</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2025<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">війна</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/profesijna-chitanka-zbroya-nevidvorotnoi-dii-vidpovidalnist-za-voenni-zlochini-za-kriminalnim-pravom-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/profesijna-chitanka-zbroya-nevidvorotnoi-dii-vidpovidalnist-za-voenni-zlochini-za-kriminalnim-pravom-ukraini">Професійна читанка. «Зброя невідворотної дії: відповідальність за воєнні злочини за кримінальним правом України»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">8 May, 2026</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span style="font-weight: 400;">Нещодавно завершила вивчення фундаментальної праці Костянтина Задої «</span><a href="https://jurkniga.ua/zbroya-nevidvorotnoi-dii-vidpovidalnist-za-voienni-zlochini-za-kriminalnim-pravom-ukraini/" target="_blank" rel="noopener"><b>Зброя невідворотної дії: відповідальність за воєнні злочини за кримінальним правом України</b></a><span style="font-weight: 400;">» і не можу утриматися від висловлення деяких рефлексій щодо неї.</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/slova-yak-zbroya-zabezpechennya-vidpovidalnosti-za-zlochini-povyazani-z-propagandoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/slova-yak-zbroya-zabezpechennya-vidpovidalnosti-za-zlochini-povyazani-z-propagandoyu">Слова як зброя: забезпечення відповідальності за злочини, пов’язані з пропагандою</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/anna-vishnyakova">Анна<!-- --> <!-- -->Вишнякова</a><span></span><div class="data">13 April, 2026</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;"><span style="font-size: 16px;">«Він не може закінчити війну — він не продюсер».</span><br /><span style="font-size: 16px;">Фраза з фільму «Хвіст виляє собакою».</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/tehnologii-proti-zlochiniv-vijni-vikliki-ta-mozhlivosti-dlya-pravosuddya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/tehnologii-proti-zlochiniv-vijni-vikliki-ta-mozhlivosti-dlya-pravosuddya-discussion-paper">Технології проти злочинів війни: виклики та можливості для правосуддя. Discussion Paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-pashkovskij">Микола<!-- --> <!-- -->Пашковський</a><span></span><div class="data">3 June, 2025</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Досвід як Міжнародного кримінального суду, так і Департаменту війни Офісу Генерального прокурора демонструє, що відбувається цифрова трансформація кримінального судочинства і найшвидше саме в просторі протидії та розслідування злочинів війни.</p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2">Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика (Ч. 2)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/ivanna-ilchenko">Іванна<!-- --> <!-- -->Ільченко</a><span></span><div class="data">20 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii">Гуманітарний аспект колабораціонізму: де проходить межа між злочинною співпрацею і виживанням в окупації?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-kotelva">Катерина<!-- --> <!-- -->Котельва</a><span></span><div class="data">8 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini">Бути чи не бути in absentia: заочне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів в Україні</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/ivanna-ilchenko">Іванна<!-- --> <!-- -->Ільченко</a><span></span><div class="data">29 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context">2 роки розслідування воєнних злочинів: результати, проблеми, перспективи | Юрій Бєлоусов | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">20 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36">Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36</a><div class="block_info"><div class="data">8 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah">Рішення МС ООН щодо боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації: без шансу захистити населення на окупованих територіях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">6 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35">Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Воєнний контекст | JustTalk #35</a><div class="block_info"><div class="data">26 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--spartak-borisenko"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--spartak-borisenko">Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Спартак Борисенко</a><div class="block_info"><div class="data">5 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah">Воєнні злочини проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vitalij-radionov">Віталій<!-- --> <!-- -->Радіонов</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktor-zaets">Віктор<!-- --> <!-- -->Заєць</a><span></span><div class="data">27 December, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi">Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/marina-bondarenko">Марина<!-- --> <!-- -->Бондаренко</a><span></span><div class="data">27 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki">Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">13 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper">Право на захист у справах про воєнні злочини. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">9 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context">Співмірність застосування сили поліції в практиці ЄСПЛ. Особливості під час воєнного стану | Сергій Заєць | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">31 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii">Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-didenko-">Євген<!-- --> <!-- -->Діденко </a><span></span><div class="data">20 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33">Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність: як працює законодавство? | JustTalk #33</a><div class="block_info"><div class="data">17 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist">Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-lapin">Олександр<!-- --> <!-- -->Лапін</a><span></span><div class="data">17 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki">Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">16 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-">Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/olga-vdovichenko">Ольга<!-- --> <!-- -->Вдовиченко</a><span></span><div class="data">10 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period">Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">4 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period">Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">3 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper">Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">28 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections">Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">18 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context">Примус чи добра воля при кваліфікації колабораціонізму? | Анастасія Сербіна | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">15 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu">Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">31 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu">Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/sofiya-shutyak">Софія<!-- --> <!-- -->Шутяк</a><span></span><div class="data">1 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova">Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова</a><div class="block_info"><div class="data">31 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-">Закон про колабораційну діяльність в Україні</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/noel-kalhun">Ноель<!-- --> <!-- -->Калхун</a><span></span><div class="data">19 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati">Залишити напризволяще не можна евакуювати: де стоїть російська кома та як кваліфікувати?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">6 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/robota-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/robota-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu">Робота судів в умовах воєнного стану</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bojko">Оксана<!-- --> <!-- -->Бойко</a><span></span><div class="data">19 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/komandna-vidpovidalnist-za-lashtunkami-kriminalnogo-kodeksu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/komandna-vidpovidalnist-za-lashtunkami-kriminalnogo-kodeksu">Командна відповідальність за лаштунками Кримінального кодексу</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/andrij-yakovlev">Андрій<!-- --> <!-- -->Яковлєв</a><span></span><a class="author animated" href="/author/maksim-timochko">Максим<!-- --> <!-- -->Тимочко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/vladislav-rudenko">Владислав<!-- --> <!-- -->Руденко</a><span></span><div class="data">16 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih">Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-kapalkina">Ірина<!-- --> <!-- -->Капалкіна</a><span></span><div class="data">8 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini">Робота спільної слідчої групи в процесі документування злочинів рф: воєнний досвід України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/anna-reznikova">Анна<!-- --> <!-- -->Резнікова</a><span></span><div class="data">2 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/lyubij-mene-haknuli-etichni-pitannya-yaki-porushue-ukrainska-kiberoperatsiya-proti-druzhin-rosijskih-vijskovih"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/lyubij-mene-haknuli-etichni-pitannya-yaki-porushue-ukrainska-kiberoperatsiya-proti-druzhin-rosijskih-vijskovih">«Любий, мене хакнули»: етичні питання, які порушує українська кібероперація проти дружин російських військових</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">31 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chi-mae-mks-yurisdiktsiyu-schodo-zlochinu-genotsidu-proti-ukrainskoi-natsii-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chi-mae-mks-yurisdiktsiyu-schodo-zlochinu-genotsidu-proti-ukrainskoi-natsii-">Чи має МКС юрисдикцію щодо злочину геноциду проти української нації?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikita-petrovets">Микита<!-- --> <!-- -->Петровець</a><span></span><div class="data">30 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu">Колабораційна діяльність: про все й одразу</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/dmitro-vorontsov">Дмитро<!-- --> <!-- -->Воронцов</a><span></span><div class="data">22 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidmova-vid-vijskovoi-sluzhbi-cherez-religijni-perekonannya-pravo-lyudini-chi-uhilennya-vid-vijskovogo-obovyazku"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidmova-vid-vijskovoi-sluzhbi-cherez-religijni-perekonannya-pravo-lyudini-chi-uhilennya-vid-vijskovogo-obovyazku">Відмова від військової служби через релігійні переконання: право людини чи ухилення від військового обов’язку?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-kotelva">Катерина<!-- --> <!-- -->Котельва</a><span></span><div class="data">17 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera">Ще раз про відповідальність російської держави за дії ПВК «Вагнера»</a><div class="block_info"><div class="data">8 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah">Судові переслідування військовополонених з пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп за їхню безпосередню участь у воєнних діях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/matilda-bogner-">Матільда<!-- --> <!-- -->Богнер </a><span></span><div class="data">1 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mizhnarodnij-zlochin-jogo-kvalifikatsijni-oznaki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mizhnarodnij-zlochin-jogo-kvalifikatsijni-oznaki">Міжнародний злочин: його кваліфікаційні ознаки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/zera-kozlieva">Зера<!-- --> <!-- -->Козлиєва</a><span></span><div class="data">19 April, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/editorial-pokladennya-funktsii-sudovogo-kontrolyu-na-prokurora-yak-obgruntovuetsya-vidsutnist-obektivnoi-mozhlivosti-jogo-zdijsnennya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/editorial-pokladennya-funktsii-sudovogo-kontrolyu-na-prokurora-yak-obgruntovuetsya-vidsutnist-obektivnoi-mozhlivosti-jogo-zdijsnennya">EDITORIAL: Покладення функції судового контролю на прокурора: як обґрунтовується «відсутність об’єктивної можливості» його здійснення?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">13 April, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil">Ядерна зброя в Білорусі: порушення чи виняток з правил?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikita-petrovets">Микита<!-- --> <!-- -->Петровець</a><span></span><div class="data">3 April, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voennij-stan--zavzhdi-obtyazhuvalna-obstavina"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voennij-stan--zavzhdi-obtyazhuvalna-obstavina">Воєнний стан — завжди обтяжувальна обставина?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">29 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravovij-prognoz-yake-majbutne-v-orderiv-na-aresht-putina-j-lvovoi-belovoi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravovij-prognoz-yake-majbutne-v-orderiv-na-aresht-putina-j-lvovoi-belovoi">ПРАВОВИЙ ПРОГНОЗ: ЯКЕ МАЙБУТНЄ В ОРДЕРІВ НА АРЕШТ ПУТІНА Й ЛЬВОВОЇ-БЄЛОВОЇ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">19 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk">Воєнні злочини: погляд судді Верховного Суду на судову практику останнього року || Наталія Антонюк</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">15 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovi-zlochini-okremi-standarti-priznachennya-pokarannya-chi-ni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovi-zlochini-okremi-standarti-priznachennya-pokarannya-chi-ni">Військові злочини: окремі стандарти призначення покарання чи ні?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/dmitro-yatsenko">Дмитро<!-- --> <!-- -->Яценко</a><span></span><div class="data">3 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya">Рік розслідування воєнних злочинів. Інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, Начальником Департаменту війни ОГП [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">2 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozsliduvannya-i-dokumentuvannya-vijni-dosvid-zhurnalistki--sofiya-kochmar-timoshenko"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozsliduvannya-i-dokumentuvannya-vijni-dosvid-zhurnalistki--sofiya-kochmar-timoshenko">Розслідування і документування війни: досвід журналістки || Софія Кочмар-Тимошенко</a><div class="block_info"><div class="data">28 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp">Рік розслідування воєнних злочинів || Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту війни ОГП</a><div class="block_info"><div class="data">24 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27">Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? | JustTalk #27</a><div class="block_info"><div class="data">22 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pro-stvorennya-v-ukraini-vischogo-spetsializovanogo-voennogo-sudu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pro-stvorennya-v-ukraini-vischogo-spetsializovanogo-voennogo-sudu">Про створення в Україні Вищого спеціалізованого воєнного суду</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-kotelva">Катерина<!-- --> <!-- -->Котельва</a><span></span><div class="data">20 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022">Амністія: простити, щоб об'єднати країну || Ольга Семенюк | JustConf2022</a><div class="block_info"><div class="data">13 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-">Запобігти воєнним злочинам під час війни: чи це можливо?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/olena-chernova">Олена <!-- --> <!-- -->Чернова</a><span></span><div class="data">13 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili-discussion-paper">Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">7 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijti-za-mezhi-pidslidnist-v-umovah-sogodennya--taras-semkiv--justconf2022"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijti-za-mezhi-pidslidnist-v-umovah-sogodennya--taras-semkiv--justconf2022">Вийти за межі: підслідність в умовах сьогодення || Тарас Семків | JustConf2022</a><div class="block_info"><div class="data">30 January, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat">Роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює та як отримати результат?</a><div class="block_info"><div class="data">21 December, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett">Огляд різних моделей розслідування воєнних злочинів: «внутрішньої» та «зовнішньої» | Мартін Хаккетт</a><div class="block_info"><div class="data">8 December, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya--justtalk-25"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya--justtalk-25">Розслідування воєнних злочинів: пів року після повномасштабного вторгнення | JustTalk #25</a><div class="block_info"><div class="data">23 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/6-misyatsiv-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-zdobutki-ta-vikliki-dlya-ukrainskoi-sistemi-pravosuddya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/6-misyatsiv-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-zdobutki-ta-vikliki-dlya-ukrainskoi-sistemi-pravosuddya">6 місяців після повномасштабного вторгнення: здобутки та виклики для української системи правосуддя</a><div class="block_info"><div class="data">1 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/primushuvannya-do-sluzhbi-v-zbrojnih-silah-protivnika"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/primushuvannya-do-sluzhbi-v-zbrojnih-silah-protivnika">Примушування до служби в збройних силах противника</a><div class="block_info"><div class="data">1 September, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/balkanskij-dosvid-dlya-ukraini--yak-ne-zaznati-porazki-u-prityagnenni-do-vidpovidalnosti-vijskovo-politichnogo-kerivnitstva-rosii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/balkanskij-dosvid-dlya-ukraini--yak-ne-zaznati-porazki-u-prityagnenni-do-vidpovidalnosti-vijskovo-politichnogo-kerivnitstva-rosii">Балканський досвід для України – як не зазнати поразки у притягненні до відповідальності військово-політичного керівництва росії?</a><div class="block_info"><div class="data">30 August, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zaluchennya-ditej-do-uchasti-v-zbrojnomu-konflikti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zaluchennya-ditej-do-uchasti-v-zbrojnomu-konflikti">Залучення дітей до участі в збройному конфлікті</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">29 August, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/opituvannya-poterpilogo-vijskovopolonenogo-poradi-advokata"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/opituvannya-poterpilogo-vijskovopolonenogo-poradi-advokata">Опитування потерпілого-військовополоненого: поради адвоката</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">22 August, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/editorial-vijskovi-prokurori-pro-et-contra"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/editorial-vijskovi-prokurori-pro-et-contra">EDITORIAL: Військові прокурори: pro et contra</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">2 August, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/moskovskij-mehanizm-20-korotkij-oglyad-zvitu-ekspertiv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/moskovskij-mehanizm-20-korotkij-oglyad-zvitu-ekspertiv">МОСКОВСЬКИЙ МЕХАНІЗМ 2.0: КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЗВІТУ ЕКСПЕРТІВ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">28 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya">Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">25 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini">Проведення експериментів. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">21 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu">Слова мають значення: роль презумпції невинуватості у пошуку справедливості під час російсько-українського збройного конфлікту</a><div class="block_info"><div class="data">20 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini">Умисні напади на цивільні об'єкти. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">20 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-">ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">18 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Управління</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt">Місце кримінальної юстиції у Плані відновленні України: воєнний аспект</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">15 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pered-rozsliduvachami-voennih-zlochiniv-v-ukraini-postayut-velichezni-vikliki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pered-rozsliduvachami-voennih-zlochiniv-v-ukraini-postayut-velichezni-vikliki">Перед розслідувачами воєнних злочинів в Україні постають величезні виклики</a><div class="block_info"><div class="data">12 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/jus-ad-bellum-vs-jus-in-bello-osoblivosti-kriminalnoi-vidpovidalnosti-za-st-437438-kk-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/jus-ad-bellum-vs-jus-in-bello-osoblivosti-kriminalnoi-vidpovidalnosti-za-st-437438-kk-ukraini">Jus ad bellum VS Jus in bello: особливості кримінальної відповідальності за ст. 437–438 КК України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikita-petrovets">Микита<!-- --> <!-- -->Петровець</a><span></span><div class="data">12 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini">Інші види сексуального насильства. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">11 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini">Зґвалтування. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">7 July, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim">Скорочення підстав, за яких застосування сили є юридично допустимим</a><div class="block_info"><div class="data">28 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist">КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-pashkovskij">Микола<!-- --> <!-- -->Пашковський</a><span></span><div class="data">21 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya">Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><div class="data">21 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini">Посягання на людську гідність. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">17 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Публічне обвинувачення</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ">Обмін військовополонених і кримінальний процес: як уникнути безкарності? (аналіз законодавчих ініціатив)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/mikola-pashkovskij">Микола<!-- --> <!-- -->Пашковський</a><span></span><div class="data">15 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini">Депортація і примусове переміщення населення. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">14 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper">Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">10 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt">Проблеми кваліфікації полону та загибелі українських військовослужбовців (процесуальний аспект)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">8 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva">Російський полон: жодної гендерної дискримінації щодо застосовуваного насильства</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">6 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv">Чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-kotelva">Катерина<!-- --> <!-- -->Котельва</a><span></span><div class="data">3 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati">Знімки, на яких зафіксовані можливі воєнні злочини в Україні, – заполонили Інтернет. Проте суд може їх не прийняти.</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><div class="data">2 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu">Умисне спричинення сильних страждань/серйозних тілесних ушкоджень/шкоди здоров’ю</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/teritorialna-oborona-i-kriminalna-yustitsiya-tochki-peretinu-i-rozhodzhennya--justtalk-context-epizod-12"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/teritorialna-oborona-i-kriminalna-yustitsiya-tochki-peretinu-i-rozhodzhennya--justtalk-context-epizod-12">Територіальна оборона і кримінальна юстиція: точки перетину і розходження | JustTalk Context. Епізод 12</a><div class="block_info"><div class="data">1 June, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini">Нелюдське поводження. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu">США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">26 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-epizod-11"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-epizod-11">Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context. Епізод 11</a><div class="block_info"><div class="data">25 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya">Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">24 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini">Тортури (катування). Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">23 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini">Умисне вбивство. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">19 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">19 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Здійснення невибіркових нападів. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">13 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><a class="author animated" href="/author/liliya-lavrichenko">Лілія<!-- --> <!-- -->Лавріченко</a><span></span><div class="data">12 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili">Спричинення шкоди природному середовищу чи об’єктам, які містять небезпечні сили</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">10 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini">Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">10 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu">Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">6 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi">Напад на персонал чи об’єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">5 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9">Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель? | JustTalk Context Епізод 9</a><div class="block_info"><div class="data">4 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu">Коли збройна агресія проти України стала “неминучою”?</a><div class="block_info"><div class="data">2 May, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan">ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ ТА ПЕРЕДАЧІ ТІЛ (ОСТАНКІВ) ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ТА ЧЛЕНІВ НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">30 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti">Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">28 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8">Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану | JustTalk Context Епізод 8</a><div class="block_info"><div class="data">27 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini">Науково-практичний коментар до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">23 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne">Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">22 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7">Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ | JUSTTALK CONTEXT ЕПІЗОД 7</a><div class="block_info"><div class="data">20 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Розграбування. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">16 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii">Парламент під час війни. Засідання 14 квітня: що зміниться у кримінальній юстиції?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">15 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini">Науково-практичний коментар до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a><span></span><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktor-zavtur">Віктор<!-- --> <!-- -->Завтур</a><span></span><a class="author animated" href="/author/ganna-teteryatnik">Ганна<!-- --> <!-- -->Тетерятник</a><span></span><div class="data">13 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika">Неправильне використання прапора, військових знаків розрізнення або форми супротивника</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">13 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Неправильне використання прапора парламентаря. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">12 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Неправильне використання відмітних емблем і знаків. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">6 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Віддання наказу про те, що пощади не буде. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">3 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii">ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ЗАСІДАННЯ 1 КВІТНЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">1 April, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Напад на осіб, які вже не беруть участі в бойових діях (hors de combat). Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">30 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/proekt-emen-bellingcat-vstup"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/proekt-emen-bellingcat-vstup">Проєкт «Ємен» від Bellingcat</a><div class="block_info"><div class="data">29 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikliki-vijni-dlya-kriminalnogo-prava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikliki-vijni-dlya-kriminalnogo-prava">Виклики війни для кримінального права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">28 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">ВІРОЛОМСТВО. ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">25 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/etap-3-rezultati"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/etap-3-rezultati">Етап 3: Результати</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii">ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/etap-1-proekt-arim-hakaton"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/etap-1-proekt-arim-hakaton">Етап 1: Проєкт «Арім. Хакатон»</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim">Закладання концептуальної основи для хакатону, проєкт «Арім»</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/visnovok"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/visnovok">Висновок</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii">Архівування. Перевірка інформації</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/metodi-vedennya-vijni">Методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta">Кейс: Удар коаліції по будівлі Офісу Президента</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Взяття заручників. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/proekt-emen"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/proekt-emen">Проєкт «Ємен»</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/etap-2-napisannya-dopovidi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/etap-2-napisannya-dopovidi">Етап 2: Написання доповіді</a><div class="block_info"><div class="data">24 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva">Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-orlean">Андрій<!-- --> <!-- -->Орлеан</a><span></span><div class="data">23 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zastosuvannya-printsipu-universalnoi-yurisdiktsii-na-prikladi-frantsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zastosuvannya-printsipu-universalnoi-yurisdiktsii-na-prikladi-frantsii">ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">23 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/stroki-u-kriminalnomu-protsesi-pid-chas-vijni-u-chomu-problema"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/stroki-u-kriminalnomu-protsesi-pid-chas-vijni-u-chomu-problema">Строки у кримінальному процесі під час війни: у чому проблема?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">22 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravosuddya-v-umovah-voennogo-stanu-yak-nalagoditi-robotu-sudiv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravosuddya-v-umovah-voennogo-stanu-yak-nalagoditi-robotu-sudiv">Правосуддя в умовах воєнного стану: як налагодити роботу судів?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/bogdan-kriklivenko">Богдан<!-- --> <!-- -->Крикливенко</a><span></span><div class="data">21 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta">В Україні створили Національне інформаційне бюро: яка мета?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">18 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zasobi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zasobi-vedennya-vijni">Засоби ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">18 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mozhlivist-zasudzhennya-voennih-zlochintsiv-yaki-posilayutsya-na-neosudnist-u-zvyazku-z-psihichnimi-rozladami-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mozhlivist-zasudzhennya-voennih-zlochintsiv-yaki-posilayutsya-na-neosudnist-u-zvyazku-z-psihichnimi-rozladami-rezyume">Можливість засудження воєнних злочинців, які посилаються на неосудність у звʼязку з психічними розладами (резюме)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bronevitska">Оксана<!-- --> <!-- -->Броневицька</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae">За яких умов держави, які підтримують Україну чи Росію, стають сторонами збройного конфлікту і що це означає?</a><div class="block_info"><div class="data">17 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni">Використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">17 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava">Військовополонені: гарантії поводження відповідно до положень міжнародного гуманітарного права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/nazar-kulchitskij">Назар<!-- --> <!-- -->Кульчицький</a><span></span><div class="data">15 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih">ПАМ’ЯТКА ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЙ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ</a><div class="block_info"><div class="data">15 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume">Наказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (Резюме)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">15 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zapobigannya-genotsidu-ta-ukrainsko-rosijska-sprava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zapobigannya-genotsidu-ta-ukrainsko-rosijska-sprava">Запобігання геноциду та Українсько-Російська справа</a><div class="block_info"><div class="data">13 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv">Командна відповідальність за вчинення воєнних злочинів</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">12 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita">Використання цивільного населення як «живого щита»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">11 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/povodzhennya-z-hors-de-combat-osobami-yaki-vibuli-zi-stroyu-pid-chas-zbrojnogo-konfliktu-u-vijni-rosii-proti-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/povodzhennya-z-hors-de-combat-osobami-yaki-vibuli-zi-stroyu-pid-chas-zbrojnogo-konfliktu-u-vijni-rosii-proti-ukraini">Поводження з hors de combat (особами, які вибули зі строю під час збройного конфлікту) у війні Росії проти України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bronevitska">Оксана<!-- --> <!-- -->Броневицька</a><span></span><div class="data">11 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozglyad-klopotannya-pro-zminu-zapobizhnogo-zahodu-ta-inshih-protsesualnih-zvernen-za-vidsutnosti-uchasnikiv-v-umovah-voennogo-stanu-chi-mozhlivo-tse-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozglyad-klopotannya-pro-zminu-zapobizhnogo-zahodu-ta-inshih-protsesualnih-zvernen-za-vidsutnosti-uchasnikiv-v-umovah-voennogo-stanu-chi-mozhlivo-tse-">Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">10 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kompleksni-doslidzhennya-ta-vuzki-fakultativni-zasterezhennya-mozhlivist-protsesualnogo-peresliduvannya-rosii-ukrainoyu-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kompleksni-doslidzhennya-ta-vuzki-fakultativni-zasterezhennya-mozhlivist-protsesualnogo-peresliduvannya-rosii-ukrainoyu-rezyume">Комплексні дослідження та вузькі факультативні застереження: можливість процесуального переслідування Росії Україною (РЕЗЮМЕ)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bronevitska">Оксана<!-- --> <!-- -->Броневицька</a><span></span><div class="data">8 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya">Повернення раніше внесеної застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Рекомендації щодо обґрунтування</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">8 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-">Базові поняття та принципи міжнародного гуманітарного права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">8 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume">Заклик створити Спеціальний Трибунал для покарання злочину агресії проти України (РЕЗЮМЕ)</a><div class="block_info"><div class="data">5 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki">Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">5 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu">КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ</a><div class="block_info"><div class="data">4 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii">Парламент під час війни ухвалив 14 законопроєктів. Що там для кримінальної юстиції?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">3 March, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo">Міжнародне гуманітарне право. Інформаційні матеріали</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">24 February, 2022</div></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/tag/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2026<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"},{"id":562,"name":"StudLab"},{"id":563,"name":"JustРозмова"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":526,"name":"війна"},"url":"526","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":1007,"url":"profesijna-chitanka-zbroya-nevidvorotnoi-dii-vidpovidalnist-za-voenni-zlochini-za-kriminalnim-pravom-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1778056269,"date":"08.05.2026","views":219,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-JustTalk-1_2.png","mini_image":null,"name":"Професійна читанка. «Зброя невідворотної дії: відповідальність за воєнні злочини за кримінальним правом України»","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНещодавно завершила вивчення фундаментальної праці Костянтина Задої \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://jurkniga.ua/zbroya-nevidvorotnoi-dii-vidpovidalnist-za-voienni-zlochini-za-kriminalnim-pravom-ukraini/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cb\u003eЗброя невідворотної дії: відповідальність за воєнні злочини за кримінальним правом України\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo; і не можу утриматися від висловлення деяких рефлексій щодо неї.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗагальна оцінка змісту\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦю книгу можна сміливо назвати енциклопедією міжнародного кримінального права в частині воєнних злочинів для українського контексту й національного кримінального права в частині воєнних злочинів. Шановний автор розглянув усі важливі питання, починаючи з основ розуміння воєнних злочинів за міжнародним кримінальним правом у зв\u0026rsquo;язці з міжнародним гуманітарним правом і завершуючи дуже детальним науково-практичним тлумачення невеликої за текстом, але широченної за реальним змістом ст.\u0026nbsp;438 КК\u0026nbsp;України \u0026laquo;Воєнні злочини\u0026raquo;, що супроводжується аналізом застосування заходів кримінально-правового характеру в цих кримінальних провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтруктура книги\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВона є не просто вдалою, а такою, що неможливо знайти жодного зауваження щодо обсягу розглянутих питань і послідовності розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІ хоча назву шановний автор прописав як \u0026laquo;Розширений науково-практичний коментар до статті 438 \u0026ldquo;Воєнні злочини\u0026rdquo; Кримінального кодексу України\u0026raquo;, насправді, на мою скромну думку, він пішов не вшир, а занурився вглиб цієї проблематики. \u003cstrong\u003eПро це свідчить розгляд:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) \u003cstrong\u003eвоєнних злочинів\u003c/strong\u003e як злочинів за міжнародним правом (з такою рубрикацією: злочини за міжнародним правом; воєнні злочини за міжнародним правом: загальні питання). У контексті загальних питань воєнних злочинів за міжнародним правом детально розкрито фундаментальні й водночас найскладніші аспекти, наприклад, поняття \u0026laquo;воєнні злочини\u0026raquo; стало частиною позитивного міжнародного права; поняття воєнних злочинів за сучасним міжнародним правом: \u0026laquo;критерії Тадича\u0026raquo; і норма\u0026nbsp;156 звичаєвого МГП; воєнні злочини як порушення міжнародного гуманітарного права; воєнні злочини як серйозні порушення міжнародного гуманітарного права; mens rea воєнних злочинів; серйозні порушення МГП і деякі інші діяння, криміналізацію яких може дозволяти або вимагати міжнародне право; відповідальність за воєнні злочини на національному рівні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо цьому розділу окремо зверну увагу на вбудований розгляд великого обсягу питань з міжнародного гуманітарного права, без яких, без сумніву, неможливе розуміння воєнних злочинів. Ідеться про поняття міжнародного гуманітарного права; осіб, які перебувають під захистом МГП; формулювання \u0026laquo;в ситуації ведення бойових дій\u0026raquo;; формулювання \u0026laquo;в ситуації поводження сторони збройного конфлікту з особами, які перебувають під її владою\u0026raquo;; формулювання \u0026laquo;у зв'язку з MЗК\u0026raquo;; формулювання \u0026laquo;у звʼязку із ЗКНМХ\u0026raquo;; обʼєкти, які перебувають під захистом МГП; методи та засоби ведення війни, заборонені МГП; МГП і національне право; про генезу ідеї індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення МГП; контекстуальний елемент воєнних злочинів. Водночас розгляд цих питань не перетворено на цитування конвенцій чи норм звичаєвого МГП, авторитетної доктрини, а підлаштовано саме під авторську лінію розкриття глибинної сутності воєнних злочинів у міжнародно-правовому контексті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНемає сенсу окремо писати про глибину розгляду всіх питань у цій книзі. Зазначу лише, що знайшла там пояснення, як на мене, усіх складних і важливих для розуміння воєнних злочинів питань. А інформація доноситься не як певна даність, а з демонстрацією її генези та причин сучасного розуміння тих чи інших норм і судової практики;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) \u003cstrong\u003eусіх положень ст.\u0026nbsp;438 КК\u0026nbsp;України\u003c/strong\u003e, яка має доволі нестандартний зміст з позицій формулювання об\u0026rsquo;єктивної сторони та складної міжнародно-правової бланкетності. І тут шановний автор застосував чітку й послідовну лінію розкриття глибинного змісту цих норм та аналізу кожної з форм об\u0026rsquo;єктивної сторони, адже спочатку викладено характеристику контурів правової рамки ст.\u0026nbsp;438 KK\u0026nbsp;України. Воно ґрунтується на розумінні всіх блоків формулювання \u0026laquo;порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України\u0026raquo;, яке з першого погляду зрозуміло всім, але насправді\u0026nbsp;\u0026mdash; має величезну кількість важливих нюансів. Усі вони детально розписані. На основі цього матеріалу вже проведено аналіз кожного положення ст.\u0026nbsp;438 КК\u0026nbsp;України, спираючись на норми міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3) \u003cstrong\u003eособливостей кваліфікації \u003c/strong\u003eза ст.\u0026nbsp;438 КК\u0026nbsp;України;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4) \u003cstrong\u003eспіввідношення воєнних злочинів з іншими кримінальними правопорушеннями\u003c/strong\u003e за КК\u0026nbsp;України;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5) \u003cstrong\u003eзастосування заходів кримінально-правового характеру\u003c/strong\u003e в цих кримінальних провадженнях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДодатково зазначу, що кожен блок книги надзвичайно деталізований, що, з одного боку, полегшує розуміння тексту через його дуже вдале структурування, а з іншого\u0026nbsp;\u0026mdash; демонструє авторську логіку розгляду питань, яка є, беззаперечно, ідеально продуманою та практико-орієнтованою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eБаза для правозастосувачів\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦентральною для практичних працівників частиною книги є \u0026laquo;Путівник статтею 438 Кримінального кодексу України \u0026bdquo;Воєнні злочини\u0026ldquo; для правозастосувачів\u0026raquo;. У ньому чітко розписано співвідношення норм міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права і кожної норми ст. 438 КК України. Це супроводжується ґрунтовними та зрозумілими авторськими поясненнями складних питань, які можуть виникнути при кваліфікації. Наразі в Україні немає іншого практичного гайду такого рівня.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозташування матеріалу\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ книзі Костянтина Петровича застосовано нестандартну для академічних джерел України організацію розташування матеріалу. Тут немає посторінкових посилань, назва джерела вказується першою, і вже під нею розташовується текст з візуальним виділенням. До того ж весь текст книги розбитий на пункти, що дозволяє легко цитувати конкретні частини тексту й посилатися на них, коли вони\u0026nbsp; згадуються далі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧесно кажучи, мені цей варіант організації та розташування матеріалу подобається значно більше за традиційний, оскільки він набагато зручніший для сприйняття і розуміння тексту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗамість підсумків\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасправді я ще довго можу висловлювати захоплення розкриттям найскладніших питань щодо каталогів воєнних злочинів, ЗКНМХ, найновіших тенденцій захисту цивільного населення, окремих формулювань ст.\u0026nbsp;438 КК\u0026nbsp;України тощо, але думаю, що викладених міркувань цілком достатньо для таких висновків: 1)\u0026nbsp;правничій спільноті пощастило отримати непересічне видання про воєнні злочини; 2)\u0026nbsp;цю книгу має вивчити кожен правник, який цікавиться воєнними злочинами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМаю визнати, що матеріал ґрунтовний і для того, щоб читати цю книгу, уже треба мати знання з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права і національного кримінального права. Але дорогу здолає той, хто йде.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Irina-glovyuk.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-JustTalk-1_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":999,"url":"slova-yak-zbroya-zabezpechennya-vidpovidalnosti-za-zlochini-povyazani-z-propagandoyu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1776069937,"date":"13.04.2026","views":466,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/saĭt-JustTalk-2.png","mini_image":null,"name":"Слова як зброя: забезпечення відповідальності за злочини, пов’язані з пропагандою","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u0026laquo;Він не може закінчити війну\u0026nbsp;\u0026mdash; він не продюсер\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eФраза з фільму \u0026laquo;Хвіст виляє собакою\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eСучасні війни дедалі більше розширюються за межі класичних просторів ведення бойових дій\u0026nbsp;\u0026mdash; суходолу, моря і повітря. Глобалізація та сучасні технології відкривають можливості для ведення когнітивної війни з використанням інформаційного середовища. Саме там готувався ґрунт для повномасштабної агресії Росії проти України, і саме там слово стало зброєю задовго до першого пострілу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПопри щораз більшу увагу до інформаційного середовища у сферах безпеки й оборони, на рівні правоохоронної практики його досі не осмислюють як окремий і повноцінний вимір, де ведеться війна і можуть вчинятись злочини. Наразі досі немає чіткого розуміння того, що ці злочини є не менш значущими, ніж насильницькі. Попри велику кількість відкритих кримінальних проваджень немає ані належного стратегічного бачення, ані достатнього ресурсного забезпечення, ані розвинених партнерств і комунікацій, необхідних для повноцінного й ефективного забезпечення відповідальності за створення і використання пропагандистської машини як одного з ключових видів зброї Російської Федерації в інформаційному вимірі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДо пропаганди досі підходять як до другорядної та менш важливої категорії злочинів, однак таке бачення є глибоко хибним і короткозорим. По-перше, за умови напрацювання належного підходу до розслідування перспективи забезпечення відповідальності за цю категорію злочинів є цілком реальними. По-друге, ефективна робота правоохоронних органів у цій сфері може мати значно потужніший превентивний ефект, ніж реагування вже після вчинення воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eІнша природа цих злочинів і особливості роботи з доказами\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТак звані вербальні злочини\u0026nbsp;\u0026mdash; тобто діяння, у яких публічна комунікація сама стає формою злочинної поведінки або її безпосереднім інструментом,\u0026nbsp;\u0026mdash; мають іншу доказову і конструктивну логіку, ніж більшість насильницьких злочинів, з якими правоохоронна система стикається в умовах збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПередусім шкода від таких діянь зазвичай не проявляється як одномоментний і легко фіксований результат. Вона є відкладеною в часі, опосередкованою та часто кумулятивною. Саме тому для більшої частини таких складів злочинів кримінальне право виходить з того, що караним є вже саме публічне висловлювання без необхідності встановлювати настання конкретного матеріального наслідку. Такий підхід, зокрема, простежується вже в підготовчих матеріалах до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, а згодом дістає відображення і в інших правових конструкціях, у тому числі в національному кримінальному законодавстві України\u0026nbsp;\u0026mdash; наприклад, у нормах про публічні заклики до геноциду чи до посягання на територіальну цілісність і недоторканність держави. На практиці переважна частина вербальних злочинів, пов\u0026rsquo;язаних з агресивною війною Росії проти України, кваліфікується саме за статтями про публічні заклики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАле цей підхід має щонайменше \u003cstrong\u003eдві фундаментальні проблеми\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-перше,\u003c/strong\u003e у реальності пропагандистська комунікація нечасто функціонує в настільки прямій формі. Значна частина суспільно небезпечної риторики діє опосередковано: вона не стільки прямо спонукає до дії, скільки чинить тривалий когнітивний вплив, який реалізується не через пряму вербальну команду, а через поступове, м\u0026rsquo;яке й повторюване зміщення уявлень і зміну світогляду. Її суспільно небезпечний вплив проявляється не в окремому висловлюванні, а в повторюваності більш м\u0026rsquo;яких меседжів і їхньому кумулятивному ефекті. Крім того, такий вплив далеко не завжди чиниться через ті комунікаційні форми, у яких взагалі можливе виявлення прямих публічних закликів. Він може реалізовуватися через культуру, розважальний контент, зокрема відеоігри, освітні й інші продукти, де немає відкритого спонукання до конкретного протиправного діяння, але поступово формується ідеологічна рамка, яка легітимізує насильство.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003cstrong\u003eПо-друге,\u003c/strong\u003e цей підхід звужує фокус кримінального переслідування до того, хто безпосередньо озвучує кримінально каране висловлювання,\u0026nbsp;\u0026mdash; тобто до публічного обличчя пропаганди. Водночас за цими фігурами стоїть значно ширша система: багаторівнева, скоординована і функціонально розподілена, побудована не навколо одного мовця, а навколо цілого механізму продукування, узгодження і поширення відповідного контенту. Вона нагадує магазин, у якому публіка бачить лише вітрину й продавчиню, яка пакує товар, але не бачить усієї системи, яка стоїть за цим: фабрики, що його виробляє, маркетологів, які формують попит, дизайнерів, які пакують вміст, директорів, які керують процесом, і, зрештою, власника, який отримує з цього дохід.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eБезумовно, склади злочинів, пов\u0026rsquo;язані з публічними закликами, є необхідними: вони дозволяють фіксувати й переслідувати найочевидніші форми протиправного використання публічного слова. Однак проблематичним є те, що саме вони фактично стали основною оптикою української практики у справах, пов\u0026rsquo;язаних із пропагандистським забезпеченням агресії. І поза цією оптикою залишаються як фактичний механізм пропагандистського впливу, так і реальні можливості забезпечення відповідальності за нього.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНавіть стаття\u0026nbsp;436 Кримінального кодексу України, яка стосується забезпечення відповідальності за пропаганду агресивної війни і яка потенційно відкриває простір для ширшого бачення, на практиці була редукована до того самого підходу: аналізу окремих висловлювань замість дослідження зв\u0026rsquo;язків, ланцюгів координації та ролі конкретних осіб у функціонуванні цілісного пропагандистського механізму.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗа таких умов розслідування неминуче лишається фрагментарним. Воно реагує на окремі прояви, але не розкриває структури, фіксує окремі епізоди, але не виводить на архітекторів, організаторів і координаторів системи. Такий підхід веде до процесуального виснаження: ресурси витрачаються на множинність ізольованих проваджень, тоді як сам механізм злочинної діяльності продовжує залишатися поза належною правовою оцінкою. У підсумку це може давати окремі процесуальні результати, але не забезпечує стратегічного ефекту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eВихід полягає не в подальшому множенні ізольованих проваджень щодо окремих висловлювань, а в напрацюванні комплексної стратегії розслідування, орієнтованої на пропаганду як на цілісний механізм забезпечення агресивної війни.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eІсторія міжнародного кримінального права вже знає моменти, коли сама реальність війни змушувала право змінювати оптику. Зіткнувшись із великою концентрацією взаємопов\u0026rsquo;язаних злочинів у межах одного збройного конфлікту, прокурори і судді Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії досить швидко побачили, що ізольований розгляд кожного епізоду є не лише процесуально нереалістичним (як у приватній розмові авторці цієї статті зазначив один із прокурорів, який працював в МКТЮ: \u0026laquo;Ми би провели там тисячу років і так нічого б і не досягли\u0026raquo;), а й не дозволяє побачити головного\u0026nbsp;\u0026mdash; структури, яка уможливлювала ці злочини. Саме тому було ухвалено рішення відійти від логіки \u0026laquo;одна подія\u0026nbsp;\u0026mdash; одна справа\u0026raquo; і вибудовувати складніші конструкції, здатні охопити ширший контекст, командні ланцюги, ієрархії і функціональну роль окремих учасників.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ справах, пов\u0026rsquo;язаних із пропагандистським забезпеченням агресії, потреба в такому підході є не менш очевидною. І сьогодні Україна фактично стала фронтлайнером формування нової практики\u0026nbsp;\u0026mdash; практики розслідування злочинів, які охоплюють пропаганду не як сукупність окремих висловлювань, а як скоординовану систему, що функціонує в інтересах підготовки й забезпечення ведення агресивної війни та керується з єдиного політичного центру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ цьому контексті особливого значення набувають більш комплексні правові конструкції\u0026nbsp;\u0026mdash; насамперед пособництво агресивній війні та переслідування як злочин проти людяності. Їх доведення є складнішим, оскільки вимагає встановлення не лише фактичних обставин окремих епізодів, а й зв\u0026rsquo;язкових і контекстуальних доказів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроте саме такий підхід відповідає реальній природі заподіяної шкоди. У центрі має бути не лише запитання, що саме сказала конкретна особа в конкретний момент, а й те, яку роль вона відігравала в механізмі, що уможливив війну Росії проти України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eКерування когнітивним фронтом як пособництво агресивній війні\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ листопаді 2025\u0026nbsp;року Сергію Собяніну було заочно повідомлено про підозру за фактом пособництва у веденні агресивної війни проти України. Це стало важливим етапом для української практики, оскільки відкрило реальну перспективу для ширшого і більш змістовного застосування конструкції пособництва в злочині агресії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ цьому контексті принципово важливо, що Україна в питанні забезпечення відповідальності за злочин агресії пішла не шляхом механічного зіставлення національного законодавства зі стандартами Римського статуту, а шляхом належної інтерпретації їхніх відмінностей. Ключова з них полягає в тому, що Кримінальний кодекс України потенційно дозволяє охопити ширше коло осіб, ніж це передбачено моделлю Римського статуту. Саме собою це не є вадою. Проблема виникає лише тоді, коли межі відповідальності визначаються неправильно. Негативний приклад сумнозвісної справи Александрова та Єрофеєва, у якій за агресію було притягнуто до відповідальності звичайних російських військовослужбовців, свідчить не про хибність ширшого підходу як такого, а про небезпеку його неправильного застосування. Така межа відповідальності, безумовно, має проходити значно вище рівня солдатів. Водночас вона не повинна автоматично зводитися лише до двох-трьох політичних і військових керівників.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eАналіз підготовчих матеріалів щодо злочину агресії не дає підстав вважати належно обґрунтованим звуження, яке закріплене в Кампальських поправках до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, ухвалених у 2010\u0026nbsp;році, через критерій \u003cem\u003e\u0026laquo;осіб, які мають можливість ефективно здійснювати контроль над політичними або військовими діями держави або керувати ними\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Проти нюрнберзького підходу, який виходив зі здатності \u003cem\u003e\u0026laquo;формувати або впливати на політику держави\u0026raquo;\u003c/em\u003e і, на відміну від Кампальських поправок, був визнаний на рівні звичаєвого міжнародного права, таке звуження виглядає щонайменше дискусійним. Показово, що автори поправок обґрунтовували новий підхід виключно \u003cem\u003eскладністю доведення відповідальності, \u003c/em\u003eфактично припускаючи хибну альтернативу: або максимально вузький суб\u0026rsquo;єктний склад, який зводиться виключно до формального найвищого військового і політичного командування, або відкриття скриньки Пандори щодо потенційної відповідальності будь-якої особи, залученої до агресії. Більше того, ця сама логіка була поширена і на співучасть: доданий у Кампалі пункт\u0026nbsp;3\u0026nbsp;bis статті\u0026nbsp;25 фактично обмежив застосування форм співучасті в злочині агресії тим самим вузьким колом осіб. Однак міркування процесуальної зручності не можуть самі собою визначати межі відповідальності за один із найтяжчих міжнародних злочинів. Відсутність належної аргументації, зафіксованої в підготовчих роботах і подальша критика такого підходу дає підстави вважати, що відповідне звуження було зумовлене не стільки міркуваннями щодо ефективності забезпечення відповідальності, скільки політичною обережністю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОднак, для вчинення вирішальним стає не формальний статус особи як найвищого політичного керівника або військового командувача, а характер і значущість її фактичного внеску в забезпечення агресивної війни. Саме така логіка знаходить підтвердження й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28\u0026nbsp;лютого 2024\u0026nbsp;року у справі №\u0026nbsp;415/2182/20, яка підкреслює, що суб\u0026rsquo;єктами відповідних діянь можуть бути не лише формальні політичні або військові лідери, а й особи, які в силу службових повноважень або фактичного становища здатні істотно впливати на ключові процеси, зокрема інформаційні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОтже, принципове питання, на думку авторки, має полягати саме в тому, де провести межу так, щоб уникнути як надмірного розширення відповідальності, так і безкарності тих, чий внесок був справді значущим.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДоказова логіка справ про пропаганду як пособництво агресивній війні\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eБезумовно, доведення пособництва агресивній війні є значно складнішим і масштабним завданням, ніж доведення окремих, ізольованих злочинних епізодів. Тут уже недостатньо встановити сам факт певного висловлювання або його зміст. Необхідно довести, що діяльність конкретної особи мала істотний вплив на ведення агресивної війни. Також важливо продемонструвати наближеність підозрюваного до тих, хто ухвалював ключові рішення щодо агресії і розуміння того, що дії, у яких підозрюваний брав участь, становили саме підготовку й/або ведення агресивної війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТому процес розслідування не може зводитися до механічного накопичення постів, ефірів і цитат. У таких справах вирішальним є не масив зібраного матеріалу сам собою, а правильна побудова доказової конструкції. Інакше слідство ризикує потонути в легкодоступній, але другорядній інформації, так і не зібравши того, що справді потрібно для доведення форми відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТакі провадження мають плануватися не від окремого висловлювання, а від того, що саме належить довести. Якщо йдеться про пропаганду як пособництво агресивній війні, то в центрі замість окремих висловлювань має бути системна інформаційна діяльність, яка через сукупність повідомлень, координацію, повторюваність, інфраструктуру поширення і кумулятивний ефект працювала на забезпечення агресії. Це означає, що слідство повинне від самого початку розуміти, які елементи підлягають доведенню, які типи доказів для цього потрібні й де саме їх шукати. Такий підхід, безумовно, не виключає кваліфікації й за іншими, уже згаданими вище, складами злочинів. Однак їх застосування не повинно залишатися фрагментарним і самодостатнім: вони мають вбудовуватися в ширшу стратегічну конструкцію розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ таких справах ключове значення мають зв\u0026rsquo;язкові й контекстуальні докази. \u003cem\u003eЗвʼязкові докази\u003c/em\u003e стосуються не того, що було сказано, а того, як створення та поширення злочинної пропаганди стало можливим і чому це сталося саме так і саме тоді\u0026nbsp;\u0026mdash; хто формував наративи, хто ставив завдання, хто погоджував зміст, хто забезпечував ресурси, бюджети, ефір, цифрову інфраструктуру, ботомережі, доступ до платформ, культурних та освітніх майданчиків, хто з\u0026rsquo;єднував між собою різні ланки системи. \u003cem\u003eКонтекстуальні докази\u003c/em\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; це те, що дозволяє побачити, у якій ширшій рамці функціонувала ця діяльність: чи була вона частиною організованого механізму, чи збігалася з ключовими рішеннями й фазами війни, чи відтворювала однакові наративи синхронно по різних каналах. Саме контекст дозволяє показати повторюваність і синхронність наративів, їхній зв\u0026rsquo;язок із фазами війни, з мобілізацією, легітимацією агресії, дегуманізацією жертви, виправданням насильства й дискредитацією міжнародного права. Навіть без систематичних кількісних досліджень аналіз відкритих джерел дозволяє простежити певні закономірності: у тижні, що передували оголошенню часткової мобілізації в Російській Федерації у вересні 2022\u0026nbsp;року, у російському медіапросторі помітно активізувалися наративи про екзистенційну загрозу й необхідність \u0026laquo;захисту\u0026raquo;. А після подій у Бучі синхронно і в однотипний спосіб зʼявилися повідомлення про \u0026laquo;постановку\u0026raquo;, ще до будь-якого незалежного розслідування. Самі собою ці збіги в часі й змісті не є доказом координації, але є підставою для слідчої гіпотези, яка потребує перевірки через внутрішню документацію, фінансові потоки та комунікацію між редакціями і державними структурами. Без цього окремі фрагменти мовлення лишаються фрагментами. З цим вони складаються в систему.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЗвідси випливає і те, що саме потрібно доводити. По-перше, існування системної інформаційної діяльності як частини механізму забезпечення агресії. По-друге, місце конкретної особи в цьому механізмі: чи формувала вона зміст, чи координувала поширення, чи забезпечувала ресурси, інфраструктуру, організаційне прикриття або зв\u0026rsquo;язок між різними ланками. По-третє, характер і значущість її внеску: не абстрактну присутність у пропагандистському середовищі, а такий внесок, який реально підтримував, посилював або уможливлював роботу цього механізму. По-четверте, суб\u0026rsquo;єктивну сторону: обізнаність щодо агресивного характеру війни, розуміння функції власних дій у цій системі й усвідомлення того, що вони становлять частину підготовки, підтримання чи ведення агресії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eСаме тому запитання в таких справах має звучати не лише як: \u0026laquo;Що саме сказала ця особа?\u0026raquo;. Питання має бути іншим: \u0026laquo;Яку роль вона відігравала в механізмі, що забезпечував агресивну війну?\u0026raquo;. Лише такий підхід дозволяє перейти від розслідування окремого висловлювання до побудови справи про систему\u0026nbsp;\u0026mdash; і вийти не лише на публічних виконавців, а й на тих, хто її будував, координував, фінансував і забезпечував ресурсами.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОднак побудова такої доказової конструкції наштовхується на системні проблеми української практики.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПерша\u0026nbsp;\u0026mdash; надмірна концентрація на фактичних обставинах. Правоохоронці фіксують і накопичують великий масив контенту: ефіри, пости, висловлювання. Але цей масив сам собою не є доказовою базою\u0026nbsp;\u0026mdash; він потребує систематизації, аналізу й розуміння того, який склад злочину він здатний підтвердити. Заклики до агресивної війни мають дуже високий поріг доказування, і значна частина зібраного матеріалу виявляється за його межами. Натомість кваліфікація за пособництвом агресивній війні відкриває значно ширші аналітичні можливості й дозволяє працювати з тим самим масивом інакше. Ці можливості наразі не використовуються системно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eДруга\u0026nbsp;\u0026mdash; зв\u0026rsquo;язкові й контекстуальні докази не сприймаються як самостійний пріоритет розслідування. Не тому, що їхнє значення заперечується, а тому, що логіка збору доказів вибудовується навколо фактичних обставин,\u0026nbsp;\u0026mdash; і все інше залишається на периферії. У результаті слідство має контент, але не має механізму. Має висловлювання, але не має системи, яка за ними стоїть.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eТретя \u0026mdash; координаційна. Справи про пропаганду за своєю природою є міжвідомчими: інформація, яка має значення для доказової конструкції, розосереджена між різними підрозділами і не зводиться в єдине ціле. Без цілеспрямованої координації між ними системна аналітика неможлива \u0026mdash; а без неї провадження неминуче залишається фрагментарним незалежно від того, скільки матеріалу зібрано.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eДослідження \u0026laquo;Слова, що вбивають: як російська пропаганда впливає на мобілізацію та бойову мотивацію\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОдним із проявів істотного впливу пропаганди на ведення агресивної війни може бути її роль у мобілізації, легітимації вторгнення і підтриманні готовності до продовження бойових дій. Для обґрунтування цього зв\u0026rsquo;язку ГО\u0026nbsp;\u0026laquo;ЛінгваЛекса\u0026raquo; спільно з Офісом Генерального прокурора України провела \u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/16bGOZ69-2Yotsl8v-imUyvKkkKWTr_dE/view\"\u003eміждисциплінарне дослідження\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e на основі опитування 1060\u0026nbsp;російських військовополонених. Його метою було емпірично встановити, як віра в пропагандистські наративи впливає на сприйняття війни, мотивацію до участі в ній і готовність продовжувати службу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eОтримані дані виявили чіткі й вимірювані зв\u0026rsquo;язки між рівнем віри в російську воєнну пропаганду та сприйняттям, емоціями і поведінковими установками солдатів у контексті повномасштабного вторгнення в Україну. Як порівняти з тими, хто не поділяє або значно меншою мірою поділяє пропагандистські наративи, солдати з вищим рівнем віри в кремлівську пропаганду були в шість разів більш схильні вважати вторгнення виправданим і легітимним, майже вдвічі частіше виявляли готовність знову воювати навіть після полону, значно частіше демонстрували дегуманізацію українців і водночас були суттєво менш схильні добровільно здаватися в полон, а отже\u0026nbsp;\u0026mdash; з більшою ймовірністю продовжували війну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eЦі результати вказують, що воєнна пропаганда є не лише супровідним тлом агресії. Вона може виконувати функцію її морального, когнітивного й мотиваційного забезпечення. Що сильніше солдат вірить у пропагандистські наративи, то більш необхідною, виправданою і легітимною він сприймає так звану СВО. У цьому сенсі пропаганда не просто пояснює війну постфактум, а формує ту картину світу, у межах якої вторгнення починає сприйматися як допустима, захисна або навіть обов\u0026rsquo;язкова дія.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eНе менш важливо й те, що такий вплив не зводиться до окремих медійних повідомлень. Для того, щоб виправдати вторгнення в іншу державу в зміненій картині світу, працює цілий механізм, який за своєю роллю нагадує воєнно-промисловий комплекс в інформаційному вимірі. Він управляється з різних рівнів, охоплює не лише журналістику чи політику, а й культуру, розваги, цифрові платформи, освітні й символічні продукти \u0026mdash; тобто всі сфери, з яких людина черпає уявлення про реальність. Його інструментами є не лише публічні спікери, а й тролі, боти, мережі координованого поширення контенту і дедалі частіше \u0026mdash; технології штучного інтелекту. Саме тому питання відповідальності має ставитися не лише щодо окремого мовця, а й щодо тих, хто організовує, координує, фінансує та ресурсно забезпечує функціонування цього механізму.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ доказовому сенсі таке дослідження може бути застосоване для аргументації щодо того, як пропаганда здатна впливати на мобілізацію, легітимацію агресії, бойову мотивацію і готовність продовжувати війну. У такій якості воно може слугувати важливим елементом контекстуального доказування та підтвердити, що пропагандистська діяльність має цілком конкретний і суспільно небезпечний вплив на ведення агресивної війни.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"background-color: #f6f6f6; text-align: center; font-weight: bold; font-size: 16px;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3 class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок\u003c/strong\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eПроблема боротьби з російською пропагандою в правовому вимірі полягає в її правовій недооціненості. Вона й далі часто сприймається або як сукупність окремих висловлювань, або як діяльність кількох публічних облич. Така оптика виявилася зручною для фрагментарного реагування, але непридатною для розуміння реального масштабу явища. У дійсності йдеться про індустріалізований механізм, який не супроводжує агресію ззовні, а вбудований у її підготовку, легітимацію, мобілізаційне забезпечення та продовження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eСаме тому головне завдання сьогодні полягає не в тому, щоб просто збільшувати кількість проваджень, а в тому, щоб змінити саму оптику розслідування. Якщо право й надалі бачитиме лише окремі епізоди мовлення, воно неминуче відставатиме від природи злочину. Якщо ж у центрі розслідування опиниться система, зв\u0026rsquo;язки, координація, ресурсне забезпечення і значущість фактичного внеску конкретних осіб, тоді відкривається перспектива справжньої, а не символічної відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eУ цьому й полягає значення комплексних кваліфікацій\u0026nbsp;\u0026mdash; насамперед пособництва агресивній війні та переслідування як злочину проти людяності. Вони потрібні не для того, щоб витіснити всі інші юридичні склади, а для того, щоб повернути розслідуванню стратегічний масштаб. Лише так можна вийти на тих, хто будував, координував, фінансував і забезпечував функціонування всього механізму.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003eСвіт також має побачити російську пропаганду в її реальному вигляді: не як розрізнені висловлювання, що абстрактно зважуються на терезах свободи слова, а як цілісну систему, вбудовану у ведення агресивної війни. І коли пропаганда злітає на Місяць на крилах сучасних технологій, право не має права тягтися слідом Землею.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"пропаганда","authors":[{"id":141,"url":"anna-vishnyakova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/438204021_422969420479186_1919650988581447496_n.jpg","name":"Анна","surname":"Вишнякова","post":"Голова та засновниця громадської організації «LingvaLexa», юристка","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/saĭt-JustTalk-2.png","tags":[{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":929,"url":"tehnologii-proti-zlochiniv-vijni-vikliki-ta-mozhlivosti-dlya-pravosuddya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1748933585,"date":"03.06.2025","views":967,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Site_DP.png","mini_image":null,"name":"Технології проти злочинів війни: виклики та можливості для правосуддя. Discussion Paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДосвід як Міжнародного кримінального суду, так і Департаменту війни Офісу Генерального прокурора демонструє, що відбувається цифрова трансформація кримінального судочинства і найшвидше саме в просторі протидії та розслідування злочинів війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред серйозних викликів використання технологій проти злочинів війни: забезпечення достовірності доказів в епоху deepfakes і великого обсягу користувацьких даних; запобігання чи подолання алгоритмічної упередженості; збереження незалежності при співпраці з технологічними корпораціями; усвідомлений вибір компетентних партнерів із громадянського суспільства та розвиток їхніх спроможностей, забезпечення рівності сторін у доступі до технологічних інструментів, оскільки адвокатам захисту, особливо тим, які беруть участь за призначенням, як правило, недоступні такі ж технологічні інструменти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання стануть предметом обговорення під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів. \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗавантажити Discussion Paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1iNqe4-l3kCOdt_RxLO7jykYHm7qlOU0Z/preview\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1iNqe4-l3kCOdt_RxLO7jykYHm7qlOU0Z/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Site_DP.png","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":821,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710948274,"date":"20.03.2024","views":1138,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика (Ч. 2)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації ми \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпродовжимо\u003c/a\u003e огляд законопроєктів, спрямованих на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), та посилення захисту потерпілих і свідків.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про законопроєкт № 9351 від 5 червня 2023 року про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які пов\u0026rsquo;язані із сексуальним насильством, яке вчинене в умовах збройного конфлікту (далі \u0026mdash; законопроєкт №\u0026nbsp;9351)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким запропоновані зміни до статті 278 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) \u0026laquo;\u003cem\u003eВручення письмового повідомлення про підозру\u003c/em\u003e\u0026raquo;, зокрема обмеження змісту повідомлення про підозру в справах про СНПК для публікації на вебсайті Офісу Генерального прокурора (далі \u0026mdash; ОГП) відповідно до частини 8 статті 135 КПК України (кримінальні провадження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонфіденційність \u0026mdash; один з наскрізних принципів документування сексуального насильства, який вимагає захисту інформації про сексуальне насильство, яку збирають уповноважені на те особи. Злочин сексуального насильства, учинений в умовах збройного конфлікту, безперечно, має вплив як на постраждалу особу, так і на її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки більшість справ про СНПК перебувають у заочному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру особі публікується на вебсайті ОГП із зазначенням інформації про потерпілу особу, адресу проживання та іншої інформації, що дає можливість ідентифікувати таку особу, згідно зі статтею 277 КПК України, яка визначає зміст повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні приховування ідентифікуючих даних про особу здійснюється у \u0026laquo;ручному\u0026raquo; режимі за допомогою:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом закреслення та \u0026laquo;замальовування\u0026raquo; прізвища, імʼя та по батькові, адреси проживання тощо на паперовому носії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом зміни прізвища, імені та по батькові, адреси проживання тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом присвоєння номера останньому / останній. Зокрема, у повідомленнях про підозру, опублікованих у травні 2023 року, простежується практика приховування персональних даних потерпілої особи через присвоєння їй номеру, притаманна Міжнародному кримінальному суду (наприклад, \u003cem\u003e\u0026laquo;де перебував потерпілий № 12, 02.02.1982 року народження\u0026raquo;)\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, приховування ідентифікуючих даних про особу у справах про СНПК при публікації повідомлення про підозру на сайті ОГП не має системного характеру та нормативного підґрунтя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з описаними вище проблемами та з метою посилення заходів безпеки й захисту потерпілих від СНПК і членів їхніх сімей законопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статті 278 і вилучити з письмового повідомлення про підозру в справі про СНПК, коли воно оприлюднюється в мережі Інтернет, ідентифікуючу інформацію: (1) по батькові та прізвище потерпілої особи, її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, до яких застосовуються заходи безпеки, (2) їхнє місце проживання або перебування, (3) місце вчинення кримінального правопорушення, що дають змогу ідентифікувати особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо відповідність запропонованих змін стандартам міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти Міжнародного кримінального суду: стаття 68 (5) Римського статуту\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 68 (5) Римського статуту, \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо розкриття доказів або інформації відповідно до цього Статуту може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, прокурор може для цілей будь-якого провадження, що здійснюється до початку судового розгляду, притримати такі докази або інформацію і замість них подати їхній короткий виклад. Такі заходи здійснюються в спосіб, що не завдає шкоди правам обвинуваченого та справедливому й неупередженому судовому розгляду і не є несумісним з ними\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оскільки повідомлення про підозру відповідно до Глави 22 КПК України здійснюється під час досудового провадження (наприклад, до початку судового розгляду, як це передбачено частиною 5 статті 68 Римського статуту), видається, що вилучення інформації, яка може становити серйозну загрозу безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, з такого документа, особливо з його опублікованої версії, відповідає міжнародним стандартам.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти ЄСПЛ щодо змісту повідомлення про підозру (стаття 6 \u0026sect; 3)\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до деталізації елементів права на захист, закріплених у статті 6 \u0026sect;\u0026nbsp;3 Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ), особливу увагу слід приділяти повідомленню обвинуваченому про обвинувачення. Деталізація правопорушення відіграє вирішальну роль у кримінальному процесі, оскільки саме з моменту його вручення підозрюваний формально отримує письмове повідомлення про фактичну та юридичну основу висунутих проти нього обвинувачень (\u003cem\u003eP\u0026eacute;lissier і Sassi проти Франції [ВП], 1999, \u0026sect; 51; Kamasinski проти Австрії, 1989, \u0026sect; 79). \u003c/em\u003eХоча обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка повинна бути зазначена в повідомленні про підозру, залежить від конкретних обставин кожної справи, обвинуваченому має бути надано принаймні достатньо інформації для повного розуміння обсягу висунутих проти нього обвинувачень, щоб він міг підготувати адекватний захист (\u003cem\u003eMattoccia проти Італії, 2000, \u0026sect; 60).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ низці справ Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) дійшов висновку, що деякі конкретні деталі правопорушення можуть бути встановлені не лише з обвинувального акта, а й інших документів, підготовлених стороною обвинувачення в справі, та інших матеріалів справи (\u003cem\u003ePreviti проти Італії\u003c/em\u003e (ріш.), 2009, \u0026sect; 208). Окрім того, фактичні деталі правопорушення можуть бути з\u0026rsquo;ясовані та уточнені під час провадження (\u003cem\u003eSampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect; 110; Pereira Cruz та інші проти Португалії, 2018, \u0026sect; 198).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у справі \u0026laquo;\u003cem\u003eПерейра Круз та інші проти Португалії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ чітко вказав, що обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка охоплюється цим положенням, залежить від конкретних обставин справи\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні в справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСампеч проти Італії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ пішов далі й чітко вказав, що не можна виключати, що певні деталі, такі як, наприклад, місце і дата виробництва фільму з дитячою порнографією або особа неповнолітньої особи, яка з\u0026rsquo;являється в цьому фільмі або на фотографіях, залишаються завуальованими навіть наприкінці національної правової процедури (див., \u003cem\u003emutatis mutandis\u003c/em\u003e, Previti, вищезгадане рішення, \u0026sect;\u0026sect; 208\u0026ndash;209)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ згаданій вище справі \u003cem\u003eПревіті \u003c/em\u003eЄСПЛ також встановив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;в обвинувальному акті не були викладені всі докази обвинувачення, а також не були вказані точне місце і дата укладення угоди про хабар або назви та адреси всіх банків, через які проходили гроші. Однак, за своєю природою, обвинувачення складаються в узагальненому вигляді, а деталі поведінки, на яку скаржаться, зазвичай випливають з інших судових документів, таких як обвинувальний висновок та інших документів у справі обвинувачення, наданих захисту. Більше того, не можна виключати, що певні деталі \u0026mdash; такі як, наприклад, місце, де була досягнута усна домовленість \u0026mdash; можуть залишатися незрозумілими навіть наприкінці національного судового розгляду \u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зауважити, що запропонована зміна до статті 278 КПК України запроваджує можливість редагування відомостей, \u003cem\u003e\u0026laquo;що дають змогу ідентифікувати особу потерпілого, його близьких родичів та членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, щодо яких застосовуються заходи безпеки\u0026raquo;\u003c/em\u003e, лише \u003cem\u003eв опублікованій версії\u003c/em\u003e повідомлення про підозру за статтею 135 КПК України в разі обґрунтованої неможливості вручення такого повідомлення в загальновстановлений спосіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті ЄСПЛ вважає достатнім, якщо обвинуваченому та/або його захиснику доступна інформація з матеріалів справи. У разі неможливості вручення повідомлення про підозру у звичайний спосіб і потреби його оприлюднення в більшості випадків судовий розгляд буде проводитися заочно. ЄСПЛ висловив свою позицію щодо питання сумісності заочного судового розгляду зі статтею 6 ЄКПЛ і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме \u0026mdash; повідомлення про обвинувачення, права на ефективний захист і можливості повторного судового розгляду, заочний судовий розгляд є сумісним з міжнародними стандартами в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ хоча прецедентна практика ЄСПЛ не визначає зміст повідомлення про підозру саме в заочному судовому розгляді, висновки ґрунтуються на судовій практиці щодо повідомлення про підозру загалом. А саме, якщо сам обвинувачений у заочному судовому розгляді не матиме доступу до інформації, вилученої з опублікованого повідомлення про підозру, така інформація буде доступна його/її захиснику з повної неопублікованої версії повідомлення про підозру або з матеріалів справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно із чинною практикою ЄСПЛ, існує висока ймовірність того, що у випадках, коли повідомлення про підозру не могло бути вручено особі та було опубліковано відповідно до статті 135 КПК України з обмеженою інформацією, як це пропонується змінами, особа матиме право на повторний судовий розгляд. У справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСанадер проти Хорватії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ розглядав схожі обставини із заочним судовим розглядом воєнних злочинів в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваного в справі Санадера неможливо було розшукати, оскільки він проживав на окупованій території Хорватії, яка перебувала поза ефективним контролем національних органів влади, і його судили заочно. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося, і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ вищевикладеного, можна зробити висновок, що відповідно до практики ЄСПЛ певні деталі обвинувачення, такі як місце або місцезнаходження, можуть бути вилучені з повідомлення про підозру, оскільки пізніше їх можна встановити з матеріалів справи або розкрити стороні захисту без обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе збігається зі стандартом Міжнародного кримінального суду та статтею 68 Римського статуту, який \u003cstrong\u003eдозволяє не розкривати інформацію, яка може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eї, \u003c/strong\u003eдо\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпочатку судового розгляду, а замість цього подати її короткий виклад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 278 КПК України, яка дозволяє редагування інформації про потерпілу особу, членів її сім\u0026rsquo;ї чи родичів або особу, до якої застосовуються заходи захисту, що може призвести до їх ідентифікації, у повідомленні про підозру, опублікованому відповідно до статті 135, \u003cstrong\u003eвідповідає стандартам права на справедливий судовий розгляд, закріпленого статтею 6 ЄКПЛ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Особливості досудового розслідування сексуального насильства під час війни: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до законопроєкту № 9351: \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Перейра Круз та інші проти Португалії, \u0026sect;\u0026nbsp;198: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Sampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect;\u0026nbsp;110: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;208: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":818,"url":"-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709907876,"date":"08.03.2024","views":2063,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.jpg","mini_image":null,"name":"Гуманітарний аспект колабораціонізму: де проходить межа між злочинною співпрацею і виживанням в окупації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпівпраця населення тимчасово окупованих територій (далі \u0026mdash; ТОТ) з окупантом \u0026mdash; одна з найбільш контроверсійних і неприємних тем публічної дискусії сьогодні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, допомога ворогу в період війни, під час широкомасштабної національної трагедії, \u0026mdash; найогидніший злочин проти своєї держави та свого народу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, очевидно, що поневолене та принижене війною цивільне населення ТОТ змушене певною мірою взаємодіяти з окупантом, щонайменше для того, щоб вижити в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолективне безсилля цивільних осіб перед війною, з усіма наслідками у вигляді опортунізму, пасивності та деградації, \u0026mdash; це широке поле для психологічних досліджень, які мають вивести розуміння колабораціонізму як складного й багатогранного явища на новий рівень. Сподіваючись побачити роботи фахівців у галузі психології на тему психологічного аспекту колабораціонізму, як юристка, я зупинюся на його гуманітарному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історичному вимірі злочин колабораціонізму відносно новий. До 1939 року сприяння та допомога місцевого населення окупаційній армії вважалися лише одним з проявів шкоди, якої завдавала війна\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадки про співпрацю із загарбником на території України датовані часом нападу монголів на Київську Русь. Історик Сергій Плохій пише про існування трьох моделей поведінки князів, які вказують на їхню готовність співпрацювати з монголами або чинити їм опір:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчернігівський князь Михайло відмовився здаватися монголам, його вбили за наказом хана;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eволодимиро-суздальський князь Ярослав присягнув на вірність монголам, за що отримав титул та право призначити київського воєводу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкнязь Данило, правитель Галичини та Волині, обрав третю модель, яка не була ані повною відмовою, ані цілковитою покорою монгольській владі: він присягнув на вірність Батию, але використав ситуацію на користь економічного відродження своєї держави\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні дуалізм статусу колаборанта (зрадник держави VS жертва війни) породжує багато дискусій і соціальних суперечностей між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився на ТОТ; між тими, хто був в окупації, і тими, хто перебуває в безпеці та не має жодного уявлення про життя та виживання на ТОТ. У зв\u0026rsquo;язку із цим виникає багато питань щодо правильної юридичної кваліфікації випадків колабораційної діяльності у війні рф проти України та справедливого покарання тим, хто співпрацював з ворогом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна живе війною. Емоційна залученість у тему війни всіх без винятку українців, перманентний біль від втрат працюють не на користь об\u0026rsquo;єктивного та неупередженого підходу до розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ публічному просторі мешканців ТОТ відкрито звинувачують у військових поразках та окупації, покладаючи на них колективну провину за шаблоном: вони всі колаборанти і чекали путіна. Тих українців, хто пішов на співпрацю з окупантом, ототожнюють з воєнними злочинцями, державою-агресором, військами рф. У суспільстві часом відсутнє розуміння, що населення окупованих територій має право залишитися у своїх оселях на період окупації. Це може бути свідомий вибір людини, а іноді так складаються обставини (хвороба, старі батьки, відсутність коштів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож важливо усвідомлювати, що залишитися на окупованій території та не взаємодіяти з новою окупаційною владою неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушуючи тему гуманітарного виміру співпраці наших людей з нашими ворогами, звертаю увагу читача на те, що йдеться не про топколаборантів, а звичайних людей, долею яких стало життя під час військової окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДо чого тут МГП?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національному юридичному дискурсі присутня думка про відсутність будь-якого зв\u0026rsquo;язку між нормами міжнародного гуманітарного права (далі \u0026mdash; МГП) і притягненням до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція обґрунтована тим, що на окупованих територіях зобов\u0026rsquo;язання за МГП має лише окупаційна держава, тобто рф, отже, Україна на норми МГП не повинна зважати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний підхід ми звикли застосовувати в міжнародному праві прав людини (далі \u0026mdash; МППЛ) у взаємовідносинах людина \u0026mdash; держава, де держава має винятково ті зобов\u0026rsquo;язання, які вона на себе прийняла в момент ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026mdash; ЄКПЛ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля висновку про доцільність аналогії дії зобов\u0026rsquo;язань за МГП і ЄКПЛ необхідно звернутися до цих міжнародних документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 ЄКПЛ зазначено: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 Женевських конвенцій (I, II, III, IV) сказано: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися та забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, зобов\u0026rsquo;язання держав за ЄКПЛ сформульовані вузько, вони мають тлумачитися буквально. Метою такого обмеженого тлумачення є недопущення інфляції прав людини, а також необґрунтованого покладання на державу обов\u0026rsquo;язків, під якими \u0026laquo;вона не підписувалася\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержави, які ратифікували ЄКПЛ, гарантують:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eлише той перелік прав, який визначений у ЄКПЛ і додаткових протоколах до неї;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвинятково тим, хто перебуває під їхньою юрисдикцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою зобов\u0026rsquo;язання держав за МГП сформульовані широко й повинні тлумачитися так само широко. Зокрема, вони охоплюють:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eдотримуватися\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eзабезпечувати дотримання\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмаксимально широку, необмежену жодними умовами сферу застосування: \u003cem\u003eза всіх обставин\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що норми МГП не містять ефективних механізмів контролю за їх дотриманням на відміну від норм ЄКПЛ, якими створений спеціальний суд (ЄСПЛ) і прописані чіткі й зрозумілі правила звернення до нього в разі порушення державами своїх зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це не тільки норми, а в першу чергу принципи (гуманності, розрізнення, поваги до цивільного населення тощо), які обов\u0026rsquo;язкові для всіх держав і цивілізованих спільнот, виходячи із самої сутності права як системи регулювання суспільних відносин. Ігнорувати правила МГП у національному законодавстві та судовій практиці щодо власного населення і при цьому вимагати дотримання тих самих правил державою-агресором \u0026mdash; щонайменше не містить елементарної логіки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це про взаємовідносини воюючих сторін між собою та місцевим населенням. Наприклад, Преамбула Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року проголошує, що її \u0026laquo;положення, текст яких був натхненний бажанням зменшити лиха війни, наскільки це дозволять воєнні вимоги, покликані служити загальним правилом поведінки для воюючих сторін у їхніх взаємовідносинах та у відносинах із місцевими жителями\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво війни як цивілізаційне надбання людства, правила якого написані кров\u0026rsquo;ю та стражданнями жертв війни, виконує, зокрема, функцію дороговказу під час ухвалення законів і формування судової практики для всіх держав, які перебувають у збройному конфлікті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, оцінювати співпрацю місцевого населення ТОТ з окупантом необхідно з урахуванням видів діяльності, яка на окупованих територіях визнається \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзаконною\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e згідно з нормами МГП,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eа не через призму наявності або відсутності зобов\u0026rsquo;язань за міжнародною конвенцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПраво окупації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже понад сто років, із часу ухвалення Гаазької конвенції \u0026laquo;Про закони та звичаї війни на суходолі\u0026raquo; 1907 року, у МГП закріплені правила, які регулюють хід життя на окупованих територіях. Протягом останнього століття були ухвалені нові акти, введені нові правила, що регулюють режим окупації. Сукупність цих норм називають \u0026laquo;правом військової окупації\u0026raquo;, знайти їх можна в таких правових актах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eГаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року (Частина ІІІ \u0026laquo;Військове керівництво на території держави-супротивника\u0026raquo; (статті 42\u0026ndash;56);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЖеневська конвенція (ІV) про захист цивільного населення під час війни 1949 року (Розділ III \u0026laquo;Окуповані території\u0026raquo; (статті 47\u0026ndash;78);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДодатковий протокол (I), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року (статті 16, 61\u0026ndash;63 тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих документах, зокрема, зазначено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідновити і забезпечити громадський порядок і безпеку (стаття 43 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі стягнення податків нести витрати з управління окупованою територією (стаття 48 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за освіту дітей (стаття 50 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечувати й підтримувати діяльність медичних і лікарняних установ (стаття 56 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти виконанню гуманітарних завдань цивільної оборони (стаття 61 Додаткового протоколу I).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо МГП виділяє \u0026laquo;цивільну оборону\u0026raquo;, яка визначається як гуманітарні завдання, спрямовані на захист цивільного населення від небезпек і допомогу усунути безпосередні наслідки воєнних дій, а також створення умов, необхідних для виживання. Чіткий і зрозумілий перелік завдань цивільної оборони сформульований у статті 61 Додаткового протоколу І, зокрема, ідеться про таку діяльність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eоповіщення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eевакуація;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання сховищ і їх улаштування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвжиття заходів для світломаскування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрятувальні роботи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмедичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релігійна допомога;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eборотьба з пожежами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиявлення й позначення небезпечних районів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнезараження та інші подібні методи захисту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове надання притулку й постачання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінова допомога у відновленні й підтриманні порядку в районах лиха;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове відновлення роботи необхідних комунальних служб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове поховання трупів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдопомога в збереженні об\u0026rsquo;єктів, украй необхідних для виживання.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім актів МГП, хочу звернути увагу на ще один авторитетний документ рекомендаційного характеру, який розвинув ідею прав людини під час збройного конфлікту та окупації, а саме Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року \u0026laquo;Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії\u0026raquo; (відомий як Намібійські винятки), у пункті 127 якого написано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Стосовно спільних наслідків, викликаних незаконною присутністю Південної Африки в Намібії, всі \u003cstrong\u003eдержави повинні мати на увазі, що жертвою цих наслідків є народ\u003c/strong\u003e, який покладається на допомогу міжнародної спільноти\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи справу \u0026laquo;Кіпр проти Туреччини\u0026raquo; (рішення від 10 травня 2001 року), ЄСПЛ посилався на справу Намібії (Namibia case) і виснував, що на окупованій самопроголошеною державою ТРПК території \u003cem\u003eжиття її мешканців ішло своєю чергою\u003c/em\u003e, і вони мають право на задовільний рівень і захищеність цього життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом співвідношення норм МППЛ і МГП \u0026mdash; одне з найскладніших питань міжнародного права, правозастосовна практика в цій сфері доволі бідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк Україна застосовує правила МГП у справах за статтею 111-1 КК України?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України норми МГП, зокрема правила військової окупації, наразі не враховуються. Новела КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не узгоджена з правом війни, у вироках колаборантам термінологія та посилання на МГП не трапляються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість міжнародні органи та організації уважно стежать за провадженнями в цій категорії справ і фіксують випадки притягнення до кримінальної відповідальності за поведінку, яка згідно з МГП вважається законною, про що свідчать звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорування норм МГП у кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України тягне за собою негативні наслідки щонайменше у двох площинах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗнижує авторитет України на міжнародній арені як демократичної і правової держави, що прямо впливає на перспективи європейської інтеграції, а також підтримку міжнародної спільноти, яка нам вкрай необхідна для перемоги у війні проти рф.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПоглиблює суперечності та соціальний конфлікт усередині країни, що негативно впливає на перспективи реінтеграції населення ТОТ після деокупації. Вироки колаборантам, які Україна виносить уже сьогодні, є складовою частиною складного ланцюга інструментів перехідного правосуддя, де всі елементи взаємопов\u0026rsquo;язані, діють у сукупності і впливають одне на одного (кримінальна відповідальність, люстрація, амністія).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні питання відмежування злочину колабораціонізму від взаємодії з окупантом, пов\u0026rsquo;язаної з виживанням, співіснуванням, яка не має бути кримінально караною, залишається на рівні наукових і суспільних дискусій, такі правила не закріплені на рівні закону та не враховуються в правозастосовній практиці.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас проєкт нового Кримінального кодексу України\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e вже фіксує ідею можливої співпраці населення окупованої території з окупантом та межу допустимості такої співпраці. У статті 9.1.1. зазначено, що \u003cem\u003eне вважається колабораційною або окупаційною діяльністю співпраця з державою-агресором, яка була спрямованою виключно на забезпечення життєдіяльності населення чи інтересів громади, що не суперечить законам України і міжнародному праву\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВектор розвитку правової думки чітко вказує, що при притягненні до кримінальної відповідальності за співпрацю з окупантом враховувати характер співпраці, її спрямованість на забезпечення життєдіяльності населення окупованої території важливо і необхідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо робити, коли закон недосконалий?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізувавши національне й міжнародне законодавство, можу зробити такі висновки:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСтаття 111-1 КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не передбачає \u0026laquo;імунітетів колаборанта\u0026raquo;, не містить положень, які б враховували гуманітарний характер діяльності місцевого населення ТОТ у співпраці з окупантом.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eФормулювання статті 111-1 КК України надто широкі, а її положення не відповідають принципу правової визначеності, адже не дають населенню ТОТ чіткого розуміння наслідків співпраці.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМГП містить чіткі й зрозумілі норми, які регулюють правила життя на окупованих територіях і види законної діяльності, які вважаються гуманітарними і перебувають під захистом МГП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІснує консенсус цивілізованих націй, які визнають, що жертвою всіх війн у першу чергу є народ, який має право на задовільний рівень і захищеність свого життя під час окупації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкість закону є складовим елементом верховенства права в державі. Закон має бути чітким, зрозумілим, а його норми повинні забезпечувати прогнозованість правовідносин і їх наслідків. Закон має відповідати принципу правової визначеності, який передбачає, що правила, викладені в його нормах, повинні давати можливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідокремити правомірну поведінку від неправомірної;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачити юридичні наслідки своєї поведінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсталена практика ЄСПЛ свідчить про те, що проблема недосконалого закону може бути виправлена за допомогою судової практики. Такий підхід послідовно застосовує ЄСПЛ, аналізуючи критерій законності при втручанні держави в права людини, адже багато законів сформульовані в термінах, до певної міри розпливчастих, тому їх тлумачення \u0026mdash; це питання практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, принцип правової визначеності передбачає, що правозастосовний орган у відносинах людина \u0026mdash; держава в разі неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм права має тлумачити норму на користь невладного суб\u0026rsquo;єкта. У такому випадку діє правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для людини тлумаченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що судова практика починає формуватися ще на стадії досудового розслідування, адже процесуальні можливості суду обмежені. Тому всі агенти держави Україна (судді, прокурори, слідчі), які дотичні до процесів притягнення до відповідальності за колабораціонізм, відповідальні за те, якою сформується національна судова практика.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнське законодавство складається з національних та міжнародних правових актів і містить необхідні інструменти для відмежування гуманітарної діяльності місцевого населення на ТОТ від злочинної співпраці з окупаційною владою, яка вчиняється добровільно та охоче на шкоду національним інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк саме держава Україна використає цей інструментарій, впливатиме на подальші повоєнні процеси в країні, у тому числі пов\u0026rsquo;язані з реінтеграцією наших людей у суспільний простір та український контекст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки колаборантам, які сьогодні виносить Україна, є однією зі змінних величин формули миру майбутнього, а також авторитету України як повноцінного члена сім\u0026rsquo;ї цивілізованих націй.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Після війни. Історія Європи від 1945 року. К.\u0026nbsp;: Наш Формат, 2023. С. 64.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Сергій Плохій. Брама Європи. Харків, 2023. С. 87\u0026ndash;90.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003cu\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":815,"url":"buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709198197,"date":"29.02.2024","views":3960,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.jpg","mini_image":null,"name":"Бути чи не бути in absentia: заочне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eJustice delayed is justice denied.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно започаткована Олександром Лапіним \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eдискусія на платформі Justalk\u003c/a\u003e про справжню вартість кримінального провадження \u003cstrong\u003e\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 Кримінального процесуального кодексу України) в справах, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, спонукала мене висвітлити аргументи на користь допустимості та певною мірою виправданості застосування заочного кримінального переслідування в справах про вчинення міжнародних злочинів за умови дотримання процесуальних гарантій справедливого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуючись з Олександром у недоречності масового застосування заочного кримінального переслідування в справах про злочини проти національної безпеки, таких як за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), усе ж пропоную відмежовувати цю категорію справ від справ за статтею 438 КК України (міжнародні злочини).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність (стаття 111-1 КК України), як і інші злочини проти національної безпеки, не становить собою серйозних порушень міжнародного гуманітарного та/або кримінального права\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та не є міжнародним злочином у розумінні статті 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання про вельми сумнівну відповідність норм статті 111-1 положенням IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткових протоколів до неї порушувати не буду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас кримінальні провадження, які стосуються вчинення міжнародних злочинів, переважно мають живих потерпілих та/або їхніх родичів, що шукають справедливості та права бути почутими. Урешті, право українського народу на правду в межах більш глобальної картини перехідного правосуддя, набуває все більшої ваги в сучасній правовій системі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропонований у \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eстатті\u003c/a\u003e Олександра Лапіна алгоритм \u0026laquo;консервації\u0026raquo; доказів (стаття 225 та частина 1 статті 280 КПК України) заслуговує на обмежене застосування в окремих випадках. Якщо такий підхід масово застосовуватиметься, то можна буде говорити про \u0026laquo;відкладене правосуддя \u0026mdash; відмову в правосудді\u0026raquo; (англ. \u003cem\u003eJustice delayed is justice denied\u003c/em\u003e). Адже міжнародна практика свідчить, що для потерпілих та/або їхніх родичів відкладене правосуддя породжує відчуття безкарності та бездіяльності зі сторони національних органів, розпалює суспільний резонанс і бажання відновлення справедливості шляхами поза межами права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкспертна дискусія щодо допустимості кримінального провадження та судового процесу \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e у справах про міжнародні злочини триває серед національних і міжнародних стейкхолдерів, ці питання вже порушені в низці ґрунтовних аналітичних матеріалів, таких як \u003cem\u003e\u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo; \u003c/em\u003eВерховного Суду\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e чи \u0026laquo;\u003cem\u003eНастільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; спільній розробці українських суддів і міжнародних експертів, перша частина Глави 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo; якої присвячена заочному розгляду справ у суді та стандартам справедливого правосуддя\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації авторка коротко висвітлює такі питання: 1) позитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування за вчинення міжнародних злочинів за Женевськими конвенціями та право на правду; 2) позитивні обов\u0026rsquo;язки ефективного розслідування злочинів, що випливають зі статті 2 і статті 3 у комбінації зі статтею 13 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ); 3) практика заочного судочинства в міжнародному кримінальному праві; 4) кримінальне переслідування \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ, і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на прикладі справи \u003cem\u003e\u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування міжнародних злочинців за Женевськими конвенціями та право на правду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 1 всіх чотирьох Женевських конвенцій \u0026laquo;\u003cem\u003eВисокі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися й забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Відповідно до позитивного зобов\u0026rsquo;язання договірні сторони повинні вживати каральних заходів для переслідування порушень гуманітарного права та підтримання національних і міжнародних зусиль щодо притягнення до відповідальності підозрюваних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції накладають обов\u0026rsquo;язок щодо розшуку, переслідування або видачі підозрюваних у серйозних порушеннях незалежно від їх громадянства, а також ухвалення для цього будь-якого необхідного законодавства\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, згідно зі статтею 129 (2) ЖК ІІІ і коментаря до неї, після того, як органи влади зберуть докази, достатні для встановлення кримінального обвинувачення, органи влади повинні здійснювати переслідування в справі та \u0026laquo;\u003cem\u003eне можуть, наприклад, за національними правилами прокурорської дискреції вирішити \u003cstrong\u003eне висувати\u003c/strong\u003e звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля забезпечення ефективного розслідування фактів вчинення міжнародних злочинів і співпраці в межах спільної слідчої групи та МКС від національних органів кримінальної юстиції очікується вчасне та детальне зібрання, документування та збереження доказів. Незважаючи на відсутність строків давності в цій категорії справ, відкладене правосуддя в непоодиноких справах не сприятиме доведенню патернів (закономірність, повторюваність і системність вчинених злочинів) і причинно-наслідкових зв\u0026rsquo;язків між діями командування та підпорядкованих для побудови магістральних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомпліментарність юрисдикції МКС та універсальна юрисдикція кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів також виступає на користь ведення цієї категорії справ \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Прикладом застосування універсальної юрисдикції стала Німеччина, яка \u0026laquo;за даними міністерства юстиції країни, зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів Росії в Україні та допитала більше ніж 160 свідків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У межах налагодженої міжнародної співпраці за потреби та доцільності такі матеріали національних справ, що ведуться \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, найбільш ймовірно будуть передані Офісом\u0026nbsp;Генерального прокурора без вагань з метою дотримання принципу \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e (непритягнення двічі за той самий злочин)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і розвантаження національної системи кримінальної юстиції. Адже кількість задокументованих міжнародних злочинів зростає щодня і станом на грудень 2024 року вже подолала відмітку 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових процесах, що стосуються міжнародних злочинів, значення права на правду як здобуття юридичної істини набуває нового виміру, що, без сумніву, пов\u0026rsquo;язано з унікальними цілями, які має виконувати міжнародне кримінальне право і які виходять далеко за межі простого встановлення вини чи невинуватості конкретних осіб. Серед цілей міжнародного права виділяють \u0026laquo;сприяння відновленню і підтриманню миру\u0026raquo; і \u0026laquo;процесу національного примирення\u0026raquo;, на додаток до знайомих нам боротьби з безкарністю, стримуванню або запобіганню майбутнім порушенням, задоволенню потреб потерпілих і захисту їхніх прав, відновленню верховенства права й утвердженню принципу законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Ясмін Накві (Yasmin Naqvi), юристки-практика з міжнародного кримінального права і міжнародного гуманітарного права, право на правду полягає в праві потерпілих або їхніх родин бути поінформованими про події, про які йдеться в справі, з метою сприяння процесу зцілення; що дає потерпілим відчуття завершеності, дозволяє відновити їхню гідність, а також відкриває можливість на нові засоби правового захисту та відшкодування за порушення їхніх прав та/або завдану шкоду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні обов\u0026rsquo;язки держави щодо ефективного розслідування порушень прав, що випливають зі статті 2 (право на життя) і статті 3 (заборона катування) ЄКПЛ у комбінації зі статтею 13 ЄСПЛ (право на ефективний правовий захист)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво на справедливий суд, як і його інтегрована частина \u0026mdash; право кожного бути присутнім на суді над ним, закріплене статтею 6 ЄКПЛ, \u0026mdash; це фундаментальне право, що не допускає відступів \u003cem\u003e(derogation)\u003c/em\u003e від міжнародних зобов\u0026rsquo;язань і підлягає дотриманню і під час воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, право потерпілих на ефективний правовий захист, передбачене статтею 13 ЄКПЛ, у комбінації з позитивними (процесуальними) обов\u0026rsquo;язками держави ефективно розслідувати випадки порушення права на життя, закріпленого в статті 2\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і можливих випадків катування, заборона якого міститься в статті 3\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так само як і право участі потерпілих у справедливому судовому розгляді (стаття 6 ЄКПЛ), заслуговують на дотримання зі сторони держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ у низці справ постановив, що процесуальне зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 продовжує застосовуватися в складних умовах безпеки, у тому числі в контексті збройного конфлікту. У зв\u0026rsquo;язку із цим очевидно, що якщо смерть, яка підлягає розслідуванню за статтею 2, сталася в умовах загального насильства, збройного насильства, збройного конфлікту або повстанського руху, на шляху слідчих можуть виникнути перешкоди, а конкретні обмеження можуть змусити використовувати менш ефективні заходи розслідування або можуть призвести до затримки розслідування. Проте зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 передбачають, що навіть у складних умовах безпеки мають бути вжиті всі розумні заходи для забезпечення проведення ефективного, незалежного розслідування ймовірних порушень права на життя (Hanan проти Німеччини [ВП], \u0026sect; 204; Грузія проти Росії (II) [ВП] (merits), \u0026sect; 326).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомою справою про неспроможність держави покласти край безкарності за вбивства та зникнення у 1990-х роках у Туреччині є справа Mahmut Kaya\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У 1990-х роках, під час збройного конфлікту між турецькими військовими й Робітничою партією Курдистану (РПК), урядові військові та сили безпеки змусили сотні тисяч людей покинути свої села, їх також підозрювали в тисячах насильницьких зникнень і вбивствах цивільних осіб. Як наслідок, нездатність держави провести належне розслідування та притягнути винних до відповідальності означала, що вона не змогла запобігти смерті та будь-якому потенційному повторенню, а отже, порушила статтю 2 і статтю 3 в комбінації зі статтею 13 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ також надає особливого значення за статтею 13 доступу потерпілих і їхніх родичів до інформації і відповідно \u0026laquo;\u003cem\u003eвстановленню істини для потерпілих, а також таким чином, забезпечуючи при цьому правосуддя і запобігаючи безкарності винних осіб\u0026raquo;\u003c/em\u003e (Tagayeva and Others v. Russia, 2017, \u0026sect; 627). Аналогічні норми щодо права отримувати належну інформацію та брати участь у кримінальному процесу містить і рамкова Директива ЄС щодо мінімальних стандартів прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів (стаття 1)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаочне судочинство в міжнародному кримінальному праві (МКС) і його сумісність з міжнародними стандартами міжнародного права прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАні в Римському статуті, ані в Правилах процедури та доказів МКС немає положень про заочне судочинство. Проте у 2013 році до Правил процедури та доказів МКС були внесені зміни, відповідно до яких відсутність обвинуваченого на судовому процесі може бути дозволена за певних обставин\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Такі обставини були встановлені МКС для президента Кенії Угуру Муйгаї Кеніятти та Вільяма Самоея Руто і Джошуа Арапа Санга. У рішенні про клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та в Рішенні про клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді в справі Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e більшість суддів судових палат V(B) і V(A) визнали, що присутність обвинуваченого під час судового розгляду є не лише правом відповідно до статті 67(l) (d) Римського статуту, але й обов\u0026rsquo;язком обвинуваченого відповідно до статті 63(1). Палати постановили, що присутність обвинуваченого є позицією за замовчуванням, але судові палати мають право на власний розсуд робити обґрунтовані винятки в кожному конкретному випадку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча МКС з осторогою застосовує практику заочного розгляду окремих етапів кримінальних справ, міжнародна правова спільнота в особі Міжнародної асоціації юристів свого часу висловила думку, що сучасні заочні судові процеси можуть бути розроблені таким чином, щоб захистити право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд; при цьому було зазначено, що заочний судовий розгляд ніколи не є самоціллю, \u003cstrong\u003eа розглядається як альтернатива відсутності судового розгляду взагалі\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eКримінальне переслідування in absentia за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ і прецедентною практикою ЄСПЛ, на прикладі справи \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним порівняно з правом на життя або правом на честь і гідність. Обвинувачений може прямо або мовчазно відмовитися від права бути присутнім, і в таких випадках судовий процес може проводитися заочно\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова система багатьох країн Європейського Союзу, а також Ради Європи визнає, що заочне кримінальне провадження не є незаконним способом втручання в право на справедливий судовий розгляд. Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75) 11 щодо стандартів заочного судочинства рекомендує урядам держав-членів застосовувати мінімальні правила, за якими особа, яку судили за її відсутності, але якій було належним чином вручено повістку, має право на повторний судовий розгляд у звичайному порядку, якщо вона може довести, \u003cem\u003eщо її відсутність і той факт, що вона не змогла повідомити суддю про це, сталися з незалежних від неї причин\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ неодноразово висловлював свою думку щодо питання відповідності кримінального провадження \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e стандартам справедливого суду (стаття 6 ЄКПЛ) і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме повідомлення про обвинувачення та права на ефективне представництво і повторний судовий розгляд, заочні судові процеси можуть бути сумісними з міжнародними стандартами прав людини\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостійні експерти Ради Європи в Україні Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд у межах експертно-консультативної групи Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора зазначили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eвлада може вдатися до заочного судового розгляду, якщо (1) обвинувачений знає про провадження проти нього/неї, але або відмовляється від свого права брати участь у судовому розгляді, або вирішує ухилитися від правосуддя, або (2) якщо він/вона не знає про провадження. Але в останньому випадку сумісність із ЄКПЛ може забезпечуватися лише через надання можливості заново провести розгляд справи, щойно йому/їй стане про такий розгляд відомо\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eНалежне повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України фактично вказує два можливі шляхи повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e: 1) особі, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов\u0026rsquo;язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого \u0026mdash; за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (частина 7 статті 135 КПК України); 2) у випадках обґрунтованої неможливості вручення через міжнародні договори про правову допомогу чи дипломатичні канали публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (частина 8 статті 135 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе питання вже було предметом перевірки суду касаційної інстанції в кількох справах, де Верховний Суд звертав увагу, що, окрім виконання наведених вище вимог закону щодо публікації оголошень у ЗМІ та визначених законом сайтах, сторона обвинувачення вживала інших заходів для забезпечення ефективного повідомлення особи про її кримінальне переслідування\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ, навіть якщо органи влади не повідомили про провадження належним чином, іноді конкретні факти можуть продемонструвати, що обвинувачений \u003cstrong\u003eзнав про нього\u003c/strong\u003e. ЄСПЛ встановив, що \u0026laquo;\u003cem\u003eтаке може мати місце, наприклад, коли обвинувачений публічно або письмово заявляє, що він не має наміру відповідати на повістки в суд, про які йому стало відомо з джерел, відмінних від органів влади, або вдало ухиляється від спроби арешту [\u0026hellip;], або коли до відома органів влади надаються матеріали, які недвозначно свідчать про те, що обвинувачений знає про кримінальне провадження, розпочате щодо нього, і про висунуті йому звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгадані вже експерти Ради Європи Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд доречно відмітили, що \u003cem\u003e\u0026laquo;що повторний судовий розгляд вважається обов\u0026rsquo;язковим у разі заочного розгляду справи про воєнний злочин, якщо влада не повідомила обвинуваченого про розгляд справи або не забезпечила його присутність. Однак сам по собі заочний розгляд справи за відсутності самого засудженого не суперечить Конвенції, оскільки тяжкість інкримінованого йому злочину та зацікавленість суспільства в ефективному переслідуванні воєнних злочинів в умовах ескалації війни, а також той факт, що особа проживає на непідконтрольній владі території, \u003cu\u003eвиправдовує неможливість повідомлення\u003c/u\u003e обвинуваченого про судовий розгляд або забезпечення його присутності з боку влади\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародна судова практика містить приклади використання дипломатичних каналів, на які ще змушена реагувати країна-агресор, для належного повідомлення підозрюваного у справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Одним з таких прикладів є франко-чилійська справа, розглянута Паризьким апеляційним судом у 2010 році, яка стосувалася порушень прав людини, які відбулися приблизно в 1973 році в Чилі. Справа була порушена сім\u0026rsquo;ями чотирьох франко-чилійців, які зникли безвісти. Було ідентифіковано 14 осіб, які, як стверджувалося, відігравали певну роль у зникненнях і яких потім судили заочно. Дипломатичними каналами було надіслано повідомлення з метою інформування обвинувачених про висунуті обвинувачення, дату судового розгляду та список свідків, але жоден з обвинувачених не з\u0026rsquo;явився на суд. Однак було зазначено, що ці процедури мали важливе значення для родин потерпілих, які були вдячні за судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eСанадер проти Хорватії\u003c/strong\u003e\u0026raquo;: забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo; ЄСПЛ мав нагоду розглянути заяву про порушення права на справедливий судовий розгляд заявника, якого було заочно засуджено за воєнні злочини, пов\u0026rsquo;язані з конфліктами після розпаду колишньої Югославії. Підсудний-заявник був недосяжний для хорватських судів, оскільки на момент висунення йому обвинувачення та судового процесу проживав на окупованій території, непідконтрольній Хорватії\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 (п. 77 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;). Однак, на думку ЄСПЛ, не було доведено, що обвинувачений знав про своє кримінальне переслідування і висунуті проти нього обвинувачення або що він намагався ухилитися від суду чи беззастережно відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, щойно йому стало відомо про провадження, чи мав право на повторний судовий розгляд. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявник повинен мати можливість бути заслуханим у провадженні, \u003cstrong\u003eяке передбачає новий розгляд юридичних і фактичних обставин справи проти нього\u003c/strong\u003e (п. 78 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо звернути увагу на детальне дослідження ЄСПЛ двох правових шляхів можливого повторного судового розгляду, доступних для Санадера відповідно до законодавства Хорватії. Обидва шляхи Суд визнав занадто складними й непропорційними або такими, які не становили справжній повторний судовий розгляд. Тому Суд дійшов висновку про те, що право підсудного на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції, було порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК України не передбачає жодної спеціальної процедури повторного судового розгляду в суді першої інстанції після ухвалення вироку в разі затримання чи з\u0026rsquo;явлення обвинуваченого (засудженого), щодо якого здійснювалося спеціальне судове провадження \u003cem\u003e(in absentia).\u003c/em\u003e Такі особи можуть скористатися лише загальними процедурами оскарження в апеляційному та касаційному порядку або правом на перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами. Отже, національній системі кримінальної юстиції варто упевнитися в доступності \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, шляхом повноцінного нового розгляду юридичних і фактичних обставин справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з вищевикладеного, я дотримуюся переконання, що сам факт проведення досудового провадження так / чи судового розгляду \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за умови забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи, особи засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, не становитиме собою порушення права на справедливий суд, закріплене статтею 6 ЄКПЛ. Тоді як неефективне та неналежне розслідування, нашвидкуруч зібрані докази, поверховий, односторонній судовий розгляд справи за неефективного правового захисту обвинуваченого можуть підірвати гарантії справедливого суду загалом і становити порушення прав, закріплених договірним і звичаєвим міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамкінець хотілося б зазначити, що ЄКПЛ \u0026mdash; це живий інструмент, а прецедентна практика ЄСПЛ формується з урахуванням еволюції суспільних відносин на розгляді суду. Тільки спільними зусиллями всіх учасників системи кримінальної юстиції, поділяючи європейські цінності й дотримуючись міжнародних стандартів прав людини, ми зможемо вибудувати шлях до справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 50, ЖК 2: стаття 51, ЖК 3: стаття 130, ЖК 4: стаття 147 та Додатковий протокол 1: стаття 11 і стаття 85.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Римський статут: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Верховний Суд \u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, с. 679\u0026ndash;695: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 49, ЖК 2: стаття 50, ЖК 3: стаття 129.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Конвенція (III) про поводження з військовополоненими. Женева, 12 серпня, коментар 2020, стаття 129: кримінальне покарання, п. 5105.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e ФРН вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні: \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Стаття 61 Конституції України; цю ж засаду закріплює стаття 4 Протоколу №\u0026nbsp;7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, частина 3 статті 2 КК України та стаття 19 КПК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Злочини, вчинені в період повномасштабного вторгнення РФ, статистика за статтею 438 КК України: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e The right to the truth in international law: fact or fiction? By Yasmin Naqvi at international review of eth Red cross, Volume 88 Number 862 June 2006: \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\"\u003ehttps://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003eArmani Da Silva проти Сполученого Королівства [ВП], \u0026sect; 229 у \u0026sect; 3 Довідник із застосування статті 2 ЄКПЛ: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2018 року); \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e \u0026laquo;X та інші проти Болгарії\u0026raquo; (X and Others v. Bulgaria) [ВП], 2021, \u0026sect; 178, Керівництво із застосування статті 3 Європейської конвенції з прав людини: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Mahmut Kaya v. Turkey, no. 22535/93, ECHR 2000-III.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Стаття 1 Директиви 2012/29/ЄС про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину: \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\"\u003ehttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Правила процедури та доказів МКС, правило 134ter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі\u0026raquo;) та правило 134quarter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі у зв\u0026rsquo;язку з виконанням надзвичайних державних обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Прокурор проти Вільяма Самоея Руто та Джошуа Арапа Санга, ICC-01/09-01/11-777, Рішення щодо клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі, 18 червня 2013, п.\u0026nbsp;104 (the Prosecutor v Uhuru Muigai Kenyatta and The Prosecutor v William Samoei Ruto and Joshua Arap Sang).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти, ICC-01/09-02/11-830, Рішення щодо клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді, 18 жовтня 2013 року, п. 124.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e[18]\u003c/a\u003e IBA International Criminal Court and International Criminal Law Programme Report on the \u0026lsquo;Experts\u0026rsquo; Roundtable on trials in absentia in international criminal justice, September 2016: \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\"\u003ehttps://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e[19]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, Посібник зі статті 6, п. 290; ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Сейдович проти Італії\u0026raquo;, п. 86.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e[20]\u003c/a\u003e Para. 9 of section I Resolution (75) 11 on the Criteria Governing Proceedings held in the Absence of the Accused (Adopted by the Committee of Ministers on 21 May 1975 at the 245th meeting of the Ministers\u0026rsquo; Deputies): \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581%20page%201\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581 page 1\u003c/a\u003e; and see Council Framework Decision 2009/299/JHA of 26 February 2009.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e[21]\u003c/a\u003e Human Rights Committee, General Comment No. 32, CCPR/C/GC/32, 23 August 2007, para 36; а також прецедентна практика ЄСПЛ: Colozza v Italy, (1985) 7 E.H.R.R. 516; Goddi v Italy, Judgment of 09.04.84, Series A. No. 76; Van Geyseghem v. Belgium, Application no. 26103/95, Judgment, 21 January 1999; Lala v Netherlands, Application no. 14861/89, Judgment, 22 September 1994; Sejdovic v Italy, Application no. 56581/00, Judgment, 1 March 2006.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e[22]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, інформаційна довідка, розроблена експертно-консультативною групою Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора України, підготовлена Ноною Цоцорією та з коментарями пана Джеремі Макбрайда від 7 вересня 2022, с. 2: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e[23]\u003c/a\u003e Пара. 1640 \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e[24]\u003c/a\u003e Там само, пара. 1679.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e Див. вище \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, частина \u0026laquo;C. Право на повторний розгляд справи\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e[26]\u003c/a\u003e Cour d\u0026rsquo;Assises de Paris, 3\u0026egrave;me section statuant dans le cadre de la proc\u0026eacute;dure du d\u0026eacute;faut criminel, Arr\u0026ecirc;t 07/0027 du 17 D\u0026eacute;cembre 2010: \u003ca href=\"https://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\"\u003ehttps://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e[27]\u003c/a\u003e Практичний приклад у \u0026laquo;Настільній книзі судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, глава 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo;, частина 1 \u0026laquo;Заочний розгляд справ у суді. Стандарти справедливого правосуддя\u0026raquo;, с. 692: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e[28]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;, п. 77.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":813,"url":"2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context","video":"t43hK5nbcEE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708521707,"date":"20.02.2024","views":685,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-rvz6.png","mini_image":null,"name":"2 роки розслідування воєнних злочинів: результати, проблеми, перспективи | Юрій Бєлоусов | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ведуча рубрики \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e, суддя Верховного Суду, спілкується із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, начальником Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eорганізацію роботи національної системи розслідування міжнародних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eпроблеми, що виникали на початку повномасштабного вторгнення та рішення, які вже вдалося знайти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eспівпрацю з громадянським суспільством і міжнародними органами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eвикористання інноваційних технологій у розслідуванні.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-rvz6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":806,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36","video":"9mnc44urZZg","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707406668,"date":"08.02.2024","views":848,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka_rЄ2.png","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням. Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОлена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРуслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПавло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka_rЄ2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":802,"url":"rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707223757,"date":"06.02.2024","views":2650,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.png","mini_image":null,"name":"Рішення МС ООН щодо боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації: без шансу захистити населення на окупованих територіях","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН (МС ООН) виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПредмет спору\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується МКБФТ, то Суд мав розглянути, чи порушила РФ зобов\u0026rsquo;язання вжити заходи та співпрацювати щодо запобігання й боротьби з фінансуванням тероризму в контексті подій на сході України, у тому числі відносно постачання зброї та тренування незаконних збройних угруповань з т. зв. \u0026laquo;Донецької та Луганської народних республік\u0026raquo; (ЛДНР). Україна також просила визнати, що Росія несе відповідальність за збиття літака \u0026laquo;Малайзійських авіаліній\u0026raquo; (рейс MH17), напади на цивільне населення у Волновасі, Маріуполі, Краматорську та Харкові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа МКЛРД спір поширювався на можливі дискримінаційні діяння РФ проти етнічних українців і кримських татар на території окупованого Кримського півострова, зокрема систематичні порушення переважно громадянських і культурних прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТимчасові заходи\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ініціювання справи Україна просила Суд винести наказ про дев\u0026rsquo;ять тимчасових заходів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від дій, які поглиблюють спір;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконтролювати кордон з метою не допустити фінансування тероризму;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити та запобігти передачі зброї, обладнання, транспорту, так само як і тренуванню незаконних збройних угруповань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгарантувати, що т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; та будь-які інші угрупування, які фінансуються РФ, не здійснюватимуть тероризму проти цивільного населення в Україні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від вчинення расової дискримінації не лише в Криму, але й на інших територіях під ефективним контролем РФ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення кримських татар, зокрема дію заборони Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне допустити та належно розслідувати випадки зникнення кримських татар;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення етнічних українців, зокрема ліквідувати обмеження на навчання українською мовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 квітня 2017 року, задовольнивши частково клопотання України, Суд ухвалив рішення про \u003cstrong\u003eтри\u003c/strong\u003e тимчасові заходи: припинити обмеження на діяльність представницьких органів кримських татар, зокрема (але не виключно, що врешті вплине на рішення по суті) Меджлісу, та одноголосно \u0026mdash; забезпечити доступ до освіти українською мовою в Криму й утриматися від дій, які поглиблюють спір за обома договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПроцес і його учасники\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд спору між Україною та РФ тривав понад сім років. За цей час Росія так і не імплементувала жоден з тимчасових заходів, ухвалених Судом. У червні 2019 року відбулися перші слухання щодо російських заперечень проти наявності юрисдикції розглядати спір \u0026mdash; це стратегія, яку держава-агресор використовувала і в інших справах, щоб уникнути відповідальності. Попри подібні намагання, 8 листопада 2019 року Суд підтвердив свою компетенцію за обома міжнародними договорами, при цьому вперше за МКБФТ. Слухання по суті справи відбулися в червні 2023 року. РФ демонструвала безпрецедентну активність та інтерес в \u0026laquo;урегулюванні\u0026raquo; спору. Це було відображено і в офіційній позиції МЗС РФ на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Уже в червні 2023 року російська сторона \u0026laquo;оголошувала\u0026raquo; дату ухвалення рішення по суті, хоча офіційно вона не була відома\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу розглядали 15 суддів, серед них \u0026mdash; призначені \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eУкраїною (Фаусто Покар) і Росією (Бахтіяр Тузмухамедов). Окрім того, у цій та справі про геноцид бере участь суддя з КНР Сюе Ханьцин, яка має послідовну позицію щодо \u0026laquo;невідповідності\u0026raquo; українських вимог конвенціям, на які наша держава посилається. Саме Ханьцин у 2022 році голосувала проти негайного припинення російського вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРішення по суті\u003c/span\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред позитивних висновків Суду:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія не дотрималася статті 9 (1) МКБФТ, бо не розслідувала ймовірні порушення Конвенції, інформацію про які надала Україна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила зобов\u0026rsquo;язання за статтями 2(1) і 5 МКЛРД у зв\u0026rsquo;язку з обмеженням доступу до шкільної освіти українською мовою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо продовжила заборону діяльності Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо поглибила спір у зв\u0026rsquo;язку з визнанням т.\u0026nbsp;зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; і початком т. зв. спеціальної воєнної операції.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі вимоги України Суд \u003cu\u003eвідкинув:\u003c/u\u003e щодо фінансування агентами РФ тероризму, щодо замороження активів, які використовуються для фінансування тероризму, щодо переслідування за фінансування тероризму, щодо ненадання РФ правової допомоги задля належного розслідування випадків фінансування тероризму. Суд також визнав, що в Росії немає зобов\u0026rsquo;язання обмежити фінансування т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; або ж оголосити їх терористичними на національному рівні. Окрім того, було зроблено висновок, що постачання зброї або тренування бойовиків не є фінансуванням тероризму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКЛРД Суд не побачив расової дискримінації в убивствах та іншому фізичному насильстві проти етнічних українців і кримських татар, а також в обшуках, затриманнях і кримінальному переслідуванні, забороні Меджлісу, нав\u0026rsquo;язуванні російського громадянства, обмеженні культурних заходів і свободи медіа, заходах, спрямованих проти культурної спадщини українців і кримських татар, якості освіти кримськотатарською мовою, мові ненависті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд повністю відхилив вимоги України щодо відшкодування шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПеремога чи поразка?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАнтон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, зазначає: \u0026laquo;У рішенні Міжнародного суду маємо: 1+1+2 щодо порушень міжнародного права російською федерацією\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Лана Зеркаль, заслужена юристка України, своєю чергою вказує: \u0026laquo;Рішення Міжнародного суду ООН точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів. [...] Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права в сучасних умовах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід погодитися щодо важливості визнання порушень міжнародного права, вчинених РФ за обома договорами (хоча це вже не вперше, коли постійний член Ради Безпеки ООН отримує подібні висновки). Імовірним також є вплив рішення на рух інших справ проти Росії в різних міжнародних судових органах. І, вочевидь, рішення важливе в контексті історії та права на правду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак спробуймо досягнути об\u0026rsquo;єктивності, використовуючи математичні методи. У скарзі України було 20 пунктів за МКБФТ (6 \u0026mdash; пов\u0026rsquo;язані з репараціями) і 22 пункти \u0026mdash; за МКЛРД. Задоволено по одному за кожною конвенцією. Чи були ці порушення важливими для визнання? Беззаперечно. Однак такою ж самою мірою, як і інші. Окрім того, визнано порушення за двома пунктами з трьох у зв\u0026rsquo;язку з невиконанням Росією наказу про тимчасові заходи. У цьому контексті слід підтримати сумніви словацького судді Петера Томка, який в окремій заяві підкреслює можливі логічні помилки в рішенні по суті, де ті порушення, які визнані остаточно, не збігаються з тими, що походять з наказу про тимчасові заходи\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядати відповідне рішення як \u0026laquo;перемогу\u0026raquo; означає частково погодитися, що Україна зловживала своїм правом на звернення до Суду, свідомо використовуючи обмежений арсенал міжнародних договорів з обов\u0026rsquo;язковою юрисдикцією МС ООН задля визнання порушень з боку РФ, які виходять за рамки їх регулювання. Це пропагандистський наратив самої Росії, який не має нічого спільного з реальністю, і його щоразу відкидав Суд на етапі ухвалення рішення щодо юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуватися з тим, що Суд не задовольнив більшість скарг України проти Росії (а саме: за статтями 8 (1), 10 (1), 12 (1), 18 (1) МКБФТ і статтями 2 (частково), 4, 5 (частково), 6, 7 МКЛРД) як такі, що недостатньо обґрунтовані та/або не підкріплені доказами в умовах не найвищого стандарту доказування, означає дискредитувати зусилля як органів влади, так і неурядових організацій, залучених до документування російських порушень. У цьому контексті слід підкреслити, що судді не ознайомлюються з тоннами й терабайтами переданої інформації, це роблять юристи МС ООН, надаючи свої висновки. Без розуміння, якою саме інформацією послуговувалися судді, обвинувачувати Україну в неналежній підготовці \u0026mdash; несправедливо. Особливо з огляду на відмову РФ допускати ті ж самі структури ООН на окуповані території для отримання більшої кількості доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорувати небезпеку, пов\u0026rsquo;язану з відмовою встановити расову дискримінацію щодо порушень, вчинених проти кримських татар та етнічних українців у Криму, означає змиритися з тим, що на рівні МС ООН захистити населення на окупованих територіях від широкомасштабних і систематичних порушень прав людини неможливо. За таких обставин, якою буде оновлена юридична стратегія захисту Україною кількох мільйонів її громадян на непідконтрольних територіях?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, процес у МС ООН \u0026mdash; не дешевий. Чи було доцільно витрачати 14,1 тисячі доларів щодня протягом останніх чотирьох років\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e лише на іноземних юридичних радників, вважаючи задовільним можливий програш за більшістю зі скарг? У цьому випадку питання стосується саме залучення фахівців з-за кордону, де оплата послуг значно вища за українську, ніж самої оплати, яка, вочевидь, не має напряму залежати від \u0026laquo;перемоги\u0026raquo; чи \u0026laquo;поразки\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДумки всередині українського суспільства щодо рішення МС ООН розділилися. На перший погляд, здавалося б, найбільш правильно зайняти центристську позицію, наполягаючи на діалектиці буття і висновків Суду. Але щонайменше з погляду захисту прав людини рішення радше негативне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде наполягати, що виконала всі вимоги Суду. У січні 2024 року в ході розгляду в Комітеті ООН з прав дитини порушень, пов\u0026rsquo;язаних з освітою українською мовою на підконтрольних Росії територіях, держава-агресор вказала, що 92 школи на Кримському півострові надають можливість вивчати українську мову та літературу, а ще 2 \u0026mdash; повністю україномовні. Це не відповідає дійсності. Однак без доступу до території переконливо спростувати заяви РФ неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується розслідування фінансування тероризму, то ніщо не завадить Росії відкрити й закрити відповідні кримінальні провадження, зробивши висновок, що жодного тероризму не було. Це небезпечна ситуація, бо на найвищому рівні дозволяє РФ утверджувати власні пропагандистські наративи й надалі безкарно вчиняти міжнародні протиправні діяння. Адже після винесення рішення російські високопосадовці один за одним почали говорити, що відкинуті вимоги України не були порушеннями взагалі, хоча Суд постановив, що вони \u0026mdash; не порушення лише МКБФТ і МКЛРД. Це не виключає їх протиправність за іншими договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на консервативний і відірваний від реальності підхід МС ООН довіра до цієї інституції значно впаде, що вплине на кількість спорів, переданих на його розгляд. А, отже, держави намагатимуться врегулювати такі спори вже іншими, силовими методами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез кілька днів після ухвалення рішення по суті Суд виніс постанову про наявність його юрисдикції в іншому спорі між Україною та Росією\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Однак, зважаючи на попередній досвід, більшого, ніж визнання того, що Україна не вчиняла геноцид на території окупованих Луганської та Донецької областей, не слід очікувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\"\u003ehttps://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\"\u003ehttps://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСлід зазначити, що іноземні радники залучені також до чотирьох інших судових проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":807,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-voennij-kontekst--justtalk-35","video":"KNP1DNx9cdA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707407765,"date":"26.01.2024","views":872,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini.jpg","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Воєнний контекст | JustTalk #35","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ в мирний час, і під час війни заборона катування \u0026mdash; абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eМикола Гнатовський\u003c/strong\u003e, суддя Європейського Суду з прав людини, \u003cstrong\u003eМихайло Подоляк\u003c/strong\u003e, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та \u003cstrong\u003eАліса Пєтухова\u003c/strong\u003e, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі нові виклики принесла війна у протидію катуванням?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМодерує розмову \u003cstrong\u003eЛариса Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eDiscussion paper\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":788,"url":"chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--spartak-borisenko","video":"4PkOLDwGdJg","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704814704,"date":"05.01.2024","views":618,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/spartak-borisenko.jpg","mini_image":null,"name":"Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Спартак Борисенко","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eХарківщина.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОбстріли відбуваються на лінії розмежування, тому слідчі групи мають здійснювати огляд місць подій дуже швидко. Прокурори разом зі співробітниками ДСНС першими заходять на місця навіть без отримання інформації про розмінування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eСпартак Борисенко,\u003c/strong\u003e в.о. начальника управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури, розповідає: \u0026laquo;Були випадки, коли російські військові навмисно, після приїзду співробітників ДСНС, слідчих, прокурорів, завдавали повторно удари в ту ж локацію\u0026raquo;. Звичайно, що робота в таких умовах дуже відображається на емоційному та психологічному стані. У відео Спартак розповідає про виклики, з якими працюють прокурори в Харківській області щодня, розслідуючи міжнародні злочини, вчинені військовими рф. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e____________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ 2023 році експертна команда JustGroup за підтримки Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo; розробила системний підхід до розвитку психологічної стійкості людського капіталу в національній системі розслідування міжнародних злочинів. Цього року разом із Офісом Генерального прокурора та міжнародними партнерами ми продовжимо працювати над реалізацією розробленого підходу \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#Just_Зміцнення\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпільно працюємо заради того, щоб підтримувати ефективність людей та команд, а також щоб турбота про людей стала частиною організаційної культури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/spartak-borisenko.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":548,"name":"прокуратура"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":775,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1703689966,"date":"27.12.2023","views":2678,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКультурна спадщина є однією з основних підвалин і принципів існування суспільства. Знищення культурних цінностей, як і вбивство, має незворотний характер.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eCultural\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eheritage\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eis\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003erepository\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ehuman\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eexperience\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethroughout\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eages\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;,\u003c/em\u003e \u0026mdash; зазначила Фату Бенсуда, представляючи політику щодо культурної спадщини. Міжнародне гуманітарне право дозволяє привласнювати або знищувати культурні цінності лише у випадках крайньої воєнної необхідності в межах проведення військових операцій. В іншому разі таке привласнення або знищення об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини буде воєнним злочином відповідно до сучасного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗА ЯКИХ УМОВ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ БУДУТЬ ВОЄННИМ ЗЛОЧИНОМ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є невід\u0026rsquo;ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Національне законодавство України, як і норми договірного та звичаєвого міжнародного гуманітарного права, захищають культурні цінності від знищення, пошкодження та вивезення з окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальна практика склалася таким чином, що незаконне проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини кваліфікується за \u003cstrong\u003eстаттею 298 Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак можливим варіантом кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері протидії злочинам проти культурних цінностей є кваліфікація за статтею 438 КК України \u003cstrong\u003eза фактом привласнення майна (розграбування культурних цінностей)\u003c/strong\u003e. Ця стаття КК України була ухвалена на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань, що випливають, серед іншого, зі статей 49 ЖК І, 50 ЖК ІІ, 129 ЖК ІІІ, 146 ЖК IV, 86 ДП І, 28 Гаазької конвенції. Усі згадані міжнародні договори, окрім останнього, вимагають криміналізації лише серйозних порушень (grave breaches), що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Це могло б означати, що й статтю 438 КК України варто застосовувати лише щодо серйозних порушень, а не будь-яких порушень міжнародного гуманітарного права. Утім, ті ж міжнародні договори допускають, ба навіть заохочують встановлення покарання (не обов\u0026rsquo;язково кримінального) і за порушення інших норм міжнародного гуманітарного права на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 438 КК України є бланкетною нормою, що відсилає до порушення законів і звичаїв війни, передбачених у міжнародних договорах, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, при тлумаченні конкретних порушень законів і звичаїв війни в цій справі необхідно керуватися Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ратифікувала Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни (дата підписання від імені України: 12.12.1949 р.; дата ратифікації Україною: 03.07.1954 р.; дата набрання чинності для України: 03.01.1955 р.). Відповідно до статті 147 Конвенції серйозні порушення охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб \u003cstrong\u003eабо власності\u003c/strong\u003e, які перебувають під захистом цієї Конвенції, а саме умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров\u0026rsquo;ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув\u0026rsquo;язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю і здійснюване незаконним чином і безцільно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до міжнародної судової практики найбільш серйозні порушення Женевських конвенцій лише стосуються діянь, які були вчинені в контексті міжнародного збройного конфлікту проти осіб або майна, що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, для того, щоб кваліфікувати діяння як найбільш серйозне порушення Женевських конвенцій, необхідно першочергово встановити: (1) наявність міжнародного збройного конфлікту; (2) діяння, що складає об\u0026rsquo;єктивну сторону воєнних злочинів, вчиняється під час збройного конфлікту та було з ним пов\u0026rsquo;язано; (3) об\u0026rsquo;єктом посягання є особи (їхні права або власність), що перебувають під захистом Женевських конвенцій; а також (4) що виконавець злочину усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Україна, і Російська Федерація є сторонами Гаазької конвенції. Стаття\u0026nbsp;1 Гаазької конвенції визначає поняття культурних цінностей. Зокрема, культурними цінностями вважаються рухомі та нерухомі цінності, які мають велике значення для культурної спадщини кожного народу, включаючи пам\u0026rsquo;ятки архітектури, мистецтва та історії, твори мистецтва, об\u0026rsquo;єкти археології, книги, архіви, будівлі, де вони зберігаються, незалежно від їх походження та власника.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 5(1) Гаазької конвенції держава-окупант повинна підтримувати ініціативи відповідної національної влади для забезпечення охорони та збереження культурних цінностей на контрольованих нею територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть в екстрених випадках, коли необхідно вжити термінові заходи для збереження культурних цінностей, розташованих на окупованій території та пошкоджених у ході воєнних дій, коли компетентна національна влада не може забезпечити таке збереження, держава-окупант повинна діяти \u0026laquo;у тісній співпраці\u0026raquo; з такою національною владою (стаття\u0026nbsp;5(2) Гаазької конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 53 Додаткового протоколу І, яка стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, обов\u0026rsquo;язкового для України та Росії, забороняє здійснювати будь-які ворожі акти, спрямовані проти історичних пам\u0026rsquo;яток, творів мистецтва або місць відправлення культів, які є культурною або духовною спадщиною народів, а також використовувати такі об\u0026rsquo;єкти для підтримки воєнних зусиль або робити такі об\u0026rsquo;єкти об\u0026rsquo;єктами репресалій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право, яке не потребує ратифікації та є обов\u0026rsquo;язковим для всіх держав, забороняє грабіж, незаконне привласнення, знищення, пошкодження культурних цінностей, а також їх незаконне вивезення з окупованої території (норми\u0026nbsp;38\u0026ndash;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі останнього держава-окупант зобов\u0026rsquo;язана повернути незаконно вивезені об\u0026rsquo;єкти компетентній владі окупованої держави (норма\u0026nbsp;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливого значення вказане набуває у зв\u0026rsquo;язку з приєднанням України у квітні 2020 року до Другого протоколу до Гаазької конвенції, у першу чергу щодо виявлення фактів знищення або присвоєння у великих масштабах культурної власності, незаконного експорту, іншого незаконного переміщення або незаконної передачі права власності на культурну цінність, здійснення археологічних розкопок, модифікації або зміни виду використання культурної цінності, що мають на меті приховання або знищення доказу культурного, історичного чи наукового характеру тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі ймовірні порушення проти культурних цінностей України в Криму з кінця лютого 2014 року були вчинені в ситуації окупації, тобто міжнародного збройного конфлікту. Відповідно застосовуються такі джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПункт 2 загальної статті 2 для Женевських конвенцій 1949 року, відповідно до якого конвенції будуть застосовуватися також у всіх випадках окупації всієї або частини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустріне жодного збройного спротиву.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПерший додатковий протокол до Гаазької конвенції також доповнює регулювання захисту культурних цінностей під час окупації.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТАКИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна перешкода на шляху розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб \u0026mdash; відсутність доступу слідчих органів до територій, на яких вчиняються злочини, а також до підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато з тих, хто скоїв злочини, розшукуються і переховуються від покарання на тимчасово окупованих територіях України, на території Російської Федерації чи в інших країнах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозуміючи ці перешкоди для притягнення винних до відповідальності, прокуратура автономії систематично направляє інформацію про факти вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності на окупованих територіях України в Міжнародний кримінальний суд з метою ініціювання початку розслідування злочинів прокурором цього Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалагоджено взаємодію з Міністерством культури та інформаційної політики України та Державним космічним агентством України. Завдяки залученню можливостей останнього використовуються новітні технології для отримання знімків псування, руйнування, втрати культурних надбань держави на ТОТ півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура також активно співпрацює з авторитетними неурядовими правозахисними та експертними організаціями для документування воєнних злочинів, злочинів проти людяності й грубих порушень прав людини на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя аналізує й перевіряє в межах кримінального провадження інформацію, яка міститься в заявах і доповідях міжнародних організацій, незалежних спостерігачів і правозахисних неурядових організацій, наприклад доповіді та заяви, випущені ООН, Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і українськими правозахисними неурядовими організаціями, такими як КримСОС, RCHR і CHRG (Crimea SOS, Crimean Human Rights Group, Regional Center for Human Rights, Ukrainian Helsinki Human Rights Union), про порушення прав людини, вчинені на окупованій території півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку постійно працюють над пошуком осіб, які є свідками злочинів проти культурних цінностей і опиняються на підконтрольних Україні територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливу роль у розслідуваннях відіграють огляди статей, викладених на інформаційних ресурсах в мережі Інтернет, про події, що безпосередньо стосуються матеріалів кримінальних проваджень. Це допомагає встановити, наприклад, стосунок особи до незаконного проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єктах археологічної спадщини на тимчасово окупованій території АР Крим. Таку цифрову інформацію збирають і зберігають з відкритих джерел відповідно до протоколу \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-12/Berkeley-Protocol-Russian.pdf\"\u003eБерклі\u003c/a\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (практичний посібник з ефективного використання цифрової інформації з відкритим вихідним кодом при розслідуванні порушень міжнародного кримінального права, права людини та гуманітарного права), розробленого Центром з прав людини юридичної школи Каліфорнійського університету в Берклі спільно з Управлінням ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Методичні рекомендації з основних механізмів притягнення до відповідальності за порушення проти культурних цінностей Криму (посібник) / ГО \u0026laquo;Кримський інститут стратегічних досліджень\u0026raquo;, прокуратура Автономної Республіки Крим. Київ, 2019. 48 с.: \u003ca href=\"https://ciss.org.ua/files/site/page_file/tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\"\u003ehttps://ciss.org.ua/files/site/page_file//tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e ICTY, Tadić Appeals Judgment 15 July 1999, para. 80: \u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003ehttps://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":123,"url":"vitalij-radionov","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-160245.jpeg","name":"Віталій","surname":"Радіонов","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо\u0026nbsp; злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту (з місцем дислокації у м. Херсон) прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"},{"id":124,"url":"viktor-zaets","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-155938.jpeg","name":"Віктор","surname":"Заєць","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":769,"url":"zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701094813,"date":"27.11.2023","views":1203,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.jpg","mini_image":null,"name":"Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк розглядаються справи про воєнні злочини?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що переважна частина справ про воєнні злочини відбувається в порядку заочного провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Наразі кількість ухвалених вироків за статтею 438 КК України за весь час збройного конфлікту невелика \u0026mdash; не більше як 50. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про понад 100 тисяч воєнних злочинів, з яких до суду скеровано обвинувальних актів декілька сотень. Розгляд цих справ так само переважно відбуватиметься в порядку in absentia. Отже, судова система перебуває так би мовити в стадії очікування цих тисяч справ, з якими має впоратися, як і система безоплатної правової допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час розгляду таких справ суд вживає заходів для повідомлення обвинуваченого про розгляд справи й реалізацію останнім права на вільний вибір захисника, надалі за відсутності позитивних результатів ухвалює рішення про заочний розгляд з призначенням обвинуваченому захисника за рахунок держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові засідання відбуватимуться за участі прокурора, захисника та судді, який є лише арбітром у цьому процесі й не має права втручатися в збір доказів, який покладається на сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких процесах на захисника лягає й додаткова відповідальність через неможливість узгодити позицію, лінію захисту з особою, яку він захищає. Можливо, це створює зайві побоювання щодо дій захисника в найкращих інтересах клієнта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебагато правових систем світу сприймають судовий розгляд in absentia, навіть у тих, де він передбачений законодавцем, \u0026mdash; це радше виняток, а не звичайна норма. Так само і в українському законодавстві, але в сьогоднішніх реаліях його не уникнути, тому ще більш важливо, щоб цей процес був відкритим і чесним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли процес відбувається за участі обвинуваченого, то захисник стикається з іншою проблемою, що дискутується не один рік, \u0026mdash; ототожненням адвоката з клієнтом. У цьому питанні вже має бути поставлена крапка з урахуванням того, що в національній правовій системі надання послуг адвоката є професійним обов\u0026rsquo;язком, а кожен підозрюваний / обвинувачений має право на таку допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРоль захисника в оцінюванні доказів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі докази, які подає прокурор, мають пройти ретельну перевірку саме сторони захисту. Подані докази, на перший погляд можуть бути достовірними, можуть бути прийнятними та не викликати сумнівів тощо. Під час дослідження доказів суд може встановити лише очевидні порушення, може встановити суперечності при їх дослідженні в сукупності, але за відсутності іншої інформації, яку суду може надати лише сторона захисту, на перший погляд, достовірні та прийнятні докази такими й залишаться, що може не відповідати дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, цю перевірку доказів обвинувачення ніхто, окрім сторони захисту, не зробить, бо водночас слід пам\u0026rsquo;ятати і про обмежені повноваження судді в змагальному процесі, який об\u0026rsquo;єктивну істину в провадженні не шукає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eТо яка роль захисника в процесі \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e? Не без перебільшення \u0026mdash; визначальна\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективна й рішуча позиція захисника протягом усього розгляду, що сприятиме справедливості судового процесу і в підсумку ухваленню такого ж рішення, важлива для всіх \u0026mdash; сторони обвинувачення, суду, адвоката та обвинуваченого й також потерпілого, бо саме винна особа має бути покарана за те, що вчинила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й для потерпілих з огляду на те, що процес має бути проведений один раз і якісно, щоб через роки вони не поверталися до цих подій знову й знову у нових судових процесах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВироки, які всіх цікавлять\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки національних судів за наслідками розгляду справ про воєнні злочини викликають інтерес не лише серед правничої спільноти України, їх перекладають та аналізують і за межами нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, вирок \u0026mdash; це лише підсумок процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким би не був вирок структурованим, мотивованим, але в ньому не може бути відображено те, чого під час судового розгляду не відбувалося, тому якість наданих послуг адвокатом, його активна роль сприятимуть, зокрема, визнанню цих рішень за наслідками проведення саме справедливого судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЧого ми всі прагнемо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо полеміку після повномасштабного вторгнення, яка почалася за межами країни: чи може Україна судити воєнних злочинців, чи може це відбуватися об\u0026rsquo;єктивно з урахуванням загальнонаціональної травми від тих подій, які ми переживаємо, чи можуть процеси над воєнними злочинцями відбуватися під час війни, чи може Україна дотримуватися міжнародних стандартів судочинства тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, всі ці судові розгляди в справах про воєнні злочини мають стати відповіддю на всі сумніви, які виникали і виникають. Водночас це може бути й показником вищої моральності на противагу нашому ворогу, оскільки в людині ми бачимо людину з усіма її правами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому вироки національних судів у цих справах \u0026mdash; це майбутні докази для інших справ, тому якість цих рішень не може бути поставлена під сумнів через несправедливість самого процесу, що відбувся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки за наслідками справедливого судового розгляду \u0026mdash; це також спадщина як взірець справедливості, а не показник помсти, а забезпечення ефективного права на захист є однією із цих гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":119,"url":"marina-bondarenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bondarenko-marina.jpg","name":"Марина","surname":"Бондаренко","post":"суддя Дарницького районного суду міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":19370,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":763,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-voenni-zlochini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699543051,"date":"09.11.2023","views":1295,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_8.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про воєнні злочини. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Дотримання всіх гарантій справедливого судочинства навіть у таких жахливих злочинах \u0026mdash; ознака правової демократичної держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються. Припускаємо, що причинами цього є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНерозуміння суспільством важливості забезпечення правового захисту обвинувачених у воєнних злочинах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТиск на адвокатів і судову систему в цій категорії справ: бачення справедливості в суворих вироках, а не справедливих процедурах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНеякісний матеріальний кримінальний закон, який не дає чіткого розуміння захисту, як працювати в цих справах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНедостатня підтримка / розуміння адвокатів у цих справах самою адвокатською спільнотою.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи переконані, що замовчування та ігнорування можливих проблем у сфері захисту може призвести до ще більших негативних наслідків, тому віримо в цінність і важливість дискусії на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/157VKl5jGyMgwbQkEo8OxKK9ArC-ml6mz/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАмериканський народ через USAID надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається в таких сферах, як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 року, Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eвебсайті\u003c/a\u003e USAID та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_8.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":761,"url":"spivmirnist-zastosuvannya-sili-politsii-v-praktitsi-espl-osoblivosti-pid-chas-voennogo-stanu--sergij-zaets--justtalk-context","video":"VIvTokYSmdk","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698774632,"date":"31.10.2023","views":806,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-JustTalk_Context.jpg","mini_image":null,"name":"Співмірність застосування сили поліції в практиці ЄСПЛ. Особливості під час воєнного стану | Сергій Заєць | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eДе межа застосування сили поліцейських?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи може ця межа зміститися у звʼязку з воєнним часом? Якщо так, чи змінюються підходи до оцінки пропорційності?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкі існують критерії до оцінки пропорційності застосування сили?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося із \u003cstrong\u003eСергієм Зайцем\u003c/strong\u003e, адвокатом, експертом освітніх програм УГСПЛ, і ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-JustTalk_Context.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":745,"url":"rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697810470,"date":"20.10.2023","views":1050,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.png","mini_image":null,"name":"Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖахіття війни кинули виклик не тільки державній владі загалом, але і звичайним громадянам, які кожного дня відчувають на собі наслідки збройної агресії, переживають втрати, перебувають в окупації, намагаються відбудовувати втрачене й мріють про повернення до свого звичного життя. Якщо навіть дорослим важко долати нові життєві реалії, то діти як найбільш незахищена категорія населення потребують особливої уваги й підтримки з боку держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖоден збройний конфлікт не триває вічно, і саме тому держава повинна мати чітку стратегію налагодження мирного життя на деокупованих територіях, зокрема і щодо майбутнього виховання і захисту прав дітей, беручи до уваги їх досить різний досвід: перебування за кордоном, в окупації, у країні-агресорі або на підконтрольній території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, близько 1\u0026nbsp;000\u0026nbsp;000 українських дітей залишаються за кордоном, близько 744\u0026nbsp;000 дітей незаконно депортовані до країни-агресора, зареєстровано 1\u0026nbsp;012 кримінальних проваджень за фактом воєнних злочинів проти дітей [1; 2; 3]. Це зумовлює актуальність інституту перехідного правосуддя як частини системи першочергових правових заходів держави з відновлення мирного життя на територіях, які опинилися в окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз інституту перехідного правосуддя, визначення його ролі й перспектив у захисті прав дітей на деокупованих територіях, а також розроблення пропозицій щодо конкретних необхідних заходів у межах цього інституту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМіжнародне гуманітарне право та його порушення державою-агресором\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що в міжнародному гуманітарному праві присвячена окрема увага захисту прав дітей під час збройного конфлікту. Зокрема, Додатковим протоколом до Женевських конвенцій, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року передбачено, що діти користуються особливою повагою і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини. Вони зобовʼязані обмежити участь дітей у воєнних діях. Заборонено примусову депортацію дітей, за винятком необхідності дотримання їх безпеки, і зміну їх громадянського статусу. На окупаційну державу покладено обовʼязок сприяння належному функціонуванню закладів освіти, вжиття заходів для встановлення особи дітей і реєстрації їхніх сімейних звʼязків [4; 5].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на вказані положення міжнародного гуманітарного права, численні випадки порушення прав дітей, їх примусове вилучення до країни-агресора та інші воєнні злочини свідчать про те, що росія не дотримується своїх міжнародно-правових зобовʼязань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомітет ООН з прав дитини в \u0026laquo;Заключних зауваженнях щодо об\u0026rsquo;єднаних п\u0026rsquo;ятої та шостої періодичних доповідей України\u0026raquo; констатував численні правдиві повідомлення про грубі порушення прав дітей, як-от убивства, масове переміщення всередині країни та за її межі, а також руйнування цивільної інфраструктури. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ\u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/29831/file/Ukraine-Humanitarian-SitRep-December-2022+.pdf\"\u003e)\u003c/a\u003e на кінець 2022 року, навчання майже 5,7\u0026nbsp;мільйона дітей перервано. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначає, що на 23\u0026nbsp;лютого 2023\u0026nbsp;року внаслідок обстрілів і бомбардувань пошкоджено 3\u0026nbsp;151\u0026nbsp;заклад освіти, зокрема 440\u0026nbsp;зруйновано повністю. ЮНІСЕФ свідчить, що майже 1,5\u0026nbsp;мільйона дітей стикнулося з проблемами психічного здоров\u0026rsquo;я [6].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, на окупованих територіях країна-агресор проводить активні заходи з позбавлення українських дітей своєї національної та особистої ідентичності. Вони полягають у масовій депортації українських дітей на територію росії, з подальшим влаштуванням у російські сімʼї, забезпеченні закладів освіти на окупованих територіях російськими вчителями, проведенні в закладах освіти серед дітей \u0026laquo;виховної\u0026raquo; роботи з виправдання російської агресії, примушуванні до відвідування закладів освіти на окупованих територіях, із забороною продовжувати навчання дистанційно в закладах освіти за українською програмою навчання. Окрім того, країна-агресор проводить активну політику мілітаризації українських дітей, залучає їх до участі в молодіжних організаціях, у яких відбувається воєнно-патріотичне виховання, просуваються ідеї російської ідентичності. Цілком очевидно, що за таких умов діти на окупованих територіях позбавлені можливості відкрито висловлювати свою українську позицію [7; 8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід узяти до уваги, що тимчасово окуповані території України відрізняються за часом перебування під окупацією, відповідно, що довше триває окупація, то більш негативними стають її наслідки та більше часу і ресурсів необхідно для їх подолання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звʼязку із цим на державному рівні дуже важливо аналізувати майбутні виклики, мати нормативно закріплену стратегію і проводити підготовку до розв\u0026rsquo;язання правових, гуманітарних і соціальних проблем постконфліктного періоду. У цьому аспекті на базі сформованого міжнародного досвіду саме перехідне правосуддя є тією програмою з відновлення миру, яку поміж інших заходів (налагодження економічної сфери, відновлення соціальних та адміністративних послуг, соціального забезпечення, інфраструктури) слід запроваджувати на деокупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоняття та елементи перехідного правосуддя\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерехідне правосуддя не слід розглядати лише як судові процедури. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН Кофі Аннана від 2004 року зазначено, що правосуддя перехідного періоду охоплює весь комплекс процесів і механізмів, повʼязаних зі спробами суспільства подолати тяжку спадщину масштабних порушень законності в минулому, з метою забезпечити підзвітність, справедливість і примирення. До них відносять як судові, так і несудові механізми з різним ступенем міжнародної участі (або взагалі без неї), а також окремі дії із судового переслідування, відшкодування шкоди, встановлення фактів, інституційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більш широкому сенсі перехідне правосуддя можна розуміти також як справедливе ставлення з боку закону до всіх учасників конфліктних процесів у суспільстві [10, с. 31].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародним правом напрацьовано чотири основні складові елементи перехідного правосуддя: кримінальне переслідування (Criminal prosecutions) \u0026mdash; ефективне розслідування воєнних злочинів і грубих порушень прав людини, притягнення винних до відповідальності; відшкодування (Reparations) \u0026mdash; створення національних механізмів відшкодування збитків жертвам, виплати їм компенсацій за спричинену фізичну та психічну шкоду відшкодування збитків, відновлення порушених прав постраждалих від конфлікту, надання їм медичної та психологічної допомоги, а також юридичних і соціальних послуг; встановлення істини (Truth-telling) \u0026mdash; забезпечення надання обʼєктивної інформації про причини і наслідки конфлікту, формування і надання доступу до архівів війни; інституційні реформи (Institutional reforms), що передбачають адміністративні заходи з перевірки публічних службовців, реформи у сфері освіти, судових, правоохоронних та інших органах [11, с. 31\u0026ndash;32; 9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтан нормативного регулювання елементів перехідного правосуддя в Україні\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, тому в кожному випадку така модель повинна будуватися відповідно до конкретних політичних та економічних реалій, характеру конфлікту і потреб суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри тривалий збройний конфлікт та окупацію частини територій України, можемо констатувати, що в державі відсутня чітка та достатня нормативна база, яка б визначала засади державної політики у сфері перехідного правосуддя, регламентувала конкретні механізми реінтеграції окупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо законодавчих актів у цій сфері слід віднести Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про військово-цивільні адміністрації\u0026raquo;. Однак ці законодавчі акти покликані розв\u0026rsquo;язувати потреби сьогодення і не передбачають заходів постконфліктного періоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож указом Президента України № 584/2019 створена Комісія з правової реформи, а в її складі \u0026mdash; робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Вона розробила Концепцію перехідного правосуддя в Україні. Така Концепція традиційно складається із чотирьох базових елементів, відомих у міжнародному праві: відшкодування шкоди постраждалим від конфлікту; притягнення винних до відповідальності та запобігання безкарності; забезпечення права на правду про збройний конфлікт; впровадження заходів з недопущення виникнення конфлікту в майбутньому [12].