</iframe</noscript><div id="__next"><div class="app"><header><div class="menu_content"><div class="block_close"><div class="close animated"></div></div><div class="menu_flex"><a class="logo" href="/"></a></div><div class="nav_mob flex flex_footer side-menu mt-20"><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="footer_link animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></div><div class="nav_mob flex flex_footer mt-20"><a class="footer_link animated" href="/themes/policing">Поліціювання</a><a class="footer_link animated" href="/themes/pre-trial-investiagation">Розслідування</a><a class="footer_link animated" href="/themes/trial">Судовий Розгляд</a><a class="footer_link animated" href="/themes/other-jurisdictions">Інші юрисдикції</a><a class="footer_link animated" href="/themes/public-prosecution">Публічне обвинувачення</a><a class="footer_link animated" href="/themes/criminal-law">Кримінальний закон</a><a class="footer_link animated" href="/themes/corrections">Corrections</a><a class="footer_link animated" href="/themes/professional-standards">Професійні стандарти</a><a class="footer_link animated" href="/themes/management-in-criminal-justice">Управління</a><a class="footer_link animated" href="/themes/shtuchnij-intelekt">Штучний інтелект</a><div class="footer_link animated strong no-link">Спецпроекти<!-- --> <img src="" alt="Спецпроекти"/></div><div class="nav_mob-childitems"><a class="footer_link animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a><a class="footer_link animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a><a class="footer_link animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a><a class="footer_link animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></div></div><div class="flex flex_footer"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></div><div class="footer_btn flex"><a class="btn btn_fix animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="block_social flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="menu_license">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div><a class="dev_logo animated" target="_blank" href="https://adcore.ua/"><img src="" alt=""/></a></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list"><li><a class="animated" href="/themes/investigative-interview">Процесуальне інтерв'ю</a></li><li><a class="animated" href="/themes/custody_records">Custody Records</a></li><li><a class="animated" href="/themes/justtalk-v-umovah-vijni">JustTalk в умовах війни</a></li><li><a class="animated" href="/page/barara">Пріт Барара українською</a></li></ul></div></div><div class="submenu"><div class="wrapper"><ul class="submenu_list tags_list"><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/463">затримання</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/464">адвокат</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/465">атестація</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/466">ВАКС</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/467">викривач</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/468">допит</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/469">етика</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/470">ЄКЗК</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/471">ЄСПЛ</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/472">запобіжні заходи</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/473">катування</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/474">Конституція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/475">конфіденційність</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/476">корупція</a></li><li><a class="animated tags_popup_item" href="/tag/477">недопустимість</a></li><li class="btn animated mt-20 all_tags">Переглянути всі</li></ul><div style="clear:both"></div></div></div><div class="wrapper flex header-menu"><div class="col"><div class="burger"><div class="line"></div></div><a class="logo animated" href="/"></a></div><nav><ul class="nav_list flex"><li class="animated"><div class="animated no-link">Спецпроекти</div></li><li class="animated"><a class="animated" href="/opinions">Позиції</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/researches">Дослідження</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/just-learn">JustLearn</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/video">Відео</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/recommended">Книги та Фільми</a></li><li class="animated"><a class="animated" href="/podcasts">Подкасти</a></li></ul></nav><div class="col col_fix"><form action="" class="search_form"><div class="search_block_top"><img src="" class="search" alt=""/><input type="text" class="search_focus" placeholder="Новини" value=""/></div><div class="popup_search"><div class="search_block"><div class="search-null">Введіть запит для пошуку</div></div></div></form><div class="block_btn"><button class="btn btn_tags animated">теги<img src="/img/arrow.svg" alt=""/><img class="arr_hover" src="/img/arrow_hover.svg" alt=""/></button><a class="btn btn_fix animated" href="/page/support">Підтримати</a></div></div></div></header><div class="reading-progress"><div class="reading-progress__bar" style="width:0%"></div></div><section class="page_position mb-40"><div class="wrapper"><div class="mainer"><div class="tagged"><div class="small_title">Позначено</div><h1 class="page_title">збройний конфлікт</h1></div><div class="position_list"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context">Воєнні злочини проти культурної спадщини | Катерина Бусол | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">29 April, 2024</div></div><div class="article_description"></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini">Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">12 April, 2024</div></div><div class="article_description"><p style="text-align: justify;">Згідно з оцінками різних представників юридичної спільноти рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року є надзвичайно важливим для України і водночас досить неоднозначним. У цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення «Рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України», що відбулося 28 березня 2024 року. Discussion paper можна завантажити за <a href="https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing">посиланням</a>.</p></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper">Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">28 March, 2024</div></div><div class="article_description"></div></div></div></div><div class="position_list_fix"><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-dokumentuvannya-stae-dokazami-dosvid-ukraini--marina-slobodyanyuk--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-dokumentuvannya-stae-dokazami-dosvid-ukraini--marina-slobodyanyuk--justtalk-context">Як документування стає доказами: досвід України | Марина Слободянюк | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">21 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2">Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика (Ч. 2)</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/ivanna-ilchenko">Іванна<!-- --> <!-- -->Ільченко</a><span></span><div class="data">20 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zahist-na-tot-misiya-mozhliva--darya-sviridova--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zahist-na-tot-misiya-mozhliva--darya-sviridova--justtalk-context">Захист на ТОТ: місія можлива? | Дарʼя Свиридова | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">15 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/dokazuvannya-u-voennih-zlochinah-osnovni-tendentsii-ta-poglyadi-riznih-uchasnikiv-protsesu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/dokazuvannya-u-voennih-zlochinah-osnovni-tendentsii-ta-poglyadi-riznih-uchasnikiv-protsesu">Доказування у воєнних злочинах: основні тенденції та погляди різних учасників процесу</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">15 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii">Гуманітарний аспект колабораціонізму: де проходить межа між злочинною співпрацею і виживанням в окупації?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-kotelva">Катерина<!-- --> <!-- -->Котельва</a><span></span><div class="data">8 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper">Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення. Discussion paper</a><div class="block_info"><div class="data">6 March, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini">Бути чи не бути in absentia: заочне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів в Україні</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/ivanna-ilchenko">Іванна<!-- --> <!-- -->Ільченко</a><span></span><div class="data">29 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika">Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/ivanna-ilchenko">Іванна<!-- --> <!-- -->Ільченко</a><span></span><div class="data">22 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context">2 роки розслідування воєнних злочинів: результати, проблеми, перспективи | Юрій Бєлоусов | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">20 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia">Коли процес важливіший за результат, або Роздуми про справжню вартість кримінального провадження in absentia</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-lapin">Олександр<!-- --> <!-- -->Лапін</a><span></span><div class="data">16 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36">Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36</a><div class="block_info"><div class="data">8 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/nikoli-znovu-yak-zapobigti-povtornij-travmatizatsii--olena-balzhik-justconf2023"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/nikoli-znovu-yak-zapobigti-povtornij-travmatizatsii--olena-balzhik-justconf2023">Ніколи знову: як запобігти повторній травматизації || Олена Бальжик ||JustConf2023</a><div class="block_info"><div class="data">6 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah">Рішення МС ООН щодо боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації: без шансу захистити населення на окупованих територіях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">6 February, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vijna-kriminalnoi-yustitsii-za-scho-mi-boremosya--yurij-belousov--justconf2023"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vijna-kriminalnoi-yustitsii-za-scho-mi-boremosya--yurij-belousov--justconf2023">Війна кримінальної юстиції: за що ми боремося? || Юрій Бєлоусов || JustConf2023</a><div class="block_info"><div class="data">23 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/50-vidtinkiv-kolaboratsii-vizhiti-v-okupatsii-chi-skoiti-zlochin-proti-derzhavi--anastasiya-serbina"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/50-vidtinkiv-kolaboratsii-vizhiti-v-okupatsii-chi-skoiti-zlochin-proti-derzhavi--anastasiya-serbina">50 відтінків колаборації: вижити в окупації чи скоїти злочин проти держави || Анастасія Сербіна</a><div class="block_info"><div class="data">19 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zdijsnennya-sudochinstva-pid-obstrilami-misto-ochakiv--tetyana-shevirina--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zdijsnennya-sudochinstva-pid-obstrilami-misto-ochakiv--tetyana-shevirina--justtalk-context">Здійснення судочинства під обстрілами. Місто Очаків | Тетяна Шевиріна | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">11 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--spartak-borisenko"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--spartak-borisenko">Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Спартак Борисенко</a><div class="block_info"><div class="data">5 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--andrij-kovalenko"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--andrij-kovalenko">Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Андрій Коваленко</a><div class="block_info"><div class="data">4 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--artem-shalata"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--artem-shalata">Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Артем Шалата</a><div class="block_info"><div class="data">3 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--yurij-belousov"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a></div><div class="article_title animated"><a href="/post/chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--yurij-belousov">Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Юрій Бєлоусов</a><div class="block_info"><div class="data">2 January, 2024</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah">Воєнні злочини проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/vitalij-radionov">Віталій<!-- --> <!-- -->Радіонов</a><span></span><a class="author animated" href="/author/viktor-zaets">Віктор<!-- --> <!-- -->Заєць</a><span></span><div class="data">27 December, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidverto-pro-vikliki-dlya-zahisnikiv-u-spravah-pro-voenni-zlochini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Захист</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidverto-pro-vikliki-dlya-zahisnikiv-u-spravah-pro-voenni-zlochini">Відверто про виклики для захисників у справах про воєнні злочини</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">15 December, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl">Право на захист у справах про міжнародні злочини: зобов’язання держави за ЄКПЛ</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/anna-kozmenko">Анна<!-- --> <!-- -->Козьменко</a><span></span><div class="data">5 December, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi">Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/marina-bondarenko">Марина<!-- --> <!-- -->Бондаренко</a><span></span><div class="data">27 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki">Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">13 November, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini">Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим зобов’язанням України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">30 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii">Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/evgen-didenko-">Євген<!-- --> <!-- -->Діденко </a><span></span><div class="data">20 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33">Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність: як працює законодавство? | JustTalk #33</a><div class="block_info"><div class="data">17 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist">Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/oleksandr-lapin">Олександр<!-- --> <!-- -->Лапін</a><span></span><div class="data">17 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Кримінальний закон</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki">Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">16 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-">Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/olga-vdovichenko">Ольга<!-- --> <!-- -->Вдовиченко</a><span></span><div class="data">10 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk--justtalk-32"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk--justtalk-32">Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК | JustTalk #32</a><div class="block_info"><div class="data">6 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period">Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">4 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period">Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">3 October, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper">Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">28 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/standarti-rozsliduvannya-war-edition--vrazhennya-uchasnikiv-i-treneriv"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Розслідування</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/standarti-rozsliduvannya-war-edition--vrazhennya-uchasnikiv-i-treneriv">Стандарти розслідування: War Edition | Враження учасників і тренерів</a><div class="block_info"><div class="data">23 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections">Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">18 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context">Примус чи добра воля при кваліфікації колабораціонізму? | Анастасія Сербіна | JustTalk Context</a><div class="block_info"><div class="data">15 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk-discussion-paper"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk-discussion-paper">Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК. Discussion paper</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">6 September, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu">Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/yuliya-lisova">Юлія<!-- --> <!-- -->Лісова</a><span></span><div class="data">31 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu">Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/sofiya-shutyak">Софія<!-- --> <!-- -->Шутяк</a><span></span><div class="data">1 August, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova">Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова</a><div class="block_info"><div class="data">31 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-">Закон про колабораційну діяльність в Україні</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/noel-kalhun">Ноель<!-- --> <!-- -->Калхун</a><span></span><div class="data">19 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati">Залишити напризволяще не можна евакуювати: де стоїть російська кома та як кваліфікувати?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/katerina-rashevska">Катерина <!-- --> <!-- -->Рашевська</a><span></span><div class="data">6 July, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-dovkillya--maksim-popov--justtalk-context"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/voenni-zlochini-proti-dovkillya--maksim-popov--justtalk-context">Воєнні злочини проти довкілля | Максим Попов | JustTalk Context</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">29 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">Судовий Розгляд</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih">Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/irina-kapalkina">Ірина<!-- --> <!-- -->Капалкіна</a><span></span><div class="data">8 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini">Робота спільної слідчої групи в процесі документування злочинів рф: воєнний досвід України</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/anna-reznikova">Анна<!-- --> <!-- -->Резнікова</a><span></span><div class="data">2 June, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera">Ще раз про відповідальність російської держави за дії ПВК «Вагнера»</a><div class="block_info"><div class="data">8 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah">Судові переслідування військовополонених з пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп за їхню безпосередню участь у воєнних діях</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/matilda-bogner-">Матільда<!-- --> <!-- -->Богнер </a><span></span><div class="data">1 May, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil">Ядерна зброя в Білорусі: порушення чи виняток з правил?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/mikita-petrovets">Микита<!-- --> <!-- -->Петровець</a><span></span><div class="data">3 April, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya">Рік розслідування воєнних злочинів. Інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, Начальником Департаменту війни ОГП [текстова версія]</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/justtalk">JustTalk<!-- --> </a><span></span><div class="data">2 March, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp">Рік розслідування воєнних злочинів || Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту війни ОГП</a><div class="block_info"><div class="data">24 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27">Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? | JustTalk #27</a><div class="block_info"><div class="data">22 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-">Запобігти воєнним злочинам під час війни: чи це можливо?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/olena-chernova">Олена <!-- --> <!-- -->Чернова</a><span></span><div class="data">13 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022">Амністія: простити, щоб об'єднати країну || Ольга Семенюк | JustConf2022</a><div class="block_info"><div class="data">13 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/posilennya-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-obektivna-neobhidnist-chi-nevipravdana-zhorstokist"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/posilennya-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-obektivna-neobhidnist-chi-nevipravdana-zhorstokist">Посилення відповідальності військовослужбовців: об’єктивна необхідність чи невиправдана жорстокість?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/kristina-reu">Кристина<!-- --> <!-- -->Реу</a><span></span><div class="data">9 February, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/amnistiya-hto-mozhe-buti-amnistovanij-pislya-zavershennya-zbrojnogo-konfliktu"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/amnistiya-hto-mozhe-buti-amnistovanij-pislya-zavershennya-zbrojnogo-konfliktu">Амністія: хто може бути амністований після завершення збройного конфлікту?</a><div class="block_info"><a class="author animated" href="/author/olga-semenyuk">Ольга<!-- --> <!-- --> Семенюк</a><span></span><div class="data">11 January, 2023</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat">Роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює та як отримати результат?</a><div class="block_info"><div class="data">21 December, 2022</div></div></div></div><div class="position_item animated"><div class="position_item_img"><a href="/post/oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett"><span class="gray lazy-load-image-background blur" style="background-image:;background-size:;display:inline-block"><span class="" style="display:inline-block"></span></span></a><div class="material_img_label animated">JustTalk в умовах війни</div></div><div class="article_title animated"><a href="/post/oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett">Огляд різних моделей розслідування воєнних злочинів: «внутрішньої» та «зовнішньої» | Мартін Хаккетт</a><div class="block_info"><div class="data">8 December, 2022</div></div></div></div></div></div></div></section><div class="police_popup popup active"><div class="popup_panel"><div class="popup_close"></div><div class="popup_text">Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено<!-- --> <a class="popup_link animated" href="/tag/null/page/privacy_policy">політикою конфіденційності</a></div><div class="popup_flex"><div class="popup_btn btn btn_position animated">Погоджуюсь</div></div></div></div><footer><div class="wrapper"><div class="footer_logos flex"><a class="footer_logo" href="/"><img src="" alt="Just Talk"/></a><a class="footer_logo" href="/just-learn"><img src="" alt="Just Learn"/></a><a href="http://www.juststandards.com.ua/" target="_blank" class="footer_logo"><img src="/_next/static/images/footer-just-standarts-66f1a9222f525f975ef94756e0426e04.svg" alt="Just Standarts"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/investigative-interview"><img src="" alt="Procedural Interview"/></a><a class="footer_logo" href="/themes/custody_records"><img src="/_next/static/images/footer-custody-d2111747b46a4e92f9adf1784ba1067b.svg" alt="Custody Records"/></a></div><ul class="flex footer_menu"><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/about">Про нас</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/redaction-politics">Редакційна політика</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="https://forms.gle/544YDnnLg7cBWW9SA" target="_blank" class="footer_link animated">Підписка/Дайджест</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/privacy_policy">Політика конфіденційності</a></li><div class="footer_menu__divider"></div><li class="footer_menu__item"><a class="footer_link animated" href="/page/republication_policy">Умови передруку</a></li><li class="footer_menu__divider"></li><li class="footer_menu__item"><a href="mailto:info@justtalk.com.ua" class="footer_link animated">Лист в редакцію</a></li></ul><div class="footer_buttons flex"><a class="btn btn_footer btn_footer_green animated" href="/page/support">Підтримати</a><a class="btn btn_footer animated" href="/page/authors">Авторам</a></div><div class="footer_socials flex"><a href="https://www.facebook.com/justtalk.club" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.youtube.com/channel/UCxnMQzVx-OhilJ_Kv7JoSeQ" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.instagram.com/justgroup.com.ua/" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://t.me/JustTalk_ua" class="social_item animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a><a href="https://www.linkedin.com/company/justgroup-ua" class="social_item social_item__linkedin animated" target="_blank"><img src="" alt=""/></a></div><div class="liqpay_logo"><img src="" alt="LiqPay"/><img src="" alt="Visa"/><img src="" alt="Master card"/></div><div class="system_links"><a class="animated" href="/page/public-offer">Публічна оферта</a></div><div class="license"><div class="license_text">Всі права захищені<!-- --> © <!-- -->2024<!-- --> <!-- -->JustTalk</div></div><div class="developer"><a href="https://adcore.ua/" target="_blank"><img class="animated" src="" alt=""/></a></div></div></footer></div></div><script id="__NEXT_DATA__" type="application/json">{"props":{"initialProps":{"initialI18nStore":{"uk":{"common":{"donate":"Донейт","donateJustTalk":"Донейт JustTalk","tags":"теги","tag":"Тег","tagged":"Позначено","authors":"Авторам","allRights":"Всі права захищені","support":"підтримую justtalk","sum":"Сума, грн","email":"Ваш e-mail","notFoundTitle":"На жаль, ми не знайшли сторінку за цим url.","notFoundDescription":"Можливо, вона була видалена або ви перейшли по застарілому посиланню.","goHome":"На головну","weekMaterial":"Матеріал тижня","more":"Детальніше","similarPosts":"Схожі статті","searchResultHeader":"Шукаємо","news":"Новини","newsNotFound":"На жаль, ми нічого не знайшли за вказаним запитом","newsEnter":"Введіть запит для пошуку","categories":"Категорії","wide":"Більше","search":"Пошук","closeEvents":"Події","events":"Події","eventTime":"Початок","eventFormat":"Формат","eventAddress":"Адреса","eventCity":"Місто","eventCost":"Вартість","eventDate":"Дата","allPositions":"Всі позиції","showAll":"Переглянути всі","noNews":"В категорії немає новин","popularThemes":"Популярні теми","loadMore":"Завантажити ще","home":"Головна","procedural":"Процесуальне","interview":"Інтерв'ю","specProject":"Спецпроєкт","proceduralInterview":"Процесуальне інтерв'ю","allInterviews":"Всі інтерв'ю","emptyTag":"За даним тегу, не знайдено записів","specProjects":"Спецпроекти","positions":"Позиції","themes":"Теми","video":"Відео","allVideos":"Всі відео","podcasts":"Подкасти","redactionLetter":"Лист в редакцію","subscribeDigest":"Підписка/Дайджест","showPopular":"Показати популярні","bannerText":"Якщо Ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю або маєте ідею для спільного матеріалу декількох авторів, і всі вони стосуються кримінальної юстиції - пишіть нам!","allAuthors":"Всі автори","public_offer":"Публічна оферта"}}},"initialLanguage":"uk","i18nServerInstance":null,"translates":{"about_dokazovist":"Доказовість","about_retelnist":"Ретельність","about_dostupnist":"Доступність","about_dostupnist_text":"Це сайт про кримінальну юстицію простою і зрозумілою мовою. Наша мета – сформувати нову культуру спілкування між професійними учасниками сфери кримінальної юстиції. І таким чином оздоровити професійне середовище.","about_association_text":"Це найкращий майданчик для вашої статті, аналітичного матеріалу чи дослідження, якщо вони стосуються питань кримінальної юстиції, є обґрунтованими та базуються на перевірених фактах. А редакційна команда допоможе вашому тексту стати зрозумілим і простим! ","about_association_header":"Нас поєднала ідея надати \u003cspan\u003eдискусіям про кримінальну юстицію\u003c/span\u003e якісно інших форми та змісту","about_team_quote":"JustTalk – майданчик для професійної дискусії про кримінальну юстицію; один з напрямків діяльності JustGroup, організації, яка просуває сучасні стандарти професійної діяльності в системі кримінальної юстиції.","about_production":"","about_thanks":"Ми дуже вдячні спільноті практиків \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, яка активно долучається до розвитку культури дискусії про кримінальну юстицію, а також активними співтворцями \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e, які системно допомагають нам з окремими ділянками роботи, щоб \u003cstrong\u003eJustTalk\u003c/strong\u003e був цікавим, професійним та актуальним, зокрема:","about_contact":"Напишіть нам","team":"Команда","email_address":"info@justtalk.com.ua","about_support":"","barara_ghost":"Допоможи Барарі","barara_help":"Допоможи Барарі заговорити","barara_ukrainian":"українською","barara_law":"Закон не є досконалим. Система не є ідеальною...","barara_law_text":"Справедливість неможливо гарантувати, але якщо кожен учасник процесу буде пильним, ретельним і здатним бачити різні перспективи, справедливість є більш вірогідною","barara_name":"Пріт Барара","support":"Підтримати","barara_read_annotation":"Прочитати передмову до книги","barara_by_ukrainian":"українською","barara_link_read":"/","barara_10":"Ми віримо, що наявність такої літератури є передовсім інтересом середовища практиків кримінальної юстиції та професійних спільнот.","barara_11":"Саме тому замість найлегшого шляху (звернення до донорських організацій за підтримкою) ми вирішили піти іншим шляхом: розпочати кампанію зі збору коштів та сформувати грошовий фонд на переклад та видання книги «Doing Justice» українською силами представників професійного середовища та практиків кримінальної юстиції.","barara_12":"Ми вже зробили","barara_13":"перший крок","barara_14":"JustGroup взяв на себе координацію процесу видання та переговорів з правовласниками та видавництвом. Силами ресурсів невеликої групи ентузіастів ми уже придбали право видання книги українською і тепер нас чекають наступні кроки: переклад, редагування, рецензування і друк.","barara_15":"Тут ви можете знайти орієнтовний","barara_read_link2":"/","barara_16":"бюджет видання","barara_17":"з розрахунку на 1000 примірників.","barara_18":"Ми готові","barara_19":"рухатися далі!","barara_20":"Ви або ваша компанія/організація","barara_21":"хочете підтримати ініціативу?","barara_22":"Ось кілька способів:","barara_23":"Приватний фінансовий внесок","barara_24":"Скануйте QR-код в додатку Приват24","barara_25":"або","barara_26":"перераховуйте за реквізитами:","barara_27":"ГО ДЖАСТГРУП, ЄДРПОУ 44358872 АТ КБ»ПРИВАТБАНК», МФО 305299 UA813052990000026008010121394","barara_28":"Призначення:","barara_29":"Добровільна пожертва на Програму з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_30":"Покриття окремих витрат","barara_31":"Pro bono","know_more":"Хочете дізнатися більше?","barara_33":"«Збір коштів у формі добровільної пожертви здійснюється громадською організацією «ДЖАСТГРУП» відповідно до «Програми ГО «ДЖАСТГРУП» з видання книги Пріта Барари «Doing Justice»","barara_34":"Якщо ви працюєте в компанії, для якої таке партнерство та реалізація своєї соціальної відповідальності через такі ініціативи є цінністю – через покриття окремих витрат в рамках цього бюджету чи викуп певного обсягу тиражу.","barara_35":"Ви можете допомогти нам з організаційними чи технічними процесами, взяти на себе частину вичитки перекладеного тексту, або ж активно заохочувати колег і партнерів долучитися до цієї ініціативи.","barara_menu_link":"/page/barara","barara_menu_text":"Пріт Барара українською","cookie_accept":"Продовжуючи переглядати цей сайт, Ви погоджуєтесь на використання нами файлів cookie та надаєте свою згоду на опрацювання перcональних даних, що передбачено","agree":"Погоджуюсь","confidential_polytics":"політикою конфіденційності","barara_budget_link":"https://drive.google.com/file/d/1YBpA6bDbL-2vwcXr1HidU08KYI1To5_P/view?usp=sharing","podcast_1":"Люди професії","podcast_2":"Професійна дискусія JustTalk","podcast_3":"JustTalk Context","podcast_4":"JustTalk World","public_offer":"Публічна оферта","support_us":"Підтримати","donate":"Донейт","redaction_letter":"Лист в редакцію","subscription_digest":"Підписка/Дайджест","all_rights":"Всі права захищені","about_us":"Про нас","news_header":"Новини","contact_us":"Контакти"},"themesInterview":[{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}],"themes":[{"id":5,"url":"policing","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Поліціювання","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[5]},{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]},{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":8,"url":"other-jurisdictions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Інші юрисдикції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[8]},{"id":9,"url":"public-prosecution","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Публічне обвинувачення","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[9]},{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":11,"url":"corrections","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Corrections","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[11]},{"id":12,"url":"professional-standards","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Професійні стандарти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[12]},{"id":13,"url":"management-in-criminal-justice","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Управління","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[13]},{"id":15,"url":"investigative-interview","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_yellow","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[15]},{"id":16,"url":"custody_records","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"c_blue","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Custody Records","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[16]},{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]},{"id":20,"url":"yuvenalna-yustitsiya","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Ювенальна юстиція","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[20]},{"id":21,"url":"shtuchnij-intelekt","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Штучний інтелект","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[21]}],"bestTags":[{"id":463,"name":"затримання"},{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":465,"name":"атестація"},{"id":466,"name":"ВАКС"},{"id":467,"name":"викривач"},{"id":468,"name":"допит"},{"id":469,"name":"етика"},{"id":470,"name":"ЄКЗК"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":472,"name":"запобіжні заходи"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":474,"name":"Конституція"},{"id":475,"name":"конфіденційність"},{"id":476,"name":"корупція"},{"id":477,"name":"недопустимість"},{"id":478,"name":"незалежність"},{"id":479,"name":"підозра"},{"id":480,"name":"підслідність"},{"id":481,"name":"планування"},{"id":482,"name":"покарання"},{"id":483,"name":"поліція"},{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":485,"name":"права людини"},{"id":486,"name":"кримінальна процедура"},{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":488,"name":"презумпція невинуватості"},{"id":489,"name":"пріоритезація"},{"id":490,"name":"пробація"},{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":492,"name":"розвиток"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":494,"name":"справедливість"},{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":496,"name":"стандарти управління"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":498,"name":"тримання під вартою"},{"id":499,"name":"уповановажений "},{"id":500,"name":"читанка"},{"id":501,"name":"Люди професії"},{"id":502,"name":"covid-19"},{"id":503,"name":"custody records"},{"id":504,"name":"процесуальне інтерв'ю"},{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":506,"name":"E-Case"},{"id":507,"name":"JustLearn"},{"id":508,"name":"США"},{"id":509,"name":"цивільна конфіскація"},{"id":510,"name":"місця несвободи"},{"id":511,"name":"академія"},{"id":512,"name":"національна безпека"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":514,"name":"Верховний Суд"},{"id":515,"name":"суд присяжних"},{"id":516,"name":"докази"},{"id":517,"name":"обшук"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":519,"name":"нсрд"},{"id":520,"name":"електронний суд"},{"id":521,"name":"вирок"},{"id":522,"name":"кримінальна статистика"},{"id":523,"name":"криптовалюта"},{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":532,"name":"трибунал"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":535,"name":"переклади"},{"id":536,"name":"інформаційна довідка МГП"},{"id":537,"name":"Проєкт \"ЄМЕН\""},{"id":538,"name":"конвенція"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":540,"name":"збитки"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":542,"name":"злочин"},{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":544,"name":"спеціалізована прокуратура"},{"id":545,"name":"військовополонений"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":553,"name":"рецензія"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"},{"id":555,"name":"обвинувачений"},{"id":556,"name":"корисне"},{"id":559,"name":"штучний інтелект"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]},{"id":14,"url":"researches","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Дослідження","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[14]},{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":39,"url":"recommended","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Книги та Фільми","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[39]}],"menu":{"footer_left":{"id":22,"url":"footer_left","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер ліве","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":26,"url":"redaction-politics","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Редакційна політика","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk визнає ієрархію компетентності, а не ієрархію статусу. Сайт відкритий для кожного, хто готовий висловлювати та обстоювати свою думку з позиції аргументу незалежно від професійного чи академічного статусу.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk може не поділяти та не підтримувати оприлюднену правову позицію чи оцінку. Водночас JustTalk гарантує, що кожна позиція/думка/ідея, якщо вона сформована не з голослівних припущень чи тверджень, а на підставі правдивих даних та належному аналізі, може бути оприлюднена. JustTalk залишає за собою право відмовити в оприлюдненні матеріалу, надавши при цьому обґрунтовану відповідь автору.\u003cbr /\u003e\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk засуджує плагіат і публікує виключно унікальні, авторські матеріали, які раніше не були опубліковані на інших майданчиках/ресурсах.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk відходить від класичного наукового формату матеріалів та надмірного формалізму й канцеляризму, які нині притаманні правничій професії. Редакційна команда платформи працює з кожним автором задля того, щоб зробити текст зрозумілим та доступним для читачів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk стоїть на засадах поваги до прав і свобод людини. JustTalk уникає дискримінаційних тверджень та формулювань, а також будь-яких формулювань/ ідей/позицій, які прямо чи опосередковано підважують цей принцип.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk є незалежним майданчиком, рівновіддаленим від політичних утворень. Члени редакційної команди не можуть бути членами політичних партій чи рухів.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk уникає будь-яких ситуацій, які б могли свідчити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів. Якщо конфлікту інтересів неможливо уникнути, редакція повідомить про його наявність.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk не є противником адвокаційних матеріалів або матеріалів, що схожі на адвокаційні. Проте такі матеріали будуть відповідним чином позначені.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk покликаний також \u0026ldquo;дати голос\u0026rdquo; людям інституцій сфери кримінальної юстиції. Людям, які до сьогодні не мали безпечного середовища для висловлення власних пропозицій.\u0026nbsp;\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eJustTalk якісно (а не швидко) реагує на події, які відбуваються у сфері кримінальної юстиції.\u003cbr /\u003e\u003cbr /\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"footer_right":{"id":23,"url":"footer_right","parent_id":null,"image":null,"name":"Футер праве","pages":[{"id":29,"url":"privacy_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Політика конфіденційності","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗагальні положення\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗ метою дотримання правил безпеки зберігання даних наших користувачів, інформуємо вас про те, які саме дані ми збираємо і яким чином їх використовуємо на сайті \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e. Ми з повагою ставимось до конфіденційної інформації будь-якої особи, яка відвідує наш сайт, тому на підставі вимог міжнародного та чинного законодавства України нами була підготовлена дана Політика конфіденційності (далі \u0026mdash; Політика).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя Політика не поширюється на будь-які вебсторінки третіх осіб, які ви можете використовувати, а також на сайти, перехід на які здійснюється за допомогою гіперпосилань, розміщених на \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що ми застосовуємо файли сookie. Із кожним вашим відвідуванням \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e ми можемо збирати інформацію, що стосується пристроїв, які ви використовуєте, та мереж, до яких ви приєднуєтесь, коли користуєтеся нашим сайтом. Це може включати таку інформацію, як: IP-адреса, тип браузера та версія, тип та вид плагінів браузера, операційна система та платформа, інформація про ваші відвідування, у тому числі, маршрут переміщення за URL-адресами на, через чи з https://justtalk.com.ua, продукти, які ви переглядали або шукали, помилки завантаження, довжина відвідування певних сторінок тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eФайли сookie \u0026mdash; це невеликі блоки даних, які розміщуються на тимчасове зберігання на жорсткий диск вашого комп\u0026rsquo;ютера або у мобільний пристрій для того, щоб ви могли більш ефективно користуватися нашим сайтом. Якщо ви надаєте згоду, то це дозволяє нам використовувати файли cookie кожного разу, коли ви користуєтесь \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерелік персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПерелік персональних даних користувачів, які можуть бути зібрані, збережені та використані під час роботи з \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e1) ваші прізвище, ім\u0026rsquo;я та по батькові, номер телефону, електронна адреса або інші контактні дані (у т.ч. назва інституції/організації та посада);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e2) інформація про ваш комп\u0026rsquo;ютер чи мобільний пристрій, включаючи IP-адресу, географічне розташування, тип і версію браузера і операційної системи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e3) інформація про ваші відвідування \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи тривалість відвідування, перегляди сторінок і шляхи навігації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e4) інформація, що міститься в будь-яких повідомленнях, які ви відправляєте нам електронною поштою або через \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, включаючи комунікаційний контент і метадані.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЦілі опрацювання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.1, необхідна для здійснення реєстрації, обліку відвідувачів офлайн заходів JustTalk та підтримки з ними зв'язку (зкорема відправки повідомлень, електронних листів тощо), а також для обліку користувачів, які підписуються на систематичне отримання листів-повідомлень про новини та заходи JustTalk.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.п. 2 та 3, необхідна для адміністрування сайту та подальшої адаптації сайту під потреби користувача, а також для надання третім сторонам статистичної інформації про наших користувачів (але ці треті сторони не зможуть ідентифікувати будь-якого окремого користувача за цією інформацією).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eІнформація, вказана у п.4, необхідна для реагування та забезпечення якості технічної підтримки користувачів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКрім того, ми використовуємо ваші персональні дані у маркетингових цілях відповідно до закону (розсилка дайджестів, повідомлення про нові матеріали, заходи JustTalk, пропозиції, які, на нашу думку, будуть вам цікаві). Якщо ви не бажаєте отримувати такі повідомлення, можете звернутись за електронною адресою з вимогою скасувати підписку(и) на такі повідомлення в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eДоступ до ваших персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи вправі розкрити вашу особисту інформацію у виключних випадках лише для цілей, викладених у цій Політиці, будь-якому з наших членів команди, професійних консультантів, агентів тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо, що надані вами відомості включені до баз персональних даних, власником яких є громадська організація \u0026laquo;ДЖАСТГРУП\u0026raquo; (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України \u0026mdash; 44358872, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 136, кімната 34) з метою їх обробки, для ведення обліку в межах, передбачених законодавством. Для виконання вищезазначеної мети ваші дані можуть надаватись третім особам, безпосередньо задіяним в обробці цих даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПерсональні дані можуть бути передані третім особам у наступних випадках:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання вами однозначної згоди на таку передачу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності укладення чи виконання правочину між нами та третьою особою на вашу користь;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнеобхідності для формування та здійснення правових процедур (претензії, позови, судові процеси тощо);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза наявності важливих підстав суспільного інтересу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eза обґрунтованими запитами державних органів, які мають право вимагати й одержувати такі дані та інформацію.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eЗа винятком випадків, передбачених у цій Політиці, ми зобов\u0026rsquo;язуємося не надавати вашу особисту інформацію третім особам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПеріод зберігання персональних даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eВаша згода на опрацювання персональних даних діє протягом невизначеного строку. Строк зберігання ваших персональних даних не обмежений. Ваші персональні дані обробляються у строк, не більший, ніж це необхідно відповідно до їх законного призначення та цілей, визначених цією Політикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eПрава користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПри наданні нам ваших персональних даних для опрацювання, у вас є такі права:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати доступ до ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати внесення виправлення у персональних даних про вас;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвимагати видалення ваших персональних даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eна обмеження та заперечення проти опрацювання ваших персональних даних, а також право на мобільність даних;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвідкликати у будь-який момент вашу згоду на опрацювання персональних даних.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003eДля реалізації вказаних прав вам необхідно звернутися до нас із письмовою заявою, направленою на електронну адресу: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас є скарга щодо будь-якого опрацювання ваших персональних даних, ви можете звернутися до нас, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eБезпека даних\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eПовідомляємо вам, що для захисту ваших персональних даних вжито всіх необхідних заходів від несанкціонованого доступу, зміни, розкриття чи знищення із застосуванням відповідних технічних і організаційних інструментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eМи використовуємо технологію шифрування даних за технологією HTTPS від вашого браузера до сайту \u0026mdash; \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eНа жаль, необхідно визнати, що передача інформації через інтернет не завжди є повністю безпечною. Тому, щойно ми отримаємо вашу інформацію, то зробимо все можливе для захисту ваших персональних даних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗміни до умов Політики\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУмови Політики \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e можуть змінитись. Всі зміни набувають чинності з моменту їх публікації. Продовжуючи використовувати https://justtalk.com.ua, ви підтверджує згоду з новими умовами Політики у редакції, чинній на момент використання https://justtalk.com.ua.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eКонтактна інформація\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЯкщо у вас виникнуть будь-які запитання щодо нашої Політики, ви можете звернутись до нас за наступною електронною адресою: \u003ca href=\"mailto:info@justtalk.com.ua\"\u003eINFO@JUSTTALK.COM.UA\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eЗгода користувачів\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКористуючись \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua\"\u003ehttps://justtalk.com.ua\u003c/a\u003e, ви підтверджуєте, що ознайомлені з умовами цієї Політики і правами, наданими суб\u0026rsquo;єктам персональних даних згідно зі ст. 8 Закону України \u0026laquo;Про захист персональних даних\u0026raquo;, та погоджуєтеся з викладеними умовами, шляхом проставлення відмітки у графі \u0026laquo;Погоджуюсь\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""},{"id":30,"url":"republication_policy","image":null,"slider_image":null,"icon":null,"name":"Умови передруку","meta_title":"Умови передруку","meta_description":"Умови передруку та іншого використання матеріалів JustTalk","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cdiv class=\"style__font-quotes\"\u003e\r\n\u003cdiv\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__bold-lines\"\u003e\u0026nbsp;ВИКОРИСТАННЯ\u0026nbsp;МАТЕРІАЛІВ JUSTTALK\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003eБудь-яке використання матеріалів JustTalk (матеріалів сайту justtalk.com.ua, сторінок у Facebook, YouTube, Instagram, блогу на site.ua) допускається виключно у разі дотримання умов, визначених нижче.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід використанням розуміється будь-яке відтворення, опублікування, перепост, копіювання, передрук, поширення, переклад, передача в ефір та інші способи передачі матеріалів, передбачені чинним законодавством України.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eБудь яке повне або часткове використання матеріалів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e дозволяється тільки за умови \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпрямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e на безпосередню адресу матеріалу на каналі JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання/гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eмає бути розміщене в 2-3 реченні\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПід \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\"прямим посиланням\"\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e мається на увазі фраза на кшталт \"повідомляє JustTalk\", \"пише JustTalk\", \"йдеться в матеріалі JustTalk\", \"такі дані містяться в публікації JustTalk\" тощо.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПосилання на кшталт \"\u003cem\u003eповідомляє [Ваше видання] з посиланням на JustTalk\u003c/em\u003e\" та подібні \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eпосилання, які нівелюють або применшують роль видання у здобуванні, обробці і формулюванні інформації\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні матеріалів з каналів JustTalk \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eзаборонені\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e. Якщо подібні формулювання передбачені вашою редакційною політикою, будь ласка, утримайтесь від використання матеріалів JustTalk або зробіть для них виняток.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e6\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eРедакція JustTalk не вітає хитрощі \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003eна кшталт \"синонімічного рерайтингу\". \u0026nbsp;\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e7\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРозмір шрифту посилання або гіперпосилання \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eне може бути менше шрифту тексту\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e вашого матеріалу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e8\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eВикористання фотографій з каналів JustTalk дозволяється за умови зазначення джерела \u0026mdash; JustTalk. Якщо на фотографії присутнє \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eім'я фотографа\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e (чи інша інформація про фотографа) та/або \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eВОТЕРМАРК JustTalk\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e, \u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eїх збереження\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e при використанні фотографій \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eобов'язкове\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e9\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОбкладинка і оформлення матеріалу є невід\u0026rsquo;ємною частиною матеріалу. \u003cstrong\u003e\u003cspan\u003eНе допускається репост чи передрук матеріалу JustTalk із іншим оформленням чи зміненими ілюстраціями.\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e10\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk вітає співпрацю із дружніми виданнями та запрошує їх представників до особистого обговорення співпраці та кроспостингу.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e11\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eРедакція JustTalk має право в будь-який час вносити зміни до цих умов. Зміни набувають чинності з моменту опублікування нової редакції на каналах JustTalk.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e12\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПорушення вищевказаних умов буде розцінюватися як порушення прав інтелектуальної власності та прав на інформацію. У таких випадках адміністратор відповідного каналу JustTalk залишає за собою право на захист прав у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]},"procedural":{"id":24,"url":"procedural","parent_id":null,"image":null,"name":"Процесуальне інтерв'ю","pages":[{"id":25,"url":"about","image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153941.jpg","slider_image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/pages/2022-07-04-153946.jpg","icon":null,"name":"Про нас","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":null,"text1":"","text2":"\u003cp\u003eОкрім іншого, \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e дає голос людям інституцій кримінальної юстиції і робить їх повноправними учасниками фахових дискусій. Ми хочемо підтримати ваші зусилля, спрямовані на вирішення проблем, з якими ви зіштовхуєтеся щодня.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eКримінальна юстиція цікава і багатогранна, і потребує ретельного аналізу всіх площин, граней і затінків. \u003cspan\u003eJUSTTALK\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u0026mdash; саме те місце, де цікаві і практичні за своїм змістом обговорення про кримінальну юстицію стають інтерактивними й зрозумілими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cem\u003e\u0026nbsp;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","seo_text":"","tab1":"","tab2":"","tab3":"","tab4":"","tab5":"","h_tab1":"","h_tab2":"","h_tab3":"","h_tab4":"","h_tab5":"","top_text1":null,"top_text2":null,"top_text3":null,"top_text4":null,"manu_name":""}],"blocks":[]}},"proceduralCategory":false,"pageProps":{},"rightContentBanner":[{"id":6,"url":"/page/authors","background":"#A9C23F","name":"Пишіть нам","button_name":"Авторам","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯкщо ви маєте теми для обговорень, готові написати статтю на тему, що стосується кримінальної юстиції - пишіть нам!\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e"}],"namespacesRequired":["common"],"isMobile":null,"currentLanguage":"uk"},"initialState":{"wrapper":{"menu":false},"_persist":{"version":-1,"rehydrated":true}},"__N_SSP":true,"pageProps":{"tagInfo":{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},"url":"552","tag":{"pages":{"offset":0,"limit":"999"},"news":[{"id":837,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini--katerina-busol--justtalk-context","video":"_EJ1aVCwe0E?si=ajQ8kolFhLxyHRfS","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1714474893,"date":"29.04.2024","views":345,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/YouTube.png","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини | Катерина Бусол | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі види злочинів проти об'єктів культурної спадщини можуть бути? Культурні цінності vs військова необхідність: які критерії визначення, що це була військова необхідність і тому не дотримано зобов\u0026rsquo;язань стосовно КЦ? Які існують види злочинів проти культурної спадщини?\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро всі ці питання спілкувалися з \u003cstrong\u003eКатериною Бусол\u003c/strong\u003e, юристкою, доценткою кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики #JustTalk_Context, суддею Верховного Суду.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/YouTube.png","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":831,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1712862299,"date":"12.04.2024","views":652,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sud_sayt.png","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з оцінками різних представників юридичної спільноти рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року є надзвичайно важливим для України і водночас досить неоднозначним. У цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Рішення Міжнародного Суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України\u0026raquo;, що відбулося 28 березня 2024 року. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпікерами події виступили \u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, агент України в Міжнародному Суді ООН, \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e, експертка Ukrainian Legal Advisory Group, \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт освітніх програм Української Гельсінської спілки з прав людини, та \u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e, Уповноважена у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції України. Модерував дискусію \u003cstrong\u003eДенис Рабомізо\u003c/strong\u003e, адвокат, експерт Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Міжнародний Суд ООН і процес у ньому \u0026mdash; це не moot court. Судді консервативні у своїх підходах. І для того, щоб довести вину рф, треба дуже важко працювати\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eАнтон Кориневич\u003c/strong\u003e зробив акцент на тому, що це рішення Міжнародного Суду ООН, яке є першим, що визнає порушення рф міжнародного права, знімає моральне питання з інших міжнародних інстанцій \u0026laquo;Чи будемо ми перші, хто визнає росію порушницею?\u0026raquo;. У цій справі Суд визнав росію порушником міжнародного права і не один раз. Однак воно не позбавлене і проблемних моментів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Є дві основні проблемні речі у цьому рішенні. Перша стосується звуженого тлумачення міжнародного права. Суд не готовий до креативних дій і залишається найбільш консервативним судовим органом у міжнародному праві. Зокрема, Суд звужено тлумачить термін \u0026ldquo;funds\u0026rdquo; у розумінні лише фінансових ресурсів, які можна відслідкувати. Тому й не визнав фінансуванням тероризму такі дії, як, наприклад, постачання зброї та техніки і навчання людей у збройних формуваннях. Крім того, Суд не визнав дії російської влади проти кримських татар расовою дискримінацією за етнічною ознакою і звів їх до політичної дискримінації\u0026raquo;, \u0026mdash; зазначив спікер.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Сергій Зайця, згадане рішення Суду ООН не є фатальною поразкою, яка б унеможливила успіх в інших справах. Водночас він зауважив, що в цьому рішенні поза увагою залишилось усиновлення українських дітей в Криму, які залишилися без батьківського піклування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Це питання могло сильно вплинути як на саме рішення Суду ООН, так і на долю пов\u0026rsquo;язаних індивідуальних скарг, а також запобігти подальшим випадкам вивезення дітей на територію рф. Це ситуація, коли держава не доклала достатніх зусиль на збирання доказів, але при цьому покладалася на громадянське суспільство\u0026raquo;, \u0026mdash; зауважив \u003cstrong\u003eСергій Заєць\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час свого виступу \u003cstrong\u003eАліна Павлюк\u003c/strong\u003e надала оцінку рішенню Суду ООН в аспекті аналізу вимог України щодо визнання такого порушення рф як фінансування тероризму. Вона звернула увагу на національну практику розслідування кримінальних проваджень за статтями Кримінального кодексу України про терористичну діяльність на Сході України, яка після цього рішення Суду ООН здається ще більш проблемною. Оскільки ми маємо визначитися, чи можемо кваліфікувати дії як терористичні в умовах збройного конфлікту і, якщо так, то за яких обставин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож пані Аліна підкреслила, що звернення до таких органів як Міжнародний Суд ООН демонструють важливість комунікації між різними органами при підготовці заяв. Робота правоохоронних органів у таких провадженнях \u0026mdash; основа для звернень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМаргарита Сокоренко\u003c/strong\u003e оцінила рішення у розрізі його впливу на скарги, подані Україною до ЄСПЛ. Вона зауважила, що у негативних висновках Міжнародного Суду ООН наразі немає загроз для справ, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ за скаргами до рф. Пані Маргарита також підкреслила, що без участі громадянського суспільства ці міждержавні процеси не були б такими ефективними. Наприклад, рішення ЄСПЛ щодо прийнятності у справі України проти росії багато в чому ґрунтуються на доказах, зібраних громадськими організаціями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники дискусії також обговорили доцільність ведення таких міждержавних справ, зважаючи на ігнорування росією рішень міжнародних інституцій, великі ресурси, які вимагають такі процеси та непередбачуваність результатів. Не звернувшись до головного судового органу в сучасному міжнародному праві, зазначив Антон Кориневич, Україна дала б комусь серйозний аргумент, що не хоче використовувати наявні правові механізми захисту. Також такі дії показують російській федерації, що держава, проти якої вона порушує міжнародне право, буде йти проти неї в суди. І це теж дуже важливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Будь-яке правосуддя \u0026mdash; це не про минуле, це про майбутнє, про необхідність підготовки стратегії, оцінок дій росії для її засудження. Нам потрібно створювати майбутнє. Якщо нічого не робитимемо, то ми або значно погіршимо нашу позицію, або взагалі втратимо можливість притягнути рф до відповідальності\u0026raquo;, \u0026mdash; підсумував Сергій Заєць.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВсі спікери погодилися з важливістю синергії, співробітництва між державою та громадянським суспільством. Водночас відмітили, що громадським організаціям у цій співпраці не вистачає зворотного зв\u0026rsquo;язку, який би дозволив ефективніше допомагати державним органам представляти Україну у міжнародних інстанціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-green\"\u003eУчасники дійшли наступних висновків:\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі Міжнародний Суд ООН залишається найбільш консервативним органом, який достатньо вузько тлумачить норми міжнародного права. І на це необхідно зважати, готуючись до таких процесів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРішення МС ООН від 31.01.2024 \u0026mdash; це лише один із пазлів у боротьбі за притягнення росії до відповідальності. Окрім того, це прецедент, який допоможе іншим країнам, що потерпають від збройних конфліктів, під час захисту своїх прав.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПід час підготовки до таких масштабних справ важлива синергія між різними державними установами, а також між державними установами та громадянським суспільством.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗахід відбувся в межах проєкту \u0026laquo;Об'єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/em\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sud_sayt.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":825,"url":"rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-vid-31-sichnya-2024-roku-dosvid-i-naslidki-dlya-ukraini-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711620827,"date":"28.03.2024","views":813,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/disskashn.jpg","mini_image":null,"name":"Рішення Міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року: досвід і наслідки для України. Discussion paper","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e по суті щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року. Діяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час спільної дискусії JustTalk і Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; обговоримо, який досвід здобула Україна; що це рішення МС ООН означає для міжнародного права та національної практики; чи можуть висновки Міжнародного суду ООН вплинути на подальші рішення ЄСПЛ?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eЗавантажити discussion paper у форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1GFyCTQHyFVPP-yLAocD9IWPWjhdUnzmy/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМатеріал підготовлено авторами за підтримки Коаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo; в межах проєкту \u0026laquo;Об\u0026rsquo;єднані на шляху до правосуддя: документування тяжких міжнародних злочинів під час російської збройної агресії в Україні\u0026raquo;, що реалізується Регіональним центром прав людини за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст документа є виключною відповідальністю авторів та не відображає позицію Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf?__cf_chl_rt_tk=_VCbFwMpSAY2wCAEnyJt0_2XlPL3VJrU30ycdG2TGUc-1711015557-0.0.1.1-1791\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_518#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\"\u003ehttps://justtalk.com.ua/post/rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah#_ftnref1\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/disskashn.jpg","tags":[{"id":505,"name":"Discussion paper"},{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":529,"name":"міжнародне право"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":824,"url":"yak-dokumentuvannya-stae-dokazami-dosvid-ukraini--marina-slobodyanyuk--justtalk-context","video":"mbA4NHTSK9M","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711463954,"date":"21.03.2024","views":412,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok_yak_dokumentuvannya_staє_dokazami4.png","mini_image":null,"name":"Як документування стає доказами: досвід України | Марина Слободянюк | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк громадські організації взаємодіють з органами правопорядку в частині документування міжнародних злочинів, аби зібрана інформація могла стати належними доказами в процесі? Як здійснюється верифікація інформації та ідентифікація осіб? Як відбувається робота з потерпілими й свідками?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося з \u003cstrong\u003eМариною Слободянюк\u003c/strong\u003e, очільницею департаменту розслідувань Truth Hounds, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддею Верховного Суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok_yak_dokumentuvannya_staє_dokazami4.png","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":821,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika-ch-2","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710948274,"date":"20.03.2024","views":476,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика (Ч. 2)","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації ми \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпродовжимо\u003c/a\u003e огляд законопроєктів, спрямованих на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), та посилення захисту потерпілих і свідків.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться про законопроєкт № 9351 від 5 червня 2023 року про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які пов\u0026rsquo;язані із сексуальним насильством, яке вчинене в умовах збройного конфлікту (далі \u0026mdash; законопроєкт №\u0026nbsp;9351)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким запропоновані зміни до статті 278 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КПК України) \u0026laquo;\u003cem\u003eВручення письмового повідомлення про підозру\u003c/em\u003e\u0026raquo;, зокрема обмеження змісту повідомлення про підозру в справах про СНПК для публікації на вебсайті Офісу Генерального прокурора (далі \u0026mdash; ОГП) відповідно до частини 8 статті 135 КПК України (кримінальні провадження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонфіденційність \u0026mdash; один з наскрізних принципів документування сексуального насильства, який вимагає захисту інформації про сексуальне насильство, яку збирають уповноважені на те особи. Злочин сексуального насильства, учинений в умовах збройного конфлікту, безперечно, має вплив як на постраждалу особу, так і на її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки більшість справ про СНПК перебувають у заочному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру особі публікується на вебсайті ОГП із зазначенням інформації про потерпілу особу, адресу проживання та іншої інформації, що дає можливість ідентифікувати таку особу, згідно зі статтею 277 КПК України, яка визначає зміст повідомлення про підозру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа сьогодні приховування ідентифікуючих даних про особу здійснюється у \u0026laquo;ручному\u0026raquo; режимі за допомогою:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом закреслення та \u0026laquo;замальовування\u0026raquo; прізвища, імʼя та по батькові, адреси проживання тощо на паперовому носії;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом зміни прізвища, імені та по батькові, адреси проживання тощо;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприховування персональних даних потерпілої особи шляхом присвоєння номера останньому / останній. Зокрема, у повідомленнях про підозру, опублікованих у травні 2023 року, простежується практика приховування персональних даних потерпілої особи через присвоєння їй номеру, притаманна Міжнародному кримінальному суду (наприклад, \u003cem\u003e\u0026laquo;де перебував потерпілий № 12, 02.02.1982 року народження\u0026raquo;)\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, приховування ідентифікуючих даних про особу у справах про СНПК при публікації повідомлення про підозру на сайті ОГП не має системного характеру та нормативного підґрунтя\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ зв\u0026rsquo;язку з описаними вище проблемами та з метою посилення заходів безпеки й захисту потерпілих від СНПК і членів їхніх сімей законопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статті 278 і вилучити з письмового повідомлення про підозру в справі про СНПК, коли воно оприлюднюється в мережі Інтернет, ідентифікуючу інформацію: (1) по батькові та прізвище потерпілої особи, її близьких родичів і членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, до яких застосовуються заходи безпеки, (2) їхнє місце проживання або перебування, (3) місце вчинення кримінального правопорушення, що дають змогу ідентифікувати особу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглянемо відповідність запропонованих змін стандартам міжнародного кримінального права та міжнародного права прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти Міжнародного кримінального суду: стаття 68 (5) Римського статуту\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 68 (5) Римського статуту, \u003cem\u003e\u0026laquo;якщо розкриття доказів або інформації відповідно до цього Статуту може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, прокурор може для цілей будь-якого провадження, що здійснюється до початку судового розгляду, притримати такі докази або інформацію і замість них подати їхній короткий виклад. Такі заходи здійснюються в спосіб, що не завдає шкоди правам обвинуваченого та справедливому й неупередженому судовому розгляду і не є несумісним з ними\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, оскільки повідомлення про підозру відповідно до Глави 22 КПК України здійснюється під час досудового провадження (наприклад, до початку судового розгляду, як це передбачено частиною 5 статті 68 Римського статуту), видається, що вилучення інформації, яка може становити серйозну загрозу безпеці свідка або його сім\u0026rsquo;ї, з такого документа, особливо з його опублікованої версії, відповідає міжнародним стандартам.\u003c/p\u003e\r\n\u003ch2 style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтандарти ЄСПЛ щодо змісту повідомлення про підозру (стаття 6 \u0026sect; 3)\u003c/span\u003e\u003c/h2\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до деталізації елементів права на захист, закріплених у статті 6 \u0026sect;\u0026nbsp;3 Європейської конвенції з прав людини (далі \u0026mdash; ЄКПЛ), особливу увагу слід приділяти повідомленню обвинуваченому про обвинувачення. Деталізація правопорушення відіграє вирішальну роль у кримінальному процесі, оскільки саме з моменту його вручення підозрюваний формально отримує письмове повідомлення про фактичну та юридичну основу висунутих проти нього обвинувачень (\u003cem\u003eP\u0026eacute;lissier і Sassi проти Франції [ВП], 1999, \u0026sect; 51; Kamasinski проти Австрії, 1989, \u0026sect; 79). \u003c/em\u003eХоча обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка повинна бути зазначена в повідомленні про підозру, залежить від конкретних обставин кожної справи, обвинуваченому має бути надано принаймні достатньо інформації для повного розуміння обсягу висунутих проти нього обвинувачень, щоб він міг підготувати адекватний захист (\u003cem\u003eMattoccia проти Італії, 2000, \u0026sect; 60).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ низці справ Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; ЄСПЛ) дійшов висновку, що деякі конкретні деталі правопорушення можуть бути встановлені не лише з обвинувального акта, а й інших документів, підготовлених стороною обвинувачення в справі, та інших матеріалів справи (\u003cem\u003ePreviti проти Італії\u003c/em\u003e (ріш.), 2009, \u0026sect; 208). Окрім того, фактичні деталі правопорушення можуть бути з\u0026rsquo;ясовані та уточнені під час провадження (\u003cem\u003eSampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect; 110; Pereira Cruz та інші проти Португалії, 2018, \u0026sect; 198).\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у справі \u0026laquo;\u003cem\u003eПерейра Круз та інші проти Португалії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ чітко вказав, що обсяг \u0026laquo;детальної\u0026raquo; інформації, яка охоплюється цим положенням, залежить від конкретних обставин справи\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ рішенні в справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСампеч проти Італії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ пішов далі й чітко вказав, що не можна виключати, що певні деталі, такі як, наприклад, місце і дата виробництва фільму з дитячою порнографією або особа неповнолітньої особи, яка з\u0026rsquo;являється в цьому фільмі або на фотографіях, залишаються завуальованими навіть наприкінці національної правової процедури (див., \u003cem\u003emutatis mutandis\u003c/em\u003e, Previti, вищезгадане рішення, \u0026sect;\u0026sect; 208\u0026ndash;209)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ згаданій вище справі \u003cem\u003eПревіті \u003c/em\u003eЄСПЛ також встановив, що \u003cem\u003e\u0026laquo;в обвинувальному акті не були викладені всі докази обвинувачення, а також не були вказані точне місце і дата укладення угоди про хабар або назви та адреси всіх банків, через які проходили гроші. Однак, за своєю природою, обвинувачення складаються в узагальненому вигляді, а деталі поведінки, на яку скаржаться, зазвичай випливають з інших судових документів, таких як обвинувальний висновок та інших документів у справі обвинувачення, наданих захисту. Більше того, не можна виключати, що певні деталі \u0026mdash; такі як, наприклад, місце, де була досягнута усна домовленість \u0026mdash; можуть залишатися незрозумілими навіть наприкінці національного судового розгляду \u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто зауважити, що запропонована зміна до статті 278 КПК України запроваджує можливість редагування відомостей, \u003cem\u003e\u0026laquo;що дають змогу ідентифікувати особу потерпілого, його близьких родичів та членів сім\u0026rsquo;ї, а також інших осіб, щодо яких застосовуються заходи безпеки\u0026raquo;\u003c/em\u003e, лише \u003cem\u003eв опублікованій версії\u003c/em\u003e повідомлення про підозру за статтею 135 КПК України в разі обґрунтованої неможливості вручення такого повідомлення в загальновстановлений спосіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому контексті ЄСПЛ вважає достатнім, якщо обвинуваченому та/або його захиснику доступна інформація з матеріалів справи. У разі неможливості вручення повідомлення про підозру у звичайний спосіб і потреби його оприлюднення в більшості випадків судовий розгляд буде проводитися заочно. ЄСПЛ висловив свою позицію щодо питання сумісності заочного судового розгляду зі статтею 6 ЄКПЛ і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме \u0026mdash; повідомлення про обвинувачення, права на ефективний захист і можливості повторного судового розгляду, заочний судовий розгляд є сумісним з міжнародними стандартами в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ хоча прецедентна практика ЄСПЛ не визначає зміст повідомлення про підозру саме в заочному судовому розгляді, висновки ґрунтуються на судовій практиці щодо повідомлення про підозру загалом. А саме, якщо сам обвинувачений у заочному судовому розгляді не матиме доступу до інформації, вилученої з опублікованого повідомлення про підозру, така інформація буде доступна його/її захиснику з повної неопублікованої версії повідомлення про підозру або з матеріалів справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно із чинною практикою ЄСПЛ, існує висока ймовірність того, що у випадках, коли повідомлення про підозру не могло бути вручено особі та було опубліковано відповідно до статті 135 КПК України з обмеженою інформацією, як це пропонується змінами, особа матиме право на повторний судовий розгляд. У справі \u0026laquo;\u003cem\u003eСанадер проти Хорватії\u0026raquo; \u003c/em\u003eЄСПЛ розглядав схожі обставини із заочним судовим розглядом воєнних злочинів в Україні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідозрюваного в справі Санадера неможливо було розшукати, оскільки він проживав на окупованій території Хорватії, яка перебувала поза ефективним контролем національних органів влади, і його судили заочно. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося, і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ вищевикладеного, можна зробити висновок, що відповідно до практики ЄСПЛ певні деталі обвинувачення, такі як місце або місцезнаходження, можуть бути вилучені з повідомлення про підозру, оскільки пізніше їх можна встановити з матеріалів справи або розкрити стороні захисту без обмежень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе збігається зі стандартом Міжнародного кримінального суду та статтею 68 Римського статуту, який \u003cstrong\u003eдозволяє не розкривати інформацію, яка може призвести до серйозної загрози безпеці свідка або його сім\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eї, \u003c/strong\u003eдо\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eпочатку судового розгляду, а замість цього подати її короткий виклад.