Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?

Конституція України гарантує всім громадянам України екологічну безпеку й право на захист життя та майна від негативних впливів.

Софія Шутяк

1 серпня, 2023

614

Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?

Зокрема, у статті 41 сказано, що примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їхньої вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з подальшим повним відшкодуванням їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Як відомо, земля є і об’єктом природи, і об’єктом права власності[1]. Проаналізуємо, як ситуація з проривом на Каховській ГЕС вплинула на питання безпеки земельних ресурсів як природного елемента довкілля та права власності, яким має бути алгоритм дій станом на зараз для максимального врахування інтересів власників землі.

Класифікатор надзвичайних ситуацій містить категорію надзвичайних ситуацій 11100 унаслідок гідродинамічних аварій, яка має підкатегорію — унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до об’єктів правової охорони навколишнього природного середовища належать навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в цей період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об’єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об’єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров’я і життя людей.

У статті 65 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» сказано, що окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.

Надзвичайна екологічна ситуація — надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі — це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.

Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:

значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством. Зокрема, за показниками рівня води в контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро);
виникнення реальної загрози життю та здоров’ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів (дані та факти є встановленими);
негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології);
негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;
значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (уже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації в регіоні).

В указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема:

заходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації;
основні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації;
обмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації.

Запровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. Запровадження такого стану є кваліфікаційною обставиною для кваліфікації події з підриву Каховської ГЕС за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид) та статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).

Оголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України.

Рішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть запроваджуватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення, наприклад, тимчасової заборони на будівництво та функціонування об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин, функціонування санаторно-курортних закладів та ін.

Відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, і громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом джерел.

ЩО Ж РОБИТИ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ?

Земельний кодекс України[2] визначає поняття охорони земель — це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Виділяють два поняття — рекультивація земель і консервація земель.

І рекультивація, і консервація земель повинна відбуватися відповідно до положень Закону України «Про охорону земель»[3]. Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.

За рахунок Державного бюджету України, зокрема, виконуються заходи, спрямовані на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси й ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивацію земель, порушених у період до 1990 року.

За рахунок місцевих бюджетів, зокрема, виконуються роботи з відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, як у випадку проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів, зокрема, проводяться підготовчі роботи та складаються робочі проєкти землеустрою.

Після початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів системи розподілу, операторів системи передачі, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій:

у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняється від обов’язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт);
під час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) зобов’язаний здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням, та звільняється від обов’язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.

Варто нагадати, що з метою запобігання настанню негативних наслідків унаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок[4], зокрема річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про потребу перегляду цих планів, оскільки вони не враховують масштабів наслідків від прориву дамб.

Замість висновку:

Президенту України необхідно за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони України оголосити територію, що зазнала впливу прориву Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації;
оголосити всіх мешканців та юридичних осіб, що зазнали впливу води від прориву Каховської ГЕС, потерпілими особами;
проводити систематичний збір даних про стан земель та ґрунтів відповідно до порядку моніторингу за землями[5] та узгоджувати дані з матеріалами робочих проєктів із землеустрою;
розробляти заходи із рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій;
втрати земельних ресурсів незалежно від форми власності включати в санкційні пакети проти росії.

[1] Стаття 5 Земельного кодексу України «Принципи земельного законодавства»: земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.

[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text

[3] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text

[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99

[5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text

війна воєнні злочини розслідування воєнних злочинів збройний конфлікт

Схожі статті

Воєнні злочини проти довкілля | Максим Попов | JustTalk Context