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Кабінет Міністрів України вніс проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo;, який наразі відкликаний. У вказаному законопроєкті пропонували визначити основні засади й напрями державної політики в перехідний, конфліктний і постконфліктний періоди. Зокрема, що стосується дотримання прав дітей: необхідність активізації національно-патріотичного виховання, насамперед серед дітей і молоді в перехідний період; забезпечення доступу до закладів освіти, охорони здоров\u0026rsquo;я, соціального захисту та засобів масової інформації України для осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях; здійснення ефективної освітньої політики, формування стратегії громадянської освіти на деокупованих територіях, державної підтримки вивчення української мови та історії України для недопущення повторення окупації [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене свідчить про необхідність формування в Україні якісного нормативно-правового підґрунтя, що демонструвало б суспільству та міжнародним партнерам політичну готовність України до реінтеграції окупованих територій. Окрім того, у такій нормативній базі має бути приділена окрема увага відновленню ідентичності й захисту прав дітей, враховуючи прогнозовані виклики й ризики в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПерспективи застосування елементів перехідного правосуддя в Україні в аспекті захисту прав дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах дослідження цієї теми слід проаналізувати визначені елементи перехідного правосуддя в контексті захисту прав дітей і впливу на формування їхньої колективної памʼяті в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКримінальне переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eВідновлення законності на окупованих територіях, проведення ефективного розслідування і покарання осіб, винуватих у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти дітей, є одними з пріоритетних завдань держави. Такі заходи повною мірою відповідають інтересам і запитам суспільства та мають здійснюватися з дотриманням усіх міжнародних стандартів права на справедливий суд. При цьому важливо забезпечити максимально відкриті судові процеси, щоб продемонструвати суспільству легітимність судових процедур і довести інформацію про конкретні підтверджені факти вчинення злочинів. Такі факти в перспективі можуть стати предметами вивчення в межах навчальних процесів для досягнення правильної виховної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас необхідно дотримуватися розумного балансу між миром і правосуддям та не допустити того, щоб кримінальне переслідування перетворилося на помсту тим громадянам, які залишилися на окупованій території і були вимушені підтримувати відносини з окупаційною владою. Зокрема, у юридичній спільноті дискусійним залишається питання доцільності кримінального переслідування окремої категорії населення окупованих територій за колабораційну діяльність, яка не завдала істотної шкоди державі або була направлена на підтримання життєдіяльності окупованої території. Тому важливо, щоб кримінальне переслідування мало не репресивний, а захисний і виховний характер. Також, на нашу думку, було б корисно запровадити психологічний супровід сімей з дітьми і дітей, чиї батьки були засуджені за вчинення тяжких злочинів, повʼязаних з воєнною агресією проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВідшкодування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e У межах цього механізму необхідно забезпечити можливість отримання справедливої компенсації дітям, які постраждали від наслідків війни. Причому це стосується однаково як дітей, які стали безпосередніми жертвами, так і тих, хто втратив близьких у звʼязку з учиненням воєнних злочинів. Реалізація цього механізму потребує від держави створення адміністративної процедури, у межах якої можливо визначити статус жертв, розмір і порядок отримання компенсації. Однак видається економічно обґрунтованим, що забезпечення виплати таких компенсацій переважно має здійснюватися за рахунок ресурсів держави-агресора, а тому перспектива реалізації системи відшкодування залежить від успішних політичних рішень і домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВстановлення істини.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНа нашу думку, цей елемент є одним з найбільш важливих у контексті відновлення ідентичності українських дітей за наслідками окупації, а також налагодження взаємовідносин з дітьми, які повернуться додому на деокуповані території. Встановлення істини передбачає цілий комплекс інформаційних заходів, які направлені на доведення обʼєктивної інформації про причини, хронологію і наслідки війни. При цьому важливим є донесення позиції, що жертвами збройного конфлікту є як ті діти, які виїхали з окупованих територій, так і ті, що були в окупації. Завдяки доведенню правдивої інформації в молодого покоління має бути сформоване однакове ставлення до подій війни. У межах цього елементу світовий досвід пропонує створення спеціальних комісій зі встановлення істини. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН від 2004 року зазначено, що було створено більше ніж 30 таких комісій, і вони здатні принести велику користь, допомагаючи суспільству в період після конфлікту встановлювати факти минулих порушень прав людини, укріплювати режим відповідальності, зберігати докази, виявляти порушників та вносити рекомендації з приводу відшкодування та організаційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, створення таких комісій у національній системі України має бути політично, організаційно та економічно виваженим. Як свідчить міжнародна практика, у багатьох випадках такі комісії мали досить широкі повноваження, зокрема з проведення розслідувань і збору доказів, що своєю чергою потребує ухвалення належної правової бази для їх легітимізації та функціонування. Виходячи із сучасних політичних та економічних реалій, вважаємо, що створення таких комісій не буде виправданим. Водночас пропонуємо забезпечити досягнення необхідного результату завдяки взаємодії судових і правоохоронних органів, засобів масової інформації, місцевих органів виконавчої влади, а також учасників освітнього процесу. Так, в українській журналістиці вже обговорюють виклики, які постануть при відновленні роботи на деокупованих територіях, зокрема наголошується, що підготовку до такої роботи слід починати заздалегідь [14]. Також освітні процеси повинні включати відкриті обговорення подій окупації та війни, з висвітленням негативних наслідків збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеформи.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОсновні реформи у сфері захисту прав дітей на деокупованих територіях мають стосуватися відновлення роботи закладів освіти, проведення навчання дітей з урахуванням негативного досвіду окупації, проведення поступового патріотичного виховання та ліквідації наслідків російської пропаганди. Зокрема, потребує розв\u0026rsquo;язання питання продовження навчання дітей, які навчалися під контролем країни-агресора, та умови легалізації отриманих ними документів про освіту. Також слід забезпечити надання психологічної підтримки дітей як у межах освітніх заходів, так і на сімейному рівні. При проведенні освітньої і виховної політики органи державної влади та місцевого самоврядування мають вживати заходи щодо недопущення дискримінації дітей, особливо за ознаками \u0026laquo;ті хто залишився\u0026raquo; та \u0026laquo;ті, хто виїхав на час окупації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міждержавному рівні необхідно продовжувати роботу з повернення всіх українських дітей, які були незаконно депортовані на територію росії, а також ухвалити для цього відповідну законодавчу базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізована тема підтверджує актуальність проведення державою підготовки до реінтеграції окупованих територій, особливо у сфері дотримання прав дітей. Така підготовка необхідна як для формування на загальнодержавному рівні зрозумілої та виваженої політики перехідного періоду, так і інформування населення про справжні наміри держави захистити громадян, повернути демократію і законність на окуповані території. Для відновлення миру, правопорядку та захисту прав дітей дієвим механізмом має стати перехідне правосуддя, досвід застосування якого на міжнародному рівні вже довів свою ефективність. Водночас застосування перехідного правосуддя потребує ухвалення належної правової бази, а вжиті державою заходи мають враховувати потреби молодого покоління, окремо передбачати заходи захисту прав дітей і не допускати дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВикористані джерела\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПонад пів мільйона українських учнів досі за кордоном: які поради дало МОН. URL: \u003ca href=\"https://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\"\u003ehttps://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПортал \u0026laquo;Діти війни\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://childrenofwar.gov.ua\"\u003ehttps://childrenofwar.gov.ua\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСпеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Дії влади України, спрямовані на захист прав дітей. URL: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКонвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДіти війни. Право на життя та ідентичність. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: \u003ca href=\"https://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\"\u003ehttps://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\u003c/a\u003e) (дата звернення 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАналітичний звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Кримський сценарій\u0026rdquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях\u0026raquo;. Центр громадянської просвіти Альмеда. 2023. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eМоніторинговий звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Універсальний солдат\u0026rdquo; за січень-березень 2023. Центр громадянської просвіти Альмеда. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/category/pub/monitoringi/\"\u003ehttps://almenda.org/category/pub/monitoringi/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДоповідь Генерального секретаря ООН \u0026laquo;Господство права и правосудие переходного периода в конфликтных и постконфликтных обществах\u0026raquo; №\u0026nbsp;S/2004/616 від 23.08.2004. URL: \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБлага А., Мартиненко О. Концепція перехідного правосуддя в Україні: уведення у площину юридичної науки. Юридичний вісник. 2019/4. С. 30\u0026ndash;35. URL: \u003ca href=\"http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/%D0%90.%20%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%2c%20%D0%9E.%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\"\u003ehttp://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/А.%20Блага%2c%20О.%20Мартиненко%20Концепція%20перехідного%20правосуддя%20в%20Україні%20уведення%20у%20площину%20юридичної%20науки.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eЛузан. Т. Елементи перехідного правосуддя. Юридична газета Online. 2021. URL: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eГурковська Н. Шлях до миру: через перемогу і перехідне правосуддя. Експертний центр з прав людини. 2023. URL: \u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПроєкт Закону про засади державної політики перехідного періоду № 5844 від 09.08.2021. URL: \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\"\u003ehttps://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАдамович Н. \u0026laquo;Не можна просто сказати \u0026mdash; тепер ми прийшли вас рятувати\u0026raquo;: Як повернути українську журналістику на деокуповані території. ZMINA. 2023. URL: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":118,"url":"evgen-didenko-","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_7551.jpg","name":"Євген","surname":"Діденко ","post":"суддя Оболонського районного суду м. Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":758,"url":"prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33","video":"PqOWODH2-QE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698434079,"date":"17.10.2023","views":564,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-na-video-pro-kolaboracionizm.png","mini_image":null,"name":"Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність: як працює законодавство? | JustTalk #33","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПоточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОсновні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eМожливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПритягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eКомунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМодерує дискусію \u003cstrong\u003eЛариса Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниця, адвокатка. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпікери: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОнисія Синюк\u003c/strong\u003e, аналітикиня Центру прав людини ZMINA\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлександр Жила\u003c/strong\u003e, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eАнастасія Сербіна\u003c/strong\u003e, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлексій Арунян\u003c/strong\u003e, журналіст видання судової журналістики \u0026laquo;Ґрати\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-na-video-pro-kolaboracionizm.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":744,"url":"problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697717807,"date":"17.10.2023","views":2135,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.jpg","mini_image":null,"name":"Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки колабораційна діяльність (через відсутність єдиного визначення такої діяльності в чинному законодавстві в цій статті ми будемо використовувати сукупність складів кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111-1 КК України) є відносною новелою в національному законодавстві та судовій практиці, цілком закономірно, що навколо неї виникли дискусійні питання. Хотілося б заохотити колег до фахового обговорення на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що, ухвалюючи рішення про криміналізацію певних видів діяльності співгромадян, які залишилися на тимчасово окупованій території, законодавець, на нашу думку, по-перше, не визначив спеціального суб\u0026rsquo;єкта за цією статтею, залишивши його загальним, тобто відповідно до положень частини 1 статті 22 КК України суб\u0026rsquo;єктом злочину за статтею 111-1 КК України може бути осудна фізична особа віком від 16 років, у тому числі неповнолітня. По-друге, законодавець не врахував істотні відмінності між територіями, окупованими на момент ухвалення Закону № 2108-IX уже протягом років, і територіями, звільненими за декілька тижнів чи місяців після окупації. Також не врахований той факт, що першу обов\u0026rsquo;язкову евакуацію з територій, на яких точилися бойові дії або які могли бути окуповані найближчим часом, з наданням державою певного переліку допомоги евакуйованому населенню (принаймні квитків на потяги Укрзалізниці, інший транспорт, тимчасове розміщення та здійснення щомісячних виплат) було оголошено лише 2 серпня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, тобто після чотирьох з половиною місяців дії статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРизики для дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, законодавець, свідомо чи ні, але наразив неповнолітніх дітей віком від 16 до 18 років, які залишилися на тимчасово окупованих територіях після їх окупації у 2022 році (або взагалі проживали на них з 2014 \u0026ndash; 2015 років), на небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності та покарання, тоді як Конвенція про права дитини вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялася якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а Закон України \u0026laquo;Про охорону дитинства\u0026raquo; забороняє участь і використання дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, залучення та втягнення їх до непередбачених законами України воєнізованих чи збройних формувань. Окремо наголосимо, що в частині 2 статті 30 вищезазначеного Закону прямо вказано: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДержава вживає всіх можливих заходів для запобігання вербуванню та використанню дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, виявлення завербованих дітей та звільнення їх від військової служби\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто законодавець розглядає дітей, завербованих до непередбачених законами України воєнізованих та збройних формувань (під це визначення, вочевидь, цілком підпадають будь-які воєнізовані та збройні формування країни-агресора), не як злочинців, які мають бути покарані, а як жертв, яких потрібно звільнити та повернути до нормального дитинства. Цей підхід вітчизняного законодавця не є якоюсь правовою девіацією, а цілком укладається в логіку наведених вище положень статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в сукупності з більш ранніми положеннями статті 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, які передбачають, що \u003cem\u003e\u0026laquo;діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 7 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, очевидна наявність небезпеки притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 7 статті 111-1 КК України (покарання за цей злочин передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e), адже тільки за 2022 рік до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшло 25 звернень стосовно втягування неповнолітніх у збройний конфлікт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, на територіях, окупованих уже майже протягом десятиріччя, таких як АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО, про системну індоктринацію та мілітаризацію неповнолітніх було відомо задовго до повномасштабного вторгнення Російської Федерації, зокрема ще восени 2020 року Центр прав людини ZMINA ретельно дослідив форми та методи такого \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; українських дітей окупаційною владою на території тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Так, на час публікації в Криму діяли щонайменше 15 міських і районних штабів громадського руху \u0026laquo;Юнармія\u0026raquo; (у лави якого беруть дітей віком від 8 до 16 років), осередки \u0026laquo;Кримського козацтва\u0026raquo;, \u0026laquo;Сини Вітчизни\u0026raquo;, інші \u0026laquo;патріотичні організації\u0026raquo;: у сімферопольських школах було 109 спеціалізованих кадетських класів з посиленою військово-фізичною підготовкою, кадетські класи відкрили навіть у керченському ліцеї мистецтв, не кажучи вже про м. Севастополь, де функціонувала філія президентського кадетського училища, куди приймали дітей з четвертого класу (тобто з 10 років)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Можна зробити висновок, що майже всі діти, які мешкають на окупованому півострові, охоплені мілітаристською пропагандою країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака сама ситуація склалася і в ОРДЛО, де також функціонують кадетські корпуси (зокрема, Донецька школа № 4 \u0026mdash; \u0026laquo;Кадетський корпус імені О. В. Захарченка\u0026raquo; або \u0026laquo;Луганський кадетський корпус\u0026raquo; з відділенням для дівчат у м. Антрацит), а неповнолітніх залучали до конфлікту ще від його початку. Зокрема, у 2016 році було відомо щонайменше про вісім неповнолітніх, які у 2014\u0026ndash;2016 роках брали участь у збройному конфлікті на стороні так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo;, як тоді іменувала себе окупаційна влада на захоплених територіях\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі самі методи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; неповнолітніх громадян України окупаційна влада використовує і на територіях, захоплених Російською Федерацією вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, \u0026laquo;напередодні Нового року [2023] партія \u0026laquo;Единая Россия\u0026raquo; ініціювала акцію \u0026laquo;Новогодняя почта\u0026raquo;, провівши для дітей Запорізької області майстер-класи зі створення новорічних листівок і листів для учасників так званої \u0026laquo;СВО\u0026raquo;. Також можна було принести самостійно намальовані листівки до єдиного гуманітарного штабу партії. Дітей на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей залучали до акції \u0026laquo;Письмо солдату\u0026raquo; та інших схожих заходів, на яких вони мали писати чи малювати листи зі словами підтримки російським військовим. Зокрема, такі заходи відбулися 4 листопада 2022 року в Мелітополі та 21 листопада 2022 року в школі № 1 Скадовська. У грудні 2022 року так звана адміністрація м. Мелітополь повідомила, що після того, як учні школи № 8 написали \u0026laquo;листи підтримки на фронт\u0026raquo;, їх особисто привітали з новорічними святами військові національної гвардії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама проблема притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності не є новою. Ще у 2017 році дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Анастасія Некрасова попереджала, що за частиною 2 статті 260 КК України, за якою кваліфікували участь особи від 16 років у непередбачених законом збройних формуваннях до набрання чинності Законом № 2108-IX 15 березня 2022 року, буде притягнута неповнолітня дитина, а її дорослий вербувальник залишиться непокараним\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на положення частини 6 статті 176 у поєднанні з положеннями частини 4 статті 183 КПК України, які фактично зумовлюють безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обвинуваченням за статтею 111-1 КК України, без диференціації за віком, і беручи до уваги структурну проблему неналежних умов тримання під вартою під час досудового слідства, констатовану пілотним рішенням Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30 січня 2020 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (у додатку до нього перелічено 55 рішень ЄСПЛ за минулі роки, у яких констатовано ту саму проблему), бачимо невтішні перспективи як для неповнолітніх з окупованих територій, яких притягатимуть до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 КК України, так і в майбутньому для Державного бюджету України (навіть якщо не брати до уваги питання справедливої сатисфакції за порушення за статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв\u0026rsquo;язку із самою \u0026laquo;неякісністю закону\u0026raquo; щодо статті 111-1 КК України в її чинній редакції та/або за статтею 5 Конвенції щодо безальтернативності тримання під вартою, які вимагають окремої дискусії, а обмежитися лише порушенням статті 3 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСумна практика\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, уже є щонайменше один вирок за частиною 7 статті 111-1 КК України відносно неповнолітньої особи, а саме вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 травня 2023 року в справі № 229/266/23\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e, яким засуджено неповнолітнього уродженця Артемівського району Донецької області за надання інформації про розташування ЗСУ представникам держави-агресора у 2022 році в м. Бахмут Донецької області до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 15 років, без конфіскації майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу читачів на декілька проблем, що впадають в око при вивченні цього вироку. По-перше, неповнолітньому було призначене максимально можливе (з урахуванням положень статті 102 КК України) основне покарання у вигляді позбавлення волі. Така позиція дивує, адже подібний строк позбавлення волі суди призначають дорослим особам, з певним рівнем освіти та життєвим досвідом, які в умовах збройної агресії не змогли зберегти лояльність до країни свого громадянства. Годі й казати про неповнолітню особу, яку через специфіку свого віку, у тому числі певну емоційність внаслідок гормональних процесів в організмі, не можна розглядати як такий самий суб\u0026rsquo;єкт злочину, що й доросла людина. Власне, цьому розмежуванню в КК присвячено цілий розділ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге у зазначеному вироку до неповнолітнього було застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він таких посад не займав, і необхідність такого покарання аж ніяк не випливає з діянь, за які його засуджено. Вочевидь, це трапилося через невдалу конструкцію санкції частини 7 статті 111-1 КК України, яка не допускає незастосування додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 3 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім згаданої вище проблеми, після 15 березня 2022 року юридична спільнота отримала нову, хоча й не таку очевидну, можливу кримінальну відповідальність неповнолітніх за \u003cem\u003e\u0026laquo;здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів і форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України\u0026raquo;\u003c/em\u003e за частиною 3 статті 111-1 КК України, яка передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе є таємницею, що викладання історії згідно зі стандартами української освіти, з одного боку, і згідно зі \u0026laquo;стандартами освіти\u0026raquo; країни-агресора, з іншого боку, абсолютно протилежні за своїм змістом. Понад те, фактично новий підручник \u0026laquo;Історія Росії\u0026raquo; (авторства міністра освіти РФ Володимира Мединського, наукового керівника Інституту загальної історії Російської академії наук Олександра Чубар\u0026rsquo;яна та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолія Торкунова), за яким українські діти на тимчасово окупованих територіях вчать історію вже цілий місяць, сам собою є нічим іншим, як знаряддям злочину, передбаченим частиною 3 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб зробити такий висновок, достатньо дізнатися, що \u0026laquo;нове видання містить повністю переписану історію з 1970 по 2000 рік, зменшений розділ загальної історії й розширені частини про Азію, Африку й Латинську Америку. У розділі про війну РФ проти України \u0026mdash; 17 параграфів. У цьому розділі стверджується, що США є \u0026laquo;головним бенефіціаром\u0026raquo; війни, а окуповані українські території називають \u0026laquo;новими регіонами\u0026raquo; Росії\u0026raquo;\u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e.\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, цілком зрозуміло, що дитина, яка під час уроку \u0026laquo;історії\u0026raquo; або \u0026laquo;патріотичного виховання\u0026raquo;, заперечуватиме наративи країни-агресора, наражатиме на небезпеку позбавлення волі, катування та навіть смерті не тільки себе, а і свою родину. З іншого боку, формально відповідно до частини 3 статті 111-1 КК України участь у такому навчальному заході (у формі \u0026laquo;правильної\u0026raquo; відповіді на питання вчителя, доповіді чи оголошення реферату на відповідну тему) у навчальному закладі має кваліфікуватися саме як \u0026laquo;здійснення пропаганди\u0026raquo; й далі за текстом. Ми вже мовчимо про окремі пропагандистські заходи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo;, такі як \u0026laquo;написання листів на фронт\u0026raquo;, які здійснювалися, зокрема, у пришкільних таборах тимчасово окупованих міст Бердянська та Мелітополя за шаблоном і під запис\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. Отже, дитина піддається постійній ідеологічній \u0026laquo;обробці\u0026raquo; як під час обов\u0026rsquo;язкової до вивчення шкільної програми, так і нібито у вільний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеможливо не повернутися до наведеного вище прикладу засудження неповнолітнього за частиною 7 статті 111-1 КК України, який, як зазначено у вироку, \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдіючи умисно, з \u003c/em\u003e\u003cem\u003eідеологічних та політичних мотивів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eб\u003c/em\u003e\u003cem\u003eажав настання таких наслідків, з метою отримання державою-агресором воєнної переваги на полі бою та в тилу за\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдля захоплення і окупації державою-агресором Донецької області\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тобто, вочевидь, дитина була індоктринована пропагандою країни-агресора, навіть не перебуваючи в окупації, лише через дистанційні канали розповсюдження інформації. Що тоді казати про дітей, яких окупаційна влада піддає щоденній ідеологічній обробці протягом місяців і навіть років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ що ж тепер робити?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРиторичне питання, як багато випадків пропаганди з боку неповнолітніх у навчальних закладах буде зафіксовано після деокупації тимчасово окупованих територій, де протягом останніх півтора року (а в АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО \u0026mdash; останніх дев\u0026rsquo;яти років) цих дітей індоктринувала країна-агресор, вони вивчали історію в трактуванні окупаційної влади та у вільний час займалися в гуртках на кшталт \u0026laquo;Юнармії\u0026raquo;, а після деокупації вони повернуться до українських шкіл та інших навчальних закладів. Так само риторичним є питання, як матимуть реагувати на них органи правопорядку та суди з огляду на вищеописані вади статті 111-1 КК України та положення частини 2 статті 19 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не риторичне питання, як такі випадки (засудження навіть неповнолітніх дітей за колабораційну діяльність) впливатимуть на процес реінтеграції деокупованих територій і розбудови сталого миру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк підсумок, хотілося б запросити шановних колег до дискусії щодо потреби внесення змін до статті 111-1 КК України, направлених на унеможливлення притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 111-1 КК України та пом\u0026rsquo;якшення основного покарання, а також можливості незастосування додаткового покарання для неповнолітніх, які притягаються за частиною 7 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р \u0026laquo;Про проведення обов\u0026rsquo;язкової евакуації населення Донецької області\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З урахуванням положень частини 1 та частини 5 статті 102 КК України покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк до 10 років, за винятком випадків засудження за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення волі, \u0026mdash; до 15 років. З урахуванням положень частини 2 статті 98 КК України конфіскація майна як додаткове покарання до неповнолітніх не застосовується.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Щорічна доповідь Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, розділ \u0026laquo;Права дітей\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eМикола Мирний. \u0026laquo;Армія майбутнього\u0026raquo;: як Росія мілітаризує українське дитинство в Криму // Центр прав людини ZMINA, 17.09.2020: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр прав людини ZMINA. Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації: \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Коаліція заради миру на Донбасі. Вісім історій дітей, які воювали на Донбасі // Радіо Свобода, 23.10.2016: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;. \u0026laquo;Кримський сценарій\u0026raquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Аліна Боднар. За вербування і залучення дітей у військові дії винуватці відповідальності не несуть, \u0026mdash; правозахисники\u0026raquo; // Texty.org.ua, 14.04.2017: \u003ca href=\"https://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\"\u003ehttps://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30.01.2020, стало остаточним 30.05.2020: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок доступний у ЄДРСР: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Олександр Янковський, Юлія Щетина. Росія переписує історію та мілітаризує освіту. Чого навчатимуть українських дітей на окупованих територіях\u0026raquo; // Радіо Свобода, 22.08.2023: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ворог використовує дітей для власної пропаганди // Центр національного спротиву, 20.06.2023: \u003ca href=\"https://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\"\u003ehttps://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з \u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":743,"url":"pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697453768,"date":"16.10.2023","views":4940,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.png","mini_image":null,"name":"Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія розкриває питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні з огляду на чинні правові норми про відповідальність за колабораційну діяльність правники й учені пропонують окремі підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів. Але вони не суттєві й без зміни законодавства не забезпечують чіткого й зрозумілого розмежування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада має спеціальний суб\u0026rsquo;єкт і може вчинятися лише громадянином України, а колабораційна діяльність \u0026mdash; не завжди і може також вчинятися іноземцем або особою без громадянства (частини 4, 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) не вимагають громадянства України як обов\u0026rsquo;язкову ознаку суб\u0026rsquo;єкту вчинення злочину).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада може вчинятися на користь будь-якої держави, а колабораційна діяльність \u0026mdash; лише на користь держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднією з ознак об\u0026rsquo;єктивної сторони колабораційної діяльності є місце вчинення кримінального правопорушення, а саме \u0026mdash; тимчасово окупована територія. Державна зрада може вчинятися на будь-якій території і навіть за межами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність, як і державна зрада, вчиняється на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри відмежуванні колабораційної діяльності (стаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК) від державної зради (стаття 111 КК) потрібно враховувати ознаки об\u0026rsquo;єктивної сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону державної зради становлять дії, прямо вказані в статті 111 КК, зокрема: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Однак у законодавстві відсутнє нормативне визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo;, що ускладнює правильну кваліфікацію й може призводити до помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивні форми складів колабораційної діяльності становлять дії, прямо вказані в статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, зокрема добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території (частина 2 та частина 5 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності активна участь у таких заходах (частина 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги (частина 7 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), вчинення особами, зазначеними в частинах 5\u0026ndash;7 цієї статті, дій або ухвалення рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (частина 8 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, визначаючи об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину, не містить посилання на умову вчинення колабораційних дій з метою допомоги в підривній діяльності проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто підривна діяльність, передбачена диспозицією статті 111 КК, є обов\u0026rsquo;язковою ознакою цього складу злочину, тому має бути визначено, у чому саме ця обов\u0026rsquo;язкова ознака виражається і якими доказами підтверджується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційні дії, визначені статтею 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, не пов\u0026rsquo;язуються з вказаною підривною діяльністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому при відмежуванні колабораційної діяльності від державної зради слід з\u0026rsquo;ясовувати, які саме дії вчинені підозрюваним і чи містять вони ознаки допомоги в підривній діяльності проти України, у чому така підривна діяльність проявляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУзагалі правники й учені відзначають, що відмежування провести складно, тому, на їхню думку, у розмежуванні обох злочинів (стаття 111 КК і стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) важливе значення матиме судова практика\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле за відсутності нормативного визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; існують умови для свавільного застосування закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожими за змістом є частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і частина 1 статті 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, за що передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. Частина 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК також передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, за що передбачене більш суворе покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібність в ознаках об\u0026rsquo;єктивних сторін кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, полягає в запереченні здійснення збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальними критеріями розмежування цих складів кримінальних правопорушень є ознаки таких елементів, як об\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона та суб\u0026rsquo;єкт злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, може бути лише громадянин України. Суб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, може бути будь-яка особа незалежно від громадянства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож для розмежування злочинів, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, слід враховувати, що за загальними правилами кваліфікації, якщо кримінальне правопорушення передбачене одночасно кількома статтями КК, то діяння кваліфікується за тією з них, яка містить найбільшу кількість додаткових ознак складу вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому заклики, здійснені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, метою яких є виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії саме Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підлягають кваліфікації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК. Тоді як частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК охоплює заперечення громадянином України, іноземцем, чи особою без громадянства здійснення збройної агресії будь-якої держави проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом неправильної, на мій погляд, кваліфікації може бути вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2023 року в кримінальній справі №\u0026nbsp;383/476/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за публічну підтримку дій збройних формувань держави-агресора (Російської Федерації) щодо приєднання окупованих територій України до складу РФ. Її дії кваліфіковані за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування,\u0026nbsp;та займатися діяльністю, пов\u0026rsquo;язаною з наданням публічних послуг, на строк десять років. Тоді як наявність таких кваліфікуючих ознак, як \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;, вимагала кваліфікації дій обвинуваченої за частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, якою передбачена більш сувора відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до восьми років з конфіскацією майна або без неї.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічний підхід застосований у вироку того ж Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2023 року в кримінальній справі № 383/422/23\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у якій суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, незважаючи на наявність у її діях кваліфікуючих ознак, що передбачені частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи питання розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки, правники і вчені відмічають наявність проблем з кваліфікацією схожих за ознаками кримінальних правопорушень, як стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і стаття 111, стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, стаття 436, стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України, вказують на відсутність правової визначеності в наведених нормах. Попереджають, що відсутність правової визначеності як складового елементу верховенства права може призвести до оскарження рішень національних судів до Європейського суду з прав людини внаслідок порушення права на справедливий судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНедостатня ясність норм, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), схожість й іноді суперечливість у кваліфікації колабораційної діяльності з іншими тотожними протиправними діями, передбаченими статтями 109, 110, 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e, 260, 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, свідчать, що ці норми не відповідають вимогам якості закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє довільне тлумачення кримінального закону і свавільне застосування закону, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано достатньо точно для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку: він повинен бути здатен за потреби й за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність національних законів критерію якості закону може стати підставою для оскарження вироків, постановлених за такими законами, до Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому наявні суперечності вказаних правових норм вимагають удосконалення національного законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність і суміжні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк бути зі злочинами, які фактично підпадають під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (колаборації), але вчинені до її введення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія проти України та окупація її територій Російською Федерацією з лютого 2014 року стали умовами для вимушеної або добровільної співпраці громадян України, що залишилися на окупованих територіях, з державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність уперше була встановлена законом від 3 березня 2022 року, яким КК доповнений статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e. Нова правова норма набрала чинності з 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо цього часу колабораційна діяльність, яка підпадає під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, кваліфікувалася як \u0026laquo;державна зрада\u0026raquo;, і за цими фактами реєстрували й розслідували кримінальні провадження, постановляли вироки за статтею 111 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальні провадження відносно злочинів, що мають ознаки колабораційної діяльності, розпочаті до 15 березня 2022 року за статтею 111 КК, мають бути перекваліфіковані за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, тому що з 15 березня 2022 року вона є спеціальною правовою нормою відносно колабораційної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважаючи на статтю 5 КК, відповідно до якої не має зворотної дії в часі закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не можна притягнути до відповідальності осіб, які вчинили і вже припинили колабораційну діяльність до набрання чинності зазначеним законом 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо колабораційна діяльність була розпочата особою до доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і тривала після 15 березня 2022 року, таких осіб можна притягнути до кримінальної відповідальності за цією статтею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо до набрання чинності 15 березня 2022 року статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК кримінальне провадження відносно колаборантів було кваліфіковане за статтею 111 КК як державна зрада, то після 15 березня 2022 року таке кримінальне провадження має бути перекваліфіковане за відповідною частиною статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, якщо злочинні дії продовжувалися після 15 березня 2022 року, або кримінальне провадження має бути закрите, якщо протиправні дії були припинені до набрання чинності новою спеціальною правовою нормою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміна після 15 березня 2022 року кваліфікацій кримінальних проваджень, розпочатих раніше відносно колабораційної діяльності, зі статті 111 КК на статтю 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК підтверджується судовою практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, дії суддів, які залишилися на окупованих територіях і продовжили, починаючи з 2014 року, роботу в судах, створених окупаційною владою на території Автономної Республіки Крим, кваліфікувалися за статтею 111 КК як державна зрада. Але зараз стають відомими факти кваліфікації таких дій суддів за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність \u0026mdash; добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТак, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2019 року в справі № 1-кп/759/1/19\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України, яка була суддею Севастопольського апеляційного господарського суду, засуджена за те, що з березня 2014 року по 2017 рік обіймала посаду \u0026laquo;судді Двадцять першого арбітражного апеляційного суду\u0026raquo; на окупованій території АР Крим та продовжила здійснювати правосуддя від імені РФ уже як \u0026laquo;суддя\u0026raquo; вказаного \u0026laquo;суду\u0026raquo;. Ці дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 111 КК як державна зрада.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа відміну від такої кваліфікації, за скоєння аналогічних дій 18 серпня 2023 року слідчими ГСУ СБ України в кримінальному провадженні № 220223000000000665 від 30 червня 2023 року п\u0026rsquo;ятьом суддям, що обійняли посади суддів у незаконно створених судах на окупованій території Донецької області, повідомлено про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічно не повідомлялося про підозру про державну зраду за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК громадянину України, який, перебуваючи в окупованій території Автономної Республіки Крим, з 2017 року дотепер обіймає посаду заступника голови \u0026laquo;Державної Ради Республіки Крим\u0026raquo;. Відповідно до скерованого до суду обвинувального акта він обвинувачується лише за частиною 3 статті 109 (дії,\u003c/em\u003e \u003cem\u003eспрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 1 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e(колабораціонізм), \u003c/em\u003e\u003cem\u003eстаттею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) КК. Про це 5 вересня 2023 року повідомила Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична\u003c/em\u003e. Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Кравчук О. Бондаренко М. Колабораційна діяльність: аналіз нової статті 111-1 КК / ГО \u0026laquo;Вектор прав людини\u0026raquo;. Київ, 2022: \u003ca href=\"http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\"\u003ehttp://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Берднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБерднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8] \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\"\u003ehttps://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":740,"url":"yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696945831,"date":"10.10.2023","views":1178,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.jpg","mini_image":null,"name":"Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія російської федерації продовжує спричиняти шкоду навколишньому природному середовищу, впливаючи на добробут, здоров\u0026rsquo;я та виживання людей в Україні. Довкілля надто часто стає об\u0026rsquo;єктом нападу або зазнає випадкової шкоди внаслідок використання певних методів чи засобів ведення війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного вторгнення російська федерація грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема спричинює широку, довгочасну й серйозну шкоду природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоміркуємо, як же доводити склад воєнного злочину у випадку спричинення агресією рф шкоди навколишньому природному середовищу України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до пункту b) частини 3 статті 85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року (далі \u0026mdash; Протокол I), серйозним порушенням цього Протоколу є, зокрема, вчинення нападу невибіркового характеру, що торкається цивільного населення або цивільних об\u0026rsquo;єктів, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з положеннями статті 52 Протоколу І, цивільними об\u0026rsquo;єктами є всі ті об\u0026rsquo;єкти, які не є воєнними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКерівні принципи захисту природного середовища під час збройного конфлікту в нормі 8 встановлюють, що під час проведення воєнних операцій необхідно виявляти постійну турботу про захист цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об\u0026rsquo;єктів, зокрема природного середовища. Слід вживати всіх практично можливих запобіжних заходів для уникнення і в будь-якому випадку зведення до мінімуму випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів, включаючи природне середовище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відповідно до міжнародного гуманітарного права можемо розглядати природне навколишнє середовище \u003cstrong\u003eяк цивільний об\u0026rsquo;єкт.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно зі статтею 8(2)(b)(iv) Статуту МКС та статтею 3 Статуту МКТЮ, які є джерелом тлумачення положень статті 438 Кримінального кодексу України, умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою, є серйозним порушенням законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, отже, воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож відповідно до положень статті 8(2)(b)(iі) Статуту МКС воєнним злочином є умисне спрямування нападів на цивільні об\u0026rsquo;єкти, тобто об\u0026rsquo;єкти, що не є військовими цілями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право також містить зобов\u0026rsquo;язання держав з охорони довкілля під час збройного конфлікту. Так, згідно з нормою 7 сторони конфлікту завжди повинні розрізняти цивільні об\u0026rsquo;єкти та військові цілі. Напади можуть спрямовуватися лише на військові цілі. Напади не повинні спрямовуватися на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормою 45 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права встановлено, що використання методів чи засобів ведення воєнних дій, що, як планується або можна очікувати, спричинить масштабну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, заборонено. Знищення природного навколишнього середовища не може використовуватися як зброя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року, учасниками якої є як Україна, так і рф, кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов\u0026rsquo;язана не вдаватися до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способу руйнування, заподіяння шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відповідно до статті 438 Кримінального кодексу України, напад, який здійснюється з усвідомленням того, що він може призвести до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, є порушенням законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що стаття 438 Кримінального кодексу України є бланкетною нормою, а тому під час обґрунтування кваліфікації в кожному конкретному випадку необхідно посилатися на норми, статті й правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об\u0026rsquo;єктивної сторони цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля доведення екологічної складової воєнного злочину можливі посилання на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу та пункт а) частини четвертої статті 51 Протоколу I, згідно з якими цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв\u0026rsquo;язку з воєнними операціями; напади невибіркового характеру заборонені. До нападу невибіркового характеру належать напади, не спрямовані на конкретні воєнні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 52 Протоколу І, відповідно до якої цивільні об\u0026rsquo;єкти не повинні бути об\u0026rsquo;єктом нападу або репресалій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину третю статті 35 Протоколу I, відповідно до якої заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 55 Протоколу І, згідно з якою при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров\u0026rsquo;ю або виживанню населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що стаття 55 Протоколу І передбачає шкоду для здоров\u0026rsquo;я або виживання населення, тоді як стаття 35 Протоколу І передбачає шкоду природному середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте незалежно від масштабу шкоди, забороненої статтею 55, сукупна дія статей 35 та 55 Протоколу I полягає в тому, що вони однозначно забороняють використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють широкомасштабну, довготривалу й серйозну шкоду природному середовищу як такому. Це відповідає висновкам Міжнародного суду ООН про те, що \u0026laquo;взяті разом, ці положення втілюють загальний обов\u0026rsquo;язок захищати природне середовище від широкомасштабної, довготривалої й серйозної екологічної шкоди\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у випадку нападу на установки та споруди, що містять небезпечні сили, необхідно посилатися на частину першу статті 56 Протоколу І, згідно з якою установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції \u0026mdash; не повинні ставати об\u0026rsquo;єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об\u0026rsquo;єкти є воєнними об\u0026rsquo;єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення, оскільки відповідно до пункту c) частини 3 статті 85 Протоколу І такі дії є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно нормою 42 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права закріплено, що під час здійснення нападів на споруди та установки підвищеної небезпеки, зокрема греблі, дамби, ядерні електростанції, а також на інші споруди, розташовані біля або безпосередньо близько до таких об\u0026rsquo;єктів, особлива увага повинна приділятися тому, щоб під час таких нападів уникати вивільнення небезпечних сил і надмірних втрат серед цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід зазначити, що принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві та звичаєвих нормах забороняє напади, від яких можна очікувати спричинення випадкової загибелі цивільного населення або поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів або поєднання таких наслідків, які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на цивільний характер природного середовища будь-яка його частина, яка не є воєнною ціллю, повинна бути захищена не лише від прямого нападу, але й від заподіяння випадкової шкоди, яка не може бути надмірною (окремо або в поєднанні з іншою випадковою шкодою, завданою цивільним об\u0026rsquo;єктам) порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, отриманою в результаті нападу на воєнну ціль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть у випадку нападу на воєнну ціль у разі спричинення надмірної шкоди довкіллю такі дії можна кваліфікувати як воєнний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравильність застосування норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права забезпечить належне притягнення до кримінальної відповідальності за скоєні воєнні злочини та відшкодування завданої воєнними діями шкоди навколишньому природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":560,"name":"злочини проти довкілля"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":742,"url":"problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697440295,"date":"04.10.2023","views":1376,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.png","mini_image":null,"name":"Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWithin the framework of the Formation of common understanding of standards and approaches to investigation and prosecution in crimes related to armed conflict by representatives of professional communities of the criminal justice system project, JustTalk drafted a series of analytical materials on the topic \u003cstrong\u003e\u0026ldquo;What's wrong with responsibility for collaboration?\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn four interrelated articles, Yuliia Lisova, lawyer, coordinator of work with JustTalk authors, analyzes individual aspects of responsibility for collaboration, notably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 1. \u003c/strong\u003eWhy do we need clean qualification and the impact of the \u0026ldquo;pre-collaborative\u0026rdquo; period.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 2. \u003c/strong\u003eCriteria for distinguishing collaborative activities from related crimes.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 3. \u003c/strong\u003eConformity of legal framework on collaborative activities with Ukraine's international legal obligations.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 4. \u003c/strong\u003eWhat happens in the courts?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSo, today we start with the first part.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eWhy do we need clean qualification?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCollaborative activities are currently the second most common crime against national security. Collaborationism as a phenomenon appeared in February 2014, and until March 2022, such actions were not qualified as a separate component of the crime. This led to impunity for acts or qualifications under other articles of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter \u0026ndash; CC), which provide legal definition to the related phenomena. It was the full-scale war and the martial law that led to the introduction of a new article into the Criminal Code, which stipulates responsibility for collaborative activities\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBalanced, justified, based on clear and predictable law, fair application of the legislation on responsibility for collaborative activities is an important component of the expected reintegration of the de-occupied territories.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCitizens of Ukraine, remaining and staying for a long time in the temporarily occupied territories, who are forced to organize their lives and provide for their lives and the lives of their relatives under the conditions of occupation, should hope that after the liberation, the Ukrainian authorities, persecuting the collaborators, will refrain from groundless accusations and punishments. Citizens of Ukraine should be sure that if they had no intention to cause harm to the interests of Ukraine, if their activities caused no damage, they will not become victims of unjustified persecution.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn his \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003einterview\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e to Telegraph on August 14, 2023, the Prosecutor of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol Ihor Ponochovnyi noted that the statements of some Ukrainian politicians that everyone in Crimea are traitors or collaborators are quite harmful\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. At the same time, the effective legal framework in this field leaves a lot of room for the subjective and arbitrary application of criminal liability for collaborationism because of its imprecision and contradiction. And this will obviously have negative consequences.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe population of the occupied territories will lose their desire for de-occupation due to the fear of expected criminal liability \u0026ldquo;for cooperation with the occupiers\u0026rdquo; for themselves or their loved ones. Or, fearing unjustified criminal liability, citizens of Ukraine who only worked, provided social services, carried out entrepreneurial activities for the purpose of supporting the civilian population in the conditions of occupation, without causing specific damage to the national security of Ukraine, will not have the desire to return under the control of the Ukrainian authorities. Instead, they may stop their usual life, leave their place of residence, leave their relatives behind, become forced migrants and forever end their ties with Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo ensure inevitability of fair punishment for persons who deliberately acted to the detriment of Ukraine and caused damage to the interests of Ukraine and its citizens, the legal provisions on liability for collaborative activities should guarantee protection against the arbitrary application of such liability. This will affect the level of public trust in the temporarily occupied territories in the Ukrainian authorities and, accordingly, the speed of reintegration processes.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003ePre-collaborative period\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBefore March 2022, criminal legislation did not establish a crime such as collaborative activities. Before 2014, there was no such objective need (and the norms of the Criminal Code, like other laws, are a reflection of objective reality): the territorial integrity of Ukraine was not violated, its territories were not captured, and they were not under the control of the aggressor state, citizens of Ukraine were not under occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSince 2014, after the occupation of the Autonomous Republic of Crimea and part of the territories of the Donetsk and Luhansk regions, the facts of cooperation of the citizens of Ukraine who remained in these territories with the occupying power \u0026ndash; collaboration in various forms (military collaboration, political collaboration, economic collaboration, cultural collaboration, livelihood-related collaboration, etc.) came to knowledge. But, unfortunately, until March 2022, the law did not define the grounds, conditions and procedure of responsibility for collaborative activities that took place in the occupied territories. Law enforcement agencies and courts limited themselves to the application of Article 111 of the Criminal Code to the collaborators. This Article provides for responsibility for high treason, allowing the agencies and courts to broadly apply it to the offenses that are actually collaboration and do not have signs of high treason.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, starting from February 2014, because of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the occupation of part of the territories of Ukraine, the presence of a significant number of Ukrainian citizens in these territories, clear and understandable regulation of legal relations to determine permissible or prohibited activities (collaboration) in these territories was (and still is) necessary. This regulation should separate criminal activity from the activity that is socially necessary to ensure livelihoods of civilian population under the conditions of occupation and does not cause harm to the interests of society, the state and citizens.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eLaw #2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e as of March 3, 2022, added to the Criminal Code the Article 111\u003csup\u003e1 \u0026ldquo;\u003c/sup\u003eCollaborative Activities.\u0026rdquo; It criminalizes the following actions:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003epublic denial by a citizen of Ukraine of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, or public calls by a citizen of Ukraine to support the decisions and/or actions of the aggressor state, armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state, to cooperate with the aggressor state, armed formations and/or the occupying administration of the aggressor state, to refuse recognition of the state sovereignty of Ukraine to the temporarily occupied territories of Ukraine;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position not related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003epropaganda by a citizen of Ukraine in educational institutions, regardless of the types and forms of ownership, with the aim of facilitating the implementation of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, avoiding responsibility for armed aggression against Ukraine by the aggressor state, as well as the actions of citizens of Ukraine aimed at implementing education standards of the aggressor state in educational institutions;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003etransfer of material resources to illegal armed or paramilitary formations created on the temporarily occupied territory, and/or armed or paramilitary formations of the aggressor state, and/or conducting economic activities in cooperation with the aggressor state, illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including in the occupying administration of the aggressor state, or voluntary election to such authorities, and also participation in the organization and holding of illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory or public calls for holding such illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eorganizing and conducting political events, carrying out information activities in cooperation with the aggressor state and/or its occupying administration, aimed at supporting the aggressor state, its occupying administration or armed formations and/or at avoidance of responsibility of the aggressor state for armed aggression against Ukraine, in the absence of signs of treason, active participation in such activities;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position in illegal judicial or law enforcement bodies created in the temporarily occupied territory, as well as voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state or assisting such formations in the conduct of hostilities against the Armed Forces of Ukraine and other military formations established in accordance with the laws of Ukraine, voluntary formations that were established or self-organized to protect the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBut unfortunately, the expectations from the new composition of the crime that it would provide more clear, predictable and individualized application of criminal liability for collaborative activities did not come true.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eDistinguishing collaborative activities from other crimes against the foundations of national security\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe reasons for significant difficulties for the correct qualification of illegal actions, distinguishing collaborative activities from other crimes and applying a fair punishment are that Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code under collaborative activities lists the same actions that are provided for by other norms of the Criminal Code as other criminal offenses. In turn, incorrect qualifications can lead to unreasonable and unjust punishment, as well as cause\u0026nbsp; illegal exemption from responsibility or illegal conviction.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2110-IX as of March 3, 2022, added Article 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026rdquo;Justification, Recognition as Legitimate, Denial of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine, Glorification of its Participants\u0026rdquo; to the CC;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2198-IX as of April 14, 2022, added Article 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026ldquo;Assistance to an Aggressor State\u0026rdquo; to the CC\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Article 109 of the Criminal Code, responsibility is provided for \u0026ldquo;actions aimed at violently changing or overthrowing the constitutional order or at seizing state power.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 110 of the Criminal Code provides for responsibility for encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 260 of the Criminal Code provides for responsibility for the creation of paramilitary or armed formations not provided for by law or participation in their activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code establishes responsibility for creating a terrorist group or terrorist organization, leading or participating in such group or organization.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code provides for responsibility for justifying, recognizing as legitimate, denying the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, and glorifying its participants.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese articles define as crimes actions identical to collaborative activities, but provide for different qualification of such actions and different measures of punishment. This allows for arbitrarily interpreting the criminal law and arbitrarily applying it, and may cause unfair resolution of criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnfortunately, the content of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code in its effective version does not allow clearly distinguishing collaborative activities from other related crimes. Effective lack of sustainable law enforcement and judicial practice leads to unequal application of the law and contradictory court decisions.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof the Oktiabrskyi District Court of the city of Poltava as of August 16, 2023, in case #554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for voluntarily participating in an illegal armed formation created on the temporarily occupied territory, and also voluntary participation in the armed formation of the aggressor state. Such actions were simultaneously qualified under Part 2 of Article 111 and Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code. That is, the same actions were qualified under two articles of the Criminal Code, because the provision of Article 111 provides for responsibility for switching to the side of the enemy during an armed conflict, and Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e provides for responsibility for the voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations established\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eon temporarily occupied territory, and/or in the armed formations of the aggressor state. At the same time, Article 260 of the Criminal Code, which also provides for responsibility for participation in the activities of paramilitary formations not provided for by the laws of Ukraine, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of Koroliovskyi District Court of the city of Zhytomyr as of August 31, 2023, in case #296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine, who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for being a participant of military formations not provided for by law, armed resistance and illegal opposition to the performance of official duties by employees of law enforcement agencies of Ukraine and servants of the Armed Forces of Ukraine, taking part in hostilities, performing combat shifts, participating in military and physical training of armed forces not provided for by law. Such actions were simultaneously qualified under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eas taking part in the activities of a terrorist organization and facilitating its activities and under Part 2 of Article 260 of the Criminal Code as taking part in the activities of an armed formation not provided for by law. At the same time, Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code, which also provides for responsibility for voluntary participation in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn court decisions in cases with signs of collaborative activities, usually there is no clear motivation why in some proceedings the same actions are qualified under Article 111 of the Criminal Code as treason, and in others, under Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eof the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, in case #727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who held the position of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez\u0026rdquo; of high treason under part 2 of Article 111 of the Criminal Code. As stated in the verdict, after the start of open Russian aggression on February 24, 2022, the accused person agreed to the offer of the Russian occupation administration to perform the duties of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez.\u0026rdquo; According to the verdict, the accused person was occupying this position at the time of the verdict. She was also convicted under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThat is, the accused person held a position related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, which fall under the definition of collaborative activities, the responsibility for which is provided for in part 5 of Article 111 1 of the Criminal Code, yet was convicted of high treason under Article 111 of the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThis verdict of the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, on the conviction of the accused under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code, as well as under Part 3 of Article 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e of the Criminal Code, was upheld by \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe decision\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Chernivtsi Court of Appeal as of June 19, 2023, case number 11-kp/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, for similar actions committed under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Kirovskyi District Court of the city of Kirovohrad as of August 22, 2023, in case #404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting head of the administration of the Novoaidar District of the so-called \u0026ldquo;LPR\u0026rdquo; related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory. Such actions were classified according to part 5 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eAt the same time, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zhovtnevyi District Court of the city of Zaporizhzhia as of March 13, 2023, in case #331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting mayor of the city of Berdiansk in an illegal authority \u0026ndash; the \u0026ldquo;mayor\u0026rsquo;s office\u0026rdquo; of the city of Berdiansk, related to the performance of organizational-administrative functions in an illegal authority created on the temporarily occupied territory of Berdiansk territorial community. Such actions were qualified as a set of crimes under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code as high treason committed under martial law, and at the same time under Part 5 of Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e of the Criminal Code as\u003csup\u003e \u003c/sup\u003ethe voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eThe decision\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zaporizhzhia Court of Appeal as of July 25, 2023, upheld this sentence\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe cited court decisions do not provide clear justification why the same actions are qualified as collaborative activities in one case, as treason in another case, and as a combination of treason and collaborative activities in the third case.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSuch contradictory judicial practice confirms insufficient quality, comprehensibility and predictability of effective legal norms, and requires prompt and significant improvement of the legislation on responsibility for collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Golinka M.\u0026nbsp;I. Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (collaborative activities) and related phenomena: problems of legal regulation.\u003cem\u003e Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. Economic series. Legal series. \u003c/em\u003eIssue 36/2023, p. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":738,"url":"problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696281646,"date":"03.10.2023","views":2778,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14_1.png","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. Критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож сьогодні розпочинаємо з першої частини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність займає друге місце за розповсюдженістю серед зареєстрованих злочинів проти національної безпеки. Колабораціонізм як явище з\u0026rsquo;явився в лютому 2014 року, і до березня 2022 року такі дії не кваліфікувалися як окремий склад злочину. Це призводило до безкарності діянь або кваліфікації за іншими статтями Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), які нормативно визначали суміжні явища. Саме повномасштабна війна та запровадження воєнного стану зумовили скоріше введення до КК нової статті, якою передбачено відповідальність за колабораційну діяльність\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиважене, обґрунтоване, відповідно до зрозумілого й передбачуваного закону справедливе застосування законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність є важливою складовою очікуваної реінтеграції деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГромадяни України, залишившись і тривалий час перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, які вимушені організовувати й забезпечувати своє життя і життя своїх рідних в умовах окупації, мають сподіватися, що після звільнення українська влада, переслідуючи колаборантів, утримається від безпідставних обвинувачень і покарань. Громадяни України мають бути впевненими, що за відсутності в них наміру спричинити шкоду інтересам України, за відсутності шкідливих наслідків від їхньої діяльності вони не стануть жертвами необґрунтованих переслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Ігор Поночовний в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 14 серпня 2023 року виданню \u0026laquo;Телеграф\u0026raquo; відзначив, що досить шкідливими є заяви деяких українських політиків про те, що в Криму всі зрадники чи колаборанти\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас актуальний стан законодавства в цій сфері залишає багато простору для суб\u0026rsquo;єктивного та свавільного застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм з огляду на їх неконкретність і суперечливість. І це, очевидно, буде спричиняти негативні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаселення окупованих територій втратить бажання до деокупації через страх очікуваної кримінальної відповідальності \u0026laquo;за співпрацю з окупантами\u0026raquo; для себе або своїх близьких. Або, побоюючись необґрунтованої кримінальної відповідальності, громадяни України, що лише працювали, надавали соціальні послуги, здійснювали підприємницьку діяльність з метою життєзабезпечення цивільного населення в умовах окупації, не спричинивши конкретної шкоди національній безпеці України, не матимуть бажання повертатися під контроль української влади, зруйнують своє звикле життя, покинуть своє місце проживання, покинуть своїх рідних, стануть вимушеними іммігрантами й назавжди припинять свої зв\u0026rsquo;язки з Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечуючи невідворотність справедливого покарання особам, що умисно діяли на шкоду України й спричинили шкоду інтересам України і її громадян, норми законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність повинні гарантувати захист проти свавільного застосування такої відповідальності. Від цього залежить рівень довіри населення, що опинилося на тимчасово окупованих територіях, до української влади і відповідно швидкість процесів реінтеграції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДоколабораційний період\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня 2022 року кримінальне законодавство не передбачало такого складу злочину, як колабораційна діяльність. До 2014 року не було такої об\u0026rsquo;єктивної потреби (а норми КК, як і інших законів, є відображенням об\u0026rsquo;єктивної реальності): територіальну цілісність України не порушували, її території не захоплювали, і вони не підпадали під контроль держави-агресора, громадяни України не перебували в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року, після окупації Автономної Республіки Крим і частини територій Донецької і Луганської областей, стали відомі факти співпраці громадян України, що залишилися на цих територіях, з окупаційною владою \u0026mdash; колаборації в різних формах (воєнна колаборація, політична колаборація, економічна колаборація, культурна колаборація, побутова колаборація тощо). Але, на жаль, до березня 2022 року законодавець не визначав підстав, умов і порядку відповідальності за колабораційну діяльність, що виникла на окупованих територіях. Органи правопорядку й суди відносно колаборантів обмежувалися застосуванням статті 111 КК, що передбачає відповідальність за державну зраду, допускаючи на власний розсуд занадто широке її застосування до правопорушень, що фактично є колаборацією і не мають ознак державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, починаючи з лютого 2014 року, обставини збройної агресії Російської Федерації проти України, окупації частини територій України, перебування на цих територіях значної кількості громадян України потребують (і продовжують потребувати) законодавчого чіткого й зрозумілого регулювання правовідносин для визначення допустимої або забороненої діяльності (колаборації) на цих територіях, відмежування злочинної діяльності від діяльності, що є суспільно необхідною для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації і не спричиняє шкоди інтересам суспільства, держави й громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo;, якою злочинними визначені такі діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, не пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очікування від нового складу злочину, що він буде мати наслідком більш чітке, передбачуване та індивідуалізоване застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм, на жаль, не справдилися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІстотні труднощі для правильної кваліфікації протиправних дій, відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів і застосування справедливого покарання зумовлені тим, що стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК визначає як колабораційну діяльність такі ж самі дії, що передбачені іншими нормами КК як інші кримінальні правопорушення. Своєю чергою неправильна кваліфікація може тягнути призначення необґрунтованого й несправедливого покарання, а також стати причиною незаконного звільнення від відповідальності або незаконного засудження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2110-IX КК доповнено статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 14 квітня 2022 року № 2198-IX КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 109 КК передбачена відповідальність за \u0026laquo;дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 110 КК передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 260 КК передбачає відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК передбачена відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелічені статті описують як злочини дії, тотожні колабораційній діяльності, але передбачають різну кваліфікацію таких дій і різні міри покарання. Це дозволяє довільно тлумачити кримінальний закон і свавільно застосовувати його, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції, на жаль, не дозволяє чітко розмежовувати колабораційну діяльність від інших суміжних злочинів. Відсутність на цей час сталої правозастосовної й судової практики призводить до неоднакового застосування закону й постановлення суперечливих судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Октябрського районного суду міста Полтави від 16 серпня 2023 року в справі № 554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що брав добровільну участь у незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території, а також брав добровільну участь у збройному формуванні держави-агресора. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 2 статті 111 та за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Тобто одні й ті самі дії були кваліфіковані за двома статтями КК, тому що диспозиція статті 111 передбачає відповідальність за перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, а стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e передбачає відповідальність за добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора. Одночасно стаття 260 КК, що також передбачає відповідальність за участь у діяльності не передбачених законами України воєнізованих формувань, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Королівського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2023 року в справі № 296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що як учасник не передбачених законом збройних формувань брав участь у їхній діяльності, чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, брав участь у бойових діях, здійснював бойові чергування, брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки не передбачених законом збройних формувань. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e як узяття участі в діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності та за частиною 2 статті 260 КК як узяття участі в діяльності не передбаченого законом збройного формування. Одночасно частина 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що також передбачає відповідальність за добровільну участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових рішеннях у справах, що мають ознаки колабораційних діянь, як правило, відсутні зрозумілі мотивування, чому такі самі дії в одних провадженнях кваліфікуються за статтею 111 КК як державна зрада, а в інших \u0026mdash; за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року в справі № 727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за державну зраду за частиною 2 статті 111 КК засуджено громадянку України, яка з 2016 року займала посаду керуючої справами, надалі, з 2019 року й дотепер, обіймала посаду \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. Як зазначено у вироку, після початку відкритої російської агресії 24 лютого 2022 року обвинувачена погодилася на пропозицію російської окупаційної адміністрації виконувати обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязки \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. На цій посаді, як зазначено у вироку, обвинувачена перебувала й на час ухвалення вироку. Вона також засуджена за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТобто обвинувачена займала посаду, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, що підпадають під визначення \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo;, відповідальність за яку передбачена частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, але була засуджена на державну зраду за статтею 111 КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року про засудження обвинуваченої за частиною 2 статті 111 КК, також за частиною 3 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК залишено в силі \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eухвалою\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2023 року, № провадження 11-кп/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічні дії, скоєні за аналогічних обставин, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року в справі № 404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків голови адміністрації Новоайдарського району так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13 березня 2023 року в справі № 331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків мера міста Бердянська в незаконному органі влади \u0026mdash; \u0026laquo;мерії\u0026raquo; міста Бердянська, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, створеному на тимчасово окупованій території Бердянської міської територіальної громади. Такі дії були кваліфіковані як сукупність злочинів за частиною 2 статті 111 КК як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, та одночасно за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 року цей вирок залишено в силі\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ наведених судових рішеннях відсутня зрозуміла мотивація, чому одні й ті самі дії в одній справі кваліфікуються як колабораціонізм, а в іншій \u0026mdash; як державна зрада, а в третій \u0026mdash; як сукупність державної зради й колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака суперечлива судова практика свідчить про недостатню якість, зрозумілість і передбачуваність чинних правових норм і вимагає скорішого й суттєвого вдосконалення законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Голінка М.\u0026nbsp;І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання\u003cem\u003e. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":736,"url":"yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695889615,"date":"28.09.2023","views":1720,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.png","mini_image":null,"name":"Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку широкомасштабної збройної агресії росії проти України парламент в скороченій процедурі розглянув і схвалив зміни до Кримінального кодексу України, які встановили відповідальність за співпрацю із окупаційною владою: були додані статті 111-1 та 111-2.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни першочергово мали на меті превенцію співпраці українських громадян із окупаційною владою на територіях, які були зайняті ворожою стороною після 24 лютого 2022 року. Саме тому, ймовірно, криміналізувалося широке коло діянь різноманітних суб\u0026rsquo;єктів, що призвело до значної кількості відкритих кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Центром прав людини ZMINA, проводить\u003cspan\u003e дискусію, щоб у професійному середовищі обговорити питання правової кваліфікації дій осіб, які підозрюються в співпраці із державою-окупантом, а також слідчої та судової практики розслідування справ, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦя дискусія відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в межах спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":734,"url":"from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695050673,"date":"18.09.2023","views":1132,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.png","mini_image":null,"name":"Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо відомо про \u0026laquo;вибори\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩонайпізніше із січня 2023 року РФ взялася вкотре організовувати демонстраційне \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; на окупованих територіях. Було оголошено про намір до вересня 2023 року завершити насильницьку паспортизацію населення, сформувати списки електорату, визначитися з виборчими дільницями. При цьому інформацію намагалися подавати як частину федерального електорального процесу: адже обирати мали не лише представників регіональних і місцевих окупаційних влад, але й мера Москви та частину очільників регіонів РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо середини весни 2023 року, очікуючи на український контрнаступ, росіяни зрозуміли, що їм не вистачає виборців і що в російському законодавстві існують прогалини, які потрібно негайно ліквідувати. Із цією метою Павло Крашенніков розробив закон про порядок організації виборів у нових суб\u0026rsquo;єктах Росії, який дозволив голосувати під час воєнного стану, навіть без паспорта громадянина РФ, онлайн, поза межами окупованих територій, за закритими списками кандидатів, не протягом \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo; (10 вересня), а задовго до нього\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат, на виборах перемогла \u0026laquo;Єдина Росія\u0026raquo;, а російські агенти зберегли давно отримані за лояльність до Путіна місця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРеакція України та світу\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна послідовно не визнає \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях, характеризуючи їх лише як інструмент анексії задля зміцнення влади держави-агресора. 7 липня 2023 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову №\u0026nbsp;43 \u0026laquo;Про нелегітимність організації підготовки та проведення Російською Федерацією будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. ЦВК підкреслює, що \u0026laquo;вибори\u0026raquo;, організовані російськими агентами, є порушенням суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України, тому a priori \u0026mdash; нелегітимні. Подібні міркування відтворені і в ухваленому 9 серпня 2023 року Зверненні Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей щодо намірів Російської Федерації провести незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинятково марною спробою Росії легітимізувати та нормалізувати свій вплив на окупованих територіях України визнають \u0026laquo;вибори\u0026raquo; Європейський Союз, Рада Європи, Канада, Сполучене Королівство та США. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи наполягає, що подібне голосування порушує права людини. На засіданні Ради Безпеки ООН 8 вересня 2023 року члени вкотре \u0026laquo;висловили глибоке занепокоєння\u0026raquo; повторенням сценарію минулих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; на окупованих територіях України, назвавши діяння РФ \u0026laquo;потьомкінськими виборами\u0026raquo;. Щоправда, у своїх заявах міжнародна спільнота мало зрушила з місця за останні дев\u0026rsquo;ять років. Росія продовжує анексію українських територій, однак чітких кроків щодо притягнення її до відповідальності як держави або її посадовців як індивідуальних злочинців не зроблено. При цьому з погляду переслідування \u0026laquo;незаконні вибори\u0026raquo; \u0026mdash; одне з найбільш простих протиправних діянь, адже докази можна знайти навіть у відкритому доступі. Тому питання знову у відсутності політичної волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; на окупованих територіях і міжнародне право\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння РФ, спрямовані на включення окупованих територій України до власної правової та політичної системи, порушують низку принципів і норм, закріплених у міжнародному праві. Щонайменше частина з них має звичаєвий характер і їх визнають протиправними більшість держав світу. Зокрема, мова йде про порушення двох основоположних принципів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eсуверенної рівності держав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eневтручання у внутрішні справи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі принципи, закріплені в міжнародних інструментах, які Росія послідовно визнавала, хоча так само послідовно не дотримувалася: Статут ООН (стаття 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Декларація про принципи міжнародного права (принципи 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, протиправні вибори з погляду мети їх проведення мають ознаки одного з елементів злочину агресії, закріпленого як у статті 8-bis Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а саме: \u003cem\u003e\u0026laquo;Будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПри цьому відповідальність за такі діяння має нести як Росія, так і її агенти відповідно до принципу індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; порушують фундаментальний принцип міжнародного гуманітарного права \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eа діяння, спрямовані на примус до участі в подібному голосуванні, є також примусом присягнути на вірність окупаційній державі, що заборонено статтею 45 Гаазького положення\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, згадані діяння є яскравим проявом порушення права громадянина брати участь у веденні державних справ (стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, вибори є зазіханням на національну ідентичність місцевого населення, на право вільно висловлювати свою думку, на невтручання в особисте життя. Імовірно, що окремі акти примусу в ході такого \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; можуть сягати порогу воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Злочин і кара\u0026raquo; в національному праві\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОфіс Генерального прокурора наголошує: голосування на російських виборах \u003cem\u003eper se\u003c/em\u003e не має ознак злочину. Беручи до уваги атмосферу страху й несвободи, примус, зокрема застосування погроз озброєними окупантами або насильства, така позиція органів влади України релевантна обставинам. Безумовно, мова йде також про економію ресурсів: перевантажена понад ста тисячами відкритих проваджень щодо вчинення воєнних злочинів, національна система не впорається з десятками тисяч нових справ проти \u0026laquo;колаборантів\u0026raquo;. До того ж підхід \u0026laquo;карати кожного\u0026raquo; неминуче спровокував би негативне ставлення до України загалом, що лише ускладнить процеси деокупації, реінтеграції та примирення. Не варто забувати, що Росія змушує голосувати навіть тих українців, яких незаконно депортувала до власних регіонів, і відмовитися під повним контролем агресора майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас є ті особи, які беруть участь в електоральному процесі добровільно: вони балотуються, пропагують, працюють на виборчих дільницях, \u0026laquo;спостерігають\u0026raquo;. Серед них як місцеве населення, так і колонізатори та російські громадяни \u0026mdash; представники органів влади окупаційної держави. Щодо них на національному рівні застосовується інший підхід: діяння місцевого населення кваліфікуються переважно за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eучасть в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території)\u003c/em\u003e, а діяння колонізаторів та інших російських громадян \u0026mdash; за статтею 110 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосягання на територіальну цілісність і недоторканність України)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними \u0026laquo;Deutsche Welle\u0026raquo;, станом на 31 серпня Служба безпеки України ідентифікувала понад 3,5 тисячі добровільних учасників незаконних виборів на окупованих територіях. Вочевидь, реальна кількість потенційно винних осіб значно більша. Наприклад, відповідно до відомостей \u0026laquo;избирательной комиссии \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, лише на території окупованої Луганської області вибори організовують і забезпечують 5\u0026nbsp;260 осіб. 17 липня 2023 року за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури повідомлено про підозру голові, заступнику та секретарю згаданої \u0026laquo;избирательной комиссии\u0026raquo;. Особам, які вже проявили себе минулого року в ході організації \u0026laquo;референдуму в \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, було інкриміновано колабораційну діяльність (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 вересня, напередодні \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo;, Служба безпеки України повідомила про підозру Голові Центральної виборчої комісії РФ Еллі Памфіловій, її заступнику Миколі Булаєвому й секретарю Наталії Бударіній. Організація \u0026laquo;місцевих виборів\u0026raquo; на окупованих територіях була кваліфікована як посягання на територіальну цілісність (стаття 110 Кримінального кодексу України), а потенційною мірою покарання визначено довічне ув\u0026rsquo;язнення з конфіскацією майна\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри рішучість притягнути до відповідальності всіх винних осіб, результати діяльності компетентних органів України поки що досить обмежені. Відповідно до відомостей ГО \u0026laquo;Опора\u0026raquo;, до початку повномасштабного вторгнення вироки за організацію \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; і \u0026laquo;виборів\u0026raquo; на окупованих територіях України отримали лише 288 осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тоді їхні діяння були кваліфіковані за статтею 110 Кримінального кодексу України. За ті ж діяння на нових окупованих територіях уже за статтею 111-1 Кримінального кодексу України до відповідальності було притягнуто 80 осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде організовувати \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях доти, доки вона зберігає над ними ефективний контроль. На неї навряд чи вплинуть заяви України, занепокоєння міжнародної спільноти й навіть відкриті на національному рівні кримінальні провадження. Перешкоджати процесу збройним шляхом \u0026mdash; погана ідея, оскільки потенційно жертвами таких дій стане цивільне населення, що ставить питання про відповідність будь-якого нападу нормам міжнародного гуманітарного права. Цікаво, що на Бєлгородщині (у Шебекіно та Журавці) від виборів відмовилися у зв\u0026rsquo;язку з небезпечною ситуацією, однак російські агенти поженуть голосувати українців на окупованих територіях, навіть якщо в часі це буде збігатися з активною фазою деокупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити в такому випадку? Продовжувати документувати протиправні діяння та збирати докази, гарантуючи, що винні особи понесуть відповідальність. Посилювати дипломатичні зусилля задля більшого тиску на Росію, яка демонстративно порушує основоположні принципи міжнародного права. Починати процеси відповідальності вже зараз, доповнюючи їх механізмом відшкодування шкоди. І не визнавати. Послідовно не визнавати порушення РФ і забезпечити уникнення \u0026laquo;рецедиву\u0026raquo; завдяки достатнім гарантіям неповторення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":753,"url":"primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context","video":"BHgET1uxoD4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698432823,"date":"15.09.2023","views":423,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/primus_chi_dobra_volya_pri_kvalifikacii_kolaboracionizmu_2.jpg","mini_image":null,"name":"Примус чи добра воля при кваліфікації колабораціонізму? | Анастасія Сербіна | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКолабораційна діяльність. Злочин vs виживання: де межа?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе питання розкриваємо у новому випуску JustTalk_Context із\u003cstrong\u003e Анастасією Сербіною\u003c/strong\u003e, адвокаткою, керівницею Тренінгової групи АС, та ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/primus_chi_dobra_volya_pri_kvalifikacii_kolaboracionizmu_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":730,"url":"yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693484752,"date":"31.08.2023","views":994,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_4.png","mini_image":null,"name":"Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e23 серпня прийнято \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text\"\u003eпостанову ВРУ\u003c/a\u003e про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі \u0026mdash; Заява ВРУ). Документ містить основні принципи побудови державної політики в різних сферах на деокупованій території, зокрема і в сфері кримінальної юстиції. Пропоную її проаналізувати для розуміння тенденцій, підходів, які зараз напрацьовуються для деокупованих територій в частині кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 1. Основа державної політики деокупації \u0026mdash; права людини:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Державна політика України щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення її прав і основоположних свобод\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПоложення № 2\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eКарати просто за факт проживання на тимчасово окупованій території\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне планується\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e Як і не планується карати за \u0026laquo;отримання російських паспортів\u0026raquo;:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Жодний громадянин України не має зазнавати переслідувань чи дискримінації, у тому числі за ознакою проживання на тимчасово окупованій території. Запроваджене державою-агресором автоматичне або примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений на порушення міжнародного гуманітарного права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше я вже писала на JustTalk \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e про висловлювання представників влади про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності за отримання паспорта рф в умовах окупації. Зараз лише зауважу, що, незважаючи на те, що відсутність настання юридичних наслідків за таке отримання російського паспорта закріплена з 2014 року в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eЗаконі України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;\u003c/a\u003e (стаття 9), важливо, що зараз це ще раз згадано як принцип державної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 3. Відновлення порушених окупацією прав:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;зокрема прав осіб, які зазнали політично вмотивованих переслідувань і обмежень свободи, стали жертвами інших протиправних дій держави-агресора та її окупаційних сил\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ пропоную максимально приземлено уявити картину деокупації. Україна відновлює контроль на території півострова. Армії рф й іншої влади рф більше немає. У колоніях, СІЗО перебувають люди. Частина з них, імовірно, у результаті політично вмотивованих переслідувань за \u0026laquo;злочини проти рф\u0026raquo;, частина в результаті переслідувань за загальнокримінальні злочини: проти власності, проти життя та здоров\u0026rsquo;я тощо. Можливо, і в цій категорії \u0026laquo;за загальнокримінальні злочини\u0026raquo; є частина людей, яких фактично переслідувала рф за протидію окупаційній владі. Але частина таких \u0026laquo;затриманих\u0026raquo;, \u0026laquo;засуджених\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачених\u0026raquo; справді когось вбили, пограбували, зґвалтували\u0026hellip; І хоча Україна не визнає легітимності окупаційної влади і відповідно всіх цих актів і рішень про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження, чи буде правильно просто відчинити двері колоній і СІЗО та випустити всіх, хто там перебуває за незаконними рішеннями окупаційної влади?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, подібний підхід не буде відповідати інтересам суспільства. Необхідно передбачити порядок перегляду таких \u0026laquo;кримінальних справ\u0026raquo; для того, щоб забезпечити виконання завдань і принципів Кримінального процесуального кодексу України на звільнених територіях. Для того, щоб люди, яких політично переслідували, були звільнені, але водночас ті, хто справді вчинив злочин відповідно до українського законодавства, понесли відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостає велика кількість питань. За якою процедурою проводити судовий розгляд? Як оцінювати зібрані окупаційною владою докази злочинів? Як бути із процесуальними строками? Чи зараховувати і на підставі чого фактично відбуте покарання тощо. Цих процедур зараз немає в Кримінальному процесуальному кодексі України, і над ними вже треба починати думати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від рф, Україна може бути відповідачем в Європейському суді з прав людини, тому під час прописування таких процедур треба зважати на вимоги \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції з прав людини та основоположних свобод\u003c/a\u003e, особливо в частині права на справедливий суд (стаття 6), права на свободу (стаття 5), права не бути покараним без закону (стаття 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 4. Притягнення винних у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Всі особи, винні у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будуть притягнуті до відповідальності. Необхідною передумовою для відновлення миру та справедливості є притягнення до відповідальності осіб, причетних до організації та здійснення збройної агресії російської федерації проти України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля деокупації, імовірно, будуть виявлені нові факти вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Як і інші категорії злочинів. Такі злочини будуть потребувати розслідувань, судових розглядів, участі прокурорів, адвокатів й інших спеціалістів у галузі кримінального процесу. Чи готова зараз Україна забезпечити необхідну кількість професіоналів для покриття цього запиту деокупованої території?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є конкретний план дій, хто поїде працювати в органи Національної поліції, прокуратури, суди і так далі одразу після деокупації?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 5. Звільнення від кримінальної відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій чи співпрацювали з окупаційними структурами, але не вчиняли тяжких, особливо тяжких злочинів та кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про вчинені діяння, а також активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, скоєних окупаційними адміністраціями та структурами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозитивно оцінюю це положення, оскільки воно буде сприяти реінтеграції деокупованих територій. Водночас, оскільки мова йде про кримінальне право, процедури звільнення від кримінальної відповідальності мають бути чітко й зрозуміло прописані в Кримінальному кодексі, а також, вважаю, завчасно. Це буде відповідати принципу передбачуваності й сприяти ефективному застосуванню цієї норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші два положення, на мій погляд, не потребують жодних додаткових організаційних заходів. Це просто ще одне нагадування про те, що вже і так існує й застосовується. Але положення 3\u0026ndash;5 вимагатимуть багато роботи для їх реалізації. На мій погляд, буде катастрофічною помилкою обмежитися зараз лише такими декларативними напрямами державної політики й чекати факту деокупації для розроблення конкретних заходів і змін до законодавства. З огляду на обсяг потенційної роботи та її важливість потрібно активно готуватися вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":720,"url":"pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690885826,"date":"01.08.2023","views":1384,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_3.png","mini_image":null,"name":"Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України гарантує всім громадянам України екологічну безпеку й право на захист життя та майна від негативних впливів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у статті 41 сказано, що примусове відчуження об\u0026rsquo;єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їхньої вартості. Примусове відчуження таких об\u0026rsquo;єктів з подальшим повним відшкодуванням їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, земля є і об\u0026rsquo;єктом природи, і об\u0026rsquo;єктом права власності\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проаналізуємо, як ситуація з проривом на Каховській ГЕС вплинула на питання безпеки земельних ресурсів як природного елемента довкілля та права власності, яким має бути алгоритм дій станом на зараз для максимального врахування інтересів власників землі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій містить категорію надзвичайних ситуацій 11100 унаслідок гідродинамічних аварій, яка має підкатегорію \u0026mdash; унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003cstrong\u003eстатті 5\u003c/strong\u003e Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; до об\u0026rsquo;єктів правової охорони навколишнього природного середовища належать навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в цей період (\u003cstrong\u003eземля,\u003c/strong\u003e надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливій державній охороні підлягають території та об\u0026rsquo;єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об\u0026rsquo;єкти, визначені відповідно до законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров\u0026rsquo;я і життя людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 65 Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; сказано, що окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНадзвичайна екологічна ситуація \u0026mdash; надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегативні зміни в навколишньому природному середовищі \u0026mdash; це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством. Зокрема, за показниками рівня води в контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиникнення реальної загрози життю та здоров\u0026rsquo;ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів (дані та факти є встановленими);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (уже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації в регіоні).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзаходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eосновні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. \u003cstrong\u003eЗапровадження такого стану є кваліфікаційною обставиною для кваліфікації події з підриву Каховської ГЕС за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид) та статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть запроваджуватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення, наприклад, тимчасової заборони на будівництво та функціонування об\u0026rsquo;єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин, функціонування санаторно-курортних закладів та ін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, і громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО Ж РОБИТИ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗемельний кодекс України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає \u003c/strong\u003eпоняття охорони земель \u0026mdash; це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиділяють два поняття \u0026mdash; рекультивація земель і консервація земель.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ рекультивація, і консервація земель повинна відбуватися відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про охорону земель\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок Державного бюджету України, зокрема, виконуються заходи, спрямовані на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси й ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивацію земель, порушених у період до 1990 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок місцевих бюджетів, зокрема, виконуються роботи з відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, як у випадку проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок коштів землевласників і землекористувачів, зокрема, проводяться підготовчі роботи та складаються робочі проєкти землеустрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів системи розподілу, операторів системи передачі, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняється від обов\u0026rsquo;язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпід час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) зобов\u0026rsquo;язаний здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням, та звільняється від обов\u0026rsquo;язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто нагадати, що з метою запобігання настанню негативних наслідків унаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про потребу перегляду цих планів, оскільки вони не враховують масштабів наслідків від прориву дамб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1%20(1).png\" width=\"936\" height=\"700\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПрезиденту України необхідно за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони України оголосити територію, що зазнала впливу прориву Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоголосити всіх мешканців та юридичних осіб, що зазнали впливу води від прориву Каховської ГЕС, потерпілими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроводити систематичний збір даних про стан земель та ґрунтів відповідно до порядку моніторингу за землями\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та узгоджувати дані з матеріалами робочих проєктів із землеустрою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозробляти заходи із рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвтрати земельних ресурсів незалежно від форми власності включати в санкційні пакети проти росії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стаття 5 Земельного кодексу України \u0026laquo;Принципи земельного законодавства\u0026raquo;: земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":748,"url":"rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova","video":"3RX7yp-T4ZU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430982,"date":"31.07.2023","views":593,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ohotnikova.png","mini_image":null,"name":"Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВлітку 2021 року росія подала до Європейського суду з прав людини першу міждержавну скаргу проти України за 10 групами звинувачень, звинувачуючи Україну у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій, дискримінації російськомовного населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e18 липня ЄСПЛ оголосив рішення, яким одностайно вирішив відхилити заяву росії, звертаючи увагу, що рф проігнорувала низку запитів від суду і не брала участі у процесі, відколи припинила членство у Раді Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео спілкуємось із \u003cstrong\u003eНаталією Охотніковою\u003c/strong\u003e, радницею з прав людини ZMINA, про згадану справу, а також про інші міждержавні скарги стосовно війни в Україні; можливі причини подання такої заяви росією; значення цієї справа для розслідування воєнних злочинів, які чинить рф в Україні. Модерує розмову \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, координаторка роботи з авторами JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ohotnikova.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":710,"url":"zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689760290,"date":"19.07.2023","views":3832,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_2.png","mini_image":null,"name":"Закон про колабораційну діяльність в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ статті проаналізовано відповідність чинного закону України про колабораційну діяльність міжнародному гуманітарному та міжнародному праву прав людини та визначено його критичні недоліки. Чинний закон встановлює кримінальну відповідальність за діяльність громадян, необхідну для підтримки нормального життя, проте розпливчаті й неточні положення означають, що мешканці окупованої території не мають чіткої інформації про те, як правильно регулювати свою поведінку. Такі недоліки негативно впливають на соціальну згуртованість і перспективи реінтеграції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного збройного нападу Російської Федерації та окупації значної частини території України 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2108-ІХ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, який встановлює кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Згідно із законом, заборонені дії включають, зокрема, заперечення здійснення збройної агресії проти України або тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією; добровільну роботу на окупаційну владу; пропаганду в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти; провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або органами влади окупаційної держави на окупованій території; добровільне зайняття посад у судових або правоохоронних органах окупаційної держави тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОМУ ЗАГРОЖУЄ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗА КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Офісу Генерального прокурора України, станом на 24 травня 2023 року було зареєстровано 5 421 кримінальне провадження за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. ММПЛУ переглянула реєстр судових рішень і виявила 484 вироки, винесені українськими судами в справах про колабораційну діяльність (8,93\u0026nbsp;% усіх зареєстрованих проваджень)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Усі ці справи завершилися обвинувальними вироками. Низька кількість вироків порівняно із загальною кількістю кримінальних проваджень значною мірою пояснюється тим, що більшість справ про колабораціонізм все ще перебувають на стадії досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаш аналіз показує, що більшість вироків, а саме 284 справи, або 58,68\u0026nbsp;%, стосувалися дій, пов\u0026rsquo;язаних з публічним запереченням збройної агресії проти України або закликів до підтримки чи співпраці з Російською Федерацією\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обвинувачені в решті справ були притягнуті до кримінальної відповідальності за виконання різних робіт чи діяльності на окупованій території. Зокрема, ідеться про такі випадки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e116 справ, у яких обвинувачені працювали на окупаційну владу, зокрема сільськими головами, у навчальних закладах, різними посадовими особами відділів соціального захисту, відповідальними за розподіл соціальної чи гуманітарної допомоги, бухгалтерами, охоронцями, секретарями, друкарками, особами, які доставляли гуманітарну допомогу, не займаючи при цьому офіційної посади, включаючи навіть тих, хто обіймав посади, яких формально не існувало, такі як \u0026laquo;вуличні\u0026raquo; або \u0026laquo;квартальні\u0026raquo;. Наприклад, під час окупації міста Зарічне Краматорського району Донецької області жінка виконувала роль \u0026laquo;вуличної\u0026raquo;: прибирала вулиці, інформувала мешканців про майбутні роздачі гуманітарної допомоги, вела списки мешканців, забезпечуючи їх комунікацію з окупаційною владою. 2 травня 2023 року місцевий суд у Дніпрі визнав її винною в колабораційній діяльності. Суд конфіскував усе її приватне майно та заборонив обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e36 справ, у яких обвинувачені обіймали посади в органах правопорядку окупаційної держави, зокрема посади працівників виправних установ, прокурорів і співробітників поліції. Наприклад, 27 січня 2023 року місцевий суд в Одесі визнав винуватим колишнього працівника виправної колонії, який продовжував виконувати свої обов\u0026rsquo;язки після окупації Херсона, і засудив його до позбавлення волі строком на 8 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e29 справ, які стосуються провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або з органами влади окупаційної держави на окупованій території чи передачі їм майна. У деяких випадках обвинувачені надавали послуги або матеріальні ресурси російським збройним силам, наприклад продавали паливо, ділилися продуктами, готували їжу або доставляли воду. Інші обвинувачені були засуджені за продовження комерційних операцій попри окупацію, наприклад за сплату податків окупаційній владі. Так, 26 грудня 2022 року чоловік, який продовжував тримати магазин у Куп\u0026rsquo;янському районі Харківської області за дозволом, отриманим від окупаційної влади, був визнаний винним у колабораційній діяльності. Обвинувачений визнав себе винуватим, і його було засуджено до 4\u0026nbsp;років позбавлення волі умовно. За вищезгадані дії йому загрожувало до 5 років позбавлення волі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВУ (МГП)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання вербування, використання інформаторів та інших колаборантів і поводження з ними в МГП висвітлено лише частково й опосередковано, зокрема в ньому не згадуються такі особи й нема визначення колабораціонізму з противником\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. МГП не встановлює жодних норм того, як сторона збройного конфлікту може чи повинна ставитися до власних громадян, які пішли на співпрацю з протилежною стороною конфлікту, залишаючи це питання майже винятково на розсуд національного законодавства. Проте право окупації містить важливі тези про види діяльності та робіт, які передбачають або навіть вимагають співпраці з окупаційною державою й, отже, можуть вважатися виправданими за МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП безпосередньо прописує співробітництво державних і місцевих органів влади з окупаційною державою тільки щодо функціонування закладів освіти і догляду для дітей та медичних закладів, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання співробітництва в інших сферах життя безпосередньо не регулюється. Проте під час аналізу проблеми колабораціонізму на окупованій території важливо пам\u0026rsquo;ятати основоположні принципи права окупації\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, які, зокрема, зобов\u0026rsquo;язують окупаційну державу підтримувати \u0026laquo;максимально нормальне\u0026raquo; життя на окупованій території й тимчасово управляти окупованою територією на благо місцевого населення\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Дотримання цих принципів неможливе без принаймні певного співробітництва між окупаційною владою та місцевим населенням. Це стосується всіх сфер суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території (як, наприклад, забезпечення комунальними послугами, харчовими продуктами, житлом, одягом, транспортом чи медичними послугами) та (або) корисними для місцевого населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у світлі норм МГП особи, які під час окупації працюють в усіх сферах суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території та (або) корисними для місцевого населення, у тому числі в закладах освіти та догляду за дітьми і медичних установах, не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі самі міркування поширюються на осіб, які обіймають державні посади на окупованій території, що відіграють важливу роль у житті суспільства, як, наприклад, офіційні особи місцевого, районного та обласного рівнів, мери, офіційні особи органів реєстрації народжень, смертей та шлюбів, співробітники поліції, персонал виправних установ і офіційні особи органів соціального забезпечення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до основоположних принципів права окупації, такі категорії осіб (за умови, якщо вони не присягають на вірність окупаційній державі, не здійснюють свої функції й не оголошують свої рішення та вироки ім\u0026rsquo;ям окупаційної держави) не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни. Слід зазначити, що право окупації не захищає державних службовців, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;) країні свого громадянства. Отже, їх можна піддавати кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни за конкретні діяння, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;), але не лише за факт продовження чи початку виконання своїх обов\u0026rsquo;язків після окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВУ ПРАВ ЛЮДИНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНемає сумнівів, що держава може вживати заходів для кримінального покарання певних форм співпраці її громадян з протилежною стороною міжнародного збройного конфлікту. Такі заходи, однак, слід формулювати достатньо точно для того, щоб громадяни могли регулювати свою поведінку й передбачати розумною мірою наслідки своїх дій. Окрім того, принцип законності, закріплений у статті 15 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП), вимагає, щоб \u0026laquo;усі елементи злочину були прямо і точно включені в правові визначення злочинів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте закон про колабораційну діяльність містить поняття й вирази, які є розпливчастими й допускають широке тлумачення. Це, зокрема, \u0026laquo;пропаганда з метою сприяння здійсненню збройної агресії\u0026raquo;, \u0026laquo;дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора\u0026raquo;, \u0026laquo;передача матеріальних ресурсів\u0026raquo;, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;активна участь у заходах політичного характеру\u0026raquo;, \u0026laquo;надання допомоги у веденні бойових дій\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання закону про колабораційну діяльність настільки розпливчасті й неточні в частині термінології, що особи залишаються без достатніх вказівок на обставини та умови, за яких українська влада має право висувати проти них обвинувачення в колабораційній діяльності. Понад те, широкі формулювання закону встановлюють кримінальну відповідальність практично за будь-яку трудову або підприємницьку діяльність на окупованій території незалежно від того, чи призвели такі дії до будь-яких негативних наслідків для держави, як-от розголошення конфіденційної інформації, надання прямої переваги стороні, яка воює, або каральні заходи проти інших мешканців окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на наведені вище міркування ММПЛУ вважає, що закон про колабораційну діяльність не є достатньо передбачуваним, уможливлює свавілля в його застосуванні і тому не відповідає принципу правової визначеності, передбаченому статтями 9 (право на свободу та особисту недоторканність), 19 (свобода вираження поглядів) МПГПП, статтею 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) (право на мирне володіння своїм майном), а також принципу законності, закріпленому в статті 15 МПГПП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто згадати також, що всі форми забороненої колабораційної діяльності караються кримінальним покаранням, що є найбільш обмежувальним видом відповідальності згідно з національним законодавством. Окрім того, деякі з них передбачають значні терміни позбавлення волі та конфіскацію майна. Наприклад, \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; карається позбавленням волі на строк до трьох років, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до п'яти років з конфіскацією майна, а \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до 12 років з конфіскацією майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча держави зазвичай користуються широкою свободою розсуду щодо виду покарання, який встановлюється за злочинну поведінку, було б важко довести, що покарання, передбачені законом про колабораційну діяльність, є найменш обмежувальними інструментами для виконання бажаної захисної функції. Не зрозуміло, чому для покарання за такі правопорушення, як \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; або \u0026laquo;публічне заперечення здійснення збройної агресії\u0026raquo;, не підходять інші заходи, наприклад адміністративна відповідальність. Отже, на наш погляд, санкції, передбачені за колабораційну діяльність, не пропорційні відповідно до статей 9 і 19 МПГПП, а статті 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ (стосовно конфіскації майна).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки закон про колабораційну діяльність передбачає покарання осіб, які працювали на окупаційну владу або які провадили господарську діяльність \u0026laquo;у взаємодії\u0026raquo; з окупаційною владою, він, по суті, встановлює кримінальну відповідальність майже за будь-яку трудову чи підприємницьку діяльність на окупованій території, обмежуючи цим право на працю та право на достатній життєвий рівень осіб, які там мешкають. Він зачіпає широке коло осіб, зокрема державних службовців, які продовжують працювати під час окупації, і підприємців, які продають товари, надають послуги, сплачують податки або іншим чином дотримуються правил окупаційної влади. Для того, щоб дотриматися вимог закону про колабораційну діяльність, їм довелося б узагалі припинити працювати. Це своєю чергою призвело б до втрати доходів і джерел засобів до існування і, отже, обмежило б їм та їхнім сім\u0026rsquo;ям доступ до достатнього харчування, одягу і житла, а також тепло- та електропостачання. На наш погляд, така практика не відповідає положенням статей 6 і 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМАЙБУТНЄ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі народні депутати здійснили кроки для внесення змін до закону про колабораційну діяльність, він продовжує діяти, спричиняючи негативні наслідки для багатьох мешканців окупованих територій. За нашими оцінками, щодня українська влада реєструє приблизно 10-20 нових кримінальних справ про колабораційну діяльність. Якщо ця тенденція збережеться, то до 2024 року кількість таких справ в Україні може сягнути десяти тисяч. Це може мати суттєві наслідки: для прав цих осіб, для меседжу тим, хто продовжує жити в окупації, а також для національної системи правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки чинний закон про колабораційну діяльність не відповідає міжнародному гуманітарному праву та міжнародному праву прав людини, він, імовірно, може стати предметом розгляду в національних і міжнародних судах. Тим часом украй важливо, щоб усі юристи-практики, незалежно від того, чи вони виконують функції прокурора, захисника чи судді у справах про колабораційну діяльність, пам\u0026rsquo;ятали про відповідні норми МГП і міжнародні стандарти в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Закон № 2108-IX \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo;. Закон набрав чинності 15 березня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Станом на 16 травня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e За статистичними даними Офісу Генерального прокурора України, станом на кінець квітня 2023 року досудове розслідування здійснювалося в 4\u0026nbsp;053 кримінальних провадженнях. Станом на кінець квітня 2023 року із загальної кількості зареєстрованих проваджень (5\u0026nbsp;250) тільки в 1\u0026nbsp;388 провадженнях (26,44\u0026nbsp;%) особам було повідомлено про підозру. У 422 кримінальних провадженнях (8,04\u0026nbsp;%) досудове розслідування було зупинене у зв\u0026rsquo;язку з відсутністю підозрюваних, 210 проваджень (4\u0026nbsp;%) було закрито на стадії досудового розслідування. Лише в 767 кримінальних провадженнях (14,61\u0026nbsp;%) досудове розслідування було завершено та матеріали направлені до суду для розгляду по суті. Див. Офіс Генерального прокурора України, Єдиний звіт про кримінальні правопорушення, січень \u0026mdash; грудень 2022 року, січень \u0026mdash; квітень 2023 року: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Див. статтю 111-1 Кримінального кодексу України. Вказане правопорушення вважається \u0026laquo;кримінальним проступком\u0026raquo; за українським законодавством і передбачає покарання, не пов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі, у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. Shane Darcy \u0026ldquo;To Serve the Enemy: Informers, Collaborators, and the Laws of Armed Conflict (Oxford Monographs in International Humanitarian and Criminal Law)\u0026rdquo;, Oxford University Press, November 26, 2019, pp. 1\u0026ndash;7.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Стаття 50 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни (Женевська конвенція IV) говорить: \u0026laquo;Окупаційна держава повинна \u003cem\u003eв співробітництві з державними та місцевими органами влади\u003c/em\u003e сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей та їхню освіту\u0026raquo;. Аналогічної співпраці між окупаційною владою й державними та місцевими органами влади вимагає стаття 56, згідно з якою слід забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, служб охорони здоров\u0026rsquo;я, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб, з особливою увагою до вживання та проведення заходів, необхідних для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Ці принципи частково відображені в статті 43 Положень про закони і звичаї війни на суходолі, доданих до Гаазької конвенції IV (Гаазьких положень), якою передбачено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана відновити й забезпечити громадський порядок і життя на окупованій території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Spoerri Philip \u0026ldquo;\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/view/10.1093/law/9780199559695.001.0001/law-9780199559695-chapter-8?rskey=on59Ai\u0026amp;result=24\u0026amp;prd=OPIL\"\u003eThe Law of Occupation\u003c/a\u003e\u0026rdquo; in Andrew Clapham and Paola Gaeta (eds), The Oxford Handbook of International Law in Armed Conflict, Oxford University Press, 2014, pp. 185\u0026ndash;186.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Див. стосовно злочину \u0026laquo;колабораціонізму з терористичними організаціями\u0026raquo; в Іспанії доповідь спеціального доповідача з питання про заохочення й захист прав людини та основних свобод в умовах боротьби з тероризмом (A/HRC/10/3/Add.2, п.\u0026nbsp;53).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":109,"url":"noel-kalhun","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/photo-of-self.jpg","name":"Ноель","surname":"Калхун","post":"В.о. Голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":705,"url":"zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688032134,"date":"06.07.2023","views":1264,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Залишити напризволяще не можна евакуювати: де стоїть російська кома та як кваліфікувати?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e6 червня Російська Федерація підірвала дамбу Каховської гідроелектростанції, яка розташована поблизу м. Нова Каховка на тимчасово окупованій території Херсонської області\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Згідно з даними, озвученими Прем\u0026rsquo;єр-міністром України Денисом Шмигалем, під загрозою затоплення опинилися 80 населених пунктів, переважна частина яких розташована на окупованих Росією територіях\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Представники держави-агресорки заявили, що в Херсонській області підтоплено всього 14 населених пунктів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання кваліфікації діянь щодо підриву дамби як міжнародного злочину має бути висвітлене в окремій публікації. Зараз розглянемо ухилення РФ і неналежне здійснення нею евакуації цивільного населення внаслідок спричиненої техногенної катастрофи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗОБОВ\u0026rsquo;ЯЗАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРФ не заперечує ефективний контроль над підтопленими територіями лівого берега Дніпра Херсонської області. 30 вересня 2022 року з посиланням на результати псевдореферендуму та \u0026laquo;декларацію про незалежність і суверенітет\u0026raquo; Херсонської області В. Сальдо та В. Путін уклали \u0026laquo;договір про входження до складу РФ\u0026raquo;, що засвідчив протиправну анексію окупованої території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк окупаційна держава, Росія має першочергове зобов\u0026rsquo;язання гарантувати безпеку та реалізацію прав і свобод місцевого цивільного населення. Відповідно до статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (далі \u0026mdash; Женевська конвенція IV) окупаційна держава має здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це необхідно для забезпечення безпеки населення\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Окремо в статті 78 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, передбачені вимоги до евакуації дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОФІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РФ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч фундаментальному принципу МГП\u003cem\u003e status quo ante bellum\u003c/em\u003e, Росія поширила власне законодавство на окуповані території України. Водночас у ході ліквідації наслідків підриву дамби окупаційна держава порушила навіть російські норми. Правила проведення евакуаційних заходів при загрозі виникнення або виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру містяться в постанові уряду РФ від 19 вересня 2022 року №\u0026nbsp;1654. 1 березня 2023 року вони набули чинності. Згідно з ними на підтопленій території мали бути проведені негайні заходи для евакуації російських, іноземних громадян та осіб без громадянства за рішенням спеціально створеної комісії в кожному населеному пункті або її керівника\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Натомість станом на 10 червня не відомо про створення жодної такої комісії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, за тиждень до підриву дамби, 30 травня, уряд РФ ухвалив постанову №\u0026nbsp;873 \u0026laquo;Про особливості застосування на територіях \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, Запорізької області та Херсонської області положень законодавства РФ у сферах промислової безпеки небезпечних промислових об\u0026rsquo;єктів і забезпечення безпеки гідротехнічних споруд\u0026raquo;. Пункт 10 документа передбачає непроведення до 1 січня 2028 року технічного розслідування аварій гідротехнічних споруд, які сталися внаслідок воєнних дій, диверсій і терористичних актів\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З одного боку, це вкотре свідчить на користь зумисного підриву дамбу росіянами, а з іншого \u0026mdash; про відсутність у жертв наслідків такого діяння ефективних засобів правового захисту. Наразі Слідчий комітет РФ відкрив провадження за фактом вчинення теракту, а постраждалі отримають лише до 50 тисяч рублів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКВАЛІФІКАЦІЯ ДІЯНЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 147 Женевської конвенції IV передбачає, що умисне вбивство, тортури та нелюдське поводження, вчинені проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозними порушеннями Конвенції. Такі дії сягають порогу воєнних злочинів, як це передбачено пунктами і, іі, ііі статті 8 (2) (а) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зумисне створення техногенної та гуманітарної катастрофи, яка призвела до загибелі та страждань цивільного населення, може бути також кваліфіковане як напад на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання (стаття 8 (2) (b) (v) Римського статуту). Беручи до уваги масштаби нападу та його чітке планування, можемо говорити про наявність ознак злочину проти людяності за статтею 7 (k) Римського статуту, а зважаючи на загальну політику РФ, спрямовану на винищення української нації як такої, і довгостроковий характер наслідків, спричинених катастрофою, \u0026mdash; про геноцид згідно зі статтею 6 (с) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро наявність потреби в евакуації свідчить рівень підтоплення окремих населених пунктів, підконтрольних РФ. 7 червня мер міста Олешки Євген Рищук заявляв про затоплення окремих населених пунктів Олешківської об\u0026rsquo;єднаної територіальної громади на 90\u0026ndash;100\u0026nbsp;% (наприклад, самих Олешок), інших на 50\u0026nbsp;% (наприклад, Підстепного та Піщанівки)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Про критичний рівень затоплення територій, який вимагає негайної евакуації населення, свідчать також супутникові знімки Maxar Technologies\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відмову евакуювати населення з окремих пунктів указують самі мешканці, їхні родичі або очевидці. Так, у Солонцях, Сагах, Підлісному, Коханах, Кардашах відповідних рятувальних заходів проведено не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Побічно на користь правдивості тези про ухилення від евакуації свідчить і статистика, наведена російськими агентами. За словами Сальдо, станом на 10 червня з підтоплених районів Херсонської області було евакуйовано 5,8 тисячі осіб. При цьому, за українськими даними, лише в Олешківській ОТГ евакуація необхідна для близько 40 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а очільник окупаційного уряду Херсонщини О. Алєксєєнко заявив про таку потребу для 22 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, у населених пунктах, у яких окупаційна влада оголосила про евакуацію, відповідні заходи проводилися неналежно та супроводжувалися порушенням прав людини і воєнними злочинами. Здебільшого \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; була потрібна для створення пропагандистських роликів задля уникнення відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЕВАКУАЦІЯ ПО-РОСІЙСЬКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУранці 6 червня окупаційна влада стверджувала, що евакуація з підтоплених регіонів не потрібна, паніки немає, а ситуація контрольована. Водночас цивільні намагалися самотужки покинути небезпечні території, однак були зафіксовані випадки їх примусового повернення росіянами назад. Також є свідчення про обумовлення виїзду та евакуації наявністю російського паспорта\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що має ознаки дискримінаційного переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодальше оголошення про евакуацію проводилося несистемно та з порушенням навіть відповідних російських правил. Цивільному населенню не повідомлялося про місце евакуації (вона здійснювалася лише дещо вглиб, де загроза підтоплення залишалася на високому рівні). Для того, щоб дістатися до місця збору, презюмувалася наявність транспортного засобу (човна), який, очевидно, мали лише окремі мешканці. Понад те, зафіксовані випадки конфіскації човнів і весел у цивільного населення, що має ознаки воєнного злочину згідно зі статтею 8 (2) (а) (iv) Римського статуту та свідчить на користь наявності спеціального умислу позбавити цивільне населення засобів для порятунку. Зволікання з евакуацією, перешкоджання їй, сукупно з відсутністю забезпечення цивільного населення питною водою та засобами харчування має ознаки цілеспрямованого моріння голодом, як це передбачено статтею 8 (2) (b)( xxv) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді як цивільне населення намагалося врятувати одне одного самотужки, РФ проводила пошуково-рятувальну операцію власних військових із шостої роти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійські агенти виявилися нездатними евакуювати особливо вразливі категорії населення. Так, з лікарні в Олешках не було вивезено в безпечне місце паліативних хворих. Персонал підняв їх на третій поверх будівлі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це виглядає особливо цинічно, беручи до уваги попередні незаконні депортації та примусове переміщення таких осіб, які РФ намагалася видати за евакуації, наприклад примусове переміщення вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату до Клінічної психіатричної лікарні в окупованому Криму з їхнім подальшим насильницьким утриманням\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочинна бездіяльність РФ, її активні заходи із перешкоджання евакуації населення, розстріл евакуаційних човнів на правому березі Херсонщини свідчать не лише про цілу сукупність міжнародних злочинів, а й остаточно спростовують пропагандистський наратив про здійснення \u0026laquo;порятунку\u0026raquo; українських дітей і дорослих протягом шістнадцяти місяців повномасштабного вторгнення. РФ не просто зараз не евакуює цивільне населення, вона не робила цього ніколи. Попередні операції були незаконними депортаціями та примусовими переміщеннями, про що вже є відповідні висновки експертів трьох Московських механізмів ОБСЄ\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Міжнародного кримінального суду в контексті видачі 17 березня ордерів на арешт В. Путіна та М. Львової-Бєлової.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО (НЕ) ЗРОБИВ СВІТ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрезидент та Уряд України, неурядові організації неодноразово закликали міжнародне співтовариство допомогти з ліквідацією наслідків підриву дамби. Що стосується евакуації цивільного населення, то негнучка світова спільнота виявилася нездатною відреагувати оперативно. Для прикладу, щоб надіслати на лівий берег \u0026laquo;блакитних шоломів\u0026raquo;, слід ухвалити резолюцію Ради Безпеки, а, отже, отримати дозвіл РФ. Остання не дає його навіть на доступ ОБСЄ, МКЧХ, УВКБ ООН чи волонтерів. Не відомо також про залучення Російського Товариства Червоного Хреста до порятунку цивільних. Остаточна кількість загиблих не відома, однак мова може йти про сотні осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУникаючи оцінки реакції міжнародного співтовариства з погляду належності та своєчасності, наголосимо на відсутності людиноцентричності в системі, яка від моменту створення називає себе людиноцентричною. Дискусії про те, хто винний і яку комісію створювати для розслідування, які, беззаперечно, необхідні та важливі, могли зачекати, на відміну від знесилених людей на дахах будинків. Немає належної відповіді і щодо подальшої долі цивільного населення. Можна припустити, що руйнівні наслідки підриву дамби та затоплення РФ використає для чергового витка незаконних депортацій і примусового переміщення. В Україні зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують справедливості, компенсації та реінтеграції в нових громадах, а отже, цілої низки дій державних органів. Підрив дамби, який анонсувався пів року і наслідки якого були очевидні, як виявилося, не мав заздалегідь підготовленої реакції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗАЕС замінована з липня 2022 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\"\u003ehttps://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\"\u003ehttps://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\"\u003ehttps://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\"\u003ehttps://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\"\u003ehttps://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\"\u003ehttps://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\"\u003ehttps://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":702,"url":"robota-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1687159329,"date":"19.06.2023","views":1778,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-15.png","mini_image":null,"name":"Робота судів в умовах воєнного стану","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а прифронтові міста і села \u0026mdash; бомбардувань, артилерійських і мінометних обстрілів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк війна вплинула на суди і суддів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ перші місяці повномасштабного вторгнення рф в Україну судова система перебувала в стані розгубленості, частина суддів із центральних та східних областей фактично перемістилася в західні регіони України, деякі судді виїхали за кордон, оформивши щорічні оплачувані відпустки або відпустки без збереження заробітної плати. Судові засідання майже не проводилися. Помічникам суддів було дозволено відповідно до наказів голів судів здійснювати роботу дистанційно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням від 24 лютого 2022 року № 9 Рада суддів України звернула увагу всіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОговтавшись від військового вторгнення росіян, на сьогодні більшість суддів перебувають на своїх робочих місцях, розглядають справи як у письмовому провадженні, так і безпосередньо в судових засіданнях, у т. ч. у режимі відеоконференцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа офіційними даними ДСА України станом на грудень 2022 року, 589 судів здійснюють правосуддя. Підсудність 169 судів змінена (\u003ca href=\"https://dsa.court.gov.ua/tu14/pres-centr/general/1385763/\"\u003ehttps://dsa.court.gov.ua/tu14/pres-centr/general/1385763/\u003c/a\u003e). Станом на травень 2023 року 87 судів не здійснюють правосуддя через те, що розташовані на окупованих територіях, ще 84 суди не здійснюють правосуддя з 2014 року, оскільки перебувають на непідконтрольних уряду України територіях анексованого Криму та окупованих землях Луганської та Донецької областей. 13 судів повністю зруйновані, 7 суддів і працівників суду загинули, 9 отримали поранення, 1 суддя звільнена з полону (\u003ca href=\"https://suspilne.media/466199-golova-radi-suddiv-pro-robotu-sudiv-pid-cas-vijni-konkurs-do-vkks-spravi-sodo-voennih-zlociniv-ta-suddiv-na-fronti\"\u003ehttps://suspilne.media/466199-golova-radi-suddiv-pro-robotu-sudiv-pid-cas-vijni-konkurs-do-vkks-spravi-sodo-voennih-zlociniv-ta-suddiv-na-fronti\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКористуючись під час воєнного стану наданими повноваженнями, Голова Верховного Суду своїми розпорядженнями змінив територіальну підсудність судів, які розташовані на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправи судів передані до інших судів, які продовжують їхній розгляд. Судді з окупованих територій відряджені до судів, до яких передаються справи, і продовжують виконувати свою роботу. Завдяки електронному суду, інтернету громадяни на окупованих територіях можуть звернутися до суду за окремим рішенням. Наразі за показниками кількості надходжень і розглянутих справ судді вийшли на довоєнний рівень роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас судді стикаються з проблемами, які пов\u0026rsquo;язані з передачею справ із судів, територіальна підсудність яких була змінена. Так, приміщення деяких судів, які розташовані на окупованих територіях або в зонах, де ведуться активні бойові дії, зазнали руйнації, майже повністю розграбовані, відсутнє серверне та технічне обладнання. Через швидку окупацію справи не встигли вивезти. В основному передача відбувається через сервери в електронному вигляді, проте не всі матеріали справ були на час окупації відскановані. Усі ці обставини призводять до того, що до судів надходять матеріали справ не в повному обсязі, що ускладнює їх розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується кримінальних справ, то вони будуть відновлюватися і розглядатися далі. Однак проблематичним є питання розгляду цивільних, адміністративних справ, оскільки процесуальне законодавство такого механізму не містить. На жаль, по тих справах, які не були розглянуті, втрачені й залишилися на окупованих територіях, необхідно подавати нові позови, і вони будуть розглядатися спочатку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож проблемним є питання з повідомленням учасників справи, які перебувають на окупованих територіях. З деякими учасниками відсутній будь-який зв\u0026rsquo;язок, їх фактичне місцезнаходження не відоме. Тому в багатьох випадках розгляд таких справ фактично зупиняється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, надзвичайно гострим є питання безпекового простору в будівлях судів або поруч з ними. За рекомендацією Ради суддів України про недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги судді у випадку сигналів повітряної тривоги припиняють проводити очні судові засідання. На підставі рішення Ради суддів від 2 березня 2022 року (\u003ca href=\"https://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\"\u003ehttps://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\u003c/a\u003e) голови судів видали накази про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги на час дії воєнного стану в Україні, відповідно до яких суддям наказано зупиняти проведення судових засідань після оголошення сигналу \u0026laquo;Повітряна тривога\u0026raquo;, суддям і працівникам апарату пройти до найближчого укриття, заборонено відвідування суду громадянами. І тут перш за все виникають питання: де розташоване те укриття, як близько від будівлі суду?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдебільшого в приміщеннях судів і неподалік відсутні укриття, що позбавляє затверджені алгоритми дій під час сигналів повітряної тривоги будь-якої ефективності та сенсу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез відсутність поблизу відповідних захисних споруд і неможливість забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, відвідувачів суду робочі групи суддів не раз надавали пропозиції членам Комітету ВРУ з питань правової політики внести зміни до КАСУ, ЦПКУ, ГПКУ, зокрема із зазначенням можливості суду під час дії воєнного або надзвичайного стану розглядати справи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. На цей час ухвалений за основу законопроєкт від 1 червня 2023 року № 8358/П \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді\u0026raquo;, який передбачає під час дії воєнного або надзвичайного стану для суду та інших учасників процесу можливість брати участь у судових засіданнях без прив\u0026rsquo;язки до конкретного приміщення (\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42032\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42032\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у зв\u0026rsquo;язку з відновленням роботи Херсонського апеляційного суду, Великоолександрівського та Нововоронцовського районних судів Вища рада правосуддя вирішила достроково закінчити відрядження суддів указаних судів. Так\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003eвідповідно до рішення ВРП від 30 травня 2023 року початок процесуальної діяльності зазначених судів визначено 12 червня 2023 року (\u003ca href=\"https://hcj.gov.ua/news/vrp-dostrokovo-zakinchyla-vidryadzhennya-deyakyh-suddiv-hersonskyh-sudiv\"\u003ehttps://hcj.gov.ua/news/vrp-dostrokovo-zakinchyla-vidryadzhennya-deyakyh-suddiv-hersonskyh-sudiv\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі місто Херсон часто перебуває під шквальними обстрілами окупантів. За відсутності належно обладнаних укриттів, захисних споруд і відповідних законодавчо регульованих процедур розгляду справи поза межами приміщень судів закінчення відрядження суддів ставить під реальну загрозу життя і здоров\u0026rsquo;я працівників суду, громадян \u0026mdash; відвідувачів суду та самих суддів, а також зменшення ефективності роботи цих судів в умовах частих обстрілів, сигналів повітряної тривоги. Через ці обставини вже зараз працівники апарату вказаних судів відмовляються від повернення на свої робочі місця та звільняються, що зумовлює \u0026laquo;кадровий голод\u0026raquo; у цих судах. Таким чином, рівень здійснення судочинства вказаних судів порівняно з динамікою їх сьогоднішнього функціонування на відносно безпечних територіях країни щонайменше значно сповільниться. Хто від цього виграє? Навряд чи громадяни, які звернулися по судовий захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯсна річ, що діяльність суду, як і багатьох інших професій в Україні, яка в мирні часи є буденною, у контексті війни потребує майже подвигу. І суд як державна інституція зобов\u0026rsquo;язаний демонструвати стійкість. Проте, окрім стійкості, має бути також ефективність від діяльності суду і турбота про життя громадян з боку держави, яка відносить себе до цивілізованого, гуманного світу, у якому життя людини \u0026mdash; найвища цінність. Адже над державою тяжіє обов\u0026rsquo;язок \u0026mdash; зробити все, наскільки це можливо, для збереження людського життя, принаймні мінімізувати загибелі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, зазначимо, що хотілося б вірити, що найближчим часом здоровий глузд переможе дисфункціональні рішення, зокрема ухвалений за основу законопроєкт від 1 червня 2023 року № 8358/П \u0026laquo;Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді\u0026raquo; буде проголосований та у відповідному порядку набере чинності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;результаті співпраці JustTalk і\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;(учасниці\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":105,"url":"oksana-bojko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/boĭko.jpeg","name":"Оксана","surname":"Бойко","post":"Суддя Одеського окружного адміністративного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-15.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":701,"url":"komandna-vidpovidalnist-za-lashtunkami-kriminalnogo-kodeksu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686931285,"date":"16.06.2023","views":4830,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14.png","mini_image":null,"name":"Командна відповідальність за лаштунками Кримінального кодексу","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні в Україні зареєстровано більш як дев\u0026rsquo;яносто тисяч кримінальних проваджень, пов\u0026rsquo;язаних з учиненням воєнних злочинів. Встановити безпосередніх виконавців усіх цих злочинів буде складно, а в деяких випадках \u0026mdash; неможливо. Особливо складно встановити осіб, які з великих відстаней здійснювали/ють обстріли цивільної інфраструктури наших міст. Більш досяжним завданням видається встановлення військових командирів / інших начальників цих виконавців і притягнення їх до відповідальності за порушення ними обов\u0026rsquo;язків з контролю за своїми підлеглими.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про застосування принципу \u003cem\u003eкримінальної відповідальності командирів та інших начальників за вчинення міжнародних злочинів їхніми підлеглими\u003c/em\u003e, закріпленого як у договірному, так і звичаєвому міжнародному праві як відповідальність за невжиття заходів контролю над підлеглими\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей принцип не слід сприймати як безумовну (\u0026laquo;автоматичну\u0026raquo;) відповідальність командирів або як колективну відповідальність вищого командування. Мова йде\u003cstrong\u003e лише \u003c/strong\u003eпро ті випадки, коли командири знають або мали б знати про те, що їхні підлеглі вчинили або мають намір вчинити злочин, і не вживають необхідних заходів для припинення або запобігання їх вчиненню.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що ми не розглядаємо ситуації, у яких командир віддав наказ вчинити порушення законів і звичаїв війни, бо такі дії прямо описані в диспозиції ст.\u0026nbsp;438 Кримінального кодексу України (КК України) і їх кваліфікацію не потрібно додатково обґрунтовувати. У статті ми порушуємо питання кваліфікації дій командира, який не віддавав злочинного наказу, але і не вжив заходів, які мав би вжити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі поширеною є думка, що для іноземних командирів і начальників така модель відповідальності не передбачена КК України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Ми дотримуємося протилежної думки і далі пояснимо чому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАЧАЛЬНИКІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗі змісту положень ст. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-86\"\u003e86\u003c/a\u003e Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (ДП\u0026nbsp;І до ЖК), випливає, що сторони, які перебувають у конфлікті, повинні припиняти серйозні порушення Женевських конвенцій або цього Протоколу, які є результатом невжиття заходів, які мають бути вжиті. Той факт, що порушення Конвенцій і цього Протоколу було вчинене підлеглою особою, не звільняє її начальників від кримінальної відповідальності, якщо вони:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- мають у своєму розпорядженні інформацію, яка повинна була б надати їм можливість дійти висновку в обстановці, що існувала на той час, що така підлегла особа вчиняє або має намір вчинити подібне порушення, і якщо\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для відвернення або припинення цього порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ нормі ст. \u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/en/ihl-treaties/api-1977/article-87?activeTab=undefined\"\u003e87 \u003c/a\u003eДП I встановлено принцип, згідно з яким військовий командир зобов\u0026rsquo;язаний запобігати порушенням Конвенцій і Протоколу з боку підлеглих, а за потреби припиняти їх і повідомляти компетентним органам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права передбачає, що командири та інші начальники несуть кримінальну відповідальність за вчинені їхніми підлеглими воєнні злочини, якщо вони знали або мали підстави знати, що підлеглі збираються вчинити або вчиняють такі злочини, і не вжили всіх практично можливих заходів у межах своїх повноважень для запобігання їх вчиненню або якщо такі злочини були вчинені для покарання осіб, відповідальних за них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вищезазначених нормах міжнародного гуманітарного права наведено перелік обов\u0026rsquo;язків командирів / інших начальників з контролю за своїми підлеглими. Порушення ними цих обов\u0026rsquo;язків (шляхом дії чи бездіяльності) передбачає кримінальну відповідальність за нормами міжнародного права. Залишилося встановити, чи відображена ця відповідальність у КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКК України містить розділ ХХ \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;. Стаття 438 цього розділу встановлює відповідальність за \u0026laquo;порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких надана Верховною Радою України\u0026raquo;. Одним з таких договорів є вищезгаданий ДП І, який відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча міжнародне звичаєве право прямо не охоплюється диспозицією ст. 438 КК України, однак це не заважає враховувати звичаєві норми для тлумачення міжнародних договорів, у тому числі в контексті відповідальності начальників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15\"\u003eчастини першої\u003c/a\u003e ст. 15 Закону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo; Україна підтвердила проголошене в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4222\"\u003eст. 18\u003c/a\u003e Конституції України прагнення неухильно дотримуватися загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, на що свого часу звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ і пояснив, що під загальновизнаною нормою міжнародного права судам слід розуміти правило поведінки, що приймається і визнається міжнародною спільнотою держав у цілому як юридично обов\u0026rsquo;язкове\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРЕЛЕВАНТНА ПРАКТИКА ЄСПЛ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання застосовності інституту відповідальності командирів та інших начальників у національному кримінальному праві країн-членів Ради Європи було предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі Milanković v. Croatia № 33351/20 від 20.01.2020 (див. п.п. 55\u0026ndash;57, 61)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаявник скаржився на те, що його засудження за воєнні злочини на підставі командної відповідальності не мало правової основи в національному чи міжнародному праві на момент їх вчинення. Європейський суд дійшов висновку, що держава не порушила Європейську конвенцію, адже принципи відповідальності начальників за воєнні злочини є визнаною звичаєвою нормою міжнародного права. У п.\u0026nbsp;75 рішення Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що концепція \u0026laquo;командної відповідальності\u0026raquo; охоплює і політичних лідерів та інших цивільних керівників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля України це рішення важливе джерело досвіду. Воно означає, що закладений у ст. 7 Конвенції принцип nullum crimen sine lege, як і стандарт якості закону (передбачуваності, доступності та усунення свавільного його застосування, зокрема), держава не порушить, якщо командна відповідальність прямо не зазначена в її національному праві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗлочин підлеглого \u0026mdash; підстава відповідальності командира\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли мова йде про відповідальність командира / іншого начальника, у першу чергу необхідно встановити й довести ознаки злочинного діяння підлеглого. Тобто слід визначити, чи певна особа, яка перебуває в підпорядкуванні командира / іншого начальника, вчинила воєнний злочин. При цьому не має значення, чи була встановлена особа та місцезнаходження безпосереднього виконавця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національній кримінально-правовій практиці схожі ситуації трапляються, наприклад, при засудженні організатора або іншого співучасника злочину, виконавець якого продовжує уникати правосуддя, або особа виконавця не відома. Близьким до концепції відповідальності начальників є військовий злочин, передбачений ст. 426 КК України, яка окремо встановлює відповідальність військових командирів за кримінальне правопорушення, вчинене підлеглим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСклад злочину командира\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОб\u0026rsquo;єктом\u003c/em\u003e протиправного діяння командира буде саме той об\u0026rsquo;єкт, на який було спрямоване діяння його підлеглого (життя і здоров\u0026rsquo;я цивільного, військовополоненого, статева свобода і недоторканість, власність тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону\u003c/em\u003e діяння командира складатиме поведінка, описана у вищенаведених нормах міжнародного права (ст. 86, 87 ДП І, норма 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права), пов\u0026rsquo;язана зі злочинним результатом діяння підлеглого. Додатковими обставинами об\u0026rsquo;єктивної сторони, які необхідно встановити, є, зокрема, відносини підпорядкованості між командиром і виконавцем злочину (підлеглим).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочи\u003c/em\u003eну є особа, яка \u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e керує, маючи необхідні командні (владні) повноваження для запобігання або припинення злочину чи для притягнення безпосереднього виконавця до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАвторитетні дослідники міжнародного кримінального права, такі як Герхард Верле, а також Ерік Давид, у своїх роботах указують на те, що відповідальність командирів і інших начальників потрібно визначати не з повноважень de jure, а обсягу фактичного (\u003cem\u003ede facto\u003c/em\u003e) контролю\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e,\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e. Тобто важливо, щоб начальник був фактично здатний запобігти чи припинити правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСуб\u0026rsquo;єктивна сторона\u003c/em\u003e діяння командира може бути у формі умислу або необережності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОсобливості суб\u0026rsquo;єктивної сторони \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому аспекті можливі два сценарії:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eКомандир / інший начальник діє або бездіє з умислом на досягнення безпосереднім виконавцем злочинного результату й узгоджено з ним. У цьому випадку мова йде про співучасть командира в злочині. Кваліфікувати таке діяння необхідно за ст. 438 КК України, з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eКомандир / інший начальник не мав умислу сприяти виконавцю у його протиправній поведінці, але при цьому не виконав своїх обов\u0026rsquo;язків з контролю через протиправну самовпевненість або недбалість. Кваліфікація в цьому випадку має відбуватися за ст. 438 КК України як окреме самостійне кримінальне правопорушення.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗакладені в ст. 86, 87 ДП І і ст. 28 РС правові конструкції не виключають необережної форми вини (ст. 25 КК України). Диспозиція ст. 438 КК України також не містить положень, що виключали б таку форму вини для непоіменованих у ній інших порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвідси порушення законів і звичаїв війни, передбачених міжнародними договорами, за які настає кримінальна відповідальність за ст. 438 КК України, може бути вчинене не лише умисно, а й з необережності, тобто коли особа:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передбачає можливість настання небезпечних наслідків свого діяння або бездіяльності, але легковажно розраховує на їх відвернення або\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- не передбачає можливості настання небезпечних наслідків свого діяння або бездіяльності, хоча повинна і може їх передбачити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОцінці злочинної недбалості начальників і командирів у національному суді може сприяти погляд на практику, викладену в рішеннях міжнародних судів. Увага судів була прикута до визначення умов, за яких начальники мали знати про неминуче скоєння злочину. На думку Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, сучасне міжнародне звичаєве право дозволяє презюмувати існування так званої \u0026laquo;поінформованої недбалості\u0026raquo; начальників, якщо начальник має інформацію, яка могла б звернути його увагу на скоєння правопорушень підлеглим\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГерхард Верле звертає увагу на те, що дуже важливо визначити, чи міг начальник мати інформацію про скоєння злочину його підлеглим. Він допускає, що стосовно цивільних начальників існують більш м\u0026rsquo;які умови, ніж військових. Як зазначає Верле, на відміну від командирів для цивільного начальника винного незнання недостатньо, потрібно, щоб начальник свідомо проігнорував інформацію, яка явно вказувала на те, що підлеглі вчиняли чи мали намір вчинити такі злочини (див. виноску на джерело нижче, ар. 263\u0026ndash;264).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожим чином описує субʼєктивну сторону діяння командирів і інших начальників Ерік Давид. У своїй роботі \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo; він зазначає, що міжнародні кримінальні трибунали виділяють низку складових елементів цієї відповідальності, серед яких є такі, що стосуються субʼєктивної сторони злочину:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзнання про правопорушення або здатність дізнатися про нього без врахування презумпції juris tantum у тому, що начальник знає про правопорушення, вчинені його підлеглими. Відповідальність начальника за дії своїх підлеглих не є об\u0026rsquo;єктивною відповідальністю, остання настає лише тоді, коли доведено, що начальник знав чи мав підстави знати про них;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнання про скоєні правопорушення повинно доводитися в кожному конкретному випадку з урахуванням критеріїв: кількість, тип і масштаб правопорушень, кількість учасників, місце та час скоєння правопорушень тощо. Можливе використання непрямих доказів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПІДСУМОК\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи оглянули лише ключові підходи нормативного регулювання та напрацювання авторитетних дослідників міжнародного кримінального права щодо відповідальності командирів і інших начальників, у тому числі у випадку дій з необережності. Детальне опрацювання цієї теми потребує окремого дослідження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрактична реалізація в національному судочинстві інституту відповідальності командирів і інших начальників за невиконання обов\u0026rsquo;язків з контролю за дотриманням їхніми підлеглими законів і звичаїв війни сприятиме якнайкращій превенції воєнних злочинів, оскільки \u0026laquo;піднімає\u0026raquo; таку превенцію на системний рівень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне право через застосування ст. 438 КК України надає достатні можливості для переслідування порушень норм ст. 86, 87 ДП І до ЖК 1949, вчинених умисно або з необережності військовими командирами й іншими начальниками, і, таким чином, дозволяє вживати системних заходів для запобігання таким злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Див. норму 153 звичаєвого міжнародного гуманітарного права, ст. 86, 87 ДП І до ЖК 1949.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. наприклад тут: \u003ca href=\"https://ptcu.gp.gov.ua/uk/czentr-znan/intervyu-z-treneramy/kvalifikacziya-voyennyh-zlochyniv-za-kryminalnym-kodeksom-ukrayiny/\"\u003ehttps://ptcu.gp.gov.ua/uk/czentr-znan/intervyu-z-treneramy/kvalifikacziya-voyennyh-zlochyniv-za-kryminalnym-kodeksom-ukrayiny/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див. п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. № 13 \u0026laquo;Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-215180\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-215180\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Герхарда Верле \u0026laquo;Принципи міжнародного кримінального права\u0026raquo;, ар. 258\u0026ndash;259.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Еріка Давида \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo;, ар. 738\u0026ndash;747.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Герхарда Верле \u0026laquo;Принципи міжнародного кримінального права\u0026raquo;. У своїх висновках Верле покликається на справу \u0026laquo;Prosecutor v. Mucic ́et al.\u0026raquo; МТКЮ (Апеляційна палата), рішення від 20.02.2020 р., абз. 229; \u0026laquo;Prosecutor v. Mucic ́ et al.\u0026raquo; МТКЮ (Судова палата), рішення від 06.11.1998 р., абз. 388; \u0026laquo;Prosecutor v. Bagilishema\u0026raquo; МТР (Апеляційна палата), рішення від 03.06.2002 р., абз. 35.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Узято з роботи Еріка Давида \u0026laquo;Принципи права збройних конфліктів\u0026raquo;, ар. 738\u0026ndash;747.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":102,"url":"andrij-yakovlev","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yakovlєv.jpeg","name":"Андрій","surname":"Яковлєв","post":"Адвокат, керуючий партнер АО «Амбрела», експерт РЦПЛ","text":""},{"id":103,"url":"maksim-timochko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/timochko.jpg","name":"Максим","surname":"Тимочко","post":"Адвокат, партнер АО «Амбрела»","text":""},{"id":104,"url":"vladislav-rudenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rudenko.jpeg","name":"Владислав","surname":"Руденко","post":"Адвокат, партнер АО «Амбрела»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":699,"url":"provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686221960,"date":"08.06.2023","views":1900,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.png","mini_image":null,"name":"Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eUkrainian Legal Advisory Group\u003c/a\u003e (ULAG) розпочинає співпрацю в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини. Цей матеріал є першим із серії, тож запрошуємо стежити за нашими оновленнями та долучатись до дискусії в різних форматах.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід початку агресії росії на території України у 2014 році відбуваються десятки судових проваджень щодо воєнних злочинів російської федерації. Більшість з них \u0026mdash; так звані заочні, тобто за відсутності обвинуваченого (in absentia).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що більшість потерпілих залишилася без можливості вибору процедури, за якою розглядатиметься кримінальне провадження щодо найтяжчих злочинів проти них, на сьогодні не досліджувалося ставлення суспільства до заочних проваджень. Проте, як зрозуміло зі спілкування з потерпілими, очевидно, вони очікують реального покарання та фізичної присутності обвинувачених у залі суду. Коли ми розглядаємо процес in absentia, а особливо в справах щодо воєнних злочинів російської армії та під час війни, яка триває на території нашої держави, важливо визначити основну мету та завдання цього процесу. І крізь їх призму аналізувати проблеми, недоліки та інші питання. Основним завданням будь-якого кримінального провадження (як звичайного, так і спеціального) є справедливий розгляд справи та відповідно забезпечення права на захист обвинуваченого, змагальність, рівні можливості в наданні сторонами суду своїх доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому важливо дивитися на спеціальне провадження саме через таку призму? Останнім часом у суспільстві, а також у середовищі українських правників лунають заклики до якнайшвидшого засудження всіх російських злочинців, отримання великої кількості обвинувальних вироків найближчим часом і визначення покарання як основної мети. Оскільки багато українців, у тому числі ті, хто обіймає посади суддів, прокурорів, слідчих, втратили дім, близьких, нормальне життя тощо, такі настрої зрозумілі. Проте на сьогодні така тенденція стала певною рисою державної політики України, яка є відповіддю на суспільний запит на справедливість. Але дуже важливо як такий запит трактується, так і якої саме справедливості шукають потерпілі. Ми переконані, що правоохоронці та судді повинні керуватися основними принципами правосуддя під час розгляду таких справ, абстрагувавшись від страшних умов війни, у яких відбувається правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також гратиме на користь захисту українців, потерпілих від цих злочинів, тому що належним чином проведене досудове та судове розслідування мінімізує ризики перегляду справи, її оскарження та скасування вироків у зв\u0026rsquo;язку з неналежним дослідженням доказів, упередженістю та неповнотою дослідження, а також встановленням у майбутньому можливих порушень прав людини Україною в ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо кажуть самі потерпілі про процедури in absentia? Як уже було зазначено, офіційних досліджень із цього питання немає, тому ми базуємося на інформації від потерпілих, яких представляє Українська правова консультативна група (далі \u0026mdash; УПКГ). УПКГ уже більше як п\u0026rsquo;ять років працює з потерпілими від воєнних злочинів рф в Україні як на національному рівні, так і в міжнародних судах. Більшість юристок УПКГ і колег з інших громадських організацій, які займаються захистом потерпілих від воєнних злочинів, повідомляють про низький рівень упевненості в притягненні злочинців до відповідальності, у тому числі їх фізичному затриманні. У зв\u0026rsquo;язку з цим задля пошуку реального та ефективного захисту багато потерпілих, які виїхали за кордон, роздумують над зверненням до органів правопорядку країн перебування з метою розгляду їхніх справ за процедурою універсальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень за підозрою російських військовослужбовців у вчиненні воєнних злочинів після 24 лютого 2022 року відбуваються так само in absentia. Основною зміною є масштаби. Станом на 17 квітня 2023 року було зареєстровано близько 80 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, учинених росіянами. Специфічною суттєвою зміною є те, що після повномасштабного вторгнення безпрецедентна кількість країн допомагає Україні не тільки військовою зброєю, але і юридичною. З державою працює багато міжнародних юристів та експертів, які приносять міжнародне право та міжнародні підходи до розслідування в Україну. У цьому контексті важливо, щоб українські правоохоронці та судді були готові застосовувати згадані стандарти та міжнародне право, адже переважно це норми прямої дії, які підлягають застосуванню, якщо питання, які вони регулюють, не врегульовані в національному законодавстві або суперечать їм. Проте на сьогодні все ще спостерігається фокусування на національному законодавстві, нерозуміння, як застосовувати міжнародне право, навіть попри те, що стаття 438 ККУ є бланкетною та не дає зрозумілих відповідей слідчим і прокурорам щодо належної кваліфікації тих чи інших міжнародних злочинів, з розслідуванням яких вони зіткнулися вперше після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає чіткий перелік стандартів розгляду таких справ, серед яких, до прикладу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд повинен відкласти розгляд, якщо особиста присутність обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковою або є підстави вважати, що в нього виникли перешкоди для явки.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКоли справа обвинуваченого розглядається in absentia, докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати на цей процес.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСудове рішення, ухвалене in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОсоба, справа якої була розглянута in absentia і якій не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, який дозволяє їй переглянути справу як у питаннях права, так і в питаннях факту.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцедури in absentia можуть вважатися законними та справедливими, лише якщо вони передбачають гарантії, визначені міжнародним правом. Проте, незважаючи на представленість міжнародних експертів в Україні та кількість проведених навчань для національних слідчих, прокурорів та суддів, досі на практиці останні нерідко демонструють нерозуміння застосування міжнародного права та стандартів і продовжують фокусуватися на національному законодавстві, яке в багатьох моментах не базується на підходах, орієнтованих на потерпілих, і містить травмівні та застарілі підходи. Зокрема, це стосується проведення неповних і повторних, тобто ретравмівних допитів потерпілих, що в таких провадженнях зазвичай відбувається дистанційно у зв\u0026rsquo;язку з перебуванням потерпілих на територіях, непідконтрольних Україні, або за кордоном; призначення судово-медичних експертиз через тривалий час після події злочину, зокрема у справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом; неналежного повідомлення підозрюваних у межах спеціального провадження; відсутності підходів та інструментів документування та зберігання доказів з відкритих джерел; нерозуміння кваліфікації різних видів воєнних злочинів, посилання на які містяться в статті 438 ККУ. Усе це має вирішальну роль у спеціальних провадженнях, тому дуже важливо розуміти необхідність застосування найкращих практик інших країн і міжнародного права, замість того щоб пріоритезувати національні процедури, які більш звичні та зрозумілі, але застарілі та неефективні щодо найтяжчих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим під час спеціальних проваджень є забезпечення додаткових гарантій для підозрюваного, який у зв\u0026rsquo;язку з природою таких проваджень позбавлений деяких з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІНФОРМУВАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО ТА НАБУТТЯ СТАТУСУ ПІДОЗРЮВАНОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні суди одностайно наголошують, що держава зобов\u0026rsquo;язана застосувати всі наявні засоби, щоб підозрюваний був належним чином поінформований про кримінальне провадження проти нього. Це відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини (Sanader v Croatia, Sejdoviс v Italy, Stoyanov v Bulgaria), Комітету ООН з прав людини (Мбенге проти Заіру) та Міжнародного кримінального суду (справа проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до національного законодавства спеціальне провадження може здійснюватися тільки щодо особи, яка набула статусу підозрюваного. Проте особа може набути такий статус, лише коли вжито всіх належних заходів для вручення їй повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі повідомлення особи здійснюється шляхом розміщення на офіційних сайтах відповідних державних органів, що лише накладає додаткові ризики на потерпілих осіб, оскільки їхні персональні дані підлягають опублікуванню. Органи правопорядку також інформують підозрюваних осіб шляхом повідомлень у месенджери за їхнім номером телефону або їхніх родичів, через персональні сторінки в соціальних мережах тощо. Проте в деяких випадках отримання таких повідомлень і підтвердження приналежності мобільних номерів не відображається належним чином у матеріалах кримінального провадження, що може мати вплив на допустимість таких доказів. Тому тут дуже важливо застосовувати міжнародні стандарти документування електронних доказів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцеси ускладнюються також довгоочікуваним і зрозумілим розірванням дипломатичних відносин між росією та Україною, що позбавляє Україну можливості інформувати особу про відкрите проти неї кримінальне провадження шляхом запиту на міжнародну правову допомогу та інших правових засобів. Якщо відверто, росія і до повномасштабного вторгнення не співпрацювала через міжнародні врегульовані процедури, проте українська сторона хоча б мала можливість виконати все, що від неї залежить. Відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з росією також унеможливлює надсилання повідомлень про відкрите кримінальне провадження. Повідомлення шляхом вручення повістки захиснику підозрюваного може викликати питання, оскільки захисник у таких справах часто направлений через систему центрів БВПД і не має договору про надання правової допомоги з клієнтом, а відповідно й можливості належним чином комунікувати з ним та інформувати його.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудовий контроль за спеціальним досудовим розслідуванням також викликає певні питання. З огляду на масштаби злочинів і кількість кримінальних проваджень, а також бойові дії, які тривають, слідчі судді, ухвалюючи рішення про здійснення такого провадження, часто вважають, що немає потреби в перевірці даних, що особа виїхала на територію росії, або що є дані, які підтверджують оголошення в міжнародний розшук чи що особа переховується від органів слідства. Така суспільна \u0026laquo;очевидність\u0026raquo; цих ознак та невстановлення їх у межах конкретних кримінальних проваджень може призвести до питання законності призначення таких проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАВО НА ПЕРЕГЛЯД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк згадано вище, Резолюція КМ РЄ № (75)11 наголошує на важливості забезпечення оскарження вироку. В українському законодавстві досі не врегульоване питання надання обвинуваченому права на оскарження вироку в справі, розглянутій за його відсутності. Це спричиняє додаткові ризики визнання порушення прав сторони процесу, що є ключовим і має особливості в справах, які розглядаються в спеціальному провадженні. Це також матиме травмівний вплив на потерпілих, які проходять через важкі процеси кримінальних проваджень, слідчих дій, уваги медіа та постійних спогадів про травму. Можна тільки уявити, як на них вплине те, що через багато років вирок у їхній справі може бути визнаний таким, що винесений з порушенням стандартів справедливого розслідування. І це на додаток до того, що ніхто не скасує воєнних злочинів і болю, яких вони пережили. Тому це відповідальність органів правопорядку та суддів забезпечити якісне та реальне правосуддя, а не лише швидкі та проміжні результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, масштаби злочинів рф і кількість кримінальних проваджень in absentia вимагають якнайшвидшої побудови законних і таких, що базуються на міжнародних підходах, стратегій розслідування й належного законодавства. Хоча КПК й передбачає можливість спеціального розслідування, потрібно розуміти, що з огляду на наявні ризики для забезпечення справедливого правосуддя, особливо в контексті кримінальних проваджень щодо розслідування міжнародних злочинів, провадження in absentia не є поширеною практикою серед розвинених правових систем країн Європи та Африки, до прикладу. Такий підхід також застосовується Міжнародним кримінальним судом. Процедура розгляду справ in absentia, без присутності обвинуваченого, надає широкий простір для зловживань, зокрема в контексті демонстрації статистичних даних про кількість обвинувальних вироків у таких справах. Але ми повинні розуміти, що це відбувається шляхом зниження якості правосуддя та часткового нехтування очікуваннями та інтересами потерпілих, як було зазначено вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючем до розв\u0026rsquo;язання наведених проблемних питань повинні стати структурні зміни в системі правосуддя за міжнародні злочини, які дозволять посилити національну систему міжнародним досвідом та інструментами. Серед них пріоритезація та докладання зусиль для проведення проваджень за участю обвинувачених, незастосування автоматично спеціальних проваджень в усіх справах щодо найтяжчих злочинів, ратифікація Римського статуту заради співпраці з іншими країнами та впровадження необхідних стандартів правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e результаті співпраці JustTalk і \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e (учасниці \u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/pgo_gov_ua/11300\"\u003ehttps://t.me/pgo_gov_ua/11300\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":101,"url":"irina-kapalkina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kapalkina.jpeg","name":"Ірина","surname":"Капалкіна","post":"адвокатка потерпілих від СНПК ULAG","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":698,"url":"robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685707184,"date":"02.06.2023","views":3680,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.jpg","mini_image":null,"name":"Робота спільної слідчої групи в процесі документування злочинів рф: воєнний досвід України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТривала неспровокована агресія рф проти України, від якої продовжує потерпати країна, обов\u0026rsquo;язково стане предметом військового трибуналу. Задля цього вже документуються всі факти. З 2014 року органи кримінальної юстиції працюють над збиранням доказів і притягненням до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів. При цьому воєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення заборон, що встановлені в договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Водночас воєнні злочини є одним з видів міжнародних злочинів, як і злочини проти людяності, злочини агресії та геноцид, на які поширюється універсальна юрисдикція.