25 березня президент РФ повідомив, що до 1 липня 2023 року має завершитися будівництво сховища в Білорусі для розміщення тактичної ядерної зброї[1].
Міністерство закордонних справ України заявило, що такі наміри суперечать Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (далі — Договір, ДНЯЗ), сторонами якого є РФ і Білорусь[2].
Стаття 1 Договору покладає зобов’язання на ядерні держави не передавати (transfer) ядерну зброю або контроль над нею прямо чи непрямо, зокрема, іншим державам. Зворотне зобов’язання за неядерними державами закріплено в статті 2, а саме не отримувати таку зброю та не набувати над нею контроль прямо чи непрямо.
Якщо тлумачити положення Договору буквально, можна погодитися, що розміщення тактичного ядерного озброєння РФ на території Білорусі однозначно порушує наведені зобов’язання обох держав. Ядерна зброя ядерної держави опиняється на території неядерної держави, тобто фактично відбувається «передача / надання контролю» та «отримання / набуття контролю».
Водночас білоруське МЗС і президент РФ заявили, що розміщення ядерної зброї в Білорусі не суперечить зобов’язанню обох держав за Договором, оскільки Білорусь не здобуває контроль над ядерним озброєнням[3]. Мається на увазі, що ядерна зброя все ще належить РФ, її будуть контролювати російські військові, хоч вона і розміщуватиметься на території Білорусі.
Така позиція видається вкрай суперечливою, принаймні з погляду буквального тлумачення Договору, до якого приєдналася 191 (!) держава. Наміри РФ і Білорусі щодо подібного «переміщення» ядерної зброї будуть свідчити про «непрямий» контроль Білорусі над озброєнням або ж навіть «непряму» передачу їй ядерної зброї.
При цьому МЗС РФ вважає, що передача ядерної зброї Білорусі є заходом гарантування безпеки «Союзної держави» РФ і Білорусі[4].
Своєю чергою президент Білорусі заявив, що в межах «Союзної держави» Білорусь і РФ фактично мають єдину армію, про що більш детально йшлося тут. Тобто буде непросто погодитися з тим, що Білорусь після транспортування ядерної зброї на її територію не матиме принаймні непрямого контролю (або ж непряме отримання) над такою ядерною зброєю в особі своїх військових. Примітно, що внаслідок оголошеної передачі зброї переобладнуються білоруські літаки та спеціально навчаються білоруські екіпажі[5].
Понад те, після нападу РФ з території Білорусі в лютому 2022 році в статтю 18 Конституції Білорусі було внесено зміни, які вилучили положення про без’ядерну зону на території Білорусі (що фактично свідчило про без’ядерний статус держави). Останній був закладений домовленостями про без’ядерний статус Білорусі після розпаду Радянського Союзу, а саме Лісабонським протоколом до Договору між СРСР та США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь[6] та Угодою про спільні заходи щодо ядерної зброї[7], які підписали Білорусь, Казахстан, Україна та РФ. Іншими словами, внесення змін до Конституції Білорусі свідчить про свідомий намір президента Білорусі відмовитися від статусу без’ядерної держави та фактично набути ядерну зброю.
Наголосимо, що президент Білорусі самостійно (хоча це й умовно) звернувся до президента РФ з проханням «повернути» Білорусі ядерну зброю, яку було виведено в 1996 році[8]. Це прямо суперечить зобов’язанню Білорусі за статтею 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та згаданим вище домовленостям. У цьому ж контексті варто відзначати, що такий підхід Білорусі та РФ суперечить їхнім спільним зобов’язанням за Будапештським меморандумом 1994 року, за яким Білорусь зобов’язана знищити всю ядерну зброю на своїй території[9].
Урешті-решт, президент Білорусі заявив, що він особисто керує російськими військовими на території його держави, а ядерна зброя належить Білорусі та може бути використана для захисту її суверенітету[10]. Такі заяви можуть свідчити на користь того, що Білорусь безпосередньо отримає від РФ ядерну зброю та/або буде безпосередньо її контролювати.
Явно порушено й статтю 6 Договору, яка зобов’язує сумлінно вести перемовини про ядерне роззброєння. На важливості цього зобов’язання наголосив Міжнародний суд ООН[11]. Хоча це положення прямо не стосується передачі зброї, подібний спосіб розповсюдження ядерної зброї не сприяє роззброєнню, оскільки ставить під сумнів статус неядерних держав.
Окрім цього, розміщення ядерної зброї на території Білорусі є черговим порушенням універсального принципу заборони погрози силою з боку РФ щодо України, яке вчинене в контексті збройної агресії, постійного ядерного шантажу та використання для агресії території Білорусі, на якій планується розміщення зброї. Це своєю чергою суперечить як преамбулі Договору, так і Статуту ООН.
Ще одним «аргументом» РФ і Білорусі на користь відсутності порушень Договору є апелювання до розміщення ядерної зброї США в окремих європейських країнах[12].
Мова йде про механізм спільного використання ядерної зброї в межах НАТО (Nuclear Sharing Arrangements)[13], за яким ядерну зброю США розміщено в Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині (раніше також у Греції). Стверджується, що така зброя перебуває «під управлінням і контролем США», а саме вона не може бути застосована без згоди президента США, тому порушення ДНЯЗ відсутнє[14].
Понад те, США в процесі укладення ДНЯЗ стверджували про те, що він 1) не поширюється на розміщення ядерної зброї на території неядерних держав, якщо не відбувається фактична передача або перехід контролю над нею, і 2) припиняє свою дію у випадку ухвалення рішення про початок збройного конфлікту[15]. Схожий підхід до можливості застосування ядерної зброї в умовах війни та в межах права на самооборону можна побачити в практиці Міжнародного суду ООН[16] і заявах інших ядерних держав[17].
