Маргарита

<p style="text-align: justify;">5 березня 2026 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив два рішення у справах за заявами українських громадян: &laquo;Зінченко та Тамтура проти України&raquo; (заяви № 46839/17 та 74462/17) і &laquo;Крюк проти України&raquo; (заяви № 50474/20 та 50480/20). Хоча за процедурою ці рішення ще не набули статусу остаточних, варто звернути увагу на правові висновки в них.</p>

Скляна кабіна в судовому залі: ЄСПЛ вперше дослідив практику України у справах за статтею з конвенції

<p style="text-align: justify;">Значущість цих справ виходить далеко за межі їхніх конкретних обставин. Як зазначив суддя ЄСПЛ М.&nbsp;Гнатовський у своїй окремій думці до справи &laquo;Зінченко та Тамтура проти України&raquo;: &laquo;Ця справа надала Суду можливість вперше розглянути prima facie спірне питання щодо стандартних скляних кабін, які використовуються в залах судових засідань в Україні&raquo;. Так, обидва рішення від 5 березня 2026 року є першими в практиці ЄСПЛ, де суд безпосередньо дослідив скаргу на умови утримання підсудних у скляних кабінах відповідно до стандартів, затверджених в Україні.</p>
<p style="text-align: justify;"></p>
<div class="center" style="text-align: left;">
<div class="style__banner style__banner-grey"><strong><span>&nbsp;</span>Фабула справ<span>&nbsp;</span></strong></div>
</div>
<p style="text-align: justify;"><span></span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>У справі Зінченко та Тамтура заявники&nbsp;&mdash; колишні правоохоронці, яким було висунуто обвинувачення в застосуванні вогнепальної зброї проти учасників подій на Майдані,&nbsp;&mdash; упродовж 77&nbsp;засідань з 2016 по 2017&nbsp;роки утримувалися разом із трьома іншими співобвинуваченими в скляній кабіні. Тривалість 62&nbsp;засідань становила від трьох до семи годин.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>У справі Крюк брати-заявники, також колишні правоохоронці, обвинувачені у вчиненні насильницьких злочинів, утримувалися в скляній кабіні під час засідань між 10 січня&nbsp;2018&nbsp;року і 23&nbsp;квітня 2020&nbsp;року. В обох справах заявники скаржились на порушення статті&nbsp;3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі&nbsp;&mdash; Конвенція), що їх поміщення до скляних кабін було принизливим і подібним до умов тримання в металевих клітках у залах судових засідань. </span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>Варто наголосити, що скляні кабіни в залах судових засідань прийшли на заміну металевих кліток, щодо яких у ЄСПЛ досить категоричні висновки. Конструкцію скляних кабін в Україні регламентує Наказ Державної судової адміністрації №&nbsp;350 від 20&nbsp;березня 2017&nbsp;року. Кабіна має сталевий каркас із прозорим захисним склом спереду й металевим листом ззаду, решіткою вгорі та жалюзями внизу, що забезпечують вентиляцію і запобігають утечі. Розмір кожного модуля&nbsp;&mdash; 1,2&nbsp;&times; 1,2&nbsp;&times; 2,2&nbsp;м.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><strong></strong></p>
<div class="center" style="text-align: left;">
<div class="style__banner style__banner-grey"><strong><span>&nbsp;</span>Позиція ЄСПЛ<span>&nbsp;</span></strong></div>
</div>
<p></p>
<p style="text-align: justify;"><span>ЄСПЛ виклав свою позицію через призму усталеної судової практики. Відправною точкою в аналізі стала справа &laquo;Свінаренко та Сляднєв проти Росії&raquo; [ВП] (2014), у якій ЄСПЛ констатував, що утримання підсудних у металевих клітках є саме собою принизливим і несумісним з людською гідністю, а отже порушує статтю&nbsp;3 незалежно від обставин.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>Водночас ще у справі &laquo;Ярослав Бєлоусов проти Росії&raquo; (2016) ЄСПЛ наголосив, що скляна кабіна займає принципово іншу позицію в цій ієрархії: вона <strong>сама собою</strong> не містить елементу приниження, достатнього для досягнення мінімального порогу жорстокості, що відрізняє її від металевої клітки. Проте цього порогу можна досягнути, якщо <strong>сукупність обставин</strong> утримання спричиняє стрес або страждання, що перевищують невідворотний рівень, притаманний триманню під вартою.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>Саме цю дворівневу логіку&nbsp;&mdash; &laquo;кабіна сама собою&raquo; та &laquo;сукупність обставин&raquo;&nbsp;&mdash; ЄСПЛ послідовно оцінював в обох українських справах. ЄСПЛ проаналізував розміри кабіни й особистий простір на одного підсудного (від 0,8 до 1&nbsp;кв.&nbsp;м залежно від версій сторін), якість вентиляції та температурний режим, доступ до питної води і туалету, тривалість засідань і наявність обґрунтованих міркувань безпеки. Також ЄСПЛ звернув увагу, що заявники в обох справах обвинувачувались у тяжких насильницьких злочинах, а їх поміщення до скляної кабіни з безпекових міркувань були обґрунтованими з огляду на резонансний характер справ.