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективним інструментом у цьому процесі виступає діяльність спільної слідчої групи (англ. Joint Investigation Team, JIT, далі \u0026mdash; ССГ) як специфічної форми міжнародно-правової допомоги в кримінальних провадженнях і міжнародної підтримки України в період воєнного стану. Варто зазначити, що особливого значення діяльність ССГ набула не лише в процесі здійснення розслідування діяльності злочинних організацій і транснаціональної організованої злочинності, але й під час документування міжнародних злочинів. Початок неоголошеної війни рф проти України у 2014 році та як один із численних наслідків \u0026mdash; збиття малайзійського пасажирського літака Boeing 777 рейсу MH17 став предметом розслідування ССГ. До її складу ввійшли представники України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі висновки за результатами діяльності ССГ оприлюднив Генеральний прокурор \u003ca href=\"https://www.facebook.com/AndriyKostinUa\"\u003eАндрій Костін\u003c/a\u003e. Він зазначив, що до трагедії рейсу MH17 причетне найвище керівництво рф. Саме президент країни-агресора віддав злочинний наказ здійснити постачання озброєння угрупованням квазіреспублік \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа MH17 \u0026mdash; це яскравий приклад якісної роботи членів ССГ у розслідуванні надзвичайно складного з криміналістичного погляду злочину. Він має власну специфіку обстановки вчинення, слідової картини та тактики проведення слідчих дій. Водночас вісім років, які знадобилися для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, більш ніж виправдані. Перш за все це пояснюється складністю процесу збирання доказів, відтворення картини події, ідентифікації тіл загиблих з одночасним дотриманням прав людини не лише на національному, але й міжнародному рівнях. Результат \u0026mdash; ухвалення суддями Окружного суду Гааги вироку та засудження до довічного ув\u0026rsquo;язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та Леоніда Харченка за збиття літака рейсу MH17, що забрало життя 298 мирних людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАТИСТИКА ВЧИНЕНИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, АГРЕСІЇ ТА ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року гібридна війна набула статусу відкритої військової агресії, свідком якої стало не лише українське суспільство, але й уся світова спільнота. За даними \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eОфісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; ОГП), на середину квітня 2023 року зареєстровано \u003cstrong\u003e86\u0026nbsp;820 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eагресії \u003c/strong\u003eта \u003cstrong\u003eвоєнних злочинів\u003c/strong\u003e, серед яких: 1) порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК); 2) планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК); 3) пропаганда війни (ст. 436 КК). Водночас зафіксовано \u003cstrong\u003e17\u0026nbsp;128 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпроти основ національної безпеки України,\u003c/strong\u003e відомості про які також внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі \u0026mdash; ЄРДР). Серед них, зокрема: 1) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); 2) державна зрада (ст. 111 КК); 3) колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК); 4) пособництво державі агресору (ст. 111-2 КК); 5) диверсія (ст. 113 КК). У магістральній справі щодо агресії рф, за даними ОГП, уже фігурують 647 підозрюваних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, для пересічного українця дивність ситуації полягає в тому, що злочини проти України, вчинені особами, які віддають злочинні накази, потребують тривалої та кропіткої роботи зі збирання доказів і документування виявлених фактів. Справді, кожен злочин має бути повно та всебічно розслідуваний і належно задокументований у межах кримінальних проваджень. Ці провадження можуть мати статус як національних, так і міжнародних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ EUROJUST СПІЛЬНОЇ СЛІДЧОЇ ГРУПИ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/\"\u003eEurojust\u003c/a\u003e (європейське агентство, що співпрацює із судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС) наголосило, що війна в Україні є найбільш задокументованим збройним конфліктом в історії людства. Сьогодні понад 20 країн, включаючи 14 держав-членів ЄС, розпочали національні розслідування основних міжнародних злочинів, імовірно скоєних в Україні, або на основі принципу громадянства чи пасивної правосуб\u0026rsquo;єктності (за умови, якщо злочинець або потерпілий мають громадянство держави-члена ЄС), або на основі універсальної юрисдикції. Eurojust сприяє координації цих національних зусиль слідчих, організовуючи зустрічі між усіма країнами, які проводять розслідування. Країни, які не є учасниками ССГ, можуть відкривати окремі справи в Eurojust, а деякі з них можуть приєднатися до ССГ пізніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ березня 2022 року Eurojust надає значну підтримку ССГ. Так, за ініціативи Генерального прокурора Литви, Міністра юстиції і Генерального прокурора Польщі та Генерального прокурора України 25 березня 2022 року була підписана угода про створення ССГ в Україні. Її розробляв і вносив до неї зміни Eurojust. Наразі до складу вказаної групи приєдналася Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Додатково між членами групи та Міністерством юстиції США в березні цього року підписано Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме посиленню співпраці та забезпечить пряму комунікацію й дотримання процедур міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоловна мета групи \u0026mdash; забезпечити належний обмін інформацією та сприяти розслідуванню міжнародних злочинів, у тому числі воєнних, злочинів проти людяності, агресії та геноциду, які вчинено проти України. У межах роботи ССГ відбувається активна співпраця з командою Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС) Каріма Хана відповідно до положень Римського статуту, який приєднався до ССГ як учасник у квітні 2022 року. З метою забезпечення міжнародної співпраці з МКС, який у 2022 році направив в Україну групу слідчих, судових експертів у межах польової місії, законодавець змінив КПК, додавши окремий \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2236-20#Text\"\u003eрозділ\u003c/a\u003e IX-2. Серед іншого, передбачена можливість проведення процесуальних дій на території України іншими працівниками Офісу МКС у разі делегування прокурором МКС повноважень і за погодженням з Генеральним прокурором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust забезпечує широку оперативну, аналітичну, правову та фінансову допомогу учасникам групи, а також підтримує координацію та співпрацю між усіма національними слідчими й прокурорськими органами, які також розпочали розслідування окремих злочинів. Так, Eurojust надає \u003cstrong\u003eтехнічну\u003c/strong\u003e та \u003cstrong\u003eлогістичну \u003c/strong\u003eпідтримку ССГ шляхом забезпечення, наприклад, технічними засобами, необхідними для ефективної роботи групи (телефони, ноутбуки, сканери та принтери), \u003cstrong\u003eфінансову підтримку\u003c/strong\u003e \u0026mdash; відшкодування витрат на проїзд, проживання, усний і письмовий переклад документів тощо, а також \u003cstrong\u003eаналітичну \u003c/strong\u003eпідтримку, структуруючи наявну інформацію та докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eБАЗА ДАНИХ CORE INTERNATIONAL CRIMES EVIDENCE DATABASE: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ДЛЯ ССГ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує утворення Eurojust бази даних \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/ciced-leaflet.pdf\"\u003eCore International Crimes Evidence Database\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; CICED), яка є спеціально розробленою базою даних для зберігання та аналізу доказів міжнародних злочинів. CICED покликана підтримувати національні й міжнародні розслідування, а в майбутньому не має обмежуватися війною в Україні і може слугувати базою для обробки відомостей щодо будь-якого іншого збройного конфлікту, який розслідує партнер Eurojust. Справді, результати розслідування, які охоплюють тисячі подій, незліченну кількість доказів, що фіксуються різними мовами, показання великої кількості свідків і жертв, що розкидані по значній кількості юрисдикцій, потребують належної консолідації та аналітичної обробки задля надання доступу всім учасникам процесу розслідування (правоохоронцям, судам, МКС, неурядовим організаціям тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте Eurojust не збиратиме самостійно докази, а лише консолідуватиме та оброблятиме їх. CICED може містити цифрові докази і відомості про вчинені злочини, зокрема фотографії, відеозаписи, аудіозаписи, супутникові знімки та знімки з дронів, показання свідків і потерпілих, медичні, криміналістичні та військові результати досліджень, відомості про окремі речові докази тощо. Eurojust забезпечує зберігання всіх матеріалів у повній відповідності до вимог із захисту даних, які діють у ЄС. Аналітична обробка цих даних сприятиме посиленню координації національних і міжнародних розслідувань, алгоритмізації пошуку та обробці конкретних доказів (даних), пов\u0026rsquo;язаних з певним злочином чи місцем події, демонструватиме окремі недоліки доказової бази та має сприяти усуненню вад зі здійсненням паралельних розслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCICED сприятиме наданню тактичних і стратегічних рекомендацій з кримінального переслідування, обміну доказами та інформацією про основні міжнародні злочини. Не менш важливим завданням, яке розв\u0026rsquo;язує CICED, є уникнення повторної віктимізації жертв злочинів через неодноразові допити в різних провадженнях. Подання до CICED відомостей, отриманих у межах розслідувань, здійснюється на добровільній основі та з дозволу відповідного органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультатом активної міжнародної співпраці України є створення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (англ. International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine, далі \u0026mdash; ICPA). Основна мета \u0026mdash; підтримка та вдосконалення розслідувань злочинів агресії шляхом отримання ключових доказів агресії. ICPA буде невід\u0026rsquo;ємною частиною наявної підтримки Eurojust у межах діяльності ССГ щодо України. Це надасть країнам-партнерам змогу отримати додаткову логістичну, фінансову та оперативну підтримку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ССГ: НАЦІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust окремо надає і \u003cstrong\u003eюридичну підтримку\u003c/strong\u003e зацікавленим сторонам. До прикладу, Eurojust брав участь у процесі підготовки угоди про створення ССГ в Україні та подальших змін до неї. Варто зазначити, що Україна є учасником низки міжнародних договорів, що регламентують діяльність ССГ у загальних кримінальних провадженнях, які не стосуються міжнародних злочинів чи злочину агресії. Наприклад, ідеться про такі документи: 1) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518#Text\"\u003eДругий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах\u003c/a\u003e (стаття 20) (далі \u0026mdash; Другий додатковий протокол); 2) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003eКонвенція ООН проти корупції\u003c/a\u003e (стаття 49); 3) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності\u003c/a\u003e (стаття 19); 4) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text\"\u003eКонвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин\u003c/a\u003e (стаття 9) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust має досить широкий досвід створення та координації роботи спільних слідчих груп задля розслідування злочинів. Вказаний позитивний досвід консолідовано в посібнику \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/joint_investigation_teams_practical_guide_2021_en.pdf\"\u003eJoint Investigation Teams practical guide\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;,\u003c/span\u003e у якому визначено, що ССГ \u0026mdash; це інструмент міжнародної співпраці, одна з форм надання міжнародної правової допомоги, яка заснована на угоді між компетентними органами \u0026mdash; як судовими (суддями, прокурорами та слідчими суддями), так і органами правопорядку \u0026mdash; двох або більше держав, на обмежений термін і з конкретною метою проведення кримінальних розслідувань в одній або кількох залучених державах. Зауважимо, що найкращі європейські практики створення та діяльності ССГ базуються на застосуванні статті 20 Другого додаткового протоколу. Ця норма найбільш детально визначає значну частину ключових аспектів, які мають бути враховані в процесі створення та діяльності вказаних груп.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай за потреби здійснити спільне розслідування певного злочину сторони керуються типовою (модельною) угодою, яку у 2003 році було затверджено \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/LT/TXT/?uri=CELEX:32003H0523(01)#document1\"\u003eРекомендацією\u003c/a\u003e. Ця модель є комплексною та гнучкою, що дозволяє її адаптувати до конкретних обставин кожної справи. \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eФахівці експертно-консультативної групи\u003c/a\u003e наголошують, що питання укладання угоди з компетентними органами заінтересованих іноземних держав про створення слідчої групи, а також визначення в такій угоді повноважень групи та строку, на який вона створюється, не передбачено чинним КПК, як і \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєктом № 7330\u003c/a\u003e, що перебуває на розгляді Верховної Ради України. Автори \u003ca href=\"https://rm.coe.int/16806f720a\"\u003eПосібника\u003c/a\u003e про ССГ Йошт Єсенічник та Аленка Загмайстер Ранзінгер, відряджений прокурор від держави-члена ЄС, вказують, що все ж угода про створення ССГ є міжнародним договором і її слід ним вважати. Це важко оцінити крізь призму вітчизняного законодавства, зокрема \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#Text\"\u003eЗакону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк правило, у тексті угоди про створення ССГ особлива увага приділяється меті її створення, територіям, де вона матиме юридичну силу, а також порядку організаційно-технічного забезпечення діяльності відповідної групи. В угоді обов\u0026rsquo;язково визначаються керівники, члени та учасники групи, у тому числі встановлюються повноваження відряджених членів. Як правило, визначається порядок здійснення консультацій та узгодження діяльності між членами команди, окремі спеціальні домовленості тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливе значення для результатів роботи групи має регламентація процесу збору та розкриття інформації чи доказів, обмін та доступ до них окремими членами групи, у тому числі порядок отримання або розкриття відповідних доказів іншій країні, не державі-учаснику угоди. Текст модельної угоди пропонує широкий спектр можливостей для сторін-учасників, зокрема в питаннях обміну та збирання інформації. До прикладу, у розділі 12 модельної угоди встановлюється, що за погодженням сторін і наявності дозволу в законодавстві відряджені члени можуть проводити розслідування, вимагати проведення заходів, поширювати інформацію, зібрану групою, носити / використовувати зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне процесуальне законодавство характеризується певною неврегульованістю окремих механізмів і процедур, пов\u0026rsquo;язаних зі створенням і діяльністю ССГ. Незважаючи на активне використання такого механізму, як ССГ, чинне кримінальне процесуальне законодавство України потребує подальшого вдосконалення. Зауважимо, що до \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєкту № 7330\u003c/a\u003e, який розглядає Верховна Рада України, висловила зауваження \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eЕкспертно-консультативна група\u003c/a\u003e Ради Європи з підтримки ОГП, і їх потрібно врахувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК допускає лише можливість створення ССГ, але не регламентує порядок її діяльності. Так, ст. 571 КПК встановлює, що для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, учинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися ССГ. Законодавець передбачив, що питання створенням ССГ опікується (розглядає і вирішує) ОГП. Але ініціатором такого питання має виступати слідчий орган досудового розслідування України, прокурор України чи компетентні органи іноземних держав. Таке звернення оформлюється у вигляді \u003cstrong\u003eзапиту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім законодавчих особливостей, варто звернути увагу на практичні проблеми, які супроводжують процес розкриття та розслідування міжнародних злочинів, учинених в умовах російської агресії, які мають особливу складність, детерміновану низкою факторів. \u003ca href=\"https://www.unian.ua/war/kerivnik-departamentu-viyni-ofisu-genprokurora-yuriy-byelousov-cherez-tisyachi-provadzhen-mi-bachimo-spilniy-pocherk-rosiyan-svidomiy-namir-znishchiti-ukrajinciv-12163986.html\"\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/a\u003e пояснює, що, окрім організаційних питань, пов\u0026rsquo;язаних з координацією слідчих і оперативних працівників, виникає низка проблем з гарантуванням безпеки для самих правоохоронців і саперів, оскільки території, де працюють групи, або заміновані, або розташовані біля лінії фронту і перебувають під постійним обстрілом. Військовослужбовці рф, покидаючи окуповані території, мінували дороги, будівлі, транспорт, іграшки і вбитих людей, що потребує особливих заходів з гарантування безпеки в процесі роботи самої групи та інших учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі складнощі виникають у процесі фіксації та вилучення речових доказів, ексгумації тіл вбитих і проведення експертних досліджень (наприклад, судово-медичних), що в умовах війни тривають не один місяць. Іншою проблемою, яка потребує значних зусиль і часу, є встановлення місця перебування свідків і потерпілих та організація їх подальшої участі у слідчих діях (наприклад, допиті, освідчуванні та проведенні слідчого експерименту тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСитуація з деокупацією Збройними Силами України окремих територій демонструє надзвичайно складну обстановку, у якій мають працювати працівники органів правопорядку, члени ССГ, залучаючи слідчо-оперативні та слідчо-криміналістичні групи. Складність полягає, по-перше, у специфіці самого місця події, а це зруйновані будівлі, у тому числі багатоповерхівки, транспортні засоби, катівні та місця незаконного ув\u0026rsquo;язнення, знищена військова техніка та машини, місця масових поховань, кожне з яких диктує типову слідову картину, відповідну тактику проведення слідчих дій, збирання та фіксування доказів, залучення відповідних фахівців (судово-медичних експертів, саперів і спеціалістів-вибухотехніків, спеціалістів з аеророзвідки тощо) та забезпечення безпеки членів слідчих груп, їх перебування у відрядженні (проживання, харчування тощо). По-друге, слідчі групи мають бути належним чином забезпечені тактичними рекомендаціями, технічними засобами й знаряддями (транспортні засоби, пересувні криміналістичні лабораторії та криміналістичні валізи, техніка для фото- та відеофіксації, квадрокоптери та дрони, ноутбуки, освітлення, рефрижератори, пакувальні матеріали, спеціальний одяг і допоміжні матеріали тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей стан справ змусив органи правопорядку працювати не лише в надскладних умовах, але й налагоджувати та організовувати безпечну та ефективну роботу слідчо-оперативних груп, отримуючи практичний досвід безпосередньо на \u0026laquo;землі\u0026raquo;. Справді, окремі склади злочинів, не лише міжнародних, але й злочинів проти основ національної безпеки, до 2014 року вважалися такими, що не застосовувалися в українських реаліях. Утім, правозастосовна дійсність зазнала безповоротних змін, а склади злочинів, що містяться у ст. 438-440 КК, мають бланкетний характер і відсилають до міжнародних договорів. Вони мають отримати комплексні методики розслідування з відповідною процесуальною підтримкою у вигляді типових документів, рекомендованих дій тощо. На жаль, чинне кримінальне законодавство не відповідає договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праву. Ці недоліки мають бути усунуті за допомогою або ухвалення законопроєкту № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003e7290 від 15 квітня 2022\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року,\u003c/span\u003e або підписання уже ухваленого закону № \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67804\"\u003e2689 від 27 грудня 2019\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте навіть у таких умовах законодавчої невизначеності триває процес розслідування вчинених серйозних міжнародних злочинів, у тому числі воєнних. А національна криміналістична наука починає напрацьовувати тактичні рекомендації з розкриття та розслідування міжнародних та воєнних злочинів. Наприклад, існує \u003ca href=\"https://censs.org/wp-content/uploads/2020/05/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%9C%D0%9A%D0%A1.pdf\"\u003eПосібник зі збору доказів для Міжнародного кримінального суду та документування міжнародних злочинів\u003c/a\u003e. Окрім того, міжнародна спільнота вже активно використовує окремі стратегічні рекомендації, як \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2022/02/11489-FMC-Mass-Graves-Project-UKRAINE-V3.0-HI-RES.pdf\"\u003eБорнмутський протокол про захист і розслідування масових поховань\u003c/a\u003e, який було підготовлено на підставі вивчення матеріалів масових поховань у колишній Югославії, \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2018/10/icmp-st-aa-857-1-doc-guidelines-for-first-response-at-grave-or-body-disposal-locations.pdf\"\u003eКерівництво для першого реагування: охорона відомих або ймовірних місць поховання чи захоронення тіл\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Publications/MinnesotaProtocol.pdf\"\u003eМіннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://eaaf.org/wp-content/uploads/2020/11/EAAF-Forensic-Guide-for-the-investigation-recovery-and-analysis-of-human-skeletal-remains.pdf\"\u003eПосібник для судових експертів з розслідування, вилучення та аналізу скелетних останків людини\u003c/a\u003e тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, активна міжнародна підтримка України, діяльність спільної слідчої групи та низки міжнародних організацій у процесі розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права забезпечує підґрунтя та належну доказову базу для притягнення до кримінальної відповідальності міжнародних злочинців.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":100,"url":"anna-reznikova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/anna-reznikova.jpg","name":"Анна","surname":"Резнікова","post":"к.ю.н., адвокатка, партнерка АО «NG Lex»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":697,"url":"lyubij-mene-haknuli-etichni-pitannya-yaki-porushue-ukrainska-kiberoperatsiya-proti-druzhin-rosijskih-vijskovih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685529651,"date":"31.05.2023","views":1215,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.jpg","mini_image":null,"name":"«Любий, мене хакнули»: етичні питання, які порушує українська кібероперація проти дружин російських військових","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвторка: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРіанон Нілсен (Rhiannon Neilsen), докторантка Центру міжнародної безпеки та співробітництва Стенфордського університету (США)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u0026ldquo;Honey, I\u0026rsquo;m Hacked\u0026rdquo;: Ethical Questions Raised by Ukrainian Cyber Deception of Russian Military Wives (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/86548/honey-im-hacked-ethical-questions-raised-by-ukrainian-cyber-deception-of-russian-military-wives/\"\u003e\u003cem\u003e18.05.2023, JustSecurity\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПримітка редактора JustSecurity:\u003c/em\u003e ця стаття є шостою частиною нашого \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/tag/values-in-foreign-policy/\"\u003eсимпозіуму\u003c/a\u003e \u0026laquo;Цінності у зовнішній політиці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Тут лише мала частина цієї \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eісторії\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Наприкінці березня 2023 року \u003ca href=\"https://informnapalm.rocks/\"\u003eInformNapalm\u003c/a\u003e повідомив, що \u0026laquo;\u003ca href=\"https://t.me/cyberResistanceUA\"\u003eУкраїнський кіберспротив\u003c/a\u003e\u0026raquo;, хактивістська організація, пов\u0026rsquo;язана з урядом України, успішно зламала та відстежила електронну пошту полковника ВПС РФ Атрощенка Сергія Валерійовича. Окрім збору інформації з електронних листів полковника, хактивісти видали себе за російського офіцера 960-го десантно-штурмового авіаційного полку (яким командував Атрощенко) та ініціювали розмову з дружиною Атрощенка. Для стислості будемо називати цю кампанію \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа допомогою серії електронних листів хактивісти переконали дружину полковника організувати \u0026laquo;сюрприз\u0026raquo; \u0026mdash; \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-16\"\u003eпатріотичну фотосесію\u003c/a\u003e\u0026raquo;. На фото зображені \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-22\"\u003eдванадцять дружин\u003c/a\u003e у парадній формі своїх чоловіків \u0026mdash; російських офіцерів, при цьому чітко видно звання та медалі. Також видно російські \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-25\"\u003eлітаки\u003c/a\u003e з намальованим на них \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/#1-24\"\u003eсимволом \u0026laquo;Z\u0026raquo;\u003c/a\u003e на знак підтримки війни в Україні. Використовуючи розвіддані з відкритих джерел, зокрема фотографії з \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2023/03/7-1.jpg\"\u003eноворічної вечірки\u003c/a\u003e в полку, українські хактивісти змогли встановити особи російських льотчиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо те, що ціллю кібероперації було обрано саме полковника, а не просто російського офіцера. Атрощенко \u0026mdash; потенційний воєнний злочинець, якого обвинувачують у здійсненні невибіркового обстрілу дитячої лікарні, школи мистецтв і \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.vice.com/en/article/bvjxmv/hackers-claim-to-dox-russian-war-criminal-convince-his-wife-to-do-patriotic-photoshoot\"\u003eтеатру в Маріуполі\u003c/a\u003e, у якому люди знайшли укриття\u0026raquo; у перший місяць повномасштабної війни. У результаті цього злочину з\u003ca href=\"https://apnews.com/article/Russia-ukraine-war-mariupol-theater-c321a196fbd568899841b506afcac7a1\"\u003eагинуло близько 600 осіб\u003c/a\u003e, у тому числі діти. Цей воєнний злочин став підставою для масштабного заклику до \u003ca href=\"about:blank\"\u003eМіжнародного кримінального суду\u003c/a\u003e розслідувати злочини росіян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментарі в англомовному Twitter-середовищі у відповідь на таємну кібероперацію, які \u003ca href=\"https://twitter.com/GicAriana\"\u003eретвітнула Аріана Гік\u003c/a\u003e (має 38\u0026nbsp;600 фоловерів у Twitter), свідчать, що хакерська операція отримала \u003ca href=\"https://twitter.com/GicAriana/status/1640917137135943681\"\u003eшироке схвалення\u003c/a\u003e. Фред Гоффман, який називає себе \u003ca href=\"https://twitter.com/InfoAgeStrategy\"\u003e\u0026laquo;HUMINTer протягом усього життя\u0026raquo;\u003c/a\u003e, фахівець з розвідки (має понад 20\u0026nbsp;000 підписників у Twitter), відповів: \u0026laquo;Це надзвичайно. Зараз я піду спати з усмішкою на обличчі\u0026raquo;. Інші користувачі Twitter прокоментували: \u003ca href=\"https://twitter.com/oy_mongoose/status/1640993722614644736\"\u003e\u0026laquo;Гарно зіграно\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://twitter.com/assurdistan/status/1641172624226111495\"\u003e\u0026laquo;Це круто\u0026raquo;\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://twitter.com/urbanspfx/status/1640994313441271808\"\u003e\u0026laquo;Боже мій, це геніально!!\u0026raquo;\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://twitter.com/HSVXUV/status/1640964882752503814\"\u003e\u0026laquo;Українська винахідливість [sic] не знає меж\u0026raquo;\u003c/a\u003e. При цьому InformNapalm вирішив \u0026laquo;наразі не публікувати весь \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eдамп\u003c/a\u003e (дані переписки)\u0026raquo;. Водночас хактивісти зберегли в таємниці від Росії масштаби витоку інформації, а отже, і те, який обсяг інформації наразі відомий Україні про 960-й полк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНомінально така операція була вдалим і трохи кумедним прикладом обману ворога у війні ХХІ століття. Звичайно, обман на війні такий же старий, як і сама війна (про це \u003ca href=\"https://www.worldhistory.org/The_Art_of_War/\"\u003eзгадує\u003c/a\u003e Сунь Цзи ще в V столітті до нашої ери). І \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/ruse-war#:~:text=Considered to be a permissible,to protection under that law.\"\u003eхитрощі\u003c/a\u003e, звісно, є законними на війні (хоча \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/perfidy\"\u003eвіроломство\u003c/a\u003e \u0026mdash; вдавати із себе захищену особу на війні, як-от члена Червоного Хреста чи \u003ca href=\"https://casebook.icrc.org/a_to_z/glossary/hors-de-combat\"\u003e\u003cem\u003ehors de combat\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e, \u0026mdash; ні, а \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/85486/a-right-to-spy-the-legality-and-morality-of-espionage/\"\u003eшпигунство ще більш темна справа\u003c/a\u003e). Під час Другої світової війни союзні війська провели операцію \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.britannica.com/event/Operation-Fortitude\"\u003eСтійкість\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; витончену кампанію обману, використовуючи \u003ca href=\"https://www.britannica.com/event/Operation-Fortitude\"\u003eпідроблені танки та літаки\u003c/a\u003e, сфабриковані дані радіомовлення та приманки, які переконали нацистів, що висадка \u0026laquo;Дня Д\u0026raquo; (D-Day) відбудеться не в Нормандії, а в Па-де-Кале. В українсько-російському збройному конфлікті, який триває наразі, Україна обманом змусила Росію вичерпати свої запаси крилатих ракет, використовуючи \u003ca href=\"https://www.washingtonpost.com/world/2022/08/30/ukraine-russia-himars-decoy-artillery/\"\u003eдерев\u0026rsquo;яні приманки\u003c/a\u003e, що імітують ракетні системи США. Російських військових в Україні також обманом змусили повідомити своє місце перебування після того, як українські хакери створили \u0026laquo;\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2010/03/12/the-history-of-the-honey-trap/\"\u003eпривабливі\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003ca href=\"https://www.businessinsider.com/ukraine-hackers-create-fake-profiles-russia-troops-share-location-ft-2022-9\"\u003eпрофілі жінок у соціальних мережах\u003c/a\u003e. Але всі ці операції явно були націлені на морально відповідальних учасників війни \u0026mdash; політичні еліти, які ухвалювали рішення в Третьому райху (і нацистських комбатантів, які воювали в загарбницькій війні), і російських солдатів, які не поділяли цілей агресивної війни, розвʼязаної російським президентом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e має дві особливості: по-перше, такі маніпуляції та прихований вплив відбулися не традиційним для розвідувальних операцій за участі людей (HUMINT \u0026mdash; human intelligence) способом, а через кіберпростір. На відміну від (часто) значних витрат, ризиків і шкоди, характерних для операцій HUMINT, операції кіберрозвідки (CYBINT \u0026mdash; cyber intelligence) відносно швидкі та легкі. Таким чином, розумно очікувати підвищення попиту на кіберобман під час війни, коли приховані операції кібервпливу можуть ефективніше спрямовуватися на більшу кількість осіб і з нижчою точкою входу (порівняно з HUMINT). По-друге, метою маніпуляцій був не режим або військові, а дружини російських льотчиків. Ці дві особливості такого кіберобману (як у випадку \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e) порушують етичні питання та питання політичних наслідків ведення (кібер) воєн у ХХІ столітті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПереваги кібероперацій з використанням обману\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e \u0026mdash; це вихід за межі суто операцій CYBINT, тобто зламу захищених мереж і збору доказів або даних через кіберпростір. Хакери справді проводили традиційні операції CYBINT, уважно \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/wp-content/uploads/sites/9/2023/03/Screen-Rec.mp4\"\u003eвідстежуючи\u003c/a\u003e активність електронної пошти полковника: українці отримали дані про його місце перебування, дату народження, номер телефону, державні документи, дані про пересування військ, дані про російську військову техніку та навіть \u003ca href=\"https://www.vice.com/en/article/bvjxmv/hackers-claim-to-dox-russian-war-criminal-convince-his-wife-to-do-patriotic-photoshoot\"\u003eінформацію про його щеплення від COVID-19\u003c/a\u003e. При цьому \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e не втручалася в програмний код самої мережевої інфраструктури, щоб вона дала збій, \u0026mdash; те, що \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eСесіль Фабр розглядає як кіберсаботаж\u003c/a\u003e (як у випадку \u003ca href=\"https://www-washingtonpost-com.stanford.idm.oclc.org/world/national-security/stuxnet-was-work-of-us-and-israeli-experts-officials-say/2012/06/01/gJQAlnEy6U_story.html\"\u003eStuxnet\u003c/a\u003e). Натомість українці використовували людей, які отримували сфабриковані електронні листи, заохочуючи їх діяти так, як вони не діяли б самостійно. Коротше кажучи, дружини російських авіаторів були ошукані: вони мимоволі надали дуже конфіденційні дані про своїх чоловіків у результаті сфабрикованих електронних листів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаправду, таємні операції такого типу вже давно застосовуються сторонами збройних конфліктів. Водночас існують очевидні переваги подібного кіберобману порівняно з традиційними операціями HUMINT. По-перше, така операція відносно нешкідлива. Вона не створювала безпосередньої фізичної небезпеки для дружин російських пілотів (за умови, що Кремль не вживав жодних суворих каральних дій, підозрюючи, що дружини знали, що \u0026laquo;патріотична фотосесія\u0026raquo; може підірвати військові зусилля). Тобто операція не загрожувала життю дружин військових (або їхніх сімей), як операції HUMINT.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, кібероперація була відносно швидкою. Значних витрат часу не спостерігалося: вистачило серії електронних листувань із \u0026laquo;захищених\u0026raquo; російських скриньок. Можливо, тривале спілкування з дружиною російського полковника могло бути плідним для отримання постійної розвідувальної інформації шляхом маніпуляцій або шантажу. У будь-якому випадку, доцільність операції зрозуміла, принаймні з позиції встановлення осіб тих пілотів, які брали участь у бомбардуванні Маріуполя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e мала відносно низький ризик марнування ресурсів. Операції HUMINT часто, як відомо, довгострокові. Щоб досягти успіху, оперативник на полі повинен: 1) нібито випадково зустрітися з дружиною або познайомитися з нею в інший спосіб, який не викликає підозр, і 2) добиватися довіри впродовж тижнів і місяців, якщо не років. Обдурити когось у кіберпросторі порівняно менш шкідливо, ніж побудувати стосунки з особою, а потім (можливо, руйнівно) зрадити цю \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eдовіру\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-четверте, знову ж таки, порівняно з HUMINT кібероперація була, імовірно, недорогою. Безумовно, навряд чи вона зрівняється з вартістю операцій HUMINT, які передбачають навчання оперативника, його вкорінення, створення правдоподібної легенди, приховані технології зв\u0026rsquo;язку, маршрут утечі тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-п\u0026rsquo;яте, урешті \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e була безпечною операцією для самих українців. Виконуючи місію на безпечній, невідомій відстані, за екранами та з клавіатурами, бійці кіберопору, які беруть участь у війні, отримують високий ступінь анонімності та фізичного захисту (знову ж таки, порівняно з HUMINT).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на ці ймовірні переваги такі операції з кіберманіпулювання здаються ідеальними порівняно з тривалими, дорогими та ризикованими місіями HUMINT під час війни. Оскільки подібні заходи проводяться якомога далі від поля бою (з хакерами, які діють у безпечних місцях) і менш затратні, трудомісткі та шкідливі, розумно очікувати зростання їх кількості в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте є важливі питання, пов\u0026rsquo;язані з етикою війни, які виникають через таємні маніпулятивні операції з використанням кібернетичних засобів, такі як \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e. Зокрема, \u003cstrong\u003eчи є подружжя військовослужбовців російських ВПС законними цілями для кіберобману?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКіберпереслідування подружжя військових під час війни\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, укладення шлюбу з військовослужбовцями не робить партнерів законними військовими цілями, і тому дружини не будуть учасниками бойових дій, які підлягають навмисним фізичним нападам. Але чи етично допустимо (або навіть необхідно) переслідувати таких цивільних осіб за допомогою кіберобману? Іншими словами, чи надається дружинам військовослужбовців захист від традиційних, кінетичних військових операцій (включно з кіберопераціями, які призводять до кінетичних ефектів), але не від прихованих кібероперацій впливу? Чи такі взаємини з російськими військовослужбовцями втягують дружин у ведення війни настільки, щоб виправдати таке (мінімальне) кібервтручання? Немає сумнівів у націлюванні на Атрощенка (як шляхом кінетичних, так і кібератак). Він високопоставлений комбатант, веде незаконне та несправедливе вторгнення, його обвинувачують у вчиненні воєнних злочинів. Але його дружина? А дружини інших російських льотчиків? Хоча і можна провести паралель з традиційним прослуховуванням приватних телефонних розмов, ця операція виходить за межі простого збору інформації та переходить у простір активного маніпулювання членами сім\u0026rsquo;ї на війні зі здійсненням прихованих операцій впливу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛітература про етику прихованого впливу висвітлює моральні помилки маніпулювання. Наприклад, Чарльз Р. Бейтц пише, що \u0026laquo;\u003ca href=\"http://ojs2.gmu.edu/PPPQ/article/viewFile/983/748\"\u003eзла природа маніпулювання\u003c/a\u003e походить від того факту, що, приховуючи особу того, хто здійснює вплив.., впливають на свідомість людини, яка починає послуговуватися цілями, які їй не належать\u0026raquo;. По суті, прихований вплив і маніпуляції підривають автономію і свободу волі людини, що зазвичай вважається \u003ca href=\"https://plato.stanford.edu/entries/ethics-manipulation/\"\u003eапріорі морально огидним\u003c/a\u003e. Незважаючи на це, \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/62324/western-covert-action-russian-active-measures/\"\u003eприховані дії\u003c/a\u003e та те, що росіяни називають \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/64327/countering-russias-malign-influence-operations/\"\u003eактивними заходами\u003c/a\u003e\u0026raquo;, також були давньою частиною використовуваних методів, у тому числі (або, можливо, особливо) проти пересічних громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПартнери можуть бути піддані етичним хитрощам і маніпуляціям, описаним у справі \u003cem\u003eEmail Viwes\u003c/em\u003e, оскільки вони (на відміну від своїх дітей, наприклад) добре знають, що їхні чоловіки військовослужбовці, і, можна припустити, погоджуються підтримувати таку кар\u0026rsquo;єру, залишаючись зі своїм партнером. Окрім того, російські жінки виходять заміж за військовослужбовців, які воюють на \u0026laquo;несправедливому\u0026raquo; (unjust) боці війни (що, на думку \u003ca href=\"https://www.annualreviews.org/doi/10.1146/annurev-polisci-060314-112706#_i2\"\u003eревізіоністів\u003c/a\u003e концепції справедливої війни, має важливі наслідки для морального статусу учасників бойових дій). Проте знання партнерів про конкретну операцію проти Маріуполя підтвердити важче з огляду на вимоги безпеки, які, ймовірно, забороняють їхнім партнерам обговорювати окремі бойові завдання. Не відомо, чи знали дружини та подруги військових, що їхні партнери виконували накази, які утворювали склад воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе більше бентежить те, що InformNapalm, \u0026laquo;міжнародне волонтерське співтовариство\u0026raquo;, оприлюднило інтимні фото дружини Атрощенка в спідній білизні. Лілія Олександрівна Атрощенко надсилала чоловікові \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eфотосюрпризи\u003c/a\u003e\u0026raquo;. У підзаголовку \u0026laquo;З\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eнайомство з дружиною Атрощенка\u003c/a\u003e\u0026raquo; InformNapalm опублікував \u0026laquo;більш-менш пристойні фото\u0026raquo;, на яких Лілія Атрощенко позує на дивані майже без одягу. Хакери натякнули, що мають ще більше особистих (читай \u0026mdash; відвертих) фотографій Лілії, які вони можуть показати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗдобуття такої інформації \u0026mdash; це одне; її поширення \u0026mdash; інше, адже становить порушення права на приватне життя Лілії Атрощенко (а не її чоловіка). Чи етичні публікації таких зображень дружин (і партнерів) без їхньої згоди, навіть в умовах війни? Можна припустити, що публікація деяких фотографій Лілії (і зауваження, що це були більш \u0026laquo;порядні\u0026raquo; фотографії, отримані хакерами) мала на меті слугувати \u003cem\u003eшантажем\u003c/em\u003e або \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.fbi.gov/video-repository/newss-what-is-sextortion/view\"\u003eсексуальним вимаганням\u003c/a\u003e\u0026raquo;, щоб змусити Атрощенка (потенційно) передати додаткову конфіденційну інформацію для захисту від інших фотографій, які можуть бути оприлюднені. Чи може це бути \u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/spying-through-a-glass-darkly-9780198833765?cc=us\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003eморально прийнятним\u003c/a\u003e? Або це дещо викривлена форма \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.merriam-webster.com/dictionary/revenge%20porn\"\u003eпорнопомсти\u003c/a\u003e\u0026raquo; подружжю військовослужбовців, яка може бути морально дозволеною під час конфлікту? Тут можна провести паралель з фізичним друком і демонстрацією інтимних фотографій \u0026agrave; la HUMINT. Однак публікація фотографій Лілії в Інтернеті дозволяє охопити більше користувачів через початковий вебсайт, а також легше завантажити фотографію та розмістити її на різних вебсайтах. Хоча те, що ми публікуємо, може, і не \u0026laquo;існувати постійно в цифровому вигляді\u0026raquo; (проте \u003ca href=\"https://www.vox.com/2014/5/21/11627140/the-right-response-to-the-right-to-delete\"\u003eколи щось з\u0026rsquo;являється в Інтернеті, воно залишається там назавжди\u003c/a\u003e), але в будь-якому випадку його завжди важко звідти \u003ca href=\"https://www.vox.com/the-highlight/2019/9/11/20859597/internet-privacy-erase-history-google-facebook\"\u003eприбрати\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, сама кібероперація поставила дружин військових у невелику небезпеку (порівняно з операціями HUMINT). Однак вони швидше за все зазнали надзвичайного приниження, усвідомивши, що їх обіграли. У дружини Атрощенка оприлюднення фотографій, призначених лише для очей її чоловіка, також може викликати почуття ганьби. До того ж, як згадувалося раніше, дружини можуть зіткнутися з інтенсивним допитом російської служби безпеки (\u003ca href=\"http://government.ru/en/department/113/\"\u003eФСБ\u003c/a\u003e), потенційно отримати обвинувачення в навмисному розголошенні конфіденційної інформації про їхніх чоловіків. Сподіваємося, із жодною з дружин не трапиться загадковий \u0026laquo;нещасний випадок\u0026raquo;, \u0026laquo;хвороба\u0026raquo; і \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.cnn.com/2022/09/02/business/russian-oligarchs-deaths-intl/index.html\"\u003eвбивство-самогубство\u003c/a\u003e\u0026raquo;, які спіткали російських бізнесменів після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Понад те, тепер, коли InformNapalm оприлюднив домашню адресу полковника, номер телефону, електронну пошту, номер паспорта та номери телефонів його дружини, інші представники російської спільноти можуть спробувати помститися. Справді, один \u003ca href=\"https://twitter.com/AndyMunro2/status/1641140279477432321\"\u003eкористувач Twitter\u003c/a\u003e, коментуючи операцію, натякнув на це: \u0026laquo;Молюсь кожного разу, коли вона [Лілія] проходить повз вікно\u0026raquo;. (У Лілії Атрощенко також \u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eзламали електронну пошту\u003c/a\u003e, і що там знайшли хактивісти \u0026mdash; не зрозуміло.)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкби розголошення таких розвідданих справді сприяло (летальному) нападу на їхніх чоловіків, жінки, імовірно, зазнали б \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ptsd.va.gov/professional/treat/cooccurring/moral_injury.asp\"\u003eморальної шкод\u003c/a\u003eи\u0026raquo;. Моральна шкода \u0026mdash; це надзвичайний рівень провини та сорому, що виникає внаслідок вчинення дії (або нездатності запобігти таким діям), яку особа вважає морально неприпустимою, наприклад надання інформації, яка сприяла смерті її близьких.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб було зрозуміло, варто навести аргумент, що такий рівень шкоди, завданої цивільним особам, одруженим з воєнними злочинцями, пропорційний досягнутим цілям. Шкода, яку відчувають подружжя військових, які досі були захищені від воєнних дій, пропорційна досягнутим цілям. Навіть якщо партнер/ка не несе моральної відповідальності за дії іншого/ї, кібероперація відповідає критеріям\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://plato.stanford.edu/entries/self-defense/#NarrWideProp\"\u003e\u003cem\u003eширокої\u003c/em\u003e пропорційності\u003c/a\u003e (Джеф Макмехан) \u0026mdash; моральні блага, отримані в результаті заподіяння шкоди особам, які прямо не відповідальні за воєнні злочини (у цьому випадку \u0026mdash; російським дружинам), переважають над моральним правом людини не зазнавати шкоди. Це суперечить концепції Макмехана про \u003cem\u003eвузьку\u003c/em\u003e пропорційність, яка стосується допустимої шкоди, яку можуть зазнати морально відповідальні особи, такі як російські пілоти на війні. Подібні кіберманіпуляції можуть бути просто випадком побічної шкоди з низькими ставками та/або доктриною подвійного ефекту в межах обговорень теорії справедливої війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e спонукає до питання, яке потребує філософського обмірковування: якщо ми, припустимо, розширюємо сферу військових цілей, \u003cem\u003eхто тоді ще\u003c/em\u003e може бути законною ціллю для таких операцій кіберманіпулювання під час війни? Під час війни у В\u0026rsquo;єтнамі США скинули мільярди листівок; деякі навмисно \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/1971/06/03/archives/us-used-billions-of-leaflets-in-indochina-war-among-functions-are.html\"\u003eзверталися до дітей\u003c/a\u003e, запитуючи інформацію про зброю В\u0026rsquo;єтконгу в обмін на грошову винагороду. Аргументи проти залучення неповнолітніх дітей військовослужбовців можуть бути висунуті тому, що їм як неповнолітнім бракує самостійності та свободи волі порівняно зі згаданими дружинами російських військових. Але що робити з дорослими дітьми військовослужбовців чи їхніми (літніми та, можливо, менш обізнаними в питаннях кібербезпеки) батьками?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВипадок\u003cem\u003e Email Wives\u003c/em\u003e, можливо, дещо кумедний, є наочним прикладом розмивання меж між тими, хто може бути етично сприйнятий як військова ціль у російсько-українському збройному конфлікті, і тими, хто залишається під питанням. Звісно, для українців лінія фронту не обмежується їхньою територією, тил теж є військовою ціллю. Проте якщо маніпулювання військовими подружжями вважатиметься етично допустимим (навіть необхідним), тоді Сполучені Штати (і Україна) мають підготувати подружжя та сім\u0026rsquo;ї військових до того, що вони також можуть стати мішенями в кіберпросторі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПідготовка сімей військових до кампаній кіберобману\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовторюю, \u003cem\u003eEmail Wives \u0026mdash;\u003c/em\u003e це навряд чи перший або останній раз, коли держави в стані війни намагаються обдурити своїх супротивників. Як представники другої найстарішої професії у світі, шпигуни давно намагаються проникнути та вплинути на членів сімей військовослужбовців під час війни. Справді, пропагандистські плакати союзників під час Другої світової війни, такі як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://time.com/4591841/loose-lips-sink-ships-posters/\"\u003eLoose Lips Sink Ships\u003c/a\u003e\u0026raquo;, мали на меті спонукати \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/513669\"\u003eцивільне населення\u003c/a\u003e, включно із \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/514149\"\u003eчленами родин\u003c/a\u003e військових, утримуватися від публічного обговорення \u003ca href=\"https://catalog.archives.gov/id/513602\"\u003eпотенційно чутливих тем\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кампанії кіберманіпулювання, такі як \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e, простіший, дешевший, швидший і потенційно безпечніший засіб обману ворога порівняно з традиційними операціями HUMINT. Таким чином, кіберманіпуляції, імовірно, будуть використовуватися частіше для нападу на цивільне населення під час війни. З появою \u003ca href=\"https://www.wired.com/story/large-language-model-phishing-scams/\"\u003eChatGTP\u003c/a\u003e дехто застерігає, що \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/technology/2023/mar/08/darktrace-warns-of-rise-in-ai-enhanced-scams-since-chatgpt-release\"\u003eонлайн-шахрайство\u003c/a\u003e стане ще ефективнішим і поширенішим, особливо в міру того, як системи штучного інтелекту ставатимуть \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2208839120\"\u003eбільше людьми, ніж люди\u003c/a\u003e\u0026raquo; й імітуватимуть людську поведінку, намагаючись завоювати довіру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗалишається відкритим питання: чи є члени сімей військових законними цілями для кібероперацій у сучасних збройних конфліктах?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо відповідь ствердна, тоді держави, зобов\u0026rsquo;язані підтримувати ліберальний демократичний порядок, мають бути готові погодитися з тим, що подружжя, братів і сестер, батьків або дітей їхніх військовослужбовців також можуть обманути та принизити в Інтернеті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно приділяти більше уваги належній підготовці родичів військових до цілеспрямованих кампаній кіберобману. Подружжя вже готові не публікувати в соціальних мережах конфіденційну інформацію про своїх партнерів. Але потрібне обов\u0026rsquo;язкове навчання на тему оцінювання загроз наступальних, таємних кібероперацій, спрямованих на так званих \u0026laquo;утриманців\u0026raquo; (dependents), щоб захистити їх від операцій на зразок \u003cem\u003eEmail Wives\u003c/em\u003e. Зрештою, якщо такі кампанії вважатимуться етично прийнятними або навіть схвалюватимуться під час війни, ми повинні бути пильними до того, що це означає для сімей військовослужбовців удома.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, кіберфронт збройного конфлікту має очевидні переваги: збір інформації, вплив на супротивників і (в ідеалі) \u0026laquo;\u003ca href=\"https://informnapalm.org/ua/zlam-75387-960-aviapolku/\"\u003eвиявлення та притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Очікується, що кількість таких кібероперацій збільшиться, оскільки повномасштабна війна вирує вже другий рік. Але якщо ці операції широко розглядаються як морально допустимі або навіть бажані, то кібератаки на сім\u0026rsquo;ї військових \u0026mdash; це чесна гра. Сполучені Штати та їхні союзники повинні підготувати їх до того, що буде далі.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":696,"url":"chi-mae-mks-yurisdiktsiyu-schodo-zlochinu-genotsidu-proti-ukrainskoi-natsii-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685455650,"date":"30.05.2023","views":1399,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-9.jpg","mini_image":null,"name":"Чи має МКС юрисдикцію щодо злочину геноциду проти української нації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі мало в кого лишаються сумніви, що дії РФ в Україні мають ознаки злочину геноциду, зокрема в контексті депортації та передачі українських дітей у російські родини та їх подальшого залучення в російську освітню систему. Поки що Офіс прокурора МКС оцінює ці діяння як воєнний злочин у межах виданого Судом ордера на арешт, але ніщо не заважає в майбутньому змінити кваліфікацію на злочин геноциду.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне заява прокурора МКС явно натякає на таку перспективу, оскільки в ній наголошується на факті передачі дітей у російські родини, нав\u0026rsquo;язуванні їм російського громадянства за спрощеною процедурою з метою унеможливлення повернення їх додому \u0026mdash; в Україну\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2014 та 2015 роках Україна визнала юрисдикцію Суду, але з указівкою на певні обмеження: часові (з 21 листопада 2013 року), матеріальні (воєнні злочини та злочини проти людяності) та персональні (зокрема, вищі посадові особи РФ та керівники підконтрольних їй утворень \u0026laquo;ДНР/ЛНР\u0026raquo;). Як бачимо, злочин геноциду в цьому переліку відсутній, а тому виникає логічне питання, чи не забула Україна подати третю декларацію про визнання юрисдикції Суду? Попередні декларації Україна подала відповідно до положення ст. 12(3) Римського статуту, яке нібито дозволяє обмежити юрисдикцію Суду \u0026laquo;відповідним злочином\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа твердженням Офісу прокурора МКС, Суд усе ж таки має юрисдикцію щодо ситуації в Україні й стосовно злочину геноциду\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Звідки походить така юрисдикція \u0026mdash; не уточнюється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з варіантів пояснення могла б бути передача 38 державами-членами\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Римського статуту ситуації України на розгляд прокурора МКС для проведення розслідування будь-яких вчинених на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду. Водночас навіть держави-члени Римського статуту не уповноважені передати ситуацію, щодо якої Суд не має юрисдикції, що не заперечувалося ними в згаданій заяві\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Оскільки Україна не є членом Римського статуту, то набуття Судом юрисдикції щодо злочинів на її території залежить лише від її згоди (або резолюції Ради Безпеки ООН), як це було у випадку з двома згаданими вище деклараціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді ж відповідь полягає в тому, що передбачені деклараціями України обмеження юрисдикції Суду \u0026mdash; перебільшені. Перш за все Україна, як і будь-яка інша держава, не уповноважена обмежувати коло осіб, яких може переслідувати МКС\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зворотний підхід спричинив би політичні переслідування та зловживання правом. По-друге, декларація про визнання юрисдикції Суду державою, що не є членом Римського статуту, стосується одночасно всіх злочинів проти людяності, воєнних злочинів і геноциду, що вчинені на її території або її громадянами. Про це свідчить як позиція згаданих 38 держав-членів Римського статуту у відповідній заяві\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та наукове тлумачення\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і пряме положення Правил процедур та доказування МКС (правило 44(2)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Іншими словами, МКС має юрисдикцію щодо злочину геноциду в контексті збройної агресії РФ проти України, а тому і третя декларація з боку України не потрібна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄдиною потенційною можливістю для розсуду держави є розширення часової юрисдикції \u0026mdash; зворотна дія щодо подій до дати подачі декларації, а також потенційне обмеження майбутньої юрисдикції контекстом конкретної ситуації (наприклад, агресія РФ проти України) або навіть конкретною датою. Водночас останнє твердження може ґрунтуватися хіба що на неточно окресленій думці в Програмному документі Офісу прокурора МКС щодо попереднього вивчення ситуації\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а подібні обмеження в тій чи іншій державній декларації про визнання юрисдикції Суду були б рівноцінні застереженням до Статуту, що прямо заборонено\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, друга декларація України до МКС стосувалася періоду з 20 лютого 2014 року по \u0026laquo;теперішній час\u0026raquo;, що за буквальним змістом означало дату ухвалення декларації \u0026mdash; 4 лютого 2015 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас видача Палатою попереднього розгляду ордера на арешт в ситуації щодо України свідчить про той факт, що МКС погодився з наявністю в нього юрисдикції і щодо діянь після 2022 року\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/20220321164751497-ukraine-referral-montenegro.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/20220321164751497-ukraine-referral-montenegro.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Ст. 14 Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2007_02419.PDF\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2007_02419.PDF\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/2022-04/State-Party-Referral.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.legal-tools.org/doc/aa0e2b/pdf/\"\u003ehttps://www.legal-tools.org/doc/aa0e2b/pdf/\u003c/a\u003e, с. 172\u0026ndash;173.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/RulesProcedureEvidenceEng.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/OTP%20Preliminary%20Examinations/OTP%20-%20Policy%20Paper%20Preliminary%20Examinations%20%202013.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/itemsDocuments/OTP%20Preliminary%20Examinations/OTP%20-%20Policy%20Paper%20Preliminary%20Examinations%20%202013.pdf\u003c/a\u003e (пар. 6, 37)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Ст. 120 Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/145-19#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Ст. 58(1)(а) Римського статуту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-9.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":693,"url":"kolaboratsijna-diyalnist-pro-vse-j-odrazu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684748818,"date":"22.05.2023","views":1680,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10.png","mini_image":null,"name":"Колабораційна діяльність: про все й одразу","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний час диктує власні закони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож 3 березня 2022 року Парламент ухвалив Закон України \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo; № 2108-IX.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникнення терміну \u0026laquo;колабораціонізм\u0026raquo; відносять до періоду Другої світової війни, під час окупації Франції нацистською Німеччиною. Тоді він означав добровільну, навмисну співпрацю з окупаційною владою і надання їй всілякої допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ незалежній Україні питання колабораціонізму, власне, як і війна з російським агресором, постало не вчора, а у 2014 році, коли росія анексувала Крим і частини територій Донецької і Луганської областей. Утім, слід зауважити, що всі спроби законотворців унормувати питання колабораційної діяльності не були реалізовані аж до березня 2022 року, коли точилися запеклі бої за кілька сотень кілометрів від будівлі Верховної Ради України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас привертає увагу той факт, що проєкт цього закону був зареєстрований у Парламенті задовго до початку повномасштабної російської агресії \u0026mdash; 24 лютого 2022 року, що додатково підтверджує існування наміру парламентарів протидіяти колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ будь-якому разі, після ухвалення цього закону вітчизняний Кримінальний кодекс було доповнено новим видом кримінально караного діяння \u0026mdash; колабораційна діяльність (стаття 111-1). За його вчинення передбачено справжнє різноманіття покарань: від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певним видом діяльності до довічного позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зазначити, що в законодавстві більшості закордонних країн колабораційна діяльність як кримінально каране діяння охоплюється складом державної зради. А от Кримінальний кодекс Литовської Республіки містить окрему статтю під назвою \u0026laquo;Колабораціонізм\u0026raquo; і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п\u0026rsquo;яти років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА ОЦІНКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналізуючи зміст статті 111-1 Кримінального кодексу України, неможливо не помітити нетиповий для більшості статей кодексу великий обсяг: вісім частин (з приміткою, яка теж складається з кількох пунктів), майже кожна з яких містить декілька складів кримінальних правопорушень:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпублічні заклики і заперечення, у тому числі щодо здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частин території України тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття некерівних посад (непов\u0026rsquo;язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій) у будь-яких незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропаганда у закладах освіти (незалежно від типів і форм власності), спрямована на сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частин території України, а також уникнення відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eекономічна співпраця з державою-агресором;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття керівних посад у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях України, та організація чи участь у виборах на таких територіях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінформаційна та політична підтримка держави-агресора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдобровільне зайняття посади в незаконних судових та правоохоронних органах, а також участь у незаконних збройних і воєнізованих формуваннях держави-агресора або створених на тимчасово окупованих територіях.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСУДОВА ПРАКТИКА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня минулого року Кримінальний кодекс України не містив згадок про колабораційну діяльність. Проте після початку повномасштабної війни росії проти України боротьба з внутрішнім ворогом стала одним з найголовніших завдань і справжнім викликом як для правоохоронної, так і судової систем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Державної судової адміністрації України, у 2022 році суди постановили 268 обвинувальних вироків за статтею 111-1.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа основі аналізу практики розгляду справ за обвинуваченням осіб у колабораційній діяльності районних судів міста Києва та Київської області можемо виділити такі способи вчинення цього протиправного діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозміщення особою фото- та відеоматеріалів у соціальних мережах і групах у месенджерах, що виправдовують збройну агресію росії проти України, як і висловлення підтримки дій російського агресора в усному, повсякденному спілкуванні (зазначимо, що наразі більшість вироків ухвалені судами саме за вчинення такого виду колабораційної діяльності);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача матеріальних ресурсів (транспортних засобів, будівель, обладнання, товарів тощо) представникам незаконних збройних формувань;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання збройним формуванням держави-агресора допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України через повідомлення інформації про можливе місце розташування бойових підрозділів Збройних Сил України, місце розташування адміністративних будівель населених пунктів (зокрема, відділень Національної поліції);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнадання послуг підприємствам, розташованим на території росії та незаконно створених псевдореспублік (провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eорганізація проведення та участь у зборах місцевого населення з публічними закликами до підтримки держави-агресора, її збройних формувань.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;Вироки здебільшого обґрунтовані такими доказами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази свідків (зауважимо, що деякі з вироків узагалі ґрунтуються лише на таких процесуальних джерелах доказів);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eречові докази, зокрема дані (листування) з вилучених під час обшуку мобільних телефонів, комп\u0026rsquo;ютерної техніки, флеш-накопичувачів, жорстких магнітних носіїв;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвисновки експертиз, у тому числі судової лінгвістичної (семантико-текстуальної), про підтвердження змісту та характеру листування.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що за резолютивною частиною досліджених вироків суди майже в усіх випадках звільняли обвинувачених від відбування покарання на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України, а саме внаслідок укладення обвинуваченим угоди про визнання винуватості та визначення за умовами такої угоди міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років зі встановленням іспитового строку тривалістю до трьох років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля аналізу описової частини вироків виникають сумніви в достатності покарання, зокрема за вчинення особою публічних закликів до підтримки дій російського агресора. Річ у тім, що частина 1 статті 111-1 Кримінального кодексу України за кваліфікацією кримінальних правопорушень є кримінальним проступком, а отже, за його вчинення не передбачено такий вид покарання, як позбавлення волі. При цьому санкція частини 1 статті 111 кодексу взагалі передбачає лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною посадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, публічна підтримка дій російського агресора, зокрема через розповсюдження закликів до знищення України як держави, повалення влади, може мати особливо небезпечний характер. Адже фактично це є спробою поширення впливу та ідеї \u0026laquo;русского мира\u0026raquo;, покарання за які повинні мати невідворотний характер. Натомість масове укладення особами, які на початку військової агресії закликали до якнайшвидшого захоплення українських міст і фізичного знищення українців, угод про визнання винуватості й у такий спосіб уникнення реального строку відбування покарання може неоднозначно сприйматися суспільством і потребувати належної реакції з боку держави.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":98,"url":"dmitro-vorontsov","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/dmitro-voroncov.jpg","name":"Дмитро","surname":"Воронцов","post":"юрист практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":691,"url":"vidmova-vid-vijskovoi-sluzhbi-cherez-religijni-perekonannya-pravo-lyudini-chi-uhilennya-vid-vijskovogo-obovyazku","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1684336922,"date":"17.05.2023","views":10344,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_568944062_XL.jpg","mini_image":null,"name":"Відмова від військової служби через релігійні переконання: право людини чи ухилення від військового обов’язку?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні іде війна. Захист Вітчизни, територіальної цілісності України, її незалежності та суверенітету є громадянським обов\u0026rsquo;язком, справою всього Українського народу. Так записано в Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 лютого 2022 року Росія напала на Україну, у цей же день Президент України видав указ \u0026laquo;Про загальну мобілізацію\u0026raquo;. Відтоді кожен військовозобов\u0026rsquo;язаний громадянин України в разі отримання повістки зобов\u0026rsquo;язаний прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виконання свого військового обов\u0026rsquo;язку. За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації притягають до кримінальної відповідальності відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України та карають позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці виникають ситуації, коли особа відмовляється від призову на службу через релігійні переконання й пояснює відмову тим, що віра забороняє їй брати в руки зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, існує нагальна потреба розібратися з такими питаннями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи має право особа відмовитися від виконання військового обов\u0026rsquo;язку через релігійні переконання?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДе проходить межа між щирими релігійними переконаннями й наміром ухилитися від військової служби?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі існують ризики зловживання правом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЧи впливає на правову оцінку ситуації війна?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, необхідно зазначити, що право не діяти всупереч своїй совісті й переконанням є основоположним правом людини й захищається статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід дію зазначеної статті Конвенції підпадає в тому числі принципова відмова від військової служби.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 9 Конвенції гарантує кожному право на свободу думки, совісті та релігії. Це право складається з двох елементів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) \u003cem\u003eправо мати\u003c/em\u003e свої переконання \u0026mdash; воно є абсолютним і не може бути обмежено;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) \u003cem\u003eправо сповідувати\u003c/em\u003e своє вірування \u0026mdash; воно не є абсолютним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОбмеження права на свободу сповідувати свою релігію можливе й буде правомірним якщо:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eТаке обмеження встановлено законом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМетою обмеження є:\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eінтереси громадської безпеки;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eохорона публічного порядку, здоров\u0026rsquo;я чи моралі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист прав і свобод інших осіб.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eВтручання у свободу є пропорційним, тобто необхідним у демократичному суспільстві.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідно звернути увагу на те, що серед легітимних цілей для обмеження права, передбаченого статтею 9 Конвенції, \u003cem\u003eвідсутні національні інтереси\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, держава не зможе пояснити втручання в право людини на свободу релігії, якщо воно відбудеться, необхідністю захисту національних інтересів, а саме війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДеякі релігії та світоглядні концепції повністю виключають участь у збройних конфліктах, і вони мають щирих прихильників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо відмова від військової служби є наслідком тяжкого й непереборного конфлікту між військовим обов\u0026rsquo;язком і совістю людини, необхідно розуміти, що в цьому випадку така особа підпадає під захист статті 9 Конвенції, яку наша держава ратифікувала й зобов\u0026rsquo;язалася виконувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас право особи на відмову не є безумовним і залежить від конкретної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ\u0026rsquo;ясуванню підлягають такі обставини:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи є переконання щирими?\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧи забороняє релігія людини використання зброї?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩирість переконань державними органами зазвичай не ставиться під сумнів. Це загальне правило, але з нього є винятки. Вони стосуються ситуацій, коли особа в результаті стверджуваних релігійних поглядів отримує для себе певні переваги або привілеї. Вважаю, що відмова від виконання військового обов\u0026rsquo;язку, безумовно, є випадком отримання для себе полегшень, а тому держава має повне право пересвідчитися в щирості поглядів людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким чином це можна зробити? Шляхом з\u0026rsquo;ясування низки обставин про життя людини. Важливі всі деталі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eтривалість сповідування релігії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eхарактер і ступінь залученості до релігійних практик й обрядів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eповедінка людини у звичайному житті;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінші факти, які можуть поставити під сумнів щирість стверджуваних релігійних переконань.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, можна знайти в постанові Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 \u0026laquo;Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo;. Це адвентисти-реформисти, адвентисти сьомого дня, євангельські християни, євангельські християни-баптисти, покутники, свідки Єгови, харизматичні християнські церкви, християни віри євангельської, християни євангельської віри, товариство Свідомості Крішни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України передбачає, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов\u0026rsquo;язків перед державою за мотивами релігійних переконань; у разі, якщо виконання військового обов\u0026rsquo;язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов\u0026rsquo;язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиникає таке питання: чи застосовується Закон України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo; під час війни?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ проаналізувала публічні висловлювання юристів-правників з цього приводу. Переважно вони зводяться до висновку про те, що Закон України \u0026laquo;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію\u0026raquo; не передбачає альтернативну службу, отже, жодних винятків для вірян під час війни бути не може.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ не можу підтримати такий безальтернативний підхід.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 2 статті 1 Закону України \u0026laquo;Про альтернативну (невійськову) службу\u0026raquo; передбачає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до указу Президента України \u0026laquo;Про введення воєнного стану\u0026raquo; тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, \u003cem\u003eможуть обмежуватися\u003c/em\u003e конституційні права і свободи людини й громадянина, передбачені статтями 30\u0026ndash;34, 38, 39, 41\u0026ndash;44, 53 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас конкретні обмеження щодо проходження альтернативної служби державою наразі не встановлені, строк дії обмежень не визначений, законодавчі акти з цього приводу не прийняті, а тому висновок про незастосування положень про альтернативну службу під час війни вважаю передчасним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини висловлювався щодо права на свободу релігії в контексті відмови від військової служби. У таких справах, як \u0026laquo;Баятан проти Арменії\u0026raquo;, \u0026laquo;Феті Демітраш проти Туреччини\u0026raquo; ЄСПЛ аналізував ситуації притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби осіб, які відмовлялися виконувати військовий обов\u0026rsquo;язок через релігійні переконання, і встановив порушення державою статті 9 Конвенції. Усі справи цієї категорії, які розглядав ЄСПЛ, стосувалися свідків Єгови.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, порушена в статті проблематика зачіпає основоположні права людини, тому шляхи її розв\u0026rsquo;язання необхідно шукати глибше за рівень національного законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВищенаведені аспекти права прав людини зобов\u0026rsquo;язують представників держави індивідуально оцінювати кожен випадок відмови від військової служби через релігійні переконання та остаточний висновок у таких справах робити після ретельного дослідження всіх обставин та застосування трискладового тесту правомірності втручання у свободу людини сповідувати свою релігію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас важливо розуміти ризики можливих зловживань з метою ухилення від військової служби та запобігати їм максимально рішуче.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_568944062_XL.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":688,"url":"sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683541262,"date":"08.05.2023","views":801,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.png","mini_image":null,"name":"Ще раз про відповідальність російської держави за дії ПВК «Вагнера»","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (Richard Mackenzie-Gray Scott), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету, автор книги \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Відповідальність держави за дії недержавних акторів: у минулому, сьогодні та майбутні перспективи\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e (2022)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Recalling an Outlier for Gauging Russian Responsibility in its Relationship with the Wagner Group (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2023/04/28/recalling-an-outlier-for-gauging-russian-responsibility-in-its-relationship-with-the-wagner-group/\"\u003e\u003cem\u003e28.04.2023, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежно від мотивів, наприклад подальшого \u003ca href=\"https://committees.parliament.uk/oralevidence/11480/html/\"\u003eрозширення\u003c/a\u003e санкційних заходів, може настати момент, коли необхідно буде оцінити з позиції міжнародного права відносини між росією та ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, щоб визначити, чи несе держава відповідальність за будь-яку протиправну поведінку цього недержавного діяча (актора). Діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; зафіксована під час збройних \u003ca href=\"https://www.dw.com/en/more-than-mercenaries-russias-wagner-group-in-africa/a-64822234\"\u003eконфліктів\u003c/a\u003e у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Буркіна-Фасо, ЦАР, Кубі, Мадагаскарі, Малі, Мозамбіку, Лівії, Сербії, Судані, Сирії, Туреччині, Україні та Венесуелі й існують докази, що свідчать про те, що її бійці брали участь у протиправних діях, насамперед вчиняли \u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2022/05/03/central-african-republic-abuses-russia-linked-forces\"\u003eкатування\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/may/04/russian-mercenaries-wagner-group-linked-to-civilian-massacres-in-mali\"\u003eсвавільно позбавляли життя\u003c/a\u003e цивільне населення. Наявні зв\u0026rsquo;язки росії із цією організацією потребують перевірки, щоб визначити, чи може держава, серед іншого, також понести відповідальність за це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародному праві існують положення, які регулюють це питання та мають стати підґрунтям для оцінки протиправності таких дій, а саме \u0026mdash; ст. 4, 5 і 8 документа про відповідальності держав (Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts), підготовленого Комісією ООН з міжнародного права (International Law Comission, ILC). Важливо, щоб діяльність таких приватних військових кампаній не \u0026laquo;списувалася з рахунків\u0026raquo;. Загалом висновки цієї Комісії рідко стають надбанням широкої юридичної спільноти, адже рівень уваги до них невисокий. У цій же ситуації важливо визначити, чи діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; можна розглядати як продовження діяльності російської держави. Хоча існує багато інших підстав для оцінки відповідальності росії в її відносинах з ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, включно з тими, що не ґрунтуються на \u003ca href=\"https://academic.oup.com/jcsl/article-abstract/24/2/373/5382100\"\u003eототожненні\u003c/a\u003e їхніх дій, оцінка, яка буде надана в статті, також може бути застосована до ще не виявлених фактів про відносини цієї держави та приватної військової кампанії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожливо, ст. 11 ігнорують тому, що її конструкція зʼявилася раніше за весь документ зі спорідненими нормами, а саме за три роки до того, як статті документа ILC вважалися завершеними. Або, можливо, таке ставлення виникає через те, що читачі вважають, що його застосування поширюється лише на явне (пряме) визнання державою та прийняття поведінки недержавних акторів \u0026mdash; така інтерпретація зрозуміла, якщо поглянути на текст статті: \u0026laquo;\u003cem\u003e\u003cu\u003eПоведінка, визнана та прийнята державою як власна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e. \u003cem\u003eПоведінка, яка не може бути віднесена до дій держави згідно з попередніми статтями, разом з тим вважається діянням цієї держави згідно з міжнародним правом, якщо держава визнає та приймає відповідну поведінку як свою власну\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що визнання такого звʼязку залежить від того, чи реагує держава на протиправну поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта і яким чином. Це не схоже на інші критерії, визначені в документі ILC, оскільки там усе залежить від дій недержавних акторів, а реагування держави є вторинним. Тож ст. 11 вирізняється тим, що важливою є саме реакція держави, а не лише дії недержавного субʼєкта (актора) самі собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі держави можуть \u0026laquo;\u003cem\u003eзаперечувати чужу поведінку, яку не можна ототожнювати з їхньою\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с. 182), положення ст. 11 нечітко говорять про те, що неможливо обмежитися лише заявами держави про її готовність визнати та прийняти поведінку недержавного актора як свою власну. Це було очевидним ще під час розробки положення: \u0026laquo;\u003cem\u003eДержава згодом може прийняти або визнати поведінку, яка інакше не була б ототожнена з нею; у такому випадку держава визнається відповідальною за неї. Прийняття чи ратифікація може бути виражена або виходити з поведінки відповідної держави. Така можливість має бути розглянута\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча практика з цього питання є мінімальною, коментар до ст. 11 також посилається на можливість імпліцитного визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта (актора) як своєї. Коли держава \u0026laquo;\u003cem\u003eсхвалює та продовжує [підтримувати існування] ситуацію такою, якою вона є\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто такою, у якій присутня протиправна поведінка, \u0026laquo;\u003cem\u003eможна легко зробити висновок, що вона взяла на себе відповідальність за це\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf\"\u003eс. 52\u003c/a\u003e). \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{\u0026quot;itemid\u0026quot;:[\u0026quot;001-202524\u0026quot;]}\"\u003eПопередня практика\u003c/a\u003e тлумачення ст. 11 демонструє, що у справах, які стосуються неявного визнання та прийняття поведінки недержавних акторів, навіть у випадку, коли держава отримує вигоду від такої поведінки, цього все одно недостатньо для того, щоб зіставити таку протиправну поведінку з державою. Водночас залишається відкритим питання того, чи може таке зіставлення бути викликане схваленням протиправної поведінки чи підтримкою ситуації [збройного конфлікту], у якій вона відбувається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж розглядати окремо, то прийняття державою чи схвалення поведінки недержавних суб\u0026rsquo;єктів не відповідає межі присвоєння (критеріям за ст. 11). Марко Міланович (Marko Milanovic) висловлює \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/attribution-jurisdiction-discrimination-decapitation-a-comment-on-makuchyan-and-minasyan-v-azerbaijan-and-hungary/\"\u003eдумку\u003c/a\u003e, що держава \u0026laquo;\u003cem\u003eможе схвалювати багато речей, необов\u0026rsquo;язково беручи на себе відповідальність за такі дії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Важливо розрізняти комунікацію з боку держави щодо підтримки поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта та намір узяти на себе юридичну відповідальність за такі протиправні дії. Проте, якщо держава поводиться таким чином, що заохочує продовження протиправної поведінки, яка вчиняється недержавним суб\u0026rsquo;єктом, тоді динаміка відносин між двома суб\u0026rsquo;єктами змінюється, особливо якщо держава погоджується з такою поведінкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотенційний метод оцінювання того, чи було непряме визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта, полягає у визначенні того, чи держава, про яку йде мова, \u0026laquo;\u003cem\u003eпринаймні не намагалася зупинити поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта, яку вона одночасно підтримує в якійсь формі\u0026raquo;\u003c/em\u003e (\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003eс. 129\u003c/a\u003e). Сюди можна віднести діяльність недержавних суб\u0026rsquo;єктів, яка продовжується тривалий час, і бездіяльність держави щодо цього, що лише полегшує це, тим паче якщо держава робить заяви про те, що схвалює таку поведінку (див.: \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/64/064-19800524-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eпункти 69\u0026ndash;75 і 87\u0026ndash;91\u003c/a\u003e для подальшого вивчення). Обидва ці процеси (як дії держави, так і недержавних субʼєктів) підлягають ретельному розгляду. Наприклад, держава висловлює підтримку поведінці, пов\u0026rsquo;язаній з наданням нею зброї або фінансової чи матеріально-технічної допомоги. У цьому випадку є два складні моменти. Перший \u0026mdash; це те, що поведінка держави сприятиме продовженню протиправних дій недержавних суб\u0026rsquo;єктів. По-друге, які саме форми комунікації з боку держави могли б задовольнити вимогу того, що вона припиняє таку діяльність недержавних субʼєктів. Чи буде достатньо внутрішньої заяви урядового відомства, наказів військового командування тактичного рівня, публічного повідомлення для преси чи публікації з офіційного урядового облікового запису в соціальних мережах? Які з цих дій будуть свідчити про це? На це питання може відповісти лише практика застосування ст. 11, яка ще не склалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що відповісти на ці питання необхідно на рівні позитивного права, уже сьогодні можливий розвиток цього питання на рівні [міжнародних] прецедентів. Залежно від того, які факти наводять при оцінці звинувачень у тому, що \u003cstrong\u003eПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; фактично діяла і діє в збройних конфліктах від імені російської держави, варто в цій ситуації розглянути застосування непрямого державного визнання протиправних дій і їх схвалення (підтримки).\u003c/strong\u003e Правові та політичні зусилля щодо співвіднесення діяльності ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; та росії також неминуче вплинуть на ті критерії, насамперед ст. 11, які визначають відповідне правове регулювання з боку міжнародного права щодо відповідальності за дії недержавних субʼєктів (акторів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e[Щиро вдячний Прії Урс (Priya Urs) і Дапо Аканде (Dapo Akande) за їхні слушні коментарі до проєкту цієї статті].\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":686,"url":"sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682931118,"date":"01.05.2023","views":1173,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_1.jpg","mini_image":null,"name":"Судові переслідування військовополонених з пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп за їхню безпосередню участь у воєнних діях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПісля початку широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України захопили в полон сотні членів озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;, які воюють у міжнародному збройному конфлікті на боці Російської Федерації. Українська влада здійснює судове переслідування таких полонених суто за участь у воєнних діях. У цій статті Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, пояснює, чому такі особи мають статус військовополонених, який захищає їх від подібного переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтаття стосується лише питань міжнародного гуманітарного права та кримінального права. Вона не має на меті проаналізувати інші проблеми, пов\u0026rsquo;язані з поводженням із військовополоненими в міжнародному збройному конфлікті будь-якою зі сторін конфлікту, а також не робить висновки про підстави конфлікту чи притягнення держав до відповідальності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право (МГП) \u0026mdash; це сукупність норм, які з гуманітарних міркувань спрямовані на зменшення наслідків збройного конфлікту. МГП встановлює обмеження щодо засобів і методів ведення війни та захищає осіб, які не беруть або більше не здатні брати участі у воєнних діях. Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них складають основу МГП і були ратифіковані більшістю країн світу. Багато положень Женевських конвенцій вважаються частиною міжнародного звичаєвого права і тому застосовуються в будь-якому збройному конфлікті. Україна ратифікувала всі чотири Конвенції та три Додаткові протоколи до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від міжнародного права прав людини, відповідно до МГП сукупність норм, які застосовуються до конкретної ситуації, часто залежить від статусу осіб. Відповідно обсяг захисту, який Женевські конвенції надають особам, залежить від їхнього статусу. Наприклад, МГП розрізняє обсяги захисту для цивільних осіб, медичного та духовного персоналу, поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, комбатантів і військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатковий протокол І до Женевських конвенцій містить важливі визначення. Відповідно до статті 43 збройні сили сторони конфлікту \u0026laquo;складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, не визнаними супротивною стороною\u0026raquo;. Ця ж стаття визначає комбатантів як членів збройних сил сторони конфлікту (крім медичного і духовного персоналу), тоді як стаття 44 передбачає, що будь-який комбатант, який потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненим. Відповідно до МГП статус комбатантів і військовополонених існує лише в міжнародних збройних конфліктах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основних елементів статусу комбатанта, визначеним у статті 43 Додаткового протоколу I, є право брати безпосередню участь у воєнних діях. У науковій юридичній літературі цей елемент статусу комбатанта зазвичай називають привілеєм комбатанта і він є ключовим для архітектури \u003cem\u003ejus in bello\u003c/em\u003e. Він перебуває на межі між внутрішнім кримінальним правом і МГП, неприпустимим насильством і правомірним воєнним протиборством. З права брати безпосередню участь у воєнних діях випливає ще один елемент статусу комбатанта \u0026mdash; вони не можуть бути притягнуті до відповідальності лише за участь у воєнних діях. Вони користуються імунітетом від судового переслідування за носіння зброї, напад на сторону-противника, убивство військовослужбовців противника і знищення військової цілі, якщо такі дії не вчиняються у спосіб, заборонений МГП, і таким чином не вважаються воєнними злочинами. Це правило широко відоме як імунітет комбатантів, і комбатанти, які потрапили до рук сторони-противника та стали військовополоненими, продовжують ним користуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України взяли в полон сотні військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;. Визнання статусу комбатантів за військовослужбовцями Російської Федерації, які беруть участь у міжнародному збройному конфлікті, не викликає сумнівів відповідно до наведених вище визначень комбатантів і військовополонених. Однак згідно з МГП члени озброєних груп так званих самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; також мають статус комбатантів і військовополонених у цьому збройному конфлікті, оскільки вони \u0026laquo;належать\u0026raquo; до держави, яка є стороною міжнародного збройного конфлікту, відповідають чотирьом умовам, визначеним у статті 4(A)\u003ca href=\"#_edn1\" name=\"_ednref1\"\u003e\u003cspan\u003e[i]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Третьої Женевської конвенції, і відрізняють себе від цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб вважатися \u0026laquo;належним\u0026raquo; до сторони збройного конфлікту, необхідною є наявність двох умов. По-перше, група фактично повинна брати участь у воєнних діях від імені цієї сторони. По-друге, ця сторона повинна визнати як роль групи у воєнних діях, так і те, що така група воює від її імені\u003ca href=\"#_edn2\" name=\"_ednref2\"\u003e\u003cspan\u003e[ii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Після того, як 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабний збройний напад на Україну, її офіційні особи, зокрема в Міністерстві оборони, прямо підтвердили, що озброєні групи самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; воюють на її боці в міжнародному збройному конфлікті. Окрім того, опитуючи військовополонених, Місія задокументувала випадки, коли члени пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп воювали під безпосереднім командуванням офіцерів Збройних Сил Російської Федерації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України також визнає за членами пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп статус військовополонених. Захоплені в полон Збройними Силами України такі учасники воєнних дій інтернуються до табору для військовополонених або до дільниць для тримання військовополонених у слідчих ізоляторах або пенітенціарних установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, на відміну від полонених військовослужбовців Російської Федерації, до військовополонених з пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп Уряд України широко застосовує практику судового переслідування за їхню безпосередню участь у воєнних діях, обвинувачуючи їх у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України, \u0026mdash; участь у терористичній організації та участь у незаконних збройних формуваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа минулий рік Місія проаналізувала більше ніж сотню вироків щодо членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, визнаних винними в участі в терористичних організаціях і незаконних збройних формуваннях (статті 258-3 та/або 260). Вироки в таких справах зазвичай сформульовані таким чином, що їхні тексти повторюють обвинувальні акти, де злочинні дії описуються як безпосередня участь у воєнних діях, зокрема належність до певного військового формування, носіння форми та зброї, участь у бойових операціях\u003ca href=\"#_edn3\" name=\"_ednref3\"\u003e\u003cspan\u003e[iii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, вироком Галицького районного суду м. Львова в справі № 461/36/23 від 16 січня 2023 року суд визнав винним військовополоненого \u0026mdash; члена озброєної групи, пов\u0026rsquo;язаної з Російською Федерацією, у вчиненні злочинів, визначених статтями 258-3 (ч. 1) і 260 (ч. 2) за такі дії: \u003cem\u003e\u0026laquo;[обвинувачений] з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складі 2 стрілецького батальйону, 101 стрілецького полку, окремого гранатометного взводу, 1 загону незаконного збройного формування \u0026laquo;Народна міліція\u0026raquo; терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, у період з 22.02.2022 до 08.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України \u0026hellip;із закріпленою стрілецькою зброєю (АК-74) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, виконував обов\u0026rsquo;язки \u0026laquo;стрільця\u0026raquo; в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; в населених пунктах Донецької та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вироках, проаналізованих Місією, суди не досліджували питання імунітету комбатантів для членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, який надав би їм захист від судового переслідування за безпосередню участь у воєнних діях. Вони також не наводили аргументів, чому цей імунітет не було застосовано. Водночас, незважаючи на висновки судів у кількох рішеннях про те, що обвинувачені були комбатантами відповідно до МГП і національного законодавства, вони не розглянули питання привілеїв, пов\u0026rsquo;язаних зі статусом комбатанта. В одному прикладі у вироку суду прямо було вказано, що обвинувачений \u003cem\u003e\u0026laquo;як учасник НЗФ \u0026laquo;НМ ЛНР\u0026raquo;, який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п. п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, мав статус комбатанта та був зобов\u0026rsquo;язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ проаналізованих Місією вироках сторона захисту жодного разу не намагалася посилатися на імунітет комбатанта для захисту від обвинувачення. Швидше за все це можна пояснити поширеною практикою застосування угод про визнання винуватості або визнання вини обвинуваченими. Такі кримінальні провадження зазвичай розглядаються впродовж кількох коротких засідань \u0026mdash; підготовче засідання, розгляд по суті (під час якого обвинувачений визнає себе винуватим або суд розглядає угоду про визнання винуватості) і засідання для проголошення вироку. Так само, як і Місія, українські спостерігачі описали такі судові процеси як \u0026laquo;конвеєрне правосуддя\u0026raquo;\u003ca href=\"#_edn4\" name=\"_ednref4\"\u003e\u003csup\u003e[iv]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак навіть у тих випадках, коли сторона захисту не порушувала питання імунітету комбатанта, суди мали ухвалити вирок на основі повного вивчення обставин кримінальної справи та всіх відповідних законів, що вимагає надання оцінки статусу, який мали обвинувачені в збройному конфлікті. З цього погляду показовою є судова практика іноземних країн в справах щодо подій в Україні. У вироку окружного суду Гааги від 17 листопада 2022 року в кримінальній справі щодо збиття літака рейсу MH17 суд, незважаючи на відсутність будь-якого клопотання з боку сторони захисту, проаналізував, чи володіли обвинувачені статусом комбатантів, який надав би їм можливість посилатися на імунітет комбатантів\u003ca href=\"#_edn5\" name=\"_ednref5\"\u003e\u003cspan\u003e[v]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що судове переслідування комбатантів \u0026mdash; членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп за статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України суперечить нормам МГП. Окрім того, можливо поставити під сумнів доцільність такого переслідування. Як вбачається, такі призначені покарання не виконують своєї мети \u0026mdash; кари, виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів, оскільки на практиці багатьох військовополонених передають для обміну відповідно до статті 84-1 Кримінального кодексу України впродовж кількох тижнів або місяців після ухвалення вироку. Очевидно, що такі провадження створюють додаткове навантаження на слідчих, прокурорів і суддів (яким і надалі бракує кадрів), а також вимагають додаткових зусиль, які могли б бути спрямовані на розслідування та судове переслідування за інші, зокрема, воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref1\" name=\"_edn1\"\u003e[i]\u003c/a\u003e a) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих; b) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) вони носять зброю відкрито; d) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref2\" name=\"_edn2\"\u003e[ii]\u003c/a\u003e Див. Коментар до Третьої Женевської конвенції від 2020 року, п. 1004.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref3\" name=\"_edn3\"\u003e[iii]\u003c/a\u003e Окрім того, у провадженнях, де військовополоненим з озброєних груп, пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією, інкримінували як статтю 258-3, так і статтю 260, ані прокуратура, ані суд не надали роз\u0026rsquo;яснень, чому ті самі дії було кваліфіковано одночасно за двома статтями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref4\" name=\"_edn4\"\u003e[iv]\u003c/a\u003e Доступно за посиланням: \u003ca href=\"https://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\"\u003ehttps://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref5\" name=\"_edn5\"\u003e[v]\u003c/a\u003e У цій справі суд визнав, що обвинувачені не мають статусу комбатантів, посилаючись на те, що Російська Федерація та обвинувачені заперечували причетність Росії. Див. стенограму судового засідання за посиланням: \u003ca href=\"https://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\"\u003ehttps://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":95,"url":"matilda-bogner-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bogner-sayt.jpg","name":"Матільда","surname":"Богнер ","post":"Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з 2019 року.","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Богнер є громадянкою Австралії і працює в системі ООН з 2006 року. Вона очолювала регіональні офіси УВКПЛ (Управління Верховного комісара з прав людини) у Центральній Азії, Тихоокеанському регіоні та Південно-Східній Азії. Також вона очолювала Відділ прав людини, перехідного правосуддя та верховенства права Місії ООН з підтримки в Лівії та була головною радницею ООН з прав людини в Білорусі. До цього вона дев\u0026rsquo;ять років працювала у сфері прав людини в Європі та Центральній Азії. Вона має юридичну освіту, а також досвід роботи адвокатом у кримінальних справах в Австралії.\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":668,"url":"mizhnarodnij-zlochin-jogo-kvalifikatsijni-oznaki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681897964,"date":"19.04.2023","views":8109,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародний злочин: його кваліфікаційні ознаки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eофіційному сайті Офісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e зазначена цифра \u0026mdash; майже 81 тисяча воєнних злочинів. Тільки в Бучі \u0026laquo;за 33 дні окупації було вчинено більше ніж 9 тисяч воєнних злочинів\u0026raquo;, згідно з \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/andrii-kostin-rik-tomu-sili-oboroni-ukrayini-zvilnili-bucu-todi-vsi-mi-vperse-pobacili-svidcennya-bezprecedentnix-masstabiv-zvirstv-voroga\"\u003eданими з нещодавньої Конференції #JusticeForBucha\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнний злочин \u0026mdash; один з чотирьох міжнародних злочинів, які передбачені Римським статутом Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; \u0026nbsp;РС, МКС) та на які поширюється його юрисдикція. До міжнародних злочинів, окрім воєнних (стаття 8 РС), належать злочини проти людяності (стаття 7 РС), злочин геноциду (стаття 6 РС) та агресії (стаття 8bis РС). Важливо також не плутати терміни \u0026laquo;воєнні\u0026raquo; і \u0026laquo;військові\u0026raquo; злочини. Адже \u003cem\u003e\u003cu\u003eвійськовий злочин\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e є загальнокримінальним, не міжнародним, злочином проти встановленого порядку несення військової служби \u003cem\u003eукраїнськими військовослужбовцями\u003c/em\u003e. Ці злочини \u003cem\u003eпідслідні\u003c/em\u003e згідно з пунктом 3 частини 4 статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України слідчим органів \u003cem\u003eДержавного бюро розслідувань\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуємо продемонструвати різницю між міжнародним й ординарним злочином на прикладі деяких складів воєнних злочинів і схожих складів загальнокримінальних правопорушень. Водночас іноді будемо відступати від основної теми до інших питань, також важливих для розуміння загальної картини розслідування злочинів в умовах війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВоєнні злочини в Кримінальному кодексі України охоплюються складом злочину, передбаченого статтею 438 \u0026mdash; Порушення законів і звичаїв війни, який включає жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, \u003cstrong\u003eінші порушення законів та звичаїв війни\u003c/strong\u003e, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до питання про відмежування міжнародного злочину від загальнокримінального (ординарного), маємо на увазі саме відмежування схожих за складом, але відмінних за кваліфікацією правопорушень. Тобто в яких випадках \u003cstrong\u003eумисне вбивство\u003c/strong\u003e або \u003cstrong\u003eзґвалтування\u003c/strong\u003e має кваліфікуватися не як загальнокримінальні злочини за статтею 115 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(Умисне вбивство)\u003c/em\u003e та 152 \u003cem\u003e(Зґвалтування)\u003c/em\u003e чи 153 \u003cem\u003e(Сексуальне насильство)\u003c/em\u003e, а як воєнні, міжнародні злочини, які охоплюються статтею 438 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(Порушення законів і звичаїв війни)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвертаємо увагу, що залежно від кваліфікації буде відрізнятися й підслідність відповідного кримінального правопорушення. Якщо міжнародні злочини, у тому числі воєнні, підслідні органам безпеки України, то схожі за складом загальнокримінальні злочини \u0026mdash; переважно органам Національної поліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу, що ординарні (загальнокримінальні) злочини містять чотири основні елементи, які підлягають встановленню залежно від дефініції статті, передбаченої Особливою частиною Кримінального кодексу України, \u0026mdash; об\u0026rsquo;єкт, суб\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивну та суб\u0026rsquo;єктивну сторону. Це основа розуміння складу кримінального правопорушення з погляду доктрини кримінального права України та вітчизняного кримінального законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас елементи міжнародних, у тому числі воєнних злочинів, регулюються, окрім РС МКС, таким документом Міжнародного кримінального суду, як \u0026laquo;Елементи злочинів\u0026raquo;, які допомагають суду в тлумаченні й застосуванні статей про міжнародні злочини (стаття 9 Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки до \u0026laquo;Елементів злочинів\u0026raquo; можуть бути запропоновані будь-якою державою-учасником Римського статуту, суддями, які ухвалюють рішення абсолютною більшістю, або прокурором МКС. \u003cu\u003eТобто в разі ратифікації Римського статуту Україна може бути ініціатором внесення змін до цього та інших документів МКС, що, безумовно, є аргументом на користь такого рішення, враховуючи важливість роботи МКС для України в частині забезпечення правосуддя за міжнародні злочини.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо згідно з цим документом елементи воєнних злочинів. Вони розуміються такими \u0026laquo;у встановлених рамках міжнародного права збройного конфлікту \u003cem\u003e(тобто міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; примітка автора),\u003c/em\u003e включаючи у відповідних випадках застосоване міжнародне право збройних конфліктів на морі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВізьмемо за приклад такий злочин, як умисне вбивство. Він передбачений як ординарний злочин згідно зі статтею 115 КК України, так і може охоплюватися складом злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України. Чи може умисне вбивство, вчинене під час війни, не бути воєнним злочином, а ординарним загальнокримінальним убивством? Або навіть більше \u0026mdash; узагалі не бути злочином. Так, може. Якщо воно не містить такі елементи умисного вбивства як міжнародного злочину:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець знищив одну або декілька осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТака особа або такі особи перебували під захистом однієї чи кількох Женевських конвенцій 1949 року.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчили про цей статус, що захищається.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДіяння відбулося в контексті міжнародного збройного конфлікту й було пов\u0026rsquo;язане з ним.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВиконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчили про існування збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо зазначені спеціальні елементи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо пункту 2 \u0026mdash; особа має перебувати під захистом однієї із Женевських конвенцій 1949 року. Так, наприклад, особами, що перебувають під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (ЖК IV) згідно зі статтею 4, є ті, хто в будь-який момент і за будь-яких обставин опиняється в разі конфлікту чи окупації під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є. Згідно із Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими (ЖК III) захищеними особами є військовополонені, а також особи, які не беруть активної участі у воєнних діях, зокрема ті особи зі складу збройних сил, які склали зброю, а також ті, які припинили участь у воєнних діях у зв\u0026rsquo;язку з хворобою, пораненням, триманням під арештом чи з будь-якої іншої причини. Тобто особа, яка стала потерпілою (жертвою) злочину, має належати до категорії захищених осіб. А коли особа не є захищеною в значенні однієї із Женевських конвенцій 1949 року, \u003cu\u003eположення міжнародного гуманітарного права в разі дотримання основоположних принципів дозволяють, наприклад, убивство комбатантом комбатанта під час бою\u003c/u\u003e. Водночас пункт 3 передбачає, що виконавець злочину усвідомлював обставини, що свідчили про статус захищеної особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо елементів злочину умисного вбивства, таких як зв\u0026rsquo;язок з контекстом збройного конфлікту та усвідомлення виконавцем фактичних обставин, які свідчили про існування такого конфлікту, передбаченими пунктами 4, 5, вони є спільними для всіх складів воєнних злочинів. Стосовно них сам документ надає такі роз\u0026rsquo;яснення:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(a) Відсутня вимога щодо правової оцінки злочинцем наявності збройного конфлікту або його характеру як міжнародного чи неміжнародного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(b) У цьому контексті немає вимог щодо усвідомлення винним фактів, що встановлюють характер конфлікту як міжнародного чи неміжнародного;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e(c) Існує лише вимога щодо обізнаності з фактичними обставинами, що визначають існування збройного конфлікту, який неявно вказано в умовах \u0026laquo;відбулося в контексті та було пов\u0026rsquo;язано з ним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, достатнім є розуміння особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, обставин і подій, які свідчать про наявність збройного конфлікту будь-якого характеру (міжнародного або неміжнародного), однак не є обов\u0026rsquo;язковою відповідна правова оцінка особою такого статусу, окупації та/або характеру конфлікту (міжнародний / неміжнародний). \u003cu\u003eТобто достатньо, що особа знає про наявність в окупованому Криму збройних сил рф, бачила ворожу техніку, була обізнана про незаконність перебування цих військ і здійснення ними контролю на півострові, навіть без надання нею відповідної правової оцінки щодо статусу \u0026laquo;окупації\u0026raquo;. \u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас на окупованих територіях або на територіях, де відбувається збройний конфлікт, можуть траплятися загальнокримінальні правопорушення, не спричинені та не пов\u0026rsquo;язані з контекстом й умовами збройного конфлікту, \u0026mdash; побутові вбивства, напад і грабіж цивільною особою або злочини сексуального насильства в містах, які не перебували / не перебувають під контролем окупаційних військ і де не ведуться активні бойові дії тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто спеціальні елементи міжнародних злочинів демонструють, що \u003cu\u003eне кожне умисне вбивство, вчинене під час збройного конфлікту, є воєнним злочином і взагалі злочином з погляду міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права.\u003c/u\u003e Якщо немає одного із зазначених вище елементів, наприклад особа не є захищеною в значенні Женевських конвенцій 1949 року або злочин не відбувся в контексті міжнародного збройного конфлікту і не був пов\u0026rsquo;язаний з ним, \u003cu\u003eможе йтися про загальнокримінальний (ординарний) злочин, учинений в умовах збройного конфлікту, але який відповідно не є воєнним (міжнародним) злочином та не охоплюється статтею 438 Кримінального кодексу України.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичайно, особливості такого розмежування та тлумачення спеціальних елементів міжнародних злочинів варто більш детально досліджувати в кожному конкретному випадку та виді злочину, на що буде обов\u0026rsquo;язково звернута увага в подальших публікаціях. Це, як і безліч інших питань, пов\u0026rsquo;язаних з війною, є великим викликом та одночасно зоною розвитку для національного та міжнародного права, чим Україна має скористатися для формування найкращих практик правосуддя загалом і за міжнародні злочини, зокрема.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Посилання на документ: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ElementsOfCrimesEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/ElementsOfCrimesEng.pdf\u003c/a\u003e (Елементи злочинів відтворено з Офіційних записів Асамблеї учасників Римського статуту Міжнародного кримінального суду, перша сесія, Нью-Йорк, 3\u0026ndash;10 вересня 2002 року \u003cem\u003e(публікація ООН, № E.03.V.2 з поправками), частина II.B. Елементи злочинів, прийняті 2010 року на Конференції, відповідно до офіційних протоколів Конференції з перегляду Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд, Кампала, 31 травня \u0026ndash; 11 червня 2010 року (Міжнародний кримінальний суд, публікація, RC/11)\u003c/em\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":38,"url":"zera-kozlieva","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/338448675_175333225423166_7601498321974565433_n.jpg","name":"Зера","surname":"Козлиєва","post":"Експертка, старша юристка Truth Hounds","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":542,"name":"злочин"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":664,"url":"editorial-pokladennya-funktsii-sudovogo-kontrolyu-na-prokurora-yak-obgruntovuetsya-vidsutnist-obektivnoi-mozhlivosti-jogo-zdijsnennya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681373648,"date":"13.04.2023","views":4286,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7.png","mini_image":null,"name":"EDITORIAL: Покладення функції судового контролю на прокурора: як обґрунтовується «відсутність об’єктивної можливості» його здійснення?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eОсобливий режим досудового розслідування під час воєнного стану дозволяє керівнику відповідного органу прокуратури виконувати функції слідчого судді, насамперед здійснювати судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини (ст. 615 КПК України). Для цього необхідно обґрунтувати \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; виконати процесуальну дію (ухвалити рішення) в загальному порядку. Водночас прокурор \u0026ndash; це зацікавлена сторона провадження із завданням переслідувати та обвинувачувати. Складно уявити, що судовий контроль у такому випадку буде належним чином забезпечений. Навіть не тому, що прокурор буде свідомо воліти до порушень, а тому, що крізь призму своєї процесуальної ролі не зможе безсторонньо оцінити картину. Яким чином забезпечити правосуддя та які критерії \u0026laquo;об\u0026rsquo;єктивної неможливості\u0026raquo;?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕДІСТОРІЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2014 році Законом України \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#Text\"\u003e№ 1631-VII\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про внесення змін до КПК України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції\u0026raquo; кодекс було доповнено Розділом ІХ-1 щодо особливостей досудового розслідування в умовах правового режиму \u003cu\u003eвоєнного стану\u003c/u\u003e, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції (АТО, пізніше \u0026ndash; ООС) у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень. У такому випадку \u003cu\u003eповноваження слідчих суддів тимчасово передаються відповідним прокурорам\u003c/u\u003e, які набувають додаткових процесуальних прав, що полягають у здійсненні \u003cu\u003eсудового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час кримінального провадження\u003c/u\u003e. Судовий контроль охоплює санкціонування окремих слідчих дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для здійснення прокурором функції судового контролю були: 1) наявність особливого правового режиму на території; 2) \u003cu\u003eнеможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень\u003c/u\u003e (ч. 1 ст. 615 КПК України в редакції, чинній станом на 22 серпня 2014 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливість таких змін також обґрунтовувалася практичною неможливістю своєчасного виконання формально-обов\u0026rsquo;язкових процесуальних дій у військово-польових умовах. У процесі \u003cu\u003eактивізації бойових дій не виключені випадки відсутності фізичної можливості доставити затриману особу до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу\u003c/u\u003e (ст. 211 КПК України), що може призвести до звільнення від кримінальної відповідальності осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого 2022 року питання здійснення правосуддя постало перед усією системою правопорядку. Неможливість фізично здійснювати правосуддя торкнулася багатьох судів, а навантаження на систему правосуддя в частині судового контролю суттєво зросло у зв\u0026rsquo;язку з потребою протидії колабораційній, диверсійній, підривній діяльності, запобігання масовому вчиненню майнових злочинів на територіях, звідки було евакуйовано / виїхало населення тощо. \u003cu\u003eНавесні-влітку 2022 року було ухвалено низку змін\u003c/u\u003e до кримінального та кримінального процесуального законодавства, які детально врегулювали питання особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, було ухвалено низку змін до Розділу ІХ-1 КПК України \u0026ndash; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#n7\"\u003e№ 2111-ІХ\u003c/a\u003e від 3 березня 2022 року; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#n6\"\u003e№ 2125-ІХ\u003c/a\u003e від 15 березня 2022 року; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-20#n78\"\u003eЗаконом № 2137-ІХ\u003c/a\u003e від 15 березня 2022 року; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#n45\"\u003eЗаконом № 2201-ІХ\u003c/a\u003e від 14 квітня 2022 року; Законом \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#n61\"\u003e№ 2462-ІХ\u003c/a\u003e від 27 липня 2022 року. Ними як суттєво розширено обсяг правового регулювання ст. 615 КПК України, так і доповнено Розділ ІХ-1 новими статтями, що надає йому більшої системності та права називатися справді \u003cu\u003eособливим режимом здійснення досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.\u003c/u\u003e Деякі процесуальні гарантії для підозрюваного / обвинувачення не один раз змінювалися, наприклад збільшився граничний строк затримання, протягом якого особа має постати перед слідчим суддею / судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується функції судового контролю, то формулювання \u0026laquo;неможливість виконання у встановлені строки слідчим суддею повноважень\u0026raquo; поступово змінювалося на \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання \u003cem\u003eу встановлені законом строки\u003c/em\u003e слідчим суддею повноважень\u0026raquo; (15 березня) і врешті \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених відповідними статтями КПК України\u0026raquo; (чинна редакція, з 1 травня 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинна редакція КПК України відносить до повноважень керівника відповідного органу прокуратури, що здійснює судовий контроль, лише повноваження, передбачені статтями 140 (привід), 163, 164 (тимчасовий доступ до речей і документів), 170, 173 (арешт майна), 206 (загальні обов\u0026rsquo;язки щодо захисту прав людини), 219 (строки досудового розслідування), 232 (допит, впізнання у режимі відеоконференції), 233, 234, 235 (санкціонування обшуку), 245\u0026ndash;248 (санкціонування певних видів експертиз), 250 (НСРД) і 294 (продовження строків досудового розслідування) КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому \u003cu\u003eдо 25 серпня 2022 року\u003c/u\u003e керівник відповідного органу прокуратури мав повноваження щодо \u003cu\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою\u003c/u\u003e на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109\u0026ndash;115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152\u0026ndash;156-1, 185, 186, 187, 189\u0026ndash;191, 201, 255\u0026ndash;255-2, 258\u0026ndash;258-5, 260\u0026ndash;263-1, 294, 348, 349, 365, 377\u0026ndash;379, 402\u0026ndash;444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину. Водночас станом на сьогодні \u003cu\u003eзалишилися повноваження з продовження строку запобіжного заходу\u003c/u\u003e, тож вплив на винятковий запобіжний захід (тримання під вартою) лишається. Причому це повноваження наявне незалежно від того, який суб\u0026rsquo;єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) ухвалював первісне рішення про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cu\u003eПро такі рішення прокурор за першої можливості повідомляє прокурора вищого рівня, а також суд\u003c/u\u003e, надаючи копії відповідних документів не пізніше ніж за 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 КПК України). Оскільки ані форма, ані зміст такого повідомлення не визначені, то можна вважати, що воно здійснюється в довільній формі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЩо має робити слідчий суддя та чи повинен він проявляти певну активність при отриманні цих копій рішень? З огляду на ст. 615 КПК України законодавець не зобов\u0026rsquo;язує слідчого суддю вчиняти процесуальні дії. Таким чином, законодавець вимагає формування так званого контрольного провадження у слідчого судді, який у разі подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора міг би, по-перше, бачити загальну картину щодо того, які рішення приймав прокурор, а по-друге, ухвалювати рішення за результатами розгляду скарги, яка до нього надійшла\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eСергій Фомін, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003eТож передбачений обов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003e\u0026laquo;не має продовження в КПК України. Тобто із норми не випливає, що у такій ситуації після повідомлення прокурор вищого рівня та слідчий суддя мають здійснити постперевірку чи прийняти якісь рішення\u0026raquo;\u003c/em\u003e, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eадвокатка\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eнауковиця Ірина Гловюк\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ця норма має лише інформативний характер. Хоча направду подібні дії мали б тягнути за собою певні юридичні наслідки, тоді необхідність такого повідомлення була б виправдана з позиції захисту прав і свобод людини. У такому випадку виникає небезпека упередженості та зловживання повноваженнями відповідним керівником органу прокуратури. \u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМожливо, варто було запровадити процедуру подальшого підтвердження слідчим суддею правомірності такого рішення за першої можливості або після припинення чи скасування воєнного стану\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eНірмал Вішевник\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, адвокат\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДля того, щоб забезпечити судовий контроль за ухваленими прокурором у порядку статті 615 КПК України рішеннями, має бути реєстр таких рішень. Чи ведеться такий реєстр? Певно, що ні. Тому слідчий суддя, повертаючись до своїх повноважень на території, де не могло здійснюватися правосуддя, просто не може дізнатися про те, що такі рішення ухвалювалися. Очевидно, що прокурор мав би прийти до суду з таким реєстром і сам заявити про це. Це могло б забезпечити подальший судовий контроль\u0026raquo;, \u003c/em\u003e\u0026ndash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, голова суду\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, чинний КПК України для \u003cu\u003eвиконання керівником органу прокуратури функції судового контролю\u003c/u\u003e в межах особливого режиму досудового розслідування та судового розгляду передбачає наявність таких умов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eправовий режим воєнного стану;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання слідчим суддею повноважень, передбачених відповідними статтями КПК України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнаявність клопотання прокурора або клопотання слідчого за погодженням з прокурором;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвинесена керівником органу прокуратури постанова, яка має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ТАКЕ \u0026laquo;ВІДСУТНІСТЬ ОБ\u0026rsquo;ЄКТИВНОЇ МОЖЛИВОСТІ\u0026raquo;?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоняття \u0026laquo;відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; є відкритим текстом норми права, тобто вона не визначена текстуально, проте визначається правозастосовником у кожному конкретному випадку залежно від обставин. Простішими словами, це оцінне (оціночне) поняття на кшталт понять \u0026laquo;розумні строки\u0026raquo; чи \u0026laquo;обґрунтована підозра\u0026raquo;.\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Жодного прикладу такої неможливості не наведено, та й надати такий перелік неможливо. У доктрині слушно зазначається, що об\u0026rsquo;єктивна неможливість є питанням фактів та встановлюється у кожному конкретному провадженні з урахуванням воєнних дій\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eнауковець\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eМихайло Тішин\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eЦе ж не тільки про окупацію, а й про відключення світла й неможливість працювати суду. Правда, це вже проблеми внутрішнього розпорядку суду, що неможливо запустити систему фіксації, усю електроніку тощо. Можна ж уявити, що \u0026laquo;по-старому\u0026raquo; при світлі свічки суддя ухвалює рішення щодо особи, яка стоїть перед ним. У цьому суть судового контролю, а не в технічній фіксації в повному обсязі\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки наразі немає судової практики у вигляді правових позицій Верховного Суду чи рішень Європейського суду з прав людини з цього питання (квазіпрецедентних форм права), ніхто не може чітко відповісти, у чому саме полягає об\u0026rsquo;єктивна неможливість. Водночас очевидно, що мова йде про пристосування до надзвичайних обставин задля забезпечення можливості здійснення правосуддя в умовах, що унеможливлюють функціонування судів на конкретній території. Причиною цього може бути як окупація, близькість до зони бойових дій, так і фізична непридатність приміщень, неповернення суддів з евакуації після деокупації територій тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож об\u0026rsquo;єктивна неможливість виконання слідчим суддею повноважень може бути пов\u0026rsquo;язана не тільки безпосередньо з воєнними діями: вона може виникнути через організацію роботи суду, комендантську годину, місце зберігання матеріалів досудового розслідування тощо. Кожна конкретна ситуація обґрунтовується керівником відповідного органу прокуратури в постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж варто спиратися на загальні засади (принципи) кримінального провадження. Так, відповідно до ст. 7 КПК України \u003cu\u003eзміст і форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей\u003c/u\u003e здійснення кримінального провадження, визначених розділом IХ-1 \u0026laquo;Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo; цього кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eУ кожному конкретному випадку предметом доказування в суді та оцінки судом має бути те, чи справді не було об\u0026rsquo;єктивної можливості, наприклад, звернутися до слідчого судді за ухвалою про застосування запобіжного заходу, проведення обшуку. Під час застосування положень ст. 615 КПК України слідчий, прокурор обов\u0026rsquo;язково мають зазначати у відповідних документах (постановах, клопотаннях), чому немає об\u0026rsquo;єктивної можливості дотриматися стандартного порядку проведення процесуальних дій\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eОлександра Яновська, суддя Верховного Суду\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості здійснювати повноваження може обґрунтовуватися будь-якими джерелами, зокрема документами, зі змісту яких зрозуміло, що слідчий суддя не має можливості здійснювати судовий контроль \u003cu\u003eстаном на момент ухвалення рішення\u003c/u\u003e (а не в умовах воєнного стану взагалі). Такими джерелами інформації можуть бути довідки суду, документи Державної судової адміністрації України, розпорядження про зміну територіальної підсудності тощо, а також загальновідомі факти про перебіг воєнних дій на конкретній території, де здійснюється правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eОсобливо складна ситуація зараз з прокурорами, яких почали переслідувати в порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Мабуть, прокурору треба в цьому випадку звернутися за підтвердженням до суду або ДСА і чітко ставити питання про період, коли ухвалювалися рішення, чи працював суд, чи були представники апарату, чи була можливість подати клопотання тощо.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЯк на мене, ситуація не така однозначна з позицією ЄСПЛ. Бо об\u0026rsquo;єктивно існують непідконтрольні території, об\u0026rsquo;єктивно спливають строки, об\u0026rsquo;єктивно треба розв\u0026rsquo;язувати питання тримання під вартою. Тож законодавець сконструював ст. 615 КПК України, надавши ці повноваження прокурору (згодом \u0026ndash; керівнику прокуратури), \u0026ndash; це не найгірший вихід з ситуації, адже могло бути гірше, наприклад автоматичне продовження, яке уже визнавалося неконституційним.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦікавим є рішення \u0026laquo;Шиссер проти Швейцарії\u0026raquo; (Schiesser v. Switzerland), \u0026sect; 29 \u0026ndash; словосполучення \u0026laquo;компетентний судовий орган\u0026raquo; має те саме значення, що і \u0026laquo;суддя або інша посадова особа, якій закон надає право здійснювати судову владу\u0026raquo; в ч. 3 ст. 5 Конвенції. У ньому ЄСПЛ демонструє, що не є \u0026laquo;вежею зі слонової кістки\u0026raquo;, що він може врахувати мотиви законодавця, зрозуміти їх. У цьому рішенні\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eсуд сказав, що в певних випадках прокурор може бути судом у розумінні Конвенції, але прокурор має ще й виконувати функції судді \u0026ndash; аналізувати клопотання, ризики, обґрунтованість тощо. Чи робить це прокурор? Чи видно це з ухваленого рішення? Навряд чи.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНу і, як завжди, проблема зі ст. 29 Конституції \u0026ndash; відступ від неї неможливий навіть в умовах воєнного стану. Від ст. 5 ЄКПЛ \u0026ndash; можна, від ст. 29 Конституції України \u0026ndash; у жодному разі. Це особливість нашої Конституції, з якою завжди необхідно рахуватися\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eКостянтин Шалота, суддя Корольовського районного суду м. Житомира\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ У ЗВ\u0026rsquo;ЯЗКУ З ЦИМ ВИНИКАЮТЬ НА ПРАКТИЦІ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк уже зазначалося, мета відступу від загального порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду, передбаченого ст. 615 КПК України, полягає в забезпеченні правосуддя на тих територіях і в тих умовах, де через відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості слідчим суддею, судом здійснювати свої повноваження це зробити неможливо. У подальшому обговоренні ймовірних наслідків порушення особливого режиму розслідування й розгляду, передбаченого Розділом ІХ-1 КПК України, \u003cu\u003eварто завжди тримати в голові думку, що ми обираємо між відсутністю судового контролю за дотриманням прав і свобод людини взагалі та механізмом його часткового забезпечення силами офіцерів правосуддя \u0026ndash; прокурорів.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому залишилося відповісти на два питання: 1) \u003cem\u003eякі практичні наслідки перекладення на прокурора функції судового контролю\u003c/em\u003e; 2) \u003cem\u003eяким чином забезпечити правосуддя у випадку, якщо судовий контроль не може здійснювати слідчий суддя, суд з об\u0026rsquo;єктивних причин\u003c/em\u003e (власне, які пропозиції до зміни ситуації, що склалася).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно практичних наслідків, то якість \u0026laquo;судового контролю\u0026raquo; за дотриманням прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що здійснюється прокурором, прямо впливає на забезпечення прав підозрюваного / обвинуваченого. Насамперед мова йде про процесуальні гарантії, передбачені \u003cu\u003eправом на свободу й особисту недоторканність\u003c/u\u003e (санкціонування продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), \u003cu\u003eправо на власність\u003c/u\u003e (санкціонування тимчасового доступу до речей і документів), \u003cu\u003eправо на повагу до приватного та сімейного життя (приватність)\u003c/u\u003e (санкціонування обшуку) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа таких умов єдиною гарантією законності та обґрунтованості рішень, ухвалених у межах особливого режиму досудового розслідування, залишається судове \u003cu\u003eоцінювання правомірності застосування положень ст. 615 КПК України за результатами судового розгляду\u003c/u\u003e кримінального провадження при оцінюванні доказів у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаслідком порушення цих прав і свобод людини (процесуальних гарантій) може бути визнання доказів недопустимими (ст. 86, 87 КПК України). Проте це не відбувається автоматично в кожному випадку необґрунтованості постанови про виконання керівником відповідного органу прокуратури функцій слідчого судді, суду. Як зазначає Верховний Суд у своїй правовій позиції щодо допустимості доказів, \u0026laquo;\u003cem\u003e\u0026hellip;[Суд] повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Щодо практичних наслідків, то питання допустимості може бути розв\u0026rsquo;язане пізніше під час судового розгляду. Напевне, усі будуть чекати на рішення Верховного Суду, щоб визначитися з тим, як правильно все ж таки було це робити. А що до цього робити слідчому судді, коли він отримав ці матеріали з рішеннями прокурора? Або судді під час судового розгляду? Чи має це бути ініціативна перевірка судом, щоб пересвідчитися, що в певний період чинності редакції статті 615 КПК України слідчий суддя не міг здійснювати свої повноваження? Або це питання має розв\u0026rsquo;язуватися в межах змагальності, якщо його порушує сторона захисту? Багато питань залишаються відкритими\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eВіра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, голова суду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки аналогічні до \u0026laquo;відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості\u0026raquo; положення діють з 2014 року (див. вище), то можна навести приклади судової практики з цього питання. Наприклад, визнання доказів недопустимими у зв\u0026rsquo;язку з необґрунтованістю дій прокурора під час санкціонування НСРД (2017 рік, Донецька область): \u003cem\u003e\u0026laquo;Стаття 615 КПК України передбачає виконання прокурором повноважень слідчого судді, встановлених ст. ст. 247, 248 КПК України, на місцевості (адміністративній території), на якій проводиться антитерористична операція, лише у разі неможливості виконання у встановлені законом строки таких повноважень самим слідчим суддею. У вищенаведених постановах про проведення НСРД \u003cu\u003eпрокурором не зазначається, у чому, на його думку, полягала неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею\u003c/u\u003e Апеляційного суду Донецької області повноважень з розгляду клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Інша зазначена у постановах підстава як \u0026laquo;необхідність оперативного встановлення обставин справи\u0026raquo; ні в якому разі не надає прокурору законного права на виконання повноважень слідчого судді. Положеннями ст. 250 КПК України прокурор також не скористався. \u0026hellip;На виконання вказаного Закону головою ВССУ видане розпорядження від 02.09.2014 року № 2710/38-14 \u0026laquo;Про визначення територіальної підсудності справ\u0026raquo;, згідно якому розгляд кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Донецької області (м. Донецьк), здійснюється Апеляційним судом Запорізької області. \u0026hellip;Таким чином, на момент винесення прокурором постанов про проведення НСРД від 15\u0026ndash;18 березня 2015 року розгляд клопотань у порядку ст. ст. 247, 248 КПК України \u003cu\u003eоб\u0026rsquo;єктивно міг бути забезпечений слідчими суддями Апеляційного суду Запорізької області у встановлені законом строки\u003c/u\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ наведених постановах прокурора про проведення НСРД прямо зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_52 є працівниками правоохоронних органів. Суд вважає, що з огляду на вказане прокурор у кримінальному провадженні не мав права та підстав перебирати на себе повноваження слідчого судді апеляційного суду з приводу надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а отже, такі його рішення є незаконними. Суд вважає, що в даному випадку слідчі або прокурор мали б звернутися для отримання дозволу на проведення НСРД до слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області або Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь) або Апеляційного суду Дніпропетровської області як найбільш наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[11]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИМ ЧИНОМ ВСЕ-ТАКИ ЗДІЙСНЮВАТИ ПРАВОСУДДЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В ТАКИХ ВИПАДКАХ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-line\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eПоряд з делегуванням цих функцій у прокуратурі не відбулося інституційних реформ, які б наблизили її до судової влади. Тобто тут мова йде більше про виконавчу владу, яка розглядає клопотання, і ЄСПЛ визнав би це порушенням прав людини. Водночас у нас є дерогація договору, але сам ЄСПЛ зазвичай скептично ставиться до таких дерогацій \u0026ndash; чи не підриває вона зміст Конвенції? А чи справді ситуація в країні така, що виправдовує такий відступ? У перші місяці війни це було виправдано, але що довше тривають надзвичайні обставини, то більше вони стають умовами звичайного життя, то більше все це буде предметом прискіпливого контролю з боку ЄСПЛ, який розглядатиме такі скарги проти України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДо того ж, на мій погляд, ми порушуємо гарантії, передбачені ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав і свобод людини, \u0026ndash; право на свободу та особисту недоторканність\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; \u003cstrong\u003eАркадій Бущенко, суддя Верховного Суду\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ умовах відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості слідчого судді, суду здійснювати судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини в кримінальному провадженні, що зумовлено воєнним станом (фактичною небезпекою для життя і здоров\u0026rsquo;я на певній території у зв\u0026rsquo;язку з воєнними діями або неможливістю функціонування суду з цих причин), постає питання про те, на кого може бути покладена ця функція.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОчевидно, що \u003cu\u003eпрокурор як офіцер правосуддя\u003c/u\u003e (прокуратура з 2 червня 2016 року прямо віднесена Конституцією України до системи правосуддя, отже, є її частиною (елементом), проте не органом правосуддя) є найбільш наближеним до суду: 1) за кваліфікацією (юридичною підготовкою); 2) за рівнем незалежності (процесуальна незалежність, самоврядність професії тощо); 3) учасником кримінального провадження, до повноважень якого віднесено право на звернення до суду з клопотаннями про втручання в реалізацію прав і свобод людини (заходи забезпечення кримінального провадження), має тимчасово брати на себе такі функції, де виникає відповідна потреба.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезперечно, постає питання про неупередженість його оцінок щодо можливості втручання в права і свободи людини для здійснення слідчих і процесуальних дій, а \u003cu\u003eроль прокурора як публічного обвинувача наперед визначає обвинувальний ухил щодо дій і оцінок прокурора в кримінальному провадженні\u003c/u\u003e. Водночас, як уже зазначалося, ми маємо вибір між здійсненням судового контролю прокурором і нездійсненням його взагалі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоцільно було б застосувати для такого випадку \u003cu\u003eвідому юридичну максиму \u0026laquo;\u003c/u\u003e\u003cu\u003ej\u003c/u\u003e\u003cu\u003eustice delayed is justice denied\u0026raquo; (відкладене правосуддя \u0026ndash; це відмова в правосудді). Те саме стосується і судового контролю\u003c/u\u003e \u0026ndash; його неможливо здійснити потім, на безпечній території чи в безпечних умовах, тому що втручання в права і свободи громадян зазвичай відбувається з нагальною законною метою, продиктованою інтересами кримінального переслідування. Здійснення такого втручання \u0026ndash; це завжди віднаходження правильного балансу між необхідністю переслідування і притягнення винних осіб до відповідальності та реалізацією людиною своїх прав і свобод. \u003cu\u003eМожливо, і простіше було б скасувати будь-яке правосуддя на територіях, де не може належним чином функціонувати суд, проте це видається несправедливим\u003c/u\u003e з багатьох міркувань. Насамперед тому, що система правосуддя може знайти компромісний варіант, у якому зі збереженням процесуальних гарантій судовий контроль забезпечуватиметься прокурором, а не слідчим суддею, судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, питання радше полягає в тому, який запобіжник від зловживань може бути використаний у цьому випадку. Власне, законодавець уже його встановив \u0026ndash; \u003cu\u003eнеобхідність обґрунтувати відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виконання повноважень суддею\u003c/u\u003e, що породжує потребу перебирання цієї функції прокурором. Надалі, під час розгляду справи по суті доказів, зібраних у межах слідчих і процесуальних дій, санкціонованих прокурором, можна оцінювати в кожному конкретному випадку, чи справді така необхідність була, чи можливо було звернутися до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобґрунтованість такого втручання подекуди може мати наслідком визнання доказів недопустимими у зв\u0026rsquo;язку з істотними порушеннями прав і свобод людини. Але частіше це питання професійності, компетентності, неупередженості прокурора. Наприклад, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула до відповідальності прокурора, який застосовував положення ч. 2 ст. 615 КПК України на території м. Києва у травні 2022 року, посилаючись на неможливість функціонування суду (рішення № 202дп-22)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Водночас коли мова йшла про перші дні квітня 2022 року, коли м. Київ лише звільнили від оточення, то комісія вирішила, що посилання на відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості виправдане, і закрила провадження щодо прокурора (рішення № 41дп-23)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, прокурору складно одночасно бути і представником сторони обвинувачення, і незалежним арбітром у цьому випадку, проте \u003cu\u003eкраще санкціонування таких дій прокурором, аніж несанкціонування взагалі (відсутність судового контролю) чи нездійснення кримінального переслідування взагалі (відмова в правосудді для потерпілих від кримінальних правопорушень і суспільства загалом)\u003c/u\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле також \u003cu\u003eне варто виключати пропозиції щодо постсудового контролю\u003c/u\u003e з боку слідчого судді, суду \u0026ndash; подальше підтвердження слідчим суддею, судом правомірності ухваленого рішення за першої ж можливості або після припинення / скасування воєнного стану. З огляду на середній строк досудового розслідування в кримінальних провадженнях часовий проміжок між випадком перебирання прокурором на себе функції судового контролю та судовим розглядом по суті (оцінюванням зібраних з втручанням у права і свободи людини доказів) може бути значним, вимірюватися роками. Тож питання правомірності втручання може розв\u0026rsquo;язуватися між цими етапами кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДопоки ж варто покладатися на внутрішню організацію роботи прокуратури, незалежність і неупередженість прокурора та до\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e Процесуальні аспекти: проблемні питання досудового розслідування та судового провадження в умовах воєнного стану // Судова влада України, 14.07.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://court.gov.ua/archive/1295807/\"\u003ehttps://court.gov.ua/archive/1295807/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Примарний судовий контроль\u0026raquo;. Нові реалії досудового розслідування: чи стали \u0026laquo;воєнні\u0026raquo; норми ст. 615 КПК України більш ліберальними? // Закон і Бізнес, 22.11.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/154230.html\"\u003ehttps://zib.com.ua/ua/154230.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Вішевник Н. \u003c/em\u003eВоєнні трансформації КПК України // Юридична газета, 13.05.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/voenni-transformaciyi-kpk-ukrayini.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/voenni-transformaciyi-kpk-ukrayini.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e Тішин М. В. \u003c/em\u003eЗабезпечення прокурором допустимості доказів в умовах воєнного стану // Електронне наукове видання \u0026laquo;Аналітично-порівняльне правознавство\u0026raquo;. Розділ 9. Адвокатура, прокуратура, нотаріат. 2022. С. 284. [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/261906\"\u003ehttp://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/261906\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Кримінальний процес під час воєнного стану: корективи, внесені війною в здійснення кримінальних проваджень // JustTalk, Верховний Суд, 30.11.2022 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1352467/\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1352467/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 (провадження № 13-3кс22, справа № 756/10060/17) [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок Краматорського міського суду Донецької області в справі № 220/298/16-к (провадження № 1-кп/234/61/17) від 23.10.2017 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/69877006\"\u003ehttps://zakononline.com.ua/court-decisions/show/69877006\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З дискусії \u0026laquo;Стаття 615 КПК України: принцип vs. текст\u0026raquo; у межах навчального курсу \u0026laquo;JustLearn\u0026raquo; (9 квітня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 09.11.2022 № 202дп-22 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2022/11/09/3275\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/decision/2022/11/09/3275\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 01.03.2023 № 41дп-23 [Електронний ресурс]. \u0026ndash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://kdkp.gov.ua/decision/2023/03/01/3397\"\u003ehttps://kdkp.gov.ua/decision/2023/03/01/3397\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":661,"url":"yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680519724,"date":"03.04.2023","views":1585,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5.png","mini_image":null,"name":"Ядерна зброя в Білорусі: порушення чи виняток з правил?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e25 березня президент РФ повідомив, що до 1 липня 2023 року має завершитися будівництво сховища в Білорусі для розміщення тактичної ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіністерство закордонних справ України заявило, що такі наміри суперечать Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (далі \u0026mdash; Договір, ДНЯЗ), сторонами якого є РФ і Білорусь\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 1 Договору покладає зобов\u0026rsquo;язання на ядерні держави не передавати \u003cem\u003e(transfer)\u003c/em\u003e ядерну зброю або контроль над нею прямо чи непрямо, зокрема, іншим державам. Зворотне зобов\u0026rsquo;язання за неядерними державами закріплено в статті 2, а саме не отримувати таку зброю та не набувати над нею контроль прямо чи непрямо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо тлумачити положення Договору буквально, можна погодитися, що розміщення тактичного ядерного озброєння РФ на території Білорусі однозначно порушує наведені зобов\u0026rsquo;язання обох держав. Ядерна зброя ядерної держави опиняється на території неядерної держави, тобто фактично відбувається \u0026laquo;передача / надання контролю\u0026raquo; та \u0026laquo;отримання / набуття контролю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас білоруське МЗС і президент РФ заявили, що розміщення ядерної зброї в Білорусі не суперечить зобов\u0026rsquo;язанню обох держав за Договором, оскільки Білорусь не здобуває контроль над ядерним озброєнням\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Мається на увазі, що ядерна зброя все ще належить РФ, її будуть контролювати російські військові, хоч вона і розміщуватиметься на території Білорусі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція видається вкрай суперечливою, принаймні з погляду буквального тлумачення Договору, до якого приєдналася 191 (!) держава. Наміри РФ і Білорусі щодо подібного \u0026laquo;переміщення\u0026raquo; ядерної зброї будуть свідчити про \u0026laquo;непрямий\u0026raquo; контроль Білорусі над озброєнням або ж навіть \u0026laquo;непряму\u0026raquo; передачу їй ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому МЗС РФ вважає, що передача ядерної зброї Білорусі є заходом гарантування безпеки \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; РФ і Білорусі\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою президент Білорусі заявив, що в межах \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; Білорусь і РФ фактично мають єдину армію, про що більш детально йшлося \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/analytics/bilorus/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тобто буде непросто погодитися з тим, що Білорусь після транспортування ядерної зброї на її територію не матиме принаймні непрямого контролю (або ж непряме отримання) над такою ядерною зброєю в особі своїх військових. Примітно, що внаслідок оголошеної передачі зброї переобладнуються білоруські літаки та спеціально навчаються білоруські екіпажі\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, після нападу РФ з території Білорусі в лютому 2022 році в статтю 18 Конституції Білорусі було внесено зміни, які вилучили положення про без\u0026rsquo;ядерну зону на території Білорусі (що фактично свідчило про без\u0026rsquo;ядерний статус держави). Останній був закладений домовленостями про без\u0026rsquo;ядерний статус Білорусі після розпаду Радянського Союзу, а саме Лісабонським протоколом до Договору між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Угодою про спільні заходи щодо ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, які підписали Білорусь, Казахстан, Україна та РФ. Іншими словами, внесення змін до Конституції Білорусі свідчить про свідомий намір президента Білорусі відмовитися від статусу без\u0026rsquo;ядерної держави та фактично набути ядерну зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що президент Білорусі самостійно (хоча це й умовно) звернувся до президента РФ з проханням \u0026laquo;повернути\u0026raquo; Білорусі ядерну зброю, яку було виведено в 1996 році\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це прямо суперечить зобов\u0026rsquo;язанню Білорусі за статтею 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та згаданим вище домовленостям. У цьому ж контексті варто відзначати, що такий підхід Білорусі та РФ суперечить їхнім спільним зобов\u0026rsquo;язанням за Будапештським меморандумом 1994 року, за яким Білорусь зобов\u0026rsquo;язана знищити всю ядерну зброю на своїй території\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт, президент Білорусі заявив, що він особисто керує російськими військовими на території його держави, а ядерна зброя належить Білорусі та може бути використана для захисту її суверенітету\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі заяви можуть свідчити на користь того, що Білорусь безпосередньо отримає від РФ ядерну зброю та/або буде безпосередньо її контролювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯвно порушено й статтю 6 Договору, яка зобов\u0026rsquo;язує сумлінно вести перемовини про ядерне роззброєння. На важливості цього зобов\u0026rsquo;язання наголосив Міжнародний суд ООН\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це положення прямо не стосується передачі зброї, подібний спосіб розповсюдження ядерної зброї не сприяє роззброєнню, оскільки ставить під сумнів статус неядерних держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, розміщення ядерної зброї на території Білорусі є черговим порушенням універсального принципу заборони погрози силою з боку РФ щодо України, яке вчинене в контексті збройної агресії, постійного ядерного шантажу та використання для агресії території Білорусі, на якій планується розміщення зброї. Це своєю чергою суперечить як преамбулі Договору, так і Статуту ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним \u0026laquo;аргументом\u0026raquo; РФ і Білорусі на користь відсутності порушень Договору є апелювання до розміщення ядерної зброї США в окремих європейських країнах\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про механізм спільного використання ядерної зброї в межах НАТО (Nuclear Sharing Arrangements)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, за яким ядерну зброю США розміщено в Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині (раніше також у Греції). Стверджується, що така зброя перебуває \u0026laquo;під управлінням і контролем США\u0026raquo;, а саме вона не може бути застосована без згоди президента США, тому порушення ДНЯЗ відсутнє\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, США в процесі укладення ДНЯЗ стверджували про те, що він 1) не поширюється на розміщення ядерної зброї на території неядерних держав, якщо не відбувається фактична передача або перехід контролю над нею, і 2) припиняє свою дію у випадку ухвалення рішення про початок збройного конфлікту\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Схожий підхід до можливості застосування ядерної зброї в умовах війни та в межах права на самооборону можна побачити в практиці Міжнародного суду ООН\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і заявах інших ядерних держав\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо п\u0026rsquo;ять років відбуваються конференції сторін Договору задля контролю над реалізацією його змісту та преамбули (стаття 8). Міжнародна спільнота не має узгодженої позиції щодо запропонованого вище способу тлумачення Договору з боку США та РФ, що також відображено в академічних працях\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам собою Договір в преамбулі відображає бажання його підписантів припинити гонитву озброєнь, ужити ефективних заходів задля роззброєння, виключити ризик ядерної війни внаслідок розповсюдження ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадалі Рада Безпеки ООН підкреслила необхідність запобігти поширенню \u003cem\u003e(spread)\u003c/em\u003e ядерної зброї та відзначила необхідність для неядерних держав Договору отримати чіткі гарантії від ядерних держав дотримуватися Договору та забезпечити подальшу безпеку перших\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно й Генеральна Асамблея ООН зазначила, що ядерні держави в імперативному порядку мають вживати заходів, що гарантують неядерним державам виключення погроз або застосування ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Міжнародна спільнота під час підготовчої роботи над Договором в особі Генеральної Асамблеї ООН закликала виключити будь-які прогалини, які дозволять державам розповсюджувати прямо або непрямо ядерну зброю в будь-якій формі\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто відзначити заяву ядерних держав напередодні агресії та ядерних погроз РФ проти України, де було підкреслено бажання створити безпечне середовище, яке сприяє роззброєнню та світу без ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто запропонований підхід до тлумачення положень ДНЯЗ з боку США та РФ навряд чи відповідає меті й об\u0026rsquo;єкту Договору та інтересам неядерних держав, які не зацікавлені в поширенні ядерної зброї в будь-який спосіб. У результаті такої інтерпретації гонитва озброєнь триває, роззброєння унеможливлюється, ризик ядерної війни збільшується, а інтереси неядерних держав нівелюються. Єдиними бенефіціарами такого розповсюдження лишаються самі ядерні держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це свідчить про те, що запропонована інтерпретація не є можливою, оскільки не враховує дух, об\u0026rsquo;єкт і мету Договору всупереч статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна має повне право вимагати від США, КНР, Франції та Сполученого Королівства негайну допомогу. Ці ядерні держави взяли на себе зобов\u0026rsquo;язання допомогти\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e потерпілій державі у випадку погроз застосування ядерної зброї, у тому числі відповідно до Будапештського меморандуму з Україною\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197983\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197983\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197980\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197980\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://archive.ph/RZMnZ\"\u003ehttps://archive.ph/RZMnZ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/navideovidno/59085\"\u003ehttps://t.me/navideovidno/59085\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\"\u003ehttps://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\"\u003ehttps://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191666\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191666\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\"\u003ehttps://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\"\u003ehttps://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192431\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192431\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/198535\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/198535\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\"\u003ehttps://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192565\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192565\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192530\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192530\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192544\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\u003c/a\u003e (para. 98)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\"\u003ehttps://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/case/121\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/case/121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\"\u003ehttps://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\"\u003ehttps://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\u003c/a\u003e (para 87, 93)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\"\u003ehttps://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":659,"url":"voennij-stan--zavzhdi-obtyazhuvalna-obstavina","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680076787,"date":"29.03.2023","views":1795,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/vidpovidalynisty.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнний стан — завжди обтяжувальна обставина?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, з 24 лютого 2022 року суди України ухвалили понад 1\u0026nbsp;000 вироків за статтею 336 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України) \u0026mdash; ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк уже \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/author/dmitro-yatsenko\"\u003eписав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e адвокат Дмитро Яценко, деякі з цих вироків \u0026laquo;спричинили значну суспільну дискусію щодо можливої суворості призначених покарань. Зокрема, ідеться про вироки в справах № 583/1225/22, № 159/4067/22, № 344/8870/22. В усіх цих справах суди встановили та врахували пом\u0026rsquo;якшувальні обставини, такі як визнання вини, наявність дітей, позитивні характеристики та те, що особи раніше не притягувалися до відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання, при цьому встановлено не було. Водночас в усіх трьох випадках засуджені отримали реальне позбавлення волі\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМотивуючи своє рішення про призначення \u0026laquo;реального\u0026raquo; покарання, суди писали про те, що \u0026laquo;захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов\u0026rsquo;язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, Захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в частині 1 статті 1 та частині 2 статті 50 КК України. У цьому випадку звільнення обвинуваченого від відбування покарання із застосуванням ст. 75 КК України, через бездоганну соціальну поведінку у минулому не досягне вищезазначеної мети\u0026raquo;. Таке мотивування наведено, зокрема, у рішеннях \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108770173\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108770173\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108844356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108844356\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108900206\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108900206\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/108400370\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто фактично суди визнавали обтяжувальною обставиною вчинення злочину (ухилення) в умовах збройної агресії з боку іншої держави, оскільки саме ця обставина вказана, як обґрунтування непризначення іспитового строку. Чи відповідає такий підхід засадам призначення покарання, передбаченим КК України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 67 КК України містить вичерпний перелік обтяжувальних обставин, які можуть бути враховані судом при призначенні покарання. Серед них нема такої обставини, як вчинення злочину в період воєнного стану, стану збройної агресії тощо. Частина 3 вказаної статті містить пряму заборону визнавати такими, що обтяжують покарання, обставини, не зазначені в частині 1 цієї статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас законодавець передбачив для деяких злочинів спеціальну кваліфікувальну ознаку \u0026mdash; вчинення злочину під час воєнного стану, яка обтяжує покарання порівняно з некваліфікованим складом. Так, наприклад, частина 4 статті 185 КК України передбачає, що навіть проста крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, уже є тяжким злочином. За звичайних умов крадіжка \u0026mdash; це кримінальний проступок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 336 КК України своєю чергою не передбачає такої кваліфікаційної ознаки, як вчинення злочину під час воєнного стану. З огляду на це не вважаю коректним застосування цієї обставини як обтяжувальної, навіть якщо її так прямо у вироках не називають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля оцінювання справедливості вказаних вироків, на мою думку, важливо проаналізувати наведені нижче тенденції, які спостерігаються при розгляді цих справ (принаймні з того, що можна побачити з текстів вироків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 1 \u0026mdash; ВИЗНАННЯ ВИНИ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ всіх досліджених вироках обвинувачений визнавав свою вину. У більшості вироків не вказано, що у справі брав участь адвокат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 2 \u0026mdash; ШВИДКІСТЬ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вивчених справах від вказаної дати вчинення правопорушення до відкриття кримінального провадження минуло всього декілька днів. Так, наприклад, у вироку \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106128901\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106128901\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e зазначено, що 3 серпня 2022 року о 15 год. 30 хв. виконуюча обов\u0026rsquo;язки старости Новопавлівського старостинського округу ОСОБА_8 за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, вручила останньому повістку на відправку та повідомила, щоб останній готувався на 06 год. 30 хв. 4 серпня 2022 року на відправку у військову частину для подальшого проходження служби. 10 серпня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні інкримінованого йому злочину, а 12 серпня 2022 року вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування. Тобто від неявки до військкомату до складення обвинувального акту минуло вісім днів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з вироком \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/106507544\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/106507544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, чоловік не з\u0026rsquo;явився за повісткою 4 серпня, а 9 серпня вже було відкрито кримінальне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eТЕНДЕНЦІЯ 3 \u0026mdash; ФОРМАЛЬНІСТЬ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормальний підхід до розслідування та розгляду цієї категорії справ, що помітно з вироків, ймовірно, є результатом другої тенденції \u0026mdash; швидкості, з якою вони розв\u0026rsquo;язуються. Тексти вироків не містять індивідуального аналізу обставин справи, причин і мотивів вчинення правопорушення. Вироки складаються з короткої фабули справи і вказівки на те, що обвинувачений визнав свою вину. Усі справи розглянуті в скороченому порядку без дослідження доказів і часто без участі адвоката.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМій практичний досвід дозволяє припустити, що в справах, у яких існує тенденція до визнання своєї вини, швидкого та формального кримінального провадження без захисника, переважають \u0026laquo;умовні строки\u0026raquo;, слідчий навіть може обіцяти підозрюваному, що \u0026laquo;за це нічого не буде\u0026raquo;. Відповідно підозрюваний не здійснює свій належний захист. Тому маю риторичне питання: чи були б спроможними ці провадження, якби обвинувачений заперечував свою вину та активно захищався від обвинувачення?\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/vidpovidalynisty.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":555,"name":"обвинувачений"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":657,"url":"pravovij-prognoz-yake-majbutne-v-orderiv-na-aresht-putina-j-lvovoi-belovoi","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1679210217,"date":"19.03.2023","views":2471,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/336660101_223089863626790_7678184007545162185_n.jpg","mini_image":null,"name":"ПРАВОВИЙ ПРОГНОЗ: ЯКЕ МАЙБУТНЄ В ОРДЕРІВ НА АРЕШТ ПУТІНА Й ЛЬВОВОЇ-БЄЛОВОЇ","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e17 березня 2023 року \u003c/em\u003e\u003cem\u003eПалата досудового провадження II Міжнародного кримінального суду \u003c/em\u003e\u003cem\u003eвидала \u003c/em\u003e\u003cem\u003eордери на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової, яка є уповноваженою президента РФ з прав дитини\u003c/em\u003e\u003cem\u003e, у\u003c/em\u003e\u003cem\u003e зв\u0026rsquo;язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩо це означає? Які правові та політичні наслідки видачі таких ордерів? Який подальший розвиток подій? Про все це читайте в матеріалі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО ТАКЕ ОРДЕР НА АРЕШТ І В ЧОМУ ПІДОЗРЮЮТЬ ПУТІНА Й БЄЛОВУ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ положень статті 58 Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e випливає, що ордер на арешт \u0026mdash; це рішення Палати досудового провадження, винесене з метою арешту та передачі підозрюваної у вчиненні міжнародного злочину особи для подальшої участі в судовому провадженні, унеможливлення перешкоджання ефективному розслідуванню та зупинення вчинення злочину, якщо він триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливі \u003cu\u003eознаки\u003c/u\u003e ордера на арешт:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчинний доти, доки МКС не розпорядиться про інше (\u003cem\u003eберучи до уваги Конвенцію про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності (1968)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[2]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Європейську конвенцію про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів (1974)\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та звичаєвий характер принципу незастосування строків давності щодо тих злочинів, у яких підозрюються Путін і Львова-Бєлова, ордер може бути скасованим тільки у зв\u0026rsquo;язку зі смертю підозрюваних осіб\u003c/em\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпрокурор може ініціювати поправки до ордера на арешт шляхом зміни або доповнення до злочинів, зазначених у ньому (\u003cem\u003eмова йде про можливу перекваліфікацію у геноцид і доповнення ордера іншими злочинами. Про це свідчить і \u0026laquo;витік інформації\u0026raquo; у NYT\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, де, окрім викрадення неповнолітніх, фігурували також невибіркові напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти)\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e17 березня 2023 року Палата досудового провадження ІІ на основі заяви Офісу прокурора від 22 лютого 2023 року винесла рішення про видачу ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та Уповноваженої при Президентові РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв\u0026rsquo;язку з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Російської Федерації, усупереч статті 8(2)(a)(vii) і статті 8(2)(b)(viii) Римського статуту. На думку МКС, злочини були скоєні щонайпізніше з 24 лютого 2022 року. Путін і Львова-Бєлова потенційно винні в учиненні злочинних дій безпосередньо, спільно з іншими та/або через інших (стаття 25(3)(а) Римського статуту). Окрім того, російський диктатор має відповідати за неспроможність здійснювати належний контроль над цивільними та військовими підлеглими, які \u0026laquo;викрадали\u0026raquo; українських неповнолітніх (стаття 28(b) Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст рішення про видачу ордерів на арешт відсутній. МКС пояснює це міркуваннями захисту чутливої інформації, зокрема про жертв. Саме оприлюднення рішення Палати досудового провадження ІІ зумовлене необхідністю негайно зупинити вчинення злочину та репатріювати дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПРАВОВІ НАСЛІДКИ ВИДАЧІ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВидача ордера на арешт має кілька наслідків у правовій площині:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОсоба отримує конкретний правовий статус підозрюваної з відповідним масивом прав та обов\u0026rsquo;язків як для неї, так і держав-членів Суду й міжнародної спільноти загалом.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРозгляд ситуації переходить у наступну стадію розслідування (завершення формування кейсів) і рухається в напрямі судових слухань.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПідтверджується існування переконливої доказової бази, яка дала обґрунтовані підстави вважати, що особа вчинила міжнародні злочини.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eСуд може розпорядитися про передачу грошей та іншого майна підозрюваних до Цільового фонду для подальшої компенсації жертвам (\u003cem\u003eз цієї точки зору логічним виглядає тренд на \u0026laquo;добровільні внески\u0026raquo; до Фонду державами-сателітами України, який активізувався за тиждень до видачі ордерів\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНа підставі ордера Суд може вимагати арешт і передачу особи відповідно до частини 9 Римського статуту.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОстаннє положення на практиці означає, що 123 держави-члени МКС, як і Україна, яка визнала юрисдикцію Суду, інші країни, які співпрацюють із Судом ситуативно, але не є членами (наприклад, США), затримають Путіна та/або Львову-Бєлову, щойно вони перетнуть кордони їхньої території. Після такого затримання підозрювані будуть передані до гаазької пенітенціарної установи в Шевенінгені для подальших слідчих дій та участі в судовому розгляді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ВИДАЧІ ОРДЕРІВ НА АРЕШТ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що видачі ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової передувало \u0026laquo;загравання\u0026raquo; й прагнення \u0026laquo;зберегти обличчя\u0026raquo;. Доки держави та регіональні об\u0026rsquo;єднання один за одним вносили підозрюваних до санкційних списків, вони робили заяви, про те, що продовжуватимуть злочинні діяння, дотримуючись даного слова. При цьому перша насильницька передача українських дітей-сиріт у російські родини відбулася ще 23 квітня 2022 року, а сама Львова-Бєлова усиновила Філіпа Головню з Маріуполя щонайпізніше в липні 2022 року. 25 жовтня 2022 року Регіональний центр прав людини спільно з Інститутом Лемкіна із запобігання злочину геноциду подав повідомлення до МКС про насильницьку передачу дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ жовтня 2022 року міжнародна спільнота значно активізувала свої зусилля щодо засудження злочинної поведінки РФ, пов\u0026rsquo;язаної з незаконною депортацією та передачею українських дітей з окупованих територій до Росії. Були ухвалені відповідні резолюції на рівні Європейського Союзу та Ради Європи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля видачі ордерів на арешт слід очікувати політичної смерті Путіна. Це означає, що російського диктатора та його уповноважену не будуть запрошувати на офіційні заходи, з ними не вестимуть жодних переговорів і не укладатимуть (щонайменше напряму) жодних домовленостей. Збереження відносин з підозрюваними стане вагомою репутаційною загрозою, на що погодяться лише окремі держави, які або вже ізгої, або ж можуть дозволити собі власний курс (наприклад, Китай).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, рішення МКС повинне вплинути на становище РФ у Раді Безпеки ООН. Відповідно до статті 27 (3) Статуту ООН\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e сторона, що бере участь у конфлікті, має утриматися від голосування з питань, які стосуються такого конфлікту. У заяві Каріма Хана\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e міститься пряме посилання на агресію РФ і наявність між Україною і Росією збройного протистояння. Тому слід надалі докладати зусиль задля усунення РФ від голосування та зловживання вето, особливо з огляду на те, що з 1 квітня 2023 року держава головує в Раді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історії видача МКС ордера на арешт глави держави призводила до сумних для нього наслідків і у внутрішній політиці \u0026mdash; заворушень і вбивства (наприклад, Муаммар Каддафі). При цьому поспішати порівнювати Путіна з Омаром аль-Баширом (колишнім очільником Судану) не слід: адже держави Африканського Союзу відмовляються його видавати передусім тому, що вважають, що мають примат щодо притягнення його до відповідальності. У випадку російського президента, враховуючи його привілеї та імунітети, МКС є єдиною належною інстанцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОЗИЦІЯ РФ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Путіна заявили, що рішення МКС є \u0026laquo;\u003cstrong\u003eобурливим та неприйнятним, а Росія, як і ціла низка держав, не визнає юрисдикцію цього суду, відповідно будь-які подібні рішення є для РФ з точки зору права нікчемними\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля держави, у якої існує примат національного законодавства, а міжнародне право майже завжди суперечить Конституції та національним інтересам, подібна позиція \u0026mdash; цілком очікувана. Однак існують правові особливості, зумовлені досвідом взаємодії Росії та МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e13 вересня 2000 року РФ підписала Римський статут, а відкликала підпис лише 16 листопада 2016 року. Попри нератифікацію міжнародного договору, РФ не займала позицію відкритого протистояння з МКС. Підписавши Римський статут, Росія висловила згоду з нормами міжнародного права, які в ньому закріплені, а тому відповідно до статті 18 Віденської конвенції про право міжнародних договорів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e вона зобов\u0026rsquo;язана уникати дій, які позбавляють договір об\u0026rsquo;єкта й цілі. Окрім того, протягом десятиліть Росія брала активну участь в розробці Римського статуту (у Комісії ООН з міжнародного права, у Підготовчому комітеті для Міжнародного кримінального суду, Римській конференції, Асамблеї держав-учасниць і навіть у Спеціальній робочій групі з визначення злочину агресії). РФ мала всі можливості, щоб висловлювати свою суверенну волю, тому тепер її спроможність посилатися на нав\u0026rsquo;язування зобов\u0026rsquo;язань досить обмежена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто наголосити, що Римський статут \u0026mdash; не ординарний міжнародний договір. Він вміщує механізм притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, передбачені нормами, частина з яких \u003cem\u003eerga omnes \u003c/em\u003e(важливі для всієї міжнародної спільноти). Зокрема, обов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eerga omnes\u003c/em\u003e \u0026mdash; переслідувати осіб, які вчинили міжнародні злочини. Понад те, цей обов\u0026rsquo;язок має звичаєвий характер. Відповідно до статті 38 Віденської конвенції про право міжнародних договорів норма з нератифікованого РФ Римського статуту для неї обов\u0026rsquo;язкова як звичаєва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що з визнанням необхідності притягнути міжнародних злочинців до відповідальності, у тому числі глав держав і, зокрема, у МКС, у Росії проблем не було. Вона брала активну участь у створенні міжнародних кримінальних трибуналів для Югославії та Руанди. У ході ухвалення Резолюції Ради Безпеки 1593 (2005) щодо передачі ситуації у Дарфурі на розгляд МКС представник РФ Денисов жодного разу не згадав про невизнання юрисдикції Суду, імунітети голів держав, порушення принципу суверенної рівності, лише тотально підтримав ініціативу. При цьому чотири держави утрималися від голосування, коли Росія віддала свій голос \u0026laquo;за\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується реакції Львової-Бєлової, то її можна було простежити задовго до оприлюднення заяви. Хоча уповноважена стверджує, що подібне рішення для неї неочікуване, однак за тиждень до цього з мережі почали зникати її одіозні заяви та інтерв\u0026rsquo;ю. У своєму коментарі Марія вкотре зазначила, що для неї честь бути разом з Путіним і що вона продовжить реалізацію геноцидної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ПОДІЙ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішучість МКС має важливі довгострокові наслідки не лише для України, а й міжнародної спільноти. Роки девальвації міжнародного права Росією закінчилися, і настає ера правосуддя з жертво-центричним підходом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ заяві Каріма Хана про видачу ордера на арешт закладено підґрунтя для ще більш безкомпромісної боротьби за справедливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Багато з цих дітей, як ми стверджуємо, були передані на \u003cstrong\u003eусиновлення\u003c/strong\u003e в Російській Федерації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Мій офіс стверджує, що ці дії, серед іншого, демонструють намір \u003cstrong\u003eназавжди\u003c/strong\u003e вивезти цих дітей з їхньої власної країни\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Більшість дій за цією схемою депортації були здійснені \u003cstrong\u003eв контексті \u003c/strong\u003eактів агресії російських військових сил проти суверенітету та територіальної цілісності України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі положення заяви співзвучні з Елементами злочинів\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і фактично демонструють наявність злочину геноциду. Цілком можливо, що, розуміючи чутливість питання та прагнучи допомогти в поверненні дітей в Україну, МКС лише тимчасово кваліфікував насильницьку передачу дітей як воєнний злочин. Таким чином, у короткостроковій перспективі слід очікувати розширення переліку вчинених злочинів в ордері на арешт Путіна, а також перекваліфікацію діянь, пов\u0026rsquo;язаних з депортаціями та усиновленнями неповнолітніх, на геноцид проти української нації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ips.ligazakon.net/document/MU68002K\"\u003ehttps://ips.ligazakon.net/document/MU68002K\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/994_125\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/994_125\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2023/03/13/world/europe/icc-war-crimes-russia-ukraine.html?smid=nytcore-ios-share\u0026amp;referringSource=articleShare\"\u003ehttps://www.nytimes.com/2023/03/13/world/europe/icc-war-crimes-russia-ukraine.html?smid=nytcore-ios-share\u0026amp;referringSource=articleShare\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/news/statement-prosecutor-karim-khan-kc-issuance-arrest-warrants-against-president-vladimir-putin\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/law_treaties.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/law_treaties.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/544817\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/544817\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Elements-of-Crimes.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/Publications/Elements-of-Crimes.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/336660101_223089863626790_7678184007545162185_n.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":712,"url":"voenni-zlochini-poglyad-suddi-verhovnogo-sudu-na-sudovu-praktiku-ostannogo-roku--nataliya-antonyuk","video":"ECRCGGCd60M","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690224653,"date":"15.03.2023","views":705,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault_1.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини: погляд судді Верховного Суду на судову практику останнього року || Наталія Антонюк","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. У цьому відео ми спілкуємось із суддею Наталією Антонюк, секретарем Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПопередні записи: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eІнтерв`ю про рік розслідування воєнних злочинів\u003c/a\u003e із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/wGWUySNe3Mw\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eРозмова із Софією Кочмар-Тимошенко\u003c/a\u003e, журналісткою і локальною продюсеркою міжнародних ЗМІ, яка за рік війни працювала над темою воєнних злочинів для документальних проєктів BBC world, CBS news, Netflix і французького BFM TV.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault_1.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":648,"url":"vijskovi-zlochini-okremi-standarti-priznachennya-pokarannya-chi-ni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677841715,"date":"03.03.2023","views":3288,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4.jpg","mini_image":null,"name":"Військові злочини: окремі стандарти призначення покарання чи ні?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 лютого 2023 року минув один рік від початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України. За цей час наша країна пристосувалася до нових умов існування, наростила армію, проводить мобілізацію, вносить зміни до чинних нормативно-правових актів, щоб адаптувати їх до сучасних умов. Військові злочини не стали винятком.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбільшення кількості громадян, що проходять військову службу, а також тих, хто має з\u0026rsquo;явитися для уточнення облікових даних, не могло не позначитися і на кількості правопорушень у цій сфері. Суспільство за своєю реакцією розділилося на тих, хто вважає необхідним посилення відповідальності як на законодавчому рівні, так і в кожній окремій справі при призначенні покарання, і тих, хто вважає це додатковим тиском на військових з боку держави, яким і так тяжко.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавні органи поки зайняли позицію перших, на що вказує підписання Президентом Закону України від 13 грудня 2022 року № 2839-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗі злочинами, передбаченими статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України більш-менш зрозуміло, оскільки внесені зміни і до статей 69 і 75 Кримінального кодексу України про заборону призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом, і заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням. Але що з іншими статтями?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа останній рік у судовому реєстрі можна знайти сотні вироків перших інстанцій за статтею 336 Кримінального кодексу України. Деякі з них спричинили значну суспільну дискусію щодо можливої суворості призначених покарань. Зокрема, ідеться про вироки в справах № 583/1225/22, № 159/4067/22, № 344/8870/22. В усіх цих справах суди встановили та врахували пом\u0026rsquo;якшувальні обставини, такі як визнання вини, наявність дітей, позитивні характеристики та те, що особи раніше не притягувалися до відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання, при цьому встановлено не було. Водночас в усіх трьох випадках засуджені отримали реальне позбавлення волі. Але чи свідчить це про системність в ухваленні рішень за подібних обставин?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ переглянув 100 випадкових вироків за останній рік за статтею 336 Кримінального кодексу України, щоб виявити хоча б якусь закономірність. Усі сто були обвинувальні. У восьми з них було застосовано угоду про визнання винуватості. В усіх ста випадках було застосовано статтю 75 Кримінального кодексу України та строк покарання замінено на умовний термін. Саме тому, на мою думку, згадані вище судові рішення і викликали такий суспільний резонанс, оскільки вони вирізняються серед загальної маси судових рішень мірою покарання, проте аж ніяк не слугують орієнтиром у ситуації в цілому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпробуймо подивитися, чи взагалі необхідно призначати покарання у вигляді реального позбавлення волі в цих справах і чи справді це може допомогти нашому суспільству.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКара за статтею 50 полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, а також в примусі до певних заходів, визначених статтею 51 Кримінального кодексу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень \u0026mdash; чи справді покарання у вигляді реального позбавлення волі цьому сприяє?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, станом на 2020 рік статистика рецидивів нових злочинів серед засуджених осіб становила більше ніж 30\u0026nbsp;%, за словами міністра юстиції Дениса Малюськи. В Україні близько 50 тисяч ув\u0026rsquo;язнених. На злочини середньої тяжкості, а також тяжкі злочини припадає 70\u0026nbsp;% від загальної кількості, і цей відсоток не змінювався значним чином за останні десять років. Нагадаю, статті 336, 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України якраз належать до цієї категорії і саме за цими злочинами найближчим часом зросте кількість засуджених з реальним терміном відбування покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорівняймо ці цифри з іншими країнами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Нідерландах відсоток рецидивів становить приблизно 10\u0026nbsp;%, у Норвегії \u0026mdash; 20\u0026nbsp;%, у Данії \u0026mdash; 27\u0026nbsp;%, у Німеччині \u0026mdash; 35\u0026nbsp;% (але там існує проблема з асиміляцією 1,5 млн мігрантів, і 30\u0026ndash;40\u0026nbsp;% злочинів \u0026mdash; це крадіжки), у Білорусі \u0026mdash; 38\u0026nbsp;%.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ країні-агресорі \u0026mdash; Росії \u0026mdash; статистика станом на 2022 рік свідчить про більш ніж 44\u0026nbsp;% рецидивів, засуджених при цьому близько пів мільйона. Реальне покарання призначається приблизно в 30\u0026nbsp;% обвинувальних вироків. Це перше місце в Європі за всіма трьома показниками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадані мною країни йдуть шляхом мінімізації соціальної шкоди від позбавлення волі. Вони рідше відправляють злочинців за ґрати (близько 10 % від загальної кількості обвинувальних вироків), замінюючи позбавлення волі штрафами та умовними термінами. Самі реальні терміни ув\u0026rsquo;язнення значно скорочені. Змінені й умови перебування в тюрмі: заклади більш гуманні та комфортабельні порівняно з українськими. Наприклад, умови утримання А. Б. Брейвіка викликали б у нашому суспільстві за аналогічних умов нерозуміння та хвилю обурення. Водночас загальні цифри вказують на потенційну успішність такого шляху.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ навпаки, що більший відсоток людей отримують реальне позбавлення волі, то глибшою стає їхня соціальна ізоляція, що породжує створення ієрархічних кланів та угрупувань усередині в\u0026rsquo;язниці та подальший рецидив злочинів після відбування покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо на прикладі європейських країн, мета покарання, передбачена статтею 50 Кримінального кодексу України у вигляді запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, у таких країнах досягається соціальною роботою із засудженими, забезпеченням їм рівних прав і створенням умов, у яких вони будуть бажати перевиховуватися, а не великими термінами ув\u0026rsquo;язнення, як, наприклад, у Сполучених Штатах Америки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, наша пенітенціарна система до цього поки не готова, і можливість про це говорити з\u0026rsquo;явиться лише після завершення війни та збільшення фінансування. Водночас збільшення реальних строків для військовозобов\u0026rsquo;язаних за теперішніх умов відбування покарання в тюрмах призведе до посилення соціальної прірви між злочинцем і законослухняним громадянином й потягне за собою вчинення нових злочинів кожним третім в\u0026rsquo;язнем, що вийде з в\u0026rsquo;язниці через кілька років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, питання, чи зможе збільшення кількості призначених покарань у вигляді реального позбавлення волі за військові злочини досягти мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України, зокрема запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відкрите. З іншими категоріями злочинів це, на жаль, не спрацювало.