</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a href="https://justtalkpodcast.buzzsprout.com/1166444" target="_blank" class="footer_link animated">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://twitter.com/justtalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justtalk.ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2022<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a href="https://justtalkpodcast.buzzsprout.com/1166444" target="_blank" class="animated">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">війна</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim">Скорочення підстав, за яких застосування сили є юридично допустимим</a><div class="block_info"><div class="data">28 червня, 2022</div></div><div class="article_description"><div><span lang="UK">У нескінченній лавині новин, у яких ми бачимо зображення жахливих подій, причин для надії може виявитися небагато. Але вони наявні та готові до втілення. Одна із них – це </span><span><span lang="UK"><a href="https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220316-ORD-01-00-EN.pdf">рішення </a></span></span>Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи щодо російсько-українського збройного конфлікту.</div> <div></div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist">КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikola-pashkovskij">Микола<!-- --> <!-- -->Пашковський</a><span></span><div class="data">21 червня, 2022</div></div><div class="article_description"><p><span style="font-weight: 400;">24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації (далі – зс рф) разом з іншими підрозділами та військовими формуваннями рф, діючи за наказом керівництва рф і зс рф, здійснили пуски крилатих і балістичних ракет по військових і цивільних об’єктах на території України та широкомасштабне військове вторгнення на територію суверенної держави<a href="applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftn1" name="_ftnref1"><span>[1]</span></a>.</span></p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya">Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><div class="data">21 червня, 2022</div></div><div class="article_description"><p><span dir="auto" class="style-scope yt-formatted-string">Розмова з Юрієм Бєлоусовим, <span>Начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора про військовополонених, їх тримання, обмін та притягнення до відповідальності у текстовій версії</span> </span><a class="yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string" spellcheck="false" href="https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context" dir="auto">#JustTalk_Context.</a></p></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini">Посягання на людську гідність. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">17 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Публічне обвинувачення</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ">Обмін військовополонених і кримінальний процес: як уникнути безкарності? (аналіз законодавчих ініціатив)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/mikola-pashkovskij">Микола<!-- --> <!-- -->Пашковський</a><span></span><div class="data">15 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini">Депортація і незаконне переміщення населення. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">14 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper">Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">10 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt">Проблеми кваліфікації полону та загибелі українських військовослужбовців (процесуальний аспект)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">8 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva">Російський полон: жодної гендерної дискримінації щодо застосовуваного насильства</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">6 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv">Чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-kotelva">Катерина<!-- --> <!-- -->Котельва</a><span></span><div class="data">3 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati">Знімки, на яких зафіксовані можливі воєнні злочини в Україні, – заполонили Інтернет. Проте суд може їх не прийняти.</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><div class="data">2 червня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu">Умисне спричинення сильних страждань/серйозних тілесних ушкоджень/шкоди здоров’ю</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini">Нелюдське поводження. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu">США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">26 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya">Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">24 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini">Тортури (катування). Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">23 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">19 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini">Умисне вбивство. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">19 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Здійснення невибіркових нападів. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">13 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon">Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><a class="author animated" href="/author/liliya-lavrichenko">Лілія<!-- --> <!-- -->Лавріченко</a><span></span><div class="data">12 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini">Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">10 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili">Спричинення шкоди природному середовищу чи об’єктам, які містять небезпечні сили</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">10 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu">Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/markiyan-bem">Маркіян<!-- --> <!-- -->Бем</a><span></span><div class="data">6 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi">Напад на персонал чи об’єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">5 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9">Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель? | JustTalk Context Епізод 9</a><div class="block_info"><div class="data">4 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu">Коли збройна агресія проти України стала “неминучою”?</a><div class="block_info"><div class="data">2 травня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan">ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ ТА ПЕРЕДАЧІ ТІЛ (ОСТАНКІВ) ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ТА ЧЛЕНІВ НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">30 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti">Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">28 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8">Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану | JustTalk Context Епізод 8</a><div class="block_info"><div class="data">27 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini">Науково-практичний коментар до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">23 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne">Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">22 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7">Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ | JUSTTALK CONTEXT ЕПІЗОД 7</a><div class="block_info"><div class="data">20 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Розграбування. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">16 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii">Парламент під час війни. Засідання 14 квітня: що зміниться у кримінальній юстиції?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">15 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini">Науково-практичний коментар до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a><span></span><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktor-zavtur">Віктор<!-- --> <!-- -->Завтур</a><span></span><a class="author animated" href="/author/ganna-teteryatnik">Ганна<!-- --> <!-- -->Тетерятник</a><span></span><div class="data">13 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika">Неправильне використання прапора, військових знаків розрізнення або форми супротивника</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">13 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Неправильне використання прапора парламентаря. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">12 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Неправильне використання відмітних емблем і знаків. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">6 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Віддання наказу про те, що пощади не буде. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">3 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii">ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ЗАСІДАННЯ 1 КВІТНЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">1 квітня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Напад на осіб, які вже не беруть участі в бойових діях (hors de combat). Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">30 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/proekt-emen-bellingcat-vstup"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/proekt-emen-bellingcat-vstup">Проєкт «Ємен» від Bellingcat</a><div class="block_info"><div class="data">29 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikliki-vijni-dlya-kriminalnogo-prava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikliki-vijni-dlya-kriminalnogo-prava">Виклики війни для кримінального права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">28 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">ВІРОЛОМСТВО. ЗАБОРОНЕНІ МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">25 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/metodi-vedennya-vijni">Методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni">Взяття заручників. Заборонені методи ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii">ПАРЛАМЕНТ ПІД ЧАС ВІЙНИ. ТРЕТЄ ЗАСІДАННЯ: ЩО ЗМІНИТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ ЮСТИЦІЇ?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/proekt-emen"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/proekt-emen">Проєкт «Ємен»</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zakladannya-kontseptualnoi-osnovi-dlya-hakatonu-proekt-arim">Закладання концептуальної основи для хакатону, проєкт «Арім»</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/etap-1-proekt-arim-hakaton"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/etap-1-proekt-arim-hakaton">Етап 1: Проєкт «Арім. Хакатон»</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/arhivuvannya-perevirka-informatsii">Архівування. Перевірка інформації</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kejs-udar-koalitsii-po-budivli-ofisu-prezidenta">Кейс: Удар коаліції по будівлі Офісу Президента</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/etap-2-napisannya-dopovidi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/etap-2-napisannya-dopovidi">Етап 2: Написання доповіді</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/etap-3-rezultati"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/etap-3-rezultati">Етап 3: Результати</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/visnovok"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/visnovok">Висновок</a><div class="block_info"><div class="data">24 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zastosuvannya-printsipu-universalnoi-yurisdiktsii-na-prikladi-frantsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zastosuvannya-printsipu-universalnoi-yurisdiktsii-na-prikladi-frantsii">ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-glovyuk">Ірина<!-- --> <!-- -->Гловюк</a><span></span><div class="data">23 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva">Допити в умовах воєнного стану: особливості фіксації інформації та необхідність змін до законодавства</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><a class="author animated" href="/author/yurij-belousov-">Юрій <!-- --> <!-- -->Бєлоусов </a><span></span><a class="author animated" href="/author/andrij-orlean">Андрій<!-- --> <!-- -->Орлеан</a><span></span><div class="data">23 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/stroki-u-kriminalnomu-protsesi-pid-chas-vijni-u-chomu-problema"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/stroki-u-kriminalnomu-protsesi-pid-chas-vijni-u-chomu-problema">Строки у кримінальному процесі під час війни: у чому проблема?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/pavlo-demchuk">Павло<!-- --> <!-- -->Демчук</a><span></span><div class="data">22 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravosuddya-v-umovah-voennogo-stanu-yak-nalagoditi-robotu-sudiv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravosuddya-v-umovah-voennogo-stanu-yak-nalagoditi-robotu-sudiv">Правосуддя в умовах воєнного стану: як налагодити роботу судів?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/bogdan-kriklivenko">Богдан<!-- --> <!-- -->Крикливенко</a><span></span><div class="data">21 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mozhlivist-zasudzhennya-voennih-zlochintsiv-yaki-posilayutsya-na-neosudnist-u-zvyazku-z-psihichnimi-rozladami-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mozhlivist-zasudzhennya-voennih-zlochintsiv-yaki-posilayutsya-na-neosudnist-u-zvyazku-z-psihichnimi-rozladami-rezyume">Можливість засудження воєнних злочинців, які посилаються на неосудність у звʼязку з психічними розладами (резюме)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bronevitska">Оксана<!-- --> <!-- -->Броневицька</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktoriya-rogalska">Вікторія<!-- --> <!-- -->Рогальська</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta">В Україні створили Національне інформаційне бюро: яка мета?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">18 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zasobi-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zasobi-vedennya-vijni">Засоби ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">18 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae">За яких умов держави, які підтримують Україну чи Росію, стають сторонами збройного конфлікту і що це означає?</a><div class="block_info"><div class="data">17 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni">Використання забороненої зброї, боєприпасів, техніки чи методів ведення війни</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">17 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih">ПАМ’ЯТКА ЩОДО ЮРИДИЧНОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ДІЙ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ</a><div class="block_info"><div class="data">15 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume">Наказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (Резюме)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">15 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijskovopoloneni-garantii-povodzhennya-vidpovidno-do-polozhen-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava">Військовополонені: гарантії поводження відповідно до положень міжнародного гуманітарного права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/nazar-kulchitskij">Назар<!-- --> <!-- -->Кульчицький</a><span></span><div class="data">15 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zapobigannya-genotsidu-ta-ukrainsko-rosijska-sprava"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zapobigannya-genotsidu-ta-ukrainsko-rosijska-sprava">Запобігання геноциду та Українсько-Російська справа</a><div class="block_info"><div class="data">13 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv">Командна відповідальність за вчинення воєнних злочинів</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">12 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/povodzhennya-z-hors-de-combat-osobami-yaki-vibuli-zi-stroyu-pid-chas-zbrojnogo-konfliktu-u-vijni-rosii-proti-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/povodzhennya-z-hors-de-combat-osobami-yaki-vibuli-zi-stroyu-pid-chas-zbrojnogo-konfliktu-u-vijni-rosii-proti-ukraini">Поводження з hors de combat (особами, які вибули зі строю під час збройного конфлікту) у війні Росії проти України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bronevitska">Оксана<!-- --> <!-- -->Броневицька</a><span></span><div class="data">11 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita">Використання цивільного населення як «живого щита»</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">11 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rozglyad-klopotannya-pro-zminu-zapobizhnogo-zahodu-ta-inshih-protsesualnih-zvernen-za-vidsutnosti-uchasnikiv-v-umovah-voennogo-stanu-chi-mozhlivo-tse-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rozglyad-klopotannya-pro-zminu-zapobizhnogo-zahodu-ta-inshih-protsesualnih-zvernen-za-vidsutnosti-uchasnikiv-v-umovah-voennogo-stanu-chi-mozhlivo-tse-">Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">10 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kompleksni-doslidzhennya-ta-vuzki-fakultativni-zasterezhennya-mozhlivist-protsesualnogo-peresliduvannya-rosii-ukrainoyu-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kompleksni-doslidzhennya-ta-vuzki-fakultativni-zasterezhennya-mozhlivist-protsesualnogo-peresliduvannya-rosii-ukrainoyu-rezyume">Комплексні дослідження та вузькі факультативні застереження: можливість процесуального переслідування Росії Україною (РЕЗЮМЕ)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oksana-bronevitska">Оксана<!-- --> <!-- -->Броневицька</a><span></span><div class="data">8 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/povernennya-ranishe-vnesenoi-zastavi-na-spetsialnij-rahunok-zbrojnih-sil-ukraini-rekomendatsii-schodo-obgruntuvannya">Повернення раніше внесеної застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Рекомендації щодо обґрунтування</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vira-mihajlenko">Віра<!-- --> <!-- -->Михайленко</a><span></span><div class="data">8 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-">Базові поняття та принципи міжнародного гуманітарного права</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">8 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zaklik-stvoriti-spetsialnij-tribunal-dlya-pokarannya-zlochinu-agresii-proti-ukraini-rezyume">Заклик створити Спеціальний Трибунал для покарання злочину агресії проти України (РЕЗЮМЕ)</a><div class="block_info"><div class="data">5 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Інші юрисдикції</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/ukraina-mobilizue-mizhnarodne-pravo-shlyahi-pokarannya-rosii-za-agresiyu-i-ne-tilki">Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">5 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/kriminalne-provadzhennya-v-umovah-voennogo-stanu">КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ</a><div class="block_info"><div class="data">4 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii">Парламент під час війни ухвалив 14 законопроєктів. Що там для кримінальної юстиції?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-krapivin">Євген <!-- --> <!-- -->Крапивін</a><span></span><div class="data">3 березня, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo">Міжнародне гуманітарне право. Інформаційні матеріали</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/mariya-lisenko">Марія<!-- --> <!-- -->Лисенко</a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a><span></span><div class="data">24 лютого, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zgvaltuvannya-voenni-zlochini">Зґвалтування. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/inshi-vidi-seksualnogo-nasilstva-voenni-zlochini">Інші види сексуального насильства. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/provedennya-eksperimentiv-voenni-zlochini">Проведення експериментів. Воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><a class="author animated" href="/author/alina-pavlyuk">Аліна<!-- --> <!-- -->Павлюк</a></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/Z6GDc1nJQJe5htbP7" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:justtalk.ua@gmail.com" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://twitter.com/justtalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justtalk.ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2022<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусія про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"Візуальний та відеоконтент для JustTalk створює творча команда","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"justtalk.ua@gmail.com","about_support":"Сайт створений за підтримки Програми \"Права людини та правосуддя\" Міжнародного Фонду \"Відродження\"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗагальні положення\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e . Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог\u003cspan class=\"Apple-converted-space\"\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eміжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026ndash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які веб-сторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003cspan class=\"Apple-converted-space\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026ndash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПерелік персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003cbr /\u003e2) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003cbr /\u003e3) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;інформація про ваші відвідування\u003cspan class=\"Apple-converted-space\"\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003cbr /\u003e4) \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp;інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам по електронній пошті або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003e\u003c/b\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку ( у тому числі, відправки повідолень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003cbr /\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003cbr /\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk,пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення - можете звернутись за елекронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках\u0026nbsp; тільки для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів,тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є Громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 44358872, місцезнаходження: Україна, 08147, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Кошова, будинок 107, квартира 87) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; надання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; необхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; необхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; за наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; за обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eПрава користувачів\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; вимагати доступ до ваших персональних даних;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; вимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; вимагати видалення ваших персональних даних;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; на обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003cbr /\u003e-\u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; \u0026nbsp; відкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003cb\u003eJUSTTALK.UA@GMAIL.COM\u003c/b\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eБезпека даних\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту -\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, як тільки ми отримаємо вашу інформацію, ми зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗміни до умов Політики\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи, використовувати \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eКонтактна інформація\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003cb\u003eJUSTTALK.UA@GMAIL.COM\u003c/b\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cb\u003eЗгода користувачів\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003e\u003cspan\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo; та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":false},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":526,"name":"війна"},"url":"526","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":539,"url":"skorochennya-pidstav-za-yakih-zastosuvannya-sili-e-yuridichno-dopustimim","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1656325384,"date":"28.06.2022","views":67,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Picture1-2.png","mini_image":null,"name":"Скорочення підстав, за яких застосування сили є юридично допустимим","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ нескінченній лавині новин, у яких ми бачимо зображення жахливих подій, причин для надії може виявитися небагато. Але вони наявні та готові до втілення. Одна із них \u0026ndash; це \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/182/182-20220316-ORD-01-00-EN.pdf\"\u003eрішення \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eМіжнародного суду ООН про тимчасові заходи щодо російсько-українського збройного конфлікту.\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/author/richard-mackenzie-gray-scott/\"\u003eRichard Mackenzie-Gray Scott\u003c/a\u003e), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eReducing the Grounds Upon Which the Use of Force is Legally Permissible (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2022/05/20/reducing-the-grounds-upon-which-the-use-of-force-is-legally-permissible/\"\u003e\u003cem\u003eMay 20, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eна замовлення JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ захованому в кінці пункті 59 Суд стверджує: \u0026laquo;\u003cem\u003eПонад те, сумнівно, що Конвенція, у світлі її об\u0026rsquo;єкта та мети, дозволяє Договірній Стороні одностороннє застосування сили на території іншої держави з метою запобігання або покарання за нібито геноцид\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча можуть бути і ті, хто ставить собі запитання, чи пішов Суд далі, ніж було потрібно на цьому конкретному етапі \u0026ndash; наприклад, \u003ca href=\"https://macmillan.yale.edu/news/dallaire-speaks-atrocity-prevention\"\u003eприхильники\u003c/a\u003e гуманітарної інтервенції або ті, хто із зрозумілих причин вагається щодо передчасних заяв з питань, які можуть виникнути перед Судом у майбутньому \u0026ndash; позиція Суду є значущою із причини, яка буде описана нижче. Але перш ніж далі коментувати це рішення, необхідно зробити невелике застереження. Нижче наведено три взаємопов\u0026rsquo;язані аспекти. По-перше, необхідно визначити, в який момент межі того, що є або можна обґрунтовано вважати законною поведінкою, розширюються настільки, що перетинаються з такою поведінкою, яка водночас є неправильною. По-друге, яким чином використовується концепція запобігаючої самооборони (anticipatory self-defence)\u003ca href=\"applewebdata://574ABAB4-4000-4857-963C-9E0BBFF28314#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e \u0026ndash; зокрема, зважаючи на те, що вона, можливо, несприятливо співвідноситься з принципом правової визначеності. І нарешті, по-третє, міркування про те, чому цій концепції не повинно бути місця в законі, що регулює застосування сили, є закликом, що може бути частиною більш широкого руху, спрямованого на скорочення підстав, на яких застосування сили є юридично дозволеним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eРозширення меж законної поведінки\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМоніка Хакімі (Monica Hakimi) \u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=5828\u0026amp;context=mlr\"\u003eстверджує\u003c/a\u003e, що надаючи обґрунтування своєї поведінки із використанням юридичної мови, звичної в дискусіях про міжнародний правопорядок, держави сприяють активнішому використанню норм міжнародного права. Практика пошуку підстав, які могли б виправдати поведінку держави, передбачає, що держави звертаються до положень, встановлених реальними або уявними міжнародними правилами (оспорюваними чи усталеними). Якщо держави прагнуть шукати і знаходити підстави для того, щоб їх поведінка була визнана законною, це означає, що правила, які використовуються в цьому процесі, мають певне значення, інакше навіщо було б посилатися на них і намагатися використовувати їх. Але що, якщо такі процеси використовуватимуться, щоб створити видимість турботи про ці правила та те, що вони собою представляють, але водночас підриваючи їх? Успішність політики держав часто залежить від витонченості дій, а не від нахабства, яке полягає в прямому ігноруванні законів. Краще взаємодіяти з цими законами через юридичну дискусію, навіть якщо немає наміру їх дотримуватися, тому що це створюватиме видимість намагання дотримуватись правил, при цьому виражаючи повагу до пов\u0026rsquo;язаних процедур оскарження. Що, якщо саме ця практика є частиною того, що можна охарактеризувати як виворіт міжнародного правового порядку (underbelly of the international legal order), коли закон фактично допускає неправильну поведінку? Катарина Пістор (Katharina Pistor) у своїй викривальній \u003ca href=\"https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691178974/the-code-of-capital\"\u003eкнизі\u003c/a\u003e наводить конкретні приклади того, як закони розробляються та використовуються тими, хто може собі це дозволити, щоб просувати свої інтереси, розсуваючи межі законного. У результаті збільшується зона перетину того, що є законним і того, що є неправильним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eЗапобігаюча самооборона та (відсутність) правової визначеності\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eКоли в контекст щодо застосування сили державами запроваджується ідея розширення поведінки, яка є законною або може бути добре обґрунтована як така, здається, що міжнародне право перебуває в неприглядному стані. Ненсі Сімонс (Nancy Simons) \u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2017/04/25/the-legality-surrounding-the-us-strikes-in-syria/\"\u003eзазначає\u003c/a\u003e, що держави тлумачать \u0026laquo;\u003cem\u003eвинятки із заборони застосування сили інноваційним способом\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Хоча попередні порушення цього правила не дають підстав для виправдання нових порушень, за умови, що попередні порушення можуть створити нові шляхи для створення звичаю, заснованого на практиці держав та \u003cem\u003eopinio juris\u003c/em\u003e, така поведінка є ознакою відсутності чіткості закону через елементи, які до цього додаються. \u003cstrong\u003eЯкщо має існувати верховенство права на міжнародному рівні, то правова визначеність, вірогідно, має бути його частиною. Проте існує сумнів, чи правила про застосування сили відповідають цьому принципу, зокрема через концепцію, яка наразі додається до цих правил\u003c/strong\u003e. Точні правила надають чіткість у визначенні того, яка поведінка є правомірною, а яка \u0026ndash; ні. Проблема полягає в тому, що якщо спроби зробити закон (правило) максимально визначеним призводять до надмірної визначеності, тоді правило може потрапити в \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/drafting-legislation-9781849464284/\"\u003eпастку надмірної вичерпності\u003c/a\u003e\u0026raquo; (trap of over-exhaustiveness) (стор. 91) \u0026ndash; тобто, поведінка, не зазначена явно, стає юридично допустимою, навіть якщо вона призводить до тих самих або подібних результатів, що й поведінка, яка є незаконною згідно з тим самим правилом. Тому дуже важливо знайти баланс, щоб уникнути створення двозначності щодо того, які правові наслідки створює та чи інша поведінка.\u003cstrong\u003e Відсутність чіткості в законі означає, що тим, хто маніпулює правилами та юридичною мовою, легше розширювати межі того, що вважається законною поведінкою, ніж якби закон був чіткішим.\u003c/strong\u003e У цьому зв\u0026rsquo;язку \u003cstrong\u003eіснує концепція\u003c/strong\u003e, яка нині регулює застосування сили \u0026ndash; вона \u003cstrong\u003eнадає простір для висунення юридичних аргументів, які розширюють межі того, що можна вважати юридично допустимою поведінкою. Це концепція запобігаючої самооборони.\u003c/strong\u003eЗапобігаюча самооборона розуміється як збройний напад держави на іншу державу, який можна тлумачити як спробу оборонних дій у відповідь на видиму ймовірність того, що інша держава може застосувати силу в певний момент у майбутньому, але фактично цього не зробила (\u003cem\u003eдетальніше на прикладі України див. \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu\"\u003e\u003cem\u003eстаттю Марко Мілановича у перекладі JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u0026ndash; прим. ред.\u003c/em\u003e). \u003cstrong\u003eЦю концепцію потрібно усунути.\u003c/strong\u003e Її наявність є частиною \u0026ldquo;хвороби\u0026rdquo; міжнародного права та \u003ca href=\"https://academic.oup.com/clp/article-abstract/74/1/101/6333482?redirectedFrom=fulltext\"\u003eвбиває його\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНезалежно від того, які терміни використовуються у цій концепції (наприклад, \u0026laquo;неминучий\u0026raquo; (imminent) або \u0026laquo;негайний\u0026raquo; (immediate)) для спроб довести її сумісність з чинними правилами \u0026ndash; наприклад, із статтею 51 \u003ca href=\"https://www.un.org/en/about-us/un-charter/full-text\"\u003eСтатуту ООН\u003c/a\u003e, яка передбачає вчинення \u0026laquo;збройного нападу\u0026raquo; (if an armed attack occurs), що (принаймні текстуально) не означає та не передбачає прогнозу щодо можливого майбутнього, \u0026ndash;\u003cstrong\u003e суть цієї концепції робить її іграшкою в руках тих, хто вміє загортати виправдання своєї поведінки в юридичні аргументи, зокрема в тих випадках, коли існує значне відхилення від того, що є позитивним правом.\u003c/strong\u003e Застосування сили може бути \u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/ethics-and-international-affairs/article/abs/whats-wrong-with-preventive-war-the-moral-and-legal-basis-for-the-preventive-use-of-force/D8F383759A1F45A941123180876999D0\"\u003eнеправильним\u003c/a\u003e, навіть якщо воно є законним. Дії із самооборони не можуть бути неправильними (за умови належного контексту та способу їх вчинення). \u003cstrong\u003eВодночас, дії або реакції, засновані на припущенні, що щось \u003cem\u003eможе\u003c/em\u003e статися у невідомий момент у майбутньому, очевидно, не є самообороною. Це правопорушення, хоча такого типу, яке могло б насправді забезпечити практичний захист залежно від асиметрії сили між сторонами або відсутності такої асиметрії. Незалежно від того, чи йдеться про секунди чи роки, нині не існує методів з абсолютною точністю передбачити, що може статися в майбутньому та як саме\u003c/strong\u003e. Адже існує різниця між знанням чогось і думкою, що ми щось знаємо. \u003ca href=\"https://www.vox.com/2018/9/26/17905796/nuclear-war-1983-stanislav-petrov-soviet-union\"\u003eСтаніслав Петров\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eвваважається, що він відвернув \u0026ldquo;ядерну війну\u0026rdquo;, адже за всіх підстав та необхідності застосувати ядерну зброю у відповідь на гадане повідомлення про ядерну атаку не зробив цього \u0026ndash; прим. ред.\u003c/em\u003e) якимось чином усвідомлював, що він не знає, чи США розпочали збройний напад на колишній Радянський Союз у 1983 році, хоча автоматизована система (неправильно) повідомила його про це. Якби Станіслав вірив у концепцію превентивної самооборони, могла б початися ядерна війна. Якщо ця історія чогось нас вчить, так це того, що ми не можемо знати, що має статися в майбутньому. Може мати місце реакція на припущення, або можуть мати місце дії, засновані на розрахунках з урахуванням будь-яких факторів, але в такому випадку такі прогнози, ймовірно, будуть такими ж точними, як \u003ca href=\"https://press.princeton.edu/books/hardcover/9780691178288/expert-political-judgment\"\u003eшимпанзе, що кидає дротики в мішень у грі в дартс (або ще менш точними)\u003c/a\u003e. Але якщо починати дії на основі цих неповних знань, це все одно буде першим ударом. Навіть найкраща доступна розвідувальна інформація не є кришталевою кулею, хоча деякі можуть вважати її такою. Існують ситуації, коли самооборона є як необхідною, так і виправданою, зокрема відповідно до міжнародного права. Однак така поведінка не має базуватися на будь-яких \u0026laquo;превентивних\u0026raquo; міркуваннях, які сприяють довільному розумінню ситуації. Адже в кінцевому підсумку саме на таке розуміння ситуації спираються всі спроби (хай навіть і марні) \u003ca href=\"https://columbialawreview.org/content/evaluating-the-imminence-of-a-cyber-attack-for-purposes-of-anticipatory-self-defense/\"\u003eвизначити і обґрунтувати\u003c/a\u003e такі речі, як \u0026laquo;неминучість\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/\"\u003eостаннє вікно можливостей\u003c/a\u003e\u0026raquo; \u003cem\u003e(цитується центральний аргумент статті Марко Мілановича, на переклад якої ми посилаємось вище \u0026ndash; прим. ред\u003c/em\u003e.), \u0026laquo;відсутність розумного шансу для повернення назад\u0026raquo; або будь-яке інше формулювання чи вигадане обґрунтування у контексті сучасного світу, де руйнування може статися за лічені секунди просто натисканням кнопки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДехто може \u003ca href=\"chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https:/repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1259\u0026amp;context=mjil\"\u003eвважати\u003c/a\u003e \u0026laquo;\u003cem\u003eабсурдним припускати, що міжнародне право вимагає від держави \u0026laquo;спочатку прийняти удар\u0026raquo;, коли вона могла б ефективно захищатися, діючи превентивно\u003c/em\u003e\u0026raquo;, але принаймні варто подумати про те, якою була б емпірична ефективність (у коротко- і довгостроковій перспективі), коли б слабкіша держава починала атаку на більш сильну державу, перш ніж піддатися нападу, включаючи небезпеку надання сильній державі юридичного виправдання для застосування сили для самооборони. \u003cstrong\u003eПозиції, що виступають за існування та використання запобігючої самооборони, здається, не помічають, що ця концепція може принести користь лише потужним у військовому плані державам \u0026ndash; особливо порівняно з тими, які є значно слабшими.\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eВажко уявити, як напад на порівняно сильнішу державу принесе суттєву користь для слабшої держави, коли обидві сторони застосовують силу.\u003c/strong\u003e Якщо ж розглядати цю динаміку у зворотному напрямі, це може забезпечити утримання від застосування сили, оскільки менш потужна у військовому плані сторона двічі подумає про напад на свого більш могутнього опонента, якщо останній здійснить демонстрацію сили з метою попередження подальшої ескалації. Однак, хоча винятки можливі, \u003cstrong\u003eефективна самооборона, очевидно, залежить від ступеня асиметрії сили між сторонами. Це означає, що значні розбіжності у силі можуть зробити ефективність випереджувальних дій слабшої держави мінімальною або взагалі позбавити їх ефективності \u0026ndash; як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. \u003c/strong\u003eАльтернативна позиція полягає в тому, що якщо в законі відсутня будь-яка концепція запобігаючої самооборони, це може значно погіршити становище тих, хто вижив після збройного нападу в державі, яка чекала нападу, перш ніж законно застосувати силу у відповідь. Але чи справді випереджувальне (запобігаюче) застосування сили захищає від цієї проблеми? Чи є приклади застосування сили державою в очікуванні можливого нападу на неї, коли ця держава запобігала чи навіть пом\u0026rsquo;якшувала шкоду та страждання, що випливали б із застосування сили проти неї? Навіть гіпотетично важко уявити, як використання випереджувальної сили допомагає зусиллям самооборони запобігти або обмежити подальші збройні дії та пов\u0026rsquo;язану з ними шкоду значущим чином \u0026ndash; за винятком ситуацій, коли держава використовує непропорційну силу, що припиняє конфлікт до його початку. Проте якщо в законі, який регулює застосування сили, передбачена запобігаюча самооборона, це може принести користь певним державам, що мають здатність і бажання захищати та просувати свої інтереси за допомогою дипломатії канонерок, коли реальною метою є не забезпечення деескалації, а військова ескалація.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eШирший рух за скорочення підстав для юридично допустимого застосування сили\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПричина, з якої рішення Міжнародного суду ООН (ICJ) заслуговує на увагу, полягає в тому, що воно стосується іншої особливості права, яке регулює застосування сили, зокрема пов\u0026rsquo;язаних спроб захистити застосування сили \u0026ndash; \u003cstrong\u003eйдеться про односторонню гуманітарну інтервенцію \u003c/strong\u003e(unilateral humanitarian intervention) (на відміну від \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/humanitarian-assistance-intervention-humanitarian-grounds\"\u003eгуманітарної допомоги\u003c/a\u003e). Це ще одне поняття, яке (неправильно) використовувалося для виправдання застосування летальної сили, іноді з \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/books/rescuing-human-rights/9844D3BFA03F13372980E7A0AD51C72E\"\u003eневизначеністю, перебільшенням та неоколоніальним підтекстом\u003c/a\u003e\u0026raquo; (стор. 121). Але Суд, схоже, висловився проти такої позиції захисту як частини аргументів, які стверджують, що певні види застосування сили є юридично допустимими. Якщо таке тлумачення правильне, то рішення Суду допомагає скоротити підстави, які держави можуть використовувати, щоб намагатися виправдати порушення закону. Також було зазначено, що додатковим засобом обмеження ще одного \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/three-options-for-the-veto-power-after-the-war-in-ukraine/\"\u003e\u0026laquo;(неписаного) винятку\u003c/a\u003e\u0026raquo; із заборони застосування сили є реформування права вето в Раді Безпеки ООН. \u003cstrong\u003eПодальше скорочення цих підстав включає усунення концепції запобігаючої самооборони, яка передбачає створення ще однієї \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo; застосування сили, і ліквідацію цієї концепції та відповідної \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo;, перш ніж подальше використання такої \u0026laquo;законної можливості\u0026raquo; зведе реальний закон нанівець.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВинятки не підтверджують правил. Вони послаблюють їх.\u003c/strong\u003e Хоча збройний конфлікт є невід\u0026rsquo;ємною частиною \u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2865\u0026amp;context=articles\"\u003eроботи\u003c/a\u003e міжнародного права та \u0026laquo;\u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=2864\u0026amp;context=articles\"\u003eпобудови міжнародного співтовариства\u003c/a\u003e\u0026raquo;, заборона на застосування сили має на меті захист від збройного насильства, яке дуже часто завдає невиправданої шкоди. Проте міжнародному праву важче зробити це, якщо неоднозначні винятки продовжують робити його правила схильними до \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.project-syndicate.org/onpoint/special-tribunal-putin-crime-of-aggression-by-murray-hunt-2022-03\"\u003eподвійності\u003c/a\u003e\u0026raquo;. \u003cstrong\u003eПравосуддя, яке верховенство права прагне доповнити, на міжнародному рівні вже є \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://global.oup.com/academic/product/the-thin-justice-of-international-law-9780198704041?cc=br\u0026amp;lang=en\u0026amp;\"\u003e\u003cstrong\u003eдостатньо \u0026laquo;тонким\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e. Те, що може його зміцнити \u0026ndash; це більше чіткості в чинних правилах, зокрема тому, що забезпечення такої чіткості має потенціал стримувати розширення меж того, що є законним, настільки, що вони перетинаються з тим, що є неправильним. \u003c/strong\u003eДосить вже державам допускати порушення моралі у своїй поведінці. І досить вже мати правила, які сприяють таким процесам і результатам, право, яке використовується як засіб комунікації, щоб намагатися виправдати певні дії чи бездіяльність, підвищуючи їх легітимність в очах суспільства незалежно від того, чи такі дії чи бездіяльність насправді є законними. \u003cstrong\u003eКоли однією з функцій міжнародного права є легітимація протиправної поведінки шляхом участі в дискусіях з використанням аргументів, які посилаються на фактичні та уявні норми міжнародного права, це викликає занепокоєння. Насправді ця функція не має існувати.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВарто подумати, \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.prospectmagazine.co.uk/essays/how-to-stop-a-new-cold-war\"\u003eщо означає побудувати міжнародний порядок, який забороняє насильство в усіх сферах\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Один із способів продовжити ці спроби \u0026ndash; відмовитися від концепцій, які, як ракова пухлина, чіпляються за правила застосування сили, тим самим сприяючи принаймні деяким винаходам, що намагаються створити винятки із заборони на\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eнасильство шляхом використання будь-якої конструкції слів, і таким чином зменшуючи правову визначеність у цьому процесі. Закони залишаються незрозумілими на користь тих, хто має силу. Їх спрощення може скоротити підстави для держав, які використовують недостатню визначеність як \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/after-hegemony-the-law-on-the-use-of-force-and-the-ukraine-crisis/\"\u003eвідкритість до обговорення, щоб створити простір для досягнення своїх цілей\u003c/a\u003e\u0026raquo;. Реалізація правової визначеності на практиці означає скорочення цих підстав, які передбачають спотворені версії юридично допустимої поведінки. Це краще, ніж навпаки, коли невизначеність щодо того, що є незаконним, уможливлює поведінку, яка цілком може бути саме такою. Нині підтримка статус-кво зберігається, адже суб\u0026rsquo;єкти, які володіють владою зловживати міжнародними правилами через поведінку, що супроводжується легалістичною риторикою, продовжують мати таку можливість. \u003cstrong\u003eЦе красива риторика, але за нею стоять злочинні наміри. \u003c/strong\u003eЗакон не завжди об\u0026rsquo;єктивний і може включати рішення, які повністю засновані на суб\u0026rsquo;єктивності. Посилання на юридичні норми у спробах об\u0026rsquo;єктивно поглянути на проблеми передбачає використання конструкцій, які можуть намагатися бути об\u0026rsquo;єктивними, \u003ca href=\"https://academic.oup.com/icon/article/7/3/468/703178\"\u003eале іноді такими не є\u003c/a\u003e. Поки в законі є достатня двозначність, що створює незрозумілі винятки з нього, зберігатиметься можливість використовувати закон як авторитетне обґрунтування поведінки, яка призводить до смерті та страждань. \u003cstrong\u003eНастав час скоротити межі поведінки, яка є законною, але неправильною, а ще краще запобігти їй повністю. Одним із способів цього є перегляд правил, які мають на меті обмежити застосування сили \u0026ndash; ці правила мали б\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосуватися запобігання збройному насильству, але детальний аналіз свідчить, що іноді вони стосуються майже всього, окрім такого запобігання\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e[\u003cem\u003eЩира подяка Елені Абруші, Дапо Аканде, Елізабет Стаббінс Бейтс, Таруну Хайтану, Кейт О\u0026rsquo;Ріган, Кеті Пентні та Юену Сміту за їхні корисні відгуки щодо першої версії статті.\u003c/em\u003e]\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://574ABAB4-4000-4857-963C-9E0BBFF28314#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Правова доктрина нескінченно обговорює різні концепції самооборони, як мінімум: превентивну (preventive), випереджувальну (pre-emptive), запобігаючу (anticipatory) та перехоплюючу самооборону (interceptive self-defence endlessly) \u0026ndash; прим. ред.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":534,"url":"kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1655192162,"date":"21.06.2022","views":311,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-06-14-o-1050.png","mini_image":null,"name":"КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ: У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ?","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e24 лютого 2022 року збройні сили російської федерації (далі \u0026ndash; зс рф) разом з іншими підрозділами та військовими формуваннями рф, діючи за наказом керівництва рф і зс рф, здійснили пуски крилатих і балістичних ракет по військових і цивільних об\u0026rsquo;єктах на території України та широкомасштабне військове вторгнення на територію суверенної держави\u003ca href=\"applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ період з 5 години ранку 24 лютого 2022 року та до цього часу підрозділи зс рф та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації окремих територій України, зокрема населених пунктів України. Ці дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також використанням броньованої техніки та іншого озброєння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа повідомленням Генерального прокурора Ірини Венедиктової, станом на 9 червня 2022 року за результатами розслідування вказаних злочинів повідомлено про підозру 104 особам, обвинувальні акти щодо 8 осіб передано до суду. Частина з них уже під владою України, оскільки були взяті в полон Збройними Силами України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтаном на 9 червня 2022 року органами правопорядку до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 15\u0026nbsp;854 злочинів, передбачених ст. 438 Кримінального кодексу України, а саме порушень законів і звичаїв війни, тобто воєнних злочинів \u0026ndash; наймасовішої категорії міжнародних злочинів, що вчиняються на території України. Це зумовлює необхідність перевірити російських військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на причетність до вчинення вказаних й інших злочинів на території України та притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб. Щоб це стало можливим, стосовно таких військовополонених \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eздійснюються відповідні процесуальні дії та розв\u0026rsquo;язуються питання про повідомлення про підозру, застосування запобіжних заходів та про звернення до суду з обвинувальним актом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eНаразі в судовій практиці вже є перші обвинувальні вироки про засудження російських військовополонених, після набрання чинності яких розв\u0026rsquo;язуватиметься питання про їх виконання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак ані чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі \u0026ndash; КПК України), ані Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, ані Порядок тримання військовополонених не регламентують особливості кримінального провадження щодо військовополонених. \u003c/strong\u003eВодночас\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eТретя Женевська конвенція (далі \u0026ndash; Третя конвенція)\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e встановлює додаткові процесуальні гарантії кримінального провадження щодо військовополонених (глава ІІІ частини VІ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, кримінальне провадження щодо військовополонених має здійснюватися з урахуванням вимог відповідних договірних норм міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМожна виділити такі основні засади, яких слід дотримуватися під час здійснення кримінального провадження щодо військовополоненого:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e1. Оперативність кримінального провадження\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\r\n\u003cp\u003e1.1. Кримінальне провадження щодо військовополоненого повинно здійснюватися в найкоротший строк\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Забезпечення участі захисника військовополоненого-підозрюваного, обвинуваченого\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.1. Участь захисника в кримінальному провадженні щодо військовополоненого обов\u0026rsquo;язкова.