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 278 КПК України, яка дозволяє редагування інформації про потерпілу особу, членів її сім\u0026rsquo;ї чи родичів або особу, до якої застосовуються заходи захисту, що може призвести до їх ідентифікації, у повідомленні про підозру, опублікованому відповідно до статті 135, \u003cstrong\u003eвідповідає стандартам права на справедливий судовий розгляд, закріпленого статтею 6 ЄКПЛ.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Особливості досудового розслідування сексуального насильства під час війни: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/kriminalne-pravo-ta-proces/osoblivosti-dosudovogo-rozsliduvannya-seksualnogo-nasilstva-pid-chas-viyni.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Пояснювальна записка до законопроєкту № 9351: \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\"\u003ehttps://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41960\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Перейра Круз та інші проти Португалії, \u0026sect;\u0026nbsp;198: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-184454%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Sampech проти Італії (ріш.), 2015, \u0026sect;\u0026nbsp;110: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-155448%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u0026sect;\u0026nbsp;208: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?fbclid=IwAR2mL6On0gjRiUGHaIpv0RP-l4CCCTyi8GO3xbIprE7qjotTz5IPca3aLiA#{%22itemid%22:[%22001-96771%22]}\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":823,"url":"zahist-na-tot-misiya-mozhliva--darya-sviridova--justtalk-context","video":"bwqMLixmhfA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1711463721,"date":"15.03.2024","views":202,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-zahist-na-tot3.png","mini_image":null,"name":"Захист на ТОТ: місія можлива? | Дарʼя Свиридова | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи врегульований статус адвоката на ТОТ в українському законодавстві та рішеннях адвокатського самоврядування? Яка існує державна політика щодо таких адвокатів? Чи здатна щось змінити робота адвоката на тимчасово окупованій території? Чи є адвокат на ТОТ колаборантом? А можливо він захисник прав людини в окупації? \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося з \u003cstrong\u003eДарʼєю Свиридовою\u003c/strong\u003e, адвокаткою, партнеркою AO AZONES, експерткою коаліції \u0026laquo;Україна. Пʼята ранку\u0026raquo; та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: justify;\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори. \u003ca href=\"https://bit.ly/3OSzAyT\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДетальніше\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-zahist-na-tot3.png","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":820,"url":"dokazuvannya-u-voennih-zlochinah-osnovni-tendentsii-ta-poglyadi-riznih-uchasnikiv-protsesu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1710496524,"date":"15.03.2024","views":709,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-22.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування у воєнних злочинах: основні тенденції та погляди різних учасників процесу","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПринципи і правила доказування при розслідуванні воєнних злочинів не можуть відрізнятися від правил і принципів в інших кримінальних провадженнях. Водночас учасники дискусії JustTalk погодилися, що реалії війни внесли дещо нове. Наприклад, з\u0026rsquo;явилися нові види доказів, з\u0026rsquo;явилася потреба переосмислити роботу зі свідками та потерпілими, з\u0026rsquo;явилися нові виклики.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цьому матеріалі редакція JustTalk ділиться ключовими тезами учасників обговорення \u0026laquo;Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення\u0026raquo;. Discussion paper можна завантажити за \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eАндрій Лещенко, \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eзаступник начальника управління Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, навів декілька прикладів нових видів доказів і викликів, які пов\u0026rsquo;язані з їх використанням.\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eІнформація, отримана внаслідок радіоперехоплення\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПодібна інформація дозволяє виявляти елементи об\u0026rsquo;єктивної сторони злочину, такі як факт віддання наказів, застосування заборонених видів зброї чи засобів ведення війни тощо. Проте її можуть оцінити як втручання в особисте життя. З іншого боку, засоби, які використовуються під час контакту, \u0026mdash; не захищені, і особи, які спілкуються, розуміють, що доступ до цієї інформації можуть отримати треті особи. При цьому важливо під час радіоперехоплення правильно зафіксувати інформацію та правильно передати її слідчим.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРозвідувальна інформація\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e Потенційною проблемою використання цього цінного джерела інформації як доказу є те, що відповідно до українського законодавства розвідувальні дії не можуть проводитися в інтересах слідства. Однак останнім часом змінився підхід до розуміння та застосування цієї норми. Оскільки розвідувальна інформація первинно здобувається в інтересах держави з метою воєнного протистояння ворогу, а не безпосередньо в інтересах слідства, то розвідувальним органам після накопичення та аналізу інформації нічого не заважає передати її органам досудового розслідування. Розвідувальна інформація насамперед є джерелом інформації, яка дозволяє проводити інші слідчі дії, адже містить відомості про суб\u0026rsquo;єкта злочину, безпосередньо про саму подію і навіть про суб\u0026rsquo;єктивну сторону злочину. Наразі немає національної судової практики стосовно оцінки такого виду доказів, однак міжнародні судові органи активно використовують розвідувальну інформацію в провадженнях. Під час дискусії Андрій Лещенко зазначив, що розвідка може зняти гриф \u0026laquo;таємно\u0026raquo; з інформації, якщо втрачено джерело або якщо це не загрожує розкриттю джерела отримання інформації.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eДокази, отримані безпосередньо з поля бою\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e У місцевостях, які росіяни хаотично покидали (Київська, Харківська, Херсонська області тощо), знайдено велику кількість документів, носіїв інформації. Це дало можливість дізнатися про конкретні підрозділи, командирів підрозділів, в окремих випадках отримати поіменний список особового складу військових частин, які дислокувалися на місцях і могли бути причетними до вчинення злочинів. Це спрощує роботу слідчих у питаннях розкриття злочину та встановлення осіб, які могли вчинити ті чи інші правопорушення.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАдвокат\u003cstrong\u003e Костянтин Губський \u003c/strong\u003eнаголосив на потребі розроблення єдиних алгоритмів розслідування воєнних злочинів для органів\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eправопорядку, оскільки він спостерігає таку проблему, як відсутність достатнього досвіду в представників органів правопорядку при розслідуванні цього виду злочинів. Наразі, на його думку, існують такі слабкі місця в розслідуваннях, які потенційно матимуть негативні наслідки в процесі притягнення винних до відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eвизначення підсудності справ про воєнні злочини і відповідно належності суб\u0026rsquo;єкта збору доказів;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eдотримання процесуальних строків проведення слідчих дій і досудового розслідування.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСуддя Верховного Суду \u003cstrong\u003eМикола Мазур \u003c/strong\u003eзазначив, що наразі справи про вчинення воєнних злочинів тільки починають надходити до судів і це нова категорія справ для суддів, прокурорів і адвокатів, адже до 2022 року було винесено всього близько 4\u0026ndash;5 вироків за статтею 438 Кримінального кодексу України. Новизна полягає в тому, що склади воєнних злочинів мають свою специфіку і, незважаючи на лаконічність 438 статті, існує багато складів воєнних злочинів.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуддя відмітив, що зараз спостерігається тенденція до покращення якості обґрунтування вироків у справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з викликів, на думку пана Миколи, у розгляді справ про воєнні злочини є емоційна залученість усього суспільства до подій, які відбуваються в Україні. Для суддів, як і адвокатів існує моральна дилема, як виконувати свої професійні обов\u0026rsquo;язки в таких справах. Варто пам\u0026rsquo;ятати, що правосуддя має бути незалежним. Важливо забезпечувати правосуддя таким чином, щоб не довелося платити компенсації воєнним злочинцям у майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож викликом для системи правосуддя є провадження \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ein\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eabsentia\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eЗвісно, вони зумовлені відсутністю підозрюваного / обвинуваченого. Водночас це може впливати на захист (він може бути не таким ініціативним) і рівень доказування. Важливо не допускати спрощення в доказуванні тільки тому, що обвинувачений відсутній. Окремою проблемою є те, що обвинувачений не може під час розгляду справи викласти свою версію подій. Це може стати причиною розгляду справ у Європейському суді з прав людини, де типовим виправданням для воєнного злочинця буде фраза: \u0026laquo;А мене там не було\u0026raquo;. Яскравим прикладом є справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПід час дискусії присутні обговорили \u003cstrong\u003eможливість використання інформації, отриманої від громадських організацій за результатами \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eOSINT\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e-розслідувань. \u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eАндрій Лещенко зазначив, що наразі інформація, надана громадськими організаціями, справді допомагає. Її використовують як орієнтир під час розслідування. Сама собою вона не може мати вагу доказу, оскільки її збирали неуповноважені особи в порядку, непередбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Побудувати справу лише на інформації з відкритих джерел важко. Зазвичай вона слугує орієнтиром для подальших слідчих дій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eТакож учасники дискусії приділили увагу роботі з потерпілими. Наразі при Офісі Генерального прокурора створено координаційний центр по роботі з потерпілими. Одна з проблем, з якою працює Центр, \u0026mdash; страх потерпілих, небажання переживати повторно негативні емоції і відповідно бажання мінімізувати свої контакти зі слідством і судом. Коли людина не розуміє, наскільки важливі її показання, як вони будуть використовуватися надалі, вона не хоче давати показання. Якщо ж люди усвідомлюють, що можуть бути корисними не на рівні конкретного злочину, а на рівні держави, то більше відкриваються. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eУчасники дискусії дійшли таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПотрібно забезпечити дотримання високих стандартів доказування в справах про воєнні злочини, попри всю об\u0026rsquo;єктивну складність, емоційну залученість й обсяги роботи, яку треба провести.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eОргани правопорядку \u0026mdash; правозастосовні органи, вони не створюють законів, але мають їх виконувати. Водночас наразі необхідно проявляти творчість у підходах до процесу розслідування. Одне з головних завдань зараз \u0026mdash; збереження інформації, оскільки із часом вона стирається.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкість доказування залежить не тільки від роботи сторони обвинувачення, але й професійності та активності захисника в справі. Сама держава зацікавлена в тому, щоб адвокати належним чином здійснювали захист у такій категорії справ. За такими провадженнями оцінюють дії держави, чи вона забезпечила право на захист. Не можна допускати спрощення в доказуванні тільки тому, що обвинуваченого немає в таких розповсюджених зараз провадженнях \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ein\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eabsentia\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eАдвокат зобов\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязаний займати активну позицію: це обов\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026rsquo;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eязок, а не право захисника. При цьому дуже важливо, щоб адвоката не ототожнювали з його клієнтом.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eНаразі важливо забезпечити якісний розгляд справ про вчинення воєнних злочинів, щоб у майбутньому не виникало сумнівів щодо легітимності вироків у таких справах.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003eабо на сторінку у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-22.jpg","tags":[{"id":518,"name":"доказування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":818,"url":"-gumanitarnij-aspekt-kolaboratsionizmu-de-prohodit-mezha-mizh-zlochinnoyu-spivpratseyu-i-vizhivannyam-v-okupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709907876,"date":"08.03.2024","views":897,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.jpg","mini_image":null,"name":"Гуманітарний аспект колабораціонізму: де проходить межа між злочинною співпрацею і виживанням в окупації?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСпівпраця населення тимчасово окупованих територій (далі \u0026mdash; ТОТ) з окупантом \u0026mdash; одна з найбільш контроверсійних і неприємних тем публічної дискусії сьогодні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, допомога ворогу в період війни, під час широкомасштабної національної трагедії, \u0026mdash; найогидніший злочин проти своєї держави та свого народу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, очевидно, що поневолене та принижене війною цивільне населення ТОТ змушене певною мірою взаємодіяти з окупантом, щонайменше для того, щоб вижити в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолективне безсилля цивільних осіб перед війною, з усіма наслідками у вигляді опортунізму, пасивності та деградації, \u0026mdash; це широке поле для психологічних досліджень, які мають вивести розуміння колабораціонізму як складного й багатогранного явища на новий рівень. Сподіваючись побачити роботи фахівців у галузі психології на тему психологічного аспекту колабораціонізму, як юристка, я зупинюся на його гуманітарному аспекті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ історичному вимірі злочин колабораціонізму відносно новий. До 1939 року сприяння та допомога місцевого населення окупаційній армії вважалися лише одним з проявів шкоди, якої завдавала війна\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші згадки про співпрацю із загарбником на території України датовані часом нападу монголів на Київську Русь. Історик Сергій Плохій пише про існування трьох моделей поведінки князів, які вказують на їхню готовність співпрацювати з монголами або чинити їм опір:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eчернігівський князь Михайло відмовився здаватися монголам, його вбили за наказом хана;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eволодимиро-суздальський князь Ярослав присягнув на вірність монголам, за що отримав титул та право призначити київського воєводу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eкнязь Данило, правитель Галичини та Волині, обрав третю модель, яка не була ані повною відмовою, ані цілковитою покорою монгольській владі: він присягнув на вірність Батию, але використав ситуацію на користь економічного відродження своєї держави\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСьогодні дуалізм статусу колаборанта (зрадник держави VS жертва війни) породжує багато дискусій і соціальних суперечностей між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився на ТОТ; між тими, хто був в окупації, і тими, хто перебуває в безпеці та не має жодного уявлення про життя та виживання на ТОТ. У зв\u0026rsquo;язку із цим виникає багато питань щодо правильної юридичної кваліфікації випадків колабораційної діяльності у війні рф проти України та справедливого покарання тим, хто співпрацював з ворогом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна живе війною. Емоційна залученість у тему війни всіх без винятку українців, перманентний біль від втрат працюють не на користь об\u0026rsquo;єктивного та неупередженого підходу до розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ публічному просторі мешканців ТОТ відкрито звинувачують у військових поразках та окупації, покладаючи на них колективну провину за шаблоном: вони всі колаборанти і чекали путіна. Тих українців, хто пішов на співпрацю з окупантом, ототожнюють з воєнними злочинцями, державою-агресором, військами рф. У суспільстві часом відсутнє розуміння, що населення окупованих територій має право залишитися у своїх оселях на період окупації. Це може бути свідомий вибір людини, а іноді так складаються обставини (хвороба, старі батьки, відсутність коштів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож важливо усвідомлювати, що залишитися на окупованій території та не взаємодіяти з новою окупаційною владою неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПорушуючи тему гуманітарного виміру співпраці наших людей з нашими ворогами, звертаю увагу читача на те, що йдеться не про топколаборантів, а звичайних людей, долею яких стало життя під час військової окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДо чого тут МГП?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ національному юридичному дискурсі присутня думка про відсутність будь-якого зв\u0026rsquo;язку між нормами міжнародного гуманітарного права (далі \u0026mdash; МГП) і притягненням до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція обґрунтована тим, що на окупованих територіях зобов\u0026rsquo;язання за МГП має лише окупаційна держава, тобто рф, отже, Україна на норми МГП не повинна зважати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічний підхід ми звикли застосовувати в міжнародному праві прав людини (далі \u0026mdash; МППЛ) у взаємовідносинах людина \u0026mdash; держава, де держава має винятково ті зобов\u0026rsquo;язання, які вона на себе прийняла в момент ратифікації Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі \u0026mdash; ЄКПЛ).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗадля висновку про доцільність аналогії дії зобов\u0026rsquo;язань за МГП і ЄКПЛ необхідно звернутися до цих міжнародних документів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 ЄКПЛ зазначено: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 1 Женевських конвенцій (I, II, III, IV) сказано: \u0026laquo;Високі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися та забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк бачимо, зобов\u0026rsquo;язання держав за ЄКПЛ сформульовані вузько, вони мають тлумачитися буквально. Метою такого обмеженого тлумачення є недопущення інфляції прав людини, а також необґрунтованого покладання на державу обов\u0026rsquo;язків, під якими \u0026laquo;вона не підписувалася\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержави, які ратифікували ЄКПЛ, гарантують:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eлише той перелік прав, який визначений у ЄКПЛ і додаткових протоколах до неї;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвинятково тим, хто перебуває під їхньою юрисдикцією.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою зобов\u0026rsquo;язання держав за МГП сформульовані широко й повинні тлумачитися так само широко. Зокрема, вони охоплюють:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eдотримуватися\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобов\u0026rsquo;язок \u003cem\u003eзабезпечувати дотримання\u003c/em\u003e Конвенції;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмаксимально широку, необмежену жодними умовами сферу застосування: \u003cem\u003eза всіх обставин\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що норми МГП не містять ефективних механізмів контролю за їх дотриманням на відміну від норм ЄКПЛ, якими створений спеціальний суд (ЄСПЛ) і прописані чіткі й зрозумілі правила звернення до нього в разі порушення державами своїх зобов\u0026rsquo;язань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це не тільки норми, а в першу чергу принципи (гуманності, розрізнення, поваги до цивільного населення тощо), які обов\u0026rsquo;язкові для всіх держав і цивілізованих спільнот, виходячи із самої сутності права як системи регулювання суспільних відносин. Ігнорувати правила МГП у національному законодавстві та судовій практиці щодо власного населення і при цьому вимагати дотримання тих самих правил державою-агресором \u0026mdash; щонайменше не містить елементарної логіки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП \u0026mdash; це про взаємовідносини воюючих сторін між собою та місцевим населенням. Наприклад, Преамбула Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року проголошує, що її \u0026laquo;положення, текст яких був натхненний бажанням зменшити лиха війни, наскільки це дозволять воєнні вимоги, покликані служити загальним правилом поведінки для воюючих сторін у їхніх взаємовідносинах та у відносинах із місцевими жителями\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво війни як цивілізаційне надбання людства, правила якого написані кров\u0026rsquo;ю та стражданнями жертв війни, виконує, зокрема, функцію дороговказу під час ухвалення законів і формування судової практики для всіх держав, які перебувають у збройному конфлікті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, оцінювати співпрацю місцевого населення ТОТ з окупантом необхідно з урахуванням видів діяльності, яка на окупованих територіях визнається \u003cstrong\u003e\u003cem\u003eзаконною\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e згідно з нормами МГП,\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eа не через призму наявності або відсутності зобов\u0026rsquo;язань за міжнародною конвенцією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПраво окупації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУже понад сто років, із часу ухвалення Гаазької конвенції \u0026laquo;Про закони та звичаї війни на суходолі\u0026raquo; 1907 року, у МГП закріплені правила, які регулюють хід життя на окупованих територіях. Протягом останнього століття були ухвалені нові акти, введені нові правила, що регулюють режим окупації. Сукупність цих норм називають \u0026laquo;правом військової окупації\u0026raquo;, знайти їх можна в таких правових актах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eГаазька конвенція про закони та звичаї війни на суходолі 1907 року (Частина ІІІ \u0026laquo;Військове керівництво на території держави-супротивника\u0026raquo; (статті 42\u0026ndash;56);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЖеневська конвенція (ІV) про захист цивільного населення під час війни 1949 року (Розділ III \u0026laquo;Окуповані території\u0026raquo; (статті 47\u0026ndash;78);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДодатковий протокол (I), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року (статті 16, 61\u0026ndash;63 тощо).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цих документах, зокрема, зазначено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідновити і забезпечити громадський порядок і безпеку (стаття 43 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі стягнення податків нести витрати з управління окупованою територією (стаття 48 Гаазької конвенції 1907 року);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за освіту дітей (стаття 50 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзабезпечувати й підтримувати діяльність медичних і лікарняних установ (стаття 56 Женевської конвенції IV);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eсприяти виконанню гуманітарних завдань цивільної оборони (стаття 61 Додаткового протоколу I).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо МГП виділяє \u0026laquo;цивільну оборону\u0026raquo;, яка визначається як гуманітарні завдання, спрямовані на захист цивільного населення від небезпек і допомогу усунути безпосередні наслідки воєнних дій, а також створення умов, необхідних для виживання. Чіткий і зрозумілий перелік завдань цивільної оборони сформульований у статті 61 Додаткового протоколу І, зокрема, ідеться про таку діяльність:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eоповіщення;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eевакуація;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнадання сховищ і їх улаштування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвжиття заходів для світломаскування;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрятувальні роботи;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eмедичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релігійна допомога;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eборотьба з пожежами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиявлення й позначення небезпечних районів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзнезараження та інші подібні методи захисту;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове надання притулку й постачання;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінова допомога у відновленні й підтриманні порядку в районах лиха;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове відновлення роботи необхідних комунальних служб;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eтермінове поховання трупів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eдопомога в збереженні об\u0026rsquo;єктів, украй необхідних для виживання.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім актів МГП, хочу звернути увагу на ще один авторитетний документ рекомендаційного характеру, який розвинув ідею прав людини під час збройного конфлікту та окупації, а саме Консультативний висновок Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року \u0026laquo;Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії\u0026raquo; (відомий як Намібійські винятки), у пункті 127 якого написано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Стосовно спільних наслідків, викликаних незаконною присутністю Південної Африки в Намібії, всі \u003cstrong\u003eдержави повинні мати на увазі, що жертвою цих наслідків є народ\u003c/strong\u003e, який покладається на допомогу міжнародної спільноти\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи справу \u0026laquo;Кіпр проти Туреччини\u0026raquo; (рішення від 10 травня 2001 року), ЄСПЛ посилався на справу Намібії (Namibia case) і виснував, що на окупованій самопроголошеною державою ТРПК території \u003cem\u003eжиття її мешканців ішло своєю чергою\u003c/em\u003e, і вони мають право на задовільний рівень і захищеність цього життя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагалом співвідношення норм МППЛ і МГП \u0026mdash; одне з найскладніших питань міжнародного права, правозастосовна практика в цій сфері доволі бідна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк Україна застосовує правила МГП у справах за статтею 111-1 КК України?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України норми МГП, зокрема правила військової окупації, наразі не враховуються. Новела КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не узгоджена з правом війни, у вироках колаборантам термінологія та посилання на МГП не трапляються.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНатомість міжнародні органи та організації уважно стежать за провадженнями в цій категорії справ і фіксують випадки притягнення до кримінальної відповідальності за поведінку, яка згідно з МГП вважається законною, про що свідчать звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорування норм МГП у кримінальних провадженнях за статтею 111-1 КК України тягне за собою негативні наслідки щонайменше у двох площинах:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЗнижує авторитет України на міжнародній арені як демократичної і правової держави, що прямо впливає на перспективи європейської інтеграції, а також підтримку міжнародної спільноти, яка нам вкрай необхідна для перемоги у війні проти рф.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eПоглиблює суперечності та соціальний конфлікт усередині країни, що негативно впливає на перспективи реінтеграції населення ТОТ після деокупації. Вироки колаборантам, які Україна виносить уже сьогодні, є складовою частиною складного ланцюга інструментів перехідного правосуддя, де всі елементи взаємопов\u0026rsquo;язані, діють у сукупності і впливають одне на одного (кримінальна відповідальність, люстрація, амністія).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні питання відмежування злочину колабораціонізму від взаємодії з окупантом, пов\u0026rsquo;язаної з виживанням, співіснуванням, яка не має бути кримінально караною, залишається на рівні наукових і суспільних дискусій, такі правила не закріплені на рівні закону та не враховуються в правозастосовній практиці.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас проєкт нового Кримінального кодексу України\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e вже фіксує ідею можливої співпраці населення окупованої території з окупантом та межу допустимості такої співпраці. У статті 9.1.1. зазначено, що \u003cem\u003eне вважається колабораційною або окупаційною діяльністю співпраця з державою-агресором, яка була спрямованою виключно на забезпечення життєдіяльності населення чи інтересів громади, що не суперечить законам України і міжнародному праву\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВектор розвитку правової думки чітко вказує, що при притягненні до кримінальної відповідальності за співпрацю з окупантом враховувати характер співпраці, її спрямованість на забезпечення життєдіяльності населення окупованої території важливо і необхідно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо робити, коли закон недосконалий?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізувавши національне й міжнародне законодавство, можу зробити такі висновки:\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eСтаття 111-1 КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; не передбачає \u0026laquo;імунітетів колаборанта\u0026raquo;, не містить положень, які б враховували гуманітарний характер діяльності місцевого населення ТОТ у співпраці з окупантом.\u0026nbsp;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eФормулювання статті 111-1 КК України надто широкі, а її положення не відповідають принципу правової визначеності, адже не дають населенню ТОТ чіткого розуміння наслідків співпраці.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eМГП містить чіткі й зрозумілі норми, які регулюють правила життя на окупованих територіях і види законної діяльності, які вважаються гуманітарними і перебувають під захистом МГП.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eІснує консенсус цивілізованих націй, які визнають, що жертвою всіх війн у першу чергу є народ, який має право на задовільний рівень і захищеність свого життя під час окупації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкість закону є складовим елементом верховенства права в державі. Закон має бути чітким, зрозумілим, а його норми повинні забезпечувати прогнозованість правовідносин і їх наслідків. Закон має відповідати принципу правової визначеності, який передбачає, що правила, викладені в його нормах, повинні давати можливість:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eвідокремити правомірну поведінку від неправомірної;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпередбачити юридичні наслідки своєї поведінки.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсталена практика ЄСПЛ свідчить про те, що проблема недосконалого закону може бути виправлена за допомогою судової практики. Такий підхід послідовно застосовує ЄСПЛ, аналізуючи критерій законності при втручанні держави в права людини, адже багато законів сформульовані в термінах, до певної міри розпливчастих, тому їх тлумачення \u0026mdash; це питання практики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, принцип правової визначеності передбачає, що правозастосовний орган у відносинах людина \u0026mdash; держава в разі неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм права має тлумачити норму на користь невладного суб\u0026rsquo;єкта. У такому випадку діє правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для людини тлумаченням.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо, що судова практика починає формуватися ще на стадії досудового розслідування, адже процесуальні можливості суду обмежені. Тому всі агенти держави Україна (судді, прокурори, слідчі), які дотичні до процесів притягнення до відповідальності за колабораціонізм, відповідальні за те, якою сформується національна судова практика.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВисновок\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнське законодавство складається з національних та міжнародних правових актів і містить необхідні інструменти для відмежування гуманітарної діяльності місцевого населення на ТОТ від злочинної співпраці з окупаційною владою, яка вчиняється добровільно та охоче на шкоду національним інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк саме держава Україна використає цей інструментарій, впливатиме на подальші повоєнні процеси в країні, у тому числі пов\u0026rsquo;язані з реінтеграцією наших людей у суспільний простір та український контекст.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки колаборантам, які сьогодні виносить Україна, є однією зі змінних величин формули миру майбутнього, а також авторитету України як повноцінного члена сім\u0026rsquo;ї цивілізованих націй.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦя публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u0026nbsp;\u003c/span\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на \u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт \u003c/a\u003eабо на сторінку у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Після війни. Історія Європи від 1945 року. К.\u0026nbsp;: Наш Формат, 2023. С. 64.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Сергій Плохій. Брама Європи. Харків, 2023. С. 87\u0026ndash;90.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/sessions-regular/session55/advance-versions/a-hrc-55-crp-2-en.pdf\u003c/a\u003e;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003cu\u003e\u003ca href=\"https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\"\u003ehttps://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2024/01/11/kontrolnyj-tekst-proyektu-kk-10-01-2024-1.pdf\u003c/a\u003e.\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":68,"url":"katerina-kotelva","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kotelyva-2.jpg","name":"Катерина","surname":"Котельва","post":"суддя Галицького районного суду міста Львова","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":817,"url":"dokazuvannya-voennih-zlochiniv-napratsyuvannya-ta-vikliki-za-pidsumkami-dvoh-rokiv-povnomasshtabnogo-vtorgnennya-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709719765,"date":"06.03.2024","views":785,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.jpg","mini_image":null,"name":"Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками двох років повномасштабного вторгнення. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки триває повномасштабне вторгнення рф в Україну. Очевидно, що це виклик не тільки для військових, але й системи кримінальної юстиції, яка в нонстоп-режимі розслідує воєнні злочини, вчинені представниками країни-агресора.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа цей час уже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні згаданих злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦентральним елементом кримінального провадження є доказування, що, зокрема, полягає в перевірянні та оцінюванні доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Наразі в умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується (і частина рішень судів у цій категорії справ не публікуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень), в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів доказування воєнних злочинів: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі питання обговоримо сьогодні під час чергової дискусії JustTalk. \u003cspan\u003eЗавантажити\u0026nbsp;discussion paper\u0026nbsp;\u003c/span\u003eу форматі PDF можна за \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1or6pOdd5JLZPxOsKzB-AxVx9ihOfB6qp/preview\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003e\u003cstrong\u003eпосиланням\u003c/strong\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1or6pOdd5JLZPxOsKzB-AxVx9ihOfB6qp/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації та в дискусіях, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд дол. США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом\u0026rsquo;якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо звертатися до Відділу зв\u0026rsquo;язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. +38 (044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://www.usaid.gov/ukraine\"\u003eвебсайт\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/a\u003eабо на сторінку у\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eФейсбук\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.jpg","tags":[{"id":516,"name":"докази"},{"id":518,"name":"доказування"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":815,"url":"buti-chi-ne-buti-in-absentia-zaochne-kriminalne-peresliduvannya-za-vchinennya-mizhnarodnih-zlochiniv-v-ukraini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1709198197,"date":"29.02.2024","views":1249,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-19.jpg","mini_image":null,"name":"Бути чи не бути in absentia: заочне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eJustice delayed is justice denied.\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНещодавно започаткована Олександром Лапіним \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eдискусія на платформі Justalk\u003c/a\u003e про справжню вартість кримінального провадження \u003cstrong\u003e\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 Кримінального процесуального кодексу України) в справах, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, спонукала мене висвітлити аргументи на користь допустимості та певною мірою виправданості застосування заочного кримінального переслідування в справах про вчинення міжнародних злочинів за умови дотримання процесуальних гарантій справедливого суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуючись з Олександром у недоречності масового застосування заочного кримінального переслідування в справах про злочини проти національної безпеки, таких як за статтею 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), усе ж пропоную відмежовувати цю категорію справ від справ за статтею 438 КК України (міжнародні злочини).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність (стаття 111-1 КК України), як і інші злочини проти національної безпеки, не становить собою серйозних порушень міжнародного гуманітарного та/або кримінального права\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та не є міжнародним злочином у розумінні статті 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання про вельми сумнівну відповідність норм статті 111-1 положенням IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткових протоколів до неї порушувати не буду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас кримінальні провадження, які стосуються вчинення міжнародних злочинів, переважно мають живих потерпілих та/або їхніх родичів, що шукають справедливості та права бути почутими. Урешті, право українського народу на правду в межах більш глобальної картини перехідного правосуддя, набуває все більшої ваги в сучасній правовій системі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропонований у \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eстатті\u003c/a\u003e Олександра Лапіна алгоритм \u0026laquo;консервації\u0026raquo; доказів (стаття 225 та частина 1 статті 280 КПК України) заслуговує на обмежене застосування в окремих випадках. Якщо такий підхід масово застосовуватиметься, то можна буде говорити про \u0026laquo;відкладене правосуддя \u0026mdash; відмову в правосудді\u0026raquo; (англ. \u003cem\u003eJustice delayed is justice denied\u003c/em\u003e). Адже міжнародна практика свідчить, що для потерпілих та/або їхніх родичів відкладене правосуддя породжує відчуття безкарності та бездіяльності зі сторони національних органів, розпалює суспільний резонанс і бажання відновлення справедливості шляхами поза межами права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕкспертна дискусія щодо допустимості кримінального провадження та судового процесу \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e у справах про міжнародні злочини триває серед національних і міжнародних стейкхолдерів, ці питання вже порушені в низці ґрунтовних аналітичних матеріалів, таких як \u003cem\u003e\u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo; \u003c/em\u003eВерховного Суду\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e чи \u0026laquo;\u003cem\u003eНастільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u003c/em\u003e\u0026raquo; \u0026mdash; спільній розробці українських суддів і міжнародних експертів, перша частина Глави 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo; якої присвячена заочному розгляду справ у суді та стандартам справедливого правосуддя\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації авторка коротко висвітлює такі питання: 1) позитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування за вчинення міжнародних злочинів за Женевськими конвенціями та право на правду; 2) позитивні обов\u0026rsquo;язки ефективного розслідування злочинів, що випливають зі статті 2 і статті 3 у комбінації зі статтею 13 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ); 3) практика заочного судочинства в міжнародному кримінальному праві; 4) кримінальне переслідування \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ, і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на прикладі справи \u003cem\u003e\u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні зобов\u0026rsquo;язання держави щодо переслідування міжнародних злочинців за Женевськими конвенціями та право на правду\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 1 всіх чотирьох Женевських конвенцій \u0026laquo;\u003cem\u003eВисокі Договірні Сторони зобов\u0026rsquo;язуються дотримуватися й забезпечувати дотримання цієї Конвенції за всіх обставин\u0026raquo;.\u003c/em\u003e Відповідно до позитивного зобов\u0026rsquo;язання договірні сторони повинні вживати каральних заходів для переслідування порушень гуманітарного права та підтримання національних і міжнародних зусиль щодо притягнення до відповідальності підозрюваних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції накладають обов\u0026rsquo;язок щодо розшуку, переслідування або видачі підозрюваних у серйозних порушеннях незалежно від їх громадянства, а також ухвалення для цього будь-якого необхідного законодавства\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, згідно зі статтею 129 (2) ЖК ІІІ і коментаря до неї, після того, як органи влади зберуть докази, достатні для встановлення кримінального обвинувачення, органи влади повинні здійснювати переслідування в справі та \u0026laquo;\u003cem\u003eне можуть, наприклад, за національними правилами прокурорської дискреції вирішити \u003cstrong\u003eне висувати\u003c/strong\u003e звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля забезпечення ефективного розслідування фактів вчинення міжнародних злочинів і співпраці в межах спільної слідчої групи та МКС від національних органів кримінальної юстиції очікується вчасне та детальне зібрання, документування та збереження доказів. Незважаючи на відсутність строків давності в цій категорії справ, відкладене правосуддя в непоодиноких справах не сприятиме доведенню патернів (закономірність, повторюваність і системність вчинених злочинів) і причинно-наслідкових зв\u0026rsquo;язків між діями командування та підпорядкованих для побудови магістральних справ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомпліментарність юрисдикції МКС та універсальна юрисдикція кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів також виступає на користь ведення цієї категорії справ \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Прикладом застосування універсальної юрисдикції стала Німеччина, яка \u0026laquo;за даними міністерства юстиції країни, зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів Росії в Україні та допитала більше ніж 160 свідків\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У межах налагодженої міжнародної співпраці за потреби та доцільності такі матеріали національних справ, що ведуться \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, найбільш ймовірно будуть передані Офісом\u0026nbsp;Генерального прокурора без вагань з метою дотримання принципу \u003cem\u003enon bis in idem\u003c/em\u003e (непритягнення двічі за той самий злочин)\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і розвантаження національної системи кримінальної юстиції. Адже кількість задокументованих міжнародних злочинів зростає щодня і станом на грудень 2024 року вже подолала відмітку 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових процесах, що стосуються міжнародних злочинів, значення права на правду як здобуття юридичної істини набуває нового виміру, що, без сумніву, пов\u0026rsquo;язано з унікальними цілями, які має виконувати міжнародне кримінальне право і які виходять далеко за межі простого встановлення вини чи невинуватості конкретних осіб. Серед цілей міжнародного права виділяють \u0026laquo;сприяння відновленню і підтриманню миру\u0026raquo; і \u0026laquo;процесу національного примирення\u0026raquo;, на додаток до знайомих нам боротьби з безкарністю, стримуванню або запобіганню майбутнім порушенням, задоволенню потреб потерпілих і захисту їхніх прав, відновленню верховенства права й утвердженню принципу законності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа думку Ясмін Накві (Yasmin Naqvi), юристки-практика з міжнародного кримінального права і міжнародного гуманітарного права, право на правду полягає в праві потерпілих або їхніх родин бути поінформованими про події, про які йдеться в справі, з метою сприяння процесу зцілення; що дає потерпілим відчуття завершеності, дозволяє відновити їхню гідність, а також відкриває можливість на нові засоби правового захисту та відшкодування за порушення їхніх прав та/або завдану шкоду\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eПозитивні обов\u0026rsquo;язки держави щодо ефективного розслідування порушень прав, що випливають зі статті 2 (право на життя) і статті 3 (заборона катування) ЄКПЛ у комбінації зі статтею 13 ЄСПЛ (право на ефективний правовий захист)\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво на справедливий суд, як і його інтегрована частина \u0026mdash; право кожного бути присутнім на суді над ним, закріплене статтею 6 ЄКПЛ, \u0026mdash; це фундаментальне право, що не допускає відступів \u003cem\u003e(derogation)\u003c/em\u003e від міжнародних зобов\u0026rsquo;язань і підлягає дотриманню і під час воєнного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ іншого боку, право потерпілих на ефективний правовий захист, передбачене статтею 13 ЄКПЛ, у комбінації з позитивними (процесуальними) обов\u0026rsquo;язками держави ефективно розслідувати випадки порушення права на життя, закріпленого в статті 2\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, і можливих випадків катування, заборона якого міститься в статті 3\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, так само як і право участі потерпілих у справедливому судовому розгляді (стаття 6 ЄКПЛ), заслуговують на дотримання зі сторони держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ у низці справ постановив, що процесуальне зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 продовжує застосовуватися в складних умовах безпеки, у тому числі в контексті збройного конфлікту. У зв\u0026rsquo;язку із цим очевидно, що якщо смерть, яка підлягає розслідуванню за статтею 2, сталася в умовах загального насильства, збройного насильства, збройного конфлікту або повстанського руху, на шляху слідчих можуть виникнути перешкоди, а конкретні обмеження можуть змусити використовувати менш ефективні заходи розслідування або можуть призвести до затримки розслідування. Проте зобов\u0026rsquo;язання за статтею 2 передбачають, що навіть у складних умовах безпеки мають бути вжиті всі розумні заходи для забезпечення проведення ефективного, незалежного розслідування ймовірних порушень права на життя (Hanan проти Німеччини [ВП], \u0026sect; 204; Грузія проти Росії (II) [ВП] (merits), \u0026sect; 326).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомою справою про неспроможність держави покласти край безкарності за вбивства та зникнення у 1990-х роках у Туреччині є справа Mahmut Kaya\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. У 1990-х роках, під час збройного конфлікту між турецькими військовими й Робітничою партією Курдистану (РПК), урядові військові та сили безпеки змусили сотні тисяч людей покинути свої села, їх також підозрювали в тисячах насильницьких зникнень і вбивствах цивільних осіб. Як наслідок, нездатність держави провести належне розслідування та притягнути винних до відповідальності означала, що вона не змогла запобігти смерті та будь-якому потенційному повторенню, а отже, порушила статтю 2 і статтю 3 в комбінації зі статтею 13 ЄКПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ також надає особливого значення за статтею 13 доступу потерпілих і їхніх родичів до інформації і відповідно \u0026laquo;\u003cem\u003eвстановленню істини для потерпілих, а також таким чином, забезпечуючи при цьому правосуддя і запобігаючи безкарності винних осіб\u0026raquo;\u003c/em\u003e (Tagayeva and Others v. Russia, 2017, \u0026sect; 627). Аналогічні норми щодо права отримувати належну інформацію та брати участь у кримінальному процесу містить і рамкова Директива ЄС щодо мінімальних стандартів прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів (стаття 1)\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eЗаочне судочинство в міжнародному кримінальному праві (МКС) і його сумісність з міжнародними стандартами міжнародного права прав людини\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАні в Римському статуті, ані в Правилах процедури та доказів МКС немає положень про заочне судочинство. Проте у 2013 році до Правил процедури та доказів МКС були внесені зміни, відповідно до яких відсутність обвинуваченого на судовому процесі може бути дозволена за певних обставин\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Такі обставини були встановлені МКС для президента Кенії Угуру Муйгаї Кеніятти та Вільяма Самоея Руто і Джошуа Арапа Санга. У рішенні про клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та в Рішенні про клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді в справі Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003cspan\u003e[17]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e більшість суддів судових палат V(B) і V(A) визнали, що присутність обвинуваченого під час судового розгляду є не лише правом відповідно до статті 67(l) (d) Римського статуту, але й обов\u0026rsquo;язком обвинуваченого відповідно до статті 63(1). Палати постановили, що присутність обвинуваченого є позицією за замовчуванням, але судові палати мають право на власний розсуд робити обґрунтовані винятки в кожному конкретному випадку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча МКС з осторогою застосовує практику заочного розгляду окремих етапів кримінальних справ, міжнародна правова спільнота в особі Міжнародної асоціації юристів свого часу висловила думку, що сучасні заочні судові процеси можуть бути розроблені таким чином, щоб захистити право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд; при цьому було зазначено, що заочний судовий розгляд ніколи не є самоціллю, \u003cstrong\u003eа розглядається як альтернатива відсутності судового розгляду взагалі\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003cspan\u003e[18]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003e\u003cstrong\u003eКримінальне переслідування in absentia за стандартами справедливого суду, закріпленими статтею 6 ЄКПЛ і прецедентною практикою ЄСПЛ, на прикладі справи \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПраво бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним порівняно з правом на життя або правом на честь і гідність. Обвинувачений може прямо або мовчазно відмовитися від права бути присутнім, і в таких випадках судовий процес може проводитися заочно\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003cspan\u003e[19]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравова система багатьох країн Європейського Союзу, а також Ради Європи визнає, що заочне кримінальне провадження не є незаконним способом втручання в право на справедливий судовий розгляд. Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75) 11 щодо стандартів заочного судочинства рекомендує урядам держав-членів застосовувати мінімальні правила, за якими особа, яку судили за її відсутності, але якій було належним чином вручено повістку, має право на повторний судовий розгляд у звичайному порядку, якщо вона може довести, \u003cem\u003eщо її відсутність і той факт, що вона не змогла повідомити суддю про це, сталися з незалежних від неї причин\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003cspan\u003e[20]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЄСПЛ неодноразово висловлював свою думку щодо питання відповідності кримінального провадження \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e стандартам справедливого суду (стаття 6 ЄКПЛ) і дійшов висновку, що за наявності гарантій, а саме повідомлення про обвинувачення та права на ефективне представництво і повторний судовий розгляд, заочні судові процеси можуть бути сумісними з міжнародними стандартами прав людини\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003cspan\u003e[21]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостійні експерти Ради Європи в Україні Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд у межах експертно-консультативної групи Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора зазначили, що \u0026laquo;\u003cem\u003eвлада може вдатися до заочного судового розгляду, якщо (1) обвинувачений знає про провадження проти нього/неї, але або відмовляється від свого права брати участь у судовому розгляді, або вирішує ухилитися від правосуддя, або (2) якщо він/вона не знає про провадження. Але в останньому випадку сумісність із ЄКПЛ може забезпечуватися лише через надання можливості заново провести розгляд справи, щойно йому/їй стане про такий розгляд відомо\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003cspan\u003e[22]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003eНалежне повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКПК України фактично вказує два можливі шляхи повідомлення підозрюваного в провадженні \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e: 1) особі, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов\u0026rsquo;язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого \u0026mdash; за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (частина 7 статті 135 КПК України); 2) у випадках обґрунтованої неможливості вручення через міжнародні договори про правову допомогу чи дипломатичні канали публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора (частина 8 статті 135 КПК України).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе питання вже було предметом перевірки суду касаційної інстанції в кількох справах, де Верховний Суд звертав увагу, що, окрім виконання наведених вище вимог закону щодо публікації оголошень у ЗМІ та визначених законом сайтах, сторона обвинувачення вживала інших заходів для забезпечення ефективного повідомлення особи про її кримінальне переслідування\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003cspan\u003e[23]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ, навіть якщо органи влади не повідомили про провадження належним чином, іноді конкретні факти можуть продемонструвати, що обвинувачений \u003cstrong\u003eзнав про нього\u003c/strong\u003e. ЄСПЛ встановив, що \u0026laquo;\u003cem\u003eтаке може мати місце, наприклад, коли обвинувачений публічно або письмово заявляє, що він не має наміру відповідати на повістки в суд, про які йому стало відомо з джерел, відмінних від органів влади, або вдало ухиляється від спроби арешту [\u0026hellip;], або коли до відома органів влади надаються матеріали, які недвозначно свідчать про те, що обвинувачений знає про кримінальне провадження, розпочате щодо нього, і про висунуті йому звинувачення\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003cspan\u003e[24]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгадані вже експерти Ради Європи Нона Цоцорія та Джеремі Макбрайд доречно відмітили, що \u003cem\u003e\u0026laquo;що повторний судовий розгляд вважається обов\u0026rsquo;язковим у разі заочного розгляду справи про воєнний злочин, якщо влада не повідомила обвинуваченого про розгляд справи або не забезпечила його присутність. Однак сам по собі заочний розгляд справи за відсутності самого засудженого не суперечить Конвенції, оскільки тяжкість інкримінованого йому злочину та зацікавленість суспільства в ефективному переслідуванні воєнних злочинів в умовах ескалації війни, а також той факт, що особа проживає на непідконтрольній владі території, \u003cu\u003eвиправдовує неможливість повідомлення\u003c/u\u003e обвинуваченого про судовий розгляд або забезпечення його присутності з боку влади\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn25\" name=\"_ftnref25\"\u003e\u003cspan\u003e[25]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародна судова практика містить приклади використання дипломатичних каналів, на які ще змушена реагувати країна-агресор, для належного повідомлення підозрюваного у справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Одним з таких прикладів є франко-чилійська справа, розглянута Паризьким апеляційним судом у 2010 році, яка стосувалася порушень прав людини, які відбулися приблизно в 1973 році в Чилі. Справа була порушена сім\u0026rsquo;ями чотирьох франко-чилійців, які зникли безвісти. Було ідентифіковано 14 осіб, які, як стверджувалося, відігравали певну роль у зникненнях і яких потім судили заочно. Дипломатичними каналами було надіслано повідомлення з метою інформування обвинувачених про висунуті обвинувачення, дату судового розгляду та список свідків, але жоден з обвинувачених не з\u0026rsquo;явився на суд. Однак було зазначено, що ці процедури мали важливе значення для родин потерпілих, які були вдячні за судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn26\" name=\"_ftnref26\"\u003e\u003cspan\u003e[26]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;\u003cstrong\u003eСанадер проти Хорватії\u003c/strong\u003e\u0026raquo;: забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e\u003ca href=\"#_ftn27\" name=\"_ftnref27\"\u003e\u003cspan\u003e[27]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo; ЄСПЛ мав нагоду розглянути заяву про порушення права на справедливий судовий розгляд заявника, якого було заочно засуджено за воєнні злочини, пов\u0026rsquo;язані з конфліктами після розпаду колишньої Югославії. Підсудний-заявник був недосяжний для хорватських судів, оскільки на момент висунення йому обвинувачення та судового процесу проживав на окупованій території, непідконтрольній Хорватії\u003ca href=\"#_ftn28\" name=\"_ftnref28\"\u003e\u003cspan\u003e[28]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Для його представництва було призначено адвоката, якого повідомили про різні етапи провадження. ЄСПЛ погодився з тим, що за конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, про який йшлося і який, хоча і не підпадає під дію строків давності, був зіставним з великим суспільним інтересом та інтересом потерпілих у здійсненні правосуддя, проведення судового засідання за відсутності заявника саме собою не суперечило статті 6 (п. 77 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;). Однак, на думку ЄСПЛ, не було доведено, що обвинувачений знав про своє кримінальне переслідування і висунуті проти нього обвинувачення або що він намагався ухилитися від суду чи беззастережно відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, щойно йому стало відомо про провадження, чи мав право на повторний судовий розгляд. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявник повинен мати можливість бути заслуханим у провадженні, \u003cstrong\u003eяке передбачає новий розгляд юридичних і фактичних обставин справи проти нього\u003c/strong\u003e (п. 78 \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливо звернути увагу на детальне дослідження ЄСПЛ двох правових шляхів можливого повторного судового розгляду, доступних для Санадера відповідно до законодавства Хорватії. Обидва шляхи Суд визнав занадто складними й непропорційними або такими, які не становили справжній повторний судовий розгляд. Тому Суд дійшов висновку про те, що право підсудного на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Конвенції, було порушено.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК України не передбачає жодної спеціальної процедури повторного судового розгляду в суді першої інстанції після ухвалення вироку в разі затримання чи з\u0026rsquo;явлення обвинуваченого (засудженого), щодо якого здійснювалося спеціальне судове провадження \u003cem\u003e(in absentia).\u003c/em\u003e Такі особи можуть скористатися лише загальними процедурами оскарження в апеляційному та касаційному порядку або правом на перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами. Отже, національній системі кримінальної юстиції варто упевнитися в доступності \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду справи особи, засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, шляхом повноцінного нового розгляду юридичних і фактичних обставин справи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиходячи з вищевикладеного, я дотримуюся переконання, що сам факт проведення досудового провадження так / чи судового розгляду \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e за умови забезпечення \u003cem\u003eex novo\u003c/em\u003e перегляду фактичної та юридичної сторони справи, особи засудженої \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, не становитиме собою порушення права на справедливий суд, закріплене статтею 6 ЄКПЛ. Тоді як неефективне та неналежне розслідування, нашвидкуруч зібрані докази, поверховий, односторонній судовий розгляд справи за неефективного правового захисту обвинуваченого можуть підірвати гарантії справедливого суду загалом і становити порушення прав, закріплених договірним і звичаєвим міжнародним правом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамкінець хотілося б зазначити, що ЄКПЛ \u0026mdash; це живий інструмент, а прецедентна практика ЄСПЛ формується з урахуванням еволюції суспільних відносин на розгляді суду. Тільки спільними зусиллями всіх учасників системи кримінальної юстиції, поділяючи європейські цінності й дотримуючись міжнародних стандартів прав людини, ми зможемо вибудувати шлях до справедливості.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 50, ЖК 2: стаття 51, ЖК 3: стаття 130, ЖК 4: стаття 147 та Додатковий протокол 1: стаття 11 і стаття 85.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Римський статут: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Верховний Суд \u0026laquo;Огляд рішень Європейського суду з прав людини щодо судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia)\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\"\u003ehttps://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_ESPL_zaoch_sr.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, с. 679\u0026ndash;695: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. ЖК 1: стаття 49, ЖК 2: стаття 50, ЖК 3: стаття 129.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Конвенція (III) про поводження з військовополоненими. Женева, 12 серпня, коментар 2020, стаття 129: кримінальне покарання, п. 5105.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e ФРН вже зібрала понад 500 доказів воєнних злочинів в Україні: \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/bilse-500-dokaziv-i-160-svidkiv-nimeccina-rozslidue-voenni-zlocini-rf-v-ukraini/a-68290815\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Стаття 61 Конституції України; цю ж засаду закріплює стаття 4 Протоколу №\u0026nbsp;7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, частина 3 статті 2 КК України та стаття 19 КПК України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Злочини, вчинені в період повномасштабного вторгнення РФ, статистика за статтею 438 КК України: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e The right to the truth in international law: fact or fiction? By Yasmin Naqvi at international review of eth Red cross, Volume 88 Number 862 June 2006: \u003ca href=\"https://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\"\u003ehttps://international-review.icrc.org/articles/right-truth-international-law-fact-or-fiction\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003eArmani Da Silva проти Сполученого Королівства [ВП], \u0026sect; 229 у \u0026sect; 3 Довідник із застосування статті 2 ЄКПЛ: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_2_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2018 року); \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/documents/d/echr/Guide_Art_2_ENG\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e \u0026laquo;X та інші проти Болгарії\u0026raquo; (X and Others v. Bulgaria) [ВП], 2021, \u0026sect; 178, Керівництво із застосування статті 3 Європейської конвенції з прав людини: \u003ca href=\"https://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\"\u003ehttps://www.echr.coe.int/d/guide_art_3_ukr\u003c/a\u003e (версія від 31 серпня 2022 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Mahmut Kaya v. Turkey, no. 22535/93, ECHR 2000-III.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Стаття 1 Директиви 2012/29/ЄС про встановлення мінімальних стандартів щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочину: \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\"\u003ehttps://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?qid=1421925131614\u0026amp;uri=CELEX%3A32012L0029\u0026amp;fbclid=IwAR0E_PiKKEhSN3Rl3VJgou7wHG2wHLMLxIniAC-sgOzXwagPx9uZOSYnnjM\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Правила процедури та доказів МКС, правило 134ter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі\u0026raquo;) та правило 134quarter (\u0026laquo;Звільнення від присутності на судовому процесі у зв\u0026rsquo;язку з виконанням надзвичайних державних обов\u0026rsquo;язків\u0026raquo;).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Прокурор проти Вільяма Самоея Руто та Джошуа Арапа Санга, ICC-01/09-01/11-777, Рішення щодо клопотання пана Руто про звільнення від постійної присутності на судовому процесі, 18 червня 2013, п.\u0026nbsp;104 (the Prosecutor v Uhuru Muigai Kenyatta and The Prosecutor v William Samoei Ruto and Joshua Arap Sang).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e[17]\u003c/a\u003e Прокурор проти Угуру Муйгаї Кеніятти, ICC-01/09-02/11-830, Рішення щодо клопотання захисту про умовне звільнення від постійної присутності на суді, 18 жовтня 2013 року, п. 124.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e[18]\u003c/a\u003e IBA International Criminal Court and International Criminal Law Programme Report on the \u0026lsquo;Experts\u0026rsquo; Roundtable on trials in absentia in international criminal justice, September 2016: \u003ca href=\"https://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\"\u003ehttps://www.ibanet.org/document?id=Experts-roundtable-trials-in-absentia\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e[19]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, Посібник зі статті 6, п. 290; ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Сейдович проти Італії\u0026raquo;, п. 86.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e[20]\u003c/a\u003e Para. 9 of section I Resolution (75) 11 on the Criteria Governing Proceedings held in the Absence of the Accused (Adopted by the Committee of Ministers on 21 May 1975 at the 245th meeting of the Ministers\u0026rsquo; Deputies): \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581%20page%201\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581 page 1\u003c/a\u003e; and see Council Framework Decision 2009/299/JHA of 26 February 2009.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e[21]\u003c/a\u003e Human Rights Committee, General Comment No. 32, CCPR/C/GC/32, 23 August 2007, para 36; а також прецедентна практика ЄСПЛ: Colozza v Italy, (1985) 7 E.H.R.R. 516; Goddi v Italy, Judgment of 09.04.84, Series A. No. 76; Van Geyseghem v. Belgium, Application no. 26103/95, Judgment, 21 January 1999; Lala v Netherlands, Application no. 14861/89, Judgment, 22 September 1994; Sejdovic v Italy, Application no. 56581/00, Judgment, 1 March 2006.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e[22]\u003c/a\u003e \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, інформаційна довідка, розроблена експертно-консультативною групою Ради Європи з підтримки Офісу Генерального прокурора України, підготовлена Ноною Цоцорією та з коментарями пана Джеремі Макбрайда від 7 вересня 2022, с. 2: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e[23]\u003c/a\u003e Пара. 1640 \u0026laquo;Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e[24]\u003c/a\u003e Там само, пара. 1679.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref25\" name=\"_ftn25\"\u003e[25]\u003c/a\u003e Див. вище \u0026laquo;Заочні провадження у справах щодо воєнних злочинів: відповідність статті 6 ЄКПЛ\u0026raquo;, частина \u0026laquo;C. Право на повторний розгляд справи\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\"\u003ehttps://rm.coe.int/-/1680a83585(UKR)\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref26\" name=\"_ftn26\"\u003e[26]\u003c/a\u003e Cour d\u0026rsquo;Assises de Paris, 3\u0026egrave;me section statuant dans le cadre de la proc\u0026eacute;dure du d\u0026eacute;faut criminel, Arr\u0026ecirc;t 07/0027 du 17 D\u0026eacute;cembre 2010: \u003ca href=\"https://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\"\u003ehttps://fidh.org/IMG/pdf/Arret_de_condamnation_17dec2010.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref27\" name=\"_ftn27\"\u003e[27]\u003c/a\u003e Практичний приклад у \u0026laquo;Настільній книзі судді: матеріали для розгляду справ про міжнародні злочини\u0026raquo;, глава 2 \u0026laquo;Процесуальні аспекти\u0026raquo;, частина 1 \u0026laquo;Заочний розгляд справ у суді. Стандарти справедливого правосуддя\u0026raquo;, с. 692: \u003ca href=\"https://is.gd/dkEb4B\"\u003ehttps://is.gd/dkEb4B\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref28\" name=\"_ftn28\"\u003e[28]\u003c/a\u003e ЄСПЛ, справа \u0026laquo;Санадер проти Хорватії\u0026raquo;, п. 77.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-19.jpg","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":814,"url":"protsesualni-garantii-zahistu-ta-konfidentsijnosti-poterpilih-i-svidkiv-u-spravah-pro-snpk-mizhnarodna-praktika","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708612860,"date":"22.02.2024","views":1119,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-17.jpg","mini_image":null,"name":"Процесуальні гарантії захисту та конфіденційності потерпілих і свідків у справах про СНПК: міжнародна практика","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДва роки повномасштабної війни принесли небачене лихо Україні. Так, лише за статтею 438 Кримінального кодексу України обліковано більш як 120 тисяч справ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Нікого вже не здивуєш принципом компліментарності міжнародної кримінальної системи та фактом, що 90\u0026nbsp;% цих справ підлягають розслідуванню на національному рівні органами кримінальної юстиції України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні, об\u0026rsquo;єднавши зусилля з громадянським суспільством і налагодивши міжнародну співпрацю та підтримку, Офіс Генерального прокурора та органи правопорядку України показали безпрецедентну стійкість і забезпечили системне кримінальне переслідування за вчинення міжнародних злочинів\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте чи готове українське законодавство та система кримінальної юстиції до переслідування найбільш сенситивної групи міжнародних злочинів \u0026mdash; сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом (СНПК)?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації увагу зосереджено на потребі адаптації українського законодавства до нових викликів у переслідуванні за міжнародні злочини СНПК і нормах міжнародного кримінального права, які можуть бути дороговказом для законодавчих ініціатив, пов\u0026rsquo;язаних з удосконаленням і спрощенням порядку досудового розслідування і судового розгляду в кримінальних провадженнях, пов\u0026rsquo;язаних із СНПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежна кваліфікація задокументованих фактів відбувається за статтею 438 \u0026laquo;Порушення законів та звичаїв війни\u0026raquo; Кримінального кодексу України:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЖорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у своїх регулярних звітах констатує численні випадки сексуального та гендерного насильства\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Станом на 1 лютого 2024 року від початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації Офіс Генерального прокурора зафіксував 270 випадків СНПК (чоловіки \u0026mdash; 97, жінки \u0026mdash; 173, з них 13 неповнолітніх, у тому числі 12 дівчат і 1 хлопець (інші види сексуального насильства, не пов\u0026rsquo;язані зі зґвалтуванням), серед яких такі види СНПК, як зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примушування спостерігати за вчиненням сексуального насильства над членом сім\u0026rsquo;ї\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний досвід збройних конфліктів свідчить, що більшість цивільного населення під час окупації та військові полонені в незаконних місцях позбавлення волі зазнають СНПК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочини СНПК завжди мали високий відсоток латентності через сором потерпілих, страх перед стигматизацією з боку громади або повторною травматизацією під час кримінального провадження. Ситуація в Україні обтяжується практичними викликами, з якими стикаються українські органи правопорядку під час переслідування міжнародних злочинів: значна кількість населення \u0026mdash; це недоступні внутрішньо та зовнішньо переміщені особи, а кволі чи відсутні гарантії захисту й конфіденційності, чинні в кримінальному процесі, ніяк не сприяють бажанню потенційних свідків та/чи потерпілих контактувати з органами правопорядку. Особливо ідеться про родини, які досі перебувають під окупацією чи на межі зіткнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі українська правозахисна спільнота за підтримки міжнародних партнерів працює над двома законопроєктами, націленими на вдосконалення порядку досудового розслідування й судового провадження в справах СНПК і посилення захисту потерпілих і свідків СНПК:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку досудового розслідування та судового провадження у кримінальних провадженнях стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних із сексуальним насильством, вчинених в умовах збройного конфліктує\u0026raquo;, зареєстрований 5 червня 2023 року № 9351 (законопроєкт №\u0026nbsp;9351);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u0026laquo;Про забезпечення безпеки учасників кримінального провадження та інших осіб в інтересах правосуддя\u0026raquo;.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконопроєкт № 9351 пропонує внести зміни до статей 27, 232 і 278 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), які можна об\u0026rsquo;єднати в три потенційні новели кримінального процесу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзакриті слухання за замовчуванням у справах СНПК (стаття 27 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eможливість проведення допиту дистанційно в режимі відеоконференції (частина 6 статті 232 КПК України) з використанням власних технічних засобів (стаття 336 КПК України);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзміна змісту повідомлення про підозру (стаття 278 КПК України), що підлягає опублікуванню в засобах масової та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора відповідно до частини 8 статті 135 КПК України.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча Україна поки не є учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (Римський статут), вона раніше визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС, Суд), зробивши дві заяви відповідно до статті 12 (3) Римського статуту. Тому посилання на Римський статут і правила, якими керується МКС, як найбільш уніфікований звід норм міжнародного кримінального права, зокрема щодо захисту вразливих жертв і свідків міжнародних злочинів, доцільне в законотворчому процесі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"https://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%9A%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%20(18).jpg\" width=\"800\" height=\"420\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій публікації висвітлено лише першу новелу та її обґрунтування в міжнародному кримінальному праві та практиці міжнародних трибуналів і МКС, інші дві будуть розглянуті в наступних публікаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗакриті слухання за замовчуванням у справах про СНПК (стаття 27 КПК України)\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 27 КПК України стосується гласності судового розгляду. Запропоновані законопроєктом № 9351 зміни мають на меті запровадити закриті слухання за замовчуванням у справах, що стосуються СНПК, щоб запобігти, зокрема, повторній травматизації під час участі в кримінальному провадженні та посилити гарантії конфіденційності й безпеки, які мають свідки та потерпілі від СНПК у міжнародному кримінальному праві.\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eСтандарти ООН: презумпція закритого слухання справ про СНПК у Типових законодавчих положеннях і вказівки з розслідування та судового переслідування сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТипові законодавчі положення і вказівки з розслідування та судового переслідування сексуального насильства, пов\u0026rsquo;язаного з конфліктом, Офісу спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства (Типові законодавчі положення і вказівки ООН) містять модельні законодавчі положення про публічність судових слухань у статті 61: \u0026laquo;\u003cem\u003eУ судовому провадженні, яке зазвичай є відкритим, суд може для захисту потерпілих і свідків або обвинуваченого провести будь-яку частину судового розгляду за зачиненими дверима або дозволити подання доказів за допомогою електронних або інших спеціальних засобів. Зокрема, такі заходи вживаються щодо потерпілих від сексуального насильства або дітей, які є потерпілими або свідком, якщо суд не постановив іншого рішення з урахуванням усіх обставин, зокрема, врахувавши позицію потерпілого або свідка\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапропоноване формулювання типової статті 61 запозичене з французького кодексу, але можна знайти аналоги в багатьох інших країнах\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, типова стаття 61 також відображає статтю 68 (2) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"2\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eСтаття 68 (2) Римського статуту: презумпція закритого слухання в справах про СНПК\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРимський статут і Правила процедури та доказів МКС (Правила) зобов\u0026rsquo;язують Суд вживати належних заходів захисту та безпеки, фізичного та психічного благополуччя, гідності та приватного життя потерпілих і свідків, беручи до уваги вік і характер злочину, якого вони зазнали. Такі заходи слід вживати, зокрема, але не обмежуючись ними, коли злочин включав сексуальне насильство, гендерне насильство або насильство над дітьми (частина 1 статті 68 \u0026laquo;Захист потерпілих і свідків та їхня участь у провадженні\u0026raquo;)\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗобов\u0026rsquo;язання вживати згадані вище заходи Римський статут покладає на всі органи МКС, тобто окремі палати МКС, Офіс прокурора, Секретаріат з надання допомоги потерпілим і свідкам\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо таких заходів безпеки належить і проведення закритих слухань \u003cem\u003e(in camera)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eяк виняток з принципу публічних слухань з метою захисту потерпілих і свідків чи обвинуваченого. Згідно зі статтею 68 МКС \u003cem\u003eможе \u003c/em\u003eпроводити \u003cem\u003eбудь-яку частину \u003c/em\u003eпровадження \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e (у закритому слуханні)\u003cem\u003e \u003c/em\u003eабо дозволити подання доказів за допомогою електронних або інших спеціальних засобів. З\u003cstrong\u003eокрема, такі заходи вживаються у випадку, коли йдеться про потерпілих від сексуального насильства або дитину, яка є потерпілим чи свідком, якщо Суд не розпорядився інакше, з урахуванням усіх обставин, особливо думки такого потерпілого чи свідка \u003c/strong\u003e(стаття 68 (2) Римського статуту)\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, стаття 68(2) Римського статуту передбачає презумпцію закритого слухання в справах, коли йдеться про сексуальне насильство або дитину, але залишає дискрецію Суду ухвалити інше рішення, беручи до уваги всі обставини, особливо думки такого потерпілого чи свідка, наприклад переконання потерпілого чи свідка СНПК у необхідності відкритих слухань та/чи публічного розголосу справи. Таке переконання має формуватися за поінформованої згоди свідка чи потерпілого, з розумінням усіх короткострокових і довгострокових наслідків подібного рішення.\u003c/p\u003e\r\n\u003col start=\"3\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eКоментар до Римського статуту: презумпція слухання \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e в справах про СНПК\u003c/strong\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад шістнадцять років практики МКС підтверджують тлумачення статті 68 Римського статуту як такої, що надає потерпілим і свідкам право на захист, що не допускає відступів і накладає безумовне зобов\u0026rsquo;язання на всі органи МКС на всіх стадіях провадження захищати життя, гідність, фізичну і моральну недоторканність (\u0026laquo;благополуччя\u0026raquo;) потерпілих і свідків. Права та обов\u0026rsquo;язки, визначені в статті 68, випливають з норм міжнародного права в галузі прав людини, включаючи право на життя, гідність і фізичну та моральну недоторканність, закріплене в загальновизнаних договорах, таких як Міжнародний пакт про громадянські та політичні права\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, на думку розробників Римського статуту Кая Амбоса, Барбари Бедонт і Доната Каттіна, слухання \u003cem\u003ein camera\u003c/em\u003e та інші винятки з принципу публічності \u003cstrong\u003eобов\u0026rsquo;язкові на вимогу \u003c/strong\u003eнеповнолітніх або \u003cstrong\u003eпостраждалих від сексуального насильства.\u003c/strong\u003e Учасники переговорів на Римській конференції зупинилися на формулюванні норми, використавши фразу \u0026laquo;такі заходи \u003cem\u003eвживаються\u003c/em\u003e\u0026raquo; на противагу формулюванню \u0026laquo;Палати Суду \u003cem\u003eможуть \u003c/em\u003e[...] проводити будь-які частини провадження за зачиненими дверима\u0026raquo;, що міститься в першому реченні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак таке тлумачення може бути змінено у випадку уважного прочитання останніх слів частини 2 статті 68, покликаних пом\u0026rsquo;якшити попереднє положення, надавши суддям широкі дискреційні повноваження. Кінець частини 2 звучить так: \u003cem\u003e\u0026laquo;[\u003c/em\u003e\u003cem\u003eзаходи захисту застосовуються...], якщо інше не встановлено судом, з урахуванням усіх обставин, зокрема, думки потерпілого або свідка\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Це один з найкращих прикладів \u0026laquo;творчої невизначеності\u0026raquo; Римського статуту, що випливає з такого відкритого до тлумачення положення норми\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа словами Доната Каттіна, автора коментаря \u0026laquo;Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар\u0026raquo;, \u0026laquo;\u003cem\u003eпрактика МКС загалом узгоджується з презумпцією слухань \u003cstrong\u003ein camera\u003c/strong\u003e у справах про гендерно зумовлене та сексуальне насильство, однак судді неохоче допускають широкі та беззастережні винятки з принципу публічного судового розгляду\u003c/em\u003e\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно, у міжнародному кримінальному праві в справах про СНПК існує презумпція закритих слухань \u003cem\u003e(in camera)\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003eдля потерпілих від сексуального насильства або дитини, яка є потерпілою чи свідком, якщо тільки суд не постановив \u003cem\u003eінакше, з \u003c/em\u003eурахуванням усіх обставин, зокрема поглядів жертви чи свідка.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, запропонована зміна до статті 27 щодо закритого слухання в справах про\u003cem\u003e \u003c/em\u003eСНПК, якщо до неї внести формулювання \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eякщо суд не вирішить інакше\u0026raquo;, \u003c/em\u003eвідповідатиме\u003cem\u003e \u003c/em\u003eрекомендаціям Типових законодавчих положень і вказівок ООН і буде аналогічною вимогам статті 68 Римського статуту та практики Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлушним кроком уперед стала б пропозиція поширити запропоновану зміну до статті 27 на потерпілих від усіх кримінальних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, а не лише на міжнародні злочини СНПК. Таким чином законодавець гарантував би, що постраждалі від сексуальних злочинів, які не пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, але сталися під час конфлікту в межах юрисдикції, можуть розраховувати на такий самий захист. Адже було б дискримінацією стверджувати, що заходи захисту повинні застосовуватися лише до потерпілих і свідків СНПК.\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://gp.gov.ua/detectable\"\u003ehttps://gp.gov.ua/detectable\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Стратегічний план щодо реалізації повноважень органів прокуратури у сфері кримінального переслідування за вчинення міжнародних злочинів на 2023\u0026ndash;2025 роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Розділ f \u0026laquo;\u003cem\u003eСексуальне та гендерно зумовлене насильство\u003c/em\u003e\u0026raquo;, параграфи 78\u0026ndash;811, Звіт Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні від 15 березня 2023 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКомісія виявила численні випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства, вчиненого російською владою під час незаконного позбавлення волі в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській та Луганській областях, в Україні та в Російській Федерації. Випадки сексуального та гендерно зумовленого насильства в місцях несвободи стосувалися переважно чоловіків, як цивільних осіб, так і військовополонених. Зібрані докази свідчать про те, що сексуальне насильство, прирівняне до катувань, та погрози застосування катувань були важливими аспектами катувань, що застосовувалися російською владою, з використанням таких методів, як зґвалтування, ураження електричним струмом статевих органів, перетягування статевого члена мотузкою та кастрація. Комісія також проаналізувала сліди таких дій на тілах померлих жертв. За словами тих, хто вижив, злочинці мали на меті отримати інформацію або зізнання, примусити до співпраці, покарати, залякати або принизити їх, як окремих осіб, так і групу (п. 81 у другій доповіді Комісії ООН з розслідування від 15 березня 2023 року).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/rezultati-diyalnosti\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/rezultati-diyalnosti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2021/06/report/auto-draft/OSRSG-SVC-Model-Legislative-Provisions-ENG.pdf\"\u003ehttps://www.un.org/sexualviolenceinconflict/wp-content/uploads/2021/06/report/auto-draft/OSRSG-SVC-Model-Legislative-Provisions-ENG.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Там само, коментар до статті 61, с. 68.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стаття 68 Римського статуту: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Цей підрозділ забезпечує в консультації з Офісом прокурора заходи захисту й процедури безпеки, консультаційну та іншу відповідну допомогу свідкам, потерпілим, які з\u0026rsquo;являються до Суду, та іншим особам, яким загрожує небезпека в результаті показань, даних такими свідками. До складу підрозділу входять співробітники, які мають досвід роботи з питань, що стосуються травм, у тому числі травм, пов\u0026rsquo;язаних зі злочинами сексуального насильства (частина 6 статті 43 Римського статуту).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Стаття 68 Римського статуту: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Частина 6. Судовий розгляд, стаття 68 (2). Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар. За ред. Кай Амбос. Мюнхен: Beck/Nomos/Hart, 2022.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Стаття 68: Захист потерпілих і свідків та їхня участь у судовому розгляді. Римський статут Міжнародного кримінального суду: постатейний коментар. За ред. Кай Амбос. Мюнхен: Beck/Nomos/Hart, 2022.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Там само, п. 66.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":132,"url":"ivanna-ilchenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/me.jpg","name":"Іванна","surname":"Ільченко","post":"експертка з питань правової реформи, НаУКМА","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-17.jpg","tags":[{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":813,"url":"2-roki-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-rezultati-problemi-perspektivi--yurij-belousov--justtalk-context","video":"t43hK5nbcEE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708521707,"date":"20.02.2024","views":224,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-rvz6.png","mini_image":null,"name":"2 роки розслідування воєнних злочинів: результати, проблеми, перспективи | Юрій Бєлоусов | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ новому випуску \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e ведуча рубрики \u003cstrong\u003eОлександра Яновська\u003c/strong\u003e, суддя Верховного Суду, спілкується із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, начальником Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eорганізацію роботи національної системи розслідування міжнародних злочинів;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eпроблеми, що виникали на початку повномасштабного вторгнення та рішення, які вже вдалося знайти;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eспівпрацю з громадянським суспільством і міжнародними органами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli dir=\"auto\"\u003eвикористання інноваційних технологій у розслідуванні.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-rvz6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":811,"url":"koli-protses-vazhlivishij-za-rezultat-abo-rozdumi-pro-spravzhnyu-vartist-kriminalnogo-provadzhennya-in-absentia","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1708072504,"date":"16.02.2024","views":896,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-16.jpg","mini_image":null,"name":"Коли процес важливіший за результат, або Роздуми про справжню вартість кримінального провадження in absentia","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Коли ви відсутні, то вони про вас таке говорять!\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003e\u003cem\u003e\u0026mdash; Передайте їм, що коли я відсутній, вони можуть мене навіть побити\u0026hellip;\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: right;\"\u003eЗамість епіграфа\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від інших доволі сумнівних (з погляду відповідності Конституції та міжнародним зобов\u0026rsquo;язанням нашої держави у сфері прав людини) законодавчих новел \u0026laquo;воєнного часу\u0026raquo;, на кшталт статей 111-1, 435-1 і 436-2 КК України, заочне кримінальне переслідування (\u0026laquo;спеціальне досудове розслідування\u0026raquo; за термінологією Глави 24-1 і подальший \u0026laquo;судовий розгляд за відсутності обвинуваченого\u0026raquo; або \u0026laquo;спеціальне судове провадження\u0026raquo; за термінологією статті 323 КПК України) існувало у вітчизняному кримінальному процесі із жовтня 2015 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Хоча воно певною мірою також породжене агресією РФ у 2014 році (з огляду на склади злочину, до яких може бути застосоване), але не викликає \u003cem\u003ea\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003epriori\u003c/em\u003e сумнівів у своїй законності та необхідності в демократичній державі, за умови дотримання певних мінімальних стандартів, напрацьованих внаслідок ревізії таких національних процедур Європейським судом з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, у, здається, першому рішенні на цю тему від 12 лютого 1985 року в справі Colozza v. Italy\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e ЄСПЛ чітко висловився, що застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e можливе лише за умови існування (а фактично створення державою) одночасно таких обставин (пункти 26\u0026ndash;33):\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eОбвинувачений був ОСОБИСТО повідомлений про наявність кримінального обвинувачення, ознайомлений з його суттю та сам БЕЗУМОВНО відмовився захищати себе в суді. Як встановив ЄСПЛ надалі у своєму рішенні від 18 травня 2005 року в справі Somogyi v. Italy\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (цікавому також тим, що воно стосувалося іноземця, який не розумів мови судочинства), навіть підпис на повістці, якщо обвинувачений оспорює його автентичність, за відсутності інших доказів того, що він був обізнаний про кримінальне переслідування, не може \u003cem\u003eprima\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacie\u003c/em\u003e трактуватися як безсумнівний доказ (пункт 70).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава вжила належних й адекватних заходів для встановлення місцеперебування обвинуваченого та його належного повідомлення, а не презюмувала за фактом направлення повісток раніше. Понад те, направлення повісток за останньою відомою (і застарілою) адресою не може вважатися належними й адекватними заходами. Також само собою неповідомлення особою своєї актуальної адреси державі в найгіршому випадку є адміністративним правопорушенням і не може тягнути за собою такі серйозні наслідки, як засудження \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержава має створити ефективну систему повноцінного перегляду таких рішень за участі обвинуваченого з оцінкою обґрунтованості обвинувачення та фактичних і юридичних обставин справи, а не лише констатувати правомірність (на думку національних судів) застосування процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e. Важливість такого повноцінного перегляду надалі була підкреслена висновками ЄСПЛ у рішенні від 24 травня 2007 року в справі Da\u0026nbsp;Luz\u0026nbsp;Domingues Ferreira v. Belgium\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (пункт 48).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВласне кажучи, у попередніх трьох абзацах уже сформульовано, чому масове застосування заочного кримінального переслідування в справах\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, пов\u0026rsquo;язаних з міжнародним збройним конфліктом Російської Федерації та України, не було, на погляд автора, вдалою ідеєю вітчизняної юридичної спільноти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПочинаючи від методів \u0026laquo;повідомлення\u0026raquo;, національна система кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e не відповідає практиці ЄСПЛ. Особливо це стосується тих злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються громадяни РФ. Відповідно до положень частини 1 статті 297-5 КПК України \u0026laquo;\u003cem\u003eповістки\u0026hellip; надсилаються за останнім відомим місцем\u0026hellip; проживання чи перебування та обов\u0026rsquo;язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора\u003c/em\u003e\u0026raquo;. \u003cem\u003eDe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003efacto\u003c/em\u003e українські законодавці встановили обов\u0026rsquo;язок для громадян іншої країни періодично моніторити вебсайт Офісу Генерального прокурора (для цього їм потрібно мати VPN і навички його застосування), оскільки поштовий зв\u0026rsquo;язок з РФ і тимчасово окупованими територіями України (де вони мають чи теоретично могли мати місце проживання чи перебування) відсутній, а газета \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo;, яка і є тим самим \u0026laquo;ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження\u0026raquo;, не публікує на власному вебсайті судові повістки та не доставляється до РФ. Така регуляція не відповідає і статті 2 Конституції України (у частині поширення загальнообов\u0026rsquo;язкових вимог на іноземних громадян, які на момент публікації повістки цілком можливо не перебувають навіть на тимчасово окупованій території України), вона є надмірно обтяжливою навіть для власних громадян, які перебувають, наприклад, на тимчасово окупованій території або в так званій \u0026laquo;сірій зоні\u0026raquo;, тобто зоні фактичних бойових дій, з повною чи частковою відсутністю доступу до мережі Інтернет та електроенергії. А тому презумпція, встановлена законодавцем у частині 1 статті 297-5 та частині 3 статті 324 КПК України, що з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора / суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом, видається у кращому випадку \u003cem\u003ewishful\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethinking\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас не можу не відмітити, що з минулого року разом із судовими повістками, адресованими громадянам РФ, на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора принаймні публікують їх переклад російською мовою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДалі. Хоча пункт 4 частини 2 статті 297-2 КПК України і вимагає від слідчого або прокурора зазначити у своєму клопотанні про здійснення спеціального досудового розслідування відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, сполучення \u0026laquo;та/або\u0026raquo; в поєднанні зі словами про оголошення в міжнародний розшук нівелює значення оголошення підозрюваного в міжнародний розшук для кримінального переслідування \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e (тобто виконання державою певного комплексу належних й адекватних заходів для встановлення місця перебування особи), а \u0026laquo;відомості про перебування на тимчасово окупованій території\u0026raquo; в кращому випадку (відносно громадян України, звісно), як, наприклад, в ухвалі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року в справі №\u0026nbsp;201/15487/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, \u0026laquo;підтверджуються\u0026raquo; даними про місце реєстрації на тимчасово окупованій території та довідкою з Інтегрованої системи обліку інформації внутрішньо переміщених осіб про відсутність даних про реєстрацію особи як ВПО, усупереч тому, що відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo; реєстрація як внутрішньо переміщеної особи є правом, а не обов\u0026rsquo;язком особи та допускається навіть відмова вже зареєстрованих осіб від довідки про взяття на облік як ВПО без пояснення причин (пункт 1 частини 1 статті 12 вищезгаданого закону).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж стосується ефективної системи перегляду судового рішення, винесеного \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, то, з одного боку, імперативна вимога частини 3 статті 323 КПК України про обов\u0026rsquo;язкову участь захисника в поєднанні із загальним порядком (для захисника) апеляційного та касаційного оскарження вироку, винесеного \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, створює ілюзію її існування. Проте на практиці такі вимоги конфліктують, як, наприклад, з першим стандартом Розділу 1 \u0026laquo;Загальні стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e щодо узгодження правової позиції з клієнтом на початку надання допомоги, так і шостим стандартом Розділу 3 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги під час судового провадження\u0026raquo; щодо обов\u0026rsquo;язку скласти апеляційну та касаційну скарги та здійснювати захист при їх розгляді. Звісно, колеги, які надають безоплатну правову допомогу за дорученням центру БПД, нагадають, що ці стандарти містять Розділ 5 \u0026laquo;Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правової допомоги у спеціальному досудовому розслідуванні (\u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e)\u0026raquo;, але він стосується певних особливостей цієї процедури, а не оскарження заочних судових рішень. Фактично в спільноті БПД, наскільки мені відомо, досі не розв\u0026rsquo;язана дискусія про те, чи повинен захисник за дорученням у будь-якому разі оскаржувати вирок, винесений \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, за відсутності прямої та беззаперечної вказівки підзахисного про таку допомогу (та й узагалі відсутності зв\u0026rsquo;язку з ним від початку надання допомоги), хоча б з огляду на те, що особа, розгляд провадження відносно якої відбувся без її участі, вочевидь, може мати свою версію подій, не відомі раніше суду та іншим учасникам розгляду докази на її підтвердження та має право на повноцінний судовий розгляд, гарантований, як це вже наголошувалося вище, статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле, окрім суто юридичної невідповідності вітчизняних правоохоронних та судових реалій вищезазначеним висновкам ЄСПЛ і ризиків для державного бюджету в разі не менш масових, ніж заочне засудження в таких справах, звернень осіб до ЄСПЛ зі скаргами на порушення Статі 6, уже існує декілька проблем.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦілком очевидно, що спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження вимагають суттєвих витрат з державного бюджету, оскільки щонайменше саме собою здійснення розслідування в такому режимі передбачає розгляд слідчим суддею клопотання слідчого або прокурора про це з обов\u0026rsquo;язковою участю захисника, не кажучи про подальший судовий розгляд, а отже, у кожному такому провадженні з державного бюджету витрачаються кошти на роботу слідчого, прокурора, слідчого судді, судді та захисника за дорученням на надання безоплатної правової допомоги. Окрім цього, оскільки кількість кримінальних проваджень стосовно злочинів, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом (весь спектр від державної зради та колабораційної діяльності до воєнних злочинів), збільшується з кожним днем війни, вочевидь, рано чи пізно такий курс на розслідування та розгляд їх \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e вимагатиме витрачання все більшої кількості ресурсів і часу залучених у цей процес осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМимоволі з\u0026rsquo;являється питання, а який, власне, результат досягається внаслідок витрачання всіх цих коштів і напруження сил вищезазначеної мінімально необхідної кількості учасників судового процесу, окрім декількох аркушів паперу з текстом вироку, який, цілком можливо, ніколи не буде виконаний або через те, що засуджений ніколи не опиниться в юрисдикції України чи дружніх держав, або взагалі його вже немає серед живих?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯскравим прикладом останнього випадку є заочний вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 18 жовтня 2023 року в справі № 490/6107/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e відносно Кирила Стремоусова, якого урочисто поховала окупаційна влада РФ у м. Сімферополі майже за рік до винесення вироку після загибелі в ДТП. Усе ж таки у відомому латинському вислові про неминучість здійснення правосуддя за будь-яку ціну йдеться про загибель світу, а не здорового глузду та разом з ним й без того дефіцитного державного бюджету.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо ж до першого випадку, то під час написання цієї статті автору трапилося повідомлення про оголошення ДРУГОГО заочного вироку відомому блогеру Юрію Подоляці. У грудні 2023 року його було засуджено за частиною 6 статті 111-1 та частиною 3 статті 436-2 КК України до 12 років позбавлення волі\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, а 2 лютого 2024 року цього разу Служба безпеки України гордо повідомила\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e про новий заочний вирок цій особі за частиною 2 статті 109, частиною 1 статті 110, частиною 2 статті 111, статтею 436, частиною 2 статті 436-2 КК України до 15 років позбавлення волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки засуджений з 2014 року проживає в Російській Федерації, виникає очевидне питання про перспективи виконання цих (а може, і наступних) заочних вироків відносно нього поза межами швидкоплинного піару певних державних органів, яким, хочеться нагадати, що найбільшу шкоду авторитету правосуддя завдає саме безкарність, особливо коли її констатували самі органи правопорядку та суд уже двічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДоволі сумнівним є виконання заочних вироків не тільки державою-агресором чи дружніми до неї країнами, але й навіть нашими партнерами, наприклад країнами ЄС, якщо засуджена заочно особа раптом опиниться там. По-перше, вони так само зв\u0026rsquo;язані вимогами Європейської конвенції, тому муситимуть проаналізувати український заочний вирок на відповідність конвенції під час процедури екстрадиції. По-друге, українські правоохоронці й без цього не спроможні добитися видачі обвинувачених у воєнних злочинах для кримінального переслідування в Україну через невідповідність умов тримання в установах пенітенціарної системи положенням статті 3 Європейської конвенції загалом і ризики особливого нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження відносно обвинувачених і засуджених за злочини, пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, що показала відмова Верховного Суду Фінляндії у справі про екстрадицію Воіслава Тордена (Яна Петровського) у грудні 2023 року\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Додатковою підставою для відмови також названий ризик для його життя та здоров\u0026rsquo;я через близькість регіону, де передбачався судовий розгляд справи (Дніпропетровська область), до зони бойових дій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується нелюдського та такого, що принижує людську гідність, поводження відносно фігурантів, наприклад, злочину колабораційної діяльності, то вона вже стала предметом цікавості журналістів Guardian, які проілюстрували свою нещодавню статтю з інтерв\u0026rsquo;ю з такими засудженими фотографією чоловіка, якому примусово витатуювали слово \u0026laquo;орк\u0026raquo; на лобі\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Подальші перспективи видачі засуджених за заочними вироками в країну, де таке поводження можливе в умовах повної безкарності як тих, хто безпосередньо катує, так і тих, хто за службовими обов\u0026rsquo;язками має цьому запобігати, пропоную шановним колегам визначити самостійно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи, автор хотів би також відповісти на аргумент прихильників процедури \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e про те, що спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд нібито єдині засоби своєрідної консервації доказів, які можуть з плином часу зникнути чи стати недоступними (зокрема, через смерть свідків, потерпілих тощо). Це не так, оскільки \u0026laquo;новий\u0026raquo; КПК України 2012 року містить статтю 225 з актуальною назвою \u0026laquo;Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні\u0026raquo; в редакції Закону 2472-IX від 28 липня 2022 року, яка, власне, і передбачає \u0026laquo;консервацію\u0026raquo; слідчим суддею показань будь-якої особи за клопотанням сторони кримінального провадження. Разом з оголошенням особи в розшук відповідно до положень статті 281 КПК України, з подальшим зупиненням кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України, на глибоке переконання автора, це може бути адекватним і збалансованим витрачанням державних ресурсів у справах, де фігурант перебуває за межами досягнення українських органів правопорядку та суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБюджетні кошти, які будуть вивільнені після припинення порочної практики масових безперспективних заочних проваджень, варто витратити на упорядкування українських пенітенціарних установ відповідно до стандартів Європейського суду з прав людини та Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), щоб унеможливити в майбутньому ганебні відмови у видачі правопорушників через неспроможність нашої держави гарантувати їм належні умови тримання під вартою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Заради історичної справедливості варто зазначити, що перша спроба імплементувати заочне кримінальне переслідування у вітчизняний кримінальний процес була зроблена ще Законом № 725-VII від 16 січня 2014 року, ухваленим Верховною Радою України в пакеті так званих диктаторських законів Януковича: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-18#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-57462\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ англійською мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61762\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Офіційний текст рішення ЄСПЛ французькою мовою: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-80609\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Під час круглого столу \u0026laquo;Правосуддя майбутнього: судова мережа та доступ до правосуддя\u0026raquo;, який відбувся 2 лютого 2024 року, голова Верховного Суду С. І. Кравченко у своїй презентації навів таку статистику щодо воєнних злочинів станом на 31.01.2024 року: понад 124 тисячі злочинів зареєстровано в ЄРДР, 1\u0026nbsp;611 проваджень передано на розгляд до судів першої інстанції, 1\u0026nbsp;180 розглянуто ними, 76 \u0026mdash; судами апеляційної інстанції та 8 \u0026mdash; Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду. Звісно, не всі вони розглянуті та розглядаються \u003cem\u003ein\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eabsentia\u003c/em\u003e, але переважна частина. Запис трансляції круглого столу: \u003ca href=\"https://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\"\u003ehttps://www.youtube.com/live/821FcQ1uImo?si=_Qeoh_hW_RW8chJ2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Офіційний текст ухвали українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/115962863\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Стандарти якості надання безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджені наказом Міністерства юстиції Україні від 25 лютого 2014 року № 386/5: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Офіційний текст вироку українською мовою: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/114387210\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Повідомлення про перший заочний вирок на офіційному сайті Сумської обласної прокуратури: \u003ca href=\"https://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\"\u003ehttps://sumy.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=349040\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Повідомлення про другий заочний вирок на офіційному сайті Служби безпеки України: \u003ca href=\"https://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\"\u003ehttps://ssu.gov.ua/novyny/za-materialamy-sbu-do-15-rokiv-tiurmy-zaochno-zasudzheno-bloheramilionnyka-yakyi-navodyv-rakety-rf-na-mykolaiv\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Повідомлення на фінському порталі новин Helsingin Sanomat фінською мовою: \u003ca href=\"https://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\"\u003ehttps://www.hs.fi/kotimaa/art-2000010044101.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e Стаття у виданні The Guardian від 2 лютого 2024 року англійською мовою: \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\"\u003ehttps://www.theguardian.com/world/2024/feb/02/jailed-as-collaborators-the-stories-of-ukrainians-who-ended-up-in-prison?ref=upstract.com\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-16.jpg","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":806,"url":"protidiya-katuvannyam-pid-chas-vijni-chi-na-chasi-vikonannya-strategii--justtalk-36","video":"9mnc44urZZg","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707406668,"date":"08.02.2024","views":232,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka_rЄ2.png","mini_image":null,"name":"Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням. Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОлена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eРуслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПавло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eДискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи \u0026laquo;Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період\u0026raquo;, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України \u0026laquo;Стійкість. Відновлення. Відбудова\u0026raquo; на 2023\u0026ndash;2026 роки.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka_rЄ2.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":473,"name":"катування"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":530,"name":"військовополонені"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":805,"url":"nikoli-znovu-yak-zapobigti-povtornij-travmatizatsii--olena-balzhik-justconf2023","video":"m6ziTgs2x0c","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707376252,"date":"06.02.2024","views":176,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/IMG_3323.jpg","mini_image":null,"name":"Ніколи знову: як запобігти повторній травматизації || Олена Бальжик ||JustConf2023","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЯк запобігти повторній травматизації?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eОлена Бальжик,\u003c/strong\u003e суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, розповідає про людиноцентричний підхід як метод забезпечення підтримки потерпілих і свідків злочинів, скоєних рф на території України з початку повномасштабного вторгнення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;На законодавчому рівні ми маємо мінімізувати кількість допитів вразливих осіб, адже чим менше особа буде згадувати про своє горе, тим краще для її психічного здоров'я. Особа може страждати від самої зустрічі з кривдником і кількість таких зустрічей має бути зведена до мінімуму\u0026raquo;, \u0026mdash; звертає увагу Олена.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eУсі відео з виступами спікерів будуть опубліковані у \u003ca href=\"https://cutt.ly/jwF58mrk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсписку відтворення\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/IMG_3323.jpg","tags":[{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":546,"name":"допит потерпілого"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[]},{"id":802,"url":"rishennya-ms-oon-schodo-borotbi-z-finansuvannyam-terorizmu-ta-rasovoi-diskriminatsii-bez-shansu-zahistiti-naselennya-na-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1707223757,"date":"06.02.2024","views":1447,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-23.png","mini_image":null,"name":"Рішення МС ООН щодо боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації: без шансу захистити населення на окупованих територіях","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e31 січня Міжнародний суд ООН (МС ООН) виніс рішення\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e щодо спору між Україною та Росією за двома договорами \u0026mdash; Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКБФТ, 1999) і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД, 1965). Справу про ймовірні порушення конвенцій ініціювала Україна 16 січня 2017 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПредмет спору\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується МКБФТ, то Суд мав розглянути, чи порушила РФ зобов\u0026rsquo;язання вжити заходи та співпрацювати щодо запобігання й боротьби з фінансуванням тероризму в контексті подій на сході України, у тому числі відносно постачання зброї та тренування незаконних збройних угруповань з т. зв. \u0026laquo;Донецької та Луганської народних республік\u0026raquo; (ЛДНР). Україна також просила визнати, що Росія несе відповідальність за збиття літака \u0026laquo;Малайзійських авіаліній\u0026raquo; (рейс MH17), напади на цивільне населення у Волновасі, Маріуполі, Краматорську та Харкові.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа МКЛРД спір поширювався на можливі дискримінаційні діяння РФ проти етнічних українців і кримських татар на території окупованого Кримського півострова, зокрема систематичні порушення переважно громадянських і культурних прав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння, які підпадали під юрисдикцію Суду, у часі відбулися до січня 2017 року, хоча окремі з порушень, на які посилалася Україна, тривають досі, зокрема й на нових окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eТимчасові заходи\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу після ініціювання справи Україна просила Суд винести наказ про дев\u0026rsquo;ять тимчасових заходів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від дій, які поглиблюють спір;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eконтролювати кордон з метою не допустити фінансування тероризму;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити та запобігти передачі зброї, обладнання, транспорту, так само як і тренуванню незаконних збройних угруповань;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eгарантувати, що т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; та будь-які інші угрупування, які фінансуються РФ, не здійснюватимуть тероризму проти цивільного населення в Україні;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eутриматися від вчинення расової дискримінації не лише в Криму, але й на інших територіях під ефективним контролем РФ;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення кримських татар, зокрема дію заборони Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eне допустити та належно розслідувати випадки зникнення кримських татар;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eприпинити політичне та культурне пригноблення етнічних українців, зокрема ліквідувати обмеження на навчання українською мовою.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e19 квітня 2017 року, задовольнивши частково клопотання України, Суд ухвалив рішення про \u003cstrong\u003eтри\u003c/strong\u003e тимчасові заходи: припинити обмеження на діяльність представницьких органів кримських татар, зокрема (але не виключно, що врешті вплине на рішення по суті) Меджлісу, та одноголосно \u0026mdash; забезпечити доступ до освіти українською мовою в Криму й утриматися від дій, які поглиблюють спір за обома договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПроцес і його учасники\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозгляд спору між Україною та РФ тривав понад сім років. За цей час Росія так і не імплементувала жоден з тимчасових заходів, ухвалених Судом. У червні 2019 року відбулися перші слухання щодо російських заперечень проти наявності юрисдикції розглядати спір \u0026mdash; це стратегія, яку держава-агресор використовувала і в інших справах, щоб уникнути відповідальності. Попри подібні намагання, 8 листопада 2019 року Суд підтвердив свою компетенцію за обома міжнародними договорами, при цьому вперше за МКБФТ. Слухання по суті справи відбулися в червні 2023 року. РФ демонструвала безпрецедентну активність та інтерес в \u0026laquo;урегулюванні\u0026raquo; спору. Це було відображено і в офіційній позиції МЗС РФ на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Уже в червні 2023 року російська сторона \u0026laquo;оголошувала\u0026raquo; дату ухвалення рішення по суті, хоча офіційно вона не була відома\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправу розглядали 15 суддів, серед них \u0026mdash; призначені \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eУкраїною (Фаусто Покар) і Росією (Бахтіяр Тузмухамедов). Окрім того, у цій та справі про геноцид бере участь суддя з КНР Сюе Ханьцин, яка має послідовну позицію щодо \u0026laquo;невідповідності\u0026raquo; українських вимог конвенціям, на які наша держава посилається. Саме Ханьцин у 2022 році голосувала проти негайного припинення російського вторгнення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРішення по суті\u003c/span\u003e \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред позитивних висновків Суду:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія не дотрималася статті 9 (1) МКБФТ, бо не розслідувала ймовірні порушення Конвенції, інформацію про які надала Україна;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила зобов\u0026rsquo;язання за статтями 2(1) і 5 МКЛРД у зв\u0026rsquo;язку з обмеженням доступу до шкільної освіти українською мовою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо продовжила заборону діяльності Меджлісу;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eРосія порушила наказ про тимчасові заходи, бо поглибила спір у зв\u0026rsquo;язку з визнанням т.\u0026nbsp;зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; і початком т. зв. спеціальної воєнної операції.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкі вимоги України Суд \u003cu\u003eвідкинув:\u003c/u\u003e щодо фінансування агентами РФ тероризму, щодо замороження активів, які використовуються для фінансування тероризму, щодо переслідування за фінансування тероризму, щодо ненадання РФ правової допомоги задля належного розслідування випадків фінансування тероризму. Суд також визнав, що в Росії немає зобов\u0026rsquo;язання обмежити фінансування т. зв. \u0026laquo;ЛДНР\u0026raquo; або ж оголосити їх терористичними на національному рівні. Окрім того, було зроблено висновок, що постачання зброї або тренування бойовиків не є фінансуванням тероризму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті МКЛРД Суд не побачив расової дискримінації в убивствах та іншому фізичному насильстві проти етнічних українців і кримських татар, а також в обшуках, затриманнях і кримінальному переслідуванні, забороні Меджлісу, нав\u0026rsquo;язуванні російського громадянства, обмеженні культурних заходів і свободи медіа, заходах, спрямованих проти культурної спадщини українців і кримських татар, якості освіти кримськотатарською мовою, мові ненависті.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд повністю відхилив вимоги України щодо відшкодування шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПеремога чи поразка?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАнтон Кориневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, зазначає: \u0026laquo;У рішенні Міжнародного суду маємо: 1+1+2 щодо порушень міжнародного права російською федерацією\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Лана Зеркаль, заслужена юристка України, своєю чергою вказує: \u0026laquo;Рішення Міжнародного суду ООН точно не стало проривом у застосуванні наявних міжнародно-правових інструментів. [...] Це не просто консервативний підхід. Це підхід, який ставить серйозні питання щодо подальшого застосування міжнародного права в сучасних умовах\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід погодитися щодо важливості визнання порушень міжнародного права, вчинених РФ за обома договорами (хоча це вже не вперше, коли постійний член Ради Безпеки ООН отримує подібні висновки). Імовірним також є вплив рішення на рух інших справ проти Росії в різних міжнародних судових органах. І, вочевидь, рішення важливе в контексті історії та права на правду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак спробуймо досягнути об\u0026rsquo;єктивності, використовуючи математичні методи. У скарзі України було 20 пунктів за МКБФТ (6 \u0026mdash; пов\u0026rsquo;язані з репараціями) і 22 пункти \u0026mdash; за МКЛРД. Задоволено по одному за кожною конвенцією. Чи були ці порушення важливими для визнання? Беззаперечно. Однак такою ж самою мірою, як і інші. Окрім того, визнано порушення за двома пунктами з трьох у зв\u0026rsquo;язку з невиконанням Росією наказу про тимчасові заходи. У цьому контексті слід підтримати сумніви словацького судді Петера Томка, який в окремій заяві підкреслює можливі логічні помилки в рішенні по суті, де ті порушення, які визнані остаточно, не збігаються з тими, що походять з наказу про тимчасові заходи\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядати відповідне рішення як \u0026laquo;перемогу\u0026raquo; означає частково погодитися, що Україна зловживала своїм правом на звернення до Суду, свідомо використовуючи обмежений арсенал міжнародних договорів з обов\u0026rsquo;язковою юрисдикцією МС ООН задля визнання порушень з боку РФ, які виходять за рамки їх регулювання. Це пропагандистський наратив самої Росії, який не має нічого спільного з реальністю, і його щоразу відкидав Суд на етапі ухвалення рішення щодо юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПогоджуватися з тим, що Суд не задовольнив більшість скарг України проти Росії (а саме: за статтями 8 (1), 10 (1), 12 (1), 18 (1) МКБФТ і статтями 2 (частково), 4, 5 (частково), 6, 7 МКЛРД) як такі, що недостатньо обґрунтовані та/або не підкріплені доказами в умовах не найвищого стандарту доказування, означає дискредитувати зусилля як органів влади, так і неурядових організацій, залучених до документування російських порушень. У цьому контексті слід підкреслити, що судді не ознайомлюються з тоннами й терабайтами переданої інформації, це роблять юристи МС ООН, надаючи свої висновки. Без розуміння, якою саме інформацією послуговувалися судді, обвинувачувати Україну в неналежній підготовці \u0026mdash; несправедливо. Особливо з огляду на відмову РФ допускати ті ж самі структури ООН на окуповані території для отримання більшої кількості доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІгнорувати небезпеку, пов\u0026rsquo;язану з відмовою встановити расову дискримінацію щодо порушень, вчинених проти кримських татар та етнічних українців у Криму, означає змиритися з тим, що на рівні МС ООН захистити населення на окупованих територіях від широкомасштабних і систематичних порушень прав людини неможливо. За таких обставин, якою буде оновлена юридична стратегія захисту Україною кількох мільйонів її громадян на непідконтрольних територіях?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, процес у МС ООН \u0026mdash; не дешевий. Чи було доцільно витрачати 14,1 тисячі доларів щодня протягом останніх чотирьох років\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e лише на іноземних юридичних радників, вважаючи задовільним можливий програш за більшістю зі скарг? У цьому випадку питання стосується саме залучення фахівців з-за кордону, де оплата послуг значно вища за українську, ніж самої оплати, яка, вочевидь, не має напряму залежати від \u0026laquo;перемоги\u0026raquo; чи \u0026laquo;поразки\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДумки всередині українського суспільства щодо рішення МС ООН розділилися. На перший погляд, здавалося б, найбільш правильно зайняти центристську позицію, наполягаючи на діалектиці буття і висновків Суду. Але щонайменше з погляду захисту прав людини рішення радше негативне.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде наполягати, що виконала всі вимоги Суду. У січні 2024 року в ході розгляду в Комітеті ООН з прав дитини порушень, пов\u0026rsquo;язаних з освітою українською мовою на підконтрольних Росії територіях, держава-агресор вказала, що 92 школи на Кримському півострові надають можливість вивчати українську мову та літературу, а ще 2 \u0026mdash; повністю україномовні. Це не відповідає дійсності. Однак без доступу до території переконливо спростувати заяви РФ неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується розслідування фінансування тероризму, то ніщо не завадить Росії відкрити й закрити відповідні кримінальні провадження, зробивши висновок, що жодного тероризму не було. Це небезпечна ситуація, бо на найвищому рівні дозволяє РФ утверджувати власні пропагандистські наративи й надалі безкарно вчиняти міжнародні протиправні діяння. Адже після винесення рішення російські високопосадовці один за одним почали говорити, що відкинуті вимоги України не були порушеннями взагалі, хоча Суд постановив, що вони \u0026mdash; не порушення лише МКБФТ і МКЛРД. Це не виключає їх протиправність за іншими договорами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на консервативний і відірваний від реальності підхід МС ООН довіра до цієї інституції значно впаде, що вплине на кількість спорів, переданих на його розгляд. А, отже, держави намагатимуться врегулювати такі спори вже іншими, силовими методами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧерез кілька днів після ухвалення рішення по суті Суд виніс постанову про наявність його юрисдикції в іншому спорі між Україною та Росією\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Однак, зважаючи на попередній досвід, більшого, ніж визнання того, що Україна не вчиняла геноцид на території окупованих Луганської та Донецької областей, не слід очікувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-pre-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\"\u003ehttps://mid.ru/ru/foreign_policy/un/1900137/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\"\u003ehttps://www.gazeta.ru/politics/news/2023/06/16/20683778.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=1409239289800549\u0026amp;set=a.153244525400038\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\"\u003ehttps://www.facebook.com/photo?fbid=7573931045973340\u0026amp;set=a.766128866753626\u0026amp;locale=uk_UA\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-02-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/golovna/-mzs-shchodnya-vitrachae-141-tisyachi-na-yuridichnih-radnikiv-shcho-vidomo.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСлід зазначити, що іноземні радники залучені також до чотирьох інших судових проваджень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/182/182-20240202-jud-01-00-en.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-23.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":533,"name":"Міжнародний суд справедливості"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":796,"url":"vijna-kriminalnoi-yustitsii-za-scho-mi-boremosya--yurij-belousov--justconf2023","video":"y58ndH4C4QY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1706033214,"date":"23.01.2024","views":151,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinkabєlousov.png","mini_image":null,"name":"Війна кримінальної юстиції: за що ми боремося? || Юрій Бєлоусов || JustConf2023","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯкщо національна система розслідування міжнародних злочинів спиратиметься виключно на ті ресурси та методи розслідування, які звикла використовувати, \u0026mdash; нам не вистачить й 20 років для ефективного документування всієї кількості злочинів, що вчиняє рф кожного дня на території нашої країни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2023\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e міркував про те, за що ми боремося в кримінальній юстиції, а також розповів про: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eвиклики, з якими стикається кримінальна юстиція; \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eможливості та інструменти, які доступні для України зараз, та які вже використовують слідчі й прокурори в роботі;\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eвідкритість до інновації та нових підходів у прийнятті рішень.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u0026laquo;Ця війна вже довела, що перемагає не кількість, а якість; здоровий глузд, а не \"ми завжди так робили\"; технології, а не слідування застарілим методам\u0026raquo;, \u0026mdash; звертає увагу Юрій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\" style=\"text-align: center;\"\u003e\u003cstrong\u003eУсі відео з виступами спікерів будуть опубліковані у \u003ca href=\"https://cutt.ly/jwF58mrk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсписку відтворення\u003c/a\u003e.\u003c/strong\u003e\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinkabєlousov.png","tags":[{"id":495,"name":"стандарти досудового розслідування"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[]},{"id":795,"url":"50-vidtinkiv-kolaboratsii-vizhiti-v-okupatsii-chi-skoiti-zlochin-proti-derzhavi--anastasiya-serbina","video":"LuVy2NkXjLY","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705697735,"date":"19.01.2024","views":344,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinkaserbina.png","mini_image":null,"name":"50 відтінків колаборації: вижити в окупації чи скоїти злочин проти держави || Анастасія Сербіна","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСтаття 111-1 КК України \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo; виписана низькою юридичною технікою та надає доволі широке поле для вільного трактування та правозастосування, криміналізує майже всі види діяльності на окупованій території. Відтак людина, яка опинилась в окупації, яка іноді зокрема бореться за виживання, ризикує бути притягнутою до кримінальної відповідальності та отримати жорстку міру покарання.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео Анастасія Сербіна, адвокатка, засновниця Тренінгової групи АС, розповідає, які 5 кроків потрібно зробити нашій державі, щоб повернути не лише всю територію України, а й людей, які проживають в окупації. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eУсі відео з виступами спікерів будуть опубліковані у \u003ca href=\"https://cutt.ly/jwF58mrk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eсписку відтворення\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinkaserbina.png","tags":[{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":790,"url":"zdijsnennya-sudochinstva-pid-obstrilami-misto-ochakiv--tetyana-shevirina--justtalk-context","video":"aVXqD4Eufro","type":1,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1705320207,"date":"11.01.2024","views":143,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dghastok-pravki3.png","mini_image":null,"name":"Здійснення судочинства під обстрілами. Місто Очаків | Тетяна Шевиріна | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЗ якими викликами стикаються судді та працівники Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк забезпечується безпека учасників судових процесів і працівників суду?\u003cbr /\u003eЯке навантаження на суд зараз і, в якому форматі відбуваються засідання?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЩо таке \u0026laquo;Правила організації ефективного судочинства\u0026raquo; та з якою метою вони створені? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро всі ці питання спілкуємося із \u003cstrong\u003eТетяною Шевиріною\u003c/strong\u003e, суддею Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, та \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, ведучою рубрики \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e, суддею Верховного Суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dghastok-pravki3.png","tags":[{"id":487,"name":"правосуддя"},{"id":497,"name":"суддя"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":788,"url":"chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--spartak-borisenko","video":"4PkOLDwGdJg","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704814704,"date":"05.01.2024","views":181,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/spartak-borisenko.jpg","mini_image":null,"name":"Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Спартак Борисенко","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eХарківщина.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eОбстріли відбуваються на лінії розмежування, тому слідчі групи мають здійснювати огляд місць подій дуже швидко. Прокурори разом зі співробітниками ДСНС першими заходять на місця навіть без отримання інформації про розмінування. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eСпартак Борисенко,\u003c/strong\u003e в.о. начальника управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Харківської обласної прокуратури, розповідає: \u0026laquo;Були випадки, коли російські військові навмисно, після приїзду співробітників ДСНС, слідчих, прокурорів, завдавали повторно удари в ту ж локацію\u0026raquo;. Звичайно, що робота в таких умовах дуже відображається на емоційному та психологічному стані. У відео Спартак розповідає про виклики, з якими працюють прокурори в Харківській області щодня, розслідуючи міжнародні злочини, вчинені військовими рф. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e____________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ 2023 році експертна команда JustGroup за підтримки Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo; розробила системний підхід до розвитку психологічної стійкості людського капіталу в національній системі розслідування міжнародних злочинів. Цього року разом із Офісом Генерального прокурора та міжнародними партнерами ми продовжимо працювати над реалізацією розробленого підходу \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#Just_Зміцнення\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпільно працюємо заради того, щоб підтримувати ефективність людей та команд, а також щоб турбота про людей стала частиною організаційної культури.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/spartak-borisenko.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":548,"name":"прокуратура"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":785,"url":"chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--andrij-kovalenko","video":"5Xzp-QrU3_4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704375518,"date":"04.01.2024","views":119,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/andriy-kovalenko.jpg","mini_image":null,"name":"Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Андрій Коваленко","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ Херсонській області навантаження на 1 прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в справах про воєнні злочини, \u0026mdash; більше 2 000 кримінальних проваджень і близько 3 000 кримінальних правопорушень.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ цьому випуску \u003cstrong\u003eАндрій Коваленко,\u003c/strong\u003e начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Херсонської обласної прокуратури, розповідає про складні кейси, спілкування з потерпілими особами від воєнних злочинів, а також про умови, в яких працює він із командою.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАндрій відзначає, що підтримкою для прокурорів є розуміння того, що вони приносять користь для нашої держави та людей.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eМи в \u003c/span\u003e\u003cspan\u003eJustGroup\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e прагнемо та працюємо над тим, щоб прокурори та слідчі мали професійну підтримку в розвитку психологічної стійкості і щоб турбота про людей стала частиною організаційної культури в системі кримінальної юстиції. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e____________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ 2023 році експертна команда JustGroup за підтримки Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo; розробила системний підхід до розвитку психологічної стійкості людського капіталу в національній системі розслідування міжнародних злочинів. Цього року разом із Офісом Генерального прокурора та міжнародними партнерами ми продовжимо працювати над реалізацією розробленого підходу \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#Just_Зміцнення\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/andriy-kovalenko.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":784,"url":"chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--artem-shalata","video":"JKj_W-pOsbA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704374345,"date":"03.01.2024","views":123,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/artem-shalata.jpg","mini_image":null,"name":"Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Артем Шалата","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПонад 30 000 кримінальних правопорушень, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом, зареєстровано в Донецькій області. 8 прокурорів обласної прокуратури розслідують їх за допомогою 5-ти колег з окружних прокуратур.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eАртем Шалата\u003c/strong\u003e, начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури, розповідає про виклики, з якими працює він і його команда, а також чому професійна робота з психологічною стійкістю у системі кримінальної юстиції та підтримка всередині команд надважлива зараз.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро необхідність роботи з життєстійкістю прокурорів і слідчих також розповів \u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора. Запрошуємо до перегляду: \u003ca href=\"https://youtu.be/DX41QomyPjA\"\u003ehttps://youtu.be/DX41QomyPjA \u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e____________\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2023 році експертна команда JustGroup за підтримки Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo; розробила системний підхід до розвитку психологічної стійкості людського капіталу в національній системі розслідування міжнародних злочинів. Цього року разом із Офісом Генерального прокурора та міжнародними партнерами ми продовжимо працювати над реалізацією розробленого підходу #Just_Зміцнення. Спільно працюємо заради того, щоб підтримувати ефективність людей та команд, а також щоб турбота про людей стала частиною організаційної культури.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/artem-shalata.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":783,"url":"chomu-rozvitok-psihologichnoi-stijkosti-prokuroriv-vazhlivij--yurij-belousov","video":"DX41QomyPjA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1704371947,"date":"02.01.2024","views":152,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/yuriy-bєlousov_1.jpg","mini_image":null,"name":"Чому розвиток психологічної стійкості прокурорів важливий? | Юрій Бєлоусов","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЛюдський капітал інфраструктури протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, є обмеженим відносно кількості кримінальних проваджень та кримінальних правопорушень. Прокурори та команди слідчих органів відчувають значне стресове навантаження з ймовірним ризиком виникнення емоційного виснаження та професійного вигорання. Враховуючи постійно зростаючу динаміку зареєстрованих міжнародних злочинів, а також кількість проваджень, у яких вони вже працюють, їхній робочий контекст залишатиметься складним і потенційно травмівним у найближчі роки.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЮрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, наголошує: \u0026laquo;Для того, щоб зберегти команду, яка розслідує злочини, пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, та її ефективність, нам вкрай важливо, щоб люди могли об\u0026rsquo;єктивно оцінити контекст, свій стан і мали можливість із цим справлятися. Системна робота з психологічною стійкістю людей значно підсилить ефективність нашої роботи\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро виклики, з якими працюють прокурори й слідчі, а також про важливість роботи з життєстійкістю в системі кримінальної юстиції, дивіться у відео. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e____________ \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ 2023 році експертна команда JustGroup за підтримки Проєкту ЄС \u0026laquo;Право-Justice\u0026raquo; розробила системний підхід до розвитку психологічної стійкості людського капіталу в національній системі розслідування міжнародних злочинів. Цього року разом із Офісом Генерального прокурора та міжнародними партнерами ми продовжимо працювати над реалізацією розробленого підходу \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#Just_Зміцнення\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e. Спільно працюємо заради того, щоб підтримувати ефективність людей та команд, а також щоб турбота про людей стала частиною організаційної культури.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/yuriy-bєlousov_1.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[]},{"id":775,"url":"voenni-zlochini-proti-kulturnoi-spadschini-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":0,"created_at":1703689966,"date":"27.12.2023","views":946,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_2.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКультурна спадщина є однією з основних підвалин і принципів існування суспільства. Знищення культурних цінностей, як і вбивство, має незворотний характер.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u003cem\u003eCultural\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eheritage\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eis\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003erepository\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ehuman\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eexperience\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethroughout\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003ethe\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eages\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026raquo;,\u003c/em\u003e \u0026mdash; зазначила Фату Бенсуда, представляючи політику щодо культурної спадщини. Міжнародне гуманітарне право дозволяє привласнювати або знищувати культурні цінності лише у випадках крайньої воєнної необхідності в межах проведення військових операцій. В іншому разі таке привласнення або знищення об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини буде воєнним злочином відповідно до сучасного міжнародного права.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗА ЯКИХ УМОВ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ БУДУТЬ ВОЄННИМ ЗЛОЧИНОМ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є невід\u0026rsquo;ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Національне законодавство України, як і норми договірного та звичаєвого міжнародного гуманітарного права, захищають культурні цінності від знищення, пошкодження та вивезення з окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальна практика склалася таким чином, що незаконне проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об\u0026rsquo;єктів культурної спадщини кваліфікується за \u003cstrong\u003eстаттею 298 Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак можливим варіантом кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері протидії злочинам проти культурних цінностей є кваліфікація за статтею 438 КК України \u003cstrong\u003eза фактом привласнення майна (розграбування культурних цінностей)\u003c/strong\u003e. Ця стаття КК України була ухвалена на виконання міжнародних зобов\u0026rsquo;язань, що випливають, серед іншого, зі статей 49 ЖК І, 50 ЖК ІІ, 129 ЖК ІІІ, 146 ЖК IV, 86 ДП І, 28 Гаазької конвенції. Усі згадані міжнародні договори, окрім останнього, вимагають криміналізації лише серйозних порушень (grave breaches), що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. Це могло б означати, що й статтю 438 КК України варто застосовувати лише щодо серйозних порушень, а не будь-яких порушень міжнародного гуманітарного права. Утім, ті ж міжнародні договори допускають, ба навіть заохочують встановлення покарання (не обов\u0026rsquo;язково кримінального) і за порушення інших норм міжнародного гуманітарного права на національному рівні\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 438 КК України є бланкетною нормою, що відсилає до порушення законів і звичаїв війни, передбачених у міжнародних договорах, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, при тлумаченні конкретних порушень законів і звичаїв війни в цій справі необхідно керуватися Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна ратифікувала Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни (дата підписання від імені України: 12.12.1949 р.; дата ратифікації Україною: 03.07.1954 р.; дата набрання чинності для України: 03.01.1955 р.). Відповідно до статті 147 Конвенції серйозні порушення охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб \u003cstrong\u003eабо власності\u003c/strong\u003e, які перебувають під захистом цієї Конвенції, а саме умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричиняють великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров\u0026rsquo;ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув\u0026rsquo;язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю і здійснюване незаконним чином і безцільно.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до міжнародної судової практики найбільш серйозні порушення Женевських конвенцій лише стосуються діянь, які були вчинені в контексті міжнародного збройного конфлікту проти осіб або майна, що перебувають під захистом відповідних положень чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІншими словами, для того, щоб кваліфікувати діяння як найбільш серйозне порушення Женевських конвенцій, необхідно першочергово встановити: (1) наявність міжнародного збройного конфлікту; (2) діяння, що складає об\u0026rsquo;єктивну сторону воєнних злочинів, вчиняється під час збройного конфлікту та було з ним пов\u0026rsquo;язано; (3) об\u0026rsquo;єктом посягання є особи (їхні права або власність), що перебувають під захистом Женевських конвенцій; а також (4) що виконавець злочину усвідомлював фактичні обставини, які свідчили про існування міжнародного збройного конфлікту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ Україна, і Російська Федерація є сторонами Гаазької конвенції. Стаття\u0026nbsp;1 Гаазької конвенції визначає поняття культурних цінностей. Зокрема, культурними цінностями вважаються рухомі та нерухомі цінності, які мають велике значення для культурної спадщини кожного народу, включаючи пам\u0026rsquo;ятки архітектури, мистецтва та історії, твори мистецтва, об\u0026rsquo;єкти археології, книги, архіви, будівлі, де вони зберігаються, незалежно від їх походження та власника.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 5(1) Гаазької конвенції держава-окупант повинна підтримувати ініціативи відповідної національної влади для забезпечення охорони та збереження культурних цінностей на контрольованих нею територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавіть в екстрених випадках, коли необхідно вжити термінові заходи для збереження культурних цінностей, розташованих на окупованій території та пошкоджених у ході воєнних дій, коли компетентна національна влада не може забезпечити таке збереження, держава-окупант повинна діяти \u0026laquo;у тісній співпраці\u0026raquo; з такою національною владою (стаття\u0026nbsp;5(2) Гаазької конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 53 Додаткового протоколу І, яка стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, обов\u0026rsquo;язкового для України та Росії, забороняє здійснювати будь-які ворожі акти, спрямовані проти історичних пам\u0026rsquo;яток, творів мистецтва або місць відправлення культів, які є культурною або духовною спадщиною народів, а також використовувати такі об\u0026rsquo;єкти для підтримки воєнних зусиль або робити такі об\u0026rsquo;єкти об\u0026rsquo;єктами репресалій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право, яке не потребує ратифікації та є обов\u0026rsquo;язковим для всіх держав, забороняє грабіж, незаконне привласнення, знищення, пошкодження культурних цінностей, а також їх незаконне вивезення з окупованої території (норми\u0026nbsp;38\u0026ndash;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі останнього держава-окупант зобов\u0026rsquo;язана повернути незаконно вивезені об\u0026rsquo;єкти компетентній владі окупованої держави (норма\u0026nbsp;41).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливого значення вказане набуває у зв\u0026rsquo;язку з приєднанням України у квітні 2020 року до Другого протоколу до Гаазької конвенції, у першу чергу щодо виявлення фактів знищення або присвоєння у великих масштабах культурної власності, незаконного експорту, іншого незаконного переміщення або незаконної передачі права власності на культурну цінність, здійснення археологічних розкопок, модифікації або зміни виду використання культурної цінності, що мають на меті приховання або знищення доказу культурного, історичного чи наукового характеру тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі ймовірні порушення проти культурних цінностей України в Криму з кінця лютого 2014 року були вчинені в ситуації окупації, тобто міжнародного збройного конфлікту. Відповідно застосовуються такі джерела:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПункт 2 загальної статті 2 для Женевських конвенцій 1949 року, відповідно до якого конвенції будуть застосовуватися також у всіх випадках окупації всієї або частини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустріне жодного збройного спротиву.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eПерший додатковий протокол до Гаазької конвенції також доповнює регулювання захисту культурних цінностей під час окупації.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ТАКИХ ЗЛОЧИНІВ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсновна перешкода на шляху розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб \u0026mdash; відсутність доступу слідчих органів до територій, на яких вчиняються злочини, а також до підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБагато з тих, хто скоїв злочини, розшукуються і переховуються від покарання на тимчасово окупованих територіях України, на території Російської Федерації чи в інших країнах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозуміючи ці перешкоди для притягнення винних до відповідальності, прокуратура автономії систематично направляє інформацію про факти вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності на окупованих територіях України в Міжнародний кримінальний суд з метою ініціювання початку розслідування злочинів прокурором цього Суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалагоджено взаємодію з Міністерством культури та інформаційної політики України та Державним космічним агентством України. Завдяки залученню можливостей останнього використовуються новітні технології для отримання знімків псування, руйнування, втрати культурних надбань держави на ТОТ півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура також активно співпрацює з авторитетними неурядовими правозахисними та експертними організаціями для документування воєнних злочинів, злочинів проти людяності й грубих порушень прав людини на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя аналізує й перевіряє в межах кримінального провадження інформацію, яка міститься в заявах і доповідях міжнародних організацій, незалежних спостерігачів і правозахисних неурядових організацій, наприклад доповіді та заяви, випущені ООН, Радою Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і українськими правозахисними неурядовими організаціями, такими як КримСОС, RCHR і CHRG (Crimea SOS, Crimean Human Rights Group, Regional Center for Human Rights, Ukrainian Helsinki Human Rights Union), про порушення прав людини, вчинені на окупованій території півострова Крим.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку постійно працюють над пошуком осіб, які є свідками злочинів проти культурних цінностей і опиняються на підконтрольних Україні територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажливу роль у розслідуваннях відіграють огляди статей, викладених на інформаційних ресурсах в мережі Інтернет, про події, що безпосередньо стосуються матеріалів кримінальних проваджень. Це допомагає встановити, наприклад, стосунок особи до незаконного проведення пошукових робіт на об\u0026rsquo;єктах археологічної спадщини на тимчасово окупованій території АР Крим. Таку цифрову інформацію збирають і зберігають з відкритих джерел відповідно до протоколу \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/2022-12/Berkeley-Protocol-Russian.pdf\"\u003eБерклі\u003c/a\u003e\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e (практичний посібник з ефективного використання цифрової інформації з відкритим вихідним кодом при розслідуванні порушень міжнародного кримінального права, права людини та гуманітарного права), розробленого Центром з прав людини юридичної школи Каліфорнійського університету в Берклі спільно з Управлінням ООН з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Методичні рекомендації з основних механізмів притягнення до відповідальності за порушення проти культурних цінностей Криму (посібник) / ГО \u0026laquo;Кримський інститут стратегічних досліджень\u0026raquo;, прокуратура Автономної Республіки Крим. Київ, 2019. 48 с.: \u003ca href=\"https://ciss.org.ua/files/site/page_file/tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\"\u003ehttps://ciss.org.ua/files/site/page_file//tfile4fa1a80d0d2c255642f9a73be3369402.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e ICTY, Tadić Appeals Judgment 15 July 1999, para. 80: \u003ca href=\"https://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\"\u003ehttps://www.icty.org/x/cases/tadic/acjug/en/tad-aj990715e.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":123,"url":"vitalij-radionov","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-160245.jpeg","name":"Віталій","surname":"Радіонов","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо\u0026nbsp; злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту (з місцем дислокації у м. Херсон) прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"},{"id":124,"url":"viktor-zaets","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/WhatsApp-Image-2023-12-21-at-155938.jpeg","name":"Віктор","surname":"Заєць","post":"прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя","text":"\u003cp\u003eпрокурор відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":773,"url":"vidverto-pro-vikliki-dlya-zahisnikiv-u-spravah-pro-voenni-zlochini","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1702642182,"date":"15.12.2023","views":852,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_10.jpg","mini_image":null,"name":"Відверто про виклики для захисників у справах про воєнні злочини","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини \u0026mdash; одна з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобов\u0026rsquo;язана забезпечувати. Водночас наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюють, часто замовчують і відповідно не досліджують. JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги організували закриту зустріч адвокатів для обговорення проблемних питань здійснення захисту в справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eРоман Мартиновський\u003c/strong\u003e, експерт Регіонального центру прав людини, який модерував цю зустріч, зазначив, що до повномасштабного вторгнення більшість адвокатів не дуже активно брали участь у дослідженні воєнних злочинів і міжнародного гуманітарного права. Актуальність цієї теми відчули тільки після 24 лютого 2022 року, коли справи про воєнні злочини стали масовими.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи зафіксували основні ідеї, висловлені учасниками зустрічі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eФормальний підхід до здійснення захисту в цих справах матиме негативні наслідки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк зазначили учасники, трапляються випадки, коли адвокати фактично усуваються від захисту, займаючи позицію \u0026laquo;на розгляд суду\u0026raquo;, говорячи, що в справах in absentia в них немає можливості узгодити позицію з обвинуваченим. Але такий підхід не відповідає найкращим інтересам обвинуваченого, які мав би представляти й захищати адвокат. Можливо, активному захисту заважає відсутність мотивації, а можливо, якісь внутрішні упередження адвоката. Але багато із цих справ будуть проходити перевірку ЄСПЛ, то ж не припустимо, щоб Європейський суд встановив, що на національному рівні було зроблено недостатньо для забезпечення ефективного захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eАдвокатам, які беруть участь у справах про воєнні злочини, необхідна додаткова мотивація\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУчасники наголосили, що справи про воєнні злочини є непопулярними, вони мають додаткову складність як з огляду на матеріальну і процесуальну частини права, так і через морально-етичну складову. Тому принаймні адвокат має бути мотивований достойною оплатою роботи, а також інших можливих видатків: для збору доказів (наприклад, проведення експертиз) або на паливо, щоб доїхати в суд, наприклад, чи на місце вчинення злочину, щоб опитати свідків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрисутні висловили пропозицію, що оскільки адвокати фактично представляють правову державу в згаданих справах, то держава має забезпечити таку підтримку, як створення спеціального офісу, який би менеджерував діяльність адвокатів. Водночас було озвучено зауваження, що при введенні додаткових заходів підтримки треба дотримуватися принципу рівних можливостей для адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, та адвокатів, які працюють за контрактом з клієнтом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eМасовий розгляд справ у порядку \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eможе бути небезпечним\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати висловили думку, що наразі суди, керуючись чинним законодавством, достатньо формально ухвалюють рішення про дозвіл проведення провадження в заочному порядку. Ніби діє презумпція належного повідомлення обвинуваченого про кримінальне провадження і достатньо не перевіряється, чи справді він обізнаний про справу стосовно нього. Це призводить до того, що на папері ніби щось робиться і злочинці засуджуються, а насправді ці рішення потім будуть масово скасовувати або визнаватимуть порушення процедури в них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк альтернативу, було запропоновано зупиняти такі провадження після проведення всіх необхідних слідчих дій і чекати фізичної появи в провадженні обвинуваченого. А процедуру in absentia запускати тільки у виняткових випадках, як і було задумано на початку її запровадження в національному законодавстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМережа підтримки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати зазначили, що було б добре створити спеціалізовану онлайн-мережу із залученими експертами, щоб радитися щодо складних питань, які виникають під час участі в таких справах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож учасники наголосили на необхідності навчання адвокатів у сфері міжнародного гуманітарного права та воєнних злочинів. Помічними були б доступні переклади рішень міжнародних судових інстанцій у справах про воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eОтотожнення адвоката з клієнтом \u0026mdash; загальна проблема, яка потребує активних дій для її розв\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026rsquo;\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eязання\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАдвокати висловили занепокоєння, що така загальна проблема, як ототожнення адвоката з клієнтом, стала ще більш актуальною з появою воєнних злочинів. Суспільство гостро реагує на ці справи, і адвокати не почуваються в безпеці, а свою роботу не вважають такою, яку розуміють, сприймають і цінують. Учасники зустрічі відзначили, що змінити це має системна та ґрунтовна робота самої адвокатської спільноти, яка, на жаль, наразі не дуже активна в цьому напрямі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож присутні висловили думку, що стандарти та алгоритми дій адвокатів, які співпрацюють із системою БПД, могли б відігравати в цьому контексті також захисну роль для самих адвокатів і виконувати роз\u0026rsquo;яснювальну функцію для суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОрганізаційні проблеми\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСеред організаційних проблем, які стоять на заваді ефективній адвокатській діяльності, учасники назвали:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eнерівність прокурорів та адвокатів перед мобілізацією (прокурори не підлягають, а адвокати \u0026mdash; так);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eможливість пересуватися під час комендантської години лише для адвокатів, які співпрацюють з БПД;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eнеобхідність створення спеціалізації для адвокатів у цій сфері.