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВикористані джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hromadske.ua/ru/posts/uroven-recidiva-v-ukraine-planiruyut-snizit-s-30-do-5-ministr-yusticii-malyuska-o-tyuremnoj-reforme\"\u003ehttps://hromadske.ua/ru/posts/uroven-recidiva-v-ukraine-planiruyut-snizit-s-30-do-5-ministr-yusticii-malyuska-o-tyuremnoj-reforme\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/statistics\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/statistics\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96\"\u003ehttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://news.ru/society/v-minyuste-nazvali-procent-recidiva-sredi-rossijskih-zaklyuchyonnyh/\"\u003ehttps://news.ru/society/v-minyuste-nazvali-procent-recidiva-sredi-rossijskih-zaklyuchyonnyh/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://www.sb.by/articles/uroven-retsidivnoy-prestupnosti-v-belarusi-sostavlyaet-38.html\"\u003ehttps://www.sb.by/articles/uroven-retsidivnoy-prestupnosti-v-belarusi-sostavlyaet-38.html\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://crime-ua.com/node/27392\"\u003ehttps://crime-ua.com/node/27392\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://platfor.ma/topic/graty-za-gratamy-reportazh-z-norvezkyh-vyaznyts-najefektyvnishyh-u-sviti/\"\u003ehttps://platfor.ma/topic/graty-za-gratamy-reportazh-z-norvezkyh-vyaznyts-najefektyvnishyh-u-sviti/\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://rg.ru/2017/04/05/statistika-rf-zanimaet-pervoe-mesto-v-evrope-po-chislu-zakliuchennyh.html?fbclid=IwAR3gTfI2idr0lfopgvQF1ZQyKGSZHEbFWLUoRIMxrEjv4jjNkW5lIqTM3DY\"\u003ehttps://rg.ru/2017/04/05/statistika-rf-zanimaet-pervoe-mesto-v-evrope-po-chislu-zakliuchennyh.html?fbclid=IwAR3gTfI2idr0lfopgvQF1ZQyKGSZHEbFWLUoRIMxrEjv4jjNkW5lIqTM3DY\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":91,"url":"dmitro-yatsenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/yacenko.jpg","name":"Дмитро","surname":"Яценко","post":"Адвокат, голова Відділення АПУ у Запорізькій області","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":647,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677750967,"date":"02.03.2023","views":2813,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_2.jpg","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів. Інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, Начальником Департаменту війни ОГП [текстова версія]","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. За останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. Пропонуємо вашій увазі текстову версію розмови \u003cstrong\u003eЄвгена Крапивіна\u003c/strong\u003e, контентного редактора JustTalk, експерта JustGroup, із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, Начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Юрію, розкажіть, будь ласка, про основні досягнення за цей рік. Як це виглядає у цифрах?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; За цей рік фактично вдалося вибудувати елементи системи розслідування воєнних злочинів, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в Службі безпеці, Національній поліції і Державному бюро розслідувань. Тобто запроваджено спеціалізацію слідчих, які фултайм займаються розслідуванням воєнних злочинів. Окрім того, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в прокуратурі, а саме \u0026ndash; у центральному апараті, девʼяти обласних підрозділах. Загалом це близько 200 прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж ними \u003cstrong\u003eналагоджена взаємодія\u003c/strong\u003e, тобто ми можемо говорити про систему, яка функціонує на практиці, якщо оцінювати її з позиції ідеальної моделі, яка повинна бути. Це дозволило уникнути дублювань, підсилити й розмежувати компетенції різних органів розслідування для того, щоб не робити одну й ту саму роботу. Окрім того, \u003cstrong\u003eналагоджено обмін інформацією\u003c/strong\u003e, щоб ми чітко розуміли, які органи яку інформацію мають, які бази даних і реєстри ведуть, і не втрачали час на пошуки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цифр, то \u003cstrong\u003eстаном на сьогодні з 24 лютого 2022 року зареєстровано близько 68,5 тисяч воєнних злочинів. Окрім того, 16\u0026nbsp;806 злочинів проти основ національної безпеки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПро результати в цифрах:\u003c/em\u003e маємо \u003cstrong\u003e276 підозрюваних\u003c/strong\u003e осіб у воєнних злочинах (\u003cstrong\u003eщодо 97 з них спрямовано обвинувальні акти до суду; з них стосовно 26 осіб ухвалені вироки\u003c/strong\u003e). Важливо зазначити, що з цих вироків половина, навіть трошки більше, 14 \u0026mdash; щодо військовополонених, тобто щодо осіб, які фізично перебувають в Україні, щодо 12 осіб \u0026mdash; заочне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж маємо \u003cstrong\u003eвелике провадження щодо злочину агресії відносно вищого військово-політичного керівництва російської федерації\u003c/strong\u003e. У ньому маємо \u003cstrong\u003e639 підозрюваних осіб\u003c/strong\u003e, серед них начальник генерального штабу (Герасімов), міністр оборони (Шойгу), керівники розвідувальних органів, керівники обох палат федеральних зборів рф (161 сенатор рф і 419 депутатів держдуми) тощо, а ще керівниця центробанку рф, міністр транспорту рф. Загалом 639 особам було повідомлено про підозру в злочині агресії, а щодо чотирьох осіб ми наразі спрямували справи до суду. Решта \u0026mdash; поки на етапі досудового розслідування. Зазвичай це потребує багато часу через заочну процедуру розслідування, проте, я думаю, незабаром усе буде направлено до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Ви згадали різні органи, які залучені до цього процесу, і координацію між ними. У нас є КПК, за яким воєнні злочини віднесені до підслідності СБУ. Як ця робота побудована на практиці і що можна сказати про фактичну спеціалізацію?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Так, згідно з КПК воєнні злочини \u0026mdash; це виключна підслідність Служби безпеки України. Водночас практика показала, що слідчі СБУ об\u0026rsquo;єктивно не можуть розслідувати таку кількість воєнних злочинів, тому до розслідування цієї категорії злочинів ми залучаємо слідчих ще двох органів. Зазвичай це Національна поліція і Державне бюро розслідувань. Водночас ми зважаємо на національну судову практику, яка існувала раніше (хоча вона вже змінюється), яка здебільшого вважала доказ, зібраний з \u0026laquo;порушенням правил підслідності\u0026raquo;, як автоматично недопустимий. Тому для того, щоб у нашому випадку не поставали подібні питання, щоб через певний час докази, зібрані слідчими Національної поліції, не були визнані недопустимими, \u003cstrong\u003eми обов\u0026rsquo;язково на початковому етапі, якомога раніше, залучаємо слідчих СБУ, які певний час розслідують кримінальне провадження. Потім з різних причин ми можемо передати ці кримінальні провадження іншим органам досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Таким чином, дотримується \u0026laquo;процесуальна чистота\u0026raquo;, адже СБУ як належний орган досудового розслідування обов'язково на ранніх етапах має бути присутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи узгодили із СБУ і Національною поліцією, який орган за які воєнні злочини відповідає, на яких територіях тощо. Цей процес зайняв у нас близько трьох місяців. Наприклад, якщо мова йде про насильницькі воєнні злочини (убивство, зґвалтування, катування), то розслідування потребує тих навичок, які зазвичай мають слідчі Національної поліції, що розслідують схожі категорії загальнокримінальних злочинів. Якщо ж ідеться про злочин агресії або обстріл цивільних об\u0026rsquo;єктів, обстріл енергетичних об\u0026rsquo;єктів, то цю категорію проваджень розслідують слідчі СБУ. ДБР залежно від потреби ми іноді залучаємо до кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Розслідування воєнних злочинів потребує особливих знань у сфері міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального права. Чи була готова наша система до розслідування саме з погляду таких знань, спеціалізації і як загалом вдалося підготувати таку велику кількість людей, які раніше не мали справу з воєнними злочинами, до всіх складних речей, які вимагаються під час розслідування воєнних злочинів?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, \u003cstrong\u003eсистема кримінальної юстиції не була готова до такої кількості воєнних злочинів. \u003c/strong\u003eТрадиційно цією категорією проваджень займалися спеціалізовані підрозділи в Офісі Генерального прокурора, існував т.\u0026nbsp;зв. Департамент \u0026laquo;війни\u0026raquo;, який до повномасштабного вторгнення розслідував воєнні злочини, вчинені на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та в Криму. Також ми мали спеціалізовані підрозділи в Луганській і Донецькій обласних прокуратурах і в прокуратурі Автономної Республіки Крим, які загалом розумілися на цій категорії проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, що після повномасштабного вторгнення кількість воєнних злочинів зросла просто в геометричній прогресії, і досвіду цих людей явно не вистачало. Тому \u003cstrong\u003eдо розслідування воєнних злочинів ми залучили всіх \u0026mdash; і органи досудового розслідування, і органи прокуратури (показовою в цьому плані є деокупація Київської області), які на той момент не мали відповідного досвіду.\u003c/strong\u003e Довелося вчитися, як кажуть, \u0026laquo;по ходу\u0026raquo;, вивчати і міжнародне гуманітарне, і міжнародне кримінальне право. Десь з квітня-травня ми спробували підсилити роль Департаменту \u0026laquo;війни\u0026raquo; \u0026mdash; розширили його, збільшили штатну чисельність. Він почав перебирати на себе координувальну роль щодо всієї системи, адже є своєрідним носієм стандартів розслідування воєнних злочинів. \u003cstrong\u003eКоординувальна роль необхідна для того, щоб на регіональному рівні не припускатися помилок, які можна зробити, якщо не знати міжнародного гуманітарного права. \u003c/strong\u003eТому ми максимально включилися в цей процес разом з нашими колегами з неурядових організацій, Тренінговим центром прокурорів України. Разом підготували різні \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eпам\u0026rsquo;ятки, розʼяснення, листи-орієнтування про особливості кваліфікації воєнних злочинів від Генерального прокурора тощо. Також наші колеги з підрозділу нагляду за регіонами надавали методичну практичну допомогу для того, щоб регіони не робили помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМи ж розуміємо, що до цієї категорії кримінальних проваджень прикута увага не тільки в Україні, а й за її межами. Саме тому ми намагалися зробити цей процес максимально якісним, адже рано чи пізно питання про спроможність національної системи юстиції постане.\u003c/strong\u003e Це про неупередженість, бо Україна як сторона збройного конфлікту може бути необ'єктивною та неякісно розслідувати \u0026mdash; такі побоювання озвучують наші міжнародні партнери. Щоб уникнути цих обвинувачень, ми якомога швидше, ще навесні 2022 року, почали просувати стандарти розслідування воєнних злочинів. У цьому нам також допомогли міжнародні колеги: в ОГП утворено групу радників \u0026mdash; Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine. До неї входять фахівці з Великої Британії, США, ЄС, інших країн, які мають досвід розслідування воєнних злочинів, участі в судових трибуналах щодо розгляду воєнних злочинів. Ці люди дуже допомогли нам знайти правильний вектор, а не вигадувати власне ноу-хау.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо подивитися на розслідування воєнних злочинів з позиції потерпілої особи, то можна згадати про загальні проблеми в системі кримінальної юстиції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e потерпілі особи не відчувають підтримку держави та взагалі не розуміють свою подальшу долю. З воєнними злочинами це ускладнюється ще й тим, що навіть якщо встановити особу, яка вчинила його, доступ до неї значно обмежений, якщо взагалі можливий. Яким чином побудована робота з потерпілими, які підходи застосовуються і як потерпілим особам пояснюються перспективи відновлення справедливості в такій складній категорії злочинів, як воєнні злочини?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, ви правильно зазначили, це системна проблема, коли потерпілий фактично залишається осторонь процесу. Тобто поза увагою як сторони обвинувачення, так й інших учасників кримінального провадження. Ця проблема поширюється і на воєнні злочини, на жаль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте \u003cstrong\u003eми намагаємося змінювати практику незалучення потерпілого до розслідування. Найбільше просунулися в зміні підходів до роботи із жертвами сексуального насильства в умовах збройного конфлікту (СНПК).\u003c/strong\u003e Маємо окремий підрозділ, який дуже плідно співпрацює з іншими органами влади, міжнародними організаціями та українськими неурядовими організаціями в межах цілої коаліції. Вони намагаються підходити до цієї проблеми з різних боків, зокрема шляхом організації надання максимального обсягу допомоги \u0026mdash; соціально-психологічної, медичної та інших видів підтримки для потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно потерпілих від інших воєнних злочинів, то наразі такого напряму роботи немає, проте в органах прокуратури серйозно обговорюється можливість запровадження окремого підходу стосовно взаємодії з потерпілими від воєнних злочинів, їх підтримки. \u003cstrong\u003eБуде ухвалена Стратегія переслідування винних у міжнародних злочинах строком на два найближчі роки, окремий розділ якої присвячений саме підтримці потерпілих, а також свідків воєнних злочинів.\u003c/strong\u003e Тобто наразі я не можу сказати, що ми вже маємо значний досвід підтримки потерпілих, але \u003cstrong\u003eце точно один з пріоритетів для нас цього року.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо ми заговорили про перспективи відновлення справедливості, то багато хто або не знає, або якщо знає, то нарікає на заочні розслідування, in absentia, що у воєнних злочинах більшість підозрюваних фізично недоступні для правосуддя і їхня участь у процедурах цим ускладнена, а виконання вироку тим паче. У чому полягає комунікаційна стратегія прокуратури, як пояснювати в довгій перспективі, яким чином урешті буде відновлено справедливість, а винні будуть покарані за воєнні злочини? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, у більшості випадків наші розслідування здійснюються за заочною процедурою, коли ми не маємо підозрюваних осіб. Водночас у нас є доступ до доказової бази, яку ми не маємо права втрачати, тому необхідні слідчі дії здійснюються відразу. В ідеалі, звісно, мати доступ до місця вчинення злочину. Тому, \u003cstrong\u003eколи ми отримали доступ до Київської області, до звільнених територій Харківської, Херсонської областей, то як якість розслідувань, так і кількість виявлених злочинів автоматично зросла, бо слідчі, прокурори отримали безпосередній доступ до місця вчинення злочину, можливість працювати з потерпілими та свідками.\u003c/strong\u003e Це дозволило якісно документувати воєнні злочини, зокрема ідентифікувати людей, які можуть бути причетні до їх вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо злочини вчиняються на зараз окупованих територіях, до яких ми не маємо доступу, то все одно існують методи, як збирати докази дистанційно. Мова йде і про аналіз даних з відкритих джерел, даних розвідки, даних міжнародних партнерів, використання інших джерел, які допомагають зафіксувати злочин і докази його скоєння. \u003cstrong\u003eЯкщо в ході такого документування ми переконалися, що встановили особу, яка може бути причетна і є докази її вини, то законодавство дозволяє не чекати, поки ця особа потрапить у наші руки, а передавати справу в суд (in absentia). Понад те \u0026mdash; заочно ухвалювати вирок.\u003c/strong\u003e До того ж це запускає певні компенсаційні механізми для потерпілої особи, що також дуже важливо. Така заочна процедура критично важлива для самого потерпілого, який розраховує на відшкодування шкоди, тим паче зараз багато говорять про ймовірні компенсаційні механізми, які рано чи пізно запрацюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, це жодним чином не виключає реальної відповідальності засудженої особи після ухвалення судом вироку. Війна триває, і ця людина, яка вчинила злочин, сьогодні не доступна для нас, проте завтра все може змінитися. І тоді відразу виникне можливість виконати вирок, який уже ухвалив суд. Іншими словами, \u003cstrong\u003eнемає сенсу відкладати розслідування на завтра, коли ця людина потрапить до наших рук, усе може відбуватися паралельно. Головне завдання цього механізму полягає у фіксації всіх доказів, встановленні особи, а також наданні можливості запустити компенсаторні механізми для потерпілого. \u003c/strong\u003eДля цього не потрібно чекати моменту, коли ця особа буде доступна для нашого правосуддя фізично, хоча ми й сподіваємося, що він настане скоро.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Так, саме на це і сподіваємося. Що стосується розслідування в цілому. Національна система \u0026mdash; не єдина, у нас є Міжнародний кримінальний суд, у нас є універсальна юрисдикція. Є багато держав, які готові допомогти Україні в розслідуванні міжнародних злочинів і воєнних злочинів, зокрема. Як можна забезпечити баланс, хто чим більше займається і як саме відбувається співпраця. Часто можна почути, що \u0026laquo;у вас же є Міжнародний кримінальний суд, він є постійним, він розбереться, а ви, українці, маєте лише надавати інформацію\u0026raquo;. Чому це не так? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Досвід України унікальний. Він формується саме Україною, на жаль, внаслідок жахливих подій, які відбуваються просто зараз. З юридичного погляду ця ситуація унікальна, бо існує можливість відпрацювати механізми притягнення до відповідальності і покарання за міжнародні злочини, які не застосовувалися в інших країнах. У майбутньому багато хто буде вивчати наш досвід, бо міжнародні злочини вчинятимуться й надалі.\u003cstrong\u003e Ми намагаємося максимально залучити весь світ до розслідування міжнародних злочинів. Я завжди кажу нашим міжнародним партнерам\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e:\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e якщо це міжнародні злочини, то вони не просто так називаються \u0026laquo;міжнародними\u0026raquo;, це справа усього світу притягнути до відповідальності за них, не лише України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших країнах, де відбувалися воєнні злочини, притягнення до відповідальності за них відбувалося або в межах національної юрисдикції, або за допомогою різних гібридних механізмів, або окремого трибуналу чи \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e суду тощо. \u003cstrong\u003eМи ж виходимо з того, що це буде набагато складніший механізм, і головне \u0026mdash; ми зважаємо на інтереси України. Це дуже важливо зрозуміти, що саме Україна визначає, яким чином, де і кого необхідно переслідувати за вчинення злочинів. Важливо це усвідомити, бо сподівання, що хтось там колись приїде і за нас визначить, кого треба переслідувати і як, не працюють, ми одразу відмовилися від такого підходу.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд, інші країни, які хочуть переслідувати воєнних злочинців у межах універсальної юрисдикції, \u0026mdash; це все реалізація комплементарної функції, тобто доповнення нашої національної системи юстиції. Там, де ми не можемо притягнути до відповідальності, включаються вони. \u003cstrong\u003eМи розуміємо, що 99 % воєнних злочинів будуть розслідуватися і переслідуватися саме в національній юрисдикції. \u003c/strong\u003eВодночас МКС зробить свою роботу \u0026mdash; притягне до відповідальності найвище керівництво російської федерації, переслідувати яке з огляду на імунітети ми просто не можемо. У певних випадках ми в робочому порядку розмежовуємо, які керівники потрапляють на лаву підсудних МКС, а стосовно яких ми здійснюємо переслідування. З позиції суспільного сприйняття ми розуміємо, що все-таки в складних випадках, можливо, буде краще бачити вирок МКС, а не українського районного суду. Саме через те, що довіра до МКС вища і резонанс від його рішення буде набагато більшим. Тому МКС буде працювати по ширшому колу людей, аніж т. зв. \u0026laquo;трійка\u0026raquo;, що наділена імунітетом, \u0026mdash; президент, прем\u0026rsquo;єр-міністр, міністр закордонних справ. \u003cstrong\u003eМи перебуваємо в постійному контакті з МКС, узгоджуємо, хто і як буде притягнутий до відповідальності ним, а хто на національному рівні. Це необхідно для того, щоб не притягнути людину за той самий злочин у двох різних юрисдикціях. \u003c/strong\u003eЯкщо ми дізнаємося, що тією чи іншою людиною (провадженням стосовно неї) зацікавився МКС, то наше завдання не засуджувати її в Україні, а збирати докази вини, які будуть передані до МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ми розуміємо, що \u003cstrong\u003eресурси МКС дуже обмежені. На його лаві підсудних опиниться військово-політичне керівництво російської федерації. За моєю субʼєктивною оцінкою, це близько 15\u0026ndash;20 людей, навряд чи більше. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж ми ще маємо ресурси інших країн, які переслідують воєнних злочинців у межах \u003cstrong\u003eуніверсальної юрисдикції\u003c/strong\u003e. Тобто тих країн, які розпочали власне розслідування стосовно воєнних злочинів, які вчиняються тут, в Україні. Ми підтримуємо постійний контакт з ними, ще в грудні запропонували конкретний порядок співпраці. \u003cstrong\u003eМи готові вам віддавати всі матеріали кримінальних проваджень, якщо вас це зацікавить. Ми готові, щоб ваш суд у Лондоні, у Берліні, у Мадриді, у Мельбурні почав у межах своєї національної юрисдикції переслідувати росіян за воєнні злочини в Україні. І тоді ми будемо мати таке, знаєте, сузір\u0026rsquo;я судів, які працюють по всьому світу і які притягають воєнних злочинців до відповідальності. Ця модель унікальна.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо більше таких судів буде, то краще, адже це зекономлені ресурси, які можна використати на розслідування інших проваджень в Україні. При цьому весь світ демонструватиме свою реакцію на міжнародні злочини, вчинені російською федерацією. Інші країни, насамперед країна-винуватець, тобто \u003cstrong\u003eросійська федерація, побачить, що це не просто МКС, не просто національні суди чи Україна, це десятки країн по всьому світу, які починають переслідування. Таким чином, можна значно обмежити можливості пересування для росіян, зокрема поїздки, використання ресурсів інших країн, бізнес і так далі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про дуже потужний інструмент, який, з одного боку, має превентивний ефект, який дасть іншим країнам, схильним до агресії проти своїх сусідів, можливість подумати двічі, перш ніж це робити. І цей досвід, повторюсь \u0026mdash; залучення міжнародної юрисдикції, Міжнародного кримінального суду, універсальної юрисдикції і національних судів, синхронізація цього механізму між собою, \u0026mdash; справді та унікальна модель, яку можливо в Україні протестувати і запровадити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Дякую за відповіді на питання. Погоджуюся, міжнародні злочини \u0026mdash; це спільна справа і, я думаю, цей унікальний досвід України матиме неабиякі результати, створить прецедент, який ввійде в підручники міжнародного права й буде обговорюватися ще довгий час. Від імені команди JustTalk дякую вам за цю розмову, за детальні відповіді і бажаю наснаги в подальшій роботі. До побачення!\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідеозапис інтерв`ю доступний для перегляду на нашому \u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\"\u003eYouTube-каналі\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":683,"url":"rozsliduvannya-i-dokumentuvannya-vijni-dosvid-zhurnalistki--sofiya-kochmar-timoshenko","video":"wGWUySNe3Mw","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682284106,"date":"28.02.2023","views":544,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_7.png","mini_image":null,"name":"Розслідування і документування війни: досвід журналістки || Софія Кочмар-Тимошенко","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗа останній рік Україна побачила та прожила найстрашніші події. Такої кількості та масштабу воєнних злочинів наша історія ще не бачила за всі попередні 8 років війни. Виклики постали перед кожним українцем, а фахівцям, на яких лежить відповідальність щодо захисту, порятунку, інформування населення, розслідування злочинів, довелось і швидко опановувати нові знання та навички, аби ефективно та якісно виконувати свої функції. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk підготував серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини, які працюють із потерпілими та допомагають поширювати інформацію про воєнні злочини на міжнародну аудиторію.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ цьому відео ми спілкуємось із \u003cstrong\u003eСофією Кочмар-Тимошенко\u003c/strong\u003e, журналісткою і локальною продюсеркою міжнародних ЗМІ. За рік війни вона працювала над темою воєнних злочинів для документальних проєктів BBC world, CBS news, Netflix і французького BFM TV.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_7.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":681,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp","video":"NOGgssCNvME","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283629,"date":"24.02.2023","views":651,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_6.png","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів || Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту війни ОГП","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. Попередні 8 років війни стали в нагоді, адже було розроблено процесуальні механізми, наприклад in absentia, утворено спеціалізовані підрозділи, наприклад \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; в Офісі Генерального прокурора, проте можна чітко сказати, що саме за останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відео \u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, ділиться ключовими здобутками за цей рік, розповідає, чому саме українській системі правосуддя доведеться опрацьовувати основний масив цих злочинів та як загалом побудована архітектура воєнної юстиції сьогодні, адже подекуди трапляється хибна думка ніби \u0026laquo;МКС там розбереться, нам головне надіслати інформацію\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна чітко дотримується принципу комплементарності \u0026mdash; ми максимально притягуємо до відповідальності тих кого можемо, а тих кого ні, наприклад з огляду на імунітети \u0026mdash; ними займеться МКС, майбутній спеціальний трибунал, універсальна юрисдикція, адже міжнародні злочини це спільна справа \u0026laquo;міжнародного співтовариства\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":680,"url":"primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27","video":"dULEcDxAi1E","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283566,"date":"22.02.2023","views":614,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-yutub.png","mini_image":null,"name":"Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? | JustTalk #27","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩе до початку широкомасштабної збройної агресії проти України на окупованих РФ територіях України активно залучали громадян України на строкову службу. З 2015 року окупаційна влада РФ в Криму провела 13 незаконних призовних кампаній в Збройні сили РФ, в ході яких в армію країни-окупанта призвали на строкову службу 31 тис. кримчан, більшість яких ймовірно є громадянами України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкими є основні проблеми визначення примусового характеру мобілізації мешканців тимчасово окупованої території України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка слідча та судова практика у справах щодо громадян України, які були мобілізовані на тимчасово окупованій території України до воєнізованих формувань так званих \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; чи армії РФ, і в подальшому захоплені в полон Збройними Силами України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка правова кваліфікація дій таких осіб? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на ці питання у відеозаписі спільної дискусії JustTalk та Коаліції \u0026laquo;Україна. П'ята ранку\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОнисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eВіталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПетро Заруба, суддя Дарницького районного суду Києва.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМодераторка: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЛариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper доступний за посиланням: https://bit.ly/3JKuJwD\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-yutub.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":644,"url":"pro-stvorennya-v-ukraini-vischogo-spetsializovanogo-voennogo-sudu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676901164,"date":"20.02.2023","views":2327,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.jpg","mini_image":null,"name":"Про створення в Україні Вищого спеціалізованого воєнного суду","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМинає рік від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВійна змусила громадян України вчитися жити в нових умовах, а органи влади \u0026mdash; швидко реагувати на події новітньої української історії, розв\u0026rsquo;язувати нові завдання та будувати державну політику з урахуванням воєнних реалій.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезпрецедентні виклики постали й перед українським правосуддям \u0026mdash; від організаційних питань роботи судів і до численних змін, внесених до національного законодавства, та нових категорій цивільно-правових спорів і кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема війни домінує в кримінальній юстиції. Від початку повномасштабної війни українські органи правопорядку зафіксували велику кількість злочинів проти миру та безпеки людства, порушень законів і звичаїв війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа території України могли бути вчинені:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства, каліцтва, тортури мирного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозграбування національних цінностей і привласнення майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування заборонених методів і засобів ведення війни: віроломство, використання забороненої зброї (задушливого або отруйного газу, бактеріологічної, токсичної або хімічної зброї, протипіхотних мін, іншої зброї невибіркової дії) тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eракетні атаки незахищених мирних міст і цивільної інфраструктури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочини сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелік не є вичерпним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЦИФРИ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними офіційного сайту Офісу Генерального прокурора, станом на 7 лютого 2023 року за час повномасштабного вторгнення РФ зареєстровано \u003cstrong\u003e68\u0026nbsp;321\u003c/strong\u003e злочин агресії та воєнний злочин, у тому числі \u003cstrong\u003e66\u0026nbsp;296\u003c/strong\u003e злочинів за статтею 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни), \u003cstrong\u003e66\u003c/strong\u003e злочинів за статтею 437 КК України (планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни), \u003cstrong\u003e44 \u003c/strong\u003eзлочини за статтею 436 КК України (пропаганда війни),\u0026nbsp;а також \u003cstrong\u003e1\u0026nbsp;915\u003c/strong\u003e інших злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ системі органів прокуратури створено спеціальний Департамент протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, \u0026mdash; так званий \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, вимальовується картина з трьох взаємопов\u0026rsquo;язаних елементів:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eдесятки тисяч зареєстрованих і розслідуваних кримінальних проваджень;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальний \u0026laquo;департамент війни\u0026raquo; в структурі органів прокуратури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідсутність спеціалізації суддів для розгляду справ цієї категорії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаю, що така спеціалізація потрібна, і її необхідно запровадити шляхом створення окремих спеціалізованих палат у системі судів загальної юрисдикції або окремого спеціалізованого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, доцільно створити саме окремий суд \u0026mdash; Вищий спеціалізований воєнний суд (далі \u0026mdash; ВСВС).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведу аргументи на підтримку цієї думки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПЕРЕВАГИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеобхідність запровадження спеціалізації суддів на злочинах, вчинених у зв\u0026rsquo;язку з війною, \u0026mdash; це вимога часу, зумовлена складністю та суспільною важливістю такої категорії справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціалізовані суди існують в усіх країнах Європи й мають низку переваг, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвисока професійна компетентність суддів, які спеціалізуються в певній галузі права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпослідовність судової практики і формування правової визначеності;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eефективність й оперативність розгляду справ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвищі можливості забезпечення безпекових заходів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі категорії справ Розділу XX КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo; нові та непрості для українських суддів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо, наприклад, статтю 438 \u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;. Ця стаття в тому числі передбачає відповідальність за \u0026laquo;застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;. Тобто стаття відсильна й спрямовує нас до міжнародних договорів \u0026mdash; Гаазьких конвенцій, Женевських конвенцій, додаткових протоколів до них, інших міжнародних конвенцій (Конвенція про касетні боєприпаси, Конвенція про заборону протипіхотних мін тощо). Це величезний масив документів, який необхідно не просто прочитати, а й зрозуміти, на яких загальних принципах базується міжнародне гуманітарне право, як його норми і принципи застосовуються до конкретних обставин і ситуацій. Доцільно вивчити вироки міжнародних трибуналів \u0026mdash; щодо Югославії та Руанди, Міжнародного кримінального суду, а також рішення Європейського суду з прав людини про застосування Конвенції про права людини і основоположні свободи під час війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛише маючи певний обсяг знань і навичок з міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та права прав людини, суддя зможе зрозуміти обставини справи й ухвалити оптимальне судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя спеціалізованого воєнного суду матиме відповідну компетенцію, постійно розвиватиметься і підвищуватиме кваліфікацію саме в цій складній галузі права. А суддівський корпус загалом працюватиме в напрямі сталості національної судової практики та правової визначеності, що набагато легше зробити в межах однієї судової установи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВисока професійна компетентність суддів спеціалізованого суду сприятиме швидкому та ефективному розгляду справ. З огляду на суспільний запит на справедливість цей чинник дуже важливий.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ нарешті, щодо питання безпеки. Усі справи цієї категорії будуть резонансні. Важливо розуміти, що кримінальний закон поширюється на обидві сторони збройного конфлікту і на лаві підсудних можуть опинитися комбатанти української сторони, якщо вони порушили закони і звичаї війни. У такому випадку існує висока ймовірність тиску на суддю, який розглядатиме справу. Суд спроможний розглянути таку справу незалежно й безсторонньо лише в тому випадку, якщо вдасться забезпечити порядок у залі суду, а також безпеку учасників судового засідання і головуючого судді. У межах окремого ВСВС організувати ефективні безпекові заходи простіше порівняно з можливостями звичайного районного суду загальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, створення в Україні ВСВС \u0026mdash; це навіть не про зручність або покращення теперішньої ситуації, а історичну необхідність і вимоги сьогодення.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;НЕПРОФЕСІЙНІ\u0026raquo; СУДДІ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонсультативна рада європейських суддів у своєму висновку № 15 (2012) про спеціалізацію суддів (п. 43) зазначає про поширену практику залучення фахівців не юристів як суддів спеціалізованих судів або трибуналів, якщо, наприклад, вони мають особливі знання, які відповідають спеціалізації суду або трибуналу. Причому ідеться про різноманітні варіанти такого залучення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгаданий висновок наштовхує на думку про доцільність залучення до розгляду справ про воєнні злочини осіб, спеціалістів військової справи, які мають бойовий досвід.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-перше, у такий спосіб суспільство залучається до здійснення правосуддя у важливій категорії справ.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, висновки спеціалістів допоможуть правильно оцінити конкретну ситуацію, розібратися у фактичних обставинах справи та ухвалити справедливе рішення. Специфіка справ цієї категорії вимагає комплексного розуміння війни як соціально-політичного явища.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаприклад, дії особи, яку обвинувачують у порушенні законів і звичаїв війни, необхідно оцінювати через призму принципів міжнародного гуманітарного права:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвійськової необхідності (Чи була необхідність знищення певної цілі для отримання військової переваги?);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозрізнення (Чи належить певний об\u0026rsquo;єкт до цивільних об\u0026rsquo;єктів або він є законною військовою ціллю?);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпропорційності (Яке співвідношення отриманої військової переваги і спричиненої шкоди?) тощо.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрофесійні судді можуть зазнати певних труднощів, відповідаючи на ці питання, оскільки вони \u0026mdash; цивільні особи і не мають спеціальних навичок і знань про особливості ведення збройної боротьби.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, залучення таких спеціалістів підвищить авторитет суду й довіру до ухвалених відповідним складом суду судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА, ЮРИСДИКЦІЯ\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ Україні існує позитивний приклад створення окремого спеціалізованого суду, який успішно розпочав свою роботу у 2019 році. Ідеться про Вищий антикорупційний суд та його апеляційну палату. Новітні підходи, застосовані до формування суддівського корпусу, апарату суду та організації його діяльності, на мій погляд, вдалі. Таким чином, механізм створення нової судової установи з відповідною спеціалізацією в нашій країні вже відпрацьований, перевірений і може використовуватися в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо повноважень ВСВС доцільно віднести здійснення правосуддя в першій та апеляційній інстанції щодо:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eкримінальних правопорушень, передбачених Розділом XX КК України (проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкримінальних правопорушень, передбачених Розділом XIX КК України (проти встановленого порядку несення військової служби);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eздійснення судового контролю щодо дотримання прав військовополонених, у тому числі пов\u0026rsquo;язаних з обміном військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстягнення російських активів та відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на спеціалізацію суду вважаю доцільним віднести до його юрисдикції не тільки воєнні злочини, а й військові, а також створити дві окремі палати \u0026mdash; воєнну та військову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСПЕЦІАЛЬНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ТРИБУНАЛ AD HOC\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПропозиція створити в Україні ВСВС жодним чином не конкурує з процесом створення спеціального міжнародного трибуналу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавпаки, вбачається перспектива ефективної співпраці між двома судовими установами, зокрема щодо направлення судових доручень, запитів, інших заходів і дій, спрямованих на досягнення результату.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, забезпечення ефективної роботи національних органів правосуддя, оперативне притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів під час війни, матиме позитивне значення для авторитету нашої країни як суверенної демократичної держави з розвинутою системою державних інституцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи повинні мати свій голос і представляти свою національну позицію на міжнародній арені, а не лише розраховувати на юридичну оцінку міжнародної судової установи щодо подій, які відбулися на нашій території. Це питання поваги до нашої держави, нашої суб\u0026rsquo;єктності на міжнародному рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНА ЗАВЕРШЕННЯ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХочу згадати про двох видатних юристів \u0026mdash; представників Львівської школи права Рафала Лемкіна й Герша Лаутерпахта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛемкін і Лаутерпахт вивчали право у Львівському національному університеті імені Івана Франка (тоді \u0026mdash; Львівському університеті Яна Казимира) і надалі зробити справді вагомий внесок у міжнародне правосуддя та відновлення справедливості після Другої світової війни, а саме притягнення до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, Рафал Лемкін \u0026mdash; автор концепції і самого терміну \u0026laquo;геноцид\u0026raquo;, а завдяки Гершу Лаутерпахту в статуті Нюрнберзького міжнародного суду з\u0026rsquo;явився термін \u0026laquo;злочини проти людства\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, ми маємо свою власну історичну спадщину в царині міжнародного кримінального права. Оскільки саме Україна сьогодні героїчно стримує збройну агресію в центрі Європи, вважаю, що створення в Україні ВСВС логічне й закономірне.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":679,"url":"amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022","video":"dvBs1KbI6wA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283343,"date":"13.02.2023","views":682,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/semenyuk.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія: простити, щоб об'єднати країну || Ольга Семенюк | JustConf2022","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи зможуть за одним столом разом святкувати перемогу України львів'яни, луганчани, кияни та кримчани? Що вже сьогодні ми можемо робити, щоб відповідь на це питання була: \u0026laquo;Так, зможуть\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро амністію, як один із інструментів об\u0026rsquo;єднання нашої нації, розповіла Ольга Семенюк, адвокатка, координаторка освітнього напряму УГСПЛ під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/semenyuk.jpg","tags":[{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":642,"url":"zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676296282,"date":"13.02.2023","views":1221,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2.jpg","mini_image":null,"name":"Запобігти воєнним злочинам під час війни: чи це можливо?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДіяти до того, як жертви стануть жертвами, \u0026mdash; має бути основним завданням міжнародного правосуддя. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб глибше розібратися в темі та визначити чинники, які впливають на вжиття таких запобіжних заходів, ми спробуємо відшукати відповіді на низку ключових, але дуже дискусійних питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯка мета міжнародного кримінального правосуддя? Чи однакові цілі міжнародного й національного правосуддя? Діяти на випередження чи боротися з непоправними наслідками війни? Чи ми можемо впливати на ці процеси? Якщо так, то які кроки треба зробити для наближення до мети?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема нашої дискусії не нова, вона є предметом обговорення міжнародних експертів протягом тривалого часу, починаючи від створення Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, на цій дилемі акцентував професор Єльського університету Майкл Рейсман, говорячи про \u0026laquo;запобігання до факту\u0026raquo; на противагу \u0026laquo;покаранню після факту\u0026raquo;. Він стверджував, що \u0026laquo;діяти до того, як жертви стануть жертвами\u0026raquo; має бути основним завданням міжнародного правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИЙ ВНЕСОК МОЖЕ ЗРОБИТИ МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа теорією Рейсмана, держави мають зосереджувати свої зусилля більше на запобіганні й стримуванні, ніж боротися з наслідками, які часто бувають настільки руйнівними, що виправити ситуацію майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання репарацій узагалі потребує окремого обговорення. Не кажучи вже про складність процедури їх отримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до заходів \u0026laquo;стримування\u0026raquo;, професор вказує на певні чинники, що можуть стати реальною перешкодою на шляху запобігання злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерше \u0026mdash; це ідеологія. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай міжнародні злочини пов\u0026rsquo;язані з ідеологією. Під час допиту обвинувачених у міжнародних злочинах називають \u0026laquo;\u003cstrong\u003enot\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eordinary\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eperpetrators\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ebut\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eact\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eby\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003etrue\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003econviction\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто злочини, які вони вчиняють, мають певну високу ідею для їхнього суспільства. Для них не важливо, яке покарання їх чекає, тобто страх за покарання відсутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті ситуації в Україні уваги заслуговує путінське гасло \u0026laquo;боротьби з нацистами\u0026raquo;, що дуже довго і свідомо вкладалося в голови росіян зі спеціальною метою \u0026mdash; сформувати, розвинути й закріпити ненависть до всього українського. Змусити вірити, що росіяни вбивають заради певної ідеї \u0026mdash; знищити нацистів в особі українців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовернімося до поняття \u0026laquo;\u003cstrong\u003edeterrence\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo; (стримування)\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНаскільки це можливо в контексті нашої ситуації? Існує багато чинників, що вливають на так звані запобіжники недопущення наслідків війни для цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб стримування працювало попри ефект \u0026laquo;ідеї\u0026raquo;, потенційні злочинці мають ідентифікувати власні дії як злочини й чітко усвідомлювати \u0026laquo;невідворотність покарання\u0026raquo;, що вони обов\u0026rsquo;язково відповідатимуть за свої злодіяння, і що серйозніші будуть злочини, то більше покарання на них чекає. Адже невідворотність покарання має головний вплив на осіб, які можуть вчинити кримінальні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк міжнародне, так і національне законодавство встановлює кримінальну відповідальність за вчинення воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми знаємо, прокурор Міжнародного кримінального суду проводить повноцінне розслідування стосовно злочину геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених РФ, доповнюючи та підсилюючи прагнення національних органів притягнути воєнних злочинців до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак в Україні формується дуже небезпечна практика обмінювати осіб, що вчинили воєнні злочини, на наших військовополонених.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне законодавство не містить заборони обмінювати осіб, що засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, вчинені на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, 28 липня 2022 року Верховна Рада України \u003cstrong\u003eзатвердила правовий порядок \u0026laquo;обміну\u0026raquo; військовополонених,\u003c/strong\u003e підозрюваних, обвинувачених, засуджених за скоєння злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки передбачають, що навіть військовополонені, які обвинувачуються у скоєнні злочинів, включно з міжнародними злочинами, як, наприклад, воєнні злочини, злочини проти людяності, можуть бути звільнені з-під варти та обміняні, тоді як кримінальне переслідування може здійснюватися за їх відсутності (in absentia)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини наголошено, що держави повинні розслідувати міжнародні злочини, ймовірно вчинені на їхній території, і за необхідності здійснювати судове переслідування підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, жертви грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права мають право на встановлення істини, справедливість і відшкодування завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно до норми 158 звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e держави повинні розслідувати воєнні злочини, що, як стверджується, вчинені їхніми громадянами або збройними силами, або на їхній території, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів. Вони також повинні розслідувати інші воєнні злочини, щодо яких вони мають юрисдикцію, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто міжнародне гуманітарне право встановлює прямий обов\u0026rsquo;язок держави притягати до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, ми постійно наголошуємо на важливості проведення розслідування прокурором Міжнародного кримінального суду mass atrocities, вчинених РФ на території України, а з іншого \u0026mdash; нівелюємо власний обов\u0026rsquo;язок розслідувати та переслідувати воєнних злочинців, віддаючи їх країні-агресору, щоб вони могли й надалі вчиняти злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь, наприклад, як розуміє обмін військовополоненими міністр юстиції і відкрито про це висловлюється в ЗМІ\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1.png\" width=\"400\" height=\"\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, для України такий підхід до обміну військовополоненими може бути дуже небезпечним: з одного боку, він нівелює засоби, направлені на стримування та запобігання вчиненню злочинів, з іншого \u0026mdash; має високі репутаційні ризики для країни загалом. Фактично таким підходом Україна перекладає відповідальність за переслідування воєнних злочинів на плечі Міжнародного кримінального суду й не виконує свій обов\u0026rsquo;язок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні з 1 лютого \u0026mdash; 31 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e У Мін'юсті розповіли про дві категорії військовополонених і про те, що з ними роблять, hromadske, 26 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":88,"url":"olena-chernova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/chernova.jpg","name":"Олена ","surname":"Чернова","post":"адвокатка, випускниця курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":640,"url":"primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675759579,"date":"07.02.2023","views":1897,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt.png","mini_image":null,"name":"Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе до початку повномасштабної збройної агресії проти України 24 лютого 2022 року Росія на окупованих раніше територіях активно залучала громадян України до строкової служби. Так, з 2015 року окупаційна влада РФ у Криму провела 15 незаконних призовних компаній у Збройні Сили РФ (далі \u0026mdash; ЗС РФ), у ході яких в армію країни-окупанта призвали на строкову службу близько 35 тис. кримчан, більшість з яких, імовірно, є громадянами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Незаконний призов в Криму, Укрінформ, 18 жовтня 2021 року [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3332149-nezakonnij-prizov-u-krimu.html\"\u003ehttps://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3332149-nezakonnij-prizov-u-krimu.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити документ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1lLSv0vpLP1MeckuO3g8i0w7s-BxANrFe/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від призову на строкову військову службу, у ході мобілізації призову підлягають усі особи визначеного законодавством віку, які можуть виконувати військовий обов'язок за станом здоров\u0026rsquo;я. Після початку повномасштабної війни для максимального поповнення військових сил РФ розпочала мобілізаційні кампанії на окупованій території Донецької та Луганської областей \u0026mdash; призову підлягали чоловіки віком від 18 до 55 років, також діяли обмеження на їх виїзд за межі окупованої території. На кожній з окупованих територій мобілізаційні заходи мали свої особливості: від вручення повісток посеред вулиці або на роботі до проникнення в приватне житло та затримання чоловіків у громадському транспорті й на блокпостах з подальшим відправленням у відділки поліції або військкомат.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e21 вересня 2022 року президент РФ оголосив про \u0026laquo;часткову мобілізацію\u0026raquo; в Росії, що на практиці означає нові хвилі мобілізації на всіх окупованих територіях України. Після так званих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo;, проведених у вересні 2022 року, і подальшої анексії окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей така мобілізація проводиться \u0026laquo;на загальних підставах\u0026raquo; відповідно до російського законодавства попри заяви про \u0026laquo;перехідний період\u0026raquo;. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, з кінця лютого 2022 року до частин і підрозділів 1-го і 2-го армійських корпусів Південного військового округу ЗС РФ було мобілізовано до 90\u0026nbsp;000 мешканців окупованого сходу України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПримусова мобілізація осіб, які перебувають під захистом, на окупованій території прямо заборонена Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни 1949 року. Це воєнний злочин за статтями 8(2)(а)(v) і 8(2)(b)(xv) Римського статуту у формі примусу до будь-якої служби в збройних формуваннях сторони-противника та у формі примусу до участі у військових операціях проти власної країни або її збройних формувань. Такі дії також порушують закони і звичаї війни за статтею 438 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас у разі взяття в полон Збройними Силами України (далі \u0026mdash; ЗСУ) осіб з-поміж громадян України, мобілізованих на тимчасово окупованій території (далі \u0026mdash; ТОТ) (у тому числі осіб, які заявляють про факт примусової мобілізації), на практиці виникає питання про правову кваліфікацію їхніх дій. Аналіз судової практики свідчить, що дії таких осіб кваліфікуються за статтею 111 КК України (\u0026laquo;Державна зрада\u0026raquo;). Утім, залишається відкритим питання про обґрунтованість такої практики з погляду і правової кваліфікації, і воєнної доцільності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКваліфікацію дій мешканців окупованих територій, примусово мобілізованих до збройних формувань окупанта, не можна розглядати відірвано від факту примусової мобілізації, якщо не встановлено, що така особа добровільно вступила в збройні формування окупанта.\u003c/strong\u003e Великі строки позбавлення волі для осіб, які були примусово мобілізовані, не вчинили інших злочинів, добровільно здалися в полон, перешкоджатимуть здачі в полон інших осіб через побоювання отримати таке покарання, що навпаки може сприяти посиленню ворога.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"500\" style=\"border: 0;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1lLSv0vpLP1MeckuO3g8i0w7s-BxANrFe/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо додержання прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України за період 24 лютого \u0026mdash; 31 жовтня 2022 року [Електронний ресурс]. \u0026mdash; Режим доступу: \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1hTNKPCSpQlaELzGK48qOpQp9XUTYJzXE/preview\"\u003eпереглянути\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":675,"url":"vijti-za-mezhi-pidslidnist-v-umovah-sogodennya--taras-semkiv--justconf2022","video":"VjewvElsflQ","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682282363,"date":"30.01.2023","views":516,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/semkiv.jpg","mini_image":null,"name":"Вийти за межі: підслідність в умовах сьогодення || Тарас Семків | JustConf2022","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час війни особливо відчутна потреба координації дій всіх органів правопорядку. Для належного забезпечення документування злочинів, вчинених в умовах війни, необхідні нові підходи та процесуальні інструменти, які надаватимуть можливість залучити всі органи досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВраховуючи координуючу роль прокурора під час розслідування, визначення підслідності воєнних злочинів, кількість яких постійно збільшується, повинна покладатись на відповідних прокурорів і зводитись не до формального виконання вимог статей 216, 218 КПК України, а до врахування всіх обставин, що впливатимуть на ефективність такого розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро межі, що перешкоджають ефективному розслідуванню, розповів \u003cstrong\u003eТарас Семків\u003c/strong\u003e, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/semkiv.jpg","tags":[{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":671,"url":"rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat","video":"GJRRHll2NM0","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280817,"date":"21.12.2022","views":544,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_2.png","mini_image":null,"name":"Роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює та як отримати результат?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯка роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПро сильні та слабкі сторони розповів \u003cstrong\u003eЄвген Крапивін\u003c/strong\u003e, контентний редактор JustTalk, експерт JustGroup, експерт з кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозапис спільної дискусії JustTalk і Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo; \u0026laquo;Розслідування воєнних злочинів: півроку після повномасштабного вторгнення\u0026raquo;, яка відбулась 28 серпня 2022 року, доступний за \u003ca href=\"https://youtu.be/92mOVz8KDQI\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e________________________________\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3KuyUwY\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":670,"url":"oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett","video":"ChduQmkrUA4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280576,"date":"08.12.2022","views":456,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_1.png","mini_image":null,"name":"Огляд різних моделей розслідування воєнних злочинів: «внутрішньої» та «зовнішньої» | Мартін Хаккетт","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eМартін Хаккетт\u003c/strong\u003e, експерт Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo;, розповідає про різні моделі розслідування воєнних злочинів: \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; (наприклад, у Косово, а також у Хорватії та деяких інших країнах колишньої Югославії) й \u0026laquo;зовнішню\u0026raquo; (наприклад, у Сирії). Мартін очолював прокуратуру з переслідування за воєнні злочини у Республіці Косово та являється старшим радником ООН з питань переслідування за злочин тероризму в контексті Близького Сходу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозапис спільної дискусії JustTalk і Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo; \u0026laquo;Розслідування воєнних злочинів: півроку після повномасштабного вторгнення\u0026raquo;, яка відбулась 28 серпня 2022 року, доступний за \u003ca href=\"https://youtu.be/92mOVz8KDQI\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e ________________________________\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3KuyUwY\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":666,"url":"rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya--justtalk-25","video":"92mOVz8KDQI","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1681733494,"date":"23.09.2022","views":468,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-4.png","mini_image":null,"name":"Розслідування воєнних злочинів: пів року після повномасштабного вторгнення | JustTalk #25","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e26 серпня 2022 року відбулась дискусія \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, присвячена шести місяцям розслідування воєнних злочинів в Україні як новому виклику для органів досудового розслідування та прокуратури, зважаючи на масштаби та тяжкість таких злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eУ відео йдеться про: \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРізні моделі розслідування воєнних злочинів: \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; й \u0026laquo;зовнішню\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eУкраїнський контекст: виклики, здобутки, проблеми та перспективи. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРоль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює, а що ні, як отримати результат. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСпікери: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eМартін Хаккетт\u003c/strong\u003e, експерт Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo;. Очолював прокуратуру з переслідування за воєнні злочини у Республіці Косово, старший радник ООН з питань переслідування за злочин тероризму в контексті Близького Сходу. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЄвген Крапивін\u003c/strong\u003e, контентний редактор JustTalk, експерт JustGroup, експерт з кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМодераторка:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВіра Михайленко\u003c/strong\u003e, суддя Вищого антикорупційного суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper доступний за \u003ca href=\"https://bit.ly/3KuyUwY\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/status-viysykovopoloneniy-—-noviy-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":583,"url":"6-misyatsiv-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-zdobutki-ta-vikliki-dlya-ukrainskoi-sistemi-pravosuddya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661936301,"date":"01.09.2022","views":1146,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-0109.jpg","mini_image":null,"name":"6 місяців після повномасштабного вторгнення: здобутки та виклики для української системи правосуддя","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАктуальна статистична \u003c/span\u003e\u003cb\u003eінформація про протидію злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаном\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна 22 серпня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаном на 22 серпня органи досудового розслідування та органи прокуратури\u003cb\u003e \u003c/b\u003eрозслідують\u003cb\u003e близько 30 тис. воєнних злочинів\u003c/b\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦя цифра зростає щодня, а з огляду на перспективи деокупації південних і східних територій України \u0026mdash; темпи росту можуть вражати не менше, ніж на початку квітня 2022 року після деокупації півночі Київської області.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/unnamed%20(1).jpg\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cb\u003eСТАТИСТИЧНІ ДАНІ\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля розуміння масштабів, з якими зіткнулася українська система кримінальної юстиції, наведемо цифри: у першому півріччі 2021 року кримінальних проваджень стосовно Розділу ХХ Кримінального кодексу України (\u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;) було 125; у першому півріччі 2022 року \u0026mdash; зареєстровано 20,8 тис. таких кримінальних правопорушень. Збільшення відбулося переважно завдяки статті 438 (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;, тобто воєнні злочини) і статті 436-2 Кримінального кодексу України (\u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;). Таких злочинів у 2022 році обліковано 20\u0026nbsp;556 проти 57 у 2021 році (що стосується статті 436-2 Кримінального кодексу України, то цей склад злочину з\u0026rsquo;явився лише 3 березня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАктуальна статистична \u003c/span\u003e\u003cb\u003eінформація про протидію злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eстаном\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eна 22 серпня 2022 року:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eКількість злочинів та їх наслідки\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа період з 25 лютого 2022 року по 22 серпня 2022 року органи правопорядку зареєстрували \u003c/span\u003e\u003cb\u003e43\u0026nbsp;374 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзлочини, пов\u0026rsquo;язані з агресією рф, серед них:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003e28\u0026nbsp;410\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cb\u003e13\u0026nbsp;836 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзлочинів проти основ національної безпеки України;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрф не припиняє обстріли населених пунктів України, цивільного населення та цивільної критичної інфраструктури, гатить по історичній та культурній спадщині України, а відтак \u0026mdash; і Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВоєнні злочини призвели до \u003c/span\u003e\u003cb\u003eзагибелі\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e6\u0026nbsp;944 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(у т. ч. 373 дітей) і \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпоранення\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e9\u0026nbsp;212 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eцивільних осіб\u003c/span\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(у т. ч. 723 дітей).\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗнищено та пошкоджено\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e38\u0026nbsp;033\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e об\u0026rsquo;єкти цивільної інфраструктури, з них:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e29\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e669 \u0026mdash; житлових будинків і споруд;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e640 \u0026mdash; навчальних і виховних закладів;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e283 \u0026mdash; медичні заклади;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e298 \u0026mdash; культурних споруд;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e123 \u0026mdash; релігійні споруди;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e619 \u0026mdash; мереж, що забезпечують життєдіяльність населення (газопроводи, водопроводи, електромережі);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e401 \u0026mdash; інші.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа цей час повідомлено \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпро підозру\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e141 особі \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(15 з них \u0026mdash; військовополонені, решта \u0026mdash; заочно):\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eнапади й\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003eбомбардування\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e населених пунктів і цивільних об\u0026rsquo;єктів \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e14\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eневибіркові обстріли\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e9 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eжорстоке поводження з цивільним населенням \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(катування та нелюдське поводження, посягання на людську гідність, незаконне позбавлення волі, заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров\u0026rsquo;ю) \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e48 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза умисні \u003c/span\u003e\u003cb\u003eвбивства\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e22\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза\u003c/span\u003e\u003cb\u003e сексуальне насильство \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e3 особам \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eодну з них додатково притягнуто до відповідальності за вбивство\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eрозграбування \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash;\u003c/span\u003e\u003cb\u003e 34 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза \u003c/span\u003e\u003cb\u003eспричинення шкоди природному середовищу, напади на об\u0026rsquo;єкти, які містять небезпечні сили, \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e8 \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза організацію \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпримусової мобілізації\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e2\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особам;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза порушення права на \u003c/span\u003e\u003cb\u003eсправедливий суд\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e особі.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗа результатами досудового розслідування\u003c/b\u003e\u003cb\u003e до суду\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e направлено обвинувальні акти стосовно \u003c/span\u003e\u003cb\u003e17 осіб \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(невибіркові обстріли, напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти, жорстоке поводження з цивільним населенням, умисні вбивства, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, розграбування та привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗа результатами судового розгляду засуджено\u003c/b\u003e\u003cb\u003e 8 осіб \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e(невибіркові обстріли \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e2\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, умисні вбивства\u0026nbsp;\u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e1\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, викрадення майна \u0026mdash; \u003c/span\u003e\u003cb\u003e4\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eРОЗВИТОК ПРАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа шість місяців інституціоналізовано розслідування воєнних злочинів і злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом. Для цього, зокрема:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eутворено спеціалізовані підрозділи з розслідування воєнних злочинів у Національній поліції України. Визначено спеціалізацію слідчих у ДБР і СБУ, а також розподілено кримінальне провадження стосовно злочину агресії до НАБУ;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосилено \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; Офісу Генерального прокурора та визначено спеціалізацію обласних й окружних прокурорів щодо воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eрозроблено та впроваджено низку методичних матеріалів, зокрема \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпідготовлено та ухвалено зміни до законодавства про порядок співпраці з МКС, особливості розслідування злочинів в умовах воєнного стану, особливості поводження з військовополоненими, можливості врахування показань свідків, потерпілих, зафіксованих на відео тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eналагоджено співпрацю з МКС; спільними слідчими групами з іншими країнами, які мають провадження щодо воєнних злочинів у межах універсальної юрисдикції тощо.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВИКЛИКИ ДЛЯ РОЗСЛІДУВАННЯ\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо викликів, які постали перед національною системою правосуддя, можна віднести такі:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eа)\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e \u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eзаконодавчі\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневідповідність кримінального законодавства загальновизнаним положенням міжнародного кримінального права, закріпленим у Римському статуті МКС (бланкетна диспозиція статті 438 Кримінального кодексу України, загальний суб\u0026rsquo;єкт злочину агресії, відсутність відповідальності за злочини проти людяності, відсутність інституту командної відповідальності тощо);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнератифікація Римського статуту МКС, що підмінено порядком співпраці з МКС (Глава ІХ-2 Кримінального процесуального кодексу України), яка має свої обмеження;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eскладні положення судової практики, що мають обов\u0026rsquo;язковий характер: наприклад, правова позиція Верховного Суду, визначена в постанові об\u0026rsquo;єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в справі № 640/5023/19 (провадження № 51-2917кмо20) (2021)[1]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, стосовно потенційного визнання недопустимими доказів, зібраних неуповноваженим суб\u0026rsquo;єктом (органом, до підслідності якого не віднесено розслідування воєнних злочинів; відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України це підслідність винятково СБУ);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнедосконалість перекладу положень міжнародного гуманітарного права (застарілість і помилковість перекладів окремих положень \u0026laquo;права Гааги\u0026raquo; та \u0026laquo;права Женеви\u0026raquo;) тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eb) інституційні:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвідсутність у держави довгострокового сталого бачення розвитку системи воєнної юстиції та, як наслідок, ризики зменшення ресурсів, які на це виділяються\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;[2]\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнерозв\u0026rsquo;язання питання спеціалізації органів досудового розслідування / органів прокуратури / суду чи суддів, які розглядають справи про міжнародні злочини\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e;[3]\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eслабкість розвитку програми захисту учасників кримінального провадження \u0026mdash; потерпілих / свідків;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтехнічні обмеження щодо фіксації доказів воєнних злочинів і довгий строк розслідування / розгляду справи, що може призвести до їх втрати, деформації показань потерпілих, що зафіксовані до 1 травня 2022 року, \u0026mdash; набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які дозволяють використовувати показання свідків, потерпілих, зафіксовані за допомогою відеозапису на стадії досудового розслідування тощо;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003ec) політичного характеру:\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eне завжди доречні висловлювання представників українських органів влади, які можуть порушувати презумпцію невинуватості[4]\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, і поодинокі випадки неналежного поводження з військовополоненими, які можуть використовуватися стороною захисту;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eобмін військовополонених, які підозрюються / обвинувачуються у вчиненні воєнних злочинів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eневмотивовані кадрові зміни як на рівні Генерального прокурора чи керівників органів досудового розслідування, так і керівників і службовців спеціалізованих підрозділів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eтиск на національну систему переслідування за воєнні злочини;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"2\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eповне ігнорування запитів на міжнародно-правову допомогу російською федерацією (неможливість виконання рішень у порядку \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ein absentia\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальніше про шість місяців розслідування воєнних злочинів в Україні та нові виклики для органів досудового розслідування й прокуратури, зважаючи на масштаби та тяжкість таких злочинів, читайте в \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-piv-roku-pislya-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper\"\u003e\u003cb\u003ediscussion paper\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[1] Постанова Верховного Суду у справі № 640/5023/19; провадження № 51-2917 кмо 20 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/97286253\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[2] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЄвген Крапивін \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Місце кримінальної юстиції у плані відновлення України: воєнний аспект\u0026raquo; // JustTalk, 15.07.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[3] \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДет. див.: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eҐаяне Нуріджанян\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026laquo;Воєнні злочини: чи здатні українські суди їх розглядати?\u0026raquo; // JustTalk, 15.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/voenni-zlochini-chi-zdatni-ukrainski-sudi-ih-rozglyadati\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e; \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДін Майкл Шарф, Пол Р. Вільямс та ін. \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Вищий суд України з розгляду воєнних злочинів для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини [проєкт]\u0026raquo; // JustTalk, 10.08.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/vischij-sud-ukraini-z-rozglyadu-voennih-zlochiniv-dlya-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-mizhnarodni-zlochini-proekt\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e[4] Дет. див.: \u003ci\u003eМішель Коулман \u003c/i\u003e\u0026laquo;Слова мають значення: роль презумпції невинуватості у пошуку справедливості під час російсько-українського збройного конфлікту\u0026raquo; // JustTalk, 20.07.2022 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-0109.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":581,"url":"primushuvannya-do-sluzhbi-v-zbrojnih-silah-protivnika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1661853746,"date":"01.09.2022","views":1239,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dovidka_primushuvannya_do_slughbi_v_zbroynih_silah_protivnika.png","mini_image":null,"name":"Примушування до служби в збройних силах противника","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрактика міжнародного гуманітарного права (МГП) показує, що в умовах збройного конфлікту певна сторона може використовувати громадян протилежної сторони конфлікту для участі у військових операціях проти своєї держави. З погляду звичаєвого МГП це порушення виокремилося із заборони застосування примусової праці в умовах війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПро примушування до служби в збройних силах противника читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, юристці ULAG, за допомогу у розробці матеріалу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити довідку у PDF форматі можна за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1XDJGXnsbV0TrA1XIVBwD4agNaqxGHxzc/view?usp=sharing\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1XDJGXnsbV0TrA1XIVBwD4agNaqxGHxzc/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.4.\u0026nbsp;НАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e9. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e10. УМИСНІ НАПАДИ НА ЦИВІЛЬНІ ОБ'ЄКТИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaluchennya-ditej-do-uchasti-v-zbrojnomu-konflikti\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e11. ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО УЧАСТІ В ЗБРОЙНОМУ КОНФЛІКТІ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;або у спецрубриці сайту\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідписуйтеся на наш\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eTelegram- канал JustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dovidka_primushuvannya_do_slughbi_v_zbroynih_silah_protivnika.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":580,"url":"balkanskij-dosvid-dlya-ukraini--yak-ne-zaznati-porazki-u-prityagnenni-do-vidpovidalnosti-vijskovo-politichnogo-kerivnitstva-rosii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661853215,"date":"30.08.2022","views":1008,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt-dgheffri.jpg","mini_image":null,"name":"Балканський досвід для України – як не зазнати поразки у притягненні до відповідальності військово-політичного керівництва росії?","description":"\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e18 серпня в м. Києві відбулась зустріч із сером \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003eДжеффрі Найсом (Geoffrey Nice)\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, барістером, королівським адвокатом, ключовим обвинувачем проти колишнього президента Югославії та Сербії Слободана Мілошевича в межах Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (ICTY), а також голови Китайського та Уйгурського трибуналів.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСер Джеффрі відомий не тільки своєю вагомою роллю у Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії, а також Уйгурському і Китайському (Лондонському) трибуналах, до того ж контроверсійністю його позицій. Так, сер Джеффрі критикував окремі епізоди ICTY, а також дії інших прокурорів, що призвели до нездатності Боснії та Герцеговини довести вину Сербії у справі щодо геноциду, адже не всі трибунали успішні і завершуються покаранням винних осіб. Водночас часто саме під час судового розгляду, який триває роками, певних помилок можна уникнути задля того, щоб усі винні були притягнуті до відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗазвичай, коли мова йде про різного роду механізми міжнародної кримінальної юстиції, особливо стосовно збройного конфлікту в Україні, їх обговорення зводиться до питання юрисдикційності, повноважень і технічних аспектів впровадження. Тобто це більше питання міжнародного права, а отже й розмови видаються більш теоретичними. Не часто можна зустріти ситуацію, коли з конкретними проблемами різних механізмів міжнародної кримінальної юстиції, які мали місце в історії, може поділитись безпосередній учасник тих подій з боку сторони обвинувачення. Джеффрі Найс якраз та людина, яка порушує проблеми міжнародної кримінальної юстиції та, можна сказати, є її критиком, адже надає перевагу національним моделям судового переслідування за міжнародні злочини, насамперед воєнні злочини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПід час зустрічі з учасниками JustClub якраз і було сформовано ключові позиції, які дозволяють глибше подивитись на таку складну галузь міжнародного права як міжнародне кримінальне право. Далі публікуємо ключові тези Джеффрі Найса із певними поясненнями та уточненнями:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eМіжнародне право за визначенням має конвенційний характер. А для конвенційності, як це видно з назви, необхідно домовлятись. Часто-густо цього не вдається і це є найуразливішим місцем міжнародної системи безпеки. Попри існування постійного Міжнародного кримінального суду (ІСС), з огляду на складні юрисдикційні питання, зазвичай утворюються трибунали ad hoc, інтернаціоналізовані національні суди та навіть \u003cstrong\u003eнародні трибунали (people\u0026rsquo;s tribunal). За останніми майбутнє, адже суспільство має бути суддями (juries) і судити воєнних злочинців. Наприклад, Уйгурський трибунал\u003c/strong\u003e здійснює свою діяльність незалежно від бажання держави Китай і Китайської комуністичної партії чи навіть можливості легально провести судовий процес у своїй країни. Разом з тим, правозахисники та відомі юристи, провадять цей процес, починаючи з 2020 року.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПроблема будь-яких трибуналів, наприклад ICTY, полягала зокрема в наявності політичних домовленостей. Не називаючи конкретні країни, можна навести приклад тиску на уряди, які представляють обвинувачення для виключення тих чи інших доказів. Наприклад, серу Джеффрі не вдалось отримати аудіозапис телефонної розмови, де Слободан Мілошевич, по суті, віддає наказ Младко Радічу (засуджений лише у 2017 році) на вчинення геноциду, хоча і відомо, що така розмова мала місце. Цей доказ міг би змінити як кваліфікацію, так і вплинути на швидкість процесу, проте його використання було заблоковано. Як відомо, Слободан Мілошевич помер під час процесу (2006) і його злочини так і не було викрито повною мірою. Під час цих процесів укладається багато угод, відповідно до яких виключаються цілі епізоди або знімаються обвинувачення з людей. І це вплив політики. Отже, \u003cstrong\u003eякщо ви маєте міжнародний трибунал, будьте готові до впливу міжнародної політики на вашу країну.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНемає жодного суду, який відбувся б швидко. Подекуди на вирішення юрисдикційних питань йдуть роки, під час яких докази втрачаються, пам\u0026rsquo;ять слабшає, а люди розчиняються. Насамперед свідки, без яких жоден трибунал неможливий, а люди мають бути почуті. \u003cstrong\u003eСуд має бути простим, а правосуддя \u0026mdash; швидким \u003c/strong\u003e(make it simple, go quick).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЄ суди, в яких застосовується вибірковість, наприклад розглядаються злочини лише однієї зі сторін збройного конфлікту. Це не тільки Нюрнберзький трибунал (Міжнародний кримінальний трибунал), який називали \u0026laquo;судом переможців\u0026raquo; (victor's justice), але і процеси після Вʼєтнамської війни. Ніхто не судив американських комбатантів, це питання порушували хіба що ліваки-антиімперіалісти, наприклад Бертран Рассел і Жан-Поль Сартр (т.зв. трибунал Рассела-Сартра \u0026ndash; \u0026laquo;kangaroo court\u0026raquo; (1967)). Але офіційні судові механізми задіяні не були, так не може бути, адже \u003cstrong\u003eвідповідальність за воєнні злочини мають понести усі, хто їх вчинив, незалежно від того на якому боці конфлікту вони перебувають.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003cli class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eТому \u003cstrong\u003eварто повернутись до \u0026laquo;народних трибуналів\u0026raquo; (people\u0026rsquo;s tribunal) у випадках, коли домовитись неможливо, а справедливість має бути відновлена.\u003c/strong\u003e Наприклад, стверджуваний геноцид уйгурського народу є предметом розгляду Уйгурського трибуналу, заснованого як незалежний \u0026laquo;народний трибунал\u0026raquo; у 2020 році у Великобританії. Серу Джеффрі належить ідея цього трибуналу, який разом із правозахисниками, юристами, представниками уйгурського народу надали змогу розповісти світу про злочин геноциду в Китаї. \u003cstrong\u003e9 грудня 2021 року трибунал дійшов висновку, що уряд Китайської Народної Республіки вчинив геноцид проти уйгурів шляхом систематичного застосування заходів контролю народжуваності та стерилізації уйгурів.\u003c/strong\u003e Крім того, трибунал розглядав докази злочину проти людяності, катування і сексуального насильства відносно цієї етнічної групи. \u003cstrong\u003eЗрозуміло, що чинний комуністичний уряд Китаю не визнає ні Уйгурський трибунал, ні його результати і називає його \u0026laquo;чистою фікцією\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cb\u003e\u003c/b\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eP.S. Тези виступу Джеффрі Найса є тезами Джеффрі як правника, можливо дещо було некоректно подано у авторській інтерпретації, за що завчасно просимо вибачення. Водночас варто висловити незгоду з частиною ідей, а ідею \u0026laquo;народних трибуналів\u0026raquo; загалом можна назвати небезпечною, адже питання легітимності будь-яких міжнародних судів завжди було наріжним комнем міжнародної кримінальної юстиції. Відтак погодитись з тим, що за ними майбутнє, просто неможливо.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt-dgheffri.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":579,"url":"zaluchennya-ditej-do-uchasti-v-zbrojnomu-konflikti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1661758390,"date":"29.08.2022","views":1865,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dovidka_zaluchennya_ditey_do_uchasti_v_zbroynomu_konflikti.png","mini_image":null,"name":"Залучення дітей до участі в збройному конфлікті","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоложення міжнародного гуманітарного права (МГП) передбачають особливий захист для дітей в умовах збройного конфлікту. Визначено, що діти є вразливою категорією, яка зазнає негативного впливу під час бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНа практиці особлива повага до дітей полягає в обов\u0026rsquo;язку сторін конфлікту забезпечити їх захист від усіх форм сексуального насильства; окреме утримання дітей від дорослих осіб у місцях тримання, окрім випадків, коли такі особи є членами сім\u0026rsquo;ї; доступ до освіти, харчування та медичної допомоги; евакуацію з районів бойових дій з міркувань безпеки; возз'єднання дітей без супроводу із сім'ями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальніше про залучення дітей до участі в збройному конфлікті читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо \u003cstrong\u003eАліні Павлюк\u003c/strong\u003e, юристці ULAG, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити довідку у PDF форматі можна за \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1eVp27d_hKgRESZPWRvx_tyI_XAUnDM_b/view?usp=sharing\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосиланням\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1eVp27d_hKgRESZPWRvx_tyI_XAUnDM_b/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.4.\u0026nbsp;НАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e9. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e10. УМИСНІ НАПАДИ НА ЦИВІЛЬНІ ОБ'ЄКТИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;або у спецрубриці сайту\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПідписуйтеся на наш\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dovidka_zaluchennya_ditey_do_uchasti_v_zbroynomu_konflikti.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":576,"url":"opituvannya-poterpilogo-vijskovopolonenogo-poradi-advokata","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1661151020,"date":"22.08.2022","views":1479,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt.jpg","mini_image":null,"name":"Опитування потерпілого-військовополоненого: поради адвоката","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПродовжуючи матеріали JustTalk про організацію допитів військовополонених \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/6BubgzIs5b0\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдетектива Володимира Васильчук\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/UZzYFIuHDZI\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпрокурорки Анни Сосонської\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, пропонує розглянути цю тему з позиції адвоката потерпілих.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ межах захисту прав потерпілих, зокрема потерпілих військовополонених, адвокату необхідно якісно й повно опитати своїх клієнтів. Від цієї першочергової дії значною мірою залежить ефективність усієї подальшої роботи. Можна, звісно, покластися на саму потерпілу особу та зафіксувати всі порушення й обставини, про які в довільній формі вона розповість. Але такий підхід не ефективний. Потерпілі можуть самостійно не ідентифікувати порушення, які з ними відбувалися, щось упустити через властивості пам\u0026rsquo;яті або стрес, помилково вважати, що певні обставини не заслуговують на увагу. У таких ситуаціях якраз і згодиться структурований орієнтовний опитувальник адвоката.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗапропонований опитувальник може допомогти адвокату (а насправді й прокурору) опитати потерпілого як у межах національного кримінального провадження, так і при підготовці скарги до міжнародних інстанцій. Опитувальник сформований у процесі підготовки конкретної заяви до Європейського суду з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЙого умовно можна поділити на декілька розділів: дані про особу, обставини затримання, умови позбавлення волі / тримання в полоні, порядок проведення допитів під час полону, можливість здійснювати свободу релігії, позбавлення власних речей під час полону. Розкриємо можливий зміст кожного з них.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДані про особу\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАнкетні дані.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравильна назва статусу / посади / місця роботи / служби / навчання.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСклад родини / можливість зв\u0026rsquo;язатися з родиною під час полону. При цьому слід мати на увазі, що якщо в полоненого не було можливості підтримувати зв\u0026rsquo;язок з родиною, то, ймовірно, слід ставити питання про порушення права на повагу до сімейного життя.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи належить полонений до особового складу ЗСУ? Чи перебуває на військовій службі?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкий стан здоров\u0026rsquo;я / чи була завдана шкода здоров\u0026rsquo;ю під час полону / чи проходить або проходила особа лікування? Які документи підтверджують це (огляди / довідки / висновки / експертизи)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПитання про обставини затримання\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧас початку арешту / полону.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ якому місці та за яких обставин узято в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯку діяльність здійснював під час узяття в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи полонений мав можливість представитися / показати свої документи?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ якому одязі був заявник та особи, з якими він перебував: цивільному, військовому, камуфляжному?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи заявник був озброєний? Чи особи, які були з ним, мали зброю?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкі особи затримували / брали в полон, скільки їх було, у якому одязі / якій формі були?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи особи, які брали в полон, були озброєні? Чи вони погрожували, застосовували зброю, фізичне насильство, завдавали шкоду здоров\u0026rsquo;ю?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була можливість протистояти затриманню?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була здача в полон добровільною?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи були повідомлені причини / підстави затримання / узяття в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи складався документ про час, підстави та інші обставини затримання?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи був доступ до адвоката?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи було повідомлено родичам або іншим особам про затримання / захоплення в полон?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПитання, які допоможуть встановити, чи застосовувалися до потерпілого катування або інше нелюдське поводження\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи під час затримання / арешту / тримання під вартою обмежувалися рухи, заборонялося пересування, заборонялася зміна місця перебування, якими засобами (кайданки, пластикові стяжки, мотузка), протягом якого часу?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи під час затримання / арешту / тримання в полоні обмежувалася можливість бачити навкруги (зав\u0026rsquo;язування очей, одягання на очі шапок, ганчірок), протягом якого часу?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкими були умови перевезення з місця затримання до місця тримання під вартою (вид транспорту, пристосованість для перевезення людей, тіснота, холод чи задуха, час перевезення, забезпечення їжею і водою, доступ до туалету у випадку тривалого перевезення)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи завдавалася шкода здоров\u0026rsquo;ю при затриманні або під час транспортування до місця тримання в полоні?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи відбувалося приниження гідності під час обшуків (роздягання, відеозапис оголених в\u0026rsquo;язнів)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувалося принизливе поводження та/або спричинювалися фізичні страждання (нанесення побоїв або інше), тримання на холоді або спеці (яка тривалість), примусове тримання на колінах тощо?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eУмови позбавлення волі / тримання в полоні\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи було повідомлено затриманого / полоненого про місце його перебування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкі були терміни, тривалість і місця тримання заявника в полоні (якщо відомі)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ якому приміщенні здійснювалося утримання: розмір приміщення, температура в приміщенні, освітлення, доступ свіжого повітря, кількість осіб, утримуваних в приміщенні, наявність індивідуального спального місця, облаштування туалету (чи огороджений), наявність умивальника, відеоспостереження за утримуваними, можливість доступу до інформації (радіо, телебачення)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи були умови для дотримання гігієни (забезпечення мийними засобами, білизною, скільки разів могли користуватися душем, можливість прання)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯка була якість їжі, регулярність годування, якість питної води, покарання позбавленням їжі?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи забезпечувалося право на прогулянки? Їх кількість і тривалість.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувалися покарання до полонених (поміщення в карцер, одиночну камеру тощо)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи погіршувалося здоров\u0026rsquo;я внаслідок умов тримання в полоні?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи надавалася медична допомога в полоні? Яка була її якість?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПорядок проведення допитів під час полону\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКількість, тривалість, зміст допитів / бесід.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eХто проводив (поліція, ФСБ, співробітники СІЗО, невідомі особи)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи були погрози під час допитів? Їхній зміст.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувалися під час допитів фізичне насильство, електрошокери, фізичні тортури (які, тривалість)?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи примушували до неправдивих свідчень, обмовлення інших осіб, звернення з хибними заявами проти України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи застосовувався відеозапис, аудіозапис при допитах?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи здійснювалися фотографування, дактилоскопія, відібрання біологічних зразків?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкі документи і якого змісту підписували затримані? Добровільно чи примусово?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи був доступ до адвоката?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи був доступ до інформації про підстави тримання, тривалість, місце перебування?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eМожливість здійснювати свободу релігії\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була можливість здійснювати релігійні обряди під час арешту?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була заборона дотримання релігійних обрядів, звичаїв під час арешту?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи була заборона користування натільним хрестиком, Біблією, Кораном тощо?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЧи вимагали відмовитися від свого віросповідання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПозбавлення власних речей під час полону\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯке майно, гроші, коштовності були відібрані, викрадені, не повернені заявнику під час затримання й тримання в полоні? Їхня назва, вартість.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ метою доказування обставин справи важливо також отримати від потерпілого відомості про інших полонених (свідків фактів, повідомлених заявником), затриманих разом із заявником, утримуваних під вартою разом із заявником, які були свідками знущань, катувань, погроз, умов утримання під вартою (ПІБ, адреса, телефон, місце роботи чи перебування, якщо відомо), а також відомості про осіб (ПІБ, місце служби (військовий, ФСБ, СІЗО), посада, звання, інші ідентифікувальні відомості), причетних до порушення прав заявника.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗалежно від обставин конкретної справи розділи та їх наповнення можуть змінюватися. Проте опитувальник достатньо універсальний допоміжний інструмент для такої категорії справ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":556,"url":"editorial-vijskovi-prokurori-pro-et-contra","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1659429701,"date":"02.08.2022","views":2315,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/viysykova-prokuratura.jpg","mini_image":null,"name":"EDITORIAL: Військові прокурори: pro et contra","description":"\u003cp\u003eВ умовах збройного конфлікту знову постало гостре питання військової юстиції \u0026ndash; чи потрібні Україні військові прокурори (прокуратури). Якщо з військовими судами (трибуналами) все складніше, оскільки їх повернення в систему правосуддя потребує внесення змін до Конституції України, то з військовими прокурорами необхідні лише зміни до законодавства. Тож не дивно, що Верховна Рада з часів ліквідації військової прокуратури рясніє законопроєктами з цієї теми. Ми не будемо підтримувати жодну з позицій, а спробуємо загалом зібрати аргументи \u0026laquo;за\u0026raquo; і \u0026laquo;проти\u0026raquo; військових прокурорів (прокуратур).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cb\u003eВійськові прокуратури ліквідовувались двічі \u0026ndash; в 2012 та 2019 роках. Останній раз в ході реформ з боку новообраної влади \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-20/ed20191128#n61\"\u003e\u003cb\u003eЗаконом №113-ІХ\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e щодо першочергових заходів із реформування прокуратури, військову прокуратуру було ліквідовано.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Зі зміною Генерального прокурора \u003c/span\u003e\u003cb\u003eу 2020 році було утворено Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, проте мова йде лише про спеціалізацію щодо виду злочинів, процесуальне керівництво у яких здійснює відповідний підрозділ. Окремих повноважень чи додаткових гарантій незалежності цей підрозділ не має, з огляду на єдиний статус прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ того часу питання відновлення військових прокуратур порушувалось неодноразово, проте набуло особливої актуальності під час повномасштабного вторгнення 24 лютого, яке відбулось в межах триваючого збройного конфлікту. Зрозуміло, що порядок у Збройних Силах України дотримується зокрема й засобами кримінально-правового характеру, адже як і в будь-якому іншому середовищі, там мають місце злочини, в цьому випадку \u0026ndash; військові злочини (проти порядку несення військової служби). В умовах збройного конфлікту загострюється питання доступу до територій, де відбуваються бойові дії, а також тяжкість наслідків від таких злочинів, адже боєздатність армії наразі є запорукою існування держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eВже під час війни, 1 квітня, Верховна Рада ухвалила \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39003\"\u003e\u003cb\u003eпроєкт Закону №7058\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e, який був \u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://zmina.info/news/zelenskyj-vetuvav-zakon-pro-vijskovyh-prokuroriv-yakyj-pravozahysnyky-nazyvaly-shkidlyvym-ta-nekonstytuczijnym/\"\u003e\u003cb\u003eветований\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e Президентом України\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e і досі перебуває на стадії опрацювання пропозицій Комітетом з питань правоохоронної діяльності. Ці \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eзміни не створювали обов\u0026rsquo;язку комплектування органів прокуратури військовослужбовцями, а лише надавали таку можливість\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e для ефективного виконання, у випадку визнання цього доцільним Президентом України та Генеральним прокурором, передбачених законодавством функцій прокуратури в умовах триваючої агресії проти України. Тож \u003c/span\u003e\u003cb\u003eцим законопроєктом не передбачалось відновлення військових прокуратур, а тільки можливість укомплектування прокуратури військовими\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e, що лише частково відповідає обговорюваній тематиці. Водночас Президент наклав \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1271965\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвето\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e саме з питань його невідповідності Конституції України \u0026ndash; Президент не має повноважень визначати порядок призначення прокурорів; наявність одночасно прокурорів та \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; порушує принцип єдності прокурора; врешті, відсутність загальних критеріїв-вимог для посади прокурора теж негативно впливає на єдність статусу прокурора.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e21 липня до Верховної Ради внесено проєкт Закону \u0026laquo;Про внесення змін до Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; щодо забезпечення діяльності спеціалізованих військових прокуратур\u0026raquo; (\u003c/b\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40074\"\u003e\u003cb\u003eреєст. №7576\u003c/b\u003e\u003c/a\u003e\u003cb\u003e). \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦього разу мова йде про \u003c/span\u003e\u003cb\u003eпояву повноцінної системи спеціалізованих військових прокуратур на всіх рівнях, яка укомплектовуватиметься з відряджених до Офісу Генерального прокурора військовослужбовців із залишенням на військовій службі. \u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТимчасово адміністративні та прокурорські посади можуть займати прокурори спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері, але не довше 6 місяців. Для спеціалізованої прокуратури передбачені повноваження з урахуванням спеціалізації та екстериторіального принципу їх діяльності. Це, зокрема, організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, підтримання державного обвинувачення в суді, якщо йдеться про військові кримінальні правопорушення, а також будь-які інші, якщо вони вчинені військовими чи добровольцями під час проходження військової служби або об\u0026rsquo;єктом посягання є військове майно чи кошти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДалі спробуємо навести найсуттєвіші позиції щодо відновлення військових прокурорів (прокуратур) із відповідними аргументами проти.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО ЄДИНОГО СТАТУСУ ПРОКУРОРА\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПропонується відновити військові прокуратури, в яких працюватимуть військовослужбовці, відрядженні зі складу Збройних Сил України. Відтак вони одночасно будуть і прокурорами, і військовослужбовцями, тобто \u0026laquo;прокурорами-військовослужбовцями\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа змістом це питання місця військової прокуратури в системі органів прокуратури та порядку добору/звільнення таких прокурорів. Якщо ці \u0026laquo;прокурори-військовослужбовці\u0026raquo; будуть військовослужбовцями, до яких застосовано загальну кваліфікаційну процедуру відбору та призначення на посаду \u0026ndash; їх статус нічим не відрізнятиметься від статусу прокурора. З іншого \u0026ndash; саме відрядження військовослужбовців на посади прокурорів є швидким і дієвим способом наповнити органи прокуратури фахівцями у військовій сфері. Для того, щоб провести загальний відбір потрібні місяці й роки. Саме \u0026laquo;обхід\u0026raquo; цього порядку і спонукав авторів законодавчих ініціатив вирішити проблему негайно.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо ж говорити про юридичний бік аргументу \u0026ndash; можна навести аналогію з прокурорами САП, призначення на посаду яких відбувається за відмінною від прокурорів загальних прокуратур процедурою. Проте такий аргумент у підтримку військових прокурорів буде слабким, адже, зважаючи на кваліфікаційні вимоги, складність процедури, її конкурсний характер, мова йде навпаки про те, що до відбору цих прокурорів ставляться більші вимоги (стандарт не знижується).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ 2019 року органи прокуратури втратили функцію досудового розслідування. Тому, на відміну від попередніх версій військових прокуратур, \u003c/span\u003e\u003cb\u003eнові військові прокурори по суті нічим не відрізнятимуться за своїми функціями від всіх інших прокурорів, які зараз займаються провадженнями у військовій та оборонній сфері.\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Їх повноваження обмежуються конституційними функціями прокуратури та полягають у процесуальному керівництві досудовим розслідуванням і публічному обвинуваченні в суді.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк зазначає Президент України у своєму \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1271965\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвето\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e до проєкту Закону №7058: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Наявність в структурі прокуратури (яка функціонує в системі правосуддя) \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; ... не відповідає конституційним засадам функціонування прокуратури ... а також не узгоджується зі статусом прокурора, визначеним Законом України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Адже \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eза пропонованого Законом підходу в системі прокуратури одні й ті ж функції виконуватимуть прокурори і \u0026laquo;прокурори-військовослужбовці\u0026raquo;, які призначатимуться та проходитимуть службу за різними процедурами. Це не відповідає впровадженому міжнародному стандарту єдиного статусу прокурорів, який визначений одним із принципів, що забезпечує єдність системи прокуратури України (ч. 5 ст. 7 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;)\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІншими словами \u0026ndash; наявність двох різних статусів у прокурорів і \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; не відповідає ні принципу єдиного статусу прокурора, ні конституційним засадам функціонування прокуратури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО НАЯВНОСТІ ДВОХ ПРИСЯГ \u0026ndash; ПРОКУРОРА ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ чинній пропозиції відновлення \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; військові прокурори мають дотримуватись вимог двох присяг (як прокурора та як військовослужбовця ЗСУ), а також матимуть двох начальників \u0026ndash; по лінії адміністративної посади прокуратури та військової служби.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ позиції \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпроцесуальної незалежності \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eце не матиме впливу на виконання функцій у кримінальному провадженні, адже статус прокурора, і, відповідно, його процесуальна незалежність, не змінюється: ніхто не може дати прокурору наказ відкрити чи закрити кримінальне провадження, проводити чи не проводити слідчу дію тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКПК України є спеціальним законом для прокурора-військовослужбовця, отже в питаннях розслідування кримінальних правопорушень ніхто не може впливати на його рішення з огляду на гарантії невтручання у свою діяльність, надані йому Кодексом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтосовно підпорядкування двом начальникам (командирам) \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026ndash; воно теж не підважує незалежність прокурора.\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНасправді військові прокурори ніколи не були та не будуть під військовим керівництвом. Підпорядкованість існує лише в межах самої військової прокуратури, адже на час відрядження до прокуратури вони повністю переходять в її підпорядкування. Іншими словами \u0026ndash; повноваження командира по військовій лінії не впливають ні на процесуальну, ні адміністративну незалежність військового прокурора, адже він є, насамперед, прокурором.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯк зазначають критики: \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо прокурори будуть військовими, то на них поширюються військові статути й тоді не можна говорити щось про процесуальну незалежність \u0026ndash; є наказ, який треба виконати\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСправа в тому, що неформально командири \u0026laquo;прокурорів-військовослужбовців\u0026raquo; можуть віддавати конкретні накази стосовно кримінальних проваджень або іншими організаційно-технічними засобами перешкоджати розслідуванню, наприклад, через невиплату грошового забезпечення (у разі, якщо це компетенція керівництва по лінії ЗСУ \u0026ndash; це опціональна річ, яка залежить від законодавчого рішення).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eКрім того, \u0026laquo;прокурор-військовослужбовець\u0026raquo; зацікавлений у просуванні по службі, отриманні нового званьня тож буде зважати на лояльність до нього з боку керівництва військової ланки. Тож хоча він і буде незалежним процесуально, а все ж таки, ефективність його роботи буде підважена прямим зв\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eязком зі Збройними Силами України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлабкість цих аргументів полягає в тому, що ми переходимо в площину правозастосування, управлінських відносин і людських чинників, які впливають на роботу прокурора. Про ті самі ризики можна сказати стосовно будь-якої посади на публічній службі, а законодавчі запобіжники для прокурора \u0026ndash; можливість звернутись до Ради прокурорів стосовно загроз незалежності або захищена дисциплінарна процедура \u0026ndash; здебільшого їх нівелюють.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО ДОСТУПУ ДО МІСЦЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА УЧАСНИКІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДоволі поширеним аргументом у соціальних мережах на користь військових прокурорів, коли розпочинаються такі дискусії, є такий: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Військові прокурори мають безперешкодний доступ до військових без усякої бюрократії\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;. Після ухвалення закону про \u0026laquo;військових прокурорів\u0026raquo; (№7058), на той час чинна Генеральна прокурорка \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31/posts/5349155901763968\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнавела\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e такі ключові аргументи: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Під час війни прокурори повинні мати повне і беззастережне право бути на лінії вогню з метою пошуку і збереження доказів агресії проти України \u0026ndash; це раз. Два \u0026ndash; військові прокурори мають і будуть підтримувати правопорядок у військових частинах. Три \u0026ndash; військові прокурори забезпечать дотримання законних прав військовослужбовців України\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВідтак, прихильники ідеї відновлення військових прокуратур зазначають, що військові прокурори \u0026ndash; це необхідність в особливий період. Лише вони можуть фахово та безперервно, перебуваючи у військах, забезпечувати розслідування військових і воєнних злочинів. У Збройних Силах України наявна чітка субординація і там не сприймають \u0026laquo;цивільних\u0026raquo; осіб, навіть якщо їм надані повноваження, вони є слідчими та прокурорами.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНавіть попри наданий безперешкодний доступ на рівні закону, лише людина в уніформі та зі знаками розрізнення може сприйматись за рівного і їй будуть сприяти в розслідуванні злочинів. Тож розслідування військових злочинів це не справа цивільних слідчих і прокурорів, а саме \u0026ndash; військовослужбовців в системі правосуддя.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ позиції законодавства, передбачений доступ слідчих і прокурорів для виконання своїх обов\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eязків на територію військових частин, з\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eєднань, лінію зіткнення тощо. Так, Закон України \u0026laquo;Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях\u0026raquo; (втратив чинність 07.05.2022 р.), починаючи з 2019 р. передбачав, що на території проведення ООС забезпечується доступ слідчих і прокурорів. А саме \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eможливість здійснення уповноваженими особами органів досудового розслідування та прокуратури повноважень у кримінальних провадженнях щодо правопорушень, вчинених в районі здійснення зазначених заходів, зокрема через \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язковість допуску дізнавачів, слідчих і прокурорів до цього району, а також надання їм відповідного сприяння\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Допуск дізнавачів, слідчих і прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях здійснюється в порядку, визначеному Командувачем об\u0026rsquo;єднаних сил (ч. 3 ст. 8 Закону). Хоча Закон і втратив чинність, проте практика допуску слідчих і прокурорів для виконання своїх функцій з розслідування кримінальних правопорушень, навряд чи, змінилась.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАле сильнішим є \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eфактичний аргумент\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e: з листопада 2018 року досудове розслідування у справах про військові злочини здійснює Державне бюро розслідувань (до грудня 2019 року \u0026ndash; ЦОВВ; після \u0026ndash; державний правоохоронний орган). Попри наявність у слідчих ДБР спеціальних звань, вони не мають форменого одягу (однострою) та, звісно, не є військовослужбовцями. Не зважаючи на поодинокі випадки недопуску до військових частин чи перешкоджання у розслідуванні, це не є системною проблемою і жоден орган влади не порушував такої проблеми як нагальної. Тож сказати, що \u0026laquo;цивільні\u0026raquo; слідчі позбавлені можливостей розслідувати військові злочини \u0026ndash; ми не можемо. А до аналогії з військовими прокурорами недалеко\u0026hellip;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cb\u003eЩОДО СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПропозиція:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійськова прокуратура \u0026ndash; це спеціалізація органів прокуратури. Якщо існує САП, то чому інші спеціалізовані прокуратури (військова, екологічна та ймовірні нові) не можуть претендувати на окремий статус? Як зазначають прихильники ідеї військової прокуратури: \u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026laquo;Чому люди, які підтримували створення НАБУ, САП та ВАКС, виступають проти військової прокуратури та іншої \u0026laquo;військової правоохоронної інфраструктури\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІншими словами \u0026ndash; якщо ми виокремлюємо т.зв. \u0026laquo;антикорупційну інфраструктуру\u0026raquo; як щось, що є винятковим, оскільки воно протидіє корупції, яка є \u0026laquo;загрозою національній безпеці\u0026raquo;, то хіба в умовах повномасштабної збройної агресії не є загрозою військові злочини, які прямо впливають на боєздатність армії?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАдже на відміну від спеціалізації департаментів, спеціалізовані прокуратури мають мати додаткові гарантії незалежності \u0026ndash; організаційно-технічні, процесуальні, особливий порядок призначення/звільнення тощо (варто просто провести аналогію зі ст. 8-1 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;). Чому її не може мати військова прокуратура?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eАргументи проти:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ складі прокуратури уже діє Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері, в якій працюють прокурори, які є фахівцями саме з цього виду злочинів і вони здійснюють процесуальне керівництво належним чином.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПитання спеціалізації органів досудового розслідування та прокуратури є складним. Безперечно, ми маємо справу з відсутністю послідовної державної (публічної) політики у цій сфері. Тому доцільність виокремлення т.зв. \u0026laquo;антикорупційної інфраструктури\u0026raquo; є дискусійною, тож не дивно, що питання спеціалізованих органів військового та воєнного спрямування, з розслідування організованої чи нарко-злочинності постійно порушуються серед фахівців.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ іншого боку, варто просто розібратись у тому, \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eщо таке спеціалізація\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e. Це не стільки про окремі органи та підслідність, скільки \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпро належне матеріальне забезпечення, наявність власної спеціалізованої ділянки роботи, гарантії незалежності та невтручання у діяльність тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо ж говорити про військових прокурорів, то тут важливі два фактори:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- як забезпечити добір кадрів? (спеціалістів саме з військової юстиції);\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e- як винагородити той ризик для життя і здоров\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eʼ\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eя, який існує в особливий період? (виїзди на передову, перебування у військових частинах близько до лінії зіткнення тощо).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eГоворити про сприйняття суспільством, авторитет у військовій сфері, інституційні традиції тощо \u0026ndash; необхідно, але це не сфера нормативного регулювання. Є питання, на які має знайти відповідь законодавець, ми їх окреслили вище. У всіх інших випадках \u0026ndash; питання до управління всередині системи, проблем правозастосування та врешті старої-доброї міжвідомчої комунікації.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПідсумовуючи, ми не знаємо чи варто відновлювати військові прокуратури. Проте ми знаємо, що військові злочини мають розслідувати фахові слідчі, а процесуальне керівництво здійснювати прокурори з відповідною спеціалізацією, які були б і процесуально, і організаційно незалежні для якісного виконання покладених на них завдань. Тим паче в умовах триваючого збройного конфлікту, коли боєздатність армії є запорукою існування держави.\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ci\u003eМатеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в рамках спільної ініціативи \u0026laquo;EU4USociety\u0026raquo;. Матеріал відображає позицію авторів і не обов\u0026rsquo;язково відображає позицію Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; та Європейського Союзу\u0026raquo;.\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/viysykova-prokuratura.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":554,"url":"moskovskij-mehanizm-20-korotkij-oglyad-zvitu-ekspertiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658989057,"date":"28.07.2022","views":2067,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/76436.jpg","mini_image":null,"name":"МОСКОВСЬКИЙ МЕХАНІЗМ 2.0: КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЗВІТУ ЕКСПЕРТІВ","description":"","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eФото: \u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/76436\"\u003eОБСЄ/ Кьортіс Барден\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо таке Московський механізм?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМосковський механізм \u0026mdash; це один зі спеціалізованих \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e інститутів у сфері людського виміру в межах Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Алгоритм його діяльності полягає в створенні на запит держави-члена ОБСЄ групи з трьох незалежних експертів, до повноважень якої входить збір та аналіз відомостей про порушення прав людини на її території, а також залежно від обставин \u0026mdash; воєнних злочинів та/або злочинів проти людяності. Результати діяльності Московського механізму зазвичай досить скромні: \u003cem\u003e\u003cu\u003eексперти надають міркування щодо кваліфікації певних подій, винних осіб і способів притягнення до відповідальності. Такі міркування не є ані рекомендаціями, ані тим паче підставою для виникнення юридичного зобов\u0026rsquo;язання. \u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУтім, попри можливе враження, що звіти Московського механізму не мають жодного практичного значення, це не так. Позиція авторитетних експертів може бути використана в національних і міжнародних судових і квазісудових органах, що важливо для відшкодування жертвам міжнародних злочинів і забезпечення права на правду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна та Московський механізм\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПершу групу експертів щодо ситуації в Україні в межах Московського механізму було утворено 15 березня 2022 року. 5 квітня 2022 року вона оприлюднила звіт, який охоплював можливі воєнні злочини, злочини проти людяності та порушення прав людини за період з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Серед основних міркувань, які містилися в першому звіті\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eросійські війська систематично порушують принципи (\u003cem\u003eрозрізнення, пропорційності, належної обачливості, гуманності\u003c/em\u003e) і норми міжнародного гуманітарного права (МГП) щодо методів і засобів ведення бойових дій, поводження з військовополоненими, цивільним населенням і цивільними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення міжнародного права прав людини (МППЛ), зокрема основоположних прав та свобод (\u003cem\u003eправа на життя, заборони катувань, права на справедливий суд\u003c/em\u003e), здебільшого вчинені на територіях, де ефективний контроль здійснює рф.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВ особливо вразливому становищі внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну опинилися жінки, діти, люди похилого віку та особи з обмеженими можливостями. Окрім того, збройний конфлікт зумовив виникнення нових вразливих груп \u0026mdash; біженців і внутрішньо переміщених осіб (ВПО).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОкремі дії рф є воєнними злочинами: жорстоке поводження з військовополоненими, умисні вбивства цивільного населення та напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення прав людини з боку рф шаблонні. У випадку встановлення контекстуального елемента (\u003cem\u003eширокомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення\u003c/em\u003e) вони мають бути кваліфіковані як злочини проти людяності, а саме: вбивства, зґвалтування, викрадення, депортації цивільних осіб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВ окремих випадках порушення МГП були вчинені також з боку України (наприклад, поводження з військовополоненими).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУсі винні у вчиненні міжнародних злочинів на території України мають бути притягнуті до відповідальності.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга група експертів була утворена 7 червня 2022 року з ініціативи 45 держав-учасниць ОБСЄ \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eусі, за винятком рф та білорусі\u003cspan\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e після консультацій з Україною. Вона оцінювала події в Україні з 1 квітня по 25 червня 2022 року. Зі складу першого Московського механізму в другому взяла участь Вероніка Білкова. Загалом група вийшла гендерно незбалансованою і складалася лише з жінок (дві інші експертки \u0026mdash; Лаура Герчіо та Василка Санцин). Другий звіт Московського механізму\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e щодо ситуації в Україні було оприлюднено 11 липня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМосковський механізм 2.0: так само обережний і нерішучий, як і його попередник\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга група експертів переважно спиралася на висновки першої. Знову наголошено на систематичних серйозних порушеннях з боку рф принципів і норм МГП, проте переважно без встановлення воєнних злочинів. Укотре Московський механізм самоусунувся від кваліфікації порушень прав людини як злочинів проти людяності, але не заперечив, що окремі з них мають такі ознаки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсобливе занепокоєння викликає недостатня увага, яку експерти другого Московського механізму приділили нав\u0026rsquo;язаному російському громадянству та депортації українських дітей на територію рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩо стосується першого, то в контексті нових тимчасово окупованих територій України експерти вживають термін \u0026laquo;\u003cstrong\u003econfer\u003c/strong\u003e\u0026raquo;, а не \u0026laquo;\u003cstrong\u003eimpose\u003c/strong\u003e\u0026raquo;. Відповідно до Кембриджського словника перше слово має позитивну конотацію й може бути перекладене українською як \u0026laquo;надавати\u0026raquo; \u003cem\u003e(to give a title \u0026mdash; надавати звання\u003c/em\u003e). Друге слово зазвичай вживається в негативному значенні як \u0026laquo;нав\u0026rsquo;язати\u0026raquo; і цілком доречно використовується у звіті щодо мешканців т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; і \u0026laquo;Кримської Республіки\u0026raquo;. Слід підкреслити, що в умовах тимчасової окупації будь-які сумніви в добровільності отримання російського паспорта мають тлумачитися на користь особи, адже цей документ є передумовою не лише володіння економічними, соціальними й культурними, але й основоположними правами людини, серед яких і право на життя та заборона катувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроблемі депортації українських дітей на територію рф приділено кілька коротких абзаців. Ці дії разом з депортацією загалом експерти визнають такими, що мають ознаки воєнного злочину. Утім, щонайменше в контексті депортації дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також тих, які на момент повномасштабного вторгнення проживали в закладах цілодобового перебування, слід визнати можливе вчинення росією \u003cem\u003eгеноциду проти української нації\u003c/em\u003e. Адже такі діти не лише депортуються, подекуди в найбільш віддалені регіони рф, але й стають жертвами примусового нав\u0026rsquo;язування громадянства, русифікації й протиправного усиновлення. Станом на липень 2022 року, за свідченнями самих окупантів, під тимчасову опіку в російські сім\u0026rsquo;ї вже було передано 158 українських дітей\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі дії мають ознаки геноциду в розумінні статті 2 (е) Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього (1948)\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеочікувано сміливо в другому звіті експерти Московського механізму висловили припущення про \u003cstrong\u003eвідсутність \u003c/strong\u003eу порушеннях рф будь-якої легітимної мети, зокрема прагнення досягти воєнної переваги. З огляду на попередні міркування в контексті геноциду проти української нації можна говорити, що злочини росії \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eза твердженням самих експертів, агресор порушив майже всі фундаментальні права людини, а за спостереженнями авторки \u0026mdash; також допустив дії, які містять майже всі 52 склади воєнних злочинів\u003c/em\u003e) переслідують більш амбітну ціль \u0026mdash; частково знищити українську національну групу як таку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо, що експерти розвінчали низку міфів, які, мов мантру, повторюють вищі посадові особи рф.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eПо-перше,\u003c/em\u003e рф не вийшла з Ради Європи, а її звідти виключили згідно з рішенням Комітету Міністрів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eПо-друге\u003c/em\u003e, території т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo;, як і Кримський півострів, перебувають під ефективним контролем рф, отже, усі злочини, вчинені з ініціативи їхніх \u0026laquo;керівників\u0026raquo;, мають бути атрибовані росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eПо-третє, \u003c/em\u003eрф вражає не лише військові цілі, але й цілеспрямовано й умисно атакує цивільне населення України та цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦікаво, що щонайменше з 10\u0026nbsp;465 убитих і поранених осіб\u003cstrong\u003e 92,3\u0026nbsp;%\u003c/strong\u003e \u0026mdash; перебували на підконтрольній Україні території, віддаленій від зони активних бойових дій (Київ, Черкаси, Полтава, Вінниця, Тернопіль тощо). Така статистика яскраво свідчить про те, що рф в Україні бореться з цивільним населенням, використовуючи зброю невибіркової дії, а також ракетні й авіаудари, прагнучи залякати, зламати опір і врешті, насильно перетворити Україну на свою колонію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПорушення МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ другому звіті повторно зроблено висновок \u003cu\u003eпро відчутну перевагу рф на ниві порушень принципів і норм МГП (це, ймовірно, єдина перевага, яку росії вдасться отримати в збройному конфлікті).\u003c/u\u003e Зокрема, ідеться про такі дії:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнапади на лікарні, медичний персонал, медичні частини та санітарні транспортні засоби (російські війська повністю зруйнували 101 лікарню, пошкодили або захопили близько 200 карет швидкої допомоги);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорушення права на повагу до померлих осіб (яких здебільшого попередньо вбили російські ж військові);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорушення правового режиму військового полону (відмова надавати комбатантам статус військовополонених, зловживання категорією \u0026laquo;найманець\u0026raquo;, зокрема щодо іноземних добровольців, примушування військовополонених до участі в заходах російської пропаганди, катування та нелюдське поводження);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнапади на цивільних осіб і цивільні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстворення умов для виникнення гуманітарної кризи (на прикладі Маріуполя, Херсона (щодо медикаментів, у тому числі несертифікованих, завезених з Криму);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпримусова паспортизація шляхом тиску на українські підприємства з погрозами конфіскації майна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнелюдське ставлення до затриманих осіб (фільтраційний процес, побиття, катування (моріння холодом і голодом), нелюдське поводження, імітовані смертні кари);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикористання забороненої зброї та зброї невибіркової дії (наприклад, кластерної, запалювальної, термобаричної зброї і протипіхотних мін) у цивільних поселеннях;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eруйнування нейтральних суден у зв\u0026rsquo;язку з невибірковими атаками;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eблокування українських торговельних суден;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eблокада українських портів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвикрадення українського зерна (де-факто конфіскація без компенсації), що прямо визнано воєнним злочином;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпримусова мобілізація українських громадян у російські збройні сили (на всіх окупованих територіях).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПорушення Міжнародного права з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДруга група експертів підкреслила, що більшість порушень прав людини здійснюються російськими військовими на підконтрольних рф територіях. Мова йде про:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eумисні вбивства цивільних осіб, у тому числі журналістів, правозахисників і місцевих мерів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнезаконні затримання та викрадення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнасильницькі зникнення з метою змусити жертв надати допомогу російським військам, помститися за відсутність підтримки окупантів, запобігти будь-якій діяльності, у тому числі гуманітарній, яка не санкціонована окупантами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпримусова праця (наприклад, лікарів на користь збройних сил не лише в Криму, але і в \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo;);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсексуальне й гендерно зумовлене насильство;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмасштабні депортації мирного українського населення до росії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрізні форми жорстокого поводження, включаючи тортури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнедотримання гарантій справедливого судового розгляду;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування смертної кари та колективні страти.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eГрупа експертів акцентувала на нових тривожних явищах, а саме створенні та використанні т.\u0026nbsp;зв. фільтраційних таборів і практиці рф обходити свої міжнародні зобов\u0026rsquo;язання, передаючи затриманих осіб до \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo;, псевдоправова система яких не відповідає стандартам цивілізованих країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ контексті порушення прав людини експерти також підтвердили, що повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на реалізацію економічних, соціальних і культурних прав, таких як \u003cem\u003eправо на освіту, право на здоров\u0026rsquo;я, право на соціальне забезпечення, право на їжу та воду, а також право на здорове довкілля. \u003c/em\u003eОстаннє, зокрема, визнано \u003cstrong\u003e\u0026laquo;мовчазною жертвою\u0026raquo;\u003c/strong\u003e збройного конфлікту у зв\u0026rsquo;язку з убивством тварин, повітряним, поверхневим, водним забрудненням, погіршенням санітарно-епідеміологічної ситуації, переведенням 92 індустріальних об\u0026rsquo;єктів у категорію ризику виникнення техногенної катастрофи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож зберігається негативний вплив на вразливі категорії населення. Зокрема, експерти підкреслили, що жінки, які зазнали зґвалтування чи інших форм сексуального насильства (\u003cem\u003eа їх принаймні сотні),\u003c/em\u003e стикаються з високим ризиком вимушеної вагітності, зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом, внутрішніми фізичними травмами й психічними проблемами. Попри ратифікацію Україною Стамбульської конвенції, експерти знову зафіксували проблему з боротьбою з домашнім насильством. Повномасштабне вторгнення зумовило тяжкі довготривалі наслідки, зокрема передчасні пологи у зв\u0026rsquo;язку зі стресом та ймовірні відповідні ускладнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна \u0026mdash; біла та пухнаста?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ другому звіті, зокрема завдяки активній співпраці компетентних органів України з групою експертів, вдалося подекуди запобігти, а в інших випадках обґрунтувати допущені порушення з боку нашої держави. Передусім наголошено, що на відміну від рф Україна скористалася своїм правом в умовах воєнного стану та здійснила дерогацію низки прав та свобод, передбачених як пактами 1966 року (про громадянські й політичні права, а також про економічні, соціальні й культурні права), так і Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Окрім того, наша держава \u0026laquo;потрапляла в халепу\u0026raquo; переважно через надмірне медійне висвітлення проблематики військовополонених (\u003cem\u003eпресконференції, записи інтерв\u0026rsquo;ю, селфі\u003c/em\u003e), а також поодинокі випадки самосуду. У звіті експерти зазначили, що Україна взяла на себе зобов\u0026rsquo;язання розслідувати подібні випадки й проводити регулярні навчання військових МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПриділено увагу використанню Україною касетної зброї. Слід підкреслити, що наша держава не є стороною Конвенції про касетні боєприпаси (2008)\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а також зобов\u0026rsquo;язалася використовувати такі засоби ураження відповідно до принципів МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЕксперти Московського механізму висловили занепокоєння можливим невизнанням пріоритетності з боку компетентних органів України розслідування численних убивств цивільного населення у зв\u0026rsquo;язку з перевантаженням системи. Схожа ситуація також склалася у сфері сексуального та гендерно зумовленого насильства. Щоб запобігти порушенням, Україні слід уже зараз збільшувати потужності правоохоронної системи, а також долучати до розслідування інші держави через механізм універсальної юрисдикції. Україна досі не передбачила пряму криміналізацію злочинів проти людяності \u0026mdash; цю проблему треба розв\u0026rsquo;язати найближчим часом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУрешті, як і в першому звіті, зроблено висновок про те, \u003cu\u003eщо більшість порушень МГП і МППЛ у цьому конфлікті вчинені не Україною, а росією.\u003c/u\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧим закінчилося?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОстанній розділ другого звіту присвячений притягненню винних осіб до відповідальності за порушення прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності. Експерти перелічили доступні для України механізми встановлення фактів \u003cem\u003e(Комісія ООН з розслідування воєнних злочинів в Україні, Міжнародна гуманітарна комісія зі встановлення фактів\u003c/em\u003e) і нагадали про важливість притягнення до відповідальності як рф \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eу Європейському суді з прав людини та Міжнародному суді ООН\u003cspan\u003e)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, її вищих посадових осіб \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМіжнародний кримінальний суд, Спеціальний трибунал з агресії\u003cspan\u003e),\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e так і інших міжнародних злочинців \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eнаціональні та іноземні суди\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож побіжно згадано про санкції. Експерти підкреслили зобов\u0026rsquo;язання держав запобігати та карати за воєнні злочини й злочини проти людяності, зокрема шляхом запровадження санкцій за будь-яку неправомірну поведінку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eНавіщо експертів зібрали вдруге?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВстановлення фактів вчинення міжнародних злочинів і попереднє визначення винних \u0026mdash; важлива передумова майбутніх процесів притягнення до відповідальності та відшкодування шкоди. Яким би не був обраний механізм \u0026mdash; національним, міжнародним або гібридним, універсальним або спеціалізованим, судовим або квазісудовим \u0026mdash; він потребуватиме верифікованої незалежними експертами інформації, зокрема такої, яка міститься в першому та другому звіті Московського механізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗвіти охоплюють різний період. Окрім того, вони різняться за обсягом зібраних даних і позицією експертів, яка, утім, залишається досить несміливою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроте вони важливі, оскільки можуть лягти в основу накладення нових санкцій, на чому наголошує друга група експертів, а також стати правовим обґрунтуванням конфіскації заморожених російських активів у тих державах, які вже розробили відповідне законодавство, наприклад у Канаді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, Московський механізм фактично хоча б частково замінив моніторингову місію ОБСЄ, яка на початку повномасштабного вторгнення \u0026laquo;втекла\u0026raquo; з України. Можна припустити, що Україна та інші держави продовжуватимуть звертатися до цього інституту й надалі, доки триватиме агресія рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e__\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\"\u003ehttps://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.ph/Zi9n6\"\u003ehttps://archive.ph/Zi9n6\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.1_Convention%20on%20the%20Prevention%20and%20Punishment%20of%20the%20Crime%20of%20Genocide.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://9CF0833D-68C9-4C68-B203-DA91CA9FCCEE#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_k20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/76436.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":552,"url":"shkoda-tsivilnim-obektam-robota-advokata--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658741710,"date":"25.07.2022","views":1204,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/iF24yMiGi_k-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eРозмова з Артемом Крикун-Трушем, адвокатом і менеджером практики White-Collar Crime \u0026laquo;PwC Legal\u0026raquo; про доказування шкоди, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзавданої\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e внаслідок воєнних дій. Що робити з цим бізнесу і фізичним особам, як фіксувати і яка процедура відшкодування завданої шкоди.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eПереглянути відео розмови можна за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКуди потерпілому звертатись з інформацією про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e?\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНайперша проблема, яка постає перед потерпілими\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це нерозуміння куди звертатись. Наразі розроблено дуже багато веб-порталів: є портали створені громадськими організаціями; є можливість повідомити про руйнування житла через застосунок \u0026laquo;Дія\u0026raquo;; є можливість подати заяву в Офіс Генерального прокурора (для цього створено спеціальний сайт під воєнні злочини \u0026ndash; warcrimes.gov.ua) тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eВодночас звичайний громадянин, в якого немає юридичної освіти, в якого трапилося лихо, перебуває\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e у\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e стані певної психологічної травми. Він сподівається отримати від держави певну компенсацію на відновлення пошкодженого або втраченого майна, і в цьому стані він може просто заплутатися в тому, що є належним механізмом звернень. Потрібно розуміти, \u003cb\u003eколи ти \u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзвертаєшся\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e через застосунок \u0026laquo;Дія\u0026raquo;, це\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e по-суті, просто державна аналітика. Вона не ініціює розслідування, не підраховує збитки, \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e просто фіксує інформацію\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпро те\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, що житло\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e заявника\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пошкоджене. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВсе\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eБ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eагато хто з громадян вважає, що цього достатньо, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпроте\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це не так.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯ раджу громадянам, бізнесу \u003cb\u003eзосередити свої зусилля в першу чергу на тому, щоб повідомити про подію саме як про кримінальне правопорушення\u003c/b\u003e. Бо обстріл цивільних об'єктів, незалежно від того, це житло чи об\u0026rsquo;єкти бізнесу\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ndash; воєнний злочин, який полягає у грубому порушенні законів і звичаїв війни (ст. 438 КК України). Тут виникає друга проблема для громадян та бізнесу, які ніколи з таким не стикалася\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eкваліфікація\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Адже у нас в кримінальному законодавстві є просто умисне пошкодження майна, яке більш звичне з позиції кваліфікації для людини, яка не обізнана в міжнародному кримінальному праві, а є \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eже згадана ст. 438 КК України. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eФ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eормулювання в диспозиції \u0026laquo;\u003ci\u003eінші порушення законів і звичаїв війни\u003c/i\u003e\u0026raquo; єдиним пакетом відсилає до міжнародного кримінального права, до Женевських конвенцій, протоколів до них, і там вже містяться всі заборони і правила ведення війни, зокрема\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e положення про те, що не можна обстрілювати цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк фіксувати і які докази потрібні для відшкодування шкоди?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯкщо ми говоримо про цивільний процес \u0026ndash; це одні стандарти доказування, кримінальний процес \u0026ndash; інші. Якщо буде створен\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e на міжнародному рівн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e певна компенсаційна комісія, то в неї можуть бути треті стандарти доказування. І тому не зрозуміло як правильно фіксувати інформацію, щоб те, що ти зафіксував\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e потім було визнан\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e належним, і\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e за \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпотреби,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e допустимим доказом. Тому ми радимо бізнесу, клієнтам \u003cb\u003eфіксувати за найвищими стандартами доказування\u003c/b\u003e, \u003cb\u003eа найвищі стандарти \u0026ndash; це стандарти кримінального провадження. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eСпецифіка роботи з постраждалими фізичними та юридичними особами\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eОднозначно є відмінність в роботі з фізичними особами, які постраждали\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e та юридичними особами. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ великих юридичних бізнесів\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e зазвичай є юридичні департаменти, які \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eфактично\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e є маленькою юрфірмою всередині підприємства\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eуже багато внутрішньої роботи з фіксації інформації, підготовки заяви про злочин\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбере на себе \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсаме \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eцей юридичний департамент, і навряд чи \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eїм \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eтреба пояснювати куди, навіщо, чому саме так, адже це елементарні речі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКоли ми говоримо про фізичних осіб, то у них такої \u0026laquo;тилової\u0026raquo; підтримки немає. До того ж є великий аспект, повʼязаний із психологічною травмою.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e В контексті роботи з потерпілим від воєнних злочинів він полягає в наявності апатії і нездатності зробити елементарні речі. Коли ти просиш людину надати основну інформацію\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e про те,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e як це сталось, то їй важко це робити, їй важко сісти, згадати, написати \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпро\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eадже\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це завдає ретравматизації. Важко в психологічному сенсі, адже накидати декілька абзаців вільним текстом про те, що сталося адвокат не може. Я ж не був очевидцем, мене там не було. І це ми ще не говоримо про жахливі воєнні злочини, які пов\u0026rsquo;язані з фізичним та сексуальним насильством. Ми говоримо про ситуації, в яких шкода завдана майну.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯ раджу в роботі з такими потерпілими максимально зробити це за нього, краще записати на диктофон, а потім вже самостійно викласти обставини злочину в заяві про злочин. Все\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що можете зробити за них,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзробіть за них. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЛ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eюди \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eне\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eсвідомо налаштовані \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eне \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзгадувати пережите. Тим більше треба допомагати психологічно. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робити тим особам, які повернулись до своїх зруйнованих домівок і не були очевидцями руйнування?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПо-п\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eерше, дуже багато осіб і бізнесів, які зробили релокейт, думають, що для того, щоб подати заяву про злочин повинна \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eбути\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вже доказова база наче на обвинувальний акт. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПроте\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e це не так, тому що заява про злочин \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e лише повідомлення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e про наявність ознак кримінального правопорушення і лише \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпідставою\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e для слідчого/прокурора перевірити цю інформацію та розпочати розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eОднак, громадяни і бізнес намагаються отримати всі можливі довідки, зняти усі можливі відео та фото перед тим як подавати заяву. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас навіть я\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eкщо є якась мінімальна інформація \u0026ndash; цього достатньо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eТакож ми бачимо специфіку об\u0026rsquo;єктів майна, які знаходяться на окупованих територіях. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eуже часто бізнес скаржиться\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e наприклад, що у них є величезний завод, однак співробітників там немає. Або\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ж\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вони є, але з ними немає зв\u0026rsquo;язку. Тому якісь пояснення з приводу того, якої шкоди завдано, що постраждало\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ndash; їх просто немає. Поїхати та зафіксувати фото/відео теж немає можливості, тому що територія\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eокупована.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНайперше, громадяни/бізнес мають зважати на документи\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash; потрібно\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e показати\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що це дійсно майно, яке тобі належить на праві власності або іншому речовому праві.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Якщо ми \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eговоримо про\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e квартиру, то мають бути правовстановлюючі документи: \u003ci\u003eдоговір купівлі-продажу, договір дарування, договір на спадщину\u003c/i\u003e. Якщо вони є, обов\u0026rsquo;язково їх треба подати, щоб слідчий бачив, що це дійсно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eваше\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e майно або майно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eваших\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e дружини/родичів, стосовно кого \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eподається заява\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eДуже часто на практиці \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвиникає проблема\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, що ті, хто виїжджали із Києва, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзмогли\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e зібрати документи, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа в тих\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, хто виїжджа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e з районів\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e які були тимчасово окуповані і зазнали дуже серйозних обстрілі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eв \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e(\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eКиївська область, Херсонська область, Чернігівська\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e), \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u0026ndash; \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eтакі документи втрачені\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. У багатьох підприємствах документи досі знаходяться на окупованих територіях, десь у бункерах на заводі. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ житлом простіше, адже навіть у разі втрати правовстановлюючого документу \u0026ndash; можна перевірити інформацію у реєстрі та зробити витяг\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩоправда,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eв реєстрі немає навіть 50% нерухомості, яка є в села і селищах, тож для отримання додаткової інформації направляються адвокатські запити в місцеви\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e архів, також слідчі звертаються до органів місцевого самоврядування тощо.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eДалі, \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eокрім\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e документів треба показати, що майну завдана шкода, і тут \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпідходящими\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e можуть бути ваші слова, які ви як очевидець напишете в заяві. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eІ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eнших осіб\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e-очевидців ми намагаємось \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eхоча б опитати. Ми розуміємо, що пояснення письмові, які особа добровільно надає адвокату\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e не будуть вважатися в межах кримінального процесу належним доказом, скоріше просто \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eдокументом\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Але ми це робимо хоча б для того, щоб була вихідна інформація, щоб її не втратити. До того ж слідчим важливо розуміти, що \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eтакий свідок, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e його контакти, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e вся анкетна інформація, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eє\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пояснення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e яке можна потім перенести в протокол допиту свідка.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩодо ф\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eото-відео\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ( у разі, якщо є доступ до території)\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, для початку достатньо \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвідзняти\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e пошкодження\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eна власний телефон, а слідчий далі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбуде робити протокол огляду. Якщо ж це окупована територія і немає змоги\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eми згадуємо про open source intelligence \u0026ndash; дані у відкритих джерелах.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКористь цифрових доказів та де їх шукати\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eМи знаходили фото/відео з окупованих територій з російських пабліків, з російських телеграм-каналів, які присвячені тому чи іншому місту. Вдавалося знайти ознаки шкоди об\u0026rsquo;єкту на супутникових знімках. Дуже багато к\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eо\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eмпаній викладають періодично супутникові знімки з України. Наприклад, компанія Maxar. Також, раджу встановити не веб-версію, а програму Google Earth на комп\u0026rsquo;ютер. Вона дозволяє в ретроспективі подивитися супутникові знімки на певний період часу, на місяць, день. Стосовно України, на жаль, не завжди є актуальні\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eзображення\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, але можна \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпошукати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. Для того, щоб усе це зафіксувати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eробиться протокол огляду, на кшталт того, який робить слідчих та прокурор у межах відповідно слідчої дії.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВ чому роль адвоката?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eРаніше адвокати дуже не любили представляти потерпілих. Я постійно спілкуюся з колегами юридичному ринку, хто займається кримінальною юстицією, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвсі вважають\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e що це дуже важлива робота, але вона дуже невдячна\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. К\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eоли ти представляєш підозрюваного\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e проти тебе працює державна машина\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, а\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e коли ти представляєш потерпілого \u0026ndash; ти змушений цю державну машину \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсамостійно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u0026ldquo;заводити\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. Окрім того\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eє \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвипадки \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eнекомпетентн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eості\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e представників кримінальної юстиції. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eА часом є компетентні\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e порядні особи, але вони \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eнастільки \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзавантажені сотн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eями \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eкримінальних проваджень\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e найкраще, що він може зробити, це, наприклад, не заважати.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЗавдання\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e ж\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e потерпілого \u0026ndash; дати хоча б більш менш зрозумілу, точну інформацію, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eа \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eдалі вже фіксація буде відбуватися слідством.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНаявність у потерпілого представника \u0026ndash; адвоката \u0026ndash; дозволяє здійснювати контроль за цим процесом.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eЯкщо ви відкрили кримінальне провадження за фактом обстрілу майна особи, вона отримала статус потерпілого, то варто періодично в порядку 221 КПК України ознайомлюватись з цим провадженням, щоб дійсно контролювати наскільки там взагалі ведеться слідство, наскільки якісно оформлюється і збирається доказова інформація.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eПаралельно з цим юридичний ринок зараз пропонує послуги з цивільного судочинства, а саме подати позов про відшкодування збитків проти Російської Федерації в національний суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003cb\u003e\u003ci\u003e\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПро механізм КОМПЕНСАЦІЇ\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e\u003co:p\u003e\u0026nbsp;\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯким \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбуде механізм відшкодування\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e шкоди\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e громадянам і бізнесу точно не знає ніхто. Єдині доступні зараз можливості для бізнесу та громадян \u0026ndash; це\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eзвернутися з позовом у національний суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eВерховний Суд позбавив Російську Федерацію судового імунітету у своїй правовій позиції \u0026ndash; за такий юридично акробатичний трюк, звичайно, величезна повага Верховному Суду.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Але все ж є закони України, є закон про міжнародне приватне право, і було б дуже непогано законодавцю теж включитися в цю робот\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e і внести відповідні зміни. Тому що закон встановлює, що імунітет у іноземної держави є.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eБагато обговорень \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eточиться \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eз приводу того, щоб потім визнавати ці рішення за кордоном, особливо в тих юрисдикціях, де\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e є\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e арештовані російські активи. Але тут виникає проблема. У тих юрисдикціях, в тих країнах, де заморожені російські активи, немає ще національного законодавства, яке б дозволило ігнорувати судовий імунітет РФ. На міжнародному рівні зараз дуже багато дискусій, але поки що в ніякі міжнародні договори/акти не матеріалізувалися. Тому, поки цього не буде \u0026ndash; виконати рішення практично нереально.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк оцінюється шкода?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eУ нас є затверджений Кабміном\u003ci\u003e \u003cb\u003eПорядок визначення шкоди збитків завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації\u003c/b\u003e\u003c/i\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТам є\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e такий цікавий пункт 3: \u003ci\u003eміністерствам\u003c/i\u003e\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e іншим центральним та місцевим органом виконавчої влади\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e відповідальним за визначення шкоди та збитків за напрямами, \u0026ldquo;розробити та затвердити у шестимісячний строк методики\u0026rdquo;.\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eТобто ми розуміємо що \u003cb\u003eна сьогоднішній день затверджено\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eї\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e державою методики немає, ця постанова дала завдання органам виконавчої влади їх розробити. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПроте в\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eідсутність методик розрахунку збитків від збройної агресії не означає, що у світі не існує інших методик. Більшість оцінювачів, аудиторські компанії, тим більше міжнародн\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, мають свої методики, і\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e так би мовити\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e \u0026ldquo;best practices\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, тож\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e навряд те, що розробить Міністерство, держава, буде суперечити загальновизначеній міжнародній методиці підрахунку збитків.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТ\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eому зараз громадяни, їх представники, адвокати і бізнес звертаються до експертів, зверта\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eю\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eться до аудиторів для того, щоб порахувати збитки хоча б \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eза тими \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eміжнародним\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eи аудиторськими методиками\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e, які є. На мою думку, цього дійсно достатньо\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eБагато \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eгромадян, які втратили безповоротно своє житло\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eзараз проживають за кордоном. Десь їм дали прихисток на заході України. І проблема в тому, що зараз питання компенсації і відновлення житла\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e лише\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e на етапі розгляду законопроєктів.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eД\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eля держави зараз пріоритет №1\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u0026ndash;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвідшкодувати\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eжитло, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eтож \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eбізнес мало на що розраховує, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eадже\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eвсі розуміють, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо бюджет вичерпний\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003cb\u003eГрошей не вистачає ні на що. І буде надзвичайно добре, якщо хоча б держава виконає свою соціальну роль, і \u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eнадасть\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e житлом тим громадян, які його втратили. \u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eА те що, не втрачено, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eне сильно \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eпошкоджено, і вже не говорячи про якусь упущену вигоду бізнесу \u0026ndash; навряд чи Україна буде спроможна це зробити за допомогою власного бюджету.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003eНавіть, якщо ми стягнемо в державний бюджет всі російські активи, які зараз арештовані в Україні, їх все одно буде недостатньо.\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e Тому \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eсподіваємось\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e тільки на заморожені активи РФ за кордоном, \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eі на те, що міжнародна спільнота і Україна розроблять відповідні юридичні механізми\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"uk\"\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/iF24yMiGi_k-HD.jpg","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":540,"name":"збитки"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":542,"url":"provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656677653,"date":"21.07.2022","views":1347,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-31.png","mini_image":null,"name":"Проведення експериментів. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаслідки збройних конфліктів у світі показали, що над захищеними особами, які перебувають під контролем сторони конфлікту, можуть проводити наукові експерименти чи експерименти, пов\u0026lsquo;язані з випробуванням нових видів озброєння. Після ІІ Світової війни сформовано судову практику, у межах якої досліджено факти проведення різних експериментів над затриманими особами. Тому в межах загальних гарантій із захисту життя і здоров\u0026rsquo;я осіб в умовах конфлікту виділяють окреме порушення МГП у вигляді проведення експериментів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr style=\"font-weight: 400;\" /\u003e\u003cbr style=\"font-weight: 400;\" /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про проведення експериментів як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1E_xuCCaQIA_JMCdJuMW3UdC3SuvGIIUU/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1E_xuCCaQIA_JMCdJuMW3UdC3SuvGIIUU/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-31.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":550,"url":"mova-mae-znachennya-rol-prezumptsii-nevinuvatosti-u-poshuku-spravedlivosti-pid-chas-rosijsko-ukrainskogo-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658323592,"date":"20.07.2022","views":1527,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/161019_lady_justice_rule_of_law.jpg","mini_image":null,"name":"Слова мають значення: роль презумпції невинуватості у пошуку справедливості під час російсько-українського збройного конфлікту","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ початку російсько-української війни лунали заклики до притягнення до кримінальної відповідальності за дії, вчинені під час збройного конфлікту. Держави, політики, організації та окремі особи надсилали \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/press-releases/2022/05/ukraine-un-expert-urges-all-war-crimes-investigators-work-closely-national\"\u003eзапити\u003c/a\u003e щодо \u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2022/03/02/ukraine-countries-request-icc-war-crimes-inquiry\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-additional-referrals-japan-and\"\u003eміжнародних\u003c/a\u003e злочинів, \u003ca href=\"https://apnews.com/article/russia-ukraine-biden-europe-antony-blinken-nato-fa0786b41cd876208771017aa1abab13\"\u003eзаявляли\u003c/a\u003e, що певні \u003ca href=\"https://www.independent.co.uk/news/world/europe/russian-shelling-kharkiv-ukraine-amnesty-b2099554.html\"\u003eзлочини\u003c/a\u003e були скоєні, і вказували на конкретних \u003ca href=\"https://www.npr.org/2022/04/12/1092460473/biden-appeared-to-accuse-putin-of-committing-a-genocide-in-ukraine?t=1656153759475\"\u003eлюдей\u003c/a\u003e, які ці жахливі злочини вчиняли\u003ca href=\"applewebdata://FD3FDB42-47B7-4DD9-A444-27C1B447B409#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eМішель Коулман (Michelle Coleman), викладач права в Школі права Гілларі Родем Клінтон Університету Суонсі та автор книги \u0026laquo;Презумпція невинуватості в міжнародному кримінальному праві та праві прав людини\u0026raquo; (Рутледж, 2021)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e Language Matters: The Role of the Presumption of Innocence in Seeking Justice During the Russia-Ukraine Conflict (June 30, for \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/06/30/language-matters-the-role-of-the-presumption-of-innocence-in-seeking-justice-during-the-russia-ukraine-conflict/\"\u003e\u003cem\u003eOpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча категоричність оцінок у цих заявах можна списати на політичну риторику, демонстрацію того, що ситуацію сприймають серйозно, або вказівку на те, що світ спостерігає [за збройним конфліктом], існує ризик того, що вони можуть перешкодити судовому переслідуванню в майбутньому.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eРіч у тім, що деякі заяви про скоєння злочинів під час збройного конфлікту в Україні можуть порушити презумпцію невинуватості стосовно майбутніх підсудних. Презумпція невинуватості є фундаментальним правом людини, яке допомагає гарантувати, що особи, обвинувачені у вчиненні злочинів, отримають справедливий і неупереджений судовий розгляд. Якщо презумпція невинуватості порушена через висловлювання відносно винуватості особи до офіційного висунення обвинувачень, судовий розгляд завершиться їх відхиленням. Таким чином, світові лідери та представники органів влади повинні бути обачними, коли висловлюють думки стосовно потенційної кримінальної відповідальності за дії, вчинені в межах російсько-українського збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаяви, зроблені поза межами кримінального провадження, можуть порушувати презумпцію невинуватості\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПрезумпція невинуватості має як процесуальний, так і непроцесуальний аспекти. Процесуальний аспект \u0026ndash; це те, з чим знайомі більшість людей \u0026ndash; що особа не може бути визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, якщо її вину не буде доведено відповідно до стандартів доказування \u0026ndash; і це має бути зроблено в залі суду під час судового розгляду. Водночас поза залом суду має вагу також і непроцесуальний аспект презумпції невинуватості, який захищає тих, хто не був засуджений за кримінальне правопорушення, від упередженого ставлення чи покарання за відсутності обвинувального вироку суду. Іншими словами це означає, що з особою не можна поводитись як з такою, що вчинила кримінальне правопорушення, доки її не буде засуджено за обвинуваченням у його вчиненні.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрім питання ставлення до особи, непроцесуальний аспект містить в собі відповідь на питання яким чином обговорюється ймовірний злочин та причетність підозрюваної особи до нього. Висловлювання органів влади про винуватість особи можуть порушувати презумпцію невинуватості в майбутній справі, навіть якщо вони були зроблені до предʼявлення обвинувачення такій особі. Це пояснюється тим, що коли органи влади висловлюються про винуватість як про доконаний факт \u0026ndash; це означає, що кримінальне обвинувачення уже було предʼявлено особі і що результат \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-57987\u0026amp;filename=001-57987.pdf\"\u003eсудового розгляду\u003c/a\u003e справи уже \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CourtRecords/CR2012_06724.PDF\"\u003eвідомий\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОднак не будь-який [публічний] коментар стосовно обвинуваченого чи злочину порушує презумпцію невинуватості. Інакше було б важко розповісти суспільству про злочин чи обговорювати його, розслідувати кримінальні провадження та захищати підозрюваних/обвинувачених осіб, або навіть повідомляти людям, що хтось став жертвою кримінального правопорушення. Таким чином, порушення презумпції невинуватості шляхом висловлення публічних коментарів обмежується випадками, коли \u0026laquo;орган влади\u0026raquo; робить \u0026laquo;публічну заяву про винуватість [особи у вчиненні кримінального правопорушення]\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЄвропейський суд з прав людини та Міжнародний кримінальний суд надали широке визначення терміну \u0026laquo;орган влади\u0026raquo; (public authority). Не дивно, що до органів влади належать ті особи, які безпосередньо беруть участь у кримінальному провадженні \u0026ndash; \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/fre#{\"\u003eсудді\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-108237\u0026amp;filename=001-108237.pdf\"\u003eпрокурори\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf/?library=ECHR\u0026amp;id=001-57987\u0026amp;filename=001-57987.pdf\"\u003eполіцейські\u003c/a\u003e, слідчі. Проте перелік представників органів влади не обмежується лише тими, хто має безпосередній стосунок до кримінального провадження. \u003cstrong\u003eНаприклад, \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/fr/court-record/icc-01/04-01/06-2433\"\u003e\u003cstrong\u003eчлен \u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003eвідділу юрисдикції, взаємодоповнюваності та співпраці Офісу прокурора МКС (ICC Office of the Prosecutor\u0026rsquo;s Jurisdiction, Complementarity and Cooperation Division) вважався\u0026nbsp; органом влади. \u003c/strong\u003eУ національних юрисдикціях органи влади включають як людей, які є \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf?library=ECHR\u0026amp;id=001-76797\u0026amp;filename=SALABIAKU%20v.%20FRANCE.pdf\"\u003eзаконодавцями\u003c/a\u003e\u003ca href=\"applewebdata://71D52B58-40D1-425D-AE5F-473E0FA7A945#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e[2]\u003c/a\u003e, так і тих, хто працює в уряді. \u003cstrong\u003eУ міжнародних юрисдикціях цей термін може поширюватися на працівників відповідного міжнародного суду, квазіурядових органів та Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй, на додаток до осіб, визначених як представники національних органів влади в міжнародних інституціях.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПублічні твердження про винуватість особи \u0026mdash; це висловлювання, зроблені публічно (зазвичай у промові, прес-релізі чи цитаті в ЗМІ), в яких конкретно говориться або мається на увазі, що саме ця особа винна у вчиненні кримінального правопорушення. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eОчевидним твердженням в такому випадку буде щось на кшталт \u0026laquo;X скоїв воєнні злочини\u0026raquo;. Зазвичай коли офіційні особи хочуть висловитись стосовно злочину, то вони використовують твердження, які недостатньо конкретизовано, щоб не порушувати презумпцію невинуватості, тому \u003cstrong\u003eвживають формулювання \u0026laquo;передбачуваний\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачений\u0026raquo; та \u0026laquo;підозрюваний\u0026raquo;\u003c/strong\u003e. Крім того, суди розглядають контекст, у якому було зроблено заяву, щоб з\u0026rsquo;ясувати, чи існує інший спосіб її тлумачення. Наприклад, у справі \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/app/conversion/pdf?library=ECHR\u0026amp;id=001-74365\u0026amp;filename=KRAUSE%20c.%20SUISSE.pdf\"\u003e\u0026laquo;Краузе проти Швейцарії\u0026raquo;\u003c/a\u003e (Krause v Switzerland) канцлер Швейцарії заявив, що Петра Краузе \u0026laquo;вчинила контрабанду зброї та вибухових речовин і що вона повинна взяти на себе відповідальність за це\u0026raquo;. У цій заяві, здається, чітко стверджується, що Краузе винна у звинуваченнях, хоча на момент, коли було висловлене це твердження, вона ще не була засуджена. Однак, беручи до уваги контекст і всю заяву, Європейська комісія з прав людини дійшла висновку, що \u003cstrong\u003eтакі висловлювання не становили порушення презумпції невинуватості, оскільки вся заява може бути витлумачена як просто інформування громадськості про розслідування та судовий розгляд справи.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНарешті, презумпція невинуватості обов'язково пов'язана з кримінальним процесом. Право не може бути порушено, якщо особу ніколи не було офіційно звинувачено саме у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, у заяві має бути конкретно визначено злочин, який зрештою буде інкриміновано особі. Приклад цього можна знайти у \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/court-record/icc-01/04-01/10-51\"\u003e\u0026laquo;справі Мбарушімана\u0026raquo;\u003c/a\u003e в Міжнародному кримінальному суді. Там прокурор \u003ca href=\"https://www.vanityfair.com/news/2011/08/qaddafi-201108\"\u003eпублічно\u003c/a\u003e назвав підсудного \u0026laquo;геноцидником\u0026raquo; (genocidaire). Це чітко свідчить про те, що прокурор визнав Мбарушіману таким, що вчинив злочин геноциду, який належить до юрисдикції МКС, що цілком можливо станловило порушення презумпції невинуватості. Однак Палата досудового\u0026nbsp; провадження дійшла висновку, що \u003cstrong\u003eпорушення презумпції невинуватості не було, оскільки це висловлювання стосувалось злочину геноциду, який хоча і належать до юрисдикції МКС, проте жодних обвинувачень Мбарушіману предʼявлено не було.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо б такі висловлювання, що порушують презумпцію невинуватості, мали місце, то це могло б спричинити серйозні наслідки у вигляді закриття кримінального провадження або скасування ухваленого вироку. Відповідно до рішення у справі Мбарушімани, у майбутніх судових процесах може відбутись так, що прокурор МКС може прийняти рішення не висувати обвинувачення у вчиненні злочинів, стосовно яких було публічно висловлено твердження про винуватість. Така позиція може бути дуже незадовільною для нашого почуття справедливості, оскільки вона повністю перешкоджає будь-якому збору доказів та їх розгляду судом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо це означає в контексті російсько-українського збройного конфлікту?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eБагато заяв, зроблених органами влади стосовно збройного конфлікту в Україні, не містять достатньо конкретики, щоб спричинити порушення презумпції невинуватості під час майбутньому судового розгляду. Як уже зазначалось, заява має стосуватися конкретної особи та конкретного складу злочину та повинна вказувати на причетність до цього злочину. Заклики розслідувати [воєнні] злочини, зазвичай, не загрожують презумпції невинуватості (див., наприклад, \u003ca href=\"https://www.lrt.lt/en/news-in-english/19/1630856/on-lithuania-s-request-icc-prosecutor-to-open-probe-into-ukraine-crisis\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://news.un.org/en/story/2022/05/1118342\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/IP_22_3543\"\u003eтут\u003c/a\u003e). Фактично, такі заяви зазвичай необхідні для всіх видів злочинів, оскільки варто підвищувати обізнаність [суспільства] і повідомляти компетентні органи про те, що розслідування таких злочинів необхідне. \u003cstrong\u003eКарім Хан, прокурор Міжнародного кримінального суду, добре обізнаний із цими вимогами. Його заяви вживають \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/live/2022/apr/13/russia-ukraine-war-latest-biden-accuses-putin-of-genocide-russia-building-up-troops-on-eastern-border-satellite-images-show-live?page=with%3Ablock-6256ad3f8f08115fda855ab1\"\u003e\u003cstrong\u003eтаку термінологію\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e, яка лише інформує громадськість про те, що робить його офіс для розслідування воєнних злочинів і просить підтримки в цій діяльності. Вони залишають \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/news/statement-icc-prosecutor-karim-aa-khan-qc-situation-ukraine-receipt-referrals-39-states\"\u003e\u003cstrong\u003eвідкритим\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e питання про те, чи взагалі ці злочини мали місце і якою стороною збройного конфлікту вони були \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/international-criminal-court-joins-team-probing-alleged-war-crimes-ukraine-2022-04-25/\"\u003e\u003cstrong\u003eскоєні\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eІнший тип заяв, що присутні у публічному просторі, містить більше конкретики стосовно вчинення саме воєнних злочинів та якою стороною збройного конфлікту вони були вчинені. У цих заявах немає ідентифікації окремих підозрюваних, а натомість увага зосереджується на певних фактах поведінки. Заяви такого роду не будуть проблемою для непроцесуальної презумпції невинуватості під час будь-якого подальшого судового розгляду, оскільки ймовірна злочинна поведінка не пов\u0026rsquo;язана з будь-якими конкретними особами. Однак важливо зазначити, що заява органу влади про наявність доказів вчинення воєнного злочину або про те, що його було вчинено, не можуть розглядатися як переконливий доказ того, що дія мала місце. Прокурору все одно доведеться доводити, чи мала місце подія кримінального правопорушення під час майбутнього судового розгляду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПроблематичнішими, ніж будь-який із цих типів висловлювань, є такі висловлювання, які називають конкретних людей \u0026laquo;воєнними злочинцями\u0026raquo; або роблять висновок про те, наскільки легко було б засудити таких осіб за їх вчинення. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eУ відповідь на російський ракетний обстріл торговельного центру [в Кременчуці] \u003ca href=\"https://www.aljazeera.com/news/2022/6/28/g7-un-condemn-deplorable-russian-attack-on-ukraine-mall\"\u003eG7 \u003c/a\u003eзаявила: \u0026laquo;\u003cem\u003eМи підтримуємо Україну та перебуваємо в жалобі за невинними жертвами цієї жорстокої атаки. Невибіркові напади на невинних цивільних є воєнним злочином. \u003cstrong\u003eПрезидент росії путін та винні будуть притягнуті до відповідальності\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Окремо кілька світових лідерів, зокрема президент США Джо Байден і прем\u0026rsquo;єр-міністр Великої Британії Борис \u003ca href=\"https://www.bbc.co.uk/news/uk-60588031\"\u003eДжонсон\u003c/a\u003e, \u003cstrong\u003eназвали російського президента володимира путіна \u0026laquo;воєнним злочинцем\u0026raquo;\u003c/strong\u003e. \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/17/us/politics/biden-putin-war-criminal.html\"\u003eБайден\u003c/a\u003e, наприклад, сказав про путіна: \u0026laquo;Я вважаю, що він \u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/16/politics/biden-calls-putin-a-war-criminal/index.html\"\u003eвоєнний злочинець\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Наслідки цієї заяви зрозумілі: Байден заздалегідь засудив Путіна як винного у вчиненні воєнних злочинах, навіть якщо його заяву розцінюють як персональну думку. Це важливий момент, оскільки Байден неодноразово повторював цю позицію. \u003cstrong\u003eЦе може являти собою порушення презумпції невинуватості та створити проблему, якщо путін коли-небудь постане перед судом за вчинення воєнних злочинів, пов\u0026rsquo;язаних з вторгненням в Україну.\u003c/strong\u003e Такий результат можна отримати за збігом таких умов: путіна потрібно було б схопити (затримати) й віддати під суд, йому потрібно було б предʼявити звинувачення щонайменше в одному воєнному злочині, а \u003cstrong\u003eсуд мав би витлумачити контекст [на користь підсудного], у якому була зроблена ця заява [Байдена]. Така можливість існує, отже якщо путін постане перед судом за обвинуваченням у вчиненні воєнних злочинів, то можливо обвинувачення буде знято з нього саме через слова Байдена.