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2.2. Україна має надати державі-покровителю (Protecting Power) або Міжнародному комітету Червоного Хреста (далі \u0026ndash; МКЧХ) як субституту список адвокатів, які можуть забезпечити кваліфікований захист військовополонених у кримінальному провадженні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Особливості порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й обрання запобіжного заходу стосовно військовополоненого\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.1. Після повідомлення про підозру військовополоненому слідчий, прокурор повідомляє державу-покровителя, представника військовополонених про це (ст. 104(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.2. У такому повідомленні, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрізвище та ім'я військовополоненого, його звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер, дату народження, професію, якщо вона є.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eМісце інтернування або ув'язнення.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗміст підозри.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.3. Таке повідомлення має здійснюватися не пізніше як за три тижні до підготовчого судового засідання. Відлік цього тритижневого строку починається з дня одержання державою-покровителем такого повідомлення за повідомленою нею адресою (ст. 104(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.4. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою допускається у виняткових випадках і не повинно на стадії досудового розслідування перевищувати три місяці (ст. 103(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.5. Військовополонені тримаються під вартою (у випадку застосування до них цього запобіжного заходу) у спеціально відведених для цього місцях для відбуття дисциплінарних стягнень військовополоненими з дотриманням вимог ст. 78, 97, 98, 126 Третьої конвенції (ст. 103 Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.6. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов\u0026rsquo;язані надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, зокрема будь-які докази, військовополоненому мовою, яку він розуміє (ст. 105(5) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.7. Копія обвинувального акта, копія реєстру матеріалів досудового розслідування надається військовополоненому мовою, яку він розуміє (ст. 105(5) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e3.8. Одночасно з наданням військовополоненому в статусі підозрюваної особи копії обвинувального акта, копії реєстру матеріалів досудового розслідування прокурор роз\u0026rsquo;яснює військовополоненому право користуватися допомогою одного зі своїх товаришів-полонених, а також право користуватися правовою допомогою захисника (ст. 150(1) Третьої конвенції). Якщо військовополонений не залучив захисника, то держава-покровитель залучає йому захисника, маючи для цього у своєму розпорядженні принаймні один тиждень. У випадку, коли ані військовополонений, ані держава-покровитель не запросили захисника, суд залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Особливості підготовчого провадження та судового розгляду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.1. Підготовче судове засідання призначається не раніше ніж за два тижні з дати залучення захисника військовополоненого (ст. 105(1) Третьої конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.2. Захисник військовополоненого до закінчення строку касаційного оскарження вироку має право на зустрічі без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні зі свідками захисту, зокрема з іншими військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.3. Суд призначає підготовче судове засідання з урахуванням того, щоб прокурор мав можливість повідомити про це державу-покровителя, представника військовополонених не пізніше як за три тижні до підготовчого судового засідання з дня одержання державою-покровителем такого повідомлення, а також представником військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.4. У такому повідомленні прокурора, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Прізвище та ім'я військовополоненого, його звання, армійський, полковий, особовий чи серійний номер, дату народження, професію, якщо вона є.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Місце інтернування або ув'язнення.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Найменування суду, а також дату, час й місце проведення підготовчого судового засідання.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.5. Якщо до початку підготовчого судового засідання не подано доказів, що держава-покровитель, військовополонений і відповідний представник військовополонених одержали зазначене повідомлення принаймні за три тижні до дати підготовчого засідання, то підготовче судове засідання не може бути проведене й повинне бути відкладене. Представник військовополонених \u0026ndash; військовополонений, обраний у кожному місці, де перебувають військовополонені, іншими військовополоненими та затверджений на цій посаді уповноваженим органом України, якому доручається представляти військовополонених перед військовою владою, державами-покровителями, МКЧХ і будь-якою іншою організацією, яка може допомагати їм.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.6. Держава-покровитель повідомляється про дату, час та місце проведення кожного судового засідання, за винятком випадків проведення закритих судових засідань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.7. Суд, який постановив вирок, здійснює повідомлення держави-покровителя, відповідного представника військовополонених про цей вирок. У повідомленні, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути також зазначено, чи має військовополонений право подавати апеляційну або касаційну скаргу на винесений йому вирок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.8. Суд вручає військовополоненому копію вироку мовою, яку він розуміє.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.9. Після надходження апеляційної скарги або після закінчення строку на апеляційне оскарження суд, який постановив вирок, повідомляє державу-покровителя про рішення військовополоненого скористатися своїм правом на апеляцію чи відмовитися від нього.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e4.10. Після набрання вироком законної сили прокурор повідомляє про це державі-покровителю. У такому повідомленні прокурора, окрім відомостей, передбачених ст. 112 КПК України, повинно бути зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Короткий звіт про досудове розслідування та судовий розгляд кримінального провадження, із зазначенням формулювання обвинувачення та позиції захисту.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003e Відомості про місце, у якому військовополонений буде відбувати покарання.\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eДо такого повідомлення додається копія вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eЗначна частина зазначених вище вимог (наприклад, щодо забезпечення участі захисника, перекладача, апеляційного або касаційного оскарження та інші) вже міститься в КПК України і є частиною загальної процедури. Водночас існують положення, які тісно пов\u0026rsquo;язані із ситуацією збройного конфлікту та статусом військовополоненого (наприклад, щодо такого учасника кримінального провадження, як держава-покровитель (або МКЧХ), або положення про допомогу одного з товаришів-військовополонених тощо).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eКрім зазначених вище вимог право Женеви також містить основні гарантії щодо здійснення справедливого судочинства стосовно кримінальних правопорушень,\u0026nbsp; пов'язаних зі збройним конфліктом, з участю осіб, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті. Про такі гарантії, зокрема йдеться в ст. 75(3)-75(8) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Ці гарантії поширюються не лише на військовополонених, але й на інших захищених МГП осіб, зокрема, цивільних осіб.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cspan\u003eУмисне серйозне порушення як основних гарантій, так і вищезазначених процесуальних гарантій військовополоненого може кваліфікуватися за ст. 130 Третьої конвенції як серйозне порушення (\u0026laquo;умисне позбавлення військовополоненого його прав на справедливе та належне судове розслідування, передбачених цією Конвенцією\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eФото: армія рф/ЗМІ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e___\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://FF80F2AD-8417-4D04-B012-D23EC6B46CD6#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e З моменту збройного нападу на Україну почалася дія норм міжнародного гуманітарного права. Відповідно до чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року їхні норми застосовні \u003cem\u003e\u0026laquo;в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них, а також в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСтаттею 45(1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року визначено, що \u0026laquo;\u003cem\u003eособа, яка бере участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненою й тому користується захистом Третьої конвенції, якщо вона претендує на статус військовополоненого, якщо видається, що вона має право на такий статус, або, якщо сторона, від якої вона залежить, вимагає для неї такого статусу шляхом повідомлення держави, що її затримує, або Держави-покровителя. У разі виникнення якогось сумніву в тому, чи має будь-яка така особа право на статус військовополоненого, вона продовжує зберігати такий статус і, отже, користуватися захистом Третьої конвенції і цього Протоколу доти, доки її статус не буде визначено компетентним судовим органом\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року мають традиційну нумерацію: Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях (Перша конвенція); Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі (Друга конвенція); Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (Третя конвенція); Конвенція про захист цивільного населення під час війни (Четверта конвенція).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://7436ED47-56C1-4C61-81F3-30FD273908FB#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Ця вимога має й більш прозаїчне значення, оскільки російських військовополонених досить часто обмінюють на оборонців України, що потрапили в полон до ворога. Поки здійснюється досудове розслідування або судовий розгляд щодо військовополоненого, його обмін ускладнений.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"tags":[{"id":479,"name":"підозра"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":537,"url":"vijskovopoloneni-hto-tsi-lyudi-i-navischo-voni-ukraini--justtalk-context-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1655707543,"date":"21.06.2022","views":383,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/viysykovopoloneni-bєlousov.jpg","mini_image":null,"name":"Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eРозмова з Юрієм Бєлоусовим, \u003cspan\u003eНачальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора про військовополонених, їх тримання, обмін та притягнення до відповідальності у текстовій версії\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context.\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cdiv\u003eПереглянути відео розмови можна \u003ca href=\"https://youtu.be/05EIrrN4dPw\"\u003eза посиланням.\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003eХто\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eтакі військовополонені та яким критеріям повинні відповідати учасники збройного конфлікту (комбатанти) для того, щоб отримати цей статус?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВійськовополонені \u0026mdash; відносно нова категорія не лише для більшості громадян, але й системи юстиції з погляду масштабів і кількості. Водночас нагадаємо, що перші полонені з\u0026rsquo;явилися в Україні ще у 2014 році, коли розпочалася війна з рф.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтатус військовополоненого прямо пов\u0026rsquo;язаний зі збройним конфліктом. За відсутності збройного конфлікту військовополонених немає як явища. З початком збройного конфлікту представники збройних сил однієї чи іншої сторони можуть потрапляти в полон під час бойових дій, набуваючи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦей статус варто розуміти дещо ширше, ніж просто представників збройних сил однієї чи іншої сторони. Його можуть отримати представники ополчення, добровільних загонів тощо, а також ті, хто бере участь у збройному конфлікті з боку однієї чи іншої сторони або в наших реаліях \u0026mdash; представники територіальної оборони, громадяни України, які об\u0026rsquo;єдналися для спротиву збройній агресії. Вони можуть не бути у складі збройних сил, але якщо відкрито носять зброю, мають керівника, певні знаки розрізнення й безпосередньо беруть участь у збройному протистоянні ворогу, то також отримають статус військовополоненого в разі взяття в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім тих людей, які безпосередньо беруть участь у збройному протистоянні, до цієї категорії належать інші особи, які не беруть участі в збройному конфлікті, але діяльність яких пов\u0026rsquo;язана зі збройним конфліктом, наприклад медичний персонал, різні служби постачання тощо. Це можуть бути члени екіпажів військових суден і навіть мешканці певного населеного пункту, які зорганізувалися, узяли свої рушниці і вирішили таким чином протистояти ворогу. Таке розрізнення дуже важливе з погляду кваліфікації подальших дій, адже міжнародне гуманітарне право дуже чітко розділяє військовополонених і захоплених ворожою стороною цивільних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОсоба, яка набула статусу військовополоненого, має право на певні гарантії та належне поводження з нею, у тому числі належні умови утримання. Є низка міжнародних актів, які врегульовують питання, що стосуються військовополонених. Зокрема, Україна ратифікувала \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eЖеневську конвенцію щодо поводження з військовополоненими.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можуть розраховувати на статус військовополоненого інші категорії осіб, які перебувають на окупованих територіях, наприклад працівники органів місцевого самоврядування, місцевих адміністрацій, переміщене цивільне населення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУсі перелічені категорії також захищені, але їм надаються інші гарантії, ніж тим, хто може претендувати на статус саме військовополоненого. Статус \u0026laquo;військовополонений\u0026raquo; \u0026mdash; це інструмент, створений для тих, хто бере безпосередню участь у збройному конфлікті зі зброєю в руках. Міжнародне гуманітарне право пов\u0026rsquo;язує з цим статусом певні додаткові особливості, такі як умови тримання, умови повернення та інші стандарти відповідальності. У випадку цивільних осіб застосовується інше регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВажливо пам\u0026rsquo;ятати, що для різних категорій осіб міжнародне гуманітарне правило має різні інструменти регулювання. Це не означає, що хтось менш захищений, а хтось більш. Мова йде лише про те, що різні категорії мають свої особливості, на які слід зважати. Саме тому дуже важливо правильно визначити, до якої категорії належить та чи інша особа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі міжнародні зобов\u0026rsquo;язання взяла на себе Україна в контексті міжнародного гуманітарного права?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо-перше, ще раз зазначимо, що ця війна почалася не 24 лютого 2022 року, а вісім років тому, коли був анексований Кримський півострів та окуповані частини Донецької та Луганської областей. Повномасштабне вторгнення в лютому лише збільшило масштаби тих злочинів, які рф вчиняє з 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗараз усі області України відчули, що таке війна. Безумовно, як росія, так і Україна перебувають у стані збройного конфлікту, і обидві країни мають дотримуватися як узятих на себе зобов\u0026rsquo;язань, захищаючи певні категорії населення, так і правил ведення війни. Навіть саме формулювання і словосполучення \u0026laquo;правила війни\u0026raquo; може дивно звучати, адже війна геть не асоціюється зі словом \u0026laquo;правила\u0026raquo;. Проте саме ці \u0026laquo;правила\u0026raquo; стали ключовою відмінністю між сторонами: Україна дотримується міжнародних зобов\u0026rsquo;язань. Кількість воєнних злочинів, які вчиняють російські солдати в Україні, на жаль, свідчить про повне ігнорування росією взятих на себе зобов\u0026rsquo;язань. Належне поводження з військовополоненими \u0026mdash; одне з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cem\u003eБільше про особливості окремих складів воєнних злочинів та засади міжнародного гуманітарного права\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/mizhnarodne-gumanitarne-pravo\"\u003eможна почитати в інформаційних довідках за посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЩо охоплюєТЬСя імунітетом комбатантів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПравила війни не забороняють позбавляти життя представника противника. Під час бою, якщо особа є представником збройного формування, територіальної оборони, такі дії охоплює імунітет комбатанта. Іншими словами, така особа не несе відповідальності за позбавлення життя іншої особи, яка представляє збройне формування іншої сторони під час збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо одна особа під час бою захоплює представника іншої сторони в полон і захоплена особа не загрожує життю іншим, не чинить жодного спротиву, перебуває під контролем того, хто захопив, з цього моменту починають діяти правила поводження з особою як з військовополоненим. Це означає, що таку особу не можна свавільно позбавити життя, її не можна катувати чи вдаватися до інших форм жорстокого поводження. Недотримання цих правил може бути складом воєнного злочину, і за це встановлена відповідальність як за національним кримінальним законодавством, так і міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЯкщо керівництво при цьому не реагує на вказані порушення і вони стають системними та масовими, можна говорити про порушення країною взятих зобов\u0026rsquo;язань, і до відповідальності може бути притягнена не лише особа, яка безпосередньо вчинила злочин, але й керівництво різного рівня. До речі, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003eзлочином також є накази керівництва \u0026laquo;полонених не беремо\u0026raquo; або \u0026laquo;пощади не буде\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрезюмується, що такі правила й заборони, які накладає міжнародне гуманітарне право, покликані мати певний стримувальний ефект для самих військових. Військовий повинен розуміти, що в разі, якщо він бере участь у бойовому зіткненні, стріляє та позбавляє життя в умовах бою тільки військових або комбатантів і не стріляє по цивільних, не ґвалтує, не грабує будинки, жорстоко не поводиться з місцевим населенням, то він не може бути притягнений до кримінальної відповідальності. Якщо його захоплять у полон, він має отримати статус військовополоненого, і після завершення збройного конфлікту або протягом збройного конфлікту його можуть повернути додому шляхом обміну. Тож стримувальний фактор полягає в тому, що особа розуміє: \u0026laquo;Я беру участь у збройному конфлікті, я не вчиняю воєнних злочинів, я не порушую правил війни, я знаю, що навіть у разі, якщо мене зловлять, потім повернуть додому\u0026raquo;. Але якщо військовий вчиняє те, що робили російські військові в Україні (до прикладу, у Бучі, Макарові та інших містах), за це він має бути покараний у цій країні згідно з її законодавством.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПро належне поводження з військовополоненими в розрізі положень міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ моменту, коли військовий (комбатант) потрапляє в полон іншої сторони (іншої держави, якщо говорити про міжнародний збройний конфлікт), така держава несе за нього відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право встановлює цілу низку гарантій і стандартів щодо військовополонених, дотримання яких має забезпечити держава. Одним з таких стандартів є порядок утримання військовополоненого (утримання окремо від інших категорій осіб). Конвенція передбачає створення спеціалізованих таборів для військовополонених, де вони мають триматися окремо від інших категорій осіб. Також передбачені вимоги до харчування, забезпечення базовими потребами, медичного забезпечення, порядку комунікації із зовнішнім світом, відвідування таких осіб, листуватися з родичами тощо. Держава має все це забезпечити. Водночас це не означає, що щодо військовополоненого не можна здійснювати кримінального розслідування. Можна, але при цьому він у будь-якому разі тримається разом з військовополоненими в окремих приміщеннях, в окремих установах, які згідно з Конвенцією є спеціально утвореними таборами для військовополонених, з певними особливостями щодо конвоювання, залучення до робіт і т. д.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПо завершенню збройного конфлікту або протягом збройного конфлікту ці люди повинні повернутися додому. Винятком можуть бути лише такі випадки, коли буде встановлено, що військовополонений вчинив воєнний злочин (порушив правила ведення війни). Це може з\u0026rsquo;ясуватися не відразу, а згодом. Тоді щодо нього здійснюється відповідне розслідування, і така особа відбуває покарання в цій країні. Тобто конфлікт завершився, а людина буде відбувати покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСьогодні певною проблемою є те, що Кримінальний процесуальний кодекс України ще не повністю узгоджений з положеннями деяких міжнародних актів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e28 лютого 2022 року утворено неформальну міжвідомчу групу з представників Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора. На той час уже з\u0026rsquo;явилися перші військовополонені й потрібно було вирішити, де та як їх утримувати, на кого буде покладена відповідальність за розв\u0026rsquo;язання цих питань. Водночас був розроблений \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003eспільний наказ Міністерства оборони України й Міністерства юстиції України\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яким урегульовано найважливіші питання. Так, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text\"\u003eКонвенція\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e говорить про те, що військовополонені мають триматися окремо, а також рекомендовано не тримати їх у пенітенціарних установах. При цьому установа має бути з певним режимом. Понад те, з військовополоненими потрібно працювати в межах кримінального провадження. Тому були створені так звані дільниці для тимчасового тримання військовополонених при установах виконання покарання: або в\u0026rsquo;язниці, або слідчі ізолятори, які мають відповідний режим і спільно охороняються (Військова служба правопорядку Міністерства оборони України, персонал ДКВС). Було створено близько 60 дільниць по Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім того, в одному з регіонів, який вважається більш безпечним, була визначена територія й одна з установ виконання покарань, яка не використовувалася, повністю перепрофільована на табір для військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАлгоритм виглядає таким чином: спершу військовополоненого утримує військова частина (яка бере участь у збройному протистоянні). Починається процедура оформлення, реєстрації, забезпечення полоненого. Здійснюється первинна фіксація, відбираються первинні дані (військова частина, ім\u0026rsquo;я та прізвище і т. д.). Тобто спочатку ним опікуються військові, військові служби правопорядку, потім за першої нагоди, коли є можливість і сприятливі умови з погляду безпеки як для самого військовополоненого, так і персоналу, його доставляють до найближчої дільниці для тимчасового тримання. Поміщають туди, і з цього моменту військовополоненим опікується Міністерство юстиції України (харчування, умови тримання). На цьому етапі також може бути здійснена процедура обміну. Якщо з різних причин обмін поки не відбувається, то такого військовополоненого доставляють до табору.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбміни відбуваються доволі часто. Це зрозуміло, адже обмін \u0026mdash; не просто видача росіянина російській федерації. У першу чергу це повернення українця додому. Військовополонені є з обидвох боків, і нам вони потрібні насамперед для того, щоб обмінювати їх на наших воїнів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкрім спільного наказу, вдалося напрацювати низку законодавчих змін. Були внесені зміни в Кримінально-виконавчий кодекс, Закон про попереднє ув\u0026rsquo;язнення, Закон про військову службу правопорядку у Збройних Силах України, Закон про оборону та інші. Ці зміни встановлюють чіткий функціонал органів державної влади в питаннях, що стосуються військовополонених. Окрім того, рішенням Кабінету Міністрів України на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань було створене Національне інформаційне бюро в Україні. Цей орган має акумулювати всі відомості про військовополонених, обмінюватися ними з Червоним хрестом тощо. Бюро збирає всю інформацію, з якою звертаються люди: про зниклих, куди подати заяву, куди дзвонити; \u003ca href=\"https://nib.gov.ua/uk/\"\u003eмає свій сайт з контактами гарячої лінії і формами для заповнення\u003c/a\u003e в разі зникнення особи або перебування в полоні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОфіс Генерального прокурора відіграє окрему роль у питаннях, що стосуються військовополонених. Його завдання \u0026mdash; мінімізувати ризик видачі тих військових, які можуть бути причетні до вчинення воєнних злочинів. Україна не видає всіх, розуміючи необхідність дотримання балансу: з одного боку, забрати наших військових, а з іншого боку \u0026mdash; притягнути до відповідальності тих військовополонених, які вчиняли воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТаким чином, військовополонені \u0026mdash; це (1) джерело інформації про воєнні злочини, виконавці або свідки, які можуть дати таку інформацію; (2) обмінний фонд; (3) робоча сила для відновлення руйнувань, залучення до різних типів робіт.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк здійснюється перевірка військовополонених на причетність до вчинення воєнних злочинів?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЦе комплексна робота слідчих і прокурорів різних служб, яка здійснюється в межах кримінального провадження. На цьому етапі роль Офісу Генерального прокурора вирішальна: він може не погодити обмін того чи іншого військовополоненого, якщо матиме інформацію про його можливу причетність до вчинення воєнних злочинів. У такому разі військовополонений не обмінюється, і триває робота в межах кримінального провадження для встановлення відповідних фактів. Імунітет, яким наділені комбатанти за міжнародним гуманітарним правом, не поширюється на випадки вчинення воєнних злочинів. Тож такі особи можуть постати перед судом і бути засудженими до відбування покарання, аж до довічного позбавлення волі. Окрім того, законодавство не забороняє залучати військовополонених до праці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСтавлення до військовополонених відображає ціннісний рівень розвитку держави. Україна має продемонструвати, що ми відрізняємося від свого ворога. На нас дивляться західні партнери. Один з найскладніших викликів \u0026mdash; показати, що навіть у важких умовах ми дотримуємося взятих на себе зобов'язань, ми є надійним партнером, на міжнародній арені зокрема. Це єдиний шлях цивілізованої країни.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":15,"url":"yurij-belousov-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_8454.jpg","name":"Юрій ","surname":"Бєлоусов ","post":"Керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній і пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":536,"url":"posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":0,"created_at":1655316732,"date":"17.06.2022","views":100,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/robochiy-fayl_z-umisne-vbivstvo-i-dali-[vidnovleno]-30.png","mini_image":null,"name":"Посягання на людську гідність. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремі порушення, вчинені проти захищених осіб, можуть становити посягання на людську гідність. Окрім того, низка порушень МГП сукупно чи за своєю суттю може також тлумачитись як принижуюче ставлення до особи.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про \u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eпосягання на людську гідність\u003c/span\u003e як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cGOARHIPWBLCBM1VwyiUgOSGfW1Lee1W/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cGOARHIPWBLCBM1VwyiUgOSGfW1Lee1W/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu\"\u003e6.2. УМИСНЕ СПРИЧИНЕННЯ СИЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ/СЕРЙОЗНИХ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ/ШКОДИ ЗДОРОВ\u0026rsquo;Ю\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/posyagannya-na-lyudsku-gidnist-voenni-zlochini\"\u003e6.3. ПОСЯГАННЯ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini\"\u003e7. ДЕПОРТАЦІЯ І НЕЗАКОННЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":535,"url":"obmin-vijskovopolonenih-i-kriminalnij-protses-yak-uniknuti-bezkarnosti-analiz-zakonodavchih-initsiativ","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1655312526,"date":"15.06.2022","views":371,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/206462-2.jpg","mini_image":null,"name":"Обмін військовополонених і кримінальний процес: як уникнути безкарності? (аналіз законодавчих ініціатив)","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЗалучення військовополонених ворога до участі в кримінальних провадженнях про можливе вчинення ними міжнародних злочинів стало новим викликом для системи правосуддя в Україні. Як\u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо раніше проблеми внутрішньодержавного правового регулювання військового полону, зокрема обміну, можна було обговорювати як щось вторинне, то наразі це пріоритет для системи кримінальної юстиції. Зважаючи на те, що обміни відбуваються постійно, такі проблеми потрібно розвʼязати. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТак, під обмін нерідко потрапляють військовополонені, які в кримінальних провадженнях отримали певний процесуальний статус, зокрема підозрюваного, обвинуваченого або засудженого в справах про вчинення воєнних злочинів. У зв\u0026rsquo;язку з цим постає питання, як такий статус впливає на можливості обміну військовополоненого і які відповіді вже містить міжнародне або національне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗа час повномасштабного вторгнення після 24 лютого Верховна Рада України ухвалила низку першочергових законодавчих змін, які потрібні для функціонування правосуддя в умовах воєнного стану. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalne-provadzhennya-schodo-vijskovopolonenih-u-chomu-osoblivist\"\u003eПитання особливостей здійснення кримінального провадження стосовно військовополонених\u003c/a\u003e опосередковано зачіпалося, наприклад \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eу контексті збору інформації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, яка визнається доказами в умовах воєнного стану, що дозволило ефективніше розслідувати кримінальні провадження. Женевська конвенція (ІІІ) про поводження з військовополоненими містить додаткові процесуальні гарантії для військовополонених, які притягуються до кримінальної відповідальності. Водночас \u003cstrong\u003eпитання узгодження інституту обміну військовополонених із завданнями здійснення кримінального переслідування та покарання військовополонених, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, у національному законодавстві України, зокрема в Кримінальному та Кримінальному процесуальному кодексах України, не розв\u0026rsquo;язано.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаразі у Верховній Раді України зареєстровані дві законодавчі ініціативи про обмін військовополонених і вчинення відповідних дій у кримінальному процесі\u003c/strong\u003e у звʼязку з цим:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєстр. №\u0026nbsp;7290 від 15 квітня 2022 року). Ініціатор \u0026ndash; Шмигаль Денис Анатолійович (Кабінет Міністрів України);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпроєкт Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України щодо врегулювання процедури обміну засуджених як військовополонених (реєстр. №\u0026nbsp;7436 від 6 червня 2022 року). Ініціатор(и) \u0026ndash; Веніславський Федір Володимирович та ін.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПерш ніж перейти до безпосереднього аналізу законопроєктів, пропонуємо звернути увагу на положення міжнародного права про обмін військовополонених, адже вони потрібні, щоб оцінити запропоновані зміни до законодавства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОбмін військовополонених: міжнародне гуманітарне право та міжнародне кримінальне право\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eСлід розрізняти передбачену Женевською конвенцією (ІІІ) про поводження з військовополоненими репатріацію військовополонених і їх обмін.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбмін військовополоненими (the exchange of prisoners of war, he prisoners' swap) під час збройного конфлікту не регламентується Женевською конвенцією (ІІІ) про поводження з військовополоненими (як і будь-якою іншою з Женевських конвенцій 1949 року) і додатковими протоколами. Однак і \u003cstrong\u003eзаборони такого обміну в конвенціях немає\u003c/strong\u003e. Те ж саме стосується ситуацій обміну особами, які не є військовополоненими, під час збройного конфлікту. Такий \u003cstrong\u003eо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eбмін дозволений звичаєвим міжнародним гуманітарним правом \u003c/strong\u003eна умовах, які можуть бути узгоджені між зацікавленими державами, наприклад відповідними угодами або домовленостями ad hoc. Можливість укладання таких угод передбачена ст. 6 Женевської конвенції (ІІІ). \u003cstrong\u003eПолітичний характер обміну осіб не виключає його підпорядкування певним обмеженням, встановленим правовими нормами як міжнародно-правовими, так і національними.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eОкремо варто звернути увагу на те, що обмін військовополонених відрізняється від інституту їх репатріації, передбаченого ст. 109\u0026ndash;119 Женевської конвенції (ІІІ), підставами та умовами застосування \u003cem\u003e(питання розрізнення репатріації та обміну військовополоненими буде розглянуто в окремій публікації)\u003c/em\u003e. Водночас конвенція \u003cstrong\u003eне виключає\u003c/strong\u003e за згодою держави, що тримає в полоні, \u003cstrong\u003eрепатріацію військовополонених, яких тримають під вартою у звʼязку із судовим переслідуванням або засудженням, до закінчення судового процесу або завершення покарання\u003c/strong\u003e (ст. 115 (2).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародне право зобов\u0026rsquo;язує держави в будь-який час, у т. ч. до завершення збройного конфлікту, вживати кроки задля судового переслідування осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема воєнні. \u003c/strong\u003eПро це, зокрема, зазначено в ст. 49 (2) Женевської конвенції (І), ст. 49 (2) Женевської конвенції (II), ст. 129 (2) Женевської конвенції (III), ст. 146 (2) Женевської конвенції (IV). Обов\u0026rsquo;язок переслідувати воєнні злочини покладено не лише на держави-сторони конфлікту, але й на будь-які держави світу. Воєнні злочини, як і будь-які інші міжнародні злочини, не є внутрішніми справами однієї держави, і з цим пов\u0026rsquo;язаний феномен універсальної кримінальної юрисдикції. Генеральна Асамблея ООН неодноразово наголошувала на зобов\u0026rsquo;язанні держав вживати заходів для забезпечення розслідування воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів і покарання винних (рез. 2583 (XXIV) і 2712 (XXV), рез. 2840 (XXVI), рез. 3074 (XXVIII).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПреамбула Римського статуту Міжнародного кримінального суду містить заяву в абзаці п\u0026rsquo;ятому, що держави-учасниці, \u0026laquo;\u003cem\u003eбудучи сповнені рішучості покласти край безкарності осіб, які вчиняють такі злочини, і цим сприяти запобіганню подібним злочинам\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eВажливим елементом вказаного обов\u0026rsquo;язку є забезпечення покарання винних.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eРимський статут Міжнародного кримінального суду не передбачає інституту помилування або амністії, встановлюючи лише можливість зменшення призначеного строку покарання (у вигляді позбавлення волі), коли особа відбула ⅔ строку покарання або 25 років у випадку довічного позбавлення волі (ст. 110 (3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмністію або помилування (скасування покарання) також не передбачає й судова практика. Наприклад, Велика Палата Європейського суду з прав людини в рішенні у справі \u0026laquo;Маргуш проти Хорватії\u0026raquo; (Margu\u0026scaron; v. Croatia)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, яка стосувалася амністування заявника за діяння, які становили серйозні порушення основних прав людини (умисне вбивство цивільних осіб і спричинення тяжкого тілесного ушкодження дитині), зазначила, що \u0026laquo;\u003cem\u003eзростаючою тенденцією в міжнародному праві є неприйняття подібних амністій, оскільки вони є несумісними із загальновизнаним зобов\u0026rsquo;язанням держав щодо кримінального переслідування і покарання серйозних порушень основних прав людини. Навіть якщо й можна було б припустити, що амністії є допустимими за певних особливих обставин, наприклад, в ході примирення та/або за наявності певної форми компенсації для потерпілих сторін, амністія, надана заявнику в даній справі, все одно не була б допустимою, оскільки жодних ознак того, що такі обставини існували в даній справі, не вбачається\u003c/em\u003e\u0026raquo; (п. 139). При цьому вона погодилася з висновками Верховного Суду Хорватії про те, що закон про амністію був помилково застосований у справі заявника, і встановила, що \u003cem\u003e\u0026laquo;з\u003c/em\u003e\u003cem\u003eастосування амністії щодо дій, які складали воєнні злочини, скоєні заявником, становило \u0026laquo;фундаментальний дефект\u0026raquo; в цих провадженнях\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Такі твердження щодо амністій можуть бути поширені й на інститут помилування (у міжнародно-правовому контексті помилування відмежовується від амністії та розглядається як офіційний акт, який звільняє засудженого злочинця від відбування його покарання повністю або частково, не скасовуючи відповідне засудження). Так, у рішенні в справі \u0026laquo;Макучян та Мінасян проти Азербайджану та Угорщини\u0026raquo; (Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЄвропейський суд з прав людини вказав, що \u0026laquo;\u003cem\u003eпомилування та амністія є головним чином питаннями внутрішнього законодавства держав-членів і в принципі не суперечать міжнародному праву, за винятком дій, які є серйозними порушеннями основних прав людини\u003c/em\u003e\u0026raquo; (п. 160).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗ іншого боку, дослідники зазначають, що міжнародне кримінальне право не може повністю виключити амністії, які іноді неминучі, наприклад у випадку перехідного правосуддя та відновлення миру й сприяння національному примиренню. Але такі заходи мають бути пропорційними, а їх прийнятність повинні оцінювати спеціальні органи, наприклад комісія зі встановлення істини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ будь-якому випадку, застосування національних амністій або помилувань не перешкоджає прокурору Міжнародного кримінального суду розпочати розслідування міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОбмін військовополоненими: національне законодавство\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eАні Кримінальний кодекс України, ані Кримінальний процесуальний кодекс України не містять спеціальних норм, які б стосувалися кримінального переслідування та покарання осіб, щодо яких розв\u0026rsquo;язується питання про обмін як військовополонених (або обмін інших осіб у зв\u0026rsquo;язку зі збройним конфліктом). З огляду на приписи ст. 3 Кримінального кодексу України, ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України \u003cstrong\u003eвказані питання не можуть розв\u0026rsquo;язуватися \u003cem\u003eПорядком здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/strong\u003e, які перебувають у полоні держави-агресора, ухваленим Урядом з грифом \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo;.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з цим склалася специфічна прокурорська та судова \u003cstrong\u003eпрактика скасування щодо таких осіб запобіжних заходів з метою уможливлення їх передачі іншій стороні збройного конфлікту, за умови продовження кримінального переслідування вказаних осіб\u003c/strong\u003e після їх обміну (звісно, розуміючи неефективність такого переслідування з огляду на фактичну неможливість виконати обвинувальний вирок щодо таких осіб)\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eОкрему проблему становлять випадки, коли вказані особи на момент розв\u0026rsquo;язання питання про їх обмін уже засуджені до позбавлення волі та відбувають покарання за вчинення міжнародних злочинів\u003c/strong\u003e, зокрема передбачених ст. 438, 440 Кримінального кодексу України, оскільки, по-перше, \u003cstrong\u003eпорушується принцип обов'язковості судових рішень, а по-друге, порушуються міжнародно-правові зобов\u0026rsquo;язання щодо покарання таких осіб.\u003c/strong\u003e Окрім того, така ситуація несумісна з принципом верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОцінка законодавчих ініціатив\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Проєкт Закону України №\u0026nbsp;7290 (урядовий)\u003c/strong\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗаконопроєктом пропонується заборонити застосування до осіб, які вчинили міжнародні злочини, зокрема воєнні злочини, таких заходів кримінально-правового характеру:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від кримінальної відповідальності (зміни до ст. 44 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності (зміни до ст. 49 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- призначення більш мʼякого покарання, ніж передбачено законом (зміни до ст. 69 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від покарання та його відбування (зміни до ст. 74 Кримінального кодексу України);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- звільнення від відбування покарання у звʼязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (зміни до ст. 80 Кримінального кодексу України).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eТакож пропонується доповнити в ст. 4 Закону України \u0026laquo;Про застосування амністії в Україні\u0026raquo; перелік злочинів, за вчинення яких не передбачено застосування до засуджених амністії, міжнародними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВодночас законопроєкт не передбачає змін до ст. 87 Кримінального кодексу України щодо обмеження застосування помилування. Те саме стосується процесуального порядку обміну \u0026ndash; запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу України таких положень не містять (на відміну від певних пропозицій, які висувалися в попередньому скликанні Парламенту).\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОцінка\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВказаний\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпроєкт закону лише побічно торкається питання військовополонених шляхом накладення обмежень на процес обміну \u0026ndash; звільнення від відповідальності, покарання та його відбуття, помʼякшення покарання та амністія стосовно військовополонених не допускаються. Водночас він не містить обмежень щодо застосування інституту помилування до осіб, засуджених за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗрозуміло, що законопроєктом передбачені зміни здебільшого до матеріального права, а процесуальна частина стосується лише питання підслідності. Проте розв\u0026rsquo;язання питання обміну потребує комплексних рішень і могло б бути враховане в ньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновок\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ огляду на вимоги міжнародного права запропоновані положення проєкту Закону України №\u0026nbsp;7290 слушні, а їх ухвалення дозволить Україні краще виконати міжнародно-правові зобовʼязання. Водночас складним є питання помилування \u0026ndash; хоча міжнародне право забороняє амністії та групові помилування, усе ж таки місце для нього залишається. Проте воно має узгоджуватися з механізмами перехідного правосуддя \u0026ndash; цьому варто приділити увагу в законотворчій роботі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Проєкт Закону України №\u0026nbsp;7436 (н.\u0026nbsp;д. Веніславський та ін.)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПроєктом закону пропонується передбачити:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e1) \u003cstrong\u003eможливість закриття кримінального провадження, якщо відповідним уповноваженим органом ухвалено рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого \u003c/strong\u003e(а також можливість закриття судом, якщо прокурор подав клопотання про його закриття у зв\u0026rsquo;язку з тим, що відповідним уповноваженим органом ухвалено рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e2) \u003cstrong\u003eможливість\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eзвільнення від відбування покарання для обміну засудженого як військовополоненого та направлення звільненого від відбування покарання засудженого для обміну як військовополоненого\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eУ разі, якщо обмін не відбудеться або особа повернеться на територію України для повторної участі в бойових діях, передбачені механізми реагування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- можливість скасування таких постанов та ухвал про закриття кримінального провадження у випадку, якщо обмін підозрюваного, обвинуваченого як військовополоненого не відбудеться або якщо такий підозрюваний, обвинувачений до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності знову буде затриманий на території України у зв\u0026rsquo;язку з його участю в бойових діях;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e- суд направляє засудженого для подальшого відбування призначеного покарання в разі, якщо не було здійснено обміну засудженого, звільненого від відбування покарання, якого було передано для обміну як військовополоненого.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОцінка\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який не вчиняв міжнародні злочини, зокрема воєнні, а також не вчиняв \u0026laquo;загальнокримінальні\u0026raquo; злочини на території України, то як учасник збройного конфлікту він користується імунітетом (привілеєм) комбатанта і стосовно нього не може бути кримінального провадження (у лютому-березні 2022 року дійсно була хибна практика кваліфікації участі в збройному конфлікті за ст. 110, 334 Кримінального кодексу України, однак від неї відмовилися \u0026ndash; детальніше див. Розділ 2 цього discussion paper). У будь-якому разі таке кримінальне провадження має бути закрите за відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України).\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні міжнародних злочинів, зокрема воєнних, то виникає питання невідворотності покарання. Чому, на думку авторів законопроєкту, для обміну[5]має закриватися кримінальне провадження? Адже для передачі його державі-агресору достатньо лише змінити запобіжний захід на такий, що не повʼязаний з обмеженням свободи, або його скасувати. Хоча особа й покине територію України, однак з огляду на те, що кримінальне правопорушення вчинене на її території, і можливість застосування таких процесуальних порядків, як in absentia, кримінальне провадження буде розслідуватися й надалі, а можливість притягнути до відповідальності зберігається.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкщо мова йде про військовополоненого, який засуджений за вчинення міжнародних злочинів, зокрема воєнних, то чому він звільняється від покарання, а не передається для відбування покарання на території держави-агресора? Адже обовʼязковість судових рішень говорить як про те, що вирок має бути неодмінно виконаний, так і те, що незалежно від фізичного доступу органів правосуддя до особи відбуття покарання неминуче.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗгадані пропозиції за своїм змістом вказують на припинення кримінального переслідування осіб, стосовно яких здійснюється обмін. Однак уявляється, що держава має абсолютну свободу розпорядження кримінальним переслідуванням і покаранням лише щодо кримінальних правопорушень, що посягають винятково на національний правопорядок (наприклад, щодо \u0026laquo;загальнокримінальних\u0026raquo; злочинів або злочинів проти основ національної безпеки. Якщо мова йде про осіб, які підозрюються / обвинувачуються у вчиненні міжнародних злочинів, зокрема воєнних (у Кримінальному кодексі України такі злочини передбачені в розділі ХХ \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, а також в ст. 432\u0026ndash;435), застосування таких заходів може вступати в колізію із зобов\u0026rsquo;язаннями держави щодо кримінального переслідування та покарання за вчинення міжнародних злочинів осіб, які пропонуються до обміну. Україна має вживати заходів для мінімізації негативних наслідків такої колізії \u0026ndash; зокрема, не припиняти кримінальне переслідування, не застосовувати акти амністії чи помилування. Попри міжнародні зобовʼязання, проєкт закону говорить навіть не про амністію чи акт помилування, а просто про припинення кримінального переслідування, що неприйнятно.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВисновок\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗапропоновані заходи для уможливлення обміну військовополонених видаються прямим порушенням зобов\u0026rsquo;язань України не лише за Женевськими конвенціями, але й статтями 2, 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. \u003cstrong\u003eТакі зміни недопустимі, адже продовження кримінального переслідування осіб не перешкоджає здійсненню обміну. Їх ухвалення призведе до порушення зобовʼязань України за міжнародними договорами, а також підірве віру у відновлення справедливості як серед потерпілих від міжнародних злочинів, так і будь-яких постраждалих від збройного конфлікту осіб.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eПолітичні питання, наприклад дзеркального закриття кримінальних проваджень стосовно українських комбатантів, які перебувають у полоні, \u0026ndash; предмет політичних домовленостей, а не кримінального процесуального законодавства, і вони не можуть розв\u0026rsquo;язуватися шляхом нормативного регулювання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПропозиції до розв\u0026rsquo;язання проблеми (замість висновку)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003eВивчення практики обміну військовополоненими за вісім років війни, особливо після 24 лютого 2022 року, коли обміни стали масовим явищем, дозволяє дійти висновку про наявність таких проблем:\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЗа загальним правилом військовополонені користуються імунітетом (привілеєм) комбатанта. Військовополонені, які не підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, не підлягають кримінальній відповідальності, отже, стосовно них не відкривається кримінальне провадження, не обираються запобіжні заходи тощо. Жодних нормативних перешкод до їх обміну не існує. Якщо час від часу виникали інші практики, то вони хибні, і констатуємо, що на рівні Офісу Генерального прокурора від них наразі відмовилися.