Правосуддя в умовах воєнного стану: як налагодити роботу судів?

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Правосуддя в умовах воєнного стану: як налагодити роботу судів?

Правовий режим воєнного стану передбачає, що повноваження судів та установ системи правосуддя не можуть бути ані обмежені, ані, тим більше, припинені у період воєнного стану.
Таким чином, виникає низка викликів щодо забезпечення стабільної роботи судових установ під час війни.

Богдан Крикливенко

21 березня, 2022

1061

Правосуддя в умовах воєнного стану: як налагодити роботу судів?

Поряд із ризиками для життя і здоров’я суддів та працівників апарату, в аналогічній ситуації опиняться й інші учасники судових засідань.

– Як зберегти функціонування суду?
– Як оперативно приймати процесуальні рішення, коли навіть дорога до робочого місця може загрожувати життю суддів та працівників суду?
– Як триматися правового поля і в умовах війни суворо дотримуватися усіх процедур?

На ці та багато інших питань судді та судові адміністратори у всіх куточках України щодня шукають відповіді здійснюючи правосуддя. Поряд з тим Верховний Суд вже прийняв кілька рішень про зміну територіальної підсудності та тимчасово передав повноваження судів з уражених війною територій.

Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначив, що усі клопотання, які надходять на розгляд слідчим суддям, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості, – невідкладно. Якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків. Ураховуючи об'єктивні обставини, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

На відміну від інших галузей процесуального права, перед кримінальною юстицією постають питання щодо забезпечення участі осіб, які тримаються під вартою (організація конвоювання), продовження строків розслідування, зміни запобіжних заходів та доступ сторони захисту до судових засідань.

Так, до ВАКС за кілька днів надійшло більше десяти клопотань про зменшення розміру застави із подальшим спрямуванням різниці коштів на підтримку Збройних сил України, кілька десятків клопотань про продовження строків та багато інших процесуальних документів. Зрозуміло, що судові рішення за цими клопотанням повинні прийматися в найкоротші строки.

Отже, маємо ситуацію, коли ворог біля воріт, доїзд до роботи став особливо ризикованим, а частина працівників переїхали до більш безпечних міст. За таких умов, єдиний спосіб продовжити роботу – це організувати її у дистанційному режимі, проте не всі процеси судочинства можуть бути дистанційними.

Вкотре перечитуючи зміст положень КПК можна припустити, що будь-який учасник судового засідання може брати участь у ньому в режимі відеоконференцзв’язку, окрім секретаря судового засідання, який забезпечує фіксацію процесу там, де це вимагає процесуальний Закон.

З огляду на воєнний стан вбачається допустимим проведення судового засідання, в якому суд (одноособовий чи колегіальний склад) знаходиться не у базовій локації, а у будь-якому безпечному приміщенні суду будь-якого міста України, з якого є можливість включитися в режимі відеоконференції з усіма учасниками.

Водночас, апарат суду зобов’язаний забезпечити судді доступ до матеріалів клопотань, який шляхом віддаленого підключення до системи документообігу суду надає можливість працювати, вносити рішення до єдиного реєстру судових рішень чи надсилати такі рішення на виконання.

Режим дистанційної роботи розповсюджується також на орган досудового розслідування, прокуратуру чи сторону захисту, які, згідно з рішенням Ради суддів України можуть з власних пристроїв включатися у судове засідання. Як і раніше, підозрювана чи обвинувачена особа також може долучитися до судового засідання в режимі відеоконференції з місця тримання під вартою.

Всіх дистанційних учасників, скільки б їх не було, секретар судового засідання зобов’язаний звести в одну відеоконференцію з відеофіксацією.

Оперативність та технічна стабільність роботи залежить від системи фіксації, яка функціонує в суді, та стабільності Інтернет-з’єднання. Сучасні системи фіксації дозволяють робити включення не тільки через всім звичні Trueconf чи Easyconf, а й із будь-якої іншої платформи, такої як zoom, skype, webex тощо.

Отже, організація судочинства в умовах воєнного стану наповнена множинними технологічними рішеннями, проте є цілком реальною можливістю для реалізації права на справедливий суд.

ВАКС правосуддя війна

Схожі статті

Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?

Повернення раніше внесеної застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Рекомендації щодо обґрунтування

Дистанційне правосуддя або використання власних технічних засобів для участі у судовому засіданні у кримінальному провадженні