\u003c/strong\u003e Урок, який можна винести з цього, полягає в тому, що органи влади не повинні звикати до практики обговорення потенційних злочинців у таких конкретних словах [як у випадку з висловлюваннями Байдена], оскільки це може загрожувати майбутнім судовим процесам за цими фактами.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоєю чергою коментарі \u003cstrong\u003eПрезидента України Володимира Зеленського\u003c/strong\u003e щодо російських воєнних злочинів і злочину геноциду представляють дещо унікальну проблему для презумпції невинуватості. Його роль у цій ситуації складна, оскільки \u003cstrong\u003eвін одночасно є представником влади та жертвою ситуації. Як потерпілий він може говорити, що хоче і як хоче, однак як посадова особа держави його заяви про винуватість росіян у вчиненні злочинів можуть порушувати презумпцію невинуватості. \u003c/strong\u003eПоки що це не є проблемою, оскільки він уникав ідентифікації конкретних підозрюваних, тобто його заяви не досягли необхідного рівня конкретності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок\u003c/strong\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eСвітові лідери та інші органи влади відповідно до своїх обовʼязків зобов\u0026rsquo;язані постійно публічно коментувати різноманітні ситуації. Для цього є декілька причин: сприяння міжнародним відносинам і політиці, підтримка жертв воєнних злочинів або щоб показати, що світ стежить за ситуацією. Є спосіб як зробити ці коментарі та досягти цих цілей, не порушуючи презумпцію невинуватості. \u003cstrong\u003eВикористання таких слів, як \u0026laquo;передбачуваний\u0026raquo;, \u0026laquo;підозрюваний\u0026raquo; або \u0026laquo;ймовірно\u0026raquo;, не применшує ваги того, що сталося, чи означає, що ситуація не сприймається серйозно, вони лише залишають питання кримінальної відповідальності відкритим для подальшого вирішення у судовому порядку.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗагалом суди не бажають констатувати порушення презумпції невинуватості через публічну заяву про винуватість особи, але це не означає, що це неможливо. Якщо ми серйозно ставимося до кримінального переслідування за будь-які міжнародні злочини, які були або можуть бути скоєні під час збройного конфлікту в Україні, потрібно бути обережними у публічних висловлюваннях про ці інциденти.\u003cstrong\u003e Предʼявлення публічних обвинувачень, розмірковування на тему, які механізми притягнення до відповідальності могли б бути задіяні, залишається в межах допустимого. Неприпустимими є висловлювання, які прямо чи опосередковано вказують на те, що рішення про кримінальну відповідальність особи вже прийнято.\u003c/strong\u003e Мова, яка використовується для обговорення таких звинувачень, є важливою. Коли орган влади заявляє про винуватість конкретних осіб, це може порушити презумпцію невинуватості в майбутньому судовому розгляді. Якщо ж це трапиться і правосуддя не відбудеться саме з причини порушення презумпції невинуватості, то це буде розчаруванням для всіх, оскільки виключає ці звинувачення з судового процесу або припиняє його зовсім.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e_\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://FD3FDB42-47B7-4DD9-A444-27C1B447B409#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1] \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003eЖахливі злочини\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026nbsp;або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eзвірства\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u0026nbsp;усталений в публіцистиці переклад \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eatrocity crimes\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e. Водночас з юридичної точки зору мова йде про найсерйозніші порушення міжнародного гуманітарного права \u0026ndash; прим. перекладача.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://71D52B58-40D1-425D-AE5F-473E0FA7A945#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;Мова йде саме про члена Парламенту Франції \u0026ndash; [French] legislator.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/161019_lady_justice_rule_of_law.jpg","tags":[{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":551,"url":"umisni-napadi-na-tsivilni-obekti-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1658328363,"date":"20.07.2022","views":1520,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/napadi-na-civilyni-obєkti_zastavka-38.png","mini_image":null,"name":"Умисні напади на цивільні об'єкти. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОдним з основоположних принципів МГП залишається розрізнення, яке зобов\u0026rsquo;язує сторони утриматись від здійснення нападу на цивільні об\u0026rsquo;єкти. В умовах будь-якого збройного конфлікту законною ціллю нападу визнаються виключно воєнні об\u0026rsquo;єкти. Всі ж інші напади мають розглядатись крізь призму положень МГП.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисні напади на цивільні об'єкти як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/10QUWvlEHBy3aTpuy9fwE8eeY8gaq4XCj/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/10QUWvlEHBy3aTpuy9fwE8eeY8gaq4XCj/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini\"\u003e8.1. ІНШІ ВИДИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini\"\u003e9. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/napadi-na-civilyni-obєkti_zastavka-38.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":548,"url":"deyaki-problemni-pitannya-uchasti-pidozryuvanogo-obvinuvachenogo-v-kriminalnomu-provadzhenni-v-umovah-voennogo-stanu-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1658134693,"date":"18.07.2022","views":5227,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk.jpg","mini_image":null,"name":"ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ УЧАСТІ ПІДОЗРЮВАНОГО, ОБВИНУВАЧЕНОГО В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ 24 лютого 2022 року сфера національної кримінальної юстиції зіткнулася з новими викликами. Запроваджений по всій Україні воєнний стан актуалізував багато проблемних питань, які потребували й досі потребують нормативного врегулювання або розв\u0026rsquo;язання судовою практикою. Незважаючи на наявність в Україні фактичного збройного конфлікту з лютого 2014 року (окупація Криму та частини сходу України), чинний на момент запровадження юридичного воєнного стану Кримінальний процесуальний кодекс України виявився неготовим до забезпечення спроможності й ефективності кримінального провадження.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eТези доповіді є частиною матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції \"Кримінально\u0026ndash;правові, кримінологічні,кримінальні процесуальні та криміналістичні проблеми протидії злочинності в умовах воєнного стану (20 квітня 2022 року).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВ умовах воєнного стану ускладняється чи унеможливлюється нормальне виконання завдань кримінального провадження. Воєнний стан \u0026mdash; це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливостями воєнного стану як правового режиму є зміщення векторів державної політики із задекларованої в мирний час людиноцентричної демократичної моделі в площину виключних інтересів держави \u0026mdash; національної безпеки, державної незалежності та територіальної цілісності. \u003cstrong\u003eДля цього не зовсім підходить національний концепт сучасного кримінального провадження, розроблений у мирний час і для мирного часу.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроблематика кримінального провадження під час воєнного стану актуалізується у зв\u0026rsquo;язку з невизначеністю й неврегульованістю значного спектра питань. Завдання кримінального провадження залишаються незмінними, проте процесуальні механізми їх досягнення більше не працюють. В\u003cspan\u003eідповідно до Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Водночас згідно зі ст. 26 цього закону правосуддя на території, на якій запроваджено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонені.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПоложення чинного законодавства орієнтують на загальне правило, що під час воєнного стану раніше розпочаті кримінальні провадження мають тривати (хоча внесені зміни дозволяють зупинити їх у певних випадках), а нові факти вчинення кримінально-протиправних діянь \u0026mdash; ставати предметом оцінки в кримінально-процесуальному сенсі. Отже, перед слідчими суддями й судами постає складне завдання забезпечити функціонування кримінальної юстиції з метою реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення при дотриманні засад кримінального провадження і в реаліях постійних загроз життю і здоров\u0026rsquo;ю його учасників. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eН\u003cspan\u003eе секрет, що під час війни відбувається переміщення людей, у тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, та адвокатів. Причому таке переміщення здійснюється як у межах України, так і за кордон. Кримінальний процесуальний кодекс України містить загальні обов\u0026rsquo;язки підозрюваного, обвинуваченого: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк \u0026mdash; заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов\u0026rsquo;язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Ці процесуальні обов\u0026rsquo;язки не зникають після запровадження воєнного стану, проте вони можуть не виконуватися з огляду на необхідність забезпечити безпеку життя і здоров\u0026rsquo;я (і це, безумовно, виправдано), можливість скористатися ситуацією хаосу для затягування судового розгляду або переховування від органу досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді або суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВ актуальних умовах правового регулювання виникають такі питання участі підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні:\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи покидання підозрюваним, обвинуваченим місця проживання або території України під час воєнного стану без дозволу або повідомлення уповноваженого суб\u0026rsquo;єкта та/або неповернення після закінчення на відповідній території бойових дій є порушенням застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених обов\u0026rsquo;язків не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду та/або повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи становить воєнний стан сам собою поважну причину неприбуття на виклик слідчого судді, суду?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЧи виїзд захисника за кордон в умовах воєнного стану є підставою для залучення підозрюваному, обвинуваченому іншого захисника або за наявності інших захисників \u0026mdash; розгляду кримінального провадження за відсутності захисника, що виїхав.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ контексті першого питання воєнний стан може бути джерелом зловживань обох сторін. Формально виїзд за межі постійного місця проживання без повідомлення слідчого, прокурора, слідчого судді, суду може стати підставою для зміни запобіжного заходу. Так, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов\u0026rsquo;язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (ч. 8 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України). З іншого боку, підозрюваний, обвинувачений може використати воєнний стан для переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, виїхавши за межі України, у тому числі з регіонів, де не ведуться бойові дії, а спрощений порядок перетину державного кордону цьому сприяє. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003eДвомісячна практика здійснення судочинства в умовах воєнного стану свідчить про фактичне блокування руху кримінальних проваджень, які перебувають на стадії судового розгляду. \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПереважна частина судових засідань відкладається у зв\u0026rsquo;язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання з посиланням на воєнний стан. Хоча воєнний стан введено на всій території України, бойові дії проводяться не у всіх регіонах, а на частині територій вони припинені. До цього слід додати можливості участі в судовому засіданні не лише безпосередньо в залі судових засідань, а й дистанційно. Навіть за умови перебування обвинуваченого або його захисника за кордоном загальний обов\u0026rsquo;язок явки за викликом до суду може і має бути виконаний через використання технічних засобів і відповідного програмного забезпечення (хоч і воєнний стан, але ХХІ сторіччя). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ листі від 3 березня 2022 року \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; Верховний Суд зазначив, якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів. Однак обвинувачені, перебуваючи в умовно безпечних регіонах України або за кордоном, після запровадження воєнного стану стали \u0026laquo;наполягати\u0026raquo; на необхідності безпосередньої участі в судовому засіданні. При цьому до початку воєнного стану ці ж обвинувачені, посилаючись на пандемію коронавірусу, просили в суду дозволу на участь у судових засіданнях у дистанційному режимі. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ деяких випадках учасники посилаються на неможливість дистанційної участі в судовому засіданні через відсутність технічних можливостей. При цьому клопотання про відкладення судового засідання подаються через Інтернет і з накладенням електронного підпису. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, обставини непереборної сили \u0026mdash; військові події або інші подібні обставини та обставини, які об\u0026rsquo;єктивно унеможливлюють з\u0026rsquo;явлення особи на виклик. Отже, оголошення правового режиму воєнного стану саме собою не визнається законом поважною причиною неприбуття на виклик. Закон пов\u0026rsquo;язує поважність причини неприбуття з військовими подіями (не розкриваючи при цьому зміст цього поняття) або з іншими обставинами, які у прив\u0026rsquo;язці до наявного режиму воєнного стану є \u003cstrong\u003eоб\u0026rsquo;єктивними \u003c/strong\u003e(активні бойові дії; перебування на окупованій території; відсутність транспортного сполучення між територією проживання обвинуваченого й місцем розташування суду з одночасною неможливістю дистанційної участі тощо), а \u003cstrong\u003eне суб\u0026rsquo;єктивними\u003c/strong\u003e (декларація обвинуваченим лише особистої участі в судовому засіданні й неможливості прибуття до суду з огляду на побоювання за своє життя і здоров\u0026rsquo;я). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча судова практика свідчить про певну кількість рішень, якими судові засідання відкладені на період дії воєнного стану в Україні, а дати підготовчого судового засідання постановлено визначити після закінчення воєнного стану [1].\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u003cem\u003e...воєнний стан \u0026mdash; це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОтже, у кожному конкретному випадку суд має визначити, чи причина неприбуття обвинуваченого в судове засідання поважна. В умовах війни відповідними критеріями можуть бути оперативна обстановка на території розташування суду та місця перебування обвинуваченого, його перебування в іншому віддаленому регіоні, інтенсивність ведення бойових дій або встановлення тимчасових окупаційних режимів на відповідних територіях, функціонування транспортних комунікацій, наявність зв\u0026rsquo;язку, у тому числі Інтернету, добросовісність виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов\u0026rsquo;язків. Також має значення стадія судового провадження. Наприклад, намір обвинуваченого брати особисту участь в засіданні, коли запланований допит свідків, цілком зрозумілий, тоді як його дистанційна участь у підготовчому судовому засіданні жодним чином не перешкоджає належній реалізації процесуальних прав і не може негативно вплинути на його захист. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТретє питання, яке виникає в практиці здійснення правосуддя в умовах воєнного стану й гальмує судовий розгляд, \u0026mdash; виїзд захисника за кордон. Не поодинокі випадки, коли обвинувачений клопочеться про відкладення судового засідання (до припинення воєнного стану) з огляду на те, що його захисник (єдиний чи один з кількох) виїхав за кордон. У деяких випадках відповідні клопотання направляються самими захисниками з підтвердженням звернення за кордоном для отримання статусу особи, що потребує захисту. А обвинувачений, реалізуючи своє право на захист, вважає за необхідне скористатися послугами лише цього адвоката. У цьому контексті слід зазначити, що виїзд адвоката за кордон на тривалий час не має перешкоджати судовому розгляду і впливати на дотримання розумних строків (особливо, якщо мова йде про одного з групи захисників). Такий адвокат може здійснювати захист обвинуваченого з використанням технічних засобів, у тому числі власних; в умовах війни не слід формалізувати його участь лише конкретно визначеними засобами й програмним забезпеченням. Якщо ж виїзд адвоката об\u0026rsquo;єктивно унеможливлює його участь у справі, то повинні працювати правила адвокатської етики з відповідними наслідками неможливості належного виконання доручення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНа завершення необхідно додати, що воєнний стан \u0026mdash; це невизначений в часі й непрогнозований за обставинами правовий режим. Натомість кримінальне провадження завжди має конкретні або розумні строкові точки \u0026mdash; строк проведення підготовчого судового засідання, строк призначення судового розгляду, розумний строк розгляду кримінального провадження, строк дії запобіжного заходу, строк притягнення до кримінальної відповідальності тощо. Як би радикально це не звучало, але кримінальне провадження має тривати і під час війни. А законодавчі зміни, направлені на забезпечення спроможності кримінального провадження в таких умовах, повинні доповнюватися механізмами недопущення маніпулювання воєнним станом для затягування судового процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e[1] Ухвали \u003cspan\u003eКорсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15.03.2022 року в справі № \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e699/85/21; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eЧеркаського районного суду Черкаської області від 12.04.2022 року в справі № \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e707/581/22.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eФото: Микола Лисогор\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk.jpg","tags":[{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":547,"url":"mistse-kriminalnoi-yustitsii-u-plani-vidnovlenni-ukraini-voennij-aspekt","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1657875647,"date":"15.07.2022","views":3394,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_379229538_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Місце кримінальної юстиції у Плані відновленні України: воєнний аспект","description":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4 липня в м. Лугано (Швейцарія) було представлено \u003ca href=\"https://ua.urc2022.com/plan-vidnovlennya-ukrayini\"\u003eПлан відновлення України\u003c/a\u003e, залучення ресурсів на виконання якого відбувається уже зараз. Серед іншого План, розроблений Національною радою з питань відновлення (пропозиції куди мені також випала честь подавати), має розділ \u0026laquo;Юстиція\u0026raquo;, який торкається питань розвитку системи кримінальної юстиції в умовах/після завершення збройного конфлікту. Цей матеріал не ставить за мету детальний аналіз цього блоку, а є лише деякими рефлексіями стосовно його змісту з огляду на суспільний запит на справедливість.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПочнемо з довоєнної історії: починаючи з 2019 року активно тривала розмова про \u003cem\u003eнеобхідність ухвалення Концепції реформи кримінальної юстиції\u003c/em\u003e \u0026ndash; документу, яким було б продовжено гарну традицію планування, закладену ще у 2008 році \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/311/2008#Text\"\u003eвідповідною Концепцією\u003c/a\u003e, яка була успішно виконана (мова йшла і про новий КПК України, і про кримінальні проступки, і про новий дизайн органів правопорядку тощо). \u003cstrong\u003eСтаном на початок 2022 року такий документ був\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://youtu.be/M-HWpfwzfoA\"\u003e\u003cstrong\u003eрозроблений\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e робочою групою, які працювала під егідою Офісу Генерального прокурора\u003c/strong\u003e як органу, що координує діяльність усіх органів сфери кримінальної юстиції в процесі запобігання та протидії злочинності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТож у \u003ca href=\"https://uploads-ssl.webflow.com/625d81ec8313622a52e2f031/62c4582cc5c60da902dc9ea7_%D0%AE%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F.pdf\"\u003eПлані відновлення України (Розділ \u0026laquo;Юстиція\u0026raquo;)\u003c/a\u003e відбулась лише констатація факту, що така Концепція врешті має бути ухвалена \u0026ndash; Україні необхідне довгострокове бачення сфери розвитку кримінальної юстиції, яка включає в себе також реформу органів правопорядку. До того ж у нещодавньому \u003ca href=\"https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/qanda_22_3802\"\u003eВисновку\u003c/a\u003e Європейської комісії стосовно України наявні рекомендації, серед яких: \u0026laquo;\u003cem\u003eухвалити загальний стратегічний план реформування всього сектору правопорядку як частини безпекового середовища України\u003c/em\u003e\u0026raquo; (adopt an overarching strategic plan for the reform of the entire law enforcement sector as part of Ukraine\u0026rsquo;s security environment). Фактично мова йде про одне й те саме, адже сектор правоопрядку як частина безпокового середовища України найбільші загрози перебачає саме у сфері кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас \u003cstrong\u003eми не можемо просто взяти довоєнні напрацювання та почати їх втілювати\u003c/strong\u003e, хоча більша частина запропонованого документу робочої групи \u0026laquo;Юстиція\u0026raquo; саме так і побудована. Безперечно, це правильно, адже після завершення війни питання злочинності, боротьби з нею, ефективного розслідування, правосуддя тощо \u0026ndash; нікуди не зникнуть. Разом з тим,\u003cstrong\u003e перед Україною уже постали нові виклики у вигляді міжанародних злочинів, а саме воєнних злочинів та злочину агресії, які уже в фокусі уваги системи кримінальної юстиції та потребують значних змін та ресурсів.\u003c/strong\u003e Насамперед, про це свідчать \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eмайже 23 тис. кримінальних проваджень\u003c/a\u003e за цією кваліфікацією, а також понад 10 обвинувальних вироків, частина з яких уже набрала законної сили. Також ми розуміємо, що після деокупції півдня та сходу нашої держави кількість цих злочинів зросте в рази, а кожен новий день збройного конфлікту суттєво збільшує цю кількість.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на це, \u003cstrong\u003eварто детальніше звернути увагу на питання \u003cem\u003eвоєнної юстиції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, під якою ми розуміємо систему фіксації, розслідування, судового розгляду та виконання вироків стосовно осіб, засуджених за вчинення воєнних злочинів (робоче визначення). Сюди ж відносяться як проблемі питання національного кримінального законодавства, так і міжнародного кримінального права. Насправді \u003cstrong\u003eтема ширша, аніж здається, а головне, залишатиметься з нами на довгі роки вперед\u003c/strong\u003e, адже досвід поствоєнної юстиції інших країн, які брали участь у збройних конфліктах міжнародного характеру свідчить про доволі тривалий розгляд справ, що інколи вимірюється десятиліттями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПерший розділ блоку \u0026laquo;Юстиція\u0026raquo; (С. 6\u0026ndash;12) Плану відновлення якраз стосується \u0026ldquo;\u003cem\u003eпритягнення російської федерації до міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію та порушення інших норм міжнародного права\u003c/em\u003e\u0026rdquo; та присвячений двом питанням:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1) створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2) забезпечення функціонування компенсаторних механізмів для потерпілих від воєнних злочинів (майновий аспект).\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eДійсно, ні Міжнародний кримінальний суд (ІСС), ні будь-який інший механізм притягнення до відповідальності не має юрисдикції стосовно злочину агресії у випадку російсько-українського збройного конфлікту. Можливість ратифікації Римського Статуту МКС та Кампальських поправок як Україною, так і Росією, або можливість ухвалення Резолюції Ради Безпеки ООН з цього питання (на жаль, вето є вето) ми просто не розглядаємо, адже це нереалістичні сценарії. Тож \u003cstrong\u003eпитання Спеціального трибуналу порушене влучно і, на щастя, МЗС та ОГП наразі ведуть \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/mizhnarodne-pravo-investiciyi/yakim-buti-specialnomu-tribunalu-shchodo-zlochinu-agresiyi-proti-ukrayini-.html\"\u003e\u003cstrong\u003eактивну роботу із його впровадження\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e Хоча і лунає критика стосовно юрисдикційних обмежень, врешті такий варіант краще, аніж нічого. Відмінність майбутнього вироку Спеціального трибуналу від рішення національного суду за ст. 437 КК України полягатиме в тому, що його визнають цивілізовані європейські держави, шлях куди російському військово-політичному керівництву буде закритий назавжди під загрозою арешту та виконання вироку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТе саме можна сказати про компенсаторні механізми \u0026ndash; \u003cstrong\u003eіснує багато напрацювань стосовно механізму на основі багатосторонніх угод з цивілізованими країнами\u003c/strong\u003e, які уже наклали арешт або заморозили активи російської федерації за кордоном, які можуть слугувати як основа такого фонду. В будь-якому випадку, росія так чи інакше компенсує завдану майнову шкоду, тобто репарації матимуть місце.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас \u003cstrong\u003eварто вказати на недостатність такого бачення проблем у сфері притягнення до відповідальності російських військовослужбовців та інших осіб, які брали участь в збройному конфлікті на боці російської федерації.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОкрім питання Спеціального трибуналу стосовно злочину агресії та компенсаторних механізмів \u003cstrong\u003eвоєнна юстиція уже стикається з проблемою інституційної спроможності національної системи кримінальної юстиції притягнути до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eХоча розслідування воєнних злочинів відповідно до ст. 216 КПК України віднесено до підслідності Служби безпеки України, ми розуміємо, що основна діяльність цього органу наразі зосереджена у сфері протидії злочинам проти основ національної безпеки. Розуміючи обмеженість ресурсів цього органу, \u003cstrong\u003eдо розслідування воєнних злочинів залучена ледь не уся система правопорядку. \u003c/strong\u003eНасамперед, Національна поліція та СБУ, а також слідчі ДБР та детективи НАБУ, зусилля яких координуються органами прокуратури, наразі розслідують воєнні злочини. В Офісі Генерального прокурора не тільки т.зв. \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; здійснює процесуальне керівництво у справах про воєнні злочини, а й інші структурні підрозділи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїна керується загальним принципом комплементарності (доповнюваності), що існує в міжнародному кримінальному праві. Тобто в першу чергу вона власними силами намагається притягнути до відповідальності кожного, хто вчиняв воєнні злочини, а вже там де вона не може зробити це самостійно \u0026ndash; працює з \u0026laquo;магістральними\u0026raquo; справами проти держави в Міжнародному Суді ООН (ICJ), із злочинами воєнно-політичного керівництва росії в Міжнародному кримінальному Суді (ICC) та спеціально утвореному Трибуналі стосовно злочину агресії тощо. Тож стосовно кожного факту максимально збираються докази для подальшого їх використання в національних і міжнародних судах та засудження осіб, винних у їх вчиненні засобами національної юстиції, а там де немає такої можливості \u0026ndash; міжнародної кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІншими словами \u0026ndash; незалежно від спеціалізації (підслідності) система кримінальної юстиції залучає всі наявні ресурси для розслідування воєнних злочинів, особливо, коли це стосується першочергових слідчих дій, адже значна кількість доказів потребує швидкої фіксації, а з метою уникнення повторної травматизації усні показання мають документуватись одразу після події злочину.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТож, як мінімум, \u003cstrong\u003eПлан відновлення мав би відповісти також на питання:\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e1) які органи правопорядку мають здійснювати досудове розслідування воєнних злочинів \u0026ndash; \u003cstrong\u003eспеціалізований орган чи міжвідомчі групи з різних органів?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e2) які ресурси потрібні для належної спеціалізації слідчих/детективів цих органів? \u003cstrong\u003eчи потрібні додаткові заходи безпеки чи інші гарантії для працівників такого/таких органів?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e3) чи потрібно забезпечити інституційну незалежність органу прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво у цій категорії справ \u0026ndash; \u003cstrong\u003eчи має це залишатись окремий Департамент в складі ОГП або бути Спеціалізована прокуратура\u003c/strong\u003e, на кшталт, Антикорупційної, з аналогічними додатковими гарантіями діяльності?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e4) чи судді районних судів загальної юрисдикцію мають належну кваліфікацію для розгляду справ про воєнні злочини \u0026ndash; \u003cstrong\u003eчи необхідно вести мову про утворення спеціалізованого суду з розгляду воєнних злочинів у системі судоустрою України\u003c/strong\u003e (проведемо аналогію з ВАКС та майбутнім Вищим судом з питань інтелектуальної власності);\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e5) \u003cstrong\u003eсистема міжнародно-правової допомоги в кримінальному провадженні \u0026ndash; чи потребує вона вдосконалення?\u003c/strong\u003eІнтерпол, європол, виконання вироків тощо?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаразі ми не говоримо про доконані рішення, які має напрацювати робоча група, а лише напрямок розвитку воєнної юстиції. Адже як уже зазначалось питанню інфраструктури правопорядку \u0026ndash; органам досудового розслідування, органами прокуратури, судам \u0026ndash; у ньому не приділено уваги. Проте \u003cstrong\u003eпитання відновлення справедливості, насамперед покарання винних осіб, значно залежить від того наскільки розумно будуть використані наявні у цих органів ресурси\u003c/strong\u003e, наскільки вчасно та доцільно будуть залучені ресурси з інших джерел та врешті наскільки довго не буде вщухати суспільний запит на справедливість, а отже і підтримка з боку держави цієї системи воєнної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eДивлячись правді в очі, не можу не зауважити, що сьогодні запит на справедливість вкрай високий. Проте, згадуючи \u0026laquo;справи Майдану\u0026raquo; чи воєнні злочини росіян та їх проксі на території ОРДЛО \u003cstrong\u003eмусимо розуміти, що після завершення збройного конфлікту фокус уваги суспільства сильно зміниться в бік інших питань\u003c/strong\u003e \u0026ndash; відновлення місцевого самоврядування, виборів, соціально-економічних реформ, інвестицій та розвитку нових галузей економіки, врешті європейської та євроатлантичної (або просто колективної безпеки) інтеграції. Кожне з цих питань потребує довгого та ретельного обговорення, проте моє застереження в тому, що питання воєнних злочинів не буде \u0026ldquo;на слуху\u0026rdquo; як зараз і ми маємо бути до цього готові.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТож системі воєнної юстиції буде складніше відстоювати свою потрібність, боротись за незалежність від шкідливих впливів (а вони будуть) та отримувати належний обсяг необхідних для ефективного функціонування ресурсів. Зробити акцент на цих потребах треба вже зараз \u0026ndash; саме для цього й існує План відновлення, який шкода, що не врахував потреби воєнної юстиції на більш детальному рівні, аніж питання трибуналу по агресії та компенсаторних механізмів.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eАле це не означає, що План відновлення не буде доопрацьований або вони не знайдуть своє відображення у Концепції реформи кримінальної юстиції, ухвалення якої має відбутись незабаром.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_379229538_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]}]},{"id":546,"url":"pered-rozsliduvachami-voennih-zlochiniv-v-ukraini-postayut-velichezni-vikliki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1657618456,"date":"12.07.2022","views":926,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/merlin_207817173_864cbc71-0f25-4.jpg","mini_image":null,"name":"Перед розслідувачами воєнних злочинів в Україні постають величезні виклики","description":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародні інституції приєднуються до українських прокурорів у, можливо, найбільшій спробі притягнути воєнних злочинців до відповідальності. Але труднощі й небезпеки, з якими вони стикаються, теж мають винятковий характер.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eВалері Хопкінс (Valerie Hopkins), міжнародний кореспондент Нью-Йорк Таймс (international correspondent for the NYT)\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/07/03/world/europe/ukraine-war-crimes-russia.html?fbclid=IwAR1Qx_NFsa6CxlojM7Vjr-JUiBpyUsBK-eVdDK5rRdgfoqTb14UdisVqW1U\u0026amp;fs=e\u0026amp;s=cl\"\u003e\u003cem\u003eInvestigators of War Crimes in Ukraine Face Formidable Challenges (July 3, 2022, The New York Times)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКОРОПИ, Україна. Четверо чоловіків тягнули довгі смужки тканини, щоб підняти труну із зяючої діри на задньому дворі невеликого будинку. Вони відкрили кришку, щоб побачити запліснявілий труп \u003cstrong\u003eОлексія Кетлера\u003c/strong\u003e, який був убитий миттєво від осколків, коли міномет обістріляв дорогу в Коропах, селі поблизу Харкова на північному сході України, у березні.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОлексій Кетлер, батько двох маленьких дітей, святкував би свій 33-й день народження 25 червня, якби не опинився біля свого будинку в невідповідний час. Тепер його тіло стало ще одним доказом у широкомасштабних зусиллях України зі збору доказів для судового переслідування Росії та її військових за воєнні злочини, які полягають у жорстоких вбивствах українських мирних жителів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЕксперти кажуть, що процес йде надзвичайно швидко і може стати найбільшою в історії спробою притягнути воєнних злочинців до відповідальності. Але тут [перед системою правосуддя] постає низка величезних викликів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПо-перше, розслідування ведуться навіть тоді, коли на сході країни триває війна (військові дії). Коли слідчі оглядали тіло Олексія Кетлера, неподалік лунали звуки зустрічних обстрілів [як української, так і російської артилерії]. Українські гелікоптери, які, швидше за все, доставляли нові війська [та боєприпаси] на лінію фронту, літали низько над головою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім того, незважаючи на те, що докази збирають як українські, так і закордонні слідчі, координація між ними невелика. І, незважаючи на наплив експертів, \u0026laquo;\u003cem\u003eсправді не вистачає людей\u003c/em\u003e\u0026raquo;, щоб розслідувати, готувати обвинувальні акти та чинити правосуддя у таких справах, зазначає \u003cstrong\u003eАндрій Кравченко, заступник прокурора області\u003c/strong\u003e, який сидить у своєму кабінеті в центрі Харкова, не зважаючи на те, що звук обстрілу, здається, наближається.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eОдну будівлю, яку прокурори використовували як офіс, було вражено ракетами, що, на думку Кравченка, було зроблено умисно [саме проти його команди], і тепер вона часто змінює свій штаб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eЗапит на справедливість високий.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов, головний прокурор України у справах про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, зазначив, що судова система України наразі майже повністю присвячена розслідуванню воєнних злочинів, і більшість із 8300 прокурорів, які наявні в Україні, збирають докази [в цій категорії проваджень].\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУкраїнські суди вже ухвалили шість обвинувальних вироків стосовно російських військових. Минулого тижня Генеральний прокурор заявила, що розслідується ще майже 20 000 кримінальних проваджень \u0026mdash; щодо звинувачень у катуваннях, зґвалтуваннях, убивствах під час страти і так далі. А також депортації цивільного населення \u0026ndash; за словами пана Бєлоусова, це десятків тисяч українців, яких вивезли до Росії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВодночас сотні міжнародних експертів, слідчих і прокурорів приїхали в Україну з алфавітного супу міжнародних інституцій (\u003cem\u003e\u0026ldquo;alphabet soup of international agencies\u0026rdquo; \u0026ndash; авторка має на увазі безліч абревіатур, які мають міжнародні організації, прим. пер.\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНа початку війни в Україну прибув головний прокурор Міжнародного кримінального суду \u003cstrong\u003eКарім Хан\u003c/strong\u003e із кількома десятками слідчих. Але суд, який базується в Нідерландах, розглядає обмежену кількість справ і зазвичай прагне переслідувати лише вищий ешелон політичних і військових керівників держави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eІ це повільний механізм: слідчі, які розслідували справу російсько-грузинського збройного конфлікту 2008 року, не зверталися за ордерами на арешт аж до цього року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож є низка інших ініціатив. \u003cstrong\u003eАмаль Клуні, юрист-міжнародник з прав людини\u003c/strong\u003e, який входить до команди, яка консультує український уряд щодо подання міжнародного судового позову проти Росії пояснює, що Організація Об\u0026rsquo;єднаних Націй створила комісію з розслідування порушень прав людини в Україні \u0026mdash; до складу якої входять три експерти з прав людини \u0026mdash; але не може створити офіційний трибунал, оскільки Росія має право вето в Раді Безпеки ООН.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eСлідчі в Польщі відбирають показання біженців, які виїхали з України, щоб потім передати їх українській прокуратурі. Франція скерувала мобільні групи, які спеціалізуються на аналізі ДНК для збору доказів разом з українським органами правопорядку. Неурядові організації, що розташовані в Києві, столиці України, вирушають на території, які нещодавно були окуповані російськими військовими, щоб зібрати свідчення потерпілих.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУчасть кількох країн та організацій не обов\u0026rsquo;язково призводить до продуктивнішого розслідування, зазначає \u003cstrong\u003eУейн Джордаш, британський юрист, який спеціалізується на кримінальному праві \u003c/strong\u003eта наразі живе в Україні. Пан Джордаш, який входить до складу міжнародної робочої групи з підтримки української прокуратури, критично оцінює деякі спроби допомогти Україні в судовій сфері, назвавши це \u0026laquo;димом і дзеркалом\u0026raquo; (\u003cem\u003esmoke and mirrors \u0026ndash; \u0026ldquo;пусканням диму в очі\u0026rdquo;, прим. пер.\u003c/em\u003e), без результатів та чітких пріоритетів (\u003cem\u003eвірогідно тут мається на увазі залучення суддів з інших юрисдикцій для притягнення до відповідальності російських військових \u0026ndash; прим. пер.\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВін зазначив, що слідчі Міжнародного кримінального суду тільки починають роботу, і експерти з інших країн також приїжджають протягом кількох тижнів.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eВи не можете наскоком поринути у розслідування на два тижні й очікувати, що такі дії принесуть значну користь\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026mdash; зазначає Уейн Джордаш.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eІва Вукусич, дослідниця постконфліктного правосуддя в Утрехтському університеті\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, зазначає: \u0026laquo;\u003cem\u003eРесурси вкладаються, але, можливо, згодом ми побачимо, що вони марнуються, бо витрачаються не в тому напрямі\u003c/em\u003e\u0026raquo;, наприклад, коли дублюються зусилля з розслідування злочинів, а не надається психосоціальної підтримка потерпілим.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eПані Вукусич відзначила масштабність такої ініціативи. За її словами, по всій країні \u0026laquo;\u003cem\u003eє тисячі потенційних підозрюваних і тисячі потенційних судових процесів\u003c/em\u003e\u0026raquo;. За її словами, усі матеріали мають бути належним чином зібрані та проаналізовані.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЯкщо у вас є 100 000 предметів, що можуть бути доказами \u0026mdash; відео, заяв, документів \u0026mdash; але ви не знаєте, для чого це все [збирається], це обмежує можливість використання таких матеріалів\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала пані Вукусич.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВона також попередила, що керівництво Міжнародного кримінального суду може зіткнутися з критикою через надто тісну співпрацю з українською владою, оскільки, за її словами, Україна також є \u0026laquo;актором цієї війни\u0026raquo; (an actor in this war) (\u003cem\u003eскоріше за все мається на увазі, що Україна є стороною збройного конфлітку, отже воєнні злочини з її боку також можуть стати предметом розгляду МКС \u0026ndash; прим. пер.\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВона побоюється, що українські посадовці дуже сподіваються на відновлення справедливості і, можливо, витрачають ту малу кількість ресурсів, що мають (scarce resources), на заочне судочинство (in ansentia trials).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eЖодна велика справа не буде завершена за два або п\u0026rsquo;ять років через масштаби насильства та той факт, що воно триває так довго\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала вона.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов, головний прокурор України у справах про воєнні злочини\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e, погоджується з цим. \u0026laquo;\u003cem\u003eМи граємо в довгу гру\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; зазначає він. Навіть якщо воєнного злочинця судитимуть і заочно засудять, то: \u0026laquo;\u003cem\u003eМи розуміємо, що через рік, два, три чи п\u0026rsquo;ять цим хлопцям не уникнути [реального] покарання\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов сказав, що він цінує міжнародну допомогу, але її координація стала \u0026laquo;\u003cem\u003eнайбільшим викликом\u003c/em\u003e\u0026raquo;, з яким зіткнулися органи правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, харківські прокурори використали новий блискучий криміналістичний набір, подарований Європейським Союзом, для ексгумації тіл в селі Коропи на північному сході України. Але поліцейський із підрозділу в Дмитрівці, що за 45 хвилин їзди на захід від Києва, сказав, що вони не бачили і не зустрічалися з міжнародними слідчими та не отримували від них жодного обладнання.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов також зазначив, що Україна хоче взяти на себе ініціативу в судовому переслідуванні цих справ, що є відмінністю від попередніх постконфліктних ситуацій, коли національна влада спочатку залишала процес на розгляд міжнародних трибуналів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eАле більшість українських слідчих мають невеликий досвід розслідування такого виду злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаприклад, \u003cstrong\u003eАндрій Андрійчук\u003c/strong\u003e, який приєднався до поліції в регіоні на захід від Києва два роки тому, сказав, що раніше його робота включала розслідування місцевих конфліктів або крадіжок худоби. Тепер воно включає \u0026laquo;\u003cem\u003eнабагато більше трупів\u003c/em\u003e\u0026raquo; (a lot more corpses), сказав він.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНедавнього сонячного дня його покликали в лісистий масив поблизу міста Дмитрівка. За кілька днів до цього в поліцію зателефонували лісники, які приїхали на [виявлену] могилу чоловіка. Загиблого \u003cstrong\u003eМиколу Медвідя\u003c/strong\u003e, якому було 56 років, поховали за паспортом; його капелюх висів на вершині хреста, зробленого з паличок.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЙого донька та двоюрідний брат впізнали його тіло. У місцевому моргу офіційно встановили причину смерті: постріл у груди, що спричинив смерть.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eВідтоді його донька \u003cstrong\u003eМарія Тремало\u003c/strong\u003e не отримувала інформації від органів досудового розслідування. У кримінальному провадженні не знайшли жодного свідка, і незрозуміло, хто міг убити її батька і чому. Проте вона жадає справедливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМого батька ніколи не повернуть\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала вона. \u0026laquo;\u003cem\u003eАле я хотіла б, щоб винні були покарані\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗараз це видається майже неможливим [у цій справі].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУ Коропах, селі під Харковом, матері пана Кетлера \u0026ndash; \u003cstrong\u003eНадії Кетлер\u003c/strong\u003e \u0026ndash; було невтішно, коли здійснювали ексгумацію та працювали слідчі. Вона побрела дорогою до іншої частини своєї земельної ділянки. Шестеро посадовців стояли біля тіла її сина, фотографували та документували факт впізнання тіла його найкращим другом \u003cstrong\u003eМихайлом Михайленком\u003c/strong\u003e, який виглядав скам\u0026rsquo;янілим і пахнув перегаром.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eНаступного дня тіло пана Кетлера було доставлено до міського моргу, де була встановлена\u0026nbsp; остаточна причина смерті.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗрештою пані Кетлер зібралася з силами, щоб показати слідчим кратер, утворений бомбою, що вбила її сина, і привела поліцію до цього місця. Пані Кетлер стояла, дивлячись на дерева, які шелестіли від вітру. Вона ні з ким не розмовляла. Вона сказала, що не знає, чи обвинувальний вирок у судовому процесі у справі про воєнні злочини, якщо він колись буде, полегшить біль втрати її дитини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eМені довелося двічі ховати свого сина\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; розповідала пізніше пані Кетлер. \u0026laquo;\u003cem\u003eРозумієте, це досить важко зробити один раз, і доведеться робити це вдруге. Нікуди не дінеться біль матері\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/merlin_207817173_864cbc71-0f25-4.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":545,"url":"jus-ad-bellum-vs-jus-in-bello-osoblivosti-kriminalnoi-vidpovidalnosti-za-st-437438-kk-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1657534208,"date":"12.07.2022","views":5527,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_557059946_XL-min.jpg","mini_image":null,"name":"Jus ad bellum VS Jus in bello: особливості кримінальної відповідальності за ст. 437–438 КК України","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВоєнний злочин і злочин агресії (злочин проти миру) широко відомі в міжнародному праві. Обидва отримали своє юридичне закріплення, а також історичний прояв під час міжнародних кримінальних трибуналів.\u0026nbsp;Україна зіткнулася з обома категоріями зазначених злочинів у 2014 році після анексії Криму та розв\u0026rsquo;язання бойових дій у Донецькій і Луганській областях. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eНовий етап збройної агресії рф і білорусі з 24 лютого 2022 року дав реальну можливість українській правовій системі виконати свої функції в галузі міжнародного кримінального права ─ забезпечити ефективне та швидке розслідування з притягненням до відповідальності реальних російських військових на лаві підсудних, а не in absentia (заочно). \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас постає питання, чи готова система правосуддя України до цього, чи стали для неї ці злочини \u0026laquo;широко відомими\u0026raquo;? Некоректні підходи до кваліфікації таких злочинів за статтями Кримінального кодексу України (КК України) змушують негативно відповісти на ці питання.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗа вісім років війни міжнародні злочини мали всі шанси стати усталеними та зрозумілими для українського правосуддя, але не так сталося, як гадалося.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідомі випадки, коли участь у збройному конфлікті російських військовополонених та атаки на цивільні об\u0026rsquo;єкти кваліфікуються органами правопорядку та органами прокуратури як посягання на територіальну цілісність та недоторканність України (ст. 110 КК України)\u003c/span\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. За цією ж статтею Офісом Генерального прокурора повідомляється про підозру й окремим вищим посадовим особам рф, зокрема міністру оборони рф і командувачу східного військового округу зс рф\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftn2\" name=\"_ftnref2\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Маємо також і випадки оцінки вбивства цивільних осіб як злочину агресії (ст. 437 КК України).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТакі підходи до кваліфікації помилкові, на що, зокрема, вказувала ОБСЄ\u003c/span\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftn3\" name=\"_ftnref3\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e. Пропонуємо звернутися до термінології міжнародного права, яка демонструє, у чому саме полягає хибність наведених підходів. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eJus ad bellum і Jus in bello\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eМіжнародне право містить два терміни, які необхідно розглянути в контексті кваліфікації згаданих злочинів, \u0026mdash; \u003ci\u003ejus ad bellum / jus contra bellum\u003c/i\u003e (право на війну / заборона війни) і \u003ci\u003ejus in bello\u003c/i\u003e (правила ведення війни / право під час війни).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерший термін пройшов певну еволюцію та наразі передбачає \u003cstrong\u003eзаборону розв\u0026rsquo;язання будь-яких міждержавних спорів силою\u003c/strong\u003e та індивідуальну кримінальну відповідальність \u003cu\u003eвищих посадових осіб держави\u003c/u\u003e за злочин агресії, а також відповідальність держави за міжнародно-протиправне діяння.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eДруге поняття існує окремо від першого та встановлює \u003cstrong\u003eправила ведення збройного конфлікту\u003c/strong\u003e \u0026mdash; міжнародне гуманітарне право (МГП). Воно не оцінює правомірність участі сторін у конфлікті, а сприймає це як подію, яка вже відбулася. Головна мета МГП \u0026mdash; зменшити негативні наслідки конфлікту для захищених осіб (цивільних осіб, поранених, полонених тощо) і встановити базові правила ведення конфлікту для сторін, за серйозне порушення яких винні особи несуть кримінальну відповідальність (воєнні злочини).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eМГП має свою специфіку, яка багато кому не імпонує. Вона полягає в закріпленні статусу комбатанта, зокрема за військовими сторін міжнародного збройного конфлікту (МЗК). Цей статус передбачає легальне право брати участь у конфлікті без загрози кримінальної відповідальності для його учасника. Мова йде, наприклад, про завдання смерті військовим противника, здійснення атак на військові об\u0026rsquo;єкти тощо.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВодночас у МЗК кримінальна відповідальність передбачена за вчинення воєнних злочинів. Наприклад, сторони конфлікту не можуть застосовувати заборонені види зброї або здійснювати цілеспрямовані напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯк уже згадувалося, МГП не оцінює правомірність збройного конфлікту, а тому метою згаданого статусу комбатанта не є спроба звільнити від відповідальності за збройну агресію \u003ci\u003e(jus ad bellum)\u003c/i\u003e. МГП лише має намір урегулювати те, від чого людство наразі не змогло відмовитися, а саме \u0026mdash; збройні конфлікти. Іншими словами, МГП визнає той факт, що збройні конфлікти досі відбуваються, а тому встановлює універсальні правила їх ведення. Це водночас не є визнанням правомірності агресії в межах jus in bello.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЯкби до військових ставилися не як до комбатантів, а як до звичайних злочинців, то вони не були б зацікавлені в дотриманні МГП через небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності за сам факт участі в конфлікті. Іншими словами, не мало б значення, чи обстрілювати цивільні об\u0026rsquo;єкти або використовувати заборонену зброю, адже ризик кримінальної відповідальності буде завжди нависати й без цих воєнних злочинів. Військові також перестали б розглядати опцію здачі в полон противнику для збереження життя, навіть коли це зумовлено складними обставинами поранення, оскільки їх за будь-яких обставин очікувало б потенційне притягнення до кримінальної відповідальності в чужій країні. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТаким чином, гарантія непритягнення до кримінальної відповідальності за саму лише участь у збройному конфлікті насправді націлена на стимулювання гуманної поведінки учасників збройного конфлікту стосовно одне одного та захищених осіб.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПід час кваліфікації злочинів у національній правовій системі важливо враховувати наведені положення міжнародного права, адже вони є визначальними для її правильності та відповідності міжнародним зобовʼязанням. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПравила кваліфікації\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерейдімо від теорії міжнародного права до практичних порад щодо кваліфікації злочинів у національній правовій системі. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eФакт\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e збройної агресії РФ у 2014 році та \u003cb\u003eфакт\u003c/b\u003e продовження її зараз разом із білоруссю є предметом \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e. На сьогодні за агресію, що, серед іншого, може включати незаконний перетин кордону та посягання на територіальну цілісність України, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 437 КК України, але лише \u003cu\u003eвищих посадових осіб\u003c/u\u003e рф, які планували, готували, розв\u0026rsquo;язали та ведуть збройну агресію проти України. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЦе пов\u0026rsquo;язано з тим, що наведений перелік дій об\u0026rsquo;єктивно вимагає від виконавця зовсім інших можливостей за посадою, становищем у владній верхівці, ніж у рядового військового. Римський статут Міжнародного кримінального суду пояснює це так: \u003ci\u003eзлочин агресії може бути вчинений особою, яка контролює або спрямовує політичні чи військові дії держави\u003c/i\u003e.\u003cspan\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСаме за логікою міжнародного права та суттю злочину агресії рядові російські військовослужбовці не можуть нести відповідальність за ст. 437 КК України, оскільки не належать до переліку суб\u0026rsquo;єктів вчинення цього злочину. Ба більше, вони не можуть нести відповідальність за незаконний перетин кордону, посягання на територіальну цілісність України в умовах збройного конфлікту як за злочини проти національної безпеки, адже мають статус комбатанта відповідно до МГП, тобто не підлягають кримінальній відповідальності за факт участі в конфлікті задля дотримання правил і звичаїв ведення війни. Водночас це не поширюється на відповідальність за воєнні злочини. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗ огляду на це повідомляти про підозру командувачу східного військового округу зс рф та міністру оборони рф цілком логічно за ст. 437 КК України, але аж ніяк не за ст. 110 КК України. Не виправдані і спроби одночасної кваліфікації обох статей, адже щодо ст. 110 КК України злочин агресії за ст. 437 КК України є спеціальним складом, оскільки вчиняється в умовах збройного конфлікту та з порушенням принципів міжнародного права.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПрипускаємо, що паралельна кваліфікація цих статей зумовлена спробою органів правопорядку охопити не лише сам факт злочину агресії, тобто напад і посягання на територіальну цілісність України, але також і його наслідки \u0026mdash; загибель людей, що є кваліфікуючою ознакою за ч. 3 ст. 110 КК України. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eМожна погодитися з тим, що ст. 437 КК України охоплює лише \u003cb\u003eфакт \u003c/b\u003eзбройної агресії (\u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e), а не її руйнівні наслідки загалом і порушення МГП (\u003ci\u003ejus in bello\u003c/i\u003e). Але в цьому твердженні захована і відповідь, адже порушення МГП у ході збройної агресії є воєнними злочинами за ст. 438 КК України (\u003ci\u003ejus in bello\u003c/i\u003e), що вчиняються стосовно захищених об\u0026rsquo;єктів та осіб, наприклад лікарень, релігійних споруд, полонених, цивільних та інших. Тобто говорити про кваліфікацію в цих умовах за ст. 110 КК України не доводиться.\u003cspan\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКоротко підсумуємо\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e1) якщо вища посадова особа рф вчиняє злочин агресії, то це \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e, кваліфікація відбувається ст. 437 КК України;\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e2) якщо простежується вчинення воєнних злочинів, то дії осіб підлягають кваліфікації за ст. 438 КК України, причому \u0026laquo;вищий\u0026raquo; чи рядовий статус виконавця значення не має.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003chr align=\"left\" size=\"1\" width=\"33%\" /\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e \u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПост у соціальній мережі Facebook на сторінці Національної поліції України від 07.03.2022. URL: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/UA.National.Police/posts/285343363735701\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.facebook.com/UA.National.Police/posts/285343363735701\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПублікація \u0026laquo;Російські окупанти обстріляли місто Павлоград на Дніпропетровщині \u0026mdash; розпочато розслідування\u0026raquo; на сайті Дніпропетровської обласної прокуратури. URL: \u003ca href=\"https://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=312677\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=312677\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn2\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftnref2\" name=\"_ftn2\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Публікація в соціальній мережі Facebook на сторінці Ірини Венедіктової від 02.05.2022. URL: \u003ca href=\"https://www.facebook.com/VenediktovaIryna/posts/379989774138697\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.facebook.com/VenediktovaIryna/posts/379989774138697\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПовідомлення про підозру та повістка про виклик Шойгу С. Г. на 16.05.2022,17.05.2022,18.05.2022. URL: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-soigu-sg\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-soigu-sg\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn3\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7F003F54-59A3-477D-AB93-E62DBE2648AD#_ftnref3\" name=\"_ftn3\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Report of the OSCE Moscow Mechanism\u0026rsquo;s mission of experts, 13 April 2022. URL: \u003ca href=\"https://www.osce.org/odihr/515868\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://www.osce.org/odihr/515868\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (сторінка 12)\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_557059946_XL-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":541,"url":"inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656677232,"date":"11.07.2022","views":1502,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastvaka-37.png","mini_image":null,"name":"Інші види сексуального насильства. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТермін \u0026laquo;сексуальне насильство\u0026raquo; використовується для визначення актів сексуального характеру, нав\u0026rsquo;язаних силою або примусом, наприклад, спричинених через страх застосування насильства, примусу будь-якого характеру, затримання, психологічного насильства чи зловживання владою, спрямованих проти будь-якої жертви \u0026ndash; чоловіка, жінки, хлопчика або дівчинки. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про інші види сексуального насильства як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1H6nX658evuAMl3wIkuDK_LijiRJf2Rza/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1H6nX658evuAMl3wIkuDK_LijiRJf2Rza/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini\"\u003e8. ЗҐВАЛТУВАННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastvaka-37.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":540,"url":"zgvaltuvannya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656676962,"date":"07.07.2022","views":1210,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-33.png","mini_image":null,"name":"Зґвалтування. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСексуальне насильство в умовах збройного конфлікту, на жаль, залишається досить поширеною категорією злочинів і має латентний характер порівняно з іншими порушеннями. Незважаючи на те, що подібні діяння можуть мати місце в умовах вчинення також інших посягань на захищених осіб, МГП категорично забороняє будь-які форми сексуального насильства стосовно особи як форми жорстокого поводження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про зґвалтування як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості розслідування окремих складів злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1E86H9VIv8Kyd3B4pd5K-o5ZmjOyEcgMu/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1E86H9VIv8Kyd3B4pd5K-o5ZmjOyEcgMu/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-33.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":539,"url":"skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1656325384,"date":"28.06.2022","views":1636,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Picture1-2.png","mini_image":null,"name":"Скорочення підстав, за яких застосування сили є юридично допустимим","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ нескінченній лавині новин, у яких ми бачимо зображення жахливих подій, причин для надії може виявитися небагато. Але вони наявні та готові до втілення. Одна із них \u0026ndash; це \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220316-ORD-01-00-EN.pdf\"\u003eрішення \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eМіжнародного суду ООН про тимчасові заходи щодо російсько-українського збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/author/richard-mackenzie-gray-scott/\"\u003eRichard Mackenzie-Gray Scott\u003c/a\u003e), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eReducing the Grounds Upon Which the Use of Force is Legally Permissible (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/05/20/reducing-the-grounds-upon-which-the-use-of-force-is-legally-permissible/\"\u003e\u003cem\u003eMay 20, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eна замовлення JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ захованому в кінці пункті 59 Суд стверджує: \u0026laquo;\u003cem\u003eПонад те, сумнівно, що Конвенція, у світлі її об\u0026rsquo;єкта та мети, дозволяє Договірній Стороні одностороннє застосування сили на території іншої держави з метою запобігання або покарання за нібито геноцид\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча можуть бути і ті, хто ставить собі запитання, чи пішов Суд далі, ніж було потрібно на цьому конкретному етапі \u0026ndash; наприклад, \u003ca href=\"https://macmillan.yale.edu/news/dallaire-speaks-atrocity-prevention\"\u003eприхильники\u003c/a\u003e гуманітарної інтервенції або ті, хто із зрозумілих причин вагається щодо передчасних заяв з питань, які можуть виникнути перед Судом у майбутньому \u0026ndash; позиція Суду є значущою із причини, яка буде описана нижче. Але перш ніж далі коментувати це рішення, необхідно зробити невелике застереження. Нижче наведено три взаємопов\u0026rsquo;язані аспекти. По-перше, необхідно визначити, в який момент межі того, що є або можна обґрунтовано вважати законною поведінкою, розширюються настільки, що перетинаються з такою поведінкою, яка водночас є неправильною. По-друге, яким чином використовується концепція запобігаючої самооборони (anticipatory self-defence)\u003ca href=\"applewebdata://574ABAB4-4000-4857-963C-9E0BBFF28314#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026ndash; зокрема, зважаючи на те, що вона, можливо, несприятливо співвідноситься з принципом правової визначеності. І нарешті, по-третє, міркування про те, чому цій концепції не повинно бути місця в законі, що регулює застосування сили, є закликом, що може бути частиною більш широкого руху, спрямованого на скорочення підстав, на яких застосування сили є юридично дозволеним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eРозширення меж законної поведінки\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМоніка Хакімі (Monica Hakimi) \u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=5828\u0026amp;context=mlr\"\u003eстверджує\u003c/a\u003e, що надаючи обґрунтування своєї поведінки із використанням юридичної мови, звичної в дискусіях про міжнародний правопорядок, держави сприяють активнішому використанню норм міжнародного права. Практика пошуку підстав, які могли б виправдати поведінку держави, передбачає, що держави звертаються до положень, встановлених реальними або уявними міжнародними правилами (оспорюваними чи усталеними). Якщо держави прагнуть шукати і знаходити підстави для того, щоб їх поведінка була визнана законною, це означає, що правила, які використовуються в цьому процесі, мають певне значення, інакше навіщо було б посилатися на них і намагатися використовувати їх. Але що, якщо такі процеси використовуватимуться, щоб створити видимість турботи про ці правила та те, що вони собою представляють, але водночас підриваючи їх? Успішність політики держав часто залежить від витонченості дій, а не від нахабства, яке полягає в прямому ігноруванні законів. Краще взаємодіяти з цими законами через юридичну дискусію, навіть якщо немає наміру їх дотримуватися, тому що це створюватиме видимість намагання дотримуватись правил, при цьому виражаючи повагу до пов\u0026rsquo;язаних процедур оскарження. Що, якщо саме ця практика є частиною того, що можна охарактеризувати як виворіт міжнародного правового порядку (underbelly of the international legal order), коли закон фактично допускає неправильну поведінку? Катарина Пістор (Katharina Pistor) у своїй викривальній \u003ca href=\"https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691178974/the-code-of-capital\"\u003eкнизі\u003c/a\u003e наводить конкретні приклади того, як закони розробляються та використовуються тими, хто може собі це дозволити, щоб просувати свої інтереси, розсуваючи межі законного. У результаті збільшується зона перетину того, що є законним і того, що є неправильним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЗапобігаюча самооборона та (відсутність) правової визначеності\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоли в контекст щодо застосування сили державами запроваджується ідея розширення поведінки, яка є законною або може бути добре обґрунтована як така, здається, що міжнародне право перебуває в неприглядному стані. Ненсі Сімонс (Nancy Simons) \u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2017/04/25/the-legality-surrounding-the-us-strikes-in-syria/\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e, що держави тлумачать \u0026laquo;\u003cem\u003eвинятки із заборони застосування сили інноваційним способом\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча попередні порушення цього правила не дають підстав для виправдання нових порушень, за умови, що попередні порушення можуть створити нові шляхи для створення звичаю, заснованого на практиці держав та \u003cem\u003eopinio juris\u003c/em\u003e, така поведінка є ознакою відсутності чіткості закону через елементи, які до цього додаються. \u003cstrong\u003eЯкщо має існувати верховенство права на міжнародному рівні, то правова визначеність, вірогідно, має бути його частиною. Проте існує сумнів, чи правила про застосування сили відповідають цьому принципу, зокрема через концепцію, яка наразі додається до цих правил\u003c/strong\u003e. Точні правила надають чіткість у визначенні того, яка поведінка є правомірною, а яка \u0026ndash; ні. Проблема полягає в тому, що якщо спроби зробити закон (правило) максимально визначеним призводять до надмірної визначеності, тоді правило може потрапити в \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/drafting-legislation-9781849464284/\"\u003eпастку надмірної вичерпності\u003c/a\u003e\u0026raquo; (trap of over-exhaustiveness) (стор. 91) \u0026ndash; тобто, поведінка, не зазначена явно, стає юридично допустимою, навіть якщо вона призводить до тих самих або подібних результатів, що й поведінка, яка є незаконною згідно з тим самим правилом. Тому дуже важливо знайти баланс, щоб уникнути створення двозначності щодо того, які правові наслідки створює та чи інша поведінка.\u003cstrong\u003e Відсутність чіткості в законі означає, що тим, хто маніпулює правилами та юридичною мовою, легше розширювати межі того, що вважається законною поведінкою, ніж якби закон був чіткішим.\u003c/strong\u003e У цьому зв\u0026rsquo;язку \u003cstrong\u003eіснує концепція\u003c/strong\u003e, яка нині регулює застосування сили \u0026ndash; вона \u003cstrong\u003eнадає простір для висунення юридичних аргументів, які розширюють межі того, що можна вважати юридично допустимою поведінкою. Це концепція запобігаючої самооборони.\u003c/strong\u003eЗапобігаюча самооборона розуміється як збройний напад держави на іншу державу, який можна тлумачити як спробу оборонних дій у відповідь на видиму ймовірність того, що інша держава може застосувати силу в певний момент у майбутньому, але фактично цього не зробила (\u003cem\u003eдетальніше на прикладі України див. \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu\"\u003e\u003cem\u003eстаттю Марко Мілановича у перекладі JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026ndash; прим. ред.\u003c/em\u003e). \u003cstrong\u003eЦю концепцію потрібно усунути.\u003c/strong\u003e Її наявність є частиною \u0026ldquo;хвороби\u0026rdquo; міжнародного права та \u003ca href=\"https://academic.oup.com/clp/article-abstract/74/1/101/6333482?redirectedFrom=fulltext\"\u003eвбиває його\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНезалежно від того, які терміни використовуються у цій концепції (наприклад, \u0026laquo;неминучий\u0026raquo; (imminent) або \u0026laquo;негайний\u0026raquo; (immediate)) для спроб довести її сумісність з чинними правилами \u0026ndash; наприклад, із статтею 51 \u003ca href=\"https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text\"\u003eСтатуту ООН\u003c/a\u003e, яка передбачає вчинення \u0026laquo;збройного нападу\u0026raquo; (if an armed attack occurs), що (принаймні текстуально) не означає та не передбачає прогнозу щодо можливого майбутнього, \u0026ndash;\u003cstrong\u003e суть цієї концепції робить її іграшкою в руках тих, хто вміє загортати виправдання своєї поведінки в юридичні аргументи, зокрема в тих випадках, коли існує значне відхилення від того, що є позитивним правом.\u003c/strong\u003e Застосування сили може бути \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/ethics-and-international-affairs/article/abs/whats-wrong-with-preventive-war-the-moral-and-legal-basis-for-the-preventive-use-of-force/D8F383759A1F45A941123180876999D0\"\u003eнеправильним\u003c/a\u003e, навіть якщо воно є законним. Дії із самооборони не можуть бути неправильними (за умови належного контексту та способу їх вчинення). \u003cstrong\u003eВодночас, дії або реакції, засновані на припущенні, що щось \u003cem\u003eможе\u003c/em\u003e статися у невідомий момент у майбутньому, очевидно, не є самообороною. Це правопорушення, хоча такого типу, яке могло б насправді забезпечити практичний захист залежно від асиметрії сили між сторонами або відсутності такої асиметрії. Незалежно від того, чи йдеться про секунди чи роки, нині не існує методів з абсолютною точністю передбачити, що може статися в майбутньому та як саме\u003c/strong\u003e. Адже існує різниця між знанням чогось і думкою, що ми щось знаємо. \u003ca href=\"https://www.vox.com/2018/9/26/17905796/nuclear-war-1983-stanislav-petrov-soviet-union\"\u003eСтаніслав Петров\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eвваважається, що він відвернув \u0026ldquo;ядерну війну\u0026rdquo;, адже за всіх підстав та необхідності застосувати ядерну зброю у відповідь на гадане повідомлення про ядерну атаку не зробив цього \u0026ndash; прим. ред.\u003c/em\u003e) якимось чином усвідомлював, що він не знає, чи США розпочали збройний напад на колишній Радянський Союз у 1983 році, хоча автоматизована система (неправильно) повідомила його про це. Якби Станіслав вірив у концепцію превентивної самооборони, могла б початися ядерна війна. Якщо ця історія чогось нас вчить, так це того, що ми не можемо знати, що має статися в майбутньому. Може мати місце реакція на припущення, або можуть мати місце дії, засновані на розрахунках з урахуванням будь-яких факторів, але в такому випадку такі прогнози, ймовірно, будуть такими ж точними, як \u003ca href=\"https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691178288/expert-political-judgment\"\u003eшимпанзе, що кидає дротики в мішень у грі в дартс (або ще менш точними)\u003c/a\u003e. Але якщо починати дії на основі цих неповних знань, це все одно буде першим ударом. Навіть найкраща доступна розвідувальна інформація не є кришталевою кулею, хоча деякі можуть вважати її такою. Існують ситуації, коли самооборона є як необхідною, так і виправданою, зокрема відповідно до міжнародного права. Однак така поведінка не має базуватися на будь-яких \u0026laquo;превентивних\u0026raquo; міркуваннях, які сприяють довільному розумінню ситуації. Адже в кінцевому підсумку саме на таке розуміння ситуації спираються всі спроби (хай навіть і марні) \u003ca href=\"https://columbialawreview.org/content/evaluating-the-imminence-of-a-cyber-attack-for-purposes-of-anticipatory-self-defense/\"\u003eвизначити і обґрунтувати\u003c/a\u003e такі речі, як \u0026laquo;неминучість\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/\"\u003eостаннє вікно можливостей\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003cem\u003e(цитується центральний аргумент статті Марко Мілановича, на переклад якої ми посилаємось вище \u0026ndash; прим. ред\u003c/em\u003e.), \u0026laquo;відсутність розумного шансу для повернення назад\u0026raquo; або будь-яке інше формулювання чи вигадане обґрунтування у контексті сучасного світу, де руйнування може статися за лічені секунди просто натисканням кнопки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДехто може \u003ca href=\"chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https:/repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1259\u0026amp;context=mjil\"\u003eвважати\u003c/a\u003e \u0026laquo;\u003cem\u003eабсурдним припускати, що міжнародне право вимагає від держави \u0026laquo;спочатку прийняти удар\u0026raquo;, коли вона могла б ефективно захищатися, діючи превентивно\u003c/em\u003e\u0026raquo;, але принаймні варто подумати про те, якою була б емпірична ефективність (у коротко- і довгостроковій перспективі), коли б слабкіша держава починала атаку на більш сильну державу, перш ніж піддатися нападу, включаючи небезпеку надання сильній державі юридичного виправдання для застосування сили для самооборони. \u003cstrong\u003eПозиції, що виступають за існування та використання запобігючої самооборони, здається, не помічають, що ця концепція може принести користь лише потужним у військовому плані державам \u0026ndash; особливо порівняно з тими, які є значно слабшими.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eВажко уявити, як напад на порівняно сильнішу державу принесе суттєву користь для слабшої держави, коли обидві сторони застосовують силу.\u003c/strong\u003e Якщо ж розглядати цю динаміку у зворотному напрямі, це може забезпечити утримання від застосування сили, оскільки менш потужна у військовому плані сторона двічі подумає про напад на свого більш могутнього опонента, якщо останній здійснить демонстрацію сили з метою попередження подальшої ескалації. Однак, хоча винятки можливі, \u003cstrong\u003eефективна самооборона, очевидно, залежить від ступеня асиметрії сили між сторонами. Це означає, що значні розбіжності у силі можуть зробити ефективність випереджувальних дій слабшої держави мінімальною або взагалі позбавити їх ефективності \u0026ndash; як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. \u003c/strong\u003eАльтернативна позиція полягає в тому, що якщо в законі відсутня будь-яка концепція запобігаючої самооборони, це може значно погіршити становище тих, хто вижив після збройного нападу в державі, яка чекала нападу, перш ніж законно застосувати силу у відповідь. Але чи справді випереджувальне (запобігаюче) застосування сили захищає від цієї проблеми? Чи є приклади застосування сили державою в очікуванні можливого нападу на неї, коли ця держава запобігала чи навіть пом\u0026rsquo;якшувала шкоду та страждання, що випливали б із застосування сили проти неї? Навіть гіпотетично важко уявити, як використання випереджувальної сили допомагає зусиллям самооборони запобігти або обмежити подальші збройні дії та пов\u0026rsquo;язану з ними шкоду значущим чином \u0026ndash; за винятком ситуацій, коли держава використовує непропорційну силу, що припиняє конфлікт до його початку. Проте якщо в законі, який регулює застосування сили, передбачена запобігаюча самооборона, це може принести користь певним державам, що мають здатність і бажання захищати та просувати свої інтереси за допомогою дипломатії канонерок, коли реальною метою є не забезпечення деескалації, а військова ескалація.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eШирший рух за скорочення підстав для юридично допустимого застосування сили\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПричина, з якої рішення Міжнародного суду ООН (ICJ) заслуговує на увагу, полягає в тому, що воно стосується іншої особливості права, яке регулює застосування сили, зокрема пов\u0026rsquo;язаних спроб захистити застосування сили \u0026ndash; \u003cstrong\u003eйдеться про односторонню гуманітарну інтервенцію \u003c/strong\u003e(unilateral humanitarian intervention) (на відміну від \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/humanitarian-assistance-intervention-humanitarian-grounds\"\u003eгуманітарної допомоги\u003c/a\u003e). Це ще одне поняття, яке (неправильно) використовувалося для виправдання застосування летальної сили, іноді з \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/books/rescuing-human-rights/9844D3BFA03F13372980E7A0AD51C72E\"\u003eневизначеністю, перебільшенням та неоколоніальним підтекстом\u003c/a\u003e\u0026raquo; (стор. 121). Але Суд, схоже, висловився проти такої позиції захисту як частини аргументів, які стверджують, що певні види застосування сили є юридично допустимими. Якщо таке тлумачення правильне, то рішення Суду допомагає скоротити підстави, які держави можуть використовувати, щоб намагатися виправдати порушення закону. Також було зазначено, що додатковим засобом обмеження ще одного \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/three-options-for-the-veto-power-after-the-war-in-ukraine/\"\u003e\u0026laquo;(неписаного) винятку\u003c/a\u003e\u0026raquo; із заборони застосування сили є реформування права вето в Раді Безпеки ООН. \u003cstrong\u003eПодальше скорочення цих підстав включає усунення концепції запобігаючої самооборони, яка передбачає створення ще однієї \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo; застосування сили, і ліквідацію цієї концепції та відповідної \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo;, перш ніж подальше використання такої \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo; зведе реальний закон нанівець.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВинятки не підтверджують правил. Вони послаблюють їх.\u003c/strong\u003e Хоча збройний конфлікт є невід\u0026rsquo;ємною частиною \u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2865\u0026amp;context=articles\"\u003eроботи\u003c/a\u003e міжнародного права та \u0026laquo;\u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2864\u0026amp;context=articles\"\u003eпобудови міжнародного співтовариства\u003c/a\u003e\u0026raquo;, заборона на застосування сили має на меті захист від збройного насильства, яке дуже часто завдає невиправданої шкоди. Проте міжнародному праву важче зробити це, якщо неоднозначні винятки продовжують робити його правила схильними до \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.project-syndicate.org/onpoint/special-tribunal-putin-crime-of-aggression-by-murray-hunt-2022-03\"\u003eподвійності\u003c/a\u003e\u0026raquo;. \u003cstrong\u003eПравосуддя, яке верховенство права прагне доповнити, на міжнародному рівні вже є \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/the-thin-justice-of-international-law-9780198704041?cc=br\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003e\u003cstrong\u003eдостатньо \u0026laquo;тонким\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e. Те, що може його зміцнити \u0026ndash; це більше чіткості в чинних правилах, зокрема тому, що забезпечення такої чіткості має потенціал стримувати розширення меж того, що є законним, настільки, що вони перетинаються з тим, що є неправильним. \u003c/strong\u003eДосить вже державам допускати порушення моралі у своїй поведінці. І досить вже мати правила, які сприяють таким процесам і результатам, право, яке використовується як засіб комунікації, щоб намагатися виправдати певні дії чи бездіяльність, підвищуючи їх легітимність в очах суспільства незалежно від того, чи такі дії чи бездіяльність насправді є законними. \u003cstrong\u003eКоли однією з функцій міжнародного права є легітимація протиправної поведінки шляхом участі в дискусіях з використанням аргументів, які посилаються на фактичні та уявні норми міжнародного права, це викликає занепокоєння. Насправді ця функція не має існувати.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто подумати, \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.prospectmagazine.co.uk/essays/how-to-stop-a-new-cold-war\"\u003eщо означає побудувати міжнародний порядок, який забороняє насильство в усіх сферах\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Один із способів продовжити ці спроби \u0026ndash; відмовитися від концепцій, які, як ракова пухлина, чіпляються за правила застосування сили, тим самим сприяючи принаймні деяким винаходам, що намагаються створити винятки із заборони на\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eнасильство шляхом використання будь-якої конструкції слів, і таким чином зменшуючи правову визначеність у цьому процесі. Закони залишаються незрозумілими на користь тих, хто має силу. Їх спрощення може скоротити підстави для держав, які використовують недостатню визначеність як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/after-hegemony-the-law-on-the-use-of-force-and-the-ukraine-crisis/\"\u003eвідкритість до обговорення, щоб створити простір для досягнення своїх цілей\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Реалізація правової визначеності на практиці означає скорочення цих підстав, які передбачають спотворені версії юридично допустимої поведінки. Це краще, ніж навпаки, коли невизначеність щодо того, що є незаконним, уможливлює поведінку, яка цілком може бути саме такою. Нині підтримка статус-кво зберігається, адже суб\u0026rsquo;єкти, які володіють владою зловживати міжнародними правилами через поведінку, що супроводжується легалістичною риторикою, продовжують мати таку можливість. \u003cstrong\u003eЦе красива риторика, але за нею стоять злочинні наміри. \u003c/strong\u003eЗакон не завжди об\u0026rsquo;єктивний і може включати рішення, які повністю засновані на суб\u0026rsquo;єктивності. Посилання на юридичні норми у спробах об\u0026rsquo;єктивно поглянути на проблеми передбачає використання конструкцій, які можуть намагатися бути об\u0026rsquo;єктивними, \u003ca href=\"https://academic.oup.com/icon/article/7/3/468/703178\"\u003eале іноді такими не є\u003c/a\u003e. Поки в законі є достатня двозначність, що створює незрозумілі винятки з нього, зберігатиметься можливість використовувати закон як авторитетне обґрунтування поведінки, яка призводить до смерті та страждань. \u003cstrong\u003eНастав час скоротити межі поведінки, яка є законною, але неправильною, а ще краще запобігти їй повністю. Одним із способів цього є перегляд правил, які мають на меті обмежити застосування сили \u0026ndash; ці правила мали б\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосуватися запобігання збройному насильству, але детальний аналіз свідчить, що іноді вони стосуються майже всього, окрім такого запобігання\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e[\u003cem\u003eЩира подяка Елені Абруші, Дапо Аканде, Елізабет Стаббінс Бейтс, Таруну Хайтану, Кейт О\u0026rsquo;Ріган, Кеті Пентні та Юену Сміту за їхні корисні відгуки щодо першої версії статті.\u003c/em\u003e]\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://574ABAB4-4000-4857-963C-9E0BBFF28314#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Правова доктрина нескінченно обговорює різні концепції самооборони, як мінімум: превентивну (preventive), випереджувальну (pre-emptive), запобігаючу (anticipatory) та перехоплюючу самооборону (interceptive self-defence endlessly) \u0026ndash; прим. ред.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Picture1-2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":534,"url":"kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655192162,"date":"21.06.2022","views":2542,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-06-14-o-1050.png","mini_image":null,"name":"КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації (далі \u0026ndash; зс рф) разом з іншими підрозділами та військовими формуваннями рф, діючи за наказом керівництва рф і зс рф, здійснили пуски крилатих і балістичних ракет по військових і цивільних об\u0026rsquo;єктах на території України та широкомасштабне військове вторгнення на територію суверенної держави\u003ca href=\"applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ період з 5 години ранку 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи зс рф та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації окремих територій України, зокрема населених пунктів України. Ці дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також використанням броньованої техніки та іншого озброєння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа повідомленням Генерального прокурора Ірини Венедиктової, станом на 9 червня 2022 року за результатами розслідування вказаних злочинів повідомлено про підозру 104 особам, обвинувальні акти щодо 8 осіб передано до суду. Частина з них уже під владою України, оскільки були взяті в полон Збройними Силами України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаном на 9 червня 2022 року органами правопорядку до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 15\u0026nbsp;854 злочинів, передбачених ст. 438 Кримінального кодексу України, а саме порушень законів і звичаїв війни, тобто воєнних злочинів \u0026ndash; наймасовішої категорії міжнародних злочинів, що вчиняються на території України. Це зумовлює необхідність перевірити російських військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на причетність до вчинення вказаних й інших злочинів на території України та притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб. Щоб це стало можливим, стосовно таких військовополонених \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eздійснюються відповідні процесуальні дії та розв\u0026rsquo;язуються питання про повідомлення про підозру, застосування запобіжних заходів та про звернення до суду з обвинувальним актом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаразі в судовій практиці вже є перші обвинувальні вироки про засудження російських військовополонених, після набрання чинності яких розв\u0026rsquo;язуватиметься питання про їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак ані чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі \u0026ndash; КПК України), ані Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, ані Порядок тримання військовополонених не регламентують особливості кримінального провадження щодо військовополонених. \u003c/strong\u003eВодночас\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eТретя Женевська конвенція (далі \u0026ndash; Третя конвенція)\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e встановлює додаткові процесуальні гарантії кримінального провадження щодо військовополонених (глава ІІІ частини VІ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, кримінальне провадження щодо військовополонених має здійснюватися з урахуванням вимог відповідних договірних норм міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожна виділити такі основні засади, яких слід дотримуватися під час здійснення кримінального провадження щодо військовополоненого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Оперативність кримінального провадження\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\r\n\u003cp\u003e1.1. Кримінальне провадження щодо військовополоненого повинно здійснюватися в найкоротший строк\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Забезпечення участі захисника військовополоненого-підозрюваного, обвинуваченого\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.1. Участь захисника в кримінальному провадженні щодо військовополоненого обов\u0026rsquo;язкова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.2. Україна має надати державі-покровителю (Protecting Power) або Міжнародному комітету Червоного Хреста (далі \u0026ndash; МКЧХ) як субституту список адвокатів, які можуть забезпечити кваліфікований захист військовополонених у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й обрання запобіжного заходу стосовно військовополоненого\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.1. Після повідомлення про підозру військовополоненому слідчий, прокурор повідомляє державу-покровителя, представника військовополонених про це (ст. 104(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.2. У такому повідомленні, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрізвище та ім'я військовополоненого, його звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер, дату народження, професію, якщо вона є.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eМісце інтернування або ув'язнення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст підозри.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.3. Таке повідомлення має здійснюватися не пізніше як за три тижні до підготовчого судового засідання. Відлік цього тритижневого строку починається з дня одержання державою-покровителем такого повідомлення за повідомленою нею адресою (ст. 104(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.4. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою допускається у виняткових випадках і не повинно на стадії досудового розслідування перевищувати три місяці (ст. 103(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.5. Військовополонені тримаються під вартою (у випадку застосування до них цього запобіжного заходу) у спеціально відведених для цього місцях для відбуття дисциплінарних стягнень військовополоненими з дотриманням вимог ст. 78, 97, 98, 126 Третьої конвенції (ст. 103 Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.6. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов\u0026rsquo;язані надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, зокрема будь-які докази, військовополоненому мовою, яку він розуміє (ст. 105(5) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.7. Копія обвинувального акта, копія реєстру матеріалів досудового розслідування надається військовополоненому мовою, яку він розуміє (ст. 105(5) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.8. Одночасно з наданням військовополоненому в статусі підозрюваної особи копії обвинувального акта, копії реєстру матеріалів досудового розслідування прокурор роз\u0026rsquo;яснює військовополоненому право користуватися допомогою одного зі своїх товаришів-полонених, а також право користуватися правовою допомогою захисника (ст. 150(1) Третьої конвенції). Якщо військовополонений не залучив захисника, то держава-покровитель залучає йому захисника, маючи для цього у своєму розпорядженні принаймні один тиждень. У випадку, коли ані військовополонений, ані держава-покровитель не запросили захисника, суд залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Особливості підготовчого провадження та судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. Підготовче судове засідання призначається не раніше ніж за два тижні з дати залучення захисника військовополоненого (ст. 105(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. Захисник військовополоненого до закінчення строку касаційного оскарження вироку має право на зустрічі без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні зі свідками захисту, зокрема з іншими військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.3. Суд призначає підготовче судове засідання з урахуванням того, щоб прокурор мав можливість повідомити про це державу-покровителя, представника військовополонених не пізніше як за три тижні до підготовчого судового засідання з дня одержання державою-покровителем такого повідомлення, а також представником військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.4. У такому повідомленні прокурора, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Прізвище та ім'я військовополоненого, його звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер, дату народження, професію, якщо вона є.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Місце інтернування або ув'язнення.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Найменування суду, а також дату, час й місце проведення підготовчого судового засідання.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.5. Якщо до початку підготовчого судового засідання не подано доказів, що держава-покровитель, військовополонений і відповідний представник військовополонених одержали зазначене повідомлення принаймні за три тижні до дати підготовчого засідання, то підготовче судове засідання не може бути проведене й повинне бути відкладене. Представник військовополонених \u0026ndash; військовополонений, обраний у кожному місці, де перебувають військовополонені, іншими військовополоненими та затверджений на цій посаді уповноваженим органом України, якому доручається представляти військовополонених перед військовою владою, державами-покровителями, МКЧХ і будь-якою іншою організацією, яка може допомагати їм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.6. Держава-покровитель повідомляється про дату, час та місце проведення кожного судового засідання, за винятком випадків проведення закритих судових засідань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.7. Суд, який постановив вирок, здійснює повідомлення держави-покровителя, відповідного представника військовополонених про цей вирок. У повідомленні, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути також зазначено, чи має військовополонений право подавати апеляційну або касаційну скаргу на винесений йому вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.8. Суд вручає військовополоненому копію вироку мовою, яку він розуміє.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.9. Після надходження апеляційної скарги або після закінчення строку на апеляційне оскарження суд, який постановив вирок, повідомляє державу-покровителя про рішення військовополоненого скористатися своїм правом на апеляцію чи відмовитися від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.10. Після набрання вироком законної сили прокурор повідомляє про це державі-покровителю. У такому повідомленні прокурора, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Короткий звіт про досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження, із зазначенням формулювання обвинувачення та позиції захисту.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Відомості про місце, у якому військовополонений буде відбувати покарання.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо такого повідомлення додається копія вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗначна частина зазначених вище вимог (наприклад, щодо забезпечення участі захисника, перекладача, апеляційного або касаційного оскарження та інші) вже міститься в КПК України і є частиною загальної процедури. Водночас існують положення, які тісно пов\u0026rsquo;язані із ситуацією збройного конфлікту та статусом військовополоненого (наприклад, щодо такого учасника кримінального провадження, як держава-покровитель (або МКЧХ), або положення про допомогу одного з товаришів-військовополонених тощо).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім зазначених вище вимог право Женеви також містить основні гарантії щодо здійснення справедливого судочинства стосовно кримінальних правопорушень,\u0026nbsp; пов'язаних зі збройним конфліктом, з участю осіб, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті. Про такі гарантії, зокрема йдеться в ст. 75(3)-75(8) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Ці гарантії поширюються не лише на військовополонених, але й на інших захищених МГП осіб, зокрема, цивільних осіб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУмисне серйозне порушення як основних гарантій, так і вищезазначених процесуальних гарантій військовополоненого може кваліфікуватися за ст. 130 Третьої конвенції як серйозне порушення (\u0026laquo;умисне позбавлення військовополоненого його прав на справедливе та належне судове розслідування, передбачених цією Конвенцією\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eФото: армія рф/ЗМІ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e___\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e З моменту збройного нападу на Україну почалася дія норм міжнародного гуманітарного права. Відповідно до чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року їхні норми застосовні \u003cem\u003e\u0026laquo;в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них, а також в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСтаттею 45(1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року визначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003eособа, яка бере участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненою й тому користується захистом Третьої конвенції, якщо вона претендує на статус військовополоненого, якщо видається, що вона має право на такий статус, або, якщо сторона, від якої вона залежить, вимагає для неї такого статусу шляхом повідомлення держави, що її затримує, або Держави-покровителя. У разі виникнення якогось сумніву в тому, чи має будь-яка така особа право на статус військовополоненого, вона продовжує зберігати такий статус і, отже, користуватися захистом Третьої конвенції і цього Протоколу доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року мають традиційну нумерацію: Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях (Перша конвенція); Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі (Друга конвенція); Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (Третя конвенція); Конвенція про захист цивільного населення під час війни (Четверта конвенція).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ця вимога має й більш прозаїчне значення, оскільки російських військовополонених досить часто обмінюють на оборонців України, що потрапили в полон до ворога. Поки здійснюється досудове розслідування або судовий розгляд щодо військовополоненого, його обмін ускладнений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-06-14-o-1050.png","tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":537,"url":"vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655707543,"date":"21.06.2022","views":2068,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/viysykovopoloneni-bєlousov.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eРозмова з Юрієм Бєлоусовим, \u003cspan\u003eНачальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора про військовополонених, їх тримання, обмін та притягнення до відповідальності у текстовій версії\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv\u003eПереглянути відео розмови можна \u003ca href=\"https://youtu.be/05EIrrN4dPw\"\u003eза посиланням.\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eХто\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eтакі військовополонені та яким критеріям повинні відповідати учасники збройного конфлікту (комбатанти) для того, щоб отримати цей статус?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійськовополонені \u0026mdash; відносно нова категорія не лише для більшості громадян, але й системи юстиції з погляду масштабів і кількості. Водночас нагадаємо, що перші полонені з\u0026rsquo;явилися в Україні ще у 2014 році, коли розпочалася війна з рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтатус військовополоненого прямо пов\u0026rsquo;язаний зі збройним конфліктом. За відсутності збройного конфлікту військовополонених немає як явища. З початком збройного конфлікту представники збройних сил однієї чи іншої сторони можуть потрапляти в полон під час бойових дій, набуваючи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦей статус варто розуміти дещо ширше, ніж просто представників збройних сил однієї чи іншої сторони. Його можуть отримати представники ополчення, добровільних загонів тощо, а також ті, хто бере участь у збройному конфлікті з боку однієї чи іншої сторони або в наших реаліях \u0026mdash; представники територіальної оборони, громадяни України, які об\u0026rsquo;єдналися для спротиву збройній агресії. Вони можуть не бути у складі збройних сил, але якщо відкрито носять зброю, мають керівника, певні знаки розрізнення й безпосередньо беруть участь у збройному протистоянні ворогу, то також отримають статус військовополоненого в разі взяття в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім тих людей, які безпосередньо беруть участь у збройному протистоянні, до цієї категорії належать інші особи, які не беруть участі в збройному конфлікті, але діяльність яких пов\u0026rsquo;язана зі збройним конфліктом, наприклад медичний персонал, різні служби постачання тощо. Це можуть бути члени екіпажів військових суден і навіть мешканці певного населеного пункту, які зорганізувалися, узяли свої рушниці і вирішили таким чином протистояти ворогу. Таке розрізнення дуже важливе з погляду кваліфікації подальших дій, адже міжнародне гуманітарне право дуже чітко розділяє військовополонених і захоплених ворожою стороною цивільних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсоба, яка набула статусу військовополоненого, має право на певні гарантії та належне поводження з нею, у тому числі належні умови утримання. Є низка міжнародних актів, які врегульовують питання, що стосуються військовополонених. Зокрема, Україна ратифікувала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eЖеневську конвенцію щодо поводження з військовополоненими.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можуть розраховувати на статус військовополоненого інші категорії осіб, які перебувають на окупованих територіях, наприклад працівники органів місцевого самоврядування, місцевих адміністрацій, переміщене цивільне населення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсі перелічені категорії також захищені, але їм надаються інші гарантії, ніж тим, хто може претендувати на статус саме військовополоненого. Статус \u0026laquo;військовополонений\u0026raquo; \u0026mdash; це інструмент, створений для тих, хто бере безпосередню участь у збройному конфлікті зі зброєю в руках. Міжнародне гуманітарне право пов\u0026rsquo;язує з цим статусом певні додаткові особливості, такі як умови тримання, умови повернення та інші стандарти відповідальності. У випадку цивільних осіб застосовується інше регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо пам\u0026rsquo;ятати, що для різних категорій осіб міжнародне гуманітарне правило має різні інструменти регулювання. Це не означає, що хтось менш захищений, а хтось більш. Мова йде лише про те, що різні категорії мають свої особливості, на які слід зважати. Саме тому дуже важливо правильно визначити, до якої категорії належить та чи інша особа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі міжнародні зобов\u0026rsquo;язання взяла на себе Україна в контексті міжнародного гуманітарного права?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше, ще раз зазначимо, що ця війна почалася не 24 лютого 2022 року, а вісім років тому, коли був анексований Кримський півострів та окуповані частини Донецької та Луганської областей. Повномасштабне вторгнення в лютому лише збільшило масштаби тих злочинів, які рф вчиняє з 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗараз усі області України відчули, що таке війна. Безумовно, як росія, так і Україна перебувають у стані збройного конфлікту, і обидві країни мають дотримуватися як узятих на себе зобов\u0026rsquo;язань, захищаючи певні категорії населення, так і правил ведення війни. Навіть саме формулювання і словосполучення \u0026laquo;правила війни\u0026raquo; може дивно звучати, адже війна геть не асоціюється зі словом \u0026laquo;правила\u0026raquo;. Проте саме ці \u0026laquo;правила\u0026raquo; стали ключовою відмінністю між сторонами: Україна дотримується міжнародних зобов\u0026rsquo;язань. Кількість воєнних злочинів, які вчиняють російські солдати в Україні, на жаль, свідчить про повне ігнорування росією взятих на себе зобов\u0026rsquo;язань. Належне поводження з військовополоненими \u0026mdash; одне з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eБільше про особливості окремих складів воєнних злочинів та засади міжнародного гуманітарного права\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo\"\u003eможна почитати в інформаційних довідках за посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо охоплюєТЬСя імунітетом комбатантів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравила війни не забороняють позбавляти життя представника противника. Під час бою, якщо особа є представником збройного формування, територіальної оборони, такі дії охоплює імунітет комбатанта. Іншими словами, така особа не несе відповідальності за позбавлення життя іншої особи, яка представляє збройне формування іншої сторони під час збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо одна особа під час бою захоплює представника іншої сторони в полон і захоплена особа не загрожує життю іншим, не чинить жодного спротиву, перебуває під контролем того, хто захопив, з цього моменту починають діяти правила поводження з особою як з військовополоненим. Це означає, що таку особу не можна свавільно позбавити життя, її не можна катувати чи вдаватися до інших форм жорстокого поводження. Недотримання цих правил може бути складом воєнного злочину, і за це встановлена відповідальність як за національним кримінальним законодавством, так і міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо керівництво при цьому не реагує на вказані порушення і вони стають системними та масовими, можна говорити про порушення країною взятих зобов\u0026rsquo;язань, і до відповідальності може бути притягнена не лише особа, яка безпосередньо вчинила злочин, але й керівництво різного рівня. До речі, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eзлочином також є накази керівництва \u0026laquo;полонених не беремо\u0026raquo; або \u0026laquo;пощади не буде\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрезюмується, що такі правила й заборони, які накладає міжнародне гуманітарне право, покликані мати певний стримувальний ефект для самих військових. Військовий повинен розуміти, що в разі, якщо він бере участь у бойовому зіткненні, стріляє та позбавляє життя в умовах бою тільки військових або комбатантів і не стріляє по цивільних, не ґвалтує, не грабує будинки, жорстоко не поводиться з місцевим населенням, то він не може бути притягнений до кримінальної відповідальності. Якщо його захоплять у полон, він має отримати статус військовополоненого, і після завершення збройного конфлікту або протягом збройного конфлікту його можуть повернути додому шляхом обміну. Тож стримувальний фактор полягає в тому, що особа розуміє: \u0026laquo;Я беру участь у збройному конфлікті, я не вчиняю воєнних злочинів, я не порушую правил війни, я знаю, що навіть у разі, якщо мене зловлять, потім повернуть додому\u0026raquo;. Але якщо військовий вчиняє те, що робили російські військові в Україні (до прикладу, у Бучі, Макарові та інших містах), за це він має бути покараний у цій країні згідно з її законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПро належне поводження з військовополоненими в розрізі положень міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ моменту, коли військовий (комбатант) потрапляє в полон іншої сторони (іншої держави, якщо говорити про міжнародний збройний конфлікт), така держава несе за нього відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право встановлює цілу низку гарантій і стандартів щодо військовополонених, дотримання яких має забезпечити держава. Одним з таких стандартів є порядок утримання військовополоненого (утримання окремо від інших категорій осіб). Конвенція передбачає створення спеціалізованих таборів для військовополонених, де вони мають триматися окремо від інших категорій осіб. Також передбачені вимоги до харчування, забезпечення базовими потребами, медичного забезпечення, порядку комунікації із зовнішнім світом, відвідування таких осіб, листуватися з родичами тощо. Держава має все це забезпечити. Водночас це не означає, що щодо військовополоненого не можна здійснювати кримінального розслідування. Можна, але при цьому він у будь-якому разі тримається разом з військовополоненими в окремих приміщеннях, в окремих установах, які згідно з Конвенцією є спеціально утвореними таборами для військовополонених, з певними особливостями щодо конвоювання, залучення до робіт і т. д.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо завершенню збройного конфлікту або протягом збройного конфлікту ці люди повинні повернутися додому. Винятком можуть бути лише такі випадки, коли буде встановлено, що військовополонений вчинив воєнний злочин (порушив правила ведення війни). Це може з\u0026rsquo;ясуватися не відразу, а згодом. Тоді щодо нього здійснюється відповідне розслідування, і така особа відбуває покарання в цій країні. Тобто конфлікт завершився, а людина буде відбувати покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСьогодні певною проблемою є те, що Кримінальний процесуальний кодекс України ще не повністю узгоджений з положеннями деяких міжнародних актів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e28 лютого 2022 року утворено неформальну міжвідомчу групу з представників Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора. На той час уже з\u0026rsquo;явилися перші військовополонені й потрібно було вирішити, де та як їх утримувати, на кого буде покладена відповідальність за розв\u0026rsquo;язання цих питань. Водночас був розроблений \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003eспільний наказ Міністерства оборони України й Міністерства юстиції України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким урегульовано найважливіші питання. Так, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eКонвенція\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e говорить про те, що військовополонені мають триматися окремо, а також рекомендовано не тримати їх у пенітенціарних установах. При цьому установа має бути з певним режимом. Понад те, з військовополоненими потрібно працювати в межах кримінального провадження. Тому були створені так звані дільниці для тимчасового тримання військовополонених при установах виконання покарання: або в\u0026rsquo;язниці, або слідчі ізолятори, які мають відповідний режим і спільно охороняються (Військова служба правопорядку Міністерства оборони України, персонал ДКВС). Було створено близько 60 дільниць по Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, в одному з регіонів, який вважається більш безпечним, була визначена територія й одна з установ виконання покарань, яка не використовувалася, повністю перепрофільована на табір для військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАлгоритм виглядає таким чином: спершу військовополоненого утримує військова частина (яка бере участь у збройному протистоянні). Починається процедура оформлення, реєстрації, забезпечення полоненого. Здійснюється первинна фіксація, відбираються первинні дані (військова частина, ім\u0026rsquo;я та прізвище і т. д.). Тобто спочатку ним опікуються військові, військові служби правопорядку, потім за першої нагоди, коли є можливість і сприятливі умови з погляду безпеки як для самого військовополоненого, так і персоналу, його доставляють до найближчої дільниці для тимчасового тримання. Поміщають туди, і з цього моменту військовополоненим опікується Міністерство юстиції України (харчування, умови тримання). На цьому етапі також може бути здійснена процедура обміну. Якщо з різних причин обмін поки не відбувається, то такого військовополоненого доставляють до табору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбміни відбуваються доволі часто. Це зрозуміло, адже обмін \u0026mdash; не просто видача росіянина російській федерації. У першу чергу це повернення українця додому. Військовополонені є з обидвох боків, і нам вони потрібні насамперед для того, щоб обмінювати їх на наших воїнів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім спільного наказу, вдалося напрацювати низку законодавчих змін. Були внесені зміни в Кримінально-виконавчий кодекс, Закон про попереднє ув\u0026rsquo;язнення, Закон про військову службу правопорядку у Збройних Силах України, Закон про оборону та інші. Ці зміни встановлюють чіткий функціонал органів державної влади в питаннях, що стосуються військовополонених. Окрім того, рішенням Кабінету Міністрів України на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань було створене Національне інформаційне бюро в Україні. Цей орган має акумулювати всі відомості про військовополонених, обмінюватися ними з Червоним хрестом тощо. Бюро збирає всю інформацію, з якою звертаються люди: про зниклих, куди подати заяву, куди дзвонити; \u003ca href=\"https://nib.gov.ua/uk/\"\u003eмає свій сайт з контактами гарячої лінії і формами для заповнення\u003c/a\u003e в разі зникнення особи або перебування в полоні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОфіс Генерального прокурора відіграє окрему роль у питаннях, що стосуються військовополонених. Його завдання \u0026mdash; мінімізувати ризик видачі тих військових, які можуть бути причетні до вчинення воєнних злочинів. Україна не видає всіх, розуміючи необхідність дотримання балансу: з одного боку, забрати наших військових, а з іншого боку \u0026mdash; притягнути до відповідальності тих військовополонених, які вчиняли воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, військовополонені \u0026mdash; це (1) джерело інформації про воєнні злочини, виконавці або свідки, які можуть дати таку інформацію; (2) обмінний фонд; (3) робоча сила для відновлення руйнувань, залучення до різних типів робіт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк здійснюється перевірка військовополонених на причетність до вчинення воєнних злочинів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе комплексна робота слідчих і прокурорів різних служб, яка здійснюється в межах кримінального провадження. На цьому етапі роль Офісу Генерального прокурора вирішальна: він може не погодити обмін того чи іншого військовополоненого, якщо матиме інформацію про його можливу причетність до вчинення воєнних злочинів. У такому разі військовополонений не обмінюється, і триває робота в межах кримінального провадження для встановлення відповідних фактів. Імунітет, яким наділені комбатанти за міжнародним гуманітарним правом, не поширюється на випадки вчинення воєнних злочинів. Тож такі особи можуть постати перед судом і бути засудженими до відбування покарання, аж до довічного позбавлення волі. Окрім того, законодавство не забороняє залучати військовополонених до праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтавлення до військовополонених відображає ціннісний рівень розвитку держави. Україна має продемонструвати, що ми відрізняємося від свого ворога. На нас дивляться західні партнери. Один з найскладніших викликів \u0026mdash; показати, що навіть у важких умовах ми дотримуємося взятих на себе зобов'язань, ми є надійним партнером, на міжнародній арені зокрема. Це єдиний шлях цивілізованої країни.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/viysykovopoloneni-bєlousov.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":536,"url":"posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655316732,"date":"17.06.2022","views":1477,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/robochiy-fayl_z-umisne-vbivstvo-i-dali-[vidnovleno]-30.png","mini_image":null,"name":"Посягання на людську гідність. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремі порушення, вчинені проти захищених осіб, можуть становити посягання на людську гідність. Окрім того, низка порушень МГП сукупно чи за своєю суттю може також тлумачитись як принижуюче ставлення до особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про \u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосягання на людську гідність\u003c/span\u003e як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cGOARHIPWBLCBM1VwyiUgOSGfW1Lee1W/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cGOARHIPWBLCBM1VwyiUgOSGfW1Lee1W/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/robochiy-fayl_z-umisne-vbivstvo-i-dali-[vidnovleno]-30.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":535,"url":"obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1655312526,"date":"15.06.2022","views":3562,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/206462-2.jpg","mini_image":null,"name":"Обмін військовополонених і кримінальний процес: як уникнути безкарності? (аналіз законодавчих ініціатив)","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗалучення військовополонених ворога до участі в кримінальних провадженнях про можливе вчинення ними міжнародних злочинів стало новим викликом для системи правосуддя в Україні. Як\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо раніше проблеми внутрішньодержавного правового регулювання військового полону, зокрема обміну, можна було обговорювати як щось вторинне, то наразі це пріоритет для системи кримінальної юстиції. Зважаючи на те, що обміни відбуваються постійно, такі проблеми потрібно розвʼязати. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, під обмін нерідко потрапляють військовополонені, які в кримінальних провадженнях отримали певний процесуальний статус, зокрема підозрюваного, обвинуваченого або засудженого в справах про вчинення воєнних злочинів. У зв\u0026rsquo;язку з цим постає питання, як такий статус впливає на можливості обміну військовополоненого і які відповіді вже містить міжнародне або національне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа час повномасштабного вторгнення після 24 лютого Верховна Рада України ухвалила низку першочергових законодавчих змін, які потрібні для функціонування правосуддя в умовах воєнного стану. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist\"\u003eПитання особливостей здійснення кримінального провадження стосовно військовополонених\u003c/a\u003e опосередковано зачіпалося, наприклад \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eу контексті збору інформації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яка визнається доказами в умовах воєнного стану, що дозволило ефективніше розслідувати кримінальні провадження. Женевська конвенція (ІІІ) про поводження з військовополоненими містить додаткові процесуальні гарантії для військовополонених, які притягуються до кримінальної відповідальності. Водночас \u003cstrong\u003eпитання узгодження інституту обміну військовополонених із завданнями здійснення кримінального переслідування та покарання військовополонених, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, у національному законодавстві України, зокрема в Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах України, не розв\u0026rsquo;язано.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаразі у Верховній Раді України зареєстровані дві законодавчі ініціативи про обмін військовополонених і вчинення відповідних дій у кримінальному процесі\u003c/strong\u003e у звʼязку з цим:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєстр. №\u0026nbsp;7290 від 15 квітня 2022 року). Ініціатор \u0026ndash; Шмигаль Денис Анатолійович (Кабінет Міністрів України);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроєкт Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України щодо врегулювання процедури обміну засуджених як військовополонених (реєстр. №\u0026nbsp;7436 від 6 червня 2022 року). Ініціатор(и) \u0026ndash; Веніславський Федір Володимирович та ін.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерш ніж перейти до безпосереднього аналізу законопроєктів, пропонуємо звернути увагу на положення міжнародного права про обмін військовополонених, адже вони потрібні, щоб оцінити запропоновані зміни до законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОбмін військовополонених: міжнародне гуманітарне право та міжнародне кримінальне право\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід розрізняти передбачену Женевською конвенцією (ІІІ) про поводження з військовополоненими репатріацію військовополонених і їх обмін.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбмін військовополоненими (the exchange of prisoners of war, he prisoners' swap) під час збройного конфлікту не регламентується Женевською конвенцією (ІІІ) про поводження з військовополоненими (як і будь-якою іншою з Женевських конвенцій 1949 року) і додатковими протоколами. Однак і \u003cstrong\u003eзаборони такого обміну в конвенціях немає\u003c/strong\u003e. Те ж саме стосується ситуацій обміну особами, які не є військовополоненими, під час збройного конфлікту. Такий \u003cstrong\u003eо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eбмін дозволений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом \u003c/strong\u003eна умовах, які можуть бути узгоджені між зацікавленими державами, наприклад відповідними угодами або домовленостями ad hoc. Можливість укладання таких угод передбачена ст. 6 Женевської конвенції (ІІІ). \u003cstrong\u003eПолітичний характер обміну осіб не виключає його підпорядкування певним обмеженням, встановленим правовими нормами як міжнародно-правовими, так і національними.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремо варто звернути увагу на те, що обмін військовополонених відрізняється від інституту їх репатріації, передбаченого ст. 109\u0026ndash;119 Женевської конвенції (ІІІ), підставами та умовами застосування \u003cem\u003e(питання розрізнення репатріації та обміну військовополоненими буде розглянуто в окремій публікації)\u003c/em\u003e. Водночас конвенція \u003cstrong\u003eне виключає\u003c/strong\u003e за згодою держави, що тримає в полоні, \u003cstrong\u003eрепатріацію військовополонених, яких тримають під вартою у звʼязку із судовим переслідуванням або засудженням, до закінчення судового процесу або завершення покарання\u003c/strong\u003e (ст. 115 (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародне право зобов\u0026rsquo;язує держави в будь-який час, у т. ч. до завершення збройного конфлікту, вживати кроки задля судового переслідування осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема воєнні. \u003c/strong\u003eПро це, зокрема, зазначено в ст. 49 (2) Женевської конвенції (І), ст. 49 (2) Женевської конвенції (II), ст. 129 (2) Женевської конвенції (III), ст. 146 (2) Женевської конвенції (IV). Обов\u0026rsquo;язок переслідувати воєнні злочини покладено не лише на держави-сторони конфлікту, але й на будь-які держави світу. Воєнні злочини, як і будь-які інші міжнародні злочини, не є внутрішніми справами однієї держави, і з цим пов\u0026rsquo;язаний феномен універсальної кримінальної юрисдикції. Генеральна Асамблея ООН неодноразово наголошувала на зобов\u0026rsquo;язанні держав вживати заходів для забезпечення розслідування воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів і покарання винних (рез. 2583 (XXIV) і 2712 (XXV), рез. 2840 (XXVI), рез. 3074 (XXVIII).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПреамбула Римського статуту Міжнародного кримінального суду містить заяву в абзаці п\u0026rsquo;ятому, що держави-учасниці, \u0026laquo;\u003cem\u003eбудучи сповнені рішучості покласти край безкарності осіб, які вчиняють такі злочини, і цим сприяти запобіганню подібним злочинам\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВажливим елементом вказаного обов\u0026rsquo;язку є забезпечення покарання винних.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eРимський статут Міжнародного кримінального суду не передбачає інституту помилування або амністії, встановлюючи лише можливість зменшення призначеного строку покарання (у вигляді позбавлення волі), коли особа відбула ⅔ строку покарання або 25 років у випадку довічного позбавлення волі (ст. 110 (3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмністію або помилування (скасування покарання) також не передбачає й судова практика. Наприклад, Велика Палата Європейського суду з прав людини в рішенні у справі \u0026laquo;Маргуш проти Хорватії\u0026raquo; (Margu\u0026scaron; v. Croatia)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яка стосувалася амністування заявника за діяння, які становили серйозні порушення основних прав людини (умисне вбивство цивільних осіб і спричинення тяжкого тілесного ушкодження дитині), зазначила, що \u0026laquo;\u003cem\u003eзростаючою тенденцією в міжнародному праві є неприйняття подібних амністій, оскільки вони є несумісними із загальновизнаним зобов\u0026rsquo;язанням держав щодо кримінального переслідування і покарання серйозних порушень основних прав людини. Навіть якщо й можна було б припустити, що амністії є допустимими за певних особливих обставин, наприклад, в ході примирення та/або за наявності певної форми компенсації для потерпілих сторін, амністія, надана заявнику в даній справі, все одно не була б допустимою, оскільки жодних ознак того, що такі обставини існували в даній справі, не вбачається\u003c/em\u003e\u0026raquo; (п. 139). При цьому вона погодилася з висновками Верховного Суду Хорватії про те, що закон про амністію був помилково застосований у справі заявника, і встановила, що \u003cem\u003e\u0026laquo;з\u003c/em\u003e\u003cem\u003eастосування амністії щодо дій, які складали воєнні злочини, скоєні заявником, становило \u0026laquo;фундаментальний дефект\u0026raquo; в цих провадженнях\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Такі твердження щодо амністій можуть бути поширені й на інститут помилування (у міжнародно-правовому контексті помилування відмежовується від амністії та розглядається як офіційний акт, який звільняє засудженого злочинця від відбування його покарання повністю або частково, не скасовуючи відповідне засудження). Так, у рішенні в справі \u0026laquo;Макучян та Мінасян проти Азербайджану та Угорщини\u0026raquo; (Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЄвропейський суд з прав людини вказав, що \u0026laquo;\u003cem\u003eпомилування та амністія є головним чином питаннями внутрішнього законодавства держав-членів і в принципі не суперечать міжнародному праву, за винятком дій, які є серйозними порушеннями основних прав людини\u003c/em\u003e\u0026raquo; (п. 160).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ іншого боку, дослідники зазначають, що міжнародне кримінальне право не може повністю виключити амністії, які іноді неминучі, наприклад у випадку перехідного правосуддя та відновлення миру й сприяння національному примиренню. Але такі заходи мають бути пропорційними, а їх прийнятність повинні оцінювати спеціальні органи, наприклад комісія зі встановлення істини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ будь-якому випадку, застосування національних амністій або помилувань не перешкоджає прокурору Міжнародного кримінального суду розпочати розслідування міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОбмін військовополоненими: національне законодавство\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАні Кримінальний кодекс України, ані Кримінальний процесуальний кодекс України не містять спеціальних норм, які б стосувалися кримінального переслідування та покарання осіб, щодо яких розв\u0026rsquo;язується питання про обмін як військовополонених (або обмін інших осіб у зв\u0026rsquo;язку зі збройним конфліктом). З огляду на приписи ст. 3 Кримінального кодексу України, ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України \u003cstrong\u003eвказані питання не можуть розв\u0026rsquo;язуватися \u003cem\u003eПорядком здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e, які перебувають у полоні держави-агресора, ухваленим Урядом з грифом \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим склалася специфічна прокурорська та судова \u003cstrong\u003eпрактика скасування щодо таких осіб запобіжних заходів з метою уможливлення їх передачі іншій стороні збройного конфлікту, за умови продовження кримінального переслідування вказаних осіб\u003c/strong\u003e після їх обміну (звісно, розуміючи неефективність такого переслідування з огляду на фактичну неможливість виконати обвинувальний вирок щодо таких осіб)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОкрему проблему становлять випадки, коли вказані особи на момент розв\u0026rsquo;язання питання про їх обмін уже засуджені до позбавлення волі та відбувають покарання за вчинення міжнародних злочинів\u003c/strong\u003e, зокрема передбачених ст. 438, 440 Кримінального кодексу України, оскільки, по-перше, \u003cstrong\u003eпорушується принцип обов'язковості судових рішень, а по-друге, порушуються міжнародно-правові зобов\u0026rsquo;язання щодо покарання таких осіб.\u003c/strong\u003e Окрім того, така ситуація несумісна з принципом верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОцінка законодавчих ініціатив\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проєкт Закону України №\u0026nbsp;7290 (урядовий)\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконопроєктом пропонується заборонити застосування до осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема воєнні злочини, таких заходів кримінально-правового характеру:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від кримінальної відповідальності (зміни до ст. 44 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності (зміни до ст. 49 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- призначення більш мʼякого покарання, ніж передбачено законом (зміни до ст. 69 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від покарання та його відбування (зміни до ст. 74 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від відбування покарання у звʼязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (зміни до ст. 80 Кримінального кодексу України).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож пропонується доповнити в ст. 4 Закону України \u0026laquo;Про застосування амністії в Україні\u0026raquo; перелік злочинів, за вчинення яких не передбачено застосування до засуджених амністії, міжнародними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас законопроєкт не передбачає змін до ст. 87 Кримінального кодексу України щодо обмеження застосування помилування. Те саме стосується процесуального порядку обміну \u0026ndash; запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу України таких положень не містять (на відміну від певних пропозицій, які висувалися в попередньому скликанні Парламенту).\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОцінка\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВказаний\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпроєкт закону лише побічно торкається питання військовополонених шляхом накладення обмежень на процес обміну \u0026ndash; звільнення від відповідальності, покарання та його відбуття, помʼякшення покарання та амністія стосовно військовополонених не допускаються. Водночас він не містить обмежень щодо застосування інституту помилування до осіб, засуджених за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрозуміло, що законопроєктом передбачені зміни здебільшого до матеріального права, а процесуальна частина стосується лише питання підслідності. Проте розв\u0026rsquo;язання питання обміну потребує комплексних рішень і могло б бути враховане в ньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновок\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ огляду на вимоги міжнародного права запропоновані положення проєкту Закону України №\u0026nbsp;7290 слушні, а їх ухвалення дозволить Україні краще виконати міжнародно-правові зобовʼязання. Водночас складним є питання помилування \u0026ndash; хоча міжнародне право забороняє амністії та групові помилування, усе ж таки місце для нього залишається. Проте воно має узгоджуватися з механізмами перехідного правосуддя \u0026ndash; цьому варто приділити увагу в законотворчій роботі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Проєкт Закону України №\u0026nbsp;7436 (н.\u0026nbsp;д. Веніславський та ін.)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроєктом закону пропонується передбачити:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) \u003cstrong\u003eможливість закриття кримінального провадження, якщо відповідним уповноваженим органом ухвалено рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого \u003c/strong\u003e(а також можливість закриття судом, якщо прокурор подав клопотання про його закриття у зв\u0026rsquo;язку з тим, що відповідним уповноваженим органом ухвалено рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) \u003cstrong\u003eможливість\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eзвільнення від відбування покарання для обміну засудженого як військовополоненого та направлення звільненого від відбування покарання засудженого для обміну як військовополоненого\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі, якщо обмін не відбудеться або особа повернеться на територію України для повторної участі в бойових діях, передбачені механізми реагування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- можливість скасування таких постанов та ухвал про закриття кримінального провадження у випадку, якщо обмін підозрюваного, обвинуваченого як військовополоненого не відбудеться або якщо такий підозрюваний, обвинувачений до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності знову буде затриманий на території України у зв\u0026rsquo;язку з його участю в бойових діях;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- суд направляє засудженого для подальшого відбування призначеного покарання в разі, якщо не було здійснено обміну засудженого, звільненого від відбування покарання, якого було передано для обміну як військовополоненого.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОцінка\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який не вчиняв міжнародні злочини, зокрема воєнні, а також не вчиняв \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини на території України, то як учасник збройного конфлікту він користується імунітетом (привілеєм) комбатанта і стосовно нього не може бути кримінального провадження (у лютому-березні 2022 року дійсно була хибна практика кваліфікації участі в збройному конфлікті за ст. 110, 334 Кримінального кодексу України, однак від неї відмовилися \u0026ndash; детальніше див. Розділ 2 цього discussion paper). У будь-якому разі таке кримінальне провадження має бути закрите за відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні міжнародних злочинів, зокрема воєнних, то виникає питання невідворотності покарання. Чому, на думку авторів законопроєкту, для обміну[5]має закриватися кримінальне провадження? Адже для передачі його державі-агресору достатньо лише змінити запобіжний захід на такий, що не повʼязаний з обмеженням свободи, або його скасувати. Хоча особа й покине територію України, однак з огляду на те, що кримінальне правопорушення вчинене на її території, і можливість застосування таких процесуальних порядків, як in absentia, кримінальне провадження буде розслідуватися й надалі, а можливість притягнути до відповідальності зберігається.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який засуджений за вчинення міжнародних злочинів, зокрема воєнних, то чому він звільняється від покарання, а не передається для відбування покарання на території держави-агресора? Адже обовʼязковість судових рішень говорить як про те, що вирок має бути неодмінно виконаний, так і те, що незалежно від фізичного доступу органів правосуддя до особи відбуття покарання неминуче.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗгадані пропозиції за своїм змістом вказують на припинення кримінального переслідування осіб, стосовно яких здійснюється обмін. Однак уявляється, що держава має абсолютну свободу розпорядження кримінальним переслідуванням і покаранням лише щодо кримінальних правопорушень, що посягають винятково на національний правопорядок (наприклад, щодо \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинів або злочинів проти основ національної безпеки. Якщо мова йде про осіб, які підозрюються / обвинувачуються у вчиненні міжнародних злочинів, зокрема воєнних (у Кримінальному кодексі України такі злочини передбачені в розділі ХХ \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, а також в ст. 432\u0026ndash;435), застосування таких заходів може вступати в колізію із зобов\u0026rsquo;язаннями держави щодо кримінального переслідування та покарання за вчинення міжнародних злочинів осіб, які пропонуються до обміну. Україна має вживати заходів для мінімізації негативних наслідків такої колізії \u0026ndash; зокрема, не припиняти кримінальне переслідування, не застосовувати акти амністії чи помилування. Попри міжнародні зобовʼязання, проєкт закону говорить навіть не про амністію чи акт помилування, а просто про припинення кримінального переслідування, що неприйнятно.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновок\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗапропоновані заходи для уможливлення обміну військовополонених видаються прямим порушенням зобов\u0026rsquo;язань України не лише за Женевськими конвенціями, але й статтями 2, 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. \u003cstrong\u003eТакі зміни недопустимі, адже продовження кримінального переслідування осіб не перешкоджає здійсненню обміну. Їх ухвалення призведе до порушення зобовʼязань України за міжнародними договорами, а також підірве віру у відновлення справедливості як серед потерпілих від міжнародних злочинів, так і будь-яких постраждалих від збройного конфлікту осіб.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПолітичні питання, наприклад дзеркального закриття кримінальних проваджень стосовно українських комбатантів, які перебувають у полоні, \u0026ndash; предмет політичних домовленостей, а не кримінального процесуального законодавства, і вони не можуть розв\u0026rsquo;язуватися шляхом нормативного регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПропозиції до розв\u0026rsquo;язання проблеми (замість висновку)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВивчення практики обміну військовополоненими за вісім років війни, особливо після 24 лютого 2022 року, коли обміни стали масовим явищем, дозволяє дійти висновку про наявність таких проблем:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗа загальним правилом військовополонені користуються імунітетом (привілеєм) комбатанта. Військовополонені, які не підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, не підлягають кримінальній відповідальності, отже, стосовно них не відкривається кримінальне провадження, не обираються запобіжні заходи тощо. Жодних нормативних перешкод до їх обміну не існує. Якщо час від часу виникали інші практики, то вони хибні, і констатуємо, що на рівні Офісу Генерального прокурора від них наразі відмовилися.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВійськовополонені, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, тобто стосовно яких розслідується кримінальне провадження, зазвичай мають застосований стосовно себе запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому виникає проблемне питання \u0026ndash; визначення підстави для його скасування, адже обмін не тільки не зменшує ризики ухилення особи від розслідування, а навпаки їх посилює. В органів правопорядку є всі підстави вважати, що на території держави-агресора Україна втратить доступ до підозрюваного, тож обґрунтувати таке клопотання зменшенням ризиків для послаблення або скасування запобіжного заходу неможливо. Лише політичні мотиви обміну Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачені. Ця проблема дійсно потребує осмислення та рішень, проте дискусія стосовно такого, яких саме, \u0026ndash; відкрита.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВійськовополонені, які засуджені за вчинення воєнних злочинів і які відбувають покарання на території України, можуть бути обміняні за умови, що держава-агресор виконає вирок стосовно них. Україна (з 1 січня 1996 року) і російська федерація (з 12 січня 2007 року) є учасниками Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року (ETS № 112). Отже, обмін осіб, засуджених до покарання за вчинення міжнародних злочинів, повинен супроводжуватися розв\u0026rsquo;язанням питання про їх передачу російській федерації в порядку, передбаченому вказаною конвенцією, й отриманням відповідних гарантій від російської федерації про продовження виконання вироку на її території.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з можливих засобів розв\u0026rsquo;язання вказаної колізії інституту обміну із зобов'язаннями щодо переслідування міжнародних злочинів, коли російська федерація не надаватиме гарантій з виконання вироку щодо осіб, які приймаються, може бути інституалізація та \u003cstrong\u003eзастосування відстрочки виконання вироку щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за вчинення міжнародних злочинів, у випадку їх обміну на інших осіб під час збройного конфлікту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eФото: зі ЗМІ\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003eCase of Margu\u0026scaron; v. Croatia. Judgment (Merits and Just Satisfaction) of European Court of Human Rights of 27.05.2014 in no. 4455/10. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150995\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150995\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (date of access: 10.05.2022)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eCase of Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary. Judgment (Merits and Just Satisfaction) of European Court of Human Rights of 26.05.2020 in no. 17247/13. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202524\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202524\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (date of access: 10.05.2022)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №\u0026nbsp;441, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo;. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eДет. див.: Лазукова О. В. Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції : дис. \u0026hellip; канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2018. \u0026ndash; С. 153.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗастосування поняття \u0026laquo;обмін військовополоненого\u0026raquo; може бути ускладнене. Так, ані Кримінальний кодекс України, ані інші законодавчі акти України не визначають зміст поняття \u0026laquo;обмін військовополоненого\u0026raquo;. Згаданий вище Порядок Кабінету Міністрів України здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України також це поняття не містить. Отже, не зрозуміло, на які правові ситуації розраховані вказані зміни, якщо компетентні органи України ухвалюють рішення про здійснення \u0026laquo;передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України\u0026raquo;, а не обміну військовополонених.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""},{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/206462-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":531,"url":"deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654766913,"date":"14.06.2022","views":1885,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-33_1.png","mini_image":null,"name":"Депортація і примусове переміщення населення. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003eЧастина порушень МГП стосується права осіб на свободу пересування. Незважаючи на те, що в умовах збройного конфлікту ситуація загальної небезпеки та загроза життю і здоров\u0026rsquo;ю цивільного населення прямо зумовлена веденням активних бойових дій, цивільне населення не може бути позбавлене можливості вільно переміщатися, однак мають бути дотримані обмеження з точки зору безпеки.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про депортацію і примусове переміщення населення як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці , яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1mLf_Xo64c4PEcHfk9mkthn8IYA2Nn-Ll/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1mLf_Xo64c4PEcHfk9mkthn8IYA2Nn-Ll/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-33_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":532,"url":"status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654806745,"date":"10.06.2022","views":3691,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","mini_image":null,"name":"Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПісля 24 лютого 2022 року, а саме повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в межах збройного конфлікту, що триває вісім років, Україна стикнулася з новими викликами у сфері міжнародного гуманітарного права. Якщо раніше військовополонених було небагато, а присутність російських військ на території України держава-агресор заперечувала, то зараз їх кількість вимірюється тисячами. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003eЗавантажити документ \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/132a99WWXjok94BnCiXe_7V7SB6mP8zgx/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЯкщо раніше вироки стосовно військовополонених були одиничними й загалом держава воліла якнайшвидше їх обміняти для того, щоб повернути додому захисників України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, то зараз вона утримує їх у спеціально відведених місцях, збирає докази вчинення окремими з них воєнних злочинів, частково здійснює обмін, ухвалює вироки стосовно них, тобто має справу з повноцінними prisoners of war (вʼязнями війни) \u0026ndash; військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака діяльність потребувала низки як нормативних, так і організаційних змін, адже Україна не була готова масово працювати з військовополоненими, незважаючи на восьмирічну війну, яка має свої особливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа три місяці повномасштабної війни спільними зусиллями Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також Служби безпеки України пророблено значну роботу стосовно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eунормування правового статусу військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкваліфікації дій військовополонених з урахуванням імунітету комбатанта;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначення їх процесуальної ролі в розслідуванні воєнних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечення гарантій їх утримання відповідно до положень міжнародного гуманітарного права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналагодження політичної процедури обміну військовополонених.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальніше про це, а також коло проблем, які залишаються нерозв\u0026rsquo;язаними, ідеться в нашому discussion paper.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Міжнародне гуманітарне право про військовополонених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.1. Які категорії осіб, що беруть участь у збройному конфлікті, можуть розраховувати на статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатус військовополоненого є вторинним щодо статусу комбатанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе означає, що \u003cstrong\u003eв більшості випадків саме комбатанти мають право на статус військовополоненого\u003c/strong\u003e, який надає ряд гарантій і прав за Гаазькою конвенцією IV 1907 року (ГК IV), Женевською конвенцією ІІІ 1949 року (ЖК ІІІ), Додатковим протоколом І 1977 року (ДП І) і звичаєвим міжнародним гуманітарним правом (МГП).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім комбатантів, відповідно до статті 3 ГК IV та статті 4 ЖК ІІІ статус військовополонених поширюється на цивільних осіб, які супроводжують збройні сили, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил тощо. Також цей статус може стосуватися інших цивільних осіб, таких як члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, і екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе є військовополоненими, але можуть користуватися перевагами цього статусу медичний і духовний персонал, як це гарантує стаття 33 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтатус комбатантів своєю чергою мають особи зі складу збройних підрозділів\u003c/strong\u003e, що виконують вимоги, висунуті до них статтею 1 ГК IV та статтею 4 ЖК ІІІ (за ЖК ІІІ він формально поширюється лише на членів неінкорпорованих до \u003cstrong\u003eзбройних сил ополчень та добровольчих загонів\u003c/strong\u003e, але де-факто і на регулярні збройні сили та інкорпоровані формування):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ea) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003eb) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ec) вони носять зброю відкрито;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ed) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша та остання вимоги висуваються МГП не до конкретної особи, що бере участь у збройних діях, але до військових підрозділів загалом. Так, особа не позбувається статусу комбатанта (і відповідно вторинного статусу військовополоненого) через те, що не виконує одну чи й обидві з цих вимог, поки її підрозділ їх виконує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругий і третій критерії індивідуальні та стосуються конкретної особи. Невиконання їх призводить до втрати статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля окремих випадків стаття 4 ЖК ІІІ визначає достатність виконання лише двох критеріїв (відкрите носіння зброї та дотримання законів і звичаїв війни) для того, щоб особи могли розраховувати на статус комбатанта та, як наслідок, військовополоненого. \u003cstrong\u003eЦе стосується жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.2. За яких умов особа втрачає статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВтрата статусу військовополоненого можлива, якщо він надається членам неінкорпорованих збройних формувань. Невиконання критеріїв, висунутих ЖК ІІІ до комбатантів, може вплинути на позбавлення особи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри це, при розв\u0026rsquo;язанні питання про можливу втрату статусу військовополоненим повинні враховуватися положення статті 44(3) ДП І:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов'язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв'язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях відкрито носить свою зброю:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003ea) під час кожного воєнного зіткнення, і\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eb) в той час, коли він перебуває на виду в противника в ході розгортання в бойові порядки, що передують початку нападу, у якому він повинен взяти участь\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням цієї норми МГП невиконання умови розрізнення може призводити до втрати статусу комбатанта, проте завжди потрібно зважувати, наскільки можливим для комбатанта було таке розрізнення в момент захоплення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоли особа без належних на те підстав не розрізняє себе з цивільним населенням, вона втрачає захист, який надає статус комбатанта, і, як наслідок, не має права й на вторинний статус \u0026ndash; військовополоненого.\u003c/strong\u003e Такі ситуації в науковій літературі часом позначаються як \u003cstrong\u003eдилема незаконного комбатанта\u003c/strong\u003e. Водночас якщо особа не має права на отримання статусу військовополоненого, то вона користується захистом (нехай й обмеженим), який гарантується для цивільних осіб за ЖК IV, статтею 3, спільною для всіх Женевських конвенцій, статтею 75 ДП І та звичаєвим МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.3. Який статус російської поліції, ОМОНу та інших формувань, що не належать до збройних сил?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведені критерії визначення наявності статусу комбатанта, а також інші релевантні норми МГП дозволяють висновувати, що до комбатантів (а згодом і військовополонених) потрапляють не лише представники регулярних збройних сил держави. Так, стаття 4 ЖК ІІІ серед можливих форм організації збройних підрозділів, представники яких мають право на первинний статус комбатанта та вторинний військовополоненого, називає добровольчі загони, ополчення, партизанські загони (стаття 4(А)(3), регулярні збройні сили уряду чи влади, невизнаних державою у конфлікті, жителів неокупованої території, що озброюються, щоб чинити опір силам загарбника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 43 ДП І додатково роз\u0026rsquo;яснює, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦя стаття ДП І по суті фіксує той факт, що до збройних сил держави в розумінні МГП можуть належати не лише ті формування, що відповідно до національного законодавства позначаються як складові збройних сил. Серед таких формувань можуть бути й напіввоєнні організації чи озброєні організації, якими є, наприклад, поліція, Росгвардія, ОМОН тощо.\u003c/strong\u003e У разі включення подібних формувань до збройних сил сторона в конфлікті повинна повідомляти про це іншу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.4. Який зміст (переваги) статусу військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж дає статус військовополоненого? Військовополоненим за МГП гарантуються певні стандарти поводження та утримання, які значною мірою не поширюються на осіб, що не мають права на цей статус. Так, ЖК ІІІ регулює початок полону, визначає коло питань, відповіді на які допустимо вимагати в захопленого в полон, покладає на державу, що бере в полон, зобов\u0026rsquo;язання з переміщення військовополонених у зони, віддалені від збройних дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, детально встановлюються правила організації таборів військовополонених та умов у них \u0026ndash; від санітарно-гігієнічних і соціально-побутових до питань збереження внутрішньої військової субординації, свободи листування та духовно-інтелектуальної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, \u003cstrong\u003eдержави, що тримають у полоні, зобов\u0026rsquo;язуються повернути або ж репатріювати військовополонених.\u003c/strong\u003e Репатріація може відбутися як до завершення конфлікту (наприклад, у випадку важкої хвороби військовополоненого чи за умови укладення спеціальної угоди сторонами конфлікту в межах обміну військовополоненими), так і після його завершення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому сторони збройного конфлікту мають забезпечувати належні умови репатріації, розрахуватися з боргами (якщо такі встигли сформуватися через залучення військовополонених до праці) і видати необхідні документи про перебування в полоні військовополоненим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРепатріація без згоди військовополоненого за загальним правилом не бажана (хоча є винятки й різні погляди на це питання), а особи, стосовно яких розслідуються факти вчинення ними воєнних злочинів, не репатріюються до їх засудження та виконання стосовно них вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Статус, тримання, обмін військовополонених (організаційно-правовий аспект)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.1. Кваліфікація дій військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа міжнародним правом військовополонені мають імунітет комбатанта й не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо вони не супроводжуються суттєвими порушеннями законів і звичаїв ведення війни, тобто воєнними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідсутність досвіду роботи з військовополоненими та недостатнє розуміння статусу військовополонених за міжнародним правом слідчими та прокурорами призвело до ситуації, коли \u003cstrong\u003eв перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривалися кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України)\u003c/strong\u003e. Наступним кроком було подання клопотання до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (або у випадках прилеглості до території бойових дій \u0026ndash; рішення прокурора про взяття під варту) для забезпечення їх утримання.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджуються із зобов\u0026rsquo;язаннями України за міжнародним правом. Водночас \u003cstrong\u003eпісля низки консультацій\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з фахівцями в цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора змінив згадану практику на належну \u0026ndash; такі дії не кваліфікуються як злочин (якщо немає інформації про причетність до вчинення воєнних злочинів).\u003c/strong\u003e Відповідно для утримання військовополоненого не потрібне рішення слідчого судді, адже достатньо рапорту від того органу влади, який відповідає за розміщення військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОфіс Генерального прокурора підготував методичні рекомендації щодо кваліфікації дій військовополонених і розіслав їх регіональним та окружним прокуратурам у формі \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1Mlp7zfpiVzdoir2Y-CWyyYkPL2gimwLP/view\"\u003e\u003cstrong\u003eлиста-орієнтування\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином вдалося узгодити класичні норми кримінального процесуального законодавства та міжнародного права в частині кваліфікації дій військовослужбовців, що потрапили в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.2. Нормативне забезпечення тримання військовополонених\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на 24 лютого 2022 року єдиним нормативно-правовим актом, у якому йшлося про військовополонених, була \u003cem\u003eІнструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e(2017). Зокрема, вона містить положення про статус військовополоненого, заборонені стосовно нього дії, проте бракує відповідей на питання про розміщення, інформування, доступ третіх осіб до військовополоненого тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгодом зусиллями різних органів влади, зокрема Офісу Генерального прокурора, який координував цей процес (оскільки дії військовополонених на початку кваліфікувалися як злочин, то і питання поміщення під варту закріпилося за ним), було розроблено та ухвалено компетентними органами нові нормативно-правові акти, які регулюють практичні питання, що виникли під час роботи з військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10 березня Міністерство оборони України та Міністерство юстиції України затвердили наказ \u003cem\u003e\u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, урегулювавши порядок реєстрації, розміщення та обліку військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову \u0026laquo;\u003cem\u003eПро порядок тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e, детально визначивши умови тримання військовополонених, порядок їх розміщення, місця розміщення тощо. Фактично ним урегульовано \u0026laquo;табори\u0026raquo; для військовополонених, хоча залежно від активності бойових дій та процесів обміну не всі військовополонені встигають потрапити в такі спеціальні місця, розташовані на заході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкремо варто звернути увагу на \u003cstrong\u003eпорядок обміну військовополоненими, політичний за замовчуванням, адже МГП не регулює це питання. \u003c/strong\u003eПротягом 2014\u0026ndash;2022 рр. обміни відбувалися \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e та здійснювалися різними органами влади залежно від контактів з іншою стороною. Наприклад, активну участь у цьому процесі брала Уповноважена Верховної Ради України з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на червень 2022 року питаннями обміну військовополоненими займається Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба безпеки України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12 квітня Кабінет Міністрів України затвердив\u003cem\u003e Порядок здійснення передання військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож уряд вніс зміни до постанови від 11 березня 2022 року № 257 \u003cem\u003e\u0026laquo;Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими\u0026raquo;\u003c/em\u003e, згідно з якими рішення про передачу військовополонених ворогів і звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора, ухвалюються відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто звернути увагу на те, що обмін військовополоненими відбувається за погодженням з Офісом Генерального прокурора, якщо розслідується кримінальне провадження, де військовополонений має статус підозрюваної або обвинуваченої особи, через складність доступу до таких осіб, якщо вони покинуть територію України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eІІІ. Узагальнення розслідування воєнних злочинів (процесуальний аспект)\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початком збройного конфлікту на території України у 2014 році система правосуддя стикнулася зі значним викликом. З одного боку, кількість вчинених злочинів збільшувалася практично кожного дня, при цьому в національній практиці з\u0026rsquo;явилася нова категорія кримінальних правопорушень \u0026ndash; порушення законів і звичаїв війни. З іншого боку, хід та процес розслідування ускладнювали тривалі бойові дії, відсутність доступу до території, де злочини було вчинено, а також неможливість фактично розшукати та затримати підозрюваних у вчинених злочинах. Ситуація в зоні конфлікту безпосередньо впливала на можливості органів правопорядку розслідувати кримінальні провадження та стала визначати основні акценти їхньої роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року ситуація у розрізі практики кримінальних проваджень лише ускладнилася. Окрім Кримського півострову й окремих районів Донецької та Луганської областей, щодня сотні фактів порушення законів та звичаїв війни фіксувалися практично по всій території України. Станом на 5 червня 2022 року вже зареєстровано 15\u0026nbsp;774 таких кримінальних проваджень\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. За кожним фактом вчиненого злочину стоять руйнування, завдана шкода, а найголовніше \u0026ndash; постраждалі люди, заради яких має відправлятися ефективне правосуддя. Міжнародна практика дослідження наслідків збройних конфліктів завжди прив\u0026rsquo;язувала розуміння слова \u0026laquo;ефективність\u0026raquo; у цьому контексті до реальних осіб, які мають понести покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.1. Норми національного законодавства стосовно військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравова система до цього часу не відреагувала належним чином на запит, який виник внаслідок збройного конфлікту. У практиці досудових розслідувань порушень законів і звичаїв війни \u003cstrong\u003eнайбільше претензій органи правосуддя висувають до Розділу ХХ КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, положення якого прямо стосуються норм міжнародного права, але не охоплюють повною мірою їх змісту.\u003c/strong\u003e Найбільше складнощів у правовій кваліфікації діянь викликає стаття 438 КК України (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;). Через конструкцію статті, що містить бланкетну норму, слідчі та прокурори мають кваліфікувати певне порушення МГП, посилаючись на конкретну норму міжнародно-правового договору, ратифікованого Україною. Це водночас створює величезний запит всієї системи правосуддя на якісне та ґрунтовне навчання у сфері міжнародного права та основ розслідування воєнних злочинів через їх специфіку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, найбільше дискусій серед міжнародних і національних юристів викликає положення статті 437 КК України (\u0026laquo;Планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни\u0026raquo;). Ці норми ніби закріплюють історію міжнародного правосуддя після судових процесів у Нюрнбергу, ілюструючи логіку визначення поняття \u0026laquo;агресивна війна\u0026raquo;. Натомість сучасне міжнародне право оперує іншими термінами, коли йдеться про військове вторгнення однієї держави на територію іншої. Кампальська поправка до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яка набрала чинності 17 липня 2018 року, розглядає злочин агресії в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Різні підходи в розумінні змісту діяння та суб\u0026rsquo;єкта злочину створюють ситуацію, коли українське законодавство пропонує значно ширший підхід, ніж міжнародне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистема правосуддя звикла до чіткого формулювання кримінально-правової норми. Вимоги кримінального процесуального законодавства часом не дозволяють слідчому та прокурору розібратися належним чином у характеристиці порушення МГП, яке необхідно дослідити. Тому \u003cstrong\u003eчітке визначення переліку воєнних злочинів у Розділі ХХ КК України значно спростить практичну роботу в кримінальних провадженнях, але не зніме необхідність і запит на підвищення кваліфікації працівників системи правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20 травня 2021 року Верховна Рада України проголосувала в цілому за закон, який мав змінити цю ситуацію, \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;2689)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Попри загальну підтримку парламентом, міжнародними та неурядовими організаціями, документ уже більше ніж рік очікує підпису Президента України. Натомість 15 квітня 2022 року зареєстровано новий законопроєкт у цій сфері регулювання \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;7290)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який \u003cstrong\u003eч\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eастково дублює положення попереднього, але суттєво відрізняється в частині запровадження інституту командної відповідальності, що може негативно позначитися на можливості української системи правосуддя притягнути до відповідальності військових начальників за численні порушення, вчинені в Україні.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.2. Судові процеси\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова практика України щодо наслідків збройного конфлікту умовно розділилася на два напрями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження проти безпосередньо затриманих осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження у справах за відсутності обвинуваченого (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез об\u0026rsquo;єктивні обставини подій та перебування підозрюваних осіб на тимчасово окупованих територіях України або в Російській Федерації проваджень другої категорії більше. Справи, які розглядаються\u003cem\u003e in absentia\u003c/em\u003e, стали своєрідним шансом для дослідження наслідків війни в суді та забезпечення правосуддя за вчинені злочини. Проте \u003cstrong\u003eза період 2014\u0026ndash;2022 рр. кілька \u0026laquo;реальних\u0026raquo; проваджень заслуговують свого місця у практиці українських судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗатримання російських військових на Донбасі з 2014 року завжди викликали резонанс. Факти перебування військових Збройних Сил Російської Федерації на сході України та їх активна участь у бойових діях досліджувалися в контексті здійснення Росією контролю над так званими \u0026laquo;Донецькою народною республікою\u0026raquo; та \u0026laquo;Луганською народною республікою\u0026raquo;. Проте проблемним питанням залишалося доведення зв\u0026rsquo;язку між затриманим військовослужбовцем і Російською Федерацією, що безпосередньо впливало і на визначення правового статусу такої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДосить резонансною справою стало провадження проти сержанта Олександра Александрова та капітана Євгена Єрофеєва, затриманих у 2015 році в районі м. Щастя Луганської області. Серед інкримінованих їм статей було ведення агресивної війни, передбачене статтею 437 КК України. Російська сторона заявляла про те, що обвинувачені звільнилися зі Збройних Сил Російської Федерації. Проте суд під час провадження досліджував їхню роль у збройному конфлікті та відповідальність за вчинені діяння проти національної безпеки України та міжнародного правопорядку. Обидва були визнані винними та надалі обміняні. Подібні справи також розглядалися проти росіян Віктора Агеєва та Володимира Старкова. Загалом затриманих російських військових також використовували як \u0026laquo;обмінний фонд\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року змінили й судову практику. Фіксуються факти затримання значної кількості російських військовослужбовців у різних регіонах України, які утримуються як військовополонені в спеціальних місцях тримання відповідно до спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 12 військовополонених притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни за статтею 438 КК України. Троє осіб засуджено рішеннями судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри те, що в контексті наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України збільшується кількість кримінальних проваджень, які розглядаються стосовно затриманих підозрюваних, справи \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e надзвичайно важливі в процесі відправлення правосуддя. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 68 особам заочно повідомлено про підозру у вчиненні порушень законів і звичаїв війни. Для української системи правосуддя подібні процеси \u0026ndash; це можливість ствердити, що МГП було порушено, і визначити, хто саме має відповідати за це. \u003c/strong\u003eПопри тривалі дискусії в професійній спільноті про роль і значення процесів за відсутності обвинуваченого (in absentia), система правосуддя України визначає їх як дієвий інструмент для подолання безкарності за найтяжчі міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.3. Військовополонені як джерело інформації\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожне кримінальне провадження щодо наслідків збройного конфлікту на території України \u0026ndash; це насамперед можливість встановити певні факти, дослідити окремі порушення. Саме через обставини, які аналізуються в межах окремих процесів, можливо відповісти на загальне питання \u0026ndash; як охарактеризувати збройний конфлікт на території України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року тісно пов\u0026rsquo;язані з тим, що відбувалося в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей з 2014 року, бо не варто забувати, що збройний конфлікт триває дев\u0026rsquo;ятий рік. Складність ситуації в розрізі найтяжчих міжнародних злочинів показує важливість доказування кожного окремого епізоду та накопичення доказів, які мають значення не тільки для окремих фактів, але й дослідження загального контексту подій. \u003cstrong\u003eПр\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eактика Міжнародного кримінального суду приділяє значну увагу так званій \u0026laquo;інсайдерській інформації\u0026raquo; \u0026ndash; свідченням осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях, мали стосунок до сторони збройного конфлікту або можуть надати інформацію, яка дозволить зрозуміти внутрішні ієрархічні зв\u0026rsquo;язки між виконавцями злочинів.\u003c/strong\u003e Тому для України в процесі забезпечення правосуддя за наслідки конфлікту завжди було важливо дослідити іншу сторону, максимально наблизитися крізь призму доказів до вищого політичного керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМабуть, головним уроком після Другої світової війни є усвідомлення того, що коли йдеться про збройний конфлікт, кожен військовий, який бере участь у ньому, виконує свою роль. Лише через дослідження загальної картини подій, встановлення дій та рішень кожного, характеристику наказів і повноважень, дослідження планів та стратегії можна вибудувати загальну ієрархію виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗараз, коли слідчі та прокурори отримують показання від затриманих військовополонених, вони ніби складають пазл загальної історії збройного конфлікту на території України.\u003c/strong\u003e Не тільки національне правосуддя має значення, тому ці відомості потрібно зберегти й для майбутніх процесів у міжнародних судових інстанціях, зокрема в Міжнародному кримінальному суді. Бо ніколи достеменно не відомо, яка саме інформація може стати ключовою для певного судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше про стан справ з військовополоненими див.: \u003cem\u003eТомак М., Бродік П., Волкова Н., Павлюк А., Винокуров І. \u003c/em\u003e\u0026laquo;Вʼязні війни. Міжнародна практика щодо звільнення полонених, заручників і політвʼязнів: висновки для України\u0026raquo;. 2018. \u0026ndash; 77 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\"\u003ehttps://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див., наприклад, \u003cem\u003eГнатовський М., Хавронюк М., Крапивін Є., Азаров Д. \u003c/em\u003eПамʼятка щодо юридичної кваліфікації дій військовополонених (для органів досудового розслідування та органів прокуратури) // JustGroup, ЦППР, НаУКМА [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України, затв. наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 р. №\u0026nbsp;164 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше див. \u003cem\u003eЄвген Крапивін. \u003c/em\u003eНаказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (резюме) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про порядок тримання військовополонених\u0026raquo;. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 р. №\u0026nbsp;413 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e До червня 2022 року до цього процесу також було долучене Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 р. №\u0026nbsp;44, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo; [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Актуальна статистика публікується на вебсайті Офісу Генерального прокурора та оновлюється щодня [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєст. №\u0026nbsp;2689 від 27.12.2019 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєст. №\u0026nbsp;7290 від 15.04.2022 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e На жаль, у звʼязку з обмеженим режимом функціонування Єдиного реєстру судових рішень неможливо навести посилання на вироки. Наразі дет. інформацію можна подивитися у Вікіпедії [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/iJR65Ml\"\u003ehttps://cutt.ly/iJR65Ml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":530,"url":"problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654709377,"date":"08.06.2022","views":3963,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_212060356_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації полону та загибелі українських військовослужбовців (процесуальний аспект)","description":"\u003cp\u003eРозслідування воєнних злочинів є темою, яка дуже цікавить суспільство з огляду на необхідність відновлення справедливості як під час війни, так і після перемоги. Водночас для юристів нерідко розслідування цієї категорії справ залишається tabula rasa, коли мова заходить про міжнародне гуманітарне та кримінальне право. Одне зі складних питань \u0026ndash; кваліфікація дій російської армії, яка, на жаль, бере в полон та завдає смерті нашим військовослужбовцям. Існують різні підходи до юридичної оцінки таких дій і ми збираємось їх розглянути в цій статті з урахуванням тих проблем, що склались на практиці за останні три місяці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ 2014 року правова система України потроху адаптовувалась до вимог воєнного часу: починаючи від запровадження інституту розслідування \u003cem\u003ein absentia \u003c/em\u003eв кримінальне процесуальне законодавство та затвердження \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003eІнструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в ЗСУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cspan\u003eдо створення профільного Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту в Офісі Генерального прокурора. Водночас повномасштабна агресія російської федерації 24 лютого порушила низку нових питань, а також частково актуалізувала старі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання внесення змін до КПК України було пріоритетним для законодавця, а Розділ ІХ-1 Кодексу зазнав \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini\"\u003eсуттєвого розширення та неодноразового доповнення\u003c/a\u003e у перші місяці війни (станом на 01.05 цей процес дещо стабілізувався). Водночас наразі складно сказати, що положення міжнародного гуманітарного та кримінального права повністю відображені у національному законодавстві, проте не можна не помітити суттєвий прогрес у сфері його застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНайпоказовіша історія повʼязана зі статусом військовополонених, які за міжнародним правом мають \u0026ldquo;імунітет комбатанта\u0026rdquo; і не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо такі дії не супроводжуються суттєвими порушеннями законів та звичаїв ведення війни, отже є воєнними злочинами. Недостатнє розуміння цього з боку слідчих та прокурорів призвело до ситуації, в якій в перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривались кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України). Зважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджувались з нашими зобовʼязаннями за міжнародним правом. Разом з тим, після низки консультацій з фахівцями у цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора швидко змінив таку практику на належну \u0026ndash; такі дії захищені міжнародним правом та не утворюють склад злочину. Власне, ми теж мали змогу \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003eдолучитись\u003c/a\u003e до цього процесу й можемо запевнити, що процес консультацій у тих, хто розслідує воєнні злочини з фахівцями у сфері МГП та МКП відбувається в режимі 24/7.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІнша справа, що не всі питання мають однозначні відповіді, а прецедентна практика воєнної юстиції не така значна (багата), як це здається, з огляду на досвід як механізмів \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e \u0026ndash; ICTY та ICTR, так і постійного Міжнародного кримінального суду. Відтак, пропонуємо розглянути одну з таких проблем співвідношення національного та міжнародного права, яка наразі виникла в практиці розслідування воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПроблема\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа жаль, боронячи державу, українські захисники як потраплять у полон, так і гинуть від рук ворога. Родичі потерпілих комбатантів звертаються до органів прокуратури та досудового розслідування з вимогою зареєструвати кримінальне провадження за цими фактами, а у разі відмови \u0026ndash; навіть через ухвалу слідчого судді (оскарження бездіяльності).\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідтак \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрактика внесення відомостей в ЄРДР\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eрозділилась, існують різні позиції, а саме:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eВійськовий полон кваліфікується як:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eепізод ст. 437 КК України (злочин агресії);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікується взагалі, відомості до ЄРДР не вносяться.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЗагибель комбатанта кваліфікується як\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 115 КК України (умисне вбивство);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eепізод ст. 437 КК України (злочин агресії);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікується взагалі, відомості до ЄРДР не вносяться.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДалі пропонуємо розібратись детальніше з кожним з цих варіантів та спробувати відповісти на питання, який з них правильний (до речі, тут існує плюралізм правильних рішень, їх дійсно може бути декілька з огляду як на національне, так і міжнародне право).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтосовно військового полону українських комбатантів\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОптимальне рішення: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікувати як кримінальне правопорушення, відповідно не вносити відомості до ЄРДР. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОскільки взяття в полон якраз є дотриманням законів і звичаїв війни відповідно до права Гааги та права Женеви, то складу воєнного злочину тут немає. Достатньо регулювання, що існує в міжнародному гуманітарному праві й отримані відомості, наприклад від родичів, необхідно скерувати до профільних органів, які займаються питаннями військового полону (наріз це ГУР МО та СБУ, зокрема в \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta\"\u003eНаціональне інформаційне бюро\u003c/a\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас лише у разі наявності ознак злочину \u0026ndash; катування, знущання, неналежні умови тримання тощо, які відомі свідкам взяття в полон або безпосередньо від полонених, або третіх осіб з якими є звʼязок у військовополонених тощо, \u0026ndash; лише в такому разі відомості вносяться до ЄРДР з відповідною кваліфікацією за ст. 438 КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eДискусійне рішення:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e кваліфікація як \u003cem\u003eнезаконне позбавлення волі \u003c/em\u003e(ст. 146 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака кваліфікація видається дискусійною з позиції того, що імунітет комбатанта захищає його від кримінального переслідування за участь у воєнних діях, які, зокрема, передбачають взяття в полон. Якщо ж умови поводження з військовополоненими відповідають положенням міжнародного гуманітарного права, то складу злочину тут немає. Будь-яка кваліфікація таких дій як \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; злочину буде порушувати цей імунітет (привілей). \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро незаконне позбавлення волі можна говорити, якщо в полон беруть не військові формування російської федерації чи інші комбатанти, а цивільні особи, які ними не є, без жодних розпізнавальних знаків приналежності до війська. Тоді це можна розглядати як ст. 146 КК України, хоча і дискусійно, оскільки існує правило, що якщо є сумніви стосовно статусу комбатанта, то вони мають трактуватись в бік наявності статусу військовополоненого.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eСюди ж можна віднести \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eкваліфікацію як епізоду \u003cem\u003eзлочину агресії \u003c/em\u003e(ст. 437 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ умовах широкого визначення злочину агресії в ст. 437 КК України (в дусі Нюрнберзьких принципів, закріплені Статутом Міжнародного військового трибуналу 1945 р.) кваліфікувати як збройну агресію можна дуже широке коло діянь, наприклад перетин кордону військовослужбовцем за наказом командира. Водночас у ст. 8bis Римського статуту МКС (не ратифікований Україною, проте його юрисдикція визнана, але не в частині злочину агресії) йдеться про те, що це злочин керівного складу, тобто військово-політичного керівництва, яке уповноважене здійснювати такі дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож індивідуальний комбатант не вчиняє злочин агресії (хоча текстуальне тлумачення ст. 437 КК України інколи доводить до такої думки українських юристів), а наявність тисяч таких проваджень, навіть як епізодів, що підтверджують \u0026laquo;магістральну\u0026raquo; справу щодо агресії недоцільне з міркувань великого ресурсу на їх адміністрування, адже для доказування агресії потрібні конкретні елементи, якість яких важливіша за кількість. Таким чином в теорії можна, усе, що повʼязане із війною реєструвати за цією кваліфікацією, але це скоріше буде накопиченням непотрібних, не основних відомостей, що забиратиме ресурс на адміністрування замість того, щоб зосередитись на доказах вини військово-політичного керівництва росії.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтосовно загибелі українських комбатантів\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ цьому випадку доречні ті самі посилання на імунітет комбатанта (з того боку) й те, що в умовах війни спричинення смерті, якщо воно не супроводжується порушеннями МГП, не утворює склад злочину. Іншими словами \u0026ndash; \u003cstrong\u003eз позиції МГП спричинення загибелі (вбивство) комбатантом комбатанта (в деяких випадках і цивільної особи, яка втратила імунітет) не утворює склад злочину, адже діє бойовий імунітет.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас ситуація дещо складніша, оскільки держава окрім зобовʼязань за міжнародним гуманітарним правом\u003cem\u003e має обовʼязок ефективно розслідувати злочини проти життя та здоровʼя\u003c/em\u003e (ст. 27 Конституції України; ст. 2 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини). Існує думка, що навіть в умовах, якщо загибель відбулась в межах збройного конфлікту \u0026ndash; цей конституційний обовʼязок так само лежить на системі правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНаразі практика схиляється до реєстрації за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з приміткою \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eв умовах бойових дій\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003cstrong\u003e за кожним фактом загибелі військовослужбовця, незалежно від обставин. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eРозрахунок робиться на те, що згодом може надійти інформація, які свідчитиме про загибель, що супроводжувалась порушенням законів і звичаїв війни, тож кожен факт підлягає ретельному обліку та дослідженню кримінально-правовими засобами. Надалі, якщо така інформація не надійде або не підтвердиться, то кримінальне провадження закривається за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність події кримінального правопорушення).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака практика склалась внаслідок надходження численних заяв родичів та інших осіб щодо загибелі, в який викладається вимога дослідити кримінальними процесуальними засобами обставини смерті: це повʼязано із можливими фактами вчинених саме воєнних злочинів (наявності касетних снарядів, поранень куль із зміненим центром тяжіння, добиванням бійців тощо). Водночас навіть за умови відсутності таких даних \u0026ndash; будь-яка насильницька смерть потребує проведення експертиз та збору доказів, зокрема через \u0026laquo;організаційні\u0026raquo; моменти, які відбуваються в формі проведення слідчих і процесуальних дій, наприклад впізнання і видача тіл, забір матеріалів на ДНК-аналіз, розтин тощо. Іншого регулювання для проведення таких дій наразі немає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНайоптимальніша позиція: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвносити відомості до ЄРДР за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з позначкою \u0026laquo;в умовах бойових дій\u0026raquo; \u003cu\u003eлише у разі, якщо існують мінімальні відомості про те, що загибель відбулась в умовах порушення законів і звичаїв війни\u003c/u\u003e. Після первинних слідчих дій, у разі встановлення такого факту \u0026ndash; змінити кваліфікацію на ст. 438 КК України. \u003cu\u003eУ разі ж, якщо таких відомостей немає ні в заяві, ні з інших джерел \u0026ndash; не вносити відомості у ЄРДР\u003c/u\u003e, оскільки відсутній склад злочину (діяння вчинені в умовах війни). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eКомпромісна позиція: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвносити відомості до ЄРДР за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з позначкою \u0026laquo;в умовах бойових дій\u0026raquo; за кожною заявою про загибель українського військовослужбовця.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака позиція є компромісом, оскільки мета розслідування може бути відмінна від притягнення до відповідальності винного в загибелі українського військовослужбовця комбатанта, адже той, не несе відповідальність за спричинення смерті в межах збройного конфлікту. Якщо мета провести необхідні дії з дослідження причин і обставин смерті, впізнання, інформування рідних загиблого \u0026ndash; то така кваліфікація можливо, адже кримінальні процесуальні засоби наразі більш дієві та швидше можуть бути застосовані в умовах бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож відбувається і якнайшвидше задоволення інтересів потерпілих (їх родичів), і відкривається можливість для встановлення ознак воєнного злочину, на які могли б не звернути увагу Збройні Сили України й не звернутись до органів правопорядку з інформацією про загибель військовослужбовця без очевидних ознак вчинення воєнних злочинів в умовах бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВузьке місце такого варіанту \u0026ndash; КПК України не передбачає використання кримінальних процесуальних засобів для відмінних від кримінального переслідування цілей, а з огляду на спеціально-дозвільний принцип правового регулювання (ч. 2 ст. 19 Конституції України) і взагалі така практика може критикуватись.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eОрганізаційні аспекти питання\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУже в неправовій площині лежить питання пояснення суспільству, потерпілим, що тут немає складу злочину, що це не охоплюється кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством, а лише положення міжнародного гуманітарного права. Припускаємо, що нереєстрація фактів полону та загибелі в ЄРДР сприймається як \u0026laquo;зрада\u0026raquo;, адже кримінально-правові засоби зрозуміліші на рівні побутової правосвідомості на відміну від міжнародно-правових. Тож \u003cstrong\u003eце окрема просвітницька ділянка для системи правопорядку \u0026ndash; пояснити, що нереєстрація в ЄРДР не означає байдужість до факту, це лише питання процедури, що застосовується.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДалі складніше \u0026ndash; чому не можна реєструвати все. На перший погляд, в цьому немає нічого складного, щоб в порядку ст. 214 КПК України відкривати кримінальні провадження за усіма фактами загибелі українських військовослужбовців (як за заявами потерпілих, так і в порядку самостійного виявлення прокурором з відкритих джерел та обміну інформацією з ЗСУ). Надалі в кримінальному процесуальному порядку, дослідивши матеріали, закривати за відсутністю події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України), якщо така інформація не підтвердилась.