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_10.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":17,"url":"zahist","url2":"","parent_id":0,"visible":0,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Захист","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[17]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":771,"url":"pravo-na-zahist-u-spravah-pro-mizhnarodni-zlochini-zobovyazannya-derzhavi-za-ekpl","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701781003,"date":"05.12.2023","views":732,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-7_1.jpg","mini_image":null,"name":"Право на захист у справах про міжнародні злочини: зобов’язання держави за ЄКПЛ","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) Конвенції про захист прав людини (далі \u0026mdash; Конвенція) в її кримінально-процесуальному аспекті гарантує право кожного обвинуваченого захищати себе особисто чи користуватися юридичною допомогою захисника, обраного на власний розсуд, або \u0026mdash; за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника \u0026mdash; одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Право на безоплатну правову допомогу є окремим правом. Права, перелічені в статті 6 \u0026sect; 3, \u0026mdash; це конкретні елементи концепції справедливого судового розгляду в кримінальному провадженні, закріпленої в статті 6 \u0026sect; 1. Внутрішня мета цих елементів завжди полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню справедливості кримінального провадження в цілому. Тому Суд нерідко розглядає питання дотримання права на захист як за статтею 6 \u0026sect; 3 (c), так і статтею 6 \u0026sect; 1 Конвенції, оцінюючи загальну справедливість кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень і судових розглядів у справах про міжнародні злочини (порушення законів і звичаїв війни воєнними злочинами, агресія, геноцид) здійснюється \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e, що зумовлює обов\u0026rsquo;язкову участь захисника. Немало справ про колабораційну діяльність і суміжні з нею злочини також розслідуються у формі спеціального досудового розслідування. Нещодавня дискусія JustTalk \u0026laquo;Право на захист у справах про воєнні злочини\u0026raquo; показала, що важливість ефективного захисту в таких справах розуміють і визнають усі учасники кримінального провадження \u0026mdash; адвокати, сторона обвинувачення і суд. Водночас залишається певне нерозуміння того, який обсяг зобов\u0026rsquo;язань має держава, що означає \u0026laquo;ефективна правова допомога\u0026raquo; та як її реалізувати за відсутності обвинуваченого. У цій статті досліджується, як Європейський суд з прав людини (далі \u0026mdash; Суд, ЄСПЛ) тлумачить право на захист згідно зі статтею 6 ЄКПЛ у межах позитивних обов\u0026rsquo;язків держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерший обов\u0026rsquo;язок держави \u0026mdash; власне, забезпечити безоплатного захисника, зокрема у випадку, коли цього потребують інтереси правосуддя. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 52 КПК України участь захисника в справах щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, є обов\u0026rsquo;язковою. Цей обов\u0026rsquo;язок держава реалізує через центри безоплатної вторинної правової допомоги, тож на цьому зупинимося й перейдемо до основного.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 6 \u0026sect; 3 (c) передбачає, що юридична допомога має бути \u0026laquo;практичною і дієвою\u0026raquo;. Сам факт призначення державного захисника ще не означає ефективність такої допомоги, оскільки адвокат \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e може зіткнутися з тривалими перешкодами або ухилятися від виконання своїх обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуд неодноразово зазначав, що жодне обмеження спілкування клієнтів зі своїми адвокатами-захисниками \u0026mdash; як мовчазне, так і виражене \u0026mdash; не повинно ставати на перешкоді ефективній допомозі захисника, право на яке має обвинувачений\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Приклади таких обмежень охоплюють прослуховування телефонних розмов між обвинуваченим і його адвокатом\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, нагляд з боку слідчого судді за контактами затриманого зі своїм захисником\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, неможливість вільного спілкування з адвокатом через загрозу застосування санкцій\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, обмеження в часі та можливостях підготовки захисту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, Суд каже, що випадки обмеження спілкування адвоката з клієнтом можуть бути виправдані, якщо на це є вагома причина\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. \u0026laquo;Переконливі підстави\u0026raquo; можуть існувати в тому разі, якщо було переконливо доведено що заходи, які обмежують право на конфіденційне спілкування з адвокатом, були спрямовані на запобігання ризику змови через контакти адвоката із заявником, або у випадку сумнівів щодо професійної етики адвоката чи правочинності його поведінки\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа практиці українські адвокати можуть свідомо уникати встановлення зв\u0026rsquo;язків зі своїми підзахисними-громадянами Росії, побоюючись надмірної до себе уваги, стеження чи тиску з боку правоохоронних органів. Адвокат у жодному разі не повинен використовуватися держслужбами як засіб отримання інформації про особу підозрюваного, зазнавати будь-якого тиску з боку правоохоронних органів у зв\u0026rsquo;язку зі здійсненням своїх професійних обов\u0026rsquo;язків.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо стосується неефективного представництва з вини адвоката, то Суд неодноразово підкреслював, що держава-учасниця не може нести відповідальність за всі недоліки призначеного або обраного обвинуваченим захисника\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Договірні держави зобов\u0026rsquo;язані втрутитися лише тоді, коли неспроможність адвоката забезпечити ефективне представництво є очевидною або належним чином доведена до їх відома\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля кращого розуміння наведемо декілька справ про порушення статті 6 ЄКПЛ, де такі принципи та підходи були застосовані Судом у різних ситуаціях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eDaud v. Portugal\u003c/strong\u003e адвокат, призначений за програмою безоплатної правової допомоги, не вказав у своїх апеляційних скаргах, які саме правові норми, на його думку, були порушені, що призвело до визнання Верховним Судом апеляції неприйнятною. У своєму висновку Європейська комісія з прав людини зазначила, що в цій ситуації недоліки офіційно призначеного адвоката були очевидними й мали серйозні наслідки для захисту заявника, оскільки йому відмовили в доступі до Верховного Суду. За конкретних обставин справи та з огляду на той факт, що заявник був іноземцем, компетентні органи Португалії повинні були вжити заходів для забезпечення того, щоб заявник ефективно користувався своїм правом на допомогу захисника\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожою є справа \u003cstrong\u003eCzekalla v. Portugal\u003c/strong\u003e, у якій заявника-іноземця засудили до 15 років позбавлення волі за збут наркотичних речових за обтяжуючих обставин. Верховний Суд визнав неприйнятною апеляційну скаргу державного захисника, оскільки підстави апеляції не були належним чином обґрунтовані. Касаційна скарга не містила жодних доводів і не вказувала, яким чином слід було тлумачити й застосовувати положення законодавства, на порушення яких вона посилалася. Через декілька тижнів після подання вищезазначеним захисником апеляційної скарги заявник відмовився від його послуг й уклав договір з адвокатом, якого сам обрав, він також подав апеляцію, яку Суд, утім, не розглянув. ЄСПЛ сказав, що недотримання офіційно призначеним адвокатом простого й суто формального правила при подачі касаційної скарги з питань права до Верховного Суду мало вирішальне значення. На думку Суду, це було \u0026laquo;очевидним порушенням\u0026raquo;, яке вимагало позитивних кроків з боку відповідних органів влади. Верховний Суд міг би, наприклад, запропонувати офіційно призначеному адвокату доповнити або виправити скаргу, а не оголошувати її неприйнятною. Суд вважав непереконливими доводи уряду про те, що таке запрошення немислиме з огляду на незалежність адвокатури від держави і могло б призвести порушення принципу рівності сторін. По-перше, Суд не бачив, як просте запрошення суду виправити формальну помилку могло вплинути на незалежність адвокатської професії. По-друге, не можна однозначно стверджувати, що така ситуація неминуче порушуватиме принцип рівності сторін, оскільки це скоріше прояв повноважень судді керувати судовим процесом, що здійснюється з метою належного відправлення правосуддя\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e[10]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eBogumil v. Portugal\u003c/strong\u003e заявник, також іноземець, неодноразово подавав скарги на недбалість державного адвоката, однак тривалий час вони залишалися без реакції. Нового адвоката призначили в день слухання, не давши йому достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки правової позиції. Суд вказав, що стикнувшись з таким \u0026laquo;явним недоліком\u0026raquo; у захисті, заявник звернув на нього увагу судових органів, однак суд не відреагував належним чином на його прохання і не забезпечив йому реальну \u0026laquo;допомогу\u0026raquo; захисника \u003cem\u003eex officio\u003c/em\u003e. Після призначення нового захисника суд, який повинен був знати, що заявник досі не отримував належної правової допомоги, міг з власної ініціативи відкласти розгляд справи для надання новому адвокату достатнього часу для підготовки. Той факт, що новопризначений захисник не подав відповідного клопотання про відкладення судового розгляду, не має жодного значення. Обставини справи вимагали від суду не залишатися пасивним і забезпечити конкретне та ефективне дотримання права заявника на захист\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003cspan\u003e[11]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eG\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey\u003c/strong\u003e обвинувачуваним був 15-річний юнак, який перебував у складному психологічному стані. На перших етапах кримінального провадження заявник узагалі не мав адвоката, допоки на третьому судовому засіданні адвокат співобвинувачуваних не заявив, що відтепер захищає і його. Утім, цей адвокат не з\u0026rsquo;явився на 17 з 25 засідань\u003cspan\u003e, а н\u003c/span\u003eа стадії апеляційного\u003cspan\u003e розгляду справи з\u0026rsquo;явився лише один раз. Досліди\u003c/span\u003eвши\u003cspan\u003e всі обставини справи, Суд зазначив, що молодий вік заявника, тяжкість злочинів, у яких його обвинувачували, суперечливі, на перший погляд, твердження, висунуті проти нього п\u003c/span\u003eравоохоронними органами\u003cspan\u003e та свідком обвинувачення\u003c/span\u003e,\u003cspan\u003e очевидна неспроможність адвоката належним чином представляти його інтереси і, нарешті, його численні неявки на слухання повинні були д\u003c/span\u003eозволити\u003cspan\u003e суду першої інстанції д\u003c/span\u003eійти\u003cspan\u003e висновку про те, що заявник нагально потребував а\u003c/span\u003eдекватного \u003cspan\u003eюридичного представництва\u003c/span\u003e, проте ніяких позитивних кроків вжито не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003cspan\u003e[12]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eFalc\u0026atilde;o Dos Santos v. Portugal\u003c/strong\u003e стосувалася кримінального провадження щодо заявника за підозрою у вчиненні декількох злочинів. Йому призначили державного адвоката, однак останній звернувся з проханням звільнити його від обов\u0026rsquo;язків захисника, оскільки його професійна етика не дозволяла йому захищати заявника з огляду на обставини, за яких останнього обвинувачували. Потім розгляд справи декілька раз відкладався у зв\u0026rsquo;язку із затримками в призначенні нового (другого) захисника. Другий захисник під час судового розгляду справи не заперечував вимогам сторони обвинувачення, а покладався на розсуд суду. Він також не вказав про свідків сторони захисту. Заявник просив суд не враховувати позицію другого захисника та призначити нового, однак ще деякий час суд продовжував розгляд справи за участю цього захисника. Третій захисник подав від імені заявника клопотання про визнання вимог прокурора недійсними, а також клопотав про виклик одинадцяти свідків і дев\u0026rsquo;яти експертів. Проте суд відмовив у задоволенні клопотання як такого, що подане із запізненням, зазначивши, що попередній захисник мав, однак не використав можливість подати відповідне клопотання у встановлений строк. Згодом заявник відмовився і від третього захисника, оскільки той не виконував його вказівки, не допитував свідків обвинувачення та залишався пасивним під час слухання. Урешті, суд призначив заявнику четвертого захисника, а на наступний після цього день \u0026mdash; ухвалив обвинувальний вирок. Оскарження вироку за допомогою самостійно обраного захисника не мало успіху. Суд дійшов висновку, що принаймні стосовно провадження в першій інстанції, найважливішої стадії судового розгляду, результат, передбачений \u0026sect; 3 статті 6 Конвенції, не був досягнутий, оскільки заявник фактично залишився без ефективної правової допомоги. Саме національні органи влади повинні були втрутитися належним чином. Зокрема, суд мав вжити дій, які б дозволити заявнику представити свій захист ефективно, незважаючи на відмову призначених судом адвокатів. Суд не повинен був продовжувати судовий розгляд за участю другого захисника після того, як заявник озвучив відмову від нього, а також суд не пішов назустріч третьому захиснику в поновленні строку на подання клопотання. Ці помилки суд апеляційної інстанції не усунув. Таким чином, Суд констатував, що обмеження прав на захист, подібне до того, що сталося в цій справі, виявилося несумісним з принципом справедливого судового розгляду\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003cspan\u003e[13]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ справі \u003cstrong\u003eSejdovic v. Italy\u003c/strong\u003e Суд уперше окреслив вимоги до правової допомоги в справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e. Суд вказав, що саме на суди покладається обов\u0026rsquo;язок забезпечити справедливий судовий розгляд і, відповідно, надати можливість адвокату, який присутній на судовому засіданні для того, щоб захищати обвинуваченого в разі його відсутності, зробити це. У цій справі уряд не переконав Суд, що заявник був достатньо обізнаний про кримінальне переслідування та обвинувачення, висунуте проти нього. Тому він не зміг дійти висновку, що заявник намагався ухилитися від судового розгляду або беззаперечно відмовився від свого права на участь у судовому розгляді. Далі Суд встановив, що засіб правового захисту, передбачений КПК, не гарантував заявнику з достатньою впевненістю можливість з\u0026rsquo;явитися на новий судовий розгляд для представлення свого захисту. З огляду на такі висновки Суд встановив порушення і не вважав необхідним розглядати твердження заявника про те, що захист, який здійснював його адвокат, був неналежним\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003cspan\u003e[14]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічних висновків Суд дійшов і в справі \u003cstrong\u003eSanader v. Croatia\u003c/strong\u003e. У 1991 році відносно заявника порушили кримінальне провадження, а згодом заочно засудили за приєднання до сербських воєнізованих формувань і розстріл військовополонених. У своїй скарзі заявник стверджував, що не знав про кримінальне провадження, його адвокат \u003cem\u003eex officio \u003c/em\u003eвиконував свої обов\u0026rsquo;язки неефективно, а хорватське законодавство не передбачало адекватної процедури для перегляду вироку. Суд вказав, що з огляду на ескалацію конфлікту в Хорватії в той час і те, що заявник проживав на території, непідконтрольній національним органам влади, вони в принципі не могли повідомити його про кримінальне провадження або забезпечити його присутність. Суд встановив порушення статті 6 \u0026sect; 1, оскільки не було доведено, що заявник переховувався від суду або чітко відмовився від свого права з\u0026rsquo;явитися до суду, йому не було надано з достатньою чіткістю можливості ініціювати новий розгляд по суті висунутих проти нього обвинувачень судом з повним дотриманням його права на захист. З огляду на це та, зокрема, неможливість заявника домогтися повторного розгляду справи після його заочного засудження Суд не вважав за необхідне розглядати його твердження про неефективну правову допомогу під час провадження, проведеного за його відсутності\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003cspan\u003e[15]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа \u003cstrong\u003eDimchevska v. North Macedonia\u003c/strong\u003e стосувалася неможливості заявниці домогтися повторного розгляду справи після її засудження в кримінальному провадженні, про яке вона не знала і в якому не брала участі, оскільки перебувала за кордоном. У вересні 2015 року суд першої інстанції призначив заявниці адвоката та розмістив рішення на дошці оголошень суду. За відсутності апеляційної скарги 6 жовтня 2015 року рішення набрало законної сили. Через два роки заявниця випадково дізналася про її засудження, коли вирок було надано як доказ відповідачем у цивільному провадженні, ініційованому заявницею. Вона одразу звернулася до суду з клопотанням про перегляд справи, посилаючись на те, що розгляд справи був проведений заочно, а також наявність нових доказів і фактів. Суд відмовив у цьому клопотанні, зокрема через те, що в заявниці був державний адвокат і він не оскаржив вирок. По суті справи Суд встановив, що публікація вироку на дошці оголошень суду, як це передбачалося національним законодавством, не могла призвести до того, що заявниця дізналася б про вирок, перебуваючи в іншій країні, і на той час національним органам було відомо про це. Суд також врахував відсутність відомостей про ухилення заявниці від кримінального провадження та її мовчазну відмову брати в ньому участь, оскільки було доведено факт її необізнаності про справу. Насамкінець Суд вказав, що заявницю не можна було обвинувачувати в тому, що призначений судом адвокат не оскаржив вирок щодо неї та що в результаті кримінальний процес було проведено без повного дотримання її права на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗ вище наведеної судової практики можна дійти таких висновків:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eНеефективний захист може проявлятися в різних формах: систематична неявка захисника в судові засідання, відсутність заперечень стороні обвинувачення, систематичне покладання на розсуд суду, непредставлення доказів сторони захисту, непроведення допиту свідків сторони обвинувачення, неоскарження обвинувального вироку, недотримання простих і формальних вимог кримінального процесуального закону, якщо це призведе до серйозних порушень процесуальних прав обвинуваченого (якщо це не можна вважати помилковою поведінкою або звичайним недоліком аргументації\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003cspan\u003e[16]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e).\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДо порушення права на захист також може призвести втручання в спілкування, обмеження спілкування між адвокатом і клієнтом, тиск на адвоката, незабезпечення достатнього часу та можливостей для підготовки захисту.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eДержавні органи (орган досудового розслідування, прокуратура, суд) повинні втрутитися в ситуацію, якщо (1) обвинувачений заявив про неефективний захист та заміну адвоката, або (2) коли ненадання адвокатом ефективної правової допомоги є очевидним. У такому разі державні органи повинні відреагувати на такі факти, наприклад повідомити відповідний центр безоплатної вторинної правової допомоги, надати захиснику додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи, уникати надмірного формалізму тощо.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eХоча обов\u0026rsquo;язок втрутитися перш за все стосується випадків безоплатної правової допомоги (адвокатів \u003cem\u003eex officio)\u003c/em\u003e, він також може виникнути щодо самостійно обраного захисника.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eУ справах \u003cem\u003ein absentia\u003c/em\u003e захисникам варто завжди оскаржувати обвинувальний вирок \u0026mdash; і для належного здійснення захисту, і задля формування судової практики судами вищих інстанцій.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЗа відсутності (1) належного повідомлення підозрюваного, обвинуваченого про факт кримінального провадження і судового розгляду, його умисного ухилення або однозначної відмови з\u0026rsquo;явитися до суду та (2) адекватного законодавчого механізму перегляду вироку, ухваленого \u003cem\u003ein absentia, \u003c/em\u003eефективна безоплатна правова допомога не компенсує порушення прав обвинуваченого.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Sakhnovskiy v. Russia [GC], no. 21272/03, \u0026sect; 102, 2 November 2010\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Zagaria v. Italy, no. 58295/00, \u0026sect; 36, 27 November 2007\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Lanz v. Austria, no. 24430/94, \u0026sect; 52, 31 January 2002\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e M v. the Netherlands, no. 2156/10, \u0026sect; 92, 25 July 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u0026Ouml;calan v. Turkey [GC], no. 46221/99, \u0026sect; 133, ECHR 2005-IV; Moroz v. Ukraine, no. 5187/07, \u0026sect; 67-70, 2 March 2017\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e S. v. Switzerland, 28 November 1991, \u0026sect; 49, Series A no. 220; Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia, nos. 11082/06 and 13772/05, \u0026sect; 641, 25 July 2013\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Lagerblom v. Sweden, no. 26891/95, \u0026sect; 56, 14 January 2003\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Imbrioscia v. Switzerland, 24 November 1993, \u0026sect; 41, Series A no. 275\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Daud v. Portugal (judgment of 21 April 1998, Reports of Judgments and Decisions 1998-II с. 744, \u0026sect; 23, с. 756-57, \u0026sect; 50\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 28, 68-71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e[11]\u003c/a\u003e Bogumil v. Portugal, no. 35228/03, \u0026sect; 47-50, 7 October 2008\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e G\u0026uuml;ve\u0026ccedil; v. Turkey, no. 70337/01, \u0026sect; 129, 131, ECHR 2009 (extracts)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e[13]\u003c/a\u003e Falc\u0026atilde;o dos Santos v. Portugal, no. 50002/08, \u0026sect;\u0026sect; 44-47, 3 July 2012\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e[14]\u003c/a\u003e Sejdovic v. Italy [GC], no. 56581/00, \u0026sect; 91-95, 101, 104, 107, ECHR 2006-II\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e[15]\u003c/a\u003e Sanader v. Croatia, no. 66408/12, \u0026sect; 75-98, 12 February 2015\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e[16]\u003c/a\u003e Czekalla v. Portugal, no. 38830/97, \u0026sect; 65 і 71, ECHR 2002-VIII\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":121,"url":"anna-kozmenko","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kozymenko.jpeg","name":"Анна","surname":"Козьменко","post":"адвокатка, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-7_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":769,"url":"zahisnik-obvinuvachenogo-u-voennih-zlochinah-poglyad-suddi","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1701094813,"date":"27.11.2023","views":648,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5_1.jpg","mini_image":null,"name":"Захисник обвинуваченого у воєнних злочинах: погляд судді","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯк розглядаються справи про воєнні злочини?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що переважна частина справ про воєнні злочини відбувається в порядку заочного провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Наразі кількість ухвалених вироків за статтею 438 КК України за весь час збройного конфлікту невелика \u0026mdash; не більше як 50. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про понад 100 тисяч воєнних злочинів, з яких до суду скеровано обвинувальних актів декілька сотень. Розгляд цих справ так само переважно відбуватиметься в порядку in absentia. Отже, судова система перебуває так би мовити в стадії очікування цих тисяч справ, з якими має впоратися, як і система безоплатної правової допомоги.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час розгляду таких справ суд вживає заходів для повідомлення обвинуваченого про розгляд справи й реалізацію останнім права на вільний вибір захисника, надалі за відсутності позитивних результатів ухвалює рішення про заочний розгляд з призначенням обвинуваченому захисника за рахунок держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудові засідання відбуватимуться за участі прокурора, захисника та судді, який є лише арбітром у цьому процесі й не має права втручатися в збір доказів, який покладається на сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ таких процесах на захисника лягає й додаткова відповідальність через неможливість узгодити позицію, лінію захисту з особою, яку він захищає. Можливо, це створює зайві побоювання щодо дій захисника в найкращих інтересах клієнта.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНебагато правових систем світу сприймають судовий розгляд in absentia, навіть у тих, де він передбачений законодавцем, \u0026mdash; це радше виняток, а не звичайна норма. Так само і в українському законодавстві, але в сьогоднішніх реаліях його не уникнути, тому ще більш важливо, щоб цей процес був відкритим і чесним.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ разі, коли процес відбувається за участі обвинуваченого, то захисник стикається з іншою проблемою, що дискутується не один рік, \u0026mdash; ототожненням адвоката з клієнтом. У цьому питанні вже має бути поставлена крапка з урахуванням того, що в національній правовій системі надання послуг адвоката є професійним обов\u0026rsquo;язком, а кожен підозрюваний / обвинувачений має право на таку допомогу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРоль захисника в оцінюванні доказів\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсі докази, які подає прокурор, мають пройти ретельну перевірку саме сторони захисту. Подані докази, на перший погляд можуть бути достовірними, можуть бути прийнятними та не викликати сумнівів тощо. Під час дослідження доказів суд може встановити лише очевидні порушення, може встановити суперечності при їх дослідженні в сукупності, але за відсутності іншої інформації, яку суду може надати лише сторона захисту, на перший погляд, достовірні та прийнятні докази такими й залишаться, що може не відповідати дійсності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, цю перевірку доказів обвинувачення ніхто, окрім сторони захисту, не зробить, бо водночас слід пам\u0026rsquo;ятати і про обмежені повноваження судді в змагальному процесі, який об\u0026rsquo;єктивну істину в провадженні не шукає.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eТо яка роль захисника в процесі \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ein\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eabsentia\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e? Не без перебільшення \u0026mdash; визначальна\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективна й рішуча позиція захисника протягом усього розгляду, що сприятиме справедливості судового процесу і в підсумку ухваленню такого ж рішення, важлива для всіх \u0026mdash; сторони обвинувачення, суду, адвоката та обвинуваченого й також потерпілого, бо саме винна особа має бути покарана за те, що вчинила.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВажлива й для потерпілих з огляду на те, що процес має бути проведений один раз і якісно, щоб через роки вони не поверталися до цих подій знову й знову у нових судових процесах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВироки, які всіх цікавлять\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки національних судів за наслідками розгляду справ про воєнні злочини викликають інтерес не лише серед правничої спільноти України, їх перекладають та аналізують і за межами нашої держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУтім, вирок \u0026mdash; це лише підсумок процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯким би не був вирок структурованим, мотивованим, але в ньому не може бути відображено те, чого під час судового розгляду не відбувалося, тому якість наданих послуг адвокатом, його активна роль сприятимуть, зокрема, визнанню цих рішень за наслідками проведення саме справедливого судового процесу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eЧого ми всі прагнемо\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e?\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи пам\u0026rsquo;ятаємо полеміку після повномасштабного вторгнення, яка почалася за межами країни: чи може Україна судити воєнних злочинців, чи може це відбуватися об\u0026rsquo;єктивно з урахуванням загальнонаціональної травми від тих подій, які ми переживаємо, чи можуть процеси над воєнними злочинцями відбуватися під час війни, чи може Україна дотримуватися міжнародних стандартів судочинства тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, всі ці судові розгляди в справах про воєнні злочини мають стати відповіддю на всі сумніви, які виникали і виникають. Водночас це може бути й показником вищої моральності на противагу нашому ворогу, оскільки в людині ми бачимо людину з усіма її правами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому вироки національних судів у цих справах \u0026mdash; це майбутні докази для інших справ, тому якість цих рішень не може бути поставлена під сумнів через несправедливість самого процесу, що відбувся.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВироки за наслідками справедливого судового розгляду \u0026mdash; це також спадщина як взірець справедливості, а не показник помсти, а забезпечення ефективного права на захист є однією із цих гарантій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":119,"url":"marina-bondarenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bondarenko-marina.jpg","name":"Марина","surname":"Бондаренко","post":"суддя Дарницького районного суду міста Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5_1.jpg","tags":[{"id":464,"name":"адвокат"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":764,"url":"analiz-sudovoi-praktiki-za-stattyami-111-111-1-111-2-kk-ukraini-za-20162022-roki","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1699890266,"date":"13.11.2023","views":6126,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_3.png","mini_image":null,"name":"Аналіз судової практики за статтями 111, 111-1, 111-2 КК України за 2016–2022 роки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях\u003cspan\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eКритерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eВідповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож про аналіз судової практики поговоримо сьогодні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОргани правопорядку досі не визначили, як розмежовувати склад злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами, передбаченими Кримінальним кодексом України (далі \u0026mdash; КК). Причиною такої невизначеності є неточність формулювання статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, а також перетин складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; з іншими складами злочинів, такими як державна зрада, пособництво державі-агресору, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e) займає друге місце за розповсюдженістю серед злочинів проти національної безпеки. Перше місце \u0026mdash; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110). На третьому \u0026mdash; державна зрада (стаття 111), на четвертому \u0026mdash; пособництво державі-агресору (стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами статей 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК показує, що в мотивуванні судових рішень суди, описуючи дії засуджених, обмежуються посиланням лише на посаду (діяльність, роботу), яку займав (виконував) обвинувачений під час перебування на окупованій території. Проте поза увагою залишається те, чи настали і які саме суспільно небезпечні наслідки, чи спричинена шкода і яка саме діями обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля визнання обвинувачених винними у веденні підприємницької діяльності на окупованій території чи в здійсненні пропаганди в закладах освіти судам достатньо встановити факт такої підприємницької діяльності, освітньої діяльності. Проте вони не встановлюють і не оцінюють зміст, характер такої діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають підприємців, що забезпечують жителів окупованих територій життєво необхідними товарами й послугами для виживання громадян, що залишилися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинними за формальними ознаками визнають учителів лише за фактом їх роботи в закладах освіти, за відсутності відомостей, як конкретно під час викладацької роботи вони пропагували або виправдовували агресію, окупацію, без урахування того, що діяльність навчальних закладів була можлива лише за стандартами РФ, а викладання учням загальноосвітніх дисциплін (фізика, біологія, хімія, математика тощо), корисних для їхньої освіти, не обов\u0026rsquo;язково супроводжується елементами пропаганди або суперечить інтересам України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання крайньої потреби, також малозначності діяння, що можуть бути обставинами, які виключають кримінальну відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2023 року в справі № 761/18386/23\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[3]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e засуджений громадянин України, приватний підприємець, який надавав послуги пасажирських перевезень, залишившись на окупованій території м. Херсону, він продовжив надавати послуги пасажирських перевезень. Обвинувачений, погоджуючись з обвинуваченням, фактично його заперечував, стверджуючи, що жителі окупованих територій мали потребу в перевезеннях, у тому числі щоб покинути окуповану територію, або переїхати в безпечні місця, або об\u0026rsquo;єднатися із сім\u0026rsquo;ями. Також він наголошував, що перевезення були неможливі без узгодження з окупаційною владою. Суд формально зазначив, що обвинувачений діяв умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, але не конкретизував, який саме суспільно небезпечний характер і які саме суспільно небезпечні наслідки мали дії засудженого, не навів також доказів саме такого суспільно небезпечного умислу обвинуваченого. Його дії кваліфіковані за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати визначені вироком посади строком на 10 років, без конфіскації майна, засуджений звільнений від основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Обвинувачений перебував під вартою з листопада 2022 року до 25 серпня 2023 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок не містить жодних оцінок тому, що для цивільного населення окупованих територій внаслідок руйнування транспортного сполучення було життєво необхідно мати можливість пересування, переїзду для забезпечення своєї безпеки і виживання.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншій справі вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року в кримінальній справі № 344/5495/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e директорка ліцею засуджена за частиною 3 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. У вироку вказано, що про її вину свідчить те, що обвинувачена добровільно зайняла посаду директорки школи та пройшла курси підвищення кваліфікації, на своїй посаді забезпечувала стандарти освіти держави-агресора, здійснювала пропаганду агресії та окупації України, мілітаризацію освіти дітей та молоді тощо. Але у вироку не зазначений конкретний зміст пропаганди й стандартів освіти РФ, які суд вважає суспільно небезпечними й доведеними. Посилання суду про схиляння до співпраці педагогічних працівників і переслідування вчителів з проукраїнською позицією є, вочевидь, формальним, оскільки на підтвердження цього не наведено жодного доказу, жодний свідок не дав таких свідчень. На стверджування винуватості суд також зазначив, що в школі були вилучені зі шкільної програми українська мова та всі українознавчі дисципліни. Але не враховано, що під страхом збройної агресії, наслідком якої стала окупація, під контролем окупаційної адміністрації та окупаційних силових структур узагалі було неможливо викладати українознавчі дисципліни за жодних умов. І це не залежало від директора окремої школи на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоза увагою судів залишаються умови окупації, у яких перебували обвинувачені. Не розглядаються питання наявності обставин крайньої потреби, також малозначність діяння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе свідчить про формальний підхід судів до розгляду справ цієї категорії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналіз застосування судами частини 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e та статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК показує, що постановленню обґрунтованих справедливих вироків заважає відсутність визначення терміну \u0026laquo;матеріальні ресурси\u0026raquo;, який передбачений предметом злочинів відповідно до частини 4 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eта статті 111\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Це може бути причиною необґрунтованих засуджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, необґрунтованого, на мою думку, засудження за частиною 4 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК може бути вирок Буринського районного суду Сумської області від 21 грудня 2022 року в справі № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин\u0026nbsp; України засуджений за дії, які через свою малозначність не можуть визнаватися злочином. Суд визнав обвинуваченого винним у тому, що він, працюючи кочегаром, вимушений проїжджати до роботи через блокпост окупаційних військ, з метою спрощеного перетину блокпоста передавав військовим окупаційних військ воду та цигарки, також передав сім-картку мобільного оператора \u0026laquo;ВФ Україна\u0026raquo;, які суд визнав \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;. За висновками суду, цими діями обвинувачений підтримував збройну агресію РФ на території України, усвідомлював протиправний характер своїх дій і бажав настання негативних наслідків. Також, за висновками суду, цими діями обвинувачений забезпечив окупаційну діяльність збройних формувань держави-агресора на території Буринської ОТГ.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПри встановлених і вказаних у вироку обставинах передачу води, цигарок і сім-картки окупантам обвинувачений здійснював з умислом облегшити собі перетинання блокпоста і вчасно діставатися свого місця роботи. Ці обставини не можуть свідчити про підтримку збройної агресії і бажання негативних наслідків для безпеки України.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку не вказано, у якій кількості і скільки разів обвинувачений передавав військовим окупаційних військ цигарки і воду, зазначено лише 1 сім-картку, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ вироку також не зазначено, яким чином цигарки і вода в невизначеній кількості, а також 1 сім-карта, які суд вважає \u0026laquo;матеріальними ресурсами\u0026raquo;, здатні забезпечити окупаційну діяльність воєнізованих формувань держави-агресора, підвищити їхню боєздатність і підтримати збройну агресію.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eДії, вчинені засудженим, цілком підпадають під частину 2 статті 11 КК, відповідно до якої не є кримінальним правопорушенням дія, яка, хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла й не могла заподіяти істотної шкоди суспільству або державі.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакі приклади розв\u0026rsquo;язання справ, без урахування дійсної шкоди, яка заподіяна або може бути заподіяна, повинні бути виключені з практики застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Подібні справи переобтяжують навантаження слідчих органів і судів, одночасно зменшуючи ресурси для розслідування і розгляду справ про більш небезпечні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНепоодинокі випадки, коли в справах про колаборацію, кваліфікація і доказування в яких викликає сумніви, органи досудового розслідування спонукають підозрюваних до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений судовий розгляд в обмін на обіцянку м\u0026rsquo;якого покарання. Суди, погоджуючись з такими угодами, звільняють себе від потреби перевіряти обґрунтованість обвинувачення й досліджувати докази, поспішаючи постановити вирок, навіть якщо обвинувачення є сумнівним. Такі угоди про визнання винуватості зазвичай підозрювані укладають під впливом страху перед очікуваним суровим покаранням, і в результаті засуджені позбуваються права оскаржувати вирок за фактичними обставинами, що порушує їхнє право на захист.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаводимо приклади розв\u0026rsquo;язання справ на підставі угод про визнання винуватості і згоди на розгляд справ у спрощеному порядку, відмови від оскаржування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа підставі угоди про визнання винуватості вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/em\u003e \u003cem\u003eгромадянка України засуджена за те, що обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я у Військово-цивільній адміністрації Вовчанського району, опікувалася гуманітарними питаннями медичного забезпечення населення. Тобто підозра могла викликати сумніви. Справа розглянута в спрощеному порядку на підставі заяви обвинуваченої щодо визнання нею своєї винуватості, її згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення її з обмеженням права на апеляційне оскарження. Вироком суду призначене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років без конфіскації майна\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПривертає увагу неправильна (не виключено, що навмисно) кваліфікація дій за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що, імовірно, супроводжувала \u0026laquo;угоду\u0026raquo; про можливість майбутнього незначного покарання. Займання посади виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я Військово-цивільної адміністрації, пов\u0026rsquo;язане з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, мало бути кваліфіковане за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Це передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї, на що підозрювана не погодилася б.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим прикладом імовірного спонукання підозрюваного до укладання угоди про визнання винуватості і згоди на спрощений розгляд справи є вищевказана справа про обвинувачення особи в передачі збройним формуванням держави-агресора матеріальних ресурсів у вигляді невстановленої кількості цигарок та води і 1 сім-картки. Буринський районний суд Сумської області, розглянувши справу № 574/369/22\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e на підставі угоди про визнання винуватості в спрощеному порядку, 21 грудня 2022 року постановив вирок, призначивши обвинуваченому покарання у вигляді штрафу. Хоча малозначність діяння може свідчити про відсутність складу злочину. Але засуджений не має права оскаржити такий вирок.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудова практика істотно не змінюється, вона досить консервативна. Із часом у вироках переважну частину мотивувальної частини почали відводити докладному й майже однаковому (універсальному) опису міжнародно-правових актів і національного законодавства про заборону агресії, також детальній хронології збройної агресії Російської Федерації проти України. Але опис об\u0026rsquo;єктивної сторони конкретного злочину, у якому обвинувачується особа, викладається стисло, формально, без наведення конкретних дій і їх суспільно небезпечних наслідків. У вироках за звичкою повторюють обставини, указані в обвинувальних актах, такими самими формулюваннями, у такій самій послідовності. Чимало вироків залишаються без апеляційного та касаційного оскарження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРекомендації\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотреба вдосконалення законодавства про колабораційну діяльність і відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів зумовлена тим, що від моменту доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e протягом 2022\u0026ndash;2023 років органи досудового розслідування, прокурори й суди по-різному кваліфікують тотожні дії, що, як наслідок, може зумовлювати помилки, необґрунтоване притягнення до кримінальної відповідальності, призначення несправедливих покарань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІснує потреба узгодити національне законодавство з вимогами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року, які передбачають можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа цей час стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжні статті не враховують те, що Конвенція передбачає під час окупації право цивільного населення отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції), право виконувати роботи, необхідні для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції), право виконувати роботи, що є необхідними для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами (стаття 51 Конвенції), право бути залишеним на своєму звичайному місці роботи (стаття 51 Конвенції), право на належну оплату своєї роботи (стаття 51 Конвенції), заборону окупаційній державі змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами (стаття 55 Конвенції), обов\u0026rsquo;язок окупаційної держави підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції), з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства продовження судами окупованої території виконання своїх функцій стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто норми статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК і суміжні статті мають передбачати, що діяльність, роботи й послуги, що виконуються на окупованих територіях, необхідні для життєзабезпечення населення, не утворюють складу злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож опис об\u0026rsquo;єктивної сторони злочинів, викладений у нормах статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і суміжних статей, доцільно доповнити кваліфікуючими ознаками, які б передбачали настання конкретних відповідних суспільно небезпечних наслідків, спричинення відповідної шкоди. Таке доповнення позбавило б формалізму застосування відповідальності, унеможливило б вільне і свавільне тлумачення закону, зобов\u0026rsquo;язало б доказувати, що вчинені дії справді є суспільно небезпечними.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож треба погодитися зі змінами, запропонованими законопроєктом від 20 липня 2022 року № 7570 \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, законопроєктом запропоновано:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- визначити відмінні ознаки складу злочину \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo; (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) для її відмежування від державної зради (стаття 111 КК), від виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікації її учасників (стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК) та від інших суміжних кримінальних правопорушень;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити відповідальність за публічні заклики до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України зі статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, оскільки відповідальність за такі діяння передбачена статтею 110 КК \u0026laquo;Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України\u0026raquo;;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виключити статтю 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;, оскільки вона передбачає колабораційну діяльність в її окремих формах, які вже визначені в статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК України, а окремі її положення включити до тексту цієї статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- виділити ті види діяльності, які можуть кваліфікуватися як заборонені за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, протягом більше ніж року (станом на вересень 2023 року) цей законопроєкт Верховна Рада України досі не розглянула.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож доцільно доповнити КК нормативним визначенням \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; для забезпечення зрозумілості й передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, усунення суперечностей у кваліфікації й розмежуванні колабораціонізму й державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважаємо за доцільне внести зміни до норм Кримінального процесуального кодексу України, які регулюють спеціальне кримінальне провадження за відсутністю підозрюваного, обвинуваченого.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що розгляд кримінальних проваджень у заочному порядку без участі обвинувачених і постановлення заочних вироків не відповідає критеріям справедливого судового розгляду, що має гарантувати обвинуваченому право бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або (за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника) одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя; допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що і свідків обвинувачення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДиректор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало звертає увагу, що людина, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, має бути належним чином стовідсотково повідомлена про розгляд справи проти неї. Інакше може бути встановлено порушення права на справедливий суд\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e[9]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасправді відповідно до чинної частини 8 статті 135 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВважається, що такий спосіб повідомлення недостатній, тому що українські засоби масової інформації зараз не розповсюджуються на окупованих територіях, тобто до них немає доступу. Окрім того, у газеті \u0026laquo;Урядовий кур\u0026rsquo;єр\u0026raquo; щоденно публікуються поміж інших оголошень десятки оголошень про виклики, без дотримання алфавітного порядку, які об\u0026rsquo;єктивно неможливо відстежувати. На вебсайті Офісу Генерального прокурора щоденно публікуються десятки повісток про виклик і повідомлень про підозри, без дотримання алфавітного порядку. При цьому на вебсайті Офісу Генерального прокурора, де повідомляють про виклики, не передбачено можливості пошуку інформації за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові відповідної особи. Це також унеможливлює належне ознайомлення з інформацією.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості за відсутності поштового зв\u0026rsquo;язку між Україною та РФ надсилати повідомлення і виклики засобами поштового зв\u0026rsquo;язку через треті країни, також за допомогою електронної пошти, месенджерів електронного зв\u0026rsquo;язку (які доволі часто відомі органу розслідування та оперативним підрозділам).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому порядок й умови повідомлення підозрюваних і обвинувачених в заочних кримінальних провадженнях можна вдосконалити, передбачивши надсилання повідомлень засобами електронної пошти, електронних месенджерів, через поштові установи третіх країн, а також передбачивши розміщення в алфавітному порядку повідомлень у засобах масової інформації та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, з можливістю пошуку повідомлень за прізвищем, ім\u0026rsquo;ям і по батькові особи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113430160\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112221947\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107991214\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Громадський холдинг \u0026laquo;Група впливу\u0026raquo;. Аналітична записка. Притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення колабораційної діяльності: аналіз діючого законодавства, практики його застосування та пропозиції щодо зміни законодавства: \u003ca href=\"https://www.vplyv.org.ua/archives/7204\"\u003ehttps://www.vplyv.org.ua/archives/7204\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ? // УГСПЛ, 25.07.2023: \u003ca href=\"https://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\"\u003ehttps://www.helsinki.org.ua/articles/chomu-zaochni-vyroky-kolaborantam-maiut-vysoki-shansy-na-oskarzhennia-v-yespl/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_3.png","tags":[{"id":513,"name":"судова практика"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":747,"url":"vidpovidnist-zakonodavstva-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-mizhnarodno-pravovim-zobovyazannyam-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430594,"date":"30.10.2023","views":1194,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-4_1.jpg","mini_image":null,"name":"Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим зобов’язанням України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki\"\u003eякі критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія аналізує в\u003c/span\u003eідповідність законодавства про колабораційну діяльність\u0026nbsp;міжнародно-правовим зобов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі існують суперечності між нормами статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) і нормами Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 вересня 1949 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cu\u003e[1]\u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003cspan\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від національного законодавства, Конвенція передбачає дозволену та необхідну діяльність цивільних осіб в умовах окупації. Зокрема, у ній зазначено:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- особи, що перебувають під захистом, які внаслідок воєнних дій втратили свій заробіток, повинні бути забезпечені можливістю отримати оплачувану роботу (стаття 39 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- якщо особи, що перебувають під захистом, є громадянами держави-супротивниці, їх можна залучати лише до таких видів примусових робіт, виконання яких є необхідним для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров\u0026rsquo;я людей і які не є безпосередньо пов\u0026rsquo;язаними з проведенням воєнних операцій (стаття 40 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава може залучати до примусових робіт осіб, що перебувають під захистом, яким виповнилося 18 років, і лише до такої роботи, яка є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами. Кожна така особа, наскільки це дозволяють обставини, повинна бути залишена на своєму звичайному місці роботи. Робота повинна належним чином оплачуватись та відповідати фізичним та інтелектуальним можливостям робітників (стаття 51 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційній державі забороняється змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях (стаття 54 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами; зокрема, постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо (стаття 55 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана за допомогою всіх наявних засобів та в співробітництві з державними та місцевими органами влади забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, а також забезпечити та підтримувати на окупованій території умови задовільні з погляду охорони здоров\u0026rsquo;я та санітарії (стаття 56 Конвенції);\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених законодавством (стаття 64 Конвенції)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни не забороняє і передбачає можливість виконання цивільними особами на окупованих територіях робіт і послуг, необхідних для життєзабезпечення населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК не містить відповідних винятків при визнанні колаборацією діяльності, пов\u0026rsquo;язаної із забезпеченням гуманітарних, соціальних, медичних, побутових, комунальних та інших потреб населення на окупованих територіях. У результаті до відповідальності можуть бути притягнуті майже всі, хто перебуває на окупованій території і залучений до трудової чи підприємницької діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори є частиною національного законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому ці суперечності мають бути враховані при вдосконаленні національного законодавства про колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПриклади невідповідності ЖК у вироках\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПроблеми застосування статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК у чинній редакції не передбачає жодних кваліфікуючих ознак і умов, які б відрізняли звичайну діяльність із забезпечення соціальних, медичних, продуктових, побутових, комунальних, торговельних, транспортних та інших потреб населення в умовах окупації, яка не спричиняє і не може спричинити шкоди національній безпеці України, від злочинної колабораційної діяльності, що загрожує національній безпеці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції не виключає її необмеженого свавільного застосування, покарання мешканців окупованих територій без урахування фактичної суспільної небезпечності діяння, наслідків діяння, спричиненої діянням шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУнаслідок цього під дію статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції формально підпадає будь-яка цілком правомірна, навіть суспільно необхідна, діяльність на окупованій території, наприклад заходи, спрямовані на розв\u0026rsquo;язання гуманітарних проблем, надання медичних послуг, надання комунальних і ремонтно-будівельних послуг, діяльність у галузі транспорту, робота продуктових магазинів, виробництво сільгосппродукції і продуктів харчування, медична діяльність та діяльність аптек тощо. Тому існує ризик, що мешканців окупованої території можуть притягнути до кримінальної відповідальності за діяння, які фактично не є суспільно небезпечними, однак формально підпадають під диспозицію чинної статті 111\u003csup\u003e1\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003c/sup\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч багаторазовим твердженням представників державної влади України, що не буде визнаватися колабораційною діяльність на окупованих територіях лікарів, комунальників, пожежників, підприємців тощо, і про відсутність підстав для притягнення їх до кримінальної відповідальності, стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК досі свавільно застосовується до таких осіб, незважаючи на відсутність спричинення будь-якої шкоди національній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом, на мою думку, необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність за відсутності складу такого злочину, відсутності умислу на вчинення злочину, відсутності будь-якої шкоди національній безпеці є вирок Індустріального районного суду м. Дніпро від 15 серпня 2023 року в справі № 202/3884/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за колабораційну діяльність за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК до п\u0026rsquo;яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 15 років. Суд визнав колабораційною діяльністю дії обвинуваченої, яка діяла для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації: на громадських засадах виконувала обов\u0026rsquo;язки голови мікрорайону Комунальний міста Лиман на окупованій території, здійснювала загальне керівництво роботою вуличних (представників) мікрорайону Комунальний, приймала заяви на отримання твердого палива місцевими мешканцями, брала участь у складанні актів і затверджувала акти перевірки наявності пічного опалення в будинках мешканців для отримання вугілля, підписувала акти на отримання дров, допомагала місцевим мешканцям в отриманні гуманітарної допомоги й медикаментів, займалася розв\u0026rsquo;язанням різних побутових питань населення. Тобто діяла в інтересах цивільного населення, що залишилося на окупованій території. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою діяльності з надання опіки особам, що потребують допомоги, і забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНалежному застосуванню законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність, визначенню обґрунтованого й справедливого покарання перешкоджає те, що диспозиція статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, як вона викладена в чинній редакції, не передбачає настання конкретних суспільно небезпечних наслідків і відповідно обов\u0026rsquo;язку доказування суспільно небезпечних наслідків, небезпечності діяння і тому не дозволяє відокремити, розмежувати співпрацю з ворогом на шкоду суспільству, державі та громадянам від діяльності, необхідної для життєзабезпечення громадян України, що залишися на окупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eІншим вироком Київського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року в справі № 953/7265/22\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України засуджена за те, що, перебуваючи на окупованій території м. Вовчанськ Харківської області, обіймала посаду виконуючої обов\u0026rsquo;язки завідуючої сектором охорони здоров\u0026rsquo;я, здійснюючи керівництво діяльністю сектору охорони здоров\u0026rsquo;я, контроль за діяльністю закладів, підприємств та установ охорони здоров\u0026rsquo;я, забезпечувала населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення та здійснювала керівництво сектором. Такі дії були кваліфіковані за частиною 2 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Вирок не містить жодних відомостей про те, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченою керівництва медичним обслуговуванням цивільного населення на окупованій території. Суду було достатньо визнання обвинуваченою вини і її згоди на спрощене провадження. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЩе одним прикладом необґрунтованого, на мою думку, притягнення до кримінальної відповідальності може вважатися вирок Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2023 року в справі № 229/2561/22\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянин України засуджений до дев\u0026rsquo;яти років позбавлення волі, з позбавленням права займати відповідні посади, з конфіскацією майна за те, що він виконував обов\u0026rsquo;язки так званого \u0026laquo;начальника отдела жилищно-коммунального хозяйства администрации города Светлодарска\u0026raquo;, виконуючи організаційно-розпорядчі функції з надання комунальних послуг населенню, прибирання вулиць, вивезення сміття, підвезення води, відновлення електропостачання. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Цим вироком не було встановлено, яка саме шкода нібито спричинена або могла бути спричинена національній безпеці України внаслідок здійснення обвинуваченим керівництва комунальним підприємством, що забезпечувало потреби цивільного населення на окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2022/12/zvit_zmina_ukr-2.pdf\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112856417\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/107934917\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113248896\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-4_1.jpg","tags":[{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":745,"url":"rol-perehidnogo-pravosuddya-v-primirenni-j-zahisti-prav-ditej-u-perspektivi-deokupatsii","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697810470,"date":"20.10.2023","views":478,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.png","mini_image":null,"name":"Роль перехідного правосуддя в примиренні й захисті прав дітей у перспективі деокупації","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖахіття війни кинули виклик не тільки державній владі загалом, але і звичайним громадянам, які кожного дня відчувають на собі наслідки збройної агресії, переживають втрати, перебувають в окупації, намагаються відбудовувати втрачене й мріють про повернення до свого звичного життя. Якщо навіть дорослим важко долати нові життєві реалії, то діти як найбільш незахищена категорія населення потребують особливої уваги й підтримки з боку держави.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЖоден збройний конфлікт не триває вічно, і саме тому держава повинна мати чітку стратегію налагодження мирного життя на деокупованих територіях, зокрема і щодо майбутнього виховання і захисту прав дітей, беручи до уваги їх досить різний досвід: перебування за кордоном, в окупації, у країні-агресорі або на підконтрольній території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, близько 1\u0026nbsp;000\u0026nbsp;000 українських дітей залишаються за кордоном, близько 744\u0026nbsp;000 дітей незаконно депортовані до країни-агресора, зареєстровано 1\u0026nbsp;012 кримінальних проваджень за фактом воєнних злочинів проти дітей [1; 2; 3]. Це зумовлює актуальність інституту перехідного правосуддя як частини системи першочергових правових заходів держави з відновлення мирного життя на територіях, які опинилися в окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМетою цієї публікації є аналіз інституту перехідного правосуддя, визначення його ролі й перспектив у захисті прав дітей на деокупованих територіях, а також розроблення пропозицій щодо конкретних необхідних заходів у межах цього інституту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМіжнародне гуманітарне право та його порушення державою-агресором\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що в міжнародному гуманітарному праві присвячена окрема увага захисту прав дітей під час збройного конфлікту. Зокрема, Додатковим протоколом до Женевських конвенцій, Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року передбачено, що діти користуються особливою повагою і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини. Вони зобовʼязані обмежити участь дітей у воєнних діях. Заборонено примусову депортацію дітей, за винятком необхідності дотримання їх безпеки, і зміну їх громадянського статусу. На окупаційну державу покладено обовʼязок сприяння належному функціонуванню закладів освіти, вжиття заходів для встановлення особи дітей і реєстрації їхніх сімейних звʼязків [4; 5].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на вказані положення міжнародного гуманітарного права, численні випадки порушення прав дітей, їх примусове вилучення до країни-агресора та інші воєнні злочини свідчать про те, що росія не дотримується своїх міжнародно-правових зобовʼязань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКомітет ООН з прав дитини в \u0026laquo;Заключних зауваженнях щодо об\u0026rsquo;єднаних п\u0026rsquo;ятої та шостої періодичних доповідей України\u0026raquo; констатував численні правдиві повідомлення про грубі порушення прав дітей, як-от убивства, масове переміщення всередині країни та за її межі, а також руйнування цивільної інфраструктури. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ\u003ca href=\"https://www.unicef.org/ukraine/media/29831/file/Ukraine-Humanitarian-SitRep-December-2022+.pdf\"\u003e)\u003c/a\u003e на кінець 2022 року, навчання майже 5,7\u0026nbsp;мільйона дітей перервано. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначає, що на 23\u0026nbsp;лютого 2023\u0026nbsp;року внаслідок обстрілів і бомбардувань пошкоджено 3\u0026nbsp;151\u0026nbsp;заклад освіти, зокрема 440\u0026nbsp;зруйновано повністю. ЮНІСЕФ свідчить, що майже 1,5\u0026nbsp;мільйона дітей стикнулося з проблемами психічного здоров\u0026rsquo;я [6].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, на окупованих територіях країна-агресор проводить активні заходи з позбавлення українських дітей своєї національної та особистої ідентичності. Вони полягають у масовій депортації українських дітей на територію росії, з подальшим влаштуванням у російські сімʼї, забезпеченні закладів освіти на окупованих територіях російськими вчителями, проведенні в закладах освіти серед дітей \u0026laquo;виховної\u0026raquo; роботи з виправдання російської агресії, примушуванні до відвідування закладів освіти на окупованих територіях, із забороною продовжувати навчання дистанційно в закладах освіти за українською програмою навчання. Окрім того, країна-агресор проводить активну політику мілітаризації українських дітей, залучає їх до участі в молодіжних організаціях, у яких відбувається воєнно-патріотичне виховання, просуваються ідеї російської ідентичності. Цілком очевидно, що за таких умов діти на окупованих територіях позбавлені можливості відкрито висловлювати свою українську позицію [7; 8].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід узяти до уваги, що тимчасово окуповані території України відрізняються за часом перебування під окупацією, відповідно, що довше триває окупація, то більш негативними стають її наслідки та більше часу і ресурсів необхідно для їх подолання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ звʼязку із цим на державному рівні дуже важливо аналізувати майбутні виклики, мати нормативно закріплену стратегію і проводити підготовку до розв\u0026rsquo;язання правових, гуманітарних і соціальних проблем постконфліктного періоду. У цьому аспекті на базі сформованого міжнародного досвіду саме перехідне правосуддя є тією програмою з відновлення миру, яку поміж інших заходів (налагодження економічної сфери, відновлення соціальних та адміністративних послуг, соціального забезпечення, інфраструктури) слід запроваджувати на деокупованих територіях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоняття та елементи перехідного правосуддя\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерехідне правосуддя не слід розглядати лише як судові процедури. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН Кофі Аннана від 2004 року зазначено, що правосуддя перехідного періоду охоплює весь комплекс процесів і механізмів, повʼязаних зі спробами суспільства подолати тяжку спадщину масштабних порушень законності в минулому, з метою забезпечити підзвітність, справедливість і примирення. До них відносять як судові, так і несудові механізми з різним ступенем міжнародної участі (або взагалі без неї), а також окремі дії із судового переслідування, відшкодування шкоди, встановлення фактів, інституційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ більш широкому сенсі перехідне правосуддя можна розуміти також як справедливе ставлення з боку закону до всіх учасників конфліктних процесів у суспільстві [10, с. 31].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародним правом напрацьовано чотири основні складові елементи перехідного правосуддя: кримінальне переслідування (Criminal prosecutions) \u0026mdash; ефективне розслідування воєнних злочинів і грубих порушень прав людини, притягнення винних до відповідальності; відшкодування (Reparations) \u0026mdash; створення національних механізмів відшкодування збитків жертвам, виплати їм компенсацій за спричинену фізичну та психічну шкоду відшкодування збитків, відновлення порушених прав постраждалих від конфлікту, надання їм медичної та психологічної допомоги, а також юридичних і соціальних послуг; встановлення істини (Truth-telling) \u0026mdash; забезпечення надання обʼєктивної інформації про причини і наслідки конфлікту, формування і надання доступу до архівів війни; інституційні реформи (Institutional reforms), що передбачають адміністративні заходи з перевірки публічних службовців, реформи у сфері освіти, судових, правоохоронних та інших органах [11, с. 31\u0026ndash;32; 9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСтан нормативного регулювання елементів перехідного правосуддя в Україні\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід зазначити, що універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, тому в кожному випадку така модель повинна будуватися відповідно до конкретних політичних та економічних реалій, характеру конфлікту і потреб суспільства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри тривалий збройний конфлікт та окупацію частини територій України, можемо констатувати, що в державі відсутня чітка та достатня нормативна база, яка б визначала засади державної політики у сфері перехідного правосуддя, регламентувала конкретні механізми реінтеграції окупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо законодавчих актів у цій сфері слід віднести Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб\u0026raquo;, Закон України \u0026laquo;Про військово-цивільні адміністрації\u0026raquo;. Однак ці законодавчі акти покликані розв\u0026rsquo;язувати потреби сьогодення і не передбачають заходів постконфліктного періоду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож указом Президента України № 584/2019 створена Комісія з правової реформи, а в її складі \u0026mdash; робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Вона розробила Концепцію перехідного правосуддя в Україні. Така Концепція традиційно складається із чотирьох базових елементів, відомих у міжнародному праві: відшкодування шкоди постраждалим від конфлікту; притягнення винних до відповідальності та запобігання безкарності; забезпечення права на правду про збройний конфлікт; впровадження заходів з недопущення виникнення конфлікту в майбутньому [12].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ 2021 році Кабінет Міністрів України вніс проєкт Закону України \u0026laquo;Про засади державної політики перехідного періоду\u0026raquo;, який наразі відкликаний. У вказаному законопроєкті пропонували визначити основні засади й напрями державної політики в перехідний, конфліктний і постконфліктний періоди. Зокрема, що стосується дотримання прав дітей: необхідність активізації національно-патріотичного виховання, насамперед серед дітей і молоді в перехідний період; забезпечення доступу до закладів освіти, охорони здоров\u0026rsquo;я, соціального захисту та засобів масової інформації України для осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях; здійснення ефективної освітньої політики, формування стратегії громадянської освіти на деокупованих територіях, державної підтримки вивчення української мови та історії України для недопущення повторення окупації [13].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаведене свідчить про необхідність формування в Україні якісного нормативно-правового підґрунтя, що демонструвало б суспільству та міжнародним партнерам політичну готовність України до реінтеграції окупованих територій. Окрім того, у такій нормативній базі має бути приділена окрема увага відновленню ідентичності й захисту прав дітей, враховуючи прогнозовані виклики й ризики в цій сфері.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПерспективи застосування елементів перехідного правосуддя в Україні в аспекті захисту прав дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ межах дослідження цієї теми слід проаналізувати визначені елементи перехідного правосуддя в контексті захисту прав дітей і впливу на формування їхньої колективної памʼяті в майбутньому.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eКримінальне переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eВідновлення законності на окупованих територіях, проведення ефективного розслідування і покарання осіб, винуватих у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти дітей, є одними з пріоритетних завдань держави. Такі заходи повною мірою відповідають інтересам і запитам суспільства та мають здійснюватися з дотриманням усіх міжнародних стандартів права на справедливий суд. При цьому важливо забезпечити максимально відкриті судові процеси, щоб продемонструвати суспільству легітимність судових процедур і довести інформацію про конкретні підтверджені факти вчинення злочинів. Такі факти в перспективі можуть стати предметами вивчення в межах навчальних процесів для досягнення правильної виховної мети.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас необхідно дотримуватися розумного балансу між миром і правосуддям та не допустити того, щоб кримінальне переслідування перетворилося на помсту тим громадянам, які залишилися на окупованій території і були вимушені підтримувати відносини з окупаційною владою. Зокрема, у юридичній спільноті дискусійним залишається питання доцільності кримінального переслідування окремої категорії населення окупованих територій за колабораційну діяльність, яка не завдала істотної шкоди державі або була направлена на підтримання життєдіяльності окупованої території. Тому важливо, щоб кримінальне переслідування мало не репресивний, а захисний і виховний характер. Також, на нашу думку, було б корисно запровадити психологічний супровід сімей з дітьми і дітей, чиї батьки були засуджені за вчинення тяжких злочинів, повʼязаних з воєнною агресією проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВідшкодування.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e У межах цього механізму необхідно забезпечити можливість отримання справедливої компенсації дітям, які постраждали від наслідків війни. Причому це стосується однаково як дітей, які стали безпосередніми жертвами, так і тих, хто втратив близьких у звʼязку з учиненням воєнних злочинів. Реалізація цього механізму потребує від держави створення адміністративної процедури, у межах якої можливо визначити статус жертв, розмір і порядок отримання компенсації. Однак видається економічно обґрунтованим, що забезпечення виплати таких компенсацій переважно має здійснюватися за рахунок ресурсів держави-агресора, а тому перспектива реалізації системи відшкодування залежить від успішних політичних рішень і домовленостей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eВстановлення істини.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНа нашу думку, цей елемент є одним з найбільш важливих у контексті відновлення ідентичності українських дітей за наслідками окупації, а також налагодження взаємовідносин з дітьми, які повернуться додому на деокуповані території. Встановлення істини передбачає цілий комплекс інформаційних заходів, які направлені на доведення обʼєктивної інформації про причини, хронологію і наслідки війни. При цьому важливим є донесення позиції, що жертвами збройного конфлікту є як ті діти, які виїхали з окупованих територій, так і ті, що були в окупації. Завдяки доведенню правдивої інформації в молодого покоління має бути сформоване однакове ставлення до подій війни. У межах цього елементу світовий досвід пропонує створення спеціальних комісій зі встановлення істини. Так, у доповіді Генерального секретаря ООН від 2004 року зазначено, що було створено більше ніж 30 таких комісій, і вони здатні принести велику користь, допомагаючи суспільству в період після конфлікту встановлювати факти минулих порушень прав людини, укріплювати режим відповідальності, зберігати докази, виявляти порушників та вносити рекомендації з приводу відшкодування та організаційних реформ [9].\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа нашу думку, створення таких комісій у національній системі України має бути політично, організаційно та економічно виваженим. Як свідчить міжнародна практика, у багатьох випадках такі комісії мали досить широкі повноваження, зокрема з проведення розслідувань і збору доказів, що своєю чергою потребує ухвалення належної правової бази для їх легітимізації та функціонування. Виходячи із сучасних політичних та економічних реалій, вважаємо, що створення таких комісій не буде виправданим. Водночас пропонуємо забезпечити досягнення необхідного результату завдяки взаємодії судових і правоохоронних органів, засобів масової інформації, місцевих органів виконавчої влади, а також учасників освітнього процесу. Так, в українській журналістиці вже обговорюють виклики, які постануть при відновленні роботи на деокупованих територіях, зокрема наголошується, що підготовку до такої роботи слід починати заздалегідь [14]. Також освітні процеси повинні включати відкриті обговорення подій окупації та війни, з висвітленням негативних наслідків збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eРеформи.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eОсновні реформи у сфері захисту прав дітей на деокупованих територіях мають стосуватися відновлення роботи закладів освіти, проведення навчання дітей з урахуванням негативного досвіду окупації, проведення поступового патріотичного виховання та ліквідації наслідків російської пропаганди. Зокрема, потребує розв\u0026rsquo;язання питання продовження навчання дітей, які навчалися під контролем країни-агресора, та умови легалізації отриманих ними документів про освіту. Також слід забезпечити надання психологічної підтримки дітей як у межах освітніх заходів, так і на сімейному рівні. При проведенні освітньої і виховної політики органи державної влади та місцевого самоврядування мають вживати заходи щодо недопущення дискримінації дітей, особливо за ознаками \u0026laquo;ті хто залишився\u0026raquo; та \u0026laquo;ті, хто виїхав на час окупації\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа міждержавному рівні необхідно продовжувати роботу з повернення всіх українських дітей, які були незаконно депортовані на територію росії, а також ухвалити для цього відповідну законодавчу базу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВисновки\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроаналізована тема підтверджує актуальність проведення державою підготовки до реінтеграції окупованих територій, особливо у сфері дотримання прав дітей. Така підготовка необхідна як для формування на загальнодержавному рівні зрозумілої та виваженої політики перехідного періоду, так і інформування населення про справжні наміри держави захистити громадян, повернути демократію і законність на окуповані території. Для відновлення миру, правопорядку та захисту прав дітей дієвим механізмом має стати перехідне правосуддя, досвід застосування якого на міжнародному рівні вже довів свою ефективність. Водночас застосування перехідного правосуддя потребує ухвалення належної правової бази, а вжиті державою заходи мають враховувати потреби молодого покоління, окремо передбачати заходи захисту прав дітей і не допускати дискримінації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВикористані джерела\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003col style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПонад пів мільйона українських учнів досі за кордоном: які поради дало МОН. URL: \u003ca href=\"https://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\"\u003ehttps://24tv.ua/education/navchannya-ditey-za-kordonom-pid-chas-viyni-mon-nazvali-kilkist_n2378751\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПортал \u0026laquo;Діти війни\u0026raquo;. URL: \u003ca href=\"https://childrenofwar.gov.ua\"\u003ehttps://childrenofwar.gov.ua\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eСпеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Дії влади України, спрямовані на захист прав дітей. URL: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/dii-vlady-ukrainy-spriamovani-na-zakhyst-prav-ditei#ref1\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДодатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eКонвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року. URL: \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДіти війни. Право на життя та ідентичність. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: \u003ca href=\"https://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\"\u003ehttps://niss.gov.ua/news/statti/dity-viyny-pravo-na-zhyttya-ta-identychnist\u003c/a\u003e) (дата звернення 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАналітичний звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Кримський сценарій\u0026rdquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях\u0026raquo;. Центр громадянської просвіти Альмеда. 2023. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eМоніторинговий звіт \u0026laquo;\u0026ldquo;Універсальний солдат\u0026rdquo; за січень-березень 2023. Центр громадянської просвіти Альмеда. URL: \u003ca href=\"https://almenda.org/category/pub/monitoringi/\"\u003ehttps://almenda.org/category/pub/monitoringi/\u003c/a\u003e (дата звернення: 09.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eДоповідь Генерального секретаря ООН \u0026laquo;Господство права и правосудие переходного периода в конфликтных и постконфликтных обществах\u0026raquo; №\u0026nbsp;S/2004/616 від 23.08.2004. URL: \u003ca href=\"https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\"\u003ehttps://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/395/31/PDF/N0439531.pdf?OpenElement\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБлага А., Мартиненко О. Концепція перехідного правосуддя в Україні: уведення у площину юридичної науки. Юридичний вісник. 2019/4. С. 30\u0026ndash;35. URL: \u003ca href=\"http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/%D0%90.%20%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%2c%20%D0%9E.%20%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\"\u003ehttp://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/15860/А.%20Блага%2c%20О.%20Мартиненко%20Концепція%20перехідного%20правосуддя%20в%20Україні%20уведення%20у%20площину%20юридичної%20науки.pdf?sequence=1\u0026amp;isAllowed=y\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eЛузан. Т. Елементи перехідного правосуддя. Юридична газета Online. 2021. URL: \u003ca href=\"https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\"\u003ehttps://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/skladovi-elementi-perehidnogo-pravosuddya.html\u003c/a\u003e (дата звернення 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eГурковська Н. Шлях до миру: через перемогу і перехідне правосуддя. Експертний центр з прав людини. 2023. URL: \u003ca href=\"https://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\"\u003ehttps://ecpl.com.ua/news/shliakh-do-myru-cherez-peremohu-i-perekhidne-pravosuddia/\u003c/a\u003e (дата звернення: 06.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eПроєкт Закону про засади державної політики перехідного періоду № 5844 від 09.08.2021. URL: \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\"\u003ehttps://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72625\u003c/a\u003e (дата звернення: 07.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eАдамович Н. \u0026laquo;Не можна просто сказати \u0026mdash; тепер ми прийшли вас рятувати\u0026raquo;: Як повернути українську журналістику на деокуповані території. ZMINA. 2023. URL: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/rozumity-audytoriyu-staty-potribnym-navit-nezaminnym-i-takym-komu-doviryayut-cze-najskladnishe/\u003c/a\u003e (дата звернення: 08.10.2023).\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ol\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003col start=\"9\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/ol\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":118,"url":"evgen-didenko-","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_7551.jpg","name":"Євген","surname":"Діденко ","post":"суддя Оболонського районного суду м. Києва","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":758,"url":"prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-yak-pratsyue-zakonodavstvo--justtalk-33","video":"PqOWODH2-QE","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698434079,"date":"17.10.2023","views":187,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-na-video-pro-kolaboracionizm.png","mini_image":null,"name":"Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність: як працює законодавство? | JustTalk #33","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВ межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео йдеться про:\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПоточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОсновні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eМожливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПритягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eКомунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eМодерує дискусію \u003cstrong\u003eЛариса Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниця, адвокатка. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eСпікери: \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОнисія Синюк\u003c/strong\u003e, аналітикиня Центру прав людини ZMINA\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлександр Жила\u003c/strong\u003e, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eАнастасія Сербіна\u003c/strong\u003e, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003eОлексій Арунян\u003c/strong\u003e, журналіст видання судової журналістики \u0026laquo;Ґрати\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-na-video-pro-kolaboracionizm.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":744,"url":"problemni-pitannya-kriminalnoi-vidpovidalnosti-nepovnolitnih-za-kolaboratsijnu-diyalnist","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697717807,"date":"17.10.2023","views":773,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_1.jpg","mini_image":null,"name":"Проблемні питання кримінальної відповідальності неповнолітніх за колабораційну діяльність","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки колабораційна діяльність (через відсутність єдиного визначення такої діяльності в чинному законодавстві в цій статті ми будемо використовувати сукупність складів кримінальних правопорушень, передбачених статтею 111-1 КК України) є відносною новелою в національному законодавстві та судовій практиці, цілком закономірно, що навколо неї виникли дискусійні питання. Хотілося б заохотити колег до фахового обговорення на цю тему.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРіч у тому, що, ухвалюючи рішення про криміналізацію певних видів діяльності співгромадян, які залишилися на тимчасово окупованій території, законодавець, на нашу думку, по-перше, не визначив спеціального суб\u0026rsquo;єкта за цією статтею, залишивши його загальним, тобто відповідно до положень частини 1 статті 22 КК України суб\u0026rsquo;єктом злочину за статтею 111-1 КК України може бути осудна фізична особа віком від 16 років, у тому числі неповнолітня. По-друге, законодавець не врахував істотні відмінності між територіями, окупованими на момент ухвалення Закону № 2108-IX уже протягом років, і територіями, звільненими за декілька тижнів чи місяців після окупації. Також не врахований той факт, що першу обов\u0026rsquo;язкову евакуацію з територій, на яких точилися бойові дії або які могли бути окуповані найближчим часом, з наданням державою певного переліку допомоги евакуйованому населенню (принаймні квитків на потяги Укрзалізниці, інший транспорт, тимчасове розміщення та здійснення щомісячних виплат) було оголошено лише 2 серпня 2022 року\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, тобто після чотирьох з половиною місяців дії статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРизики для дітей\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, законодавець, свідомо чи ні, але наразив неповнолітніх дітей віком від 16 до 18 років, які залишилися на тимчасово окупованих територіях після їх окупації у 2022 році (або взагалі проживали на них з 2014 \u0026ndash; 2015 років), на небезпеку притягнення до кримінальної відповідальності та покарання, тоді як Конвенція про права дитини вимагає, щоб у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділялася якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а Закон України \u0026laquo;Про охорону дитинства\u0026raquo; забороняє участь і використання дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, залучення та втягнення їх до непередбачених законами України воєнізованих чи збройних формувань. Окремо наголосимо, що в частині 2 статті 30 вищезазначеного Закону прямо вказано: \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eДержава вживає всіх можливих заходів для запобігання вербуванню та використанню дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, виявлення завербованих дітей та звільнення їх від військової служби\u0026raquo;,\u003c/em\u003e тобто законодавець розглядає дітей, завербованих до непередбачених законами України воєнізованих та збройних формувань (під це визначення, вочевидь, цілком підпадають будь-які воєнізовані та збройні формування країни-агресора), не як злочинців, які мають бути покарані, а як жертв, яких потрібно звільнити та повернути до нормального дитинства. Цей підхід вітчизняного законодавця не є якоюсь правовою девіацією, а цілком укладається в логіку наведених вище положень статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року в сукупності з більш ранніми положеннями статті 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, які передбачають, що \u003cem\u003e\u0026laquo;діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 7 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, очевидна наявність небезпеки притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 7 статті 111-1 КК України (покарання за цей злочин передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, з конфіскацією майна або без неї\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e), адже тільки за 2022 рік до Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшло 25 звернень стосовно втягування неповнолітніх у збройний конфлікт\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, на територіях, окупованих уже майже протягом десятиріччя, таких як АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО, про системну індоктринацію та мілітаризацію неповнолітніх було відомо задовго до повномасштабного вторгнення Російської Федерації, зокрема ще восени 2020 року Центр прав людини ZMINA ретельно дослідив форми та методи такого \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; українських дітей окупаційною владою на території тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Так, на час публікації в Криму діяли щонайменше 15 міських і районних штабів громадського руху \u0026laquo;Юнармія\u0026raquo; (у лави якого беруть дітей віком від 8 до 16 років), осередки \u0026laquo;Кримського козацтва\u0026raquo;, \u0026laquo;Сини Вітчизни\u0026raquo;, інші \u0026laquo;патріотичні організації\u0026raquo;: у сімферопольських школах було 109 спеціалізованих кадетських класів з посиленою військово-фізичною підготовкою, кадетські класи відкрили навіть у керченському ліцеї мистецтв, не кажучи вже про м. Севастополь, де функціонувала філія президентського кадетського училища, куди приймали дітей з четвертого класу (тобто з 10 років)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Можна зробити висновок, що майже всі діти, які мешкають на окупованому півострові, охоплені мілітаристською пропагандою країни-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака сама ситуація склалася і в ОРДЛО, де також функціонують кадетські корпуси (зокрема, Донецька школа № 4 \u0026mdash; \u0026laquo;Кадетський корпус імені О. В. Захарченка\u0026raquo; або \u0026laquo;Луганський кадетський корпус\u0026raquo; з відділенням для дівчат у м. Антрацит), а неповнолітніх залучали до конфлікту ще від його початку. Зокрема, у 2016 році було відомо щонайменше про вісім неповнолітніх, які у 2014\u0026ndash;2016 роках брали участь у збройному конфлікті на стороні так званих \u0026laquo;Л/ДНР\u0026raquo;, як тоді іменувала себе окупаційна влада на захоплених територіях\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі самі методи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo; неповнолітніх громадян України окупаційна влада використовує і на територіях, захоплених Російською Федерацією вже після початку повномасштабного вторгнення. Так, \u0026laquo;напередодні Нового року [2023] партія \u0026laquo;Единая Россия\u0026raquo; ініціювала акцію \u0026laquo;Новогодняя почта\u0026raquo;, провівши для дітей Запорізької області майстер-класи зі створення новорічних листівок і листів для учасників так званої \u0026laquo;СВО\u0026raquo;. Також можна було принести самостійно намальовані листівки до єдиного гуманітарного штабу партії. Дітей на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей залучали до акції \u0026laquo;Письмо солдату\u0026raquo; та інших схожих заходів, на яких вони мали писати чи малювати листи зі словами підтримки російським військовим. Зокрема, такі заходи відбулися 4 листопада 2022 року в Мелітополі та 21 листопада 2022 року в школі № 1 Скадовська. У грудні 2022 року так звана адміністрація м. Мелітополь повідомила, що після того, як учні школи № 8 написали \u0026laquo;листи підтримки на фронт\u0026raquo;, їх особисто привітали з новорічними святами військові національної гвардії Російської Федерації\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, сама проблема притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності не є новою. Ще у 2017 році дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Анастасія Некрасова попереджала, що за частиною 2 статті 260 КК України, за якою кваліфікували участь особи від 16 років у непередбачених законом збройних формуваннях до набрання чинності Законом № 2108-IX 15 березня 2022 року, буде притягнута неповнолітня дитина, а її дорослий вербувальник залишиться непокараним\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на положення частини 6 статті 176 у поєднанні з положеннями частини 4 статті 183 КПК України, які фактично зумовлюють безальтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за обвинуваченням за статтею 111-1 КК України, без диференціації за віком, і беручи до уваги структурну проблему неналежних умов тримання під вартою під час досудового слідства, констатовану пілотним рішенням Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30 січня 2020 року\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e (у додатку до нього перелічено 55 рішень ЄСПЛ за минулі роки, у яких констатовано ту саму проблему), бачимо невтішні перспективи як для неповнолітніх з окупованих територій, яких притягатимуть до кримінальної відповідальності за статтею 111-1 КК України, так і в майбутньому для Державного бюджету України (навіть якщо не брати до уваги питання справедливої сатисфакції за порушення за статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв\u0026rsquo;язку із самою \u0026laquo;неякісністю закону\u0026raquo; щодо статті 111-1 КК України в її чинній редакції та/або за статтею 5 Конвенції щодо безальтернативності тримання під вартою, які вимагають окремої дискусії, а обмежитися лише порушенням статті 3 Конвенції).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСумна практика\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа жаль, уже є щонайменше один вирок за частиною 7 статті 111-1 КК України відносно неповнолітньої особи, а саме вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 травня 2023 року в справі № 229/266/23\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e, яким засуджено неповнолітнього уродженця Артемівського району Донецької області за надання інформації про розташування ЗСУ представникам держави-агресора у 2022 році в м. Бахмут Донецької області до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 15 років, без конфіскації майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвернемо увагу читачів на декілька проблем, що впадають в око при вивченні цього вироку. По-перше, неповнолітньому було призначене максимально можливе (з урахуванням положень статті 102 КК України) основне покарання у вигляді позбавлення волі. Така позиція дивує, адже подібний строк позбавлення волі суди призначають дорослим особам, з певним рівнем освіти та життєвим досвідом, які в умовах збройної агресії не змогли зберегти лояльність до країни свого громадянства. Годі й казати про неповнолітню особу, яку через специфіку свого віку, у тому числі певну емоційність внаслідок гормональних процесів в організмі, не можна розглядати як такий самий суб\u0026rsquo;єкт злочину, що й доросла людина. Власне, цьому розмежуванню в КК присвячено цілий розділ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПо-друге у зазначеному вироку до неповнолітнього було застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, незважаючи на те, що він таких посад не займав, і необхідність такого покарання аж ніяк не випливає з діянь, за які його засуджено. Вочевидь, це трапилося через невдалу конструкцію санкції частини 7 статті 111-1 КК України, яка не допускає незастосування додаткового покарання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВідповідальність за частиною 3 статті 111-1 КК України\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім згаданої вище проблеми, після 15 березня 2022 року юридична спільнота отримала нову, хоча й не таку очевидну, можливу кримінальну відповідальність неповнолітніх за \u003cem\u003e\u0026laquo;здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів і форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України\u0026raquo;\u003c/em\u003e за частиною 3 статті 111-1 КК України, яка передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНе є таємницею, що викладання історії згідно зі стандартами української освіти, з одного боку, і згідно зі \u0026laquo;стандартами освіти\u0026raquo; країни-агресора, з іншого боку, абсолютно протилежні за своїм змістом. Понад те, фактично новий підручник \u0026laquo;Історія Росії\u0026raquo; (авторства міністра освіти РФ Володимира Мединського, наукового керівника Інституту загальної історії Російської академії наук Олександра Чубар\u0026rsquo;яна та ректора Московського державного інституту міжнародних відносин Анатолія Торкунова), за яким українські діти на тимчасово окупованих територіях вчать історію вже цілий місяць, сам собою є нічим іншим, як знаряддям злочину, передбаченим частиною 3 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб зробити такий висновок, достатньо дізнатися, що \u0026laquo;нове видання містить повністю переписану історію з 1970 по 2000 рік, зменшений розділ загальної історії й розширені частини про Азію, Африку й Латинську Америку. У розділі про війну РФ проти України \u0026mdash; 17 параграфів. У цьому розділі стверджується, що США є \u0026laquo;головним бенефіціаром\u0026raquo; війни, а окуповані українські території називають \u0026laquo;новими регіонами\u0026raquo; Росії\u0026raquo;\u003csup\u003e\u003c/sup\u003e\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003csup\u003e.\u003c/sup\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, цілком зрозуміло, що дитина, яка під час уроку \u0026laquo;історії\u0026raquo; або \u0026laquo;патріотичного виховання\u0026raquo;, заперечуватиме наративи країни-агресора, наражатиме на небезпеку позбавлення волі, катування та навіть смерті не тільки себе, а і свою родину. З іншого боку, формально відповідно до частини 3 статті 111-1 КК України участь у такому навчальному заході (у формі \u0026laquo;правильної\u0026raquo; відповіді на питання вчителя, доповіді чи оголошення реферату на відповідну тему) у навчальному закладі має кваліфікуватися саме як \u0026laquo;здійснення пропаганди\u0026raquo; й далі за текстом. Ми вже мовчимо про окремі пропагандистські заходи \u0026laquo;військово-патріотичного виховання\u0026raquo;, такі як \u0026laquo;написання листів на фронт\u0026raquo;, які здійснювалися, зокрема, у пришкільних таборах тимчасово окупованих міст Бердянська та Мелітополя за шаблоном і під запис\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e[12]\u003c/a\u003e. Отже, дитина піддається постійній ідеологічній \u0026laquo;обробці\u0026raquo; як під час обов\u0026rsquo;язкової до вивчення шкільної програми, так і нібито у вільний час.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНеможливо не повернутися до наведеного вище прикладу засудження неповнолітнього за частиною 7 статті 111-1 КК України, який, як зазначено у вироку, \u003cem\u003e\u0026laquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдіючи умисно, з \u003c/em\u003e\u003cem\u003eідеологічних та політичних мотивів\u003c/em\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eб\u003c/em\u003e\u003cem\u003eажав настання таких наслідків, з метою отримання державою-агресором воєнної переваги на полі бою та в тилу за\u003c/em\u003e\u003cem\u003eдля захоплення і окупації державою-агресором Донецької області\u0026raquo;\u003c/em\u003e, тобто, вочевидь, дитина була індоктринована пропагандою країни-агресора, навіть не перебуваючи в окупації, лише через дистанційні канали розповсюдження інформації. Що тоді казати про дітей, яких окупаційна влада піддає щоденній ідеологічній обробці протягом місяців і навіть років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІ що ж тепер робити?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРиторичне питання, як багато випадків пропаганди з боку неповнолітніх у навчальних закладах буде зафіксовано після деокупації тимчасово окупованих територій, де протягом останніх півтора року (а в АР Крим, м. Севастополь та ОРДЛО \u0026mdash; останніх дев\u0026rsquo;яти років) цих дітей індоктринувала країна-агресор, вони вивчали історію в трактуванні окупаційної влади та у вільний час займалися в гуртках на кшталт \u0026laquo;Юнармії\u0026raquo;, а після деокупації вони повернуться до українських шкіл та інших навчальних закладів. Так само риторичним є питання, як матимуть реагувати на них органи правопорядку та суди з огляду на вищеописані вади статті 111-1 КК України та положення частини 2 статті 19 Конституції України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте не риторичне питання, як такі випадки (засудження навіть неповнолітніх дітей за колабораційну діяльність) впливатимуть на процес реінтеграції деокупованих територій і розбудови сталого миру.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк підсумок, хотілося б запросити шановних колег до дискусії щодо потреби внесення змін до статті 111-1 КК України, направлених на унеможливлення притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності за частиною 3 статті 111-1 КК України та пом\u0026rsquo;якшення основного покарання, а також можливості незастосування додаткового покарання для неповнолітніх, які притягаються за частиною 7 статті 111-1 КК України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р \u0026laquo;Про проведення обов\u0026rsquo;язкової евакуації населення Донецької області\u0026raquo;:\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp;\u0026nbsp; \u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\"\u003ehttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-provedennia-oboviazkovoi-evaku-a679r\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e З урахуванням положень частини 1 та частини 5 статті 102 КК України покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк до 10 років, за винятком випадків засудження за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлення волі, \u0026mdash; до 15 років. З урахуванням положень частини 2 статті 98 КК України конфіскація майна як додаткове покарання до неповнолітніх не застосовується.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Щорічна доповідь Уповноваженого ВРУ з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році, розділ \u0026laquo;Права дітей\u0026raquo;: \u003ca href=\"https://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\"\u003ehttps://ombudsman.gov.ua/report-2022/dity-viiny\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eМикола Мирний. \u0026laquo;Армія майбутнього\u0026raquo;: як Росія мілітаризує українське дитинство в Криму // Центр прав людини ZMINA, 17.09.2020: \u003ca href=\"https://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\"\u003ehttps://zmina.info/articles/militaryzacziya-dytynstva-v-krymu/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр прав людини ZMINA. Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації: \u003ca href=\"https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\"\u003ehttps://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/06/human-rights-situation-crimea-2014-2020-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Коаліція заради миру на Донбасі. Вісім історій дітей, які воювали на Донбасі // Радіо Свобода, 23.10.2016: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/28067950.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Центр громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;. \u0026laquo;Кримський сценарій\u0026raquo;: як Російська Федерація знищує українську ідентичність дітей на окупованих територіях: \u003ca href=\"https://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\"\u003ehttps://almenda.org/analitychnyy-zvit-universalnyy-soldat-2022-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Аліна Боднар. За вербування і залучення дітей у військові дії винуватці відповідальності не несуть, \u0026mdash; правозахисники\u0026raquo; // Texty.org.ua, 14.04.2017: \u003ca href=\"https://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\"\u003ehttps://texty.org.ua/archive-blogs/75913/Za_verbuvanna_i_zaluchenna_ditej_u_vijskovi-75913/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Рішення Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Сукачов проти України\u0026raquo; від 30.01.2020, стало остаточним 30.05.2020: \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\"\u003ehttps://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-203519\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Вирок доступний у ЄДРСР: \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110961639\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Олександр Янковський, Юлія Щетина. Росія переписує історію та мілітаризує освіту. Чого навчатимуть українських дітей на окупованих територіях\u0026raquo; // Радіо Свобода, 22.08.2023: \u003ca href=\"https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\"\u003ehttps://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-pidruchnyk-istoriyi-rosiyi-osvita-v-okupatsiyi/32558574.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e Ворог використовує дітей для власної пропаганди // Центр національного спротиву, 20.06.2023: \u003ca href=\"https://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\"\u003ehttps://sprotyv.mod.gov.ua/vorog-vykorystovuye-ditej-dlya-vlasnoyi-propagandy/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 16px;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦей матеріал підготовлено у співпраці з \u003ca href=\"https://almenda.org/\"\u003eЦентром громадянської просвіти \u0026laquo;Альменда\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":117,"url":"oleksandr-lapin","show_main":0,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/oleksandr-lapin_advokat.jpeg","name":"Олександр","surname":"Лапін","post":"адвокат","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":743,"url":"pidstavi-dlya-rozmezhuvannya-kolaboratsijnoi-diyalnosti-ta-inshih-zlochiniv-proti-osnov-natsionalnoi-bezpeki","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697453768,"date":"16.10.2023","views":1834,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-21.png","mini_image":null,"name":"Підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПродовжуємо серію аналітичних матеріалів на тему \u0026laquo;Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності\u0026raquo;. Раніше Юлія Лісова, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, розповідала \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period\"\u003eдля чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду\u003c/a\u003e. У цій статті Юлія розкриває питання критеріїв розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаном на сьогодні з огляду на чинні правові норми про відповідальність за колабораційну діяльність правники й учені пропонують окремі підстави для розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів. Але вони не суттєві й без зміни законодавства не забезпечують чіткого й зрозумілого розмежування. А саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада має спеціальний суб\u0026rsquo;єкт і може вчинятися лише громадянином України, а колабораційна діяльність \u0026mdash; не завжди і може також вчинятися іноземцем або особою без громадянства (частини 4, 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК) не вимагають громадянства України як обов\u0026rsquo;язкову ознаку суб\u0026rsquo;єкту вчинення злочину).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавна зрада може вчинятися на користь будь-якої держави, а колабораційна діяльність \u0026mdash; лише на користь держави-агресора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднією з ознак об\u0026rsquo;єктивної сторони колабораційної діяльності є місце вчинення кримінального правопорушення, а саме \u0026mdash; тимчасово окупована територія. Державна зрада може вчинятися на будь-якій території і навіть за межами України\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційна діяльність, як і державна зрада, вчиняється на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри відмежуванні колабораційної діяльності (стаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК) від державної зради (стаття 111 КК) потрібно враховувати ознаки об\u0026rsquo;єктивної сторони.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивну сторону державної зради становлять дії, прямо вказані в статті 111 КК, зокрема: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Однак у законодавстві відсутнє нормативне визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo;, що ускладнює правильну кваліфікацію й може призводити до помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОб\u0026rsquo;єктивні форми складів колабораційної діяльності становлять дії, прямо вказані в статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, зокрема добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території (частина 2 та частина 5 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності активна участь у таких заходах (частина 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, добровільна участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги (частина 7 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК), вчинення особами, зазначеними в частинах 5\u0026ndash;7 цієї статті, дій або ухвалення рішень, що призвели до загибелі людей або настання інших тяжких наслідків (частина 8 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, визначаючи об\u0026rsquo;єктивну сторону злочину, не містить посилання на умову вчинення колабораційних дій з метою допомоги в підривній діяльності проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто підривна діяльність, передбачена диспозицією статті 111 КК, є обов\u0026rsquo;язковою ознакою цього складу злочину, тому має бути визначено, у чому саме ця обов\u0026rsquo;язкова ознака виражається і якими доказами підтверджується.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКолабораційні дії, визначені статтею 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, не пов\u0026rsquo;язуються з вказаною підривною діяльністю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому при відмежуванні колабораційної діяльності від державної зради слід з\u0026rsquo;ясовувати, які саме дії вчинені підозрюваним і чи містять вони ознаки допомоги в підривній діяльності проти України, у чому така підривна діяльність проявляється.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУзагалі правники й учені відзначають, що відмежування провести складно, тому, на їхню думку, у розмежуванні обох злочинів (стаття 111 КК і стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК) важливе значення матиме судова практика\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле за відсутності нормативного визначення \u0026laquo;підривної діяльності\u0026raquo; існують умови для свавільного застосування закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСхожими за змістом є частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК і частина 1 статті 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eКК. Частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, за що передбачене покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років. Частина 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК також передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, за що передбачене більш суворе покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодібність в ознаках об\u0026rsquo;єктивних сторін кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, полягає в запереченні здійснення збройної агресії проти України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗагальними критеріями розмежування цих складів кримінальних правопорушень є ознаки таких елементів, як об\u0026rsquo;єкт, об\u0026rsquo;єктивна сторона та суб\u0026rsquo;єкт злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСуб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eКК, може бути лише громадянин України. Суб\u0026rsquo;єктом злочину, передбаченого статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, може бути будь-яка особа незалежно від громадянства.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож для розмежування злочинів, передбачених частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, слід враховувати, що за загальними правилами кваліфікації, якщо кримінальне правопорушення передбачене одночасно кількома статтями КК, то діяння кваліфікується за тією з них, яка містить найбільшу кількість додаткових ознак складу вчиненого кримінального правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому заклики, здійснені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, метою яких є виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії саме Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підлягають кваліфікації за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК. Тоді як частина 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК охоплює заперечення громадянином України, іноземцем, чи особою без громадянства здійснення збройної агресії будь-якої держави проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПрикладом неправильної, на мій погляд, кваліфікації може бути вирок Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 14 березня 2023 року в кримінальній справі №\u0026nbsp;383/476/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, яким громадянка України засуджена за публічну підтримку дій збройних формувань держави-агресора (Російської Федерації) щодо приєднання окупованих територій України до складу РФ. Її дії кваліфіковані за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов\u0026rsquo;язані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування,\u0026nbsp;та займатися діяльністю, пов\u0026rsquo;язаною з наданням публічних послуг, на строк десять років. Тоді як наявність таких кваліфікуючих ознак, як \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;, вимагала кваліфікації дій обвинуваченої за частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, якою передбачена більш сувора відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до восьми років з конфіскацією майна або без неї.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічний підхід застосований у вироку того ж Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 6 березня 2023 року в кримінальній справі № 383/422/23\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, у якій суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 1 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, незважаючи на наявність у її діях кваліфікуючих ознак, що передбачені частиною 3 статті 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, \u0026laquo;заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України\u0026raquo; та \u0026laquo;з використанням засобів масової інформації\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРозглядаючи питання розмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки, правники і вчені відмічають наявність проблем з кваліфікацією схожих за ознаками кримінальних правопорушень, як стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і стаття 111, стаття 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e, стаття 436, стаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК України, вказують на відсутність правової визначеності в наведених нормах. Попереджають, що відсутність правової визначеності як складового елементу верховенства права може призвести до оскарження рішень національних судів до Європейського суду з прав людини внаслідок порушення права на справедливий судовий розгляд\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНедостатня ясність норм, що передбачають відповідальність за колабораційну діяльність (стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК), схожість й іноді суперечливість у кваліфікації колабораційної діяльності з іншими тотожними протиправними діями, передбаченими статтями 109, 110, 111, 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e, 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e, 260, 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК, свідчать, що ці норми не відповідають вимогам якості закону.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе дозволяє довільне тлумачення кримінального закону і свавільне застосування закону, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано достатньо точно для того, щоб надати громадянинові можливість регулювати свою поведінку: він повинен бути здатен за потреби й за відповідної консультації передбачати тією мірою, що є розумною за певних обставин, наслідки, які може потягнути його дія.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНевідповідність національних законів критерію якості закону може стати підставою для оскарження вироків, постановлених за такими законами, до Європейського суду з прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТому наявні суперечності вказаних правових норм вимагають удосконалення національного законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність і суміжні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯк бути зі злочинами, які фактично підпадають під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e Кримінального кодексу України (колаборації), але вчинені до її введення?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія проти України та окупація її територій Російською Федерацією з лютого 2014 року стали умовами для вимушеної або добровільної співпраці громадян України, що залишилися на окупованих територіях, з державою-агресором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність уперше була встановлена законом від 3 березня 2022 року, яким КК доповнений статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e. Нова правова норма набрала чинності з 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо цього часу колабораційна діяльність, яка підпадає під ознаки статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, кваліфікувалася як \u0026laquo;державна зрада\u0026raquo;, і за цими фактами реєстрували й розслідували кримінальні провадження, постановляли вироки за статтею 111 КК.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКримінальні провадження відносно злочинів, що мають ознаки колабораційної діяльності, розпочаті до 15 березня 2022 року за статтею 111 КК, мають бути перекваліфіковані за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, тому що з 15 березня 2022 року вона є спеціальною правовою нормою відносно колабораційної діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗважаючи на статтю 5 КК, відповідно до якої не має зворотної дії в часі закон, що встановлює кримінальну протиправність діяння, не можна притягнути до відповідальності осіб, які вчинили і вже припинили колабораційну діяльність до набрання чинності зазначеним законом 15 березня 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо колабораційна діяльність була розпочата особою до доповнення КК статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e і тривала після 15 березня 2022 року, таких осіб можна притягнути до кримінальної відповідальності за цією статтею.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо до набрання чинності 15 березня 2022 року статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК кримінальне провадження відносно колаборантів було кваліфіковане за статтею 111 КК як державна зрада, то після 15 березня 2022 року таке кримінальне провадження має бути перекваліфіковане за відповідною частиною статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, якщо злочинні дії продовжувалися після 15 березня 2022 року, або кримінальне провадження має бути закрите, якщо протиправні дії були припинені до набрання чинності новою спеціальною правовою нормою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміна після 15 березня 2022 року кваліфікацій кримінальних проваджень, розпочатих раніше відносно колабораційної діяльності, зі статті 111 КК на статтю 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК підтверджується судовою практикою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, дії суддів, які залишилися на окупованих територіях і продовжили, починаючи з 2014 року, роботу в судах, створених окупаційною владою на території Автономної Республіки Крим, кваліфікувалися за статтею 111 КК як державна зрада. Але зараз стають відомими факти кваліфікації таких дій суддів за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність \u0026mdash; добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТак, вироком Святошинського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2019 року в справі № 1-кп/759/1/19\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянка України, яка була суддею Севастопольського апеляційного господарського суду, засуджена за те, що з березня 2014 року по 2017 рік обіймала посаду \u0026laquo;судді Двадцять першого арбітражного апеляційного суду\u0026raquo; на окупованій території АР Крим та продовжила здійснювати правосуддя від імені РФ уже як \u0026laquo;суддя\u0026raquo; вказаного \u0026laquo;суду\u0026raquo;. Ці дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 111 КК як державна зрада.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНа відміну від такої кваліфікації, за скоєння аналогічних дій 18 серпня 2023 року слідчими ГСУ СБ України в кримінальному провадженні № 220223000000000665 від 30 червня 2023 року п\u0026rsquo;ятьом суддям, що обійняли посади суддів у незаконно створених судах на окупованій території Донецької області, повідомлено про підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових органах, створених на тимчасово окупованій території\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eАналогічно не повідомлялося про підозру про державну зраду за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК громадянину України, який, перебуваючи в окупованій території Автономної Республіки Крим, з 2017 року дотепер обіймає посаду заступника голови \u0026laquo;Державної Ради Республіки Крим\u0026raquo;. Відповідно до скерованого до суду обвинувального акта він обвинувачується лише за частиною 3 статті 109 (дії,\u003c/em\u003e \u003cem\u003eспрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), частиною 1 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною 6 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003e(колабораціонізм), \u003c/em\u003e\u003cem\u003eстаттею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників) КК. Про це 5 вересня 2023 року повідомила Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична\u003c/em\u003e. Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Кравчук О. Бондаренко М. Колабораційна діяльність: аналіз нової статті 111-1 КК / ГО \u0026laquo;Вектор прав людини\u0026raquo;. Київ, 2022: \u003ca href=\"http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\"\u003ehttp://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e Берднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247/225\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109543356\u003c/a\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109382553\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Голінка М. І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання. \u003cem\u003eНаукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937_\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003eБерднік І. В., Головко М. Б. Основні орієнтири відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: \u003ca href=\"http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\"\u003ehttp://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/247\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/84791885\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8] \u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Єрьомін.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Шумакова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Цветков.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Тріфанова.pdf\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/storage/files/10/повістки/18.08./Підозра%20Мальцева.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\"\u003ehttps://kavun.city/articles/310433/suditimut-okupacijnogo-chinovnika-z-krimu-yakij-vimagav-znischiti-ukrainu\u003c/a\u003e; \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=341456\u0026amp;fp=10\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-21.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":10,"url":"criminal-law","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Кримінальний закон","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[10]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":740,"url":"yak-kvalifikuvati-voenni-zlochini-proti-dovkillya-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696945831,"date":"10.10.2023","views":694,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.jpg","mini_image":null,"name":"Як кваліфікувати воєнні злочини проти довкілля","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗбройна агресія російської федерації продовжує спричиняти шкоду навколишньому природному середовищу, впливаючи на добробут, здоров\u0026rsquo;я та виживання людей в Україні. Довкілля надто часто стає об\u0026rsquo;єктом нападу або зазнає випадкової шкоди внаслідок використання певних методів чи засобів ведення війни.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного вторгнення російська федерація грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема спричинює широку, довгочасну й серйозну шкоду природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоміркуємо, як же доводити склад воєнного злочину у випадку спричинення агресією рф шкоди навколишньому природному середовищу України?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТак, відповідно до пункту b) частини 3 статті 85 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року (далі \u0026mdash; Протокол I), серйозним порушенням цього Протоколу є, зокрема, вчинення нападу невибіркового характеру, що торкається цивільного населення або цивільних об\u0026rsquo;єктів, коли відомо, що такий напад стане причиною надмірних втрат життя, поранень серед цивільного населення або завдасть шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з положеннями статті 52 Протоколу І, цивільними об\u0026rsquo;єктами є всі ті об\u0026rsquo;єкти, які не є воєнними об\u0026rsquo;єктами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКерівні принципи захисту природного середовища під час збройного конфлікту в нормі 8 встановлюють, що під час проведення воєнних операцій необхідно виявляти постійну турботу про захист цивільного населення, цивільних осіб і цивільних об\u0026rsquo;єктів, зокрема природного середовища. Слід вживати всіх практично можливих запобіжних заходів для уникнення і в будь-якому випадку зведення до мінімуму випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів, включаючи природне середовище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, відповідно до міжнародного гуманітарного права можемо розглядати природне навколишнє середовище \u003cstrong\u003eяк цивільний об\u0026rsquo;єкт.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, згідно зі статтею 8(2)(b)(iv) Статуту МКС та статтею 3 Статуту МКТЮ, які є джерелом тлумачення положень статті 438 Кримінального кодексу України, умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою, є серйозним порушенням законів і звичаїв, що застосовуються в міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права, отже, воєнним злочином.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож відповідно до положень статті 8(2)(b)(iі) Статуту МКС воєнним злочином є умисне спрямування нападів на цивільні об\u0026rsquo;єкти, тобто об\u0026rsquo;єкти, що не є військовими цілями.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвичаєве міжнародне гуманітарне право також містить зобов\u0026rsquo;язання держав з охорони довкілля під час збройного конфлікту. Так, згідно з нормою 7 сторони конфлікту завжди повинні розрізняти цивільні об\u0026rsquo;єкти та військові цілі. Напади можуть спрямовуватися лише на військові цілі. Напади не повинні спрямовуватися на цивільні об\u0026rsquo;єкти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНормою 45 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права встановлено, що використання методів чи засобів ведення воєнних дій, що, як планується або можна очікувати, спричинить масштабну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, заборонено. Знищення природного навколишнього середовища не може використовуватися як зброя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року, учасниками якої є як Україна, так і рф, кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов\u0026rsquo;язана не вдаватися до військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові або серйозні наслідки, як способу руйнування, заподіяння шкоди або заподіяння шкоди будь-якій іншій державі-учасниці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, відповідно до статті 438 Кримінального кодексу України, напад, який здійснюється з усвідомленням того, що він може призвести до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або шкоди цивільним об\u0026rsquo;єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, є порушенням законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов\u0026rsquo;язковість яких надана Верховною Радою України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідомо, що стаття 438 Кримінального кодексу України є бланкетною нормою, а тому під час обґрунтування кваліфікації в кожному конкретному випадку необхідно посилатися на норми, статті й правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об\u0026rsquo;єктивної сторони цього злочину.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля доведення екологічної складової воєнного злочину можливі посилання на:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу та пункт а) частини четвертої статті 51 Протоколу I, згідно з якими цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв\u0026rsquo;язку з воєнними операціями; напади невибіркового характеру заборонені. До нападу невибіркового характеру належать напади, не спрямовані на конкретні воєнні об\u0026rsquo;єкти;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 52 Протоколу І, відповідно до якої цивільні об\u0026rsquo;єкти не повинні бути об\u0026rsquo;єктом нападу або репресалій;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину третю статті 35 Протоколу I, відповідно до якої заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної й серйозної шкоди природному середовищу;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eчастину першу статті 55 Протоколу І, згідно з якою при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної й серйозної шкоди. Такий захист включає заборону використання методів або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров\u0026rsquo;ю або виживанню населення.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСлід звернути увагу, що стаття 55 Протоколу І передбачає шкоду для здоров\u0026rsquo;я або виживання населення, тоді як стаття 35 Протоколу І передбачає шкоду природному середовищу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте незалежно від масштабу шкоди, забороненої статтею 55, сукупна дія статей 35 та 55 Протоколу I полягає в тому, що вони однозначно забороняють використання методів або засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, заподіють широкомасштабну, довготривалу й серйозну шкоду природному середовищу як такому. Це відповідає висновкам Міжнародного суду ООН про те, що \u0026laquo;взяті разом, ці положення втілюють загальний обов\u0026rsquo;язок захищати природне середовище від широкомасштабної, довготривалої й серйозної екологічної шкоди\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, у випадку нападу на установки та споруди, що містять небезпечні сили, необхідно посилатися на частину першу статті 56 Протоколу І, згідно з якою установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції \u0026mdash; не повинні ставати об\u0026rsquo;єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об\u0026rsquo;єкти є воєнними об\u0026rsquo;єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і подальші тяжкі втрати серед цивільного населення, оскільки відповідно до пункту c) частини 3 статті 85 Протоколу І такі дії є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАналогічно нормою 42 Звичаєвого міжнародного гуманітарного права закріплено, що під час здійснення нападів на споруди та установки підвищеної небезпеки, зокрема греблі, дамби, ядерні електростанції, а також на інші споруди, розташовані біля або безпосередньо близько до таких об\u0026rsquo;єктів, особлива увага повинна приділятися тому, щоб під час таких нападів уникати вивільнення небезпечних сил і надмірних втрат серед цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТакож слід зазначити, що принцип пропорційності в міжнародному гуманітарному праві та звичаєвих нормах забороняє напади, від яких можна очікувати спричинення випадкової загибелі цивільного населення або поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об\u0026rsquo;єктів або поєднання таких наслідків, які були б надмірними порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на цивільний характер природного середовища будь-яка його частина, яка не є воєнною ціллю, повинна бути захищена не лише від прямого нападу, але й від заподіяння випадкової шкоди, яка не може бути надмірною (окремо або в поєднанні з іншою випадковою шкодою, завданою цивільним об\u0026rsquo;єктам) порівняно з очікуваною конкретною та безпосередньою військовою перевагою, отриманою в результаті нападу на воєнну ціль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, навіть у випадку нападу на воєнну ціль у разі спричинення надмірної шкоди довкіллю такі дії можна кваліфікувати як воєнний злочин.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПравильність застосування норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права забезпечить належне притягнення до кримінальної відповідальності за скоєні воєнні злочини та відшкодування завданої воєнними діями шкоди навколишньому природному середовищу України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":115,"url":"olga-vdovichenko","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/vdochenko.jpg","name":"Ольга","surname":"Вдовиченко","post":"прокурорка відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":560,"name":"злочини проти довкілля"},{"id":561,"name":"міжнародні злочини"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":757,"url":"zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk--justtalk-32","video":"I-E5AiM93xM","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698433870,"date":"06.10.2023","views":167,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/obkladinka-video.png","mini_image":null,"name":"Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК | JustTalk #32","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПід час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯк органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЩо потрібно змінити в законодавстві?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЦі питання обговорювали під модеруванням \u003cstrong\u003eЛариси Денисенко\u003c/strong\u003e, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;, зі спікерами: \u003cstrong\u003eАнною Сосонською\u003c/strong\u003e, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК, \u003cstrong\u003eХристиною Кіт\u003c/strong\u003e, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo;, \u003cstrong\u003eВадимом Єльшиним\u003c/strong\u003e, представником Національної поліції України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/obkladinka-video.png","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":742,"url":"problems-of-qualification-of-collaborative-activities-part-1-why-do-we-need-clean-qualification-and-the-pre-collaboration-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1697440295,"date":"04.10.2023","views":272,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-20.png","mini_image":null,"name":"Problems of qualification of collaborative activities. Part 1. Why do we need clean qualification and the pre-collaboration period","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eWithin the framework of the Formation of common understanding of standards and approaches to investigation and prosecution in crimes related to armed conflict by representatives of professional communities of the criminal justice system project, JustTalk drafted a series of analytical materials on the topic \u003cstrong\u003e\u0026ldquo;What's wrong with responsibility for collaboration?\u0026rdquo;\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn four interrelated articles, Yuliia Lisova, lawyer, coordinator of work with JustTalk authors, analyzes individual aspects of responsibility for collaboration, notably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 1. \u003c/strong\u003eWhy do we need clean qualification and the impact of the \u0026ldquo;pre-collaborative\u0026rdquo; period.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 2. \u003c/strong\u003eCriteria for distinguishing collaborative activities from related crimes.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 3. \u003c/strong\u003eConformity of legal framework on collaborative activities with Ukraine's international legal obligations.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003ePart 4. \u003c/strong\u003eWhat happens in the courts?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSo, today we start with the first part.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eWhy do we need clean qualification?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCollaborative activities are currently the second most common crime against national security. Collaborationism as a phenomenon appeared in February 2014, and until March 2022, such actions were not qualified as a separate component of the crime. This led to impunity for acts or qualifications under other articles of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter \u0026ndash; CC), which provide legal definition to the related phenomena. It was the full-scale war and the martial law that led to the introduction of a new article into the Criminal Code, which stipulates responsibility for collaborative activities\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBalanced, justified, based on clear and predictable law, fair application of the legislation on responsibility for collaborative activities is an important component of the expected reintegration of the de-occupied territories.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCitizens of Ukraine, remaining and staying for a long time in the temporarily occupied territories, who are forced to organize their lives and provide for their lives and the lives of their relatives under the conditions of occupation, should hope that after the liberation, the Ukrainian authorities, persecuting the collaborators, will refrain from groundless accusations and punishments. Citizens of Ukraine should be sure that if they had no intention to cause harm to the interests of Ukraine, if their activities caused no damage, they will not become victims of unjustified persecution.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn his \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003einterview\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e to Telegraph on August 14, 2023, the Prosecutor of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol Ihor Ponochovnyi noted that the statements of some Ukrainian politicians that everyone in Crimea are traitors or collaborators are quite harmful\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. At the same time, the effective legal framework in this field leaves a lot of room for the subjective and arbitrary application of criminal liability for collaborationism because of its imprecision and contradiction. And this will obviously have negative consequences.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe population of the occupied territories will lose their desire for de-occupation due to the fear of expected criminal liability \u0026ldquo;for cooperation with the occupiers\u0026rdquo; for themselves or their loved ones. Or, fearing unjustified criminal liability, citizens of Ukraine who only worked, provided social services, carried out entrepreneurial activities for the purpose of supporting the civilian population in the conditions of occupation, without causing specific damage to the national security of Ukraine, will not have the desire to return under the control of the Ukrainian authorities. Instead, they may stop their usual life, leave their place of residence, leave their relatives behind, become forced migrants and forever end their ties with Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eTo ensure inevitability of fair punishment for persons who deliberately acted to the detriment of Ukraine and caused damage to the interests of Ukraine and its citizens, the legal provisions on liability for collaborative activities should guarantee protection against the arbitrary application of such liability. This will affect the level of public trust in the temporarily occupied territories in the Ukrainian authorities and, accordingly, the speed of reintegration processes.\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003ePre-collaborative period\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBefore March 2022, criminal legislation did not establish a crime such as collaborative activities. Before 2014, there was no such objective need (and the norms of the Criminal Code, like other laws, are a reflection of objective reality): the territorial integrity of Ukraine was not violated, its territories were not captured, and they were not under the control of the aggressor state, citizens of Ukraine were not under occupation.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSince 2014, after the occupation of the Autonomous Republic of Crimea and part of the territories of the Donetsk and Luhansk regions, the facts of cooperation of the citizens of Ukraine who remained in these territories with the occupying power \u0026ndash; collaboration in various forms (military collaboration, political collaboration, economic collaboration, cultural collaboration, livelihood-related collaboration, etc.) came to knowledge. But, unfortunately, until March 2022, the law did not define the grounds, conditions and procedure of responsibility for collaborative activities that took place in the occupied territories. Law enforcement agencies and courts limited themselves to the application of Article 111 of the Criminal Code to the collaborators. This Article provides for responsibility for high treason, allowing the agencies and courts to broadly apply it to the offenses that are actually collaboration and do not have signs of high treason.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAt the same time, starting from February 2014, because of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, the occupation of part of the territories of Ukraine, the presence of a significant number of Ukrainian citizens in these territories, clear and understandable regulation of legal relations to determine permissible or prohibited activities (collaboration) in these territories was (and still is) necessary. This regulation should separate criminal activity from the activity that is socially necessary to ensure livelihoods of civilian population under the conditions of occupation and does not cause harm to the interests of society, the state and citizens.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eLaw #2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e as of March 3, 2022, added to the Criminal Code the Article 111\u003csup\u003e1 \u0026ldquo;\u003c/sup\u003eCollaborative Activities.\u0026rdquo; It criminalizes the following actions:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003epublic denial by a citizen of Ukraine of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, or public calls by a citizen of Ukraine to support the decisions and/or actions of the aggressor state, armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state, to cooperate with the aggressor state, armed formations and/or the occupying administration of the aggressor state, to refuse recognition of the state sovereignty of Ukraine to the temporarily occupied territories of Ukraine;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position not related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003epropaganda by a citizen of Ukraine in educational institutions, regardless of the types and forms of ownership, with the aim of facilitating the implementation of armed aggression against Ukraine, establishing and confirming the temporary occupation of part of the territory of Ukraine, avoiding responsibility for armed aggression against Ukraine by the aggressor state, as well as the actions of citizens of Ukraine aimed at implementing education standards of the aggressor state in educational institutions;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003etransfer of material resources to illegal armed or paramilitary formations created on the temporarily occupied territory, and/or armed or paramilitary formations of the aggressor state, and/or conducting economic activities in cooperation with the aggressor state, illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including the occupation administration of the aggressor state;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created on the temporarily occupied territory, including in the occupying administration of the aggressor state, or voluntary election to such authorities, and also participation in the organization and holding of illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory or public calls for holding such illegal elections and/or referendums in the temporarily occupied territory;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eorganizing and conducting political events, carrying out information activities in cooperation with the aggressor state and/or its occupying administration, aimed at supporting the aggressor state, its occupying administration or armed formations and/or at avoidance of responsibility of the aggressor state for armed aggression against Ukraine, in the absence of signs of treason, active participation in such activities;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003evoluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position in illegal judicial or law enforcement bodies created in the temporarily occupied territory, as well as voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state or assisting such formations in the conduct of hostilities against the Armed Forces of Ukraine and other military formations established in accordance with the laws of Ukraine, voluntary formations that were established or self-organized to protect the independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eBut unfortunately, the expectations from the new composition of the crime that it would provide more clear, predictable and individualized application of criminal liability for collaborative activities did not come true.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eDistinguishing collaborative activities from other crimes against the foundations of national security\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe reasons for significant difficulties for the correct qualification of illegal actions, distinguishing collaborative activities from other crimes and applying a fair punishment are that Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code under collaborative activities lists the same actions that are provided for by other norms of the Criminal Code as other criminal offenses. In turn, incorrect qualifications can lead to unreasonable and unjust punishment, as well as cause\u0026nbsp; illegal exemption from responsibility or illegal conviction.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eNotably:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2110-IX as of March 3, 2022, added Article 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003e\u0026rdquo;Justification, Recognition as Legitimate, Denial of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine, Glorification of its Participants\u0026rdquo; to the CC;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe Law #2198-IX as of April 14, 2022, added Article 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026ldquo;Assistance to an Aggressor State\u0026rdquo; to the CC\u0026rsquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eAccording to Article 109 of the Criminal Code, responsibility is provided for \u0026ldquo;actions aimed at violently changing or overthrowing the constitutional order or at seizing state power.\u0026rdquo;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 110 of the Criminal Code provides for responsibility for encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 260 of the Criminal Code provides for responsibility for the creation of paramilitary or armed formations not provided for by law or participation in their activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code establishes responsibility for creating a terrorist group or terrorist organization, leading or participating in such group or organization.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eArticle 436\u003csup\u003e2 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code provides for responsibility for justifying, recognizing as legitimate, denying the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, and glorifying its participants.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThese articles define as crimes actions identical to collaborative activities, but provide for different qualification of such actions and different measures of punishment. This allows for arbitrarily interpreting the criminal law and arbitrarily applying it, and may cause unfair resolution of criminal proceedings.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eUnfortunately, the content of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code in its effective version does not allow clearly distinguishing collaborative activities from other related crimes. Effective lack of sustainable law enforcement and judicial practice leads to unequal application of the law and contradictory court decisions.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e \u003c/em\u003e\u003cem\u003eof the Oktiabrskyi District Court of the city of Poltava as of August 16, 2023, in case #554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for voluntarily participating in an illegal armed formation created on the temporarily occupied territory, and also voluntary participation in the armed formation of the aggressor state. Such actions were simultaneously qualified under Part 2 of Article 111 and Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code. That is, the same actions were qualified under two articles of the Criminal Code, because the provision of Article 111 provides for responsibility for switching to the side of the enemy during an armed conflict, and Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e provides for responsibility for the voluntary participation of a citizen of Ukraine in illegal armed or paramilitary formations established\u003csup\u003e \u003c/sup\u003eon temporarily occupied territory, and/or in the armed formations of the aggressor state. At the same time, Article 260 of the Criminal Code, which also provides for responsibility for participation in the activities of paramilitary formations not provided for by the laws of Ukraine, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of Koroliovskyi District Court of the city of Zhytomyr as of August 31, 2023, in case #296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine, who was a fighter of the so-called \u0026ldquo;DPR\u0026rdquo; for being a participant of military formations not provided for by law, armed resistance and illegal opposition to the performance of official duties by employees of law enforcement agencies of Ukraine and servants of the Armed Forces of Ukraine, taking part in hostilities, performing combat shifts, participating in military and physical training of armed forces not provided for by law. Such actions were simultaneously qualified under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eas taking part in the activities of a terrorist organization and facilitating its activities and under Part 2 of Article 260 of the Criminal Code as taking part in the activities of an armed formation not provided for by law. At the same time, Part 7 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code, which also provides for responsibility for voluntary participation in illegal armed or paramilitary formations created in the temporarily occupied territory and/or in the armed formations of the aggressor state, was not applied to the convict.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eIn court decisions in cases with signs of collaborative activities, usually there is no clear motivation why in some proceedings the same actions are qualified under Article 111 of the Criminal Code as treason, and in others, under Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eFor example, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe verdict \u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003eof the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, in case #727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine who held the position of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez\u0026rdquo; of high treason under part 2 of Article 111 of the Criminal Code. As stated in the verdict, after the start of open Russian aggression on February 24, 2022, the accused person agreed to the offer of the Russian occupation administration to perform the duties of \u0026ldquo;deputy head of the administration of the city of Torez.\u0026rdquo; According to the verdict, the accused person was occupying this position at the time of the verdict. She was also convicted under Part 1 of Article 258\u003csup\u003e3 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThat is, the accused person held a position related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, which fall under the definition of collaborative activities, the responsibility for which is provided for in part 5 of Article 111 1 of the Criminal Code, yet was convicted of high treason under Article 111 of the Criminal Code.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eThis verdict of the Shevchenkivskyi District Court of the city of Chernivtsi as of April 24, 2023, on the conviction of the accused under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code, as well as under Part 3 of Article 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e of the Criminal Code, was upheld by \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003ethe decision\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Chernivtsi Court of Appeal as of June 19, 2023, case number 11-kp/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eIn another case, for similar actions committed under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Kirovskyi District Court of the city of Kirovohrad as of August 22, 2023, in case #404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting head of the administration of the Novoaidar District of the so-called \u0026ldquo;LPR\u0026rdquo; related to the performance of organizational-administrative and administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory. Such actions were classified according to part 5 of Article 111\u003csup\u003e1 \u003c/sup\u003eof the Criminal Code as voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eAt the same time, under similar circumstances, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003ethe verdict\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zhovtnevyi District Court of the city of Zaporizhzhia as of March 13, 2023, in case #331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e convicted a citizen of Ukraine for having voluntarily taken the position of acting mayor of the city of Berdiansk in an illegal authority \u0026ndash; the \u0026ldquo;mayor\u0026rsquo;s office\u0026rdquo; of the city of Berdiansk, related to the performance of organizational-administrative functions in an illegal authority created on the temporarily occupied territory of Berdiansk territorial community. Such actions were qualified as a set of crimes under Part 2 of Article 111 of the Criminal Code as high treason committed under martial law, and at the same time under Part 5 of Article 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e of the Criminal Code as\u003csup\u003e \u003c/sup\u003ethe voluntary occupation by a citizen of Ukraine of a position related to the performance of organizational-administrative or administrative-economic functions in illegal authorities created in the temporarily occupied territory, including in the occupation administration of the aggressor state. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eThe decision\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e of the Zaporizhzhia Court of Appeal as of July 25, 2023, upheld this sentence\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eThe cited court decisions do not provide clear justification why the same actions are qualified as collaborative activities in one case, as treason in another case, and as a combination of treason and collaborative activities in the third case.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eSuch contradictory judicial practice confirms insufficient quality, comprehensibility and predictability of effective legal norms, and requires prompt and significant improvement of the legislation on responsibility for collaborative activities.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e Golinka M.\u0026nbsp;I. Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine (collaborative activities) and related phenomena: problems of legal regulation.\u003cem\u003e Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. Economic series. Legal series. \u003c/em\u003eIssue 36/2023, p. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThis publication is made possible by the generous support of the American people through the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/en/human-rights-in-action-program/\"\u003e\u003cspan\u003eHuman Rights in Action Program\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;implemented by the Ukrainian Helsinki Human Rights Union.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eOpinions, conclusions and recommendations presented in this publication do not necessarily reflect the views of the USAID or the United States Government. The contents are the responsibility of the authors and UHHRU.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eThe American people, through the USAID, have provided economic and humanitarian assistance worldwide for 55 years. In Ukraine, USAID\u0026rsquo;s assistance focuses on three areas: Health and Social Transition, Economic Growth and Democracy and Governance. USAID has provided 1.8 bln. technical and humanitarian assistance to Ukraine since 1992.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eFor additional information about USAID programs in Ukraine, please visit our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.usaid.gov/ukraine\"\u003ewebsite\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;or our\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u0026nbsp;page\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-20.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":738,"url":"problemi-kvalifikatsii-kolaboratsijnoi-diyalnosti-chastina-1-dlya-chogo-potribna-chistota-kvalifikatsii-ta-dokolaboratsijnij-period","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1696281646,"date":"03.10.2023","views":1386,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-14_1.png","mini_image":null,"name":"Проблеми кваліфікації колабораційної діяльності. Частина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та «доколабораційний» період","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у межах реалізації проєкту \u0026laquo;Формування спільного розуміння стандартів та підходів до розслідування та судового переслідування у злочинах, які пов\u0026rsquo;язані зі збройним конфліктом, представниками професійних середовищ системи кримінальної юстиції\u0026raquo;, підготував серію аналітичних матеріалів на тему \u003cstrong\u003e\u0026laquo;Що не так із відповідальністю за колабораціонізм?\u0026raquo;.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ чотирьох взаємопов\u0026rsquo;язаних статтях \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk, аналізує окремі аспекти, зокрема матеріали присвячені таким темам:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 1. Для чого потрібна чистота кваліфікації та вплив \u0026laquo;доколабораційного\u0026raquo; періоду.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 2. Критерії розмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 3. Відповідність законодавства про колабораційну діяльність міжнародно-правовим забов\u0026rsquo;язанням України.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eЧастина 4. Що відбувається в судах?\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТож сьогодні розпочинаємо з першої частини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДля чого потрібна чистота кваліфікації?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі колабораційна діяльність займає друге місце за розповсюдженістю серед зареєстрованих злочинів проти національної безпеки. Колабораціонізм як явище з\u0026rsquo;явився в лютому 2014 року, і до березня 2022 року такі дії не кваліфікувалися як окремий склад злочину. Це призводило до безкарності діянь або кваліфікації за іншими статтями Кримінального кодексу України (далі \u0026mdash; КК), які нормативно визначали суміжні явища. Саме повномасштабна війна та запровадження воєнного стану зумовили скоріше введення до КК нової статті, якою передбачено відповідальність за колабораційну діяльність\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиважене, обґрунтоване, відповідно до зрозумілого й передбачуваного закону справедливе застосування законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність є важливою складовою очікуваної реінтеграції деокупованих територій.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГромадяни України, залишившись і тривалий час перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, які вимушені організовувати й забезпечувати своє життя і життя своїх рідних в умовах окупації, мають сподіватися, що після звільнення українська влада, переслідуючи колаборантів, утримається від безпідставних обвинувачень і покарань. Громадяни України мають бути впевненими, що за відсутності в них наміру спричинити шкоду інтересам України, за відсутності шкідливих наслідків від їхньої діяльності вони не стануть жертвами необґрунтованих переслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрокурор Автономної Республіки Крим і м. Севастополя Ігор Поночовний в \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003eінтерв\u0026rsquo;ю\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e від 14 серпня 2023 року виданню \u0026laquo;Телеграф\u0026raquo; відзначив, що досить шкідливими є заяви деяких українських політиків про те, що в Криму всі зрадники чи колаборанти\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Водночас актуальний стан законодавства в цій сфері залишає багато простору для суб\u0026rsquo;єктивного та свавільного застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм з огляду на їх неконкретність і суперечливість. І це, очевидно, буде спричиняти негативні наслідки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаселення окупованих територій втратить бажання до деокупації через страх очікуваної кримінальної відповідальності \u0026laquo;за співпрацю з окупантами\u0026raquo; для себе або своїх близьких. Або, побоюючись необґрунтованої кримінальної відповідальності, громадяни України, що лише працювали, надавали соціальні послуги, здійснювали підприємницьку діяльність з метою життєзабезпечення цивільного населення в умовах окупації, не спричинивши конкретної шкоди національній безпеці України, не матимуть бажання повертатися під контроль української влади, зруйнують своє звикле життя, покинуть своє місце проживання, покинуть своїх рідних, стануть вимушеними іммігрантами й назавжди припинять свої зв\u0026rsquo;язки з Україною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗабезпечуючи невідворотність справедливого покарання особам, що умисно діяли на шкоду України й спричинили шкоду інтересам України і її громадян, норми законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність повинні гарантувати захист проти свавільного застосування такої відповідальності. Від цього залежить рівень довіри населення, що опинилося на тимчасово окупованих територіях, до української влади і відповідно швидкість процесів реінтеграції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eДоколабораційний період\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо березня 2022 року кримінальне законодавство не передбачало такого складу злочину, як колабораційна діяльність. До 2014 року не було такої об\u0026rsquo;єктивної потреби (а норми КК, як і інших законів, є відображенням об\u0026rsquo;єктивної реальності): територіальну цілісність України не порушували, її території не захоплювали, і вони не підпадали під контроль держави-агресора, громадяни України не перебували в умовах окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ 2014 року, після окупації Автономної Республіки Крим і частини територій Донецької і Луганської областей, стали відомі факти співпраці громадян України, що залишилися на цих територіях, з окупаційною владою \u0026mdash; колаборації в різних формах (воєнна колаборація, політична колаборація, економічна колаборація, культурна колаборація, побутова колаборація тощо). Але, на жаль, до березня 2022 року законодавець не визначав підстав, умов і порядку відповідальності за колабораційну діяльність, що виникла на окупованих територіях. Органи правопорядку й суди відносно колаборантів обмежувалися застосуванням статті 111 КК, що передбачає відповідальність за державну зраду, допускаючи на власний розсуд занадто широке її застосування до правопорушень, що фактично є колаборацією і не мають ознак державної зради.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас, починаючи з лютого 2014 року, обставини збройної агресії Російської Федерації проти України, окупації частини територій України, перебування на цих територіях значної кількості громадян України потребують (і продовжують потребувати) законодавчого чіткого й зрозумілого регулювання правовідносин для визначення допустимої або забороненої діяльності (колаборації) на цих територіях, відмежування злочинної діяльності від діяльності, що є суспільно необхідною для забезпечення життєдіяльності цивільного населення в умовах окупації і не спричиняє шкоди інтересам суспільства, держави й громадян.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2108-IX\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Колабораційна діяльність\u0026raquo;, якою злочинними визначені такі діяння:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України або публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, не пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e- добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАле очікування від нового складу злочину, що він буде мати наслідком більш чітке, передбачуване та індивідуалізоване застосування кримінальної відповідальності за колабораціонізм, на жаль, не справдилися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРозмежування колабораційної діяльності та інших злочинів проти основ національної безпеки\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІстотні труднощі для правильної кваліфікації протиправних дій, відмежування колабораційної діяльності від інших злочинів і застосування справедливого покарання зумовлені тим, що стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК визначає як колабораційну діяльність такі ж самі дії, що передбачені іншими нормами КК як інші кримінальні правопорушення. Своєю чергою неправильна кваліфікація може тягнути призначення необґрунтованого й несправедливого покарання, а також стати причиною незаконного звільнення від відповідальності або незаконного засудження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eА саме:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 3 березня 2022 року № 2110-IX КК доповнено статтею 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаконом від 14 квітня 2022 року № 2198-IX КК доповнено статтею 111\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e \u0026laquo;Пособництво державі-агресору\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 109 КК передбачена відповідальність за \u0026laquo;дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 110 КК передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 260 КК передбачає відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їхній діяльності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК передбачена відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 436\u003csup\u003e2\u003c/sup\u003e КК передбачає відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерелічені статті описують як злочини дії, тотожні колабораційній діяльності, але передбачають різну кваліфікацію таких дій і різні міри покарання. Це дозволяє довільно тлумачити кримінальний закон і свавільно застосовувати його, стає причиною несправедливого розв\u0026rsquo;язання кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміст статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК у чинній редакції, на жаль, не дозволяє чітко розмежовувати колабораційну діяльність від інших суміжних злочинів. Відсутність на цей час сталої правозастосовної й судової практики призводить до неоднакового застосування закону й постановлення суперечливих судових рішень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Октябрського районного суду міста Полтави від 16 серпня 2023 року в справі № 554/6958/23\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[4]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що брав добровільну участь у незаконному збройному формуванні, створеному на тимчасово окупованій території, а також брав добровільну участь у збройному формуванні держави-агресора. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 2 статті 111 та за частиною 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК. Тобто одні й ті самі дії були кваліфіковані за двома статтями КК, тому що диспозиція статті 111 передбачає відповідальність за перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, а стаття 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e передбачає відповідальність за добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора. Одночасно стаття 260 КК, що також передбачає відповідальність за участь у діяльності не передбачених законами України воєнізованих формувань, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Королівського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2023 року в справі № 296/8814/19\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[5]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України, який був бойовиком так званої \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, засуджений за те, що як учасник не передбачених законом збройних формувань брав участь у їхній діяльності, чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, брав участь у бойових діях, здійснював бойові чергування, брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки не передбачених законом збройних формувань. Такі дії були одночасно кваліфіковані за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e як узяття участі в діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності та за частиною 2 статті 260 КК як узяття участі в діяльності не передбаченого законом збройного формування. Одночасно частина 7 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, що також передбачає відповідальність за добровільну участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора, до засудженого не застосовувалася.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ судових рішеннях у справах, що мають ознаки колабораційних діянь, як правило, відсутні зрозумілі мотивування, чому такі самі дії в одних провадженнях кваліфікуються за статтею 111 КК як державна зрада, а в інших \u0026mdash; за статтею 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як колабораційна діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eНаприклад, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року в справі № 727/461/23\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[6]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e за державну зраду за частиною 2 статті 111 КК засуджено громадянку України, яка з 2016 року займала посаду керуючої справами, надалі, з 2019 року й дотепер, обіймала посаду \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. Як зазначено у вироку, після початку відкритої російської агресії 24 лютого 2022 року обвинувачена погодилася на пропозицію російської окупаційної адміністрації виконувати обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязки \u0026laquo;заступника голови адміністрації міста Торез\u0026raquo;. На цій посаді, як зазначено у вироку, обвинувачена перебувала й на час ухвалення вироку. Вона також засуджена за частиною 1 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eТобто обвинувачена займала посаду, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, що підпадають під визначення \u0026laquo;колабораційна діяльність\u0026raquo;, відповідальність за яку передбачена частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК, але була засуджена на державну зраду за статтею 111 КК.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЦей вирок Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 квітня 2023 року про засудження обвинуваченої за частиною 2 статті 111 КК, також за частиною 3 статті 258\u003csup\u003e3\u003c/sup\u003e КК залишено в силі \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003cem\u003eухвалою\u003c/em\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2023 року, № провадження 11-кп/822/237/23\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[7]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВ іншому випадку за аналогічні дії, скоєні за аналогічних обставин, \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 серпня 2023 року в справі № 404/4153/22\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[8]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків голови адміністрації Новоайдарського району так званої \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території. Такі дії були кваліфіковані за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eВодночас за аналогічних обставин \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003e\u003cem\u003eвироком\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13 березня 2023 року в справі № 331/2611/22\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[9]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e громадянин України засуджений за те, що добровільно зайняв посаду виконувача обов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязків мера міста Бердянська в незаконному органі влади \u0026mdash; \u0026laquo;мерії\u0026raquo; міста Бердянська, пов\u003c/em\u003e\u003cem\u003e\u0026rsquo;\u003c/em\u003e\u003cem\u003eязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, створеному на тимчасово окупованій території Бердянської міської територіальної громади. Такі дії були кваліфіковані як сукупність злочинів за частиною 2 статті 111 КК як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, та одночасно за частиною 5 статті 111\u003csup\u003e1\u003c/sup\u003e КК як добровільне зайняття громадянином України посади, пов\u0026rsquo;язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. \u003c/em\u003e\u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003e\u003cem\u003eУхвалою\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cem\u003e Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2023 року цей вирок залишено в силі\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003cspan\u003e\u003cstrong\u003e[10]\u003c/strong\u003e\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ наведених судових рішеннях відсутня зрозуміла мотивація, чому одні й ті самі дії в одній справі кваліфікуються як колабораціонізм, а в іншій \u0026mdash; як державна зрада, а в третій \u0026mdash; як сукупність державної зради й колабораціонізму.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака суперечлива судова практика свідчить про недостатню якість, зрозумілість і передбачуваність чинних правових норм і вимагає скорішого й суттєвого вдосконалення законодавства про відповідальність за колабораційну діяльність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Голінка М.\u0026nbsp;І. Стаття 111-1 КК України (колабораційна діяльність) та суміжні їй явища: проблеми законодавчого регулювання\u003cem\u003e. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична.\u003c/em\u003e Випуск 36/2023. С. 251: \u003ca href=\"http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\"\u003ehttp://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7807937\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\"\u003ehttps://ark.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications\u0026amp;_c=view\u0026amp;_t=rec\u0026amp;id=340024\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2108-20#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112886268\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113157324\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/110468840\u003c/a\u003e \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/111612648\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/112982058\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/109492361\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e[10]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\"\u003ehttps://reyestr.court.gov.ua/Review/113047810\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-14_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":736,"url":"yak-pratsyue-zakonodavstvo-pro-prityagnennya-do-vidpovidalnosti-za-kolaboratsijnu-diyalnist-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695889615,"date":"28.09.2023","views":1114,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_6.png","mini_image":null,"name":"Як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність? Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку широкомасштабної збройної агресії росії проти України парламент в скороченій процедурі розглянув і схвалив зміни до Кримінального кодексу України, які встановили відповідальність за співпрацю із окупаційною владою: були додані статті 111-1 та 111-2.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗміни першочергово мали на меті превенцію співпраці українських громадян із окупаційною владою на територіях, які були зайняті ворожою стороною після 24 лютого 2022 року. Саме тому, ймовірно, криміналізувалося широке коло діянь різноманітних суб\u0026rsquo;єктів, що призвело до значної кількості відкритих кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Центром прав людини ZMINA, проводить\u003cspan\u003e дискусію, щоб у професійному середовищі обговорити питання правової кваліфікації дій осіб, які підозрюються в співпраці із державою-окупантом, а також слідчої та судової практики розслідування справ, пов'язаних із колабораційною діяльністю. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1RsRicaInLVDdFcI5qV1qIEbyatmwuvNq/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eЦя дискусія відбудеться за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo; в межах спільної ініціативи \u0026laquo;Європейське Відродження України\u0026raquo;.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":755,"url":"standarti-rozsliduvannya-war-edition--vrazhennya-uchasnikiv-i-treneriv","video":"qNkB310yLo4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698433545,"date":"23.09.2023","views":250,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault_2.jpg","mini_image":null,"name":"Стандарти розслідування: War Edition | Враження учасників і тренерів","description":"","text":"\u003cul\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯк стандартизація може впливати на ефективність розслідування воєнних злочинів?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи полегшують Стандарти взаємодію між прокурорами та слідчими?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eУ чому особливість та цінність Стандартів? Відповіді на ці запитання знають майже 30 учасників навчальної програми \u0026laquo;Стандарти розслідування: War Edition\u0026raquo;. \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eСвоїми враженнями про програму поділилися прокурори та слідчі, які успішно завершили три модулі, а також тренери.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПереглядайте відео та стандартизуйтеся! \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"list-style-type: square;\"\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів. \u003ca href=\"https://cutt.ly/Ewc9D3K4\"\u003eЗагальна частина.\u003c/a\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli style=\"text-align: justify;\"\u003eСтандарти розслідування воєнних злочинів. \u003ca href=\"https://cutt.ly/Cwc9Ff30\"\u003eНезаконне позбавлення волі та катування\u003c/a\u003e.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e______________\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНавчальна програма \u0026laquo;Стандарти розслідування: War Edition\u0026raquo; розроблена на базі освітньої платформи для практиків кримінальної юстиції #JustLearn, яка розвивається та підтримується JustGroup. Навчальна програма відбулася у партнерстві з організацією Truth Hounds та з Департаментом протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора. Підтримку в проведенні також надала програма \u0026laquo;Права людини та правосуддя\u0026raquo; Міжнародного фонду \u0026laquo;Відродження\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault_2.jpg","tags":[{"id":491,"name":"прокурор"},{"id":493,"name":"слідчий"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":36,"url":"just-learn","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustLearn","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[36]},{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":6,"url":"pre-trial-investiagation","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Розслідування","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[6]}]},{"id":734,"url":"from-claims-to-punishment-the-reaction-of-ukraine-and-the-world-to-occupied-elections","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1695050673,"date":"18.09.2023","views":683,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-12_1.png","mini_image":null,"name":"Від заяв до покарання: реакція України та світу на окуповані вибори","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо відомо про \u0026laquo;вибори\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩонайпізніше із січня 2023 року РФ взялася вкотре організовувати демонстраційне \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; на окупованих територіях. Було оголошено про намір до вересня 2023 року завершити насильницьку паспортизацію населення, сформувати списки електорату, визначитися з виборчими дільницями. При цьому інформацію намагалися подавати як частину федерального електорального процесу: адже обирати мали не лише представників регіональних і місцевих окупаційних влад, але й мера Москви та частину очільників регіонів РФ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо середини весни 2023 року, очікуючи на український контрнаступ, росіяни зрозуміли, що їм не вистачає виборців і що в російському законодавстві існують прогалини, які потрібно негайно ліквідувати. Із цією метою Павло Крашенніков розробив закон про порядок організації виборів у нових суб\u0026rsquo;єктах Росії, який дозволив голосувати під час воєнного стану, навіть без паспорта громадянина РФ, онлайн, поза межами окупованих територій, за закритими списками кандидатів, не протягом \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo; (10 вересня), а задовго до нього\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк результат, на виборах перемогла \u0026laquo;Єдина Росія\u0026raquo;, а російські агенти зберегли давно отримані за лояльність до Путіна місця.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eРеакція України та світу\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна послідовно не визнає \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях, характеризуючи їх лише як інструмент анексії задля зміцнення влади держави-агресора. 7 липня 2023 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову №\u0026nbsp;43 \u0026laquo;Про нелегітимність організації підготовки та проведення Російською Федерацією будь-яких виборів на тимчасово окупованих територіях України\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. ЦВК підкреслює, що \u0026laquo;вибори\u0026raquo;, організовані російськими агентами, є порушенням суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України, тому a priori \u0026mdash; нелегітимні. Подібні міркування відтворені і в ухваленому 9 серпня 2023 року Зверненні Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей щодо намірів Російської Федерації провести незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВинятково марною спробою Росії легітимізувати та нормалізувати свій вплив на окупованих територіях України визнають \u0026laquo;вибори\u0026raquo; Європейський Союз, Рада Європи, Канада, Сполучене Королівство та США. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи наполягає, що подібне голосування порушує права людини. На засіданні Ради Безпеки ООН 8 вересня 2023 року члени вкотре \u0026laquo;висловили глибоке занепокоєння\u0026raquo; повторенням сценарію минулих \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; на окупованих територіях України, назвавши діяння РФ \u0026laquo;потьомкінськими виборами\u0026raquo;. Щоправда, у своїх заявах міжнародна спільнота мало зрушила з місця за останні дев\u0026rsquo;ять років. Росія продовжує анексію українських територій, однак чітких кроків щодо притягнення її до відповідальності як держави або її посадовців як індивідуальних злочинців не зроблено. При цьому з погляду переслідування \u0026laquo;незаконні вибори\u0026raquo; \u0026mdash; одне з найбільш простих протиправних діянь, адже докази можна знайти навіть у відкритому доступі. Тому питання знову у відсутності політичної волі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; на окупованих територіях і міжнародне право\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДіяння РФ, спрямовані на включення окупованих територій України до власної правової та політичної системи, порушують низку принципів і норм, закріплених у міжнародному праві. Щонайменше частина з них має звичаєвий характер і їх визнають протиправними більшість держав світу. Зокрема, мова йде про порушення двох основоположних принципів:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eсуверенної рівності держав;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eневтручання у внутрішні справи.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі принципи, закріплені в міжнародних інструментах, які Росія послідовно визнавала, хоча так само послідовно не дотримувалася: Статут ООН (стаття 2)\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Декларація про принципи міжнародного права (принципи 3, 6)\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, протиправні вибори з погляду мети їх проведення мають ознаки одного з елементів злочину агресії, закріпленого як у статті 8-bis Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, так і Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а саме: \u003cem\u003e\u0026laquo;Будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини\u0026raquo;. \u003c/em\u003eПри цьому відповідальність за такі діяння має нести як Росія, так і її агенти відповідно до принципу індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Вибори\u0026raquo; порушують фундаментальний принцип міжнародного гуманітарного права \u003cem\u003estatus quo ante bellum, \u003c/em\u003eа діяння, спрямовані на примус до участі в подібному голосуванні, є також примусом присягнути на вірність окупаційній державі, що заборонено статтею 45 Гаазького положення\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті, згадані діяння є яскравим проявом порушення права громадянина брати участь у веденні державних справ (стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Понад те, вибори є зазіханням на національну ідентичність місцевого населення, на право вільно висловлювати свою думку, на невтручання в особисте життя. Імовірно, що окремі акти примусу в ході такого \u0026laquo;волевиявлення\u0026raquo; можуть сягати порогу воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u0026laquo;Злочин і кара\u0026raquo; в національному праві\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОфіс Генерального прокурора наголошує: голосування на російських виборах \u003cem\u003eper se\u003c/em\u003e не має ознак злочину. Беручи до уваги атмосферу страху й несвободи, примус, зокрема застосування погроз озброєними окупантами або насильства, така позиція органів влади України релевантна обставинам. Безумовно, мова йде також про економію ресурсів: перевантажена понад ста тисячами відкритих проваджень щодо вчинення воєнних злочинів, національна система не впорається з десятками тисяч нових справ проти \u0026laquo;колаборантів\u0026raquo;. До того ж підхід \u0026laquo;карати кожного\u0026raquo; неминуче спровокував би негативне ставлення до України загалом, що лише ускладнить процеси деокупації, реінтеграції та примирення. Не варто забувати, що Росія змушує голосувати навіть тих українців, яких незаконно депортувала до власних регіонів, і відмовитися під повним контролем агресора майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас є ті особи, які беруть участь в електоральному процесі добровільно: вони балотуються, пропагують, працюють на виборчих дільницях, \u0026laquo;спостерігають\u0026raquo;. Серед них як місцеве населення, так і колонізатори та російські громадяни \u0026mdash; представники органів влади окупаційної держави. Щодо них на національному рівні застосовується інший підхід: діяння місцевого населення кваліфікуються переважно за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eучасть в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території)\u003c/em\u003e, а діяння колонізаторів та інших російських громадян \u0026mdash; за статтею 110 Кримінального кодексу України \u003cem\u003e(\u003c/em\u003e\u003cem\u003eпосягання на територіальну цілісність і недоторканність України)\u003c/em\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗгідно з даними \u0026laquo;Deutsche Welle\u0026raquo;, станом на 31 серпня Служба безпеки України ідентифікувала понад 3,5 тисячі добровільних учасників незаконних виборів на окупованих територіях. Вочевидь, реальна кількість потенційно винних осіб значно більша. Наприклад, відповідно до відомостей \u0026laquo;избирательной комиссии \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, лише на території окупованої Луганської області вибори організовують і забезпечують 5\u0026nbsp;260 осіб. 17 липня 2023 року за процесуального керівництва Луганської обласної прокуратури повідомлено про підозру голові, заступнику та секретарю згаданої \u0026laquo;избирательной комиссии\u0026raquo;. Особам, які вже проявили себе минулого року в ході організації \u0026laquo;референдуму в \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, було інкриміновано колабораційну діяльність (частина 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України)\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e1 вересня, напередодні \u0026laquo;єдиного дня виборів\u0026raquo;, Служба безпеки України повідомила про підозру Голові Центральної виборчої комісії РФ Еллі Памфіловій, її заступнику Миколі Булаєвому й секретарю Наталії Бударіній. Організація \u0026laquo;місцевих виборів\u0026raquo; на окупованих територіях була кваліфікована як посягання на територіальну цілісність (стаття 110 Кримінального кодексу України), а потенційною мірою покарання визначено довічне ув\u0026rsquo;язнення з конфіскацією майна\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри рішучість притягнути до відповідальності всіх винних осіб, результати діяльності компетентних органів України поки що досить обмежені. Відповідно до відомостей ГО \u0026laquo;Опора\u0026raquo;, до початку повномасштабного вторгнення вироки за організацію \u0026laquo;референдумів\u0026raquo; і \u0026laquo;виборів\u0026raquo; на окупованих територіях України отримали лише 288 осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Тоді їхні діяння були кваліфіковані за статтею 110 Кримінального кодексу України. За ті ж діяння на нових окупованих територіях уже за статтею 111-1 Кримінального кодексу України до відповідальності було притягнуто 80 осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩо далі?\u003c/span\u003e\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосія буде організовувати \u0026laquo;вибори\u0026raquo; на окупованих територіях доти, доки вона зберігає над ними ефективний контроль. На неї навряд чи вплинуть заяви України, занепокоєння міжнародної спільноти й навіть відкриті на національному рівні кримінальні провадження. Перешкоджати процесу збройним шляхом \u0026mdash; погана ідея, оскільки потенційно жертвами таких дій стане цивільне населення, що ставить питання про відповідність будь-якого нападу нормам міжнародного гуманітарного права. Цікаво, що на Бєлгородщині (у Шебекіно та Журавці) від виборів відмовилися у зв\u0026rsquo;язку з небезпечною ситуацією, однак російські агенти поженуть голосувати українців на окупованих територіях, навіть якщо в часі це буде збігатися з активною фазою деокупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо робити в такому випадку? Продовжувати документувати протиправні діяння та збирати докази, гарантуючи, що винні особи понесуть відповідальність. Посилювати дипломатичні зусилля задля більшого тиску на Росію, яка демонстративно порушує основоположні принципи міжнародного права. Починати процеси відповідальності вже зараз, доповнюючи їх механізмом відшкодування шкоди. І не визнавати. Послідовно не визнавати порушення РФ і забезпечити уникнення \u0026laquo;рецедиву\u0026raquo; завдяки достатнім гарантіям неповторення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e1]\u003c/span\u003e\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e \u003ca href=\"https://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\"\u003ehttps://lug-info.com/news/gosduma-rf-prinyala-zakon-o-poryadke-organizacii-vyborov-v-novyh-subuektah\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/v0043359-23\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/go/3306-20\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\"\u003ehttps://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/intlaw_principles.shtml\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.cc/law/document/read/994_055\"\u003ehttps://zakon.cc/law/document/read/994_055\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\"\u003ehttps://www.pgaction.org/ilhr/rome-statute/amendments.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"http://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\"\u003ehttp://hrlibrary.umn.edu/instree/GAres3314.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_222#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e\u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B1%D1%83/t-18475864\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\"\u003ehttps://www.oporaua.org/viyna/ogliad-sudovoyi-praktiki-shchodo-pritiagnennia-do-vidpovidalnosti-za-pidgotovku-ta-provedennia-psevdoreferendumiv-u-krimu-na-donechchini-ta-luganshchini-za-2020-2022-roki-24274\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 12px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\"\u003ehttps://www.dw.com/uk/ak-ukraina-karatime-za-vibori-na-okupovanih-teritoriah/a-66712996\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на\u0026nbsp;\u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov/\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u0026nbsp;та сторінці у\u0026nbsp;\u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-12_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":753,"url":"primus-chi-dobra-volya-pri-kvalifikatsii-kolaboratsionizmu--anastasiya-serbina--justtalk-context","video":"BHgET1uxoD4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698432823,"date":"15.09.2023","views":163,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/primus_chi_dobra_volya_pri_kvalifikacii_kolaboracionizmu_2.jpg","mini_image":null,"name":"Примус чи добра воля при кваліфікації колабораціонізму? | Анастасія Сербіна | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eКолабораційна діяльність. Злочин vs виживання: де межа?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЦе питання розкриваємо у новому випуску JustTalk_Context із\u003cstrong\u003e Анастасією Сербіною\u003c/strong\u003e, адвокаткою, керівницею Тренінгової групи АС, та ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003eПідготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту \u0026laquo;Права людини в дії\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/div\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/primus_chi_dobra_volya_pri_kvalifikacii_kolaboracionizmu_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":732,"url":"zabezpechennya-bezpeki-poterpilih-i-svidkiv-pri-rozsliduvanni-snpk-discussion-paper","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693985476,"date":"06.09.2023","views":695,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-10_2.png","mini_image":null,"name":"Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК. Discussion paper","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна \u0026mdash; держава, яка вперше в історії протидії сексуальному насильству, пов\u0026rsquo;язаному з конфліктом (далі \u0026mdash; СНПК), активно розбудовує систему допомоги постраждалим, зокрема у сфері правосуддя, під час ведення активних бойових дій для захисту від агресії. Зроблено важливі кроки, проте попереду ще багато завдань. Застосування заходів безпеки до потерпілих і свідків СНПК є важливою частиною ефективного досудового розслідування та судового розгляду таких справ. Наразі немає окремих норм про забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України \u0026laquo;ЮрФем\u0026raquo; проводить вже третю\u003cspan\u003e\u0026nbsp;дискусію навколо питань, що стосуються кримінальних правопорушень, пов'язаних із сексуальним насильством. Завантажити discussion paper \u003ca href=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/view?usp=sharing\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eу форматі PDF можна за посиланням.\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e\u003ciframe width=\"100%\" height=\"560\" src=\"https://drive.google.com/file/d/1aFIb8pDcRzflhJAJSqSJgXb-SQ0gf_OG/preview\" allow=\"autoplay\"\u003e\u003c/iframe\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-10_2.png","tags":[{"id":484,"name":"потерпілий"},{"id":525,"name":"свідок"},{"id":528,"name":"розслідування"},{"id":539,"name":"сексуальне насильство"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":730,"url":"yak-vidnovlyuvati-kriminalnu-yustitsiyu-v-deokupovanomu-krimu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1693484752,"date":"31.08.2023","views":542,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_4.png","mini_image":null,"name":"Як відновлювати кримінальну юстицію в деокупованому Криму?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e23 серпня прийнято \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text\"\u003eпостанову ВРУ\u003c/a\u003e про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (далі \u0026mdash; Заява ВРУ). Документ містить основні принципи побудови державної політики в різних сферах на деокупованій території, зокрема і в сфері кримінальної юстиції. Пропоную її проаналізувати для розуміння тенденцій, підходів, які зараз напрацьовуються для деокупованих територій в частині кримінальної юстиції.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 1. Основа державної політики деокупації \u0026mdash; права людини:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Державна політика України щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій ґрунтується на пріоритетності гарантій безпеки людини, вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення її прав і основоположних свобод\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003c/strong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003e\u003cstrong\u003eПоложення № 2\u003c/strong\u003e. \u003cstrong\u003eКарати просто за факт проживання на тимчасово окупованій території\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eне планується\u003c/strong\u003e.\u003c/span\u003e Як і не планується карати за \u0026laquo;отримання російських паспортів\u0026raquo;:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Жодний громадянин України не має зазнавати переслідувань чи дискримінації, у тому числі за ознакою проживання на тимчасово окупованій території. Запроваджене державою-агресором автоматичне або примусове набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації, не визнається Україною та оцінюється як акт примусу, вчинений на порушення міжнародного гуманітарного права\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРаніше я вже писала на JustTalk \u003ca href=\"https://justtalk.com.ua/post/kriminalna-vidpovidalnist-za-otrimannya-rosijskogo-pasportu-v-okupatsii-u-chomu-problema\"\u003eстаттю\u003c/a\u003e про висловлювання представників влади про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності за отримання паспорта рф в умовах окупації. Зараз лише зауважу, що, незважаючи на те, що відсутність настання юридичних наслідків за таке отримання російського паспорта закріплена з 2014 року в \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52\"\u003eЗаконі України \u0026laquo;Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України\u0026raquo;\u003c/a\u003e (стаття 9), важливо, що зараз це ще раз згадано як принцип державної політики.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 3. Відновлення порушених окупацією прав:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;\u0026hellip;зокрема прав осіб, які зазнали політично вмотивованих переслідувань і обмежень свободи, стали жертвами інших протиправних дій держави-агресора та її окупаційних сил\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯ пропоную максимально приземлено уявити картину деокупації. Україна відновлює контроль на території півострова. Армії рф й іншої влади рф більше немає. У колоніях, СІЗО перебувають люди. Частина з них, імовірно, у результаті політично вмотивованих переслідувань за \u0026laquo;злочини проти рф\u0026raquo;, частина в результаті переслідувань за загальнокримінальні злочини: проти власності, проти життя та здоров\u0026rsquo;я тощо. Можливо, і в цій категорії \u0026laquo;за загальнокримінальні злочини\u0026raquo; є частина людей, яких фактично переслідувала рф за протидію окупаційній владі. Але частина таких \u0026laquo;затриманих\u0026raquo;, \u0026laquo;засуджених\u0026raquo;, \u0026laquo;обвинувачених\u0026raquo; справді когось вбили, пограбували, зґвалтували\u0026hellip; І хоча Україна не визнає легітимності окупаційної влади і відповідно всіх цих актів і рішень про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження, чи буде правильно просто відчинити двері колоній і СІЗО та випустити всіх, хто там перебуває за незаконними рішеннями окупаційної влади?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, подібний підхід не буде відповідати інтересам суспільства. Необхідно передбачити порядок перегляду таких \u0026laquo;кримінальних справ\u0026raquo; для того, щоб забезпечити виконання завдань і принципів Кримінального процесуального кодексу України на звільнених територіях. Для того, щоб люди, яких політично переслідували, були звільнені, але водночас ті, хто справді вчинив злочин відповідно до українського законодавства, понесли відповідальність.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПостає велика кількість питань. За якою процедурою проводити судовий розгляд? Як оцінювати зібрані окупаційною владою докази злочинів? Як бути із процесуальними строками? Чи зараховувати і на підставі чого фактично відбуте покарання тощо. Цих процедур зараз немає в Кримінальному процесуальному кодексі України, і над ними вже треба починати думати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від рф, Україна може бути відповідачем в Європейському суді з прав людини, тому під час прописування таких процедур треба зважати на вимоги \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text\"\u003eКонвенції з прав людини та основоположних свобод\u003c/a\u003e, особливо в частині права на справедливий суд (стаття 6), права на свободу (стаття 5), права не бути покараним без закону (стаття 7).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 4. Притягнення винних у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Всі особи, винні у вчиненні злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, будуть притягнуті до відповідальності. Необхідною передумовою для відновлення миру та справедливості є притягнення до відповідальності осіб, причетних до організації та здійснення збройної агресії російської федерації проти України\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля деокупації, імовірно, будуть виявлені нові факти вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Як і інші категорії злочинів. Такі злочини будуть потребувати розслідувань, судових розглядів, участі прокурорів, адвокатів й інших спеціалістів у галузі кримінального процесу. Чи готова зараз Україна забезпечити необхідну кількість професіоналів для покриття цього запиту деокупованої території?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧи є конкретний план дій, хто поїде працювати в органи Національної поліції, прокуратури, суди і так далі одразу після деокупації?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПоложення № 5. Звільнення від кримінальної відповідальності:\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026laquo;Громадяни України, які брали участь у діяльності окупаційних адміністрацій чи співпрацювали з окупаційними структурами, але не вчиняли тяжких, особливо тяжких злочинів та кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за умови добровільного повідомлення про вчинені діяння, а також активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, скоєних окупаційними адміністраціями та структурами\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПозитивно оцінюю це положення, оскільки воно буде сприяти реінтеграції деокупованих територій. Водночас, оскільки мова йде про кримінальне право, процедури звільнення від кримінальної відповідальності мають бути чітко й зрозуміло прописані в Кримінальному кодексі, а також, вважаю, завчасно. Це буде відповідати принципу передбачуваності й сприяти ефективному застосуванню цієї норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВИСНОВКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПерші два положення, на мій погляд, не потребують жодних додаткових організаційних заходів. Це просто ще одне нагадування про те, що вже і так існує й застосовується. Але положення 3\u0026ndash;5 вимагатимуть багато роботи для їх реалізації. На мій погляд, буде катастрофічною помилкою обмежитися зараз лише такими декларативними напрямами державної політики й чекати факту деокупації для розроблення конкретних заходів і змін до законодавства. З огляду на обсяг потенційної роботи та її важливість потрібно активно готуватися вже зараз.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту \u0026laquo;\u003c/span\u003e\u003ca href=\"http://helsinki.org.ua/prohrama-usaid-prava-lyudyny-v-diji/\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПрава людини в дії\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u0026raquo;, який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eПогляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов\u0026rsquo;язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eАмериканський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров\u0026rsquo;я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8\u0026nbsp;мільярда доларів.\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003eДетальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на \u003ca href=\"http://ukraine.usaid.gov\"\u003eофіційному веб-сайті USAID\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e та сторінці у \u003ca href=\"https://www.facebook.com/USAIDUkraine\"\u003eFacebook\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-weight: 400;\"\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":71,"url":"yuliya-lisova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/248925566_5104779919550856_5079649093005497882_n.jpeg","name":"Юлія","surname":"Лісова","post":"адвокатка, координаторка роботи з авторами JustTalk","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_4.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":720,"url":"pidriv-kahovskoi-ges-chomu-ne-ogolosheno-ekologichnu-katastrofu","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690885826,"date":"01.08.2023","views":648,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2_3.png","mini_image":null,"name":"Підрив Каховської ГЕС: чому не оголошено екологічну катастрофу?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКонституція України гарантує всім громадянам України екологічну безпеку й право на захист життя та майна від негативних впливів.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗокрема, у статті 41 сказано, що примусове відчуження об\u0026rsquo;єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їхньої вартості. Примусове відчуження таких об\u0026rsquo;єктів з подальшим повним відшкодуванням їхньої вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк відомо, земля є і об\u0026rsquo;єктом природи, і об\u0026rsquo;єктом права власності\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Проаналізуємо, як ситуація з проривом на Каховській ГЕС вплинула на питання безпеки земельних ресурсів як природного елемента довкілля та права власності, яким має бути алгоритм дій станом на зараз для максимального врахування інтересів власників землі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКласифікатор надзвичайних ситуацій містить категорію надзвичайних ситуацій 11100 унаслідок гідродинамічних аварій, яка має підкатегорію \u0026mdash; унаслідок прориву дамби з утворенням хвилі прориву та катастрофічним затопленням (11110) та внаслідок прориву дамби утворення проривної поверхні. Окремо існує надзвичайна ситуація з кодом 40000 воєнного характеру, яка має застосовуватися до всіх аварій, зумовлених війною.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до \u003cstrong\u003eстатті 5\u003c/strong\u003e Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; до об\u0026rsquo;єктів правової охорони навколишнього природного середовища належать навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в цей період (\u003cstrong\u003eземля,\u003c/strong\u003e надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливій державній охороні підлягають території та об\u0026rsquo;єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об\u0026rsquo;єкти, визначені відповідно до законодавства України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДержавній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров\u0026rsquo;я і життя людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ статті 65 Закону України \u0026laquo;Про охорону навколишнього природного середовища\u0026raquo; сказано, що окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація, може бути оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eНадзвичайна екологічна ситуація \u0026mdash; надзвичайна ситуація, за якої на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНегативні зміни в навколишньому природному середовищі \u0026mdash; це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, які обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством. Зокрема, за показниками рівня води в контрольних точках замірів (гідрологічних постах у районі басейну річки Дніпро);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвиникнення реальної загрози життю та здоров\u0026rsquo;ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів (дані та факти є встановленими);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави (звіти Інститутів НАНУ, зокрема Інституту гідробіології);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eнегативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eзначне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі (уже є дані про погіршення санітарно-гігієнічної ситуації в регіоні).\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ указі Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації зазначаються, зокрема:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eзаходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в зоні надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eосновні заходи, що запроваджуються для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eобмеження на певні види діяльності в зоні надзвичайної екологічної ситуації.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗапровадження відповідного правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації є не лише підставою для виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування завданих збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізації державних цільових програм громадських робіт. \u003cstrong\u003eЗапровадження такого стану є кваліфікаційною обставиною для кваліфікації події з підриву Каховської ГЕС за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид) та статтею 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОголошення певної території зоною надзвичайної екологічної ситуації допомагатиме правильно планувати заходи з відновлення України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРішенням про встановлення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації з метою здійснення заходів для нормалізації екологічного стану можуть запроваджуватися обмеження на здійснення певних видів діяльності шляхом встановлення, наприклад, тимчасової заборони на будівництво та функціонування об\u0026rsquo;єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, застосування в господарській та іншій діяльності особливо небезпечних речовин, функціонування санаторно-курортних закладів та ін.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайної екологічної ситуації, і громадянам, залученим до виконання заходів з ліквідації її наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на зазначені цілі, резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також інших, не заборонених законом джерел.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЩО Ж РОБИТИ ПІСЛЯ ОГОЛОШЕННЯ ЗОНИ НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗемельний кодекс України\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e визначає \u003c/strong\u003eпоняття охорони земель \u0026mdash; це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського й лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВиділяють два поняття \u0026mdash; рекультивація земель і консервація земель.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІ рекультивація, і консервація земель повинна відбуватися відповідно до положень Закону України \u0026laquo;Про охорону земель\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Фінансування заходів щодо охорони земель і ґрунтів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, у тому числі коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, від плати за землю, а також коштів землевласників і землекористувачів та інших джерел, не заборонених законом.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок Державного бюджету України, зокрема, виконуються заходи, спрямовані на усунення причин і наслідків негативного впливу на земельні ресурси й ґрунти внаслідок стихійного лиха або в разі неможливості встановлення винних у цьому фізичних і юридичних осіб, та рекультивацію земель, порушених у період до 1990 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок місцевих бюджетів, зокрема, виконуються роботи з відновлення земель, якщо це відбулося не з вини власників і користувачів земельних ділянок, як у випадку проходження водних мас унаслідок підриву Каховської ГЕС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа рахунок коштів землевласників і землекористувачів, зокрема, проводяться підготовчі роботи та складаються робочі проєкти землеустрою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля початку повномасштабного вторгнення перехідні положення Земельного кодексу було доповнено нормою про звільнення від відповідальності за пошкодження земель операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів системи розподілу, операторів системи передачі, підприємств питного водопостачання, підприємств централізованого водовідведення, теплогенеруючих, теплотранспортуючих, теплопостачальних організацій, операторів електронних комунікацій:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eу разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації), які є наслідками бойових дій, звільняється від обов\u0026rsquo;язку відшкодування власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок, погіршення якості ґрунтового покриву, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, понесення витрат на поліпшення якості земель, за незавершений цикл сільськогосподарського обробітку ґрунту (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт);\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпід час проведення у встановленому порядку капітальних та інших планових робіт, а також у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) зобов\u0026rsquo;язаний здійснювати відновлення земель, які зазнали змін у структурі рельєфу, до стану, придатного для обробітку, придатного для подальшого використання за цільовим призначенням, та звільняється від обов\u0026rsquo;язку за свій рахунок проводити рекультивацію земель після закінчення планових та аварійно-відновлювальних робіт.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто нагадати, що з метою запобігання настанню негативних наслідків унаслідок затоплення було розроблено плани управління ризиками затоплення на окремих територіях у межах районів басейнів річок\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, зокрема річки Дніпро. Аналіз картосхем та описової частини свідчить про потребу перегляду цих планів, оскільки вони не враховують масштабів наслідків від прориву дамб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1%20(1).png\" width=\"936\" height=\"700\" alt=\"\" style=\"display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЗамість висновку:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003eПрезиденту України необхідно за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони України оголосити територію, що зазнала впливу прориву Каховської ГЕС, зоною надзвичайної екологічної ситуації;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eоголосити всіх мешканців та юридичних осіб, що зазнали впливу води від прориву Каховської ГЕС, потерпілими особами;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eпроводити систематичний збір даних про стан земель та ґрунтів відповідно до порядку моніторингу за землями\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e та узгоджувати дані з матеріалами робочих проєктів із землеустрою;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eрозробляти заходи із рекультивації та консервації земель із залученням сучасних природоохоронних технологій;\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003eвтрати земельних ресурсів незалежно від форми власності включати в санкційні пакети проти росії.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Стаття 5 Земельного кодексу України \u0026laquo;Принципи земельного законодавства\u0026raquo;: земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/895-2022-%D1%80#n99\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":90,"url":"sofiya-shutyak","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/sofiya-shutyak-5.jpg","name":"Софія","surname":"Шутяк","post":"Адвокатка, заступниця голови комітету земельного, агарного та довкіллєвого права НААУ, менеджерка проєкту «SWIPE WWF-UA»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2_3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":748,"url":"rosiya-proti-ukraini-v-espl-scho-tse-bulo--nataliya-ohotnikova","video":"3RX7yp-T4ZU","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1698430982,"date":"31.07.2023","views":158,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/ohotnikova.png","mini_image":null,"name":"Росія проти України в ЄСПЛ: що це було? | Наталія Охотнікова","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВлітку 2021 року росія подала до Європейського суду з прав людини першу міждержавну скаргу проти України за 10 групами звинувачень, звинувачуючи Україну у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій, дискримінації російськомовного населення.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e18 липня ЄСПЛ оголосив рішення, яким одностайно вирішив відхилити заяву росії, звертаючи увагу, що рф проігнорувала низку запитів від суду і не брала участі у процесі, відколи припинила членство у Раді Європи.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео спілкуємось із \u003cstrong\u003eНаталією Охотніковою\u003c/strong\u003e, радницею з прав людини ZMINA, про згадану справу, а також про інші міждержавні скарги стосовно війни в Україні; можливі причини подання такої заяви росією; значення цієї справа для розслідування воєнних злочинів, які чинить рф в Україні. Модерує розмову \u003cstrong\u003eЮлія Лісова\u003c/strong\u003e, координаторка роботи з авторами JustTalk.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/ohotnikova.png","tags":[{"id":471,"name":"ЄСПЛ"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":710,"url":"zakon-pro-kolaboratsijnu-diyalnist-v-ukraini-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1689760290,"date":"19.07.2023","views":1579,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_2.png","mini_image":null,"name":"Закон про колабораційну діяльність в Україні","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eУ статті проаналізовано відповідність чинного закону України про колабораційну діяльність міжнародному гуманітарному та міжнародному праву прав людини та визначено його критичні недоліки. Чинний закон встановлює кримінальну відповідальність за діяльність громадян, необхідну для підтримки нормального життя, проте розпливчаті й неточні положення означають, що мешканці окупованої території не мають чіткої інформації про те, як правильно регулювати свою поведінку. Такі недоліки негативно впливають на соціальну згуртованість і перспективи реінтеграції.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПід час повномасштабного збройного нападу Російської Федерації та окупації значної частини території України 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2108-ІХ\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, який встановлює кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Згідно із законом, заборонені дії включають, зокрема, заперечення здійснення збройної агресії проти України або тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією; добровільну роботу на окупаційну владу; пропаганду в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора в закладах освіти; провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або органами влади окупаційної держави на окупованій території; добровільне зайняття посад у судових або правоохоронних органах окупаційної держави тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКОМУ ЗАГРОЖУЄ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗА КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа даними Офісу Генерального прокурора України, станом на 24 травня 2023 року було зареєстровано 5 421 кримінальне провадження за колабораційну діяльність за статтею 111-1 Кримінального кодексу України. ММПЛУ переглянула реєстр судових рішень і виявила 484 вироки, винесені українськими судами в справах про колабораційну діяльність (8,93\u0026nbsp;% усіх зареєстрованих проваджень)\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Усі ці справи завершилися обвинувальними вироками. Низька кількість вироків порівняно із загальною кількістю кримінальних проваджень значною мірою пояснюється тим, що більшість справ про колабораціонізм все ще перебувають на стадії досудового розслідування\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003cspan\u003e[3]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаш аналіз показує, що більшість вироків, а саме 284 справи, або 58,68\u0026nbsp;%, стосувалися дій, пов\u0026rsquo;язаних з публічним запереченням збройної агресії проти України або закликів до підтримки чи співпраці з Російською Федерацією\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003cspan\u003e[4]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Обвинувачені в решті справ були притягнуті до кримінальної відповідальності за виконання різних робіт чи діяльності на окупованій території. Зокрема, ідеться про такі випадки:\u003c/p\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e116 справ, у яких обвинувачені працювали на окупаційну владу, зокрема сільськими головами, у навчальних закладах, різними посадовими особами відділів соціального захисту, відповідальними за розподіл соціальної чи гуманітарної допомоги, бухгалтерами, охоронцями, секретарями, друкарками, особами, які доставляли гуманітарну допомогу, не займаючи при цьому офіційної посади, включаючи навіть тих, хто обіймав посади, яких формально не існувало, такі як \u0026laquo;вуличні\u0026raquo; або \u0026laquo;квартальні\u0026raquo;. Наприклад, під час окупації міста Зарічне Краматорського району Донецької області жінка виконувала роль \u0026laquo;вуличної\u0026raquo;: прибирала вулиці, інформувала мешканців про майбутні роздачі гуманітарної допомоги, вела списки мешканців, забезпечуючи їх комунікацію з окупаційною владою. 2 травня 2023 року місцевий суд у Дніпрі визнав її винною в колабораційній діяльності. Суд конфіскував усе її приватне майно та заборонив обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cul style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cli\u003e36 справ, у яких обвинувачені обіймали посади в органах правопорядку окупаційної держави, зокрема посади працівників виправних установ, прокурорів і співробітників поліції. Наприклад, 27 січня 2023 року місцевий суд в Одесі визнав винуватим колишнього працівника виправної колонії, який продовжував виконувати свої обов\u0026rsquo;язки після окупації Херсона, і засудив його до позбавлення волі строком на 8 років.\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e29 справ, які стосуються провадження господарської діяльності \u0026laquo;у взаємодії з\u0026raquo; державою-агресором або з органами влади окупаційної держави на окупованій території чи передачі їм майна. У деяких випадках обвинувачені надавали послуги або матеріальні ресурси російським збройним силам, наприклад продавали паливо, ділилися продуктами, готували їжу або доставляли воду. Інші обвинувачені були засуджені за продовження комерційних операцій попри окупацію, наприклад за сплату податків окупаційній владі. Так, 26 грудня 2022 року чоловік, який продовжував тримати магазин у Куп\u0026rsquo;янському районі Харківської області за дозволом, отриманим від окупаційної влади, був визнаний винним у колабораційній діяльності. Обвинувачений визнав себе винуватим, і його було засуджено до 4\u0026nbsp;років позбавлення волі умовно. За вищезгадані дії йому загрожувало до 5 років позбавлення волі.\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВУ (МГП)\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання вербування, використання інформаторів та інших колаборантів і поводження з ними в МГП висвітлено лише частково й опосередковано, зокрема в ньому не згадуються такі особи й нема визначення колабораціонізму з противником\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003cspan\u003e[5]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. МГП не встановлює жодних норм того, як сторона збройного конфлікту може чи повинна ставитися до власних громадян, які пішли на співпрацю з протилежною стороною конфлікту, залишаючи це питання майже винятково на розсуд національного законодавства. Проте право окупації містить важливі тези про види діяльності та робіт, які передбачають або навіть вимагають співпраці з окупаційною державою й, отже, можуть вважатися виправданими за МГП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМГП безпосередньо прописує співробітництво державних і місцевих органів влади з окупаційною державою тільки щодо функціонування закладів освіти і догляду для дітей та медичних закладів, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003cspan\u003e[6]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Питання співробітництва в інших сферах життя безпосередньо не регулюється. Проте під час аналізу проблеми колабораціонізму на окупованій території важливо пам\u0026rsquo;ятати основоположні принципи права окупації\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003cspan\u003e[7]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e, які, зокрема, зобов\u0026rsquo;язують окупаційну державу підтримувати \u0026laquo;максимально нормальне\u0026raquo; життя на окупованій території й тимчасово управляти окупованою територією на благо місцевого населення\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003cspan\u003e[8]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Дотримання цих принципів неможливе без принаймні певного співробітництва між окупаційною владою та місцевим населенням. Це стосується всіх сфер суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території (як, наприклад, забезпечення комунальними послугами, харчовими продуктами, житлом, одягом, транспортом чи медичними послугами) та (або) корисними для місцевого населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, у світлі норм МГП особи, які під час окупації працюють в усіх сферах суспільного життя, які можуть об\u0026rsquo;єктивно вважатися необхідними для нормального життя населення окупованої території та (або) корисними для місцевого населення, у тому числі в закладах освіти та догляду за дітьми і медичних установах, не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦі самі міркування поширюються на осіб, які обіймають державні посади на окупованій території, що відіграють важливу роль у житті суспільства, як, наприклад, офіційні особи місцевого, районного та обласного рівнів, мери, офіційні особи органів реєстрації народжень, смертей та шлюбів, співробітники поліції, персонал виправних установ і офіційні особи органів соціального забезпечення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до основоположних принципів права окупації, такі категорії осіб (за умови, якщо вони не присягають на вірність окупаційній державі, не здійснюють свої функції й не оголошують свої рішення та вироки ім\u0026rsquo;ям окупаційної держави) не повинні піддаватися кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни. Слід зазначити, що право окупації не захищає державних службовців, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;) країні свого громадянства. Отже, їх можна піддавати кримінальному переслідуванню за національним законодавством окупованої країни за конкретні діяння, які порушують \u0026laquo;обов\u0026rsquo;язок вірності\u0026raquo; (\u0026ldquo;duty of allegiance\u0026rdquo;), але не лише за факт продовження чи початку виконання своїх обов\u0026rsquo;язків після окупації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eВІДПОВІДНІСТЬ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВУ ПРАВ ЛЮДИНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНемає сумнівів, що держава може вживати заходів для кримінального покарання певних форм співпраці її громадян з протилежною стороною міжнародного збройного конфлікту. Такі заходи, однак, слід формулювати достатньо точно для того, щоб громадяни могли регулювати свою поведінку й передбачати розумною мірою наслідки своїх дій. Окрім того, принцип законності, закріплений у статті 15 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (МПГПП), вимагає, щоб \u0026laquo;усі елементи злочину були прямо і точно включені в правові визначення злочинів\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте закон про колабораційну діяльність містить поняття й вирази, які є розпливчастими й допускають широке тлумачення. Це, зокрема, \u0026laquo;пропаганда з метою сприяння здійсненню збройної агресії\u0026raquo;, \u0026laquo;дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора\u0026raquo;, \u0026laquo;передача матеріальних ресурсів\u0026raquo;, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo;, \u0026laquo;активна участь у заходах політичного характеру\u0026raquo;, \u0026laquo;надання допомоги у веденні бойових дій\u0026raquo; тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eФормулювання закону про колабораційну діяльність настільки розпливчасті й неточні в частині термінології, що особи залишаються без достатніх вказівок на обставини та умови, за яких українська влада має право висувати проти них обвинувачення в колабораційній діяльності. Понад те, широкі формулювання закону встановлюють кримінальну відповідальність практично за будь-яку трудову або підприємницьку діяльність на окупованій території незалежно від того, чи призвели такі дії до будь-яких негативних наслідків для держави, як-от розголошення конфіденційної інформації, надання прямої переваги стороні, яка воює, або каральні заходи проти інших мешканців окупованої території.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ огляду на наведені вище міркування ММПЛУ вважає, що закон про колабораційну діяльність не є достатньо передбачуваним, уможливлює свавілля в його застосуванні і тому не відповідає принципу правової визначеності, передбаченому статтями 9 (право на свободу та особисту недоторканність), 19 (свобода вираження поглядів) МПГПП, статтею 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) (право на мирне володіння своїм майном), а також принципу законності, закріпленому в статті 15 МПГПП.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВарто згадати також, що всі форми забороненої колабораційної діяльності караються кримінальним покаранням, що є найбільш обмежувальним видом відповідальності згідно з національним законодавством. Окрім того, деякі з них передбачають значні терміни позбавлення волі та конфіскацію майна. Наприклад, \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; карається позбавленням волі на строк до трьох років, \u0026laquo;провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до п'яти років з конфіскацією майна, а \u0026laquo;здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором\u0026raquo; \u0026mdash; до 12 років з конфіскацією майна.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча держави зазвичай користуються широкою свободою розсуду щодо виду покарання, який встановлюється за злочинну поведінку, було б важко довести, що покарання, передбачені законом про колабораційну діяльність, є найменш обмежувальними інструментами для виконання бажаної захисної функції. Не зрозуміло, чому для покарання за такі правопорушення, як \u0026laquo;пропаганда у закладах освіти\u0026raquo; або \u0026laquo;публічне заперечення здійснення збройної агресії\u0026raquo;, не підходять інші заходи, наприклад адміністративна відповідальність. Отже, на наш погляд, санкції, передбачені за колабораційну діяльність, не пропорційні відповідно до статей 9 і 19 МПГПП, а статті 1 Протоколу 1 до ЄКПЛ (стосовно конфіскації майна).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки закон про колабораційну діяльність передбачає покарання осіб, які працювали на окупаційну владу або які провадили господарську діяльність \u0026laquo;у взаємодії\u0026raquo; з окупаційною владою, він, по суті, встановлює кримінальну відповідальність майже за будь-яку трудову чи підприємницьку діяльність на окупованій території, обмежуючи цим право на працю та право на достатній життєвий рівень осіб, які там мешкають. Він зачіпає широке коло осіб, зокрема державних службовців, які продовжують працювати під час окупації, і підприємців, які продають товари, надають послуги, сплачують податки або іншим чином дотримуються правил окупаційної влади. Для того, щоб дотриматися вимог закону про колабораційну діяльність, їм довелося б узагалі припинити працювати. Це своєю чергою призвело б до втрати доходів і джерел засобів до існування і, отже, обмежило б їм та їхнім сім\u0026rsquo;ям доступ до достатнього харчування, одягу і житла, а також тепло- та електропостачання. На наш погляд, така практика не відповідає положенням статей 6 і 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eМАЙБУТНЄ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі народні депутати здійснили кроки для внесення змін до закону про колабораційну діяльність, він продовжує діяти, спричиняючи негативні наслідки для багатьох мешканців окупованих територій. За нашими оцінками, щодня українська влада реєструє приблизно 10-20 нових кримінальних справ про колабораційну діяльність. Якщо ця тенденція збережеться, то до 2024 року кількість таких справ в Україні може сягнути десяти тисяч. Це може мати суттєві наслідки: для прав цих осіб, для меседжу тим, хто продовжує жити в окупації, а також для національної системи правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОскільки чинний закон про колабораційну діяльність не відповідає міжнародному гуманітарному праву та міжнародному праву прав людини, він, імовірно, може стати предметом розгляду в національних і міжнародних судах. Тим часом украй важливо, щоб усі юристи-практики, незалежно від того, чи вони виконують функції прокурора, захисника чи судді у справах про колабораційну діяльність, пам\u0026rsquo;ятали про відповідні норми МГП і міжнародні стандарти в галузі прав людини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e[1]\u003c/a\u003e Закон № 2108-IX \u0026laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність\u0026raquo;. Закон набрав чинності 15 березня 2022 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e[2]\u003c/a\u003e Станом на 16 травня 2023 року.