Матеріал підготувала Ірина Гловюк, Заслужений юрист України, адвокат, д.ю.н., професор та Віктор Завтур, к.ю.н., адвокат спеціально для Вищої школи адвокатури НААУ.
Оригінальний текст
за посиланням.
Статтею 615 КПК України передбачено особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Ця стаття передбачає: на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України, ці повноваження виконує відповідний прокурор.
Отже, особливостями досудового розслідування у таких умовах є:
1
умова розслідування: введення воєнного стану. Воєнний стан введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Цей порядок може бути застосований виключно у разі, якщо місце проведення досудового розслідування кримінального провадження, визначене відповідно до ст. 218 КПК України, відноситься до місцевості, на якій оголошено воєнний стан, а натепер він оголошений на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
2
неможливість виконання слідчим суддею повноважень у встановлені законом строки. Йдеться, по суті, не про окремого слідчого суддю, а суд. За ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", питання, що відносяться до повноважень слідчого судді у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя розглядаються слідчими суддями місцевих загальних судів, визначених Головою Верховного Суду. Проте, у Законі України «Про правовий режим воєнного стану» є положення, що у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Крім того, за ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду. Тобто механізмів передачі на розгляд інших судів питань, які відносяться до компетенції слідчих суддів, або кримінальних проваджень, в умовах воєнного стану ці норми не передбачають. Відмітимо, що вже є проєкт Закону України «Про внесення змін до
Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни підсудності судів» № 7117 від 1 березня 2022 року, про потребу прийняття якого
висловилися Голова ВС та Голова ККС ВС . Наразі це питання відкрите.
3
є питання, хто і в якому порядку буде встановлювати неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК
України. В умовах воєнного стану, як видається, це залежить від обстановки на місцевості, залежно від наявності активних бойових дій або нападів на цивільне населення.
4
перелік повноважень слідчого судді, що можуть бути виконані прокурором:
- розгляд та вирішення клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів;
- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи;
- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- розгляд та вирішення клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141, 258-2585, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України.
5
прокурор здійснює ці повноваження виключно з моменту введення на відповідній місцевості правового режиму воєнного стану і до моменту його припинення. Правом виконувати повноваження, передбачені цією статтею наділений прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні. Зі змісту ст. 615 КПК України вбачається, що прийняте прокурором рішення не підлягає подальшому затвердженню слідчим суддею. Крім того, ані КПК України, ані іншими нормативно-правовими актами не регламентовано порядок оскарження постанов прокурора, прийнятих в порядку ст. 615 КПК України.
Тимчасовий доступ до речей і документів
Прокурор, отримавши клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів чи прийнявши таке рішення особисто, вирішує питання про надання згоди на тимчасовий доступ до речей та документів у порядку, передбаченому статтями 163, 164 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для відповідних ухвал слідчого судді.
Прокурор, отримавши клопотання слідчого про обшук чи прийнявши таке рішення особисто вирішує питання про дозвіл на обшук у порядку, передбаченому статтями 234, 235 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді.
Негласні слідчі (розшукові) дії. Прокурор, отримавши клопотання слідчого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи прийнявши таке рішення особисто питання щодо негласних слідчих (розшукових) дій у порядку, передбаченому статтями 247, 248 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді. Про продовження строку у Інструкції не йдеться.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
Прокурор, отримавши клопотання слідчого щодо обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи прийнявши таке рішення особисто вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260 - 263-1, 294, 348, 349, 377 - 379, 437 - 444 Кримінального кодексу України, з дотриманням вимог статей 176, 178, 183, 186, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України. За результатами розгляду клопотання слідчого або у разі прийняття такого рішення особисто прокурор виносить постанову з дотриманням вимог, передбачених для таких ухвал слідчого судді. Про продовження строку у Інструкції не йдеться.
Згідно п. 3.6. Інструкції, порядок засвідчення постанови прокурора є таким: у постанові та рішенні, винесених у затвердженому цією Інструкцією порядку, підпис відповідного прокурора засвідчується гербовою печаткою прокуратури, у якій працює цей прокурор. У разі якщо тимчасово відсутня можливість засвідчити постанову та рішення гербовою печаткою, прокурором проставляється номер службового посвідчення з подальшим засвідченням гербовою печаткою.
Загалом, крім цих особливостей, кримінальне провадження здійснюється із дотриманням загальних норм КПК України.
Зокрема, застосовною є і ст. 233 КПК України щодо того, що слідчий, дізнавач, прокурор має право без добровільної згоди особи, яка ними володіє, до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану.