Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката

Поліціювання Розслідування Судовий Розгляд Інші юрисдикції Публічне обвинувачення Кримінальний закон Corrections Професійні стандарти Управління Штучний інтелект

Спецпроекти

Процесуальне інтерв'ю Custody Records JustTalk в умовах війни Пріт Барара українською

Про нас Редакційна політика Політика конфіденційності Умови передруку

Авторам

Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]

Розмова з Артемом Крикун-Трушем, адвокатом і менеджером практики White-Collar Crime «PwC Legal» про доказування шкоди, завданої внаслідок воєнних дій. Що робити з цим бізнесу і фізичним особам, як фіксувати і яка процедура відшкодування завданої шкоди.

JustTalk

25 July, 2022

794

Шкода цивільним обʼєктам: робота адвоката | JustTalk Context [текстова версія]

Переглянути відео розмови можна за посиланням.

Куди потерпілому звертатись з інформацією про воєнні злочини?

Найперша проблема, яка постає перед потерпілими, це нерозуміння куди звертатись. Наразі розроблено дуже багато веб-порталів: є портали створені громадськими організаціями; є можливість повідомити про руйнування житла через застосунок «Дія»; є можливість подати заяву в Офіс Генерального прокурора (для цього створено спеціальний сайт під воєнні злочини – warcrimes.gov.ua) тощо.

Водночас звичайний громадянин, в якого немає юридичної освіти, в якого трапилося лихо, перебуває у стані певної психологічної травми. Він сподівається отримати від держави певну компенсацію на відновлення пошкодженого або втраченого майна, і в цьому стані він може просто заплутатися в тому, що є належним механізмом звернень. Потрібно розуміти, коли ти звертаєшся через застосунок «Дія», це, по-суті, просто державна аналітика. Вона не ініціює розслідування, не підраховує збитки, а просто фіксує інформаціюпро те, що житло заявника пошкоджене. Все. Багато хто з громадян вважає, що цього достатньо, проте це не так.

Я раджу громадянам, бізнесу зосередити свої зусилля в першу чергу на тому, щоб повідомити про подію саме як про кримінальне правопорушення. Бо обстріл цивільних об'єктів, незалежно від того, це житло чи об’єкти бізнесу, – воєнний злочин, який полягає у грубому порушенні законів і звичаїв війни (ст. 438 КК України). Тут виникає друга проблема для громадян та бізнесу, які ніколи з таким не стикалася, – кваліфікація. Адже у нас в кримінальному законодавстві є просто умисне пошкодження майна, яке більш звичне з позиції кваліфікації для людини, яка не обізнана в міжнародному кримінальному праві, а є вже згадана ст. 438 КК України. Формулювання в диспозиції «інші порушення законів і звичаїв війни» єдиним пакетом відсилає до міжнародного кримінального права, до Женевських конвенцій, протоколів до них, і там вже містяться всі заборони і правила ведення війни, зокрема, положення про те, що не можна обстрілювати цивільні об’єкти.

Як фіксувати і які докази потрібні для відшкодування шкоди?

Якщо ми говоримо про цивільний процес – це одні стандарти доказування, кримінальний процес – інші. Якщо буде створена на міжнародному рівні певна компенсаційна комісія, то в неї можуть бути треті стандарти доказування. І тому не зрозуміло як правильно фіксувати інформацію, щоб те, що ти зафіксував, потім було визнане належним, і, за потреби, допустимим доказом. Тому ми радимо бізнесу, клієнтам фіксувати за найвищими стандартами доказування, а найвищі стандарти – це стандарти кримінального провадження.

Специфіка роботи з постраждалими фізичними та юридичними особами

Однозначно є відмінність в роботі з фізичними особами, які постраждали, та юридичними особами. У великих юридичних бізнесів зазвичай є юридичні департаменти, які фактично є маленькою юрфірмою всередині підприємства. Дуже багато внутрішньої роботи з фіксації інформації, підготовки заяви про злочин бере на себе саме цей юридичний департамент, і навряд чи їм треба пояснювати куди, навіщо, чому саме так, адже це елементарні речі.

Коли ми говоримо про фізичних осіб, то у них такої «тилової» підтримки немає. До того ж є великий аспект, повʼязаний із психологічною травмою. В контексті роботи з потерпілим від воєнних злочинів він полягає в наявності апатії і нездатності зробити елементарні речі. Коли ти просиш людину надати основну інформацію про те, як це сталось, то їй важко це робити, їй важко сісти, згадати, написати про це, адже це завдає ретравматизації. Важко в психологічному сенсі, адже накидати декілька абзаців вільним текстом про те, що сталося адвокат не може. Я ж не був очевидцем, мене там не було. І це ми ще не говоримо про жахливі воєнні злочини, які пов’язані з фізичним та сексуальним насильством. Ми говоримо про ситуації, в яких шкода завдана майну.

