, яка може статися під час \u0026laquo;втягування\u0026raquo; справ у систему кримінальної юстиції, не можна пояснити виключно недалекоглядністю поліції чи прокуратури стосовно власних ролей та сфери відповідальності. Звісно, це теж трапляється, але має значення й зміна парадигми сучасного прокурора та розширення спектра його дискреційних повноважень. Якщо розглядати таку трансформацію ролей на площині, то крайня ліва точка цього спектра \u0026mdash; це ті прокурори, які розуміють свою роль виключно як елемент системи підтримки правопорядку, тому вони ладні братися за абсолютно всі без винятку справи, коли поліція здійснила затримання. Коли ж прокурор починає частіше використовувати свої дискреційні повноваження, він нерідко змінює або по-іншому реагує на дії поліції. Крайня права точка спектра \u0026mdash; це прокурори, котрі взяли на себе роль учасника процесу творення кримінальної політики від імені громади. За цих умов вони не лише беруться за чи відкидають справи, в яких відбулося затримання; навіть більше: сама практика поліцейських щодо затримань формується з огляду на стиль поведінки прокурорів та стандарти їхньої роботи. Тому коли прокурор повною мірою використовує свої дискреційні повноваження для прийняття рішень і стає фактором формування кримінальної політики, вірогідність виникнення конфлікту з поліцією зростає до майже стовідсоткової (за умови, що ці дві інституції не мають спільного концептуального бачення своєї роботи).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблеми співпраці прокуратури та поліції добре задокументовано. Дослідники Рейсс та Бордуа зазначають, що, хоча саме поліція здійснює затримання, від кількості яких напряму залежить робоче навантаження прокуратури, все ж таки саме прокурор вирішує, наскільки ефективно поліція проводить затримання \u0026mdash; шляхом \u0026laquo;відсіювання\u0026raquo; та пріоритизації справ [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДіставати відмову завжди непросто, особливо у тому випадку, коли поліція здійснила затримання, але його пізніше можуть \u0026laquo;анулювати\u0026raquo; з цілої низки причин. Як заявив голова президентської Комісії з питань забезпечення правопорядку та належної організації кримінального правосуддя:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Рішення поліції про затримання нерідко ухвалюється вимушено і поспішно, без достатньої кількості інформації, часто у стресових умовах, коли є загроза громадському порядку. Інколи, коли порушення не таке вже і серйозне, рішення про обвинувачення приймає поліція або міська влада, а не прокуратура. Найкраще, однак, щоб такі рішення ухвалював прокурор: він може обрати альтернативу обвинуваченню залежно від серйозності правопорушення та обмежень у ресурсах прокуратури. Поліція навряд чи зможе належним чином оцінити ці фактори (як і міська адміністрація), так само і суддя, який розглядає справи про дрібні злочини [14].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗастосування прокуратурою низки своїх стандартів для оцінки якості роботи поліцейських створює додаткові передумови для конфліктів та недовіри.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОскільки поліцейські зазвичай не мають правничої освіти (а часто взагалі жодної доброї підготовки), збирання та збереження доказів, необхідних для роботи прокурора, можуть проводитися недбало, зокрема вести до втрати важливих доказів, неправильного їх вилучення та маркування [15]. Цю тезу підтвердили та розширили фахівці \u0026laquo;Rand\u0026raquo; у дослідженні, присвяченому кримінальним розслідуванням [16]. Було констатовано, що якість поліцейського розслідування справді впливає на роботу прокурора, але впливають також і власні очікування. Нарешті, під час підготовки Типового звіту слідства було відзначено, що головну увагу прокурор приділяв технікам фіксації та запису інформації, котра становила цінність як доказ [17]. Все це вказує на різницю у критеріях оцінки роботи в поліції та у прокуратурі; якщо не розуміти та не визнавати цілі одне одного, це призведе до конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож конфлікти може спричинювати недостатнє розуміння сфер відповідальності. У своєму великому дослідженні прокурорських повноважень [18] (те саме можна прочитати в стандартах Американської асоціації правників [19]) Міллер зазначає, що ті особи, які не підлягають ув'язненню або ув'язнення яких суперечить інтересам громади, не