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВійськовополонені, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, тобто стосовно яких розслідується кримінальне провадження, зазвичай мають застосований стосовно себе запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому виникає проблемне питання \u0026ndash; визначення підстави для його скасування, адже обмін не тільки не зменшує ризики ухилення особи від розслідування, а навпаки їх посилює. В органів правопорядку є всі підстави вважати, що на території держави-агресора Україна втратить доступ до підозрюваного, тож обґрунтувати таке клопотання зменшенням ризиків для послаблення або скасування запобіжного заходу неможливо. Лише політичні мотиви обміну Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачені. Ця проблема дійсно потребує осмислення та рішень, проте дискусія стосовно такого, яких саме, \u0026ndash; відкрита.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВійськовополонені, які засуджені за вчинення воєнних злочинів і які відбувають покарання на території України, можуть бути обміняні за умови, що держава-агресор виконає вирок стосовно них. Україна (з 1 січня 1996 року) і російська федерація (з 12 січня 2007 року) є учасниками Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року (ETS № 112). Отже, обмін осіб, засуджених до покарання за вчинення міжнародних злочинів, повинен супроводжуватися розв\u0026rsquo;язанням питання про їх передачу російській федерації в порядку, передбаченому вказаною конвенцією, й отриманням відповідних гарантій від російської федерації про продовження виконання вироку на її території.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eОдним з можливих засобів розв\u0026rsquo;язання вказаної колізії інституту обміну із зобов'язаннями щодо переслідування міжнародних злочинів, коли російська федерація не надаватиме гарантій з виконання вироку щодо осіб, які приймаються, може бути інституалізація та \u003cstrong\u003eзастосування відстрочки виконання вироку щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за вчинення міжнародних злочинів, у випадку їх обміну на інших осіб під час збройного конфлікту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003cbr /\u003e\u003cem\u003eФото: зі ЗМІ\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003eCase of Margu\u0026scaron; v. Croatia. Judgment (Merits and Just Satisfaction) of European Court of Human Rights of 27.05.2014 in no. 4455/10. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150995\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-150995\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (date of access: 10.05.2022)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eCase of Makuchyan and Minasyan v. Azerbaijan and Hungary. Judgment (Merits and Just Satisfaction) of European Court of Human Rights of 26.05.2020 in no. 17247/13. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202524\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-202524\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (date of access: 10.05.2022)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №\u0026nbsp;441, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo;. URL: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eДет. див.: Лазукова О. В. Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції : дис. \u0026hellip; канд. юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2018. \u0026ndash; С. 153.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3D659B33-8621-42A2-B347-C3CED50A621E#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eЗастосування поняття \u0026laquo;обмін військовополоненого\u0026raquo; може бути ускладнене. Так, ані Кримінальний кодекс України, ані інші законодавчі акти України не визначають зміст поняття \u0026laquo;обмін військовополоненого\u0026raquo;. Згаданий вище Порядок Кабінету Міністрів України здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України також це поняття не містить. Отже, не зрозуміло, на які правові ситуації розраховані вказані зміни, якщо компетентні органи України ухвалюють рішення про здійснення \u0026laquo;передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України\u0026raquo;, а не обміну військовополонених.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Контентний редактор JustTalk, член команди JustTalkGroup, експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":69,"url":"mikola-pashkovskij","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/pashkovsykiy.jpeg","name":"Микола","surname":"Пашковський","post":"кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":531,"url":"deportatsiya-i-nezakonne-peremischennya-naselennya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1654766913,"date":"14.06.2022","views":123,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/deportaciya-zastavka-22.png","mini_image":null,"name":"Депортація і незаконне переміщення населення. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003eЧастина порушень МГП стосується права осіб на свободу пересування. Незважаючи на те, що в умовах збройного конфлікту ситуація загальної небезпеки та загроза життю і здоров\u0026rsquo;ю цивільного населення прямо зумовлена веденням активних бойових дій, цивільне населення не може бути позбавлене можливості вільно переміщатися, однак мають бути дотримані обмеження з точки зору безпеки.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про депортацію і незаконне переміщення населення як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці , яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1vgxQbmT-55pScy1u5aU53Ngk0zqkKGpB/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1vgxQbmT-55pScy1u5aU53Ngk0zqkKGpB/preview\" allow=\"autoplay\" data-mce-fragment=\"1\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":532,"url":"status-vijskovopolonenij--novij-viklik-dlya-sistemi-pravosuddya-v-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1654806745,"date":"10.06.2022","views":214,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/WhatsApp-Image-2022-06-10-at-095756.jpeg","mini_image":null,"name":"Статус «військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? Discussion paper","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПісля 24 лютого 2022 року, а саме повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в межах збройного конфлікту, що триває вісім років, Україна стикнулася з новими викликами у сфері міжнародного гуманітарного права. Якщо раніше військовополонених було небагато, а присутність російських військ на території України держава-агресор заперечувала, то зараз їх кількість вимірюється тисячами. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003eЗавантажити документ \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/132a99WWXjok94BnCiXe_7V7SB6mP8zgx/view?usp=sharing\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЯкщо раніше вироки стосовно військовополонених були одиничними й загалом держава воліла якнайшвидше їх обміняти для того, щоб повернути додому захисників України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, то зараз вона утримує їх у спеціально відведених місцях, збирає докази вчинення окремими з них воєнних злочинів, частково здійснює обмін, ухвалює вироки стосовно них, тобто має справу з повноцінними prisoners of war (вʼязнями війни) \u0026ndash; військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТака діяльність потребувала низки як нормативних, так і організаційних змін, адже Україна не була готова масово працювати з військовополоненими, незважаючи на восьмирічну війну, яка має свої особливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа три місяці повномасштабної війни спільними зусиллями Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також Служби безпеки України пророблено значну роботу стосовно:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eунормування правового статусу військовополонених;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкваліфікації дій військовополонених з урахуванням імунітету комбатанта;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизначення їх процесуальної ролі в розслідуванні воєнних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечення гарантій їх утримання відповідно до положень міжнародного гуманітарного права;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eналагодження політичної процедури обміну військовополонених.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДетальніше про це, а також коло проблем, які залишаються нерозв\u0026rsquo;язаними, ідеться в нашому discussion paper.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІ. Міжнародне гуманітарне право про військовополонених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.1. Які категорії осіб, що беруть участь у збройному конфлікті, можуть розраховувати на статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтатус військовополоненого є вторинним щодо статусу комбатанта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦе означає, що \u003cstrong\u003eв більшості випадків саме комбатанти мають право на статус військовополоненого\u003c/strong\u003e, який надає ряд гарантій і прав за Гаазькою конвенцією IV 1907 року (ГК IV), Женевською конвенцією ІІІ 1949 року (ЖК ІІІ), Додатковим протоколом І 1977 року (ДП І) і звичаєвим міжнародним гуманітарним правом (МГП).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім комбатантів, відповідно до статті 3 ГК IV та статті 4 ЖК ІІІ статус військовополонених поширюється на цивільних осіб, які супроводжують збройні сили, наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил тощо. Також цей статус може стосуватися інших цивільних осіб, таких як члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітанів, лоцманів та юнг, і екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе є військовополоненими, але можуть користуватися перевагами цього статусу медичний і духовний персонал, як це гарантує стаття 33 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтатус комбатантів своєю чергою мають особи зі складу збройних підрозділів\u003c/strong\u003e, що виконують вимоги, висунуті до них статтею 1 ГК IV та статтею 4 ЖК ІІІ (за ЖК ІІІ він формально поширюється лише на членів неінкорпорованих до \u003cstrong\u003eзбройних сил ополчень та добровольчих загонів\u003c/strong\u003e, але де-факто і на регулярні збройні сили та інкорпоровані формування):\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ea) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003eb) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ec) вони носять зброю відкрито;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px;\"\u003ed) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерша та остання вимоги висуваються МГП не до конкретної особи, що бере участь у збройних діях, але до військових підрозділів загалом. Так, особа не позбувається статусу комбатанта (і відповідно вторинного статусу військовополоненого) через те, що не виконує одну чи й обидві з цих вимог, поки її підрозділ їх виконує.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДругий і третій критерії індивідуальні та стосуються конкретної особи. Невиконання їх призводить до втрати статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля окремих випадків стаття 4 ЖК ІІІ визначає достатність виконання лише двох критеріїв (відкрите носіння зброї та дотримання законів і звичаїв війни) для того, щоб особи могли розраховувати на статус комбатанта та, як наслідок, військовополоненого. \u003cstrong\u003eЦе стосується жителів неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.2. За яких умов особа втрачає статус військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВтрата статусу військовополоненого можлива, якщо він надається членам неінкорпорованих збройних формувань. Невиконання критеріїв, висунутих ЖК ІІІ до комбатантів, може вплинути на позбавлення особи статусу військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри це, при розв\u0026rsquo;язанні питання про можливу втрату статусу військовополоненим повинні враховуватися положення статті 44(3) ДП І:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Для сприяння посиленню захисту цивільного населення від наслідків воєнних дій комбатанти зобов'язані відрізняти себе від цивільного населення в той час, коли вони беруть участь у нападі або у воєнній операції, що є підготовкою до нападу. Однак у зв'язку з тим, що під час збройних конфліктів бувають такі ситуації, коли через характер воєнних дій озброєний комбатант не може відрізнити себе від цивільного населення, він зберігає свій статус комбатанта за умови, що в таких ситуаціях відкрито носить свою зброю:\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003ea) під час кожного воєнного зіткнення, і\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eb) в той час, коли він перебуває на виду в противника в ході розгортання в бойові порядки, що передують початку нападу, у якому він повинен взяти участь\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням цієї норми МГП невиконання умови розрізнення може призводити до втрати статусу комбатанта, проте завжди потрібно зважувати, наскільки можливим для комбатанта було таке розрізнення в момент захоплення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКоли особа без належних на те підстав не розрізняє себе з цивільним населенням, вона втрачає захист, який надає статус комбатанта, і, як наслідок, не має права й на вторинний статус \u0026ndash; військовополоненого.\u003c/strong\u003e Такі ситуації в науковій літературі часом позначаються як \u003cstrong\u003eдилема незаконного комбатанта\u003c/strong\u003e. Водночас якщо особа не має права на отримання статусу військовополоненого, то вона користується захистом (нехай й обмеженим), який гарантується для цивільних осіб за ЖК IV, статтею 3, спільною для всіх Женевських конвенцій, статтею 75 ДП І та звичаєвим МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.3. Який статус російської поліції, ОМОНу та інших формувань, що не належать до збройних сил?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведені критерії визначення наявності статусу комбатанта, а також інші релевантні норми МГП дозволяють висновувати, що до комбатантів (а згодом і військовополонених) потрапляють не лише представники регулярних збройних сил держави. Так, стаття 4 ЖК ІІІ серед можливих форм організації збройних підрозділів, представники яких мають право на первинний статус комбатанта та вторинний військовополоненого, називає добровольчі загони, ополчення, партизанські загони (стаття 4(А)(3), регулярні збройні сили уряду чи влади, невизнаних державою у конфлікті, жителів неокупованої території, що озброюються, щоб чинити опір силам загарбника.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 43 ДП І додатково роз\u0026rsquo;яснює, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦя стаття ДП І по суті фіксує той факт, що до збройних сил держави в розумінні МГП можуть належати не лише ті формування, що відповідно до національного законодавства позначаються як складові збройних сил. Серед таких формувань можуть бути й напіввоєнні організації чи озброєні організації, якими є, наприклад, поліція, Росгвардія, ОМОН тощо.\u003c/strong\u003e У разі включення подібних формувань до збройних сил сторона в конфлікті повинна повідомляти про це іншу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e1.4. Який зміст (переваги) статусу військовополоненого?\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж дає статус військовополоненого? Військовополоненим за МГП гарантуються певні стандарти поводження та утримання, які значною мірою не поширюються на осіб, що не мають права на цей статус. Так, ЖК ІІІ регулює початок полону, визначає коло питань, відповіді на які допустимо вимагати в захопленого в полон, покладає на державу, що бере в полон, зобов\u0026rsquo;язання з переміщення військовополонених у зони, віддалені від збройних дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, детально встановлюються правила організації таборів військовополонених та умов у них \u0026ndash; від санітарно-гігієнічних і соціально-побутових до питань збереження внутрішньої військової субординації, свободи листування та духовно-інтелектуальної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, \u003cstrong\u003eдержави, що тримають у полоні, зобов\u0026rsquo;язуються повернути або ж репатріювати військовополонених.\u003c/strong\u003e Репатріація може відбутися як до завершення конфлікту (наприклад, у випадку важкої хвороби військовополоненого чи за умови укладення спеціальної угоди сторонами конфлікту в межах обміну військовополоненими), так і після його завершення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри цьому сторони збройного конфлікту мають забезпечувати належні умови репатріації, розрахуватися з боргами (якщо такі встигли сформуватися через залучення військовополонених до праці) і видати необхідні документи про перебування в полоні військовополоненим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРепатріація без згоди військовополоненого за загальним правилом не бажана (хоча є винятки й різні погляди на це питання), а особи, стосовно яких розслідуються факти вчинення ними воєнних злочинів, не репатріюються до їх засудження та виконання стосовно них вироку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eІІ. Статус, тримання, обмін військовополонених (організаційно-правовий аспект)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.1. Кваліфікація дій військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа міжнародним правом військовополонені мають імунітет комбатанта й не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо вони не супроводжуються суттєвими порушеннями законів і звичаїв ведення війни, тобто воєнними злочинами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідсутність досвіду роботи з військовополоненими та недостатнє розуміння статусу військовополонених за міжнародним правом слідчими та прокурорами призвело до ситуації, коли \u003cstrong\u003eв перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривалися кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України)\u003c/strong\u003e. Наступним кроком було подання клопотання до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (або у випадках прилеглості до території бойових дій \u0026ndash; рішення прокурора про взяття під варту) для забезпечення їх утримання.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджуються із зобов\u0026rsquo;язаннями України за міжнародним правом. Водночас \u003cstrong\u003eпісля низки консультацій\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e з фахівцями в цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора змінив згадану практику на належну \u0026ndash; такі дії не кваліфікуються як злочин (якщо немає інформації про причетність до вчинення воєнних злочинів).\u003c/strong\u003e Відповідно для утримання військовополоненого не потрібне рішення слідчого судді, адже достатньо рапорту від того органу влади, який відповідає за розміщення військовополоненого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eОфіс Генерального прокурора підготував методичні рекомендації щодо кваліфікації дій військовополонених і розіслав їх регіональним та окружним прокуратурам у формі \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1Mlp7zfpiVzdoir2Y-CWyyYkPL2gimwLP/view\"\u003e\u003cstrong\u003eлиста-орієнтування\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином вдалося узгодити класичні норми кримінального процесуального законодавства та міжнародного права в частині кваліфікації дій військовослужбовців, що потрапили в полон.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e2.2. Нормативне забезпечення тримання військовополонених\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на 24 лютого 2022 року єдиним нормативно-правовим актом, у якому йшлося про військовополонених, була \u003cem\u003eІнструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e(2017). Зокрема, вона містить положення про статус військовополоненого, заборонені стосовно нього дії, проте бракує відповідей на питання про розміщення, інформування, доступ третіх осіб до військовополоненого тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгодом зусиллями різних органів влади, зокрема Офісу Генерального прокурора, який координував цей процес (оскільки дії військовополонених на початку кваліфікувалися як злочин, то і питання поміщення під варту закріпилося за ним), було розроблено та ухвалено компетентними органами нові нормативно-правові акти, які регулюють практичні питання, що виникли під час роботи з військовополоненими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e10 березня Міністерство оборони України та Міністерство юстиції України затвердили наказ \u003cem\u003e\u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, урегулювавши порядок реєстрації, розміщення та обліку військовополонених\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e5 квітня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову \u0026laquo;\u003cem\u003eПро порядок тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e, детально визначивши умови тримання військовополонених, порядок їх розміщення, місця розміщення тощо. Фактично ним урегульовано \u0026laquo;табори\u0026raquo; для військовополонених, хоча залежно від активності бойових дій та процесів обміну не всі військовополонені встигають потрапити в такі спеціальні місця, розташовані на заході України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкремо варто звернути увагу на \u003cstrong\u003eпорядок обміну військовополоненими, політичний за замовчуванням, адже МГП не регулює це питання. \u003c/strong\u003eПротягом 2014\u0026ndash;2022 рр. обміни відбувалися \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e та здійснювалися різними органами влади залежно від контактів з іншою стороною. Наприклад, активну участь у цьому процесі брала Уповноважена Верховної Ради України з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаном на червень 2022 року питаннями обміну військовополоненими займається Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба безпеки України\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e12 квітня Кабінет Міністрів України затвердив\u003cem\u003e Порядок здійснення передання військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож уряд вніс зміни до постанови від 11 березня 2022 року № 257 \u003cem\u003e\u0026laquo;Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими\u0026raquo;\u003c/em\u003e, згідно з якими рішення про передачу військовополонених ворогів і звільнення захисників України, які перебувають у полоні держави-агресора, ухвалюються відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто звернути увагу на те, що обмін військовополоненими відбувається за погодженням з Офісом Генерального прокурора, якщо розслідується кримінальне провадження, де військовополонений має статус підозрюваної або обвинуваченої особи, через складність доступу до таких осіб, якщо вони покинуть територію України.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eІІІ. Узагальнення розслідування воєнних злочинів (процесуальний аспект)\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початком збройного конфлікту на території України у 2014 році система правосуддя стикнулася зі значним викликом. З одного боку, кількість вчинених злочинів збільшувалася практично кожного дня, при цьому в національній практиці з\u0026rsquo;явилася нова категорія кримінальних правопорушень \u0026ndash; порушення законів і звичаїв війни. З іншого боку, хід та процес розслідування ускладнювали тривалі бойові дії, відсутність доступу до території, де злочини було вчинено, а також неможливість фактично розшукати та затримати підозрюваних у вчинених злочинах. Ситуація в зоні конфлікту безпосередньо впливала на можливості органів правопорядку розслідувати кримінальні провадження та стала визначати основні акценти їхньої роботи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року ситуація у розрізі практики кримінальних проваджень лише ускладнилася. Окрім Кримського півострову й окремих районів Донецької та Луганської областей, щодня сотні фактів порушення законів та звичаїв війни фіксувалися практично по всій території України. Станом на 5 червня 2022 року вже зареєстровано 15\u0026nbsp;774 таких кримінальних проваджень\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. За кожним фактом вчиненого злочину стоять руйнування, завдана шкода, а найголовніше \u0026ndash; постраждалі люди, заради яких має відправлятися ефективне правосуддя. Міжнародна практика дослідження наслідків збройних конфліктів завжди прив\u0026rsquo;язувала розуміння слова \u0026laquo;ефективність\u0026raquo; у цьому контексті до реальних осіб, які мають понести покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.1. Норми національного законодавства стосовно військовополонених\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПравова система до цього часу не відреагувала належним чином на запит, який виник внаслідок збройного конфлікту. У практиці досудових розслідувань порушень законів і звичаїв війни \u003cstrong\u003eнайбільше претензій органи правосуддя висувають до Розділу ХХ КК України \u0026laquo;Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку\u0026raquo;, положення якого прямо стосуються норм міжнародного права, але не охоплюють повною мірою їх змісту.\u003c/strong\u003e Найбільше складнощів у правовій кваліфікації діянь викликає стаття 438 КК України (\u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo;). Через конструкцію статті, що містить бланкетну норму, слідчі та прокурори мають кваліфікувати певне порушення МГП, посилаючись на конкретну норму міжнародно-правового договору, ратифікованого Україною. Це водночас створює величезний запит всієї системи правосуддя на якісне та ґрунтовне навчання у сфері міжнародного права та основ розслідування воєнних злочинів через їх специфіку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОкрім того, найбільше дискусій серед міжнародних і національних юристів викликає положення статті 437 КК України (\u0026laquo;Планування, підготовка, розв\u0026rsquo;язування та ведення агресивної війни\u0026raquo;). Ці норми ніби закріплюють історію міжнародного правосуддя після судових процесів у Нюрнбергу, ілюструючи логіку визначення поняття \u0026laquo;агресивна війна\u0026raquo;. Натомість сучасне міжнародне право оперує іншими термінами, коли йдеться про військове вторгнення однієї держави на територію іншої. Кампальська поправка до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, яка набрала чинності 17 липня 2018 року, розглядає злочин агресії в межах юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Різні підходи в розумінні змісту діяння та суб\u0026rsquo;єкта злочину створюють ситуацію, коли українське законодавство пропонує значно ширший підхід, ніж міжнародне право.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСистема правосуддя звикла до чіткого формулювання кримінально-правової норми. Вимоги кримінального процесуального законодавства часом не дозволяють слідчому та прокурору розібратися належним чином у характеристиці порушення МГП, яке необхідно дослідити. Тому \u003cstrong\u003eчітке визначення переліку воєнних злочинів у Розділі ХХ КК України значно спростить практичну роботу в кримінальних провадженнях, але не зніме необхідність і запит на підвищення кваліфікації працівників системи правосуддя.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e20 травня 2021 року Верховна Рада України проголосувала в цілому за закон, який мав змінити цю ситуацію, \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;2689)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Попри загальну підтримку парламентом, міжнародними та неурядовими організаціями, документ уже більше ніж рік очікує підпису Президента України. Натомість 15 квітня 2022 року зареєстровано новий законопроєкт у цій сфері регулювання \u0026ndash; \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України\u0026raquo; (реєстр. №\u0026nbsp;7290)\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, який \u003cstrong\u003eч\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eастково дублює положення попереднього, але суттєво відрізняється в частині запровадження інституту командної відповідальності, що може негативно позначитися на можливості української системи правосуддя притягнути до відповідальності військових начальників за численні порушення, вчинені в Україні.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.2. Судові процеси\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова практика України щодо наслідків збройного конфлікту умовно розділилася на два напрями:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження проти безпосередньо затриманих осіб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпровадження у справах за відсутності обвинуваченого (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЧерез об\u0026rsquo;єктивні обставини подій та перебування підозрюваних осіб на тимчасово окупованих територіях України або в Російській Федерації проваджень другої категорії більше. Справи, які розглядаються\u003cem\u003e in absentia\u003c/em\u003e, стали своєрідним шансом для дослідження наслідків війни в суді та забезпечення правосуддя за вчинені злочини. Проте \u003cstrong\u003eза період 2014\u0026ndash;2022 рр. кілька \u0026laquo;реальних\u0026raquo; проваджень заслуговують свого місця у практиці українських судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗатримання російських військових на Донбасі з 2014 року завжди викликали резонанс. Факти перебування військових Збройних Сил Російської Федерації на сході України та їх активна участь у бойових діях досліджувалися в контексті здійснення Росією контролю над так званими \u0026laquo;Донецькою народною республікою\u0026raquo; та \u0026laquo;Луганською народною республікою\u0026raquo;. Проте проблемним питанням залишалося доведення зв\u0026rsquo;язку між затриманим військовослужбовцем і Російською Федерацією, що безпосередньо впливало і на визначення правового статусу такої особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДосить резонансною справою стало провадження проти сержанта Олександра Александрова та капітана Євгена Єрофеєва, затриманих у 2015 році в районі м. Щастя Луганської області. Серед інкримінованих їм статей було ведення агресивної війни, передбачене статтею 437 КК України. Російська сторона заявляла про те, що обвинувачені звільнилися зі Збройних Сил Російської Федерації. Проте суд під час провадження досліджував їхню роль у збройному конфлікті та відповідальність за вчинені діяння проти національної безпеки України та міжнародного правопорядку. Обидва були визнані винними та надалі обміняні. Подібні справи також розглядалися проти росіян Віктора Агеєва та Володимира Старкова. Загалом затриманих російських військових також використовували як \u0026laquo;обмінний фонд\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року змінили й судову практику. Фіксуються факти затримання значної кількості російських військовослужбовців у різних регіонах України, які утримуються як військовополонені в спеціальних місцях тримання відповідно до спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 12 військовополонених притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни за статтею 438 КК України. Троє осіб засуджено рішеннями судів.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПопри те, що в контексті наслідків повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України збільшується кількість кримінальних проваджень, які розглядаються стосовно затриманих підозрюваних, справи \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e надзвичайно важливі в процесі відправлення правосуддя. \u003cstrong\u003eСтаном на 2 червня 2022 року 68 особам заочно повідомлено про підозру у вчиненні порушень законів і звичаїв війни. Для української системи правосуддя подібні процеси \u0026ndash; це можливість ствердити, що МГП було порушено, і визначити, хто саме має відповідати за це. \u003c/strong\u003eПопри тривалі дискусії в професійній спільноті про роль і значення процесів за відсутності обвинуваченого (in absentia), система правосуддя України визначає їх як дієвий інструмент для подолання безкарності за найтяжчі міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e3.3. Військовополонені як джерело інформації\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКожне кримінальне провадження щодо наслідків збройного конфлікту на території України \u0026ndash; це насамперед можливість встановити певні факти, дослідити окремі порушення. Саме через обставини, які аналізуються в межах окремих процесів, можливо відповісти на загальне питання \u0026ndash; як охарактеризувати збройний конфлікт на території України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодії після 24 лютого 2022 року тісно пов\u0026rsquo;язані з тим, що відбувалося в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей з 2014 року, бо не варто забувати, що збройний конфлікт триває дев\u0026rsquo;ятий рік. Складність ситуації в розрізі найтяжчих міжнародних злочинів показує важливість доказування кожного окремого епізоду та накопичення доказів, які мають значення не тільки для окремих фактів, але й дослідження загального контексту подій. \u003cstrong\u003eПр\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eактика Міжнародного кримінального суду приділяє значну увагу так званій \u0026laquo;інсайдерській інформації\u0026raquo; \u0026ndash; свідченням осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях, мали стосунок до сторони збройного конфлікту або можуть надати інформацію, яка дозволить зрозуміти внутрішні ієрархічні зв\u0026rsquo;язки між виконавцями злочинів.\u003c/strong\u003e Тому для України в процесі забезпечення правосуддя за наслідки конфлікту завжди було важливо дослідити іншу сторону, максимально наблизитися крізь призму доказів до вищого політичного керівництва.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМабуть, головним уроком після Другої світової війни є усвідомлення того, що коли йдеться про збройний конфлікт, кожен військовий, який бере участь у ньому, виконує свою роль. Лише через дослідження загальної картини подій, встановлення дій та рішень кожного, характеристику наказів і повноважень, дослідження планів та стратегії можна вибудувати загальну ієрархію виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗараз, коли слідчі та прокурори отримують показання від затриманих військовополонених, вони ніби складають пазл загальної історії збройного конфлікту на території України.\u003c/strong\u003e Не тільки національне правосуддя має значення, тому ці відомості потрібно зберегти й для майбутніх процесів у міжнародних судових інстанціях, зокрема в Міжнародному кримінальному суді. Бо ніколи достеменно не відомо, яка саме інформація може стати ключовою для певного судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше про стан справ з військовополоненими див.: \u003cem\u003eТомак М., Бродік П., Волкова Н., Павлюк А., Винокуров І. \u003c/em\u003e\u0026laquo;Вʼязні війни. Міжнародна практика щодо звільнення полонених, заручників і політвʼязнів: висновки для України\u0026raquo;. 2018. \u0026ndash; 77 с. [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\"\u003ehttps://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Viazni-Viyny-mizhnarodna-praktyka.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Див., наприклад, \u003cem\u003eГнатовський М., Хавронюк М., Крапивін Є., Азаров Д. \u003c/em\u003eПамʼятка щодо юридичної кваліфікації дій військовополонених (для органів досудового розслідування та органів прокуратури) // JustGroup, ЦППР, НаУКМА [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України, затв. наказом Міністерства оборони України від 23.03.2017 р. №\u0026nbsp;164 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Детальніше див. \u003cem\u003eЄвген Крапивін. \u003c/em\u003eНаказ про розміщення військовополонених: про що йдеться? (резюме) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/nakaz-pro-rozmischennya-vijskovopolonenih-pro-scho-jdetsya-rezyume\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про порядок тримання військовополонених\u0026raquo;. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 р. №\u0026nbsp;413 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e До червня 2022 року до цього процесу також було долучене Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 р. №\u0026nbsp;44, він має гриф \u0026laquo;для службового користування\u0026raquo; [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-peredachi-vijskovopolonenih-vorogiv-derzhavi-agresoru-ta-zvilnennya-oboronciv-ukrayini-yaki-perebuvayut-u-poloni-derzhavi-agresora-441\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Актуальна статистика публікується на вебсайті Офісу Генерального прокурора та оновлюється щодня [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєст. №\u0026nbsp;2689 від 27.12.2019 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/112\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Проєкт Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України (реєст. №\u0026nbsp;7290 від 15.04.2022 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e На жаль, у звʼязку з обмеженим режимом функціонування Єдиного реєстру судових рішень неможливо навести посилання на вироки. Наразі дет. інформацію можна подивитися у Вікіпедії [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://cutt.ly/iJR65Ml\"\u003ehttps://cutt.ly/iJR65Ml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://B0C943DD-45D1-411E-A32E-DE440FDA1D67#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u0026laquo;Про тимчасові заходи з розміщення та тримання військовополонених\u0026raquo;. Наказ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України від 10.03.2022 р. № 85/1117/5 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0323-22#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Контентний редактор JustTalk, член команди JustTalkGroup, експерт Центру політико-правових реформ","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":530,"url":"problemi-kvalifikatsii-polonu-ta-zagibeli-ukrainskih-vijskovosluzhbovtsiv-protsesualnij-aspekt","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1654709377,"date":"08.06.2022","views":492,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_212060356_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації полону та загибелі українських військовослужбовців (процесуальний аспект)","description":"\u003cp\u003eРозслідування воєнних злочинів є темою, яка дуже цікавить суспільство з огляду на необхідність відновлення справедливості як під час війни, так і після перемоги. Водночас для юристів нерідко розслідування цієї категорії справ залишається tabula rasa, коли мова заходить про міжнародне гуманітарне та кримінальне право. Одне зі складних питань \u0026ndash; кваліфікація дій російської армії, яка, на жаль, бере в полон та завдає смерті нашим військовослужбовцям. Існують різні підходи до юридичної оцінки таких дій і ми збираємось їх розглянути в цій статті з урахуванням тих проблем, що склались на практиці за останні три місяці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЗ 2014 року правова система України потроху адаптовувалась до вимог воєнного часу: починаючи від запровадження інституту розслідування \u003cem\u003ein absentia \u003c/em\u003eв кримінальне процесуальне законодавство та затвердження \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17#Text\"\u003eІнструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права в ЗСУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cspan\u003eдо створення профільного Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту в Офісі Генерального прокурора. Водночас повномасштабна агресія російської федерації 24 лютого порушила низку нових питань, а також частково актуалізувала старі.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання внесення змін до КПК України було пріоритетним для законодавця, а Розділ ІХ-1 Кодексу зазнав \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini\"\u003eсуттєвого розширення та неодноразового доповнення\u003c/a\u003e у перші місяці війни (станом на 01.05 цей процес дещо стабілізувався). Водночас наразі складно сказати, що положення міжнародного гуманітарного та кримінального права повністю відображені у національному законодавстві, проте не можна не помітити суттєвий прогрес у сфері його застосування.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНайпоказовіша історія повʼязана зі статусом військовополонених, які за міжнародним правом мають \u0026ldquo;імунітет комбатанта\u0026rdquo; і не несуть відповідальність за діяння, які в цивільному житті утворювали б склад злочину. Звісно, якщо такі дії не супроводжуються суттєвими порушеннями законів та звичаїв ведення війни, отже є воєнними злочинами. Недостатнє розуміння цього з боку слідчих та прокурорів призвело до ситуації, в якій в перший місяць повномасштабної війни стосовно всіх військовополонених відкривались кримінальні провадження з кваліфікацією посягання на територіальну цілісність (ст. 110 КК України) та організація незаконного перетину кордону (ст. 334 КК України). Зважаючи на згаданий імунітет, такі дії не узгоджувались з нашими зобовʼязаннями за міжнародним правом. Разом з тим, після низки консультацій з фахівцями у цій сфері, зокрема юристами-міжнародниками, Офіс Генерального прокурора швидко змінив таку практику на належну \u0026ndash; такі дії захищені міжнародним правом та не утворюють склад злочину. Власне, ми теж мали змогу \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pamyatka-schodo-yuridichnoi-kvalifikatsii-dij-vijskovopolonenih\"\u003eдолучитись\u003c/a\u003e до цього процесу й можемо запевнити, що процес консультацій у тих, хто розслідує воєнні злочини з фахівцями у сфері МГП та МКП відбувається в режимі 24/7.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eІнша справа, що не всі питання мають однозначні відповіді, а прецедентна практика воєнної юстиції не така значна (багата), як це здається, з огляду на досвід як механізмів \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e \u0026ndash; ICTY та ICTR, так і постійного Міжнародного кримінального суду. Відтак, пропонуємо розглянути одну з таких проблем співвідношення національного та міжнародного права, яка наразі виникла в практиці розслідування воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eПроблема\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eНа жаль, боронячи державу, українські захисники як потраплять у полон, так і гинуть від рук ворога. Родичі потерпілих комбатантів звертаються до органів прокуратури та досудового розслідування з вимогою зареєструвати кримінальне провадження за цими фактами, а у разі відмови \u0026ndash; навіть через ухвалу слідчого судді (оскарження бездіяльності).\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідтак \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eпрактика внесення відомостей в ЄРДР\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eрозділилась, існують різні позиції, а саме:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eВійськовий полон кваліфікується як:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eепізод ст. 437 КК України (злочин агресії);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікується взагалі, відомості до ЄРДР не вносяться.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eЗагибель комбатанта кваліфікується як\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 115 КК України (умисне вбивство);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eепізод ст. 437 КК України (злочин агресії);\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікується взагалі, відомості до ЄРДР не вносяться.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДалі пропонуємо розібратись детальніше з кожним з цих варіантів та спробувати відповісти на питання, який з них правильний (до речі, тут існує плюралізм правильних рішень, їх дійсно може бути декілька з огляду як на національне, так і міжнародне право).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтосовно військового полону українських комбатантів\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eОптимальне рішення: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eне кваліфікувати як кримінальне правопорушення, відповідно не вносити відомості до ЄРДР. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОскільки взяття в полон якраз є дотриманням законів і звичаїв війни відповідно до права Гааги та права Женеви, то складу воєнного злочину тут немає. Достатньо регулювання, що існує в міжнародному гуманітарному праві й отримані відомості, наприклад від родичів, необхідно скерувати до профільних органів, які займаються питаннями військового полону (наріз це ГУР МО та СБУ, зокрема в \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/v-ukraini-stvorili-natsionalne-informatsijne-byuro-yaka-meta\"\u003eНаціональне інформаційне бюро\u003c/a\u003e).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас лише у разі наявності ознак злочину \u0026ndash; катування, знущання, неналежні умови тримання тощо, які відомі свідкам взяття в полон або безпосередньо від полонених, або третіх осіб з якими є звʼязок у військовополонених тощо, \u0026ndash; лише в такому разі відомості вносяться до ЄРДР з відповідною кваліфікацією за ст. 438 КК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eДискусійне рішення:\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e кваліфікація як \u003cem\u003eнезаконне позбавлення волі \u003c/em\u003e(ст. 146 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака кваліфікація видається дискусійною з позиції того, що імунітет комбатанта захищає його від кримінального переслідування за участь у воєнних діях, які, зокрема, передбачають взяття в полон. Якщо ж умови поводження з військовополоненими відповідають положенням міжнародного гуманітарного права, то складу злочину тут немає. Будь-яка кваліфікація таких дій як \u0026laquo;загальнокримінального\u0026raquo; злочину буде порушувати цей імунітет (привілей). \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПро незаконне позбавлення волі можна говорити, якщо в полон беруть не військові формування російської федерації чи інші комбатанти, а цивільні особи, які ними не є, без жодних розпізнавальних знаків приналежності до війська. Тоді це можна розглядати як ст. 146 КК України, хоча і дискусійно, оскільки існує правило, що якщо є сумніви стосовно статусу комбатанта, то вони мають трактуватись в бік наявності статусу військовополоненого.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eСюди ж можна віднести \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eкваліфікацію як епізоду \u003cem\u003eзлочину агресії \u003c/em\u003e(ст. 437 КК України).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ умовах широкого визначення злочину агресії в ст. 437 КК України (в дусі Нюрнберзьких принципів, закріплені Статутом Міжнародного військового трибуналу 1945 р.) кваліфікувати як збройну агресію можна дуже широке коло діянь, наприклад перетин кордону військовослужбовцем за наказом командира. Водночас у ст. 8bis Римського статуту МКС (не ратифікований Україною, проте його юрисдикція визнана, але не в частині злочину агресії) йдеться про те, що це злочин керівного складу, тобто військово-політичного керівництва, яке уповноважене здійснювати такі дії.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож індивідуальний комбатант не вчиняє злочин агресії (хоча текстуальне тлумачення ст. 437 КК України інколи доводить до такої думки українських юристів), а наявність тисяч таких проваджень, навіть як епізодів, що підтверджують \u0026laquo;магістральну\u0026raquo; справу щодо агресії недоцільне з міркувань великого ресурсу на їх адміністрування, адже для доказування агресії потрібні конкретні елементи, якість яких важливіша за кількість. Таким чином в теорії можна, усе, що повʼязане із війною реєструвати за цією кваліфікацією, але це скоріше буде накопиченням непотрібних, не основних відомостей, що забиратиме ресурс на адміністрування замість того, щоб зосередитись на доказах вини військово-політичного керівництва росії.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eСтосовно загибелі українських комбатантів\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ цьому випадку доречні ті самі посилання на імунітет комбатанта (з того боку) й те, що в умовах війни спричинення смерті, якщо воно не супроводжується порушеннями МГП, не утворює склад злочину. Іншими словами \u0026ndash; \u003cstrong\u003eз позиції МГП спричинення загибелі (вбивство) комбатантом комбатанта (в деяких випадках і цивільної особи, яка втратила імунітет) не утворює склад злочину, адже діє бойовий імунітет.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВодночас ситуація дещо складніша, оскільки держава окрім зобовʼязань за міжнародним гуманітарним правом\u003cem\u003e має обовʼязок ефективно розслідувати злочини проти життя та здоровʼя\u003c/em\u003e (ст. 27 Конституції України; ст. 2 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини). Існує думка, що навіть в умовах, якщо загибель відбулась в межах збройного конфлікту \u0026ndash; цей конституційний обовʼязок так само лежить на системі правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНаразі практика схиляється до реєстрації за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з приміткою \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eв умовах бойових дій\u003c/strong\u003e\u0026raquo;\u003cstrong\u003e за кожним фактом загибелі військовослужбовця, незалежно від обставин. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003cspan\u003eРозрахунок робиться на те, що згодом може надійти інформація, які свідчитиме про загибель, що супроводжувалась порушенням законів і звичаїв війни, тож кожен факт підлягає ретельному обліку та дослідженню кримінально-правовими засобами. Надалі, якщо така інформація не надійде або не підтвердиться, то кримінальне провадження закривається за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність події кримінального правопорушення).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака практика склалась внаслідок надходження численних заяв родичів та інших осіб щодо загибелі, в який викладається вимога дослідити кримінальними процесуальними засобами обставини смерті: це повʼязано із можливими фактами вчинених саме воєнних злочинів (наявності касетних снарядів, поранень куль із зміненим центром тяжіння, добиванням бійців тощо). Водночас навіть за умови відсутності таких даних \u0026ndash; будь-яка насильницька смерть потребує проведення експертиз та збору доказів, зокрема через \u0026laquo;організаційні\u0026raquo; моменти, які відбуваються в формі проведення слідчих і процесуальних дій, наприклад впізнання і видача тіл, забір матеріалів на ДНК-аналіз, розтин тощо. Іншого регулювання для проведення таких дій наразі немає.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eНайоптимальніша позиція: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвносити відомості до ЄРДР за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з позначкою \u0026laquo;в умовах бойових дій\u0026raquo; \u003cu\u003eлише у разі, якщо існують мінімальні відомості про те, що загибель відбулась в умовах порушення законів і звичаїв війни\u003c/u\u003e. Після первинних слідчих дій, у разі встановлення такого факту \u0026ndash; змінити кваліфікацію на ст. 438 КК України. \u003cu\u003eУ разі ж, якщо таких відомостей немає ні в заяві, ні з інших джерел \u0026ndash; не вносити відомості у ЄРДР\u003c/u\u003e, оскільки відсутній склад злочину (діяння вчинені в умовах війни). \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eКомпромісна позиція: \u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eвносити відомості до ЄРДР за ст. 115 КК України (умисне вбивство) з позначкою \u0026laquo;в умовах бойових дій\u0026raquo; за кожною заявою про загибель українського військовослужбовця.