Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]

Віра Михайленко разом з Іриною Гловюк, адвокаткою, професоркою кафедри кримінально-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ, обговорили особливості застосування запобіжного заходу в умовах воєнного стану. Що змінилось в контексті обрання та продовження запобіжного заходу в чинному законодавстві? Як співвідносяться заборона спрощення процедур в умовах воєнного стану та делегування функцій судового контролю прокурорам? Як витримати баланс між правом на захист в умовах воєнного стану та зобов'язанням держави здійснювати правосуддя? Як визначити «об'єктивну неможливість» здійснення судового контролю? [текстова версія]

Віра МихайленкоІрина Гловюк

24 травня, 2022

2618

Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]

В.М.: Із запровадженням воєнного стану змінилось усе: правове, суспільне життя, нормативно-правова база кримінального провадження. Яких змін зазнало кримінальне процесуальне законодавство у частині затримання і обрання запобіжного заходу?

І.Г.: Питання дійсно дуже актуальне. Сьогодні законодавство є динамічним у всіх вимірах. Це очікувано, адже війна стала викликом для кримінальної юстиції також. Стаття 615 КПК України у редакції, яка існувала до повномасштабного наступу, виявилась такою, що не відповідає реаліям і потребам сьогодення.

Змін зазнали і процедура затримання і порядок обрання запобіжного заходу. Тепер керівник органу прокуратури може самостійно приймати рішення про затримання з метою приводу, якщо з об’єктивних причин розгляд відповідного питання слідчим суддею є неможливим.

Що ж стосується обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і продовження його строків, то слід окремо розглянути обидва режими:

По-перше, стандартний порядок, до якого всі ми звикли, якщо мова йде про досудове розслідування полягає в тому, що обирається запобіжний захід слідчим суддею у тих місцевостях, де немає активних бойових дій, де функціонують суди і є можливість об’єктивного виконання слідчим суддею своїх повноважень. У цьому випадку порядок згідно з КПК України є загальним, хоча є і роз’яснення Верховного Суду вже стосовно самої процедури (інформаційний лист від 03.03.2022 р.).

Стаття 615 КПК визначає вичерпний перелік повноважень слідчих суддів «делегованих» керівникові органу прокуратури, зокрема й стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо у слідчого судді наявна об’єктивна неможливість виконання у встановлений законом строк своїх повноважень. Так, у виняткових випадках щодо тяжких та особливо тяжких злочинів таке рішення приймає керівник органу прокуратури на строк до 30 діб.

По-друге, встановлені нові правила стосовно продовження строку запобіжного заходу. При чому законодавець вживає навіть різну термінологію:

у разі закінчення строку дії ухвали слідчого судді або постанови керівника органу прокуратури один варіант, цей строк може бути продовжений до одного місяця керівником органу прокуратури неодноразово у межах строків досудового розслідування.
якщо відповідний строк закінчиться і неможливо розглянути питання продовження судом, то такий строк вважається продовженим «автоматично». Тобто законодавець використав ту термінологію, яка колись була у 315 КПК України (потім Конституційний Суд України визнав це формулювання таким, що не відповідає Основному Закону – Рішення КСУ від 23.11.2017 р. №1-р/2017 ).

В.М.: З одного боку, ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначає, що спрощення процедур не допускається. З іншого – відбувається таке «делегування» повноважень щодо здійснення судового контролю прокуророві вищого рівня. Наскільки це узгоджується? Які можуть бути ризики? Чи очікувати нам скарг до Європейського суду з прав людини на державу Україна про те, що Україна в умовах воєнного стану не забезпечила відповідних гарантій судового контролю?

І.Г.: Я переконана у тому, що скарги до Європейського суду з прав людини будуть. Це право кожного і ми маємо про це пам’ятати. Імовірніше, Уряд буде посилатись на відступ від зобов’язань за статтею 15 Конвенції.