повинні підпадати під обвинувачення в суді. Тобто стандарти дій та очікування поліції у випадку порушення закону вступають у прямий конфлікт з обов\u0026rsquo;язком прокуратури перед судовою владою та громадою. Дослідження \u0026laquo;Vera\u0026raquo; підкреслює цей аспект, демонструючи, що справа \u0026laquo;розвалиться\u0026raquo;, якщо в ній присутній елемент тісних особистих стосунків [20]. У таких випадках подальший розв'язок конфлікту із законом має забезпечити некримінальне правосуддя. Нарешті, Кац попереджає, що коли прокурор перебирає на себе роль поліцейського, це може бути небезпечно: \u0026laquo;Прокурор, котрий висуває обвинувачення проти всіх затриманих поліцією, не приймає необхідних рішень на досудовій стадії. Хоча це може подобатися поліції та громадськості, насправді така стратегія демонструє, до прокурор не виконує належним чином свою роботу. Він відвертає увагу від своєї інституції та натякає, що це виключно проблема судів, які не можуть впоратися зі своїм навантаженням\u0026raquo; [21].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри загрозу того, що частота конфліктів зростатиме, більшість прокурорів визнають за необхідне дотримуватися дистанції від поліції, щоб не поставити під сумнів та не наразити на критику власні рішення, а також щоб гарантувати чистоту процесу. Гросман зазначає, що прокурори, які бачать себе як продовження лінії забезпечення правопорядку, просто плутають рішення офіцера поліції про затримання на основі достатності доказів з рішенням прокурора про обвинувачення [22]. \u0026laquo;Стандарти суду\u0026raquo; Національної судової адміністрації теж наголошують на розподілі відповідальності та необхідній дистанції між цими двома інституціями. У пункті 1.2 цих стандартів сказано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Поліція, консультуючись із прокурором, має розробляти правила затримання та тимчасового тримання осіб. Після затримання рішення щодо наявності підстав для висунення обвинувачення лишається за прокурором. Жоден ордер на арешт та жодне офіційне повідомлення про обвинувачення не треба видавати без попереднього схвалення прокурором. Остаточну відповідальність за прийняття таких рішень має нести найдосвідченіший член групи прокурорів\u0026raquo; [23].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСаме ця дистанція між поліцією та прокуратурою під час \u0026laquo;втягування\u0026raquo; справ у систему кримінальної юстиції сприяє тому, що поліцейські часто не здатні усвідомити масштаб вимог системи до прокуратури. У результаті, довкола питання про висунення обвинувачення часто починається гра \u0026laquo;хто кого перехитрить\u0026raquo;: поліція наполягає на тому, що було вчинено дуже серйозне правопорушення, оскільки вважає, що суди занадто поблажливі, а прокуратура не поспішає приставати на їхню позицію, адже вважає, що поліція часто \u0026laquo;перегинає палицю\u0026raquo;.\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВолодимир Петраковський,\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eекспрокурор, експерт ЦППР,\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eвикладач Києво-Могилянської академії,\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003eспеціально для\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club/\"\u003eJustTalk\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e* Уривок взято з книги Джоан Е. Джейкобі \u0026laquo;Американський прокурор: Пошук власної ідентичності\u0026raquo; (Joan E. Jacoby.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eThe American Prosecutor: A Search for Identity\u003c/em\u003e). Переклад \u0026mdash; JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e7. Herbert Jacob, Urban Justice: Law and Order in American Cities (Englewood Cliffs, N. J.: Prentice-Hall, 1973).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e8. James Q. Wilson, Varieties of Police Behavior (Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1968).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e9. Ibid., pp. 140\u0026ndash;171.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10. Ibid., pp. 171\u0026ndash;199.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e11. Ibid., pp. 200\u0026ndash;226.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12. Joan E. Jacoby, The Prosecutor's Charging Decision: A Policy perspective (Washington, D. C.: Law Enforcement Assistance Administration, 1977), pp. 13\u0026ndash;32.