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле тут виникає дві проблеми. По-перше, з правової точки зору некоректно вносити інформацію, яка не містить ознаки злочину. Такі провадження не мають відкриватись, а попередні \u0026ndash; мають бути закриті за відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), а саме у звʼязку з тим, що діяння вчинене в межах збройного конфлікту, тобто імунітет комбатанта.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-друге, що складніше, це організаційний аспект \u0026ndash; \u003cstrong\u003eне так і просто відкрити кримінальне провадження та закрити його з позиції використаних органами досудового розслідування та прокуратури ресурсів.\u003c/strong\u003e Все зводиться до того, що це робочий час слідчого і прокурора, адже для відкриття кримінального провадження необхідно внести відомості до ЄРДР, допитати заявниками, призначити постановою групу прокурорів, призначити слідчого, провести мінімальний обсяг слідчих та процесуальних дій, врешті підготувати вмотивовану постанову про закриття та завізувати її у керівництва. І це не повний перелік. Звісно, це неправовий аспект, а організаційний \u0026ndash; яким чином побудувати роботу таким чином, щоб максимально ефективно використати обмежений ресурс системи правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eВ умовах критичного браку часу та ресурсів \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(нагадаємо, що наразі розслідуванням воєнних злочинів займаються \u003cu\u003eмайже усі \u003c/u\u003eоргани досудового розслідування та прокурори незалежно від спеціалізації) \u003cstrong\u003eцей час міг би бути використаний на розслідування воєнних злочинів, кількість яких зростає щодня. \u003c/strong\u003eСтаном на 06.06.2022 р. \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/uploads/88d859b6-8e1c-49be-b7d4-96f4e7421593/warcrime-06062022ua.jpg\"\u003eзареєстровано\u003c/a\u003e 15 842 воєнні злочини \u003cstrong\u003eі ця кількість буде тільки зростати, особливо в умовах деокупації тимчасово зайнятих ворогом територій. Це виклик для системи правопорядку не тільки в умовах війни, а й ще довгий час після неї. \u003c/strong\u003eПро це говорить не тільки досвід \u0026laquo;справ Майдану\u0026raquo; чи воєнних злочинів, вчинених в межах збройного конфлікту на Донбасі, а й досвід інших країн. При всьому бажанні, професіоналізми та при всі обсягах допомоги з боку інших країн \u0026ndash; це процеси на довгі роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eВисновок\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоложення міжнародного гуманітарного права, а також міжнародного права загалом, залишаються слабким місцем для української системи кримінальної юстиції. Попри те, що в країні девʼятий рік триває війна, залишається низка старих проблем як матеріального, так і процесуального права, а масштаби і характер цієї війни постійно ставлять перед неї нові і нові виклики.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання взяття в полон українських комбатантів, а також їх загибелі, не виняток з цієї тенденції. Якщо за перші місяці війни вдалось відповісти на питання особливостей статусу військовополоненого ворога, напрацювати методичні рекомендації, встановити практику серед різних органів розслідування, то інтенсивний характер бойових дій ставить нові і нові питання. Вони посилюють тим, що потерпілі від війни, їх родичі, постійно звертаються до органів правопорядку та прокуратури для того, щоб отримати допомогу та добитись справедливості. Інколи ці питання виходять за межі права, а стосуються звичайної людської комунікації і пояснення того, як працює правова система.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте найголовніше зараз це розуміння, що окрім питань права, також постають організаційні питання \u0026ndash; будь-який ресурс обмежений і воєнна юстиція не виняток. Поступова деокупація тимчасово зайнятих територій в тисячі, а можливо й десятки тисяч збільшить кількість проваджень за воєнними злочинами. Тож уже зараз необхідно розуміти, що це \u0026laquo;забіг на довгу дистанцію\u0026raquo;, це робота воєнної та поствоєнної юстиції на довгі роки. Тож підхід, відповідно до якого ЄРДР перетворюється на реєстр усієї інформації, повʼязаний з війною, можливо і зрозумілий зараз, але безперспективний з огляду на майбутнє. Тому порушені в цій статті питання, безумовно, потребують подальшого обговорення, а практика подальшого дослідження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_212060356_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":529,"url":"rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1654532619,"date":"06.06.2022","views":1093,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/827E9367-E366-4DBA-941B-FF5C1C22.jpg","mini_image":null,"name":"Російський полон: жодної гендерної дискримінації щодо застосовуваного насильства","description":"\u003cp\u003eВарто погодитися з доктором Жаком Мозером, за словами якого, \u0026laquo;жінок рідко згадують серед затриманих. Вони не відповідають типовому образу в\u0026rsquo;язня. Вони не справжні в\u0026rsquo;язні\u0026raquo;. Кількість жінок-військовополонених під час збройних конфліктів рідко перевищує 4\u0026ndash;5\u0026nbsp;%. У низці держав, серед яких і рф, жінки досі дискримінуються в доступі до бойових посад, залишаючись кухарками, зв\u0026rsquo;язківицями та працівницями військових шпиталів. Жінки ж, які належать до складу збройних сил своєї держави та беруть участь у бойових діях у межах збройного конфлікту, відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (далі \u0026mdash; ЖК ІІІ) мають статус комбатанток, а після взяття в полон \u0026mdash; військовополонених. Це надає їм низку прав, які ми розглянемо в цій статті і які рф продовжує порушувати.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФото. Джерело: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-uriad-vyplaty-viyskovym/31508649.html\"\u003eРадіо Свобода\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗгідно з даними Кадрового центру Збройних Сил України, станом на кінець 2021 року в Україні налічувалося понад 32,5 тисячі жінок-військовослужбовців (12\u0026nbsp;% особового складу), з них \u0026mdash; половина мали статус учасниць бойових дій на сході\u003ca href=\"applewebdata://3E900F1C-E498-4FEA-8129-BFF8DB595BBA#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Серед військовослужбовиць є танкістки, артилеристки, розвідниці, снайперки, командирки рот і взводів. Протягом останніх десяти років чисельність жінок в українській армії зросла в 15 разів, що \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e пов\u0026rsquo;язано з розвитком нормативно-правового регулювання у сфері протидії дискримінації, вінцем якого стало ухвалення у 2018 році Закону України \u0026laquo;Щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1 квітня 2022 року між Україною та Росією було проведено обмін військовополоненими. Серед 86 повернутих на батьківщину службовців було 15 жінок. Історія їх перебування в російському полоні є проявом найгірших практик позбавлення волі, тому має бути детально вивчена з метою притягнення рф до відповідальності за порушення ЖК ІІІ, Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року (далі \u0026mdash; ДП І), а також низки релевантних міжнародних стандартів: Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з ув'язненими (1955 року), Зводу принципів ООН щодо захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню у будь-якій формі (1988 року), Бангкокських правил (2010 року), Правил Мандели (2015 року). Під час збройного конфлікту як \u003cem\u003elex generalis\u003c/em\u003e продовжують застосовуватися норми міжнародного права з прав людини, серед яких у контексті військового полону найбільш важливими є положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 року); Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 року, далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань); Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно зі свідченнями військовополонених українок, (1) їх було вивезено на територію Білорусі, а потім до Брянська (рф); (2) їм погрожували фізичною розправою; (3) їх катували та принижували; (4) їх тримали в нелюдських умовах без адекватного харчування; (5) їх не забезпечували необхідними гігієнічними умовами та медичною допомогою; (6) їм зістригли волосся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи відповідає таке поводження нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 1\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до статті 19 ЖК ІІІ після захоплення військовополонених їх слід евакуювати якомога скоріше до таборів, розташованих на достатній відстані від зони бойових дій, для того щоб вони перебували в безпеці. У цьому випадку переміщення за кордон може бути виправданим, зокрема, міркуваннями безпеки, необхідністю утримувати жінок у спеціальних закладах окремо від чоловіків і під наглядом інших жінок. Однак, як підкреслює Шарлотта Ліндсі, міжнародне гуманітарне право вимагає дотримання таких умов: згода затриманого, повідомлення членам сім\u0026rsquo;ї, покращення умов утримання, наявність жінок-охоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа свідченнями українських військовополонених, жінки не знали, куди їх примусово переміщують, що є порушенням статті 48 ЖК ІІІ. У Білорусі, а згодом \u0026mdash; у рф вони перебували в переповненій камері. Нагляд за ними здійснювали чоловіки. Ідентифікаційні картки, передбачені статтею 70 ЖК ІІІ, які мали бути надіслані до Центрального розвідувального управління Міжнародного комітету Червоного Хреста негайно після захоплення, були оформлені на них лише перед обміном. Жодної інформації родичам про долю військовополонених іншими каналами передано не було. Жінок утримували у звичайних СІЗО, а не в спеціальних таборах, створених й організованих відповідно до статей 21\u0026ndash;23 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 2\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПогрози фізичною розправою\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 13 ЖК ІІІ висвітлює основний принцип цього договору \u0026mdash; безумовне гуманне ставлення до військовополонених. Будь-які акти насилля та залякування, образи та виставлення на огляд публіці прямо заборонені. Водночас, за словами військовополоненої Анастасії Матрущенко, відразу після прибуття до Білорусі \u003cem\u003e\u0026laquo;військовий неслов'янської зовнішності погрожував їй розправою\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Подібне ставлення є порушенням ЖК ІІІ, а також низки міжнародних стандартів, зокрема щодо т.\u0026nbsp;зв.\u003cem\u003e first night procedures,\u003c/em\u003e покликаних забезпечити мінімізацію стресу для затриманих осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 3\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКатування та приниження\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідні випадки слід розглядати одночасно крізь призму гарантій, які містяться в ЖК ІІІ та ДП І, а також у Конвенції проти катувань. Зазначимо, що свобода від катувань є абсолютною, а заборона має характер норми\u003cem\u003e jus cogens\u003c/em\u003e, відступ від якої неможливий навіть в умовах збройного конфлікту. Водночас військовополонені жінки розповідають, що вони зазнавали тортур за те, що не відповідали на вітання \u0026laquo;Слава Росії!\u0026raquo;. Їх примушували до статевих актів, а також наказували оголеними сидіти в незручних позах перед чоловіками-військовими. Жінкам вводили у кров невідомі речовини всупереч статті 13 ЖК ІІІ. Урешті, щоб залякати, перед ними катували військовополонених чоловіків, що разом з безперервними допитами самих жінок і примусом говорити російською мовою порушує статтю 17 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто підкреслити, що хоча ЖК ІІІ урівнює в правах військовополонених чоловіків і жінок, до останніх згідно зі статтею 14 слід ставитися з усією повагою, зумовленою їхньою статтю. Включення цього положення, попри те, що жертвами сексуального насильства, безперечно, можуть бути також чоловіки, мало на меті вберегти жінок-військовополонених від зґвалтувань і примусових вагітностей. Однак військовослужбовці рф не дотримуються цієї статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізоди 4\u0026ndash;5\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНеналежні умови утримання\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрофесор В. В. Мицик жартома вказує, що якби норми міжнародного гуманітарного права про утримання військовополонених належно дотримувалися, тоді б усе більше осіб самі просилися в полон. Слід погодитися, що ЖК ІІІ містить широке коло гарантій щодо харчування, гігієни та медичної допомоги. Так, стаття 25 передбачає вимоги до комфорту приміщень таборів; стаття 26 \u0026mdash; до добового раціону, щоб підтримувати добрий стан здоров'я військовополонених; стаття 29 \u0026mdash; до санітарно-гігієнічних умов \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМіжнародний комітет Червоного Хреста неодноразово наголошував на необхідності враховувати особливі потреби жінок, зокрема під час менструації, щоб забезпечити їх усіма належними засобами відповідно до їхньої культури\u003c/em\u003e), статті 30\u0026ndash;31 \u0026mdash; до регулярної та адекватної медичної допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість, за свідченнями українських військовополонених жінок, близько 20 осіб утримувалися в камерах без ліжок і санвузла, розрахованих на 2\u0026ndash;3 особи. У місцях позбавлення волі не було засобів гігієни та можливості помитися. Жінок обмежували не лише в харчуванні, але й воді. Медична допомога військовополоненим не надавалася. Огляди проводилися лише з метою перевірки наявності заборонених речей. Подібне суперечить міжнародному гуманітарному праву та має ознаки нелюдського й такого, що принижує гідність, поводження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 6\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПоголені голови\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоління жінок-військових використовувалося стороною противника протягом історії як особливий різновид покарання за участь у збройному конфлікті. Такі дії мають на меті приборкати та принизити особу, яка перебуває під повним контролем ворога, тому порушують відразу низку положень ЖК ІІІ (зокрема, уже згадані статті 13\u0026ndash;14). Понад те, примусове гоління може бути порушенням заборони катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Так, Європейський суд з прав людини підкреслює, що, беручи до уваги інші обставини справи жертви, примусове зголювання волосся ув\u0026rsquo;язненим особам може досягнути мінімального порогу тяжкості як поводження, що принижує людську гідність і викликає почуття меншовартості, всупереч статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Янков проти Болгарії, \u0026sect;\u0026sect; 112\u0026ndash;114).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародне гуманітарне право та міжнародне право з прав людини має на меті захистити жінок-військовополонених від насильства, зловживань і залякування, щоб допомогти зберегти їхнє приватне життя та гідність відповідно до особливих потреб, зумовлених їхньою статтю. Незалежно від обставин відповідальність за забезпечення потреб осіб у полоні, зокрема адекватного харчування, санітарно-гігієнічних умов, медичної допомоги, покладається на державу, яка бере в полон. Остання також зобов\u0026rsquo;язана запобігати будь-якому неналежному поводженню з військовополоненими, контролюючи, щоб дії її службовців не суперечили нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас рф використовує взяття в полон як метод ведення війни. Умови, які вона створює для військовополонених, разом з ухиленням від заповнення й комунікації ідентифікаційних карток свідчать про те, що російський полон \u0026mdash; це смертна кара, яку не виконують лише тоді, коли вдається домовитися про обмін. Військовополонені також потрібні рф для імплементації її пропагандистських кампаній та отримання інформації. Визволитися з російського полону вдається далеко не всім.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ особливо вразливому становищі перебувають жінки. Віддаючи честь їхній нескореності, героїзму та відвазі, ми не можемо не погодитися, що через стать їхнє життя й належне існування зазнають значних ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож у теперішній ситуації обидві сторони збройного конфлікту повинні адаптувати гендерно дезагрегований підхід до поводження з військовополоненими, а також регулювання обмінного фонду. До цих процесів мають бути залучені профільні організації, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, ООН Жінки та Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3E900F1C-E498-4FEA-8129-BFF8DB595BBA#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://armyinform.com.ua/2021/12/04/skilky-zhinok-vijskovosluzhbovcziv-sluzhat-u-zbrojnyh-sylah-ukrayiny-novi-dani-kadrovogo-czentru/\"\u003ehttps://armyinform.com.ua/2021/12/04/skilky-zhinok-vijskovosluzhbovcziv-sluzhat-u-zbrojnyh-sylah-ukrayiny-novi-dani-kadrovogo-czentru/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/827E9367-E366-4DBA-941B-FF5C1C22.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":528,"url":"chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1654172153,"date":"03.06.2022","views":1672,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_563843400_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?","description":"\u003cp\u003eОстаннім часом точиться багато дискусій навколо проблематики притягнення до відповідальності за воєнні злочини, геноцид, розв\u0026rsquo;язання агресивної війни на території України. Обговорюється необхідність створення спеціального міжнародного трибуналу для розгляду справ цієї категорії. Триває співпраця з Міжнародним кримінальним судом у Гаазі (МКС), юрисдикція якого вже поширюється на всю територію України, а прокурор МКС уже розпочав повноцінне розслідування ситуації в Україні. А чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо створення тимчасового спеціального трибуналу\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ звернула увагу на одну деталь, яка мене як суддю зацікавила: створення спеціальних трибуналів (міжнародного або гібридного (змішаного суду з міжнародних та національних суддів), як показує історичний досвід, було пов\u0026rsquo;язане з неспроможністю національних судів з різних причин якісно здійснювати правосуддя та ефективно розглядати справи. Так було в Бангладеш, Руанді, Чаді, Сьєрра-Леоне, Колумбії, колишній Югославії, інших країнах, які пройшли через війну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому питання спроможності української національної судової системи самостійно розглядати справи щодо воєнних злочинів потребує уваги та аналізу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмішаний спеціальний трибунал, тобто інтегрований у національну судову систему спеціальний суд, створений із залученням міжнародного елементу, наразі в Україні взагалі не може з\u0026rsquo;явитися, оскільки відповідно до Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається, а Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо національних судів\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїнські суди наразі мають необхідний інструментарій для притягнення до відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у тому числі за порушення законів і звичаїв війни, геноцид, розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (розділ XX Кримінального кодексу України). Чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню (Женевські конвенції, зокрема). У Парламенті зареєстровано законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Останні вже ухвалені та набрали чинності, отже, співпраця з МКС вийшла на новий рівень. Очікуємо покращення та вдосконалення внутрішнього інструментарію наявних механізмів притягнення до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВважаю, \u003cstrong\u003eсаме українське правосуддя має відіграти основну роль у відновленні справедливості та притягненні воєнних злочинців до відповідальності, оскільки українські судді зможуть найбільш ефективно, швидко та якісно розглянути такі справи. На мою думку, ніхто краще за українського суддю не зможе розібратися в усіх деталях справи, зважити всі обставини, дати оцінку подіям, які відбулися на нашій землі\u003c/strong\u003e. Звичайно, у міжнародних судових органах працюють фахівці найвищого рівня, але повільні темпи розгляду справ дають підстави для сумнівів в ефективності та своєчасності судових процесів. Міжнародні трибунали розглядають справи впродовж років і навіть десятиріч. Тяганина \u0026ndash; серйозна перешкода для результативного розгляду справ та ухвалення вироку злочинцям, вина яких має бути доведена в розумні строки за стандартом доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, чи впорається українська судова система з цим викликом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпевнено можна сказати, що до справ цієї категорії не треба ставитися як до звичайних криміналів. Пропоную подивитися на питання через призму трьох граней: 1) незалежність судді; 2) кваліфікація судді; 3) організація судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eНезалежність суддів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблематику суддівської незалежності необхідно розглядати не лише з погляду незалежності конкретного судді, але й з погляду готовності суспільства, ЗМІ, політиків та інших гілок влади сприймати незалежне правосуддя та поважати судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезалежний суд багато кому незручний, такий суд \u0026ndash; кістка поперек горла для нечесних представників влади, добробут яких тримається на роботі корупційних схем, а таких, на жаль, немало. Левова частина можновладців не зацікавлена в незалежному правосудді в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас деякі активісти, громадські організації, політики-популісти демонструють повне нерозуміння важливості поваги до незалежного суду як інституції, поваги до судового рішення, важливості дотримання вимог процесуального законодавства про порядок у залі суду тощо. Це вже питання рівня правової культури в країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи мусимо розуміти й бути готовими до того, що на лаві підсудних можуть опинитися як російські військові, так і українські.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ погляду громадського тиску, це дуже важкі справи. За ними можна оцінювати рівень правової культури суспільства \u0026ndash; щодо поваги до закону та готовності визнавати незалежний суд як цінність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо суддям \u0026laquo;дозволять\u0026raquo; незалежно розглядати справи цієї категорії \u0026ndash; результат буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова влада останніми роками функціонує в досить складних умовах постійної турбулентності. Українські судді сьогодні загартовані, стресостійкі, сильні та вміють адаптуватися до кризових ситуацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eКваліфікація\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eСпецифіка воєнних злочинів вимагає специфічних знань і навичок, відповідної кваліфікації суддів, які їх будуть розглядати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі Національна школа суддів України організовує низку навчальних заходів для суддівського корпусу щодо застосування ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни) та міжнародного гуманітарного права, у тому числі у співпраці з міжнародними програмами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНеобхідну професійну підготовку українських суддів уже розпочато.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе менш важливими для розгляду справ цієї категорії є знання про дотримання державою прав і свобод людини. В Україні навчальні заходи про права людини останніми роками були в центрі уваги суддівської освіти.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eОрганізація процесу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eВелику вагу має організація самого судового процесу з погляду безпеки судді, свідків, інших учасників справи. Мають значення такі деталі, як розмір та облаштування зали судового засідання, робота служби судової охорони. Дуже важлива правильна комунікація пресслужби суду зі ЗМІ та об\u0026rsquo;єктивне висвітлення процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase; font-weight: bold;\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eСпроможність українських судових органів розглядати справи щодо воєнних злочинів стане одночасно викликом і маркером зрілості як для судової влади, державної влади загалом, так і українського суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_563843400_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":519,"url":"znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1652791235,"date":"02.06.2022","views":1443,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-1523-min.png","mini_image":null,"name":"Знімки, на яких зафіксовані можливі воєнні злочини в Україні, – заполонили Інтернет. Проте суд може їх не прийняти.","description":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВідкриті джерела пропонують безліч можливих доказів, але чи буде їх брати до уваги Міжнародний кримінальний суд \u0026ndash; наразі невідомо.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЯн Ловетт та Наталія Оєвська\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОригінальна назва:\u003c/strong\u003e Citizens\u0026rsquo; Images of Potential War Crimes in Ukraine Flood the Internet, but Might Not Hold Up in Court\u0026nbsp;(April 30, 2022 for \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/citizens-images-of-potential-war-crimes-in-ukraine-flood-the-internet-but-might-not-hold-up-in-court-11651311001\"\u003eThe Wall street Journal\u003c/a\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПереклад: \u003c/strong\u003eМарія Лисенко, координаторка JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЩоранку, надпиваючи каву, Джанкарло Фіорелла відкриває Telegram, популярну в Україні соціальну мережу, і переглядає відео \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/what-are-war-crimes-russia-ukraine-11646680445?mod=article_inline\"\u003eімовірних воєнних злочинів\u003c/a\u003e \u0026mdash; нападів на школи чи використання касетних боєприпасів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;Віднайшовши щось вартісне, він розпочинає тривалий процес, щоб переконатися, що відео справжнє. Робота з одним відео зазвичай триває близько години. Потім процес починається знову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Щодня з\u0026rsquo;являється безліч зображень та відео\u0026raquo;, \u0026ndash; каже пан Фіорелла, аналітик Bellingcat, організації, яка займається розслідуваннями на основі відкритих джерел даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідкриті джерела, як-от відео в соціальних мережах, стали важливою частиною зусиль щодо документування \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukraine-brings-first-war-crimes-charges-against-russian-soldiers-in-bucha-11651148489?mod=article_inline\"\u003eвоєнних злочинів в Україні\u003c/a\u003e. Супутникові знімки демонструють наслідки вибухів кожному, хто хоче подивитися. Зображення та відео, на яких зафіксовані можливі порушення міжнародного права, з\u0026rsquo;являються в Інтернеті швидше, ніж під час будь-якого попереднього конфлікту. Дані, \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukrainians-use-drones-facial-recognition-software-as-they-investigate-alleged-war-crimes-11649767154?mod=article_inline\"\u003eотримані з різних відкритих джерел\u003c/a\u003e, можна тріангулювати [\u003cem\u003eприм.ред. \u0026ndash; метод вимірювання на місцевості\u003c/em\u003e] для відстеження переміщення російських військових підрозділів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча сотні професійних слідчих \u0026mdash; з Офісу генерального прокурора, Міжнародного кримінального суду та кількох інших європейських країн \u0026mdash; працюють на місцях, вони не встигають за потоком нових матеріалів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк наслідок, велика частина роботи зі збору доказів зараз залишена непрофесіоналам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоманди неурядових організацій фотографують місця вибухів та опитують постраждалих. Український уряд створив веб-сайт, на який свідки можуть надсилати докази; сайт отримав тисячі заявок. А групи волонтерів \u0026laquo;прочісують\u0026raquo; в Інтернеті фотографії та відео імовірних воєнних злочинів і зберігають дописи на випадок, якщо їх згодом видалять.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗусилля звичайних людей допомогли утримати увагу світу до України. Але залишається відкритим запитання, чи встоять такі докази у суді, особливо, якщо вони зібрані волонтерами без належного досвіду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збільшення кількості розслідувачів, які працюють із відкритими даними, може відбуватися двома шляхами\u0026raquo;, \u0026mdash; каже Шивон Аллен з Global Legal Action Network, яка співпрацювала з Bellingcat над створенням протоколів для використання даних з відкритим вихідним кодом у судових справах. Значний інтерес до використання даних з відкритих джерел може з часом сприяти узвичаєнню практики використання такої інформації у судах, вважає Шивон. \u0026laquo;Але якщо 90% людей робитимуть це непрофесійно та неякісно\u0026hellip; це лише посилить упередження до інформації з відкритих джерел як до такої, що не заслуговує довіри\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерше вторгнення Росії в Україну в 2014 році стало поворотним моментом для розслідувань з використанням відкритих джерел. Після того, як над східним регіоном України був збитий рейс 17 Malaysia Airlines, Bellingcatвикористав супутникові знімки, геолокаційні фотографії в Інтернеті та перехоплені телефонні розмови, оприлюднені українською владою, щоб знайти зв'язки між системою запуску ракет, використаною під час атаки, та конкретною російською бригадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа той час, коли \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukraine-russia-war-invasion-whats-happening-11646157211?mod=article_inline\"\u003eРосія розпочала повномасштабне вторгнення\u003c/a\u003e в лютому [\u003cem\u003eприм.ред \u0026ndash; 2022 року\u003c/em\u003e] , розслідування з використанням відкритих джерел даних вже стали основним інструментом багатьох правозахисних ініціатив. У відомих організаціях, таких як Amnesty International, зараз працюють фахівці з роботи із відкритими джерелами даних. Щодня здібльшується кількість волонтерів, які займаються переглядом зображень конфлікту і намагаються підтвердити час і місце створення цих зображень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДенис Рабомізо, юрист з питань морського права в Україні, керує командою з близько 50 волонтерів, які перевіряють кадри імовірних нападів на мирних жителів. Він також пропонує онлайн-навчання для тих, хто не має досвіду, і тих, хто займається перевіркою зображень у вільний від роботи час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми намагаємося надати певні рекомендації та настанови\u0026raquo;, \u0026mdash; каже Денис. \u0026laquo;Ми очікуємо, що ці докази будуть використані, наприклад, Міжнародним кримінальним судом\u0026raquo;. Він також підтримує зв'язок з українською прокуратурою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, дані з відкритих джерел поки що не використовувались у МКС як докази, і є випадки, коли національні суди відкидали їх. Хоча супутникові знімки використовувалися на судах протягом десятиліть, особа, яка записала відео, традиційно має засвідчити його достовірність у суді. Автори багатьох опублікованих у мережі відео так і залишаються невідомими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато зусиль сьогодні спрямовано на те, щоб зробити роботу зі збору даних з відкритих джерел більш професійною. Український уряд створив додаток для громадян із чат-ботом, який радить, як записувати надійне відео, у тому числі фільмуючи територію довкола, щоб згодом це було легше перевірити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 2020 році Ліндсі Фріман, директорка Центру з прав людини Каліфорнійського університету в Берклі, допомогла розробити те, що стало відомим під назвою \u0026laquo;Протокол Берклі\u0026raquo;, набір принципів роботи з цифровими джерелами інформації у спосіб, який\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдозволить у подальшому використати зібрану інформацію в суді. Bellingcat розробив методологію, яка, за словами дослідників, відповідає цьому протоколу: розслідувачі у кілька кроків мінімізовують алгоритмічні упередження та вживають дій для власного убезпечення:\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eвикористовують віртуальні приватні мережі (VPN), очищують історію веб-перегляду тощо. Це повільний, ретельний процес, під час якого кожен крок розслідувача має бути зафіксований.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПані Фріман працює з Коаліцією 5 ранку, групою з двох десятків українських неурядових організацій (до яких долучений і пан Рабомізо) аби допомогти їм архівувати знайдене. За її словами, вона не очікувала дотримання вимог протоколу абсолютно кожним чи кожною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Дехто є більш професійним \u0026mdash; саме з ними ми працюватимемо\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала вона, додавши, що дані, зібрані волонтерами, можуть виявитися менш придатними для використання в суді. \u0026laquo;Багато з того, що збирають люди, не буде надто помічним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля того, як слідчі з Bellingcat або Коаліції 5 ранку виявили в Інтернеті цікаві відео, вони надсилають їх до Mnemonic, берлінської неурядової організації, для архівування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початку війни в Сирії Mnemonic зібрав близько 1,7 мільйона відео можливих воєнних злочинів. Інструмент штучного інтелекту допомагає компанії відшукати у цих відео ознаки певних злочинів, як-от використання касетних боєприпасів, і сортувати їх за релевантністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВсього за вісім тижнів Mnemonic заархівував близько 500 000 відео з України, усі вони зібрані людьми, а не машиною. Очікується, що інструмент штучного інтелекту для сортування відео з України може з\u0026rsquo;явитися в мережі трохи пізніше цього року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ український уряд, і МКС висловили намір використовувати технології для документування воєнних злочинів в Україні. Проте прокурори обох юрисдикцій скептично ставляться до використання фотографій та відео з Інтернету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news-2022-04-01/card/rights-group-alleges-war-crime-by-russian-troops-in-ukrainian-city-WQ3oqu70esXMpkO3ob3N?mod=article_inline\"\u003eКерівник Бучанської окружної прокуратури\u003c/a\u003e Руслан Кравченко заявив, що члени його команди намагатимуться знайти авторів усіх відео, які вони мають намір використати в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокурори МКС під час онлайн-зустрічі з неурядовими організаціями в Україні заявили, що будь-які відео, які вони отримають, мають містити метадані, а також задокументовану інформацію про те, хто і за яких обставин записав таке відео. Представник МКС не відповів на прохання надати коментар.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПан Рабомізо з Коаліції 5 ранку визнав, що не всі докази, зібрані його групою, відповідатимуть стандартам прокуратури. За його словами, допомога в судовому переслідуванні була не єдиною метою документування воєнних злочинів. Він також хоче показати світу те, що відбувається в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми їм допомагаємо, \u0026mdash; сказав він про прокурорів, \u0026mdash; але не керуємося виключно їхніми правилами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eАнастасія Морозова взяла участь у підготовці цієї статті\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-17-o-1523-min.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":527,"url":"umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1653914403,"date":null,"views":1356,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavki-22.png","mini_image":null,"name":"Умисне спричинення сильних страждань/серйозних тілесних ушкоджень/шкоди здоров’ю","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСеред різних форм жорстокого поводження виділяється окремо спричинення сильної шкоди здоров\u0026rsquo;ю або серйозних страждань. Не дивлячись на те, що цей склад злочину тісно пов\u0026rsquo;язаний із нелюдським поводженням, проте він має свої особливості, які дозволяють його виділити як окреме порушення.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисне спричинення сильних страждань як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1uvnTb9kNWp6NXBrBWCyabqhijADRtCpH/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1uvnTb9kNWp6NXBrBWCyabqhijADRtCpH/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavki-22.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":559,"url":"teritorialna-oborona-i-kriminalna-yustitsiya-tochki-peretinu-i-rozhodzhennya--justtalk-context-epizod-12","video":"fJjMYbCXwMs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659618219,"date":"01.06.2022","views":592,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/tro.jpg","mini_image":null,"name":"Територіальна оборона і кримінальна юстиція: точки перетину і розходження | JustTalk Context. Епізод 12","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВ епізоді \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e в умовах війни разом з Катериною Ковалевською, адвокаткою, керуючою адвокатського бюро Катерини Ковалевської, ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко піднімає заплутані питання юридичного статусу добровольців Територіальної оборони.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи входять формування ТРО до складу Збройних Сил України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можуть добровольці ТРО направлятись для виконання бойових завдань в інші регіони України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи мають добровольці такі ж права та обов'язки, як і військовослужбовці ЗСУ?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧому контракти добровольців ТРО мають підписуватись у 4 примірниках?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи мають бійці ТРО носити військову форму?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Територіальна оборона і кримінальна юстиція: точки перетину і розходження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"ТРО, територіальна оборона, війна, збройний конфлікт","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/tro.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":526,"url":"nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1653914152,"date":null,"views":2037,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavki-21.png","mini_image":null,"name":"Нелюдське поводження. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе однією формою жорстокого поводження в умовах збройного конфлікту є нелюдське поводження. За ступенем жорстокості такі факти розташовуються нижче\u0026nbsp; в градації порівняно з катуванням. Однак за можливості\u0026nbsp; кваліфікувати різні діяння у цьому контексті варто зазначити, що нелюдське поводження охоплює досить велику кількість імовірних діянь.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про нелюдське поводження як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1VjsEa7ZxrkIa7AONYK52V-4lSU4Cb1GM/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1VjsEa7ZxrkIa7AONYK52V-4lSU4Cb1GM/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavki-21.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":520,"url":"ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652802203,"date":"26.05.2022","views":1300,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","mini_image":null,"name":"США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eThe United States and Alies Sharing Intelligence with Ukraine (\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-united-states-and-allies-sharing-intelligence-with-ukraine/\"\u003e\u003cem\u003eMay\u003c/em\u003e\u003cem\u003e 9, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПримітною особливістю російсько-українського збройного конфлікту, що триває, є стратегічна та тактична роль, яку відіграє обмін розвідувальними даними між США (та іншими західними союзниками) та Україною. Цей обмін розвідувальними даними розпочався ще до війни на підтвердження публічних і приватних заяв про неминучий напад Росії на Україну (про що дивіться більше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але з того часу цей обмін триває безперервно, зокрема на оперативному або тактичному рівні, і лише набирає темпів, як показують нещодавні повідомлення \u003cem\u003eNBC\u003c/em\u003e \u003cem\u003eNews \u003c/em\u003eі \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа початкових етапах збройного конфлікту обмін розвідувальними даними з Україною, здавалося б, обмежувався лише однією юридичною проблемою \u0026ndash; Сполучені Штати не хотіли ставати стороною міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною, а залишатись країною, яка лише надає пряму цільову підтримку. У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/news/investigations/biden-administration-walks-fine-line-intelligence-sharing-ukraine-rcna18542\"\u003eматеріалі NBC від 4 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e високопоставлений конгресмен США заявив, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи хочемо підтримувати українців усіма можливими способами, не вступаючи у війну з Росією\u0026hellip; Коли справа доходить до обміну інформацією та націлювання (targeting) зброї, це тонка грань. \u0026hellip;Ми не надаємо [розвідувальних даних для націлювання в реальному часі], тому що це переходить межу, що змушувало б нас брати участь у війні. Отже, Пентагон справді бореться і йде по цій тонкій межі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші законодавці висловлювали те саме. Водночас, критикуючи чи ні, але радник США з національної безпеки та представник Пентагону заперечували, що обмін розвідувальними даними гальмується саме через юридичні проблеми. Однак \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/biden-admin-may-announce-new-750-million-military-aid-package-ukraine-rcna24134\"\u003e13 квітня NBC повідомила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потім, більше ніж через місяць:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати обмінюються значними та якісними розвідувальними даними з українцями, сказав високопоставлений чиновник з оборони та представник адміністрації. Минулого тижня міністр оборони Ллойд Остін (Lloyd Austin) опублікував нові вказівки для розвідувальної спільноти щодо того, що воно може надати стосовно Донбасу. Протоколи надання розвідувальних даних потрібно оновити для зміни пріоритетів боротьби на Донбасі, сказав високопоставлений чиновник з оборонної сфери, пояснивши, що \u0026laquo;керівництво було дещо послаблено\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-protect-air-defenses-shoot-russian-plane-carry-rcna26015\"\u003e16 квітня у новому матеріалі NBC\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повторювалась розповідь про послаблення юридичних та політичних обмежень і, як наслідок, збільшення обміну розвідданими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПісля того, як вторгнення почалося, юристи з оборонної та розвідувальної сфери США розповсюдили вказівки, які в деяких випадках обмежували обмін інформацією про цілі для воєнних дій. Така інформація могла б уможливити смертельні удари українців проти росіян. Але оскільки агресія Росії посилюється, то під тиском Конгресу всі ці перешкоди були усунені, кажуть чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eРаніше цього місяця, наприклад, директор Національної розвідки відкликав і замінив записку, яка забороняла обмін розвідувальними даними з метою повернення захопленої [до 24 лютого 2022 року] території або сприяння українським ударам в Криму чи на Донбасі, повідомили чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ двох матеріалах посилаються на два нові меморандуми \u0026ndash; один міністра оборони, а другий \u0026ndash; Директора національної розвідки (DNI), \u0026ndash; що призвело до деякої зміни політики, але, очевидно, вони не є публічними. В тому ж матеріалі зазначається, що навіть на ранніх етапах російського вторгнення США надавали Україні оперативні розвідувальні дані як для оборонних, так і для наступальних цілей (both defensive and offensive purposes). Наприклад:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати надали українським силам \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-using-declassified-intel-fight-info-war-russia-even-intel-isnt-rock-rcna23014\"\u003e\u003cem\u003eдетальну розвідувальну інформацію\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e про те, коли саме і куди мали завдати удари російські ракети та бомби, що спонукало Україну перемістити протиповітряну оборону та літаки із місця ймовірних ракетних ударів, повідомили NBC News чинні та колишні чиновники США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами чиновників, цей обмін розвідувальними даними майже в режимі реального часу також проклав шлях для \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/world/russia-ukraine-news\"\u003e\u003cem\u003eУкраїни\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e для збиття російського транспортного літака із сотнями військовослужбовців у перші дні війни, допомагаючи відбити російський напад на ключовий аеропорт поблизу Києва \u003c/em\u003e[мова йде про літак Іл-76 з десантом, який планував висадку в аеропорту \u0026laquo;Антонов\u0026raquo; (м. Гостомель) після його зачистки російськими військовими, що їм не вдалось \u0026ndash; прим. перекладача].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ розвідувальних даних також містилася конкретна інформація про загрози життю президента Зеленського.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/04/us/politics/russia-generals-killed-ukraine.html\"\u003e4 травня New York Times опублікувала матеріал\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у якому повідомлялося, що \u0026laquo;Розвідувальна підтримка українців з боку США мала вирішальний вплив на полі бою, підтверджуючи цілі, визначені українськими військовими, і скеровуючи їх на нові цілі\u0026raquo;. Зокрема,\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами високопоставлених американських чиновників, Сполучені Штати Америки надали розвідувальні дані про російські підрозділи, які дозволили українцям знищити багатьох російських генералів, які загинули під час війни в Україні. \u0026hellip; Українські чиновники заявили, що вони вбили близько 12 генералів на передовій, і ця кількість здивувала військових аналітиків. Допомога щодо націлювання є частиною секретних зусиль адміністрації Байдена щодо надання Україні розвідувальних даних на полі бою в режимі реального часу. Ці розвідувальні дані також включають передбачувані переміщення російських військ, отримані з нещодавніх американських оцінок \u0026ldquo;секретного плану бою Москви для бойових дій на Донбасі на сході України\u0026rdquo;, повідомили чиновники. Разом з тим чиновники відмовилися уточнити, скільки генералів було вбито в результаті допомоги США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСША зосередилися на наданні інформації про місцезнаходження та інших подробиць про мобільний штаб російських військових, який часто переміщується. Українські чиновники поєднали цю географічну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними, включно з даними перехоплених комунікацій щодо присутності російських військових з числа вищого офіцерського складу, щоб завдати артилерійські удари та інші атаки, в результаті яких ці офіцери були знищені.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа даними \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e, США не єдина держава, яка ділиться оперативними розвідувальними даними з Україною, хоча, ймовірно, є найбільшим їх постачальником \u0026ndash; \u0026laquo;Інші союзники по НАТО також надають розвідувальні дані в режимі реального часу українським військовим\u0026raquo; \u0026ndash; цитата із заяви голови Об\u0026rsquo;єднаного комітету начальників штабу на слуханнях у Сенаті, де він сказав, що \u0026laquo;в Україну надходить значна кількість розвідданих зі Сполучених Штатів\u0026hellip; Ми дали зелене світло на це (We have opened up the pipes)\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ повідомленнях \u003cem\u003eTimes\u003c/em\u003e не дуже схвалювалась така діяльність адміністрації [Президента]. Після того, як матеріал був опублікований, \u0026laquo;представниця Ради національної безпеки заявила у своїй заяві, що розвідувальні дані на полі бою не надавалися українцям \u0026ldquo;з наміром вбивати російських генералів\u0026rdquo;\u0026raquo;. Речник Пентагону так само відкинув репортаж \u0026laquo;Таймс\u0026raquo;, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-us-canada-61343044\"\u003eзазначивши\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи не надаємо розвідувальні дані про розташування вищих військових керівників на полі бою і не беремо участі в рішеннях щодо націлювання українських військових\u0026hellip; [Українці] самі приймають рішення, а на їх підставі вчиняють конкретні [бойові] дії.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрештою, 5 травня як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-sink-russian-flagship-moskva-officials-say-rcna27559\"\u003e\u003cem\u003eNBC News\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, так і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/05/us/politics/moskva-russia-ship-ukraine-us.html\"\u003e\u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повідомили, що США поділилися з Україною розвідувальними даними, які допомогли їй затопити російський флагман \u0026laquo;Москва\u0026raquo; в Чорному морі. Розбіжності в цих повідомленнях лише стосовно того, чи американська розвідка лише підтвердила місцезнаходження \u0026laquo;Москви\u0026raquo; та іншу інформацію, яку вже мала Україна, чи вона була більш важливою та впливовою. Проте, за даними NBC, \u0026laquo;відповідні органи США за словами чиновників, не знали наперед, що Україна збирається атакувати Москву, і не були причетні до рішення про завдання удару\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, що ми маємо робити з цими домовленостями про обмін розвідувальною інформацією з позиції міжнародного права? Читачі пам\u0026rsquo;ятають, що раніше я розглядав деякі з відповідних питань \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digital-commons.usnwc.edu/ils/vol97/iss1/48/\"\u003eу своїй статті про співучасть й обмін розвідданими\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в\u003cem\u003e Intenational Law Studies \u003c/em\u003eта в серії публікацій на \u003cem\u003eEJIL: Talk! \u003c/em\u003e(\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-framing-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-concluding-thoughts/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайголовніше питання тут \u0026ndash; яке настільки очевидно інформує про практику обміну розвідувальними даними США \u0026ndash; полягає в тому, чи може обмін розвідувальними даними, які можна використати безпосередньо полі бою, якимось чином зробити США учасником російсько-українського збройного конфлікту. Це суто питання міжнародного гуманітарного права, при чому комплексне. З огляду на факти співпраці, згадані вище, ми могли бачити, що обмін розвідувальними даними поступово розширювався, і, схоже, у внутрішній оцінці\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eСША власних юридичних підходів у них відбувся певний поступ, але, швидше за все, більше кількісний, аніж якісний. Однак турбота про те, щоб не стати стороною в збройному конфлікті, залишається нагальною \u0026ndash; зверніть увагу, зокрема, на те, що стосовно останніх повідомлених інцидентів (надання даних про місцезнаходження російських генералів і затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo;) офіційні особи \u003cstrong\u003eСША наполягають на тому, що вони не беруть участі в рішенні щодо націлювання українських сил і те, що українці поєднують спільну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними для прийняття своїх рішень [які цілі атакувати та в який спосіб].\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі з цих застережень видаються вимушеними. Цілком може бути правдою, що США не надавали \u0026laquo;розвідувальні дані про розташування вищих військових лідерів на полі бою\u0026raquo;, тобто повідомляли Україні, що російський генерал X або Y перебуває в такому-то місці. Водночас не можна заперечувати той факт, що США таки інформують Україну про розташування \u003cem\u003eросійського мобільного штабу\u003c/em\u003e на полі бою, в якому щойно ці опинилися генерали. Цілком можливо, що США \u003cem\u003eне мали наміру\u003c/em\u003e вбивати російських генералів, але вони, безумовно, усвідомлювали реальну можливість \u0026ndash; навіть дуже високу ймовірність \u0026ndash; того, що це станеться. Цілком може бути правда, що США \u003cem\u003eне знали\u003c/em\u003e з упевненістю, що Україна запустить ракети по \u0026laquo;Москві\u0026raquo;, тобто жоден український офіцер не сказав своїм американським зв\u0026rsquo;язковим, що вони збираються це зробити, але не потрібного мати багату уяву, щоб припустити, що підтвердження для українських сил розташування ключового ворожого судна дуже ймовірно призведе до неминучого удару по ньому. І так далі \u0026ndash; витік (leaking) інформації в пресу від одних американських чиновників пом\u0026rsquo;якшуються іншими, які підтримують певну міру публічного заперечення [впливу США на українські перемоги \u0026ndash; затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo; чи знищення російських генералів]. (Для більш детального обговорення знань та намірів стану, викликаних деякими термінами, що використовуються у відповідних заявах, див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛінія, якої тут дотримується США \u0026ndash; \u003cem\u003e\u0026ldquo;надання розвідувальних даних\u0026rdquo;\u003c/em\u003e vs. \u003cem\u003e\u0026ldquo;участь у прийнятті рішень щодо конкретних цілей\u0026rdquo;\u003c/em\u003e \u0026ndash; є розумною з точки зору оцінки того, чи беруть участь США у збройному конфлікті. Якщо постачання безпілотника чи гаубиці в Україну не робить державу, що допомагає учасником конфлікту, то, безумовно, постачання інформації також не може переступити цей поріг. Але фактичне прийняття рішень або конкретних пропозицій щодо того, які цілі слід вражати, коли і яким чином, є істотним кроком далі. Таким чином, хоча лінія, якої намагаються дотримуватись США, перебуває на межі між участю/не участю в збройному конфлікті, з того, що ми знаємо зараз, вона, здається, не була перетнута.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо загального питання участі в збройному конфлікті держав, які допомагають Україні, я б спрямував читачів до \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/at-war-when-do-states-supporting-ukraine-or-russia-become-parties-to-the-conflict-and-what-would-that-mean/\"\u003eцієї чудової публікації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Олександра Венткера (Alexander Wentker) (\u003cem\u003eукраїнський переклад цієї статті JustTalk \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae\"\u003e\u003cem\u003eпублікував\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e 17 березня за цим посиланням \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача). Очевидно, що [з юридичної точки зору] визначення стороною збройного конфлікту має правові наслідки. Але я б припустив, що ці наслідки, практично кажучи, мають тут набагато менше значення, ніж оптика та міркування політики. Це було б просто істотним кроком ескалації для США або одного з їхніх союзників, щоб \u003cem\u003eюридично\u003c/em\u003e (legally) розглядатися як учасник російсько-українського збройного конфлікту. Цього намагається уникнути американська адміністрація. Тому не дивно, що обмін розвідувальними даними на практиці буде обмежений цією проблемою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІнше питання \u0026mdash; чи може обмін розвідувальними даними США та інших держав з Україною якимось чином бути юридично протиправним, тобто порушувати якесь зобов\u0026rsquo;язання за міжнародним правом, яке забороняє такий обмін.\u003c/strong\u003e Саме такі сценарії були в центрі уваги моєї статті International Law Studies і серії блогів (\u003cem\u003eзгадувались вище \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eя тоді пояснював\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, є два основних способи, за допомогою яких обмін розвідувальними даними (або отримання спільної розвідувальної інформації) може суперечити міжнародному праву. По-перше, він може бути незаконним \u003cem\u003eяк такий\u003c/em\u003e, у тому сенсі, що норма міжнародного права може спеціально забороняти обмін розвідданими з державою-партнером, незалежно від того, як ця держава має намір використовувати ці розвідувальні дані. По-друге, обмін або отримання розвідувальних даних може бути незаконним не тому, що він заборонений як такий, а тому, що він стає забороненими через його зв\u0026rsquo;язок із незаконними діями держави-партнера [\u003cem\u003eмається на увазі ведення агресивної війни державою-партнером тощо \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача]. У таких випадках обмін розвідувальними даними \u003cem\u003eє формою співучасті\u003c/em\u003e в протиправних діяннях партнера у формі сприяння спільній розвідці з цією метою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБеручи до уваги характер інформації, що передається, наприклад, інформація про розташування військових активів (частин, техніки, сил тощо) (збір даних про які, в принципі, не вплинув б на право людини на приватність), єдине правило, яке могло б заборонити обмін розвідувальними даними такого характеру був би \u003cem\u003eобовʼязок нейтралітету \u003c/em\u003e(duty of neutrality) в міжнародному праві. Таким чином, обмін розвідувальними даними про дії військових/обстановку на полі бою може суперечити зобов\u0026rsquo;язанням третьої держави зберігати нейтралітет між воюючими сторонами Росії/України. Але з причин, детально розглянутих у різних матеріалах про ситуацію в Україні, сьогодні нейтралітет не можна розумно інтерпретувати як категоричну заборону цієї форми допомоги, так само як не можна такі дії трактувати як вимогу до третіх держав утримуватися від постачання зброї Україні. Це відбувається або тому, що у світі після Статуту ООН нейтралітет залишається лише в послабленій формі, коли третім державам \u003cem\u003eфактично дозволяється\u003c/em\u003e надавати допомогу жертві агресії (якою є Україна), або тому, що діятиме колективна самооборона як обставина, що виключає протиправність будь-якого порушення нейтралітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж до питання співучасті, то, станом на сьогодні, обмін розвідданими не є протиправним просто тому, що він не сприяє жодному незаконному діянню з боку \u003cstrong\u003eУкраїни. Україна не робить нічого поганого, вбиваючи російських комбатантів, зокрема й генералів, або знищуючи ворожі судна. Це було б так, навіть якби (всупереч застереженням американських офіційних осіб) інформація, яку поширювали США та союзники, стосувалася місцезнаходження конкретних осіб, таких як високопоставлені військові командири. Націлювання на цих осіб з використанням летальної зброї\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв принципі є законним відповідно до чинного міжнародного гуманітарного права та права прав людини. \u003c/strong\u003eТаким чином, сприяння таким діям \u0026ndash; чим за своєю суттю є обмін розвідувальними даними \u0026ndash; також не є протиправним. Такий обмін може стати протиправним лише у разі, якщо Україна почне атакувати цивільних осіб або вчиняти інші порушення міжнародного права за допомогою спільної розвідувальної інформації, і наразі немає жодних доказів вчинення таких правопорушень. Разом з тим, обов\u0026rsquo;язок поважати та забезпечувати повагу до МГП (і, на мій погляд, подібні обов\u0026rsquo;язки згідно із законодавством про права людини) вимагають від США оцінювати ризик сприяння потенційним протиправним діям з боку України до того моменту, як вони будуть ділитись розвідувальними даними.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":558,"url":"vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-epizod-11","video":"05EIrrN4dPw","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1659617805,"date":"25.05.2022","views":743,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/yuriy-bєlousov.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context. Епізод 11","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e в умовах війни з Юрієм Бєлоусовим, керівником Департаменту війни Офісу Генерального прокурора України ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко обговорює тему військовополонених, їх тримання, обміну та притягнення до відповідальності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЗ якого моменту комбатант стає військовополоненим?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЯкий алгоритм тримання та переміщення полонених?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можна притягувати військовополонених до кримінальної відповідальності на території України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧи можна залучати військовополонених до робіт?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЧому важливо дотримуватись міжнародних зобов'язань щодо поводження з полоненими?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eЯк відбувається обмін полоненими? Чи всіх полонених можна обмінювати?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"військовополонені, війна, збройний конфлікт","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/yuriy-bєlousov.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":524,"url":"zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1653328781,"date":"24.05.2022","views":5171,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/343Q8sK12wc-HD_1.jpg","mini_image":null,"name":"Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВіра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри\u0026nbsp;кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? Як визначити \u0026laquo;об'єктивну неможливість\u0026raquo; здійснення судового контролю? [текстова версія]\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Із запровадженням воєнного стану змінилось усе: правове, суспільне життя, нормативно-правова база кримінального провадження. Яких змін зазнало кримінальне процесуальне законодавство у частині затримання і обрання запобіжного заходу?\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Питання дійсно дуже актуальне. Сьогодні законодавство є динамічним у всіх вимірах. Це очікувано, адже війна стала викликом для кримінальної юстиції також. Стаття 615 КПК України у редакції, яка існувала до повномасштабного наступу, виявилась такою, що не відповідає реаліям і потребам сьогодення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмін зазнали і процедура затримання і порядок обрання запобіжного заходу. Тепер керівник органу прокуратури може самостійно приймати рішення про затримання з метою приводу, якщо з об\u0026rsquo;єктивних причин розгляд відповідного питання слідчим суддею є неможливим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж стосується обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і продовження його строків, то слід окремо розглянути обидва режими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, стандартний порядок, до якого всі ми звикли, якщо мова йде про досудове розслідування полягає в тому, що обирається запобіжний захід слідчим суддею у тих місцевостях, де немає активних бойових дій, де функціонують суди і є можливість об\u0026rsquo;єктивного виконання слідчим суддею своїх повноважень. У цьому випадку порядок згідно з КПК України є загальним, хоча є і роз\u0026rsquo;яснення Верховного Суду вже стосовно самої процедури (\u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf\"\u003eінформаційний лист від 03.03.2022 р.\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 615 КПК визначає вичерпний перелік повноважень слідчих суддів \u0026laquo;делегованих\u0026raquo; керівникові органу прокуратури, зокрема й стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо у слідчого судді наявна об\u0026rsquo;єктивна неможливість виконання у встановлений законом строк своїх повноважень. Так, у виняткових випадках щодо тяжких та особливо тяжких злочинів таке рішення приймає керівник органу прокуратури на строк до 30 діб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвстановлені нові правила стосовно продовження строку запобіжного заходу. При чому законодавець вживає навіть різну термінологію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі закінчення строку дії ухвали слідчого судді або постанови керівника органу прокуратури один варіант, цей строк може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури неодноразово у межах строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо відповідний строк закінчиться і неможливо розглянути питання продовження судом, то такий строк вважається продовженим \u0026laquo;автоматично\u0026raquo;. Тобто законодавець використав ту термінологію, яка колись була у 315 КПК України (потім Конституційний Суд України визнав це формулювання таким, що не відповідає Основному Закону \u0026ndash; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text\"\u003eРішення КСУ від 23.11.2017 р. №1-р/2017 \u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: З одного боку, ст. 26 Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; визначає, що спрощення процедур не допускається. З іншого \u0026ndash; відбувається таке \u0026laquo;делегування\u0026raquo; повноважень щодо здійснення судового контролю прокуророві вищого рівня. Наскільки це узгоджується? Які можуть бути ризики? Чи очікувати нам скарг до Європейського суду з прав людини на державу Україна про те, що Україна в умовах воєнного стану не забезпечила відповідних гарантій судового контролю?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Я переконана у тому, що скарги до Європейського суду з прав людини будуть. Це право кожного і ми маємо про це пам\u0026rsquo;ятати. Імовірніше, Уряд буде посилатись на відступ від зобов\u0026rsquo;язань за статтею 15 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа моє переконання, якщо співвідносити ці положення закону та нову редакцію ст. 615 КПК України, я б це назвала не спрощенням, хоча елементи спрощеннятут наявні. Це, по суті, забезпечення можливості функціонування системи кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже за загальним правилом щонайменше на частині території України, яка зараз окупована, і на тій території, де ведуться активні бойові дії, інакше просто неможливо реалізувати положення КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: У продовження розмови щодо територій, на яких тривають активні бойові дії. Ми розуміємо, що, наприклад, більшу частину Херсонської області українська влада не контролює. Те ж можна сказати щодо частини Запорізької області, Донецької області. Наскільки спроможними можуть бути безпосередні зміни в КПК України, які направлені на забезпечення системи функціонування кримінальної юстиції для таких територій? І що нам, практикам кримінальної юстиції, варто робити зараз, щоб унеможливити негативні наслідки для кримінальних проваджень у майбутньому? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Якщо керуватися термінологією міжнародного права, права збройних конфліктів, держава Україна на цих територіях не здійснює ефективний контроль. Відповідно, можливості фактично здійснювати там кримінальну юрисдикцію також немає. Що з цим робити? Простої відповіді годі чекати. Це виклик, над яким потрібно працювати. Але поки ці території не будуть деокуповані, а я сподіваюсь що це найближчим часом відбудеться, я в це вірю , то ми, мабуть, до певної міри безсилі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Повертаючись до особливостей кримінальної процедури відповідно до нових положень, які, на Вашу думку, можуть виникнути проблеми у частині їх застосування? Вже можна користуватися Єдиним реєстром судових рішень, у якому вже є багато рішень, ухвалених після 24 лютого 2022 року і навіть можна простежити певну еволюцію правозастосування нововведень. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Для громадян Єдиний реєстр судових рішень досі лишається закритим.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eТож через нестачу емпіричних даних аналізувати судову практику доволі складно. Звісно, ми спілкуємось з колегами-практиками, але це зовсім не дозволяє виявити системних проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ процедурних моментів, на які ми звернули увагу з колегами, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini\"\u003eпрацюючи над науково-практичним коментарем до КПК України в цій частині\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, є такі цікаві питання, як особиста участь сторін і, в першу чергу, сторони захисту; питання, пов\u0026rsquo;язані з розглядом клопотань щодо запобіжних заходів; питання стосовно матеріалів кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ позиції теорії теорії, кримінальний процес вважається таким, що завжди був найбільш консервативним і найменш гнучким до змін. Але з положенням щодо участі за допомогою власних технічних засобів \u0026ndash; я повністю погоджуюсь.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо формулювань, то в уже згаданому листі Верховного Суду від 3 березня є ще і роз\u0026rsquo;яснення, що у виняткових випадках розгляд клопотання про запобіжний захід може здійснюватися без участі підозрюваного з належною мотивацією такої процедури розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдин випадок якщо так трапилось, що сторона захисту на це погоджується. Я знаю, що такі випадки є. Інший \u0026ndash;коли сторона захисту на це не погоджується. Не завжди, особливо в різних частинах України, є можливість брати участь у засіданні через відеоконференцію. Це теж є певним викликом у тій ситуації, що склалася. Оскільки право на захист має бути забезпечене. І це теж виклик.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Якщо говорити про судові рішення, ухвалені у першій половині березня, то приймаючи рішення про обрання чи продовження запобіжного заходу, суди посилаючись на лист Верховного Суду, пишуть: \u0026laquo;\u003cem\u003eвизнано недоцільним особисту участь для того, щоб не наражати на небезпеку\u003c/em\u003e\u0026raquo;, особливо коли особа отримується у слідчих ізоляторах. А якщо вже брати судову практику від квітня 2022 року, там можна побачити таке: \u0026laquo;\u003cem\u003eздійснювати розгляд клопотання без участі, але за клопотанням сторони захисту залучити до провадження\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто розглядати клопотання за участі захисника або підозрюваного. У випадку незгоди підозрюваного \u0026ndash; організувати доставку його для участі у судовому засіданні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eХотіла ще повернутися до так званого \u0026laquo;автоматичного\u0026raquo; продовження запобіжного заходу. Ми розуміємо, що воєнний стан \u0026ndash; це дуже серйозна ситуація. Чи є сам по собі воєнний стан, скажімо, підставою автоматичного продовження строку тримання під вартою особи, на вашу думку? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e У листі Верховного Суду було вказано на те, що треба враховувати воєнний стан як ризик. Я погоджуюсь із тим, що воєнний стан у кримінальних провадженнях має враховуватись. \u003cstrong\u003eАле на моє глибоке переконання, воєнний стан не є ризиком, а є обставиною, яка має враховується. Бо ризик, відповідно до доктрини кримінального процесу, \u0026ndash; стосується поведінки підозрюваного, обвинуваченого. \u003c/strong\u003eНі підозрювані, ні обвинувачені в кримінальних провадженнях не винні у тому, що виник воєнний стан.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж стосується автоматичного продовження, слід пам\u0026rsquo;ятати, що ця процедура не є обов\u0026rsquo;язковою. Тобто якщо є можливість розглянути це питання у загальному порядку, воно має бути розглянуте у загальному порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами \u0026ndash; насправді відповідні положення ст. 615 КПК України стосовно того, що строк запобіжного заходу вважається продовженим, необхідно тлумачити їх як такі, що встановлюють \u003cstrong\u003eвиняткову процедуру\u003c/strong\u003e. Тобто ту, яка застосовується у ситуаціях, коли загальний порядок не може бути застосований.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що як і в мирний час, так і в умовах війни, з плином часу ризики, які стосуються поведінки підозрюваного, обвинуваченого, можуть змінитись.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Держава повинна витримати баланс інтересів між захистом в умовах воєнного стану і все ж інтересів підозрюваного чи обвинуваченого, проти якого виступає державний механізм переслідування. Що могло б стати запобіжником для того, щоб вирівняти забезпечити таку пропорційність? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Таким запобіжником могла б стати процедура розгляду в іншому суді, де є можливість розгляду навіть за умови участі сторони захисту в режимі відеоконференції. Тобто можна було б таку екстраординарну процедуру передбачити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрозуміло, що в умовах воєнного стану з організаційних, фінансових та інших міркувань, це може бути ускладнено. Проте, говорячи про обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити особі право на захист, ця процедура була б, на мій погляд, релевантним запобіжником від зловживань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Особливо, з урахуванням того, що скарги на відповідні рішення законодавець дозволив розглядати іншим судом, а не тим, у межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Останнє питання до Вас щодо можливих зловживань:чи таке делегування законодавцем повноважень від суду до прокурора може стати полем для зловживань стороною обвинувачення своїми повноваженнями?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Я завжди з повагою ставлю до усіх колег, незалежно від того, на якому боці \u0026laquo;процесуальних барикад\u0026raquo; вони перебувають. Але ми маємо визнати, що зосередження повноважень в однієї сторони фактично за відсутності можливості впливу іншою стороною, або за умови відсутності незалежного арбітра у особі слідчого судді або суду, ризик зловживань є завжди. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на проблеми з упередженістю прокурора як сторони обвинувачення ще за КПК України 1960 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвісно, є надія на те, що зловживань не буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ коментувала особисто цю частину статті 615 КПК [в науокво-практичному коментарі, який уже згадувався]. Інститут судового контролю \u0026ndash; це одна з моїх улюблених тем. На мій погляд, ці норми потребують удосконалення для того, щоб потім не було питань щодо неефективно здійснення судового контролю через юридичну невизначеність процедур.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Я вам дуже дякую за цю розмову. Бажаю нам, щоб наступного разу ми вже спілкувались у мирній Україні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.\u003c/strong\u003e Навзаєм. Слава Україні!\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗавантажити презентацію \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1yJIMUqeBfLvOKlkKUWWuya647Lc1Bh2y/view\"\u003eможна за посиланням.\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПодивитися повне відео:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"560\" height=\"315\" src=\"https://www.youtube.com/embed/343Q8sK12wc\" title=\"YouTube video player\" frameborder=\"0\" allow=\"accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Irina-glovyuk.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/343Q8sK12wc-HD_1.jpg","tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":523,"url":"torturi-katuvannya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652967192,"date":"23.05.2022","views":2176,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/katuvannya_mgp_JT_tcp-13.png","mini_image":null,"name":"Тортури (катування). Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗастосування тортур (катування) підлягає універсальній забороні за міжнародним правом. Норми прав людини та стандарти МГП не виправдовують катування за будь-яких умов. Тому в ситуаціях, коли такі дії вчинені та пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, вони становлять склад воєнного злочину.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про застосування тортур (катування) як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/15Bq5o8CANS2C35YDULYIFN4VbcsfBEKb/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/15Bq5o8CANS2C35YDULYIFN4VbcsfBEKb/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/katuvannya_mgp_JT_tcp-13.png","tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":522,"url":"umisne-vbivstvo-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652966951,"date":"19.05.2022","views":1995,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/umisne-vbivstvo_mgp_JT_tcp-14.png","mini_image":null,"name":"Умисне вбивство. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбставини збройного конфлікту змінюють підходи до розуміння вбивства. Згідно з\u0026nbsp; міжнародним гуманітарним правом діє принцип розрізнення, який визначає, що саме може бути законною ціллю нападу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисне вбивство як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1r7D9YMSFhbDQuhZoOlelWbWaYa-DmURn/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1r7D9YMSFhbDQuhZoOlelWbWaYa-DmURn/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/umisne-vbivstvo_mgp_JT_tcp-14.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":521,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652803598,"date":"19.05.2022","views":2376,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/home-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН","description":"\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН (далі \u0026mdash; також Суд) \u0026mdash; майданчик для розв\u0026rsquo;язання міждержавних спорів. Однак паралельно він може виступати й механізмом відновлення прав фізичних і юридичних осіб. У цьому плані можливості отримання компенсації як публічними, так і приватними суб\u0026rsquo;єктами досить широкі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТак, один з принципів міжнародного права, яким керується Міжнародний суд ООН, \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язок держави відшкодувати збитки, завдані вчиненими нею міжнародно-протиправними діяннями. Таке відшкодування повинне усунути всі негативні наслідки протиправного діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Хто може звернутися до Суду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п.\u0026nbsp;1 статті 34 Статуту Міжнародного суду ООН тільки держави можуть бути сторонами в справах, які розглядаються Судом. Таким чином, будь-які організації, державні органи влади, фізичні особи не можуть від свого імені виступати сторонами у справах, які він розглядає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eУмови поширення юрисдикції Суду \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрисдикція Суду в спірному провадженні ґрунтується на згоді держав. Форма надання згоди визначає умови, за яких справа може бути передана до Суду. Наразі існують такі форми висловлення згоди:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальна угода \u0026mdash; держави, між якими виник спір, укладають спеціальну угоду, яку направляють Секретаріату. У такому випадку держави дають спеціальну згоду на поширення юрисдикції Суду щодо розгляду конкретної справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість передання спору на розв\u0026rsquo;язання Суду передбачено відповідним міжнародним договором. Наприклад, відповідно до ст. 9 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього спори між договірними сторонами з питань тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включаючи суперечки щодо відповідальності тієї чи іншої держави за вчинення геноциду або одного з інших, перелічених у статті III діянь, передаються на розгляд Міжнародного суду ООН на вимогу будь-якої зі сторін у спорі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов'язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН. Держава може визнати обов\u0026rsquo;язковою щодо будь-якої іншої держави, яка приймає таке саме зобов'язання, юрисдикцію Суду в будь-яких юридичних спорах шляхом подання відповідної заяви до Генерального секретаря ООН. Варто зазначити, що росія, як, зрештою, і Україна, таку заяву не подавала (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/declarations\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/declarations\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання державою юрисдикції після подання проти неї заяви, тобто держава, проти якої подали заяву, може визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, росія добровільно не погодиться визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН у справах щодо України. Тому варіанти, визначені пп. 1, 3 та 4, видаються малоймовірними. Однак деякі конвенції, учасником яких виступає росія, прямо передбачають можливість одностороннього звернення держави до Суду. Таким чином, у випадку, якщо Україна буде звертатися до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією норм конвенції, яка передбачає можливість одностороннього звернення держави-сторони до Міжнародного суду ООН, то таке звернення підпадатиме під його юрисдикцію. За таких обставин Україна може передати справу проти росії до Міжнародного суду ООН без згоди росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні договори, недотримання положень яких може бути предметом звернення до Міжнародного суду ООН (див. пп. 2.2 вище)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа офіційному сайті викладено перелік договорів, порушення положень яких підпадає під юрисдикцію Суду (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/treaties\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/treaties\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Він включає як двосторонні договори, так і багатосторонні. Зокрема, у переліку є Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього; Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення; Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які перебувають під міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів; Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників; Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства тощо. У випадку порушення будь-якої з цього списку конвенцій державою-стороною інша держава-сторона може подати з цього приводу позов до Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУже зараз очевидно, що росія вчиняє порушення деяких зі згаданих договорів, наприклад Конвенції проти катувань. Усе частіше звучать думки про порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Тому, безперечно, Міжнародний суд ООН є і буде ефективним механізмом відстоювання прав українців, які постраждали від вторгнення держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eТривалість провадження \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо тривалості провадження, то однозначної відповіді на це питання, на жаль, немає. Міжнародний суд ООН не обмежений у строках розгляду звернень держав. Залежно від складності справи вона може тривати роками, наприклад справа про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e, ICJ, Judgement, 19 грудня 2005 року). Так, Конго звернулося до Міжнародного суду ООН у 1999 році, рішення за результатами розгляду звернення було винесено у 2005 році, а остаточне рішення стосовно репарацій \u0026mdash; у лютому 2022 року (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/case/116\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/case/116\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eРішення Міжнародного суду ООН \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАні Статут Міжнародного суду ООН, ані регламент не містять положень про те, які саме рішення він може ухвалити за результатами розгляду. Таким чином, рішення за результатами розгляду індивідуальні та залежать від конкретної справи. Так, Суд може встановити наявність або відсутність порушення, про яке заявляє держава. У випадку встановлення порушення він може присудити окремим рішенням репарації, як, наприклад, у згаданій вище справі про бойові дії на території Конго.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Чи можуть фізичні та юридичні особи отримати відшкодування за порушення їхніх прав у Міжнародному суді ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, однак з огляду на те, що звертатися до Міжнародного суду ООН можуть лише держави, процедура дещо складніша й лише частково залежить від волі фізичних та юридичних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом скарги до Суду можна умовно розділити на дві категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eпершої\u003c/strong\u003e належать скарги, що стосуються лише інтересів держави. Наприклад, кожна держава має інтерес у тому, щоб інші держави дотримувалися ратифікованих ними міжнародних договорів, навіть якщо їх порушення безпосередньо цю державу не зачіпає, і звертатися з цього приводу до Міжнародного суду ООН. Також держава може вимагати констатації Судом порушення норм міжнародного права, у результаті якого було порушено її права. Наприклад, якщо в результаті агресії іншої держави знищено її інфраструктуру або піддано експлуатації її природні ресурси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eдругої\u003c/strong\u003e категорії належать міждержавні скарги, у яких одна з держав вимагає констатації порушення базових прав своїх громадян державою-відповідачем. У такому випадку одна держава по суті вимагає притягти до відповідальності іншу державу за вчинені нею міжнародно-протиправні діяння, які завдали шкоду правам фізичних і юридичних осіб. Тому якщо Міжнародний суд ООН встановлює порушення та присуджує в такій ситуації компенсацію за завдану шкоду, компенсація надалі повинна передаватися державою на користь фізичних та юридичних осіб, чиї права було порушено. Такий підхід випливає як з практики Міжнародного суду ООН (див., наприклад, справу \u0026laquo;\u003cem\u003eDiallo\u0026raquo; (\u0026laquo;Гвінея проти Демократичної Республіки Конго\u0026raquo;) \u003c/em\u003e(щодо компенсації), \u003cem\u003eICJ Reports, \u003c/em\u003e2012, ст. 344, п. 57), так і ст. 19 Проєкту статей щодо дипломатичного захисту Комісії ООН з міжнародного права 2006 року, на якому така практика великою мірою заснована.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e За які види шкоди може присуджувати компенсацію Міжнародний суд ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН може присуджувати компенсацію за шкоду будь-якого характеру, завдану порушеннями міжнародного права, які були предметом розгляду Міжнародного суду ООН. Наведемо приклад рішення в уже згаданій вище справі про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ рішенні 2005 року по суті справи Міжнародний суд ООН встановив, що Уганда порушила принципи незастосування сили та невтручання у зв\u0026rsquo;язку з веденням бойових дій проти Демократичної Республіки Конго на її території, незаконною окупацією частини її території та наданням підтримки збройним формуванням, що діяли на її території. Міжнародний суд ООН також констатував порушення у зв\u0026rsquo;язку з вчиненням армією Уганди порушень міжнародного права на окупованій території. Ідеться про масові вбивства, катування та інші форми нелюдського поводження щодо цивільного населення, знищення сіл і цивільних будівель, недодержання правила про проведення розмежування між військовими та цивільними цілями в ході бойових дій, незабезпечення належного захисту цивільного населення в ході бойових дій, розпалювання міжетнічних конфліктів та невжиття заходів для того, щоб припинити такі конфлікти, мобілізацію дітей-солдатів і невжиття заходів з метою забезпечення дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях. Також Міжнародний суд ООН встановив, що офіцери та солдати Уганди були причетні до розорення, спустошення та експлуатації природних ресурсів на окупованій території і що влада Уганди не вживала жодних заходів з метою припинення такої діяльності як своїми представниками, так і приватними особами. Указані дії становили порушення Статуту ООН і значної кількості інших міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на те, що вказані порушення вчинила армія Уганди, саме вказана держава, на думку Суду, несе за них міжнародно-правову відповідальність. Суд вказав, що за таких обставин Уганда повинна відшкодувати збитки, завдані вказаними порушеннями. З огляду на клопотання Демократичної Республіки Конго з цього приводу Суд у своєму рішенні щодо суті справи (рішення 2005 року) доручив сторонам провести переговори з цього приводу з метою розв\u0026rsquo;язання питання репарацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпродовж тривалого часу згоди з приводу розміру репарацій сторони так і не досягнули. Тому Міжнародний суд ООН окремо розглянув питання та нещодавно, 9 лютого 2022 року, виніс окреме рішення з цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд присудив на користь Демократичної Республіки Конго 325\u0026nbsp;000 000 доларів США. Вказана сума повинна була покрити збитки, завдані в результаті вчинення перелічених вище порушень, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eсмерті та тілесні ушкодження (загалом у цій частині присуджено суму розміром 225\u0026nbsp;000 000 доларів США):\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства цивільних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eотримання цивільними особами тілесних ушкоджень (внаслідок прямих атак на цивільне населення; ушкоджень, отриманих у ході бойових дій між комбатантами; катувань та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eжертви зґвалтувань та сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмобілізація дітей солдатів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимушене переміщення цивільного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзбитки, завдані майну (загалом у цій частині присуджено суму розміром 40\u0026nbsp;000 000 доларів США), зокрема приватним помешканням, школам, лікарням;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eшкода, завдана природним ресурсам: експлуатація родовищ і видобуток золота, діамантів, танталіту, кави, а також знищення місцевої флори (загалом у цій частині присуджено суму розміром 60\u0026nbsp;000 000 доларів США).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНизка вимог Демократичної Республіки Конго Міжнародний суд ООН відхилив через їх необґрунтованість. Ідеться, зокрема, про вимоги щодо присудження компенсації за знищення майна збройних сил Демократичної Республіки Конго й майна, належного державній Національній енергетичній компанії. Суд вказав, що з огляду на статус майна (державна власність) Демократична Республіка Конго мала можливість надати більш переконливі докази існування та розміру шкоди, однак не зробила цього. Також Міжнародний суд ООН вказав, що докази, надані Демократичною Республікою Конго на підтвердження того, що в ході бойових дій було завдано шкоди її флорі та біорізноманіттю, були недостатніми для здійснення навіть приблизної оцінки розмірів такої шкоди, а тому вимоги Демократичної Республіки Конго в цій частині були відхилені. Суд також зазначив, що Демократична Республіка Конго недостатньо обґрунтувала наявність макроекономічної шкоди (сповільнення економічного зростання та недоотримання прибутків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкий стандарт доведення порушень перед Міжнародним судом ООН?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ тих випадках, коли Суд задовольняв вимоги Демократичної Республіки Конго в частині компенсації, він робив це не на індивідуалізованій основі, а ґрунтувався на більш узагальненому підході. Так, з огляду на наявні докази він не спромігся точно встановити більш-менш точну кількість осіб, які загинули, зазнали тілесних ушкоджень, кількість знищеного майна і викрадених природних ресурсів та їхню вартість. Він виходив фактично з того, що в рішенні 2005 року було встановлено факт вчинення відповідного порушення і воно було масовим. Після цього на основі фактів, які вдалося встановити з наявних доказів, Суд присуджував загальну суму компенсації щодо декількох категорій порушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд дотримувався підходу, адаптованого іншими міжнародними інституціями (зокрема, ідеться про Комісію з розгляду вимог між Еритреєю та Ефіопією (Eritrea-Ethiopia Claims Commission), зазначивши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eу контексті провадження, метою якого є присудження компенсації за шкоду, якої завдано значній кількості потерпілих, відповідні інституції застосовували менш жорсткий стандарт доведення. Вони зменшили рівень присуджених компенсацій для того, щоб компенсувати непевності, спричинені застосуванням нижчого стандарту доведення\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, Суд працює за принципом, що якісніші та переконливіші докази щодо розміру збитків, то більш наближеним до реального розміру буде відшкодування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі про бойові дії на території Конго з огляду на слабкість доказової бази сума, присуджена Судом, очевидно, не відповідала реальним збиткам. Однак видається, що якби йому були надані більш переконливі та чіткі докази розміру шкоди, він міг би присудити компенсацію, яка наближалася б до реального розміру завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання про документування порушень міжнародного права більш детально досліджувалося в нашій статті про звернення до ЄСПЛ. Вимоги міжнародних судових інституцій в цій частині однакові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКоло тих питань, що можуть розглядатися Міжнародним судом ООН у контексті війни між Україною та росією доволі незначне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН діє лише на підставі звернення держав. Він може присуджувати компенсацію за збитки, завдані і фізичним, і юридичним особам, однак впливати на розгляд справи може лише держава. Тому видається, що держава при підготовці звернень до Міжнародного суду ООН, які зачіпатимуть права приватних суб\u0026rsquo;єктів, повинна об\u0026rsquo;єднати свої зусилля з ними. Зокрема, ідеться про документування порушень міжнародного права. Безперечно, коли йдеться про порушення лише прав держави, то ніхто інший краще не зможе зафіксувати факт порушення та завдані збитки. Однак якщо мова йде про порушення фундаментальних прав людини, такі як вчинення актів катування, геноциду та інше, то, без сумніву, знадобиться допомога самих жертв. Що якіснішими та переконливішими будуть докази порушення прав, то ближчим до реального (фактично більшим) буде розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/home-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":512,"url":"zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651675241,"date":"13.05.2022","views":1947,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/nevibirkovi-napadi-47.png","mini_image":null,"name":"Здійснення невибіркових нападів. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНіби пов\u0026rsquo;язуючи заборонені засоби та методи ведення війни, МГП визначає як порушення здійснення невибіркових нападів, що безпосередньо пов\u0026rsquo;язане з характеристиками видів озброєння, які використовує сторона збройного конфлікту, при чому свідомо обираючи їх застосування в умовах активного ведення бойових дій. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про здійснення невибіркових нападів як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1rz2i_szlygE4t5d5cAD2830rKqo0FVfG/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1rz2i_szlygE4t5d5cAD2830rKqo0FVfG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/nevibirkovi-napadi-47.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":517,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652088193,"date":"12.05.2022","views":1250,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН","description":"\u003cp\u003eУ \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu\"\u003eпопередній статті\u003c/a\u003e ми проаналізували перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, у Європейському суді з прав людини. Попри низку застережень, вказана інституція залишається, на нашу думку, дієвим механізмом захисту прав, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosiyskimi-viyskovimi-v-institutsiyakh-oon\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу авторів.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВодночас у міжнародному праві існують інші механізми, звернувшись до яких, скаржник може розраховувати на отримання компенсації за шкоду, завдану порушенням його прав чи прав третіх осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі інституції розглядають звернення лише від держав, як, наприклад, Міжнародний суд ООН. Однак є й інші, які можуть приймати скарги і від фізичних осіб. Станом на сьогодні ООН включає декілька таких інституцій. Зокрема, ідеться про Комітет з прав людини, Комітет з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людей з інвалідністю, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав та Комітет з прав дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛише деякі з цих комітетів компетентні розглядати порушення такого характеру, як ті, що здебільшого вчиняли російські окупанти в Україні. Ідеться, наприклад, про Комітет з прав людини, Комітет проти катувань, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (наприклад, питання житла). Однак не кожен з цих комітетів повноважний розглядати скарги фізичних осіб, подані саме проти росії, адже для цього зазвичай потрібна окрема згода цієї держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням вказаних застережень з усіх перелічених інституцій залишаються Комітет ООН проти катувань та Комітет ООН з прав людини. Саме на них і зупинимося в цій статті.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет ООН проти катувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІнституція діє на підставі Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань). Відповідно до Конвенції проти катувань Комітет володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, які стали потерпілими внаслідок порушення положень Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб Комітет мав повноваження розглядати повідомлення від фізичної особи, держава має спершу визнати його компетенцію. Станом на 2022 рік Україна і росія таку компетенцію визнали, тому він повноважний розглядати скарги на порушення Конвенції проти катувань, які відбулися в ході війни в Україні.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі питання розглядає Комітет\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає, зокрема, будь-які питання, пов\u0026rsquo;язані з катуванням, якщо воно вчиняється представниками держави, за їх підбурюванням чи з їх мовчазної згоди. Сюди належать не лише випадки вчинення катування, а й ефективність розслідування державою таких інцидентів і якість законодавства, покликаного протидіяти катуванню та забезпечувати притягнення до відповідальності осіб, які його вчинили.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eХто може звернутися з повідомленням\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Конвенції проти катувань звертатися з повідомленням до Комітету можуть: 1) приватні особи (це може бути безпосередньо особа, права якої були порушені, або ж представник особи на підставі довіреності, а також без такої довіреності з аргументованим поясненням, чому така довіреність не може бути отримана); 2) держава (зі скаргою на іншу державу-учасницю); 3) якщо Комітет одержує вірогідну інформацію про \u003cu\u003eсистематичне\u003c/u\u003e застосування катувань на території держави-сторони. У такому випадку він може звернутися до держави з пропозицією співпрацювати в розгляді інформації про систематичні катування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто наголосити на тому, що особа може подати повідомлення до Комітету \u003cstrong\u003eпроти країни, під юрисдикцією якої вона перебувала під час порушення\u003c/strong\u003e. У цьому контексті варто зауважити, що станом на сьогодні складно встановити, чи особа \u0026mdash; громадянин України, яка перебувала на території України, зможе подати повідомлення щодо росії, внаслідок дій представників якої вона постраждала. Подібної практики не так багато. Єдині справи, у яких особа скаржилася на порушення її прав проти держави, громадянином якої вона не була, \u0026mdash; про депортацію. При цьому такі особи законно перебували на території такої держави. \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/individual-communications#proceduregenerale\"\u003eНа офіційному сайті ООН в розділі про індивідуальні повідомлення осіб\u0026nbsp;\u003c/a\u003eне зазначено, що особа має бути громадянином держави, проти якої скаржиться, або повинна перебувати на території такої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас у випадку України особи, які зазнали катувань з боку російських військових, очевидно, перебували або під їхнім фізичним контролем, або на території, яку вони контролювали. За таких обставин, на нашу думку, особа, безперечно, може вважатися такою, що перебуває під юрисдикцією держави-агресора.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлень\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготовленою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлені обмеження щодо строків розгляду таких повідомлень (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e). Як показує практика (див. п. 6 нижче), загалом розгляд повідомлень займає 3\u0026ndash;4 роки. Тобто від звернення особи з повідомленням про порушення її прав до Комітету і до винесення рішення, яке містить рекомендації для держави про відновлення прав особи та компенсації, проходить від 3 до 4 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля цього державі дається 180 днів на виконання рекомендацій. Залежно від добросовісності виконання рекомендацій тривалість справи може бути продовжено. Тобто якщо держава не виконала або неналежним чином виконала рекомендації Комітету, з нею розпочинається діалог, і справа буде відкритою, доки держава не виконає рекомендації. У такому випадку тривалість буде дещо довшою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про порушення Конвенції проти катувань має містити таку інформацію: 1) основну інформацію про порушення; 2) назву держави, проти якої подається така заява; 3) хронологічний перелік фактів, на яких ґрунтується скарга; 4) права, викладені в Конвенції проти катувань, які, як стверджують, були порушені; 5) будь-які потенційні засоби правового захисту, які скаржник хотів би отримати, якщо Комітет встановить порушення Конвенції. Уся ця інформація відображається в стандартній формі, яку можна знайти \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/documents/tools-and-resources/form-and-guidance-submitting-individual-communication-treaty-bodies\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п. 2 статті 22 Конвенції Комітет вважає неприйнятним повідомлення, якщо воно 1) анонімне; 2) є результатом зловживання правом на подання такого повідомлення; 3) несумісне з положеннями Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож згідно з п. 5 статті 22 Конвенції Комітет не розглядає повідомлення, якщо: 1) висвітлене питання розглядається або розглядалося за іншою міжнародною або регіональною процедурою; 2) не було використано всіх національних засобів захисту, однак це правило не діє, якщо застосування цих засобів невиправдано затягує допомогу й навряд чи надасть ефективну допомогу особі, потерпілій внаслідок порушення Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯке рішення може ухвалити Комітет за результатами розгляду скарги?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет може рекомендувати різні види засобів правового захисту для усунення порушень прав людини. Найпоширенішою є компенсація. Комітети можуть також рекомендувати звільнення, розслідування, повторний судовий розгляд, заміну смертного вироку тощо. Коли Комітет робить висновок про порушення прав особи, державі пропонується надати протягом 90 днів інформацію про заходи, які вона вжила для виконання рекомендацій. Після цього відповідь держави передається заявнику для коментарів. Якщо держава-учасник не вживає відповідних заходів, справа залишається на розгляді Комітету. Таким чином, з державою-стороною триває діалог, і справа залишається відкритою до тих пір, поки не будуть вжиті задовільні заходи. Інформація, пов\u0026rsquo;язана з виконанням рекомендацій комітетів, не є конфіденційною, а засідання, під час яких вона обговорюється, публічні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, якщо проаналізувати рішення Комітету, то можна дійти таких висновків стосовно результатів розгляду справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, розгляд повідомлень на практиці триває приблизно 3\u0026ndash;4 роки (див., наприклад, такі справи за посиланнями \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f68%2fD%2f818%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f858%2f2018\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f843%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f67%2fD%2f854%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, за результатами розгляду у випадку встановлення Комітетом порушення прав, передбачених Конвенцією, Комітет зобов\u0026rsquo;язує державу, у тому числі, виплатити потерпілій особі компенсацію, а також вжити інших заходів для відновлення прав особи (зокрема, це може бути проведення ефективного досудового розслідування), про результати чого потрібно повідомити Комітет протягом 90 днів з моменту винесення рішення (див. справи вище). Очевидним недоліком є те, що Комітет не вказує конкретний розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до положень Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі \u0026ndash; Протокол) Комітет з прав людини володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, чиї права, гарантовані Пактом, були порушені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі права гарантовано Протоколом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає скарги на порушення прав особи, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та свободи. Сюди належать, зокрема, право на життя, заборона катування та жорстокого або нелюдського поводження, заборона рабства та работоргівлі, право на свободу та особисту недоторканість, право на свободу думки тощо. Саме вказані права найчастіше порушувалися в ході російської агресії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Протоколу заява вважається неприйнятною у випадку, якщо 1) не були вичерпані всі національні засоби захисту, однак це правило не діє у випадку, якщо застосування таких засобів невиправдано затягується; 2) повідомлення анонімне; 3) повідомлення є зловживанням правом; 4) повідомлення несумісне з Пактом; 5) порушення, викладені в повідомленні, уже розглядалися цим Комітетом або розглядаються, або розглядалися за іншою міжнародною або регіональною процедурою. Повідомлення викладається в письмовому вигляді шляхом заповнення відповідної стандартної форми, посилання на яку надано вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготованою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлено обмежень щодо строків розгляду таких повідомлень. Проте Комітет з прав людини має велику кількість скарг і відповідно до цього договору процедура зазвичай займає більше часу (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо питань доказової бази та природи рішень, що виносяться Комітетом, то вимоги тут такі ж, як і у випадку Комітету проти катувань (див. п. 3\u0026ndash;4 розділу 1 вище).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши низку рішень Комітету, ми дійшли таких висновків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, загалом розгляд Комітетом повідомлень займає часто набагато більше часу, аніж вказано вище. Зокрема, може йтися про 4\u0026ndash;5 років на розгляд однієї справи (для прикладу, див. рішення \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/files/decisions/127_Mexico_1_-_Disappearance.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938,%20https://ccprcentre.org/files/decisions/G1735409.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, при визначенні Комітетом порушення прав особи, зокрема порушення права на життя чи незаконне затримання, Комітет надає державі-учаснику рекомендації стосовно усунення відповідних порушень та призначає особі відповідну компенсацію. Такі рекомендації Комітету держава має виконати протягом 180 днів та повідомити його про результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, згадаємо справу Мадіна Магомедова проти росії. Так, заявниця \u0026mdash; громадянка росії, яка подала повідомлення від свого імені та імені свого брата, іншого громадянина росії. Вона стверджувала, що держава-учасник порушила її права за статтею 7 (катування та жорстоке поводження) і права її брата за статтями 6 (право на життя), 9 (1) (право на свободу і особисту недоторканість) і (5) (компенсація за незаконний арешт чи затримання) Пакту. Брат заявниці був заарештований російськими військовими в Грозному, Чеченська Республіка, у січні 1995 року. Пізніше того року заявниці повідомили, що її брата тримають у в'язниці в Ставрополі, але у 2000 році заперечили це. Заявниця подала клопотання про відкриття кримінального провадження, однак їй повідомили про сплив строку давності. Подальші апеляції були відхилені. За результатами розгляду повідомлення Комітет визнав порушення зазначених вище статей і зазначив, що росія зобов\u0026rsquo;язана надати заявниці повну репарацію, у тому числі провести ефективне розслідування, повідомляти їй про результати такого розслідування, надати компенсацію, а також повідомити Комітет протягом 180 днів про результати вжитих заходів (див. \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітети ООН можуть розглядати повідомлення про порушення лише тих прав, які передбачені відповідними міжнародними документами. Якщо те чи інше право не передбачено в цих документах, то комітети не мають повноважень розглядати скарги з приводу його порушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим низка поширених порушень, вчинених росією в Україні, на жаль, не може бути предметом розгляду вказаних комітетів. Наприклад, право власності не може розглядатися Комітетом з прав людини, якщо воно прямо не пов\u0026rsquo;язане з порушенням інших прав, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, зокрема права не бути підданим дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсе ж видається, що найбільш грубі порушення прав громадян України можуть бути предметом розгляду комітетів ООН. Росія досі є членом вказаних комітетів, а тому повинна виконувати їхні рішення (рекомендації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож видається, що вказані комітети загалом розглядають справи швидше за ЄСПЛ. При цьому вони володіють схожими повноваженнями в частині тих зобов\u0026rsquo;язань, які можуть покладати на державу за результатами розгляду справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що наявність рішень комітетів ООН створюватиме позитивний прецедент при розгляді справ аналогічного характеру в інших міжнародних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""},{"id":67,"url":"liliya-lavrichenko","show_main":0,"image":null,"name":"Лілія","surname":"Лавріченко","post":"Юристка ЮФ \"Василь Кісіль і Партнери\"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":511,"url":"sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651674973,"date":"10.05.2022","views":1501,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sprichinennya-shkodi-seredovischu-48.png","mini_image":null,"name":"Спричинення шкоди природному середовищу чи об’єктам, які містять небезпечні сили","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПорушення принципу воєнної необхідності в умовах збройного конфлікту може проявлятися у формі різних воєнних злочинів. Проте під час оцінювання кожного з них виникає необхідність здійснювати аналіз співрозмірності вчиненого нападу та спричинених наслідків.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПовага до навколишнього природного середовища є одним із елементів, які стосуються оцінки відповідності атаки принципу необхідності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про спричинення шкоди природному середовищу чи об\u0026rsquo;єктам, які містять небезпечні сили як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1blm23reVdUPz-CFS-VzIxQtHHZlaWasm/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1blm23reVdUPz-CFS-VzIxQtHHZlaWasm/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sprichinennya-shkodi-seredovischu-48.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":516,"url":"operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651829428,"date":"10.05.2022","views":2545,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1646736054-3648-2.jpg","mini_image":null,"name":"Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ Звіті Московського механізму (ОБСЄ)\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо ситуації в Україні міститься важливе нагадування: \u0026laquo;\u003ci\u003eОсновний підхід міжнародного гуманітарного права полягає не в евакуації цивільного населення, щоб дозволити військовим безперешкодно вести бойові дії, а в тому, щоб зобов\u0026rsquo;язати військових вести бойові дії з урахуванням присутності цивільного населення\u003c/i\u003e\u0026raquo;. Населення має бути захищене від негативних наслідків збройного конфлікту та забезпечене нормальними умовами існування. Водночас сторони в конфлікті охоче вдаються до вчинення під проводом евакуації воєнних злочинів, злочинів проти людяності та навіть геноциду, що потребує особливої уваги.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003eфото: REUTERS\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eЧим\u003c/strong\u003e \u003cb\u003eевакуація відрізняється від інших переміщень населення під час збройного конфлікту?\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідповідно до частини 2 статті 49 Женевської конвенції (IV) \u003cb\u003e\u003ci\u003eевакуація\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e \u0026mdash; це повне або часткове переміщення населення з певної території, необхідне для гарантування його безпеки або зумовлене імперативними причинами військового характеру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерше, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її особливу правову природу. Це не виняток до положення про заборону депортації і примусового переміщення (частина 1 статті 49 Женевської конвенції (IV), яка є абсолютною і не допускає відступів за жодних обставин.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cstrong\u003eЕвакуація\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити цивільним особам під її контролем основоположні права та свободи, у тому числі право на життя. З цього погляду цікаве питання, яким має бути такий контроль \u0026mdash; загальним або ефективним\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Беручи до уваги, що під час збройного конфлікту продовжують застосовуватися норми міжнародного права прав людини (\u003ci\u003elex generalis\u003c/i\u003e) і враховуючи формулювання, закріплені в релевантних статтях Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І), зокрема щодо громадянства, можна стверджувати, що мова йде саме про \u003ci\u003eефективний контроль\u003c/i\u003e. Тому без його встановлення сторона збройного конфлікту не може за жодних обставин самовільно переміщувати населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eДруге\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її винятковий характер (\u003ci\u003ea measure of last resort\u003c/i\u003e). Усі норми про евакуацію зазвичай тлумачаться обмежено й передбачають високий поріг доведення, тягар якого лежить на державі, що посилається на її необхідність. У коментарях до Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І) міститься застереження про неможливість перетворення евакуації на стратегію ведення війни у зв\u0026rsquo;язку з її ефективністю для досягнення військової переваги. З цього погляду евакуація правомірна лише тоді, коли не існує жодної іншої альтернативи. Розглянемо два приклади:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ рішенні військового трибуналу США над німецьким генералом Лотарем Рендулічем було підтверджено, що евакуація всього населення з норвезької провінції Фіннмарк \u003cstrong\u003eвиправдана\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eособливо вагомими причинами \u003c/strong\u003eвійськового характеру, а саме прагненням врятувати цивільних осіб від наслідків тактики випаленої землі, яку реалізували німецькі війська, щоб затримати просування радянської армії. Натомість\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу рішенні британського військового трибуналу над фельдмаршалом Еріхом фон Манштейном запобігання шпигунству та прагнення позбавити ворога робочої сили \u003cstrong\u003eне були визнані достатніми\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eумовами\u003c/strong\u003e, які легітимізували масову депортацію населення з України в 1944 році та знищення його майна.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведена судова практика демонструє досить вузькі межі розсуду командира, який наказує евакуювати цивільне населення, і підштовхує до пошуку альтернатив цьому заходу. Можна виокремити щонайменше чотири опції, які мають передувати або замінити евакуацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист через присутність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання гуманітарної допомоги;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпосередництво;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстворення необоронюваної місцевості.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВажливо, що цивільні особи, які відмовляються від евакуації, зберігають свій захищений статус і не можуть зазнавати будь-яких обмежень і прямих нападів (Коментар Міжнародного комітету Червоного Хреста до Женевської конвенції (IV). Тому ми знову повертаємося до основного підходу міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; \u003cb\u003eобов\u0026rsquo;язкового врахування присутності цивільного населення в процесі планування бою\u003c/b\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЦікаво, що історично заборона депортації та примусового переміщення населення з окупованих територій сприймалася як очевидна. Саме тому її, наприклад, не було прямо передбачено в Гаазькому положенні 1907 року. Депортація та примусове переміщення, за словами Спеціального доповідача Ради з прав людини ООН Альфреда де Заяса, не відповідають навіть мінімальним стандартам цивілізованості. Однак Друга світова війна продемонструвала, що агресор зазвичай втрачає будь-яке внутрішнє мірило, тож після вчинених звірств з\u0026rsquo;явилася стаття 49 Женевської конвенції (IV), яку доповнили та розвинули норми додаткових протоколів (І, ІІ).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли евакуація перетворюється на примусове переміщення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ рішенні Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Благоєвіча та Йокича\u0026raquo; підкреслено, що вибір брати участь в евакуації має бути добровільним рішенням постраждалого (пп. 127\u0026ndash;128). У цьому контексті примус не обмежується фізичною силою і також включає погрозу насильством, переслідування, затримання, психологічне пригнічення, зловживання владою, зумисне створення середовища небезпеки (п. 529, рішення Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Кристича\u0026raquo;). Сторони в конфлікті зобов\u0026rsquo;язані запобігати переміщенню, зумовленому їхніми власними діями (тут слід розрізняти \u003ci\u003ej\u003c/i\u003e\u003ci\u003eus in bello\u003c/i\u003e та \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e, адже мова йде не про агресію як таку, а порушення міжнародного гуманітарного права), зокрема залякування населення та здійснення невибіркових нападів. Тож \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; є примусовим переміщенням, якщо незаконні дії відповідно до права збройних конфліктів підштовхують цивільних до неї. Окрім того, норма про евакуацію має захисний елемент, який відсутній у випадку депортації.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ контексті російського вторгнення систематичні зумисні напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти (включно з лікарнями й дитячими садками) і цивільних осіб, використання неточної зброї та касетних боєприпасів у густонаселених районах, погрози ядерною зброєю, терор на тимчасово окупованих територіях позбавляють цивільне населення будь-якого вибору, окрім як покинути звичне місце проживання. В особливо вразливому становищі опинилися діти, літні люди та особи з інвалідністю, які безальтернативно були примусово переміщені рф під проводом евакуації ще в перші тижні збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМінімальні стандарти\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ лютому 2014 року, відразу після вивезення мирного населення зі старого міста Хомс у Сирії, Управління Верховного комісара ООН з питань біженців розробило Мінімальні стандарти участі в міжвідомчих гуманітарних евакуаціях. Ці десять норм випливають з вимог міжнародного гуманітарного права та узгоджені з принципами гуманності, неупередженості, незалежності та нейтралітету. Вони передбачають безпечне переміщення в належних умовах, гуманне ставлення, гарантування доступу до процесу евакуації спеціалізованим міжнародним установам, надання медичної допомоги пораненим і хворим, забезпечення єдності сімей, захист гуманітарних конвоїв й особливий захист дітей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩо стосується переміщення неповнолітніх, то окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана дотримуватися відповідних статей Женевської конвенції (IV) та Додаткового протоколу до неї (І). У цьому контексті найбільш вичерпною є стаття 78 останнього. За загальним правилом дітей заборонено переміщувати в іноземну державу. Якщо цього вимагають невідкладні обставини (зокрема, пов\u0026rsquo;язані зі станом здоров\u0026rsquo;я), евакуація повинна бути тимчасовою, а сторона збройного конфлікту має докласти найкращих зусиль, щоб знайти родичів або опікунів дитини й отримати їхню письмову згоду. Таке переміщення допускається лише за участі держави громадянства дитини. На території окупаційної держави має бути забезпечене навчання неповнолітнього відповідно до підходів виховання його батьків. У Центральне довідкове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста має бути надана вичерпна інформаційна картка на кожну евакуйовану дитину з метою полегшення її повернення в державу громадянства.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТаким чином, щонайменше переміщення рф від моменту військового вторгнення більше ніж 2\u0026nbsp;000 українських дітей-сиріт не підпадає під жодну зі згаданих вимог, які дозволили б кваліфікувати такі дії як евакуацію. \u003cb\u003eПрагнення всупереч нормам міжнародного права, українського і навіть власного законодавства рф віддати дітей на усиновлення, встановлення над ними опіки російськими громадянами, розроблення нормативних актів про пришвидшену русифікацію дітей, відмова співпрацювати з Україною щодо повернення неповнолітніх суперечать не лише букві, але й духу статті 78 Додаткового протоколу (І).\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eНапрямок евакуації: межа між необхідністю та міжнародним злочином\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку наявності імперативної причини військового характеру, коли жодна з альтернатив евакуації неможлива, окупаційна держава має правильно визначити територію, куди буде спрямовано потік переміщеного населення. Вибір слід робити, беручи до уваги рішення Судової палати МКТЮ у справі \u0026laquo;Прокурор проти Стакіча\u0026raquo;, а саме той факт, що переміщення не має призводити до викорінення громад на території їх проживання (п. 681). Це \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e зумовлено вимогою дотримуватися принципу поваги до суверенітету, адже населення є невід\u0026rsquo;ємним елементом державності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред можливих \u0026laquo;пунктів призначення\u0026raquo; евакуйованих:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпечні зони та місцевості, а також демілітаризовані зони, створені шляхом укладання угоди між сторонами збройного конфлікту відповідно до статті 14 Женевської конвенції (IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава громадянства / постійного місця проживання (зазвичай це окупована повністю або частково країна);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша окупована тією ж самою державою територія;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава-покровителька або третя держава згідно з угодою, укладеною між сторонами збройного конфлікту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо цього неможливо уникнути з матеріальних причин, територія окупаційної держави (стаття 49 Женевської конвенції (IV).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо, що евакуація є тимчасовою. Після зникнення імперативних причин військового характеру переміщеним особам заборонено перешкоджати повертатися додому. Окрім того, окупаційна держава, яка евакуювала цивільне населення на власну територію, не може обмежувати право особи покинути її в будь-який час (стаття 35 Женевської конвенції (IV).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на \u0026laquo;маршрути евакуації\u0026raquo; громадян України до рф або окуповану нею територію України, порушення рф режиму гуманітарних коридорів (які по суті є тимчасовими демілітаризованими зонами), контроль України над більшою частиною власної території, а також той факт, що держава-агресор сама створила умови, якими намагається виправдати свої дії, така \u003cstrong\u003e\u0026laquo;евакуація\u0026raquo; ніщо інше як примусове переміщення, яке має ознаки міжнародних злочинів. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення як склад міжнародного злочину\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗалежно від обставин і\u003cem\u003e mens rea\u003c/em\u003e депортація та примусове переміщення можуть бути кваліфіковані як:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвоєнний злочин (залежно від типу контролю над територією \u0026mdash; стаття 8 (2) (a) (vii), стаття 8 (2) (b) (viii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочин проти людяності (стаття 7 (d) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид (стаття 6 (с) і (е) Римського статуту Міжнародного кримінального суду).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗазначимо, що \u003cstrong\u003eпримусове переміщення за умови його масштабності та систематичності може бути одночасно воєнним злочином і злочином проти людяності.\u003c/strong\u003e Якщо вдасться встановити наявність \u003cem\u003edolus specialis\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у діях вищого керівництва рф, а саме \u0026mdash; намір знищити повністю або частково українську національну групу як таку (шляхом створення життєвих умов для винищення або ж передання дітей на виховання росіянам), можна буде кваліфікувати \u003cstrong\u003eзлочин геноциду\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час Франко-пруської війни 1870\u0026ndash;1871 років кількість убитих цивільних сягала 2\u0026nbsp;% від усіх загиблих. У сучасних збройних конфліктах співвідношення інше \u0026mdash; на 1 військового припадає 10 убитих мирних мешканців. Очевидно, що на такі високі показники впливає сучасне озброєння, яке, утім, декларується як високоточне, а також загальна криза цивілізаційного розвитку та повне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права окремими державами, що призводить до цілеспрямованого нападу на цивільне населення та цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакої кількості жертв можна було б уникнути за умови дотримання наявної досконалої системи правил евакуації. Однак натомість маємо ситуацію, коли під її проводом сторона збройного конфлікту здійснює примусове переміщення, масові депортації, зміну демографічного складу населення і навіть геноцид.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез належного розслідування та покарання кожного випадку таких злочинів кількість їх жертв продовжуватиме зростати, а збройні конфлікти сучасності неминуче перетворяться на акти тероризму проти цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003chr align=\"left\" size=\"1\" width=\"33%\" /\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Report on Violations of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity committed in Ukraine since 24 February 2022 by Professors Wolfgang Benedek, Veronika Bilkova and Marco Sassoli // OSCE, 13 April 2022 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Більше про ефективний контроль \u0026mdash; рішення Міжнародного суду ООН у справі \u0026laquo;Нікарагуа проти США\u0026raquo;, про загальний контроль \u0026mdash; рішення МКТЮ у справі Душко Тадіча.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Спеціальний умисел.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/1646736054-3648-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":515,"url":"osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651744343,"date":"06.05.2022","views":1920,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСтаном на сьогодні, попри вихід росії з Ради Європи, Європейський суд з прав людини (далі \u0026ndash; ЄСПЛ) усе ще залишається одним з небагатьох дієвих механізмів отримання компенсації за порушення, вчинені російською армією в ході війни в Україні. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті \u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/osnovni-vimogi-iespl-do-pidgotovki-zayav-shchodo-porushen-vchinenikh-pid-chas-zbroynogo-konfliktu\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу автора.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; і документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eХто може звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІз заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026ndash; Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатися фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТиповий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, зокрема, такі інциденти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзнищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (у результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не зумовлені воєнною необхідністю;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eутримання військовослужбовцями держави-агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзагибель цивільних осіб (чи військовополонених) внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзникнення цивільних осіб (чи військовополонених) за обставин, які вказують на причетність російських військовослужбовців;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкатування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші питання (коло потенційних скарг не визначене).\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках не можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВинятки з указаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, зокрема, неможливістю (складністю) встановити того, хто несе відповідальність за їх настання. Водночас детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПротягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальний строк звернення до ЄСПЛ \u0026ndash; чотири місяці, які залежно від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення / завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні / встановлення факту неефективності таких засобів захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПеред зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. У випадку вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в межах кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як у національних органах влади, так і російських (чи радше спробувати зробити це).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк підтвердити факти та скарги?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eФакти та скарги, викладені в заяві до ЄСПЛ, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, то більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмета (див. вище). Також є \u003cu\u003eтипові документи \u003c/u\u003e(\u003cem\u003eдив. перелік наприкінці статті\u003c/em\u003e), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ближчий у часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, то переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і ЄСПЛ потенційно складніше визначити, чи дійсно відбулося порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає \u0026laquo;важчий\u0026raquo; тягар доведення того, що його права були порушені, і він повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВимога надати докази порушення обов\u0026rsquo;язкова не лише для ЄСПЛ, а й інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ) хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава надалі справедливо розподіляє між потерпілими особами. Що переконливіші та детальніші такі докази, то більше перспектив отримати компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при зверненні в будь-які міжнародні судові установи \u0026ndash; чи то державою, чи то фізичною особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом рекомендується паралельно збирати докази самостійно та шляхом залучення до цього процесу органів правопорядку, зокрема подавши заяву про вчинення злочину. Також варто подати аналогічну заяву про вчинення злочину до органів правопорядку росії. Результату від такої заяви скоріш за все не буде, однак у майбутньому це стане приводом для того, щоб говорити про неефективність системи правопорядку росії в частині, що стосується скарг на дії її військовослужбовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНа завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (\u003cem\u003eбільш детально це питання висвітлено в окремій \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/ua/publication/vikhid-agresora-z-radi-ievropi\"\u003e\u003cem\u003eстатті \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Так, у зв\u0026rsquo;язку з вторгненням російських військ в Україну 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію. За таких обставин \u003cstrong\u003eросія перестає бути стороною Конвенції \u003c/strong\u003eчерез шість місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з \u003cstrong\u003e16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. З огляду на таку ситуацію ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії \u003cstrong\u003eлише щодо подій, які трапилися до 16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. При цьому, усупереч поширеним поглядам, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації, буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом у будь-яких інших судових провадженнях. Понад те, у разі виявлення росією бажання повернутися до складу Раду Європи невід\u0026rsquo;ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти неї за час її \u0026laquo;відсутності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним з дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗнищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені до органів правопорядку України та росії;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін.), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна, складські документи та ін. Якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати інші дотичні документи, наприклад довідку ОСББ чи КП про проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують знищення / пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їх можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту / його наслідків / місцевості довкола / залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду / точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту й характер ушкоджень (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи:\u003cbr /\u003e1) про вартість майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін.; \u003cbr /\u003e2) про розмір втраченої вартості внаслідок інциденту. \u003cbr /\u003eЦі документи необов\u0026rsquo;язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак надалі вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятися завчасно;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eдокументи (за можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСкарги на неналежне поводження / медичну допомогу / умови тримання / позбавлення свободи:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені в органи правопорядку України та росії, з якомога детальнішим і переконливішим викладом всіх обставин справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров\u0026rsquo;я, наприклад висновок судово-медичної експертизи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eінші матеріали кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагибель внаслідок бойових дій\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЗазвичай потрібні документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки про те, що відповідальність за загибель лежить саме на державі-агресорі (наприклад, висновок вибухотехнічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі, належав державі-агресору).\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Bem.jpg","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"адвокат, партнер АО «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":510,"url":"napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651674666,"date":"05.05.2022","views":1596,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/napad-na-gumanitarni-obєkti-46.png","mini_image":null,"name":"Напад на персонал чи об’єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУмови, в яких проводяться активні бойові дії, безпосередньо впливають на цивільне населення. Негативні наслідки можуть стосуватися базових потреб цивільних осіб, наявності достатньої кількості продуктів харчування, доступу до медичної допомоги тощо. З огляду на це нормами МГП закріплено особливий статус для гуманітарної допомоги та персоналу гуманітарних місій і, відповідно, заборонено напад на такі об\u0026rsquo;єкти чи представників цих місій.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про напад на персонал чи об\u0026rsquo;єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cqElpn5W_l6FNuF6RO7wPl72rVhweRol/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cqElpn5W_l6FNuF6RO7wPl72rVhweRol/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/napad-na-gumanitarni-obєkti-46.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":514,"url":"vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9","video":"","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651680259,"date":"04.05.2022","views":1196,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/uuR1Yj53484-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель? | JustTalk Context Епізод 9","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e разом з Іваном Городиським, адвокатом, директором Центру Дністрянського, старшим викладачем кафедри теорії права та прав людини УКУ, поговоримо про особливості відшкодування збитків для України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які можливі моделі відшкодування збитків для України з боку РФ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які типи збитків можуть відшкодовуватись і яка пріорітетність? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Чи можливе відшкодування збитків для інших держав, що також постраждали від агресії з боку РФ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як працює регресна модель відшкодування збитків? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Де державі брати гроші для відшкодування громадянам уже зараз? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/uuR1Yj53484-HD.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":509,"url":"koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651474589,"date":"02.05.2022","views":2687,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-02-o-095457.png","mini_image":null,"name":"Коли збройна агресія проти України стала “неминучою”?","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоли почався збройний напад росії на Україну? І до того, як це почалося, коли він став \u003ci\u003eнеминучим\u003c/i\u003e (imminent) у тому значенні, в якому цей термін зазвичай розуміють у міжнародному праві про застосування сили? \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eАвтор: \u003c/strong\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОригінальна назва: \u003c/strong\u003eWhen did the Armed Attack against Ukraine become \u0026lsquo;Imminent\u0026rsquo;? (\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/\"\u003eApril 20, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/a\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПереклад: \u003c/strong\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk; Анастасія Клюга, спецкореспондентка JustTalk, Університет Ноттінгема.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації я пропоную деякі думки стосовно цих двох питань не тому, що вони безпосередньо стосуються ситуації в Україні \u0026ndash; це не так, адже збройна відсіч з боку України діям росії не має превентивного характеру (not pre-emtive) \u0026ndash; а тому, що, я розглядаю війну в Україні як конкретний приклад того, що може надати нам змогу засвоїти корисні уроки щодо працездатності (його застосування на практиці) поняття неминучості. Це поняття може бути ключовим в оцінці майбутніх збройних конфліктів, деякі з яких можуть бути принаймні такими ж небезпечними, як і збройний напад росії на Україну. Якщо, скажімо, Сполучені Штати чи Ізраїль коли-небудь вирішать здійснити військове втручання проти Ірану чи Північної Кореї, виправдання, яке вони запропонують, майже напевно стосуватиметься необхідності зупинити неминучий збройний напад з боку цих країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eТрохи контексту\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи дозволяє стаття 51 Статуту ООН вдаватися до самооборони від збройних нападів, які ще не відбулися, є постійним питанням \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e (право на війну). Правова доктрина нескінченно обговорює превентивну (preventive), випереджувальну (pre-emptive), запобігаючу (anticipatory) та перехоплюючу самооборону (nterceptive self-defence endlessly). При чому мова йде не тільки про міжнародні збройні конфлікти, а й неміжнародні, пов\u0026rsquo;язані з атаками (терористичних) недержавних суб\u0026rsquo;єктів, а також стосовно нових проблем, які ставить перед собою кіберпростір. Хоча погляди вчених (і держав) на ці питання різняться, їх все ще можна з користю поділити на кілька великих груп з огляду на формальні та політичні аргументи, які вони висувають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа одному кінці спектру \u0026ndash; рестриктивістська (обмежуюча) позиція: текст статті 51 є чітким і говорить про право на самооборону, яке виникає лише у випадку, якщо \u0026laquo;відбувається\u0026raquo; збройний напад; самооборони від майбутнього нападу бути не може. На іншому (у всіх сенсах крайньому) кінці спектру є широкі концепції превентивної самооборони від майбутніх загроз, особливо тих, що стосуються загрози тероризму та застосування зброї масового знищення. Це позиція, яка найчастіше асоціюється з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/nsc/nss/2002\"\u003eадміністрацією Джорджа Буша в Сполучених Штатах\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, але її головна проблема полягає в тому, що ця ідея про те, що \u0026laquo;оборонна\u0026raquo; сила може бути використана для запобігання дуже ймовірним майбутнім загрозам. Тож вона просто несумісна з правовою системою, що всебічно забороняє одностороннє застосування сили в міжнародних відносинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж утопією та апологією та спробою зайняти золоту середину стоять ті, хто стверджує, що самооборона можлива проти майбутнього збройного нападу, але лише у виняткових випадках, якщо цей напад \u003cem\u003eнеминучий\u003c/em\u003e. Практично всі держави та науковці, які підтримують певний варіант самооборони у відповідь на майбутню атаку, покладаються на неминучість як обмежувальний критерій \u0026ndash; було б \u003cem\u003eнерозумно\u003c/em\u003e для держави-жертви чекати на тяжкий перший удару, перш ніж вона зможе відповісти, але також було б \u003cem\u003eнерозумно\u003c/em\u003e здійснювати попереджувальні дії збройного характеру у відповідь на будь-яку загрозу, яка насправді не є неминучою. Так, наприклад, перед вторгненням США/Великобританії в Ірак у 2003 році \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/politics/2005/apr/28/election2005.uk\"\u003eофіційні юридичні радники Генерального прокурора Сполученого Королівства\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заперечували будь-яку широку теорію превентивної самооборони, як-от та, що пропонується в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://irp.fas.org/agency/doj/olc/force.pdf\"\u003eзаписці Міністерства юстиції США, підготовлену в адміністрації Буша\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з метою \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-olc-memoranda-on-iraq-revisiting-the-case-for-war/\"\u003eюридичного обґрунтування війни в Іраку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Британські радники прямо посилаються на неминучість як на обмежувальний критерій та роблять висновок, що за жодної розумної точки зору не можна вважати, що Ірак неминуче атакує Сполучені Штати або їх союзників (параграф 3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове питання тут, звичайно, полягає в тому, що ж означає \u003cem\u003eнеминучість\u003c/em\u003e. Тут ми знову можемо назвати дві великі групи, які по-різному розглядають цю категорію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку неминучість є часовим критерієм \u0026ndash; неминучий збройний напад це така дія, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cem\u003eможе відбутися в майбутньому, тобто напад є можливим\u003c/em\u003e. З іншого \u0026ndash; це напад, який \u003cem\u003eвідбудеться\u003c/em\u003e за звичайного перебігу подій, і \u003cem\u003eнеобхідно\u003c/em\u003e діяти зараз, щоб його відвернути. Неминучість тут є аспектом необхідної самооборони та містить елементи причинності та наміру. Ось як це висловлює один прихильник такої теорії, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1259\u0026amp;context=mjil\"\u003eмій хороший друг Майк Шмітт\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (стор. 535):\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eправильним стандартом для оцінки випереджувальної операції (preemptive operation) має бути те, чи відбулася вона в умовах останньої можливості відвернення атаки (the las possible window of opportunity), яка майже напевно мала статися. Іншими словами \u0026ndash; доцільно та законно застосовувати силу на випередження, коли потенційна жертва повинна діяти негайно, щоб дійсно захистити себе, а потенційний агресор безповоротно вирішив напасти.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове питання тут полягає в тому, що ми маємо на увазі під формулюванням \u0026laquo;агресор безповоротно вирішив атакувати\u0026raquo; (aggressor irrevocably committed itself to attack), до чого я незабаром повернуся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, починаючи з подій 11 вересня 2001 року, ми спостерігаємо спільні зусилля деяких могутніх західних держав щодо розширення поняття неминучості (розглядається більше як аспект необхідності відповіді, ніж як тимчасова можливість атаки), особливо в контексті нападу терористичних недержавних акторів (терористів). Часом розширення змісту цього поняття було настільки значним, що стало важко зрозуміти, в чому справді полягає різниця між підходом неминучості та широкими теоріями запобігання нападу, які в сучасному міжнародному правовому порядку вважаються неприйнятними. Ключовою частиною цих зусиль були так звані \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/american-journal-of-international-law/article/abs/selfdefense-against-an-imminent-or-actual-armed-attack-by-nonstate-actors/BC9C62E3157202F50234A452A714A421\"\u003eВифлеємські принципи\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, чий підхід до неминучості був дослівно проголошений у промовах (наприклад) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-modern-law-of-self-defence/\"\u003eбританських\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-right-of-self-defence-against-imminent-armed-attack-in-international-law/\"\u003eавстралійських\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e генеральних прокурорів, які посилались також на ідею Майка Шмітта про \u0026ldquo;las possible window of opportunity\u0026rdquo;. (Детальніше див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/american-journal-of-international-law/article/abs/clarifying-necessity-imminence-and-proportionality-in-the-law-of-selfdefense/58DB932FE99BA0E097989AB277995BD9\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Дапо Аканде (Dapo Akande) та Томаса Ліфландера (Thomas Lieflander) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2963575\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на стор. 8-10, а також мої попередні дописи в блозі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/what-is-an-imminent-armed-attack-a-hopefully-helpful-hypo/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але ці розширювальні підходи до неминучості не можуть логічно чи юридично обмежуватися нападами терористів; що б не означала неминучість, її загроза має радше походити від держави, а не від недержавного суб\u0026rsquo;єкта. Нещодавні гучні заклики до самооборони від неминучих атак з боку держав включають (принаймні, ймовірно, так) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eвбивство США іранського генерала Сулеймані в січні 2020 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та триваючі удари Ізраїлю по іранським активам у Сирії та Лівані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНапад росії, неминучість та Україна\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер звернемось до війни в Україні. Очевидно, що Україна не діяла превентивно проти атаки росії (скоріше навпаки \u0026ndash; саме росія, схоже, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/20531702.2022.2056803?src=\"\u003eвиправдовує застосування сили випереджувальною (pre-emptive) або превентивною (preventive) самообороною\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Навіть якби Україн була на 100% впевнена, що росія почне своє вторгнення 24 лютого, вона не мала б жодного можливого способу запобігти цьому масовому нападу. Врешті це не було в стратегічних інтересах України зробити перший постріл для того, що в кращому випадку отримати хоча б якусь тактичну вигоду, адже це надало б росії привід для вторгнення. Тому ситуація в Україні відрізняється від тих випадків, коли держави фактично покладалися на самооборону, щоб встигнути відповісти до нападу. З іншому боку саме тому це хороший приклад для того, щоб перевірити припущення щодо неминучості як якості чи характеристики \u003cem\u003eзбройного нападу\u003c/em\u003e, а не як аспекту негайності/необхідності \u003cem\u003eвідповіді на атаку\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, у певний момент до початку збройного нападу росії проти України він \u003cem\u003eповинен був стати неминучим\u003c/em\u003e у певному логічному та юридичному сенсі, відповідно до тих тлумачень статті 51 Статуту ООН, які допускають випереджувальну або превентивну самооборону того, як напад відбувся. У випадку зі збройною агресією росії неминучість якраз є її ознакою, незважаючи на той факт, що Україна не скористалася правом, яке давало їй можливість відповісти до того як росія напала на неї. Коротше кажучи, \u0026laquo;неминучість\u0026raquo; атаки не може залежати від того, чи вирішила Україна дати на нього превентивну відповідь чи ні. Вчені (і держави), які стверджують, що \u0026laquo;неминучий збройний напад\u0026raquo; є цілісним поняттям (coherent concept), повинні мати можливість відповісти на такі питання як: (1) більш прямо, коли напад Росії на Україну фактично почався, тобто почав відбуватися за змістом статті 51 Статуту ООН, і тоді (2) у який момент часу до моменту виникнення ця атака стала неминучою, а не просто потенційною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідь на перше питання можна стверджувати, що збройний напад росії на Україну розпочався ще в 2014 році з анексії (annexation) Криму та інтервенції (intetvention) на Донбасі, і що юридично повномасштабне вторгнення (full-scale invasion) було просто продовженням того, що відбулось до нього. І це правильно. Але, принаймні, як я можу оцінювати позицію держав, також видається досить зрозумілим, що вторгнення в 2022 році розглядалося всіма зацікавленими сторонами як окрема подія, яка \u0026ldquo;змінила правила гри\u0026rdquo; \u0026ndash; відубулось нове застосування сили, яке вимагає окремого обґрунтування. А з метою розуміння неминучості ми могли б просто посилатись на попереднє застосування сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо це так, то ми могли б (я думаю) усі погодитися, що збройний напад на Україну почався \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/\"\u003eневдовзі після 6 ранку за московським/київським часом 24 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, коли Путін завершив свою промову, оголосивши про \u0026laquo;спеціальну військову операцію\u0026raquo;, і ракети почали сипати на українські міста разом із сухопутними військами, які рухалися вглиб країни прямо \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/feb/24/moment-that-putin-thundered-to-war-drowning-out-last-entreaties-for-peace\"\u003eпід час засідання Ради Безпеки ООН\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Я також думаю, що ми всі погодимося з тим, що збройна атака почалася за кілька хвилин до вибуху ракет, у той момент, коли вони були фактично випущені в бік своїх цілей (див. обговорення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/#:~:text=targets%20(see%20discussion-,here,-).%20Some%20might%20also\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Деякі можуть також стверджувати, що \u003cem\u003eатака почалася ще раніше\u003c/em\u003e, наприклад коли путін виголосив остаточний наказ про вторгнення, що відублось, ймовірно, за кілька годин до цього (але ми не знаємо, коли саме).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкажімо, ми фіксуємо момент вчинення атаки о 6 ранку за московським/київським часом 24 лютого. Коли ж тоді напад став \u003cem\u003eнеминучим\u003c/em\u003e? За суворої часової конструкції неминучості (тобто неминучий збройний напад \u0026mdash; це той, який має статися), напад міг бути неминучим за години до його початку, або за день до його початку, або, можливо, навіть за тиждень чи два до того як це почалося. Але за причинно-наслідковою конструкцією неминучості питання буде полягати в тому, щоб визначити момент часу, коли \u0026laquo;потенційний агресор безповоротно вирішив напасти\u0026raquo;, якщо цитувати формулювання Майка Шмітта, наведене вище, яке більш-менш хороше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНеминучість, можливості, наміри\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді це ключове питання \u0026ndash; в який конкретний момент росія безповоротно\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eвирішила напасти на Україну? Що це означає? І звідки ми можемо про це дізнатися?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБудь-яка оцінка неминучості в цьому сенсі повинна стосуватися двох речей: \u003cem\u003eможливостей \u003c/em\u003eнападника і \u003cem\u003eнамірів\u003c/em\u003eнападника. (Знову ж таки, я тут намагаюся чітко відокремити неминучість атаки в цьому сенсі від необхідності/невідкладності будь-якої попереджувальної реакції на атаку). Проста здатність атакувати не може зробити атаку неминучою без відповідного наміру \u0026ndash; Сполучені Штати та росія мають можливість знищити один одного (і світ) протягом кількох годин за допомогою ядерної зброї, але ця здатність \u003cem\u003eipso facto\u003c/em\u003e не означає, що будь-яка така атака є неминучою. Аналогічно, намір атакувати є безглуздим без можливості продовжити атаку (яка, як показує війна в Україні, може бути далека від здатності нападника фактично досягти заявлених цілей).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оцінка того, коли напад росії на Україну став неминучим у юридичному сенсі,\u003cem\u003e ex ante \u003c/em\u003eабо \u003cem\u003eex post, \u003c/em\u003eвимагає розслідування спроможностей та намірів росії. Перше, звичайно, набагато легше, ніж друге, оскільки накопичення та розміщення військових ресурсів можна об\u0026rsquo;єктивно побачити, наприклад, з супутника. Військові спроможності росії спочатку були значними і пройшли два періоди постійного нарощування \u0026ndash; спочатку навесні 2021 року, а потім з листопада 2021 року до нападу в лютому 2022 року. Можливість швидкого масштабного російського нападу на Україну заперечити стало просто неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле питання щодо \u003cem\u003eнамірів \u003c/em\u003eросії є складнішим. І ми дійсно тут говоримо про суб\u0026rsquo;єктивні наміри, тому що немає іншого способу концептуалізації неминучості події, яка є продуктом людських дій. Тут, принаймні, у нас немає реальних труднощів з антропоморфізацією абстрактного утворення російської держави \u0026ndash; усі ключові рішення тут приймала одна людина, Володимир Путін. У створеному ним автократичному режимі \u003cem\u003eсправді мали значення лише його наміри\u003c/em\u003e, і лише він один (в якийсь момент) безповоротно вирішив напасти на Україну. Чого ми не знаємо \u0026ndash; принаймні поки що, а саме не з загальнодоступної інформації \u0026ndash; коли саме він прийняв це рішення. Легко можна припустити, що це могло бути як 23 лютого 2021 року, так і 23 лютого 2022 року. І ми не знаємо цього, хоча б частково, тому що Путін тримав свої карти так близько до серця, що більшість його найближчих радників і військових не знали, які його наміри були, поки не надійшов наказ почати вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрапити в голову Путіна, безповоротно\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо поняття безповоротності вимагає від нас вивчити наміри держави (її лідера), ми стикаємося з основною проблемою, що наміри і рішення можуть змінитися. Якщо тлумачити буквально, безповоротне рішення може бути таким, яке неможливо змінити, навіть якщо зміниться розрахунок лідера, то навіть за умови, що сучасні технології дозволяють миттєво спілкуватися між лідером і тими, хто виконує його рішення, тимчасове вікно для того, щоб змінити наказ насправді дуже вузьке. З іншого боку \u0026ndash; безповоротність можна інтерпретувати як набагато менш вимогливий стандарт \u0026ndash; досить тверде рішення лідера продовжувати атаку, якщо обставини на місці суттєво не зміняться. Але навіть за таким стандартом визначення моменту часу, в який було прийнято рішення, може бути складним або неможливим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут було б добре подумати про (публічно оприлюднені) оцінки західних спецслужб з цього приводу. Протягом кількох тижнів до вторгнення ми могли спостерігати постійний потік заяв чиновників різних урядів, особливо США, про те, що розвідувальна інформація, яка є в їх розпорядженні, свідчила про неминучий напад Росії на Україну. Але ці заяви часто змішувалися з повідомленнями від цих держав та інших про те, що остаточне рішення про напад ще попереду (не прийнято).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60174684\"\u003e28 січня президент Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e своїми численними попередженнями закликав західні держави не створювати паніку, яка завдає шкоди економіці України, заявивши, що \u0026laquo;не бачить більшої загрози зараз, аніж під час подібного згущення військ минулої весни\u0026raquo;. Незважаючи на попередження США, міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що \u0026laquo;Конфлікт не є неминучим. Ще є час і простір для дипломатії\u0026raquo;, в той час як голова Служби зовнішньої розвідки Німеччини сказав, що, на його думку, \u0026laquo;рішення про атаку ще не прийнято\u0026raquo;, навіть якщо такі можливості є.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/feb/11/biden-ukraine-us-russian-invasion-winter-olympics\"\u003e11 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e радник США з національної безпеки заявив, що росія може вторгнутися в Україну протягом кількох днів, але що \u0026laquo;ми не бачили нічого, що б свідчило про те, що остаточне рішення прийнято, [що] віддано наказ\u0026raquo;. Неназваний європейський дипломат наполягав на тому, що ще не пізно стримати Путіна, сказавши, що \u0026laquo;Є і інші точки прийняття рішення\u0026raquo;. А голова норвезької розвідки оцінив, що росія має можливість вторгнутися в Україну, але що \u0026laquo;в першу чергу залежить від президента Путіна, якщо він захоче це зробити\u0026hellip; Важко сказати, ймовірно це чи ні, тому що це рішення має прийняти винятково президент Росії\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез тиждень або близько того мова слова почали міцніти. 17 лютого посол США в ООН написав у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/USAmbUN/status/1494296879949131781?s=20\u0026amp;t=MVgqXO9zLUDhdwY7g9oqpw\"\u003eТвіттері \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e(мовою, яку я вважаю, потрібно юридично оцінити), що \u0026laquo;докази на місці свідчать про те, що росія рухається до неминучого вторгнення\u0026raquo;. А потім \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/live-updates/biden-ukraine-russia-invasion-intelligence/\"\u003e18 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, словами: \u0026laquo;Станом на зараз я переконаний, що він прийняв рішення [вторгнення]\u0026hellip; У нас є підстави вірити в це\u0026raquo;, президент Байден натякнув, що Рубікон перейдено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/news/russia-ukraine-invasion-biden-putin-meeting-in-principle/\"\u003e20 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e американські чиновники проінформували журналістів, щоб пояснити, що оцінка президента Байдена була зроблена на основі нових розвідувальних даних, яким вони дуже довіряли:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСполучені Штати мають розвідувальні дані про те, що російські командири отримали наказ розпочати вторгнення в Україну, а командири на місцях розробляють конкретні плани щодо того, як вони маневруватимуть на своїх ділянках поля бою, повідомив американський чиновник CBS News. Накази не означають, що вторгнення є безперечним фактом, оскільки президент Росії Володимир Путін все ще може змінити накази, якщо передумає, сказав чиновник.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗверніть увагу ще раз на неоднозначні повідомлення \u0026ndash; накази розпочинати були віддані, але Путін все ще може змінити їх, \u003cem\u003eякщо передумає\u003c/em\u003e. Накази були віддані, але вторгнення \u003cem\u003eне було безсумнівним\u003c/em\u003e. Держсекретар США Ентоні Блінкен також додав, що \u0026laquo;все, що ми бачимо, говорить нам про те, що рішення, яке, на нашу думку, прийняв президент Путін про вторгнення, йде до своєї реалізації\u0026rdquo;, але також, що \u0026laquo;\u003cem\u003eнавіть якщо жереб кинуто, доки ми не дізнаємося, що танки їдуть, літаки летять і агресія повністю почалася, ми будемо робити все можливе, щоб запобігти цьому, але ми готові у будь-якому випадку\u003c/em\u003e.\u0026rdquo; В той момент Блінкен виправдовував зволікання з накладенням санкцій, незважаючи на заклик Зеленського, тому що \u0026laquo;Як тільки ви застосуєте санкції, ви втрачаєте стримуючий ефект\u0026hellip; Поки ще є хоча б хвилина часу, протягом якого ми можемо стримати й запобігти війні, ми \u0026laquo;Спробуємо це використати\u0026raquo;. Ідея тут, безсумнівно, полягає в тому, що стримуючий ефект можливих (неминучих?) санкцій може змусити Путіна змінити свою думку (а тепер ми знаємо, що це не так).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумок\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавряд чи це був вичерпний аналіз усіх відповідних заяв, зроблених напередодні війни, але, сподіваюся, напрямок думки зрозумілий. І незважаючи на поширене використання термінології неминучості, практично в усі часи, навіть коли вони казали, що накази розпочати вторгнення були віддані, західні чиновники наголошували на тому, що президент Путін змінить свою думку, так само як він, можливо, зробив це навесні 2021 року, або ще не визначився твердо. Примітно, що США та Велика Британія не просто зробили свої оцінки всередині країни, а \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://apnews.com/article/russia-ukraine-putin-boris-johnson-travel-lifestyle-8266fc649415566554d6e3bc8e42fcc9\"\u003eдоклали постійних спільних зусиль для обміну розвідданими з союзниками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, зокрема з Україною, і для публічного оприлюднення деяких зі своїх оцінок. Ця операція була визнана значним успіхом розвідки, особливо якщо порівнювати з фіаско в Іраку. Але навіть до самої останньої хвилини деякі союзники залишалися скептично налаштованими, наприклад, французи продовжували вважати, що повномасштабне вторгнення малоймовірне (щодо подальшої відставки глави французької військової розвідки див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/mar/31/french-military-spy-chief-eric-vidaud-quits-ukraine-failings\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут я зроблю три взаємопов\u0026rsquo;язані застереження. По-перше, розвідувальна діяльність тут була по суті спрямована на те, про що думала одна людина \u0026ndash; Володимир Путін. Така розвідка не тільки складна за своєю суттю, але й ускладнюється характером чоловіка, як пояснюється в цьому звіті\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/02/15/us/politics/us-russia-putin-intelligence.html\"\u003e New York Times.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозрахунки пана Путіна, за словами американського чиновника, швидше за все, змінюються, оскільки він зважує зміни вартості вторгнення та оцінює, що він міг би отримати від переговорів. Декілька чиновників відзначають, що пан Путін чекав до останнього можливого моменту прийняття рішення, постійно переоцінюючи свої варіанти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе дивно, що американські чиновники не скажуть, звідки вони знають, про що думає пан Путін, прагнучи зберегти свої чинні джерела.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗнати наміри будь-якого автократичного лідера важко, але пан Путін, який починав свою кар\u0026rsquo;єру як офіцер КДБ, є особливим викликом. Оскільки він уникає електронних пристроїв, часто забороняє записники і мало говорить своїм помічникам, існує межа того, скільки спецслужба може дізнатися про його наміри та мислення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ми повинні також чітко розуміти, що, коли йдеться про ключове питання прогнозування намірів і дій Путіна, безсумнівний успіх західної розвідки як у здійсненні прогнозу, так і в публічному оприлюдненні цього прогнозу \u003cem\u003eне \u003c/em\u003eспричинив публічного оприлюднення будь-яких конкретних докази. Ми не бачили жодного. Ми не знаємо, на якому підґрунті відповідні органи робили свої оцінки.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЖодна з цих оцінок, довіряли ми їм чи ні, не могла бути підтверджена сторонніми спостерігачами до моменту нападу. І ця \u0026laquo;фальшива прозорість\u0026raquo;, як її влучно описує \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80710/ukraine-and-the-new-politics-of-faux-transparency/?utm_source=rss\u0026amp;utm_medium=rss\u0026amp;utm_campaign=ukraine-and-the-new-politics-of-faux-transparency\"\u003eХеннінг Ламанн\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; публічне повідомлення про оцінки розвідки без будь-яких підтверджуючих доказів \u0026ndash; є справжньою проблемою в ситуації епістемічної (пізнавальної) кризи, яка мучить так багато різних суспільств. Це також поширена проблема в міжнародному праві, де правові вимоги часто залежать від фактичного предикату, який неможливо об\u0026rsquo;єктивно перевірити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, якщо юридичним стандартом неминучості є те, що держава \u0026ndash; її лідер \u0026ndash; \u003cem\u003eбезповоротно \u003c/em\u003eзобов\u0026rsquo;язується атакувати іншу державу, основна проблема з якою ми можемо зіткнутися, полягає в тому, що цей стандарт може бути занадто вимогливим, тоді як будь-які можливі альтернативи є занадто вільними і поблажливими. Коли саме Путін \u003cem\u003eбезповоротно \u003c/em\u003eвирішив вторгнутися в Україну?\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЯ не впевнений, що ми маємо уявлення про це навіть зараз. Звісно, чиновники різних держав, які робили цю оцінку \u003cem\u003eex ante\u003c/em\u003e, не могли робити це з упевненістю. Цілком можливо, що Путін з його \u0026laquo;історією очікування до останнього моменту прийняття рішення, постійного переоцінювання своїх можливостей\u0026raquo; справді безповоротно прийняв рішення лише вранці 24 лютого. І якщо це правда (я не кажу, що це так, але може бути), то як стандарт неминучості може бути робочим?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДозвольте мені насамкінець сказати, що мене не слід сприймати як того, хто виступає в повністю обмежувальному ключі проти будь-якої можливості самооборони доти, доки дійсно не відбудеться збройний напад. Я дійсно агностик у цьому питанні. Але прихильники теорій, що схвалюють ту чи іншу версію попереджувального самозахисту, повинні замислитися над тим, чи може поняття неминучості, яке так багато робить тут для розмежування виправданого та невиправданого, виконувати очікувану від нього роботу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ при цьому вони могли б спробувати відповісти на просте контрфактичне запитання: якби Україна запустила ракетний обстріл російських аеродромів чи складів палива (скажімо) 17 або 23 лютого, перш ніж чекати першого удару, чи це було б виправданий випадок самооборони від неминучого збройного нападу?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-05-02-o-095457.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":518,"url":"zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1652183623,"date":"30.04.2022","views":1588,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/152208-1_large-2.jpg","mini_image":null,"name":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ ТА ПЕРЕДАЧІ ТІЛ (ОСТАНКІВ) ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ТА ЧЛЕНІВ НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ","description":"\u003cp\u003eРосійська агресія проти України, яку вже засудила світова спільнота, і, упевнена, яка буде засуджена на рівні міжнародних судів та/або трибуналів (про що вже свідчить застосування ЄСПЛ правила 39 стосовно війни в Україні та інші міжнародні документи), викликала потребу нормативної регламентації низки питань, пов\u0026rsquo;язаних з оголошеним воєнним станом та інтенсивними воєнними діями. Серед них \u0026mdash; і питання трупів військовослужбовців країни-агресора.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФото: \u003cem\u003e\u003ca href=\"https://www.slovoidilo.ua/2022/02/25/novyna/suspilstvo/zsu-rozpovily-yak-vidriznyty-vorozhyx-soldativ\"\u003eСлово і Діло\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року затверджено Порядок забезпечення збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців держави-агресора (російської федерації), а також незаконних збройних формувань, зокрема з тимчасово окупованих територій в окремих районах Донецької і Луганської областей. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 року № 307 змінено назву акта на Порядок забезпечення збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації, осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України, і Порядок викладено в новій редакції. Це логічно, адже держава-агресор залучає і найманців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвернемо увагу на ключові положення оновленого документа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля збору тіл (останків), речей і документів загиблих осіб та фіксації цього процесу облдержадміністрації (військові адміністрації на період воєнного стану) невідкладно забезпечують створення спеціальних груп у складі представників облдержадміністрацій (військових адміністрацій на період воєнного стану), сил територіальної оборони Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, СБУ (за згодою), а також за згодою \u0026mdash; представників експертних (медичних) служб, громадських організацій і релігійних об\u0026rsquo;єднань, міжнародних гуманітарних організацій. Керівники спеціальних груп визначаються з-поміж представників облдержадміністрацій (військових адміністрацій на період воєнного стану). Ці ж органи влади визначають спеціальні пункти збору та зберігання тіл (останків) у кожній області на базі (за попереднім узгодженням) бюро судово-медичної експертизи або на рівні інших закладів за погодженням з бюро судово-медичної експертизи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОрганізація збору тіл (останків), речей і документів загиблих осіб і фіксації цього процесу та безпосередньо збір тіл (останків), речей і документів загиблих осіб відповідно до Порядку передбачає:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення та оснащення спеціальних груп; МОЗ затвердило порядок оснащення спеціальних груп під час збору тіл матеріалами та обладнанням (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0320-22#Text\"\u003eнаказ МОЗ від 08.03.2022 року № 428\u003c/a\u003e).Облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військові адміністрації) зобов\u0026rsquo;язані забезпечити групи патолого-анатомічними мішками для збору та перевезення тіл (останків), гігієнічними засобами та обмундируванням і засобами фотофіксації, а за можливості і відеофіксації, спеціалізованим транспортом для перевезення тіл (останків) (у разі відсутності спеціалізованого транспорту використовується наявний транспорт);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eотримання інформації про місця знаходження тіл. Облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військові адміністрації) організовують оперативне отримання інформації від Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, МВС, СБУ про місця знаходження тіл (останків); створюються відповідні кол-центри при облдержадміністраціях (на період воєнного стану \u0026mdash; військових адміністраціях);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eотримання інформації про перевірку таких місць фахівцями вибухотехнічної служби Національної поліції на наявність вибухонебезпечних предметів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінструктаж спеціальних груп (про заходи безпеки та особливості проведення такої роботи) і визначення керівників; інформування населення про порядок проведення збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвжиття заходів для залучення представників ЗМІ для відео- та фотозйомки під час збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвиїзд спеціальних груп на визначені локації (місця) для проведення збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eприсвоєння унікального коду (номера) тілам (відповідні правила регламентовано вищезазначеним наказом МОЗ, додаток 3);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбір даних про тіла (згідно з додатком 5 вищезазначеного наказу МОЗ передбачено присвоєння кожному тілу (останкам) загиблого унікального коду (номера) і заповнення бланку для запису даних про тіло (останки) загиблого; фотографування кожного тіла (останків) загиблого та фіксування інформації про нього; поміщення кожного тіла (останків) загиблого в спеціальний мішок; впорядковане тимчасове зберігання тіл (останків) загиблих);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача інформації про зібрані тіла (останки), виявлені речі і документи загиблих осіб для внесення до спеціального реєстру загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації, осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України (цей реєстр створює та веде МВС);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперевезення тіл (останків) до моргів або за можливості на визначену залізничну станцію, де вони поміщаються до рефрижераторів на залізничній базі та/або авторефрижераторів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдоставка до єдиного центру, з якого буде здійснюватися їх подальше транспортування, зокрема до російської федерації;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача тіл (лише після вичерпного встановлення, впізнання, ідентифікації та підтвердження осіб загиблих з обов\u0026rsquo;язковим відібранням геномної інформації за участю представників міжнародних гуманітарних організацій);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e13\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eякщо неможливо забезпечити доставлення тіл та останків до моргів або пунктів збору на час воєнного стану або в разі, коли заходи із встановлення, впізнання, ідентифікації та підтвердження осіб загиблих не дали відповідних результатів, розв\u0026rsquo;язується питання про захоронення тіл та останків з обов\u0026rsquo;язковою фіксацією місця, кількості та ідентифікаторів останків (облдержадміністраціями, на період воєнного стану \u0026mdash; військовими адміністраціями).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час збору тіл (останків) спеціальні групи постійно здійснюють фотофіксацію (відповідні правила регламентовано вищезазначеним наказом МОЗ, додаток 4) і за можливості відеофіксацію. За результатами збору та фіксації керівник спеціальної групи складає акт (за формою згідно з додатком) у двох примірниках, які підписують усі члени спеціальної групи, він зберігається у відповідного представника облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військової адміністрації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя постанова та наказ МОЗ, без сумніву, дозволяють розв\u0026rsquo;язати ключові питання збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації та осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України (у тому числі найманців з країн світу тощо). Водночас оскільки \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-lukashenko-vyznav-shcho-z-terytoriyi-bilorusi-vypustyly-rakety-po-ukrayini/31726243.html\"\u003eз території республіки білорусь запускалися ракети по території України\u003c/a\u003e, були \u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/12/7135812/\"\u003eповідомлення про те, що ця держава перекидає війська на кордон України під приводом ротації,\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tsn.ua/svit/putin-blagaye-krayini-odkb-nadati-rosiyi-zhivu-silu-dlya-prodovzhennya-viyni-v-ukrayini-2014555.html\"\u003eдержава-агресор Російська Федерація вживала заходів із залучення до війни проти України представників країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку\u003c/a\u003e, питання про тіла (останки) загиблих військовослужбовців інших держав у разі, якщо вони стануть співучасниками агресії проти України, можуть актуалізуватися й мають бути розв\u0026rsquo;язані в постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Irina-glovyuk.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/152208-1_large-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":508,"url":"arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651076654,"date":"28.04.2022","views":1866,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший Нюрнберзький принцип, ухвалений світовою спільнотою у відповідь на звірства, скоєні під час Другої світової війни, передбачає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;будь-яка особа, яка вчинила дію, що визнається злочином за міжнародним правом, несе за неї відповідальність і підлягає покаранню\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Для цього необхідні як заходи на національному рівні, так і активізація міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій статті ми розглянемо механізми притягнення до індивідуальної відповідальності за міжнародні злочини та виклики, які постануть у ході їх застосування. Однак для початку визначимо ключові поняття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні злочини\u003c/strong\u003e охоплюють чотири категорії найбільш серйозних діянь, які викликають стурбованість всієї світової спільноти й зазіхають на найвищі інтереси людства, а саме: \u003cstrong\u003eгеноцид\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eзлочини проти людяності\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eвоєнні злочини\u003c/strong\u003e (не плутати з військовими) та \u003cstrong\u003eагресія (злочин проти миру)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІндивідуальна відповідальність за міжнародні злочини \u0026mdash; це відповідальність фізичних осіб за нормами міжнародного кримінального права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки станом на квітень 2022 року вже почала діяльність низка органів юстиції різних рівнів, очевидно, що в період постконфліктної відбудови ми станемо свідками одночасних судових процесів як у національних та іноземних, так і міжнародних судах. Важливо наголосити, що особа не може бути притягнута до відповідальності за один і той самий злочин двічі (принцип \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e). Тому неминучою стане своєрідна \u0026laquo;градація зла\u0026raquo;, згідно з якою національні суди опікуватимуться \u0026laquo;виконавцями\u0026raquo; міжнародних злочинів; МКС та альтернативні інстанції \u0026mdash; особами, які віддавали злочинні накази та були залучені до ухвалення рішень на найвищому рівні. Такий розподіл досить умовний і не позбавляє можливості побачити на лаві підсудних українського або іноземного суду, наприклад, директора Служби зовнішньої розвідки рф С. Наришкіна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСеред\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eвикликів\u003c/strong\u003e, які постануть перед українськими компетентними органами:\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(1)\u0026nbsp;невідповідність кримінального законодавства міжнародним стандартам \u003c/strong\u003eі прогалини в ньому (відсутність криміналізації злочинів проти людяності, бланкетна норма про воєнні злочини, яка \u0026laquo;спрацювала\u0026raquo; лише чотири рази, розмите формулювання злочину агресії, що вже призвело до \u0026laquo;конфузу\u0026raquo; у справі Александрова і Єрофєєва\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e тощо);\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(2) складність отримання доказів й забезпечення участі обвинувачених\u003c/strong\u003e;\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(3) дефіцит легітимності\u003c/strong\u003e (т. зв. вада судилища переможців або ж помсти жертви).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів також можуть й іноземні суди відповідно до принципу універсальної юрисдикції. Він передбачає, що держава має право відкривати кримінальні провадження за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів незалежно від критеріїв територіальності та національності. На сьогодні відомо про те, що шість європейських держав розпочали розслідування воєнних злочинів, скоєних на території України, згідно з цим принципом \u0026mdash; Естонія, Литва, Німеччина, Польща, Словаччина та Швеція. Усього ж у світі налічується 17 країн, кримінальне законодавство яких містить положення про універсальну юрисдикцію, і Україна до них не належить. Виклики, які постануть у ході процесів в іноземних судах, багато в чому подібні до тих, які вже були описані щодо національних компетентних органів. Окрім того, слід пам\u0026rsquo;ятати, що на лаві підсудних можуть опинитися обвинувачені з обох сторін міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступною інстанцією, яка має компетенцію відправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів, вчинених у ході російської агресії, є Міжнародний кримінальний суд (далі \u0026ndash; МКС).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна досі не ратифікувала Римський статут МКС, але двічі визнала юрисдикцію Суду відповідно до статті 12:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eуперше\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо міжнародних злочинів, скоєних з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eудруге\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених з 20 лютого 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2 березня 2022 року 39 держав (до яких згодом долучилися Японія і Північна Македонія) звернулися до Офісу прокурора МКС з проханням провести ефективне розслідування міжнародних злочинів, скоєних у ході російського вторгнення в Україну. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2 березня 2022 року прокурор заявив про те, що розслідування ситуації в Україні \u003cem\u003e\u0026laquo;охоплює будь-які минулі та теперішні обвинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України будь-якою особою з 21 листопада 2013 року\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Важливо наголосити, що Суд компетентний розглядати справи щодо вчинення відразу трьох категорій міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКС слід пам\u0026rsquo;ятати, що процес притягнення до відповідальності очевидно охоплюватиме міжнародні злочини, скоєні обома сторонами конфлікту. Побоювання щодо цього досі один з найбільш часто згадуваних аргументів противників ратифікації Римського статуту. Також слід набратися терпіння: процеси в МКС можуть тривати десятиліттями, адже, на відміну від національних кримінально-процесуальних кодексів, Римський статут не передбачає обмежень у строках (для прикладу, ситуація в Колумбії перебуває на стадії попереднього розгляду вже 18 років). Очевидно, що для МКС також існуватимуть перешкоди, пов\u0026rsquo;язані з доступом до доказової бази та видачею підозрюваних. У цьому контексті слід згадати справу \u0026laquo;The Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad Al Bashir\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ще десять років тому щодо обвинуваченого \u0026mdash; колишнього президента Судану \u0026mdash; було видано два ордери на арешт, однак він продовжує переховуватися в державах, які відмовляються співпрацювати із Судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт МКС у справах щодо України не має юрисдикції притягувати до відповідальності за розв\u0026rsquo;язування агресивної війни:\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-перше,\u003c/em\u003e тому що ані Україна, ані рф не є сторонами Римського статуту та не ухвалили Кампалійські поправки, якими \u0026laquo;запускається\u0026raquo; юрисдикція щодо злочину проти миру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-друге,\u003c/em\u003e тому що рф має право вето в Раді Безпеки ООН, внаслідок чого цей орган не може наділити необхідною компетенцією МКС відповідно до статті 13 (b) Римського статуту;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-третє,\u003c/em\u003e навіть у випадку ратифікації обома державами й установчого договору МКС, і Кампалійських поправок такий акт не матиме зворотної дії у часі (як щодо агресії, пов\u0026rsquo;язаної з анексією Криму та збройним конфліктом на сході України, так і щодо військового вторгнення 24 лютого 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть варіант внесення поправок до Римського статуту та наділення повноваженнями щодо передачі злочину агресії на розгляд МКС Генеральною Асамблеєю ООН, який сам собою видається фантастичним і надто ситуативним, усе одно не може врегулювати проблему \u003cem\u003eultra vires\u003c/em\u003e (дія організації / органу поза межами повноважень), оскільки згідно зі Статутом ООН саме Рада Безпеки відповідальна за підтримку міжнародного миру та безпеки й має вжити необхідні заходи у випадку їх загрозі, наприклад розпочати кримінальне переслідування винних осіб, як це згадано в рішенні МКТЮ у справі Душко Тадіча\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, для притягнення до відповідальності за злочин агресії слід шукати інші механізми, адже національні та іноземні суди мають ще одну велику ваду. Тоді як геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності можуть бути вчинені як службовцями нижчого рангу, так і високопосадовцями, агресія згідно з логікою, закріпленою в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314, а також відповідно до визначення, яке міститься у статті 8bis Римського статуту, є злочином очільників держав (\u003cem\u003ea leadership crime\u003c/em\u003e). Тому в контексті притягнення до відповідальності В. Путіна, О. Лукашенка та інших вищих посадових осіб виникає питання юрисдикційного імунітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто погодитися з Керрі МакДугалл, яка наполягає, що будь-який внутрішній судовий розгляд щодо таких осіб буде нелегітимним і стикнеться з реальним ризиком успішного оскарження засудженими. Наявна практика міжнародних інстанцій свідчить про те, що глави держав, міністри закордонних справ та в окремих випадках глави урядів і дипломатичні представники користуються імунітетом від кримінального переслідування за дії в ролі офіційної особи, вчинені протягом терміну повноважень (рішення Міжнародного суду ООН у справі про ордер на арешт (ДРК проти Бельгії). Тоді як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини не підпадають під дії, які можна виправдати метою здійснення функцій посадовою особою, агресія як leadership crime є, безперечно, застосуванням сили, санкціонованим вищим керівництвом у ролі офіційних осіб. До подібного висновку дійшла також Комісія міжнародного права, яка розглядає питання імунітетів державних посадових осіб від іноземної кримінальної юрисдикції (П\u0026rsquo;ята доповідь Спеціального доповідача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому у випадку, коли МКС, де імунітети та привілеї винних осіб не перешкоджають відправленню правосуддя, не має компетенції, а національні суди навпаки паралізовані правовим статусом високопосадовців, єдиним можливим варіантом для притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії залишається створення спеціального трибуналу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціальний трибунал з розгляду справи про злочин російської агресії потенційно може набути двох форм \u0026mdash; міжнародного або гібридного суду. У першому випадку, якому, схоже, зараз віддає перевагу академічне та професійне середовище, буде укладено міжнародний договір (за зразком Лондонської декларації та відповідно Нюрнберзького процесу), згідно з яким спеціальний трибунал отримає компетенцію ухвалювати (дуже ймовірно, \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e) обов\u0026rsquo;язкові рішення щодо осіб, які вчинили злочин проти миру. У другому \u0026mdash; Україна має звернутися до міжнародної організації та на основі домовленості з нею створити суд, який входитиме до системи органів юстиції нашої держави, але матиме \u0026laquo;змішаний\u0026raquo; характер при здійсненні спеціальної предметної юрисдикції (зокрема, щодо використаних матеріальних норм та особового складу).