ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНИХ СЛІДЧИХ ГРУП В УКРАЇНІ
Ефективним інструментом у цьому процесі виступає діяльність спільної слідчої групи (англ. Joint Investigation Team, JIT, далі — ССГ) як специфічної форми міжнародно-правової допомоги в кримінальних провадженнях і міжнародної підтримки України в період воєнного стану. Варто зазначити, що особливого значення діяльність ССГ набула не лише в процесі здійснення розслідування діяльності злочинних організацій і транснаціональної організованої злочинності, але й під час документування міжнародних злочинів. Початок неоголошеної війни рф проти України у 2014 році та як один із численних наслідків — збиття малайзійського пасажирського літака Boeing 777 рейсу MH17 став предметом розслідування ССГ. До її складу ввійшли представники України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.
Окремі висновки за результатами діяльності ССГ оприлюднив Генеральний прокурор Андрій Костін. Він зазначив, що до трагедії рейсу MH17 причетне найвище керівництво рф. Саме президент країни-агресора віддав злочинний наказ здійснити постачання озброєння угрупованням квазіреспублік «ДНР» і «ЛНР».
Справа MH17 — це яскравий приклад якісної роботи членів ССГ у розслідуванні надзвичайно складного з криміналістичного погляду злочину. Він має власну специфіку обстановки вчинення, слідової картини та тактики проведення слідчих дій. Водночас вісім років, які знадобилися для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, більш ніж виправдані. Перш за все це пояснюється складністю процесу збирання доказів, відтворення картини події, ідентифікації тіл загиблих з одночасним дотриманням прав людини не лише на національному, але й міжнародному рівнях. Результат — ухвалення суддями Окружного суду Гааги вироку та засудження до довічного ув’язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та Леоніда Харченка за збиття літака рейсу MH17, що забрало життя 298 мирних людей.
СТАТИСТИКА ВЧИНЕНИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, АГРЕСІЇ ТА ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ
Після повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року гібридна війна набула статусу відкритої військової агресії, свідком якої стало не лише українське суспільство, але й уся світова спільнота. За даними Офісу Генерального прокурора (далі — ОГП), на середину квітня 2023 року зареєстровано 86 820 злочинів агресії та воєнних злочинів, серед яких: 1) порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК); 2) планування, підготовка або розв’язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК); 3) пропаганда війни (ст. 436 КК). Водночас зафіксовано 17 128 злочинів проти основ національної безпеки України, відомості про які також внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі — ЄРДР). Серед них, зокрема: 1) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК); 2) державна зрада (ст. 111 КК); 3) колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК); 4) пособництво державі агресору (ст. 111-2 КК); 5) диверсія (ст. 113 КК). У магістральній справі щодо агресії рф, за даними ОГП, уже фігурують 647 підозрюваних осіб.
Звісно, для пересічного українця дивність ситуації полягає в тому, що злочини проти України, вчинені особами, які віддають злочинні накази, потребують тривалої та кропіткої роботи зі збирання доказів і документування виявлених фактів. Справді, кожен злочин має бути повно та всебічно розслідуваний і належно задокументований у межах кримінальних проваджень. Ці провадження можуть мати статус як національних, так і міжнародних.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПІДТРИМКИ EUROJUST СПІЛЬНОЇ СЛІДЧОЇ ГРУПИ
Eurojust (європейське агентство, що співпрацює із судовими та поліцейськими органами країн-членів ЄС) наголосило, що війна в Україні є найбільш задокументованим збройним конфліктом в історії людства. Сьогодні понад 20 країн, включаючи 14 держав-членів ЄС, розпочали національні розслідування основних міжнародних злочинів, імовірно скоєних в Україні, або на основі принципу громадянства чи пасивної правосуб’єктності (за умови, якщо злочинець або потерпілий мають громадянство держави-члена ЄС), або на основі універсальної юрисдикції. Eurojust сприяє координації цих національних зусиль слідчих, організовуючи зустрічі між усіма країнами, які проводять розслідування. Країни, які не є учасниками ССГ, можуть відкривати окремі справи в Eurojust, а деякі з них можуть приєднатися до ССГ пізніше.
З березня 2022 року Eurojust надає значну підтримку ССГ. Так, за ініціативи Генерального прокурора Литви, Міністра юстиції і Генерального прокурора Польщі та Генерального прокурора України 25 березня 2022 року була підписана угода про створення ССГ в Україні. Її розробляв і вносив до неї зміни Eurojust. Наразі до складу вказаної групи приєдналася Естонія, Латвія, Словаччина та Румунія. Додатково між членами групи та Міністерством юстиції США в березні цього року підписано Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме посиленню співпраці та забезпечить пряму комунікацію й дотримання процедур міжнародної співпраці.
