Поводження з hors de combat (особами, які вибули зі строю під час збройного конфлікту) у війні Росії проти України

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Поводження з hors de combat (особами, які вибули зі строю під час збройного конфлікту) у війні Росії проти України

З 24 лютого 2022 року російські військові сили розпочали збройну атаку на кількох фронтах в Україні. Незалежно від виправдань російського уряду щодо застосування сили проти України, між Україною та Росією триває міжнародний збройний конфлікт, який вимагає від обох сторін поважати норми міжнародного гуманітарного права (МГП).

Оксана Броневицька

11 March, 2022

2301

Поводження з hors de combat (особами, які вибули зі строю під час збройного конфлікту) у війні Росії проти України

Автор: Саїд Багері (Saeed Bagheri), викладач Правничої школи Університету Редінга (Великобританія). Оригінал статті для Европейського журналу міжнародного права (EJIL).

Перекладач: Оксана Броневицька, доцентка кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ.

2 березня 2022 року сили спеціальних операцій (ССО) України оголосили, що більше не будуть захоплювати російських артилеристів, попередивши, що не будуть шкодувати вороже військо у зв’язку з їх жорстоким обстрілом мирного населення. Українське англомовне ЗМІ Kyiv Independent повідомило у Twitter, що командування українських ССО попередило, що вбиватиме полонених російських артилеристів у відповідь на їхні «жорстокі обстріли мирних жителів і міст». Цей допис викликав багато критики в соцмережах, що змусило командування ССО оновити заяву в такій редакції: «Командування ССО України попередило, що не пощадить російських артилеристів у відповідь на їхні «жорстокі обстріли мирних жителів і міст».

У цій статті мова йтиме про права комбатантів, які склали зброю, і тих, хто «вирішили не боротися», на гуманне поводження за будь-яких обставин відповідно до положень МГП, акцентуючи на триваючому міжнародному збройному конфлікті між Росією та Україною.

Яким чином МГП захищає осіб, які перестали бути комбатантами?

У ст. 41 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій, сторонами якого є як Росія, так і Україна, вказано:

«1. Заборонено нападати на особу, яку визнано чи яку за даних обставин належить визнати особою, яка вибула із строю.

2. Вибулою із строю вважається будь-яка особа, якщо вона:

a) перебуває під владою супротивної сторони; і

b) ясно виражає намір здатися в полон; або

c) непритомна чи яким-небудь іншим чином виведена із строю внаслідок поранення чи хвороби й тому не здатна оборонятися, за умови, що в будь-якому разі ця особа утримується від ворожих дій і не намагається втекти».

У ч. 3 цієї статті вказано: «якщо особи, які мають право на захист як військовополонені, підпадають під владу супротивної сторони принезвичайних умовах воєнних дій, за яких неможлива їхня евакуація, як це передбачено в частині I розділу III Третьої конвенції, то вони звільняються, а для їхньої безпеки належить вжити всіх можливих застережних заходів».

Це ж положення відображено у ст. 47 Правил звичаєвого гуманітарного права Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).

Порушення цього правила означатиме вчинення воєнного злочину за статтею 8(2)(b)(vi) Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), згідно з яким «вбивство або поранення комбатанта, який, склавши зброю або не маючи більше засобів захисту, здався на розсуд сторони».

Щодо «заяви» командування ССО про вбивство полонених російських артилеристів або «не шкодування» їх у відповідь на жорстокий обстріл цивільних об’єктів, навіть якщо ця заява ще не спричинила вбивств та поранень осіб, які вийшли з бою, то саму заяву можна тлумачити як наказ не залишати нікого в живих, який також заборонений МГП. Згідно з правилом 46 Правил звичаєвого гуманітарного права МКЧХ «заборонено віддавати наказ не залишати нікого в живих, погрожувати цим противнику або вести воєнні дії таким чином». Аналогічна норма міститься у ст. 8(2)(b)(xii) Римського статуту МКС.

Захист полонених від «публічної зацікавленості»

Інформаційна війна є невід’ємною складовою триваючого збройного конфлікту між Росією та Україною. Однією з особливостей такої інформаційної війни є регулярне поширення українськими солдатами численних відео та зображень полонених російських солдат у соціальних мережах. Очевидною метою такої публічної демонстрації полонених російських солдат є демонстрація успіхів України у війні (Росія, ймовірно, зробила б щось подібне, якби захопила в полон стільки ж українських солдат), а також деморалізувати противника. Але незважаючи на те, що така тактика може бути успішною у досягненні своїх цілей, вона все одно заборонена, оскільки суперечить зобов’язанням захищати військовополонених від образ та цікавості громадськості згідно з другим параграфом ст. 13 Третьої Женевської Конвенції – «військовополонені завжди повинні бути захищеними,зокрема від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки». Хоча в деяких обмежених випадках демонстрація російських військовополонених в онлайн-відео може вважатися виправданою (наприклад, щоб надати докази того, що російські військовополонені живі та здорові), відео, які зараз розповсюджуються, здебільшого можна розглядати як форму публічного приниження, загрозу їхнім сім’ям та можливості повернутися до рідної країни.

Висновки

Тепер, коли МКС розпочав розслідування ситуації в Україні, яка охоплює імовірні воєнні злочини, що підпадають під юрисдикцію Суду, вищезгадана заява українського командування ССО, демонстрація російських військовополонених на відео в Інтернеті та їхнє можливе нелюдське поводження з полоненими солдатами дискредитує Україну, навіть якщо вона стала жертвою російської агресії та її невибіркових і непропорційних нападів. Що стосується воєнних злочинів, МКС буде розслідувати будь-які злочини, вчинені під час конфлікту, незалежно від приналежності комбатантів. Українським чиновникам, офіцерам і солдатам слід бути обережними, щоб не підлягати в майбутньому кримінальній відповідальності.

Той факт, що Росія систематично порушує МГП у тому, як вона веде воєнні дії в Україні, не є виправданням для України порушувати інші норми МГП, спрямовані на захист людей, які вийшли з бою. Репресії проти військовополонених категорично заборонені статтею 13 Третьої Женевської конвенції та звичаєвими норами МГП. Ці норми МГП настільки фундаментальні, що їх необхідно поважати за будь-яких обставин, незалежно від беззаконня супротивника.

війна міжнародне гуманітарне право військовополонені

Схожі статті

Комплексні дослідження та вузькі факультативні застереження: можливість процесуального переслідування Росії Україною (РЕЗЮМЕ)

Заклик створити Спеціальний Трибунал для покарання злочину агресії проти України (РЕЗЮМЕ)

Україна мобілізує міжнародне право: шляхи покарання Росії за агресію і не тільки