Що п’ять років відбуваються конференції сторін Договору задля контролю над реалізацією його змісту та преамбули (стаття 8). Міжнародна спільнота не має узгодженої позиції щодо запропонованого вище способу тлумачення Договору з боку США та РФ, що також відображено в академічних працях[18].
Сам собою Договір в преамбулі відображає бажання його підписантів припинити гонитву озброєнь, ужити ефективних заходів задля роззброєння, виключити ризик ядерної війни внаслідок розповсюдження ядерної зброї.
Надалі Рада Безпеки ООН підкреслила необхідність запобігти поширенню (spread) ядерної зброї та відзначила необхідність для неядерних держав Договору отримати чіткі гарантії від ядерних держав дотримуватися Договору та забезпечити подальшу безпеку перших[19]. Аналогічно й Генеральна Асамблея ООН зазначила, що ядерні держави в імперативному порядку мають вживати заходів, що гарантують неядерним державам виключення погроз або застосування ядерної зброї[20]. Міжнародна спільнота під час підготовчої роботи над Договором в особі Генеральної Асамблеї ООН закликала виключити будь-які прогалини, які дозволять державам розповсюджувати прямо або непрямо ядерну зброю в будь-якій формі[21].
Окремо варто відзначити заяву ядерних держав напередодні агресії та ядерних погроз РФ проти України, де було підкреслено бажання створити безпечне середовище, яке сприяє роззброєнню та світу без ядерної зброї[22].
Тобто запропонований підхід до тлумачення положень ДНЯЗ з боку США та РФ навряд чи відповідає меті й об’єкту Договору та інтересам неядерних держав, які не зацікавлені в поширенні ядерної зброї в будь-який спосіб. У результаті такої інтерпретації гонитва озброєнь триває, роззброєння унеможливлюється, ризик ядерної війни збільшується, а інтереси неядерних держав нівелюються. Єдиними бенефіціарами такого розповсюдження лишаються самі ядерні держави.
Усе це свідчить про те, що запропонована інтерпретація не є можливою, оскільки не враховує дух, об’єкт і мету Договору всупереч статті 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
Україна має повне право вимагати від США, КНР, Франції та Сполученого Королівства негайну допомогу. Ці ядерні держави взяли на себе зобов’язання допомогти[23] потерпілій державі у випадку погроз застосування ядерної зброї, у тому числі відповідно до Будапештського меморандуму з Україною[24].
[1] https://t.me/rian_ru/197983
https://t.me/rian_ru/197984
[2] https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-namiriv-rf-rozmistiti-na-teritoriyi-bilorusi-taktichnu-yadernu-zbroyu
[3] https://t.me/belta_telegramm/191923
https://t.me/belta_telegramm/191922
https://t.me/rian_ru/197980
[4] https://archive.ph/RZMnZ
[5] https://t.me/navideovidno/59085
https://meduza.io/news/2023/03/25/putin-rossiya-razmestit-takticheskoe-yadernoe-oruzhie-na-territorii-belarusi
https://t.me/belta_telegramm/191922
[6] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text
https://digitallibrary.un.org/record/183095?ln=en
[7] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_086#Text
https://cis.minsk.by/reestrv2/doc/3#text
[8] https://t.me/belta_telegramm/191666
https://president.gov.by/ru/events/poslanie-aleksandra-lukashenko-belorusskomu-narodu-i-nacionalnomu-sobraniyu-sostoitsya-31-marta
https://mfa.gov.by/mulateral/global_issues/global_security/nuclear_disarmament/
https://t.me/belta_telegramm/192431
[9] https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%202866/Part/volume-2866-I-50069.pdf
[10] https://t.me/rian_ru/198535
https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belarus-budet-obespechivat-suverenitet-i-nezavisimost-v-tom-chisle-jadernym-arsenalom-558540-2023/
https://t.me/belta_telegramm/192565
https://t.me/belta_telegramm/192530
https://t.me/belta_telegramm/192544
[11] https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/95/095-19960708-ADV-01-00-EN.pdf (para. 98)
[12] https://t.me/belta_telegramm/191923
https://t.me/rian_ru/197984
[13] https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf
[14] https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/2022/2/pdf/220204-factsheet-nuclear-sharing-arrange.pdf
https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm
[15] https://history.state.gov/historicaldocuments/frus1964-68v11/d232
[16] https://www.icj-cij.org/case/121
[17] https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995261.pdf
https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf
https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf
https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf
[18] https://www.files.ethz.ch/isn/90409/05-04%20NATO%20Nuclear%20Sharing%20or%20Proliferation.pdf
https://www.bits.de/public/researchnote/rn97-3.htm
https://unoda-web.s3-accelerate.amazonaws.com/wp-content/uploads/assets/WMD/Nuclear/pdf/finaldocs/1980%20-%20Geneva%20-%20NPT%20Review%20Conference%20-%20Final%20Document%20Part%20II.pdf (para 87, 93)
[19] https://digitallibrary.un.org/record/176507?ln=en
[20] https://digitallibrary.un.org/record/453529?ln=
[21] https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20ARES2028.pdf
[22] https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/03/p5-statement-on-preventing-nuclear-war-and-avoiding-arms-races/
[23] https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995263.pdf
https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995262.pdf
https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995264.pdf
https://www.securitycouncilreport.org/atf/cf/%7B65BFCF9B-6D27-4E9C-8CD3-CF6E4FF96FF9%7D/Disarm%20S1995265.pdf
https://digitallibrary.un.org/record/90759?ln=en
[24] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text
https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/Volume%203007/Part/volume-3007-I-52241.pdf