Я раджу в роботі з такими потерпілими максимально зробити це за нього, краще записати на диктофон, а потім вже самостійно викласти обставини злочину в заяві про злочин. Все, що можете зробити за них, – зробіть за них. Люди несвідомо налаштовані не згадувати пережите. Тим більше треба допомагати психологічно.

Що робити тим особам, які повернулись до своїх зруйнованих домівок і не були очевидцями руйнування?

По-перше, дуже багато осіб і бізнесів, які зробили релокейт, думають, що для того, щоб подати заяву про злочин повинна бути вже доказова база наче на обвинувальний акт. Проте це не так, тому що заява про злочин є лише повідомленням про наявність ознак кримінального правопорушення і лише підставою для слідчого/прокурора перевірити цю інформацію та розпочати розслідування.

Однак, громадяни і бізнес намагаються отримати всі можливі довідки, зняти усі можливі відео та фото перед тим як подавати заяву. Водночас навіть якщо є якась мінімальна інформація – цього достатньо.

Також ми бачимо специфіку об’єктів майна, які знаходяться на окупованих територіях. Дуже часто бізнес скаржиться, наприклад, що у них є величезний завод, однак співробітників там немає. Або ж вони є, але з ними немає зв’язку. Тому якісь пояснення з приводу того, якої шкоди завдано, що постраждало, – їх просто немає. Поїхати та зафіксувати фото/відео теж немає можливості, тому що територія окупована.

Найперше, громадяни/бізнес мають зважати на документи – потрібно показати, що це дійсно майно, яке тобі належить на праві власності або іншому речовому праві. Якщо ми говоримо про квартиру, то мають бути правовстановлюючі документи: договір купівлі-продажу, договір дарування, договір на спадщину. Якщо вони є, обов’язково їх треба подати, щоб слідчий бачив, що це дійсно ваше майно або майно ваших дружини/родичів, стосовно кого подається заява.

Дуже часто на практиці виникає проблема, що ті, хто виїжджали із Києва, змогли зібрати документи, а в тих, хто виїжджаа з районів, які були тимчасово окуповані і зазнали дуже серйозних обстрілів (Київська область, Херсонська область, Чернігівська), – такі документи втрачені. У багатьох підприємствах документи досі знаходяться на окупованих територіях, десь у бункерах на заводі. З житлом простіше, адже навіть у разі втрати правовстановлюючого документу – можна перевірити інформацію у реєстрі та зробити витяг. Щоправда, в реєстрі немає навіть 50% нерухомості, яка є в села і селищах, тож для отримання додаткової інформації направляються адвокатські запити в місцевий архів, також слідчі звертаються до органів місцевого самоврядування тощо.

Далі, окрім документів треба показати, що майну завдана шкода, і тут підходящими можуть бути ваші слова, які ви як очевидець напишете в заяві. Інших осіб-очевидців ми намагаємось хоча б опитати. Ми розуміємо, що пояснення письмові, які особа добровільно надає адвокату, не будуть вважатися в межах кримінального процесу належним доказом, скоріше просто документом. Але ми це робимо хоча б для того, щоб була вихідна інформація, щоб її не втратити. До того ж слідчим важливо розуміти, що є такий свідок, є його контакти, є вся анкетна інформація, є пояснення, яке можна потім перенести в протокол допиту свідка.

Щодо фото-відео ( у разі, якщо є доступ до території), для початку достатньо відзняти пошкодження на власний телефон, а слідчий далі буде робити протокол огляду. Якщо ж це окупована територія і немає змоги – ми згадуємо про open source intelligence – дані у відкритих джерелах.

Користь цифрових доказів та де їх шукати

Ми знаходили фото/відео з окупованих територій з російських пабліків, з російських телеграм-каналів, які присвячені тому чи іншому місту. Вдавалося знайти ознаки шкоди об’єкту на супутникових знімках. Дуже багато компаній викладають періодично супутникові знімки з України. Наприклад, компанія Maxar. Також, раджу встановити не веб-версію, а програму Google Earth на комп’ютер. Вона дозволяє в ретроспективі подивитися супутникові знімки на певний період часу, на місяць, день. Стосовно України, на жаль, не завжди є актуальнізображення, але можна пошукати. Для того, щоб усе це зафіксувати, робиться протокол огляду, на кшталт того, який робить слідчих та прокурор у межах відповідно слідчої дії.

В чому роль адвоката?