Головна мета групи — забезпечити належний обмін інформацією та сприяти розслідуванню міжнародних злочинів, у тому числі воєнних, злочинів проти людяності, агресії та геноциду, які вчинено проти України. У межах роботи ССГ відбувається активна співпраця з командою Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (далі — МКС) Каріма Хана відповідно до положень Римського статуту, який приєднався до ССГ як учасник у квітні 2022 року. З метою забезпечення міжнародної співпраці з МКС, який у 2022 році направив в Україну групу слідчих, судових експертів у межах польової місії, законодавець змінив КПК, додавши окремий розділ IX-2. Серед іншого, передбачена можливість проведення процесуальних дій на території України іншими працівниками Офісу МКС у разі делегування прокурором МКС повноважень і за погодженням з Генеральним прокурором.
Eurojust забезпечує широку оперативну, аналітичну, правову та фінансову допомогу учасникам групи, а також підтримує координацію та співпрацю між усіма національними слідчими й прокурорськими органами, які також розпочали розслідування окремих злочинів. Так, Eurojust надає технічну та логістичну підтримку ССГ шляхом забезпечення, наприклад, технічними засобами, необхідними для ефективної роботи групи (телефони, ноутбуки, сканери та принтери), фінансову підтримку — відшкодування витрат на проїзд, проживання, усний і письмовий переклад документів тощо, а також аналітичну підтримку, структуруючи наявну інформацію та докази.
БАЗА ДАНИХ CORE INTERNATIONAL CRIMES EVIDENCE DATABASE: НОВІ МОЖЛИВОСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ ДЛЯ ССГ
Окремої уваги заслуговує утворення Eurojust бази даних Core International Crimes Evidence Database (далі — CICED), яка є спеціально розробленою базою даних для зберігання та аналізу доказів міжнародних злочинів. CICED покликана підтримувати національні й міжнародні розслідування, а в майбутньому не має обмежуватися війною в Україні і може слугувати базою для обробки відомостей щодо будь-якого іншого збройного конфлікту, який розслідує партнер Eurojust. Справді, результати розслідування, які охоплюють тисячі подій, незліченну кількість доказів, що фіксуються різними мовами, показання великої кількості свідків і жертв, що розкидані по значній кількості юрисдикцій, потребують належної консолідації та аналітичної обробки задля надання доступу всім учасникам процесу розслідування (правоохоронцям, судам, МКС, неурядовим організаціям тощо).
Проте Eurojust не збиратиме самостійно докази, а лише консолідуватиме та оброблятиме їх. CICED може містити цифрові докази і відомості про вчинені злочини, зокрема фотографії, відеозаписи, аудіозаписи, супутникові знімки та знімки з дронів, показання свідків і потерпілих, медичні, криміналістичні та військові результати досліджень, відомості про окремі речові докази тощо. Eurojust забезпечує зберігання всіх матеріалів у повній відповідності до вимог із захисту даних, які діють у ЄС. Аналітична обробка цих даних сприятиме посиленню координації національних і міжнародних розслідувань, алгоритмізації пошуку та обробці конкретних доказів (даних), пов’язаних з певним злочином чи місцем події, демонструватиме окремі недоліки доказової бази та має сприяти усуненню вад зі здійсненням паралельних розслідувань.
CICED сприятиме наданню тактичних і стратегічних рекомендацій з кримінального переслідування, обміну доказами та інформацією про основні міжнародні злочини. Не менш важливим завданням, яке розв’язує CICED, є уникнення повторної віктимізації жертв злочинів через неодноразові допити в різних провадженнях. Подання до CICED відомостей, отриманих у межах розслідувань, здійснюється на добровільній основі та з дозволу відповідного органу.
СТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ЦЕНТРУ З ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
Результатом активної міжнародної співпраці України є створення Міжнародного центру з переслідування злочинів агресії проти України (англ. International Centre for the Prosecution of the Crime of Aggression against Ukraine, далі — ICPA). Основна мета — підтримка та вдосконалення розслідувань злочинів агресії шляхом отримання ключових доказів агресії. ICPA буде невід’ємною частиною наявної підтримки Eurojust у межах діяльності ССГ щодо України. Це надасть країнам-партнерам змогу отримати додаткову логістичну, фінансову та оперативну підтримку.
ЮРИДИЧНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ ССГ: НАЦІОНАЛЬНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Eurojust окремо надає і юридичну підтримку зацікавленим сторонам. До прикладу, Eurojust брав участь у процесі підготовки угоди про створення ССГ в Україні та подальших змін до неї. Варто зазначити, що Україна є учасником низки міжнародних договорів, що регламентують діяльність ССГ у загальних кримінальних провадженнях, які не стосуються міжнародних злочинів чи злочину агресії. Наприклад, ідеться про такі документи: 1) Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (стаття 20) (далі — Другий додатковий протокол); 2) Конвенція ООН проти корупції (стаття 49); 3) Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності (стаття 19); 4) Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (стаття 9) тощо.
Eurojust має досить широкий досвід створення та координації роботи спільних слідчих груп задля розслідування злочинів. Вказаний позитивний досвід консолідовано в посібнику «Joint Investigation Teams practical guide», у якому визначено, що ССГ — це інструмент міжнародної співпраці, одна з форм надання міжнародної правової допомоги, яка заснована на угоді між компетентними органами — як судовими (суддями, прокурорами та слідчими суддями), так і органами правопорядку — двох або більше держав, на обмежений термін і з конкретною метою проведення кримінальних розслідувань в одній або кількох залучених державах. Зауважимо, що найкращі європейські практики створення та діяльності ССГ базуються на застосуванні статті 20 Другого додаткового протоколу. Ця норма найбільш детально визначає значну частину ключових аспектів, які мають бути враховані в процесі створення та діяльності вказаних груп.
Зазвичай за потреби здійснити спільне розслідування певного злочину сторони керуються типовою (модельною) угодою, яку у 2003 році було затверджено Рекомендацією. Ця модель є комплексною та гнучкою, що дозволяє її адаптувати до конкретних обставин кожної справи. Фахівці експертно-консультативної групи наголошують, що питання укладання угоди з компетентними органами заінтересованих іноземних держав про створення слідчої групи, а також визначення в такій угоді повноважень групи та строку, на який вона створюється, не передбачено чинним КПК, як і законопроєктом № 7330, що перебуває на розгляді Верховної Ради України. Автори Посібника про ССГ Йошт Єсенічник та Аленка Загмайстер Ранзінгер, відряджений прокурор від держави-члена ЄС, вказують, що все ж угода про створення ССГ є міжнародним договором і її слід ним вважати. Це важко оцінити крізь призму вітчизняного законодавства, зокрема Закону України «Про міжнародні договори України».
Як правило, у тексті угоди про створення ССГ особлива увага приділяється меті її створення, територіям, де вона матиме юридичну силу, а також порядку організаційно-технічного забезпечення діяльності відповідної групи. В угоді обов’язково визначаються керівники, члени та учасники групи, у тому числі встановлюються повноваження відряджених членів. Як правило, визначається порядок здійснення консультацій та узгодження діяльності між членами команди, окремі спеціальні домовленості тощо.
Особливе значення для результатів роботи групи має регламентація процесу збору та розкриття інформації чи доказів, обмін та доступ до них окремими членами групи, у тому числі порядок отримання або розкриття відповідних доказів іншій країні, не державі-учаснику угоди. Текст модельної угоди пропонує широкий спектр можливостей для сторін-учасників, зокрема в питаннях обміну та збирання інформації. До прикладу, у розділі 12 модельної угоди встановлюється, що за погодженням сторін і наявності дозволу в законодавстві відряджені члени можуть проводити розслідування, вимагати проведення заходів, поширювати інформацію, зібрану групою, носити / використовувати зброю.
Національне кримінальне процесуальне законодавство характеризується певною неврегульованістю окремих механізмів і процедур, пов’язаних зі створенням і діяльністю ССГ. Незважаючи на активне використання такого механізму, як ССГ, чинне кримінальне процесуальне законодавство України потребує подальшого вдосконалення. Зауважимо, що до законопроєкту № 7330, який розглядає Верховна Рада України, висловила зауваження Експертно-консультативна група Ради Європи з підтримки ОГП, і їх потрібно врахувати.
Чинний КПК допускає лише можливість створення ССГ, але не регламентує порядок її діяльності. Так, ст. 571 КПК встановлює, що для проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, учинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав, можуть створюватися ССГ. Законодавець передбачив, що питання створенням ССГ опікується (розглядає і вирішує) ОГП. Але ініціатором такого питання має виступати слідчий орган досудового розслідування України, прокурор України чи компетентні органи іноземних держав. Таке звернення оформлюється у вигляді запиту.
ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗЛОЧИНІВ ВЧИНЕНИХ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ
Окрім законодавчих особливостей, варто звернути увагу на практичні проблеми, які супроводжують процес розкриття та розслідування міжнародних злочинів, учинених в умовах російської агресії, які мають особливу складність, детерміновану низкою факторів. Юрій Бєлоусов пояснює, що, окрім організаційних питань, пов’язаних з координацією слідчих і оперативних працівників, виникає низка проблем з гарантуванням безпеки для самих правоохоронців і саперів, оскільки території, де працюють групи, або заміновані, або розташовані біля лінії фронту і перебувають під постійним обстрілом. Військовослужбовці рф, покидаючи окуповані території, мінували дороги, будівлі, транспорт, іграшки і вбитих людей, що потребує особливих заходів з гарантування безпеки в процесі роботи самої групи та інших учасників кримінального провадження.
Окремі складнощі виникають у процесі фіксації та вилучення речових доказів, ексгумації тіл вбитих і проведення експертних досліджень (наприклад, судово-медичних), що в умовах війни тривають не один місяць. Іншою проблемою, яка потребує значних зусиль і часу, є встановлення місця перебування свідків і потерпілих та організація їх подальшої участі у слідчих діях (наприклад, допиті, освідчуванні та проведенні слідчого експерименту тощо).
Ситуація з деокупацією Збройними Силами України окремих територій демонструє надзвичайно складну обстановку, у якій мають працювати працівники органів правопорядку, члени ССГ, залучаючи слідчо-оперативні та слідчо-криміналістичні групи. Складність полягає, по-перше, у специфіці самого місця події, а це зруйновані будівлі, у тому числі багатоповерхівки, транспортні засоби, катівні та місця незаконного ув’язнення, знищена військова техніка та машини, місця масових поховань, кожне з яких диктує типову слідову картину, відповідну тактику проведення слідчих дій, збирання та фіксування доказів, залучення відповідних фахівців (судово-медичних експертів, саперів і спеціалістів-вибухотехніків, спеціалістів з аеророзвідки тощо) та забезпечення безпеки членів слідчих груп, їх перебування у відрядженні (проживання, харчування тощо). По-друге, слідчі групи мають бути належним чином забезпечені тактичними рекомендаціями, технічними засобами й знаряддями (транспортні засоби, пересувні криміналістичні лабораторії та криміналістичні валізи, техніка для фото- та відеофіксації, квадрокоптери та дрони, ноутбуки, освітлення, рефрижератори, пакувальні матеріали, спеціальний одяг і допоміжні матеріали тощо).
Цей стан справ змусив органи правопорядку працювати не лише в надскладних умовах, але й налагоджувати та організовувати безпечну та ефективну роботу слідчо-оперативних груп, отримуючи практичний досвід безпосередньо на «землі». Справді, окремі склади злочинів, не лише міжнародних, але й злочинів проти основ національної безпеки, до 2014 року вважалися такими, що не застосовувалися в українських реаліях. Утім, правозастосовна дійсність зазнала безповоротних змін, а склади злочинів, що містяться у ст. 438-440 КК, мають бланкетний характер і відсилають до міжнародних договорів. Вони мають отримати комплексні методики розслідування з відповідною процесуальною підтримкою у вигляді типових документів, рекомендованих дій тощо. На жаль, чинне кримінальне законодавство не відповідає договірному та звичаєвому міжнародному гуманітарному праву. Ці недоліки мають бути усунуті за допомогою або ухвалення законопроєкту № 7290 від 15 квітня 2022 року, або підписання уже ухваленого закону № 2689 від 27 грудня 2019 року.
Проте навіть у таких умовах законодавчої невизначеності триває процес розслідування вчинених серйозних міжнародних злочинів, у тому числі воєнних. А національна криміналістична наука починає напрацьовувати тактичні рекомендації з розкриття та розслідування міжнародних та воєнних злочинів. Наприклад, існує Посібник зі збору доказів для Міжнародного кримінального суду та документування міжнародних злочинів. Окрім того, міжнародна спільнота вже активно використовує окремі стратегічні рекомендації, як Борнмутський протокол про захист і розслідування масових поховань, який було підготовлено на підставі вивчення матеріалів масових поховань у колишній Югославії, Керівництво для першого реагування: охорона відомих або ймовірних місць поховання чи захоронення тіл, Міннесотський протокол про розслідування потенційно незаконної смерті, Посібник для судових експертів з розслідування, вилучення та аналізу скелетних останків людини тощо.
Таким чином, активна міжнародна підтримка України, діяльність спільної слідчої групи та низки міжнародних організацій у процесі розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права забезпечує підґрунтя та належну доказову базу для притягнення до кримінальної відповідальності міжнародних злочинців.