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується другої опції, то на увагу заслуговує ідея створення спеціального трибуналу з російської агресії на підставі договору між Україною та Радою Європи, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/07/creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-a-bad-idea/\"\u003eзапропонована\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Кевіном Хеллером. На думку данського професора, Україна може звернутися до Комітету Міністрів, щоб отримати рекомендацію в контексті досягнення цілей Ради відповідно до статті 15 (а) Статуту організації. Правовим заходом, спрямованим на захист спільних ідеалів і цінностей Європи, може стати гібридний трибунал. Хоча подібні питання ухвалюються представниками в Комітеті одноголосно, рф, яка оголосила про вихід з організації, уже не зможе загальмувати цей процес. Цікаво, що серед держав, які на національному рівні криміналізують агресію, ⅔ \u0026mdash; члени Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний механізм уже був започаткований іншою регіональною організацією \u0026mdash; Африканським союзом \u0026mdash; у формі Надзвичайних африканських палат \u0026mdash; трибуналу, створеного на основі договору між Союзом і Сенегалом від 22 серпня 2012 року, для притягнення до міжнародної відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Чаді протягом існування режиму колишнього президента Чаду Хіссена Хабре.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПеревагами такого варіанту є оперативність і легітимність, попри те, що трибунал доповнить українську судову систему. Окрім того, оскільки всі члени Ради Європи також члени ЄС, Україна зможе скористатися потенціалом спільних слідчих груп EuroJust і європейським ордером на арешт.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож майбутня система постконфліктної юстиції буде щонайменше \u003cem\u003eтриповерховою (національні, іноземні та міжнародні суди)\u003c/em\u003e. Її фундаментом стане рішучість міжнародної спільноти захистити спільні інтереси \u0026mdash; мир, безпеку та правопорядок. На даху обов\u0026rsquo;язково майорітиме український прапор як символ боротьби за цінності верховенства права та прав людини. Важливість такої архітектурної споруди важко переоцінити: її ефективне функціонування дозволить повернути віру в міжнародне право та забезпечити невідворотність відповідальності для тих, хто чинив найтяжчі міжнародні злочини, і запобігти новим збройним конфліктам та звірствам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСправа Александрова та Єрофєєва \u0026mdash; справа громадян рф О. Александрова та Є.\u0026nbsp;Єрофєєва щодо їхньої участі у війні на сході України. 18 квітня 2016 року вони були засуджені до 14 років позбавлення волі, проте вже в травні їх обміняли на українську льотчицю Н. Савченко \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eПідозрюється за п\u0026rsquo;ятьма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності, двох обвинуваченнях у війні та трьох обвинуваченнях у геноциді, імовірно скоєних в Дарфурі, Судан. Не під вартою МКС // ICC. Case Information Sheet \u0026mdash; The Prosecutor v. Omar Hassad Al Basir [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eприм. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eДив. переклад рішення українською у збірнику матеріалів \u0026laquo;Застосування норм міжнародного гуманітарного (МГП) та міжнародного кримінального права (МПК)\u0026raquo;, с. 54 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\"\u003ehttps://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/464787592_3971762519814877_1517476483811676690_n.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":513,"url":"zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8","video":"343Q8sK12wc","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1651680124,"date":"27.04.2022","views":1831,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/343Q8sK12wc-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану | JustTalk Context Епізод 8","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри\u0026nbsp;кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? ▪ Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як визначити \u0026laquo;об'єктивну неможливість\u0026raquo; здійснення судового контролю? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/343Q8sK12wc-HD.jpg","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":507,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650637424,"date":"23.04.2022","views":13240,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-glovyuk-616-01.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України авторства Гловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В.\u0026nbsp;можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eСтаття 616.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146-147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152-156\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1695\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1704\"\u003e\u003cstrong\u003e257\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-262\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115\"\u003e\u003cstrong\u003e305-321\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2300\"\u003e\u003cstrong\u003e330\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332\"\u003e\u003cstrong\u003e335-337\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2834\"\u003e\u003cstrong\u003e401-414\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2982\"\u003e\u003cstrong\u003e426-433\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3028\"\u003e\u003cstrong\u003e436\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035\"\u003e\u003cstrong\u003e437-442\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eКримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗа результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКлопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, не пізніше 24 годин, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації прокурор подає клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонтроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період покладається на прокурора.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e5. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e6. У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментована стаття закріпила \u003cstrong\u003eособливу правову процедуру скасування запобіжного заходу\u0026nbsp;для проходження військової служби за призовом під час мобілізації\u003c/strong\u003e, на особливий період. Умовами її застосування є такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвведення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпопереднє застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу \u0026ndash; тримання під вартою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eколо діянь, у вчиненні яких особа підозрюється або обвинувачується, обмежене тим, щоб вони не були злочинами проти основ національної безпеки України, а також злочинами, передбаченими статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eмета скасування запобіжного заходу \u0026ndash; проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзвернення з клопотання до прокурора (слідчий, дізнавач у цій процедурі не має повноважень), а не безпосередньо до слідчого судді, суду;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eініціювання скасування запобіжного заходу перед слідчим суддею, судом лише прокурором.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 1 коментованої статті містить вимоги до клопотання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, \u003cspan\u003eта висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризики ухилення особи,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк видається, мається на увазі, що це \u003cstrong\u003eдодаткові елементи клопотання\u003c/strong\u003e, крім тих, які містяться у ст. 184 КПК України. Крім того, зважаючи на умови процедури, передбачені коментованою статтею, обов\u0026rsquo;язково має \u003cstrong\u003eдодаватися копія клопотання підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо особа тримається під вартою, отримання висновку про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану є ускладненим. Виходячи з положень п. 3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого \u003cspan\u003eНаказом Міністра оборони України\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e14.08.2008\u0026nbsp; № 402\u003c/span\u003e \u0026ndash; \u0026laquo;За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eНепридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eОбмежено придатний до військової служби\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\"\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний до військової служби\u003c/em\u003e\".\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадати такий висновок має військово-лікарська комісія. Також слід звернути увагу на те, що у описаній ситуації навряд мова може йти про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки це є підставою скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту без будь-яких умов, а про те, що \u003cstrong\u003eпотреба у призову на військову службу під час мобілізації як легітимна мета переважає наявні ризики.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий суддя, суд невідкладно розглядають клопотання прокурора, і у разі наявності підстав \u0026ndash; задовольняє його. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок розгляду клопотання коментованою статтею не регламентовано, а отже, мають застосовуватися загальні норми КПК України, тобто положення ст. 193 КПК України. Разом з тим, є роз\u0026rsquo;яснення у Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;: якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків. Також, ураховуючи об\u0026rsquo;єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду (п. 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, \u003cem\u003eмає невідкладно, не пізніше протягом 24-х годин з'явитись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації;\u003c/em\u003e проте, на дотримання цього строку може впливати не тільки бажання особи, а й місце перебування під вартою, і можливість дістатися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПраво клопотати про скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації має і підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід. Обмежень щодо кола злочинів КПК України по таких запобіжних заходах не встановлює. Порядок ініціювання та розгляду клопотання є аналогічним. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоментована стаття унормовує механізм, який вже активно застосовується на практиці та полягає у зменшенні застави та передання суми, на яку зменшено заставу, для потреб оборони України. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право\u0026nbsp; ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (повністю чи частково), для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. У Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; передбачено, що \u003c/span\u003eслідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обгрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 10 цього ж Листа зазначено, що виходячи зі стану ведення воєнних дій, у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного доречно розглядати питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання. Коментована стаття містить практично аналогічне формулювання, вказуючи на право слідчого судді, суді розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІрина Гловюк\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено статтею 616 згідно із Законом №2125-ІХ від 15.03.2022}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено розділом IX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#n5\"\u003e\u003cem\u003e№ 1631-VII від 12.08.2014\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e; текст розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1422-20#n47\"\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022, № 2137-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Irina-glovyuk.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk-glovyuk-616-01.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":506,"url":"mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650616880,"date":"22.04.2022","views":2371,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗбройний конфлікт на території України \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпорушив\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмасштабну дискусію про міжнародне право та правосуддя. Він став лакмусовим папірцем на спроможність забезпечити реальне правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини нечуваних масштабів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДехто стверджує, що міжнародне право мертве і з цими наслідками воно не здатне впоратися. Інші ж навпаки \u0026ndash; вважають, що зараз переломний момент для міжнародного права загалом, і майбутнє залежатиме від того, як система подолає згадані виклики.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо говорити про правила [війни\u0026ndash;прим.] , які встановлюють не тільки рамки поведінки, але й дають вектор для оцінювання наслідків і вчинених порушень.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eЗдається, що людство у своїй історії занадто сильно ідеалізувало війну. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПраво на війну\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e(jus ad bellum) отримало обгортку у вигляді церемоній \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eще до \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПершої\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e та \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітових війн мало характер можливості, якою варто скористатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсе кардинально змінилос\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eчерез жахи ХХ століття. Спочатку \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПерша\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна, а потім і наслідки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітової війни показали, наскільки безжальною може бути поведінка як військових начальників, так і окремих солдатів. Війна не може бути режимом \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуседозволеності, тому \u003cstrong\u003eважливо говорити про правила, які встановлюють не тільки рамки поведінки, але \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eй дають вектор для оцін\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eювання наслідків \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eі вчинених порушень.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДруга\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна змінила погляд на сучасне міжнародне право. Оцінка її наслідків, тривалі судові процеси по всьому світу, які тривають і сьогодні, змінили вектор права війни та відкрили шлях для розвитку міжнародного кримінального права. Завдяки цьому ми зараз можемо покладатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роботу Міжнародного кримінального суду чи с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтежити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eза справами \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнаціональних судах у межах універсальної юрисдикції, посилатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна практику міжнародних кримінальних трибуналів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдискутувати з приводу можливостей механізмів правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eМіжнародні норми не встигали за темпами розвитку інновацій у військовій сфері.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ що ми бачимо? Швидкий розвиток технологій \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмодернізація видів зброї створили запит на оновлення підходів права війни, у тому числі \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eконтексті оцін\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eювання\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його порушення. Саме збройний конфлікт в Україні став тим викликом для збудованої \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eсередині минулого століття системи міжнародного гуманітарного права, який змушує її оновлюватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Міжнародні норми не встигали за темпами розвитку ін\u003c/span\u003eновацій у військовійсфері.\u003cspan\u003e Зокрема, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже більше \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eніж \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eп\u0026rsquo;ятнадцят\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eь\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e років тривають дискусії серед країн \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнеобхідності врегулювати використання дронів з \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвоєнною\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eметою. І \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдосі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e все ще немає узгодженої позиції з цього питання, водночас саме цілеспрямовані атаки з\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа допомогою \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдронів під час одного збройного конфлікту дозволяли кардинально змінити хід подій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eМіжнародне гуманітарне право не мертве, вон\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eо лише не встигає рухатис\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eя \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eв ногу \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eіз сучасними подіями.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; І такий стан справді створює проблему, яка може бути \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язана\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eшляхом ефективного правосуддя щодо наслідків збройного конфлікту на території України. Ситуація дуже складн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, оскільки збройний конфлікт триває вже дев\u0026rsquo;ятий рік і його \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eбагаж\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026ndash; це масштабні воєнні злочини та злочини проти людяності, які вчиня\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eз 2014 року на території Кримського півострову та окремих районів у Донецькій та Луганській областях, а з 24 лютого 2022 року \u0026ndash; на більшій частині території України. Факти вчинених злочинів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eналічують\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e десятки тисяч.\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eна віднайдення та збереження її правди.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; Кожна історія може стати саме тим поштовхом, який змінить механізм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЯкісна практика правосуддя формується за\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eвдяки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e доказ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eам\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, зібрани\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e компетентними фахівцями, сильни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпозиці\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, обстояни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eу судовому процесі, історі\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпостраждалих осіб, відкрито озвучени\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна загал. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eДля того, щоб з цим усім упоратис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, має функціонувати чітка та зрозуміла система. Результатом її роботи \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповинні\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eстати чіткі та виважені позиції, які \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтрансформуються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e дискусі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eю\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e розвитку міжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його окремих механізмів реалізації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, на віднайдення та збереження її правди.\u0026nbsp; \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБагато викликів постає і перед системою правосуддя України, яку масив вчинених злочинів може паралізувати не на один рік. Фокус роботи Міжнародного кримінального суду по ситуації в Україні також не охопить абсолютно всі факти вчинених злочинів. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eОк\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрім того, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003cstrong\u003eна цьому етапі зрозуміло, що сподівання на розслідування МКС злочину агресії \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eросійської федерації щодо України все ж безперспективні\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e. \u003c/strong\u003eОкремі провадження за наслідками воєнних злочинів на території України продовжують відкривати різн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдержави за принципом універсальної юрисдикції. Також не варто забувати про процеси \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eМіжнародному \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуді ООН та Європейському суді з прав людини, внесок яких вагоми\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e не тільки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдля\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e притягнення до відповідальності \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eр\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eосії за її злочини, але й формування міжнародного дискурсу з фундаментальних питань права війни \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eміжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩоб поєднати та доповнити вже наявні процеси,\u003cstrong\u003e важлив\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eо створити окремий\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e механізм правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені в Україні. \u003c/strong\u003eМандат такого механізму теж стане викликом: необхідно водночас вивести на високий рівень роботу національної правової системи та с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтворити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eєдин\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e платформ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що дозволить охопити всі наслідки збройного конфлікту\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e і дати відповід\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна всі проблемні питання, які виникли вже та виникатимуть надалі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Робота \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв межах такого механізму національної професійної спільноти разом з міжнародними експертами дасть Україні той \u003cstrong\u003eголос, який настільки необхідний, щоб оживити міжнародне право зараз, спрямувати його розвиток на майбутнє\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПоки війна триває, процеси правосуддя значно ускладнені активними бойовими діями. \u003cstrong\u003eАле вже зараз зрозуміло, наскільки важливим для всього світу стане правосуддя для України.\u003c/strong\u003e Зараз ми ніби \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eперебуваємо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роздоріжжі, де позаду вся історія та практика міжнародного права, накопичена до цього часу, поряд з нами \u0026ndash; історії цієї війни, які продовжують збиратися та накопичуватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, а попереду \u0026ndash; важкий шлях, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eупродовж якого\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпотрібно визначити,\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк, на чому та з якою швидкістю \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eмає\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eрухатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк українськ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e правосудд\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, так і систем\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eміжнародного права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":501,"url":"kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7","video":"Wmhg5jqKAxs","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650450013,"date":"20.04.2022","views":1705,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Wmhg5jqKAxs-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ | JUSTTALK CONTEXT ЕПІЗОД 7","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповідаючи на виклики воєнного часу ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керуючим партнер АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, сертифікованим тренером з МГП та Миколою Кіккасом, адвокатом АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, що співпрацює з ГО \u0026laquo;Регіональний центр прав людини\u0026raquo;, говорили про кваліфікацію воєнних злочинів за Кримінальним Кодексом України. \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які виклики постають в контексті поєднання національного законодавства та міжнародного гуманітарного права? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як визначити воєнні злочини за допомогою двоступеневого тесту? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Що таке універсальна юрисдикція і яке практичне значення вона має? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які особливості кваліфікації воєнних злочинів за ККУ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Wmhg5jqKAxs-HD.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":499,"url":"rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650119119,"date":"16.04.2022","views":2336,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka.png","mini_image":null,"name":"Розграбування. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРухоме майно в умовах збройного конфлікту може розглядатися у контексті вчинення різних ймовірних порушень. Та посилену увагу варто приділяти випадкам, коли комбатанти масово вилучають рухоме майно в цивільних осіб. З одного боку, це може бути допустимим в умовах збройного конфлікту, якщо таке вилучення здійснюється із чіткою метою воєнної необхідності й характеристики такого майна відповідають цій меті. З іншого боку, вилучення може перетворитися на випадки масового грабежу, коли таке майно явно жодним чином не може сприяти воєнній необхідності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про розграбування, як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1T-Q2nhJ5pT4vefAQCyPYbpVgLkoK9R5O/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1T-Q2nhJ5pT4vefAQCyPYbpVgLkoK9R5O/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":498,"url":"parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1650008779,"date":"15.04.2022","views":2500,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/132165-e1619944738272.jpg","mini_image":null,"name":"Парламент під час війни. Засідання 14 квітня: що зміниться у кримінальній юстиції?","description":"\u003cp\u003e14 квітня Верховна Рада України в черговий раз зібралась на засідання під час війни, ухваливши 18 законів, 2 заяви та 1 звернення. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТрадиційно робимо огляд ключових змін (з попередніми законодавчими змінами можна ознайомитись \u0026ndash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e3 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-druge-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e15 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e24 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii\"\u003e1 квітня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ сфері кримінальної юстиції ухвалено такі проєкти законів:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e1. \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39256\"\u003e№7183\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e (друге читання): зміни стосовно особливостей досудового розслідування в умовах воєнного стану (здебільшого розширення Розділу ІХ-1 КПК України)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей законопроєкт було ухвалено в першому читанні 24 березня (зі скороч. строками підготовки). За результатами розгляду пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи було підготовлено уточнену порівняльну таблицю законопроекту до другого читання, яка містить усі внесені та не відкликані пропозиції, а це 293 поправки і пропозиції. За результатами їх повторного розгляду 32 поправки і пропозиції враховані, з них 29 \u0026ndash; враховано повністю, 2 \u0026ndash; враховано частково, 1 \u0026ndash; врахована редакційно, відхилено \u0026ndash; 261 поправок і пропозицій (з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1259224\"\u003eвисновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eКомітету до другого читання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновні зміни вносяться до ст. 615 КПК України, а оскільки це вже третє, то не можемо не зробити застереження з боку юридичної техніки. Попри наявність окремого Розділу ІХ-1 КПК України, присвяченому предмету пропозицій законодавчої ініціативи, всі зміни пропонуються до цієї статті, а також шляхом доповнення ст. 615-1 Кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ точки зору законодавчої техніки такі дії є неприпустимими, а тенденція до внесення постійних змін до цієї статті тільки набирає обертів, починаючи з 24 лютого 2022 року. Так чи інакше на одному з етапів такого вдосконалення законодавства доведеться структурувати цей розділ, розділити ст. 615 Кодексу на відповідні змістовні частини, тобто надати викладенню норм закону системного вигляду. Зрозуміло, що це потребує додаткових зусиль, проте варто вже на цьому етапі чи на наступному врахувати таку необхідність. Інакше \u0026ndash; це може призвести до помилок законодавчого регулювання, помилок у правозастосуванні та інших негативних наслідків.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eДалі по змісту (з авторськими коментарями де це потрібно):\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eназви Розділу ІХ-1 та ст. 615 КПК України скорочуються до \u0026laquo;особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнадано можливість керівникам прокуратури своєю постановою доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу разі неможливості його здійснення чи нефункціонування органу під час воєнного стану. Варто зазначити, що включно зі справами НАБУ, стосовно яких встановлено запобіжник. \u003cstrong\u003eПід час підготовки до другого читання було враховано поправку, що таке доручення здійснює керівник САП або Генеральний прокурор (в первинній редакції \u0026ndash; будь-який прокурор);\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eкерівникам органів досудового розслідування надано повноваження створювати міжвідомчі слідчі групи за погодженням з керівниками відповідних ОДР\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e. Видається дивним, що це відбувається без погодження з прокурором, оскільки саме органи прокуратури здійснюють організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням (ст. 131-1 Конституції України) та володіють інформацією про наявні ресурси в органів досудового розслідування та органів прокуратури для розслідування складних кримінальних провадженнях, в яких виникає потреба у створенні міжвідомчої слідчої групи.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено порядок участі та залучення захисника і перекладача до проведення окремої процесуальної дії \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу кримінальному провадженні в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (для перекладу \u0026ndash; залучається за першої можливості або слідчий здійснює переклад самостійно; для захисника \u0026ndash; за першої можливості, включно з можливістю застосування -аудіо;-відеозвʼязку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено гарантії поновлення процесуальних строків \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування такого стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eдозволено затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, а також момент затримання особи переноситься з фактичного часу обмеження свободи на момент її доставлення до органу досудового розслідування або прокуратури\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(фактичний відступ від вимог ст. 208 КПК України та зупинення строків затримання під час доставлення \u0026ndash; в умовах правового режиму воєнного стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eузгоджено між собою положення статей 615 та 219 КПК України щодо початку обчислення строків досудового розслідування\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також уточнюються окремі правила їх обчислення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвиключено обмеження щодо проведення слідчих (розшукових) дій в нічний час\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (зміни до ст. 223 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено правила фіксації ходу і результатів провадження окремих слідчих\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(розшукових) дій у випадку неможливості забезпечення в них участі понятих (шляхом безперервної відеофіксації, наприклад, обшуку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнадано можливість зупиняти досудове розслідування після повідомлення особі про підозру\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eза наявності об\u0026rsquo;єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(до моменту, якщо підстави для зупинення перестали існувати)\u003cem\u003e\u003cspan\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eунормовано питання зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eза призовом під час мобілізації, на особливий період (зміни до ст. 335 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено гарантії здійснення дистанційного судового провадження\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, коли обвинувачений перебуває поза межами приміщення суду (незалежно від згоди на дистанційний судовий розгляд обвинуваченого) (зміни до ст. 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрозширено повноваження керівника органу прокуратури в умовах воєнного стану користуватися повноваженнями слідчого судді\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(розширення переліку статтями 186, 187, 190, 206, 219, 232, 246, 250 КПК України), у випадку відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості їх виконання слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрегламентовано гарантії розподілу матеріалів кримінальних проваджень у випадку нефункціонування ЄСІТС\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, а також визначення складу суду в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e обвинувальні акти\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eв разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя \u0026ndash; найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Водночас виняток з цього правила для проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду (\u003cstrong\u003eзаборона зʼявилось під час підготовки до другого читання).\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено строки провадження окремих процесуальних дій,\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eпередбачених статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК України, у разі припинення (скасування) воєнного стану, якщо була відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість їх своєчасного здійснення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдодатково регламентуються правила територіальної підсудності кримінальних проваджень в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (без відповідних рішень ВРП та ВС);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвідступ від жорсткого стандарту заборони використання позасудових свідчень \u0026ndash; показання свідка, потерпілого, підозрюваного, отримані на стадії досудового розслідування,\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eщо здійснювалося в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану,\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003cspan\u003eє доказами у суді за умови забезпечення процесуальних гарантій та відеофіксації\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(детальніше\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eдив. статтю з цієї теми\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта варіант імплементації змін в самому законопроєкті);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено випадки альтернативності здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також регламентуються гарантії відшкодування втрачених речей і документів в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (додається ст. 615-1 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвиправляються технічні помилки\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, на кшталт згадування глави 37 КПК України замість статті 37 у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України та інші подібні помилки.\u0026nbsp;Хоча додаються нові, наприклад виправлення сполучника \"та\" на \"або\" у словах \"врятування життя та майна\" людей (ч. 2 ст. 30 Конституції України, ст. 233 КПК України), що не передбачає змістовних змін (можливо законодавець їх і бачить, але помиляється).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eТакож варто зазначити, що під час підготовки законопроєкту до другого читання повністю виключено п. 15 ст. 615 КПК України (запропонований у першому читанні), а саме можливість звернення на користь держави арештованого майна (за погодженням з керівником ОДР або прокуратури). \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003eНайбільша проблема полягала в тому, що ч. 5 ст. 41 Конституції України гарантує відшкодування вартості такого майна\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026ndash; цього не було в законопроєкті, так само як і купа термінологічних помилок та неузгодженості з цивільним законодавством.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e\u003cstrong\u003e№7186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (повторно ухвалено з пропозиціями Президента України = в цілому): про внесення змін до КК України та КПК України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей проєкт Закону було ухвалено в цілому ще 24 березня. Зважаючи на турбулентний режим, в якому працює Верховна Рада України, подекуди ухвалюючи законопроєкти одразу в цілому, не дивно, що виникають помилки законодавця. Саме тому 4 квітня Президент України наклав \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1254851\"\u003eвето\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1254850\"\u003eпропозиціями\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) (в порядку ч. 2 ст. 94 Конституції України). Причина полягала в тому, що законодавча ініціатива використовувала формулювання \u0026ldquo;інша добровільна взаємодія з представниками держави-агресора\u0026rdquo; як елемент обʼєктивної сторони складу злочину колабораційної діяльності. Таким чином вркай широке, невизначене коло дій могло привезти до визнання їх колаборацією. Тож порушувався принцип юридичної (правової) визначеності, що є складовою принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2.1.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаким чином з урахуванням пропозицій Президента України Кримінальний кодекс доповнюється ст. 111-2 такого змісту:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 111-2. Пособництво державі-агресору\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eУмисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій державиагресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації державиагресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам державиагресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації державиагресора\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п\u0026rsquo;ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої\".\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2.2\u003c/strong\u003e На жаль, пропозиції Президента України не стосувались процесуальної частини законопроєкту (хоча подавались окремими органами влади), тож наводимо інформацію з попереднього аналізу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e№7186\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e:\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;впроваджується безальтернативний запобіжний захід у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки, злочинів пов\u0026rsquo;язаних з тероризмом, та проти миру та безпеки людства, а також надається можливість спеціального досудового розслідування пособництва державі-агресору.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109\u0026ndash;114-1 (проти основ національної безпеки), 258\u0026ndash;258-5, 260, 261 (проти громадської безпеки), 437\u0026ndash;442 КК (воєнні злочини) має застосовуватись винятково запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 176, п. 6 ч. 4 ст. 183 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібні зміни вже визнавались КСУ неконституційними (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#n40\"\u003eРішення No 7-р/2019 від 25.06.2019\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), проте у цій редакції є вказівка на\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнаявність ризиків\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eпри цьому. Проте незрозуміло, чи це означає 1) за наявністю ризиків, нейтралізація яких можлива лише у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою \u0026ndash; тоді ухвалена норма позбавлена сенсу (крім можливості не визначати заставу у ненасильницьких злочинах); чи 2) за наявністю ризиків (будь-яких) \u0026ndash; в такому випадку можна завжди застосовувати тримання під вартою, тобто ризиків могло б не вистачити на цей запобіжний захід в загальному порядку, а тут у слідчого судді не залишається вибору \u0026ndash; тоді зміст ухваленого положення не відрізняється від змісту положення, що було визнано таким, що не відповідає Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39284\"\u003e\u003cstrong\u003e№7214\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (друге читання): заборона пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eПередбачається:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзаконодавство доповнюється новими термінами \u0026laquo;держава-терорист\u0026raquo; і \u0026laquo;символіка військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну\u0026raquo;. Відповідні визначення є у \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1258915\"\u003eпорівняльній таблиці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдо другого читання\u003c/strong\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлатинські \u003cstrong\u003eлітери \u0026ldquo;Z\u0026rdquo;, \u0026ldquo;V\u0026rdquo; визнаються символікою військового вторгнення \u003c/strong\u003eРосії в Україну (якщо вони використовуються у відповідному контексті), а також офіційна або неофіційна символіка (емблеми) збройних сил Російської Федерації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eРосія визнається державою-терористом\u003c/strong\u003e, однією з цілей політичного режиму якої є державний геноцид українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об\u0026rsquo;єктів та об\u0026rsquo;єктів критичної інфраструктури, створення штучних гуманітарних катастроф в окремих регіонах України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзабороняється будь-яка пропаганда російського \u003c/strong\u003eнеонацистського тоталітарного \u003cstrong\u003eрежиму\u003c/strong\u003e, акту агресії проти України з боку Росії як держави-терориста, зокрема використання символіки вторгнення (включно з кириличними аналогами \u0026ndash; \u0026laquo;З\u0026raquo;, \u0026laquo;С\u0026raquo;, \u0026laquo;В\u0026raquo;, \u0026laquo;Ф\u0026raquo; чи інших літер в окремих словах з візуальним акцентом на цих літерах);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eв Законі України \u0026laquo;Про боротьбу з тероризмом\u0026raquo; \u003cstrong\u003eпоняття \u0026laquo;терористична діяльність\u0026raquo; доповнюється пропагандою російського неонацистського тоталітарного режиму;\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eв Законі України \u0026laquo;Про політичні партії\u0026raquo; вказується на заборону спрямування діяльності партії на пропаганду речей, згаданий вище та використання символіки перерахованої вище.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003eВодночас на порядку денному знову не було (що дивно) законопроєкту з порядковим номером \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39285?fbclid=IwAR08e0iuddp4X1ywTWatpWZx3oKoE-4POsQSW540yK8G0Jr4ZHySW3rqFeI\"\u003e№7115\u003c/a\u003e, яким встановлюється відповідальність за пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму та акту агресії з його боку (шляхом доповнення Кримінального кодексу України статтею 258-6 відповідного змісту).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗагальний коментар: \u003c/em\u003e\u003cem\u003eна мій погляд, \u003c/em\u003eне можна усталені (тоталітаризм) або навпаки дискусійні (неонацизм) терміни юридизувати, тобто надавати їм нормативного змісту. Європа у другій половині ХХ століття пройшла складний шлях до криміналізації пропаганди злочинів, поширення символіки націонал-соціалістичного (нацистського) режиму, а згодом пострадянські країни \u0026ndash; ще й комуністичного. Але це підкріплено тисячами монографій та інших наукових досліджень, тож там використання конкретних термінів заслуговує на юридичне визначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку ж подібних формулювань \u0026laquo;неонацистський\u0026raquo;, \u0026laquo;тоталітарний\u0026raquo; тощо подібна юридизація видається передчасною. Варто залишатись у межах конвенційних для національного та міжнародного права термінах, наприклад \u0026laquo;держава-агресор\u0026raquo;. Тобто це більше політична оцінка, місце якій у заявах Верховної Ради України, а не в нормі права. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/eugene.krapyvin/posts/5095738840495504\"\u003eДетальніше у дописі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e4. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/25695\"\u003e\u003cstrong\u003e№5158 \u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e(друге читання): удосконалення добору та підготовки прокурорів (шляхом запровадження посади прокурора-стажиста)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей законопроєкт було ухвалено в першому читанні ще до війни \u0026ndash; 15 червня 2021 року. Тож складно сказати, що він є предметом першої необхідності правового регулювання в умовах воєнного стану і це свідчить про те, що Верховна Рада продовжує роботу над законотворчістю не тільки в потребах війни, а й звичайного функціонування правової системи держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНим вносяться зміни до Закону України \u0026ldquo;Про прокуратуру\u0026rdquo; стосовно професійної підготовки прокурора. Ключові з них:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзапроваджується посада прокура-стажиста окружної прокуратури.\u003c/strong\u003e Ним може будь-яка особа з дипломом про вищу юридичну освіту. \u003cstrong\u003eФактично мета цього законопроєкту прибрати обовʼязкову вимогу стосовно наявності 2 років досвіду діяльності в галузі права для прийому в окружну (місцеву) прокуратуру для збільшення притоку молодих кадрів до прокуратури\u003c/strong\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпорядок прийому на службу до прокуратури такий: 1) виконання тестового теоретичного завдання на базі ТЦПУ; 2) проходження спеціальної перевірки; 3) проходження первинної підготовки (до двох місяців); 4) прокурор проходить стажування (до шести місяців), отримує висновок; 5) прокурор проходить співбесіду з комісією з стажування; 6) призначення на посаду (за поданням органу, що здійснює дисциплінарне провадження);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстажування проводиться в окружній прокуратурі під керівництвом прокурора (керівника стажування) з числа прокурорів, які мають стаж роботи прокурором не менше п\u0026rsquo;яти років;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстажисту окружної прокуратури може бути доручено виконання обов\u0026rsquo;язків, пов\u0026rsquo;язаних з реалізацією функцій прокуратури, зокрема здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрішення прокурора \u0026ndash; стажиста окружної прокуратури, які він приймає під час виконання інших функцій прокуратури, підлягають погодженню з керівником стажування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроцесуальні рішення прокурора \u0026ndash; стажиста окружної прокуратури під час здійснення процесуального керівництва підлягають погодженню із старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках \u0026ndash; з керівником органу прокуратури;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу Генерального прокурора більше не може бути двох перших заступників (на практиці їх і не було, це просто законодавчий курйоз, який має довгу політичну історію).\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003col start=\"5\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e5. \u003c/span\u003e \u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39411\"\u003e\u003cstrong\u003e№7276\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (постанова, в цілому): заява Верховної Ради \u0026ldquo;Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eНе вдаючись до змісту заяви варто зазначити, що за своєю правовою природою визнання геноцидом України у формі заяви, ухваленої постановою Парламенту, є політичним кроком (частиною державної політики) та не тягне за собою обовʼязкову юридичну кваліфікацію злочину геноциду в національному законодавстві.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІншими словами \u0026ndash; ухвалення заяви не означає, що органи прокуратури мають негайно розпочинати кримінальне провадження за кваліфікацією \u0026ldquo;Геноцид\u0026rdquo; (ст. 442 КК України), а в комунікації з Міжнародним кримінальним судом стосовно майбутнього обвинувального акту використовувати винятково цю юридичну кваліфікацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНе секрет, що між юристами-міжнародниками, особливо серед спеціалістів з міжнародного кримінального права, немає одностайної думки стосовно dolus specialis (спеціального наміру) саме геноциду. Є низка аргументів pro et contra і залежно від їхньої ваги буде вибудовуватись юридична позиція України в національних та міжнародних судах.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПроте залишимо цю дискусію для юридичного фронту, адже питання притягнення до відповідальності за геноцид є питанням права, а не політики. Лише хотілось звернути увагу, що варто розрізняти юридичні та політичні оцінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/132165-e1619944738272.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":495,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1649670463,"date":"13.04.2022","views":23972,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-615_komentar.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовний текст коментаря можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eРозділ IX-1\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eОСОБЛИВИЙ РЕЖИМ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ В УМОВАХ ВОЄННОГО, НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ АБО У РАЙОНІ ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ ЧИ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ, ВІДСІЧІ І СТРИМУВАННЯ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА/АБО ІНШИХ ДЕРЖАВ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Назва розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003cspan\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e}\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eСтаття 615.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Особливий режим досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова; відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вносяться до нього за першої можливості, а процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов\u0026rsquo;язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вимога щодо \u0026laquo;автоматичного\u0026raquo; початку досудового розслідування та обов\u0026rsquo;язок внесення відомостей до ЄРДР була однією із новел КПК України 2012 року та спрямована на забезпечення прав потерпілих, є гарантією від приховування фактів кримінальних правопорушень та безпідставної відмови від початку кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВимоги ст. 214 КПК України щодо строків та порядку внесення відомостей до ЄРДР \u003cem\u003eє уніфікованими для всіх видів кримінальних проваджень.\u003c/em\u003e Водночас, стандарти ефективного розслідування відповідно до практики ЄСПЛ визначають: \u0026laquo;\u003cem\u003eЕфективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Риженко проти України\u003c/em\u003e\u0026raquo; (Заява № 55902/11)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочаток кримінального провадження безпосередньо пов'язаний із внесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, однак в умовах надзвичайних правових режимів, про які йдеться у розділі 9-1 КПК України, \u003cstrong\u003eвиникає низка негативних факторів, які обумовлюють специфіку здійснення кримінального провадження загалом та можливості внесення відомостей про кримінальне правопорушення\u003c/strong\u003e відповідно до вимог ч.1 ст. 214 КПК України. До них належать наступні: вихід комп\u0026rsquo;ютерного, мережевого обладнання зі строю, перебої з електроенергією та зв\u0026rsquo;язком, Інтернетом, відсутність доступу до них, проблеми з транспортом, блокування та захоплення адміністративних будівель, відсутність доступу до територій тощо можуть призвести до неможливості протягом тривалого часу внести відомості до ЄРДР. Ці та інші об\u0026rsquo;єктивні фактори, зумовлені обставинами, які виникають у надзвичайних правових режимів, обумовлюють технічну неможливість внесення відомостей до ЄРДР.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ таких випадках прокурором, слідчим виноситься відповідна постанова.\u003c/strong\u003e Форма та зміст постанови передбачені ст. 110 КПК України. Відтак у мотивувальній частині постанови про початок досудового розслідування логічно мають міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, його кваліфікація (дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім\u0026rsquo;я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо), а також обґрунтування того, що відсутня технічна можливість внесення відомостей до ЄРДР. Резолютивна частина постанови відповідно має містити рішення про: 1) початок досудового розслідування; 2) за можливості \u0026ndash; здійснення процесуального керівництва відповідним прокурором (групою прокурорів). Слід зауважити, що тлумачення п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України дозволяє констатувати, що вона не відміняє вимог ч.ч. 6,7,9 ст. 214 КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. Посилання на відповідні процесуальні документи вказує, що процесуальні дії фіксуються у загальновстановленому порядку, тобто відповідно до глави 5 КПК: 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зауважити, що Законом України № 2137-IX пункт 3 ч.3 ст. 104 КПК України (резолютивна частина протоколу), доповнено абзацом наступного змісту: \u0026laquo;виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп\u0026rsquo;ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 4 ч.2 ст. 105 КПК України слова \u0026laquo;носії комп\u0026rsquo;ютерної інформації\u0026raquo; замінено словами \u0026laquo;носії комп\u0026rsquo;ютерних даних\u0026raquo;.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1448\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 140\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1613\"\u003e\u003cstrong\u003e163\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1625\"\u003e\u003cstrong\u003e164\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662\"\u003e\u003cstrong\u003e170\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685\"\u003e\u003cstrong\u003e173\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1829\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2182\"\u003e\u003cstrong\u003e233\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186\"\u003e\u003cstrong\u003e234\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2204\"\u003e\u003cstrong\u003e235\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2289\"\u003e\u003cstrong\u003e245\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2307\"\u003e\u003cstrong\u003e247\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2309\"\u003e\u003cstrong\u003e248\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;та\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2632\"\u003e\u003cstrong\u003e294\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 109-115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786\"\u003e\u003cstrong\u003e121\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816\"\u003e\u003cstrong\u003e127\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003cstrong\u003e146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934\"\u003e\u003cstrong\u003e147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986\"\u003e\u003cstrong\u003e153\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209\"\u003e\u003cstrong\u003e185\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189-191\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353\"\u003e\u003cstrong\u003e201\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-258\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-5\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003cstrong\u003e260-263\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013\"\u003e\u003cstrong\u003e294\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405\"\u003e\u003cstrong\u003e348\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409\"\u003e\u003cstrong\u003e349\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554\"\u003e\u003cstrong\u003e365\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698\"\u003e\u003cstrong\u003e377-379\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2840\"\u003e\u003cstrong\u003e402-444\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3854\"\u003e\u003cstrong\u003eглави 37\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПункт 2 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачає розширення повноважень прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді щодо вирішення питання про:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзастосування заходів забезпечення кримінального провадження (привід (ст. 140), тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 163, 164), арешт майна (ст.ст. 170, 173), розгляд клопотання про затримання з метою приводу (ст. 189));\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення слідчих (розшукових) дій, які пов\u0026rsquo;язані з обмеженням конституційних прав учасників кримінального провадження (проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 233), обшук (ст. ст. 234, 235), отримання зразків для проведення експертизи (ст. 245));\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст.ст. 247, 248);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпродовження строків досудового розслідування (ст. 294);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690\"\u003eстаттями 109- 115\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n786\"\u003e121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n816\"\u003e127\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e146\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e146\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3486\"\u003e\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n934\"\u003e147\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e152\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986\"\u003e153\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209\"\u003e185\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e186\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e187\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e189-191\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353\"\u003e201\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e258-258\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003csup\u003e-5\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e260-263\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756\"\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2013\"\u003e294\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2405\"\u003e348\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2409\"\u003e349\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2554\"\u003e365\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2698\"\u003e377-379\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e,\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2840\"\u003e402-444\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eКК України;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів. Умовою наділення керівників прокуратур такими повноваженнями є випадки, якщо затримка в обранні запобіжного заходу підозрюваному у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів. Таким чином, як у клопотанні слідчого, прокурора про обрання цього запобіжного заходу, так і у постанові керівника органу прокуратури про застосування, відмову у застосуванні запобіжного заходу зазначені обставини мають бути обґрунтовані та підтверджуватися відповідними доказами. Водночас, тлумачення Листа ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03. 2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; дає підстави стверджувати, що запровадження воєнного стану та відповідні обставини, які його обумовлюють, також є ризиками, які мають враховуватися судами при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до Листа ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03. 2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; таким прокурором є як прокурор, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, так і його керівники. Відповідні рішення можуть бути прийняті прокурором і в разі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо сукупності вчинених підозрюваним злочинів, хоча б одним із яких є злочин, передбачений у\u0026nbsp;\u003cspan\u003eст. 615 КПК України\u003c/span\u003e. В інших випадках, а саме за відсутності підстав для здійснення зазначених повноважень прокурором, він може звертатися до суду за місцем проведення слідчих (розшукових) дій. Також у разі здійснення кримінального провадження щодо статей\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКК України\u003c/span\u003e, не внесених до переліку, передбаченого ст. 615\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКПК України\u003c/span\u003e, прокурору доцільно змінити територіальну підслідність кримінального провадження і передати його в інший район, область, де функціонує суд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВраховуючи, що повноваження прокурора відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України є делегованими, слід вважати, що порядок вирішення визначених у нормі питань, відповідає загальновстановленому порядку (крім особливостей визначених цією нормою). У Листі ВС № 1/0/2 \u0026ndash; 2022 від 03.03.2022 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; даються роз\u0026rsquo;яснення щодо особливостей розгляду клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для суддів, які логічно можуть бути поширені і на випадки, коли відповідні повноваження поширюються на прокурорів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eрозгляд клопотань у межах строків, установлених\u0026nbsp;\u003cspan\u003eКПК України\u003c/span\u003e, однак за можливості \u0026ndash; невідкладно;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість використання режиму відеоконференції, у тому числі за допомогою інших засобів (у тому числі, власних технічних пристроїв, які дають можливість забезпечити відповідний зв\u0026rsquo;язок за належною якістю звуку та відео), забезпечення при цьому такому учаснику відповідний порядок роз\u0026rsquo;яснення його процесуальних прав та обов'язків;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eяк виняток, допускається розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Для забезпечення права такого підозрюваного на захист, тим більше з урахуванням тяжкості злочинів, про які йдеться у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України має бути забезпечена участь захисника;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eу випадках, коли змінено територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, доцільно керуватися всіма наявними матеріалами кримінального провадження загалом та матеріалами, які обґрунтовують обрання запобіжного заходу (у тому числі, судовими рішеннями, які містяться в ЄДРСР), надання дозволу на проведення слідчої (розшукової) дії, негласної слідчої (розшукової) дії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливим є посилання на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішення керівника відповідної прокуратури виноситься у формі постанови, що передбачено ст. 110 КПК України. Відповідно у мотивувальній частині міститься інформація, характерна для вступної, мотивувальної та резолютивної частин відповідних ухвал. Відповідна постанова затверджується підписом керівника органу прокуратури та відповідною печаткою. Звертаємо увагу, що Закон України № 2137-IX вперше передбачив виготовлення у разі необхідності оригіналу кримінального процесуального рішення \u0026ndash; постанови слідчого, прокурора в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису службової особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення або створення його з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування відповідно до ст. 106-1 КПК України.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3) відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. До зупинення досудового розслідування прокурор зобов\u0026rsquo;язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ \u003cem\u003eпостанові Третьої судової палати ККС від 17.02.2021 № 344/6630/17,\u003c/em\u003e визначається, що закон містить поняття \u0026laquo;завершення\u0026raquo; як проміжний етап досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернення до суду з обвинувальним актом означає, що після завершення досудового розслідування, виконання вимог ст.ст. 290- 293 КПК України, до ЄРДР має бути внесена інформація про скерування обвинувального акту до суду, разом з тим надходження, тобто реєстрація факту звернення з обвинувальним актом до суду відбувається шляхом реєстрації у відповідному суді документу вхідної загальної кореспонденції \u0026ndash; обвинувального акта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку із низкою факторів, характерних для надзвичайних правових режимів, про які йдеться у главі 9-1 КПК України: відсутність доступу до територій, територіальне переміщення органів державної влади, у тому числі, судових органів, організаційно-територіальні та інші зміни у роботі органів досудового розслідування, прокуратури, судів тощо, неможливість вивезення, передання матеріалів кримінального провадження з окремих територій та ін. можуть виникнути ситуації, за яких звернення до суду з обвинувальним актом є неможливим. Відтак, у зазначених випадках строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. Зупинення строків досудового розслідування обумовлюється зупиненням досудового розслідування. Загальний порядок та підстави якого визначені главою 23 КПК України. І хоча зміни до цієї глави наразі не внесені, відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України зупинення досудового розслідування здійснюється мотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором. Відомості про це мають вноситися до ЄРДР, однак на сьогодні у функціонально-технічних можливостях ЄРДР відсутня така підстава для зупинення досудового розслідування. Загальні правила зупинення досудового розслідування передбачають також, що копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. Натомість зазначені процедури наразі також не врегульовані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗупинене на підставі п.3 ч.1 ст. 615 КПК України досудове розслідування підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, тобто у зазначеній ситуації необхідно диференційовано підходити до наявності/ відсутності підстав, які обумовлюють неможливість звернення до суду з обвинувальним актом. Натомість, враховуючи, що досудове розслідування на момент зупинення є завершеним, з метою забезпечення завдань кримінального провадження, забезпечення засади розумності строків, стандартів ефективності та оперативності кримінального провадження, відновлення таких кримінальних проваджень повинно відбуватися негайно, за першої можливості звернення до суду із обвинувальним актом, про що виноситься відповідна постанова слідчого, прокурора, копія якої надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eГанна Тетерятник\u003c/em\u003e)\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. \u0026nbsp;Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови прокурора про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпід вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорми ч.2 коментованої статті встановлюють повноваження керівника органу прокуратури приймати рішення про продовження строку дії ухвали слідчого судді або постанови прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до одного місяця за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Слід зауважити, що вказівка на продовження строку дії \u0026laquo;постанови прокурора\u0026raquo; не відповідає приписам п.2 ч.1 цієї ж статті, адже останні передбачають прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також керівником органу прокуратури.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна оминути увагою той факт, що відповідне правоположення ч.2 ст. 615 КПК України в редакції, передбаченої Законом України № 2111-IX від 03.03.2022 р. встановлює екстраординарну і виняткову процедуру, за якої повноваженням на продовження строку дії судового рішення наділяється суб\u0026rsquo;єкт, що не є носієм судової влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІз системного тлумачення норм ст. 615 КПК України випливає, що ключовою умовою реалізації керівником органу прокуратури повноваження щодо прийняття рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є відсутність об\u0026rsquo;єктивної можливості реалізації відповідного повноваження слідчим суддею, незалежно від того, який суб\u0026rsquo;єкт (слідчий суддя чи керівник органу прокуратури) приймав первісне рішення про обрання запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГраничний строк дії постанови керівника органу прокуратури про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати один місяць, водночас, строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. За аналогією із нормою ч.1 ст. 199 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор мають право подати керівнику органу прокуратури клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за п\u0026rsquo;ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Керівник органу прокуратури виконує в цьому контексті делеговану йому функцію слідчого судді, а тому не наділений правом приймати рішення про продовження строку тримання під вартою самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e(Віктор Завтур)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд згідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до вищезазначеної частини коментованої статті, \u003cstrong\u003eпрокурор, який прийняв рішення в порядку та у випадках, передбачених ст. 615 КПК України, повинен повідомити про їх прийняття:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрокурора вищого рівня.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e Відповідно до ст. 17 Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo;, прокурором вищого рівня є: 1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - \u003cem\u003eкерівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - \u003cem\u003eкерівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - \u003cem\u003eкерівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора \u003cem\u003e- Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов\u0026rsquo;язків\u003c/em\u003e; 5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - \u003cem\u003eГенеральний прокурор.\u003c/em\u003e У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eсуд \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзгідно з переліком, визначеним Державною судовою адміністрацією України\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e На сьогодні Державною судовою адміністрацією України такий перелік не визначений, що суттєво ускладнює роботу прокурорів, оскільки невідомо, де їм брати актуальний перелік судів, яким слід передати відповідні відомості в умовах воєнного стану. Про це було зазначено і у Висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану\u0026raquo; № 16/03-2022/54278 від 02.03.2022 р.\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо внесення відповідних змін до КПК України або до створення та розміщення на сайті Державної судової адміністрації України актуального переліку судів, прокурорам під час повідомлення про прийняті рішення в порядку та у випадках, передбачених ст. 615 КПК України, слід враховувати вимоги Закону України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 3 березня 2022, в якому передбачено, що \u0026laquo;у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об\u0026rsquo;єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, та використовувати\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eактуальний \u003cem\u003e\u0026laquo;Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e, який підготовлений Верховним судом з урахуванням розпоряджень Верховного суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану: від 06.03.2022 № 1/0/9-22; від 08.03.2022 № 2/0/9-22, від 10.03.2022 № 4/0/9-22; від 12.03.2022 № 5/0/9-22; від 14.03.2022 № 7/0/9-22; від 15.03.2022 № 8/0/9-22; від 16.03.2022 № 10/0/9-22; від 18.03.2022 № 11/0/9-22, від 22.03.2022 № 12/0/9-22, від 22.03.2022 № 13/0/9-22, від 25.03.2022 № 14/0/9-22, що міститься за посиланням\u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до ч. 3 ст. 615 КПК України, вищезазначене повідомлення повинно здійснюватися прокурором \u003cstrong\u003eневідкладно за першої можливості\u003c/strong\u003e. Використання вищезазначених оцінних понять в ч. 3 ст. 615 КПК України також не сприяє спрощенню роботи прокурорів, оскільки на сьогодні, в КПК України не міститься визначення терміну \u0026laquo;невідкладно\u0026raquo;, попри те, що законодавець неодноразово його застосовує в інших статтях, однак найчастіше все ж таки з прив\u0026rsquo;язкою до визначених часових меж, в більшості випадків, це не пізніше 24-х годин (ст. ст. 170, 214, 297-4, 480-1 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідкладність за першої можливості повідомлення прокурором про прийняті рішення в контексті здійснення досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України слід розуміти як \u003cstrong\u003eнеобхідність здійснення прокурором вищезазначених дій негайно, без затримки, відразу ж після усунення об\u0026rsquo;єктивних перешкод, що існували для здійснення такого повідомлення,\u003c/strong\u003e оскільки термін \u0026laquo;невідкладний\u0026raquo; тлумачиться в сучасній українській мові як - те, що не можна відкладати; те, що треба здійснювати, розв\u0026rsquo;язувати негайно, а \u0026laquo;можливість\u0026raquo; - здійсненність, допустимість чого-небудь (звичайно за певних умов); наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь\u003cspan\u003e \u003ca href=\"applewebdata://8EB91DD0-2866-4E9F-B57D-8A598401D9AC#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки ч. 3 ст. 615 КПК України не встановлює форму та зміст повідомлення прокурора, а лише вимагає негайності його здійснення, можемо зробити висновок, що законодавець дозволяє прокурорам повідомляти про прийняті рішення суд та прокурора вищого рівня в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України в будь-якій формі, з урахуванням положень глави 6 КПК України.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець встановлює для прокурорів також додатковий обов\u0026rsquo;язок, а саме \u0026ndash; \u003cstrong\u003eнадати вищезазначеним особам\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне пізніше 10 днів з дня повідомлення копії відповідних документів, \u003c/strong\u003eа саме \u0026ndash; копії рішень, прийнятих прокурором у випадках та порядку, передбачених ст. 615 КПК України.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОбчислення строку надання копій відповідних рішень прокурора повинно здійснюватися з урахуванням положень ч. ч. 3, 5, 6, 7 ст. 115 КПК України, а саме \u0026ndash; при обчисленні вищезазначеного строку не береться до уваги день здійснення повідомлення. При обчисленні 10-денного строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо ж закінчення строку, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день. Оскільки повідомлення належить вчиняти в суді та органах прокуратури, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, після забезпечення його функціонування в іншій місцевості або найбільш територіально наближеним до нього судом.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті, по суті, передбачила нові підстави та порядок застосування інституту\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eоскарження у кримінальному провадженні, який має місце в умовах особливого режиму досудового розслідування та продовження строків тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України. Зважаючи на відсутність обумовлень, суб\u0026rsquo;єктами оскарження є усі учасники кримінального провадження та інші особи, прав, свобод та законних інтересів яких стосується дія, бездіяльність або рішення. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eХоча у коментованій частині статті йдеться про прокурора, слід зазначити, що, по-перше, дії, бездіяльність, рішення прокурора оскаржуються за положеннями ст. 303 КПК України і при особливому режимі, проте, у коментованій статті повноваження слідчого судді, якщо відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість виконання їх у встановлені законом строки слідчим суддею, передана не прокурору, а керівнику органу прокуратури. Пункт 9 ст. 3 КПК України визначає, що керівником органу прокуратури є: Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень. Отже, фактично йдеться про специфіку оскарження дій, бездіяльності та рішень саме керівника органу прокуратури, а точніше \u0026ndash; дій та рішень, оскільки бездіяльність не є елементом повноважень. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг коментована стаття визначає суд. Разом з тим, слід вказати, що повноваження, визначені ч. 1 коментованої статті, реалізуються у стадії досудового розслідування, де суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг є не суд, а слідчий суддя. Суд є суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг, згідно ч. 2 ст. 304 КПК України: скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Проте, при особливому режимі немає обмежень по предмету оскарження у частині повноважень керівника органу прокуратури, тому ч. 2 ст. 304 КПК України незастосовна. Отже, системне тлумачення положень КПК України призводить до висновку, що суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг є слідчий суддя.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті, на відміну від ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, встановлює територіальну підсудність розгляду скарг: судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Проте, це положення не враховує специфіку діяльності Вищого антикорупційного суду, який має предметну підсудність і за територією охоплює всю територію України. Щодо специфіки підсудних йому кримінальних проваджень нема спеціальної норми, а отже, застосовною як загальна норма є ч. 2 ст. 33-1 КПК України: слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cem\u003eТемпоральні питання подання скарг не регламентовано. \u003c/em\u003eВідмітимо, що є загальна норма: скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України). Вона є застосовною і для особливого режиму. Разом з тим, в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, може бути неможливо подати відповідну скаргу у цей строк, а у випадку, якщо оперативно не буде змінено територіальну підсудність у зв\u0026rsquo;язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, то і невідомо буде, до якого суду подавати скаргу. У таких випадках строк подання скарги має бути обов\u0026rsquo;язково поновлений. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоментована частина статті містить формулювання щодо суду \u0026laquo;забезпечення його функціонування в іншій місцевості\u0026raquo;. Проте, такий механізм не передбачено законодавством про судоустрій та статус суддів. Що стосується найбільш територіально наближеним суду, то цей суд сам не може прийняти на себе юрисдикцію щодо розгляду та вирішення скарг.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗаконом України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 3 березня 2022 передбачено, що \u0026laquo;у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об\u0026rsquo;єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється\u0026raquo;. Як видається, саме слідчі судді суду, визначеного Розпорядженням Голови Верховного Суду, і є належним суб\u0026rsquo;єктом розгляду та вирішення скарг. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРозгляд та вирішення скарг мають здійснюватися у загальному порядку, передбаченому ст. 306 КПК України. Разом з тим, у період дії особливого режиму, як роз\u0026rsquo;яснив Верховний Суд, якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків (п. 7 Листа Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;).\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\" style=\"text-align: right;\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e(Ірина Гловюк)\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e5. У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець в частині 5 коментованої статті, по суті, регламентував нові\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eумови продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та тим самим передбачив виняток із загальних правил продовження строку вищезазначеного запобіжного заходу, що встановлені національним та міжнародним законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до Рішення Конституційного Суду\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e№ 1-р/2017 від 23.11.2017\u003c/a\u003e р. положення ч.3 ст. 315 КПК України, в якому унормовувалася можливість продовження строку застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, зокрема і запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності відповідних клопотань сторін кримінального провадження - були визнані неконституційними через те, що \u0026laquo;продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов\u0026rsquo;язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов\u0026rsquo;язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у\u0026nbsp;частині другій\u0026nbsp;статті 29 Конституції України, згідно з якою \u0026laquo;ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом\u0026raquo;\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄвропейський суд з прав людини у своїх рішеннях (\u0026laquo;Чанєв проти України\u0026raquo;, \u0026laquo;Мамедова проти Росії\u0026raquo;, \u0026laquo;Шишков проти Болгарії\u0026raquo; та ін.) також неодноразово зазначав, що квазіавтоматичне продовження будь-якого строку тримання під вартою - суперечить гарантіям, встановленим у\u0026nbsp;пункті 3\u0026nbsp;статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, такі обмеження відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнаються\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдопустимими під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим зобов'язанням згідно з міжнародним правом\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, можливість автоматичного \u003cspan\u003eпродовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпід час підготовчого судового засідання\u0026ndash; є одним із наслідків відступу України від вищезазначених зобов\u0026rsquo;язань, який здійснив законодавець в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, при цьому передбачивши певні обов\u0026rsquo;язкові умови, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eнеможливість проведення підготовчого судового засідання.\u003c/em\u003e Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, суд повинен призначити підготовче судове засідання не пізніше 5 днів після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Встановлення неможливості проведення підготовчого судового засідання у призначений судом строк повинно визначатися в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з наявності реальної загрози життю, здоров\u0026rsquo;ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів а також існування інших об\u0026rsquo;єктивних обставин, що впливають на можливість здійснення судочинства, з\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eурахуванням рекомендацій Ради суддів України \u0026laquo;Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в України в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації\u0026raquo; від 24.02.2022 р. № 9\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, листа Верховного Суду \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 \u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e а також положень Закону України \u0026laquo;Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026raquo; щодо визначення територіальної підсудності судових справ\u0026raquo; від 03.03.2022 р. \u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та за можливості - на підставі рішень зборів суддів чи голови суду або особи, що виконує його обов\u0026rsquo;язки про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом чи на підставі рішення Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду або Голови Верховного Суду про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eобраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні\u003c/em\u003e \u003cem\u003eале не більше ніж на два місяці\u003c/em\u003e Після усунення обставин, що унеможливлювали проведення підготовчого судового засідання у визначений раніше судом строк, суд має організувати за першої можливості проведення підготовчого судового засідання, щоб не допустити пропуск строку, передбаченого в ч. 5 ст. 615 КПК України та з метою оперативного вирішення питань, пов\u0026rsquo;язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України. Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк не більше двох місяців узгоджується з положеннями ч. 1 ст.197 КПК України, яка встановлює, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e6. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНорма ч.6 коментованої статті встановлює виняток із загального правила про необхідність здійснення судом періодичної перевірки доцільності продовження строку перебування особи під вартою в умовах дії особливого правового режиму. У разі, якщо під час здійснення судового розгляду кримінального провадження, строк дії ухвали суду про тримання під вартою закінчився і суд не має об\u0026rsquo;єктивної можливості поставити перед сторонами питання про його продовження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 331 КПК України та розглянути його, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. Після спливу цього строку, питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою обов\u0026rsquo;язково має бути розглянуте судом, в порядку ст. 331 КПК України, в іншому випадку \u0026ndash; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважатиметься скасованим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e(Віктор Завтур)\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e7. Строк письмового повідомлення про підозру затриманій особі, визначений частиною другою статті 278 цього Кодексу, з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, продовжується до сімдесяти двох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконодавець в частині 7 коментованої статті значно збільшив граничний строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі - з двадцяти чотирьох годин, як це регламентовано в ч. 2 ст. 278 КПК України до сімдесяти двох. Збільшення строку для здійснення вищезазначеної процесуальної дії обумовлено особливим режимом здійснення досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСамо по собі продовження законодавцем граничного строку вручення письмового повідомлення про підозру не обмежує права затриманої особи, оскільки процесуальний статус підозрюваного вона отримує з моменту фактичного затримання, а отже і скористатися усіма права, якими її наділив законодавець, може незалежно від вручення письмового повідомлення про підозру. Водночас, таке суттєве збільшення граничного строку може впливати на належність забезпечення права на інформування, а саме на реалізацію одного з його змістовних елементів - право бути поінформованим про характер і причини підозри (обвинувачення), висунутої проти особи, що здійснюється з метою надання можливостей підготовки адекватного захисту (рішення Європейського суду з прав людини \u0026laquo;Mattoccia v. Italy\u0026raquo;)\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСистемне тлумачення ст. 615 КПК України\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдозволяє зробити висновок, що продовження вищезазначеного строку здійснюється автоматично та не потребує складання окремого процесуального рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри внесенні зміни до законодавства, вручення письмового повідомлення про підозру, навіть у вищезазначених умовах, повинно здійснюватися, згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України -\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв день його складення, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень та з урахуванням засади розумності строків, тобто\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв строк, що є об\u0026rsquo;єктивно необхідним для вручення, але в межах граничного строку - сімдесяти двох годин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрок вручення повідомлення про підозру обчислюється з моменту затримання особи, що встановлений в ст. 209 КПК України,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eа саме \u0026ndash;\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eз моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЗгідно з ч. 5 ст. 208 КПК України момент фактичного затримання (дата і точний час (година і хвилини)) фіксується у відповідному протоколі. Обчислення сімдесяти двох годинного строку \u003cspan\u003eвручення повідомлення про підозру здійснюється з урахуванням положень ч. ч. 2, 6, 7 ст. 115 КПК України, а саме: 1) вищезазначений строк закінчується \u003c/span\u003eв останню хвилину останньої години; 2) під час його обчислення\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e- в нього включаються вихідні і святкові дні а також неробочий час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 7 коментованої статті також встановлює обов\u0026rsquo;язок звільнити затриману особу у разі якщо їй не було вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе можна оминути увагою той факт, що вимоги ч.7 ст.615 КПК наразі не узгоджуються з положеннями 2 ст. 211 та п. 3 ч.3 ст. 212 КПК України, в яких також передбачається вимога негайного звільнення затриманої особи, проте не через сімдесят дві години, а через шістдесят і за умови - якщо упродовж визначеного строку затриману особу не було доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, не врегульованим залишається питання щодо суб\u0026rsquo;єктного складу та процесуального порядку такого звільнення. Системний аналіз кримінального процесуального законодавства (ст. ст. 36, 40, 212, 206 КПК України, ст. 20 Закону України \u0026laquo;Про попереднє ув\u0026rsquo;язнення\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e), відомчих нормативно-правових актів (розділ II \u003cspan\u003eІнструкції про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування\u003c/span\u003e)\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, дозволяє зробити висновок, що звільнення затриманої особи можуть здійснювати за своїм рішенням наступні суб\u0026rsquo;єкти: службова особа, відповідальна за перебування затриманих, слідчий, прокурор, слідчий суддя, начальник установи попереднього ув\u0026rsquo;язнення. Коментована частина статті також не регламентує процесуальний порядок звільнення особи у разі якщо їй не вручено повідомлення про підозру упродовж сімдесяти двох годин з моменту її затримання, в той же час законодавець вимагає щоб таке звільнення здійснювалося негайно, тобто \u0026ndash; терміново, без затримки\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e(Вікторія Рогальська)\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e8. У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ст. 219 КПК України\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eпередбачені строки досудового розслідування. Умовно вони поділяються на: 1) строки у кримінальних провадженнях з моменту внесення відомостей до ЄРДР до повідомлення особі про підозру ; 2) строки у кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не було повідомлено про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗастосовуючи загальний підхід до вирішення питання законодавцем не було враховано специфіки розслідування окремих категорій кримінальних проваджень. Наприклад, відповідно до Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo; від\u0026nbsp;15.04.2014 та роз\u0026rsquo;яснювального листа Генеральної прокуратури України №\u0026nbsp;14/2/2-67-14741 від 02.10.2014 на тимчасово окупованих територіях неможливо проводити слідчі (розшукові) дії та оперативно-розшукові заходи. Логічно, що в умовах надзвичайного, воєнного стану такі можливості об\u0026rsquo;єктивно обмежені або взагалі відсутні. Це унеможливлює або значно ускладнює процес розслідування, збирання доказів. Крім того, існують й інші ускладнення: складність і \u0026laquo;нетиповість\u0026raquo; проваджень, що пов\u0026rsquo;язані з міжнародними, воєнними злочинами,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eперебування суб\u0026rsquo;єктів кримінального провадження (потерпілих, свідків) на тимчасово окупованих територіях або територіях, на яких введено надзвичайний правовий режим та неможливість їх прибуття для проведення процесуальних дій до органів досудового розслідування, відсутність механізмів оголошення у міжнародний та міждержавний розшук та взаємодії з Інтерполом у кримінальних провадженнях, пов\u0026rsquo;язаних із тимчасовою окупацією, втрата матеріалів кримінальних проваджень та ін. Більш того, при визначенні строків досудового розслідування законодавцем не було враховано, що окремі види злочинів взагалі не мають строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з аксіологічного виміру прав людини в умовах надзвичайних правових режимів, слід констатувати, що у випадках, коли йдеться про відновлення прав потерпілих у контексті Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини обмежені строки досудового розслідування, якщо у кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено, не повинні ставати на перепоні можливості захисту її прав і законних інтересів. У цьому випадку тривалість кримінального провадження до повідомлення особі про підозру не може нести негативних наслідків для останнього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтрок, який треба брати до уваги, починається з дня, коли особі було пред\u0026rsquo;явлене обвинувачення (Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Ноймайстер проти Австрії\u0026raquo; (заява № 1936/63)). З урахуванням дотримання вимог розумності строків спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень повинен бути максимально ефективним з використанням усіх законних доступних засобів та способів проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування, спрямованого на виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(\u003cem\u003eГанна Тетерятник\u003c/em\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Стаття 615 в редакції Закону\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2111-20#n7\"\u003e\u003cem\u003e№ 2111-IX від 03.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтори:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eГловюк Ірина Василівна\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, заслужений юрист України, д.ю.н., професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eТетерятник Ганна Костянтинівна\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРогальська Вікторія Вікторівна,\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e к.ю.н., доцент, доцент кафедри кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗавтур Віктор Андрійович\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету \u0026laquo;Одеська юридична академія\u0026raquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e____\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції\u0026nbsp;у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвід 23.11.2017\u003c/a\u003eр. № 1-р/2017\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eURL:\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\"\u003e https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#n63\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Чанєв проти України\u0026raquo; від 09.10.2014 р. № 46193/13 URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a37#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a37#Text\u003c/a\u003e; Рішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Мамедова проти Росії\u0026raquo; від 01.06.2006 р. № 7064/05 URL: http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=002- 3261\u003cspan\u003e; \u003c/span\u003eРішення ЄСПЛ у справі \u0026laquo;Шишков проти Болгарії\u0026raquo; від 09.01.2003р № 38822/97. URL: \u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/\"\u003ehttp://hudoc.echr.coe.int\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнародний документ від 04.11.1950 р. URL:\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в України в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку Російської Федерації. Рішення Ради суддів від 24.02.2022 р. № 9 URL: \u003ca href=\"http://rsu.gov.ua/ua/documents/130\"\u003ehttp://rsu.gov.ua/ua/documents/130\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: лист Верховного Суду від 03.03.2022 р. № 2/0/2-22 URL: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf?fbclid=IwAR34RkD0YPwwkA1xHS0hUmN2LJek8lzxUF02hUvkkD0lAWscgM2_mVcgPLA\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf?fbclid=IwAR34RkD0YPwwkA1xHS0hUmN2LJek8lzxUF02hUvkkD0lAWscgM2_mVcgPLA\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України \"Про судоустрій і статус суддів\" щодо визначення територіальної підсудності судових справ Закон України\u0026nbsp;від\u0026nbsp;03.03.2022 р.\u0026nbsp;№\u0026nbsp;2112-IX URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Рішення ЄСПЛ Mattoccia v. Italy від 25.07.200 URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_004\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_004\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про попереднє ув\u0026rsquo;язнення: закон України від 30\u0026nbsp;червня 1993\u0026nbsp;року №3352-ХII. \u003ca href=\"url:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text\"\u003eURL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Про затвердження Інструкції про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування МВС України. Наказ, Інструкція від\u0026nbsp;01.10.2018 р.\u0026nbsp;№\u0026nbsp;806/3105/5\u003cspan\u003e URL: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1190-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://AC3F28E7-A149-4B6F-AE6B-F7C978511A86#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Академічний тлумачний словник \u0026laquo;Словник української мови\u0026raquo; \u003cspan\u003eURL: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://sum.in.ua/\"\u003ehttp://sum.in.ua/\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalsyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"професорка кафедри кримінального процесу Дніпровського державного університету внутрішніх справ, консультантка JustGroup","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Irina-glovyuk.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""},{"id":62,"url":"viktor-zavtur","show_main":0,"image":null,"name":"Віктор","surname":"Завтур","post":"к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності Національного університету «Одеська юридична академія»","text":""},{"id":63,"url":"ganna-teteryatnik","show_main":0,"image":null,"name":"Ганна","surname":"Тетерятник","post":"д.ю.н., доцент, завідувач кафедри кримінального процесу Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/kpk-615_komentar.png","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":497,"url":"nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1649840915,"date":"13.04.2022","views":1511,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/neprvilyne-vikoristannya-viysykovih-znakiv-i-formi__zastavka.png","mini_image":null,"name":"Неправильне використання прапора, військових знаків розрізнення або форми супротивника","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПринцип розрізнення в умовах збройного конфлікту визначає не тільки необхідність відрізняти військові цілі від цивільних об\u0026rsquo;єктів, а й чітко розуміти приналежність комбатантів до певної сторони збройного конфлікту. Повага до уніформи та прапора держави-супротивника є проявом добросовісності стосовно сторони збройного конфлікту в умовах бойових дій. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про неправильне використання прапора, військових знаків розрізнення або форми супротивника, як заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/12_fS2-AJwlY0f5qgbFo5oRxq6CQ2FFp0/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/12_fS2-AJwlY0f5qgbFo5oRxq6CQ2FFp0/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/neprvilyne-vikoristannya-viysykovih-znakiv-i-formi__zastavka.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":496,"url":"nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1649840571,"date":"12.04.2022","views":1519,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/neprvilyne-vikoristannya-prapora-parlamentarya_zastavka.png","mini_image":null,"name":"Неправильне використання прапора парламентаря. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eІсторія збройних конфліктів завжди надавала символічне значення перемовинам, які велися між сторонами на полі бойових дій. Поступово на рівні звичаєвого права сформувалося сприйняття прапора парламентаря \u0026mdash; відмітного символа, який означав, що строна супротивника запитує паузу у веденні бойових дій і пропонує проведення перемовин. Традиційно така функція надавалася саме білому прапору, оскільки його не можна було сплутати з прапором будь-якої іншої країни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про неправильне використання прапора парламентаря, як заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1FOtYDLTXbnMUnGfWz8fi6AZ-YS7apQ34/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1FOtYDLTXbnMUnGfWz8fi6AZ-YS7apQ34/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/neprvilyne-vikoristannya-prapora-parlamentarya_zastavka.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":494,"url":"nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1649423751,"date":"06.04.2022","views":1631,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-28.png","mini_image":null,"name":"Неправильне використання відмітних емблем і знаків. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНорми МГП передбачають спеціальні гарантії захисту для низки затверджених емблем і знаків. Їхня основна мета \u0026mdash; захистити об\u0026rsquo;єкти від прямого нападу в умовах збройного конфлікту, серед яких медичні підрозділи, установи та транспорт, релігійні установи, об\u0026rsquo;єкти культурної спадщини, гуманітарні місії, місії і персонал комітетів Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНеправильне використання емблем і знаків в умовах збройного конфлікту може поставити під загрозу всю систему захисту, створену МГП, оскільки сторони, які воюють, можуть втратити довіру до захисної функції емблеми. Підриваючи суспільну значимість емблеми, неправильне її використання може також перешкодити безпечному доступу гуманітарної допомоги до осіб, які постраждали від збройного конфлікту.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про неправильне використання відмітних емблем і знаків, як заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1aGkbU1GL7KXXrDsdc4QQeNrHaurgt0Sl/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1aGkbU1GL7KXXrDsdc4QQeNrHaurgt0Sl/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-28.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":491,"url":"viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648742225,"date":"03.04.2022","views":1713,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-nakaz-21.png","mini_image":null,"name":"Віддання наказу про те, що пощади не буде. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДля МГП важливим принципом є гуманність не тільки стосовно цивільного населення, а й щодо представників сил супротивника. З одного боку, відповідно до правил ведення війни військові збройні формування, які беруть участь у бойових діях, є законною ціллю для здійснення нападу. З іншого боку, абсолютне знищення живої сили супротивника, використання засобів ведення війни, які спричиняють надмірні страждання, в умовах збройного конфлікту забороняється.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про віддання наказу про те, що пощади не буде, як про заборонений метод ведення війни читайте у четверті частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1vo98veHWy3JbdQomqCJG0jI8UFR-fLVR/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1vo98veHWy3JbdQomqCJG0jI8UFR-fLVR/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-nakaz-21.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":493,"url":"parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648824106,"date":"01.04.2022","views":3248,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/VR-kupol-nebo-2.jpg","mini_image":null,"name":"ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ЗАСІДАННЯ 1 КВІТНЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?","description":"\u003cp\u003e1 квітня Верховна Рада України в черговий раз зібралась на засідання під час війни, ухваливши 21 закон. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТрадиційно робимо огляд ключових змін (з попередніми законодавчими змінами можна ознайомитись \u0026ndash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e3 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-druge-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e15 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e24 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eУ сфері кримінальної юстиції ухвалено такі проєкти законів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39337\"\u003e\u003cstrong\u003e№7236\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e (в цілому): удосконалення кримінальної відповідальності за несанкціоноване розповсюдження інформації про засоби протидії збройній агресії Російської Федерації \u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eпокарання для \u0026laquo;тік-токерів\u0026raquo;\u003c/em\u003e)\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк відомо, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 114-2 \u0026laquo;Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026raquo;, яка встановлює кримінальну відповідальність за неправомірне розголошення певних відомостей щодо діяльності Збройних Сил України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя стаття набрала чинності 27 березня, водночас неодноразово була розкритикована у фахових колах, насамперед стосовно точності формулювань та співвідношення з ст. 111 КК України (державна зрада \u0026ndash; умисне діяння на шкоду обороноздатності країни), ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ). З огляду на це, зміни до чинної редакції не забарились.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eа) стосовно інформації про переміщення зброї, озброєння та бойових припасів (ч. 1 ст. 114-2 КК України):\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- уточнюється, що відповідальність настає у разі, якщо інформація \u003cstrong\u003eне поширювалась, а не тільки не розміщувалася \u003c/strong\u003eу відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ та іншими компетентними органами;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- \u003cstrong\u003eперелік органів, поширення\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eінформації\u0026nbsp;якими\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне тягне за собою відповідальності, доповнюється Службою безпеки України\u003c/strong\u003e (поряд із Генштабом ЗСУ, Міноборони);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- \u003cstrong\u003eуточнюється джерело інформації від органів країн-партнерів: не тільки \u0026laquo;офіційні джерела відповідних відомств\u0026raquo;, а будь-які офіційні джерела.\u003c/strong\u003e Іншими словами \u0026ndash; не тільки повідомлення від ЗСУ, Міноборони, СБУ (їх аналогів), а будь-яких органів влади.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eb) стосовно інформації про переміщення ЗСУ чи інших військових формувань (ч. 2 ст. 114-2 КК України):\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- перелік органів, поширення інформації якими не тягне за собою відповідальності, \u003cstrong\u003eдоповнюється Міністерством оборони або іншими уповноваженими державними органами\u003c/strong\u003e (поряд з Генштабом ЗСУ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eс) уточнення кваліфікованого складу (ч. 3 ст. 114-2 КК України):\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- кваліфікований склад поширюється на надання інформації не тільки державі-агресору або незаконним формуванням, якщо вони спричинили тяжкі наслідки), а і їхнім представникам (за відсутності ознак державної зради або шпигунства).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39284\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;№7214\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e (перше читання): заборона \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eпропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПередбачається:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- \u003cstrong\u003eзаконодавство доповнюється новими термінами \u0026laquo;держава-терорист\u0026raquo; і \u0026laquo;символіка військового вторгнення\u0026nbsp;російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну\u0026raquo;\u003c/strong\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- \u003cstrong\u003eлітери \u0026ldquo;Z\u0026rdquo;, \u0026ldquo;V\u0026rdquo; визнаються символікою військового вторгнення\u003c/strong\u003e Росії в Україну (якщо вони використовуються у відповідному контексті);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- \u003cstrong\u003eРосія визнається державою-терористом\u003c/strong\u003e, однією з цілей політичного режиму якої є державний геноцид українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об\u0026rsquo;єктів та об\u0026rsquo;єктів критичної інфраструктури, створення штучних гуманітарних катастроф в окремих регіонах України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- \u003cstrong\u003eзабороняється будь-яка пропаганда російського\u003c/strong\u003e неонацистського тоталітарного \u003cstrong\u003eрежиму\u003c/strong\u003e, акту агресії проти України з боку Росії як держави-терориста, зокрема використання символіки вторгнення;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- в Законі України \u0026laquo;Про боротьбу з тероризмом\u0026raquo; \u003cstrong\u003eпоняття \u0026laquo;терористична діяльність\u0026raquo; доповнюється пропагандою російського неонацистського тоталітарного режиму\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас на порядку денному не було (що дивно) законопроєкту з порядковим номером \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39285?fbclid=IwAR08e0iuddp4X1ywTWatpWZx3oKoE-4POsQSW540yK8G0Jr4ZHySW3rqFeI\"\u003e№7115\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким встановлюється відповідальність за пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму та акту агресії з його боку (шляхом доповнення Кримінального кодексу України статтею 258-6 відповідного змісту).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗагальний коментар:\u003c/em\u003e не можна усталені (тоталітаризм) або навпаки дискусійні (неонацизм) терміни юридизувати, тобто надавати їм нормативного змісту. Європа у другій половині ХХ століття пройшла складний шлях до криміналізації пропаганди злочинів, поширення символіки націонал-соціалістичного (нацистського) режиму, а згодом пострадянські країни \u0026ndash; ще й комуністичного. Але це підкріплено тисячами монографій та інших наукових досліджень, тож там використання конкретних термінів заслуговує на юридичне визначення. У випадку ж подібних формулювань \u0026laquo;неонацистський\u0026raquo;, \u0026laquo;тоталітарний\u0026raquo; тощо подібна юридизація видається передчасною. Варто залишатись у межах конвенційних для національного та міжнародного права термінах, наприклад \u003cspan\u003e\u0026laquo;держава-агресор\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/eugene.krapyvin/posts/5095738840495504\"\u003eДетальніше у дописі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39003\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39003\"\u003e\u003cstrong\u003e№7058\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e (в цілому): удосконалення діяльності прокуратури в умовах збройної агресії проти України, а саме порядку\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eукомплектування спеціалізованих прокуратур військовослужбовцями, їх відрядження до органів прокуратури \u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eвже охрестили \u0026laquo;поверненням військової прокуратури\u0026raquo;\u003c/em\u003e)\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eДо Розділу V Закону України \u0026laquo;Про прокуратуру\u0026raquo; доповнюється ст. 42-1 \u0026laquo;Особливості правового статусу прокурорів, які є військовослужбовцями\u0026raquo; щодо:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- заміщення окремих посад прокурорів передбачених наказом Генерального прокурора прокуратур військовослужбовцями Збройних Сил України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- врегулювання питань вступу на військову службу діючих прокурорів;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e- забезпечення соціальних гарантій та безпеки прокурорів, у першу чергу в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (з відповідними змінами до ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТакі зміни не створюють обов\u0026rsquo;язку комплектування органів прокуратури військовослужбовцями, але надають таку можливість\u003c/strong\u003e для ефективного виконання, у випадку визнання цього доцільним Президентом України та Генеральним прокурором, передбачених законодавством функцій прокуратури в умовах триваючої агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідтак, \u003cstrong\u003eтакий захід є тимчасовим, повʼязаним із необхідністю безперешкодного доступу до зони бойових дій прокурорами та навряд чи можна розглядати як \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;поверненням військової прокуратури\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e__\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФото: www.golos.com.ua\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/VR-kupol-nebo-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":492,"url":"napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648742656,"date":"30.03.2022","views":1695,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/napad-27.png","mini_image":null,"name":"Напад на осіб, які вже не беруть участі в бойових діях (hors de combat). Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаборона здійснення нападу на осіб, які вже не беруть участі в бойових діях (\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehors de combat\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e) діє за будь-яких обставин, навіть коли складно створити умови для безпечного утримання чи евакуації військовополонених. Відповідно до практики реалізації норм МГП обов'язок сторони збройного конфлікту полягає у наданні\u0026nbsp; захисту кожній особі, яка не бере безпосередню участь у бойових діях незалежно від наявності чи ненаявності в неї статусу військовополоненого. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про напад на осіб, які не беруть участь у бойових діях, як про заборонений метод ведення війни читайте у четвертій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1sSrBYhBfdMapKH9f7AJkXYK4x9UG9yfi/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1sSrBYhBfdMapKH9f7AJkXYK4x9UG9yfi/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/napad-27.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":483,"url":"proekt-emen-bellingcat-vstup","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648543872,"date":"29.03.2022","views":1595,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-29-o-15-13-43-min.png","mini_image":null,"name":"Проєкт «Ємен» від Bellingcat","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей текст є другим з десяти розділів у публікації \u0026laquo;Методи розслідування: інноваційний збір даних Національного центру дослідницьких методів Австралії\u0026raquo;.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ цій статті Уотерс описує використання Bellingcat методів розслідування на основі відкритих даних (Open Source Investigations), що дозволило підняти завісу щодо зловживання владою під час конфлікту в Ємені. Проєкт Bellingcat в Ємені мав на меті не тільки знайти свідчення про інциденти, але й збільшити кількість та якість перевірених даних, які фіксуються в зв\u0026rsquo;язку з конфліктом. Уотерс пояснює, як ця інформація була використана для того, щоб притягнути британські компанії, що постачають зброю, до відповідальності за продаж зброї Саудівській Аравії для використання в конфлікті, а також у концептуальному правовому контексті, щоб перевірити допустимість такої інформації як доказів у судах Англії та Уельсу.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eWaters, N. (2022) Bellingcat\u0026rsquo;s Yemen Project. In: Mair, M., Meckin, R. and Elliot, M. (Eds)\u0026nbsp;\u003cem\u003eInvestigative Methods: An NCRM Innovation Collection\u003c/em\u003e. Southampton: National Centre for\u0026nbsp;\u0026nbsp;Research Methods, pp. 19‑31. DOI:\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://doi.org/10.5258/NCRM%2FNCRM.00004545\"\u003e10.5258/NCRM/NCRM.00004545\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eВСТУП\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%20%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%202022-03-29%20%D0%BE%2015-13-43.png\" style=\"width: 100%;\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа шість років конфлікту в Ємені достовірної інформації щодо насильницьких інцидентів зібрано небагато. За винятком публікацій декількох \u003ca href=\"http://mwatana.org/\"\u003eавторитетних неурядових організацій\u003c/a\u003e, доповіді про військову кампанію під проводом Саудівської Аравії в країні часто є неточними або недоступними. Ключовим обмеженням національних і місцевих доповідей є відсутність доступу до місць здійснення атак. Це надає як державним, так і недержавним суб\u0026rsquo;єктам захист від відповідальності та дозволяє їм створювати середовище дезінформації, здійснюючи жорсткий контроль над наративами про конфлікт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ причин, які будуть обговорені в цій статті, розслідування на основі відкритих даних (Open Source Investigation або OSI)\u003ca href=\"applewebdata://D313F24C-B51D-419C-8802-4F64FA2DCBC4#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e є ресурсом, що використовується недостатньо, але водночас це життєздатне рішення багатьох проблем, з якими стикаються ті, хто проводять розслідування конфліктів, як-от в Ємені, де інформація широко доступна в Інтернеті, але найбільше корисною вона стає тоді, коли доповнюється конкретними знаннями місцевого контексту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;За останні 7 років Bellingcat добре навчилася знаходити та використовувати цю інформацію для дослідження подій у всьому світі. Спочатку зосередившись на питанні про те, хто збив рейс MH17 Malaysian Airlines над Україною в 2014 році, Bellingcat використав OSI, щоб підняти завісу щодо випадків зловживання владою в усьому світі. Bellingcat, що, ймовірно, найбільш відома своєю \u003ca href=\"https://www.bellingcat.com/tag/gru\"\u003eроботою, яка розкриває існування спонсорованої російською державою програми вбивств\u003c/a\u003e, проводила розслідування насильства з боку поліції в США, аналіз екологічних проблем і виявлення випадків насильства, вчиненого проти мігрантів і біженців на кордоні Європейського Союзу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗосереджуючись на притягненні влади до відповідальності, Bellingcat вирішила, що застосування її методів може виявитися корисним у пошуку відповідальних за події в Ємені. Таким чином, проєкт \u0026laquo;Ємен\u0026raquo; мав на меті виявити не лише свідчення про інциденти, а й збільшити кількість та якість перевірених даних, доступних для онлайн-розслідувачів. Потім ця інформація була використана для того, щоб притягнути британські компанії, які постачають зброю, до відповідальності за продаж зброї Саудівській Аравії для використання в конфлікті, а також у концептуальному правовому контексті, щоб перевірити допустимість такої інформації як доказів у судах Англії та Уельсу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e_\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://D313F24C-B51D-419C-8802-4F64FA2DCBC4#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Автор використовує терміни \u0026laquo;розслідування на основі відкритих даних\u0026raquo; (OSI) та \u0026laquo;слідство на основі відкритих даних\u0026raquo; (open source intelligence, OSINT). Обидва процеси часто пдбачають використовання подібних за \u003cspan style=\"background-color: #ffffff;\"\u003eхарактером\u003c/span\u003e відкритих цифрових даних, а відрізняються вони за своїми результатами. У результаті OSINT створюються аналітичні матеріали, які можна використовувати для прийняття рішень, особливо в контексті безпеки, а аналітичні матеріали, які створюються на основі OSI, у таких цілях не використовуються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ \u0026gt;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eТекст другого розділу англійською: \u003ca href=\"https://eprints.ncrm.ac.uk/id/eprint/4545/\"\u003ehttps://eprints.ncrm.ac.uk/id/eprint/4545/\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською:\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003ehttps://yemen.bellingcat.com\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eФото: \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003ehttps://yemen.bellingcat.com\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПереклад на українську: JustTalk\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-29-o-15-13-43-min.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":481,"url":"vikliki-vijni-dlya-kriminalnogo-prava","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648464451,"date":"28.03.2022","views":1662,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Prezydent-pidpysav-zakon.jpg","mini_image":null,"name":"Виклики війни для кримінального права","description":"\u003cp\u003eВійна торкнулася всіх сфер життя: від організації роботи продуктового магазину в житловому кварталі, до проведення розслідування воєнних злочинів із тим, щоб вчинити правосуддя у Міжнародному трибуналі щодо росії. Не залишається осторонь і кримінальне право. Адже кількість суспільно-небезпечних проявів людської поведінки з початком повномасштабної війни тільки збільшилася, і їх слід відобразити у Кримінальному кодексі України. Пропоную коротко оглянути основні вимоги до цих процесів та визначити тенденції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e1.\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Непорушність гарантій законності у період воєнного стану.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСпершу слід нагадати, що одним із фундаментальних принципів кримінального права є законність. Максима \u003cem\u003e\u0026ldquo;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003en\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eullum crimen, nulla poene sine lege\u0026rdquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e(немає покарання без закону) не може бути проігнорованою навіть у період надзвичайного становища в державі, при якому життя нації перебуває під загрозою (ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eВказаний принцип охоплює низку складових: \u003cem\u003elex scripta\u003c/em\u003e (злочини можуть визначатися у законі, який був прийнятий із дотриманням правил парламентської процедури); \u003cem\u003elex certa\u003c/em\u003e (положення про злочини та покарання за них повинні мати чітке і зрозуміле формулювання); \u003cem\u003elex pravevia\u003c/em\u003e (кримінальний закон не може мати зворотної дії в часі, крім покращення становища особи); \u003cem\u003elex stricta\u003c/em\u003e (тлумачення повинно бути передбачуваним та узгоджуватися із суттю кримінального правопорушення). Усі вони спрямовані на те, щоб людина заздалегідь усвідомлювала, яка її поведінка є кримінально караною.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦей принцип є фундаментом, на якому тримається кримінально-правова система не лише України, а й усього демократичного світу. Відступ від нього свідчив би про те, що ми прагнемо якомога швидше покарати особу, зневаживши її права. Цим самим ми б опустилися до рівня варварів, які не мають власної гідності, а тому й не поважають чужу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2.\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Швидка відповідь українського Парламенту.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eНароді депутати швидко включилися у процес внесення змін до Кримінального кодексу України. Станом на 24 березня 2022 року вже внесені зміни умовно можна поділити на такі групи:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003eI) \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eКриміналізація співпраці з ворогом\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e та спотворення офіційної інформації про збройну агресію російської федерації проти України;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003eII) \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eПосилення\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e кримінальної відповідальності \u003cstrong\u003eза державну зраду та диверсію\u003c/strong\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003eIII) \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eДоповнення\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e наявних складів окремих кримінальних правопорушень проти власності \u003cstrong\u003eкваліфікуючою ознакою щодо їх вчинення \u0026ldquo;в умовах воєнного або надзвичайного стану\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003eIV) \u003cspan\u003eВстановлення додаткових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності (\u003cstrong\u003eбойовий імунітет\u003c/strong\u003e) \u003cstrong\u003eта\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eнепритягнення цивільного населення до кримінальної відповідальності за застосування зброї\u003c/strong\u003e із дотриманням законодавчих вимог.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧим може бути пояснена така швидкість? На мій погляд \u0026ndash; необхідністю якнайшвидше забезпечити ефективну і повну кримінально-правову оцінку дій осіб, які хочуть підірвати незалежність та суверенітет України. Адже в умовах воєнного стану держава повинна діяти як злагоджений механізм. А зіпсовані елементи цього механізму повинні бути вилучені.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e3.\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; Можливі напрямки подальших змін.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи вичерпаний запит на зміни до кримінального закону? Видається, що ні. Адже на розгляді Верховної Ради України або ж в очікуванні підпису президента України ще перебувають закони, які криміналізують поширення інформації про переміщення військової допомоги та ЗС України, використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦі зміни мають як превентивну функцію, так і каральну. Адже окремі прояви вже криміналізованої поведінки не отримають кримінально-правову оцінку, якщо вони вчинялися до моменту прийняття змін до КК України. Це є проявом заборони зворотної дії кримінального закону в часі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eОднак на цьому кримінально-правові виклики війни не закінчуються. \u003cstrong\u003eДосвід Великої Британії у роки Другої світової війни показує, що війна використовується злочинцями у різні способи:\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eмародерства\u003c/strong\u003e та крадіжки з житла евакуйованих мешканців, \u003cstrong\u003eзґвалтування\u003c/strong\u003e жінок окупантами, \u003cstrong\u003eмаскування умисних вбивств\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eпід нещасні випадки (наприклад, загибель від авіаудару). Також поширеними були \u003cstrong\u003eшахрайства\u003c/strong\u003e із виплатами державної допомоги на відновлення житла\u003ca href=\"applewebdata://A0C937FC-D8C5-448E-A64B-9ABF1D1FA380#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e. Цей досвід може бути актуальним для України із тим, щоб формувати подальшу кримінально-правову політику.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПотенціал Кримінального кодексу України дозволяє не залишити безкарними жодне із наведених діянь. Однак \u003cstrong\u003eособливою вимогою є осмислений підхід у правозастосуванні, адже тлумачення закону повинно бути розумно передбачуваним для особи та узгоджуватися із суттю кримінального правопорушення\u003c/strong\u003e\u003ca href=\"applewebdata://A0C937FC-D8C5-448E-A64B-9ABF1D1FA380#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e Суд не може залишатися поза соціальним контекстом, однак здійснювати правосуддя слід із холодною головою та світлим розумом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_________\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://A0C937FC-D8C5-448E-A64B-9ABF1D1FA380#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \"Crime in Wartime\". Spartacus Educational. Accessed March 24, 2022. https://spartacus-educational.com/2WWcrime.htm.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://A0C937FC-D8C5-448E-A64B-9ABF1D1FA380#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e ECHR. \"HUDOC\". HUDOC \u0026ndash; European Court of Human Rights. Accessed March 24, 2022. https://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57965.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Prezydent-pidpysav-zakon.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":480,"url":"virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648210461,"date":"25.03.2022","views":3005,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka_virolomstvo-17.png","mini_image":null,"name":"ВІРОЛОМСТВО. ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ","description":"\u003cp\u003eВіроломство\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; дії, спрямовані на те, щоби викликати довіру супротивника та примусити його повірити,\u0026nbsp; що він має право на захист і зобов'язаний надати\u0026nbsp; такий захист\u0026nbsp; згідно\u0026nbsp; з\u0026nbsp; нормами\u0026nbsp; міжнародного права,\u0026nbsp; що застосовується у період\u0026nbsp; збройних\u0026nbsp; конфліктів,\u0026nbsp; з\u0026nbsp; метою обману такої довіри.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про віроломство як заборонений метод ведення війни читайте у третій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1QXVZom409dlG2ZkoHs0q-fnf0KK81X5H/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1QXVZom409dlG2ZkoHs0q-fnf0KK81X5H/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka_virolomstvo-17.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":489,"url":"etap-3-rezultati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648547047,"date":"24.03.2022","views":760,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/etap-3.png","mini_image":null,"name":"Етап 3: Результати","description":"","text":"\u003cp\u003eОсновним результатом цього проєкту була 21 детальна доповідь на основі відкритих даних про різні авіаудари в Ємені. Хоча під час хакатону була зібрана інформація і про інші інциденти, через різні фактори (як операційні, так і фінансові) після січня 2020 року доповіді більше не публікувалися. Головним уроком цього проєкту було те, що збір та аналіз інформації та підготовка звітів про такі інциденти \u0026ndash; це процес, який вимагає значних витрат часу. Це стає ще більш значущим, коли інформація досліджується та доповіді готуються відповідно до специфічної структури (шаблону) та закладених у ній жорстких стандартів.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eШість із цих доповідей стали основою для подання до парламенту Сполученого Королівства, щоб продемонструвати ризик використання британської зброї з порушенням міжнародного гуманітарного права (МГП). Незважаючи на це та багато інших заяв, уряд Сполученого Королівства у липні 2020 року прийняв рішення продовжити продаж зброї Саудівській Аравії. Хоча \u003ca href=\"https://questions-statements.parliament.uk/written-statements/detail/2020-07-07/HCWS339\"\u003eуряд визнав, що мали місце \u0026laquo;достовірні випадки, які викликають занепокоєння\u0026raquo;\u003c/a\u003e, коли могли відбутися порушення МГП, він постановив, що це були \u0026laquo;поодинокі інциденти\u0026raquo; і відтак, \u0026laquo;не існує явного ризику\u0026raquo;, що зброя Сполученого Королівства може бути використана для порушення МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ лютому 2021 року GLAN та Юридична школа Університету Суонсі організували \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=dq_m2POiVdw\"\u003eсимуляційне слухання\u003c/a\u003e, під час якого одна з цих доповідей була використана як основа для свідчень експерта. Метою слухання, проведеного за участі досвідчених юристів зі сторони й обвинувачення, і захисту під головуванням судді Джоанни Корнер, було встановити, чи може такий вид інформації з відкритих джерел бути прийнятним англійськими судами як доказ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСимуляційне слухання було засноване на вигаданій судовій справі, в якій Bellingcat надала відео як доказ. Розслідувач Bellingcat Нік Уотерс, який виступав як незалежний вигаданий свідок на ім\u0026rsquo;я Френк Палмер, підготував доповідь про перевірку цього відео. Під час цього симуляційного слухання було перевірено відео та експертний висновок, щоб встановити, чи можуть вони бути прийняті як докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСуддя Корнер обмірковувала аргументи і врешті \u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=-yVgbKTEtMM\u0026amp;t=5s\"\u003eвирішила прийняти таку інформацію як доказ\u003c/a\u003e, хоча зазначила декілька застережень і аспектів, які суперечили її рішенню. Найважливішою з них була потреба в цифровій криміналістичній експертизі того, чи мало місце маніпулювання зображенням чи відео. Хоча аналітики OSI мають спроможність виявляти приклади контенту, що були піддані маніпуляціям, досягти повної впевненості без висновку цифрового криміналіста складно. Суддя також визнала, що \u0026laquo;Френк Палмер\u0026raquo; дійсно міг виступати в ролі свідка-експерта. Це рішення, хоча і винесене в межах симуляційного слухання, є потенційно важливим. Хоча на нього не можна посилатися як на прецедент, воно є корисним індикатором того, як реальний суд Англії або Уельсу може відреагувати на подібну інформацію, представлену як доказ.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/etap-3.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":479,"url":"parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648132207,"date":"24.03.2022","views":2733,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/49522536_303-2.jpg","mini_image":null,"name":"ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?","description":"\u003cp\u003e24 березня Парламент втретє зібрався на засідання під час війни, ухваливши 24 закон та декілька постанов. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив, було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\u003cspan\u003eВсі наведені закони (окрім проєкту Закону №7183) парламент ухвалив за основу і в цілому (тобто одним читанням). Очікуємо на підписання проголосованих законів Головою ВРУ та Президентом.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003eТрадиційно робимо огляд ключових змін (з попередніми змінами можна ознайомитись \u0026ndash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e3 березня\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-druge-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e15 березня\u003c/a\u003e).\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39256\"\u003e\u003cstrong\u003e№7183\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: зміни стосовно особливостей досудового розслідування в умовах воєнного стану (здебільшого розширення Розділу ІХ-1 КПК України)\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновні зміни вносяться до ст. 615 КПК України, а оскільки це вже третє, то не можемо не зробити застереження з боку юридичної техніки. Попри наявність окремого Розділу ІХ-1 КПК України, присвяченому предмету пропозицій законодавчої ініціативи, всі зміни пропонуються до цієї статті, а також шляхом доповнення ст. 615-1 Кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ точки зору законодавчої техніки такі дії є неприпустимими, а тенденція до внесення постійних змін до цієї статті тільки набирає обертів, починаючи з 24 лютого 2022 року. Так чи інакше на одному з етапів такого вдосконалення законодавства доведеться структурувати цей розділ, розділити ст. 615 Кодексу на відповідні змістовні частини, тобто надати викладенню норм закону системного вигляду. Зрозуміло, що це потребує додаткових зусиль, проте варто вже на цьому етапі чи на наступному врахувати таку необхідність. Інакше \u0026ndash; це може призвести до помилок законодавчого регулювання, помилок у правозастосуванні та інших негативних наслідків.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eДалі по змісту (з авторськими коментарями де це потрібно):\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eназви Розділу ІХ-1 та ст. 615 КПК України скорочуються до \u0026laquo;особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eнадано можливість керівникам прокуратури своєю постановою доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eу разі неможливості його здійснення чи нефункціонування органу під час воєнного стану. Варто зазначити, що включно зі справами НАБУ, стосовно яких встановлено запобіжник, хоча навіть в умовах воєнного стану, на наш погляд, могло б мати місце погодження з прокурорами САП;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eкерівникам органів досудового розслідування надано повноваження створювати міжвідомчі слідчі групи за погодженням з керівниками відповідних ОДР\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e. Видається дивним, що це відбувається без погодження з прокурором, оскільки саме органи прокуратури здійснюють організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням (ст. 131-1 Конституції України) та володіють інформацією про наявні ресурси в органів досудового розслідування та органів прокуратури для розслідування складних кримінальних провадженнях, в яких виникає потреба у створенні міжвідомчої слідчої групи.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвизначено порядок участі та залучення захисника і перекладача до проведення окремої процесуальної дії \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eу кримінальному провадженні в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (для перекладу \u0026ndash; залучається за першої можливості або слідчий здійснює переклад самостійно; для захисника \u0026ndash; за першої можливості, включно з можливістю застосування -аудіо;-відеозвʼязку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзакріплено гарантії поновлення процесуальних строків\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування такого стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eдозволено затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, а також момент затримання особи переноситься з фактичного часу обмеження свободи на момент її доставлення до органу досудового розслідування або прокуратури\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (фактичний відступ від вимог ст. 208 КПК України та зупинення строків затримання під час доставлення \u0026ndash; в умовах правового режиму воєнного стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eузгоджено між собою положення статей 615 та 219 КПК України щодо початку обчислення строків досудового розслідування\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також уточнюються окремі правила їх обчислення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвиключено обмеження щодо проведення слідчих (розшукових) дій в нічний час \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (зміни до ст. 223 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвизначено правила фіксації ходу і результатів провадження окремих слідчих\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (розшукових) дій у випадку неможливості забезпечення в них участі понятих (шляхом безперервної відеофіксації, наприклад, обшуку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eнадано можливість зупиняти досудове розслідування після повідомлення особі про підозру \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eза наявності об\u0026rsquo;єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e(до моменту, якщо підстави для зупинення перестали існувати)\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e;\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eунормовано питання зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e за призовом під час мобілізації, на особливий період (зміни до ст. 335 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзакріплено гарантії здійснення дистанційного судового провадження\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, коли обвинувачений перебуває поза межами приміщення суду (незалежно від згоди на дистанційний судовий розгляд обвинуваченого) (зміни до ст. 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eрозширено повноваження керівника органу прокуратури в умовах воєнного стану користуватися повноваженнями слідчого судді \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e(розширення переліку статтями 186, 187, 190, 206, 219, 232, 246, 250 КПК України), у випадку відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості їх виконання слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eрегламентовано гарантії розподілу матеріалів кримінальних проваджень у випадку нефункціонування ЄСІТС\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, а також визначення складу суду в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвизначено строки провадження окремих процесуальних дій\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e,\u003c/em\u003e передбачених статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК України, у разі припинення (скасування) воєнного стану, якщо була відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість їх своєчасного здійснення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eдодатково регламентуються правила територіальної підсудності кримінальних проваджень в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (без відповідних рішень ВРП та ВС);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвідступ від жорсткого стандарту заборони використання позасудових свідчень \u0026ndash; показання свідка, потерпілого, підозрюваного, отримані на стадії досудового розслідування,\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e що здійснювалося в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eє доказами у суді за умови забезпечення процесуальних гарантій та відеофіксації \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e(детальніше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eдив. статтю з цієї теми\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та варіант імплементації змін в самому законопроєкті);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвизначено випадки альтернативності здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eнадано можливість звернення на користь держави арештованого майна (за погодженням з керівником ОДР або прокуратури).\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e В самому проєкті мова йде про \u0026laquo;майно, на яке накладено тимчасовий арешт\u0026raquo;, що, звісно, термінологічна помилка, бо є лише \u0026laquo;арешт майна\u0026raquo;, сподіваємось, що виправлять на етапі техніко-юридичних правок. Якщо ж говорити про концепцію \u0026ndash; безперечно вона правильна. А якщо йти по змісту норми, то \u0026laquo;примусове відчуження\u0026raquo; некоректне формулювання, бо це інститут цивільного права, який тут не застосовується. Якщо упустити всі термінологічні речі, то проблема залишається в тому, що ч. 5 ст. 41 Конституції України гарантує відшкодування вартості такого майна\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026ndash; цього немає, на жаль, а ці моменти мали б регулюватись цим порядком;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзакріплено умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також регламентуються гарантії відшкодування втрачених речей і документів в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (додається ст. 615-1 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eвиправляються технічні помилки\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, на кшталт згадування глави 37 КПК України замість статті 37 у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України та інші подібні помилки. \u003cspan\u003eХоча додаються нові, наприклад виправлення сполучника \"та\" на \"або\" у словах \"врятування життя та майна\" людей (ч. 2 ст. 30 Конституції України, ст. 233 КПК України), що не передбачає змістовних змін (можливо законодавець їх і бачить, але помиляється).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e\u003cstrong\u003e№7186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e:\u003cstrong\u003e впроваджується безальтернативний запобіжний захід у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки, злочинів пов\u0026rsquo;язаних з тероризмом, та проти миру та безпеки людства, а також надається можливість спеціального досудового розслідування пособництва державі-агресору.\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109\u0026ndash;114-1 (проти основ національної безпеки), 258\u0026ndash;258-5, 260, 261 (проти громадської безпеки), 437\u0026ndash;442 КК (воєнні злочини) має застосовуватись винятково запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 176, п. 6 ч. 4 ст. 183 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібні зміни вже визнавались КСУ неконституційними (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#n40\"\u003eРішення No 7-р/2019 від 25.06.2019\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), проте у цій редакції є вказівка на \u003cem\u003eнаявність ризиків \u003c/em\u003eпри цьому. Проте незрозуміло, чи це означає 1) за наявністю ризиків, нейтралізація яких можлива лише у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою \u0026ndash; тоді ухвалена норма позбавлена сенсу (крім можливості не визначати заставу у ненасильницьких злочинах); чи 2) за наявністю ризиків (будь-яких) \u0026ndash; в такому випадку можна завжди застосовувати тримання під вартою, тобто ризиків могло б не вистачити на цей запобіжний захід в загальному порядку, а тут у слідчого судді не залишається вибору \u0026ndash; тоді зміст ухваленого положення не відрізняється від змісту положення, що було визнано таким, що не відповідає Конституції України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДозволяється здійснювати розслідування пособництва державі-агресору (ст. 111-2 КК України \u0026ndash; див. п. 2 наступного Розділу) у формі спеціального досудового розслідування (зміни до ч. 2 ст. 297-1 КПК України). Так само проєктом Закону №7189 дозволяється спеціального досудове розслідування несанкціонованного поширення інформації про розташування, переміщення, дії Збройних Сил України (див. п. 5 наступного Розділу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. ЗМІНИ ДО КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39255\"\u003e\u003cstrong\u003e№7182\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: посилена відповідальність за вчинення кіберзлочинів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eСт. 361 КК України (\u003cem\u003eНесанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж\u003c/em\u003e) викладається у новій редакції \u0026ndash; додаються обтяжуючі обставини та посилюється відповідальність. Також у новій редакції викладається ст. 361-1 КК України (\u003cem\u003eСтворення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут\u003c/em\u003e).\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39257\"\u003e\u003cstrong\u003e№7181\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: скасовується відповідальність за ст. 263 Кодексу у випадках добровільної здачі особою зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eІнститут звільнення від кримінальної відповідальності за добровільну здачу органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв скасовуються \u0026ndash; відтепер такі дії не утворюють склад кримінального правопорушення. Мета \u0026ndash; обійти всі формальні процедури, які передбачені законом при звільненні від кримінальної відповідальності. Адже для звільнення необхідно повідомити особі про підозру та скерувати до суду клопотання про звільнення від відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e\u003cstrong\u003e№7186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: криміналізується \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo; (ст. 111-2 КК України).\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eКК України доповюється ст. 111-2, якою передбачена відповідальність за пособництво державі-агресору. Під пособництвом розуміється будь-яка співпраця з державою- агресором, її окупаційною адміністрацією та/або її збройними чи воєнізованими формуваннями на шкоду Україні. Таким чином поняття колабораційної діяльності, передбачене ст. 111-1 КК України деталізується (розширюється).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col start=\"4\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39207\"\u003e\u003cstrong\u003e№7146\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: криміналізується використання гуманітарної допомоги не за цільовим призначенням.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eКК України доповнюється ст. 201-2, яка передбачає відповідальність за використання гуманітарної допомоги або іншої безоплатної допомоги з метою прибутку або власного збагачення під час дії воєнного стану. Злочин буде підслідний СБУ (зміни до КПК України в частині підслідності).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col start=\"5\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39273\"\u003e\u003cstrong\u003e№7189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: криміналізується несанкціоноване розповсюдження інформації в умовах воєнного або надзвичайного стану \u0026ndash; \u0026laquo;боротьба з тік-токерами\u0026raquo;.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eКК України доповнюється ст. 114-2, яка передбачає відповідальність за навмисне та незаконне розповсюдження інформації про направлення, переміщення міжнародної військової допомоги в Україну, а також інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших військових формувань України.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eТакож впроваджується можливість застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у випадку вчинення їх уповноваженою особою від імені та в інтересах відповідної юридичної особи кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 Кодексу (зміни до ст. 96-3 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІІ. ЗМІНИ ДО ІНШИХ ЗАКОНІВ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39258\"\u003e\u003cstrong\u003e№7184\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: надано можливість із одноразового застосування заходу заохочення\u003c/strong\u003e у виді присвоєння чергового спеціального звання до поліцейського \u003cstrong\u003eбез дотримання\u003c/strong\u003e визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції \u003cstrong\u003eстроків\u003c/strong\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39229\"\u003e\u003cstrong\u003e№7173\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e: особливості поводження з військовополоненими та встановлення повноважень органів влади у цьому питанні.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003eПередбачено можливість у разі необхідності в межах однієї виправної колонії створювати сектори з різними рівнями безпеки, а також сектори для тримання осіб, узятих під варту, за умови забезпечення ізоляції від засуджених, які тримаються у цій установі (зміни до ст. 11 КВК)\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоповнюються повноваження поліції в умовах воєнного стану \u0026ndash; стосовно взаємодії з держорганами, ОМС, юрсобами держформи власності, зокрема щодо військовополонених; перевірки документів з метою виявлення осіб, які самовільно залишили місце утримання військовополонених; розширення переліку підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу його перевірки та пасажирів з цією ж метою (зміни до ст. 23, 32, 35 Закону України \u0026laquo;Про Національну поліцію\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ законах України \u0026laquo;Про оборону України\u0026raquo;, \u0026laquo;Про Збройні Сили України\u0026raquo;, \u0026laquo;Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України\u0026raquo; конкретизується правовий статус військовополонених, розмежовується діяльність центральних та інших органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у сфері оборони щодо організації поводження з військовополоненими.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/49522536_303-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":485,"url":"etap-1-proekt-arim-hakaton","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648544590,"date":"24.03.2022","views":869,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/etap-1.png","mini_image":null,"name":"Етап 1: Проєкт «Арім. Хакатон»","description":"","text":"\u003cp\u003eНаприкінці січня 2019 року Bellingcat і GLAN зібрали понад 40\u0026nbsp;журналістів-розслідувачів, технологів та юристів, які пройшли підготовку з проведення слідства на основі відкритих даних (OSINT). Протягом 4 днів вдалося об\u0026rsquo;єднати їхній досвід і спроможність до розслідування, щоб виявити, перевірити, проаналізувати та зберегти набір даних про 100 авіаційних бомбардувань в Ємені, здійснених коаліцією на чолі з Саудівською Аравією у період з 25 березня 2015 року до 31\u0026nbsp;грудня 2018 року в Ємені.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред учасників хакатону були офіційно кваліфіковані фахівці, такі як спеціалісти з боєприпасів, лінгвісти та експерти з права, а також спеціалісти без формальної кваліфікації, які були визнані експертами у своїй галузі. Зокрема, мова йде про учасників, які спеціалізувалися на геолокації, хронолокації або мали інші незвичайні, але відповідні навички чи знання та яких їхні колеги визнавали експертами. План хакатону також передбачав приєднання єменських журналістів через засоби відеозв\u0026rsquo;язку, однак через технологічні проблеми це виявилося неможливим. Відтак, можливість використання знань місцевого контексту, які були визнані важливою частиною процесу розслідування, під час самого хакатону була обмеженою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерший день передбачав навчання технікам роботи з відкритими даними, методології, а також ознайомлення з командами та предметом розслідування. Три інші дні були використані на розслідування ймовірних авіаударів. Між командами було розподілено низку інцидентів, пов'язаних з різними категоріями, що випливають із обмежень міжнародного гуманітарного права (МГП) \u0026ndash; сукупності правил, які встановлюють юридичні обмеження для застосування сили у збройному конфлікті:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНапади на об'єкти критичної цивільної інфраструктури (необхідні для виживання мирного населення)\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНапади із заподіянням тяжкої шкоди цивільному населенню\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНапади на об'єкти з певним захищеним статусом\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗнищення цивільного майна\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eНапади на урядові будівлі, які не є військовими об\u0026rsquo;єктами.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУчасники провели розслідування інцидентів, які підпадають під ці категорії, з використанням даних з відкритих джерел, а експерти надавали експертні висновки з таких питань, як геолокація або ідентифікація боєприпасів. Дані цих досліджень, такі як час доби, використані боєприпаси та об\u0026rsquo;єкти нападів, були зібрані та внесені в таблицю даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ результаті було створено величезний набір даних, зібраних із соціальних мереж, місцевих новин, блогів та інших онлайн-джерел інформації, що містять зображення, відео та тексти, які стосуються інцидентів. Деякі з них були структурованими (наприклад, конкретні дані, що додавалися до таблиць даних), деякі були напівструктурованими (наприклад, дані у проєктах доповідей), а деякі були неструктурованими і додавались до цих проєктів доповідей як посилання. Спочатку намір полягав у тому, щоб повністю підготувати доповіді про всі 100 ударів під час цього хакатону, однак згодом було виявлено, що це було неможливо через обмеженість часу та відсутність єдиного стилю підготовки доповідей для великої кількості розслідувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновною метою хакатону був збір інформації з відкритих джерел. Двома основними обмеженнями для цього були необхідність архівування інформації з відкритих джерел, зібраної під час хакатону, та вимога перевіряти, чи кожний елемент інформації насправді пов\u0026rsquo;язаний з певним інцидентом (див. нижче). Це не тільки стало основою для оцінки та встановлення зв'язків між контентом, триангуляції даних щодо кожного інциденту, але й дозволило нам бути впевненими в окремих зібраних даних і встановити походження контенту, що потенційно є важливим питанням, якщо контент мав використовуватися в судових процесах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"background-color: #784e90;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/etap-1.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":484,"url":"zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648543985,"date":"24.03.2022","views":881,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zakladannya-konceptu.png","mini_image":null,"name":"Закладання концептуальної основи для хакатону, проєкт «Арім»","description":"","text":"\u003cp\u003eУ 2018 році наша колега Раван Шаїф повернулася з Ємену. Вона була сповнена розчарування, побачивши на власні очі наслідки бомбардування країни Саудівською коаліцією. Вона відвідала семінар, організований Global Legal Action Network (GLAN), і зрозуміла, що OSI може надати докази на підтримку судових справ щодо запобігання продажу зброї Саудівській Аравії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з Дірблою Міноуг з GLAN і правозахисницею та адвокаткою Тарою Вассефі Раван Шаїф з Bellingcat зупинилася на ідеї хакатону, який міг би об'єднати велику кількість розслідувачів, щоб використати методи розслідування на основі відкритих даних (OSI) для розслідування авіаударів Саудівської коаліції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eGLAN провела дослідження юридичної практики та принципів, що стосуються визначення ваги та допустимості доказів, та консультації з міжнародними та національними юристами. Потім було визначено комплекс основних стандартів, які стосувалися б основних пріоритетів доказової діяльності: демонстрація неупередженості, ланцюжок зберігання, ведення записів і перевірка всіх розумних слідчих версій. Усі ці фактори допомагають вирішити потенційні правові проблеми щодо якості та походження доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпираючись на роботу GLAN під час підготовки до хакатону, ми створили дієву методологію, яку можна відтворювати. Вона була розроблена відповідно до стандартів доказування для потенційного використання в журналістських розслідувань, орієнтованих на здійснення впливу, а також використання в наукових колах та судових справах. Ми спиралися на знання численних розслідувачів, які проводять розслідування на основі відкритих даних, а також досвід фахівців з архівної справи, журналістики та права. За допомогою цієї методології ми мали на меті встановити еталон практичності та ефективності проведення віддалених розслідувань на основі відкритих даних та опублікувати серію високоякісних оцінок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи умисно зробили ці стандарти \u0026laquo;легкими\u0026raquo; до застосування: тобто, щоб розслідувачі могли дотримуватись їх без надмірного сповільнення своєї роботи. Це був перший етап поточного процесу, завдяки якому ця новаторська методологія буде постійно вдосконалюватися. Методологія зосереджена на чотирьох аспектах: пошук, збереження, перевірка та аналіз інформації. Кожна частина цієї методології була спрямована на підвищення ймовірної цінності такого роду інформації з відкритим джерел як доказу в суді. Ключовими для цього були прості кроки, такі як запис пошукових термінів, які ми використовували, чітке окреслення кроків перевірки інформації та використання аналітичної мови в письмових звітах. Мабуть, найважливішою частиною методології було збереження контенту відповідно до криміналістичних стандартів. У межах проєкту цю функцію виконував Єменський архів, що входить до складу Mnemonic (діяльність якого обговорюється далі). На жаль, унікальність цього підходу полягає не лише в тому, що це найважливіший крок у методології. Він також найважчий для відтворення в інших розслідуваннях, оскільки потребує партнерства з організацією, яка має спроможність зберігати цифрові медіа із дотриманням відповідних криміналістичних стандартів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХакатон отримав свою назву від дамби Арім у Марібі, Ємен. Археологи припускають, що її будівництво почалося приблизно за 2 000 років \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eдо нашої ери. Чудо інженерії стародавнього світу, це найстаріша відома дамба в світі. Сабейці побудували дамбу для зберігання періодичних мусонних дощів, які випадали на сусідні гори, що дозволяло направляти зібрану воду в іригаційну систему, яка живила величезні сади королівства і зробила можливим ведення сільського господарства. Незважаючи на декілька руйнувань дамби за її тривалу історію, у тому числі через авіаудари під час конфлікту, частини дамби збереглися донині. Назвавши цей хакатон на честь дамби, ми хотіли дати сигнал про нашу надію, що каркас, який ми намагалися розробити, матиме певний ступінь довговічності та витривалості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"background-color: #784e90;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zakladannya-konceptu.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":490,"url":"visnovok","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648547303,"date":"24.03.2022","views":833,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/visnovok.png","mini_image":null,"name":"Висновок","description":"","text":"\u003cp\u003eЗ моменту свого започаткування в 2018 році ідея проєкту \u0026laquo;Ємен\u0026raquo; була амбітною як за масштабом, так і за запланованим результатом. Його мета полягала в тому, щоб закрити прогалини в доказовій базі, які нині перешкоджають правосуддю та підзвітності у конфліктах у всьому світі. Для цього проєкт використовував найсучасніші доступні методики роботи з відкритими даними, збираючи, перевіряючи та зберігаючи зображення та відео авіаударів Саудівської коаліції по Ємену.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте не обійшлося без проблем, і подібні проєкти, безсумнівно, могли б поліпшити цей процес. У деяких компонентах проєкт був фантастично успішним: було об\u0026rsquo;єднано різноманітну групу людей для хакатону, було створено величезну кількість даних, пов\u0026rsquo;язаних з атаками/інцидентами. Однак через технічні труднощі на той час не вдалося поспілкуватися з єменськими журналістами, які мали відіграти ключову роль під час хакатону. Масштаб зібраної інформації та детальний характер доповідей про інциденти означали, що амбітні масштаби проєкту ніколи не були повністю реалізовані. Проєкт не досяг своєї мети опублікувати 100 доповідей \u0026ndash; було підготовлено лише 21. Швидко стало очевидним, що для такого роду доповідей необхідно значно більше ресурсів, ніж було доступно на той час. Незважаючи на це, було опубліковано 21 високоякісну доповідь про удари, які завдали серйозної шкоди цивільному населенню. Сім з цієї 21 доповіді стали основою для подання як докази комітетам парламенту Сполученого Королівства з контролю за експортом озброєнь. Таким чином, новизна цих зусиль також означала, що багато з того, що було зроблено, стало абсолютно новаторським: іноді це було повністю ефективно, іноді менш ефективно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ інших аспектах проєкт безперечно вдалий. Він призвів до створення методології, яку легко відтворювати, для розслідування подій з використанням інформації з відкритих джерел. Як наслідок, доповіді, підготовлені за цією методологією, були подані та прийняті як докази парламентом Сполученого Королівства, і в результаті цього було проведено симуляційне слухання, в якому інформація, зібрана та перевірена за методологією проєкту, була прийнята як доказ. Тепер, коли ця інформація була використана у зусиллях із притягнення постачальників зброї до відповідальності, лише час покаже, чи виявиться вона корисною в справжньому судовому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі уроки сформували основу знань, які будуть застосовані при подальших ітераціях цього проєкту. Зрештою, ми сподіваємось, що успіхи та невдачі цього проєкту наразі можуть поінформувати інших, які бажають виконувати подібні проєкти, і розширити потенціал використання інформації з відкритих джерел як доказів для притягнення тих, хто мають владу, до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e__\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eДжерела та література\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eBanchik, A. V. 2020. \u0026ldquo;Disappearing Acts: Content Moderation and Emergent Practices to Preserve at-Risk Human Rights-Related Content.\u0026rdquo; New Media \u0026amp; Society 23 (6): 1527-1544. doi: 10.1177/1461444820912724.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eReading, A. 2009. \u0026ldquo;Mobile Witnessing: Ethics and the Camera Phone in the \u0026lsquo;War on Terror.\u0026rsquo;\u0026rdquo; Globalizations 6 (1): 61-76. doi: 10.1080/14747730802692435.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eRoussev, V. 2009. \u0026ldquo;Hashing and Data Fingerprinting in Digital Forensics.\u0026rdquo; IEEE Security \u0026amp; Privacy 7 (2): 49-55. doi: 10.1109/MSP.2009.40.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eПОВЕРНУТИСЬ НА ПОЧАТОК\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/visnovok.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":486,"url":"arhivuvannya-perevirka-informatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648544956,"date":"24.03.2022","views":912,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/arhivuvannya.png","mini_image":null,"name":"Архівування. Перевірка інформації","description":"","text":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eАрхівування\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eОднією з основних проблем, яка стосується розслідувань на основі відкритих даних, є доступність та довговічність відповідної інформації. Хоча контент, що стосується авіаударів, може бути розміщений в Інтернеті, немає гарантії, що він там залишиться. Контент, пов\u0026rsquo;язаний з екстремальними та насильницькими подіями, через різні причини часто видаляється з платформ. Контент може бути ідентифікований автоматизованим алгоритмом як такий, що порушує правила платформи, на якій він розміщений; про це можуть повідомити недобросовісні особи, які не згодні із контентом; проти нього можуть бути висунуті ворожі та шахрайські претензії щодо авторських прав, або користувач просто може вирішити видалити його з платформи (Banchik 2020).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩоб зменшити вплив цього, Єменський проєкт розробив протокол зберігання даних, який застосовується як до самого контенту, так і до методів, за допомогою яких цей контент було виявлено. Щоб зберегти контент, ми співпрацюємо з \u003ca href=\"https://yemeniarchive.org/\"\u003eЄменським архівом\u003c/a\u003e (частиною Mnemonic \u0026ndash; некомерційної організації, яка спеціалізується на збереженні онлайн-контенту, що стосується конфліктів). URL-адреси будь-якого контенту, який розслідувачі бажають зберегти, можна ввести в електронну таблицю, яка згодом буде збережена і хешована в цифровому вигляді для забезпечення її цілісності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОднак у Єменському архіві не можна було відстежити кроки, вжиті розслідувачами. Для цього був використаний інструмент під назвою Hunchly: він фіксував, які веб-сайти були відвідані та які медіа-файли були переглянуті, а також створював PDF-файл самої сторінки та хеш, свого роду цифровий відбиток цього відвідування (Roussev 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПоєднання Hunchly та методів архівування, використаних Єменським архівом, дозволило пом'якшити більшість проблем, що можуть виникати у результаті видалення контенту, а також забезпечити ланцюжок зберігання цього контенту, однак прогалини досі залишалися. Незначна кількість веб-сайтів була несумісною ні з Hunchly, ні з Єменським архівом \u0026ndash; відтак, зафіксувати деякі з посилань в архіві вдалося лише частково, а деякі не вдалося взагалі. Також був присутній людський фактор, особливо на етапі хакатону, оскільки деякі учасники не були знайомі з програмним забезпеченням або не дотримувались інструкцій під час його використання. Враховуючи людську природу, а також безліч різноманітних форматів, які використовують веб-сайти, ці фактори будуть продовжувати впливати на процес. Їх потрібно визнати, щоб ефективно пом\u0026rsquo;якшувати їхні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПеревірка інформації\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблема використання помилкових зображень або відео, які використовуються для створення новин, вже добре відома. Найчастіше такого роду помилки трапляються, коли в сюжеті про певний інцидент використовуються зображання та відео, що стосуються іншого інциденту. Іноді \u003ca href=\"https://www.telegraph.co.uk/news/2017/11/14/russia-use-video-game-picture-claim-us-helped-isil/\"\u003eза справжні кадри можуть бути видані кадри з фільмів або відеоігор\u003c/a\u003e. Людина з нечесними намірами може навіть спробувати створити ціле відео з нуля і стверджувати, що воно стосується певного інциденту, хоча така робота є дуже складною і, звичайно, це не є поширеною практикою. Навпаки, як стверджується, \u003ca href=\"https://www.wired.com/story/opinion-authoritarian-regimes-could-exploit-cries-of-deepfake/\"\u003eнеодноразові заяви про маніпулювання відеозаписом можуть бути більш згубними, ніж ризик таких маніпуляційних відео\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПереважну більшість помилкових зображень або відео можна ідентифікувати за допомогою перевірки геолокації та хронолокації: розміщення контенту в часі та просторі. Якщо ці прості дії виконувати правильно, вони дозволяють систематично видаляти переважну більшість помилкового контенту, але на практиці ці дії можуть бути надзвичайно складними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ще одним способом перевірки справжності контенту є перевірка контексту. Наприклад, якщо по центру міста здійснено повітряний удар, що велика кількість людей зробить фото та відео цієї події. Якщо ж про авіаудар заявив лише один користувач Twitter, а жоден інший користувач цього не зробив, навряд чи така заява буде правдивою. Аналогічно, невідповідність наслідків застосування зброї, яку можна виявити в контенті різних користувачів, може свідчити про те, що контент може бути несправжнім.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, після вибуху в Бейруті 2020 року з\u0026rsquo;явилося декілька відео, які нібито показують, як ракети вдарили у склад, спричинивши вибух, але розмір і характер вибуху не відповідали будь-якій системі звичайної зброї. Це одразу вказувало на те, що відео було змінено, щоб додати ракети. Після того, як запис було розглянуто кадр за кадром, стало зрозуміло, що \u003ca href=\"https://www.bellingcat.com/news/mena/2020/08/07/the-beirut-explosion-is-it-a-bird-is-it-a-plane-is-it-a-faked-video-of-a-missile/\"\u003e\u0026laquo;ракета\u0026raquo; насправді була просто кліп-артом, доданим до справжніх кадрів\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей тип перевірки проводився для кожного фрагмента контенту, який використовувався в аналізі Єменського проєкту. Це не тільки забезпечило такий рівень перевірки, який систематично виключав помилкову інформацію з аналізу, але й дозволило генерувати точні дані про кожен інцидент. У декількох випадках повідомлялося про неточний час або неточне місце авіаударів, навіть коли їх розслідували команди на місцях. За допомогою процесу перевірки це можна було ідентифікувати та виправити, що призвело до отримання більш точних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча можливість цифрових маніпуляцій із самими кадрами залишається, це трапляється рідко. Для того, щоб переконатися у достовірності конкретного відео, знадобиться спеціаліст із цифрової судової експертизи, але досі можна вжити заходів, щоб зменшити ризик. Якщо один інцидент зображують декілька відео, ці відео можна перевірити на невідповідності (перехресна перевірка). Крім того, якщо відео транслюються в прямому ефірі або опубліковані через короткий час після інциденту, це або усуває, або значно зменшує можливість цифрових маніпуляцій. Навіть якщо вживати таких кроків пом'якшення ризику, висновок експерта з цифрових судових експертиз був би корисним \u0026ndash; особливо щодо контенту, який не має підтверджень.\u003cspan style=\"background-color: #a9c23f;\"\u003e\u003cspan style=\"background-color: #784e90;\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\" style=\"background-color: #784e90;\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"background-color: #a9c23f;\"\u003e\u003cspan style=\"background-color: #784e90;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/arhivuvannya.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":476,"url":"metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648118395,"date":"24.03.2022","views":22465,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-05.png","mini_image":null,"name":"Методи ведення війни","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cb\u003eМетоди ведення війни\u003c/b\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u0026mdash; це тактика чи стратегія, що використовується в умовах бойових дій проти сторони супротивника; методи МГП, які може використовувати сторона збройного конфлікту, щоби знешкодити ворога. Методи характеризують дії сторони збройного конфлікту та дають змогу їх оцінити. МГП, зі свого боку, створює окрему призму, спрямовану на максимальне унеможливлення страждань захищених категорій осіб.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗагалом положення МГП категорично забороняють близько 12 методів ведення війни, а також забезпечують загальне регулювання дій сторони конфлікту, відповідно до якого можна оцінити їхню законність.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eТому під час вибору методів ведення війни МГП категорично забороняє сторонам:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eвчиняти віроломство\u003c/a\u003e;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eздійснювати терор;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eспричиняти голод\u003c/a\u003e;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eзастосовувати репресалії проти невійськових об\u0026rsquo;єктів\u003c/a\u003e;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроводити невибіркові атаки;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eспричиняти шкоду природному середовищу чи об\u0026rsquo;єктам, які містять небезпечні сили;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eвіддавати наказ про те, що пощади не буде;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eрозграбовувати\u003c/a\u003e;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eбрати цивільне населення в заручники\u003c/a\u003e;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003eвикористовувати перевагу від присутності цивільного населення чи його переміщення для сприяння веденню бойових дій\u003c/a\u003e;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eнеправильно використовувати відмітні емблеми і знаки;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eнападати на людей, які вже не беруть участі у бойових діях (hors de combat).\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-05.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":487,"url":"kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648545535,"date":"24.03.2022","views":850,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/keys.png","mini_image":null,"name":"Кейс: Удар коаліції по будівлі Офісу Президента","description":"","text":"\u003cp\u003e7 травня 2018 року \u003ca href=\"https://www.reuters.com/article/uk-yemen-security/saudi-led-air-strikes-hit-yemen-presidential-palace-houthi-media-idUKKBN1I81YJ?edition-redirect=uk\"\u003eСаудівська коаліція нанесла удар\u003c/a\u003e проти керівництва хуситів першого та другого рангу. Декілька інформаційних агентств повідомили, що був уражений Президентський палац у Сані, але супутникові знімки не виявили нових пошкоджень палацу, і жодні жителі Сани не опублікували повідомлення про бомбардування цієї конкретної території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте декілька людей повідомили в соцмережах, що удар було нанесено по іншому об\u0026rsquo;єкту. Дослідивши фотографії та зображення авіаудару, опубліковані жителями Сани, і провівши перехресну перевірку декількох пов\u0026rsquo;язаних зображень, за допомогою геолокації вдалося встановити, яка саме будівля була вражена.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Yemen%20Bellingcat.png\" alt=\"Yemen Bellingcat\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/A7medJa7af/status/993396259590418432\"\u003e\u003cem\u003eПриклад публікації в соціальних мережах\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e інформації про авіаудар.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ прикладі нижче ми вибрали будівлі, видимі на фото, які можна було б ідентифікувати на супутникових знімках. Потім ми мали можливість порівняти ці будівлі на зображенні, а потім на супутникових знімках, щоб визначити точну лінію, уздовж якої був здійснений авіаудар.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Yemen%202.png\" alt=\"Yemen 2\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/A7medJa7af/status/993396259590418432\"\u003e\u003cem\u003eОдне із зображень\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e цього удару, яке було геолоковано.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоли ми отримали цю лінію, ми могли визначити точне місцезнаходження будівлі. Ми підтвердили це, зіставляючи ознаки на зображеннях і відео із супутниковими знімками.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Yemen3.png\" alt=\"Yemen3\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВстановити час можна або шляхом визначення найбільш ранньої публікації в соціальних мережах зі згадкою про авіаудар у цьому місці, або шляхом вивчення показників у зображеннях і відео, таких як довжина або кут тіней. На кадрі внизу ми бачимо чоловіка, що стоїть на дорозі, і його тінь добре видно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Yemen%204.png\" alt=\"Yemen 4\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПропорційна довжина його тіні дозволяє встановити кут сонця на небі, а отже, і час. \u003ca href=\"https://www.bellingcat.com/resources/2021/05/18/unsure-when-a-video-or-photo-was-taken-how-to-tell-by-measuring-the-length-of-shadows/\"\u003eЦього можна досягти досить легко\u003c/a\u003e, просто ввівши його зріст і довжину тіні від його тіла (у співвідношенні 1 до 0,43) у SunCalc \u0026ndash; онлайн-інструмент, який моделює тіні в певний час доби і дату.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/Yemen%205.png\" alt=\"Yemen 5\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа результатами перевірка на картографічному краудсорсинговому сервісі \u003ca href=\"https://wikimapia.org/\"\u003eWikimapia\u003c/a\u003e визначено, що будівля, яка була піддана бомбардуванню, була \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com/investigations/san10017-the-office-of-the-presidency-strike\"\u003eпозначена як пов\u0026rsquo;язана з Офісом Президента\u003c/a\u003e чи президентської адміністрації ще до початку конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей приклад демонструє силу цих методів перевірки та розслідування. Незважаючи на широке поширення інформації про те, що бомбардуванню було піддано \u0026laquo;Президентський палац\u0026raquo;, за допомогою публікацій у соціальних мережах та картографічних сервісів вдалося встановити, що насправді це була адміністративна будівля в зовсім іншому місці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКонтент, отриманий в рамках цього розслідування, також слугував для того, щоб підкреслити, наскільки OSI можуть бути корисними для аналізу дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Знаходження точного місця на супутникових знімках дозволило юристам оцінити, наскільки густонаселеним був цей район (наскільки багато цивільних осіб там перебувало), і наскільки цей факт був відомим для атакуючої сторони. Створений користувачами контент, що показує цивільних осіб, які намагаються врятувати постраждалу дитину під час другого авіаудару, може допомогти з юридичною оцінкою того, чи знала атакуюча сторона, що вона бомбардує цивільну територію, і може підтвердити інші докази того, що цивільні особи зазнали шкоди внаслідок нападу. Ступінь руйнувань, які видно на відео в Інтернеті, може допомогти в юридичній оцінці того, чи дотримується Саудівська коаліція принципу пропорційності. Нарешті, аналіз, проведений розслідувачами, показав, що заплановані військові об\u0026rsquo;єкти нападу пізніше були помічені живими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/keys.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":477,"url":"vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648118733,"date":"24.03.2022","views":1802,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-06.png","mini_image":null,"name":"Взяття заручників. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДосить часто під час дослідження фактів утримання особи стороною збройного конфлікту не беруть до уваги момент затримання як потенційне порушення МГП. Кваліфікація такого діяння відрізняється від розуміння незаконного затримання за кримінальним законодавством і має свої особливості.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про взяття в заручники як заборонений метод ведення війни читайте у третій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1ltfizIc2Uwk3WXvX02-YSX3PALgGi15o/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1ltfizIc2Uwk3WXvX02-YSX3PALgGi15o/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-06.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":482,"url":"proekt-emen","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648543649,"date":"24.03.2022","views":930,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/proєkt-єmen.png","mini_image":null,"name":"Проєкт «Ємен»","description":"","text":"\u003cp\u003eПроєкт \u0026laquo;Ємен\u0026raquo; був спробою отримати користь з величезної кількості відкритих даних щодо конфлікту в Сирії, які жодним чином не використовувались. Інформація з відкритих джерел, отримана з соціальних мереж, місцевих ЗМІ та доповідей неурядових організацій, стала раніше невикористаним ресурсом даних про військово-повітряну кампанію коаліції під керівництвом Саудівської Аравії. Проєкт мав на меті об\u0026rsquo;єднати цю інформацію зі знаннями на місцях та оцінками як формально визнаних, так і неформальних експертів з цієї теми, щоб створити серію публікацій, які досліджують військово-повітряну кампанію.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтало звичним, що люди дістають свої мобільні телефони і знімають гідні уваги події, коли вони стикаються з ними. Перед обличчям навіть екстремальних подій, як-от авіаудару, деякі люди негайно ведуть зйомку, а потім поширюють це через свої особисті контакти, у соціальних мережах чи програми для обміну повідомленнями. Як здається, прагнення зробити це є неймовірно сильним: багато хто ризикує своїм життям, щоб зафіксувати подібні події на камеру. Як правило, це не вуайєризм, а свідоме рішення стати свідком та повідомити інших про подію та її наслідки (Reading 2009).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака поведінка проявляється в найекстремальніших подіях і конфліктах у всьому світі, і, ймовірно, особливо в Сирії, де тривалість відеокадрів про війну перевищує тривалість самої війни. Знову й знову люди, які зазнали найжахливішого насильства, \u003ca href=\"https://www.france24.com/en/live-news/20210308-activists-in-race-to-save-digital-trace-of-syria-war\"\u003eзаписували свої переживання у відчайдушній спробі показати світу, що відбувається.\u003c/a\u003e Після цього багато організацій продивлялися ці кадри та доповнювали їх, намагаючись реагувати на подібні події.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ контексті конфліктів на сучасному Близькому Сході, зокрема в Іраку та Сирії, OSI відіграє важливу роль у \u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2019/10/13/world/middleeast/russia-bombing-syrian-hospitals.html#%3A~%3Atext%3DThe%20Russian%20Air%20Force%20has%2Cby%20The%20New%20York%20Times\"\u003eрозслідуванні цілеспрямованих російських авіаударів по лікарнях\u003c/a\u003e, кількості загиблих серед цивільного населення в результаті \u003ca href=\"https://airwars.org/conflict/coalition-in-iraq-and-syria/\"\u003eвійськово-повітряної кампанії Саудівської коаліції\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eта \u003ca href=\"https://www.gppi.net/2019/02/17/the-logic-of-chemical-weapons-use-in-syria\"\u003eвикористання хімічної зброї урядом Сирії\u003c/a\u003e проти власних громадян. Проєкт \u0026laquo;Ємен\u0026raquo; мав на меті вперше упорядкувати процеси збору, обробки та доповнення цього контенту (даних з відкритих джерел) через OSI щодо конфлікту в Ємені, який потім можна було б використовувати для адвокації\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдля відновлення справедливості та встановлення підзвітності, зокрема в контексті судових справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроєкт \u0026laquo;Ємен\u0026raquo; спочатку розпочався як концепція, яка потім була втілена на практиці у вигляді хакатону в Лондоні, після чого було написання серії доповідей, в яких розслідувалися авіаудари в Ємені. Поряд з адвокаційним компонентом цих доповідей, що мав на меті висвітлити питання правосуддя та притягнення до відповідальності за авіаудари, доповіді також були подані до парламенту Сполученого Королівства як докази та стали основою для симуляційного слухання, щоб перевірити їх прийнятність у суді. У цій статті ми розглянемо кожен з цих елементів проєкту по черзі, відзначаючи, що вдалося, а що ні.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/proєkt-єmen.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":488,"url":"etap-2-napisannya-dopovidi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648546750,"date":"24.03.2022","views":958,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/etap-2.png","mini_image":null,"name":"Етап 2: Написання доповіді","description":"","text":"\u003cp\u003eШвидко стало очевидним, що тривалість та рівень деталізації кожного проєкту доповіді, створеної в межах хакатону, значно відрізнялися. Таким чином, значна кількість часу була витрачена на редагування та подальшу роботу над цими доповідями, щоб отримати результати, які потім можна було б опублікувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля підготовки доповідей в узгодженому форматі було створено шаблон доповіді із заголовками для певних типів інформації, таких як дата, місце розташування, характер використовуваної зброї тощо. Це спростило процес викладення результатів розслідування та полегшило заповнення таблиць даних безпосередньо з доповіді. Однак наявність цього шаблону означала, що доповіді були написані в певному стилі, який не створював можливостей для сторітеллінгу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПаралельно зі створенням шаблону доповіді про інциденту був налагоджено процес, який дозволив забезпечити, що після хакатону кожна доповідь проходила ідентичну процедуру, яка включала архівацію всього контенту, що стосується доповіді, і введення всіх відповідних даних у таблицю даних в єдиному форматі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час хакатону було розслідувано багато інцидентів, створені доповіді з різною кількістю посилань на контент, було вжито різні кроки аналізу та перевірки інформації. Після хакатону проєкти доповідей було розподілено між основними/першими авторами (як правило, працівниками, які працюють на неповний робочий день або позаштатними працівниками), які структурували цю інформацію та провели додатковий аналіз та перевірку, якщо це було потрібно. Другий автор (як правило, це був більш досвідчений співробітник) потім розглянув доповідь, перевірив її висновки та відредагував стилістично. Після цього доповіді було опубліковано на yemen.bellingcat.com. Нарешті, всі посилання були заархівовані (якщо цього не було зроблено раніше), а дані з доповідей було введено в таблицю даних. Робота з кожною доповіддю відстежувалася за допомогою матриці в електронній таблиці, оскільки без таких таблиць одночасно відстежувати до 20 доповідей було б складно.