Оригінал статті за посиланням. Передрук виконаний з дозволу автора.
У цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; і документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.
Хто може звернутися до ЄСПЛ?
Із заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатися фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.
У яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?
Типовий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, зокрема, такі інциденти:
1
знищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (у результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);
2
втрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;
3
позбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не зумовлені воєнною необхідністю;
4
втрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);
5
позбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави-агресора;
6
утримання військовослужбовцями держави-агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;
7
ненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;
8
загибель цивільних осіб (чи військовополонених) внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави-агресора;
9
зникнення цивільних осіб (чи військовополонених) за обставин, які вказують на причетність російських військовослужбовців;
10
катування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;
11
відсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;
12
інші питання (коло потенційних скарг не визначене).
У яких випадках не можна звернутися до ЄСПЛ?
Винятки з указаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, зокрема, неможливістю (складністю) встановити того, хто несе відповідальність за їх настання. Водночас детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).
Протягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?
Загальний строк звернення до ЄСПЛ – чотири місяці, які залежно від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення / завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні / встановлення факту неефективності таких засобів захисту.
Чи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?
Перед зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. У випадку вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в межах кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як у національних органах влади, так і російських (чи радше спробувати зробити це).
Як підтвердити факти та скарги?
Факти та скарги, викладені в заяві до ЄСПЛ, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, то більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмета (див. вище). Також є типові документи (див. перелік наприкінці статті), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.
Що ближчий у часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, то переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і ЄСПЛ потенційно складніше визначити, чи дійсно відбулося порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає «важчий» тягар доведення того, що його права були порушені, і він повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.
Вимога надати докази порушення обов’язкова не лише для ЄСПЛ, а й інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН (International Court of Justice – ICJ) хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава надалі справедливо розподіляє між потерпілими особами. Що переконливіші та детальніші такі докази, то більше перспектив отримати компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при зверненні в будь-які міжнародні судові установи – чи то державою, чи то фізичною особою.
Загалом рекомендується паралельно збирати докази самостійно та шляхом залучення до цього процесу органів правопорядку, зокрема подавши заяву про вчинення злочину. Також варто подати аналогічну заяву про вчинення злочину до органів правопорядку росії. Результату від такої заяви скоріш за все не буде, однак у майбутньому це стане приводом для того, щоб говорити про неефективність системи правопорядку росії в частині, що стосується скарг на дії її військовослужбовців.
Які перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?
На завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (більш детально це питання висвітлено в окремій статті ). Так, у зв’язку з вторгненням російських військ в Україну 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію. За таких обставин росія перестає бути стороною Конвенції через шість місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з 16 вересня 2022 року. З огляду на таку ситуацію ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії лише щодо подій, які трапилися до 16 вересня 2022 року. При цьому, усупереч поширеним поглядам, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.
Виконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації, буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом у будь-яких інших судових провадженнях. Понад те, у разі виявлення росією бажання повернутися до складу Раду Європи невід’ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти неї за час її «відсутності».
Таким чином, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним з дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.
Які документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?
1
Знищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:
- заяви про вчинення злочину, направлені до органів правопорядку України та росії;
- документи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін.), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна, складські документи та ін. Якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати інші дотичні документи, наприклад довідку ОСББ чи КП про проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.;
- документи, що підтверджують знищення / пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їх можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту / його наслідків / місцевості довкола / залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду / точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту й характер ушкоджень (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;
- документи:
1) про вартість майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін.;
2) про розмір втраченої вартості внаслідок інциденту.
Ці документи необов’язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак надалі вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятися завчасно;
- документи (за можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).
2
Скарги на неналежне поводження / медичну допомогу / умови тримання / позбавлення свободи:
- заяви про вчинення злочину, направлені в органи правопорядку України та росії, з якомога детальнішим і переконливішим викладом всіх обставин справи;
- покази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);
- документи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров’я, наприклад висновок судово-медичної експертизи;
- інші матеріали кримінального провадження.
3
Загибель внаслідок бойових дій
Зазвичай потрібні документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки про те, що відповідальність за загибель лежить саме на державі-агресорі (наприклад, висновок вибухотехнічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі, належав державі-агресору).