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e13. Albert J. Reiss, Jr. and David J. Bordua, \"Environment and organization: A Perspective on the Police,\" in The Police: Six Sociological Essays, ed. David Bordua (New York: John Wiley and Sons, 1976), pp. 25\u0026ndash;55.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e14. President's Commission on Law Enforcement and the Administration of Criminal Justice, Task Force Report: The Courts (Washington, D. C.: U. S. Government Printing Office, 1967), p. 5.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e15. Battelle Law and Justice Study Center, Forcible Rape: A National Survey of the Responses of Prosecutors (Washington, D. C.: National Institute of Law Enforcement and Criminal Justice, Law Enforcement Assistance Administration, 1977), pp. 2, 21.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e16. Peter W. Greenwood et al., Prosecutions of Adult Felony Defendants in Los Angeles County: A Policy Perspective (Santa Monica, Calif.: The Rand Corporation, 1973), pp. 84\u0026ndash;86.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e17. National Center for Prosecution Management, Model Prosecution Report (Washington, D. C.: National Center for Prosecution Management, 1973).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e18. Frank W. Miller, Prosecution: The Decision to Charge a Suspect with a Crime (Boston: Little, Brown, 1969), pp. 21\u0026ndash;23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e19. American Bar Association, Standards Relating to the Prosecution Function and the Defense Function (New York: American Bar Association, 1971), pp. 43\u0026ndash;46.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20. The Vera Institute, Felony Arrests: Their Prosecution and Disposition in New York City Courts (New York: The Vera Institute of Justice, 1977).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e21. Lewis R. Katz, Justice Is the Crime: Pretrial Delay in Felony Cases (Cleveland, Ohio: Case Western Reserve University Press, 1972), p. 105.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e22. Brian Grosman, The Prosecutor: An Inquiry into the Exercise of Discretion (Toronto: University of Toronto Press, 1969), pp. 20\u0026ndash;23.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e23. NAC, Courts, p. 24.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1112.jpg","tags":[{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":500,"name":"читанка"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":162,"url":"chitanka-konflikt-mizh-prokurorom-i-detektivom-vipadok-chi-zakonomirnist","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622109200,"date":"30.04.2020","views":1277,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/66.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/66_1.jpg","name":"#Читанка. Конфлікт між прокурором і детективом: випадок чи закономірність?","description":"\u003cp\u003eБудівля імені Дж. Едґара Гувера [штаб-квартира ФБР] є відображенням інструментального аспекту правосуддя, а будівля імені Роберта Ф. Кеннеді [Департамент юстиції США] \u0026mdash; ідеального\u003cspan\u003e. У нас побутує багато міфів. Не те, щоб це було погано; але недобре те, що нам майже нема діла до того, щоб розвінчати бодай деякі з них.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"row\"\u003e\r\n\u003cdiv id=\"single-post\" class=\"col-xs-12\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"font-size-18\"\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з найпоширеніших міфів про кримінальну юстицію є такий: тертя, ба навіть конфлікти, між прокуратурою та органами розслідування \u0026mdash; це щось непересічне й вказує виключно на персональну війну керівників цих органів між собою. Тільки-но запрацювали Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, цей міф отримав додаткову популярність (якщо не нове життя).