Раніше адвокати дуже не любили представляти потерпілих. Я постійно спілкуюся з колегами юридичному ринку, хто займається кримінальною юстицією, і всі вважають, що це дуже важлива робота, але вона дуже невдячна. Коли ти представляєш підозрюваного – проти тебе працює державна машина, а коли ти представляєш потерпілого – ти змушений цю державну машину самостійно “заводити”. Окрім того є випадки некомпетентності представників кримінальної юстиції. А часом є компетентні порядні особи, але вони настільки завантажені сотнями кримінальних проваджень, що найкраще, що він може зробити, це, наприклад, не заважати.

Завдання ж потерпілого – дати хоча б більш менш зрозумілу, точну інформацію, а далі вже фіксація буде відбуватися слідством.

Наявність у потерпілого представника – адвоката – дозволяє здійснювати контроль за цим процесом.Якщо ви відкрили кримінальне провадження за фактом обстрілу майна особи, вона отримала статус потерпілого, то варто періодично в порядку 221 КПК України ознайомлюватись з цим провадженням, щоб дійсно контролювати наскільки там взагалі ведеться слідство, наскільки якісно оформлюється і збирається доказова інформація.

Паралельно з цим юридичний ринок зараз пропонує послуги з цивільного судочинства, а саме подати позов про відшкодування збитків проти Російської Федерації в національний суд.

Про механізм КОМПЕНСАЦІЇ

Яким буде механізм відшкодування шкоди громадянам і бізнесу точно не знає ніхто. Єдині доступні зараз можливості для бізнесу та громадян – це звернутися з позовом у національний суд.

Верховний Суд позбавив Російську Федерацію судового імунітету у своїй правовій позиції – за такий юридично акробатичний трюк, звичайно, величезна повага Верховному Суду. Але все ж є закони України, є закон про міжнародне приватне право, і було б дуже непогано законодавцю теж включитися в цю роботу і внести відповідні зміни. Тому що закон встановлює, що імунітет у іноземної держави є.

Багато обговорень точиться з приводу того, щоб потім визнавати ці рішення за кордоном, особливо в тих юрисдикціях, де є арештовані російські активи. Але тут виникає проблема. У тих юрисдикціях, в тих країнах, де заморожені російські активи, немає ще національного законодавства, яке б дозволило ігнорувати судовий імунітет РФ. На міжнародному рівні зараз дуже багато дискусій, але поки що в ніякі міжнародні договори/акти не матеріалізувалися. Тому, поки цього не буде – виконати рішення практично нереально.

Як оцінюється шкода?

У нас є затверджений Кабміном Порядок визначення шкоди збитків завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Там є такий цікавий пункт 3: міністерствам, іншим центральним та місцевим органом виконавчої влади, відповідальним за визначення шкоди та збитків за напрямами, “розробити та затвердити у шестимісячний строк методики”.

Тобто ми розуміємо що на сьогоднішній день затвердженої державою методики немає, ця постанова дала завдання органам виконавчої влади їх розробити. Проте відсутність методик розрахунку збитків від збройної агресії не означає, що у світі не існує інших методик. Більшість оцінювачів, аудиторські компанії, тим більше міжнародні, мають свої методики, і, так би мовити, “best practices”, тож навряд те, що розробить Міністерство, держава, буде суперечити загальновизначеній міжнародній методиці підрахунку збитків.

Тому зараз громадяни, їх представники, адвокати і бізнес звертаються до експертів, звертаються до аудиторів для того, щоб порахувати збитки хоча б за тими міжнародними аудиторськими методиками, які є. На мою думку, цього дійсно достатньо.

Багато громадян, які втратили безповоротно своє житло, зараз проживають за кордоном. Десь їм дали прихисток на заході України. І проблема в тому, що зараз питання компенсації і відновлення житла лише на етапі розгляду законопроєктів.

Для держави зараз пріоритет №1 – «відшкодувати» житло, тож бізнес мало на що розраховує, адже всі розуміють, що бюджет вичерпний. Грошей не вистачає ні на що. І буде надзвичайно добре, якщо хоча б держава виконає свою соціальну роль, і надасть житлом тим громадян, які його втратили. А те що, не втрачено, не сильно пошкоджено, і вже не говорячи про якусь упущену вигоду бізнесу – навряд чи Україна буде спроможна це зробити за допомогою власного бюджету.

Навіть, якщо ми стягнемо в державний бюджет всі російські активи, які зараз арештовані в Україні, їх все одно буде недостатньо. Тому сподіваємось тільки на заморожені активи РФ за кордоном, і на те, що міжнародна спільнота і Україна розроблять відповідні юридичні механізми.

судова практика війна збитки

Схожі статті

Військовополонені: хто ці люди і навіщо вони Україні | JustTalk Context [текстова версія]

Затримання особи та запобіжний захід в умовах воєнного стану [текстова версія]

Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені військами рф, у Міжнародному суді ООН

Перспективи отримання відшкодування за злочини, вчинені російськими військовими, в інституціях ООН