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТака позиція є компромісом, оскільки мета розслідування може бути відмінна від притягнення до відповідальності винного в загибелі українського військовослужбовця комбатанта, адже той, не несе відповідальність за спричинення смерті в межах збройного конфлікту. Якщо мета провести необхідні дії з дослідження причин і обставин смерті, впізнання, інформування рідних загиблого \u0026ndash; то така кваліфікація можливо, адже кримінальні процесуальні засоби наразі більш дієві та швидше можуть бути застосовані в умовах бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eТож відбувається і якнайшвидше задоволення інтересів потерпілих (їх родичів), і відкривається можливість для встановлення ознак воєнного злочину, на які могли б не звернути увагу Збройні Сили України й не звернутись до органів правопорядку з інформацією про загибель військовослужбовця без очевидних ознак вчинення воєнних злочинів в умовах бойових дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВузьке місце такого варіанту \u0026ndash; КПК України не передбачає використання кримінальних процесуальних засобів для відмінних від кримінального переслідування цілей, а з огляду на спеціально-дозвільний принцип правового регулювання (ч. 2 ст. 19 Конституції України) і взагалі така практика може критикуватись.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eОрганізаційні аспекти питання\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУже в неправовій площині лежить питання пояснення суспільству, потерпілим, що тут немає складу злочину, що це не охоплюється кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством, а лише положення міжнародного гуманітарного права. Припускаємо, що нереєстрація фактів полону та загибелі в ЄРДР сприймається як \u0026laquo;зрада\u0026raquo;, адже кримінально-правові засоби зрозуміліші на рівні побутової правосвідомості на відміну від міжнародно-правових. Тож \u003cstrong\u003eце окрема просвітницька ділянка для системи правопорядку \u0026ndash; пояснити, що нереєстрація в ЄРДР не означає байдужість до факту, це лише питання процедури, що застосовується.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДалі складніше \u0026ndash; чому не можна реєструвати все. На перший погляд, в цьому немає нічого складного, щоб в порядку ст. 214 КПК України відкривати кримінальні провадження за усіма фактами загибелі українських військовослужбовців (як за заявами потерпілих, так і в порядку самостійного виявлення прокурором з відкритих джерел та обміну інформацією з ЗСУ). Надалі в кримінальному процесуальному порядку, дослідивши матеріали, закривати за відсутністю події злочину (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України), якщо така інформація не підтвердилась.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАле тут виникає дві проблеми. По-перше, з правової точки зору некоректно вносити інформацію, яка не містить ознаки злочину. Такі провадження не мають відкриватись, а попередні \u0026ndash; мають бути закриті за відсутністю складу злочину (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), а саме у звʼязку з тим, що діяння вчинене в межах збройного конфлікту, тобто імунітет комбатанта.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПо-друге, що складніше, це організаційний аспект \u0026ndash; \u003cstrong\u003eне так і просто відкрити кримінальне провадження та закрити його з позиції використаних органами досудового розслідування та прокуратури ресурсів.\u003c/strong\u003e Все зводиться до того, що це робочий час слідчого і прокурора, адже для відкриття кримінального провадження необхідно внести відомості до ЄРДР, допитати заявниками, призначити постановою групу прокурорів, призначити слідчого, провести мінімальний обсяг слідчих та процесуальних дій, врешті підготувати вмотивовану постанову про закриття та завізувати її у керівництва. І це не повний перелік. Звісно, це неправовий аспект, а організаційний \u0026ndash; яким чином побудувати роботу таким чином, щоб максимально ефективно використати обмежений ресурс системи правопорядку.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eВ умовах критичного браку часу та ресурсів \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e(нагадаємо, що наразі розслідуванням воєнних злочинів займаються \u003cu\u003eмайже усі \u003c/u\u003eоргани досудового розслідування та прокурори незалежно від спеціалізації) \u003cstrong\u003eцей час міг би бути використаний на розслідування воєнних злочинів, кількість яких зростає щодня. \u003c/strong\u003eСтаном на 06.06.2022 р. \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/uploads/88d859b6-8e1c-49be-b7d4-96f4e7421593/warcrime-06062022ua.jpg\"\u003eзареєстровано\u003c/a\u003e 15 842 воєнні злочини \u003cstrong\u003eі ця кількість буде тільки зростати, особливо в умовах деокупації тимчасово зайнятих ворогом територій. Це виклик для системи правопорядку не тільки в умовах війни, а й ще довгий час після неї. \u003c/strong\u003eПро це говорить не тільки досвід \u0026laquo;справ Майдану\u0026raquo; чи воєнних злочинів, вчинених в межах збройного конфлікту на Донбасі, а й досвід інших країн. При всьому бажанні, професіоналізми та при всі обсягах допомоги з боку інших країн \u0026ndash; це процеси на довгі роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003eВисновок\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПоложення міжнародного гуманітарного права, а також міжнародного права загалом, залишаються слабким місцем для української системи кримінальної юстиції. Попри те, що в країні девʼятий рік триває війна, залишається низка старих проблем як матеріального, так і процесуального права, а масштаби і характер цієї війни постійно ставлять перед неї нові і нові виклики.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПитання взяття в полон українських комбатантів, а також їх загибелі, не виняток з цієї тенденції. Якщо за перші місяці війни вдалось відповісти на питання особливостей статусу військовополоненого ворога, напрацювати методичні рекомендації, встановити практику серед різних органів розслідування, то інтенсивний характер бойових дій ставить нові і нові питання. Вони посилюють тим, що потерпілі від війни, їх родичі, постійно звертаються до органів правопорядку та прокуратури для того, щоб отримати допомогу та добитись справедливості. Інколи ці питання виходять за межі права, а стосуються звичайної людської комунікації і пояснення того, як працює правова система.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПроте найголовніше зараз це розуміння, що окрім питань права, також постають організаційні питання \u0026ndash; будь-який ресурс обмежений і воєнна юстиція не виняток. Поступова деокупація тимчасово зайнятих територій в тисячі, а можливо й десятки тисяч збільшить кількість проваджень за воєнними злочинами. Тож уже зараз необхідно розуміти, що це \u0026laquo;забіг на довгу дистанцію\u0026raquo;, це робота воєнної та поствоєнної юстиції на довгі роки. Тож підхід, відповідно до якого ЄРДР перетворюється на реєстр усієї інформації, повʼязаний з війною, можливо і зрозумілий зараз, але безперспективний з огляду на майбутнє. Тому порушені в цій статті питання, безумовно, потребують подальшого обговорення, а практика подальшого дослідження.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":13,"url":"evgen-krapivin","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/234598.jpg","name":"Євген ","surname":"Крапивін","post":"Контентний редактор JustTalk, член команди JustTalkGroup, експерт Центру політико-правових реформ","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":529,"url":"rosijskij-polon-zhodnoi-gendernoi-diskriminatsii-schodo-zastosovuvanogo-nasilstva","video":"","type":0,"week":0,"main_page":0,"created_at":1654532619,"date":"06.06.2022","views":282,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/827E9367-E366-4DBA-941B-FF5C1C22.jpg","mini_image":null,"name":"Російський полон: жодної гендерної дискримінації щодо застосовуваного насильства","description":"\u003cp\u003eВарто погодитися з доктором Жаком Мозером, за словами якого, \u0026laquo;жінок рідко згадують серед затриманих. Вони не відповідають типовому образу в\u0026rsquo;язня. Вони не справжні в\u0026rsquo;язні\u0026raquo;. Кількість жінок-військовополонених під час збройних конфліктів рідко перевищує 4\u0026ndash;5\u0026nbsp;%. У низці держав, серед яких і рф, жінки досі дискримінуються в доступі до бойових посад, залишаючись кухарками, зв\u0026rsquo;язківицями та працівницями військових шпиталів. Жінки ж, які належать до складу збройних сил своєї держави та беруть участь у бойових діях у межах збройного конфлікту, відповідно до статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими (далі \u0026mdash; ЖК ІІІ) мають статус комбатанток, а після взяття в полон \u0026mdash; військовополонених. Це надає їм низку прав, які ми розглянемо в цій статті і які рф продовжує порушувати.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФото. Джерело: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-uriad-vyplaty-viyskovym/31508649.html\"\u003eРадіо Свобода\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗгідно з даними Кадрового центру Збройних Сил України, станом на кінець 2021 року в Україні налічувалося понад 32,5 тисячі жінок-військовослужбовців (12\u0026nbsp;% особового складу), з них \u0026mdash; половина мали статус учасниць бойових дій на сході\u003ca href=\"applewebdata://3E900F1C-E498-4FEA-8129-BFF8DB595BBA#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Серед військовослужбовиць є танкістки, артилеристки, розвідниці, снайперки, командирки рот і взводів. Протягом останніх десяти років чисельність жінок в українській армії зросла в 15 разів, що \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e пов\u0026rsquo;язано з розвитком нормативно-правового регулювання у сфері протидії дискримінації, вінцем якого стало ухвалення у 2018 році Закону України \u0026laquo;Щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e1 квітня 2022 року між Україною та Росією було проведено обмін військовополоненими. Серед 86 повернутих на батьківщину службовців було 15 жінок. Історія їх перебування в російському полоні є проявом найгірших практик позбавлення волі, тому має бути детально вивчена з метою притягнення рф до відповідальності за порушення ЖК ІІІ, Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року (далі \u0026mdash; ДП І), а також низки релевантних міжнародних стандартів: Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з ув'язненими (1955 року), Зводу принципів ООН щодо захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню у будь-якій формі (1988 року), Бангкокських правил (2010 року), Правил Мандели (2015 року). Під час збройного конфлікту як \u003cem\u003elex generalis\u003c/em\u003e продовжують застосовуватися норми міжнародного права з прав людини, серед яких у контексті військового полону найбільш важливими є положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 року); Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 року, далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань); Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно зі свідченнями військовополонених українок, (1) їх було вивезено на територію Білорусі, а потім до Брянська (рф); (2) їм погрожували фізичною розправою; (3) їх катували та принижували; (4) їх тримали в нелюдських умовах без адекватного харчування; (5) їх не забезпечували необхідними гігієнічними умовами та медичною допомогою; (6) їм зістригли волосся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЧи відповідає таке поводження нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 1\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до статті 19 ЖК ІІІ після захоплення військовополонених їх слід евакуювати якомога скоріше до таборів, розташованих на достатній відстані від зони бойових дій, для того щоб вони перебували в безпеці. У цьому випадку переміщення за кордон може бути виправданим, зокрема, міркуваннями безпеки, необхідністю утримувати жінок у спеціальних закладах окремо від чоловіків і під наглядом інших жінок. Однак, як підкреслює Шарлотта Ліндсі, міжнародне гуманітарне право вимагає дотримання таких умов: згода затриманого, повідомлення членам сім\u0026rsquo;ї, покращення умов утримання, наявність жінок-охоронців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа свідченнями українських військовополонених, жінки не знали, куди їх примусово переміщують, що є порушенням статті 48 ЖК ІІІ. У Білорусі, а згодом \u0026mdash; у рф вони перебували в переповненій камері. Нагляд за ними здійснювали чоловіки. Ідентифікаційні картки, передбачені статтею 70 ЖК ІІІ, які мали бути надіслані до Центрального розвідувального управління Міжнародного комітету Червоного Хреста негайно після захоплення, були оформлені на них лише перед обміном. Жодної інформації родичам про долю військовополонених іншими каналами передано не було. Жінок утримували у звичайних СІЗО, а не в спеціальних таборах, створених й організованих відповідно до статей 21\u0026ndash;23 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 2\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПогрози фізичною розправою\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 13 ЖК ІІІ висвітлює основний принцип цього договору \u0026mdash; безумовне гуманне ставлення до військовополонених. Будь-які акти насилля та залякування, образи та виставлення на огляд публіці прямо заборонені. Водночас, за словами військовополоненої Анастасії Матрущенко, відразу після прибуття до Білорусі \u003cem\u003e\u0026laquo;військовий неслов'янської зовнішності погрожував їй розправою\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Подібне ставлення є порушенням ЖК ІІІ, а також низки міжнародних стандартів, зокрема щодо т.\u0026nbsp;зв.\u003cem\u003e first night procedures,\u003c/em\u003e покликаних забезпечити мінімізацію стресу для затриманих осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 3\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКатування та приниження\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідні випадки слід розглядати одночасно крізь призму гарантій, які містяться в ЖК ІІІ та ДП І, а також у Конвенції проти катувань. Зазначимо, що свобода від катувань є абсолютною, а заборона має характер норми\u003cem\u003e jus cogens\u003c/em\u003e, відступ від якої неможливий навіть в умовах збройного конфлікту. Водночас військовополонені жінки розповідають, що вони зазнавали тортур за те, що не відповідали на вітання \u0026laquo;Слава Росії!\u0026raquo;. Їх примушували до статевих актів, а також наказували оголеними сидіти в незручних позах перед чоловіками-військовими. Жінкам вводили у кров невідомі речовини всупереч статті 13 ЖК ІІІ. Урешті, щоб залякати, перед ними катували військовополонених чоловіків, що разом з безперервними допитами самих жінок і примусом говорити російською мовою порушує статтю 17 ЖК ІІІ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто підкреслити, що хоча ЖК ІІІ урівнює в правах військовополонених чоловіків і жінок, до останніх згідно зі статтею 14 слід ставитися з усією повагою, зумовленою їхньою статтю. Включення цього положення, попри те, що жертвами сексуального насильства, безперечно, можуть бути також чоловіки, мало на меті вберегти жінок-військовополонених від зґвалтувань і примусових вагітностей. Однак військовослужбовці рф не дотримуються цієї статті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізоди 4\u0026ndash;5\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eНеналежні умови утримання\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрофесор В. В. Мицик жартома вказує, що якби норми міжнародного гуманітарного права про утримання військовополонених належно дотримувалися, тоді б усе більше осіб самі просилися в полон. Слід погодитися, що ЖК ІІІ містить широке коло гарантій щодо харчування, гігієни та медичної допомоги. Так, стаття 25 передбачає вимоги до комфорту приміщень таборів; стаття 26 \u0026mdash; до добового раціону, щоб підтримувати добрий стан здоров'я військовополонених; стаття 29 \u0026mdash; до санітарно-гігієнічних умов \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eМіжнародний комітет Червоного Хреста неодноразово наголошував на необхідності враховувати особливі потреби жінок, зокрема під час менструації, щоб забезпечити їх усіма належними засобами відповідно до їхньої культури\u003c/em\u003e), статті 30\u0026ndash;31 \u0026mdash; до регулярної та адекватної медичної допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНатомість, за свідченнями українських військовополонених жінок, близько 20 осіб утримувалися в камерах без ліжок і санвузла, розрахованих на 2\u0026ndash;3 особи. У місцях позбавлення волі не було засобів гігієни та можливості помитися. Жінок обмежували не лише в харчуванні, але й воді. Медична допомога військовополоненим не надавалася. Огляди проводилися лише з метою перевірки наявності заборонених речей. Подібне суперечить міжнародному гуманітарному праву та має ознаки нелюдського й такого, що принижує гідність, поводження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЕпізод 6\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПоголені голови\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eГоління жінок-військових використовувалося стороною противника протягом історії як особливий різновид покарання за участь у збройному конфлікті. Такі дії мають на меті приборкати та принизити особу, яка перебуває під повним контролем ворога, тому порушують відразу низку положень ЖК ІІІ (зокрема, уже згадані статті 13\u0026ndash;14). Понад те, примусове гоління може бути порушенням заборони катувань і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Так, Європейський суд з прав людини підкреслює, що, беручи до уваги інші обставини справи жертви, примусове зголювання волосся ув\u0026rsquo;язненим особам може досягнути мінімального порогу тяжкості як поводження, що принижує людську гідність і викликає почуття меншовартості, всупереч статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Янков проти Болгарії, \u0026sect;\u0026sect; 112\u0026ndash;114).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародне гуманітарне право та міжнародне право з прав людини має на меті захистити жінок-військовополонених від насильства, зловживань і залякування, щоб допомогти зберегти їхнє приватне життя та гідність відповідно до особливих потреб, зумовлених їхньою статтю. Незалежно від обставин відповідальність за забезпечення потреб осіб у полоні, зокрема адекватного харчування, санітарно-гігієнічних умов, медичної допомоги, покладається на державу, яка бере в полон. Остання також зобов\u0026rsquo;язана запобігати будь-якому неналежному поводженню з військовополоненими, контролюючи, щоб дії її службовців не суперечили нормам міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас рф використовує взяття в полон як метод ведення війни. Умови, які вона створює для військовополонених, разом з ухиленням від заповнення й комунікації ідентифікаційних карток свідчать про те, що російський полон \u0026mdash; це смертна кара, яку не виконують лише тоді, коли вдається домовитися про обмін. Військовополонені також потрібні рф для імплементації її пропагандистських кампаній та отримання інформації. Визволитися з російського полону вдається далеко не всім.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВ особливо вразливому становищі перебувають жінки. Віддаючи честь їхній нескореності, героїзму та відвазі, ми не можемо не погодитися, що через стать їхнє життя й належне існування зазнають значних ризиків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТож у теперішній ситуації обидві сторони збройного конфлікту повинні адаптувати гендерно дезагрегований підхід до поводження з військовополоненими, а також регулювання обмінного фонду. До цих процесів мають бути залучені профільні організації, зокрема Міжнародний комітет Червоного Хреста, ООН Жінки та Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3E900F1C-E498-4FEA-8129-BFF8DB595BBA#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://armyinform.com.ua/2021/12/04/skilky-zhinok-vijskovosluzhbovcziv-sluzhat-u-zbrojnyh-sylah-ukrayiny-novi-dani-kadrovogo-czentru/\"\u003ehttps://armyinform.com.ua/2021/12/04/skilky-zhinok-vijskovosluzhbovcziv-sluzhat-u-zbrojnyh-sylah-ukrayiny-novi-dani-kadrovogo-czentru/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\", член Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":528,"url":"chi-spromozhna-ukrainska-sudova-sistema-rozglyadati-spravi-schodo-voennih-zlochiniv","video":"","type":0,"week":0,"main_page":0,"created_at":1654172153,"date":"03.06.2022","views":338,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_563843400_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?","description":"\u003cp\u003eОстаннім часом точиться багато дискусій навколо проблематики притягнення до відповідальності за воєнні злочини, геноцид, розв\u0026rsquo;язання агресивної війни на території України. Обговорюється необхідність створення спеціального міжнародного трибуналу для розгляду справ цієї категорії. Триває співпраця з Міжнародним кримінальним судом у Гаазі (МКС), юрисдикція якого вже поширюється на всю територію України, а прокурор МКС уже розпочав повноцінне розслідування ситуації в Україні. А чи спроможна українська судова система розглядати справи щодо воєнних злочинів?\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо створення тимчасового спеціального трибуналу\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ звернула увагу на одну деталь, яка мене як суддю зацікавила: створення спеціальних трибуналів (міжнародного або гібридного (змішаного суду з міжнародних та національних суддів), як показує історичний досвід, було пов\u0026rsquo;язане з неспроможністю національних судів з різних причин якісно здійснювати правосуддя та ефективно розглядати справи. Так було в Бангладеш, Руанді, Чаді, Сьєрра-Леоне, Колумбії, колишній Югославії, інших країнах, які пройшли через війну.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТому питання спроможності української національної судової системи самостійно розглядати справи щодо воєнних злочинів потребує уваги та аналізу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмішаний спеціальний трибунал, тобто інтегрований у національну судову систему спеціальний суд, створений із залученням міжнародного елементу, наразі в Україні взагалі не може з\u0026rsquo;явитися, оскільки відповідно до Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається, а Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЩодо національних судів\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУкраїнські суди наразі мають необхідний інструментарій для притягнення до відповідальності за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у тому числі за порушення законів і звичаїв війни, геноцид, розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (розділ XX Кримінального кодексу України). Чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню (Женевські конвенції, зокрема). У Парламенті зареєстровано законопроєкти про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Останні вже ухвалені та набрали чинності, отже, співпраця з МКС вийшла на новий рівень. Очікуємо покращення та вдосконалення внутрішнього інструментарію наявних механізмів притягнення до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВважаю, \u003cstrong\u003eсаме українське правосуддя має відіграти основну роль у відновленні справедливості та притягненні воєнних злочинців до відповідальності, оскільки українські судді зможуть найбільш ефективно, швидко та якісно розглянути такі справи. На мою думку, ніхто краще за українського суддю не зможе розібратися в усіх деталях справи, зважити всі обставини, дати оцінку подіям, які відбулися на нашій землі\u003c/strong\u003e. Звичайно, у міжнародних судових органах працюють фахівці найвищого рівня, але повільні темпи розгляду справ дають підстави для сумнівів в ефективності та своєчасності судових процесів. Міжнародні трибунали розглядають справи впродовж років і навіть десятиріч. Тяганина \u0026ndash; серйозна перешкода для результативного розгляду справ та ухвалення вироку злочинцям, вина яких має бути доведена в розумні строки за стандартом доказування \u0026laquo;поза розумним сумнівом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, чи впорається українська судова система з цим викликом?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпевнено можна сказати, що до справ цієї категорії не треба ставитися як до звичайних криміналів. Пропоную подивитися на питання через призму трьох граней: 1) незалежність судді; 2) кваліфікація судді; 3) організація судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eНезалежність суддів\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eПроблематику суддівської незалежності необхідно розглядати не лише з погляду незалежності конкретного судді, але й з погляду готовності суспільства, ЗМІ, політиків та інших гілок влади сприймати незалежне правосуддя та поважати судове рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНезалежний суд багато кому незручний, такий суд \u0026ndash; кістка поперек горла для нечесних представників влади, добробут яких тримається на роботі корупційних схем, а таких, на жаль, немало. Левова частина можновладців не зацікавлена в незалежному правосудді в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас деякі активісти, громадські організації, політики-популісти демонструють повне нерозуміння важливості поваги до незалежного суду як інституції, поваги до судового рішення, важливості дотримання вимог процесуального законодавства про порядок у залі суду тощо. Це вже питання рівня правової культури в країні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи мусимо розуміти й бути готовими до того, що на лаві підсудних можуть опинитися як російські військові, так і українські.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ погляду громадського тиску, це дуже важкі справи. За ними можна оцінювати рівень правової культури суспільства \u0026ndash; щодо поваги до закону та готовності визнавати незалежний суд як цінність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо суддям \u0026laquo;дозволять\u0026raquo; незалежно розглядати справи цієї категорії \u0026ndash; результат буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСудова влада останніми роками функціонує в досить складних умовах постійної турбулентності. Українські судді сьогодні загартовані, стресостійкі, сильні та вміють адаптуватися до кризових ситуацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eКваліфікація\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eСпецифіка воєнних злочинів вимагає специфічних знань і навичок, відповідної кваліфікації суддів, які їх будуть розглядати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаразі Національна школа суддів України організовує низку навчальних заходів для суддівського корпусу щодо застосування ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни) та міжнародного гуманітарного права, у тому числі у співпраці з міжнародними програмами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНеобхідну професійну підготовку українських суддів уже розпочато.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНе менш важливими для розгляду справ цієї категорії є знання про дотримання державою прав і свобод людини. В Україні навчальні заходи про права людини останніми роками були в центрі уваги суддівської освіти.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eОрганізація процесу\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eВелику вагу має організація самого судового процесу з погляду безпеки судді, свідків, інших учасників справи. Мають значення такі деталі, як розмір та облаштування зали судового засідання, робота служби судової охорони. Дуже важлива правильна комунікація пресслужби суду зі ЗМІ та об\u0026rsquo;єктивне висвітлення процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px; letter-spacing: 1px; text-transform: uppercase; font-weight: bold;\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eСпроможність українських судових органів розглядати справи щодо воєнних злочинів стане одночасно викликом і маркером зрілості як для судової влади, державної влади загалом, так і українського суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG-2938.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова, викладачка Національної школи суддів України","text":""}],"tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":519,"url":"znimki-na-yakih-zafiksovani-mozhlivi-voenni-zlochini-v-ukraini--zapolonili-internet-prote-sud-mozhe-ih-ne-prijnyati","video":"","type":0,"week":0,"main_page":0,"created_at":1652791235,"date":"02.06.2022","views":409,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-1523-min.png","mini_image":null,"name":"Знімки, на яких зафіксовані можливі воєнні злочини в Україні, – заполонили Інтернет. Проте суд може їх не прийняти.","description":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВідкриті джерела пропонують безліч можливих доказів, але чи буде їх брати до уваги Міжнародний кримінальний суд \u0026ndash; наразі невідомо.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЯн Ловетт та Наталія Оєвська\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОригінальна назва:\u003c/strong\u003e Citizens\u0026rsquo; Images of Potential War Crimes in Ukraine Flood the Internet, but Might Not Hold Up in Court\u0026nbsp;(April 30, 2022 for \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/citizens-images-of-potential-war-crimes-in-ukraine-flood-the-internet-but-might-not-hold-up-in-court-11651311001\"\u003eThe Wall street Journal\u003c/a\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПереклад: \u003c/strong\u003eМарія Лисенко, координаторка JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЩоранку, надпиваючи каву, Джанкарло Фіорелла відкриває Telegram, популярну в Україні соціальну мережу, і переглядає відео \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/what-are-war-crimes-russia-ukraine-11646680445?mod=article_inline\"\u003eімовірних воєнних злочинів\u003c/a\u003e \u0026mdash; нападів на школи чи використання касетних боєприпасів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;Віднайшовши щось вартісне, він розпочинає тривалий процес, щоб переконатися, що відео справжнє. Робота з одним відео зазвичай триває близько години. Потім процес починається знову.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Щодня з\u0026rsquo;являється безліч зображень та відео\u0026raquo;, \u0026ndash; каже пан Фіорелла, аналітик Bellingcat, організації, яка займається розслідуваннями на основі відкритих джерел даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідкриті джерела, як-от відео в соціальних мережах, стали важливою частиною зусиль щодо документування \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukraine-brings-first-war-crimes-charges-against-russian-soldiers-in-bucha-11651148489?mod=article_inline\"\u003eвоєнних злочинів в Україні\u003c/a\u003e. Супутникові знімки демонструють наслідки вибухів кожному, хто хоче подивитися. Зображення та відео, на яких зафіксовані можливі порушення міжнародного права, з\u0026rsquo;являються в Інтернеті швидше, ніж під час будь-якого попереднього конфлікту. Дані, \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukrainians-use-drones-facial-recognition-software-as-they-investigate-alleged-war-crimes-11649767154?mod=article_inline\"\u003eотримані з різних відкритих джерел\u003c/a\u003e, можна тріангулювати [\u003cem\u003eприм.ред. \u0026ndash; метод вимірювання на місцевості\u003c/em\u003e] для відстеження переміщення російських військових підрозділів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eХоча сотні професійних слідчих \u0026mdash; з Офісу генерального прокурора, Міжнародного кримінального суду та кількох інших європейських країн \u0026mdash; працюють на місцях, вони не встигають за потоком нових матеріалів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк наслідок, велика частина роботи зі збору доказів зараз залишена непрофесіоналам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКоманди неурядових організацій фотографують місця вибухів та опитують постраждалих. Український уряд створив веб-сайт, на який свідки можуть надсилати докази; сайт отримав тисячі заявок. А групи волонтерів \u0026laquo;прочісують\u0026raquo; в Інтернеті фотографії та відео імовірних воєнних злочинів і зберігають дописи на випадок, якщо їх згодом видалять.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗусилля звичайних людей допомогли утримати увагу світу до України. Але залишається відкритим запитання, чи встоять такі докази у суді, особливо, якщо вони зібрані волонтерами без належного досвіду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Збільшення кількості розслідувачів, які працюють із відкритими даними, може відбуватися двома шляхами\u0026raquo;, \u0026mdash; каже Шивон Аллен з Global Legal Action Network, яка співпрацювала з Bellingcat над створенням протоколів для використання даних з відкритим вихідним кодом у судових справах. Значний інтерес до використання даних з відкритих джерел може з часом сприяти узвичаєнню практики використання такої інформації у судах, вважає Шивон. \u0026laquo;Але якщо 90% людей робитимуть це непрофесійно та неякісно\u0026hellip; це лише посилить упередження до інформації з відкритих джерел як до такої, що не заслуговує довіри\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерше вторгнення Росії в Україну в 2014 році стало поворотним моментом для розслідувань з використанням відкритих джерел. Після того, як над східним регіоном України був збитий рейс 17 Malaysia Airlines, Bellingcatвикористав супутникові знімки, геолокаційні фотографії в Інтернеті та перехоплені телефонні розмови, оприлюднені українською владою, щоб знайти зв'язки між системою запуску ракет, використаною під час атаки, та конкретною російською бригадою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа той час, коли \u003ca href=\"https://www.wsj.com/articles/ukraine-russia-war-invasion-whats-happening-11646157211?mod=article_inline\"\u003eРосія розпочала повномасштабне вторгнення\u003c/a\u003e в лютому [\u003cem\u003eприм.ред \u0026ndash; 2022 року\u003c/em\u003e] , розслідування з використанням відкритих джерел даних вже стали основним інструментом багатьох правозахисних ініціатив. У відомих організаціях, таких як Amnesty International, зараз працюють фахівці з роботи із відкритими джерелами даних. Щодня здібльшується кількість волонтерів, які займаються переглядом зображень конфлікту і намагаються підтвердити час і місце створення цих зображень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДенис Рабомізо, юрист з питань морського права в Україні, керує командою з близько 50 волонтерів, які перевіряють кадри імовірних нападів на мирних жителів. Він також пропонує онлайн-навчання для тих, хто не має досвіду, і тих, хто займається перевіркою зображень у вільний від роботи час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми намагаємося надати певні рекомендації та настанови\u0026raquo;, \u0026mdash; каже Денис. \u0026laquo;Ми очікуємо, що ці докази будуть використані, наприклад, Міжнародним кримінальним судом\u0026raquo;. Він також підтримує зв'язок з українською прокуратурою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eРазом з тим, дані з відкритих джерел поки що не використовувались у МКС як докази, і є випадки, коли національні суди відкидали їх. Хоча супутникові знімки використовувалися на судах протягом десятиліть, особа, яка записала відео, традиційно має засвідчити його достовірність у суді. Автори багатьох опублікованих у мережі відео так і залишаються невідомими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБагато зусиль сьогодні спрямовано на те, щоб зробити роботу зі збору даних з відкритих джерел більш професійною. Український уряд створив додаток для громадян із чат-ботом, який радить, як записувати надійне відео, у тому числі фільмуючи територію довкола, щоб згодом це було легше перевірити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ 2020 році Ліндсі Фріман, директорка Центру з прав людини Каліфорнійського університету в Берклі, допомогла розробити те, що стало відомим під назвою \u0026laquo;Протокол Берклі\u0026raquo;, набір принципів роботи з цифровими джерелами інформації у спосіб, який\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eдозволить у подальшому використати зібрану інформацію в суді. Bellingcat розробив методологію, яка, за словами дослідників, відповідає цьому протоколу: розслідувачі у кілька кроків мінімізовують алгоритмічні упередження та вживають дій для власного убезпечення:\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eвикористовують віртуальні приватні мережі (VPN), очищують історію веб-перегляду тощо. Це повільний, ретельний процес, під час якого кожен крок розслідувача має бути зафіксований.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПані Фріман працює з Коаліцією 5 ранку, групою з двох десятків українських неурядових організацій (до яких долучений і пан Рабомізо) аби допомогти їм архівувати знайдене. За її словами, вона не очікувала дотримання вимог протоколу абсолютно кожним чи кожною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Дехто є більш професійним \u0026mdash; саме з ними ми працюватимемо\u0026raquo;, \u0026mdash; сказала вона, додавши, що дані, зібрані волонтерами, можуть виявитися менш придатними для використання в суді. \u0026laquo;Багато з того, що збирають люди, не буде надто помічним\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля того, як слідчі з Bellingcat або Коаліції 5 ранку виявили в Інтернеті цікаві відео, вони надсилають їх до Mnemonic, берлінської неурядової організації, для архівування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ початку війни в Сирії Mnemonic зібрав близько 1,7 мільйона відео можливих воєнних злочинів. Інструмент штучного інтелекту допомагає компанії відшукати у цих відео ознаки певних злочинів, як-от використання касетних боєприпасів, і сортувати їх за релевантністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВсього за вісім тижнів Mnemonic заархівував близько 500 000 відео з України, усі вони зібрані людьми, а не машиною. Очікується, що інструмент штучного інтелекту для сортування відео з України може з\u0026rsquo;явитися в мережі трохи пізніше цього року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІ український уряд, і МКС висловили намір використовувати технології для документування воєнних злочинів в Україні. Проте прокурори обох юрисдикцій скептично ставляться до використання фотографій та відео з Інтернету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news-2022-04-01/card/rights-group-alleges-war-crime-by-russian-troops-in-ukrainian-city-WQ3oqu70esXMpkO3ob3N?mod=article_inline\"\u003eКерівник Бучанської окружної прокуратури\u003c/a\u003e Руслан Кравченко заявив, що члени його команди намагатимуться знайти авторів усіх відео, які вони мають намір використати в суді.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПрокурори МКС під час онлайн-зустрічі з неурядовими організаціями в Україні заявили, що будь-які відео, які вони отримають, мають містити метадані, а також задокументовану інформацію про те, хто і за яких обставин записав таке відео. Представник МКС не відповів на прохання надати коментар.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПан Рабомізо з Коаліції 5 ранку визнав, що не всі докази, зібрані його групою, відповідатимуть стандартам прокуратури. За його словами, допомога в судовому переслідуванні була не єдиною метою документування воєнних злочинів. Він також хоче показати світу те, що відбувається в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026laquo;Ми їм допомагаємо, \u0026mdash; сказав він про прокурорів, \u0026mdash; але не керуємося виключно їхніми правилами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eАнастасія Морозова взяла участь у підготовці цієї статті\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""}],"tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":527,"url":"umisne-sprichinennya-silnih-strazhdanserjoznih-tilesnih-ushkodzhenshkodi-zdorovyu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1653914403,"date":null,"views":216,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavki-22.png","mini_image":null,"name":"Умисне спричинення сильних страждань/серйозних тілесних ушкоджень/шкоди здоров’ю","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eСеред різних форм жорстокого поводження виділяється окремо спричинення сильної шкоди здоров\u0026rsquo;ю або серйозних страждань. Не дивлячись на те, що цей склад злочину тісно пов\u0026rsquo;язаний із нелюдським поводженням, проте він має свої особливості, які дозволяють його виділити як окреме порушення.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисне спричинення сильних страждань як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1uvnTb9kNWp6NXBrBWCyabqhijADRtCpH/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1uvnTb9kNWp6NXBrBWCyabqhijADRtCpH/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini\"\u003e6.1. НЕЛЮДСЬКЕ ПОВОДЖЕННЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":526,"url":"nelyudske-povodzhennya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":0,"created_at":1653914152,"date":null,"views":247,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavki-21.png","mini_image":null,"name":"Нелюдське поводження. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЩе однією формою жорстокого поводження в умовах збройного конфлікту є нелюдське поводження. За ступенем жорстокості такі факти розташовуються нижче\u0026nbsp; в градації порівняно з катуванням. Однак за можливості\u0026nbsp; кваліфікувати різні діяння у цьому контексті варто зазначити, що нелюдське поводження охоплює досить велику кількість імовірних діянь.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про нелюдське поводження як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1VjsEa7ZxrkIa7AONYK52V-4lSU4Cb1GM/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1VjsEa7ZxrkIa7AONYK52V-4lSU4Cb1GM/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/torturi-katuvannya-voenni-zlochini\"\u003e6. ТОРТУРИ (КАТУВАННЯ)\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":520,"url":"ssha-ta-soyuzniki-dilyatsya-rozviduvalnimi-danimi-z-ukrainoyu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1652802203,"date":"26.05.2022","views":359,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-17-o-184529.png","mini_image":null,"name":"США та союзники діляться розвідувальними даними з Україною","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eThe United States and Alies Sharing Intelligence with Ukraine (\u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-united-states-and-allies-sharing-intelligence-with-ukraine/\"\u003e\u003cem\u003eMay\u003c/em\u003e\u003cem\u003e 9, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПримітною особливістю російсько-українського збройного конфлікту, що триває, є стратегічна та тактична роль, яку відіграє обмін розвідувальними даними між США (та іншими західними союзниками) та Україною. Цей обмін розвідувальними даними розпочався ще до війни на підтвердження публічних і приватних заяв про неминучий напад Росії на Україну (про що дивіться більше \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але з того часу цей обмін триває безперервно, зокрема на оперативному або тактичному рівні, і лише набирає темпів, як показують нещодавні повідомлення \u003cem\u003eNBC\u003c/em\u003e \u003cem\u003eNews \u003c/em\u003eі \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа початкових етапах збройного конфлікту обмін розвідувальними даними з Україною, здавалося б, обмежувався лише однією юридичною проблемою \u0026ndash; Сполучені Штати не хотіли ставати стороною міжнародного збройного конфлікту між Росією та Україною, а залишатись країною, яка лише надає пряму цільову підтримку. У \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/news/investigations/biden-administration-walks-fine-line-intelligence-sharing-ukraine-rcna18542\"\u003eматеріалі NBC від 4 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e високопоставлений конгресмен США заявив, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи хочемо підтримувати українців усіма можливими способами, не вступаючи у війну з Росією\u0026hellip; Коли справа доходить до обміну інформацією та націлювання (targeting) зброї, це тонка грань. \u0026hellip;Ми не надаємо [розвідувальних даних для націлювання в реальному часі], тому що це переходить межу, що змушувало б нас брати участь у війні. Отже, Пентагон справді бореться і йде по цій тонкій межі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнші законодавці висловлювали те саме. Водночас, критикуючи чи ні, але радник США з національної безпеки та представник Пентагону заперечували, що обмін розвідувальними даними гальмується саме через юридичні проблеми. Однак \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/biden-admin-may-announce-new-750-million-military-aid-package-ukraine-rcna24134\"\u003e13 квітня NBC повідомила\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що потім, більше ніж через місяць:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати обмінюються значними та якісними розвідувальними даними з українцями, сказав високопоставлений чиновник з оборони та представник адміністрації. Минулого тижня міністр оборони Ллойд Остін (Lloyd Austin) опублікував нові вказівки для розвідувальної спільноти щодо того, що воно може надати стосовно Донбасу. Протоколи надання розвідувальних даних потрібно оновити для зміни пріоритетів боротьби на Донбасі, сказав високопоставлений чиновник з оборонної сфери, пояснивши, що \u0026laquo;керівництво було дещо послаблено\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-protect-air-defenses-shoot-russian-plane-carry-rcna26015\"\u003e16 квітня у новому матеріалі NBC\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повторювалась розповідь про послаблення юридичних та політичних обмежень і, як наслідок, збільшення обміну розвідданими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eПісля того, як вторгнення почалося, юристи з оборонної та розвідувальної сфери США розповсюдили вказівки, які в деяких випадках обмежували обмін інформацією про цілі для воєнних дій. Така інформація могла б уможливити смертельні удари українців проти росіян. Але оскільки агресія Росії посилюється, то під тиском Конгресу всі ці перешкоди були усунені, кажуть чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eРаніше цього місяця, наприклад, директор Національної розвідки відкликав і замінив записку, яка забороняла обмін розвідувальними даними з метою повернення захопленої [до 24 лютого 2022 року] території або сприяння українським ударам в Криму чи на Донбасі, повідомили чиновники.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ двох матеріалах посилаються на два нові меморандуми \u0026ndash; один міністра оборони, а другий \u0026ndash; Директора національної розвідки (DNI), \u0026ndash; що призвело до деякої зміни політики, але, очевидно, вони не є публічними. В тому ж матеріалі зазначається, що навіть на ранніх етапах російського вторгнення США надавали Україні оперативні розвідувальні дані як для оборонних, так і для наступальних цілей (both defensive and offensive purposes). Наприклад:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСполучені Штати надали українським силам \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-using-declassified-intel-fight-info-war-russia-even-intel-isnt-rock-rcna23014\"\u003e\u003cem\u003eдетальну розвідувальну інформацію\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e про те, коли саме і куди мали завдати удари російські ракети та бомби, що спонукало Україну перемістити протиповітряну оборону та літаки із місця ймовірних ракетних ударів, повідомили NBC News чинні та колишні чиновники США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами чиновників, цей обмін розвідувальними даними майже в режимі реального часу також проклав шлях для \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/world/russia-ukraine-news\"\u003e\u003cem\u003eУкраїни\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e для збиття російського транспортного літака із сотнями військовослужбовців у перші дні війни, допомагаючи відбити російський напад на ключовий аеропорт поблизу Києва \u003c/em\u003e[мова йде про літак Іл-76 з десантом, який планував висадку в аеропорту \u0026laquo;Антонов\u0026raquo; (м. Гостомель) після його зачистки російськими військовими, що їм не вдалось \u0026ndash; прим. перекладача].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ розвідувальних даних також містилася конкретна інформація про загрози життю президента Зеленського.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eА \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/04/us/politics/russia-generals-killed-ukraine.html\"\u003e4 травня New York Times опублікувала матеріал\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, у якому повідомлялося, що \u0026laquo;Розвідувальна підтримка українців з боку США мала вирішальний вплив на полі бою, підтверджуючи цілі, визначені українськими військовими, і скеровуючи їх на нові цілі\u0026raquo;. Зокрема,\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eЗа словами високопоставлених американських чиновників, Сполучені Штати Америки надали розвідувальні дані про російські підрозділи, які дозволили українцям знищити багатьох російських генералів, які загинули під час війни в Україні. \u0026hellip; Українські чиновники заявили, що вони вбили близько 12 генералів на передовій, і ця кількість здивувала військових аналітиків. Допомога щодо націлювання є частиною секретних зусиль адміністрації Байдена щодо надання Україні розвідувальних даних на полі бою в режимі реального часу. Ці розвідувальні дані також включають передбачувані переміщення російських військ, отримані з нещодавніх американських оцінок \u0026ldquo;секретного плану бою Москви для бойових дій на Донбасі на сході України\u0026rdquo;, повідомили чиновники. Разом з тим чиновники відмовилися уточнити, скільки генералів було вбито в результаті допомоги США.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eСША зосередилися на наданні інформації про місцезнаходження та інших подробиць про мобільний штаб російських військових, який часто переміщується. Українські чиновники поєднали цю географічну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними, включно з даними перехоплених комунікацій щодо присутності російських військових з числа вищого офіцерського складу, щоб завдати артилерійські удари та інші атаки, в результаті яких ці офіцери були знищені.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа даними \u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e, США не єдина держава, яка ділиться оперативними розвідувальними даними з Україною, хоча, ймовірно, є найбільшим їх постачальником \u0026ndash; \u0026laquo;Інші союзники по НАТО також надають розвідувальні дані в режимі реального часу українським військовим\u0026raquo; \u0026ndash; цитата із заяви голови Об\u0026rsquo;єднаного комітету начальників штабу на слуханнях у Сенаті, де він сказав, що \u0026laquo;в Україну надходить значна кількість розвідданих зі Сполучених Штатів\u0026hellip; Ми дали зелене світло на це (We have opened up the pipes)\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ повідомленнях \u003cem\u003eTimes\u003c/em\u003e не дуже схвалювалась така діяльність адміністрації [Президента]. Після того, як матеріал був опублікований, \u0026laquo;представниця Ради національної безпеки заявила у своїй заяві, що розвідувальні дані на полі бою не надавалися українцям \u0026ldquo;з наміром вбивати російських генералів\u0026rdquo;\u0026raquo;. Речник Пентагону так само відкинув репортаж \u0026laquo;Таймс\u0026raquo;, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.com/news/world-us-canada-61343044\"\u003eзазначивши\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, що:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eМи не надаємо розвідувальні дані про розташування вищих військових керівників на полі бою і не беремо участі в рішеннях щодо націлювання українських військових\u0026hellip; [Українці] самі приймають рішення, а на їх підставі вчиняють конкретні [бойові] дії.