На моє переконання, якщо співвідносити ці положення закону та нову редакцію ст. 615 КПК України, я б це назвала не спрощенням, хоча елементи спрощеннятут наявні. Це, по суті, забезпечення можливості функціонування системи кримінальної юстиції в умовах воєнного стану. Адже за загальним правилом щонайменше на частині території України, яка зараз окупована, і на тій території, де ведуться активні бойові дії, інакше просто неможливо реалізувати положення КПК України.

В.М.: У продовження розмови щодо територій, на яких тривають активні бойові дії. Ми розуміємо, що, наприклад, більшу частину Херсонської області українська влада не контролює. Те ж можна сказати щодо частини Запорізької області, Донецької області. Наскільки спроможними можуть бути безпосередні зміни в КПК України, які направлені на забезпечення системи функціонування кримінальної юстиції для таких територій? І що нам, практикам кримінальної юстиції, варто робити зараз, щоб унеможливити негативні наслідки для кримінальних проваджень у майбутньому?

І.Г.: Якщо керуватися термінологією міжнародного права, права збройних конфліктів, держава Україна на цих територіях не здійснює ефективний контроль. Відповідно, можливості фактично здійснювати там кримінальну юрисдикцію також немає. Що з цим робити? Простої відповіді годі чекати. Це виклик, над яким потрібно працювати. Але поки ці території не будуть деокуповані, а я сподіваюсь що це найближчим часом відбудеться, я в це вірю , то ми, мабуть, до певної міри безсилі.

В.М.: Повертаючись до особливостей кримінальної процедури відповідно до нових положень, які, на Вашу думку, можуть виникнути проблеми у частині їх застосування? Вже можна користуватися Єдиним реєстром судових рішень, у якому вже є багато рішень, ухвалених після 24 лютого 2022 року і навіть можна простежити певну еволюцію правозастосування нововведень.

І.Г.: Для громадян Єдиний реєстр судових рішень досі лишається закритим. Тож через нестачу емпіричних даних аналізувати судову практику доволі складно. Звісно, ми спілкуємось з колегами-практиками, але це зовсім не дозволяє виявити системних проблем.

З процедурних моментів, на які ми звернули увагу з колегами, працюючи над науково-практичним коментарем до КПК України в цій частині , є такі цікаві питання, як особиста участь сторін і, в першу чергу, сторони захисту; питання, пов’язані з розглядом клопотань щодо запобіжних заходів; питання стосовно матеріалів кримінального провадження.

З позиції теорії теорії, кримінальний процес вважається таким, що завжди був найбільш консервативним і найменш гнучким до змін. Але з положенням щодо участі за допомогою власних технічних засобів – я повністю погоджуюсь.

Щодо формулювань, то в уже згаданому листі Верховного Суду від 3 березня є ще і роз’яснення, що у виняткових випадках розгляд клопотання про запобіжний захід може здійснюватися без участі підозрюваного з належною мотивацією такої процедури розгляду.

Один випадок якщо так трапилось, що сторона захисту на це погоджується. Я знаю, що такі випадки є. Інший –коли сторона захисту на це не погоджується. Не завжди, особливо в різних частинах України, є можливість брати участь у засіданні через відеоконференцію. Це теж є певним викликом у тій ситуації, що склалася. Оскільки право на захист має бути забезпечене. І це теж виклик.

В.М.: Якщо говорити про судові рішення, ухвалені у першій половині березня, то приймаючи рішення про обрання чи продовження запобіжного заходу, суди посилаючись на лист Верховного Суду, пишуть: «визнано недоцільним особисту участь для того, щоб не наражати на небезпеку», особливо коли особа отримується у слідчих ізоляторах. А якщо вже брати судову практику від квітня 2022 року, там можна побачити таке: «здійснювати розгляд клопотання без участі, але за клопотанням сторони захисту залучити до провадження», тобто розглядати клопотання за участі захисника або підозрюваного. У випадку незгоди підозрюваного – організувати доставку його для участі у судовому засіданні.