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>Крім того, у справі Зінченко та Тамтура ЄСПЛ звернув увагу, що суд першої інстанції розглядав скарги заявників щодо умов перебування в скляній кабіні і підтвердив, що її розміри дозволяли сидіти й переміщуватись так, щоб не торкатись інших, вентиляція та температура всередині також були адекватними. ЄСПЛ визнав рішення національного суду достатнім внутрішнім засобом: суд безпосередньо розглянув питання сумісності умов зі статтею&nbsp;3 Конвенції. А те, що суд вирішив не на користь заявників, само собою не є свідченням неефективності засобу захисту.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>У підсумку, у жодній зі справ ЄСПЛ не виявив достатньої сукупності чинників, щоб визнати умови утримання такими, що досягають мінімального рівня жорстокості, тому обидві скарги за статтею&nbsp;3 визнано неприйнятними як явно необґрунтовані.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><strong></strong></p>
<div class="center" style="text-align: left;">
<div class="style__banner style__banner-grey"><strong><span>&nbsp;</span>Окрема думка судді Гнатовського: системний вимір<span>&nbsp;</span></strong></div>
</div>
<p></p>
<p style="text-align: justify;"><span>Суддя ЄСПЛ М.&nbsp;Гнатовський, голосуючи разом із більшістю, доповнив рішення розгорнутою окремою думкою. Вона містить кілька важливих акцентів.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><span>По-перше, суддя підкреслює тяглість прецедентного права: скарги на металеві клітки та скляні кабіни надходили до Конвенційних органів щонайменше з 1980-х років, однак лише зараз ЄСПЛ зіткнувся з питанням <em>стандартизованих</em> скляних кабін в Україні. По-друге, він наголошує: &laquo;Очевидно з рішення, що Суд у кожній конкретній справі аналізуватиме, чи були незручності, яких зазнали підсудні, такими, що досягають високого порогу застосовності статті&nbsp;3 Конвенції. Немає жорсткого правила в цьому відношенні, проте відповідні чинники, не обмежені підрахунком наявних квадратних сантиметрів на особу, доволі чітко випливають із рішення&raquo;.</span></p>
<p style="text-align: justify;"><strong></strong></p>
<div class="center" style="text-align: left;">
<div class="style__banner style__banner-grey"><strong><span>&nbsp;</span>Що означають ці рішення для України<span>&nbsp;</span></strong></div>
</div>
<p style="text-align: justify;"></p>
<p style="text-align: justify;"><span>Рішення у справах &laquo;Зінченко та Тамтура проти України&raquo; і &laquo;Крюк проти України&raquo; є важливими орієнтирами з кількох причин.</span></p>
<div class="style__numbers" style="text-align: justify;">
<div class="style__numbers__number"><span>1</span></div>
<div class="style__numbers__text"><strong>Перше</strong>. ЄСПЛ повторив чіткий стандарт оцінювання: скляна кабіна не є апріорі порушенням статті 3 Конвенції, але відповідні умови &mdash; простір, вентиляція, тривалість і обґрунтованість безпекових заходів &mdash; підлягають ретельному аналізу в кожній справі. Відсутність порушення в цих двох справах не є індульгенцією для майбутніх.</div>
</div>
<div class="style__numbers" style="text-align: justify;">
<div class="style__numbers__number"><span>2</span></div>
<div class="style__numbers__text"><strong>Друге</strong>. Факт існування в Україні затверджених нормативних стандартів конструкції кабін (наказ ДСА №&nbsp;350/2017) зіграв на користь держави: ЄСПЛ взяв до уваги, що застосування кабін не було довільним заходом. Це підкреслює значення належної нормативної бази.</div>
</div>
<div class="style__numbers" style="text-align: justify;">
<div class="style__numbers__number"><span>3</span></div>
<div class="style__numbers__text"><strong>Третє</strong>. Важливість розуміння інституційної перспективи: рішеннями в цих двох справах ЄСПЛ не поставив крапку в питанні поміщення до скляних кабін, а навпаки &mdash; задав параметри майбутнього аналізу. Це сигнал для національних судів і Уряду: умови утримання підсудних у залах судових засідань мають неухильно відповідати конвенційним стандартам, а оцінювання не обмежується квадратними метрами.</div>
</div>
<div class="style__numbers">
<div class="style__numbers__number" style="text-align: justify;"><span>4</span></div>
<div class="style__numbers__text" style="text-align: justify;"><strong>Четверте</strong>. Поміщення підсудних до скляних кабін може розглядатися в контексті не лише статті 3 Конвенції, а й статті 6 &mdash; права на справедливий суд. У справі Крюк заявники піднімали питання щодо труднощів у спілкуванні з їхніми захисниками й того, щоб чути інші сторони у справі. Водночас, як зазначив ЄСПЛ, заявники ані пояснили по суті, як саме це порушило їхні права за статтею 6 Конвенції, ані прокоментували позицію Уряду в цій частині.&nbsp;</div>
</div>
<p style="text-align: justify;"><span>&nbsp;</span></p>

Маргарита Сокоренко