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрештою, 5 травня як \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nbcnews.com/politics/national-security/us-intel-helped-ukraine-sink-russian-flagship-moskva-officials-say-rcna27559\"\u003e\u003cem\u003eNBC News\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, так і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/05/05/us/politics/moskva-russia-ship-ukraine-us.html\"\u003e\u003cem\u003eNew York Times\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e повідомили, що США поділилися з Україною розвідувальними даними, які допомогли їй затопити російський флагман \u0026laquo;Москва\u0026raquo; в Чорному морі. Розбіжності в цих повідомленнях лише стосовно того, чи американська розвідка лише підтвердила місцезнаходження \u0026laquo;Москви\u0026raquo; та іншу інформацію, яку вже мала Україна, чи вона була більш важливою та впливовою. Проте, за даними NBC, \u0026laquo;відповідні органи США за словами чиновників, не знали наперед, що Україна збирається атакувати Москву, і не були причетні до рішення про завдання удару\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОтже, що ми маємо робити з цими домовленостями про обмін розвідувальною інформацією з позиції міжнародного права? Читачі пам\u0026rsquo;ятають, що раніше я розглядав деякі з відповідних питань \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://digital-commons.usnwc.edu/ils/vol97/iss1/48/\"\u003eу своїй статті про співучасть й обмін розвідданими\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e в\u003cem\u003e Intenational Law Studies \u003c/em\u003eта в серії публікацій на \u003cem\u003eEJIL: Talk! \u003c/em\u003e(\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-framing-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-concluding-thoughts/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНайголовніше питання тут \u0026ndash; яке настільки очевидно інформує про практику обміну розвідувальними даними США \u0026ndash; полягає в тому, чи може обмін розвідувальними даними, які можна використати безпосередньо полі бою, якимось чином зробити США учасником російсько-українського збройного конфлікту. Це суто питання міжнародного гуманітарного права, при чому комплексне. З огляду на факти співпраці, згадані вище, ми могли бачити, що обмін розвідувальними даними поступово розширювався, і, схоже, у внутрішній оцінці\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eСША власних юридичних підходів у них відбувся певний поступ, але, швидше за все, більше кількісний, аніж якісний. Однак турбота про те, щоб не стати стороною в збройному конфлікті, залишається нагальною \u0026ndash; зверніть увагу, зокрема, на те, що стосовно останніх повідомлених інцидентів (надання даних про місцезнаходження російських генералів і затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo;) офіційні особи \u003cstrong\u003eСША наполягають на тому, що вони не беруть участі в рішенні щодо націлювання українських сил і те, що українці поєднують спільну інформацію зі своїми власними розвідувальними даними для прийняття своїх рішень [які цілі атакувати та в який спосіб].\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі з цих застережень видаються вимушеними. Цілком може бути правдою, що США не надавали \u0026laquo;розвідувальні дані про розташування вищих військових лідерів на полі бою\u0026raquo;, тобто повідомляли Україні, що російський генерал X або Y перебуває в такому-то місці. Водночас не можна заперечувати той факт, що США таки інформують Україну про розташування \u003cem\u003eросійського мобільного штабу\u003c/em\u003e на полі бою, в якому щойно ці опинилися генерали. Цілком можливо, що США \u003cem\u003eне мали наміру\u003c/em\u003e вбивати російських генералів, але вони, безумовно, усвідомлювали реальну можливість \u0026ndash; навіть дуже високу ймовірність \u0026ndash; того, що це станеться. Цілком може бути правда, що США \u003cem\u003eне знали\u003c/em\u003e з упевненістю, що Україна запустить ракети по \u0026laquo;Москві\u0026raquo;, тобто жоден український офіцер не сказав своїм американським зв\u0026rsquo;язковим, що вони збираються це зробити, але не потрібного мати багату уяву, щоб припустити, що підтвердження для українських сил розташування ключового ворожого судна дуже ймовірно призведе до неминучого удару по ньому. І так далі \u0026ndash; витік (leaking) інформації в пресу від одних американських чиновників пом\u0026rsquo;якшуються іншими, які підтримують певну міру публічного заперечення [впливу США на українські перемоги \u0026ndash; затоплення \u0026laquo;Москви\u0026raquo; чи знищення російських генералів]. (Для більш детального обговорення знань та намірів стану, викликаних деякими термінами, що використовуються у відповідних заявах, див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-state-fault-in-complicity/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛінія, якої тут дотримується США \u0026ndash; \u003cem\u003e\u0026ldquo;надання розвідувальних даних\u0026rdquo;\u003c/em\u003e vs. \u003cem\u003e\u0026ldquo;участь у прийнятті рішень щодо конкретних цілей\u0026rdquo;\u003c/em\u003e \u0026ndash; є розумною з точки зору оцінки того, чи беруть участь США у збройному конфлікті. Якщо постачання безпілотника чи гаубиці в Україну не робить державу, що допомагає учасником конфлікту, то, безумовно, постачання інформації також не може переступити цей поріг. Але фактичне прийняття рішень або конкретних пропозицій щодо того, які цілі слід вражати, коли і яким чином, є істотним кроком далі. Таким чином, хоча лінія, якої намагаються дотримуватись США, перебуває на межі між участю/не участю в збройному конфлікті, з того, що ми знаємо зараз, вона, здається, не була перетнута.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо загального питання участі в збройному конфлікті держав, які допомагають Україні, я б спрямував читачів до \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/at-war-when-do-states-supporting-ukraine-or-russia-become-parties-to-the-conflict-and-what-would-that-mean/\"\u003eцієї чудової публікації\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Олександра Венткера (Alexander Wentker) (\u003cem\u003eукраїнський переклад цієї статті JustTalk \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/za-yakih-umova-derzhavi-yaki-pidtrimuyut-ukrainu-chi-rosiyu-stayut-storonami-zbrojnogo-konfliktu-i-scho-tse-oznachae\"\u003e\u003cem\u003eпублікував\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e 17 березня за цим посиланням \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача). Очевидно, що [з юридичної точки зору] визначення стороною збройного конфлікту має правові наслідки. Але я б припустив, що ці наслідки, практично кажучи, мають тут набагато менше значення, ніж оптика та міркування політики. Це було б просто істотним кроком ескалації для США або одного з їхніх союзників, щоб \u003cem\u003eюридично\u003c/em\u003e (legally) розглядатися як учасник російсько-українського збройного конфлікту. Цього намагається уникнути американська адміністрація. Тому не дивно, що обмін розвідувальними даними на практиці буде обмежений цією проблемою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІнше питання \u0026mdash; чи може обмін розвідувальними даними США та інших держав з Україною якимось чином бути юридично протиправним, тобто порушувати якесь зобов\u0026rsquo;язання за міжнародним правом, яке забороняє такий обмін.\u003c/strong\u003e Саме такі сценарії були в центрі уваги моєї статті International Law Studies і серії блогів (\u003cem\u003eзгадувались вище \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯк \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-international-law-of-intelligence-sharing-in-multinational-military-operations-a-primer/\"\u003eя тоді пояснював\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, є два основних способи, за допомогою яких обмін розвідувальними даними (або отримання спільної розвідувальної інформації) може суперечити міжнародному праву. По-перше, він може бути незаконним \u003cem\u003eяк такий\u003c/em\u003e, у тому сенсі, що норма міжнародного права може спеціально забороняти обмін розвідданими з державою-партнером, незалежно від того, як ця держава має намір використовувати ці розвідувальні дані. По-друге, обмін або отримання розвідувальних даних може бути незаконним не тому, що він заборонений як такий, а тому, що він стає забороненими через його зв\u0026rsquo;язок із незаконними діями держави-партнера [\u003cem\u003eмається на увазі ведення агресивної війни державою-партнером тощо \u003c/em\u003e\u0026ndash; прим. перекладача]. У таких випадках обмін розвідувальними даними \u003cem\u003eє формою співучасті\u003c/em\u003e в протиправних діяннях партнера у формі сприяння спільній розвідці з цією метою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБеручи до уваги характер інформації, що передається, наприклад, інформація про розташування військових активів (частин, техніки, сил тощо) (збір даних про які, в принципі, не вплинув б на право людини на приватність), єдине правило, яке могло б заборонити обмін розвідувальними даними такого характеру був би \u003cem\u003eобовʼязок нейтралітету \u003c/em\u003e(duty of neutrality) в міжнародному праві. Таким чином, обмін розвідувальними даними про дії військових/обстановку на полі бою може суперечити зобов\u0026rsquo;язанням третьої держави зберігати нейтралітет між воюючими сторонами Росії/України. Але з причин, детально розглянутих у різних матеріалах про ситуацію в Україні, сьогодні нейтралітет не можна розумно інтерпретувати як категоричну заборону цієї форми допомоги, так само як не можна такі дії трактувати як вимогу до третіх держав утримуватися від постачання зброї Україні. Це відбувається або тому, що у світі після Статуту ООН нейтралітет залишається лише в послабленій формі, коли третім державам \u003cem\u003eфактично дозволяється\u003c/em\u003e надавати допомогу жертві агресії (якою є Україна), або тому, що діятиме колективна самооборона як обставина, що виключає протиправність будь-якого порушення нейтралітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж до питання співучасті, то, станом на сьогодні, обмін розвідданими не є протиправним просто тому, що він не сприяє жодному незаконному діянню з боку \u003cstrong\u003eУкраїни. Україна не робить нічого поганого, вбиваючи російських комбатантів, зокрема й генералів, або знищуючи ворожі судна. Це було б так, навіть якби (всупереч застереженням американських офіційних осіб) інформація, яку поширювали США та союзники, стосувалася місцезнаходження конкретних осіб, таких як високопоставлені військові командири. Націлювання на цих осіб з використанням летальної зброї\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eв принципі є законним відповідно до чинного міжнародного гуманітарного права та права прав людини. \u003c/strong\u003eТаким чином, сприяння таким діям \u0026ndash; чим за своєю суттю є обмін розвідувальними даними \u0026ndash; також не є протиправним. Такий обмін може стати протиправним лише у разі, якщо Україна почне атакувати цивільних осіб або вчиняти інші порушення міжнародного права за допомогою спільної розвідувальної інформації, і наразі немає жодних доказів вчинення таких правопорушень. Разом з тим, обов\u0026rsquo;язок поважати та забезпечувати повагу до МГП (і, на мій погляд, подібні обов\u0026rsquo;язки згідно із законодавством про права людини) вимагають від США оцінювати ризик сприяння потенційним протиправним діям з боку України до того моменту, як вони будуть ділитись розвідувальними даними.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":524,"url":"zatrimannya-osobi-ta-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":1,"main_page":1,"created_at":1653328781,"date":"24.05.2022","views":963,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/343Q8sK12wc-HD_1.jpg","mini_image":null,"name":"Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]","description":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВіра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри\u0026nbsp;кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? Як визначити \u0026laquo;об'єктивну неможливість\u0026raquo; здійснення судового контролю? [текстова версія]\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Із запровадженням воєнного стану змінилось усе: правове, суспільне життя, нормативно-правова база кримінального провадження. Яких змін зазнало кримінальне процесуальне законодавство у частині затримання і обрання запобіжного заходу?\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Питання дійсно дуже актуальне. Сьогодні законодавство є динамічним у всіх вимірах. Це очікувано, адже війна стала викликом для кримінальної юстиції також. Стаття 615 КПК України у редакції, яка існувала до повномасштабного наступу, виявилась такою, що не відповідає реаліям і потребам сьогодення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗмін зазнали і процедура затримання і порядок обрання запобіжного заходу. Тепер керівник органу прокуратури може самостійно приймати рішення про затримання з метою приводу, якщо з об\u0026rsquo;єктивних причин розгляд відповідного питання слідчим суддею є неможливим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж стосується обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і продовження його строків, то слід окремо розглянути обидва режими:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, стандартний порядок, до якого всі ми звикли, якщо мова йде про досудове розслідування полягає в тому, що обирається запобіжний захід слідчим суддею у тих місцевостях, де немає активних бойових дій, де функціонують суди і є можливість об\u0026rsquo;єктивного виконання слідчим суддею своїх повноважень. У цьому випадку порядок згідно з КПК України є загальним, хоча є і роз\u0026rsquo;яснення Верховного Суду вже стосовно самої процедури (\u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Inform_lyst_2022_03_03.pdf\"\u003eінформаційний лист від 03.03.2022 р.\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСтаття 615 КПК визначає вичерпний перелік повноважень слідчих суддів \u0026laquo;делегованих\u0026raquo; керівникові органу прокуратури, зокрема й стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо у слідчого судді наявна об\u0026rsquo;єктивна неможливість виконання у встановлений законом строк своїх повноважень. Так, у виняткових випадках щодо тяжких та особливо тяжких злочинів таке рішення приймає керівник органу прокуратури на строк до 30 діб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eвстановлені нові правила стосовно продовження строку запобіжного заходу. При чому законодавець вживає навіть різну термінологію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі закінчення строку дії ухвали слідчого судді або постанови керівника органу прокуратури один варіант, цей строк може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури неодноразово у межах строків досудового розслідування.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо відповідний строк закінчиться і неможливо розглянути питання продовження судом, то такий строк вважається продовженим \u0026laquo;автоматично\u0026raquo;. Тобто законодавець використав ту термінологію, яка колись була у 315 КПК України (потім Конституційний Суд України визнав це формулювання таким, що не відповідає Основному Закону \u0026ndash; \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text\"\u003eРішення КСУ від 23.11.2017 р. №1-р/2017 \u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: З одного боку, ст. 26 Закону України \u0026laquo;Про правовий режим воєнного стану\u0026raquo; визначає, що спрощення процедур не допускається. З іншого \u0026ndash; відбувається таке \u0026laquo;делегування\u0026raquo; повноважень щодо здійснення судового контролю прокуророві вищого рівня. Наскільки це узгоджується? Які можуть бути ризики? Чи очікувати нам скарг до Європейського суду з прав людини на державу Україна про те, що Україна в умовах воєнного стану не забезпечила відповідних гарантій судового контролю?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Я переконана у тому, що скарги до Європейського суду з прав людини будуть. Це право кожного і ми маємо про це пам\u0026rsquo;ятати. Імовірніше, Уряд буде посилатись на відступ від зобов\u0026rsquo;язань за статтею 15 Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа моє переконання, якщо співвідносити ці положення закону та нову редакцію ст. 615 КПК України, я б це назвала не спрощенням, хоча елементи спрощеннятут наявні. Це, по суті, забезпечення можливості функціонування системи кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже за загальним правилом щонайменше на частині території України, яка зараз окупована, і на тій території, де ведуться активні бойові дії, інакше просто неможливо реалізувати положення КПК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: У продовження розмови щодо територій, на яких тривають активні бойові дії. Ми розуміємо, що, наприклад, більшу частину Херсонської області українська влада не контролює. Те ж можна сказати щодо частини Запорізької області, Донецької області. Наскільки спроможними можуть бути безпосередні зміни в КПК України, які направлені на забезпечення системи функціонування кримінальної юстиції для таких територій? І що нам, практикам кримінальної юстиції, варто робити зараз, щоб унеможливити негативні наслідки для кримінальних проваджень у майбутньому? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Якщо керуватися термінологією міжнародного права, права збройних конфліктів, держава Україна на цих територіях не здійснює ефективний контроль. Відповідно, можливості фактично здійснювати там кримінальну юрисдикцію також немає. Що з цим робити? Простої відповіді годі чекати. Це виклик, над яким потрібно працювати. Але поки ці території не будуть деокуповані, а я сподіваюсь що це найближчим часом відбудеться, я в це вірю , то ми, мабуть, до певної міри безсилі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Повертаючись до особливостей кримінальної процедури відповідно до нових положень, які, на Вашу думку, можуть виникнути проблеми у частині їх застосування? Вже можна користуватися Єдиним реєстром судових рішень, у якому вже є багато рішень, ухвалених після 24 лютого 2022 року і навіть можна простежити певну еволюцію правозастосування нововведень. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Для громадян Єдиний реєстр судових рішень досі лишається закритим.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eТож через нестачу емпіричних даних аналізувати судову практику доволі складно. Звісно, ми спілкуємось з колегами-практиками, але це зовсім не дозволяє виявити системних проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ процедурних моментів, на які ми звернули увагу з колегами, \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-615-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini\"\u003eпрацюючи над науково-практичним коментарем до КПК України в цій частині\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, є такі цікаві питання, як особиста участь сторін і, в першу чергу, сторони захисту; питання, пов\u0026rsquo;язані з розглядом клопотань щодо запобіжних заходів; питання стосовно матеріалів кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ позиції теорії теорії, кримінальний процес вважається таким, що завжди був найбільш консервативним і найменш гнучким до змін. Але з положенням щодо участі за допомогою власних технічних засобів \u0026ndash; я повністю погоджуюсь.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо формулювань, то в уже згаданому листі Верховного Суду від 3 березня є ще і роз\u0026rsquo;яснення, що у виняткових випадках розгляд клопотання про запобіжний захід може здійснюватися без участі підозрюваного з належною мотивацією такої процедури розгляду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОдин випадок якщо так трапилось, що сторона захисту на це погоджується. Я знаю, що такі випадки є. Інший \u0026ndash;коли сторона захисту на це не погоджується. Не завжди, особливо в різних частинах України, є можливість брати участь у засіданні через відеоконференцію. Це теж є певним викликом у тій ситуації, що склалася. Оскільки право на захист має бути забезпечене. І це теж виклик.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Якщо говорити про судові рішення, ухвалені у першій половині березня, то приймаючи рішення про обрання чи продовження запобіжного заходу, суди посилаючись на лист Верховного Суду, пишуть: \u0026laquo;\u003cem\u003eвизнано недоцільним особисту участь для того, щоб не наражати на небезпеку\u003c/em\u003e\u0026raquo;, особливо коли особа отримується у слідчих ізоляторах. А якщо вже брати судову практику від квітня 2022 року, там можна побачити таке: \u0026laquo;\u003cem\u003eздійснювати розгляд клопотання без участі, але за клопотанням сторони захисту залучити до провадження\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто розглядати клопотання за участі захисника або підозрюваного. У випадку незгоди підозрюваного \u0026ndash; організувати доставку його для участі у судовому засіданні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eХотіла ще повернутися до так званого \u0026laquo;автоматичного\u0026raquo; продовження запобіжного заходу. Ми розуміємо, що воєнний стан \u0026ndash; це дуже серйозна ситуація. Чи є сам по собі воєнний стан, скажімо, підставою автоматичного продовження строку тримання під вартою особи, на вашу думку? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e У листі Верховного Суду було вказано на те, що треба враховувати воєнний стан як ризик. Я погоджуюсь із тим, що воєнний стан у кримінальних провадженнях має враховуватись. \u003cstrong\u003eАле на моє глибоке переконання, воєнний стан не є ризиком, а є обставиною, яка має враховується. Бо ризик, відповідно до доктрини кримінального процесу, \u0026ndash; стосується поведінки підозрюваного, обвинуваченого. \u003c/strong\u003eНі підозрювані, ні обвинувачені в кримінальних провадженнях не винні у тому, що виник воєнний стан.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ж стосується автоматичного продовження, слід пам\u0026rsquo;ятати, що ця процедура не є обов\u0026rsquo;язковою. Тобто якщо є можливість розглянути це питання у загальному порядку, воно має бути розглянуте у загальному порядку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІншими словами \u0026ndash; насправді відповідні положення ст. 615 КПК України стосовно того, що строк запобіжного заходу вважається продовженим, необхідно тлумачити їх як такі, що встановлюють \u003cstrong\u003eвиняткову процедуру\u003c/strong\u003e. Тобто ту, яка застосовується у ситуаціях, коли загальний порядок не може бути застосований.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВарто пам\u0026rsquo;ятати, що як і в мирний час, так і в умовах війни, з плином часу ризики, які стосуються поведінки підозрюваного, обвинуваченого, можуть змінитись.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Держава повинна витримати баланс інтересів між захистом в умовах воєнного стану і все ж інтересів підозрюваного чи обвинуваченого, проти якого виступає державний механізм переслідування. Що могло б стати запобіжником для того, щоб вирівняти забезпечити таку пропорційність? \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Таким запобіжником могла б стати процедура розгляду в іншому суді, де є можливість розгляду навіть за умови участі сторони захисту в режимі відеоконференції. Тобто можна було б таку екстраординарну процедуру передбачити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗрозуміло, що в умовах воєнного стану з організаційних, фінансових та інших міркувань, це може бути ускладнено. Проте, говорячи про обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити особі право на захист, ця процедура була б, на мій погляд, релевантним запобіжником від зловживань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Особливо, з урахуванням того, що скарги на відповідні рішення законодавець дозволив розглядати іншим судом, а не тим, у межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Останнє питання до Вас щодо можливих зловживань:чи таке делегування законодавцем повноважень від суду до прокурора може стати полем для зловживань стороною обвинувачення своїми повноваженнями?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.:\u003c/strong\u003e Я завжди з повагою ставлю до усіх колег, незалежно від того, на якому боці \u0026laquo;процесуальних барикад\u0026raquo; вони перебувають. Але ми маємо визнати, що зосередження повноважень в однієї сторони фактично за відсутності можливості впливу іншою стороною, або за умови відсутності незалежного арбітра у особі слідчого судді або суду, ризик зловживань є завжди. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на проблеми з упередженістю прокурора як сторони обвинувачення ще за КПК України 1960 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвісно, є надія на те, що зловживань не буде.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯ коментувала особисто цю частину статті 615 КПК [в науокво-практичному коментарі, який уже згадувався]. Інститут судового контролю \u0026ndash; це одна з моїх улюблених тем. На мій погляд, ці норми потребують удосконалення для того, щоб потім не було питань щодо неефективно здійснення судового контролю через юридичну невизначеність процедур.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eВ.М.: Я вам дуже дякую за цю розмову. Бажаю нам, щоб наступного разу ми вже спілкувались у мирній Україні. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eІ.Г.\u003c/strong\u003e Навзаєм. Слава Україні!\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eЗавантажити презентацію \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1yJIMUqeBfLvOKlkKUWWuya647Lc1Bh2y/view\"\u003eможна за посиланням.\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПодивитися повне відео:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"560\" height=\"315\" src=\"https://www.youtube.com/embed/343Q8sK12wc\" title=\"YouTube video player\" frameborder=\"0\" allow=\"accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture\" allowfullscreen=\"allowfullscreen\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":42,"url":"vira-mihajlenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/znimok-ekrana-2021-08-31-o-111640.png","name":"Віра","surname":"Михайленко","post":"Суддя Вищого антикорупційного суду України","text":""},{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Sajt-VSHA-90_430x285.png","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді","text":""}],"tags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":523,"url":"torturi-katuvannya-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1652967192,"date":"23.05.2022","views":323,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/katuvannya_mgp_JT_tcp-13.png","mini_image":null,"name":"Тортури (катування). Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eЗастосування тортур (катування) підлягає універсальній забороні за міжнародним правом. Норми прав людини та стандарти МГП не виправдовують катування за будь-яких умов. Тому в ситуаціях, коли такі дії вчинені та пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, вони становлять склад воєнного злочину.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про застосування тортур (катування) як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/15Bq5o8CANS2C35YDULYIFN4VbcsfBEKb/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/15Bq5o8CANS2C35YDULYIFN4VbcsfBEKb/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/umisne-vbivstvo-voenni-zlochini\"\u003e5. УМИСНЕ ВБИВСТВО. ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":521,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-vijskami-rf-u-mizhnarodnomu-sudi-oon","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1652803598,"date":"19.05.2022","views":418,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/home-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН","description":"\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН (далі \u0026mdash; також Суд) \u0026mdash; майданчик для розв\u0026rsquo;язання міждержавних спорів. Однак паралельно він може виступати й механізмом відновлення прав фізичних і юридичних осіб. У цьому плані можливості отримання компенсації як публічними, так і приватними суб\u0026rsquo;єктами досить широкі.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТак, один з принципів міжнародного права, яким керується Міжнародний суд ООН, \u0026mdash; обов\u0026rsquo;язок держави відшкодувати збитки, завдані вчиненими нею міжнародно-протиправними діяннями. Таке відшкодування повинне усунути всі негативні наслідки протиправного діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Хто може звернутися до Суду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п.\u0026nbsp;1 статті 34 Статуту Міжнародного суду ООН тільки держави можуть бути сторонами в справах, які розглядаються Судом. Таким чином, будь-які організації, державні органи влади, фізичні особи не можуть від свого імені виступати сторонами у справах, які він розглядає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eУмови поширення юрисдикції Суду \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЮрисдикція Суду в спірному провадженні ґрунтується на згоді держав. Форма надання згоди визначає умови, за яких справа може бути передана до Суду. Наразі існують такі форми висловлення згоди:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eспеціальна угода \u0026mdash; держави, між якими виник спір, укладають спеціальну угоду, яку направляють Секретаріату. У такому випадку держави дають спеціальну згоду на поширення юрисдикції Суду щодо розгляду конкретної справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість передання спору на розв\u0026rsquo;язання Суду передбачено відповідним міжнародним договором. Наприклад, відповідно до ст. 9 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього спори між договірними сторонами з питань тлумачення, застосування або виконання цієї Конвенції, включаючи суперечки щодо відповідальності тієї чи іншої держави за вчинення геноциду або одного з інших, перелічених у статті III діянь, передаються на розгляд Міжнародного суду ООН на вимогу будь-якої зі сторін у спорі;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов'язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН. Держава може визнати обов\u0026rsquo;язковою щодо будь-якої іншої держави, яка приймає таке саме зобов'язання, юрисдикцію Суду в будь-яких юридичних спорах шляхом подання відповідної заяви до Генерального секретаря ООН. Варто зазначити, що росія, як, зрештою, і Україна, таку заяву не подавала (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/declarations\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/declarations\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвизнання державою юрисдикції після подання проти неї заяви, тобто держава, проти якої подали заяву, може визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, росія добровільно не погодиться визнати юрисдикцію Міжнародного суду ООН у справах щодо України. Тому варіанти, визначені пп. 1, 3 та 4, видаються малоймовірними. Однак деякі конвенції, учасником яких виступає росія, прямо передбачають можливість одностороннього звернення держави до Суду. Таким чином, у випадку, якщо Україна буде звертатися до Міжнародного суду ООН щодо порушення росією норм конвенції, яка передбачає можливість одностороннього звернення держави-сторони до Міжнародного суду ООН, то таке звернення підпадатиме під його юрисдикцію. За таких обставин Україна може передати справу проти росії до Міжнародного суду ООН без згоди росії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні договори, недотримання положень яких може бути предметом звернення до Міжнародного суду ООН (див. пп. 2.2 вище)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа офіційному сайті викладено перелік договорів, порушення положень яких підпадає під юрисдикцію Суду (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/treaties\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/treaties\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Він включає як двосторонні договори, так і багатосторонні. Зокрема, у переліку є Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього; Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення; Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які перебувають під міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів; Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників; Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання; Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства тощо. У випадку порушення будь-якої з цього списку конвенцій державою-стороною інша держава-сторона може подати з цього приводу позов до Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУже зараз очевидно, що росія вчиняє порушення деяких зі згаданих договорів, наприклад Конвенції проти катувань. Усе частіше звучать думки про порушення росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Тому, безперечно, Міжнародний суд ООН є і буде ефективним механізмом відстоювання прав українців, які постраждали від вторгнення держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eТривалість провадження \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо тривалості провадження, то однозначної відповіді на це питання, на жаль, немає. Міжнародний суд ООН не обмежений у строках розгляду звернень держав. Залежно від складності справи вона може тривати роками, наприклад справа про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e, ICJ, Judgement, 19 грудня 2005 року). Так, Конго звернулося до Міжнародного суду ООН у 1999 році, рішення за результатами розгляду звернення було винесено у 2005 році, а остаточне рішення стосовно репарацій \u0026mdash; у лютому 2022 року (див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/en/case/116\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/en/case/116\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eРішення Міжнародного суду ООН \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eАні Статут Міжнародного суду ООН, ані регламент не містять положень про те, які саме рішення він може ухвалити за результатами розгляду. Таким чином, рішення за результатами розгляду індивідуальні та залежать від конкретної справи. Так, Суд може встановити наявність або відсутність порушення, про яке заявляє держава. У випадку встановлення порушення він може присудити окремим рішенням репарації, як, наприклад, у згаданій вище справі про бойові дії на території Конго.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e Чи можуть фізичні та юридичні особи отримати відшкодування за порушення їхніх прав у Міжнародному суді ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТак, однак з огляду на те, що звертатися до Міжнародного суду ООН можуть лише держави, процедура дещо складніша й лише частково залежить від волі фізичних та юридичних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом скарги до Суду можна умовно розділити на дві категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eпершої\u003c/strong\u003e належать скарги, що стосуються лише інтересів держави. Наприклад, кожна держава має інтерес у тому, щоб інші держави дотримувалися ратифікованих ними міжнародних договорів, навіть якщо їх порушення безпосередньо цю державу не зачіпає, і звертатися з цього приводу до Міжнародного суду ООН. Також держава може вимагати констатації Судом порушення норм міжнародного права, у результаті якого було порушено її права. Наприклад, якщо в результаті агресії іншої держави знищено її інфраструктуру або піддано експлуатації її природні ресурси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо \u003cstrong\u003eдругої\u003c/strong\u003e категорії належать міждержавні скарги, у яких одна з держав вимагає констатації порушення базових прав своїх громадян державою-відповідачем. У такому випадку одна держава по суті вимагає притягти до відповідальності іншу державу за вчинені нею міжнародно-протиправні діяння, які завдали шкоду правам фізичних і юридичних осіб. Тому якщо Міжнародний суд ООН встановлює порушення та присуджує в такій ситуації компенсацію за завдану шкоду, компенсація надалі повинна передаватися державою на користь фізичних та юридичних осіб, чиї права було порушено. Такий підхід випливає як з практики Міжнародного суду ООН (див., наприклад, справу \u0026laquo;\u003cem\u003eDiallo\u0026raquo; (\u0026laquo;Гвінея проти Демократичної Республіки Конго\u0026raquo;) \u003c/em\u003e(щодо компенсації), \u003cem\u003eICJ Reports, \u003c/em\u003e2012, ст. 344, п. 57), так і ст. 19 Проєкту статей щодо дипломатичного захисту Комісії ООН з міжнародного права 2006 року, на якому така практика великою мірою заснована.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e За які види шкоди може присуджувати компенсацію Міжнародний суд ООН? \u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН може присуджувати компенсацію за шкоду будь-якого характеру, завдану порушеннями міжнародного права, які були предметом розгляду Міжнародного суду ООН. Наведемо приклад рішення в уже згаданій вище справі про бойові дії на території Конго (\u0026laquo;\u003cem\u003eДемократична Республіка Конго проти Уганди\u0026raquo;\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ рішенні 2005 року по суті справи Міжнародний суд ООН встановив, що Уганда порушила принципи незастосування сили та невтручання у зв\u0026rsquo;язку з веденням бойових дій проти Демократичної Республіки Конго на її території, незаконною окупацією частини її території та наданням підтримки збройним формуванням, що діяли на її території. Міжнародний суд ООН також констатував порушення у зв\u0026rsquo;язку з вчиненням армією Уганди порушень міжнародного права на окупованій території. Ідеться про масові вбивства, катування та інші форми нелюдського поводження щодо цивільного населення, знищення сіл і цивільних будівель, недодержання правила про проведення розмежування між військовими та цивільними цілями в ході бойових дій, незабезпечення належного захисту цивільного населення в ході бойових дій, розпалювання міжетнічних конфліктів та невжиття заходів для того, щоб припинити такі конфлікти, мобілізацію дітей-солдатів і невжиття заходів з метою забезпечення дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях. Також Міжнародний суд ООН встановив, що офіцери та солдати Уганди були причетні до розорення, спустошення та експлуатації природних ресурсів на окупованій території і що влада Уганди не вживала жодних заходів з метою припинення такої діяльності як своїми представниками, так і приватними особами. Указані дії становили порушення Статуту ООН і значної кількості інших міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на те, що вказані порушення вчинила армія Уганди, саме вказана держава, на думку Суду, несе за них міжнародно-правову відповідальність. Суд вказав, що за таких обставин Уганда повинна відшкодувати збитки, завдані вказаними порушеннями. З огляду на клопотання Демократичної Республіки Конго з цього приводу Суд у своєму рішенні щодо суті справи (рішення 2005 року) доручив сторонам провести переговори з цього приводу з метою розв\u0026rsquo;язання питання репарацій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУпродовж тривалого часу згоди з приводу розміру репарацій сторони так і не досягнули. Тому Міжнародний суд ООН окремо розглянув питання та нещодавно, 9 лютого 2022 року, виніс окреме рішення з цього приводу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд присудив на користь Демократичної Республіки Конго 325\u0026nbsp;000 000 доларів США. Вказана сума повинна була покрити збитки, завдані в результаті вчинення перелічених вище порушень, а саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eсмерті та тілесні ушкодження (загалом у цій частині присуджено суму розміром 225\u0026nbsp;000 000 доларів США):\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eубивства цивільних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eотримання цивільними особами тілесних ушкоджень (внаслідок прямих атак на цивільне населення; ушкоджень, отриманих у ході бойових дій між комбатантами; катувань та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eжертви зґвалтувань та сексуального насильства;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмобілізація дітей солдатів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимушене переміщення цивільного населення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзбитки, завдані майну (загалом у цій частині присуджено суму розміром 40\u0026nbsp;000 000 доларів США), зокрема приватним помешканням, школам, лікарням;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eшкода, завдана природним ресурсам: експлуатація родовищ і видобуток золота, діамантів, танталіту, кави, а також знищення місцевої флори (загалом у цій частині присуджено суму розміром 60\u0026nbsp;000 000 доларів США).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНизка вимог Демократичної Республіки Конго Міжнародний суд ООН відхилив через їх необґрунтованість. Ідеться, зокрема, про вимоги щодо присудження компенсації за знищення майна збройних сил Демократичної Республіки Конго й майна, належного державній Національній енергетичній компанії. Суд вказав, що з огляду на статус майна (державна власність) Демократична Республіка Конго мала можливість надати більш переконливі докази існування та розміру шкоди, однак не зробила цього. Також Міжнародний суд ООН вказав, що докази, надані Демократичною Республікою Конго на підтвердження того, що в ході бойових дій було завдано шкоди її флорі та біорізноманіттю, були недостатніми для здійснення навіть приблизної оцінки розмірів такої шкоди, а тому вимоги Демократичної Республіки Конго в цій частині були відхилені. Суд також зазначив, що Демократична Республіка Конго недостатньо обґрунтувала наявність макроекономічної шкоди (сповільнення економічного зростання та недоотримання прибутків).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкий стандарт доведення порушень перед Міжнародним судом ООН?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ тих випадках, коли Суд задовольняв вимоги Демократичної Республіки Конго в частині компенсації, він робив це не на індивідуалізованій основі, а ґрунтувався на більш узагальненому підході. Так, з огляду на наявні докази він не спромігся точно встановити більш-менш точну кількість осіб, які загинули, зазнали тілесних ушкоджень, кількість знищеного майна і викрадених природних ресурсів та їхню вартість. Він виходив фактично з того, що в рішенні 2005 року було встановлено факт вчинення відповідного порушення і воно було масовим. Після цього на основі фактів, які вдалося встановити з наявних доказів, Суд присуджував загальну суму компенсації щодо декількох категорій порушень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом Суд дотримувався підходу, адаптованого іншими міжнародними інституціями (зокрема, ідеться про Комісію з розгляду вимог між Еритреєю та Ефіопією (Eritrea-Ethiopia Claims Commission), зазначивши, що \u0026laquo;\u003cem\u003eу контексті провадження, метою якого є присудження компенсації за шкоду, якої завдано значній кількості потерпілих, відповідні інституції застосовували менш жорсткий стандарт доведення. Вони зменшили рівень присуджених компенсацій для того, щоб компенсувати непевності, спричинені застосуванням нижчого стандарту доведення\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, Суд працює за принципом, що якісніші та переконливіші докази щодо розміру збитків, то більш наближеним до реального розміру буде відшкодування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ справі про бойові дії на території Конго з огляду на слабкість доказової бази сума, присуджена Судом, очевидно, не відповідала реальним збиткам. Однак видається, що якби йому були надані більш переконливі та чіткі докази розміру шкоди, він міг би присудити компенсацію, яка наближалася б до реального розміру завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПитання про документування порушень міжнародного права більш детально досліджувалося в нашій статті про звернення до ЄСПЛ. Вимоги міжнародних судових інституцій в цій частині однакові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКоло тих питань, що можуть розглядатися Міжнародним судом ООН у контексті війни між Україною та росією доволі незначне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМіжнародний суд ООН діє лише на підставі звернення держав. Він може присуджувати компенсацію за збитки, завдані і фізичним, і юридичним особам, однак впливати на розгляд справи може лише держава. Тому видається, що держава при підготовці звернень до Міжнародного суду ООН, які зачіпатимуть права приватних суб\u0026rsquo;єктів, повинна об\u0026rsquo;єднати свої зусилля з ними. Зокрема, ідеться про документування порушень міжнародного права. Безперечно, коли йдеться про порушення лише прав держави, то ніхто інший краще не зможе зафіксувати факт порушення та завдані збитки. Однак якщо мова йде про порушення фундаментальних прав людини, такі як вчинення актів катування, геноциду та інше, то, без сумніву, знадобиться допомога самих жертв. Що якіснішими та переконливішими будуть докази порушення прав, то ближчим до реального (фактично більшим) буде розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/znimok-ekrana-2022-05-05-o-125234.png","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"старший юрист, адвокат, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":522,"url":"umisne-vbivstvo-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1652966951,"date":"19.05.2022","views":498,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/umisne-vbivstvo_mgp_JT_tcp-14.png","mini_image":null,"name":"Умисне вбивство. Воєнні злочини","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eОбставини збройного конфлікту змінюють підходи до розуміння вбивства. Згідно з\u0026nbsp; міжнародним гуманітарним правом діє принцип розрізнення, який визначає, що саме може бути законною ціллю нападу. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про умисне вбивство як воєнний злочин читайте у новій інформаційній довідці про особливості окремих складів воєнних злочинів, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1r7D9YMSFhbDQuhZoOlelWbWaYa-DmURn/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1r7D9YMSFhbDQuhZoOlelWbWaYa-DmURn/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.14. ЗДІЙСНЕННЯ НЕВИБІРКОВИХ НАПАДІВ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":512,"url":"zdijsnennya-nevibirkovih-napadiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651675241,"date":"13.05.2022","views":451,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/nevibirkovi-napadi-47.png","mini_image":null,"name":"Здійснення невибіркових нападів. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eНіби пов\u0026rsquo;язуючи заборонені засоби та методи ведення війни, МГП визначає як порушення здійснення невибіркових нападів, що безпосередньо пов\u0026rsquo;язане з характеристиками видів озброєння, які використовує сторона збройного конфлікту, при чому свідомо обираючи їх застосування в умовах активного ведення бойових дій. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про здійснення невибіркових нападів як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1rz2i_szlygE4t5d5cAD2830rKqo0FVfG/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1rz2i_szlygE4t5d5cAD2830rKqo0FVfG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili\"\u003e4.2.13.\u0026nbsp;СПРИЧИНЕННЯ ШКОДИ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩУ ЧИ ОБ\u0026rsquo;ЄКТАМ, ЯКІ МІСТЯТЬ НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":517,"url":"perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosijskimi-vijskovimi-v-institutsiyah-oon","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1652088193,"date":"12.05.2022","views":432,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_10836505_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН","description":"\u003cp\u003eУ \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu\"\u003eпопередній статті\u003c/a\u003e ми проаналізували перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, у Європейському суді з прав людини. Попри низку застережень, вказана інституція залишається, на нашу думку, дієвим механізмом захисту прав, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/perspektivi-otrimannya-vidshkoduvannya-za-zlochini-vchineni-rosiyskimi-viyskovimi-v-institutsiyakh-oon\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу авторів.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eВодночас у міжнародному праві існують інші механізми, звернувшись до яких, скаржник може розраховувати на отримання компенсації за шкоду, завдану порушенням його прав чи прав третіх осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДеякі інституції розглядають звернення лише від держав, як, наприклад, Міжнародний суд ООН. Однак є й інші, які можуть приймати скарги і від фізичних осіб. Станом на сьогодні ООН включає декілька таких інституцій. Зокрема, ідеться про Комітет з прав людини, Комітет з питань ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з прав людей з інвалідністю, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав та Комітет з прав дитини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЛише деякі з цих комітетів компетентні розглядати порушення такого характеру, як ті, що здебільшого вчиняли російські окупанти в Україні. Ідеться, наприклад, про Комітет з прав людини, Комітет проти катувань, Комітет з питань насильницьких зникнень, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (наприклад, питання житла). Однак не кожен з цих комітетів повноважний розглядати скарги фізичних осіб, подані саме проти росії, адже для цього зазвичай потрібна окрема згода цієї держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ урахуванням вказаних застережень з усіх перелічених інституцій залишаються Комітет ООН проти катувань та Комітет ООН з прав людини. Саме на них і зупинимося в цій статті.\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет ООН проти катувань\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІнституція діє на підставі Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (далі \u0026mdash; Конвенція проти катувань). Відповідно до Конвенції проти катувань Комітет володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, які стали потерпілими внаслідок порушення положень Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб Комітет мав повноваження розглядати повідомлення від фізичної особи, держава має спершу визнати його компетенцію. Станом на 2022 рік Україна і росія таку компетенцію визнали, тому він повноважний розглядати скарги на порушення Конвенції проти катувань, які відбулися в ході війни в Україні.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі питання розглядає Комітет\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає, зокрема, будь-які питання, пов\u0026rsquo;язані з катуванням, якщо воно вчиняється представниками держави, за їх підбурюванням чи з їх мовчазної згоди. Сюди належать не лише випадки вчинення катування, а й ефективність розслідування державою таких інцидентів і якість законодавства, покликаного протидіяти катуванню та забезпечувати притягнення до відповідальності осіб, які його вчинили.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eХто може звернутися з повідомленням\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Конвенції проти катувань звертатися з повідомленням до Комітету можуть: 1) приватні особи (це може бути безпосередньо особа, права якої були порушені, або ж представник особи на підставі довіреності, а також без такої довіреності з аргументованим поясненням, чому така довіреність не може бути отримана); 2) держава (зі скаргою на іншу державу-учасницю); 3) якщо Комітет одержує вірогідну інформацію про \u003cu\u003eсистематичне\u003c/u\u003e застосування катувань на території держави-сторони. У такому випадку він може звернутися до держави з пропозицією співпрацювати в розгляді інформації про систематичні катування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож варто наголосити на тому, що особа може подати повідомлення до Комітету \u003cstrong\u003eпроти країни, під юрисдикцією якої вона перебувала під час порушення\u003c/strong\u003e. У цьому контексті варто зауважити, що станом на сьогодні складно встановити, чи особа \u0026mdash; громадянин України, яка перебувала на території України, зможе подати повідомлення щодо росії, внаслідок дій представників якої вона постраждала. Подібної практики не так багато. Єдині справи, у яких особа скаржилася на порушення її прав проти держави, громадянином якої вона не була, \u0026mdash; про депортацію. При цьому такі особи законно перебували на території такої держави. \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/treaty-bodies/individual-communications#proceduregenerale\"\u003eНа офіційному сайті ООН в розділі про індивідуальні повідомлення осіб\u0026nbsp;\u003c/a\u003eне зазначено, що особа має бути громадянином держави, проти якої скаржиться, або повинна перебувати на території такої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВодночас у випадку України особи, які зазнали катувань з боку російських військових, очевидно, перебували або під їхнім фізичним контролем, або на території, яку вони контролювали. За таких обставин, на нашу думку, особа, безперечно, може вважатися такою, що перебуває під юрисдикцією держави-агресора.