Хотіла ще повернутися до так званого «автоматичного» продовження запобіжного заходу. Ми розуміємо, що воєнний стан – це дуже серйозна ситуація. Чи є сам по собі воєнний стан, скажімо, підставою автоматичного продовження строку тримання під вартою особи, на вашу думку?

І.Г.: У листі Верховного Суду було вказано на те, що треба враховувати воєнний стан як ризик. Я погоджуюсь із тим, що воєнний стан у кримінальних провадженнях має враховуватись. Але на моє глибоке переконання, воєнний стан не є ризиком, а є обставиною, яка має враховується. Бо ризик, відповідно до доктрини кримінального процесу, – стосується поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Ні підозрювані, ні обвинувачені в кримінальних провадженнях не винні у тому, що виник воєнний стан.

Що ж стосується автоматичного продовження, слід пам’ятати, що ця процедура не є обов’язковою. Тобто якщо є можливість розглянути це питання у загальному порядку, воно має бути розглянуте у загальному порядку.

Іншими словами – насправді відповідні положення ст. 615 КПК України стосовно того, що строк запобіжного заходу вважається продовженим, необхідно тлумачити їх як такі, що встановлюють виняткову процедуру. Тобто ту, яка застосовується у ситуаціях, коли загальний порядок не може бути застосований.

Варто пам’ятати, що як і в мирний час, так і в умовах війни, з плином часу ризики, які стосуються поведінки підозрюваного, обвинуваченого, можуть змінитись.

В.М.: Держава повинна витримати баланс інтересів між захистом в умовах воєнного стану і все ж інтересів підозрюваного чи обвинуваченого, проти якого виступає державний механізм переслідування. Що могло б стати запобіжником для того, щоб вирівняти забезпечити таку пропорційність?

І.Г.: Таким запобіжником могла б стати процедура розгляду в іншому суді, де є можливість розгляду навіть за умови участі сторони захисту в режимі відеоконференції. Тобто можна було б таку екстраординарну процедуру передбачити.

Зрозуміло, що в умовах воєнного стану з організаційних, фінансових та інших міркувань, це може бути ускладнено. Проте, говорячи про обов’язок держави забезпечити особі право на захист, ця процедура була б, на мій погляд, релевантним запобіжником від зловживань.

В.М.: Особливо, з урахуванням того, що скарги на відповідні рішення законодавець дозволив розглядати іншим судом, а не тим, у межах юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Останнє питання до Вас щодо можливих зловживань:чи таке делегування законодавцем повноважень від суду до прокурора може стати полем для зловживань стороною обвинувачення своїми повноваженнями?

І.Г.: Я завжди з повагою ставлю до усіх колег, незалежно від того, на якому боці «процесуальних барикад» вони перебувають. Але ми маємо визнати, що зосередження повноважень в однієї сторони фактично за відсутності можливості впливу іншою стороною, або за умови відсутності незалежного арбітра у особі слідчого судді або суду, ризик зловживань є завжди. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на проблеми з упередженістю прокурора як сторони обвинувачення ще за КПК України 1960 року.

Звісно, є надія на те, що зловживань не буде.

Я коментувала особисто цю частину статті 615 КПК [в науокво-практичному коментарі, який уже згадувався]. Інститут судового контролю – це одна з моїх улюблених тем. На мій погляд, ці норми потребують удосконалення для того, щоб потім не було питань щодо неефективно здійснення судового контролю через юридичну невизначеність процедур.

В.М.: Я вам дуже дякую за цю розмову. Бажаю нам, щоб наступного разу ми вже спілкувались у мирній Україні.

І.Г. Навзаєм. Слава Україні!

Завантажити презентацію можна за посиланням.

Подивитися повне відео:

затримання запобіжні заходи прокурор тримання під вартою війна

Схожі статті

Затримання особи. Запобіжний захід в умовах воєнного стану | JustTalk Context Епізод 8

Запобіжні заходи, момент і форма завершення розслідування та обвинувальний акт: JustLearn Модуль ІІІ