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e[3]\u003c/a\u003e За статистичними даними Офісу Генерального прокурора України, станом на кінець квітня 2023 року досудове розслідування здійснювалося в 4\u0026nbsp;053 кримінальних провадженнях. Станом на кінець квітня 2023 року із загальної кількості зареєстрованих проваджень (5\u0026nbsp;250) тільки в 1\u0026nbsp;388 провадженнях (26,44\u0026nbsp;%) особам було повідомлено про підозру. У 422 кримінальних провадженнях (8,04\u0026nbsp;%) досудове розслідування було зупинене у зв\u0026rsquo;язку з відсутністю підозрюваних, 210 проваджень (4\u0026nbsp;%) було закрито на стадії досудового розслідування. Лише в 767 кримінальних провадженнях (14,61\u0026nbsp;%) досудове розслідування було завершено та матеріали направлені до суду для розгляду по суті. Див. Офіс Генерального прокурора України, Єдиний звіт про кримінальні правопорушення, січень \u0026mdash; грудень 2022 року, січень \u0026mdash; квітень 2023 року: \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\"\u003ehttps://www.gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e[4]\u003c/a\u003e Див. статтю 111-1 Кримінального кодексу України. Вказане правопорушення вважається \u0026laquo;кримінальним проступком\u0026raquo; за українським законодавством і передбачає покарання, не пов\u0026rsquo;язане з позбавленням волі, у вигляді заборони обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e[5]\u003c/a\u003e Див. Shane Darcy \u0026ldquo;To Serve the Enemy: Informers, Collaborators, and the Laws of Armed Conflict (Oxford Monographs in International Humanitarian and Criminal Law)\u0026rdquo;, Oxford University Press, November 26, 2019, pp. 1\u0026ndash;7.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e[6]\u003c/a\u003e Стаття 50 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни (Женевська конвенція IV) говорить: \u0026laquo;Окупаційна держава повинна \u003cem\u003eв співробітництві з державними та місцевими органами влади\u003c/em\u003e сприяти належному функціонуванню закладів, відповідальних за піклування про дітей та їхню освіту\u0026raquo;. Аналогічної співпраці між окупаційною владою й державними та місцевими органами влади вимагає стаття 56, згідно з якою слід забезпечувати та підтримувати діяльність медичних та лікарняних установ, служб охорони здоров\u0026rsquo;я, органів громадського здоров\u0026rsquo;я та санітарних служб, з особливою увагою до вживання та проведення заходів, необхідних для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e[7]\u003c/a\u003e Ці принципи частково відображені в статті 43 Положень про закони і звичаї війни на суходолі, доданих до Гаазької конвенції IV (Гаазьких положень), якою передбачено, що окупаційна держава зобов\u0026rsquo;язана відновити й забезпечити громадський порядок і життя на окупованій території.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e[8]\u003c/a\u003e Spoerri Philip \u0026ldquo;\u003ca href=\"https://opil.ouplaw.com/view/10.1093/law/9780199559695.001.0001/law-9780199559695-chapter-8?rskey=on59Ai\u0026amp;result=24\u0026amp;prd=OPIL\"\u003eThe Law of Occupation\u003c/a\u003e\u0026rdquo; in Andrew Clapham and Paola Gaeta (eds), The Oxford Handbook of International Law in Armed Conflict, Oxford University Press, 2014, pp. 185\u0026ndash;186.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e[9]\u003c/a\u003e Див. стосовно злочину \u0026laquo;колабораціонізму з терористичними організаціями\u0026raquo; в Іспанії доповідь спеціального доповідача з питання про заохочення й захист прав людини та основних свобод в умовах боротьби з тероризмом (A/HRC/10/3/Add.2, п.\u0026nbsp;53).\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":109,"url":"noel-kalhun","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/photo-of-self.jpg","name":"Ноель","surname":"Калхун","post":"В.о. Голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":705,"url":"zalishiti-naprizvolyasche-ne-mozhna-evakuyuvati-de-stoit-rosijska-koma-ta-yak-kvalifikuvati","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1688032134,"date":"06.07.2023","views":769,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1_1.jpg","mini_image":null,"name":"Залишити напризволяще не можна евакуювати: де стоїть російська кома та як кваліфікувати?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e6 червня Російська Федерація підірвала дамбу Каховської гідроелектростанції, яка розташована поблизу м. Нова Каховка на тимчасово окупованій території Херсонської області\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Згідно з даними, озвученими Прем\u0026rsquo;єр-міністром України Денисом Шмигалем, під загрозою затоплення опинилися 80 населених пунктів, переважна частина яких розташована на окупованих Росією територіях\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Представники держави-агресорки заявили, що в Херсонській області підтоплено всього 14 населених пунктів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання кваліфікації діянь щодо підриву дамби як міжнародного злочину має бути висвітлене в окремій публікації. Зараз розглянемо ухилення РФ і неналежне здійснення нею евакуації цивільного населення внаслідок спричиненої техногенної катастрофи.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЗОБОВ\u0026rsquo;ЯЗАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРФ не заперечує ефективний контроль над підтопленими територіями лівого берега Дніпра Херсонської області. 30 вересня 2022 року з посиланням на результати псевдореферендуму та \u0026laquo;декларацію про незалежність і суверенітет\u0026raquo; Херсонської області В. Сальдо та В. Путін уклали \u0026laquo;договір про входження до складу РФ\u0026raquo;, що засвідчив протиправну анексію окупованої території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк окупаційна держава, Росія має першочергове зобов\u0026rsquo;язання гарантувати безпеку та реалізацію прав і свобод місцевого цивільного населення. Відповідно до статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (далі \u0026mdash; Женевська конвенція IV) окупаційна держава має здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це необхідно для забезпечення безпеки населення\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Окремо в статті 78 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, передбачені вимоги до евакуації дітей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРОФІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РФ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсупереч фундаментальному принципу МГП\u003cem\u003e status quo ante bellum\u003c/em\u003e, Росія поширила власне законодавство на окуповані території України. Водночас у ході ліквідації наслідків підриву дамби окупаційна держава порушила навіть російські норми. Правила проведення евакуаційних заходів при загрозі виникнення або виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру містяться в постанові уряду РФ від 19 вересня 2022 року №\u0026nbsp;1654. 1 березня 2023 року вони набули чинності. Згідно з ними на підтопленій території мали бути проведені негайні заходи для евакуації російських, іноземних громадян та осіб без громадянства за рішенням спеціально створеної комісії в кожному населеному пункті або її керівника\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Натомість станом на 10 червня не відомо про створення жодної такої комісії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, за тиждень до підриву дамби, 30 травня, уряд РФ ухвалив постанову №\u0026nbsp;873 \u0026laquo;Про особливості застосування на територіях \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, Запорізької області та Херсонської області положень законодавства РФ у сферах промислової безпеки небезпечних промислових об\u0026rsquo;єктів і забезпечення безпеки гідротехнічних споруд\u0026raquo;. Пункт 10 документа передбачає непроведення до 1 січня 2028 року технічного розслідування аварій гідротехнічних споруд, які сталися внаслідок воєнних дій, диверсій і терористичних актів\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. З одного боку, це вкотре свідчить на користь зумисного підриву дамбу росіянами, а з іншого \u0026mdash; про відсутність у жертв наслідків такого діяння ефективних засобів правового захисту. Наразі Слідчий комітет РФ відкрив провадження за фактом вчинення теракту, а постраждалі отримають лише до 50 тисяч рублів\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eКВАЛІФІКАЦІЯ ДІЯНЬ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 147 Женевської конвенції IV передбачає, що умисне вбивство, тортури та нелюдське поводження, вчинені проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозними порушеннями Конвенції. Такі дії сягають порогу воєнних злочинів, як це передбачено пунктами і, іі, ііі статті 8 (2) (а) Римського статуту\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Зумисне створення техногенної та гуманітарної катастрофи, яка призвела до загибелі та страждань цивільного населення, може бути також кваліфіковане як напад на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання (стаття 8 (2) (b) (v) Римського статуту). Беручи до уваги масштаби нападу та його чітке планування, можемо говорити про наявність ознак злочину проти людяності за статтею 7 (k) Римського статуту, а зважаючи на загальну політику РФ, спрямовану на винищення української нації як такої, і довгостроковий характер наслідків, спричинених катастрофою, \u0026mdash; про геноцид згідно зі статтею 6 (с) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПро наявність потреби в евакуації свідчить рівень підтоплення окремих населених пунктів, підконтрольних РФ. 7 червня мер міста Олешки Євген Рищук заявляв про затоплення окремих населених пунктів Олешківської об\u0026rsquo;єднаної територіальної громади на 90\u0026ndash;100\u0026nbsp;% (наприклад, самих Олешок), інших на 50\u0026nbsp;% (наприклад, Підстепного та Піщанівки)\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Про критичний рівень затоплення територій, який вимагає негайної евакуації населення, свідчать також супутникові знімки Maxar Technologies\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відмову евакуювати населення з окремих пунктів указують самі мешканці, їхні родичі або очевидці. Так, у Солонцях, Сагах, Підлісному, Коханах, Кардашах відповідних рятувальних заходів проведено не було\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Побічно на користь правдивості тези про ухилення від евакуації свідчить і статистика, наведена російськими агентами. За словами Сальдо, станом на 10 червня з підтоплених районів Херсонської області було евакуйовано 5,8 тисячі осіб. При цьому, за українськими даними, лише в Олешківській ОТГ евакуація необхідна для близько 40 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, а очільник окупаційного уряду Херсонщини О. Алєксєєнко заявив про таку потребу для 22 тисяч осіб\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, у населених пунктах, у яких окупаційна влада оголосила про евакуацію, відповідні заходи проводилися неналежно та супроводжувалися порушенням прав людини і воєнними злочинами. Здебільшого \u0026laquo;евакуація\u0026raquo; була потрібна для створення пропагандистських роликів задля уникнення відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЕВАКУАЦІЯ ПО-РОСІЙСЬКИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУранці 6 червня окупаційна влада стверджувала, що евакуація з підтоплених регіонів не потрібна, паніки немає, а ситуація контрольована. Водночас цивільні намагалися самотужки покинути небезпечні території, однак були зафіксовані випадки їх примусового повернення росіянами назад. Також є свідчення про обумовлення виїзду та евакуації наявністю російського паспорта\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, що має ознаки дискримінаційного переслідування.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПодальше оголошення про евакуацію проводилося несистемно та з порушенням навіть відповідних російських правил. Цивільному населенню не повідомлялося про місце евакуації (вона здійснювалася лише дещо вглиб, де загроза підтоплення залишалася на високому рівні). Для того, щоб дістатися до місця збору, презюмувалася наявність транспортного засобу (човна), який, очевидно, мали лише окремі мешканці. Понад те, зафіксовані випадки конфіскації човнів і весел у цивільного населення, що має ознаки воєнного злочину згідно зі статтею 8 (2) (а) (iv) Римського статуту та свідчить на користь наявності спеціального умислу позбавити цивільне населення засобів для порятунку. Зволікання з евакуацією, перешкоджання їй, сукупно з відсутністю забезпечення цивільного населення питною водою та засобами харчування має ознаки цілеспрямованого моріння голодом, як це передбачено статтею 8 (2) (b)( xxv) Римського статуту.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТоді як цивільне населення намагалося врятувати одне одного самотужки, РФ проводила пошуково-рятувальну операцію власних військових із шостої роти.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРосійські агенти виявилися нездатними евакуювати особливо вразливі категорії населення. Так, з лікарні в Олешках не було вивезено в безпечне місце паліативних хворих. Персонал підняв їх на третій поверх будівлі\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це виглядає особливо цинічно, беручи до уваги попередні незаконні депортації та примусове переміщення таких осіб, які РФ намагалася видати за евакуації, наприклад примусове переміщення вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату до Клінічної психіатричної лікарні в окупованому Криму з їхнім подальшим насильницьким утриманням\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗлочинна бездіяльність РФ, її активні заходи із перешкоджання евакуації населення, розстріл евакуаційних човнів на правому березі Херсонщини свідчать не лише про цілу сукупність міжнародних злочинів, а й остаточно спростовують пропагандистський наратив про здійснення \u0026laquo;порятунку\u0026raquo; українських дітей і дорослих протягом шістнадцяти місяців повномасштабного вторгнення. РФ не просто зараз не евакуює цивільне населення, вона не робила цього ніколи. Попередні операції були незаконними депортаціями та примусовими переміщеннями, про що вже є відповідні висновки експертів трьох Московських механізмів ОБСЄ\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, Міжнародного кримінального суду в контексті видачі 17 березня ордерів на арешт В. Путіна та М. Львової-Бєлової.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО (НЕ) ЗРОБИВ СВІТ?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрезидент та Уряд України, неурядові організації неодноразово закликали міжнародне співтовариство допомогти з ліквідацією наслідків підриву дамби. Що стосується евакуації цивільного населення, то негнучка світова спільнота виявилася нездатною відреагувати оперативно. Для прикладу, щоб надіслати на лівий берег \u0026laquo;блакитних шоломів\u0026raquo;, слід ухвалити резолюцію Ради Безпеки, а, отже, отримати дозвіл РФ. Остання не дає його навіть на доступ ОБСЄ, МКЧХ, УВКБ ООН чи волонтерів. Не відомо також про залучення Російського Товариства Червоного Хреста до порятунку цивільних. Остаточна кількість загиблих не відома, однак мова може йти про сотні осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУникаючи оцінки реакції міжнародного співтовариства з погляду належності та своєчасності, наголосимо на відсутності людиноцентричності в системі, яка від моменту створення називає себе людиноцентричною. Дискусії про те, хто винний і яку комісію створювати для розслідування, які, беззаперечно, необхідні та важливі, могли зачекати, на відміну від знесилених людей на дахах будинків. Немає належної відповіді і щодо подальшої долі цивільного населення. Можна припустити, що руйнівні наслідки підриву дамби та затоплення РФ використає для чергового витка незаконних депортацій і примусового переміщення. В Україні зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують справедливості, компенсації та реінтеграції в нових громадах, а отже, цілої низки дій державних органів. Підрив дамби, який анонсувався пів року і наслідки якого були очевидні, як виявилося, не мав заздалегідь підготовленої реакції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eЗАЕС замінована з липня 2022 року.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\"\u003ehttps://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://base.garant.ru/405334477/\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\"\u003ehttps://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/\u0026amp;cd=10\u0026amp;hl=uk\u0026amp;ct=clnk\u0026amp;gl=ua\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\"\u003ehttps://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\"\u003ehttps://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\"\u003ehttps://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\"\u003ehttps://tass.ru/proisshestviya/17936539\u0026amp;hl=uk\u0026amp;gl=ua\u0026amp;strip=1\u0026amp;vwsrc=0\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\"\u003ehttps://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\"\u003ehttps://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\"\u003ehttps://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\"\u003ehttps://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":65,"url":"katerina-rashevska","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_3585.jpg","name":"Катерина ","surname":"Рашевська","post":"юристка ГО \"Регіональний центр прав людини\"","text":"\u003cp\u003eчленкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної Ради при Представниці Президента України в АР Крим\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":721,"url":"voenni-zlochini-proti-dovkillya--maksim-popov--justtalk-context","video":"sxO9SMmQ6GE","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1690886036,"date":"29.06.2023","views":251,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/dovkillya2.jpg","mini_image":null,"name":"Воєнні злочини проти довкілля | Максим Попов | JustTalk Context","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро особливості роботи з воєнними злочинами проти довкілля, підрив Каховської ГЕС російськими військовими, масштаби наслідків, які ще проявлятимуться з часом не лише для України, проблеми, що виникають у розслідуванні та доказуванні такого виду злочину спілкувались в новому в епізоді \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustTalk_Context\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e з \u003cstrong\u003eМаксимом Поповим\u003c/strong\u003e, радником Генерального прокурора, який безпосередньо координує роботу ОГП щодо воєнних злочинів проти довкілля, та ведучою рубрики \u003cstrong\u003eОлександрою Яновською\u003c/strong\u003e, суддею Верховного Суду. \u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eБільше відео дискусій та інтерв\u0026rsquo;ю про кримінальну юстицію дивіться на \u003ca href=\"https://www.youtube.com/c/JustTalkClub\"\u003eканалі\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/dovkillya2.jpg","tags":[{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":699,"url":"provadzhennya-in-absentia-nedoliki-sprijnyattya-suspilstvom-ta-ochikuvannya-poterpilih","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1686221960,"date":"08.06.2023","views":1190,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-13.png","mini_image":null,"name":"Провадження in absentia. Недоліки, сприйняття суспільством та очікування потерпілих","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eJustTalk разом із \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eUkrainian Legal Advisory Group\u003c/a\u003e (ULAG) розпочинає співпрацю в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини. Цей матеріал є першим із серії, тож запрошуємо стежити за нашими оновленнями та долучатись до дискусії в різних форматах.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВід початку агресії росії на території України у 2014 році відбуваються десятки судових проваджень щодо воєнних злочинів російської федерації. Більшість з них \u0026mdash; так звані заочні, тобто за відсутності обвинуваченого (in absentia).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАВЛЕННЯ СУСПІЛЬСТВА\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезважаючи на те, що більшість потерпілих залишилася без можливості вибору процедури, за якою розглядатиметься кримінальне провадження щодо найтяжчих злочинів проти них, на сьогодні не досліджувалося ставлення суспільства до заочних проваджень. Проте, як зрозуміло зі спілкування з потерпілими, очевидно, вони очікують реального покарання та фізичної присутності обвинувачених у залі суду. Коли ми розглядаємо процес in absentia, а особливо в справах щодо воєнних злочинів російської армії та під час війни, яка триває на території нашої держави, важливо визначити основну мету та завдання цього процесу. І крізь їх призму аналізувати проблеми, недоліки та інші питання. Основним завданням будь-якого кримінального провадження (як звичайного, так і спеціального) є справедливий розгляд справи та відповідно забезпечення права на захист обвинуваченого, змагальність, рівні можливості в наданні сторонами суду своїх доказів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧому важливо дивитися на спеціальне провадження саме через таку призму? Останнім часом у суспільстві, а також у середовищі українських правників лунають заклики до якнайшвидшого засудження всіх російських злочинців, отримання великої кількості обвинувальних вироків найближчим часом і визначення покарання як основної мети. Оскільки багато українців, у тому числі ті, хто обіймає посади суддів, прокурорів, слідчих, втратили дім, близьких, нормальне життя тощо, такі настрої зрозумілі. Проте на сьогодні така тенденція стала певною рисою державної політики України, яка є відповіддю на суспільний запит на справедливість. Але дуже важливо як такий запит трактується, так і якої саме справедливості шукають потерпілі. Ми переконані, що правоохоронці та судді повинні керуватися основними принципами правосуддя під час розгляду таких справ, абстрагувавшись від страшних умов війни, у яких відбувається правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦе також гратиме на користь захисту українців, потерпілих від цих злочинів, тому що належним чином проведене досудове та судове розслідування мінімізує ризики перегляду справи, її оскарження та скасування вироків у зв\u0026rsquo;язку з неналежним дослідженням доказів, упередженістю та неповнотою дослідження, а також встановленням у майбутньому можливих порушень прав людини Україною в ЄСПЛ.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо кажуть самі потерпілі про процедури in absentia? Як уже було зазначено, офіційних досліджень із цього питання немає, тому ми базуємося на інформації від потерпілих, яких представляє Українська правова консультативна група (далі \u0026mdash; УПКГ). УПКГ уже більше як п\u0026rsquo;ять років працює з потерпілими від воєнних злочинів рф в Україні як на національному рівні, так і в міжнародних судах. Більшість юристок УПКГ і колег з інших громадських організацій, які займаються захистом потерпілих від воєнних злочинів, повідомляють про низький рівень упевненості в притягненні злочинців до відповідальності, у тому числі їх фізичному затриманні. У зв\u0026rsquo;язку з цим задля пошуку реального та ефективного захисту багато потерпілих, які виїхали за кордон, роздумують над зверненням до органів правопорядку країн перебування з метою розгляду їхніх справ за процедурою універсальної юрисдикції.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО?\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eБільшість кримінальних проваджень за підозрою російських військовослужбовців у вчиненні воєнних злочинів після 24 лютого 2022 року відбуваються так само in absentia. Основною зміною є масштаби. Станом на 17 квітня 2023 року було зареєстровано близько 80 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, учинених росіянами. Специфічною суттєвою зміною є те, що після повномасштабного вторгнення безпрецедентна кількість країн допомагає Україні не тільки військовою зброєю, але і юридичною. З державою працює багато міжнародних юристів та експертів, які приносять міжнародне право та міжнародні підходи до розслідування в Україну. У цьому контексті важливо, щоб українські правоохоронці та судді були готові застосовувати згадані стандарти та міжнародне право, адже переважно це норми прямої дії, які підлягають застосуванню, якщо питання, які вони регулюють, не врегульовані в національному законодавстві або суперечать їм. Проте на сьогодні все ще спостерігається фокусування на національному законодавстві, нерозуміння, як застосовувати міжнародне право, навіть попри те, що стаття 438 ККУ є бланкетною та не дає зрозумілих відповідей слідчим і прокурорам щодо належної кваліфікації тих чи інших міжнародних злочинів, з розслідуванням яких вони зіткнулися вперше після 24 лютого 2022 року.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЯКІ ПРОБЛЕМИ ІСНУЮТЬ СЬОГОДНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року \u0026laquo;Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого\u0026raquo;\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e визначає чіткий перелік стандартів розгляду таких справ, серед яких, до прикладу:\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСуд повинен відкласти розгляд, якщо особиста присутність обвинуваченого є обов\u0026rsquo;язковою або є підстави вважати, що в нього виникли перешкоди для явки.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКоли справа обвинуваченого розглядається in absentia, докази повинні збиратися звичайними засобами, а захист повинен мати право впливати на цей процес.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eСудове рішення, ухвалене in absentia, має бути доведено до його відома згідно з правилами вручення повісток для явки в суд, і період часу для оскарження не повинен починатися раніше, ніж особа, щодо якої винесено вирок, не отримає ефективного повідомлення про винесене судове рішення, якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисно прагнула уникнути правосуддя.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e4\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eКожен, чия справа розглядалася in absentia, повинен мати можливість оскаржити це судове рішення будь-якими доступними йому засобами, якби він був присутній.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e5\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eОсоба, справа якої була розглянута in absentia і якій не було вручено повістку в належній формі, повинна мати правовий засіб захисту, який дозволяє їй переглянути справу як у питаннях права, так і в питаннях факту.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцедури in absentia можуть вважатися законними та справедливими, лише якщо вони передбачають гарантії, визначені міжнародним правом. Проте, незважаючи на представленість міжнародних експертів в Україні та кількість проведених навчань для національних слідчих, прокурорів та суддів, досі на практиці останні нерідко демонструють нерозуміння застосування міжнародного права та стандартів і продовжують фокусуватися на національному законодавстві, яке в багатьох моментах не базується на підходах, орієнтованих на потерпілих, і містить травмівні та застарілі підходи. Зокрема, це стосується проведення неповних і повторних, тобто ретравмівних допитів потерпілих, що в таких провадженнях зазвичай відбувається дистанційно у зв\u0026rsquo;язку з перебуванням потерпілих на територіях, непідконтрольних Україні, або за кордоном; призначення судово-медичних експертиз через тривалий час після події злочину, зокрема у справах про сексуальне насильство, пов\u0026rsquo;язане з конфліктом; неналежного повідомлення підозрюваних у межах спеціального провадження; відсутності підходів та інструментів документування та зберігання доказів з відкритих джерел; нерозуміння кваліфікації різних видів воєнних злочинів, посилання на які містяться в статті 438 ККУ. Усе це має вирішальну роль у спеціальних провадженнях, тому дуже важливо розуміти необхідність застосування найкращих практик інших країн і міжнародного права, замість того щоб пріоритезувати національні процедури, які більш звичні та зрозумілі, але застарілі та неефективні щодо найтяжчих злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючовим під час спеціальних проваджень є забезпечення додаткових гарантій для підозрюваного, який у зв\u0026rsquo;язку з природою таких проваджень позбавлений деяких з них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eІНФОРМУВАННЯ ПІДОЗРЮВАНОГО ТА НАБУТТЯ СТАТУСУ ПІДОЗРЮВАНОГО\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародні суди одностайно наголошують, що держава зобов\u0026rsquo;язана застосувати всі наявні засоби, щоб підозрюваний був належним чином поінформований про кримінальне провадження проти нього. Це відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини (Sanader v Croatia, Sejdoviс v Italy, Stoyanov v Bulgaria), Комітету ООН з прав людини (Мбенге проти Заіру) та Міжнародного кримінального суду (справа проти Саіфа Аль-Іслама Гаддафі).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідповідно до національного законодавства спеціальне провадження може здійснюватися тільки щодо особи, яка набула статусу підозрюваного. Проте особа може набути такий статус, лише коли вжито всіх належних заходів для вручення їй повідомлення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаразі повідомлення особи здійснюється шляхом розміщення на офіційних сайтах відповідних державних органів, що лише накладає додаткові ризики на потерпілих осіб, оскільки їхні персональні дані підлягають опублікуванню. Органи правопорядку також інформують підозрюваних осіб шляхом повідомлень у месенджери за їхнім номером телефону або їхніх родичів, через персональні сторінки в соціальних мережах тощо. Проте в деяких випадках отримання таких повідомлень і підтвердження приналежності мобільних номерів не відображається належним чином у матеріалах кримінального провадження, що може мати вплив на допустимість таких доказів. Тому тут дуже важливо застосовувати міжнародні стандарти документування електронних доказів\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроцеси ускладнюються також довгоочікуваним і зрозумілим розірванням дипломатичних відносин між росією та Україною, що позбавляє Україну можливості інформувати особу про відкрите проти неї кримінальне провадження шляхом запиту на міжнародну правову допомогу та інших правових засобів. Якщо відверто, росія і до повномасштабного вторгнення не співпрацювала через міжнародні врегульовані процедури, проте українська сторона хоча б мала можливість виконати все, що від неї залежить. Відсутність поштового зв\u0026rsquo;язку з росією також унеможливлює надсилання повідомлень про відкрите кримінальне провадження. Повідомлення шляхом вручення повістки захиснику підозрюваного може викликати питання, оскільки захисник у таких справах часто направлений через систему центрів БВПД і не має договору про надання правової допомоги з клієнтом, а відповідно й можливості належним чином комунікувати з ним та інформувати його.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСудовий контроль за спеціальним досудовим розслідуванням також викликає певні питання. З огляду на масштаби злочинів і кількість кримінальних проваджень, а також бойові дії, які тривають, слідчі судді, ухвалюючи рішення про здійснення такого провадження, часто вважають, що немає потреби в перевірці даних, що особа виїхала на територію росії, або що є дані, які підтверджують оголошення в міжнародний розшук чи що особа переховується від органів слідства. Така суспільна \u0026laquo;очевидність\u0026raquo; цих ознак та невстановлення їх у межах конкретних кримінальних проваджень може призвести до питання законності призначення таких проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАВО НА ПЕРЕГЛЯД\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк згадано вище, Резолюція КМ РЄ № (75)11 наголошує на важливості забезпечення оскарження вироку. В українському законодавстві досі не врегульоване питання надання обвинуваченому права на оскарження вироку в справі, розглянутій за його відсутності. Це спричиняє додаткові ризики визнання порушення прав сторони процесу, що є ключовим і має особливості в справах, які розглядаються в спеціальному провадженні. Це також матиме травмівний вплив на потерпілих, які проходять через важкі процеси кримінальних проваджень, слідчих дій, уваги медіа та постійних спогадів про травму. Можна тільки уявити, як на них вплине те, що через багато років вирок у їхній справі може бути визнаний таким, що винесений з порушенням стандартів справедливого розслідування. І це на додаток до того, що ніхто не скасує воєнних злочинів і болю, яких вони пережили. Тому це відповідальність органів правопорядку та суддів забезпечити якісне та реальне правосуддя, а не лише швидкі та проміжні результати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОтже, масштаби злочинів рф і кількість кримінальних проваджень in absentia вимагають якнайшвидшої побудови законних і таких, що базуються на міжнародних підходах, стратегій розслідування й належного законодавства. Хоча КПК й передбачає можливість спеціального розслідування, потрібно розуміти, що з огляду на наявні ризики для забезпечення справедливого правосуддя, особливо в контексті кримінальних проваджень щодо розслідування міжнародних злочинів, провадження in absentia не є поширеною практикою серед розвинених правових систем країн Європи та Африки, до прикладу. Такий підхід також застосовується Міжнародним кримінальним судом. Процедура розгляду справ in absentia, без присутності обвинуваченого, надає широкий простір для зловживань, зокрема в контексті демонстрації статистичних даних про кількість обвинувальних вироків у таких справах. Але ми повинні розуміти, що це відбувається шляхом зниження якості правосуддя та часткового нехтування очікуваннями та інтересами потерпілих, як було зазначено вище.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКлючем до розв\u0026rsquo;язання наведених проблемних питань повинні стати структурні зміни в системі правосуддя за міжнародні злочини, які дозволять посилити національну систему міжнародним досвідом та інструментами. Серед них пріоритезація та докладання зусиль для проведення проваджень за участю обвинувачених, незастосування автоматично спеціальних проваджень в усіх справах щодо найтяжчих злочинів, ратифікація Римського статуту заради співпраці з іншими країнами та впровадження необхідних стандартів правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__background\"\u003e\u003cspan\u003eПродукт створено у\u003c/span\u003e результаті співпраці JustTalk і \u003ca href=\"https://ulag.org.ua/uk\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eULAG\u003c/a\u003e (учасниці \u003ca href=\"https://www.5am.in.ua/\" target=\"_blank\" rel=\"noopener\"\u003eкоаліції \u0026laquo;Україна. П\u0026rsquo;ята ранку\u0026raquo;\u003c/a\u003e) в рамках оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини.\u0026nbsp;\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/pgo_gov_ua/11300\"\u003ehttps://t.me/pgo_gov_ua/11300\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://rm.coe.int/09000016804f7581\"\u003ehttps://rm.coe.int/09000016804f7581\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\"\u003ehttps://www.law.berkeley.edu/wp-content/uploads/2022/03/Berkeley-Protocol-Ukrainian.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":101,"url":"irina-kapalkina","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/kapalkina.jpeg","name":"Ірина","surname":"Капалкіна","post":"адвокатка потерпілих від СНПК ULAG","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-13.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":7,"url":"trial","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Судовий Розгляд","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[7]},{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":698,"url":"robota-spilnoi-slidchoi-grupi-v-protsesi-dokumentuvannya-zlochiniv-rf-voennij-dosvid-ukraini","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1685707184,"date":"02.06.2023","views":1578,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-11.jpg","mini_image":null,"name":"Робота спільної слідчої групи в процесі документування злочинів рф: воєнний досвід України","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТривала неспровокована агресія рф проти України, від якої продовжує потерпати країна, обов\u0026rsquo;язково стане предметом військового трибуналу. Задля цього вже документуються всі факти. З 2014 року органи кримінальної юстиції працюють над збиранням доказів і притягненням до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні воєнних злочинів. При цьому воєнні злочини \u0026mdash; це серйозні порушення заборон, що встановлені в договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праві. Водночас воєнні злочини є одним з видів міжнародних злочинів, як і злочини проти людяності, злочини агресії та геноцид, на які поширюється універсальна юрисдикція.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЕфективним інструментом у цьому процесі виступає діяльність спільної слідчої групи (англ. Joint Investigation Team, JIT, далі \u0026mdash; ССГ) як специфічної форми міжнародно-правової допомоги в кримінальних провадженнях і міжнародної підтримки України в період воєнного стану. Варто зазначити, що особливого значення діяльність ССГ набула не лише в процесі здійснення розслідування діяльності злочинних організацій і транснаціональної організованої злочинності, але й під час документування міжнародних злочинів. Початок неоголошеної війни рф проти України у 2014 році та як один із численних наслідків \u0026mdash; збиття малайзійського пасажирського літака Boeing 777 рейсу MH17 став предметом розслідування ССГ. До її складу ввійшли представники України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі висновки за результатами діяльності ССГ оприлюднив Генеральний прокурор \u003ca href=\"https://www.facebook.com/AndriyKostinUa\"\u003eАндрій Костін\u003c/a\u003e. Він зазначив, що до трагедії рейсу MH17 причетне найвище керівництво рф. Саме президент країни-агресора віддав злочинний наказ здійснити постачання озброєння угрупованням квазіреспублік \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; і \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправа MH17 \u0026mdash; це яскравий приклад якісної роботи членів ССГ у розслідуванні надзвичайно складного з криміналістичного погляду злочину. Він має власну специфіку обстановки вчинення, слідової картини та тактики проведення слідчих дій. Водночас вісім років, які знадобилися для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, більш ніж виправдані. Перш за все це пояснюється складністю процесу збирання доказів, відтворення картини події, ідентифікації тіл загиблих з одночасним дотриманням прав людини не лише на національному, але й міжнародному рівнях. Результат \u0026mdash; ухвалення суддями Окружного суду Гааги вироку та засудження до довічного ув\u0026rsquo;язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та Леоніда Харченка за збиття літака рейсу MH17, що забрало життя 298 мирних людей.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТАТИСТИКА ВЧИНЕНИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, АГРЕСІЇ ТА ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року гібридна війна набула статусу відкритої військової агресії, свідком якої стало не лише українське суспільство, але й уся світова спільнота. За даними \u003ca href=\"https://www.gp.gov.ua/\"\u003eОфісу Генерального прокурора\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; ОГП), на середину квітня 2023 року зареєстровано \u003cstrong\u003e86\u0026nbsp;820 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eагресії \u003c/strong\u003eта \u003cstrong\u003eвоєнних злочинів\u003c/strong\u003e, серед яких: 1) порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК); 2) планування, підготовка або розв\u0026rsquo;язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК); 3) пропаганда війни (ст. 436 КК). Водночас зафіксовано \u003cstrong\u003e17\u0026nbsp;128 злочинів\u003c/strong\u003e \u003cstrong\u003eпроти основ національної безпеки України,\u003c/strong\u003e відомості про які також внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі \u0026mdash; ЄРДР). Серед них, зокрема: 1) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); 2) державна зрада (ст. 111 КК); 3) колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК); 4) пособництво державі агресору (ст. 111-2 КК); 5) диверсія (ст. 113 КК). У магістральній справі щодо агресії рф, за даними ОГП, уже фігурують 647 підозрюваних осіб.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, для пересічного українця дивність ситуації полягає в тому, що злочини проти України, вчинені особами, які віддають злочинні накази, потребують тривалої та кропіткої роботи зі збирання доказів і документування виявлених фактів. Справді, кожен злочин має бути повно та всебічно розслідуваний і належно задокументований у межах кримінальних проваджень. Ці провадження можуть мати статус як національних, так і міжнародних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ EUROJUST СПІЛЬНОЇ СЛІДЧОЇ ГРУПИ\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/\"\u003eEurojust\u003c/a\u003e (європейське агентство, що співпрацює із судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС) наголосило, що війна в Україні є найбільш задокументованим збройним конфліктом в історії людства. Сьогодні понад 20 країн, включаючи 14 держав-членів ЄС, розпочали національні розслідування основних міжнародних злочинів, імовірно скоєних в Україні, або на основі принципу громадянства чи пасивної правосуб\u0026rsquo;єктності (за умови, якщо злочинець або потерпілий мають громадянство держави-члена ЄС), або на основі універсальної юрисдикції. Eurojust сприяє координації цих національних зусиль слідчих, організовуючи зустрічі між усіма країнами, які проводять розслідування. Країни, які не є учасниками ССГ, можуть відкривати окремі справи в Eurojust, а деякі з них можуть приєднатися до ССГ пізніше.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ березня 2022 року Eurojust надає значну підтримку ССГ. Так, за ініціативи Генерального прокурора Литви, Міністра юстиції і Генерального прокурора Польщі та Генерального прокурора України 25 березня 2022 року була підписана угода про створення ССГ в Україні. Її розробляв і вносив до неї зміни Eurojust. Наразі до складу вказаної групи приєдналася Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Додатково між членами групи та Міністерством юстиції США в березні цього року підписано Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме посиленню співпраці та забезпечить пряму комунікацію й дотримання процедур міжнародної співпраці.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eГоловна мета групи \u0026mdash; забезпечити належний обмін інформацією та сприяти розслідуванню міжнародних злочинів, у тому числі воєнних, злочинів проти людяності, агресії та геноциду, які вчинено проти України. У межах роботи ССГ відбувається активна співпраця з командою Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (далі \u0026mdash; МКС) Каріма Хана відповідно до положень Римського статуту, який приєднався до ССГ як учасник у квітні 2022 року. З метою забезпечення міжнародної співпраці з МКС, який у 2022 році направив в Україну групу слідчих, судових експертів у межах польової місії, законодавець змінив КПК, додавши окремий \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2236-20#Text\"\u003eрозділ\u003c/a\u003e IX-2. Серед іншого, передбачена можливість проведення процесуальних дій на території України іншими працівниками Офісу МКС у разі делегування прокурором МКС повноважень і за погодженням з Генеральним прокурором.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust забезпечує широку оперативну, аналітичну, правову та фінансову допомогу учасникам групи, а також підтримує координацію та співпрацю між усіма національними слідчими й прокурорськими органами, які також розпочали розслідування окремих злочинів. Так, Eurojust надає \u003cstrong\u003eтехнічну\u003c/strong\u003e та \u003cstrong\u003eлогістичну \u003c/strong\u003eпідтримку ССГ шляхом забезпечення, наприклад, технічними засобами, необхідними для ефективної роботи групи (телефони, ноутбуки, сканери та принтери), \u003cstrong\u003eфінансову підтримку\u003c/strong\u003e \u0026mdash; відшкодування витрат на проїзд, проживання, усний і письмовий переклад документів тощо, а також \u003cstrong\u003eаналітичну \u003c/strong\u003eпідтримку, структуруючи наявну інформацію та докази.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eБАЗА ДАНИХ CORE INTERNATIONAL CRIMES EVIDENCE DATABASE: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ДЛЯ ССГ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремої уваги заслуговує утворення Eurojust бази даних \u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/ciced-leaflet.pdf\"\u003eCore International Crimes Evidence Database\u003c/a\u003e (далі \u0026mdash; CICED), яка є спеціально розробленою базою даних для зберігання та аналізу доказів міжнародних злочинів. CICED покликана підтримувати національні й міжнародні розслідування, а в майбутньому не має обмежуватися війною в Україні і може слугувати базою для обробки відомостей щодо будь-якого іншого збройного конфлікту, який розслідує партнер Eurojust. Справді, результати розслідування, які охоплюють тисячі подій, незліченну кількість доказів, що фіксуються різними мовами, показання великої кількості свідків і жертв, що розкидані по значній кількості юрисдикцій, потребують належної консолідації та аналітичної обробки задля надання доступу всім учасникам процесу розслідування (правоохоронцям, судам, МКС, неурядовим організаціям тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте Eurojust не збиратиме самостійно докази, а лише консолідуватиме та оброблятиме їх. CICED може містити цифрові докази і відомості про вчинені злочини, зокрема фотографії, відеозаписи, аудіозаписи, супутникові знімки та знімки з дронів, показання свідків і потерпілих, медичні, криміналістичні та військові результати досліджень, відомості про окремі речові докази тощо. Eurojust забезпечує зберігання всіх матеріалів у повній відповідності до вимог із захисту даних, які діють у ЄС. Аналітична обробка цих даних сприятиме посиленню координації національних і міжнародних розслідувань, алгоритмізації пошуку та обробці конкретних доказів (даних), пов\u0026rsquo;язаних з певним злочином чи місцем події, демонструватиме окремі недоліки доказової бази та має сприяти усуненню вад зі здійсненням паралельних розслідувань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eCICED сприятиме наданню тактичних і стратегічних рекомендацій з кримінального переслідування, обміну доказами та інформацією про основні міжнародні злочини. Не менш важливим завданням, яке розв\u0026rsquo;язує CICED, є уникнення повторної віктимізації жертв злочинів через неодноразові допити в різних провадженнях. Подання до CICED відомостей, отриманих у межах розслідувань, здійснюється на добровільній основі та з дозволу відповідного органу.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eСТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРезультатом активної міжнародної співпраці України є створення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (англ. International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine, далі \u0026mdash; ICPA). Основна мета \u0026mdash; підтримка та вдосконалення розслідувань злочинів агресії шляхом отримання ключових доказів агресії. ICPA буде невід\u0026rsquo;ємною частиною наявної підтримки Eurojust у межах діяльності ССГ щодо України. Це надасть країнам-партнерам змогу отримати додаткову логістичну, фінансову та оперативну підтримку.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eЮРИДИЧНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ССГ: НАЦІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО\u003c/span\u003e \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust окремо надає і \u003cstrong\u003eюридичну підтримку\u003c/strong\u003e зацікавленим сторонам. До прикладу, Eurojust брав участь у процесі підготовки угоди про створення ССГ в Україні та подальших змін до неї. Варто зазначити, що Україна є учасником низки міжнародних договорів, що регламентують діяльність ССГ у загальних кримінальних провадженнях, які не стосуються міжнародних злочинів чи злочину агресії. Наприклад, ідеться про такі документи: 1) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_518#Text\"\u003eДругий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах\u003c/a\u003e (стаття 20) (далі \u0026mdash; Другий додатковий протокол); 2) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text\"\u003eКонвенція ООН проти корупції\u003c/a\u003e (стаття 49); 3) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_789#Text\"\u003eКонвенція Організації Об\u0026rsquo;єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності\u003c/a\u003e (стаття 19); 4) \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_096#Text\"\u003eКонвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин\u003c/a\u003e (стаття 9) тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eEurojust має досить широкий досвід створення та координації роботи спільних слідчих груп задля розслідування злочинів. Вказаний позитивний досвід консолідовано в посібнику \u0026laquo;\u003ca href=\"https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/assets/joint_investigation_teams_practical_guide_2021_en.pdf\"\u003eJoint Investigation Teams practical guide\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e\u0026raquo;,\u003c/span\u003e у якому визначено, що ССГ \u0026mdash; це інструмент міжнародної співпраці, одна з форм надання міжнародної правової допомоги, яка заснована на угоді між компетентними органами \u0026mdash; як судовими (суддями, прокурорами та слідчими суддями), так і органами правопорядку \u0026mdash; двох або більше держав, на обмежений термін і з конкретною метою проведення кримінальних розслідувань в одній або кількох залучених державах. Зауважимо, що найкращі європейські практики створення та діяльності ССГ базуються на застосуванні статті 20 Другого додаткового протоколу. Ця норма найбільш детально визначає значну частину ключових аспектів, які мають бути враховані в процесі створення та діяльності вказаних груп.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай за потреби здійснити спільне розслідування певного злочину сторони керуються типовою (модельною) угодою, яку у 2003 році було затверджено \u003ca href=\"https://eur-lex.europa.eu/legal-content/LT/TXT/?uri=CELEX:32003H0523(01)#document1\"\u003eРекомендацією\u003c/a\u003e. Ця модель є комплексною та гнучкою, що дозволяє її адаптувати до конкретних обставин кожної справи. \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eФахівці експертно-консультативної групи\u003c/a\u003e наголошують, що питання укладання угоди з компетентними органами заінтересованих іноземних держав про створення слідчої групи, а також визначення в такій угоді повноважень групи та строку, на який вона створюється, не передбачено чинним КПК, як і \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєктом № 7330\u003c/a\u003e, що перебуває на розгляді Верховної Ради України. Автори \u003ca href=\"https://rm.coe.int/16806f720a\"\u003eПосібника\u003c/a\u003e про ССГ Йошт Єсенічник та Аленка Загмайстер Ранзінгер, відряджений прокурор від держави-члена ЄС, вказують, що все ж угода про створення ССГ є міжнародним договором і її слід ним вважати. Це важко оцінити крізь призму вітчизняного законодавства, зокрема \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#Text\"\u003eЗакону України \u0026laquo;Про міжнародні договори України\u0026raquo;\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк правило, у тексті угоди про створення ССГ особлива увага приділяється меті її створення, територіям, де вона матиме юридичну силу, а також порядку організаційно-технічного забезпечення діяльності відповідної групи. В угоді обов\u0026rsquo;язково визначаються керівники, члени та учасники групи, у тому числі встановлюються повноваження відряджених членів. Як правило, визначається порядок здійснення консультацій та узгодження діяльності між членами команди, окремі спеціальні домовленості тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсобливе значення для результатів роботи групи має регламентація процесу збору та розкриття інформації чи доказів, обмін та доступ до них окремими членами групи, у тому числі порядок отримання або розкриття відповідних доказів іншій країні, не державі-учаснику угоди. Текст модельної угоди пропонує широкий спектр можливостей для сторін-учасників, зокрема в питаннях обміну та збирання інформації. До прикладу, у розділі 12 модельної угоди встановлюється, що за погодженням сторін і наявності дозволу в законодавстві відряджені члени можуть проводити розслідування, вимагати проведення заходів, поширювати інформацію, зібрану групою, носити / використовувати зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне кримінальне процесуальне законодавство характеризується певною неврегульованістю окремих механізмів і процедур, пов\u0026rsquo;язаних зі створенням і діяльністю ССГ. Незважаючи на активне використання такого механізму, як ССГ, чинне кримінальне процесуальне законодавство України потребує подальшого вдосконалення. Зауважимо, що до \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39520\"\u003eзаконопроєкту № 7330\u003c/a\u003e, який розглядає Верховна Рада України, висловила зауваження \u003ca href=\"https://rm.coe.int/coe-expert-opinion-ua-joint-investigative-teams-draft-law-7330-ukr/1680a71abd\"\u003eЕкспертно-консультативна група\u003c/a\u003e Ради Європи з підтримки ОГП, і їх потрібно врахувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЧинний КПК допускає лише можливість створення ССГ, але не регламентує порядок її діяльності. Так, ст. 571 КПК встановлює, що для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, учинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися ССГ. Законодавець передбачив, що питання створенням ССГ опікується (розглядає і вирішує) ОГП. Але ініціатором такого питання має виступати слідчий орган досудового розслідування України, прокурор України чи компетентні органи іноземних держав. Таке звернення оформлюється у вигляді \u003cstrong\u003eзапиту\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cspan class=\"style__color-violet\"\u003eПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ\u003c/span\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім законодавчих особливостей, варто звернути увагу на практичні проблеми, які супроводжують процес розкриття та розслідування міжнародних злочинів, учинених в умовах російської агресії, які мають особливу складність, детерміновану низкою факторів. \u003ca href=\"https://www.unian.ua/war/kerivnik-departamentu-viyni-ofisu-genprokurora-yuriy-byelousov-cherez-tisyachi-provadzhen-mi-bachimo-spilniy-pocherk-rosiyan-svidomiy-namir-znishchiti-ukrajinciv-12163986.html\"\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/a\u003e пояснює, що, окрім організаційних питань, пов\u0026rsquo;язаних з координацією слідчих і оперативних працівників, виникає низка проблем з гарантуванням безпеки для самих правоохоронців і саперів, оскільки території, де працюють групи, або заміновані, або розташовані біля лінії фронту і перебувають під постійним обстрілом. Військовослужбовці рф, покидаючи окуповані території, мінували дороги, будівлі, транспорт, іграшки і вбитих людей, що потребує особливих заходів з гарантування безпеки в процесі роботи самої групи та інших учасників кримінального провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремі складнощі виникають у процесі фіксації та вилучення речових доказів, ексгумації тіл вбитих і проведення експертних досліджень (наприклад, судово-медичних), що в умовах війни тривають не один місяць. Іншою проблемою, яка потребує значних зусиль і часу, є встановлення місця перебування свідків і потерпілих та організація їх подальшої участі у слідчих діях (наприклад, допиті, освідчуванні та проведенні слідчого експерименту тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСитуація з деокупацією Збройними Силами України окремих територій демонструє надзвичайно складну обстановку, у якій мають працювати працівники органів правопорядку, члени ССГ, залучаючи слідчо-оперативні та слідчо-криміналістичні групи. Складність полягає, по-перше, у специфіці самого місця події, а це зруйновані будівлі, у тому числі багатоповерхівки, транспортні засоби, катівні та місця незаконного ув\u0026rsquo;язнення, знищена військова техніка та машини, місця масових поховань, кожне з яких диктує типову слідову картину, відповідну тактику проведення слідчих дій, збирання та фіксування доказів, залучення відповідних фахівців (судово-медичних експертів, саперів і спеціалістів-вибухотехніків, спеціалістів з аеророзвідки тощо) та забезпечення безпеки членів слідчих груп, їх перебування у відрядженні (проживання, харчування тощо). По-друге, слідчі групи мають бути належним чином забезпечені тактичними рекомендаціями, технічними засобами й знаряддями (транспортні засоби, пересувні криміналістичні лабораторії та криміналістичні валізи, техніка для фото- та відеофіксації, квадрокоптери та дрони, ноутбуки, освітлення, рефрижератори, пакувальні матеріали, спеціальний одяг і допоміжні матеріали тощо).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦей стан справ змусив органи правопорядку працювати не лише в надскладних умовах, але й налагоджувати та організовувати безпечну та ефективну роботу слідчо-оперативних груп, отримуючи практичний досвід безпосередньо на \u0026laquo;землі\u0026raquo;. Справді, окремі склади злочинів, не лише міжнародних, але й злочинів проти основ національної безпеки, до 2014 року вважалися такими, що не застосовувалися в українських реаліях. Утім, правозастосовна дійсність зазнала безповоротних змін, а склади злочинів, що містяться у ст. 438-440 КК, мають бланкетний характер і відсилають до міжнародних договорів. Вони мають отримати комплексні методики розслідування з відповідною процесуальною підтримкою у вигляді типових документів, рекомендованих дій тощо. На жаль, чинне кримінальне законодавство не відповідає договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праву. Ці недоліки мають бути усунуті за допомогою або ухвалення законопроєкту № \u003ca href=\"https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39449\"\u003e7290 від 15 квітня 2022\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року,\u003c/span\u003e або підписання уже ухваленого закону № \u003ca href=\"https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67804\"\u003e2689 від 27 грудня 2019\u003c/a\u003e\u003cspan\u003e року\u003c/span\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте навіть у таких умовах законодавчої невизначеності триває процес розслідування вчинених серйозних міжнародних злочинів, у тому числі воєнних. А національна криміналістична наука починає напрацьовувати тактичні рекомендації з розкриття та розслідування міжнародних та воєнних злочинів. Наприклад, існує \u003ca href=\"https://censs.org/wp-content/uploads/2020/05/%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%9C%D0%9A%D0%A1.pdf\"\u003eПосібник зі збору доказів для Міжнародного кримінального суду та документування міжнародних злочинів\u003c/a\u003e. Окрім того, міжнародна спільнота вже активно використовує окремі стратегічні рекомендації, як \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2022/02/11489-FMC-Mass-Graves-Project-UKRAINE-V3.0-HI-RES.pdf\"\u003eБорнмутський протокол про захист і розслідування масових поховань\u003c/a\u003e, який було підготовлено на підставі вивчення матеріалів масових поховань у колишній Югославії, \u003ca href=\"https://www.icmp.int/wp-content/uploads/2018/10/icmp-st-aa-857-1-doc-guidelines-for-first-response-at-grave-or-body-disposal-locations.pdf\"\u003eКерівництво для першого реагування: охорона відомих або ймовірних місць поховання чи захоронення тіл\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Publications/MinnesotaProtocol.pdf\"\u003eМіннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті\u003c/a\u003e, \u003ca href=\"https://eaaf.org/wp-content/uploads/2020/11/EAAF-Forensic-Guide-for-the-investigation-recovery-and-analysis-of-human-skeletal-remains.pdf\"\u003eПосібник для судових експертів з розслідування, вилучення та аналізу скелетних останків людини\u003c/a\u003e тощо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТаким чином, активна міжнародна підтримка України, діяльність спільної слідчої групи та низки міжнародних організацій у процесі розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права забезпечує підґрунтя та належну доказову базу для притягнення до кримінальної відповідальності міжнародних злочинців.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":100,"url":"anna-reznikova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/ganna-reznikova.jpg","name":"Анна","surname":"Резнікова","post":"к. ю. н., старша юристка практики кримінального права та захисту бізнесу «Arzinger»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-11.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":688,"url":"sche-raz-pro-vidpovidalnist-rosijskoi-derzhavi-za-dii-pvk-vagnera","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1683541262,"date":"08.05.2023","views":490,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-3.png","mini_image":null,"name":"Ще раз про відповідальність російської держави за дії ПВК «Вагнера»","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eАвтор: \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003eРічард Маккензі-Грей Скот (Richard Mackenzie-Gray Scott), докторант Інституту прав людини Бонаверо та дослідник у коледжі Святого Антонія Оксфордського університету, автор книги \u003c/em\u003e\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003e\u003cem\u003e\u0026laquo;Відповідальність держави за дії недержавних акторів: у минулому, сьогодні та майбутні перспективи\u0026raquo;\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e (2022)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eОригінальна назва:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Recalling an Outlier for Gauging Russian Responsibility in its Relationship with the Wagner Group (\u003c/em\u003e\u003ca href=\"http://opiniojuris.org/2023/04/28/recalling-an-outlier-for-gauging-russian-responsibility-in-its-relationship-with-the-wagner-group/\"\u003e\u003cem\u003e28.04.2023, for OpinioJuris\u003c/em\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e)\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eПереклад:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cem\u003e Євген Крапивін, контентний редактор JustTalk\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНезалежно від мотивів, наприклад подальшого \u003ca href=\"https://committees.parliament.uk/oralevidence/11480/html/\"\u003eрозширення\u003c/a\u003e санкційних заходів, може настати момент, коли необхідно буде оцінити з позиції міжнародного права відносини між росією та ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, щоб визначити, чи несе держава відповідальність за будь-яку протиправну поведінку цього недержавного діяча (актора). Діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; зафіксована під час збройних \u003ca href=\"https://www.dw.com/en/more-than-mercenaries-russias-wagner-group-in-africa/a-64822234\"\u003eконфліктів\u003c/a\u003e у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Буркіна-Фасо, ЦАР, Кубі, Мадагаскарі, Малі, Мозамбіку, Лівії, Сербії, Судані, Сирії, Туреччині, Україні та Венесуелі й існують докази, що свідчать про те, що її бійці брали участь у протиправних діях, насамперед вчиняли \u003ca href=\"https://www.hrw.org/news/2022/05/03/central-african-republic-abuses-russia-linked-forces\"\u003eкатування\u003c/a\u003e та \u003ca href=\"https://www.theguardian.com/world/2022/may/04/russian-mercenaries-wagner-group-linked-to-civilian-massacres-in-mali\"\u003eсвавільно позбавляли життя\u003c/a\u003e цивільне населення. Наявні зв\u0026rsquo;язки росії із цією організацією потребують перевірки, щоб визначити, чи може держава, серед іншого, також понести відповідальність за це.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародному праві існують положення, які регулюють це питання та мають стати підґрунтям для оцінки протиправності таких дій, а саме \u0026mdash; ст. 4, 5 і 8 документа про відповідальності держав (Responsibility of States for Internationally Wrongful Acts), підготовленого Комісією ООН з міжнародного права (International Law Comission, ILC). Важливо, щоб діяльність таких приватних військових кампаній не \u0026laquo;списувалася з рахунків\u0026raquo;. Загалом висновки цієї Комісії рідко стають надбанням широкої юридичної спільноти, адже рівень уваги до них невисокий. У цій же ситуації важливо визначити, чи діяльність ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; можна розглядати як продовження діяльності російської держави. Хоча існує багато інших підстав для оцінки відповідальності росії в її відносинах з ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo;, включно з тими, що не ґрунтуються на \u003ca href=\"https://academic.oup.com/jcsl/article-abstract/24/2/373/5382100\"\u003eототожненні\u003c/a\u003e їхніх дій, оцінка, яка буде надана в статті, також може бути застосована до ще не виявлених фактів про відносини цієї держави та приватної військової кампанії.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМожливо, ст. 11 ігнорують тому, що її конструкція зʼявилася раніше за весь документ зі спорідненими нормами, а саме за три роки до того, як статті документа ILC вважалися завершеними. Або, можливо, таке ставлення виникає через те, що читачі вважають, що його застосування поширюється лише на явне (пряме) визнання державою та прийняття поведінки недержавних акторів \u0026mdash; така інтерпретація зрозуміла, якщо поглянути на текст статті: \u0026laquo;\u003cem\u003e\u003cu\u003eПоведінка, визнана та прийнята державою як власна\u003c/u\u003e\u003c/em\u003e. \u003cem\u003eПоведінка, яка не може бути віднесена до дій держави згідно з попередніми статтями, разом з тим вважається діянням цієї держави згідно з міжнародним правом, якщо держава визнає та приймає відповідну поведінку як свою власну\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЦікаво, що визнання такого звʼязку залежить від того, чи реагує держава на протиправну поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта і яким чином. Це не схоже на інші критерії, визначені в документі ILC, оскільки там усе залежить від дій недержавних акторів, а реагування держави є вторинним. Тож ст. 11 вирізняється тим, що важливою є саме реакція держави, а не лише дії недержавного субʼєкта (актора) самі собою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча деякі держави можуть \u0026laquo;\u003cem\u003eзаперечувати чужу поведінку, яку не можна ототожнювати з їхньою\u003c/em\u003e\u0026raquo; (с. 182), положення ст. 11 нечітко говорять про те, що неможливо обмежитися лише заявами держави про її готовність визнати та прийняти поведінку недержавного актора як свою власну. Це було очевидним ще під час розробки положення: \u0026laquo;\u003cem\u003eДержава згодом може прийняти або визнати поведінку, яка інакше не була б ототожнена з нею; у такому випадку держава визнається відповідальною за неї. Прийняття чи ратифікація може бути виражена або виходити з поведінки відповідної держави. Така можливість має бути розглянута\u003c/em\u003e\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХоча практика з цього питання є мінімальною, коментар до ст. 11 також посилається на можливість імпліцитного визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта (актора) як своєї. Коли держава \u0026laquo;\u003cem\u003eсхвалює та продовжує [підтримувати існування] ситуацію такою, якою вона є\u003c/em\u003e\u0026raquo;, тобто такою, у якій присутня протиправна поведінка, \u0026laquo;\u003cem\u003eможна легко зробити висновок, що вона взяла на себе відповідальність за це\u003c/em\u003e\u0026raquo; (\u003ca href=\"https://legal.un.org/ilc/texts/instruments/english/commentaries/9_6_2001.pdf\"\u003eс. 52\u003c/a\u003e). \u003ca href=\"https://hudoc.echr.coe.int/eng#{\u0026quot;itemid\u0026quot;:[\u0026quot;001-202524\u0026quot;]}\"\u003eПопередня практика\u003c/a\u003e тлумачення ст. 11 демонструє, що у справах, які стосуються неявного визнання та прийняття поведінки недержавних акторів, навіть у випадку, коли держава отримує вигоду від такої поведінки, цього все одно недостатньо для того, щоб зіставити таку протиправну поведінку з державою. Водночас залишається відкритим питання того, чи може таке зіставлення бути викликане схваленням протиправної поведінки чи підтримкою ситуації [збройного конфлікту], у якій вона відбувається.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж розглядати окремо, то прийняття державою чи схвалення поведінки недержавних суб\u0026rsquo;єктів не відповідає межі присвоєння (критеріям за ст. 11). Марко Міланович (Marko Milanovic) висловлює \u003ca href=\"https://www.ejiltalk.org/attribution-jurisdiction-discrimination-decapitation-a-comment-on-makuchyan-and-minasyan-v-azerbaijan-and-hungary/\"\u003eдумку\u003c/a\u003e, що держава \u0026laquo;\u003cem\u003eможе схвалювати багато речей, необов\u0026rsquo;язково беручи на себе відповідальність за такі дії\u003c/em\u003e\u0026raquo;. Важливо розрізняти комунікацію з боку держави щодо підтримки поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта та намір узяти на себе юридичну відповідальність за такі протиправні дії. Проте, якщо держава поводиться таким чином, що заохочує продовження протиправної поведінки, яка вчиняється недержавним суб\u0026rsquo;єктом, тоді динаміка відносин між двома суб\u0026rsquo;єктами змінюється, особливо якщо держава погоджується з такою поведінкою.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПотенційний метод оцінювання того, чи було непряме визнання державою та прийняття поведінки недержавного суб\u0026rsquo;єкта, полягає у визначенні того, чи держава, про яку йде мова, \u0026laquo;\u003cem\u003eпринаймні не намагалася зупинити поведінку недержавного суб\u0026rsquo;єкта, яку вона одночасно підтримує в якійсь формі\u0026raquo;\u003c/em\u003e (\u003ca href=\"https://www.bloomsbury.com/uk/state-responsibility-for-nonstate-actors-9781509951543/\"\u003eс. 129\u003c/a\u003e). Сюди можна віднести діяльність недержавних суб\u0026rsquo;єктів, яка продовжується тривалий час, і бездіяльність держави щодо цього, що лише полегшує це, тим паче якщо держава робить заяви про те, що схвалює таку поведінку (див.: \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/sites/default/files/case-related/64/064-19800524-JUD-01-00-EN.pdf\"\u003eпункти 69\u0026ndash;75 і 87\u0026ndash;91\u003c/a\u003e для подальшого вивчення). Обидва ці процеси (як дії держави, так і недержавних субʼєктів) підлягають ретельному розгляду. Наприклад, держава висловлює підтримку поведінці, пов\u0026rsquo;язаній з наданням нею зброї або фінансової чи матеріально-технічної допомоги. У цьому випадку є два складні моменти. Перший \u0026mdash; це те, що поведінка держави сприятиме продовженню протиправних дій недержавних суб\u0026rsquo;єктів. По-друге, які саме форми комунікації з боку держави могли б задовольнити вимогу того, що вона припиняє таку діяльність недержавних субʼєктів. Чи буде достатньо внутрішньої заяви урядового відомства, наказів військового командування тактичного рівня, публічного повідомлення для преси чи публікації з офіційного урядового облікового запису в соціальних мережах? Які з цих дій будуть свідчити про це? На це питання може відповісти лише практика застосування ст. 11, яка ще не склалася.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри те, що відповісти на ці питання необхідно на рівні позитивного права, уже сьогодні можливий розвиток цього питання на рівні [міжнародних] прецедентів. Залежно від того, які факти наводять при оцінці звинувачень у тому, що \u003cstrong\u003eПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; фактично діяла і діє в збройних конфліктах від імені російської держави, варто в цій ситуації розглянути застосування непрямого державного визнання протиправних дій і їх схвалення (підтримки).\u003c/strong\u003e Правові та політичні зусилля щодо співвіднесення діяльності ПВК \u0026laquo;Вагнера\u0026raquo; та росії також неминуче вплинуть на ті критерії, насамперед ст. 11, які визначають відповідне правове регулювання з боку міжнародного права щодо відповідальності за дії недержавних субʼєктів (акторів).\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003e[Щиро вдячний Прії Урс (Priya Urs) і Дапо Аканде (Dapo Akande) за їхні слушні коментарі до проєкту цієї статті].\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-3.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":686,"url":"sudovi-peresliduvannya-vijskovopolonenih-z-povyazanih-iz-rosijskoyu-federatsieyu-ozbroenih-grup-za-ihnyu-bezposerednyu-uchast-u-voennih-diyah","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682931118,"date":"01.05.2023","views":756,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt_1.jpg","mini_image":null,"name":"Судові переслідування військовополонених з пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп за їхню безпосередню участь у воєнних діях","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПісля початку широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України захопили в полон сотні членів озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;, які воюють у міжнародному збройному конфлікті на боці Російської Федерації. Українська влада здійснює судове переслідування таких полонених суто за участь у воєнних діях. У цій статті Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, пояснює, чому такі особи мають статус військовополонених, який захищає їх від подібного переслідування.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eСтаття стосується лише питань міжнародного гуманітарного права та кримінального права. Вона не має на меті проаналізувати інші проблеми, пов\u0026rsquo;язані з поводженням із військовополоненими в міжнародному збройному конфлікті будь-якою зі сторін конфлікту, а також не робить висновки про підстави конфлікту чи притягнення держав до відповідальності.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародне гуманітарне право (МГП) \u0026mdash; це сукупність норм, які з гуманітарних міркувань спрямовані на зменшення наслідків збройного конфлікту. МГП встановлює обмеження щодо засобів і методів ведення війни та захищає осіб, які не беруть або більше не здатні брати участі у воєнних діях. Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них складають основу МГП і були ратифіковані більшістю країн світу. Багато положень Женевських конвенцій вважаються частиною міжнародного звичаєвого права і тому застосовуються в будь-якому збройному конфлікті. Україна ратифікувала всі чотири Конвенції та три Додаткові протоколи до них.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа відміну від міжнародного права прав людини, відповідно до МГП сукупність норм, які застосовуються до конкретної ситуації, часто залежить від статусу осіб. Відповідно обсяг захисту, який Женевські конвенції надають особам, залежить від їхнього статусу. Наприклад, МГП розрізняє обсяги захисту для цивільних осіб, медичного та духовного персоналу, поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, комбатантів і військовополонених.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДодатковий протокол І до Женевських конвенцій містить важливі визначення. Відповідно до статті 43 збройні сили сторони конфлікту \u0026laquo;складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи владою, не визнаними супротивною стороною\u0026raquo;. Ця ж стаття визначає комбатантів як членів збройних сил сторони конфлікту (крім медичного і духовного персоналу), тоді як стаття 44 передбачає, що будь-який комбатант, який потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненим. Відповідно до МГП статус комбатантів і військовополонених існує лише в міжнародних збройних конфліктах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОдним з основних елементів статусу комбатанта, визначеним у статті 43 Додаткового протоколу I, є право брати безпосередню участь у воєнних діях. У науковій юридичній літературі цей елемент статусу комбатанта зазвичай називають привілеєм комбатанта і він є ключовим для архітектури \u003cem\u003ejus in bello\u003c/em\u003e. Він перебуває на межі між внутрішнім кримінальним правом і МГП, неприпустимим насильством і правомірним воєнним протиборством. З права брати безпосередню участь у воєнних діях випливає ще один елемент статусу комбатанта \u0026mdash; вони не можуть бути притягнуті до відповідальності лише за участь у воєнних діях. Вони користуються імунітетом від судового переслідування за носіння зброї, напад на сторону-противника, убивство військовослужбовців противника і знищення військової цілі, якщо такі дії не вчиняються у спосіб, заборонений МГП, і таким чином не вважаються воєнними злочинами. Це правило широко відоме як імунітет комбатантів, і комбатанти, які потрапили до рук сторони-противника та стали військовополоненими, продовжують ним користуватися.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля широкомасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року Збройні Сили України взяли в полон сотні військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації та озброєних груп самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo;. Визнання статусу комбатантів за військовослужбовцями Російської Федерації, які беруть участь у міжнародному збройному конфлікті, не викликає сумнівів відповідно до наведених вище визначень комбатантів і військовополонених. Однак згідно з МГП члени озброєних груп так званих самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; також мають статус комбатантів і військовополонених у цьому збройному конфлікті, оскільки вони \u0026laquo;належать\u0026raquo; до держави, яка є стороною міжнародного збройного конфлікту, відповідають чотирьом умовам, визначеним у статті 4(A)\u003ca href=\"#_edn1\" name=\"_ednref1\"\u003e\u003cspan\u003e[i]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Третьої Женевської конвенції, і відрізняють себе від цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб вважатися \u0026laquo;належним\u0026raquo; до сторони збройного конфлікту, необхідною є наявність двох умов. По-перше, група фактично повинна брати участь у воєнних діях від імені цієї сторони. По-друге, ця сторона повинна визнати як роль групи у воєнних діях, так і те, що така група воює від її імені\u003ca href=\"#_edn2\" name=\"_ednref2\"\u003e\u003cspan\u003e[ii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Після того, як 24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила повномасштабний збройний напад на Україну, її офіційні особи, зокрема в Міністерстві оборони, прямо підтвердили, що озброєні групи самопроголошених \u0026laquo;республік\u0026raquo; воюють на її боці в міжнародному збройному конфлікті. Окрім того, опитуючи військовополонених, Місія задокументувала випадки, коли члени пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп воювали під безпосереднім командуванням офіцерів Збройних Сил Російської Федерації.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУряд України також визнає за членами пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп статус військовополонених. Захоплені в полон Збройними Силами України такі учасники воєнних дій інтернуються до табору для військовополонених або до дільниць для тримання військовополонених у слідчих ізоляторах або пенітенціарних установах.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте, на відміну від полонених військовослужбовців Російської Федерації, до військовополонених з пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп Уряд України широко застосовує практику судового переслідування за їхню безпосередню участь у воєнних діях, обвинувачуючи їх у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України, \u0026mdash; участь у терористичній організації та участь у незаконних збройних формуваннях.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа минулий рік Місія проаналізувала більше ніж сотню вироків щодо членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, визнаних винними в участі в терористичних організаціях і незаконних збройних формуваннях (статті 258-3 та/або 260). Вироки в таких справах зазвичай сформульовані таким чином, що їхні тексти повторюють обвинувальні акти, де злочинні дії описуються як безпосередня участь у воєнних діях, зокрема належність до певного військового формування, носіння форми та зброї, участь у бойових операціях\u003ca href=\"#_edn3\" name=\"_ednref3\"\u003e\u003cspan\u003e[iii]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e. Наприклад, вироком Галицького районного суду м. Львова в справі № 461/36/23 від 16 січня 2023 року суд визнав винним військовополоненого \u0026mdash; члена озброєної групи, пов\u0026rsquo;язаної з Російською Федерацією, у вчиненні злочинів, визначених статтями 258-3 (ч. 1) і 260 (ч. 2) за такі дії: \u003cem\u003e\u0026laquo;[обвинувачений] з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складі 2 стрілецького батальйону, 101 стрілецького полку, окремого гранатометного взводу, 1 загону незаконного збройного формування \u0026laquo;Народна міліція\u0026raquo; терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, у період з 22.02.2022 до 08.09.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України \u0026hellip;із закріпленою стрілецькою зброєю (АК-74) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo;, виконував обов\u0026rsquo;язки \u0026laquo;стрільця\u0026raquo; в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил Російської Федерації та терористичної організації \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; в населених пунктах Донецької та Харківської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ вироках, проаналізованих Місією, суди не досліджували питання імунітету комбатантів для членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп, який надав би їм захист від судового переслідування за безпосередню участь у воєнних діях. Вони також не наводили аргументів, чому цей імунітет не було застосовано. Водночас, незважаючи на висновки судів у кількох рішеннях про те, що обвинувачені були комбатантами відповідно до МГП і національного законодавства, вони не розглянули питання привілеїв, пов\u0026rsquo;язаних зі статусом комбатанта. В одному прикладі у вироку суду прямо було вказано, що обвинувачений \u003cem\u003e\u0026laquo;як учасник НЗФ \u0026laquo;НМ ЛНР\u0026raquo;, який діяв на боці держави-агресора у цьому міжнародному збройному конфлікті, у відповідності до п. п. 1, 2 ч. А, ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 року (ІІІ Женевська конвенція), ст. 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 08 червня 1977 року (Протокол І), п. 29 Глави 2 розділу I Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, мав статус комбатанта та був зобов\u0026rsquo;язаний дотримуватись у своїх діях законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами\u0026raquo;.\u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ проаналізованих Місією вироках сторона захисту жодного разу не намагалася посилатися на імунітет комбатанта для захисту від обвинувачення. Швидше за все це можна пояснити поширеною практикою застосування угод про визнання винуватості або визнання вини обвинуваченими. Такі кримінальні провадження зазвичай розглядаються впродовж кількох коротких засідань \u0026mdash; підготовче засідання, розгляд по суті (під час якого обвинувачений визнає себе винуватим або суд розглядає угоду про визнання винуватості) і засідання для проголошення вироку. Так само, як і Місія, українські спостерігачі описали такі судові процеси як \u0026laquo;конвеєрне правосуддя\u0026raquo;\u003ca href=\"#_edn4\" name=\"_ednref4\"\u003e\u003csup\u003e[iv]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак навіть у тих випадках, коли сторона захисту не порушувала питання імунітету комбатанта, суди мали ухвалити вирок на основі повного вивчення обставин кримінальної справи та всіх відповідних законів, що вимагає надання оцінки статусу, який мали обвинувачені в збройному конфлікті. З цього погляду показовою є судова практика іноземних країн в справах щодо подій в Україні. У вироку окружного суду Гааги від 17 листопада 2022 року в кримінальній справі щодо збиття літака рейсу MH17 суд, незважаючи на відсутність будь-якого клопотання з боку сторони захисту, проаналізував, чи володіли обвинувачені статусом комбатантів, який надав би їм можливість посилатися на імунітет комбатантів\u003ca href=\"#_edn5\" name=\"_ednref5\"\u003e\u003cspan\u003e[v]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПідсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що судове переслідування комбатантів \u0026mdash; членів пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією озброєних груп за статтями 258-3 та 260 Кримінального кодексу України суперечить нормам МГП. Окрім того, можливо поставити під сумнів доцільність такого переслідування. Як вбачається, такі призначені покарання не виконують своєї мети \u0026mdash; кари, виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів, оскільки на практиці багатьох військовополонених передають для обміну відповідно до статті 84-1 Кримінального кодексу України впродовж кількох тижнів або місяців після ухвалення вироку. Очевидно, що такі провадження створюють додаткове навантаження на слідчих, прокурорів і суддів (яким і надалі бракує кадрів), а також вимагають додаткових зусиль, які могли б бути спрямовані на розслідування та судове переслідування за інші, зокрема, воєнні злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref1\" name=\"_edn1\"\u003e[i]\u003c/a\u003e a) ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих; b) вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; c) вони носять зброю відкрито; d) вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref2\" name=\"_edn2\"\u003e[ii]\u003c/a\u003e Див. Коментар до Третьої Женевської конвенції від 2020 року, п. 1004.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref3\" name=\"_edn3\"\u003e[iii]\u003c/a\u003e Окрім того, у провадженнях, де військовополоненим з озброєних груп, пов\u0026rsquo;язаних з Російською Федерацією, інкримінували як статтю 258-3, так і статтю 260, ані прокуратура, ані суд не надали роз\u0026rsquo;яснень, чому ті самі дії було кваліфіковано одночасно за двома статтями.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref4\" name=\"_edn4\"\u003e[iv]\u003c/a\u003e Доступно за посиланням: \u003ca href=\"https://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\"\u003ehttps://sudreporter.org/konveyerne-pravosuddya-dlya-polonenyh-iz-lnr-dnr/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 14px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ednref5\" name=\"_edn5\"\u003e[v]\u003c/a\u003e У цій справі суд визнав, що обвинувачені не мають статусу комбатантів, посилаючись на те, що Російська Федерація та обвинувачені заперечували причетність Росії. Див. стенограму судового засідання за посиланням: \u003ca href=\"https://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\"\u003ehttps://www.courtmh17.com/en/news/2022/transcript-of-the-mh17-judgment-hearing.html\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":95,"url":"matilda-bogner-","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/bogner-sayt.jpg","name":"Матільда","surname":"Богнер ","post":"Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні з 2019 року.","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПані Богнер є громадянкою Австралії і працює в системі ООН з 2006 року. Вона очолювала регіональні офіси УВКПЛ (Управління Верховного комісара з прав людини) у Центральній Азії, Тихоокеанському регіоні та Південно-Східній Азії. Також вона очолювала Відділ прав людини, перехідного правосуддя та верховенства права Місії ООН з підтримки в Лівії та була головною радницею ООН з прав людини в Білорусі. До цього вона дев\u0026rsquo;ять років працювала у сфері прав людини в Європі та Центральній Азії. Вона має юридичну освіту, а також досвід роботи адвокатом у кримінальних справах в Австралії.\u003c/p\u003e"}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt_1.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":527,"name":"міжнародне гуманітарне право"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":661,"url":"yaderna-zbroya-v-bilorusi-porushennya-chi-vinyatok-z-pravil","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1680519724,"date":"03.04.2023","views":978,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-5.png","mini_image":null,"name":"Ядерна зброя в Білорусі: порушення чи виняток з правил?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e25 березня президент РФ повідомив, що до 1 липня 2023 року має завершитися будівництво сховища в Білорусі для розміщення тактичної ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіністерство закордонних справ України заявило, що такі наміри суперечать Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (далі \u0026mdash; Договір, ДНЯЗ), сторонами якого є РФ і Білорусь\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтаття 1 Договору покладає зобов\u0026rsquo;язання на ядерні держави не передавати \u003cem\u003e(transfer)\u003c/em\u003e ядерну зброю або контроль над нею прямо чи непрямо, зокрема, іншим державам. Зворотне зобов\u0026rsquo;язання за неядерними державами закріплено в статті 2, а саме не отримувати таку зброю та не набувати над нею контроль прямо чи непрямо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо тлумачити положення Договору буквально, можна погодитися, що розміщення тактичного ядерного озброєння РФ на території Білорусі однозначно порушує наведені зобов\u0026rsquo;язання обох держав. Ядерна зброя ядерної держави опиняється на території неядерної держави, тобто фактично відбувається \u0026laquo;передача / надання контролю\u0026raquo; та \u0026laquo;отримання / набуття контролю\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас білоруське МЗС і президент РФ заявили, що розміщення ядерної зброї в Білорусі не суперечить зобов\u0026rsquo;язанню обох держав за Договором, оскільки Білорусь не здобуває контроль над ядерним озброєнням\u003ca href=\"#_ftn3\" name=\"_ftnref3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Мається на увазі, що ядерна зброя все ще належить РФ, її будуть контролювати російські військові, хоч вона і розміщуватиметься на території Білорусі.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТака позиція видається вкрай суперечливою, принаймні з погляду буквального тлумачення Договору, до якого приєдналася 191 (!) держава. Наміри РФ і Білорусі щодо подібного \u0026laquo;переміщення\u0026raquo; ядерної зброї будуть свідчити про \u0026laquo;непрямий\u0026raquo; контроль Білорусі над озброєнням або ж навіть \u0026laquo;непряму\u0026raquo; передачу їй ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПри цьому МЗС РФ вважає, що передача ядерної зброї Білорусі є заходом гарантування безпеки \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; РФ і Білорусі\u003ca href=\"#_ftn4\" name=\"_ftnref4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСвоєю чергою президент Білорусі заявив, що в межах \u0026laquo;Союзної держави\u0026raquo; Білорусь і РФ фактично мають єдину армію, про що більш детально йшлося \u003cspan\u003e\u003ca href=\"https://krymbezpravil.org.ua/analytics/bilorus/\"\u003eтут\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e. Тобто буде непросто погодитися з тим, що Білорусь після транспортування ядерної зброї на її територію не матиме принаймні непрямого контролю (або ж непряме отримання) над такою ядерною зброєю в особі своїх військових. Примітно, що внаслідок оголошеної передачі зброї переобладнуються білоруські літаки та спеціально навчаються білоруські екіпажі\u003ca href=\"#_ftn5\" name=\"_ftnref5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, після нападу РФ з території Білорусі в лютому 2022 році в статтю 18 Конституції Білорусі було внесено зміни, які вилучили положення про без\u0026rsquo;ядерну зону на території Білорусі (що фактично свідчило про без\u0026rsquo;ядерний статус держави). Останній був закладений домовленостями про без\u0026rsquo;ядерний статус Білорусі після розпаду Радянського Союзу, а саме Лісабонським протоколом до Договору між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь\u003ca href=\"#_ftn6\" name=\"_ftnref6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e та Угодою про спільні заходи щодо ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn7\" name=\"_ftnref7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, які підписали Білорусь, Казахстан, Україна та РФ. Іншими словами, внесення змін до Конституції Білорусі свідчить про свідомий намір президента Білорусі відмовитися від статусу без\u0026rsquo;ядерної держави та фактично набути ядерну зброю.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаголосимо, що президент Білорусі самостійно (хоча це й умовно) звернувся до президента РФ з проханням \u0026laquo;повернути\u0026raquo; Білорусі ядерну зброю, яку було виведено в 1996 році\u003ca href=\"#_ftn8\" name=\"_ftnref8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Це прямо суперечить зобов\u0026rsquo;язанню Білорусі за статтею 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та згаданим вище домовленостям. У цьому ж контексті варто відзначати, що такий підхід Білорусі та РФ суперечить їхнім спільним зобов\u0026rsquo;язанням за Будапештським меморандумом 1994 року, за яким Білорусь зобов\u0026rsquo;язана знищити всю ядерну зброю на своїй території\u003ca href=\"#_ftn9\" name=\"_ftnref9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУрешті-решт, президент Білорусі заявив, що він особисто керує російськими військовими на території його держави, а ядерна зброя належить Білорусі та може бути використана для захисту її суверенітету\u003ca href=\"#_ftn10\" name=\"_ftnref10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Такі заяви можуть свідчити на користь того, що Білорусь безпосередньо отримає від РФ ядерну зброю та/або буде безпосередньо її контролювати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯвно порушено й статтю 6 Договору, яка зобов\u0026rsquo;язує сумлінно вести перемовини про ядерне роззброєння. На важливості цього зобов\u0026rsquo;язання наголосив Міжнародний суд ООН\u003ca href=\"#_ftn11\" name=\"_ftnref11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Хоча це положення прямо не стосується передачі зброї, подібний спосіб розповсюдження ядерної зброї не сприяє роззброєнню, оскільки ставить під сумнів статус неядерних держав.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім цього, розміщення ядерної зброї на території Білорусі є черговим порушенням універсального принципу заборони погрози силою з боку РФ щодо України, яке вчинене в контексті збройної агресії, постійного ядерного шантажу та використання для агресії території Білорусі, на якій планується розміщення зброї. Це своєю чергою суперечить як преамбулі Договору, так і Статуту ООН.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩе одним \u0026laquo;аргументом\u0026raquo; РФ і Білорусі на користь відсутності порушень Договору є апелювання до розміщення ядерної зброї США в окремих європейських країнах\u003ca href=\"#_ftn12\" name=\"_ftnref12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про механізм спільного використання ядерної зброї в межах НАТО (Nuclear Sharing Arrangements)\u003ca href=\"#_ftn13\" name=\"_ftnref13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e, за яким ядерну зброю США розміщено в Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині (раніше також у Греції). Стверджується, що така зброя перебуває \u0026laquo;під управлінням і контролем США\u0026raquo;, а саме вона не може бути застосована без згоди президента США, тому порушення ДНЯЗ відсутнє\u003ca href=\"#_ftn14\" name=\"_ftnref14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, США в процесі укладення ДНЯЗ стверджували про те, що він 1) не поширюється на розміщення ядерної зброї на території неядерних держав, якщо не відбувається фактична передача або перехід контролю над нею, і 2) припиняє свою дію у випадку ухвалення рішення про початок збройного конфлікту\u003ca href=\"#_ftn15\" name=\"_ftnref15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Схожий підхід до можливості застосування ядерної зброї в умовах війни та в межах права на самооборону можна побачити в практиці Міжнародного суду ООН\u003ca href=\"#_ftn16\" name=\"_ftnref16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e і заявах інших ядерних держав\u003ca href=\"#_ftn17\" name=\"_ftnref17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо п\u0026rsquo;ять років відбуваються конференції сторін Договору задля контролю над реалізацією його змісту та преамбули (стаття 8). Міжнародна спільнота не має узгодженої позиції щодо запропонованого вище способу тлумачення Договору з боку США та РФ, що також відображено в академічних працях\u003ca href=\"#_ftn18\" name=\"_ftnref18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСам собою Договір в преамбулі відображає бажання його підписантів припинити гонитву озброєнь, ужити ефективних заходів задля роззброєння, виключити ризик ядерної війни внаслідок розповсюдження ядерної зброї.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНадалі Рада Безпеки ООН підкреслила необхідність запобігти поширенню \u003cem\u003e(spread)\u003c/em\u003e ядерної зброї та відзначила необхідність для неядерних держав Договору отримати чіткі гарантії від ядерних держав дотримуватися Договору та забезпечити подальшу безпеку перших\u003ca href=\"#_ftn19\" name=\"_ftnref19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Аналогічно й Генеральна Асамблея ООН зазначила, що ядерні держави в імперативному порядку мають вживати заходів, що гарантують неядерним державам виключення погроз або застосування ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn20\" name=\"_ftnref20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e. Міжнародна спільнота під час підготовчої роботи над Договором в особі Генеральної Асамблеї ООН закликала виключити будь-які прогалини, які дозволять державам розповсюджувати прямо або непрямо ядерну зброю в будь-якій формі\u003ca href=\"#_ftn21\" name=\"_ftnref21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкремо варто відзначити заяву ядерних держав напередодні агресії та ядерних погроз РФ проти України, де було підкреслено бажання створити безпечне середовище, яке сприяє роззброєнню та світу без ядерної зброї\u003ca href=\"#_ftn22\" name=\"_ftnref22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто запропонований підхід до тлумачення положень ДНЯЗ з боку США та РФ навряд чи відповідає меті й об\u0026rsquo;єкту Договору та інтересам неядерних держав, які не зацікавлені в поширенні ядерної зброї в будь-який спосіб. У результаті такої інтерпретації гонитва озброєнь триває, роззброєння унеможливлюється, ризик ядерної війни збільшується, а інтереси неядерних держав нівелюються. Єдиними бенефіціарами такого розповсюдження лишаються самі ядерні держави.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУсе це свідчить про те, що запропонована інтерпретація не є можливою, оскільки не враховує дух, об\u0026rsquo;єкт і мету Договору всупереч статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна має повне право вимагати від США, КНР, Франції та Сполученого Королівства негайну допомогу. Ці ядерні держави взяли на себе зобов\u0026rsquo;язання допомогти\u003ca href=\"#_ftn23\" name=\"_ftnref23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e потерпілій державі у випадку погроз застосування ядерної зброї, у тому числі відповідно до Будапештського меморандуму з Україною\u003ca href=\"#_ftn24\" name=\"_ftnref24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u0026nbsp;\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__margin-double-line\"\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003csup\u003e[1]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197983\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197983\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003csup\u003e[2]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\"\u003ehttps://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref3\" name=\"_ftn3\"\u003e\u003csup\u003e[3]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197980\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197980\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref4\" name=\"_ftn4\"\u003e\u003csup\u003e[4]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://archive.ph/RZMnZ\"\u003ehttps://archive.ph/RZMnZ\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref5\" name=\"_ftn5\"\u003e\u003csup\u003e[5]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/navideovidno/59085\"\u003ehttps://t.me/navideovidno/59085\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\"\u003ehttps://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191922\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191922\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref6\" name=\"_ftn6\"\u003e\u003csup\u003e[6]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref7\" name=\"_ftn7\"\u003e\u003csup\u003e[7]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\"\u003ehttps://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref8\" name=\"_ftn8\"\u003e\u003csup\u003e[8]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191666\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191666\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\"\u003ehttps://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\"\u003ehttps://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192431\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192431\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref9\" name=\"_ftn9\"\u003e\u003csup\u003e[9]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref10\" name=\"_ftn10\"\u003e\u003csup\u003e[10]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/198535\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/198535\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\"\u003ehttps://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192565\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192565\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192530\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192530\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/192544\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/192544\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref11\" name=\"_ftn11\"\u003e\u003csup\u003e[11]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf\u003c/a\u003e (para. 98)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref12\" name=\"_ftn12\"\u003e\u003csup\u003e[12]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://t.me/belta_telegramm/191923\"\u003ehttps://t.me/belta_telegramm/191923\u003c/a\u003e\u003cu\u003e \u003c/u\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://t.me/rian_ru/197984\"\u003ehttps://t.me/rian_ru/197984\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref13\" name=\"_ftn13\"\u003e\u003csup\u003e[13]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref14\" name=\"_ftn14\"\u003e\u003csup\u003e[14]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\"\u003ehttps://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref15\" name=\"_ftn15\"\u003e\u003csup\u003e[15]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\"\u003ehttps://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref16\" name=\"_ftn16\"\u003e\u003csup\u003e[16]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.icj-cij.org/case/121\"\u003ehttps://www.icj-cij.org/case/121\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref17\" name=\"_ftn17\"\u003e\u003csup\u003e[17]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref18\" name=\"_ftn18\"\u003e\u003csup\u003e[18]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\"\u003ehttps://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\"\u003ehttps://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\"\u003ehttps://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf\u003c/a\u003e (para 87, 93)\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref19\" name=\"_ftn19\"\u003e\u003csup\u003e[19]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref20\" name=\"_ftn20\"\u003e\u003csup\u003e[20]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref21\" name=\"_ftn21\"\u003e\u003csup\u003e[21]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref22\" name=\"_ftn22\"\u003e\u003csup\u003e[22]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\"\u003ehttps://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref23\" name=\"_ftn23\"\u003e\u003csup\u003e[23]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\"\u003ehttps://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\"\u003ehttps://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref24\" name=\"_ftn24\"\u003e\u003csup\u003e[24]\u003c/sup\u003e\u003c/a\u003e \u003ca href=\"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\"\u003ehttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: left;\"\u003e\u003cspan style=\"font-size: 13px;\"\u003e\u003ca href=\"https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\"\u003ehttps://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf\u003c/a\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":70,"url":"mikita-petrovets","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/290527564_408235918004052_101899.jpg","name":"Микита","surname":"Петровець","post":"Юрист ГО «Регіональний центр прав людини»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-5.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":647,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-intervyu-z-yuriem-belousovim-nachalnikom-departamentu-vijni-ogp-tekstova-versiya","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1677750967,"date":"02.03.2023","views":1767,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/sayt_2.jpg","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів. Інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, Начальником Департаменту війни ОГП [текстова версія]","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. За останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eРедакція JustTalk підготувала серію інтервʼю з людьми, які залучені до процесу збору доказів, розслідування, обвинувачення у справах про воєнні злочини. Пропонуємо вашій увазі текстову версію розмови \u003cstrong\u003eЄвгена Крапивіна\u003c/strong\u003e, контентного редактора JustTalk, експерта JustGroup, із \u003cstrong\u003eЮрієм Бєлоусовим\u003c/strong\u003e, Начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Юрію, розкажіть, будь ласка, про основні досягнення за цей рік. Як це виглядає у цифрах?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; За цей рік фактично вдалося вибудувати елементи системи розслідування воєнних злочинів, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в Службі безпеці, Національній поліції і Державному бюро розслідувань. Тобто запроваджено спеціалізацію слідчих, які фултайм займаються розслідуванням воєнних злочинів. Окрім того, з\u0026rsquo;явилися спеціалізовані підрозділи в прокуратурі, а саме \u0026ndash; у центральному апараті, девʼяти обласних підрозділах. Загалом це близько 200 прокурорів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіж ними \u003cstrong\u003eналагоджена взаємодія\u003c/strong\u003e, тобто ми можемо говорити про систему, яка функціонує на практиці, якщо оцінювати її з позиції ідеальної моделі, яка повинна бути. Це дозволило уникнути дублювань, підсилити й розмежувати компетенції різних органів розслідування для того, щоб не робити одну й ту саму роботу. Окрім того, \u003cstrong\u003eналагоджено обмін інформацією\u003c/strong\u003e, щоб ми чітко розуміли, які органи яку інформацію мають, які бази даних і реєстри ведуть, і не втрачали час на пошуки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩодо цифр, то \u003cstrong\u003eстаном на сьогодні з 24 лютого 2022 року зареєстровано близько 68,5 тисяч воєнних злочинів. Окрім того, 16\u0026nbsp;806 злочинів проти основ національної безпеки.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cem\u003eПро результати в цифрах:\u003c/em\u003e маємо \u003cstrong\u003e276 підозрюваних\u003c/strong\u003e осіб у воєнних злочинах (\u003cstrong\u003eщодо 97 з них спрямовано обвинувальні акти до суду; з них стосовно 26 осіб ухвалені вироки\u003c/strong\u003e). Важливо зазначити, що з цих вироків половина, навіть трошки більше, 14 \u0026mdash; щодо військовополонених, тобто щодо осіб, які фізично перебувають в Україні, щодо 12 осіб \u0026mdash; заочне провадження.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж маємо \u003cstrong\u003eвелике провадження щодо злочину агресії відносно вищого військово-політичного керівництва російської федерації\u003c/strong\u003e. У ньому маємо \u003cstrong\u003e639 підозрюваних осіб\u003c/strong\u003e, серед них начальник генерального штабу (Герасімов), міністр оборони (Шойгу), керівники розвідувальних органів, керівники обох палат федеральних зборів рф (161 сенатор рф і 419 депутатів держдуми) тощо, а ще керівниця центробанку рф, міністр транспорту рф. Загалом 639 особам було повідомлено про підозру в злочині агресії, а щодо чотирьох осіб ми наразі спрямували справи до суду. Решта \u0026mdash; поки на етапі досудового розслідування. Зазвичай це потребує багато часу через заочну процедуру розслідування, проте, я думаю, незабаром усе буде направлено до суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Ви згадали різні органи, які залучені до цього процесу, і координацію між ними. У нас є КПК, за яким воєнні злочини віднесені до підслідності СБУ. Як ця робота побудована на практиці і що можна сказати про фактичну спеціалізацію?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Так, згідно з КПК воєнні злочини \u0026mdash; це виключна підслідність Служби безпеки України. Водночас практика показала, що слідчі СБУ об\u0026rsquo;єктивно не можуть розслідувати таку кількість воєнних злочинів, тому до розслідування цієї категорії злочинів ми залучаємо слідчих ще двох органів. Зазвичай це Національна поліція і Державне бюро розслідувань. Водночас ми зважаємо на національну судову практику, яка існувала раніше (хоча вона вже змінюється), яка здебільшого вважала доказ, зібраний з \u0026laquo;порушенням правил підслідності\u0026raquo;, як автоматично недопустимий. Тому для того, щоб у нашому випадку не поставали подібні питання, щоб через певний час докази, зібрані слідчими Національної поліції, не були визнані недопустимими, \u003cstrong\u003eми обов\u0026rsquo;язково на початковому етапі, якомога раніше, залучаємо слідчих СБУ, які певний час розслідують кримінальне провадження. Потім з різних причин ми можемо передати ці кримінальні провадження іншим органам досудового розслідування\u003c/strong\u003e. Таким чином, дотримується \u0026laquo;процесуальна чистота\u0026raquo;, адже СБУ як належний орган досудового розслідування обов'язково на ранніх етапах має бути присутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМи узгодили із СБУ і Національною поліцією, який орган за які воєнні злочини відповідає, на яких територіях тощо. Цей процес зайняв у нас близько трьох місяців. Наприклад, якщо мова йде про насильницькі воєнні злочини (убивство, зґвалтування, катування), то розслідування потребує тих навичок, які зазвичай мають слідчі Національної поліції, що розслідують схожі категорії загальнокримінальних злочинів. Якщо ж ідеться про злочин агресії або обстріл цивільних об\u0026rsquo;єктів, обстріл енергетичних об\u0026rsquo;єктів, то цю категорію проваджень розслідують слідчі СБУ. ДБР залежно від потреби ми іноді залучаємо до кримінальних проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Розслідування воєнних злочинів потребує особливих знань у сфері міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального права. Чи була готова наша система до розслідування саме з погляду таких знань, спеціалізації і як загалом вдалося підготувати таку велику кількість людей, які раніше не мали справу з воєнними злочинами, до всіх складних речей, які вимагаються під час розслідування воєнних злочинів?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, \u003cstrong\u003eсистема кримінальної юстиції не була готова до такої кількості воєнних злочинів. \u003c/strong\u003eТрадиційно цією категорією проваджень займалися спеціалізовані підрозділи в Офісі Генерального прокурора, існував т.\u0026nbsp;зв. Департамент \u0026laquo;війни\u0026raquo;, який до повномасштабного вторгнення розслідував воєнні злочини, вчинені на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та в Криму. Також ми мали спеціалізовані підрозділи в Луганській і Донецькій обласних прокуратурах і в прокуратурі Автономної Республіки Крим, які загалом розумілися на цій категорії проваджень.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗвісно, що після повномасштабного вторгнення кількість воєнних злочинів зросла просто в геометричній прогресії, і досвіду цих людей явно не вистачало. Тому \u003cstrong\u003eдо розслідування воєнних злочинів ми залучили всіх \u0026mdash; і органи досудового розслідування, і органи прокуратури (показовою в цьому плані є деокупація Київської області), які на той момент не мали відповідного досвіду.\u003c/strong\u003e Довелося вчитися, як кажуть, \u0026laquo;по ходу\u0026raquo;, вивчати і міжнародне гуманітарне, і міжнародне кримінальне право. Десь з квітня-травня ми спробували підсилити роль Департаменту \u0026laquo;війни\u0026raquo; \u0026mdash; розширили його, збільшили штатну чисельність. Він почав перебирати на себе координувальну роль щодо всієї системи, адже є своєрідним носієм стандартів розслідування воєнних злочинів. \u003cstrong\u003eКоординувальна роль необхідна для того, щоб на регіональному рівні не припускатися помилок, які можна зробити, якщо не знати міжнародного гуманітарного права. \u003c/strong\u003eТому ми максимально включилися в цей процес разом з нашими колегами з неурядових організацій, Тренінговим центром прокурорів України. Разом підготували різні \u003cem\u003ead hoc \u003c/em\u003eпам\u0026rsquo;ятки, розʼяснення, листи-орієнтування про особливості кваліфікації воєнних злочинів від Генерального прокурора тощо. Також наші колеги з підрозділу нагляду за регіонами надавали методичну практичну допомогу для того, щоб регіони не робили помилок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eМи ж розуміємо, що до цієї категорії кримінальних проваджень прикута увага не тільки в Україні, а й за її межами. Саме тому ми намагалися зробити цей процес максимально якісним, адже рано чи пізно питання про спроможність національної системи юстиції постане.\u003c/strong\u003e Це про неупередженість, бо Україна як сторона збройного конфлікту може бути необ'єктивною та неякісно розслідувати \u0026mdash; такі побоювання озвучують наші міжнародні партнери. Щоб уникнути цих обвинувачень, ми якомога швидше, ще навесні 2022 року, почали просувати стандарти розслідування воєнних злочинів. У цьому нам також допомогли міжнародні колеги: в ОГП утворено групу радників \u0026mdash; Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine. До неї входять фахівці з Великої Британії, США, ЄС, інших країн, які мають досвід розслідування воєнних злочинів, участі в судових трибуналах щодо розгляду воєнних злочинів. Ці люди дуже допомогли нам знайти правильний вектор, а не вигадувати власне ноу-хау.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо подивитися на розслідування воєнних злочинів з позиції потерпілої особи, то можна згадати про загальні проблеми в системі кримінальної юстиції\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e:\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003e потерпілі особи не відчувають підтримку держави та взагалі не розуміють свою подальшу долю. З воєнними злочинами це ускладнюється ще й тим, що навіть якщо встановити особу, яка вчинила його, доступ до неї значно обмежений, якщо взагалі можливий. Яким чином побудована робота з потерпілими, які підходи застосовуються і як потерпілим особам пояснюються перспективи відновлення справедливості в такій складній категорії злочинів, як воєнні злочини?\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, ви правильно зазначили, це системна проблема, коли потерпілий фактично залишається осторонь процесу. Тобто поза увагою як сторони обвинувачення, так й інших учасників кримінального провадження. Ця проблема поширюється і на воєнні злочини, на жаль.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте \u003cstrong\u003eми намагаємося змінювати практику незалучення потерпілого до розслідування. Найбільше просунулися в зміні підходів до роботи із жертвами сексуального насильства в умовах збройного конфлікту (СНПК).\u003c/strong\u003e Маємо окремий підрозділ, який дуже плідно співпрацює з іншими органами влади, міжнародними організаціями та українськими неурядовими організаціями в межах цілої коаліції. Вони намагаються підходити до цієї проблеми з різних боків, зокрема шляхом організації надання максимального обсягу допомоги \u0026mdash; соціально-психологічної, медичної та інших видів підтримки для потерпілих.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСтосовно потерпілих від інших воєнних злочинів, то наразі такого напряму роботи немає, проте в органах прокуратури серйозно обговорюється можливість запровадження окремого підходу стосовно взаємодії з потерпілими від воєнних злочинів, їх підтримки. \u003cstrong\u003eБуде ухвалена Стратегія переслідування винних у міжнародних злочинах строком на два найближчі роки, окремий розділ якої присвячений саме підтримці потерпілих, а також свідків воєнних злочинів.\u003c/strong\u003e Тобто наразі я не можу сказати, що ми вже маємо значний досвід підтримки потерпілих, але \u003cstrong\u003eце точно один з пріоритетів для нас цього року.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Якщо ми заговорили про перспективи відновлення справедливості, то багато хто або не знає, або якщо знає, то нарікає на заочні розслідування, in absentia, що у воєнних злочинах більшість підозрюваних фізично недоступні для правосуддя і їхня участь у процедурах цим ускладнена, а виконання вироку тим паче. У чому полягає комунікаційна стратегія прокуратури, як пояснювати в довгій перспективі, яким чином урешті буде відновлено справедливість, а винні будуть покарані за воєнні злочини? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Справді, у більшості випадків наші розслідування здійснюються за заочною процедурою, коли ми не маємо підозрюваних осіб. Водночас у нас є доступ до доказової бази, яку ми не маємо права втрачати, тому необхідні слідчі дії здійснюються відразу. В ідеалі, звісно, мати доступ до місця вчинення злочину. Тому, \u003cstrong\u003eколи ми отримали доступ до Київської області, до звільнених територій Харківської, Херсонської областей, то як якість розслідувань, так і кількість виявлених злочинів автоматично зросла, бо слідчі, прокурори отримали безпосередній доступ до місця вчинення злочину, можливість працювати з потерпілими та свідками.\u003c/strong\u003e Це дозволило якісно документувати воєнні злочини, зокрема ідентифікувати людей, які можуть бути причетні до їх вчинення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо злочини вчиняються на зараз окупованих територіях, до яких ми не маємо доступу, то все одно існують методи, як збирати докази дистанційно. Мова йде і про аналіз даних з відкритих джерел, даних розвідки, даних міжнародних партнерів, використання інших джерел, які допомагають зафіксувати злочин і докази його скоєння. \u003cstrong\u003eЯкщо в ході такого документування ми переконалися, що встановили особу, яка може бути причетна і є докази її вини, то законодавство дозволяє не чекати, поки ця особа потрапить у наші руки, а передавати справу в суд (in absentia). Понад те \u0026mdash; заочно ухвалювати вирок.\u003c/strong\u003e До того ж це запускає певні компенсаційні механізми для потерпілої особи, що також дуже важливо. Така заочна процедура критично важлива для самого потерпілого, який розраховує на відшкодування шкоди, тим паче зараз багато говорять про ймовірні компенсаційні механізми, які рано чи пізно запрацюють.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, це жодним чином не виключає реальної відповідальності засудженої особи після ухвалення судом вироку. Війна триває, і ця людина, яка вчинила злочин, сьогодні не доступна для нас, проте завтра все може змінитися. І тоді відразу виникне можливість виконати вирок, який уже ухвалив суд. Іншими словами, \u003cstrong\u003eнемає сенсу відкладати розслідування на завтра, коли ця людина потрапить до наших рук, усе може відбуватися паралельно. Головне завдання цього механізму полягає у фіксації всіх доказів, встановленні особи, а також наданні можливості запустити компенсаторні механізми для потерпілого. \u003c/strong\u003eДля цього не потрібно чекати моменту, коли ця особа буде доступна для нашого правосуддя фізично, хоча ми й сподіваємося, що він настане скоро.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Так, саме на це і сподіваємося. Що стосується розслідування в цілому. Національна система \u0026mdash; не єдина, у нас є Міжнародний кримінальний суд, у нас є універсальна юрисдикція. Є багато держав, які готові допомогти Україні в розслідуванні міжнародних злочинів і воєнних злочинів, зокрема. Як можна забезпечити баланс, хто чим більше займається і як саме відбувається співпраця. Часто можна почути, що \u0026laquo;у вас же є Міжнародний кримінальний суд, він є постійним, він розбереться, а ви, українці, маєте лише надавати інформацію\u0026raquo;. Чому це не так? \u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЮ: \u0026mdash; Досвід України унікальний. Він формується саме Україною, на жаль, внаслідок жахливих подій, які відбуваються просто зараз. З юридичного погляду ця ситуація унікальна, бо існує можливість відпрацювати механізми притягнення до відповідальності і покарання за міжнародні злочини, які не застосовувалися в інших країнах. У майбутньому багато хто буде вивчати наш досвід, бо міжнародні злочини вчинятимуться й надалі.\u003cstrong\u003e Ми намагаємося максимально залучити весь світ до розслідування міжнародних злочинів. Я завжди кажу нашим міжнародним партнерам\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e:\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e якщо це міжнародні злочини, то вони не просто так називаються \u0026laquo;міжнародними\u0026raquo;, це справа усього світу притягнути до відповідальності за них, не лише України. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВ інших країнах, де відбувалися воєнні злочини, притягнення до відповідальності за них відбувалося або в межах національної юрисдикції, або за допомогою різних гібридних механізмів, або окремого трибуналу чи \u003cem\u003ead hoc\u003c/em\u003e суду тощо. \u003cstrong\u003eМи ж виходимо з того, що це буде набагато складніший механізм, і головне \u0026mdash; ми зважаємо на інтереси України. Це дуже важливо зрозуміти, що саме Україна визначає, яким чином, де і кого необхідно переслідувати за вчинення злочинів. Важливо це усвідомити, бо сподівання, що хтось там колись приїде і за нас визначить, кого треба переслідувати і як, не працюють, ми одразу відмовилися від такого підходу.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМіжнародний кримінальний суд, інші країни, які хочуть переслідувати воєнних злочинців у межах універсальної юрисдикції, \u0026mdash; це все реалізація комплементарної функції, тобто доповнення нашої національної системи юстиції. Там, де ми не можемо притягнути до відповідальності, включаються вони. \u003cstrong\u003eМи розуміємо, що 99 % воєнних злочинів будуть розслідуватися і переслідуватися саме в національній юрисдикції. \u003c/strong\u003eВодночас МКС зробить свою роботу \u0026mdash; притягне до відповідальності найвище керівництво російської федерації, переслідувати яке з огляду на імунітети ми просто не можемо. У певних випадках ми в робочому порядку розмежовуємо, які керівники потрапляють на лаву підсудних МКС, а стосовно яких ми здійснюємо переслідування. З позиції суспільного сприйняття ми розуміємо, що все-таки в складних випадках, можливо, буде краще бачити вирок МКС, а не українського районного суду. Саме через те, що довіра до МКС вища і резонанс від його рішення буде набагато більшим. Тому МКС буде працювати по ширшому колу людей, аніж т. зв. \u0026laquo;трійка\u0026raquo;, що наділена імунітетом, \u0026mdash; президент, прем\u0026rsquo;єр-міністр, міністр закордонних справ. \u003cstrong\u003eМи перебуваємо в постійному контакті з МКС, узгоджуємо, хто і як буде притягнутий до відповідальності ним, а хто на національному рівні. Це необхідно для того, щоб не притягнути людину за той самий злочин у двох різних юрисдикціях. \u003c/strong\u003eЯкщо ми дізнаємося, що тією чи іншою людиною (провадженням стосовно неї) зацікавився МКС, то наше завдання не засуджувати її в Україні, а збирати докази вини, які будуть передані до МКС.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВодночас ми розуміємо, що \u003cstrong\u003eресурси МКС дуже обмежені. На його лаві підсудних опиниться військово-політичне керівництво російської федерації. За моєю субʼєктивною оцінкою, це близько 15\u0026ndash;20 людей, навряд чи більше. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо того ж ми ще маємо ресурси інших країн, які переслідують воєнних злочинців у межах \u003cstrong\u003eуніверсальної юрисдикції\u003c/strong\u003e. Тобто тих країн, які розпочали власне розслідування стосовно воєнних злочинів, які вчиняються тут, в Україні. Ми підтримуємо постійний контакт з ними, ще в грудні запропонували конкретний порядок співпраці. \u003cstrong\u003eМи готові вам віддавати всі матеріали кримінальних проваджень, якщо вас це зацікавить. Ми готові, щоб ваш суд у Лондоні, у Берліні, у Мадриді, у Мельбурні почав у межах своєї національної юрисдикції переслідувати росіян за воєнні злочини в Україні. І тоді ми будемо мати таке, знаєте, сузір\u0026rsquo;я судів, які працюють по всьому світу і які притягають воєнних злочинців до відповідальності. Ця модель унікальна.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩо більше таких судів буде, то краще, адже це зекономлені ресурси, які можна використати на розслідування інших проваджень в Україні. При цьому весь світ демонструватиме свою реакцію на міжнародні злочини, вчинені російською федерацією. Інші країни, насамперед країна-винуватець, тобто \u003cstrong\u003eросійська федерація, побачить, що це не просто МКС, не просто національні суди чи Україна, це десятки країн по всьому світу, які починають переслідування. Таким чином, можна значно обмежити можливості пересування для росіян, зокрема поїздки, використання ресурсів інших країн, бізнес і так далі.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eМова йде про дуже потужний інструмент, який, з одного боку, має превентивний ефект, який дасть іншим країнам, схильним до агресії проти своїх сусідів, можливість подумати двічі, перш ніж це робити. І цей досвід, повторюсь \u0026mdash; залучення міжнародної юрисдикції, Міжнародного кримінального суду, універсальної юрисдикції і національних судів, синхронізація цього механізму між собою, \u0026mdash; справді та унікальна модель, яку можливо в Україні протестувати і запровадити.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003e\u003cem\u003eЄ: \u0026mdash; Дякую за відповіді на питання. Погоджуюся, міжнародні злочини \u0026mdash; це спільна справа і, я думаю, цей унікальний досвід України матиме неабиякі результати, створить прецедент, який ввійде в підручники міжнародного права й буде обговорюватися ще довгий час. Від імені команди JustTalk дякую вам за цю розмову, за детальні відповіді і бажаю наснаги в подальшій роботі. До побачення!\u003c/em\u003e\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідеозапис інтерв`ю доступний для перегляду на нашому \u003ca href=\"https://youtu.be/NOGgssCNvME\"\u003eYouTube-каналі\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":3,"url":"justtalk","show_main":0,"image":null,"name":"JustTalk","surname":"","post":"","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/sayt_2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":681,"url":"rik-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv--yurij-belousov-nachalnik-departamentu-vijni-ogp","video":"NOGgssCNvME","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283629,"date":"24.02.2023","views":283,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_6.png","mini_image":null,"name":"Рік розслідування воєнних злочинів || Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту війни ОГП","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїнська система правопорядку уже рік розслідує воєнні злочини в нових умовах \u0026mdash; після повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації 24 лютого масштаби, тяжкість і характер цих злочинів змінились. Попередні 8 років війни стали в нагоді, адже було розроблено процесуальні механізми, наприклад in absentia, утворено спеціалізовані підрозділи, наприклад \u0026laquo;Департамент війни\u0026raquo; в Офісі Генерального прокурора, проте можна чітко сказати, що саме за останній рік нам вдалось розбудувати систему національного переслідування за міжнародні злочини, зокрема воєнні.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ відео \u003cstrong\u003eЮрій Бєлоусов\u003c/strong\u003e, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, ділиться ключовими здобутками за цей рік, розповідає, чому саме українській системі правосуддя доведеться опрацьовувати основний масив цих злочинів та як загалом побудована архітектура воєнної юстиції сьогодні, адже подекуди трапляється хибна думка ніби \u0026laquo;МКС там розбереться, нам головне надіслати інформацію\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУкраїна чітко дотримується принципу комплементарності \u0026mdash; ми максимально притягуємо до відповідальності тих кого можемо, а тих кого ні, наприклад з огляду на імунітети \u0026mdash; ними займеться МКС, майбутній спеціальний трибунал, універсальна юрисдикція, адже міжнародні злочини це спільна справа \u0026laquo;міжнародного співтовариства\u0026raquo;.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_6.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":531,"name":"Міжнародний кримінальний суд"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":680,"url":"primusovo-mobilizovani-v-okupatsii-zradniki-chi-poterpili--justtalk-27","video":"dULEcDxAi1E","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283566,"date":"22.02.2023","views":236,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/zastavka-yutub.png","mini_image":null,"name":"Примусово мобілізовані в окупації: зрадники чи потерпілі? | JustTalk #27","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eЩе до початку широкомасштабної збройної агресії проти України на окупованих РФ територіях України активно залучали громадян України на строкову службу. З 2015 року окупаційна влада РФ в Криму провела 13 незаконних призовних кампаній в Збройні сили РФ, в ході яких в армію країни-окупанта призвали на строкову службу 31 тис. кримчан, більшість яких ймовірно є громадянами України.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯкими є основні проблеми визначення примусового характеру мобілізації мешканців тимчасово окупованої території України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка слідча та судова практика у справах щодо громадян України, які були мобілізовані на тимчасово окупованій території України до воєнізованих формувань так званих \u0026laquo;ЛНР\u0026raquo;, \u0026laquo;ДНР\u0026raquo; чи армії РФ, і в подальшому захоплені в полон Збройними Силами України?\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЯка правова кваліфікація дій таких осіб? \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eВідповіді на ці питання у відеозаписі спільної дискусії JustTalk та Коаліції \u0026laquo;Україна. П'ята ранку\u0026raquo;.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eСпікери:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eОнисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eВіталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя \u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eПетро Заруба, суддя Дарницького районного суду Києва.\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cstrong\u003eМодераторка: \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cul\u003e\r\n\u003cli\u003e\u003cspan\u003eЛариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/li\u003e\r\n\u003c/ul\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper доступний за посиланням: https://bit.ly/3JKuJwD\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/zastavka-yutub.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":541,"name":"окупація"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"},{"id":554,"name":"Примусова мобілізація"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":642,"url":"zapobigti-voennim-zlochinam-pid-chas-vijni-chi-tse-mozhlivo-","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1676296282,"date":"13.02.2023","views":709,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-2.jpg","mini_image":null,"name":"Запобігти воєнним злочинам під час війни: чи це можливо?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eДіяти до того, як жертви стануть жертвами, \u0026mdash; має бути основним завданням міжнародного правосуддя. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЩоб глибше розібратися в темі та визначити чинники, які впливають на вжиття таких запобіжних заходів, ми спробуємо відшукати відповіді на низку ключових, але дуже дискусійних питань.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯка мета міжнародного кримінального правосуддя? Чи однакові цілі міжнародного й національного правосуддя? Діяти на випередження чи боротися з непоправними наслідками війни? Чи ми можемо впливати на ці процеси? Якщо так, то які кроки треба зробити для наближення до мети?\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТема нашої дискусії не нова, вона є предметом обговорення міжнародних експертів протягом тривалого часу, починаючи від створення Міжнародного кримінального суду.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо прикладу, на цій дилемі акцентував професор Єльського університету Майкл Рейсман, говорячи про \u0026laquo;запобігання до факту\u0026raquo; на противагу \u0026laquo;покаранню після факту\u0026raquo;. Він стверджував, що \u0026laquo;діяти до того, як жертви стануть жертвами\u0026raquo; має бути основним завданням міжнародного правосуддя.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eЯКИЙ ВНЕСОК МОЖЕ ЗРОБИТИ МІЖНАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ?\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗа теорією Рейсмана, держави мають зосереджувати свої зусилля більше на запобіганні й стримуванні, ніж боротися з наслідками, які часто бувають настільки руйнівними, що виправити ситуацію майже неможливо.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПитання репарацій узагалі потребує окремого обговорення. Не кажучи вже про складність процедури їх отримання.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовертаючись до заходів \u0026laquo;стримування\u0026raquo;, професор вказує на певні чинники, що можуть стати реальною перешкодою на шляху запобігання злочинам.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eПерше \u0026mdash; це ідеологія. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗазвичай міжнародні злочини пов\u0026rsquo;язані з ідеологією. Під час допиту обвинувачених у міжнародних злочинах називають \u0026laquo;\u003cstrong\u003enot\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eordinary\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eperpetrators\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e, \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003ebut\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eact\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003eby\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003etrue\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003econviction\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo;. \u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто злочини, які вони вчиняють, мають певну високу ідею для їхнього суспільства. Для них не важливо, яке покарання їх чекає, тобто страх за покарання відсутній.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ контексті ситуації в Україні уваги заслуговує путінське гасло \u0026laquo;боротьби з нацистами\u0026raquo;, що дуже довго і свідомо вкладалося в голови росіян зі спеціальною метою \u0026mdash; сформувати, розвинути й закріпити ненависть до всього українського. Змусити вірити, що росіяни вбивають заради певної ідеї \u0026mdash; знищити нацистів в особі українців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПовернімося до поняття \u0026laquo;\u003cstrong\u003edeterrence\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e\u0026raquo; (стримування)\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e.\u003c/strong\u003e\u003cstrong\u003e \u003c/strong\u003eНаскільки це можливо в контексті нашої ситуації? Існує багато чинників, що вливають на так звані запобіжники недопущення наслідків війни для цивільного населення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДля того, щоб стримування працювало попри ефект \u0026laquo;ідеї\u0026raquo;, потенційні злочинці мають ідентифікувати власні дії як злочини й чітко усвідомлювати \u0026laquo;невідворотність покарання\u0026raquo;, що вони обов\u0026rsquo;язково відповідатимуть за свої злодіяння, і що серйозніші будуть злочини, то більше покарання на них чекає. Адже невідворотність покарання має головний вплив на осіб, які можуть вчинити кримінальні правопорушення.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк міжнародне, так і національне законодавство встановлює кримінальну відповідальність за вчинення воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯк ми знаємо, прокурор Міжнародного кримінального суду проводить повноцінне розслідування стосовно злочину геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених РФ, доповнюючи та підсилюючи прагнення національних органів притягнути воєнних злочинців до відповідальності.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eОднак в Україні формується дуже небезпечна практика обмінювати осіб, що вчинили воєнні злочини, на наших військовополонених.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаціональне законодавство не містить заборони обмінювати осіб, що засуджені або притягаються до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, вчинені на території України.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПонад те, 28 липня 2022 року Верховна Рада України \u003cstrong\u003eзатвердила правовий порядок \u0026laquo;обміну\u0026raquo; військовополонених,\u003c/strong\u003e підозрюваних, обвинувачених, засуджених за скоєння злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПоправки передбачають, що навіть військовополонені, які обвинувачуються у скоєнні злочинів, включно з міжнародними злочинами, як, наприклад, воєнні злочини, злочини проти людяності, можуть бути звільнені з-під варти та обміняні, тоді як кримінальне переслідування може здійснюватися за їх відсутності (in absentia)\u003ca href=\"#_ftn1\" name=\"_ftnref1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e\u003cem\u003e. \u003c/em\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ Доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини наголошено, що держави повинні розслідувати міжнародні злочини, ймовірно вчинені на їхній території, і за необхідності здійснювати судове переслідування підозрюваних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, жертви грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права мають право на встановлення істини, справедливість і відшкодування завданої шкоди.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eВідповідно до норми 158 звичаєвого міжнародного гуманітарного права\u003c/strong\u003e держави повинні розслідувати воєнні злочини, що, як стверджується, вчинені їхніми громадянами або збройними силами, або на їхній території, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів. Вони також повинні розслідувати інші воєнні злочини, щодо яких вони мають юрисдикцію, і за наявності підстав притягати до відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні таких злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТобто міжнародне гуманітарне право встановлює прямий обов\u0026rsquo;язок держави притягати до відповідальності воєнних злочинців.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗ одного боку, ми постійно наголошуємо на важливості проведення розслідування прокурором Міжнародного кримінального суду mass atrocities, вчинених РФ на території України, а з іншого \u0026mdash; нівелюємо власний обов\u0026rsquo;язок розслідувати та переслідувати воєнних злочинців, віддаючи їх країні-агресору, щоб вони могли й надалі вчиняти злочини.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОсь, наприклад, як розуміє обмін військовополоненими міністр юстиції і відкрито про це висловлюється в ЗМІ\u003ca href=\"#_ftn2\" name=\"_ftnref2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cimg src=\"http://just-talk.in-action.net/uploads/ftp/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F1.png\" width=\"400\" height=\"\" alt=\"\" /\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНа мій погляд, для України такий підхід до обміну військовополоненими може бути дуже небезпечним: з одного боку, він нівелює засоби, направлені на стримування та запобігання вчиненню злочинів, з іншого \u0026mdash; має високі репутаційні ризики для країни загалом. Фактично таким підходом Україна перекладає відповідальність за переслідування воєнних злочинів на плечі Міжнародного кримінального суду й не виконує свій обов\u0026rsquo;язок.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref1\" name=\"_ftn1\"\u003e\u003cspan\u003e[1]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні з 1 лютого \u0026mdash; 31 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\"\u003ehttps://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-09-23/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003ca href=\"#_ftnref2\" name=\"_ftn2\"\u003e\u003cspan\u003e[2]\u003c/span\u003e\u003c/a\u003e У Мін'юсті розповіли про дві категорії військовополонених і про те, що з ними роблять, hromadske, 26 липня 2022 року: \u003ca href=\"https://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\"\u003ehttps://hromadske.ua/posts/u-minyusti-rozpovili-pro-dvi-kategoriyi-vijskovopolonenih-i-sho-z-nimi-roblyat\u003c/a\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":88,"url":"olena-chernova","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/chernova.jpg","name":"Олена ","surname":"Чернова","post":"адвокатка, випускниця курсу УГСПЛ «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту»","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-2.jpg","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":679,"url":"amnistiya-prostiti-schob-obednati-krainu--olga-semenyuk--justconf2022","video":"dvBs1KbI6wA","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682283343,"date":"13.02.2023","views":281,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/semenyuk.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія: простити, щоб об'єднати країну || Ольга Семенюк | JustConf2022","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЧи зможуть за одним столом разом святкувати перемогу України львів'яни, луганчани, кияни та кримчани? Що вже сьогодні ми можемо робити, щоб відповідь на це питання була: \u0026laquo;Так, зможуть\u0026raquo;?\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПро амністію, як один із інструментів об\u0026rsquo;єднання нашої нації, розповіла Ольга Семенюк, адвокатка, координаторка освітнього напряму УГСПЛ під час \u003c/span\u003e\u003cspan\u003e#JustConf2022\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/semenyuk.jpg","tags":[{"id":524,"name":"JustConf"},{"id":526,"name":"війна"},{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":641,"url":"posilennya-vidpovidalnosti-vijskovosluzhbovtsiv-obektivna-neobhidnist-chi-nevipravdana-zhorstokist","video":"","type":0,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1675947066,"date":"09.02.2023","views":717,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/komanda_sayt-1.jpg","mini_image":null,"name":"Посилення відповідальності військовослужбовців: об’єктивна необхідність чи невиправдана жорстокість?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e24 січня 2023 року повернуто з підписом Президента Закон України від 13 грудня 2022 № 2839-IX \u0026laquo;Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці\u0026raquo;, який здійняв чималого галасу в суспільстві й започаткував жваву дискусію серед політиків і правників. Електронна петиція про його ветування набрала 34\u0026nbsp;941 голос. Чому ж Закон № 2839-IX викликав активне обговорення та чи є в ньому справедливі наративи, спробуємо розібратися разом у цій статті.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЛакмусовим папірцем, звісно, стали зміни до статей 69 і 75 Кримінального кодексу України про заборону призначення більш м\u0026rsquo;якого покарання, ніж передбачено законом, і заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням за воєнні злочини, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, а також посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених цими складами злочинів, що в майбутньому передбачає призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п\u0026rsquo;яти до семи років.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо бути справедливими та всебічно дослідити всі передумови, у тому числі із застосуванням методу ретроспективного аналізу, зазначимо, що внесення цих змін було викликано процесами, які відбуваються в суспільстві.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНаша країна охоплена вогнем війни, а на кону стоїть безпека, свобода та життя. За таких умов посилення військової дисципліни і відповідальності за ухилення від виконання військового обов\u0026rsquo;язку не видається актом надмірної жорстокості. Надто висока ціна, яку ми сплачуємо щодня.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eДо внесення змін стаття 69 Кримінального кодексу України не застосовувалася до корупційних правопорушень, а стаття 75 \u0026mdash; до корупційних правопорушень і порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп\u0026rsquo;яніння. І ніхто не скаже, що заборона застосування пом\u0026rsquo;якшень щодо цих складів злочину не відповідає справедливості, бо всім відомо, якими болючими хворобами в суспільстві є корупційні правопорушення або спричинення ДТП з тяжкими наслідками у стані сп\u0026rsquo;яніння.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЯкщо ж закон має легітимну мету, чому він викликав такий резонанс? Відповідь дуже проста: вказані статті майже мертві в перспективі захисту, за ними відсутні виправдувальні вироки, а \u0026laquo;військова доктрина\u0026raquo; недосконала в наданні відповідей на питання, які постають під час визначення правомірності поведінки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ цій ситуації саме можливість піти на угоду про визнання винуватості та отримати покарання, непов\u0026rsquo;язане з реальним позбавленням волі, виступала \u0026laquo;рятувальним механізмом\u0026raquo; для осіб, які не становлять значну небезпеку для суспільства, шансом на реабілітацію в разі помилки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОднак Закон № 2839-IX залишив своєрідний запасний шлях для відступу, про який мало говорять у суспільстві. Так, наприклад, склад статті 402 Кримінального кодексу України \u0026laquo;Непокора\u0026raquo; дуже схожий на статтю 403 \u0026laquo;Невиконання наказу\u0026raquo;, статті 404 \u0026laquo;Опір начальникові\u0026raquo; \u0026mdash; на статтю 405 \u0026laquo;Погроза або насильство щодо начальника\u0026raquo;, статті 407 \u0026laquo;Самовільне залишення військової частини або місця служби\u0026raquo;, статті 408 \u0026laquo;Дезертирство\u0026raquo; \u0026mdash; на статтю 409 \u0026laquo;Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eКоли вода впирається в перешкоду, то знаходить вихід через маленькі шпаринки, щоб її обійти. Тобто схожі за складом злочини, за якими існує можливість для маневрування, сприятимуть більш лояльній кваліфікації подібних кримінальних правопорушень з приречених на умовно безпечні. Але не для всіх.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eОкрім того, наразі почали з\u0026rsquo;являтися нові ініціативи щодо підготовки змін до Кримінального кодексу України для вдосконалення процедури притягнення військовослужбовців до відповідальності, яка за належних умов зможе забезпечити настання справедливості для всіх і допоможе зняти надмірну напругу в суспільстві.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":80,"url":"kristina-reu","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/reu.jpg","name":"Кристина","surname":"Реу","post":"адвокатка, членкиня руху #Адвокати ЗСУ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/komanda_sayt-1.jpg","tags":[{"id":543,"name":"військова прокуратура"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":633,"url":"amnistiya-hto-mozhe-buti-amnistovanij-pislya-zavershennya-zbrojnogo-konfliktu","video":"","type":0,"week":1,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1673438411,"date":"11.01.2023","views":829,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/amnistiya_1.jpg","mini_image":null,"name":"Амністія: хто може бути амністований після завершення збройного конфлікту?","description":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eАмністія \u0026mdash; одне з найгостріших питань постконфліктного врегулювання. Чому? \u003cspan\u003eТому \u003c/span\u003eщо в ЗМІ вона зазвичай подається як потенційна можливість для безкарності вбивць українського народу. Через це суспільство негативно її сприймає. Але настав час поглянути на цю тему під іншим кутом і зрозуміти, що амністія не має бути способом уникнення відповідальності воєнних злочинців. Вона має стати дієвим заходом для відновлення єдності українського суспільства.\u003c/p\u003e","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eНасамперед треба визначити, на кого буде поширюватися амністія. \u003cstrong\u003eВажливо зрозуміти: амністія не для російських вбивць, а для громадян України.\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eУ міжнародному збройному конфлікті, який триває вже дев\u0026rsquo;ятий рік, беруть участь не тільки росіяни, а й громадяни України, які перейшли на бік ворога. Для таких українців, які скоюють воєнні злочини, прощення немає. Вони мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності й понести покарання за свої вчинки.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eІдеться не про Мінські угоди, підписані ще у 2014 році, і не про Закон України \u0026laquo;Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей\u0026raquo;, ухвалений 16 вересня 2014 року. Його не підписав ані Голова Верховної Ради, ані Президент України, тому він не набув чинності. Хоча саме Мінські угоди й зазначений закон передбачали \u0026laquo;амністію для всіх\u0026raquo;. Через це і могла народитися думка, що амністія може стати інструментом безкарності воєнних злочинів.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eСправді, навіть міжнародні норми передбачають надання широкої амністії. Наприклад, стаття 6(5) Додаткового протоколу ІІ до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), встановлює: \u0026laquo;Після завершення воєнних дій органи, що перебувають у владі, \u003cem\u003eпрагнуть надати якомога ширшу амністію особам\u003c/em\u003e, які брали участь у збройному конфлікті, та особам, позбавленим волі з причин, пов\u0026rsquo;язаних зі збройним конфліктом (\u0026hellip;)\u0026raquo;. Але ця \u0026laquo;широта\u0026raquo; може розумітися по-різному.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cstrong\u003eНаприклад, політика ООН стосовно амністії передбачає декілька принципів. Отже, держави повинні:\u003c/strong\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e1\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзабезпечити, щоб особи, відповідальні за серйозні порушення прав людини і гуманітарного права, були притягнуті до відповідальності;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e2\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eзабезпечити жертвам право на правовий захист, зокрема на компенсацію;\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers\" style=\"text-align: justify;\"\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__number\"\u003e\u003cspan\u003e3\u003c/span\u003e\u003c/div\u003e\r\n\u003cdiv class=\"style__numbers__text\"\u003eамністія не може перешкоджати жертвам або всьому суспільству дізнатися правду про злочини.\u003c/div\u003e\r\n\u003c/div\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВідразу стає зрозуміло, що амністія не може бути поширена на воєнних злочинців. Тобто \u003cstrong\u003e\u0026laquo;амністії для всіх\u0026raquo; немає місця\u003c/strong\u003e.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eТеоретично, якщо амністія охопить навіть воєнних злочинців, то вона порушуватиме міжнародні норми.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПрикладом такої ситуації може бути запроваджена в Хорватії амністія й ухвалене у 2014 році рішення Великої палати Європейського суду з прав людини в справі \u0026laquo;Маргуш проти Хорватії\u0026raquo;.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eЗаявник був хорватським військовослужбовцем, який під час війни вчинив низку злочинів проти цивільного населення, убив і поранив кількох цивільних.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПісля війни в державі було оголошено загальну амністію за злочини, учинені у зв\u0026rsquo;язку з війною. Маргуша почали притягати до кримінальної відповідальності, але суд вирішив його амністувати.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПопри це хорватська прокуратура вирішила, що вбивство невинних цивільних осіб \u0026mdash; це воєнний злочин, тому Маргуш має бути притягнутий до кримінальної відповідальності. У результаті кримінальну справу поновили, Маргуша звинуватили у воєнних злочинах, визнали винним і засудили на тривалий строк.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eВін звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення статті 4 Протоколу 7 Європейської конвенції з прав людини, яка передбачає заборону подвійного притягнення до кримінальної відповідальності. У своєму рішенні Велика палата суду людини роз\u0026rsquo;яснила, що такі амністії неприйнятні й за міжнародним правом не мають сили.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eХто ж тоді може бути амністований? Не слід забувати, що життя на окупованих територіях триває. Хтось побив свого сусіда, інший вкрав мобільний телефон, ще хтось \u0026mdash; грубо порушив громадський порядок, коли вчинив бешкет на центральному ринку, ображаючи продавців і покупців. Також є ті, хто продавав їжу ворогу, хто лікував ворога, хто працював у соціальних службах незаконно створених органів. Якщо притягати до відповідальності кожного, хто вчинив злочини невеликого або середнього ступеня тяжкості, або кожного, хто якимось чином співпрацював чи надавав послуги окупантам, то доведеться притягати до відповідальності чи не третину дорослого населення, що перебувало під окупантами.\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003eПроте якщо злочини не були воєнними, а особи, які їх скоїли, уже покаялися в скоєному і бажають спокутувати свою провину, то застосування амністії зможе показати і світовій спільноті, і українцям, що Держава Україна піклується про добробут свого населення, що Україна готова прощати й будувати нове життя на тих територіях, де окупанти намагалися знищити сліди минулого життя й зробити все, щоб люди забули, що вони українці.\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[{"id":86,"url":"olga-semenyuk","show_main":1,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/authors/IMG_6531-olyga-semenyuk.jpg","name":"Ольга","surname":" Семенюк","post":"адвокатка, координаторка освітнього напряму УГСПЛ","text":""}],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/amnistiya_1.jpg","tags":[{"id":551,"name":"амністія"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":41,"url":"opinions","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Позиції","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[41]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":671,"url":"rol-nederzhavnih-institutsij-u-rozsliduvanni-voennih-zlochiniv-scho-pratsyue-ta-yak-otrimati-rezultat","video":"GJRRHll2NM0","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280817,"date":"21.12.2022","views":225,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_2.png","mini_image":null,"name":"Роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів: що працює та як отримати результат?","description":"","text":"\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eЯка роль недержавних інституцій у розслідуванні воєнних злочинів?\u0026nbsp;\u003c/span\u003e\u003cspan\u003eПро сильні та слабкі сторони розповів \u003cstrong\u003eЄвген Крапивін\u003c/strong\u003e, контентний редактор JustTalk, експерт JustGroup, експерт з кримінальної юстиції.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозапис спільної дискусії JustTalk і Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo; \u0026laquo;Розслідування воєнних злочинів: півроку після повномасштабного вторгнення\u0026raquo;, яка відбулась 28 серпня 2022 року, доступний за \u003ca href=\"https://youtu.be/92mOVz8KDQI\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003cspan\u003e\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003e________________________________\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp style=\"text-align: justify;\"\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3KuyUwY\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_2.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]},{"id":670,"url":"oglyad-riznih-modelej-rozsliduvannya-voennih-zlochiniv-vnutrishnoi-ta-zovnishnoi--martin-hakkett","video":"ChduQmkrUA4","type":1,"week":0,"on_english_language":0,"main_page":1,"created_at":1682280576,"date":"08.12.2022","views":185,"interview":0,"menu_position":null,"image":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news/maxresdefault-3_1.png","mini_image":null,"name":"Огляд різних моделей розслідування воєнних злочинів: «внутрішньої» та «зовнішньої» | Мартін Хаккетт","description":"","text":"\u003cp\u003e\u003cspan\u003eУ відео \u003cstrong\u003eМартін Хаккетт\u003c/strong\u003e, експерт Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo;, розповідає про різні моделі розслідування воєнних злочинів: \u0026laquo;внутрішню\u0026raquo; (наприклад, у Косово, а також у Хорватії та деяких інших країнах колишньої Югославії) й \u0026laquo;зовнішню\u0026raquo; (наприклад, у Сирії). Мартін очолював прокуратуру з переслідування за воєнні злочини у Республіці Косово та являється старшим радником ООН з питань переслідування за злочин тероризму в контексті Близького Сходу.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eПовний відеозапис спільної дискусії JustTalk і Проєкту ЄС \u0026laquo;Pravo-Justice\u0026raquo; \u0026laquo;Розслідування воєнних злочинів: півроку після повномасштабного вторгнення\u0026raquo;, яка відбулась 28 серпня 2022 року, доступний за \u003ca href=\"https://youtu.be/92mOVz8KDQI\"\u003eпосиланням\u003c/a\u003e.\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003e ________________________________\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e\r\n\u003cp\u003e\u003cspan\u003eDiscussion paper: \u003c/span\u003e\u003cspan\u003ehttps://bit.ly/3KuyUwY\u003c/span\u003e\u003c/p\u003e","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","authors":[],"newImage":"https://just-talk.in-action.net/uploads/news_seo/maxresdefault-3_1.png","tags":[{"id":526,"name":"війна"},{"id":534,"name":"воєнні злочини"},{"id":547,"name":"розслідування воєнних злочинів"},{"id":552,"name":"збройний конфлікт"}],"categories":[{"id":38,"url":"video","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Відео","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"subcategories":[{"id":42,"url":"lyudi-profesii","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":1,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"Люди професії","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[42]},{"id":43,"url":"justtalk-world","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk World","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[43]},{"id":44,"url":"justtalk-context","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk Context","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[44]},{"id":45,"url":"justtalk-offline-videozviti","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":null,"image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk offline відеозвіти","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[45]},{"id":46,"url":"justcovid","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustCovid","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[46]},{"id":47,"url":"justconf","url2":"","parent_id":38,"visible":1,"menu":0,"interview":0,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustConf","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":2,"children":[47]}],"children":[42,43,44,45,46,47,38]}],"themes":[{"id":18,"url":"justtalk-v-umovah-vijni","url2":"","parent_id":0,"visible":1,"menu":1,"interview":1,"open_menu":0,"side_menu":0,"css_class":"","image":null,"big_image":null,"info_image":null,"icon_image":null,"icon_svg_image":null,"file":null,"name":"JustTalk в умовах війни","short_description":"","description":"","text":"","text2":"","text3":"","text4":"","text5":"","text6":"","text7":"","seo_text":"","meta_title":"","meta_description":"","meta_keywords":"","level":1,"children":[18]}]}]},"namespacesRequired":["common"]}},"page":"/tag/[url]","query":{"url":"552"},"buildId":"9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B","isFallback":false,"gssp":true,"customServer":true,"appGip":true,"head":[["meta",{"name":"viewport","content":"width=device-width"}],["meta",{"charSet":"utf-8"}],["link",{"href":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg","rel":"image_src"}],["meta",{"property":"og:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["meta",{"name":"twitter:image","content":"https://justtalk.com.ua/img/og-jt.jpg"}],["title",{"children":"Позначено\"збройний конфлікт\""}]]}</script><script nomodule="" src="/_next/static/chunks/polyfills-feef2056f0cee2d0e06a.js"></script><script src="/_next/static/chunks/main-8f2677f3ed326f4a58e4.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/webpack-e067438c4cf4ef2ef178.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/framework.b11cd6ab3c62dae3dfb8.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/5c1012dfa2c9911010df6b1c52f293cc1cec8d69.86256fa3aea5ddb9c8f6.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/bb6d6fe170696e56d98f9e7c1be9af44d93f6e20.c4aa2a5e4eae0fa0e878.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/_app-986850c0a8c02cb3765c.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/75fc9c18.f19b3b2ac98aa7d8e31a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/373bf1975ae9ba4faec01830928e35d3045c6acd.3462e866588a50efe543.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/96164096e5ac9e4cc82364b4f9b76a66d5684865.64eefa03170369441b3a.js" async=""></script><script src="/_next/static/chunks/pages/tag/%5Burl%5D-efa4c2960a31d9f04536.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_buildManifest.js" async=""></script><script src="/_next/static/9BbrSnWlY3aGBiTi9d06B/_ssgManifest.js" async=""></script></body></html>