\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлень\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготовленою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлені обмеження щодо строків розгляду таких повідомлень (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e). Як показує практика (див. п. 6 нижче), загалом розгляд повідомлень займає 3\u0026ndash;4 роки. Тобто від звернення особи з повідомленням про порушення її прав до Комітету і до винесення рішення, яке містить рекомендації для держави про відновлення прав особи та компенсації, проходить від 3 до 4 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПісля цього державі дається 180 днів на виконання рекомендацій. Залежно від добросовісності виконання рекомендацій тривалість справи може бути продовжено. Тобто якщо держава не виконала або неналежним чином виконала рекомендації Комітету, з нею розпочинається діалог, і справа буде відкритою, доки держава не виконає рекомендації. У такому випадку тривалість буде дещо довшою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомлення про порушення Конвенції проти катувань має містити таку інформацію: 1) основну інформацію про порушення; 2) назву держави, проти якої подається така заява; 3) хронологічний перелік фактів, на яких ґрунтується скарга; 4) права, викладені в Конвенції проти катувань, які, як стверджують, були порушені; 5) будь-які потенційні засоби правового захисту, які скаржник хотів би отримати, якщо Комітет встановить порушення Конвенції. Уся ця інформація відображається в стандартній формі, яку можна знайти \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/en/documents/tools-and-resources/form-and-guidance-submitting-individual-communication-treaty-bodies\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e)\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до п. 2 статті 22 Конвенції Комітет вважає неприйнятним повідомлення, якщо воно 1) анонімне; 2) є результатом зловживання правом на подання такого повідомлення; 3) несумісне з положеннями Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож згідно з п. 5 статті 22 Конвенції Комітет не розглядає повідомлення, якщо: 1) висвітлене питання розглядається або розглядалося за іншою міжнародною або регіональною процедурою; 2) не було використано всіх національних засобів захисту, однак це правило не діє, якщо застосування цих засобів невиправдано затягує допомогу й навряд чи надасть ефективну допомогу особі, потерпілій внаслідок порушення Конвенції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯке рішення може ухвалити Комітет за результатами розгляду скарги?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет може рекомендувати різні види засобів правового захисту для усунення порушень прав людини. Найпоширенішою є компенсація. Комітети можуть також рекомендувати звільнення, розслідування, повторний судовий розгляд, заміну смертного вироку тощо. Коли Комітет робить висновок про порушення прав особи, державі пропонується надати протягом 90 днів інформацію про заходи, які вона вжила для виконання рекомендацій. Після цього відповідь держави передається заявнику для коментарів. Якщо держава-учасник не вживає відповідних заходів, справа залишається на розгляді Комітету. Таким чином, з державою-стороною триває діалог, і справа залишається відкритою до тих пір, поки не будуть вжиті задовільні заходи. Інформація, пов\u0026rsquo;язана з виконанням рекомендацій комітетів, не є конфіденційною, а засідання, під час яких вона обговорюється, публічні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПідсумовуючи, якщо проаналізувати рішення Комітету, то можна дійти таких висновків стосовно результатів розгляду справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, розгляд повідомлень на практиці триває приблизно 3\u0026ndash;4 роки (див., наприклад, такі справи за посиланнями \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f68%2fD%2f818%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f858%2f2018\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f71%2fD%2f843%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://tbinternet.ohchr.org/_layouts/15/treatybodyexternal/Download.aspx?symbolno=CAT%2fC%2f67%2fD%2f854%2f2017\u0026amp;Lang=en\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, за результатами розгляду у випадку встановлення Комітетом порушення прав, передбачених Конвенцією, Комітет зобов\u0026rsquo;язує державу, у тому числі, виплатити потерпілій особі компенсацію, а також вжити інших заходів для відновлення прав особи (зокрема, це може бути проведення ефективного досудового розслідування), про результати чого потрібно повідомити Комітет протягом 90 днів з моменту винесення рішення (див. справи вище). Очевидним недоліком є те, що Комітет не вказує конкретний розмір компенсації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКомітет з прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до положень Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі \u0026ndash; Протокол) Комітет з прав людини володіє повноваженнями розглядати індивідуальні повідомлення осіб, чиї права, гарантовані Пактом, були порушені.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eЯкі права гарантовано Протоколом?\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітет розглядає скарги на порушення прав особи, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та свободи. Сюди належать, зокрема, право на життя, заборона катування та жорстокого або нелюдського поводження, заборона рабства та работоргівлі, право на свободу та особисту недоторканість, право на свободу думки тощо. Саме вказані права найчастіше порушувалися в ході російської агресії.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eДоказова база та вимоги до повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВідповідно до Протоколу заява вважається неприйнятною у випадку, якщо 1) не були вичерпані всі національні засоби захисту, однак це правило не діє у випадку, якщо застосування таких засобів невиправдано затягується; 2) повідомлення анонімне; 3) повідомлення є зловживанням правом; 4) повідомлення несумісне з Пактом; 5) порушення, викладені в повідомленні, уже розглядалися цим Комітетом або розглядаються, або розглядалися за іншою міжнародною або регіональною процедурою. Повідомлення викладається в письмовому вигляді шляхом заповнення відповідної стандартної форми, посилання на яку надано вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСтроки розгляду повідомлення\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗгідно з довідкою, підготованою Верховним комісаром з прав людини Офісу Організації Об'єднаних Націй, розгляд повідомлення може тривати від 1 до 2 років. У жодних офіційних документах не встановлено обмежень щодо строків розгляду таких повідомлень. Проте Комітет з прав людини має велику кількість скарг і відповідно до цього договору процедура зазвичай займає більше часу (див. більш детально \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/HRBodies/TB/23FAQ.pdf\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩодо питань доказової бази та природи рішень, що виносяться Комітетом, то вимоги тут такі ж, як і у випадку Комітету проти катувань (див. п. 3\u0026ndash;4 розділу 1 вище).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПрактика\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПроаналізувавши низку рішень Комітету, ми дійшли таких висновків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-перше, загалом розгляд Комітетом повідомлень займає часто набагато більше часу, аніж вказано вище. Зокрема, може йтися про 4\u0026ndash;5 років на розгляд однієї справи (для прикладу, див. рішення \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/files/decisions/127_Mexico_1_-_Disappearance.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e і \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938,%20https://ccprcentre.org/files/decisions/G1735409.pdf\"\u003eтут\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПо-друге, при визначенні Комітетом порушення прав особи, зокрема порушення права на життя чи незаконне затримання, Комітет надає державі-учаснику рекомендації стосовно усунення відповідних порушень та призначає особі відповідну компенсацію. Такі рекомендації Комітету держава має виконати протягом 180 днів та повідомити його про результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНаприклад, згадаємо справу Мадіна Магомедова проти росії. Так, заявниця \u0026mdash; громадянка росії, яка подала повідомлення від свого імені та імені свого брата, іншого громадянина росії. Вона стверджувала, що держава-учасник порушила її права за статтею 7 (катування та жорстоке поводження) і права її брата за статтями 6 (право на життя), 9 (1) (право на свободу і особисту недоторканість) і (5) (компенсація за незаконний арешт чи затримання) Пакту. Брат заявниці був заарештований російськими військовими в Грозному, Чеченська Республіка, у січні 1995 року. Пізніше того року заявниці повідомили, що її брата тримають у в'язниці в Ставрополі, але у 2000 році заперечили це. Заявниця подала клопотання про відкриття кримінального провадження, однак їй повідомили про сплив строку давності. Подальші апеляції були відхилені. За результатами розгляду повідомлення Комітет визнав порушення зазначених вище статей і зазначив, що росія зобов\u0026rsquo;язана надати заявниці повну репарацію, у тому числі провести ефективне розслідування, повідомляти їй про результати такого розслідування, надати компенсацію, а також повідомити Комітет протягом 180 днів про результати вжитих заходів (див. \u003ca href=\"https://ccprcentre.org/decision/16938\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eКомітети ООН можуть розглядати повідомлення про порушення лише тих прав, які передбачені відповідними міжнародними документами. Якщо те чи інше право не передбачено в цих документах, то комітети не мають повноважень розглядати скарги з приводу його порушення. У зв\u0026rsquo;язку з цим низка поширених порушень, вчинених росією в Україні, на жаль, не може бути предметом розгляду вказаних комітетів. Наприклад, право власності не може розглядатися Комітетом з прав людини, якщо воно прямо не пов\u0026rsquo;язане з порушенням інших прав, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, зокрема права не бути підданим дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУсе ж видається, що найбільш грубі порушення прав громадян України можуть бути предметом розгляду комітетів ООН. Росія досі є членом вказаних комітетів, а тому повинна виконувати їхні рішення (рекомендації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакож видається, що вказані комітети загалом розглядають справи швидше за ЄСПЛ. При цьому вони володіють схожими повноваженнями в частині тих зобов\u0026rsquo;язань, які можуть покладати на державу за результатами розгляду справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОчевидно, що наявність рішень комітетів ООН створюватиме позитивний прецедент при розгляді справ аналогічного характеру в інших міжнародних інституціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/znimok-ekrana-2022-05-05-o-125234.png","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"старший юрист, адвокат, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»","text":""},{"id":67,"url":"liliya-lavrichenko","show_main":0,"image":null,"name":"Лілія","surname":"Лавріченко","post":"Юристка ЮФ \"Василь Кісіль і Партнери\"","text":""}],"tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":516,"url":"operatsiya-evakuatsiya-yak-ne-skoiti-vidrazu-tri-mizhnarodni-zlochini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651829428,"date":"10.05.2022","views":799,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/1646736054-3648-2.jpg","mini_image":null,"name":"Операція «Евакуація»: як не скоїти відразу три міжнародні злочини?","description":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ Звіті Московського механізму (ОБСЄ)\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо ситуації в Україні міститься важливе нагадування: \u0026laquo;\u003ci\u003eОсновний підхід міжнародного гуманітарного права полягає не в евакуації цивільного населення, щоб дозволити військовим безперешкодно вести бойові дії, а в тому, щоб зобов\u0026rsquo;язати військових вести бойові дії з урахуванням присутності цивільного населення\u003c/i\u003e\u0026raquo;. Населення має бути захищене від негативних наслідків збройного конфлікту та забезпечене нормальними умовами існування. Водночас сторони в конфлікті охоче вдаються до вчинення під проводом евакуації воєнних злочинів, злочинів проти людяності та навіть геноциду, що потребує особливої уваги.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","text":"\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cb\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/b\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cem\u003eфото: REUTERS\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cbr /\u003eЧим\u003c/strong\u003e \u003cb\u003eевакуація відрізняється від інших переміщень населення під час збройного конфлікту?\u003c/b\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВідповідно до частини 2 статті 49 Женевської конвенції (IV) \u003cb\u003e\u003ci\u003eевакуація\u003c/i\u003e\u003c/b\u003e \u0026mdash; це повне або часткове переміщення населення з певної території, необхідне для гарантування його безпеки або зумовлене імперативними причинами військового характеру.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eПерше, \u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eщо слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її особливу правову природу. Це не виняток до положення про заборону депортації і примусового переміщення (частина 1 статті 49 Женевської конвенції (IV), яка є абсолютною і не допускає відступів за жодних обставин.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cstrong\u003eЕвакуація\u003c/strong\u003e \u0026mdash; це обов\u0026rsquo;язок держави забезпечити цивільним особам під її контролем основоположні права та свободи, у тому числі право на життя. З цього погляду цікаве питання, яким має бути такий контроль \u0026mdash; загальним або ефективним\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftn1\" name=\"_ftnref1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteAnchor\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Беручи до уваги, що під час збройного конфлікту продовжують застосовуватися норми міжнародного права прав людини (\u003ci\u003elex generalis\u003c/i\u003e) і враховуючи формулювання, закріплені в релевантних статтях Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І), зокрема щодо громадянства, можна стверджувати, що мова йде саме про \u003ci\u003eефективний контроль\u003c/i\u003e. Тому без його встановлення сторона збройного конфлікту не може за жодних обставин самовільно переміщувати населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ci\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eДруге\u003c/span\u003e\u003c/i\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e, що слід знати про евакуацію, \u0026mdash; її винятковий характер (\u003ci\u003ea measure of last resort\u003c/i\u003e). Усі норми про евакуацію зазвичай тлумачаться обмежено й передбачають високий поріг доведення, тягар якого лежить на державі, що посилається на її необхідність. У коментарях до Женевської конвенції (IV) і Додаткового протоколу (І) міститься застереження про неможливість перетворення евакуації на стратегію ведення війни у зв\u0026rsquo;язку з її ефективністю для досягнення військової переваги. З цього погляду евакуація правомірна лише тоді, коли не існує жодної іншої альтернативи. Розглянемо два приклади:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eУ рішенні військового трибуналу США над німецьким генералом Лотарем Рендулічем було підтверджено, що евакуація всього населення з норвезької провінції Фіннмарк \u003cstrong\u003eвиправдана\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eособливо вагомими причинами \u003c/strong\u003eвійськового характеру, а саме прагненням врятувати цивільних осіб від наслідків тактики випаленої землі, яку реалізували німецькі війська, щоб затримати просування радянської армії. Натомість\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eу рішенні британського військового трибуналу над фельдмаршалом Еріхом фон Манштейном запобігання шпигунству та прагнення позбавити ворога робочої сили \u003cstrong\u003eне були визнані достатніми\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eумовами\u003c/strong\u003e, які легітимізували масову депортацію населення з України в 1944 році та знищення його майна.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp\u003eНаведена судова практика демонструє досить вузькі межі розсуду командира, який наказує евакуювати цивільне населення, і підштовхує до пошуку альтернатив цьому заходу. Можна виокремити щонайменше чотири опції, які мають передувати або замінити евакуацію:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзахист через присутність;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання гуманітарної допомоги;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпосередництво;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eстворення необоронюваної місцевості.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eВажливо, що цивільні особи, які відмовляються від евакуації, зберігають свій захищений статус і не можуть зазнавати будь-яких обмежень і прямих нападів (Коментар Міжнародного комітету Червоного Хреста до Женевської конвенції (IV). Тому ми знову повертаємося до основного підходу міжнародного гуманітарного права \u0026mdash; \u003cb\u003eобов\u0026rsquo;язкового врахування присутності цивільного населення в процесі планування бою\u003c/b\u003e. \u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЦікаво, що історично заборона депортації та примусового переміщення населення з окупованих територій сприймалася як очевидна. Саме тому її, наприклад, не було прямо передбачено в Гаазькому положенні 1907 року. Депортація та примусове переміщення, за словами Спеціального доповідача Ради з прав людини ООН Альфреда де Заяса, не відповідають навіть мінімальним стандартам цивілізованості. Однак Друга світова війна продемонструвала, що агресор зазвичай втрачає будь-яке внутрішнє мірило, тож після вчинених звірств з\u0026rsquo;явилася стаття 49 Женевської конвенції (IV), яку доповнили та розвинули норми додаткових протоколів (І, ІІ).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eКоли евакуація перетворюється на примусове переміщення?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ рішенні Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Благоєвіча та Йокича\u0026raquo; підкреслено, що вибір брати участь в евакуації має бути добровільним рішенням постраждалого (пп. 127\u0026ndash;128). У цьому контексті примус не обмежується фізичною силою і також включає погрозу насильством, переслідування, затримання, психологічне пригнічення, зловживання владою, зумисне створення середовища небезпеки (п. 529, рішення Судової палати у справі \u0026laquo;Прокурор проти Кристича\u0026raquo;). Сторони в конфлікті зобов\u0026rsquo;язані запобігати переміщенню, зумовленому їхніми власними діями (тут слід розрізняти \u003ci\u003ej\u003c/i\u003e\u003ci\u003eus in bello\u003c/i\u003e та \u003ci\u003ejus ad bellum\u003c/i\u003e, адже мова йде не про агресію як таку, а порушення міжнародного гуманітарного права), зокрема залякування населення та здійснення невибіркових нападів. Тож \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; є примусовим переміщенням, якщо незаконні дії відповідно до права збройних конфліктів підштовхують цивільних до неї. Окрім того, норма про евакуацію має захисний елемент, який відсутній у випадку депортації.\u003co:p\u003e\u003c/o:p\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ контексті російського вторгнення систематичні зумисні напади на цивільні об\u0026rsquo;єкти (включно з лікарнями й дитячими садками) і цивільних осіб, використання неточної зброї та касетних боєприпасів у густонаселених районах, погрози ядерною зброєю, терор на тимчасово окупованих територіях позбавляють цивільне населення будь-якого вибору, окрім як покинути звичне місце проживання. В особливо вразливому становищі опинилися діти, літні люди та особи з інвалідністю, які безальтернативно були примусово переміщені рф під проводом евакуації ще в перші тижні збройного конфлікту.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eМінімальні стандарти\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eУ лютому 2014 року, відразу після вивезення мирного населення зі старого міста Хомс у Сирії, Управління Верховного комісара ООН з питань біженців розробило Мінімальні стандарти участі в міжвідомчих гуманітарних евакуаціях. Ці десять норм випливають з вимог міжнародного гуманітарного права та узгоджені з принципами гуманності, неупередженості, незалежності та нейтралітету. Вони передбачають безпечне переміщення в належних умовах, гуманне ставлення, гарантування доступу до процесу евакуації спеціалізованим міжнародним установам, надання медичної допомоги пораненим і хворим, забезпечення єдності сімей, захист гуманітарних конвоїв й особливий захист дітей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eЩо стосується переміщення неповнолітніх, то окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана дотримуватися відповідних статей Женевської конвенції (IV) та Додаткового протоколу до неї (І). У цьому контексті найбільш вичерпною є стаття 78 останнього. За загальним правилом дітей заборонено переміщувати в іноземну державу. Якщо цього вимагають невідкладні обставини (зокрема, пов\u0026rsquo;язані зі станом здоров\u0026rsquo;я), евакуація повинна бути тимчасовою, а сторона збройного конфлікту має докласти найкращих зусиль, щоб знайти родичів або опікунів дитини й отримати їхню письмову згоду. Таке переміщення допускається лише за участі держави громадянства дитини. На території окупаційної держави має бути забезпечене навчання неповнолітнього відповідно до підходів виховання його батьків. У Центральне довідкове агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста має бути надана вичерпна інформаційна картка на кожну евакуйовану дитину з метою полегшення її повернення в державу громадянства.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eТаким чином, щонайменше переміщення рф від моменту військового вторгнення більше ніж 2\u0026nbsp;000 українських дітей-сиріт не підпадає під жодну зі згаданих вимог, які дозволили б кваліфікувати такі дії як евакуацію. \u003cb\u003eПрагнення всупереч нормам міжнародного права, українського і навіть власного законодавства рф віддати дітей на усиновлення, встановлення над ними опіки російськими громадянами, розроблення нормативних актів про пришвидшену русифікацію дітей, відмова співпрацювати з Україною щодо повернення неповнолітніх суперечать не лише букві, але й духу статті 78 Додаткового протоколу (І).\u003c/b\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eНапрямок евакуації: межа між необхідністю та міжнародним злочином\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eУ випадку наявності імперативної причини військового характеру, коли жодна з альтернатив евакуації неможлива, окупаційна держава має правильно визначити територію, куди буде спрямовано потік переміщеного населення. Вибір слід робити, беручи до уваги рішення Судової палати МКТЮ у справі \u0026laquo;Прокурор проти Стакіча\u0026raquo;, а саме той факт, що переміщення не має призводити до викорінення громад на території їх проживання (п. 681). Це \u003cem\u003einter alia\u003c/em\u003e зумовлено вимогою дотримуватися принципу поваги до суверенітету, адже населення є невід\u0026rsquo;ємним елементом державності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eСеред можливих \u0026laquo;пунктів призначення\u0026raquo; евакуйованих:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eбезпечні зони та місцевості, а також демілітаризовані зони, створені шляхом укладання угоди між сторонами збройного конфлікту відповідно до статті 14 Женевської конвенції (IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава громадянства / постійного місця проживання (зазвичай це окупована повністю або частково країна);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eінша окупована тією ж самою державою територія;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдержава-покровителька або третя держава згідно з угодою, укладеною між сторонами збройного конфлікту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eякщо цього неможливо уникнути з матеріальних причин, територія окупаційної держави (стаття 49 Женевської конвенції (IV).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eВажливо, що евакуація є тимчасовою. Після зникнення імперативних причин військового характеру переміщеним особам заборонено перешкоджати повертатися додому. Окрім того, окупаційна держава, яка евакуювала цивільне населення на власну територію, не може обмежувати право особи покинути її в будь-який час (стаття 35 Женевської конвенції (IV).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ огляду на \u0026laquo;маршрути евакуації\u0026raquo; громадян України до рф або окуповану нею територію України, порушення рф режиму гуманітарних коридорів (які по суті є тимчасовими демілітаризованими зонами), контроль України над більшою частиною власної території, а також той факт, що держава-агресор сама створила умови, якими намагається виправдати свої дії, така \u003cstrong\u003e\u0026laquo;евакуація\u0026raquo; ніщо інше як примусове переміщення, яке має ознаки міжнародних злочинів. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПримусове переміщення як склад міжнародного злочину\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗалежно від обставин і\u003cem\u003e mens rea\u003c/em\u003e депортація та примусове переміщення можуть бути кваліфіковані як:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвоєнний злочин (залежно від типу контролю над територією \u0026mdash; стаття 8 (2) (a) (vii), стаття 8 (2) (b) (viii) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзлочин проти людяності (стаття 7 (d) Римського статуту Міжнародного кримінального суду);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгеноцид (стаття 6 (с) і (е) Римського статуту Міжнародного кримінального суду).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗазначимо, що \u003cstrong\u003eпримусове переміщення за умови його масштабності та систематичності може бути одночасно воєнним злочином і злочином проти людяності.\u003c/strong\u003e Якщо вдасться встановити наявність \u003cem\u003edolus specialis\u003c/em\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e у діях вищого керівництва рф, а саме \u0026mdash; намір знищити повністю або частково українську національну групу як таку (шляхом створення життєвих умов для винищення або ж передання дітей на виховання росіянам), можна буде кваліфікувати \u003cstrong\u003eзлочин геноциду\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час Франко-пруської війни 1870\u0026ndash;1871 років кількість убитих цивільних сягала 2\u0026nbsp;% від усіх загиблих. У сучасних збройних конфліктах співвідношення інше \u0026mdash; на 1 військового припадає 10 убитих мирних мешканців. Очевидно, що на такі високі показники впливає сучасне озброєння, яке, утім, декларується як високоточне, а також загальна криза цивілізаційного розвитку та повне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права окремими державами, що призводить до цілеспрямованого нападу на цивільне населення та цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТакої кількості жертв можна було б уникнути за умови дотримання наявної досконалої системи правил евакуації. Однак натомість маємо ситуацію, коли під її проводом сторона збройного конфлікту здійснює примусове переміщення, масові депортації, зміну демографічного складу населення і навіть геноцид.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eБез належного розслідування та покарання кожного випадку таких злочинів кількість їх жертв продовжуватиме зростати, а збройні конфлікти сучасності неминуче перетворяться на акти тероризму проти цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003chr align=\"left\" size=\"1\" width=\"33%\" /\u003e\r\n\u003cdiv id=\"ftn1\"\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://43092C9E-1DDA-4F66-A953-606041F1F915#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e Report on Violations of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity committed in Ukraine since 24 February 2022 by Professors Wolfgang Benedek, Veronika Bilkova and Marco Sassoli // OSCE, 13 April 2022 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003c/span\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"applewebdata://3239D214-B676-4387-8FA9-DFC20770AA5A#_ftnref1\" name=\"_ftn1\" title=\"\"\u003e\u003cspan class=\"FootnoteCharacters\"\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Більше про ефективний контроль \u0026mdash; рішення Міжнародного суду ООН у справі \u0026laquo;Нікарагуа проти США\u0026raquo;, про загальний контроль \u0026mdash; рішення МКТЮ у справі Душко Тадіча.\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp class=\"LO-normal\"\u003e\u003ca href=\"applewebdata://F0A62F2D-A356-4198-8FCB-BE3D08226091#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Спеціальний умисел.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\", член Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":511,"url":"sprichinennya-shkodi-prirodnomu-seredovischu-chi-obektam-yaki-mistyat-nebezpechni-sili","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651674973,"date":"10.05.2022","views":406,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sprichinennya-shkodi-seredovischu-48.png","mini_image":null,"name":"Спричинення шкоди природному середовищу чи об’єктам, які містять небезпечні сили","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПорушення принципу воєнної необхідності в умовах збройного конфлікту може проявлятися у формі різних воєнних злочинів. Проте під час оцінювання кожного з них виникає необхідність здійснювати аналіз співрозмірності вчиненого нападу та спричинених наслідків.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПовага до навколишнього природного середовища є одним із елементів, які стосуються оцінки відповідності атаки принципу необхідності. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про спричинення шкоди природному середовищу чи об\u0026rsquo;єктам, які містять небезпечні сили як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1blm23reVdUPz-CFS-VzIxQtHHZlaWasm/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1blm23reVdUPz-CFS-VzIxQtHHZlaWasm/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi\"\u003e4.2.12. НАПАД НА ПЕРСОНАЛ ЧИ ОБ'ЄКТИ, ЗАДІЯНІ У НАДАННІ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":515,"url":"osnovni-vimogi-espl-do-pidgotovki-zayav-pro-porushennya-vchineni-pid-chac-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651744343,"date":"06.05.2022","views":634,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_111942688_XL-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Основні вимоги ЄСПЛ до підготовки заяв про порушення, вчинені під чаc збройного конфлікту","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eСтаном на сьогодні, попри вихід росії з Ради Європи, Європейський суд з прав людини (далі \u0026ndash; ЄСПЛ) усе ще залишається одним з небагатьох дієвих механізмів отримання компенсації за порушення, вчинені російською армією в ході війни в Україні. \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cem\u003eОригінал статті \u003ca href=\"https://vkp.ua/publication/osnovni-vimogi-iespl-do-pidgotovki-zayav-shchodo-porushen-vchinenikh-pid-chas-zbroynogo-konfliktu\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e. Передрук виконаний з дозволу автора.\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eУ цій статті ми проаналізуємо ключові вимоги до підготовки заяв до ЄСПЛ; типові порушення, які трапляються в ході бойових дій і можуть стати предметом звернення до ЄСПЛ; і документи, які необхідно надати ЄСПЛ для того, щоб заява мала шанси на успішний розгляд.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eХто може звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eІз заявами про порушення прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026ndash; Конвенція), до ЄСПЛ можуть звертатися фізичні особи, неурядові організації, групи осіб та держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках можна звертатися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТиповий перелік порушень, які трапляються під час ведення бойових дій і можуть бути предметом звернення до ЄСПЛ, включає, зокрема, такі інциденти:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзнищення / пошкодження нерухомого чи рухомого майна (у результаті обстрілів чи безчинства ворожих комбатантів);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата доступу до майна в результаті окупації частини території держави;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення чи фактична втрата можливості здійснювати підприємницьку діяльність внаслідок дій, що не зумовлені воєнною необхідністю;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвтрата домівки (знищення чи втрата фізичного доступу до місця проживання);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпозбавлення свободи цивільних осіб військовослужбовцями держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eутримання військовослужбовцями держави-агресора позбавлених свободи осіб в неналежних умовах;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eненадання медичної допомоги особам, позбавленим свободи;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзагибель цивільних осіб (чи військовополонених) внаслідок незаконних дій військовослужбовців держави-агресора;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзникнення цивільних осіб (чи військовополонених) за обставин, які вказують на причетність російських військовослужбовців;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eкатування та нелюдське поводження з військовополоненими, пораненими чи цивільними особами;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвідсутність ефективного розслідування вказаних вище фактів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінші питання (коло потенційних скарг не визначене).\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eУ яких випадках не можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eВинятки з указаного переліку становлять інциденти, які трапилися під час активної фази бойових дій. Це пояснюється, зокрема, неможливістю (складністю) встановити того, хто несе відповідальність за їх настання. Водночас детальний аналіз практики ЄСПЛ засвідчує, що і з вказаного правила можливі винятки (більш детально про це далі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eПротягом якого періоду можна звернутися до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагальний строк звернення до ЄСПЛ \u0026ndash; чотири місяці, які залежно від обставин конкретної справи відраховуються з моменту вчинення порушення / завершення процедури вичерпання правових засобів захисту на національному рівні / встановлення факту неефективності таких засобів захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЧи можна звернутися до ЄСПЛ одразу після настання події?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eПеред зверненням до ЄСПЛ необхідно спершу вичерпати ефективні національні засоби захисту. У випадку вказаних типових порушень таким засобом захисту буде зазвичай проведення розслідування в межах кримінального провадження. Ініціювати таке розслідування варто як у національних органах влади, так і російських (чи радше спробувати зробити це).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк підтвердити факти та скарги?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eФакти та скарги, викладені в заяві до ЄСПЛ, повинні бути підтверджені відповідними доказами. Очевидно, що більше задокументовано факт порушення прав, гарантованих Конвенцією, то більші шанси на успішний розгляд справи. Загалом те, які документи необхідні для підготовки заяви, залежить від її предмета (див. вище). Також є \u003cu\u003eтипові документи \u003c/u\u003e(\u003cem\u003eдив. перелік наприкінці статті\u003c/em\u003e), які точно знадобляться для обґрунтування вказаних вище порушень у ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЩо ближчий у часовому та просторовому вимірі інцидент, з приводу якого подається скарга, до активної фази бойових дій, то переконливішою та детальнішою повинна бути доказова база. В активній фазі бойових дій панує хаос, і ЄСПЛ потенційно складніше визначити, чи дійсно відбулося порушення і хто несе відповідальність за його вчинення. Відповідно, у таких випадках на заявника лягає \u0026laquo;важчий\u0026raquo; тягар доведення того, що його права були порушені, і він повинен надати відразу якомога переконливіші докази такого порушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВимога надати докази порушення обов\u0026rsquo;язкова не лише для ЄСПЛ, а й інших міжнародних судових інституцій. Наприклад, Міжнародний суд ООН (International Court of Justice \u0026ndash; ICJ) хоч розглядає лише заяви, подані державами, може присуджувати компенсацію і за масові порушення прав фізичних осіб. Традиційно присуджені таким чином кошти держава надалі справедливо розподіляє між потерпілими особами. Що переконливіші та детальніші такі докази, то більше перспектив отримати компенсації у більшому розмірі. Відповідно вимога щодо збору доказів порушення прав є ключовою при зверненні в будь-які міжнародні судові установи \u0026ndash; чи то державою, чи то фізичною особою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗагалом рекомендується паралельно збирати докази самостійно та шляхом залучення до цього процесу органів правопорядку, зокрема подавши заяву про вчинення злочину. Також варто подати аналогічну заяву про вчинення злочину до органів правопорядку росії. Результату від такої заяви скоріш за все не буде, однак у майбутньому це стане приводом для того, щоб говорити про неефективність системи правопорядку росії в частині, що стосується скарг на дії її військовослужбовців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі перспективи розгляду справ проти росії у ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eНа завершення слід звернути увагу потенційних заявників до ЄСПЛ на загальні застереження станом на сьогодні щодо перспектив розгляду справ проти росії ЄСПЛ (\u003cem\u003eбільш детально це питання висвітлено в окремій \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://vkp.ua/ua/publication/vikhid-agresora-z-radi-ievropi\"\u003e\u003cem\u003eстатті \u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Так, у зв\u0026rsquo;язку з вторгненням російських військ в Україну 16 березня 2022 року Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив рішення виключити росію з організації. Також за день до того, 15 березня 2022 року, росія повідомила Генерального Секретаря Ради Європи про свій намір денонсувати Конвенцію. За таких обставин \u003cstrong\u003eросія перестає бути стороною Конвенції \u003c/strong\u003eчерез шість місяців з моменту направлення вказаного повідомлення, тобто з \u003cstrong\u003e16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. З огляду на таку ситуацію ЄСПЛ компетентний розглядати справи проти росії \u003cstrong\u003eлише щодо подій, які трапилися до 16 вересня 2022 року\u003c/strong\u003e. При цьому, усупереч поширеним поглядам, скарги до ЄСПЛ щодо подій, які передують 16 вересня 2022 року, можуть бути подані і після цієї дати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВиконання рішень ЄСПЛ проти росії залишатиметься невизначеним. Однак наявність рішення ЄСПЛ, у якому констатовано порушення прав особи та встановлено розмір компенсації, буде серйозним аргументом на користь як особи, так і держави загалом у будь-яких інших судових провадженнях. Понад те, у разі виявлення росією бажання повернутися до складу Раду Європи невід\u0026rsquo;ємною передумовою такого кроку буде необхідність повного виконання всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти неї за час її \u0026laquo;відсутності\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eТаким чином, попри вказані застереження, звернення до ЄСПЛ залишається, на мою думку, одним з дієвих засобів захисту проти порушення прав, вчинених державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\u003cstrong\u003eЯкі документи необхідні для підготовки та направлення заяви до ЄСПЛ?\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗнищення / пошкодження / обмеження доступу до майна:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені до органів правопорядку України та росії;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують права на рухоме чи нерухоме майно. Сюди можуть належати договори (купівлі-продажу, дарування та ін.), витяги з Державного реєстру речових прав на майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, відповідні витяги з реєстрів та довідки, державний акт на право власності, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документи юридичної особи щодо балансової вартості майна, складські документи та ін. Якщо таких документів немає (тимчасово відсутня можливість їх отримати), можна використати інші дотичні документи, наприклад довідку ОСББ чи КП про проживання особи за певною адресою, квитанції про сплату комунальних послуг та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, що підтверджують знищення / пошкодження майна, фіксують характер ушкоджень та їх можливе походження: фото- та/чи відеофіксація самого інциденту / його наслідків / місцевості довкола / залишків боєприпасів, якими було завдано шкоду / точки ураження боєприпасами; акти огляду пошкодженого майна чи акти, що фіксують результати інциденту й характер ушкоджень (ОСББ, КП, ДСНС та ін.); протокол огляду місця події з матеріалів кримінального провадження; будівельно-технічна експертиза та ін.;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи:\u003cbr /\u003e1) про вартість майна станом на день знищення (пошкодження), наприклад висновок товарознавчої експертизи, договір купівлі-продажу та ін.; \u003cbr /\u003e2) про розмір втраченої вартості внаслідок інциденту. \u003cbr /\u003eЦі документи необов\u0026rsquo;язково надавати на етапі підготовки заяви до ЄСПЛ, однак надалі вони будуть потрібні для обґрунтування розміру компенсації, тому їх підготовкою варто зайнятися завчасно;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eдокументи (за можливості), які підтверджують, що відповідальність за знищення майна лежить саме на державі-агресорі. Зокрема, попередні висновки органу досудового розслідування, оформлені у вигляді процесуального рішення, висновку експертизи чи довідки відповідного змісту (та інше).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eСкарги на неналежне поводження / медичну допомогу / умови тримання / позбавлення свободи:\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eзаяви про вчинення злочину, направлені в органи правопорядку України та росії, з якомога детальнішим і переконливішим викладом всіх обставин справи;\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eпокази очевидців (наприклад, осіб, з якими утримувалися в одному приміщенні чи установі, чи особи, які бачили момент затримання, та ін.);\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eдокументи, де зафіксовано характер, розміщення та тяжкість тілесних ушкоджень чи розладів здоров\u0026rsquo;я, наприклад висновок судово-медичної експертизи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan style=\"background: var(--color3);\"\u003eінші матеріали кримінального провадження.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗагибель внаслідок бойових дій\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЗазвичай потрібні документи такі ж, як і у випадку скарг на неналежне поводження. Додатково варто надати протокол огляду місця події та документи, що містять попередні висновки про те, що відповідальність за загибель лежить саме на державі-агресорі (наприклад, висновок вибухотехнічної експертизи, з якого випливає, що боєприпас, детонація якого призвела до загибелі, належав державі-агресору).\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":66,"url":"markiyan-bem","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/znimok-ekrana-2022-05-05-o-125234.png","name":"Маркіян","surname":"Бем","post":"старший юрист, адвокат, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»","text":""}],"tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":510,"url":"napad-na-personal-chi-obekti-zadiyani-u-nadanni-gumanitarnoi-dopomogi","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651674666,"date":"05.05.2022","views":532,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/napad-na-gumanitarni-obєkti-46.png","mini_image":null,"name":"Напад на персонал чи об’єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eУмови, в яких проводяться активні бойові дії, безпосередньо впливають на цивільне населення. Негативні наслідки можуть стосуватися базових потреб цивільних осіб, наявності достатньої кількості продуктів харчування, доступу до медичної допомоги тощо. З огляду на це нормами МГП закріплено особливий статус для гуманітарної допомоги та персоналу гуманітарних місій і, відповідно, заборонено напад на такі об\u0026rsquo;єкти чи представників цих місій.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про напад на персонал чи об\u0026rsquo;єкти, задіяні у наданні гуманітарної допомоги як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці про використання заборонених засобі та методів ведення війни, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1cqElpn5W_l6FNuF6RO7wPl72rVhweRol/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1cqElpn5W_l6FNuF6RO7wPl72rVhweRol/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.8. РОЗГРАБУВАННЯ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zastosuvannya-represalij-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.9. ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zdijsnennya-teroru-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ ТЕРОРУ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/sprichinennya-golodu-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.11. СПРИЧИНЕННЯ ГОЛОДУ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":514,"url":"vidshkoduvannya-voennih-zbitkiv-dlya-ukraini-yakoyu-mozhe-buti-model--justtalk-context-epizod-9","video":"","type":1,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651680259,"date":"04.05.2022","views":471,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/uuR1Yj53484-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель? | JustTalk Context Епізод 9","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e разом з Іваном Городиським, адвокатом, директором Центру Дністрянського, старшим викладачем кафедри теорії права та прав людини УКУ, поговоримо про особливості відшкодування збитків для України. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які можливі моделі відшкодування збитків для України з боку РФ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які типи збитків можуть відшкодовуватись і яка пріорітетність? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Чи можливе відшкодування збитків для інших держав, що також постраждали від агресії з боку РФ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як працює регресна модель відшкодування збитків? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Де державі брати гроші для відшкодування громадянам уже зараз? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в новому епізоді JustTalk_Context || Відшкодування воєнних збитків для України: якою може бути модель?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":509,"url":"koli-zbrojna-agresiya-proti-ukraini-stala-neminuchoyu","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651474589,"date":"02.05.2022","views":763,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/znimok-ekrana-2022-05-02-o-095457.png","mini_image":null,"name":"Коли збройна агресія проти України стала “неминучою”?","description":"\u003cdiv\u003e\u003cspan lang=\"UK\"\u003eКоли почався збройний напад росії на Україну? І до того, як це почалося, коли він став \u003ci\u003eнеминучим\u003c/i\u003e (imminent) у тому значенні, в якому цей термін зазвичай розуміють у міжнародному праві про застосування сили? \u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\u003c/div\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eАвтор: \u003c/strong\u003eМарко Мілановіч (Marco Milanovic), професор міжнародного публічного права Університету Ноттінгема (Великобританія)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eОригінальна назва: \u003c/strong\u003eWhen did the Armed Attack against Ukraine become \u0026lsquo;Imminent\u0026rsquo;? (\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/\"\u003eApril 20, 2022 for EJIL: Talk!\u003c/a\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eПереклад: \u003c/strong\u003eЄвген Крапивін, контентний редактор JustTalk; Анастасія Клюга, спецкореспондентка JustTalk, Університет Ноттінгема.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації я пропоную деякі думки стосовно цих двох питань не тому, що вони безпосередньо стосуються ситуації в Україні \u0026ndash; це не так, адже збройна відсіч з боку України діям росії не має превентивного характеру (not pre-emtive) \u0026ndash; а тому, що, я розглядаю війну в Україні як конкретний приклад того, що може надати нам змогу засвоїти корисні уроки щодо працездатності (його застосування на практиці) поняття неминучості. Це поняття може бути ключовим в оцінці майбутніх збройних конфліктів, деякі з яких можуть бути принаймні такими ж небезпечними, як і збройний напад росії на Україну. Якщо, скажімо, Сполучені Штати чи Ізраїль коли-небудь вирішать здійснити військове втручання проти Ірану чи Північної Кореї, виправдання, яке вони запропонують, майже напевно стосуватиметься необхідності зупинити неминучий збройний напад з боку цих країн.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eТрохи контексту\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи дозволяє стаття 51 Статуту ООН вдаватися до самооборони від збройних нападів, які ще не відбулися, є постійним питанням \u003cem\u003ejus ad bellum\u003c/em\u003e (право на війну). Правова доктрина нескінченно обговорює превентивну (preventive), випереджувальну (pre-emptive), запобігаючу (anticipatory) та перехоплюючу самооборону (nterceptive self-defence endlessly). При чому мова йде не тільки про міжнародні збройні конфлікти, а й неміжнародні, пов\u0026rsquo;язані з атаками (терористичних) недержавних суб\u0026rsquo;єктів, а також стосовно нових проблем, які ставить перед собою кіберпростір. Хоча погляди вчених (і держав) на ці питання різняться, їх все ще можна з користю поділити на кілька великих груп з огляду на формальні та політичні аргументи, які вони висувають.