6 червня Російська Федерація підірвала дамбу Каховської гідроелектростанції, яка розташована поблизу м. Нова Каховка на тимчасово окупованій території Херсонської області[1]. Згідно з даними, озвученими Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, під загрозою затоплення опинилися 80 населених пунктів, переважна частина яких розташована на окупованих Росією територіях[2]. Представники держави-агресорки заявили, що в Херсонській області підтоплено всього 14 населених пунктів[3].
Питання кваліфікації діянь щодо підриву дамби як міжнародного злочину має бути висвітлене в окремій публікації. Зараз розглянемо ухилення РФ і неналежне здійснення нею евакуації цивільного населення внаслідок спричиненої техногенної катастрофи.
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА МІЖНАРОДНИМ ПРАВОМ
РФ не заперечує ефективний контроль над підтопленими територіями лівого берега Дніпра Херсонської області. 30 вересня 2022 року з посиланням на результати псевдореферендуму та «декларацію про незалежність і суверенітет» Херсонської області В. Сальдо та В. Путін уклали «договір про входження до складу РФ», що засвідчив протиправну анексію окупованої території України.
Як окупаційна держава, Росія має першочергове зобов’язання гарантувати безпеку та реалізацію прав і свобод місцевого цивільного населення. Відповідно до статті 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (далі — Женевська конвенція IV) окупаційна держава має здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це необхідно для забезпечення безпеки населення[4]. Окремо в статті 78 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів[5], передбачені вимоги до евакуації дітей.
ПРОФІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО РФ
Усупереч фундаментальному принципу МГП status quo ante bellum, Росія поширила власне законодавство на окуповані території України. Водночас у ході ліквідації наслідків підриву дамби окупаційна держава порушила навіть російські норми. Правила проведення евакуаційних заходів при загрозі виникнення або виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру містяться в постанові уряду РФ від 19 вересня 2022 року № 1654. 1 березня 2023 року вони набули чинності. Згідно з ними на підтопленій території мали бути проведені негайні заходи для евакуації російських, іноземних громадян та осіб без громадянства за рішенням спеціально створеної комісії в кожному населеному пункті або її керівника[6]. Натомість станом на 10 червня не відомо про створення жодної такої комісії.
Понад те, за тиждень до підриву дамби, 30 травня, уряд РФ ухвалив постанову № 873 «Про особливості застосування на територіях «ДНР», «ЛНР», Запорізької області та Херсонської області положень законодавства РФ у сферах промислової безпеки небезпечних промислових об’єктів і забезпечення безпеки гідротехнічних споруд». Пункт 10 документа передбачає непроведення до 1 січня 2028 року технічного розслідування аварій гідротехнічних споруд, які сталися внаслідок воєнних дій, диверсій і терористичних актів[7]. З одного боку, це вкотре свідчить на користь зумисного підриву дамбу росіянами, а з іншого — про відсутність у жертв наслідків такого діяння ефективних засобів правового захисту. Наразі Слідчий комітет РФ відкрив провадження за фактом вчинення теракту, а постраждалі отримають лише до 50 тисяч рублів[8].
КВАЛІФІКАЦІЯ ДІЯНЬ
Стаття 147 Женевської конвенції IV передбачає, що умисне вбивство, тортури та нелюдське поводження, вчинені проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозними порушеннями Конвенції. Такі дії сягають порогу воєнних злочинів, як це передбачено пунктами і, іі, ііі статті 8 (2) (а) Римського статуту[9]. Зумисне створення техногенної та гуманітарної катастрофи, яка призвела до загибелі та страждань цивільного населення, може бути також кваліфіковане як напад на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання (стаття 8 (2) (b) (v) Римського статуту). Беручи до уваги масштаби нападу та його чітке планування, можемо говорити про наявність ознак злочину проти людяності за статтею 7 (k) Римського статуту, а зважаючи на загальну політику РФ, спрямовану на винищення української нації як такої, і довгостроковий характер наслідків, спричинених катастрофою, — про геноцид згідно зі статтею 6 (с) Римського статуту.