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте тертя чи конфлікти між прокуратурою й органами розслідування, або між прокурором і детективом, \u0026mdash; це одвічна історія, яка трапляється щодень. Такі випадки широко побутували в українській прокуратурі навіть тоді, коли вона ще мала у своїй структурі слідчі підрозділи. Тобто слідчі прокуратури щодень мали тертя чи конфлікти з прокурорами (притому що одні, що інші писали свої документи на однакових бланках та носили єдиний формений одяг і звання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ так усюди у світі. Візьмемо для прикладу США. Федеральна прокуратура, а саме Департамент юстиції, та федеральні органи правопорядку небезпідставно вважаються одними з найефективніших у світі, коли йдеться про розслідування злочинів. Але і там відбуваються аналогічні тертя чи конфлікти. Ситуацію навіть не змінює та обставина, що головний слідчий орган \u0026mdash; Федеральне бюро розслідувань (як і низка інших слідчих органів, між іншим) \u0026mdash; є дочірньою структурою Департаменту юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле, на відміну від України, у США компетентний дискурс не вдає, наче конфлікт між прокурором і детективом є чимось винятковим. Як університетські викладачі, так і кар'єрні професіонали зі сфери кримінальної юстиції не соромляться сказати загалові, що це невіддільна частина їхньої роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсь як це описує колишній заступник директора ФБР Ендрю Д. Маккейб:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Відтоді, як я почав брати участь у зустрічах щодо цього розслідування, у лютому 2016 року, команда [яка розслідувала справу під кодовою назвою] \u0026ldquo;Півріччя\u0026rdquo; обурювалася недостатньою [на їхню думку] активністю у цій справі колег з Департаменту юстиції. Обурюватися було якраз характерною рисою цієї команди. Це була група активних, рішучих та наполегливих людей \u0026mdash; типових детективів ФБР. Щодо багатьох процесуальних аспектів вони ніяк не могли дійти згоди з Департаментом юстиції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКонфліктний аспект номер один: збір доказів. У будь-якому іншому розслідуванні \u0026mdash; хтось міг би назвати й це розслідування типовим \u0026mdash; якщо детективи хочуть отримати доступ до пристрою або ж хочуть його вилучити, вони можуть вручити запит: мовляв, маєте надати такий-то доказ до вівторка. Коли ж ішлося про це розслідування \u0026mdash; справа стосувалася кандидата в президенти [Гілларі Клінтон], яка зусібіч була оточена правниками, а передвиборча кампанія перебувала в розпалі, \u0026mdash; Департамент юстиції усвідомлював ризики та з пересторогою ставився до звичайних слідчих інструментів, які за тих умов потенційно могли створити непотрібне напруження. Департамент не збирався влазити у тривалі судові суперечки через такі запити. Вони радше бажали б дружньої розмови на кшталт: слухайте, нам треба оглянути ноутбук вашого клієнта \u0026mdash; може, якось можна це влаштувати? З точки зору Департаменту, в цьому випадку краще діяти за згодою, а не за примусом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКонфліктний аспект номер два: методика проведення інтерв\u0026rsquo;ю [допиту]. В ідеальному ФБР-івському світі, що був влаштований задовго до того, як ми з напарником почали їздили на наші найперші інтерв\u0026rsquo;ю у Брайтон-Біч, інтерв\u0026rsquo;ю виглядало так: два детективи, один свідок. У випадку великих і важливих інтерв\u0026rsquo;ю у резонансних справах, або ж коли до успішного завершення розслідування лишалося буквально кілька кроків, було незайве запросити й прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАле де два професіонали \u0026mdash; там три гетьмани. Інтерв\u0026rsquo;ю команди, що розслідувала справу \u0026ldquo;Півріччя\u0026rdquo;, почали ж виглядати вельми екстравагантно: двоє детективів ФБР, п\u0026rsquo;ятеро прокурорів, свідок, адвокат свідка. Мої детективи приходили пожалітися: через усіх цих правників неможливо працювати зі свідками; коли ми намагалися тиснути на Департамент юстиції, там казали: такі домовленості, якщо від нас шестеро правників [прокурорів], то й від них теж шестеро [адвокатів].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато людей, ще більше емоцій. У травні ситуація сягнула піку через інтерв\u0026rsquo;ю з Шеріл Міллз, керівницею штабу Гілларі Клінтон. Саме пані Міллз відповідала за впорядкування інформації на двох комп\u0026rsquo;ютерах: де в певний момент на кожному з них кількість електронних листів сягнула 60 тисяч. Інтерв\u0026rsquo;ю з нею було надзвичайно важливим. Ми вважали, що лише вона має унікальну можливість пролити світло на сам процес сортування тих електронних листів: як, де, хто керував цим процесом та з яких міркувань. Йшлося просто про бажання витягнути з пам\u0026rsquo;яті комп\u0026rsquo;ютерів, переданих до Конгресу, особисті електронні листи Клінтон, чи мета була більш ницою?