Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?

В умовах воєнного стану ускладнюється доступ учасників кримінального провадження до правосуддя в контексті реальної або віртуальної можливості їх участі у судових засіданнях з розгляду скарг, заяв і клопотань під час досудового розслідування або судового розгляду. Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює загальні правила розгляду переважної більшості процесуальних звернень за участю обох або хоча б однієї сторони. Отримавши скаргу, заяву або клопотання, слідчий суддя чи суд має їх розглянути, адже в умовах воєнного стану правосуддя повинно здійснюватися. Неврахування об’єктивних обставин, які унеможливлюють безпосереднє залучення в судовому засіданні, може призвести до відтермінування на невизначений строк вирішення термінових процесуальних питань. Отже, з метою недопущення такої ситуації, в питанні буквального тлумачення обов’язкової участі сторін в судових засіданнях має бути певна гнучкість. Понад те, для цього є відповідне нормативне обґрунтування.

Віра Михайленко

10 March, 2022

3205

Розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу та інших процесуальних звернень за відсутності учасників в умовах воєнного стану: чи можливо це?

Статтю підготувала Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, спеціально для JustTalk.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює деякі особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, не охоплюючи всіх питань, які можуть виникати. Так, стаття 34 КПК України передбачає передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема під час режиму воєнного стану, проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Стаття 615 КПК України в оновленій редакції регламентує питання початку досудового розслідування, фактично «перекладає» на прокурора повноваження слідчого судді у разі неможливості останнім здійснювати судовий контроль в певних питаннях, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів, обшуку, негласних слідчих (розшукових) дій, обрання запобіжного заходу, продовження строку досудового розслідування тощо.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Отже, в умовах воєнного стану клопотання прокурора має вирішуватися виходячи із загальних засад кримінального провадження.

Згідно зі ст. 193, 201 КПК клопотання підозрюваного/обвинуваченого про зміну запобіжного заходу розглядається за участі прокурора, підозрюваного/обвинуваченого та його захисника. Однак, КПК України окремо не регулює питання розгляду такого клопотання в умовах, коли:

в Україні введений воєнний стан;
учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до судової установи для участі у судовому засіданні, технічної можливості взяти в ньому участь в режимі відеоконференції або це може становити загрозу їх життю і здоров’ю;
учасники кримінального провадження не заперечують проти розгляду клопотання за їх відсутності.

До загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність (ст. 12 КПК України), змагальність сторін (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України), доступ до правосуддя (ст. 21 КПК України).

Так, згідно зі ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Сторони кримінального провадження мають рівні права на подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом…Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

В свою чергу, засада диспозитивності полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. А слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Всі ці правила закріплені паралельно з доступом до правосуддя, що розкривається через встановлені гарантії права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. На підставі статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже при вирішенні питання про можливість розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу без участі сторін, слідчий суддя (суд) має узгодити цінності різного порядку – обов’язкове і оперативне здійснення судового контролю у кримінальному провадженні в умовах воєнного стану з забезпеченням безпеки людей – учасників цього кримінального провадження. Узгодження слідчим суддею (судом) таких цінностей в світлі актуальних умов може відбуватися двома шляхами:

проведення судового засідання в режимі відеоконференції (за наявності технічної можливості)
вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження, особливо в тих випадках, якщо учасники не заперечують проти цього.

Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначив, що усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості - невідкладно… Якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків. Ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

В цій справі сторони виклали свої позиції письмово, сторона захисту – у відповідному клопотанні, представленому на розгляд слідчому судді/суду, сторона обвинувачення – у відповідних поясненнях. Отже ними реалізовано обстоювання своїх правових позицій і на власний розсуд використані процесуальні права. Також сторони повідомили про відсутність можливості брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції і не заперечували проти розгляду клопотання за їх відсутності.

З огляду на викладене, розгляд слідчим суддею/судом клопотання захисника підозрюваного/обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, здійснюється на підставі загальних засад кримінального провадження і відповідає конституційному принципу верховенства права. Це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина (обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану), а забезпечить оперативний і об’єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.

Статтю підготувала Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, спеціально для JustTalk.

запобіжні заходи правосуддя суддя Верховний Суд війна

Схожі статті

Повернення раніше внесеної застави на спеціальний рахунок Збройних Сил України. Рекомендації щодо обґрунтування

EDITORIAL: Чому в Україні не застосовують заставу як запобіжний захід? Цифри та позиції