Про наявність потреби в евакуації свідчить рівень підтоплення окремих населених пунктів, підконтрольних РФ. 7 червня мер міста Олешки Євген Рищук заявляв про затоплення окремих населених пунктів Олешківської об’єднаної територіальної громади на 90–100 % (наприклад, самих Олешок), інших на 50 % (наприклад, Підстепного та Піщанівки)[10]. Про критичний рівень затоплення територій, який вимагає негайної евакуації населення, свідчать також супутникові знімки Maxar Technologies[11].
На відмову евакуювати населення з окремих пунктів указують самі мешканці, їхні родичі або очевидці. Так, у Солонцях, Сагах, Підлісному, Коханах, Кардашах відповідних рятувальних заходів проведено не було[12]. Побічно на користь правдивості тези про ухилення від евакуації свідчить і статистика, наведена російськими агентами. За словами Сальдо, станом на 10 червня з підтоплених районів Херсонської області було евакуйовано 5,8 тисячі осіб. При цьому, за українськими даними, лише в Олешківській ОТГ евакуація необхідна для близько 40 тисяч осіб[13], а очільник окупаційного уряду Херсонщини О. Алєксєєнко заявив про таку потребу для 22 тисяч осіб[14].
Понад те, у населених пунктах, у яких окупаційна влада оголосила про евакуацію, відповідні заходи проводилися неналежно та супроводжувалися порушенням прав людини і воєнними злочинами. Здебільшого «евакуація» була потрібна для створення пропагандистських роликів задля уникнення відповідальності.
ЕВАКУАЦІЯ ПО-РОСІЙСЬКИ
Уранці 6 червня окупаційна влада стверджувала, що евакуація з підтоплених регіонів не потрібна, паніки немає, а ситуація контрольована. Водночас цивільні намагалися самотужки покинути небезпечні території, однак були зафіксовані випадки їх примусового повернення росіянами назад. Також є свідчення про обумовлення виїзду та евакуації наявністю російського паспорта[15], що має ознаки дискримінаційного переслідування.
Подальше оголошення про евакуацію проводилося несистемно та з порушенням навіть відповідних російських правил. Цивільному населенню не повідомлялося про місце евакуації (вона здійснювалася лише дещо вглиб, де загроза підтоплення залишалася на високому рівні). Для того, щоб дістатися до місця збору, презюмувалася наявність транспортного засобу (човна), який, очевидно, мали лише окремі мешканці. Понад те, зафіксовані випадки конфіскації човнів і весел у цивільного населення, що має ознаки воєнного злочину згідно зі статтею 8 (2) (а) (iv) Римського статуту та свідчить на користь наявності спеціального умислу позбавити цивільне населення засобів для порятунку. Зволікання з евакуацією, перешкоджання їй, сукупно з відсутністю забезпечення цивільного населення питною водою та засобами харчування має ознаки цілеспрямованого моріння голодом, як це передбачено статтею 8 (2) (b)( xxv) Римського статуту.
Тоді як цивільне населення намагалося врятувати одне одного самотужки, РФ проводила пошуково-рятувальну операцію власних військових із шостої роти.
Російські агенти виявилися нездатними евакуювати особливо вразливі категорії населення. Так, з лікарні в Олешках не було вивезено в безпечне місце паліативних хворих. Персонал підняв їх на третій поверх будівлі[16]. Це виглядає особливо цинічно, беручи до уваги попередні незаконні депортації та примусове переміщення таких осіб, які РФ намагалася видати за евакуації, наприклад примусове переміщення вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату до Клінічної психіатричної лікарні в окупованому Криму з їхнім подальшим насильницьким утриманням[17].
Злочинна бездіяльність РФ, її активні заходи із перешкоджання евакуації населення, розстріл евакуаційних човнів на правому березі Херсонщини свідчать не лише про цілу сукупність міжнародних злочинів, а й остаточно спростовують пропагандистський наратив про здійснення «порятунку» українських дітей і дорослих протягом шістнадцяти місяців повномасштабного вторгнення. РФ не просто зараз не евакуює цивільне населення, вона не робила цього ніколи. Попередні операції були незаконними депортаціями та примусовими переміщеннями, про що вже є відповідні висновки експертів трьох Московських механізмів ОБСЄ[18], Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування в Україні[19], Міжнародного кримінального суду в контексті видачі 17 березня ордерів на арешт В. Путіна та М. Львової-Бєлової.
