Як розглядаються справи про воєнні злочини?
Відомо, що переважна частина справ про воєнні злочини відбувається в порядку заочного провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia). Наразі кількість ухвалених вироків за статтею 438 КК України за весь час збройного конфлікту невелика — не більше як 50. Від початку повномасштабного вторгнення Офіс Генерального прокурора вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про понад 100 тисяч воєнних злочинів, з яких до суду скеровано обвинувальних актів декілька сотень. Розгляд цих справ так само переважно відбуватиметься в порядку in absentia. Отже, судова система перебуває так би мовити в стадії очікування цих тисяч справ, з якими має впоратися, як і система безоплатної правової допомоги.
Під час розгляду таких справ суд вживає заходів для повідомлення обвинуваченого про розгляд справи й реалізацію останнім права на вільний вибір захисника, надалі за відсутності позитивних результатів ухвалює рішення про заочний розгляд з призначенням обвинуваченому захисника за рахунок держави.
Судові засідання відбуватимуться за участі прокурора, захисника та судді, який є лише арбітром у цьому процесі й не має права втручатися в збір доказів, який покладається на сторони.
У таких процесах на захисника лягає й додаткова відповідальність через неможливість узгодити позицію, лінію захисту з особою, яку він захищає. Можливо, це створює зайві побоювання щодо дій захисника в найкращих інтересах клієнта.
Небагато правових систем світу сприймають судовий розгляд in absentia, навіть у тих, де він передбачений законодавцем, — це радше виняток, а не звичайна норма. Так само і в українському законодавстві, але в сьогоднішніх реаліях його не уникнути, тому ще більш важливо, щоб цей процес був відкритим і чесним.
У разі, коли процес відбувається за участі обвинуваченого, то захисник стикається з іншою проблемою, що дискутується не один рік, — ототожненням адвоката з клієнтом. У цьому питанні вже має бути поставлена крапка з урахуванням того, що в національній правовій системі надання послуг адвоката є професійним обов’язком, а кожен підозрюваний / обвинувачений має право на таку допомогу.
Роль захисника в оцінюванні доказів
Усі докази, які подає прокурор, мають пройти ретельну перевірку саме сторони захисту. Подані докази, на перший погляд можуть бути достовірними, можуть бути прийнятними та не викликати сумнівів тощо. Під час дослідження доказів суд може встановити лише очевидні порушення, може встановити суперечності при їх дослідженні в сукупності, але за відсутності іншої інформації, яку суду може надати лише сторона захисту, на перший погляд, достовірні та прийнятні докази такими й залишаться, що може не відповідати дійсності.
Отже, цю перевірку доказів обвинувачення ніхто, окрім сторони захисту, не зробить, бо водночас слід пам’ятати і про обмежені повноваження судді в змагальному процесі, який об’єктивну істину в провадженні не шукає.
То яка роль захисника в процесі in absentia? Не без перебільшення — визначальна
Ефективна й рішуча позиція захисника протягом усього розгляду, що сприятиме справедливості судового процесу і в підсумку ухваленню такого ж рішення, важлива для всіх — сторони обвинувачення, суду, адвоката та обвинуваченого й також потерпілого, бо саме винна особа має бути покарана за те, що вчинила.
Важлива й для потерпілих з огляду на те, що процес має бути проведений один раз і якісно, щоб через роки вони не поверталися до цих подій знову й знову у нових судових процесах.
Вироки, які всіх цікавлять
Вироки національних судів за наслідками розгляду справ про воєнні злочини викликають інтерес не лише серед правничої спільноти України, їх перекладають та аналізують і за межами нашої держави.
Утім, вирок — це лише підсумок процесу.
Яким би не був вирок структурованим, мотивованим, але в ньому не може бути відображено те, чого під час судового розгляду не відбувалося, тому якість наданих послуг адвокатом, його активна роль сприятимуть, зокрема, визнанню цих рішень за наслідками проведення саме справедливого судового процесу.
Чого ми всі прагнемо?
Ми пам’ятаємо полеміку після повномасштабного вторгнення, яка почалася за межами країни: чи може Україна судити воєнних злочинців, чи може це відбуватися об’єктивно з урахуванням загальнонаціональної травми від тих подій, які ми переживаємо, чи можуть процеси над воєнними злочинцями відбуватися під час війни, чи може Україна дотримуватися міжнародних стандартів судочинства тощо.
Отже, всі ці судові розгляди в справах про воєнні злочини мають стати відповіддю на всі сумніви, які виникали і виникають. Водночас це може бути й показником вищої моральності на противагу нашому ворогу, оскільки в людині ми бачимо людину з усіма її правами.
При цьому вироки національних судів у цих справах — це майбутні докази для інших справ, тому якість цих рішень не може бути поставлена під сумнів через несправедливість самого процесу, що відбувся.
Вироки за наслідками справедливого судового розгляду — це також спадщина як взірець справедливості, а не показник помсти, а забезпечення ефективного права на захист є однією із цих гарантій.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.
Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.