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ нас було чимало питань до Міллз. Наша команда переймалася тим, як донести до неї цей факт. Із самого початку ми хотіли донести до Міллз, що це лише перше з подібних інтерв\u0026rsquo;ю: їх може бути ще багато. Якщо у детективів лишаться питання за підсумками інтерв\u0026rsquo;ю, тоді треба буде зустрітися знову. На початку інтерв\u0026rsquo;ю члени команди хотіли зачитати вголос відповідну позицію. За день чи два до інтерв\u0026rsquo;ю команда детективів показала мені текст відповідної позиції. Вони сказали, що бояться повідомити Департаменту юстиції, що хочуть зачитати цей текст. Вони вважали, що в Департаменті прискіпуватимуться до дрібниць та змусять їх упродовж двох тижнів виправляти крапки на коми, а слово \u0026ldquo;радий\u0026rdquo; на слово \u0026ldquo;задоволений\u0026rdquo;. Я зрозумів занепокоєння команди та став на їхній бік. Детективи ФБР знають, як проводити інтерв\u0026rsquo;ю: як встановлювати психологічний контакт, як вести розмову. Їм не потрібно радитися з правниками, як краще відрекомендуватися свідкові і якими словами це зробити. Але в Департаменті юстиції всі стали такими педантичними: звіти, перевантажені деталями, постійні коментарі, планують по шість зустрічей, аби \u0026ldquo;домовитись, як домовлятися\u0026rdquo;. Команда, яка розслідувала справу \u0026ldquo;Півріччя\u0026rdquo;, почала своєрідно тлумачити поведінку Департаменту юстиції, дедалі глибше поринаючи у підозри: чому вони так із нами поводяться? Вони хочуть нас загальмувати?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПросто зробіть це \u0026mdash; сказав я детективам. Зачитайте ту позицію, й поготів. Якщо ви відчуваєте, що повинні сказати свідку, що вам, можливо, потрібно буде знову з нею зустрітися, \u0026mdash; просто так і скажіть. Це ваше інтерв\u0026rsquo;ю, ви керуєте ним, скажіть їй те, що вважаєте за потрібне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВони так і зробили \u0026mdash; проте її інтерв\u0026rsquo;ю застопорилося намертво ще до початку. Міллз з адвокатом взяли перерву та вийшли з кімнати. Консультації. Адвокат повернувся та став гримати на прокурорів: що це, мовляв, таке?! Зрештою, всі вижили. Інтерв\u0026rsquo;ю таки провели, але команда Департаменту юстиції була така зла на ФБР-івців, що через тиждень прокурори скликали зустріч, аби випустити пару та змусити нас вибачатися. Ось до чого вже дійшло. Ось скільки тиску тепер було у цій справі. На кожному кроці всі усвідомлювали, що будь-яка дрібниця може потенційно призвести до бозна-чого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКонфлікт між Департаментом юстиції та ФБР у справі \u0026ldquo;Півріччя\u0026rdquo; стався не просто через тактичні питання: все було набагато глибше. Розбіжність виростала із сутності, самої природи цих органів. Цей конфлікт існує давно. Хоча ФБР являє собою інструментальний, практичний аспект роботи органів кримінального переслідування, а Департамент юстиції уособлює ідеал цієї роботи, обидві інституції є складнішими, ніж здається. Обидві містять у собі елементи одна іншої. Звідси й напруженість між ними\u0026raquo;*.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e* Уривок взято з книги Ендрю Д. Маккейба \u0026laquo;Загроза: Як ФБР захищає Америку в часи Терору й Трампа\u0026raquo; (Andrew G. McCabe,\u003cem\u003eThe Threat: How the FBI Protects America in the Age of Terror and Trump\u003c/em\u003e). Переклад \u0026mdash; JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"recommend-widget\" class=\"padding-top-20\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"row\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"col-xs-12\"\u003e\r\n\u003cdiv id=\"share-buttons\" class=\"inline\"\u003e\u003ca id=\"read-top-articles-link\" class=\"font-weight-400 btn btn-outline btn-primary blue-700\" href=\"https://site.ua/posts/top/week/\"\u003e\u003cem id=\"read-top-articles\" class=\"blue-700 icon md-star\"\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eчитати топ статей\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\r\n\u003cdiv class=\"pull-right social-likes social-likes_visible social-likes_ready\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/66.jpg","tags":[{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":500,"name":"читанка"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":155,"url":"plivki-ermaka-lerosa-zapitan-bilshe-nizh-vidpovidej","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1622106567,"date":"31.03.2020","views":340,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/121.jpg","mini_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/121_1.jpg","name":"«Плівки Єрмака-Лероса»: запитань більше, ніж відповідей","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ неділю народний депутат Гео Лерос\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/geo.ya.1/posts/2824187554285022\"\u003eопублікував\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;відеозаписи, на яких начебто Денис Єрмак, брат керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, каже, що він має можливість впливати на кадрові призначення в державних органах та на підприємствах, підконтрольних державі, а також забезпечити перемогу певних компаній під час публічних закупівель.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПізніше того ж дня учасники проєкту журналістських розслідувань \u0026laquo;Схеми\u0026raquo; (від \u0026laquo;Радіо Свобода\u0026raquo;)\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30516075.html\"\u003eзаявили\u003c/a\u003e, що отримали від народного депутата копію цих записів на день раніше; і хоча передані журналістам плівки й мають загальний хронометраж у декілька десятків годин, але, схоже, це не повний обсяг відзнятого.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;На\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eплівках\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e, які є у розпорядженні\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026ldquo;\u003cem\u003eСхем\u003c/em\u003e\u0026rdquo;\u003cem\u003e, немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Але помічник Дениса Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови Офісу Президента України\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026mdash; йдеться у повідомленні \u0026laquo;Схем\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВчора\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/sap.gov.ua/posts/2238309746272196\"\u003eстало відомо\u003c/a\u003e, що за заявою народного депутата Гео Лероса керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розпочав досудове розслідування, провести яке він доручив детективам НАБУ.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eСвоєю чергою, Офіс Генерального прокурора розпочав розслідування проти Гео Лероса. Провести досудове розслідування доручили слідчим ДБР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДоступна наразі інформація дозволяє припустити, що сторона обвинувачення (прокуратура та слідство) може зіткнутися із серйозними юридичними проблемами, які стануть на заваді притягненню Дениса Єрмака до кримінальної відповідальності (якщо в його діях таки наявний склад злочину). Ймовірні \u0026mdash; альтернативні \u0026mdash; сценарії виглядають так.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТаємний запис вели без відома органів правопорядку\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. За словами журналістів \u0026laquo;Схем\u0026raquo;, запис вів чоловік, який є підприємцем. Хоча характер запису й направду свідчить про те, що його робили на професійну мініатюрну техніку, якою користуються органи правопорядку, наразі не відомо, чи діяв цей чоловік під їхнім контролем. Якщо виявиться, що записи він здійснив з особистої або іншої приватної ініціативи, їх неможливо буде використати як докази у кримінальному провадженні проти Дениса Єрмака.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема в тому, що у 2011 році Конституційний Суд у справі №1-31/2011 вирішив: обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України \u0026laquo;Про оперативно-розшукову діяльність\u0026raquo;, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Іншими словами, Конституційний Суд дотримується позиції, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cem\u003eприватні особи не можуть ініціативно збирати докази протиправної поведінки у спосіб, який дозволено законом лише органам правопорядку\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, якщо запис справді вели без відома органів правопорядку, то особі, яка його зробила, може загрожувати кримінальна відповідальність за статтями 359 та 182 Кримінального кодексу (незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації та порушення недоторканності приватного життя).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТаємний запис вели за участю органів правопорядку\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Водночас більш вірогідним видається сценарій, що згаданий підприємець діяв під контролем органів правопорядку. Тобто запис насправді є результатом санкціонованої слідчим суддею негласної слідчої (розшукової) дії. Але і в цьому випадку наявні ризики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк випливає з доступних загалу фрагментів запису, той, хто записував, під час зустрічей поводився вельми активно. Зокрема він прямо та енергійно пропонував начебто Денисові Єрмакові кандидатуру якоїсь пані на певну посаду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема тут у тому, що таку поведінку можуть розцінити як провокацію злочину. Навіть якщо дії того, хто записував, насправді не спровокували злочин як такий, їхній характер кидає тінь на чистоту контролю за його вчиненням. У підсумку, це можна сприйняти як ситуацію, аналогічну до тієї, яку розглядав Європейський суд з прав людини у справі \u0026laquo;Раманаускас проти Литви\u0026raquo; (Ramanauskas v. Lithuania). Європейський суд визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з тієї причини, що своїми діями агент слідчих органів вийшов за межі пасивного розслідування конкретного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, незрозуміло, чи справді були надійні підстави для того, щоб відповідні негласні слідчі (розшукові) дії були санкціоновані. Адже навіть той факт, що їх проведення було дозволено слідчим суддею, не є гарантією їхньої законності. Якщо надалі виявиться, що судові рішення ґрунтувалися на чутках або неправдивій інформації, результати негласної слідчої (розшукової) дії \u0026mdash; тобто відповідні записи \u0026mdash; не можуть бути використані в суді як докази. А далі ще й постане питання про відповідальність працівників органів правопорядку, які поклали чутки або неправдиву інформацію в основу матеріалів кримінального провадження та незаконно передали результати негласної діяльності третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНарешті, за такого сценарію постають і такі питання: якщо підприємець діяв під контролем органів правопорядку, то які конкретно це органи та чому вони не використали ці записи у своєму кримінальному провадженні?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе, безперечно, питання, відповіді на які найперше мають шукати детективи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіж іншим, у цьому аспекті криється додатковий ризик. І примітно, що він добре знайомий детективам НАБУ. Адже схожа ситуація була у так званій справі \u0026laquo;рюкзаків Авакова\u0026raquo;, що видається дуже подібною до аналізованої ситуації з \u0026laquo;плівками Єрмака-Лероса\u0026raquo;. Справа \u0026laquo;рюкзаків Авакова\u0026raquo; так само починалась з відеозапису, який оприлюднили в інтернеті. Далі виявилося, що запис зробила Служба безпеки. Проте тільки-но справа набула розголосу, оригінальні технічні засоби, на які здійснювали запис, та інші відповідні матеріали було знищено за рішенням суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожен з розглянутих сценаріїв може зробити марними зусилля органів, які ведуть розслідування за заявою та матеріалами народного депутата Гео Лероса. Дає надію лише те, що наразі вони ще \u0026laquo;ймовірні\u0026raquo;. Проте кожен з них уже справдився в модерній українській історії.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/121.jpg","tags":[],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]}],"author":{"id":10,"url":"volodymyr-petrakovskii","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg","name":"Володимир","surname":"Петраковський","post":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t","text":""},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/author/[url]","query":{"url":"volodymyr-petrakovskii"},"buildId":"rblDmuwzSf2kS03ygdxXo","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["title",{"children":"Володимир Петраковський"}],["meta",{"name":"description","content":"Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії \t"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8455.jpg"}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-5626d6e53bbf6e08f7b5.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/author/%5Burl%5D-78899c497902288324ff.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>