ЩО (НЕ) ЗРОБИВ СВІТ?
Президент та Уряд України, неурядові організації неодноразово закликали міжнародне співтовариство допомогти з ліквідацією наслідків підриву дамби. Що стосується евакуації цивільного населення, то негнучка світова спільнота виявилася нездатною відреагувати оперативно. Для прикладу, щоб надіслати на лівий берег «блакитних шоломів», слід ухвалити резолюцію Ради Безпеки, а, отже, отримати дозвіл РФ. Остання не дає його навіть на доступ ОБСЄ, МКЧХ, УВКБ ООН чи волонтерів. Не відомо також про залучення Російського Товариства Червоного Хреста до порятунку цивільних. Остаточна кількість загиблих не відома, однак мова може йти про сотні осіб.
Уникаючи оцінки реакції міжнародного співтовариства з погляду належності та своєчасності, наголосимо на відсутності людиноцентричності в системі, яка від моменту створення називає себе людиноцентричною. Дискусії про те, хто винний і яку комісію створювати для розслідування, які, беззаперечно, необхідні та важливі, могли зачекати, на відміну від знесилених людей на дахах будинків. Немає належної відповіді і щодо подальшої долі цивільного населення. Можна припустити, що руйнівні наслідки підриву дамби та затоплення РФ використає для чергового витка незаконних депортацій і примусового переміщення. В Україні зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, які потребують справедливості, компенсації та реінтеграції в нових громадах, а отже, цілої низки дій державних органів. Підрив дамби, який анонсувався пів року і наслідки якого були очевидні, як виявилося, не мав заздалегідь підготовленої реакції.
ЗАЕС замінована з липня 2022 року.
[1] https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-teroristichnogo-aktu-rosiyi-na-kahovskij-ges
[2] https://www.unian.ua/incidents/kahovska-ges-shmigal-nazvav-kilkist-naselenih-punktiv-pid-zagrozoyu-zatoplennya-12283422.html
[3] https://tass.ru/proisshestviya/17936539&hl=uk&gl=ua&strip=1&vwsrc=0
[4] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text
[5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text
[6] https://base.garant.ru/405334477/&hl=uk&gl=ua&strip=1&vwsrc=0
[7] https://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/406865902/&cd=10&hl=uk&ct=clnk&gl=ua
[8] https://tass.ru/proisshestviya/17936539&hl=uk&gl=ua&strip=1&vwsrc=0
[9] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text
[10] https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/
[11] https://www.bbc.com/ukrainian/features-65848696
[12] https://suspilne.media/501763-ruski-vcora-tut-plavali-covnami-svou-sostu-rotu-sukali-ak-minae-treta-doba-potopu-v-okupacii/
[13] https://suspilne.media/500473-oleski-zatopleni-na-90-mer-mista-risuk/
[14] https://tass.ru/proisshestviya/17936539&hl=uk&gl=ua&strip=1&vwsrc=0
[15] https://meduza.io/feature/2023/06/09/mnogie-lyudi-pytayutsya-ponyat-kak-pomoch-postradavshim-v-hersonskoy-oblasti
[16] https://suspilne.media/500383-vidsutna-evakuacia-nic-na-dahah-budinkiv-so-vidbuvaetsa-na-livomu-berezi-hersonsini/
[17] https://hromadske.ua/posts/okupanti-vivezli-ditej-z-hersonskogo-internatu-do-psihiatrichnoyi-likarni-u-krimu-ombudsmen
[18] https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf?fbclid=IwAR2Jw3UO7kP5-kRUs62x5a_PgT5pMRtygl_Emb2uHPDVvzqICQJEGz4ZF3g
https://reliefweb.int/report/ukraine/report-violations-international-humanitarian-and-human-rights-law-war-crimes-and-crimes-against-humanity-committed-ukraine-1-april-25-june-2022
https://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751.pdf?fbclid=IwAR0WFwOCnp-BcT9esyQzbo60zHNwNXnJZJm2QAmBt2nrPyQTpoQQUvbyEcY
[19] https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf