Основним результатом цього проєкту була 21 детальна доповідь на основі відкритих даних про різні авіаудари в Ємені. Хоча під час хакатону була зібрана інформація і про інші інциденти, через різні фактори (як операційні, так і фінансові) після січня 2020 року доповіді більше не публікувалися. Головним уроком цього проєкту було те, що збір та аналіз інформації та підготовка звітів про такі інциденти – це процес, який вимагає значних витрат часу. Це стає ще більш значущим, коли інформація досліджується та доповіді готуються відповідно до специфічної структури (шаблону) та закладених у ній жорстких стандартів.
Шість із цих доповідей стали основою для подання до парламенту Сполученого Королівства, щоб продемонструвати ризик використання британської зброї з порушенням міжнародного гуманітарного права (МГП). Незважаючи на це та багато інших заяв, уряд Сполученого Королівства у липні 2020 року прийняв рішення продовжити продаж зброї Саудівській Аравії. Хоча уряд визнав, що мали місце «достовірні випадки, які викликають занепокоєння», коли могли відбутися порушення МГП, він постановив, що це були «поодинокі інциденти» і відтак, «не існує явного ризику», що зброя Сполученого Королівства може бути використана для порушення МГП.
У лютому 2021 року GLAN та Юридична школа Університету Суонсі організували симуляційне слухання, під час якого одна з цих доповідей була використана як основа для свідчень експерта. Метою слухання, проведеного за участі досвідчених юристів зі сторони й обвинувачення, і захисту під головуванням судді Джоанни Корнер, було встановити, чи може такий вид інформації з відкритих джерел бути прийнятним англійськими судами як доказ.
Симуляційне слухання було засноване на вигаданій судовій справі, в якій Bellingcat надала відео як доказ. Розслідувач Bellingcat Нік Уотерс, який виступав як незалежний вигаданий свідок на ім’я Френк Палмер, підготував доповідь про перевірку цього відео. Під час цього симуляційного слухання було перевірено відео та експертний висновок, щоб встановити, чи можуть вони бути прийняті як докази.
Суддя Корнер обмірковувала аргументи і врешті вирішила прийняти таку інформацію як доказ, хоча зазначила декілька застережень і аспектів, які суперечили її рішенню. Найважливішою з них була потреба в цифровій криміналістичній експертизі того, чи мало місце маніпулювання зображенням чи відео. Хоча аналітики OSI мають спроможність виявляти приклади контенту, що були піддані маніпуляціям, досягти повної впевненості без висновку цифрового криміналіста складно. Суддя також визнала, що «Френк Палмер» дійсно міг виступати в ролі свідка-експерта. Це рішення, хоча і винесене в межах симуляційного слухання, є потенційно важливим. Хоча на нього не можна посилатися як на прецедент, воно є корисним індикатором того, як реальний суд Англії або Уельсу може відреагувати на подібну інформацію, представлену як доказ.
ЗМІСТ
Сайт Проєкту "ЄМЕН" англійською тут.