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа одному кінці спектру \u0026ndash; рестриктивістська (обмежуюча) позиція: текст статті 51 є чітким і говорить про право на самооборону, яке виникає лише у випадку, якщо \u0026laquo;відбувається\u0026raquo; збройний напад; самооборони від майбутнього нападу бути не може. На іншому (у всіх сенсах крайньому) кінці спектру є широкі концепції превентивної самооборони від майбутніх загроз, особливо тих, що стосуються загрози тероризму та застосування зброї масового знищення. Це позиція, яка найчастіше асоціюється з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/nsc/nss/2002\"\u003eадміністрацією Джорджа Буша в Сполучених Штатах\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, але її головна проблема полягає в тому, що ця ідея про те, що \u0026laquo;оборонна\u0026raquo; сила може бути використана для запобігання дуже ймовірним майбутнім загрозам. Тож вона просто несумісна з правовою системою, що всебічно забороняє одностороннє застосування сили в міжнародних відносинах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж утопією та апологією та спробою зайняти золоту середину стоять ті, хто стверджує, що самооборона можлива проти майбутнього збройного нападу, але лише у виняткових випадках, якщо цей напад \u003cem\u003eнеминучий\u003c/em\u003e. Практично всі держави та науковці, які підтримують певний варіант самооборони у відповідь на майбутню атаку, покладаються на неминучість як обмежувальний критерій \u0026ndash; було б \u003cem\u003eнерозумно\u003c/em\u003e для держави-жертви чекати на тяжкий перший удару, перш ніж вона зможе відповісти, але також було б \u003cem\u003eнерозумно\u003c/em\u003e здійснювати попереджувальні дії збройного характеру у відповідь на будь-яку загрозу, яка насправді не є неминучою. Так, наприклад, перед вторгненням США/Великобританії в Ірак у 2003 році \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/politics/2005/apr/28/election2005.uk\"\u003eофіційні юридичні радники Генерального прокурора Сполученого Королівства\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e заперечували будь-яку широку теорію превентивної самооборони, як-от та, що пропонується в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://irp.fas.org/agency/doj/olc/force.pdf\"\u003eзаписці Міністерства юстиції США, підготовлену в адміністрації Буша\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e з метою \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-olc-memoranda-on-iraq-revisiting-the-case-for-war/\"\u003eюридичного обґрунтування війни в Іраку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Британські радники прямо посилаються на неминучість як на обмежувальний критерій та роблять висновок, що за жодної розумної точки зору не можна вважати, що Ірак неминуче атакує Сполучені Штати або їх союзників (параграф 3).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове питання тут, звичайно, полягає в тому, що ж означає \u003cem\u003eнеминучість\u003c/em\u003e. Тут ми знову можемо назвати дві великі групи, які по-різному розглядають цю категорію.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку неминучість є часовим критерієм \u0026ndash; неминучий збройний напад це така дія, що\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003e\u003cem\u003eможе відбутися в майбутньому, тобто напад є можливим\u003c/em\u003e. З іншого \u0026ndash; це напад, який \u003cem\u003eвідбудеться\u003c/em\u003e за звичайного перебігу подій, і \u003cem\u003eнеобхідно\u003c/em\u003e діяти зараз, щоб його відвернути. Неминучість тут є аспектом необхідної самооборони та містить елементи причинності та наміру. Ось як це висловлює один прихильник такої теорії, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://repository.law.umich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1259\u0026amp;context=mjil\"\u003eмій хороший друг Майк Шмітт\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (стор. 535):\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eправильним стандартом для оцінки випереджувальної операції (preemptive operation) має бути те, чи відбулася вона в умовах останньої можливості відвернення атаки (the las possible window of opportunity), яка майже напевно мала статися. Іншими словами \u0026ndash; доцільно та законно застосовувати силу на випередження, коли потенційна жертва повинна діяти негайно, щоб дійсно захистити себе, а потенційний агресор безповоротно вирішив напасти.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючове питання тут полягає в тому, що ми маємо на увазі під формулюванням \u0026laquo;агресор безповоротно вирішив атакувати\u0026raquo; (aggressor irrevocably committed itself to attack), до чого я незабаром повернуся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКрім того, починаючи з подій 11 вересня 2001 року, ми спостерігаємо спільні зусилля деяких могутніх західних держав щодо розширення поняття неминучості (розглядається більше як аспект необхідності відповіді, ніж як тимчасова можливість атаки), особливо в контексті нападу терористичних недержавних акторів (терористів). Часом розширення змісту цього поняття було настільки значним, що стало важко зрозуміти, в чому справді полягає різниця між підходом неминучості та широкими теоріями запобігання нападу, які в сучасному міжнародному правовому порядку вважаються неприйнятними. Ключовою частиною цих зусиль були так звані \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/american-journal-of-international-law/article/abs/selfdefense-against-an-imminent-or-actual-armed-attack-by-nonstate-actors/BC9C62E3157202F50234A452A714A421\"\u003eВифлеємські принципи\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, чий підхід до неминучості був дослівно проголошений у промовах (наприклад) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-modern-law-of-self-defence/\"\u003eбританських\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-right-of-self-defence-against-imminent-armed-attack-in-international-law/\"\u003eавстралійських\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e генеральних прокурорів, які посилались також на ідею Майка Шмітта про \u0026ldquo;las possible window of opportunity\u0026rdquo;. (Детальніше див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cambridge.org/core/journals/american-journal-of-international-law/article/abs/clarifying-necessity-imminence-and-proportionality-in-the-law-of-selfdefense/58DB932FE99BA0E097989AB277995BD9\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Дапо Аканде (Dapo Akande) та Томаса Ліфландера (Thomas Lieflander) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2963575\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e на стор. 8-10, а також мої попередні дописи в блозі \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/what-is-an-imminent-armed-attack-a-hopefully-helpful-hypo/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e і \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Але ці розширювальні підходи до неминучості не можуть логічно чи юридично обмежуватися нападами терористів; що б не означала неминучість, її загроза має радше походити від держави, а не від недержавного суб\u0026rsquo;єкта. Нещодавні гучні заклики до самооборони від неминучих атак з боку держав включають (принаймні, ймовірно, так) \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/the-soleimani-strike-and-self-defence-against-an-imminent-armed-attack/\"\u003eвбивство США іранського генерала Сулеймані в січні 2020 року\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e та триваючі удари Ізраїлю по іранським активам у Сирії та Лівані.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНапад росії, неминучість та Україна\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТепер звернемось до війни в Україні. Очевидно, що Україна не діяла превентивно проти атаки росії (скоріше навпаки \u0026ndash; саме росія, схоже, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/20531702.2022.2056803?src=\"\u003eвиправдовує застосування сили випереджувальною (pre-emptive) або превентивною (preventive) самообороною\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Навіть якби Україн була на 100% впевнена, що росія почне своє вторгнення 24 лютого, вона не мала б жодного можливого способу запобігти цьому масовому нападу. Врешті це не було в стратегічних інтересах України зробити перший постріл для того, що в кращому випадку отримати хоча б якусь тактичну вигоду, адже це надало б росії привід для вторгнення. Тому ситуація в Україні відрізняється від тих випадків, коли держави фактично покладалися на самооборону, щоб встигнути відповісти до нападу. З іншому боку саме тому це хороший приклад для того, щоб перевірити припущення щодо неминучості як якості чи характеристики \u003cem\u003eзбройного нападу\u003c/em\u003e, а не як аспекту негайності/необхідності \u003cem\u003eвідповіді на атаку\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, у певний момент до початку збройного нападу росії проти України він \u003cem\u003eповинен був стати неминучим\u003c/em\u003e у певному логічному та юридичному сенсі, відповідно до тих тлумачень статті 51 Статуту ООН, які допускають випереджувальну або превентивну самооборону того, як напад відбувся. У випадку зі збройною агресією росії неминучість якраз є її ознакою, незважаючи на той факт, що Україна не скористалася правом, яке давало їй можливість відповісти до того як росія напала на неї. Коротше кажучи, \u0026laquo;неминучість\u0026raquo; атаки не може залежати від того, чи вирішила Україна дати на нього превентивну відповідь чи ні. Вчені (і держави), які стверджують, що \u0026laquo;неминучий збройний напад\u0026raquo; є цілісним поняттям (coherent concept), повинні мати можливість відповісти на такі питання як: (1) більш прямо, коли напад Росії на Україну фактично почався, тобто почав відбуватися за змістом статті 51 Статуту ООН, і тоді (2) у який момент часу до моменту виникнення ця атака стала неминучою, а не просто потенційною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відповідь на перше питання можна стверджувати, що збройний напад росії на Україну розпочався ще в 2014 році з анексії (annexation) Криму та інтервенції (intetvention) на Донбасі, і що юридично повномасштабне вторгнення (full-scale invasion) було просто продовженням того, що відбулось до нього. І це правильно. Але, принаймні, як я можу оцінювати позицію держав, також видається досить зрозумілим, що вторгнення в 2022 році розглядалося всіма зацікавленими сторонами як окрема подія, яка \u0026ldquo;змінила правила гри\u0026rdquo; \u0026ndash; відубулось нове застосування сили, яке вимагає окремого обґрунтування. А з метою розуміння неминучості ми могли б просто посилатись на попереднє застосування сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо це так, то ми могли б (я думаю) усі погодитися, що збройний напад на Україну почався \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/\"\u003eневдовзі після 6 ранку за московським/київським часом 24 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, коли Путін завершив свою промову, оголосивши про \u0026laquo;спеціальну військову операцію\u0026raquo;, і ракети почали сипати на українські міста разом із сухопутними військами, які рухалися вглиб країни прямо \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/feb/24/moment-that-putin-thundered-to-war-drowning-out-last-entreaties-for-peace\"\u003eпід час засідання Ради Безпеки ООН\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Я також думаю, що ми всі погодимося з тим, що збройна атака почалася за кілька хвилин до вибуху ракет, у той момент, коли вони були фактично випущені в бік своїх цілей (див. обговорення \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/when-did-the-armed-attack-against-ukraine-become-imminent/#:~:text=targets%20(see%20discussion-,here,-).%20Some%20might%20also\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e). Деякі можуть також стверджувати, що \u003cem\u003eатака почалася ще раніше\u003c/em\u003e, наприклад коли путін виголосив остаточний наказ про вторгнення, що відублось, ймовірно, за кілька годин до цього (але ми не знаємо, коли саме).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСкажімо, ми фіксуємо момент вчинення атаки о 6 ранку за московським/київським часом 24 лютого. Коли ж тоді напад став \u003cem\u003eнеминучим\u003c/em\u003e? За суворої часової конструкції неминучості (тобто неминучий збройний напад \u0026mdash; це той, який має статися), напад міг бути неминучим за години до його початку, або за день до його початку, або, можливо, навіть за тиждень чи два до того як це почалося. Але за причинно-наслідковою конструкцією неминучості питання буде полягати в тому, щоб визначити момент часу, коли \u0026laquo;потенційний агресор безповоротно вирішив напасти\u0026raquo;, якщо цитувати формулювання Майка Шмітта, наведене вище, яке більш-менш хороше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eНеминучість, можливості, наміри\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді це ключове питання \u0026ndash; в який конкретний момент росія безповоротно\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eвирішила напасти на Україну? Що це означає? І звідки ми можемо про це дізнатися?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБудь-яка оцінка неминучості в цьому сенсі повинна стосуватися двох речей: \u003cem\u003eможливостей \u003c/em\u003eнападника і \u003cem\u003eнамірів\u003c/em\u003eнападника. (Знову ж таки, я тут намагаюся чітко відокремити неминучість атаки в цьому сенсі від необхідності/невідкладності будь-якої попереджувальної реакції на атаку). Проста здатність атакувати не може зробити атаку неминучою без відповідного наміру \u0026ndash; Сполучені Штати та росія мають можливість знищити один одного (і світ) протягом кількох годин за допомогою ядерної зброї, але ця здатність \u003cem\u003eipso facto\u003c/em\u003e не означає, що будь-яка така атака є неминучою. Аналогічно, намір атакувати є безглуздим без можливості продовжити атаку (яка, як показує війна в Україні, може бути далека від здатності нападника фактично досягти заявлених цілей).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оцінка того, коли напад росії на Україну став неминучим у юридичному сенсі,\u003cem\u003e ex ante \u003c/em\u003eабо \u003cem\u003eex post, \u003c/em\u003eвимагає розслідування спроможностей та намірів росії. Перше, звичайно, набагато легше, ніж друге, оскільки накопичення та розміщення військових ресурсів можна об\u0026rsquo;єктивно побачити, наприклад, з супутника. Військові спроможності росії спочатку були значними і пройшли два періоди постійного нарощування \u0026ndash; спочатку навесні 2021 року, а потім з листопада 2021 року до нападу в лютому 2022 року. Можливість швидкого масштабного російського нападу на Україну заперечити стало просто неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле питання щодо \u003cem\u003eнамірів \u003c/em\u003eросії є складнішим. І ми дійсно тут говоримо про суб\u0026rsquo;єктивні наміри, тому що немає іншого способу концептуалізації неминучості події, яка є продуктом людських дій. Тут, принаймні, у нас немає реальних труднощів з антропоморфізацією абстрактного утворення російської держави \u0026ndash; усі ключові рішення тут приймала одна людина, Володимир Путін. У створеному ним автократичному режимі \u003cem\u003eсправді мали значення лише його наміри\u003c/em\u003e, і лише він один (в якийсь момент) безповоротно вирішив напасти на Україну. Чого ми не знаємо \u0026ndash; принаймні поки що, а саме не з загальнодоступної інформації \u0026ndash; коли саме він прийняв це рішення. Легко можна припустити, що це могло бути як 23 лютого 2021 року, так і 23 лютого 2022 року. І ми не знаємо цього, хоча б частково, тому що Путін тримав свої карти так близько до серця, що більшість його найближчих радників і військових не знали, які його наміри були, поки не надійшов наказ почати вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПотрапити в голову Путіна, безповоротно\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо поняття безповоротності вимагає від нас вивчити наміри держави (її лідера), ми стикаємося з основною проблемою, що наміри і рішення можуть змінитися. Якщо тлумачити буквально, безповоротне рішення може бути таким, яке неможливо змінити, навіть якщо зміниться розрахунок лідера, то навіть за умови, що сучасні технології дозволяють миттєво спілкуватися між лідером і тими, хто виконує його рішення, тимчасове вікно для того, щоб змінити наказ насправді дуже вузьке. З іншого боку \u0026ndash; безповоротність можна інтерпретувати як набагато менш вимогливий стандарт \u0026ndash; досить тверде рішення лідера продовжувати атаку, якщо обставини на місці суттєво не зміняться. Але навіть за таким стандартом визначення моменту часу, в який було прийнято рішення, може бути складним або неможливим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут було б добре подумати про (публічно оприлюднені) оцінки західних спецслужб з цього приводу. Протягом кількох тижнів до вторгнення ми могли спостерігати постійний потік заяв чиновників різних урядів, особливо США, про те, що розвідувальна інформація, яка є в їх розпорядженні, свідчила про неминучий напад Росії на Україну. Але ці заяви часто змішувалися з повідомленнями від цих держав та інших про те, що остаточне рішення про напад ще попереду (не прийнято).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, наприклад, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60174684\"\u003e28 січня президент Зеленський\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e своїми численними попередженнями закликав західні держави не створювати паніку, яка завдає шкоди економіці України, заявивши, що \u0026laquo;не бачить більшої загрози зараз, аніж під час подібного згущення військ минулої весни\u0026raquo;. Незважаючи на попередження США, міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що \u0026laquo;Конфлікт не є неминучим. Ще є час і простір для дипломатії\u0026raquo;, в той час як голова Служби зовнішньої розвідки Німеччини сказав, що, на його думку, \u0026laquo;рішення про атаку ще не прийнято\u0026raquo;, навіть якщо такі можливості є.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак само \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/feb/11/biden-ukraine-us-russian-invasion-winter-olympics\"\u003e11 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e радник США з національної безпеки заявив, що росія може вторгнутися в Україну протягом кількох днів, але що \u0026laquo;ми не бачили нічого, що б свідчило про те, що остаточне рішення прийнято, [що] віддано наказ\u0026raquo;. Неназваний європейський дипломат наполягав на тому, що ще не пізно стримати Путіна, сказавши, що \u0026laquo;Є і інші точки прийняття рішення\u0026raquo;. А голова норвезької розвідки оцінив, що росія має можливість вторгнутися в Україну, але що \u0026laquo;в першу чергу залежить від президента Путіна, якщо він захоче це зробити\u0026hellip; Важко сказати, ймовірно це чи ні, тому що це рішення має прийняти винятково президент Росії\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез тиждень або близько того мова слова почали міцніти. 17 лютого посол США в ООН написав у \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://twitter.com/USAmbUN/status/1494296879949131781?s=20\u0026amp;t=MVgqXO9zLUDhdwY7g9oqpw\"\u003eТвіттері \u003c/a\u003e\u003c/span\u003e(мовою, яку я вважаю, потрібно юридично оцінити), що \u0026laquo;докази на місці свідчать про те, що росія рухається до неминучого вторгнення\u0026raquo;. А потім \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/live-updates/biden-ukraine-russia-invasion-intelligence/\"\u003e18 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, словами: \u0026laquo;Станом на зараз я переконаний, що він прийняв рішення [вторгнення]\u0026hellip; У нас є підстави вірити в це\u0026raquo;, президент Байден натякнув, що Рубікон перейдено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.cbsnews.com/news/russia-ukraine-invasion-biden-putin-meeting-in-principle/\"\u003e20 лютого\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e американські чиновники проінформували журналістів, щоб пояснити, що оцінка президента Байдена була зроблена на основі нових розвідувальних даних, яким вони дуже довіряли:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСполучені Штати мають розвідувальні дані про те, що російські командири отримали наказ розпочати вторгнення в Україну, а командири на місцях розробляють конкретні плани щодо того, як вони маневруватимуть на своїх ділянках поля бою, повідомив американський чиновник CBS News. Накази не означають, що вторгнення є безперечним фактом, оскільки президент Росії Володимир Путін все ще може змінити накази, якщо передумає, сказав чиновник.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗверніть увагу ще раз на неоднозначні повідомлення \u0026ndash; накази розпочинати були віддані, але Путін все ще може змінити їх, \u003cem\u003eякщо передумає\u003c/em\u003e. Накази були віддані, але вторгнення \u003cem\u003eне було безсумнівним\u003c/em\u003e. Держсекретар США Ентоні Блінкен також додав, що \u0026laquo;все, що ми бачимо, говорить нам про те, що рішення, яке, на нашу думку, прийняв президент Путін про вторгнення, йде до своєї реалізації\u0026rdquo;, але також, що \u0026laquo;\u003cem\u003eнавіть якщо жереб кинуто, доки ми не дізнаємося, що танки їдуть, літаки летять і агресія повністю почалася, ми будемо робити все можливе, щоб запобігти цьому, але ми готові у будь-якому випадку\u003c/em\u003e.\u0026rdquo; В той момент Блінкен виправдовував зволікання з накладенням санкцій, незважаючи на заклик Зеленського, тому що \u0026laquo;Як тільки ви застосуєте санкції, ви втрачаєте стримуючий ефект\u0026hellip; Поки ще є хоча б хвилина часу, протягом якого ми можемо стримати й запобігти війні, ми \u0026laquo;Спробуємо це використати\u0026raquo;. Ідея тут, безсумнівно, полягає в тому, що стримуючий ефект можливих (неминучих?) санкцій може змусити Путіна змінити свою думку (а тепер ми знаємо, що це не так).\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__font-quotes\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумок\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавряд чи це був вичерпний аналіз усіх відповідних заяв, зроблених напередодні війни, але, сподіваюся, напрямок думки зрозумілий. І незважаючи на поширене використання термінології неминучості, практично в усі часи, навіть коли вони казали, що накази розпочати вторгнення були віддані, західні чиновники наголошували на тому, що президент Путін змінить свою думку, так само як він, можливо, зробив це навесні 2021 року, або ще не визначився твердо. Примітно, що США та Велика Британія не просто зробили свої оцінки всередині країни, а \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://apnews.com/article/russia-ukraine-putin-boris-johnson-travel-lifestyle-8266fc649415566554d6e3bc8e42fcc9\"\u003eдоклали постійних спільних зусиль для обміну розвідданими з союзниками\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e, зокрема з Україною, і для публічного оприлюднення деяких зі своїх оцінок. Ця операція була визнана значним успіхом розвідки, особливо якщо порівнювати з фіаско в Іраку. Але навіть до самої останньої хвилини деякі союзники залишалися скептично налаштованими, наприклад, французи продовжували вважати, що повномасштабне вторгнення малоймовірне (щодо подальшої відставки глави французької військової розвідки див. \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/mar/31/french-military-spy-chief-eric-vidaud-quits-ukraine-failings\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТут я зроблю три взаємопов\u0026rsquo;язані застереження. По-перше, розвідувальна діяльність тут була по суті спрямована на те, про що думала одна людина \u0026ndash; Володимир Путін. Така розвідка не тільки складна за своєю суттю, але й ускладнюється характером чоловіка, як пояснюється в цьому звіті\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.nytimes.com/2022/02/15/us/politics/us-russia-putin-intelligence.html\"\u003e New York Times.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозрахунки пана Путіна, за словами американського чиновника, швидше за все, змінюються, оскільки він зважує зміни вартості вторгнення та оцінює, що він міг би отримати від переговорів. Декілька чиновників відзначають, що пан Путін чекав до останнього можливого моменту прийняття рішення, постійно переоцінюючи свої варіанти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе дивно, що американські чиновники не скажуть, звідки вони знають, про що думає пан Путін, прагнучи зберегти свої чинні джерела.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗнати наміри будь-якого автократичного лідера важко, але пан Путін, який починав свою кар\u0026rsquo;єру як офіцер КДБ, є особливим викликом. Оскільки він уникає електронних пристроїв, часто забороняє записники і мало говорить своїм помічникам, існує межа того, скільки спецслужба може дізнатися про його наміри та мислення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге, ми повинні також чітко розуміти, що, коли йдеться про ключове питання прогнозування намірів і дій Путіна, безсумнівний успіх західної розвідки як у здійсненні прогнозу, так і в публічному оприлюдненні цього прогнозу \u003cem\u003eне \u003c/em\u003eспричинив публічного оприлюднення будь-яких конкретних докази. Ми не бачили жодного. Ми не знаємо, на якому підґрунті відповідні органи робили свої оцінки.\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЖодна з цих оцінок, довіряли ми їм чи ні, не могла бути підтверджена сторонніми спостерігачами до моменту нападу. І ця \u0026laquo;фальшива прозорість\u0026raquo;, як її влучно описує \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://www.justsecurity.org/80710/ukraine-and-the-new-politics-of-faux-transparency/?utm_source=rss\u0026amp;utm_medium=rss\u0026amp;utm_campaign=ukraine-and-the-new-politics-of-faux-transparency\"\u003eХеннінг Ламанн\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e \u0026ndash; публічне повідомлення про оцінки розвідки без будь-яких підтверджуючих доказів \u0026ndash; є справжньою проблемою в ситуації епістемічної (пізнавальної) кризи, яка мучить так багато різних суспільств. Це також поширена проблема в міжнародному праві, де правові вимоги часто залежать від фактичного предикату, який неможливо об\u0026rsquo;єктивно перевірити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-третє, якщо юридичним стандартом неминучості є те, що держава \u0026ndash; її лідер \u0026ndash; \u003cem\u003eбезповоротно \u003c/em\u003eзобов\u0026rsquo;язується атакувати іншу державу, основна проблема з якою ми можемо зіткнутися, полягає в тому, що цей стандарт може бути занадто вимогливим, тоді як будь-які можливі альтернативи є занадто вільними і поблажливими. Коли саме Путін \u003cem\u003eбезповоротно \u003c/em\u003eвирішив вторгнутися в Україну?\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eЯ не впевнений, що ми маємо уявлення про це навіть зараз. Звісно, чиновники різних держав, які робили цю оцінку \u003cem\u003eex ante\u003c/em\u003e, не могли робити це з упевненістю. Цілком можливо, що Путін з його \u0026laquo;історією очікування до останнього моменту прийняття рішення, постійного переоцінювання своїх можливостей\u0026raquo; справді безповоротно прийняв рішення лише вранці 24 лютого. І якщо це правда (я не кажу, що це так, але може бути), то як стандарт неминучості може бути робочим?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДозвольте мені насамкінець сказати, що мене не слід сприймати як того, хто виступає в повністю обмежувальному ключі проти будь-якої можливості самооборони доти, доки дійсно не відбудеться збройний напад. Я дійсно агностик у цьому питанні. Але прихильники теорій, що схвалюють ту чи іншу версію попереджувального самозахисту, повинні замислитися над тим, чи може поняття неминучості, яке так багато робить тут для розмежування виправданого та невиправданого, виконувати очікувану від нього роботу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ при цьому вони могли б спробувати відповісти на просте контрфактичне запитання: якби Україна запустила ракетний обстріл російських аеродромів чи складів палива (скажімо) 17 або 23 лютого, перш ніж чекати першого удару, чи це було б виправданий випадок самооборони від неминучого збройного нападу?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":535,"name":"переклади"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":518,"url":"zabezpechennya-zboru-ta-peredachi-til-ostankiv-zagiblih-vijskovosluzhbovtsiv-derzhavi-agresora-ta-chleniv-nezakonnih-zbrojnih-formuvan","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1652183623,"date":"30.04.2022","views":520,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/152208-1_large-2.jpg","mini_image":null,"name":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ ТА ПЕРЕДАЧІ ТІЛ (ОСТАНКІВ) ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА ТА ЧЛЕНІВ НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ","description":"\u003cp\u003eРосійська агресія проти України, яку вже засудила світова спільнота, і, упевнена, яка буде засуджена на рівні міжнародних судів та/або трибуналів (про що вже свідчить застосування ЄСПЛ правила 39 стосовно війни в Україні та інші міжнародні документи), викликала потребу нормативної регламентації низки питань, пов\u0026rsquo;язаних з оголошеним воєнним станом та інтенсивними воєнними діями. Серед них \u0026mdash; і питання трупів військовослужбовців країни-агресора.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eФото: \u003cem\u003e\u003ca href=\"https://www.slovoidilo.ua/2022/02/25/novyna/suspilstvo/zsu-rozpovily-yak-vidriznyty-vorozhyx-soldativ\"\u003eСлово і Діло\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eПостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року затверджено Порядок забезпечення збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців держави-агресора (російської федерації), а також незаконних збройних формувань, зокрема з тимчасово окупованих територій в окремих районах Донецької і Луганської областей. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2022 року № 307 змінено назву акта на Порядок забезпечення збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації, осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України, і Порядок викладено в новій редакції. Це логічно, адже держава-агресор залучає і найманців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗвернемо увагу на ключові положення оновленого документа.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля збору тіл (останків), речей і документів загиблих осіб та фіксації цього процесу облдержадміністрації (військові адміністрації на період воєнного стану) невідкладно забезпечують створення спеціальних груп у складі представників облдержадміністрацій (військових адміністрацій на період воєнного стану), сил територіальної оборони Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, СБУ (за згодою), а також за згодою \u0026mdash; представників експертних (медичних) служб, громадських організацій і релігійних об\u0026rsquo;єднань, міжнародних гуманітарних організацій. Керівники спеціальних груп визначаються з-поміж представників облдержадміністрацій (військових адміністрацій на період воєнного стану). Ці ж органи влади визначають спеціальні пункти збору та зберігання тіл (останків) у кожній області на базі (за попереднім узгодженням) бюро судово-медичної експертизи або на рівні інших закладів за погодженням з бюро судово-медичної експертизи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОрганізація збору тіл (останків), речей і документів загиблих осіб і фіксації цього процесу та безпосередньо збір тіл (останків), речей і документів загиблих осіб відповідно до Порядку передбачає:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eстворення та оснащення спеціальних груп; МОЗ затвердило порядок оснащення спеціальних груп під час збору тіл матеріалами та обладнанням (\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0320-22#Text\"\u003eнаказ МОЗ від 08.03.2022 року № 428\u003c/a\u003e).Облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військові адміністрації) зобов\u0026rsquo;язані забезпечити групи патолого-анатомічними мішками для збору та перевезення тіл (останків), гігієнічними засобами та обмундируванням і засобами фотофіксації, а за можливості і відеофіксації, спеціалізованим транспортом для перевезення тіл (останків) (у разі відсутності спеціалізованого транспорту використовується наявний транспорт);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eотримання інформації про місця знаходження тіл. Облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військові адміністрації) організовують оперативне отримання інформації від Збройних Сил, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, МВС, СБУ про місця знаходження тіл (останків); створюються відповідні кол-центри при облдержадміністраціях (на період воєнного стану \u0026mdash; військових адміністраціях);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eотримання інформації про перевірку таких місць фахівцями вибухотехнічної служби Національної поліції на наявність вибухонебезпечних предметів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eінструктаж спеціальних груп (про заходи безпеки та особливості проведення такої роботи) і визначення керівників; інформування населення про порядок проведення збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвжиття заходів для залучення представників ЗМІ для відео- та фотозйомки під час збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвиїзд спеціальних груп на визначені локації (місця) для проведення збору тіл (останків);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eприсвоєння унікального коду (номера) тілам (відповідні правила регламентовано вищезазначеним наказом МОЗ, додаток 3);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзбір даних про тіла (згідно з додатком 5 вищезазначеного наказу МОЗ передбачено присвоєння кожному тілу (останкам) загиблого унікального коду (номера) і заповнення бланку для запису даних про тіло (останки) загиблого; фотографування кожного тіла (останків) загиблого та фіксування інформації про нього; поміщення кожного тіла (останків) загиблого в спеціальний мішок; впорядковане тимчасове зберігання тіл (останків) загиблих);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача інформації про зібрані тіла (останки), виявлені речі і документи загиблих осіб для внесення до спеціального реєстру загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації, осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України (цей реєстр створює та веде МВС);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eперевезення тіл (останків) до моргів або за можливості на визначену залізничну станцію, де вони поміщаються до рефрижераторів на залізничній базі та/або авторефрижераторів;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eдоставка до єдиного центру, з якого буде здійснюватися їх подальше транспортування, зокрема до російської федерації;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпередача тіл (лише після вичерпного встановлення, впізнання, ідентифікації та підтвердження осіб загиблих з обов\u0026rsquo;язковим відібранням геномної інформації за участю представників міжнародних гуманітарних організацій);\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e13\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eякщо неможливо забезпечити доставлення тіл та останків до моргів або пунктів збору на час воєнного стану або в разі, коли заходи із встановлення, впізнання, ідентифікації та підтвердження осіб загиблих не дали відповідних результатів, розв\u0026rsquo;язується питання про захоронення тіл та останків з обов\u0026rsquo;язковою фіксацією місця, кількості та ідентифікаторів останків (облдержадміністраціями, на період воєнного стану \u0026mdash; військовими адміністраціями).\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\r\n\u003cp\u003eПід час збору тіл (останків) спеціальні групи постійно здійснюють фотофіксацію (відповідні правила регламентовано вищезазначеним наказом МОЗ, додаток 4) і за можливості відеофіксацію. За результатами збору та фіксації керівник спеціальної групи складає акт (за формою згідно з додатком) у двох примірниках, які підписують усі члени спеціальної групи, він зберігається у відповідного представника облдержадміністрації (на період воєнного стану \u0026mdash; військової адміністрації).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя постанова та наказ МОЗ, без сумніву, дозволяють розв\u0026rsquo;язати ключові питання збору тіл (останків) загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації та осіб, які входили до складу незаконних збройних формувань, що вчинили збройну агресію проти України (у тому числі найманців з країн світу тощо). Водночас оскільки \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/news-lukashenko-vyznav-shcho-z-terytoriyi-bilorusi-vypustyly-rakety-po-ukrayini/31726243.html\"\u003eз території республіки білорусь запускалися ракети по території України\u003c/a\u003e, були \u003ca href=\"https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/12/7135812/\"\u003eповідомлення про те, що ця держава перекидає війська на кордон України під приводом ротації,\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tsn.ua/svit/putin-blagaye-krayini-odkb-nadati-rosiyi-zhivu-silu-dlya-prodovzhennya-viyni-v-ukrayini-2014555.html\"\u003eдержава-агресор Російська Федерація вживала заходів із залучення до війни проти України представників країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку\u003c/a\u003e, питання про тіла (останки) загиблих військовослужбовців інших держав у разі, якщо вони стануть співучасниками агресії проти України, можуть актуалізуватися й мають бути розв\u0026rsquo;язані в постанові.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Sajt-VSHA-90_430x285.png","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":508,"url":"arhitektura-postkonfliktnoi-yustitsii-kogo-de-i-za-scho-bude-prityagnuto-do-vidpovidalnosti","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651076654,"date":"28.04.2022","views":808,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_295258430_XL-min-2-min.jpg","mini_image":null,"name":"Архітектура постконфліктної юстиції: кого, де і за що буде притягнуто до відповідальності?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший Нюрнберзький принцип, ухвалений світовою спільнотою у відповідь на звірства, скоєні під час Другої світової війни, передбачає, що \u003cem\u003e\u0026laquo;будь-яка особа, яка вчинила дію, що визнається злочином за міжнародним правом, несе за неї відповідальність і підлягає покаранню\u0026raquo;\u003c/em\u003e. Для цього необхідні як заходи на національному рівні, так і активізація міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій статті ми розглянемо механізми притягнення до індивідуальної відповідальності за міжнародні злочини та виклики, які постануть у ході їх застосування. Однак для початку визначимо ключові поняття.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМіжнародні злочини\u003c/strong\u003e охоплюють чотири категорії найбільш серйозних діянь, які викликають стурбованість всієї світової спільноти й зазіхають на найвищі інтереси людства, а саме: \u003cstrong\u003eгеноцид\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eзлочини проти людяності\u003c/strong\u003e, \u003cstrong\u003eвоєнні злочини\u003c/strong\u003e (не плутати з військовими) та \u003cstrong\u003eагресія (злочин проти миру)\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІндивідуальна відповідальність за міжнародні злочини \u0026mdash; це відповідальність фізичних осіб за нормами міжнародного кримінального права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки станом на квітень 2022 року вже почала діяльність низка органів юстиції різних рівнів, очевидно, що в період постконфліктної відбудови ми станемо свідками одночасних судових процесів як у національних та іноземних, так і міжнародних судах. Важливо наголосити, що особа не може бути притягнута до відповідальності за один і той самий злочин двічі (принцип \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e). Тому неминучою стане своєрідна \u0026laquo;градація зла\u0026raquo;, згідно з якою національні суди опікуватимуться \u0026laquo;виконавцями\u0026raquo; міжнародних злочинів; МКС та альтернативні інстанції \u0026mdash; особами, які віддавали злочинні накази та були залучені до ухвалення рішень на найвищому рівні. Такий розподіл досить умовний і не позбавляє можливості побачити на лаві підсудних українського або іноземного суду, наприклад, директора Служби зовнішньої розвідки рф С. Наришкіна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСеред\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eвикликів\u003c/strong\u003e, які постануть перед українськими компетентними органами:\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(1)\u0026nbsp;невідповідність кримінального законодавства міжнародним стандартам \u003c/strong\u003eі прогалини в ньому (відсутність криміналізації злочинів проти людяності, бланкетна норма про воєнні злочини, яка \u0026laquo;спрацювала\u0026raquo; лише чотири рази, розмите формулювання злочину агресії, що вже призвело до \u0026laquo;конфузу\u0026raquo; у справі Александрова і Єрофєєва\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e тощо);\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(2) складність отримання доказів й забезпечення участі обвинувачених\u003c/strong\u003e;\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e(3) дефіцит легітимності\u003c/strong\u003e (т. зв. вада судилища переможців або ж помсти жертви).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів також можуть й іноземні суди відповідно до принципу універсальної юрисдикції. Він передбачає, що держава має право відкривати кримінальні провадження за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів незалежно від критеріїв територіальності та національності. На сьогодні відомо про те, що шість європейських держав розпочали розслідування воєнних злочинів, скоєних на території України, згідно з цим принципом \u0026mdash; Естонія, Литва, Німеччина, Польща, Словаччина та Швеція. Усього ж у світі налічується 17 країн, кримінальне законодавство яких містить положення про універсальну юрисдикцію, і Україна до них не належить. Виклики, які постануть у ході процесів в іноземних судах, багато в чому подібні до тих, які вже були описані щодо національних компетентних органів. Окрім того, слід пам\u0026rsquo;ятати, що на лаві підсудних можуть опинитися обвинувачені з обох сторін міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаступною інстанцією, яка має компетенцію відправляти правосуддя щодо міжнародних злочинів, вчинених у ході російської агресії, є Міжнародний кримінальний суд (далі \u0026ndash; МКС).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна досі не ратифікувала Римський статут МКС, але двічі визнала юрисдикцію Суду відповідно до статті 12:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eуперше\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо міжнародних злочинів, скоєних з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eудруге\u003c/strong\u003e \u0026mdash; щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених з 20 лютого 2014 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2 березня 2022 року 39 держав (до яких згодом долучилися Японія і Північна Македонія) звернулися до Офісу прокурора МКС з проханням провести ефективне розслідування міжнародних злочинів, скоєних у ході російського вторгнення в Україну. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2 березня 2022 року прокурор заявив про те, що розслідування ситуації в Україні \u003cem\u003e\u0026laquo;охоплює будь-які минулі та теперішні обвинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України будь-якою особою з 21 листопада 2013 року\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Важливо наголосити, що Суд компетентний розглядати справи щодо вчинення відразу трьох категорій міжнародних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКС слід пам\u0026rsquo;ятати, що процес притягнення до відповідальності очевидно охоплюватиме міжнародні злочини, скоєні обома сторонами конфлікту. Побоювання щодо цього досі один з найбільш часто згадуваних аргументів противників ратифікації Римського статуту. Також слід набратися терпіння: процеси в МКС можуть тривати десятиліттями, адже, на відміну від національних кримінально-процесуальних кодексів, Римський статут не передбачає обмежень у строках (для прикладу, ситуація в Колумбії перебуває на стадії попереднього розгляду вже 18 років). Очевидно, що для МКС також існуватимуть перешкоди, пов\u0026rsquo;язані з доступом до доказової бази та видачею підозрюваних. У цьому контексті слід згадати справу \u0026laquo;The Prosecutor v. Omar Hassan Ahmad Al Bashir\u0026raquo;\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Ще десять років тому щодо обвинуваченого \u0026mdash; колишнього президента Судану \u0026mdash; було видано два ордери на арешт, однак він продовжує переховуватися в державах, які відмовляються співпрацювати із Судом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт МКС у справах щодо України не має юрисдикції притягувати до відповідальності за розв\u0026rsquo;язування агресивної війни:\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-перше,\u003c/em\u003e тому що ані Україна, ані рф не є сторонами Римського статуту та не ухвалили Кампалійські поправки, якими \u0026laquo;запускається\u0026raquo; юрисдикція щодо злочину проти миру;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-друге,\u003c/em\u003e тому що рф має право вето в Раді Безпеки ООН, внаслідок чого цей орган не може наділити необхідною компетенцією МКС відповідно до статті 13 (b) Римського статуту;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003eпо-третє,\u003c/em\u003e навіть у випадку ратифікації обома державами й установчого договору МКС, і Кампалійських поправок такий акт не матиме зворотної дії у часі (як щодо агресії, пов\u0026rsquo;язаної з анексією Криму та збройним конфліктом на сході України, так і щодо військового вторгнення 24 лютого 2022 року).\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть варіант внесення поправок до Римського статуту та наділення повноваженнями щодо передачі злочину агресії на розгляд МКС Генеральною Асамблеєю ООН, який сам собою видається фантастичним і надто ситуативним, усе одно не може врегулювати проблему \u003cem\u003eultra vires\u003c/em\u003e (дія організації / органу поза межами повноважень), оскільки згідно зі Статутом ООН саме Рада Безпеки відповідальна за підтримку міжнародного миру та безпеки й має вжити необхідні заходи у випадку їх загрозі, наприклад розпочати кримінальне переслідування винних осіб, як це згадано в рішенні МКТЮ у справі Душко Тадіча\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, для притягнення до відповідальності за злочин агресії слід шукати інші механізми, адже національні та іноземні суди мають ще одну велику ваду. Тоді як геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності можуть бути вчинені як службовцями нижчого рангу, так і високопосадовцями, агресія згідно з логікою, закріпленою в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314, а також відповідно до визначення, яке міститься у статті 8bis Римського статуту, є злочином очільників держав (\u003cem\u003ea leadership crime\u003c/em\u003e). Тому в контексті притягнення до відповідальності В. Путіна, О. Лукашенка та інших вищих посадових осіб виникає питання юрисдикційного імунітету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто погодитися з Керрі МакДугалл, яка наполягає, що будь-який внутрішній судовий розгляд щодо таких осіб буде нелегітимним і стикнеться з реальним ризиком успішного оскарження засудженими. Наявна практика міжнародних інстанцій свідчить про те, що глави держав, міністри закордонних справ та в окремих випадках глави урядів і дипломатичні представники користуються імунітетом від кримінального переслідування за дії в ролі офіційної особи, вчинені протягом терміну повноважень (рішення Міжнародного суду ООН у справі про ордер на арешт (ДРК проти Бельгії). Тоді як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини не підпадають під дії, які можна виправдати метою здійснення функцій посадовою особою, агресія як leadership crime є, безперечно, застосуванням сили, санкціонованим вищим керівництвом у ролі офіційних осіб. До подібного висновку дійшла також Комісія міжнародного права, яка розглядає питання імунітетів державних посадових осіб від іноземної кримінальної юрисдикції (П\u0026rsquo;ята доповідь Спеціального доповідача).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому у випадку, коли МКС, де імунітети та привілеї винних осіб не перешкоджають відправленню правосуддя, не має компетенції, а національні суди навпаки паралізовані правовим статусом високопосадовців, єдиним можливим варіантом для притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії залишається створення спеціального трибуналу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпеціальний трибунал з розгляду справи про злочин російської агресії потенційно може набути двох форм \u0026mdash; міжнародного або гібридного суду. У першому випадку, якому, схоже, зараз віддає перевагу академічне та професійне середовище, буде укладено міжнародний договір (за зразком Лондонської декларації та відповідно Нюрнберзького процесу), згідно з яким спеціальний трибунал отримає компетенцію ухвалювати (дуже ймовірно, \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e) обов\u0026rsquo;язкові рішення щодо осіб, які вчинили злочин проти миру. У другому \u0026mdash; Україна має звернутися до міжнародної організації та на основі домовленості з нею створити суд, який входитиме до системи органів юстиції нашої держави, але матиме \u0026laquo;змішаний\u0026raquo; характер при здійсненні спеціальної предметної юрисдикції (зокрема, щодо використаних матеріальних норм та особового складу).\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується другої опції, то на увагу заслуговує ідея створення спеціального трибуналу з російської агресії на підставі договору між Україною та Радою Європи, \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://opiniojuris.org/2022/03/07/creating-a-special-tribunal-for-aggression-against-ukraine-is-a-bad-idea/\"\u003eзапропонована\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e Кевіном Хеллером. На думку данського професора, Україна може звернутися до Комітету Міністрів, щоб отримати рекомендацію в контексті досягнення цілей Ради відповідно до статті 15 (а) Статуту організації. Правовим заходом, спрямованим на захист спільних ідеалів і цінностей Європи, може стати гібридний трибунал. Хоча подібні питання ухвалюються представниками в Комітеті одноголосно, рф, яка оголосила про вихід з організації, уже не зможе загальмувати цей процес. Цікаво, що серед держав, які на національному рівні криміналізують агресію, ⅔ \u0026mdash; члени Ради Європи.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібний механізм уже був започаткований іншою регіональною організацією \u0026mdash; Африканським союзом \u0026mdash; у формі Надзвичайних африканських палат \u0026mdash; трибуналу, створеного на основі договору між Союзом і Сенегалом від 22 серпня 2012 року, для притягнення до міжнародної відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в Чаді протягом існування режиму колишнього президента Чаду Хіссена Хабре.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПеревагами такого варіанту є оперативність і легітимність, попри те, що трибунал доповнить українську судову систему. Окрім того, оскільки всі члени Ради Європи також члени ЄС, Україна зможе скористатися потенціалом спільних слідчих груп EuroJust і європейським ордером на арешт.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож майбутня система постконфліктної юстиції буде щонайменше \u003cem\u003eтриповерховою (національні, іноземні та міжнародні суди)\u003c/em\u003e. Її фундаментом стане рішучість міжнародної спільноти захистити спільні інтереси \u0026mdash; мир, безпеку та правопорядок. На даху обов\u0026rsquo;язково майорітиме український прапор як символ боротьби за цінності верховенства права та прав людини. Важливість такої архітектурної споруди важко переоцінити: її ефективне функціонування дозволить повернути віру в міжнародне право та забезпечити невідворотність відповідальності для тих, хто чинив найтяжчі міжнародні злочини, і запобігти новим збройним конфліктам та звірствам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;_\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eСправа Александрова та Єрофєєва \u0026mdash; справа громадян рф О. Александрова та Є.\u0026nbsp;Єрофєєва щодо їхньої участі у війні на сході України. 18 квітня 2016 року вони були засуджені до 14 років позбавлення волі, проте вже в травні їх обміняли на українську льотчицю Н. Савченко \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eПідозрюється за п\u0026rsquo;ятьма пунктами обвинувачення у злочинах проти людяності, двох обвинуваченнях у війні та трьох обвинуваченнях у геноциді, імовірно скоєних в Дарфурі, Судан. Не під вартою МКС // ICC. Case Information Sheet \u0026mdash; The Prosecutor v. Omar Hassad Al Basir [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\"\u003ehttps://www.icc-cpi.int/sites/default/files/CaseInformationSheets/AlBashirEng.pdf\u003c/a\u003e (\u003cem\u003eприм. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"applewebdata://8C6C2E50-B9EC-44D3-BB04-BA21B7F7EE91#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eДив. переклад рішення українською у збірнику матеріалів \u0026laquo;Застосування норм міжнародного гуманітарного (МГП) та міжнародного кримінального права (МПК)\u0026raquo;, с. 54 [Електронний ресурс] / Режим доступу: \u003ca href=\"https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\"\u003ehttps://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf\u003c/a\u003e \u003cem\u003e(прим. ред.).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\", член Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":513,"url":"zatrimannya-osobi-zapobizhnij-zahid-v-umovah-voennogo-stanu--justtalk-context-epizod-8","video":"343Q8sK12wc","type":1,"week":0,"main_page":1,"created_at":1651680124,"date":"27.04.2022","views":482,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/343Q8sK12wc-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану | JustTalk Context Епізод 8","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eУ новому випуску ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри\u0026nbsp;кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? ▪ Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як визначити \u0026laquo;об'єктивну неможливість\u0026raquo; здійснення судового контролю? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":526,"name":"війна"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":507,"url":"naukovo-praktichnij-komentar-do-statti-616-kriminalnogo-protsesualnogo-kodeksu-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1650637424,"date":"23.04.2022","views":1140,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/kpk-glovyuk-616-01.png","mini_image":null,"name":"Науково-практичний коментар до статті 616 Кримінального процесуального кодексу України","description":"","text":"\u003cp\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України авторства Гловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В.\u0026nbsp;можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cbr /\u003eСтаття 616.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745\"\u003e\u003cstrong\u003eстаттями 115\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n927\"\u003e\u003cstrong\u003e146-147\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976\"\u003e\u003cstrong\u003e152-156\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1225\"\u003e\u003cstrong\u003e186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237\"\u003e\u003cstrong\u003e187\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254\"\u003e\u003cstrong\u003e189\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1695\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e255\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3714\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1704\"\u003e\u003cstrong\u003e257\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707\"\u003e\u003cstrong\u003e258-262\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115\"\u003e\u003cstrong\u003e305-321\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2300\"\u003e\u003cstrong\u003e330\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332\"\u003e\u003cstrong\u003e335-337\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2834\"\u003e\u003cstrong\u003e401-414\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2982\"\u003e\u003cstrong\u003e426-433\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3028\"\u003e\u003cstrong\u003e436\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e,\u0026nbsp;\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035\"\u003e\u003cstrong\u003e437-442\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eКримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗа результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКлопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"padding-left: 40px; text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e2. Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e3. Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, не пізніше 24 годин, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУ разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації прокурор подає клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eКонтроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період покладається на прокурора.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e4. Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПрокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e5. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e6. У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоментована стаття закріпила \u003cstrong\u003eособливу правову процедуру скасування запобіжного заходу\u0026nbsp;для проходження військової служби за призовом під час мобілізації\u003c/strong\u003e, на особливий період. Умовами її застосування є такі:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eвведення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eпопереднє застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу \u0026ndash; тримання під вартою;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eколо діянь, у вчиненні яких особа підозрюється або обвинувачується, обмежене тим, щоб вони не були злочинами проти основ національної безпеки України, а також злочинами, передбаченими статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eмета скасування запобіжного заходу \u0026ndash; проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзвернення з клопотання до прокурора (слідчий, дізнавач у цій процедурі не має повноважень), а не безпосередньо до слідчого судді, суду;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eініціювання скасування запобіжного заходу перед слідчим суддею, судом лише прокурором.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧастина 1 коментованої статті містить вимоги до клопотання:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, \u003cspan\u003eта висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану\u003c/span\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризики ухилення особи,\u003cspan\u003e\u0026nbsp; \u003c/span\u003eстосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк видається, мається на увазі, що це \u003cstrong\u003eдодаткові елементи клопотання\u003c/strong\u003e, крім тих, які містяться у ст. 184 КПК України. Крім того, зважаючи на умови процедури, передбачені коментованою статтею, обов\u0026rsquo;язково має \u003cstrong\u003eдодаватися копія клопотання підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо особа тримається під вартою, отримання висновку про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану є ускладненим. Виходячи з положень п. 3.8. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого \u003cspan\u003eНаказом Міністра оборони України\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e14.08.2008\u0026nbsp; № 402\u003c/span\u003e \u0026ndash; \u0026laquo;За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eНепридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eОбмежено придатний до військової служби\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\u003c/em\u003e\";\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)\"\u003c/em\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\"\u003cem\u003eПридатний до військової служби\u003c/em\u003e\".\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадати такий висновок має військово-лікарська комісія. Також слід звернути увагу на те, що у описаній ситуації навряд мова може йти про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки це є підставою скасування запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту без будь-яких умов, а про те, що \u003cstrong\u003eпотреба у призову на військову службу під час мобілізації як легітимна мета переважає наявні ризики.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлідчий суддя, суд невідкладно розглядають клопотання прокурора, і у разі наявності підстав \u0026ndash; задовольняє його. \u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПорядок розгляду клопотання коментованою статтею не регламентовано, а отже, мають застосовуватися загальні норми КПК України, тобто положення ст. 193 КПК України. Разом з тим, є роз\u0026rsquo;яснення у Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo;: якщо через об\u0026rsquo;єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв\u0026rsquo;язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз\u0026rsquo;яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов\u0026rsquo;язків. Також, ураховуючи об\u0026rsquo;єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду (п. 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, \u003cem\u003eмає невідкладно, не пізніше протягом 24-х годин з'явитись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації;\u003c/em\u003e проте, на дотримання цього строку може впливати не тільки бажання особи, а й місце перебування під вартою, і можливість дістатися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПраво клопотати про скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації має і підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід. Обмежень щодо кола злочинів КПК України по таких запобіжних заходах не встановлює. Порядок ініціювання та розгляду клопотання є аналогічним. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКоментована стаття унормовує механізм, який вже активно застосовується на практиці та полягає у зменшенні застави та передання суми, на яку зменшено заставу, для потреб оборони України. За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право\u0026nbsp; ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (повністю чи частково), для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. У Листі Верховного Суду від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 \u0026laquo;Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану\u0026raquo; передбачено, що \u003c/span\u003eслідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов\u0026rsquo;язання, якщо відповідне клопотання обгрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ пункті 10 цього ж Листа зазначено, що виходячи зі стану ведення воєнних дій, у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного доречно розглядати питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання. Коментована стаття містить практично аналогічне формулювання, вказуючи на право слідчого судді, суді розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов\u0026rsquo;язання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІрина Гловюк\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено статтею 616 згідно із Законом №2125-ІХ від 15.03.2022}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e{Закон доповнено розділом IX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#n5\"\u003e\u003cem\u003e№ 1631-VII від 12.08.2014\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e; текст розділу\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eIX\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003csup\u003e-1\u003c/sup\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;із змінами, внесеними згідно із Законом\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1422-20#n47\"\u003e\u003cem\u003e№ 1422-IX від 27.04.2021\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e, №2125-ІХ від 15.03.2022, № 2137-ІХ від 15.03.2022\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e}\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовний текст коментаря до Розділу ІХ-1 Кримінального процесуального кодексу України можна завантажити \u003ca href=\"https://bit.ly/3LTGPmP\"\u003eза посиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eГловюк І., Тетерятник Г., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Електронне видання. Львів-Одеса, 2022. Станом на 25 березня 2022.\u0026nbsp; 31 с.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":61,"url":"irina-glovyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/Sajt-VSHA-90_430x285.png","name":"Ірина","surname":"Гловюк","post":"адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при Верховному Суді","text":""}],"tags":[{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":528,"name":"розслідування"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":506,"url":"mizhnarodne-gumanitarne-pravo-chi-e-u-nogo-majbutne","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1650616880,"date":"22.04.2022","views":717,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Depositphotos_557028338_XL-min-2.jpg","mini_image":null,"name":"Міжнародне гуманітарне право: чи є у нього майбутнє?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗбройний конфлікт на території України \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпорушив\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмасштабну дискусію про міжнародне право та правосуддя. Він став лакмусовим папірцем на спроможність забезпечити реальне правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини нечуваних масштабів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДехто стверджує, що міжнародне право мертве і з цими наслідками воно не здатне впоратися. Інші ж навпаки \u0026ndash; вважають, що зараз переломний момент для міжнародного права загалом, і майбутнє залежатиме від того, як система подолає згадані виклики.\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eВажливо говорити про правила [війни\u0026ndash;прим.] , які встановлюють не тільки рамки поведінки, але й дають вектор для оцінювання наслідків і вчинених порушень.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eЗдається, що людство у своїй історії занадто сильно ідеалізувало війну. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПраво на війну\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e \u003cspan\u003e(jus ad bellum) отримало обгортку у вигляді церемоній \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eще до \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПершої\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e та \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітових війн мало характер можливості, якою варто скористатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eУ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eсе кардинально змінилос\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eчерез жахи ХХ століття. Спочатку \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПерша\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна, а потім і наслідки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eДругої\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітової війни показали, наскільки безжальною може бути поведінка як військових начальників, так і окремих солдатів. Війна не може бути режимом \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуседозволеності, тому \u003cstrong\u003eважливо говорити про правила, які встановлюють не тільки рамки поведінки, але \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eй дають вектор для оцін\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eювання наслідків \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eі вчинених порушень.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДруга\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвітова війна змінила погляд на сучасне міжнародне право. Оцінка її наслідків, тривалі судові процеси по всьому світу, які тривають і сьогодні, змінили вектор права війни та відкрили шлях для розвитку міжнародного кримінального права. Завдяки цьому ми зараз можемо покладатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роботу Міжнародного кримінального суду чи с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтежити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eза справами \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнаціональних судах у межах універсальної юрисдикції, посилатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна практику міжнародних кримінальних трибуналів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдискутувати з приводу можливостей механізмів правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eМіжнародні норми не встигали за темпами розвитку інновацій у військовій сфері.\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eІ що ми бачимо? Швидкий розвиток технологій \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eмодернізація видів зброї створили запит на оновлення підходів права війни, у тому числі \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eконтексті оцін\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eювання\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його порушення. Саме збройний конфлікт в Україні став тим викликом для збудованої \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eсередині минулого століття системи міжнародного гуманітарного права, який змушує її оновлюватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Міжнародні норми не встигали за темпами розвитку ін\u003c/span\u003eновацій у військовійсфері.\u003cspan\u003e Зокрема, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже більше \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eніж \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eп\u0026rsquo;ятнадцят\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eь\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e років тривають дискусії серед країн \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнеобхідності врегулювати використання дронів з \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eвоєнною\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eметою. І \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдосі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e все ще немає узгодженої позиції з цього питання, водночас саме цілеспрямовані атаки з\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа допомогою \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдронів під час одного збройного конфлікту дозволяли кардинально змінити хід подій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eМіжнародне гуманітарне право не мертве, вон\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eо лише не встигає рухатис\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eя \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eв ногу \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eіз сучасними подіями.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; І такий стан справді створює проблему, яка може бути \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрозв\u0026rsquo;язана\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eшляхом ефективного правосуддя щодо наслідків збройного конфлікту на території України. Ситуація дуже складн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, оскільки збройний конфлікт триває вже дев\u0026rsquo;ятий рік і його \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eбагаж\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u0026ndash; це масштабні воєнні злочини та злочини проти людяності, які вчиня\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eз 2014 року на території Кримського півострову та окремих районів у Донецькій та Луганській областях, а з 24 лютого 2022 року \u0026ndash; на більшій частині території України. Факти вчинених злочинів \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eналічують\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e десятки тисяч.\u0026nbsp;\u003cstrong\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eна віднайдення та збереження її правди.\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp; Кожна історія може стати саме тим поштовхом, який змінить механізм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eЯкісна практика правосуддя формується за\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eвдяки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e доказ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eам\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, зібрани\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e компетентними фахівцями, сильни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпозиці\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, обстояни\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eу судовому процесі, історі\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eям\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eпостраждалих осіб, відкрито озвучени\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eм\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна загал. \u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003eДля того, щоб з цим усім упоратис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, має функціонувати чітка та зрозуміла система. Результатом її роботи \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eповинні\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eстати чіткі та виважені позиції, які \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтрансформуються\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e дискусі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eю\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eнавколо\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e розвитку міжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e його окремих механізмів реалізації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__quotes-lines\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cem\u003eКожна жертва заслуговує на те, щоб бути почутою, на віднайдення та збереження її правди.\u0026nbsp; \u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБагато викликів постає і перед системою правосуддя України, яку масив вчинених злочинів може паралізувати не на один рік. Фокус роботи Міжнародного кримінального суду по ситуації в Україні також не охопить абсолютно всі факти вчинених злочинів. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eОк\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eрім того, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eже \u003cstrong\u003eна цьому етапі зрозуміло, що сподівання на розслідування МКС злочину агресії \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eросійської федерації щодо України все ж безперспективні\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e. \u003c/strong\u003eОкремі провадження за наслідками воєнних злочинів на території України продовжують відкривати різн\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eдержави за принципом універсальної юрисдикції. Також не варто забувати про процеси \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eМіжнародному \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eс\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eуді ООН та Європейському суді з прав людини, внесок яких вагоми\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e не тільки \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eдля\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e притягнення до відповідальності \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eр\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eосії за її злочини, але й формування міжнародного дискурсу з фундаментальних питань права війни \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eй\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eміжнародного права \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзагалом\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩоб поєднати та доповнити вже наявні процеси,\u003cstrong\u003e важлив\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eо створити окремий\u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e механізм правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені в Україні. \u003c/strong\u003eМандат такого механізму теж стане викликом: необхідно водночас вивести на високий рівень роботу національної правової системи та с\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eтворити\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eєдин\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e платформ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eу\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, що дозволить охопити всі наслідки збройного конфлікту\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e,\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e і дати відповід\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eі\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна всі проблемні питання, які виникли вже та виникатимуть надалі\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Робота \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eв межах такого механізму національної професійної спільноти разом з міжнародними експертами дасть Україні той \u003cstrong\u003eголос, який настільки необхідний, щоб оживити міжнародне право зараз, спрямувати його розвиток на майбутнє\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПоки війна триває, процеси правосуддя значно ускладнені активними бойовими діями. \u003cstrong\u003eАле вже зараз зрозуміло, наскільки важливим для всього світу стане правосуддя для України.\u003c/strong\u003e Зараз ми ніби \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eперебуваємо\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eна роздоріжжі, де позаду вся історія та практика міжнародного права, накопичена до цього часу, поряд з нами \u0026ndash; історії цієї війни, які продовжують збиратися та накопичуватис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, а попереду \u0026ndash; важкий шлях, \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eупродовж якого\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eпотрібно визначити,\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк, на чому та з якою швидкістю \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eмає\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eрухатис\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e \u003cspan\u003eяк українськ\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eе\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e правосудд\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eя\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, так і систем\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eа\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eміжнародного права.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":529,"name":"міжнародне право"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":501,"url":"kvalifikatsiya-voennih-zlochiniv-za-kku--justtalk-context-epizod-7","video":"Wmhg5jqKAxs","type":1,"week":0,"main_page":1,"created_at":1650450013,"date":"20.04.2022","views":665,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/Wmhg5jqKAxs-HD.jpg","mini_image":null,"name":"Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ | JUSTTALK CONTEXT ЕПІЗОД 7","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповідаючи на виклики воєнного часу ведуча \u003c/span\u003e\u003ca class=\"yt-simple-endpoint style-scope yt-formatted-string\" spellcheck=\"false\" href=\"https://www.youtube.com/hashtag/justtalk_context\" dir=\"auto\"\u003e#JustTalk_Context\u003c/a\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e Віра Михайленко разом з Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керуючим партнер АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, сертифікованим тренером з МГП та Миколою Кіккасом, адвокатом АО \u0026laquo;Амбрела\u0026raquo;, що співпрацює з ГО \u0026laquo;Регіональний центр прав людини\u0026raquo;, говорили про кваліфікацію воєнних злочинів за Кримінальним Кодексом України. \u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які виклики постають в контексті поєднання національного законодавства та міжнародного гуманітарного права? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Як визначити воєнні злочини за допомогою двоступеневого тесту? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Що таке універсальна юрисдикція і яке практичне значення вона має? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e▪ Які особливості кваліфікації воєнних злочинів за ККУ? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan dir=\"auto\" class=\"style-scope yt-formatted-string\"\u003eВідповіді на ці запитання в епізоді JustTalk_Context || Кваліфікація воєнних злочинів за ККУ. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":499,"url":"rozgrabuvannya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1650119119,"date":"16.04.2022","views":562,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka.png","mini_image":null,"name":"Розграбування. Заборонені методи ведення війни","description":"\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eРухоме майно в умовах збройного конфлікту може розглядатися у контексті вчинення різних ймовірних порушень. Та посилену увагу варто приділяти випадкам, коли комбатанти масово вилучають рухоме майно в цивільних осіб. З одного боку, це може бути допустимим в умовах збройного конфлікту, якщо таке вилучення здійснюється із чіткою метою воєнної необхідності й характеристики такого майна відповідають цій меті. З іншого боку, вилучення може перетворитися на випадки масового грабежу, коли таке майно явно жодним чином не може сприяти воєнній необхідності.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальніше про розграбування, як заборонений метод ведення війни читайте у новій інформаційній довідці, яку підготували спільно Тренінговий центр прокурорів України та JustTalk. Дякуємо Аліні Павлюк, прокурору Офісу Генерального прокурора, за допомогу у розробці довідки.\u003c/span\u003e\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003eЗавантажити довідку у pdf форматі можна \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1T-Q2nhJ5pT4vefAQCyPYbpVgLkoK9R5O/view?usp=sharing\"\u003eза посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"720\" height=\"720\" style=\"width: 100%;\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1T-Q2nhJ5pT4vefAQCyPYbpVgLkoK9R5O/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДивитись також:\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/bazovi-ponyattya-ta-printsipi-mizhnarodnogo-gumanitarnogo-prava-informatsijna-dovidka-\"\u003e1. БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА\u0026nbsp;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-tsivilnogo-naselennya-yak-zhivogo-schita\"\u003e2. ВИКОРИСТАННЯ ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК \u0026laquo;ЖИВОГО ЩИТА\u0026raquo;\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/komandna-vidpovidalnist-za-vchinennya-voennih-zlochiniv\"\u003e3. КОМАНДНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vikoristannya-zaboronenoi-zbroi-boepripasiv-tehniki-chi-metodiv-vedennya-vijni\"\u003e4. ВИКОРИСТАННЯ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗБРОЇ, БОЄПРИПАСІВ, ТЕХНІКИ ЧИ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ (ч.1)\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/zasobi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.1. ЗАСОБИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2. МЕТОДИ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vzyattya-zaruchnikiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.1. ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/virolomstvo-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.2. ВІРОЛОМСТВО\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/viddannya-nakazu-pro-te-scho-poschadi-ne-bude-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.3. ВІДДАННЯ НАКАЗУ ПРО ТЕ, ЩО ПОЩАДИ НЕ БУДЕ\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/napad-na-osib-yaki-vzhe-ne-berut-uchasti-v-bojovih-diyah-hors-de-combat-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.4. \u003cspan\u003eНАПАД НА ОСІБ, ЯКІ ВЖЕ НЕ БЕРУТЬ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ (HORS DE COMBAT)\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-vidmitnih-emblem-i-znakiv-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.5. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДМІТНИХ ЕМБЛЕМ І ЗНАКІВ\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-parlamentarya-zaboroneni-metodi-vedennya-vijni\"\u003e4.2.6. НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА ПАРЛАМЕНТАРЯ\u003c/a\u003e\u003cbr /\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/nepravilne-vikoristannya-prapora-vijskovih-znakiv-rozriznennya-abo-formi-suprotivnika\"\u003e\u003cspan\u003e4.2.7.НЕПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРАПОРА, ВІЙСЬКОВИХ ЗНАКІВ РОЗРІЗНЕННЯ АБО ФОРМИ СУПРОТИВНИКА\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"color: #ffffff;\"\u003e\u003cspan style=\"color: #000000;\"\u003eПерелік доповнюється. \u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003eТакож інформаційні довідки можна знайти за тегом #\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/tag/536\"\u003eінформаційна довідка МГП\u003c/a\u003e або у спецрубриці сайту \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/themes/justtalk-v-umovah-vijni\"\u003eJustTalk in wartime\u003c/a\u003e.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/span\u003eПідписуйтеся на наш \u003ca href=\"https://t.me/JustTalk_in_wartime\"\u003eТГ- канал JustTalk in wartime\u003c/a\u003e щоб не пропустити найактуальніших матеріалів про кримінальну юстицію в умовах війни!\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""},{"id":45,"url":"mariya-lisenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/AR-T081-46.jpg","name":"Марія","surname":"Лисенко","post":"координаторка JustTalk, членкиня команди JustGroup, правниця","text":""},{"id":64,"url":"alina-pavlyuk","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2022-04-22-at-115155.jpeg","name":"Аліна","surname":"Павлюк","post":"юристка, експертка з міжнародного гуманітарного права","text":""}],"tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"}],"categories":[{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":498,"url":"parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-14-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii","video":"","type":0,"week":0,"main_page":1,"created_at":1650008779,"date":"15.04.2022","views":1011,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/132165-e1619944738272.jpg","mini_image":null,"name":"Парламент під час війни. Засідання 14 квітня: що зміниться у кримінальній юстиції?","description":"\u003cp\u003e14 квітня Верховна Рада України в черговий раз зібралась на засідання під час війни, ухваливши 18 законів, 2 заяви та 1 звернення. Серед низки необхідних для повноцінної діяльності держави в умовах воєнного стану ініціатив було ухвалено декілька й у сфері кримінальної юстиції.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","text":"\u003cp\u003eТрадиційно робимо огляд ключових змін (з попередніми законодавчими змінами можна ознайомитись \u0026ndash; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-uhvaliv-14-zakonoproektiv-scho-tam-dlya-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e3 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-druge-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e15 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-trete-zasidannya-scho-zminitsya-u-kriminalnoi-yustitsii\"\u003e24 березня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e; \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/parlament-pid-chas-vijni-zasidannya-1-kvitnya-scho-zminitsya-u-kriminalnij-yustitsii\"\u003e1 квітня\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ сфері кримінальної юстиції ухвалено такі проєкти законів:\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e1. \u003c/strong\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39256\"\u003e№7183\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e (друге читання): зміни стосовно особливостей досудового розслідування в умовах воєнного стану (здебільшого розширення Розділу ІХ-1 КПК України)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей законопроєкт було ухвалено в першому читанні 24 березня (зі скороч. строками підготовки). За результатами розгляду пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи було підготовлено уточнену порівняльну таблицю законопроекту до другого читання, яка містить усі внесені та не відкликані пропозиції, а це 293 поправки і пропозиції. За результатами їх повторного розгляду 32 поправки і пропозиції враховані, з них 29 \u0026ndash; враховано повністю, 2 \u0026ndash; враховано частково, 1 \u0026ndash; врахована редакційно, відхилено \u0026ndash; 261 поправок і пропозицій (з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1259224\"\u003eвисновку\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eКомітету до другого читання).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eОсновні зміни вносяться до ст. 615 КПК України, а оскільки це вже третє, то не можемо не зробити застереження з боку юридичної техніки. Попри наявність окремого Розділу ІХ-1 КПК України, присвяченому предмету пропозицій законодавчої ініціативи, всі зміни пропонуються до цієї статті, а також шляхом доповнення ст. 615-1 Кодексу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ точки зору законодавчої техніки такі дії є неприпустимими, а тенденція до внесення постійних змін до цієї статті тільки набирає обертів, починаючи з 24 лютого 2022 року. Так чи інакше на одному з етапів такого вдосконалення законодавства доведеться структурувати цей розділ, розділити ст. 615 Кодексу на відповідні змістовні частини, тобто надати викладенню норм закону системного вигляду. Зрозуміло, що це потребує додаткових зусиль, проте варто вже на цьому етапі чи на наступному врахувати таку необхідність. Інакше \u0026ndash; це може призвести до помилок законодавчого регулювання, помилок у правозастосуванні та інших негативних наслідків.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u003cbr /\u003eДалі по змісту (з авторськими коментарями де це потрібно):\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eназви Розділу ІХ-1 та ст. 615 КПК України скорочуються до \u0026laquo;особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану\u0026raquo;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнадано можливість керівникам прокуратури своєю постановою доручати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу разі неможливості його здійснення чи нефункціонування органу під час воєнного стану. Варто зазначити, що включно зі справами НАБУ, стосовно яких встановлено запобіжник. \u003cstrong\u003eПід час підготовки до другого читання було враховано поправку, що таке доручення здійснює керівник САП або Генеральний прокурор (в первинній редакції \u0026ndash; будь-який прокурор);\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eкерівникам органів досудового розслідування надано повноваження створювати міжвідомчі слідчі групи за погодженням з керівниками відповідних ОДР\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e. Видається дивним, що це відбувається без погодження з прокурором, оскільки саме органи прокуратури здійснюють організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням (ст. 131-1 Конституції України) та володіють інформацією про наявні ресурси в органів досудового розслідування та органів прокуратури для розслідування складних кримінальних провадженнях, в яких виникає потреба у створенні міжвідомчої слідчої групи.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено порядок участі та залучення захисника і перекладача до проведення окремої процесуальної дії \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eу кримінальному провадженні в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (для перекладу \u0026ndash; залучається за першої можливості або слідчий здійснює переклад самостійно; для захисника \u0026ndash; за першої можливості, включно з можливістю застосування -аудіо;-відеозвʼязку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено гарантії поновлення процесуальних строків \u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування такого стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eдозволено затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, а також момент затримання особи переноситься з фактичного часу обмеження свободи на момент її доставлення до органу досудового розслідування або прокуратури\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(фактичний відступ від вимог ст. 208 КПК України та зупинення строків затримання під час доставлення \u0026ndash; в умовах правового режиму воєнного стану);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eузгоджено між собою положення статей 615 та 219 КПК України щодо початку обчислення строків досудового розслідування\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також уточнюються окремі правила їх обчислення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвиключено обмеження щодо проведення слідчих (розшукових) дій в нічний час\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (зміни до ст. 223 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено правила фіксації ходу і результатів провадження окремих слідчих\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(розшукових) дій у випадку неможливості забезпечення в них участі понятих (шляхом безперервної відеофіксації, наприклад, обшуку);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнадано можливість зупиняти досудове розслідування після повідомлення особі про підозру\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eза наявності об\u0026rsquo;єктивних обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану\u003cem\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(до моменту, якщо підстави для зупинення перестали існувати)\u003cem\u003e\u003cspan\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eунормовано питання зупинення судового провадження у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eза призовом під час мобілізації, на особливий період (зміни до ст. 335 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено гарантії здійснення дистанційного судового провадження\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, коли обвинувачений перебуває поза межами приміщення суду (незалежно від згоди на дистанційний судовий розгляд обвинуваченого) (зміни до ст. 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрозширено повноваження керівника органу прокуратури в умовах воєнного стану користуватися повноваженнями слідчого судді\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(розширення переліку статтями 186, 187, 190, 206, 219, 232, 246, 250 КПК України), у випадку відсутності об\u0026rsquo;єктивної можливості їх виконання слідчим суддею;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eрегламентовано гарантії розподілу матеріалів кримінальних проваджень у випадку нефункціонування ЄСІТС\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, а також визначення складу суду в умовах воєнного стану;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e обвинувальні акти\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, в межах територіальної юрисдикції яких закінчено досудове розслідування, а \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eв разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя \u0026ndash; найбільш територіально наближеним до нього судом, що може здійснювати правосуддя, або іншим судом\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e, визначеним у порядку, передбаченому законодавством. Водночас виняток з цього правила для проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду (\u003cstrong\u003eзаборона зʼявилось під час підготовки до другого читання).\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено строки провадження окремих процесуальних дій,\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eпередбачених статтями 220, 221, 304, 306, 308, 376, 395, 426 КПК України, у разі припинення (скасування) воєнного стану, якщо була відсутня об\u0026rsquo;єктивна можливість їх своєчасного здійснення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдодатково регламентуються правила територіальної підсудності кримінальних проваджень в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (без відповідних рішень ВРП та ВС);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвідступ від жорсткого стандарту заборони використання позасудових свідчень \u0026ndash; показання свідка, потерпілого, підозрюваного, отримані на стадії досудового розслідування,\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eщо здійснювалося в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану,\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003cspan\u003eє доказами у суді за умови забезпечення процесуальних гарантій та відеофіксації\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e(детальніше\u0026nbsp;\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dopiti-v-umovah-voennogo-stanu-osoblivosti-fiksatsii-informatsii-ta-neobhidnist-zmin-do-zakonodavstva\"\u003eдив. статтю з цієї теми\u003c/a\u003e\u003c/span\u003eта варіант імплементації змін в самому законопроєкті);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвизначено випадки альтернативності здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану;\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eзакріплено умови відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eв умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також регламентуються гарантії відшкодування втрачених речей і документів в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану (додається ст. 615-1 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cem\u003e\u003cspan\u003eвиправляються технічні помилки\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e, на кшталт згадування глави 37 КПК України замість статті 37 у п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України та інші подібні помилки.\u0026nbsp;Хоча додаються нові, наприклад виправлення сполучника \"та\" на \"або\" у словах \"врятування життя та майна\" людей (ч. 2 ст. 30 Конституції України, ст. 233 КПК України), що не передбачає змістовних змін (можливо законодавець їх і бачить, але помиляється).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003eТакож варто зазначити, що під час підготовки законопроєкту до другого читання повністю виключено п. 15 ст. 615 КПК України (запропонований у першому читанні), а саме можливість звернення на користь держави арештованого майна (за погодженням з керівником ОДР або прокуратури). \u003c/strong\u003e\u003c/em\u003eНайбільша проблема полягала в тому, що ч. 5 ст. 41 Конституції України гарантує відшкодування вартості такого майна\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u0026ndash; цього не було в законопроєкті, так само як і купа термінологічних помилок та неузгодженості з цивільним законодавством.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e\u003cstrong\u003e№7186\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (повторно ухвалено з пропозиціями Президента України = в цілому): про внесення змін до КК України та КПК України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eЦей проєкт Закону було ухвалено в цілому ще 24 березня. Зважаючи на турбулентний режим, в якому працює Верховна Рада України, подекуди ухвалюючи законопроєкти одразу в цілому, не дивно, що виникають помилки законодавця. Саме тому 4 квітня Президент України наклав \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1254851\"\u003eвето\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e (з \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1254850\"\u003eпропозиціями\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e) (в порядку ч. 2 ст. 94 Конституції України). Причина полягала в тому, що законодавча ініціатива використовувала формулювання \u0026ldquo;інша добровільна взаємодія з представниками держави-агресора\u0026rdquo; як елемент обʼєктивної сторони складу злочину колабораційної діяльності. Таким чином вркай широке, невизначене коло дій могло привезти до визнання їх колаборацією. Тож порушувався принцип юридичної (правової) визначеності, що є складовою принципу верховенства права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2.1.\u0026nbsp;\u003c/strong\u003eТаким чином з урахуванням пропозицій Президента України Кримінальний кодекс доповнюється ст. 111-2 такого змісту:\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 111-2. Пособництво державі-агресору\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col\u003e\r\n\u003cli\u003eУмисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій державиагресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації державиагресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам державиагресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації державиагресора\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026ndash; караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п\u0026rsquo;ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої\".\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003e2.2\u003c/strong\u003e На жаль, пропозиції Президента України не стосувались процесуальної частини законопроєкту (хоча подавались окремими органами влади), тож наводимо інформацію з попереднього аналізу.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39263\"\u003e№7186\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e:\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;впроваджується безальтернативний запобіжний захід у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки, злочинів пов\u0026rsquo;язаних з тероризмом, та проти миру та безпеки людства, а також надається можливість спеціального досудового розслідування пособництва державі-агресору.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109\u0026ndash;114-1 (проти основ національної безпеки), 258\u0026ndash;258-5, 260, 261 (проти громадської безпеки), 437\u0026ndash;442 КК (воєнні злочини) має застосовуватись винятково запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ч. 6 ст. 176, п. 6 ч. 4 ст. 183 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПодібні зміни вже визнавались КСУ неконституційними (\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-19#n40\"\u003eРішення No 7-р/2019 від 25.06.2019\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e), проте у цій редакції є вказівка на\u0026nbsp;\u003cem\u003e\u003cspan\u003eнаявність ризиків\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/em\u003eпри цьому. Проте незрозуміло, чи це означає 1) за наявністю ризиків, нейтралізація яких можлива лише у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою \u0026ndash; тоді ухвалена норма позбавлена сенсу (крім можливості не визначати заставу у ненасильницьких злочинах); чи 2) за наявністю ризиків (будь-яких) \u0026ndash; в такому випадку можна завжди застосовувати тримання під вартою, тобто ризиків могло б не вистачити на цей запобіжний захід в загальному порядку, а тут у слідчого судді не залишається вибору \u0026ndash; тоді зміст ухваленого положення не відрізняється від змісту положення, що було визнано таким, що не відповідає Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3. \u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39284\"\u003e\u003cstrong\u003e№7214\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e (друге читання): заборона пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями Російської Федерації у війні проти України\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp\u003eПередбачається:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eзаконодавство доповнюється новими термінами \u0026laquo;держава-терорист\u0026raquo; і \u0026laquo;символіка військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну\u0026raquo;. Відповідні визначення є у \u003c/strong\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1258915\"\u003eпорівняльній таблиці\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eдо другого читання\u003c/strong\u003e;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eлатинські \u003cstrong\u003eлітери \u0026ldquo;Z\u0026rdquo;, \u0026ldquo;V\u0026rdquo; визнаються символікою військового вторгнення \u003c/strong\u003eРосії в Україну (якщо вони використовуються у відповідному контексті), а також офіційна або неофіційна символіка (емблеми) збройних сил Російської Федерації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eРосія визнається державою-терористом\u003c/strong\u003e, однією з цілей політичного режиму якої є державний геноцид українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об\u0026rsquo;єктів та об\u0026rsquo;єктів критичної інфраструктури, створення штучних гуманітарних катастроф в окремих регіонах України;\u003c/li\u003e\r\n