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch3\u003e\u003c/h3\u003e\r\n\u003ch2\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eПОПЕРЕДНІЙ РОЗДІЛ\u003c/a\u003e\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eНАСТУПНИЙ РОЗДІЛ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗМІСТ\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003eВСТУП\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen-bellingcat-vstup\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/proekt-emen\"\u003eПРОЄКТ \u0026laquo;ЄМЕН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim\"\u003eЗАКЛАДАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ОСНОВИ ДЛЯ ХАКАТОНУ, ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-1-proekt-arim-hakaton\"\u003eЕТАП 1: ПРОЄКТ \u0026laquo;АРІМ. ХАКАТОН\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii\"\u003eАРХІВУВАННЯ. ПЕРЕВІРКА ІНФОРМАЦІЇ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta\"\u003eКЕЙС: УДАР КОАЛІЦІЇ ПО БУДІВЛІ ОФІСУ ПРЕЗИДЕНТА\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-2-napisannya-dopovidi\"\u003eЕТАП 2: НАПИСАННЯ ДОПОВІДІ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/etap-3-rezultati\"\u003eЕТАП 3: РЕЗУЛЬТАТИ\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/visnovok\"\u003eВИСНОВОК\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eСайт Проєкту \"ЄМЕН\" англійською \u003ca href=\"https://yemen.bellingcat.com\"\u003eтут\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/etap-2.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":475,"url":"dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648044190,"date":"23.03.2022","views":13506,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pexels-cottonbro-8382617-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства","description":"\u003cp\u003eВ умовах воєнного стану правова система держави продовжує функціонувати, зокрема органи правопорядку здійснюють розслідування кримінальних правопорушень. Мова йде не стільки про ті випадки, які мали місце до запровадження такого стану, а про нові \u0026ndash; воєнні злочини, злочини проти власності, вчинені \u0026ldquo;мародерами\u0026rdquo;, диверсії, державні зради тощо. Це ті злочини, в яких треба діяти тут і зараз, а допит, як один з основних інструментів отримання та фіксації інформації, потребує вдосконалення. В чому саме?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗначна кількість інформації доказового характеру має форму усних свідчень, особливо в частині доказування субʼєктивної сторони злочину, \u0026ndash; ставлення особи до вчиненого нею діяння. Саме тому показання, отримані під час такої слідчої дії як допит, завжди мали велику цінність і вагу для сторін кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоспілкувавшись з практиками системи кримінальної юстиції, можна зустріти різне ставлення до чинного процесуального дизайну допиту як слідчої дії. Ключова проблема полягає в тому, що Україна у 2012 році становила заборону використання позасудових свідчень, що є дуже високим стандартом порівняно з світовим. Уже десять років показання, отримані під час допиту не мають самостійної цінності, а отже будь-яка особа, незалежно підозрюваний, свідок чи потерпілий, передопитується в судовому розгляді, оскільки суддя має безпосередньо сприймати усі докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакий стандарт є намаганням позбутись практик, які існували в радянській та пострадянській системі кримінальної юстиції, що мали ухил в бік інквізиційного процесу та керувались принципом римського права \u0026ldquo;зізнавальні показання є царицею доказів\u0026rdquo; (confessio est regina probationum), поляризованому у політичних процесах під головуванням А. Вишинського. Як наслідок \u0026ndash; для отримання зізнання не нехтували нічим, психологічний та фізичний тиск був нормою, а не винятком із загального правила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВрешті, КПК 2012 року встановив повну заборону обґрунтування судом своїх висновків позасудовими свідченнями. Як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pravila-pro-nedopustimist-dokaziv--novij-pidhid-u-kpk-2012-roku\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e один із розробників Кодексу \u003cem\u003eвже на етапі розробки було розуміння того, що це є доволі жорсткою нормою, однак поширена практика використання показань, отриманих внаслідок можливого поганого поводження, і, головне, відсутність системи ефективного розслідування заяв про застосування поганого поводження переконали розробників у її необхідності. \u003c/em\u003eТаким чином КПК України передбачає, що недопустимим є докази, отримані внаслідок катування або погрози його застосування (п. 2 ч. 2 ст. 87 КПК України), а також те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ч. 4 ст. 95 КПК України). Хоча ці процесуальні нововведення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zib.com.ua/ua/16292-upovnovazheniy_vr_z_prav_lyudini_valeriya_lutkovska_mene_nih.html\"\u003eохрестили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e такими, що позбавлять сенсу будь-які катування, так не сталось з огляду на маскування допитів слідчим експериментом або отриманні інформації, яка наводить на іншу доказову інформацію. Але це тема для окремої статті, ми ж про інше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ чинному законодавстві для підозрюваного це правило безумовне, винятки існують лише для свідка та потерпілого. Розуміючи, що існують випадки, коли до моменту судового розгляду особа може захворіти або існують інші ризики для життя і здоровʼя чи вона просто виїде за межі країни й фізичний контакт з нею буде втрачений, законодавець передбачив виняток із загального правила \u0026ndash; можливість допиту слідчим суддею свідка, потерпілого в порядку ст. 225 Кодексу. При чому, якщо в кримінальному провадженні є підозрюваний, то він може реалізувати своє право на перехресний допит. Іншими словами \u0026ndash; свідок, потерпілий допитуються суддею, а їх показання надалі враховуються як доказ у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозібравшись з передісторією тепер \u003cstrong\u003eсформулюємо проблему: \u003cem\u003eв умовах воєнного стану ризик для життя і здоровʼя існує фактично в кожного, особливо на територіях, наближених до театру бойових дій. Мова йде не тільки про свідків та потерпілих, а й про підозрюваних осіб. \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eВідповідно розраховувати на участь особи у судовому розгляді, який відбудеться через місяці-роки після завершення чи припинення воєнного стану, не має можливості. Застосування ж порядку, визначеного ст. 225 КПК України до свідка і потерпілого ускладнюється обмеженими можливостями суду здійснювати правосуддя через фізичну загрозу безпеці та просто не функціонування значної кількості судів. Крім того, існує потреба невідкладної фіксації показань в умовах браку часу та ресурсів. Врешті, особи, підозрювані у вчиненні воєнних злочинів відповідно до міжнародного гуманітарного права будуть репатрійовані після війни і гарантій того, що в межах міжнародної правові допомоги буде належним чином влаштований судовий розгляд в іншій юрисдикцій жодних. Тож що робити органам правопорядку та прокуратурі в такій ситуації? \u003cstrong\u003eОчевидно, що відступ від загальних правил допустимий, для цього створено цілий Розділ ІХ-1 КПК України з особливостями розслідування, але якими вони мають бути \u0026ndash; щоб досягти балансу між процесуальними гарантіями учасників кримінального провадження та інтересами розслідування?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля відповіді на це питання варто повернутись до того, з чого починали: є високий стандарт, який було встановлено у звʼязку із практиками катувань, які були правилом, інструментом розслідування, тобто нормою.\u003cstrong\u003e А які стандарти є у світі? Насправді набагато нижчі, адже акцент робиться на інструментах, техніках допиту, аніж на правилах допустимості доказів.\u003c/strong\u003e Мова йде про \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/Investigative-interview\"\u003eпроцесуальне інтервʼю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яке прийшло на заміну застарілій техніці допиту (investigative interview замінило interrogation). Основа відмінність \u0026ndash; інформація доказового характеру отримується без примусу за допомогою комбінації тактичних та психологічних навичок комунікації у поліцейського.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібні підходи існують в Канаді, Британії, Італії, Хорватії та багатьох інших країнах та обумовлюють проведення допитів за участі захисника, із застосуванням відеофіксації та обов\u0026rsquo;язковим роз\u0026rsquo;ясненням й дотриманням основних прав допитуваної особи. Європейський суд з прав людини у рішенні \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-198706\"\u003e\u003cem\u003e\u0026ldquo;Макеян та інші проти Вірменії\u0026rdquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"applewebdata://704CDE4C-E8BA-4E1F-BB9E-D56DBFD619F4#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cem\u003e\u003cu\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[1]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-198706\"\u003e\u003cem\u003e (2019)\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eконстатував, що надання переваги показанням, наданим під час досудового слідства над показаннями, наданими на відкритому суді саме по собі не викликає питання справедливості судового провадження якщо ця перевага обґрунтована і показання були надані за власним бажанням особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eв умовах воєнного стану ми можемо розглянути можливість використання позасудових показань за умови дотримання процесуальних гарантій та повної відеофіксації допиту.\u003c/strong\u003e Такі показання можуть бути використаними судом для обґрунтування своїх висновків без безпосереднього сприйняття показань в судовому засіданні присутнього в ньому учасника кримінального провадження. Мова йде не тільки про свідків та потерпілих, а й як вимушений крок \u0026ndash; підозрюваних. Здійснюватиме такий допит не слідчий суддя, а прокурор.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід процесуальними гарантіями ми розуміємо вчинення таких дій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eрозʼяснення прав допитуваного, у тому числі право не свідчити проти себе (відповідно до вимог ст. 224 КПК України та загальних засад кримінального провадження);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзабезпечення права на захист та на допит свідка обвинуваченим (у разі відсутності під час допиту сторони захисту забезпечується можливість суддею під час розгляду по суті здійснити повторний допит).\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином суддя має змогу переконатись за допомогою відеозапису в тому, що показання надавались без протиправного примусу, а у разі будь-яких сумнівів \u0026ndash; не брати такий доказ в обґрунтування доведення вини поза розумним сумнівом. В окремих випадках \u0026ndash; здійснити повторний допит безпосередньо в судовому засіданні (за можливості забезпечити участь особи на час проведення такого судового засідання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді стосовно свідка та потерпілого такі правила могли б існувати і поза воєнним станом, адже забезпечити їх участь у судовому розгляді не завжди видається, до того ж непоодинокими є випадки, коли особи під тиском (який неможливо довести) чи просто в силу фізіологічних особливостей памʼяті змінюють свої показання, які були надані під час досудового розслідування. Не виключені випадки насильницької або й природної смерті допитаних на досудовому слідстві потерпілих та свідків до початку судового розгляду. На жаль, в українських реаліях між першим допитом свідка, потерпілого та судовим розглядом, в якому відбувся перехід до дослідження доказів, можуть минати роки й таких проблем на практиці вистачає. Що ж стосується підозрюваного, то такий відступ, звісно, можливий як виняток \u0026ndash; під час воєнного стану \u0026ndash; адже право на захист передбачає можливість перехресного допиту у суді і система правосуддя має його забезпечити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновок:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e1\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСтандарт заборони використання позасудових свідчень був необхідний на певному етапі розвитку кримінального процесуального законодавства і є високим порівняно з іншими юрисдикціями.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e2\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВ умовах воєнного стану для забезпечення доказів на час судового розгляду, який відбудеться в мирних умовах, необхідно відступити від цього стандарту за аналогією з ст. 225 КПК України. Показання, отримані під час допиту, якщо вони були надані добровільно та за умови повної відеофіксації, можуть бути використані в суді. Здійснюватиме такий допит не слідчий суддя, а прокурор.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e3\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСтосовно свідка та потерпілого \u0026ndash; це має стати загальним правилом, з огляду на практику поширення у світі процесуального інтервʼю. Особливості розслідування злочинів в умовах воєнного стану мають враховувати кращі практики збору доказів, наявні у світі.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДетальніше про процесуальні гарантії можна прочитати у Постанові Верховного Суду у справі №144/1182/15-к (провадження №51-2161км19) від 23.03.2021 р., а про процесуальне інтервʼю загалом у \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozkazhi-meni-abo-ziznajsya-doslidzhennya-pro-protsesualne-intervyu\"\u003e\u003cstrong\u003eдослідженні\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (2021).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left; padding-left: 40px;\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://704CDE4C-E8BA-4E1F-BB9E-D56DBFD619F4#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cem\u003e40. Стосовно оцінювання, зокрема, свідчень свідків то завдання Суду у відповідності до Конвенції полягає не в тому щоб прийняти рішення чи були показання свідків \u0026nbsp;належним чином прийняті як докази, а швидше в тому щоб встановити чи було провадження в цілому справедливим, включаючи спосіб отримання доказів [...].\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left; padding-left: 40px;\"\u003e\u003cem\u003eСуд раніше наголошував, що поняття справедливого і змагального судового провадження передбачає, що судовий орган, в принципі, повинен надавати більшої ваги показанням свідка, наданим під час судового засідання ніж записам його чи її свідчень наданих під час досудового опитування, проведеного стороною обвинувачення, якщо немає вагомих причин прийняти інше рішення. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cem\u003e47. [...] Суд раніше констатував, що в тих випадках, коли національні судові органи стикаються з кількома суперечливими версіями правди запропонованими тією ж особою кінцева перевага показанням, наданим під час досудового слідства над показаннями, наданими на відкритому суді саме по собі не викликає питання справедливості судового провадження якщо ця перевага обґрунтована і показання були надані за власним бажанням особи (рішення ЄСПЛ у справі Камільєрі проти Мальти від 16 березня 2000).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора","text":""},{"id":16,"url":"andrij-orlean","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/untitled-1.png","name":"Андрій","surname":"Орлеан","post":"Заступник директора Тренінгового центру прокурорів України доктор юридичних наук, доцент","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pexels-cottonbro-8382617-2-min.jpg","tags":[{"id":468,"name":"допит"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":474,"url":"zastosuvannya-printsipu-universalnoi-yurisdiktsii-na-prikladi-frantsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1648023855,"date":"23.03.2022","views":2954,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/krzysztof-hepner-TH7TW20de9s-uns-min.jpg","mini_image":null,"name":"ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВійна в Україні вже ставить виклики стосовно подальшого притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності, вчинені на території України діями Російської Федерації. Є різні пропозиції щодо можливих механізмів притягнення до відповідальності (про це див. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/aggression-against-ukraine-avenues-for-accountability-for-core-crimes/\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80667/mechanisms-for-criminal-prosecution-of-russias-aggression-against-ukraine-ua/\"\u003eтут\u003c/a\u003e)\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eі одним із них є універсальна юрисдикція. Розглянемо деякі питання її застосування на прикладі Франції.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.legifrance.gouv.fr/codes/id/LEGITEXT000006071154/\"\u003eСтаття 689 КПК Франції\u003c/a\u003e визначає, що особи, які вчинили кримінально каране діяння або співучасники поза межами території Республіки можуть переслідуватися та бути засудженими у межах французької юрисдикції, якщо відповідно до положень книги 1 Кримінального кодексу або іншого нормативного акту, французький закон є застосовним, або якщо міжнародний договір або акт, прийнятий для застосування Договору про створення Європейських Співтовариств, передбачають французьку юрисдикцію щодо кримінально караних діянь. До прикладу, якщо діяння вчинене громадянином Франції або іноземцем поза межами території Республіки, коли \u003ca href=\"https://www.legifrance.gouv.fr/codes/id/LEGITEXT000006070719/)\"\u003eжертва має французьке громадянство в момент вчинення діяння\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФранція ратифікувала Статут Міжнародного кримінального Суду (далі \u0026ndash; МКС), а отже бере участь у переслідуванні кримінально караних діянь та співпрацює з цією судовою установою на умовах, визначених КПК Франції.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЦі положення КПК Франції застосовні до будь-якої особи, яка переслідується МКС або обвинувачується щодо діянь, які відповідно до змісту статей 6-8 та 25 Cтатуту МКС становлять злочин геноцид, злочини проти людяності чи воєнні злочини (ст. 627 КПК Франції). Статті 628 \u0026ndash; 628-10 КПК Франції присвячені юрисдикції переслідування, розслідування та судового провадження злочинів проти людяності та воєнних злочинів та проступків. При цьому за ст. 628-10, ці норми є застосовними як за злочини катування у значенні першої статті Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання, так і за злочин насильницького зникнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПримітно, що у КПК Франції окремо прописані міжнародні договори стосовно злочинів, щодо яких наявна французька юрисдикція. Тому КПК Франції і містить формулювання, що для застосування міжнародних договорів, вказаних у наступних статтях, особа, яка причетна за межами території Республіки до одного із кримінально караних діянь, передбачених цими статтями (ст. 689-1), може переслідуватися та судитися у межах французької юрисдикції. Не перелічуючи усі, звернемо увагу на положення щодо Римського Статуту. Отже, положення дозволяють переслідувати та здійснювати судовий розгляд щодо особи, яка проживає постійно на території Франції та підозрюється у вчиненні за кордоном одного з таких діянь:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026ndash; геноциду;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; злочинів проти людяності, якщо ці факти караються за законом держави, де вони були вчинені або якщо ця держава чи держава, громадянином якої є особа, є стороною Римського Статуту;\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; воєнні злочини та проступки, якщо ці факти караються за законом держави, де вони були вчинені або якщо ця держава чи держава, громадянином якої є особа, є стороною Римського Статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПереслідування за ці злочини може здійснюватися лише за вимогою антитерористичного прокурора і якщо жодна міжнародна чи національна юрисдикція не вимагає видачі або екстрадиції особи. З цією метою прокуратура має переконатися, що Міжнародний кримінальний суд не ініціював жодного переслідування, і перевіряє, щоб жодна інша міжнародна юрисдикція, уповноважена судити особу, не вимагала її передачі, і що жодна інша держава не зверталася з проханням про її видачу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі формулювання дозволяють виділяти умови універсальної юрисдикції (для злочинів за Римським Статутом):\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eпостійне проживання у Франції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eподвійна кримінальність (якщо країна, де вчинені злочини, не є стороною Римського статуту, вона повинна криміналізувати відповідні злочини в межах своєї юрисдикції);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозсуд прокурора;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003ca href=\"https://trialinternational.org/wp-content/uploads/2019/05/Universal-Jurisdiction-Law-and-Practice-in-France.pdf)\"\u003eсубсидіарність\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно у Франції постало питання, яке активно обговорювалося у правничій спільноті, щодо можливості Франції переслідувати за злочини, вчинені під час збройного конфлікту у Сирії. Воно постало тому, що Кримінальна палата Касаційного суду Франції \u003ca href=\"https://www.courdecassation.fr/decision/619de43eb458df69d4022a18\"\u003eу рішенні від 24 листопада 2021 року, № 21-81.344\u003c/a\u003e зазначила, що Сирія не ратифікувала Римський Статут, злочини проти людяності прямо не зазначені як такі у сирійському Кримінальному кодексі, який передбачає вбивство, жорстоке поводження, зґвалтування, насильство та катування. З цього Кримінальна палата зробила висновок, що сирійський закон, навіть якщо він самостійно не криміналізує злочини проти людяності, карає факти, які його становлять і які є джерелом переслідування у розглянутій нею справі. Проте, злочини проти людяності вчиняються обов'язково під час виконання узгодженого плану проти групи цивільного населення в межах широкомасштабного або систематичного нападу. Отже, вимога, встановлена статтею 689-11 КПК, згідно з якою діяння повинні каратися законодавством держави, де вони були вчинені, обов\u0026rsquo;язково включає наявність у цьому законодавстві діяння, що містить конститутивний елемент нападу на цивільне населення при виконанні узгодженого плану. Отже, \u003cstrong\u003eбуло визнано відсутність французької юрисдикції стосовно переслідування особи.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ цього питання було опубліковано статтю під красномовною назвою \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80085/la-france-nest-pas-un-havre-de-paix-pour-les-auteurs-de-violations-des-droits-de-lhomme-malgre-lavis-de-la-haute-cour/\"\u003e\u003cstrong\u003eФранц\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eія не є безпечним притулком для винних у порушеннях прав людини, незважаючи на думку Високого суду\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Автори статті \u0026ndash; \u003cem\u003eRoger Lu Phillips\u003c/em\u003e(Legal Director at the Syria Justice and Accountability Centre (SJAC)) та Aweiss \u003cem\u003eAl Dobouch\u003c/em\u003e (Legal and Human Rights Adviser with the Syria Justice and Accountability Centre (SJAC)), \u0026ndash; зазначили, що резонансний висновок вищого суду Франції поставив під сумнів перспективи проваджень під універсальною юрисдикцією у Франції та інших країнах, щоб притягнути до відповідальності винних у порушеннях прав людини в державах, які не поважають міжнародне право. Касаційний суд Франції постановив, що французька прокуратура не може розслідувати або переслідувати за злочини проти людяності відповідно до французького законодавства, оскільки Сирія не криміналізувала злочини проти людяності на національному рівні. Проте, як зазначається у статті, у разі порушення прав людини в таких державах як Сирія, яка не криміналізувала злочини проти людяності, є інші варіанти. Враховуючи, що Сирія ратифікувала Женевські конвенції, а також низку інших міжнародних конвенцій і договорів, які криміналізують порушення, залишаються життєздатні альтернативи для притягнення до відповідальності винних, які проживають у Франції. Вказуючи на сумнівну основу подвійної кримінальності, наголошується, що Французький Парламент скасував подвійну кримінальність для злочину геноциду у 2019 році, однак він зберіг цю вимогу щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також для катувань як злочину проти людяності чи воєнного злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравозахисні групи та жертви закликали внести додаткові зміни до закону, щоб скасувати цю вимогу у справах про ці злочини. Проте, навіть якщо подвійна кримінальність для злочинів проти людяності та воєнних злочинів буде скасована, це може зробити неможливим переслідування винних у порушеннях прав людини за дії до внесення змін. Отже, як роблять висновки автори статті, Рішення Касаційного суду у справі Абдулхаміда Ч. є ударом по жертвам злочинів проти людяності в Сирії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНинішні спроби добитися справедливості в Сирії \u0026ndash; як у Франції, так і в інших місцях \u0026ndash; значною мірою покладаються на переслідування за універсальною юрисдикцією, враховуючи, що Росія наклала вето на передачу справи до МКС і що Сирія не є учасницею Римського статуту (вона підписала Статут у 2000, але ніколи не ратифікувала його). Введення подвійної кримінальності за цих обставин несумісне з принципом універсальної юрисдикції, який ґрунтується на ідеї, що певні злочини є настільки серйозними, що загрожують всьому світу та впливають на глобальну свідомість.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗрозуміла позиція правозахисників, які вважають, що рішення дає можливість злочинцям залишатися безкарними, коли вони вчиняють найтяжчі злочини. Проте, Сирія криміналізувала воєнні злочини, катування та тероризм, які можуть переслідуватися у Франції, незважаючи на вимогу подвійної кримінальності. Таким чином, \u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80085/la-france-nest-pas-un-havre-de-paix-pour-les-auteurs-de-violations-des-droits-de-lhomme-malgre-lavis-de-la-haute-cour/\"\u003eдумка Касаційного суду, хоча й є прикрою, не означає кінець універсальної юрисдикції у Франції \u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, \u003cstrong\u003eподвійна кримінальність як умова універсальної юрисдикції є певним викликом у ситуаціях, коли держава свідомо не криміналізує злочини проти людяності, проте, не є нездоланним бар\u0026rsquo;єром для застосування цього механізму.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e____\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФото: \u003ca href=\"https://aiic.org/site/blog/universal-jurisdiction\"\u003eaiic.org\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Irina-glovyuk.jpg","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"д.ю.н., професорка, Заслужена юристка України, адвокатка, професорка кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/krzysztof-hepner-TH7TW20de9s-uns-min.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":473,"url":"stroki-u-kriminalnomu-protsesi-pid-chas-vijni-u-chomu-problema","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647939389,"date":"22.03.2022","views":1660,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pexels-ron-lach-7954875-2.jpg","mini_image":null,"name":"Строки у кримінальному процесі під час війни: у чому проблема?","description":"\u003cp\u003eОдним із викликів системи кримінальної юстиції в умовах війни є подекуди об'єктивна неможливість дотримання органами досудового розслідування, прокуратурою та судами строків, які встановлює Кримінальний процесуальний кодекс України.\u0026nbsp;Це створює ситуацію загрози порушення прав учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eПередовсім, це стосується обчислення строків досудового розслідування.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ умовах воєнного стану проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні як до повідомлення про підозру особі, так і після повідомлення про підозру особі може бути істотно ускладненим, а в окремих випадках \u0026ndash; неможливим. Відтак, коли орган досудового розслідування об'єктивно не може здійснювати розслідування, витрата процесуального часу є невиправданою.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003eПонад те, кримінальний процесуальний закон не врегульовує низку питань, які пов\u0026rsquo;язані зі строками вчинення окремих процесуальних дій, у випадку, якщо виконати відповідні дії у визначені законом строки є неможливим. Так, мова йде про строки вчинення таких процесуальний дій, як\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;розгляд клопотань під час досудового розслідування (ст. 220 КПК);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;ознайомлення з матеріалам досудового розслідування до його завершення (ст. 221 КПК);\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;подання та розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора\u0026nbsp;(ст.ст. 304, 306 КПК);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;оскарження недотримання розумних строків (ст. 308 КПК);\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;проголошення судового рішення (ст. 376 КПК);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;апеляційне та касаційне оскарження (ст. ст. 395, 426 КПК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож є доречним доповнити ст. 615 КПК України (яка встановлює особливий режим досудового розслідування\u0026nbsp;в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях)\u0026nbsp;положеннями, які:\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e(1)\u0026nbsp;встановлять можливість\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eпродовжити\u0026nbsp;строк досудового розслідування на строк дії на території України чи окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану\u003c/strong\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e(2) запровадять можливість вчинення окремих процесуальних дій, вчинення яких є об\u0026rsquo;єктивно неможливим в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України,\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eодразу за наявності такої можливості, але не пізніше, ніж через 15 днів після припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСаме такі законодавчі пропозиції розробила тематична група, яка займається напрацюванням рішень щодо нагальних питань у сфері кримінальної юстиції, і яка координується організацією JustGroup\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв рамках\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eініціативи \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/UkrainianLaw.in.War\"\u003e\u0026ldquo;Право в умовах війни\u0026rdquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e започаткованої \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.ukma.edu.ua\"\u003eНаціональним університетом \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e та \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://law.ukma.edu.ua\"\u003eФакультетом правничих наук НаУКМА\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e спільно з Громадською організацією \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://pravo.org.ua/?fbclid=IwAR30RnA4Qhm36zbHlfiq-2ku1M1LW5NZxjxRSxF3raLMmnXs9IwgrWL23kY\"\u003e\u0026laquo;Центр політико-правових реформ\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e для об'єднання ресурсів українських правників навколо підтримки та допомоги державним інституціям у виробленні рішень, як різні сфери права можуть працювати в умовах війни.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":60,"url":"pavlo-demchuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/2023_03_27-141752-EVERSUMMER-0969-1.jpg","name":"Павло","surname":"Демчук","post":"доктор філософії, старший юридичний радник Transparency International Ukraine","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pexels-ron-lach-7954875-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":472,"url":"pravosuddya-v-umovah-voennogo-stanu-yak-nalagoditi-robotu-sudiv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647858648,"date":"21.03.2022","views":1697,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/2020-11-02-vaks_5f9ff556225ed-2.jpg","mini_image":null,"name":"Правосуддя в умовах воєнного стану: як налагодити роботу судів?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПравовий режим воєнного стану передбачає, що повноваження судів та установ системи правосуддя не можуть бути ані обмежені, ані, тим більше, припинені у період воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eТаким чином, виникає низка викликів щодо забезпечення стабільної роботи судових установ під час війни. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПоряд із ризиками для життя і здоров\u0026rsquo;я суддів та працівників апарату, в аналогічній ситуації опиняться й інші учасники судових засідань.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003cstrong\u003e\u0026ndash; Як зберегти функціонування суду?\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u0026ndash; Як оперативно приймати процесуальні рішення, коли навіть дорога до робочого місця може загрожувати життю суддів та працівників суду?\u003c/strong\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u0026ndash; Як триматися правового поля і в умовах війни суворо дотримуватися усіх процедур?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eНа ці та багато інших питань судді та судові адміністратори у всіх куточках України щодня шукають відповіді здійснюючи правосуддя. Поряд з тим Верховний Суд вже прийняв кілька рішень про зміну територіальної підсудності та тимчасово передав повноваження судів з уражених війною територій.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eВерховний Суд у листі \u003cem\u003eвід 03.03.2022 № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e зазначив, що усі клопотання, які надходять на розгляд слідчим суддям, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості, \u0026ndash; невідкладно. Якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, \u003cstrong\u003eможна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів\u003c/strong\u003e, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків. Ураховуючи об'єктивні обставини, \u003cstrong\u003eможна \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozglyad-klopotannya-pro-zminu-zapobizhnogo-zahodu-ta-inshih-protsesualnih-zvernen-za-vidsutnosti-uchasnikiv-v-umovah-voennogo-stanu-chi-mozhlivo-tse-\"\u003eдопускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eНа відміну від інших галузей процесуального права, перед кримінальною юстицією постають питання щодо забезпечення участі осіб, які тримаються під вартою (організація конвоювання), продовження строків розслідування, зміни запобіжних заходів та доступ сторони захисту до судових засідань.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eТак, до ВАКС за кілька днів \u003cstrong\u003eнадійшло більше десяти клопотань про \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya\"\u003eзменшення розміру застави із подальшим спрямуванням різниці коштів на підтримку Збройних сил України\u003c/a\u003e,\u003c/strong\u003e кілька десятків клопотань про продовження строків та багато інших процесуальних документів. Зрозуміло, що судові рішення за цими клопотанням повинні прийматися в найкоротші строки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eОтже, маємо ситуацію, коли ворог біля воріт, доїзд до роботи став особливо ризикованим, а частина працівників переїхали до більш безпечних міст. За таких умов, єдиний спосіб продовжити роботу \u0026ndash; це організувати її у дистанційному режимі, проте не всі процеси судочинства можуть бути дистанційними.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eВкотре перечитуючи зміст положень КПК можна припустити, що будь-який учасник судового засідання може брати участь у ньому в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку, окрім секретаря судового засідання, який забезпечує фіксацію процесу там, де це вимагає процесуальний Закон. \u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на воєнний стан вбачається допустимим проведення судового засідання, в якому суд (одноособовий чи колегіальний склад) знаходиться не у базовій локації, а у будь-якому безпечному приміщенні суду будь-якого міста України, з якого є можливість включитися в режимі відеоконференції з усіма учасниками.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eВодночас, \u003cstrong\u003eапарат суду зобов\u0026rsquo;язаний забезпечити судді доступ до матеріалів клопотань, який шляхом віддаленого підключення до системи документообігу суду надає можливість працювати, вносити рішення до єдиного реєстру судових рішень чи надсилати такі рішення на виконання. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eРежим дистанційної роботи розповсюджується також на орган досудового розслідування, прокуратуру чи сторону захисту, які, згідно з \u003ca href=\"http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu\"\u003eрішенням Ради суддів України \u003c/a\u003e\u0026nbsp;можуть з власних пристроїв включатися у судове засідання. Як і раніше, підозрювана чи обвинувачена особа також може долучитися до судового засідання в режимі відеоконференції з місця тримання під вартою.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eВсіх дистанційних учасників, скільки б їх не було, секретар судового засідання\u0026nbsp;зобов\u0026rsquo;язаний звести в одну відеоконференцію з відеофіксацією. \u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eОперативність та технічна стабільність роботи залежить від системи фіксації, яка функціонує в суді, та стабільності Інтернет-з\u0026rsquo;єднання. Сучасні системи фіксації дозволяють робити включення не тільки через всім звичні Trueconf чи Easyconf, а й із будь-якої іншої платформи, такої як zoom, skype, webex тощо.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eОтже, організація судочинства в умовах воєнного стану наповнена множинними технологічними рішеннями, проте є цілком реальною можливістю для реалізації права на справедливий суд.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":46,"url":"bogdan-kriklivenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/197162266_4408931379141768_2203440809982104126_n.jpg","name":"Богдан","surname":"Крикливенко","post":"Керівник апарату Вищого антикорупційного суду","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/2020-11-02-vaks_5f9ff556225ed-2.jpg","tags":[{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":470,"url":"v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1647620601,"date":"18.03.2022","views":1250,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/82532485_113877036794116_1685563600397139968_n.png","mini_image":null,"name":"В Україні створили Національне інформаційне бюро: яка мета?","description":"\u003cp\u003eТема військовополонених не вщухає, адже їх кількість лише збільшується. Останні правові новини з цього питання:\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e17 березня в Україні \u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/news/v-ukrayini-stvorili-nacionalne-informacijne-byuro-vidpovidno-do-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava\"\u003eстворили\u003c/a\u003e \u003cstrong\u003eНаціональне інформаційне бюро\u003c/strong\u003e (НІБ) відповідно до міжнародного гуманітарного права, ключовою метою якого є збір інформації про військовополонених, загиблих, зниклих безвісті, незаконно затриманих рф, зокрема і з-поміж мирного населення. Національне інформаційне бюро перебуватиме у сфері управління Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНІБ діятиме відповідно до міжнародно-гуманітарного права, зокрема ст. 122 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими (ІІІ) та ст. 136 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни (IV).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eДля чого потрібне НІБ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновне в частині військовополонених:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; облік військовополонених;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; створення \u0026laquo;обмінного фонду\u0026raquo; (очевидно, що командири чи особи, які вчиняли воєнні злочини будуть обмінюватись в останню чергу або не обмінюватись зовсім);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; повідомлення структур Міжнародного Комітету Червоного Хреста відповідно до Женевських конвенцій. МКЧХ виступає нейтральним посередником та надаває інформацію супротивній стороні;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; координація переміщення військовополонених та накопичення даних про дії, що з ними проводяться (взаємодія з ВСП ЗСУ).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eМіністерство оборони та Мінʼюст видали спільний \u003cem\u003eнаказ від 10 березня 2022 року N 85/1117/5 \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;, зареєстрований в МЮ за номером 1131/5 від 11.03.2022 \u003c/em\u003e(буде оприлюднений згодом). Наказ врегульовує типи місць, де утримуватимуться військовополонені, порядок поводження з ними та органи, відповідальні за це. Ми вже \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume.\"\u003eрезюмували цей наказ раніше\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eА ось тут публікуємо \u003cstrong\u003eлист\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e-орієнтування\u003c/strong\u003e про застосування положень міжнародного гуманітарного права щодо поводження з військовополоненими та особливостей кваліфікації їх дій за Кримінальним кодексом України, \u003cstrong\u003eрозісланого керівникам обласних прокуратур Офісом Генерального прокурора 17 березня\u003c/strong\u003e. В ньому зафіксовано основні моменти стосовно кваліфікації дій військовополонених за чинним законодавством та порядок поміщення їх в \u0026laquo;табори\u0026raquo;.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1Mlp7zfpiVzdoir2Y-CWyyYkPL2gimwLP/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/82532485_113877036794116_1685563600397139968_n.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":471,"url":"zasobi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647623910,"date":"18.03.2022","views":2205,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-08.png","mini_image":null,"name":"Засоби ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВикористання окремих видів зброї під час збройного конфлікту може бути повністю заборонено, з огляду на характеристики зброї. Окрім того, види озброєння можуть вважатися обмеженими до використання у певних ситуаціях.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про заборонені засоби ведення війни читайте у другій частині інформаційної довідки про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1dYYBoF9hXj6dGNb4fc6vpniH-ca0EnBd/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1dYYBoF9hXj6dGNb4fc6vpniH-ca0EnBd/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-08.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":469,"url":"mozhlivist-zasudzhennya-voennih-zlochintsiv-yaki-posilayutsya-na-neosudnist-u-zvyazku-z-psihichnimi-rozladami-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647597447,"date":null,"views":1323,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/pexels-rodnae-productions-606923.jpg","mini_image":null,"name":"Можливість засудження воєнних злочинців, які посилаються на неосудність у звʼязку з психічними розладами (резюме)","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВсе частіше в ЗМІ та експертному середовищі почали обговорюватися питання щодо наявності психічних розладів у керівництва Російської Федерації у зв\u0026rsquo;язку з воєнним нападом на Україну та можливості притягнення останніх до відповідальності за міжнародним кримінальним правом.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003eЦе питання у своїй статті \u003ca href=\"https://cdn.website-editor.net/s/480918712df344a4a77508d4cd7815ab/files/uploaded/V300_N3_March_2020.pdf?Expires=1649810882\u0026amp;Signature=JXxC7dtXuvvYal9nS4RKaw7oCHo4MYnCzjBM7yYb4WZg0KLkqCuFdefV5hHX53ZdXqV6eoQZ0NMHByQkPj8sA81LVxoFH5t0kssTaan6Ze4X7xzJoKydzWD7R5KZfnI8Zn7SdzpwsNIqTkJIl94am~FovoStaizCuCCBLE-oxg4~EO7o5yHFruMKsGfM0EjRmx7o~DDw8DVCASj8Uh8ZgXazRq3vv6Kw~6-UNESymeWcejKFnWivAu14ynjm556JaJsaw0~JJQYg-5agrwRz2N8ukE50Z9H3TOc~9z9ORuR6ZVnGP7ND-sPSLurQp37u0j1TD9yQTKeXJQIpSxtj0w__\u0026amp;Key-Pair-Id=K2NXBXLF010TJW\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eПсихическое расстройство как обстоятельство, которое влияет на привлечение лица к уголовной ответственности, согласно норм международного уголовного права и законодательства Украины\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003c/a\u003e, дослідили доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін ЛьвДУВС, к.ю.н., доцент адвокат Оксана Броневицька, доцентка кафедри кримінального процесу ДДУВС, к.ю.н., доцент Вікторія Рогальська та завідувачка кафедри кримінального процесу ОДУВС, д.ю.н., доцент Ганна Тетерятник.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eО\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eсновні положення та висновки статті\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародне кримінальне право розрізняє осудність, неосудність та знижену розумову відповідальність. Після проведення експертизи на встановлення наявності психічних захворювань або розладів \u0026ndash; Міжнародним кримінальним судом (далі \u0026ndash; МКС) приймається відповідне рішення по справі, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідповідно до ст. 77 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (далі \u0026ndash; Статут МКС), до особи, вина якої у вчиненні злочину \u0026nbsp;встановлена \u0026ndash; можуть бути застосовані такі види покарань: позбавлення волі; штраф; конфіскація доходів, майна та активів.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу разі встановлення у особи психічного захворювання або розладу, яке в момент вчинення діяння позбавляло її можливості усвідомлювати протиправність або характер своєї поведінки чи узгоджувати свої дії з вимогою закону \u0026ndash; особа звільняється від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 31 Статуту МКС.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідставою для звільнення від кримінальної відповідальності є \u003cstrong\u003eнаявність у виконавця злочину \u0026laquo;психічного захворювання або розладу\u0026raquo; в момент вчинення ним діяння\u003c/strong\u003e, тобто будь-який психічний розлад, який досяг певного ступеня тяжкості і стабільності і яке може унеможливити здатність виконавця злочину оцінювати і контролювати свою поведінку. У виняткових випадках питання про звільнення від кримінальної відповідальності може ставитися у випадку вчинення злочину у стані афекту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp\u003eПроте для того щоб звільнити особу від відповідальності повинно бути дотримано умови:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cem\u003eв особи повинен бути неодиничний стан розладу і саме психічної, а не фізіологічної чи емоційної діяльності;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cem\u003eвідсутність можливості оцінювати незаконність своєї поведінки або контролювати її;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eНеможливість контролювати підсудним свою поведінку на момент вчинення злочину не впливає на законність чи незаконність діяння \u0026ndash; діяння є незаконним саме по собі.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародній юриспруденції правова природа психічного розладу як підстави для звільнення від відповідальності пов\u0026rsquo;язана із \u003cstrong\u003eможливістю особи контролювати свої вчинки, враховуючи її психічний стан\u003c/strong\u003e. Неможливість контролювати підсудним свою поведінку на момент вчинення злочину не впливає на законність чи незаконність діяння \u0026ndash; діяння є незаконним саме по собі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, якщо психічно хворий комбатант вбиває цивільну особу \u0026ndash; то таке вбивство є злочином (воєнним), але такий психічний стан комбатанта в момент вбивства \u0026ndash; є підставою, яка унеможливлює притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Незважаючи на спроби сторони захисту у багатьох справах, які перебували на розгляді в міжнародних судах, застосувати таку підставу як психічний розлад або захворювання для непритягнення особи до кримінальної відповідальності за міжнародні злочини \u0026ndash; така підстава не відігравала значну роль в міжнародній юриспруденції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрактика Трибуналів ad hoc \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e(до створення МКС) свідчить про те, що коли під час судових процесів виникала необхідність встановлення ментального (розумового чи психічного) стану підсудного в момент вчинення ним злочину, то, як правило, Трибунали не вбачали підстав для звільнення від кримінальної відповідальності на цій підставі. Наприклад, в Рішенні Міжнародного кримінального\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eтрибуналу по колишній Югославії (далі \u0026ndash; МКТЮ) у справі \u0026laquo;Прокурор проти Мучіча\u0026raquo; від 16 листопада 1998 р. Трибунал вказав, що сторона захисту не довела належним чином, що підсудний не міг відрізнити добро від зла.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезважаючи на те, що всі експерти\u0026ndash;психіатри вказували, що підсудний страждає розладами особистості, докази стосовно його неспроможності керувати своїми фізичними вчинками (діями) через \u0026laquo;розумові аномалії\u0026raquo; були визнані недостатніми. Трибунал зазначив, що, незважаючи на психічні розлади особистості, підсудний повною мірою був здатний контролювати і розуміти суть своїх вчинків (діянь) (пар. 1186). Аналогічне рішення було прийнято Трибуналом і у справі \u0026laquo;Прокурор проти Тодоровіча\u0026raquo; від 31 липня 2001 р. (пар. 93-95);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНаявність у особи зниженої розумової віповідальності, яка є аналогом обмеженої осудності в українському законодавстві, не звільняє особу від відповідальності а може вплинути лише на її пом\u0026rsquo;якшення в межах загальних положень про призначення покарання\u003c/strong\u003e, які містяться у ст. 78 Статуту МКС як \u0026laquo;суттєва ступінь розумової неповноцінності\u0026raquo; (правило 145\u0026nbsp; Правил Процедури та Доказів МКС).\u0026nbsp;Так, на відміну від КК та КПК України, які розмежовують \u0026laquo;неосудність\u0026raquo; та \u0026laquo;обмежену осудність\u0026raquo;, Трибунал, враховуючи положення пар. 67 Правил Процедури та Доказів МКТЮ визначає \u0026laquo;неосудність\u0026raquo; та \u0026laquo;знижену розумову відповідальність\u0026raquo; (diminished mentalresponsibility).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПід \u0026laquo;\u003cem\u003eнеосудністю особи\u003c/em\u003e\u0026raquo; в міжнародному кримінальному праві мається на увазі стан, коли особа не усвідомлює, що вона робить або не здатна сформувати раціональне розуміння того, чи є її діяння добром або злом. \u0026laquo;Знижена розумова відповідальність\u0026raquo; базується на тому, що розуміючи неправильність своїх дій, підсудний, зважаючи на свою \u0026laquo;психічну нормальність\u0026raquo;, не здатний повною мірою контролювати свої вчинки. Діяння, вчинені під впливом емоцій, таких як помста, ревність, заздрощі, ненависть в будь-якому випадку визнаються злочинними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПроцедура доведення наявності \u0026laquo;психічного захворювання\u0026raquo; чи \u0026laquo;зниженої розумової відповідальності\u0026raquo; \u003cstrong\u003eпокладається на сторону захисту і є доволі складною\u003c/strong\u003e, а до моменту її доведення дія презумпція осудності \u0026laquo;підсудний вважається осудним доти, доки не буде доведено протилежне\u0026raquo; (рішенні по справі \u0026laquo;Прокурор проти Делаліча\u0026raquo; МКТЮ (пар. 1172)). Це саме стосується і зниженої розумової відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e...ані в Статуті МКС, ані в Правилах процедури і доказування на сьогодні не передбачено процесуального порядку застосування до осіб, які вчинили злочини, будучи в стані неосудності або зниженої розумової відповідальності, примусових заходів медичного характеру.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eТрохи іншою є ситуація в МКС, оскільки Прокурор є не просто стороною провадження, а повинен діяти як безсторонній представник правосуддя. Відповідно до ст. 54 (1) Статуту МКС Прокурор зобов\u0026rsquo;язаний встановити правду, а тому повинен виявляти як докази, які обвинувачують особу, так і ті, які її виправдовують. Хоча пар. 80 Правил процедури і доказування МКС містить вимогу про те, що якщо сторона захисту має на меті клопотати про застосування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, яка передбачена ст. 31 Статуту МКС (неосудність), то вона зобов\u0026rsquo;язана про це повідомити прокурора заздалегідь, щоб прокурор мав достатньо часу для підготовки відповіді на таке клопотання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародному кримінальному праві \u0026ndash; ані в Статуті МКС, ані в Правилах процедури і доказування на сьогодні не передбачено процесуального порядку застосування до осіб, які вчинили злочини, будучи в стані неосудності або зниженої розумової відповідальності, примусових заходів медичного характеру. \u003cstrong\u003eНа сьогодні, цей Трибунал ще не розглядав справ, де було б заявлено про психічний розлад або захворювання у суб\u0026rsquo;єкта злочину, однак це може трапитися у будь-який момент.\u003c/strong\u003e На нашу думку, безперечно ця ситуація потребує виправлення, адже якщо єдиною можливістю для неосудних осіб згідно зі ст. 31 Статуту МКС є звільнення від кримінальної відповідальності, то у судді, який розглядатиме цю справу, можуть виникнути сумніви під час прийняттям такого рішення, адже мова йде про осіб, які обвинувачуються у вчиненні найтяжчих злочинів проти людяності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e__\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПовний текст статті за посиланням \"\u003ca href=\"https://cdn.website-editor.net/s/480918712df344a4a77508d4cd7815ab/files/uploaded/V300_N3_March_2020.pdf?Expires=1649810882\u0026amp;Signature=JXxC7dtXuvvYal9nS4RKaw7oCHo4MYnCzjBM7yYb4WZg0KLkqCuFdefV5hHX53ZdXqV6eoQZ0NMHByQkPj8sA81LVxoFH5t0kssTaan6Ze4X7xzJoKydzWD7R5KZfnI8Zn7SdzpwsNIqTkJIl94am~FovoStaizCuCCBLE-oxg4~EO7o5yHFruMKsGfM0EjRmx7o~DDw8DVCASj8Uh8ZgXazRq3vv6Kw~6-UNESymeWcejKFnWivAu14ynjm556JaJsaw0~JJQYg-5agrwRz2N8ukE50Z9H3TOc~9z9ORuR6ZVnGP7ND-sPSLurQp37u0j1TD9yQTKeXJQIpSxtj0w__\u0026amp;Key-Pair-Id=K2NXBXLF010TJW\"\u003eПсихическое расстройство как обстоятельство, которое влияет на привлечение лица к уголовной ответственности, согласно норм международного уголовного права и законодательства Украины\u003c/a\u003e\" / Броневицкая О.М., Рогальская В.В., Тетерятник А.К./Georgian Medical News № 3 (300) 2020. Тбилиси-Нью Йорк С. 158-162.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":5,"url":"oksana-bronevitska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bronevycka.png","name":"Оксана","surname":"Броневицька","post":"Доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ","text":""},{"id":21,"url":"viktoriya-rogalska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/rogalsyka.jpg","name":"Вікторія","surname":"Рогальська","post":"професорка кафедри кримінального процесу Дніпровського державного університету внутрішніх справ, консультантка JustGroup","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/pexels-rodnae-productions-606923.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":467,"url":"za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647508095,"date":"17.03.2022","views":2188,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/War-conflictjpg.png","mini_image":null,"name":"За яких умов держави, які підтримують Україну чи Росію, стають сторонами збройного конфлікту і що це означає?","description":"\u003cdiv style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПеред обличчям агресії Росії проти України західні держави збільшують свою допомогу Україні. Окрім масштабних економічних та фінансових санкцій проти Росії, багато держав постачають Україні зброю та інше військове обладнання. Деякі держави також ділилися з Україною розвідувальними даними стосовно \u0026laquo;обстановки на полі бою\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eАвтор\u003c/strong\u003e: Александр Венткер (Alexandr Wentker), науковий співробітник Інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Макса Планка в Гейдельберзі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eAt War: When Do States Supporting Ukraine or Russia become Parties to the Conflict and What Would that Mean? (\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/at-war-when-do-states-supporting-ukraine-or-russia-become-parties-to-the-conflict-and-what-would-that-mean/\"\u003e\u003cem\u003eMarch 14, 2022 for EJIL: Talk\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСполучені Штати, наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/04/politics/us-ukraine-intelligence/index.html\"\u003eстворили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e особливий портал, який дає змогу Україні в режимі реального часу отримувати доступ до розвідувальних даних, завантажених американськими чиновниками, зокрема про переміщення та позиції російських військ та відповідні перехоплені комунікації ворога. Також \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eповідомляють\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що \u0026laquo;кіберкоманди\u0026raquo; США, що дислокуються у Східній Європі, підтримують операції України, блокуючи кібероперації Росії та втручаючись у її канали зв\u0026rsquo;язку. Україна відчайдушно \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/ukraines-zelenskiy-says-it-is-time-consider-no-fly-zone-russian-aircraft-2022-02-28/\"\u003eзакликала\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до ширшої військової підтримки, зокрема шляхом встановлення забороненої для польотів зони (no-fly zone) над українською територією. Проте країни-члени НАТО неодноразово давали зрозуміти, що вони не хочуть ставати учасниками міжнародного збройного конфлікту і намагаються уникати такого позиціювання (сприйняття) з боку Росії. Таке занепокоєння вже було висловлене стосовно наявної підтримки України, серед іншого, державними службовцями в США (див., наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2022/02/24/biden-legal-ukraine-russia-resistance/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/04/politics/us-ukraine-intelligence/index.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), а також \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.deutschlandfunk.de/ukraine-fordert-neue-waffen-aus-deutschland-interview-henning-otte-cdu-dlf-f6aa779f-100.html\"\u003eполітиками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта коментаторами в Німеччині (див., наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/usa-liefern-der-ukraine-informationen-statt-kampfflugzeuge-17861983.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.tagesspiegel.de/politik/ddr-waffen-fuer-die-ukraine-diese-raketen-liefert-deutschland-jetzt-nach-kiew/28128402.html\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.sueddeutsche.de/politik/waffenlieferungen-ukraine-russland-konfliktpartei-1.5538564\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003eХоча Білорусь продовжує заперечувати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/BelarusMFA/status/1496774684133711873\"\u003eсвою участь у війні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, українське командування, як повідомляється, \u003cbr /\u003eпродовжують \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/ukraine-says-russian-aircraft-fired-belarus-ukrainian-air-space-2022-03-11/\"\u003eпопереджати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про неминуче вторгнення білоруських військ разом з Росією.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРеагуючи на пропозиції щодо подальшої підтримки України західними партнерами, Росія намагається \u0026ldquo;встановити\u0026rdquo; червоні лінії. Наприклад, вона \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eпопередила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що розглядатиме як учасника конфлікту держави, які вводять заборонену для польотів зону або дозволять використовувати авіабази на своїй території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас постає питання і з іншого боку: Росія розпочала значну частину свого вторгнення в Україну з Білорусі, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/\"\u003eочевидно\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, за згодою президента Лукашенка. Це викликало \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.un.org/press/en/2022/ga12404.doc.htm\"\u003eшироке засудження\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з боку багатьох держав як причетність до російської агресії (як нещодавно зазначалось в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/belarus-is-complicit-in-russias-war-of-aggression/\"\u003eцьому блозі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; EJIL: Talk!). Хоча Білорусь продовжує заперечувати \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/BelarusMFA/status/1496774684133711873\"\u003eсвою участь у війні\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, українське командування, як повідомляється, продовжують \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/ukraine-says-russian-aircraft-fired-belarus-ukrainian-air-space-2022-03-11/\"\u003eпопереджати\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e про неминуче вторгнення білоруських військ разом з Росією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа тлі різних занепокоєнь і тверджень щодо статусу держав, які надають підтримку будь-якій із сторін, у цій публікації, \u003cem\u003eпо-перше\u003c/em\u003e, коротко пояснюється, що означало б бути стороною міжнародного збройного конфлікту (\u003cem\u003einternational armed conflict \u0026mdash; загальноприйнята назва для всіх війн у міжнародному гуманітарному праві, прим. перекладача\u003c/em\u003e), і, \u003cem\u003eпо-друге\u003c/em\u003e, аналізуються необхідні юридичні критерії, які мають бути виконані, щоб встановити, що держави стали сторонами міжнародного збройного конфлікту, і як ці критерії відображаються в сценаріях підтримки стосовно України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо означає стати учасником міжнародного збройного конфлікту?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамперед варто нагадати про те, що незалежно від того чи держава стала стороною міжнародного збройного конфлікту, це не впливає на законність застосування сили відповідними державами проти неї чи проти них. Це питання регулюється винятково \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e. Якщо західні держави-партнери України стануть стороною конфлікту на її боці, то це не дає Росії права застосовувати проти них силу, оскільки, навіть якщо держави є сторонами збройного конфлікту, кожен випадок застосування сили з їхнього боку або проти них має розглядатись з позиції загальної заборони [в міжнародному праві] застосовувати силу. Як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/03/07/the-elephant-in-the-room-invoking-and-exercising-the-right-of-collective-self-defence-in-support-of-ukraine-against-russian-aggression/\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e [Андре де Хуг (Andr\u0026eacute; de Hoogh)], \u003cstrong\u003eінші держави можуть законно допомагати Україні в колективній самообороні від збройного нападу Росії (за умови, що вони діють відповідно до принципів необхідності та пропорційності), і Росія не має права на самооборону від цієї самооборони \u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eвиділення \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, заборона застосування сили також обмежує та скасовує будь-які потенційні \u0026laquo;права сторін, що беруть участь у війні\u0026raquo;, які традиційно випливали з участі у війні, наприклад встановлення блокади чи захоплення контрабанди, або застосування сили у відповідь на потенційне порушення нейтралітету (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/will-a-state-supplying-weapons-to-ukraine-become-a-party-to-the-conflict-and-thus-be-exposed-to-countermeasures/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80438/ukraine-and-war-powers-a-legal-explainer/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Незалежно від поточної актуальності \u0026laquo;прав сторін, що беруть участь у війні\u0026raquo; (див. критичну оцінку Ендрю Клепема (Andrew Clapham) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/on-war/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digital-commons.usnwc.edu/ils/vol97/iss1/47/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), вони не можуть надати жодній державі дозвіл на застосування сили за межами \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТим не менш, визначення того, чи є держава стороною збройного конфлікту, має вирішальне значення, оскільки регулювання збройних конфліктів міжнародним правом у багатьох аспектах визначається тим, чи є адресат конкретних норм стороною конфлікту або пов\u0026rsquo;язаний з цією стороною. Сторони мають основні зобовʼязання за міжнародним гуманітарним правом: нормами стосовно звичаїв та способів ведення війни та нормами, що стосуються захисту осіб (я поясню детальніше, як зобов\u0026rsquo;язання сторін виконуються між кількома державами-учасниками на одному боці конфлікту в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/alexwentker/status/1502176129825718277\"\u003eнаступній статті\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). На іншому рівні, статус сторони конфлікту також має значення для правового статусу осіб, які беруть участь у збройному конфлікті. Характер зв\u0026rsquo;язку окремих осіб із стороною конфлікту визначає, який перелік захисних правил застосовується до них у міжнародному збройному конфлікті. Цей зв\u0026rsquo;язок також може впливати на обсяг індивідуальних зобов\u0026rsquo;язань та може вплинути на встановлення міжнародної кримінальної відповідальності за певні воєнні злочини, які передбачають особливий зв\u0026rsquo;язок особи зі стороною конфлікту. У будь-якому випадку цей зв\u0026rsquo;язок може бути визначальним фактором\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдля оцінки того чи вчинені саме воєнні злочини (nexus requirement). Визначення того, хто є стороною конфлікту, також має значення для застосування нейтралітету (який регулює відносини між державами-учасниками конфлікту та третіми державами) та зобов\u0026rsquo;язань третіх держав відповідно до загальної статті 1 Женевських конвенцій та звичаїв міжнародного права не надавати допомогу, сприяти чи заохочувати сторони на порушення положень МГП. На додаток до своєї актуальності для визначення особистого обсягу зобов\u0026rsquo;язань під час збройного конфлікту, визначення того, які держави кваліфікуються як сторони міжнародного збройного конфлікту, має значення для визначення географічної сфери застосування МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНарешті, статус держави-учасника також може мати наслідки за межами МГП. Наприклад, перебування у збройному конфлікті може потенційно змінити спосіб застосування певних зобов\u0026rsquo;язань щодо прав людини, включно з правом на життя та особисту свободу і безпеку (неврегульовані та суперечливі зміни в\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eобсяг таких зобовʼязань виходять за межі цієї публікації). Це також може мати наслідки для застосування таких договорів як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cil.nus.edu.sg/wp-content/uploads/formidable/18/1936-Convention-Regarding-the-Regime-of-the-Straits.pdf\"\u003eКонвенція Монтре\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (Montreux Convention), на яку нещодавно посилалася Туреччина з метою \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.navalnews.com/naval-news/2022/02/turkey-closes-the-dardanelles-and-bosphorus-to-warships/\"\u003eобмеження доступу\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e до турецьких протоків для військових кораблів (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://voelkerrechtsblog.org/to-close-or-not-to-close/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/closing-turkish-straits-war/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/can-turkey-close-the-turkish-straits-to-russian-warships/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e для аналізу), \u0026ndash; яка містить різні положення щодо \u0026laquo;війн\u0026raquo;, в яких Туреччина може бути стороною конфлікту. Окрім наслідків міжнародного права, внутрішнє законодавство держав може надавати значення тому, чи є держава стороною збройного конфлікту (відповідно до міжнародного права), що стосується, наприклад, конституційних повноважень на розміщення збройних сил за кордоном або [кваліфікації] кримінальних правопорушень, таких як державна зрада.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянувши, що означає статус сторони [міжнародного збройного конфлікту], ми можемо тепер перейти до того, що робить держави учасниками конфлікту в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо робить держави учасниками міжнародного збройного конфлікту?\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостійно висловлюються припущення, що треті держави стануть сторонами конфлікту через порушення зобов\u0026rsquo;язань щодо нейтралітету, принаймні, якщо такі порушення є \u0026laquo;значними\u0026raquo; чи \u0026laquo;істотними\u0026raquo; та \u0026laquo;системними\u0026raquo; (див., наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://scholarship.law.duke.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=5902\u0026amp;context=faculty_scholarship\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nyulawreview.org/wp-content/uploads/2018/08/NYULawReview-85-4-Bridgeman.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Як нещодавно \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/ukraine-neutrality-co-belligerency-use-of-force/\"\u003eнагадав\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Майкл Шмітт (Michael Schmitt), питання порушення нейтралітету та припинення нейтрального статусу щодо міжнародного збройного конфлікту краще розділяти окремо (в частині того, чи\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eнейтралітет застосовується до конфлікту і чи фактична чи передбачувана підтримка Україні справді порушить нейтралітет. Див. наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/neutrality-in-the-war-against-ukraine/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://verfassungsblog.de/waffenlieferungen-an-die-ukraine-als-ausdruck-eines-wertebasierten-volkerrechts/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://voelkerrechtsblog.org/de/neither-neutral-nor-party-to-the-conflict/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80661/supplying-arms-to-ukraine-is-not-an-act-of-war/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Окрім концептуальної складності тлумачення акту [допомоги] як можливого порушення зобов\u0026rsquo;язання з нейтралітету, який припиняється таким актом, саме існування звичних заходів примусу згідно з правилами нейтралітету, які держава може вжити в таких умовах, передбачає, що держави зберігають їхній нейтральний статус навіть після порушення правил нейтралітету. Іншими словами не до кінця зрозуміло як повʼязати нейтральний статус держави з порушенням нейтралітету \u003cem\u003eprima facie\u003c/em\u003e, яке охоплюються (колективною) самообороною або мандатом Ради Безпеки ООН. Здається, що практика стосовно нейтрального статусу недостатньо напрацьована сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше, щоб третя держава стала стороною в конфлікті, вимагався \u0026laquo;акт війни\u0026raquo;, а не лише порушення нейтралітету (див. [\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://archive.org/details/in.ernet.dli.2015.459056/page/n803/mode/2up\"\u003eDisputes, War and Neutrality\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e by Lauterpacht, H Ed.] стор. 753). Подробицям того, що це буде означати, не приділяли належної уваги. Одним з підходів, згідно з чинним міжнародним правом, може бути \u0026ndash; як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://lieber.westpoint.edu/ukraine-neutrality-co-belligerency-use-of-force/\"\u003eпропонує\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Майкл Шмітт (Michael Schmitt) \u0026ndash; звернутися до вимоги існування міжнародного збройного конфлікту, тобто \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acdec/en/51002.htm\"\u003eвдатися до застосування збройної сили між державами\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. \u003cstrong\u003eКонцептуально все одно варто зазначити, що немає необхідності вимагати, щоб поведінка держави відповідала вимогам, яких було б достатньо для створення нового міжнародного збройного конфлікту, щоб стати учасником конфлікту, який уже триває. У будь-якому випадку має сенс, щоб відповідні дії були частиною бойових дій або військових операцій, які становлять міжнародний збройний конфлікт. Іншими словами \u0026ndash; такими, що можуть завдати прямої шкоди супротивнику\u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eвиділення \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e). Сер Крістофер Грінвуд (Christopher Greenwood), наприклад, припустив, що такий зв\u0026rsquo;язок має кваліфікувати підтримку [однієї зі сторін конфлікту] як \u0026laquo;акт війни\u0026raquo;, який робить саму державу, яка надає допомогу, стороною [збройного конфлікту] (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://books.google.de/books?id=rzYZfn13oNgC\u0026amp;pg=PA45\u0026amp;hl=de\u0026amp;source=gbs_toc_r\u0026amp;cad=4#v=onepage\u0026amp;q\u0026amp;f=false\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на стор. 58). Прикладом такого прямого зв\u0026rsquo;язку зі шкодою як основним критерієм є США, які кваліфікували певні держави як такі, що воюють на одному боці з ними проти Іраку у 2003 році. І навпаки, відсутність такого зв\u0026rsquo;язку була підставою для Нідерландів не розглядати Кувейт як сторону в збройному конфлікті між Іраном та Іраком у 1980-х роках, незважаючи на допомогу Кувейта Іраку. Одним з практичних способів оцінити цей зв\u0026rsquo;язок може бути безпосереднє заподіяння шкоди (навіть один раз) або долучення до скоординованих військових операцій, які здійснюють такі дії (як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/icrc-002-0990.pdf\"\u003eзапропонував\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e МКЧХ це може бути безпосередня участь цивільних осіб у бойових діях у випадку, коли держава стає стороною \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/sites/default/files/irc_97_900-13.pdf\"\u003eвже існуючого неміжнародного збройного конфлікту\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Для того, щоб бути сторонами одного й того самого міжнародного збройного конфлікту, відповідні держави, можливо, також повинні тісно координувати свої операції. Який саме ступінь координації необхідний, не визначено. Здавалося б, достатньо, щоб кожна сторона відігравала певну роль у процесі прийняття рішень щодо скоординованих військових операцій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНа цьому тлі використання [військової] сили проти російських літаків для забезпечення забороненої для польотів зони у співпраці з Україною, безумовно, зробить західні держави учасниками конфлікту\u003c/strong\u003e (\u003cem\u003eвиділення \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e) (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80641/the-operational-and-legal-risks-of-a-no-fly-zone-over-ukrainian-skies/?s=03\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e логістичну інформацію та правову оцінку). Водночас постачання озброєнь не має достатньо прямого звʼязку зі шкодою. Навпаки, надання розвідувальних даних Україні може бути частиною конкретних військових операцій, таких як процес наведення цілей. Багато що залежить від конкретних обставин, які, природно, невідомі публіці. США нечітко \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.whitehouse.gov/briefing-room/press-briefings/2022/03/03/press-briefing-by-press-secretary-jen-psaki-march-3rd-2022/\"\u003eзаявили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що вони \u0026laquo;\u003cem\u003eділилися розвідданими, які включають інформацію, яку українці можуть використовувати для посилення своєї збройної відсічі вторгнення Росії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Тим не менш, як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://edition.cnn.com/2022/03/04/politics/us-ukraine-intelligence/index.html\"\u003eповідомляють\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e офіційні представники США \u0026ndash; їхня країна не поділилися достатньо детальними розвідувальними даними, щоб \u0026laquo;\u003cem\u003eвбивати російських солдатів\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Для \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/06/us/politics/us-ukraine-weapons.html\"\u003eповідомленої\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e кіберпідтримки України з боку США також бракує фактів, на підставі яких можна було б зробити однозначну оцінку. Проте можна зазначити, що якби такі операції були інтегровані та тісно координовані з військовими операціями України, вони могли б мати достатньо тісний зв\u0026rsquo;язок зі шкодою, заподіяною противнику, щоб розглядати державу, яка їх надає, стороною збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e...зазначення статусу того, чи мають західні держави \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/01/us/politics/biden-sotu-transcript.html\"\u003eчеревики на землі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026raquo; в Україні чи ні, не є таким визначальним фактором, \u003cbr /\u003eяк це можна бачити у повідомленнях офіційних осіб цих держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо держави надають свою територію як стартовий майданчик для військових операцій однієї сторони конфлікту проти іншої сторони, це може бути достатньо прямим зв\u0026rsquo;язком зі шкодою, заподіяною противнику в результаті цих операцій. Наприклад, у конфлікті в Іраку 2003 року, здається, це було підґрунтям, на якому США кваліфікували Кувейт і Катар \u0026ndash; звідки США розпочали деякі свої військові операції проти Іраку \u0026ndash; як свої \u0026laquo;співвоюючі\u0026raquo; держави проти Іраку (але не інші держави, які дозволили використовувати свою територію для зупинок, наприклад Ірландію, Німеччину чи Італію). Що ж стосується вторгнення Росії в Україну, то Білорусь, можливо, може бути кваліфікована як сторона конфлікту разом з Росією, навіть якщо вторгнення Білорусі в Україну не відбудеться, оскільки вона вже надала свою територію для нападів Росії проти України. З боку України в конфлікті багато чого буде залежати від ролі, яку відіграватимуть іноземні авіабази у підтримці українських повітряних операцій. З позиції того, щоб відповідна держава стала стороною конфлікту, це могло б мати різницю, чи дозволили Україні почати повітряні операції проти Росії безпосередньо з таких баз, чи бази будуть просто використовуватися для переміщення літаків на українські бази для приєднання до збройного конфлікту на пізнішій стадії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі різні сценарії свідчать про те, що зазначення статусу того, чи мають західні держави \u0026laquo;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/03/01/us/politics/biden-sotu-transcript.html\"\u003eчеревики на землі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u0026raquo; в Україні чи ні, не є таким визначальним фактором, як це можна бачити у повідомленнях офіційних осіб цих держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБезперечно, держави наразі менше стурбовані конкретними юридичними наслідками приєднання до збройного конфлікту на боці України [з огляду на ту підтримку, яку вони надають], а більше політичними наслідками того, що держави НАТО \u0026laquo;воюють\u0026raquo; з Росією. Адже таке формулювання викликає занепокоєння про сценарій \u0026laquo;світової війни\u0026raquo;. Таке занепокоєння щодо подальшої ескалації конфлікту, який уже спричинив нестерпні людські страждання, означає уникання навіть дій, які Росія могла б сприйняти як участь на протилежному боці збройного конфлікту. Таким чином, складний політичний вибір подальших напрямків дій не обов\u0026rsquo;язково вплине на правові наслідки статусу держави-сторони збройного конфлікту. Тим не менш, держави повинні принаймні пам\u0026rsquo;ятати про правову базу, яка регулюватиме різні види дій, і, таким чином, усвідомлювати, чи призводять їх вчинки до визнання стороною збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/War-conflictjpg.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":468,"url":"vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647510356,"date":"17.03.2022","views":1502,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-07.png","mini_image":null,"name":"Використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eВ умовах збройного конфлікту міжнародне гуманітарне право обмежує застосування засобів і методів війни. З одного боку, дії комбатантів спрямовані на послаблення сил супротивника та його спроможностей під час протистояння, з іншого \u0026mdash; держава має надавати пріоритет дотриманню гуманності не тільки на етапі розроблення військового озброєння, а й безпосередньо через свої дії в умовах збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни читайте у 1 частині довідки, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1NiCICPbRBmcXNsVEyUgAtqlq5s6Q2aYj/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1NiCICPbRBmcXNsVEyUgAtqlq5s6Q2aYj/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-07.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":465,"url":"vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647354423,"date":"15.03.2022","views":1312,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/image-8.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: гарантії поводження відповідно до положень міжнародного гуманітарного права","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ період війни завжди загострюються почуття ненависті між представниками ворогуючих сторін. Йдеться не лише про безпосередніх учасників бойових дій, а й про звичайних громадян. Безперечно, акт неприхованої агресії, вчинений Росією проти України, цілком закономірно викликає у кожного свідомого українця почуття гострої неприязні щодо ворожої держави, її керівництва, простих громадян та особливо солдатів. Усе це може мати наслідком мову ненависті, відкриту нетерпимість та, коли йдеться про військовослужбовців ворожої армії, жорстоке поводження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eРазом з тим, кожен з нас повинен пам\u0026rsquo;ятати про те, за що ми у цій війні боремося. Йдеться не лише про нашу незалежність, а й про право належати до вільного світу, до кола тих держав, де найвищими цінностями є демократія, права людини та верховенство права. У цій війні ми боремося з державою, яка давно відмовилася від цих ідеалів, яка побудована на тоталітарній ідеології, яка вважає за ніщо життя та добробут окремої людини. Відтак, Україна у цій війні повинна не уподібнитися до ворога та дотримуватися взятих на себе зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВажливим та показовим аспектом такої стратегії є те, як ми поводимося з полоненими та пораненими ворогами. Такі особи уже не бажають або не мають можливості продовжувати застосовувати насильство і не становитимуть в найближчому майбутньому для нас загрози, а відтак заслуговують на гідне поводження. Навіть якщо вони воювали нечесно \u0026ndash; це не є приводом для самосуду чи розправи. Це питання слід лишити для подальшого юридичного процесу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що заборона катування, нелюдського та такого, що принижує гідність поводження є абсолютною. Порушення вказаного правила стане підставою для того, щоб у подальшому ті ж полонені вимагали в національних судах та поважних міжнародних судових установах стягнення з України компенсації за завдану їм шкоду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСаме на таких принципах засновані Женевські конвенції, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та національне законодавство. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦі документи встановлюють низку чітких правил щодо того, як слід поводитися з полоненими ворожої сторони. Для забезпечення неухильного дотримання цих правил нижче наводяться їх основні положення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/18JWrfX3zDO2vkGOJlWl4mMOHYia2gEOi/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФото:\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://24tv.ua/poloneni_ukrayintsi_povernutsya_nastupnogo_tizhnya__zmi_n1199183\"\u003e24 канал\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":59,"url":"nazar-kulchitskij","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/n-kulychicykiy.jpg","name":"Назар","surname":"Кульчицький","post":"Адвокат, голова адвокатського об'єднання «Назар Кульчицький та Партнери»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/image-8.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":463,"url":"pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647273734,"date":"15.03.2022","views":2144,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-14-o-180014.png","mini_image":null,"name":"ПАМ’ЯТКА ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЙ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ","description":"\u003cp\u003eЗ початку повномасштабної війни військовослужбовці збройних сил РФ почали здаватись у полон. Разом з тим, органи правопорядку почали затримувати членів диверсійно-розвідувальних груп, які є як громадянами України, так і держави-агресора. Базові правила для кваліфікації за кримінальним законодавствам органам влади відомі, проте в умовах збройного конфлікту (війни) необхідно також враховувати положення міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eВ межах ініціативи \u0026laquo;Право в умовах війни\u0026raquo; була розроблена памʼятка для органів прокуратури стосовно юридичної кваліфікації дій військовополонених. В підготовці взяли участь як фахівці з кримінального права та процесу, так і міжнародного гуманітарного права.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПам'ятка містить детальний опис ситуацій з рекомендаціями щодо кваліфікації конкретних дій, а також застереження щодо можливих помилок при їх кваліфікації правоохоронними органами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПам\u0026rsquo;ятка розроблена тематичною групою для вирішення нагальних питань у сфері кримінальної юстиції групою правників за координації представників організації JustGroup \u003cspan\u003eв рамках\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003eініціативи \u003ca href=\"https://www.facebook.com/UkrainianLaw.in.War\"\u003e\u0026ldquo;Право в умовах війни\u0026rdquo;\u003c/a\u003e започаткованої \u003ca href=\"https://www.ukma.edu.ua\"\u003eНаціональним університетом \u0026laquo;Києво-Могилянська академія\u0026raquo;\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://law.ukma.edu.ua\"\u003eФакультетом правничих наук НаУКМА\u003c/a\u003e спільно з Громадською організацією \u003ca href=\"https://pravo.org.ua/?fbclid=IwAR30RnA4Qhm36zbHlfiq-2ku1M1LW5NZxjxRSxF3raLMmnXs9IwgrWL23kY\"\u003e\u0026laquo;Центр політико-правових реформ\u0026raquo;\u003c/a\u003e для об'єднання ресурсів українських правників навколо підтримки та допомоги державним інституціям у виробленні рішень, як різні сфери права можуть працювати в умовах війни.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1ddehI5qc3dTeWKpTn2W6PIdcBJcaqOx_/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-14-o-180014.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":464,"url":"nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647333312,"date":"15.03.2022","views":2021,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/de-an-sun-Pm4yHq6SZmk-unsplash-2.jpg","mini_image":null,"name":"Наказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (Резюме)","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля захоплення перших військовополонених стало зрозуміло, що чинного нормативного регулювання недостатньо, адже місця для утримання військовополонених не створювались, порядку інтернування не існує та інших \u0026ldquo;звичних\u0026rdquo; для міжнародного права інститутів воєнного часу у нас немає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіністерство оборони та Мінʼюст видали спільний\u003c/span\u003e\u003ci\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e наказ від 10 березня 2022 року N 85/1117/5 \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;, зареєстрований в МЮ за номером 1131/5 від 11.03.2022\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e (буде оприлюднений згодом). Наказ врегульовує типи місць, де утримуватимуться військовополонені, порядок поводження з ними та органи, відповідальні за це.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eВ чому була проблема?\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПитання поводження з військовополоненими регулюються Женевськими конвенціями на рівні міжнародного гуманітарного права, яке є частиною українського законодавства, адже підписано та ратифіковано Україною у встановленому законом порядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо початку повномасштабної війни єдиним нормативно-правовим актом, який згадує про імплементацію положень МГП була \u0026ldquo;Інструкція про порядок застосування норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u0026rdquo;, затв. \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнаказом Міністерства оборони №164 від 23.03.2017 р.\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e Положень стосовно військовополонених у ньому немає взагалі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЯкі обмеження накладає МГП?\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПопри емоційно зрозуміле бажання \u0026ldquo;не брати в полон\u0026rdquo; чи покарання військовополонених тут і зараз, міжнародне гуманітарне право встановлює низку вимог стосовно поводження з ними. Саме це і є правилами війни, яких дотримуються цивілізовані країни, однією з яких є Україна. Фактично ці правила зводяться до того, що військовополонені на час війни утримуються, лікуються, харчуються подалі від театру бойових дій, а далі репатріюються, притягуються до відповідальності за воєнні злочини тощо \u0026ndash; залежно від умов завершення війни та відповідних угод.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЩо врегульовує наказ?\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВійськовополонені триматимуться в перепрофільованих установах ДКВС\u003c/strong\u003e, тобто установах виконання покарань (вʼязницях). Це будуть місця, окремі від інших установ, де тримаються вʼязні, адже МГП забороняє тримати спільно військовополонених та вʼязнів (очевидно, що вʼязні просто не залишать живими таких полонених). Стосовно конкретних місць \u0026ndash; наразі нічого не відомо, проте скоріше за все це буде Західна Україна саме з міркувань віддаленості від територій активних бойових дій.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВійськовополонені прийматимуться в такі установи на підставі рапорту Військової служби правопорядку (ВСП). \u003c/strong\u003eТобто після фізичного захоплення (здачі в полон) не потрібно обирати запобіжні заходи в межах кримінального процесу (як це робилось на початках), достатньо лише рапорту. Незалежно від того, ким були захоплені полонені, \u0026ndash; поліцією, цивільним населенням, теробороною чи військовослужбовцями ЗСУ \u0026ndash; вони передаються ВСП ЗСУ для подальшого поміщення в такі \u0026ldquo;табори\u0026rdquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПро поміщення до \u0026ldquo;табору\u0026rdquo; військовополоненого ВСП повідомляє органи СБУ та органи прокуратури\u003c/strong\u003e з тих міркувань, що значна частина з них вчиняла воєнні злочини, а отже збір доказів індивідуальної вини має відбуватись в межах кримінального провадження.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПід час первинної реєстрації військовополонених складається поіменний список із зазначенням персональних даних, \u003c/strong\u003eфіксуванні форменого одягу, місця проживання та проходження військової служби,\u003cstrong\u003e інформації щодо обставин захоплення (про що добровільно повідомляє військовополонених), стан здоровʼя. \u003c/strong\u003eВажливо, що норми МГП дозволяють допитувати таких осіб, адже ця інформація має вагоме значення для ЗСУ, проте обовʼязок повідомити поширюється лише на повідомлення \u0026ldquo;прізвища,\u0026nbsp; ім'я та військове звання,\u0026nbsp; дату народження та армійський,\u0026nbsp; полковий,\u0026nbsp; особовий чи\u0026nbsp; серійний\u0026nbsp; номер або,\u0026nbsp; якщо\u0026nbsp; цього\u0026nbsp; немає,\u0026nbsp; іншу\u0026nbsp; рівноцінну\u0026nbsp; інформацію\u0026rdquo;.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eМедичне обслуговування та харчування ідентичні до тих, що застосовуються до осіб, що тримаються в установах виконання покарань\u003c/strong\u003e та здійснюється за рахунок видатків державного бюджету.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЧому прийняття цього наказу є важливим кроком?\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПісля захоплення перших військовополонених стало зрозуміло, що чинного нормативного регулювання недостатньо, адже місця для утримання військовополонених не створювались, порядку інтернування не існує та інших \u0026ldquo;звичних\u0026rdquo; для міжнародного права інститутів воєнного часу у нас немає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eТож це нормально підлаштовувати нормативне регулювання до воєнної дійсності, з якою ми вимушені мати справу з початком повномасштабної війни. Наступним кроком має стати удосконалення законодавства в частині розслідування воєнних злочинів, вирішення питання з інститутом інтернування іноземних осіб, які загрожують державі тощо.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"війна, військовополонені, дквс, прокуратура","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/de-an-sun-Pm4yHq6SZmk-unsplash-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":462,"url":"zapobigannya-genotsidu-ta-ukrainsko-rosijska-sprava","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1647190832,"date":"13.03.2022","views":1302,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Peace-Palacejpg.png","mini_image":null,"name":"Запобігання геноциду та Українсько-Російська справа","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНещодавній \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220227-APP-01-00-EN.pdf\"\u003eпозов\u003c/a\u003e України проти Росії до Міжнародного Суду ООН (ICJ) порушує питання про допустимість застосування сили за межами винятків, передбачених Статутом Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй з метою запобігання геноциду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: Вільям Шабас (William Schabas), Мідлекський університет (Middlesex University London).\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОригінальна назва: Preventing Genocide and the Ukraine/Russia case (\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/preventing-genocide-and-the-ukraine-russia-case/\"\u003e\u003cem\u003eMarch 10, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e).\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПереклад: Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо читати зміст цього \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220307-ORA-01-00-BI.pdf\"\u003eпозову\u003c/a\u003e, разом із позицією, представленою українськими юристами під час слухання про тимчасові заходи 7 березня 2022 року, то здається очевидним, що є \u003cstrong\u003eдва аспекти спору між двома державами. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПерший \u003cstrong\u003e(фактичний)\u003c/strong\u003e: чи є дії, вчинені Україною, злочином геноциду, як стверджує Росія? Україна заперечує це і називає подібні звинувачення є безглуздими (frivolous). \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДругий \u003cstrong\u003e(юридичний)\u003c/strong\u003e: чи Конвенція про геноцид дозволяє Росії застосовувати силу для запобігання геноциду за межами своєї території?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСам позов не до кінця зрозумілий, адже у пункті 27 зазначено: \u0026laquo;Обов\u0026rsquo;язок запобігати геноциду та покарання у разі його вчинення, закріплений у статті I Конвенції, неодмінно означає, що цей обов\u0026rsquo;язок має виконуватися сумлінно й ним не можна зловживати, і що одна Договірна Сторона не може вчиняти незаконних дій стосовно іншої Договірної Сторони, включно зі збройним нападом, особливо якщо такі дії ґрунтуються на абсолютно невиправданій заяві про запобігання геноциду та покарання за нього\u0026raquo;. Це можна тлумачити як припущення, що там, де наявні істотні докази геноциду, стаття I Конвенції може дозволяти державі здійснити збройний напад.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003e\u0026laquo;застосування сили не може бути відповідним методом [запобігання геноциду]\u0026raquo;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле неясність заяви була розвіяна в клопотаннях під час усного слухання. Професор Жан-Марк Тувенен (Jean-Marc Thouvenin) чітко виклав два напрямки української справи: перший \u0026ndash; це \u003cstrong\u003eсуперечка про факти\u003c/strong\u003e, а другий \u0026ndash; \u003cstrong\u003eюридичний аспект\u003c/strong\u003e. Його доводи щодо юридичного питання починаються з пункту 41: \u0026laquo;Відсутня будь-яка правова основа в Конвенції про геноцид, яка дозволяє Росії вести війну з метою запобігання та придушення ніби-то геноциду (\u0026agrave; conduire une guerre en vue de pr\u0026eacute;venir et r\u0026eacute;primer le g\u0026eacute;nocide all\u0026eacute;gu\u0026eacute;)\u0026raquo;. Він уточнив, що Конвенція не дозволяє державі вторгнутися на територію іншої з метою запобігання або покарання злочину геноциду (параграф 44). Професор Тувенен посилався на заяви Суду у справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eБоснія та Герцеговина проти Сербії\u003c/a\u003e\u0026raquo; про обов'язок держав запобігати геноциду, який відбувається за межами їх території. Але, додав він, це потрібно розуміти разом із застереженням у справі \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/70/070-19860627-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eНікарагуа проти Сполучених Штатів\u003c/a\u003e\u0026raquo;, що \u003cstrong\u003e\u0026laquo;застосування сили не може бути відповідним методом\u0026raquo; \u003c/strong\u003e(\u003cem\u003eНікарагуа, пункт 268\u003c/em\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк же тоді виконувати обов\u0026rsquo;язок запобігання геноциду? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПрофесор Тувенен процитував статтю 8 Конвенції, яка передбачає звернення до Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї [ООН], а також статтю 9, яка надає юрисдикцію Міжнародному Суду [ООН]. \u0026laquo;У\u003cem\u003eкраїна стверджує, що Росія, з іншого боку, не мала абсолютно ніякого права, згідно з Конвенцією, ініціювати військові дії, які почалися 24 лютого 2022 року\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказав він (параграф 51). Це пояснюється тим, що, як пояснив Суд у справі \u0026laquo;Боснія та Герцеговина проти Сербії\u0026raquo;, \u0026laquo;кожна держава може діяти лише в межах, дозволених міжнародним правом\u0026raquo; (параграф 430). Справді, ніхто ніколи не припускав, що коли Суд звинувачував Сербію в тому, що вона не попередила геноцид, її наміром було дозволити або заохочувати військове втручання. Спостереження професора Тувенена підтримав інший член юридичної команди України Марні Чік (Marney Cheek). \u0026laquo;\u003cem\u003eТаким чином стаття VIII закріплює обов\u0026rsquo;язок запобігати геноциду та покарати за його вчинення за принципами міжнародного права, відображеними в Статуті Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; сказала вона (параграф 34).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЧитачі цього блогу [EJIL: Talk!] можуть згадати аргументи, які були висунуті в 1999 році для певної раціоналізації військової інтервенції НАТО в Сербії. Оскільки згідно з розділом VII Статуту не було дозволу, деякі стверджували, що застосування сили виправдовувалося головним обов\u0026rsquo;язком \u003cem\u003ejus cogens\u003c/em\u003e щодо запобігання геноциду. Пізніше це було сформульована як доктрина \u0026laquo;відповідальність за захист\u0026raquo; [responsibility to protect \u0026ndash; R2P]. Але у формулюванні R2P, прийнятому \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N05/487/60/PDF/N0548760.pdf?OpenElement\"\u003eГенеральною Асамблеєю у 2005 році,\u003c/a\u003e відомому як \u0026laquo;Підсумковий документ (Outcome document)\u0026raquo;, наявне зобов\u0026rsquo;язання \u0026laquo;вчасно та рішуче вживати колективних дій через Раду Безпеки, відповідно до Статуту, включаючи Главу VII\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНе всі погодилися з тим, що Підсумковий документ виключає військове втручання з метою запобігання геноциду за відсутності рішення Ради Безпеки. У \u003ca href=\"https://www.usip.org/publications/2008/12/preventing-genocide-blueprint-us-policymakers\"\u003eдоповіді\u003c/a\u003e, опублікованій у Сполучених Штатах у 2008 році, авторами якої є Мадлен Олбрайт (Madeleine Albright) та Вільям Коен (William Cohen), не виключається одностороннє застосування сили для запобігання геноциду. \u0026laquo;\u003cem\u003eХоча Сполучені Штати можуть зіткнутися з критикою за вжиття рішучих дій у цих випадках, ми ніколи не повинні виключати те, що можемо зробити все необхідне, щоб зупинити геноцид або масові звірства\u003c/em\u003e\u0026raquo;, \u0026ndash; йдеться в документі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа Кампальській конференції з перегляду Римського статуту [2010 р.] Сполучені Штати запропонували \u0026laquo;\u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N05/487/60/PDF/N0548760.pdf?OpenElement\"\u003eпорозуміння\u003c/a\u003e (understanding)\u0026raquo;, спрямоване на виключення злочину агресії. У ньому сказано, що \u0026laquo;\u003cem\u003eбудь-яка дія, вчинення якої у зв\u0026rsquo;язку з намаганням запобігти скоєнню будь-якого зі злочинів, що містяться у статтях 6, 7 або 8 Статуту, не буде вважатися актом агресії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Але запропоноване порозуміння було відхилено делегатами, як згадує Гарольд Кох (Harold Koh), який був головою делегації Сполучених Штатів у Кампалі, а зараз є радником України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМожливо, Уряд Сполучених Штатів не погоджується з Україною, коли каже, що запобігання геноциду не може виправдати застосування сили проти іншої країни. Але російська агресія підкреслює страшну небезпеку терпіння військового втручання на основі односторонніх заяв про загрозу геноциду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВодночас твердження Росії про порушення Конвенції про геноцид є безглуздим. Але це не єдина країна, яка потурає надуманим звинуваченням у геноциді.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМіжнародний суд ООН наразі розглядає запит України про тимчасові заходи. Можливо, на цьому етапі не потрібно звертатися до обґрунтованості твердження України про відсутність будь-якої правової підстави для застосування сили, передбаченої статтею I Конвенції про геноцид. Хоча заява про це буде дуже вітатися. В будь-якому випадку, однозначна відмова від доктрини про наявність будь-яких винятків із застосування сили, які не зазначені в Статуті Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй, зробить світ безпечнішим [\u003cem\u003eіншими словами автор стверджує, що винятки мають бути, тобто доктрина R2P має право на життя і для запобігання геноциду можлива інтервенція \u0026ndash; прим. перекладача\u003c/em\u003e].\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Peace-Palacejpg.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":461,"url":"komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647014095,"date":"12.03.2022","views":2981,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komandna-v-ty-zastavka1-06.png","mini_image":null,"name":"Командна відповідальність за вчинення воєнних злочинів","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПорушення міжнародного гуманітарного права є особливими за своєю суттю з огляду на суб\u0026rsquo;єктів їх вчинення. Оскільки йдеться про дослідження дій військових формувань, то безпосередній виконавець воєнних злочинів не завжди є виключною особою, яка має нести відповідальність за вчинені діяння. Також може ставитися питання про віддання наказів щодо вчинення дій, які становлять порушення міжнародного гуманітарного права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про особливості командної відповідальності читайте детальніше у довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://bit.ly/3t57yXe\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1tNoaQ3GkrM0RRmmG6hU-UEIB6GFmLdZk/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komandna-v-ty-zastavka1-06.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":460,"url":"vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1647006477,"date":"11.03.2022","views":2278,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/mgp-dlya-pdf1-16.png","mini_image":null,"name":"Використання цивільного населення як «живого щита»","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПоложення міжнародного гуманітарного права спрямовані передусім на захист цивільного населення в умовах ведення активних бойових дій. Окрім положень, які забороняють прямі напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти та цивільне населення, норми не допускають використання цивільного населення для захисту військових позицій від атак супротивника. Подібні ситуації є воєнним злочином у вигляді використання захищених осіб як \u0026laquo;живого щита\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eДетальніше про характеристику такого складу злочину як використання цивільного населення як \"живого щита\" читайте детальніше у довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://bit.ly/3I2QaX6\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1po6OT4HlcW1qm3AWbIhBTIVTlN17G8xS/preview\" allow=\"100%\" autoplay=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДивитись також:\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/mgp-dlya-pdf1-16.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":459,"url":"povodzhennya-z-hors-de-combat-osobami-yaki-vibuli-zi-stroyu-pid-chas-zbrojnogo-konfliktu-u-vijni-rosii-proti-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646987329,"date":"11.03.2022","views":4075,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/630_360_1477106750-8423.jpg","mini_image":null,"name":"Поводження з hors de combat (особами, які вибули зі строю під час збройного конфлікту) у війні Росії проти України","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ 24 лютого 2022 року російські військові сили розпочали збройну атаку на кількох фронтах в Україні. Незалежно від виправдань російського уряду щодо застосування сили проти України, між Україною та Росією триває міжнародний збройний конфлікт, який вимагає від обох сторін поважати норми міжнародного гуманітарного права (МГП).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eАвтор: Саїд Багері (Saeed Bagheri), викладач Правничої школи Університету Редінга (Великобританія). \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/treatment-of-persons-hors-de-combat-in-the-russo-ukrainian-war/\"\u003e\u003cem\u003eОригінал\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e статті для Европейського журналу міжнародного права (EJIL).\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eПерекладач: Оксана Броневицька, доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e2 березня 2022 року сили спеціальних операцій (ССО) України \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.youtube.com/watch?v=5cqlJp3lW_w\u0026amp;ab_channel=news.com.au\"\u003eоголосили\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що більше не будуть захоплювати російських артилеристів, попередивши, що не будуть шкодувати вороже військо у зв\u0026rsquo;язку з їх жорстоким обстрілом мирного населення. Українське англомовне ЗМІ Kyiv Independent \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/mar/02/ukraine-cities-bombardment-russia-attack-kyiv-kharkiv-russian-war-invasion\"\u003eповідомило\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e у Twitter, що командування українських ССО\u0026nbsp; попередило, що вбиватиме полонених російських артилеристів у відповідь на їхні \u0026laquo;жорстокі обстріли мирних жителів і міст\u0026raquo;. Цей допис викликав багато критики в соцмережах, що змусило командування ССО \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/KyivIndependent/status/1499155936207908866\"\u003eоновити\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e заяву \u0026nbsp;в такій редакції: \u0026laquo;Командування ССО України попередило, що не пощадить російських артилеристів у відповідь на їхні \u0026laquo;жорстокі обстріли мирних жителів і міст\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ цій статті мова йтиме про права комбатантів, які склали зброю, і тих, хто \u0026laquo;вирішили не боротися\u0026raquo;, на гуманне поводження за будь-яких обставин відповідно до положень МГП, акцентуючи на триваючому міжнародному збройному конфлікті між Росією та Україною.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЯким чином МГП захищає осіб, які перестали бути комбатантами\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ ст. 41 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, сторонами якого є як Росія, так і Україна, вказано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;1. Заборонено нападати на особу, яку визнано чи яку за даних обставин належить визнати особою, яка вибула із строю.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003e\u003cem\u003e2. Вибулою із строю вважається будь-яка особа, якщо вона:\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 80px;\"\u003e\u003cem\u003ea) перебуває під владою супротивної сторони; і\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 80px;\"\u003e\u003cem\u003eb) ясно виражає намір здатися в полон; або\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 80px;\"\u003e\u003cem\u003ec) непритомна чи яким-небудь іншим чином виведена із строю внаслідок поранення чи хвороби й тому не здатна оборонятися, за умови, що в будь-якому разі ця особа утримується від ворожих \u0026nbsp;дій і не намагається втекти\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ ч. 3 цієї статті вказано: \u0026laquo;якщо особи, які мають право на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003c/span\u003eзахист як військовополонені, підпадають під владу супротивної\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eсторони\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eпринезвичайних умовах воєнних дій, за яких неможлива їхня евакуація, як це\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003c/span\u003eпередбачено в частині I розділу III Третьої конвенції, то вони звільняються,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eа для їхньої безпеки належить вжити всіх можливих застережних заходів\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе ж положення відображено у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ihl-databases.icrc.org/customary-ihl/rus/docindex/v1_rul_rule47\"\u003eст. 47 Правил\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e звичаєвого гуманітарного права Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПорушення цього правила означатиме вчинення воєнного злочину за статтею 8(2)(b)(vi) Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), згідно з яким \u0026laquo;вбивство або поранення комбатанта, який, склавши зброю або не маючи більше засобів захисту, здався на розсуд сторони\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩодо \u0026laquo;заяви\u0026raquo; командування ССО про вбивство полонених російських артилеристів або \u0026laquo;не шкодування\u0026raquo; їх у відповідь на жорстокий обстріл цивільних об\u0026rsquo;єктів, навіть якщо ця заява ще не спричинила вбивств та поранень осіб, які вийшли з бою, то саму заяву можна тлумачити як наказ не залишати нікого в живих, який також заборонений МГП. Згідно з правилом 46 Правил звичаєвого гуманітарного права МКЧХ \u0026laquo;заборонено віддавати наказ не залишати нікого в живих, погрожувати цим противнику або вести воєнні дії таким чином\u0026raquo;. Аналогічна норма міститься у ст. 8(2)(b)(xii) Римського статуту МКС. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЗахист полонених від \u0026laquo;публічної зацікавленості\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІнформаційна війна є невід\u0026rsquo;ємною складовою триваючого збройного конфлікту між Росією та Україною. Однією з особливостей такої інформаційної війни є регулярне поширення українськими солдатами численних відео та зображень полонених російських солдат у соціальних мережах. Очевидною метою такої публічної демонстрації полонених російських солдат є демонстрація успіхів України у війні (Росія, ймовірно, зробила б щось подібне, якби захопила в полон стільки ж українських солдат), а також деморалізувати противника. Але незважаючи на те, що така тактика може бути успішною у досягненні своїх цілей, вона все одно заборонена, оскільки суперечить зобов\u0026rsquo;язанням захищати військовополонених від образ та цікавості громадськості згідно з другим параграфом ст. 13 Третьої Женевської Конвенції \u0026ndash; \u0026laquo;військовополонені завжди\u0026nbsp; повинні бути захищеними,зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eцікавості публіки\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026raquo;. Хоча в деяких обмежених випадках демонстрація російських військовополонених в онлайн-відео може вважатися виправданою (наприклад, щоб надати \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"http://www.nzdl.org/cgi-bin/library?e=d-00000-00---off-0aedl--00-0----0-10-0---0---0direct-10---4-------0-0l--11-en-50---20-about---00-0-1-00-0--4----0-0-11-10-0utfZz-8-10\u0026amp;cl=CL1.4\u0026amp;d=HASH0148c4f78a1fa0628d169910.7\u0026amp;x=1\"\u003eдокази\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e того, що російські військовополонені живі та здорові), відео, які зараз розповсюджуються, здебільшого можна розглядати як форму публічного приниження, загрозу їхнім сім\u0026rsquo;ям та можливості повернутися до рідної країни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновки\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТепер, коли МКС розпочав \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=2022-prosecutor-statement-referrals-ukraine\"\u003eрозслідування\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ситуації в Україні, яка охоплює імовірні воєнні злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду, вищезгадана заява українського командування ССО, демонстрація російських військовополонених на відео в Інтернеті та їхнє можливе нелюдське поводження з полоненими солдатами дискредитує Україну, навіть якщо вона стала жертвою російської агресії та її невибіркових і непропорційних нападів. Що стосується воєнних злочинів, МКС буде розслідувати будь-які злочини, вчинені під час конфлікту, незалежно від приналежності комбатантів. Українським чиновникам, офіцерам і солдатам слід бути обережними, щоб не підлягати в майбутньому кримінальній відповідальності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТой факт, що Росія систематично порушує МГП у тому, як вона веде воєнні дії в Україні, не є виправданням для України порушувати інші норми МГП, спрямовані на захист людей, які вийшли з бою. Репресії проти військовополонених категорично заборонені статтею 13 Третьої Женевської конвенції та звичаєвими норами МГП. Ці норми МГП настільки фундаментальні, що їх необхідно поважати за будь-яких обставин, незалежно від беззаконня супротивника.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":5,"url":"oksana-bronevitska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bronevycka.png","name":"Оксана","surname":"Броневицька","post":"Доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/630_360_1477106750-8423.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":458,"url":"rozglyad-klopotannya-pro-zminu-zapobizhnogo-zahodu-ta-inshih-protsesualnih-zvernen-za-vidsutnosti-uchasnikiv-v-umovah-voennogo-stanu-chi-mozhlivo-tse-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646926405,"date":"10.03.2022","views":5513,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_403399582_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?","description":"\u003cp\u003eВ умовах воєнного стану ускладнюється доступ учасників кримінального провадження до правосуддя в контексті реальної або віртуальної можливості їх участі у судових засіданнях з розгляду скарг, заяв і клопотань під час досудового розслідування або судового розгляду. Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює загальні правила розгляду переважної більшості процесуальних звернень за участю обох або хоча б однієї сторони. Отримавши скаргу, заяву або клопотання, слідчий суддя чи суд має їх розглянути, адже в умовах воєнного стану правосуддя повинно здійснюватися. Неврахування об\u0026rsquo;єктивних обставин, які унеможливлюють безпосереднє залучення в судовому засіданні, може призвести до відтермінування на невизначений строк вирішення термінових процесуальних питань. Отже, з метою недопущення такої ситуації, в питанні буквального тлумачення обов\u0026rsquo;язкової участі сторін в судових засіданнях має бути певна гнучкість. Понад те, для цього є відповідне нормативне обґрунтування.\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eСтаттю підготувала Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, спеціально для JustTalk.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003eУказом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ. Відповідно до статті 1 Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа підставі ст. 12-2 Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України\u0026nbsp;та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені\u0026nbsp;Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальний процесуальний кодекс України встановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так, стаття 34 КПК України передбачає \u003cstrong\u003eпередачу кримінального провадження \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eна розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя \u003c/strong\u003e(зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 615 КПК України в оновленій редакції регламентує питання початку досудового розслідування, фактично \u0026laquo;перекладає\u0026raquo; на прокурора повноваження слідчого судді у разі неможливості останнім здійснювати судовий контроль в певних питаннях, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, обрання запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування тощо.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, \u003cstrong\u003eзастосовуються загальні засади кримінального провадження\u003c/strong\u003e, визначені\u0026nbsp;частиною першою статті 7\u0026nbsp;цього Кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, в умовах воєнного стану клопотання прокурора має вирішуватися виходячи із загальних засад кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно зі ст. 193, 201 КПК клопотання підозрюваного/обвинуваченого про зміну запобіжного заходу розглядається за участі прокурора, підозрюваного/обвинуваченого та його захисника. Однак, КПК України окремо не регулює питання розгляду такого клопотання в умовах, коли:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eв Україні введений воєнний стан;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eучасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до судової установи для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров\u0026rsquo;ю; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eучасники кримінального провадження не заперечують проти розгляду клопотання за їх відсутності.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України), доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, згідно зі ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється \u003cstrong\u003eна основі змагальності, \u003c/strong\u003eщо передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Сторони кримінального провадження мають рівні права на подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом\u0026hellip;Суд, зберігаючи об\u0026rsquo;єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ свою чергу, \u003cstrong\u003eзасада диспозитивності\u003c/strong\u003e полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. А слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВсі ці правила закріплені паралельно \u003cstrong\u003eз доступом до правосуддя\u003c/strong\u003e, що розкривається через встановлені гарантії права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже при вирішенні питання про можливість розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу без участі сторін, \u003cstrong\u003eслідчий суддя (суд) має узгодити цінності різного порядку \u0026ndash; обов\u0026rsquo;язкове і оперативне здійснення судового контролю у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану з забезпеченням безпеки людей \u0026ndash; учасників цього кримінального провадження.\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eУзгодження слідчим суддею (судом) таких цінностей в світлі актуальних умов може відбуватися двома шляхами:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003eпроведення судового засідання в режимі відеоконференції (за наявності технічної можливості)\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003eвирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження, особливо в тих випадках, якщо учасники не заперечують проти цього.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eВерховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/em\u003e зазначив, що усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених\u0026nbsp;КПК України, однак за можливості - невідкладно\u0026hellip; Якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків. Ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ цій справі \u003cstrong\u003eсторони виклали свої позиції\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eписьмово\u003c/strong\u003e, сторона захисту \u0026ndash; у відповідному клопотанні, представленому на розгляд слідчому судді/суду, сторона обвинувачення \u0026ndash; у відповідних поясненнях. Отже \u003cstrong\u003eними реалізовано обстоювання своїх правових позицій і на власний розсуд використані процесуальні права\u003c/strong\u003e. Також сторони повідомили про відсутність можливості брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції і не заперечували проти розгляду клопотання за їх відсутності.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ огляду на викладене, розгляд слідчим суддею/судом клопотання захисника підозрюваного/обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, здійснюється на підставі загальних засад кримінального провадження і відповідає конституційному принципу верховенства права. Це не призведе до \u003c/span\u003eобмежень прав і свобод людини і громадянина (обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану), а \u003cstrong\u003eзабезпечить оперативний і об\u0026rsquo;єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eСтаттю підготувала Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, спеціально для JustTalk. \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_403399582_XL-2-min.jpg","tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":455,"url":"kompleksni-doslidzhennya-ta-vuzki-fakultativni-zasterezhennya-mozhlivist-protsesualnogo-peresliduvannya-rosii-ukrainoyu-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646736126,"date":"08.03.2022","views":1035,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-08-o-123942.png","mini_image":null,"name":"Комплексні дослідження та вузькі факультативні застереження: можливість процесуального переслідування Росії Україною (РЕЗЮМЕ)","description":"\u003cp\u003eРезюме підготувала Оксана Броневицька (доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ) за \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/complex-disputes-and-narrow-compromissory-clauses-ukraines-institution-of-proceedings-against-russia/\"\u003eблогом\u003c/a\u003e Матіни Пападакі (Matina Papadaki, PhD Candidate at National Kapodistrian University of Athens Law School) для Европейського журналу міжнародного права (EJIL).\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e26 \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eлютого Україна подала заяву про застосування обмежувальних заходів щодо Росії до Міжнародного Суду ООН (ICJ). У цій заяві Україна оспорює неправдиві звинувачення Росії у тому, що з боку України вчиняються акти геноциду на території Луганської та Донецької областей, і це призвело до того, що Росія визнала ці регіони України окремими державними утвореннями та проводить так звану \u0026laquo;спеціальну військову операцію\u0026raquo; проти України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУкраїна зробила цю заяву до МС ООН у зв\u0026rsquo;язку з тим, що агресія Росії проти України містить діяння, які заборонені Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1949 р.) (далі \u0026ndash; Конвенція), а порушення норм цієї Конвенції підпадають під юрисдикцію МС ООН.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВарто зупинитися на тому, як російське вторгнення в Україну вписується в рамки Конвенції , і як подальший крок, чи може Міжнародний суд ООН винести окреме рішення про порушення заборони використання сили як це зазначено у позовних вимогах. Мова не буде йти про тимчасові (обмежувальні) заходи, тут автор спробує висвітлити кілька ширших міркувань щодо предметної юрисдикції (ratione materiae) відповідно до факультативних застережень у нещодавній практиці Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u003cstrong\u003eРеальний конфлікт: порушення процедури і прав\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМіжнародний Суд ООН намагається визначити об\u0026rsquo;єкт спору \u0026laquo;на об\u0026rsquo;єктивній основі\u0026raquo;, беручи до уваги усні та письмові заяви обох сторін, приділяючи \u0026laquo;особливу увагу формулюванню спору, обраному заявником\u0026raquo;. Згодом Суд досліджує, чи \u0026laquo;діяння, на які скаржиться заявник, підпадають під положення відповідного договору\u0026raquo;, а це в свою чергу може вимагати \u0026laquo;тлумачення положень, які визначають сферу дії відповідного договору\u0026raquo;. Цього підходу Суд послідовно дотримується у своїй практиці останнім часом.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦе є важливими, оскільки Росія, за умови, що вона братиме участь у судовому розгляді, також може стверджувати про зловживання, висуваючи аргумент про те, що Україна посилається на Конвенцію \u0026nbsp;як привід для отримання рішення щодо дій Росії у більш широкому контексті конфлікту між державами. Виходячи з цього, заява України про потребу захистити себе від неправдивих звинувачень у вчиненні геноциду натикається на зустрічні заяви Росії про те, що остання застосовує силу у зв\u0026rsquo;язку із вчиненням геноциду на території України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до ст. 9 Конвенції , питання щодо тлумачення, дотримання чи виконання положень Конвенції можуть передаватися однією із сторін на розгляд Міжнародного Суду ООН. Таким чином, \u003cstrong\u003eперший крок \u0026ndash; показати, що між сторонами існує суперечка щодо застосування, тлумачення та виконання Конвенції. \u003c/strong\u003eЦе можливо, оскільки обидві сторони дотримуються різних поглядів на те, чи порушила Україна свої зобов\u0026rsquo;язання за Конвенцією щодо населення Луганської та Донецької областей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\"\u003eРосія, не звернувшись до відповідних органів, застосувала агресивну силу проти України.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩодо застосування сили Росією начебто для перешкоджання злочину геноциду на території Луганської та Донецької областей, то тут варто вказати, що ст. 8 Конвенції передбачає, що \u003cstrong\u003eкожен її учасникможе звернутись до відповідного органу Об'єднаних Націй з вимогою прийняти, відповідно до положень Статуту ООН, всі необхідні, на його думку, заходи для попередження та припинення актів геноциду \u003c/strong\u003eабо одного з інших діянь, перерахованих у статті 3 Конвенції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eВ нашому випадку, Росія, не звернувшись до відповідних органів, застосувала агресивну силу проти України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e. Також у ст. 1 Конвенції вказано, що Договірні Сторони підтверджують, що геноцид незалежно від того, чи вчиняється він у мирний або у воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права та стосовно якого всі сторони зобов'язуються вчиняти дії на попередження та карати у разі його вчинення. Однак формулювання \u0026laquo;вчиняти дії на попередження та карати\u0026raquo; не може суперечити звичаєвій нормі міжнародного права, відображеній у ст. 2 (4) Статуту ООН, де вказано, що всі члени ООН повинні утримуватися від вирішення конфліктів шляхом застосування сили чи погрози її застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ цьому випадку застосування сили та агресія Росії проти України може бути предметом розгляду Міжнародного Суду ООН лише якщо така агресія порушує норми Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. \u003cstrong\u003eПитання залишається відкритим щодо рішення, яке прийме Суд, який балансуватиме між підтримкою переконливих юридичних аргументів та фактичному запобіганню масштабній трагедії.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"війна, Україна","meta_keywords":"","authors":[{"id":5,"url":"oksana-bronevitska","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bronevycka.png","name":"Оксана","surname":"Броневицька","post":"Доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-08-o-123942.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":456,"url":"povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646741279,"date":"08.03.2022","views":7151,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/VSU-profy-1.jpg","mini_image":null,"name":"Повернення раніше внесеної застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Рекомендації щодо обґрунтування","description":"\u003cp\u003eВідповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 КПК України, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов\u0026rsquo;язків, чи про зміну способу їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа підставі ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов\u0026rsquo;язків, покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eНа світанку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення\u0026nbsp; в\u0026nbsp; Україну по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусі й окупованого Криму. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eНа спеціальних рахунках судів і Державного казначейства України акумульовані значні грошові кошти, внесені в якості запобіжного заходу застави. В умовах воєнного стану вони можуть бути необхідними для потреб Збройних \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eC\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eил України. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідповідно до ст. 18 Закону України \u0026laquo;Про оборону України\u0026raquo; територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України\u0026nbsp;\"Про основи національного спротиву\" з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗгідно з Законом України \u0026laquo;\u003cspan\u003eПро правовий режим воєнного стану\u0026raquo; \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвоєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає \u003cb\u003eнадання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідвернення загрози\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eусунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eа також\u0026nbsp;\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eтимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e.\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003eЗ метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат здійснюється комплекс заходів національного спротиву. Серед таких заходів передбачено організацію Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальної громади. А статтею 3 Закону України \u0026laquo;Про основи національного спротиву\u0026raquo; визначені завдання територіальної оборони. Основу добровольчих формувань територіальних громад складають громадяни України, які пройшли військову службу у Збройних Силах України та/або службу в інших військових формуваннях та правоохоронних органах.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan\u003eВідповідно до листа Верховного Суду від \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e03.03.2022 № 1/0/2-22 \u003c/span\u003eслідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обгрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"rvps2\"\u003e\u003cspan\u003eПорушуючи перед судом питання про зміну запобіжного заходу, сторони можуть \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпосилатися на існування двох обставин:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) зміну обставин, які враховувалися при застосуванні запобіжного заходу (\u003cstrong\u003eпоява\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eнаміру підозрюваного брати участь в захисті свободи та незалежності України\u003c/strong\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) необхідності \u003cstrong\u003eнегайної допомогти Збройним Силам України грошовими коштами, \u003c/strong\u003eякі вносились в якості застави.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u0026nbsp;\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase;\"\u003e(1) При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя, суд має брати до уваги:\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eнаявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих йому кримінальних правопорушень, яка була встановлена при розгляді питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного (якщо кримінальне\u0026nbsp; провадження перебуває на стадії судового розгляду, питання обґрунтованості підозри не розглядається);\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпродовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e(за відсутності ризиків запобіжний захід не може бути застосований та/чи продовжений);\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвведення в Україні воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eвоєнні дії по всій території України;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eоголошення і проведення загальної мобілізації,\u0026nbsp;\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eнеобхідність підтримання обороноздатності української армії з метою надання відсічі збройній агресії;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eсприяння обороні України \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eшляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ ситуації масового відтоку населення в більш безпечні районі країни та закордон, що супроводжує збройну агресію на території України, \u003cstrong\u003eнамір кожного захищати свою батьківщину має бути підтриманий всіма учасниками судового засідання, слідчим суддею, судом, а запобіжний захід - змінений.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаявність цих обставин у сукупності з належною процесуальною поведінкою підозрюваного, обвинуваченого як до настання так і під час воєнного стану, його намір брати активну участь у захисті України (п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України), вік та стан здоров\u0026rsquo;я підозрюваного (п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України) може зумовлювати застосований до нього запобіжний захід на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в\u0026rsquo;їзд в Україну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ актуальних умовах цей запобіжний захід здатний запобігти ризикам, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу у виді застави та продовженні строку дії покладених обов'язків, та забезпечити подальшу належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cb\u003e(2) При вирішенні питання про перерахування суми застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України слідчий суддя, суд має взяти до уваги:\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eналежність грошових коштів, раніше внесених в якості застави, підозрюваному, обвинуваченому;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eдобровільність їх перерахування на спеціальний рахунок Збройних Сил України.\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі \u003cstrong\u003eна зазначений ними банківський рахунок\u003c/strong\u003e, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв\u0026rsquo;язку (п. 8 Порядку).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВнаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об\u0026rsquo;єктах, відбувається окупація частин території України, руйнуються населенні пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової. З урахуванням позиції підозрюваного, обвинуваченого щодо розпорядження власними грошовими коштами шляхом негайного перерахування суми застави на спеціальний банківський рахунок Збройних Сил України, слідчий суддя, суд має підстави задовольнити таке прохання. З урахуванням нормативних приписів, повернення застави власнику грошових коштів шляхом негайного перерахування їх з рахунку Вищого антикорупційного суду на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, відповідає загальним засадам кримінального провадження та є виправданим для виконання завдань кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСудова практика\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУхвала ВАКС від 28.02.2022 у справі № \u003cstrong\u003e991/1277/22\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУхвала ВАКС від 04.03.2022 у справі №\u003c/span\u003e 991/5538/21\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eМатеріал підготовлений суддею Вищого антикорупційного суду Вірою Михайленко.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1ThG9UqxGJ3qY0515MUOKmyuvtTu_9OYB/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/mihaylenko-vira.jpg","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"кандидат юридичних наук, суддя, Голова Вищого антикорупційного суд","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/VSU-profy-1.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":457,"url":"bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1646743016,"date":"08.03.2022","views":11397,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/logo_set_RGBx3-kopiya-03.png","mini_image":null,"name":"Базові поняття та принципи міжнародного гуманітарного права","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПеред системою юстиції в умовах війни постало багато нових викликів. Для притягнення до відповідальності країни-агресора та її вищого керівництва Україна вже застосувала усі можливі правові інструменти як на національному рівні, так і на міжнародному.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРазом з тим, нова реальність вимагає від практиків юстиції знань і навичок про ці інструменти.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСаме тому Тренінговий центр прокурорів України спільно з майданчиком JustTalk розробили коротку інформаційну довідку про базові поняття та принципи міжнародного гуманітарного права. \u003cbr /\u003eЦя довідка допоможе швидко розібратися у ключових поняттях та правових механізмах, які працюють в умовах воєнного часу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВ довідках ви знайдете:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eключові поняття МГП\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособливості статусу окремих категорій осіб відповідно до МГП\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eмеханізми притягнення до відповідальності країни-агресора та командування\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\" aria-level=\"1\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eособливості розслідування воєнних злочинів в межах національного законодавства\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eМи будемо доповнювати цю довідку корисною інформацією щодо особливостей розслідування та кваліфікації злочинів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗавантажити інформаційну довідку у PDF форматі \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cGP7Rcdvn8LCI4jnsj8q59UDh2nquwBK/view?usp=sharing\"\u003eможна за посиланням.\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПереглянути у режимі реального часу: \u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cGP7Rcdvn8LCI4jnsj8q59UDh2nquwBK/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДякуємо за допомогу у розробці довідки Аліні Павлюк, прокурору Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтежте за сторінками Тренінгового центру прокурорів України та JustTalk.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/ptcu.gp.gov.ua\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://www.facebook.com/ptcu.gp.gov.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"http://ptcu.gp.gov.ua/uk/golovna/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttp://ptcu.gp.gov.ua/uk/golovna/\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/justtalk.club\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://www.facebook.com/justtalk.club\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/logo_set_RGBx3-kopiya-03.png","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":453,"url":"zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1646473187,"date":"05.03.2022","views":2056,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/njurnbergf-47d741301a40e3adc470f.jpg","mini_image":null,"name":"Заклик створити Спеціальний Трибунал для покарання злочину агресії проти України (РЕЗЮМЕ)","description":"","text":"\u003cp\u003eВ межах міжнародного права, наразі, існує три механізми притягнення Президента Путіна до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний Суд ООН в Гаазі. \u003c/strong\u003eУкраїна вже подала позов проти Російської Федерації. Слухання щодо попередніх заходів щодо Росії відбудуться наступного тижня. Відповідно до юрисдикції Суду, в позові Україна заперечує будь-які акти геноциду на своїй території і обґрунтовує, що РФ не може використовувати Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього для виправдання своєї протиправної агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейський суд з прав людини в Страсбурзі\u003c/strong\u003e. 25 лютого Комітет Міністрів Ради Європи зупинив право РФ на представництво у двох своїх органах \u0026ndash; у Комітеті та \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПарламентській асамблеї РЄ. Росія залишається членом Ради Європи. Зупинення членства не передшкоджає відповідальності РФ за дотримання Європейської Конвенції з прав людини. До суду можна звернутися як з індивідуальною скаргою, коливикористані усі внутрішні засоби юридичного захисту, так і з скаргою про порушення\u0026nbsp; Конвенції з боку держави/держав-членів Ради Європи.\u0026nbsp; Цього тижня Україна отримала рішення суду щодо запровадження попередніх заходів за поданим раніше позовом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд. \u003c/strong\u003eВ результаті звернення 39 країн, прокурор Міжнародного кримінального суду відкрив розслідування щодо подій в Україні. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду має повноваження розслідувати злочини геноциду, воєнні злочини та злочини проти людяності, скоєні на території України. Компетенція Міжнародного кримінального суду щодо злочинів агресії поширюється на країни, які\u0026nbsp; ратифікували Римський статут, або у випадку, коли Рада Безпеки ООН виступає позивачем.\u0026nbsp; РФ відкликала свій підпис під Римським статутом. Очевидно, що РФ застосує право вето у випадку, якщо позов буде ініційовано Радою Безпеки ООН. Тому, в поточній ситуації, суд не зможе розглянути справи щодо злочинів агресії, вчинених РФ проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи пропонуємо доповнити вже розпочаті процеси створенням спеціального трибуналу щодо України з чітким фокусом на злочини агресії, які не можуть бути досліджені трьома іншими судами. Спеціальний Трибунал для Покарання Злочинів Агресії проти України може бути створений швидко та за тими самими принципами, якими керувалися країни-союзники під час створення Міжнародного військового Трибуналу в 1942 р. та проведення Нюрнберзького процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСпеціальний Трибунал має дослідити акт насильства Росії проти України та встановити, чи є він злочином агресії. Під юрисдикцію Трибуналу має підпадати дослідження дій як виконавців злочинів агресії, так і задіяних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗ повним текстом заяви про створення Спеціального Трибуналу\u0026nbsp;англійською можна ознайомитись нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" src=\"https://www.eurointegration.com.ua/files/a/a/aad78ad-combined-statement-and-declaration-1-.pdf?fbclid=IwAR1Nf9tck2KeAOX0ZPRfi0gqWej-LQFRXczjKbWvjgFG8hJk-naqWUHcAoo\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eФото: nrcu.gov.ua\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/njurnbergf-47d741301a40e3adc470f.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":454,"url":"ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646479809,"date":"05.03.2022","views":3343,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-05-o-1137.png","mini_image":null,"name":"Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки","description":"\u003cp\u003eНа юридичному фронті Україна за тиждень війни уже звернулась до низки міжнародних інституцій кримінальної юстиції зі звинуваченнями Росії у військовій агресії та воєнних злочинах, а також розпочала розслідування на національному рівні. Ми спостерігаємо неочікувано швидку відповідь міжнародних інституцій у звʼязку із масштабами агресії, тож можна сказати, що Україна мобілізувала (enforced) вкрай неповороткі механізми міжнародного права. Ми вирішили зібрати до купи інформацію про всі звернення та реакцію на них для того, щоб кожен бачив зусилля юридичного фронту та перспективи притягнення до відповідальності держави-агресора, її керівництва та військових, які вчиняли воєнні злочини проти мирного населення.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eЗ точки зору \u0026ldquo;права Гааги\u0026rdquo; та \u0026ldquo;права Женеви\u0026rdquo;, які утворюють міжнародне гуманітарне право, ми говоримо про індивідуальну відповідальність за 1) воєнні злочини; 2) злочини проти людяності та відповідальність держави та її військово-політичного керівництва за 3) геноцид; 4) злочин [військової] агресії. Всі ці злочини зафіксовано у низці договорів, а також створено інституту розгляду спорів (суди) різних юрисдикцій для віднайдення справедливості у разі їх вчинення. Залежно від типу договору, який підписала та ратифікувала Україна, а також держава-агресор, ми маємо можливість звертатись у різні міжнародні інституції, кожна з яких має власні обмеження. Про це детально нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, які механізми притягнення до відповідальності залучені:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний Суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eУкраїна \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220227-WRI-01-00-EN.pdf\"\u003e\u003cstrong\u003eзвернулась з позовом\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e проти Російської Федерації до Міжнародного Суду ООН в Гаазі\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e(ICJ) \u003cstrong\u003eстосовно спотворення поняття геноциду\u003c/strong\u003e для виправдання власної воєнної агресії у вигляді \u0026ldquo;спеціальної операції з \u0026ldquo;демілітаризації\u0026rdquo; та \u0026ldquo;денацифікації\u0026rdquo;\u0026rdquo;. Україна домагається рішення Суду про те, що вона не здійснює геноцид проти російськомовного населення у Донецькій та Луганській областях протягом 8 років, як стверджує президент Росії В. Путін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому в позові до ICJ \u003cstrong\u003eУкраїна стверджує про наявність наміру Росії щодо планування реальних актів геноциду в Україні\u003c/strong\u003e, оскільки РФ навмисно вбиває та завдає серйозних поранень представникам української національності, що, в купі з офіційною риторикою Президента РФ про заперечення існування українського народу, складає \u003cem\u003eactus reus\u003c/em\u003e (об\u0026rsquo;єктивну сторону) злочину геноциду за статтею II цієї Конвенції. Варто додати, що висловлювання Путіна про \u0026ldquo;денацифікацію\u0026rdquo;, тобто звинувачення українців в тому, що вони \u0026ldquo;бандерівці\u0026rdquo;, \u0026ldquo;нацисти\u0026rdquo; тощо, а тим паче наміри знищити українську державу як таку, адже її не існувало до 1918 р., можна розглядати як планування геноциду українського народу за етнічною ознакою, тобто наявний ментальний елемент (умисел, \u003cem\u003emens reus\u003c/em\u003e). Саме цих елементів складу злочину, разом із контекстуальним елементом (обставинами) достатньо для того, щоб стверджувати, що якщо й не відбувається геноциду українців, то точно планується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eICJ має повноваження ухвалювати тимчасові (попередні, до остаточного рішення) заходи, які можуть вимагати від Росії вжити конкретних дій або утриматися від них. \u003cstrong\u003e7-8 березня 2022 року ICJ \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/world-court-hear-ukrainerussia-case-march-7-8-2022-03-01/\"\u003e\u003cstrong\u003eпроведе відкриті слухання\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e стосовно тимчасових заходів щодо цієї скарги України.\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім правової мобілізації (enforcement) Конвенції про попередження геноциду (1948 р.), Україна має право звертатись із порушенням зобовʼязань інших угод, підписантами яких є обидві сторони, тобто Росія та України. Наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/russias-genocide-disinformation-and-war-propaganda-are-breaches-of-the-international-convention-concerning-the-use-of-broadcasting-in-the-cause-of-peace-and-fall-within-the/\"\u003eна думку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Dr. Talita Dias (Jesus College, University of Oxford) Україна може звертатись із порушенням зобовʼязань в межах Міжнародної Конвенції про використання радіомовлення в інтересах миру (1936), адже розповсюдження пропагандистськими каналами інформації про \u0026ldquo;8 років геноциду російськомовних на Донбасі\u0026rdquo; спотворює реальність та не відповідає фактичним обставинам того, що відбувалось на сході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eТакож варто пригадати, що \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/amarusiak/article/43652\"\u003eце вже друге провадження проти РФ в цьому суді\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; 16 січня 2017 р. Україна звернулися проти до ICJ щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT) та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD). 8 листопада 2019 р. ICJ попередньо визнав свою юрисдикцію у цій справі й наразі розгляд триває.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд (International Criminal Court \u0026ndash; ICC)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний кримінальний суд також знаходиться у м. Гаага та є першим постійним судом на міжнародному рівні\u003c/strong\u003e, в якому притягують до відповідальності військово-політичне керівництво держав за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, а з 2018 року \u0026ndash; злочин [військової] агресії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїна має довгу історію з ІСС: у 2000 р. вона підписала Римський статут \u0026ndash; документ, на підставі якого діє Суд. Після анексії Криму та окупації Донбасу Україна прийняла Постанову Верховної Ради про визнання юрисдикції ІСС, а пізніше внесла зміни до Конституції, які передбачали можливість ратифікації Римського статуту (у 2001 році така можливість була заблокована КСУ). Ці зміни набрали чинності у 2019 році, а через два роки України ухвалила зміни до КК України в частині воєнних злочинів, які необхідні для ратифікації Римського статуту (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003eзакон\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eочікує підпису Президента з червня 2021 р.). Таким чином для повноцінного розгляду злочинів Росії залишається один крок \u0026ndash; ратифікувати Римський статут,. Водночас визнана у 2014-2015 р. юрисдикція дозволяє ІСС збирати докази уже сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e25 лютого прокурор ICC Карім Хан \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=20220225-prosecutor-statement-ukraine\u0026amp;ln=Ukrainian\u0026amp;fbclid=IwAR2SHBj9ndaNVayjf4R0RirJ5ZL2noCq_dYDoFamr-k6l2XTZPri6d0EW7Y\"\u003e\u003cstrong\u003eповідомив\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e, що він уважно стежить за ситуацією в Україні. 28 лютого він \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/Pages/item.aspx?name=20220228-prosecutor-statement-ukraine\"\u003e\u003cstrong\u003eсамостійно ініціював\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e відкриття провадження стосовно воєнних злочинів, які вчиняють військовослужбовці Росії, а 2 березня після звернення до ICC 39 держав-учасниць Римського статуту, які підтвердили вагомість злочинів, що вчиняються в Україні \u0026ndash; відкрив провадження. Врешті 3 березня \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.reuters.com/world/europe/icc-prosecutor-advance-team-has-left-begin-work-ukraine-investigation-2022-03-03/\"\u003e\u003cstrong\u003eстало відомо\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e, що прокурори ICC вирушили в Україну для детальнішого вивчення ситуації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто сказати, що \u003cstrong\u003eмова йде про розслідування воєнних злочинів, тобто таких, що вчиняються проти мирного населення \u0026ndash; обстріли будинків, вбивства цивільних, мародерства тощо.\u003c/strong\u003e Водночас злочин агресії, не може розглядатись ICC в цьому випадку, оскільки (1) Росія не ратифікувала Римський Статут, а також (2) Україна не ратифікувала ні Римський Статут, ні \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://blog.liga.net/user/amarusiak/article/43676\"\u003eКампалорські додатки\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (2010 р.) до нього. Стосовно ж воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду контручасть Росії не вимагається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ ICC мова йде саме про індивідуальну відповідальність, а не відповідальність держави.\u003c/strong\u003e Водночас \u003cstrong\u003eзастосовується принцип комплементарності\u003c/strong\u003e, тобто ICC не підміняє собою національні механізми захисту, а бере до уваги тільки тих воєнних злочинців, до яких не може дістатись національна правова система. Повторимось, що \u003cstrong\u003eмова йде саме про керівництво найвищого рівня, а не рядових воєнних злочинців\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eICC може висувати звинувачення проти підозрюваних, але не має повноважень проводити арешти.\u003c/strong\u003e Суд покладається на держави, які мають органи правопорядку для цього. Якщо винні особи залишаються при владі, їх неможливо арештувати. Але звинувачення обмежують можливість цих лідерів подорожувати і посилають сигнал їхній країні, що вона залишиться ізольованою, поки вони залишаються при владі. У деяких місцях кримінальні звинувачення міжнародного суду могли сприяти народним повстанням (наприклад, проти Слободана Мілошевича в Сербії \u0026ndash; див. \u0026ldquo;Бульдозерна революція\u0026rdquo; (2000)).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином \u003cstrong\u003eICC може стати вагомим внеском у подальшій ізоляції Росії, а у разі, якщо її військово-політичне керівництво опиниться за кордоном, то буде шанс його арештувати та виконати обвинувальний вирок стосовно нього.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eЄвропейський суд з прав людини (ЄСПЛ)\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e28 лютого Україна у звʼязку із військовою агресією Росії подала запит про невідкладні тимчасові заходи в порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ. Зазвичай подібні запити подаються у разі загрози для життя та здоровʼя людини, наприклад ненадання медичної допомоги увʼязненому, яке може мати непоправні наслідки. У нашому ж випадку \u0026ndash; обстріл та вбивства цивільного населення. Важливо те, що Росія є членом Ради Європи та визнає юрисдикцію ЄСПЛ стосовно себе, тож цей механізм застосований в такому випадку.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e1 березня ЄСПЛ\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/1/7134999/\"\u003e\u003cstrong\u003e постановив рішення про тимчасові заходи\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026ndash; наказ уряду Росії \u0026ldquo;\u003cem\u003eутримуватися від військових нападів на цивільне населення та цивільні об'єкти\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e, у тому числі житлові приміщення, автомобілі екстрених служб та інші особливо цивільні об'єкти, що охороняються, такі як школи та лікарні, а також негайно забезпечити безпеку медичних установ, особового складу та аварійно-рятувальних служб у межах атакованої або обложеної російськими військами території\u003c/em\u003e\u0026rdquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому \u003cstrong\u003eСуд не просто виніс рішення на наступний день після отримання заяви, а й дослівно процитував вимоги із запиту України.\u003c/strong\u003e До того ж \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/ivan.lishchyna/posts/10159819168265498?__cft__%5b0%5d=AZWNgKvaosB6dLSvdh6ZgfQD8WWUB9zZa71cYSL9syGG0LlQ_ZMEk8yXrbRoiOtfgGYJEsCHry7_1tDeLt5y2eoVA8Wdxps_93iaSJMBZCQTRvFwyh55zz-EDytXaMNTP6Y\u0026amp;__tn__=%2CO%2CP-R\"\u003eвперше\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e у ситуації двостороннього конфлікту, Суд вказав на заходи забезпечення тільки одній зі сторін конфлікту (!).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля цивілізованого світу це ще одне підтвердження воєнних злочинів Росії. Для самої ж Росії \u0026ndash; це пусте місце, адже її юристи послідовно, починаючи з 2010 року, дотримуються концепції \u0026ldquo;примата внутригосударственного права\u0026rdquo;, яка послідовно реалізується головою Конституційного Суду РФ В. Зорькіним. Врешті у 2015 році Росія ухвалила закон, який дозволяє її національним судам скасовувати рішення ЄСПЛ (!). Тож \u003cstrong\u003eцілком очікувано, що Росія проігнорує тимчасові заходи та навіть не прозвітує про їх (не)виконання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо того ж у відповідь на військову агресію Росії проти України 25 лютого 2022 року Рада Європи \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://search.coe.int/cm/Pages/result_details.aspx?ObjectId=0900001680a5a3b6\"\u003eзупинила представництво\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Росії в Комітеті міністрів та Парламентській асамблеї РЄ. Це не скасовує можливість розгляду скарг проти неї, проте якщо Росія надалі залишить членство в РЄ, то\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eце може припинити можливість подання нових скарг проти неї. Іншими словами \u0026ndash; постраждалі громадяни України ніяк не зможуть використати цей механізм для захисту своїх прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпеціальний суд \u0026ndash; \u0026ldquo;Харківський\u0026rdquo; трибунал\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВ міжнародному праві під трибуналами розуміються суди, які створені \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e, тобто під конкретний випадок. \u003cstrong\u003eПісля жорстоких обстрілів цивільного населення в м. Харкові народилась ідея судити Президента РФ В. Путіна та його оточення саме в цьому місті.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e4 березня на \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.chathamhouse.org/events/all/research-event/criminal-tribunal-aggression-ukraine?fbclid=IwAR0jyxiHQPsVZyxd2kUES-tNYqjcRHmKESzpGoo3J3ArW9U7Wnl8YzVarI4\"\u003eплатформі\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e британського Chatham House відбулася презентація проєкту \u0026ldquo;Харківського Трибуналу\u0026rdquo;. \u003cstrong\u003eОскільки, як уже зазначалось, в умовах чинних договорів неможливо притягнути \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eнайвище керівництво держави-агресора\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eза злочин агресії\u003c/strong\u003e, який створив передумови для всіх інших міжнародних злочинів, то необхідні інші механізми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібно до Лондонської декларації 1942 року, яка заклала основу для Нюрнберзького трибуналу, \u003cstrong\u003eбуло проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України \u003c/strong\u003e(Харківського трибуналу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume\"\u003eТекст відповідної заяви та проєкту декларації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, підготовлений групою волонтерів юристів-міжнародників, уже схвалений Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та підписаний кількома десятками провідних світових (та українських) юристів-міжнародників, колишніх суддів міжнародних судових установ, а також такими знаковими фігурами, як, наприклад прокурор нюрнберзьких процесів Бен Ференц або актор і письменник Стівен Фрай.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаявність цього трибуналу не скасовує комплементарну юрисдикцію МКС, адже стосується саме злочину агресії. Іншими словами \u0026ndash; доповнює відповідальність, яку понесе вище військово-політичне керівництво Росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;Універсальна юрисдикція\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до принципу універсальної юрисдикції в межах національних систем правосуддя \u003cstrong\u003eможуть здійснюватись переслідування за міжнародні злочини, скоєні іноземними громадянами на чужій території.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eКілька країн \u0026ndash; Німеччина, Швеція, Фінляндія \u0026ndash; мають юрисдикцію щодо всіх міжнародних злочинів, скоєних в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші країни мають юрисдикцію у разі, якщо злочинець перебуває на їхній території або хтось із їхніх громадян є жертвою. Деякі країни створили групи спеціалізованих прокурорів для боротьби з міжнародними злочинами, а також посилюється співпраця між національними системами правосуддя, які застосовують універсальну юрисдикцію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФактично це \u003cstrong\u003eміжнародні слідчі групи, тобто обʼєднання слідчих різних національних правових систем для притягнення винних до відповідальності. \u003c/strong\u003eУкраїна вже вдавалась до такої практики, коли брала участь у спеціальній слідчій групі під керівництвом Нідерландів з розслідування збиття цивільного пасажирського літака MH17 неподалік Донецьку (2014).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакий механізм дозволяє притягнути до відповідальності не лише військово-політичне керівництво держави, а й військовослужбовця будь-якого рангу, який вчиняв воєнні злочини проти мирного населення України в будь-якому куточку світу, де діє юрисдикція держав-членів спеціальної слідчої групи (наприклад шляхом використання механізму приписів (карток) Інтерполу).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e26 лютого \u003c/strong\u003eГенеральний прокурор І. Венедіктова \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31\"\u003e\u003cstrong\u003eобговорювала\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e можливість спільного розслідування з спеціалістами з США, а \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/irina.venediktova.31\"\u003e\u003cstrong\u003e3 березня\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e \u0026ndash; з прокурорами Італії,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eАнглії та Уельсу, які вже розпочали розслідування військової агресії з боку Росії. Також відомо, що власні розслідування розпочали Литва та Польща\u003c/strong\u003e, а також не сумніваюсь, багато інших країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародний слідчий механізм\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eГенеральна Асамблея ООН і Рада ООН з прав людини створили механізми для деяких ситуацій для збору та збереження доказів. Ці установи, зокрема ті, які створені для \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.unicc.org/news/2021/10/29/new-partner-organization-independent-investigative-mechanism-for-myanmar/\"\u003eМ\u0026rsquo;янми (2011)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://iiim.un.org/mandate/\"\u003eСирії (2016)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, мають мандат на підготовку справ для прокурорів, які бажають в подальшому їх використовувати \u0026ndash; у міжнародних чи національних судах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e4 березня 2022 року\u003c/strong\u003e відбулось голосування 47 членів Ради з прав людини ООН стосовно утворення такого механізму. Отримавши 32 голоси за створення, Рада з прав людини ООН \u003cspan lang=\"UK\"\u003eстворила міжнародну комісію з розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права та\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпов\u0026rsquo;язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eпроти України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦі механізми зазвичай залучають досвідчених міжнародних слідчих та прокурорів. Вони можуть збирати, зберігати та систематизувати докази на високому рівні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином досвідчені прокурори уже розпочали збір доказів воєнних злочинів Росії для подальшого використання у різних механізмах притягнення до відповідальності, описаних вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 18px;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗастосування національного законодавства\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті, мають застосовуватись можливості національного законодавства. \u003cstrong\u003eРозділ ХХ КК України передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.\u003c/strong\u003e Центральним для неї є такий склад злочину як порушення законів та звичаїв ведення війни (ст. 438 КК України), яка є підставою для притягнення воєнних злочинців тут і зараз, оскільки вони опинились під юрисдикцією України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож Розділ ХХ включає широкий спектр інших складів злочину, наприклад пропаганда війни (ст. 436 КК України) або планування, підготовка, розвʼязування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК України). \u003cstrong\u003eЗ юридичної точки зору це можливість притягнути будь-якого військовослужбовця, військово-політичне керівництво Росії та загалом цивільних осіб, які відігравали певну роль в агресії стосовно України.\u003c/strong\u003e Проте якраз через обмеженість фізичного доступу до цих осіб, а також можливі звинувачення у політичних переслідуваннях, існують міжнародні механізми розслідування цих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі Офіс Генерального прокурора \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/na-kiyivshhini-vzyato-pid-vartu-10-viiskovosluzbovciv-zbroinix-sil-rf?fbclid=IwAR2AcPgPnm9K9TPZHF1OAC2kAb6Q90LpXQ01FM0JZkX0Up_lwBfuvYFtYCw\"\u003eвикористовує\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e національне кримінальне процесуальне законодавство для утримання військовополонених, тобто комбатантів за \u0026ldquo;правом Женеви\u0026rdquo; (цим особам інкримінується посягання на територіальну цілісність України (ст. 110 КК України) та незаконне переправлення осіб через державний кордон (ст. 332 КК України)). Водночас \u003cstrong\u003eпісля завершення війни (або до нього в порядку обміну) ці люди скоріше за все будуть видані Росії й не понесуть індивідуальну відповідальність тут в Україні, оскільки виконували накази збройних сил держави-агресора. Хоча все залежить від того яким чином буде укладений мирний договір і що у ньому будуть вказано. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВрешті між цих військовополонених є ті, які вчиняли воєнні злочини і яких можна притягнути до відповідальності тут, тобто не видавати жодним чином, зважаючи на принцип екстериторіальності кримінального законодавства (ст. 6 КК України). Те саме стосується членів ДРГ, частина з яких є громадянами РФ, та яким інкримінується посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України) та диверсія (ст. 113 КК України). Після завершення війни вони можуть понести відповідальність за українським законодавством та відбувати покарання в нашій країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОтже, підсумуємо: \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна звернулась до Міжнародного суду ООН (ICJ) стосовно спотворення Росією поняття геноциду для виправдання війни, а також стосовно планування геноциду українців (підстава \u0026ndash; Конвенція про попередження геноциду 1949 р.);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- прокурор Міжнародного кримінального суду (ICC) самостійно ініціював провадження стосовно воєнних злочинів російських військовослужбовців (підстава \u0026ndash; звернення до ІСС 2015 р. про визнання юрисдикції Суду);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- ЄСПЛ вимагає від уряду Росії утриматись від атак на цивільне населення (підстава \u0026ndash; правило 39 Регламенту Суду);\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна в межах універсальної юрисдикції веде комунікацію з іншими країнами, які вже розслідують військову агресію Росії, наприклад Італія, Литва, Польща, прокуратурою Англії та Уельсу;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e-\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eРада ООН з прав людини створила незалежну міжнародну місію з встановлення фактів, що зобов\u0026rsquo;язана\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u0026laquo;розслідувати\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eвсі ймовірні порушення та утиски прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права, а також пов\u0026rsquo;язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo;. Комісія планує ділитися зібраною нею відповідною інформацією та документами із уповноваженими слідчими та судовими органами та органами прокуратури з метою підтримки та прискорення проведення кримінальних проваджень, таким чином, сприяючи низці численних ініціатив щодо притягнення до відповідальності за злочини, скоєні в Україні;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e- Україна на національному рівні розслідує воєнні та інші злочини комбатантів, які беруть участь у війні з боку Росії.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-05-o-1137.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":452,"url":"kriminalne-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1646403452,"date":"04.03.2022","views":2068,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_550437700_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","description":"\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"nc684nl6\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan class=\"nc684nl6\"\u003eМатеріал підготувала \u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca class=\"oajrlxb2 g5ia77u1 qu0x051f esr5mh6w e9989ue4 r7d6kgcz rq0escxv nhd2j8a9 nc684nl6 p7hjln8o kvgmc6g5 cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x jb3vyjys rz4wbd8a qt6c0cv9 a8nywdso i1ao9s8h esuyzwwr f1sip0of lzcic4wl gpro0wi8 q66pz984 b1v8xokw\" href=\"https://www.facebook.com/profile.php?id=100002049764789\u0026amp;__cft__[0]=AZVWeCY0ax5mHSrKtmYoBTd667Q2d5kw6OsbCmdmVamRK5A5rAQZI0cyESTY4907qf-rgyl_zV9o-44kpReA7VtcQVPBEZS0MrLbG-PqmRYo7EzbkNBJnOmmsRQRXvpvfgGhk0egwznCXtraZ_qNT-ox\u0026amp;__tn__=-]K-R\" role=\"link\" tabindex=\"0\"\u003e\u003cspan class=\"nc684nl6\"\u003eІрина Гловюк\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, Заслужений юрист України, адвокат, д.ю.н., професор та\u0026nbsp;Віктор Завтур, к.ю.н., адвокат спеціально для Вищої школи адвокатури НААУ.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003eОригінальний текст \u003ca href=\"https://www.facebook.com/hsa.org.ua/posts/5118730114873375\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eСтаттею 615 КПК України передбачено особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Ця стаття передбачає: на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України, ці повноваження виконує відповідний прокурор.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eОтже, особливостями досудового розслідування у таких умовах є:\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eумова розслідування: введення воєнного стану. Воєнний стан введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 \"Про введення воєнного стану в Україні\", затверджено Законом України \u0026laquo;Про затвердження Указу Президента України \"Про введення воєнного стану в Україні\"\u0026raquo; від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Цей порядок може бути застосований виключно у разі, якщо місце проведення досудового розслідування кримінального провадження, визначене відповідно до ст. 218 КПК України, відноситься до місцевості, на якій оголошено воєнний стан, а натепер він оголошений на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eнеможливість виконання слідчим суддею повноважень у встановлені законом строки. Йдеться, по суті, не про окремого слідчого суддю, а суд. За ст. 1 Закону України \"Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції\", питання, що відносяться до повноважень слідчого судді у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя розглядаються слідчими суддями місцевих загальних судів, визначених Головою Верховного Суду. Проте, у Законі України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; є положення, що у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Крім того, за ч. 7 ст. 147 Закону України \u0026laquo;Про судоустрій та статус суддів\u0026raquo;, у зв\u0026rsquo;язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду. Тобто механізмів передачі на розгляд інших судів питань, які відносяться до компетенції слідчих суддів, або кримінальних проваджень, в умовах воєнного стану ці норми не передбачають. Відмітимо, що вже є проєкт Закону України \u0026laquo;Про внесення змін до \u003ca href=\"https://bit.ly/3vxXPdn\"\u003eЗакону України \u0026ldquo;Про судоустрій і статус суддів\u0026rdquo; щодо зміни підсудності судів\u0026raquo;\u003c/a\u003e № 7117 від 1 березня 2022 року, про потребу прийняття якого \u003ca href=\"https://bit.ly/3IEnBjN\"\u003eвисловилися Голова ВС та Голова ККС ВС\u003c/a\u003e . Наразі це питання відкрите.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u0026nbsp;є питання, хто і в якому порядку буде встановлювати неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК \u003ca href=\"https://bit.ly/3IE74fY\"\u003eУкраїни\u003c/a\u003e. В умовах воєнного стану, як видається, це залежить від обстановки на місцевості, залежно від наявності активних бойових дій або нападів на цивільне населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперелік повноважень слідчого судді, що можуть бути виконані прокурором:\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e- розгляд та вирішення клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпрокурор здійснює ці повноваження виключно з моменту введення на відповідній місцевості правового режиму воєнного стану і до моменту його припинення. Правом виконувати повноваження, передбачені цією статтею наділений прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні. Зі змісту ст. 615 КПК України вбачається, що прийняте прокурором рішення не підлягає подальшому затвердженню слідчим суддею. Крім того, ані КПК України, ані іншими нормативно-правовими актами не регламентовано порядок оскарження постанов прокурора, прийнятих в порядку ст. 615 КПК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eВ \u003ca href=\"https://bit.ly/3tuRJYS\"\u003eІнструкції \u0026laquo;Про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції\u0026raquo;\u003c/a\u003e № 872/88/537 від 26.08.2014 року \u0026nbsp;деталізовано порядок реалізації повноважень прокурора при неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею визначених законом повноважень.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eТимчасовий доступ до речей і документів\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПрокурор, отримавши клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів чи прийнявши таке рішення особисто, вирішує питання про надання згоди на тимчасовий доступ до речей та документів у порядку, передбаченому статтями 163, 164 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для відповідних ухвал слідчого судді.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eОбшук\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПрокурор, отримавши клопотання слідчого про обшук чи прийнявши таке рішення особисто вирішує питання про дозвіл на обшук у порядку, передбаченому статтями 234, 235 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eНегласні слідчі (розшукові) дії. Прокурор, отримавши клопотання слідчого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи прийнявши таке рішення особисто питання щодо негласних слідчих (розшукових) дій у порядку, передбаченому статтями 247, 248 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді. Про продовження строку у Інструкції не йдеться.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЗапобіжний захід у вигляді тримання під вартою\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eПрокурор, отримавши клопотання слідчого щодо обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи прийнявши таке рішення особисто вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260 - 263-1, 294, 348, 349, 377 - 379, 437 - 444 Кримінального кодексу України, з дотриманням вимог статей 176, 178, 183, 186, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді. Про продовження строку у Інструкції не йдеться.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗгідно п. 3.6. Інструкції, порядок засвідчення постанови прокурора є таким: у постанові та рішенні, винесених у затвердженому цією Інструкцією порядку, підпис відповідного прокурора засвідчується гербовою печаткою прокуратури, у якій працює цей прокурор. У разі якщо тимчасово відсутня можливість засвідчити постанову та рішення гербовою печаткою, прокурором проставляється номер службового посвідчення з подальшим засвідченням гербовою печаткою.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗагалом, крім цих особливостей, кримінальне провадження здійснюється із дотриманням загальних норм КПК України.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q\"\u003e\r\n\u003cdiv dir=\"auto\"\u003eЗокрема, застосовною є і ст. 233 КПК України щодо того, що слідчий, дізнавач, прокурор має право без добровільної згоди особи, яка ними володіє, до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов\u0026rsquo;язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/Depositphotos_550437700_XL-min-2.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":451,"url":"parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1646331009,"date":"03.03.2022","views":1719,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-03-03-o-200904-min.png","mini_image":null,"name":"Парламент під час війни ухвалив 14 законопроєктів. Що там для кримінальної юстиції?","description":"\u003cp\u003e3 березня у Верховній Раді України \u003ca href=\"https://t.me/verkhovnaradaukrainy/7393\"\u003eвідбулося пленарне засідання\u003c/a\u003e, під час якого прийнято 14 законів та одну постанову. Це перша можливість Парламенту відповісти на законодавчі проблеми органів влади, які висловлювались протягом тижня воєнного стану (війни).\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"6lbhj-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"6lbhj-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"6lbhj-0-0\"\u003eЗокрема \u003cb\u003eу сфері кримінальної юстиції ухвалено:\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"74qju-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"74qju-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"74qju-0-0\"\u003e\u003cb\u003e1.\u003c/b\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39158\"\u003eПроєкт Закону №7117 від 01.03.2022 \u0026ndash; зміни до ЗУ \"Про судоустрій і статус суддів\"\u003c/a\u003e щодо зміни підсудності судів\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"74qju-2-0\"\u003e. Дозволяє змінювати підсудність справ з неробочих в силу воєнного стану судів до робочих.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"3cqom-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"3cqom-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"3cqom-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"sd0d-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"sd0d-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"sd0d-0-0\"\u003e\u003cb\u003e2.\u003c/b\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39159\"\u003eПроєкт Закону №7118 від 01.03.2022 \u0026ndash; зміни до КПК України та ЗУ \"Про попереднє увʼязнення\"\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"sd0d-2-0\"\u003e. Вдосконалює ст. 615 КПК України, яка у свій час врегулювала порядок здійснення правосуддя в зоні ООС. Додатково дозволяє:\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"a4kds-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"a4kds-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"a4kds-0-0\"\u003e- вносити відомості про ЄРДР як тільки буде фізична можливість і уже розслідувати до цього;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"1m6l6-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"1m6l6-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"1m6l6-0-0\"\u003e- прокурору не тільки обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а й продовжувати (самостійно);\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"66d3f-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"66d3f-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"66d3f-0-0\"\u003e- розширює коло злочинів в яких прокурор може самостійно обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наприклад до злочинів проти нацбезпеки та воєнних додаються загальнокримінальні такі як крадіжка, грабіж, розбій (адже мародерство вчиняється лише на полі бою) тощо;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"823st-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"823st-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"823st-0-0\"\u003e- автоматично продовжує застосований раніше запобіжний захід, якщо неможливо призначити підготовче судове засідання;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"76upn-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"76upn-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"76upn-0-0\"\u003e- скарги на рішення, дії та бездіяльність прокурора розглядаються будь-яким територіально наближеним до нього судом;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"644fk-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"644fk-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"644fk-0-0\"\u003e- звернення до суду з обвинувальним актом \u0026ndash; строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та відновлюється, у разі, якщо підстави для зупинення перестали існувати. Іншими словами \u0026ndash; до того як суд зможе фізично розглянути справу.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"emepj-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"emepj-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"emepj-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"8b2pd-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"8b2pd-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"8b2pd-0-0\"\u003e\u003cb\u003e3.\u003c/b\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39161\"\u003eПроєкт Закону №7120 від 02.03.22 \"Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України\"\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"8b2pd-2-0\"\u003e. Дуже стислий з точки зору розміру та законодавчої техніки закон, який фактично дозволяє цивільним особам (громадянам України, особам без громадянства та іноземцям) брати участь у захисті України, а також дозволяє застосовувати цивільному населенню зброї для відсічі агресії. Також зобовʼязує цивільне населення повернути видані йому зброю та боєприпаси органам МВС протягом 10 днів з дня закінчення воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"nbpj-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"nbpj-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"nbpj-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"cbe84-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"cbe84-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"cbe84-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"6q3ad-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"6q3ad-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"6q3ad-0-0\"\u003e\u003cb\u003e4.\u003c/b\u003e Низка змін до КК України, а саме:\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"61j7l-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"61j7l-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"61j7l-0-0\"\u003e- посилення кримінальної відповідальності за мародерство, а також введення кваліфікованого складу злочину \"в умовах надзвичайного або воєнного стану\" в крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, привласнення або розтрата майна (\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1243623\"\u003eзаконопроєкт №7124 від 03.03.22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"61j7l-2-0\"\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"aci1u-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"aci1u-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"aci1u-0-0\"\u003e- посилення відповідальності за державну зраду та диверсію (диверсія аж до довічного позбавлення волі), а також заборона амністії за ці злочини (\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39156\"\u003eзаконопроєкт №7116 від 01.03.22\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"aci1u-2-0\"\u003e);\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"73ejg-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"73ejg-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"73ejg-0-0\"\u003e- Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність) (\u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71219\"\u003eреєстр. № 5143\u003c/a\u003e)\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"73ejg-2-0\"\u003e; \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"fi113-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"fi113-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"fi113-0-0\"\u003e- Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність) (\u003ca href=\"http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71220\"\u003eреєстр. № 5144\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan data-offset-key=\"fi113-2-0\"\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"fcld0-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"fcld0-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"fcld0-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"9cavn-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"9cavn-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"9cavn-0-0\"\u003eВарто зазначити, що \u003cb\u003eвсі ухвалені законодавчі ініціативи є потребами воєнного часу, напрацьовувались як відповідь на поточні проблеми органів системи кримінальної юстиції\u003c/b\u003e і можна лише подякувати законодавцю, що зміг опрацювати в комітетах та зібратись й ухвалити необхідні зміни.\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"4pboe-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"4pboe-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"4pboe-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"9qomo-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"9qomo-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"9qomo-0-0\"\u003e\u003cb\u003eАдже ми цивілізована країна, правова держава, і тримати \"юридичний фронт\" має в найскладніших умовах для держави.\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"dlpk8-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"dlpk8-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"dlpk8-0-0\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv data-block=\"true\" data-editor=\"ae6eo\" data-offset-key=\"1l0m0-0-0\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"_1mf _1mj\" data-offset-key=\"1l0m0-0-0\"\u003e\u003cspan data-offset-key=\"1l0m0-0-0\"\u003e\u003cb\u003eСлава Україні!\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОригінальний текст матеріалу : \u003ca href=\"https://krapyvin.blogspot.com/2022/03/14.html?m=1\"\u003ehttps://krapyvin.blogspot.com/2022/03/14.html?m=1\u003c/a\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/DSC_5628.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/znimok-ekrana-2022-03-03-o-200904-min.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":478,"url":"mizhnarodne-gumanitarne-pravo","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1648122703,"date":"24.02.2022","views":2575,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-osn-18.png","mini_image":null,"name":"Міжнародне гуманітарне право. Інформаційні матеріали","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПеред системою юстиції в умовах війни постало багато нових викликів. Для притягнення до відповідальності країни-агресора та її вищого керівництва Україна вже застосувала усі можливі правові інструменти як на національному рівні, так і на міжнародному.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eРазом з тим, нова реальність вимагає від практиків юстиції знань і навичок про ці інструменти.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eJustTalk спільно з Тренінговим центром прокурорів України розпочав підготовку коротких інформаційних довідок про базові засади міжнародного гуманітарного права та особливості розслідування окремих злочинів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗа посиланнями ви знайдете розгорнуту інформацію з кожного питання та зможете завантажити довідки у форматі pdf. Або ж можете \u003ca href=\"https://bit.ly/3xkXlYS\"\u003eзавантажити усі довідки у форматі pdf в один клік\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eДякуємо прокурору Офісу Генерального прокурора Аліні Павлюк за експертну підтримку у процесі підготовки матеріалів.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ( перелік)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ). ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"Правниця, членкиня команди JustGroup (2021-2022)","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_4464-1.jpg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"координаторка роботи адвокатів та аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-osn-18.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]}]},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/tag/[url]","query":{"url":"526"},"buildId":"rblDmuwzSf2kS03ygdxXo","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Позначено\"війна\""}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-5626d6e53bbf6e08f7b5.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/tag/%5Burl%5D-efa4c2960a31d9f04536.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/rblDmuwzSf2kS03ygdxXo/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>